Як підвищити інтерес учнів до уроку історії

Як підвищити інтерес учнів до уроку історії шляхом вивчення історичних персоналій
(На прикладі вивчення теми «Богдан Хмельницький політик і дипломат» у 8 класі)
Як відомо, історія в шкільному віці краще засвоюється саме через її «людський» аспект, через долі конкретних цікавих людей історичних персоналій.
Безперечно, особистість Богдана-Зиновія Хмельницького є саме такою. Про нього діти знають ще з молодших класів. Діяльність Богдана Михайловича також вивчається в курсі історії 5 класу, української літератури, адже Хмельницький є героєм багатьох літературних і мистецьких творів.
Крім того, портрет видатного українського гетьмана відомий школярам завдяки зображенню на 5-гривневій купюрі.
Тож завдання вчителя історії під час вивчення зазначеної теми у 8 класі поглибити знання учнів, викликати в них ще більший інтерес до історії України через дослідження важливих, а також маловідомих сторінок із біографії Б. Хмельницького.
Як це зробити? Зараз з’ясуємо.
Інформація про те, як жили окремі особистості, як вони впливали на перебіг подій усієї історії, як правило, добре запам’ятовується та засвоюється учнями. При вивченні історичних персоналій головною є всебічна оцінка їхньої діяльності, ролі особистості в історії. Багато учнів часто знаходять собі кумирів без будь-якого учительського впливу. Однак зважене подання матеріалу вчителем, уміння захопливо й доступно пояснювати матеріал ще більше активує інтерес учнів, посилює їхню мотивацію до навчання.
Учні 8 класу це підлітки. У цьому віці виникають нові мотиви навчання, пов’язані з усвідомленням життєвої перспективи, свого місця в майбутньому, професійних намірів, ідеалу. Дитина жадібно засвоює життєвий досвід про видатних людей, що дає їй можливість орієнтуватися в повсякденному житті. У той самий час уперше діти починають самі накопичувати художні та наукові знання. А відтак, добрі, ґрунтовні знання про історичних осіб та історію взагалі це можливість підвищення власного статусу серед однолітків і знайомих, а також спосіб заслужити повагу вчителів і батьків.
Сучасний учитель на власних уроках використовує традиційні та інноваційні технології вивчення діяльності історичних постатей. Результат буде кращим за умови систематизації методів вивчення персоналій в історії.
Розглянемо це на прикладі вивчення теми уроку «Богдан Хмельницький політик і дипломат» у 8 класі. Оскільки, згідно з навчальною програмою, цим уроком розпочинається вивчення розділу «Українські землі в 6080-ті рр. XVII ст.», доречним буде організувати проведення уроку засвоєння нових знань.
Однак разом із тим протягом восьми уроків вивчення попереднього розділу восьмикласники вже знайомилися з постаттю Б. Хмельницького. Тому така перевага дає можливість учителю провести урок за типом формування вмінь і навичок. Формою можна взяти, наприклад, практичну роботу, використовуючи методи «Мозковий штурм», «Незакінчені речення», «Пошук інформації», «Спільний проект» тощо.
У структурі цього уроку виділяємо такі етапи:
І. Організаційний момент (перевірка домашнього завдання).
ІІ. Актуалізація та корекція опорних знань, умінь і навичок.
ІІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів (завдань).
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Учні отримують для ознайомлення матеріал, що містить уривки з літописних, наукових та літературних джерел історичної інформації.
Уривок із пісні «Чи не той то хміль?..» (пісня про Богдана Хмельницького)
Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, що з ляхами б’ється. Гей, поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду, Гей, не один лях лежить головою в воду Утікали ляхи погубили шуби Гей, не один лях лежить, вищиривши зуби! Становили собі ляхи дубовії хати, Ой прийдеться вже ляшенькам в Польщу утікати. Гей, там поле, а на полі цвіти, Не по однім ляху заплакали діти
Після ознайомлення з текстом відбувається бесіда за уривком народної пісні «Чи не той то хміль?..».
Легенда про дитину, яку знайшли під хмелем
Ще в давні часи жили самотні дід та баба в селі Суботові. Дітей у них не було. Одного разу чують вони, що в них коло ґанку плаче дитина. Вибігли вони на ґанок швиденько та побачили немовля, загорнене в ряднину. Лежить під хмелем, що оповив ґанок.
Дід і каже:
Візьмемо собі цю дитину.
А баба собі:
Візьмемо, це нам її Бог дав.
Пораділи дід і баба і забрали дитину в хату.
Як же ми його назвемо? питається дід.
А баба й каже: Він нам Богом даний, то й назвімо його Богданом, а що знайшли його під хмелем, то хай ще зветься і Хмелем, або Хмельниченком.
Так і виріс у них Богдан Хмельницький та став бравим козаком, а згодом і гетьманом України.
Уривок із думи «Перемога корсунська»
Ой обізветься пан Хмельницький, Отаман-батько чигиринський: «Гей, друзі-молодці, Браття, козаки-запорожці! Добре дбайте! Під городом Корсунем вони станом стали, Під Стеблом вони солод замочили, Ще й пива не зварили, А вже козаки Хмельницького з ляхами барзо посварили. За ту бражку Зчинили козаки з ляхами велику драчку; За той молот Зробили ляхи з козаками превеликий колот; А за той не знать-який квас Не одного ляха козак, як би скурвого сина, за чуба стряс. Ляхи чогось догадались, Від козаків чогось утікали, А козаки на ляхів нарікали А тепер ви тії скарби збирайте Та Хмельницького їднайте, А то як не будете Хмельницького їднати, То не зарікайтесь за річку Віслу до Полонного прудко тікати». Рандарі чогось догадались, На річку Случу тікали. Киторі тікали до річки Случі, То погубили чоботи й онучі; А которі до Прута, То була від козаків Хмельницького доріженька барзо крута. На річці Случі Обломили міст ідучи, Затопили усі клейноди І всі лядські бубни. Которі бігли до річки Росі, То зосталися голі й босі Отеє, панове-молодці, Над Полонним не чорна хмара вставала, Не одна пані-ляшка удовою зосталась. Озоветься одна пані-ляшка: «Нема мого пана Яна! Десь його зв’язали козаки, як би барана, Та повели до свого гетьмана». Озоветься друга пані-ляшка: «Нема мого пана Кардашаї Десь його Хмельницького козаки повели до свого коша». Озоветься третя пані-ляшка: «Нема мого пана Якубаї. Десь узяли Хмельницького козаки Та, либонь, повісили його десь на дубі».
Учні об’єднуються в шість груп, із яких визначаються керівники. Кожній групі надається завдання: за одним з основних етапів життя Б. Хмельницького вибрати інформацію з літописних джерел.
І група дитинство та навчання молодого Богдана;
ІІ група життя та політична діяльність Богдана Хмельницького;
ІІІ група гетьманування Богдана Хмельницького;
IV група Хмельницький військовий ватажок;
V група Богдан Михайлович як дипломат;
VI група смерть гетьмана.
Також учні в групах мають скласти схему-портрет діяльності гетьмана за планом.
План складання словесної схеми-портрета історичного діяча
1. Становлення особистості історичного діяча.
а) Місце та час народження.
б) Де та в яких умовах жив.
в) Як формувалися його погляди.
2. Особисті якості й риси характеру.
а) Вплив особистих якостей діяча на його діяльність.
б) Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?
3. Діяльність історичного діяча.
а) Характеристика основних справ його життя.
б) Успіхи та невдачі в його справах.
в) Наслідки його діяльності: для сучасників; для нащадків.
4. Ваше особисте ставлення до історичного діяча.
V. Практичне застосування нових знань
Інтерактивна частина: практичне застосування нових знань шляхом пробних і тренувальних вправ за зразком, інструкцією тощо.
Кожна з груп досліджує один епізод із життя та діяльності гетьмана Б. Хмельницького.
1. Метод «Пошук інформації». Учитель роздає учням картки з проблемою та дає завдання відібрати всі уривки, що стосуються зазначеної проблеми, за таким принципом: літописна інформація; наукова інформація; літературна інформація.
2. Метод «Спільний проект». На основі відібраних матеріалів, хронологічної таблиці та підручника учні роблять «науково-історичне» узагальнення щодо свого епізоду. Після завершення роботи групи усно звітують і на схемі складають портрет діяльності Богдана Хмельницького.
VI. Підбиття підсумків уроку
Використовується метод «Уявний мікрофон».
VII. Повідомлення та пояснення домашнього завдання.
Наприклад: складання історичного портрета за планом.
План складання історичного портрета
1. Походження історичного діяча. Дитячі та юнацькі роки.
2. Ідеологічні симпатії. Власні оригінальні погляди.
3. Шляхи становлення історичного діяча.
4. Основні напрямки діяльності.
5. Результати діяльності історичного діяча очима сучасників та істориків.
Часто ґрунтовно вивчити біографію історичного діяча тільки за шкільним підручником та під час бесіди неможливо. Тому велика увага приділяється самостійній роботі учнів під час використання додаткової історичної літератури, історичних джерел, спогадів сучасників, висловлювань самої особи, думок істориків щодо тієї чи іншої постаті. Роздавальний матеріал має підготувати сам учитель або дати випереджальне завдання учням.
Доцільно використовувати довідкову, документальну та історико-публіцистичну літературу вдома. Крім цього, учні можуть опрацьовувати інформаційні ресурси в мережі Інтернет. Серед їх розмаїття ми виділимо відвідання дітьми (самостійно чи разом з учителем) віртуальних музеїв.
Ще одним варіантом вивчення зазначеної теми може стати проведення цікавого бінарного уроку з історії України та української літератури. Такий урок передбачає ознайомлення з уривками з історичних пісень, легенд, художніх творів «Богдан Хмельницький» П. Загребельного, І. Ле, О. Корнійчука, а також кінострічки Є. Гофмана «Вогнем і мечем» тощо.
Зважений підхід до вивчення особистості видатного діяча, організований учителем, сприятиме як більш глибокому пізнанню історії, так і посиленню позитивного педагогічного впливу на формування особистості учня. Нині педагог має у своєму арсеналі різноманітні форми й методи, застосування яких формуватиме вміння характеризувати й оцінювати діяльність історичних особистостей.








13PAGE 15


13PAGE 14615




Заголовок 3 Заголовок 415

Приложенные файлы

  • doc 25368070
    Размер файла: 91 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий