Добро і зло


Добро і зло — одвічні дві сили, що змагаються за владу у світі, але жодна з них не може перемогти, тому світ і існує досі.Але це висока патетика, а у звичайному людському житті все, з одного боку, виглядає значно простішим, а з другого, виявляється значно складнішим.Інколи людині ду*же важко відчути, де пролягає межа між добром і злом. Наприклад, тепер у світі багато сперечаються про евтаназію — штучне переривання життя людям, які дуже страждають від хвороби. Людей, які з милосердя вчиняють це, засуджують за законом. Але чи є евтаназія злом? До цього різні люди ставляться по-різному. Одні вважають, що не можна змушувати страждати хвору людину, якщо у неї вже немає сил жити. Інші ж стверджують, що вирішувати долю людини не може інша людина, це справа долі, Бога, але ні в якому разі не людська. І в одних, і в інших є слушні докази їхньої правоти. І можна погодитися з цими доказами, однак у кожному конкретному випадку треба вибирати конкретне рішення, і, можливо, в різних випадках варто вчиняти по-різному.Або згадаємо ще одну сучасну проблему: клонування живих істот. З одного боку, це доказ великих кроків науки вперед і можливість для людини перебороти смерть і старіння, розширити межі свого існування. З другого боку, чи має право людина брати на себе функції Бога, чи не принесе клонування стільки нещастя людству, як і деякі інші досягнення науки? Це питання теж залишається ще досі відкритим, і ми не можемо дати остаточну оцінку того, чи є клонування злом, чи добром?Та якщо не розглядати такі складні питання, а просто подумати над своїм власним, не таким вже й довгим життям, то теж можна згадати випадки, коли важко провести межу між добром і злом. І хоч здається, що це просто дрібнички, виявляється, що саме такі дрібнички інколи стають цеглинами, з яких ми будуємо наше життя.Ось ти даєш у черговий раз списати домашнє завдання своєму другові. Здається, що робиш йому добро, рятуючи від поганої оцінки. Але уяви, що колись у житті йому доведеться потрапити в ситуацію, де потрібні будуть саме ці знання, яких він зараз не отримав. Та й взагалі, чи не допомагаєш ти своїму другові ставати безвідповідальною і несамостійною людиною? То де ж пролягає межа між добром і злом? Виявляється, що навіть в кожній дрібниці варто шукати цю межу, варто прагнути добра, продумувати кожен свій крок.Кожен з нас знає, що в житті завжди треба говорити правду, і ми погоджуємося з цим і розуміємо сенс цієї вимоги. Однак чи варто говорити подрузі, що в цій сукні вона не дуже добре виглядає?А чи варто заявити комусь, що його ніхто не любить і не поважає, хай навіть це буде правда? Ми часто замислюємося над такими питаннями, бо правда буває дуже жорстокою і може знищити людину. І бувають такі ситуації, коли невідомо, принесе правда добро чи зло.Але людина завжди прагне бути доброю, тому що прагне залишатися людиною. І як би складно нам не було триматися добра, ми повинні це робити, тому що, як говорила Ліна Костенко:
Життя іде і все без коректур,і час летить, не стишує галопу……Єдиний, хто не втомлюється — час.А ми живі, нам треба поспішати.
Для людини головне — бути чесною із самою собою, чесною із близькими людьми, не чинити навмисного зла і намагатися необережними вчинками не завдати зла ненавмисного:
Людині бійся душу ошукать,бо в цьому схибиш — то уже навіки.
І нехай для кожного з нас, як кажуть, правда своя, однак людство і суспільство сформувало вічні цінності, яких треба дотримуватися. Ці ж заповіді записані у священній книзі людства — Біблії: не убий, не кради, возлюби свого ближнього.Людина завжди стоїть у своєму житті перед вибором, у кожну хвилину свого життя. І від її вибору залежить цінність її людської особистості. Тому й чинити вибір слід не’з чиєїсь волі, а свідомо, вдумливо, за своїм власним бажанням. Як говорила колись та ж Ліна Костенко, світ ділиться на чуму (я розумію це як світове зло) і її жертв. І людина мусить зробити чесний вибір: не стати на бік чуми. Тому давайте не будемо робити вигляд, що у світі найважливіші рішення приймуть і без нас, що «ваша хата скраю». Ми не просто коліщатка й гвинтики світової машини, ми люди, особистості, ми повинні будувати своє життя і життя навколо нас, повинні чинити добро.
Добро і зло — одвічна боротьба
У душі кожної людини завжди живуть дві несумісні речі — добро і зло. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важливо, щоб душі більшості з нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися там і перемогти. Інакше наша планета перетвориться на розсадник злої сили, здатної загубити увесь всесвіт.
Про одвічну боротьбу добра і зла відомо ще з часів створення Біблії, а може, і ще раніше. Якщо ж звернутися до усіх світових культур, то і там можна знайти згадки про цю смертельну боротьбу. Добро — це, звісно, Бог. Як тільки не називали того, з ким повсякчас бореться володар Всесвіту, Бог, — Рогатий, Мефістофель, Диявол, Сатана... Вже більше двох тисячоліть ведеться та боротьба, але й досі невідомо, хто у ній переміг. Чаша терезів схиляється то в один, то в другий бік. Здається, що ніколи ми не дізнаємося, чи переможуть добро, мир на нашій планеті.
Відомо, що Бог — це, перш за все, Любов. Любов до усього: до тварин, до травиці, до сонця, до землі, до пташини у небі, до матері, до коханих, до усього людства. Але чи багато зараз на Землі людей, які б дбали про усіх на цій планеті? Більшість з нас чомусь забули про милосердя, взаємодопомогу, доброту, яких нас вчить священне писання, і намагаються жити за якимись новими законами, які більше скидаються на "вовчі".
Мабуть, це і є ота одвічна боротьба добра і зла, про яку так багато говорять та пишуть.
Про цю боротьбу розповідали нам ще наші старенькі бабусі та дідусі — це казки. Чомусь у казках справедливість, правда — добро — завжди перемагають, незважаючи на, здавалося б, дуже важкі та нелегкі перешкоди. Знешкоджують і різноманітних страховиськ, і жахливих відьом, і нахабних мачух, і підступних тварин. Завжди у казках є щасливий кінець, який так і приваблює маленьких читачів та слухачів. Дітлахи знайомляться з ними з великою цікавістю, намагаючись наслідувати саме добрих героїв, маючи у маленьких серцях вже немалу ненависть до того ж Кощія чи Баби-Яги, які виступають завжди з поганого боку. А добрі Івани-царевичі, хоробрі солдати, богатирі стають втіленням дитячих мрій і наслідувань. Казки, я гадаю, саме і вчать доброті, милосердю, любові маленьких дітей; вони ніби є їхніми першими вчителями, хоч і у чарівному світі.
Коли людина дорослішає, вона зустрічається віч-на-віч з несправедливістю, заздрістю, злістю. Спочатку вона розгублюється, бо її вчили змалечку, що підступність та підлість завжди будуть покарані, що злість тільки знищує душу людини, що заздрість взагалі погана риса. І що ж тоді залишається робити цій людині, яка уперше зіткнулася зі злом? Отоді вона вже повинна сама вирішити, чи їй пристати до сил зла, чи залишитися вірною принципам добра, яким вчили її ще змалечку. Я гадаю, що краще вже йти до кінця, тобто залишатися доброю, незаздрісною, непідступною людиною, щоб інші могли на тебе покластися, щоб довіряли тобі. Я навіть і не уявляю собі, як важко живеться злим, заздрісним людям, які. вбачають у кожному загрозу для себе, свого благополуччя. Вони, так мені здається, не мають жодної спокійної хвилини, бо весь час їм видається, що їх хтось може обманути, обікрасти, зробити будь-яку підлість. І все це тому, що самі вони можуть це зробити, не вагаючись жодної миті. Оце і є справжня сутність злих людей. Недарма більшість з них має "чорне око", тобто може навести порчу чи щось подібне. Не дуже добре зустрічатися з такими людьми, яких, на жаль, стає усе більше у наш час. Дуже хочеться, щоб більшало, навпаки, добрих людей зі світлими душами, здатними протистояти усьому чорному. Тоді і настане перемога добра, любові, людяності, щедрості, тепла та справедливості.
Щоб змінити світ, щоб нарешті добро перемогло зло, потрібно змінити спочатку свій світогляд, світогляд своїх близьких, друзів — навчитися робити добро. Якщо кожен з нас стане добрим "чарівником", навчить цьому тих, кого любить, то тоді неодмінно добро буде переможцем у нелегкій боротьбі, яка ведеться з початку створення світу. Отже, вчімося добру, вчімося його робити для інших людей і чекатимемо, коли воно запанує на Землі як повноправний її володар.

Приложенные файлы

  • docx 25368201
    Размер файла: 17 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий