1 вересня — 1 урок До Чорновола


Чтобы посмотреть этот PDF файл с форматированием и разметкой, скачайте файл и откройте на своем компьютере.
1 Сценарій уроку пам’яті В’ячеслава Максимовича Чорновола «Все, що мав у житті, він віддав для одної ідеї… » Розробка на основі сценарію учителя українознавства Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка Го ловай Ірини Андріївни (зі змінами). Читець: Хто лиш не прагнув нас тримати на колінах… Та перед пам'яттю не значиться вини. У всі віки за волю України, Ішли в безсмертя дочки і сини. Скажи, то хто ж так вірно вмів тебе любити, Не вимагаючи чинів та наго род, Хто найдорожчу ціну міг платити Життям своїм за волю, за народ? То хто ж такі? Таких завжди було чимало: Безвусих, юних, і у зморшках на чолі. Та лиш тепер історія назвала Г ероїв української землі. Землі розкутої та вільної віднині, Хоч не судилась пр и життю їм світла мить, Пам'ять про них й збережені святині Вічним вогнем в серцях наших горить. Учитель: 24 грудня цього року ми могли би вітати із 75 - річчям людину високих моральних че с- нот, правозахисника, ід еолога і натхненника Народного Р уху України, Г ероя України В’ячеслава Максимовича Чорновола. Але його життя обірвалося у 1999 році… З гадка про В’ячеслава Чорновола викликає у більшості з нас жаль, смуток і занепок о- єння. Але ознайомившись з біографією Чорновола, його публіцистикою, діяльністю, ми відчу ємо піднесе ність і радість за те, що одна людина, яка чітко поставила перед собою мету, йшла до цієї мети, долаючи перешкоди. І тільки одна сила зупин и ла її — смерть. Тому ми повинні знати, хто такий В.М. Чорновіл, адже це людина, яка є о д- ним із основополо жників н езалежності України, є ідеологом української демократії, і зрештою, людина, ім’я якої увіковічене в українській історії. Зокрема, в раховуючи з а- слуги В’ячеслава Максимовича Чорновола перед Україною, вагомий особистий вн е- сок у здобуття незалежності У країни, її розбудову як демократичної, правової держ а- ви, багаторічну самовіддану працю задля Українського народу, Верховна Рада Укра ї- ни 21 березня 2012 року прийняла постанову «Про відзначення 75 - річчя з дня нар о- дження Героя України В’ячеслава Чорновола ». Тому побачене і почуте сьогодні нами нехай стане лептою внеску в особистий розвиток кожного із нас і України загалом . Кожному із нас потрібно не забувати слова В’ячеслава Чорновола: «Україна почин а- ється з Т е бе!». Читець: Минають дні, хвилини, місяці і рок и, Не рік, не два – уже тринадцять літ Немає поруч близької людини 2 Без нього меркне український світ. Дев'ять земних, блакитнооких весен Над світом прошуміли, відцвіли – Не чути рідний голос Чорновола, Та він живе в серцях, поміж людьми... Ведучий: Минуло тринадцять років, коли в ніч з 25 на 26 березня на 55 - му кілометрі автодороги Бориспіль - Золотоноша за нез’ясованих обставин трагічно загинув лідер національних сил України, принциповий політик, невтомний борець, правозахисник, ідеолог і н а- тхненник Народно го Руху України – В’ячеслав Максимович Чорновіл. Ведуча: В.Чорновіл – це непересічна, яскрава особистість нашої історії, людина високих м о- ральних чеснот, гідний патріот, у якого Слово і Діло завжди підпорядковувались в и- сокій ідеї – ідеї відродження Україн ської державності і служіння українському нар о- дові. Ведучий: Ще замолоду поставив він собі за мету створення української самостійної держави. І крок за кроком, тюрма за тюрмою, стаття за статтею, книга за книгою – йшов до цієї мети... Ведуча: Сьогодні хо тілося б вшанувати світлу пам’ять Величної Людини, життєвий шлях якої був злочинно обірваний, перерваний у русі, у невпинному русі на шляху до справ ж- ньої, справе д ливої України. Читець: Страждання, радість – Все, що пережито. Із вічності вертатиме до нас Лю бові злотим метеоритом. Хто зупинить шалений КАМАЗ, Чий автограф запікся на крові, Чорновіл нагадає не раз: «Україну любіть не на слові» . Учитель: На жаль, не всі знають про життя і діяльність цієї людини. Варто наголосити, що В’ячеслав Максимович – це ці ла епоха, яскрава сторінка в історії руху опору радянс ь- кій тоталітарній системі, що увійшла в історії України під назвою дисидентського р у- ху. Роль і значення постаті В.М.Чорновола неможливо переоцінити. Відомий правозахи с- ник, дисидент, борець... Завдячуючи діяльності В.Чорновола та групи національно свідомих українців, що створили Народний Рух України, Україна прийняла Акт про державну незале ж ність. І. Життєвий шлях В.М.Чорновола Ведуча: Є люди, як зорі. Вони погаснуть, а світло від них ще довго - довго блу кає всесвітами наших душ, нагадуючи кожному, хто ми, що ми, чому ми, куди ми... Таким був В’ячеслав Чорновіл. Він жив усупереч багатьом істинам і таки став прор о- ком у своїй Вітчизні. Ведучий: Чи знаємо ми про життя цієї незвичайної Людини ? Читець №1: 3 Чо рновіл, Чорний Віл – чорний від поту, від туги безпросвітної. Перший помічник у тяжкій роботі, перша надія в далекій дорозі – мудрий хтось побачив у роду Чорнов о- лів такі риси і нарік його цим прізвиськом, що пізніше стало прізвищем, а ще пізніше – символом українс т ва. Читець №2: В’ячеслав Максимович народився у с. Єрки Звенигородського району на Черкащині 24 грудня 1937 року в родині сільських учителів. Мати – Калина Харитонівна – уч и- телька початк о вих класів, батько – Максим Йосипович – викладач українсько ї мови й літер а тури. Читець №3: 1946 року В’ячеслав пішов до школи одразу до 2 - го класу. Читець № 4: 1955 року він закінчив Вільхівецьку середню школу із золотою медаллю і того ж року вступив до Київського державного університету імені Тараса Шевченка на філологі ч- ний факультет, а з другого курсу перевівся на факультет журналістики. 1960 року В’ячеслав Максимович з відзнакою закінчив університет, захистивши дипломну роб о- ту на тему «Пу б ліцистика Бориса Грінченка». Читець №1: З 1960 по 1963 рік В.Чорновіл п рацює на Львівській студії телебачення. Читець №2: У травні 1963 року повертається до Києва, щоб продовжити наукову роботу з історії украї н ської літератури. Наступного року складає кандидатський мінімум, пройшовши за конкурсом до аспірантури Київського пе дінституту, але не допущений до навчання через політичні переконання. Це стало перешкодою до захисту вже майже готової д и- сертації про публіцисти ч ну творчість та громадську діяльність Б.Грінченка. Читець №3: В.Чорновіл належить до покоління шіс тдесятників. У роки так званої « хрущовської відлиги » разом з І.Світличним, В.Стусом, І.Дзюбою, Є.Сверстюком, А.Горською та іншими свідомими українцями він стає одним з найяскравіших організаторів та акт и- вістів національно - визвольного руху, що в 60 - 70 роки протистояв т оталітарному р е- жимові, виступав за відродження України, її мови, духовності, державного суверен і- тету. Шістдесятники не були наївними пропагандистами гуманістичних і націонал ь- них ідей, вони власними творами, діями, вчинками доводили свою синівську любов до рідної землі, вони прагнули просвітити при с паних радянською ідеологією українців. Звучить пісня на слова В.Стуса «Ще вруняться горді кручі» у виконанні с е- стер Тельнюк (пісня має передати дух шістдесятництва) . Читець №4: 4 вересня 1965 В.Чорновіл разом з І ваном Дзюбою та Василем Стусом виступив з протестом проти арештів українс ької інтелігенції в кінотеатрі «Україна» на прем’єрі фільму Сергія П а ра джанова « Тіні забутих предків » . Далі – безробіття, обшуки й допити... Читець №1: З а участь у правозахисному рус і В.Чорновіл бу в звільнений з роботи в газеті « Молода гва р дія » . У квітні 1966 року відбувся закритий судовий процес над Михайлом та Богданом Г о- ринями, Михайлом Осадчим та Мирославою Зваричевською. В.Чорновіл, викликаний на процес як журналіст, відмовився д авати проти підсудних свідчення, посилаючись на незаконність закритого судового засідання, назвав прокурора і суддів злочинцями та вручив підсудним кв і ти. Читець №2: 8 травня 1966 року відбувся процес уже над ним самим. І він отримав свій перший т е- рмін. 4 Ч итець №3: Після звільнення В’ячеслав Максимович працює над книгою «Лихо з розуму». В цій своїй збірці він надав життєписи 20 людей, засуджених за свої погляди шістдесятн и- ків. Книга сколихнула душі й започаткувала масовий рух в обороні політв’язнів, зас у- дж ених за перекона н ня . Читець №4: За «Лихо з розуму» у 1967 році Чорновіл отримав свій другий термін: 3 роки ув ’я з - нення в таборах суворого режиму. Читець №1: Після звільнення В.Чорновіл починає випуск підпільного журналу «Український ві с- ник», у якому друк ує матеріали самвидаву, хроніку національного спротиву. Він – й о- го редактор і видавець. Читець №2: Під час відомої загальноукраїнської «зачистки» 1972 року його заарештовують знову. Читець №3: Вирок: В.Чорновіл з метою підриву та ослаблення Радянської вл ади отримав і зберігав у себе на квартирі в м. Львові вірші Ігоря Калинця. У цих віршах зводяться наклепи на радянську владу, на дружбу радянських народів, радянський лад ототожнюється з п о- літ и кою царизму та захищаються особи, що ведуть антирадянську діяль ність.... Читець №4: Присуд: керуючись ст. ст. 323, 324 КПК УРСР судова колегія вирішила Чорновола В’ячеслава Максимовича визнати винним і покарати за ст. 62 ч. 1 КК УРСР шістьма роками позбавлення волі у виправно - трудовій колонії суворого режиму і заслан ням на 3 роки . Читець №1: Так, сьогодні мало хто знає, що з першої хвилини арешту 12 січня 1972 року В’ячеслав Максимович не занепадає духом, не кається, не запобігає перед катами, а стає на прю з тоталіт а рною системою: він відмовляється від участі в слід стві, вдається до бойкоту такого слідс т ва... Читець №2: Як наслідок кадебісти застосовують увесь драконівський арсенал психологічного т е- рору. Тож було все: залякування статтею к одексу, яка передбачає кару за « зраду бат ь- ківщині » , камерні провокатори, лжеін формація про арешт рідних і залякування бож е- вільнею... Не похи т нувся Чорновіл. Звучить пісня на слов а В.Стуса «Мов жертва щирості життя» у вик о- нанні сестер Тельнюк. Читець №3: Саме під час відбування цього терміну В.Чорновіл зустрівся з Михайлом Хейфіцем, який п і зніше, у час незалежної України, н апише книгу про політв’язнів – « Українські с илуети», де в окремому розділі « Чорновіл – зеківський генерал » Хейфіц подасть бл и- скучий психологічний портрет В.Чорновола. Читець №4: Михайло Хейфіц описує епізод, коли взимку 1977 року Чорновіл « ступив на статус політв’язня СРСР » Ступити на статус політв’язня означало: повністю відмовитися від виходу на підн евільну працю, на шикування на «повірку» і до їдальні, не ходити на політзаняття, не носити тавра політв’язня – одн им словом відмовитися від усього р е- жиму що його зробило грізне МВС для таборів та тюрем... Читець №1 : «Ось таке і вчинив Чорновіл: ТОТАЛЬНО ПОВСТАВ ПРОТИ РЕЖИМУ » . Читець №2: Хейфіц відзначає у своїй книзі « дирижерські » риси Чорновола. По - перше « харизм а- т ичне » право вирішувати за інших, за всіх, що треба робити. 5 Читець №3: « Він командує, вимагає, але при тому зовсім не вважає себе головним, розумним, л і- пшим, бо вимагає справа, а не Чорновіл... » Читець №4: На початку 1978 року В.Чорновіл був відправлений етапом на заслання в с. Чаппаду (Якутія), де працював чорноробом у радгоспі, пізніше в Нюрбі – постачальником. Там написав брошуру про боротьбу за статус по літв’язня в таборах під назвою « Тільки один рік » . Читець №1: Тяжкі роки неволі, виснажливої праці, приниження, цькування, заборон пережив В.М. Чо р новіл . Читець №2: Останній четвертий термін і арешт отримав Чорновіл у 1980 році за сфабрикованим звинув а ченням. Читець №3: Лише у 1983 році за протестом прокурора Якутії В’ячеслав Максимович був звільн е- ний без права виїзду з України, а в травні 1985 року він повертається на Україну, вл а- штовується на роботу кочегаром у Львові... Голос В.Чорновола (за кадром): « Якби мене запитали, чи жалкую я про те, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відпові в: анітрохи... І якби довелося починати все споча т ку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив... » ІІ. На волі Ведучий № 1: Після 15 років табірної боротьби наступив час активної діяльності, нової б о ротьби Ведучий № 2: 1988 року В.Чорновіл разом із Михай лом Горинем та Зіновієм Краківським підпис у- ють звернення до української та світової громадськості про відновлення Української Гельсінської Групи, створення Української Гельсінської Спілки, яка стала першою в Україні відкритою опозицією партійного типу. Вед учий № 3: Від часу створення Народного Руху України – 8 – 10 березня 1989 року – В’ячеслав Максимович стає його активним провідником, а з грудня 1992 – головою Народного Руху України. Голос В.Чорновола: « Ідея виникнення Руху виникла спонтанно, вона йшла знизу. Прийшов час розвалу імперії, так званої перебудови. Він закликав низи до дії, а серед інтелігенції, к о лишніх політв’язнів, політичних діячів виявилися люди, які вирішили очолити цей рух. Це була прир одна потреба різко змінити ситуацію, яка на цей момент склалася в країні: ішло р о звалення комуністичної системи, дуже активізувалися народні маси, і це треба було оформ и ти... » Ведучий № 4: Що таке РУХ для України ? Голос В. Чорновола: « РУХ – це та велика політична сила, яка найбільше зробила для того, щоб Україна стала н е залежною державою. У 88 – 89 – на поч. 90 - х років не можна було собі уявити розвитку України без Народного Руху України, без Народної Ради. До наших здобу т- ків можна зарахувати й Акт незал ежності, Декларацію про державний суверенітет України, і участь у референдумі – ми тоді доклали всіх сил, щоб було 92 відсотки за незалежність.... » Ведучий № 5: 6 З кінця 80 - х років В.Чорновіл займає передові позиції на шляху відродження само с- тійної України . В’ячеслав Максимович стає носієм почесної місії – провідника укра ї- нської нації. Ведучий № 1: У березні 1990 року В.Чорновіл був обраний депутатом Львівської обласної ради та Верхо в ної Ради України. Ведучий № 2: З квітня 1992 року В.Чорновіл - на постій ній роботі в парламенті України, Народний депутат України двох наступних скликань – 1994 і 1998 років, керівник депутатської фракції Народного Руху України. З 1995 року – член української делегації в Парлам е- нтській Асамблеї Ради Європи. Ведучий № 3: З 199 5 року – шеф - редактор незалежно ї громадсько - політичної газети «Час/ Т іmе » Ведучий № 4: Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1996 року) у галузі журн а- лі стики і публіцистики за збірки « Правосуддя чи рецидиви терору », « Лихо з розуму », книгу « Хр о ніки таборових буднів » Ведучий №5: Лауреат Міжнародної журналістської премії імені Ніколаса Томаліна (1975), нагор о- джений орденом Ярослава Мудрого V ступеня (1997) Ведучий № 1: Піднятий на політичну арену першими хвилями демократичних перетворень, В .Чорновіл одразу завоював повагу і прихильників, і відвертих ідеологічних суперн и- ків безкомпромісністю суджень, поведінкою, глибиною розуміння політичної ситу а- ції, вмінням із блискавичною швидкістю орієнтуватися в ній і відповідно обирати та к- тику і стратег ію бор о тьби. ІІІ. Думки відомих людей про В.Чорновола Як оцінювали постать В.Чорновола сучасники, відомі культурні, громадські та пол і- тичні ді я чі ? Учень № 1: Є Сверстюк, письменн ик, правозахисник, зауважував: « В. Чорновіл був найвидатн і- шим серед політик ів - шістдесятникі в, визначним редактором газети « Час/ Тайм», авт о- ром блискучої книги « Лихо з розуму » (1966 р.). він став найпершим серед українців членом Пен - клубу і в ті роки творив гарне ім’я Україні. Принциповий член руху оп о- ру, він ніколи не зрікався, не каявся. Вороги його не любили, але складалося враже н- ня, що навіть вони ним захоплювались як гідним вояком на полі бою. Його ім’я під т- римувало дух підупалих і надихало на подальшу боротьбу. Як політик недавно дем о- кратичної орієнтації, Чорновіл активно вклю чився в сучасні політичні процеси, ств о- ривши навколо себе особливе – активне, діяльне поле. Люд и ною він був принциповою і не схильною до компромісів... Україна була для нього мірою вартостей, його реліг і- єю і метою... » Учень № 2: Михайло Хейвіц у книзі « Чо рновіл – зеківський генерал » написав: « Наблюдая за ним со стороны, я сопоставлял его с Ганди, Неру, Кениатой, Нкрумой, это именно подо б- ный им тип национального вожака » Учень № 3: Збігнев Бжезинський: « Чорновіл – провідний діяч у політичному житті України, він часто критикує нинішню систему... Я хотів би підкреслити, що Чорновіл – борець за незалежність України ще за тих часів, коли ця боротьба була пов’язана з особистим ризиком і за неї доводилося дорого платити. Він сам заплатив за це велику ціну і виніс величезні стр а ждання...» 7 Учень № 4: Ніна Ма твієнко, золотий голос України : « Нині можна бути великою людиною в пол і- тиці і зберегти свою чесність, совість, власн е обличчя. Приклад – В’ячеслав Чорн о- віл... » ІV. Сумна, трагічна сторінка ... (звучить сумна муз ика. Учні на фоні музики проголошують) Учень № 1: Сьогодні навіть страшно подумати, що уже 13 довгих, самотніх років ми сироти – без В’ячеслава Максимовича Чорновола... Учень № 2: 13 років спливло від дня трагічної загибелі національного лідера, світлої, енергійної, усмі х неної людини, котра стільки зробила для нас, для України... Учень № 3: У ніч з 25 на 26 березня 1999 року, напередодні президентських виборів, у час, коли В.Чорновіл був єдиним сильним кандидатом у Президенти України від національних сил , життя В’ячеслава Максимовича обірвалось унаслідок трагічної катастрофи за нез’ясованих, загадкових обставин на автотрасі під Борисполем. Учень № 4: Скільки болю, скільки розпачу, муки, страждань охопило серця сотень тисяч украї н- ців. Вони не від разу зроз уміли, кого втратили... Дівчина - читець: Розбився годинник Розсипалися хвилини Чорним намистом По інших Вимірах І часах В наступне тисячоліття Виліплюю Обеліск Пам’яті (Атена Пашко). V. Атена Пашко Про високе і вічне кохання Учитель: Важко сьогодні уявит и, як склалася б доля України, якби В.Чорновіл не полишив п о- літики. Шкода, що Чорновіл не побачив щасливої України, України багатої, демокр а- тичної, української... Але, мабуть, він був щасливою Людиною. Бо все життя, у на й- тяжчі хвилини випробувань долі, пор яд залишалася кохана Жінка – Др у жина, Щирий Друг і Порадник, Натхненниця, Берегиня – Атена Пашко – українська поетеса, гр о- мадська діячка, тендітна і мужня Жінка. Звучить романтична музика. Учень від імені В.Чорновола зачитує лист № 1: « Найдорожча Людино! Маючи Тебе за невіддільну частину свого життя, я навіть не задумуюся над тим, як зле мені було без Тебе – такого надійного притулку моїх думок, поривань і почуттів. Мабуть, навіть любов до Батьківщини певною мірою мислиться через дорогу людину. Ось і в мен е за далекими долями є Атена – Україна з великою Чистотою, Стійкістю і Стражданням. Дякую за Тебе Богові. Лину думкою до Тебе, цілую Твої зажурені очі, торкаюся Твого запашного волосся. І – хай святиться ім’я Твоє !» 8 Дівчина № 1 : Я тобі сьогодні Принесу калини Білим летом чайки Через сніговії Журавлина туга Хай перепочине Біля твого серця Крила відігрію. (А.Пашко) Дівчина № 2: Я віруюча Ти знаєш, я така віруюча. Без віри не можу. Я вірую У єдиного Вседержителя і Творця Мене, Мого неба,, Моєї землі. Я вір ую У матір єдину, Пресвяту, Пречисту Великомученицю. Я вірую у синів, посланих Творцем. Я вірую у невмирущість крові. Я вірую у свій народ. Я вірую в тебе. Я вірую. (А. Пашко) Дівчина №3 : Зупинюся. Оглянуся... Позаду – біль Спереду – біль У серці біль Аж біло болем забіліло. (А.Пашко) Звучить пісня «Тернова ружа» Учитель: Нам відомо, що вірш « Тернова ружа » написав поет Володимир Іванишин і подарував пані Атені, сказавши, що це для Вас з В’ячеславом. Цей дарунок пані Атена надіслала в Мордовію, де в той ч ас відбував термін політв’язень В’ячеслав Чорновіл. Пізніше Галина Менкуш, Заслужена артистка України, бандуристка, донька Ярослави Ме н- куш, теж пол і тув’язненої, написала музику на ці слова. Пані Атена завжди була поруч з чоловіком, долучалася до співпраці. Сьогодні вона очолює Благодійний фонд В’ячеслава Чорновола, сприяє поширенню спадщини В’ячеслава Макс и мовича... До речі, Володимир Іванишин народився 1 939 року в селі Дуба Рожнятівського рай о- ну. З приходом « совітів » родину вивезли в Сибір. Після поверненн я з чужини було на вчання у вузі . Перші літературні спроби Володимира накрила перша хвиля арештів, його арештували 27 серпня 1965 року. Майже 8 місяців тримали в слідчому ізоляторі, 9 зрештою звільнили, але продовжити студії на філологічному факультеті більше не с у- дилося. Недремне око репресивного апарату пильнувало його щохвилини, запідозр и- вши в антирадянщині, націоналізмі та ревній прихильності до підпільної греко - католицької церкви. В 1972 році з’явився відомий ро манс « Тернова ружа ». Майже весь творчий доро бок поета пропав. За вельми заг адкових обставин загинув автор « Тернової ружі » на Одещині. Це сталося в грудні 1985 року. VІ. Безсмертні думки В.Чорновола Учень: Як не крути На одне все виходить, Слід би катюгам давно зазубрить: Можна прострелити мозок, Щ о думку народить, Думки ж не вбить ! (В.Симоненко) Учениця: Сьогодні, коли В’ячеслав Максимович Чорновіл далеко, у невидимому потойбі ч ному світі, коли Його підступно знищено фізично, Він – ще актуальніший і відчутніший, як ніколи, бо живі Його думки, Його слова, Його ідеї... Учні по черзі виходять на сцену, цитуючи напам’ять думки В. Чорновола. Дівчина №1: « Немає страшнішої кари за муки нечистого сумління, бо немає вищого судді за пра в- ду... » Хлопець №2: « На першому плані повинна бути ідея. Лідери повинні бути ідейними. А якщо вони пішли в газотрейдери, пішли на лобіювання якихось інтересів, хай йдуть собі у бізнес. Їм нічого р о бити в керівництві політичн их партій. Оце моє переконання» Дівчина №3: « Чи можуть злодії бути патріотами? Ніколи не повірю і в те , що нечисті на руку люди можуть бути справжніми патріотами - державниками. Вони патріоти доти, доки їм це вигідно, їх можна купувати, шантажувати, примусити служити будь - якій ідеї. У них батьківщина там, де їм добре й безпечно, вони, як правило, переконані інтернаціон а- лісти й зверхньо ставляться до всіляких там національни х ідей та державних свят о- щів...» Хлопець № 4: « Для мене і для нас усіх націоналіст – це патріот своєї Батьківщини. Це людина, яка понад усе любить свою Батьківщину, нашу Україну, яка понад усе хоче добра для неї. Отож треба провести межу між жертовним націоналізмом, і т им, що я можу назвати кар’єрним» . Дівчина № 5: « Однак шани заслуговує тільки той, хто шанує самого себе... Бо Україна починається з т е бе... » Хлопець № 6: « І все ж... Кожний новий рік утверджує нашу незалежність не тільки в політиці й ек о- номіці, а й – що важливіше – в людській психології. Руйнуються старі стереотипи м и- слення. Підро с тає молодь, що не відчула на собі мертвотного впливу комуністичного режиму. Усією державою і ко жний сам по собі вчимося покладатися тільки на себе. Якщо навіть при не найкращій владі з’явилися проблиски в кінці тунелю, то це сві д- чить, що Україна вистої ть, що її чекає світле майбутнє». Дівчина № 7: 10 « Я вірю в силу духу українського народу, який у кри тичний момент зуміє зі б ратися з силами і подолати важку кризу, який не дозволить знову надіти ярмо неволі! Тільки така віра в невмирущість народного духу дає мені підставу з надією дивитися в ма й- бутнє...» Фінал Ведучий: Він не став Президентом України. А ле став її національним Героєм – посмертно. Його вбили в русі – у дорозі, по шляху до тієї, іншої Ук раїни, за яку він платив здоров ’ям і життям. Ведуча: На Чорновола полювали все життя. Затуляли рота, виривали з рук перо, арештовув а- ли, м о рили голодом, пап люжили плітками, погрожували... Ведучий: Він ще замолоду поставив собі за мету – українська самостійна держава. І крок за кроком, тюрма за тюрмою, стаття за статтею, книга за книгою – йшов до цієї мети. Ведуча: Україна для нього була найдорожча. А він дл я України ? Ми ще не скоро осягнемо, кого втратили. Однак один урок з його смерті мусимо винести вже. Ми щораз нарік а- ємо на недолугість своїх провідників. Нерідко справедливо. Але вміння управляти п е- редбачає вміння підпорядковуватися. Маємо навчитися поваж ати й берегти своїх л і- дерів... Учень №1: Не стало доброї людини Шкода, та пам’ятаєм о її. Підступна смерть відгризла білі крила, За Україну кров тече... Учень № 2: Хто зупинить шалений КАМАЗ Чий автограф запікся на крові?! Чорновіл нагадає не раз: «Україн у любіть не на слові!» Учень №3: Він зараз на небі і купчить нам хмари, І жде, коли прийде той час, Як впаде краплинка в утомлену землю... Коли це постане? Залежить від нас... Учень № 4: Сповідуймо ідеї Чорновола Несімо в світ – порядність і мораль, Щоб не забули Люди про Вкраїну, Щоб майбуттям розвіяти печаль. За сценою лунають слова В.Стуса: Народе мій, до тебе я ще верну, Як в смерті обернуся до життя Своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, тобі доземно уклонюсь І чесно гляну в чесні твої вічі І в смерті з рідним краєм поріднюсь Пісня «Не спи, моя рідна земля» у виконанні гурту «Мандри»

Приложенные файлы

  • pdf 25368012
    Размер файла: 201 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий