Курыстык керам-2 150 тест

«JaрылыстыK керамика - II» п‰нінен тест 150 сaраKтары, 7 апта

“Керамика” деген aCым нені білдіреді
А) топыраKтан к_йдіру арKылы ™ндірілген бaйымдар
Б) бумен ™Sделген бетон бaйымдар
В) автоклавта ™Sделген бетон бaйымдары
Г) балKымалардан ™Sделген бaйымдар
Д) органикалыK заттардан престеу арKылы ™Sделген бaйымдар

2. Саз балшыKты Kaрайтын негізгі минералдар
А) иллит, каолинит
Б) кальцит, полевой шпат
В) известняк, мусковит
Г) хризотил - асбест, кальцит
Д) ортоклаз, плагиоклаз, кварц

3. СазбалшыKты минералдардыS химиялыK Kaрамы
А) сулы алюмосиликаттар
Б) кальций гидросиликаттар
В) кальций гидрокорбанаттар
Г) сусыз кальций сульфаттары
Д) сулы сульфаттар

4. Jандай температурада кварц модификациялыK ™згерістерлен ™теді
А) 550-600
Б) 100-200
В) 400-500
Г) 1200-1300
Д) 1950-1580

5. КерамикалыK бaйымдарды кептіргенде ™тетін процесстер
А) физикалыK байланысKан судыS б™лінуі
Б) химиялыK байланысKан судыS б™лінуі
В) кварцтыS полиморфты ™згерістер
Г) Kатты фазалыK реакциялар ™ту
Д) каолиниттіS кристалдыK тордыS бaзылуы

6. СазбалшыKты пісудіS температуралыK интервалын дегеніміз
А) пісу басталCаннан балKыту басталCанCа дейінгі интервал
Б) кептіру басталCаннан балKыту басталCанCа дейінгі интервал
В) кептіру басталCаннан пісу басталCанCа дейінгі интервал
Г) ісінуі басталCаннан балKыту басталCанCа дейінгі интервал
Д) кварцтыS ™згерістері ™тетін температураCа интервал

7. Саз балшыKтыS дегидратациясы дегеніміз
А) химиялыK байланысKан судыS б™лінуі
Б) физикалыK байланысKан судыS б™лінуі
В) сазбалшыKтыS KaрамындаCы карбонаттардыS ыдырауы
Г) балKыманыS пайда болуымен ™тетін процесс
Д) керамикалыK массаныS ылCалдандыруы

8. КерамикалыK бaйымдарды Kалыптау _шін пайдаланатын Kaрал -жабдыKтар
А) таспалы KысKыш
Б) тісті біліктер
В) дезинтегратор
Г) сазбалшыK араластырCыш
Д) ж_гіртпелер

9. КерамикалыK бaйымдарды Kалыптау _шін пайдаланатын Kaрал -жабдыKтар
А) гидравликалыK KысKыш
Б) тісті біліктер
В) дезинтегратор
Г) сазбалшыK араластырCыш
Д) ж_гіртпелер

10. Шликерді сусыздандыруCа пайдаланатын Kaрал жабдыKтар
А) фильтр-KысKыш
Б) таспалы KсKыш
В) гидравликалыK KысKыш
Г) вибрациялыK елек
Д) шарлы диірмен

11. Шликерді сусыздандыруCа пайдаланатын Kaрал жабдыKтар
А) вакуум-фильтр
Б) таспалы KсKыш
В) гидравликалыK KысKыш
Г) вибрациялыK елек
Д) шарлы диірмен

12. Шликерді сусыздандыруCа пайдаланатын Kaрал жабдыKтар
А) шашыратпа кептіргіш
Б) таспалы KсKыш
В) гидравликалыK KысKыш
Г) вибрациялыK елек
Д) шарлы диірмен

13. Jaрылыс керамиканыS технологиясында “мундштук” дегеніміз не?
А) бaйымCа керекті пішін, ™лшем беретін таспалы KысKыштыS б™лігі
Б) KондырCыда вакуум тудыратын таспалы KысKыштыS б™лігі
В) иілгіштік Kалыптауда саз балшыKты майда aнтаKтауCа арналCан KондырCы
Г) саз балшыKтан ірі тастарды б™ліп шыCаратын KондырCы
Д) саз балшыKтан ірі тастарды aсаKтайтын KондырCы

14. Jaрылыс керамиканыS технологиясында “керн” дегеніміз не?
А) Kуысты денелі бaйымдарды Kалыптайтын KондырCы
Б) толыK денелі бaйымдарды Kалыптайтын KондырCы
В) кеуекті бaйымдарды Kалыптайтын KондырCы
Г) ішкі керамикалыK бaйымды тыCыздайтын KондырCы
Д) керамикалыK бaйымдарды кептіретін KондырCы

15. Клемді плиткаларды Kалыптайтын ‰дісі
А) шликерлік
Б) жартылай KaрCаK
В) иілгіштік
Г) KaрCаK
Д) аралас

16. ПластикалыK ‰дiспен KалыптаCандаCы сазбалшыK-тыS ылCалдылыCы (W):
А) W-18-22%
Б) W-8-10%
В) W-25-35%
Г) W-35-45%
Д) W-45-55%

17. Керамика ™ндiрiсiнде к™лемнiS кiшiрейуiн азайту _шiн Kолданылатын Kоспалар?
А) шлак, к_л, бaйымдар сыныCы
Б) Kaм, табиCи саз, шамот
В) лигнин, темiр, асидол-мылонафт
Г) жоCарCы пластикалыK саз, бентонит
Д) цемент Kaрылыс гипс шаSы

18. КiрпiштiS кеуектiлiгiн жоCарлату _шiн не Kосамыз?
А) к™мiр, торф
Б) шамот, Kaм
В) жеSіл балKитын шыны
Г) битум, деготь
Д) деготь

19. КерамикалыK материалдар ™ндiрiсiнде 8-12% ылCалдылыKпен Kалыптау ‰дiсi
А) жартылай кебу
Б) жоCары пластикалыK
В) шликерлiк
Г) KабырCалыK
Д) конвейерлiк

20. КерамикалыK материалдар ™ндiрiсiнде 60% ылCалдылыKпен Kалыптау ‰дiсi
А) шликерлiк
Б) пластикалыK
В) жартылай кебу
Г) KабырCалыK
Д) конвейерлiк

21. Глазурь
А) суCа т™зiмдiлiктi арттырады
Б) жылу ™ткiзгiштiктi арттырады
В) ылCалдылыKты арттырады
Г) берiктiктi т™мендетедi
Д) кеуектiлiктi арттырады

22. Глазурьдi керамикаCа Kалай жабыстырамыз
А) к_йдiрiп
Б) автоклавта ™ндiрiп
В) булау арKылы
Г) кептiрiп
Д) дiрiлдетiп

23. КереS глазурь дегенiмiз
А) м™лдiр емес шыны
Б) ситалл
В) т_рлi-т_стi топыраK
Г) м™лдiр шыны
Д) жеSiл балKитын шыны

24. Глазурь ™ндiруге Kолданылатын жыныстар?
А) Kaм, далалыK шпат, каолин, бура, бор KышKылы
Б) лигнин, бентонит, _гiлген доломит, к™мiр шаSы
В) шлак, к™мiр шаSы, к_л, темiр оксиды, асидол-мылонафт
Г) торфтыK к_л, к™мiр _гiндiсi, тальк, бор, тaз KышKылы
Д) минералды тaтKыр заттар, т_рлі-т_сті пигменттер

25. Саз балшыKтыS дегидротациясы – ол
А) химиялыK байланыстаCы суды шыCару
Б) физикалыK байланыстаCы суды шыCару
В) органикалыK KоспалардыS жануы
Г) саз балшыKты Kалыптау
Д) судыS сiSуi

26. КерамикалыK бaйымдардыS бетінде аK даKтар топыраKтаCы келесі KоспалардыS н‰тижесінде пайда болады
А) суда еритін тaздардаг
Б) кварцты Kaмнан
В) органикалыK Kоспалардан
Г) ірі шаCалдан
Д) м™лдір слюдалардан

27. КерамикалыK бaйымдардыS бетінде аK даKтар болмау _шін
А) массаCа барии карбонаты енгізіледі
Б) массаCа к_йіп кететін Kоспалар енгізіледі
В) массаCа кварцты Kaм енгізіледі
Г) екікезеSді к_йдіру ™ткізіледі
Д) иілгіштігі т™мен шикізатты пайдаланады



28. Jандай орташа тыCыздыKпен керамикалыK бaйымдар «тиімді» деп аталады
A) 1450
Б) 1650
В) 1500
Г) 2000
Д) 1950

29. Термот™зімділік дегеніміз – материалдардыS
А) температураныS кенет ™згеруінде жарылмауы
Б) жоCары температурада балKымай ™з Kасеиттерін саKтау
В) т™мен температурада салмаCын жоCалтпау
Г) термиялыK кеSею коэффициенті ™згерту
Д) температураныS кенет ™згеруінде жарылуы

30. АязCа т™зімділіктіS сипаты келесі материалCа ™те маSызды
А) KабырCалы кірпіш
Б) еденді плитка
В) сантехникалыK бaйым
Г) канализация Kaбырлары
Д) жеSіл толтырCыштар

31. АязCа т™зімділіктіS сипаты келесі материалCа ™те маSызды
А) жол кірпіш
Б) еденді плитка
В) сантехникалыK бaйым
Г) канализация Kaбырлары
Д) жеSіл толтырCыштар

32. АязCа т™зімділіктіS сипаты келесі материалCа ™те маSызды
А) Kасбеттік плитка
Б) еденді плитка
В) сантехникалыK бaйым
Г) канализация Kaбырлар
Д) жеSіл толтырCыштар

33. АязCа т™зімділіктіS сипаты келесі материалCа ™те маSызды
А) жол материал
Б) еденді материал
В) сантехникалыK бaйым
Г) канализация Kaбырлар
Д) жеSіл толтырCыштар

34. Керамзитті топыраKтыS маSызды Kасиеті
А) ісінуі
Б) тыCыздыK
В) пісуі
Г) ылCалдыK
Д) KабаттылыK

35. СаздыS тaтKырлыK Kасиеті дегеніміз
А) иілгіштігі жоK материалдармен араластырCанда иілгіштігін саKтау
Б) саз KосKанда Kамыр т‰різді Kалпын саKтау
В) аязды ортада иілгіштігін саKтау
Г) тыCыз, берікті ішкі бaйымныS Kалыпталуы
Д) иілгішті материалдармен араластырCанда иілгіштігін арттыру

36. ТaтKыр Kасиетіне байланысты саздар б™лінеді
А) майлы, иілгішті, ж_деу
Б) майлы, Kaмды, шаSды
В) супесь, суглинок, лес
Г) Kиын балKитын, жеSіл балKитын
Д) каолинитті, бентонитті, Kaмды

37. СаздардыS тaтKырлыK Kасиеті аныKталады
А) вольск Kaм KосKанда иілгіштік саны 7 т™мен болCан кездегі KaмныS м™лшерімен
Б) дала шпаты Kaм KосKанда иілгіштік саны 7 т™мен болCан кездегі KaмныS м™лшерімен
В) майда д‰нді Kaм KосKанда иілгіштік саны 7 т™мен болCан кездегі KaмныS м™лшерімен
Г) д‰ндік Kaрамы тиімді Kaм KосKанда иілгіштік саны 7 т™мен болCан кездегі KaмныS м™лшерімен
Д) вольск Kaм KосKанда иілгіштік саны 3 т™мен болCан кездегі KaмныS м™лшерімен

38. Майлы саздар вольск KaмыныS келесі м™лшерін тaтKырлайды, %
А) 50 жоCары
Б) 50 т™мен
В) 20-50
Г) 20 дейін
Д) тaтKырламайды

39. Иілгішті саздар вольск KaмыныS келесі м™лшерін тaтKырлайды, %
А) 20-50
Б) 50 жоCары
В) 20 т™мен
Г) 100-200
Д) 5-10

40. Ж_деу саздар вольск KaмыныS келесі м™лшерін тaтKырлайды, %
А) 20 т™мен
Б) 50 жоCары
В) 20-50
Г) 100-200
Д) тaтKырламайды

41. Сулы шарлы диірмен массаны дайындау Kай ‰дісте Kолданылады
А) шликерлік
Б) жартылай KaрCаK
В) KaрCаK
Г) иілгіштік
Д) стендік

42. Фильтрпресстер массаны дайындау Kай ‰дісте Kолданылады
А) шликерлік
Б) жартылай KaрCаK
В) KaрCаK
Г) иілгіштік
Д) стендік

43. ШашыратKыш кептіргіштер массаны дайындау Kай ‰дісте Kолданылады
А) шликерлік
Б) жартылай KaрCаK
В) KaрCаK
Г) иілгіштік
Д) стендік

44. Jaрылыс керамиканыS ™ндірісте ж_деудеткіш Kоспалар
А) иілгіштікті т™мендетеді
Б) иілгіштікті арттырады
В) тaтKырлыCын арттырады
Г) жабысуын жоCарлатады
Д) балKу температурасын т™мендетеді

45. Jaрылыс керамиканыS ™ндірісте балKытKыш Kоспалар
А) бaйымныS Kaрылысын тыCыздайды
Б) бaйымныS кеуектілігін жоCарлатады
В) пісу температурасын жоCарлатады
Г) балKу температурасын жоCарлатады
Д) бaйымныS Kaрылысына ‰сер етпейді

46. ТабиCи ж_деудеткіш Kоспалар
А) ж_деу топыраK
Б) aнтаKтаCан шлак
В) д‰нді шлак
Г) к_л
Д) шамот

47. ТабиCи ж_деудеткіш Kоспалар
А) кварцты Kaм
Б) aнтаKтаCан шлак
В) д‰нді шлак
Г) к_л
Д) шамот

48. Жасанды ж_деудеткіш Kоспалар
А) aнтаKталCан шлак
Б) кварцты Kaм
В) маршаллит
Г) вольск Kaм
Д) дала шпаты Kaм

49. Жасанды ж_деудеткіш Kоспалар
А) дегидратталCан саз
Б) кварцты Kaм
В) маршаллит майда дисперстті
Г) вольск Kaм
Д) дала шпаты Kaм

50. Жасанды ж_деудеткіш Kоспалар
А) шамот
Б) кварцты Kaм
В) маршаллит
Г) вольск Kaм
Д) дала шпаты Kaм

51. Химия-минералогиялыK Kaрамына байланысты саздардыS жіктелуі
А) каолиниттік
Б) фарфорлыK
В) кірпіштік
Г) гончарлы
Д) керамзитті

52. Химия-минералогиялыK Kaрамына байланысты саздардыS жіктелуі
А) монтмориллонитті
Б) фарфорлыK
В) кірпіштік
Г) гончарлы, майоликті
Д) керамзитті, аглопоритті

53. Jолдану салаларына байланысты топыраKтардыS жіктелінуі
А) фарфорлы
Б) каолинитті
В) бентонитті
Г) монтмориллонитті
Д) галлуазитті

54. Jолдану салаларына байланысты топыраKтардыS жіктелінуі
А) кірпішті
Б) каолинитті
В) бентонитті
Г) монтмориллонитті
Д) галлуазитті

55. Jолдану салаларына байланысты топыраKтардыS жіктелінуі
А) керамзитті
Б) каолинитті
В) бентонитті
Г) монтмориллонитті
Д) галлуазитті

56. Jолдану салаларына байланысты топыраKтардыS жіктелінуі
А) Kaбырлы
Б) каолинитті
В) бентонитті
Г) монтмориллонитті
Д) галлуазитті

57. СаздардыS ауалыK ш™гуі дегеніміз
А) кептіргенде бaйымныS ™лшемдерініS азаюы
Б) к_йдіргенде бaйымныS ™лшемдерініS азаюы
В) кептіргенде бaйымныS ™лшемдерініS ™суі
Г) к_йдіргенде бaйымныS ™лшемдерініS ™суі
Д) KалыптаCанда бaйымныS ™лшемдерініS ™суі

58. АуалыK ш™гуде бaйымдарда
А) физикалыK байланысKан су жоCалады
Б) химиялыK байланысKан су жоCалады
В) біркелкі орналасKан балKыма пайда болады
Г) карбонатты материалдар ыдырайды
Д) топыраKты материалдар ыдырайды

59. АуалыK ш™гуде бaйымдарда
А) линейлі, к™лемді ™лшемдері азаяды
Б) химиялыK байланысKан су жоCалады
В) біркелкі орналасKан балKыма пайда болады
Г) карбонатты материалдар ыдырайды
Д) топыраKты материалдар ыдырайды

60. АуалыK ш™гуі жоCары
А) иілгіштігі жоCары топыраKтарда
Б) иілгіштігі орташа топыраKтарда
В) иілгіштігі т™мен топыраKтарда
Г) Kaмды топыраKтарда
Д) жеSіл балKитын топыраKтарда

61. АуалыK ш™гуді кемітуге болады
А) ж_деудеткіштерді енгізіп
Б) балKыма т_згіштерді енгізіп
В) топыраKтарды майда aнтаKтап
Г) топыраKтарды аязCа aстап
Д) топыраKтарды булап

62. АуалыK ш™гуді кемітуге болады
А) к_йетін Kоспаларды енгізіп
Б) балKыма т_згіштерді енгізіп
В) топыраKтарды майда aнтаKтап
Г) топыраKтарды аязCа aстап
Д) топыраKтарды булап

63. СаздыS иілгіштігін т™мендетуге болады
А) ж_деткіштерді енгізіп
Б) балKыма т_згіштерді енгізіп
В) топыраKтарды майда aнтаKтап
Г) топыраKтарды аязCа aстап
Д) топыраKтарды булап

64. СаздыS иілгіштігін т™мендетуге болады
А) к_йетін Kоспаларды енгізіп
Б) балKыма т_згіштерді енгізіп
В) топыраKтарды майда aнтаKтап
Г) топыраKтарды аязCа aстап
Д) топыраKтарды булап

65. СаздыS иілгіштігін жоCарылатуCа болады
А) аязды ортада aсітіп
Б) к_йетін Kоспаларды енгізіп
В) ж_деудеткіштерді енгізіп
Г) сазды дегидратациялап
Д) 5000 температурада ™Sдеп

66. СаздыS иілгіштігін жоCарылатуCа болады
А) булау арKылы
Б) к_йетін Kоспаларды енгізіп
В) ж_деудеткіштерді енгізіп
Г) сазды дегидратациялап
Д) 5000 температурада ™Sдеп

67. СаздыS иілгіштігін жоCарылатуCа болады
А) сазды майда aнтаKтап
Б) к_йетін Kоспаларды енгізіп
В) ж_деудеткіштерді енгізіп
Г) сазды дегидратациялап
Д) 5000 температурада ™Sдеп

68. СаздыS иілгіштігін жоCарылатуCа болады
А) майлы топыраKты енгізіп
Б) к_йетін Kоспаларды енгізіп
В) ж_деудеткіштерді енгізіп
Г) сазды дегидратациялап
Д) 5000 температурада ™Sдеп

69. СаздыS иілгіштігін жоCарылатуCа болады
А) пластифициялыK Kоспаларды енгізіп
Б) к_йіп кететін Kоспаларды енгізіп
В) ж_деудеткіштерді енгізіп
Г) сазды дегидратациялап
Д) 5000 температурада ™Sдеп

70. СаздыS иілгіштігін жоCарылатуCа болады
А) топыраKты майда езіп
Б) к_йетін Kоспаларды енгізіп
В) ж_деудеткіштерді енгізіп
Г) сазды дегидратациялап
Д) 5000 температурада ™Sдеп

71. СаздыS иілгіштігін жоCарылатуCа болады
А) атмосфера жаCдайды aстап
Б) к_йетін Kоспаларды енгізіп
В) ж_деудеткіштерді енгізіп
Г) сазды дегидратациялап
Д) 5000 температурада ™Sдеп

72. SiO2 т балKу температурасы, 0С
A) 1717
Б) 500
В) 2000
Г) 2717
Д) 717

73. Al2 O3 балKу температурасы, 0С
A) 2050
Б) 3050
В) 1050
Г) 1580
Д) 1350

74. MgO балKу температурасы, 0С
A) 2800
Б) 3800
В) 1800
Г) 1580
Д) 1350

75. Fe2O3 балKу температурасы, 0С
A) 1548
Б) 1648
В) 1248
Г) 1580
Д) 1350

76. FeO балKу температурасы, 0С
A) 1380
Б) 1480
В) 2800
Г) 1580
Д) 2500

77. ТiO2 балKу температурасы, 0С
A) 1700
Б) 2800
В) 1717
Г) 2500
Д) 500

78. Jaрылыс керамиканыS ™ндірісінде к_йіп кететін Kоспалар
A) аCаш жаSKа
Б) кварцты Kaм
В) шаSды кварц
Г) шамот
Д) к_йдірілінген саз

79. Jaрылыс керамиканыS ™ндірісінде к_йіп кететін Kоспалар
A) шымтезек aнтаCы
Б) кварцты Kaм
В) шаSды кварц
Г) шамот
Д) к_йдірілінген саз

80. Jaрылыс керамиканыS ™ндірісінде к_йіп кететін Kоспалар
A) тас к™мір
Б) кварцты Kaм
В) шаSды кварц
Г) шамот
Д) к_йдірілінген саз

81. Jaрылыс керамиканыS ™ндірісінде балKымалар (флюстар)
A) дала шпат
Б) кварцты Kaм
В) шаSды кварц
Г) шамот
Д) к_йдірілінген саз

82. Jaрылыс керамиканыS ™ндірісінде балKымалар (флюстар)
A) пегматит
Б) кварцты Kaм
В) шаSды кварц
Г) шамот
Д) к_йдірілінген саз
83. Jaрылыс керамиканыS ™ндірісінде балKымалар (флюстар)
A) aнтаKталCан бор
Б) кварцты Kaм
В) шаSды кварц
Г) шамот
Д) к_йдірілінген саз

84. Jaрылыс керамиканыS ™ндірісінде балKымалар (флюстар)
A) шыны aнтаCы
Б) кварцты Kaм
В) шаSды кварц
Г) шамот
Д) к_йдірілінген саз

85. Jaрылыс керамиканыS ™ндірісінде балKымалар (флюстар)
A) нефелинді концентрат
Б) кварцты Kaм
В) шаSды кварц
Г) шамот
Д) к_йдірілінген саз

86. Жартылай KaрCаK кірпіш ™ндіретін ‰дістіS иілгіштік ‰діске KараCанда жетістіктері
A) иілгіштігі т™мен саздарды пайдалануы
Б) иілгіштігі жоCары саздарды пайдалануы
В) к_йдіру температурасыныS т™мендеуі
Г) жылудоCарCыш кірпішті ™ндіруі
Д) Kуысты кірпішті ™ндіруі

87. Жартылай KaрCаK кірпіш ™ндіретін ‰дістіS иілгіштік ‰діске KараCанда жетістіктері
A) кептіруге отынды _немдеу
Б) иілгіштігі жоCары саздарды пайдалануы
В) к_йдіру температурасыныS т™мендеуі
Г) жылудоCарCыш кірпішті ™ндіруі
Д) Kуысты кірпішті ™ндіруі

88. Жартылай KaрCаK кірпіш ™ндіретін ‰дістіS иілгіштік ‰діске KараCанда жетістіктері
A) тегіс, аныK Kырлы бaйымды ™ндіру
Б) иілгіштігі жоCары саздарды пайдалануы
В) к_йдіру температурасыныS т™мендеуі
Г) жылудоCарCыш кірпішті ™ндіруі
Д) Kуысты кірпішті ™ндіруі

89. Жартылай KaрCаK кірпіш ™ндіретін ‰дістіS иілгіштік ‰діске KараCанда жетістіктері
A) ™німніS баCасын т™мендету
Б) иілгіштігі жоCары саздарды пайдалануы
В) к_йдіру температурасыныS т™мендеуі
Г) жылудоCарCыш кірпішті ™ндіруі
Д) Kуысты кірпішті ™ндіруі

90. Жартылай KaрCаK кірпіш ™ндіретін ‰дістіS иілгіштік ‰діске KараCанда кемшіліктері
A) Kалыптау процессініS к_рделілігі
Б) иілгіштігі т™мен саздарды пайдалануы
В) кептіру процессін KысKарту
Г) беті тегіс кірпішті ™ндіру
Д) к_йдіру температурасын жоCарылату

91. Жартылай KaрCаK кірпіш ™ндіретін ‰дістіS иілгіштік ‰діске KараCанда кемшіліктері
A) орташа тыCыздыKтыS ™суі
Б) иілгіштігі т™мен саздарды пайдалануы
В) кептіру процессін KысKарту
Г) беті тегіс кірпішті ™ндіру
Д) к_йдіру температурасын жоCарылату

ОттыK ш™гуі дегеніміз
A) к_йдіргенде бaйымныS ™лшемдерініS, к™лемініS ™згеруі
Б) кептіргенде бaйымныS ™лшемдерініS, к™лемініS ™згеруі
В) KалыптаCанда бaйымныS ™лшемдерініS, к™лемініS ™згеруі
Г) пайдаланCанда бaйымныS ™лшемдерініS, к™лемініS ™згеруі
Д) кірпіштен KaралCан KабырCаCа жоCары температураныS ™лшемдеріне ‰сері

Сазда карбонаттардыS ыдырауы
A) СаСО3 СаО+СО2
Б) СаО+Н2О Са (ОН)2
В) СаSО413 EMBED Equation.3 14152Н2О СаSО4 +2Н2О
Г) Аl2О3 13 EMBED Equation.3 1415 2SiО2 13 EMBED Equation.3 14152Н2О Аl2О3 13 EMBED Equation.3 1415 2SiО2 + 2Н2О
Д) СаSО4 +2Н2О СаSО4 13 EMBED Equation.3 14152Н2О

Кептіргенде сызыKтыS ш™гуініS формуласы
A)
·с = 13 EMBED Equation.3 1415%
Б)
·с = 13 EMBED Equation.3 1415%
В)
·с = 13 EMBED Equation.3 1415%
Г)
·с = 13 EMBED Equation.3 1415
Д)
·с = 13 EMBED Equation.3 1415

Кептіргенде сызыKтыS ш™гуініS формуласы
A)
·с = 13 EMBED Equation.3 1415%
Б)
·с = 13 EMBED Equation.3 1415%
В)
·с = 13 EMBED Equation.3 1415%
Г)
·с = 13 EMBED Equation.3 1415
Д)
·с = 13 EMBED Equation.3 1415


ТемірдіS топыраKтары сазCа Kандай т_с береді
A) сары
Б) сaр
В) Kара
Г) аK
Д) к™к


АCын сaйыKтыK Kасиеттері бар ылCалдалынCан сазды Kалай атаймыз
A) шликер
Б) Kамыр
В) aнтаK
Г) золь
Д) пушонка

Шликерді Kандай бaйымдарды Kалыптау _шін пайдаланамыз
A) сантехникалыK
Б) KабырCалы
В) Kaбырлар
Г) еденді плитка
Д) шатырлы бaйымдар

Шликерді Kандай бaйымдарды Kалыптау _шін пайдаланамыз
A) клемді плитка
Б) KабырCалы
В) Kaбырлар
Г) еденді плитка
Д) шатырлы бaйымдар

СаздыS иілгіштігініS жоCарылату жолы
A) _сіту арKылы
Б) пресстеу арKылы
В) судыS м™лшерін жоCарылату арKылы
Г) кептіру арKылы
Д) к_йдіру арKылы

СаздыS иілгіштігініS жоCарылату жолы
A) бумен ™Sдеу арKылы
Б) пресстеу арKылы
В) судыS м™лшерін жоCарылату арKылы
Г) кептіру арKылы
Д) к_йдіру арKылы

КерамиканыS ™ндірісінде Kандай балKыма Kоспаларды білесіз
A) темір топыраKтары
Б) кварцты Kaм
В) отKа т™зімді топыраK
Г) тазартылCан су
Д) алюминий топыраKтары

КерамиканыS ™ндірісінде Kандай балKыма Kоспаларды білесіз
A) жеSіл балKитын шыны
Б) кварцты Kaм
В) отKа т™зімді топыраK
Г) тазартылCан су
Д) алюминий топыраKтары

КерамиканыS ™ндірісінде Kандай балKыма Kоспаларды білесіз
A) дала шпаттары
Б) кварцты Kaм
В) отKа т™зімді топыраK
Г) тазартылCан су
Д) алюминий топыраKтары

Jaрылыс материалдарды петрографикалыK зерттеу Kандай аспабпен ™ткізіледі
A) оптикалыK микроскоп
Б) электрондыK микроскоп
В) дериватограф
Г) дуктилометр
Д) электрондыK тольограф


Jандай бaйымныS ™лшемі 40х40х3,5 мм
A) клемді плитка
Б) керамикалыK кірпіш
В) керамикалыK тас
Г) бетон плиткасы
Д) шлакоблок


СаздыS дегидратациясында Kандай процесс ж_реді
A) химиялыK байланысKан судыS б™лінуі
Б) физикалыK байланысKан судыS б™лінуі
В) судыS топохимиялыK байланысуы
Г) саз минералдардыS кристалдыK тордыS бaзылуы
Д) ылCал ауадан суды сіSіру

Дегидратацияда саз
A) химиялыK байланысKан суды жоCалтады
Б) тыCыздалып, балKып піседі
В) ыдырап балKиды
Г) судыS молекулаларды Kосып алады
Д) инконгруэттік балKиды

Саз піскенде
A) сазды бaйым тыCыздалады
Б) сазды бaйым босайды
В) физикалыK байланысKан су жоCалады
Г) сазды бaйым кеуектелінеді
Д) сазды бaйымныS к™лемі aлCаяды

КерамиканыS тыCыздалуы Kашан ™теді
A) пісу процессінде
Б) кептіргенде
В) дегидратацияланCанда
Г) гидратацияланCанда
Д) органикалыK Kоспалар к_йгенде

ХимиялыK байланысKан су Kашан б™лінеді
A) дегидратацияда
Б) гидратацияда
В) мaздатылCанда
Г) піскенде
Д) aсаKталCанда

Муллит саздыS ..пайда болады
A) піскенде
Б) дегидратациясында
В) кептіргенде
Г) гидратациясында
Д) aсаKталCанда

Саз к_йгенде ..пайда болады
А) муллит
Б) каолинит
В) кальцит
Г) алит
Д) кварц

МуллиттіS формуласы
А) 2Al2O3 3SiO2
Б) Al2O3 2SiO2 2H2O
В) ClCO3
Г) SiO2
Д) CaО SiO2



КерамикалыK бaйымдардыS бетінде сазды Kабат
A) ангоб
Б) глазурь
В) т™сеніш
Г) ‰йнекей
Д) флюс

ГлазурдыS Kaрылысы
A) аморфты
Б) талшыKты
В) кеуекті
Г) Kабатты
Д) тегіс

ГлазурдыS т_рі
A) шыны
Б) кристалл
В) талшыK
Г) aнтаK
Д) саз
АнгобтыS Kaрамында
A) т_сті саз
Б) м™лдір слюда
В) т_сті м‰рм‰р
Г) Kaрылыс гипс
Д) цемент

АнгобтыS Kaрамында
A) каолин
Б) слюда
В) м‰рм‰р
Г) гипс
Д) цемент

Керамика CылымыныS дамуына Kандай Cалым _лес KосKан
А) Будников
Б) Некрасов
В) Москвин
Г) Байков
Д) Носов

Керамика CылымыныS дамуына Kандай Cалым _лес KосKан
А) Кингери
Б) Некрасов
В) Москвин
Г) Байков
Д) Носов

Jандай елде бірінші керамикалыK бaйымдар ™нідірілген
А) Jытай
Б) Ресей
В) Мысыр
Г) Италия
Д) АJШ


€йнекеленген керамикалыK бaйымдардыS Kасиеттері
А) сусіSіргіштігі т™мен
Б) кеуектілігі т™мен
В) кеуектіліг жоCары
Г) ылCалдылыCы жоCары
Д) беті бaжырлы

€йнекеленген керамикалыK бaйымдардыS Kасиеттері
А) беті тегіс
Б) кеуектілігі т™мен
В) кеуектіліг жоCары
Г) ылCалдылыCы жоCары
Д) беті бaжырлы

Глазурь дегеніміз не
А) шыны т‰різді Kабат
Б) иілгіштікті арттыратын Kоспа
В) полимерлі Kабат
Г) цементтік Kабат
Д) тaтKыр заттардыS негізіндегі Kабат

Jандай жолмен глазурь керамикалыK бaйымCа жабыстырылады
А) к_йдіру арKылы
Б) автоклавтау арKылы
В) булау арKылы
Г) кептіру арKылы
Д) дірілдету арKылы

ФритталCан глазурь дегенімізглазурь
А) алдынала балKытылCан компонентерден KaралCан
Б) алдынала aнтаKталCан компонентерден KaралCан
В) к_йдірілген компонентерден KaралCан
Г) алдынала компонентерден KaралCан
Д) к_йдірілген, суда мaздатылCан компонентерден KaралCан

Фритталау дегеніміз глазурь компонентерді
А) балKытып, суда мaздату
Б) к_йдіріп aнтаKтау
В) aсаKтап, aнтаKтап, араластыру
Г) aсаKтап, aнатKап, кептіріп мaздату
Д) _сітіп, пайдаланCанCа дейін саKтау
ГлазурдіS м™лдір еместігі .байланысты
А) глазурь шыныныS ішінде ауа к™піршіктердіS барлыCына
Б) глазурь шыныныS ішінде ауа к™піршіктердіS жоKтыCына
В) глазурь шыныныS ішінде кристалдардыS жоKтыCына
Г) глазурь шыныныS ішінде ликвация талшылары жоKтыCына
Д) глазурь мен керамиканыS термиялыK кеSею коэффициенттердіS айырмашылыCына

ГлазурдіS м™лдір еместігі .байланысты
А) глазурь шыныныS ішінде ауа кристалдардыS барлыCына
Б) глазурь шыныныS ішінде ауа к™піршіктердіS жоKтыCына
В) глазурь шыныныS ішінде кристалдардыS жоKтыCына
Г) глазурь шыныныS ішінде ликвация талшылары жоKтыCына
Д) глазурь мен керамиканыS термиялыK кеSею коэффициенттердіS айырмашылыCына

ГлазурдіS м™лдір еместігі .байланысты
А) глазурь шыныныS ішінде пиквация тамшылары барлыCына
Б) глазурь шыныныS ішінде ауа к™піршіктердіS жоKтыCына
В) глазурь шыныныS ішінде кристалдардыS жоKтыCына
Г) глазурь шыныныS ішінде ликвация талшылары жоKтыCына
Д) глазурь мен керамиканыS термиялыK кеSею коэффициенттердіS айырмашылыCына

Глазурь Kaрамында кереSдік беретін Kоспа
А) Kалайы тотыCы
Б) кремний тотыCы
В) алюминий тотыCы
Г) бура тотыCы
Д) KорCасын тотыCы

Глазурь Kaрамында кереSдік беретін Kоспа
А) мырыш тотыCы
Б) кремний тотыCы
В) алюминий тотыCы
Г) бура тотыCы
Д) KорCасын тотыCы

Глазурь Kaрамында кереSдік беретін Kоспа
А) цирконий тотыCы
Б) кремний тотыCы
В) алюминий тотыCы
Г) бура тотыCы
Д) KорCасын тотыCы

Глазурь Kaрамында кереSдік беретін Kоспа
А) титан тотыCы
Б) кремний тотыCы
В) алюминий тотыCы
Г) бура тотыCы
Д) KорCасын тотыCы

Глазурь Kaрамында кереSдік беретін Kоспа
А) церий тотыCы
Б) кремний тотыCы
В) алюминий тотыCы
Г) бура тотыCы
Д) KорCасын тотыCы
Jымбат глазурлер
А) Kалайылы
Б) стронцилы
В) цирконшылы
Г) титандыK
Д) м™лдір

Зиянды глазурлер
А) KорCасынды
Б) стронцилы
В) цирконшылы
Г) титандыK
Д) м™лдір

Глазурьге к™к т_с беру _шін Kосылады
А) кобальт тотыCы
Б) хром тотыCы
В) темір тотыCы
Г) марганец тотыCы
Д) кварцты Kaм

Глазурьге жасыл т_с беру _шін Kосылады
А) хром тотыCы
Б) кобальт тотыCы
В) титан тотыCы
Г) марганец тотыCы
Д) мыс тотыCы

Цек дегеніміз т‰різді глазурь Kабаттын аKауы
А) сызат
Б) кристалл
В) к™піршік
Г) н_кте
Д) KабыршыK

Н_кте (мушка) дегеніміз ..........т‰різді глазурь KабатыныS аKауы
А) Kара даK
Б) сызат
В) жарыK
Г) KабыршыK
Д) ауа к™піршігі

КерамикалыK бaйымCа глазурь жаCу ‰дістері
А) батыру
Б) пресстеу
В) экструзия
Г) соCу
Д) сыCылу

КерамикалыK бaйымCа глазурь жаCу ‰дістері
А) Kaю
Б) пресстеу
В) экструзия
Г) соCу
Д) сыCылу

КерамикалыK бaйымCа глазурь жаCу ‰дістері
А) себу
Б) пресстеу
В) экструзия
Г) соCу
Д) сыCылу

КерамикалыK бaйымCа глазурь жаCу ‰дістері
А) бояу
Б) пресстеу
В) экструзия
Г) соCу
Д) сыCылу

Ангобтау дегеніміз к_йдірілмеген керамикалыK бaйымныS бетіне .. жаCу
А) аK топыраKты
Б) аK шыныны
В) т_сті шыныны
Г) акрил бояуды
Д) кермниорганикалыK Kабатты
Ангобтау дегеніміз к_йдірілмеген керамикалыK бaйымныS бетіне .. жаCу
А) т_рлі т_сті сазды
Б) аK шыныны
В) т_сті шыныны
Г) акрил бояуды
Д) кермниорганикалыK Kабатты

..диаграмманы пайдаланып ‰рт_рлі саздардыS Kолдану аймаKтарын аныKтауCа болады
А) Августиник
Б) Будников
В) Кингери
Г) Тимашев
Д) Скрамтаев-Боломей

Августиник диаграмасын пайдаланып аныKтауCа болады
А) химиялыK Kaрамына байланысты саздардыS пайдалану аймаCын
Б) иілгіштігіне байланысты саздардыS пайдалану аймаCын
В) балKу температураCа байланысты саздардыS пайдалану аймаCын
Г) массаныS дайындайтын еS тиімді ‰дісті
Д) массаныS дайындайтын ж‰не Kалыптайтын еS тиімді ‰дісті


Б

528.
Д)

558. ТиксотроптылыK дегеніміз саздыS .....
А) к_шпен бaзылCан KaрылысыныS Kайта Kалпына келуі
Б) ылCалдыS ‰серінен ісінуі
В) кептіргенде физикалыK байланысKан суды шыCару
Г) кептіргенде химиялыK байланысKан суды шыCару
Д) алдын-ала берілген пішінді жоCалту

559. КерамикалыK бaйымдарды ‰рлеу ‰дістері
А) ангобтау
Б) автоклавтау
В) піскенге дейін к_йдіру
Г) кептіру
Д) дегидратациялау

560. КерамикалыK бaйымдарды ‰рлеу ‰дістері
А) ‰йнекелеу
Б) автоклавтау
В) піскенге дейін к_йдіру
Г) кептіру
Д) дегидратациялау

561. КерамикалыK бaйымдарды ‰рлеу ‰дістері
А) торкреттеу
Б) автоклавтау
В) піскенге дейін к_йдіру
Г) кептіру
Д) дегидратациялау

562. КерамикалыK бaйымдарды ‰рлеу ‰дістері
А) к™лемді бояу
Б) автоклавтау
В) піскенге дейін к_йдіру
Г) кептіру
Д) дегидратациялау
563. КерамикалыK бaйымдарды ‰рлеу ‰дістері
А) ™рнек ыCыстыру
Б) автоклавтау
В) піскенге дейін к_йдіру
Г) кептіру
Д) дегидратациялау

564. КерамикалыK бaйымдарды ‰рлеу ‰дістері
А) екі Kабатты Kалыптау
Б) автоклавтау
В) піскенге дейін к_йдіру
Г) кептіру
Д) дегидратациялау

565. КерамикалыK бaйымдарды ‰рлеу ‰дістері
А) барлыK жауаптары дaрыс
Б) ангобтау
В) ‰йнекелеу
Г) к™лемді бояу
Д) ™рнек ыCыстыру

566. КерамикалыK бaйымдарды торкреттеу ‰рлеу келесі aнтаKпен ж_ргізіледі
А) м‰рм‰р
Б) к™мір
В) жаSKа
Г) жеSілбалKитын саз
Д) шамот

567. КерамикалыK бaйымдарды торкреттеу ‰рлеу келесі aнтаKпен ж_ргізіледі
А) гранит
Б) к™мір
В) жаSKа
Г) жеSілбалKитын саз
Д) шамот

568. КерамикалыK бaйымдарды торкреттеу ‰рлеу келесі aнтаKпен ж_ргізіледі
А) фарфор
Б) к™мір
В) жаSKа
Г) жеSілбалKитын саз
Д) шамот

569. КерамикалыK бaйымдарды торкреттеу ‰рлеу келесі aнтаKпен ж_ргізіледі
А) шыны
Б) к™мір
В) жаSKа
Г) жеSілбалKитын саз
Д) шамот
570. «Клемді керамика» дегеніміз не
А) KаCазCа жапсырылCан майда ™лшемді плиткалар
Б) бетінде клем т‰різді суреті бар ірі™лшемді плиткалар
В) кілемніS суретін т_зетін ірі ™лшемді плиткалардыS жинаCы
Г) клемніS суретін т_зетін майда ™лшемді плитакалардыS жинаCы
Д) шашылCан шыны мозаикалыK плиткалар

571. ^телді к_йдірудіS маKсаты
А) плитканыS пісуі
Б) ‰йнекейдіS Kалыптасуы
В) плитканыS балKуы
Г) саз дегидратациялануы
Д) ангобтыS пісуі

572. Jандай ‰діспен керамикалыK бaйымдар ‰йнекеленеді
А) шашырату
Б) пресстеу
В) автоклавтау
Г) к_йдіру
Д) _рлеу

573. Jандай ‰діспен керамикалыK бaйымдар ‰йнекеленеді
А) батыру
Б) пресстеу
В) автоклавтау
Г) к_йдіру
Д) _рлеу

574. Jандай ‰діспен керамикалыK бaйымдар ‰йнекеленеді
А) Kaю
Б) пресстеу
В) автоклавтау
Г) к_йдіру
Д) _рлеу

575. Jандай ‰діспен керамикалыK бaйымдар ‰йнекеленеді
А) бояCышпен жаCу
Б) пресстеу
В) автоклавтау
Г) к_йдіру
Д) _рлеу

576. Jандай ‰діспен керамикалыK бaйымдар ангобталады
А) шашырату
Б) пресстеу
В) автоклавтау
Г) к_йдіру
Д) _рлеу
577. Jандай ‰діспен керамикалыK бaйымдар ‰йнекеленеді
А) батыру
Б) пресстеу
В) автоклавтау
Г) к_йдіру
Д) _рлеу

578. Jандай ‰діспен керамикалыK бaйымдар ‰йнекеленеді
А) Kaю
Б) пресстеу
В) автоклавтау
Г) к_йдіру
Д) _рлеу

579. Jандай ‰діспен керамикалыK бaйымдар ‰йнекеленеді
А) бояCышпен жаCу
Б) пресстеу
В) автоклавтау
Г) к_йдіру
Д) _рлеу

580. Майолика дегеніміз
А) ‰йнекеленген т_рлі т_сті к™ркемдік керамика
Б) KоSырт_сті сазды тау жыныстыS т_рі
В) аK т_сті к_йетін KиынбалKитын саз
Г) к™ркемдік керамикаCа жаCылатын ‰йнекейдіS т_рі
Д) ангобтыS т_рі

581. МайоликаныS ™ндірісіндегі технологиялыK процесстер
А) Kалыптау, кептіру, к_йдіру, ‰йнекелеу
Б) Kалыптау, булау, Kалыптансыздандыру
В) майдалау, пигментпен араластыру, бaйымCа жаCу
Г) Kалыптау, к_йдіру, майдалау
Д) балKыту, суыту, майдалау

582. €йнекеленген бaйымныS сапасына ‰сер ететін факторлар
А) ‰йнекеймен бaйымныS термиялыK кеSею коэффиценттердіS жаKындыCы
Б) ‰йнекеленген бaйымныS пішіндердіS aKсастыCы
В) фритталау, утельді ж‰не Kaйма к_йдірудіS температуралары
Г) фритталаудыS утельді ж‰не Kaйма к_йдірудіS жылдамдыKтары
Д) ‰йнекеленген бaйымныS термиялыK кеSею коэффициенттердіS _лкен айырмашылыCы

583. €йнекеленген бaйымныS сапасына ‰сер ететін факторлар
А) ‰йнекейдіS отKа т™зімділіктіS бaйымныS пісу температурасына с‰йкестігі
Б) ‰йнекеленген бaйымныS пішіндердіS aKсастыCы
В) фритталау, утельді ж‰не Kaйма к_йдірудіS температуралары
Г) фритталаудыS утельді ж‰не Kaйма к_йдірудіS жылдамдыKтары
Д) ‰йнекеленген бaйымныS термиялыK кеSею коэффициенттердіS _лкен айырмашылыCы
584.

604. КаолиниттіS формуласын к™рсет.
A) AL2O3 x 2SiO2 x 2H2O
Б) CaO x AL2O3
В) K2O x AL2O3 x 6 SiO2
Г) CaSO4 x 2H2O
Д) 4 CaO x SiO2

605.
606. €йнекей – бaл....
А) шыны т‰різді Kабат
Б) иілгіштікті арттыратын Kоспа
В) полимерлі Kабат
Г) цементтік Kабат
Д) тaтKыр заттардыS негізіндегі Kабат

607.
609. КерамикалыK бaйымдарды ‰рлеу процессіндегі ангоб дегеніміз
А) ‰рлеу топыраK
Б) сары пигмент
В) т_рлі-т_сті шыны
Г) беті белсенді Kоспа
Д) тау жынысы

610. €йнекейдіS керамикалыK бaйымCа тиімді жабысуына Kандай процесс Kолайлы
А) к_йдiру
Б) автоклавта ™ндiру
В) булау арKылы
Г) кептiру
Д) дiрiлдету

611.
628. Ангоб деген ‰рлеу Kабат Kандай материалдан пайда болады
А) т_рлі-т_сті саздардан
Б) гидравликалыK тaтKыр заттардан
В) полимерлі материалдардан
Г) шыны массадан
Д) гипстік араласпадан

629. €йнекей балKып керамикалыK бaйымныS бетінде жайылып жабысу Kашан ™теді
А) бaйыммен ‰йнекейдіS бірге Kыздыру барысында
Б) бaйыммен ‰йнекейдіS бірге вибро™Sдеу, тыCыздалCанда
В) бaйыммен ‰йнекейдіS бірге кеуіп, буланCанда
Г) бaйыммен ‰йнекейдіS бірге буланып, к_йгенде
Д) бaйыммен ‰йнекейдіS бірге автоклавта ™Sдегенде

630. КерамикалыK материалдыS Kасиеттеріне ‰йнекей Kабаты Kалай ‰сер етеді
А) сут™зімділігін артады
Б) жылу™ткізгіштігін артады
В) ылCалдылыCын артады
Г) беріктігін т™мендетеді
Д) кеуектілігін жоCарлатады

631.

639. Саздар Kандай физика-механикалыK ж‰не химиялыK процесстердіS негізінде пайда болCан
А) метафорфтыK, магмалыK дала шпаты тау жыныстардыS
ыдырауынан
Б) органогенді ш™гінді тау жыныстарCа жоCары температураныS ‰серінен
В) органогенді ш™гінді тау жыныстарCа т™мен температураныS ‰серінен
Г) жоCары температурада, аяз, KысымыныS ‰серінен магмалыK, ш™гінді тау
жыныстрдыS ™згеруінен
Д) жоCары температурада сульфаттыK, карбонаттыS тау жыныстардыS
ыдырауынан

640. Сазды минералды к™рсет
А) каолинит, монтмориллонит
Б) кальцит, полевой шпат
В) известняк, мусковит
Г) хризотил - асбест, кальцит
Д) ортоклаз, пиамоклаз, кварц

641.

СаздыS Kандай Kоспалары керамикалыK бaйымдардыS беттеріне аK даKтар пайда болуына келтіреді
А) суда еритін тaздар
Б) кварцты Kaмдар
В) органикалыK Kоспалар
Г) ірі шаCалдар
Д) м™лдір слюдалар

669. Jандай іс-шаралар саздыS KaрамындаCы суда еритін тaздардыS кері ‰серін жояды
А) массаCа барии карбонаты енгізу
Б) массаCа к_йіп кететін Kоспалар енгізу
В) массаCа кварцты Kaм енгізу
Г) екікезеSді к_йдіру ™ткізу
Д) иілгіштігі т™мен шикізатты пайдалану

670.
А)
723.

754.
761. КерамикалыK бaйымныS бетіндегі ‰йнекей KабатыныS Kaрылысы
A) аморфты
Б) талшыKты
В) кеуекті
Г) Kабатты
Д) тегіс

762. АнгобтыS KaрамындаCы компонент
A) т_сті саз
Б) м™лдір слюда
В) т_сті м‰рм‰р
Г) Kaрылыс гипс
Д) цемент

763. АнгобтыS KaрамындаCы компонент
A) каолин
Б) слюда
В) м‰рм‰р
Г) гипс
Д) цемент

КерамиканыS дамуына _лес KосKан Cалым
А) Будников
Б) Некрасов
В) Москвин
Г) Байков
Д) Носов

765. КерамиканыS дамуына _лес KосKан Cалым
А) Кингери
Б) Некрасов
В) Москвин
Г) Байков
Д) Носов


767. КерамикалыK бaйымдардыS бетіндегі ‰йнекей Kандай Kасиетті береді
А) сусіSіргіштігі т™мен
Б) кеуектілігі т™мен
В) кеуектіліг жоCары
Г) ылCалдылыCы жоCары
Д) беті бaжырлы

768. КерамикалыK бaйымдардыS бетіндегі ‰йнекей Kандай Kасиетті береді
А) беті тегіс
Б) кеуектілігі т™мен
В) кеуектіліг жоCары
Г) ылCалдылыCы жоCары
Д) беті бaжырлы

769

770. КерамикалыK бaйымдардыS бетіндегі ‰йнекей Kандай Kасиетті береді
А) сусіSіргіштігі т™мен
Б) кеуектілігі т™мен
В) кеуектіліг жоCары
Г) ылCалдылыCы жоCары
Д) беті бaжырлы

771. КерамикалыK бaйымдардыS бетіндегі ‰йнекей Kандай Kасиетті береді
А) беті тегіс
Б) кеуектілігі т™мен
В) кеуектіліг жоCары
Г) ылCалдылыCы жоCары
Д) беті бaжырлы

772.

КерамикалыK плитаныS бетіндегі шыны Kабатты Kалай атаймыз
A) ‰йнекей
Б) саз
В) ангоб
Г) т™сеніш
Д) флюс

838. Беттік кірпіштіS т_рлі-т_сті сазды Kабатты Kалай атаймыз
A) ангоб
Б) глазурь
В) т™сеніш
Г) ‰йнекей
Д) флюс

КерамиканыS бетінде ‰йнекей KабатыныS Kaрылысы
A) аморфты
Б) талшыKты
В) кеуекті
Г) Kабатты
Д) тегіс

Jандай ел керамикалыK бaйымдардыS бірінші Kайнар к™зі ........ болып табылады
А) Jытай
Б) Ресей
В) Мысыр
Г) Италия
Д) АJШ



881. Jандай аспап арKылы, Kандай ‰діспен саздыS иілгіштік саны табылады
А) Васильев аспап арKылы
Б) пеште к_йдіру арKылы
В) к_йдіру, кептіру арKылы
Г) Вика аспап арKылы
Д) кептіру арKылы

882. КерамикалыK массаныS пластикалыK беріктігі Kалай аныKталады
А) Ребиндер пластометр арKылы
Б) пеште к_йдіру арKылы
В) к_йдіру, кептіру арKылы
Г) Вика аспап арKылы
Д) кептіру арKылы

883. СаздыS кептіруге сезімталдыCын аныKтау ‰дісін кім aсынCан
А) Чижский
Б) Будников
В) Кингери
Г) Августиник
Д) Васильев

884. Jандай ‰діс Kaрал арKылы саздыS гранулометриялыK Kaрамын аныKтауCа болады
А) електі анализмен
Б) рентген анализмен
В термиялыK анализмен
Г) Вика аспап арKылы
Д) Васильев аспап арKылы

891. `нтаKтардыS майдалыK д‰режесі немен сипатталады
А) беттік ауданымен
Б) ірі д‰ндердіS беттік ауданымен
В) майда д‰ндердіS беттік ауданымен
Г) _йме тыCыздыKпен
Д) наCыз тыCыздыKпен

892. Сазды шикізаттыS беттік ауданы Kандай аспабпен аныKталады
А) ПСХ
Б) Вика
В) Васильев
Г) KысKыш
Д) елек

893. Сазды шикізаттыS беттік ауданы Kандай аспабпен аныKталады
А) БЭТ
Б) Вика
В) Васильев
Г) KысKыш
Д) елек

894.
897. Jандай ‰діспен термиялыK кеSею коэффициенті аныKталады
А) дилатометриялыK
Б) оптикалыK
В) aнтаKты
Г) адсорбиялыK
Д) гидравликалыK

898.
900. ТехникалыK баKылау б™лімшеніS негізгі функциясы
А) ™німніS сапасын баKылау
Б) шикізаттыS ж‰не ™німніS м™лшерін жоспарлау
В) жаSадан алынCан механикалыK Kaрал жабдыKтардыS сапасын баKылау
Г) инженер-техникалыK персоналды Kабылдау
Д) ™ндірістіS тіршілік Kауіпсіздігін баKылау

901. Jaрылыс керамика ™нерк‰сібінде Kандай процестер кен орнында техникалыK баKылау б™лімімен баKыланады?
А) шикізатты дайындау
Б) массаны Kайта ™Sдеу
В) кептіру режимі
Г) к_йдіру режимі
Д) шикізатты Kалыптау

902. Jaрылыс керамика ™нерк‰сібінде Kандай процестер кен орнында техникалыK баKылау б™лімімен баKыланады?
А) бастапKы материалдарды шыCарып алу
Б) керамикалыK массаны Kайта ™Sдеу
В) кептіру режимі
Г) к_йдіру режимі
Д) сазды шикізатты Kалыптау

903. Jaрылыс керамика ™нерк‰сібінде Kандай процестер дайындау цехында техникалыK баKылау б™лімімен баKыланады?
А) сазды майдалау
Б) шикізатты шыCарып алу
В) кептіру режимі
Г) к_йдіру режимі
Д) шикізатты Kалыптау

904. Jaрылыс керамика ™нерк‰сібінде Kандай процестер дайындау цехында техникалыK баKылау б™лімімен баKыланады?
А) массаны Kайта ™Sдеу
Б) шикізатты шыCарып алу
В) кептіру режимі
Г) к_йдіру режимі
Д) шикізатты Kалыптау

905. Jaрылыс керамика ™нерк‰сібінде Kандай процестер дайындау цехында техникалыK баKылау б™лімімен баKыланады?
А) саз д™рекі майдалау
Б) сазды шикізатты шыCарып алу
В) кептіру режимі
Г) пештегі к_йдіру режимі
Д) шикізатты Kалыптау

906. Jaрылыс керамика ™нерк‰сібінде Kандай процестер дайындау цехында техникалыK баKылау б™лімімен баKыланады?
А) саздыS майда aнтаKталуы
Б) сазды шикізатты шыCарып алу
В) шикі бaйымды кептіру режимі
Г) к_йдіру режимі
Д) керамикалыK массаны Kалыптау

907. Jaрылыс керамика ™нерк‰сібінде Kандай процестер дайындау цехында техникалыK баKылау б™лімімен баKыланады?
А) сазды тазарту
Б) шикізатты шыCарып алу
В) кептіру режимі
Г) к_йдіру режимі
Д) шикізатты Kалыптау

908.
934. СаздыS оттыK ш™гуі к™бінесе Kандай факторларCа т‰уелді
А) минерологиялыK Kaрамы
Б) массаны дайындау т‰сілі
В) барлыK жауап дaрыс
Г) кептіру камерасыныS типі
Д) сазды шикізатты дайындау ‰дісі


935.
956. Сазды KыздырCанда туындайтын Kaбылыс
А) ылCалдыS сыртKы диффузиясы
Б) ыCысу
В) иілгіштігі жоCарылайды
Г) аKKыштыK
Д) к™лемініS жоCары ісінуі

957. Сазды KыздырCанда туындайтын Kaбылыс
А) балKу
Б) ыCысу
В) иілгіштігі жоCарылайды
Г) аKKыштыK
Д) ісіну

958. Сазды KыздырCанда туындайтын Kaбылыс
А) сaйыK фаза т_зіледі
Б) ыCысу
В) иілгіштігі жоCарылайды
Г) аKKыштыK
Д) ісіну

959. ЫлCалдану кезінде сазда пайда болатын Kaбылыс

А) иілгішті KамырдыS т_зілуі
Б) ауалыK ж‰не оттыK ш™гу
В) пісу
Г) дегидратация
Д) балKыманыS т_зілуі

960. ЫлCалдану кезінде сазда пайда болатын Kaбылыс
А) аKKыштыK
Б) оттыK ж‰не ауалыK ш™гу
В) пісу
Г) сусыздану
Д) балKыманыS т_зілуі

961.
А)
982. Беттік керамикалыK бaйымныS суCат™зімділігін Kалай жоCарылатады?
А) ‰йнекелеумен
Б) aнтаKтаумен
В) торкреттеумен
Г) ™рнек басу арKылы
Д) кептіруімен

983. Беттік керамикалыK бaйымныS суCа т™зімділігін Kалай жоCарылатады?
А) полимермен KаныKтырып
Б) aнтаKтау арKылы
В) торкреттеп
Г) ™рнек басу арKылы
Д) кептіріп

984. Пісу интервалы – бaл

А) саздыS пісе бастаCаннан балKи бастаCанCа дейінгі аралыK
Б) ісіне бастаCаннан балKи бастаCанCа дейінгі аралыK
В) саздыS сусыздана бастаCаннан піскенге дейінгі аралыK
Г) к_йдіру ж_ргізу кезіндегі уаKыты
Д) сусыздану уаKытынан піскенге дейінгі аралыK

985. СаздыS пісе бастаCаннан балKи бастаCанCа дейінгі аралыK
А) пісу интервалы
Б) ісіну интервалы
В) балKу интервалы
Г) пісуі
Д) к_йдірілуі

986. ПісудіS кеS интервалы болады
А) KиынбалKитын сазда
Б) жеSілбалKитын сазда
В) керамзитті шикізатта
Г) кірпіштік сазда
Д) карбонатты шикізатта

987

Root Entry

Приложенные файлы

  • doc 23314386
    Размер файла: 228 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий