Перекладознавство_Лекція 4 _1презентация


Чтобы посмотреть презентацию с картинками, оформлением и слайдами, скачайте ее файл и откройте в PowerPoint на своем компьютере.
Текстовое содержимое слайдов презентации:

Лекція 4 Головна мета перекладу – досягнення адекватності. Основне завдання перекладача – досягнувши адекватності уміло провести різні перекладацькі трансформації для того, щоб текст перекладу якомога точніше передавав інформацію, яка міститься в тексті оригіналу при дотриманні відповідних норм мови перекладу. Перетворення за допомогою яких здійснюється перехід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу, називаються перекладацькими трансформаціями. Проте термін “перетворення” не можна розуміти буквально: сам початковий текст “не перетвориться” в тому сенсі, що він не змінюється сам по собі. Цей текст, звичайно, сам залишається незміненим, але на ряду з ним і на його основі створюється інший текст на іншій мові. Зрозуміло, не потрібно абсолютизувати роль і значення перекладу. Поза сумнівом, переклад є активним учасником сучасного процесу і без нього неможливо уявити собі сьогоднішній світ. Переклад може і повинен бути для всіх народів носієм, провідником і відкривачем всього найціннішого. Відомо, що з давніх часів переклад виконував найважливішу соціальну функцію. У процесі перекладу часто виявляється неможливим використати значення слів і висловів, які пропонуються у словнику, тому виникає потреба у відступі від системних еквівалентів, тобто в перекладацьких трансформаціях. Саме у таких випадках звертаються до трансформаційного перекладу. Досягнення адекватності у перекладі пов’язане з умінням грамотно ідентифікувати перекладацьку проблему і здійсненням перекладацької трансформації. Проблема перекладацьких трансформацій є однією з найактуальніших у сучасному перекладознавстві. Для того, щоб правильно відтворити зміст іншомовного тексту перекладачі вдаються до різноманітних трансформацій, які повністю або частково змінюють структуру речень оригіналу.Так, Я.І. Рецкер вважає трансформації прийомами логічного мислення, які допомагають розкривати значення іншомовного слова в контексті і знайти йому український відповідник, який не збігається зі словником. На сьогодні існує безліч класифікацій перекладацьких трансформацій запропонованих різними авторами.Два типи трансформацій виділяє Я.І. Рецкер:граматичні у вигляді заміни частин мови або членів речення, лексичні, що полягають у конкретизації, узагальненні, диференціації значень, компенсації втрат, що виникають у процесі перекладу. Автори спільної праці, А.Б. Шевнін і Н. П. Сєров, у своїй класифікації відносять до граматичних трансформацій лексичних трансформацій вилучення, перестановки,додавання. компенсацію,антонімічний переклад,конкретизацію, заміну,узагальнення. Дещо інший поділ трансформацій пропонують А.М. Фітерман та Т.Р. Левицька. Граматичні трансформації Лексичні трансформації Стилістичні трансформації перестановка,вилучення і додавання, перебудова та заміну речень. синонімічні заміни,описовий переклад, компенсація та інші види замін. заміни,додавання,конкретизація,узагальнення речень. Залежно від характеру перетворень перекладацькі трансформації поділяють на:лексичні, граматичні,лексико-граматичні або змішані (або комплексні). Лексичні трансформації описують формальні і змістові відношення між словами і словосполученнями в оригіналі та перекладі. Вони застосовуються у випадку, коли: а) у вихідному тексті простежується нестандартна мовна одиниця на рівні слова, наприклад, власне ім'я, властиве вихідній мовній культурі і яке відсутнє в мові перекладу; б) з’являється у вихідному тексті термін у тій чи іншій професійній сфері; в) слова, що позначають предмети, явища й поняття, характерні для вихідної культури але відсутні або мають іншу структурно-функціональну впорядкованість у мові, на яку перекладається. Серед формальних перетворень основними прийомами перекладу є перекладацька транскрипція / транслітерація та перекладацьке калькування. Прийом транскрипції означає, що в перекладі відтворюється звучання слова оригіналу, на відміну від транслітерації, яка передає його графічну форму. Цей прийом широко застосовується при перекладі власних імен, географічних назв, назв фірм. Друкованих видань, багатьох термінів, тощо. У сучасній перекладацькій практиці в основному використовується транскрипція, і багато найменувань, які в минулому транслітерувалися, тепер транскрибуються (напр., Шакеспеаре  Шекспір; Невтон  Ньютон; Місто Солоного Озера  Солт-лейк-сіті). У низці випадків транскрипція носить умовний характер, позаяк у звуків мови оригіналу немає приблизно відповідних їм звуків у мові перекладу (напр., звуки /, / Warner Brothers = Уорнер Бразерз).Хоча в перекладацькій практиці переважає транскрипція, можна відзначити кілька типових випадків відхилення від цього правила. Іноді в транскрибованих словах можуть зберігатися елементи транслітерації. Прийом калькування не вимагає особливих роз’яснень. Застосовуючи цей прийом, перекладач перекладає відповідні елементи слова або словосполучення і потім об’єднує їх переклад частини в єдине ціле: superpower = наддержава. Зустрічаються випадки, коли при калькуванні одна частина слова перекладається, а інша – транскрибується: напр.: petrodollars = нафтодолари. Наступну групу лексичних трансформацій становлять лексико-семантичні заміни, що пов’язані з модифікацією значень лексичних одиниць. До основних прийомів цієї групи відносяться конкретизація, генералізація,модуляція. Конкретизація полягає у виборі перекладачем в оригіналі слово з більш конкретним значенням, що виражає родові або видові поняття: напр., слово собака називає більший клас об’єктів, ніж слово бульдог, слово рухатися охоплює всі види руху – ходити, бігати, літати і. т.ін. Водночас співвідношення таких слів у різних мовах часто не збігаються, що викликає необхідність у переробках при перекладі. Застосування цього прийому є доцільним у двох випадках:1) у мові перекладу слову із загальним значенням можуть відповідати кілька слів. Напр.: при перекладі слова meal необхідно вибирати більш конкретне слово сніданок, обід, вечеря тощо.;2) використання в перекладі таких самих слів, як і в оригіналі, може виявитися неприйнятним для описуваної ситуації. Прийом генералізація означає заміну одиниці, що має більш вузьке значення, одиницею мови перекладу з більш широким значення. Застосування цього прийому може бути факультативним. У першому випадку в мові перекладу відсутнє необхідне слово з конкретним значенням (теща-свекруха = mother-in-law). У другому випадку перекладач віддає перевагу більш загальному варіанту, керуючись стилістичною доцільністю. Модуляцією або смисловим розвитком є заміна слова або словосполучення одиницею мови перекладу, значення якої логічно виводиться зі значення вихідної одиниці. Часто значення відповідних відрізків в оригіналі і перекладі виявляються пов’язаними причинно-наслідковими відношеннями. Тут відмова від прямого перекладу може бути вимушеною, або залежатиме від вибору перекладача. Таким чином, розглядаючи лексичні трансформації, необхідно зазначити, що словниковий запас мови є не просто сукупністю слів, а системою, що допускає різноманітні, але не будь-які словосполучення у контексті: окремі елементи словника пов'язані один з одним певними лексичними й стилістичними відношеннями. На цю обставину слід зважати під час перекладу, особливо, коли потрібно робити вибір між кількома варіантами перекладу. Тут варто виділити три найбільш характерні випадки: 1) у мові немає словникової відповідності тому чи іншому слову оригіналу (галушки, вареники);2) відповідність є неповною, тобто лише частково покриває значення іноземного слова (принц, герцог);3) різним значенням багатозначного слова оригіналу відповідають різні слова в мові перекладу (play – гра, страйк, простір, вільно володіти, бити (про фонтан), танцювати), (plant – рослина, поза, завод, агрегат, поліцейська засідка). Суть перекладу лексичних трансформацій залишається при перекладі незмінною: перекладач шукає не іншомовне позначення слова, а його нову номінацію вихідною мовою, для того, щоб перейти до мови перекладу на формальнознаковому рівні.Такі слова є надзвичайно важливими у перекладі, оскільки, будучи порівняно незалежними від контексту одиницями, надають перекладному тексту різного спрямування, залежно від вибору перекладача. Граматичні трансформації полягають у перетворенні структури речення у процесі перекладу відповідно до норм мови, на яку здійснюється переклад. Суть речення залишається незмінною, але у свідомості перекладача відбувається певне перетворення англійської конструкції, в якій англійські слова замінюються українськими. Таким чином, відбувається перетворення дослівного перекладу, який є неминучим етапом у роботі перекладача-початківця. Найчастотнішими тут є дослівний переклад, членування речення, граматичні заміни, синтаксичне калькування. Дослівний переклад (нульова трансформація) – це спосіб перекладу, за якого синтаксична структура вихідної мови замінюється аналогічною структурою у мові перекладу. Цей прийом заслуговує на увагу з двох причин:По-перше, тому що у перекладачів-початківців іноді простежується прагнення змінити синтаксичну структуру навіть там, де кращим був би дослівний переклад.По-друге, необхідно чітко відрізняти цей прийом від уже відомого нам буквального перекладу, який також передає оригінал слово в слово, але при цьому спотворює його смисл або порушує норми мови перекладу. Прийом членування речення полягає в тому, що речення оригіналу ділиться на два-три речення у перекладі. Застосування цього прийому може бути спричинено семантичними або стилістичними причинами. Прийом об’єднання речень полягає в об’єднанні декількох простих речень оригіналу в одне в перекладі. Це вимушений прийом і застосовується у випадку недооформленості одного з речень, у мові оригіналу або через стилістичні міркування. У перекладацькій практиці найпоширенішим видом граматичних трансформацій є прийом граматичних замін, який полягає в заміні граматичних категорій, заміні частин мови, члена речення, речення певного типу. Найпростішим варіантом такої заміни є перетворення займенника вихідної мови на іменник у мові перекладу, або навпаки: We also produce chocolate, chewing gums, lolly-pops and cakes. – Ми також виготовляємо шоколад, жувальні гумки, карамель та тістечка. Досить поширеною при перекладі є заміна прикметника іменником або прислівником: She was a real beauty. – Вона була справжньою красунею.Часто дієслова замінюються іменниками: It is our hope, that an agreement will be reached by Friday. – Ми сподіваємося, що до п’ятниці буде досягнуто згоди. Граматичні трансформації найчастіше простежуються у перекладі. Перекладач майже завжди стикається з невідповідностями між граматичними структурами вихідного тексту та тексту перекладу. Для того, щоб швидко вибрати правильний варіант перекладу, перекладачеві необхідно знати всі види граматичних трансформацій. Серед найчастотніших семантико-синтаксичних трансформацій виокремлюють здебільшого додавання, коли перекладач усвідомлено додає або вилучає (опущення) слово, щоб краще пояснити зміст читачеві. Комплексні, тобто лексико-граматичні трансформації передбачають використання таких прийомів: антонімічний переклад, експлікацію (описовий переклад), компенсацію, диференціацію, конкретизацію, узагальнення (генералізацію), змістовний розвиток, цілісне перетворення, еквівалентна заміна. Антонімічний переклад є заміною будь-якого поняття оригіналу протилежним поняттям у перекладі з відповідною перебудовою всього висловлювання, але зі збереженням змісту самого поняття: The windows of the workshop were closed to keep the cool air. – Вікна майстерні були закриті, щоб туди не проникло гаряче повітря. Експлікація, або описовий переклад – це лексико-граматична трансформація, за якої лексична одиниця мови оригіналу замінюється словосполученням, експлікуючи її, тобто дає більш-менш повне пояснення або визначення цього значення на мову перекладу. За допомогою експлікацій можна передати значення будь-якого безеквівалентного слова в оригіналі, наприклад: Conservationist – прихильник охорони навколишнього середовища. Компенсацією називається такий спосіб перекладу, за якого елементи змісту оригіналу, що були втрачені при перекладі, передаються в тексті іншим способом для компенсації семантичної втрати. Це заміна елементу оригіналу, який не перекладається дослівно аналогічним або якимось іншим елементом, що компенсує втрату інформації:I'm lucky, though. – Все-таки в мене це добре виходить. Прийом смислового розвитку полягає в заміні словникової відповідності при перекладі контекстуальним, логічно пов'язаним з ним. Сюди відносяться різні метафоричні і метонімічні заміни:He gave the horse his head. – Він відпустив поводи. – тут дотримується чіткий метонімічний зв'язок. Щодо стилістичних перекладацьких трансформацій, то тут найпоширенішими вважаються логізація, модуляція, зміцнення акценту, еквіваленція. Таким чином, під час здійснення перекладу, головним завданням перекладача є досягнення семантичної еквівалентності вихідного тексту і тексту перекладу. Для досягнення цієї мети необхідно використовувати різноманітні перекладацькі перетворення, а на рівні компонентної еквівалентності – трансформації. Причина, що викликає потребу у використанні трансформацій, полягає у тому, що кожна мова має свою власну, своєрідну структуру, і це необхідно враховувати під час перекладу. Для того, щоб швидко вибрати правильний варіант перекладу, перекладачеві необхідно знати всі види трансформацій. При цьому особливу увагу необхідно звертати на лексико-граматичні трансформації, тобто на структурні та лексико-семантичні розбіжності між французькою й українською мовами, які вимагають під час перекладу перебудови синтаксичної структури речення або певних лексичних змін.Лише з досвідом перекладач навчається швидко здійснювати подібні Лише з досвідом перекладач вчиться швидко здійснювати подібні трансформації. ЛІТЕРАТУРА1. Бархударов Л.С. Язык и перевод / Л.С. Бархударов. – М.: Международные отношения, 1975. – 238 с .2. Казакова Т.А. Translation Techniques. English. – Russian. Практические основы перевода / Т.А. Казакова. – М: Союз, 2001. – 78 с.3. Комиссаров В.Н. Слово о переводе / В.Н. Комиссаров. – М.: Международные отношения, 1973. – 215 с.4. Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Почему нужны грамматические трансформации при переводе. Тетради переводчика / Т.Р.Левицкая, А.М. Фитерман. – Н., 1971. – 57 с.5. Левицкая Т.P., Фитерман А.М. Пособие по переводу с английского языка на руський / Т.Р.Левицкая, А.М. Фитерман. – М.: Высшая школа, 1973. – 135 с.6. Рецкер Я.И. Перевод и переводческая практика / Я.И. Рецкер. – М.: Международные отношения, 1974. – 38 с.7.Рецкер Я.И. Пособие по переводу с английского языка на русский язык / Я.И. Рецкер. – М.: Просвещение, 1982. – 104 с.

Приложенные файлы

  • ppt 26736856
    Размер файла: 2 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий