ДО ТЕМИ 4


4.2. Матеріально-технічна база авіаційного транспорту
 До складу авіаційного транспорту входять підприємства повітряного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, а також аеропорти, аеродроми, аерослужби, транспортні засоби, системи управління повітряним рухом, навчальні заклади, ремонтні загони цивільної авіації та інші підприємства, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.
До технічних засобів повітряного транспорту відносяться:
• аеропорти, аеровокзали, аеродроми,
• парк літаків (флот),
• засоби управління повітряним рухом,
• технічні бази і ремонтні заводи.
Аеропорт — це підприємство повітряного транспорту, яке здійснює прийом та відправлення пасажирів, багажу, вантажів і пошти, організацію і обслуговування польоту повітряних суден. Для виконання своїх функцій аеропорт має аеродром, аеровокзал, різні наземні споруди і обладнання.
В залежності від категорій обслуговування повітряних ліній аеропорти поділяються на внутрішні і міжнародні.
Аеропорт внутрішній — призначений для обслуговування рейсів повітряних суден в межах території однієї держави.
Міжнародний аеропорт — призначений для прийому і відправки повітряних суден, що виконують міжнародні повітряні перевезення, в якому здійснюється митний, прикордонний, санітарно-карантинний та інший контроль. На рисунку
2.1 показано розподіл функцій між аеропортом, аеровокзалом і аеродромом.
АЕРОПОРТ
Комплекс будівель і споруд, призначених для прийому і відправки
повітряних суден і обслуговування повітряних перевезень.
Функції:
- обслуговування пасажирських перевезень, вантажів і пошти;
- забезпечення польотів суден повітряних іноземних і національних
авіакомпаній;
- забезпечення регулярності і безпеки польотів;
- метеоспостереження;
- забезпечення роботи засобів зв’язку і сигналізації;
- здійснення технічного обслуговування повітряних суден і їх заправка;
- оперативне приготування і подача комплектів харчування на авіалайнери.АЕРОДРОМ
Комплекс інженерних споруд і
будівель призначений і спеціально обладнаний для зльоту, посадки, руління, стоянки і обслуговування повітряних суден.
 
Функції:
- керівництво зльотом і посадкою
авіалайнерів;
- здійснення технічного
обслуговування літаків;
- забезпечення безпеки польотів
світовими і електронними
засобами навігації. АЕРОВОКЗАЛ
Комплекс будівель призначений для
обслуговування пасажирів.
 
Функції:
- прийом, розміщення, реєстрація
і відправка пасажирів і багажу;
- забезпечення відпочинку
- продаж авіаквитків у касових
пасажирів у залах очікування;
залах;
- надання послуг камери схову
багажу;
- послуги ресторанів, барів,
магазинів.
 
 
Рис. 2.1. Розподіл функції між аеропортом, аеровокзалом і аеродромом
 
Довжина злітної смуги — важливий показник в технічних характеристиках аеропорту. Від цього показника залежить пропускна спроможність аеродрому. Злітна смуга в сучасних аеропортах досягає чотирьох кілометрів в довжину, що необхідно для посадки крупних авіалайнерів. Додатково є паралельні смуги з твердим покриттям для руління літаків і проходження їх до початку злітної смуги і після прибуття до терміналу. У аеропортуHeathrow (Лондон, Великобританія) періодичність зльоту і посадки важких пасажирських лайнерів складає менше хвилини на кожній з чотирьох смуг. Щонайдовша в Європі злітно-посадочна смуга 4,4 км, побудована у Мадридському аеропорту Barajas (Іспанія). За технічними даними смуга дозволяє піднімати або приймати до 25 літаків в годину.
4.3. Функціональне призначення аеропорту, аеродрому, аеровокзал
У аеровокзалі розміщуються зали прибуття, реєстрації і відправки пасажирів і багажу, зали очікування для різних класів обслуговування. Це складний комплекс технічних і інших служб, що забезпечують діяльність аеропорту. У міжнародних аеропортах в аеровокзалі розміщуються митні, санітарні і прикордонні служби, касові зали, адміністрація, страхові компаній магазини duty free, ресторани, бари, камери схову багажу. Конструкція будівель забезпечує паркову одночасно великої кількості авіалайнерів і проходження пасажирів по спеціальних переходах безпосередньо в літак.
В аеровокзалах передбачаються спеціальні зали для зустрічаючих (meeting point). Всі публічні приміщення аеропорту і терміналів оснащені єдиною мережею аудіо - і відеоінформації.
За характером потоку пасажирів аеровокзали діляться на міжнародні, внутрішні і місцеві.
Залежно від умов експлуатації, пропускної спроможності і з метою уніфікації технологічних процесів аеровокзали поділяються на:
малі — з пропускною спроможністю - 50-400 пасажирів в годину,
середні - з пропускною спроможністю - 400-800 пасажирів в годину,
великі - з пропускною спроможністю - 800-1500 пасажирів в годину.
В світі нараховується близько 1000 міжнародних аеропортів. Близько 50 з них мають найвищу пропускну здатність — понад 10 млн. пасажирів на рік, а 20 — понад 30 млн. пасажирів на рік. Більшість з них знаходяться в США — це, зокрема, Chicago-O’Hare, Atlanta, Los Angeles, Dallas, San Francisco, New York - JFK. Серед найбільших аеропортів Європи - Heathrow (Лондон, Великобританія), Frankfurt (Німеччина), Paris Charles de Gaulle(Франція), Schiphol (Амстердам, Нідерланди), Barajas (Мадрид, Іспанія) та інші. В Азії - цеTokyo (Японія) і Кіmро (США, Південна Корея) [7].
В Україні діє 36 аеропортів, з яких 11 мають самостійний юридичний статус. У 17 аеропортах відкриті пункти пропуску через державний кордон, що дозволяє виконувати міжнародні рейси. 11 аеропортів мають дозволи на польоти тільки в країни СНД, 8 аеропортів - тільки в межі України.
Згідно розробленим заходам по оздоровленню авіаційної галузі 7 стратегічно важливих аеропортів: Бориспіль, Жуляни, Сімферополь, Донецьк, Одеса, Львів, Дніпропетровськ були об’єднані в державну компанію «Аеропорти України». Частка цих аеропортів складає 80% всіх пасажирських перевезень в Україні.
Найсучаснішим в даний час в нашій країні є аеропорт Бориспіль, який приймає регулярні рейси 38 іноземних і 32 українських авіакомпаній, обслуговує за добу близько 10 тисяч пасажирів на виліт і приліт (влітку ця цифра збільшується до 15 тисяч). Аеропорт надає понад 50 видів різних послуг пасажирам.
Другим важливим компонентом матеріальної бази пасажирського повітряного транспорту є парк літаків. Він складається з різних за видами, потужністю, функціональним призначенням літальних засобів і апаратів. У наш час в експлуатації знаходяться переважно турбореактивні літаки.
4.4. Класифікація повітряного флоту. Види авіарейсів.
У відповідності з Класифікацією повітряного флоту всі літаки цивільної авіації підрозділяються на 6 категорій (див. табл. 2.1).
 
Таблиця 2.1
Класифікація повітряного флоту 
I За призначенням: (а) - пасажирські;
- вантажні;
- учбові;
- спортивні;
- спеціалізовані (застосовуються для обслуговування різних галузей).
II За призначенням: (б) - повітряні таксі, що оперують як чартери;
- літаки, що належать підприємствам і фірмам;
- спеціальні літаки для аерофотознімань, пожежні, медичні і т.д.;
- приватні літаки для бізнесу і подорожей;
- спортивні літаки.
III По типу двигунів - поршневі;
- турбінні;
- турбореактивні.
IV По числу двигунів, їх розміщенню, по типу шасі - сухопутні,
- гідролітаки,
- амфібії
V Залежно від дальності польоту і місткості літака - магістральних повідомлень;
- місцевих повідомлень.
 
Літальні засоби можуть бути класифіковані і по іншим ознакам. Наприклад, за пасажиромісткістю повітряні судна поділяються на малі (до 40 місць); середні (до 200 місць); великі (до 350 місць).
За швидкістю руху літаки поділяються на надзвукові (більше 2000 км/год.) і на з дозвуковою швидкістю (до 950 км/год.).
Основну частку міжнародних далеко - і середньо-магістральних комерційних рейсів забезпечують турбореактивні широко-фюзеляжні пасажирські літаки виробництва компаній «Airbus Industry» та «Boeing». Найбільш популярними є пристосовані для авіаліній малої і середньої довжини Boeing-737, А-320 та далеко-магістральні Boeing-747,Boeing-777, А-300, А-340, А-380.
Літак Airbus-380 зараз є найбільшим пасажирським авіалайнером в світі: розмах крил становить 79,8 м, довжина 72,7 м, а висота 24,1 м. Максимальна дальність польоту без дозаправки - 1500 км. Лайнер має дві палуби. Кількість пасажирських місць в салонах літака залежить від компонування відповідно класу обслуговування і може перевищувати 600 одиниць [7].
На малих і середньо-магістральних перельотах експлуатуються літаки McDonnellDouglas DC-9, Вае-146 Embraer, ТУ-134, ТУ-1546 Як-42.
Розвиток повітряних перевезень супроводжується постійним удосконаленням матеріальної бази пасажирського повітряного транспорту, використанням нових методів і прогресивних технологічних і організаційних рішень в процесі його експлуатації.
4.6. Умови перевезення пасажирів і багажу повітряним транспортом
Перевезення авіатранспортом пасажирів та їх багажу здійснюється на основі договору повітряного перевезення. Він укладається між авіатранспортним підприємством (перевізником) з одного боку і окремими особами, організаціями, туристичними фірмами з іншого.
Перевізник і пасажир є сторонами договору зі своїми правами і обов’язками. За договором повітряного перевезення пасажира перевізник зобов’язується перевести пасажира повітряного судна в пункт призначення з наданням його місця на повітряному судні, що виконує рейс, вказаний в квитку, а у разі перевезення пасажиром багажу також доставити багаж в пункт призначення і видати його.
Терміни доставки пасажира і багажу визначаються правилами повітряних перевезень. При цьому пасажир зобов’язаний сплатити за перевезення і провезення багажу, за встановленими тарифами.
Кожний договір повітряного перевезення засвідчується проїзним документом, який видається перевізником або його агентами. Таким документом є квиток. Він є персоніфікованим документом стандартизованої форми, що по суті є договором перевезення між авіакомпанією та пасажиром. Квиток є доказом оплати перевезення в розмірі, вказаному у формулярі. Він містить всю інформацію, необхідну і достатню для здійснення взаєморозрахунків між перевізниками в рамках одного маршруту.
В даний час в світі використовується декілька типів авіаційних квитків:
- копіювальний автоматичний квиток (Transitional Automated Ticket - ТАТ);
- автоматичний купонний квиток з посадочним талоном (Automated Ticket BoordingPass);
- квиток ручної виписки (Manual Yssued Ticket);
- нейтральні бланки IAТА
- електронний квиток (Electronic Ticket).
Найпоширенішим в даний час є автоматичний квиток (ТАТ). Він оформлюється в спеціальну фірмову обкладинку з емблемами і товарними знаками автоперевізника і декількома сторінками тексту з виписками із загальних правил перевезення пасажирів і багажу і видається пасажиру.
Авіаційний квиток є іменним і містить всі необхідні атрибути для здійснення польоту (посадочний талон для польоту, пакетні купони і пасажирський купон). У квитку може бути вказано декілька осіб (наприклад, членів сім’ї), крім того, квитки можуть бути груповими (оформлюються, як правило, для туристів). Квитки різних авіакомпаній можуть бути оформлені по-різному, але на всіх квитках вказуються такі атрибути:
1. Прізвище пасажира.
2. Маршрут польоту — зазначається спеціальними кодами залежно від того, чи робить літак посадки і чи змінюється при цьому номер рейсу. Якщо літак здійснює посадки, але при цьому не змінюється номер рейсу, то у квитку в графі «маршрут» фіксуються лише початковий та кінцевий пункти маршруту. У випадку зміни номера рейсу зазначається додатково пункт пересадки.
3. Клас обслуговування на літаку указується буквеними символами:
Перший клас - (F),
Бізнес клас - (С),
Економічний — (Y),
Туристський — (Т).
4. Номер рейсу і код авіакомпаній зазначаються відповідними символами, наприклад:LH-124, що означає - це 124 рейс авіакомпанії, «Lufthansa», Німеччина.
5. Час вильоту завжди указується місцевий. У деяких авіакомпаніях указується і час прильоту.
6. Дати ставляться в графі «туди» і «назад». У разі придбання квитка з відкритою датою «назад» вона не указується, а на зворотному польотному купоні ставиться «Ореn» - «відкрито».
7. Термін придатності квитка встановлюється залежно від типу квитка, але не більш ніж один рік з дати його видачі. Термін дії (придатності) квитка указується у відповідній графі.
8. Статус на квитку вказується символами:
ОК - якщо заброньоване місце на даному рейсі.
RQ - пасажир зможе вилетіти за наявності вільних місць.
Останні роки в У країні впроваджена система Billing and Settlement Plan (BSP) -електронного квитка (e-ticket), що є надзвичайно актуальним, оскільки існує досить жорстка директива ІАТА до початку 2008 року повністю перейти на e-ticketing [7]. Переваги впровадження електронного квитка є очевидними. По-перше, собівартість електронного квитка складає 1 долар, а традиційного паперового - 10 доларів. По-друге, застосування даної системи значно спрощує процедуру придбання авіаквитків. Пасажири, що віддали перевагу електронної версії квитка, будуть позбавлені від незручностей, зв’язаних з використанням паперових проїзних документів. Перехід на використовування електронного квитка дозволить їм не тільки сплатити, але і оформити квиток, не виходячи з будинку або офісу. Також це дає можливість спростити реєстрацію, не побоюватися втрати квитка, оскільки в аеропорту пасажиру буде достатньо пред’явити лише документ, що засвідчує його особу.
Для авіакомпаній застосування електронних квитків значно скоротить витрати і час на управління паперовими потоками (оформлення квитків, реєстрацію, звітність), підвищить контрольованість процесу продажу перевезень.
На повітряному транспорті існують певні правила перевезення багажу пасажирів.
Багаж - це особисті речі пасажира, що перевозяться на повітряному судні за узгодженням з перевізником.
До зареєстрованого багажу відноситься багаж зданий пасажиром під відповідальність перевізника, і який перевозиться в багажному відділенні повітряного судна.
Під незареєстрованим багажем розуміється багаж пасажира, який перевозиться в салоні літака.
Норми безкоштовного перевозу багажу встановлені для:
- першого класу - 40 кг;
- бізнес-класу - 30 кг;
- економ класу — 20 кг.
Безкоштовне провезення багажу в межах встановленої норми залежить також від типу повітряного судна.
Надлишок багажу перевозиться за додаткову платню відповідно до Правил. Пасажир за додаткову платню може декларувати вартість провезеного багажу, що перевищує обмеження.
Деякі перевізники використовують систему безкоштовного перевезення багажу залежно від числа багажних місць (Piece concept).
По прибуттю в пункт призначення пасажир пред’являє багажну ідентифікаційну бирку і квитанцію і одержує свій багаж.
У разі втрати бирки або квитанції перевізник видає багаж при пред’явленні прав на нього і сплати додаткових витрат по його ідентифікації.
Якщо при отриманні багажу пасажир знайшов його втрату або псування, то аеропорт складає акт про несправність або втрату багажу.
У разі втрати багажу за проханням пасажира складається акт відповідної форми і авіакомпанія приймає заходи по його розшуку. Розшук багажу на міжнародних лініях ведеться за допомогою автоматизованої системи «World Tracer», введеної в 1993 р. У базу даних системи постійно поступають відомості про загублені і знайдені речі. Система здійснює порівняння речей по певних параметрах і при позитивному результаті визначає їх приналежність тому або іншому пасажиру.
Пасажир, який має намір пред’явити претензію з приводу затримки багажу повинен направити її в претензійну службу перевізника не пізніше, ніж через 21 день з дня втрати багажу і не пізніше, ніж через 6 місяців при внутрішніх перевезеннях.
Багаж вважається загубленим, якщо він не знайдений після 21 дня з моменту його планового прибуття. Багаж, що прибув в аеропорт, зберігається безкоштовно 2 доби, включаючи день прибуття. Якщо багаж не був викликаний, він зберігається в аеропорту один місяць при міжнародних перевезеннях, і на протязі 6 місяців — при внутрішніх перевезеннях.
Після проходження вказаних термінів багаж реалізується перевізником в установленому порядку. Такі ж правила діють і відносно всіх речей і предметів, що були забуті пасажирами в салоні літака.

Приложенные файлы

  • docx 25367975
    Размер файла: 29 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий