Новые практические


Інструкція
до практичного заняття № 1
Місце проведення: навчальний кабінет
Тема: Технологічні вирішення магазинів
Мета: Засвоїти методику розрахунків площ торгового залу та визначення ефективності їх використання, ознайомитись зі схемою технологічного вирішення магазину.
Студенти повинні вміти: визначати систему розміщення обладнання в торговельному підприємстві самообслуговування, кількість робочих місць контролерів - касирів, використовуючи рекомендовані норми, розрахувати коефіцієнти заставленої та демонстраційної площ, порівнювати їх з нормативами.

Методичне забезпечення:
Схема технологічного вирішення учбово - виробничого підприємства.
Таблиця “ Оптимальні показники установочної і експозиційної площ у магазинах самообслуговування ”(Додаток А).
Рекомендації щодо технологічного вирішення торгового залу магазину .
Лічильна техніка.

Хід заняття:
1.Дати відповіді на фронтальні питання:

1.1 Що розуміють під технологічним плануванням торгового залу?
1.2 Назвіть основні площі торгового залу.
1.3 Яка площа називається установчою, демонстраційною?
1.4 Що розуміють під коефіцієнтом установчої, демонстраційної площі?
1.5 Назвіть оптимальні величини коефіцієнтів установчої, демонстраційної площ.
1.6 Як впливають розміри установчої, демонстраційної площ на результати економічної діяльності магазину та культури обслуговування покупців?

Розрахувати кількість робочих місць контролерів-касирів, а також площі: установочну, єдиного вузла розрахунку у торговому залі універсаму.

Варіанти завдань:
Варіант 1- універсам, торговою площею 400 м.кв.
Варіант 2 - універсам, торговою площею 600 м.кв.

Визначити експозиційну площу, її коефіцієнти, зрівняти з оптимальними величинами та зробити висновки.



Торгова площа прод. магазину, м.кв.


Вид обладнання

Кількість обладнання, шт.

Довжина
полки,
м.

Ширина полки,
м.


Кількість полок,
шт.

1 в.
2 в.
Гірка універсальна
острівна (тип А)
1 в.
2 в.
1в.
2 в.
1 в.
2 в.
1 в.
2 в.




27
34
0.9
-
1.2
-
5
4

400
600
Гірка універсальна
острівна (тип Б)
25
40
1.0
-
1.2
-
6
7



Низькотемпературна вітрина
26
48
2.0
-
0.8
-
-
-


Методичні вказівки:
Уважно прочитайте інструкційну картку. У звіт про виконання практичної роботи запишіть тему, мету, хід виконання роботи. Робота виконується за одним з указаних варіантів.
1.На розгляд викладача, відповіді на фронтальні питання, студенти надають у письмовій або усній формі.
При розрахунках кількості робочих місць контролерів касирів і загальної площі єдиного вузла розрахунку виходити з нормативу, що на одну кабіну контролера касира відводиться 80-100 м. кв., а при інтенсивних потоках покупців 60 м. кв. торгової площі (Додаток А).
2.Установочну площу розраховувати з формули коефіцієнта установчої площі і його оптимальних величин:
Пу
Ку = 13 Ку=Пу : Пт=0.3 - 0.32 15 Пт =0.28 - 0.32,
де Пу - установча площа,
Пт – площа торгового залу.

3.Для розрахунку демонстраційної(експозиційної) площі необхідно скласти суми площ торгово – технологічного устаткування, на якому викладено товар.
Коефіцієнт експозиційної площі розраховується за формулою:

Пе ,
Ке = Пт
де Пе – площа усіх полиць гірок, контейнерів та іншого устаткування, на якому викладено товар, м. кв.
4.В процесі ознайомлення з схемою технологічного вирішення торгового залу зверніть увагу на наступне:
- оптимальна форма торгового залу універсаму квадратна або прямокутна з співвідношенням сторін 2:3, або 1:3;
- всі товари продають формою самообслуговування;
- найефективнішою є організація централізованих видів розрахунку;
-у зоні входу і універсам розміщують меблі для зберігання особистих речей покупців;
- покупці відбирають товари в інвентарні кошики або візки, які вони можуть взяти при вході в зону самообслуговування;
- після розрахунків покупцям повинні бути створені умови для того, щоб вини могли перекласти товари з інвентарного кошика в особисті сумки (інвентарні столи);
- торговий зал повинен добре проглядатися продавцями консультантами та контролерами - касирами;
При розміщенні меблів, холодильного устаткування в торговому залі необхідно забезпечити зручний зв'язок з підсобними приміщеннями для створення найкоротших шляхів руху вантажопотоків, дотримання принципу товарного сусідства, урахувати частоту попиту на окремі товари;
- при розміщенні входу - виходу необхідно забезпечити рух потоку покупців проти годинникової стрілки.

Після виконання практичної роботи студент повинен
ЗНАТИ:
( визначення основних видів площ торгового залу;
( оптимальні величини коефіцієнтів установочної і експозиційної площ;
( як впливають розміри цих площ на економічну діяльність підприємства.
ВМІТИ:
(розраховувати кількість робочих місць, установочну, експозиційну площі та їх коефіцієнти;
( зробити висновки щодо ефективності їх використання.

Література:

1. Апопій В.В. Організація торгівлі – підручник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005.
2.Апопій В.В. Теорія і практика торговельного обслуговування. - Навчальний посібник – К:Центр навчальної літератури. 2005.
3.Бланк И.А. Торговый менеджмент. – К.: Украинско-финский институт менеджмента и бизнеса, 1997.
4.Дашков Л.П., Пахбунчиянц В.К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий. – М.: ИВЦ « Маркетинг», 2000.



Додаток А

ТАБЛИЦЯ 1: РЕКОМЕНДОВАНІ НОРМИ ПЛОЩІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ЗАЛУ НА ОДНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ КОНТРОЛЕРА-КАСИРА

Групи товарів
Розмір торговельної площі, м2


до 650
650-1500
понад 1500

Продовольчі, господарські, спортивні, галантерея, парфумерія
60
80
100

Одяг, взуття, трикотаж, білизна, тканини, культтовари
80
100
120





ТАБЛИЦЯ 2: РЕКОМЕНДОВАНІ КОЕФІЦІЄНТИ ЗАСТАВЛЕНОЇ І ДЕМОНСТРАЦІЙНОЇ ПЛОЩІ У МАГАЗИНАХ САМООБСЛУГОВУВАННЯ

Площа, м2
Коефіцієнт заставленої площі
Коефіцієнт демонстраційної площі у магазинах





«Продукти»

«Взуття»
«Галантерея», «Трикотаж»
«Культтовари», «Госптовари»
«Універмаг»







Самообслуговування









До 100
0,32
0,75
0,66
0,80
0,90
0,75


101250
0,31
0,75
0,63
0,75
0,88
0,74


251650
0,30
0,73
0,60
0,73
0,85
0,72


651 1500
0,29
0,72
0,57
0,70
0,80
0,70
0,72

Понад 1500
0,27
0,70




0,70

У середньому
0,30
0,75
0,60
0,74
0,86
0,75
0,71

Примітка: Підвищення коефіцієнтів заставленої і демонстраційної площі залежить від багатьох чинників. Основними з них є максимальне використання стін торговельного залу для встановлення обладнання, оскільки пристінне обладнання має значно більшу демонстраційну площу, ніж острівне.




Інструкція
до практичного заняття № 2
Місце проведення : торговельне підприємство ( навчально – виробничі магазини, «Комфі», «Фокстрот»)
Тема: Ознайомлення з технологічними вирішеннями навчально-виробничого магазину (екскурсія)
Мета: Засвоїти методику розрахунків коефіцієнтів установочної та експозиційної площ. Навчитися визначити ефективність використання торгово-технологічного устаткування і торгових площ, складати схеми технологічного вирішення магазинів.
Студенти повинні вміти: розрахувати коефіцієнти заставленої та демонстраційної площ, порівнювати їх з нормативами., визначати ефективність використання торгово-технологічного устаткування і торгових площ, складати схеми технологічного вирішення магазинів.
Методичне забезпечення:
Схема технологічного вирішення навчально-виробничого гастроному (Додаток А).
Рекомендації щодо технологічного вирішення торгового залу магазину (Додаток Б) .
Креслярське приладдя.
Лічильна техніка.

Хід заняття:
Дати відповіді на фронтальні питання:
1.1 Назвіть види підприємств залежно від форм власності. До якого виду відноситься навчально-виробничий магазин?
1.2 Дайте поняття роздрібної торгової мережі. Назвіть її складові елементи.
1.3 Визначте до якого виду і типу роздрібних торговців належить ваше підприємство?
1.4 Назвіть основні фактори, які впливають на вітчизняну схему розміщення роздрібних торгових підприємств у містах.
1.5 Як би Ви оцінили місце знаходження навчально - виробничого магазину?
1.6 Що таке спеціалізація роздрібних торговців?
1.7 Як за ознакою торговельної спеціалізації поділяються торговельні підприємства і одиниці?

Ознайомитися з підприємством і дати його коротку характеристику.

Визначити ефективність використання торгово-технологічного устаткування і торгової площі магазину.

Скласти схему технологічного вирішення торгового залу

Зробити висновки і дати власні пропозиції щодо підвищення ефективності використання устаткування і торгових площ, технологічного вирішення магазину.
Методичні вказівки:
Уважно прочитайте інструкційну картку. У звіт про виконання практичної роботи запишіть тему, мету, хід виконання роботи.
На розгляд викладача, відповіді на фронтальні питання, студенти надають у письмовій або усній формі.
Характеризуючи торгове підприємство, потрібно вказати його:
(назву, режим роботи;
(форму власності;
(місце розташування (адреса) і район діяльності;
(асортимент товарів;
(форму продажу товарів (самообслуговування, через прилавок обслуговування, за зразками, з відкритою викладкою, з індивідуальним обслуговуванням;
(вид споруди (капітальна, легко конструкційні павільйони, автомати, кіоски, ятки, торгові місця та інші;
(функціональні групи приміщень (торговельні, для приймання, зберігання, підготовки товарів до продажу, підсобні, адміністративно побутові, технічні)
3.Для визначення ефективності використання торгово-технологічного устаткування і площі торгового залу необхідно обчислити коефіцієнти установочної та демонстраційної площі ( так я к в першій роботі).
Для цього слід виміряти розміри торгово-технологічного устаткування і меблів торгового залу, обчислити їх площі. Одержані дані доцільно оформити в таблицю.
Знаючи площу торгового залу, установочну та демонстраційні площі, легко визначити відповідні коефіцієнти. Одержані дані потрібно порівняти з оптимальними величинами для даного типу магазину.
Розрахувавши коефіцієнт місткості торгово-технологічного устаткування, можна зробити висновки про ефективність використання устаткування і торгової площі.

№ п\п
Вид торгово-технологічного устаткування і меблів
Кількість устаткування, шт.
Установочна площа устаткування, м. кв.
Експозиційна площа устаткування, м. кв.




Одиниці
Всього
Одиниці
Всього

1.







2.







3.








Разом








Формула для розрахунків:

Установочна площа
Ку = --------------------------------
Площа торгового залу


Експозиційна площа
Ке = --------------------------------
Площа торгового залу

Де Ку - коефіцієнт установочної площі;
Ке - коефіцієнт експозиційної площі;
Км – коефіцієнт місткості торгово-технологічного устаткування.

4.Для виконання схеми необхідно виміряти довжину і ширину торгового залу магазину, вибрати масштаб так, щоб малюнок помістився на аркуші зошита або окремому аркуші для креслення.
Наприклад при довжині 30 м і ширині 20 м торговий зал на схемі матиме розмір відповідно 15 см і 10 см ( масштаб 1:200).

5 У висновках вказати :
( оптимальні величини коефіцієнтів установочної та демонстраційної площ для даного типу магазину, а також фактичні її величини;
( оптимальний і фактичний коефіцієнти місткості торгово - технологічного устаткування;
( ефективність розміщення торгового технологічного устаткування та меблів у торговому залі.
У кінцевому висновку потрібно дати власні пропозиції щодо підвищення використання устаткування і торгових площ, технологічного вирішення магазину.

Після виконання практичної роботи студент повинен

ЗНАТИ:
(методику розрахунків коефіцієнтів установочної та демонстраційної площ;
( оптимальні величини коефіцієнтів установочної і демонстраційної площ;
( як впливають розміри цих площ на економічну діяльність підприємства.

ВМІТИ:
( розраховувати установочну, демонстраційну площі та їх коефіцієнти;
( зробити висновки щодо ефективності їх використання.
( характеризувати торгівельне підприємство;
( складати схеми технологічного вирішення магазину.

Література:

1. Апопій В.В. Організація торгівлі – підручник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2005.
2.Апопій В.В. Теорія і практика торговельного обслуговування.- Навчвльний посібник – К.:Центр навчальної літератури. 2005.
3.Бланк И.А. Торговый менеджмент. – К.: Украинско-финский институт менеджмента и бизнеса, 1997.
4.Дашков Л.П., Пахбунчиянц В.К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий. – М.: ИВЦ « Маркетинг», 2000.



























Додаток Б

Рекомендації щодо технологічного вирішення торгового залу магазину


В процесі ознайомлення з схемою технологічного вирішення торгового залу зверніть увагу на наступне:
- оптимальна форма торгового залу квадратна або прямокутна з співвідношенням сторін 2:3, або 1:3;
- всі товари продають такими методами: через прилавок (навчально- виробнича майстерня) та самообслуговуванням;
- найефективнішою є організація централізованих видів розрахунку;
-у зоні входу розміщують меблі для зберігання особистих речей покупців;
- покупці відбирають товари в інвентарні кошики або візки, які вони можуть взяти при вході в зону самообслуговування;
- після розрахунків покупцям повинні бути створені умови для того, щоб вини могли перекласти товари з інвентарного кошика в особисті сумки (інвентарні столи);
- торговий зал повинен добре проглядатися продавцями консультантами та контролерами - касирами;
При розміщенні меблів, холодильного устаткування в торговому залі необхідно забезпечити зручний зв'язок з підсобними приміщеннями для створення найкоротших шляхів руху вантажопотоків, дотримання принципу товарного сусідства, урахувати частоту попиту на окремі товари;
- при розміщенні входу - виходу необхідно забезпечити рух потоку покупців проти годинникової стрілки.


















Інструкція
до практичного заняття № 3,4.

Місце проведення: навчальний кабінет
Тема: Вивчення та документальне оформлення приймання товарів за кількістю та якістю
Мета: Навчитись складати тексти телеграм і телефонограм для виклику представника постачальника, оформлювати посвідчення представника громадськості та акти про встановлення розбіжностей кількості при прийманні товарів; вивчити нормативні документи, що регулюють приймання товарів за якістю, шляхом вирішення конкретних ситуацій, навчитися використовувати документи в практичній діяльності.
Студенти повинні вміти: використовувати законодавчі та нормативні документи, що регламентують приймання товарів за кількістю та якістю , документально оформити приймання за кількістю а якістю, складати акти та інші документи, що стосуються оформлення встановлених розбіжностей в кількості і якості при прийманні товарів.

1 частина

Методичне забезпечення:
1. Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (далі № П-6-Додаток А).
2. Зразок телефонограми про виклик представника постачальника(Додаток Б).
3. Посвідчення представника громадськості(Додаток В)
4.Акт про встановлення розбіжностей в кількості і якості при прийманні товарів (Додаток Г).
5.Лічильна техніка.

Хід заняття:
1.Повторити інструкцію №П 6 та дати відповіді на контрольні питання:
1.1.Які максимальні терміни встановлено для прийняття за кількістю товарів продовольчих, непродовольчих та тих, що швидко псуються?
1.2.Як повинен діяти власник ( керівник) магазину, якщо на його виклик для актування недостачі представник постачальника не з’явився?
1.3.Який термін встановлено для затвердження керівником акта про неналежну кількість товару?

Вирішити ситуації, що виникають при прийманні товарів:
2.1.Скласти текст телефонограми про виклик представника постачальника.
2.2.Оформити акт про встановлення розбіжностей в кількості і якості при прийманні товарів.
2.3.Дати відповіді на контрольні питання:
Хто входить до складу комісії для оформлення акта про встановлення розбіжностей в кількості і якості при прийманні товарів?
В який строк необхідно викликати представника постачальника місцевого, іногороднього?
В який термін повинен прибути представник постачальника:
- при місцевій поставці для товарів, що швидко псуються;
- по всіх інших;
- при іногородній поставці?
Ким затверджується акт про неналежну кількість товару?
З якою метою складається акт?

Ситуації для оформлення документів:

1 варіант.

1.Приватне торговельне підприємство “ Агро” одержало партію панчішно-шкарпеткових виробів від акціонерного товариства “Весна” м. Дніпропетровська за товарно-транспортною накладною № 005412 від 10 жовтня поточного року.
Кількість стандартних упаковок – 30 коробок по 40 пар шкарпеток в кожній, відповідала супровідному документу 12 жовтня цього ж року. При відкриванні четвертої за рахунком коробки виявлено нестачу 6 пар шкарпеток, закупівельна ціна яких – 3,5 грн. за одиницю товару.
У процесі подальшої перевірки решти упаковок за участю представника постачальника виявлено ще нестачу 10 пар таких самих шкарпеток в коробках № 8, 11.
2.Товариство з обмеженою відповідальністю – магазин “Юпітер” одержав партію емальованого посуду Запорізького верстатобудівного заводу. Магазин одержав товар на гуртовому складі приватного підприємства “Госптовари” за накладною №1256 від 20 листопада поточного року. 24 листопада цього ж року при відкриванні першої упаковки виявлено нестачу 12 каструль артикула В 09\10,4,21 місткістю 2л. Закупівельна ціна каструлі – 35 грн.
У процесі подальшого приймання за участю представника постачальника виявлено ще нестачу 12 каструль арт. В 11\14,4,21 місткістю 4л., купівельною ціною 48 грн. В ящиках № 5,7,8,11,13,14.
В одній упаковці за маркуванням повинно бути укладено 8 таких каструль. Відповідно до супровідного документа кількість упаковок з каструлями, місткістю 2 л.-15, а з каструлями, місткістю 4л.- 20.
2 варіант
1.У магазин “Фуршет” надійшла партія скумбрії холодного копчення від торгово-виробничого об’єднання “Закарпатриба” за накладною №1358 від 13 жовтня в кількості 100 лотків. Маса нетто скумбрії в кожному лотку-10 кг.
При прийманні виявлено відсутність пломби на трьох лотках, а фактична маса не відповідала даним маркування.
При подальшому прийманні товарів в цей же день за участю представника постачальника перевірено масу нетто всіх лотків і виявлено нестачу скумбрії в кількості 35 кг. Закупівельна ціна скумбрії холодного копчення – 22 грн. за 1 кг.
2.Магазин “Рейнфорд” одержав партію кондитерських виробів від посередницької фірми “Барва” за товарно-транспортною накладною № 1549 від 25 листопада поточного року. 26 листопада цього ж року при підготовці товарів до продажу в п’ятій за рахунком коробці виявлено нестачу карамелі “Гусячі лапки”, виробник – ВАТ “Вінницька кондитерська фабрика”.
Подальше приймання проводилося за участю представника посередницької фірми. В результаті приймання виявлено фактичну масу карамелі “Гусячі лапки” – 28 кг. замість 33 кг. за документом, карамелі “Дубок” – 47 кг. замість 55кг. Купівельна ціна карамелі “Гусячі лапки” – 19 грн. за 1 кг, карамелі “Дубок” – 18,5 грн. за 1 кг.

Методичні вказівки:
Уважно прочитати інструкційну картку. У звіт про виконання практичної роботи записати тему, мету, хід виконання роботи. Робота виконується за одним з вказаних варіантів.
1.Контрольні питання уважно прочитати і дати на них відповіді у письмовій чи усній формі ( з урахуванням вимог викладача).
2.Вирішення ситуацій здійснюється за одним із варіантів.. Текст ситуацій переписувати у звіт не обов’язково.
При оформленні документів необхідно користуватися інструкцією П-6(див. додаток А) в яких вказані вимоги до змісту і оформлення документів. Зразки оформлення документів подані в додатках. Відсутні дані брати довільно. Окремі дані, указані в ситуаціях, а інші встановити у відповідності з вимогами інструкції П-6.

Після виконання практичної роботи студент повинен

ЗНАТИ:
(порядок документального оформлення приймання товарів за кількістю;
(строки в які необхідно викликати представника постачальника.
ВМІТИ:
(складати тексти телеграм і телефонограм для виклику представника постачальника;
(оформити посвідчення представника громадськості та акти про встановлення розбіжностей в кількості при прийманні товарів.

Література:
1 Апопій В.В. Організація торгівлі – підручник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2005.
2.Апопій В.В. Теорія і практика торговельного обслуговування.- Навчальний посібник – К.:Центр навчальної літератури. 2005.
3. Бланк И.А. Торговый менеджмент. – К.: Украинско-финский институт менеджмента и бизнеса, 1997.
4.Дашков Л.П., Пахбунчиянц В.К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий. – М.: ИВЦ « Маркетинг», 2000.
5.Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (далі № П-6).
6.Інструкція про особливості приймання товарів народного споживання що доставляються в тарі-обладнанні (далі № 072-75).
7.Пахбунчиянц О.В.Технология розничной торговли.-М.: Издательский дом “Дашков и К “, 2000.

.



























Додаток А
Інструкція
про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (затверджена постановою Держарбітражу СРСР від 15 червня 1965 року N П-6)(зі змінами від 29 грудня 1973 р. і від 14 листопада 1974 р.)
4. При прийманні вантажу від органів транспорту підприємство-одержувач відповідно до діючих на транспорті правил перевезень вантажів зобов'язано перевірити, чи забезпечена схоронність вантажу при перевезенні, зокрема: а) перевірити в належних випадках наявність на транспортних засобах (вагоні, цистерні, баржі, трюмі судна, автофургони і т. п.) або на контейнерах пломб відправника або пункту відправлення (станції, пристані, порту), справність пломб, відбитки на них, стан вагона, інших транспортних засобів або контейнера, наявність маркування вантажу, а також справність тари; б) перевірити відповідність найменування вантажу і транспортного маркірування на ньому даним, зазначеним у транспортному документі, і зажадати від органів транспорту видачі вантажу по кількості місць або ваги у всіх випадках, коли такий обов'язок покладений на них правилами, що діють на транспорті, і іншими нормативними актами. У випадку видачі вантажу без перевірки кількості місць або ваги одержувач у порядку, установленому правилами оформлення видачі вантажів, зобов'язаний зажадати від органів транспорту, щоб на транспортному документі була зроблена відмітка.
5.У всіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту встановлюється пошкодження або псування вантажу, невідповідність найменування та ваги вантажу або кількості місць даним, зазначеним у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, діючими на транспорті, одержувач зобов'язаний зажадати від органу транспорту складання комерційного акта (відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акта - при доставці вантажу автомобільним транспортом). 6.Приймання продукції, що поставляється без тари, у відкритій тарі, а також приймання за вагою брутто і кількістю місць продукції, що поставляється в тарі, провадиться: а) на складі одержувача - при доставці продукції постачальником; б) на складі постачальника - при вивезенні продукції одержувачем; в) у місці розкриття опломбованих або в місці розвантаження неопломбованих транспортних засобів і контейнерів або на складі органу транспорту - при доставці і видачі продукції органом залізничного, водного, повітряного або автомобільного транспорту. При доставці постачальником продукції в тарі на склад одержувача останній, крім перевірки ваги брутто і кількості місць, може зажадати розкриття тари і перевірки ваги нетто і кількості товарних одиниць в кожному місці.
7. Приймання продукції, що надійшла в справній тарі, за вагою нетто і кількістю товарних одиниць у кожному місці проводиться, як правило, на складі кінцевого одержувача. Якщо продукція надійшла в пошкодженій тарі, то приймання продукції за вагою нетто і кількістю товарних одиниць в кожному тарному місці проводиться одержувачами в порядку, зазначеному у п. 6 цієї Інструкції, тобто там, де проводиться приймання продукції за вагою брутто і кількістю місць. 9.Приймання продукції проводиться в такі строки: а) продукції, що надійшла без тари, у відкритій тарі і в пошкодженій тарі - в момент одержання її від постачальника або зі складу органу транспорту або в момент розкриття опломбованих і розвантаження неопломбованих транспортних засобів і контейнерів, але не пізніше термінів, встановлених для розвантаження їх; б) продукції, що надійшла в справній тарі: за вагою брутто і кількістю місць - в строки, зазначені в підп. "а" цього пункту; за вагою нетто і кількістю товарних одиниць в кожному місці - одночасно з розкриттям тари, але не пізніше 10 днів, а швидкопсувної продукції-не пізніше 24 год. з моменту одержання продукції - при доставці продукції постачальником або при вивезенні її одержувачем зі складу постачальника і з моменту видачі вантажу органом транспорту - у всіх інших випадках. 12. Приймання продукції за кількістю провадиться за транспортними і супровідними документами (рахунком-фактурою, специфікацією, описом, пакувальними ярликами та ін..) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документи відсутні. 14. Акт про вагу тари повинен бути складений не пізніше 10 днів після її звільнення, а про вагу тари з-під вологої продукції - негайно після звільнення тари з-під продукції, якщо інші строки не встановлені Особливими умовами постачання чи договором. В акті про результати перевірки маси тари зазначається вага нетто продукції, визначений шляхом вирахування з ваги брутто ваги тари. Визначення ваги нетто шляхом вирахування тари з ваги брутто за даними, зазначеними в супровідних та в транспортних документах, без перевірки фактичної ваги брутто і ваги тари не допускається. Перевірка ваги тари в інших випадках проводиться одночасно з перевіркою ваги нетто.
16.Якщо при прийманні продукції буде виявлена недостача, то одержувач зобов'язаний призупинити подальше приймання, забезпечити схоронність продукції, а також вжити заходів до запобігання її змішування з іншою однорідною продукцією. Про виявлену недостачу продукції складається акт за підписами осіб, які виконували приймання продукції. 17.Одночасно з призупиненням приймання одержувач зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника місцевого відправника, а якщо продукція отримана в оригінальній упаковці або в непорушеній тарі виготовлювача, не є відправником,- представник місцевого виробника.
18.При неявці представника (виробника) на виклик одержувача, а також у випадках, коли виклик представника іногороднього відправника (виготовлювача) не є обов'язковим, приймання продукції за кількістю і складання акта про недостачу проводиться: а) з участю представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником чи заступником керівника цього підприємства (організація), або б) з участю представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником чи заступником керівника підприємства з числа осіб, затверджених рішенням заводського, фабричного чи місцевого комітету профспілки цього підприємства, або в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо відправник (виготовлювач) дав згоду на одностороннє приймання продукції.
21. Представнику, виділеному для участі в прийманні продукції за кількістю, видається належно оформлене та засвідчене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника.
25. Якщо при прийманні продукції за участю представника, зазначеного в п. 17 або п. 18 цієї Інструкції, буде виявлена недостача продукції проти даних, зазначених у транспортних і супровідних документах (рахунку-фактурі, специфікації, описи, в пакувальних ярликах та ін), то результати приймання продукції за кількістю оформляються актом. Акт повинен бути складений у той же день, коли виявлена недостача. Якщо при прийманні продукції одночасно будуть виявлені не тільки нестача, але і надлишок її проти транспортних і супровідних документів відправника (виготовлювача), то в акті повинні бути зазначені точні дані про їх надлишки. Акт повинен бути підписаний всіма особами, що брали участь у прийманні продукції за кількістю. Особа, незгодних із змістом акта, зобов'язана підписати акт із застереженням про незгоду і викласти свою думку.
26. Акт приймання продукції затверджується керівником або заступником керівника підприємства-одержувача не пізніше ніж на наступний день після складання акта.
27.До акта приймання, яким встановлюється недостача продукції, повинні бути додані: а) копії супровідних документів; б) пакувальні ярлики (кіпні карти тощо), вкладені у кожне тарне місце; в) квитанції станції (пристані, порту) призначення про перевірку ваги вантажу, якщо така перевірка проводилася; г) пломби від тарних місць, в яких виявлена недостача; д) справжній транспортний документ (накладна, коносамент), а в разі пред'явлення одержувачем органу транспорту претензії, пов'язаної з цим документом,- його копія; е) документ, що посвідчує повноваження представника, виділеного для участі в прийманні; ж) акт, складений відповідно до п. 16 цієї Інструкції; з) документ, що містить дані відважувань та обміру, якщо кількість продукції визначалася шляхом зважування або обміру; і) інші документи, що можуть свідчити про причини виникнення нестачі (аналізи на вологість продукції, що має відповідні допуски на вологість, відомості про льодопостачання,, комерційні акти та ін.) 28.Акти приймання продукції за кількістю реєструються і зберігаються в порядку, установленому на підприємстві-одержувачеві
29.Претензія у зв'язку з недостачею продукції пред'являється відправнику (постачальнику) у встановлений термін - не пізніше 10 днів після складання акта про недостачу.
В цей самий термін одержувач повинен надіслати відправнику повідомлення про надлишки продукції, яка була прийнята. До претензії про недостачу продукції повинен бути прикладений акт про недостачу з додатками, зазначеними у п. 27 цієї Інструкції, якщо їх немає у відправника (виробника, постачальника).









Додаток Б

Зразок телефонограми про виклик представника постачальника

ТЕЛЕФОНОГРАМА ПРО ВИКЛИК ПРЕДСТАВНИКА ПОСТАЧАЛЬНИКА
Телефонограма номер від «___» ______20___р.
Від кого (найменування підприємства, організації)_______________________
телефон________
Передав ( посада, прізвище)__________________________________________
Кому (назва підприємства)___________________________________________
Прийняв (посада, прізвище)________________По телефону_______________

___год. ___хв.
За товаро - транспортною накладною ( номер, дата видачі) виявлено недостачу трьох банок згущеного молока в ящику номер ( вказати) на суму (вказати). Ящик непошкоджений. Просимо Вашого представника прибути ( дата) для продовження приймання товару.
____ підпис


Додаток В

Зразок посвідчення представника громадськості

ПОСВІДЧЕННЯ №____
від «___»____20___р.

Видано (посада, прізвище)_____________
уповноваженій взяти участь як представнику громадськості при прийманні товарів, завезених на адресу ( назва підприємства) від (назва підприємства) за товаро- транспортною накладною №___від «___»_____20___р.
Робота ( прізвище чиє посвідчення ) не пов’язана з прийманням, зберіганням, відпуском товаро - матеріальних цінностей.
( Прізвище) ознайомлена з інструкцією про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, а також з іншими нормативними актами, знання яких необхідні для приймання даних товарів за кількістю.
Представника громадськості (прізвище)затверджено комітетом профспілки (назва підприємства).
Протокол № ___ від «____20___р.

Директор підприємства ____ підпис


Затверджую Додаток Г
______________________
підпис, розшифровка підпису
______________________
дата
Печатка підприємства
АКТ № ______
про встановлення розбіжностей в кількості і якості при прийманні товарів

«____» _____________200_р.

1.Вантажовідправник:

6.Вантажоотримувач:


2. Перевізник:

7. Місце приймання:

3. Водій :

8. Дата і час початку приймання:

4. № автомобілю :
9. Дата і час закінчення приймання:


5. ТТН №




10. Особи, що беруть участь у складанні акту (посада, ПІБ):
Від вантажоодержувача:
1.
(компанія, посада)


(ПІБ)

2.
(компанія, посада)

(ПІБ)

3.
(компанія, посада)

(ПІБ)

4. Від перевізника:
Водій / Експедитор

(ПІБ)

Вищезазначені особи з правилами приймання продукції по кількості на якості ознайомлені.


11. Наявність пломби на автомобілі :
( так, непорушена ( так, але пломба порушена ( без пломби
12. Кількість фактично прийнятих палет ___________
13. Кількість палет згідно ТТН ___________
14. Стан упаковки палети
(вказати: наявність пошкодження цілісності упаковки, характер пошкодження упаковки)
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

15. При прийманні продукції, згідно до ТТН №______________________,
та видаткової(их) накладної(их) № _______________________________ виявлено розбіжності:


Назва товару, характер розбіжності



Нестача,
кіл-ть


Надлишок,
кіл-ть


Пошкодження,
кіл-ть
























Всього





16. Детальний опис характеру пошкодження, браку продукції
(вказати: розміщення продукції в машині, розміщення на палеті (в середині, скраю, в верхньому чи нижньому ряді, наскільки пошкоджена продукція, придатність до реалізації,), наявність сторонніх предметів в машині і таке інше)
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
17. Детальний опис факту нестачі чи пересортиці
(де виявлено – в середині палети, в нижньому чи верхньому ряді і таке інше)
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
18. Відмітка про відмову прийняти пошкоджену продукцію:
18.1. Пошкоджена продукція у кількості ___________________________________ приймається
18.2. Пошкоджена продукція у кількості ___________________________________ НЕ приймається та повертається вантажовідправнику
19. Підписи учасників.
Особи, які підписали даний акт попереджені про те, що вони несуть відповідальність встановлену законодавством України за підписання акту прийому продукції по кількості і якості, що містять неправдиву інформацію.

Від вантажоодержувача:
__________________________________________________________________________
посада прізвище підпис
___________________________________________________________________________
посада прізвище підпис
___________________________________________________________________________
посада прізвище підпис
Від перевізника:
__________________________________________________________________________
посада прізвище підпис
Коментарі та зауваження:




Примітка:
Усі пункти Акту є обов’язковими для заповнення. Акт обовязково повинен бути підписаний всіма учасниками, що брали участь в прийманні продукції. Учасник, який не згідний зі змістом акту, зобов'язаний підписати його з обмовкою про свою незгоду та викласти свою думку в розділі «Коментарі та зауваження».
У випадку, якщо одна зі сторін відмовляється підписувати даний Акт, інша сторона має скласти відповідний Акт з підписами мінімум двох свідків.

2 частина
Методичне забезпечення:
Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (далі № П-7-Додаток А).
Лічильна техніка.
Хід заняття:
1. Повторити інструкцію №7 та дати відповіді на контрольні питання:
1.1Які максимальні терміни встановлено для прийняття за якістю товарів:
- продовольчих,
- непродовольчих,
- тих, що швидко псуються?
1. 2.Як повинен діяти власник (керівник) магазину, якщо на його виклик для актування недостачі представник постачальника не з’явився?
1. 3.Який термін встановлено для затвердження керівником акта про неналежну якість товару?
1. 4. Для чого призначена тара-обладнання?
1. 5.Як встановлюється порядок повернення тари-обладнання торговими підприємствами? Які є способи повернення тари обладнання?
1. 6. Який термін встановлено для прийняття товарів у справній тарі-обладнанні
2.Вирішити ситуації, що виникають при прийманні товарів:

Магазин “Комфі” 18 жовтня одержав від оптового підприємства акціонерного товариства закритого типу “Оріон” електротовари. 20 жовтня, згідно з умовами договору була проведена перевірка якості товарів. 26 листопада цього ж року при перевірці товарів і розміщенні їх в торгівельному залі працівники магазину виявили, що мікрохвильова піч не нагрівається до повної потужності. Як повинні діяти працівники магазину? (№ П-7, п.9).

2.2 20 жовтня поточного року магазин “Рейнфорд” одержав партію варення, джемів, компотів від місцевого плодоконцервного комбінату. 15 листопада цього ж року працівники виявили бомбаж - 10 банок компоту “Слива”. Як повинні діяти працівники універсаму? (№П-7, п.12).

2.3. СПД магазин “Саторі” одержав поштою бандеролі з годинниками від посередника. Який порядок приймання цих товарів за кількістю і якістю? (№ П-7, п.12).
2.4. У селищі міського типу Софіївка працівники магазину “Нива”, приймаючи товари за якістю, виявили, що замість вищого сорту були завезені макаронні вироби першого сорту. Виготовлювачем і постачальником є макаронна фабрика сусідньої області. Представник фабрики на виклик не з’явився. Як потрібно діяти в даній ситуації?
В якому випадку для приймання товару за якістю і складання акту магазин викликає представника громадськості? Хто може бути цим представником і на який термін видається йому посвідчення? (№ П-7, п.п.20-24).

Методичні вказівки:
Уважно прочитайте інструкційну картку. У звіт про виконання практичної роботи запишіть тему, мету, хід виконання роботи.
На завдання викладача, відповіді на контрольні питання, студенти надають у письмовій або усній формі.
1. При усному повторенні інструкції П-7 звернути увагу на:
( терміни прийняття за якістю;
( хто з представників може брати участь у прийманні товарів і складанні акта та які документи є підтвердженням їх повноважень;
( порядок затвердження актів.
При вивченні інструкцій № 072-75 засвоїти:
( поняття тари-обладнання;
( порядок прийняття товарів і повернення вивільненої тари-обладнання;
(питання про відповідальність сторін при операціях з тарою-обладнанням.

2. При вирішенні ситуацій, їх зміст переписування у зошит не обов’язково. Відповіді повинні бути обґрунтовані, дані пояснення (письмово). До кожної ситуації вказаний номер інструкції і пункти, на основі яких вирішується дана ситуація.
Після виконання практичної роботи студент повинен
ЗНАТИ:
( основні положення нормативних документів, що регулюють приймання товарів за якістю
ВМІТИ:
(вирішувати конкретні ситуації, що виникають при прийманні товарів;
використовувати знання нормативних документів в практичній роботі.
Література:
1 Апопій В.В. Організація торгівлі – підручник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2005.
2.Апопій В.В. Теорія і практика торговельного обслуговування.- Навчальний посібник – К.:Центр навчальної літератури. 2005.
3.Бланк И.А. Торговый менеджмент. – К.: Украинско-финский институт менеджмента и бизнеса, 1997.
4.Дашков Л.П., Пахбунчиянц В.К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий. – М.: ИВЦ « Маркетинг», 2000.
5.Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (далі № П-7).
6.Інструкція про особливості приймання товарів народного споживання що доставляються в тарі-обладнанні (далі № 072-75).
Додаток А
Інструкція
про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю. Затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р. N П-7 (зі змінами, внесеними постановами Держарбітражу СРСР від 29 грудня 1973 р. N 81, від 14 листопада 1974 р. N 98, від 23 липня 1975 р. N 115).

5. Продукція, що надійшла в справній тарі, приймається за якістю і комплектністю, як правило, на складі кінцевого одержувача. 6. Приймання продукції за якістю і комплектністю проводиться на складі одержувача в такі строки: при іногородній поставці - не пізніше 20 днів, а швидкопсувної продукції - не пізніше 24 годин після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником або при вивезенні продукції одержувачем; при місцевій поставці - не пізніше 10 днів, а швидкопсувної продукції - 24 годин після надходження продукції на склад одержувача. 9. Акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки . Акт про приховані недоліки, виявлені у продукції з гарантійними термінами служби і зберігання, має бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але в межах встановленого гарантійного терміну. Якщо для участі у складанні акту викликається представник виготовлювача (відправника), то до встановленого 5-денного терміну додається час, необхідний для його приїзду. Акт про приховані недоліки товарів, що виявлені в продукції з гарантійним терміном служби чи зберігання , повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення дефектів товарів, але в межах встановленого гарантійного терміну. Акт про приховані дефекти товарів гарантійний термін на які обчислюється з моменту їх роздрібного продажу, може бути складений також у період зберігання до продажу, незалежно від часу одержання товару. Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції. 11. Одночасно з прийманням продукції за якістю проводиться перевірка комплектності продукції
12. Встановлений цією Інструкцією П-7 порядок приймання продукції, що поставляється в тарі, застосовується також при прийманні бандеролей або опломбованих пачок (зв'язок) у тих випадках, коли без порушення цілості бандеролі або упаковки або без зняття пломби неможливо вилучення продукції з пачки (зв'язки).
13. Приймання продукції здійснюється уповноваженими на те керівником підприємства-одержувача або його заступником компетентними особами. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання.
16. При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач припиняє подальше приймання продукції і складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішування з іншою однорідною продукцією. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умов поставки, інших обов'язкових правилах при договорі. При місцевому постачанні виклик представника виготовлювача (відправника) і його прибуття для участі у перевірці якості і комплектності продукції та складанні акта є обов'язковими. 20. При неявці представника виготовлювача (відправника) на виклик одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції з якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз. При відсутностібюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові його виділити представника або тоді, коли він не з’явився за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться: за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником чи заступником керівника цього підприємства (організації), або за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником із числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського чи місцевого комітету профспілки цього підприємства, або односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виготовлювач (відправник) дав згоду на одностороннє приймання продукції.
22. Для участі в прийманні продукції повинні виділятися особи, компетентні (по роду роботи ) у питаннях визначення якості і комплектності продукції, що підлягає прийманню. Матеріально відповідальні та підлеглі їм особи, а також особи, які здійснюють облік, зберігання, приймання і відпуск матеріальних цінностей, в якості представників громадськості підприємств-одержувачів виділятися не повинні
23. Представнику, уповноваженому для участі в прийманні продукції за якістю і комплектністю, видається належно оформлене та засвідчене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника.
29. За результатами приймання продукції за якістю та і комплектністю з участю представників, зазначених в пп. 19 і 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції. Акт повинен бути складений у день закінчення приймання продукції по якості і комплектності.
32. Акт, що встановлює неналежну якість або некомплектність продукції, складений з участю представників, зазначених у п. 20, підп. "а", "б" і "в", затверджується керівником підприємства-одержувача або його заступником не пізніше триденного терміну після складання акта
Інструкція
до практичного заняття № 5
Місце проведення: навчальний кабінет
Тема: Особливості приймання окремих груп товарів
Мета: Вивчити нормативні документи, що регулюють особливості приймання продовольчих і непродовольчих товарів, шляхом вирішення ситуацій; навчитись використовувати ці документи в практичній роботі.
Студенти повинні вміти: використовувати нормативні документи, що регулюють особливості приймання продовольчих і непродовольчих товарів для вирішення ситуацій, що можуть мати місце в практичній діяльності;створювати умови для правильного зберігання і підготовки товарів до продажу.


Методичне забезпечення:
1.Правила продажу продовольчих товарів (далі - №185)
2.Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями (далі - №854)
3.Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами з доповненнями (далі - № 218 ).
4.Правила продажу непродовольчих товарів (далі - №294)

Хід заняття :
1. Повторити зазначені вище Правила та дати відповіді на контрольні питання:
Зміст питань не переписувати в зошит, відповіді можуть бути надані у письмовій чи усній формі (на розгляд викладача).
1.1. Яким вимогам повинні відповідати транспортні засоби для перевезення харчових продуктів?
1.2. 3 якою метою на супровідних документах вказується дата виготовлення та час виймання хліба з печі?
1.3. Які кондитерські вироби не підлягають прийманню?
1.4. Які макаронні вироби не підлягають прийманню?
1.5. З якими дефектними ознаками м'ясо птиці не підлягає прийманню?
1.6. В магазин надійшли молочні продукти без сертифіката якості. Які дії працівників магазину?
1.7. Від яких фізичних осіб дозволяється приймання в магазин алкогольних напоїв і тютюнових виробів?
1.8. Наявність якої інформації передбачається при маркуванні текстильних товарів?
1.9. 3 якими виробничими дефектами взуття не підлягає прийманню?
1.10.Наявність яких документів перевіряється при прийманні електропобутових товарів, телерадіотоварів?

2.Вирішити ситуації, що виникають при прийманні окремих товарів:
Варіант І
2.1. При прийманні хліба з місцевого хлібокомбінату у приватному магазині виявлено, що окремі вироби мають неправильну розпливчасту форму. Якими повинні бути дії власника (№185, п. 1.11.)?
2.2. Працівники магазину при прийманні цукру виявили в ньому грудки непробіленого цукру та в окремих мішках вологість цукру до 0,20 %. Якими повинні бути дії працівників магазину (№185, п.3.5.)?
2.3. В магазин « Тютюнові вироби» прийшов чоловік і пропонує прийняти для продажу три ящики цигарок. В якому випадку господарюючий суб’єкт (магазин) може прийняти ці товари (№ 218, п.10)?
2.4. При прийманні в магазині взуття виявлено в окремих виробах короблення устілки. Як повинні діяти матеріально відповідальні особи (№294, п. 2.33.)?
2.5. Для яких товарів побутової хімії і чому при прийманні необхідно перевіряти дату виготовлення і термін придатності (№294, п. 2.6.4.)?


Варіант II
2.6. В магазин надійшла партія кондитерських виробів, в тому числі штучний шоколад. Який порядок встановлений для перевірки відповідності ваги однієї штуки шоколаду даним на етикетці? Як документально оформити невідповідність ваги даним маркуванню (№185, п.2.1.)?
2.7. Приймаючи свинину, матеріально - відповідальні особи магазину виявили відсутність на окремих тушах клейма ветеринарного нагляду. Якими повинні бути дії працівників магазину (№185, п.4.1.,4.3.)?
2.8. Приймаючи від посередників в магазині алкогольні напої імпортного виробництва, матеріально відповідальні особи виявили нечітке маркування на етикетках окремих пляшок. Який документ засвідчує якість названих товарів? Як приймати за якістю імпортні алкогольні напої в даній ситуації (№854, пп.5,6)?
2.9. На основі якого документа проводиться в магазині перевірка комплектності електропобутових товарів (№294, п.2.4.3.)?
2.10. За якими показниками в підприємстві роздрібної торгівлі перевіряють якість духів і одеколонів (№294 п.2.10.3.)?


Методичні вказівки:
Уважно прочитайте інструкційну картку. У звіт про виконання практичної роботи запишіть тему, мету, хід виконання роботи.
1.На завдання викладача, відповіді на контрольні питання, студенти надають у письмовій або усній формі.
При усному повторенні звернути увагу на питання, що стосуються приймання товарів. Звернути увагу на ті пункти Правил, де вказується перелік дефектів окремих товарів, при наявності яких забороняється приймання і продаж цих товарів
2. При вирішенні ситуацій, їх зміст переписувати у зошит не обов’язково. Відповіді повинні бути обґрунтовані, дані пояснення (письмово). До кожної ситуації вказаний номер інструкції і пункти, на основі яких вирішується дана ситуація.
Для повного вирішення ситуації необхідно також використовувати Інструкції П-6, П-7, вивчені раніш.

Після виконання практичної роботи студент повинен
ЗНАТИ:
( нормативні документи, що регулюють особливості продажу продовольчих і непродовольчих товарів, особливості продажу алкогольних та тютюнових товарів.
УМІТИ:
(вирішувати ситуації, що виникають при прийманні окремих товарів;
(використовувати знання нормативних документів в практичній роботі.
Література:
1 Апопій В.В. Організація торгівлі – підручник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2005.
2.Апопій В.В. Теорія і практика торговельного обслуговування.- Навчальний посібник – К.:Центр навчальної літератури. 2005.
3. Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами (Наказ 294 від 29 серпня 2005року)
4.Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами (Наказ 185 від 11.07.2003 року)
5. Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями. (Наказ N 854 від 30 липня зі змінами та доповненнями)
6. Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами. (Наказ 218 від 29 вересня 2005року р. зі змінами та доповненнями)












Про затвердження Правил продажу непродовольчих товарів
Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 27 травня 1996 року N 294
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 червня 1996 р. за N 298/1323
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

ПРАВИЛА ПРОДАЖУ НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Ці Правила регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та продаж непродовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги у дотриманні прав споживачів щодо належної якості товарів і рівня торговельного обслуговування.
8. Всі непродовольчі товари у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинні бути з супровідними документами: товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, прибутково-видаткові накладні, посвідчення про якість, сертифікат відповідності державній системі сертифікації або завірена постачальником копія сертифіката відповідності на товар, котрий підлягає обов'язковій сертифікації.
Продаж товарів, що надійшли в Україну по імпорту і підлягають обов'язковій сертифікації, дозволяється тільки за наявності у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката в державній системі сертифікації.
На імпортовану продукцію, перелік якої затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 20.10.95 N 190 "Про проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи щодо розробки, виробництва і застосування продукції, яка може негативно впливати на здоров'я людини", повинен також бути гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.
9. Працівники [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], які безпосередньо зайняті обслуговуванням покупців, повинні мати спеціальну професійну підготовку: знати асортимент і якісні характеристики товарів певної групи, ознаки браку; правила підготовки товарів до продажу; принципи розміщення, викладки товарів і оформлення вітрин; способи показу і упакування товарів; правила зберігання товарів і терміни їх реалізації; порядок таврування засобів міри та ваги; правила роботи касового апарату і догляду за ним і встановлений порядок розрахунку з покупцями; види торговельного обладнання, інвентаря, інструментів і правила користування ними; правила поводження з тарою; правила санітарії і гігієни; правила техніки безпеки та протипожежні засоби тощо.
10. Працівники [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинні мати формений або інший одяг, що відповідає естетичним вимогам.
11. До подачі товарів у торговельний (демонстраційний) зал працівники [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] проводять підготовку товарів до продажу (перевірка цілісності упаковки, розпакування, перевірка наявності маркувальних даних і якості, чистка, прасування, перевірка наявності інструкцій по експлуатації, технічних паспортів, гарантійних талонів, комплектність виробів, перевірка роботи в дії тощо).
13. Продаж непродовольчих товарів здійснюється методом самообслуговування, за зразками, по каталогах, з індивідуальним обслуговуванням покупців, у т. ч. з відкритою викладкою.
17.При продажу товарів вітчизняного та іноземного виробництва [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зобов'язаний забезпечити надання покупцям доступної та достовірної інформації про товари на державній чи іншій мові відповідно до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], яка повинна містити:
назву нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати товари;
перелік основних споживчих властивостей товарів;
ціну та умови придбання товарів;
дату виготовлення;
гарантійні зобов'язання [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ];
правила та умови ефективного використання товарів;
термін служби (придатності) товарів, відомості про необхідні дії покупця після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
найменування та адресу [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від покупця, а також проводить ремонт, технічне обслуговування;
про сертифікацію товарів (якщо вони підлягають обов'язковій сертифікації).
Стосовно товарів, які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров'я покупця та його майна, продавець зобов'язаний довести до відома покупця інформацію про такі товари і можливі наслідки їх впливу.
18. Забороняється продавати товари, на які нормативними документами встановлено гарантійні терміни, без технічного паспорта або іншого документа, що його замінює.
При продажу товарів [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зобов'язаний зробити в гарантійному талоні технічного паспорта або іншого документа, що його замінює, відмітку про дату та місце продажу товару за підписом матеріально-відповідальної особи, завірену штампом (печаткою), а також надати інформацію про підприємства (майстерні), що здійснюють гарантійний ремонт.
Товарний чек виписується на відібрані покупцем технічно складні товари, а також деякі інші непродовольчі товари (тканини, одяг, трикотаж, взуття, килими, меблі, будівельні матеріали тощо), де вказується номер або найменування торговельного підприємства, назва та сорт товару, його ціна, дата продажу, прізвище продавця. Товарний чек виписується у двох примірниках, один з них видається покупцю.
20. Товари упаковують у папір, коробки, поліетиленові кульки, інший пакувальний матеріал.
Після продажу технічно складних і великогабаритних товарів [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зобов'язаний забезпечити належне їх пакування для повного збереження якості виробів при транспортуванні.
21. У спеціалізованих торговельних підприємствах [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] організує продаж відповідних супутніх товарів.
22. Вибрані покупцем непродовольчі товари можуть зберігатися в торговельному підприємстві протягом двох годин з відміткою часу наступної оплати на виписаному продавцем товарному чеку.
Оплачені великогабаритні товари, крім оформлених для перевезення додому, можуть зберігатися за охоронною розпискою протягом доби. До товару прикріплюється ярлик із зазначенням дати продажу, номера товарного чека та таблички з написом "Продано".
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] несе відповідальність за зберігання і якість товару.
23. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] надає додаткові послуги, перелік і вартість яких визначаються ним самостійно на підставі калькуляції.
24. Після оплати вартості товарів покупцю видається товарний чек і документи про надання послуг, на яких ставиться штамп "Оплачено".
25. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] доставляє технічно складні та великогабаритні товари додому покупцю за окрему плату, якщо вартість доставки не входить в ціну товарів.
Доставлені покупцю додому товари приймаються ним згідно з даними, зазначеними в товарному чеку.
26. Доставка товарів додому покупцю оформляється замовленням-квитанцією або іншим документом із зазначенням найменування [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], прізвища покупця, його адреси, дати оформлення замовлення, назви товару, артикула, кількості предметів, видів і вартості послуг, часу їх виконання тощо.
27. Доставка товарів повинна бути здійснена протягом 5-ти днів з моменту оформлення покупки. Якщо доставка не зроблена через відсутність покупця вдома в обумовлений час, повторна доставка здійснюється протягом 5-ти днів після додаткової оплати покупцем її вартості.
Датою продажу вважається день доставки товарів покупцю за наявності його підпису в супровідній документації. Одночасно покупцю надаються документи із зазначенням гарантійного терміну (технічний паспорт, інструкція по експлуатації тощо).
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] несе відповідальність перед покупцем за якість і комплектність доставлених додому товарів.
28. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] забезпечує безкоштовну установку, включення і пуск технічно складних товарів, якщо нормативною документацією та правилами користування ними не допускається включення і пуск їх безпосередньо споживачем, а також складання меблів на дому у покупця в обумовлений з ним термін, але не пізніше п'ятиденного терміну з дня продажу.
29. При виявленні невідповідності умовам продажу (даним, зазначеним у товарному чеку), некомплектних або товарів неналежної якості покупець має право відмовитися від приймання цих товарів. У цьому випадку оформляється акт, в якому зазначаються причини відмови. На підставі цього акта [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинен доставити покупцю товари без недоліків або повернути вартість товарів та послуг.
Витрати, пов'язані з заміною товарів, здійснюються за рахунок [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
У випадку неякісного складання та установки товарів покупець має право вимагати безкоштовного усунення недоліків.
30. За механічні пошкодження технічно складних та великогабаритних товарів, що виникли внаслідок транспортування або складання їх силами покупця, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] відповідальності не несе.
31. Покупець має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний, якщо він не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути використаний за призначенням.
Покупець має право на обмін товару належної якості протягом 14 днів, не враховуючи дня купівлі. Обмін проводиться, якщо товар не споживався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також товарний чи касовий чек або інші документи, видані покупцю разом з проданим товаром.
Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, покупець має право придбавати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахунком вартості або одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару чи здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це покупця, який вимагає обміну товару.
Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затверджений [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Перелік додається).
32. Нормальна робота (застосування, використання) товару, в т.ч. комплектуючих виробів, повинна забезпечуватися протягом гарантійного терміну, встановленого законодавством, а в разі його відсутності - договором.
33. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зобов'язаний прийняти товар неналежної якості у покупця[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і задовольнити його вимогу на підставі письмової заяви, яка подається у двох примірниках. Один примірник видається покупцю з відміткою [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] дати прийняття заяви, прізвища, ініціалів та посади працівника, який прийняв заяву, другий - залишається у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
34. При виявленні недоліків у товарі (фальсифікації товару) протягом гарантійного терміну покупець має право за своїм вибором вимагати від [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]:
безплатного усунення недоліків або відшкодування витрат на їх виправлення покупцем;
заміни на аналогічні товари належної якості;
відповідного зменшення їх купівельної ціни;
заміни на такий же товар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни;
розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.
35. У разі, коли під час гарантійного терміну необхідно визначити причини втрати якості товару,[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зобов'язаний у триденний термін з дня одержання письмової заяви від покупця направити цей товар на експертизу. Експертиза проводиться за рахунок [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
36. При наявності аналогічного товару чи іншої моделі вимога покупця про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості - протягом 14 днів або за згодою сторін.
У разі відсутності таких товарів вимога споживача про заміну підлягає задоволенню у двомісячний термін з часу подання відповідної заяви. Коли задовольнити вимогу покупця про заміну товару неможливо, покупець має право за своїм вибором пред'явити [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] або підприємству, що виконує їх функції) інші вимоги, передбачені у пункті 34.
При встановленні іншого терміну виконання за угодою сторін вимога покупця щодо заміни чи безплатного усунення недоліків товару повинна бути оформлена письмово і в обов'язковому порядку мати підпис покупця. Відповідальність за належне оформлення такої угоди несе [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
37. При пред'явленні покупцем вимоги про безплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом 14 днів або за згодою сторін в інший термін.
На вимогу покупця на час ремонту йому надається (з доставкою) аналогічний товар незалежно від моделі. Для цього [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] разом з [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зобов'язані на договірній основі передбачити обмінний фонд товарів. Обмінний фонд утворюється на договірній основі між [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Перелік товарів, з яких утворюється обмінний фонд, затверджений [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Перелік додається).
38. Під час заміни товару з недоліками на аналогічний товар належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не проводиться.
Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої моделі перерахунок вартості проводиться, виходячи з цін, що діяли на час обміну.
При розірванні договору розрахунки із покупцями у разі підвищення ціни на товар проводяться, виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а у разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі.
39. За кожний день затримки виконання вимоги про надання аналогічного товару та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений термін (14 днів) покупцю виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару.
40. При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні терміни, гарантійний термін на новий комплектуючий виріб і складову частину товару обчислюється від дня видачі покупцю товару після ремонту.
41. Вимоги покупця розглядаються після пред'явлення покупцем касового чи товарного чека або іншого письмового документа, а щодо товарів, на які встановлені гарантійні терміни, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює.
У разі втрати покупцем касового (товарного) чека або технічного паспорта чи іншого документа і неможливості їх відновлення факт купівлі встановлюється згідно з цивільним законодавством.
42. Вимоги покупця, передбачені пунктом 34, не підлягають задоволенню, якщо [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] або підприємство, що виконує їх функції) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення покупцем правил користування товаром або його зберігання.
43. Якщо протягом гарантійного терміну в сезонних товарах виявлено недоліки, то покупець має право пред'явити [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] вимоги, зазначені в пункті 34, з урахуванням сезону.
Перелік сезонних товарів, гарантійні терміни за якими обчислюються з початку відповідного сезону, затверджений [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Перелік додається). У гарантійні терміни на сезонні товари не включається час іншого сезону (міжсезонний період).
44. Повернення [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] великогабаритних товарів неналежної якості вагою понад п'ять кілограмів та доставка покупцю товарів належної якості здійснюється силами і засобами [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
45. Стосовно товарів, на які гарантійні терміни не встановлено, покупець має право пред'явити [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] відповідні вимоги, якщо недоліки були виявлені протягом шести місяців.
46. Продаж непродовольчих товарів, які мають неістотні недоліки та можуть бути використані за призначенням, допускається за умови відповідного зниження роздрібної ціни та обов'язкового письмового попередження покупців (на ціннику чи товарному ярлику, в паспорті або інструкції) про наявність недоліків. У цьому випадку [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] на товарному чи касовому чеку обов'язково зазначає, що товар продано з недоліками (з коротким їх описом).
Претензії покупців до якості таких товарів приймаються [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] за умови виникнення недоліків, які не були обумовлені при їх продажу.
47. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинен обладнати на видному та доступному для покупців місці "Куточок покупця", де розміщуються: Книга відгуків та пропозицій; відомості про особливості продажу окремих груп непродовольчих товарів; перелік сезонних товарів, гарантійні терміни за якими обчислюються з початку відповідного сезону; перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню); перелік товарів, з яких утворюється обмінний фонд; витяг із [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] тощо.
48. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинен забезпечити дотримання вимог щодо організації праці та техніки безпеки працівників торговельного підприємства.
49. Керівники [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зобов'язані встановити контроль за виконанням підлеглими вимог цих Правил. За порушення їх винні несуть відповідальність згідно з законодавством.
50. Порядок продажу ювелірних виробів, нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, побутового палива, мисливської зброї, набоїв і пороху та ін., а також непродовольчих товарів через дрібно-роздрібну мережу регулюється окремими правилами.
Порядок доставки, складання та установки великогабаритних товарів при продажу їх у роздрібній торговельній мережі за зразками регулюється окремими правилами.

II. ОСОБЛИВОСТІ ПРОДАЖУ ОКРЕМИХ ГРУП ТОВАРІВ
1. Швейні, трикотажні, хутряні, овчинно-шубні (кожухові) товари та головні убори
1.1. Цей розділ Правил визначає особливості продажу швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів.
1.2. Маркування швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів передбачає наявність інформації: найменування [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], його адреси, товарного (фірмового) знака, назви виробу, артикула, складу матеріалу, номера моделі, розміру, сорту, позначення стандарту або технічних умов (далі - нормативного документа), дати випуску.
1.3. Швейні, трикотажні, хутряні, овчинно-шубні (кожухові) товари і головні убори зберігають в сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях:
швейні вироби і головні убори при температурі від +10° С до +18° С і відносній вологості повітря 60 - 70 %;
трикотажні товари - відповідно від +3° С до +20° С і 60 - 65 %;
хутряні та овчинно-шубні (кожухові) товари - від +5° С до +25° С і 60 - 65 %.
1.4. У складських приміщеннях швейні, трикотажні, хутряні, овчинно-шубні (кожухові) товари і головні убори зберігають на вішалах, кронштейнах, стелажах або в ящиках.
Зберігати ці товари навалом або на підлозі забороняється.
1.5. Для зберігання швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів та головних уборів від пилу та дії прямих сонячних променів вішала та кронштейни в складських приміщеннях закривають чохлами з тканини, поліетиленовими плівками, а стелажі завішують шторами.
1.6. Вищезгадані товари розміщують на відстані не менше 1 м від приладів опалення, 0,5 м - від електричних ламп і стін, 0,2 м - від підлоги. Проходи між вішалами та стелажами повинні бути не менше 0,5 м.
1.7. При тривалому зберіганні для запобігання злежування, ушкодження міллю або шкіроїдом швейні, хутряні, овчинно-шубні (кожухові) товари і головні убори необхідно періодично перекладати, просушувати, очищати від пилу, пересипати антимолевими засобами (хутряні і овчинно-кожухові вироби не рідше одного разу в три місяці).
1.8. У торговельному (демонстраційному) залі швейні, трикотажні, хутряні, овчинно-шубні (кожухові) товари і головні убори розміщують за такими ознаками:
розміром, ростом, повнотою;
видом;
статево - віковими ознаками і ознаками сезонності.
1.9. Всі пальта (у т. ч. хутряні і овчинно-кожухові), плащі, костюми, піджаки, штани, плаття, жакети, джемпери, светри, спідниці, блузки, комбінації, сорочки чоловічі шовкові і сорочки жіночі вивішують в торговельному (демонстраційному) залі на відкритих вішалах, пристінних або острівних гірках, обладнаних кронштейнами і тримачами.
Білизну, сорочки чоловічі бавовняні, дитячі плаття, панчішно-шкарпеткові вироби, рукавички, хустки, шарфи розміщують на полицях або в касетах пристінних та острівних гірок.
Головні убори розміщують на полицях обладнання кучками: фетрові - не більше п'яти, чоловічі капелюхи велюрові та під замшу - по три. Модельні жіночі головні убори - кожний окремо на підставках та кронштейнах.
1.10. Працівники [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинні знати властивості та якість матеріалів, із яких товари виготовлені, шкали розмірів, ростів і повнот, сучасний напрямок моди, особливості попиту покупців, засоби і правила зберігання та догляду за виробами.
1.11. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зобов'язаний створити покупцю зручні умови для ознайомлення, вибору та примірки швейних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів.
1.12. Зона примірки швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів у торговельному (демонстраційному) залі обладнується примірочними кабінами з дзеркалами.
1.13. При продажу швейних, трикотажних, головних уборів і, особливо, хутряних та овчинно-шубних (кожухових) товарів продавець повинен допомагати покупцю в їх виборі, ознайомити його з асортиментом виробів, що є в продажу, із способами нагляду за виробами, особливо виготовленими із застосуванням хімічних волокон або клейових матеріалів.
1.14. При відпуску товару покупцю перевіряється якість і комплектність виробів. У разі виявлення дефектів і відсутності окремих деталей в комплектах товар із продажу вилучається.
1.15. Роздрібний продаж швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів вітчизняного виробництва, розміри і рости яких не передбачені нормативно-технічною документацією, проводиться за індивідуальними замовленнями покупців у магазинах "Богатир" та інших спеціально визначених для цього торговельних підприємствах.
1.16. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] може надавати покупцю додаткові платні послуги: дрібна переробка одягу, який був придбаний у даному торговельному підприємстві (укорочення, здовження, перестановка ґудзиків, розтягнення головних уборів тощо), розкрій тканин.
На видному місці в торговельному (демонстраційному) залі вивішується перелік додаткових платних послуг, що надаються покупцям, і тарифи на них.
1.17. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинен забезпечити продаж супутніх товарів - сумок, парасольок від сонця та дощу, рукавичок, поясів і пасів, запонок, ґудзиків, пряжок, окулярів сонцезахисних, біжутерії, засобів догляду за одягом і головними уборами тощо.
1.18. В торговельному (демонстраційному) залі повинні бути вивішені таблиці із зазначенням розмірів одягу та головних уборів, що застосовуються у різних країнах, а також міжнародних символів догляду за одягом та білизною.
2. Текстильні товари
2.1. Цей розділ Правил визначає особливості продажу тканин бавовняних, вовняних, лляних, тканин з натурального шовку, синтетичних і штучних волокон, трикотажних полотен, нетканих матеріалів, штучних текстильних товарів (далі - текстильні товари).
2.2. Маркування текстильних товарів передбачає наявність інформації: найменування [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], його адреси, товарного (фірмового) знака, назви товару, артикула, назви волокон та їх процентного вмісту, ширини тканини або розміру штучного текстильного товару, сорту, позначення нормативного документа, дати випуску.
2.3. Текстильні товари зберігають в сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях при температурі +15° - 18° С і відносній вологості повітря 60 - 65 %, захищають їх від пилу та вицвітання вкривними матеріалами (щільною тканиною, папером, синтетичною плівкою та ін.) або укладають в картонні ящики (коробки), пакети (мішки) із плівки та паперу.
Упаковані (в ящиках, кіпах, коробках та ін.) і не упаковані (в кусках) товари розміщують окремо.
2.4. Для запобігання псування вовняних тканин при тривалому зберіганні необхідно обробляти їх відповідними антимолевими засобами.
2.5. У складських приміщеннях [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] текстильні товари зберігають на стелажах, підтоварниках, в контейнерах за груповими ознаками, артикулами на відстані не менш 1 м від системи опалення та нагрівальних приладів, 0,2 м від стін і підлоги та 0,5 м від електричних ламп. Висота штабеля складається з 4 - 5 рядів (ящиків, кіп тощо), але не вище 2 м.
2.6. В торговельному (демонстраційному) залі текстильні товари розміщують на острівних гірках, стендах, кронштейнах, столах і прилавках та іншому торговельному обладнанні.
Для зручності покупців текстильні вироби повинні бути згруповані за ознаками роду волокна, видів тканин, характеру обробки, кольору, малюнка та іншими ознаками.
2.7. Працівники [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинні консультувати покупця щодо виду тканин та штучних виробів, груп та підгруп, до яких вони відносяться, взаємозамінності тканин, засобів догляду за текстильними товарами, роз'яснювати цифрові позначення на виробах, ярликах, етикетках, а також інформувати покупців про наявні вади (дефекти) тканин.
На замовлення покупця продавець повинен допомогти визначити необхідну кількість тканини для виготовлення швейного виробу, а також підібрати відповідне оздоблення.
2.8. Відміряють тканини жорстким стандартним метром (брусковим, дерев'яним), що пройшов повірку Держстандартом в установленому порядку, способом, який залежить від виду тканини:
тонкі та легкі тканини бавовняні, лляні, шовкові та інші шляхом відкидання тканини на прилавок при вільному (без натягання) прикладанні тканини до метра;
гофровані та плісировані тканини - шляхом накладання жорсткого (брускового, дерев'яного) метра на тканину, що лежить на прилавку (столі) у розправленому вигляді, без натягу і без порушення гофрування і плісе;
важкі та об'ємні тканини (вовняні, тканини для автомобілів, м'яких меблів та ін.) - шляхом накладання жорсткого метра на тканину, яка лежить на прилавку (столі) у вільному стані без складок та зморшок.
Дозволяється відмірювати всі види тканин (крім вовняних і трикотажних полотен) на спеціальному прилавку (столі) способом накладання тканини на проградуйований металевий мірник (стрічку), що має державне повірочне тавро.
Для відмірювання тканин на робочому місці продавця встановлюється прилавок або стіл довжиною не менше 3 метрів і шириною 80 см.
2.9. До повного продажу куска (рулону) тканини зберігають його "хазовий кінець" з фабричним ярликом і тавром.
Пропонувати до продажу "хазові кінці" можливо, якщо відбиток тавра і штампа не погіршує виду тканини з правої сторони.
2.10. Відібраний товар продавець перевіряє в присутності покупця - виявляє пошкодження, забруднення, інші зовнішні вади (дефекти), відміряє кількість, підраховує вартість покупки. У разі виявлення загальних грубих вад (дефектів) товар замінюється на товар належної якості.
2.11. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] може здійснювати продаж супутніх товарів - ниток швейних, шовку петельного, ґудзиків, викройок, журналів мод тощо.
2.12. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] може надавати покупцю додаткові платні послуги: розкрій тканин та зметання розкроєних виробів, продаж викройок, комплектування та оформлення подарункових наборів, нанесення оздоблення на штучні текстильні товари, доставка за адресою товарів на замовлення покупців.
3. Взуття
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
3.4. Взуття зберігають в сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях при температурі +15° - 20° С і відносній вологості повітря 50 - 70 %. 
3.5. При зберіганні коробки і ящики з взуттям розміщують на відстані не менше 0,2 м від стін і підлоги, 0,5 м - від електричних ламп, 1 м - від приладів опалення.
3.6. Взуття в коробках складають на стелажах на висоту не більше восьми рядів, а без коробок - не більше п'яти рядів з прокладкою із картону між рядами.
Взуття без коробок укладають каблучною частиною однієї напівпари на гомілкову частину іншої.
Чоботи підвішують на брущатих козлах (вішалах) або укладають на стелажах рядами.
Гумове взуття зберігають в заводській упаковці (в ящиках) в напівтемному приміщенні.
3.7. Взуття всіх видів забороняється зберігати навалом.
3.8. Валяне та утеплене взуття при тривалому зберіганні для запобігання псування необхідно пересипати антимолевими засобами.
3.9. Розпаковане взуття потрібно оберігати від дії прямих сонячних променів.
3.10. В торговельному (демонстраційному) залі взуття розміщують на острівних та пристінних гірках, у шафах-вітринах з похилими полицями, на гірках з металевими кронштейнами, консолями, штангами, стендами, полицями-корзинами, полицями-касетами тощо.
Взуття розміщують за такими ознаками:
характером пошиву (модельне, масового виробництва);
видом (туфлі, черевики, чоботи тощо);
розміром і повнотою;
матеріалом виготовлення;
статево - віковими ознаками та ознаками сезонності.
3.11. При самообслуговуванні для кожного розміру взуття відводиться визначене місце.
Гумове взуття укладають на внутрішнє ребро задником в сторону покупця; легке спортивне взуття - пачками, задником в сторону покупця, валяне взуття - парами, підошвою в сторону покупця, носками в різні боки.
3.12. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинен забезпечити покупцям зручні умови для ознайомлення, вибору та примірки взуття. Для цього торговельні (демонстраційні) зали обладнуються банкетками або ослонами, підставками, дзеркалами, килимками, ріжками. Інформація про розміри взуття надається в метричній та штихмасовій системах нумерації.
Продавець повинен пропонувати покупцю приміряти обидві півпари взуття. При продажу дитячого взуття обов'язкова наявність стопоміру.
Продаж взуття в торговельних підприємствах, де відсутні умови для примірювання, забороняється.
3.13. Працівники [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинні мати таблиці співвідношення розмірів взуття в штихмасовому та метричному вимірах.
3.14. В торговельному (демонстраційному) залі на видному місці обов'язково вивішується інформація про гарантійні терміни взуття, що є у продажу, їх обчислення з урахуванням сезонності.
3.15. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] може організувати обслуговування інвалідів (у разі їх звернення) півпарним взуттям вітчизняного виробництва із п'ятидесятивідсотковою знижкою роздрібної ціни, що встановлена на пару взуття. Півпара взуття, що залишилася, повертається [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] для доукомплектування.
3.16. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] може здійснювати продаж супутніх товарів - панчіх, шкарпеток, шнурків, розправочних колодок, вкладних устілок, косячків, набойок, предметів догляду за взуттям (щіток, кремів, бархаток та ін.), предметів ортопедичного асортименту тощо.
Супутні товари розміщуються в касетах пристінних та острівних гірок.
4. Електропобутові товари
4.1. Цей розділ Правил визначає особливості продажу побутових холодильників, морозильників, машин і приладів для механізації побутових робіт, побутових приладів для очищення, зволоження, кондиціонування повітря, електроосвітлювальної арматури і електроламп, електронагрівальних приладів, провідникових і установочних виробів тощо (далі - електропобутові товари).
4.2. Маркування електропобутових товарів передбачає наявність інформації: найменування [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], його адреси, товарного (фірмового) знака, назви товару, номінальної напруги (В), номінальної потужності (Вт), номінального струму (А), ступенів захисту від ураження електрострумом, позначення щодо захищеності від вологи, знака заземлення, позначення нормативного документа, дати випуску.
На електронагрівальних приладах маркувальні дані розміщуються безпосередньо на корпусах або металевих пластинках, які прикріплюються до приладів.
Проводи і шнури повинні мати додаткове маркування: марку проводу (шнура), кількість жил, номінальний переріз (кв.м), довжину (м) для бухт, кількість і довжину шнура в пачці, масу брутто (кг).
Індивідуальна упаковка електропобутових товарів повинна містити маркувальні дані: найменування [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], його адресу, товарний (фірмовий) знак, назву товару, номінальну напругу (В), рід струму, номінальну потужність (Вт), попереджувальні знаки, позначення нормативного документа.
4.3. При прийманні електропобутових товарів перевіряється наявність технічного паспорта, інструкції по експлуатації.
Товари, на які поширюються гарантійні терміни служби, повинні мати гарантійні талони.
Перевірка комплектності електропобутових товарів проводиться відповідно до даних технічного паспорта.
Забороняється комплектувати вироби та пропонувати покупцю різноманітні перехідники для з'єднування трьохконтактних вилок з двоконтактними розетками.
4.4. Електропобутові товари зберігають в сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях, ізольованих від місць зберігання кислот та лугів, при температурі повітря не нижче +5° С і відносній вологості не більше 65 - 70 %.
4.5. При зберіганні електропобутові товари розміщують на відстані не менше 1 м від приладів опалювання, 0,5 м - від джерел електричного освітлення. Проходи між штабелями повинні бути не менше 0,7 м.
4.6. При зберіганні електропобутових товарів необхідно додержуватися попереджувальних знаків, написів, зображених на упаковці: "Обережно", "Не кантувати" тощо.
4.7. Зразки електропобутових товарів повинні мати короткі анотації щодо основних технічних характеристик. При продажу електропобутових виробів з трипровідним шнуром живлення та триконтактною вилкою для підключення виробу до електричної мережі продавець ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]) зобов'язаний в анотації подати попереджувальну інформацію такого змісту: "Забороняється використання виробу в приміщеннях, де електрична мережа не обладнана заземлюючим проводом".
4.8. В торговельному (демонстраційному) залі електропобутові товари розміщують по підгрупах у надприлавочних вітринах та вітринах-шафах, пристінних та острівних гірках, настінних пультах, кронштейнах, штангах, підставках-постаментах тощо.
4.9. Зона продажу електропобутових товарів повинна бути забезпечена необхідними електровимірювальними та випробувальними приладами (щитками і пультами для опробування електроламп і електроприладів), контрольними патронами, вольтметрами, лампочками, приладами для перевірки вимикачів, жердиною для підвішування та знімання електроосвітлювальної арматури, котушками для зберігання електрошнура, набором інструментів (відкрутка, плоскогубці, гострозубці тощо) та іншим обладнанням, інвентарем.
В торговельному підприємстві можуть відводитися приміщення для майстерні по дрібному ремонту та зборці виробів.
4.10. При продажу електропобутових товарів працівники [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зобов'язані в присутності покупця перевірити їх якість, комплектність, наявність технічного паспорта, гарантійного талона (при необхідності), інструкції по експлуатації, точність міри або кількості (шнура, проводу, дрібних товарів).
Технічно складні електропобутові товари та електроосвітлювальна арматура, електролампи перевіряються в дії.
4.11. При продажу окремих видів електропобутових товарів продавець повинен проінформувати покупця щодо супутніх товарів та запасних деталей, що є у продажу.
5. Телерадіотовари
5.1. Цей розділ Правил визначає особливості продажу радіоелектронної апаратури - електропрогравальної, звукозаписуючої, для відеозапису та відтворення зображення і звуку, носіїв для запису звуку, платівок, телевізійних приймачів, частин, вузлів, деталей та приналежностей до неї тощо (далі - телерадіотовари).
5.2. Маркуванню підлягають телерадіотовари і тара, яка використовується для їх збереження. Маркування передбачає наявність інформації: найменування [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], його адреси, товарного (фірмового) знака, назви виробу, класу та моделі апарата, позначення нормативного документа, дати випуску.
Індивідуальна упаковка повинна містити такі маркувальні дані: найменування [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], його адресу, назву товару, колір корпусу виробу, попереджувальні знаки, дату випуску, позначення нормативного документа.
5.3. При прийманні телерадіотоварів визначається цілісність упаковки, наявність та правильність заповнення супровідних документів, заводських пломб, повнота комплектації, відмічається збереження товарного вигляду, перевіряється укомплектованість їх інструкціями користування, паспортами, гарантійними талонами та іншою документацією.
5.4. Телерадіотовари зберігають в упакованому виді в сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях, ізольованих від місць зберігання кислот та лугів, при температурі повітря +12° - 18° С і відносній вологості повітря не більше 60 - 70 %. 
5.5. При зберіганні телерадіотовари розміщують на відстані не менше 0,2 м від стін і підлоги, 0,5 м - від джерел електричного освітлення, 0,1 м - від приладів опалення. Проходи між штабелями повинні бути не менше 0,7 м.
Необхідно додержуватись вимог, передбачених попереджувальними знаками, зображеними на упаковці, оберігати телерадіотовари від механічних ударів, дії прямих сонячних променів.
5.6. Телевізори, радіоприймачі, магнітофони та інші крупногабаритні телерадіотовари зберігають на підтоварниках або стелажах з обов'язковою поміж ними прокладкою з дерева або іншого матеріалу.
5.7. Комплектність виробу (шнури, запобіжники, мікрофони, котушки тощо) перевіряють за переліком, надрукованим в його паспорті.
5.8. Телерадіотовари розміщують в торговельному (демонстраційному) залі по групах (телевізори, радіоприймачі, магнітофони, стереокомплекси тощо) в залежності від класу, типу, джерел живлення, варіанта виконання, зовнішнього оформлення.
5.9. Для демонстрації телевізорів використовуються пересувні столи з обертовою площадкою, пристінні універсальні гірки, багатоярусні стенди, обертові консолі, подіуми. Телевізори групують по класах і розмірах зображення. Телевізори кольорового зображення повинні знаходитися окремо від телевізорів чорно-білого зображення.
5.10. В торговельному (демонстраційному) залі радіоприймачі, радіоли, магнітоли, програвачі, магнітофони розміщують на універсальних пристінних і острівних гірках і подіумах.
5.11. На нижніх полицях торговельного обладнання розміщують джерела живлення: акумулятори, батареї, елементи. Автотрансформатори, звукознімачі та антенне приладдя розміщують на середніх полицях, а малогабаритні транзисторні радіоприймачі, електропрогравачі, гучномовці абонентські - на верхніх.
5.12. Дрібні радіодеталі - запобіжники, конденсатори, резистори, трансформатори тощо необхідно розміщувати за видом і призначенням та викладати у надприлавочних вітринах, вітринах-шафах, полицях-касетах, стендах.
5.13. Зразки телерадіотоварів повинні мати короткі анотації, які містять основні технічні характеристики виробів.
5.14. Зона продажу радіотоварів повинна бути забезпечена розетками для включення в електро- і радіомережу, приладами для перевірки якості радіодеталей, антенними вводами для демонстрації радіоприймачів, телевізорів та інших радіотоварів в дії.
У торговельному підприємстві може відводитися приміщення для майстерні по ремонту телерадіотоварів.
5.15. Працівники [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], які реалізують телерадіотовари, зобов'язані в присутності покупця перевірити якість, комплектність виробів, наявність технічного паспорта, інструкції по експлуатації, гарантійних талонів. Справність радіотоварів необхідно перевіряти шляхом підключення до електор о-, радіомережі в усіх діапазонах, режимах роботи і по всіх функціях, передбачених експлуатаційною документацією.
5.16. При продажу телерадіотоварів працівники [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинні надавати покупцю кваліфіковану консультацію щодо експлуатаційних характеристик товарів, відмінних ознак, призначення, властивостей окремих телерадіотоварів, методів випробування в дії, взаємозамінності виробів, способів догляду і режимів зберігання, гарантованих зобов'язань [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], адреси та найменування підприємства (майстерень) технічного обслуговування та ремонту виробів.
5.17. При продажу окремих видів телерадіотоварів працівники [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зобов'язані проінформувати покупця про наявність в продажу супутніх товарів і запасних деталей.
6. Товари побутової хімії, мінеральні добрива та засоби захисту рослин
6.1. Цей розділ Правил визначає особливості продажу засобів по догляду: за білизною і одягом; за посудом та предметами домашнього вжитку; за взуттям, виробами з шкіри та шкірозамінників; за дерев'яними меблями; за автомобілями; засобів для боротьби з побутовими комахами, засобів антимольних, засобів дезінфекційних та антистатичних; дезодорантів для приміщень та поглиначів запахів; готових клеїв; хімічних засобів захисту рослин; ґрунтовок і шпакльовок малярних; фарбувальних речовин; добрив мінеральних та інших (далі - товари побутової хімії).
6.2. Маркування товарів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин передбачає наявність інформації: найменування [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], його адреси, товарного (фірмового) знака, назви виробу, маси нетто або місткості, номера партії, терміну придатності, призначення та способу застосування, умов зберігання, попереджувальних написів та запобіжних заходів, дати виготовлення, позначення нормативного документа.
Маркувальні дані розміщуються на етикетках або на упаковці.
6.3. На упаковці отруйних або вогненебезпечних товарів повинні бути попереджувальні написи: "Отрута", "Вогненебезпечно", "Берегти від вогню", "Не розпиляти біля відкритого вогню", "Оберігати від попадання в очі" та ін., а також інформація про правила та умови безпечного їх використання.
Фарби мають додаткові маркувальні дані: марку, колір, витрати на 1 кв.м, правила поводження з товаром, вид розбавника.
6.4. При прийманні перевіряється дата виготовлення і термін придатності товарів, які при тривалому зберіганні втрачають якість (клеї, оліфи, лаки, емалі, фарби, деякі отрутохімікати, фотохімікати).
6.5. Зберігання товарів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин здійснюється з дотриманням вимог правил пожежної безпеки, а також санітарних вимог щодо транспортування та зберігання товарів.
6.6. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] здійснюють зберігання та продаж товарів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин в торговельних приміщеннях з урахуванням їх складу та призначення при обов'язковій умові, що отруйні товари зберігаються окремо від решти товарів.
6.7. Товари побутової хімії, мінеральні добрива та засоби захисту рослин зберігають в закритих сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях з підлогою із бетону або із керамічних плиток при температурі не нижче 0° С і не вище +20° - 25° С і відносній вологості повітря не більше 55 - 65 %. 
Для уникнення погіршення якості хімічних товарів (зволожування, руйнування та розкладання) забороняється зберігати товари побутової хімії у вологих приміщеннях.
6.8. При зберіганні легкозаймистих і горючих рідин у аерозольній упаковці, пляшках та іншій тарі необхідно їх захищати від попадання на них прямих променів світла та теплового впливу, при цьому забороняється зберігати одночасно більше 15 тисяч аерозольних упаковок.
6.9. При зберіганні товари побутової хімії, мінеральні добрива та засоби захисту рослин розміщують окремо по групах, видах з урахуванням їх особливих властивостей.
Тверді лакофарбові товари зберігають окремо від рідких.
Товари, які мають підвищену пожежну небезпеку (аерозольні упаковки, лаки, розчинники, нітроемалі, клеючі матеріали тощо), зберігають у герметичній тарі окремо від інших товарів у спеціально пристосованих приміщеннях.
Окремо від інших товарів зберігають отрутохімікати.
Забороняється зберігати:
легкозаймисті та горючі рідини в скляній тарі місткістю більше 0,5 л кожна;
масла та інші мастильні матеріали, олійні фарби, оліфу, смолу - разом з горючими матеріалами;
лаки, спирти, розріджувачі, оліфу та інші вогненебезпечні речовини - в підвалах приміщень торговельного підприємства;
хімічні препарати і реактиви - в одному приміщенні з окислювачами, кислотами, горючими газами, легкозаймистими, горючими рідинами.
6.10. Товари побутової хімії, мінеральні добрива та засоби захисту рослин в твердій упаковці розміщують на підтоварниках висотою штабеля не більше 1,5 м, а в м'якій упаковці - на полках стелажів.
Ці товари розміщують на відстані не менше 1 м від приладів опалення, відстань між стінами та штабелями має бути не менше 1 м.
6.11. При тривалому зберіганні товари побутової хімії, мінеральні добрива та засоби захисту рослин необхідно періодично оглядати, в разі необхідності просушувати, перевіряти цільність і герметичність тари отрутохімікатів, лакофарбових товарів, клеїв тощо.
6.12. На кожній упаковці (тарі) з хімічною речовиною повинна бути етикетка або бірка з його назвою та зазначенням характерних властивостей (окислювач, пальне, самозаймисте тощо).
6.13. Всі товари побутової хімії, мінеральні добрива та засоби захисту рослин повинні мати анотації з інформацією про споживчі властивості товару.
6.14. В торговельному (демонстраційному) залі товари побутової хімії, мінеральні добрива та засоби захисту рослин розміщують по групах на пристінних та острівних гірках, прилавках, в контейнерах та іншому обладнанні.
6.15. Забороняється продаж товарів без інформаційних етикеток, із закінченим терміном придатності, товарів в пошкодженій упаковці, а також небезпечних товарів побутової хімії (отрутохімікати, вогненебезпечні речовини та ін.) без належного попереджувального маркування та без інформації про правила та умови їх використання.
Продаж вогненебезпечних та отруйних побутових хімічних речовин неповнолітнім та особам у нетверезому стані забороняється.
6.16. Товари побутової хімії в аерозольній упаковці продаються в ізольованих секціях або ізольованих робочих місцях.
6.17. Асортимент товарів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин може бути розширений за рахунок продажу інструментів для малярних робіт, садово-городнього інвентаря тощо.
6.18. Враховуючи можливий несприятливий вплив засобів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин на організм людини, до роботи з ними допускаються лише практично здорові люди віком 18 - 55 років, які не мають нервових, шкірних і алергічних захворювань. Особи віком понад 55 років допускаються тільки з дозволу медичних органів. Не допускаються до роботи особи з підвищеною чутливістю до хімічних речовин.
7. Меблі
7.1. Цей розділ Правил визначає особливості продажу всіх видів меблів.
7.2. Кожний меблевий виріб повинен мати маркування, яке наноситься на приклеєний до виробу паперовий ярлик, виготовлений типографським способом. Дозволяється наносити маркування штемпелюванням, штампуванням, випалюванням.
Маркування передбачає наявність інформації: найменування [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], його адреси, товарного (фірмового) знаку, назви виробу, артикула, дати виготовлення, позначення нормативного документа, штампа ВТК.
На всі вироби, що входять до складу набору чи гарнітуру меблів, поряд з ярликом має бути нанесений умовний знак або номер, що вказує на належність виробу до набору, гарнітуру.
До упаковки меблів має бути прикріплений зразок личкувальної тканини. У разі відсутності упаковки або застосування прозорої (поліетиленової) упаковки взірець тканини повинен бути прикріплений до виробу.
7.3. Меблі зберігають в сухих, чистих, вентильованих приміщеннях при температурі не нижче +2° С і відносній вологості повітря від 45 до 70 %.
7.4. При зберіганні меблі розміщують на відстані 15 - 20 см від стін, 0,5 - 1 м від приладів опалення, не менше 0,5 м від джерел електричного освітлення, при ширині проходів між виробами не менше 1 м.
7.5. Дзеркала і скло зберігають в окремих закритих вентильованих приміщеннях при температурі не нижче +10° С і відносній вологості повітря не більше 70 % на полицях, стелажах тощо. Дзеркала, які мають площу більше 0,1 кв.м, установлюють на торцеву поверхню і, щоб уникнути подряпин, кожне дзеркало перекладають папером.
7.6. Для зберігання меблів від пилу та забруднення їх закривають чохлами з тканини, поліетиленовими плівками.
7.7. Корпусні збірно-розбірні меблі, які поставляються у розібраному вигляді, повинні мати інструкцію для складання, схему монтажу і документ про комплектацію.
Кожна деталь повинна мати свій номер та номер виробу і набору (гарнітуру). Номера деталей повинні відповідати номерам, зазначеним в інструкції по складанню, схемі монтажу і документах про комплектацію.
До набору, гарнітурів меблів повинна додаватися інструкція по експлуатації та догляду за меблями.
Вся з'ємна фурнітура меблів повинна бути упакована в заклеєні пакет чи коробку, вкладена в одну із шухляд або прикріплена до однієї із деталей меблів.
7.8. Меблі повинні надходити у продаж у зібраному вигляді, повністю укомплектовані дзеркалами, склом і фурнітурою.
Дозволяється продаж меблів з наявними виробничими дефектами естетичного характеру (сліди клею на облицьованій поверхні, зморшки, помітні стики, облицьовувальний шпон і декоративний матеріал для зовнішньої поверхні меблів різні по кольору і малюнку тощо) за умови, якщо розміщення цих товарів здійснюється окремо від якісних товарів, наявності інформації про дефекти, відповідного зниження ціни на товар.
7.9. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинен забезпечити покупцям зручні умови для всебічного огляду меблів.
7.10. У торговельному (демонстраційному) залі меблі розміщують по видах.
Високі меблі розміщують уздовж стін, а низькі - у середині торговельного (демонстраційного) залу.
Меблеві гарнітури та набори меблів розміщують за їх призначенням: для спальні, їдальні, кухні тощо.
7.11. Для кращого ознайомлення покупців з асортиментом товарів, що є у продажу, у торговельному (демонстраційному) залі оформляються інтер'єри з імітацією житлових кімнат, кухонь тощо.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] може організовувати для покупців консультації художника по оформленню інтер'єра і спеціаліста червонодеревника.
7.12. Меблі, що надходять у розібраному вигляді, за вибором покупця продаються як у розібраному, так і зібраному вигляді.
Продаж меблів у промисловій упаковці забороняється.
7.13. На відібрані покупцем меблі виписується товарний чек, де зазначається номер або найменування торговельного підприємства, назва товару, перелік окремих виробів, які входять до складу набору (гарнітура), загальна кількість товарів у наборі (гарнітурі), забарвлення та малюнок оздоблювальних, облицювальних матеріалів, фурнітури тощо, артикул, ціна, дата продажу, прізвище продавця.
7.14. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] може здійснювати продаж супутніх товарів (карнизів, світлозахисних штор, циновок тощо).
Зразки карнизів, штор розміщують на спеціальних кронштейнах, прикріплених до стіни.
8. Товари для фізичної культури, спорту, туризму
8.1. Цей розділ Правил визначає особливості продажу товарів для спорту та відпочинку: інвентар для спортивних ігор, легкої і важкої атлетики, гімнастики, боксу і боротьби, фехтування, лижного та ковзанярського спорту, туризму, альпінізму, водного спорту; мисливських та рибальських товарів; велосипедів (далі - товари для фізичної культури, спорту, туризму).
Продаж одягу та взуття для фізичної культури, спорту, туризму здійснюється згідно з особливостями продажу швейних, трикотажних товарів та взуття.
8.2. Маркування товарів для фізичної культури, спорту, туризму передбачає наявність такої інформації: найменування [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], його адреси, товарного (фірмового) знака, назви товару, артикула, моделі, марки, сорту, дати випуску, позначення нормативного документа.
При маркуванні велосипедів на головну трубу рами наноситься товарний знак [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], на раму - порядковий номер і рік виготовлення.
8.3. При прийманні товарів для фізичної культури, спорту, туризму перевіряється цілісність упаковки, наявність та правильність заповнення супровідних документів, заводських пломб, повнота комплектації, збереження товарного вигляду, наявність інструкцій, технічних паспортів, гарантійних талонів, іншої документації.
8.4. Товари для фізичної культури, спорту, туризму зберігають в сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях, ізольованих від місць зберігання кислот та лугів, при температурі +15° С і відносній вологості повітря не більше 60 - 70 %. Для кращого зберігання якості товарів необхідно їх тримати у фабричній упаковці.
8.5. При зберіганні товари для фізичної культури, спорту, туризму розміщують на відстані не менше 0,25 м від стін і підлоги, 0,5 м - від джерел електричного освітлення, 1 м - від приладів опалення. Проходи між штабелями повинні бути не менше 0,7 м.
8.6. При зберіганні товарів для фізичної культури, спорту, туризму необхідно дотримуватись таких правил:
великогабаритні вироби (жердини для лазіння, стрибків, драбини для лазіння, списи для метання тощо) необхідно розміщувати в горизонтальному положенні з упором на декілька точок;
лижі розміщують стійма в ящиках-гніздах, зв'язані попарно з розпірками посередині, носками догори;
лижні палки зберігають стійма в ящиках-гніздах кільцями догори;
вудочки риболовні та вудлища зберігають у вертикальному положенні стовщеним кінцем донизу;
тенісні ракетки в розпакованому вигляді встановлюють на спеціальних латах у вертикальному положенні з упором основи обода на лати;
тенісні ракетки із струнами необхідно затиснути в преси;
гімнастичні коні, козли, столи, містки для стрибків встановлюються в один ряд;
човни, байдарки зберігають в тесових решітчатих ящиках із стапелями;
хокейні ключки, зв'язані в пачки, зберігають на підтоварниках або полицях, укладають їх на бокових поверхнях пачок: перший ряд крюками до себе, другий ряд - крюками від себе;
чавунні ядра для штовхання та литі диски для метання зберігають в спеціальних ящиках, розділених на гнізда;
велосипеди, мопеди зберігають в ящиках-решітках;
спортивні сітки (волейбольні, для бадмінтону, баскетболу, футболу, тенісу), канати для лазіння та перетягування, троси для підвищування гімнастичних кілець, упаковані в тюки, зберігають в штабелях на підтоварниках;
захисна амуніція для хокею та фехтування, щитки футбольні, туристичні палатки, індивідуальні чохли, гімнастичні та борцівські мати, спальні мішки, гумові вироби (м'ячі, камери, покришки для велосипедів тощо) зберігають на стелажах або підтоварниках;
чучела для борців та боксерські мішки зберігають стійма.
8.7. При зберіганні товарів для фізичної культури, спорту, туризму необхідно додержуватись вимог, передбачених попереджувальними знаками, зображеними на упаковці.
8.8. Товари для фізичної культури, спорту, туризму розміщують в торговельному (демонстраційному) залі по групах за призначенням: інвентар і приладдя для гімнастики, легкої та важкої атлетики, спортивних поєдинків, водного та зимових видів спорту, спортивних ігор, туризму та альпінізму, мисливські та рибальські товари, велосипеди тощо.
8.9. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинен забезпечити зручні умови для ознайомлення і вибору товарів, перевірки їх якості, складання і дрібного ремонту.
8.10. Для демонстрації товарів для фізичної культури, спорту, туризму у торговельному (демонстраційному) залі використовують пристінні та острівні гірки, стенди, кронштейни, обертові стійки, підставки-тримачі, подіуми, пристінні шафи, перфоровані щити тощо.
8.11. Великогабаритні товари (велосипеди, човни, байдарки тощо) викладають на спеціально відведених місцях з використанням підставок-тримачів.
Довгомірні предмети (вудочки рибальські та вудлища, лижі, палки до них тощо) виставляють в пристінних стійках з гніздами для підтримування стійкого вертикального положення цих товарів.
Предмети для спортивних ігор (тенісні м'ячі і ракетки, покришки і гумові камери, сітки тощо) викладають у вітринах та пристінних шафах або закріплюють на перфорованих щитках.
Дрібні спортивні товари (запасні частини до велосипедів, кульки для настільного тенісу, лижні кріплення, гачки рибальські, блешні, поплавки, волосінь тощо) викладають в касетах-чарунках або закріплюють на полках пристінних шаф.
8.12. Зразки товарів повинні мати короткі анотації, які містять основні характеристики виробів.
8.13. При продажу товарів для фізичної культури, спорту, туризму в присутності покупця необхідно перевірити їх якість, комплектність, наявність технічного паспорта, інструкції по експлуатації, гарантійних талонів.
8.14. Асортимент товарів для фізичної культури, спорту, туризму може бути розширений за рахунок продажу супутніх товарів (лижні мастила та смоли, окуляри, протектори, чохли, шахматні годинники тощо).
9. Лісоматеріали та будівельні матеріали
9.1. Цей розділ Правил визначає особливості продажу лісоматеріалів круглих, пиломатеріалів, будинків дерев'яних та їх деталей, стінових матеріалів і в'яжучих речовин, покрівельних, ізоляційних та теплоізоляційних матеріалів, матеріалів для облицьовування та оброблювання, скла віконного, санітарно-технічного обладнання, труб та з'єднувальних деталей до них та інших (далі лісоматеріали та будівельні матеріали).
9.2. При прийманні лісоматеріалів та будівельних матеріалів перевіряється їх кількість і якість, наявність деталей в комплекті, відповідність супровідним документам, паспортним даним.
9.3. Зберігають лісоматеріали і будівельні матеріали рядами, штабелями, в рулонах, в контейнерах, клітках, кіпах, ящиках, на стелажах, піддонах, підштабельних основах та ін. в закритих та сухих приміщеннях.
Круглі лісоматеріали та цеглу зберігають під навісом або накритими.
Усі стругані деталі та готові вироби із деревини зберігають під навісом або у критих складах.
Сипкі товари без упаковки (вапно, крейда, цемент, гіпс тощо) зберігають в закритих сухих приміщеннях з щільними стінами і підлогою; сипкі товари в мішках - на підтоварниках в закритих, сухих, добре вентильованих приміщеннях або під навісом за умови, яка виключає можливість проникнення вологи. Сипкі матеріали, що дуже пилять (вапно, алебастр, цемент, крейда тощо), зберігають окремо від інших матеріалів.
Окремі види будівельних матеріалів зберігають:
скляні пустотілі блоки укладеними на торець рядами з прокладками між ними висотою загрузки не більше 1,5 м;
рулони м'якої покрівлі у вертикальному положенні не більше ніж у 2 ряди по висоті;
листи скла вертикально у дощатих ящиках або спеціальних контейнерах;
рулони лінолеуму вертикально в один ряд по висоті;
листи і деталі азбестоцементні не більше 135 штук у стопці.
9.4. У місцях зберігання лісоматеріалів і будівельних матеріалів встановлюють щити із зазначенням найменування товару; на штабелях, стелажах, рядах і т. п. вивішують бирки із зазначенням артикула, сорту. Для круглих лісоматеріалів вказують також породу деревини і довжину, а для пиломатеріалів - додатково ступінь обробки (обрізні та необрізні).
9.5. Забороняється складувати та зберігати товари у підмочених кіпах, тюках, коробках і ящиках.
9.6. Усі лісоматеріали та будівельні матеріали перед складанням ретельно перевіряються для того, щоб не допустити занесення до місць зберігання різноманітних грибків та шкідників.
В обов'язковому порядку проводяться заходи по боротьбі з шкідливими комахами та гризунами, а також дезінфекція приміщень.
9.7. Товари та матеріали, що тривалий час зберігаються, періодично переглядаються, перекладаються, сушаться, очищуються від пилу, торці лісоматеріалів покриваються вологозахисними замазками.
9.8. При зберіганні виробів із скла, фаянсу та фарфору необхідно додержуватися попереджувальних знаків, зображених на упаковці, попереджувальних написів: "Верх", "Обережно - скло", "Не кантувати", "Плиском не класти".
9.9. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинен забезпечити умови для вільного підходу до них, необхідні умови щодо зберігання, перевірки їх якості, надання покупцям додаткових послуг.
9.10. Продаж великогабаритних будівельних матеріалів місцевого виробництва може здійснюватися за зразками з доставкою їх безпосередньо з місць виробництва на прохання покупця за вказаною ним адресою. Сипучі нерудні матеріали продають і доставляють покупцю з базових організацій з оплатою через торговельні підприємства.
9.11. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], що здійснює продаж лісоматеріалів і будівельних матеріалів, повинен мати торговельний (демонстраційний) зал, в якому виставляються зразки товарів, проводяться розрахунки з покупцями, організується довідково-інформаційна служба, оформлюються та сплачуються послуги.
9.12. Дерев'яні будинки заводського виготовлення, комплекти деталей будинків із стінами з місцевих будівельних матеріалів, а також садові будиночки [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] за вимогою покупців повинен продавати комплектно з усіма матеріалами, виробами, а також обладнанням, які необхідні для будівництва будинку (цемент, шифер, віконне скло, повсть утеплювальна будівельна, цвяхи, фарби та лаки, предмети сантехнічного та опалювального обладнання тощо).
9.13. Забороняється продаж колонок водонагрівних та опалювальних котлів без технічних паспортів, інструкцій по експлуатації, гарантійних талонів.
9.14. В торговельному (демонстраційному) залі для інформації покупців повинні бути таблиці з коефіцієнтами переведення круглих лісоматеріалів та обапола в цільну кубомасу, правила обмірювання лісоматеріалів тощо.
9.15. Усі види скла продають цілими листами або за розмірами, вказаними покупцем. Ріжуть скло по прямій лінії за додаткову плату. Залишки скла шириною до 20 см включно оплачуються покупцем і видаються йому разом з основною покупкою. Залишки скла більше цього розміру покупцем не сплачуються, їх залишають в торговельному підприємстві та продають для скління кватирок, парникових рам, теплиць та ін.
Торці листів скла повинні бути рівними, ріжучі краї закриті папером.
Бій скла, а також залишені покупцем залишки скла зберігаються в контейнерах (ящиках) для відходів і здаються торговельним підприємством місцевим організаціям вторсировини в установленому порядку.
9.16. При продажу лісоматеріалів і будівельних матеріалів [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] може надавати покупцям такі додаткові послуги:
вантаження куплених товарів;
доставка товарів своїм або залученим транспортом за вказаною покупцем адресою;
розкрій деревностружкових або деревноволокнистих плит і фанери;
торцювання бруска та пиломатеріалів на заготівку вказаної покупцем довжини;
нарізування скла за розмірами, що вказані покупцем;
приймання попередніх замовлень на товари, що тимчасово відсутні у продажу;
продаж талонів на придбання місцевих нерудних матеріалів з базових організацій;
збирання стандартних будинків своїми силами чи підрядними бригадами на договірній основі; згинання та різка труб і металопрокату, нарізка різьби на трубах;
виготовлення нестандартних столярних конструкцій (рам, дверей тощо) на замовлення покупців;
видача напрокат будівельних механізмів, інструментів, їх настройка і заточка;
зберігання протягом доби великогабаритних та важких лісоматеріалів і будівельних матеріалів. За домовленістю з адміністрацією магазину строк зберігання може бути продовжено;
консультації по виконанню будівельних і ремонтних робіт;
ознайомлення покупців з каталогами типових проектів індивідуальних житлових будинків своїми силами або підрядними бригадами на договірних засадах;
розрахунок норм витрат лісоматеріалів і будівельних матеріалів згідно з індивідуальними проектами на житлове будівництво.
9.17. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] забезпечує з дотриманням відповідних правил продаж супутніх товарів: фарб, лаків, розчинників та розбавників, сикативів готових, пензлів малярних, ручного будівельного та деревообробного інструменту, садово-городнього інвентаря, електрошнурів, електропроводів, електроустановочних виробів, хімічних засобів захисту рослин, замкових виробів тощо.
10. Парфумерно-косметичні товари і мило туалетне
10.1. Цей розділ Правил визначає особливості продажу парфумерних товарів (духів, одеколонів, туалетної води, парфумерних наборів) та косметичних товарів лікувально-гігієнічних і декоративних (далі - парфумерно-косметичні товари), а також мила туалетного, включаючи мило, що містить медичні препарати.
10.2. Маркування парфумерно-косметичних товарів (на етикетці) і мила туалетного (на обгортці) передбачає наявність інформації: найменування [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], його адреси, товарного (фірмового) знака, назви товару, маси нетто або місткості, дати виготовлення, терміну придатності, групи товару, позначення нормативного документа, номера партії.
При маркуванні прозорих парфумерно-косметичних товарів на лицьовому боці етикетки може зазначатися тільки назва товару, інші дані вказуються на зворотному боці етикетки.
Маркувальні дані можуть розміщуватися безпосередньо на упаковці парфумерно-косметичних товарів (корпусі банки, коробки, пеналу, туба, футляра тощо) та куску мила.
10.3. При прийманні парфумерно-косметичних товарів і мила туалетного перевірка їх якості здійснюється за органоліптичними показниками (зовнішній вигляд, прозорість, колір, запах, герметичність укупорки тощо), перевіряється маркування транспортної та споживчої тари, цілісність упаковки.
10.4. Парфумерно-косметичні товари і мило туалетне зберігають в чистих, добре вентильованих приміщеннях при відносній вологості 55 % - 70 % і температурі повітря:
парфумерно-косметичні товари - від +6° С до +25° С;
тверде мило туалетне - не нижче -5° С;
рідке мило туалетне - не нижче +5° С.
10.5. Парфумерно-косметичні товари зберігають на підтоварниках і стелажах. Їх розміщують на відстані не менше 1 м від приладів опалення. Необхідно додержуватися попереджувальних знаків, зображених на упаковці, та попереджувальних написів: "Не кидати", "Скло", "Верх" тощо, а також термінів зберігання кожного виду товару та правил протипожежної безпеки.
Висота складування для парфумерних товарів не повинна перевищувати 1,5 м, для косметичних товарів і мила туалетного - 2 м.
Не дозволяється попадання на парфумерно-косметичні товари і мило туалетне прямих променів світла.
10.6. На парфумерно-косметичні товари, які надійшли до продажу, повинні бути анотації щодо призначення товару, правил застосування, його складу, умов їх зберігання тощо.
10.7. При продажу духів, одеколонів, туалетної води продавець повинен ознайомити покупця з їх запахом за допомогою лакмусових папірців, які насичені цими виробами, а також зразків-понюшок, наданих [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
10.8. Якщо парфумерно-косметичні товари надійшли до продажу в упаковці з целофановою обгорткою або фірмовою стрічкою, продавець повинен запропонувати покупцю перевірити вміст упаковки.
10.9. При продажу парфумерно-косметичних товарів у аерозольній упаковці продавець в присутності покупця повинен перевірити роботу аерозольної головки шляхом натиснення клапана.
10.10. Продавець парфумерно-косметичних товарів повинен пропонувати покупцю товари-новинки, взаємозамінні, супутні товари, надавати кваліфіковану допомогу у виборі товару.
11. Галантерейні товари
11.1. Цей розділ Правил визначає особливості продажу текстильної, швейної, металевої, шкіряної галантереї та іншої галантереї (далі - галантерейні товари).
11.2. Маркування галантерейних товарів передбачає наявність інформації: найменування [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], його адреси, товарного (фірмового) знака, назви виробу, номера артикула, моделі, кольору, довжини (для метражних товарів), розмірів (для штучних виробів), сорту (при умові поділу на сорти), ступеня стійкості забарвлення (крім виробів із сировини натурального кольору), кількості відрізів (тюлеві, мереживні полотна), способу прання, дати виготовлення, позначення нормативного документа.
При маркуванні дрібних кожгалантерейних виробів позначення нормативного документа не роблять. При маркуванні чемоданів, крім того, вказують номер, рукавиць та рукавичок - розмір, пасків довжину, зубних щіток - колір ручки та ступінь жорсткості.
11.3. Галантерейні товари зберігають в сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях на стелажах і підтоварниках на відстані не менше 1 м від приладів опалення, 0,5 м - від електроосвітлювальних приладів, 0,2 м - від стін та підлоги. Проходи між стелажами повинні бути не менше 0,5 м.
11.4. При зберіганні галантерейних товарів [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинен забезпечити дотримання протипожежних вимог.
Товари із пластичних мас та целулоїду, як вогненебезпечні, повинні зберігатися ізольовано від інших товарів.
11.5. В торговельному (демонстраційному) залі галантерейні товари розміщують на острівних та пристінних гірках, шафах-вітринах з похилими полицями, стендах, полицях-корзинах, полицях-касетах тощо.
11.6. Працівники [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинні знати властивості та якість матеріалів, із яких товари виготовлені, шкали розмірів і повнот, сучасний напрямок моди, особливості споживчого попиту, засоби і правила зберігання та догляду за виробами. Вони повинні допомагати покупцям у виборі товару, знайомити їх з новими виробами, вміти визначити розмір рукавиць, комірця, пояса та інших виробів.
11.7. Відмірювання тюлю проводиться шляхом накладання жорсткого стандартного метра на тюль, що вільно лежить на прилавку.
Стрічки, мереживо та тасьму відмірюють жорстким стандартним метром шляхом відкидання їх на прилавок (у відкидку) при вільному, без натягу, прикладанні цих виробів до метра.
Капронові гофровані стрічки відмірюють шляхом накладання жорсткого (брускового, дерев'яного) метра на стрічку, що лежить на прилавку (столі) у розправленому вигляді, без натягу і порушення гофрування.
11.8. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] може здійснювати продаж супутніх товарів - рукавиць та рукавичок, шапочок, хусток, шарфів, блузок, сорочок, панчох, шкарпеток, парфумерно-косметичних товарів та туалетного мила тощо.
III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАНДАРТІВ ТА ТЕХНІЧНИХ УМОВ НА НЕПРОДОВОЛЬЧІ ТОВАРИ
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] в питаннях вимог щодо сировини, показників якості, методів аналізу, упаковки, маркування, транспортування, приймання і зберігання непродовольчих товарів керуються діючими стандартами та технічними умовами.
Відповідно до міжнародних договорів в Україні застосовують міжнародні, регіональні та національні стандарти.
Згідно з [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] нормативні документи з стандартизації розподіляють за такими категоріями:
державні стандарти України - ДСТУ;
галузеві стандарти України - ГСТУ;
стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України - СТТУ;
стандарти підприємств - СТП;
технічні - ТУУ.
Як державні стандарти України (ДСТУ) застосовують міждержавні стандарти (ГОСТ) та республіканські стандарти колишньої УРСР (РСТ).
Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України (СТТУ) розробляють у разі необхідності поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів.
Стандарти підприємств (СТП) розробляють на продукцію, що використовується лише на конкретному підприємстві. СТП не повинні суперечити обов'язковим вимогам державних (ДСТУ) та галузевих стандартів (ГСТУ).
Технічні умови України (ТУУ) містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]) і споживачем (замовником) продукції та не повинні суперечити обов'язковим вимогам державних стандартів (ДСТУ).
Державні та галузеві стандарти України та стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України, а також заміни до них, підлягають державній реєстрації у Держстандарті України, а технічні умови України - в його територіальних органах (обласних центрах стандартизації і метрології).
Державним стандартам присвоюють позначення, яке складається з індексу (ДСТ), скороченої назви держави (У), реєстраційного номера і двох останніх цифр року затвердження або перегляду стандарту.
Назва технічних умов складається з індексу документа (ТУ), скороченої назви держави (У), коду підприємства (організації) власника оригіналу ТУ із ОКПО (вісім знаків), двох основних цифр року затвердження.
Наприклад: ТУ У 12345813.001-93.
Товари, що надходять в Україну по імпорту, повинні відповідати стандартам, технічним умовам (контракту або нормативним документам), які діють на території України.
Державні стандарти України затверджуються без обмеження строку їх дії. Також зняті обмеження на міждержавні стандарти (ГОСТ), термін дії яких закінчувався в 1992 - 1995 роках. 
Необхідна інформація про дію стандартів (ДСТУ, ГОСТ), зміни до них та скасування їх друкуються в щорічному та щомісячному інформаційному покажчиках "Стандарти" (Держстандарт України. Видання офіційне. Київ), які можна замовити в магазинах стандартів за адресами:
252073, м. Київ-73, вул. Фрунзе, 152, тел. 435-42-70;
310164, м. Харків, пр. Леніна, 66, тел. 33-35-00.
 
ПОГОДЖЕНО:  
 

Заступник Міністра економіки України
  Л. В. Мінін 

Заступник Голови Державного комітету України у справах захисту прав споживачів
    В. П. Пугач 

Перший заступник Голови правління Центральної спілки споживчих товарів України 
    В. Н. Ковтуненко 


 
 
 

 
     
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 27 травня 1996 р. N 294  


Перелік сезонних товарів, гарантійні терміни за якими обчислюються з початку відповідного сезону
Одяг, хутряні та інші вироби:
весняно-літнього асортименту - з 1 квітня

осінньо-зимового асортименту - з 1 жовтня

Взуття:

зимового асортименту - з 15 листопада
по 15 березня

весняно-осіннього асортименту - з 15 березня
по 15 травня
та з 15 вересня
по 15 листопада

літнього асортименту - з 15 травня
по 15 вересня

 
 
 

 
     
Додаток N 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. N 172  

Перелік товарів, з яких утворюється обмінний фонд
Телевізори
Магнітоли
Магнітофони
Радіоприймачі
Холодильники
Морозильники
Пральні машини
Мікрохвильові печі
Кухонні машини
В'язальні машини
Пилососи
Електропраски
Електроміксери
Електросоковижималки
 
 
 

 
     
Додаток N 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. N 172

Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню)
Світлочутливі товари
Корсетні товари
Парфумерно-косметичні вироби
Пір'яно-пухові вироби
Дитячі іграшки м'які
Дитячі іграшки гумові надувні
Зубні щітки
Мундштуки
Апарати для гоління
Помазки для гоління
Розчіски, гребінці та щітки масажні
Сурдини (для духових музичних інструментів)
Скрипічні підборіддя
Грамплатівки
Рукавички
Ювелірні вироби з дорогоцінних металів
Вироби з бурштину
Тканини
Тюлегардинні та мереживні полотна
Килимові вироби метражні
Білизна натільна
Білизна постільна
Панчішно-шкарпеткові вироби
Товари в аерозольній упаковці
Друковані видання
Лінійний та листовий металопрокат, трубна продукція, пиломатеріали, погонажні (плінтус, наличник), плитні матеріали (деревноволокнисті та деревностружкові плити, фанера) і скло, нарізані або розкроєні під розмір, визначений покупцем (замовником)
Некондиційні товари.



Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства економіки
та з питань європейської інтеграції України
11.07.2003  N185                        I. Загальні положення
  1. Ці  Правила  регламентують порядок приймання,  зберігання, підготовки до  продажу  і  продаж  продовольчих  товарів через роздрібну  торговельну  мережу,  а  також  визначають  вимоги  в дотриманні прав споживачів щодо якості й безпеки товару  та  рівня торговельного обслуговування.
Правила роздрібної  торгівлі  картоплею та плодоовочевою продукцією,  алкогольними   напоями   та   тютюновими   виробами регулюються окремими правилами.  2. Правила  поширюються  на  всіх   суб'єктів   господарської діяльності   незалежно  від  форм  власності,  які  здійснюють  на території України роздрібний продаж продовольчих товарів.     3. Роздрібний продаж продовольчих товарів здійснюється  через спеціалізовані підприємства,  у тому числі фірмові, підприємства з універсальним асортиментом продовольчих товарів,  магазини "Товари повсякденного   попиту"   системи  споживчої  кооперації,  відділи (секції) підприємств з універсальним  асортиментом  непродовольчих товарів,  стаціонарну дрібно роздрібну торговельну мережу (палатки, кіоски,  торговельні  автомати),  пересувну  торговельну   мережу (автомагазини,  автопричепи,  візки, лотки, бочки, цистерни тощо), склади-магазини, заклади (підприємства) громадського харчування.   Продаж   продовольчих   товарів   здійснюється   за   методом самообслуговування,   за  попереднім  замовленням  покупців   ( у магазині,  за  допомогою телефону, персонального комп'ютера, інших технічних  засобів зв'язку), шляхом індивідуального обслуговування покупців.
4. Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити стан  торговельних  приміщень для роздрібного продажу продовольчих товарів  відповідно до вимог санітарно-гігієнічних, технологічних, протипожежних   норм   і  правил  щодо  приймання,  зберігання  та реалізації  харчових  продуктів і продовольчої сировини, належного зберігання матеріальних цінностей, створення умов для використання реєстраторів розрахункових операцій.      5. Режим роботи підприємств торгівлі встановлюється суб'єктом господарської  діяльності  за  погодженням  з  органами  місцевого самоврядування у випадках, передбачених законом.      6.  Торговельно-технологічне  обладнання, що використовується під   час  роздрібного  продажу  продовольчих  товарів, повинно забезпечувати  збереження  їх якості й товарного вигляду протягом усього терміну їх реалізації. Забороняється приймати, зберігати та продавати продовольчі товари, що швидко псуються, без використання холодильного обладнання.      7. Засоби вимірювальної техніки, які використовуються під час продажу  товарів,  повинні  бути в справному стані, мати повірочне тавро  територіального органу Державного комітету України з питань технічного   регулювання   та   споживчої   політики  і  проходити періодичну повірку в установленому порядку.      Продавці  повинні  дотримуватися Правил користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг,  затверджених Державним комітетом стандартизації, метрології та  сертифікації   України   від   24.12.2001   N   633 [z0018-02] (ПМУ 21-2001) і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.01.2002 за N 18/6306.      8.  Транспортні  засоби  для  перевезення  харчових продуктів повинні  мати санітарний паспорт, бути чистими, у справному стані. Кузов  автомашини  повинен  мати  спеціальне  покриття,  що  легко піддається миттю.      9.  Працівники,  що  здійснюють транспортування, зберігання і продаж  продуктів харчування (будь-який продукт, що в натуральному вигляді  чи після відповідної обробки вживається людиною в їжу або для  пиття),  повинні  мати спеціальну  освіту (підготовку), вони підлягають обов'язковому медичному огляду. Кожен  працівник повинен мати  особисту  медичну  книжку  встановленого  зразка. Працівники суб'єкта   господарської   діяльності,   які  не  пройшли  медичне обстеження, до роботи не допускаються.
Працівники  суб'єкта  господарської  діяльності  повинні бути одягнені у формений  чи  інший  одяг,  що  відповідає санітарним вимогам.    10.  Суб'єкт  господарської діяльності повинен мати санітарні правила, зареєстрований санітарний журнал, особисті медичні книжки працівників,  асортиментний  перелік  товарів,  що реалізовуються, погоджений з    територіальною установою санітарно-епідеміологічної служби.
     Погодження асортиментного переліку з територіальною установою санітарно-епідеміологічної   служби   проводиться   до   відкриття підприємства та в разі зміни асортименту товарів.      11. Усі  харчові  продукти і продовольча сировина в суб'єкта господарської  діяльності  повинні  бути  з документами, наявність яких  передбачена  чинними  нормативно-правовими  актами.  Харчові продукти  і   продовольча  сировина,  які  надходять  у торговельну мережу,  повинні відповідати вимогам чинного законодавства, чинних нормативно-правових актів і нормативних документів щодо показників якості  та  безпеки  харчових  продуктів,  упаковки,  маркування, транспортування, приймання і зберігання.
12.  Неякісні  та  небезпечні  харчові продукти і продовольча сировина   підлягають  вилученню  з  обігу в порядку, установленому Законом  України  "Про  вилучення  з обігу, переробку, утилізацію, знищення або  подальше  використання  неякісної  та  небезпечної продукції" [1393-14].
До   неякісних   належать   харчові  продукти  і  продовольча сировина,   якісні  показники  та  споживчі  властивості  яких  не відповідають    зазначеним     у    нормативному    документі    чи нормативно-правовому  акті,  а  також  такі, якість яких знизилась унаслідок  порушення маркування; порушення чи деформування тари та окремих  одиниць  упаковки  (крім  бомбажних консервів); наявності сторонніх  запахів,  ознак замокання, що не становлять загрози для споживачів;  наявності  сторонніх  домішок чи предметів, що можуть бути видалені.     Вилучені  з  обігу  неякісні  харчові  продукти і продовольча сировина  (крім  
 харчових  продуктів,  що швидко псуються і термін придатності яких не перевищує 30 діб) можуть бути повернуті в обіг у  разі приведення їх у відповідність до встановлених вимог шляхом сортування,   очищення,  повторного  маркування,  зміни  цільового призначення зазначеної продукції, промислової переробки тощо.     До  небезпечних  належать  харчові  продукти  і  продовольчасировина,  показники 
 безпеки  яких не відповідають установленим в Україні  для  даного  виду  продукції,  а також харчові продукти і продовольча  сировина,  споживання  яких  пов'язане  з ризиком для здоров'я  і  життя  людини,  зокрема фальсифіковані, контрабандні, безхазяйні  харчові продукти і продовольча сировина, а також такі, що  не  можуть бути належним чином ідентифіковані, на які відсутні супровідні  документи  виробника  (власника),  що підтверджують їх походження, або  документи, що підтверджують їх якість і безпеку; термін  придатності  до споживання (використання) яких закінчився; виготовлені із застосуванням не дозволених в установленому порядку компонентів, харчових добавок, матеріалів, технологій тощо; з явно вираженими ознаками псування та пошкодження гризунами чи комахами.     Небезпечні   та   неякісні  харчові  продукти  і  продовольча сировина,  які  неможливо 
 повернути в обіг, підлягають утилізації або знищенню в порядку, установленому законодавством.    13.   Не  допускаються  до  продажу  фасовані  вітчизняні  та імпортні  харчові продукти без маркування державною мовою України, яке  повинно  містити  в  доступній  для сприйняття покупцем формі інформацію про:
    загальну назву харчового продукту;
   номінальну   кількість   харчового  продукту  в  установлених одиницях виміру (маса, об'єм тощо);
склад  харчового  продукту,  якщо  він виготовлений з кількох складників,  із  зазначенням  переліку назв використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок;
     харчову  цінність, а також енергетичну цінність (для харчових продуктів, що її мають);      кінцевий  термін  реалізації  або  дату виготовлення і термін придатності до споживання;     умови зберігання;
позначення  нормативного  документа  (для  харчових продуктів вітчизняного виробництва);     найменування та адресу виробника й місце виготовлення;
умови використання (якщо такі передбачені);
наявність   у  харчовому  продукті  компонентів  з  генетично модифікованої  сировини   (у   разі,   якщо   використання  таких компонентів     передбачено  нормативними    документами    або нормативно-правовими актами на даний харчовий продукт);
застереження   щодо   вживання   харчового  продукту  певними категоріями  (групами)  населення  (діти,  вагітні,  люди похилого віку, спортсмени, хворі тощо);
   іншу  інформацію,  передбачену чинними в Україні нормативними документами, дія яких поширюється на певний харчовий продукт. Маркування   нефасованих   харчових   продуктів  здійснюється державною  мовою   України  в  порядку,  установленому нормативними документами для певних харчових продуктів.
У  маркуванні  вітчизняних  та  імпортних  харчових продуктів забороняється  наводити інформацію  про їх лікувальні властивості без  дозволу  центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
   У  маркуванні  харчових продуктів використовуються специфічні символи,  якими  
позначають  дієтичні,  профілактичні,  оздоровчі харчові  продукти,  біологічно
  активні  харчові  добавки,  дитяче харчування, харчування для спортсменів тощо.    14. Реалізація харчових продуктів на підприємствах роздрібної торгівлі  дозволяється  тільки протягом термінів їх придатності до споживання, що визначені нормативними документами для певних видів продуктів.    15.  Працівники суб'єкта господарської діяльності зобов'язані надати   покупцю  необхідну,  доступну,  достовірну  та  своєчасну інформацію  про  товари а  також  на вимогу покупця - документи, якими підтверджуються їх якість і безпека, а також ціна товарів.
16.  Суб'єкт  господарської  діяльності  повинен  забезпечити інформування   покупців  про  роздрібні  ціни  в  грошовій  одиниці України  за  допомогою  ярликів цін (цінників) на зразках товарів, які  оформляються  відповідно до Інструкції про порядок позначення роздрібних  цін  на  товари  народного  споживання в підприємствах роздрібної   торгівлі  та  громадського  харчування,  затвердженої наказом  Міністерства  зовнішніх  економічних  зв'язків і торгівлі України від  04.01.97  N  02  [z0004-97]  та  зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.01.97 за N 4/1808.
   17.  Покупець  має право перевірити точність ваги відпущеного товару.  Контрольно-вимірювальні  прилади повинні розміщуватися на видному і доступному для покупців місці.    18.  У разі придбання покупцем неякісних продовольчих товарів продавець  зобов'язаний замінити їх на якісні товари або повернути покупцю  сплачені  ним гроші згідно з вимогами Закону України "Про захист прав споживачів" [1023-12].
19.  Суб'єкт  господарської  діяльності  в торговельному залі магазину  на  видному
 та  доступному  для  покупців місці повинен обладнати  куточок  покупця, 
 де  розміщуються:  Книга відгуків та пропозицій  встановленого  зразка,  витяги з цих Правил, адреси та номери  телефонів  органів,  що забезпечують державний захист прав споживачів, інша необхідна інформація. 20. Суб'єкт  господарської  діяльності,  здійснюючи  продаж продовольчих   товарів,  зобов'язаний у своїй діяльності керуватися вимогами Законів України "Про підприємництво"  [698-12],  "Про захист прав споживачів" [1023-12], "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" [4004-12],  "Про  якість та безпеку    харчових    продуктів   і   продовольчої   сировини" [771/97-ВР],  Порядку заняття торговельною діяльністю  і  правил торговельного  обслуговування 
 населення,  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 N 108 [108-95-п],  цих Правил, інших нормативних документів, що регламентують торговельну діяльність.      21. За порушення цих Правил суб'єкти господарської діяльності та їх працівники несуть відповідальність згідно із законодавством.     22.   Контроль  за  дотриманням  цих  Правил  здійснюється  в установленому законом порядку.     Суб'єкт  господарської діяльності може мати Журнал реєстрації перевірок установленого зразка.
           II. Особливості продажу окремих груп товарів                    1. Хліб і хлібобулочні вироби      1.1.  Суб'єкт  господарської діяльності для приймання хліба і хлібобулочних   виробів   обладнує   розвантажувальні  площадки  і механізовані  рампи, вантажно-розвантажувальні прорізи з навісами, які захищають продукцію від атмосферних опадів.     1.2.  Для  збереження  якості  хліба  і хлібобулочних виробів суб'єкт  господарської  діяльності  оснащує  приміщення спеціальним обладнанням   (закриті  шафи, підтоварники, стаціонарні й пересувні стелажі,  контейнери
столи  для  нарізання хліба, хліборізки) та основним  інвентарем  (ножі,  щипці,  лопатки,
   виделки  тощо  для самостійного відбору  покупцями товару, а також покривала і чохли із   тканини   або  полімерних  плівок  для  накриття  продукції), дозволеним  центральним органом  виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.  Здійснюючи  продаж  тортів  і  тістечок, необхідно мати холодильне устаткування.      1.3.   Кожна   партія   продукції   повинна  супроводжуватися документами  про  якість  і  безпеку,  у  яких  зазначаються  дата виготовлення   та   година   виймання   хліба  з  печі,  від  якої відраховується термін придатності.   1.4. Забороняється перевантажувати хліб і хлібобулочні вироби з лотків у ящики, корзини навалом.
1.5.  Забороняється  зберігати  хліб  і  хлібобулочні  вироби навалом,  а  також   установлювати  обладнання з хлібом на відстані менше  ніж  35  см від підлоги в підсобних приміщеннях і 60 см - у торговельному  залі.  Не  допускається  зберігання  хліба  разом з товарами, які мають різкий і сильний запах.  1.6.  Шафи  для  зберігання  хліба  і  хлібобулочних  виробів необхідно  щодня провітрювати протягом 1-2 годин і не менше одного разу  на  тиждень  промивати  теплою  водою  з  милом  і протирати 1-відсотковим розчином оцтової кислоти з подальшим просушуванням.
     Покривала  і чохли з полімерних плівок необхідно провітрювати і  просушувати щодня, а в разі забруднення промивати теплою водою. Металевий  інвентар  ретельно  промивається гарячою водою і насухо витирається. 1.7.   Нестандартні,   а  також  вилучені  з  продажу  вироби повертають   постачальнику   в узгоджені терміни згідно з договором. Залишки  хліба,  сухарні  та  хлібні  крихти, випадково забруднені вироби збирають у місткості з написом "санітарний брак" і здають у встановленому порядку.   1.8.  У  разі  виявлення  ознак  захворювання  на  картопляну хворобу  суб'єкт   господарської  діяльності  зобов'язаний  негайно повідомити про це виробника та органи санітарного нагляду, уражені вироби зняти з продажу і знищити згідно із санітарними правилами і складеним  у  встановленому  порядку  актом, а обладнання ретельно вимити.
     Обладнання,   де   зберігалися  вироби,  які  "захворіли"  на картопляну хворобу, підлягає спеціальній санітарній обробці.    1.9.   Суб'єкт   господарської   діяльності  протягом  усього робочого  дня  повинен  забезпечити  безперебійний  продаж хліба і хлібобулочних виробів.    1.10.  Хліб і хлібобулочні вироби можуть перебувати в продажу (при температурі  не  менше  6 град.C і відносній вологості 75%  + + 5%) після виймання з печі не більше:
     36  годин  -  хліб із житнього і житньо-пшеничного обійного і житнього  обдирного  борошна,  а  також  із  суміші  пшеничного  і житнього сортового борошна, упакований - не більше 72 годин;
     24  години  - хліб із пшенично-житнього і пшеничного обійного борошна,  хліб  і  хлібобулочні  вироби  масою понад 200 грамів із сортового  пшеничного,  житнього  сіяного борошна; упакований - не більше 48 годин;      16  годин  -  дрібноштучні  вироби  масою  200 грамів і менше (включаючи бублики); упакований - не більше 32 годин.      Після  закінчення  цих  термінів продаж хліба і хлібобулочних виробів забороняється, хліб підлягає вилученню з продажу.
1.11.   Забороняється   продаж  хліба  з  наявністю  плісені, сторонніх   домішок,  непромісів,  розпливчастої  форми, блідою або підгорілою шкоринкою.    1.12.   У   разі   відпуску  хліба  і  хлібобулочних  виробів продавцем,  а  також у разі самостійного відбору виробів покупцями необхідно  користуватися  щипцями, ложечками, лопатками, виделками або смужками чистого паперу.      Забороняється  відпуск  неупакованого  хліба  і хлібобулочних виробів   працівниками,   які   проводять  розрахунки  за  готівку (приймають гроші).    1.13.  Штучний  хліб  і  хлібобулочні  вироби  масою 0,5 кг і більше на замовлення покупців дозволяється розрізати на дві-чотири рівні частини і продавати без зважування.    1.14.   Суб'єкти  господарської  діяльності,  які  здійснюють продаж хліба і хлібобулочних виробів, можуть додатково продавати у відокремлених  місцях (відділах, секціях) інші продовольчі товари: кондитерські  вироби,  цукор,  чай,  каву,  какао, борошно, крупи, макаронні  вироби,  сухі  продукти  дитячого  харчування і харчові концентрати,  а  в  магазинах, які мають кафетерії, - гарячі напої (чай, каву, какао, молоко), борошняні кондитерські вироби, цукерки тощо.      1.15.  У  разі  відсутності  в певній місцевості стаціонарних підприємств   торгівлі   продаж   хліба  і  хлібобулочних  виробів дозволяється  із   спеціалізованого  транспорту  та лотків тільки в упакованому вигляді.                     2. Кондитерські вироби і мед      2.1.  Суб'єкти  господарської діяльності здійснюють приймання кондитерських  виробів  за  якістю, маркуванням, кількістю місць і вагою.      Штучні кондитерські вироби підлягають вибірковій перевірці на відповідність ваги однієї штуки даним на етикетці.      Перевірку   якості   кондитерських   виробів   проводять   за органолептичними   показниками:   зовнішній  вигляд,  форма,  стан поверхні та глазурі, візерунок, запах, консистенція.      Прийманню    не    підлягають   такі   кондитерські   вироби: деформовані,  забруднені,  з  невластивим  запахом  та  сторонніми домішками,  
неприємним  присмаком,  плямами  на  поверхні,  мокрою липкою   поверхнею,   сірим  нальотом  (на  виробах,  глазурованих шоколадом),  грубою зацукрованою    консистенцією. Крім  того,  не приймаються    підгорілі    борошняні   кондитерські   вироби,   з розпливчастим   візерунком,  помадною  глазур'ю,  що  відстає  від поверхні  виробів,  начинкою,  яка  виступає  за  край  виробу, із закалом, непромісом  і мед з ознаками бродіння, спінення, кислого смаку, з  вологістю  понад
  21  відсоток  та  іншими  дефектними ознаками, а також фальсифікований. Суб'єкти  господарської  діяльності  зобов'язані  приймати та реалізовувати
  ваговий  мед  за наявності документів про якість та безпеку   щодо  відповідності 
 його  вимогам  ГОСТ  19792-97  "Мед натуральний. ТУ".      Забороняється  в  процесі  приймання  кремових  кондитерських виробів   перекладення  тістечок  з кремом з лотків постачальника в тару   магазину, 
   а   також  реалізація    їх   за   методом самообслуговування.      Забороняється  приймання  тортів,  не  упакованих  поштучно в стандартні картонні коробки.
  2.2.  Кондитерські  вироби і мед зберігають у приміщеннях при температурі не більше ніж +18 град.C і відносній вологості 70-75%, а торти  і  тістечка  -  в  охолоджувальних  шафах при температурі 0 град.C ... +5 град.C.    Забороняється   зберігання   кондитерських  виробів  поруч  з товарами, які передають вологу або мають специфічний запах. 2.3.   Терміни  та  умови  реалізації  кондитерських  виробів повинні відповідати вимогам нормативних документів.
2.4.Перед  подачею  кондитерських  виробів до торговельного залу  перевіряють  їх  якість, наявність необхідного інвентарю для продажу кондитерських виробів і пакувального матеріалу.
У торговельному залі кондитерські вироби розміщують за видами і сортами:  вагові  карамель, драже, цукерки в обгортці висипають в ящики і касети прилавків і пристінних шаф;
вагові  печиво,  вафлі,  м'які  цукерки,  фруктово-ягідні  та шоколадні  вироби   розкладають  на  внутрішніх полицях прилавків у тарі постачальника (ящиках, коробках, касетах);
     тістечка,  рулети, кекси виставляють на прилавках у фабричних лотках і на листах; торти   і  тістечка  з  кремовим  або  фруктовим  оздобленням розміщують в охолоджувальних шафах і вітринах; фасовані  кондитерські  вироби  виставляють  на  полицях шаф, прилавках, гірках, у тарі-обладнанні;
кондитерські  вироби  без  обгорток  викладають  у  вазах, на блюдах.    Забороняється   виставляти  у  віконних  вітринах  натуральні кондитерські вироби.  2.5.  Продаж  кондитерських  виробів  проводять  у попередньо розфасованому   вигляді,  поштучно,  а  також  шляхом  зважування в присутності покупця.      До  продажу  поштучно  дозволяються  сорти цукерок, які мають фабричну упаковку.  2.6.   Відпуск   товарів,  що  не  мають  фабричної  упаковки (тістечок, відкритих цукерок, вагового печива та інших), проводять у   чистій   тарі   (пакетах,  коробках,  папері)  з  обов'язковим застосуванням щипців, лопаток, совків та іншого інвентарю. 2.7.  Забороняється  продаж  відходів  (крихт)  кондитерських виробів.
2.8. Суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють продаж кондитерських  виробів, можуть додатково продавати у відокремлених місцях  (відділах,  секціях)  інші  продовольчі товари: каву, чай, какао,   кавові   напої,   мед,  варення,  повидло,  джем,  цукор, хлібобулочні вироби.           3. Крупи, макаронні вироби, борошно, крохмаль, цукор та кухонна сіль 3.1.  При  надходженні круп'яних, борошняних та інших сипучих товарів на підприємство роздрібної торгівлі суб'єкти господарської діяльності  обов'язково  звертають  увагу  на стан їх перевезення. Продукти  мають  бути надійно захищеними від атмосферних опадів та іншого зовнішнього впливу.
  3.2.  Вагові  сипучі  товари та макаронні вироби приймають за кількістю місць і вагою нетто кожного з них. Одночасно перевіряють стан  зовнішньої тари, наявність маркування, відповідність виду та якості  товару  даним,  що  зазначені в супровідних документах про якість і безпеку, на маркувальних ярликах, товарних етикетках.      Штучні  товари  (одиниці  розфасовки)  перевіряють  за станом упаковки, на наявність етикеток та за вагою.
  3.3.  Сипучі товари (крупи, борошно, цукор, крохмаль та інші) мають  бути  сухими,  без  грудочок,  однорідними  за  кольором, з блиском  і смаком, властивими для кожного виду та сорту. Макаронні вироби  мають  бути правильної форми, однорідними за кольором, без тріщин, крихт, з гладкою або трохи шорсткою поверхнею.
3.4. Прийманню  не  підлягають  круп'яні,  борошняні  та інші сипучі  товари,  супровідні   документи   на   які   оформлені   з порушеннями,   намоклі,   забруднені,   пошкоджені   гризунами  та шкідниками,  з пошкодженою  упаковкою  та  порушеннями  технології виготовлення  (з невідповідними кольором чи смаком,  з невластивим присмаком,  запахом та сторонніми домішками),  з наявністю домішок іншого  виду  або  |атунку,  термін  реалізації  яких  минув,  без маркування та етикеток.   3.5.   Крім  того,  прийманню  не  підлягають  за  властивими дефектними ознаками:      крупа - з гірким або кислим присмаком, затхлим, пліснявим або іншим  невластивим  запахом,  уражена  шкідниками  (для  пшона  та вівсяної  крупи  допускається слабкий специфічний присмак гіркоти, що властивий цим видам круп);      борошно,  що  хрустить  на  зубах, плісняве, затхле, з гірким присмаком, засмічене;     макаронні  вироби,  не  однорідні  за  кольором,  з  ознаками непромісу,  з  гірким  або  кислим  присмаком,  затхлим, пліснявим запахом, у яких уміст лому та крихт перевищує допустимі норми;      крохмаль вологий, без хрусту, несвіжий, недостатньо промитий, без  характерного  блиску,  з  цятками на поверхні, що перевищують допустимі норми;      цукор  несипкий,  липкий,  з  грудками  непробіленого  цукру, вологість якого перевищує 0,15 відсотка;
кухонна сіль вогка або закам'яніла.
  3.6.  Зберігають макаронні вироби, борошно, крохмаль, цукор і кухонну  сіль у сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях, не уражених амбарними шкідниками, без різких коливань температури, що не перевищує +20 град.C, при відносній вологості повітря не більше ніж 70 відсотків.    Цукор  і  крупи  ізолюють від сильно пахучих, а також вологих продуктів. Сіль зберігається окремо від усіх інших продуктів. 3.7.  Вагові  товари  в  мішках  викладають  на підтоварниках штабелем  висотою не більше ніж 8 - 10 мішків на відстані не менше ніж 20 см від стін і 15 см від підлоги.    Розфасовані товари, що зберігаються в контейнерах, розміщують на відстані не менше ніж 20 см від стін.  У разі зберігання більше двох тижнів мішки з борошном перекладають для запобігання злежанню і зігріванню.   3.8.  Терміни  та  умови реалізації круп, макаронних виробів, борошна,  кухонної  солі  повинні  відповідати вимогам нормативних документів.   3.9.  До  торговельного  залу  повинні  надходити  попередньо перевірені  та підготовлені до продажу товари. Їх відпускають як у розфасованому  вигляді,  так  і  шляхом  зважування  в присутності покупця.
  3.10.   Вагові   товари   відбирають  у  присутності  покупця спеціальними  для  кожного товару совками (для солі - дерев'яними) та відпускають у чистому пакувальному матеріалі (пакетах, папері). Забороняється  добавляти  до  покупки  відходи від продажу сипучих товарів  і макаронних виробів (крихти, пил, змет) і домішки іншого гатунку.   3.11.   Суб'єкти  господарської  діяльності,  які  здійснюють продаж  круп, макаронних виробів, борошна, цукру та кухонної солі, можуть  додатково  продавати  у  відокремлених  місцях  (відділах, секціях)  інші   продовольчі товари: крохмаль, харчові концентрати, дріжджі,  фруктові  та  овочеві  консерви, рослинні олії, прянощі, приправи, чай, каву, какао.                      4. М'ясо і м'ясопродукти
  4.1. Суб'єкти   господарської  діяльності  приймають  потушне м'ясо у відрубах за кількістю туш,  напівтуш чи четвертин і  вагою нетто   кожної   з  них.  Одночасно  перевіряють  наявність  тавра ветеринарного нагляду,  свіжість м'яса, правильність розбирання та боїнського   оброблення,  відповідність  угодованості  накладеному тавру, ступінь охолодження.
     4.2.  М'ясо  і  м'ясопродукти  фасовані перевіряють за станом упаковки,   відповідності   виду   тварин,   сорту   і   категорії вгодованості даним, що вказані на етикетці порції (упаковки).  4.3. Не приймають м'ясо і м'ясопродукти, супровідні документи на  які  оформлені  з  порушеннями  (у  тому  числі щодо якості та безпеки),   недоброякісні,   без   тавра   ветеринарного  нагляду, забруднені,   пошкоджені  гризунами  та  шкідниками,  з  неякісною технологічною  обробкою,  наявністю льоду або снігового нальоту, з ознаками  повторного заморожування, із зміненим кольором, ознаками несвіжості  (кислим,  затхлим,  гнилим  та  невластивим запахом; з наявністю слизу, плісені, цвілі, з позеленінням, ослизненням).      На кожну партію (тушу) продовольчої сировини, призначеної для реалізації   на   підприємствах   роздрібної   торгівлі   в  межах адміністративного району, крім документа, що підтверджує їх якість і  безпеку,  повинна  бути ветеринарна довідка, а для реалізації в межах України - ветеринарне свідоцтво.   4.4.   Крім  того,  прийманню  не  підлягають  за  властивими дефектними ознаками: м'ясо   з   неправильним   розбиранням   по   хребту,  погано обезкровлене,  зі згустками крові, з наявними залишками внутрішніх органів,  бахромок, із зачистками і зривами підшкірного жиру понад допустимі норми;      субпродукти,  не розсортовані за видами, заморожені у вигляді блоків (язики, мозок, нирки), погано оброблені, із залишками інших тканин   (нирки   -   із   сечоводами;  печінка  -  із  зовнішніми кровоносними  судинами  і  жовчним міхурем, великими лімфовузлами, ноги - за наявності щетини або шерсті);      м'ясо   птиці   з  непотрошеними  тушками  (крім  дичини),  з неналежною   обробкою   (залишки   пуху,  пір'я,  пеньків,  саден, наявність  розривів  шкіри  понад допустимі норми, а також синців, викривлення спини і грудної кістки);     ковбасні  вироби  з  в'язками  батонів,  що  не  відповідають відповідному  виду  виробів, неналежним маркуванням, пошкодженнями оболонки,  забрудненою  та  вологою поверхнею батонів, з напливами фаршу  над  оболонкою, крихкою консистенцією, ознаками злипання, з наявністю шпику жовтого кольору в ковбасах вищого  |атунку, а також понад  допустимі  норми  у  виробах  1-го і 2-го гатунку, з сірими плямами  на  розрізі;  з  бульйонними  і  жировими набряками понад допустимі норми, блідо-сірого кольору, недоварені;     копченості  з  неправильно  розібраними  тушами,  з висмиками м'яса  і  жиру,  за  наявності бахромок і залишків щетини, сірих і зелених плям у розрізі, непроварені, непрокопчені;      м'ясні   напівфабрикати   з  деформацією  форми,  пошкодженою упаковкою  та порушенням правил укладки, без етикеток, зі зміненим кольором,  з консистенцією, що не відповідає ступеню готовності, з порушеннями ваги порції;      консерви без етикеток, у немаркованих, іржавих, деформованих, з порушеною герметичністю і бомбажних банках;
    топлені  жири  з  різким  невластивим  запахом, дуже зміненим кольором, прогірклі. 4.5.   Терміни,   умови  зберігання  та  реалізації  м'яса  і м'ясопродуктів повинні відповідати вимогам нормативних документів.
4.6.   Прийняті   м'ясо   і   м'ясопродукти   розміщують   на короткострокове  зберігання негайно при температурі охолодження не вище ніж  +8 град.C,  а для швидкопсувних - не вище ніж +6 град.C. Кожний вид виробів має свої (окремі) терміни і режим зберігання.
  4.7. Перед  продажем заморожене м'ясо попередньо розморожують до температури -6 град.  С у товщі м'язів біля кісток  на  глибині 6 см.      Потушне м'ясо розбирають на  сортові  відруби  відповідно  до схем  розбирання  для кожного виду тварин.  Усі інші м'ясопродукти сортують за видами, категоріями, сортами.   4.8.  М'ясо  птиці  звільняють від тари, паперової обгортки і тампонів.   4.9.  Напівфабрикати, кулінарні вироби перекладають на лотки, блюда, листи.   4.10.  Поверхні  ковбасних  виробів  і копченостей протирають рушником,  кінці  оболонки зрізають, видаляють обв'язки, обвітрені зрізи   зачищають.   М'ясні   хліби,   шинку  у  формі,  варені  й варено-копчені окороки та інші вироби, що випускаються загорнутими в  целофан  або  пергамент,  подають на робочі місця у загорнутому вигляді.  Обгортку  цих  виробів  знімають  безпосередньо  під час продажу (перед нарізуванням).   4.11.  Шпик  зачищають  від  солі,  а  жири  - від пожовклого верхнього шару.   4.12. Попереднє фасування ковбас і копченостей передбачається в обсягах потреби не більше одного дня реалізації, а м'яса і сирих м'ясопродуктів - 2-3 годин.   4.13.  Підготовлені  до продажу м'ясо і м'ясопродукти подають до  торгового  залу  на  робоче  місце,  де розміщують за видами і гатунками  в охолоджувальних прилавках і шафах. Сирі м'ясопродукти розміщують окремо від інших товарів. 4.14.  М'ясо  і  м'ясопродукти  відпускають покупцям тільки в зачищеному   стані,   належному  товарному  вигляді,  без  зайвих, непередбачених  технологічних  матеріалів  і  відходів нехарчового призначення. 4.15.  При  продажу  м'яса  із  сортових  відрубів  (м'ясо  з кісткою)  уміст кісток у шматку не повинен  перевищувати загального відсотка  вмісту  кісток  у  сортовому  відрубі,  установленому за категорією   вгодованості   для  кожного  виду  м'яса  (розбирання проводиться згідно із схемами розрубування для яловичини, свинини, баранини  тощо,  які  вивішують  на  видному місці в торговельному залі).    Розбирання    -   це   встановлений   порядок   розпилювання, розрубування,  розрізування і відділення кісток, шкури, сухожилля, плів  тощо  до одержання сортових шматків, придатних для харчового використання за призначенням.   4.16.   Здійснюючи   продаж   м'яса   і   м'ясопродуктів  без нарізування, за згодою покупця додають не більше двох доважків, що не  перевищують  10  відсотків  загальної  маси  покупки.  Доважки повинні відповідати сорту і якості товару, що відпускають.   4.17.  М'ясо  птиці  продають  цілим  або розрубленим: курей, качок  -  на дві половини вздовж тушки, а гусей та індичок - на 2, 4,  6 і 8 частин. Відібраний товар спочатку показують покупцеві, а потім зважують.   4.18.   Сирокопчені   окісти  розрубують  згідно  з  порядком розбирання свинини для торгівлі без відокремлення шкури і кісток.   4.19.   Копчено-варені,   знежирені,   варені,  закопчені  та варено-копчені  окісти  розрубують і нарізають в установленому для кожного  з  цих  виробів  порядку  і  продають без кісток, шкури і хрящів.  4.20.  Рулети,  шинку,  буженину,  карбонад,  бекон, корейку, грудинку  нарізають  в  установленому  для  кожного  з цих виробів порядку. 4.21.  На  замовлення покупця продавець зобов'язаний нарізати ковбасу,     копченості,     шинку     та    інше,    додержуючись санітарно-гігієнічних правил. Нарізані шматки викладають на чистий посуд або пакувальний папір за допомогою ножа або виделки.
4.22.  На  замовлення  покупця  в його присутності здійснюють приготування  фаршу за прилавком лише з м'яса, придбаного на цьому підприємстві.  М'ясорубки  та  посуд  перед приготуванням ретельно промивають. 4.23.  Кулінарні  вироби,  напівфабрикати (неупаковані), фарш відпускають  за допомогою спеціальних лопаток, окремих для кожного товару.   4.24.   Суб'єкти  господарської  діяльності,  які  здійснюють продаж  м'яса  і м'ясопродуктів у сирому вигляді, можуть додатково продавати  у  відокремлених  місцях  (відділах,  секціях) вироби з м'яса   та   супутні  товари:  ковбасні  вироби,  м'ясокопченості, напівфабрикати  м'ясні усіх    видів,  кулінарні  вироби,  консерви м'ясні,  м'ясо-рослинні, салобобові, жири топлені, спеції, прянощі та   соуси   в  розфасованому  вигляді  (майонез,  гірчицю,   хрін, томат-пасту тощо).
          5. Молоко, молокопродукти, майонез, морозиво, харчові жири, сири, яйця курячі харчові
5.1. При  надходженні  продукції  на  підприємство роздрібної торгівлі обов'язково  звертають  увагу  на  стан  її  перевезення. Загустілі   м'які   кисломолочні   вироби,   молоко  повинні  бути охолодженими.   Температура   в   товщі   морозива   не    повинна перевищувати: -10 град.C - для загартованого морозива великої маси та -12 град.C - для дрібноштучного; для м'якого морозива - не вище -5 град.C ... -7 град.C.     Перевезення      молокопродуктів      здійснюється     тільки спеціалізованими транспортними засобами.   5.2.  Прийманню  не  підлягають  молокопродукти, доставлені з порушенням   умов   транспортування,   які   впливають  на  строки зберігання та стан якості.   5.3. Молоко, харчові жири та інші молокопродукти приймають за кількістю  місць  і  вагою  нетто.  Одночасно перевіряють свіжість продукту,  ступінь  термообробки  (холодом, теплом), дату і годину виготовлення,   а  також  кінцевий  термін  продажу,  які  повинні відповідати  даним, зазначеним у супровідних документах про якість і безпеку, на маркувальних ярликах, товарних етикетках.    На  кожну  партію свіжого молока, призначену для реалізації у межах  адміністративного  району,  крім  документа, що підтверджує якість  і  безпеку  продукції, повинна бути ветеринарна довідка, а для реалізації у межах України - ветеринарне свідоцтво. 5.4. Штучні товари (одиниці розфасовки) перевіряють за станом упаковки,  на  наявність етикеток, міцність закупорювання, цілість пакетів  (відсутність течі), повноту наповнення (для рідких) та за вагою.
  5.5.  Яйця  курячі  харчові  перевіряють  на наявність штампа категорії,  забрудненість  і  цілість шкаралупи, вагу одного яйця, міцність  жовтка,  густоту білка, розмір повітряної камери (пуги). Забороняється  продаж  технічних  і харчових неповноцінних курячих яєць та яєць качок і гусей.  5.6.  Прийманню  не  підлягають  молоко  і молокопродукти без документів  про  якість  і  безпеку або з порушеннями в оформленні супровідних   документів,   забруднені,  пошкоджені  гризунами  та шкідниками,  з  пошкодженням  упаковки  та  порушенням  технології виготовлення  (із  зміненим  кольором  та  відтінками,  з  гірким, прогірклим, пліснявим, металевим та іншим присмаком і невластивими запахами,  невідповідною  консистенцією,  зі сторонніми домішками, тріщинами  і сколами скла), несвіжі, термін реалізації яких минув, без  належного  маркування  та  етикеток,  з невідповідним умістом жиру.
5.7.   Крім  того,  прийманню  не  підлягають  за  властивими дефектними ознаками: молоко з кислим і пригорілим присмаком; з ослизлою, тягучою і густою  консистенцією;  з  піною  під  шаром  вершків;  з ознаками бродіння;   з   домішками   молозива;  творожистою  консистенцією; фальсифіковане;      дієтичні  кисломолочні  продукти з перекислим або невираженим (прісним),   маслянокислим,  металевим,  пліснявим  присмаком;  зі щілинами,  рідкою,  тягучою, спученою консистенцією; із грудочками сиру і виділеннями сироватки та газоутворенням; сметана  з  кислим,  сальним, дріжджовим, прогірклим смаком і запахом;   з   ослизлою,  тягучою,  комкуватою,  сирною,  пінистою консистенцією;   зі   сторонніми   домішками   та  сироваткою,  що виділилася; кисломолочні  сири  та  сиркові маси з невираженим або кислим присмаком;  з
   нечистим  кольором  та без жовтуватого відтінку; із грубою  крупчатою,  крихкою,  тягучою,  ослизлою  консистенцією та невластивим  присмаком  і  запахом (природний колір сиру "Зелений" сіро-зелений); масло  коров'яче  вершкове зі сторонніми домішками, ушкоджене плісенню, з крихкою консистенцією, гнилісним, прогірклим, сальним, іншим невластивим присмаком і запахом;
    масло топлене за наявності сколотин і розсолу;
маргарин з присмаком гіркоти, з вираженим металевим, сальним, сирним  або  кислим  присмаком  і запахом, з борошняною або сирною консистенцією, з вологою, що стікає;
   сири,  які  мають  порушення  форми,  розпливчасті,  здуті, з грубою,   товстою,   слабкою,   ослизлою,  підпрілою  кірочкою,  з тріщинами  і лишайними плямами; блідого та нерівномірного кольору, з  відсутнім  малюнком  або  його дефектами; ушкоджені підкорковою плісенню  (крім  тих, що дозрівають за участю слизу), з гнилісними колодязями, заражені сирним кліщем;     яйця   курячі   харчові,   поверхня  яких  забруднена  більше допустимих норм, з дефектами бою, харчові неповноцінні та технічні яйця  (з  непрозорим  на просвіт умістом, з пліснявими плямами під шкарлупою,  з  присохлим жовтком, із змішаними білком і жовтком, з кровоносними   судинами  у  вигляді  кільця  на  поверхні  жовтка, міражні), з різким запахом сірководню;     дитяче  харчування  без  позначення  на етикетках (упаковках) складу,   способу   приготування,   призначення  до  використання, термінів  і  умов  зберігання;  із  зміненим кольором, невластивим запахом, з присмаком гіркоти;
згущені   молочні  консерви  без  етикеток,  у  немаркованих, іржавих,  деформованих,  з  порушеною   герметичністю  і  бомбажних банках;      сухе  молоко  і  вершки  пожовклі,  з  невластивим запахом, з присмаком гіркоти;
майонез  з  неоднорідною  консистенцією,  ознаками  бродіння, присмаком  гіркоти  (у  майонезі всіх видів допускаються поодинокі бульки повітря);      морозиво  з грубою, густою, пухкою, тістоподібною і пліснявою консистенцією, із згустками та грудочками льоду, жиру, желатину, з нерівномірним  кольором  та глазур'ю, з кормовим, кислим, гірким і металевим  присмаками  та  з  ознаками розморожування і повторного заморожування.
  5.8. Прийняті   молоко   і   молокопродукти   розміщують   на короткострокове  зберігання негайно при температурі охолодження не вище ніж +6 град.C.      Морозиво зберігають у низькотемпературних прилавках-холодильниках  при  температурі,  яка  може   коливатися -14 град.C ... -12 град.C, не більше 48 годин
  5.9.  Яйця  курячі  харчові  зберігають  окремо від пахучих і відкритих   (не   захищених   обгорткою,   упаковкою,  герметичною розфасовкою)   товарів,  які  легко  передають  запахи  та  можуть забруднюватись патогенними мікроорганізмами.      Яйця,  які  вже  зберігалися  у  холодильниках та на складах, повторному охолодженню не підлягають.
5.10.  Терміни  та  умови реалізації молока, молокопродуктів, сирів,  морозива,  харчових жирів, майонезу, яєць курячих харчових повинні відповідати вимогам нормативних документів.   5.11.  Інструменти  для  нарізування,  зважування  і відпуску продуктів   (ножі,   виделки,   лопатки,   черпаки,   мірки  тощо) обов'язково  промивають гарячим содовим розчином, витирають насухо чистим рушником і зберігають у відведеному для цього місці. 5.12.  Перед  продажем  молокопродукти попередньо сортують за видами  і  гатунками,  перевіряють  штучні  та  фасовані товари за станом упаковки, на наявність маркування і за вагою. Банки, пляшки та  упаковки протирають від мастил і пилу. Вагові та штучні товари звільняють  від  тари  і  пакувальних  матеріалів.  Лотки з яйцями викладають  з  коробів  і  відбирають  пошкоджені  та  ті,  що  не підлягають продажу.  5.13.  Поверхні  головок  (брусків) сиру протирають рушником, великі  головки  розрізають на частини. Масло коров'яче вершкове і маргарин  зачищають  від  штафу  (поверхневого шару) з усіх боків, розділяють моноліт на менші частини.
5.14.  Вагові  сири (розсольні, кисломолочні, плавлені тощо), які випускаються в обгортці, подають на робочі місця в загорнутому вигляді.  Обгортку  цих  виробів  знімають  безпосередньо  під час продажу (або перед нарізуванням). 5.15.  Обсяги  попереднього фасування яєчного порошку, сухого молока, сирів, масла та інших (крім рідких) товарів передбачають у межах потреби одного дня реалізації.   5.16.  Підготовлені  до  продажу молокопродукти викладають на лотки,  блюда,  листи  та  подають до торговельного залу на робочі місця,  де  розміщують  за  видами  і  сортами  в  охолоджувальних прилавках та шафах з урахуванням товарного сусідства.   5.17.  Молоко  і  молокопродукти  відпускають покупцям тільки свіжими,    у    належному    товарному    вигляді,   без   зайвих (непередбачених)  технологічних  матеріалів і відходів нехарчового призначення, належним чином упакованими. 5.18.  Молокопродукти  в опломбованій тарі розпаковують перед початком  продажу, попередньо перемішують колотівкою та розливають у  чистий  посуд  покупця  за  допомогою  спеціального  інвентарю: металевих  мірок  (для  молока),  черпаків  (для вагової сметани), лопаток  і  ложок  (для  сиру).  Пломби  та  бирки  з  реквізитами зберігають до кінця реалізації молокопродуктів.   5.19.  Забороняється  розливати  над  відкритими  флягами  та відливати   з   посуду   покупця   назад  у  флягу  вже  відміряні молокопродукти, а також залишати інвентар у тарі з продуктами. Для цього виділяється і використовується спеціальний посуд.   5.20.  Забороняється продаж сирів із запліснявілою шкоринкою, крім  тих, що дозрівають за участю слизу. Сичужні сири відпускають із шкоринкою.   5.21.   На   замовлення   покупця   продавець   нарізає  сир, дотримуючись   санітарно-гігієнічних   правил.  Нарізані  шматочки викладають на чистий посуд або пакувальний папір за допомогою ножа або виделки.   5.22.  Здійснюючи  продаж  товару  без нарізування, за згодою покупця додають   не  більше  двох  доважків,  що  не  перевищують 10 відсотків загальної маси покупки.  Доважки повинні  відповідати гатунку і якості товару, що відпускають.   5.23. Розфасовані молокопродукти та штучні сири відпускають в упаковці  виробника.  За  бажанням  покупця  ці  товари  додатково обгортають або упаковують.  5.24.  Фасоване  морозиво  відпускають  в обгортці (упаковці) виробника при  температурі  -10  град.C  ...  -12  град.C.   М'яке морозиво  промислового виготовлення і виготовлене на торговельному підприємстві  із  сумішей  або  сировини  відпускають  за   вагою, розфасованим  у  паперові  та  вафельні  стаканчики,  креманки при температурі -5 град.C ... -7 град.C.
  5.25.  Яйця курячі нерозфасовані покупець відбирає самостійно або  за  допомогою  продавця,  який  не  проводить  розрахунки  за готівку. 5.26. Суб'єкти  господарської  діяльності,   які   здійснюють продаж  молока,  кисломолочних продуктів,  сирів,  харчових жирів, можуть  додатково  продавати  у  відокремлених  місцях  (відділах, секціях) виготовлені продовольчі та супутні товари:  хліб,  дитяче та дієтичне  харчування,  ковбаси  варені,  майонез,  кондитерські вироби,  торти, морозиво, цукор, сіль та інші розфасовані продукти без  специфічного   запаху.   За   наявності   належних   умов   і технологічного  обладнання можливе приготування нескладних страв з подальшим продажем споживачам на місці: гарячого молока з печивом, вафлями,  бубликами;  вершків,  сметани,  кефіру з цукром;  гарячих бутербродів з ковбасою,  сиром; морозива, кондитерських виробів та тощо.                      

  6. Риба і риботовари      6.1.  Перевозять рибу та риботовари в спеціальному транспорті із  закритим  кузовом,  внутрішня  поверхня якого має бути покрита антикорозійними  матеріалами.  Живу  рибу  перевозять у спеціально обладнаних цистернах, контейнерах і бочках.      На   кожну   партію   свіжої   риби  та  інших  гідробіонтів, призначених  для  реалізації  в  межах  адміністративного  району, повинна бути   ветеринарна  довідка,  а  для  реалізації  в  межах України - ветеринарне свідоцтво.      6.2.   Умови  та  терміни  зберігання  рибопродуктів  повинні відповідати вимогам нормативних документів.      6.3. Живу рибу, що надійшла у продаж, поміщають в акваріуми з водою,   обладнані   пристроями   для   збагачення   води  киснем. Забороняється  годувати  живу рибу хлібом, крупою та іншими видами корму в акваріумах.      6.4.   Термін   зберігання   і   реалізації  живої  риби  при температурі води в акваріумі +11 град.C ... +15 град.C:      осінньо-зимовий період - 48 годин;
     весняно-літній період - 24 години.      6.5.  Продаж  риби і риботоварів здійснюють після попередньої підготовки.      Заморожену  рибу  розпаковують,  поміщають  в  охолоджувальні прилавки і звільняють від льоду.
Рибу  солону  викладають  в  окоренки  з  тузлуком. Солоні та копчені  делікатесні риботовари розбирають, нарізають і викладають на емальовані підноси або листи в охолоджувальних прилавках.
Рибу  гарячого  копчення,  кулінарні  вироби і напівфабрикати викладають  на  підноси,  листи  та  розміщують  в охолоджувальних прилавках.   Рибні  консерви  викладають  на  пристінні  гірки,  а пресерви - в охолоджувальні прилавки.     Кулінарні  вироби  і  напівфабрикати,  солоні,  мариновані та пряні  оселедці,  кільку,  хамсу  й інші риботовари відбирають для відпуску спеціальними лопатками, виделками та щипцями.
   6.6.  Забороняється  продаж  риби і риботоварів, які не мають належного товарного вигляду.      Не підлягає продажу:
жива   та   охолоджена   риба   з  ознаками  паразитологічних захворювань,  з  каламутним  слизом,  кислуватим  запахом, тьмяною лускою, м'якою консистенцією м'яса, каламутними запалими очима;
напівфабрикати свіжої риби;
снула  риба, покрита каламутним слизом, з кислуватим запахом, тьмяною  лускою,  каламутними  запалими  очима,  м'яким водянистим м'ясом; охолоджена  та  морожена  риба  із  зовнішніми пошкодженнями, згустками  крові  та  синцями,  почервонілими  зябровими кришками, здутим животом;   солона  риба  із  в'ялою  консистенцією  і гнилісним запахом, іржою, яка проникає в товщу;
копчена,  в'ялена,  сушена  риба  з  дефектами  технологічної обробки   (непрокопчена,  недов'ялена,  пересушена,  недосолена,  з присмаком і запахом сирої риби). 6.7. Суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють продаж риби  та  риботоварів,  можуть додатково продавати у відокремлених місцях  (відділах,  секціях)  інші товари: спеції, прянощі, соуси, олію у розфасованому вигляді.
       
7. Безалкогольні та слабоалкогольні напої
  7.1.  Приймання  мінеральних  та питних вод, безалкогольних і слабоалкогольних напоїв здійснюють відповідно до якості, кількості місць, об'єму, стану маркування. Перевірку якості напоїв проводять за  органолептичними показниками: зовнішній вигляд, смак, аромат і колір.
     При   перевірці   якості   напоїв   застосовують   спеціальні показники:   різкість   -   для  квасу;  насиченість  і  виділення вуглекислого  газу  -  для  газованих  мінеральних  та питних вод, безалкогольних  та  слабоалкогольних  напоїв;  консистенція  - для сиропів,  концентратів і екстрактів; піноутворення, висота піни та піностійкість - для пива.      Пляшки,  банки  з  напоями повинні мати етикетки, виготовлені відповідно  до  чинних нормативних документів. Пастеризовані напої повинні мати додатковий напис "Пастеризоване".     На  етикетці  біля  розливного  крана  автоцистерни  та бочки зазначають  назву  напою;  назву  підприємства-виробника  та  його підпорядкованість;  дату  виготовлення  і  термін  придатності або кінцевий  термін  реалізації,  температуру  зберігання; позначення нормативного документа, відповідно до якого виготовлено напій.      Забороняється   приймати   напої  без  етикеток,  з  наявними ознаками  бою (тріщини, скол шийки), зіпсованою пробкою, загальним покаламутненням,   осадом,   сторонніми  домішками,  нехарактерним запахом і смаком; пиво - з низькою піною, що швидко опадає.      Допускаються незначні природні осади мінеральних солей тільки в мінеральних водах. Для безалкогольних та слабоалкогольних напоїв допускається  наявність  осаду,  завислих  часток, характерних для сировини,   без   сторонніх   домішок,  не  властивих  напою.  Для нефільтрованого  пива  допускається наявність дріжджового осаду та слабка опалесценція. 7.2. Безалкогольні та слабоалкогольні  напої  зберігають  при температурі 0    град.C    ...    +20   град.C,   напої   бродіння 0 град.C ...  +20 град.C.  Відносна вологість повітря у складських приміщеннях  для  зберігання концентратів безалкогольних напоїв не повинна перевищувати 75 відсотків.      Пиво в  пляшках,  металевих  бочках,  бочках зберігається при температурі: фільтроване непастеризоване +5 град.C ... +12 град.C, фільтроване пастеризоване +5 град.C ...  +20 град.C, нефільтроване +2 град.C  ...  +4   град.C.   Пиво,   доставлене   в   пивовозах, зберігається   під   тиском   діоксиду   вуглецю   в  ізометричних резервуарах при температурі +2 град.C ... +12 град.C.      Фасовані   мінеральні   та   питні   води   зберігаються  при температурі +5 град.C ... +20 град.C.
7.3.   Терміни   та   умови   реалізації   безалкогольних  та слабоалкогольних  напоїв  повинні  відповідати вимогам нормативних документів.   7.4.   Продаж   безалкогольних   та  слабоалкогольних  напоїв здійснюють  на  винос,  на  розлив  у  посуд покупців, а також для споживання на місці.     Продають   напої   на   розлив   з   резервуарів  спеціальних дозувальних автоматів, заводських бочок, ізотермічних ємкостей.      Газована вода  на бажання покупців відпускається із сиропом і без нього.  Температура води не повинна перевищувати  +12  град.C. Газована  вода  може  продаватися  в  сифонах,  які наповнюються в спеціальних пунктах заправлення.     Забороняється  перекачувати пиво з бочок в інші ємкості, крім резервуарів спеціально дозувальних апаратів.      Продаж напоїв на розлив дозволяється тільки в чистий посуд.      Забороняється  під час продажу напоїв для споживання на місці миття  посуду  в  посудинах.  Перед  використанням посуд необхідно промивати  чистою  проточною  водою  чи  за  допомогою  механічних пристроїв.      Щодня  перед  початком  роботи  і  після  її закінчення треба промивати  водою  крани  бочок,  сітки  та  змійовики, а також дно навколо шпунтового отвору. 7.5.  Наповнення  мірних ємкостей (колб, циліндрів) проводять до  мірної  позначки  (риски) відповідного об'єму. У разі відпуску напоїв у посуд з вузькою шийкою необхідно використовувати лійку.      Пінисті  напої  наливають  у  мірні  ємкості  так,  щоб після осідання піни рівень рідини був проти мірної позначки (риски). 7.6. Посуд для відпуску напоїв, циліндри для сиропу, дозатори та  інший  інвентар  і  обладнання  повинні утримуватися в чистоті відповідно до санітарних вимог.
  7.7.  Продавці,  які  працюють на сатураторному устаткуванні, повинні  додержуватись  інструкцій  приготування газованої води та правил техніки безпеки.
  7.8. Суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють продаж мінеральної води, безалкогольних і слабоалкогольних напоїв, у тому числі  пива,  можуть  додатково  продавати  у відокремлених місцях (відділах, секціях) супутні товари: морозиво, кондитерські вироби, фрукти, солоні морепродукти, тютюнові вироби тощо.
     Продаж лікувальних  мінеральних  вод може здійснюватися також через аптечну мережу.


















Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями

 
     
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. N 854

ПРАВИЛА роздрібної торгівлі алкогольними напоями
1. Ці Правила визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
2. Роздрібна торгівля [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
3. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
4. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зобов'язаний забезпечити стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно із санітарно-технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними, протипожежними та іншими нормами[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] не менш як 20 кв. метрів, обладнане відповідним [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною і протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням і вентиляцією, а у випадках, передбачених законодавством, забезпечити умови для [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], зберігання матеріальних цінностей.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
10. Продаж алкогольних напоїв громадянам, які не досягли 18-річного віку, забороняється. В разі виникнення сумніву щодо віку покупця продаж алкогольних напоїв здійснюється за умови пред'явлення документа, що засвідчує його вік.
11. Не дозволяється здійснювати продаж алкогольних напоїв працівниками [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], яким не виповнилося 18 років.
12. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Порядок запровадження марок акцизного збору регулюється законодавством.
13. Пакування, маркування[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], приймання, зберігання, продаж алкогольних напоїв здійснюються відповідно до вимог, передбачених законодавством та нормативними документами.[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
17. Закорковані пляшки з алкогольними напоями зберігають у горизонтальному положенні з метою запобігання висиханню корку, а пляшки з іншою укупоркою - у вертикальному положенні.
18. Алкогольні напої зберігають при температурі:
горілку та горілку особливу - від -5° С до +25° С; 
лікеро-горілчані вироби - від +10° С до +[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]° С і відносній вологості повітря не більш як 85 відсотків; [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
вино - від +8° С до +16° С (напівсолодке, напівсухе - від -2° С до +8° С); 
коньяк - не менш як +5° С. 
19. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинні бути виставлені алкогольні напої у повному асортименті, наявному у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Алкогольні напої розміщують за групами, видами і марками на пристінних гірках, столах, прилавках.
20. Перед продажем алкогольних напоїв продавцем обов'язково перевіряється їх якість за зовнішнім виглядом (прозорість, колір, інші ознаки, які піддаються перевірці без відкупорювання одиниці паковання).
21. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинен забезпечити інформування споживача про роздрібні ціни на алкогольні напої за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках напоїв, що перебувають у продажу. На ціннику чітко зазначається назва напою, місткість, ціна за одиницю товару [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. На зворотному боці цінника повинен бути підпис особи, відповідальної за визначення ціни, і дата[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Забороняється торгівля алкогольними напоями на розлив у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] за відсутності належних санітарно-гігієнічних умов та обладнання (забезпеченість проточною питною водою, посудом, мірними місткостями, одноразовим посудом тощо, наявність умов для миття посуду) та інших вимог, передбачених законодавством.
Забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці мити посуд у тазах, відрах тощо.
Перед використанням посуд необхідно промивати чистою проточною водою чи за допомогою спеціальних пристроїв.
Посуд для відпуску алкогольних напоїв, мірні ємкості, інший інвентар, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинні утримуватися в чистоті відповідно до санітарних правил, затверджених в установленому порядку.[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Забороняється повторне використання одноразового посуду.
23. Забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються із санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою.
24. Наповнення мірних ємкостей (колб, циліндрів тощо) проводять до мірної позначки (риски) відповідного об'єму, при цьому мірні ємкості повинні знаходитися на горизонтальній поверхні. Мірою місткості повинен бути посуд, який має шкалу або відмітки з нанесеними цифровими значеннями місткості та тавро державної повірки.
25. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинні мати прейскуранти цін на алкогольні напої, де зазначаються назва напою, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]ціна за 50 та 100 мілілітрів напою [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
27. У разі виявлення недоліків, фальсифікації алкогольних напоїв, продажу їх неналежної якості споживач має право вимагати від [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]:
заміни на аналогічний товар належної якості;
заміни на товар іншого виду, марки з відповідним перерахуванням купівельної ціни;
повернення коштів;
відшкодування заподіяних йому збитків та шкоди в порядку, передбаченому законодавством.
28. Алкогольні напої належної якості обміну та поверненню не підлягають.
29. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (юридичні та фізичні особи) які мають право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та їх працівники зобов'язані дотримуватись [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], цих Правил, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], та інших нормативних документів прямо чи/та побічно регламентуючих [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] діяльність.
За їх порушення працівники несуть відповідальність згідно із законодавством.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
31. Контроль за дотриманням цих Правил здійснюється посадовими особами органів виконавчої влади у межах їхньої компетенції та в установленому порядку.





ПРАВИЛА
роздрібної торгівлі тютюновими виробами

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства економіки
та з питань європейської
інтеграції України
24.07.2002 р. N 218
1. Цими Правилами визначається порядок роздрібної торгівлі сигаретами, цигарками, сигарами, сигарилами, тютюном люльковим,нюхальним, смоктальним, жувальним та іншими виробами з тютюну і його замінниками (далі - тютюнові вироби), вони спрямовані на додержання прав споживачів щодо належної якості товару і рівня
торговельного обслуговування.
2. Роздрібна торгівля тютюновими виробами - діяльність з продажу тютюнових виробів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.
3. Роздрібна торгівля тютюновими виробами здійснюється через спеціалізовані підприємства, у тому числі фірмові, відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих та непродовольчих товарів, магазини "Товари повсякденного попиту" системи споживчої кооперації, стаціонарні пункти дрібнороздрібної
торговельної мережі, підприємства громадського харчування.
4. Правила поширюються на всіх суб'єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від форм власності, які пройшли реєстрацію в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, одержану в порядку, визначеному законодавством України. ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства економіки N 308 ( z1211-05 ) від 27.09.2005 )
5. Суб'єктом підприємницької діяльності повинно забезпечуватися стан приміщень для роздрібної торгівлі тютюновими виробами згідно з технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними та протипожежними нормами і правилами, наявність складських приміщень, належне зберігання матеріальних цінностей, створення умов для використання реєстраторів розрахункових операцій та додержання інших вимог згідно із законодавством України.
6. Режим роботи спеціалізованих магазинів установлюється суб'єктом підприємницької діяльності за погодженням з органами місцевого самоврядування у випадках, передбачених законом.
7. Увезення, зберігання та реалізація на території України тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, забороняється.
8. Тютюнові вироби, що надходять до продажу, повинні бути з відповідними документами, наявність яких передбачена законодавством. ( Пункт 8 в редакції Наказу Міністерства економіки N 308 ( z1211-05 ) від 27.09.2005 )
9. Тютюнові вироби підлягають обов'язковій сертифікації в порядку та у строки, визначені законодавством України.
Роздрібна торгівля тютюновими виробами здійснюється за наявності в документах, згідно з якими вони надійшли, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності. ( Абзац другий пункту 9 Правил із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції N 125 ( [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] ) від 20.05.2003, в редакції Наказу Міністерства економіки N 308 ( z1211-05 ) від 27.09.2005 )
10. Суб'єктам підприємницької діяльності забороняється приймати для продажу тютюнові вироби від юридичних і фізичних осіб, які не мають ліцензії на виробництво або на право імпорту, чи оптової торгівлі тютюновими виробами. ( Пункт 10 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства економіки N 308 ( z1211-05 ) від 27.09.2005 )
11. Продаж тютюнових виробів забороняється:
особами, які не досягли 18 років;
особам, які не досягли 18 років;
у приміщеннях та на території дошкільних, навчальних закладів і закладів охорони здоров'я;
у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, якими здійснюється торгівля товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
у місцях проведення спортивних змагань;
в інших місцях, визначених органами місцевого самоврядування;
з торгових автоматів;
з полиць самообслуговування (крім тютюнових виробів у
блоках);
поштучно (крім сигар);
з рук та в не визначених для цього місцях торгівлі.
Продавець тютюнових виробів у разі виникнення сумніву щодо досягнення покупцем 18-річного віку має право вимагати в нього документ, що засвідчує вік.
12. Пакування, маркування, приймання, зберігання, продаж тютюнових виробів та наклеювання марок акцизного збору здійснюються відповідно до вимог, передбачених законодавством України.
13. Маркування тютюнових виробів передбачає наявність такої інформації:
на кожній одиниці тютюнової продукції (сигареті, цигарці
тощо) - власна назва виробу; ( Абзац другий пункту 13 в редакції Наказу Міністерства економіки N 308 ( z1211-05 ) від 27.09.2005 )
на кожній пачці, коробці або сувенірній коробці - найменування підприємства-виробника або тютюнової компанії; загальної та власної назви; наявність фільтрувального мундштука; кількість одиниць у пачці, коробці чи сувенірній коробці;
відомості про вміст смол та нікотину в димі однієї сигарети (щодо сигарет), які нанесені на одну з бокових площин пачки, коробки або сувенірної коробки та займають не менше 10 відсотків цієї площини; тексту такого змісту: "Міністерство охорони здоров'я попереджає: куріння шкодить здоров'ю", який нанесений на лицьову та тильну
площини пачки, коробки або сувенірної коробки та займає не менше10 відсотків кожної із цих площин; позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України); штрихового коду; ( Абзац третій пункту 13 в редакції Наказу Міністерства економіки N 308 ( z1211-05 ) від 27.09.2005 );
на упаковці (за виключенням прозорих обгорток), у якій вироби містяться в пачках або коробках, - загальної та власної назви, кількість одиниць продукції в упаковці (за виключенням прозорих обгорток), штрихового коду; { Абзац четвертий пункту 13 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекономіки N 258 ( z0951-06 ) від 27.07.2006 };
на транспортній тарі - загальної та власної назви, найменування підприємства-виробника та його місцезнаходження, кількість одиниць продукції в упаковці, дата виготовлення, позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного
виробництва, призначеної для реалізації на території України).
Знаки для товарів і послуг на тютюнових виробах повинні бути виконані мовою та у вигляді зареєстрованого оригіналу або зображення, наведеного в прийнятій на розгляд заявці на реєстрацію знака для товарів і послуг.
На етикетках тютюнових виробів може бути подано додаткову інформацію щодо характеристики продукту. При цьому забороняється надання інформації, яка може вводити в оману або створювати неправильне враження щодо характеристик тютюнових виробів, їх впливу на здоров'я, уключаючи будь-який термін, напис, торговельну марку, зображення, символічний або будь-який інший знак, що прямо
чи опосередковано створює помилкове враження про те, що визначений тютюновий виріб є менш шкідливим, ніж інші тютюнові вироби, у тому числі включати такі терміни, як "із низьким вмістом смол", "легкі", "супер легкі", "ультра легкі" та їх аналоги іншими мовами. { Абзац сьомий пункту 13 в редакції Наказу Мінекономіки
N 258 ( z0951-06 ) від 27.07.2006 }.
З 1 липня 2006 року в продажу можуть знаходитися тільки тютюнові вироби, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначено максимальну роздрібну ціну та дату їх виготовлення. { Абзац пункту 13 в редакції Наказу Міністерства економіки N 308 ( z1211-05 ) від 27.09.2005; із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекономіки N 258 ( z0951-06 ) від 27.07.2006 }.
Вироблені в Україні або імпортовані в Україну до 1 липня 2005 року тютюнові вироби, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких не зазначено максимальної роздрібної ціни та дати їх виготовлення, знаходяться в продажу до 1 липня 2006 року. { Абзац пункту 13 в редакції Наказу Міністерства економіки N 308 ( z1211-05 ) від 27.09.2005; із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекономіки N 258 ( z0951-06 ) від 27.07.2006 }.
Встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби повинна бути зазначена на пачці, коробці або сувенірній коробці тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення. ( Абзац пункту 13 в редакції Наказу Міністерства економіки N 308 ( z1211-05 ) від 27.09.2005 ).
Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України. Дата виготовлення складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати. ( Абзац пункту 13 в редакції Наказу Міністерства економіки N 308 ( z1211-05 ) від 27.09.2005 ).
За наявності в місці торгівлі тютюнових виробів однієї власної назви, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими, ніж ті, що вказані на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках. ( Абзац пункту 13 в редакції Наказу Міністерства економіки N 308 ( z1211-05 ) від 27.09.2005 ).
Максимально допустимі рівні вмісту смол та нікотину в димі сигарет, які реалізуються в Україні, встановлюються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) і становлять: смол - 15 мг, нікотину - 1,3 мг у димі однієї сигарети з фільтром; смол - 22 мг, нікотину - 1,5
мг у димі однієї сигарети без фільтра. ( Абзац пункту 13 в редакції Наказу Міністерства економіки N 308 ( z1211-05 ) від 27.09.2005 ).
Тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо рівнів вмісту смол та нікотину, знаходяться в продажу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. ( Абзац пункту 13 в редакції Наказу Міністерства економіки N 308 ( z1211-05 ) від 27.09.2005 ).
14. Перевозять тютюнові вироби критими транспортними засобами, які повинні бути сухими, чистими без стороннього запаху, з додержанням принципу товарного сусідства.
15. Приміщення для зберігання тютюнових виробів повинні бути сухими, чистими, з відносною вологістю повітря 60 (+- 10) відсотків.
Ящики з тютюновими виробами повинні розміщуватися на піддонах, брусках або інших конструкціях (пристроях) на висоті не менше ніж 10 см від підлоги з проміжками для циркуляції повітря в штабелях висотою, що унеможливлює деформацію нижнього ящика. Відстань від штабеля до джерела тепла та стін повинна бути не менше 1 м. ( Пункт 15 в редакції Наказу Міністерства економіки N 308( z1211-05 ) від 27.09.2005 )
16. Не допускається зберігання тютюнових виробів в одному приміщенні разом із продуктами, що швидко псуються, та товарами, що мають запах та властивість самим вбирати запах.
17. Гарантійні строки зберігання тютюнових виробів мають відповідати строкам, зазначеним у нормативних документах (ТУ, ДСТУ) на тютюнові вироби.
18. Перед продажем тютюнових виробів продавцем обов'язково перевіряється їх якість за зовнішнім виглядом упаковки (забруднення, розриви та розклеювання коробок, пачок і пакетів, перекіс розривної стрічки тощо).
19. У торговельному залі тютюнові вироби повинні бути виставлені в повному асортименті, наявному в суб'єкта підприємницької діяльності. Вони розміщуються за видами, класами, сортами на столах, прилавках-вітринах, пристінних гірках.
20. Суб'єктом підприємницької діяльності повинно забезпечуватися інформування споживача про роздрібні ціни в грошовій одиниці України за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках тютюнових виробів, що перебувають в продажу. Оформлення ярликів цін (цінників) проводиться відповідно до інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 4 січня 1997 року N 2 ( z0004-97 ) і зареєстрованої в Мін'юсті 20 січня 1997 року за N 4/1808 (із змінами).
21. Суб'єктом підприємницької діяльності забезпечується в установленому законодавством порядку надання споживачам необхідної, доступної та достовірної інформації про товари, а також на вимогу споживачів - додаткової інформації про документи, якими підтверджуються якість та ціна товару.
22. Розрахунки з покупцями за придбані тютюнові вироби здійснюються відповідно до встановленого законодавством порядку.
23. У разі виявлення недоліків чи фальсифікації тютюнових виробів, продажу їх неналежної якості споживач має право вимагати від суб'єкта підприємницької діяльності:
заміни на аналогічний товар належної якості;
заміни на товар іншого виду, класу, групи з відповідним
перерахуванням купівельної ціни;
повернення коштів;
відшкодування заподіяних йому збитків та шкоди в порядку, передбаченому законодавством України.
24. Тютюнові вироби належної якості обміну та поверненню не підлягають.
25. Працівники суб'єкта підприємницької діяльності у своїй діяльності повинні керуватися Законами України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ), "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ), "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ), "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" ( 2899-15 ), Порядком заняття торговельною діяльністю і правилами торговельного обслуговування населення, затвердженими постановою Кабінету
Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 108 ( 108-95-п ), Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 8 липня 1996 року N 369 ( z0372-96 ) і зареєстрованими в Мін'юсті 23 липня 1996 року за N 372/1397 (із змінами), цими Правилами та іншими нормативно-правовими актами, які прямо чи/та побічно регламентують торговельну діяльність.{ Абзац перший пункту 25 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекономіки N 258 ( z0951-06 ) від 27.07.2006 }.
За їх порушення суб'єкти підприємницької діяльності та їх повноважені особи несуть відповідальність згідно із законодавством України.



Практичне заняття № 6
Місце проведення: навчальний кабінет
Тема: Особливості приймання товарів у тарі - обладнанні
Мета: Вивчити нормативні документи, що регулюють приймання товарів у тарі-обладнанні, шляхом вирішення конкретних ситуацій, навчитись використовувати документи у практичній роботі
Студенти повинні вміти: використовувати законодавчі та нормативні документи, що регламентують приймання товарів в тарі - обладнанні,
документально оформлювати приймання за кількістю та якістю товари, що надійшли в в тарі - обладнанні; створювати умови для правильного зберігання і підготовки товарів до продажу.
Методичне забезпечення:
Інструкція про особливості приймання товарів народного споживання, що доставляються в тарі-обладнанні ( далі № 072-75-Додаток А)
Хід заняття:
1.Повторити інструкцію № 072-75
2. Дати відповіді на контрольні запитання.
2. 1. Для чого призначена тара-обладнання?
2. 2 Як встановлюється порядок повернення тари-обладнання торговими підприємствами?
2.3 Які є способи повернення тари обладнання?
2.4. Який термін встановлено для прийняття товарів у справній тарі-обладнанні?
3.Вирішити ситуації, що виконують при прийманні товарів (письмово)
Ситуація № 1
У магазині “Криниця” від виробника надійшла мінеральна вода “Поляна квасова” в тарі-обладнанні. При прийманні товару було встановлено, що у двох одиницях тари-обладнання порушена схема укладки. Вартість товару в одиниці тари-обладнання – 400 гривень. Як проводиться приймання товарів у даному випадку? Яку суму штрафу повинен сплатити виробник за дані порушення? ( № 072-75, пп. 12, 13, 14, 24).
Ситуація № 2
Місцевим постачальником – акціонерним товариством “Геліос” (виробник) було відправлено в магазин “Продукти” олію соняшникову в тарі-обладнанні. При прийманні товару в магазині було встановлено, що три одиниці тари-обладнання були неопломбовані. Вартість товару в одиниці тари-обладнання – 1600 гривень. В які терміни і як проводиться приймання товарів у даному випадку? Яку суму штрафу повинен сплатити виробник за дані порушення? (№ 072-75, пп. 12,13, 14, 23).
Ситуація № 3
Як повинні вчинити магазини, означені в першій і другій ситуаціях з тарою-обладнанням після вивільнення її від товару?
Необхідно врахувати, що згідно з укладеними договорами, магазин “Криниця” повернення здійснює в терміновому порядку, а магазин “Продукти” – шляхом різнозначного обміну. (№ 072-75, пп. 16, 17, 18, 19, 20).
Методичні вказівки:
Уважно прочитайте інструкційну картку. У звіт про виконання практичної роботи запишіть тему, мету, хід виконання роботи. Робота виконується за одним з указаних варіантів.
1.При усному повторенні звернути увагу на:
- порядок приймання товарів у справній і пошкодженій тарі;
- терміни приймання з кількістю та якістю;
- хто з представників може брати участь у прийманні товарів і складання акта та які документи є підтвердженням їх повноважень;
- порядок затвердження актів.
При вивченні інструкції № 072-75 засвоїти:
- поняття тари – обладнання;
- порядок приймання товарів і повернення вільної тари-обладнання;
- питання про відповідальність сторін при операціях з тарою-обладнанням.
2.На розгляд викладача, відповіді на фронтальні питання, студенти надають у письмовій або усній формі.
3.До кожної ситуації вказаний номер інструкції і пункти, на основі яких вирішується дана ситуація. Відповіді повинні бути обґрунтовані, дані пояснення.
Після виконання практичної роботи студент повинен
ЗНАТИ:
( нормативні документи, що регулюють особливості приймання товарів у тарі- обладнанні
УМІТИ:
(вирішувати ситуації, що виникають при прийманні окремих товарів;
(використовувати знання нормативних документів в практичній роботі.
Література:
1.Інструкція «Об особенностях приемки товаров народного потребления, доставляемых в таре- оборудовании № 072-75».
2. Апопій В.В. Організація торгівлі – підручник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2005.
3.Апопій В.В. Теорія і практика торговельного обслуговування.- Навчвльний посібник – К.:Центр навчальної літератури. 2005
4. Гарелик МА., Митина Л.А. Организация продажи продовольственных товаров. М., 1985.
5. Новиков М.Л. Организация торговли непродовольственными товарами.-М., 1989.
6. Дашков Л.П., Памбухчиянц Комерция и технология торговли. Москва –2000 г.

Затверджено Міністерством торгівлі СРСР, Центросоюзом і Державним арбітражем при Раді Міністрів СРСР 29 червня 1982 р. N 072-75 ІНСТРУКЦІЯ ПРО ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙМАННЯ ТОВАРІВ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ, ЩО ДОСТАВЛЯЮТЬСЯ В ТАРІ-ОБЛАДНАННІ ( витяг) 2. Під тарою-обладнанням, на яку поширюється дія цієї Інструкції, розуміється технічний засіб, призначений для укладання, транспортування, тимчасового зберігання і продажу з нього населенню товарів методом самообслуговування і відповідає стандартам або технічним умовам, затвердженим у встановленому порядку. Тара-обладнання повинна забезпечувати цілісність споживчої тари при перевезенні, зберіганні та продажу товарів, а також виключати можливість вилучення (розкрадання) товарів з опломбованої тари-обладнання. Кожна одиниця тари-обладнання повинна мати маркування із зазначенням найменування власника, вантажопідйомності та її маси. 6. Звернення тари-обладнання проводиться у порядку: термінового повернення; рівноцінного обміну. Порядок обігу тари-обладнання визначається в договорі. 7. Завантаження товару в тару-обладнання повинне проводитися у відповідності зі схемою викладки. Для товарів, що не піддаються викладення за схемою, допускається укладання навалом. Новий варіант схеми викладки додається до договору. 8. Тара-обладнання з товаром повинна бути опломбована постачальником (відправником), якщо інше не встановлено договором. Контрольний відбиток пломби направляється одержувачу разом з тарою-обладнанням. 13. Приймання товарів у справній тарі-обладнанні із справними пломбами відправника проводиться одержувачем не пізніше однієї години з моменту закінчення вивантаження тари-обладнання з автомобіля. При виявленні невідповідності товарів, їх упаковки вимогам стандартів, технічних умов, договором, а також недостачі одержувач негайно, але не пізніше однієї години з моменту виявлення у встановлений термін, сповіщає про це постачальника (відправника). Представник місцевого постачальника (відправника) зобов'язаний прибути до одержувача не пізніше трьох годин, а іногороднього - не пізніше 24 годин з моменту одержання повідомлення. Приймання товарів здійснюється негайно після прибуття представника постачальника (відправника), і ними складається акт. Якщо між постачальником (відправником і одержувачем виникли розбіжності щодо якості товарів, перевірка якості здійснюється відповідною Держінспекцією по якості товарів і торгівлі або бюро товарних експертиз 14. Приймання товарів, доставлених в тарі-обладнанні, за кількістю проводиться шляхом їх візуального перерахунку у відповідності зі схемою викладки. При порушенні схеми викладення або при укладанні товарів навалом приймання їх проводиться по масі брутто за мінусом маси тари-обладнання за трафаретом. 18. Повернення тари-обладнання оформляється товарно-транспортною накладною. 23. За доставку товарів у несправної або неопломбованій тарі-обладнанні з вини постачальника, останній сплачує покупцю штраф у розмірі 5 відсотків вартості товарів, доставлених у такій тарі-обладнанні. 24. За відвантаження товарів у тарі-обладнанні з порушенням узгодженої схеми викладки постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 2 відсотків вартості неправильно викладених товарів.
Інструкція
до практичного заняття № 7
Місце проведення: навчальний кабінет
Тема: Зберігання і підготовка товарів до продажу
Мета: Засвоїти уміння і виробити навички вирішення ситуацій, що виникають в практичній діяльності при зберіганні і підготовці процесу продажу.
Студенти повинні вміти: використовувати законодавчі та нормативні документи на практиці, виробити навички вирішення ситуацій, що виникають в практичній діяльності при зберіганні і підготовці товарів до продажу.
Методичне забезпечення
Витяги з Наказу Міністерства торгівлі СРСР від 2 квітня 1987 р.№ 88 "Про затвердження норм природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та Інструкцій їх застосування":
Додаток А. Норми природного убутку продовольчих товарів в роздрібній мережі державної та кооперативної торгівлі.
Додаток Б. Інструкція із застосування норм природного убутку продовольчих товарів у роздрібній мережі державної і кооперативної торгівлі.
Додаток В. Норми втрат від бою скляної тари з харчовими товарами при транспортуванні автомобільним та гужовим транспортом.
Додаток Г. Інструкція про застосування норм втрат від бою скляної тари з харчовими товарами і порожньої скляної тари на складах, базах, на роздрібних торгових підприємствах, підприємствах громадського харчування, при транспортуванні автомобільним і гужовим транспортом.
Додаток Д. Норми втрат (бою) ялинкових скляних прикрас (вітчизняного виробництва і тих, що надходять по імпорту) при одержанні на прирейкових і неприрейкових складах, при перевезеннях автотранспортом, зберіганні і реалізації і Порядок їх застосування. Затверджено наказом Міністерства торгівлі СРСР від 27 грудня 1985 р. №307.
Додаток Є. Акт про бій, ламання, псування товару.

Хід заняття:
1.Дати відповіді на контрольні запитання
1.1 Які фактори впливають на зміну якості товарів при їх зберіганні?
1.2.При якій температурі та вологості зберігають крупи, торти, тістечка?
1.3. Яких правил необхідно дотримуватись при укладанні вагових товарів в мішках на зберігання?
1.4. Які особливості зберігання товарів побутової хімії, що мають підвищену пожежну небезпеку ?
1.5.Наведіть приклади ліквідних та неліквідних відходів, що виникають при підготовці товарів до продажу .
1.6. До якого виду товарних втрат відносять природний убуток?
1.7. Які втрати відносяться до ненормованих?
1.8. Який порядок визначення і списання природного убутку?
1.9. Як і коли оформляють документально актовані втрати?
1.10. Який порядок оприбуткування товарів, при підготовці до продажу яких виникають відходи?


2. Вирішити ситуації, що виникають в процесі зберігання і підготовки торгівельного процесу.
2.1. Гастроном одержав круп'яні вироби, лавровий лист, печиво, тістечка. Як організувати зберігання цих товарів матеріально відповідальним особам (№185 пп.3.6, 3.7)?
2.2. При перевірці зберігання товарів товарознавець акціонерного товариства " Торгбудматеріали " виявила у магазині "Товари для дому", що розчинники, нітроемалі зберігаються в одному приміщенні разом з садово - городнім інвентарем і лінолеумом, а лакофарбові товари, оліфа в підвальному приміщенні. Які правила зберігання порушенні в даному магазині (№254,п.2.6.5.-2.6.9)?
2.3. Універсам одержав партію м'ясопродуктів: ковбасні вироби, сирокопчені та копчено-варені окісти. Який порядок підготовки даних товарів до продажу?
Які товарні втрати виникають при цьому (№185,пп.4.7- 4.10,4.12,4.15,4.19)?
2.4. Викладаючи товар у торговому залі учбово-виробничого магазину, студент технікуму розбив банку маринованих огірків. Завідувач магазину наполягає на відшкодуванні практикантом вартості огірків. Чи правильні дії завідувача магазином ?
2.5 У процесі інвентаризації виявлено сліди пошкодження гризунами 10 кг печива. Як повинні діяти члени інвентаризаційної комісії?
2.6. 25 грудня в універсамі виявлено концентрат "Суп гороховий" в пакетах на суму 125 грн., у якого закінчився строк зберігання, як повинні діяти працівники універсаму?
2.7. У результаті аварії водопровідної системи в квартирі, що знаходиться над гастрономом "Веселка", підмочено 4 мішки борошна. Мешканка квартири відмовляється відшкодувати втрати, мотивуючи це тим, що вона невинна. Як повинні діяти працівники магазину?
2.8. При прийманні ялинкових прикрас в колективному підприємстві-магазин "Чарівний ліхтар" виявлено биття товарів на суму 56 грн. До якого виду відносяться ці втрати? Як документально їх оформити ?

3.Оформити акт про бій, ламання, псування товару (додаток Є)

Ситуації для оформлення актів
ВАРІАНТ 1
25 листопада в гастроном «Ювілейний» завезена партія крупи від місцевого агропромкомбінату в тарі-обладнанні. За товарно-транспортною накладною №1158 кількість крупи становить 1200 пакетів. При прийманні товарів виявлено розірвані 4 полімерних пакети, в яких розфасована крупа гречана масою 1 кг. Купівельна ціна 1 кг – 14,85 грн.
ВАРІАНТ 2
Товариство з обмеженою відповідальністю магазин «Мінеральні води» одержав мінеральну воду в кількості 5000 скляних пляшок. Товар завезено 15 листопада за товарно-транспортною № 00485. При прийманні виявлено три пляшки води розбиті. Купівельна ціна однієї пляшки води разом з тарою-15 грн.


Методичні вказівки
Уважно прочитайте інструкційну карту. У звіт про практичну роботу залишить тему, мету, хід виконання роботи.
1.3міст питань у зошит не переписувати, відповіді можуть бути надані в усній або письмовій формі (на розгляд викладача).
2. Текст ситуацій у звіт не переписувати.
До окремих ситуацій указаний номер нормативного документа і пунктів, на основі якого дана ситуація вирішується.
По ситуаціях №1.5; 1.6; 1.7; 1.8 необхідно звернути особливу увагу на причину виникнення втрат, винних в цьому осіб і врахувати дані чинники при прийнятті рішення про відшкодування втрат.
3.Акт про бій товарів оформляється за одним із варіантів ситуацій(за вибором студента або вказівкою викладача).
Оформляючи акт, необхідно користуватись зразком (додаток Є).
Відсутні дані (прізвища, посади членів комісії, характеристику дефектів тощо) брати довільно, суму товару, що підлягає списанню в межах норми, визначити за додатками.

Після виконання практичної роботи студент повинен
ЗНАТИ:
- нормативні документи, що регулюють особливості зберігання і підготовки торгівельного процесу;
- види товарних втрат;
- порядок визначення і списання природного убутку.
УМІТИ:
- вирішувати ситуації, що виникають в практичній діяльності при зберіганні і підготовці торгівельного процесу:
- оформлювати акти про бій, ламання, псування товару.

Література:
1 Апопій В.В. Організація торгівлі – підручник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2005.
2.Апопій В.В. Теорія і практика торговельного обслуговування.- Навчвльний посібник – К.:Центр навчальної літератури. 2005
3.Гарелик МА., Митина Л.А. Организация продажи продовольственных товаров. М., 1985.
4.Новиков М.Л. Организация торговли непродовольственными товарами.-М., 1989.
5.Наказ Міністерства торгівлі СРСР від 2 квітня 1987 р. №88 «Про затвердження норм природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та Інструкцій з їх застосування» Галицькі контракти -1996.-№ 16.-С50-58; №17.-С.43-50 №20.-С69-70.
6. Нормы потерь (боя) елочных стеклянных украшений (отечественного производства и поступающих по импорту) при получении на прирельсовых и неприфельсовых складах, при перевозке автотранспоргом, хранении и реализации и порядок их применения Галицькі контракти. - 1997. - №7. -С. 77-79.

Додаток А
Норми природного убутку продовольчих товарів в роздрібній мережі державної та кооперативної торгівлі
ВИТЯГ
Бакалійні товари
Крупа, включаючи зернобобові та саго 0,14 0,20 0,16 0,23 Макаронні вироби 0,21 0,30 0,23 0,33 Мука і крохмаль 0,14 0,20 0,16 0,23 Цукор-пісок 0,09 0,12 0,10 0,14 Цукор-рафінад 0,13 0,18 0,15 0,21 Цукрова пудра 0,21 0,30 0,21 0,30 Кава в зернах 0,10 0,10 0,10 0,10 Сіль кухонна 0,32 0,45 0,35 0,50 Дріжджі пресовані 0,39 0,55 0,42 0,60 Інші вагові бакалійні товари 0,11 0,15 0,13 0,18
Примітка. На фасовані бакалійні та кондитерські товари, що надійшли в роздрібну торгову мережу у всіх видах транспортної тари, включаючи тару-обладнання, застосовувати норми втрат від пошкодження споживчої тари в таких розмірах (у відсотках): борошно, крупа, цукор-пісок, кухонна сіль, крохмаль - 0,03; інші бакалійні та кондитерські товари (крім запакованих в коробки) - 0,01. На товари, що фасуються в магазині, вказані норми не поширюються.






























Додаток Б
Інструкція із застосування норм природного убутку продовольчих товарів у роздрібній мережі державної і кооперативної торгівлі
ВИТЯГ
2. Норми встановлені на стандартні товари, які реалізуються на вагу, у відсотках до їх роздрібного обороту на відшкодування втрат, що утворюються при зберіганні товарів у підсобному приміщенні та на прилавках, а також при підготовці до продажу і продажу товарів внаслідок:
усушки;
розпилу;
розкришення, яке виникає при продажу товарів, за винятком карамелі обсипної і цукру-рафінаду;
витікання (танення, просочування);
розливу при перекачуванні і продажу рідких товарів;
витрат речовин на дихання (борошно, крупа).
Крім того, в норми включені маса полімерної плівки, фольги і пергаменту, які видаляються при продажу сирів, що поступили запакованими у вказані матеріали, а також кінці оболонок, шпагат і металеві затискачі, які видаляють при підготовці до продажу ковбасного копченого сиру.
В норму природного убутку не включені:
нормовані відходи, які утворюються під час підготовки до продажу ковбас, м'ясокопченостей і риби, яку продають після попередньої обробки;
зачистки вершкового масла, а також крихти, які утворюються при продажу карамелі обсипної і цукру-рафінаду. Зачистки і крихти здають на переробку за вказівкою торговельної організації, в яку входить дане підприємство, і списують згідно з накладними, за якими ці відходи здавались;
всілякі втрати, які утворюються внаслідок псування товарів, пошкодження тари, а також різниці між фактичною масою тари і масою за трафаретом (заважування тари);
фактичні додаткові втрати, пов'язані з реалізацією товарів методом самообслуговування, у межах встановлених норм.

16. За наявності у магазинах учнів норми природного убутку збільшуються у таких розмірах: за середньої кількості учнів від 25 до 50 відсотків до середньоспискової кількості продавців - на 10 відсотків, а понад 50 відсотків - на 15 відсотків.
Вказане підвищення норм здійснюється з урахуванням фактично відпрацьованого учнями часу в період між двома суміжними інвентаризаціями, який встановлюється за табелем, що подається майстром виробничого навчання. У магазинах, які мають секції або відділи з окремим обліком, норми збільшуються тільки для тих секцій і відділів, у яких працювала відповідна кількість учнів.












Додаток В
Норми втрат від бою скляної тари з харчовими товарами при транспортуванні автомобільним та гужовим транспортом
--------------------------------------------------------------
| | Втрати від бою - |
| | у всіх видах |
Назва товару | Віддаль | транспортної тари,|
| | включаючи тару |
| | обладнання |
---------------------+------------------+--------------------|
Горілка, лікеро - | До 25 км | 0,03 |
горілчані товари, | включно | |
коньяки, вина, | Понад 25 км до | 0,04 |
шампанське | 200 км включно | |
-"- | Понад 200 км | За кожні наступні |
| | 100 км норма |
| | збільшується |
| | на 0,005 |
---------------------+------------------+--------------------|
Пиво і |До 5 км включно | 0,03 |
безалкогольні |Від 5 км до 25 | 0,04 |
напої | км включно | |
-"- |Від 25 км до 50 | 0,07 |
-"- | км включно | |
| Понад 50 км | За кожні наступні |
| | 50 км норма |
| | збільшується на |
| | 0,01 |
---------------------+------------------+--------------------|
Мінеральна вода |До 5 км включно | 0,05 |
-"- |Від 5 км до 25 | 0,06 |
-"- | км включно | |
-"- |Від 25 км до 50 | 0,07 |
| км включно | |
| Понад 50 км | За кожні наступні |
| | 50 км норма |
| | збільшується на |
| | 0,01 |
---------------------+------------------+--------------------|
Консерви плодоовоче-| До 25 км | 0,04 |
ві (варення, джем, | включно | |
компоти, повидло, | Понад 25 км | 0,05 |
соки, соуси), рибні,| | |
м'ясні, маринади, | | |
соління, томат-пас- | | |
та, томат-пюре, | | |
майонез, олія, моло-| | |
ко, молочні товари, | | |
екстракти, сиропи, | | |
оцет, хрін, гірчиця | | |
та інші харчові то- | | |
вари у скляній тарі | | |
--------------------------------------------------------------





Додаток Г
Інструкція про застосування норм втрат від бою скляної тари з харчовими товарами і порожньої скляної тари на складах, базах, на роздрібних торгових підприємствах,підприємствах громадського харчування, при транспортуванні автомобільним і гужовим транспортом
ВИТЯГ

2. Норми втрат на товари у скляній тарі і порожню скляну тару встановлені на відшкодування можливого бою при прийманні, розсортуванні, зберіганні, відпусканні, а також при транспортуванні цих товарів автомобільним та гужовим транспортом.
Примітка. На скляну тару з-під імпортних плодоовочевих консервів, яку здають на склозаводи для переробки, норми втрат від бою при складському зберіганні, завантаженні у залізничні вагони (баржі) та при транспортуванні автомобільним і гужовим транспортом, не застосовуються.
3. Установлені норми втрат граничні і застосовуються тільки в тих випадках, коли при перевірці фактичної наявності товарів у скляній тарі і порожньої скляної тари виявиться нестача порівняно з облікованими залишками, яка утворилася внаслідок бою тари і підтверджена належним чином оформленими актами.
5. При транспортуванні автомобільним і гужовим транспортом товарів у скляній тарі і порожньої скляної тари норми застосовуються до всієї партії перевезеного товару (тари), оформленої окремим супровідним документом (товарно-транспортна накладна).
При транспортуванні одним рейсом трьом і більше одержувачам встановлені норми від бою скляної тари з товарами застосовуються до всієї кількості товару, перевезеного за один рейс.
У тих випадках, коли фактичні втрати перевищують встановлені норми, вартість втрат (у роздрібних цінах) належить відшкодуванню особами (організаціями), які несуть матеріальну відповідальність за збереження продукції, яка перевозиться.
Примітка. При транспортуванні гужовим транспортом товарів у скляній тарі і порожньої скляної тари дозволяється застосовувати норми до всіх партій товарів, перевезених не більш ніж за місяць.

7. Списування з матеріально відповідальних осіб нестачі товарів у скляній тарі і порожньої скляної тари внаслідок бою у межах норм при транспортуванні, на складах (за винятком тарних), на базах і роздрібних торгових підприємствах та підприємствах громадського харчування проводиться за фактичними розмірами на основі відповідного розрахунку, складеного й затвердженого в установленому порядку, але не вище граничних норм.













Додаток Д

Норми втрат (бою) ялинкових скляних прикрас (вітчизняного виробництва і тих, що надходять по імпорту) при одержанні на прирейкових і не прирейкових складах, при перевезеннях автотранспортом, зберіганні та реалізації і порядок їх застосування

ВИТЯГ
Затверджено
Наказом Міністерства торгівлі СРСР
від 27 грудня 1985 р. N 307

1.Норми втрат (бою) ялинкових скляних прикрас при транспортуванні: 1.1. Для підприємств оптової торгівлі, що виявляють і катують бій ялинкових скляних прикрас при відкриванні упаковки підприємств-виробників, у відсотках до суми перепакованого товару -1,2 1.2. Для підприємств роздрібної торгівлі,що здійснюють стовідсоткове поштучне приймання ялинкових скляних прикрас, у відсотках до суми отриманої партії товару: 1.2.1. При одержанні від підприємств-виробників 1,2 1.2.2. При отриманні зі складів оптових баз в упаковці підприємств-виробників 2,0 1.2.3. При отриманні зі складів оптових баз в перепакованому вигляді 0,8 2. Норми втрат (бою) ялинкових скляних прикрас при зберіганні та реалізації: 2.1. На складах оптових баз у відсотках від суми відпущених розпакованих і поштучно перевірених ялинкових скляних прикрас – 0,05 2.2. В підприємствах роздрібної торгівлі у відсотках від суми реалізованих за міжінвентаризаційний період ялинкових скляних прикрас -1,5
Примітки:1. Норми втрат (бою) імпортних скляних ялинкових прикрас при транспортуванні знижується на 20 відсотків. 2. При прямування вантажу в прямому змішаному залізнично-водному сполученні норми втрат(бою) при транспортуванні підвищуються на 50 відсотків. Порядок застосування Норм втрат (бою) ялинкових скляних прикрас при транспортуванні, зберіганні і реалізації
4. Норми не поширюються на ялинкові скляні прикраси, що мають виробничі дефекти (вибоїни, щербини, деформацію та інші дефекти). 5. Виявлені в підприємствах оптової та роздрібної торгівлі втрати (бій) ялинкових скляних прикрас актуються документами встановленої типової форми і знищуються комісією після затвердження актів керівником торгового підприємства. Приклади застосування Норм втрат (бою) ялинкових скляних прикрас Приклад 4. Підприємство роздрібної торгівлі не перевіряє товар при отриманні і не виявляє бій, що утворився при транспортуванні в момент отримання товару. Бій виявляється і катується під час продажу і включає бій, що утворився при транспортуванні, зберіганні і реалізації. Протягом року до сезону реалізації цим підприємством отримано ялинкових скляних прикрас на суму 17800 гривней з них: від підприємства-виробника на суму 6000 гривней ; зі складу оптової бази в упаковці підприємства-виробника на суму 11000 гривней ; зі складу оптової бази в підсортованому вигляді після поштучної перевірки на суму 600 гривней. Інвентаризацією, проведеною після продажу товару, встановлено, що реалізовано ялинкових скляних прикрас на суму 1 6370 гривней. Книжковий залишок склав – 1430 гривней ; фактичний залишок за описом (в залишку товар, отриманий з складу оптової бази в упаковці підприємства-виготовлювача; упаковка товару не розкривалася, товар поштучно не перевірявся - 910 гривней ; Інвентаризаційною комісією представлені акти на бій товару, які складались під час реалізації на суму – 520 гривней . В цю суму входить бій, що утворився при транспортуванні, зберіганні і реалізації. Для розрахунку суми списання бою застосовуються норми: згідно пп.1.2.1 Норм - 1,2 відсотка від частини товару, отриманої від підприємства-виробника на суму 6000 гривней : 6000 х 1,2 : 100 = 72 грн.; згідно пп.1.2.2 Норм - 2 відсотки від частини товару, одержаної зі складу оптової бази в упаковці підприємства-виробника на суму 10090 гривней ( 11000 мінус фактичний залишок 910грн. неперевіреного поштучно товару): 10090 х 2 : 100 = 201грн. 80 копійок; згідно пп.1.2.3 Норм - 0,8 відсотка від частини товару, отриманого зі складу оптової бази у перепакованому вигляді, на суму 800грн: 800 х 0,8 : 100 = 6 грн.40 копійок; згідно пп. 2.2. Норм - 1,5 відсотка від реалізованих за міжінвентаризаційний період ялинкових скляних прикрас на суму 16370 грн.: 16370 х 1,5 : 100 = 245 грн. 55 копійок. Всього може бути списано за нормами на суму 525 грн.78 копійок (72 грн +201 грн. 80 копійок+6 грн. 40 копійок+248грн. 55 копійок). Підлягає списанню фактичний бій товару на суму 520 грн.
Примітка:Указано в національних грошових одиницях















Інструкція
до практичного заняття № 8
Місце проведення: навчальний кабінет
Тема: Правила продажу продовольчих та непродовольчих товарів.
Мета: Вивчити правила продажу товарів і торгівельного обслуговування населення. Виробити навички прийняття оптимальних рішень в ситуаціях, що виникають у процесі продажу товарів і обслуговування покупців.
Студенти повинні вміти: використовувати законодавчі та нормативні документи, виробити навички прийняття оптимальних рішень в ситуаціях, що виникають у процесі продажу товарів і обслуговування покупців.

Методичне забезпечення:
1.Порядок заняття торгівельною діяльністю і правила торгівельного обслуговування населення ( № 108 )
2. Правила продажу продовольчих товарів ( № 185 ).
3.Правила продажу непродовольчих товарів ( № 294).
4.Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів"
Хід заняття:
1.Повторити порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення, правила продажу продовольчих товарів, правила продажу непродовольчих товарів та окремі положення Закону України "Про захист прав споживачів".

2.Дати відповіді на фронтальні питання:
2.1. Яка інформація повинна бути на робочому місці продавця під час виїзної торгівлі ?
2.2. Які вимоги ставляться до транспортних засобів для перевезення харчових продуктів ?
2.3. Скільки доважок і якої маси можна додавати при відпуску вагових продовольчих товарів без нарізання ?
2.4. Протягом якого часу можуть зберігатися у торгівельному підприємстві вибрані покупцем непродовольчі товари ?
2.5. Який порядок обміну непродовольчих товарів належної якості, якщо вони не підійшли покупцю за формою, фасоном, розміром тощо ?
2.6. Який порядок обміну товарів, на які встановлено гарантійні терміни, якщо ці товари втратили якість у продовж гарантійного терміну ?
2.7. Який порядок обміну сезонних товарів належної якості ?

3. Вирішити ситуації, що виконують при продажу товарів і обслуговуванні покупців ( письмово ).
Варіант № 1
3.1. Магазин "Канцтовари" вирішив організувати виїзну торгівлю в районі розташування школи. Яка інформація повинна бути забезпечена на робочому місці продавця виїзної торгівлі (№ 108, п.10, 41) ?
3.2. Покупець звернувся в магазин з прохання обміняти хліб, в якому виявлено сліди непромісу м’якуша. Як повинен вчинити продавець (№ 185, пп. 12; 1.1.8; 11..9)?
3.3. Покупець відмовився оплатити вартість одного кг. відваженого сиру твердого, мотивуючи це тим, що продавець додав дві доважки цього самого сиру загальною масою 80 г. Чи правомірні дії покупця (№185 пп. 5 22)?
3.4. Покупець просить дати книгу відгуків і пропозицій скарги на те, що о 9 годині ним були відібрані і відкладені туфлі до 10 години, продавець продав їх Чи правильні дії продавця (№ 294, п. 22) ?
3.5. Покупець доставив у магазин несправний телевізор, куплений 40 днів тому, і просить його обміняти на доброякісний, оскільки він не витримав гарантійного терміну. Як повинні діяти працівники магазину (№294, пп. 35-42)?
3.6. У магазині «Тканини» покупець відмовилася оплатити вартість трьох метрів відміряної гофрованої тканини, мотивуючи відмову тим, що при відмірюванні продавець дуже натягував тканину, прикладаючи її до метра. Чи правомірні дії покупця (№294, п.2 2.8) ?
3.7. На протязі гарантійного терміну вийшов з ладу пилосос, який придбав покупець у магазині. На момент звернення покупця пилососів у магазині не було і у найближчий час не буде. А покупець не бажає ремонтувати його і вимагає новий пилосос. Як повинні діяти у цій ситуацій робітники магазину ?(Закон ЗПС ст..8,п.1)
3.8. Покупець придбав у магазині "Меблі" диван 20 жовтня п.р. 22 жовтня п.р. покупець звернувся з проханням замінити диван на нову модель, тому що цей не підійшов йому по габаритах. У магазині покупцеві відмовили, що вони не мають права приймати диван назад і направили покупця на фабрику, з якої магазин одержав ці меблі. Оцініть ситуацію. Зробіть висновки згідно з відповідними нормативними документами. ?(Закон ЗПС ст..9,п.1)
3.9. У відділі "Парфуми" у продажу з'явився новий крем (виробництва Франції). Покупець попросив надати йому консультацію по застосуванню та призначенню цього крему. Продавець відмовила, що на французькій мові вона не розуміє і дала інструкцію покупцеві. Проаналізуйте цю ситуацію?(Закон ЗПС ст..15,п.1).
3.10. Покупець придбав у ювелірному магазині золоту каблучку з феонітом, 10 березня покупець звернувся у магазин з проханням замінити каблучку на більший розмір. Продавець відмовила не дивлячись на те, що пломба була ціла і покупець мав на руках касовий чек. Оцініть дану ситуацію.(№294 додаток..Перелік)
Варіант № 2.
3.11. Магазин "Самообслуговування" працює з 8 до 20 години, покупець відібравши товари, підійшов до каси о 20 годині 3 хв. Касир відмовився провести розрахунки, мотивуючи це закінченням робочого дня. Чи правильними були дії касира ?(№ 108, п.23)
3.12. Відпускаючи покупцю 1 кг. вагового печива, продавець додав 30 г. крихти печива цього ж виду. Чи правильні дії продавця ?(№ 185 п.2.27)
3.13. Продавець помилково відпустив покупцю 2 л. молока замість 1,5 л., коли покупець відмовилась оплатити вартість 2 л. молока, Продавець відлила 0,5 л. назад у флягу. Чи правильно здійснює відпуск молока продавець ? (№ 185 п.5.18, 5.19)
3.14. Покупець просить обміняти на аналогічний, але більшого розміру костюм чоловічий. При якій умові покупець має право на обмін костюма ? (Закон ЗПС ст..9,п.1).
3.15. 12 жовтня покупець приніс у магазин пальто з натурального хутра норки і пред'явив касовий чек, що пальто куплене 3 вересня цього ж року Покупець просить повернути гроші, оскільки з хутра випадає волосяний покрив. Як потрібно діяти завідуючому магазином? (Закон ЗПС ст.7,п.3).
3.16. Покупець придбав у магазині губну помаду виробництва США 15 лютого, 5 березня звернувся в магазин з проханням замінити губну помаду на таку ж, але іншого кольору (чек він має). Продавець відмовила у обміні. Прокоментуйте дії продавця.(№ 294 додаток)
3.17. Покупець придбав у магазині овочерізку імпортного виробництва. Технічний паспорт на неї був на німецькій мові. Через місяць покупець повернувся в магазин з вимогою повернути йому вартість овочерізки у сумі 155 грн., тому що овочерізка виявилася не такою, яка йому була потрібна. Якими повинні бути дії працівників торгівлі ? (Закон ЗПС ст..15,,п.1)
3.18. У секції "Тканини" при продажу шовкової тканини покупцеві дістався відріз 2, 75 м. з хазовим кінцем. Покупець звернувся з проханням відрізати 25 см., тому, що на тканині з зворотної сторони стояло тавро. Продавець відмовилась, тому, що тавро знаходиться із зворотної сторони тканини Виник конфлікт. Вирішіть ситуацію згідно з нормативними документами.(№ 294. пп.2.29).
3.19. Робітниками держкомітету по захисту прав споживачів у магазині була проведена перевірка в результаті якої були виявлені такі порушення:
1. реалізація консерви рибної з закінченими термінами придатності;
2. на партію ковбаси "Одеської" відсутній сертифікат відповідності. Ваші дії у ролі перевіряючого і якими повинні бути наслідки ?( Закон ЗПС ст..23,п.3,10).
3.20 При продажі шампанського виробництва Угорщини у продавця група покупців попрохала показати сертифікат відповідності, на що продавець сказав, що ці документи вони мають показувати лише перевіряючим, а не покупцям. Виник конфлікт. Охарактеризуйте цю ситуацію.( Закон ЗПС ст.15,п.12).
Методичні вказівки:
Уважно прочитайте інструкційну картку. У звіт про виконання практичної роботи запишіть тему, мету, хід виконання роботи. Робота виконується за одним з указаних варіантів.
Повторіть порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення, правила продажу продовольчих товарів, правила продажу непродовольчих товарів та окремі положення Закону України "Про захист прав споживачів".
На розгляд викладача, відповіді на фронтальні питання, студенти надають у письмовій або усній формі.
При вирішенні ситуацій, їх зміст переписувати у зошит не обов’язково. До кожної ситуації вказаний номер інструкції і пункти, на основі яких вирішується дана ситуація. Відповіді повинні бути обґрунтовані, дані пояснення (письмово).
Після виконання практичної роботи студент повинен:
ЗНАТИ:
( правила торгівельного процесу і торгівельного обслуговування населення
УМІТИ:
( приймати оптимальні рішення в ситуаціях, що виникають у процесі торгівельного процесу і обслуговування покупців.

Література:
1. Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торгівельного обслуговування населення. Затверджено постановою КМУ від 8 лютого 1995р.№ 108.
2. Правила продажу продовольчих товарів. затв. Наказом МЗЄЗ України №185
З Правила продажу непродовольчих товарів. затв. Наказом МЄЗіТ України № 294.
4. Про реалізацію окремих положень З.У. "Про захист прав споживачів".

 
     
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 108

Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення
Загальні положення
1. Цей Порядок і правила визначають загальні умови заняття торговельною діяльністю, основні вимоги до торговельної (торговельно-виробничої) мережі і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств (їх об'єднань), установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-підприємців та іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі (далі - [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]).
2. Торговельна діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.
3. Торговельна діяльність може здійснюватися:
- громадянами України, громадянами інших держав, які не обмежені в правоздатності або дієздатності в законодавчому порядку;
- юридичними особами всіх форм власності.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
5. Торговельна діяльність може здійснюватися у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері.
Порядок заняття торговельною діяльністю
6. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] здійснюють торговельну діяльність після їх державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності у них [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] на торгівлю окремими видами товарів.
Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється відповідно до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та про реєстраційний збір за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
7. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] для заняття торговельною діяльністю можуть мати:
у сфері роздрібної торгівлі:
1) магазини - стаціонарні пункти роздрібного продажу товарів, які займають окремі приміщення або будівлі та мають торговельний зал для покупців.
Магазини можуть бути:
за товарною спеціалізацією - продовольчі, непродовольчі, змішані;
за товарним асортиментом - спеціалізовані, неспеціалізовані, універмаги, універсами, будинки торгівлі, торговельні центри (комплекси);
за формами торгівлі - звичайного типу, самообслуговування, торгівлі за зразками, торгівлі за попереднім замовленням, дрібнооптові (для відпуску товарів дитячим, лікувальним та іншим закритим закладам за безготівковим розрахунком), фірмової торгівлі;
2) палатки, кіоски, які займають окремі приміщення, але не мають торговельного залу для покупців, - дрібно-роздрібна мережа;
3) тривалий час діючі спеціально обладнані різні пристосування для дрібної торгівлі: автомагазини, лотки, розвозки тощо - пересувна мережа;
у сфері торговельно-виробничої діяльності (громадське харчування):
фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети тощо - окреме приміщення або будівлі, що мають, як правило, зал, обладнаний столиками і стільцями для споживання їжі, необхідні виробничі та побутові приміщення для її приготування;
відкриті літні майданчики - стаціонарні пункти з кількістю місць для обслуговування 20 чоловік і більше. Робочі місця повинні бути обладнані холодильним, торговельно-технологічним устаткуванням, мати електроенергію, холодну і гарячу проточну воду, каналізацію;
кіоски громадського харчування - стаціонарні пункти, де робочі місця повинні бути обладнані як і відкриті літні майданчики, за винятком столиків і стільців для обслуговування відвідувачів;
у сфері оптової торгівлі:
- оптові бази - основні господарські підприємства оптової торгівлі, що здійснюють оптові закупівлі та поставки (продаж) товарів і надають торговельні послуги підприємствам і організаціям роздрібної торгівлі, громадського харчування та іншим суб'єктам підприємницької діяльності;
- товарні склади, склади-холодильники - відокремлені або спеціально пристосовані приміщення для зберігання та переробки товарних запасів;
- склади-магазини, що мають функціональні площі, до яких входять торговельні та складські площі закритих та напіввідкритих приміщень для зберігання і продажу великогабаритних товарів (меблі, будівельні матеріали тощо).
8. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] всіх форм власності повинні забезпечити:
- відповідність виробничого приміщення (місця) чи будівлі для здійснення торговельної діяльності необхідним екологічним і санітарно-гігієнічним умовам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування, які будуть використані для торговельної (торговельно-виробничої) діяльності, - вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці;
- постійний розвиток матеріально-технічної бази підприємств, оснащення їх сучасною технікою і обладнанням;
- застосування прогресивних форм торговельного обслуговування населення;
- наявність на видному місці в торговельному приміщенні асортиментного переліку товарів, чинних санітарних і ветеринарних правил, правил продажу товарів та іншої необхідної нормативно-технічної документації та дотримання встановлених у них вимог;
- продаж товарів громадянам чистою вагою і повною мірою.
9. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] самостійно вирішує питання забезпечення торговельних приміщень торговельно-технологічним обладнанням (холодильним, піднімально-транспортним, ваговимірювальним, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] тощо) відповідно до існуючих нормативів.[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Засоби вимірювання, що використовуються в торговельній діяльності для розрахунків із покупцями, повинні мати державне повірочне тавро і проходити повірку в установленому порядку.
10. На фасаді торговельного приміщення [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинна бути вивіска із зазначенням назви [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та власника або уповноваженого ним органу. Біля входу до цього приміщення на видному місці розміщується інформація про режим роботи.
У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця встановлюється табличка із зазначенням назви, місця розташування і номера телефону [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], що організував торгівлю, а також прізвища, імені та по батькові продавця. На робочому місці громадянина-підприємця встановлюється табличка із зазначенням його адреси, номера свідоцтва про державну реєстрацію [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та назви органу, що здійснив цю реєстрацію.
Усі відомості оформляються відповідно до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
11.Режим роботи [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]  встановлюється за погодженням з виконкомами місцевих Рад народних депутатів.
У разі планового закриття торговельного приміщення (для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання тощо) [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинен не пізніш як за 5 днів повідомити про це громадян, помістивши поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
13.Підприємство громадського харчування виробляє продукцію з дотриманням вимог, передбачених нормативними документами, а також має право розробляти і виробляти в установленому порядку нові, фірмові страви та продукцію.
14. Оплата споживачами продукції громадського харчування, що їм відпускається, проводиться у порядку, встановленому чинним законодавством.
15.У разі відпуску неякісної або виготовленої з порушенням технології страви (виробу) підприємство зобов'язане замінити її або сплатити її вартість споживачеві.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
17. Підприємство громадського харчування зобов'язане забезпечити зберігання речей споживача в гардеробі. За пропажу речей споживача з гардероба підприємство несе відповідальність згідно з чинним законодавством.
18. Припинення торговельної діяльності відбувається згідно з чинним законодавством.
Правила торговельного обслуговування населення
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
21. Розрахунки за продаж товарів [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] здійснюються за готівку, в безготівковому порядку, за чеками банків та в іншому порядку відповідно до чинного законодавства. Продаж товарів може здійснюватись у кредит.
Обслуговування окремих категорій громадян, яким згідно з чинним законодавством надаються відповідні пільги, здійснюється в спеціально відведених торговельних приміщеннях (відділах, секціях).
Не допускається продаж [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] товарів, вільну реалізацію яких заборонено згідно з чинним законодавством.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Касири та інші працівники, які мають право одержувати від покупців гроші за проданий товар, зобов'язані приймати від них зношені купюри.
Правильність розрахунку покупець перевіряє на місці, не відходячи від каси.
Забороняється зберігання в касі (грошовому ящику, сейфі) грошей готівкою, які не належать підприємству, а також особистих речей касира чи інших працівників підприємства. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
23.Покупці обслуговуються протягом установленого часу роботи [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Вхід покупців до торговельного залу припиняється з початком обідньої перерви або після закінчення роботи.
Про початок обідньої перерви у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та закінчення його робочого дня покупці інформуються за 10 хвилин. При цьому всі покупці, що мають [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] або підібрані товари, повинні бути обслужені.[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Робота каси (кас) припиняється відповідно до встановленого режиму роботи [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

25. Покупець має право на вільний вибір товару, перевірку його якості, комплектності, міри, ваги та ціни, демонстрування безпечного та правильного використання. На вимогу покупця продавець зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальний прилад і документ, що підтверджує ціну товару. У разі коли під час гарантійного терміну користування необхідно визначити причину втрати якості товару, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зобов'язаний протягом трьох днів з дня одержання письмової заяви від покупця відправити цей товар на експертизу. Експертиза провадиться за рахунок [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] У торговельному залі повинні бути встановлені на доступному для покупців місці контрольні ваги й інші вимірювальні прилади.[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
26. Вибрані покупцями непродовольчі товари можуть зберігатися в торговельному підприємстві протягом двох годин з відміткою часу наступної оплати на виписаному продавцем чекові. Після закінчення встановленого часу не викуплений товар надходить у продаж.
27. Придбані великогабаритні товари (меблі, будівельні матеріали, піаніно, холодильники, пральні машини тощо) покупець має право залишити на зберігання в підприємстві, але не більш як на одну добу. За погодженням з адміністрацією підприємства термін зберігання може бути продовжено шляхом укладання договору схову відповідного товару. До залишеного на зберігання купленого товару додається копія [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], в якій зазначається термін зберігання товару, і табличка "Продано". Продавець протягом зазначеного терміну несе відповідальність за зберігання і якість товару.[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
28. У разі продажу непродовольчих товарів для особистого користування (одяг, взуття, трикотажні вироби тощо) повинні бути створені умови для їх примірки, а складно-технічних та інших, які потребують перевірки, - умови для її проведення.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Забороняється обумовлення продажу одних товарів з обов'язковим придбанням інших або примушування покупця одержувати замість здачі інші товари.
Товари, на які запроваджено нормований розподіл, продаються з додержанням установлених норм.
30. У разі реалізації товарів імпортного виробництва у пакувальній тарі з написами іноземною мовою [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зобов'язаний забезпечити інформацію державною чи іншою мовою відповідно до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]" про найменування, основні споживчі властивості товару, термін його придатності та умови зберігання, можливі застереження щодо вмісту шкідливих компонентів і обмежень у споживанні, а також гарантійні зобов'язання.
31. У разі виявлення вад чи фальсифікації товару протягом гарантійного чи інших термінів, установлених відповідно до чинного законодавства, покупець має право за власним бажанням вимагати від [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]:
- безплатного усунення вад або відшкодування витрат на їх усунення покупцем чи третьою особою;
- [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
відповідного зменшення його купівельної ціни;
- [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
- розірвання договору та відшкодування збитків, заподіяних покупцеві.
32.Задоволення вимог покупця щодо якості та обміну товарів провадиться [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] відповідно до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
33. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] до початку роботи повинен поповнити товарні запаси у місці продажу, обновити викладку товарів (оформлення вітрин), перевірити наявність правильно оформлених і завірених цінників, а також відповідного інвентаря та пакувальних матеріалів, виконати інші роботи для забезпечення належного обслуговування покупців.
34. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] самостійно вишукує товарні ресурси і укладає договори з їх постачальниками.
35.Товари, що надійшли до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], оприбутковуються в день надходження за їх фактичною наявністю. У разі неможливості оприбуткувати товари в день фактичного надходження (виклик експерта, перевірка цін, якості, кількості тощо) в текстовій частині товарного звіту за підсумками приходу робиться запис про надходження товарів із зазначенням постачальника (продавця), їх загальної вартості, а також причини, з якої товари не оприбутковано.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] забороняється зберігати в торговельному залі та підсобних приміщеннях призначені для продажу товари, прийняті з порушенням зазначених вимог. Зберігання у підсобних приміщеннях [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] товарів, які їм не належать, допускається на підставі договору схову, один примірник якого повинен знаходитися у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
36. Товари, прийняті працівниками [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], що здійснюють продаж, виставляються для продажу одразу, а в разі потреби - після проведення допродажної підготовки.
Забороняється безпідставне вилучення зазначеними працівниками виставлених для продажу товарів, їх приховування або стримування реалізації.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
38. Якість, маркування, режим зберігання товарів (температура, вологість, освітлення, терміни) повинні відповідати вимогам нормативних документів.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
40. Товари, що надійшли у продаж від громадянина-підприємця, повинні мати ярлик із зазначенням його прізвища, адреси, номера документа, що засвідчує право на заняття підприємницькою діяльністю, та назви органу, що його видав (у разі потреби - відомостей про сертифікацію цих товарів), гарантійного терміну і терміну придатності.
41. Продаж продовольчих товарів, готових до вживання, а також тих, що швидко псуються, інших продовольчих товарів (у тому числі овочів і фруктів) за межами торговельного приміщення (виїзна (виносна) торгівля) здійснюється у спеціально відведених для цього місцях з дозволу органів санітарно-епідеміологічного нагляду та за умови дотримання встановлених для цих товарів температурного режиму зберігання, а також вимог санітарних норм і правил.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
У разі запровадження обмежень продаж товарів окремим категоріям громадян здійснюється в установленому порядку.
Продаж товарів повсякденного попиту дітям проводиться лише у разі, якщо вони можуть самостійно зробити покупку та розрахуватися за придбаний товар.
42. Особливості продажу окремих продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, комісійної торгівлі непродовольчими товарами, а також продажу товарів у кредит регулюються окремими правилами, що затверджуються МЗЕЗ за погодженням із заінтересованими міністерствами і відомствами.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Ціни і ціноутворення
43.Продаж товарів [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] здійснюється за цінами, що встановлюються відповідно до чинного законодавства.
Основні санітарні вимоги до торговельного підприємства та його працівників
44. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинен забезпечити санітарний стан торговельних і складських приміщень відповідно до вимог санітарних норм та правил і чистоту на прилеглій території, межі якої визначаються виконкомами місцевих Рад народних депутатів.
Під час продажу товарів і після закінчення виїзної (виносної) торгівлі [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зобов'язаний вжити заходів для дотримання чистоти на прилеглій до торговельного місця території.
Працівники [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинні бути одягнені у формений або інший одяг, що відповідає санітарним вимогам.
Для зберігання верхнього одягу та особистих речей працівників обладнуються місця в окремому приміщенні.
45.Санітарний стан торговельних і складських приміщень [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинен відповідати вимогам, установленим органами державного санітарного нагляду, а для торгівлі продовольчими товарами - й спеціальним санітарним правилам.
46. У разі зберігання товарів у підсобних приміщеннях і розміщення їх у торговельних залах чи пунктах дрібнороздрібної мережі працівники [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зобов'язані дотримуватися принципу товарного сусідства, санітарних правил, норм складування і вимог протипожежної безпеки.
47. Торговельне приміщення [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] обладнується згідно з вимогами охорони праці та здоров'я, захисту навколишнього природного середовища, протипожежної безпеки, санітарними та іншими вимогами, передбаченими відповідними нормативними актами.
48. Працівники [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], який здійснює продаж продовольчих товарів, проходять медичне обстеження в установленому порядку, результати якого відображаються в їхніх особистих медичних книжках. Ці книжки пред'являються на вимогу представників контролюючих органів.
Порядок ведення облікових документів
49. Типові форми первинної облікової документації, необхідні для проведення державних статистичних спостережень у сфері торговельної діяльності, розробляються і затверджуються Мінстатом.
50. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] подають звіти за формами державної статистичної звітності відповідно до чинного законодавства.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Контроль за дотриманням Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення
52. Контроль за дотриманням цього Порядку і правил здійснюється службовими особами органів державної виконавчої влади у межах їхньої компетенції та в установленому порядку.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
54. Контрольна перевірка дотримання цього Порядку і правил проводиться службовою особою відповідного органу з пред'явленням службового посвідчення та в присутності особи, що здійснює продаж товарів, і у разі можливості представника [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], що перевіряється.
Результати контрольної перевірки оформляються актом, один примірник якого залишається у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Особи, що допустили порушення цього Порядку і правил, зобов'язані дати письмове пояснення, яке додається до акта. У разі відмови підписати акт чи дати пояснення в акті робиться запис про те, що зазначені особи ознайомлені із змістом акта і від його підписання відмовилися.
Працівники [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинні створити умови для виконання робіт, пов'язаних з контрольною перевіркою, та забезпечити здійснення заходів щодо усунення виявлених недоліків і порушень.
55. За порушення цього Порядку і правил працівники [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.







ЗАКОН УКРАЇНИ

Про захист прав споживачів

Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
безпека продукції - відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції;
введення продукції в обіг - дії суб'єкта господарювання, спрямовані на виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з подальшою самостійною або опосередкованою реалізацією на території України;
виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги;
виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару або про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання, або імпортує товар;
гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг;
офісне приміщення - будь-яке приміщення (будівля тощо) у якому знаходиться суб'єкт господарювання або його філія або його структурний підрозділ або представництва;
договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ);
договір, укладений на відстані, - договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв'язку;
договір, укладений поза торговельними або офісними приміщеннями, - договір, укладений із споживачем особисто в місці, іншому ніж торговельні або офісні приміщення продавця;
електронне повідомлення - інформація, надана споживачу через телекомунікаційні мережі, яка може бути у будь-який спосіб відтворена або збережена споживачем в електронному вигляді;
засоби дистанційного зв'язку - телекомунікаційні мережі, поштовий зв'язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані;
істотний недолік (дефектна продукція) - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання продукції відповідно до її цільового призначення і не може бути усунутий або для його усунення необхідні великі витрати та затрати часу, або який робить продукцію іншою, ніж це передбачено договором, або виявлявся неодноразово та проявляється знову після його усунення;

належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем;
нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції;"
недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем);
нормативний документ - застосовується у значенні визначеному Законом "Про стандартизацію";
послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;
продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації;
продукція - будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для задоволення суспільних потреб;
реалізація - діяльність суб'єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг);
робота - діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;
споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;
споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції;
строк (термін) придатності - строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції, її якісні показники та показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та у
строк служби - календарний строк використання продукції за призначенням, починаючи від введення в обіг чи після ремонту, протягом якої виробник (виконавець) гарантує її безпеку та несе відповідальність за істотні недоліки, що виникли з його вини;
торговельне приміщення - майновий комплекс, який займає окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціально призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де суб'єкт господарювання здійснює діяльність з реалізації товару;
фальсифікована продукція - продукція виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само прямим неправомірним відтворенням товару іншої особи.

Стаття 2. Законодавство про захист прав споживачів

Законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Стаття 3. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж передбачені законодавством України про захист прав споживачів, застосовуються правила міжнародного договору.

Розділ II
ПРАВА СПОЖИВАЧІВ ТА ЇХ ЗАХИСТ


Стаття 4. Права та обов'язки споживачів

1. Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:
1) захист державою своїх прав;
2) належну якість продукції та обслуговування;
3) безпеку продукції;
4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
5) відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством;
6) звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав;
7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
2. Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.
3. Споживач зобов'язаний:
а) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар.
б) в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції.
в) користуватися товаром згідно з цільовим призначенням товару та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;
г) з метою запобігання негативних для споживача наслідків використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації, - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

Стаття 5. Захист прав споживачів

1. Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами продукції в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
2. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав.
3. Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи державного санітарно-епідеміологічного нагляду України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Стаття 6. Право споживача на належну якість продукції

1. Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також інформацію про цю продукцію.
2. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.
3. Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами.
Щодо окремих груп продукції зазначені вимоги встановлюються законами та іншими нормативно-правовими актами.

На товари, що завозяться на територію України, повинен бути передбачений законодавством документ, який підтверджує їх належну якість.
4. Забороняється введення в обіг фальсифікованої продукції.
5. Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом 10 років.
Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом 10 років.
6. Реалізація інтересів споживачів у встановленні вимог до належної якості продукції забезпечується правом участі споживачів та їх об'єднань у розробленні нормативних документів згідно із законодавством.

Стаття 7. Гарантійні зобов'язання

1. Виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектувальних виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.
Гарантійний строк на комплектувальні вироби повинен бути не менший, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.
2. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або на етикетці чи в будь-якому іншому документі, що додається до продукції.
Гарантійні зобов'язання у будь-якому випадку включають також будь-які зобов'язання виробника (виконавця) або продавця, передбачені рекламою.
3. Для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до неї при продажу, і який вважається гарантійним строком.
Строк придатності обчислюється починаючи від дати виготовлення, яка також зазначається на етикетці або в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання.
Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється.
На сезонні товари (одяг, хутряні та інші вироби) гарантійний строк обчислюється з початку відповідного сезону, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
4. У разі продажу товарів за зразками, поштою, а також у випадках, коли час укладення договору купівлі-продажу і час передачі товару споживачеві не збігаються, гарантійний строк обчислюється починаючи від дня передачі товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи складення - від дня їх здійснення, а якщо день передачі, установки (підключення) чи складення товару, а також передачі нерухомого майна встановити неможливо або якщо майно перебувало у споживача до укладення договору купівлі-продажу, - від дня укладення договору купівлі-продажу.
5. Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосовно об'єкта будівництва - не пізніше 10 років від дня передачі їх споживачеві.
6. При виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті.
Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків.
7. При обміні товару його гарантійний строк обчислюється заново від дня обміну.
8. Гарантійне зобов'язання припиняється на загальних підставах, передбачених Цивільним кодексом України.

9. Гарантійне зобов'язання не припиняється у разі неможливості виконання такого зобов'язання з причини відсутності необхідних для його виконання матеріалів, комплектувальних або запасних частин.

Стаття 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості

1. Споживач у разі виявлення недоліків товару або його фальсифікації має право протягом гарантійного строку в порядку та строки, встановлені законодавством, на свій вибір вимагати від продавця або виробника:
1) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення;
2) заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості;
3) відповідного зменшення його купівельної ціни;
4) заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості з відповідним перерахуванням купівельної ціни;
5) розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.
2. Стосовно непродовольчих товарів, що перебували у використанні та були реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача, зазначені у частині 1 цієї статті, задовольняються за згодою продавця.
Згідно з цією частиною задовольняються вимоги споживача щодо товарів, гарантійний строк на які не закінчився.
3. Вимоги споживача, встановлені частиною 1 цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.
Споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною 1 цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною 1 цієї статті
Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником.
4. Продавець і виробник під час продажу (реалізації) товару зобов'язані інформувати споживача про підприємства, що задовольняють вимоги, встановлені частинами 1 і 3 цієї статті. У разі ненадання такої інформації встановлюється відповідальність згідно із статтями 15 і 23 цього Закону.
5. Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною 1 цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.
Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п'ять кілограмів продавцю, виробнику (підприємству, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною 1 цієї статті) та їх повернення споживачеві здійснюється за рахунок продавця, виробника (підприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною 1 цієї статті).
6. За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом 14 днів або за домовленістю сторін.
У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з часу відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред'явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) інші вимоги, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 цієї статті.
7. Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не провадиться.
Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості перерахунок вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться виходячи з його вартості на час обміну, а у разі зниження ціни - виходячи з вартості на час купівлі.

При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а у разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а у разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом 7 днів.
8. У разі придбання споживачем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов'язаний замінити їх на товари належної якості або повернути споживачеві сплачені ним гроші, якщо недоліки виявлено у межах строку придатності. При цьому розрахунки із споживачем провадяться в порядку, передбаченому абзацом третім частини 7 цієї статті.
9. При пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом 14 днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.
На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною 1 цієї статті), зобов'язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України.
За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (14 днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.
При усуненні недоліків шляхом заміни комплектувального виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектувальний виріб і складову частину обчислюється починаючи від дня видачі споживачеві товару після ремонту.
10. Споживач має право пред'явити виробнику (продавцю) вимогу про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного строку. Ця вимога може бути пред'явлена протягом установленого строку служби, а якщо такий не встановлено - протягом 10 років, якщо в товарі було виявлено недоліки (істотні недоліки), допущені з вини виробника. Якщо цю вимогу не задоволено у строки, передбачені частиною 9 цієї статті, споживач має право на свій вибір пред'явити виробникові (продавцеві) інші вимоги, відповідно до частини 1 цієї статті.
11. Вимоги споживача розглядаються після пред'явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.
Під час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.
У разі втрати споживачем технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, їх відновлення здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
12. Виробник зобов'язаний відшкодувати всі збитки продавця (підприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною 1 цієї статті), який розглядає претензію споживача до придбаного товару.
Продавець (виробник) товарів зобов'язаний у місячний строк відшкодувати підприємству, що виконує його функції, збитки, яких воно зазнало у зв'язку із задоволенням вимог споживача, передбачених цією статтею.
13. Вимоги, встановлені частиною 1 цієї статті щодо товарів, виготовлених за межами України, задовольняються за рахунок продавця (імпортера).
14. Вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною 1 цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Стаття 9. Права споживача при придбанні товару належної якості

1. Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.
Споживач має право на обмін товару належної якості протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі.
Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.
Перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню) з підстав, зазначених у цій статті, затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.
3. При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а у разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом 7 днів.

Стаття 10. Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг)

1. Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступає до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад 70 відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише у відношенні частини послуги або робіт, що залишилася.
2. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
3. У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:
1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;
2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);
3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;
4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;
5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а у разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.
4. За наявності у роботах (послугах) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків.

Зазначені вимоги можуть бути пред'явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та нормативними документами, умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом 10 років.
5. У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботи (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.
6. Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
7. Про відступи від умов договору та інші недоліки в роботі (послузі), що не могли бути виявлені при звичайному способі її прийняття, споживач зобов'язаний повідомити виконавцеві не пізніше трьох діб після їх виявлення.
8. Виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги).
9. Виконавець зобов'язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг). Виконавець не звільняється від відповідальності, якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг).
Якщо виконання робіт (надання послуг) вимагає використання додаткових матеріалів, такі матеріали повинні відповідати вимогам безпеки, встановленим законодавством до таких матеріалів.
10. Виконавець несе відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю або майну споживача, що виникла у зв'язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт (надання послуг), незалежно від рівня його наукових і технічних знань, що дає змогу виявити їх властивості згідно із законодавством.
11. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) виникає необхідність у додаткових роботах (послугах), що не були передбачені умовами договору, виконавець зобов'язаний одержати від споживача дозвіл на виконання таких робіт (надання послуг).
Будь-які додаткові роботи (послуги), виконані (надані) виконавцем без згоди споживача не створюють для споживача будь-яких зобов'язань щодо їх оплати.
12. Якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов'язаний негайно повідомити про це споживача.
Виконавець зобов'язаний таким же чином повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж можна було очікувати під час укладення договору.
Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) без штрафних санкцій з боку виконавця у разі виникнення обставин, передбачених в абзацах першому та другому цієї частини.
13. Вимоги цієї статті не поширюються на виконання робіт з гарантійного ремонту.

Стаття 11. Права споживача в разі придбання ним продукції у кредит

1. Договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Не вважається пропонуванням споживчого кредиту застереження про можливість надання його під час придбання продукції.
2. Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:
1) особу та місцезнаходження кредитодавця;
2) кредитні умови, зокрема:
а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;
б) форми його забезпечення;
в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;
г) тип відсоткової ставки;
д) суму, на яку кредит може бути виданий;
е) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);
є) строк, на який кредит може бути одержаний;
ж) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;
з) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;
і) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;
ї) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію:
й) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.
3. Кредитодавець не має права вимагати від споживача відомостей, які не стосуються визначення його платоспроможності та не є необхідними для надання споживчого кредиту.
Персональні дані, одержані від споживача або іншої особи у зв'язку з укладенням та виконанням договору про надання споживчого кредиту, можуть використовуватися виключно для оцінки фінансового стану споживача та його спроможності виконати зобов'язання за таким договором.
Не є порушенням положень абзацу другого цієї частини повідомлення відомостей про споживача Бюро кредитних історій, яке займається збиранням, обробленням, зберіганням, захистом і використанням інформації відповідно до законодавства про формування і ведення кредитних історій.
Фінансові установи несуть відповідальність за порушення прав споживачів у сфері захисту персональних даних згідно із законом.
4. Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця.
Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.
У договорі про надання споживчого кредиту зазначається:
1) сума кредиту;
2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача;
3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту;
4) право дострокового повернення кредиту;
5) річна відсоткова ставка за кредитом;
6) інші умови, визначені законодавством.
У договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом 7 календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

5. До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:
1) для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач одержує за таким депозитом, цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за його кредитом;
2) споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством та/або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача;
3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки;
4) встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.
6. Споживач має право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору.
Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов'язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю до закінчення періоду, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
З відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживача повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором.
Споживач також сплачує відсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі.
Споживач не зобов'язаний сплачувати будь-які інші збори у зв'язку з відкликанням згоди.
Кредитодавець зобов'язаний повернути споживачеві кошти, сплачені ним згідно з договором про надання споживчого кредиту, але не пізніше, ніж протягом 7 днів. За кожний день затримки повернення коштів споживачу, сплачених ним згідно з договором про надання споживчого кредиту понад установлений строк (7 днів), споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка суми, належної до повернення кредитодавцем.
7. Право відкликання згоди не застосовується щодо:
1) споживчих кредитів, забезпечених іпотекою;
2) споживчих кредитів на придбання житла;
3) споживчих кредитів, наданих на купівлю послуги, виконання якої відбулося до закінчення строку відкликання згоди.
8. Споживач має право достроково повернути споживчий кредит, в тому числі шляхом збільшення суми періодичних виплат.
Якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних виплат, встановлених в абзаці першому цієї частини, кредитодавець зобов'язаний здійснити відповідне коригування кредитних зобов'язань споживача у бік їх зменшення.
9. У разі реалізації споживачем своїх прав, передбачених статтями 8 і 10 цього Закону, ці права діють і стосовно кредитодавця, що надав йому споживчий кредит для придбання продукції. Кредитодавець у такому випадку зобов'язаний повернути споживачеві суму вже здійснених ним виплат при розірванні договору купівлі-продажу (виконання роботи, надання послуги) або здійснити відповідне коригування кредитних зобов'язань споживача.
10. Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі:
1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; або
2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10 відсотків; або
3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує 5 відсотків суми кредиту; або
4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.

Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.
11. Якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення.
При цьому кредитодавцю забороняється:
1) надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
2) вилучати продукцію у споживача без одержання відповідного судового рішення або його згоди;
3) зазначати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;
4) вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;
5) звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов'язані зі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача.
6) вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;
7) вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Стаття 12. Права споживача в разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями

1. Положення цієї статті не застосовуються до договорів, укладених поза торговельними або офісними приміщеннями, які стосуються:
1) договорів споживчого кредиту;
2) правочинів з нерухомим майном;
3) правочинів з цінними паперами;
4) договорів страхування.
2. У разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві документ, який засвідчує факт укладення договору і є підставою для виникнення взаємних прав та обов'язків. Такий документ повинен містити інформацію про:
1) дату укладення договору;
2) найменування та місцезнаходження продавця (виконавця);
3) найменування продукції;
4) ціну;
5) строк виконання робіт (надання послуг);
6) інші істотні умови договору;
7) права та обов'язки сторін договору.
У разі ненадання такої інформації суб'єкт господарювання несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.
3. У разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями споживач має право розірвати договір за умови повідомлення продавця (виконавця) протягом 14 днів з дати одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями або прийняття продукції чи першої поставки такої продукції, за умови, що така продукція є річчю, а прийняття чи поставка продукції відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їх продаж.
4. У разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше 30 днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати продукцію або результати роботи чи послуги до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.

5. У разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, споживач повинен повідомити продавця (виконавця) про місце, де продукція може бути повернена.
Договором може передбачатися, що продукція або результати робіт (послуг), що були надіслані поштою, повинні у разі розірвання договору також бути повернені поштою.
Будь-які витрати, пов'язані з поверненням продукції, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен відшкодувати витрати споживача у зв'язку з поверненням продукції.
У разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, обов'язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні 60 днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов'язання з оплати її вартості.
6. Якщо споживачеві не було надано документ, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями, такий правочин не є підставою для виникнення обов'язків для споживача.
У разі ненадання документа або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом 30 днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв'язку з поверненням продукції.
7. Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані.
Знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору. Зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє права споживача на розірвання договору.
8. У разі коли продавець (виконавець) або третя особа надала споживачеві кредит на суму коштів за договором, укладеним поза торговельними або офісними приміщеннями, такий кредит втрачає чинність у момент розірвання договору.
9. Якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Стаття 13. Право споживача у разі укладення договору на відстані

1. Положення цієї статті не застосовуються до договорів, укладених на відстані, які стосуються:
1) правочинів з нерухомим майном, крім оренди такого майна;
2) правочинів з цінними паперами;
3) фінансових послуг;
4) продажу товарів торговельними автоматами;
5) телекомунікаційних послуг;
6) правочинів, здійснених на аукціоні, якщо участь у ньому можлива і без використання засобів дистанційного зв'язку.
2. Перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про:
1) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії;
2) основні характеристики продукції;
3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати;
4) гарантійні зобов'язання та інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом продукції;
5) інші умови поставки або виконання договору;
6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг;
7) вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу;
8) період прийняття пропозицій;
9) порядок розірвання договору.

У разі ненадання такої інформації суб'єкт господарювання несе відповідальність згідно із статтями 15 і 23 цього Закону.
3. Факт надання інформації відповідно до вимог частини 2 цієї статті повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем (виконавцем) в односторонньому порядку.
Підтвердження інформації не вимагається, якщо послуга надається засобами дистанційного зв'язку і оплачується через оператора телекомунікаційних послуг.
4. Споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом 14 днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару.
Якщо відповідно до абзацу другого частини 3 цієї статті підтвердження інформації не вимагається, споживач може розірвати договір протягом 14 днів з моменту його укладення.
У разі продажу матеріальних речей їх повернення також свідчить про розірвання договору.
Якщо підтвердження інформації не відповідає вимогам частини 3 цієї статті, період, протягом якого споживач має право розірвати договір, становить 90 днів з моменту одержання такої інформації, або у разі продажу матеріальних речей - з моменту одержання товару або першої поставки товару. Якщо протягом цього періоду підтвердження інформації було виправлене, споживач має право розірвати договір протягом 14 днів з моменту одержання виправленого підтвердження.
5. У разі коли інше не передбачено договором, споживач не має права розірвати договір, укладений на відстані, якщо:
1) надання послуги або поставка товару електронними засобами зв'язку за згодою споживача відбулися до закінчення строку розірвання договору, визначеного у частині 4 цієї статті, про що споживачеві було повідомлено у підтвердженні інформації;
2) ціна товару або послуги залежить від котировок на фінансовому ринку, тобто поза контролем продавця;
3) договір стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто якщо товар не може бути проданий іншим особам або може бути проданий лише з істотними фінансовими втратами для продавця (виконавця);
4) споживач відкрив аудіо- чи відеокасету або носій комп'ютерного забезпечення, які постачаються запечатаними;
5) договір стосується доставки періодичних видань;
6) договір стосується лотерей чи інших азартних ігор.
6. Якщо інше не передбачено договором, укладеним на відстані, продавець повинен поставити споживачеві товар протягом прийнятного строку, але не пізніше 30 днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору.
У разі неможливості виконання договору через відсутність замовленого товару продавець повинен негайно повідомити про це споживача, але не пізніше 30 днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору.
Продавець може використовувати стандартну умову у договорі про можливість заміни товару у разі його відсутності іншим товаром. Така умова вважатиметься справедливою, якщо:
1) інший товар відповідає меті використання замовленого товару;
2) має таку ж або кращу якість;
3) його ціна не перевищує ціни замовленого товару.
Про наявність такої умови у договорі споживач повинен бути повідомлений перед укладенням договору в порядку, передбаченому частиною 2 цієї статті.
7. До договору, укладеного на відстані, застосовуються положення, передбачені частинами 5 - 9 статті 12 цього Закону.

Стаття 14. Право споживача на безпеку продукції (товарів, наслідки робіт)

1. Споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну.

У разі відсутності нормативних документів, нормативно-правових актів, що містять обов'язкові вимоги до продукції, використання якої може завдати шкоди життю, здоров'ю споживача, навколишньому природному середовищу, а також майну споживача, відповідні органи виконавчої влади, що здійснюють державний захист прав споживачів, зобов'язані негайно заборонити випуск і реалізацію такої продукції.
2. На товари (наслідки робіт), використання яких понад визначений строк є небезпечним для життя, здоров'я споживача, навколишнього природного середовища або може заподіяти шкоду майну споживача, встановлюється строк служби (строк придатності). Ці вимоги можуть поширюватись як на виріб у цілому, так і на окремі його частини.
Виробник (виконавець, продавець) повинен попереджати споживача про встановлений строк служби (строк придатності) товару (наслідків роботи) або його частини, обов'язкові умови його використання та можливі наслідки в разі їх невиконання, а також про необхідні дії після закінчення цього строку.
Забороняється змінювати строк служби (строк придатності), який зазначено на етикетці, упаковці або у супровідних документах на товар, а також вводити в обіг товари, строк придатності яких минув.
3. Якщо для безпечного використання продукції, її зберігання, транспортування та утилізації необхідно додержуватись спеціальних правил, виробник (виконавець) зобов'язаний розробити такі правила та довести їх до продавця або споживача, а продавець - до споживача.
4. Продукція, на яку актами законодавства або іншими нормативними документами встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки для життя, здоров'я споживачів, їх майна, навколишнього природного середовища і передбачено нанесення національного знака відповідності, повинна пройти встановлену процедуру оцінки відповідності. Виробник має право маркувати продукцію національним знаком відповідності за наявності декларації про відповідність та/або сертифіката відповідності, виданих згідно із законодавством.
Реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється.
Підставою для митного оформлення імпорту таких товарів на територію України є наявність передбачених законодавством документів, які засвідчують факт проходження ними процедури оцінки відповідності.
Відповідальність за порушення вимог щодо безпеки продукції, передбачених цією частиною, визначається цим Законом та іншими законодавчими актами.
5. Якщо встановлено, що при додержанні споживачем правил використання, зберігання чи транспортування товарів (наслідків робіт) вони завдають або можуть завдати шкоди життю, здоров'ю, майну споживача чи навколишньому природному середовищу, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний негайно припинити їх виробництво (реалізацію) до усунення причин заподіяння шкоди, а в необхідних випадках - вжити заходів до вилучення їх з обігу і відкликання у споживачів.
Якщо причини заподіяння шкоди усунути неможливо, виробник (виконавець) зобов'язаний зняти таку продукцію з виробництва, вилучити з обігу, відкликати у споживачів. У разі невиконання цих обов'язків зняття продукції з виробництва, вилучення з обігу і відкликання у споживачів проводиться за приписом органів виконавчої влади, що здійснюють контроль за безпекою продукції.
Виробник (виконавець) зобов'язаний відшкодувати у повному обсязі завдані споживачам збитки, пов'язані з відкликанням продукції.
6. Створюючи новий (модернізований) товар, розробник повинен подати технічну документацію відповідному органу для проведення державної експертизи на його відповідність вимогам щодо безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища.
7. Виробник (виконавець) зобов'язаний інформувати споживача про можливий ризик і про безпечне використання продукції за допомогою прийнятих загальновідомих у міжнародній практиці позначень.

Стаття 15. Право споживача на інформацію про продукцію

1. Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Інформація про продукцію повинна містити:
1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;
3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів
харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;
4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;
5) позначку про наявність у її складі генетично-модифікованих компонентів;
6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;
7) дату виготовлення;
8) відомості про умови зберігання;
9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;
11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Інформація про послуги, пов'язані з концертною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, повинна містити дані про використання чи невикористання виконавцями музичних творів фонограм власного вокального, інструментального, вокально-інструментального виконання музичного твору з музичним супроводом або без нього чи фонограм музичного супроводу до власного вокального, інструментального, вокально-інструментального виконання музичного твору.
Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.
Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).
Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.
2. Інформація, передбачена частиною 1 цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитись до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.
Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, повинні супроводжуватись інформацією про їх походження.
3. Продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов'язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції.
Написи щодо ціни реалізації продукції повинні бути чіткими і простими для розуміння.
Ціна продукції повинна включати в себе всі податки та неподаткові обов'язкові платежі, які відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції.

На аукціонних торгах споживачам повинна повідомлятися стартова ціна продажу відповідного товару.
Ціна товару зазначається за одну упаковку такого товару, а якщо товар поставляється без упаковки - за одиницю вимірювання, яка звичайно застосовується до такого товару.
У разі коли за одну ціну пропонується кілька товарів, робіт або послуг чи їх поєднання або якщо продавець (виконавець) надає споживачу при реалізації однієї продукції право одержати іншу продукцію за зниженою ціною, до споживача доводиться інформація щодо:
1) змісту та вартості пропозиції та у разі пропонування товарів, робіт або послуг за одну ціну - ціну таких товарів, робіт або послуг, взятих окремо;
2) умови прийняття пропозиції, зокрема строк її дії та будь-які обмеження, включаючи обмеження щодо кількості.
4. Вживання понять "знижка" або "зменшена ціна" або будь-яких інших, аналогічних їм за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов:
1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб'єкт господарювання;
2) якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовуються протягом визначеного та обмеженого періоду часу;
3) якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни.
5. Вживання понять "розпродаж" або будь-яких інших, аналогічних йому, дозволяється лише з додержанням таких умов:
1) якщо здійснюється розпродаж усіх товарів у межах певного місця або чітко визначеної групи товарів;
2) якщо тривалість розпродажу обмежено в часі;
3) якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, є меншими від їх звичайної ціни.
6. Після публічного повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до споживачів повинна доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також ціну цієї ж продукції, встановлену після їх початку.
7. У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило:
1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків;
2) неможливість використання придбаної продукції за призначенням - споживач має право вимагати надання у прийнятно короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;
3) заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну споживача - споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги, передбачені статтею 16 цього Закону, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об'єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором.
8. Збитки, завдані споживачеві недобросовісною рекламою, підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі.
Продавець не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.
9. Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

Стаття 16. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну дефектною продукцією або продукцією неналежної якості

1. Шкода, заподіяна життю, здоров'ю або майну споживача дефектною продукцією або продукцією неналежної якості, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, якщо законом не передбачено більш високої міри відповідальності.
2. Право вимагати відшкодування заподіяної шкоди визнається за кожним потерпілим споживачем незалежно від того, чи перебував він у договірних відносинах з виробником (виконавцем, продавцем). Таке право зберігається протягом установленого строку служби (строку придатності), а якщо такий не встановлено - протягом 10 років з дати введення в обіг такої продукції її виробником.
При цьому на такого споживача покладається обов'язок довести:
1) наявність шкоди;
2) наявність дефекту в продукції;
3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між такими шкодою та дефектом.
Відповідальність, яка покладається на виробника (виконавця) відповідно до положень цього Закону, не залежить від дій або бездіяльності інших осіб, які мають відношення до шкоди, що заподіяна дефектною продукцією.
3. Відповідальність перед споживачем за шкоду, зазначену в частині 1 цієї статті, несе сторона, яка її заподіяла.
4. Виробник (виконавець) несе відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю або майну споживача, що виникла у зв'язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів пристосувань чи інших засобів, необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг, незалежно від рівня його наукових і технічних знань.
5. Виробник (виконавець, продавець) звільняється від відповідальності, якщо доведе, що:
1) шкоду заподіяно з вини самого споживача внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування продукції або дії непереборної сили;
2) не вводив продукцію в обіг;
3) дефект у продукції виник внаслідок додержання виробником вимог законодавства або виконання обов'язкових для нього приписів органів державної влади.

Стаття 17. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування

1. За всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.
2. Споживач має право на вільний вибір продукції у зручний для нього час з урахуванням режиму роботи продавця (виконавця).
Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції.
Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту.
3. Продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.
4. Споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.
У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.
5. У разі порушення прав споживача на підприємствах сфери обслуговування продавець (виробник, виконавець) і працівники цих підприємств несуть відповідальність, встановлену законом.

Стаття 18. Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача

1. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

2. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
3. Несправедливими є, зокрема, умови договору про:
1) звільнення або обмеження юридичної відповідальності продавця виконавця або виробника у випадку смерті або ушкодження здоров'я споживача, спричинених діями чи бездіяльністю продавця (виконавця, виробника);
2) виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);
3) встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
4) надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору;
5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50 відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором;
6) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається;
7) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника);
8) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір, укладений на невизначений строк із споживачем без повідомлення його про це, крім випадків, установлених законом;
9) установлення невиправдано малого строку на надання споживачем згоди на продовження дії договору, укладеного на визначений строк, з автоматичним продовженням такого договору, якщо споживач не висловить відповідного наміру;
10) установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору;
11) надання продавцеві (виконавцеві, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі;
12) надання продавцеві (виконавцеві, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору;
13) визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцеві (виконавцеві, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору;
14) надання продавцеві (виконавцеві, виробнику) права визначати відповідність продукції умовам договору або надання йому виключного права щодо тлумачення договору;
15) обмеження відповідальності продавця (виконавця, виробника) стосовно зобов'язань, прийнятих його агентами, або обумовлення прийняття ним таких зобов'язань додержанням зайвих формальностей;
16) встановлення обов'язку споживача виконати всі зобов'язання, навіть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх;
17) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права передавати свої права та обов'язки за договором третій особі, якщо це може стати наслідком зменшення гарантій, що виникають за договором для споживача, без його згоди.
4. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Положення пункту 8 частини 3 цієї статті не застосовується до умови договорів про надання споживчого кредиту, відповідно до якої кредитодавець встановлює право розірвати договір в односторонньому порядку за наявності підстав, визначених законодавством, та за умови негайного повідомлення кожної із сторін про розірвання договору.

Положення пункту 11 частини 3 цієї статті не застосовується до договорів, укладених на невизначений строк, за умови встановлення в таких договорах обов'язковості повідомлення заздалегідь споживача про намір змінити умови договору і надання йому у зв'язку з цим права на розірвання договору.
Положення пункту 13 частини 3 цієї статті не застосовується до положень про індексацію ціни, що відповідають законодавству, якщо умови та метод розрахунку ціни чітко і недвозначно визначено у договорі.
Положення пунктів 8, 11 та 13 частини 3 цієї статті не застосовуються до:
1) операцій із цінними паперами, фінансовими послугами та іншими товарами або послугами, ціна яких залежить від зміни котировок або індексів на біржах чи ставок на фінансових ринках, які не контролюються продавцем;
2) договорів про купівлю/продаж іноземної валюти, дорожніх чеків або про міжнародні грошові перекази, номіновані в іноземній валюті.
5. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
6. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:
1) такі положення також підлягають зміні або
2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.
7. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
8. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
9. Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача, споживачеві завдано збитків, вони повинні відшкодовуватися винною особою у повному обсязі.
Споживач має право на відшкодування збитків, завданих йому виробником (виконавцем, продавцем), у зв'язку з використанням останнім переваг свого становища у виробничій чи торговельній діяльності.

Стаття 19. Заборона нечесної підприємницької практики

1. Нечесна підприємницька практика забороняється.
Нечесна підприємницька практика включає:
1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції;
2) будь-яка діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.
2. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно:
1) основних характеристик продукції, таких як їх наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, розгляд скарг, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару;
2) будь-яких застережень щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції;
3) ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг;
4) потреби у послугах, заміні складових чи ремонті;
5) характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди;
6) права споживача або небезпеку, що йому загрожує.
Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
3. Забороняється як таке, що вводить в оману:

1) пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції;
2) пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої;
3) відмова від пред'явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару;
4) недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення;
5) пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або існують обмеження щодо її обігу;
6) недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій безпеці споживача або його сім'ї, якщо він не придбає чи не замовить продукцію;
7) утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції;
8) використання повідомлення про розпродаж у зв'язку із закриттям суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або припинення відповідного виду господарської діяльності, тоді як це не відповідає дійсності.
Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.
4. Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.
При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться:
1) час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції;
2) вживання образливих або загрозливих висловів;
3) використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача;
4) встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію, чи укласти договір з іншим суб'єктом господарювання;
5) загроза здійснити незаконні або неправомірні дії.
5. Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики:
1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати;
2) здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла;
3) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача;
4) вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.
Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.
6. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством.

Стаття 20. Правила торговельного, побутового та інших видів обслуговування

Правила торговельного, побутового та інших видів обслуговування (виконання робіт, надання послуг) затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені правила не можуть суперечити законодавчим актам.

Стаття 21. Порушення прав споживачів

Крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:
1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;
2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;
3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, заподіяної невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;
4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;
5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;
6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;
7) ціну продукції визначено неналежним чином;
8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Стаття 22. Судовий захист прав споживачів

1. Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
2. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
3. Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав

Стаття 23. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів

1. У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання у сфері торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:
1) відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною 1 статті 8 і частиною 3 статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі 50 відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції, - у розмірі 50 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4) виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі 300 відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
5) реалізацію продукції, забороненої для виготовлення та реалізації (виконання, надання) відповідним державним органом, - у розмірі 500 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не
менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6) реалізацію небезпечного товару (отрути, пестициду, вибухо- і вогненебезпечної речовини тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання - у розмірі 100 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
7) відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі 30 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
8) створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості реалізованої продукції за минулий календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
9) невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
10) реалізацію товару, строк придатності якого минув, - у розмірі 200 відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
11) порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі 100 відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за минулий календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Суми штрафів зараховуються до державного бюджету.
Порядок їх стягнення визначається Кабінетом Міністрів України.
3. У разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, його територіальних органів та їх посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Розділ III
ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ СПОЖИВАЧІВ (об'єднання споживачів)


Стаття 24. Громадські організації споживачів (об'єднання споживачів)

1. З метою захисту своїх законних прав та інтересів споживачі мають право об'єднуватися у громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

2. Об'єднання споживачів є громадськими організаціями, що провадять свою діяльність відповідно до Закону України "Про об'єднання громадян".
3. Держава підтримує діяльність об'єднань споживачів.

Стаття 25. Права громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів)

1. Об'єднання споживачів мають право:
1) вивчати споживчі властивості продукції, попит на неї, проводити опитування населення для виявлення громадської думки про якість товарів, що випускаються і реалізуються, та ціни на них;
2) проводити самостійно або звертатися до уповноважених державних органів щодо проведення експертизи та випробування продукції;
3) одержувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;
4) сприяти відповідним державним органам у здійсненні контролю за якістю продукції та обслуговування;
5) надавати юридичну і консультаційну допомогу споживачам згідно із законодавством;
6) вносити пропозиції щодо розроблення нормативних документів, що встановлюють вимоги до якості продукції;
7) представляти і захищати інтереси споживачів в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування згідно із законодавством;
8) вносити органам виконавчої влади і суб'єктам господарювання пропозиції про заходи щодо підвищення якості продукції, про тимчасове зупинення випуску та реалізації продукції, яка не відповідає встановленим вимогам щодо якості, про припинення виробництва, вилучення з реалізації продукції, що становлять небезпеку для життя, здоров'я та майна громадян або завдають шкоди навколишньому природному середовищу, фальсифіковану та дефектну продукцію, а також про коригування цін, встановлених з порушенням законодавства;
9) звертатися з позовом до суду про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій.
При задоволенні такого позову суд зобов'язує порушника довести рішення суду у встановлений ним строк через засоби масової інформації або іншим способом до відома споживачів.
Рішення суду, що набрало законної сили, про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів є обов'язковим для суду, що розглядає позов споживача щодо цивільно-правових наслідків їх дій з питань, чи мали місце ці дії і чи були здійснені вони цими особами;
10) відповідно до законодавства захищати в судовому порядку права споживачів, які не є членами громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів);
11) звертатись до правоохоронних органів та органів виконавчої влади про притягнення до відповідальності осіб, винних у випуску та реалізації продукції неналежної якості;
12) інформувати громадськість про права споживачів;
13) сприяти розвитку міжнародного співробітництва у сфері захисту прав та інтересів споживачів.

Розділ IV
ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ВЛАДИ У СФЕРІ ЗАХИСТУ
ПРАВ СПОЖИВАЧІВ


Стаття 26. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав та інтересів споживачів та його територіальних органів

1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:
1) давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;
2) перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.
Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів;
3) відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектувальних виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України;
4) проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію. У разі неможливості повернення продукції, яка була використана (одержана) під час контрольної перевірки, відшкодування затрат відноситься на результати діяльності суб'єктів господарювання. Порядок проведення таких перевірок визначається Кабінетом Міністрів України;
5) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектувальних виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції;
6) припиняти відвантаження і реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення суб'єктами господарювання виявлених недоліків;
7) забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції:
а) на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів;
б) на яку в нормативно-правових актах та нормативних документах встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я, майна споживачів та охорони навколишнього природного середовища, якщо продукцію внесено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але немає сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності);
в) завезеної на територію України без документів, які підтверджують її належну якість;
г) на яку строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув;
ґ) яка є фальсифікованою;
8) приймати рішення про:
а) припинення суб'єктами господарювання у сфері торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, - до усунення виявлених недоліків;
б) тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання у сфері торгівлі (секцій, відділів), послуг, у тому числі ресторанного господарства, складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків;
9) опломбовувати у порядку, передбаченому законодавством виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання у сфері торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, а також несправні, з неправильними показаннями, з пошкодженим повірочним тавром або без нього, чи з таким, строк дії якого закінчився, засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів, з наступним повідомленням про це територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації;
10) подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів;
11) передавати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки злочину, органам дізнання чи досудового слідства;
12) накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення;
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем знаходження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів або його територіальних органів.
13) накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
2. Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.

Стаття 27. Повноваження інших органів виконавчої влади щодо захисту прав споживачів

1. Інші органи виконавчої влади здійснюють державний захист прав споживачів у межах своєї компетенції, визначеної законодавством.

Стаття 28. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо захисту прав споживачів

1. Органи місцевого самоврядування з метою захисту прав споживачів мають право створювати при їх виконавчих органах структурні підрозділи з питань захисту прав споживачів, які вправі:
1) розглядати звернення споживачів, консультувати їх з питань захисту прав споживачів;
2) аналізувати договори, що укладаються продавцями (виконавцями, виробниками) із споживачами, з метою виявлення умов, які обмежують права споживачів;
3) у разі виявлення продукції неналежної якості, фальсифікованої, небезпечної для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього природного середовища терміново повідомляти про це відповідні територіальні органи у справах захисту прав споживачів, інші органи, що здійснюють контроль і нагляд за якістю і безпекою продукції;
4) у разі виявлення фактів реалізації продукції, яка не супроводжується необхідною, доступною, достовірною, своєчасною інформацією та відповідними документами або з простроченим строком придатності, тимчасово зупиняти реалізацію продукції до пред'явлення інформації, супровідних документів або припиняти її реалізацію;
5) готувати подання до органу, який видав дозвіл на провадження відповідного виду діяльності, для вирішення питання про тимчасове зупинення його дії чи про дострокове анулювання у разі систематичного порушення прав споживачів;
6) подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів.

Стаття 29. Обов'язки і відповідальність службових осіб органів виконавчої влади, які здійснюють захист прав споживачів

1. Службові особи органів виконавчої влади, які здійснюють захист прав споживачів, зобов'язані суворо додержуватися вимог законодавства. За невиконання або неналежне виконання обов'язків службові особи притягаються до відповідальності згідно із законодавством.

Стаття 30. Розгляд скарг на рішення органів виконавчої влади, що здійснюють захист прав споживачів, їх службових осіб, а також на дії таких осіб

1. Скарги на рішення органів виконавчої влади, що здійснюють захист прав споживачів, їх службових осіб, а також на дії таких осіб розглядаються в порядку, визначеному законодавством.

2. Подання скарги не зупиняє виконання рішення органу виконавчої влади, що здійснює захист прав споживачів, його службових осіб, а також дій таких осіб.

Стаття 31. Відносини органів виконавчої влади, що здійснюють захист прав споживачів, з правоохоронними органами

1. Працівники правоохоронних органів надають службовим особам органів виконавчої влади, що здійснюють захист прав споживачів, допомогу у виконанні ними службових обов'язків та припиняють незаконні дії фізичних осіб, які перешкоджають виконанню покладених на них функцій.

Стаття 32. Правовий захист службових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів

1. Службова особа спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів при виконанні своїх службових обов'язків перебуває під захистом закону.
Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та майна службової особи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів і членів її сім'ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.
2. Усі службові особи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів підлягають державному обов'язковому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету.
Порядок та умови страхування службової особи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
3. Образа службової особи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, а також опір, погроза, насильство та інші дії, які перешкоджають виконанню покладених на неї завдань, тягнуть за собою встановлену законом відповідальність.
У разі каліцтва чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, службова особа спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів одержує компенсацію в розмірі від річного до п'ятирічного грошового утримання залежно від ступеня втрати працездатності, а в разі її загибелі із зазначеної причини сім'ї загиблого виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою.
Шкода (збитки), завдані майну службової особи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів або членів її сім'ї у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків, компенсуються в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

Розділ V
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. До приведення у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
1) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення інших законів у відповідність із цим Законом;
2) відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
3) привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
4) забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
















Інструкція
до практичного заняття № 9
Місце проведення :навчальний кабінет
Тема: Організація торгівлі у розстрочку та комісійної торгівлі непродовольчими товарами.
Мета: Вивчити правила торгівлі у розстрочку і комісійної торгівлі непродовольчими товарами. Сформувати уміння та навички використання Студенти повинні вміти: користуватись законодавчими та нормативними документами при вирішенні торговельно - комерційних ситуацій, розрахувати суму розстрочки, прийняти речі на комісію, уцінити їх, оформити всі необхідні для цього документи.

Методичне забезпечення:
1.Правила торгівлі у розстрочку (далі - № 997, додаток А).
2. Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами (далі - № 37, Додаток Б).
3.Про внесення змін і доповнень до Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами (далі - № 342, Додаток В).
4.Лічильна техніка.
Хід заняття:
1.Повторити Правила торгівлі у розстрочку та Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами (усно).

2.Дати відповіді на контрольні запитання:
2.1. Які документи повинен пред'явити покупець для придбання товарів у розстрочку?
2.2. Які документи оформляються при купівлі товару у розстрочку?
2.3. Які чинники впливають на розмір першого внеску при купівлі товару в розстрочку?
2.4. Який строк реалізації прийнятого на комісію товару?
2.5. Які розміри першої та другої уцінки прийнятого на комісію товару?
2.6. Який порядок повернення комітенту нереалізованих товарів?

3.Вирішити ситуації, що виникають при продажу товарів у розстрочку і комісійній торгівлі (письмово).

3.1. Студент навчається в Києві, а постійно проживає в Ужгороді. Де і за яких умов цей студент може придбати товар у розстрочку (№ 997, п.3)?
3.2. Покупець придбав холодильник вартістю 4000 гривень з розстрочкою платежу на 6 місяців. Заробітна плата покупця становить 1600 гривень. Розмір відсотків за кредит -10%. Визначити суму першого внеску (завдатку), оплату за кредит і суму щомісячної оплати на погашення кредиту (№ 997, п.10).
3.3. Покупець, заробітна плата якого складає 2000 гривень, придбав пальто вартістю 1080 гривень з розстрочкою платежу на 12 місяців. Розмір відсотків за кредит - 12%. Визначити суму першого внеску, оплату за кредит і суму щомісячної сплати на погашення покупцем кредиту (№997, п.10).
3.4. 30 травня покупець придбав телевізор вартістю 3500 гривень з розстрочкою платежу на 6 місяців. 10 грудня цього ж року телевізор був повернений в магазин як такий., що не витримав гарантійного терміну. Покупець повністю сплатив вартість телевізора і відсотки за кредит в сумі 350 гривень. Але на день повернення ціна даної марки телевізорів знизилась і складала 2850 гривень. Яку суму повинен повернути магазин покупцеві (№ 992, п.14)?
3.5. Які документи повинен пред'явити комітент, якщо він здає на комісію мікрохвильову піч, що була у вжитку протягом одного місяця (№ 37, пп. 2.5, 2.9)?
3.6. Як документально оформляється комісіонером приймання на комісію трьох пар взуття одного виду (№ 37, п.2.8; № 342, п.4)?
3.7. Комітент здав на комісію пилосос ціною 500 гривень. Розмір комісійної винагороди становить 20 % від ціни реалізації. Яку суму одержить комітент, якщо товар проданий після першої уцінки (№ 37, п.4.1; № 342, п.7)?
38. 20 вересня комітент здав на комісію електровитяжку за ціною 350 гривень. 5 листопада цього ж року він забирає товар. Яка сума повинна бути відшкодована комітентом за зберігання нереалізованої електровитяжки (№ 37, п.5.7; № 342, п.9)?
Методичні вказівки
1. При вивченні Правил торгівлі у розстрочку звернути увагу на такі питання:
- документи, які повинен пред'явити покупець для оформлення договору купівлі-продажу (п.6); *
- розмір відсотків за наданий кредит (п.9);
- розмір першого внеску, що залежить від вартості товарів, і строки оплати решти вартості товарів (п.10);
- обмеження щодо суми кредиту (п. 11);
- умови повернення товарів неналежної якості (п. 14). Вивчаючи Правила комісійної торгівлі (№ 37), враховувати зміни до них (№ 342), особливо в пунктах 1.6; 2.8; 4.1; 5.1; 5.7.
2. Контрольні запитання у звіт не переписувати. Відповіді можуть бути надані у письмовій, або усній формі на розгляд викладача.
3.До кожної ситуації у завданні вказаний пункт Правил, на основі якого ця ситуація вирішується. Відповіді повинні бути обґрунтовані, в окремих ситуаціях проведені розрахунки.
З метою раціонального використання аудиторного часу рекомендується заздалегідь переписати ситуації у зошит для практичних занять і ознайомитись з методичними вказівками щодо їх вирішення.
Приклади вирішення ситуацій:
а) Покупець придбала пальто з хутра вартістю 10000 грн. з розстрочкою платежу на 12 місяців. Місячна зарплата покупця становить 1200 грн., оплата за кредит 10%. Визначити суму першого внеску, оплату за кредит і суму місячної сплати на погашення покупцем кредиту.
1.Відповідно по п.11 кредит не повинен перевищувати шестимісячної заробітної плати покупця. Отже, сума кредиту становить 7200 грн.(1200х6міс.)
2.Сума,що оплачується за надання кредиту –720 грн.(7200х10%:100%)
3. Сума першого внеску 2800 грн. (10000грн.-7200грн.)
4.Сума щомісячної сплати – 600 грн. (7200грн:12 міс) і, вона не перевищ
50 % місячної заробітної плати.(№997, п.10).
б) Комітент здав на комісію пальто чоловіче за ціною 600грн. Розмір комісійної винагороди 20%. Яку суму одержить комітент, якщо пальто було продане після другої уцінки.
1. Відповідно до п.4.1( зі змінами) при першій уцінці ціна знижується на 30% первинної вартості товару, отже сума першої уцінки – 180 грн.( 600 грн. х30%:100%)., залишкова ціна товару 420 грн.( 600 грн. - 180 грн).
2. При другій уцінці зниження ціни становить 40 % від залишкової ціни:
сума другої уцінки 168 грн. (420грн. х 40% :100%),
нова ціна пальта, за яку воно було продане 252 грн.(420грн.-168 грн.)
3.Сума комісійної винагороди,що залишається на користь магазину,-20% від ціни реалізації-50,4 грн. ( 252 грн. х 20%: 100%).
4.Комітенту виплачується 201,6 грн. ( 252грн.- 50,4грн.)


Після виконання практичної роботи студент повинен:
ЗНАТИ:
- правила торгівлі у розстрочку і комісійної торгівлі непродовольчими товарами;
УМІТИ:
- використовувати названі правила у практиці торговельної діяльності;
- правила торгівлі у розстрочку і комісійної торгівлі непродовольчими товарами.

Література:
1. Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами. Затверджено наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13 березня 1995 р. № 37 // Галицькі контракти. - 1995. -№ 14.-С.29-30.
2. Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України № 342 від 08.07.1997 р. "Про внесення змін і доповнень до Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом МЗЕЗ України від 13.03. 1995 р. № 342 // Галицькі контракти. -1997.-№ 44.-С.70-71.
3. Інструкція про порядок оформлення суб'єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами. Затверджено наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08.07.1997 р. № 343 //Галицькі контракти.-1997.-№ 44.-С.72-73.
4. Правила торгівлі у розстрочку. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1998 р. № 997 //Галицькі контракти. -1998.-№ 29.-С.76-78.
Додаток А
 
 
 

 
     
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1998 р. N 997

ПРАВИЛА торгівлі у розстрочку

1. Ці Правила встановлюють порядок продажу резидентами або нерезидентами (далі - [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]) непродовольчих товарів фізичним особам, у тому числі громадянам-суб'єктам підприємницької діяльності без створення юридичної особи, у розстрочку, тобто на умовах розстрочення кінцевого розрахунку, на визначений строк та під відсоток.

2. Продаж товарів у розстрочку може здійснюватися:
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], що засновані на державній власності чи на власності відповідної територіальної громади;
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] системи споживчої кооперації, перелік яких затверджується правліннями районних споживчих спілок та районних споживчих товариств, а також [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], що належать до сфери управління Укоопспілки, перелік яких затверджується Укоопспілкою;
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] інших форм власності відповідно до їх установчих документів.

3. Продаж товарів у розстрочку здійснюється фізичним особам, які мають постійний доход і постійно проживають у населеному пункті, де знаходиться [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Якщо фізична особа постійно працює або навчається за межами населеного пункту, де постійно проживає, вона може придбавати товари у розстрочку за місцем роботи (навчання), але за згодою [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Фізичні особи, які проживають у населеному пункті сільської місцевості, де немає [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], що продають товари у розстрочку, можуть придбавати товари за такими умовами у межах одного адміністративного району, де проживає ця фізична особа, у будь-якого [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] системи споживчої кооперації, визначеного відповідним правлінням районної споживчої спілки, районного споживчого товариства, або у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] іншої форми власності, що знаходиться у межах цього адміністративного району і здійснює продаж товарів у розстрочку, але за згодою [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].

4. Перелік товарів, що продаються у розстрочку, визначає [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] самостійно з урахуванням орієнтовного переліку товарів вітчизняного та іноземного виробництва, що рекомендуються для продажу у розстрочку згідно з додатком

5. Продаж товарів у розстрочку здійснюється на підставі договору купівлі-продажу товарів у розстрочку (далі - договір), який укладається за формою згідно з додатком 2 між [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та фізичною особою (покупцем), відповідно до якого [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зобов'язується передати обумовлений товар, а покупець провести розрахунки за товар у строки і у розмірах, передбачених цим договором.
Договором визначаються умови, за яких здійснюється продаж товарів у розстрочку.
Договір повинен укладатися з дотриманням вимог цих Правил

6. Договір укладається за умови пред'явлення покупцем паспорта і довідки для придбання товарів у розстрочку (додаток 3), що видається за місцем роботи (навчання), а непрацюючим пенсіонерам - органом, що призначив пенсію.
Довідка для придбання товарів у розстрочку (далі - довідка) видається адміністрацією підприємства (установи, організації) лише тим особам, які перебувають у трудових відносинах з цим підприємством (установою, організацією) або навчаються у навчальному закладі не менше 3 місяців і постійно отримують заробітну плату (стипендію).
Довідка не повинна видаватися фізичним особам, у яких утримання за виконавчими документами становлять 50 відсотків заробітної плати (стипендії, пенсії), а також працівникам підприємств (установ, організацій), розірвання трудового договору з якими передбачається з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією підприємства (установи, організації) або з інших причин.

7. Підприємства (установи, організації) можуть видавати фізичним особам лише одну довідку.
Наступна довідка може бути видана фізичним особам тільки за умови повного розрахунку за товари, придбані у розстрочку за раніше одержаною довідкою, а непрацюючим пенсіонерам і особам, які здійснюватимуть розрахунки шляхом внесення грошей готівкою до каси [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] або шляхом безготівкового перерахування через банківські установи, - після пред'явлення ними договору з відміткою [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] про повний розрахунок за товари, придбані на підставі раніше одержаної довідки.
Бланки довідок повинні виготовлятися на замовлення підприємства (установи, організації), мати друкарську нумерацію, видаватися, обліковуватися та зберігатися уповноваженою керівником підприємства (установи, організації) особою як бланки документів суворої звітності відповідно до встановленого порядку.

8. Договір між [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і покупцем, який здійснюватиме погашення кредиту шляхом відрахувань з його заробітної плати (стипендії) за місцем роботи (навчання), складається у трьох примірниках: перший - залишається у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], другий - передається покупцеві, третій - підприємству (установі, організації), що видало довідку.
У разі розрахунків з покупцями, які здійснюватимуть погашення кредиту шляхом внесення грошей готівкою до каси [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] або шляхом безготівкового перерахування через банківські установи, договір складається у двох примірниках: один - залишається у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], другий - передається покупцеві.

9. Під час продажу товарів у розстрочку з покупців на користь [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] від наданого кредиту справляються відсотки, розмір яких встановлює [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], але не вище діючих на момент продажу товарів річних ставок за фінансові кредити банку, що обслуговує [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], який здійснює продаж товарів у розстрочку.
Наступна зміна ставок за банківські кредити не тягне за собою перерахування за цими відсотками.

10. Передача у розпорядження покупцеві товарів, що придбаваються у розстрочку, здійснюється за умови внесення першого внеску (завдатку) у розмірі не менше 25 відсотків їх вартості, а товарів за ціною понад 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - не менше 50 відсотків, що має зазначатися у договорі, з урахуванням обмежень, визначених пунктом 11 цих Правил. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Договором має передбачатися строк оплати решти вартості товарів у межах від 6 до 12 місяців, а товарів, вартість яких перевищує 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - від 6 до 24 місяців. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
У разі коли особи, які купують товари у розстрочку, здійснюють виплати за виконавчими документами у розмірі менш як 50 відсотків їх заробітної плати (стипендії, пенсії), [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] під час продажу товарів у розстрочку має зменшувати кредит, що надається цим особам, з таким розрахунком, щоб загальна сума щомісячних утримань за виконавчими документами, а також на погашення кредиту не перевищувала 50 відсотків відповідної місячної заробітної плати (стипендії, пенсії).
Право власності на товари, передані згідно з договором у розпорядження покупця, переходить до нього після кінцевого розрахунку.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]  [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], а також ці транспортні засоби не знімаються з обліку в органах Державтоінспекції до пред'явлення покупцем договору з відміткою [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] про повний розрахунок.

11. Кредит, що надається, не повинен перевищувати трьохмісячної заробітної плати (стипендії, пенсії) покупця у разі продажу товарів з розстрочкою платежу на 6 місяців, шестимісячної - з розстрочкою платежу на 12 місяців, дванадцятимісячної - з розстрочкою платежу на 24 місяці. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
У разі коли вартість товарів перевищує граничну межу кредиту, визначену в попередньому абзаці цього пункту, під час отримання товарів різниця повинна бути сплачена покупцем готівкою або шляхом перерахування грошових коштів у безготівковому порядку через банківські установи.
12. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зобов'язаний передати покупцеві товари, які за якістю відповідають вимогам нормативних документів, умовам договору, а також інформації про товари, що надаються виготівником.

13. На товари, придбані у розстрочку, поширюються гарантійні терміни обслуговування (ремонту) або гарантійних замін, встановлені для товарів, що продаються у роздрібній торгівельній мережі з розрахунком без розстрочки платежу.

14. Продаж товарів у розстрочку і внесення чергових платежів провадяться за цінами, що діють на день продажу. Наступна зміна цін на товари, продані у розстрочку, не тягне за собою перерахунку.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
У разі придбання товару неналежної якості та вимоги покупця розірвати договір, розрахунки з ним у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а у разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Покупцю повертаються внесені ним платежі за товар, у тому числі відсотки за наданий кредит.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Під час заміни товару з недоліками на такий же товар [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] перерахунок вартості провадиться виходячи з цін, що діють на час обміну.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
15. Розрахунки за продані у розстрочку товари провадяться один раз на місяць у строки, визначені договором.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

16. Погашення кредиту, наданого покупцям [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] під час продажу товарів у розстрочку, здійснюється шляхом внесення грошей готівкою до каси [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] або шляхом безготівкового перерахування через банківські установи.
На підставі письмової заяви покупця розрахунки за придбані ним у розстрочку товари можуть провадитись підприємством (установою, організацією), де працює (навчається) покупець, шляхом відрахування із його заробітної плати (стипендії) суми чергового платежу та відсотків за наданий кредит у строки і у розмірах, що передбачаються договором

17. За несвоєчасне внесення чергових платежів за придбані у розстрочку товари з покупців, що здійснюють погашення кредиту шляхом внесення грошей готівкою до каси [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] чи шляхом безготівкового перерахування через банківські установи, або з підприємств (установ, організацій), де вони працюють (навчаються), на користь [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] стягується пеня у розмірі, який обумовлений договором і не перевищує 1/365 частини встановленої річної відсоткової ставки за кредит від простроченої суми за кожний день затримки.

18. У разі розірвання трудового договору з підприємством (установою, організацією) або відчислення з навчального закладу за покупцем залишається заборгованість, адміністрація підприємства (установи, організації) зобов'язана у 5-денний строк надіслати [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], з яким ведуться розрахунки за продані у розстрочку товари, третій примірник договору разом з довідкою про звільнення, а у разі переведення його на інше підприємство (установу, організацію) - зазначити його нове місце роботи (навчання).

19. Якщо покупцем або підприємством (установою, організацією) допущено прострочення сплати трьох чергових платежів, вся сума заборгованості, а також обумовлена договором пеня, можуть бути стягнені у примусовому порядку незалежно від настання строку чергових платежів шляхом отримання виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду.

20. У разі коли покупець вибув з постійного місця проживання не сплативши заборгованості за придбані у розстрочку товари та не повідомив про нове місце проживання, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] передає матеріали з виконавчим написом нотаріуса до суду за останнім відомим місцем проживання боржника або місцем знаходження його майна для вирішення питання про розшук боржника.
21. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] повинен розмістити на видному та доступному для покупців місці орієнтовний перелік товарів вітчизняного та іноземного виробництва, що рекомендуються для продажу в розстрочку, інформацію про загальні умови укладення, виконання та розірвання договору, про розмір відсотків, що справляються на користь [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], порядок заміни неякісних товарів тощо.

22. Бухгалтерський облік і звітність з продажу товарів у розстрочку здійснюється [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] в установленому порядку.

 
 
 

 
   
Додаток 1 до Правил торгівлі у розстрочку

Орієнтовний перелік товарів вітчизняного та іноземного виробництва, що рекомендуються для продажу в розстрочку

Телерадіоапаратура побутова
Електропобутові товари
Швейні машини
Музичні інструменти
Кінофотоапаратура
Меблі
Товари для новонароджених
Дитячі коляски
Садові будинки
Стандартні будинки з комплектами деталей до них
Будівельні матеріали
Сантехнічні товари
Тканини
Одяг
Взуття
Килимові вироби
Тюлегардинні вироби
Вироби із кришталю, фарфору, фаянсу
Хутряні вироби
Транспортні засоби
Технічні засоби та устаткування, що використовуються в особистих та фермерських (селянських) господарствах
Газові плити
Персональні комп'ютери
Побутові прилади обліку споживання енергетичних ресурсів
















Додаток Б


ЗАТВЕРДЖЕНО  наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України  від 13 березня 1995 р. N 37
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України  22 березня 1995 р. за N 79/615

 
  ПРАВИЛА КОМІСІЙНОЇ ТОРГІВЛІ НЕПРОДОВОЛЬЧИМИ ТОВАРАМИ
 
 
1. Загальні Положення
1.1. Ці Правила регламентують порядок комісійної торгівлі непродовольчими товарами суб'єктами господарювання усіх форм власності, які пройшли державну реєстрацію у встановленому порядку.
Порядок приймання на комісію і продажу автомобілів, мотоциклів, тракторів й інших транспортних засобів, номерних агрегатів до них, ювелірних виробів з дорогоцінних металів та коштовного каміння регулюється окремими правилами.
1.2. Учасниками сторін торговельного процесу на комісійних засадах є: суб'єкт господарювання, який приймає товар на комісію (в подальшому - комісіонер), і громадянин, підприємство (організація, установа), що здає товар на комісію (в подальшому - комітент).
1.3. Відносини сторін регулюються договором, який комітент доручає продаж товару комісіонеру за визначену винагороду. Розмір комісійної винагороди визначається за погодженням сторін і не суперечить чинному законодавству.
1.4. За комітентом зберігається право власності на товар, прийнятий на комісію, до моменту його продажу споживачу. Комісіонер несе відповідальність у встановленому законодавством порядку перед комітентом за втрату або пошкодження товару, прийнятого на комісію. Розмір і порядок відшкодування збитків, нанесених комітенту, визначаються за погодженням сторін, а у випадку недосягнення згоди - вирішується у судовому порядку. Комітент має право в будь-який час забрати зданий на комісію товар за наявності квитанції та відповідного посвідчення особистості, сплативши комісіонеру обумовлену плату за зберігання зданої на комісію речі.
1.5. Товар може бути повернений іншій особі, якщо вона пред'явить квитанцію, видану комітенту комісіонером, нотаріально завірене доручення комітента з обов'язковим позначенням номера паспорта або документа, який його замінює.
1.6. Строк реалізації прийнятого на комісію товару - 60 календарних днів (за винятком антикваріату, творів мистецтва та унікальних речей, строк реалізації яких не обмежений).
(
2. Приймання товарів на комісію
2.1. На комісію приймаються непродовольчі товари, придатні для використання, як нові, так і ті, що були у користуванні, але не потребують ремонту або реставрації і відповідають санітарним вимогам, а також антикварні і унікальні речі та товари мистецтва.
2.2. Суб'єктам господарювання за рішенням місцевих органів державної виконавчої влади дозволяється приймати від відповідних організацій конфісковане, безгосподарне майно і таке, що перейшло у спадщину державі, вилучене у громадян для відшкодування заподіяної шкоди на виконання вироків і рішень судів, від державних, кооперативних, сімейних, колективних та приватних підприємств, закладів і установ - лишки товарно-матеріальних цінностей, які можуть бути реалізовані населенню, крім тих, що заборонені законом.
2.3. Не приймаються для комісійного продажу:
- зброя, боєприпаси (крім мисливської та спортивної зброї і боєприпасів до них, а також холодної зброї, спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої і дратівної дії, що продаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка;
- вибухові речовини й засоби вибуху;
- отруйні речовини;
- наркотичні, психотропні і отруйні засоби;
- лікувальні засоби і вироби медичного призначення;
- державні еталони одиниць фізичних величин;
- армійське знаряддя, тканини та інші товари військового асортименту, форменне обмундирування, білизна з штампом закладів, організацій і підприємств;
- газові плити та балони до них без документа служби газового господарства, що підтверджує їх придатність до подальшого використання;
- товари побутової хімії;
- товари з простроченим терміном зберігання;
- товари від неповнолітніх віком до 18 років;
останній абзац пункту 2.3 вилучено(
- піротехнічні вироби;
- іграшки для дітей віком до 3-х років;
- іграшкова зброя з пластиковими кульками;
- примірники аудіовізуальних творів і фонограм, що були в користуванні, а також нові без наявності супровідних документів, визначених у пункті 5 Правил роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів і фонограм, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.97 N 1209.
2.4. При здаванні речей на комісію громадяни України повинні пред'явити паспорт або документ, який його заміняє; іноземні особи - відповідний вид на мешкання в Україні або національний паспорт з відміткою про перебування в Україні.
2.5. Товари від юридичних осіб приймаються згідно з товарно-супровідними документами та за наявності інформації про товар, викладеної відповідно до законодавства про мови.
Приймання на комісію нових товарів вітчизняного та іноземного виробництва здійснюється за наявності в комітента (крім фізичної особи, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності) документів, що засвідчують їх якість та безпеку, а також зазначення у документах на товари, що підлягають обов'язковій сертифікації, реєстраційних номерів сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності та/або декларацій про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом.
Товари, що не підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, приймаються на комісію за наявності гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на імпортовану продукцію.
Якщо на завезені з-за кордону партії товарів, що були в ужитку, відсутні дані щодо їх безпеки для здоров'я населення, то приймання на комісію таких товарів, їх реалізація та використання дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи.
Гарантійні терміни на нові товари встановлюються виробником.
Стосовно товарів, на які гарантійні строки не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років від дня передачі їх споживачеві.
2.6. Суб'єкти господарювання здійснюють приймання товарів за кількістю і якістю у встановленому законодавством порядку.
2.7. При прийманні товарів на комісію комісіонер на кожну одиницю товару виписує квитанцію у двох примірниках і товарний ярлик, які підписуються фахівцем-оцінником і комітентом. Перший примірник квитанції видається комітенту, другий залишається у комісіонера і прикладається до товарного звіту.
Якщо комітент здає на комісію декілька одиниць одного товару, то комісіонер виписує на ці товари одну квитанцію у двох примірниках, а на кожну одиницю цих товарів виписується товарний ярлик.
Товарний ярлик прикріплюється до прийнятого на комісію товару. До дрібних речей прикріплюється цінник. При продажу товару товарний ярлик або цінник з нього не знімається.
2.8. Технічно складні товари, на які не вийшли гарантійні строки користування, приймаються на комісію разом з паспортом і гарантійним талоном, котрі при продажу передаються споживачу. При цьому гарантійний термін не подовжується.
2.9. Забороняється суб'єкту господарювання залишати на зберігання товари, не прийняті на комісію.
2.10. Згода комітента з умовами здавання товару на комісію,його продажу та умовами повернення нереалізованого товару підтверджується підписом комітента у двох примірниках квитанції.
При незгоді комітента з цими умовами комісіонер має право відмовити в прийманні товару.

3. Оцінка товарів, які приймаються на комісію
3.1. Ціни на комісійні товари встановлюються комітентом за домовленістю з комісіонером на основі ринкового попиту.
3.2. Працівники суб'єкта господарювання зобов'язані інформувати комітента про існуючі ціни на товари, які він здає на комісію, кон'юнктуру ринку і попит населення на такі ж або аналогічні їм товари.
3.3. Відповідальність за відповідність прийнятих на комісію товарів характеристикам, зазначеним у квитанції, несе комісіонер згідно з чинним законодавством.
3.4. При виявленні в прийнятих на комісію товарах прихованих дефектів вони знімаються з продажу, про що складається акт в присутності комітента, який викликається в таких випадках до магазину.
4. Уцінка прийнятих на комісію товарів
4.1. Ціна товару, який не реалізований протягом встановленого строку ( 60 календарних днів), може б з'явився для переоцінки товару за викликом, комісіонер знижує ціну на таких умовах:
на 30% від встановленої сторонами первинної вартості товару, якщо товар не реалізовано в строк ( 60 календарних днів);
на 40% від залишкової ціни після першого зниження вартості товару, якщо товар не реалізовано протягом наступних 15календарних днів.
Якщо товар не реалізовано після другої уцінки протягом наступних 15 календарних днів, комісіонер знімає його з продажу без письмового попередження комітента.
4.2. За вимогою комітента ціна на зданий товар може бути знижена раніше строків, визначених діючими Правилами.
4.3. Умови уцінки прийнятих на комісію товарів повинні бути зазначені у квитанції, яка видається комітенту.
4.4. Уцінки зданих на комісію товарів, які проводяться за участю комітента, відображаються в усіх примірниках квитанції та на товарному ярлику.
4.5. Згоду на проведення уцінки товару комітент підтверджує своїм підписом у квитанції.
При незгоді комітента з умовами здавання товару на комісію, строками або розмірами уцінок комісіонер має право відмовити в прийманні товару.
5. Продаж і повернення нереалізованого товару
5.1. Кожна одиниця прийнятого на комісію товару не пізніше наступного дня повинна бути виставлена в торговельному залі для продажу.
При прийманні декількох одиниць одного й того ж товару в торговельний зал може виставлятися лише одиниця цього товару, інші зберігаються в підсобному приміщенні.(
5.2. Спортивна та мисливська вогнепальна зброя та боєприпаси до неї, а також холодна зброя, спеціальні засоби, заряджені речовинами сльозоточивої і дратівної дії, реалізуються магазином на підставі ліцензії встановленої форми, що видається органами внутрішніх справ, тільки тим громадянам, які мають на це дозвіл органів внутрішніх справ за місцем проживання.
5.3. При продажу технічно складних виробів робота їх перевіряється за участю споживача за основними параметрами.
5.4. Розрахунки за продані товари можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства. Разом з товаром споживачу в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який засвідчує факт купівлі товару. )
5.5. Товари, що були в користуванні, придбані у комісіонера, можуть бути повернені назад лише за згодою комісіонера. Щодо товарів, на які не закінчився гарантійний термін, то на них поширюється дія статті 8 Закону України "Про захист прав споживачів".
5.6. Придбані комісійні товари, за винятком великогабаритних, на зберігання в магазині не залишаються.
5.7. При поверненні комітенту нереалізованих товарів, які знаходились у суб'єкта господарювання більше одного робочого дня, комітент відшкодовує витрати за зберігання його товару як за повний місяць у таких розмірах:
за перші 30 календарних днів - 2 відсотки визначеної ціни товару;
за другі 30 календарних днів - З відсотки визначеної ціни товару;
за наступні 30 календарних днів - 4 відсотки від залишкової ціни товару після проведених уцінок.
За кожний день зберігання знятого з продажу товару після закінчення 90 календарних днів з комітента стягується пеня, розмір якої визначається договором
При поверненні комітенту антикваріату, творів мистецтва та унікальних речей, що не були реалізовані, витрати за зберігання цих товарів визначаються за погодженням сторін.
При поверненні комітенту товарів з недоліками, які не були виявлені при прийманні їх на комісію, витрати за зберігання цих товарів комітент не відшкодовує.
5.8. Гроші за проданий товар виплачуються комітенту готівкою на третій день після продажу товару, не враховуючи дня продажу, вихідних і святкових днів, при пред'явленні виданої комісіонером квитанції, паспорта або документа, що його замінює.
Гроші за продані товари, прийняті на комісію від юридичних осіб відповідно до умов договору, перераховуються на їх рахунки у банках.
5.9. У випадках, коли комітент не з'явився за одержанням грошей після закінчення терміну позовної давності, вони підлягають перерахуванню до місцевого бюджету.
5.10. Суб'єкт господарювання при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами повинен керуватися та дотримуватися вимог Закону України "Про захист прав споживачів", Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 N 833, цих Правил та інших нормативно-правових актів, які регулюють торговельну діяльність.
5.11. Суб'єкт господарювання повинен забезпечити наявність на видному та доступному місці куточка споживача, в якому розміщуються інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, книга відгуків та пропозицій, адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів.







Додаток В


Про внесення змін і доповнень до Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом МЗЕЗ від 13.03.95 р. N 37
Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України (МЗЕЗторг)
Наказ № 342 від 08.07.1997
З метою покращання організації комісійної торгівлі та на виконання Закону України "Про податок на додану вартість"( 168/97-ВР ) Н А К А З У Ю:
1. Пункт 1.6 викласти в такій редакції: "Строк реалізації прийнятого на комісію товару - 60 календарних днів".
2. У пункті 2.4 вилучити останній абзац і доповнити абзацами
такого змісту:
"піротехнічні вироби;
іграшки для дітей віком до 3-х років".
3. Пункт 2.6 викласти в такій редакції: "Товари від юридичних осіб приймаються згідно з товарно-супровідними документами та за наявності інформації про
товар, викладеної відповідно до законодавства про мови.
Приймання на комісію нових товарів вітчизняного та зарубіжного виробництва здійснюється за наявності у комітента-господарюючого суб'єкта (крім фізичної особи, яка не має статусу підприємця-громадянина) документів, що підтверджують належну якість товарів, а приймання товарів, що підлягають
обов'язковій сертифікації, - за наявності сертифіката відповідності або його копії чи свідоцтва про визнання іноземного сертифіката у державній системі сертифікації.
Товари, що не підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, приймаються на комісію за наявності гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на імпортовану продукцію.
Якщо на завезені з-за кордону партії товарів, що були в ужитку, відсутні дані щодо їх безпеки для здоров'я населення, то приймання на комісію таких товарів, їх реалізація та використання дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи.
Гарантійні терміни на нові товари встановлюються виготівником.
Стосовно товарів, на які гарантійні терміни не встановлені, покупець має право пред'явити продавцю (виготівнику) відповідні вимоги, якщо недоліки були виявлені протягом 6 місяців від дня передачі товарів покупцеві".
4. Пункт 2.8 викласти в такій редакції:
"При прийманні товарів на комісію комісіонер на кожну одиницю товару виписує квитанцію у двох примірниках і товарний ярлик, які підписуються фахівцем-оцінником і комітентом. Перший примірник квитанції видається комітенту, другий залишається у комісіонера і прикладається до товарного звіту.
Якщо комітент здає на комісію декілька одиниць одного товару, то комісіонер виписує на ці товари одну квитанцію у двох примірниках, а на кожну одиницю цих товарів виписується товарний ярлик.
Товарний ярлик прикріплюється до прийнятого на комісію товару. До дрібних речей прикріплюється цінник. При продажу товару товарний ярлик або цінник з нього не знімається".
5. Пункт 2.9 доповнити таким реченням: "При цьому гарантійний термін не подовжується".
6. Розділ "2. Приймання товарів на комісію" доповнити пунктом
2.11 такого змісту:
"Згода комітента з умовами здавання товару на комісію, його продажу та умовами повернення нереалізованого товару
підтверджується підписом комітента у двох примірниках квитанції.
При незгоді комітента з цими умовами комісіонер має право відмовити в прийманні товару".
7. Пункт 4.1 викласти в такій редакції: "Якщо зданий на комісію товар не реалізований протягом встановленого строку реалізації (60 календарних днів), то він
повертається комітенту або ціна на нього знижується:
на 30% від встановленої сторонами первинної вартості товару, якщо товар не реалізовано в строк (60 календарних днів);
на 40% від залишкової ціни після першого зниження вартості товару, якщо товар не реалізовано протягом наступних 15 календарних днів.
Якщо товар не реалізовано після другої уцінки протягом наступних 15 календарних днів, комісіонер знімає його з продажу без письмового попередження комітента".
8. Пункт 5.1 викласти у такій редакції:
"Кожна одиниця прийнятого на комісію товару не пізніше наступного дня повинна бути виставлена в торговельному залі для продажу.
При прийманні декількох одиниць одного й того ж товару в торговельний зал може виставлятися лише одиниця цього товару, інші зберігаються в підсобному приміщенні".
9. Пункт 5.7 викласти в такій редакції:
"При поверненні комітенту нереалізованих товарів, які знаходились у господарюючого суб'єкта більше одного робочого дня, комітент відшкодовує витрати за зберігання його товару як за повний місяць у таких розмірах:
за перші 30 календарних днів - 2 відсотки визначеної ціни товару;
за другі 30 календарних днів - З відсотки визначеної ціни товару;
за наступні 30 календарних днів - 4 відсотки від залишкової ціни товару після проведених уцінок.
За кожний день зберігання знятого з продажу товару після закінчення 90 календарних днів з комітента стягується пеня, розмір якої визначається договором".
10. Доповнити Правила розділом 7 такого змісту "7. Порядок оподаткування податком на додану вартість операцій при здійсненні комісійної торгівлі
7.1. Якщо особа здійснює комісійну торгівлю як новими, так і вживаними товарами, вона повинна вести окремий облік операцій, пов'язаних з придбанням та продажем вживаних товарів, придбаних у осіб, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
7.2. Базою оподаткування податком на додану вартість при здійсненні комісіонером операцій з продажу вживаних товарів, придбаних у осіб, які не зареєстровані платниками податку, згідно з пунктом 4.7 статті 4 Закону України від 03.04.97 N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", є комісійна винагорода такого платника податку (її розмір визначається за погодженням сторін).
7.3. Придбання комісіонером вживаних товарів у осіб, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, здійснюється за цінами без врахування суми податку на додану вартість і не супроводжується податковою накладною.
7.4. Придбання комісіонером вживаних товарів у осіб, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, реєструється у Книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), форма і порядок заповнення якої затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 N 165 ( z0233-97 ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.97 N 233/2037.
У графі 2 Книги вказується дата отримання вживаного товару господарюючим суб'єктом, а в графі 4 - прізвище особи, не зареєстрованої платником податку на додану вартість, від якої отримано вживані товари для продажу.
У графі 11 Книги проставляється ціна (без податку на додану вартість та розміру комісійної винагороди) вживаних товарів, що визначена за домовленістю сторін.
7.5. Продаж вживаних товарів у момент виникнення податкових зобов'язань (дата їх виникнення визначена пунктом 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) реєструється у Книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг),
форма і порядок заповнення якої затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 N 165 ( z0233-97 ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23.06.97 N 233/2037.
Операції з продажу вживаних товарів обліковуються датою, яка зазначена у товарному чеку.
У графі 15 Книги вказується загальна вартість продажу вживаних товарів, збільшена на суму комісійної винагороди (без податку на додану вартість) і погоджена двома сторонами (комісіонером та комітентом).
7.6. Якщо продаж вживаних товарів здійснюється неплатникам податку на додану вартість, то розмір комісійної винагороди, яка є базою для оподаткування податком на додану вартість, і сума податку на додану вартість, визначена з цього розміру комісійної винагороди, проставляється відповідно у графах 18 та 19 Книги
обліку продажу товарів (робіт, послуг).
При продажу вживаних товарів особі, яка не зареєстрована як платник податку на додану вартість, податкова накладна комісіонером не виписується.
7.7. Якщо продаж вживаних товарів здійснюється платникам податку на додану вартість, то розмір комісійної винагороди та сума податку на додану вартість проставляються відповідно у графах 16 та 17 Книги обліку продажу товарів (робіт, послуг).
При продажу вживаних товарів особі, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, податкова накладна комісіонером не виписується.
7.8. Операції з продажу комісіонером нових товарів оподатковуються у загальновстановленому порядку, передбаченому Законом України "Про податок на додану вартість".
Якщо особою, яка здійснює торгівлю як новими, так і вживаними товарами, не ведеться окремий облік операцій з придбання та продажу вживаних товарів, то база оподаткування визначається з повної вартості вживаних товарів, а не з комісійної винагороди".















Інструкція
до практичного заняття № 10

Місце проведення: навчальний кабінет
Тема: Ознайомлення з будовою та улаштуванням складу, умовами розташування та зберігання товарів на складі. екскурсія)
Мета: Засвоїти за якими принципами розміщуються торгівельні склади, навчитися розраховувати оптимальні розміри складу, використання торгово-технологічного устаткування і складських площ. Складання схеми технологічного вирішення складу.
Студенти повинні вміти: використовувати Закон України «Про захист прав споживачів», Інструкцію про ведення книги відгуків та пропозицій, Інструкцію про ведення контрольного журналу при вирішенні конфліктних ситуацій в торгівлі.

Методичне забезпечення:
1. Схема технологічного вирішення складу.
2. Таблиця “ Режим зберігання окремих товарів на складах ”
3. Схема “ Основні блоки (групи) операцій технологічного процесу складу”
4. Принципова схема технологічного процесу загально товарного складу.
5.Креслярське приладдя.
6. Лічильна техніка.
Хід заняття:
1.Скласти коротку характеристику складу.

2.Визначити ефективність використання торгово-технологічного устаткування і складської площі.

3.Вивчити правила, умови розміщення і укладку товарів на зберігання у складі.

4.Скласти схему технологічного процесу складу.

Методичні вказівки:
1.Характеризуючи складське підприємство, потрібно вказати його назву, форму власності, місце розташування і район діяльності, асортимент, постачальників, вид будівлі та функціональні групи приміщень.

2. Для визначення ефективності використання торгово - технологічного устаткування і площі складу необхідно обчислити установчу та експозиційні площі. Для цього слід виміряти розміри устаткування і меблів складу, обчислити їх площі.
.
3.Записати при якій температурі і відносній вологості зберігають такі товари, як:
продовольчі товари:
м’ясо та м’ясопродукти морожені;
м’ясо та м’ясопродукти охолоджені;
ковбаса варена;
сир;
риба солена та оселедці;
спеції;
крупи;
консерви молочні;
риба охолоджена;
цукор.
непродовольчі товари:
білизна;
фарби, лаки, оліфа;
взуття шкіряне та текстильне;
тканини;
трикотаж, панчішно-шкарпетні вироби;
парфумерні та косметичні вироби;
меблі;
книги;
фототовари:
10)електропобутові товари.




4. Для виконання схеми планування складу, необхідно виміряти довжину і ширину його, вибрати масштаб так, щоб малюнок помістився на аркуші паперу для креслення .
У висновках вказати:
а) оптимальні величини коефіцієнтів установчої та експлуатаційної площі для даного типу складу, а також фактичні його величини;
б) оптимальний та фактичний коефіцієнти місткості складського устаткування;
в) ефективність розміщення складського устаткування;
г) чи забезпечені правила зберігання товарів на складі ( організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні);
У кінцевому підсумку потрібно дати власні пропозиції щодо підвищення
ефективності використання устаткування на складі.
Після виконаної практичної роботи студент повинен:
ЗНАТИ:
методику розрахунків заставної площі під товари;
правила розміщення товару на зберігання;
види укладки товарів на обладнанні;
показники визначення ефективності роботи складу;
які первинні документи оформляються на складах з метою організації операційного обліку та контролю руху товарів на складах.
ВМІТИ:
організовувати роботу торгово – технологічного процесу складу;
своєчасно приймати товар за кількістю та якістю;
скласти перелік комплексу операцій з відбору та відпуску товарів зі складу;
застосовувати основні засоби управління торгово – технологічним процесом складу;
визначити у чому полягає сутність напрямків організації площі на складах торгівельних підприємств.

Література:
1. Апопій В.В. Організація торговлі. Київ – 2005р. 5;7
2. Дашков Л.П. Комерция и технология торговли. Москва –2000 г. 12-15
3. Артемьєва А.С. “ Организация торговли. Сборник задач и упражнений” Москва –1998 г.






























Додаток Б
Таблиця Режими зберігання окремих товарів на складах
Назва товарів
Температура повітря, °С
Відносна вологість повітря, %

М'ясо і м'ясопродукти морожені
не вище ніж -9 °С
не нижче ніж 90%

М'ясо і м'ясопродукти охолоджені
02
85

Ковбаса напівкопчена і копчена
не вище 12 °С
7578

Ковбаса варена
2 6
7580

Риба охолоджена
0 -5
95100

Риба копчена
0 -5
7580

Риба морожена
не вище ніж-18 °С
не нормується

Риба солена та оселедці
0 -8
8090

Сир
-4 -8
8587

Консерви молочні
0-10
не вище ніж 75

Молоко
не вище ніж 8 °С
не нормується

Цукор
не вище 40 °С
не більше ніж 70

Кондитерські вироби
Не вище 18 °С
7075

Спеції
12  20
7075

Крупи
5 15
6070

Макарони, вермішель, сухарі та інші вироби з борошна
не вище 30 °С
7075

Сухофрукти
5 20
не вище ніж 70

Повидло, варення
10 20
7580

Фрукти
4 6
95

Плоди і овочі свіжі
0 3
8090

Консерви плодоовочеві
0 20
не вище 75

Взуття шкіряне і текстильне
12 16
6065

Фарби, лаки, оліфи
4 12
7075

Готовий одяг, білизна, головні убори
12 16
6070

Тканини
12 16
6070

Трикотажні, панчішно-шкарпеткові вироби
12 18
6070

Парфумерні і косметичні вироби
12 16
60^5

Канцелярські і шкільно-письмові товари
12 18
6070

Електропобутові товари
9 15
5560

Меблі
9 15
5560

Книги, фото-і радіотовари
12 18
6070



Додаток Г
Принципова схема технологічного процесу загальнотоварного складу





Додаток В

 Основні блоки (групи) операцій технологічного процесу складу












Інструкція
до практичного заняття № 11

Місце проведення: навчальний кабінет

Тема: Відповідальність за порушення законодавства «Про захист прав споживачів
Мета: Вивчити положення Закону «Про захист прав споживачів». Що до відповідальності за порушення законодавства. Виробити навички прийняття оптимальних рішень в ситуаціях, що виникають у процесі торгівлі і обслуговування покупців.

Методичне забезпечення:
1. Витяг з закону України «Про захист прав споживачів» (Додаток А)
2. Лічильна техніка.
Хід заняття:

Повторити зазначений вище Закон

Дати відповідь на фронтальні запитання
2.1. Яка роль держави в регулюванні торгівельної діяльності в умовах ринкових реформ?
2.2 Коли і з якою метою прийнято Закон “Про захист прав споживачів ” в Україні?
2.3. На які органи покладено здійснення механізму реалізації державного захисту прав споживачів в Україні?
2.4. Назвіть основні види санкції за порушення норм права про захист прав споживачів.
2.5. Яка послідовність проведення контрольної перевірки правильності розрахунків із споживачами?

Вирішити ситуації, що виникають в процесі продажу окремих товарів та в інших випадках торговельного обслуговування населення

1. В процесі продажу шампанського, виробництва Угорщини, у продавця група покупців попрохала показати сертифікат відповідності, на що продавець сказав, що ці документи вони мають показувати лише перевіряючим, а не покупцям. Виник конфлікт. Прокоментуйте ситуацію згідно Закону України «Про захист прав споживачів».

2.Ви працюєте зав. магазином. В результаті перевірки правил продажу хліба та хлібобулочних виробів у магазині було встановлено:
- хліб з ознаками захворювання картопляною хворобою;
Зазначені недоліки були відображені у акті перевірки. Спрогнозуйте відповідальність за вищезазначені порушення згідно Закону України «Про захист прав споживачів».

3.Покупець придбав у ювелірному магазині золоту каблучку з феонітом 1 березня поточного року. 10 березня поточного року покупець звернувся в магазин з проханням замінити каблучку на більший розмір. Продавець відмовила, не дивлячись на те, що була ціла пломба і покупець мав на руках чек. Оцініть дану ситуацію. Якими нормативними документами необхідно керуватися у даному випадку. Спрогнозуйте наслідки, якщо покупець звернувся у відповідні органи з питань захисту прав споживачів.

4.Робітниками Держкомітету по захисту прав споживачів у магазині була проведена перевірка, за результатами якої були виявлені такі порушення:
- реалізація консерви рибної із закінченим терміном придатності;
- на партію ковбаси “Одеської” відсутні сертифікат відповідності. Ваші дії у ролі перевіряю чого? Якими повинні бути наслідки? Назвіть нормативний документ.

5.При перевірці торгового підприємства “Вікторія” товариством по захисту прав споживачів виявлені деякі порушення при здійсненні торгівлі продуктами харчування у МРМ:
- на партію товарів, зокрема м’ясні консерви для дитячого харчування на суму 1000 грн., були відсутні документи, які б підтвердили якість;
- виявлений залишок нереалізованого товару (шоколад “Люкс ”) на суму 700 грн., термін реалізації якого закінчився. Проаналізуйте ситуацію. Назвіть можливі наслідки. Розрахуйте фінансові санкції відповідно з нормативними документами

6.У відділі “Парфуми” у продаж з’явився крем виробництва Франції. Покупець попрохав надати йому консультацію по застосуванню та призначенню цього крему. Продавець відповіла, що по французькій мові вона не розуміє і дала інструкцію покупцеві. Проаналізуйте ситуацію. Назвіть нормативний документ та міру відповідальності згідно Закону.

Методичні вказівки:

1.Уважно прочитайте інструкційну карту. У звіт про практичну роботу запишіть тему, мету, хід виконання роботи.
При усному повторенні звернути увагу на питання, що стосуються питань відповідальності за порушення Закону. Звернути увагу на ті пункти ст. 23 Закону, де вказується на відповідальність за відмову споживачу в реалізації його прав, виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні без сертифікатів відповідності, відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію та інш.
2. Контрольні запитання у звіт не переписувати. Відповіді можуть бути надані у письмовій, або усній формі на розгляд викладача.
3. Необхідно уважно ознайомити із змістом ситуацій. Текст ситуацій записати у звіт. Зверніть увагу, що для повної відповіді до кожної ситуації необхідно підібрати відповідний пункт діючого Закону. Відповіді повинні бути обґрунтовані, дані пояснення, посилаючись на законодавчу базу.

Після виконаної практичної роботи студент повинен:
ЗНАТИ:
основні принципи державного регулювання, коли і з якою метою прийнято Закон “ Про захист прав споживачів ”,
види санкцій за порушення права споживача
ВМІТИ:
- приймати оптимальні рішення в ситуаціях, що виникають у процесі торгівлі,обслуговування покупців, перевірки, інших випадках торговельного обслуговування населення.
Література:
Апопій В.В. Організація торгівлі. Київ, 2005, р. 24
Дашков Л.П., Памбухчиянц В.К. Коммерция и технология торговки. М.: ИВЦ “Маркетинг”, 1999 г.
Панкратов Ф.Г. Организация и технология торговых процессов. М.: Экономика, 1990 г.
Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К. Коммерческая деятельность. М.: ИВЦ «Маркетинг» 1998 г.



















Додаток А

Схеми технологічного вирішення торговельного підприємства

Варіант 1






Варіант 2


















місце для печатки




> ш ъ : < >
·
·
·
·
·
·
·
·
·

Приложенные файлы

  • doc 22688193
    Размер файла: 1 MB Загрузок: 1

Добавить комментарий