Семинар7


ТеМА № 7. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ, ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ТА ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ
1.Правова характеристика екологічного контролю, екологічної експертизи і екологічного аудиту.
Цей вид експертизи є важливою функцією державного управління, спрямованого на запобігання можливому негативному впливу на стан навколишнього, природного середовища. Правові засади її проведення визначені в законах України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про екологічну експертизу», «Про наукову і науково-технічну експертизу» та деяких інших законодавчих актах.
Першим у вітчизняній юриспруденції привернув увагу до інституту екологічної експертизи Ю. С. Шемшученко. Ще у 1976 р. він визначив поняття і зміст цього інституту, його правові засади і теоретично обґрунтував шляхи удосконалення правового регулювання підстав і порядку проведення екологічної експертизи1.
Таким чином, екологічна експертиза виступає як особлива форма попереджувального екологічного контролю. Згідно зі ст. 28 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завданнями екологічної експертизи є: — визначення екологічної безпеки господарської та іншої діяльності, яка може нині або в майбутньому прямо або опосередковано негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища;
— встановлення відповідності передпроектних, передпланових, проектних та інших рішень вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
— оцінка повноти й обґрунтованості передбачуваних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища та здоров'я населення, яка здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів разом зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Здійснення екологічної експертизи в Україні базується на таких принципах (ст. 6 Закону України «Про екологічну експертизу»), як:
— гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навколишнього природного середовища, тобто в процесі проведення еколого-експертних заходів мають насамперед дотримуватися основні нормативи якості навколишнього природного середовища, а також еколого-правові вимоги, пропоновані до проектування, розміщення, будівництва, експлуатації об'єктів, діяльність яких впливає на навколишнє природне середовище в цілому, і стосується, в остаточному підсумку, права кожного окремо узятого індивіда на сприятливий стан навколишнього природного середовища;
— збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки, тобто реалізація зазначеного принципу припускає всебічний підхід при здійсненні еколого-експертної діяльності;
— наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність.
Закон «Про охорону навколишнього середовища» від 10 січня 2002 року визначає екологічний аудит як незалежну, комплексну, документовану оцінку дотримання суб'єктом господарської й іншої діяльності вимог, у тому числі нормативів і нормативних документів, в області охорони навколишнього середовища, вимог міжнародних стандартів і підготовку рекомендацій з поліпшення такої діяльності.
Екологічний аудит -- експертиза й аналіз діяльності і звітності суб'єкта, що хазяює, уповноваженими на те юридичними (аудиторська організація) або фізичними (еколог-аудитор) особами з метою визначення їхньої відповідності діючому екологічному законодавству, екологічним нормативним актам, стандартам, сертифікатам, правилам, вимогам, постановам і розпорядженням державних і природоохоронних органів по забезпеченню екологічної безпеки, проведення консультацій і видача рекомендацій.
Мета екологічного аудиту:
? контроль вірогідності видаваної підприємством екологічної інформації;
? перевірка відповідності об'єкта екологічним вимогам;
? оцінка існуючої системи керування навколишнього середовища і здоров'я працівників;
? оцінка ризиків від регульованих і не регульованих впливів на середовище.
Форми екологічного аудиту:
? добровільний екологічний аудит, проведений з ініціативи підприємства;
? обов'язковий екологічний аудит, проведений по спеціальному дозволі державних органів, наполяганню акціонерів або населення прилеглих районів.
Об'єкти екологічного аудиту:
? сировина; ? продукти харчування, харчоблоки; ? технологічні процеси; ? продукція;
? викиди в атмосферу; ? стічні води; ? відходи; ? засобу індивідуального і колективного захисту;
? техніка безпеки; ? положення про політика Компанії в області охорони праці і навколишнього середовища; ? екологічний паспорт підприємства й ін.
Екологічний контроль становить одну з основних функцій управління охороною навколишнього природного середовища і забезпечення раціонального природокористування. Під екологічним контролем розуміється діяльність уповноважених суб'єктів, які здійснюють перевірку додержання і виконання чинного екологічного законодавства.
Завдання екологічного контролю сформульовані у ст. 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Вони полягають у забезпеченні додержання вимог чинного екологічного законодавства всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами. Контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони республіки, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан довкілля.
Екологічний контроль проводиться у формах попереднього і поточного контролю. Попередній контроль здійснюється стосовно різних видів діяльності, які можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища (погодження з органами з охорони навколишнього природного середовища проектів будівництва господарських об'єктів, участь представників цих органів у роботі державних приймальних комісій тощо). Поточний екологічний контроль здійснюється на стадіях експлуатації об'єктів, які впливають на стан навколишнього природного середовища, у процесі використання природних ресурсів тощо.
Залежно від уповноваженого суб'єкта, який здійснює функції контролю, та сфери його дії екологічний контроль поділяється на види: державний, відомчий, виробничий, громадський. У своїй сукупності ці види становлять механізм контролю за додержанням екологічного законодавства у будь-якій сфері його дії.
3.Правові форми екологічної експертизи.
В Україні здійснюється державна, громадська та інші екологічні експертизи.
Висновки державної екологічної експертизи є обов'язковими для виконання. Приймаючи рішення щодо подальшої реалізації об'єктів екологічної експертизи, висновки державної екологічної експертизи враховуються нарівні з іншими видами державних експертиз.
Висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають ре¬комендаційний характер і можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об'єкта екологічної експертизи.
Державна екологічна експертиза
Державна екологічна експертиза організується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, і організаціями або спеціально створюваними комісіями Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства охорони здоров'я України, їх органів на \ місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади. До проведення державної екологічної експертизи можуть у вста¬новленому порядку залучатися фахівці інших установ, організацій і підприємств, а також експерти міжнародних організацій. Здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну не¬безпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підви¬щену екологічну небезпеку (наведено у лекції 3), встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства охорони навколишнього природ¬ного середовища та ядерної безпеки України і Міністерства охорони здоров'я України.
Проведення додаткових державних екологічних експертиз здійснюється за ініціативою заінтересованих осіб на підставі дого¬вору про надання еколого-експертних послуг або за рішеннями Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів чи їх виконавчих комітетів.
Об'єкти державної екологічної експертизи
Державній екологічній експертизі підлягають:
-державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства;
-проекти генеральних планів населених пунктів, схем районно¬го планування, схем генеральних планів промислових вузлів, схем розміщення підприємств у промислових вузлах і районах, схем упо¬рядкування промислової забудови, інша передпланова і передпроектна документація;
-інвестиційні проекти, техніко-економічні обгрунтування і роз¬рахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розши рення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств; документація по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промисло¬вих і господарських об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі військового та оборонного призначення;
- проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (в тому числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного се¬ редовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;
-документація по впровадженню нової техніки, технологій, ма¬ теріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордо¬ ном) , які можуть створити потенційну загрозу навколишньому при¬ родному середовищу та здоров'ю людей.
Відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Уряду Авто¬номної Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів чи їх ви¬конавчих комітетів державній екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення, що мають значний негатив-ний вплив на стан навколишнього природного середовища та здо¬ров'я людей.
Вимоги до документації на об'єкти державної екологічної експертизи
В документації на об'єкти державної екологічної експертизи по¬винні передбачатися:
-комплексна еколого-економічна оцінка впливу запланованої чи здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного сере¬ довища, використання і відтворення природних ресурсів, здоров'я населення, оформлена у вигляді окремого тому (книги, розділу) до¬ кументації і Заяви про екологічні наслідки діяльності;
- обгрунтування впровадження сучасних, досконалих нема- теріало- і неенергоємних, мало- і безвідхідних технологічних про¬ цесів;
-забезпечення комплексної переробки, утилізації і ефективного використання відходів виробництва;
-заходи щодо економії водних ресурсів, забезпечення ефектив¬ної очистки всіх видів стічних вод, а також їх використання для технічних потреб без скидання цих вод у природні водотоки і водой¬ми;
-дієвість і досконалість передбачуваних заходів щодо охорони атмосферного повітря від забруднення;
-забезпечення збереження, охорони і відтворення об'єктів рос-линного і тваринного світу та природно-заповідного фонду;
-забезпечення захисту населення і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу антропогенних фізичних, хімічних та біологічних факторів.
Документація, що подається на об'єкти державної екологічної екс¬пертизи, повинна бути у встановленому порядку погоджена з заінтере¬сованими органами та містити оцінку можливих соціальних наслідків.
Замовники державної екологічної експертизи зобов'язані підготувати Заяву про екологічні наслідки діяльності та матеріали, на яких вона грунтується.
Громадська екологічна експертиза
Громадська екологічна експертиза може здійснюватися в будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного обґрунтування, за ініціативою громадських організацій чи інших громадських формувань. Громадська екологічна експертиза може здійснюватися одночасно з державною екологічною експертизою шляхом створення на добровільних засадах тимчасових або постійних еколого-експертних колективів громадських організацій чи інших громадських формувань.
Інші екологічні експертизи
Інші екологічні експертизи можуть здійснюватися за ініціативою заінтересованих юридичних і фізичних осіб на договірній основі із спеціалізованими еколого-експертними органами і формуваннями. Примірний договір про надання еколого-експертних послуг за¬тверджується Міністерством охорони навколишнього природного се¬редовища та ядерної безпеки України.
4.Об’єкти та суб’єкти екологічної експертизи.
Суб’єктами екологічної експертизи проектів є юридичні та фізичні особи, які проводять експертизу. Юридичні особи здійснюють екологічну експертизу проектів в силу своєї спеціальної право- та дієздатності, яка виникає з моменту організації та визначення правового статусу державного органу за умови наділення його еколого-єкспертними повноваженнями. Державні органи, які реалізують функцію екологічної експертизи, виступають колективними суб’єктами, що несуть всю повноту відповідальності перед державою та суспільством за додержання установленого порядку проведення експертизи, за її об’єктивність та якість еколого-експертних висновків. Ці положення поширюються також на випадки залучення державними органами до проведення екологічної експертизи проектів провідних навчальних закладів, висококваліфікованих спеціалістів та практичних працівників підприємств, організацій, установ.
Фізичні особи наділяються всією сукупністю експертних прав та обов’язків як суб’єкти екологічної експертизи проектів в порядку разових доручень компетентних органів і організацій, при організації еколого-експертних комісій або при виконанні еколого-експертних функцій в силу громадського обов’язку; особистою ініціативою, перейнятою турботою про екологічне благопо­луччя регіону, екосистеми або держави в цілому. В цих випадках відповідальність за достовірність проведеної екологічної експертизи проектів та підготовку науково обґрунтованих висновків покладається на конкретних фізичних осіб, які виступають самостійними суб’єктами еколого-експертних досліджень і апробації проектів.
Екологічну експертизу проводять такі суб'єкти:
o Міністерство екології та природних ресурсів України, його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еко-лого-експертні підрозділи чи комісії;
o органи та установи Міністерства охорони здоров'я України - в частині, що стосується експертизи об'єктів, які можуть негативно впливати чи впливають на здоров'я людей;o інші державні органи, місцеві ради народних депутатів та органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства;
o громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування;
o інші установи, організації та підприємства, в тому числі іноземні юридичні та фізичні особи, що залучаються до проведення екологічної експертизи;
o окремі громадяни в порядку, передбаченому Законом України "Про екологічну експертизу" та іншими законодавчими актами. Постановою КМУ від 27.07.95. №554 затверджено "Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку", для яких здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим. Обов'язковість проведення держекоекспертизи для об'єктів, які не входять до зазначеного переліку визначається в кожному конкретному випадку Мінеко-ресурсів або його органами на місцях.
Об’єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація з упровадження нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього середовища, загрози здоров’ю людей.
Екологічній експертизі підлягають схеми розвитку та розміщення продуктивних сил по економічних районах, схеми розвитку та розміщення галузей промисловості, територіальні комплексні схеми охорони природи в складі цільових комплексних програм, схеми і проекти районного планування, генеральні плани населених пунктів та курортів, схеми генеральних планів промислових вузлів, генеральні плани промислових підприємств, генеральні плани сільськогосподарських та інших підприємств, проекти міжгосподарського та внутрігосподарського землеустрою, проекти будівництва, реконструкції, розширення, технічного переоснащення об’єктів, проекти будівель та комунікацій спеціального природоохоронного значення (очисних будівель, систем зворотного водозабезпечення і т. п.), проекти технічної документації (завдань) на виготовлення нової техніки, технологічних процесів, засобів автоматизації та матеріалів.
Об’єкти екологічної експертизи визначають об’єм, характер, мету та задачі еколого-експертної діяльності. Подані на екологічну експертизу проекти вивчаються в повному обсязі, при цьому особлива увага приділяється природоохоронній частині проектних рішень. Виявляючи його екологічний зміст, еколого-експертні органи або спеціально створені комісії, ради, групи встановлюють можливість їх використання в екологічній системі, формулюють основні рекомендації щодо корегування екологічних параметрів об’єктів, що проходять експертизу, встановлюють їх значимість для розвитку і зміцнення економіки та задоволення соціальних і екологічних потреб суспільства.
Таким чином, проекти як об’єкти екологічної експертизи збагачуються кількісно та якісно новими екологічними властивостями, які висуваються в ранг пріоритетів при здійсненні екологічної експертизи та формуванні еколого-експертного висновку. Саме екологічні властивості проектів, врахування та об’єктивне їх дослідження при проведенні експертизи додають ті якісно нові елементи до змісту еколого-експертної діяльності, які надають їй індивідуальність та самостійність, конкретність та нормативно-формальну визначеність.5. Екологічний аудит - це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об'єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об'єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи
екологічного управління та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про екологічний аудит 24.06.2004
Екологічний аудит в Україні проводиться з метою забезпечення додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища в процесі господарської та іншої діяльності.
Основними завданнями екологічного аудиту є:
-збір достовірної інформації про екологічні аспекти виробничої діяльності об'єкта екологічного аудиту та формування на її основі висновку екологічного аудиту;
- встановлення відповідності об'єктів екологічного аудиту вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту;
- оцінка впливу діяльності об'єкта екологічного аудиту на стан навколишнього природного середовища;
- оцінка ефективності, повноти і обґрунтованості заходів, що вживаються для охорони навколишнього природного середовища на об'єкті екологічного аудиту.
Екологічний аудит проводиться в процесі приватизації об'єктів державної власності, іншої зміни форми власності, зміни конкретних власників об'єктів, а також для потреб екологічного страхування, в разі передачі об'єктів державної та комунальної власності в довгострокову оренду, в концесію, створення на основі таких об'єктів спільних підприємств, створення, функціонування і
сертифікації систем екологічного управління, а також здійснення господарської та іншої діяльності.
Екологічний аудит в Україні може бути добровільним чи обов'язковим.
Добровільний екологічний аудит здійснюється стосовно будь-яких об'єктів екологічного аудиту на замовлення заінтересованого суб'єкта за згодою керівника чи власника об'єкта екологічного аудиту.
Обов'язковий екологічний аудит здійснюється на замовлення заінтересованих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо об'єктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, у таких випадках:
банкрутство; приватизація, передача в концесію об'єктів державної та комунальної власності; передача або придбання в державну чи комунальну власність;
передача у довгострокову оренду об'єктів державної або комунальної власності;
створення на основі об'єктів державної та комунальної власності спільних підприємств; екологічне страхування об'єктів; завершення дії угоди про розподіл продукції відповідно до
закону; в інших випадках, передбачених законом.
Стаття 13. Внутрішній та зовнішній екологічний аудит
Екологічний аудит поділяється на внутрішній та зовнішній. Внутрішній екологічний аудит об'єкта проводиться на замовлення його власника чи органу, уповноваженого на управління ним, для власних потреб.
Зовнішній екологічний аудит проводиться на замовлення інших заінтересованих суб'єктів.

Приложенные файлы

  • docx 26590876
    Размер файла: 28 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий