ККР_Теорія мовної комунікації_тест_видп

ТЕОРІЯ МОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
1. Тест містить завдань, які мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний варіант відповіді та запишіть його.
2. Відповідайте тільки після того, як Ви уважно прочитали та зрозуміли завдання і правила його виконання.
3. Записуйте лише правильні, на Вашу думку, відповіді.
4. Відповіді уписуйте чітко, ручкою з синім чи фіолетовим чорнилом.
Ваш результат залежить від загальної кількості правильних відповідей.
Намагайтеся відповісти на всі тестові завдання, навіть незважаючи на невпевненість у правильності відповіді.
7. Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання тесту, – 100 балів. За правильне виконання одного завдання можна отримати – 4 тестові бали.



1. Що таке комунікація?
А Цілеспрямований процес інформаційного обміну між двома й більше учасниками за допомогою певної семіотичної системи.
Б Спосіб адресованості інформації.
В Цілеспрямований процес інформаційного обміну між двома й більше учасниками за допомогою засобів мовної системи.
Г Сукупність зв’язків і взаємодій людей, суспільств, суб’єктів (класів, груп, особистостей), у яких відбувається обмін інформацією, досвідом, уміннями, навичками та результатами діяльності

2. Які типи текстів виокремлюють у межах власне комунікативного напряму аналізу?
А Фіксовані, напівфіксовані, нефіксовані.
Б Усні й писемні.
В Інформаційні, емотивні, фатичні, поетичні, метамовні
Г Тексти, націлені на процес та тексти націлені на результат.

3. Які тексти мають патогенний вплив на адресата?
А Спрямовані на позитивний вплив, значущі для окремих особистостей і для значної кількості осіб.
Б Спрямовані на формування культурної компетентності мовця.
В Спрямовані на негативний вплив на «споживача», негативний перлокутивний (вплив на свідомість та поведінку адресата) ефект тексту.
Г Спрямовані на позитивний психологічний вплив.

4. До чинників зв'язності належать:
А Логіка викладу (динаміку розвитку дії); особлива організація мовних засобів (фонетична, лексична, граматична, стилістична тощо); комунікативна спрямованість відповідність мотивів до мети і умов повідомлення; композиційна структура; смисловий план повідомлення.
Б Сегментні, що об'єднують 1) лексичні (повтори, синоніми, антоніми, однокореневі слова, тематичну мережу); 2) граматичні (сполучники, сполучникові слова, займенники, узгодження часу, стану, ступені порівняння, вставні слова); 3) синтаксичні (порядок слів, частин, фрагментів); 4) стилістичні (еліпсис, питальні речення, градація); супрасегментні (інтонація, пауза, наголос) та екстралінгвістичні показники.
В Логіка викладу (динаміку розвитку дії); особлива організація мовних засобів (фонетична, лексична, граматична, стилістична тощо); комунікативна спрямованість відповідність мотивів до мети і умов повідомлення; екстралінгвістичні показники.
Г Лексичні, граматичні, синтаксичні, стилістичні показники.

5. Комунікативне членування інформації пов
·язане із розмежуванням:
А Пропозицій, предикатно-аргументних структур, сценаріїв, ментальних просторів.
Б Слів, речень, абзаців, розділів, параграфів тощо.
В Теми й реми.
Г Макропропозицій, макроструктур, епізодичних та ментальних моделей.

6. Які типи інформації розмежовував І. Р. Гальперін?
А Змістово-фактуальну, змістово-концептуальну, змістово-підтекстову.
Б Когнітивну, комунікативну, істинну.
В Змістово-фактуальну, змістово-концептуальну.
Г Когнітивну, змістово-концептуальну, змістово-підтекстову.

7. Особа, яка сприймає повідомлення і відповідно до своїх когнітивних стратегій та контекстних і ситуативних умов інтерпретує його – це:
А Адресант або реципієнт.
Б Адресат або реципієнт.
В Адресат або продуцент.
Г Продуцент або реципієнт.

8. Які типи адресатів розрізняє О. Воробйова?
А Реальний, передбачуваний, текстовий.
Б Колективний, узагальнений, реальний.
В Фіктивний, містифікований, текстовий.
Г Реальний, текстовий, колективний.

9. Що таке інтерпретанта?
А Націленість, готовність адресата до сприйняття й розуміння змісту повідомленя.
Б Діалогічний зв’язок повідомлення в семіотичному універсумі з попередніми текстами (рекурсивний) та з подальшим текстотворенням (прокурсивний).
В Намір адресанта.
Г Залишки в повідомленні не лише однорідної семіосфери, а й інших семіосфер.

10. Що містить контекст ситуації спілкування?
А Різні знання адресанта й адресата (енциклопедичні, наївні, предметні, побутові) щодо повідомлення.
Б Релевантні риси учасників комунікації, їхні вербальні та невербальні дії.
В Вказівки на час, історичні умови створення тексту, місце його виникнення у соціальному, культурному, етичному відношенні.
Г Знання про адресанта.

11. За кількістю учасників комунікації вона поділяється на:
А внутрішню (спілкування із самим собою), міжособистісну (розмову двох осіб), малих груп (3-5 осіб), публічну (20-100 осіб), організаційну (більше 100 до 1000 осіб), масову (більше 1000).
Б монологічну й діалогічну.
В наукову, політичну, релігійну, побутову, ділову, навчальну, спортивну, юридичну, військову, виховну тощо.
Г інформативну (передачу інформації), афективно-оцінну (вираження почуттів, оцінок, емоцій адресантом відносно адресата), рекреативну (спілкування з метою розваги), переконуючу (спрямовану на стимулювання якоїсь дії), ритуальну.

12. Що таке комунікативний статус?
А Умови, в яких відбувається спілкування.
Б Комунікативна діяльність.
В Комунікативні норми, права й обов’язки учасника комунікації.
Г Спосіб організації дискурсу.

13. Які типи комунікантів розмежовують за особливостями сприйняття?
А Візуали, кінестики.
Б Візуали, аудіали, кінестики і «комп’ютери».
В Розвідники, наставники, хвастуни, маніпулятори.
Г Візуали, кінестики, хвастуни, маніпулятори.

14. За даними американських учених, ми отримуємо від невербальних знаків приблизно:
А 30 % інформації.
Б 10 % інформації.
В 90 % інформації.
Г 50 % інформації.

15. У чому полягає комунікативна стратегія?
А Ігноруванні позиції адресата.
Б Проведенні й керуванні дискурсом з метою досягнення результату.
В Вивченні психологічних особливостей реципієнта.
Г Ігноруванні індивідуальних особливостей адресата.

16. Що таке комунікативний канал?
А Обмін інформацією.
Б Комунікативний вплив.
В Намір адресанта.
Г Спосіб інформаційного обміну та комунікативного впливу.

17. Що таке ретроспекція?
А Безперервний розвиток подій.
Б Повернення до минулих подій у часі та просторі.
В Перенесення текстових подій у майбутній час і простір
Г Призупинення розвитку подій.

18. У якому рядку подано найприйнятнішу дефініцію дискурсу?
А Дискурс – текст занурений у комунікацію.
Б Дискурс – одиниця лінгвістичного аналізу, складається з речень.
В Дискурс – предикативна одиниця.
Г Дискурс – сукупність замкнутих у собі знаків, наділених смислом, який можна відтворити.

19. Що таке семіотичний універсум культури?
А Твір мистецтва.
Б Зв'язок у часі і просторі всіх текстів.
В Сукупність усіх знакових продуктів культури.
Г Єдність повідомлення зі звичаями, традиціями тощо.

20. У чому полягає сутність етноцентризму?
А Залучення до дослідження мовної комунікації даних різних наук.
Б Людина є центром і найвищою метою світобудови.
В Вивчення процесів комунікативної діяльності як способу існування людини та соціуму.
Г Вивчення процесів комунікативної діяльності з урахування специфіки культури народу.

21. У якому рядку подано правильну дефініцію мовленнєвого акту експресива.
А Акт наказу, впливу.
Б Акт обіцянки.
В Акт регламентування.
Г Акт передачі емоційного стану.

22. Яку категорію порушено у висловленні: Остап Вишня палко захоплювався та змальовував на сторінках своїх творів дивовижну українську природу.
А Модальність.
Б Антропоцентричність.
В Інформативність.
Г Зв’язність.

23. Яку категорію порушено у висловленні: Всім зібратися біля директорату.
А Зв’язність.
Б Цілісність.
В Інформативність.
Г Модальність.

24. Які компоненти, крім комунікантів і повідомлення, наявні в моделі комунікації Р. Якобсона?
А Контекст, код.
Б Контекст, контакт, код.
В Контекст, інтенція, код.
Г Контекст, інтенція.

25. Яка з моделей комунікації належить до інформаційно-технічних?
А Модель К. Шеннона та У. Уівера.
Б Модель Р. Якобсона.
В Модель Ю. Лотмана.
Г Модель К. Бюлера.

26. Що є об’єктом теорії мовної комунікації?
А Реальні процеси комунікації.
Б Невербальна комунікація.
В Закони мовної взаємодії.
Г Народний етикет.

27. Що вивчає семіотичний напрям лінгвістики тексту?
А Семантичну організацію тексту, його глибинний смисл і семантичні засоби.
Б Текст розглядається як суперзнак, макрознак, що має певні особливості семіозису.
В Пояснює структуру тексту на ґрунті структури речень.
Г Пояснює, що лінгвістика тексту виникла з граматики тексту.

28 Що вивчає комунікативний напрям лінгвістики тексту?
А Семантичну організацію тексту, його глибинний смисл і семантичні засоби.
Б Текст розглядається як суперзнак, макрознак, що має певні особливості семіозису.
В Пояснює структуру тексту на ґрунті структури речень.
Г Пояснює текст як посередник комунікативної взаємодії між автором та його адресатом.

29. Що таке задум тексту?
А Абстрактна інваріантна одиниця текстового рівня мови, що характеризується певним тематичним змістом, композиційною структурою, відбором лексико-фразеологічних, граматичних, стилістичних засобів та інтенційно-прагматичними особливостями.
Б Цілісна семіотична форма лінгвопсихоментальної діяльності мовця, концептуально та структурно інтегрована, що служить прагматичним посередником комунікації і діалогічно вбудована до семіотичного універсума культури.
В Вихідна евристична когнітивна структура, яка є підґрунтям внутрішньої програми майбутнього тексту як проміжного етапу фазово-ступеневої моделі породження мовлення.
Г Галузь мовознавства, що вивчає семіотичну, структурно-граматичну, семантико-змістовну, комунікативно-прагматичну організацію текстів, їхню категорійну систему і мовні засоби її репрезентації.

30. У якому рядку подано правильну дефініцію тексту?
А Цілісна семіотична форма лінгвопсихоментальної діяльності мовця, концептуально та структурно інтегрована, що служить прагматичним посередником комунікації і діалогічно вбудована до семіотичного універсума культури.
Б Це матеріальний фрагмент, що займає певну частину книжкового простору (наприклад, у книгозбірні).
В Це продукт мовленнєвої діяльності, що має структуру речення, предикативна одиниця.
Г Вихідна евристична когнітивна структура, яка є підґрунтям внутрішньої програми майбутнього тексту як проміжного етапу фазово-ступеневої моделі породження мовлення.

31.У якому рядку подано правильну дефініцію прецедентного тексту?
А Галузь мовознавства, що вивчає семіотичну, структурно-граматичну, семантико-змістовну, комунікативно-прагматичну організацію текстів, їхню категорійну систему і мовні засоби її репрезентації.
Б Цілісна семіотична форма лінгвопсихоментальної діяльності мовця, концептуально та структурно інтегрована, що служить прагматичним посередником комунікації і діалогічно вбудована до семіотичного універсума культури.
В Текст, що має негативний перлокутивний (вплив на свідомість та поведінку адресата) ефект.
Г Текст, основними ознаками якого є особлива значущість для окремих особистостей і для значної кількості осіб, а також багаторазове звернення до нього в дискурсі цих особистостей.

32. Термін лінгвістика тексту уперше вжив?
А Е. Косеріу.
Б Дж. Остін.
В Дж. Лакофф.
Г О. О. Потебня.

33. Термін комунікація в перекладі з латинської означає?
А Обмін
Б Спілкування.
В Пояснення.
Г Вплив.

34. Інтеграція різних текстових засобів на позначення певного змісту, передачі автором інформації читачеві – це:
А Зв’язність.
Б Модальність.
В Інтертекстуальність.
Г Референційність.

35. Що таке референційність повідомлення?
А Оцінка дійсності.
Б Наявність адресанта й адресата.
В Асоціативність змісту.
Г Зв’язок з дійсністю.

36. Семантична зв’язність ґрунтується на:
А зв’язку з дійсністю.
Б логіці дійсного стану речей.
В семантичному узгоджені, єдності сем.
Г єдності поетичних образів, метафор.

37. Структурна зв’язність, що побудована на основі піраміди Г. Фрайтага, містить:
А 1 – експозицію, 2 – зав’язку, 3 – розвиток дії, 4 – кульмінацію, 5 – спад дії, 6 – розв’язку, 7 – епілог.
Б 1 – експозицію, 2 – зав’язку, 3 – розвиток дії, 4 – спад дії, 5 – розв’язку, 6 – епілог.
В . 1 – експозицію, 2 – зав’язку, 3 – спад дії, 4 – розв’язку, 5 – епілог.
Г 1 – експозицію, 2 – зав’язку, 3 – розвиток дії, 4 – спад дії, 5 – розв’язку, 6 – епілог, 7 – післяслово.

38 Конотативна зв’язність висловлення – це:
А образи, метафори.
Б логіка дійсного світу речей.
В здатність тексту викликати асоціації.
Г оцінна, емоційна, експресивна компонента інформаційного простору.

39. Оперативна пам'ять індивіда здатна зафіксувати порівняно таку кількість одиниць:
А 100 – 67.
Б 7±2.
В 16±2.
Г 3±2.

40. Структурно-семантична та інформаційно-комунікативна категорія інтегрованості всіх текстових засобів на позначення певного концепту та передачу його адресатові – це:
А Цілісність.
Б Інтерсеміотичність.
В Інтертекстуальність.
Г Антропоцентричність.

41. Яка текстова категорія опосередковує зв’язок внутрішньої текстової системності із зовнішніми компонентами у складі дискурсу?
А Референційність.
Б Континуум.
В Цілісність.
Г Модальність.

42. Членування тексту здійснюється на етапі:
А як на етапі породження, так і на етапі сприйняття.
Б лише на етапі породження.
В лише на етапі сприйняття.
Г ментальної діяльності від думки до слова.

43. Автор підпорядковує власне членування повідомлення:
А змісту інформації.
Б комунікативній ситуації.
В учасникам спілкування.
Г власному задуму.

44. Яка категорія забезпечує вербалізовану організацію знань, їхнє осмислення, передавання та декодування?
А Зв’язність.
Б Цілісність.
В Інформативність.
Г Модальність.

45. Інформативність орієнтована на:
А слухача у плані комунікативності
Б мовця в плані оцінки.
В мовця в плані завершеності.
Г мовця в плані змісту.

46. Повідомлення у формі роздуму мають таку логічну структуру:
А Аргументи, приклади, теза, висновок.
Б Теза, висновок, аргументи, приклади.
В Теза, аргументи, висновок.
Г Теза, аргументи, приклади, висновок.

47. Підтекстова інформація поділяється на:
А ситуативну – опосередковану фактами, подіями, що були раніше описані, та асоціативну – що виникає унаслідок здатності свідомості людини пов’язувати сприйняте з власним досвідом.
Б ситуативну – опосередковану фактами, подіями, що були раніше описані, та концептуальну – що виникає унаслідок асоціацій.
В віртуальну – опосередковану фантазією мовців, та асоціативну – що виникає унаслідок здатності свідомості людини пов’язувати сприйняте з власним досвідом.
Г досвідну – опосередковану знання мовців про дійсний стан речей, та віртуальну – опосередковану фантазією мовців.

48. Засобами створення підтекстової інформації є:
А історичні події, зміна логіки викладу, комунікативний імідж.
Б акумуляція конотацій, символи-образи, художню деталь, поєднання різних планів, контраст.
В концепти, невербальні засоби, розповідь.
Г темп і тембр мовлення, учасники спілкування, сприйняття мовлення.

49. Категорія, представленою рухом подій у тексті в часі та просторі, певною послідовністю подій, на якій ґрунтується текстова композиція – це:
А Континуум.
Б Цілісність.
В Інформативність.
Г Модальність.

50. Стагнація – це:
А Безперервний розвиток подій.
Б Повернення до минулих подій у часі та просторі.
В Перенесення текстових подій у майбутній час і простір
Г Уповільнення розвитку подій.

51. Яку категорію порушено у висловленні: Повідомте: хто не прийшли на заняття?
А Зв’язність.
Б Цілісність.
В Інформативність.
Г Модальність.

52. Текст: Хрящові риби (Chondrichthyes) [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Відомі із середнього [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Довжина від 6 см до 20 м. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], часто затверділий (об[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]). Тіла [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] є або відсутні. Шкірних кісток немає. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], якщо є, плакоїдна, належить до:
А Опису
Б Розповіді.
В Роздуму.
Г Інструкції.

53. Що таке прогресія?
А Призупинення подій у висловленні.
Б Повернення у висловленні до минулих подій.
В Безперервний опис ходу подій у висловленні.
Г Опис теперішніх подій у висловленні.

54 Континуум пов'язаний з:
А Часом і простором
Б Завершеністю і простором.
В Світом дійсності.
Г Адресантом і адресатом.

55. Яку категорію порушено у висловленні: Роберто Карлос сильно вдарив своєю ногою?
А Антропоцентричність.
Б Інформативність.
В Інтертекстуальність.
Г Модальність.

56. Що таке комунікативне табу?
А Мовні, тематичні й контактні заборони в спілкуванні.
Б Сукупність прийомів і тактик реалізації комунікативної стратегії.
В Результат спілкування, його структурно-мовний складник.
Г Компонент актуального членування висловлення.

57. Текст: До шостої ще хвилин двадцять. Мамка з татком із дому здиміли, а в Катерини ще – справ і справ. Води зігріти, вмитися, запхати у маленький поліетиленовий пакет «Adidas» босоніжки, смугасту хустинку, який не який гребінець із дзеркальцем на ручці ну й книжки із зошитами, якщо увійдуть. А ще ті коси, належить до:
А Опису.
Б Розповіді.
В Змішаних типів повідомлення.
Г Інструкції.

58. Яку тип зв’язності порушено у висловленні: Ви бачите фрагменти найбільш найкращих моментів гри?
А Референційну.
Б Асоціативну.
В Граматичну.
Г Смислову.

59. Що таке проспекція?
А Призупинення подій у висловленні.
Б Повернення у висловленні до минулих подій.
В Безперервний опис ходу подій у висловленні.
Г Опис майбутніх подій у висловленні.

60. Функціонально-смисловий тип мовлення, мета якого полягає в зображені цілого ряду ознак, явищ, предметів, подій,, що необхідно уявити водночас – це:
А Опис.
Б Розповідь.
В Роздум.
Г Інструкція.

61. Функціонально-смисловий тип мовлення, основним призначенням якого є зображення послідовного ряду подій чи переходу предмета з одного стану до іншого – це:
А Опис.
Б Розповідь.
В Роздум.
Г Інструкція.

62. Функціонально-смисловий тип мовлення, в якому представлено думки, міркування з приводу чого-небудь – це:
А Опис.
Б Розповідь.
В Роздум.
Г Інструкція.

63. Показниками континууму є:
А тема минулого, біографія героя, ліричний відступ
Б метафори, прикметники, асоціації.
В стереотипи, символи, дієслова.
Г тропи, іменники, оцінка.

64. У структурі художнього тексту можна виокремити такі антропоцентри:
А автор, читач і персонаж.
Б автор, персонаж.
В автор, читач.
Г автор, читач і сам текст.

65. Якщо повідомлення має два автори, тоді адресант є:
А узагальненим.
Б містифікованим.
В колективним.
Г невідомим.

66. У рекламному дискурсі адресант є:
А узагальненим.
Б містифікованим.
В неактуальним.
Г невідомим.

67. У прислів
·ях, приказках, казках адресант є:
А узагальненим.
Б містифікованим.
В неактуальним.
Г невідомим.

68. Роздум – це:
А Функціонально-смисловий тип мовлення, мета якого полягає в зображені цілого ряду ознак, явищ, предметів, подій,, що необхідно уявити водночас.
Б Функціонально-смисловий тип мовлення, основним призначенням якого є зображення послідовного ряду подій чи переходу предмета з одного стану до іншого.
В Функціонально-смисловий тип мовлення, в якому представлено думки, міркування з приводу чого-небудь.
Г Немає правильної відповіді.

69. Засобом зв’язку цих речень 1. Лиса гора пролiта схарапудженим птахом. 2. I глухо, як кров ув аортах, надсадно гудуть голуби (Василь Стус) є:
А Сполучник.
Б Займенник.
В Повтор.
Г Спільнокореневі слова.

70. У якому рядку правильно названо типи адресата-читача?
А Фіктивний читач, містичний читач, передбачуваний читач.
Б Узагальнений читач, містичний читач, передбачуваний читач.
В Реальний читач; передбачуваний читач; фіктивний читач.
Г Колективний читач, текстовий читач, передбачуваний читач.

71. Текстова категорія, що містить авторську оцінку висловлювання з позицій реальності / ірреальності це
А Модальність.
Б Зв’язність.
В Інформативність.
Г Членованість.

72. Засобом зв’язку цих речень 1. Цей роман про кожного з нас, про наші страждання, про нашу землю. 2. Цей роман про воскресіння душ наших, що прагнуть дійти до Єрусалиму (Митрополит Іларіон) є:
А Іменник.
Б Наголос.
В Повтор.
Г Спільнокореневі слова.

73. Опис – це:
А Функціонально-смисловий тип мовлення, мета якого полягає в зображені цілого ряду ознак, явищ, предметів, подій,, що необхідно уявити водночас.
Б Функціонально-смисловий тип мовлення, основним призначенням якого є зображення послідовного ряду подій чи переходу предмета з одного стану до іншого.
В Функціонально-смисловий тип мовлення, в якому представлено думки, міркування з приводу чого-небудь.
Г Немає правильної відповіді.

74. Розповідь – це:
А Функціонально-смисловий тип мовлення, мета якого полягає в зображені цілого ряду ознак, явищ, предметів, подій,, що необхідно уявити водночас.
Б Функціонально-смисловий тип мовлення, основним призначенням якого є зображення послідовного ряду подій чи переходу предмета з одного стану до іншого.
В Функціонально-смисловий тип мовлення, в якому представлено думки, міркування з приводу чого-небудь.
Г Немає правильної відповіді.

75. У чому полягає сутність антропоцентризму?
А Залучення до дослідження мовної комунікації даних різних наук.
Б Людина є центром і найвищою метою світобудови.
В Вивчення процесів комунікативної діяльності з позицій аксіологічності.
Г Вивчення процесів комунікативної діяльності з урахування специфіки культури народу.

76. Яка з типів оцінок у висловленні пов’язана з реакцією на дійсність за допомогою операторів прекрасне / потворне
А Логічна.
Б Раціональна.
В Деонтична.
Г Естетична.

77. Яку категорію порушено у висловленні: Напевно ж були люди, що теж хотіли і до дівчат, і до молодиць (Т. Осьмачка)?
А Модальність.
Б Антропоцентричність.
В Інформативність.
Г Членованість.

78. Сенсорна оцінка ґрунтується на:
А нормах моралі.
Б відчуттях людини.
В мірі, обсязі предмета.
Г дійсному стані речей.

79. Емотивність у повідомленні – це
А емоційне ставлення адресанта, імовірні емоції слухача (читача).
Б вербалізована організацію знань, їхнє осмислення, передавання та декодування.
В наявність адресанта й адресата.
Г належність мовця до певної епохи та її культури.

80. Категорія, яка ґрунтується на співвідношенні модельного, породженого авторською свідомістю текстового світу з реальною дійсністю, її подіями, ситуаціями, фактами, предметами й особами – це:
А Членованість.
Б Завершеність.
В Референційність.
Г Інтертекстуальність.

81. У мовленнєвих жанрах хроніки, репортажу, автобіографії, біографії референційність є:
А максимально наближеною.
Б пунктирною.
В евокативною.
Г фантастичною.

82. Перцепція – це:
А саме спілкування.
Б розуміння мовлення.
В породження мовлення.
Г сприйняття мовлення.

83. До засобів інтертекстуальності належать?
А Портрет, пейзаж, ліричний відступ, метафора, символ, багатозначність, адресантність.
Б Цитати, алюзії, центонні тексти як цілі комплекси цитат й алюзій, епіграфи, посилання.
В Метафора, символ, багатозначність, образ адресанта, пейзаж, ліричний відступ.
Г Багатозначність, метафора, символ, образ адресата, інтер’єр, ліричний відступ, умови спілкування.

84. Інтертекстуальність найяскравіше представлена в такому творі:
А «Енеїда».
Б «Україна в огні».
В «Лісова пісня».
Г «Кайдашева сім’я»

85. Яку категорію порушено у висловленні: Ми знайшли зошит Петренка, що лежав під столом?
А Модальність.
Б Антропоцентричність.
В Зв’язність.
Г Членованість.

86. Через що реалізовується категорія континууму?
А Оцінку.
Б Хронотоп.
В Мовленнєвий вплив.
Г Образ комуні кантів.

87. Який показник зв’язності домінує у висловленні: Якого кетяга не дістає, то нагинає гілляку. А якої гілляки не нагне, то рогачиком її притягує?
А Повтор.
Б Наголос.
В Безсполучниковість.
Г Синоніми.

87. Рема – це:
А . продукт мовленнєвої діяльності, що має структуру речення, предикативна одиниця.
Б семантичну організацію тексту, його глибинний смисл і семантичні засоби.
В компонент актуального членування висловлення, те, про що запитується, нове.
Г абстрактна інваріантна одиниця текстового рівня мови, що характеризується певним тематичним змістом, композиційною структурою, відбором лексико-фразеологічних, граматичних, стилістичних засобів та інтенційно-прагматичними особливостями

88. Що є темою у діалозі:
- Що на столі?
- На столі книга.
А на столі.
Б книга
В що
Г На столі книга.

89. Що таке психологічний контекст?
А Вказівки на час, історичні умови.
Б Сегмент інформації, що передає мінімально необхідну інформацію, достатню для розуміння загальної.
В Вербальні та невербальні дії учасників комунікації.
Г Знання про індивідуальні особливості мовця, його характер, манеру поведінки тощо.

90. Що є засобом зв’язку цих речень: 1. Ягоди сяють у сузір'ї, не опадають і мимоволі соком не бризкають. 2. Вони терпкувато пахнуть, і гіркощами од них несе, і вже долоні натерлись калиною, і одяг, і коси просякли також.
А Займенник.
Б Сполучник.
В Спільнокореневі слова.
Г Повтор.

91. У чому полягає сутність максими ясності спілкування?
А Потрібно говорити багато.
Б Потрібно говорити мало.
В Потрібно говорити зрозуміло.
Г Потрібно поважати співрозмовника.

92. Коли розпочалося становлення комунікативної лінгвістики як теорії мовної комунікації? розпочалося
А У ХІХ ст.
Б У ХХІ ст.
В На початку ХХ ст.
Г У другій половині ХХ ст.

93. У якому рядку подано правильну дефініцію вербальної комунікації?
А Цілеспрямована лінгвопсихоментальна діяльність адресанта й адресата у процесі інформаційного обміну та впливу на співрозмовника (адресата) за допомогою знаків природної мови.
Б Вплив на адресата, що має на меті коригування його актуальної поведінки, зміну структур і сценаріїв свідомості, психологічних станів, оцінок тощо.
В Цілеспрямований процес інформаційного обміну, знаковими системами якого можуть бути біологічно доцільні поведінкові сигнали тварин, що визначають сумісну адаптацію до навколишнього середовища; парамови жестів і мімики, математична й комп’ютерна символіка, мистецтво, гра, телепатичний зв’язок і т. ін.
Г Діалогічний зв’язок повідомлення в семіотичному універсумі з попередніми текстами (рекурсивний) та з подальшим текстотворенням (прокурсивний).

94. Яку інформацію імпліковано в повідомлені: Я виходжу з дому. Насуваються хмари. Треба взяти парасольку.
А Буде дощ.
Б Надворі хмарно.
В У мовця є парасолька.
Г Я йду.

95. Що таке аутокомунікація?
А Повідомлення, що адресоване конкретній особі чи особам.
Б Суб’єкт активний, а аудиторія – пасивна.
В Мовець й адресат є одночасно суб’єктом щодо себе та суб’єктом щодо іншого
Г Суб’єкт одночасно є мовцем й адресатом (внутрішній діалог), тобто є об’єктом щодо себе безпосередньо (S).

96. Що є засобом зв’язку цих речень: 1. У половинок тихий крок. 2. Половинчасті вчинки прикрашають плин думок.
А Займенник.
Б Сполучник.
В Спільнокореневі слова.
Г Повтор.

97. Що таке персональне спілкування?
А Адресатом повідомлення є конкретна (для відправника) особа або група осіб.
Б Повідомлення адресоване анонімній (для автора) аудиторії, числення якої неможливе
В Рефлексивно подвійна аутокомунікація
· мовець й адресат є одночасно суб’єктом щодо себе та суб’єктом щодо іншого.
Г Суб’єкт активний, а аудиторія – пасивна.

98. Що таке монолог?
А Форма комунікації; ситуаційно зумовленим спілкуванням двох або кількох (полілог) осіб, комунікативні ролі яких інверсуються (мовець стає адресатом, а адресат перетворюється на мовця, адресатом якого є перший мовець).
Б Форма мовлення адресанта, розрахована на пасивне й опосередковане сприйняття, а не на безпосередню мовленнєву реакцію адресата.
В Рефлексивно подвійна аутокомунікація
· мовець й адресат є одночасно суб’єктом щодо себе та суб’єктом щодо іншого.
Г Спілкування, що відбувається у формальних комунікативних ситуаціях інституційного типу й передбачає чіткість ситуаційних ролей, дотримання статусних норм.

99. Між ким відбувається відкрите спілкування?
А Між керівником і підлеглим.
Б Між студентом і викладачем.
В Між учнем і вчителем.
Г Між друзями.

100. У якому рядку подано правильну дефініцію невербальної комунікації?
А Цілеспрямована лінгвопсихоментальна діяльність адресанта й адресата у процесі інформаційного обміну та впливу на співрозмовника (адресата) за допомогою знаків природної мови.
Б Вплив на адресата, що має на меті коригування його актуальної поведінки, зміну структур і сценаріїв свідомості, психологічних станів, оцінок тощо.
В Цілеспрямований процес інформаційного обміну, знаковими системами якого можуть бути біологічно доцільні поведінкові сигнали тварин, що визначають сумісну адаптацію до навколишнього середовища; парамови жестів і мімики, математична й комп’ютерна символіка, мистецтво, гра, телепатичний зв’язок і т. ін.
Г Діалогічний зв’язок повідомлення в семіотичному універсумі з попередніми текстами (рекурсивний) та з подальшим текстотворенням (прокурсивний).

101. Що таке діаолог?
А Форма комунікації; ситуаційно зумовленим спілкуванням двох або кількох (полілог) осіб, комунікативні ролі яких інверсуються (мовець стає адресатом, а адресат перетворюється на мовця, адресатом якого є перший мовець).
Б Форма мовлення адресанта, розрахована на пасивне й опосередковане сприйняття, а не на безпосередню мовленнєву реакцію адресата.
В Рефлексивно подвійна аутокомунікація
· мовець й адресат є одночасно суб’єктом щодо себе та суб’єктом щодо іншого.
Г Спілкування, що відбувається у формальних комунікативних ситуаціях інституційного типу й передбачає чіткість ситуаційних ролей, дотримання статусних норм.

102. Псевдоінформування – це
А інформація, за якою криється обман.
Б асоціативні натяки, латентні смисли.
В розкриття брехні адресатом.
Г правдива інформація.

103. Онтологічний (буттєвий) рівень спілкування передовсім пов'язаний з:
А пізнавальними можливостями спілкування.
Б смисловими площин породження й інтерпретації і форм вербаліки та паравербаліки.
В ситуацією спілкування (місцем, часом, оточенням тощо).
Г оцінкою адресатом і адресантом змісту мовлення.

104. Який комунікативний статус можна вважати жорстким?
А Який впливає на перебіг комунікації.
Б Який комунікант ніколи не змінює.
В Який залежить від ситуації спілкування.
Г Який залежить від психічного стану мовця.

105. Почуттєвий (емоційний) тип комуніканта орієнтований передовсім на:
А лідерство у спілкуванні, якому притаманні егоцентричність мовлення, порушення теми розмови, конфліктне зіткнення інтенцій .
Б звичку діяти, риси лідера, ці комуніканти добре справляються із кризовими станами, сприймають все, що їх оточує, у всій повноті, конкретно
В минуле, такі особистості практично не змінюють думок про людей, вони оцінюють події насамперед за результатом, здатні переоцінювати те, що залишає яскравий відбиток у пам’яті.
Г зміну позиції і тем спілкування, схильність до негативної оцінки.

106. Які три ролі підсвідомо виконують комуніканти в будь-яких ситуаціях міжособистісного спілкування (за Е. Берном)?
А Батьків, Дорослих і Дітей.
Б Батьків, Дорослих і Гравців.
В Нараторів, Дорослих і Дітей
Г Батьків, Оповідачів і Дітей

107. Який комунікативний канал домінує в теледискурсі?
А Тактильний.
Б Нюховий.
В Візуальний.
Г Смаковий.

108. Який тип спілкування називають ініціативним?
А Мовець має фіктивного адресата.
Б Людина вступає в нього незалежно від своїх бажань.
В Мовець і адресат є одночасно і суб’єктами і об’єктами
Г Співбесідники мають змогу вибирати один одного, уникати спілкування з неприємними людьми.

109. Експліцитний зміст повідомлення – це:
А прихована інформація.
Б виражена, вербалізована інформація.
В додаткова інформація.
Г оцінна інформація.

110. Що таке комунікативний конфлікт?
А Це зіткнення комунікативних стратегій.
Б Це узгодження комунікативних стратегій.
В Це відсутність комунікативних стратегій.
Г Це дублювання комунікативних стратегій.

111. Кількість учасників дискурсу на відміну від кількості учасників тексту є:
А постійною.
Б змінною.
В визначеною.
Г опосередкованою

112. Який тип спілкування називають вимушеним?
А Мовець і адресат є одночасно і суб’єктами і об’єктами.
Б Співбесідники мають змогу вибирати один одного, уникати спілкування з неприємними людьми.
В Людина вступає в нього незалежно від своїх бажань.
Г Мовець має фіктивного адресата

113. Тактовність у спілкування – це:
А позитивна ввічливість.
Б нав’язливість власних думок.
В ігнорування комунікативної позиції слухача.
Г наявність дистанції між співрозмовниками.

114. Комплімент – це:
А висловлення спрямоване на ефективність комунікації, що містить величке перебільшення.
Б висловлення спрямоване на зменшення ефективності комунікації, що містить невеличке перебільшення.
В соціально й культурно сумовлений стереотип.
Г висловлення спрямоване на ефективність комунікації, що містить невеличке перебільшення.

115. Комунікативний процес може виникати між:
А механізмом – механізмом.
Б людиною – людиною (групою людей - групою людей).
В механізмом – людиною.
Г групою людей – механізмом.

116. Визначенням комунікацій з лінгвістичного підходу є:
А система обміну інформацією з допомогою знаків та символів мови.
Б система обміну інформацією, яка несе в собі психологічну настроєність відправника та одержувача.
В система інформаційного зв'язку між ринковими суб'єктами.
Г система обміну інтенціями між індивідами.

117. Етикет – це
А сукупність правил поведінки.
Б форма звертання
В сукупність стереотипів комунікативної поведінки.
Г єдність форми й змісту повідомлення.

118. Яка з наведених трансакцій веде до конфлікту у ділових стосунках:
А “батько – дитина”.
Б “дорослий – дорослий”
В “батько – батько”.
Г “ дитина – дитина”.

119. Гарне враження справляє оратор
А який нервово потирає руки.
Б який крутить в руках ручку чи окуляри.
В який почувається вільно і спокійно.
Г який постійно повчає.

120. Які з названих деталей свідчать про увагу слухача:
А погляди слухачів спрямовані вбік.
Б нахил слухачів в бік оратора.
В закинута нога на ногу, тіло нахилене назад.
Г заплющені очі, міміка відсутня.

121. Основою лінгвістичних досліджень у межах когнітивно-дискурсивної парадигми є:
А дискурс.
Б семіотичний аспект мовної одиниці
В пізнавальні можливості мови.
Г історичний розвиток мов.

122. Мовна толерантність ґрунтується на:
А етнічній приналежності.
Б боротьбі за рівні права
В релігійній, етнонаціональній та ґендерній толерантності.
Г ігноруванні особистості адресанта.

123. До методів дослідження комунікації НЕ належить:
А прагматичний аналіз.
Б аналіз словникових дефініцій.
В дискурс-аналіз.
Г аналіз мовленнєвих актів.

124. Причиною міжкультурних непорозумінь може бути:
А неоднакове розуміння повідомлення.
Б універсальна поведінка, спільна для всіх культур
В розбіжності у культурному досвіді різних культурних спільнот.
Г належність мовця до однієї культури.

125. Як можна визначити поняття "суперечка":
А Суперечка - це комунікативний процес, під час якого мовці свідомо ігнорують один одного.
Б Суперечка - це комунікативний процес, де наявне активне ставлення одного з учасників до позиції іншого, що виражається в її критичному оцінюванні.
В Суперечка - це комунікативний процес, у якому одна сторона переконує іншу.
Г Суперечка - це комунікативний процес, у якому наявне пасивне ставлення до точки зору співрозмовника, що виражається в її критичному оцінюванні.

126. Що таке аргументи:
A Аргументи - це висловлювання, за допомогою яких обґрунтовують точку зору.
Б Аргументи - це висловлювання, за допомогою яких обґрунтовують або критикують точку зору.
B Аргументи - це висловлювання, за допомогою яких доводять або спростовують точку зору.
Г Аргументи - це висловлювання, за допомогою яких повідомляють інформацію.

127. Що належить до симптомів патогенного впливу?
А Формування культурних понять.
Б Належність мовця до певної епохи та її культури.
В Самовиховання людини.
Г Зниження морально-психологічного рівня функціонування особистості.

128. Яку інформацію імпліковано в повідомлені: Іван має трьох мужніх синів, що служать в армії.
А Іван є батьком.
Б Іванові сини мужні.
В Сини Івана в армії.
Г Іван служить в армії.

129. За формою втілення комунікація поділяється на:
А усну й писемну.
Б особистісну й соціальну.
В масову й індивідуальну.
Г персональну й надперсональну.

130. Комунікант є складником ...
А комуніката
Б комунікативного акту
В контексту повідомлення
Г комунікативного коду

131. За мірою спонтанності розрізняють:
А експліцитні й імпліцитні повідомлення.
Б фіксовані та напівфіксовані повідомлення.
В спонтанні та підготовлені повідомлення.
Г експліцитні й напівфіксовані повідомлення.

132. Яка основна ознака текстів націлених на процес?
А Не позначаються на стосунках комунікантів і внутрішньому стані адресата.
Б Пов'язані з інтенціями комунікантів, типом комунікативного процесу, до якого належить текст.
В Мають на меті повну та однозначну прихованість задуму.
Г Відображають приховану інформацію, впливають на співрозмовника.

133. Структура розповіді пов’язана з:
А Трикутнико Річардса-Огдена.
Б Пірамідою Фрайтага.
В Гіпотезою Сепіра-Уорфа.
Г Моделлю Шенона-Вівера.

134. З яким типом інформативності пов’язане індивідуально-авторське розуміння відношень між явищами?
А Змістово-фактуальною інформацією
Б Змістово-концептуальною інформацією
В Змістово-підтекстовою інформацією
Г Оцінною інформацію.

135. Імпліцитний (прихований) зміст тексту, що ґрунтується на здатності одиниць мови породжувати асоціативні та конотативні значення – це
А Змістово-фактуальна інформація
Б Змістово-концептуальна інформація
В Змістово-підтекстова інформація
Г Оцінна інформація.

136. Інформація, що містить події, факти, процеси, які відбуваються у реальному світі, експліцитні, виражені вербально у предметно-логічних значеннях, на основі досвіду – це .
А Змістово-фактуальна інформація
Б Змістово-концептуальна інформація
В Змістово-підтекстова інформація
Г Оцінна інформація.

137. Що таке інтенція?
А Націленість, готовність адресата до сприйняття й розуміння змісту повідомленя.
Б Діалогічний зв’язок повідомлення в семіотичному універсумі з попередніми текстами (рекурсивний) та з подальшим текстотворенням (прокурсивний).
В Намір мовця.
Г Залишки в повідомленні не лише однорідної семіосфери, а й інших семіосфер.

138. Комуніката, який постійно уживає такі мовні одиниці, як БАЧИТЕ! ПОДИВІТЬСЯ! Можна вважати:
А візуалом
Б кінесиком
В «комп’ютером»
Г аудіалом

139. Вербальні знаки: Я б на твоєму місці робив це так! Ти вічно все зіпсуєш! Характеризують комунікативну позицію
А Дорослого
Б Дитини
В Батька
Г Наратора.

140. Якщо дистанція між комуні кантами сягає 3,5 метра, то комунікація належить до
А публічної
Б інтимної
В соціальної
Г особистісної

141. Як результат, продукт мовленнєвої діяльності людини визначено таке поняття:
А речення
Б текст
В слово
Г морфему

142. У якому з рядків міститься поняття, що НЕ є категорією тексту?
А комунікативність, зв’язність
Б інформативність, цілісність
В членованість, континуум
Г зв’язність, інформативність

143. Текст, основними ознаками якого є особлива значущість для значної кількості осіб, називають:
А прецедентний
Б патогенний
В художній
Г емотивний.

144. Як називається емоційне забарвлення змісту тексту, спрямоване на пробудження в адресата певних почуттів, співпереживання?
А компресія
Б емотивність
В план тексту
Г кульмінація.



Приложенные файлы

  • doc 26609426
    Размер файла: 281 kB Загрузок: 2

Добавить комментарий