ТЕМА-14,13


Тема 14
Вдосконалення організації наукових досліджень, винаходів, раціоналізації на підприємстві
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….
Теоретична частина…………………………………………………………….
1.Науково-технічні дослідження, їх сутнісно-змістова характеристика……..
2.Організація і планування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт………………………………………………………………………………
3.Сучасні інформаційно-технічні засоби дослідних робіт……………………..
Висновки…………………………………………………………………………..
2. Розрахункова частина………………………………………………………
2.1 Планування обсягу виробництва і реалізації продукції…………………….
2.2Планування трудомісткості виробничої програми і пропускної спроможності устаткування…………………………………………………….
2.3Планування чисельності промислово-виробничого персоналу підприємства……………………………………………………………………..
2.4Планування фонду заробітної плати підприємства………………………..
2.5Планування собівартості продукції……………………………………..…
2.6. Розрахунок цін на продукцію та величини виручки від реалізації продукції………………………………………………………………………….
2.7Планування прибутку підприємства……………………………………….
2.8Планування основних показників роботи підприємства та визначення економічної ефективності від впровадження нового технологічного обладнання………………………………………………………………………..
Висновки………………………………………………………………………….
Список використаної літератури……………………………………………….
Додатки…………………………………………………………………………… 3
5
5
9
13
17
19
19
20
23
27
32
37
39
41
46
48
50
Вступ

Подальший розвиток країни в сучасних умовах пов´язаний виключно з орієнтацією на постіндустріальні тенденції суспільного відтворення. Суть цих тенденцій - дедалі зростаюче використання інформації і знань, як найважливішого виду ресурсів, який все більшою мірою визначає майбутнє держави. У стратегії економічного й соціального розвитку України на 2010-2015 рр. на основі науки запрограмовано стратегічні пріоритети цього періоду, політику економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності національної економіки, завдання та напрями соціальної політики, економічну та екологічну безпеку. Саме капітал знань, який містять у собі досягнення науки і техніки, може привести до так званого "економічного дива", тому держава зацікавлена у правильній науково-технічній політиці, такій організації науки, яка дала б змогу ефективно управляти нею.
Актуальність теми. За умов сучасних революційних перетворень у технічному базисі виробництва ступінь його технічної досконалості та рівень економічного потенціалу в цілому визначаються прогресивністю використовуваних технологій - способів одержання й перетворювання матеріалів, енергії, інформації, виготовлення продукції. Технологія стає завершальною ланкою і формою матеріалізації фундаментальних досліджень, засобом безпосереднього впливу науки на сферу виробництва. Якщо раніше її вважали забезпечуючою підсистемою виробництва, то зараз вона набула самостійного значення, перетворившись на авангардний напрям НТП.
Мета і задачі роботи. Метою є теоретичне опрацювання проблем вдосконалення організації наукових досліджень, винаходів, раціоналізації на підприємстві та розрахунок планових показників щодо придбання нового технологічного обладнання на суму 86 тис. грн.
Відповідно до мети курсової роботи були сформульовані такі основні задачі:
-теоретичні засади науково-технічних досліджень, їх сутнісно-змістова характеристика;
-планування обсягу виробництва і реалізації продукції;
-планування трудомісткості виробничої програми і пропускної спроможності устаткування.
-планування чисельності промислово-виробничого персоналу підприємства;
-планування фонду заробітної плати підприємства;
-планування собівартості продукції;
-планування прибутку підприємства;
-планування основних показників роботи підприємства з урахуванням впровадження організаційно-технічних заходів;
-визначення економічної ефективності впровадження організаційно-технічних заходів.
Об’єктом дослідження є процеси планування та організації діяльності підприємства.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні засади розрахунків щодо результатів впровадження організаційно - технічних заходів на підприємстві.
Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
1.ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Вдосконалення організації наукових досліджень, винаходів, раціоналізації на підприємстві
1.Науково-технічні дослідження, їх сутнісно-змістова характеристика
Основними завданнями науково-дослідної роботи є розширення, поглиблення, систематизація знань та отримання необхідних результатів для створення нових видів техніки, технологічних процесів і прогресивних методів організації та оперативного управління виробництвом. За своїм змістом та характером результатів науково-дослідні роботи розподіляються на: фундаментальні, пошукові та прикладні.
Процес пізнання включає в себе накопичення фактів. Без систематизації та узагальнення, без логічного осмислювання фактів не може існувати ніяка наука. Хоча факти потрібні вченому, як повітря, але окремо взяті вони ще не наука. Факти стають складовою частиною наукових знань, якщо вони виступають у систематизованому узагальненому вигляді.
Будь-яке наукове вивчення, від творчого задуму до закінченої наукової праці, здійснюється індивідуально. Спираючись на загальні та часткові методи дослідження, вчений отримує відповідь на те, з чого потрібно розпочинати дослідження, як узагальнити факти і яким шляхом іти до висновків. При цьому закономірним є дотримання таких рекомендацій:
- нічого не сприймати за істину, що не є достовірним і аксіоматичним;
- складні питання розділяти на стільки частин, скільки потрібно для вирішення проблеми;
- починати дослідження з найпростіших і найзручніших для пізнання речей до складних і важких;
- зупинятись на всіх подробицях, на все звертати увагу, щоб бути впевненим, що нічого не випущено;
У науці недостатньо встановити новий науковий факт, досить важливо дати йому пояснення з позицій науки, показати його загально-пізнавальне теоретичне або практичне значення, а також завчасно передбачити невідомі раніше нові процеси та явища. Наукова робота - це перш за все чітко спланована діяльність. При цьому кожний вчений має право на свою точку зору, повинен мати свою думку, з якою безумовно слід рахуватись.
Наука є суспільною за своїм походженням, розвитком та використанням. Будь-яке наукове відкриття є загальною працею, сумарним відтворенням людських успіхів у пізнанні світу.
Тому наукове вивчення зобов´язує не тільки добросовісно зображати чи просто описувати, й усвідомлювати своє ставлення до того, що відомо або з досвіду, або з попереднього вивчення, тобто визначати якість невідомого за допомогою відомого.
Формою здійснення розвитку науки є наукове - дослідне, тобто цілеспрямоване вивчення за допомогою наукових методів явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень. Воно характеризується об’єктивністю, відтворюваністю, доказовістю і точністю.
Метою наукового дослідження є всебічне, об´єктивне і ґрунтовне вивчення явищ, процесів, їх характеристик, зв´язків на підставі розроблених у науці принципів і методів пізнання, а також отримання корисних для діяльності людини результатів, упровадження їх у виробництво для підвищення його ефективності. При науковому дослідженні важливо враховувати все, концентруючи увагу на основних, ключових питаннях теми. Не можна не враховувати побічні факти, які на перший погляд здаються малозначимими.
Науково вивчати - це не тільки дивитись, але й бачити, помічати окремі частковості, велике в малому, не відхиляючись від головної теми дослідження.
Результати наукових досліджень тим кращі, чим вищий науковий рівень висновків, узагальнень, чим вища їх достовірність та ефективність.
За цільовим призначенням до потреб практики наукові дослідження прийнято поділяти на:
- фундаментальні (теоретичні);
- прикладні.
1.Фундаментальні (теоретичні) наукові дослідження спрямовані на встановлення невідомих раніше закономірностей, принципів, властивостей, явищ матеріального світу, що вносять корінні зміни до рівня пізнання.
Вони спеціалізуються на дослідженні об’єктивних законів природи та за предметами дослідження, мета яких полягає в поясненні явищ, фактів, процесів.
2.Пошукові науково-дослідні роботи провадяться на основі вже відомих результатів фундаментальних досліджень та розробок. Вони спрямовані на визначення можливості використання відкритих явищ, властивостей або принципів у певній практичній сфері (наприклад, створення нових матеріалів, техніки і технології певного призначення, підвищення продуктивності та якості продукції і т. д.). Результати пошукових робіт мають конкретний характер (звіти, технічна документація, макети, дослідні зразки).
3.Прикладні дослідження забезпечують експериментальну перевірку практичного використання результатів фундаментальних та пошукових досліджень у конкретних об’єктах нової техніки. Прикладні дослідження бувають загальними (результати яких не пов’язуються з певною сферою, продукцією, роботою), цільовими (предметними) та визначеними розробками (проектами нової продукції, процесів, методів та способів виробництва). Вони можуть бути спрямовані на створення нових виробів, матеріалів,технологічних процесів, засобів механізації та автоматизації. Пошукові роботи завершуються рекомендаціями з розробки технічних завдань на проектування нових виробів, пристроїв, приладів і механізмів.
Прикладні дослідження, під час яких здійснюються технічне й робоче проектування, виготовлення та випробування дослідних зразків, називаються дослідно-конструкторськими роботами. Результатом таких робіт є створення нової техніки конкретного експлуатаційного призначення. Вони є логічним продовженням прикладної науково-дослідної роботи, де перевіряється можливість створення певного об’єкта з заданими властивостями.
Систематизовані наукові знання класифікують за різними ознаками:
а) за видом зв´язку з суспільним виробництвом (поліпшення організації праці, створення машин, конструкцій, теоретичні гуманітарні роботи тощо);
б) за ступенем важливості для народного господарства (роботи, що виконуються на замовлення міністерств, відомств);
в) за джерелами фінансування (держбюджетні, госпдоговірні);
г) за терміном розробки (довготермінові, короткотермінові).
Традиційна модель наукового пізнання передбачає рух по ланцюжку: встановлення емпіричних фактів - первинне емпіричне узагальнення - виявлення відхилень фактів від правил - винахід теоретичної гіпотези з новою аргументацією - логічний висновок (дедукція) з гіпотези всіх фактів спостереження, що є перевіркою на її істинність.
Отже, процес наукового дослідження достатньо тривалий і складний. Він починається з виникнення ідеї, а завершується доведенням правильності гіпотези і суджень.
Головними етапами наукового дослідження (схема 1) є:

Схема 1. Головні етапи наукового дослідження.
Але в науці недостатньо встановити будь-який науковий факт. Важливим є пояснення його з позиції науки, обґрунтування загально-пізнавального, теоретичного та практичного його значення. Накопичення наукових фактів у процесі досліджень є творчим процесом, в основі якого завжди лежить задум вченого, його ідея. Наукове пізнання - дуже трудомісткий і складний процес, який потребує постійної високої напруги, праці з натхненням. Воно прирівнюється до подвигу і потребує максимальної напруги енергії людини, її мислення і дій, інакше воно перетворюється в ремісництво і ніколи на дасть нічого суттєвого.
2.Організація і планування науково-дослідних і
дослідно-конструкторських робіт
Науково-дослідні роботи є важливою стадією комплексної підготовки виробництва нових виробів. Цикли НДР складаються з можливих етапів, які є логічно обґрунтованими розділами, що мають самостійне значення і використовуються як об’єкт планування.
Традиційно розрізняють такі етапи:
1) технічне завдання;
2) вибір напряму дослідження;
3) теоретичні й експериментальні дослідження;
4) технічний звіт;
5) здавання та приймання НДР.
Технічне завдання. У ньому визначаються мета, завдання дослідження, вимоги, техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), основне цільове призначення, очікувані результати, методи і умови проведення, що рекомендуються, зміст досліджень за етапами і строками, склад виконавців, умови закінчення робіт. Технічне завдання (ТЗ) розробляється і затверджується замовником або виконавцем під час виконання ініціативних робіт. У процесі виконання науково-дослідних робіт ТЗ підлягають уточненню та доповненню.
Вибір напряму дослідження. Здійснюється підбір та вивчення спеціальної літератури, провадиться аналіз патентної інформації, стандартів та інших джерел за темою дослідження; техніко-економічний аналіз можливих рішень проблеми; розроблення рекомендацій щодо методів і способів досліджень.
Вибір напрямів дослідження передбачає: дослідження, формування загальної методики дослідження та результат, що очікується.
Теоретичні та експериментальні дослідження. Етап охоплює: перевірку наукових і теоретичних ідей; вивчення аналогів, документації, звітів, розроблення та уточнення методики дослідження, експериментів, обґрунтувань; пошук нових рішень створення конструкцій та технологічних процесів; розробку схем; теоретичні обґрунтування; проектування макетів, стендів, зразків; виготовлення деталей; складання, монтаж і вдосконалення макетів та дослідних стендів; стендові та польові експериментальні випробування, аналіз їх результатів; доопрацювання експериментальних зразків, коригування технічної документації за результатами випробувань.
Технічний звіт. Основні типові розділи: анотація; перелік позначень, скорочень, прийнятих термінів та визначень; уведення (мета, зміст, ступінь новизни, обґрунтування для проведення, ТЕО об’єкта дослідження); техніко-економічне обґрунтування доцільності розробки; програма та методика дослідження; теоретичні і розрахункові дані; дані експериментальних досліджень; висновки та рекомендації; додатки; література.
До звіту додаються: інформаційна карта на НДР, патентний формуляр, авторські запити на відкриття та винаходи, карта технічного рівня і якості виробу, протоколи випробувань. Узагальнення та оцінка результатів наукових досліджень може закінчуватися також розробленням проекту ТЗ на конструкторські роботи.
Здавання та прийомка НДР. Етап закінчується підписанням комісією замовника акта прийняття науково-технічної розробки.
Після підписання акта прийняття розробник передає замовнику прийнятий комісією експериментальний зразок нового виробу; протоколи випробувань та акти прийняття дослідного зразка (макет) виробу; розрахунки економічної ефективності результатів використання розробки; необхідну конструкторську та технологічну документацію з виготовлення дослідного зразка.
Розробник бере участь у проектуванні та освоєнні нового виробу і разом із замовником несе відповідальність за досягнення гарантованих ним показників виробу.
Комплексне проведення НДР за певною цільовою програмою створює наробок для оперативного і якісного проведення дослідно-конструкторських робіт, конструкторської та технологічної підготовки виробництва, а також значно скорочує обсяги доробок та терміни створення й освоєння виробництвом нової техніки.
Дослідно-конструкторські роботи. Подальше практичне втілення результатів науково-дослідних робіт здійснюється шляхом проведення дослідно-конструкторських робіт. Дослідно-конструкторська робота може виконуватися без попередньої науково-дослідної роботи за окремим технічним завданням замовника.
На основі затвердженого технічного завдання ДКР здійснюється в кілька етапів.
Першим етапом є техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) доцільності створення нового виробу і передання його для серійного виробництва.
Розробляються можливі варіанти конструктивних та технологічних рішень, дається перелік робіт, загальний їх обсяг, витрати і терміни виконання, указуються виконавці. У ТЕО вказуються показники надійності, уніфікації і стандартизації, технічного рівня, визначається орієнтовна вартість дослідного і серійного зразка, витрати на організацію виробництва і експлуатацію, терміни постачання замовнику, а також склад робіт технічної підготовки.
Другий етап пов’язаний з дослідженнями та уточненнями попередніх даних ТЕО, вибором варіантів побудови виробу та його частин з урахуванням вартості, ефективності та масштабів виробництва. Розробляються структурні, функціональні, принципові та інші схеми, визначаються конструкторські та технологічні рішення. Здійснюється макетування важливих функціональних частин виробу, формуються замовлення на розроблення і виготовлення нових матеріалів та комплектуючих.
Третій етап пов’язаний з проведенням теоретичної і експериментальної перевірки попередніх схемних, конструкторських та технологічних рішень, уточненням принципових схем, перевіркою нових матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих; виготовленням макетів та їх механічними і кліматичними випробуваннями. На цьому етапі оцінюються надійність виробу, його функціональних вузлів і частин, електричні і температурні режими, ремонтопридатність, зручність в експлуатації. Оцінюються відповідність застосовуваних елементів пропонованим вимогам, ступінь уніфікації, ефективність застосовуваних засобів технічного контролю за якістю. Розробляється робоча документація для виготовлення дослідного зразка.
На четвертому етапі складається перелік елементів, що підлягають вихідному контролю, і елементів, що підлягають тренуванню, макетується і компонується складна функціональна частина виробу. За технічної документацією при мінімальному технологічному оснащенні виготовляється дослідний зразок. За програмою і методикою розробника з участю представника замовника проводяться попередні заводські випробування з оформленням акта.
П’ятий етап завершує науково-технічну розробку видачею пропозицій про її використання, які мають відповідати таким вимогам: відповідність технологічному процесу; патентоспроможність та конкурентоспроможність; довговічність і експлуатаційна надійність виробу, стійкість технологічних процесів; відповідність вимогам техніки безпеки, технічної естетики, наукової організації праці.
Дослідно-конструкторська робота вважається завершеною після оформлення акта комісією замовника, який підписується після випробування виробу, і рекомендацій до освоєння у виробництві.
Приймальній комісії надаються: дослідний зразок виробу, що пройшов заводські випробування і прийнятий ВТКЯ; матеріали випробувань; комплект технічної документації; технічний звіт про виконання ДКР з рецензіями, висновками експертів; авторські свідоцтва та патенти.
Розробник передає замовнику: дослідний зразок виробу; протоколи випробувань та акти прийняття дослідного зразка і технологічних процесів; розрахунки показників ефективності використання результатів розробки, а також конструкторську та технологічну документацію.
3.Сучасні інформаційно-технічні засоби дослідних робіт
Створення нової техніки та технології ґрунтується на використанні творчих ідей, що раніше не використовувалися або сформувалися в процесі досліджень чи проектування. Серед методів, що забезпечують систематизоване, спрямоване мислення, виокремлюють морфологічний аналіз, методи аналогій, інверсії, фантазії, інтуїції, асоціації та ін.
Морфологічний аналіз здійснюється з використанням різних альтернативних науково-технічних рішень, принципів та концепцій проектування,
схемно-конструктивних та конструкторсько-технологічних рішень, формування елементної бази, застосування матеріалів, які відповідають різноманітним техніко-економічним параметрам.
З урахуванням різноманітних можливостей вирішення проблеми, будується морфологічна карта, де відображається список усіх існуючих, можливих і майбутніх варіантів вирішення проблеми. Такі карти покладаються в основу побудови економіко-математичної моделі створення нового виробу. При морфологічному підході організація мислення систематизована, що дає змогу формувати нові комбінації ідей. Сутність методу аналогій полягає у використанні різноманітних прикладів з природи, її явищ, рослинного та тваринного світу, художньої літератури, мистецтва та ін. Наприклад, біотехнології, біомеханіка, біофізика, біохімія, біоніка та інші галузеві напрями сформувалися за принципом аналогій.
Активне спілкування фахівців різних галузей наукових досліджень також сприяють широкому використанню досягнень за методом аналогій.
Згідно з методом інверсій установлюються протилежні погляди на проблему та її вирішення.
Зміст методів фантазії, інтуїції, асоціації відповідає назвам цих методів. Технічні ідеї виникають, як правило, унаслідок усвідомлення необхідності вирішення проблеми чи виконання завдання, активного, цілеспрямованого пошуку. Але процес пошуку має бути впорядкованим. У процесі наукових досліджень у технічній сфері як результат творчої діяльності дослідників з’являються відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції.
Відкриття — це встановлення невідомих раніше об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, що докорінно змінюють рівень пізнання. У процесі глибоких теоретичних досліджень здійснюється більшість відкриттів, які стають основою для винахідницької діяльності, що дає змогу розширити сферу їх використання. Відкриття оформлюється заявкою і фіксується виданим автору дипломом після експертної перевірки. Правовий захист поширюється тільки на авторство, саме відкриття може використовуватися без перешкод після його опублікування.
Винахід — це технічне рішення в будь-якій сфері народного господарства, що характеризується новизною або істотними відмінностями, які дають позитивний ефект. Винахід як результат прикладних розробок має принципово відрізнятися від відомих рішень аналогічного технічного завдання у світовій практиці. До винаходів можуть належить нові пристрої, способи і речовини. Для пристроїв характерні нові схеми або робочі процеси, нові комбінації конструктивних елементів. Спосіб пропонує новий перелік або порядок дій (операцій), які виконуються людиною, машиною, апаратом, приладом відповідно до розроблених винахідником умов і режимів, що ведуть до поставленої мети. На винахід видається авторське свідоцтво або патент. На відміну від патенту, що дає
право його власнику користуватися ним особисто, авторське свідоцтво тільки підтверджує авторство особи на винахід без права користування.
Передаються патентні права за певну плату шляхом придбання ліцензії —
документа, який посвідчує дозвіл власника на використання патенту іншими особами або організаціями, при цьому чітко визначається форма передання прав на використання винаходу: якщо залишає за собою — це проста ліцензія, у разі повної відмови — виключна ліцензія.
Під раціоналізаторською пропозицією розуміють технічне рішення, що є новим і корисним для підприємства, організації або установи і передбачає зміни конструкції виробів, технології та організації виробництва, техніки, що застосовується, складу матеріалу та комплектуючих виробів.
Посвідчення на раціоналізаторську пропозицію видається автору підприємством, яке впроваджує цю пропозицію.
На підприємствах у конструкціях різних виробів і технологічних процесів використовуються як винаходи, так і раціоналізаторські пропозиції, які також є результатом творчого підходу до вирішення певного виробничо-технічного завдання, але на відміну від винаходу це рішення не вносить принципової новизни, не повторює раніше освоєних на даному підприємстві пропозицій, а його впровадження дає позитивний ефект. На підприємствах роботою з винахідництва і раціоналізації керує спеціальне бюро. Для забезпечення високого рівня техніки, що розробляється, та її конкурентоспроможності на світовому ринку здійснюються патентні дослідження. На підприємствах створюються патентні служби, що забезпечують перевірку винаходів, науково-технічних досягнень на патентоспроможність і патентну чистоту, забезпечують патентування винаходів за кордоном, одночасно визначаючи, у яких країнах це доцільно робити.
Підготовка виробництва до зміни продукту (технології) неможлива без інформаційного забезпечення всіх процесів наукових досліджень, проектування, виробництва та супроводження виробів на етапі експлуатації. Інформація є джерелом забезпечення актуальності проблем, що підлягають дослідженню та прогресивності рішень, які приймаються. Вона дає можливість усунути дублювання наукових і технічних рішень, скоротити затрати творчої праці, зменшити терміни і фінансові витрати на проведення комплексу робіт зі створення і освоєння нової продукції, полегшити уніфікацію і стандартизацію проектних рішень.Уся інформація поділяється на внутрішню, проміжну та зовнішню. До внутрішньої належить виробнича інформація, яка впливає на ритмічність процесу розробок і виробництва. Така інформація матеріалізується в документах, які створюються на підприємстві, і циркулює в його межах.
Проміжна інформація міститься в наукових звітах, кресленнях та іншій технічній документації. Зовнішня охоплює законодавчу, нормативну та науково-технічну інформацію, яка дає змогу дослідникам, проектувальникам ураховувати останні досягнення вітчизняної та зарубіжної науки і техніки у своїх розробках. На стадії наукових досліджень найважливішою інформацією є публікації, доповіді, статті, патенти, авторські свідоцтва, звіти про НДДКР різних організацій, виробнича документація про виготовлення аналогічної продукції.
Сучасні інформаційні технології з застосуванням різноманітних технічних засобів та сукупність методів сприяють створенню інформаційно-пошукових систем. В основу такої системи покладено принцип розпізнання відповідності між змістом інформації, що зберігається, та запитом.
Висновки
Важливим елементом науково-технічного прогресу є наукові дослідження, а саме: науково-дослідницькі та експериментально-конструкторські роботи, що є каталізатором впровадження нової техніки і технологій у виробництво.
Науково-технічний прогрес відіграє важливу роль в розвитку і інтенсифікації промислового виробництва. Він охоплює всі ланки процесу, включаючи фундаментальні, теоретичні дослідження, прикладні винаходи, конструкторсько-технологічні розробки, створення зразків нової техніки, її освоєння та промислове виробництво, а також впровадження нової техніки в народне господарство. Тому відбувається оновлення матеріально-технічної бази промисловості, зростає продуктивність праці, підвищується ефективність виробництва.
Сучасним технологіям властиві певні тенденції розвитку й застосування. Головними з них є: по-перше, перехід до малостадійних процесів через поєднання в одному технологічному агрегаті кількох операцій, що раніше виконувались окремо; по-друге, забезпечення в нових технологічних системах мало- або безвідходності виробництва; по-третє, підвищення рівня комплексності механізації процесів на засаді застосування систем машин і технологічних ліній; по-четверте, використання в нових технологічних процесах засобів мікроелектроніки, що дає змогу одночасно з підвищенням ступеня автоматизації процесів досягати більш динамічної гнучкості виробництва.
Технологічні методи все більше й усе частіше визначають конкретну форму і функції засобів та предметів праці, а отже, ініціюють появу інших напрямків НТП, витискують з виробництва технічно та економічно застарілі знаряддя праці, породжують нові машини та устаткування, засоби автоматизації. Зараз принципово нові види техніки розробляються й виготовляються під нові технології, а не навпаки, як це було раніше, коли панував примат засобів праці.
НТП у галузі знарядь праці довів, що технічний рівень та якість сучасних машин (устаткування) безпосередньо залежать від прогресивності характеристик застосовуваних для їхнього виробництва конструкційних та інших допоміжних матеріалів. Звідси випливає величезна роль створення й широкого використання нових матеріалів, що характеризує один з важливих напрямків НТП.
У галузі предметів праці варто виділити такі тенденції НТП:
1) істотне поліпшення якісних характеристик матеріалів мінерального походження, стабілізація і навіть зменшення питомих обсягів їхнього споживання;
2) інтенсивний перехід до застосування у все більшій кількості легких, міцних й корозійностійких кольорових металів (сплавів), що став можливим унаслідок появи принципово нових технологій, які значно зменшили вартість їхнього виробництва;
3) істотне розширення номенклатури і форсоване нарощування обсягів продукування штучних матеріалів із наперед заданими та унікальними властивостями.
2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
Планування обсягу виробництва продукції
За даними 13 варіанту розрахуємо наступні показники:
2.1.1 Величина запасу готової продукції на кінець планового року розраховується за формулою:
ЗГ і кінець=Nпрі·НзД 1.1.
Де ЗГ і кінець – величина запасу готової продукції на кінець планового періоду по і-тій продукції, шт.;
Н3- норма запасу в днях для готової продукції;
Д- кількість днів в плановому періоді.
Виріб 1 ЗГ і кінець=48100х6365 = 791 шт.
Виріб 2 ЗГ і кінець=21155х3365 = 174 шт.
Виріб 3 ЗГ і кінець=31100х5365 = 426 шт.
2.1.2 Обсяг товарної продукції (виробнича програма) розраховується за формулою:
NТП=Nпр.і+ЗГ і кінець - ЗГ і початок 1.2.
Виріб 1 NТП=48100+791 – 940 =47954 шт.
Виріб 2 NТП=21155+174 – 264=21065 шт.
Виріб 3 NТП=31100+426 -285=31241 шт.
Дані розрахунків подамо в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Виробнича програма на рік
Найменування продукції План продажу, шт. Запаси готової продукції на складі, шт. Виробнича програма, шт
На початок року На кінець року 1 2 3 4 5
Виріб 1 48100 940 791 47954
Виріб 2 21155 264 174 21065
Виріб 3 31100 285 426 31241
РАЗОМ: 100355 1489 1391 100260
2.1.3 Величина незавершеного виробництва на кінець планового року дорівнює:
НЗВі кінець=NТПі·ТціхКнзД 1.3.
Де НЗВ і кінець-величина незавершеного виробництва на кінець року, шт.
NТПі- обсяг товарної продукції і-того виду; шт.
Тці- тривалість виробничого циклу і-того виду продукції, днів:
Кнз-коефіцієнт незавершеного виробництва.
Виріб 1 НЗВі кінець=47954х3х 0,58365 =229 шт.
Виріб 2 НЗВі кінець=21065х 6 х0,49365 = 170 шт.
Виріб 3 НЗВі кінець=31241х5х0,64365 = 274 шт.
2.1 .4 Обсяг валової продукції визначається за формулою:
NВПі = NТПі + НЗВ і кінець-НЗВ і початок
де NВПі – обсяг валової продукції, шт.
Виріб 1 NВПі = 47954 + 229-224=47959шт.
Виріб 2 NВПі = 21065 + 170-260=20975шт.
Виріб 3 NВПі = 31241 + 274-370=31145шт.
Таблиця 2.2 –Валова продукція в плановому році
Найменування продукції Виробнича програма, шт. Запаси незавершеного виробництва, шт. Валова продукція, шт.
На початок року На кінець року 1 2 3 4 5
Виріб 1 47954 224 229 47954
Виріб 2 21065 260 170 21065
Виріб 3 31241 370 274 31241
РАЗОМ: 100260 854 673 100260
2.2. Планування трудомісткості виробничої програми
спроможності устаткування
Вихідні дані для розрахунків по варіантам наведені в таблиці 5.2 додатка 5.
2.2.1Фонд часу роботи одного верстата за рік визначається за формулою:
Ф реж=Кзм ×(Тзм × Д р- ГнДn) 2.1
де Ф реж - фонд часу режимний, год.;
Тзм-тривалість робочої зміни, год.;
Дн-кількість робочих днів в плановому періоді;
Дn-кількість передсвяткових днів в плановому періоді;
Гн-кількість неробочих днів в передсвяткові дні;
Кзм -кількість змін.
Дані по кількості робочих та передсвяткових днів беруть на основі даних наступного календарного року. Для всіх варіантів кількість змін роботи устаткування Кзм=2, тривалість робочої зміни Тзм=8 год.
Календарний фонд часу (Фк)виробничого обладнання на період одного року при 2 - змінній роботі з тривалістю зміни 8 годин він складає 365 х (8 х 2) -5840 годин.
Ф реж= 2 ×(8 ×251-10)=3996 год.
2.2.2Ефективний фонд часу роботи верстата по кожній групі устаткування визначається за формулою:
Феф.у=Фреж×(1-а100) 2.2
де Феф.у- ефективний фонд часу роботи верстата, год
а - витрати часу на ремонт устаткування у відсотках.
Витрати часу на ремонт устаткування мають наступні значения для всіх варіантів: I гр. а = 5 %, II гр. а = 6 %, III гр. а =5 %, IV гр. а = 7 %.
I гр Феф.у=3996 ×(1-5100)=3796,2
ІI гр Феф.у=3996 ×(1-6100)=3756,24
ІІI гр Феф.у=3996 ×(1-5100)=3796,2
IV гр Феф.у=3996 ×(1-7100)=3716,28
2.2.3 Трудомісткість виробничої програми на плановий рік по кожному виду продукції розраховується за формулою:
Т пр.пл ї=Nmn і х tї 2.3
де Nmn і - обсяг товарної продукції і-того виду, шт;
tї - трудомісткість одиниці виробу по ї-тій групі устаткування.
Результата розрахунків оформляємо у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.-Розрахунок трудомісткості виробничої програми по групам устаткування
Найменування виробу Обсяг товарної продукції, шт. Трудомісткість по групах застосування за діючими нормами, нормо-годин
І ІІ ІІІ ІV
Одиниці виробу Виробни чої
програми Одиниці виробу Виробничої
програми Одиниці
виробу Виробни чої
програми Одиниці
виробу Виробни чої
програми
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Виріб 1 47954 3,0 143862 2,6 124680,4 1,6 76726,4 1,5 71931
Виріб 2 21065 4,0 84260 2,8 58982 3,0 65301,5 3,1 65301,5
Виріб 3 31241 3,8 118715,8 1,9 59357,9 2,0 62482 1,5 46861,5
РАЗОМ: 100260 - 346837,8 - 243020,3 - 204509,9 - 184094
2.2.4 Пропускна спроможність устаткування по кожній групі розраховується за формулою:
Псї = Феф у × РМ 2.4
де Псі, пропускна спроможність ї -тоїгрупи устаткування, нормо-годин.
РМ- кількість верстатів в групі, шт.
I гр Псї = 3796,2 × 96=364435,2 нормо-годин;
IІгр Псї = 3756,24 × 65=244155,6 нормо-годин;
ІІI гр Псї = 3796,2 × 57=216383,4 нормо-годин;
IVгр Псї = 3716,28 × 73=271288,44 нормо-годин;
2.2.5 Планова трудомісткість програми з урахуванням коефіцієнта виконання норм виробітку визначається за формулою:
Тв.н.ї-Тпр.пл.їКв.н.ї2.5
де Тв.н.ї , - планова трудомісткість програми з урахуванням коефіцієнта виконання норм виробітку по ї-тій групі устаткування, нормо-годин ;
Кв.н.ї- коефіцієнт виконання норм виробітку по ї-тій групі устаткування.
I гр Тв.н.ї-346837,81,15=301598,08
IІ гр Тв.н.ї-243020,31,8=135011,27
IІІ гр Тв.н.ї-204509,91,2=170424,91
IV гр Тв.н.ї-1840941,1=167358,18
2.2.6 Коефіцієнт завантаження устаткування розраховується по кожній групі устаткування за формулою:
Кз.у.ї-Тв.н.їПсї 2.6
де Кз.у.ї -коефіцієнт завантаження і-тої групи устаткування, долях одиниці. При Кзу = 1 - устаткування використовується повністю; При Кзу > 1 - устаткування перевантажене; При Кзу < 1 воно недовантажене.
І гр.Кз.у.ї-301598,08364435,2=0,8550
ІІ гр.Кз.у.ї-135011,27244155,6=0,5529
ІІІ гр.Кз.у.ї-170424,91216383,4=0,7876
ІVгр.Кз.у.ї-167358,18271288,44=0,6169
Отже, всі групи устаткування недовантажені.
Дані розрахунків наводяться в таблиці:
Таблиця 2.4.- Пропускна спрожожність устаткування
Група устат куванн я Кільк. устатк ування, од. Ефективний фонд часу роботи устаткування, год. Ефективний фонд часу групи устаткування, . год . Трудомістке ть програми по діючих нормах, нормо-годин Коефіцієнт виконання норм Трудомісткість програми з урахуванням коефіціен та виконання норм, нормо- годин Коефіцієнт\ завантаження устаткування
1 2 3 4=2x3 5 6 7= 5:6 8=7:4
І 96 3796,2 364435,2 346837,8 1,15 301598,08 0,8550
ІІ 65 3756,24 244155,6 243020,3 1,8 135011,27 0,5529
III 57 3796,2 216383,4 204509,9 1,2 170424,91 0,7876
IV 73 3716,28 271288,44 184094 1,1 167358,18 0,6169
Разом 291 1096262,6 774392,44 2.2.7 Коефіцієнт реальної змінності устаткування (Кзмреал.)в цілому по підприємству розраховується за формулою:
Кзм реал = Кзм × Кз.у 2.7
Кзм реал = 2х0,8550=1,71
Кзм реал = 2 × 0,5529=1,10
Кзм реал = 2 ×0,7876=1,57
Кзм реал = 2 × 0,6169=1,23
2.3. Планування чисельності промислово-виробничого
персоналу підприємства
Вихідні дані для розрахунку представлені в таблиці 5.3 додатку 5.
Для розрахунку чисельності основних робітників за сумарною трудомісткістю визначаємо трудомісткість виробничої програми та ефективний фонд робочого часу одного робітника на рік (баланс робочого часу).
Трудомісткість виробничої програми з урахуванням коефіцієнту виконання норм визначається на основі даних таблиці 2.4 Пропускна спроможність устаткування (колонка 7, підсумкове значення Твн).
2.3.1 Баланс робочого часу одного робітника розраховується на основі даних поточного календарного року. Кількість днів невиходів на роботу приймається: середня тривалість чергових і додаткових відпусток з урахуванням відпусток на навчання - 26 днів, інші причини - за даними варіанту.
Розрахунок балансу робочого часу одного робітника повинен бути наведений в таблиці:
Таблиця 2.5 - Баланс робочого часу одного середньооблікового робітника на
плановий рік
Показники Значення показника, днів
1. Число календарних днів 365
Неробочі дні 2. Вихідні дні 105
3. Святкові дні 10
Всього неробочих днів 115
4 Номінальний фонд днів на рік 250
Невиходи на роботу 10
5. Відпустки 24
6. інші причини 5,5
Всього невиходів 49,5
7. Кількість робочих днів за рік Дрроб. 206,5
Ефективний фонд робочого часу в годинах можна визначити за формулою:
Феф.р. = Тзм × Др.роб-Гн×Дп3.1де Феф.р ефективний фонд робочого часу, в год;
Тзм - тривалість робочої зміни, год.;
Др.роб. — кількість робочих днів одного робітника на рік;
Гн- кількість неробочих годин в передсвяткові дні;
Дп- кількість передсвяткових днів на рік.
Феф.р. = 8 × 206,5-10×10=16420 год;
2.3.2 Чисельність основних робітників цеху розраховують за формулою
Чо.р=ТвнФеф.р 3.2
Чо.р=774392,4416420=47,16=47
Допоміжними робітниками в цеху є робітники, які зайняті ремонтом устаткування, міжремонтним обслуговуванням, а також прибиранням приміщень. Всі вони працюють по погодинній системі оплати праці.
2.3.3 Для визначення чисельності ремонтників устаткування необхідно визначити обсяг ремонтних робіт .
Обсяг ремонтних робіт визначається за формулою:
Qрем=qкnк+qсnс-qмnм+qоnоТЦ∙R 3.3
Де qкnк qсnс qмnм qоnо - трудомісткість відповідно капітального, середнього, малого ремонту та огляду на одну ремонтну одиницю, людино-годин; Тц- тривалість міжремонтного циклу, років;
п - кількість відповідно капітальних, середніх, малих ремонтів та оглядів б одному міжремонтному циків;
R - загальна кількість ремонтних одиниць всього устаткування, що працює в цеху.
Трудомісткість (норми часу) на виконання ремонтних робіт на одну ремонтну одиницю для всіх варіантів дорівнює:
Qрем=35,0+23,5-6,1+,0,857∙291=53,25:7Х 291=22136785
Ремонтна операція Норма часу, год.
Огляд
Малий ремонт
Середній ремонт
Капітальний ремонт 0,85
6,1
23,5
35,0
Структура міжремонтного циклу має такий вигляд:
35,0-0,85-6,1-0,85-6,1-0,85-23,5-0,85-6,1-0,85-6,1-0,85-23,5-0,85-6,1-0,85-6,1-0,85-35,0
Тривалість міжремонтного циклу - 7 років при двозмінній роботі устаткуванні;. Загальна кількість ремонтних одиниць усього обладнання R розраховується в таблиці:
Таблиця 2.6 - Розрахунок ремонтної складності устаткування
Група верстатів Кількість одиниць, шт
С Середня категорія складності ремонту
Rсер. Наведена кількість ремонтних одиниць
R=Сх Rсер.
1 2 3 4
І 96 13 1248
ІІ 65 11 715
III 57 8 456
IV 73 10 730
Разом 291 - 3149
2.3.4. Чисельність робітників, зайнятих ремонтом розраховується за формулою:
Чрем=QремФеф.рКвн.р 3.4
де Чрем -чисельність робітників-ремонтників, чол.
Кв.н.р,- коефіцієнт виконання норм робітниками ремонтниками.
Чрем=2213678516420х 1,08 =124,8
2.3.5.Чисельність робітників з технічного обслуговування; мастильників, чергових слюсарів, інших обчислюється за формулою:
Чт.о=R∙KзмНобсл 3.5
де Чт.о- чисельність робітників з технічного обслуговування;
Кзм - коефіцієнт змінності роботи устаткування;
Нобсл - норма обслуговування на одного робітника за зміну, ремонтних одиниць Для всіх варіантів Кзм = 2.
Чт.о=291х2340 = 1,72.3.6 Чисельність прибиральниць приміщень розраховуються за формулою:
Чприб=SnnHs∙Kзм 3.6
де Чприб- чисельність прибиральниць, чол.;
Snn- площа виробничих приміщень, м2;
НS-норма прибирання на одну прибиральницю, м2.
Норма прибирання на одну прибиральницю для всіх варіантів приймається Н=400 м2.
Чисельність інших категорій персоналу Чпер. наведена в таблиці 5.3 додатку 5.
Чприб=4200400∙2= 21 приб. 2.3.7 Таким чином, загальна чисельність промислово-виробничого персоналу розраховується за формулою:
ЧПВП=Чо.р.+Чрем.+Чm.о+ Чприб.+Чін. 3.7
Де ЧПВП - чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.;
Чо.р. - чисельність основних робітників-відрядників, чол.;
Чрем. - чисельність робітників-ремонтників, чол.;
Чт.о.- чисельність робітників з технічного обслуговування устаткування, чол.; Чприб - чисельність прибиральниць приміщень, чол.;
Чін.- чисельність інших категорій персоналу, чол.
ЧПВП=47+124,8+1,7+ 21+82= 277 чол.;
2.4 Планування фонду заробітної плати персоналу
Вихідні дані для розрахунку наведені в таблиці 5.4 додатку 5.
2.4.1 Планування ФЗП робітників-відрядників.
Для розрахунку ФЗП відрядників необхідно визначити розцінки по кожному виду продукції за формулою
Рі=ТсТ1×КТ.сер.×tі 4.1
де Рі- розцінка за виготовлення одиниці і-того виробу, грн шт;
ТсТ1 - годинна тарифна ставка першого розряду відрядників, грн.;
КТ сер. - середній тарифний коефіцієнт по і-тому виробу;
tі- трудомісткість виробництва і-того виробу, нормо-годин.
Рі=1,2×1,52×364435,2 =664,4грн.
Рі=1,2×1,47×244155,6= 430,7 грн.
Рі=1,2×1,47×216383,4= 381,7грн.
2.4.2 Розрахунок прямого фонду заробітної плати робітників-відрядників розраховується за формулою:
ФЗПпр.в=і-1nрі∙NТП 4.2
ФЗПпр.в=47954х664,4+21065х430,7+31241х381,7=328872544грн.
Дані розрахунків наводяться в наступній таблиці:
Таблиця 2.7-Розрахунок прямого фонду заробітної плати робітників-відрядників
Найменування виробу Обсяг випуску продукції за планом, шт. Розцінка за одиницю продукції, грн. Прямий фонд заробітної плати, грн.
1 2 3 4
Виріб 1 47954 664,4 318606377
Виріб 2 21065 430,7 90726955
Виріб 3 31241 381,7 11924689
РАЗОМ: 100260 328872544
2.4.3 Тарифний фонд заробітної плати робітників погодинників розраховуються за формулою:
ФЗПm.пог.=Тст1×Кт.сер×Чпоч×Феф.р 4.3
де ФЗПm.пог- тарифний фонд заробітної плати робітників-погодинників, грн.;
Ктсер - середній тарифний коефіцієнт для робітників-погодинників;
Тст1- годинна тарифна ставка робітника-погодинника 1 розряду, грн.;
Чпоч-- чисельність /юбітників-погодинників чол. яка розраховується, як сума чисельності робітників з технічного обслуговування та робітників-ремонтників
Чпоч=Чm.о.+Чрем
Чпоч=21+277=298 чол.
Феф р - ефективний фонд робочого часу одного робітника за рік, год.
Виріб 1 ФЗПm.пог.=1,46× 1,52 ×298×16420 =1085890 грн.
Виріб 2 ФЗПm.пог.=1,46× 1,47 ×298×16420 =6395676 грн
Виріб 3 ФЗПm.пог.=1,46× 1,47 ×298×16420 =6395676 грн
Тарифний фонд заробітної плати робітників погодинників становить 13877242 грн.
2.4.4. Фонд заробітної плати прибиральниць розраховується за формулою:
ФЗПприб.=Чприб×Токл. ×11 4.4
де ФЗПприб-фонд заробітної плати прибиральниць, грн.;
Токл.- місячний оклад прибиральниць, грн.
Мінімальна заробітна плата на 01.01.2012 р. становить 1073 грн.
11- кількість робочих місяців на рік.
ФЗПприб.=21×1073. ×11=247863 грн.
2.4.5. Прямий фонд заробітної плати робітників дорівнює:
ФЗПпр = ФЗПпр.в. + ФЗПm.пог. + ФЗПприб.4.5ФЗПпр =328872544+13877242 +247863=342997649 грн.
2.4.6.Сума премій робітникам розраховується за формулою:
Пр=і=1nФЗПпр.і∙Упр.і100 4.6
де Пр - загальна сума нарахованих премій робітникам, грн. ;
Упр. і. - розмір премій в процентах до прямого фонду заробітної плати. %
Пр=і=1n34297649х0,5100 =171488,24грн.
2.4.7 Доплати за керівництво роботою бригад розраховуються за формулою:
Дбр.=Чбр.×Ссm.бр.Феф.р.×∂бр100 4.7
де Дбр - доплати за керівництво роботою бригад, грн.;
Тст.бр. - середньогодинна тарифна ставка бригадирів, грн.;
Ф.еф р. ефективний фонд робочого часу 1 робітника на рік, год.;
дбр. процент доплат за керівництво бригадою, %
Ч бр. -чисельність незвільнених бригадирів, чол.
Дбр.=14.×17,2.×25100=60,20 грн.
2.4.8.Інші доплати до прямого фонду заробітної плати розраховується за формулою:
Дін.=ФЗПпр∙∂ін.100 4.8
Де Дін. -розмір інших доплат до прямого фонду заробітної плати, грн.
ФЗПпр-прямий фонд заробітної плати, грн;
∂ін. - процент інших доплат, %.
Дін.=342997649∙5,0100=17149433,45грн.
2.4.9.Годинний фонд заробітної плати робітників визначається за формулою:
ФЗПгод=ФЗПпр.+Пр.+Дбр.+Дін. 4.9
TOC \o "1-3" \h \z де ФЗПгод- годинний фонд заробітної плати, грн.
ФЗПгод=342997649 .+171488,24+25+17149433,45=3603,185 грн
2.4.10 Денний фонд заробітної плати робітників
ФЗП∂=ФЗПгод.×100+дг100 4.10
деФЗП∂- денний фонд заробітної плати, год. ;
∂год- процент доплат до годинного фонду зарплати, %.
ФЗП∂=360318585×100+1,0100=356751,06
2.4.11 Середньоденна заробітна плата робітників
ЗПсер.р.=ФЗП∂Чр∙Др.роб 4.11

де ЗПсер р - середньоденна заробітна плата робітників, грн;
Чр - загальна чисельність робітників, чол.;
ДР Роб. -кількість робочих днів одного робітника на рік, днів.
ЗПсер р=356751,06291х206,5=59,36 грн.
2.4.12 Сума виплат за чергові та додаткові відпустки розраховується за формулою:
Двідп.=Зсер.р.×Твідп.×Чр. 4.12
Де Двідп.-виплати за чергові та додаткові відпустки, грн ;
Твід.- середня по підприємству тривалість чергових та додаткових відпусток робітників, днів.
Двідп.=59,36×24=142464 грн.
Двідп.=59,36×10=593,6 грн.
2.4.13 Інші доплати до денного фонду заробітної плати
Дін.ден.=ФЗП∂∙∂ін.ден.100 4.13
Де Дін.ден.-сума інших доплат до денного фонду заробітної плати, грн.;
∂ін.ден.- процент інших доплат до денного фонду заробітної плати. %
Дін.ден.=356751,06∙2,0100 =713502,12 грн.
2.4.14 Річний фонд заробітної плати робітників розраховується як:
ФЗПр=ФЗП∂+Двідп.+Дін.ден. 4.14
де ФЗПд -річний фонд зарплати робітників, грн.
ФЗПр=356751,06+142464+713502,12= 1212717,1 грн
2.4.15Фонд заробітної плати інших категорій персоналу (розраховується за даними таблиці 5.3 додатку 5, за формулою:
ФЗПін.=і=1nОк.і.∙12+і=1nНі 4.15
де ФЗПін - фонд заробітної плати інших категорій персоналу, грн;
Ок і. місячні посадові оклади і-тої категорії персоналу, грн.;
п кількість посад інших категорій персоналу;
Ні -сума надбавок і дотацій і-тої категорії персоналу, грн.
Розрахунок фонду заробітної плати інших категорій персоналу наведемо в таблиці 2.8:
Таблиця 2.8.-Розрахунок фонду заробітної плати інших категорій персоналу
Посада, професія Кількість
осіб,
чол. Міс. оклад, грн. Прямий фонд зарплати, грн
Доплати і надбавки Загальний фонд зарплати, грн.
% грн. 1 2 3 4=(2 х 3)х 12 5 6=4x5/100 7= 4+6
Директор 1 6438,0 77256 50 386,28 77642,28
Заст. директора 2 5901,5 11803 45 5311,35 17114,35
Гол. інженер 1 5901,5 70818 45 31868,1 102686,1
Гол. бухгалтер 1 5365,0 64380 45 28971 93351
Начальник цеху 2 5365,0 128760 45 57942 186702
Заст. нач-ка цеху 2 4292,0 103008 40 412032 515040
Начальник відділу 4 3755,5 180264 35 630924 811188
Провідний спец-т 6 3219,0 231768 35 811188 1042956
Майстер 12 3219,0 463536 30 1390608 1854144
Інженер 1 кат. 11 2682,5 354090 25 885225 1239315
Інженер II кат. 4 2146,0 103008 20 206016 309024
Економіст 5 2146,0 128760 20 25752 154512
Маркетолог 2 1877,75 45066 20 90132 135198
Бухгалтер 7 1877,75 157731 25 39432,75 197163,75
Комірник 5 1394,9 83694 15 12554,1 96248,1
Секретар 3 1287,6 46353,6 10 4635,36 50988,96
Вахтер 10 1073,0 128760 10 12876 141636
Водій 4 1716,8 82406,4 25 20601,6 103008
РАЗОМ: 7127917,4
2.4.16 Загальний фонд заробітної плати всього промислово-виробничого персоналу дорівнює: ФЗПваг-ФЗПр.+ФЗПін. 4.16
342997649-1212717,1 +7127917,4=348912849 грн.
Таблиця 2.9 - Розподіл загального фонду заробітної плати
№п/п Фонд оплата праці Планова сума ФЗП, грн.
1. Змінна частина зарплати робітників 1.1. За підрядними розцінками 328872544
1.2. Премії за виробничі результати 171488,24
2. Постійна частина зарплати робітників 2.1. Почасова оплати праці за тарифними ставками 13877242
2.2. Доплати 17149433
3. Всього оплата праці робітників без відпускних 35989921
4. Оплата відпусток робітників 4.1 Та, що відноситься до змінної частини 593,6
4.2. Та, що відноситься до постійної частини 142464
5. Оплата праці інших категорій персоналу 7127917,4
6. Загальний фонд заробітної плати 348912849
2.5 Планування собівартості продукції
Розрахунок планової суми загальновиробничих витрат
Прямий фонд заробітної плати допоміжних робітників, які обслуговують устаткування (ФЗП т.пог) - дані формули 4.3. відрахування на єдиний соціальний внесок (Нсоц) - див. формулу 5.16.
2.5.1. Розрахуємо коефіцієнт доплат до прямого фонду заробітної плати:
Кпр=ФЗПрФЗПпр 5.1
Кпр=342997649247863 =1,38
2.5.2 Розрахуємо витрати на заробітну плату допоміжних робітників, які зайняті утриманням та експлуатацією устаткування, з нарахуваннями:
Взп=ФЗПm.пог.∙Кпр1+Нсоц100 5.2
Станом на 01.01.2012 р. єдиний соціальний внесок (Нсоц) складає 37 % від мінімальної заробітної плати-1073 грн.
Взп=13877242∙1,381+397,01100 = 90390798грн.
2.5.3Розрахуємо витрати на мастильні й обтиральні матеріали, що використовуються для обслуговування технологічного устаткування:
Вм=НВм.м-НВоб.м∙Феф.у1000 5.3
де НВм.м-НВоб.м - норми витрат відповідно мастильних і обтиральних матеріалів на 1000 верстато-годин роботи устаткування, грн.
Феф.у -річний фонд часу роботи устаткування, год.
1 гр.устаткування Вм=400-228∙3796,21000 =652946,4 грн.
2 гр.устаткування Вм=400-228∙3756,21000 = 646066,4 грн.
3 гр.устаткування Вм=400-228∙3796,21000 = 652946,4 грн.
4 гр.устаткування Вм=400-228∙3716,31000 =639200,16 грн.
Всього:2591159,3 грн.
2.5.4 Визначаємо витрати на технологічну електроенергію:
Вен=Мдв·Фуст·ВкВт
де Мдв - потужність електродвигунів, кВт-годин;
Вквт- вартість однієї кВт-години електроенергії, грн. (вартість однієї кВт-години електроенергії за діючими розцінками для промислових підприємств складає 0,1832 грн.≈0,18).
Вен=2,4·3796,2·0,18=1639,9х96=157430,4 грн.
Вен=2,4·3756,24·0,18=1622,6х 65=105469 грн.
Вен=2,4·3796,2·0,18=1639,9 х 57= 93474,3грн.
Вен=2,4·3716,28·0,18=1605,4х73= 117194,2грн.
Всього:473567,9 грн.
2.5.5.Розрахуємо витрати на поточний ремонт устаткування і транспортних засобів (1,20 % від його вартості):
2.5.6 Визначаємо витрати на інструмент:
Вінстр=НВінстр∙Фуст1000де НВінстр- норма витрат інструменту на 1000 верстато-годин роботи устаткування, грн.
Вінстр=560∙3796,21000=2125,9 грн.
Вінстр=560∙3756,241000=2103,49 грн.
Вінстр=560∙3796,21000=2125,9 грн.
Вінстр=560∙3716,281000=2081,1 грн.
Всього:8436,39 грн.
2.5.7 Визначаємо інші витрати на утримання та експлуатацію устаткування:
Він=Нв.ін∙Фуст1000де Н в. ін. - норматив іншіх витрат на 1000 верстато-годин, грн.
Він=130∙3796,21000=493,506 грн.
Він=130∙3756,241000=488,311 грн.
Він=130∙3796,21000=493,506грн.
Він=130∙3716,281000=483,116грн.
Всього:1958,439 грн.
2.5.8 Визначимо суму амортизаційних відрахувань нарік:
А=і=1nОФі∙На і100ОФі - балансова вартість і-ї групи основних фондів на початок року, грн.;
На і — норма амортизації для і-ї групи (об'єкту) основних засобів, %.
Для розрахунку амортизації основних засобів користуємося діючим законодавством (Податковим кодексом, ст.146, 146) та Г[(С)БО 7 «Основні засоби».
Сума амортизаційних відрахувань за 2 групою основних фондів визначається як добуток балансової вартості основних фондів відповідної групи за станом на початок звітного періоду та норм. Процент амортизаційних відрахувань - 25%.
За 7 років експлуатації амортизація основних засобів складає:
47954х25х7=8391950 грн.
21065х25х7=3686375 грн.
31241 х25х7=5467175 грн.
А=і=1n6174∙17545500100=175455 грн.
Сума амортизаційних відрахувань на рік становить:250065 грн.
2.5.9 Визначимо загальну суму витрат на утримання та експлуатацію устаткування:
Вуст=ВЗП+Вм+Вен+Впот.р+Вінстр+Він+А
Вуст=90390798+2591159,3+473567,9+101,24+8436,39 +1958,439 +175455=93641474 грн.
В таблиці 2.10 виконуємо розрахунок суми загальновиробничих витрат, використовуючи дані (таблиця 5.6 додатку 5) за варіантами.
Таблиця 2.10 - Розрахунок планової суми загальновиробничих витрат
Найменування витрат Сума витрат
1.Оплата праці з нарахуваннями персоналу управління цехами і дільницями (з таблиці 2.9 зарплата начальників цехів, їх заступників та майстрів з нарахуванням соц. єдиного внеску) 2555886
2.Видатки на відрядження 82,3
3.Видаткина утримання та експлуатацію основних фондів загальновиробничого призначення (п.2.5 9) 93641474
4.Видатки на вдосконалення технології й організації виробництва 148,9
5.Видаткина опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень 1500
6.Оплата праці з нарахуваннями іншим допоміжним робітникам (оплата праці прибиральниць помножена на коефіцієнт доплат до прямого фонду заробітної плати з нарахуванням соц. єдиного внеску) 430042,3
7.Видатки на охорону праці і техніку безпеки 32,3
8.Інші витрати 118
Всього загальновиробничі витрати 96629282
Розрахунок змінних витрат на виробництво продукції
Дані для розрахунку подані в таблиці 5.7 додатку 5. Розрахунки виконуємо по кожному виду продукції.
2.5.10 Витрати на сировину та основні матеріали визначаються за фopмулoю:
Во.м.=НВ.М×Цм 5.10
де В о. м. - витрати на сировину та основні матеріали, грн.;
Нв.м. - норма витрат матеріалу, кг;
Цм - ціна 1 кг матеріалу, грн.
Во.м.=4,4×171,0=752,4 грн.
Во.м.=4,5×164,0=738,0 грн.
Во.м.=1,79×222,5=398,28 грн.
2.5.11 Заготівельні видатки на одиницю продукції визначаються за формулою:
Взаг.=Во.м.+Вп.ф∙Кзаг.100 5.11
де Взаг.- заготівельні видатки на одиницю продукції, грн.;
Вп.ф - вартість покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів грн.
Кзаг.- процент заготівельних витрат, %
Взаг.=752,4 +94,0∙1,4100 = 11,85 грн.
Взаг.=738,0 +94,0∙1100 = 8,32 грн.
Взаг.=398,28+66,4∙2100 = 9,29 грн.
2.5.12 Зворотні відходи розраховуються в процентах від вартості основних матеріалів за формулою:
Взв.=Во.м.∙Зв100 5.12
Де Взв. - сума зворотних відходів, грн;
Зв.- процент зворотних відходів. %
Взв.=752,4 ∙1,5100 = 11,29
Взв.=738,0 ∙1,1100 = 8,12
Взв.=398,28∙0,6100 = 2,39
2.5.13.Загальна сума витрат на сировину і матеріали розраховується за формулою:
Вм=Во.м.+Вп.ф.+Взаг.-Взв. 5.13
TOC \o "1-3" \h \z де Вм - загальна сума витрат на сировину і матеріали, грн.
Вм=752,4+94,0.+11,85.-11,29=846,96
Вм=738,0+94,0+8,32-8,12=103,49
Вм=398,28+66,4+9.29-2,39=471,58
2.5.14 Заробітна плата основних робітників визначається за формулою:
ЗПо=р∙ФЗПгФЗПпр 5.14
де Зпо- витрати на зарплату основних робітників, грн.
р - розцінка за одиницю продукції, грн.(п. 2.4.1)
ФЗПг .-(п. 2.4.9)
ФЗПпр-(п. 2.4.5)
ЗПо=664,4∙3603,18542997649=55,81 грн.
ЗПо=430,7 ∙3603,18542997649=36,17 грн.
ЗПо=381,7∙3603,18542997649=32,62 грн.
2.5.15. Додаткова заробітна плата на одиницю продукції визначається за формулою:
ЗПд=ЗПоФЗПр-ФЗПгФЗПг 5.15
де ЗПд - витрати на додаткову заробітну плату, грн ;
ФЗПр - річний фонд заробітної плати, грн. (по даним п.2.4.14).
ЗПд=55,81∙1212717,1 -3603,1853603,185=18,69 грн.
ЗПд=36,17 ∙1212717,1 -3603,1853603,185=12,12 грн.
ЗПд=32,62∙1212717,1 -3603,1853603,185=10,93 грн.
2.5.16. Сума нарахувань на ФЗП єдиного соціального внеску розраховується за формулою: Всоц.=ЗПо+ЗП∂∙Нсоц.100 2.16
де Всоц.-сума нарахувань на ФЗП єдиного соціального внеску , грн.
Нсоц.- процент нарахувань єдиного соціального внеску , грн.
Всоц.=55,81+18,69∙37,0100=27,57 грн.
Всоц.=36,17+12,12∙37,0100=17,87 грн.
Всоц.=32,62+10,93∙37,0100=16,11 грн.
2.5.17. Загальна сума змінних витрат на одиницю продукції розраховується за формулою:
Взм. = Вм + ЗПо +ЗП∂+ Всоц+ Зін5.17
де Зін -величина інших змінних витрат на одиницю продукції (витрати на упакування виробу, тару, ін.)
Взм. = 846,96 + 55,81 +18,69 +27,57 + 3,2=952,23 грн.
Взм. = 103,49 + 36,17 +12,12 + 17,87 + 2,3=171,95 грн.
Взм. =471,58 + 32,62 +10,93 + 16,11 + 3,7=534,94 грн.
2.6. Розрахунок цін на продукцію та величини виручки від реалізації продукції
2.6.1 Для розрахунку гуртових цін застосовуємо метод "собівартість плюс нормативний прибуток":
Цгурт.і=Спов і -Пн 6.1
де Спов і - собівартість (повна) одиниці продукції і-того виду, грн.;
Спов і =952,23 +839,2=1791,4 грн.
Спов і =171,95 +368,6=1010,4грн.
Спов і =534,94 +546,7=1081,6грн.
Цгурт.і=1791,4-662,8=1128,6грн.
Цгурт.і=1010,4-373,8=636,6грн.
Цгурт.і=1081,6 – 400,2=681,4грн.

Повна собівартість включає змінні та постійні витрати. Метод розподілу постійних витрат на кожний вид продукції приймається на основі існуючої методики.
2.6.2 Нормативна сума прибутку від реалізації одиниці продукції, грн.:
Пні=Рн%100∙Спов.іРн% - норма рентабельності продукції, %, приймається Рн% за даними 13-го варіанту (додаток таблиця 5.1 додатку 5).
Пні=21100∙1791,4=3,76,2 грн.
Пні=22100∙1791,4=394,1 грн.
Пні=32100∙1081,6=346,1 грн.
2.6.3 Виручка від реалізації продукції без ПДВ
РП(без ПДВ)=і=1nNпр.і∙Ціде РП(без ПДВ) - вартість реалізованої продукції без ПДВ (виручка від реалізації); Nпр.і-обсяг продажу і-того виробу, шт.;
Ці - ціна і-того виробу, грн.;
п -кількість видів продукції.
РП(без ПДВ)=48100∙1128,6=542856,60 грн.РП(без ПДВ)=21155∙636,6=134672,73 грн.РП(без ПДВ)=31100∙681,4=211915,40 грн.2.6.4 Виручка від реалізації продукції з ПДВ (ставка податку на додану вартість 20%)
РПі=РП(без ПДВ)і∙120%100%РПі=542856,60∙120%100%=651427,92 грн.
РПі=134672,73∙120%100%= 161607,27 грн.
РПі=211915,40∙120%100%= 254298,48грн.
Результати розрахунків наведемо в таблицях 2.11 та 2.12.
Таблиця-2.11 - План продажу (реалізації продукції)
Найменування
продукції Обсяг продажу шт.
Ціна одиниці продажу без ПДВ, грн. Виручка від реалізації продукції без ПДВ, грн. Виручка від реалізації продукції з ПДВ, грн.
1. Виріб 1 48100 1128,6 542856,60 651427,92
2. Виріб 2 21155 636,6 134672,73 161607,27
3. Виріб 3 31100 681,4 211915,40 254298,48
РАЗОМ: 100355 - 889444,73 1067333,6
Таблиця-2.12 –Виробнича програма на рік
Найменування
продукції Виробнича програма, шт. Ціна одиниці виробу без ПДВ, грн. Вартість обсягу товарної продукції без ПДВ, грн.
1. Виріб 1 47954 1128,6 54120884
2. Виріб 2 21065 636,6 13452109
3. Виріб 3 31241 681,4 21287617
РАЗОМ: 100260 - 88860610
2.7 Планування прибутку підприємства
2.7.1 Розрахунок маржинального прибутку проводиться за формулою:
Пмі=Ці-Взм і 7.1
де Пмі - маржинальний прибуток на одиницю і-того виду продукції;
Ц, - ціна одиниці і-того виду продукції;
Взм і - змінні витрати на виробництво і-того виду продукції
Пмі=1128,6-952,23= 176,37 грн.
Пмі=636,6-171,95= 464,65 грн.
Пмі=681,4-534,94= 146,46 грн.
2.7.2 Розрахунок планової суми прибутку виконуємо в таблиці 2.13 за наведеним в ній алгоритмом.
Таблиця 2.13. - Планування прибутку підприємства

з/п Показники Сума, грн.
1. Виручка від р-ції продукції без ПДВ (доход) (РП без ПДВ) 889,445
2. Собівартість реалізованої продукції (СРП)(п.2.1-п.2.2± п. 2.3.) -966,226
2.1. Змінні витрати на виробництво продукці Взм. 165,912
2.2. Загальновиробничі витрати 966,293
2.3 Зміна залишків готової продукції (Взгп) 1,489
3. Операційний прибуток Поп= РП(без ПДВ)- СРП 975,121
4. Операційні доходи і витрати Воп.= п. 4.1+4.2. 106,927
4.1 Адміністративні витрати 106,919
4.2. Видатки на збут 850,0
5. Прибуток на оподаткування: Ппод=Поп-Воп=п.3-п.4 868,193
6. Податок на прибуток Спод (згідно ставки податку, яка діє плановому році за Податковим кодексом -21 % до 31.12.2012) 182,321
7. Чистий прибуток Пч =Ппод-Спод=п.5- п.6 685,873
2.7.3 Показник рентабельності витрат визначається за формулою:
Рв=ПчВзаг×100%де Рв - рентабельність витрат, % ;
Пч - прибуток чистий, грн;
Взаг- загальна сума витрат підприємства, яка розраховується як:
Взаг=Взм+Впост.±Вз.г.п
Взаг=966292,82+850,0+106918,76=1074061,5
Сума постійних витрат складається з суми загальновиробничих витрат, адміністративних витрат та видатків на збут продукції.
Рв=685872,91074061,5×100%=63,9%
2.7.4 Рентабельність доходу (виручки від реалізації) розраховується за формулою:
Р∂=ПЧРП×100% де Р∂ -рентабельність доходу (виручки від реаіізації), %;
РП- виручка від реалізації продукції без ПДВ. грн. ( за даними таблиці 2.11)
Р∂=685872,9889444,73×100%=77,11%2.8. Планування основних показників роботи підприємства та визначення економічної ефективності від впровадження нового технологічного обладнання
На сучасному етапі для управління підприємством найбільше значення має фінансова здатність підприємств розвивати інноваційну сферу.
Проведемо розрахунок витрат на впровадження нового технологічного обладнання на суму 86 тис. грн. з 1 червня планового року.Витрати на впровадження нового обладнання складаються з витрат на придбання нового обладнання, експлуатаційних витрат, витрат на оплату праці обслуговуючого персоналу.
Як видно з наведеної табл. 2.14, для втілення кожного управлінського рішення необхідно впровадження ресурсів в сумі 86 тис. грн., які входять у майно підприємства. На підприємстві існує 4 групи устаткування. Тому 86 тис. грн. розподілимо на удосконалення кожного виду устаткування у процентному відношенні.
1група устаткування- 96 верстатів – 28,4 тис. грн.
2 група устаткування- 65 верстатів-19,3 тис. грн.
3 група устаткування- 57 верстатів- 16,8 тис. грн.
4 група устаткування- 73 верстати- 21,5 тис. грн.
Таблиця 2.14-Потреба в ресурсах для впровадження інноваційних заходів на підприємстві
Управлінські рішення Ресурси Додаткова потреба в ресурсах
1.Встановлення агрегату, на якому використовується нова технологія Нерозподілений прибуток 28,4 тис. грн
2.Введення нової технології Довгострокові кредити 19,3 тис. грн.
3.Встановлення обладнання плазмової різки заготовок Нерозподілений прибуток 16,8 тис. грн.
4.Введення автоматизованих систем (АРМ), які будуть управляти процесами обробки поверхонь корпусних деталей Нерозподілений прибуток 21,5 тис. грн.
РАЗОМ 86,000 тис. грн.
З 01.06. за 7 місяців планового року з початком запровадження іноваційного устаткування передбачається виробити:
1. Застосування нової технології потребує встановлення обладнання – нового агрегату, на якому використовується нова технологія. Сума додаткових ресурсів для виконання такого рішення була визначена наступним чином:
вартість встановленого обладнання та його налагодження становить -28,4 тис. грн.
використання додаткових матеріалів
28,4 х 1,11 х 684,6 : 1000 = 21,58 тис. грн.
де 1,11 – витрати матеріалів на 1000 виробів, шт;
- витрати додаткової електроенергії будуть становити
335 х 0,18 х 0,1 грн. = 6,03 тис. грн.
де 0,12– витрати електроенергії на обробку 1 умовної одиниці, кВт.год;
0,18 – тариф на 1 кВт.год, грн
В результаті впровадження такого заходу обсяг реалізації продукції з новими якостями збільшиться на :
(335 х 1823) – (230 х 1794,5) = 610705 – 412735,5 = 197,97 тис. грн.
де 335 і 230 – випуск продукції після і до впровадження заходу, штук;
1794,5 – ціна 1 умовної одиниці до впровадження заходу, грн./шт.
1823,0 – ціна 1 умовної одиниці після впровадження заходу, грн./шт.
Економічний ефект від впровадження такого заходу буде становити:
Ееф = 197,9 – 84,63 = 113,27 тис. грн.
Потреба в ресурсах при введені нової технології виробництва була розрахована саме так:
вартість обладнання двох установок -19,3 тис. грн.;
відсотки за сплату кредиту для фінансування такого проекту становлять
19,3 х 0,22 = 4,268 тис. грн.
Тоді додаткова потреба в ресурсах дорівнює
19,3 + 4,268 =23,568 тис. грн.
зменшення витрат проведення процесу в натуральному та вартісному виразі буде становити:
(20 – 0,25 ) QUOTE 2,4 = 19,75 QUOTE 8866,7 грн. = 58,66 тис. грн.
де 20 і 0,25 – відповідно використання верстатної лінії до і після впровадження заходу, кг/т;
2,4 – потужність електродвигунів кВт. год. рік.
води – (1,49 – 0,495) QUOTE 335,0 = 335 м3/т QUOTE 0,153 грн. = 5,12 тис. грн.
де 1,49 і 0,495 - відповідно використання води до і після впровадження заходу, м3/т;
Загальна економія витрат = 58,660 + 5,120 = 63,780 тис. грн.
Збільшення чисельності не планується., тому що ця установка буде встановлена замість старої. Обсяги виробництва якісної продукції:
(1823 – 1794,5) х 335,0 = 9,54 тис. грн.
де 1823 – ціна 1 умовної одиниці після впровадження заходу, грн./шт;
1794,5 – ціна 1 умовної одиниці до впровадження заходу, грн./шт.
А економічний ефект від впровадження такого заходу буде становити:
Ееф = 9,54 – 14,81 + 67,78 = 22,51 тис. грн.
3. Інноваційний план щодо розвитку виробництва потребує встановлення устаткування плазмової різки. Вартість встановленого обладнання та його налагодження становить 16,8 тис. грн. Відносне скорочення чисельності за проектом – 2 особи. Середня заробітна плата одного працівника – 2,880 грн. Нарахування на зарплату – 37%. Чисельність працівників – 277 особи. Обладнання потребує додаткової витрати електроенергії – 15 тис. кВт.-год.
- економія заробітної плати за рахунок скорочення чисельності працівників за 7 місяців роботи
2 х 2,880 х 7 = 40,32 тис.грн
- економія за рахунок зменшення нарахувань на заробітну плату
40,32 х 0,37 = 14,91 тис.грн
- додаткове використання електроенергії
15 х 0,18 = 2,7 тис. грн.
Загальний обсяг ресурсів, як необхідно для цього заходу
14,91 +2,7 = 17,61 тис грн.
Економічний ефект від впровадження такого заходу буде становити
Ееф = 40,32+14,91 -17,61 =37,62 тис. грн.
4. Впровадження автоматизованих систем якісного керування обладнанням та контролю параметрів технологічного процесу потребує додатково 21,5 тис. грн. для придбання обладнання системи автоматизованого регулювання та програмного забезпечення такого та навчання операторів.
В результаті такого впровадження зменшаться витрати на 13,762 тис. грн.:
- електроенергії: 335 х 120,1 х 0,157 = 5,939 тис. грн.
де 120,1 – витрати електроенергії на обробку 1 умовної тисячі/шт., кВт-г;
0,18 – тарифна вартість 1 кВт/г електроенергії, грн.
- відходів браку: 1662,59 х 0,012 х 335 = 7,822 тис. грн.
де 1662,59 – виробнича собівартість 1000 шт., грн.
0,012 – коефіцієнт рекламацій.
Збільшення обсягів виробництва після впровадження заходу буде становити: 335 х 0,251 х 1823 = 153,286 тис. грн.
Економічний ефект цього заходу:
Ееф = 153,286 + 13,76 – 60,49 = 106,65 тис. грн.
Розрахунок загального економічного ефекту від впровадження розроблених управлінських рішень представлений в табл. 2.15.
Таблиця 2.15.-Розрахунок економічного ефекту запропонованих організаційно-технічних заходів, тис. грн.
Заходи Резуль-тати, тис. грн. Витрати, тис. грн. Економічна ефективність, тис. грн.
1.Введення нової технології соляно-кислотного травлення корпусних деталей сільгоспмашин з встановленням обладнання для регенерації травильних розчинів та вилучення солі з води 169,5 84,63 113,27
2.Встановлення агрегату, на якому використовується нова технологія оцинковування рам і корпусів машин 22,51 14,81 7,7
3.Встановлення обладнання плазмової різки заготовок 37,62 17,61 20,01
4.Введення автоматизованих систем (АРМ), які будуть управляти процесами обробки поверхонь корпусних деталей 106,65 60,49 46,16
РАЗОМ 336,28 217,54 157,74
Порівняння основних показників до і після впровадження організаційно- технічних заходів наводимо в таблиці 2.16
Таблиця 2.16 - Порівняння основних показників до і після впровадження організаційно-технічних заходів, грн.
Показники До впровадження
організаційно- технічних заходів Після впровадження організаційно- технічних заходів Відхилення, +-
Виручка від р-ції продукції без ПДВ (доход) (РП без ПДВ) 889,445 986,357 -96,912
Собівартість реалізованої продукції (СРП) -966,226 758,329 1,274
Операційний прибуток Поп=
= РП без пдв -СРП 975,121 628,028 -347,091
Загальновиробничі витрати 966,293 942,307 -24,086
Адміністративні витрати 106,919 104,318 2,601
Видатки на збут 850,0 846,247 3,751
Прибуток до оподаткування 868,193 912,368 -144,175
Податок на прибуток 182,321 196,043 13,722
Чистий прибуток 685,873 716,325 -30,452
В результаті економічного обґрунтування доцільності впровадження інноваційних технологій підтверджено, що обсяги виробництва якісної продукції можуть бути збільшені на 157,74 тис. грн., в той же час для впровадження таких рішень та здійснення виробництва нових видів продукції витрати в цеху збільшаться на 217,54 тис. грн., а від скорочення чисельності працюючих економія витрат становить 40,32 тис.грн за 7 місяців планового року.
Отже загальний економічний ефект від впровадження розроблених організаційно-технічних заходів становить 30,452 грн.
Висновки
Ефективність функціонування кожного підприємства залежить насамперед від того, відповідають, чи ні управлінські рішення умовам дії ринкових механізмів, що постійно змінюються під впливом макроекономічних процесів у народному господарстві.
Аналіз використання виробничих фондів свідчить, що підприємство постійно нарощує свою потужність, тому відбувається збільшення вартості виробничих фондів відповідно на 22,8% та 26,1%, тобто темпи зростають, а фондовіддача за цей період зменшилась на 11,8%. Зміна, таким чином, фондовіддачі свідчить про неефективне використання наявних виробничих фондів і тому треба проводити реконструкції та модернізації обладнання для підвищення продуктивності обладнання та збільшення асортименту виробів.
Показник рентабельності за досліджуваний період збільшився на 3,4%. Аналіз роботи підприємства показав, що основними напрямками розвитку та реконструкції виробництва є:
1.Введення нової технології устаткування;
2.Встановлення агрегату на якому використовується нова технологія обробки виробів;
3. Введення автоматизованих систем, які будуть управляти процесами обробки;
4. Встановлення обладнання плазмової різки заготовок.
Ресурсне обґрунтування показало, що для впровадження таких заходів потрібно додатково 248,63 тис. грн., загальний економічний ефект становить 288,23 тис. грн.
За результатами впровадження організаційно-технічних заходів, обсяг виробництва товарної продукції на підприємстві у вартісному виразі збільшиться на 15% , або на 6828 тис. грн., тому що в результаті підвищення якості продукції ціна 1 умовної тисячі оброблених виробів збільшиться з 1794,5 грн./шт. до 1823 грн/шт.
Після введення АРМ зменшаться витрати на 13,762 тис. грн. та обсяг виробництва збільшиться на 153,286 тис. грн. (скорочення втрат робочого часу і зменшення відходів).
Впровадження нових технологій з використанням нового сучасного обладнання збільшить вартість виробничих засобів підприємства на 5523 тис. грн, що становить 26,3%. Як наслідок збільшиться фондовіддача на 0,3%.
Витрати на виробництво зменшаться на 11,9% (45272 тис. грн) , а це в свою чергу, дозволить зменшити витрати на 1 грн. товарної продукції на 1,11 коп. (4,)%).
В результаті реалізації такої продукції підприємство отримає додатково 288,23 тис. грн. прибутку, це становить 15,1% і дозволить збільшити рентабельність виробництва на 1%, вона буде становить 28,8%, що відповідає середньогалузевому значенню.
В результаті впровадження організаційно-технічних заходів, щодо використання інноваційних технологій на підприємстві зміниться асортимент продукції, що виробляється, у бік підвищення її якості, який дозволить підприємству збільшити споживачів.
Отже можна прийти до висновку, що впровадження інноваційних технологій на виробництві та збереженні позитивної ситуації на ринках збуту, може призвести до поліпшення економічних показників підприємства ще, як мінімум, протягом кількох років.

Список використаної літератури
1.Закон України "Про оплату праці" від 24.03.95. № 108/95 - BP з зміненнями а доповненнями.
2.Закон України "Про охорону праці" від 14.10.92. № 2694-ХІІ з зміненнями га доповненнями.
3.Податковий кодекс України.
4.Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища " від 25.06.91. № І264-ХІІ з зміненнями та доповненнями.
5.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 з зміненнями та доповненнями.
6.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 № 242 з зміненнями та доповненнями
7.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20:10.99 № 246 з зміненнями га доповненнями
8.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від З і. 12.99 № 99 з зміненнями та доповненнями
9.Інструкція по статистиці заробітної плати, затверджена наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 № 323.
10.Інструкція по статистиці чисельності робітників, зайнятих в народному господарстві України, затверджена наказом Міністерства статистики України від 07.07.95 №171.
11.Методичні рекомендації по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості, затверджені наказом держкомітету промислової політики України від 2.02.2001 р. №47.
12.Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти, кореспонденція рахунків, звітність: Навч.посіб. 3-тє вид., перероб. і доповн / За ред. Проф. Ф.Ф.Бутинця. - Житомир: ЖІТІ: ПП «Рута», 2008. – 512 с.
13.Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навч.-практ. посіб. / За ред. С.Ф.Голова. - Дніпропетровськ, ТОВ «Баланс-Клуб», 2006. – 832 с.
14.Іванова В.В. Планування діяльності підприємства: навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 472 с.
15.Ильин А.И. Планирование на предприятии: Учебник. - Минск: Новое знание, 2004. – 635 с.
16.Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник / М.Я.Коробов. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2004. – 378 с.
17.Лень В.С. Бухгалтерський облік в Україні, основи та практика/ В.С.Лень, В.В.Гливенко – К.: Знання, 2004. – 805 с.
18.Планування діяльності підприємства., Навч.-метод. посібник для самост вивч. дисципл./ М. А. Бєлов, Н. М. Євдокимова, В.Є. Москалюк та ін. За заг. ред. В.Є.Москалюка. – К.: КНЕУ, 2008. – 252 с.
19. Планування та організація діяльності підприємства. Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів спеціальності 5,03050401. «Економіка підприємства»/ укл. Стоянова С.О.. – Дніпродзержинськ, 2011.
20.Тарасюк Г.М., Шваб Л.I. Планування діяльності підприємства: навч. пociб. - К.: Каравела, 2009. - 432 с.
21.Ткаченко Н. М. Бухгалтерський облік на підприємствах України: підручник-5-те вид., доп. й перер. / Н. М. Ткаченко. - К.: А.С.К., 2007. – 784 с.
22.Усач Б.Ф. Система документування і первинного обліку праці та заробітної плати/ Усач Б.Ф. та ін.// Вісник ТАНГ. - Тернопіль: Економічна думка, 2009. - с.114-119.
23.Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: навч. посіб. – Л.: Магнолія Плюс, 2004. - 268 с.
24.Електронний ресурс. – Режим доступу: wwwURL: http://revolution.allbest .ru/economy/ 00257425.html
25.Електронний ресурс.–Режим доступу:wwwURL: http://free.infoworks.com.ua
Додатки
Додаток А
Додаток до Положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 2
Коди
Дата (рік, місяць, число) Підприємство за ЄДРПОУ Територія за КОАТТУ Орган державного управління за СПОДУ Галузь за ЗКГНГ Вид економічної діяльності за КВЕД Одиниця виміру: тис. грн. Баланс на 1 січня 2012 року Форма № 1 Код за ДКУД 1801001
Код На початок На кінець
Актив рядка звітного звітного
періоду періоду
1 2 3 4
1. Необоротні активи Нематеріальні активи: залишкова вартість 0 10 152.0 90.0
первісна вартість 0 11 241.0 230.0
Знос 0 12 89.0 140.0
Незавершене будівництво 0 20 Основні засоби: залишкова вартість 0 30 11431.0 11423.0
первісна вартість 0 31 15703.0 16680.0
Знос 0 32 4272.0 5257.0
Довгострокові фінансові інвестиції : які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 0 40 інші фінансові інвестиції 0 45 Довгострокова дебіторська заборго- ваність 0 50 Відстрочені податкові активи 0 60 0.0 226.0
Інші необоротні активи 0 70 Усього за розділом 1. 0 80 11583.0 11739.0
2. Оборотні активи Запаси: виробничі запаси 100 1336.3 1185.6
тварини на вирощуванні та відгодівлі 110 незавершене виробництво 120 188.2 73.9
готова продукція 130 3363.9 3303.9
товари 140 13.3 19.7
Векселі одержані 150 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість 160 5204.2 1654.7
первісна вартість 161 5204.2 1654.7
резерв сумнівних боргів 162 Дебіторська заборгованість за розрахунками: 170 61.0 0.0
з бюджетом за виданими авансами 180 з нарахованих доходів 190 із внутрішніх розрахунків 200 Продовження додатку Е
Інша поточна дебіторська заборгованість 210 816.8 1543.8
Поточні фінансові інвестиції 220 Грошові кошти та їх еквіваленти : у національній валюті 230 753.0 556.7
в іноземній валюті 240 600.0 546.3
Інші оборотні активи 250 18.4 59.6
Усього за розділом 2. 260 12355.1 8944.2
3. Витрати майбутніх періодів 270 1.4 2.8
БАЛАНС 280 23939.5 20686.0
Код На початок На кінець
Пасив рядка звітного звітного
періоду Періоду
1 2 3 4
1. Власний капітал Статутний капітал 300 5470.0 5470.0
Пайовий капітал 310 Додатковий вкладений капітал 320 Інший додатковий капітал 330 237.0 0.0
Резервний капітал 340 709.0 750.0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 14120.0 13282.0
Неоплачений капітал 360 Вилучений капітал 370 164.0
Усього за розділом 1. 380 20536.0 19338.0
2. Забезпечення наступних витрат і платежів Забезпечення виплат персоналу 400 Інші забезпечення 410 Цільове фінансування 420 Усього за розділом 2. 430 3. Довгострокові зобов’язання Довгострокові кредити банків 440 Інші довгострокові фінансові зобов’язання 450 Відстрочені податкові зобов’язання 460 814.0 0.0
Інші довгострокові зобов’язання 470 Усього за розділом 3. 480 814.0 0.0
4. Поточні зобов’язання Короткострокові кредити банків 500 890.0 0.0
Поточна заборгованість за довгостро- ковими зобов’язаннями 510 Векселі видані 520 Кредиторська заборгованість за това- ри, роботи, послуги 530 459.0 269.3
Поточні зобов’язання за розрахунками: з одержаних авансів 540 з бюджетом 550 164.6 523.4
з позабюджетних платежів 560 0.1 0.3
зі страхування 570 135.2 117.9
з оплати праці 580 296.0 329.5
з учасниками 590 із внутрішніх розрахунків 600 Інші поточні зобов’язання 610 644.6 107.6
Усього за розділом 4. 620 2589.5 1348.0
5. Доходи майбутніх періодів 630 БАЛАНС 640 23939.5 20686.0
Керівник М.П.
Додаток Додаток Б
до Положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 3 Коди
Дата (рік, місяць, число) Підприємство за ЄДРПОУ Територія за КОАТТУ Орган державного управління за СПОДУ Галузь за ЗКГНГ Вид економічної діяльності за КВЕД Одиниця виміру: тис. грн. Звіт про фінансові результати за 2011 рік Форма № 2 Код за ДКУД 1801003
1.Фінансові результати Стаття Код За звітний За попередній
рядка період період
1 2 3 4
Дохід (виручка) від реалізації продукції 0 10 16132.1 18752.3
Податок на додану вартість 0 15 1606.2 1952.3
Акцизний збір 0 20 0 25 Інші вирахування з доходу 0 30 Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції 0 35 14525.9 16800.0
Собівартість реалізованої продукції 0 40 9868.3 10112.3
Валовий: прибуток 0 50 4657.6 6687.7
збиток 0 55 Інші операційні доходи 0 60 5792.5 4715.9
Адміністративні витрати 0 70 2163.8 2103.0
Витрати на збут 0 80 739.8 565.2
Інші операційні витрати 0 90 6341.2 5120.0
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток 100 1205.3 3615.4
збиток 105 Дохід від участі в капіталі 110 Інші фінансові доходи 120 5.1 2.8
Інші доходи 130 7.9 213.4
Фінансові витрати 140 14.8 87.2
Втрати від участі в капіталі 150 Інші витрати 160 32.5 255.1
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток 170 1171.0 3489.3
збиток 175 Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 351.0 1046.3
Фінансові результати від звичайної діяльності прибуток 190 820.0 2443.0
збиток 195 Надзвичайні: доходи 200 витрати 205 Податки з надзвичайного прибутку 210 Чистий: прибуток 220 820.0 2443.0
збиток 225 ІІ. Елементи операційних витрат
Стаття Код За звітний За попередній
рядка період період
1 2 3 4
Матеріальні затрати 230 3626.1 4950.3
Витрати на оплату праці 240 4746.9 4879.0
Відрахування на соціальні заходи 250 1750.4 1818.6
Амортизація 260 1048.3 883.4
Інші операційні витрати 270 795.3 396.2
Разом 280 11967.0 12927.5

Додаток В
Додаток до Положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 4 Коди
Дата (рік, місяць, число) Підприємство за ЄДРПОУ Територія за КОАТТУ Орган державного управління за СПОДУ Галузь за ЗКГНГ Вид економічної діяльності за КВЕД Одиниця виміру: тис. грн. Звіт про рух грошових коштів за 2011 рік Форма № 3 Код за ДКУД 1801003
Стаття Код За звітний період За попередній період
рядка Надход-ження Видаток Надход-ження Видаток
1 2 3 4 5 6
І. Рух коштів у результаті операційної діяльності Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування 010 1171.0 - 3489.3 -
Коригування на:
амортизацію необоротних активів 020 1048.3 х 883.4 х
збільшення (зменшення) забезпечень 030 - - - -
збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць 040 76.8 - - 26.0
збиток (прибуток) від не операційної діяльності 050 19.5 - 38.9 -
Витрати на сплату відсотків 060 14.8 х 87.2 х
Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах 070 2330.4 - 4472.8 -
Зменшення (збільшення):
оборотних активів 080 3160.8 - 483.6 -
витрат майбутніх періодів 090 - 1.4 - 1.4
Збільшення (зменшення):
поточних зобов’язань 100 - 486.0 - 1299.6
доходів майбутніх періодів 110 - - - -
Грошові кошти від операційної діяльності 120 5003.8 - 3655.4 -
Сплачені:
відсотки 130 х 14.8 х 87.2
податки на прибуток 140 х 1257.2 х 1311.0
Чистий рух коштів до надзвичайних подій 150 3731.8 - 2257.2 -
Рух коштів від надзвичайних подій 160 - - - -
Чистий рух коштів від операційної діяльності 170 3731.8 - 2257.2 -
ІІ. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності Реалізація:
фінансових інвестицій 180 - х - х
необоротних активів 190 1.3 х 10.0 х
майнових комплексів 200 - х - х
Отримані:
відсотки 210 5.1 х 2.8 х
дивіденди 220 - х - х
Інші надходження 230 - х - х
Придбання:
фінансових інвестицій 240 х - х -
необоротних активів 250 х 1157.0 х 2712.0
майнових комплексів 260 х - х -
Інші платежі 270 х - х -
Чистий рух коштів до надзвичайних подій 280 - 1150.6 - 2699.2
Рух коштів від надзвичайних подій 290 - - - -
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності 300 - 1150.6 - 2699.2
ІІІ. Рух коштів у результаті фінансової діяльності Надходження власного капіталу 310 - х - х
Отримані позики 320 - х 640.0 х
Інші надходження 330 - х 39.0 х
Погашення позик 340 х 890.0 х -
Сплачені дивіденди 350 х 1854.0 х -
Інші платежі 360 х 164.0 х -
Чистий рух коштів до надзвичайних подій 370 - 2908.0 679.0 -
Рух коштів від надзвичайних подій 380 - - - -
Чистий рух коштів від фінансової діяльності 390 - 2908.0 679.0 -
Чистий рух коштів за звітний період 400 - 326.8 237.0 -
Залишок коштів на початок року 410 1353.0 х 1090.0 х
Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів 420 76.8 - 26.0 -
Залишок коштів на кінець року 430 1103.0 х 1353.0 х

Приложенные файлы

  • docx 26578880
    Размер файла: 309 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий