Тема № 6. Технічні засоби протипожежного захист..


Питання № 1. Засоби попередження пожежі об’єктів господарювання АПК.
Установки пожежної сигналізації та пожежогасіння
          Утримання в працездатному стані установок пожежної сигналізації (далі - УПС) та автоматичних установок пожежогасіння (далі - АУП) на підприємствах АПК забезпечується такими заходами:
                    1. Проведенням технічного обслуговування з метою збереження показників безвідмовної роботи на період терміну служби.
                    2. Матеріально-технічним забезпеченням з метою безумовного виконання функціонального призначення в усіх режимах експлуатації, підтриманням і своєчасним відновленням працездатності.
                    3. Опрацюванням необхідної експлуатаційної документації для обслуговуючого й чергового персоналу.
          Обладнувати установками пожежної сигналізації та пожежогасіння будівлі, приміщення та споруди підприємств АПК необхідно відповідно до чинних нормативно-правових актів, які в установленому порядку узгоджені з органами державного пожежного нагляду. Установки пожежної сигналізації та пожежогасіння, їх апаратура й обладнання повинні:
                              А) Відповідати чинним стандартам, технічним умовам, документації заводів виробників, мати сертифікат якості і бути без дефектів.
                              Б) Бути справними і утримуватися в постійній готовності для виконання завдань, що стоять перед ними.
          Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах. Організації, які здійснюють технічне обслуговування, монтаж та наладку установок, повинні мати ліцензію на право виконання цих робіт. Вони є відповідальними у випадку, якщо установки не спрацювали і не виконали свого призначення з вини цієї організації. Регламентні роботи з технічного обслуговування (далі - ТО) та планово-попереджувального ремонту (далі - ППР) повинні визначатися на кожний вид установок і виконуватися відповідно до плану-графіка, котрий опрацьовується на підставі вимог технічної документації заводів-виробників щодо змісту і термінів виконання робіт.
          На період проведення робіт з ТО чи ППР, для яких передбачається відключення установок, адміністрація підприємства зобов'язана вжити необхідних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки приміщень, що захищаються, та технологічного устаткування, повідомивши про це пожежну охорону, якщо вона є. У приміщенні де розташовано керування сигналізацією має бути:
                    1. Вивішена інструкція про порядок дій чергового на випадок появи сигналів про пожежу або про несправність в УПС або АУП.
                    2. Обладнане телефонним зв'язком.
                    3. Укомплектовано електричним ліхтарем.
                    4. Мати природне та аварійне освітлення.
                    5. Забезпечено схемою пожежної сигналізації.
                    6. Забезпечено інструктивними матеріалами про дії щодо оповіщення про аварію і (або) пожежу.                    7. Вивішені (установлені) таблички із зазначенням захищуваних приміщень або технологічного устаткування на блоках пожежної автоматики.
          На підприємстві повинна вестись експлуатаційна документація, в якій необхідно реєструвати:
                    1. Зміст, терміни та виконавців (юридичних і фізичних осіб) проведення ТО та ППР.
                    2. Дату і обставини санкціонованих та помилкових спрацювань УПС та АУП, дату виходу з ладу автоматичних засобів та час усунення недоліків.
                    3. Дату й результати контрольних перевірок і періодиних випробувань УПС та АУП.
          На підприємстві має бути така документація:
                    1. Проектна документація та виконавчі креслення на установку.
                    2. Акт приймання і здавання установки в експлуатацію.
                    3. Паспорти на устаткування та прилади.
                    4. Інструкція з експлуатації установки і посадові інструкції.
          Для якісної експлуатації УПС та АУП на підприємстві наказом або розпорядженням керівника повинні бути призначені:
                    1. Особа, відповідальна за експлуатацію УПС та АУП. Особа, відповідальна за експлуатацію установки, зобов'язана забезпечити:
                              А) Виконання вимог правил утримання установок пожежної сигналізації і пожежогасіння.
                              Б) Утримання УПС та АУП у працездатному стані шляхом своєчасного проведення ТО та ППР.
                              В) Навчання оперативного (чергового) персоналу, а також інструктаж осіб, які працюють у захищуваних приміщеннях.
                              Г) Розробку необхідної експлуатаційної документації та контроль за систематичним її веденням.
                              Д) Інформування адміністрації об'єкта про всі випадки відмов та спрацювань установок.
                              Є) Своєчасне пред'явлення рекламацій:                                        - заводам-виробникам - у разі поставки некомплектних або неякісних приладів та устаткування;
                                        - монтажним організаціям - у разі виявлення неякісного монтажу або відхилень від проектної документації, не узгоджених із розробником проекту чи органами нагляду;
                                        - спеціальним обслуговуючим організаціям - за неякісне і несвоєчасне технічне обслуговування та ремонт установок.
                    2. Оперативний (черговий) персонал для контролю за працездатним станом УПС та АУП (оперативний персонал - для щоденного контролю; черговий персонал - для цілодобового). Функції оперативного (чергового) персоналу можуть суміщатися. Оперативний (черговий) персонал повинен знати:
                              А) Назву та місцезнаходження захищуваних приміщень.
                              Б) Порядок виклику пожежної охорони у разі одержання сигналу тривоги та взаємодії з пожежними підрозділами під час ліквідації пожежі та її наслідків.
                              В) Порядок визначення працездатності установки в період експлуатації.
                              Г) Порядок ведення експлуатаційної документації.
          Комплекс охоронно-пожежної сигналізації (далі - КОПС) повинен забезпечувати відокремлену видачу сигналів від пожежних сповіщувачів та охоронних датчиків. Апаратура УПС та КОПС повинна встановлюватися в місцях, недоступних для сторонніх осіб, і бути опломбована. Ручні пожежні сповіщувачі можуть установлюватися як окремо, так і разом з автоматичними пожежними сповіщувачами. Вони повинні функціонувати цілодобово і постійно утримуватися в чистоті. До них має бути забезпечений вільний доступ. У разі ремонту або несправності ручного ПС поруч має бути вивішена табличка з відповідним написом.Розміщення світлових і звукових сигнальних пристроїв тривоги повинно здійснюватися відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів. Приймально-контрольні прилади і станції УПС та КОПС треба встановлювати у приміщеннях з цілодобовим чергуванням персоналу. За наявності технічної можливості сигнали від приймально-контрольних приладів УПС та АУП слід виводити на пульти централізованого спостереження пожежної охорони.
 
Системи протидимного захисту
          Не менше одного разу на місяць слід проводити випробування систем протидимного захисту з увімкненням вентиляторів (ручним способом або від пожежних сповіщувачів), про що складається акт. Для підтримання систем протидимної вентиляції у працездатному стані необхідно:
                    1. Щотижня перевіряти стан вентиляторів, виконавчих механізмів, положення клапанів, заслонок; наявність замків та пломб на щитах електроживлення автоматичних пристроїв, захисного засклення на кнопках ручного пуску.
                    2. Періодично очищати від бруду та пилу (у зимовий час - від обледеніння) вентиляційні решітки, клапани, виконавчі механізми, плавкі замки, кінцеві вимикачі; регулювати натяг пасів трансмісії вентиляційних агрегатів, усувати несправності електричних пристроїв, вентиляційних установок, порушення цілості повітроводів та їх з'єднань.          Біля кнопок дистанційного пуску повинні бути пояснювальні написи (таблички) про їх призначення. Щит (пульт) ручного керування пристроями системи протидимного захисту повинен бути забезпечений інструкцією про порядок їх включення в роботу. Двері, які входять до системи протидимного захисту, повинні мати справні пристрої для самозачинення та ущільнюючі прокладки у притворах, а також засклення з армованого скла (або бути суцільними). Вентилятори систем протидимної вентиляції слід розміщати в окремих від вентиляторів інших систем приміщеннях. При цьому вентилятори димовидалення і підпору повітря не допускається розміщати в загальній камері. Пристрої для повітрозабору систем підпору повітря повинні розміщуватися таким чином, щоб виключити потрапляння в них продуктів горіння, які виходять із систем димовидалення та вікон будівель. У каналах димовидалення і підпору повітря прокладання будь-яких комунікацій не дозволяється. У черговому режимі димові клапани системи протидимного захисту на всіх поверхах повинні бути закриті.
 
Системи оповіщення людей про пожежу і керування евакуацією
          Системи оповіщення про пожежу повинні забезпечувати у відповідності з розробленими планами евакуації передавання сигналів оповіщення одночасно по всьому будинку (споруді), а за необхідності - послідовно або вибірково в окремі його частини (поверхи, секції тощо). Порядок використання систем оповіщення необхідно визначати в інструкціях з їх експлуатації та в планах евакуації, де потрібно також указувати осіб, котрі мають право приводити систему в дію. Кількість оповіщувачів, їх розміщення та потужність повинні забезпечувати необхідну чутність у всіх місцях перебування людей. Оповіщувачі-динаміки не повинні мати регуляторів гучності, підключення їх до мережі слід виконувати без роз'ємних пристроїв.
          Для передавання текстів оповіщення та керування евакуацією допускається використовувати внутрішні радіотрансляційні мережі та інші мережі мовлення, наявні на підприємстві (за умови забезпечення надійності оповіщення). Текст оповіщення повинен бути заздалегідь записаний на магнітофон (для іноземців текст оповіщення записується англійською або їхрідною мовою). Системи оповіщення та керування евакуацією необхідно виконувати з урахуванням можливості прямої трансляції мовного оповіщення та керівних команд через мікрофон для оперативного реагування в разі зміни обстановки або порушення нормальних умов евакуації. Приміщення, з якого здійснюється керування системою оповіщення, слід розміщувати на нижніх поверхах будівель, переважно біля входу на сходові клітки, у місцях з цілодобовим перебуванням чергового персоналу. У будівлях, де немає потреби в технічних засобах оповіщення про пожежу і керування евакуацією, керівник підприємства повинен наказом визначити порядок оповіщення людей про пожежу та призначити відповідальних за це осіб.
 
Засоби зв'язку
          Підприємства забезпечуються засобами зв'язку (телефонами, радіозв'язком, сповіщувачами), передбачаючи можливість використання їх для передавання повідомлення про пожежу в будь-який час доби.Номер телефону для виклику пожежної охорони - "101". Обов'язок щодо забезпечення засобами зв'язку підприємства покладається на їх власників. Потенційно небезпечні в пожежному відношенні підприємства повинні мати прямий телефонний зв'язок із найближчим підрозділом пожежної охорони або центральним пультом пожежного зв'язку населеного пункту. Необхідність улаштування такого зв'язку визначається територіальними органами державного пожежного нагляду. У разі відсутності на об'єкті телефонного зв'язку слід на видних місцях указувати (за допомогою написів, табличок) місцезнаходження найближчого телефону або спосіб виклику пожежної охорони. Питання № 2. Протипожежне водопостачання об’єктів господарювання АПК.
Зовнішнє протипожежне водопостачання
 Мережі протипожежного водогону
          Кожне підприємство АПК повинно бути забезпечене необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння. Мережі протипожежного водогону повинні забезпечувати потрібні за нормами витрату та напір води. У разі недостатнього напору на підприємствах необхідно встановлювати насоси, які підвищують тиск у мережі. Відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водогону населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які відають цими мережами водогону, а на території підприємств - їх власники або орендарі (згідно з договором оренди).
          Пожежні гідранти повинні бути справними і розміщуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями. Перевірка працездатності пожежних гідрантів повинна здійснюватися особами, що відповідають за їх технічний стан, не рідше двох разів на рік (навесні й восени). Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути очищені від бруду, льоду і снігу, в холодний період утеплені, а стояки звільнені від води. Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів рекомендується фарбувати в червоний колір. У разі відключення ділянок водогінної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний необхідно сповіщати про це підрозділи пожежної охорони.
          Для контролю працездатності мережі зовнішнього протипожежного водопостачання необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водогону повинне проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водогону. Пожежні гідранти повинні мати під'їзди з твердим покриттям. Біля місць розташування пожежних гідрантів повинні бути встановлені покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водогінної мережі (тупикова чи кільцева).
 
Пожежні резервуари
 Природні резервуари води, які використовуються для пожежогасіння
          У разі наявності на території об'єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м ) природних або штучних вододжерел - річок, озер, басейнів до них повинні бути влаштовані під'їзди з майданчиками (пірсами) розмірами не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року. Пожежні водойми та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6 х 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані.
 Штучні водойми
          Підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під'їздів до вододжерел на підприємстві покладається на його власника (орендаря). Пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води. 
          Біля місць розташування водойм повинні бути встановлені покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми. У разі неможливості безпосереднього забирання води з пожежного резервуара (водойми) слід передбачати приймальні (мокрі) колодязі об'ємом не менше 3 м3, з'єднані з резервуаром (водоймою) трубопроводом діаметром не менше 0,2 м. Перед приймальним (мокрим) колодязем на з'єднувальному трубопроводі необхідно розміщувати в окремому колодязі засувку з виведеним під кришку люка штурвалом. Витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути відновлений у якомога короткий термін. Пожежні водойми, як природні та штучні, повинні мати під'їзди з твердим покриттям. Не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водоймах та інших ємнісних спорудах.
 Водонапірні башти
          Водонапірні башти повинні бути забезпечені під'їздом і пристосовані для відбору води пожежною технікою будь-якої пори року. Не допускається використовувати для побутових та виробничих потреб запас води, призначений для пожежогасіння. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежною технікою.
 
Внутрішній протипожежний водогін
          Необхідність улаштування внутрішнього протипожежного водогону, кількість вводів у будівлю, витрати води на внутрішнє пожежогасіння та кількість струмин від пожежних кранів визначаються, виходячи з вимог чинних будівельних норм. Внутрішні пожежні крани слід установлювати в доступних місцях - біля входів, у вестибюлях, коридорах, проходах тощо.При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей. Пожежні крани повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". На дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу "ПК" порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони. Зовнішнє оформлення дверцят повинно відповідати вимогам чинних стандартів.
          Кожен пожежний кран має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними. Спосіб установлення пожежного крана повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання. Пожежний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в "гармошку" або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново. Використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням, не допускається. Пожежні крани не рідше одного разу на шість місяців підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні крани повинні постійно бути справними і доступними для використання.
          У неопалюваних приміщеннях узимку вода з внутрішнього протипожежного водогону повинна зливатись. При цьому біля кранів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або пуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса не обхідно ознайомити всіх працівників у приміщенні.
Насосні станції
          У приміщенні насосної станції повинні бути вивішені загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв'язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі слід надавати інформацію про їхнє призначення. Порядок увімкнення насосів-підвищувачів повинен визначатися інструкцією. Приміщення насосних станцій повинні бути опалюваними, у них не дозволяється зберігання сторонніх предметів і устаткування. Трубопроводи й насоси необхідно фарбувати у відповідний колір згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности", ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска. Предупреждающие знаки и маркировочные щитки". Пожежні насоси повинні перевірятися щомісяця й утримуватись у постійній експлуатаційній готовності. Не рідше одного разу на місяць повинна перевірятися надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання з реєстрацією результатів у журналі. Розміщення запірної арматури на всмоктувальних і напірних трубопроводах пожежних насосів повинне забезпечувати можливість заміни або ремонту будь-якого насоса, зворотного клапана, запірної арматури без припинення подавання води в зовнішню мережу протипожежного водопроводу. Біля входу в приміщення насосної станції слід розміщувати напис (табло) "Пожежна насосна станція" з освітленням уночі. Якщо насосна станція не має постійного чергового персоналу, то приміщення повинно замикатися на замок, а місце зберігання ключів зазначатися написом на дверях.
Питання № 3. Пожежна техніка, первинні засоби пожежогасіння об’єктів господарювання АПК.
Пожежна техніка 
          Кількість та номенклатура основних видів пожежної техніки для захисту підприємств (пожежних автомобілів, мотопомп, причепів тощо) регламентується вимогами державних та (або) галузевих стандартів, будівельних норм, правил та інших чинних нормативних актів. Використання пожежної техніки, у тому числі пожежного обладнання, інвентарю та інструменту, для господарських, виробничих та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням або навчанням протипожежних формувань, не дозволяється. У разі аварій та стихійного лиха застосування пожежної техніки для їх ліквідації можливе з дозволу органів державного пожежного нагляду.
          Пересувна пожежна техніка повинна втримуватися в опалюваних пожежних депо або спеціально призначених для цієї мети приміщеннях з температурою середовища не нижче 10° C. Ці приміщення повинні мати освітлення, телефонний зв'язок, тверде покриття підлоги, утеплені ворота, інші пристрої та обладнання, необхідні для забезпечення нормальних і безпечних умов роботи. Пожежні автомобілі, мотопомпи та причепи поставлені на бойове чергування або в резерв, повинні бути у повній готовності до виїзду за тривогою. Бути справними, мати повний комплект придатного до застосування пожежно-технічного озброєння, заправлені пальним, мастильними матеріалами, забезпечені запасом вогнегасних речовин.
          За кожним пожежним автомобілем, мотопомпою, пристосованою для завдань пожежогасіння технікою, слід закріпляти водія (моториста), який пройшов спеціальну підготовку. На пожежні автомобілі та мотопомпи повинні бути визначені бойові розрахунки. Підприємство, де організовано цілодобове чергування на виїзній пожежній техніці, зобов'язане щоденно інформувати про її боєготовність найближчий підрозділ Державної пожежної охорони. Пожежні автомобілі, мотопомпи у необхідні терміни піддаються випробуванням на відповідність вимогам нормативно-технічної документації за участю представників пожежної охорони та технічному обслуговуванню. Види, періодичність, зміст та технологічна послідовність робіт з технічного обслуговування повинні відповідати вимогам, установленим в експлуатаційній документації.
 
Первинні засоби пожежогасіння
          Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки підприємств АПК повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Норми належності первинних засобів пожежогасіння для конкретних об'єктів повинні встановлюватися галузевими правилами пожежної безпеки з урахуванням вимог щодо оснащення первинними засобами пожежогасіння. За відсутності норм належності вид та необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння допускається визначати відповідно до додатка 2. Правилами пожежної безпеки України. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Знаки повинні бути розміщені на видних місцях на висоті 2 - 2, м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).
 
Вогнегасники
          Вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень), а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі.Вони в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації. При цьому необхідно забезпечити їх захист від попадання прямих сонячних променів та безпосередньої дії опалювальних та нагрівальних приладів. Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати:
                                        - 15 м - для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини);
                                        - 20 м - для приміщень категорій Г, Д.
          Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом:
                              А) Навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення.
                              Б) Установлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби або на пожежні щити (стенди).
          Навішування вогнегасників на кронштейни, розміщення їх у тумбах або пожежних шафах повинні забезпечувати можливість прочитування маркувальних написів на корпусі. Вогнегасники, допущені до введення в експлуатацію, повинні мати:
                    1. Облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації.
                    2. Пломби на пристроях ручного пуску.
                    3. Бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами.
          Використані вогнегасники, а також вогнегасники із зірваними пломбами необхідно негайно направляти на технічне обслуговування. На перезарядження (технічне обслуговування) з об'єкта дозволяється відправити не більше 50 % вогнегасників від їх загальної кількості. Вогнегасники, встановлені за межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мінусових температур, повинні зніматися на холодний період. У такому разі на пожежних щитах та стендах повинна розміщуватися інформація про місце розташування найближчого вогнегасника.
Пожежні щити
          Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будівлях, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди) на яких вказуються їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежної охорони. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу "ПШ". Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації. На пожежних щитах (стендах) розміщують ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці, які повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати:
                              А) Захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів, захист знімних комплектуючих виробів від використання сторонніми особами не за призначенням.
                              Б) Зручність та оперативність зняття закріплених на щиті (стенді) комплектуючих виробів.
          Немеханізований пожежний ручний інструмент, розміщуний на підприємстві у складі комплектації пожежних щитів (стендів), підлягає періодичному обслуговуванню, яке включає такі операції:
                    1. Очищення від пилу, бруду та слідів корозії.
                    2. Відновлення фарбування з урахуванням вимог стандартів.
                    3. Випрямлення ломів та суцільнометалевих гаків для виключення залишкових деформацій після використання.
                    4. Відновлення потрібних кутів загострювання інструмента з дотриманням вимог стандартів.
          Відповідальними особами за своєчасне і повне оснащення об'єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками є власники цих об'єктів (або орендарі згідно з договором оренди).

Приложенные файлы

  • docx 26448461
    Размер файла: 36 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий