Додаток до уроку ДЖАННІ РОДАРІ


Додаток №2
Опорно-смислова таблиця «Одинадцять днів і все життя Оскара»
День Період життя Оскара Події життя Оскара Учасники подій Оцінка подій героєм та
його висновки.
Найважливіші цитати Висновки й примітки
20 грудня Вік – від 10 до 20 років.
«Сьогодні я пережив юність… мені двадцять». Симпатії до Пеггі Блу, боротьба з Поп Корном, поцілунок Сандрін, бажання «одружитися» з Пеггі Блу. Оскар, Бабця-Ружа, Господь, батьки Оскара, Шинка, Поп Корн, Ейнштейн, Пеггі Блу, Сандрін«Я прагну захистити її від привидів».
«Я розумію, період юнацтва ми називаємо невдячним віком. Він важкий. Утім, коли стукне двадцять, усе одразу налагодиться. Тож звертаюся до тебе з проханням цього дня: хочу, щоб ми з Пеггі одружилися.» «Я не впевнений, чи одруження належить до духовних речей і чи це твоя парафія. Ти виконуєш такі бажання, як шлюбні агентства?»
21 грудня Від 20 до 30 років.
«Сьогодні 21 грудня, мені скоро виповниться тридцять, і я одружений».
«Здійснилося: я одружився».
«Щодо дітей, ми з Пеггі вирішили подумати над цим пізніше. Насправді, гадаю, вона ще не готова».
Нічний стогін Шинки, зближення Оскара й Пеггі. Оскар, Пеггі Блу, Бабця-Ружа, Господь, мадам Гоммет,
«Я був шокований, коли побачив твою статую, точніше стан, у якому ти перебував: практично голий, худющий, на хресті, весь у ранах, закривавлена від колючок голова вже не тримається на в’язах. Це мені нагадало мене самого». «Подумай, Оскаре, хто тобі ближчий: Бог, який нічого не відчуває, чи Бог, який страждає?» «Ніхто не може уникнути страждань. Ні Бог, ні ти. Ні твої батьки, ні я». «…не всяке страждання є стражданням. Вдивися краще в його обличчя. Придивись. Хіба у нього вигляд страждаючого?» «От бачиш,мій маленький Оскаре, треба розрізняти два типи страждань: фізичне і моральне. Фізичний біль ми терпимо, а моральний – обираємо.» «Люди бояться помирати, бо їх лякає невідомість. А що воно, власне, таке - та невідомість? Оскаре, я пропоную тобі не боятись, а довіряти. Поглянь на обличчя Господа на хресті – він терпить фізичний біль, але не відчуває моральних мук, бо вірує. І цвяхи завдають йому менше страждань. Він повторює: мені боляче, але не це біль. Ось так! У цьому й полягає винагорода за віру. Я хотіла тобі це показати!» «Гаразд, Бабцю-Ружо, коли мені буде смертельно страшно, я постараюсь вірити.» «…нам було добре в цій безлюдній церкві разом з тобою, Господи, ти був такий умиротворений.»
«…я боюсь не невідомості. Просто шкода втратити те, що відомо.»
«Ну от, Боже. Не знаю, що в тебе попросити, бо сьогоднішній день був чудовим. Хоча ні. Зроби так, щоб завтрашня операція Пеггі Блу пройшла успішно. Не так, як моя,якщо ти розумієш, про що я».
22 грудня Від 30 до 40 років Операція Пеггі Блу, переживання Оскара, розмова Бабці-Ружі й Оскара про хвороби, повернення Пеггі, знайомство Оскара з батьками «дружини» Оскар, Бабця-Ружа, Господь, Пеггі Блу, батьки Пеггі, лікар Дюссельдорф «Оскаре, хвороба - як смерть. Це – даність. Вона не є покаранням.» «Я ніколи не задумувався над тим, що Бабця-Ружа, завжди наявна під рукою і така уважна, могла мати власні проблеми.» «Мені, щонайменше, тридцять два роки, у мене рак, моя дружина в операційній, отже, я знаю життя.» «Що я можу зробити для Вас, якщо у Вас неприємності? Хочете, я Вас удочерю?»
«…я зміг сидіти біля дружини з її батьками»,
«моя дружина Пеггі може бути будь-якого кольору, я однаково її любитиму», «Довіряємо нашу доньку тобі, - сказали вони. - Ми знаємо, що можемо на тебе розраховувати.»
«…сьогоднішній день був хорошим днем. Днем родини. Я вдочерив Бабцю-Ружу, сподобався батькам дружини і отримав її назад здоровою…»
«P.S. Сьогодні жодних бажань. Ти зможеш відпочити.»
23 грудня Від 40 до 50 років
«Сьогодні мені минуло від сорока до п’ятдесяти…» «…я робив тільки дурниці»
Подружні зради Оскара, випробування почуттів. Усвідомлення Різдва як дня народження Господа. Оскар, Бабця-Ружа, Господь, Пеггі , Сандрін, Бріжит«Не знаю, що на мене найшло». «Полудневий демон, Оскаре. Всі чоловіки такі. У віці від сорока п’яти до п’ятдесяти років вони для заспокоєння перевіряють, чи можуть подобатися іншим жінкам, окрім тих, яких вони люблять». «Значить, я нормальний, хоча й ідіот, так?»
«Тоді скажи їй про це (про те, що любить тільки Пеггі – уточ. О.Г.). Перше подружжя вразливе і завжди хитке, але потрібно боротися, щоб його зберегти, якщо воно того варте.» «Завтра Різдво, Господи. Я ніколи не задумувався над тим, що це твій день народження. Зроби так, щоб ми з Пеггі помирилися, бо я не знаю, через це чи ні, але сьогодні ввечері мені дуже сумно, і я втрачаю мужність.»
«P.S.Тепер, коли ми стали друзями, що ти хотів би отримати на свій день народження? »
24 грудня Від 50 до 60 років Різдво, примирення з Пеггі, втеча до Бабці-Ружі, примирення з батьками Оскар, Бабця-Ружа, Пеггі, Господь, батьки Оскара «Сьогодні вранці, о восьмій, я сказав Пеггі Блу, що люблю її і тільки її, і не можу уявити свого життя без неї.» «Подружнє життя – класна штука. Особливо, коли вам мине п’ятдесят, і випробування вже позаду».
Оскар про батьків: «Вони мене бояться. Вони не зважуються розмовляти зі мною. І що більше не зважуються, то більше мені здається, що я почвара. Чому я їх так тероризую? Невже я такий потворний? Від мене тхне? Я став ідіотом, не усвідомлюючи цього?» «Вони бояться не тебе, Оскаре. Вони бояться хвороби». «Хвороба – це частина мене. Вони не повинні поводитися так чи інакше через те, що я хворий. Чи вони можуть любити лише здорового Оскара?» «Знаєш, Оскаре, одного дня ти помреш. Але твої батьки також помруть. … Так. Вони також помруть. Самотніми. Страшенно жалкуючи, що не зуміли порозумітися зі своїм єдиним дитям, Оскаром, якого вони обожнювали».
«Подумай про них, Оскаре. Ти зрозумів, що помреш, тому що ти дуже розумний хлопчик. Але не зрозумів, що помреш не лише ти. Всі смертні. Колись прийде черга і твоїх батьків. І моя». «Вибачте, я не подумав, що колись ви також помрете». Не знаю, що там у них розблокувала ця фраза, але після неї вони стали такими, як і раніше, і ми провели прекрасний різдвяний вечір».
«…з днем народження тебе, Боже. Бабця-Ружа…підказала, що моїм, ще й гарним подарунком на твій день народження стало примирення з батьками».
«P.S. Забув про своє бажання: нехай мої батьки залишаються завжди такими, як сьогодні ввечері. І я також. Це було чудове Різдво. »
25 грудня Від 60 до 70 років
«Мені минуло шістдесят» «я розплачуюся за всі зловживання, вчинені вчора ввечері. Сьогодні я почувався не дуже добре» Оскар, Бабця-Ружа, Пеггі, лікар Дюссельдорф «Мені було приємно повернутися до себе, в лікарню. Що більше ми старіємо, то менше любимо подорожувати. Я не хочу звідси їхати, це точно.» Звертання до Господа:«Я дуже хотів би, щоби ти завітав до мене. Цілую, до завтра, Оскар.»
26 грудня Від 70 до 80 років
«Сьогодні я прожив від сім- десяти до вісмдесяти років» «багато розмірковував»,
«я використав різдвяний подарунок Бабці-Ружі», «разом з Пеггі ми довго читали «Медичний словник» Оскар, Бабця-Ружа, Господь, батьки Оскара, Пеггі, лікар Дюссельдорф «Сьогодні о сьомій ранку бабця-Ружа, мої батьки і я полили насінину…і я зміг простежити за її буттям. Я дуже розчулився. Це правда, як квітка, вона непримітна і миршава – нічого спільного з баобабом, проте вона хоробро, як доросла, на наших очах повною мірою, за один день, не зупиняючись, виконала своє завдання рослини. »
«Найцікавіші запитання залишаються запитаннями. Вони криють у собі таємницю. До кожної відповіді слід додавати «можливо». Тільки нецікаві запитання мають остаточну відповідь».
«Життя» має багато рішень, а тому – жодного» (Бабця-Ружа)
«А я, Бабцю-Ружо, гадаю, що для життя є одне-єдине рішення - жити»(Оскар)
Оскар лікарю Дюссельдорфу: «Не Ваша вина в тому, що Вам доводиться повідомляти людям погані новини, називати хвороби латиною та давати пояснення про невиліковність хвороби. Переведіть подих. Розслабтеся. Ви не Господь Бог. Не Ви ж управляєте природою. Ви можете її лише підправити» «Геніальний подарунок, дякую тобі за те, що ти його придумав.»
«…ні життя, ні смерть, ні віра, ні ти до хвороб не відноситеся. Що, далебі, добра новина».
«Ось так, Господи. Проте я й далі чекаю на твій візит. Приходь. Не вагайся. Приходь, не зважай на те, що в мене зараз багато відвідувачів. Мені справді буде дуже приємно. До завтра, цілую, Оскар».
27 грудня Від 80 до 90 років «Пеггі Блу поїхала. Вона повернулася додому.» Оскар, Господь, Пеггі«Я не ідіот і добре розумію, що вже ніколи її не побачу.
Я не писатиму тобі, бо мені дуже сумно. Ми з Пеггі прожили наше життя разом, і зараз я опинився в своєму ліжку один, лисий, кволий і стомлений. Як погано старіти». «Сьогодні я тебе не люблю. Оскар»
28 грудня Від 90 до 100 років Зустріч Оскара з Господом Оскар, Господь «Дякую, що прийшов…Небо світліло. Ти наповнював повітряний простір білими, сірими й блакитними тонами, проганяв ніч і оживляв світ. Ти не зупинявся. Саме тут я зрозумів різницю між тобою і нами – ти невтомний хлопець!Ти той, хто не знає знемоги. Завжди в роботі. І ось вам день!Ось і ніч! Ось весна! Ось і зима! Ось Пеггі Блу! А ось Оскар! А це Бабця-Ружа! Скільки в нього снаги!
Я зрозумів, що в тому є ти. Що ти розкриваєш мені свою таємницю: щодня дивись на світ так, ніби бачиш його вперше.
Тож я послухався твоєї поради і поринув у це. Вперше. Я споглядав світло, кольори, дерева, пташок, тварин. Я відчував, як повітря проходить крізь мої ніздрі і дає змогу дихати. Я чув голоси, які звучали в коридорі, як під склепінням собору. Я відчував себе живим. Я тремтів від чистої радості. Щастя буття. Я був зачудований». «Дякую, Господи, що ти зробив це для мене. У мене було враження, що ти взяв мене за руку і повів у серце таїни, щоб її споглядати. Дякую. До завтра, цілую, Оскар.»
«P.S. Моє бажання: ти не міг би повторити відчуття першовідкривача для моїх батьків? Бабці-Ружі, гадаю,воно знайоме. А ще для Пеггі, якщо в тебе є час…»
29 грудня Від 100 до 110 років
«Сьогодні мені виповнилось сто років. Стільки, як Бабці-Ружі »
«Я багато сплю, але почуваюся добре» Оскар, батьки Оскара, Господь «Я спробував пояснити батькам, що життя – таки дивний дарунок. Спершу ми перебільшуємо: вважаємо, що подароване нам життя вічне. Згодом ми легковажимо, нам здається, що воно пусте, надто коротке, ми майже готові позбутися його. Нарешті ми усвідомлюємо, що це - не дарунок, а лише позика. Тоді ми намагаємось заслужити його. У свої сто років я знаю, що кажу. Що більше старієш, то більше треба мати смаку, щоб цінувати життя. Слід ставати витонченішим, митцем. Будь-який кретин може насолоджуватися життям у десять чи двадцять років, але у сто, коли вже не можеш рухатися, треба звертатися до своєї мудрості.
Не знаю, чи я таки зумів їх переконати.» «Навідайся до них. Доверши роботу. Я трохи стомився. До завтра, цілую, Оскар.»
30 грудня «Сто десять років. Багатенько» Смерть Оскара Оскар,
Бог «Мені здається, я помираю. Оскар» 31 грудня Для Оскара цей день не настав…
«Хлопчик помер.» Пам’ять про хлопчика.
Лист до Господа Бабці-Ружі Оскар, Господь, Бабця-Ружа «Він згас сьогодні вранці, у ті півгодини, коли його батьки і я пішли випити кави. Він зробив це без нас. Гадаю, він чекав цього моменту, щоб оберегти нас. Ніби хотів захистити від безжальності моменту свого зникнення. Насправді, це він дбав про нас.
На серці такий смуток, такий тягар, у ньому живе Оскар, і я не можу його прогнати. Мушу втриматися від сліз до вечора, бо не хочу прирівнювати свій біль до нестерпного болю його батьків.
Дякую тобі за те, що ти познайомив мене з Оскаром. Завдяки йому я була дотепною, вигадувала легенди, навіть розумілася на кетчі. Завдяки йому я сміялася і пізнала радість. Він допоміг мені повірити в тебе. Я сповнена любові, вона обпікає, він стільки дав її мені, що вистачить на всі роки, які мене чекають. До скорої зустрічі, Бабця-Ружа.» «Я залишуся рожевою пані, але більше ніколи не буду Бабцею-Ружою. Нею я була лише для Оскара.»
«P.S. Протягом останніх трьох днів на журнальному столику Оскара стояла табличка. Гадаю, це стосується тебе. Він написав: «Тільки Господь має право мене розбудити.»

Приложенные файлы

  • docx 25368021
    Размер файла: 32 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий