Методичні рекомендації — Щодо особливостей тимчасового доступу до речей і документів, тимчасового вилучення та арешту майна (..

МВС УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ СЛІДЧЕ УПРАВЛІННЯ














МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ТИМЧАСОВОГО ДОСТУПУ ДО РЕЧЕЙ І ДОКУМЕНТІВ, ТИМЧАСОВОГО ВИЛУЧЕННЯ ТА АРЕШТУ МАЙНА

























Київ 2012


Авторський колектив:


О.О. Крюков - начальник управління методичної та організаційно-аналітичної роботи ГСУ МВС України, полковник міліції


В.П. Кравченко - старший слідчий в особливо важливих справах управління методичної та організаційно-аналітичної роботи ГСУ МВС України, підполковник міліції




































зміст




Розділ 1
Тимчасовий доступ до речей і документів


Загальні положення тимчасового доступу до речей і документів
4

Клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів
5

Речі і документи, до яких заборонено доступ
7

Речі і документи, які містять охоронювану законом таємницю
7

Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів
10

Ухвала про тимчасовий доступ до речей і документів
13

Виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей
14

Наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів
15


Розділ 2
Тимчасове вилучення майна


16

Підстави тимчасового вилучення майна
16

Порядок тимчасового вилучення майна
17

Припинення тимчасового вилучення майна

18


Розділ 3
Арешт майна


Підстави для арешту майна
20

Клопотання про арешт майна
23

Розгляд клопотання про арешт майна
26

Вирішення питання про арешт майна
27


Скасування арешту майна
29

Виконання слідчим ухвали про арешт майна
31


Додатки
34

КЛОПОТАННЯ про тимчасовий доступ до речей і документів
ПРОТОКОЛ тимчасового доступу до речей і документів
ПРОТОКОЛ тимчасового вилучення майна
ПРОТОКОЛ тимчасового вилучення документів
ПРОТОКОЛ повернення тимчасово вилученого майна
ПРОТОКОЛ передання тимчасово вилученого майна
КЛОПОТАННЯ про арешт майна
ПРОТОКОЛ виконання ухвали про арешт майна

34
36
40
42
44
46
48
49

Використана література

51


Розділ 1
Тимчасовий доступ до речей і документів.

Загальні положення тимчасового доступу до речей і документів.
Порядок тимчасового доступу до речей і документів передбачено статтею 159 КПК України.
Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та в разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Тимчасовий доступ до речей і документів – це один із видів забезпечення кримінального провадження. Застосування такого заходу не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
– існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження;
– потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
– може бути виконане завдання, для досягнення якого слідчий, прокурор звернувся із клопотанням.
Сторонами кримінального провадження, які мають право звернутися до слідчого судді, суду із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, є: з боку обвинувачення – слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий та його представник; з боку захисту – підозрюваний, обвинувачений, підсудний, їхні захисники та законні представники.
Під річчю слід розуміти предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки.
Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини.
Особа, у володінні якої знаходяться речі і документи, зобов’язана надати можливість стороні кримінального провадження ознайомитися з ними тільки у разі прийняття слідчим суддею, судом рішення про тимчасовий доступ до речей та документів.
Суб’єкт сторони, якому надано це рішення, має право ознайомитися з ними, зробити їх копії, вилучити речі та документи.
Сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до будь-яких речей і документів. Виняток становлять лише речі і документи, зазначені в ст. 161 Кримиінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду. У цій ухвалі має бути зазначено: прізвище, ім’я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів; дату постановлення ухвали; положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу; прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, які мають надати тимчасовий доступ до речей і документів; назву, опис, інші відомості, які дають можливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ; розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і документи, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом; строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали; положення закону, які передбачають наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду.

Клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів
Сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 КПК України. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
У клопотанні зазначаються:
– короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
– правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність;
– речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;
– підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
– значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;
– можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;
– обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів це письмове звернення сторони кримінального провадження до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час провадження судового розгляду з проханням надати можливість ознайомитися з певними речами та документами, які мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зробити їх копії або вилучити їх.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування тимчасового доступу до речей і документів додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) щодо кримінального провадження, у рамках якого до слідчого судді, суду подається клопотання.
Сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до будь-яких речей і документів.
Не може бути наданий доступ до:
– листування або інших форм обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв’язку з наданням правової допомоги;
– об’єктів, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією.
Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням тільки за погодженням з прокурором, який здійснює нагляд за законністю провадження досудового розслідування. При вирішенні цього питання прокурор зобов’язаний ознайомитися з матеріалами, що дають підстави для тимчасового доступу до речей і документів, перевірити законність одержання доказів. Слідчий суддя не повинен брати до провадження клопотання слідчого, якщо воно не було погоджено з прокурором, або той із ним не погодився, або з клопотання незрозуміло, який саме прокурор дав згоду.
Клопотання починається з короткого викладення обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання. Далі вказуються кваліфікація кримінального правопорушення, речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати, підстави вважати, що вони перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи. Вказується важливість речей і документів щодо встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме: події кримінального правопорушення; винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми вини, мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення; виду та розміру шкоди, яку було завдано кримінальним правопорушенням; обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставин, що є підставою звільнення від кримінальної відповідальності.
У випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, зазначається про можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. В резолютивній частині клопотання міститься обґрунтування необхідності вилучення речей і документів.

Речі і документи, до яких заборонено доступ
Речами і документами, до яких заборонено доступ, є:
– листування або інші форми обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв’язку з наданням правової допомоги;
– об’єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією.
Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (ч. 1 ст. 45 КПК). Адвокат також є представником потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача (ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 63 КПК).
Одним із принципів діяльності адвокатури є принцип конфіденційності (ст. 4 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність”). У статті 9 Правил адвокатської етики наголошується на тому, що дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання правової допомоги. Одна із гарантій адвокатської діяльності полягає в тому, що забороняється втручання у приватне спілкування адвокатів зі своїми клієнтами. Тому сторони кримінального провадження не мають права звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про надання тимчасового доступу до: листування або інших форм обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв’язку з наданням правової допомоги; об’єктів, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією.

Речі і документи, які містять охоронювану законом таємницю
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать:
– інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за у мови нерозголошення авторства або джерела інформації;
– відомості, які можуть становити лікарську таємницю;
– відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій;
– конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю;
– відомості, які можуть становити банківську таємницю;
– особисте листування особи та інші записи особистого характеру;
– інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;
– персональні дані особи, що знаходяться в її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних;
– державна таємниця.
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана за умови нерозголошення авторства або джерела інформації.
Під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і продовжувані видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням (ч. 1 ст. 1, ст. 25 Закону України ,,Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”). Журналіст має право на збереження таємниці авторства та джерел інформації, за винятком випадків, коли ці таємниці обнародуються на вимогу суду.
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити лікарську таємницю. Визначення лікарської таємниці наведено у ст. 40 Закону України ,,Основи законодавства України про охорону здоров’я”. Медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій.
Під нотаріальною таємницею слід розуміти сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов’язки тощо (ст. 8 Закону України ,,Про нотаріат”).
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить конфіденційна інформація, у тому числі така, що містить комерційну таємницю. Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якої вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці (ст. 505 Цивільного кодексу України).
Комерційна таємниця є одним з об’єктів інтелектуальної власності.
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити банківську таємницю. Банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту. Банківською таємницею, зокрема, є:
1) відомості про стан рахунків клієнтів, у тому числі стан кореспондентських рахунків банків у Національного банку України;
2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
3) фінансово-економічний стан клієнтів;
4) система охорони банку та клієнтів;
5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи клієнта, її керівників, напрями діяльності;
6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;
7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;
8) коди, що використовуються банками для захисту інформації (ст. 60 Закону України ,,Про банки і банківську діяльність”).
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать особисте листування особи та інші записи особистого характеру. Особисті папери (документи, фотографії, щоденники, інші записи, особисті архівні матеріали тощо) фізичної особи є її власністю. Фізична особа має право на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов, телеграфних повідомлень та інших видів кореспонденції. Листи, телеграми тощо є власністю адресата (ч. 1 ст. 303, ч. 1 ст. 306 Цивільний кодекс України). Під особистим листуванням слід розуміти приватну кореспонденцію, яка передається поштовим зв’язком (листи звичайні, заказні, цінні, поштові перекази, телеграми, інші відправлення) або електронною поштою через комп’ютер.
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.
Оператор телекомунікацій – суб’єкт господарювання, який має право на здійснення телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж. Провайдер – це також суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж  і надання в користування каналів електрозв’язку.

Абонент – споживач телекомунікаційних послуг, який їх отримує на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі. Телекомунікаційна послуга – продукт діяльності оператора або провайдера телекомінікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій (ст. 1 Закону України ,,Про телекомунікації” ).
Оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність відомостей щодо споживачів, отриманих при укладанні договору, наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать персональні дані особи, що знаходяться в її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних.
Персональні дані – це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована. База персональних даних – іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних. Володілець бази персональних даних – фізична або юридична особа, якій законом або за згодою суб’єкта персональних даних надано право на обробку цих даних, яка затверджує мету обробки персональних даних у цій базі даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом (ст. 2 Закону України ,,Про захист персональних даних”).
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, також належить державна таємниця. Відомості, що становлять державну таємницю, – це інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України та яку рішенням державних експертів з питань таємниць визнано державною таємницею та включено до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю. Конкретні види інформації, яка належить до державної таємниці, зазначено в ст. 1 Закону України ,,Про державну таємницю”. Ними є інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку.

Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей документів
Після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, за винятком випадку, встановленого частиною другою цієї статті.
Якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
У повістці про судовий виклик, яку слідчий суддя, суд надсилає особі, у володінні якої знаходяться речі і документи, зазначається про обов’язок збереження речей і документів у тому вигляді, який вони мають на момент отримання судового виклику.
Слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою статті 163 КПК України. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
– перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
– самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв’язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
– не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин зазначених вище, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.
Слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів подається до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Після надходження до суду клопотання підлягає обов’язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день його надходження. Визначення судді для розгляду слідчим суддею або судом клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється цією системою під час його реєстрації.
Існує два порядки розгляду слідчим суддею, судом клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів.
Перший полягає у тому, що після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи. У повістці про судовий виклик, що слідчий суддя, суд надсилає особі, у володінні якої знаходяться речі і документи, зазначається про обов’язок збереження речей і документів у тому вигляді, в якому вони перебувають на момент отримання судового виклику. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Другий порядок застосовується, якщо сторона, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів. У такому випадку клопотання розглядається слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
Під час судового розгляду сторона, яка звернулася з клопотанням, має довести наявність достатніх підстав вважати, що речі або документи, про тимчасовий доступ до яких надійшло подання: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв’язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Сторона повинна також довести можливість використання як доказів відомостей, що містяться у речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів тільки у тому випадку, коли сторона кримінального провадження, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе наявність таких обставин. Під час розгляду питання про застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження сторони повинні надати слідчому судді, суду докази обставин, на які посилаються.
Якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя, суд зобов’язаний враховувати можливість без застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Ухвала про тимчасовий доступ до речей і документів
В ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено:
– прізвище, ім’я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів;
– дата постановлення ухвали;
– положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу;
– прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, які мають надати тимчасовий доступ до речей і документів;
– назва, опис, інші відомості, які дають можливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ;
– розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити вказані речі і документи, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом;
– строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення;
– положення закону, які передбачають наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду.
Ухвала слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частини.
У вступній частині ухвали має бути зазначено, який слідчий суддя, суд, де, коли, за участю яких суб’єктів кримінальної процесуальної діяльності розглянув клопотання сторони про тимчасовий доступ до речей та документів.
У мотивувальній частині ухвали викладається мотивування рішення слідчого судді, суду. Пояснюється, чому стороні надається право тимчасового доступу до речей і документів, на яких доказах слідчий суддя, суд ґрунтував свої міркування і висновки.
У резолютивній частині ухвали міститься конкретне формулювання рішення, яке приймає слідчий суддя, суд. Це рішення має ґрунтуватися на положеннях мотивувальної частини ухвали, логічно випливати з неї. Резолютивна частина ухвали повинна бути викладена чітко і ясно, щоб при її виконанні не виникало сумнівів щодо речей і документів, до яких надається доступ. У цій частині ухвали повинно міститися рішення слідчого судді, суду надати тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість їх вилучити.
Також вказується, що у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів, слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів, має право постановити ухвалу про проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів. Має бути вказано також, що ухвала залишається в силі протягом одного місяця з дня її постановлення.
Ухвала слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів складається у двох примірниках. Зазначеній в ухвалі слідчого судді, суду особі вручається оригінал ухвали та її копія. Другий примірник ухвали залишається у судовій справі.

Виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ
до речей і документів
Особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов’язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду.
Указана в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов’язана пред’явити особі, яка зазначена в ухвалі як володілець речей і документів, оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію.
Особа, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, зобов’язана залишити володільцю речей і документів опис речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду.
На вимогу володільця особою, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених документів. Копії вилучених документів виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів.
Оскільки ухвала слідчого судді, суду є обов’язковою для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, службовими особами і громадянами, жодні обставини не можуть бути поважними для відмови пред’явити або добровільно видати речі, документи, які вимагає уповноважена особа. Якщо володілець відмовляється виконати ухвалу слідчого судді, суду про надання доступу до речей та документів, йому роз’яснюється, що це спричиняє для нього негативні правові наслідки у вигляді проведення за судовим рішенням обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Перед проведенням цієї процесуальної дії особа, якій надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, пред’являє їх володільцю оригінал ухвали суду, вручає її копію та пропонує надати до них доступ.
Пред’явлення ухвали володільцю речі та документа гарантує його право знати, хто і на яких підставах проводить процесуальну дію.
Факт пред’явлення ухвали слідчого судді, суду, вручення її копії засвідчується підписом володільця на оригіналі цього судового рішення.
Якщо речі та документи вилучаються, складається їх опис, який вручається володільцю. В описі вилучених речей зазначається їх назва, кількість, міра, вага, матеріал, з якого вони виготовлені, та індивідуальні ознаки. В описі вилучених документів вказується їх назва та зміст. Копія опису вилучених речей та документів, складена слідчим, долучається до кримінального провадження.
Уповноважена особа, яка провадить процесуальну дію, зобов’язана залишити на вимогу володільця копію вилучених документів. Копії вилучених документів виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця за його згодою або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів. У разі неможливості виготовлення копій вилучених документів слідчий вносить до протоколу процесуальної дії запис про вимогу володільця надати їх копії. Вони виготовляються негайно після появи такої можливості та вручаються володільцю вилучених документів.

Наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
У разі якщо дозвіл на проведення обшуку надано за клопотанням сторони захисту слідчий суддя, суд доручає забезпечення його проведення слідчому, прокурору або органу внутрішніх справ за місцем проведення цих дій. Проведення обшуку здійснюється за участю особи, за клопотанням якої надано дозвіл на його проведення, згідно з положеннями КПК України.
Ухвала слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів набирає законної сили з моменту її оголошення.
Вона є обов’язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів застосовується кримінальна процесуальна санкція. Слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Така ухвала повинна відповідати вимогам, встановленим статтями КПК.
Якщо дозвіл на проведення обшуку надано за клопотанням сторони захисту, слідчий суддя, суд мотивованою ухвалою доручає його проведення слідчому, прокурору або органу внутрішніх справ за місцем проведення цих дій. Обшук проводиться за участю особи, яка звернулася з клопотанням про надання дозволу на його проведення.

Розділ 2. Тимчасове вилучення майна

Підстави тимчасового вилучення майна
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди;
2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом;
4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Тимчасове вилучення майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. При його застосуванні обмежується право особи, гарантоване ст.41 Конституції України. При тимчасовому вилученні майна підозрюваний фактично позбавляється можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про його арешт або повернення.
Під річчю слід розуміти предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки.
Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини. Гроші – це законний платіжний засіб, обов’язковий до приймання за номінальною вартістю на всій території України.
Таким платіжним засобом є грошова одиниця України – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Засоби вчинення кримінального правопорушення – це предмети матеріального світу, що застосовуються особою при вчиненні суспільно небезпечного діяння. Знаряддя кримінального правопорушення – це предмети, використовуючи які особа вчиняє фізичний вплив на матеріальні об’єкти.
Під предметом кримінального правопорушення розуміють предмети матеріального світу, у зв’язку з якими чи з приводу яких вчиняється таке правопорушення. Сліди кримінального правопорушення у вузькому розумінні – це матеріально фіксовані відображення зовнішньої будови одного об’єкта на іншому. Якщо такі сліди збереглися на речах, документах, вони тимчасово вилучаються. Винагорода за вчинення кримінального правопорушення – це гроші, цінності та інші речі, надані особі з метою схилити її до його вчинення. Доходи від набутих у результаті вчинення кримінального правопорушення речей, грошей – це все те, що набуто від реалізації майна, отриманого злочинним шляхом.
Під достатніми даними для проведення тимчасового вилучення майна розуміються відомості, що містяться в показаннях свідків, потерпілих, підозрюваних, у протоколах слідчих дій, а також одержані в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Порядок тимчасового вилучення майна
Тимчасове вилучення майна застосовується при затриманні особи у порядку, передбаченому статтями 207, 208 КПК України. Якщо затримання було проведено не уповноваженою службовою особою, вона зобов’язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно.
При передачі тимчасово вилученого майна складається протокол, в якому вказується, хто передав і яка уповноважена службова особа прийняла майно, із зазначенням його назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого воно виготовлено та індивідуальних ознак.
Тимчасове вилучення майна здійснюється також під час обшуку, огляду. Порядок проведення цих слідчих дій визначений у статтях 236, 237 КПК України.
Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти відповідний протокол.
Протокол складається з вступної, описової та заключної частини. Вступна частина повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; – особу, яка проводить процесуальну дію (її прізвище, ім’я, по батькові, займана посада); усіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (їх прізвища, ім’я, по батькові, дата народження та місце проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації; характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, та порядок їх використання. В описовій частині протоколу вказуються відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії речі, документи, гроші. У заключній частині протоколу зазначається про: тимчасово вилучені речі, документи, гроші; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.
Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із його текстом. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.
Уповноважена службова особа зобов’язана забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна. Процедура його зберігання визначена в Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104. Порядок зберігання залежить від того, що собою становить вилучене майно. Наприклад, гроші підлягають передачі на зберігання до фінансових органів. Документи зберігаються при справі, а інше майно – у спеціально пристосованих приміщеннях.

Припинення тимчасового вилучення майна
Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:
1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
2) за ухвалою слідчого судді чи суду у разі відмови в задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
3) у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 171, частиною шостою статті 173 КПК України.
Прокурор уповноважений винести постанову про визнання безпідставним тимчасове вилучення майна, коли немає достатніх підстав вважати, що вилучені речі, документи, гроші: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
У разі винесення слідчим суддею чи судом ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора, клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про арешт майна, тимчасово вилучене майно також повертається особі, у якої воно було вилучено. Таке рішення приймається, у разі якщо немає достатніх підстав вважати, що речі, які є майном підозрюваного, обвинуваченого, не відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.
Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі:
1) якщо клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна було подано до суду пізніше наступного робочого дня після вилучення майна;
2) клопотання про тимчасовий арешт майна надійшло до суду після закінчення 72 годин з моменту його вилучення.
Про можливість отримання володільцем вилученого у нього майна він повідомляється письмово. Копія повідомлення долучається до кримінального провадження.
У розписці отримувач вказує дані свого паспорта або іншого документа, який посвідчує його особу та місце проживання. У разі неможливості особистої явки власника майна воно може бути отримано за дорученням іншою особою, розписка якої разом з дорученням приєднується до кримінального провадження. Якщо власником є підприємство, установа, організація, майно передається під розписку їх представникам за наявності доручення, документа, що засвідчує особу.

Розділ. 3 Арешт майна

Підстави для арешту майна
Арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому порядку КПК України. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.
Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних чи юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи, не допускається.
Арешт майна
· це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого полягає у тимчасовому позбавленні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт майна має тимчасовий характер, оскільки остаточне рішення про те, що належить вчинити з майном, яке арештоване, буде вирішено судом при ухваленні вироку (ст. 368 КПК України).
Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можуть бути: батьки (усиновлювачі) або опікуни малолітньої особи чи інші фізичні особи, які на правових підставах здійснюють виховання малолітньої особи, що передбачено статтею 1178 Цивільного кодексу України (далі - ЦК); батьки (усиновлювачі) або піклувальники неповнолітньої особи (ст. 1179 ЦК); опікуни або заклади, які зобов’язані здійснювати нагляд за недієздатною фізичною особою (ст. 1184 ЦК); юридична або фізична особа за шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх службових обов’язків (ст. 1172 ЦК); особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє джерелом підвищеної небезпеки (ст. 1187 ЦК). Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні ці особи можуть бути, якщо до них пред’явлено цивільний позов під час кримінального провадження до початку судового розгляду у порядку, встановленому ст. 128 КПК України.
Арешт майна застосовується з метою забезпечення виконання вироку в частині цивільного позову чи можливої конфіскації майна в провадженні щодо кримінальних правопорушень, за які може бути застосовано додаткове покарання у вигляді конфіскації майна стаття 59 Кримінального кодексу України (далі –КК).
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права.
Нерухоме майно – це земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ст. 181 ЦК). Майновими правами інтелектуальної власності є: 
1) право на використання об’єкта права інтелектуальної власності;
2) виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності;
3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (ст. 424 ЦК).
До розрахункових документів, за допомогою яких можуть здійснюватися безготівкові розрахунки, належать: акредитиви, розрахункові чеки (чеки), банківські платіжні картки, векселя, інкасові доручення (розпорядження), платіжне доручення, платіжна вимога, платіжна вимога-доручення (ст. 1088 ЦК, Постанова Національного банку України № 22 від 21.01.2004 ,,Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”). Цінний папір
· це документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила, і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам (ст. 194 ЦК). Корпоративні права
· це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ст. 167 Господарського кодексу).
Майно, на яке накладається арешт, може перебувати у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Таке майно може перебувати як у вказаних осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України ,,Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна” № 3 від 31.03.1989 звернуто увагу на те, що при виконанні вироків у частині відшкодування матеріальної шкоди судам необхідно звертати стягнення на грошові суми та майно засудженого, що знаходяться в інших осіб. При запереченні володільцем факту належності засудженому грошей чи майна, переданих з метою приховання їх, вони можуть бути витребувані шляхом пред’явлення позову за підставами, передбаченими цивільним законодавством. Не підлягають конфіскації, а тому і не підлягають з цією метою арешту предмети першої необхідності, що використовуються особою і членами її родини. Перелік цих предметів визначено в Додатку до КК від 1960 року.
Арешт майна, як правило, полягає у забороні відчужувати майно
· один із способів здійснення власником правомочності розпоряджатися належним йому майном шляхом передачі цього майна у власність іншій особі. Заборона на використання майна (вилучати корисні властивості речі для задоволення потреб власника чи інших осіб), а також заборона розпоряджатися таким майном (визначати долю належної речі шляхом знищення, відчуження або передачі її в тимчасове володіння іншим особам) може бути застосована лише у випадках, коли її незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Не допускається накладення арешту на житлове приміщення шляхом заборони використання його, якщо в ньому на законних підставах проживають будь-які особи.
Під житлом, відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України ,,Про деякі питання застосування судами України законодавства при наданні дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства” № 2 від 28.03.2008, слід розуміти: 1) особистий будинок з усіма приміщеннями, які призначені для постійного чи тимчасового проживання в них, а також ті приміщення, які хоча й не призначені для постійного чи тимчасового проживання в них, але є складовою будинку; 2) будь-яке житлове приміщення, незалежно від форми власності, яке належить до житлового фонду і використовується для постійного або тимчасового проживання (будинок, квартира в будинку будь-якої форми власності, окрема кімната у квартирі тощо); 3) будь-яке інше приміщення або забудова, які не належать до житлового фонду, але пристосовані для тимчасового проживання (дача, садовий будинок тощо).
Згідно з вимогами ст. 17 Закону України від 23.02.2006 ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” судам необхідно враховувати, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини поняття «житло» охоплює не лише житло фізичних осіб. Воно може поширюватися на офісні приміщення, які належать фізичним особам, а також офіси юридичних осіб, їх філій та інші приміщення.
Правовою підставою арешту майна є ухвала слідчого судді або суду. Це положення обумовлено вимогою ст. 41 Конституції України, яка передбачає виключно судовий порядок позбавлення права власності.

Клопотання про арешт майна
З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову – також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави, у зв’язку з якими потрібно здійснити арешт майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.
До клопотання також мають бути додані оригінал и або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено:
1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Клопотання про застосування арешту майна на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
З клопотанням про арешт має право звертатися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову
· також цивільний позивач.
Фактичною підставою арешту майна є сукупність фактичних даних, що вказують на завдання кримінальним правопорушенням матеріальної чи моральної шкоди, заявлення цивільного позову про її відшкодування або можливість заявлення такого позову та накладення майнових стягнень, конфіскації майна за вироком суду.
Необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.
З метою встановлення майна чи коштів, на які може бути накладено арешт, слідчий може направити запити в: Бюро технічної інвентаризації, нотаріальні контори, державне підприємство «Інформаційний центр», управління державного архітектурно-будівельного контролю місцевих держадміністрацій, банківські установи, державні податкові адміністрації (інспекції); органи Державтоінспекції, органи Державної комісії з цінних паперів, Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України Держкомстату України, Український центр сертифікатних аукціонів та його регіональні відділення, державну інспекцію судноплавного нагляду та її структурні підрозділи на місцях, страхові організації. Оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання, мають бути додані до клопотання.
Цивільний позов пред’являється, якщо кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову або моральну шкоду (ч.1 ст. 128 КПК України).
У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено:
1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди. Розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, встановлюється виходячи з фактичної вартості викраденого чи пошкодженого майна. Вартість такого майна необхідно визначати з урахуванням його фактичного стану на момент вчинення кримінального правопорушення, а не на момент його набуття потерпілим. У провадженнях щодо кримінальних правопорушень економічної спрямованості визначення розміру шкоди здійснюється на підставі ревізії, інвентаризації, аудиту та бухгалтерської експертизи.
Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров’я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та вартості витрат на його лікування на день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Цивільний кодекс України не обмежує відшкодування витрат лише тими, які були витрачені на стаціонарне лікування, а визначає, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого (ч.1 ст. 1206 ЦК).
Певні особливості має визначення розміру відшкодування моральної шкоди. У постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. 2 ст. 23 ЦК).
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 23 ЦК).
Пункт 9 постанови Пленуму роз’яснює, що при визначенні розміру шкоди необхідно враховувати стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. При необхідності визначення розміру моральної шкоди може бути призначена судово-психологічна експертиза, порядок призначення та проведення якої регулюється Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, тобто має відповідати розміру цивільного позову.
У разі заподіяння особі шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них. Солідарну відповідальність по відшкодуванню шкоди несуть особи, діяння яких були об’єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій.
Є неприпустимим покладення солідарної відповідальності на осіб, яких хоча й притягнуто до кримінальної відповідальності в одному кримінальному провадженні, але за самостійні кримінальні правопорушення, не пов’язані спільним наміром, а так само на осіб, коли одних з них засуджено за корисливі кримінальні правопорушення, наприклад, за розкрадання, а інших
· за халатність, незважаючи на те, що дії останніх об’єктивно сприяли першим у вчиненні кримінального правопорушення.
До клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна додається витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання (ч. 6 ст. 132 КПК України).
Якщо клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна подано з порушенням визначених цією нормою строків (не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна), то майно, яке було тимчасово вилучене, має бути негайно повернуто особі, у якої воно було вилучено.

Розгляд клопотання про арешт майна
Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності – також захисника, законного представника.
Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.
Існує два порядки розгляду слідчим суддею, судом клопотання про арешт майна. Перший полягає у тому, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом за участю слідчого та прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності
· також захисника, законного представника.
Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Другий варіант полягає у розгляді клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Така необхідність може обумовлюватися наявністю обґрунтованої підозри вважати, що в разі повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна про наміри накласти арешт на їхнє майно, вони можуть його сховати, знищити, пошкодити тощо.
Слідчий суддя, суд повертає клопотання прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, якщо клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, а саме: не зазначено підстави, у зв’язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати; не додано оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Під час розгляду питання про застосування арешту майна сторони повинні надати слідчому судді, суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Обов’язок доказування обставин, які визначені в ст. 91 КПК України (подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням) покладається на слідчого, прокурора (ч. 1 ст. 92 КПК України). Якщо клопотання подає цивільний позивач, то він має вказати докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди ( ч. 3 ст.171 КПК України).
Слідчий суддя, суд зобов’язані на основі всебічного, повного й неупередженого дослідження обставин кримінального провадження з’ясувати характер і розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, наявність причинного зв’язку між вчиненим діянням і шкодою, що настала, роль і ступінь участі кожного в її заподіянні та чи відшкодовано шкоду повністю або частково.
Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна (показання, речові докази, документи, висновки експертів), або заслухати будь-якого свідка.

Вирішення питання про арешт майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;
4) наслідки арешту майна для інших осіб;
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Слідчий суддя, суд зобов’язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:
1) перелік майна, яке підлягає арешту;
2) підстави застосування арешту майна;
3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі;
4) заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно;
5) порядок виконання ухвали.
Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня надходження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
При визначенні обсягу майна, на яке накладається арешт, необхідно враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та наявність санкції у виді конфіскації майна. При цьому на нерухомість, грошові кошти та інші цінності, нажиті злочинним шляхом, арешт повинен накладатися у повному обсязі. Такий же виняток стосується і випадків, коли арешт на майно накладається з метою забезпечення його конфіскації.
При накладенні арешту на майно, що належить подружжю, необхідно з’ясовувати, яке з нього є роздільним, а що спільно нажитим. Майно, яке належало одному з подружжя до шлюбу, залишається їх роздільною власністю. Крім того, роздільною власністю визнається майно, отримане подружжям у спадок, як подарунок, різного роду премії тощо. Майно, що нажите подружжям протягом періоду шлюбу, вважається їх спільною власністю, незалежно від того, на кого воно оформлене. Спільним майном подружжя є, зокрема, вклади, придбана нерухомість та інше майно, придбане чи вироблене за рахунок їх спільної власності. На роздільне майно, що належить підозрюваному, обвинуваченому, арешт може бути накладений у повному обсязі. Тому перш ніж накладати арешт на спільне майно подружжя доцільно визначити в ньому частку підозрюваного, обвинуваченого.
Для встановлення вартості майна, на яке накладається арешт, можна запросити спеціаліста, яким може бути товарознавець чи оцінщик.
Оцінка майна, майнових прав
· це процес визначення їх вартості шляхом надання оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності (ст. 3 Закону України ,,Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001). Майном, яке може оцінюватися, вважаються об’єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід’ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об’єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд в ухвалі зазначає заборону відчужувати, розпоряджатися або користуватися та вказівку на таке майно.
Використання майна та заборона розпоряджатись таким майном можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню (ч. 4 ст.170 КПК України). Не допускається заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання представникові територіальної держадміністрації або житлово-експлуатаційної організації, державної служби охорони ОВС, а також організації, якій завдані збитки, або власникові цього майна чи його родичу, якому роз’яснюється його відповідальність за зберігання прийнятого майна, про що у нього відбирається розписка. У разі необхідності майно, на яке накладено арешт, може бути вилучене.
Твори мистецтва і антикваріат, предмети, що мають історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, на які накладено арешт, після проведення спеціальної експертизи і за погодженням з Міністерством культури України та Національною комісією з питань повернення культурних цінностей при Кабінетові Міністрів України, можуть бути передані на зберігання до державних музеїв, бібліотек, наукових та інших закладів.
Предмети релігійного культу, крім таких, що мають історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, можуть бути передані на зберігання релігійним організаціям.
Арешт майна або відмова у ньому можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, а тому з метою забезпечення можливості реалізації цього права копія ухвали надсилається заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Скасування арешту майна.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду.
Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд , вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Арешт майна має бути скасованим, якщо відпали підстави його застосування або арешт було накладено необґрунтовано.
Питання про скасування арешту майна розглядається на підставі клопотання підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, інших власників або володільців майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна.
Неприбуття вказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, а з метою забезпечення арешту майна клопотання може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна.
Необхідність скасування накладення арешту майна можуть обумовити такі обставини: відшкодування підозрюваним, обвинуваченим завданої ним шкоди, з метою забезпечення відшкодування якої був накладений арешт; зміна кваліфікації дій підозрюваного, обвинуваченого на статтю КК України, санкція якої не передбачає додаткового виду покарання у виді конфіскації майна, якщо арешт майна був накладений саме з метою її забезпечення; встановлення обставин, які свідчать, що майно, на яке накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України; помилкове накладення арешту на майно осіб, які не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.
Клопотання про скасування арешту майна має бути розглянуто під час досудового розслідування слідчим суддею, а під час судового провадження – судом в строк не пізніше 3 днів після його надходження.
Особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно, повідомляється про час та місце розгляду.
Зміст повідомлення має відповідати вимогам, визначеним в ст. 112 КПК України.
Рішення про скасування арешту майна може прийняти прокурор при закритті кримінального провадження повністю або в тій частині обвинувачення, в межах якого був накладений арешт на майно.
Рішення прокурора про закриття кримінального провадження можуть бути оскаржені заявником, потерпілим, підозрюваним протягом 10 днів з моменту прийняття цього рішення (ч. 1 ст. 303, ст. 304 КПК України), рішення про скасування арешту майна має бути виконано після вступу в силу рішення про закриття провадження, тобто по закінченні 10-денного строку з моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження і повідомлення про це зацікавлених осіб.
Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. Суд відмовляє в цивільному позові у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення. Цивільний позов залишається без розгляду у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення; якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач чи його представник. Якщо цивільний позов залишено без розгляду, то особа має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства (ч. 7 ст. 128 КПК України). У таких випадках питання про арешт майна вирішується в порядку цивільного судочинства.
Арешт може бути скасовано як повністю, так і стосовно конкретного майна або його певної частини. Для цього за наявності певних підстав можливо виділити частину майна з арешту (наприклад, суму відшкодованої шкоди, завданої кримінальним правопорушенням). У разі скасування арешту на окремі види майна (нерухомість, автотранспортні засоби, цінні папери, банківські вклади) копію ухвали слідчого судді чи суду про скасування арешту необхідно направляти у відповідні органи і установи, що інформувались про арешт цього майна. Повернення майна, звільненого від арешту, доцільно оформляти протоколом повернення майна, який слід складати у трьох примірниках, один з яких вручати власнику майна, другий
· особі, що здійснювала зберігання майна, третій
· долучати до матеріалів кримінального провадження.

Виконання слідчим ухвали про арешт майна
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді або суду про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно в порядку, визначеному в даній ухвалі. Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено в Закону України ,,Про виконавче провадження” від 21.04.1999.
Властивості, якими наділено деяке майно, певним чином впливають на специфіку процедури накладення арешту. Це стосується накладення арешту на нерухоме майно, грошові кошти, що знаходяться у банках чи кредитних установах, цінні папери.
Порядок виконання арешту нерухомого майна визначений у Законі України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004, де зазначено, що державна реєстрація обтяження (заборона розпоряджатися або користуватися нерухомим майном) проводиться на підставі заяви органу або посадової особи, якою встановлюється заборона на розпорядження нерухомим майном за наявності рішення органів досудового провадження. Однією з підстав внесення до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна є заява про реєстрацію обтяження об’єкта нерухомого майна, що подається у зв’язку з накладенням арешту на об’єкти нерухомого майна (п. 2.1. «Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна», затверджене Наказом Міністерства Юстиції України від 09.06.1999 №31/5 (у редакції наказу Міністерства Юстиції України від 18.08.2004 № 85/5). Органи та посадові особи в день накладення арешту надсилають реєстратору заяву встановленого зразка.
Накладення арешту на грошові вклади означає виключення цих грошових коштів з цивільного обігу на певний період, заборону відповідній особі реалізувати своє право на розпорядження цими грошовими коштами.
Частина 2 ст. 59 Закону України ,,Про банки і банківську діяльність” визначає, що зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми. Арешт на вклади тягне за собою припинення банком будь-яких витратних операцій по рахунку в межах суми, визначеної в рішенні слідчого судді чи суду.
Арешт не може бути накладений на кореспондентські рахунки банку. Порядок інформування банківських установ, що знаходяться за межами України, про вилучення банківських документів, про наявність коштів у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України, визначається відповідними міжнародними угодами.
У разі накладення арешту на іменні цінні папери у документарній формі копія рішення надсилається реєстратору або емітенту, що веде реєстр власників іменних цінних паперів згідно із законодавством, а у разі накладення арешту на цінні папери, випущені у бездокументарній формі, або знерухомлені цінні папери
· зберігачу. Цінні папери, на які накладено арешт, підлягають опису в порядку, передбаченому законодавством.
У процесі проведення опису цінних паперів складається акт за встановленою формою, в якому зазначається їх вид, найменування випуску, категорія та кількість. Виявлені під час опису іменні цінні папери у документарній формі та цінні папери на пред’явника у документарній формі, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню та негайній передачі на зберігання до установ Національного банку.
Крім того, іменні цінні папери у документарній формі обмежуються в обігу шляхом їх блокування реєстроутримувачем на особовому рахунку власника. Блокування полягає в припиненні реєстрації переходу права власності на іменні цінні папери, обтяжені зобов’язаннями. Цінні папери, випущені у бездокументарній формі, та знерухомлені цінні папери, на які накладено арешт, обмежуються в обігу шляхом здійснення зберігачем відповідної облікової операції невідкладно після отримання копії постанови державного виконавця. У цьому разі частина або вся кількість цінних паперів на рахунку власника обмежується в обігу шляхом виконання відповідного облікового запису.
Особи, яким передано на зберігання майно, на яке накладено арешт, (керівник банку, представник територіальної держадміністрації або житлово-експлуатаційної організації, власник цього майна чи його родич) попереджаються про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт.
Слідчому судді
__________________________________
(назва місцевого суду)
__________________________________

КЛОПОТАННЯ
про тимчасовий доступ до речей і документів

Місто (сел.)________________ «___»________20 ___ року

____________________________________________________________________,
(слідчий, посада, найменування органу, ініціали, прізвище)
розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ___________ від «____» ________20__ року, за ознаками ___________________________________________________________, -
(правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті)
закону України про кримінальну відповідальність)

ВСТАНОВИВ:
____________________________________________________________________
(короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; правова
____________________________________________________________________
кваліфікація кримінального правопорушення за законом України про кримінальну відповідальність;
____________________________________________________________________
перелік речей і документів, тимчасовий доступ до яких планується отримати; підстави вважати, що речі і
____________________________________________________________________
документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
____________________________________________________________________
значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість
____________________________________________________________________
використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами
____________________________________________________________________
встановити обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання
________________________________________________________________________________________________
клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;
____________________________________________________________________
обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується сторонами
____________________________________________________________________ кримінального провадження)
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказані речі і документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, необхідно отримати
_________________________________________________________________,
(тимчасовий доступ до речей і документів та (за необхідності) можливість їх вилучити)
які перебувають (або можуть перебувати) у володінні
____________________________________________________________________,
(прізвище, ім'я, по батькові, дата народження фізичної особи; реквізити юридичної особи)

керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 159-164 КПК України, -
ПРОШУ:

Надати ____________________________________________________
(тимчасовий доступ до речей і документів та (за необхідності) можливість їх вилучення)
____________________________________________________________________,
(перелік речей і документів)
що перебувають (або можуть перебувати) у володінні
____________________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові, дата народження фізичної особи; реквізити юридичної особи)


Додатки: 1. ___________________________________________ на __арк.
(копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання)
2. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № _____ від «___» ________ 20 __ року.


Слідчий_________________________________________________________ (посада, найменування органу, підпис, прізвище, ініціали)

«ПОГОДЖЕНО»
Прокурор________________________________________________________ (посада, найменування органу, підпис, прізвище, ініціали)
«___»________20 ___ року.

ПРОТОКОЛ
тимчасового доступу до речей і документів

Місто (сел.)________________ «___»________20 ___ року

____________________________________________________________________
(слідчий, посада, найменування органу, ініціали, прізвище)
у період часу з «__» години «__» хвилин до «__» години «__» хвилин у приміщенні _____________________________________________________, розташованому за адресою: ____________________________________________, керуючись ст.ст.103-107, ст.165 КПК України, у присутності ________________
(особа, яка зазначена в
____________________________________________________________________ ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів,
_____________________________________________________________________________________________
із зазначенням її прізвища, ім'я, по батькові, дати народження та місця мешкання)
за участі понятих, яким роз’яснені вимоги ч. 3 ст. 66 КПК України про їх обов’язок не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії:
____________________________________________________________________
(їх прізвище, ім'я, по батькові, дата народження та місце проживання, підпис)
________________________________________________________________________________________________________________________________________,

заздалегідь повідомивши учасникам цієї процесуальної дії про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання: _______________
____________________________________________________________________
(характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються ____________________________________________________________________
при проведенні цієї процесуальної дії, підписи осіб)
____________________________________________________________________,

на підставі ухвали слідчого судді _______________________________________
(назва місцевого суду, прізвище, ініціали слідчого судді)
від «__» _____________ 20__ року про тимчасовий доступ до речей і документів ознайомився із _____________________________________________
(перелік речей та документів, до яких їх володільцем фактично надано
____________________________________________________________________
тимчасовий доступ)
___________________________________________________________________
____________________________________________________________________
___________________________________________________________________
Перед початком цієї процесуальної дії _____________________________
(особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді,
___________________________________________________________________
суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів)
пред’явлено оригінал вищезазначеної ухвали суду, вручено її копію та роз’яснено, що відповідно до ст.166 КПК України у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями Кримінального процесуального кодексу України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
При ознайомленні із змістом документів встановлено ________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
____________________________________________________________________
___________________________________________________________________
(опис речей та документів)
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
(зазначення про вилучення речей та документів, якщо на це надано дозвіл в ухвалі суду, спосіб їх упакування для надійного збереження із засвідченням підписами понятих)

Володільцю залишено опис вилучених речей та документів, його копія додається до цього протоколу.
З протоколом ознайомлені: ______________________________________
____________________________________________________________________
(спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу, зауваження і доповнення з боку учасників процесуальної дії; прізвище, ініціали, підпис)
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

У зв’язку з тим, що особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії __________________________________, відмовилася підписати протокол, їй надано право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання: ___________________________________________________________________
(пояснення, підпис)
____________________________________________________________________.

Факт надання (або відмови від надання) письмових пояснень особи щодо причин відмови підписати протокол засвідчується підписом її захисника (законного представника), а в разі його відсутності - понятих: ___________________________________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)
У зв’язку з тим, що особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою
___________________________________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)


Володілець документів: _________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)

Поняті: _________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)
_________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)


Протокол склав:

____________________________________________________________________ (слідчий, посада, найменування органу, підпис, прізвище, ініціали)

Додаток до протоколу тимчасового доступу до речей і документів
від «__» _________ 20__ року

ОПИС
речей і документів, які були вилучені на підставі
ухвали слідчого судді, суду


Місто (сел.) ______________ «____» _________20__ року

____________________________________________________________________
(опис речей і документів, вилучених на підставі ухвали слідчого судді, суду, із зазначенням
____________________________________________________________________
їх індивідуальних ознак)
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________


____________________________________________________________________ (слідчий, посада, найменування органу, підпис, прізвище, ініціали)

ПРОТОКОЛ
тимчасового вилучення майна

Місто (сел.)________________ «___»________20 ___ року

____________________________________________________________________
(слідчий, посада, найменування органу, ініціали, прізвище)
у період часу з «___» год. «___» хв. до «___» год. «___» хв., у приміщенні (на території) ________________________________________________________
____________________________________________________________________,
(місце тимчасового вилучення майна або його передачі)
керуючись ст. ст. 103-107, ст. 167-168 КПК України, у присутності осіб, яким роз’яснені вимоги ч. 3 ст. 66 КПК України про їх обов’язок не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії: ____________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________,
(їх прізвище, ім'я, по батькові, дата народження та місце проживання, підпис)
яким заздалегідь повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання: _____________________________________
(характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються
___________________________________________________________________
при проведенні цієї процесуальної дії, підписи осіб)
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________,
тимчасово вилучив майно:
____________________________________________________________________
(особа, у якої вилучається, або яка передає вилучене майно, послідовність дій, отримані в результаті
___________________________________________________________________
процесуальної дії відомості, виявлені та/або надані речі і документи та спосіб їх ідентифікації)
________________________________________________________________________________________________________________________________________.
З протоколом ознайомлені: ______________________________________
____________________________________________________________________
(спосіб ознайомлення, зауваження і доповнення учасників процесуальної дії; прізвище, ініціали, підпис)
________________________________________________________________________________________________________________________________________
У зв’язку з тим, що особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії __________________________________, відмовилася підписати протокол, їй надано право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання: ____________________________________________________________________
(пояснення, підпис)
____________________________________________________________________.

Факт надання (або відмови від надання) письмових пояснень особи щодо причин відмови підписати протокол засвідчується підписом її захисника (законного представника), а в разі його відсутності - понятих: ___________________________________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)
У зв’язку з тим, що особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою: _____________________________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)


Особа, у якої
тимчасово вилучено майно: ______________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)


Поняті: _________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)
_________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)


Протокол склав:

____________________________________________________________________ (слідчий, посада, найменування органу, підпис, прізвище, ініціали)

ПРОТОКОЛ
тимчасового вилучення документів

Місто (сел.)________________ «___»________20 ___ року

____________________________________________________________________
(слідчий, посада, найменування органу, ініціали, прізвище)
під час законного затримання, у період часу з «___» год. «___» хв. до «___» год. «___» хв., у приміщенні (на території) ___________________________________
____________________________________________________________________,
(місце затримання)

керуючись ст. ст. 104-107, ст. 148, ст. 149 КПК України, у присутності осіб: ____________________________________________________________________
(їх прізвище, ім'я, по батькові, дата народження та місце проживання)
________________________________________________________________________________________________________________________________________,
яким заздалегідь повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання: _____________________________________
____________________________________________________________________
(характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються ____________________________________________________________________
при проведенні цієї процесуальної дії, підписи осіб)
____________________________________________________________________,
тимчасово вилучив документи, що посвідчують користування спеціальним правом:_____________________________________________________________
(вид спеціального права, послідовність дій, отримані в результаті процесуальної дії відомості, ___________________________________________________________________
виявлені та/або надані речі і документи та спосіб їх ідентифікації)
________________________________________________________________________________________________________________________________________.
З протоколом ознайомлені: ______________________________________
____________________________________________________________________
(спосіб ознайомлення, зауваження і доповнення учасників процесуальної дії; прізвище, ініціали, підпис)
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.
У зв’язку з тим, що особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, їй надано право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання. Така особа пояснила, що: ___________________________________________________________________
(пояснення, підпис)
____________________________________________________________________.
Факт надання письмових пояснень особи щодо причин відмови підписати протокол засвідчується підписом її захисника (законного представника): _______________________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)
У зв’язку з тим, що особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою:
___________________ __________________________
(підпис) (прізвище, ініціали затриманої особи)


Протокол склав:
____________________________________________________________________ (слідчий, посада, найменування органу, підпис, прізвище, ініціали)


ПРОТОКОЛ
повернення тимчасово вилученого майна

Місто (сел.)________________ «___»________20 ___ року

____________________________________________________________________
(слідчий, посада, найменування органу, ініціали, прізвище)
у період часу з «___» год. «___» хв. до «___» год. «___» хв., у приміщенні (на території) ___________________________________________________________
____________________________________________________________________,
(місце тимчасового вилучення майна або його передачі із зазначенням адреси)
керуючись ст.ст.103-107, п.3 ч.1 ст.169, ч.5 ст.171 КПК України, у присутності осіб, яким роз’яснені вимоги ч. 3 ст. 66 КПК України про їх обов’язок не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії: ________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________,
(їх прізвище, ім'я, по батькові, дата народження та місце проживання, підпис)
яким заздалегідь повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання: _____________________________________
(характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються
___________________________________________________________________
при проведенні цієї процесуальної дії, підписи осіб)
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________,

повернув підозрюваному _____________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові, дата народження та місце проживання)
тимчасово вилучене у нього «___» ____________ 20__ року у період з «__» години «__» хвилин до «__» години «__» хвилин майно:
____________________________________________________________________
(опис повернутого майна та спосіб його ідентифікації)
___________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________,
оскільки клопотання слідчого про арешт цього майна слідчому судді (суду) не подавалось.
Підозрюваний ____________________ підтверджує, що тимчасове вилучене майно повертається йому в первісному вигляді, претензії щодо його цілісності відсутні.
З протоколом ознайомлені: ______________________________________
____________________________________________________________________
(спосіб ознайомлення, зауваження і доповнення учасників процесуальної дії; прізвище, ініціали, підпис)
________________________________________________________________________________________________________________________________________
У зв’язку з тим, що особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії __________________________________, відмовилася підписати протокол, їй надано право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання: ____________________________________________________________________
(пояснення, підпис)
____________________________________________________________________.

Факт надання (або відмови від надання) письмових пояснень особи щодо причин відмови підписати протокол засвідчується підписом її захисника (законного представника), а в разі його відсутності - понятих: ___________________________________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)
У зв’язку з тим, що особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою: _____________________________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)


Підозрюваний: _________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)


Поняті: _________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)
_________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)


Протокол склав:

____________________________________________________________________ (слідчий, посада, найменування органу, підпис, прізвище, ініціали)

ПРОТОКОЛ
передання тимчасово вилученого майна


Місто (сел.)________________ «___»________20 ___ року

____________________________________________________________________
(слідчий, посада, найменування органу, ініціали, прізвище)
у період часу з «__» години «__» хвилин до «__» години «__» хвилин у приміщенні _____________________________________________________, розташованому за адресою: ____________________________________________, керуючись ст.ст.103-107, 167-168 КПК України, у присутності _____________
(особа, яка здійснила
____________________________________________________________________ законне затримання в порядку, передбаченому статтями 207, 208 КПК України, доставила затриману особу
_____________________________________________________________________________________________
до слідчого, прокурора та передає йому тимчасово вилучене майно - із зазначенням її прізвища, ім'я, по батькові, дати народження та місця мешкання)
за участі понятих, яким роз’яснені вимоги ч. 3 ст. 66 КПК України про їх обов’язок не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії:
____________________________________________________________________
(їх прізвище, ім'я, по батькові, дата народження та місце проживання, підпис)
________________________________________________________________________________________________________________________________________,

заздалегідь повідомивши учасникам цієї процесуальної дії про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання: _______________
____________________________________________________________________
(характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються ____________________________________________________________________
при проведенні цієї процесуальної дії, підписи осіб)
____________________________________________________________________,
передає ____________________________________________________________
___________________________________________________________________,
(опис тимчасово вилученого майна, що передається слідчому, прокурору, спосіб його ідентифікації)
що «___» ____________ 20__ року о «__» годині «___» хвилин було тимчасово вилучено у __________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові, дата народження та місце проживання затриманого)
під час його законного затримання безпосередньо після вчинення ____________
___________________________________________________________________
(кримінальне правопорушення та його кваліфікація)
Передане майно ________________________________________________
___________________________________________________________________
(зазначити спосіб його упакування для надійного збереження із засвідченням підписами понятих)

З протоколом ознайомлені: ______________________________________
____________________________________________________________________
(спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу, зауваження і доповнення з боку учасників процесуальної дії; прізвище, ініціали, підпис)
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

У зв’язку з тим, що особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії __________________________________, відмовилася підписати протокол, їй надано право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання: ___________________________________________________________________
(пояснення, підпис)
____________________________________________________________________.

Факт надання (або відмови від надання) письмових пояснень особи щодо причин відмови підписати протокол засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих: ___________________________________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)
У зв’язку з тим, що особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою
___________________________________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)

Особа, яка передає
тимчасово вилучене майно: _________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)

Затриманий: _________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)


Поняті: _________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)
_________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)


Протокол склав:

____________________________________________________________________ (слідчий, посада, найменування органу, підпис, прізвище, ініціали)


Слідчому удді ___________________
__________________________________
(назва місцевого суду)
__________________________________

КЛОПОТАННЯ
про арешт майна

Місто (сел.)________________ «___»________20 ___ року

____________________________________________________________________,
(слідчий, посада, найменування органу, ініціали, прізвище)
розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ___________ від «____» ________20__ року, за ознаками ___________________________________________________________, -
(правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті)
закону України про кримінальну відповідальність)

ВСТАНОВИВ:
________________________________________________________________________________
(короткий виклад обставин кримінального правопорушення; підстави, у зв'язку з якими потрібно
________________________________________________________________________________
здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують
________________________________________________________________________________
право власності на майно, що належить арештувати; для клопотання про арешт майна підозрюваного,

____________________________________________________________________________________________ обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову - розмір шкоди, завданої кримінальним
________________________________________________________________________________
правопорушенням; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди)

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131-132, 170-171 КПК України, -

ПРОШУ:

Накласти арешт на зазначене в клопотанні майно ____________________________________________________________________
(процесуальний статус особи, на майно якої накладається арешт, прізвище, ім’я та по батькові)

Додатки: 1. ________________________________________________ на ___ арк.
(Оригінали або копії документів, які обґрунтовують клопотання).
2. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № __________
від «___» ________ 20 __ року.

Слідчий_________________________________________________________ (посада, найменування органу, підпис, прізвище, ініціали)

«ПОГОДЖЕНО»
Прокурор________________________________________________________ (посада, найменування органу, підпис, прізвище, ініціали)
«___»________20 ___ року

ПРОТОКОЛ
виконання ухвали про арешт майна

Місто (сел.)________________ «___»________20 ___ року

____________________________________________________________________,
(слідчий, посада, найменування органу, ініціали, прізвище)
у період часу з «___» год. «___» хв. до «___» год. «___» хв., у приміщенні (на території) ___________________________________________________________
____________________________________________________________________,
(місце тимчасового вилучення майна або його передачі із зазначенням адреси)
керуючись ст.ст.103-107, 175 КПК України, у присутності осіб, яким роз’яснені вимоги ч. 3 ст. 66 КПК України про їх обов’язок не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії: _____________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________,
(їх прізвище, ім'я, по батькові, дата народження та місце проживання, підпис)
яким заздалегідь повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання: _____________________________________
(характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються
___________________________________________________________________
при проведенні цієї процесуальної дії, підписи осіб)
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________,
склав цей протокол про те, що відповідно до ухвали слідчого судді від «___» __________ 20__ року про арешт майна
___________________________________________________________________ (процесуальний статус особи, на майно якої накладається арешт)
йому заборонено відчуження належного йому ____________________________
___________________________________________________________________ ___________________________________________________________________ (перелік майна)
У зв’язку із зазначеним ____________________________________
(особа, майно якої арештовано)
роз’яснюється, що у разі невиконання ухвали слідчого судді, тобто відчуження вищезазначеного майна, він (вона) може бути притягнутий(а) до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України.

З протоколом ознайомлені: ______________________________________
____________________________________________________________________
(спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу, зауваження і доповнення з боку учасників процесуальної дії; прізвище, ініціали, підпис)
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

У зв’язку з тим, що особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії __________________________________, відмовилася підписати протокол, їй надано право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання: ___________________________________________________________________
(пояснення, підпис)
____________________________________________________________________.

Факт надання (або відмови від надання) письмових пояснень особи щодо причин відмови підписати протокол засвідчується підписом її захисника (законного представника), а в разі його відсутності - понятих: ___________________________________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)
У зв’язку з тим, що особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою
___________________________________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)


Особа, майно якої арештовано: _________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)


Поняті: _________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)
_________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)


Протокол склав:

____________________________________________________________________ (слідчий, посада, найменування органу, підпис, прізвище, ініціали)

Використана література
1. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квітня 2012 р. // Голос України. 19 травня 2012. - № 90-91.;
2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М.Потебенька. - К., 2011;
3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. / О.М. Є.М. Блажівський, Є.П. Бурдоль та ін..; за заг. Ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, А.В. Портнова. – Х. : Право, 2012 . – 768 с.;
4. Постанови Пленумів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України в кримінальних справах та адміністративних провадженнях : (офіс . тест). / Упоряд. С.А. Кузьмін, М.С. Кучеренко. – К. : Паливода А.В., 2012. - 612;
5. Збірник нормативно-правових актів України, регламентують окремі питання кримінального провадження: [упоряд. С.М. Альфоров, С.М. Міщенко, В.І. Фаринник та ін.]; за заг. Ред.. В.І. Слідпченка. – Київ : ТОВ «АРТ-Дизайн», 2012. – 250с.;
6. Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (загальна та особлива частина) Національна академія внутрішніх справ - 2012;
7. Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012;
8. Закон України ,,Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 09.05.2011;
9. Закон України ,,Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19.11.1992;
10. Закон України ,,Про нотаріат” від 19.11.2012;
11. Закон України ,,Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000;
12. Закон України ,,Про захист персональних даних” від 01.06.2010;
13. Постанова Національного банку України № 22 від 21.01.2004 ,,Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”;
14. Закон України ,,Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001;
15. Інструкція про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, яка затверджена наказом Генеральної прокуратури України, МВС України, ДПА України, СБ України, Верховним Судом України, Державною судовою адміністрацією України від 27.08.2010 № 51/401/649/471/23/125;
16. Закон України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004;
17. Постанови Пленумів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України в кримінальних справах та адміністративних провадженнях : (офіс . тест). / Упоряд. С.А. Кузьмін, М.С. Кучеренко. – К. : Паливода А.В., 2012. - 612;
18. Порядок накладення арешту на цінні папери, затвердженому постановою Кабінетом Міністрів України від 22.09.1999 № 1744 ,,Про затвердження Порядку накладення арешту на цінні папери”;
19. Закон України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004;
20. ,,Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна”, затверджене Наказом Міністерства Юстиції України від 09.06.1999 №31/5;
21. Літвінова І. Ф. Забезпечення недоторканості житла чи іншого володіння особи в кримінальному процесі : [монографія] / Літвінова І. Ф. К. : О.С. Ліпкан, 2012. 230 с;
22. Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104.









13PAGE 15


13PAGE 143515


13PAGE 15




Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 4 Заголовок 54, Знак Знак Знак Знак Знак Знак

Приложенные файлы

  • doc 25368111
    Размер файла: 419 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий