Серцево-легенева реанімація


У цьому разі видих реаніматора в легені дитини має бути дозованим, мінімально необхідним для екскурсії грудної клітки.
Потрапляння у шлунок надмірного об’єму повітря може привести до його пере розтягнення і наступної регургітації і аспірації вмісту шлунка.
Спосіб непрямого масажу серця вибирають залежно від віку дитини.
У добре розвинутих дітей старших за 10 років масаж серця виконують за тією самою методикою, що і у дорослих.
Дітям до 10 років масаж роблять у тій самій точці однією рукою (щоб уникнути перелому ребер) із частотою 80-100 за 1 хв (у дітей нормальна ЧСС вища, ніж у дорослих).
Дітям до 1 року масаж серця роблять двома пальцями. Частота масажних поштовхів понад 100 за хв.
Під час оживлення новонароджених серце масують одним пальцем із частотою масажних поштовхів близько 120 за 1 хв.
Якщо в оживленні новонародженого беруть участь 2 реаніматора: під час 1 вдиху роблять 4 масажні поштовхи (1:4).
Якщо 1 реаніматор: під час 2 вдихів роблять 10-15 масажних поштовхів (2:10-15), незалежно від віку дитини.

Техніка дефібриляції відрізняється від такої у дорослих тільки величиною напруги.
Для відновлення серцевої діяльності:
в/в (проводять катетеризацію центральних вен) або внутрішньосерцево вводять 0,05 мг/кг розтин атропіну сульфату і адреналіну гідрохлориду у фізрозчині. (Для розведення у шприц набирають фізрозчин із розрахунку 0,1-0,2 мл/кг маси тіла);
В/в краплинно вводять 3-4% розчин натрію гідрокарбонату 2 мл/кг.
34
КЗ «Бердянський медичний колледж» ЗОР

Навчально – методичний
комплекс студента з анестезіології та реаніматології
Тема: «Вступ. Поняття про реанімацію та інтенсивну терапію. Термінальні стани. Серцево-легенева та церебральна реанімація»
Спеціальність: 5.12010101 «Лікувальна справа»
Курс: ІV
Кількість навчальних годин: 2
Розроблено: Приходько О. О., спеціалістом
вищої категорії, викладачем хірургії та реаніматології.
Другий етап
Полягає в оцінці ефективності ШВЛ.
Через 2-3 хв ШВЛ припиняють на 15-30 секунд, щоб проконтро-лювати наявність спонтанних дихальних рухів.
Якщо самостійне дихання неадекватне, продовжують ШВЛ з позитивним тиском на видиху.
Третій етап
Перехід на самостійне дихання, корекція порушень метаболізму, профілактика респіраторного дистрес - синдрому (РДС).
РДС проявляється клінікою дихальної недостатності (шумне дихання, задишка, роздування крил носа, втягнення міжребер-них проміжків, надключичних ямок та надчеревної ділянки), зумовленою ателектазами в легенях.
Для лікування застосовують киснево – гелієву суміш, інфузійну терапію.
Якщо через 15-20 хв ШВЛ спонтанне дихання не встановлюється,
ставлять питання про припинення реанімаційних заходів.
Особливості реанімації невідкладних станів у дітей
Найбільші труднощі виникають під час проведення СЛР, особливо у дітей грудного віку.
Принципові схеми здійснення цих заходів ідентичні у дітей і дорослих.
І етап СЛР.
Його мета – не допустити настання біологічної смерті до початку ІІ етапу.
Допомогу починають із забезпечення прохідності дихальних шляхів.
Окрім пальцьової ревізії порожнини рота і ротоглотки, можна нахилити тулуб дитину униз, постукуючи його.
Поклавши дитину на рівну тверду поверхню, роблять штучне дихання та непрямий масаж серця.
У дітей перших місяців життя, як правило, не вдається обхопити рот губами і проводити дихання за традиційною схемою із рота в рот.
Частіше доводиться обхоплювати одночасно рот і ніс дитини.
33
проводити реанімаційні заходи: 3 повернете потерпілого на живіт, натискувати на лопаткові ділянки
4 надасте потерпілому сидячого положення, розітрете скроні
5 надасте сидячого положення, будите піднімати його рук
Реанімація новонароджених
Закритий масаж сердця одночасно з ШВЛ роблять:
за відсутністю серцевих скорочень (клінічна смерть),
виникненні брадикардії з ЧСС менше як 80 за 1 хв,
неефективної серцевої діяльності (відсутність пульсації в ділянці проекції серця) на тлі ШВЛ роблять закритий масаж серця.
Для цього вказівний і середній пальці руки кладуть на середню частину грудини (середина лінії, проведеної між сосками) і ритмічно натискають на неї в фазі видиху частотою 100-120 за 1 хв, зміщуючи грудину на 1,5-2 см.
Ефективним є масаж із круговим охопленням грудної клітки новонародженого, коли великі пальці кладуть на грудину, а решту пальців підкладають під спину.
Масуючи рухи синхронізують із диханням (на 1 дихальний цикл – 3-4 натискування).
Важливо не натискувати на мечовидний відросток, щоб запобігти травмі печінки.
Медикаментозна терапія. В пологовій залі застосовуються:
адреналін – при відсутності серцевих скорочень, або якщо через
15-30 секунд ШВЛ та відкритого масажу серця ЧСС залишається меншою 80 за 1 хв. (0,1 мл розчину адреналіну + 0,9 мл фізрозчину вводять в/в 0,1 мл/кг). При відсутності ефекту – повторюють через кожні 5 хв, але не довше 30 хв.;
5% розчин альбуміну – при гіповолемії. )10 мл/кг на 1 кг новонародженого, в/в;
натрію гідрокарбонат 4% розчин – при наявності метаболічно-го ацидозу (4 мл/кг, в/в не швидше як за 2 хв.);
антагоністи наркотичних засобів: налоксон, бемегрид – при наркозній депресії.
32
Науково-методичне обґрунтування теми
Смерть зненацька працездатної людини завжди робила необхідність пошуку ефективних методів оживлення. Обструкція дихальних шляхів, гіповентиляції, зупинка серця – все це причини смерті при нещасних випадках, серцевих нападках та інших надзвичайних подіях. Безповоротно враження мозку наступає при не коригованої тяжкій гіпоксії або при зупинці кровообігу у продовж 3-5 хвилин. Негайне застосування сучасних методів серцево-легеневої реанімації можуть запобігти розвитку біологічної смерті.
Ці методи можна застосовувати в любих обставинах без спеці-альної апаратури. Своєчасна діагностика та правильне проведення реанімаційних заходів запобігають розвитку біологічної смерті.
Знання цієї теми, практичні навички, придбані на цьому занятті, дозволять медичної сестрі, фельдшеру своєчасно та кваліфіковано дати допомогу хворим та потерпілим у термінальних станах.
План викладання лекційного матеріалу
1. Поняття реаніматології, історія розвитку.
3. Що таке реанімація, інтенсивна терапія, інтенсивний нагляд.
4.Термінальні стани: передагонія, термінальна пауза, агонія, клінічна смерть.
5. Біологічна та соціальна смерть.
6. Показання та протипоказання до серцево-легеневої реанімації.
7. 1 етап серцево-легеневої реанімації: відновлення прохідності дихальних шляхів, ШВЛ, підтримання штучного кровообігу.
8. ІІ етап серцево-легеневої реанімації: медикаментозна терапія, діагностика виду зупинки кровообігу, електродефібриляція.
9. ІІІ етап серцево-легеневої реанімації: оцінка стану хворого, відновлення нормального мислення, інтенсивна терапія.
10. Ускладнення серцево-легеневої реанімації, їх лікування.
11. Поняття про постреанімаційну хворобу, лікування.
Історія розвитку реаніматології
Спроба оживлення вмираючої людини відомі з давнього часу.
З цією ціллю застосували різні больові та теплові подразники, вливання крові тварин та людей, кровопускання, зовнішній масаж серця. Штучне дихання методом із рота в рот використовували акушери при асфіксії новонароджених. В середині 16 віку А. Везалій на тваринах застосував штучне дихання за допомогою канюлі з тростинці.
1
З кінця 17 віку почалося вивчення закономірностей процесів вмирання і відновлення життєдіяльності організму.
Зародження реаніматології як самостійного науково-практичного розділу медицини відноситься до середині 20 віку. Тому сприяли вивчання геморагічного та больового шоку та дихальної недостатності поранених в роки 2-й мирової війни 1939-1945, розробка заходів боротьби з дихальною недостатністю під час епідемії поліомієліту в Європі на початку 50-х років, успіхи пат. фізіології, а також суміжних дисциплін, перш за все грудної хірургії, трансплантології, анестезіології, фармакології.
В СРСР зародження і становлення реаніматології пов'язано з роботами С. С. Брюхоненко, В. А. Неговського та інш.
Реаніматологія обпирається на досягнення сучасної техніки – створення електронної апаратури, які сигналізує про порушення функцій різних систем організму, і апаратів для піддержання дихання, кровообігу, для очищення крові від шлаків та інш.
Клінічна реаніматологія розвивається в тісному зв'язку з реанімаційною службою, системою швидкої медичної допомоги, створенням спеціалізованих центрів реанімації та ІТ.
Об’єкт дослідження реаніматології – всі життєво важливі системи організму: ССС, ЦНС, дихання та інш.
Важливі проблеми реаніматології – вивчення критеріїв необо-ротності змін в організмі в перехідний період від життя до біологічної смерті і в період оживлення, шляхів профілактики і лікування термінальних станів (передагональних, агонії, клінічної смерті), різних методів подовження строків клінічної смерті (віддалення біологічної смерті), для чого застосовуються гіпотермія, ГБО, допоміжний кровообіг, штучне дихання, нові фармакологічні препарати.
Термінальні стани
Це найтяжчі стани, які ставлять організм на крайню межу
між життям і смертю.
Передагональний стан
Фізіологічні механізми життєдіяльності організму знаходяться в стадії глибокого виснаження:
Загальна загальмованість. Рефлекси збережені.
Свідомість спутана або затьмарена.
Пульс частий, дуже слабкий, ниткоподібний на периферійних
2
100. В хір. від. у хворого раптово зупинилось дихання, відсутній пульс та АТ, зіниці широкі, не ре-агують на світло. Йому негайно почали проводити СЛР. Який по-казник свідчить про ефективність реанімації: 1 поява пульсу на сонній артерії
2 відсутність свідомості
3 блідість шкіри
4 розширення зіниць
5 відсутність пульсу на сонній артерії
101. У потерпілого внаслідок ДТП ви виявили відсутність дихання, пульсу на сонній артерії, широкі зіниці. Що в першу чергу треба зробити: 1 розпочати серцево-легеневу реанімацію
2 дати вдихнути нашатирного спирту
3 викликати «швидку допомогу»
4 викликати міліцію
5 ввести хлористий кальцій
102. Дві хв. тому електрик отримав удар електричним струмом. Хворий непритомний, пульс над сонною артерією не визначається, зіниці розширені, не реагують на світло. Ваші дії: 1 негайно розпочати СЛР
2 ввести в/в 1% р. адреналіну
3 дати понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом
4 розпочати непрямий масаж серця
5 чекати на прибуття реанімаційної бригади
103. Потерпілого витягли з води через 4 хв після утоплення. Пульс на периферичній артерії і дихання відсутні. На яких судинах треба визначити пульс: 1 сонна артерія
2 підколінна артерія
3 ліктьова артерія
4 черевна аорта
5 променева артерія
104. Ви м/с реанім. від. Під час догляду за пацієнтом 35 р. ви виявили відсутність пульсу на променевій та сонній артеріях. Скорочення серця припинилося хвилину тому. Який невідкладний стан у хворого: 1 клінічна смерть
2 біологічна смерть
3 соціальна смерть
4 шок
5 колапс
105. Ви стали свідком електротрав-ми. Потерпілий лежить на землі на лівому боці. Ви встановили, що дихання у нього відсутнє, пульс не визначається. З чого Ви почнете 1 повернути потерпілого на спину, забезпечити прохідність дихальних шляхів
2 повернете на спину, почнете ритмічно натискувати на грудину
31
95. У стаціонарного хворого, який перебуває на суворому ліжковому режимі, констатовано зупинку дихання та серцевої діяльності. Яку дію повинен виконати реаніматор в першу чергу: 1 забезпечити тверду поверхню
2 розпочати зовнішній масаж серця
3 розпочати ШВЛ
4 максимально розігнути голову
5 підняти ноги хворого на 60 см96. При проведенні стадії серцево-легенево-церебральної реанімації на ЕКГ зареєстровано нерівномірні зубці високо хвильової амплітуди. Вкажіть вид зупинки кровообігу: 1 фібриляція шлуночків
2 асистолія
3 раптова коронарна смерть
4 «неефективне серце»
5 миготлива аритмія
97. У хворого в стані клінічної смерті проводиться ШВЛ методом “з рота до рота” та непрямий масаж серця. Фельдшер звернув увагу на те, що повітря не прохо-дить в дих. шляхи хворого, а його голова та тулуб знаходяться в од-ній площині. Яка причина неефек-тивності дихання в даній ситуації: 1 западання язика
2 малий об’єм повітря, що вдихається
3 проведення непрямого масажу серця
4 відсутність зонду в шлунку
5 маленький рот у хворого
98. Вкажіть, що проводиться в першій стадії реанімації згідно “Азбуки Сафара”:
1 забезпечення прохідності дихальних шляхів
2 проведення гемотрансфузії
3 боротьба з гіповолемією
4 введення гормональних заходів
5 дати під язик таблетку нітрогліцерину
99. При проведенні закритого масажу серця дитині грудного віку розміщення пальців фельдшера або медсестри на ділянці натискування повинно бути наступним: 1 вказівним і середнім пальцями нижче від соскової лігії на 1 см2 великим пальцем вище мечоподібного відростка на 2 см3 обома руками, складеними навхрест, на рівні середньої третини грудини
4 однією рукою вище від мечоподібного відростка на 3 см5 великими пальцями обох рук вище від соскової лінії на 3 см30
артеріях, але ще визначається на центральних.
АТ різко знижений (70 мм рт. ст.), періодично відсутній.
Дихання часте, поверхневе. Блідість шкіри, акроціаноз.
У кінці цього стану може наступити різке сповільнення пульсу і дихання.
Передагонія може тривати декілька хвилин, годин, а то і днів. За цей час стан хворого ще більше погіршується й закінчується термінальною паузою.
Термінальна пауза.
Хворий втрачає притомність, АТ та пульс не визначаються; зупиняється дихання, рефлекси відсутні. Термінальна пауза триває до хвилини.
Наступний етап вмирання – агонія (боротьба).
Агонія
Внаслідок виснаження центрів життєдіяльності вищого порядку (ЦНС) виходять з під контролю (активізуються) бульварні центри та ретикулярна формація.
У хворого відновлюються м’язовий тонус та рефлекси, з’являється зовнішнє дихання (безладне, з участю допоміжної мускулатури). Над магістральними артеріями пальпується пульс, може відновлюватись тонус судин – систолічний АТ зростає до 50-70 мм рт.ст. однак в цей час метаболічні порушення у клітинах організму стають незворотними. Швидко згоряють останні запаси енергії, акумульовані в макроергічних зв’язках, і через 20-49 секунд настає клінічна смерть.
Втрата свідомості.
Пульс слабкий, прощупується тільки на сонних артеріях.
Різке пригнічення рефлексів, відсутність очних рефлексів.
АТ не визначається.
Під час аускультації вислухуються глухі серцеві тони.
Під час ЕКГ виявляють порушення ритму й ознаки гіпоксії.
Судорожне, переривчасте дихання, в якому беруть участь допоміжні м'язи.
Агонія переходить у клінічну смерть.
Клінічна смерть
Констатують в момент повного припинення кровообігу, дихання і зникнення функціональної діяльності ЦНС.
Клінічна смерть – це своєрідний перехідний стан, який ще не є смертю, але вже не може бути названим життям.
3
Ознаки клінічної смерті
Непритомність. Відсутність рефлексів. Зіниці розширені.
Зупинка кровообігу (відсутність пульсу на центральних артеріях, відсутність тонів серця).
Відсутність спонтанного дихання або агональне дихання.
Тривалість клінічної смерті 5-6 хвилин.
За цей час в організмі ще не виникає необоротних змін і можливе повноцінне відновлення його життєдіяльності.
Слідом за клінічною смертю настає біологічна смерть.
При термінальних станах, незалежно від причини їх виникнення,
в організмі відбуваються певні зміни
Надчутлива до гіпоксії кора головного мозку, тому передусім порушуються функції саме цього відділу ЦНС, і людина непритомніє.
Якщо кисневе голодування триває понад 3-4 хв, то відновити діяльність ЦНС неможливо.
У подальшому виникають зміни в підкоркових структурах.
В останню чергу уражується довгастий мозок, де розміщені центри дихання і кровообігу.
Гіпоксія, яка зростає, спричинює розлади діяльності ЦНС.
У передагональний період значно порушується насосна функція серця і зменшується кількість крові, яка ним викидається.
Завдяки автоматизму серце може скорочуватися досить довго, але його скорочування неадекватні.
Наповнення пульсу зменшується, АТ знижується.
Далі порушується ритм серця, серцева діяльність припиняється.
Реагують на гіпоксію печінка і нирки. У цих органах відбуваються необоротні зміни.
Унаслідок порушення обміну речовин в організмі накопичуються органічні кислоти (молочна, піровиноградна) і вуглекислота.
Порушується кислотно - основний стан (КОС) організму. Розвивається ацидоз. Чим триваліший процес умирання, тим більш виражений зсув рН крові в бік ацидозу.
Біологічна смерть
Необоротний стан організму, при якому неможливе повернення його до життя з-за необоротних змін головного мозку, що настали.
4
89. Проводячи потерпілому СЛЦР, Ви звернули увагу на неефектив-ність вентиляції легень, яка проводиться методом “із рота до рота ”. Що потрібно зробити для підвищення ефективності ШВЛ:
1 закинути голову, вивести вперед нижню щелепу, продовжувати ШВЛ і масаж серця
2 припинити ШВЛ
3 дочекатися помічника
4 підняти голову потерпілого
5 опустити голову потерпілого
90. Ви проводите реанімаційні заходи (ШВЛ та непрямий масаж серця) потерпілому внаслідок утоплення, який перебував під водою 5-6 хвилин. Поява яких ознак вказує на ефективність реанімаційних заходів: 1 каротидний пульс, зіничний рефлекс
2 рогівковий рефлекс, пульс на променевих артеріях
3 ізолінія на ЕЕГ, гіперрефлексія
4 атонія, симптом «кошачого ока»
5 спонтанна гіпотермія, арефлексія
91. Працюючи в палаті інтенсивної терапії під час визначення ознак клінічної смерті медична сестра повинна першочергово:
1 визначити пульс на магістраль-них судинах
2 провести мікротрахеостомію
3 провести вислуховув тонів серця
4 виміряти АТ
5 підготувати все для ЕКГ
92. Глибина компресій у дорослих під час непрямого масажу серця становить:
1 3,5-5 см2 1-2 см3 2-3 см4 6 см5 8 см93. Під час проведення закритого масажу серця точка натискування знаходиться:
1 на межі середньої та нижньої третини грудини
2 на межі верхньої та середньої третини грудини
3 в V міжребер’ї по середньо ключичної лінії
4 праворуч від грудини в ІІ міжреб5 на мечоподібному відростку
94. При наданні ПМД постражда-лому у стані клінічної смерті сано-вано ротову порожнину. Яку на-ступну обов'язкову дію повинен виконати реаніматор: 1 відхилити голову максим. назад
2 розпочати закритий масаж серця
3 вивести нижню щелепу
4 провести ШВЛ «рот до рота»
5 виконати прекардіальний удар
29
84. Вкажіть основний документ, з яким медична сестра працює протягом усього робочого часу: 1 аркуш призначень та спостере- жень
2 журнал реєстрації хворих
3 журнал чергової медсестри
4 журнал обліку сильнодіючих
засобів
5 картка реанімації та ІТ
85. Закритий масаж серця у дорослих проводиться з частотою:
1 100 поштовхів за хвилину
2 60 поштовхів за хвилину
3 80 поштовхів за хвилину
4 120 поштовхів за хвилину
5 140 поштовхів за хвилину
86. Яке співвідношення між кількістю вдихів при штучній вентиляції легень та кількістю натискувань на грудну клітку під час проведення реанімаційних заходів одним реаніматором: 1 два вдихи – 30 натискувань
2 1 вдих - 2 натискування
3 1 вдих – 5 натискувань
4 2 вдихи – 10 натискувань
5 2 вдихи – 15 натискувань
87. Які дії включає в себе потрійний прийом Сафара:
1 закидання голови, висування вперед нижньої щелепи, відкривання рота
2 згинання голови вперед, відкривання рота, ревізія ротової порожнини
3 відкривання рота, ревізія рота, введення трубки Сафара
4 закидання голови, ревізія ротової порожнини, ШВЛ
5 надання функт. положення, ШВЛ і непрямий масаж серця
88. Потерпілий Н. 32 р. отримав електротравму. Пульс на сонних артеріях відсутній, відсутнє дихан-ня, зіниці розширені. Невідкладну допомогу надає м/с. З якого негай-ного першочергового незалежного сестринськ. втручання розпочне м/с надання першої допомоги: 1 забезпечення прохідності дихальних шляхів за допомогою потрійного прийому Сафара
2 ШВЛ за допомогою рот до рота
3 непрямого масажу серця
4 проведення дефібриляції
5 висування вперед нижньої щелепи
28
Ознаки:
гіпостатичні плями;
зниження температури тіла;
трупне заклякання.
В усіх тканинах організму відбуваються некротичні процеси. Нейрони головного мозку гинуть через 1 годину після припинення кровообігу, а клітини всіх внутрішніх органів – через 2 години.
Трупні плями – це синьо-фіолетові або багряно-фіолетові плями на шкірі трупа, які утворюються внаслідок стікання і накопичення крові в розміщених нижче ділянках тіла.
Трупне заклякання – це ущільнення скелетних м'язів, яке перешкоджає пасивним рухам у суглобах. Проявляється через 2-4 години після припинення серцевої діяльності, досягає максимуму через добу і зникає через 3-4 доби.
Трупний розпад – відбувається в різні терміни, залежно від умов зовнішнього середовища.
“Соціальна смерть” - декортикація
Коли гинуть клітини кори головного мозку, а діяльність серця, дихання відновлюють або не припиняють свою діяльність.
Такий організм не життєздатний.
Свідомість ніколи не повернеться. Він поступово загине.
Такі люди можуть бути донорами органів для інших хворих.
Реаніматологія(від ре… і лат. Аnimatio – оживлення)
Наука, яка вивчає зміни, які відбуваються в організмі при вгасанні і відновленні його життєздатності, а також яка розробляє методи відновлення життєво - важливих функцій організму і лікування хворих і постраждалих, які знаходяться в критичних станах.
Реанімація - комплекс лікувальних заходів, спрямованих на відновлення і тимчасове заміщення повністю загаслих життєво важливих функцій організму – дихання і кровообігу.
Інтенсивна терапія – комплекс лікувальних заходів, спрямованих на підтримання різко пригнічених або нестійких життєво важливих функцій організму при його критичному стані.
Інтенсивне спостереження – комплекс методів одержання опера-тивної інформації про основні параметри організму, без яких неможлива інтенсивна терапія.
5
Можна тривалий час проводити постійний візуальний нагляд за загальним станом хворих, діяльністю серцево-судинної, дихальної, нервової систем, функціями нирок, печінки та інших органів.
З цією метою застосовують монітори, а також методи термометрії, ендоскопії, систематичного лабораторного контролю.
Показання до реанімації
У всіх випадках, коди є дані, що організм життєздатний.
У важкохворих в палаті може виникнути зупинка серця при різкій зміні положення тіла, масивної крововтраті, емболії, після введення ліків.
Необґрунтована смерть – абсолютні показання до реанімації.
Наприклад:
рефлекторна зупинка серця під впливом емоцій у здорової людини.
фібриляція шлуночків при ураженні електричним струмом.
утоплення здорової людини.
Не показана реанімація
При явній непрацездатності організму.
В термінальній стадії невиліковної хвороби.
Якщо пройшло багато часу з моменту наступу смерті (десятки хвилин і навіть годин) і починають з'являтися трупні плями і трупне задубіння.
Простіша серцево-легенева реанімація(зовнішній масаж серця і штучна вентиляція легень (ШВЛ) способами “від рота до рота” та “від рота до носа”)
Дозволяє штучно підтримувати в організмі циркуляцію крові, збагачену киснем і попередити розвиток важких змін у головному мозку інколи протягом багатьох десятків хвилин і навіть годин.
Необхідно проводити поперемінно масаж серця та ШВЛ.
Якщо реанімацію проводять 2 людини, то один здійснює 4 - 5 компре-сій грудної клітки, після чого другий здійснює одне вдування в рот або в ніс оживляючого (1 : 5).
Якщо реанімацію проводить одна людина, то вона спочатку здійснює 2 швидких вдування повітря, а потім проводить 14 -15 компресій грудної клітки (2 : 15). За новим протоколом проведення реанімаційних заходів співвідношення ШВЛ до компресій грудної клітки – 2 : 30 (при виконанні одним і двома реаніматорами).
6
Першочерговим терапевтичним заходом повинно бути: 4 введення лідокаїну
5 введення хлориду кальцію
77. Бригада ШМД проводить СЛР потерпілому, ураженому електор. струмом. Яка ознака підтвердить розвиток незворотних змін у тканинах – біологічної смерті: 1 помутніння рогівки
2 відсутність дихання
3 відсутність серцебиття
4 арефлексія
5 звуження зіниць
78. Яке співвідношення між кількістю вдихів при штучній вентиляції легень та кількістю натискувань на грудну клітку під час проведення реанімаційних заходів двома реаніматорами: 1 два вдихи – 30 натискувань
2 1 вдих 5 натискувань
3 1 вдих – 10 натискувань
4 1 вдих – 15 натискувань
5 2 вдихи – 10 натискувань
79. На постановку діагнозу «клінічна смерть» відводиться: 1 10-12 секунд
2 10 хвилин
3 5 хвилин
4 1-2 хвилини
5 40 секунд
80. З якою частотою потрібно вдихати повітря на одну хвилину під час проведення ШВЛ: 1 12 разів
2 10 разів
3 14 разів
4 16 разів
5 24-25 разів
81. З якою частотою потрібно натискати на грудну клітку під час проведення непрямого масажу серця: 1 60-80 разів за хвилину
2 30 разів за хвилину
3 40 разів за хвилину
4 95 разів за хвилину
5 110 разів за хвилину
82. До пацієнтки 20 р., яка страж-дає на наркоманію, виїхала брига-да ШМД. При огляді: свідомість відсутня, ціаноз, брадипноє. Що терміново показано хворому: 1 ШВЛ
2 оксигенотерапія
3 призначення налорфіну
4 форсований діурез
5 інфузійна терапія
83. Вкажіть максимальну вели-чину розряду у разі проведення зовнішньої дефібриляції: 1 7000 В
2 5000 В
3 6000 В
4 8000 В
5 9000 В
27
3 натиснути на черевну ділянку і
видавити газ із шлунка
4 підняти головний кінець
5 продовжувати реанімацію
72. При огляді хворого медсестра відмітила відсутність рухів груд-ної клітки, відсутність пульсу на сонній артерії, розширені зіниці без реакції на світло. Який найбільш вірогідний діагноз: 1 клінічна смерть
2 агонія
3 передагонія
4 кома
5 алкогольний делірій
73. Проводячи реанімаційні захо-ди на протязі 15 хвилин, Ви від-мітили звуження зіниць, пороже-віння шкірних покривів, відсут-ність серцевих скорочень та самостійного дихання. Які Ваші подальші дії: 1 продовжити реанімацію
2 припинити реанімацію
3 припинити ШВЛ, продовжити
масаж серця
4 припинити реанімацію до пов- торного розширення зіниць
5 змінити дихання «рот до рота»
ручними методами
74. У хворого з підозрою на трав-му шийного відділу хребта діаг-ностовано клінічну смерть. Як забезпечити у нього прохідність дихальних шляхів: 1 виведення нижньої щелепи без
розгинання голови
2 максимальне розгинання голови
3.виведення нижньої щелепи та
максимальне розгинання голови
4 поворот голови на бік
5 згинання голови
75. Вам необхідно провести дефібриляцію, використовуючи два ручних електроди. Ви розміс-тити їх: 1 в правій підключичній ділянці
та в ділянці верхівки серця
2 в лівій підключичній ділянці та
в ділянці верхівки серця
3 в правій та лівій підключичних
ділянках
4 в ділянці верхівки серця та під
лівою лопаткою
5 в ІУ міжребер’ї та ділянці вер- хівки серця
76. У пацієнта з симптомами відсутності кровообігу на ЕКГ виявлена асистолія. 1 введення адреналіну
2 електрична дефібриляція
3 введення кофеїну
26
Необхідні вимоги для ефективної ШВЛ
Здійснити добру прохідність дихальних шляхів.
Якщо вони заповнені рідким вмістом (слиз, кров, маси з ШКТ) – опустити головний кінець або повернути тулуб оживляючого набік, відкрити йому рот, відсмоктати його вміст або протерти порожнину рота і глотки серветкою, після чого покласти на спину.
Максимально закинути голову оживляючого, після чого виникає відкриття рота і відставання язика від задньої стінки глотки.
Нижню щелепу відвинути вперед.
При наявності повітропроводу ввести його до входу в гортань.
Герметично затиснути ніздрі оживляючого.
Щільно охопити губами відкритий рот оживляючого, накласти перед цим марлеву серветку, платок, зробити в нього 1-2 форсованих видихів після попереднього глибокого вдиху.
Видих оживляючого здійснюється пасивно.
Частота дихання при передуванні вдихів з масажем серця складає 10-12 разів за 1 хвилину.
При травмах лиця треба намагатися застосувати спосіб “рот у ніс”. При цьому щільно закрити рот. Видих здійснюється а ніс потерпілог.
Необхідні вимоги для успішного масажу серця
Оживляючий повинен лежати горизонтально на спині на твердій поверхні, що не прогинається.
Нижні кінцівки повинні бути підняті вище рівня тулуба.
Масаж серця здійснюється кистями обох рук, накладеними одна на одну так, щоб пальці були припідняті, а тиск на нижню третину грудини проводився зап'ястями. Руки повинні бути прямими, не згинатися в суглобах, беруть участь м'язи тулуба, максимально використовується вага особистого тіла.
Натискувати на межі середньої третини та нижньої третини грудини по середньої лінії. Або на 2 поперекових пальця вище мечовидного відростка грудини.
Грудна клітка повинна прогинатися на 4-5 см.
Частота компресій повинна бути 60-80 разів у хвилину. За новим протоколом – 100 у хв.
Здавлювання грудної клітки повинні бути енергійними, але не грубими, щоб не поламати ребер.
7
При ефективному масажі серця – з'являється пульсація – поштовхи на сонних і стегнових артеріях;
зменшуються плями стазу.
При ефективній ШВЛ – з'являються бачені оком екскурсії грудної клітки при вдуванні повітря в легені оживляючого.
Сприятливою прогнозуючою ознакою, що свідчить про збереження функції головного мозку, є звуження зіниць і поява очних рефлексів.
Стадії і етапи серцево-легенево-церебральної реанімації (СЛЦР) по П.СафаруІ стадія
Ціль: елементарне піддержування життя.
Задача: екстрена оксигенація.
Етапи
А. Забезпечення прохідності дихальних шляхів. Застосовується потрійний прийом Сафара: відкривання рота, очищення; закидання голови; висування вперед нижньої щелепи.
Б. ШВЛ і оксигенація.
В. Штучне піддержування кровообігу (зовнішній масаж серця, який забезпечує від 6 до 30% нормального кровотоку; якщо зупинка серця у лікарні, то може бути застосований відкритий масаж серця, який забезпечує 50% нормального кровотоку. Не припиняючи реанімаційні заходи, треба визвати реанімаційну бригаду, яка приступає до виконання ІІ стадії СЛЦР.
ІІ стадія
Ціль: подальше піддержування життя.
Задача: відновлення самостійного кровообігу та дихання.
Етапи
Г. Медикаментозні засоби для в/в інфузії. Застосовують:
Адреналіну гідрохлорид – 0,1% - 1,0 (1 мл у 9 мл фізрозчину) по
0,3-0,5-0,75 мл в/в, в центральну вену, в/серцево, в/трахеально.
Повторні введення через 1-3-5 хвилин реанімації.
Атропіну сульфат 0,1% - 1,0 по 0,5-1 мл в/в, в трахею.
Перфторан – 400 мл в/в крап. – збільшує кисневу активність крові. реологічні дії крові, сорбція активних речовин.
Поляризуючу суміш: в/в крап. Глюкозу 15% - 250 мл, хлорид калію 3% - 15 мл, магнезії 25% - 10 мл + 8-10 од інсуліну.
Д. Дефібриляція.
8
66. Утопленого чоловіка достави-ли на берег через 6 хв після утоп-лення. Свідомість відсутня, пульс не визначається. Почали СЛР: ШВЛ методом «рот до рота» і ма-саж серця. Яка з ознака вказує на ефективність реанімації: 1 звуження зіниць
2 підвищення АТ
3 прискорення пульсу
4 сповільнення пульсу, часте
дихання
5 прискорення дихання
67. З води витягли людину без ознак життя. Пульс і дихання відсутні. Тони серця не вислухо-вуються. Яка послідовність надання першої допомоги: 1 відновити прохідність дихаль- них шляхів та провести СЛР
2 покласти потерпілого облич- чям донизу
3 негайно ШВЛ та непрямий
масаж серця
4 звільнити від одягу, провести
масаж серця
5 все перераховане вірно
68. На яку глибину потрібно притиснути грудину до хребта, виконуючи непрямий масаж серця у немовлят: 1 2-3 см2 1-2 см3 3-4 см4 4-5 см5 5-6 см69. При огляді пацієнта 75 років свідомість та всі рефлекси відсут-ні. Ознаки діяльності серцевої та дихальної систем не визначають-ся. Виявлено заклякання м’язів, трупні плями, розм’якшення очного яблука та помутніння рогівки. Який імовірний діагноз: 1 біологічна смерть
2 клінічна смерть
3 передагонія
4 агонія
5 термінальна пауза
70. Під час Вашого чергування в стаціонарі раптово помер після-операційний хворий. Хто має констатувати смерть хворого у палаті: 1 черговий лікар
2 медична сестра
3 патологоанатом
4 старша медична сестра
5 головний лікар
71. При проведенні ШВЛ епігаст-ральна ділянка підіймається і не опускається. Що необхідно при цьому зробити: 1 поліпшити розгинання голови і
продовжити ШВЛ
2 стиснути грудну клітку двома
руками
25
терний хруст, що свідчить про перелом ребра. Ваші дії: 2 припиняєте реанімаційні заходи
та робите прекардіальний удар
3 продовжуєте СЛР, змістивши
руки до неушкоджених ребер
4 констатуєте біологічну смерть
5 робите прямий масаж серця
60. Потерпілого витягли з води через 5 хв після утоплення. Пульс на сонних артеріях, дихання відсу-тні. Зіниці широкі, на світло не реагують. З чого розпочнете ПМД: 1 видалення води з дих. шляхів
2 прекардіального удару
3 непрямого масажу серця
4 виклику швидкої допомоги
5 введення строфантину
61. У потерпілого 19 років клінічна смерть. М/с проводить серцево-легеневу реанімацію. Що з перелі-ченого свідчить про ефективність закритого масажу серця: 1 пульсація на сонній артерії
2 пасивні рухи грудної клітки
3 зниження температури тіла
4 відсутність свідомості
5 розширення зіниць
62. Перед проведенням непрямого масажу серця потрібно:
1 виконати прекардіальний удар
2 провести конікотомію
3 зробити трахеостомію
4 виконати прийом Геймліха
5 ввести в/серцево розчин адреналіну гідрохлорид
63. При синкопальному утопленні реанімація може бути ефективною, якщо потерпілий знаходиться під водою не більше: 1 20 хвилин
2 25 хвилин
3 30 хвилин
4 35 хвилин
5 40 хвилин
64. При справжньому утопленні реанімація може бути ефективною, якщо потерпілий знаходиться під водою не більше: 1 3-5 хвилин
2 10-12 хвилин
3 12-15 хвилин
4 15-18 хвилин
5 20-22 хвилин
65. Потерпіла, 20 років, витягнута з холодної води через 6 хвилин після утоплення без ознак життя. Шкіра бліда. Дихання немає. Пульс на сонній артерії відсутній. Яка послідовність ваших дій: 1 почати проводити СЛР
2 викликати швидку допомогу
3 признати потерпілу мертвою
4 визвати міліцію
5 дати понюхати серветку, змоче- ну нашатирним спиртом
24
Подальша тактика зависить від результатів ЕКГ:
Якщо серцева діяльність відновилася продовжують медикаментозну терапію.
При виявленні на ЕКГ патологічних комплексів:
а) При асистолії: продовжують ШВЛ дихальним апаратом, непрямий масаж серця. Повторно вводять адреналін, атропін, натрію гідро-карбонат, в/в преднізолон, плазмокоректори. При неефективності терапії: кардіостимуляція або відкритий масаж серця.
б) При фібриляції шлуночків: дефібриляція; медикаментозне зниження порогу чутливості міокарду до електротоку: лідокаїн 2% - 10 мл по 4-6 мл в/ на фізрозчину; поляризуючи суміші – 200 мл; обзидан 0,1% - 5 мл від 1 до 5 мл в/в крап.; новокаїнамід 10% - 5 мл в/в крап.
в) При мілко- або середньохвильової фібриляції: адреналін для переводу її в крупнохвильову.
При неефективності засобів, які проводяться: повторні де фібриляції, напруженість підвищується по 500 В, або не вище 7500 В.
ІІІ стадіярозроблена і описана В.А. Неговським, як “постреанімаційна хвороба”Ціль: довге піддержування життя.
Задача: відновлення нормального мислення (постреанімаційна ІТ).
Етапи ІІІ стадії
Ж. Оцінка стану, визначення можливості урятування хворого. Передбачає клінічні, лабораторні, електрофізіологічні, рентгено - радіологічні, морфологічні обстеження, комп'ютерну томографію…
З. Включає:
1. Заходи загального плану: відновлення та піддержування кровообігу та дихання; корекція метаболічних порушень, відновлення перфузії тканин, профілактика та лікування малого хвильового об'єму серця.
2. Для стабілізації гемодинаміки і піддержування ОЦК: сольові розчини та плазмокоректори: желатиноль, альбумін, протеїн.
3. Для покращення мікроциркуляції і реологічних властивостей крові: пентоксифілін 2% - 0,5 в/в крап., гепарин 5 тис. од 4 рази у день, серцеві засоби, стимулятори енергообміну.
4. Для боротьби з гіпоксією і зниженню потрібності клітин у кисні:
9
антигіпоксанти різної дії (аспарагінова, глютамінова, нікотинова кисло- ти, анаболічні засоби, панангін, оротат калію, піроксен, дібазол, рібоксин.
5. Гормони, препарати, які направлені на оптимізацію фізичної та мисленої працездатності: пірацетам 20%- 5 мл в/м, в/в; мепротан 0,2 по 1 т 3 р.; унітіол 5% - 5 мл в/м 3 р.; токоферол ацетат 50% по 1 краплі 3р.; преднізолон; дексаметазон.
6. Заходи для покращення метаболізму мозку та його функцій: інфузійна терапія; екстракорпоральна детоксикація; ГБО; гіпотермія; корекція внутрішньочерепного тиску.
Г. Довга реанімація, інтенсивна терапія порушених функцій інших органів і систем.
Дефібриляція (Алгоритм дії)
Показання до виконання:
фібриляція шлуночків серця, шлуночкова тахікардія без пульсу.
Навчальна мета
Уміти:
готувати дефібрилятор до роботи;
допомагати лікареві проводити дефібриляцію.
Матеріальне оснащення: імпульсний дефібрилятор з електродами, електрокардіограф; електродна паста або флакон з фізрозчином, флакон з дезрозчином (3% перекису водню), флакон з проти опіковою рідиною; стерильні марлеві серветки, бинт; документація, ручка, пакет для клінічних відходів.
Підготовка апаратури
Приєднайте дефібрилятор до електромережі, перевірте його справність.
Приєднайте електрокардіограф до електромережі, перевірте його справність.
Підготовка до дефібриляції
Замочіть марлеві серветки фізрозчином.
Обгорніть серветками, змоченими в фізрозчині, електроди електрокардіографа.
Приєднайте електрокардіограф до хворого за допомогою колодки шнурів.
Змажте рівномірним шаром електродної пасти електроди дефібрилятора або змочіть бинт фізрозчином та обгорніть ним
10
54. Назвіть І стадію серцево-легеневої та церебральної реанімації:
1 стадія елементарного підтримування життя
2 стадія подальшого підтримування життя
3 стадія тривалого підтримування життя
4 постреанімаційна хвороба
5 хвороба оживленого організму
55. Як будете робити непрямий масаж серця 9-ти річній дитині: 1 однією рукою 80 разів у хв2 двома руками 60 разів у хв3 однією рукою 120 разів у хв4 двома пальцями 80 разів у хв5 двома руками 100 разів у хв56. Важкість розвитку незворот-них змін біологічної смерті визначається: 1 загибеллю клітин кори мозку
2 бактеріальною інтоксикацією
3 некрозом клітин паренхіматоз- них органів
4 гіпоксією міокарду
5 збільшенням активності лізосо- мальних ферментів
57. Ознакою клінічної смерті є: 1 відсутність пульсу на сонній
артерії
2 ниткоподібний пульс на проме- невій артерії
3 звуження зіниць
4 симптом «кошачого» ока
5 розширення зубця Q на ЕКГ
58. При проведенні ІІ етапу СЛР всім хворим необхідно вводити такі ліки: 1 адреналін, атропін, натрію
гідрокарбонат
2 адреналін, строфантин, гідро- кортизон
3 гідрокортизон, хлористий
кальцій, норадреналін
4 кордіамін, атропін, строфантин
5 лобелін, хлористий кальцій,
норадреналін
59. Під час проведення непрямого масажу серця Ви відчули харак-1 продовжуєте СЛР, правильно
розташувавши руки на грудині
23
48. Ви допомагаєте в операційній при проведенні реанімації хворому, у якого трапилася зупинка серця. Для чого після виконання команди “дефібриляція ” медсестра натискує клавішу “розряд ”:
1 для зняття надлишкової напруги
2 для повторної дефібриляції
3 для відключення дефібриляції
4 для закінчення реанімаційних заходів
5 для підключення дихальної апаратури
49. Якщо проводять інтубацію трахеї вигнутим клинком, то його кінець просувають до язиково-надгортанної складки і корінь язика піднімають догори. Після цього стає добре видно: 1 голосову щілину
2 вхід до стравоходу
3 підскладковий простір
4 мигдалики
5 піднебіння
50. Для чого при зупинці серця вводять натрію гідрокарбонат: 1 корегує метаболічний ацидоз
2 попереджує розвиток ацидозу
3 оказує захисну дію на міокард
4 підвищує ефективність фарм.
препаратів, що вводять
5 знижує споживання кисню
тканинами
51. Показанням до відкритого масажу серця є: 1 множинний перелом ребер
2 деформація грудини
3 двосторонній пневмоторакс
4 деформація шийного відділу
хребта
5 деформація груд відділу хребта
52. Дефібриляцію шлуночків проводять:
1 доти, доки на ЕКГ реєструється фібриляція
2 доти, доки на ЕКГ – асистолія
3 не більше однієї години
4 не більше 10 розрядів
5 3-5 розрядів
53. На встановлення діагнозу клінічної смерті слід витрачати не більше:
1 8-10 секунд
2 8-10 хвилин
3 не більше 5 хвилин
4 10-15 хвилин
5 не більше 20 хвилин
22
електроди дефібрилятора. Віддайте підготовлені електроди лікареві. Зареєструйте ЕКГ.
Виконання дефібриляції
Дефібриляцію виконує лікар!
Лікар щільно притискує електроди дефібрилятора до грудної клітки хворого:
один електрод – справа від грудини на рівні другого міжре-берного проміжку;
другий – у місці перетину п’ятого міжреберного проміжку та лівої середньої ключичної лінії.
натискує на кнопку «Заряд» на одній з рукояток електрода і заряджає дефібрилятор напругою 3000-3500 В (180-240 Дж).
Медсестра від’єднує після загоряння лампочки «Заряджено» колодку шнурів електрокардіографа.
Лікар натискує на кнопку «Розряд».
Увага! Під час проведення імпульсу припиніть СЛР,
не торкайтесь до хворого.
Медсестра приєднує колонку шнурів електрокардіографа, реєструє ЕКГ.
Якщо синусів ритм не відновлено, процедуру слід повторити.
Увага! Напруга кожного наступного імпульсу збільшується на 500 В (50-60 Дж). Макс. розряд становить 7000 В (360 Дж).
Прибирання апаратури
Від’єднайте апаратуру від електромережі.
Змочіть серветку дезрозчином і обробіть електроди дефібрилято-ра та електрокардіографа.
Ускладнення, зумовлені проведенням СЛЦР
Переломи ребер.
Ушкодження печінки, селезінки, підшлункової залози.
Внаслідок пункції серця утворюються точкові і щілиноподібні дефекти, оточені вузькою смужкою субкордіального крововиливу. В окремих випадках після цієї маніпуляції витікає 50-60 мл крові.
Регургітація шлункового вмісту в дихальні шляхи. У хворих, котрі перебувають у непритомному стані, кардіальний сфінктер розслаблений, тому вміст шлунка витікає з нього і потрапляє в легені.
11
Організація відділення реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ)
Основні завдання служб анестезіології, реанімації та ІТ
Подання екстреної реанімаційної допомоги хворим, які пере-бувають у критичному стані.
Проведення комплексу заходів з інтенсивної терапії у хворих з порушенням життєво важливих функцій організму та інтенси-вного нагляду за ними.
Забезпечення знеболювання та безпеки проведення хірургічних втручань, профілактика та лікування можливих порушень гомеостазу в ранній післяопераційний період.
Навчання медичного персоналу лікувального закладу методів надання невідкладної та реанімаційної допомоги хворим, які перебувають у критичному стані.
ВРІТ загального профілю розгортають на 6-12 ліжок. Його організують на базі великих лікувальних закладів (800-1200 ліжок).
Основні показання до госпіталізації у ВРІТ
Гостра серцева та судинна недостатність (інфаркт міокарда, набряк легень, тяжке порушення ритму серця, колапс тощо).
Гостра недостатність дихання (астматичний статус, важка пневмонія, пневмоторакс тощо).
Порушення гемостазу (ТЕЛА, ДВС синдром, велика кровотеча, гемоліз крові тощо).
Коматозний стан різної етіології.
Гостра ниркова та печінкова недостатність.
Гострі розлади мозкового кровообігу з порушенням життєвих функцій.
Гострі отруєння. Судомний стан.
Необхідність проведення корекцій обмінних процесів в ранньому післяопераційному періоді.
Клінічна смерть та післяреанімаційний період.
Гіпо- і гіпертермія, що становлять небезпеку для життя хворого.
Протипоказання до госпіталізації хворих у ВРІТ
Хронічно невиліковні захворювання в термінальних стадіях (хронічна ниркова та печінкова недостатність, хронічна серцево-судинна недостатність тощо).
12
41. Електроди дефібрилятора обертають марлею і змочують її: 1 0,9% розчином натрію хлориду
2 5% розчином натрію хлориду
3 10% розчином натрію хлориду
4 1% розчином калію хлориду
5 10% р-ном кальцію хлориду
42. Для попередження електротравми персонал не повинен торкатися нічого, крім: 1 гумового килимка
2 тіла хворого
3 операційного столу
4 наркозного апарату
5 неізольованої частин електроду
43. Ви приймаєте участь в операції на органах грудної клітки з приво-ду множинного перелому ребер. У хворого виникла зупинка серця. Вкажіть, які реанімац.заходи необ-хідно провести в цьому випадку: 1 відкритий масаж серця
2 закритий масаж серця
3 дефібриляцію
4 штучна вентиляція легень
5 штучна вентиляція легень та закритий масаж серця
44. Для захисту кліток центральної нервової системи (ЦНС) від гіпоксії призначають в/в: 1 натрію оксибутират
2 натрію гідрохлорид
3 натрію хлорид
4 натрію гідрокарбонат
5 калію хлорид
45. На яке значення необхідно піднімати напругу електричного току при кожному повторному розряді: 1 500 В
2 250 В
3 1000 В
4 1500 В
5 2000 В
46.Під час операції у хворого ви-никла зупинка серця. Звичайні ре-анімац. заходи виявилися неефек-тивними. Реаніматолог почав дефібриляцію. З якої величини напруги починають її проводити: 1 3-3,5 кВ
2 4-4,5 кВ
3 5-5,5 кВ
4 6-6,5 Кв
5 7-7,5 кВ
47. Внутрішньо серцеве ведення препаратів роблять: 1 четвертому міжребер’ї зліва
2 в третьому міжребер’ї справа
3 в третьому міжребер’ї зліва
4 по нижньому краю ребра
5 по середньоключичній лінії
21
35. Ви надаєте реанімаційну допомогу потерпілому внаслідок землетрусу, у якого діагностована “клінічна смерть”. Назвіть І етап реанімації: 1 забезпечення прохідності дихальних шляхів
2 проведення ШВЛ
3 закритий масаж серця
4 транспортування в лікувальний заклад
5 дефібриляція
36. Ви стали свідком дорожно-транспортної аварії. Потерпілий лежить на дорозі. При огляді від-сутні дихання і серцебиття, зіниці на світ не реагують. Коли треба розпочинати реанімаційні заходи: 1 негайно
2 після прибуття бригади ШМД
3 після прибуття спеціалізованої реаніматологічної бригади;
4 при транспортуванні потерпілого
5 в стаціонарі
37. Ефективність ШВЛ контролюють за наявності:
1 екскурсій грудної клітки
2 тахікардії
3 рухової активності
4 свідомості
5 м’язового тонусу
38. Якщо вентиляція легень методом «рот до рота» неефективна, необхідно: 1 провести трійний метод Сафара і продовжити ШВЛ
2 опустити голову постраждалого і продовжити ШВЛ
3 покликати помічника
4 провести прекардіальний удар
5 приступити к непрямому масажу
39.У палаті інтенсивної терапії, де Ви працюєте, проводиться серцево-легенева реанімація хворому. Поява яких ознак буде свідчити про ефективність реанімаційних заходів: 1 поява самостійного дихання і відновлення серцевої діяльності
2 почервоніння шкіри
3 зникнення синюшності губ
4 поява рогівкового рефлексу
5 поява колінного рефлексу
40.М/с надавала ПМД потерпілому 32 р, від ураження електрострумом в стані електролатергії: припинила дію електроструму, виконала СЛР, викликала реанімаційну бригаду ШМД. Оцінити ефективність дій м/с: 1 поява ознак життя
2 стан залишився без змін
3 зміна кольору шкірних покривів
4 западання нижньої щелепи
5 поява фібриляцій
20
Злоякісні новоутворення з метастазуванням, інфекційні контагіозні захворювання при неможливості ізоляції хворих (менінгіт, вірусний гепатит тощо).
Обов'язки медичної сестри ВРІТ
Безперервний нагляд за станом хворого (оцінка свідомості, положення в ліжку, стану шкірного покриву).
Вимірювання основних параметрів гемодинаміки (АТ, пульс, ЦВТ тощо).
Оцінка ефективності самостійного дихання, його частоти.
Термометрія.
Участь у моніторному спостереженні.
Проведення інфузійної терапії згідно з призначенням лікаря.
Контроль за балансом рідини (врахування діурезу, перорального прийому рідини, втрат рідини через зонд, дренажі тощо).
Участь у зондуванні травного каналу, ендоскопії та інших методиках діагностики і лікування.
Підтримання прохідності дихальних шляхів (відсмоктування харкотиння через трахеостому, ендотрахеальну трубку).
Киснеотерапія.
Катетеризація сечового міхура.
Контроль за станом операційної рани (зміна пов'язок, просочених кров’ю, гноєм).
Постановка банок, гірчичників, клізм (разом з медичними працівниками нижчої ланки).
Підготовка і контроль за роботою контрольно-діагностичної та лікувальної апаратури.
Участь у проведенні серцево-легеневої реанімації.
Забір крові для лабораторних досліджень.
Визначення групи крові, індивідуальної та біологічної сумісності при переливанні під контролем лікаря.
Стерилізація інструментарію та апаратури.
Підготовка для використання наборів для трахеостомії, венесекції, епідуральної та спинальної пункції, пункції плевральної та черевної порожнини.
Знання фармакодинаміки, побічних ефектів, ускладнень, правил прийому, зберігання та застосування препаратів, що використовуються в роботі.
13
Ведення відповідної медичної документації.
Лікувально-профілактичний та гігієнічний догляд за хворими.
Знати клініку, патогенез та основні методи інтенсивної терапії захворювань, станів хворих ВРІТ.
Документація у ВРІТ, яку повинна вести медична сестра
Аркуш призначень та спостережень.
Картка реанімації та інтенсивної терапії.
Зведення про переміщення хворих у відділення та з нього.
Журнал реєстрації хворих.
Журнал чергової медичної сестри.
Журнал обліку наркотичних препаратів.
Журнал обліку сильнодіючих засобів.
Рекомендована література
Ковальчук Л. Я., Гнатів В. В., Бех М. Д., Панасюк А. М. «Анестезіологія, реанімація та інтенсивна терапія не відкладних станів» - Тернопіль «Укрмедкнига», 2003 р.
Чепкий Л.П. «реаніматологія та інтенсивна терапія» - Київ «Здоров’я», 1994 р.
Палій Л.В., «Основи реаніматології», Київ: Медицина, 2006 р.
Усенко, «Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології» - Київ «Здоров’я», 1993 р.
Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів
з літературою з теми:
№ Завдання Вказівки до завдання Самостійна запис студентів
1. Електрична дефібриляція серця Законспектувати
2. Постреанімаційна хвороба, стадії, клінічна картина, лікування Законспектувати
принципи лікування 3. Охорона праці медичного персоналу у відділенні анестезіології та реаніматології: Вивчити 14
через 10 хв розвинулась повторна зупинка серця. Чи необхідно про-водити такому хворому повторну дефібриляцію і скільки разів: потрібна
3 повторяти дефібриляцію макси-мум 5 разів
4 припинити спроби дефібриляції при досягненні максимальної напруги дефібриляції
5 повторяти дефібриляцію макси-мум 10 разів
30. До термінальних станів, що граничать зі смертю, відноситься все, крім: 1 «соціальної смерті»
2 тяжких стадій шоку
3 передагональних станів
4 агонії
5 клінічної смерті
31. Яким чином провести непрямий масаж серця у дітей до року життя: 1 двома пальцями 100 разів у хв.
2 однією рукою 100 разів у хв.
3 двома руками 60 разів у хв.
4 двома пальцями 60 разів у хв.
5 однією рукою 60 разів у хв32. При проведенні закритого масажу серця точка натискання знаходиться: 1 на межі нижньої та середньої третини
2 на рукоятці грудини
3 на мечовидному відростку
4 зліва від грудини в проекції серця
5 справа від грудини у 2-му міжребер’ї
33.У хворого 50 р. загальний стан важкий, спутана свідомість, АТ не визначається, пульс відсутній на периферії, визначається тільки на сонних артеріях, шкірні покриви - бліді, ціаноз. Що можна запідозр-рити у хворого: 1 передагонію
2 агонію
3 клінічну смерть
4 колапс
5 запамрорчення
34. Потерпілий Н. 32 р. отримав електротравму. Відсутні пульс на сонних артеріях та самостійне дихання, зіниці розширені. З чого м/с почне невідкладну допомогу: 1 потрійному прийому Сафара
2 ШВЛ за методом рот до рота
3 непрямого масажу серця
4 проведення дефібриляції
5 висування вперед нижн. щелепи
19
23.В прийм. від. доставлена хвора 25 р. після ДТП - свідомість і очні рефлекси відсутні. АТ і пульс на периферичних артеріях не визнача-ється. Пульс на сонних артеріях слабкий. Тони серця глухі. Дихан-ня рідке. Як Ви оцінюєте стан постраждалої: 1 агонія
2 передагонія
3 клінічна смерть
4 запаморочення
5 колапс
24. Після скількох роздувань легень треба швидко перевіряти пульс на сонній артерії: 1 5 хвилин
2 10 хвилин
3 15 хвилин
4 20 хвилин
5 25 хвилин
25. Новонародженим проводять ШВЛ з частотою вдувань: 1 30 раз у хвилину
2 50 раз у хвилину
3 40 раз у хвилину
4 20 раз у хвилину
510 раз у хвилину
26. Дітям проводять ШВЛ з частотою: 1 20 раз у хвилину
2 50 раз у хвилину
3 40 раз у хвилину
4 30 раз у хвилину
5 16 раз у хвилину
27. У новонароджених непрямий масаж серця проводиться: 1 двома пальцями
2 однією рукою
3 двома руками
4 тільки масажором5 не має значення
28. При огляді хворого фельдшер констатував відсутність свідомо-сті, рухів грудної клітки, відсут-ність пульсу на сонній артерії, розширені зіниці без реакції на світло. Який найбільш вірогідний діагноз: 1 клінічна смерть
2 алкогольний делірій
3 передагональний період
4 коматозний стан
5 агонія
29. Після проведення дефібриляції у хворого відновилася нормальна серцева діяльність, проте 1 необхідна повторна де фібри-ляція, кількість їх не обмежена
2 повторна дефібриляція не
18
Тестовий контроль
1. Ефективність зовнішнього масажу серця по пульсу на сонній артерії потрібно перевірити кожних: 1 2 хвилини
2 3 хвилини
3 5 хвилин
4 8 хвилин
5 10 хвилин
2. Глибина компресії у дорослих під час непрямого масажу серця: 1 3-4 см2 2 см3 1 см4 6 см5 8 см3. Вкажіть співвідношення ШВЛ до закритого масажу серця при проведенні серцево-легеневої реанімації одним реаніматором: 1 2 15
2 2 : 12
3 1 : 5
4 1 : 10
5 2 : 10
4. Інтенсивна терапія при клінічній смерті:: 1 ШВЛ + масаж серця
2 нітрогліцерин
3 адреналін
4 натрій гідрокарбонат
5 хлористий кальцій
5. Який препарат вводиться внутрішньосерцеве при клінічній смерті: 1 адреналін
2 еуфілін
3 лактат натрію
4 строфантин
5 калію хлорид
6. Закритий масаж серця у новонароджених проводиться з частотою: 1 140 поштовхів за хвилину
2 100 поштовхів за хвилину
3 80 поштовхів за хвилину
4 150 поштовхів за хвилину
5 130 поштовхів за хвилину
7. При недостатньо закинутої назад голови під час ШВЛ повітря, що нагнітається, попадає: 1 в шлунок
2 в ніс
3 в легені
4 тільки в трахею
5 в стравохід
8. Для внутрішньосерцевого введення адреналін розводять: 1 в 9 мл фізрозчину
2 в 1 мл фізрозчину
15
3 в 2 мл фізрозчину
4 в 3 мл фізрозчину
5 в 10 мл фізрозчину
9. Під час зовнішнього масажу серця реаніматор вкладає основу долоні на: 1 нижню третину грудини
2 верхню третину грудини
3 середню третину грудини
4 верхівку серця
5 ділянку 2-4 ребер зліва
10. Штучна вентиляція легень за допомогою апаратів проводиться: 1 для довгої вентиляції легень
2 для ліквідації гіпоксемії
3 для регуляції ритму дихання
4 для профілактики аспірації
5 для ліквідації обструкції
дихальних шляхів
11. При ШВЛ «рот в рот» застосовують спеціальні прилади: 1 повітровід
2 апарат РО - 6
3 ларингоскопія
4 загубники5 інтубаційні трубки
12. При неефективності СЛР необхідно: 1 закинути голову і продов. СЛР
2 опустити головний кінець
3 трохи підняти головний кінець
4 визвати іншого реаніматора
5 інтенсивніше проводити ШВЛ
13. Непрямий масаж серця у дорослих проводиться: 1 двома руками
2 одним пальцем
3 однією рукою
4 двома пальцями
5 окремими ударами
14. Клітки головного мозку починають гинути після зупинки серця через: 1 5-6 хвилин
2 1-2 хвилини
3 3-4 хвилини
4 7-8 хвилин
5 9-10 хвилин
15. В процесі непрямого масажу серця лікар вводить внутрішньо серцеве приготовлений Вами:
1 розчин адреналіну 0,1% 1 мл 1 2 розчин строфантину 0,05% 1 мл
3 кордіамін 1 мл
4 фентаніл 0,005% 2 мл
16
5 розчин димедролу 1% 1 мл
16. Стан декортикації наступає при: 1 соціальної смерті
2 комі
3 агонії
4 клінічної смерті
5 біологічної смерті
17. При клінічній смерті одним з основних мір є: 1 серцево-легенева реанімація
2 в/в введення цитітону
3 в/серцево введення адреналіну
4 застосування апаратного
дихання
5 відкритий масаж серця
18. При непрямому масажі серця натискують на грудину. Визначить з якою мінімальною частотою: 1 60 разів у хвилину
2 20 разів у хвилину
3 40 разів у хвилину
4 80 разів у хвилину
5 100 разів у хвилину
19. При проведенні реанімації одним реаніматором необхідно чергувати: 1 два вдування і 15 компресій
2 одно вдування і 5 компресій на
грудину
3 одно вдування і 10 компресій
4 одно вдування і 15 компресій
5 два вдування і 5 компресій
20. Дорослим проводять ШВЛ з частотою вдування: 1 15 у 1 хвилину
2 10 у 1 хвилину
3 20 у 1 хвилину
4 25 у 1 хвилину
5 30 у 1 хвилину
21. У дітей непрямий масаж серця проводять: 1 однією рукою
1 двома руками
3 двома пальцями
4 одним пальцем
5 за Сільвестром22. Під час проведення непрямо-го масажу серця грудина повинна продавлюватися приблизно на:
1 4-6 см2 0,5-1 см3 1-2 см4 2-3 см5 6-9 см17

Приложенные файлы

  • docx 26614728
    Размер файла: 216 kB Загрузок: 2

Добавить комментарий