фінанси_соц. страх.


1 Державні цільові фонди-форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, що залучаються державною для фінансування суспільних потреб. Фонди фінансових ресурсів цільового призначення є самостійною ланкою фінансової системи і входить до складу державних фінансів.
Класифікація державних фондів:
1)Залежно від цільового призначення: Економічні, соціальні.
2)Залежно від рівня управління: державні, регіональні.
3)Залежно від періоду функціонування: постійні, тимчасові.
4)Залежно від джерел формування: бюджетні, позабюджетні.
5)Залежно від економічного змісту: інвестиційні, позикові, військові, соц. захисту, соц. розвитку, науково-дослідні.
6)Залежно від юридичного статусу: фонди підприємств, громадських організацій, змішані.
Джерела формування доходів державних цільових фондів:
Обов’язкові відрахування юридичних і фізичних осіб, доходи від інвестування власних коштів, добровільні внески та спонсорська допомога, бюджетне фінансування, інші джерела.
Принципи організації централізованих фондів: відрахування до фондів централізовано визначаються державною і є її власністю, відрахування до фондів є обов’язковими платежами і можуть стягуватись примусово, витрати із фондів здійснюються лише на потреби передбачені законом.
2 Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Принципи держ. соц. страхування: законодавчого визначення умов і порядку здійснення держ. соц. страхування, обов’язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору що забезпечують себе роботою с самостійно, надання права отримання виплат за держ. соц. страхуванням особам зайнятим підприємницькою діяльністю, обов’язковості фінансування страховими фондами витрат матеріального забезпечення та соціальних послуг передбачених законом, солідарності та субсидування, державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав, забезпечення рівня життя не нижчого за прожитковий мінімум шляхом виплат пенсій та соціальних виплат, цільового використання коштів державного соц. страхування , паритетності представників усіх суб’єктів соц. страхування.
Суб’єкти соц. страхування: застраховані громадяни, в окремих випадках члени їх сімей та інші особи, страхувальники, страховики.
Страховиками є фонди пенсійного страхування, медичного фонд страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням та народженям, фонд страхування від нещасних випадків виробництва, страхування на випадок безробіття.
Об’єктом держ. соц. страхування є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи виникає право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
В загальнообов’язковому соц.. страхуванні страхуванню підлягають:
особи, які працюють на умовах трудового договору: на підприємствах, організаціях, установах незалежно від їх форм та господарювання, фізичні особи.
особи, які забезпечують себе роботою самостійно( творчі працівники), громадяни, суб’єкти підприємницької діяльності.
Систему держ. соц. страхування становлять цільові фонди:
Пенсійний фонд, фонд соц. страхування з тимчасової втрати працездатності, фонд на випадок безробіття, від нещасних випадків.
Фонд соц. захисту інвалідів на відміну від вище перелічених відображає відносини фінансової допомоги.
Управління здійснюють правління та виконавчі дирекції соціальних позабюджетних фондів. Правління фонду має такі повноваження:
— затвердження документів, що регламентують внутрішню діяльність фонду, у тому числі виконавчої дирекції;
— затвердження проектів річних бюджетів фонду та звіту про їх виконаная, порядок використання коштів;
— створення резервів коштів для забезпечення виплат і надання соціальних послуг застрахованим особам;
— спрямування і контроль діяльності виконавчої дирекції фонду та її робочих органів тощо.
Виконавча дирекція страхового фонду є виконавчим органом, який забезпечує виконання рішень управління і є підзвітною йому, вона здійснює діяльність від імені страхового фонду в межах визначених статутом та положенням про дирекцію.
Робочі органи: відділення, страхові каси.
Види послуг та матеріального забезпечення, які надаються за загальнообов’язковим держ соц. страхуванням:
1) пенсійне страхування:
пенсії за віком, у зв’язку з інвалідністю внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв’язку з втратою годувальника; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів;
2) страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням:
допомога у разі тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
допомога у разі народження дитини та в зв’язку з доглядом за нею;
допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);
забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих
новорічних подарунків);
3) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання:
профілактичні заходи зі запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;
відновлення здоров’я та працездатності потерпілого;
допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним із виконанням ним своїх трудових обов’язків;
пенсія у зв’язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
пенсія у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
4) страхування від безробіття: допомога у зв’язку з безробіттям; відшкодування витрат, пов’язаних із професійною підготовкою або перепідготовкою та профорієнтацією;
матеріальна допомога безробітному та членам його сім’ї; дотація роботодавцю для створення робочих місць; допомога на поховання безробітного.
5)медичне страхування: діагностика та амбулаторне лікування; стаціонарне лікування; надання готових лікарських засобів та виробів; профілактичні та освітні заходи; забезпечення медичної реабілітації осіб, які перенесли важкі операції та мають хронічні захворювання.
3 Недержавні фінансові фонди
За рахунок державних фондів цільового призначення держава виконує лише основні функції. Допоміжні та додаткові, а також функції суто комерційного характеру виконуються виробничими й громадськими структурами, а держава може частково фінансово підтримувати ці структури.
1) Недержавні пенсійні фонди (НПФ) є індикаторами добровільного пенсійного страхування, які залучають на добровільних засадах внески юридичних та фізичних осіб з метою формування фонду пенсійних накопичень, з якого здійснюються додаткові пенсійні виплати учасникам фонду, що дає змогу підвищити рівень пенсійного забезпечення громадян.
Діяльність НПФ регулюється законами України „Про недержавне пенсійне забезпечення” (2003 р.), „Про фінансові послуги та держане регулювання ринків фінансових послуг” (2001 р.) та ін.
НПФ можуть утворюватись як відкриті пенсійні фонди, корпоративні пенсійні фонди та професійні пенсійні фонди. До доходів фонду входять:
- частина інвестиційного прибутку, отриманого від пенсійних внесків, що розміщені на іменних пенсійних рахунках, котрі залишаються в розпорядженні фонду і є його власністю. Вона визначається у відсотках від суми прибутку, встановлюється відповідно до умов пенсійного договору і становить 20—25 %;
- комісійні збори, що встановлюються у відсотках від суми першого пенсійного вкладу вкладника, якщо це передбачено умовами договору;
- доходи з обороту власних коштів пенсійного фонду;
- надходження з інших джерел, не заборонених законодавством.
Недержавні пенсійні фонди надають такі послуги:
- складання договору про додаткове пенсійне забезпечення громадян;
- відкриття іменних пенсійних рахунків учасників; ^ розміщення пенсійних внесків на депозитних рахунках; ^ регулярного ознайомлення учасників з розміром пенсійного нагромадження;
- здійснення пенсійних виплат;
- надання послуг додаткового пенсійного забезпечення працівникам підприємств (трудові пенсії);
- здійснення одноразових пенсійних виплат;
- виплати всієї накопиченої на рахунку учасника суми протягом декількох років;
- здійснення комбінованих виплат;
- здійснення виплат з інвалідності.
НПФ можуть здійснювати такі види пенсійних виплат: пенсія на певний строк; одноразова пенсійна виплата. НПФ користується послугами адміністратора (юридичної особи), компанії з управління активами, банку-зберігача, аудитора на договірних умовах з Радою фонду.
2) Благодійні фонди.
Благодійні фонди – це особлива форма організації фінансових відносин, яка характеризується виключно добровільними находженнями коштів для створення фондів і використання наявних коштів на благодійні цілі. Благодійні фонди, як правило, функціонують на правах юридичної особи і є самоврядними суб'єктами. Метою створення їх є благодійна діяльність, що здійснюється передусім стосовно хворих та громадян пенсійного віку. Кошти цих фондів створюються за рахунок:
- добровільних внесків, дарунків, відрахувань, громадських організацій, творчих спілок, колективів підприємств, установ, окремих громадян;
- прибутку, одержаного від виробничо-господарської діяльності організацій та підприємств, створюваних фондами; ^ надходження від закордонних фондів та окремих осіб;
- доходів від заходів, що проводяться на користь фонду, лотерей, платних послуг, видавничої та іншої діяльності.
Напрями використання грошових коштів, що надходять у благодійні фонди, визначаються правлінням фонду або пленумом представників засновників і фіксуються в кошторисі доходів та витрат. Витрачання коштів визначається цілями створення фонду, які конкретизують статутні завдання фонду. Головною рисою є витрачання коштів на безоплатній основі з благодійною спрямованістю.

Приложенные файлы

  • docx 26652195
    Размер файла: 27 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий