ТПП_4-5

Лекція 4-5
ЛЕКСИЧНІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ

План
1. Роль фонових знань для перекладу.
2. Особливості перекладу інтернаціоналізмів.
3. Проблеми перекладу слів близькоспоріднених мов.
4. Переклад власних назв.
5. Переклад сталих словосполучень.
6. Переклад термінів.
7. Переклад емоційно-експресивних одиниць.
8. Канцелярит і переклад.
9. Стилістичні аспекти перекладу.

1. Роль фонових знань для перекладу
Термін фонові знання у мовознавстві визначається як обопільне розуміння комунікантами змісту мовних знаків. У перекладознавстві цей термін тлумачиться як знання про ті розбіжності, які є у різномовних комунікантів при відображенні та оцінюванні однакової подієвої ситуації.
Якщо реалії це незрозумілі комуніканту МП мовні знаки МО, які називають невідомі об'єкти, то фонові знання дають змогу розпізнавати у незвичних для комуніканта МП мовних формах знайому, однакову для двох комунікантів ситуацію.
Фонові знання це відомості, які має перекладач про особливості культури носіїв МО, про бачення світу цих носіїв, про специфіку їхньої ментальності.
При перекладі взаємодіють культури двох соціумів. Об'єднувальною основою є національна мова. У кожній національній мові відображується певна своєрідна особливість бачення світу. Тому не можна способу мислення, тобто ментальності, властивій соціуму МО, приписувати ті особливості, які властиві соціуму МП.
Фононі знання допомагають розпізнати характер мислення носіїв МО, а саме, як мовні форми відображують структуру зовнішнього світу, оскільки характер пізнання дійсності залежить від мови.
Це можна продемонструвати на тому, як однакова ситуація знаходить відображення у різних мовах.
Кожний носій МП по-своєму бачить те, що зображено у МО. Промовистий експеримент було проведено з перекладом російського тексту Гоголя послідовно 15 мовами: німецькою, японською, арабською, французькою, івритом, англійською, індонезійською, турецькою, іспанською, йоруба, бамбара, італійською, чеською, норвезькою, шведською, а потім із зворотним перекладом російською.
Російський текст: Она сплетничала и ела вареные бураки по утрам, и отлично хорошо ругалась, и, при этих разнообразных занятиях, лицо ее ни на минуту не изменяло своего выражения, что обыкновенно могут показывать одни только женщины.
А от зворотний переклад із останнього, шведського тексту: Выпив компот, она выбросила из хижины старье, а он радостно забил в тамтам.
Попри свою штучність, цей експеримент свідчить про різні кути зору, під якими сприймають носії МП те, що міститься у одиницях МО.
Одним із різновидів ролі інформації про денотативний зміст знаків МО є знання про побут, звички носіїв МО.
Вислів англ. It was Friday and soon they'd go out and get drunk можна адекватно передати, коли перекладач знатиме, що п'ятниця день виплати заробленого. І це необхідно внести у переклад: Була п'ятниця. День виплати, невдовзі ці люди вийдуть на вулицю і нап'ються. У цьому випадку потрібна лінгвістична, соціальна та культурна компетенція перекладача.
Слід вказати ще на один бік фонової компетенції. Француз, англієць, даруючи фото чи книжку першому зустрічному любителю автографів, зробить такий напис: A mon ami, To my friend («моєму другові»). Слово друг у француза, англійця більш холодне, скупіше, аніж в українській.
В узбецькій мові вираз Чи довго ти будеш красою ранити мою печінку? є виразом задушевної прихильності. Українець сприйме його по-іншому, бо він знає фразеологізм ти сидиш у мене в печінках. Отже, замість печінки він вживе інше слово: Чи довго будеш ти вражати красою моє серце?.
До одиниць фонового знання належать історизми МО. Наприклад, пушкінське Оборванные мужики, / Рогатых баб босые ноги можна відтворити лише знаючи, що російські заміжні селянки колись носили так звану кичку високий головній убір, що мав два гострі виступи спереду.
Важливою є також здатність перекладача відчути тонкощі стилістичної забарвленості Т1, в якій втілюються естетичні смаки та світоглядні переконання автора. У Шевченка сказано: То так утну, що аж заплачу. Російський перекладач Славінський пише: И песней загоралась грудь. Цей переклад демонстративно суперечить естетиці Тараса Шевченка. Перекладач підмальовує поезію автора, перекладає не стільки з української російською, скільки з народної на банально-романсову мову.
Незнання національно-культурної семантики мовних знаків ще одна причина помилок у перекладі. У Пушкіна («Капітанська дочка») комендант Миронов каже жінці: «Ступай же домой, да, коли успеешь, надень на Машу сарафан». Чому сарафан? Бо це селянська одежа, а Пугачов селян не кривдить. Англійський переклад у зворотному вигляді: «И если у тебя будет время, одень ее в самое лучшее. Пусть наденет сарафан, вышитый золотом». Як бачимо, тут спотворено смисл оригіналу.
Особливо уважним потрібно бути перекладачеві, коли він має справу із відтворенням національно значущих символів. Російському, пісенному дереву березі в українській мові відповідає тополя. Зіставимо російський вірш В. Лазарева «Березы» та його український переклад. Російський текст:
Над нами весь вечер березы
О чем-то чуть слышно шумят.
У наведеному нижче перекладі українською перекладач прагнув зважити на обставину:
Ледь чути над нами тополі
Весь вечір про щось гомонять.
Фонові знання мають особливе значення при перекладі художніх текстів, коли необхідно осмислювати та відображати той кут зору, спосіб естетичного мислення, притаманний авторові першотвору.
Отже, урахування фактору фонових знань має забезпечити досконале відтворення змісту оригіналу.


2. Особливості перекладу інтернаціоналізмів
Під інтернаціоналізмами розуміють слова, запозичені з тим самим значенням з одного джерела кількома мовами. Наприклад, запозичене з латини слово революція (лат. revolution «розгортання, переворот»), відоме в англ. revolution, фр. revolution, нім. Revolution, і має значення «раптова докорінна зміна суспільного устрою».
Основним способом відтворення цих лексичних одиниць є транскрипція: реклама (фр. reclame, нім. reklame, англ. reclame), інколи транслітерація (англ. kinematics кінематика).
Але є випадки, коли інтернаціоналізми можуть набувати функції міжмовних омонімів. Це трапляється за тих умов, коли у мові-першотвору слово має кілька значень, а запозичується лише в одному. В англійському вислові Delicate balance forces in the world наявні два інтернаціоналізми, які відповідають українським делікатний та баланс.
Слово делікатний має значення: 1. Ввічливий, люб'язний; 2. Витончений, тендітний; 3. Який потребує тактовного ставлення. Слово баланс: 1. Підсумок прибутків і видатків. А в англійській слово delicate має такі значення: 1. Тонкий, витончений; 2. Майстерний; 3. Поштивий, ввічливий; 4. Ніжний; 5. Гострий (про слух); 6. Дражливий; 7. Слабкий, нестійкий; 8. Чутливий (про прилад). Українська мова запозичили цю назву лише в одному із значень англійської, саме третьому «ввічливий».
Balance в англійській мові це слово вживається в таких значеннях: 1. Терези, прилад для зважування; 2. Назва сузір'я; 3. Противага; 4. Маятник, балансир; 5. Сальдо (фінанс.); 6. Залишок; 7. Рівновага.
Бачимо, що з англійського balance українська мова запозичила тільки п'яте значення, тобто різницю між дебетом та кредитом, як бухгалтерський термін.
Тож українське делікатний та баланс відповідають лише в одному із значень полісемічних англійських delicate та balance. Щодо інших значень українські слова є омонімічними. Тобто, при однаковій формі вони мають різне значення. Український переклад буде не Делікатний баланс сил у світі, а нестійка рівновага, що означає таке мирне співіснування, що може порушитися в будь-який момент.


3. Проблеми перекладу слів близькоспоріднених мов
Наведемо приклад тексту вірша білоруського поета Цьотки:
І песні заціхлі, і смеху не відна,
І дзеці старзнькімі сталі.
І ноты вясёлы музыкам браць стыдна,
Радасны струны парвалі.
I фарбы артыстау смутна рысуюць,
І цепі ясны зміраюць,
I вершы паэты з жалем рыфмуюць,
I сэрцы кроую сплываюць.
Цей вірш перекладено українським поетом Романом Лубківським:
І пісня затихла, і втіхи не видно,
І діти старенькими стали,
І ноту весело музикам брать стидно,
Радісні струни порвали.
І фарби художників смуток малюють,
І тіні ясні вмирають,
І вірші поети з жалем римують,
І кров'ю серця спливають.
Такий переклад є своєрідною фонетичною адаптацією слів друготвору до слів першотвору. Тут має місце так званий лексичний перенос. Слова МО, що мають тотожне звукове та графічне відтворення в МП, називають адаптантами.
Подібний приклад російсько-української звукової адаптації бачимо у наступному:
С.Єсенін:
Пусть порой мне шепчет синий вечер,
Что была ты песня и мечта.
Все ж, кто выдумал твой гибкий стан и плечи,
К светлой тайне приложил уста.
Переклад Івана Пучка:
Хай мені шепоче синій вечір,
Що ти пісня й мрія золота,
Все ж, хто вигадав гнучкий твій стан і плечі,
Той приклав до таїни вуста.
Водночас велика помилка стверджувати, що переклад із близькоспоріднених мов не становить жодних проблем. Варто враховувати наявність міжмовної омонімії (MOM).
Міжмовними омонімами є слова, що мають однакову звукову та графічну форму, але різні значення. При перекладі такі слова можуть уводити в оману. Тому їх називають фальшивими друзями перекладача (ФДП). Прикладом може слугувати слово луна, що в російській мові означає «небесне тіло; супутник Землі, що світить відображеним сонячним світлом» (укр. місяць). В українській мові це слово позначає «відбиток звукових коливань, відголосок» (рос. эхо).
Відзначають повні MOM, наприклад:
неделя рос. «тиждень»; «сім днів»;
неділя укр. «вихідний день»;
детина рос. «кремезний чоловік»;
дитина укр. «дівчинка» або «хлопчик».
Існують часткові MOM, що мають звукові та графічні відмінності. Часткові MOM, що мають однакові й різні значення:
блюдо рос. «посуд»; «їжа»;
блюдо укр. «посуд»;
могила рос. «место захоронення»;
могила укр. «місце захоронення»; «курган, насип».
Серед часткових МОМів виділяють омоформи. Наприклад: рос. женить інфінітив, із значенням «одружити»; укр. женіть 3-тя особа множини від гнати.
MOM можуть зумовлюватися випадковим збігом форм: укр. на розі «на кутку»; рос. на розе «на троянді».
Проілюструємо деякі випадки помилкового відтворення одиниці. MОМ у перекладних текстах.
Російський вислів В воздухе пахло сиренью и порхали бабочки у перекладі болгарською виглядав так: Въ воздуха миришеше на сирене и пърхаха бабички. Зворотний переклад російською буде таким: В воздухе пахло брынзой и порхали старушки. Спотворення змісту Т1 у Т2 сталось через MOM: рос. сирень та болг. сирене («бринза»); рос. бабочка («метелик») та болг. бабичка («старенька жінка»). А потрібно було перекласти так: Във воздуха миришеше на люляк (бузок) и пърхаха пеперуда (метелик).
У Володимира Сосюри: Синьо, розвіяно в далі. Дзвонить на розі трамвай, у російському перекладі: Дали колышутся еле. Звонит по розам трамвай (тобто «по трояндах»).
Важливе значення має омонімія стилістичної забарвленості слів. Розглянемо це на прикладі російського перекладу поеми Шевченка «Наймичка».
Двоє старих, Трохим і Настя, бездітні, знаходять немовля, дають йому ім'я Марко. До них пристає Ганна, наймичка, справжня мати Марка. Баба Настя вмирає. Прийшла пора Маркові одружуватися. Висватали йому дівчину-кралю. Трохим-старий говорить:
«Спасибі вам! старий каже.
Тепер, щоб ви знали,
Треба краю доводити,
Коли й де вінчати
Та й весілля. Та ще ось що:
Хто в нас буде мати?
Не дожила моя Настя!..»
Та й заливсь сльозами.
А наймичка у порогу
Вхопилась руками
За одвірок та й зомліла.
Тихо стало в хаті;
Тілько наймичка шептала:
«Мати... Мати... Мати...»
Останні два рядки один російський поет переклав так:
Словно мертвая стояла
«Мать!.. Мать!.. Мать!..» она шептала.
Перекладач не відчув різниці між українським мати і російським мать, що в даному випадку звучить двозначно і може сприйматися як уривок лайки.
У іншому перекладі, здійсненому Федором Сологубом, останні два рядки виглядають так:
«Лишь батрачка лепетала: Матка... Матка... Матка...»
І в цьому випадку невдача спіткала перекладача.
Обидва перекладачі не врахували того стилістичного значення, яке мають слова наймички. Вони перекладали слова, а не враження, не зважили на смислові обертони, які має повторене тричі слово мати. У наймички вони мають велике емоційне навантаження. Ці слова є відлунням слів Трохима: «Хто в нас буде мати?» Хто буде виконувати обов'язки матері подавати хліб-сіль на рушнику молодим, обсипатиме зерном-хмелем і т. ін.
А в серці наймички слово мати збуджує хвилю іншого почуття. «Шукають матері Маркові... А вона ось тут, але не сміє об'явитись, та чи хто їй повірить». І сором, бо ж покритка, байстрюка народила! Обікра-дена долею, нещасна наймичка на весіллі свого рідного сина буде лише прислужувати. Тяжко страждає сердешна. Оцю печаль треба передати. Шукають матері при живій, тут присутній істинній матері... Ці слова наймички звучать як стогін: мати... мати... мати... В оригіналі наймичка наче повторює за Трохимом: «Мати, кажете? Матері шукаєте?» А я ж ось вона! Це слово мати ріже, крає серце, бо повинна мовчати, бачачи, як хтось інший буде весільною матір'ю. У двох прикладах слова начебто схожі, корені однакові, але стилістичні значення різні.
А от перекладачка Тетяна Волгіна пішла іншим шляхом:
«Спасибо вам! старик молвит,
А теперь счастливо
Довести нам нужно дело
До конца бы, люди,
Обвенчать их. Да еще вот:
Кто ж матерью будет
Посаженной? Нет ведь Насти!..»
И заплакал тяжко
Лишь наймичка возле двери
За косяк, бедняжка, ухватилась и застыла.
Смолкли в хате люди,
Только Ганна все шептала:
"Кто ж матерью будет?..»
Волгіна в вклала в уста Трохима інший вислів. Не хто в нас буде мати, а кто ж матерью будет? А потім дає повтор цих слів, уже сказаних Ганною: Кто ж матерью будет? Оцей повтор передає трагізм ситуації, висвітлює душевну напругу, хвилю почуттів, що охопили справжню матір. Ці слова є відголоском у свідомості Ганни, відлунням сказаного Трохимом, але через сприйняття Ганни.
Уривок із «Евгения Онегина» Олександра Пушкіна У ночи много звезд прелестных Красавиц много на Москве, Но ярче всех подруг небесных Луна в воздушной синеве. Но та, которую не смею Тревожить лирою моею, Как величавая луна. Средь жен и дев блестит одна відтворив видатний майстер поетичного перекладу Mаксим Рильський ось у такий спосіб: Зірок багато єсть у ночі, Багата на красунь Москва, Але найбільше вабить очі Сріблиста зірка ранкова. Але вона, перед котрою Я мовкну з лірою дзвінкою, Зорею ранньою вона Блищить серед красунь одна.
Міжмовну омонімію, що представлена словом луна, перекладач усуває, вдавшись до іншого способу відтворити зміст російської назви «небесного тіла, супутника Землі» українською мовою зірка ранкова, зоря рання. Збережено поетичний ореол тексту оригіналу, разом з тим цей переклад відповідає практиці українського поетичного мислення. Так, у Тараса Шевченка зустрічаємо: моя зоре досвітняя, вечірня зіронька встає, зоре моя вечірняя.


4. Переклад власних назв
З точки зору перекладу всі назви організацій, об’єднань, спільнот можна умовно поділити на три групи:
- назви, де всі компоненти перекладаються українською мовою;
- назви, де компоненти назви транскодуються і додається пояснення (наприклад, роду діяльності закладу);
- назви, де серед компонентів є антропонім і передаються вони за допомогою транскодування і перекладу.
До першої групи відносяться, зокрема, словосполучення, що не містять власного імені позначення громадських, наукових та технічних організацій, у тому числі міжнародних, деяких навчальних закладів, назви факультетів, кафедр, лабораторій, дослідницьких інститутів, проектів, програм тощо: UNO (United Nations Ordanization) Організація Об`єднаних Націй, European Union Європейський Союз; European Bank of Development and Reconstruction Європейський банк розвитку і реконструкції, Council of Economic Advisers Рада наукових консультантів, International Association for Semiotic Studies Міжнародна асоціація семіотичних досліджень, School for International Training Інститут міжнародної підготовки, School of Journalism факультет журналістики, Faculty of Modern Languages факультет іноземних мов, Department of History історичний факультет, Biology Department кафедра біології (зауважимо, що слово department може перекладатися, в залежності від контексту, i як «факультет», i як «кафедра» або «відділення»), International Potato Center Міжнародний центр картоплі, Free University Вільний університет, Department of TV-Radio at Ithaca College in New York State кафедра радіомовлення i телебачення коледж у м. Iтака (штат Нью-Йорк).
До другої групи відносяться, зокрема, назви фірм, компаній, підприємств, вулиць і площ, готелів, театрів, кінотеатрів та назви журналів: Intelligent Systems компанія електронного обладнання «Інтеліджент Системc», Walls and Sons Ltd компанія м’ясомолочних продуктів «Уолс енд Санс лтд», the Standard Oil нафтова компанія «Стандард Ойл», Apple Computers (компанія) «Еппл Комп'ютерc», Dean Street вулиця Дін-стріт, Park Lane вулиця Парк Лейн, Journal of Applied Mathematics (журнал) «Джорнел оф епплайд математикс», Sociology of Language (журнал) «Сошиолоджи оф ленгвідж».
До третьої групи відносяться, зокрема, назви організацій, деяких вищих навчальних закладів, іменних лабораторій, дослідницьких інститутів тощо, названих на честь видатних осіб: Simon Fraser University університет імені Саймона Фрейзера, William Jewell College коледж імені Вільяма Джуелла, J.Washington Square площа Дж. Вашингтона, W.Humboldt State College Державний коледж імені В.Гумбльдта, Київський театр української драми імені Івана Франка Kyiv Ivan Franko Ukrainian Drama Theatre.
Якщо назва закладу містить антропонім, то вона перекладається одним з двох основних способів:
- у назву вводиться слово імені: John Gopkins University університет імені Джона Гопкінса;
- формою родового відмінку або називного відмінку (у лапках) відповідного антропоніма: John Brown University університет Джона Брауна, університет «Джон Браун».
Переклад назв профспілок має декілька особливостей, серед яких можна назвати такі:
- слова association, society, brotherhood, organization, union у таких назвах перекладаються як профспілка і тільки британські профспілки можуть традиційно перекладатися як тред-юніони.
- у назвах американських профспілок слово International означає, що це об`єднана профспілка США та Канади: International Longshoremen Association Об`єднана профспілка докерів США та Канади.
Загальний елемент у складі назв:
- деякі власні імена складаються частково або повністю з загальних слів, наприклад: Red Sea Червоне море, Pacific Ocean Тихий океан. Такі назви, як правило, перекладаються українською: the United Kingdom З'єднане Королівство, Department of Technology технологічний факультет;
- загальні слова, що входять до складу назв, які містять, крім того, власні імена перекладаються трьома основними способами, а власні імена в них транскрибуються або передаються існуючими українськими відповідниками:
1) Загальний елемент перекладається: North Dakota Північна Дакота, Admiralty Islands Адміралтейські острови, Strait of Gibraltar Гібралтарська протока (протока Гібралтар), Richard the Lion Heart Річард-Левине Серце, William the Conqueror Вільгельм-завойовник (Найчастіше такий спосіб застосовують у перекладі складних географічних назв, що містять такі загальні слова, як mountains, gulf, lake, sea, ocean тощо. Якщо ж загальне слово вжито в складі назви не в своєму прямому значенні, то воно не перекладається, а транскрибується: Black Island Блек-Айленд (мicтo у США), Palm Springs Палм-Спрингс (мicтo в СШA), Rock Springs Рок-Спрингс (мicтo в Aвcтpaлiї));
- загальний елемент транскрибується, якщо у транскрибованій формі він достатньо відомий користувачеві перекладу: Carson City Карсон-сіті, Kansas City Канзас-сітi;
- загальний елемент i перекладається, i транскодується одночасно: Rocky Mountains гори Poкi-Маунтинс, the Grand River ріка Гранд-Piвep, Bull Lake озеро Булл-Лейк, Holly Loch озеро Холі-Лох.
Традиційні форми перекладу.
Відомі географічні назви мають традиційні українські відповідники, які перекладач повинен знати: Texas Техас, Mexico-City Мехіко, Moscow Москва, Great Britain Великобританія (Велика Британія), the English Channel ЛаМанш, Oakland Окленд, Rhode Island Род-Айленд, England Англія, London Лондон, Washington Вашингтон, DC (District of Columbia) Округ Колумбія.
Іншомовні географічні назви, що вживаються в англійських текстах, також мають певні українські відповідники: the Alps Альпи, the Ganges Ганг, Iceland Ісландiя, Munich Мюнхен, Illinois Іллінойс, Michigan Мічиган, Paris Париж, Beijing, Peking Пекін, Nippon Японія.
Окрему групу складають власні прізвища, які теж мають традиційні українські відповідники (частіше всього це спостерігається у випадку історичних особистостей, королівських родин): Charles I Карл I, John the Lackland Іоан Безземельний, Henry VIII Генріх VIII, James I Якоб I/Іаков I, Louis XV Людовик XV, George VI Георг VI, Іван Грозний Ivan the Terrible, Ярослав Мудрий Yaroslav the Wise тощо.
При перекладі власних назв, що закріпилися в історичній і культурній традиції, вдаються до транскрипції. Наприклад, Царь Иван Грозный не можна перекладати, орієнтуючись на внутрішню форму, апелятивне значення Лихий, Грізний. Так само російський поет Пушкін не буде в українському перекладі Гарматниковим, а український Шевченко не стане в російському перекладі Сапожниковым.
Спосіб збереження історично закріпленої назви отримав назву традиційної передачі. Буває, що традиційна назва містить помилкове відтворення власної назви, наприклад, ісп. Andalucia Андалузія, замість Андалусія.
Для перекладознавства, так само як і для редакторського опрацювання, важливими є особливості перекладу так званих промовистих власних назв, поетонімів. Такі власні назви трапляються лише в художніх текстах і публіцистичних як засіб емоційно-експресивної образності. Промовисті власні назви не можна відтворювати транскрипцією чи транслітерацією. Тут потрібно орієнтуватись на внутрішню форму промовистої власної назви. Наприклад, М. Любимов, перекладаючи твори М. Твена, передає назву тресту The Trickle and Dried Up Oil Corporation як Тёк Ойл Да Вытек, де обіграно англійські trickle «струмок» та dried «сухий». У романі «Ярмарок марнослів’я» Теккерея героїня носить ім'я Беккі Шарп (англ. sharp укр. проноза, рос. проныра). В перекладі замість транскрипції Шарп потрібно було б вжити рос. Востр, бо це передає особливості поведінки персонажа.
Натрапляючи на промовисті власні назви, перекладач опиняється перед вибором: якщо він хоче зберегти тональність іншої мови, то вдається до транскрипції чи транслітерації; коли вважає за потрібне відтворити художню функцію промовистого імені, то використовує внутрішню форму. Наприклад, якщо в українському перекладі «Дон Жуана» Дж. Байрона передати ім'я слуги Дон Жуана як Лепорелло, буде досягнуто перше завдання, коли використаємо внутрішню форму, спираючись на лат. lepos заєць та зменшувальне значення суфікса -ello, то вийде Зайченя, що відтворить те образне значення, яке автор твору вклав у зміст власної назви.
У перекладі хрематонімів, назв матеріальних предметів, теж доводиться обирати відповідники, виходячи із завдання що відтворити форму чи внутрішній зміст. Наприклад, космічний американський апарат називаємо за допомогою транскрипції «Дискавері» (англ. Discovery), залишаючи нез'ясованим зміст «відкриття», або Ranger «Рейнджер», а не «Розвідник».


5. Переклад сталих словосполучень
Сталі словосполучення такі, що не творяться в процесі мовлення, як вільні словосполучення, а відтворюються. Вільні словосполучення: крутий берег; густа трава; рубати дерева. Сталі словосполучення поділяються на логіко-понятійні та образні. Сталі словосполучення логіко-понятійні перекладаються об'єктивно-науковим методом, тобто лексичним переносом. Наприклад: англ. polar lights укр. північне сяйво; англ. nuclear energy укр. ядерна енергія.
Іншомовні сталі словосполучення можуть засвоюватись шляхом наслідування їхньої форми. Наприклад, англ. happy end, лат. Homo sapiens, англ. week-end, фр. nature morte відтворюються як укр. хепі енд, Хомо сапієнс, уікенд, натюрморт.
До логіко-понятійних належать і стандартно-інформативні сполучення, які є структуротвірними одиницями. Прикладом слугують російсько-українські відповідники: рос. в связи с тем, что укр. у зв'язку з тим, що; рос. в качестве кого укр. у ролі кого; рос. принимать участие укр. брати участь; рос. принять меры укр. вжити заходів; рос. иметь в виду укр. мати на увазі; рос. обратить внимание укр. звернути увагу.
Образні сталі словосполучення фразеологізми, фразеологічні одиниці (ФО) перекладають по-різному.
1. Першим способом перекладу фразеологічних одиниць є фразеологічні еквіваленти (ФОЕ). Під ФОЕ розуміють такі фразеологізми мови друготвору, які мають однакове значення, однакову стилістичну характеристику, вони схожі за лексичним наповненням і граматичною побудовою. Тобто змістові та формальні компоненти як фразеологічної одиниці мови першотвору, так і ФО друготвору, мають бути однаковими. Наприклад: англ. То take a bull by the horns укр. взяти бика за роги. Зміст цього фразеологізму однаковий «підкорити собі, рішуче примусити діяти потрібним для себе чином». Однаковою є і форма і лексичні одиниці і форми зв'язку між словами, тобто синтаксична побудова. Подібним чином еквівалентними є ФО: англ. То play with a fire укр. грати з вогнем. І в цих ФО є однаковий зміст «діяти необачно, необережно». Фразеологічних еквівалентів невелика кількість.
2. Другим різновидом перекладу ФО є частковий еквівалент, коли зміст обох ФО є тотожнім, але форма частково схожа: укр. що написано пером, того не виволочиш волом рос. что написано пером, того не вырубишь топором.
3. Наступним способом перекладу ФО є фразеологічний аналог це такі міжмовні фразеологічні відповідники, які є однаковими за змістом, стилістичною характеристикою, але різняться лексичним наповненням і граматичною структурою. Наприклад, англ. tо shoot the bull укр. верзти нісенітницю. В українському відповіднику немає лексичних компонентів англійської фразеологічної одиниці «вдарити бика», зміст ФО Т1 відтворюється іншими словами. Подібне спостерігаємо і в прикладах: англ. when pigs fly («коли поросята полетять») укр. коли рак свисне. При застосуванні фразеологічних аналогів потрібно спочатку визначити значення ФО у мові першотвору, а потім віднайти у мові друготвору тотожне за змістом, але відмінне за формою висловлення.
4. Фразеологічні одиниці можуть відтворюватись шляхом калькування. Прикладом може бути запозичений із французької мови вислів: II n'est pas dans son assiette укр. він не в своїй тарілці. Рос. говорить сквозь шляпу укр. говорити крізь капелюх є калькою з англ.
5. Відтворюватись фразеологічні вислови можуть і за допомогою описового витлумачення. При цьому передається лише логіко-понятійний смисл ФО Т1. Прикладом можуть слугувати англійські відповідники до фразеологічних одиниць у творах Тараса Шевченка. Наприклад, з торбою ходити to be a beggar («бути жебраком»); на панщину ходити slaved on the estate («бути рабом у маєтку»); Шевченкове Пішов москаль у Туреччину, Катрусю покрили передано поширеним описом: A kerchief over her braids then placed to show she's not a maid («накрили її коси хусткою на знак того, що вона не дівчина»).
Отже, відтворення фразеологізмів першотвору в перекладі здійснюється різними способами, виходячи із тієї ролі, яку вони відіграють, та враховуючи характер текстів. Однією з помилок перекладу ФО є сприйняття фразеологізму у мові першотвору як вільного словосполучення із самостійним, прямим значенням слів-компонентів, що входять до його складу. Наприклад, в англійській мові є фразеологічна єдність tо catch a crab. Цей вислів може мати пряме значення «впіймати краба», а також переносне, фразеологічне «зазнати невдачі».


6. Переклад термінів
Терміни це слова або словосполучення, що позначають сутнісні властивості об'єктів матеріального чи духовного світу, виражені науковими поняттями. Специфіка термінів як метамови наукових та офіційно-ділових текстів полягає у їхній однозначності, браку синонімії та наявності дефініції наукового визначення. Головне завдання для перекладача й редактора перекладу полягає у тому, щоб перекладати термін терміном. При цьому здійснювати цю вимогу можна різними способами.
1. Відтворення терміна МО відповідником-інтернаціоналізмом, уже освоєним МП. Наприклад: фр. cohesion («зв'язок між елементами системи») укр. когезія; англ. slabbing («прокатний стан») укр. слябінг; фр. declaration («офіційна заява») укр. декларація; італ. intermezzo («інструментальна п'єса») укр. інтермецо. Крім транскрипції, як от у наведених прикладах, відтворення може здійснюватися за допомогою транслітерації. Наприклад: англ. club («громадський заклад») укр. клуб; англ. provitamin («речовина для утворення вітамінів») укр. провітамін.
2. Запозичення терміна МО, невідомого МП. Такий спосіб вживається, коли йдеться про назву об'єкта культури-донора, якого немає у культурі-рецепторі. У такому випадку термін МО є реалією для МП. Наприклад: англ. file («сукупність даних») укр. файл; англ. frame («структура об'єкта») укр. фрейм; англ. provider («постачальник інформації») укр. провайдер. При цьому способі перекладач орієнтується на дефініцію терміна у МО і може супроводжувати відповідник у МП належним витлумаченням.
3. Калькування терміна. Наприклад: лат. jurisprudentia укр. правознавство; лат. agricultura укр. землеробство; англ. file cabinet укр. картотека.
4. Семантизація терміна за допомогою внутрітекстового пояснення. Такий спосіб вживається у науково-популярних і наукових текстах. Наприклад: Наслідками радіаційного впливу на щитовидну залозу може бути гіпотиреоз (недостатня кількість гормонів, що виробляються щитовидною залозою).
5. Семантизація терміна у художніх текстах. У цьому випадку термін опрацьовується як ключове слово. Спочатку необхідно осмислити, яку стилістичну роль термін відіграє у MО, a потім відшукувати відповідник йому у МП. Приміром: Рыбаки начали погрузку орудий лова. Треска ловилась ярусами и тралом. На сейнеры грузились двупалые якоря, буйки, траловые сети.
Крім того, у ХТ термін може бути засобом образного відтворення дійсності, тоді можна вживати лексичні трансформації, наприклад, замість видової назви рос. Байдарка вживати родове поняття укр. човен чи вдаватись до синонімічної зміни (туберкулез сухоти, сухотка, бугорчатка).
Отже, основний принцип термінологічного перекладу термін має відтворюватись терміном. Але якщо термін позбавлений зв'язку з терміносистемою, допускається відхилення від цього принципу.


7. Переклад емоційно-експресивних одиниць
Серед таких одиниць є вигуки слова, що виражають емоції людини, не даючи їм назви. Такі слова перекладаються залежно від наміру перекладача. Якщо він хоче відтворити зміст вигуку, то вживе належний відповідник МП. Наприклад, рум. аулеу, що виражає почуття болю, передасть українським ой. Та коли метою перекладача є збереження національного колориту тексту оригіналу, то він вдасться до транскрипції, при цьому пояснивши значення цього вигуку, наприклад: «Аулеу!» закричав він з великого болю.
Російський вигук увы передає почуття жалю, прикрості. Це значення можна відтворити виразами на жаль, прикро, але при цьому втрачається емоційно-експресивне забарвлення, яке можна передати українськими відповідниками та ба, гай-гай. Наприклад: Я ожидал его, но увы, он не пришел Я чекав на нього, та ба, він не прийшов; Увы, это очень печально Гай-гай, це дуже сумно.
Емоційно-експресивне значення мають слова, з понятійною основою, на яку накладається суб'єктивно-оцінкове нашарування. Це слова типу красень, негідник, падлюка, великодушність, величний і под. Кожне з таких слів має або негативну, або позитивну оцінкову характеристику (пейоративний або мейоративний смисл).
Такі слова входять до певного синонімічного ланцюжка, а в цьому ланцюжку первинним, визначальним є семантична домінанта, тобто слово, що має нейтральне, загальномовне значення. Наприклад, іти (семантична домінанта «рухатись за допомогою ніг») і швендяти, плентатись, шествувати, виступати і под.
Перекладачеві треба добирати таке слово, щоб воно входило до того ж синонімічного ланцюжка і щоб було адекватним саме тій оцінці, яку це слово має у оригіналі.
Коли йдеться про емоційно-експресивні слова як об'єкт перекладу, потрібно зважити на те, що рівень емоційної забарвленості в різних мовах неоднаковий. Дослідники англо-чеського перекладу вказують, що ті вирази, які вживає Еліз, дійова особа п'єси Бернарда Шоу «Пігмаліон», важко передати чеською мовою, бо в чеській вони будуть значно слабкішими. Тому не буде враження про те, що Еліз недостатньо вихована, вульгарна. Мова відображує національний менталітет, спосіб світобачення, спосіб мислення.
Відомою є імпульсивність, екзальтованість мешканців романомовних регіонів французів, іспанців, латиноамериканців. Наприклад, із Мопасана деякі вислови можуть у перекладі дослівному вважатись занадто піднесеними, патетичними. У французькій прозі вислів je souffre («страждаю») не має такого експресивного значення, як в українській. Тому для нього треба обирати дещо іншого, сказати б, «м'якшого» відповідника, наприклад, відчуваю незручність, прихильність до когось.
Складними для відтворення іншими мовами є пестливі інфінітиви української мови: спатусі, питоньки, їстоньки. Інколи вдаються до транскрипції: Доня спатусі хоче Доченька хочет спатуси.
Експресивами слугують і фонетичні засоби розтягування звука: Па-азвольте, сударь! До-озвольте, добродію!; а також поділ на склади: Вы не хо-ти-те? Ви не хо-че-те?
Отже, відчути експресивну тональність тексту-оригіналу та знайти відповідники у друготворі обов'язок що перекладача, то й редактора при перекладі художніх і публіцистичних творів.


8. Канцелярит і переклад
Під терміном канцелярит розуміється зловживання в літературній мові, особливо, художніх творах, словесними штампами, запозиченими з офіційно-документальних і газетно-інформаційних текстів. Це особливо небезпечно в перекладацькій практиці.
Для канцеляриту характерним є надмірне використання іншомовізмів типу факти, моменти, шанс, абсолютно, атмосфера, ефект. Запозичене слово, природне в термінологічних текстах наукових, офіційно-ділових, може і повинно бути заміненим на рідномовне, яке виразніше та яскравіше запозиченого.
Для канцеляриту властиві також певні граматичні особливості. Сюди належать заміна особових форм дієслова, що змальовують рух, на дієприкметники, віддієслівні іменники; пристрасть до інфінітивних форм; ланцюжки іменників у непрямих відмінках, частіше родових; використання насипних зворотів на місці активних конструкцій; ускладнений тип речень; численні підрядні речення, не властиві живому мовленню; вживання довгих слів замість коротких.
Загальне правило для перекладу відтворювати не слова, а зміст твору особливо дійове у боротьбі з канцеляритом.
Так, у вислові Это не может не явиться плодотворным поводом для размышлений ознаками канцеляриту є, по-перше, важкувата для сприйняття конструкція із подвійною заперечною часткою не (не может не явиться); по-друге, зайве слово плодотворным, яке, до того ж довге; по-третє, віддієслівний іменник размышление. Прямий переклад: Це не може не бути актуальним приводом для обдумування. Хоча цей зміст можна викласти так: Тут є про що подумати. Другий текст має п'ять слів проти дев'яти у першому; сімнадцять літер-знаків проти майже п'ятдесяти у першому. У другому тексті використано втричі менше мовного матеріалу, зекономлено час для осмислення змісту. А головне другий текст зрозуміліший.
У тексті По мере приближения момента встречи с нею нема жодного дієслова, чотири абстрактних іменники мере, приближения момента, встречи, зайве слова момента. Цей текст можна перекласти, дотримуючись канцеляритного малюнка оригіналу (Що менше часу залишалось до зустрічі з нею), а можна і звільнитись від нього: Що ближча хвилина зустрічі з нею або Що ближче зустріч. Останнє речення, передаючи таку саму думку, вкладається у свідомість легше, сприймається як жива картина.


9. Стилістичні аспекти перекладу
Одним з найбільш цікавих аспектів теорії перекладу є проблема передачі стилістичних прийомів МО. Ця проблема привертає увагу вчених-лінгвістів, але є недостатньо розробленою. Важливість вивчення перекладу образних засобів обумовлена необхідністю адекватної передачі образної інформації художнього твору МП, відтворення стилістичного ефекту оригіналу в перекладі.
Перекладач-професіонал користується способами передачі стилістичних прийомів, використаних в оригіналі, для того, щоб надати тексту яскравість і виразність. У перекладача є наступний вибір: або спробувати скопіювати прийом оригіналу, або, якщо це неможливо, створити в перекладі власний стилістичний засіб з аналогічним емоційним ефектом. Це принцип стилістичної компенсації.
Для перекладача важлива не стільки форма, скільки функція стилістичного прийому в тексті. Це означає певну свободу дій: граматичні засоби виразності можна передавати лексичними і навпаки; опустивши непередаване російською мовою стилістичне явище, перекладач поверне «борг» тексту, створивши в іншому місці тексту там, де це найбільш зручно, інший образ, але схожої стилістичної спрямованості.
Переклад стилістичних прийомів, які несуть образний заряд творів, часто викликає труднощі в перекладачів через національні особливості стилістичних систем різних мов. Лінгвісти підкреслюють необхідність збереження образу оригіналу в перекладі, справедливо вважаючи, що, перш за все, перекладач повинен прагнути відтворити функцію прийому, а не сам прийом.
Стилістичний аспект перекладу необхідний перекладачеві, без нього, не могло і не може вийти адекватного перекладу. Саме стилістичний аспект мови відповідає не лише за переклад з МО мовою перекладу, а й за особливості і майстерність перекладача.
Стилістичні системи мов мають свій національний характер. Стилістичні прийоми різних мов в основі співпадають, але функціонують в дискурсі по-різному. Одні й ті ж прийоми мають різну частоту вживання, стилістичну значущість, виконують різні функції в системі мови, чим і обумовлюється необхідність трансформацій.
Стилістичні заміни не менш важливі, як лексичні й граматичні. При здійсненні лексичних трансформацій перекладач керується принципом передачі лексичного значення слова або форми. При передачі стилістичного значення перекладач слідує тому ж принципу відтворити в перекладі аналогічний ефект, тобто викликати у читача таку ж саму реакцію, хоча дуже часто для цього потрібно задіяти абсолютно інші мовні засоби.
Таким чином перекладач повинен прагнути не зберегти стилістичний прийом, а обов’язково відтворити його функцію в поданому контексті. Не варто також забувати про багатофункціональність стилістичних прийомів. Так само як у багатозначному слові англійської та української мови можуть не співпадати окремі лексико-семантичні варіанти, так можуть відрізнятися і окремі функції одного й того ж стилістичного прийому. Таким чином, і при порівнянні стилістичних прийомів виявляються повні еквіваленти, неповні еквіваленти і функції, що не мають еквівалентів у мові перекладу. В якості ілюстрації можна порівняти функції алітерації в українській і англійській мовах. Евфонічна функція алітерації співпадає в обох мовах, адже саме алітерація є одним із основних прийомів поетичної мови. Але використання алітерації для милозвучності в прозі більш характерне для англійської мови, аніж для української. Друга функція алітерації логічна. Алітерація певною мірою підкреслює тісний зв'язок між компонентами висловлювання. Особливо яскраво алітерація показує єдність епітета з означувальним словом: unseen stranger В. Горбатько передає словосполучення зі збереженням алітерації, хоча й з опущенням самої метафори нечемний і недобрий чужинець. В англійській мові алітерація в логічній функції вживається також в усіх видах експресивної прози: Leaves. On the ivy vine Листків. На лозі плюща. Is dere people in de world mit der foolishness to die because leafs dey drop off from a confounded vine Чи є у світі такі дурні люди, які ладні вмерти тільки через те, що з тієї бісової лози падає листя. A gentleman insulted me today Один джентльмен сьогодні образив мене. Використання алітерації є переконливим підтвердженням того, що різні функції стилістичного прийому в різних мовах не завжди співпадають як у використанні, так і в поширеності.
Вивчення функціональних стилів і стилістичних прийомів має величезне значення для перекладу. Перекладачу слід чітко розуміти не тільки лексичні, граматичні та стилістичні особливості, характерні для кожного зі стилів англійської мови, а й специфічні особливості відповідних стилів української мови. Це допоможе запобігти перенесенню стилістично «чужих» елементів у переклад, що особливо важливо для художньої літератури. Для відображення реальної дійсності письменнику часто доводиться звертатися до інтерполяції включення окремих фрагментів різних функціональних стилів в текст художнього твору, і перекладач зобов’язаний зберігати стилістичну своєрідність таких інтерполяцій.
При цьому надзвичайно важливо розрізняти в тексті оригінальне і трафаретне, для того, щоб уникнути, з одного боку, нівелювання, а з іншого зайвого акцентування і зберегти стилістичну рівноцінність такий необхідний компонент адекватного перекладу. Завжди є ризик згладити і обезбарвити оригінал або, навпаки, зробити переклад занадто яскравим і стилістично забарвленим. Але інколи перекладач змушений навмисно звертатися до нейтралізації, що особливо стосується перекладу газетних статей. Повтор, як відомо, є більш розповсюдженим стилістичним прийомом в англійській мові, ніж в українській. Навіть в художній прозі повтори доводиться часто компенсувати: Tildy was dumpy, plain-faced, and too anxious to please to please Тільді була кремезна, некрасива і прагнула всім догодити. З даного прикладу добре видно, що повтор не завжди можна передати МП, в такому випадку втрачається емоційне забарвлення, яке перекладачу бажано компенсувати за допомогою іншого стилістичного прийому.









13 PAGE \* MERGEFORMAT 141115



15

Приложенные файлы

  • doc 26686187
    Размер файла: 139 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий