ТМРРМ 2 часть книги


Запитання для самоконтролю
1. Дайте визначення зв'язного мовлення.
2. Назвіть форми та види зв'язного мовлення.
3. Назвіть лінгвістичні характеристики діалогу.
4. Які показники діалогічної компетенції дошкільника?
5. Назвіть лінгвістичні характеристики монологу.
6. Які методи розвитку зв'язного діалогічного мовлення?
7. Назвіть методи розвитку зв'язного монологічного мовлення.
8. Які види розповідей за джерелом висловлювання?
9. Назвіть види розповідей залежно від провідного психічного процесу.
10. Які провідні методи навчання дошкільників розповіді та в чому їх особливість?
11. Які критерії підбору картин для розповідання?
12. Назвіть види розповідей про іграшку.
13. Які види розповідей з власного досвіду?
14. Яка логічна структура узагальнювальної бесіди?
15. Охарактеризуйте види бесід у залежності від дидактичної мети та змісту.
16. Назвіть способи навчання дітей переказу.
17. Які прийоми навчання дітей монологічного мовлення?
18. Назвіть види розповіді дітей за картинами.
19. Дайте визначення переказу.
20. Чим відрізняється переказування від розповідання?
21. Дайте визначення розповіді з власного досвіду.
22. Яка послідовність організації заняття з листування?
23. Назвіть види мовленнєво-творчої діяльності дітей дошкільного віку.
24. У чому полягають особливості творчої розповіді?
25. Які види творчих розповідей на наочній основі?
26. Окресліть види творчих розповідей на словесній основі.
27. Назвіть етапи проведення заняття з навчання творчої розповіді.
28. Які показники монологічної компетенції дошкільника?
29. Які педагогічні умови ефективного розвитку зв'язного мовлення дітей?
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
Робота з таблицями.
Таблиця 1 «ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗМОВ З ДІТЬМИ»
Вид розмов
Тематика розмов Вікова група
Індивідуальні
Іграшки Предмети довкілля Стосунки з товаришами Спорт Мультфільми Життя тварин Колективні
Казкові сюжети Сім'я Пори року Ігри Праця дорослих Свійські тварини Явища природи • Доповніть таблицю, запропонуйте тематику розмов, спрямованих на розвиток діалогічного мовлення дітей різних вікових груп. Свій вибір аргументуйте.
• Чому розмови вихователя з дітьми називають «імпровізованим діалогом»? Змоделюйте один із прикладів діалогу.
Таблиця 2«МЕТОДИ РОЗВИТКУ ЗВЯЗНОГО МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ»
Методи розвитку зв'язного монологічного мовлення Програмові завдання
Розділ «Мовленнєве спілкування» (старша група)
Описова розповідь (про предмети, іграшки, за картиною) Сюжетна розповідь (про предмети, іграшки, за картиною) Розповідь з власного досвіду Творча розповідь Складання казок, загадок Розповідь про смішні епізоди Складання розповідей за сюжетною ігровою ситуацією Переказ казки, оповідання, мультфільму, телепередачі, вистави • Проаналізуйте методи розвитку та навчання дітей старшого дошкільного віку зв'язного монологічного мовлення на заняттях та визначте програмові завдання для їх реалізації (розділ «Мовленнєве спілкування» програми «Малятко»).
• Які методи для розвитку зв'язного монологічного мовлення шести-річок використовував В.О.Сухомлинський у Павлишській школі. Наведіть приклади із книги В.О.Сухомлинського «Серце віддаю дітям».
• Які особливості розвитку зв'язного мовлення у старшому дошкільному віці визначають характер педагогічних дій, спрямованих на удосконалення дитячого мовлення у вільний від занять час?

Розв'яжіть кросворд "Зв'язне мовлення»
6. 1. к 9. 10. 11. 12.
5. 7. 13. 2. 3. 4. 8. є т с т
По вертикалі:
1. Свідоме відтворення дитиною літературного тексту в усному мовленні.
2. Вид зв'язного висловлювання дитини з цілісним уявленням про ознаки, якості, властивості, дії предметів або явищ навколишньої дійсності.
3. Методичний прийом навчання дітей розповіданню у молодшому дошкільному віці.
4. Нова функція мовлення, яка є якісним новоутворенням дітей старшого дошкільного віку.
5. Тип зв'язного мовлення дитини, що характеризується з'ясуванням, розкриттям причини якоїсь події чи явища.
6. Контакт між людьми, що забезпечує соціальну перцепцію, інтерактивний, інформаційний, афективно-оцінний обмін, який може відбуватися на вербальному та невербальному рівнях.
7. Найскладніший тип зв'язного монологічного мовлення.
8. Продукт усного мовлення, зв'язний текст, узятий у процесуальному контексті.
9. Методичний прийом навчання дітей розповідання, який складається із розповідних або ж питальних речень та допомагає послідовно і логічно відтворити сюжетну лінію розповіді.
10. Вид текстів, в яких наявні елементи усіх тил» висловлювань із переважанням одного з них.
11. Мовлення однієї людини, орієнтоване на сприймання іншими людьми, яке не передбачає миттєвого, безпосереднього відгуку слухачів.
12. Адекватність мовленнєвого оформлення думки мовця з погляду її зрозумілості слухачам.
По горизонталі:
13. Самостійний зв'язний смисловий розгорнутий виклад певного змісту про події, предмети, об'єкти, явища навколишньої дійсності.
Із виділених літер складіть ключове слово, яке означає словесно виражений продукт мовленнєво-розумової діяльності людини, якому властива завершеність, структурна цілісність, цілеспрямованість та граматична настанова.
10 1 6 5 12
Література до теми
«Методика розвитку зв'язногомовлення у дітей»
1. Алексеева М.М., Яшина В.И. Методика развития речи и обучение родному языку дошкольников. — М.: Академия, 2000. — 400 с.
2. Беженова М.О. Розвиток мовлення дошкільників. — Д.: Сталкер, 1999. — 320 с: іл.
3. Білан О. Навчання дітей старшого дошкільного віку розповіді за ілюстраціями: Монографія. — Львів: Аверс, 207. — 180 с
4. Білан О. Художня ілюстрація та зв'язна розповідь // Палітра педагога. — 2008. — № 4. - С 23-26.
5. Богуш A.M. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років. Монографія. — К.: Видавничий Дім «Слово». — 2004. — 376 с
6. Богуш A.M. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. — Одеса: Маяк. — 1999. - 88 с
7. Богуш A.M., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови: Підручник / За ред.. A.M.Богуш. — К.: Вища школа, 2007. — 542 с: іл.
8. Богуш А., Гавриш Н. Методика ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному навчальному закладі. Підручник для ВНЗ. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. — 408 с
9. Богуш А. М., Луцан Н.І. Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників: мовленнєві ігри, ситуації, вправи. Навчально-методичний посібник. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. — 256 с.
10. Богуш A.M., Маліновська Н.В. Лінгводидактична спадщина Софії Русової в сучасному дошкільному закладі: Монографія. — Одеса: ПНЦ АПН України-СВД М.П.Черкасов, 2006. — 134 с.
11. Богуш A.M. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі. Практикум. — К.: Вища школа, 1992. — 192 с
12. Богуш A.M., Котик Г.М. Методика навчання дітей української мови в дошкільних навчальних закладах. Підручник. 2-ге видання, доповнене і перероблене. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. - 440 с
13. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. — СПб.: СОЮЗ, 1997. - 96 с.
14. Гавриш Н.В. Розвиток мовленнєвої творчості в дошкільному віці: Монографія. — Донецьк, 2001.
15. Гавриш Н.В. Інтегровані заняття: Методика проведення. — К.: Шкільний світ, 2007. — 128 с.
16. Герасимова А.С. и др. Уникальная методика развития речи дошкольников. — СПб.: Изд. Дом «Нева», 2002. - 688 с.
17. Гербова В.В. Составление описательных рассказов: К методике обучения старших дошкольников описательным рассказам // Дошкольное воспитание. — 1981. — № 9. — С. 28— 34.
18. Дем'яненко С.Д. Формування мовленнєвого поняття текст у дітей шестилітнього віку // Початкова школа. — 2003. — № 7. — С 10—14.
19. Дошкільна лінгводидактика: Хрестоматія: У 2 ч.: Посібник / Упорядник Богуш A.M. — К.: Вища школа. — 1999. — ч. II. — С 3—72.
20. Калмикова Л.О. Формування мовленнєвих вмінь і навичок у дітей: психолінгвістичний та лінгвометодичний аспекти: Навч. посіб. для студ. ВНЗ. — К.: НМЦВО, 2003. — 300 с
21. Крутій К.Л. Створення мовленнєвого середовища. Теоретичні засади і практична реалізація. — 2-е вид., виправл. — Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД. — 2006. — 168 с — Бібліогр.: С 45, 164.
22. Крутій К.Л. Планування освітньо-виховної роботи з дітьми дошкільного віку. — Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2004. - 48 с
23. Луценко І. Дитина і дорослий: вчимось спілкуватись: Готуємося до мовленнєвого спілкування з дошкільниками. — К.: Світич, 2008. — 203 с: іл. — (Біблітечка журналу «Дошк. виховання»). — Бібліограф.: С. 201—202.
24. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі: Навч. посібник / Богуш A.M., Орланова Н.П., Зеленко Н.І., Лихолєтова В.К.; За заг. ред. Богуш A.M. — К.: Вища школа, 1992. — 414 с
25. Методика розвитку мовного спілкування / Укладач Т.О.Шроженко. — К.: Освіта, 1994. - 194 с
26. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти: Навчально-методичний посібник / Укладач A.M.Богуш. — Одеса: Ярослав, 2004. — 176 с
27. Нова програма: проблеми, завдання, шляхи реалізації (методичний порадник) / Гри-цюк Л.А., Каратаева М.І. — Кам'янець-Подільський: ПП Мошак М.І., 2007. — 104 с
28. Олійник Л. Мандрівки веселих м'ячиків // Палітра педагога. — 2008. — № 4. — С. 27— 31.
29. Омеляненко А. Вчимося складати розповідь-роздум // Палітра педагога. — 2004. — № 3. - С 14-17.
30. Пащенко М.Л. Методи діагностики і розвитку комунікативних вмінь і навичок // Практична психологія та соціальна робота. — 2001. — № 9. — С. 9—12.
31. Порядченко Л.А. Описове мовлення: методи розвитку та активізації // Дошкільне виховання. — 2003. — № 2. - С 5—9.
32. Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку: Монографія / Калмикова Л.О., Харченко Н.В., Дем'яненко С.Д., Порядченко Л.А.; За заг. ред. Калмикової Л.О. — К.: Вид-во «ПП Медведев», 2007. — 304 с.
33. СтолбоваТ. Дидактичні ігри та ігри-вправи на розвиток діалогічного мовлення // Палітра педагога. — 2008. — Ш 3. — С 21—23.
34. Харченко НВ. Формування навичок міркування у дітей 5—6-річного віку // Дошкільне виховання. — 2001. - № 2. - С 18-20.
35. Харченко Н.В. Щоб діти вміли міркувати // Дошкільне виховання. — Палітра педагога. - 2002. - № 1. - С 12-16.
36. Харченко Н.В. Щоб діти вміли міркувати. Дидактичні ігри й мовленнєві вправи // Дошкільне виховання. — Палітра педагога. — 2002. — № 2. — С 4—6.
37. Шевцова О.А. Організація пізнавальної діяльності в дошкільному навчальному закладі / іл. О.А. Семякіна. — X.: Вид. група «Основа», 2008. — 300, [4] с: іл. — (Серія «Дошкільний навчальний заклад. Вихователю»).

Змістовий модуль II. Формування діамонологічної та лексичної компетенції дітей
Тема 2.3. Методика словникової роботи й ознайомлення з довкіллям
Питання для обговорення
1. Закономірності становлення слова у дітей.
2. Особливості засвоєння слова у дошкільному віці.
3. Принципи словникової роботи.
4. Завдання і зміст словникової роботи в різних вікових групах дошкільного закладу.
5. Методика розвитку словника й ознайомлення дітей дошкільного віку з довкіллям.
Основні категорії та поняття
Активний словник, пасивний словник, триєдина мета розвитку словника, збагачення словникового запасу, активізація словника, якісне засвоєння лексики, уточнення й закріплення словника, методи безпосереднього ознайомлення з довкіллям, методи опосередкованого ознайомлення з довкіллям, полілог, бесіда, словник-мінімум, тлумачний словник, лексичні вправи, дидактична розповідь, лексична робота, лексичний розвиток, прийом командного змагання, художній аналіз, лексичний матеріал, лексична компетенція.
Вислови про мову, мовлення
Значення слова не передається, і повторене дитиною слово до того часу залишається беззмістовним, допоки вона сама не порівняє з ним відомі фрази, не пояснить його сприйняттями, які становлять Ш особисту, виключну власність.
О.Потебня.
За значенням перше слово дитини є цілою фразою — односкладним реченням.
Л.Виготський.
Словниковий склад — це лише будівельний матеріал, який тільки в поєднанні слів у реченні за законами граматики рідної мови може слугувати меті спілкування і пізнання дійсності.
Д.Ельконін.
Мовлення, слово є специфічною єдністю чуттєвого й смислового змісту. Будь-яке слово має смисловий — семантичний зміст, який становитиме його значення.
С.Рубінштейн.
...Зв'язок слова з предметом є основою, яка визначає його значення; натомість зв'язок цей не безпосередній, а опосередкований — через узагальнений семантичний зміст слова — через поняття та образ...
С.Рубінштейн.
Значення слова є одиницею комунікативної та інтелектуальної функцій мовлення, як і одиницею мислення...
Л.Виготський.
Мовлення — системне оперування лексикою мови.
І. Синиця.
Лексика — змістовний і найдинамічніший компонент мовлення... Багатство і бідність мовлення, його виразність і сірість, його переконливість і байдужість, його краса і непривабливість, — більшість його позитивних чи негативних якостей — це передусім особливості його лексики.
І. Синиця.
Лексика найповніше і найточніше репрезентує особу мовця, його розумовий розвиток, рівень його претензій і можливостей, стан Мого загальної і мовної культури.
І. Синиця.
Тільки той може осягнути своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім'ям своєї родини...
В. Сухомлинський.

Завдання для самостійної роботи
РОБОТА З СХЕМАМИ, ТАБЛИЦЯМИ ТА МОДЕЛЯМИ
Структурно-логічна схема теми
«Методика словникової роботи в дошкільному закладі»
Словникова робота
у дошкільному навчальному закладі
Ознайомлення дітей з довкіллям - основа словникової роботи Засоби, методи, формита заняттяіз ознайомленняз довкіллям Заняття з словникової роботи Закономірності
становлення слова
у дітей Напрями лексичної роботи Зміст словникової роботи
Особливості засвоєння
слова
дитиною Завдання словникової роботи Методи і прийоми ознайомлення з довкіллям та словникової роботи
• Розгляньте структурну модель теми та визначте взаємозв'язки та взаємозалежності між структурними компонентами. Зобразіть це графічно. Свою відповідь аргументуйте.
• Який взаємозв'язок лексичної роботи та ознайомлення дітей із довкіллям у дошкільному навчальному закладі?
Таблиця
«Сучасні дослідження вчених з питань нормування лексичної компетенції дітей дошкільного віку»
Автор Проблематика дослідження
Емельянова П.. Підготовка майбутніх вихователів до роботи над засвоєнням старшими дошкільниками народознавчої лексики
Улькіна Т. Розвиток пізнавальних здібностей дітей старшого дошкільного віку засобами ігрових психотехнік
Руденко Ю. Збагачення словника дітей старшого дошкільного віку експресивною лексикою засобами української народної казки
Непомняща І. Концептуальні положення Є.Тихеєвої щодо принципів організації та методів словникової роботи з дітьми
Науменко Т. Дослідження форм, методів, умов і засобів активізації мовлення дітей раннього віку в умовах дошкільного закладу
Крутій К. Процес засвоєння дітьми старшого дошкільного вікуслужбових частин мови.
Аматьєва О. Процес навчання виразності мовлення дітей старшогодошкільного віку
Луцан Н. Методика розвитку діалогічного мовлення та збагачення словника дітей старшого дошкільного віку за текстами українських народних ігор
Кирста Н Використання поетичної спадщини Марійки Підгірянкив лексичній роботі і дітьми старшого дошкільного віку
Маковецька Н. Навчання старших дошкільників суфіксального творення іменників і прикметників на матеріалі емоційно-експресивної лексики
Лопатинська Н. Активізація вживання префіксальних дієслів і розуміння їх семантики дітьми старшого дошкільного віку
• Класифікуйте тематику сучасних наукових досліджень відповідно до напрямів лексичної роботи у дошкільному навчальному закладі. Які питання лексичної роботи з дітьми дошкільного віку, на Вашу думку, найбільш висвітлені у методичних доробках вчених? Назвіть їх та окресліть освітньо-виховний простір їх застосування з метою розвитку словника у дітей.

Структурна блок-схема
«Характеристики слова як одиниці мовлення»

• Лінгвісти визначають вищеназвані обов'язкові невід'ємні одна від одної властивості слова та наполягають на необхідності опанування словом в єдності його лексичного та граматичного значень і звукової будови слова. Висловіть власні судження з вище окресленої проблеми.

Структурна блок-схема
«Напрями лексичної роботи з дітьми дошкільного віку»

Етап дошкільного дитинства — єдиний період у житті людини, який характеризується такими швидкими темпами розвитку кількісного словника та якісними змінами щодо його лексичного складу. Дослідники підкреслюють, що залежно від віку та умов виховання і розвитку дитини розвиток словника проявляється по-різному. На основі аналізу щоденника спостережень за мовленнєвим розвитком дитини наведіть приклади кількісних та якісних характеристик словника дитини.
Проаналізуйте напрями лексичної роботи в залежності від віку дітей та визначте завдання задля їх реалізації у дошкільному навчальному закладі.

Блок-схема
«Піраміда динаміки розвитку словника дитини»

У лексичному розвитку дітей визначають кількісну зміну лексичного запасу та оволодіння значенням слова (якісний розвиток словника). Проаналізуйте на блок-схемі динаміку розвитку кількісного складу словника на основних етапах дошкільного дитинства та визначте його якісні характеристики.
Які форми цілеспрямованої роботи з розвитку мовлення дошкільників сприяють поступовій заміні «дитячих слів» на соціально прийняті?

Структурна блок-схема
«Принципи словникової роботи»

Є.Тихеєва виокремила основний принцип словникової роботи — принцип розвитку словника в процесі активного діяльнісного пізнання світу. Які Ваші міркування з цього приводу відповідно до сучасних освітніх тенденцій у дошкільній освіті?
Як реалізуються вищезазначені принципи словникової роботи під час виконання різних розділів програми та під час режимних моментів?
Структурно-опорна схема«Завдання словникової роботи у дошкільному навчальному закладі»
Завдання словникової роботи


2. Якісне засвоєннялексики (поглиблене розуміння значення й смислових відтінків слів та словосполучень)
1.Збагачення кількісного складу лексики


4. Усунення з мовлення дітей ненормативних слів (діалектичних, розмовних, жаргонних)3. Активізація словника (застосування лексичних засобів у різних мовленнєвих ситуаціях)


У сучасній методиці, як зазначає професор А.Богуш, зазначені завдання словникової роботи можна справедливо визначати як триєдину мету розвитку словника дитини, оскільки процеси збагачення-уточнення-активізації словникових одиниць відбувається постійно. Проаналізуйте представлені на блок-схемі завдання та дайте характеристику четвертому завданню, спрямованому не тільки на опанування мовною нормою, а й на підвищення рівня мовленнєвої культури дошкільника.
Яким завданням словникової роботи надають перевагу вихователі у практиці роботи з розвитку мовлення в дошкільних навчальних закладах? Які недоліки Ви вбачаєте у перевазі кількісного накопичення та активізації лексики дошкільника над роботою із семантикою слова?
Структурна блок-схема
«Лексичний запас дитини дошкільного віку»

• Проаналізуйте на блок-схемі кожну групу слів лексичного запасу дитини та дайте їм характеристику з врахуванням віку дітей.

Структурна блок схема
«Засоби ознайомлення з довкіллям»

Провідні принципи ознайомлення дітей з явищами навколишнього світу
Тематичне об'єднання, інформативне та емоційне насичення навчального матеріалу
Тісний взаємозв'язок з розвитком рідного мовлення і логічного мислення
Активна пізнавальна діяльність
Відповідність сучасності
Врахування культурно-етнографічних особливостей краю
Поєднання пізнавальних та виховних завдань

Структурна блок-схема
«Ознайомлення з довкіллям»


Структурна блок-схема
Лексична компетенція дошкільника
«Зміст лексичної роботи упродовж дошкільного дитинства»
Проаналізуйте напрями змісту словникової роботи, зазначені на блок-схемі, наведіть до них відповідні приклади.
Результати досліджень вчених підтверджують думку про те, що упродовж дошкільного дитинства зміст лексичної роботи в різних вікових групах постійно ускладнюється. На прикладі одного із зазначених напрямів змісту лексичної роботи та аналізу програмових завдань (вікова група на вибір) словникової роботи доведіть вищезазначені положення.

Структурна блок-схема
«Напрями лексичної роботи з дошкільниками»

Реалізація напрямів лексичної роботи з дошкільниками
Заняття
Мовленнєве спілкування Ознайомлення з довкіллям Заняття з інших розділів програми
Вільний від занять час (у різних видах діяльності) Форми роботи
Індивідуальна Групова Індивідуально-групова
Колективна • Для систематичної та планомірної лексичної роботи у дошкільному навчальному закладі вчені зазначають про необхідність створення розвивального мовленнєвого середовища, інтегрованого використання різноманітних форм роботи на заняттях та у вільний від занять час. На основі аналізу блок-схеми запропонуйте свій варіант тематики словника-мінімума для дітей певної (на вибір) вікової групи.

Структурна блок-схема
«Методи лексичної роботи з дошкільниками»

Розгляньте блок-схему та проаналізуйте особливості використання методів та прийомів збагачення словникового запасу з дітьми молодшого та старшого дошкільного віку.
Яка роль спілкування та активного пізнання дитиною довкілля для стимулювання її лексичного розвитку?
Яке місце в лексичній роботі посідає наочність?

Структурна блок-схема
«Методи лексичної роботи з дошкільниками»

Здійсніть порівняльний аналіз методів та прийомів лексичної роботи з дітьми дошкільного віку. У чому полягають особливості використання методів сприяння освоєнню дітьми смислу слова та активізації словника?
Які умови в освітньому закладі і в родині необхідно забезпечити для реалізації завдань лексичного розвитку дітей дошкільного віку?
Свою відповідь аргументуйте.

Структурна-опорна схема
«Вимоги до проведення занять з ознайомлення з властивостями і якостями предметів» (за Тихеєвою Є.І.)
Вимоги до проведення занять Діти мають активно діяти з предметами, мотивувати свій вибір;
керівництво пізнавальною і мовленнєвою діяльністю вихователь здійснює шляхом вказівок • Пізнавальна діяльність має ґрунтуватися на практичних завданнях, із домінуванням ігрових прийомів
Додаткові предмети слід добирати так, щоб у них
не вистачало певної деталі, що робить їх непридатними для діяльності;
спрямовувати увагу на те, якої частини не вистачає та спроби пояснити причини цього • Предмети мають бути добре знайомі дітям (за призначенням та використанням)
Яку мету переслідують заняття з ознайомлення з властивостями і якостями предметів?
У чому вбачаєте актуальність вимог, сформованих Є.Тихеєвою, до цих занять?

Структурна блок-схема
«Види занять з ознайомлення дітей з предметним світом» (за Логіновою В.)

Проаналізуйте на блок-схемі кожну групу занять із ознайомлення дітей з предметним світом. Визначте специфіку використання кожного виду заняття у залежності від завдань словникової роботи та вікової групи, у якій вона проводиться.
Які методи та прийоми навчання доцільно використовувати для кожного виду занять з ознайомлення з предметним світом?
Назвіть приклади дидактичних ігор на формування узагальнень та понять для дітей середнього дошкільного віку.
Яке місце індивідуальних форм роботи у формуванні лексичної компетенції дошкільника? Наведіть приклади. Свою відповідь аргументуйте.

Структурна блок-схема
«Види занять на формування родових понять» (за А.М. Бородович)

• Проаналізуйте запропоновані групи занять на формування родових понять. Визначте специфіку їх використання у залежності від віку дітей. Свою відповідь аргументуйте.
Заняття з словникової роботи
Комплексні (словникова робота є складовою частиною заняття) - два рази на місяць
Тематичні (повністю присвячені словниковій роботі) - один раз у кварталКонтрольні (перевірка рівня розвитку лексичних навичок) - у кінці кварталу
Структурна блок-схема
«Методи ознайомлення дітей з довкіллям й словникової роботи»

Дайте порівняльну характеристику методам безпосереднього та опосередкованого ознайомлення дітей з довкіллям і словникової роботи. На конкретному прикладі продемонструйте комплексне їх використання.
Структурна блок-схема
«Тематика екскурсій-оглядів і номенклатурних занять на розглядання предметів і бесід про них» (за А.М. Богуш)
Середня група (5-й рік життя)
Книжкова шафа
Вікно
Буфет
Куточок природи
Постіль
Іграшки
Музична зала
Кабінет лікаря
Кухня
Старша група (6—7 роки життя)
Опалення
Кабінет завідувача
Піаніно
Радіо
Електропраска
Квітник
ПедкабінетДошкільний навчальний заклад
ПилосмокПральна машина
Телефон
Холодильник
Газова плитка
Мисник
Предмети хатнього вжитку
Молодша група (4-й рік життя)
Групова кімната
Умивальна кімната
Роздягальна кімната
ІдальняСпальня
Наша ділянка

Практичні методи ознайомлення дітей з довкіллям

Наслідувальні

Метод вправ

Конструктивні

Метод проектів

Творчі

Малювання

Досліди

Види моделей:
предметна модель - аналогічна предмету конструкція
предметно-схематична модель (суттєві компоненти і зв'язки між ними позначаються за допомогою предметів-замінників і графічних знаків)
графічна модель — графіки, формули, схеми та ін.

Структурна блок-схема
«Методика розглядання та обстеження предметів» (за А.М. Богуш)

• Проаналізуйте на блок-схемі послідовність етапів розглядання та обстеження предметів. Наведіть тематику розглядання предметів для однієї вікової групи (на вибір).
• Здійсніть порівняльний аналіз у варіативних програмах програмових завдань та визначте розділи програми, з яких проводяться заняття зі словникової роботи у дошкільному навчальному закладі. У чому полягає їх специфіка? Свою відповідь аргументуйте прикладами Із педагогічної практики.
Структурна блок-схема
«Методика словникової роботи» (за А.М. Богуш)

• Кожен із зазначених напрямів лексичної роботи з дітьми має свою специфіку. Програма «Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку», розроблена А.Богуш, орієнтує на виконання таких завдань, починаючи із молодшої групи.
•На основі аналізу програмових завдань словникової роботи та напрямів методичної роботи, визначених на блок-схемі, дайте їм характеристику.
• У чому полягає особливість методики лексичної роботи у молодшому та старшому дошкільному віці?
Завдання для самостійної роботи
Тематика ІНДЗ
1. Особливості засвоєння слова у молодшому дошкільному віці.
2. Особливості засвоєння слова у старшому дошкільному віці.
3. Реалізація завдань словникової роботи згідно базового компоненту дошкільної освіти.
4. Особливості лексичної роботи з дітьми молодшого дошкільного віку.
5. Специфіка словникової роботи з дітьми старшого дошкільного віку.
6. Формування лексичної компетенції дошкільника відповідно до сучасних вимог дошкільної освіти.
7. Порівняльний аналіз програмових завдань лексичної роботи (за варіантами програм) у молодшому дошкільному віці
8. Порівняльний аналіз програмових завдань лексичної роботи у старшому дошкільному віці.
9. Формування мовленнєвої культури дитини як завдання сучасної дошкільноїлінгводидактики.
10. Напрями ускладнення змісту лексичної роботи з дошкільниками.
11. Зміст та критерії словника-мінімуму за темами для дітей різних вікових груп.
12. Є.Тихеєва про розвиток словника дошкільника.
13. Сучасні дослідження про лексичну роботу з дітьми дошкільного віку.
14. Реалізація принципів словникової роботи на етапі дошкільного дитинства.
15. Роль активної пізнавальної діяльності дітей у засвоєнні слова.
16. Національна спрямованість словникової роботи у сучасному дошкільному закладі.
17. Реалізація принципу сенсорно-лінгвістичного розвитку у роботі з дошкільниками.
18. Лексична робота з дітьми дошкільного віку під час режимних моментів.
19. Формування словника дитини дошкільного віку у повсякденному житті.
20. Особливості використання методів стимулювання лексичного розвитку дошкільників.
21. Збагачення лексичного запасу дитини в організованій навчальній діяльності.
22. Характеристика методів і прийомів збагачення словникового запасу дітей.
23. Методи і прийоми сприяння освоєнню дітьми смислу слова та активізації словника.
24. Особливості методів і прийоми? роботи з дошкільниками над смислом слова.
25. Методика ознайомлення дітей з багатозначними словами, синонімами й антонімами.
26. Методика лексичної роботи в процесі ознайомлення з художнім словом.
27. Особливості ознайомлення старших дошкільників з прислів'ями та приказками.
Види навчально-досліднихзавдань на самостійно обранутему (на вибір)
1. Проаналізуйте базисний компонент мовленнєвої освіти дошкільника та окресліть особливості формування лексичної компетенції випускника дошкільного закладу в навчально-мовленнєвій діяльності (Богуш A.M. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років. Монографія. — К.: Видавничий Дім «Слово». — 2004. — С. 170—177).
2. Підготуйте для презентації мовленнєві ігри, ігри-заняття, мовленнєві вправи для збагачення словника дітей дошкільного віку лексикою українських народних ігор (Богуш A.M., Луцан Н.І. Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників: мовленнєві ігри, ситуації, вправи. Навчально-методичний посібник. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. — С. 115—156).
3. Законспектуйте першоджерела на тему модуля: «Методика словникової роботи й ознайомлення з довкіллям у дошкільному навчальному закладі» (Дошкільна лінгводидактика: Хрестоматія: У 2 ч.: Посібник / Упорядник Богуш A.M. — К.: Вища школа, 1999. — Ч. II. С 110-161).
4. Проаналізуйте та законспектуйте кроки методики застосування карт розумових дій на різних видах занять (Богуш А., Гавриш Н. Методика ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному навчальному закладі. Підручник для ВНЗ. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. — С 92-101).
5. Проаналізуйте тематичний словник формул мовленнєвого етикету, мовленнєвих штампів, реплік у навчально-методичному посібнику та введіть їх у мовленнєві ігрові ситуації для старших дошкільників (Богуш A.M., Луцан Н.І. Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників: мовленнєві ігри, ситуації, вправи. Навчально-методичний посібник. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. - С 98-106).
6. Законспектуйте статті:
• Лохвицька Л. Формування пізнавальних інтересів у навчально-ігровому середовищі // Дошкільне виховання. — 1999. — № 10. — С 8—11.
• Лаврентьева Г. Комп'ютерно-ігровий комплекс у дошкільному закладі // Дошкільне виховання. - 2008. — № 1. — С 10-13.
7. Здійсніть анотацію наукової статті (Струнина Е.М., Ушакова О.С. Влияние словарной работы на связность речи'// Дошкольное воспитание. — 1981. — № 2. — С. 43—46.
8. Складіть порівняльний аналіз занять та визначте до них завдання словникової роботи:
• «Порівняння автобуса, молоковоза та поливальної машини» (Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку: Монографія / Калмикова Л.О., Харченко Н.В., Дем'яненко С.Д., Порядченко Л.А.; За заг. ред. Калмикової Л.О. — 1L: Вид-во «ПП Медведев», 2007. — С. 217-219.
• «Одяг і взуття» (Богуш A.M., Луцан Н.І. Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників: мовленнєві ігри, ситуації, вправи. Навчально-методичний посібник. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. - С 231).
9. Розробіть опорні блок-схеми:
• «Методи і прийоми лексичної роботи з дітьми дошкільного віку в процесі ознайомлення з художнім словом»;
• «Методи і прийоми роботи з дошкільниками над смислом слова»;
• «Методи і прийоми ознайомлення дітей з багатозначними словами, синонімами й антонімами»;
• «Методи і прийоми ознайомлення дошкільників з прислів'ями та приказками».
10. Виберіть та проаналізуйте форми роботи з організації пізнавальної діяльності дітей у дошкільному навчальному закладі (пора року на вибір). Визначте, які завдання словникової роботи та за допомогою якого лексичного матеріалу розв'язуються (Шевцова О.А. Організація пізнавальної діяльності в дошкільному навчальному закладі / іл. О.А.Семякіна. — X.: Вид. група «Основа», 2008. — С 8—165 (Серія «Дошкільний навчальний заклад. Вихователю»).
11. Складіть опорні блок-схеми варіантів логічної послідовності проведення занять із порівняння предметів та на формування узагальнень і понять у дітей дошкільного віку.
12. Розробіть та дайте обґрунтування тематики екскурсій-оглядів для дітей молодшої (чи середньої) групи на квартал.
13. Відповідно до базової програми складіть тематику екскурсій для середньої групи на навчальний рік?
14. Розробіть тексти мовленнєвих ситуацій та мовних логічних задач для лексичної роботи з старшими дошкільниками.
15. Створіть зразки дидактичних розповідей для дітей (вікова група на вибір) відповідно програми мовленнєвого розвитку: на багатозначне слово; на невідмінюваний іменник; на слова, які вживаються лише в однині (множині) тощо.
16. Підготуйте презентацію на тему «Лексична компетенція дитини як відображення її активної мовленнєво-пізнавальної діяльності у дитячому садку і в родині».
17. Здійсніть бібліографію періодичних фахових видань до теми модуля («Дошкільне виховання», «Палітра педагога», «Дитячий садок», «Розкажи онуку» тощо).
18. Виконайте аналітичний прес-реліз сторінки із періодичної преси для дітей «Говорять діти».
19. Розробіть опорну блок-схему на тему «Тематичні словники для дітей молодшого дошкільного віку».
20. Розробіть опорну блок-схему на тему «Ознайомлення з предметним довкіллям у дошкільному навчальному закладі».
21. Презентація варіантів моделей структур навчальних занять з розглядання предметів у різних вікових групах.
22. Підготуйте інформ-дайджест на тему «Словник дошкільника».
23. Напишіть творчу роботу, есе на тему «Як я подорожуватиму з дітьми у Країну Мови».
24. Підготуйте повідомлення на науково-методичний семінар «Розвиток словника та активного мовлення дітей дошкільного віку».
25. Підготуйте наукову статтю у студентський науковий збірник з проблеми «Сучасні тенденції щодо формування дитячого словника як головного напряму мовленнєвої роботи з дітьми дошкільного віку».
26. Здійсніть порівняльний аналіз складених та презентованих педагогічних ситуацій, тренінгових занять для розвитку словника дошкільників.
27. Аналітичний супровід демонстрації через відео- та аудіо- самостійно розроблених сценаріїв, ігор, вправ, ситуацій з лексичної роботи з дітьми.
28. Презентація лексичного матеріалу, підібраного до теми «Екскурсія-огляд виставки народних іграшок» (старша група).
29. Доберіть лексичний матеріал до теми «Правила дорожнього руху». Розробіть конспект заняття чи гри на ознайомлення дітей з правилами дорожнього руху.
30. Складіть план-конспект заняття на тему «Рідний край» (вікова група на вибір).
31. Складіть словник-мінімум для однієї з вікових груп на тему: «Матеріали, їх якості і властивості».
Практичний вимір на педагогічну практику
1. Проаналізуйте особливості планування словникової роботи в одній із вікових груп дошкільного навчального закладу.
2. Ознайомтеся у методичному кабінеті з педагогічним досвідом вихователів дошкільних навчальних закладів щодо роботи із розвитку словника дітей дошкільного віку.
3. Проведіть спостереження за мовленнєвою діяльністю дітей певної вікової групи (на вибір) та здійсніть запис словника однієї дитини під час режимних процесів.
4. У методичному кабінеті дошкільного навчального закладу проаналізуйте діатеку та фонотеку для ознайомлення дітей з предметним довкіллям (вікова група на вибір).
5. Проведіть мікродослідження на базі педагогічної практики (на вибір) (Методи діагностики і розвитку комунікативних вмінь і навичок // Практична психологія та соціальна робота. — 2001. — №9. — С 9—12.
6. Зробіть порівняльний аналіз наочно-методичних посібників з розділу програми «Словникова робота» для дітей молодшого та старшого дошкільного віку.
7. Здійсніть порівняльний аналіз відповідності розвитку словника дитини дошкільного віку базисній характеристиці її мовленнєвого розвитку (вік дитини на вибір).
8. Проведіть презентацію самостійно виготовленого навчально-методичного посібника (тематичний словник «Малятко», альбом загадок (прислів'їв, приказок, образних висловлювань тощо), альбом розповідей на важкі слова, папка-пересувка «Говорять діти», дидактичні ігри та вправи для розвитку словника тощо).
9. Підготуйте конспект та навчально-методичне забезпечення до тематичного заняття із словникової роботи для середньої (старшої) групи базового дошкільного навчального закладу.
10. Підготуйтеся до захисту педагогічного проекту на визначену чи самостійно обрану тему.
Тезаурус
Робота над термінами та поняттями
Лексична компетенція — наявність певного запасу слів у межах вікового періоду, здатність до адекватного використання лексем, доречне вживання образних виразів, приказок, прислів'їв, фразеологічних зворотів.
Словник — сукупність слів, які використовуються в чиїй-небудь мові.
Пасивний словник — це слова, які дитина розуміє, пов'язує з конкретними уявами, але ними в активному мовленні не користується.
Активний словник — це слова, які дитина не тільки розуміє, а й доречно, свідомо використовує в своєму мовленні.
Полісемія — наявність у слова кількох лексичних значень.
Триєдина мета розвитку словника дитини — так визначають процеси збагачення-уточнення-активізації словникових одиниць, які на етапі дошкільного дитинства відбуваються постійно.
Збагачення словникового запасу — одне із завдань словникової роботи у дошкільному навчальному закладі, яке полягає у поповненні кількісного складу лексики новими словами, а також засвоєння дітьми нових значень слів, що наявні у їх лексичному запасі.
Методи безпосереднього ознайомлення з довкіллям — це методи, в основі яких лежить безпосередній чуттєвий досвід дитини, її сенсорне виховання (це наочні, практичні та ігрові методи).
Методи опосередкованого ознайомлення з довкіллям — це словесні методи, методи, які опосередковуються словом (серед них: читання художніх творів, розповідь вихователя, словесні дидактичні ігри, бесіда, усна народна творчість, метод уявлюваних ситуацій).
Бесіда — це організована, цілеспрямована розмова вихователя з дітьми з певної теми, яка складається із запитань і відповідей.
Метод вправ — багаторазове повторення дитиною дій (розумових чи практичних) певного змісту.
Конструктивні вправи — самостійні вправи дітей з різним матеріалом після пояснення вихователя.
Творчі вправи — самостійні вправи дітей на основі раніше засвоєних способів діяльності.
Метод проектів — організація навчання, за якою діти набувають знань і навичок у процесі планування і виконання практичних завдань-проектів.
Моделювання — наочно-практичний метод навчання, в основі якого лежить створення моделей та їх використання для формування знань про властивості і зв'язки предметів та явищ.
Дослідницький метод навчання — метод, за допомогою якого діти самостійно вирішують пізнавальні й практичні завдання шляхом дослідів та експериментування при керівній ролі педагога.
Полілог— це проблемна, не репродуктивна бесіда, у процесі обговорення якої здійснюється спільний пошук відповідей на проблемні запитання.
Словник-мінімум — обов'язковий словниковий набір за темами для різних вікових груп для систематичної і планомірної лексичної роботи з дошкільниками.
Тлумачний словник для дітей — пояснення лексичного значення слів у словнику, підібраного до певної, доступної дітям лексики.
Активізація словника — завдання словникової роботи, що передбачає застосування дітьми лексичних засобів у різних мовленнєвих ситуаціях.
Якісне засвоєння лексики — завдання словникової роботи, що виявляється в поглибленому розумінні значення й смислових відтінків слів і словосполучень, подальшому оволодінні узагальненням, яке в них виражене.
Лексичні вправи — прийом словникової роботи, який полягає у багаторазовому повторенні дитиною дій лексичного змісту.
Дидактична розповідь — це розповідь, у якій вихователь передбачає правильне вживання різних частин мови, навмисно пропускає чи вставляє слова для заміни чи доповнення їх дитиною.
Лексична робота з дітьми дошкільного віку — це робота над вирішенням завдань словникової роботи з дітьми дошкільного віку.
Лексичний розвиток — це розвиток словника дитини.
Прийом командного змагання — це прийом лексичної роботи із дошкільниками, який полягає у виконанні певних лексичних завдань невеликими групками дітей — командами, з використанням елементів змагання.
Художній аналіз — методичний прийом, який використовується в процесі ознайомлення дітей з художнім словом для розуміння лексичного значення складних виразів (прислів'я, приказки, фразеологічні звороти тощо).
Лексичний матеріал — матеріал, який використовується у дитячому садку для лексичної роботи (загадки, вірші, прислів'я, приказки, образні вислови). Лексикон — запас слів. Лексика — сукупність слів певної мови, її окремих сфер.
Запитання для самоконтролю
1. Назвіть особливості засвоєння слова у молодшому дошкільному віці.
2. У чому полягає специфіка засвоєння слова у старшому дошкільному віці?
3. Які завдання словникової роботи у дошкільному навчальному закладі?
4. Які особливості лексичної роботи з дітьми молодшого дошкільного віку?
5. У чому виявляється специфіка словникової роботи з дітьми старшого дошкільного віку?
6. Які вимоги до формування лексичної компетенції дошкільника?
7. Як потрібно вирішувати завдання підвищення рівня мовленнєвої культури дошкільника?
8. Які напрями ускладнення змісту лексичної роботи з дошкільниками?
9. Як визначається зміст та критерії до словника-мінімуму для дітей різних вікових груп?
10. Які вказівки Є.Тихеєвої щодо розвитку словника дошкільника залишаються актуальними і сьогодні?
11. Назвіть принципи словникової роботи на етапі дошкільного дитинства.
12. Які форми лексичної роботи з дітьми дошкільного віку використовуються під час режимних моментів?
13. Назвіть групи методів стимулювання лексичного розвитку дошкільників,,
14. Які види занять сприяють збагаченню лексичного запасу дитини в організованій навчальній діяльності?
15. Назвіть та дайте характеристику методам і прийомам збагачення словникового запасу дітей.
16. Які методи і прийоми сприяння освоєнню дітьми смислу слова та активізації словника?
17. З'ясуйте місце фольклорних та літературних творів для ознайомлення дітей із багатозначними словами.
18. Визначте послідовність методики формування свідомого ставлення дітей до слова.
19. Наведіть приклади методи? і прийомів роботи з дошкільниками над смислом слова.
20. Що таке метод командного змагання?
21. Яка особливість методичного прийому лексичної роботи — художнього аналізу?
22. Назвіть лексичні вправи для старших дошкільників.
23. Яка особливість дидактичної розповіді для лексичної роботи?
24. Які методи та прийоми доцільні для ознайомлення дітей з багатозначними словами, синонімами й антонімами?
25. Назвіть приклади методичних прийомш лексичної роботи в процесі ознайомлення з художнім словом.
26. Які методичні прийоми ознайомлення старших дошкільників з прислів'ями та приказками?
27. Назвіть сучасні дослідження з лексичної роботи з дітьми дошкільного віку.
Завдання для самоперевірки
Робота з таблицями
Таблиця 1
«Напрями та форми лексичної роботи з дітьми дошкільного віку»
Напрями лексичної роботи Форми лексичної роботи
Реалізація номінативної функції слова Засвоєння змістової сторони слова • Визначте форми лексичної роботи в одній із вікових груп відповідно до напряму роботи з дошкільниками та заповніть їх у таблиці. Який, на Вашу думку, взаємозв'язок та взаємозалежність між напрямами та формами лексичної роботи простежуються у залежності від віку дітей?
Таблиця 2
«Лексична робота з дітьми дошкільного віку»
Вікова група
Розділпрограми, темазаняття Завданнясловниковоїроботи Лексичнагрупаслів Методиі прийомироботи
Молодша група Середня група Старша група • Відповідно до особливостей розвитку словника на етапі дошкільного дитинства, вимог базової програми стосовно лексичної роботи з дітьми, заповніть таблицю на основі самостійно вибраних прикладів занять.
• Проаналізуйте особливості домінування завдань словникової роботи, методичних прийомів, підбору лексичної групи слів у залежності від дидактичної мети заняття та віку дітей.
• На визначену тему заняття певної вікової групи доберіть тлумачний словник на відповідну лексичну групу слів для дітей.
Таблиця 3
«Індивідуальна лексична робота з дітьми дошкільного віку»
Групи слів для лексичної роботи Лексичний матеріал (загадки, вірші, прислів′я, образні вислови) Вікова група
Багатозначні слова Синоніми Антоніми Приказки, прислів′я Фразеологічні звороти Образні слова • Відповідно до програми мовленнєвого розвитку підберіть варіанти груп слів для індивідуальної лексичної роботи з дітьми певної вікової групи.
• Підберіть лексичний матеріал та визначте завдання відповідно до вікового періоду розвитку дитини.
Розв'яжіть кросворд «Словник»
6. 4. 5. а 7. о є л 1. 3. 2.б в 9. к и ч н 8.
с н н
а г а я з
По вертикалі:
1. Це проблемна, не репродуктивна бесіда, у процесі обговорення якої здійснюється спільний пошук відповідей на проблемні запитання.
2. Організована, цілеспрямована розмова вихователя з дітьми з певної теми, яка складається із запитань і відповідей.
3. Певний запас слів дитини.
4. Наявність у слова кількох лексичних значень.
5. Сукупність слів певної мови, її окремих сфер.
6. Яка розповідь передбачає правильне вживання різних частин мови, навмисний пропуск чи вставлення слова для заміни чи доповнення їх дитиною?
7. Сукупність слів, які використовуються в чиїй-небудь мові.
8. Який прийом використовується в процесі ознайомлення дітей з художнім словом для розуміння лексичного значення складних виразів?
По горизонталі:
9. Яка компетенція включає наявність певного запасу слів дитини у межах вікового періоду, здатність до адекватного використання лексем, доречне вживання образних виразів, приказок, прислів'їв, фразеологічних зворотів?
Ключове словосполучення: Одне із завдань словникової роботи у дошкільному навчальному закладі, яке полягає у поповненні кількісного складу лексики новими словами, а також засвоєнні дітьми нових значень слів, що наявні у їх лексичному запасі.
Література до теми
«Методика словникової роботи й ознайомлення дітей з довкіллям»
1. Алексеева М.М., Яшина В.И. Методика развития речи и обучение родному языку дошкольников. — М.: Академия, 2000. — 400 с.
2. Артемова Л.В. Театр і гра. Вдома, у дитячому садку, в школі: [Пер. з рос. — 2 вид.]. — К.: Томіріс, 2002. - 291 с.
3. Артемова Л.В. Вчися граючись. Навколишній світ у дидактичних іграх дошкільнят: Кн. ля вихователів дитячих садків та батьків. — К.: Томіріс, 1995. — 112 с: іл.
4. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Наук. ред. та упоряд. О.Л.Кононко. — 2-ге вид., випр. — К.: Світич, 2008. — 430 с
5. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. — 1999. — №1. - С 6-9.
6. Беженова М.О. Розвиток мовлення дошкільників. — Д.: Сталкер, 1999. — 320 с: іл.
7. Богуш A.M. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років. Монографія. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2004. — 376 с
8. Богуш A.M. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. — Одеса: Маяк, 1999. - 88 с
9. Богуш A.M., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови: Підручник / За ред.. A.M.Богуш. — К.: Вища школа, 2007. — 542 с: іл.
10. Богуш А. Моє довкілля. Програма ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з довкіллям. — К.: Шкільний світ, 2006.
11. Богуш А., Гавриш Н. Методика ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному навчальному закладі. Підручник для ВНЗ. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. — 408 с
12. Богуш A.M., Луцан Н.І. Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників: мовленнєві ігри, ситуації, вправи. Навчально-методичний посібник. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. — 256 с
13. Богуш A.M. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі. Практикум. — К.: Вища школа, 1992. — 192 с
14. Богуш A.M., Котик Г.М. Методика навчання дітей української мови в дошкільних навчальних закладах. Підручник. 2-ге видання, доповнене і перероблене. — К>; Видавничий Дім «Слово», 2008. - 440 с
15. Богуш A.M., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі. — К.: Вища школа, 2004.
16. Бойчук О.В., Фесюкова Л.Б. Дитячий садок із поглядом у майбутнє. — X.: Веста: Видавництво «Ранок», 2005. — 112 с. — (Серія «Бібліотека вихователя дитячого садка»).
17. Будна Н.О., Головко З.Л. Цікавий навколишній світ. Зошит з підготовки дитини до школи. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 32 с
18. Гавриш Н.В. Розвиток мовленнєвої творчості в дошкільному віці: Монографія. — Донецьк, 2001.
19. Гавриш Н.В. Інтегровані заняття: Методика проведення. — К.: Шк. світ, 2007. — 128 с
20. Гавриш Н.В. Сучасне заняття в дошкільному закладі: Навчально-методичний посібник. — Луганськ: Альма-матер, 2007.
21. Герасимова А.С. и др. Уникальная методика развития речи дошкольников. — СПб.: Изд. Дом «Нева», 2002. - 688 с.
22. Демчик М. Планування нетрадиційних занять // Палітра педагога. — 2000. — №4. — С. 16-20.
23. Діти і соціум: Монографія / за ред. A.M.Богуш. — Луганськ: Альма-матер, 2006.
24. Дошкільна лінгводидактика: Хрестоматія; У 2 ч.: Посібник / Упорядник Богуш A.M. — К.: Вища школа, 1999. - Ч. II. - С 110-160.
25. Калмикова Л.О. Формування мовленнєвих вмінь і навичок у дітей: психолінгвістичний та лінгвометодичний аспекти: Навч. посіб. для студ. ВНЗ. — К.: НМЦВО, 2003. — 300 с
26. Калуська Л.В. Народні ремесла у дитячому садку: Методичний посібник для вихователів дошкільних закладів. — Харків: Видавництво «Ранок-НТ», 2004. — 64 с — (Серія «Бібліотека вихователя дитячого садка»).
27. Калуська Л.В. Здоров'я дитини в садку та родині. — X.: Ранок-НТ, 2005. — 96 с.
28. Кравчук В.Є. (Бенера), Провозюк Г.Г. Від А до Я. Методичний посібник для педагогічних працівників дошкільних закладів, вчителів початкових класів, батьків. — Тернопіль: МП Мальва-ОСО, 1997. - 128 с
29. Крутій К.Л. Створення мовленнєвого середовища. Теоретичні засади і практична реалізація. — 2-е вид., виправл. — Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД. — 2006. — 168 с — Бібліогр.: С 45, 164.
30. Луцеико І. Дитина і дорослий: вчимось спілкуватись: Готуємося до мовленнєвого спілкування з дошкільниками. — К.: Світич, 2008. — 203 с: іл. — (Біблітечка журналу «Дошк. Виховання»). — Бібліограф.: С. 201—202.
31. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі: Навч. посібник / Богуш A.M., Орланова Н.П., ЗеленкоН.І., Лихолєтова В.К.; За заг. ред. Богуш A.M. — К.: Вища школа, 1992. — 414 с
32. Методика розвитку мовного спілкування / Укладач Т.О.Піроженко. — К.: Освіта, 1994.
- 194 с
33. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / О.Л.Кононко, З.П.Плохій, А.М.Гончаренко (та ін.). — К.: Світич, 2009. — 208 с
34. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти: Навчально-методичний посібник / Укладач A.M.Богуш — Одеса: Ярослав, 2004. — 176 с
35. Нова програма: проблеми, завдання, шляхи реалізації (методичний порадник) / Гри-цюк Л.А., Каратаева М.І. — Камянець-Подільський: ПП Мошак М.І., 2007. — 104 с
36. Овчар Т. Словограй / Худож. М.Пуздровська, М.Антіпова. — К.: Країна Мрій, 2006. — 48 с: іл. (Сер. «Сонечко»).
37. Олексієнко Л.П. Логічні задачі для малюків / Худож. І.Єрмак. — К.: Країна Мрій, 2005. — 48 с: іл. (Сер. «Сонечко»).
38. Олійник Л. Мандрівки веселих м'ячиків // Палітра педагога. — 2008. — №4. — С. 27— 31.
39. Пащенко М.Л. Методи діагностики і розвитку комунікативних вмінь і навичок // Практична психологія та соціальна робота. — 2001. — №9. — С. 9—12.
40. Прищепа Т. На воді, на суші. Вдома — все безпечне, все знайоме // Дошкільне виховання. Палітра педагога. — 2003. — №3. — 23—36.
41. Рогальська Н. Розвиток надбань української народної етнопедагогіки та їх використання в сучасному дошкільному закладі: Навчальний посібник для самостійної роботи студентів. — Вид. 2-ге, перероблене і доповнене. — Бібліограф, в кінці розд. — К: Міленіум, 2005.
- 124 с
42. Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку: Монографія / Калмикова Л.О., Харченко Н.В., Дем'яненко С.Д., Порядченко Л.А.; За заг. ред. Калмикової Л.О. — К.: Вид-во «ПП Медведев», 2007. - 304 с.
43. Рудик О. Будьмо на дорозі обережні // Дошкільне виховання. — 2005. — №5. — С 16-17.
44. Шевцова О.А. Організація пізнавальної діяльності в дошкільному навчальному закладі / іл. О.А.Семякіна. — X.: Вид. група «Основа», 2008. — 300, [4] с: іл. — (Серія «Дошкільний навчальний заклад. Вихователю»).
45. Формування основ безпеки та норм поведінки в надзвичайних ситуаціях у дітей дошкільного віку. Авторська програма та методичні рекомендації. — Харків: ХОНМІБО. — 2003.
- 72 с
46. Яришева Н. Цільові прогулянки до парків та скверів // Дошкільне виховання. — 2003.
- №7. - С 20-22.
Тести до змістового модуля
«Формування діамонологічної і лексичної компетенції дітей»
1. Раннє дитинство Щодо розвитку мовлення дітей, за твердженням Г.Розенгар-Пупко, поділяється на тріоди:
1) 1—2 роки (ранній вік);
2) 1 місяць — 1,5—2 роки (підготовчий), 1,5—2—3 роки (період оформлення самостійного мовлення);
3) 1—3 роки (підготовчий період).
2. Крик немовляти:
1) умовно-рефлекторна реакція організму;
2) природжена безумовно-рефлекторна реакція, що викликається сильними органічними відчуттями негативного характеру;
3) природжена безумовно-рефлекторна реакція, що викликається позитивними емоціями;
4) сигнал нездорового стану організму дитини.
3. Гукання з'являється у:
1) 2 місяці;
2) 3 місяці;
3) 4 місяці.
4. У 6 місяців з'являється:
1) гукання;
2) гудіння;
3) белькіт;
4) складовий контур слова.
5. У словнику однорічної дитини налічується:
1) 1—5 слів;
2) 5—10 слів;
3) 10-15 слів;
4) до 50 слів.
6. Розвиток мовлення дітей на другому році життя проходить етапи:
1) перший — від 1 року до 1 року 5—6 місяців, другий — від 1 року 5—6 місяців до 2 років;
2) перший — від 1 року 2 місяців до 1 року 6 місяців, другий — від 1 року 6 місяців до 2 років;
3) від 1 року до 2 років.
7. Напрями розвитку мовлення на другому році життя:
1) розвиток зв'язного мовлення;
2) розвиток розуміння мовлення дорослих;
3) формування функції узагальнення;
4) розвиток здібності наслідування;
5) розвиток звуковимови;
6) розвиток діалогічного мовлення;
7) формування граматичної будови мовлення;
8) збагачення та активізація словникового запасу.
8. Найпершими й найлегшими в розрізненні на слух є:
1) сонорні;
2) шиплячі-свистячі;
3) тверді-м'які;
4) глухі.
9. Найлегшими для сприймання є:
1) тверді і м'які;
2) сонорні й шумні;
3) глухі — дзвінкі;
4) шиплячі — свистячі.
10. Н.Аксаріна стверджує, що періодом найінтенсивнішого мовленнєвого розвитку дитини є:
1) перший рік життя;
2) другий рік життя;
3) третій рік життя.
11. У кінці другого року життя словник дитини налічує:
1) до 10 слів;
2) до 200 слів;
3) до 300 слів.
12. Панівною формою мовлення дітей третього року життя, за даними С.Рубінштейна і Г.Леушиної, є:
1) монологічне мовлення;
2) діалогічне мовлення;
3) внутрішнє мовлення;
4) контекстове мовлення;
5) ситуативне мовлення.
13. Словник трирічної дитини налічує:
1) 300 слів;
2) 500 слів;
3) 1000 слів;
4) 1200-1500 слів.
14. Стимулювати розвиток дрібних м'язів пальців руки потрібно:
1) з раннього віку;
2) у старшій групі;
3) у дошкільному віці.
15. Провідними прийомами розвитку голосових реакцій дитини на першому році життя виступає:
1) показ картинки;
2) мовчазна присутність дорослого;
3) емоційне спілкування дорослого з дитиною;
4) показ іграшки.
16. Перші усвідомлені слова з'являються:
1) на кінець першого року життя;
2) на кінець другого року життя;
3) на третьому році життя.
17. Провідний методичний прийом у роботі з дітьми 5—6 місяців є:
1) зразок мовлення дорослого;
2) доручення;
3) показ з називанням.
18. Види групових занять з дітьми IIпівріччя першого року життя:
1) спостереження;
2) дидактичні ігри;
3) показ і називання предметів та іграшок;
4) ігри-заняття;
5) ігри-забавлянки;
6) рухливі ігри;
7) показ і називання рухів і дій.
19. Картинка для дитини є могутнім засобом -«розв'язування язика» вважав:
1) Я.Коменський;
2) К.Ушинський;
3) В.Сухомлинський.
20. Заняття з картинками потрібно починати:
1) з перших років життя дитини;
2) з 5—6 місяців;
3) з 11—12 місяців;
4) з 1,5—2 років.
21. Заняття з розвитку мовлення та ознайомлення з навколишнім на другому році життя проводяться:
1) з усією віковою групою;
2) з двома віковими підгрупами (від 1 року до 1 року 5 місяців; від 1 року 5 місяців до 2 років);
3) з трьома віковими підгрупами (від 1 року до 1 року 4 місяців; від 1 року 4 місяців до і року 8 місяців; від 1 року 8 місяців до 2 років 2 місяців).
22. Види занять з дітьми другого року життя:
1) мовленнєві заняття;
2) показ предметів з називанням;
3) показ предметів у дії;
4) екскурсії;
5) заняття з картинками;
6) організовані спостереження за живими об'єктами і транспортом;
7) звуконаслідувальні ігри;
8) показ інсценівок;
9) показ театру;
10) читання забавлянок, віршів.
23. На другому році життя заняття з картинками поділяються на вікові періоди:
1) два періоди (від 1 року до 1 року 5—6 місяців; від 1 року 5—6 місяців до 2 років);
2) три періоди (від 1 року до 1 року 3—б місяців; від 1 року 3—6 місяців до 1 року 6—8 місяців; від 1 року 6—8 місяців до 2 років).
24. Тривалість заняття з дітьми третього року життя:
1) 5 хвилин;
2) 12—15 хвилин;
3) 20 хвилин.
25. Специфікою занять з дітьми другого—третього року життя є:
1) мовленнєва спрямованість;
2) повторність програмного матеріалу;
3) максимальна мовленнєва активність дітей.
26. Провідними методичними прийомами на заняттях з розвитку мовлення на третьому році життя виступають:
1) моделювання;
2) показ з називанням;
3) показ у дії;
4) запитання;
5) пояснення;
6) розповідь;
7) багаторазове повторення фраз слів у їх різноманітних варіантах і комбінаціях;
8) дидактичні вправи;
9) читання;
10) розповідання і бесіди;
11) переказ;
12 словесні доручення; 13) ігри та ігрові вправи.
27. Екскурсії огляди проводять з дітьми:
1) першого року життя;
2) другого року життя;
3) з дітьми другої половини третього року життя;
4) з дітьми 4—5 року життя.
28. «Живі картинки» — це:
1) показ інсценівки;
2) розповіді вихователя у супроводі картинної наочності;
3) показ театру.
29. Типи зв'язного мовлення:
1) переказ;
2) діалог;
3) розповідь;
4) монолог;
5) бесіда.
30. Результатом, продуктом зв'язного мовлення є:
1) розповідь;
2) текст;
3) діалог.
31. Лінгвістичні характеристики діалогу:
1) розгорнутість висловлювання;
2) розмовна лексика, фразеологія;
3) застосування переважно літературної лексики;
4) уривчастість, недомовленість, скороченість;
5) імпровізаційний, реактивний характер висловлювань;
6) певна завершеність.
32. Особливості монологу:
1) не потребує розгорнутих речень;
2) прагнення до чіткого, граматичного оформлення зв'язності на основі розгортання системи елементів зв'язку;
3) не дуже емоційний;
4) не підтримується ситуацією;
5) активне застосування шаблонів;
6) потребує тривалішої внутрішньої підготовки;
7) супроводжується активною й виразною інтонацією, мімікою, жестами.
33. До основних форм діалогічного мовлення належать:
1) розповідь;
2) розмова;
3) полілог;
4) бесіда;
5) міркування.
34. Основний метод розвитку діалогічного мовлення у дошкільників на заняттях:
1) розмова;
2) розповідь;
3) бесіда.
35. Систематизація, узагальнення, уточнення та розширення знань і досвіду дітей з певної теми є метою:
1) вступної бесіди;
2) етичної бесіди;
3) узагальнювальної бесіди.
36. Класифікація бесіди залежно від мети і методу:
1) пізнавальна;
2) вступна;
3) етична;
4) супроводжувальна;
5) заключна.
37. Форми монологу:
1) розповідь;
2) бесіда;
3) переказ;
4) розмова.
38. Типи монологічного мовлення:
1) розповідь;
2) повідомлення;
3) переказ;
4) розмова;
5) опис;
6) міркування.
39. Види розповідей за формою:
1) фактичні;
2) творчі;
3) на наочній основі;
4) на словесній основі;
5) описові;
6) сюжетні.
40. Види розповідей за змістом:
1) на наочній основі;
2) на словесній основі;
3) фактичні;
4) творчі;
5) описові;
6) сюжетні.
41. Прийоми навчання розповіді:
1) розмова;
2) показ картинки;
3) зразок розповіді вихователя;
4) план розповіді;
5) колективне складання розповіді;
6) запитання;
7) оцінка;
8) ігрові вправи.
42. Види занять з навчання розповіді по пам'яті:
1) складання описової розповіді за картинкою (предметом, іграшкою);
2) переказ літературних творів;
3) складання сюжетної розповіді за картинкою;
4) складання розповіді з власного чи колективного досвіду;
5) складання розповіді-опису предмета (картинки, іграшки) по пам'яті;
6) порівняльний опис двох іграшок.
43. Види занять з навчання творчої розповіді на основі уяви:
1) складання розповіді за поданим початком (закінченням);
2) складання описової розповіді за змістом пейзажної картини;
3) складання розповіді на запропоновану вихователем тему;
4) складання розповіді (казки) за опорними словами;
5) складання листа;
6) складання сценарію на основі короткого літературного тексту.
44. Основний метод роботи з картиною:
1) розповідь вихователя;
2) розмова;
3) розглядання у супроводі бесіди;
4) переказ.
45. Способи організації переказу:
1) повний (цілісний);
2) творчий;
3) колективний;
4) за частинами (командами);
5) за опорними словами;
6) за пейзажною картиною;
7) інсценування за ролями.
46. Розповіді з власного досвіду поділяють на:
1) розповіді, в яких відображено колективний досвід;
2) описові;
3) сюжетні;
4) розповіді, що відображають індивідуальний досвід дітей.
47. Види творчих розповідей на словесній основі:
і) самостійне складання дітьми казок;
2) придумування кінця до початку розповіді чи казки вихователя;
3) розповідь за ігровою обстановкою;
4) розповідь на тему, запропоновану вихователями;
5) складання листів.
48. Розповідь-етюд це:
1) описова розповідь про природу;
2) невелика розповідь на запропоновану тему, своєрідна словесна замальовка;
3) складання розповіді за змістом пейзажної картини.
49. Мовленнєва творчість дітей в умовах навчання:
1) завжди відбувається за ініціативою дитини;
2) орієнтована на кінцевий результат;
3) багатоваріантність творчого рішення;
4) обов'язкове дотримання літературно-мовленнєвих норм;
5) самостійно застосовує у творчій діяльності отримані раніше знання, вміння, навички;
6) без прохання дитини про допомогу вихователь не втручається у творчий процес;
7) вихователь виконує функцію організатора, коректора, режисера;
8) відбувається переважно за ініціативою педагога.
50. Первинною формою літературної творчості дітей виступає:
1) мовленнєво-творча діяльність;
2) словотворення;
3) словесна творчість.
51. До форм ініціативної словесної творчості належать:
1) мовні ігри (дражнилки, лічилки, заклички);
2) римовки;
3) загадки, лічилки, заклички;
4) сюжетно-рольова гра (сюжетоскладання, діалоги);
5) художньо-мовленнєва діяльність (складання віршів, казок);
6) колективні етюди;
7) створення індивідуальної казки;
8) спілкування (самопрезентація, фантазування).
52. Основні завдання розвитку лексики:
1) збагачення кількісного складу лексики;
2) розвиток навичок словотворення;
3) заміна діалектизмів словами літературної мови;
4) активізація словника;
5) уточнення словника;
6) розвиток образного мовлення.
53. Принципи словникової роботи:
1) взаємозв'язок усіх завдань словникової роботи;
2) тематичний;
3) збагачення словника;
4) принцип взаємозв'язку слова і попереднього уявлення;
5) комунікативна спрямованість навчання.
54. Методи і прийоми словникової роботи і ознайомлення дітей з довкіллям:
1) наочні;
2) безпосереднього ознайомлення з довкіллям;
3) практичні;
4) опосередкованого ознайомлення з довкіллям;
5) елементарні досліди.
55. До опосередкованих методів ознайомлення дітей з довкіллям належить:
1) екскурсії;
2) усна народна творчість;
3) комп'ютерні ігри;
4) словесні дидактичні ігри;
5) розповідь вихователя;
6) метод проектів;
7) читання художніх творів пізнавальної спрямованості.
56. Метод вправ:
1) метод дослідження об'єктів на їх моделях;
2) метод, за допомогою якого діти самостійно вирішують пізнавальні й практичні завдання шляхом дослідів та експериментування при керівній ролі педагога;
3) багаторазове повторення дитиною дій (розумових чи практичних) певного змісту.
57. Організація навчання, за якого діти набувають знань і навичок у процесі планування і виконання практичних завдань:
1) дослідницький метод навчання;
2) моделювання;
3) метод проектів.
58. Екскурсії-огляди проводяться:
1) за межами дошкільного закладу;
2) на підприємствах;
3) в межах дошкільного закладу.
59. У процесі ознайомлення дітей з репродукціями художніх картин звертають увагу на:
1) відтворення у мовленні змісту картини;
2) розвиток вміння сприймати зміст картини й засоби художньої виразності;
3) збагачення словника образними виразами, епітетами, метафорами.
60. Бесіда — це:
1) розмова з дітьми у повсякденному житті;
2) словесний метод навчання, який використовується на заняттях і в повсякденному житті;
3) організована цілеспрямована розмова вихователя з дітьми з певної теми, що складається із запитань і відповідей.
61. Усі заняття з ознайомлення дітей з предметним світом та явищами довкілля В.Логінова поділяє на групи:
1) тематичні;
2) ознайомлення дітей з предметами та явищами, введення у словник дітей нових слів; уточнення і закріплення знань про довкілля, активізація й уточнення словника;
3) читання й розповідання художніх творів;
4) ознайомлення дітей з якостями і властивостями предметів, збагачення й уточнення словника, зіставлення, порівняння якостей, властивостей, ознак предметів та розвиток мислення;
5) заняття на формування узагальнень та понять.
62. Дидактичні ігри за метою класифікують:
1) словесні;
2) на уточнення і закріплення назв предметів;
3) настільно-друковані;
4) на закріплення якостей, властивостей, ознак предметів та іграшок;
5) ігри на закріплення матеріалу;
6) ігри на закріплення професій дорослих;
7) ігри з картинками;
8) ігри на зіставлення і порівняння предметів.

Змістовий модуль ІІІ. Формування граматичної, фонетичної, художньо-мовленнєвої компетенції дітей
Тема 3.1. Методика формування граматичної будови мовлення у дітей
Питання для обговорення
1. Поняття «граматична будова мови».
2. Етапи становлення граматичної будови мовлення у дітей раннього віку.
3. Закономірності засвоєння граматичних значень дітьми дошкільного віку.
4. Типові граматичні помилки в мовленні дітей.
5. Шляхи формування граматичної правильності мовлення у дітей.
6. Дитяче словотворення.
7. Завдання й зміст формування граматичної правильності мовлення.
8. Методи та прийоми формування граматичної правильності мовлення.
9. Заняття з формування граматичної правильності мовлення.
Основні категорії та поняття
Граматика, граматична будова мови, граматична компетенція, граматичне значення, граматична категорія, граматична правильність мовлення, граматичні помилки, граматичні норми мови, словотворення.
Вислови про мову, мовлення
Граматика є «збіркою правил мовленнєвої поведінки».
Л.Щерба.
Граматична правильність досягається в перші роки навчання, коли дитина легко і зручно засвоює ті навички і звички, що складають основу правильного мовлення... Граматична правильність мовлення є не тільки знання, а й звичка.
К.Д. Ушинський.
Граматика є «логікою мови».
К.Д. Ушинський.
У дворічних і трирічних дітей таке сильне чуття мови, багатьох її флексій і суфіксів, що слова, які вони створюють, зовсім не видаються якимись виродками чи каліками мовлення, а, навпаки, досить влучні. Витончені, природні.
К.І. Чуковський.
... мимоволі назвеш «геніальним лінгвістом» того малюка, розум якого протягом такого короткого часу систематизує стільки граматичних схем...
К.І. Чуковський.
Створення дитиною форм і слів цілком здійснюється у річищі рідної мови...
О.Гвоздєв.
Правильність граматичної будови мови дітей значною мірою залежить від правильності мови навколишніх.
М. Красногорський.
Граматика в дитини випереджає Ті логіку. Це є свідченням того, що рухи семантичного та фізичного боків слова в оволодінні складними синтаксичними структурами не збігаються у розвитку...
Л.Виготський.
Оволодіння дитиною раннього віку граматичними формами мови є спрямованим процесом, а не механічним перейманням їх від дорослих.
Д.Ніколепко.

Завдання для самостійної роботи
РОБОТА З СХЕМАМИ, ТАБЛИЦЯМИ ТА МОДЕЛЯМИ
Структурно-логічна схема теми
«Методика формування граматичної будови мовлення у дітей»


Структурно-опорна схема
«Періодизація засвоєння граматичної будови мовлення дітьми раннього і дошкільного віку»
Періоди засвоєння граматичної будови мовлення у ранньому віці (Д.Ф.Ніколенко)
I етап— пасивний (після 6 місяців до 1 року 2—3 місяців)
IIетап — активний (другий рік життя)

Періоди засвоєння граматичної будови мовлення (О.М.Гвоздев)
I— від 1 р. З міс. до 1 р. 10 міс. (період речень)
1) стадія однослівного речення (1 р. З мір. — 1 р. 8 міс);
2) стадія речень з кількох слів (1 р. 8 міс. — 1 р. 10 міс).
II— від 1 р. 3 міс. до 3 років (період засвоєння граматичної структури речення)
1) стадія формування перших форм (1 р.10 міс. — 2 р. міс.)
2) використання флективної системи рідної мови для вираження синтаксичних зв'язків (2 р. 1 міс. — 2 р. З міс);
3) засвоєння службових слів для вираження синтаксичних відношень (2 р. 3 міс. — 3 p.).
III— від 3 до 7 років (період засвоєння морфологічної системи мовлення)

• Проаналізуйте періодизації засвоєння дітьми граматичної будови мовлення. Чи погоджуєтеся з думкою про те, що діти до 4—5 років засвоюють відмінкові закінчення та основні граматичні форми? Обґрунтуйте своюдумку.
Структурно-опорна схема
«Типові граматичні помилки»
(за А.Марковою, О.Соловйовою, Р.Стаценко)

• Помилки у словотворенні та словозміні Ф.Сохін пояснює генералізацією відношень. Дайте тлумачення цьому явищу, визначте стадії засвоєння граматичних відношень, які виділяє вчений.
Поради щодо виправлення граматичних помилок
(за М.Алексієвою, А.Бородич, О.Соловйовою, В.Ящиною)
• Виправлення граматичних помилок у мовленні дитини має сприяти усвідомленню нею мовної норми, навчити дитину розрізняти правильне мовлення;
• не слід повторювати за дитиною неправильну граматичну форму, потрібно навести їй зразок правильного мовлення й запропонувати повторити його. Як зразок можна використати приклад правильного мовлення одного з дітей. У старших групах бажано залучати самих дітей до виправлення помилок;
• помилки потрібно виправляти у тактовній, доброзичливій формі після заняття чи гри, коли дитина спокійна, емоційно не збуджена;
• помилки слід виправляти відповідно до віку. Так, виправляючи помилку у дітей молодшого дошкільного віку, вихователь має правильно сформулювати фразу чи речення. «Так, Олю, це добре, що в тебе багато цукерок» (Дитина сказала: цукерків);
• дітей старшого дошкільного віку слід навчати розрізняти помилки й самостійно виправляти їх, використовуючи такі прийоми: констатація неправильного висловлювання; наведення зразка аналогічних висловлювань і спонукання дитини до порівняння й правильного мовлення;
• помилки потрібно виправляти, враховуючи стан дитини й умови, в яких вона перебуває (не можна виправляти помилку, якщо дитина чимось зайнята);
• вихователь має пам'ятати — невиправлена помилка — це ще одне підтвердження неправильних умовних граматичних зв'язків як дитини-мовця, так і тих, хто її слухає.
• Що повинно бути покладено в основу роботи вихователя з виправлення допущених помилок?
• Назвіть прийоми виправлення граматичних помилок у дітей дошкільного віку.

Структурна блок-схема
«Зміст перевірки граматичної правильності мовлення»

• Зякою метою здійснюють перевірку граматичної правильності мовлення дітей та який матеріал використовують при цьому?
• Проаналізуйте компоненти змісту перевірки граматичної правильності мовлення та визначте необхідний дидактичний матеріал для проведення обстеження мовлення дитини.

Структурна блок-схема
«Прийоми обстеження особливостей граматичної будови мовлення дітей»

• Підберіть діагностичні завдання для з'ясування рівня сформованості граматичної компетенції дітей.
Структурна блок-схема
«Типи та види словотворень»
Типи словотворень (інновацій) Види словотворень (інновацій)
Словотворчі Конструювання нових слів («дитячі неологізми»)
Морфологічні Дитяча етимологія слів
Лексико-семантичні Розширення або звуження значних слів
Синтаксичні Конструювання нових слів (дитячі неологізми»)
• Наведіть приклади дитячих словотворень. До якого типу та виду інновацій вони належать? Обґрунтуйте свою відповідь.
•Проаналізуйте книгу К.Чуковського «Від 2 до 5» (К.: Радянська школа, 1982). Як пояснює К.Чуковський причину дитячих «неологізмів»?
Шляхиформування граматичної правильності мовлення
• Перевірка граматичної правильності дитячого мовлення і запобігання помилкам
• Наявність правильного зразка, для наслідування
• Розвиток слухової уваги
• Використання ефективних методів і прийомів навчання (на заняттях і в повсякденному житті)
• Спільна робота дошкільного закладу і сім'ї.
• Охарактеризуйте шляхи формування граматичної правильності мовлення у дітей. Підкріпіть свої відповіді прикладами.
Структурна блок-схема
«Спеціальні принципи формування граматичної правильності мовлення»

• У чому полягають особливості використання спеціальних принципів розвитку мовлення та навчання дітей дошкільного віку рідної мови? Дайте характеристику спеціальним принципам формування граматичної правильності мовлення.
• На конкретному прикладі прокоментуйте логічний взаємозв'язок загальних, методичних та спеціальних принципів у граматичній правильності мовлення дітей дошкільного віку.
Завдання формування граматичноїправильності мовлення
• Практичне засвоєння морфологічної системи рідної мови:рід, число, відмінок, відміни, дієвідміни тощо.
• Засвоєння правильної словозміни слів: відмінкові закінчення, узгодження слів у реченні, чергування звуків в основі слів, невідмінювані слова, зміна наголосів тощо.
• Засвоєння основних способів словотворення: суфіксальний, префіксальний тощо.
• Вдосконалення синтаксичного боку мовлення: засвоєння різних типів речення зі сполучниками та сполучними словами; речення з однорідними членами, прямою мовою, правильна побудова речень.
• Вчити висловлювати одну й ту ж саму думку різними граматичними формами
• Формування граматичного чуття рідної мови, чуття помилок, самокорекції, самоконтролю та взаємоконтролю мовлення.
• Дайте аналіз змісту та завдань формування граматичної правильності мовлення за тематичною програмою А.М.Богуш «Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку».
Заняття з формування граматичної правильностімовлення
Види занять Типи занять
• Комплексні (два рази на місяць)
• Тематичні (один раз у квартал)
• Контрольні (один раз у квартал) Індивідуальні
Групові
Індивідуально-групові
• Що складає зміст різних видів занять з розділу «Формування граматичної правильності мовлення»? Як часто вони проводяться?
Структурна блок-схема
«Методи та прийоми формування граматичної правильності мовлення»

Структурна блок-схема
«Класифікація дидактичних ігор»
• формування вміння дітей відмінювати іменники множини в родовому («Чого не стало?», «Чого більше?») та називному відмінках («Що змінилось?», «Назви предмети», «Опиши картинку», «Пошта»);
• формування вміння дітей відмінювати іменники однини і множини у знахідному відмінку («Що я бачив?», «Розкажи про картинку»);
• формування вміння дітей вживати рід іменників («Плутанина», «Одягни ляльку», «Крамниця іграшок»);
• формування вміння дітей вживати невідмінювані іменники («На гостини», «Що я чув по радіо?»);
• вживання дієслів за особами і дієслівних форм з чергуванням приголосних в основі («Що ми робимо?», «Що написано в листі?»);
• узгодження числівників з іменниками («Що змінилось?», «Порахуй, скільки?»);
• відмінювання іменників, що вживаються тільки в однині або множині («Кому що потрібно?», «Про що ми задумали?»);
• правильне вживання прийменників («Сховай зайчика», «Що змінилося?», «Де ведмедик?»);
• виправлення помилок, зумовлених двомовністю («Назви слово іншою мовою», «Що змінилось?», «Крамниця іграшок», «Про що ми задумали?»);
• виправлення граматичних помилок («Так чи не так?», «Виправ, Петрушку», «На уроці рідної мови» та ін.).
• Проаналізуйте запропоновані дидактичні ігри та визначте особливості їх використання для формування граматичної правильності мовлення у залежності від віку дітей та форми організації навчання.
Класифікація дидактичних вправ для формування граматичної правильності мовлення
(старший дошкільний вік)
Вправи на словотворення:
— утворення іменників за допомогою суфіксів;
— утворення порівняльних ступенів прикметників;
— утворення прикметників з двох слів;
— утворення дієприкметників;
— утворення іменників від дієслів;
— утворення споріднених слів.
Вправи на словозміну:
— відмінювання дієслівних форм;
— узгодження числівників і прикметників з іменниками;
— відмінювання іменників;
— відмінювання займенників;
— вживання часу дієслів.
Вправи на вдосконалення синтаксичного боку мовлення.
Вправи на виправлення граматичних помилок.
Педагогічні вимоги до дидактичних вправ
(за Є.І.Тихеєвою)
• Правильний добір дидактичних вправ відповідно до помилок, що трапляються в дитячому мовленні;
• дидактична вправа повинна мати чітко визначену мету, основне навчальне завдання (наприклад, дидактична гра на засвоєння дітьми прийменників або дієслівних форм);
• матеріал до дидактичної вправи слід добирати так, щоб діти мали можливість зіставляти правильні й неправильні форми, щоб у ньому були не лише ті граматичні форми, в яких діти допускають помилки, а й інші близькі граматичні форми, раніше засвоєні дітьми (червоне яблуко, червоний прапорець, червона стрічка};
• кожна дидактична вправа має стимулювати дитячу думку, сприяти розвитку мислення;
• будувати дидактичну вправу потрібно на знайомому дітям матеріалі, пов'язаному з їхнім життям і діяльністю;
• у дидактичних вправах потрібно передбачити наочний матеріал;
• дидактичні вправи слід проводити жваво, цікаво, використовуючи ігровий прийом.
• Здітьми якого віку доцільно проводити дидактичні вправи? Чим вони відрізняються від дидактичних ігор?
Завдання для самостійної роботи
ТЕМАТИКА ІНДЗ
• Значення засвоєння граматичної будови мовлення для мовленнєвого розвитку дітей та підготовки їх до школи.
• Становлення граматичної будови мовлення у дітей раннього віку.
• Особливості засвоєння дітьми речень.
• Закономірності засвоєння граматичних значень дітьми дошкільного віку.
• Типові граматичні помилки в мовленні дітей.
• Дитяче словотворення, його характеристика, види, типи, причини цього явища.
• Завдання й зміст формуванні граматичної правильності мовлення у дітей.
• Шляхи формування граматичної правильності мовлення у дітей дошкільного віку.
• Методи і прийоми формування граматичної правильності мовлення у процесі режимних моментів та на заняттях з інших розділів програми.
• Формування граматичної компетенції дітей дошкільного віку.
• Дидактичні ігри та вправи — провідний метод формування граматичної правильності мовлення у дошкільників.
• Дослідження формування граматичної правильності мовлення у дітей.
• Використання казок у формуванні граматичної правильності мовлення дошкільників.
• Формування граматичної правильності мовлення у процесі режимних момента».
• К.Чуковський про дитяче словотворення.
• Словесна творчість дітей.
Види навчально-дослідних завдань на самостійно обранутему (на вибір)
• Здійсніть зіставлений аналіз змісту та завдань формування граматичної правильності мовлення за варіативними програмами.
• Складіть конспекти тематичного та комплексного занять (Розділ «Формування граматичної правильності мовлення») для однієї з вікових груп.
• Напишіть анотацію на працю О.М.Гвоздева «Формирование граматическойправильності речи» / За кн.: Вопросы изучения детской речи. — М., 1962).
• Складіть дві розповіді з важкими для дітей у граматичному відношенні словами. Визначте завдання та прийоми навчання у кожній віковій групі.
• Випишіть дві дидактичні гри та дві дидактичні вправи на формування граматичної правильності мовлення дітей дошкільного віку.
• Доберіть діагностичні методики для з'ясування рівня розвитку граматичних навичок дошкільників.
• Прочитайте книгу К.І.Чуковського «Від 2 до 5» (К.: Рад. шк., 1982). Випишіть приклади дитячого словотворення.
• Розробіть конспект заняття з формування граматичної правильності мовлення із використанням наочних моделей.
• Доберіть художні твори з різними граматичними формами, які можна використати в роботі з дітьми.
• Доберіть і систематизуйте дидактичні ігри та вправи з формування граматичної правильності мовлення.
Практичний вимір на педагогічну практику
1. Розробіть розгорнутий план доповіді для вихователів на тему: «Розвиток граматичних навичок у дітей дошкільного віку».
2. Випишіть з календарних планів вихователів завдання для формування граматичної правильності мовлення дітей на заняттях (комплексних та тематичних) й у повсякденному житті.
3. Під час педагогічної практики проаналізуйте досвід роботи вихователя з розвитку граматичних навичок дошкільників. Які методи і прийоми навчання використовує педагог? Яка їх результативність?
4. Запишіть стимульоване мовлення дітей та мовлення вихователя на мовленнєвих заняттях та заняттях з інших розділів програми. Дайте письмовий аналіз, вкажіть граматичні помилки.
5. Обстежте мовлення дітей (стан граматичної правильності). Опишіть рівні розвитку граматичних навичок дітей. Визначте причини мовленнєвих недоліків, сплануйте заходи щодо їх усунення.
Тезаурус
Робота над термінами та поняттями
Граматична компетенція — неусвідомлене вживання граматичних форм рідної мови згідно з законами і нормами граматики (рід, число, відмінок, клична форма тощо), чуття граматичної форми, наявність корекційних навичок щодо правильності вживання граматичних норм.
Граматична правильність мовлення — це дотримування в процесі спілкування основних граматичних норм, сформульованих у вигляді правил.
Граматика — будова мови, тобто система морфологічних одиниць, категорій і форм.
Граматика — розділ мовознавства, що вивчає граматичну будову мови.
Граматика має два розділи: морфологію і синтаксис.
Морфологія вивчає словотворення, граматичні властивості слів, частини мови.
Синтаксис досліджує засоби і правила побудови речень і словосполучень.
Словотвір вивчає будову і творення нових слів.
Граматичне значення — це значення відношень між явищами дійсності, які позначаються словами.
Граматична категорія — це система протиставлених одна одній однорідних граматичних величин.
Літературні норми мови — це сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці в усному й письмовому мовленні.
Граматичні норми мови — це загальноприйняте й обов'язкове вживання граматичних правил, тобто форм слів та їх сполучуваності в реченнях.
Словотворення — активний процес неусвідомленого створення нових слів і граматичних форм на основі чуття рідної мови.
Запитання для самоконтролю
1. Що означає поняття «граматична будова мовлення»?
2. К.Д.Ушинський назвав граматику «логікою мови». Поясніть, чому саме граматика є логікою мови.
3. Роз'ясніть значення термінів «граматичне значення», «граматична категорія».
4. Назвіть основні одиниці граматики.
5. Кому належить вислів «Граматичну систему рідної мови дитина опановує до трьох років»?
6. Сформулюйте етапи становлення граматичної будови мовлення у дітей раннього віку.
7. Назвіть закономірності засвоєння граматичних значень дітьми дошкільного віку.
8. Зазначте типові граматичні помилки у мовленні дітей та причини їх появи.
9. Окресліть завдання формування граматичної правильності мовлення у дітей.
10. Дайте класифікацію методів і прийомів формування граматичної правильності мовлення у дошкільників.
11. Які групи дидактичних ігор використовують для формування граматичної правильності мовлення дітей?
12. Перерахуйте вимоги до дидактичних вправ, що використовуються для розвитку граматичних навичок дітей.
13. Які шляхи формування граматичної правильності мовлення дітей?
14. Хто зі вчених розглядає дитяче словотворення як закономірний процес оволодіння граматикою в дитинстві?
15. Чи тотожні поняття «словотворення», «словотворчість», «мовленнєво-творча діяльність» ? Аргументуйте свої міркування.
16. Як називається книга К.Чуковського, у якій зібрано перлини дитячого словотворення?
17. Обґрунтуйте, чи є будь-яке словотворення відхиленням від граматичної норми, граматичною помилкою?
18. Охарактеризуйте види, типи дитячого словотворення. Наведіть приклади.
19. Які сторони граматичної будови мовлення перевіряють у дітей? Який матеріал використовують при цьому?
20. У чому полягає специфіка занять з формування граматичної правильності мовлення?
Література до теми
«Методика формування граматичної будови мовлення у дітей»
1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Наук. ред. та уперяд. О.Л.Кононко. — 2-ге вид., випр. — К.: Світич, 2008. — 430 с
2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. — 1999. — №1. - С 6-9.
3. Богуш A.M., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика. Підручник / За ред. А.М.Богуш.
— К.: Вища школа, 2007. — 542 с
4. Богуш A.M. Дошкільна лінгводидактика. Хрестоматія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Упорядник Богуш A.M. Частина І та II. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2005. - 720 с
5. Богуш A.M. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. — Одеса: Маяк, — 1999. - 88 с
6. Богуш A.M., Орланова Н.П., Зеленко Н.І., Лихолєтова В.К. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі / За ред. А.М.Богуш. — К.: Вища школа, 1992. — 414 с
7. Богуш A.M. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років. Монографія. — К>: Видавничий Дім «Слово». — 2004. — 376 с
8. Гвоздев О.М. Формирование грамматической правильности речи / В кн..: Вопросы изучения детской речи. — М., 1962.
9. Калмикова Л.О. Формування мовленнєвих вмінь і навичок у дітей: психолінгвістичний та лінгвометодичний аспекти: Навч. посіб. для студ. ВНЗ. — К.: НМЦВО, 2003. — 300 с
10. Крутій К.Л. Формування граматично правильного мовлення у дітей дошкільного віку.— Запоріжжя, 2004.
11. Крутій К.Л. Навчання дітей української мови: теорія і практика. — Запоріжжя: ЛІПС, 2000.
12. Крутій К.Л., Білан О.І. Використання схем-моделей у лексико-граматичній роботі з дітьми дошкільного віку.— Львів: Проман, 1997. — 44 с
13. Ладыженская Т.А. Речь. Речь. Речь: Книга для учителя / Под ред. Т.А.Ладыженской.— М.: Просвещение, 1990. — 336 с.
14. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / О.Л.Кононко, З.П.Плохій, А.М.Гончаренко (та ін.). — К.: Світич, 2009. — 208 с
15. Методика развития речи детей дошкольного возраста / Л.П.Федоренко, Г.А.Фомичева, В.К.Лотарев, А.П.Николаичева. — М.: Просвещение, 1984. — 240 с.
16.Мовленнєвий компонент дошкільної освіти: Навчально-методичний посібник / Укладач А.М.Богуш. — Одеса: Ярослав, 2004. — 176 с
17. Негневицкая Е.И., ШахнаровичA.M. Язык и дети / Отв. ред. А.А.Леонтьев. — М.: Наука, 1981. - 111 с.
18. Нова програма: проблеми, завдання, шляхи реалізації (методичний порадник) / Гри-шок Л.А., Каратаева Ы.Л. — Кам'янець-Подільський: ПП Мошак М.І., 2007. — 104 с
19. Развитие речи детей дошкольного возраста / Под. ред. Ф.А.Сохина. — М.: Просвещение, 1976. - 224 с.
20. Речевое и психологическое развитие дошкольников / Отв. ред. A.M.Шахнарович. — М., 1999.
21. Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку: Монографія / Калмикова Л.О., Харченко Н.В., Дем'яненко С.Д., Порядченко Л.А.; За заг. ред. Калмикової Л.О. — К: Вид-во «ПП Медведев», 2О07. - С. 53-81.
22. Сергеев Ф.П. Речевые ошибки и их предупреждение. — К: Рад. шк., 1988.
23. Сохин Ф.А. Психолого-педагогические основы развития речи дошкольников. — Москва: Воронеж, 2002.
24. Ушакова О.С. Развитие речи дошкольников. — М.: Изд-во Ин-та психотерапии, 2001. — 238 с.
25. Цейтлин С.Н. Язык и ребенок: Лингвистика детской речи. — М.: Владос, 2000. — 238 с.
26. Чуковский К.И. От двух до пяти: Рассказы: Для ст. шк. возраста / Обл. И.П.Козиной.— К.: Веселка, 1988. - 365 с: ил.
27. Ядэшко В.И. Развитие речи детей от 3 до 5 лет. — М.: Просвещение, 1966.

Змістовий модуль ІІІ. Формування граматичної, фонетичної, художньо-мовленнєвої компетенції дітей
Тема 3.2. Методика виховання звукової культури мовлення
Питання для обговорення
1. Поняття звукової культури мовлення.
2. Закономірності засвоєння звука дитиною.
3. Особливості звуковимови дітей у різних вікових групах.
4. Індивідуальна перевірка звукової культури мовлення дітей.
5. Методи і прийоми виховання звукової культури мовлення дітей.
6. Методика виховання звукової культури мовлення на заняттях.
Основні категорії та поняття
Звукова культура мовлення, фонетика, звуки мовлення, фонема, артикуляція звуків, дикція, орфоепічна правильність мовлення, фонетична правильність мовлення, літературна вимова, мовленнєве дихання, голос, фонематичний слух, фонематичне сприйняття, інтонація, засоби інтонаційної виразності (мелодійність, темп, ритм, тембр мовлення; фразовий і логічний наголос); звуковимова, фонетична компетенція.
Вислови про мову, мовлення
Засвоєння звукового боку мови починається з того моменту, коли мова стає засобом спілкування.
Д.Ельконін.
Звукова культура мовлення є складовою частиною мовленнєвої культури.
О.Максаков, М.Фомичова.
У результаті практичного відношення до мови як засобу спілкування з дорослими у неї формуються «життєйські» поняття про рідну мову. На її основі дитина легко оперує фонемами рідної мови, словниковим запасом, правильною граматичною будовою мови.
Л.Виготський.
Дитина досить рано усвідомлює, що є мовною нормою, виступає борцем за цю норму, виправляє усякі відхилення у вимові як дітей, так і дорослих. У цьому виявляється виняткова чутливість дитини до соціальної суті мови.
О.Гвоздєв.
У мовленні людини виявляється психологічне обличчя особистості... Показовим уже є те, як Людина розпочинає розмову і як її закінчує; у темпах більш менш відчутно виступає її темперамент; у її інтонаційному, ритмічному, загалом експресивному малюнку — ЇЇ емоційність, а в його змісті висвітлюється її духовний світ, її інтереси, їх спрямованість...
С.Рубінштейн.
У дітей ще до вступу до школи спостерігається значний інтерес до мовних явищ. Цей інтерес особливо широко охоплює вимову (фонетику) і значення слів (семасіологію).
О.Гвоздєв.

Завдання для самостійної роботи
РОБОТА З СХЕМАМИ, ТАБЛИЦЯМИ ТА МОДЕЛЯМИ
Структурно-логічна схема теми
«Методика виховання звукової культури мовлення у дітей»

• Проаналізуйте компоненти структурно-логічної схеми теми та визначте між ними взаємозв'язки.

Структурна блок-схема
«Виховання звукової культури мовлення»

• Дайте характеристику структурним компонентам блок-схеми та визначте між ними взаємозв'язки.

Структурна блок-схема
«Виховання звукової культури мовлення»

Анатомо-фізіологічні і психологічні особливості, які впливають на виховання звукової культури мовлення
• Недостатня моторика мовно-рухового апарату
• Неглибоке уривчасте дихання
• Недостатньо тонке слухове сприймання
• Легка збудливість
• Слабка нестійка увага
• Велика емоційність
• Швидка втомлюваність
• Конкретність мислення
• Яскраво виражене наслідування мови
• Чому у роботі з розвитку фонетичних навичок дітей необхідно враховувати анатомо-фізіологічні і психологічні особливості дітей?

Структурна таблиця
«Становлення звукової культури мовлення дітей»
Розрізнення звуків на слух Послідовність розвитку фонематичного слуху Послідовність становлення звуків у дитячому мовленні
1. Шиплячі — свистячі 1. Сонорні — шумні 1. Сонорні — шумні
2. Тверді — м'які 2. Тверді — м'які 2. Глухі — дзвінкі
3. Сонорні — шумні 3. Проривні — фрикативні 3. Проривні — фрикативні
4. Глухі — дзвінкі 4. Дзвінкі — глухі 4. Тверді — м'які
5. Проривні — фрикативні 5. Шиплячі — свистячі 5. Шиплячі — свистячі

Які причини вікових і фізіологічних особливостей мовлення дітей?
Коли зникають вікові, фізіологічні недоліки звуковимови дошкільників?

Фонетична компетенція
Зміст: Виховання звукової культури мовлення

Структурна таблиця
Компоненти звукової культури мовлення
• Артикуляція звуків (правильне положення і рухи органів мови, необхідні для вимови даного звука) '
• Дикція (чітка, ясна вимова слів)
• Фонетична правильність мовлення (правильна артикуляція і дикція)
• Орфоепічна правильність мовлення (дотримання норм і правил української мови)
• Дихання (складова частина звуковимови)
• Немовленнєве (автоматичне дихання людний: вдих, видих, пауза)
• Мовленнєве (вдих короткий, видих довгий)
• Висота голосу, підвищення чи пониження тону, перехід від високого голосу до низького і навпаки)
• Сила голосу (вимова звуків з певною силою: голосно, нормально, тихо, пошепки)
• Тембр голосу (якісне забарвлення голосу: дзвінкий, голосний)
• Темп мовлення (швидкість протікання мовного потоку в часі)
• Фонематичний слух (вміння чітко відрізняти один звук від іншого)
• Інтонація (складний комплекс засобів інтонаційної виразності: мелодійності, темпу, ритму, тембру, фразового і логічного наголосів)
• Мелодійність (пониження чи підвищення голосу під час вимови: ніжність, співучість, м'якість, грубість)
• Ритм (рівномірне чергування наголошених і ненаголошених складів)
• Фразовий і логічний наголоси (паузи ніж мовними відрізками, підвищення або пониження голосу залежно від змісту вислову)
•До якого компоненту звукової культури мовлення дітей можна віднести слова англійського драматурга Б.Шоу про те, що є п'ятдесят способів сказати «так» і п'ятсот — «ні», і тільки один спосіб їх написати.
• Чи є тотожними поняття «артикулювати», «вимовляти»? Поясніть свою думку.
Структурна блок-схема
«Завдання виховання звукової культури мовлення»
• Розвиток артикуляційного апарату (м'язи мовленнєвого апарату)
• Ознайомлення дітей з будовою мовленнєвого апарату
• Розвиток мовленнєвого дихання
• Розпиток фонематичного слуху
• Оволодіння правильною вимовою всіхзвуків рідноїмови, звукосполучень відповідно до орфоепічних норм
• Удосконалення дикції
•Розвиток-інтонаційної виразності мовлення (інтонація,темп. тембр, сила голосу, мелодика. наголоси, тощо)
• Робота над усвідомленням дітьми звуковоїскладу рідної мови
• Розвиток навичок звукового аналізу мовлення
• Проаналізуйте завдання виховання звукової культури мовлення з точки зору їх домінантності в залежності від віку дітей.
• На прикладі однієї вікової групи наведіть аргументи у підтвердження необхідності комплексного вирішення завдань виховання звукової культури мовлення дошкільників.
• Здійсніть порівняльний аналіз завдань виховання звукової культури мовлення у різних вікових групах (Богуш А.М. «Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку»).

Структурна блок-схема
«Передумови виховання звукової культури мовлення»

• Проаналізуйте передумови виховання звукової культури мовлення та визначте завдання сучасного дошкільного закладу щодо формування фонетичної компетенції дошкільників.

Структурна блок-схема
«Обстеження звуковимови дітей»
Прийоми обстеження звуковимови дітей
• Ігрові прийоми
• Знайомі предмети, іграшки, картинки, одяг дитини
• Розмова з дитиною на близьку, знайому тему
• Розповідання знайомого вірша, казки
• Який, на Вашу думку, прийом обстеження звуковимови дитини є більш ефективним? Чому?
• У яких умовах проводиться перевірка звуковимови дітей?
Орієнтовна картка обстеження звуковимови Примітка
Прізвище, ім'я
дитини Вік Дата
обстеження (число, місяць)
Звуки Свистячі Шиплячі Сонорні з с ц ж ч ш щ л р Примітка. При правильній вимові звука в усіх позиціях (на початку, в середині, в кінці слова) ставиться «+» (плюс), якщо не вимовляє звук ставлять «—» (мінус); якщо звук спотворює — «сп»; якщо один звук замінює іншим, записують звук-замінник: «с—ш, з—с, ч—ш»; нестійка вимова позначається «н». У примітці зазначають особливості голосу, мови: тиха, голосна, повільна, швидка тощо.
• Визначте причину, яка зумовлює перевірку звуковимови окремих дітей у січні?
Картка обліку фонематичного слуху
Пріз-вище, ім'я дитини Час
обстеження
(число, місяць) Вік
дитини Диференціація звуків Примітка
с-з з-цс-цш-жж-чч-шр-л Примітка. «+» ставиться, якщо дитина диференціює звуки; «—» недорозвинуте фонетичне сприймання. У примітці зазначають допущені помилки.

Структурна блок-схема
«Методи і прийоми виховання звукової культури мовлення»
Методи і прийоми
Методи виховання звукової культури мовлення Прийоми виховання звукової культури мовлення
Дидактичні ігри та вправи - провідний Показ артикуляції звуків
Розповіді зі звуконаслідуванням Імітація правильної звуковимови
Рухливі ігри з звуконаслідуванням, складами, піснями Зразок мови вихователя
Швидкомовки, чистомовки, лічилки Відображена та сумісна мова
Вірші, логоказки, оповідання Доручення
Розглядання картинок Ігрові прийоми
Настільно-друковані ігри Символи:

Пальчикова гімнастика символ-орган артикуляції;
символ-артикуляційна позиція; символ-звук;
символ-артикуляційна вправа
• Які методи виховання звукової культури мовлення дітей використовуються лише на етапі закріплення й вдосконалення звуковимови дітей?
• 3 дітьми якого віку розучуються швидкомовки? Чи можна промовляти їх хором?

Заняття з розділу
Виховання звукової культури мовлення»
Типи занять
• Фронтальні (з усією групою)
• Групові (з підгрупами)
• Індивідуально-групові (4—8 дітей)
Види занять
• Комплексні
• Тематичні
• Контрольні
• Індивідуальні (1—4 дітей)
Які завдання виховання звукової культури мовлення дітей вирішуються на кожному із окреслених типів та видів занять? Відповідь аргументуйте.
Види символів
• Символ — орган артикуляції
• Символ — артикуляційна позиція
• Символ — звук
• Символ — артикуляційна вправа
• Символізація використовується з метою розвитку фонематичного слуху та постановки звуків у дітей. Чим обумовлюється ефективність застосування символів у роботі з розвитку фонетичних навичок дітей?
Структура індивідуального заняття
1. Підготовка артикуляційного апарату, гімнастика язика, розвиток мовного дихання
2. Промова ізольованого звука
3. Закріплення звука в складах, словах, фразах
• У чому полягає специфіка індивідуального заняття з виховання звукової культури мовлення дітей дошкільного віку? У яких вікових групах вони проводяться? Яка їх тривалість? Відповідь аргументуйте.

Завдання для самостійної роботи
Тематика ІНДЗ
1. Закономірності засвоєння звука дитиною.
2. Особливості становлення та засвоєння дитиною звуковимови системи рідної мови (голосних, приголосних).
3. Усвідомлення дітьми звукового боку мовлення.
4. Дидактичні ігри та вправи — провідний метод виховання звукової культури мовлення дошкільників.
5. Особливості звуковимови дітей різного дошкільного віку.
6. Завдання і зміст виховання звукової культури мовлення дітей.
7. Методи і прийоми виховання звукової культури мовлення дітей.
8. Формування фонетичної компетенції дітей дошкільного віку.
9. Методика виховання звукової культури мовлення на заняттях.
10. Індивідуальна перевірка звукової культури мовлення дітей.
11. Символізація у вихованні звукової культури мовлення дошкільників.
12. Місце малих жанрів фольклору у закріпленні правильної звуковимови.
13. Усвідомлення звукового аспекту рідного мовлення.
14. Роль слухового й мовно-рухового аналізаторів у засвоєнні дітьми звуків.
15. Дослідження вчених засвоєння дітьми звукового аспекту мовлення.
Види навчально-дослідних завдань на самостійно обрану тему (на вибір)
1. Складіть розповіді зі звуконаслідуванням для дітей різних вікових груп.
2. Складіть конспект індивідуального заняття з дитиною на вимову звуків [р], [ш], [щ],
3. Підберіть вправи для розвитку мовленнєвого апарату. Покажіть практично їх використання у рольовій грі.
4. Доберіть чистомовки, швидкомовки, віршовані тексти (на один звук), ігри до звуків [з], [с], [ц], [ж], [ч], [ш] [щ], [л], [р].
5. Виготовте альбом «Артикуляція важких звуків рідної мови» з описом артикуляції та малюнком ротової порожнини.
6. Підберіть віршовані тексти до звуків [р], [л]. Визначте завдання виховання звукової культури мовлення за змістом віршів. Складіть план комплексного заняття з використанням вірша.
7. Складіть план роботи для корекції звуковимови у дітей старшого дошкільного віку.
8. Доберіть систему вправ:
• на диференціацію звуків [г| та [ґ];
• постановку цих звуків;
• закріплення цих звуків..
9. Запропонуйте способи постановки звуків [л], [р].
10. Розробіть заняття з використання символів для дітей різних вікових груп дошкільного закладу.
11. Складіть систематизовану картотеку науково-методичних публікацій з проблеми формування фонетичної компетенції дошкільників.
12. Розробіть комплект дидактичного матеріалу (ігри, швидкомовки, чистомовки, віршовані тексти з проблемним звуком, артикуляційні вправи, артикуляційні профілі тощо) для формування правильної звуковимови у дітей.
Практичний вимірна педагогічну практику
1. Обстежте та проаналізуйте стан розвитку фонематичного слуху п'ятьох дітей однієї з вікових груп дошкільного закладу.
2. Проаналізуйте мову п'ятьох дітей молодшої або середньої трупи, визначте вікові особливості звуковимови, складіть таблицю.
3. Запишіть мовлення вихователя. Проаналізуйте його відповідно до орфоепічних норм української мови.
4. Запишіть спонтанне мовлення дітей різних вікових груп. Здійсніть аналіз звуковимови.
5. Вивчіть досвід роботи вихователя з виховання звукової культури мовлення у дітей: складіть психолого-педагогічну характеристику на вихователя; встановіть рівень розвитку фонетичних навичок у дітей (на початку і в кінці року); ознайомтеся з системою роботи вихователя; опишіть досвід; підготуйте доповідь на педраду.
6. Випишіть з календарних планів роботи вихователів різних вікових груп форми роботи з виховання звукової культури мовлення на місяць. Дайте письмовий аналіз.
7. Ознайомтеся та проаналізуйте дидактичний та наочний матеріал з розділу «Виховання звукової культури мовлення у дітей».
8. Складіть картотеку методичної літератури до розділу «Виховання звукової культури мовлення у дітей».
9. Визначіть методи і прийоми роботи з виховання звукової культури мовлення дітей у повсякденному житті (в ранкові години, на прогулянці, у другій половині дня). Дайте оцінку доцільності та ефективності їх використання.
10. Потренуйтеся у виконанні артикуляційних вправ: «Усмішка», «Трубочка», «Млинець», «Голочка», «Гребінець», «Чашечка», «Смачне варення», «Коник», «Солдати». Підберіть до них віршований супровід, розробіть сигнальні картки.
Тезаурус
Робота над термінами та поняттями
Звукова культура мовлення — складова загальної мовленнєвої культури людини, яка охоплює фонетичну правильність мовлення (сприймання і розрізнення фонем на слух, артикуляцію звуків; звуковимову) і загальні мовленнєві навички (дикцію, темп і ритм мовлення, тембр, силу голосу, наголос, дихання, орфоепічну правильність мовлення).
Фонетика — розділ мовознавства, що вивчає звукову систему мови.
Звуки мовлення — це вимовно-слухові елементи, що відокремлюються у слові в процесі його послідовного членування як мінімальні одиниці (далі неподільні) і займають мінімальний відрізок часу.
Фонема — це найменша мовна одиниця, яка слугує для поєднання і розрізнення складових одиниць мови (морфем, слів).
Вносить диференціацію у значення слів і вирізняє слова подібні за звучанням.
Літературна вимова — це зразкова, нормалізована вимова освічених людей, позбавлена будь-яких просторічних, діалектних, регіональних рис, що вказують на належність до вузько обмеженої соціальної групи.
Голос — сукупність різноманітних за висотою, силою, тембром звуків, які вимовляє людина.
Фонетична компетенція — правильна вимова всіх звуків рідної мови, звукосполучень відповідно до орфоепічних норм, наголосів, добре розвинений фонематичний слух, що дозволяє диференціювати фонеми; володіння інтонаційними засобами виразності мовлення (темп, тембр, сила голосу, логічні наголоси тощо).
Фонематичне сприймання — виокремлення звуків мови та встановлення звукової структури слова як одиниці.
Фонематичне сприймання — це здатність визначати звуки в слові, їх послідовність і кількість.
Запитання для самоконтролю
1. Назвіть домовні стадії розвитку голосових реакцій.
2. Чи виконує лепет функцію спілкування? У чому його значення?
3. Які закономірності засвоєння фонем? Назвіть періоди засвоєння фонем.
4. Що входить у поняття звукової культури мовлення?
5. Які анатомо-фізіологічні і психологічні особливості дітей впливають на виховання звукової культури мовлення?
6. Зазначте недоліки звуковимови у дітей дошкільного віку.
7. Визначте загальні особливості звуковимови в усіх вікових групах.
8. Охарактеризуйте передумови виховання звукової культури мовлення у дітей.
9. Як проводиться індивідуальна перевірка звуковимови дітей?
10. Зазначте послідовність виправлення вад звуковимови всіх звуків.
11. Дайте класифікацію методів і прийомів виховання звукової культури мовлення у дошкільників.
12. Обґрунтуйте значення, зазначте шляхи застосування символів з метою розвитку фонетичних навичок дошкільників.
13. Назвіть види та типи занять з виховання звукової культури мовлення у дітей.
14. Зазначте структурні компоненти індивідуального заняття з виховання звукової культури мовлення у дошкільників.
Література до теми
«Методика виховання звукової культури мовлення»
1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. — Львів: Світ, 1990. — 231 с
2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Наук. ред. та упоряд. О.Л.Кононко. — 2-ге вид., випр. — К.: Світич, 2008. — 430 с.
3. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. — 1999. — №1. - С 6-9.
4. Барищук Г.С. Мова ваших дітей. Виправлення порушень звуковимови у дітей: Навчальний посібник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2004. — 64 с
5. Блик О.П. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія. — К.: Радянська школа, 1988.
6. Богуш A.M., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика. Підручник / За ред. A.M.Богуш.
- К.: Вища школа, 2007. - С 264-317.
7. Богуш A.M. Дошкільна лінгводидактика. Хрестоматія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Упорядник Богуш A.M. Частина І та II. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2005. — С 554—611.
8. Богуш A.M. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. — Одеса: Маяк, 1999. - 88 с
9. Богуш A.M., Орланова Н.П., Зеленко Н.І., Лихолєтова В.К. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі / За ред. А.М.Богуш. — К.: Вища школа, 1992. — 414 с.
10. Гвоздев А.Н. Вопросы изучения детской речи. — М.: АПН РСФСР, 1961. — 470 с.
11. ГущакІ. Вскочив лис у барбарис. Логопедичні вірші. — Львів: Каменяр, 200І. — 53 е.: іл.
12. Жильцова О.Л Виховання правильної звуковимови у дітей старшого дошкільного віку.
— К.: Радянська школа, 1971. — 160 с
13. Кравчук В.Є. (Бенера), Провозійк Г.Г. Від А до Я. Методичний посібник для педагогічних працівників дошкільних закладів, вчителів початкових класів, батьків. — Тернопіль: МП Мальва-ОСО, 1997. - 128 с
14. Культура української мови: Довідник / За ред. В.М.Русанівського. — К.: Либідь, 1990.
15. Максаков А. Воспитание правильной речи. — М.: Просвещение, 1983.
16. Максаков А.И., Тумакова Г.А. Учите, играя: Игры и игровые упражнения со звучащим словом. Пособие для воспитателя дет. сада. — 2-е узд., испр. и доп. — М.: Просвещение, 1983. - 144 с, ил.
17. Максаков А.И. Правильно ли говорит ваш ребенок: Пособие для воспитателей детского сада. — М,-; Просвещение, 1982. — 160 с, ил.
18. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / О.Л.Кононко, З.П.Плохій, А.М.Гончаренко (та ін.). — К.: Світич, 2009. — 208 с
19. Нова програма: проблеми, завдання, шляхи реалізації (методичний порадник) / Гри-цкж Л.А., Каратаєва М.І. — Камянець-Подільський: ПП Мошак М.І., 2007. — 104 с
20. Рождественская В., Радина Е. Воспитание правильной речи. — М.: Просвещение, 1972.
21. Рубинштейн С.Л. Развитие речи у детей. Основы общей психологии: В 2-х т — М.: Педагогіка, 1989. - Т. 1. - С. 480-483.
22. Савченко М.А. Методика виправлення вад вимови фонем у дітей. — Тернопіль: Навч. книга — Богдан, 2007. — 160 с.
23. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія. — К.: Вища шк., 1981. — 492 с
24. Тоцька Н.І. Фонетика української мови та її вивчення в початкових класах. — К.: Радянська школа, 1976.
25. Тумакова Г.А. Ознакомление дошкильника со звучащим словом: Пособие для воспитателя детского сада / Под ред. Ф.А.Сохина. — М.: Просвещение, 1991. — 128 с: ил.
26. Фомичева М. Воспитание у детей правильного произношения. — М.: Просвещение, 1989. - 239 с.
27. Швайко Г.С. Игры и игровые упражнения для развития речи: (Из опыта работы) / Под ред. В.В.Гербовой. — М.: Просвещение, 1883. — 64 с, ил.
28. ЯрешкоЛ.Є. Весела абетка. — Чернігів: Видавництво «Десна», 1992. — 78 с.

Змістовий модуль ІІІ. Формування граматичної, фонетичної, художньо-мовленнєвої компетенції дітей
Тема 3.2. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей
Питання для обговорення
1. Сутність, структура, функції, основні змістові лінії, зміст художньо-мовленнєвої діяльності.
2. Джерела і жанри художнього читання. Принципи добору літературних творів для читання і розповідання дітям. Принципи ознайомлення дітей з художніми творами.
3. Форми роботи з книгою в дошкільному закладі. Методика роботи в куточку книги.
4. Види і типи занять з художньої літератури, методика їх проведення у різних вікових групах.
5. Види бесід після художнього читання.
6. Методика проведення етичних бесід.
7. Методика організації театрально-ігрової та театрально-мовленнєвої діяльності в дошкільному закладі.
8. Види театрів та методика їх використання в різних вікових групах.
9. Драматизація та інсценування за змістом художніх творів.
Основні категорії та поняття
Діяльність (художньо-мовленнєва, літературно-мовленнєва, образотворчо-мовленнєва, музично-мовленнєва, театрально-мовленнєва, театрально-ігрова), заняття з художньої літератури, бесіди після художнього читання, етична бесіда, гра-драматизація, інсценування, театралізована гра.
Вислови про мову, мовлення
Оволодіння мистецтвом художнього читання і розповідання є професійним обов'язком кожного вихователя.
Є. Фльорина.
Значення художньої літератури для засвоєння дітьми словника в поєднанні з граматичною будовою важко переоцінити.
Є. Фльорина.
Завдання дорослого — домогтися такого виконання твору, яке дало б змогу донести до слухачів його ідейно-художню цінність, збуджувало б інтерес до твору, викликало у дітей емоційне ставлення до зображених у ньому подій і героїв.
Н.Карпинська.
Художній твір захоплює дитину не тільки зовнішнім блоком, а й внутрішнім, смисловим.
О.Запорожець.
Читання в роки дитинства — це передусім виховання серця, доторкання людського благородства до потаємних куточків дитячої душі.
В. Сухомлинський.
... бажано переводити в життя релігійне виховання у згоді з народними звичаями, з родинними нахилами, з індивідуальними змаганнями самої дитини.
С.Русова.
Книги — морська глибина. Хто в них пірнає до дна, той хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить.
І. Франко.
Століттями мова народу була тією повноводною рікою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань жила в слові, і слово було немислиме без неї, як немислима ріка без води, повноводність — без глибини.
В. Сухомлинський.
Через казкові образи у свідомість дітей входить слово з його найтоншими відтінками.
В. Сухомлинський.

Завдання для самостійної роботи
РОБОТА З СХЕМАМИ, ТАБЛИЦЯМИ ТА МОДЕЛЯМИ
Структурно-логічна схема теми
«Методика організації художньо-мовленнєвої діяльностідітей дошкільного віку»
Принципи




Структурно-логічна схема теми
«Художньо-мовленнєва діяльність дітей»


Структурно-опорний блок
«Джерела художнього читання і розповідання»
1. Українська усна народна творчість.
Фольклорні твори: Народнопоетичні (усмішки, забавлянки, пісні, вірші, лічилки, мирилки, голосили, прислів′я, приказки, приповідки, загадки, швидкомовки);
Ігровий фольклор (народні хороводні драматичні ігри з текстом та діалогом. Напр. «Ходить гарбуз по городу», «А ми просо сіяли», «Подоляночка» тощо);
прозові (казки: про тварин, чарівні (фантастичні), соціально-побутові, перекази, «надокучливі»).
2. Твори письменників-класиків {Т.Шевченко, Леся Українка, І.Франко, Л.Глібов, П.Грабовський, М.Коцюбинський, О.Олесь, С.Васильченко).
3. Творчість сучасних українських письменників і поетів (П.Тичина, М.Рильський, В.Сосюра, Н.Забіла, П.Воронько, В.Симоненко, В.Сухомлинський, Л.Костенко, М.Підгірянка та ін.).
4. Твори кращих зарубіжних письменників як класиків, так і сучасних, у перекладі українською мовою (Г.-Х.Андерсен, Ш.Перро, брати Грімм, О.Пушкін, М.Горький, С.Маршак, С.Михалков та ін.).
• Назвіть найбільш улюблений фольклорний жанр для дітей. Визначіть його характерні особливості.

Структурно-опорна схема
«Функції художньої літератури»

Конкретизуйте зміст функцій художньої літератури.
Принципи добору художніх творів для дітей
1. Висока художня майстерність твору. '
2. Образність, жвавість мови твору, її відповідність літературним нормам.
3. Цікавий сюжет твору.
4. Простота й чіткість композиції.
5. Доступність художнього твору дитині.
6. Новизна й контрастність змісту.
7. Конкретні педагогічні завдання, для розв'язання яких добирається художній твір.

Структурно-опорна схема
«Принципи ознайомлення дітей з художніми творами»

• Чому необхідно дотримуватися принципів добору художніх творів для дітей?
• Як забезпечити реалізацію принципів ознайомлення дітей з художніми творами?

Структурно-опорна схема
«Завдання формування художньо-мовленнєвої компетенції у дітей дошкільного віку»
•Ознайомити дітей з фольклорними творами, утворами письменників-класиків, сучасних українських письменників, зарубіжних авторів;
• навчити, дітей слухати і розуміти зміст художніх творів;
• прищеплювання вміння відтворювати зміст знайомих творів в активній художньо-мовленнєвій діяльності;
• розвивати поетичний слух, бажання вивчати вірші напам'ять;
• виховувати виразність художнього читання у процесі відтворення -змісту художніх творів;
• виховувати оцінні судження, адекватні естетичні та моральні оцінки поведінки героїв;
• формувати самостійність у художньо-мовленнєвій і театрально-ігровій діяльності;
• виховувати вибіркове ставлення до книги, охайність у роботі з книгою;
•вчити визначати жанр художнього твору; запам'ятовувати його автора;
• виховувати бережливе ставлення до книги, бажання лагодити книжки;
•залучати до чергування в куточку книги, до роботи в «дитячійбібліотеці".
Типизанятьз художньої літератури
• фронтальні
• групові двічі на тиждень
• індивідуальні
• індивідуально-групові тричі на тиждень
Примітка. Заучування віршів — один раз на тиждень.
Прийоми активізації дітей на заняттях з художньої літератури
• уявний діалог з літературним героєм
• написання листа літературному герою
• елемент драматизації
• словесний малюнок
• психологічний аналіз рис характеру та особливостей героя.
Структурно-опорна схема
«Заняття з художньо-мовленнєвої діяльності» (провідна форма роботи з художньою літературою) (за А.М.Богуш)
№ п/п Вид Тип
1. Читання і розповідання казок Фронтальне (з усією групою)
2. Читання оповідань морально-етичної та гумористичної спрямованості Фронтальне, групове
3. Заучування віршів Індивідуальне
4. Розігрування забавлянок, потішок, пісень Групове, індивідуально-групове
5. Ігри-драматизації Групове, індивідуально-групове, фронтальне
6. Етичні бесіди Індивідуальне, фронтальне
7. Узагальнені бесіди (про письменників, улюблених героїв тощо) Фронтальне
8. Показ різних видів театрів: театр іграшок, тіньовий, картонажний, байковий, магнітний, ляльковий, живих тіней Групове, фронтальне
9. Показ діафільмів Групове, фронтальне
10. Перегляд телепередач Групове, фронтальне
11. Театралізовані ігри Індивідуально-групове, групове
12. Ігри за сюжетом художніх творів Індивідуально-групове, групове
13. Інсценування художніх творів Групове
14. Прослуховування платівок Фронтальне
Структурна блок-схема
«Бесіда за змістом художніх творів»(за А.М.Богуш)
Бесіда як відтворення прочитаного
Бесіда за запитаннями автора твору
Бесіда в зв’язку з прочитаним
Бесіда морально-оцінювального змісту
Бесіда, спрямована на з'ясування розуміння засобів художньої виразності твору
Бесіда на розуміння дітьми жанрів твору
Етична бесіда
Узагальнювальна бесіда («Мої улюблені книги», «Мої улюблені казки»)
Бесіда за творами одного письменника
Тематична бесіда про письменників
Бесіда, спрямована на з'ясування композиційної структури твору
Літературна вікторина
Бесіда порівняльного характеру за кількома творами одного (або різних) жанрів
• Визначіть, з дітьми якого віку доцільно проводити кожен із вищезазначених видів бесід за змістом художніх творів.
• Наведіть приклади тематики кожного Із видів бесід за змістом художніх творів
• Складіть серію запитань та передбачуваних відповідей до одного із видів бесід (на вибір).
Структурно-опорна схема
«Етична бесіда у дошкільному навчальному закладі»

• Проаналізуйте види етичних бесід у дошкільному навчальному закладі та визначте тематику у залежності від виду та віку дітей.
Структурно-опорна схема
«Методика проведення етичної бесіди»


МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ
• Опис конкретного факту, розповідь вихователя, запитання, педагогічна оцінка;
• читання поетичного твору, оповідання на морально-етичну тему;
• розповідь дітей про бачене, пережите;
• розгляд ілюстрацій, картин, уривків діафільмів;
• розповіді-загадки, моральні задачі, ситуації, прислів'я, приказки, порівняння;
• ігрові прийоми, елементи ігор-інсценівок, драматизування, вікторини
Структурно-опорна схема
«Види театралізованої діяльності дошкільників»

Структурно-опорна таблиця
«Види театру»
Спосіброзміщенняігровогоматеріалу Ігровий матеріал
маріонетка топотушкасмикунчикиляльки іграшки ляльки бі-ба-бокартинки фланелеграф пальчиковийтеатр кокони тіньовий театр Ширма Театр маріонеток Ляльковий театр — — Пальчико-вий театр — —
Стіл — — — — —
Екран — — — — — — Театр на фланеле-графТіньовий театр
Фланелеграф — — — — — — Завдання для самостійної роботи
Види навчально-дослідних завдань на самостійно – обрану тему (на вибір)
1. Дайте письмовий аналіз тематичної програми А.Богуш «Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку» із художньо-мовленнєвої діяльності.
2. Випишіть змістову характеристику художньо-мовленнєвої діяльності (у вигляді таблиці) з навчально-методичного посібника А.Богуш «Мовленнєвий компонент дошкільної освіти» (Одеса, 2004).
3. Складіть анотацію на посібник Н.Гавриш «Художнє слово і дитяче мовлення» (К., 2005). Зробіть виписки, які стосуються змістових ліній художньо-мовленнєвої діяльності (С. 28-30; 95-96; 116-124).
4. Проаналізуйте у плані роботи однієї вікової групи використання літературних творів Лесі Українки, Т.Шевченка, І.Франка. Дайте оцінку іх доцільності, доступності.
5. Складіть конспект занять:
• читання художнього твору;
• розповідання казки;
• бесіда про письменника;
• розігрування малих жанрів фольклору;
• етична бесіда.
6. Складіть анотацію на 2—3 дитячі книги за планом:
• Назва книги, автор.
• Короткий зміст.
• Ілюстрації, види їх.
• Методичні прийоми роботи з книгою в кожній віковій групі.
7. Розробіть орієнтовну тематику етичних бесід у дошкільному закладі.
8. Випишіть зачини та кінцівки казок.
9. Складіть тексти ігор за сюжетами літературних творів та театралізовані ігри.
10. Розробіть сценарії:
• літературного ранку чи вечора;
• інсценування художнього твору.
Практичний вимір на педагогічну практику
1. Ознайомтеся з куточком книги в різних вікових групах дошкільного закладу, зробіть опис його обладнання.
2. Виготовте проекти та ескізи обладнання:
а) куточку книги;
б) кімнати казки в дошкільному закладі.
3. Ознайомтеся з наявною художньою літературою в групах, у педкабінеті (для вихователів, для дітей), з місцем її зберігання (каталоги, шафи, вітрини, виставки); з серіями художніх ілюстрацій (альбоми) та репродукціями художніх картин за змістом казок; з картотекою діафільмів, обладнанням для показу різних видів театрів; дайте письмовий аналіз їх.
4. З'ясуйте розуміння дітьми змісту художнього тексту (казки, оповідання, вірша). З цією метою прочитайте дитині художній твір і запропонуйте розповісти його.
5. Складіть тематичний покажчик казок про тварин для кожної вікової групи дошкільного закладу.
6. Доберіть твори до бесід за змістом художніх творів:
а) бесіда про відтворення прочитаного;
б) бесіда за запитанням автора твору;
в) бесіда у зв'язку з прочитаним;
г) бесіда морально-оцінювального змісту;
д) бесіда, спрямована на з'ясування розуміння дітьми засобів художньої виразності твору;
є) бесіда на розуміння дітьми жанрів твору;
є) узагальнювальної бесіди «Мій улюблений дитячий письменник» (або «Мої улюблені книги»; «Мої улюблені казки»).
7. Розробіть педагогічну консультацію для батьків з питань формування художньо-мовленнєвої компетенції дошкільників.
8. Розробіть каталог сучасних українських дитячих книг.
Тезаурус
Робота над термінами та поняттями
Художньо-мовленнєва діяльність — це специфічний вид діяльності, пов'язаний із сприйманням, розумінням і відтворенням дітьми змісту художніх творів у різних видах ігор і театралізованих дійств; це продуктивно-естетична діяльність (музична, образотворча, конструктивна), що супроводжується образним мовленням та у процесі якої використовуються різні жанри художнього слова.
Художньо-мовленнєва компетенція — комплексна характеристика особистості, полікомпонентний утвір, чинниками якого є когнітивно-мовленнєва, поетично-емоційна, виразно-емоційна, оцінювально-етична, театрально-ігрова компетенції.
Когнітивно-мовленнєва компетенція — наявність певних знань у дітей про письменників та їхні твори в межах програми вікової групи; здатність відтворити зміст знайомих творів, назвати автора твору, впізнати твір за його уривком чи ілюстрацією, прочитати напам'ять вірш; пригадати загадки, прислів'я, швидкомовки, лічилки.
Виразно-емоційна компетенція — вміння виразно та емоційно передати зміст художнього твору, дотримуючись адекватних засобів виразнрсті й вдало їх поєднуючи.
Поетично-емоційна компетенція — здатність дітей виразно читати вірші, здійснювати елементарний художній аналіз віршів (знаходити повтори голосних і приголосних звуків, римовані рядки, добирати римовані слова тощо).
Оцінювально-етична компетенція — здатність дитини свідомо аналізувати поведінку героїв художнього твору, висловлювати своє ставлення до них, мотивувати моральні на естетичні оцінки.
Театрально-ігрова компетенція — це наявність у дітей умінь і навичок самостійно розігрувати зміст знайомих художніх творів у театралізованих іграх, іграх-драматизаціях, іграх за сюжетами літературних творів, інсценувати твори в театральних виставах.
Театрально-мовленнєва діяльність — це вид художньо-мовленнєвої діяльності дошкільників, пов'язаний з відтворенням засобами театрального мистецтва художніх образів, навіяних літературними творами, і складанням на цій основі власних сценаріїв ї сюжетів.
Образотворчо-мовленнєва діяльність — це вид художньо-мовленнєвої діяльності, в якій мовленнєві дії підпорядковуються меті та змісту образотворчої діяльності дитини для її збагачення, спрямування, стимулювання і коментарю.
Музично-мовленнєва діяльність — це один з видів художньо-мовленнєвої діяльності, що пов'язаний з вербалізацією музичних образів (у різних типах висловлювання), які сприймає чи відтворює дитина в різних способах музично-ритмічної активності.
Літературно-мовленнєва діяльність безпосередньо пов'язана зі сприйманням, елементарним аналізом літературних творів і словесною творчістю під впливом художніх вражень.
Запитання для самоконтролю
1. Дайте визначення понять «художньо-мовленнєва діяльність», «художньо-мовленнєва компетенція».
2. Обґрунтуйте, в чому полягає своєрідність сучасного підходу до організації художньо-мовленнєвої діяльності.
3. Розкрийте структуру художньо-мовленнєвої діяльності. Охарактеризуйте основні її компоненти.
4. Дайте характеристику різних видів мистецтва, які використовують у роботі з дошкільниками (театр, література, музика, образотворче мистецтво).
5. Чому художнє слово є стрижнем в інтеграції різних видів дитячої творчості?
6. Висвітліть особливості художньо-естетичного сприймання в дошкільному віці.
7. Сформулюйте завдання формування художньо-мовленнєвої компетенції дітей дошкільного віку.
8. Які функції виконує художня література?
9. Визначіть принципи добору художніх творш для дітей.
10. Охарактеризуйте принципи ознайомлення дітей з художніми творами.
11. Назвіть джерела художнього читання і розповідання дітям.
12. Що є провідною формою роботи з художньою літературою у дошкільному закладі?
13. Які види та типи занять з художньої літератури Вам відомі? Як часто їх використовують?
14. Визначіть структуру занять з художньої літератури.
15. Назвіть види бесід за змістом художніх творів.
16. Коротко охарактеризуйте прийоми активізації дітей на заняттях з художньої літератури.
17. У чому полягає специфіка занять з ознайомлення з поезією?
18. Дайте характеристику методів і прийомів керівництва словесною творчістю дітей.
19. Що таке казка? Які її жанрові особливості?
20. Висвітліть форми та методичні прийоми роботи з казкою у дошкільному закладі.
21. Назвіть види інтегрованих занять з пріоритетом мовленнєвих завдань.
22. Розкрийте роль продуктивної художньої діяльності на літературних заняттях.
23. Дайте визначення музично-мовленнєвої діяльності, виокремте її місце у структурі художньо-мовленнєвої діяльності.
24. Які види музично-мовленнєвої діяльності Ви знаєте?
25. Яке значення свят і розваг у житті дошкільників?
26. Охарактеризуйте етапи підготовки і проведення святкових заходів.
Література до теми
«Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей»
1. Артемова Л.В. Театр і гра. — К., 2002.
2. Базовий компонент дошкільної освіти. — К.: Дошк. вих., 1998.
3. Богуш A.M., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика. Підручник / За ред. A.M.Богуш. — К.: Вища школа, 2007. — 542 с.
4. Богуш A.M. Дошкільна лінгводидактика. Хрестоматія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Упорядник Богуш A.M. Частина І та II. —К.: Видавничий Дім «Слово», 2005. - 720 с
5. Богуш A.M. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. — Одеса.: Маяк, 1999. - 88 с
6. Богуш A.M., Орланова Н.П., Зеленко Н.І., Лихолєтова В.К. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі / За ред. A.M.Богуш. — К.: Вища школа, 1992. — 414 с
7. Богуш A.M., Гавриш Н., Котик Т. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах. — К: Видавничий Дім «Слово», 2006, — 304 с
8. Богуш A.M., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі. — К.: Вища школа, 2002.
9. Галлер Л.А. Здраствуй, книга. — Минск: Народнаяасвета, 1987.
10. Карпинская Н.С. Художественное слово в воспитании детей. — М.: Педагогіка, 1972.
11. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям / Вибр твори: У 5 т. — К.: Рад. шк., 1977.
12. Бойко Г. Вірші-веселки. — Д., 1998.
13. Венгер Л.А. Как ускорить процесепонимания сказки // Дошкольное воспитание. — 1991. - № 5.
14. Веселі вірші! вірші, пісеньки, забавлянки, байки, небилиці, прозиванки, мирилки / Упорд. О.ЄШевченко, Т.ГЖачалова. Передм. Б.Й.Чайковського. — К., 2003.
15. Веселі пригоди. Оповідання, казки, вірші, байки, приповідки, прислів'я, приказки, скоромовки / Упоряд. І.Маценко. — К., 1986.
16. Гавриш Н.В. Художнє слово і дитяче мовлення. — К., 2005.
17. Запорожец А.В. Психология восприятия ребенком-дошкольником літературного произведения // Избр. психологические труды. В 2-х т. — М., 1986.
18. Караманенко Т.Н., Караманенко Ю.Г. Кукольный театр дошкольникам. — М., 1982.
19. КулачківськаС.Є. ЛадивірСО. Я — дошкільник. Вікові та індивідуальні аспекти психічного розвитку. — К., 1996.
20і Українські народні казки, легенди, анекдоти: Збірник В.Юзвенко. — К., 1989.
21. Українські народні казки / Упоряд. Л.Ф.Дунаєвська. — К., 1989.
22. Українські прислів'я та приказки / Д.Єсипенко, М.Навиченко. — К., 1992.
23. Ушакова О.С, Гавриш Н.В. Знакомим дошкольников с литературой. — М., 1998.
24. Художественное творчество в детском саду. Под ред. Н.В.Ветлугиной. — 1974. 2S Чуковский К.И. От двух до пяти: Книга для родителей. — М., 1990.
26. Цвынтарный В.В. Играем пальчиками и развиваем речь. — СПб.: Лань, 1997. — 32 с.
Тести до змістового модуля
«Формування граматичної, фонематичної, художньо-мовленнєвої компетенції дітей»
1. Граматика має розділи:
1) Фонетика;
2) Морфологія;
3) Синтаксис;
4) Пунктуація.
2. Граматична правильність мовлення повинна стати звичкою. Ці слова адресують:
1) О.Гвоздеву;
2) К.Ушинському;
3) Ф.Сохіну;
4) А.Богуш.
3. Праця «Формирование грамматического строя русского языка» належить:
1) К.Ушинському;
2) Є.Тихеєвій;
3) О.Гвоздеву;
4) Ф.Сохіну.
4. О.Гвоздевдошкільний вік відносить:
1) до першого періоду засвоєння граматичної будови мовлення;
2) до другого періоду засвоєння граматичної будови мовлення;
3) до третього періоду засвоєння граматичної будови мовлення.
5. Типові граматичні помилки у мовленні дітей:
1) заміна свистячих шиплячими звуками;
2) вживання автономних слів;
3) у словотворенні, словозміні, синтаксисі;
4) недостатній розвиток фонематичного слуху.
6. Книга «Від двох до п'яти» написана:
1) К.Чуковським;
2) В.Сухомлинським.
7. Шляхи формування граматичної правильності мовлення у дітей:
1) систематичне проведення занять з різних розділів програми;
2) перевірка дитячого мовлення та попередження помилок;
3) наявність дидактичних посібників;
4) використання технічних засобів навчання;
5) виправлення допущених помилок;
6) наявність правильного зразка для наслідування;
7) розвиток слухової уваги;
8) спільна робота дитячого садка і сім'ї;
9) розвиток мовно-рухового аналізатора.
8. Формування граматичної правильності мовлення відбувається:
1) на комплексних і тематичних мовленнєвих заняттях;
2) на заняттях з художньої літератури;
3) на заняттях з грамоти.
9. Найефективнішим методом формування граматичної правильності мовлення є:
1) дидактичні ігри та дидактичні вправи;
2) переказування;
3) картинки;
4) складання розповіді з використанням слова, в якому діти допускають помилки.
10. Словотворення — це:
1) придумування дітьми казок;
2) складання римівок;
3) активний процес неусвідомленого створення нових слів і граматичних форм на основі чуття рідної мови;
4} закономірне явище засвоєння дітьми фонетичного боку мови.
11. До дитячих інновацій належать:
1) дитяча етимологія спів;
2) автономні слова;
3) конструювання нових слів;
4) розширення або звуження значення слів;
5) складання римівок.
12. Теоретичними засадами виховання звукової культури мовлення є вивчення:
1) граматики;
2) лексики;
3) грамоти;
4) фонетики.
13. Засоби інтонаційної виразності мовлення:
1) фонематичний слух;
2) мелодійність мовлення;
3) слухова увага;
4) темп;
5) ритм;
6) тембр;
7) мовленнєве дихання;
8) фразовий і логічний наголо^,
14. Немовленнєве дихання відбувається:
1) ритмічно: вдих, видих, пауза;
2) вдих короткий, видих довгий.
15. Тембр голосу:
1) підвищення чи пониження тону;
2) вимова звуків з певною силою;
3) якісне забарвлення голосу.
16. Орфоепічна правильність мови:
1) правильні артикуляція і дикція;
2) складова частина звуковимови;
3) дотримання норм і правил літературної української мови.
17. Загальні недоліки мови у дошкільників:
1) вікові, фізіологічні недоліки мови;
2) пропуски звуків;
3) пом'якшення приголосних звуків;
4) мовні патологічні вади в мові старших дошкільників;
5) мовні зрушення внаслідок неправильного розвитку мовно-рухового апарату (вроджені чи набуті);
6) промовляння слів при малій рухливості губ і зубів.
18. Перевірку звуковимови у дітей доцільно проводити:
1) з підгрупою дітей;
2) Індивідуально;
3) зі всією групою дітей.
19. Найефективнішим методом обстеження звуковимови у дітей є:
1) розмова на близькі, знайомі теми;
2) запропонувати дитині розказати казку чи прочитати напам'ять знайомий вірш;
3) дидактична вправа;
4) дидактичні картинки, іграшки, в словах-назвах яких важкі для вимови звуки є у З позиціях (на початку, в середині, і в кінці слова).
20. Провідним методом виховання звукової культури мовлення є:
1) дидактичні ігри та вправи;
2) чистомовки;
3) логоказки;
4) розповіді зі звуконаслідуванням;
5) швидкомовки.
21. Прийоми виховання звукової культури мовлення:
1) вірші;
2) лічилки;
3) показ артикуляції звуків;
4) імітація правильної звуковимови;
5) зразок мовлення вихователя;
6) настільно-друковані ігри;
7) відображена та сумісна мови;
8) рухливі ігри.
22. Найкращий тип мовленнєвого дихання:
1) верхньогрудне;
2) діафрагмальне;
3) змішане.
23. Головні реакції у дітей 1-го року життя:
1) крик;
2) слово;
3) гудіння;
4) лепет;
5) речення;
6) гукання.
24. Чинники художньо-мовленнєвої компетенції:
1) мовленнєва;
2) лексична;
3) когнітивно-мовленнєва;
4) театрально-ігрова;
5) фонетична;
6) поетично-емоційна;
7) оцінювально-етична;
8) діамонологічна;
9) виразно-емоційна;
10) комунікативна.
25. Здатність дитини свідомо аналізувати поведінку героїв художнього твору, висловлювати своє ставлення до них, мотивувати свої моральні та естетичні оцінки складає зміст компетенції:
1) театрально-ігрової;
2) комунікативної;
3) оцінювально-етичної;
4) когнітивно-мовленнєвої;
5) лексичної;
6) виразно-емоційної.
26. Фольклорні твори поділяють на:
1) ігровий фольклор;
2) твори кращих зарубіжних письменників (класиків і сучасних);
3) народнопоетичні твори;
4) твори письменників-класиків;
5) казки.
27. Художня література виконує низку функцій:
1) інформаційно-освітню;
2) регулювальну;
3) розважальну;
4) вказівну;
5) планувальну;
6) культуроносну;
7) історичну;
8) національно-духовну;
9) виховну;
10) естетичну;
11) комунікативну.
28. Складовими в структурі художньо-мовленнєвої діяльності є:
1) комунікативно-мовленнєва діяльність;
2) сприймання на слух та розуміння дітьми змісту художніх творів;
3) мовленнєві вміння;
4) театралізована діяльність;
5) відтворення змісту і виконавча діяльність;
6) мовленнєві навички;
7) творчо-імпровізаторська діяльність.
29. Бесіди за змістом художніх творів:
1) вступна;
2) за запитаннями автора твору;
3) як відтворення прочитаного;
4) в зв'язку з прочитаним;
5) етична;
6) супроводжувальна;
7) на розуміння дітьми жанрів художнього твору;
8) узагальнювальна;
9) дидактична.
30. Прийоми активізації дітей на заняттях з художньої літератури:
1) елемент драматизації;
2) написання листа літературному герою;
3) пояснення;
4) словесний малюнок;
5) психологічний аналіз рис характеру та особливостей героя;
6) дидактична вправа.
31. Літературні ранти проводяться з дітьми:
1) всіх вікових груп;
2) молодшого дошкільного віку;
3) середньої групи;
4) старшої групи.
32. Провідною формою роботи з художньою літературою є:
1) художньо-мовленнєва діяльність;
2) заняття з художньої літератури;
3) повсякденне життя;
4) читання та розповідання художніх творів.
33. Типи занять з художньої літератури:
1) фронтальні, групові, індивідуально-групові, індивідуальні;
2) індивідуальні;
3) групові.
34. Заучування віршів проводиться:
1) всією групою;
2) індивідуально;
3) по групах.
35. Знайомі оповідання та казки пропонують дітям для переказу:
1) на заняттях з розвитку мовлення;
2) на заняттях з художньої літератури.
36. Після читання та розповідання художніх творів в усіх вікових групах проводять:
1) розмову;
2) анкетування;
3) бесіду за змістом художнього твору;
4) етичну бесіду.
37. Етичні бесіди як самостійне заняття проводяться з дітьми:
1) всіх вікових груп;
2) старшого дошкільного віку;
3) середньої, старшої вікових груп.
38 Етична бесіда як прийом навчання після читання художнього твору використовується:
1) в усіх вікових групах;
2) у старшій групі;
3) у IIмолодшій, середній групах.
39. Чергування дітей у куточку книги вводяться:
1) у середній групі;
2) у старшій групі;
3) з IIмолодшої групи.
40. Види малюнків:
1) художній;
2) лінійний;
3) графічний;
4) світлотіньовий;
5) умовний.
41. Основні зображувальні засоби ілюстрацій:
1) лінія;
2) контур;
3) штрих;
4) тон;
5) колір.
42. Умовний малюнок — це:
1) малюнок з допомогою графічних ліній, типу замальовок, етюдів;
2) стилізоване, спрощене площинне зображення;
3) передача образів, предметів у реальному плані, з передачею їх об'єму.
43. Інсценізація — це:
1) творче розігрування в ролях художнього літературного твору, передача характерних рис його героїв;
2) точне і послідовне відтворення авторського літературного твору.
44. Інсценізація проводиться з дітьми:
1) старшої групи;
2) середньої групи;
3) всіх вікових груп.
45. Гра-драматизація:
1) потребує спеціального тренування;
2) не потребує спеціального тренування.
Змістовий модуль ІV. Спільна робота дошкільного закладу, школи і сім′ї з розвитку мовлення дітей
Тема 4.1. Навчання елементів грамоти
Питання для обговорення
1. Теоретичні засади навчання дітей дошкільного віку грамоти (психолого-педагогічні, лінгвістичні).
2. Підготовка дітей до навчання грамоти в дошкільному закладі: формування звукового аналізу слів; ознайомлення зі звуком, складом, наголосом, словом, реченням.
3. Підготовка руки дитини до письма.
4. Наступність і перспективність з навчання дітей рідної мови у дошкільних закладах освіти та першому класі школи.
5. Мовленнєва готовність дітей до школи.
Основні категорії та поняття
Підготовка до навчання грамоти, аналітико-синтетичний метод, звуковий аналіз, мовленнєва підготовка, мовленнєва готовність, наступність, перспективність, підготовка руки дитини до письма.
Вислови про мову, мовлення
Рідна мова — це перша умова, щоб учні проходили науку свідомо.
С.Русова.
Бути готовим до школи вже сьогодні — не означає вміти читати, писати й рахувати. Бути готовим до школи — означає бути готовим усього цього навчатися.
Л.Венгер.
Поки дитина невідчула аромату слова, не побачим його найтонших відтінків, — не можна взагалі починати навчання грамоти...
В. Сухомлинський.
Процес навчання письма й читання буде легким, якщо грамота стане для дітей яскравим, захоплюючим шматком життя, сповненим яскравими образами, звуками, мелодіями.
В. Сухомлинський.
Я буду так вводити малюків у навколишній світ, щоб вони кожного дня відкривали в ньому щось нове, щоб кожен наш крок був мандрівкою до джерела мислення й мови — до чудової краси природи. Дбатиму, щоб кожний мій вихованець зростав мудрим мислителем і дослідником.
В. Сухомлинський.
Наступність — це навчання рідної мови вже на вищій сходинці, яке будується з опорою на мовний і мовленнєвий досвід дитини, набутий у дитячому садку.
Л.Калмикова.
Мовна підготовка дітей до школи не може бути повноцінною б& належного рівня розвитку мовлення.
А.Богуш.
Формування у дошкільників свідомого ставлення до мови, елементів усвідомленої оцінки і контролю — актуальне завдання сучасного навчання, розв'язання якого дасть змогу втілити наступність двох початкових ланок освіти — дошкільних дитячих закладів і початкової школи.
А.Богуш.
Завдання для самостійної роботи
РОБОТА З СХЕМАМИ, ТАБЛИЦЯМИ ТА МОДЕЛЯМИ
Структурно-логічна схема теми
«Навчання дошкільників елементів грамоти»


Структурно блок-схема
«Методи навчання грамоти»
За вихідними мовними одиницями За видами діяльності
буквенні аналітичні
звукові синтетичні
складові аналітико-синтетичні
метод цілих слів АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Виділення речень зі зв’язного мовлення, поділ речення на слова, слів — на склади, виділення зі складу певного звука, позначення його буквою, ознайомлення з великою та малою літерами СИНТЕТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Складання слів з букв розрізної азбуки, читання складів, слів, речень у книжці, таблицях, з дошки
• Окресліть характеристики методів навчання грамоти.
• Назвіть найдавніший метод навчання грамоти. Що було покладено в його основу?
• Які методи навчання грамоти лежать в основі навчання дітей читати?
Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти К.Д.Ушинського
Науково обґрунтовано у книзі «Рідне слово» (1864 р.)
У добукварний період – система звукових аналітичних і синтетичних вправ, які вводили дітей у світ звуків рідної мови, були засобом формування у них розумових дій зі звуками, складами, словами;
у букварний період — знайомили з рукописним шрифтом, а після 10—15 уроків вводили друковані букви. Після вивчення звука нову букву давали у письмовій формі;
свій метод назвав «методом письма — читання»;
опора на живу мову, розвиток мови («дару слова»);
відмовився від алфавітного порядку вивчення звуків і букв: спочатку вивчали 8 голосних (з йотованими), а потім приголосні (м’які з твердими приголосними);
«ключ до оволодіння грамотою» - робота з відкритим двобуквенним складом.
• У чому актуальність звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти, розробленого К.Д.Ушинським?
Структурно-логічна схема теми
«Компоненти мовленнєвої готовності дітей до школи
(за А.М.Богуш, Н.Є.Шиліною)»

Чи є тотожними поняття «мовленнєва готовність дітей до школи», «мовленнєва підготовка»? Обґрунтуйте свою відповідь.
Структурно-опорна схема
«Звуковий аналіз слів» (за Богуш А.М.)

• Види звукового аналізу:
— частковий (виділення першого і останнього звука у слові);
— повний (виділення усіх звуків у слові).
• Інтонаційне виділення звука — основний прийом навчання звукового аналізу слів

• У чому труднощі оволодіння дошкільниками навичками звукового аналізу слів.
• Які ігрові та наочні прийоми можна використати при навчанні дошкільників звукового аналізу слів?
Структурна блок-схема «Звуки»
Слова звучать, звучать і промовляються по-різному, тому що мають різні звуки.
Звуки бувають мовні і немовні (свист вітру, гуркіт машини, голос звірів – це звуки немовні; мовить тільки людина).
Самі по собі звуки (чи звукосполучення) нічого не означають (не мають змісту).
Звуки ми чуємо і промовляємо.
Звуки є голосні і приголосні (тверді, м’які).
Голосний звук
При вимові не зустрічає перешкод у вигляді язика, зубів, губ
Складається тільки з голосу
Його можна промовляти довго, протяжно, можна співати.

На звуковій схемі голосний позначається так:


Наприклад [АУ]
Приголосний звук
При вимові зустрічає перешкоди у вигляді язика, губ, зубів
Складається тільки з шуму, або з шуму і голосу
На звуковій схемі приголосний позначається так:
твердий приголосний звук

м’який приголосний звук

• Змоделюйте ситуацію здійснення звукового аналізу слів (на вибір) з використанням відповідних термінів.
• Здійсніть порівняльний аналіз буквенного та звукового аналізу слів.
Структурний блок «Склад», «Наголос»
Слова поділяються на склади (частини);
У слові може бути один або кілька складів;
Якщо у слові два, три і більше складів, то вони розмішуються один за одним;
У складі можуть бути один, два і більше звуків;
У кожному складі є голосний звук;
Скільки голосних звуків у слові, стільки у ньому й складів;
Одні склади вимовляються протяжно, інші швидко, уривчасто;
Тойсклад у слові, що вимовляється голосніше, — наголошений.
Склади є закриті (закінчуються приголосним звуком) і відкриті (закінчуються голосним);
На схемі склади позначаються так:

Прийоми навчання
Вимова слова частинами (по складах).
Визначення кількості складів у слові.
Визначення місця складу у слові.
Складання слова із запропонованим складом.
Упор на підборіддя підставленого кулачка (скільки разів підборіддя торкнулося кулачка, стільки у слові складів).
Промовляння слова частини: товаришеві, який рахує скільки разів долонька торкнулась до підборіддя.
Поділ слова на склади, плескаючи у долоні; крокуючи; відбиваючи у барабан; загинаючи пальці.
Графічне зображення складової структури слова у вигляді пунктирної лінії, нижніх дужок або прямокутників.
Експеримент зі свічкою (проводить дорослий). Запалюють свічку згортають у трубочку аркуш цупкого паперу та розмішують її між свічкою та губами того, хто промовляє слова,. Полум'я свічки блимне стільки разів, скільки складів у словах.
Наголос
Наголос — це вимова одного зі складів із більшою силою.
Для позначення наголосу існує спеціальна позначка — коротка похила лінія. Наприклад, слово ШАФА


У кожному слові один звук завжди вимовляється голосніше (сильніше виділяється голосом), такий звук називається наголошеним. Склад із наголошеним звуком називається наголошеним (тобто на нього падає наголос).
Структурно-опорний блок «Слово»
• Слово має значення, зміст.
• Слова в реченні стоять один за одним.
• У словах чуємо різні звуки, отже, слова звучать по-різному.
• Слова бувають довгі і короткі. Короткі слова вимовляються швидше, а довгі довше.
• До слів, які означають назву живого предмета, ставиться запитання «Хто це?», а до слів-назв неживих предметів ставиться запитання «Що це?».
• «До слів, що означають назви дії, можна поставити запитання
«Що робить?».
• За допомогою слів-ознак можна описати будь-який предмет. До них ставиться запитання«Який?Яка? Яке? Які?».
Прийоми навчання
Послідовне називання слів у реченні."
Підрахунок кількості слів .у реченні.
Складання речення із заданим словом.
Складання речення з 2-4 слів за малюнками (без малюнків).
Графічне позначення слів-назв предметів (________), слів-ознак предметів (), слів-дій ().
• Здійсніть порівняльний аналіз методичних прийомів навчання елементів грамоти (поняття «слово», «речення») та методичних прийомів навчання дошкільників рідної мови? У чому їх специфіка?
Структурно-опорний блок «Речення»
Наша мова складається з речень, речення зі слів.
У реченні обов'язково про когось або про щось повідомляється.
Речення складається зі слів, пов'язаних між собою змістом.
Речення може складатисяз одного, двох, трьох та більше слів.
На схемі речення позначається так: |_______ __ __ .
______ інші слова у реченні,
.крапка ставиться в кінці кожного роз-'; повідного речення.
Прийоми навчання
Промовляння речення дітьми.
Послідовне називання слів у реченні.
Підрахунок кількості слів у реченні.
Визначення кожного слова у реченні.
«Живі сценки» (одна дитина виконує дію, інша складає про неї речення).
Викладання лічильного матеріалу (по кількості слів у реченні). •>Плескання у долоні у міру промовляння слів.
Удари м'ячем об підлогу, стрибки на скакалці, кроки дитини по кімнаті, (по кількості слів Зреченні).
Гра на дитячих музичних інструментах (дудочка, металофони, барабан)(по кількості слів у реченні).
Самостійне складання речень з певною кількістю слів.
Викладання речень з картонних смужок, що позначають слова.
Складання речень за опорними словами, на тему.
Складання речень з картками на доповнення (Дівчинка малює____Що?
(сонце).
Графічне зображення структури речення на дошці, на аркуші паперу.
Прийом «Чий ряд придумає більше речень» (про смішне, про котика, про пригоду).
Дидактичні вправи «Розпочни речення», «Закінчи речення», «Встав пропущене слово».
• Проаналізуйте вищезазначені прийоми ознайомлення дітей з «реченням» та підготуйте (на вибір) кілька прийомів для моделювання.
• У чому полягає специфіка підбору дидактичного матеріалу для навчання дошкільників елементів грамоти?

Структурно-опорна схема
«Завдання підготовки руки дитини до письма»

• Проаналізуйте завдання підготовки руки дитини до письма та визначте до кожного із них форми роботи з дошкільниками.
• Які педагогічні умови реалізації окреслених завдань у практиці роботи дошкільного навчального закладу?

Структурно-опорна схема
«Види вправ добукварного періоду»

• Проаналізуйте види вправ з підготовки руки дитини до письма та визначте послідовність їх використання у залежності від періоду навчання.

Структурно-опорна схема
«Заняття з підготовки руки дитини до письма»

Орієнтовні види роботи
з підготовки руки дитини до письма
• Пальчикова гімнастика
• Мозаїка
• Зорові і слухові диктанти
• Ігри для розвитку дрібних м'язів пальців руки й окоміру дітей
• Вправи на розвиток дрібних м'язів пальців, кисті, передпліччя та плеча.

Структурно-опорна схема
«Підготовка руки дитини до письма»
Навички письма Навички письма Навички письма
Під час письма дитина тримає зошит похило. Дитина нахиляється над зошитом. Під час письма передпліччя обох рук лежать на столі, дитина спирається на лікоть правої руки, працюють тільки пальці, дрібні м'язи п'ясті, права рука закриває нижню частину зошита.
Навички письма:
Технічні— правильно користуватися письмовим приладдям, координувати рухи руки, додержувати гігієнічних правил тощо.
Графічні— вміння правильно зображати окремі букви та слова (правильний нахил, розміри, положення літер на лінійці тощо).
вміння правильно визначати звуковий і буквений склад слів. Альбом для малювання завжди лежить прямо. Посадка пряма, дитина відхиляється від альбому. Під час малювання права рука не повинна закривати альбом, на неї не можна спиратися, вона має бути зовсім вільна, легко тримати олівець і легко рухатись. Ліва рука злегка підтримує альбом, на неї і спирається дитина. 1. Проведення прямих і похилих, ламаних, вертикальних і горизонтальних ліній.
2. Проведення округлих, напівовальних, овальних ліній.
3. Вправляння дітей у різних видах штриховки:
Штрихування прямими лініями
(вертикальними і горизонтальними), штрихування геометричних фігур (квадрата, прямокутника, трикутника) та предметів прямокутної, квадратної циліндричної форм.
Штрихування похилими лініями (коса штриховка) геометричних фігур і предметів овальної форми.
Штрихування уривчастими короткими лініями геометричних фігур, кола, овала, предметів прямокутної та овальної форм.
Штрихування напівовалами предметів овальної форми (шишка, рибка, качан кукурудзи).
Штрихування спіральними лініями предметів круглої і овальної форм (коло, овал, слива, вишня, жолудь, абрикос та ін.).
Штрихування лініями з петлями трикутника, овала, кола.
Штрихування крапками зображень яблука, груші, моркви, вишні, буряка та ін.
Мішане штрихування: в одному орнаменті або візерунку поєднуються кілька видів штриховки.
Завдання для самостійної роботи
Тематика ІНДЗ
1.Психолого-педагогічні засади навчання дітей дошкільного віку грамоти.
2. Лінгвістичні засади навчання дітей дошкільного віку грамоти.
3. Історичний огляд методів навчання грамоти у вітчизняній педагогіці.
4. Історичний огляд методів навчання грамоти у зарубіжній педагогіці.
5. Сучасні варіанти методик навчання грамоти дітей дошкільного віку.
6. Методика навчання дітей дошкільного віку звукового аналізу слів.
7. Ознайомлення дітей зі складом (словом, реченням, наголосом).
8. Підготовка руки дитини до письма (завдання, зміст, методика проведення занять у старшій групі).
9. Види й характеристика наочних, дидактичних посібників, методика їх використання в процесі навчання грамоти.
10. Форми і методи забезпечення наступності і перспективності в навчанні дітей та учнів рідної мови.
11. Мовленнєва готовність дітей до школи.
12. Реалізація ідей К.Д.Ушинського у навчанні дошкільників елементів грамоти.
13. Формування фонематичного сприймання у дітей дошкільного віку.
Види навчально-дослідних завдань на самостійно обрану тему (на вибір)
1. Підготуйте реферативний виступ на одну із запропонованих тем. Заслухавши реферати, складіть на кожний із них рецензію, в якій проаналізуйте:
— повноту й глибину розкриття теми;
— послідовність і логіку викладання;
— наскільки вдало підібрані приклади з практики;
— чи доступно викладений матеріал;
— переваги, типові помилки й недоліки рефератів.
2. Складіть анотацію до посібників:
• Богуш A.M. Готуємо руки дитини до письма. — Тернопіль: Мандрівець, 2000.
• Иваненко А.П. Подготовка к обучению грамоте в детском саду. — К.: Рад. шк., 1987.
3. Складіть бібліографічний покажчик азбук для дітей 6—7 років, виданих за останні 5 років за схемою:
Автор Назва книги Місце видання Рік видання Для віку За яким методомчи принципомукладено Прийомивикористанняв роботі з дітьми Примітки
4. Виготовте різні види дидактичного та наочного матеріалу для занять з навчання грамоти. Запропонуйте методику їх застосування в умовах роботи дошкільного закладу.
5. На основі аналізу науково-методичної літератури та передового педагогічного досвіду визначте місце вправ з підготовки руки дитини до письма:
а) як складова частина занять з навчання грамоти;
б) як складова частина занять математики;
в) на заняттях з образотворчої діяльності;
г) як самостійне індивідуальне заняття. Обґрунтуйте свою думку.
6. Складіть перспективний тематичний план орієнтовного розподілу вправ з підготовки до письма дітей старшої групи.
7. Випишіть 5 дидактичних ігор з розвитку звукового аналізу слів та навчання дошкільників грамоти.
8. Випишіть з праці В.О.Сухомлинського «Серце віддаю дітям», як він знайомив дітей з літерами.
Практичний вимірна педагогічну практику
1. Проведіть спостереження за дитиною, виявіть рівень її мовленнєвої готовності до школи. За підсумками спостережень та аналізу зробіть висновки й дайте рекомендації з корекції мовленнєвої готовності тієї або іншої дитини до школи.
2. Розробіть консультацію для батьків «Мовленнєва готовність до школи — що це означає?»
3. Ознайомтеся із зошитами дітей для підготовки руки дитини до письма, проаналізуйте їх.
4. Зробіть опис практичного матеріалу з навчання дітей грамоти в дошкільному закладі (з малюнками).
5. Розробіть конспекти занять:
а) з розвитку звукового аналізу слів (для середньої та старшої груп);
б) на ознайомлення дітей з буквою;
в) на ознайомлення дітей зі складом;
г) на ознайомлення дітей з реченням.

Тезаурус
Робота над термінами та поняттями
Мовленнєва готовність дітей до школи — наявність навичок усного мовлення, навичок використання одиниць мови для мислення, спілкування, усвідомлення знакової системи мови, спеціальні вміння у галузі читання, письма, вміння аналізувати мовні явища (за А.М.Богуш).
Мовленнєва підготовка — оволодіння практичними мовленнєвими навичками, вдосконалення комунікативних форм і функцій мовленнєвої дійсності, формування її усвідомлення (за А.М.Богуш).
Мовленнєва підготовка — це:
1) загальномовленнєва підготовка — розвиток навичок усного мовлення, навичок використання одиниць мови для мислення, спілкування;
2) спеціальна мовна (мовленнєва) підготовка — пропедевтика вивчення мови, початкове усвідомлення її знакової системи, формування основ спеціальних умінь у галузі читання, письма, аналіз певних явищ (Л.О.Калмикова).
Наступність — обізнаність педагогів з програмами й методиками навчання і виховання дітей у дошкільному навчальному закладі, з їх результатами з метою врахування отриманих знань у подальшій роботі початкової школи; «погляд зверху вниз» за М.Львовим.
Перспективність (за М.Львовим) — обізнаність педагогів дошкільної ланки освіти з програмами і технологіями навчання та виховання учнів початкової школи; «Погляд знизу вгору».
Запитання для самоконтролю
1. У чому полягає значення та які завдання навчання дітей елементів грамоти в дошкільному навчальному закладі?
2. Доведіть, що навчання грамоти є складною аналітико-синтетичною діяльністю.
3. Обґрунтуйте психологічні засади навчання дітей грамоти.
4. Охарактеризуйте особливості застосування дидактичних принципів при навчанні дітей грамоти.
5. Дайте класифікації методів навчання грамоти (за видами діяльності, за вихідними мовними одиницями).
6. Проаналізуйте звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти, розроблений К.Д.Ушинським.
7. Визначіть послідовність роботи в навчанні дітей звукового аналізу слів.
8. Які прийоми використовує вихователь при ознайомленні дітей зі звуком, складом, реченням?
9. Як здійснюється підготовка руки дитини до письма?
10. Розкрийте зміст поняття «мовленнєва підготовленість дітей до школи».
11. Які діагностичні методики дозволяють виявити мовленнєву готовність дітей до школи?
12. У чому полягає наступність і перспективність мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку та учнів першого класу?
13. Чим конкретно має виражатися наступність у роботі між дошкільним закладом і школою:
— у змісті виховання і навчання;
— у методах виховання й навчання;
— у формах організації виховання й навчання;
— в умовах організації освітньо-виховного процесу;
— у вимогах до дітей.
14. Наведіть форми співпраці дошкільного закладу й сім'ї з навчання дітей елементів грамоти.

Робота з таблицею
Таблиця
«Заняття з дітьми дошкільного віку»
Методи Розділ програми Тема заняття Вікова група
Спостереження Екскурсія-огляд Екскурсія Розгляд предметів Дидактична гра Розгляд картини Читання і розповідання художніх творів Заучування віршів Гра-драматизація Гра-інсценівка Показ діафільмів Показ видів театру Розповідання про іграшку Розповідання по картині Розповідь з власного досвіду Звуковий аналіз слів Переказ Грамота • На основі аналізу навчально-методичної літератури, програмових мовленнєвих завдань у молодшій та середній групах дошкільного навчального закладу визначте розділ програми, тематику заняття та вікову групу, у якій рекомендується використовувати зазначені методи роботи.
• Які методи роботи з розвитку мовлення дітей використовуються із середньої групи (5 рік життя)? Свою відповідь аргументуйте.
• Зазначте методи, які доцільно використовувати на індивідуальних, індивідуально-групових та групових заняттях у роботі з розвитку мовлення дітей 4-го, 5-го років життя.
• Визначте особливості використання форм роботи з розвитку мовлення дітей дошкільного закладу з розділів «Ознайомлення з довкіллям», «Мовленнєве спілкування» та «Художньо-мовленнєва діяльність», «Грамота».
Література до теми
«Навчання елементів грамоти»
1. Амонашвили Ш.А. Здравствуйте, дети!: Пособие для учителя. — 2-е изд. — М.: Просвещение, 1988. — 208 с: ил.
2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Наук. ред. та упоряд. О.Л.Кононко. — 2-ге вид., випр. — К.: Світич, 2008. — 430 с
3. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. — 1999. — № 1. - С 6-9.
4. Бенера В.Є. Інтелектуальні ігри для дітей. — Кременець: ВІД КОГПІ, 2005. — 86 с
5. Богуш A.M. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років. Монографія. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2004. — 376 с
6. Богуш A.M. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. — Одеса: Маяк,
1999. - 88 с
7. Богуш A.M., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови: Підручник / За ред. A.M.Богуш. — К.: Вища школа, 2007. — 542 с: іл.
8. Богуш A.M. Готуємо руку дитини до письма. — Тернопіль: Мандрівець, 2009. — 108 с
9. Богуш А., Шиліна Н. Мовленнєва готовність старших дошкільників до навчання в школі. — Одеса, 2003.
10. Вашуленко М.С. Державний стандарт з української мови (початкова ланка) // Початкова школа. — 1997. — № 2. — С 2—5.
11. Вашуленко М.С. Теорія і практика навчання української мови у 4-річній початковій школі. — К.: Освіта, 1992. — 216 с
12. Гуткина Н.И. Психологическая готовность к школе. — М.: Академический Проект,
2000. — 3-е изд. перераб. и доп. — 184 с.
13. Державний стандарт початкової загальної освіти // Освіта України. — 2000. — 7 червня.
14. Дитина. Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. — К: Освіта, 1993, — 84 с
15. Дитинство: наступність і перспективність у навчанні й вихованні дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. — Переяслав-Хмельницький: Пальміра, 2000. — 118 с.
16. Дошкільна лінгводидактика: Хрестоматія: У 2 ч, (ч,2): Посібник / Упорядник Богуш A.M. — К.: Вища школа, 1999. - С 236—285.
17. Журова Л.Е. Обучение грамоте в детском саду. — 2-е изд. — М.: Педагогіка, 1978.
18. Зайцев Н. Письмо. Чтение. Счет / Художественное оформление Григорьев С. — СПб: Лань, 1997. - 224 с.
19. Иваненко А.П. Подготовка к обучению грамоте в детском саду. — К.: Радянська школа, 1987. - 128 с.
20. ІєговськаЛ.1. Підготовка шестирічокдо навчання. — X.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007. — 96 с. — (дошкільний навчальний заклад + школа).
21. Калмикова Л.О. Теоретичні основи й шляхи вдосконалення методики мовленнєвої підготовки дітей до школи // Початкова школа. — 2000. — № 12. — С. 8—11; 2001. — № 2. — С. 10-13.
22. Калмикова Л.О., Марченко Н.В. Психолінгвістичні й лінгвістичні підходи до змісту формування у першокласників мовленнєвих вмінь і навичок міркувати // Початкова школа. - 2003. - №5. - С. 5-7; №6. - С 11-14.
23. Кашуба Л.І. Підготовка до школи дітей шестирічного віку. — Тернопіль, 2001.
24. Коррекция речи у детей шестилетнего возраста в процессе их обучения / Укл. С.Л.Карабко, В.В.Сосидко - К., 1984.
25. Кравчук В.Є. (Бенера), Провозюк Г.Г. Від А до Я. Методичний посібник для педагогічних працівників дошкільних закладів, вчителів початкових класів, батьків. — Тернопіль: МП Мальва-ОСО, 1997. - 128 с
26. Лапшина І.М., Литовченко В.М., Сухар Г.І. Інтегрований курс розвитку мовлення і навчання грамоти дошкільників. — Вінниця: Антекс, 1994. — 104 с
27. Львов М.Р. Приемственность и перспективность в обучении родному языку. — М.: Педагогика, 1982. - 168 с.
28. Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку. — К.: Освіта, 1991. — 200 с
29. Методичні рекомендації до програми виховання дітей дошкільного віку «Малятко» (Керівник авт. колективу З.П.Плохій). — К., 2000.
30. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / О.Л.Кононко, З.П.Плохій, А.М.Гончаренко (та ін.). — К.: Світич, 2009. — 208 с
31. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти: Навчально-методичний посібник / Укладач А.М.Богуш. — Одеса: Ярослав, 2004. — 176 с
32. Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів. — К.: Магістр-5, 1996.
33. Програма середньої загальноосвітньої школи. 1—3 (1—4) класи. — К., 1997.
34. Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку: Монографія / Калмикова Л.О., Харченко Н.В., Дем'яненко С.Д., Порядченко Л.А.; За заг. ред. Калмикової Л.О. — К.: Вид-во «ПП Медведев», 2007. - С. 53-81.
35. Сучасний урок у початкових класах / Савченко О.Я. — :.: «Магістр-S», 1997. — 256 с
36. Тернова Л.М. Раннє читання (за методикою ОвідаДекролі). Друга молодша група. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2007. — 24 с
37. Федієнко В.В. Вчимось читати без проблем. — Харків: «Видавничий дім «Школа», 2004. - 34 с
38. Федієнко В.В. Буквар «Читайлик». — X.: ВД «ШКОЛА», 2008. — 80 с
39. ФилиповаСО. Подготовка дошкольников к обучению письму: Методическое пособие. - СПб.: Детство-ПРЕСС, 1999. — 94 с: ил.
40. ЯрешкоЛ.Є. Весела абетка. — Чернігів: Видавництво «Десна», 1992. — 78 с.
Змістовий модуль ІV. Спільна робота дошкільного закладу, школи і сім′ї з розвитку мовлення дітей
Тема 4.2. Педагогічний менеджмент в організації навчально-мовленнєвої діяльності в дошкільному закладі освіти
Питання для обговорення
1. Сутність і завдання педагогічного менеджменту в організації навчально-мовленнєвої діяльності в дошкільному закладі освіти.
2. Роль завідувача і старшого педагога в організації роботи з розвитку мовлення у дошкільному закладі.
3. Форми методичного керівництва роботою з розвитку мовлення в дошкільному закладі.
4. Планування і облік роботи з розвитку мовлення.
5. Робота з розвитку мовлення в управліннях освіти.
Основні категорії та поняття
Педагогічний менеджмент, управління, керівництво, педагогічний кабінет, контроль, методична допомога, підвищення кваліфікації, педагогічна майстерність, педагогічна рада, методичні об'єднання, інспектор, методист, планування, облік, тематичний щоденник, узагальнення, передовий педагогічний досвід.
Вислови про мову, мовлення
Провідна роль в організації навчально-виховної роботи 3 рідної мови належить завідуючому як керівнику дошкільної установи.
А. Богуш.
Вихователі дошкільних закладів покликані розвивати усне мовлення дітей, навчати їх рідної мови, формувати культуру мовленнєвого спілкування.
А.Богуш.
Лінгводидактичні підходи до створення мовленнєвого середовища зорієнтовані на цінності та інтереси дитини, врахування вікових можливостей, на збереження дитячої субкультури, на збагачення, ампліфікацію дитячого розвитку, взаємозв'язок усіх сторін життя малюка.
К.Арутіії.
Особлива увага в організації життєдіяльності дитини має приділятися спілкуванню як одному з провідних видів діяльності.
І.Луценко.
Особливого значення набуває організація мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми і його цілеспрямоване керівництво спілкуванням дітей у повсякденному житті та спільній діяльності, організація активної мовленнєвої практики протягом усієї життєдіяльності дитини в дошкільному навчальному закладі.
І.Луценко.
Ефективність роботи з розвитку мовлення значною мірою залежить від правильності її планування.
А.Богуш.
Завдання для самостійної роботи
РОБОТА З СХЕМАМИ, ТАБЛИЦЯМИ ТА МОДЕЛЯМИ
Структурно-логічна схема теми
«Педагогічний менеджмент в організації навчально-мовленнєвої діяльності в дошкільному закладі освіти»


Структурно-опорна схема
«Форми методичного керівництва роботою з розвитку мовлення у дошкільному закладі» (за А.Богуш, Н.Гавриш)


Структурно-опорна схема
«Обладнання педагогічного кабінету з розвитку мовлення»

• Проаналізуйте обладнання педагогічного кабінету з розвитку мовлення дітей.
Структурно-опорна схема
«Щотижнева перевірка планів навчально-виховної роботи»

• Здійсніть порівняльний аналіз щотижневої та тематичної перевірки з організації роботи з розвитку мовлення дітей у дошкільному навчальному закладі. Визначте специфіку кожного із видів перевірки.

Структурно-опорна схема
«Схема тематичної перевірки» (за А.Бородич)
Схема тематичної перевірки

Загальні відомості: місто, і номер дошкільного закладу, група, прізвище вихователя, 1 період, за який перевіряється і
Облік роботи: конкретність, оцінка досягнень дітей з розвитку мовлення, завдання щодо подальшої роботи
Добір занять на тиждень; назва занять, програмовий зміст, методи і прийоми, відповідність програмі
Загальна оцінка плану роботи з розвитку мовлення. Доповідь на педагогічній раді про результати тематичної перевірки планів
Добір занять на місяць, квартал: різноманітність методів навчання, повторюваність
Планування роботи в повсякденному житті: різноманітність методів і прийомів протягом місяця; форма плану; індивідуальна робота (охопленість розділів програми, повторюваність з тією самою дитиною)

Структурно-опорна схема
«Схема тематичної перевірки» (за А.Бородич)

• Охарактеризуйте форми ознайомлення методиста із роботою вихователя з розвитку мовлення та визначте доцільність їх комплексного використання. Свою відповідь аргументуйте.

Структурно-опорна таблиця
«Робота з розвитку мовлення в управліннях освіти» (за А.Богуш, Н.Гавриш)
Завдання методиста:
• Ознайомлення зі станом роботи стосовно вивчення рідної мови та відповідною документацією у дошкільних закладах (ДНЗ), де відбувається перевірка
• Складання плану роботи з надання методичної допомоги ДНЗ
• Робота з активом дошкільних працівників (творчими групами)
• Надання методичної допомоги вихователям
• Проведення консультацій
• Поширення педагогічного досвіду
• Сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних кадрів
• Постійний контроль за якістю роботи з вивчення рідної мови

• Проаналізуйте види контролю та методичної допомоги з розвитку мовлення в управліннях освіти та дайте їм характеристику.

Завдання для самостійної роботи
Тематика ІНДЗ
1. Особливості педагогічного менеджменту в організації, навчально-мовленнєвої діяльності в дошкільному закладі.
2. Форми роботи завідуючого і старшого педагога в організації роботи з розвитку мовлення в дошкільному навчальному закладі.
3. Педагогічний контроль і методична допомога завідуючого і старшого педагога з розвитку мовлення.
4. Характеристика форм роботи з розвитку мовлення методичних кабінетів відділів освіти.
Види навчально-дослідних завдань на самостійно обрану тему (на вибір)
1. Складіть план роботи творчої групи педагогів на тему: «Розвиток базових якостей особистості дошкільника за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».
2. Розробіть план роботи теоретико-практичного семінару «Мовленнєва компетентність дошкільника та її розвиток у різних соціальних інституціях».
3. Складіть карточки картотеки передового педагогічного досвіду-за схемою:
1) назва розділу;
2) назва теми вивчення досвіду;
3) вікова група;
4) відомості про автора досвіду: прізвище, ім'я та по батькові, адреса дошкільного закладу.
4. Складіть перспективний тематичний план на квартал для однієї з вікових груп на тему: «Дидактичні ігри з розвитку мовлення» за схемою:
Назва розділу Назва дидактичної гри Місяць
Практичний вимір на педагогічну практику
1. Проаналізуйте плани роботи завідувача та старшого вихователя дошкільного закладу на предмет повного і достатнього відображення в них роботи з розвитку мовлення дітей.
2. Складіть календарний план роботи з розвитку мовлення для однієї з вікових груп на два тижні (розвиток мовлення, ознайомлення з довкіллям, художня література, грамота).
3. Відвідайте засідання методичного об'єднання чи творчої групи. Запишіть зміст роботи.
4. Під час проходження практики зробіть тематичну перевірку (інспектування) роботи дошкільного закладу з розвитку мовлення. Складіть акт за результатами тематичної перевірки.
5. Ознайомтесь з обладнанням педагогічного кабінету дошкільного закладу (розділи «Розвиток мовлення», «Ознайомлення з довкіллям», «Художня література», «Грамота»). Зробіть аналіз обладнання цього кабінету відповідно до змісту цих розділів:
1) Матеріали для дидактичних ігор: дрібні іграшки (дерев'яні, металеві, скляні, пластмасові, картонні, м'які); дикі та свійські тварини, птахи; ляльки, предмети лялькового вжитку, народні дидактичні іграшки різного кольору і розмірів (кульки, кубики, кільця, матрівки, грибки тощо.); дрібні предмети домашнього вжитку з різного матеріалу; дидактично оформлена лялька (за Є.І.Тихеєвою) великого розміру (від 40 см і більше) з повним комплектом білизни, верхнього одягу для різних пір року; ляльковий посуд (чайний т столовий), лялькові меблі; постіль; шафа, предмети догляду (для купання, причісування, вмивання тощо).
2) Картини: серії сюжетних картин, репродукції художніх картин; предметні (за темами); настільні сюжетні, картотека та анотації до них.
3) Матеріали й посібники для логопедичної роботи з дітьми. Таблиці. Альбоми.
4) Папки з тематичним матеріалом, ілюстраціями до всіх розділів.
5)Зразки конспектів занять, сценарії свят, вечорів.
6) Художня література: дитяча, для вихователів. Каталог. Анотації.
7) Дидактичний матеріал з навчання грамоти.
8) Діафільми. Каталог. Методичні рекомендації. Анотації. .
9) Відеозаписи літературних творів.
10) Комп'ютерні програми для дошкільників.
І І) Каталог. Методичні рекомендації. Анотації.
11) Обладнання до дитячих театрів: лялькового (петрушок), картонажного, іграшок, тіньового, масок та ін.
12) Національні іграшки (традиційні та регіональні).
13) Картотека передового педагогічного досвіду.
14) Стенди з новою методичною літературою.
6. Ознайомтеся з планом роботи педагогічного кабінету. Зробіть та напишіть письмовий аналіз плану.
7. Відвідайте методичний кабінет при відділі освіти, ознайомтеся з методичним матеріалом та планом роботи.
Запитання для самоконтролю
1. Розкрийте сутність і завдання педагогічного менеджменту в організації навчально-мовленнєвої діяльності в дошкільному навчальному закладі.
2. У чому полягає роль завідувача і старшого педагога в організації роботи з розвитку мовлення в дошкільному закладі?
3. Охарактеризуйте форми методичного керівництва роботою з розвитку мовлення в дошкільному закладі.
4. Назвіть шляхи підвищення кваліфікації вихователів.
5. Опишіть обладнання педагогічного кабінету дошкільного закладу.
6. Як планується й обліковується робота з розвитку мовлення у планах (календарному, річному і місячних)?
7. Висвітліть форми роботи з розвитку мовлення у відділах освіти.
8. Які завдання роботи творчих груп?
Література до теми:
«Педагогічний менеджмент в організації навчально-мовленнєвої діяльності в дошкільному закладі освіти»
1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. — 1999. — № 1. - С 6-9.
2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Наук. ред. та упоряд. О.Л.Кононко. — 2-ге вид., випр. — К.: Світич, 2008. — 430 с
3. Богуш A.M., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика. Підручник / За ред. A.M.Богуш,
— К.: Вища школа, 2007. — 542 с
4. Богуш A.M. Дошкільна лінгводидактика. Хрестоматія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Упорядник Богуш A.M. Частина І та II. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2005. - 720 с
5. Богуш A.M. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. — Одеса: Маяк, 1999. - 88 с
6. Богуш A.M. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років. Монографія. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2004. — 376 с
7. Богуш А., Гавриш Н. Методика ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному навчальному закладі.. Підручник для ВНЗ. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. — 408 с
8. Богуш A.M., Луцан Н.І. Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників: мовленнєві ігри, ситуації, вправи. Навчально-методичний посібник. — К.: Видавничий Дім «Слово». — 2008. — 256 с.
9. Богуш A.M., Орланова Н.П., Зеленко Н.І., Лихолєтова В.К. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі / За ред. A.M.Богуш. — К.: Вища школа, 1992. — 414 с
10. Гавриш Н.В. Сучасне заняття в дошкільному закладі: Навчально-методичний посібник. — Луганськ: Альма-матер, 2007.
11. Крутій К.Л. Планування освітньо-виховної роботи з дітьми дошкільного віку. — Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2004. — 48 с
12. Кононко О.Л. Про Базову програму розвитку дошкільника «Я у світі» // Дошкільне виховання. — 2008. — № 1.
13. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / О.Л.Кононко, З.П.Плохій, А.М.Гончаренко (та ін.). — К.: Світич, 2009. — 208 с .
14. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти: Навчально-методичний посібник / Укладач A.M.Богуш. — Одеса: Ярослав, 2004. — 176 с
15. Нова програма: проблеми, завдання, шляхи реалізації (методичний порадник) / Гри-цюк Л.А., Каратаева М.І. — Кам'янець-Подільський: ПП Мошак М.І., 2007. — 104 с
16. ПіроженкоТ.О. Психологічний супровід інноваційно-освітніх технологій у дитячому садку: Навчально-методичний посібник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 48 с
17. Тести для оцінювання професійної підготовки педагогів ДНЗ (Упоряд. О.В.Власова).
— X.: Вид. група «Основа», 2008.
18. Харченко А.А. Плануємо за новою програмою. — Кам'янець-Подільський: ПП «Медо-бори. — 2006», 2008.
19. Шевцова О.А. Організація пізнавальної діяльності в дошкільному навчальному закладі / іл. О.А.Семякіна. — X.: Вид. група «Основа», 2008. — 300, [4] с: іл. — (Серія «Дошкільний навчальний заклад. Вихователю»).

Змістовий модуль ІV. Спільна робота дошкільного закладу, школи і сім′ї з розвитку мовлення дітей
Тема 4.3. Спільна робота дошкільного навчального закладу і сім'ї з розвитку мовлення дітей
Питання для обговорення
1. Роль сім'ї у розвитку мовлення, реалізації вимог базового компонента дошкільної освіти, мовленнєвій підготовці дитини до школи.
2. Завдання дошкільних закладів у роботі з сім'єю щодо реалізації мовленнєвого аспекту БКДО.
3. Форми і зміст роботи дошкільного закладу і сім'ї з розвитку мовлення дітей, які відвідують дошкільні заклади та тих, які виховуються вдома.
Основні категоріїта поняття
Сім'я, єдність вимог, педагогічна освіта, батьківські семінари, лекторії, школи батьків, відкриті дні, педагогічні бюлетені, батьківські куточки, відвідування дітей вдома, батьківські збори, консультації, папки-пересувки.
Вислови про мову, мовлення
Говоріть з дитиною так, щоб не калічити своєї мови ні на зразок дитячої вимови, ні т примхами моди: свою ніжність до дитини й свою гідність можна висловити й без будь-якого нівечення...
Говоріть з дитиною правильною мовою, слідкуйте за своїми мовними огріхами й негайно виправляйте їх, якщо вони зірвалися з язика. Відучуйте й дітей від помилок випадкових, а тим паче — навмисних...
ІСрезневський.
Тільки справжній друг дітей може порадити батькові й матері піклуватися насамперед про те, щоб їхня дитина засвоювала виразність рідної мови, розвивала чуття мови разом із розумом та духовними силами і в подальшій мовній освіченості дитина постійно послуговувалася цими знаннями.
І. Срезневський.
Спеціально організовані заняття допомагають дітям підготуватися до школи, але без допомоги батьків така підготовка буде не якісною. Дитина потребує постійного закріплення знань: відкриття, зроблені вдома, вона повинна перевірити і закріпити в дитячому садку, І, навпаки, знаннями, одержаними в дитячому садку, їй потрібно поділитися з домашніми.
Л.Ієговська.
Природне мовленнєве середовище — це мовлення, яке сприймає дитина в природніх умовах: мовлення членів сім'ї, товаришів, знайомих, мова радіо і телебачення, мова книжок, які читають дитині, тощо.
М.Львов.
Стрижневою (вертикальною) ідеєю механізму побудови освітнього мовленнєвого середовища є трансформація дитиною цінностей світу, мовленнєвої культури, соціуму в особистісний внутрішній світ цінностей.
К.Крутій.
Давайте ж підніматися, дорогі колеги, на цю сходинку так, щоб діти не відчували втоми, щоб кожен крок до знань був гордим злетом птаха, а не стомленою ходою знесиленого подорожнього, що знемагає під непосильною ношею.
В. Сухомлинський.
Завдання для самостійної роботи
РОБОТА З СХЕМАМИ, ТАБЛИЦЯМИ ТА МОДЕЛЯМИ
Структурно-логічна схема теми
«Спільна робота дошкільного навчального закладу і сім'ї з розвитку мовлення дітей»

• Здійсніть аналіз структурних компонентів блок-схеми теми та визначте між ними логічні взаємозв'язки. Свою відповідь аргументуйте.
Структурно-опорна схема
«Структура освітнього мовленнєвого середовища» (за К.Л.Крутій)


Структурно-опорна схема
«Створення мовленнєвого середовища у дошкільному закладі і в родині» (за К.Л.Крутій)

Структурно-опорна схема
«Умови організації мовленнєвого середовища у дошкільному закладі» (за К.Л.Крутій)

Структурно-опорна схема
«Форми організації дитячої діяльності» (за К.Л.Крутій)

Завдання для самостійної роботи
Тематика ІНДЗ
1. Роль сім′ї в розвитку мовлення дітей.
2. Єдність вимог дошкільного навчального закладу і сім'ї до культури дитячого мовлення.
3. Завдання, форми й зміст співробітництва дошкільного закладу і родини з розвитку мовлення дітей.
4. Завдання, зміст і форми співпраці педагогів і батьків з розвитку мовлення дітей, які не відвідують дошкільний заклад.
Види навчально-дослідних завдань на самостійно обрану тему (на вибір)
1. Розробіть програму семінару для батьків з теми «Мовлення майбутніх першокласників».
2. Складіть план роботи школи для батьків, діти яких не відвідують дошкільний заклад. Тема школи для батьків «Мова і діти». Вік дітей — до 4-х років.
3. Запропонуйте план відкритого тематичного дня «Говорять Ваші діти».
4. Підберіть матеріал для папки-пересувки для батьків з теми «Розвиток мовлення дітей 2-го(3-го) року життя».
5. Якою може бути тематика індивідуальних консультацій для батьків з проблеми мовленнєвої підготовки дітей до школи?
6. Розробіть план проведення батьківських зборів на теми: «Мовлення Ваших дітей» (молодша група), «Як задовільнитичомучок? » (середня група), «Книга в житті Вашої дитини», «На порозі школи» (старша група).
7. Складіть план підготовки та проведення батьківської конференції на тему «Мовна підготовка дітей до школи».
Практичний вимір на педагогічну практику
1. Розробіть анкету для батьків «Місце дитячої книги у сім'ї».
2. Розробіть педагогічний порадник для батьків на тему «Телевізор і діти» (або «Комп'ютер і діти»).
3. Зробіть письмовий аналіз річного плану дошкільного закладу (розділ «Робота з батьками»). Дайте відповідь на запитання:
• Як відбито роботу з розвитку мовлення, ознайомлення з довкіллям, навчання грамоти, художньої літератури в тематиці батьківських зборів (загальних та групових)?
• Які форми роботи для батьків з цих розділів планувалися упродовж року?
• Чи планується робота з батьками мікрорайону, діти яких не відвідують дошкільний заклад?
Запитання для самоконтролю
1. Обґрунтуйте роль сім'ї в розвитку мовлення дітей.
2. У чому полягає єдність вимог дошкільного навчального закладу і сім'ї до культури дитячого мовлення.
3. Сформулюйте завдання дошкільних закладів у роботі з сім'єю щодо реалізації мовленнєвого аспекту БКДО.
4. Які форми співробітництва дошкільного закладу і родини Ви знаєте?
5. Чи впливає, на Вашу думку, вік дитини на зміст і форми співпраці педагогів і батьків?
Література до теми:
«Спільна робота дошкільного навчального закладу і сім'ї з розвитку мовлення дітей»
1. Артемова JI.B. Театр і гра. Вдома, у дитячому садку, в школі: [Пер. з рос. — 2 вид.]. — К.: Томіріс, 2002. - 291 с
2. Артемова Л.В. Вчися граючись. Навколишній світ у дидактичних іграх дошкільнят: Кн. для вихователів дитячих садків та батьків. — К.: Томіріс, 1995. — 112 с: іл.
3. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. — Львів: Світ, 1990. — 231 с
4. Богуш A.M., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика. Підручник / За ред. A.M.Богуш.
- К.: Вища школа, 2007. - 542 с
5. Богуш A.M. Дошкільна лінгводидактика. Хрестоматія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Упорядник Богуш A.M. Частина І та II. —К.: Видавничий Дім «Слово», 2005. - 720 с
6. Богуш A.M. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. — Одеса: Маяк, — 1999. - 88 с
7. Богуш A.M.. Орланова Н.П., Зеленко Н.І., Лихолєтова В.К. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі / За ред. A.M.Богуш. — К.: Вища школа, 1992. -414 с.
8. Богуш A.M. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років. Монографія. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2004. — 376 с
9. Богуш A.M., Гавриш Н., Котик Т. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах. Підручник для студентів вищих навчальних закладів факультетів дошкільної освіти. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2006.
10. Будна Н.О., Головко З.Л. Цікавий навколишній світ. Зошит з підготовки дитини до школи. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 32 с
11. Луценко І. Дитина і дорослий: вчимось спілкуватись: Готуємося до мовленнєвого спілкування з дошкільниками. — К.: Світич, 2008. — 203 с: іл. — (Біблітечка журналу «Дошк. Виховання»), — Бібліограф.: С. 201—202.
12. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти: Навчально-методичний посібник / Укладач A.M.Богуш — Одеса: Ярослав, 2004. — 176 с
13. Нова програма: проблеми, завдання, шляхи реалізації (методичний порадник) / Гри-цюк Л.А., Каратаева М.І. — Кам'янець-Подільський: ПП Мошак М.І., 2007. — 104 с
14. Томан І. Мистецтво говорити: Пер. з чес. — 2-е вид. — К.: Політвидав України, 1989.- 293 с, іл.

Тести до змістового модуля
«Спільна робота дошкільного закладу, школи, сім'ї з розвитку мовлення дітей»
1. Після п'яти—шести років у дітей у корі головного мозку утворюються умовно-рефлекторні функції читання і письма, — вважав:
1) Ф.Сохін;
2) П.Гальперін;
3) М.Красногорський.
2. Найдавніший метод навчання грамоти:
1) складовий;
2) метод Жаксщ3) буквоскладальний синтетичний;
4) звуковий аналітичний;
5) звуковий синтетичний.
3. Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти науково обґрунтовано:
1) Я.Коменським;
2) С.Русовою;
3) К.Ушинським;
4) В.Сухомлинським.
4. Свій метод К. Ушинський назвав:
1) звуковим синтетичним;
2) звуковим аналітичним;
3) «методом письмо-читання»;
4) «методом читання — письмо»;
5) звуковим аналітико-синтетичним.
5. Етапи навчання за Д.Ельконіним:
1) формування загальної орієнтації у фонемній системі рідної мови;
2) розвиток фонематичного слуху;
3) засвоєння системи голосних фонем і формування орієнтації на голосні при читанні;
4) засвоєння системи приголосних і формування основного механізму читання;
5) розвиток слухового та мовно-рухового аналізаторів.
6. До двох років дитина розрізняє всі звуки рідної мови. Це показали дослідження:
1) М.Швачкіна, О.Гвоздева;
2) Л.Журової, Ф.Сохіна;
3) А.Богуш, Н.Гавриш.
7. Звуковий аналіз означає:
1) визначення послідовності звуків у слові;
2) ознайомлення дітей зі словом;
3) усвідомлення розрізнювальної функції звуків;
4) ознайомлення зі складом;
5) встановлення якісних характеристик звуків.
8. Найлегшими для виділення є:
1) тверді-м'які;
2) сонорні, свистячі, шиплячі;
3) глухі-дзвінкі.
9. Основний прийом навчання звукового аналізу слів:
1) показ артикуляції;
2) інтонаційне виділення звуків;
3) сумісне і відображене мовлення.
10. Читання є складною:
1) аналітичною діяльністю;
2) синтетичною діяльністю;
3) аналітико-синтетичною діяльністю.
11. Синтетична діяльність полягає:
1) у складанні складів і слів з букв розрізної абетки, читання складів і слів, речень у книзі, таблицях, з дошки;
2) у виділенні речень зі зв'язного мовлення, поділу речення на слова, слів — на склади, виділення зі складу певного звука, позначення його буквою, ознайомлення з великою та малою літерами.
12. Приголосний «й» —
1) завжди твердий звук;
2) завжди м'який звук;
3) не є звуком.
13. Приголосні м'які, якщо:
1) вони стоять у кінці слова;
2) після них ідуть я, ю, є, і, ь;
3) після них ідуть а, о, у, и, є.
14. «Ч, ш» — завжди:
1) м'які звуки;
2) тверді звуки.
15. Групи навичок письма:
1) технічні;
2) орфоепічні;
3) орфографічні;
4) графічні;
5) просторові.
16. Заняття з підготовки руки дитини до письма проводять:
1) у IIмолодшій групі;
2) у середній групі;
3) у старшій групі.
17. Основними видами планування роботи з розвитку мовлення є:
1) перспективний план;
2) план ігор-занять;
3) календарний план;
4) план-конспект заняття.
18. Вимоги до обліку роботи з розвитку мовлення:
1) конкретність;
2) емоційність;
3) оцінка досягнень дітей з розвитку мовлення;
4) різноманітність методів навчання;
5) систематичність;
6) завдання щодо подальшої роботи з дітьми.
19. Методичне керівництво роботою з розвитку мовлення в дошкільному закладі здійснюють:
1) завідувач дошкільного закладу;
2) вихователь;
3) старший педагог;
4) медичний працівник.
20. Форми методичного керівництва роботою з розвитку мовлення у дошкільному закладі:
1) заняття з різних розділів програми;
2) педагогічні ради;
3) мовленнєві заняття;
4) індивідуальні та групові консультації;
5) відвідування занять із наступним їх аналізом;
6) підвищення кваліфікації вихователів;
7) педагогічні читання;
8) вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду вихователів;
9) організація свят, розваг, літературних ранків для дітей різних вікових груп;
10) методичні об'єднання вихователів за віковими групами.
21. Контроль за роботою з розвитку мовлення і методичне керівництво в управліннях освіти здійснюють?
1) завідувач дошкільного закладу;
2) методист;
3) старший педагог;
4) інспектор.
22. Форми підвищення кваліфікації вихователів:
1) заняття з різних розділів програми;
2) місячні курси;
3) творчі групи;
4) клуби молодих вихователів;
5) батьківські лекторії;
6) семінари, конференції;
7) конкурси дидактичних посібників та ігор з розвитку мовлення.
23. Поняття «мовленнєва підготовка» використовується, за Л.Калмиковою, у таких значеннях:
1) оволодіння практичними мовленнєвими навичками;
2) загальномовленнєва підготовка (розвиток навичок усного мовлення, навичок використання одиниць мови для мислення, спілкування);
3) оволодіння читанням та елементами письма;
4) спеціальна мовна (мовленнєва) підготовка (пропедевтика вивчення мови, початкове усвідомлення її знакової системи, формування основи спеціальних умінь у галузі читання, письма, аналізу мовних явищ);
5) формування мовленнєвої компетенції.
24. Мовленнєва готовність дітей до школи включає компоненти:
1) рівень розвитку мовленнєвих навичок (достатній словник, правильна звукови-мова, граматична правильність мовлення, діалогічне й монологічне мовлення);
2) знання про навколишню дійсність;
3) розвиток зв'язного мовлення;
4) висока мовленнєва активність дітей;
5) якість мовленнєвих відповідей.
25. Перспективність:
1) обізнаність педагогів з програмами й методиками навчання й виховання дітей у дошкільному навчальному закладі, з їх результатами з метою врахування отриманих знань у подальшій роботі початкової школи;
2) обізнаність педагогів дошкільної ланки освіти з програмами і технологіями навчання та виховання учнів початкової школи.
Додатки
ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА РОЗВИТКУ РІДНОЇ МОВИ ДІТЕЙ
Навчальна програма за кредитно-модульною системою організації навчального процесу
Опис предмета навчального курсу
Кількість кредитів, Шифр та назва напряму: Обов'язковий
відповідних ECTS: 7 0101 «Педагогічна освіта» Рік підготовки: 1—3
Модулів: 1 Шифр та назва Семестр: 2—5
Змістових модулів: 4 спеціальності: 6.010101 Дошкільна освіта Лекції: 100
Загальна кількість годин: 270 Освітньо-кваліфікаційний рівень: Семінари: 16
Тижневих годин: бакалавр Практичні: 34
2 с. — 2 год. Лабораторні: ЗО
3 с. — 3 год. Самостійна робота: 90
4 с. — 3 год. Індивідуальна робота: 20
5 с. — 3 год. Вид контролю: залік (2 с.) екзамен (3, 5 с.)
Мета — психолого-педагогічна і методична підготовка майбутніх фахівців до професійно-мовленнєвої діяльності в системі національної дошкільної освіти.
Завдання курсу:
• розкрити методологічні, лінгводидактичні і психолого-педагогічні засади навчання дітей рідної мови в дошкільному закладі освіти;
• ознайомити з метою, завданнями та змістом провідних концептуальних, базових та варіативних програмових документів з актуальних проблем сучасної дошкільної освіти;
• озброїти варіативними технологіями розвитку мовлення і навчання дітей від народження до 6 років рідної мови;
• сформувати уміння і навички планування різних видів роботи з розвитку мовлення: в різних вікових групах, з дітьми різних категорій і за різних соціальних умов;
• прищепити навички коригування відхилень і вад у мовленні дітей, що виникли за різних причин;
• ознайомити з передовим педагогічним досвідом роботи з розвитку мови й навчання дітей елементів грамоти;
• сформувати знання, уміння, навички контролю за навчально-мовленнєвою діяльністю дітей; за організацією і здійсненням навчально-мовленнєвої діяльності вихователями дошкільних закладів освіти.
Підготовка студентів до роботи з формування мовленнєвої компетенції дітей дошкільного віку — важлива складова загальної професшної кваліфікації педагога дошкільного профілю.
Майбутній вихователь повинен не тільки досконало оволодіти теоретичними положеннями курсу, а й набути практичних умінь і навичок їх творчого застосування.
Курс «Теорія і методика розвитку рідної мови дітей» вивчає різноманітні аспекти означеної проблеми з позицій сучасної психолого-педагогічної і лінгводидактичної науки. Розрахований для опанування в II—V семестрах.
Змістовий модуль 1 має на меті озброїти студентів знаннями наукових (філософських, психологічних, природничих) засад побудови методики навчання рідної мови у дошкільному закладі, історії становлення та розвитку її як науки. Важливим чинником професійно-комунікативної компетенції майбутніх спеціалістів є лінгвістичний, який передбачає формування у них наукових знань з мовознавства, які Є обов'язковою умовою ефективності розробки навчальних технологій мовленнєвої діяльності та спілкування дітей дошкільного віку з кожного розділу методики.
Завдання 1 змістового модуля — оволодіння студентами знаннями завдань, змісту, засобів, форм, методів і прийомів розвитку мовлення дітей відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, Базової й тематичних програм, навчально-методичних посібників з розвитку мовлення дітей.
Змістовий модуль 2 орієнтує на підготовку студентів до формування діамонологічної і лексичної компетенції дітей.
Змістовий модуль 3 спрямований на оволодіння студентами методикою формування граматичної, фонетичної, художньо-мовленнєвої компетенції на основі варіативних технологій розвитку мовлення і навчання дітей рідної мови від народження до 6 років, формування у них системи лінгводидактичних знань, умінь і навичок.
Змістовий модуль 4 передбачає оволодіння студентами знаннями організації роботи з навчання дошкільників елементів грамоти та навичками планування різних видів роботи з розвитку мовлення, форм організації спільної роботи дошкільного закладу і сім'ї, дошкільного закладу і школи з розвитку мовлення дітей.
Структура залікового кредиту курсу
Тема Кількість годин, відведених на:
Лекції Семінарські Практичні Лабораторні Самостійну роботу Індивідуальну роботу
Змістовий модуль 1. Теоретико-історичні засади теорії і методики розвитку мови 18 4 6 6 20 6
Тема 1. Наукові засади теорії і методики розвитку мови 6 2 6 2
Тема 2. Історичний огляд становлення та розвитку теорії і методики розвитку мови як науки 6 2 8 2
Тема 3. Завдання, зміст, засоби, форми, методи і прийоми розвитку мовлення дітей 6 6 6 6 2
Змістовий модуль II. Формування діамонологічної і лексичної компетенції дітей 28 4 10 8 28 4
Тема 4. Особливості розвитку мовлення дітей раннього і дошкільного віку 6 2 4 12 Тема 5. Методика розвитку зв'язного мовлення
дітей 12 2 4 2 10 2
Тема 6. Методика словникової роботи й ознайомлення з довкіллям 10 2 4 2 6 2
Змістовий модуль III. Формування граматичної, фонетичної, художньо-мовленнєвої компетенції дітей 28 6 8 8 22 8
Тема 7. Методика формування граматичної будови мовлення у дітей 10 2 2 2 6 2
Тема 8. Методика виховання звукової культури мовлення у дітей 8 2 2 4 8 2
Тема 9. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей 10 2 4 2 8 4
Змістовий модуль IV. Спільна робота
дошкільного закладу, школи і сім'ї
з розвитку мовлення дітей 26 2 10 8 20 2
Тема 10. Навчання елементів грамоти 18 2 6 6 6 2
Тема 11. Педагогічний менеджмент в організації навчально-мовленнєвої діяльності в дошкільному закладі освіти 6 2 2 6 Тема 12. Спільна робота дошкільного закладу і сім'ї з розвитку мовлення дітей 2 2 8 Всього годин: 100 16 34 30 90 20
Змістовий модуль І. Теоретико-історичні засади теорії і методики розвитку мови
Тема 1. Наукові засади теорії і методики розвитку мови
Теорія і методика розвитку мови як наука. Предмет, об'єкт, зміст, завдання теорії і методики розвитку мови як наукової дисципліни. Міждисциплінарні зв'язки у викладанні теорії і методики розвитку мови: філософський, психологічний, лінгвістичний, педагогічний цикли дисциплін. Методологічні засади теорії і методики розвитку мови. Мова як суспільне явище, суспільний характер походження мови, мова як засіб спілкування, взаємозв'язок мови й мислення, слово й поняття, мова та історія, роль чуттєвого досвіду в розвитку мовлення, практика — критерій істини. Природничі засади теорії і методики розвитку мови. Вчення І.П.Павлова про дві сигнальні системи; О.Г.Іванова-Смоленського, М.І.Красногорського, М.М.Кольцової про становлення другої сигнальної системи в дітей. Будова центральної й периферійної частини мовного апарату. Психологічні засади теорії і методики розвитку мови. Сутність понять: мова, мовлення, мовленнєва діяльність, навчально-мовленнєва діяльність. Мовленнєва діяльність, її характеристика (Л.С.Виготський, С.Л.Рубінштейн, І.О.Зимняя, О.О.Леонтьєв). Навчально-мовленнєва діяльність, її специфіка на етапі дошкільного дитинства. Зарубіжні психологи (Ж.Піаже, В.Штерн, Бюлери й ін.) та їхні праці в галузі становлення і розвитку мовлення дітей. Теорія егоцентричного мовлення Л.С.Виготського, Ж.Піаже. Усвідомлення дітьми дошкільного віку звукового та словникової» складу мовлення. Психологічна природа мовлення. Психологічні аспекти Мовлення у працях українських учених (Б.Ф.Баєв, І.О.Синиця, В.А.Семиченко та ін.). Психолінгвістика про розвиток мовлення дітей (О.О.Леонтьєв, І.О.Зимняя, О.М.Шахнарович та ін.). Лінгводидактичні засади теорії і методики розвитку мови: знаки мови, функції мови і мовлення (комунікативна, номінативна, експресивна, гносеологічна, сигніфікативна та ін.). Мовленнєве середовище, розвивальний потенціал мовленнєвого середовища. Мовлення дорослих (батьків, вихователів) та його вплив на мовлення: дітей, Мовлення однолітків та старших за віком дітей і його вплив на мовлення дітей. Закономірності розвитку мовлення дітей (Л.П.Федоренко): управління м'язами мовного апарату, засвоєння лексичних і граматичних знань, виразності мовлення, чуття мови, координація в розвитку усного і писемного мовлення. Принципи засвоєння і навчання дітей рідної мови. Врахування загальнодидактичних принципів навчання: принцип виховуючого навчання, єдності навчання з життям, теорії з практикою, усвідомленість, послідовність, систематичність, науковість, наочність, творча активність, доступність, міцність засвоєння знань, урахування індивідуальних особливостей дітей. Методичні принципи навчання. Загальні принципи: принцип уваги до матерії мови, розуміння мовних значень, оцінки виразності мовлення, розвитку чуття мови, випереджувального розвитку усного мовлення, поступового прискорення темпів збагачення мовлення. Часткові методичні принципи: комунікативна спрямованість навчання, навчання мовлення як діяльність, активна мовленнєва практика, організація спостережень над мовним матеріалом, комплексний підхід до розвитку всіх аспектів мови, мотивація мовної діяльності, вплив художньої літератури на мовний розвиток дітей (А.М.Богуш, В.Л.Скалкін). Спеціальні методичні принципи у словниковій роботі, граматичній правильності, звуковій культурі, зв'язному мовленні. Методи наукового дослідження в методиці: спостереження, бесіда, психолого-педагогічний експеримент, діагностичні методики та ін. їх значення й методика використання.
Теми семінарських та практичних занять
1.Теоретичні засади теорії і методики розвитку мови — 2 год.
Завдання для самостійної роботи
• Складіть анотацію на навчальний посібник Л.П.Федоренко «Закономерности усвоения родной речи» (М., 1984) — 1 год.
• Розробіть опорно-логічну схему до теми «Наукові засади теорії і методики розвитку мови» — 4 год.
• Поясніть, у яких випадках у роботі з дітьми дошкільного віку потрібно вживати терміни «мова» та «мовлення»? Проілюструйте свої міркування конкретними прикладами — 1 год.
Тема 2. Історичний огляд становлення та розвитку теорії і методики розвитку мови як науки
Становлення теорії і методики розвитку мови як науки в дожовтневий період. Погляди Я.А.Коменського на навчання дітей рідною мовою. Його роботи «Материнська школа» та «Чуттєвий світ у картинках». Вклад В.Ф.Одоєвського в розвиток і становлення методики. Книга В.Ф.Одоєвського «Наука до науки». Розмови з дітьми та вимоги щодо їх проведення. Казки В.Ф.Одоєвського. І.І.Срезнєвський та його книга «Про вивчення рідної мови взагалі й особливо в дитячому віці». Правила розвитку мовлення. Вчення К.Д.Ушинського про рідну мову. Стаття і книга «Рідне слово». Лінгводидактична концепція К.Д.Ушинського. Розвиток методики навчання рідної мови й ознайомлення з навколишнім у кінці XIX — на початку XXст. Внесок Є.М.Водовозової, А.С.Симонович, Л.К.Шлегер у методику розвитку мови дітей. Книги Є.І.Тихеєвої «Розвиток мови дітей» та «Ігри і заняття з маленькими дітьми». Діяльнісний підхід до розвитку мовлення дітей. Є.І.Тихеєва про засоби й методи навчання дітей рідної мови. Софія Русова— фундатор методики навчання дітей рідного мовлення в українському дитячому садку. Концепція мовної освіти дітей дошкільного віку в Україні: єдність біологічного і соціального в мовленнєвому розвитку дітей; співвідношення діалектного і літературного мовлення; форми і методи навчання дітей рідної мови. В.О.Сухомлинський та його лінгводидактичні погляди. Книга «Серце віддаю дітям». Навчання дітей 6 років рідної мови в школі під блакитним небом. Сучасні дослідження з проблем дошкільної лінгводидактики.
Теми семінарських та практичних занять
1. Становлення і розвиток дошкільної лінгводидактики — 2 год.
Завдання для самостійної роботи
• Складіть анотацію на книги Я.А.Коменського «Материнська школа» та «Видимий світ у малюнках». Випишіть положення щодо розвитку та навчання дітей рідної мови — 1 год.
• Законспектуйте статті К.Д.Ушинського «Рідне слово», «Наочне навчання», «Час початку навчання» — 2 год.
• Напишіть реферат «Лінгводидактичні погляди С.Ф.Русової» — 2 год.
• Складіть список творів В.Ф.Одоєвського, які доступні дітям дошкільного віку — 1 год.
• Складіть анотацію на книгу Є.І.Тихеєвої«Развитие речи детей» (М., 1981) - 1 год.
• Складіть методичні рекомендації щодо застосування педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського у практиці роботи сучасного дошкільного закладу — 1 год.
Тема 3. Завдання, зміст, засоби, форми, методи і прийоми розвитку мовлення дітей
Значення рідної мови у вихованні дітей. Завдання дошкільних закладів у розвитку мовлення: розвиток загальної мовної культури й культури спілкування, розвиток зв'язного мовлення (діалогічного та монологічного), збагачення, уточнення й закріплення словника, виховання звукової культури мовлення, формування граматичної правильності мовлення, ознайомлення дітей з художньою літературою, навчання грамоти. Зміст і завдання роботи з розвитку мовлення. Базовий компонент дошкільної освіти. Базова програма та варіативні програми розвитку мовлення дітей. Наукові основи й структура Базової програми. Засоби реалізації програми. Мовлення вихователя як засіб розвитку мовлення дітей. Значення мовлення вихователя й вимоги до нього: змістовність, точність, логічність, доступність, багатство словника, чиста звуковимова, виразність, образність, відповідність нормам літературної вимови. Вимоги до мовлення дітей. Технічні засоби навчання, їх значення і місце на заняттях з ознайомлення з довкіллям і з художньою літературою. Художня література й організація спілкування дітей як засіб розвитку мовлення. Форми роботи з розвитку мовлення в дошкільному закладі: навчання на заняттях, навчання і розвиток мовлення дітей у повсякденному житті. Заняття як основна форма навчання дітей рідної мови. Види занять. Особливості занять з розвитку мовлення. Специфіка занять у різновікових і цілодобових групах дошкільного закладу. Методи й прийоми розвитку та навчання рідної мови в дошкільному закладі. Загальне поняття про методи й прийоми. Наочні методи навчання, їх характеристика. Взаємозв'язок слова і наочності. Словесні методи навчання, їх характеристика. Практичні та ігрові методи навчання, їх характеристика. Взаємозв'язок і взаємозалежність методів навчання. Прийоми навчання дітей рідної мови. Зразок мовлення вихователя й вимоги до нього. Запитання вихователя й вимоги до них. Вимоги до відповідей дітей. Умови успішного виконання програми з розвитку мовлення. Дидактичний та наочний матеріал з розвитку мовлення.
Теми семінарських та практичних занять
1.Завдання і зміст роботи з розвитку мовлення й ознайомлення з довкіллям у дошкільному закладі — 2 год.
2. Засоби розвитку мовлення дітей — 2 год.
3. Форми роботи з розвитку мовлення й ознайомлення з довкіллям у дошкільному закладі — 2 год.
Теми лабораторних занять
1. Аналіз програмного забезпечення навчання дітей рідної мови в дошкільних закладах України — 2 год.
2. Аналіз дидактичного й наочного матеріалу з розвитку мовлення й навчання рідної мови в дошкільному закладі — 2 год.
3. Спостереження та аналіз мовленнєвих занять — 2 год.
Завдання для самостійної роботи
• У сучасній Україні дошкільні заклади мають право самостійно обирати програму виховання дітей з комплексу варіативних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України, а також розробляти і впроваджувати власні. Чим це обумовлюється? Обгрунтуйте свою відповідь. За якою з програм виховання дітей у дошкільних закладах (мовленнєвий розділ) Ви б хотіли працювати? Обґрунтуйте свій вибір — 2 год.
• Здійсніть письмовий аналіз тематичної програми А.М.Богуш «Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку» — 4 год.
Змістовий модуль II. Формування діамонологічної і лексичної компетенції дітей
Тема 4. Особливості розвитку мовлення дітей раннього і дошкільного віку
Значення мови в розвитку дітей раннього віку. Необхідність цілеспрямованого керівництва розвитком мовлення дітей з боку дорослих.
Перший рік життя.Становлення мови дітей першого року життя. Особливості домовного періоду. Розвиток голосових реакцій (гукання, гудіння, трелі, белькіт), наслідування звуків і слів. Розвиток розуміння мовлення оточення, поява перших усвідомлених слів. Базисна характеристика розвитку мовлення дітей.
Зміст та завдання розвитку мовлення дітей першого року життя. Шляхи розвитку мовлення дітей першої групи раннього віку: розвиток домовних проявів і наслідування звуків. Розвиток розуміння мовлення. Навчання дітей вимови перших усвідомлених слів.
Методика проведення ігор-занять з розвитку мовлення. Прийоми організації індивідуальних і групових ігор-занять. Використання картинки й художньої літератури в роботі з дітьми першого року життя.
Другий рік життя. Характеристика мовлення дітей другого року життя. Розвиток розуміння мовлення, фонематичного слуху, активного мовлення дітей. Специфіка засвоєння дітьми слів, темпи збагачення словника. Оволодіння граматичними елементами мови. Базисна характеристика розвитку мовлення дітей.
Зміст і завдання розвитку мовлення дітей на другому році життя.
Методика проведення занять з дітьми другого року життя» їх види й характеристика. Структура заняття. Використання на заняттях різноманітних прийомів навчання: показ з називанням, показ предметів у дії, зразок мовлення вихователя, повторення слів і речень, запитання, відшукування й впізнавання предметів, емоційно-ігрові прийоми. Використання картинок, показ інсценівок, читання й розповідання дітям (оповідання, казки, потішки, вірші).
Керівництво розвитком мовлення дітей другого року життя у процесі спілкування вихователя з дітьми в повсякденному житті. Організація спілкування з дітьми старшого дошкільного віку.
Третій рік життя. Характеристика мовлення дітей третього року життя: розвиток розуміння мовлення, словниковий запас. Звукова й граматична правильність мовлення, діалогічне мовлення, особливості засвоєння речень.
Спілкування як важлива умова розвитку активного мовлення дітей. Розмова вихователя з дітьми в повсякденному спілкуванні як метод розвитку діалогічного мовлення. Базисна характеристика розвитку мовлення дітей.
Зміст і завдання розвитку мовлення дітей третього року життя.
Методика розвитку мовлення дітей третього року життя. Види занять, їх кількість, специфіка проведення. Методи й прийоми розвитку мовлення на третьому році життя: спостереження, цільові прогулянки, розглядання предметів і бесіда про них, розмови вихователя з дітьми. Розповіді вихователя. Доручення мовного характеру, дидактичні ігри, бесіди-розповіді, бесіди за картинками, показ інсценівок, театрів, діафільм мів, читання й розповідання казок, оповідань, віршів, потішок. Розвиток мовлення в повсякденному житті. Характеристика навчально-методичних посібників з розвитку мовлення дітей раннього віку.
Специфічні особливості мовлення дітей молодшого дошкільного віку: домінантний тип мовлення, загальна пом'якшеність мовлення, характеристика словника і граматичної правильності мовлення, ситуативність мовлення, співвідношення соціалізованого та егоцентричного мовлення; провідний вид спілкування як діяльності (М.І.Лісіна, Д.Б.Ельконін); форми і функції мовлення. Статеві відмінності мовлення хлопчиків і дівчаток. Базисна характеристика мовлення дітей 4 років.
Особливості мовлення дітей середнього дошкільного віку. Досягнення мовленнєвого розвитку: надзвичайна мовленнєва активність, нестійкість вимови, словотворчість, допитливість (чомучки); провідний вид спілкування; специфіка засвоєння словника і граматичної правильності мовлення; співвідношення ситуативного і контекстного мовлення (З.Істоміна, Г.МЛеушина); поява нових типів зв'язного мовлення; функції і форми мовлення. Базисна характеристика мовлення дітей 5 років.
Характеристика мовлення дітей старшого дошкільного віку. Досягнення в розвитку мовлення дітей цього віку. Провідний вид спілкування. Функції і форми мовлення. Періодизація мовленнєвого розвитку дітей (А.ЇСМаркова). Базисна характеристика мовлення випускника дошкільного закладу освіти.
Теми семінарських та практичних занять
1. Методика розвитку мовлення дітей другого і третього року життя — 2 год.
Теми лабораторних занять
1. Складання конспектів ігор-занять з розвитку мовлення дітей раннього віку — 2 год.
2. Моделювання ситуацій ігор-занять з розвитку мовлення дітей раннього віку за попередньо складеними конспектами — 2 год.
Завдання для самостійної роботи
• Розробіть сценарій сюжетного показу для дітей другого чи третього (на вибір) року життя — 2 год.
• Складіть методичні рекомендації щодо використання предметних картинок для розвитку мовлення дітей раннього віку — 4 год.
• Складіть картотеку методичної літератури з розвитку мовлення дітей раннього віку з коротким анотованим текстом до кожного посібника — 4 год.
• Випишіть по 2 дидактичні гри для дітей другого та третього років життя — 2 год.
Тема 5. Методика розвитку зв'язного мовлення у дітей
Поняття зв'язного мовлення. Види зв'язного мовлення (діалогічне, монологічне). Діалог, монолог. Ситуативне й контекстне мовлення. Особливості засвоєння дітьми дошкільного віку зв'язного мовлення. Сучасні дослідження проблеми розвитку зв'язного мовлення.
Методика розвитку діалогічного мовлення. Завдання й зміст розвитку діалогічного мовлення в дошкільному закладі. Розмова вихователя з дітьми в повсякденному спілкуванні — метод розвитку діалогічного мовлення. Вимоги до організації розмов, їх тематика й зміст у кожній віковій групі. Методика організації й проведення розмов з дітьми. Прийоми активізації мовлення мовчазних та соромливих дітей.
Бесіда — основний метод розвитку діалогічного мовлення. Види, зміст і тематика бесід. Значення бесід для розумового, морального та естетичного розвитку дітей.
Методика проведення бесіди: підготовка вихователя й дітей до бесіди, добір наочного, дидактичного, ілюстративного матеріалу та технічних засобів навчання до бесіди. Структура бесіди. Методичні прийоми розвитку діалогічного мовлення дітей у ході бесіди. Види запитань вихователя. Вимоги до запитань та відповідей дітей.
Методика навчання дітей монологічного мовлення (розповідання). Зміст і завдання навчання дітей монологічного мовлення. Характеристика методів, прийомів навчання дітей монологічного мовлення. Види розповідей, їх класифікація, послідовність введення різних видів розповідей, їх місце на заняттях з розвитку мовлення.
Навчання дітей розповідання за дидактичними картинами. Значення картин у навчанні розповідання. Види розповідей за змістом картин. Методика навчання описових розповідей за картиною. Сюжетні й творчі розповіді. Місце розповідей за дидактичними картинами у структурі заняття з розвитку мовлення. Методика навчання дітей розповідання за картинами в різних вікових групах.
Навчання дітей розповідання за іграшками. Види розповідей. Описові розповіді, їх структура й прийоми навчання. Сюжетні розповіді за однією іграшкою та набором іграшок (за ігровою сюжетною обстановкою). Добір іграшок, вимоги до них. Прийоми навчання розповідання за іграшками в різних вікових групах.
Розповіді дітей з досвіду. Значення цього виду розповідей, вимоги до них. Тематика розповідей. Роль сенсорного досвіду в складанні розповідей. Методичні прийоми навчання розповідання з власного досвіду: зразок розповіді, план, вказівки. Методика навчання дітей складання листів. Добір матеріалу для змісту листа. Структура заняття й прийоми керівництва.
Переказ літературних творів. Суть переказу, його значення для розвитку зв'язного мовлення, пам'яті, мислення. Добір літературних творів для переказу, вимоги до них.
Вимоги до дитячих переказів (усвідомленість, послідовність, точність, образність і граматична правильність мови, інтонаційна виразність, елементи творчої доробки). Структурні компоненти заняття. Методичні прийоми навчання дітей переказу: запитання, план, спільний, відображений переказ, підказка, переказ за частинами, за ролями, за малюнками, з використанням ТЗН, ілюстративного матеріалу, від першої особи, переказ з елементами драматизації та навчання творчого розповідання, інсценування. Особливості навчання переказу в різних вікових групах.
Навчання творчого розповідання. Роль чуттєвого досвіду, розвиток самостійності й творчої уяви в ході розповідей. Види й тематика розповідей: складання розповідей за опорними словами, продовження початку розповіді (казки) вихователя, складання початку до кінцівки розповіді (казки) вихователя, творчі розповіді на тему, розповіді про смішні епізоди, про одного героя, розповіді-мініатюри (етюди), самостійне складання казок, небувальщин, складання розповідей, аналогічних прочитаним. Методика проведення кожного з цих видів розповідей. Структурні компоненти заняття й методичні прийоми навчання творчого розповідання. Методика розвитку креативного мовлення у дітей.
Використання сюжетно-рольових, дидактичних ігор, вправ, мовних логічних задач у навчанні зв'язного мовлення, їх види, зміст, місце на заняттях з розвитку мовлення та в повсякденному спілкуванні. Розповіді дітей вихователю, товаришам. Розвиток пояснювальної, планувальної функцій мовлення на заняттях і в різних видах діяльності. Значення розвитку зв'язного мовлення в підготовці дітей до школи.
Теми семінарських та практичних занять
1. Характеристика зв'язного мовлення — 2 год.
2. Методика розвитку діалогічного мовлення — 2 год.
3. Методика навчання розповідання — 2 год.
Теми лабораторних занять
1. Моделювання занять з розвитку зв'язного мовлення, їх аналіз — 2 год.
Завдання для самостійної роботи
• Стосовно пропонованих запитань розробіть (письмово) різні варіанти діалогів з усіма можливими відповідями на кожне запитання за схемою: запитання — відповідь.
— Котра година? Як тебе (Вас) звати? Де ти мешкаєш (живеш)? Як ти вітаєшся вранці (вдень, ввечері)? Як ти прощаєшся? Як можна попросити вибачення? Як можна подякувати? Як можна зробити зауваження? Як можна запросити на гостини? Як можна привітати людину з якоюсь подією? Як можна запросити до гри? -- 2 год.
• Розробіть тематику розмов для дітей молодшої (чи середньої) групи на квартал. Дайте обґрунтування — 1 год.
• Складіть тематику бесід для старшої групи на навчальний рік. Обґрунтуйте свій вибір — 1 год.
• Розробіть тексти мовленнєвих ситуацій та мовних логічних задач для розвитку діалогічного і монологічного мовлення дітей — 4 год.
• Створіть зразки розповідей вихователів для дітей різних вікових груп: описової про іграшку, сюжетної про одну іграшку та за ігровою ситуацією; за опорними словами, з власного досвіду, на тему та за планом, про смішний епізод — 2 год.
Тема 6. Методика словникової роботи й ознайомлення з довкіллям
Закономірності засвоєння слова дитиною. Перші слова, їх специфіка й особливості. Етапи оволодіння словами. Критика теорії «відкриття» В.Штерна та Ш.Бюлера. Оволодіння значенням слова. Лексичне значення слів. Ступені узагальнення слів за значенням (М.М.Кольцова), засвоєння дітьми прямого й переносного значення слів.
Завдання й зміст словникової роботи в різних вікових групах дошкільного закладу. Добір слів для засвоєння дітьми. Словник-мінімум, тематичні словники.
Ускладнення вимог програми до словника дітей у різних вікових групах:
• розширення словника на основі ознайомлення дітей з новими предметами, явищами навколишнього життя;
• уведення нових слів у процесі поглиблення знань дітей про предмети, явища та їх відношення, якості, властивості; введення антонімів, синонімів, порівнянь;
• розвиток словника у процесі узагальнення уявлень про предмети та явища; введення слів, що означають елементарні поняття (видові, родові) (В.Й.Логінова).
Принципи словникової роботи: тісний взаємозв'язок слова з фактами реальної дійсності, введення слів на основі активної пізнавальної діяльності; вирішення всіх завдань словникової роботи в єдності. Характеристика методів і прийомів словникової роботи.
Ознайомлення дітей з природою — основа словникової роботи.
Провідні принципи ознайомлення дітей з явищами навколишнього світу: тематичне об'єднання, інформативне та емоційне насичення навчального матеріалу; тісний взаємозв'язок з розвитком рідного мовлення і логічного мислення; активна пізнавальна діяльність; відповідність сучасності; врахування культурно-етнографічних особливостей краю; поєднання пізнавальних і виховних завдань (у т.ч. виховання основ економічної і екологічної культури).
Базовий компонент дошкільної освіти та його характеристика. Характеристика відповідних розділів варіативних програм виховання дітей у дошкільних закладах: назви розділів, завдання, обсяг і зміст матеріалу, система його подачі в різних вікових групах на заняттях та в повсякденному житті.
Характеристика методів та прийомів ознайомлення дітей з довкіллям і словниковою роботою: безпосереднє та опосередковане ознайомлення з предметами та явищами довкілля, розвиток словника.
Методи безпосереднього і дійового пізнання дітьми довкілля і словникової роботи, їх значення у розвитку дитини.
Спостереження — основа формування реалістичних уявлень і понять про навколишній світ: короткочасні і довготривалі; первинні, повторні, підсумкові. Спостереження порівняльного характеру. Методика проведення спостережень у різних вікових групах: підготовка вихователя, прийоми керівництва спостереженням у різних вікових групах. Добір об'єктів, часу і місця для спостережень.
Прогулянки та екскурсії за межі дошкільного закладу, їх роль в ознайомленні з довкіллям. Методика проведення цільових прогулянок у різних вікових групах: підготовка вихователя і дітей. Специфіка прийомів. Вимоги до організації та проведення екскурсій. Методика проведення екскурсій: початок, завершення екскурсії; ігрові моменти під час екскурсії, що активізують спостережливість дітей; закріплення, систематизація знань в інших видах діяльності.
Екскурсії-огляди предметів довкілля, їх тематика в різних вікових групах. Вимоги до проведення: добір мовленнєвого ілюстративного матеріалу, прийоми активізації пізнавальної діяльності.
Розглядання предметів і бесіда про них, їх роль в ознайомленні дітей з якостями, властивостями предметів, матеріалів. Провідні завдання1 І змістове наповнення роботи з ознайомлення дітей з предметами в різних вікових групах. Прийоми активізації дітей під час розглядання предметів: змістове і емоційне звернення, зіставлення і порівняння, введення нових слів. Роль розглядання предметів у розвитку здатності послідовно спостерігати, доходити висновків.
Розглядання дидактичних картин та їх Місце в первинному ознайомленні, зіставленні та порівнянні, систематизації предметів і явищ довкілля. Серії дидактичних картин для дошкільних закладів. Види дидактичних картин, вимоги до їх змісту та оформлення для дітей різних вікових груп. Види бесід за сюжетними картинами: констатуючого змісту (Хто це? Де? З ким? тощо), для з'ясування загального змісту картини, для опису предметів, дійових осіб; для встановлення причинних зв'язків між елементами картини; для активізації та збагачення словника; оцінювального змісту; з елементами змагання тощо. Методика їх проведення на заняттях ознайомлення з навколишнім. Прийоми активізації дітей під час розглядання дидактичних картин: вступна розповідь вихователя, звернення до минулого досвіду дітей, читання фрагментів віршів та оповідань, розглядання наочності, використання приказок, загадок, прислів'їв, поєднання різних видів запитань, придумування назви до картини і тощо.
Розглядання репродукцій художніх картин і їх роль у формуванні образного узагальнення навколишнього. Особливості сприймання дітьми творів живопису. Методика використання картин зарубіжних і вітчизняних художників для ознайомлення дітей з довкіллям: тематика картин, структура заняття, прийоми введення дітей у світ образного відображення дшсності. Методика ознайомлення з портретним живописом (портрети дітей і дорослих). Сучасний стан дослідження проблеми ознайомлення дошкільників з творами живопису. Вплив мистецтва на розвиток образного мовлення дітей.
Показ діафільмів, кінофільмів, перегляд телепередач та їх роль в ознайомленні з довкіллям дітей дошкільного віку. Дидактичні можливості екранно-звукових засобів та особливості їх сприймання дітьми. Методика показу діафільмів. Гігієнічні та педагогічні вимоги до них. Методика використання кінофільмів та перегляд телепередач у роботі з дітьми.
Методи опосередкованого ознайомлення дітей з довкіллям. Методика читання оповідань і віршів на заняттях ознайомлення з навколишнім: структура заняття, прийоми активізації дітей під час читання. Вимоги до добору творів для читання: доступність для сприймання дітьми, високохудожність і виховна значущість твору, динамічність змісту, пізнавальна цінність. Художні твори вітчизняних письменників про працю дорослих, рідний край, Батьківщину, родину, явища та предмети навколишнього світу.
Використання усної народної творчості в ознайомленні дітей з довкіллям: значення, провідні завдання, місце в роботі. Жанри усної народної творчості пізнавального змісту. Методика загадування і відгадування загадок. Ознайомлення дітей з переносним значенням прислів'їв.
Бесіда як цілеспрямоване обговорення предметш та явищ дшсності. Види бесід: вступні, супроводжуючі діяльність дітей, підсумкові або заключні, узагальнювальні та систематизувальні; з власного досвіду дітей, оцінювального характеру, на встановлення причинно-наслідкових зв'язків між подіями, порівняльного характеру. Методика проведення бесід: структура, завдання та методичні прийоми кожного структурного компонента бесіди.
Дидактичні ігри як метод ознайомлення дітей з довкіллям. Види дидактичних ігор: з предметами, іграшками, лялькою, картинками; настільно-друковані; словесно-логічні. Класифікація ігор для ознайомлення з навколишнім з дидактичною метою: на закріплення назв предметів та їх частин; для закріплення якостей, властивостей, ознак предметів; на закріплення знань про матеріал; про професії дорослих; на зіставлення іпорівняння, систематизацію і класифікацію. Місце дидактичних ігор та дидактичних вправ у роботі з дітьми різного віку, їх організація та проведення.
Настільно-друковані ігри, народні хороводні ігри та їх місце у словниковій роботі.
Специфіка занять зі словникової роботи, їх види й методика проведення: ознайомлення з якостями та властивостями предметів, заняття на формування понять, узагальнень і класифікацію. Комплексні й тематичні заняття, методика їх проведення.
Методика проведення занять для ознайомлення з довкіллям дітей дошкільного віку. Класифікація занять. Методика проведення занять для ознайомлення дітей з предметами та явищами, уточнення та закріплення знань про навколишнє: тематика, завдання, структура занять. Провідні методи навчання в різних вікових групах.
Розвиток словника в різних видах діяльності. Робота над словником на заняттях з усіх розділів програми виховання і розвитку.
Теми семінарських та практичних занять
1. Закономірності засвоєння слова дитиною — 2 год.
2. Форми і методи словникової роботи — 2 год.
3. Ознайомлення дітей з довкіллям — 2 год.
Теми лабораторних занять
1. Спостереження та аналіз занять (комплексних, тематичних) зі словникової роботи, зв'язного мовлення в різних вікових групах. Запис та обговорення їх — 2 год.
Завдання для самостійної роботи
• Доберіть дитячу літературу, вірші, загадки до теми «Правила дорожнього руху». Розробіть конспект заняття чи гри на ознайомлення дітей з правилами дорожнього руху — 2 год.
• Складіть план-конспект заняття на тему «Рідний край» (вікова група на вибір) — 2 год.
• Складіть словник-мінімум для однієї з вікових груп на тему: «Матеріали, їх якості і властивості» — 1 год.
• Складіть анотацію на методичний посібник Богуш A.M. «Заняття з розвитку мови в дитячому садку» (К., 1988) — 1 год.
Змістовий модуль III. Формування граматичної, фонетичної, художньо-мовленнєвої компетенції дітей
Тема 7. Методика формування граматичної будови мовлення у дітей
Загальне поняття про граматичну будову мови. Значення засвоєння граматичної будови мови для мовленнєвого розвитку дітей та підготовки їх до школи.
Становлення граматичної будови мови у дітей. Пасивне та активне засвоєння граматики (Д.Ф.Ніколенко). О.М.Гвоздев про періоди становлення граматичної будови мови. Особливості засвоєння дітьми речень. Оволодіння флексіями, узгодженнями й керуванням (О.М.Гвоздев, М.П.Феофанов, В.Й.Ядешко).
Закономірності засвоєння граматичних значень дітьми дошкільного віку. Типові помилки в мовленні дітей та їх причини. Дослідження формування граматичної правильності мовлення в дітей (Ф.О.Сохін та ін.)
Дитяче словотворення, його характеристика, види, типи, причини цього явища. КнигаК.І.Чуковського «Від 2 до 5». Словесна творчість, її характеристика.
Завдання й зміст формування граматичної правильності мовлення в дітей. Умови, необхідні для засвоєння дітьми норм граматики (А.М.Богуш). Шляхи й методи формування граматичної правильності мовлення. Дидактичні ігри, вправи, мовленнєві ситуації, казки, їх місце у формуванні граматичної будови мови.
Формування граматичної правильності мовлення у процесі режимних моментів та на заняттях з інших розділів програми.
Теми семінарських та практичних занять
1. Особливості засвоєння граматичної будови мовлення у дошкільному віці — 2год.
2. Шляхи і методи формування граматичної правильності мовлення у дітей — 2 год.
Теми лабораторних занять
1. Складання планів-конспектів комплексних і тематичних занять з формування граматичної правильності мовлення, їх аналіз — 2 год.
Завдання для самостійної роботи
• Зробіть схеми (малюнки) та текстове описування артикуляції звуків: [Ш], [Ж], [Р] з кн. Н.І.Тоцької «Фонетика української мови та її вивчення в початкових класах» (К., 1976)— 1 год.
• Складіть анотацію на працю О.М.Гвоздева «Формирование грамматической правильности речи» (в кн. «Вопросы изучения детской речи» (М., 1962) — 1 год.
• Складіть конспекти тематичного та комплексного занять з граматичної правильності мовлення (вікова група на вибір) — 2 год.
• Випишіть дві дидактичні гри та дві дидактичні вправи на формування граматичної правильності мовлення — 1 год.
• Складіть розповідь з важкими для дітей у граматичному відношенні словами. Визначте завдання та прийоми їх використання в кожній віковій групі — 1 год.
Тема 8. Методика виховання звукової культури мовлення
Закономірності засвоєння звука дитиною. Стадія крику й белькоту. Дискусійні погляди на час появи й функції белькоту. Значення домовних проявів у становленні звукової культури мовлення. Особливості засвоєння дітьми фонем. Періоди засвоєння
дітьми фонем. Роль слухового й мовно-рухового аналізаторів у засвоєнні дітьми звуків (В.Бельтюков, О.Гвоздев, Н.Швачкін).
Сприймання звуків на слух і їх артикуляція. Усвідомлення звукового аспекту рідного мовлення. Дослідження вчених (О.Гвоздєв, С.Бернштейн, В.Бельтюков, Н.Швачкін, Д.Ельконін, Л.Журова та ін.) засвоєння дітьми звукового аспекту мовлення.
Поняття фонема, звук, звукова культура мовлення: фонетична й орфоепічна правильність мовлення, дикція, мовне дихання, фонематичний і мовний слух, темп мовлення, сила голосу, інтонаційна виразність мовлення. Характеристика компонентів звукової культури мовлення.
Передумови виховання звукової культури мовлення: розвиток слухового й мовленнєво-рухового аналізаторів, фонематичного слуху, гігієна нервової системи, охорона органів слуху, мовлення, носоглотки; правильне мовлення оточення, активна мовленнєва практика, наявність дидактичного матеріалу, спільна робота дошкільного закладу й сім'ї.
Особливості звуковимови дітей різних вікових груп.
Завдання й зміст виховання звукової культури мовлення. Прийоми індивідуальної перевірки звуковимови дітей.
Система роботи щодо виховання звукової культури мовлення: розвиток слухової уваги, фонематичного слуху, мовного дихання, дикції, сили голосу, інтонації. Фронтальна та індивідуальна робота з дітьми.
Дидактичні при й вправи у вихованні звукової культури мовлення.
Види занять, їх структура, обладнання наочними і дидактичними матеріалами. Методика їх проведення у різних вікових групах.
Виховання звукової культури мовлення у процесі режимних моментів й на інших заняттях.
Поняття виразність мовлення. Мовні та позамовні (паралінгвістичні, екстралінгвістичні) засоби виразності мовлення, їх характеристика. Специфіка засвоєння виразного мовлення дітьми на етапі дошкільного дитинства. Методика виховання виразного мовлення у дітей у різних вікових групах.
Теми семінарських та практичних занять
1. Особливості засвоєння дитиною звукового боку мови — 2 год.
2. Методика виховання звукової культури мовлення у дітей — 2 год.
Теми лабораторних занять
1. Аналіз звукової культури мовлення дітей різних вікових груп. Складання порівняльних характеристик. Заповнення таблиць — 2 год.
2. Моделювання ситуацій індивідуальної роботи з дітьми з розділів «Граматична правильність мовлення» та «Звукова культура мовлення» — 2 год.
Завдання для самостійної роботи
• Складіть план індивідуального заняття з виховання звукової культури мовлення — 1 год.
• Розробіть конспект тематичного заняття з виховання звукової культури мовлення — 2 год.
• Випишіть чистомовки, швидкомовки, дидактичні, рухливі ігри, вправи пальчикової гімнастики на закріплення звуковимови у дітей — 2 год.
• Складіть план роботи для корекції звуковимови у старших дошкільників — 1 год.
• Розробіть комплект дидактичного матеріалу (артикуляційні профілі, артикуляційні вправи, чистомовки, швидкомовки тощо) для формування правильної звуковимови у дітей — 2 год.
Тема 9. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей
Художньо-мовленнєва діяльність як педагогічна категорія. Сутність і структура художньо-мовленнєвої діяльності.
Функції художньо-мовленнєвої діяльності: суспільно-перетворювальна і компенсаторна, пізнавально-евристична, національно-духовна й історична, інформативно-комунікативна, виховна.
Основні змістові лінії художньо-мовленнєвої діяльності: літературно-мовленнєва, образотворчо-мовленнєва, театрально-мовленнєва, музично-мовленнєва діяльність. Зміст і базисні характеристики художньо-мовленнєвої діяльності дітей у Базовому компоненті дошкільної освіти та варіантних програмах.
Значення художнього слова у вихованні і мовленнєвому розвитку дітей дошкільного віку. Українські письменники (Г.Сковорода, І.Франко) та вчені (К.Д.Ушинський, О.Ольжич, С.Ф.Русова, М.Г.Стельмахович, А.М.Богуш) про місце і значення фольклору в розвитку мовлення у вихованні дітей.
Джерело і жанри художнього читання. Принципи добру літературних творів для читання й розповідання дітям. Принципи ознайомлення дітей з художніми творами. Форми роботи з книгою в дошкільному закладі.
Види і типи занять з художньої літератури. Методика їх проведення у різних вікових групах. Специфіка окремих видів занять, їх структура, методичні прийоми роботи. Підготовка вихователя до занять: добір твору, виразне читання, виділення важких слів, добір ілюстрацій, наочності, технічних засобів навчання.
Види бесід після художнього читання. Прийоми ознайомлення дітей з жанрами, композицією, засобами художньої виразності твору, дитячою книгою, її структурою.
Методика проведення етичних бесід: підготовка вихователя і дітей, структура етичної бесіди, прийоми роботи.
Куточок книги в дитячому садку. Значення куточка книги. Зміст і обладнання куточка книги в різних вікових групах. Методика роботи в куточку книги. Літературні та літературно-музичні свята та розваги, їх значення. Тематика, види, зміст літературних ранків і вечорів, методика їх проведення в різних вікових групах.
Використання творів художньої літератури й малих фольклорних жанрів у повсякденному житті, на заняттях з інших розділів програми.
Організація театрально-ігрової та театрально-мовленнєвої діяльності дітей. Сутність і структура театрально-мовленнєвої діяльності дошкільників.
Розвиток мовлення дітей у процесі театралізації.
Форми театрально-ігрової та театрально-мовленнєвої діяльності в дошкільному закладі: театральна вистава як видовище; гра-драматизація, театралізовані ігри, гра за сюжетом літературного твору як гра для себе.; інсценування як підготовлений виступ дітей для глядачів. Завдання і зміст розвитку мовлення в різних формах театрально-мовленнєвої та театрально-ігрової діяльності в різних вікових групах. Зв'язні висловлювання (за формою), що виникають у процесі театрально-мовленнєвої діяльності: колективні етюди, сюжетноскладання, сценарії, ігрові діалоги, імпровізація монологічних діалогів.
Види театрів: настільний, картонажний, ляльковий, театр іграшок, тіньовий, фланелеграф, пальчиковий театр, театр живих тіней, «театральна антресоля». Методика їх використання в різних вікових групах.
Драматизація та інсценування за змістом художніх творів у дошкільному закладі. Режисура — шлях трансформації казки у гру. Методика організації та керування іграми-драматизаціями; читання за ролями, інсценування художніх творів у різних вікових групах.
Ознайомлення дітей зі спеціальною театральною термінологією. Театральна абетка. Підготовка дитячих вистав. Методика організації театрально-мовленнєвої діяльності: обговорення і складання сценарію, розподілення ролей, виготовлення необхідних атрибутів, проведення репетицій. Методи і прийоми формування інтонаційної виразності мовлення, розвитку акторських здібностей дітей у процесі театрально-мовленнєвої діяльності. Критерії визначення рівня розвитку театрально-мовленнєвої компетентності, методика обстеження в різних вікових групах.
Теми семінарських та практичних занять
1. Характеристика художньо-мовленнєвої діяльності як педагогічної категорії — 2 год.
2. Методика читання й розповідання художніх творів на заняттях — 2 год.
3. Використання художньої літератури в повсякденному житті — 2 год.
Теми лабораторних занять
1. Спостереження та аналіз роботи з організації художньо-мовленнєвої діяльності в повсякденному житті — 2 год.
Завдання для самостійної роботи
• Дайте письмовий аналіз програми з художньо-мовленнєвої діяльності, вміщеної в авторській програмі А.М.Богуш «Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку» (К.,1997) — 2 год.
• Випишіть змістову характеристику художньо-мовленнєвої діяльності (у вигляді таблиці) з навчально-методичного посібника А.Богуш «Мовленнєвий компонент дошкільної освіти» (Одеса, 2004) — 1 год.
• Складіть анотацію на посібник Н.Гавриш «Художнє слово і дитяче мовлення» (К., 2005). Зробіть виписки, які стосуються змістових ліній художньо-мовленнєвої діяльності (С. 28—30; 95—96; 116—124) — 2 год.
• Випишіть зачини та кінцівки казок — 1 год.
• Розробіть сценарії:
а) літературного ранку чи вечора;
б) інсценування художнього твору — 2 год.
Змістовий модуль IV. Спільна робота дошкільного закладу, школи і сім'ї з розвитку мовлення дітей
Тема 10. Навчання елементів грамоти
Поняття навчання грамоти. Теоретичні засади навчання грамоти (лінгвістичні, психолого-педагогічні).
Короткий історичний огляд методів навчання грамоти у вітчизняній та зарубіжній педагогіці (КД.Ушинський, М.Монтесорі, Макіндер, Жакото).
Сучасні варіанти методик навчання грамоти дітей дошкільного вису. Характеристика «Абеток» для дошкільників.
Підготовка дітей до навчання грамоти в дошкільному закладі освіти: формування звукового аналізу слій; ознайомлення зі звуком, складом, словом, реченням, наголосом.
Підготовка руки дитини до письма. Формування графічних навичок письма, їх відмінність від навичок малювання. Завдання й зміст підготовки руки дитини до письма. Гігієнічні й педагогічні вимоги до організації занять. Ознайомлення дітей із зошитом. Специфіка занять з підготовки руки дитини до письма й методика їх проведення у випускній групі дошкільного закладу. Вправи в зошиті.
Види й характеристика наочних, дидактичних посібників, методика їх використання в процесі навчання грамоти.
Наступність і перспективність з навчання дітей рідної мови в дошкільних закладах освіти та першому класі школи. Форми і методи забезпечення наступності і перспективності з навчання дітей та учнів рідної мови.
Мовленнєва готовність дітей до школи. Діагностика мовленнєвої готовності даей до школи.
Теми семінарських та практичних занять
1. Теоретичні засади навчання грамоти — 2 год.
2. Підготовка до навчання грамоти в дошкільному закладі освіти — 2 год.
3. Підготовка руки дитини до письма — 2 год.
4. Планування й облік роботи з розвитку мовлення у дошкільному закладі — 2 год.
Теми лабораторних занять
1. Спостереження занять з навчання дітей елементів грамоти, з підготовки руки дитини до письма, аналіз їх — 2 год.
2. Моделювання ситуацій проведення занять з підготовки руки дитини до письма за складеними конспектами занять — 2 год.
3. Складання планів навчально-виховної роботи (планування роботи з розвитку мовлення на заняттях і в повсякденному житті) — 2 год.
Завдання для самостійної роботи
• Випишіть 5 дидактичних ігор з розвитку звукового аналізу слів та навчання грамоти — 1 год.
• Складіть бібліографічний покажчик азбук для дітей 6-7 років, виданих за останні 5 років — 1 год.
• Розробіть конспекти занять:
а) з розвитку звукового аналізу слів для середньої та старшої груп;
б) на ознайомлення дітей з буквою;
в) з навчання дітей читання — 2 год.
• Розробіть зіставний аналіз змісту, навчання дітей грамоти в дошкільному закладі і 1 класі школи — 2 год.
Тема 11. Педагогічний менеджмент в організації навчально-мовленнєвої діяльності в дошкільному закладі освіти
Сутність і завдання педагогічного менеджменту в організації навчально-мовленнєвої діяльності в дошкільному закладі освіти.
Роль старшого вихователя й завідуючої в організації роботи з розвитку мовлення в дошкільному закладі. Форми роботи старшого вихователя й завідуючої. Шляхи підвищення кваліфікації вихователів. Відкриті заняття й режимні моменти з розвитку мовлення, доповіді, консультації, робота методичного об'єднання з розвитку мовлення. Творчі групи.
Планування й облік роботи з розвитку мовлення в календарному, річному і місячних планах. Педагогічний контроль і методична допомога старшого вихователя й завідуючої з розвитку мовлення. Обладнання педагогічного кабінету з розвитку мовлення. Схема контролю, методичні розробки, анотації. Вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду роботи вихователя з розвитку мовлення. Тематичні обліїсові щоденники.
Питання методики навчання дітей рідної мови у роботі методичних кабінетів відділів освіти. Форми роботи, їх характеристика. Робота з активом.
Теми семінарських та практичних занять
1. Мовленнєва готовність дітей до школи (у формі батьківської конференції) 2 год.
Теми лабораторних занять
4. Обстеження мовленнєвої готовності дітей до школи — 2 год.
Завдання для самостійної роботи
• Складіть перелік індивідуальних, індивідуально-групових, групових та фронтальних занять на місяць з розділів «Розвиток мовлення», «Ознайомлення з навколишнім», «Художня література» для кожної з вікових груп — 1 год.
• Розробіть анотацію до однієї з дидактичних сюжетних картин за схемою:
1) назва серії; автор, місце, рік видання;
2) назва картини;
3) короткий зміст картини; 4)словник;
5) методичні рекомендації: а) молодша група; б) середня; в) старша — 2 год.
• Складіть план роботи творчої групи на тему: «Шляхи активізації мовленнєвої діяльності старших дошкільників» — 2 год.
• Складіть перспективний тематичний план на квартал для однієї з вікових груп на тему: «Дидактичні ігри з розвитку мовлення» — 1 год.
Тема 12. Спільна робота дошкільного закладу і сім′ї з розвитку мовлення дітей
Роль сім'ї в розвитку мовлення, реалізації вимог базового компонента дошкільної освіти, мовленнєвій підготовці дитини до школи. Єдність вимог дошкільного навчального закладу й сім'ї до культури дитячого мовлення. Завдання дошкільних заклади у роботі з сім'єю щодо реалізації мовленнєвого аспекту БКДО. Форми й зміст роботи дитячого садка й сім'ї з розвитку мовлення дітей, які відвідують дошкільні заклади, та тих, які виховуються вдома.
Теми семінарських та практичних занять
1. Шляхи вдосконалення мовленнєвого розвитку у національному дошкільному закладі (у формі педагогічного рингу) — 2 год.
Завдання для самостійної роботи
• Розробіть план проведення батьківських зборів на теми: «Мовлення ваших дітей» — молодша група;
«Як задовольнити чомучок?» — середня група; «Готуємось до школи» — старша група — 2 год.
• Складіть педагогічні поради для батьків «Книга в житті вашої дитини», «Комп'ютер і діти» — 1 год.
• Складіть план роботи лекторію на рік «Школа молодої матері» для матерів, діти яких не відвідують дошкільні заклади (вік дітей до 4 років). До плану введіть роботу з розвитку мовлення, ознайомлення з довкіллям, художньою літературою — 2 год.
• Складіть план підготовки та проведення батьківської конференції на тему «Мовленнєва підготовка дітей до школи» — 2 год.
• Розробіть анкету для батьків «Місце дитячої книги у сім'ї» — 1 год.
Розподіл балів, що присвоюються студентам
Модуль 1 (поточне тестування) Модуль 2 (творчі завдання) Підсумкове опитування (залік) Підсумкове опитування (екзамен) Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 Змістовий модуль 3 Змістовий модуль 4 Т.1 Т.2 Т.3 Т.4 Т.5 Т.6 Т.7 Т.8 Т.9 Т.10 Т.11 Т.12 Т.13 3 3 4 4 5 5 4 4 5 5 3 2 3 10 10 30 100
Шкала оцінювання:
85—100 балів— відмінно;
65—84 бали— добре;
50—64 бали— задовільно
40—49 балів— незадовільно з можливістю повторного складання екзамену;менше 40 балів— незадовільно з обов'язковим повторним прослуховуванням курсу.
Основна література:
1. Артемова Л.В. Театрализованные игры дошкольников. — М., 1991.
2. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. — Львів, 1990.
3. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. — К., 1999.
4. Базова програма розвитку дошкільника «Я у світі». — К., 2009.
5. Білан О.І. Організація роботи і планування з навчання дошкільників розповідай засобами ілюстрації. — Львів, 2003.
6. Богуш AM. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років. Монографія. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2004. — 376 с
7. Богуш A.M. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. — Одеса: Маяк, 1999. - 88 с
8. Богуш A.M., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови: Підручник / За ред. A.M.Богуш. — К.: Вища школа, 2007. — 542 с: іл.
9. Богуш A.M., Гавриш Н., Котик Т. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2006. — 304 с
10. Богуш A.M., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі. — К.: Вища школа, 2002.
і 1. Богуш А., Гавриш Н. Методика ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному навчальному закладі. Підручник для ВНЗ. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. — 408 с
12. Богуш А. М., Луцан Н.І. Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників: мовленнєві ігри, ситуації, вправи. Навчально-методичний посібник. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. — 256 с.
IS. Богуш A.M. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі. Практикум. — К.: Вища школа, 1992. — 192 Є,
14. Богуш А. М. Методика навчання дітей української мови в дошкільних навчальних закладах. Підручник. 2-ге видання, доповнене і перероблене. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. - 440 І
15. Богуш AM., Котик Г.М. Методика навчання дітей української мови в дошкільному закладі. Практикум: Навчальний посібник. — К.: Вища школа, 1994. — 157 с
16. Богуш A.M. Теорія і методика розвитку мови дітей раннього віку. — К., 2009.
17. Богуш A.M. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і практика. — Запоріжжя, 2000.
18. Богуш A.M. Готуємо руку дитини до письма. — Тернопіль: Мандрівець, 2009. — 108 с.
19. Богуш A.M. Заняття з розвитку мови в дитячому садку. — К., 1988.
20. Богуш A.M. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі. Практикум. — К., 1995.
21. Богуш A.M. Развитие речи детей первых трех лет жизни. — Одеса, 1993.
22. Богуш A.M. Речевая подготовка детей к школе. — К., 1984. 23.
24. Богуш A.M. Теоретичні засади художньо-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку // Педагогіка і психологія. — 1998. — № 3.
25. Богуш A.M., Орланова Н.П., Зеленко Н.Г., Лихолетова В.К. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі / За ред. A.M.Богуш. — К., 1992.
26. Богуш А., Шиліна Н. Мовленнєва готовність старших дошкільників до навчання в школі. - Одеса, 2003.
27. Ветлугина Н.А. Общие вопросы художественного творчества ребенка // Художественное творчество и ребенок / Под ред. Н.А.Ветлугиной. — М., 1972.
28. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку: Програма та методичні рекомендації / Укл. A.M.Богуш. — К., 1997.
29. Гавриш Н. Розвиток зв'язного мовлення дошкільнят. — К., 2006.
30. Гавриш Н. Художнє слово і дитяче мовлення. — К., 2005.
31. Горпинич В. О. Сучасна українська літературна мова. — К., 1999.
32. Дитина в дошкільні роки. — Запоріжжя, 2000.
33. Дитина. Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. — К., 1993.
34. Дошкільна лінгводидактика. — Хрестоматія у 2-х част. / Укл. Богуш A.M. — К., 1999.
35. Кашуба Л.Г. Підготовка до школи дітей шестирічного віку. — Тернопіль, 2001.
36. Культура української мови / За ред. В.М.Русанівського. — К., 1990.
37. Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку. — К., 1999.
38. Маляточко. — Запоріжжя, 2000.
39. Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів. — К.: Магістр-5, 1996.
40. Методичні рекомендації до програми виховання дітей дошкільного віку «Малятко» (Керівник авт. колективу З.П.Плохій). — К., 2000.
41. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. — К., 1994.
42. ШроженкоТ.О. Мовленнєве зростання дошкільника. — К., 1999.
43. Програма середньої загальноосвітньої школи. 1—3 (1—4) класи. — К., 19.97.
44. Розвиток українського мовлення у дошкільників. Програма-довідник для дошкільних закладів з українським мовним режимом. // Укл. Н.Я.Дзюбишина-Мельник. — К., 1991.
45. Українське дошкілля: Програма виховання дітей в дитячому садку. — Львів, 1991.
46. Чуковский К.И. От двух до пяти: Книга для родителей. — М., 1990.
Додаткова література
1. Алексеєнко Т.Ф. Умови сімейного виховання. Науково-методична збірка. — К., 2000.
2. Аматьєва О.П. Діагностика та розвиток творчих здібностей дошкільників у театрально-ігровій діяльності // Наука і освіта. — 1999. — № 5—6.
3. Арнаутов М Психология литературного творчества. Перевод с бол. — М., 1970.
4. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. — М., 1986.
5. Білецький А.О. Про мову і мовознавство: Навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей. — К., 1997.
6. Блик О.П. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія. — К., 1988.
7. Богуш A.M. Мова ваших дітей. — К., 1989.
8. Богуш A.M., Ільченко В.Р. Довкілля для дітей дошкільного віку. — Полтава, 2001.
9. Болтівець С. Психологія творення мови // Дивослово. — 1997. — № 4.
10. Борев Ш. Эстетика. - М., 1988.
11. Венгер Л.А. Педагогика способностей. — М., 1973.
12. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Програма та методичні рекомендації / Укл. A.M.Богуш. — Одеса: «Маяк», 1999.
13. Власова Т.М., Пфафенродт А.Н. Фонетическая ритмика. — М., 1996.
14. Волков И.Ф. Литература как вид художественного творчества: Книга для учителя. — М., 1985.
15. Волошин М. Лики творчества. 2-е изд. — Л., 1989.
16. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психолог, очерк: Книга для учителя. — М., 1991.
17. Гладкіна І.ІЧСеніна В.К. Питання мовленнєвої культури та стилістики. — К., 1997.
18. Гончаренко СУ. Методика як наука. — К.; Хмельницький, 2000.
19. Дошкільна педагогічна психологія / За ред. іфоф. Д.Ф.Ніколенка. — К., 1987.
20. Дьяченко О.М. Развитие воображения дошкольника. — М., 1996.
21. Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды. — М., 1988.
22. Этика: Учебное пособие / Л.Т.Левчук, Д.Ю.Кучерюк, В.И.Панченко, М.Ю.Русин. — К., 1991.
23. Запорожец А.В. Избранные психологические труды: В 2-х т. Т.1. Психологическое развитие ребенка. — М., 1986.
24. Іванишин В., Радевич-Виницький Я. Мова і нація. — Дрогобич, 1994.
25. Каган М.С. Искусство как феномен культуры // Искусство в системе культуры. — М., 1987.
26. Комарова Т. Г. Дошкольный возраст: проблемы развития художественно-творческих способностей // Дошкольное воспитание. — 1998. — №10.
27. Кононенко В.І. Українська етнолінгводидактика. — Івано-Франківськ, 1995.
28. Коррекция речи у детей шестилетнего возраста в процессе их обучения / Укл. С.Л.Ка-рабко, В.В.Сосидко - К., 1984.
29. Костюк Г.С. Вибрані психологічні твори. — К., 1990.
30. Крутій К.Л. Мовленнєве заняття: досвід, проблеми, пропозиції. — Запоріжжя, 1998.
31. Крутій К.Л. Чарівна логопедія. — Донецьк, 1999.
32. КудинаТ.Н., Мелик-Пашаев А.А., Новлянская З.Н. Как развивать художественное восприятие у школьников. — М., 1988.
33. КулачківськаС.Є, Провідні детермінанти психічного розвитку дЙВши// Дошкільне виховання. — 1997. — №2.
34. КутчштскаяС.Ё., Ладывир С.А., Пироженко Г.А. Учите малыша общаться с детьми и взрослыми. — К*, 1995.
35. Лінгводидактика в сучасних закладах освіти. — Одеса, 200І.
36. Літературний словник-довідник. — К., 1997.
37. Миронове С.А. Развитие речи дошкольников на логопедических занятиях. — М., 1991.
38. Одарченко П. Про культуру української мови. — К., 1997.
39. Поддьяков Н.Н. Творчество как проблема личности // Вопросы психологии. — 1985 — №4.
40. Пономарев О. Культура слова. Мовностилістичні поради. — К., 1999.
41. Потебня А.А. Мысль и язык — К., 1993.
Відповіді на завдання для самоперевірки
Змістовий модуль І. Теоретико-методологічні засади теорії та методики розвитку мови
Тема 1.1. Наукові засади теорії та методики розвитку мови
Кросворд «Культура мовлення»
10.Р І З Н 9.Е О 11.Л С М О Т А Г 8.Д Е Н І О Т І Ч 6.М 7.К Р И Т Н 12.К
2.Н 4.М О У Е Ч Н І У
О О 5.Ч В Л Ч Н І С Л
1\13 П Р 3.А В И Л Ь Н І С Т Ь
О М Д А С Е Т І С Т Ь Т
Н А Е Т Н У С Т Ь У
Я Т К О Н Р Т Ь Р
Т И В Т Я А Ь А
Т В А А Я Н Т М М
І Н О О
С І В В
Т С И Л
Ь Т Е
Ь Н
Н
Я
Ключове слово: Лінгводидактпика
Змістовий модуль І. Теоретико-методологічні засади теорії та методики розвитку мови
Тема 1.3. Завдання, зміст, засоби, форми, методи І прийоми розвитку мовлення дітей
Кросворд «Методи і прийоми навчання дітей рідної мови»
8.М 9.О
О Ц
Д І
6.З Е Н
2.Б В 7.П Л Ю
Е У О Ю В
1. В С К Я В А
К І 4.П 5.М О С А Н
А Д 3.В Р Е Н Е Н Н
10.З А П И Т А Н Н Я
І Р Й О С Е Я В А О Д Л Н К В М І Н А И Д Я У В А Н Н Я Ключове слово: мовлення

Змістовий модуль II. Формування діамонологічної та лексичної компетенції дітей
Тема 2.1. Розвиток мовлення дітей раннього і дошкільного віку
Кросворд «Мовлення дитини»
Ключове слово:спілкування
1 3 6 4 7 8 10 5 9 11 13
Відповіді до таблиці
В.В. Гербова умовно поділяє усі слова, які засвоює трирічна дитина, на чотири групи. Доповніть характеристику кожної із групи слів у таблиці.
1. Слова, що означають назви предметів, дій з ними, властивості, відносини у найближчому оточенні.
2. Слова, що означають назви збірних іменників.
3. Слова, що означають назви предметів, дій, властивостей далекого оточення, але зрозумілого дітям.
4. Слова різних частин мови (займенники, прислівники, частки тощо).
Змістовий модуль II. Формування діамонологічної та лексичної компетенції дітей
Тема 2.2. Методика розвитку зв'язного мовлення у дітей
Ключове слово: текст
Т Е К С Т
10 1 6 5 12
Змістовий модуль II. Формування діамонологічної та лексичної компетенції дітей
Тема 2.3. Методика словникової роботи в дошкільному навчальному закладі

Ключове словосполучення: збагачення словника
З Б А Г А Ч Е Н Н Я С Л О В Н И К А
8 2 2 1 6 6 5 6 7 4 2 7 4 7 8 5 3 5

Методичний коментар
Студент із кожної теми змістового модуля обов'язково повинен виконати завдання із позначкою* (визначені викладачем), а також три інші завдання за вибором. Максимальна кількість балів — 12.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬСТУДЕНТІВ
Рівні навчальних досягнень Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень
Початковий
Відповідь студента при відтворенні навчального матеріалу елементарна, фрагментарна, обумовлюється початковим уявленням про предмет вивчення. 1 Студент володіє навчальним матеріалом на рівні дізнавання і відтворення окремих фактів, елементів, об'єктів предмету.
2 Студент володіє матеріалом на елементарному рівні засвоєння, має нечіткі уявлення про лінгвістичні процеси, виявляє здатність елементарно викласти думку.
3 Студент володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів; з допомогою викладача виконує елементарні завдання; контролює свою відповідь з декількох простих речень; здатний усно відтворити окремі частини теми; має фрагментарні уявлення про роботу з науково-методичним джерелом, відсутні сформовані уміння та навички.
Середній
Знання неповні, поверхневі. Студент відновлює основний навчальний матеріал, але 4 Студент володіє матеріалом на початковому рівні (значну частину матеріалу засвоює на репродуктивному рівні). 3 допомогою викладача здатен відтворювати логіку наукових положень; має фрагментарні навички в роботі з підручником, науковими джерелами; самостійне опрацювання запропонованих джерел викликає
недостатньо осмислено, не вміє самостійно аналізувати, робити висновки.
Здатний вирішувати завдання за зразком. Володіє елементарними вміннями навчальної діяльності. великі труднощі; здатен давати відповіді на прості, елементарні питання з методики.
5 Студент володіє матеріалом на рівні початкового, виявляється здатним за допомогою викладача логічно відтворити значну частину матеріалу; має стійкі навички роботи з конспектом, може самостійно оволодіти більшою частиною навчального матеріалу.
6 Студент може відтворити значну частину теоретичного матеріалу, розуміє основні положення методики, може аналізувати навчальний матеріал, порівнювати і робити висновки; відповідь його правильна, але недостатньо осмислена.
Достатній
Характеризується знаннями суттєвих ознак, понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними. Студент самостійно засвоює знання у стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, синтезом, узагальненням, порівнянням, абстрагуванням), уміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь правильна, логічна, обґрунтована, але без елементів власних суджень. Здатний самостійно здійснювати визначені види навчальної діяльності. 7 Студент здатний застосувати вивчений матеріал на рівні стандартних ситуацій, чітко контролювати свої навчальні дії, здатен за допомогою викладача скласти план реферату, виконати його та правильно оформити; самостійно користується працями класиків педагогіки, психології, фахових методик та сучасних науковців, фаховими журналами, наводить власні приклади у підтвердження своїм судженням.
8 Студент може зіставити, узагальнити, систематизувати інформацію під керівництвом викладача; знання є достатньо повними; вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних практичних ситуаціях. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями. Здатен на реакцію відповіді іншого студента, опрацювати матеріал самостійно, вміє підготувати реферат і захистити його найважливіші положення.
9 Студент вільно володіє вивченим матеріалом, зокрема, застосовує його на практиці; вміє аналізувати і систематизувати наукову психолого-педагогічну та методичну інформацію. Використовує загальновідомі доводи у власній аргументації, здатен до самостійного опрацювання навчального матеріалу; виконує прості творчі завдання, але потребує консультації викладача. Самостійно виконує 90% від загальної кількості тестів.
Високий
Характеризується глибокими, міцними, узагальненими, системними знаннями — з предмета, уміннями застосувати знання, творча, навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена уміннями самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особистісну позицію. 10 Студент виявляє початкові творчі здібності, самостійно визначає цілі власної навчальної діяльності, може визначити основні тенденції і протиріччя навчально-виховного процесу; робить аргументовані висновки, критично оцінює окремі нові психолого-педагогічні теорії, концепції, ідеї; використовує додаткові наукові джерела та матеріал. Учасник І етапу олімпіади з методики.
11 Студент володіє узагальненими знаннями з предмета, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях; уміє самостійно знаходити джерело інформації та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми; вміє застосовувати вивчений матеріал для внесення власних аргументованих суджень у практичній діяльності; спроможний підготувати за підтримки викладача виступ на студентську науково-практичну конференцію. Визначає програму особистої пізнавальної діяльності: самостійно знаходить інформацію (наукова література, праці класиків педагогіки,психології та методики, фахові журнали. Інтернет, мультимедійні програми тощо), самостійно оцінює педагогічні ситуації і явища, практичну діяльність вихователів у процесі мовленнєвої діяльності дітей; виявляє особисту позицію. Самостійно виконує 95% від загальної кількості тестів. Студент має системні, дієві здібності у навчальній діяльності, користується широким арсеналом засобів доказу своєї думки, вирішує складні проблемні завдання; схильний до системно-наукового аналізу та прогнозування явищ; вміє ставити та розв'язувати проблеми, самостійно здобувати і використовувати науково-методичну інформацію, виявляє власне ставлення до неї.
12 Студент творчо використовує теоретичні знання під час виконання практичних завдань методики, проявляє креативні здібності лід час організації та проведення, аналізу навчально-мовленнєвої діяльності дітей.
Самостійно виконує 100% від загальної кількості тестів. Учасник II етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з напряму підготовки. Самостійно виконує науково-дослідницьку роботу з питань мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку; логічно та творчо викладає матеріал в усній та письмовій формі, виступає з науковими повідомленнями під час науково-методичних семінарів кафедри, публікує статті з даної проблематики, бере участь у студентських наукових конференціях, симпозіумах тощо. Розвиває свої обдарування та нахили в самостійній науково-дослідницькій діяльності.

Приложенные файлы

  • docx 26676984
    Размер файла: 4 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий