До теми 4

Тема 4. ГРОШОВИЙ РИНОК.
Механізм формування пропозиції грошей
Пропозиція у взаємодії з попитом визначає кон’юнктуру грошового ринку. І попит і пропозиція є явищем залишку.
Пропозиція грошей – це явище залишку, тобто коли економічний суб’єкт, маючи в своєму розпорядженні певний запас грошей, може в будь-який момент спрямувати його частку в оборот з метою одержання прибутку.
Коли запаси грошей більше попиту на гроші, то суб’єкт різницю направляє на ринок. Рішення про те, пропонувати частку запасу на ринок чи збільшити запас за рахунок купівлі на ринку, залежить від рівня процента.
Межа грошової пропозиції – це кількість грошової маси в обороті (а саме агрегат М1 – готівка + переказні депозити в нац. валюті). Тобто Ms=М1
Регулювати пропозицію грошей можуть: НБУ, комерційні банки, податкова система, Міністерство фінансів.
На монетарному ринку пропозиція завжди протистоїть попиту на гроші. Банківська система управляє пропозицією грошей, тобто оперативно змінює масу грошей в обігу відповідно до зміни попиту на гроші. У розпорядженні центрального банку є економічні важелі, спираючись на які він здатний впливати на формування грошової пропозиції і регулювати грошовий обіг у країні. Це:
грошова база,
банківські резерви,
грошово-кредитний мультиплікатор.
Вони широко використовуються під час визначення потенційних можливостей емісії і прогнозування динаміки грошової маси.
М1 (Мs) = m*Мб,
Грошова база це консолідуючий показник резервних грошей банківської системи, на основі якого через грошовий мультиплікатор формується пропозиція грошей.
Гб = М0 + М к + М рез
Де Мк+Мрез є банківськими резервами. Ці гроші не перебувають в обігу і не входять до складу грошових агрегатів (М0, М1). Проте між банківськими резервами та масою грошей в обігу існує тісний зв'язок, який здебільшого впливає на структуру грошової маси. Це означає, що готівка може переходити у форму депозитних грошей, збільшуючи банківські резерви, і навпаки. Наявність такого зв'язку створює монетарну базу для впливу на масу грошей через систему регулювання банківських резервів. Для цього в кожній країні вводиться механізм обов'язкового резервування банківських пасивів.
Грошовий мультиплікатор це величина множника (коефіцієнта), на яку збільшується кількість грошей в обігу внаслідок операцій на монетарному ринку.
13 EMBED Equation.3 1415
Одержаний коефіцієнт показує, у скільки разів зростатиме ефективність грошової бази. Його величина є зворотною величиною до норми банківських резервів, а також до співвідношення між обсягами готівки і депозитів. Тобто він показує максимальну кількість нових кредитних грошей, яку може утворити кожна грошова одиниця (долар чи гривня) від операцій на монетарному ринку.
Зміна пропозиції грошей визначається рішеннями центрального банку, та чинниками, що діють незалежно від його волі. Ними можуть бути(МЕХАНІЗМ ВПЛИВУ ЧИННИКІВ – САМОСТІЙНО САВЛУК):
норма обов’язкових резервів (-),
зміна облікової ставки (-),
зміна типової ринкової процентної ставки (±),
зміна багатства (±),
тінізація підприємницької діяльності(-),
низький стан довіри до банків(-),
зростання процентних ставок за депозитами до запитання(+).
Отже, на пропозицію грошей діють чинники з боку центрального банку, комерційних банків, банківських вкладників та позичальників. Тому в регулюванні пропозиції треба вивести на відповідний рівень грошову базу та забезпечити відповідне мультиплікативне зростання депозитів під впливом зазначених факторів, кожен з яких дії індивідуально.
Слід нагадати, що пропозицію грошей формують потреби в забезпеченні попиту. Рівновагу на грошовому ринку визначають задоволення власних вимог як покупців так і продавців від використання грошей як джерела багатства в конкретно визначених параметрах. Таким параметром виступає процентна ставка.






Приложенные файлы

  • doc 25367949
    Размер файла: 30 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий