Тема сам роботи до теми 4

Тема для самостійного опрацювання

Системи фізичних величин та сфери їх застосування
Система СГС
У 1881 році Першим Міжнародним конгресом електриків прийнята система одиниць фізичних величин СГС, до складу якої основними одиницями увійшли:
- сантиметр - одиниця довжини; грам одиниця маси і секунда - одиниця часу.
Похідні: дина одиниця сили, ерг - одиниця роботи.
Для вимірювання потужності у СГС була прийнята одиниця ерг за секунду, для вимірювання кінетичної в'язкості стокс, динамічної в`язкості пуаз.
Вимірювання тиску в системі СГС прийняте у динах на квадратний сантиметр.
Для механічних і магнітних вимірювань сьогодні є чинними сім видів СГС, із яких найпоширенішими є такі: СГСЕ, СГСМ, СГС (симетрична) та ін.

Система МКГСС
Наприкінці XVIII ст. кілограм було прийнято за одиницю ваги. Використання кілограма як одиниці ваги, а пізніше як одиниці сили наприкінці XIX ст. обумовило формування нової системи одиниць фізичних величин з трьома одиницями: метр одиниця довжини, кілограм- сила (кгс)- одиниця сили і секунда одиниця часу (система МКГС).
Кілограм-сила це сила, яка надає масі в один кілограм прискорення 9,80665 м/с2 (нормальне прискорення вільного падіння).
Система МКГСС набула значного поширення у механіці та техніці і і неофіційно називалася «технічною». Однією з причин широкого використання системи виявилася зручність подання сили в одиницях ваги і розмір основної одиниці сили - кілограм-сила.
Проте незважаючи на поширеність МКГСС дедалі більше виявляються її недоліки, зумовлені використанням їїї як головної одиниці сили, а не маси.
ВИСНОВОК: Першим недоліком системи є те, що одиниця маси є похідною від одиниці сили і дорівнює 9,80665 кг, а це порушує метричний принцип десятковості мір.
Другий недолік полягає у назві одиниці сили кілограм - сила та метричної одиниці маси кілограм, що часто призводить до заплутаності у назвах. (Деякі держави ввели нову назву кілограм-сили кілоноїд.).
Третім недоліком системи МКГСС є некогерентність (неузгодженість) її з одиницями електричних та механічних величин.
Одиницею роботи й енергії у системі МКГСС прийнято кілограм-сила метр, у системі практичних електричних одиниць робота, енергія вимірюються джоулями, що змушує вдаватися до використання перехідних коефіцієнтів при розрахунках.
Крім того, виникає велика заплутаність при визначенні маси. За одиницю маси у системі МКГСС прийнята маса тіла, якому надається прискорення
1 м/с2 під дією прикладеної сили в 1 кгс.
Цю одиницю кілограм-сила-секунда у квадраті на метр (кгс-с2/м) інколи називають технічною одиницею маси (т.о.м.), або інертною, хоча такі визначенн, не прийняті у техніці.
1 кгс-с2/м
· 9,81 кг(1 кг одиниця маси у системі СІ). Проте в техніці широко використовуються такі міри системи МКГСС, як одиниця роботи і енергії – кілограм-сила-метр (кгсс) і одиниця потужності кілограм-сила-метр за секунду (кгсс/с).
Система МТС
Основними одиницями системи МТС є: одиниця довжини- метр, і одиниця маси – тонна і одиниця часу секунда.
Система вперше була прийнята у 1919 році у Франції.
Прийняття тонни за основну одиницю маси здавалося вдалим, бо забезпечувало відповідність між одиницями довжини та об`єму і одиницею маси: одна тонна відповідала одному кубічному метру. Крім того, одиниця роботи і енергії у цій системі (кілоджоуль) і одиниця потужності (кіловат збігалися з відповідними кратними практичними електричними одиницями.
У системі МТС за одиницю сили прийнято стен (сн), що дорівнює силі, яка надає масі в одну тонну прискорення 1м/с2, а за одиницю тиску – п`єза (сн/м2).
Проте, в нашій країні ця система не знайшла практичного застосування і не увійшла до Держстандарту, а в 1961 році була законодавчо відмінена й у Франції.
Абсолютна практична система електричних одиниць
Абсолютна практична система електричних одиниць була ухвалена у 1881 році Першим Міжнародним конгресом електриків як похідна від системи СГСМ і призначалася для практичних вимірювань електричних та магнітних величин.
Електричні і магнітні одиниці системи СГС виявилися незручними для практичного використання, бо одні були занадто великими, інші надто малими.
В абсолютній практичній системі електричні й магнітні одиниці були утворені із відповідних одиниць системи СГСМ шляхом перемноження їх на 10 у відповідній степені.
Одним з перших були прийняті практичні електричні одиниці:
практична одиниця електричного опору, яка дорівнює 109 одиницям опору СГСМ (пізніше дістала назву «ом»);
практична одиниця електрорушійної сили, яка дорівнює 108 одиницям електрорушійної сили СГСМ (з назвою «вольт»);
практична одиниця сили струму , ампер, яка дорівнює 10-1 електромагнітної одиниці сили струму СГСМ;
практична одиниця електричної ємності , фарада, яка дорівнює 10-9 одиниці електричної ємності СГСМ
Кожна з наведених практичних електричних одиниць мала відповідні обґрунтування, які з часом змінювалися і вдосконалювалися із урахуванням досягнень науки і техніки.
Позасистемні одиниці
Поряд із системними одиницями фізичних величин у практиці віимірювання використовувалися одиниці, які не входили до складу жодної із систем так звані позасистемні одиниці.
Значного поширення набули одиниці тиску: бар, міліметр ртутного стовпа, міліметр водяного стовпа.
Позасистемними одиницями часу є хвилина, година; одиницями довжини ангстрем, світловий рік, парсек; одиницями площі ар, гектар; одиницями електричної енергії електрон-вольт, кіловат-година; одиницями акустичних величин децибел, фон, октава та ін.
Проте при уніфікації одиниць і ухваленні єдиної системи одииниць кількість позасистемних одиниць має бути скорочена до мінімуму.
До того ж багато позасистемних одиниць є кратними системі СІ і можуть використовуватися для практичних вимірювань (тонна, міліметр, мікрон та інш.)

Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 415

Приложенные файлы

  • doc 25367967
    Размер файла: 47 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий