Прав.статистика.Семинар 2


1. Предмет і завдання правової статистики
Статистика — практична діяльність людей із збирання та обробки інформації — виникла з утворенням держави як господарський облік. Слово "статистика" спочатку вживалось і перекладалось як "державознавство". Щоб керувати державою, потрібна була інформація про кількість населення, склад земель, майновий стан населення, чисельність чоловіків, придатних до військової справи, та ін. У стародавні часи в країнах склались розвинені системи державного й адміністративного обліку. Як свідчить історія, починаючи з 435 р. до н. е. у Римі кожні п'ять років проводився перепис населення, де були дані про майновий стан жителів, поділених на соціальні групи.
Специфіка предмета правової статистики полягає в такому:
1.  Правова статистика вивчає масові явища та процеси, пов’язані з правовими процесами в суспільстві. Інакше кажучи, сфера предмета правової статистики є обмеженою у порівнянні з предметом статистики взагалі. Але згідно з методологічними засадами загальної теорії статистики правова статистика теж вивчає явища і процеси, що складаються із достатньо великої сукупності одиниць чи фактів. Дослідження, як правило, здійснюються в масштабах держави, і навіть тоді, коли вони не мають суцільного характеру, сукупність, яка вивчається, має складатися з такої кількості одиниць, яка є достатньо великою для того, щоб проявив свою дію закон великих чисел.
2.  Правова статистика вивчає ті правові явища і процеси, які зафіксовані відповідно до існуючої методології, зареєстровані згідно з вимогами спеціалізованих нормативних актів. У найбільш узагальненому вигляді підходи до особливостей фіксації окремих правових явищ та процесів містяться в законах, а більшої конкретизації набувають у положеннях та інструкціях. Особливістю предмета правової статистики є те, що вона характеризує лише ті правові явища, які офіційно зареєстровані правоохоронними органами. Якщо ті чи інші явища з якихось причин не були відображені в статистичній звітності, то для правової статистики їх не існує. Це дуже важливо знати й мати на увазі, оскільки злочинності притаманна така якість, як латентність (прихованість). Причому деякі вчені порівнюють зареєстровану частину злочинності з невеличкою верхівкою айсберга, а латентну — з великою частиною, що лишається поза полем зору під водою. Тому для встановлення більш-менш наближеного до істини рівня злочинності окрім використання даних статистичної звітності необхідно проводити спеціально організовані кримінологічні та соціологічні дослідження.
3.  Предмет правової статистики характеризує кількісні особливості правових явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісними ознаками. Найчастіше статистичні викладки мають форму цифрових (кількісних) показників. Це можуть бути обсяги, рівні, коефіцієнти, пропорції, темпи розвитку тощо. Однак для розуміння дійсного стану злочинності в державі необхідно враховувати ще й якісні особливості вчинених злочинів. Внутрішній склад злочинності не є однорідним. Так, наприклад, суттєво відрізняються між собою вбивство і крадіжка. Тому в статистичних звітах поряд із загальним підсумком кількості злочинів, вчинених за певний період, міститься розподіл на різновиди злочинних дій відповідно до структури злочинності на конкретній території. Існує таке поняття, як поріг злочинності (або рівень насиченості злочинністю суспільства). Це той рівень кількості та якості (ступеня суспільної небезпечності злочинності), у межах якого злочинність не становить серйозної загрози стабільності існуючого в країні суспільного ладу. У кожному суспільстві є свій поріг злочинності, але при його визначенні слід враховувати не тільки кількість вчинених злочинів, що може бути виражена у цифровій формі, а й ступінь їх тяжкості, який не піддається точному цифровому вираженню, тому визначається за допомогою понять «більш — менш».
4.  Дані правової статистики, як і статистики взагалі, мають сенс лише за умов їх конкретизації в часі та просторі. Зазначення часу дозволяє простежити кількісні та якісні зміни (динаміку) правових явищ і процесів (наприклад, злочинності) на певній території й оцінити ступінь ефективності роботи правоохоронних та правозастосовчих органів. Завдяки точному визначенню території, на якій отримані статистичні дані, здійснюється можливість порівняння правового становища в різних адміністративних одиницях, що дає змогу вивчати позитивний досвід та позбавлятися неефективних методів роботи.
З огляду на особливості предмета правової статистики можна сформулювати таке визначення цієї науки. Правова статистика — це наука, яка вивчає розміри й кількісні співвідношення масових явищ і процесів, пов’язаних з правовим аспектом суспільного життя, у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах простору й часу з метою складення адекватного уявлення про сферу правовідносин, ефективність роботи правоохоронних та правозастосовчих органів й обрання оптимальних шляхів розвитку нормотворчої та правозастосовної діяльності держави.
Досягненню загальної мети правової статистики сприяє успішне вирішення низки завдань. Ступінь успішності виконання кожного завдання обумовлює ступінь досягнення мети. Основними завданнями правової статистики є:1)  забезпечення надійності й об’єктивності статистичної інформації завдяки вдосконаленню статистичної методології, розробці та впровадженню новітніх інформаційних технологій з опрацювання статистичної інформації, що ґрунтуються на результатах наукових досліджень, міжнародних стандартах та рекомендаціях;
2)  здійснення всебічного обліку, збирання, аналізу й узагальнення статистичної інформації про правові явища;
3)  втілення в життя принципу єдиного методологічного підходу та уніфікації обліку правових явищ задля забезпечення вірогідності, цілісності, оперативності й стабільності статистичної інформації і створення надійних наукових та емпіричних підвалин для прийняття рішень щодо правової політики держави, розробки окремих правових актів, прийняття рішень щодо структури та компетенції окремих правоохоронних і правозастосовчих органів;
4)  сприяння розбудові правової держави шляхом забезпечення доступності, гласності й відкритості зведених статистичних даних про правові явища;
5)  надійне збереження статистичної інформації та захист законних прав респондентів.
2. Основні галузі правової статистики
Залежно від характеру, обсягу й органів, що займаються збиранням і обробкою статистичної інформації, правова статистика поділяється на такі галузі:
1. Статистика конституційного судочинствахарактеризує діяльність Конституційного Суду України, фіксує, скільки виявлено порушень конституційного законодавства, скільки справ розглянуто Конституційним Судом і які винесені рішення.
2. Кримінально-правова статистикавизначає весь комплекс заходів по боротьбі зі злочинністю, дає кількісно-якісну характеристику всіх скоєних злочинів, осіб, які скоїли злочин, і покарань. Своїми показниками вона відтворює всі стадії кримінального процесу, характеризує рівень, структуру і динаміку злочинів. Варто сказати, що правова статистика характеризує тільки ті злочини, що були виявлені, зареєстровані і щодо яких проводилися ті чи інші дії чи застосовувалися методи адміністративного або суспільного впливу.
Кримінально-правова статистика залежно від стадій кримінального процесу має такі розділи:
- статистика органів дізнання та досудового слідства;
- статистика кримінального судочинства;
- статистика виконання вироків.
3. Адміністративно-правова статистиказаймається обліком адміністративних правопорушень за їх видами, заподіяних збитків, адміністративних стягнень органам адміністративної юрисдикції, адміністративному судочинству.
Адміністративно-правова статистика поділяється на статистику, яка ведеться судами та органами виконавчої влади, яка мають право накладати адміністративні стягнення.
4. Статистика прокурорського наглядухарактеризує діяльність органів прокуратури з нагляду за виконанням законності в різних сферах життя країни.
5. Цивільно-правова статистикаявляє собою облік цивільно-правових спорів, що перебувають на розгляді загальних судів, результатів діяльності загальних судів за стадіями цивільного судочинства.
6. Господарсько-правова статистикахарактеризує діяльність господарського суду з розгляду господарських спорів між господарюючими суб’єктами.
7. Статистика дисциплінарних порушеньвідображає стан трудової дисципліни на державних підприємствах. Ці зведення подаються керівництвом підприємств і обов’язково відбиваються у статистичній звітності різних міністерств і відомств.
У деяких джерелах можна зустріти і інший розподіл правової статистики на галузі. Деякі автори виділяють ще митну статистику.
Усі галузі правової статистики пов’язані між собою, їх комплексне використання дає змогу вивчити правові явища з різних боків і виявити закономірності в розвитку правових явищ.
Наведені галузі правової статистики дають змогу дійти висновку про те, що правова статистика тісно пов’язана з усіма науками кримінально-правового, цивільно-правового та адміністративно-правового циклів. Цей зв’язок проявляється у тому, що з одного боку конструювання системи показників правової статистики базується на теоретичних узагальненнях і положеннях різноманітних правових наук, а з іншого – висновки, одержані внаслідок статистичного аналізу правових явищ, дають змогу оцінити ефективність дії правових норм, практики їх застосування і більш обґрунтовано здійснювати теоретичні узагальнення і подавати законодавчі пропозиції про необхідність їх зміни. Отже результати статистичних досліджень широко застосовуються усіма юридичними науками при вирішенні своїх специфічних завдань.
 
Правова сфера життєдіяльності суспільства охоплює широкий спектр правовідносин, особливостей їх реалізації, специфіки діяльності компетентних органів. Як правило, специфіка комплексів правовідносин та юрисдикції їх суб’єктів обумовлені особливостями окремих галузей права. Ці особливості й покладено в основу галузевого розподілу правової статистики. Отже, виділяємо такі галузі.
1. Статистика конституційного судочинства характеризує діяльність Конституційного Суду України. Основними її показниками є кількість справ, розглянутих Конституційним Судом, особливості прийнятих за ними рішень та кількість виявлених порушень конституційного законодавства.
2. Кримінально-правова статистика в конкретних умовах простору та часу дає кількісно-якісну характеристику всіх зареєстрованих злочинів, осіб, які вчинили злочини, призначених покарань. Система її показників побудована відповідно до стадій кримінального процесу і складається з таких органічно пов’язаних між собою розділів: а) статистика органів дізнання та досудового слідства; б) статистика кримінального судочинства; в) статистика виконання вироків.
Статистика органів дізнання та досудового слідства характеризує діяльність державних органів, до компетенції яких належать розслідування злочинів і виявлення осіб, що їх вчинили. Показниками цього розділу кримінально-правової статистики є відомості про кількість зареєстрованих злочинів, кількість виявлених осіб, що вчинили злочини, облік заходів щодо розслідування злочинів, строки розслідування, кількість розкритих злочинів, характеристику застосування запобіжних заходів і т. ін.
Статистика кримінального судочинства відображає у цифрових показниках роботу органів суду з розгляду кримінальних справ. її показниками є кількість кримінальних справ, що надійшли до суду; кількість осіб, стосовно яких судом розглянуто кримінальну справу; кількість засуджених осіб; кількість виправданих осіб; кількість справ, які були розглянуті в апеляційній та касаційній інстанціях, і наслідки цього розгляду; строки розгляду справ, а також процесуальні дії суду.
Статистика виконання вироків характеризує діяльність органів, що виконують призначені судовими вироками покарання. Показниками цього розділу є: кількість усіх засуджених з розподілом за видами покарань; облік діяльності органів суду і кримінально-виконавчих установ по умовно-достроковому звільненню від покарань, заміні покарання більш м’яким; кількість прийнятих рішень про переведення з однієї кримінально-виконавчої установи до іншої тощо.
Система зазначених показників характеризує не тільки рівень, структуру і динаміку злочинності та судимості, а й ефективність діяльності органів, на які державою покладено обов’язок протидії злочинності.
Сенс збирання кримінально-правової статистичної інформації полягає у вивченні чинників злочинності, особи злочинця та розробці ефективних заходів протидії злочинності. Тому за критерієм змістовності у кримінально-правовій статистиці виділяють кримінологічну статистику, яка містить відомості не тільки про злочинність, а й про асоціальні прояви, що є для неї поживним середовищем, як-от: алкоголізм, наркоманію, токсикоманію, безпритульність дітей і т. п. Важливою також є статистична інформація про віктимологічний аспект злочинності (віктимологія в буквальному перекладі з лат. victima — жертва і грец. logos — вчення означає вчення про жертву), тобто дані, які характеризують особу потерпілого. Не всі відомості, що становлять предмет кримінологічної статистики, піддаються регулярному зведенню, але їх узагальнення при необхідності може здійснюватися у формі аналітичних звітів, доповідей, спеціально організованих статистичних спостережень.
3.  Цивільно-правова статистика охоплює своїми показниками всю сукупність цивільних справ, що знаходилися на розгляді в судових органах, а також облік цивільних правовідносин, що засвідчуються в безспірному судовому, адміністративному або нотаріальному провадженні (наприклад, засвідчення судом стажу роботи, засвідчення нотаріусом заповіту тощо).
За цивільно-процесуальними критеріями і специфікою діяльності установ, які беруть участь у реалізації цивільних правовідносин, цивільно-правова статистика поділяється на: а) статистику цивільних правовідносин та цивільного судочинства; б) статистику виконання судових рішень.
Статистика цивільних правовідносин та цивільного судочинства характеризує роботу органів, які мають компетенцію щодо реєстрації, засвідчення, прийняття певних рішень стосовно окремих цивільних правовідносин (наприклад, засвідчення угод, видача свідоцтва про спадщину в межах юрисдикції органів нотаріату). Цей підрозділ цивільно-правової статистики також містить інформацію щодо кількості розглянутих судом цивільних справ, обліку основних процесуальних дій у суді; строків розгляду цивільних справ; різновидів судових рішень, винесених у справах; кількості справ, розглянутих касаційною й наглядовою інстанціями, різновидів рішень, прийнятих стосовно цих справ, тощо.
Статистика виконання судових рішень відображає кількісні характеристики роботи органів виконання рішень суду у цивільних справах.
4. Адміністративно-правова статистика надається органами, юрисдикція яких передбачає можливість порушення ними адміністративного провадження, прийняття рішень щодо виявлених адміністративних деліктів та виконання накладених стягнень. Вона містить відомості про кількість зареєстрованих правопорушень, кількість осіб, що вчинили ці правопорушення, види накладених адміністративних стягнень, результати їх виконання.
5. Статистика прокурорського нагляду відбиває результати діяльності органів прокуратури з нагляду за додержанням законності в різних сферах життя держави.
6. Статистика дисциплінарних правопорушень надається державними підприємствами та установами і відображає стан трудової дисципліни в них. Ці дані є обов’язковою вимогою до змісту статистичної звітності всіх міністерств та відомств. За вірогідність поданої інформації несе відповідальність керівник підприємства чи установи.
7. Господарсько-правова статистика характеризує діяльність органів господарських судів з розгляду господарських спорів між юридичними особами.
8.  Митна статистика характеризує митну сферу діяльності державних органів. Вона складається з митної статистики зовнішньої торгівлі та спеціальної митної статистики. Митна статистика зовнішньої торгівлі збирає та узагальнює відомості про переміщення товарів через митний кордон. Спеціальна митна статистика містить такі складові: статистика декларування, статистика сплати податків та зборів, статистика з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, статистика пасажиропотоків, статистика міжнародних перевезень, статистика відомчих питань стосовно кадрів, боротьби з правопорушеннями в митних органах, адміністративно-господарських питань тощо.
У своїй сукупності перелічені галузі правової статистики характеризують найбільш важливі аспекти правової сфери життєдіяльності держави. Комплексний підхід до вивчення показників, які надаються означеними галузями, дозволяє робити науково обґрунтовані висновки щодо закономірностей існування та розвитку правових явищ і процесів, розробляти оптимальні стратегії розвитку правової політики держави, застосовувати раціональні заходи при втіленні їх у життя.
3. Загальні положення про облік кримінальних правопорушень в Україні
ІНСТРУКЦІЯ про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події
І. Загальні положення
1. Ця Інструкція встановлює порядок ведення єдиного обліку органами Національної поліції України, у тому числі їх структурними (відокремленими) підрозділами (відділами, відділеннями) (далі - органи поліції) заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, а також порядок здійснення контролю за його дотриманням.
2. Джерелом інформації про вчинені кримінальні правопорушення та інші події є:1) повідомлення осіб, які надходять до органу поліції або особи, уповноваженої здійснювати досудове розслідування (далі - слідчий);
2) самостійно виявлені слідчим або іншою посадовою особою органу поліції з будь-якого джерела обставини кримінальних правопорушень;
3) повідомлення осіб, які затримали підозрювану особу на місці вчинення кримінального правопорушення.
3. Для роз’яснення населенню порядку прийняття, реєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події в органах поліції в спеціальних кімнатах для прийому громадян або у вестибюлях повинна бути вивішена пам’ятка щодо ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (додаток 1). У ній зазначаються номери телефонів (місцезнаходження) керівників центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, на яких покладено контроль за додержанням законності при прийнятті та реєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, а також органів прокуратури, що здійснюють нагляд.
4. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:
єдиний облік - прийняття та реєстрація органами поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події;
прийняття заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події - дії службових осіб органів поліції при одержанні заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події;
реєстрація заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події - присвоєння кожній отриманій заяві і повідомленню про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію порядкового номера і фіксація у відповідних облікових документах стислих даних про заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.
ІІ. Прийняття заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події
1. Прийняття заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснюється цілодобово і невідкладно тим органом поліції, до якого надійшла заява чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, або слідчим, або іншою посадовою особою органу поліції, якою самостійно виявлено з будь-якого джерела обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Облік таких заяв та повідомлень проводиться уповноваженими працівниками чергових частин органів поліції, працівниками інших структурних підрозділів цих органів, яких призначено підмінними черговими в установленому порядку, оператором телефонної лінії «102» або іншою посадовою особою.
При особистому зверненні заявника до органу поліції із заявою чи повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію уповноважений працівник чергової частини або інша службова особа в кімнаті для приймання громадян цілодобово оформляють протоколи усних заяв і відразу реєструють заяви в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (далі - журнал ЄО), форма якого наведена в додатку 2 до цієї Інструкції.
Форма журналу ЄО є єдиною для всіх органів поліції.
За правильність ведення журналу ЄО відповідає уповноважений працівник чергової частини органу поліції.
Повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події, отримані оператором телефонної лінії «102», вносяться до робочого зошита, в якому зазначаються відомості про дату та час надходження повідомлення, хто повідомив (П.І.Б., місце проживання/місцезнаходження, телефон), стислий зміст заяви. Уся отримана інформація про кримінальні правопорушення та інші події після її внесення до робочого зошита відразу передається до органів поліції для реагування, про що робиться відмітка в робочому зошиті (кому передано повідомлення, номер реєстрації в журналі ЄО органу поліції).
2. Уповноважений працівник чергової частини органу поліції, отримавши заяву (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, відразу реєструє її (його) в журналі ЄО та направляє на місце події слідчо-оперативну групу чи групу реагування.
3. Інформацію, яка надійшла до чергової частини органу поліції, про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію на території обслуговування іншого органу поліції уповноважений працівник чергової частини відразу реєструє в журналі ЄО та невідкладно інформує про це той орган, на території оперативного обслуговування якого мала місце така подія.
Матеріали про вчинення правопорушення, що містить ознаки кримінального, заборонено передавати до іншого органу поліції без реєстрації в журналі ЄО та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
4. Посадова особа органу поліції в разі перебування поза межами органу, в якому вона призначена, на території України в разі звернення до неї громадян або службових осіб із заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких зобов’язана вжити заходів щодо запобігання правопорушенням і їх припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події і повідомити про це найближчий орган поліції.
5. Посадова особа органу поліції при виявленні чи отриманні інформації про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію негайно повідомляє про це чергову частину органу поліції.
6. Заяви або повідомлення фізичних або юридичних осіб про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію можуть бути усними або письмовими. Усні заяви про вчинення кримінального правопорушення заносяться до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, форма якого наведена в додатку 3 до цієї Інструкції, який підписують заявник та посадова особа, яка прийняла заяву.
Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під підпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України, крім випадків надходження заяви або повідомлення поштою чи зв’язком іншого виду.
ІІІ. Реєстрація заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події
1. Заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події реєструються цілодобово в чергових частинах органів поліції уповноваженими працівниками відразу після їх надходження, вносяться до журналу ЄО та інтегрованої інформаційно-пошукової системи з усіма відомостями з журналу ЄО.
2. У черговій частині органів поліції ведеться журнал ЄО, який забороняється виносити з чергової частини.
3. Журнали ЄО заповнюються уповноваженими працівниками чергових частин органів поліції. Записи за кожною інформацією повинні містити стислі і вичерпні дані про те, коли надійшла заява чи повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, хто, коли і в якій формі повідомив про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, що і коли сталося, час та дату реєстрації, яких заходів ужито за заявою чи повідомленням про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, ким та кому доручено розгляд заяви чи повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, час та дату отримання заяви чи повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події для внесення відповідних даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
4. Закінчені журнали ЄО та журнали видачі талонів разом з талонами-корінцями передаються до підрозділів документального забезпечення органів поліції.
5. Про наявність письмових заяв про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до чергової частини органу поліції, та повідомлень, що надійшли усно, у яких наявні відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО уповноважений працівник чергової частини доповідає начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформує начальника органу поліції.
Про заяви і повідомлення, які надійшли до чергової частини органу поліції і в яких відсутні відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, після їх реєстрації в журналі ЄО доповідається уповноваженим працівником чергової частини начальникові органу поліції або особі, яка виконує його обов’язки, для розгляду та прийняття рішення згідно ізЗаконом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.
У разі встановлення начальником органу поліції в заяві (повідомленні) відомостей, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, він за своєю резолюцією (не пізніше однієї доби з часу реєстрації заяви в журналі ЄО) повертає її (його) до чергової частини для негайної передачі начальнику слідчого підрозділу.
6. У разі якщо письмова заява, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення надійшли до відділу, відділення поліції при особистому зверненні заявника, водночас з його реєстрацією в журналі ЄО в черговій частині відділу, відділення поліції уповноважений працівник чергової частини оформляє талон-повідомлення, форма якого наведена в додатку 4 до цієї Інструкції, і видає його заявнику.
7. Заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до органу поліції поштою, телеграфом, факсимільним зв’язком або зв’язком іншого виду, реєструються в підрозділах документального забезпечення цих органів, про них доповідається начальникові органу поліції або особі, яка виконує його обов’язки. Останні, у свою чергу, накладають письмові резолюції щодо подальшого розгляду заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з ознаками кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому пунктом 5 цього розділу.
8. Датою подання заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події до органів поліції вважається дата реєстрації такої заяви чи повідомлення в журналі ЄО органу поліції.
9. Про заяви та повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до центрального органу управління поліцією та головних управлінь Національної поліції, в яких зазначаються обставини, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, після їх реєстрації в журналі вхідної кореспонденції працівниками підрозділів документального забезпечення негайно доповідається керівництву цих органів, після чого за резолюцією вони передаються до органів поліції нижчого рівня, а копії - до уповноваженого структурного підрозділу відповідного органу поліції.
Структурні підрозділи центрального органу управління поліцією або головних управлінь Національної поліції зобов’язані поінформувати заявника про направлення такої заяви або повідомлення до органів поліції нижчого рівня, а також забезпечити контроль за внесенням відомостей до журналу ЄО у відповідному органі поліції.
10. У журналі ЄО чергових частин центрального органу управління поліцією або головних управлінь Національної поліції реєструються заяви та повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, досудове розслідування за якими здійснюється слідчими підрозділами цих органів.
11. Повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, які надійшли до чергових частин центрального органу управління поліцією або головних управлінь Національної поліції телефоном, уповноваженими працівниками чергових частин відразу реєструються в журналі ЄО та передаються до органів поліції нижчого рівня із внесенням реєстраційного номера журналу ЄО вказаних органів в графу 8 журналу ЄО чергової частини центрального органу управління поліцією або головних управлінь Національної поліції.
12. Заяви та повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, які надійшли при особистому зверненні громадян до центрального органу управління поліцією та головних управлінь Національної поліції, уповноважені працівники чергових частин цих органів реєструють у журналі ЄО та одночасно оформляють талон-повідомлення, який видається заявнику, після чого інформують про них відділ, відділення поліції із внесенням реєстраційного номера журналу ЄО вказаного органу в графу 8 журналу ЄО чергової частини центрального органу управління поліцією та головних управлінь Національної поліції відповідно.
Про зареєстровані заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події доповідається керівництву центрального органу управління поліцією або головних управлінь Національної поліції та за резолюцією керівництва центрального органу управління поліцією або головних управлінь Національної поліції їх надсилають до органів поліції нижчого рівня за місцем вчинення кримінального правопорушення.
13. Анонімні листи, що містять відомості про вчинені кримінальні правопорушення, реєструються лише в підрозділах документального забезпечення і передаються за резолюцією керівника органу поліції або особи, яка виконує його обов’язки, до структурних підрозділів для використання в розкритті злочинів.
14. У журналі ЄО також реєструються:
1) заяви і повідомлення про зниклих безвісти осіб;
2) рапорти працівників органів поліції про виявлення ними з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію.
15. При реєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли в письмовій формі, уповноважений працівник чергової частини органу поліції на їх лицьовому боці проставляє спеціальний штамп реєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, форма якого наведена в додатку 5 до цієї Інструкції.16. Слідчий, який отримав у черговій частині для розгляду заяву або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, у журналі ЄО ставить відмітку про час та дату її (його) отримання, зазначає посаду, прізвище та ставить підпис, а також невідкладно подає до чергової частини відомості в письмовому вигляді про реєстраційний номер журналу ЄО, номер кримінального провадження, дату та час внесення відомостей про заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Контроль за достовірністю внесених відомостей забезпечує працівник підрозділу інформаційно-аналітичного забезпечення.
17. Прихованими від єдиного обліку вважаються заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, які були відомі працівнику органу поліції, та відомості, які на час виявлення не внесено до журналу ЄО відповідного органу поліції, а самі заяви та повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події не отримали реєстраційного номера.
IV. Контроль за додержанням порядку ведення єдиного обліку
1. Організація роботи з контролю за додержанням вимог цієї Інструкції покладається на начальника органу поліції, а в разі його відсутності - на особу, яка виконує його обов’язки. Він персонально відповідає за організацію ведення єдиного обліку.
Про результати роботи органів поліції із заявами і повідомленнями про вчинені кримінальні правопорушення та інші події щомісяця складається звіт.
2. Начальник органу поліції зобов’язаний:
1) після доповіді уповноваженого працівника чергової частини територіального органу поліції про оперативну обстановку за минулу добу перевірити ведення журналу ЄО та реєстрацію в повному обсязі всіх заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, які надійшли за цей період, про що зробити відповідний запис у журналі ЄО;
2) у разі виявлення фактів порушення порядку прийняття та невнесення до журналу ЄО заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події проводити службове розслідування;
3) для контролю за достовірністю обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, які надходять до чергової частини за телефоном лінії «102» або за допомогою інших засобів зв’язку, забезпечити їх запис та збереження у цифровому вигляді.
3. Контроль за дотриманням законності при веденні журналу ЄО покладається на керівників органів поліції.
4. Контроль за дотриманням вимог щодо ведення журналів ЄО покладається на начальника чергової частини органу поліції. У разі відсутності зазначеної посади така особа визначається начальником органу поліції. Якщо посаду начальника чергової частини органу поліції не передбачено штатним розписом органу поліції, відповідальна за цей напрям роботи посадова особа визначається керівником цього органу або особою, яка виконує його обов’язки, шляхом видання відповідного наказу.
4. Облік і звітність у судових органах
Відповідно до ст. 146 Закону України “Про судоустрій” від 07.07.2010 Державна судова адміністрація організовує роботу з ведення судової статистики, діловодства та архіву; контролює стан діловодства у судах загальної юрисдикції.
Форми статистичної звітності про розгляд судами справ розробляються Міністерством юстиції України і затверджуються спільним наказом Державного комітету статистики України, Верховного Суду України та Міністерством юстиції України.
Первинні статистичні звіти складають Верховний Суд України, апеляційні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військові апеляційні суди регіонів, Військово-Морських Сил, місцеві суди, у тому числі військові місцеві суди гарнізонів.
На підставі статистичних звітів місцевих судів складаються зведені звіти в Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київському та Севастопольському міських управліннях юстиції; на підставі статистичних звітів військових судів гарнізонів складаються зведені статистичні звіти у військових апеляційних судах регіонів та Військово-Морських Сил.
У Міністерстві юстиції України на підставі статистичних звітів апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя складається зведений статистичний звіт про розгляд справ цими судами; на підставі отриманих звітів із Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції - зведений статистичний звіт про розгляд справ місцевими судами України (крім військових); а на підставі статистичних звітів військових апеляційних судів регіонів, Військово-Морських Сил - зведений статистичний звіт про розгляд справ військовими судами.
Положення і терміни подання звітів регламентуються Загальнодержавним табелем (переліком) форм державної статистичної звітності для об'єднань, підприємств, організацій і установ України всіх форм власності, що затверджується Державним комітетом статистики України.
За достовірність та своєчасне подання звітів несуть відповідальність голови судів усіх рівнів, начальники управлінь юстиції, а також безпосередні виконавці звітів. Указані особи підписують звіти. За достовірність документів первинного обліку несуть відповідальність особи, які їх заповнюють.
Кожна форма статистичного звіту складається в декількох примірниках, що підписуються керівниками та виконавцями. Перші примірники звітів залишаються в суді або управлінні юстиції, де зберігаються в спеціальному наряді, інші - надсилаються адресатам, указаним на бланках звітів.
Апеляційні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя подають копії всіх звітів відповідним управлінням юстиції.
Статистичні звіти складаються на основі документів первинного обліку, ведення яких регламентується Інструкцією з діловодства в судах.
За результатами кожного звітного періоду виконавці звітів складають аналітичні таблиці та проводять аналіз статистичних даних, де вказують на найбільш різкі відхилення показників даного звітного періоду порівняно з аналогічним минулим періодом (півріччя з півріччям, рік з роком).
Про затвердження форм статистичних звітів щодо роботи судів загальної юрисдикції (крім господарських) та Інструкції щодо їх заповнення Наказ Державного комітету статистики України, ерховного Суду України, Міністерства юстиції України від 27 травня 2002 року № 206/90/44/5 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 2002 р. за № 461/6749).
У судах документами первинного обліку є:
• статистична картка на підсудного;
• статистична картка на кримінальну справу;
• статистична картка на цивільну справу;
• обліково-статистична картка на виконавче провадження.
Основним документом первинного обліку в судових органах є "Статистична картка па особу, стосовно якої судом розглянуто кримінальну справу". Вся аналітична робота в органах юстиції, її повнота і вірогідність визначається змістом цього документа. Дані, які одержують у результаті обробки статистичних карток на підсудних, є одітим з найважливіших джерел для аналізу судимості, її стану, структури й динаміки в районі, місті, області, країні; причин та умов, які сприяють учиненню злочинів; розробки заходів боротьби зі злочинністю, удосконаленню діяльності судових органів для здійснення правосуддя за кримінальними справами.
Статистичну картку на підсудного заповнює особисто суддя або член суду першої інстанції, який був головою під час розгляду кримінальної справи. Судді несуть особисту відповідальність за повноту та правильність відповідей, які містяться у статистичних картках. Тому доручати заповнення статистичних карток іншим особам забороняється. Якщо до кримінальної відповідальності притягаються декілька осіб, то порядковий номер картки заповнюють відповідно до кількості осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності.
Основний принцип заповнення (кодування) статистичної картки полягає в тому, що в квадраті кожного пункту обов’язково проставляють цифрове визначення, включаючи нуль. Нуль сталять тоді, коли ознак, зазначених у пункті, немає.Обліково-статистичну картку на кримінальну справи за формою 3 заповнює секретар суду з кримінальних справ, а в разі його відсутності секретар суду в таких випадках:
– під час надходження справи вперше
– після скасування вироку
– після додаткового розслідування або розшуку
– надходження справи за підсудністю з іншого суду.
Обліково-статистична картка на цивільну справу за формою 4 заводять у день надходження позову У ній відображають усі процесуальні дії суду за справою: строк розгляду, результати, відомості про рух та ін. Статистичний звіт про роботу суду щодо розгляду цивільних справ складають на підставі відомостей цієї статистичної картки.
Обліково-статистична картка на виконавче провадження відображає роботу судового виконавця про виконання рішень за цивільними справами та вироками в частині відновлення матеріальних збитків за кримінальними справами. Після закінчення звітного періоду на підставі даних цієї картки складають звіт про роботу судового виконавця.
Крім того, документами первинного обліку статистики кримінального судочинства є реєстраційні журнали, алфавітні покажчики, в яких здійснюється реєстрація за різними напрямами судової діяльності і які ведуться технічним персоналом суду
Практичні завдання
Завдання 1.
1)Дані правової статистики мають велике наукове і практичне значення. Статистика взагалі – це барометр соціального життя країни.
Показники правової статистики дають змогу визначити рівень правопорядку в суспільстві завдяки цифровій характеристиці усіх правопорушень, розглянутих правоохоронними органами. Використовуючи дані правової статистики, можна також охарактеризувати діяльність органів внутрішніх справ, прокуратури, органів суду, виправно-трудових закладів, нотаріату та інших органів, які виконують функції юрисдикції, виявити недоліки, що мали місце у роботі цих органів.
Правова статистика своїми показниками завжди характеризує тенденції зміни законодавчої, правоохоронної та правозастосовчої діяльності державних органів.
Дані, які характеризують роботу органів внутрішніх справ, дають змогу встановити, які недоліки є в їх роботі, які досягнення вони мають у справі розкриття злочинів, яка тенденція в тому чи іншому регіоні по зниженню або по зростанню криміногенної обстановки і які заходи необхідні для поліпшення умов життя в тому чи іншому регіоні.Показники, які характеризують роботу органів суду, дають змогу встановити навантаження на кожного окремого суддю, тривалість розгляду справ, якість їх розгляду, застосування тих чи інших видів покарань.
Виключно важливе значення мають статистичні дані для виявлення усіх фактів порушення законності в країні.
Завжди в усіх звітах обов’язково окремо наводиться кількість справ, які розглянуті з порушенням процесуальних строків.
Кримінально-правова статистика дає вичерпну, науково обгрунтовану інформацію про тенденції та закономірності в розвитку злочинності, її рівень, структуру, динаміку, особу злочинця, причини і умови існування злочинності, а також про позитивні та негативні наслідки роботи правоохоронних органів по її попередженню. Усе це дозволяє прогнозувати і розробляти науково обгрунтовані заходи щодо попередження окремих видів злочинів і вдосконалення кримінального законодавства.
Статистичні дані дають змогу вирішити питання про матеріально-технічне і фінансове забезпечення та дислокацію різних правоохоронних органів, проектування штатного розкладу, а також інші питання організаційно-управлінського характеру.
Дані правової статистики використовуються в законотворчій діяльності. Розробка проектів законів не може здійснюватися без аналізу цілої низки статистичних показників.
Правова статистика є одним з найважливіших джерел, які надають юридичній науці фактичний матеріал для його подальшого теоретичного узагальнення. Остання форма використання даних правової статистики відноситься до галузі науково-теоретичного дослідження.
3) Ким затверджуються форми первинної статистичної документації -ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
Ким затверджуються форми звітів про діяльність судових та правоохоронних органів?- Усі форми статистичної звітності місцеві загальні суди першої інстанції подають обласному управлінню Державної судової адміністрації, там вони обробляються та зводяться в масштабі області, і лише зведений звіт направляється до обласного управління Держкомстату України.
Завдання 2.
1) Строки внесення відомостей до Реєстру
3.1. Унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням таких строків (про):
1) заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений ч. 1 ст. 214 КПК України ( N 4651-VI);2) дату складання повідомлення про підозру, дату і час вручення повідомлення про підозру, зміну раніше повідомленої підозри - невідкладно;
3) передачу матеріалів та відомостей (ч. 5 ст. 36 ( N 4651-VI), ч. 7 ст. 214 ( N 4651-VI), ст. 216 ( N 4651-VI), ч. 4 ст. 218 КПК України ( N 4651-VI)), зупинення та відновлення досудового розслідування (ч. 4 ст. 280 ( N 4651-VI), ч. 2 ст. 281 ( N 4651-VI), ч. 3 ст. 282 КПК ( N 4651-VI)), об'єднання, виділення матеріалів досудового розслідування (ст. 217 КПК ( N 4651-VI)), закінчення досудового розслідування (ч. 3 ст. 283 КПК ( N 4651-VI)) - протягом 24 годин з моменту прийняття процесуальних рішень;
4) продовження строків розслідування (ст. ст. 219 ( N 4651-VI), 294 ( N 4651-VI), 296 КПК ( N 4651-VI)) - протягом 24 годин з моменту задоволення прокурором клопотання з цих питань;
5) оголошення розшуку (ст. 281 КПК ( N 4651-VI)) - протягом 24 годин з моменту винесення прокурором або слідчим відповідної постанови;
6) вжиті заходи забезпечення кримінального провадження (ст. 131 КПК ( N 4651-VI)), відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні (ст. 290 КПК ( N 4651-VI)) - протягом 24 годин з моменту вчинення процесуальної дії;
2) 2.28. Крім того, до кримінальних правопорушень, що вчинені в умовах вулиці, належать:
- крадіжки з ресторанів, кафе, закладів громадського харчування, магазинів, ларків, кіосків, транспортних засобів, інших об'єктів, якщо проникнення в них здійснено безпосередньо з вулиці;- незаконне заволодіння транспортним засобом, якщо він знаходився на вулиці, біля будинків, на стоянках, які не охороняються.
2.30. Кримінальні правопорушення (особи, які їх учинили) за видами економічної діяльності визначаються та заносяться до Реєстру із використанням Національного класифікатора України "Класифікація видів економічної діяльності". При цьому необхідно керуватися кодом КВЕД, який зазначено у графі 2 "Підклас" даного класифікатора (наприклад: код центрального банку КВЕД-65.11.0 - до Реєстру заноситься код "65110").
2.31. При віднесенні кримінальних правопорушень до вчинених на підприємствах, в установах та організаціях за видами економічної діяльності слід керуватися вимогами спільної Вказівки Генеральної прокуратури України та Міністерства внутрішніх справ України про єдиний порядок обліку злочинів, учинених на підприємствах, установах та організаціях за видами економічної діяльності від 12.09.2011 N 117.
3) 4.4.3. До організованих груп та злочинних організацій з транснаціональними зв'язками відносяться ОГ та ЗО за умови вчинення ними хоча б одного злочину, що має транснаціональний характер, який учинено:
а) за кордоном або на території двох чи більше держав;
б) на території однієї держави, але істотна частина його підготовки, планування, керівництва або контролю має місце в іншій державі;
в) на території однієї держави, але за участю організованої групи або злочинної організації, які здійснюють злочинну діяльність на території двох або більше держав;
г) на території однієї держави, але його істотні наслідки мають місце в іншій державі.
4) 6.3. Рішення за кримінальними правопорушеннями минулих років та у яких станом на 18 листопада 2012 року зупинено або закрито кримінальне провадження, вносяться до Реєстру у порядку, передбаченому п. 6.1 цього розділу, після відновлення провадження у них або скасування постанови про закриття кримінального провадження. При внесенні цих відомостей до Реєстру використовується реквізит "кримінальні правопорушення, зареєстровані до набрання чинності КПК ( N 4651-VI)".
Завдання 3.
1.2. Джерелом інформації про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій, що надходить до органу внутрішніх справ, уповноваженого розпочати досудове розслідування, є:
повідомлення будь-яких осіб та самостійно виявлені слідчим або іншою службовою особою органів внутрішніх справ з будь-якого джерела обставини кримінальних правопорушень;
повідомлення будь-яких осіб, які затримали підозрювану особу на місці вчинення кримінального правопорушення.
Прийняття заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події
Завдання 4.
Так, Наказом Генеральної Прокуратури України від 17.08.2012 № 69 затверджено Положення «Про порядок введення єдиного реєстру досудових розслідувань», яке визначає, що реєстр утворено з метою забезпечення, єдиного обліку, оперативного контролю за додержанням законності під час проведення досудового розслідування та аналізу стану і структури кримінальних правопорушень вчинених у державі.
Наказом № 1050 від 19.11.2012 затверджено Інструкція «Про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події».
Прийнято спільний Наказ Генеральної прокуратури України Міністерства внутрішніх справ України Служби безпеки України державної податкової служби України «Про затвердження звітності за формами № 1-СЛ «Про роботу органів досудового розслідування», № 1-СЛМ «Основні показники роботи органів досудового розслідування» та Інструкції з їх складання» від 15 листопада 2012 року № 110/1031/1037/514.
Інструкція «Зі складання звіту про роботу органів досудового розслідування та ведення первинного обліку роботи слідчого» затверджена наказом Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ України, Голови Служби безпеки України та Голови Державної податкової служби України від 15 листопада 2012 року № 110/1013/1037/514.
Завдання 5.
Завдання 6.
2.1. Єдина система обліку кримінальних та адміністративних корупційних правопорушень (далі – корупційні правопорушення) визначає такі форми інформаційних карток (облікових документів): форма 1-К – Інформаційна картка про кримінальне або адміністративне корупційне правопорушення; форма 2-К – Інформаційна картка про результати судового провадження про кримінальне корупційне правопорушення або розгляду справи про адміністративне корупційне правопорушення. а) при зверненні до суду з обвинувальним актом (п. 3 ч. 2 ст. 283, ст. 291 КПК України), з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст. 44, 45, 47 – 49 КК України) та з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру (п. 3 ч. 2 ст. 283, ч. 2 ст. 292, ч.1 ст. 511 КПК України); б) при закритті кримінального провадження, коли помер підозрюваний, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого (п. 1 ч. 2 ст. 283, п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України); в) при закритті кримінального провадження стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу (п. 1 ч.2 ст. 283, п. 8 ч.1 ст. 284 КПК України). 2.4.2. Форма № 1-К про адміністративне корупційне правопорушення заповнюється на адміністративні корупційні правопорушення, адміністративні справи (протоколи про адміністративні правопорушення) за якими направлено до суду. Зазначена картка складається працівником (посадовою особою), який складав протокол про адміністративне корупційне правопорушення.
Працівники органів внутрішніх справ заповнюють форму № 1-К одночасно з Інформаційною карткою про адміністративне правопорушення форми 1-АПР
2.7.1. Знімаються з обліку особи, у відношенні яких було розпочато досудове розслідування чи розпочато провадження у справі про адміністративне правопорушення у разі постановлення судом виправдувального вироку у кримінальному провадженні, закриття провадження за відсутності події або складу корупційного правопорушення, неосудності особи, яка вчинила корупційне правопорушення. 2.7.2. Зняття з обліку осіб, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за вчинені корупційні правопорушення, а також яких звільнено від кримінальної або адміністративної відповідальності за іншими підставами, здійснюється відповідно до законодавства України.
2.9. При заповненні даних про рід занять, службове становище (пункт 17 форми № 1-К) слід керуватися Довідником для заповнення пункту 17 інформаційної картки про кримінальне або адміністративне корупційне правопорушення форми 1-К (додаток).
3.1.1. Інформація щодо показників рядків 75-84 розділу 1 форми № 1-КОР подається органами прокуратури (у тому числі з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері) до підрозділів інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС, УМВС до 2 числа місяця, що настає за звітним періодом. Ці показники узагальнюються та включаються до форми № 1-КОР в підрозділах інформаційно- аналітичного забезпечення ГУМВС, УМВС у цілому по регіону та по транспорту
3.1.2. Особливості подання інформації щодо показників рядків 75- 84 розділу 1 форми № 1-КОР для управлінь Міністерства внутрішніх справ України на транспорті (далі – УМВС на транспорті): інформація щодо показників рядків 75-84 розділу 1 форми № 1-КОР подається органами прокуратури у транспортній сфері до лінійних органів внутрішніх справ УМВС на транспорті за місцем учинення (реєстрації) корупційного правопорушення до 2 числа місяця, що настає за звітним періодом; працівники лінійних органів внутрішніх справ УМВС на транспорті, на яких покладено цей облік, направляють зазначену інформацію до УМВС на транспорті до 3 числа місяця, що настає за звітним періодом.
3.1.3. Розділ 4 форми № 1-КОР формується в слідчих підрозділах прокуратур, органів внутрішніх справ, Служби безпеки, Військової служби правопорядку в Збройних Силах України та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, усіх рівнів на підставі відомостей, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань матеріалів кримінальних проваджень і подається до підрозділів інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС, УМВС до 3 числа місяця, що настає за звітним періодом, з одночасним направленням інформації стосовно розділу каналами електронної пошти.
3.4.1. Слідчі підрозділи центральних апаратів Генеральної прокуратури, МВС, Служби безпеки України та органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, формують розділ 4 форми № 1-КОР, підписують та надають його ДІАЗ МВС до 3 числа місяця, що настає за звітним періодом, з одночасним направленням інформації стосовно розділу каналами електронної пошти.
3.6. Узагальнена форма № 1-КОР у цілому по Україні ДІАЗ МВС направляється до: Генеральної прокуратури до 8 числа місяця, що настає за звітним періодом; Служби безпеки, Міністерства доходів і зборів, Міністерства оборони, Державної судової адміністрації до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом; Державної служби статистики та Головного управління державної служби України до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом.
Завдання 7.
1.2. Звіт за формою N 1-АП заповнюють щороку органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення та визначені статтею 213 та главою 17 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80732-10 ) (далі - КУпАП) та іншими законами України.
Митними органами подаються два звіти за формою N 1-АП:
1) щодо громадян України;
2) щодо іноземців та осіб без громадянства.
Звіт за формою N 1-АП подається органами (посадовими особами), уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення, до органу державної статистики за територіальним принципом.
II. Порядок заповнення форми N 1-АП
2.1. Форма N 1-АП заповнюється на підставі документів первинного обліку справ про адміністративні правопорушення, що перебували на розгляді в органі (у посадової особи), який складає звіт, протягом звітного періоду.
2.2. У разі вчинення однією особою двох або більше адміністративних правопорушень протягом звітного періоду при заповненні форми N 1-АП кількість осіб наводиться за кількістю розглянутих справ, тобто дані показника графи 5 мають дорівнювати даним показника графи 7.
У разі вчинення однією особою декількох адміністративних правопорушень, справи щодо якої одночасно розглядалися одним і тим самим органом (посадовою особою), наводяться у графі 5 як одна за результатами розгляду та накладення стягнення у межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. У цьому випадку до основного стягнення може бути приєднане одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з учинених правопорушень (відповідно до вимог частини другої статті 36 КУпАП) ( HYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10" \t "_blank" 80731-10 ), і особа, до якої застосовується стягнення, вказується в графі 7 як одна.
2.3. Справи, постанови за якими було скасовано, змінено або переглянуто у зв'язку з нововиявленими обставинами, у звіті відображаються як такі, що надійшли вперше, тобто без урахування результатів попередніх розглядів цих справ.
Справи, що в подальшому були передані за підвідомчістю на розгляд іншому органу (посадовій особі), у звіті не вказуються.
Якщо об'єднуються декілька справ, одна з яких надійшла в попередньому звітному періоді, а інша - у звітному періоді, остання, як така, що надійшла у звітному періоді, як виняток, у звіті не обліковується.
При роз'єднанні справ кожна з них реєструється як така, що надійшла вперше, а результати їх розгляду відображаються у звіті окремо за кожною справою.
У графах 1-15 наводяться дані щодо кількості справ та осіб за цими справами із врахуванням показника рядка 1 довідки форми N 1-АП.
2.4. У графі Б указуються назви статей КУпАП ( 80731-10, 80732-10 ) або адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена іншими законами України; у графі В указуються номери статей відповідно до правопорушень, що наведені в графі Б.
2.5. У графі 1 наводяться дані про залишок справ про адміністративні правопорушення, не розглянутих на початок звітного періоду.
У графі 2 наводяться дані про кількість справ, які надійшли на розгляд протягом звітного періоду. У графі 2 указуються справи, що належать до повноважень саме того органу (посадової особи), що подає звіт.
У графі 3 наводяться дані про загальну кількість повернутих справ (відповідно до пунктів 1, 2 статті 278 КУпАП) ( 80732-10 ), з якої у графі 4 вказується кількість справ, що повернуті посадовій особі, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, для усунення недоліків, допущених при складанні (оформленні) протоколу про адміністративне правопорушення (відповідно до пункту 2 статті 278 КУпАП).
У графі 5 наводяться дані про кількість розглянутих справ, за якими винесено постанови (рішення); у графі 6 - залишок справ, не розглянутих на кінець звітного періоду.
2.6. У графах 7-10 наводяться дані про кількість осіб, щодо яких розглядались справи у звітному періоді, а саме: у графі 7 - загальна кількість осіб, щодо яких розглядались справи, у тому числі за результатами розгляду справ: про накладення адміністративного стягнення (графа 8); про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП ( HYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10" \t "_blank" 80731-10 ) (графа 9); про закриття справи (графа 10).
2.7. У графі 10 містяться дані про кількість осіб, щодо яких справи було закрито у зв'язку з: передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу (графа 11); звільненням від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення з оголошенням усного зауваження (відповідно до статті 22 КУпАП) ( 80731-10 ) (графа 12); передачею матеріалів прокурору, органу досудового слідства або дізнання (графа 13); відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП) ( 80732-10 ) (графа 14); закінченням строків накладення адміністративного стягнення (відповідно до пункту 7 статті 247 КУпАП) (графа 15).
2.8. У графах 16-24 наводяться дані про кількість осіб у справах, за якими було винесено постанови (рішення) про накладення основних адміністративних стягнень (відповідно до статті 24 КУпАП) ( 80731-10 ), у графах 25-26 - додаткових адміністративних стягнень (відповідно до статті 25 КУпАП).
У графі 24 наводяться дані про кількість осіб, до яких були застосовані основні адміністративні стягнення, установлені іншими законами України.
2.9. У графах 27-28 обліковуються суми штрафів, які було накладено органом (посадовою особою), що звітує (графа 27), та сплачено добровільно порушником, тобто без примусового виконання, відповідно до частини першої статті 307 КУпАП ( 80732-10 ) (графа 28).
Поряд із цим у графі 28 має бути відображено розміри штрафів, які були призначені до сплати у попередньому звітному періоді, проте добровільна сплата відбулась у звітному періоді.
2.10. У графі 29 наводяться дані про установлений розмір заподіяної правопорушенням майнової шкоди, у графі 30 - розмір відшкодованої майнової шкоди, з якої у графі 31 - повернутої власнику в порядку відшкодування.
Також у графах 29-31 слід відображати відшкодовану у звітному періоді майнову шкоду, яку було заподіяно адміністративним правопорушенням, вчиненим у попередньому звітному періоді.
2.11. Дані у графах 27-31 наводяться у гривнях, цілими числами.

Приложенные файлы

  • docx 26591016
    Размер файла: 65 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий