Копия Тема 14 Влаштування шарів з укріпл. грунт..


Технологія будівництва шарів дорожнього одягу з грунтів зміцнених в’яжучим органічного та неорганічного походження.
Питання:

Основні принципи створення укріплених грунтів та вимоги до компонентів..
Будівництво шарів з грунтів, укріплених мінеральними в’яжучими.
3.Будівництво шарів з грунтів укріплених органічними в’яжучими.
Додаткова література:
Технологія і механізація зміцнення грунтів в дорожньому будівництві. Під редакцією В.М. Безрука, Москва, Транспорт, 1976
Могилевич В.М., Щербакова Р.П., Тюменцева О.В. Дорожній одяг з цементогрунту Москва, Транспорт,1973
ВБН В.2.3-218 002-95 Споруди транспорту. Проектування та будівництво основ та покриттів автомобільних доріг із кам’яних матеріалів, промислових відходів і грунтів, укріплених цементом.

1. Основні принципи створення укріплених грунтів та вимоги до компонентів.

Будівництво дорожнього одягу з укріплених грунтів забезпечує розширення сировинної бази і зменшення витрат на привізні матеріали. Шари з укріплених грунтів поліпшують водно - тепловий режим конструкції в цілому.
Шари з ґрунтових укріплених сумішей розрізняють за в’яжучим, яке використовують: цементо-, шлако-, вапно-, бітумо-, дьогтегрунтові шари. Цементогрунт відрізняється високою міцністю, теплостійкістю, але незначною зносостійкістю, морозостійкістю і тріщиностійкістю.
Створення укріплених грунтів основано на таких головних принципах:
забезпечення нормативних вимог щодо властивостей отриманого матеріалу;
економічній доцільності використання запропонованого складу суміші;
обмеження забруднення навколишнього середовища в процесі укріплення ґрунтових сумішей та перебування їх у дорожніх конструкціях.
Укріпленню підлягають нескельні грунти за наявності в них агрегатів розміром, крупніше 5мм менше 25% від загальної маси і агрегатів, понад 10мм – менше 10%.
Для укріплення неорганічними в’яжучими використовують піщані, пилуваті і частково глинисті різновиди грунтів близьких до оптимального складу окрім кислих і сильно лужних.
До непридатних для укріплення грунтів відносять жирні глини з числом пластичності більше 22, грунти з вмістом гумусових часток більше 2 - 4%, вмістом гіпсу 10-40%. Найбільш вдало укріплюються портландцементом чорноземні грунти, а важкі суглинки і глини – вапном. Для укріплення рекомендуються портландцементи і шлакоцементи марок 300 і 400, вапно 1 та 2 сортів, золи виносу ТЕЦ. Вода повинна відповідати стандартам питної води, ПАР різного призначення (пластифікуючі, уповільнювачі тужавіння), та домішки – технічним умовам. Термін тужавіння не нормується а остаточне тужавіння повинено наступити не пізніше 10 годин після приготування суміші. Показники властивостей грунтів, укріплених цементом, визначаються на 28-у добу твердіння, а інших повільно твердіючих - на 90 добу твердіння. Укріплені грунти 2 та 3 класів за міцністю використовуються для додаткових шарів теплоізоляційних шарів, 1 та 2 класів - для доріг 1 - 3 категорій під монолітні і збірні цементобетонні покриття, а також для нижніх шарів основ асфальтобетонних покриттів.

Будівництво шарів з грунтів, укріплених мінеральними в’яжучими.

Проектування і будівництво основ та покриттів автомобільних доріг із кам’яних матеріалів, промислових відходів і грунтів, укріплених
цементом необхідно виконувати згідно ВБН В.2.3-218-002-95. Споруди транспорту. Проектування та будівництво основ та покриттів з кам’яних матеріалів. Відходів промисловості, грунтів, укріплених цементом.
Приготування оброблених матеріалів потрібно здійснювати в стаціонарних або пересувних змішувальних установках, обладнаних змішувачами промислової дії і лише при їх відсутності методом змішування на дорозі за допомогою автогрейдера, фрези, дискових борін та інших змішувальних механізмів.
Для приготування оброблених цементом сумішей використовують, як щебінь із природного каменю, щебінь із шлаку, щебінь із попутньо видобуваємих порід, матеріалів з маломіцних вапняків або жерстви вивержених гірських порід, що задовольняють відповідним вимогам ГОСТ 8267, ГОСТ 3344, ГОСТ 10260, ГОСТ 8268, ГОСТ 23254, РСТ УРСР 5028-90, ТУ У 3450774-152-92, відсіви дроблення по ГОСТ 8736, ГОСТ 3344, ГОСТ 26193 та ГОСТ 26673, так У 3450774-152-92, відсіви дроблення по ГОСТ 8736, ГОСТ 3344, ГОСТ 26193 та ГОСТ 26673, так і інші кам’яні матеріали, які по деяким показникам не відповідають вимогам указаних стандартів.
Шари з грунтів укріплених неорганічними в’яжучими , влаштовують при температурі повітря не нижче 5 градусів.
Існують наступні способи виконання робіт:
приготування і укладання суміші безпосередньо на земляному полотні дороги із застосуванням дорожніх фрез ДС-18А, ДС-73 абоДС-74, автоматизованих машин комплексу ДС-100, однопрохідних грунтозмішувальних машин ДС-16Б;
приготування і укладання ґрунтових сумішей на дорозі МДЗ з однопрохідною грунтозмішувальною машиною або комплектом машин ДС-160;
приготування ґрунтових сумішей в змішувальних установках примусового перемішування або моделі ДС-50А, ДС-50Б,ДС-174 з наступним транспортуванням їх до об’єкта будівництва і укладанням профілюючими машинами.

До основних операцій влаштування шару з укріпленого грунту відносять: роздрібнення грудок, дозування компонентів суміші, зволоження суміші до оптимальної вологості, остаточне перемішування укріпленого грунту, ущільнення шару, догляду за шаром.

Послідовність операцій при використанні дорожніх фрез.

Профілізація поверхні земляного полотна і влаштування з'їздів.
Ущільнення поверхні земляного полотна котками.
Доставка грунту з резервів (скреперами).
Розподіл грунту грейдерами на всю ширину основи.
Розбиття (встановлення ширини і товщини оброблюваного шару).
Роздрібнення грунту фрезами.
Транспортування цементу цементовозами і його розподіл ДС-9.
Перемішування грунту з цементом фрезою.
Транспортування води і її розподіл (ПМ-130).
Перемішування грунту після зволоження фрезою.
Профілізація цементо - грунтової суміші автогрейдером з наданням поперечних ухилів.
Ущільнення суміші і грунту узбіч (ДУ-29, ДУ-31, ДУ-9В).
Перевірка профілю і якості ущільнення з виправленням окремих місць.
Догляд за влаштованим шаром (розподілення піску по поверхні шару та поливання водою; розподіл лаку етинолу, помаролі ПМ-86, ПМ-100А, бітумних емульсій, укривання водонепроникними синтетичними плівками).
Окремі операції можуть бути суміщені (наприклад, при перемішуванні грунту з цементом через пристрій дозування фрези може здійснюватися зволоження грунту).

Грунтозмішувальна машина ДС-16Б – самохідна, має два фрезерні ротори для розпушування грунту і його роздрібнення і два ротори мішалки для перемішування грунту з цементом і водою. Перед першим ротором розташовані витратний бункер цементу місткістю 4т з дозатором і розподільна труба для води місткістю V=3,8м3. Машина за один прохід розпушує і роздрібнює грунт, перемішує його з цементом і водою. Шість задніх пневмоколіс ущільнюють шар:

· ширина оброблюваної смуги 2,4м

· глибина опрацьовування до 25см

· робоча швидкість залежно від типу грунту і гранулометричного складу – 0,1-0,7км/год.
При використанні грунтозмішувальної машини ДС-16Б послідовність операцій наступна:

Розробка супіщаного грунту в кювет резерві скрепером ДЗ-20 з трактором Т-100М.
Розподіл і профілізація грунту автогрейдером ДЗ-31.
Ущільнення грунту пневмокотком за 2проходи по одному сліду, (Ку=0,8 – 0,85)
Транспортування цементу цементовозом ТЦ-3А.
Транспортування води поливальною машиною ПМ-130.
Роздрібнення грунту, дозування і розподіл цементу, перемішування цементу з грунтом і одночасне зволоження суміші грунтозмішувальною машиною ДС-16Б.
Профілізація суміші автогрейдером ДЗ-31.
Ущільнення суміші самохідним котком (ДУ-29, ДУ-31).
Розподілення бітумної емульсії по поверхні шару за допомогою гудронатора ДС-39.

Для приготування сумішей в кар'єрі застосовують грунтозмішувальну установку ДС-50А або ЦБЗ.
Готову суміш доставляють на місце укладання автомобілями-самоскидами і розподіляють щебенерозподільником або асфальтоукладальниками. Ущільнюють бетонообробною машиною або котком.
Широке застосування для приготування сумішей на дорозі знаходить профілювальник основи ДС-97.
Грунт транспортують автомобілями - самоскидами; розрівнюютьють бульдозерами; ущільнюють котками до Ку = 0,8 - 0,85; профілює ДС-97; цемент розподіляє машина ДС-72; змішування, зволоження і профілізацію ДС-97.

Будівництво шарів з грунтів укріплених органічними в’яжучими.

Грунти рекомендується укріплювати такими органічними в’яжучими: рідкими нафтовими дорожніми бітумами марки СГ40\70, СГ70\130, рідкими сланцевими бітумами марки С12\20, С20\35, С 35\70, С70\130, високо смолистими нафтами з в’язкістю; дорожніми аніонними бітумними емульсіями прямого типу, які розпадаються повільно; бітумними пастами, які виготовлені на твердих емульгаторах; кам’яновугільними дорожніми дьогтями; кам’яновугільними смолами, тощо.
Технологічно краще готувати суміші на рідких в’яжучих, але за умови швидкого набору ними міцності після ущільнення. За цим критерієм перспективно використовувати бітумні емульсії. До їх переваги відносять економічну витрату в’яжучого, поширення будівельного сезону і обмеження забруднення оточуючого середовища у порівнянні з інш. в’яжучими. Для прискорення процесу формування структури укріпленого грунту і підвищення його якості рекомендується введення в грунт 2-3% по масі домішки вапна.
Найбільш придатні для використання супіски та легкі суглинки з числом пластичності до 10. Важкі пилуваті супіски, суглинки легкі та легкі пилуваті з числом пластичності до 12 припускається зміцнювати органічними в’яжучими. з додаванням вапна без поліпшення гранулометричного складу. Для поліпшення якості укріплення грунтів рекомендують застосовувати активатори (портландцемент, вапно, золу сухого відбирання, золошлакові суміші гідровидалення) та ПАР (жирний гудрон, синтетичні жирні кислоти, кам’яновугільну смолу).
Вологість при змішуванні грубоуламкових і піщаних грунтів призначається в межах 2-5%, а вологість глинистих грунтів в межах 0,2 - 0,4 вологості від межі текучості.
Роботи з улаштування шарів з грунтів укріплених органічним в’яжучим виконують у суху погоду при температурі не нижче + 10 градусів, при використанні емульсій при температурі не нижче + 5 градусів.
Вибір технології залежить від: технічної категорії, дорожньо - кліматичної зони, типу грунту та виду в’яжучого, наявності засобів механізації.
Рекомендуються такі основні способи будівництва:
з використанням у кар’єрі чи на заводі змішувальних установок(ДС-50А, ДС-50Б, ДС-174), безперервної та циклічної дії з примусовим перемішуванням ґрунтових сумішей; змішування на дорозі фрезами;
змішування на дорозі однопрохідною грунтозмішувальною машиною моделі ДС-16Б.
Технологічна послідовність робіт при влаштуванні шару грунту укріпленого бітумом з ведучою машиною МДЗ фреза наступна:
підготовчі роботи, транспортування грунту автомобілями самоскидами, розрівнювання грунту автогрейдерами, прикочування глинистого грунту котками на пневматичних шинах до щільності 0,8-0,9 від стандартної для підвищення ефективності роботи фрези, роздрібнення глинистого грунту фрезою та при необхідності паралельного зволоження через розподільчу систему фрези, транспортування в’яжучого, розподіл в’яжучого через розподільчу систему фрези за один прохід, остаточне перемішування виконують за два проходи фрези, перемішування грунту з в’яжучим, внесення домішок(у рідкому або сипучому стані), перемішування суміші фрезою до однорідного стану, розрівнювання та профілювання ґрунтової суміші автогрейдером за 10-12 кругових проходів, ущільнення готового ґрунтового шару за 10-12 проходів котка на пневматичних шинах , догляд за шаром.

Будівництво за способом змішування на дорозі зручно виконувати з використанням однопрохідної грунтозмішувальної машини моделі ДС-16Б. Вона виконує комплекс робочих операцій за один прохід: роздрібнення грунту, дозування в’яжучого, до зволоження при необхідності, перемішування складових суміші з швидкістю 0,1- 0,7 км\год в залежності від типу грунту, планування шару й часткове його ущільнення на ширину 2,4м. Остаточне профілювання здійснює автогрейдер.
Водорозчинні додатки вводять з водою, пилоподібні дозують перед введенням в’яжучого з допомогою цементорозподілювача ДС-72, температура рідких в’яжучих повинна бути 80-90 градусів.

Особливості будівництва шарів з грунтів укріплених смолами.
Укріплені карбамід ними смолами грунти використовують при будівництві основ дорожніх одягів в 1 2 ДКЗ на дорогах 2-5 категорій. Переважно використовують смоли КФ - МС. Смологрунтові шари мають високу водо- і морозостійкість, тепло ізолюючу здатність. Їх навіть влаштовують при несприятливих умовах при температурі до – 10 градусів. Для твердіння смол використовують хлористий амоній(20% сухої маси смоли), сульфат окислу заліза або хлорне залізо (1,5-3% сухої маси смоли ), тощо. Смолами доцільно укріплювати грубі, середньої грубості, дрібні й мілкі пилуваті піски, а також легкі та пилуваті супіски, які мають нейтральну або кислу реакцію. Вміст карбонатів у грунтах обмежується 3%, а вологість не повинна перевищувати 4-5%. У грунтах не допускається наявність легкорозчинних солей. Кількість смоли в укріплених грунтах призначають у межах 4-8% маси сухого грунту.
Ґрунтову суміш готують у грунтозмішувальних установках типу(ДС-50А, ДС-50Б). Порошковий ініціатор твердіння дозують при переміщенні його по головному транспортеру. Після попадання їх у змішувач туди подають смолу і воду. Після закінчення роботи всі агрегати ретельно очищають і промивають водою. Готову суміш транспортують автосамоскидами не довше 1,5 години, щоб вона не затверділа.
Розподіляють суміш профілювальниками типу ДС-108, ДС-97 на ширину 8,5м, профілювальниками ДС-151, ДС-161 – на 3,5-4,0м, автогрейдерами на 4м за 7-8 проходів. Остаточне ущільнення здійснюють після профілювання і завершують не пізніше трьох годин після приготування суміші. Після чистового профілювання на поверхню смологрунту розливають бітумну емульсію авто гудронатором ДС-39 за нормою 0,8-1,0л/м2. Рух транспорту відкривають через 7-10 діб при дощовій погоді та 5-7 діб при сухій.
Особливі вимоги до ТБ полягають в оснащенні вентиляцією виробничих приміщень, яка забезпечує обмеження кількості шкідливих речовин(менше 0,5мг\м3). Розігрівання смол необхідно виконувати гарячою водою, яка подається в оболонку цистерни. Розігрівання гострою парою не дозволяється.

Контроль якості.
Не рідше одного разу на зміну необхідно контролювати гранулометричний склад піщаних грунтів, число пластичності глинистих грунтів, якість суміші за міцністю на трьох зразках з суміші. Контроль ширини шару необхідно виконувати через 40м на прямих ділянках та через 5-10м на кривих, висотні позначки нівеліром і рейкою.
На стадії розрівнювання через та планування через 100м контролюють поперечний ухил, у трьох поперечниках по осі та смугах накату та рівність шару. При ущільненні через 200м контролюють вологість , щільність шару в трьох точках на поперечнику. На стадії догляду контролюють рівномірність розподілу плівкоутворюючого матеріалу на поверхні.
Відхилення від нормативних показників міцності допускається: при приготуванні сумішей в кар’єрних установках не більше 8 %; однопрохідною грунтозмішувальною машиною - не більше15%, дорожньою фрезою не більше 25%.
Для грунтів укріплених органічними в’яжучими додатково контролюють температуру органічного в’яжучого перед введенням у ґрунтову суміш, однорідність емульсії, якість суміші на основі визначення міцності зразків випробуванням їх на стиск.
Якість смологрунтів контролюють не рідше двох разів на зміну за такими показниками: вологість грунту, міцність зразків на стиск і точність дозування компонентів суміші. Показники міцності не повинні розрізнятися між собою більше ніж на 10%.
Грунти
Укріплювати цементом можна всі грунти, окрім кислих і сильно лужних (pH5 і 10) і із вмістом гумусових речовин більше 6%. Важкі суглинки і глини з числом пластичності більше 27 не придатні для зміцнення цементом, оскільки вони вимагають ретельного подрібнення, що важко виконати навіть при застосуванні сучасних машин.
Глини з числом пластичності 17 - 27 рекомендується укріплювати цементом (вапном) лише при попередньому їх змішуванні з піщаними, гравієвими або щебеневими матеріалами.
Найбільш придатні для зміцнення цементом пилуваті супіску і піщано-глинисті грунти оптимального складу. До таких грунтів відносять грунти з pH 7.8, вмістом не більше 2% хлористих солей і не більше 1% гумусу.
Придатні пилуваті суглинки з числом пластичності до 17, що не містять карбонату кальцію, з долею хлористих солей не більше 3%, сульфатних легкорозчинних солей не більше 2%, гумусових речовин не більше 6% при pH 6 - 10
Чисті піски з малим вмістом глинистих і пилуватих частинок дуже пористі, тому треба додавати суглинні грунти, золи віднесення, золо шлакові суміші, вапняний пил і так далі.

В’яжуче. Всі види цементу при правильному виборі грунту можуть знайти застосування.
Верхні шари основ під вдосконалені покриття треба будувати із застосуванням цементу марки не нижче 400, він повинен бути алітовим із змістом не більше 10% СЗА
Цементи меншої активності і зокрема шлакові і романцементы М100 і 200 придатні для нижніх шарів основи на дорогах III і IV категорій з вдосконаленим типом покриттів.
Вапно застосовують як гашеную (CAOH), так і негашену (CAO). Вміст активних оксидів CAO + MGO повинне бути не меншого 70%.
Орієнтовна витрата в’яжучого.
піски і легкі супіски з числом пластичності < 3 - 4 - 8% Ц
супіски і суглинки - 4 - 12% Ц
важкі суглинки - 8 - 14% Ц
глинисті грунти - 10 - 15% Ц
Оптимальну кількість визначають формуючи зразки з інтервалом в 2%
Оптимальну вологість суміші встановлюють орієнтовно
піски - 7 - 10%
супіски - 7 - 15%
важкі суглинки - 14 - 20%
глини - від 18% і більше
Товщина укріплюваного шару не менше 10см і не більш 22см

Технологія:
Обробляти грунти мінеральними в’яжучими. матеріалами можна:
безпосередньо на земляному полотні дорогі із застосуванням дорожніх фрез ДС-18, ДС-73 або ДС-74;
автоматизованих машин комплексу ДС-100;
однопрохідних грунтозмышувальних машин ДС-16Б;
у кар'єрній установці змішувачем ДС-50А з розподіленням на дорозі укладальником ДС-54.

Технологічна послідовність операцій при використанні дорожніх фрез.
Профілізація поверхні земляного полотна і влаштування з'їздів.
Ущільнення поверхні земляного полотна котками.
Транспортування грунту з резервів (скреперами).
Розподіл грунту грейдерами на всю ширину основи.
Роздрібнення грунту фрезами.
Транспортування цементу цементовозами і його розподіл ДС-9.
Перемішування грунту з цементом фрезою.
Транспортування води і її розподіл (ПМ-130).
Перемішування грунту фрезою після зволоження.
Профілізація цементо - грунтової суміші автогрейдером з наданням поперечних ухилів.
Ущільнення суміші і грунту узбіч (ДУ-29, ДУ-31, ДУ - 9В).
Перевірка профілю і якості ущільнення з виправленням окремих місць.
Догляд за укладеним шаром (розподілення піску по поверхні шару та поливання водою, розподілення лаку етинолу, помаролі ПМ-86, ПМ-100А, бітумних емульсій, укривання водонепроникаючими синтетичними плівками).
Окремі операції можуть бути суміщені (наприклад, при перемішуванні грунту з цементом через пристрій дозування фрези може здійснюватися зволоження грунту).

Технологічна послідовність операцій при використанні при використанні грунтозмішувальної машини ДС-16Б.
1. Розробка супіщаного грунту в кювет резерві скрепером ДЗ-20 в ціпі з транспортом Т-100М;
2. Розподіл і профілізація грунту автогрейдером ДЗ-31;
3. Ущільнення спрофільованого грунту пневмокотком ДУ-31 за 2 проходи, до коефіцієнта щільності Ку=0,8 – 0,85;
4. Транспортуання цементу цементовозом ТЦ-3А.
5. Транспортування води поливальною машиною ПМ-130.
6. Роздрібнення грунту, дозування і розподіл цементу, перемішування цементу з грунтом і одночасне зволоження суміші грунтозмішувачем ДС-16Б.
7. Профілізація суміші автогрейдером ДЗ-31.
8. Ущільнення суміші самохідним котком (ДУ-29, ДУ-31).
9. Розподілення бітумної емульсії по готовій основі за допомогою гудронатора ДС-39.
Грунтозмішувальна машина ДС-16Б – самохідна, має два фрезерні ротори для розпушування грунту і його роздрібнення і два ротори мішалки для перемішування грунту з цементом і водою. Перед першим ротором розташовані витратний бункер цементу місткістю 4т з дозатором і розподільна труба для води від місткості V=3,8м3. Машина за один прохід роздрібнює грунт, перемішує його з цементом і водою. Шість задніх пневмоколес ущільнюють шар:
ширина оброблюваної смуги 2,4м
глибина опрацьовування до 25см
робоча швидкість залежно від типу грунту і гранулометричного складу – 0,1.0,7км/год..
Для приготування сумішей в кар'єрі застосовують грунтозмішувальну установку ДС-50А або ЦБЗ.
Готову суміш доставляють на місце укладання автомобілями-самоскидами і розподіляють щебне- або асфальтоукладальниками. Ущільнюють бетонообробною машиною або котком.
Широке застосування для приготування змішай на дорозі знаходить профилировщик підстави ДС-97.
Грунт транспортують автомобілями-самоскидами; розподіляють бульдозерами; подуплотняют катками (Ку=0,8-0,85);профілює ДС-97; цемент розподіляє машина ДС-72; змішування, зволоження і профілізація ДС-97.


Особливості будівництва шарів з грунтів, укріплених мінеральними вя'жучими при низьких позитивних і негативних температурах.
В даний час роботи по влаштуванню дорожнього одягу з грунтів, укріплених цементом, зазвичай виконують тільки при позитивних температурах повітря вище +10°С
Таке обмеження зменшує тривалість будівельного сезону і відповідно річні об'єми по застосуванню укріплених грунтів.
Наукові дослідження і виробничий досвід свідчить про можливість будівництва шарів з грунтів, укріплених цементом при малих негативних температурах в період осінніх заморозків або ранньою весною.
Теоретичною основою технології цементогрунта при негативних температурах є вимога збереження в нім протягом деякого періоду часу води в рідкому стані.
Наявність рідкої фази і пластичний стан цементогрунтовой суміші необхідна для її ущільнення і протікання процесів гідролізу і гидратации цементу з утворенням жорсткого каркаса структури кристалізації.
По аналогії з цементобетонном що укладається в зимових умовах збереження цементогрунтовой змішай в талому стані повинно бути протягом часу при якому цементогрунт набере 50.70% проектної міцності.
Основним технологічним прийомом що забезпечує збереження води в рідкому вигляді, є пониження температури її замерзання шляхом введення добавок солей-електролітів. Найбільшого поширення в практиці дорожнього будівництва набули NaCl, CaCl2 і K2CO3
Введення солей NaCl, CaCl2, K2CO3 в талі грунти затримує замерзання води до певної температури, яка залежить від вигляду і кількості добавки.
2% CaCl2 + 3% NaCl від 0 до -5°С
3% CaCl2 + 4% NaCl -5.-7°С
3% CaCl2 + 7% NaCl -7.-10°С
У осінній і весняний час грунти земляного полотна і резервів як правило перезволожені в результаті випадання опадів і танення снігу і тому з метою скріплення надмірної вологи перезволожені грунти обробляють негашеним або гідратом вапном (CAO, Ca(OH)2), напівводним гіпсом CaSO4·0,5H2О, сірчанокислим залізом і магнієм (FeSO4 і MgSO4)
Водозв'язуючі солі вводять до введення добавок що знижують температуру замерзання води.
Якщо природна вологість укріплюваного грунту рівна або дещо більше оптимальною, солі вводять в сухому вигляді, а не в розчинах.
Для поліпшення умов тверднення цементогрунта при негативних температурах рекомендується відразу після ущільнення шаруючи його укриття за допомогою соломи, моху, комишитових щитів або шаром талого місцевого грунту завтовшки не менше 5см.






Комплексне зміцнення грунтів.
Комплексним називають такий метод зміцнення грунтів, при якому, окрім основного терпкого (цементу) в цементогрунтовую суміш додають речовини, що володіють направленою хімічною активністю.
Введення спеціальних добавок економічно і технічно доцільно при обробці грунтів, малопридатних або навіть повністю непридатних для зміцнення одним цементом. До таких грунтів відносяться:
Кислі або солонцовые глини і важкі суглинки.
Зв'язні грунти (суглинки і глини) тонкодисперсная частина яких представлена в основному гідрофільними мінералами
Піски і супіски з показником pH<6
Піщані грунти одновимірного гранулометричного складу.
Вибір добавок визначається їх призначенням. Найчастіше зустрічаються наступні випадки застосування комплексного зміцнення грунтів:
При інтенсивному поглинанні тонкодисперсной частиною грунту молекул Ca(OH) 2 і іонів Са відбувається збіднення розчину катіонами кальцію, зниження щелочности і різко погіршуються умови структурообразования. В цьому випадку необхідно вводити добавки що підвищують насиченість грунтів іонами Са і лужного середовища з показником рН в межах 12 – 12,5. Як такі добавки можна застосовувати вапно Ca(OH) 2 їдкий натр (NAOH), вуглекислий натрій (Na2 CO3)
При зміцненні цементом перезволожених грунтів надлишок вологи (понад оптимальну) призводить до зниження міцності і морозостійкості цементогрунта. Ці властивості можуть бути покращувані при введенні в грунт добавок, що зв'язують надлишок вологи. Такими водо-связывающими добавками можуть бути негашене вапно (САО), вапно (Са(ВІН) 2) гідрата, напівводний гіпс CaSO4·0,5H2O, сірчисті солі заліза і магнію FeSO4, MgSO4.
Пониження температури замерзання води може бути досягнуте при введенні NaCl, CaCl2, K2CO3 і так далі.
В даний час встановлена доцільність застосування при зміцненні грунтів цементом таких активних по відношенню до грунтів речовин, як вапно
Са(ВІН) 2, їдкий натр NAOH
вуглекислий натрій Na2CO3
хлористий кальцій CaCl2
сірчанокисле залізо FeSO4
напівводний гіпс CaSO4·0,5H2O
сірчанокислий магній MgSO4
рідке скло
кремній органічні сполуки
бітумні емульсії
сира нафта і інших сприяючих формуванню міцнішої структури цементогрунта (кількість добавок до 1%)


Будівництво шарів з кам'яних матеріалів, укріплених мінеральними вяжучими.
Для приготування сумішей, укріплених кам'яних матеріалів застосовують: щебінь рядовий або фракціонований з природних гірських порід, шлаковий щебінь, гравій, піщано-гравієві суміші, пісок природний або з відходів дроблення, а також інші місцеві кам'яні матеріали (черепашники, слабкі вапняки, пісковики) із змістом глинистих частинок не більше 5%
Як терпкі для зміцнення кам'яні матеріали застосовують: цементи, гранульовані і фосфорні шлаки, вапно, золи віднесення сухого відбору, золошлаковые змішай.
Будівництво підстав і покриттів з укріплених кам'яних матеріалів складається з наступних основних операцій:
приготування змішай на заводі;
транспортування і укладання змішай на дорозі;
ущільнення шаруючи;
догляд за свіжоукладеним шаром.
Для ущільнення суміші застосовують установки змішувачів типа ДС-50А продуктивністю 60 – 120т/час. Рідше використовуються пересувні бетонні заводи СБ-37, П=30мі/ч; СБ-75, П=30мі/ч; СБ-78, П=60мі/ч
Технологія приготування змішай на ЦБЗ.
При відповідному ТЭО допускається зсув кам'яних матеріалів з терпким на дорозі.
Прийом сумішей і їх розподіл рекомендується виконувати універсальним укладальником ДС-54.
Товщина шару призначається з урахуванням коефіцієнта ущільнення 1,3 Часткове ущільнення вібрацією, остаточне ДУ-31, 29 і ДУ-16В.
Роботи по пристрою шарів виконують в суху погоду при температурі більш або рівною 5°С. Проте можливо і при знижених (до -10°С) температурах (застосування хімічних речовин)
Догляд за шаром: поливши водою нанесення пленкообразующих речовин – бітумних емульсій, лак-етиноль і так далі.





Заголовок 1 Заголовок 215

Приложенные файлы

  • doc 26584809
    Размер файла: 106 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий