Неправильні положення жіночих статевих органів

Неправильні положення жіночих статевих органів
Слайд 2: Неправильне положення статевих органів - це стійкі їх відхилення від нормального положення, зазвичай супроводжуються патологічними явищами.
Слайд 3: Причинами неправильного положення можуть бути пухлини, травми, запальні процеси в організмі, патологічні або багаторазові пологи, важка фізична праця, дистрофія організму, статевий інфантилізм.
Слайд 4: Фізіологічним положенням матки вважається розміщення її в центрі малого таза на однаковій відстані від симфіза, крижів та бокових стінок таза, дно матки знаходиться нижче площини входу в малий таз, зовнішнє вічко шийки матки - на рівні сідничних остей (linea interspinalis).
Слайд 5: Позиція матки – відношення матки до провідної осі таза. Матка може зміщуватись відносно свого нормального положення. Це зміщення може бути фізіологічним – тоді матка повертається до свого попереднього положення, або патологічним, фіксованим. За таких умов матка нерухомо фіксована до стінок таза або сусідніх органів спайками або пухлиною.
Слайд 6: Патологічні зміщення матки виникають при наявності пухлин або скупчень гною. Тоді матка зміщується у здоровий бік. Антепозиція – зміщення матки допереду. На малюнку зображено зміщення допереду пухлиною.
Слайд 7: Ретропозиція – зміщення матки дозаду. На мал.. зміщення дозаду спайками.
Слайд 8: фізіологічне зміщення також поділяється на ретро- та анте позицію. Ретропозиція спостерігається при переповненому сечовому міхурі, а антепозиція – при повній прямій кишці.
Слайд 9: Нахилення матки – це відношення вертикальної осі матки до горизонтальної площини. Розрізняють нахилення матки наперед, убік, а також назад. Причинами патологічних нахилень матки можуть бути пухлини статевих органів і недостатність зв’язкового апарату.
Слайд 10: У нормі між тілом матки та шийкою існує тупий кут (120), відкритий допереду. Якщо кут менший від прямого, така анте флексія вважається гостро кутовою (при генітальномцу інфантилізмі). Перегин матки дозаду буває рухомою та фіксованою, фіксація виникає при зрощенні матки з парієнтальною очеревиною.
Слайд 11: Ретрофлексія та ретродевіація матки супроводжується ниючим болем унизу живота, болючими місячними (альгодисменореєю), безпліддям. Внаслідок порушення кровопостачання та застою крові можуть розвиватися ерозії шийки матки, ендоцервіцити. Іноді хворі скаржаться на порушення сечовипускання – часте та болюче, може бути затримка випорожнень та біль при дефекації.
Слайд 12: У похилому віці у жінок з ретродевіацією частіше виникає опущення та випадання матки. Так як між маткою, піхвою, придатками, сечовим міхуром і прямою кишкою є тісний анатомічний зв’язок, то опущення і випадіння матки є єдиним патологічним процесом. Залежно від стації цього процесу, розрізняють опущення матки і стінок піхви та їх випадання.
Слайд 13: Опущення та випадання стінок піхви. Разом із передньою стінкою піхви опускається та випадає стінка сечового міхура – формується цистоцеле. Опущення та випадання задньої стінки піхви призводить до утворення грижі прямої кишки – ректоцеле.
Слайд 14: при опущенні матки - вагінальна частина шийки матки знаходиться нижче сідничних остей, але не виходить за межі статевої щілини навіть при натужу ванні.
Слайд 15: Розрізняють повне й неповне випадання матки. При неповному -із статевої щілини виходить лише частина тіла матки. Часто виникає елонгація матки. При повному випаданні - тіло разом із шийкою знаходиться нижче від входу в піхву, піхва вивертається слизовою оболонкою назовні.
Слайд 16: Зміщенню матки донизу сприяють чинники, що призводять до послаблення або порушення структури підвішувального, підтримуючого та фіксуючого апарату матки частіше опущення та випадання матки розвивається у жінок після 50 років у зв’язку із початком вікової атрофії статевих органів і зв’язкового апарату.
Слайд 17: Опущення та випадіння матки тривалий процес. Жінка скаржиться на тягнучий біль внизу живота та у ділянці крижів, часте сечовипускання, нетримання сечі, що виникає при найменших фізичних навантаженнях кашлі, різких рухах. Згодом з піхви з'являється пухлиноподібне утворення шийка матки з отвором (зовнішнім вічком шийки матки). Якщо жінка менструює, можливе виникнення менорагій. Статеве життя можливе після вправлення матки. Жінка може завагітніти. Якщо вагітність розвивається, у перші місяці трапляються випадки мимовільного її переривання, після 12 тижнів вагітності матка перестає випадати з огляду на її великі розміри, після пологів випадіння відновлюється. Слайд 18: Діагноз особливих труднощів не становить, випадіння виявляється при огляді зовнішніх статевих органів. Важливо встановити повне чи неповне випадіння матки. Для цього органи, що випали, охоплюють вказівним та великим пальцями на рівні входу в піхву. Якщо між ними пальпується тіло матки випадіння неповне. Якщо пальці сходяться за дном матки йдеться про повне випадіння матки. Оглядають промежину, щоб виявити наявність на ній рубців та оцінити функціональний стан м'язів тазового дна.
Слайд 19: Метод лікування для кожної хворої добирають індивідуально, залежно від віку, загального стану хворої, наявності менструальної та статевої функцій. Консервативне лікування показане жінкам при невеликому опущенні матки, у репродуктивному віці або виснаженим хворим, вік чи загальний стан яких не дозволяє застосувати оперативне втручання. Включає лікувально-охоронний режим з виключенням фізичних навантажень. Варто рекомендувати заняття лікувальною фізкультурою, спрямовані на зміцнення м’язів черевного преса і тазового дна, раціональне харчування для запобігання закрепам. Ортопедичний метод полягає у введенні у піхву спеціальних пристроїв для утримання матки на місці (гумові кільця). Слід звертати велику увагу на гігієну статевих органів при користуванні песаріями, регулярно їх виймати та стерилізувати кип'ятінням. Консервативне лікування полягає також у лікуванні трофічних виразок та кольпітів, що часто розвиваються у таких хворих. Стінки піхви, що випали, та шийку матки обробляють антисептичними розчинами (перманганату калію, фурациліну, перекису водню, хлоргексидину біглюконату). Після обробки тканини, що випали, висушують стерильною марлевою серветкою. На поверхню декубітальної виразки наносять мазь або лінімент з антисептиками, накривають поверхню стерильною серветкою, вправляють матку. У піхву можна вводити тампон з асептичними середниками, величина тампона залежить від об'єму піхви. Після ліквідації запальних явищ та кольпіту для прискорення регенерації тканин на ділянку декубітальної виразки можна наносити мазь із солкосерилом, апілаком, метилурацилом, пропоцеумом. Такі процедури проводять щодня впродовж 1-2 тижнів до повного загоєння виразки. Якщо за цей час виразка не загоїлася, слід провести біопсію для дифдіагностики з раком шийки матки. Ретельного спостереження з боку лікаря жіночої консультації, акушерки та фельдшера, які працюють на ФАПі, потребують жінки похилого віку, які користуються вагінальними песаріями, оскільки тривале їх використання може призвести до розвитку пролежнів на шийці матки та піхві. Якщо тканини, що випали, защемлюються, виникає гостра затримка сечі, сечу слід вивести катетером, а хвору госпіталізувати. При катетеризації слід спрямовувати катетер не вгору, до симфіза, а навпаки, донизу, оскільки уретра, з'єднана з передньою стінкою піхви, змінює свій звичайний хід.
Хірургічне лікування є найбільш радикальним методом. Основною метою лікування є відновлення цілості м'язів тазового дна, створення опори для матки, а також відновлення нормальної будови та функції зв'язок матки. Основними методами оперативних втручань є: пластика передньої стінки піхви (colporrhaphia anterior), пластика задньої стінки піхви та промежини (colporrhaphia posterior, colpoperineorrhaphia) проводиться пластика тазового дна та промежини; вкорочення круглих зв'язок матки (використовується у жінок репродуктивного віку); вентрофіксація матка фіксується до передньої черевної стінки (поєднується з передньою та задньою пластикою вагіни); при наявності патології шийки матки додатково проводять ампутацію шийки матки за Штурмдорфом. У старечому віці при повному випадінні матки у поєднанні із супутньою патологією (пухлини матки тощо) проводять екстирпацію матки через піхву. Слайд 20: Профілактика опущення і випадіння матки та стінок піхви є важливою у медичному та соціальному аспектах. Важливо, щоб протягом життя жінка виконувала посильне фізичне навантаження, займалася спортом, тренувала м'язи черевного пресу і тазового дна. При прийомі пологів необхідно вчасно діагностувати та повноцінно відновлювати розриви промежини, якщо вони виникають. Лікар та акушерка післяпологового відділення повинні проводити ретельний догляд за швами, слідкувати за режимом та поведінкою жінки у післяпологовому періоді, не дозволяти жінці із розривами промежини передчасно вставати з ліжка та сідати.
Слайд 21: При вивороті придатки матки потрапляють всередину цього утвору, порушується їх кровопостачання. Розвиваються застійні явища та набряк матки. Існує дві форми вивороту матки: пуерперальна (післяпологова) та онкогенетична (зумовлена пухлиною).
Слайд 22: Онкогенетичний виворот матки зумовлений народженням субмукозного (підслизового) фіброматозного вузла, розміщеного на короткій ніжці. Клінічно онкогенетичний виворот матки супроводжується наростаючими сильними болями внизу живота за типом родових перейм. Фіброматозний вузол, що міститься у порожнині матки, частіше біля її дна, опускається у нижній сегмент, сприймається нею як стороннє тіло, матка починає виштовхувати його. Розкривається шийка матки, вузол з'являється назовні, проте ніжка не дозволяє йому народитися. Порушується кровопостачання вузла і матки, розвивається некроз вузла. Лікування онкогенетичного вивороту матки полягає в екстирпації матки разом із вузлом. Спроба видалити вузол через шийку матки небезпечна з огляду на можливість перфорації матки, якщо ніжка вузла коротка і широка.
Слайд 23: Перекрут матки (torsio uteri) поворот тіла матки навколо вертикальної осі. Буває надзвичайно рідко. Основними причинами є пухлини матки та яєчників і спайковий процес у малому тазі.


15

Приложенные файлы

  • doc 26687830
    Размер файла: 44 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий