Основним завданням транспортного обслуговування..


Основним завданням транспортного обслуговування аграрних
підприємств є своєчасне вивезення сільськогосподарської продукції, її
подальшої переробки, зберігання та своєчасної доставки продуктів харчування
до кінцевого споживача. Однак якщо проаналізувати всі ланки, які складають
єдиний ланцюг реалізації транспортного сервісу, то стає очевидним що існує
велика кількість не вирішених питань.
У світовій практиці організації логістичних процесів на підприємстві, в
першу чергу, працюють над мінімізацією впливу так званого «людського 181
фактора» в техніко - технологічних процесах забезпечення доставки і
переробки продукції [1]. Така стратегія визначена не випадково, оскільки вона
сприяє мінімізації ризиків в бізнес - процесах, пов'язаних із залученням людини
в експлуатацію технічних систем. Наприклад, в Європі побудовані і успішно
функціонують цілі агрологістичні кластери, в яких участь людини залишається
на рівні оператора грамотно спланованих процесів збору, розподілу, обробки,
зберігання та доставки сільськогосподарської продукції [2].
Важливою ланкою транспортного процесу являється водій вантажного
автомобіля транспортної компанії, що бере на себе зобов’язання доставки
вантажу, оскільки саме від його дій залежить не тільки ефективність виконаної
роботи, своєчасного вивезення сільгосппродукції з полів, а й виконання
національної програми щодо забезпечення продуктової безпеки населення
України [3].
Друга проблема - несприятливі погодні умови. Протягом зимового
періоду поточного року проїзд автотранспорту по території України був значно
ускладнений у зв'язку саме з цією проблемою. Попередній аналіз, проведений
Асоціацією аграрних перевізників України (ААПУ), свідчить що, близько 85 %
комерційних заявок на перевезення сільськогосподарської продукції не
виконуються у зазначені строки або зриваються з причини неможливості виїзду
автомобіля за вказаним маршрутом [1]. Несвоєчасна доставка або недопоставка 182
сільськогосподарської продукції в міжнародні порти України тягне за собою ще
більш серйозні проблеми - простій морських контейнерів та морського
транспорту (а це найрентабільнійший та надійний спосіб міжконтинентальної доставки вантажів), зрив термінів доставки по всьому транспортному ланцюгу
до кінцевого споживача.
Третя проблема стосується збоїв в оперативній роботі транспорту.
Автопарки своєчасно не підготовлюють транспортні засоби до зимового
режиму роботи (не проходять відповідні форми ТО і планового ремонту).
Природньо, зниження температури моментально викликає поломки й
несправності у вантажних автомобілях, технічний ресурс яких вже давно
вичерпаний. Однак цей факт можна пояснити тим, що комерційні тарифи на
транспортне обслуговування аграрних підприємств не передбачають ні
планової амортизації, ні планових ремонтних робіт.
Підготовка транспорту для перевезення зерна
До початку збиральних робіт необхідно ретельно підготувати транспорт, насамперед наростити і ущільнити борти платформи автомобіля чи причепа.
Для ущільнення бортів використовують різні матеріали: паси, мішковину, дерев’яні планки, брезент, гуму і монтажну піну для обробки стиків бортів. Щоб запобігти втрати зерна від видування, необхідно кузов транспортного засобу накривати брезентом чи спеціальними захисними пристроями, а рівень зерна в кузові повинен бути на 10-15 см нижче верхніх кромок бортів.
При обслуговуванні зернозбиральних комбайнів транспортні засобиможуть завантажуватися як “на ходу” так і “на місці”, а тому необхідноузгодити місткість бункера комбайна і місткість кузова автомобіля.
Наприклад. Комбайн ДОН-1500Б з місткістю бункера Vбk= 6 м3.Враховуючи об’ємну масу зерна (наприклад озимої пшениці γ3= 0,75) та коефіцієнт заповнення бункера ψ = 0,9-0,95, визначимо вагу бункера за формулою:
G6 = V6∙ γ3 ∙ψ  = 6 ∙0,75∙0,95 = 4,3, т.
В даному випадку доцільно використовувати автомобілі середньоївантажності ГA3-CA3-3507 чи ГАЗ-53-12, КамАЗ-5320, КамАЗ-5510.
Якщо в сільськогосподарському підприємстві відсутні спеціальні автомобілі для перевезення тварин, їх перевозять бортовими автомобілями з обов’язково нарощеними бортами висотою до 1,5-2 м, в залежності від виду тварин, і кузов обладнується тентами. Худобу, коней прив’язують до кузова головою вперед за рухом автомобіля. При перевезенні телят, овець, птиці кузов розділяють на перегородки.
При навантаженні транспортних засобів “на ходу” (збирання силосної маси, гички, сінажу, зерна від комбайна тощо) необхідно на збиральні агрегати встановити маркера.
Автомобілі, які транспортують зерно від комбайна, обладнують протипожежними засобами (відро, лопата, вогнегасник, іскрогасник тощо).
При транспортуванні силосної маси в автомобілів замінюють задній борт на відкидну решітку, яка навішується на задні стійки кузова. Опущена решітка повинна бути нахилена в сторону кузова на 10 – 15° для щільного прилягання.
Для запобігання втрат зеленої маси від “видування” під час руху транспорту силосну масу накривають спеціальними сітками.
Важливим завданням організації перевезень торговельних вантажів є вибір ефективних транспортних засобів, котрі якнайповніше відповідали б конкретним умовам перевезень.
При виборі рухомого складу для перевезень тих чи інших вантажів потрібно вирішити кілька взаємозв'язаних завдань: визначення виду транспорту; вибір типу транспортного засобу (визначення спеціалізації); підбір транспортного засобу за вантажопідйомністю. На першому етапі беруть до уваги інформацію про характерні особливості перевезень вантажів окремими видами транспорту і переваги та недоліки конкретних видів транспорту відносно інших. Для прийняття рішення також враховують характер руху потоків вантажів на різних стадіях товаропросування. Так, при організації перевезень вантажів від виробників продукції (товарів) до підприємств оптової торгівлі необхідно переміщувати на значні відстані великі партії товарів вузької номенклатури, що потребує використання т. зв. магістрального транспорту (залізничний, морський, річковий). Натомість, при доставці товарів з оптових торговельних підприємств або від місцевих виробників у роздрібну торговельну мережу постає завдання організації завезення значної кількості дрібних партій товарів широкого асортименту у велику кількість територіально розосереджених об'єктів роздрібної торгівлі. Для вирішення цього завдання найбільш придатним є автомобільний транспорт. При виборі виду транспорту потрібно також ураховувати такі фактори:
— надійність дотримання графіка доставки;
— час (тривалість) доставки;
— вартість перевезення тощо.
Прийняте рішення щодо виду транспорту має бути доповнене вибором типу транспортного засобу та рішенням щодо доцільності його спеціалізації. Спеціалізованим називають рухомий склад, пристосований для перевезення певних видів вантажів або обладнаний додатковими механізмами. Вимоги щодо конструкції спеціалізованих транспортних засобів визначаються властивостями вантажів, що перевозяться, їх геометричними характеристиками, масою, а також умовами перевезень. Альтернативою спеціалізованим транспортним засобам можуть бути транспортні засоби універсального призначення.

Приложенные файлы

  • docx 26520726
    Размер файла: 23 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий