Тема 4 Відбір дітей до спец закладів


Тема 4 ВІДБІР ДІТЕЙ У СПЕЦІАЛЬНІ ЗАКЛАДИ
План
Принципи відбору дітей у спеціальні заклади.
Організація роботи психолого-медико-педагогічних консультацій.
Участь педагогів загальноосвітніх закладів у розв'язанні проблеми відбору дітей.
Література
Астапов В. М. Введение в дефектологию с основами нейро-патопсихологии / В. М. Астапов. — М.: Международная педагогическая академия, 1994. — 216 с.
2.Коррекционная педагогика в начальном образовании / под ред. Г. Ф. Кумариной. - М.: Академия, 2001. - 320 с.
3.Миронова С. П. Олігофренопедагогіка. Компактний навчальний курс : навчальний посібник / С. П. Миронова. Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Подільський державний Університет, редакційно-видавничий відділ, 2008. - 204 с.
4.Психолого-педагогическое консультирование и сопровождение развития ребенка : пособие для учителя-дефектолога / под ред. Л. М. Шипицыной. - М.: ВЛАДОС, 2003. - 528 с.
5.Синьов В. М. Основи дефектології: навчальний посібник / В. М. Синьов, Г. М. Коберник. — К. : Вища школа, 1994. - 143 с
1. Принципи відбору дітей у спеціальні заклади
Комплектування спеціальних закладів, подальша доля дитини з психофізичними вадами напряму залежить від правильності здійснення відбору, який має здійснюватись на основі таких принципів:
Комплексність обстеження дитини.
Кваліфікована постановка діагнозу і визначення закладу для дитини має здійснюватись на підставі спільного висновку різних спеціалістів (корекційних педагогів, лікарів, психологів);
Всебічність і цілісність.
Вивчаються причини, що призвели до відхилень у розвитку дитини; аналізуються особливості всіх пізнавальних процесів; встановлюється рівень розвитку мовлення; досліджуються: просторова орієнтація, емоційно-вольова сфера, інтереси, критичність, самостійність, розумова працездатність, фізичний розвиток, сформованість знань, вмінь і навичок. Встановлюється не лише діагноз, а визначається структура дефекту дитини і збережені особливості.
Динамічність обстеження.
Виявляють на лише наявні знання та здібності дитини, а й її потенційні можливості. Тобто слід встановити у процесі обстеження як рівень актуального, так і зону найближчого розвитку дитини.
Індивідуальний підхід.
У процесі обстеження слід встановити контакт з дитиною, враховувати її стан, поведінку, індивідуальні особливості.
Якісний аналіз результатів обстеження.
Оцінюються не лише кінцеві результати виконання дитиною завдань, а й самостійність та використання допомоги, прийоми роботи, поведінка під час обстеження, вияв інтересу до роботи, цілеспрямованість, раціональність, планомірність, тобто ті показники, які дають змогу точно встановити чи диференціювати діагноз.
2. Організація роботи психолого-медико-педагогічних консультацій (ПМПК).
В Україні з 1993 року існують психолого-медико-педагогічні консультації (ПМПК), створені для виявлення, обліку та діагностики дітей і підлітків з проблемами у розвитку, відбору їх до спеціальних навчально-виховних і лікувальних закладів відповідного типу, консультування батьків (осіб, що їх замінюють), педагогів з питань надання медико-психологічної допомоги таким дітям.
ПМПК підпорядковуються управлінням освіти (обласним, районним, міським) і керуються у своїй діяльності «Положенням про центральну, обласні, Київську, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації» (прийнято у 2004 p.).
ПМПК направляють з ініціативи батьків; за рекомендацією освітніх закладів охорони здоров'я чи соціального захисту за їх згодою. Обстеження дитини проводиться в обов'язковій присутності батьків (осіб, що їх замінюють). Якщо вирішується питання направлення дитини у спеціальний заклад у психолого-педагогічну консультацію мають бути представлені такі документи:
свідоцтво про народження дитини;
історія розвитку (хвороби) дитини;
розгорнута психолого-педагогічна характеристика із дитячо-закладу, в якому перебувала дитина, яка відображає аналіз розвитку дитини, її навчання, зазначає види педагогічної допомоги і їхню ефективність;
письмові роботи, малюнки, які розкривають динаміку розвитку дитини.
До складу психолого-медико-педагогічної консультації входять:
завідувач ПМПК (кваліфікований дефектолог);
дитячі лікарі (психіатр, невропатолог, педіатр);
психологи (із питань девіантної поведінки й інтелектуального розвитку);
педагоги-дефектологи (олігофренопедагог, сурдопедагог, тифлопедагог, логопед, дефектолог дошкільного закладу);
юрисконсульт;
секретар.
Наявність таких спеціалістів дозволяє здійснювати процес обстеження дітей організовано, продуктивно, послідовно, комплексно; надає можливість проведення ранньої діагностики, одержання точних результатів.
Функції ПМПК:
Згідно «Положення про центральну, обласні, Київську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації» їх діяльність спрямовується на:
виявлення, облік, діагностичне обстеження дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку віком до 18 років;
рекомендація дітям спеціальних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, лікувальних закладів відповідного типу, установ та закладів системи праці та соціального захисту населення;
надання індивідуальної корекційної допомоги та добір відповідних програм навчання дітей з вадами психофізичного розвитку;
консультування батьків (осіб, які їх замінюють), педагогів, психологів, медичних працівників з питань навчання, виховання, соціальної адаптації та інтеграції у суспільне життя дітей з відхиленнями у психофізичному розвитку;
просвітницьку діяльність серед населення.
Основними завданнями районних та міських психолого-медико-педагогічних консультацій є наступні:
здійснення психолого-медико-педагогічного обстеження дітей з метою виявлення особливостей їхнього розвитку;
встановлення діагнозу і визначення адекватних умов навчання, виховання, працевлаштування;
підтвердження, уточнення і зміна раніше встановленого діагнозу для визначення відповідного типу навчально-виховного і лікувального закладу та доцільності перебування в ньому дитини;
своєчасне виявлення й облік дітей з вадами у розвитку різних категорій;
консультативно-методична допомога батькам (особам, що їх замінюють), педагогам, лікарям, працівникам правоохоронних органів з питань навчання, виховання і лікування дітей з вадами розвитку, порушеннями поведінки, труднощами навчання;
проведення роз'яснювальної роботи серед населення, працівників закладів освіти, охорони здоров'я, соціального захисту про необхідність своєчасного виявлення дітей і підлітків з проблемами розвитку з метою надання їм кваліфікованої психолого-медико-педагогічної допомоги;
координація, консультативно-методична допомога шкільним ПМПК та контроль за їх роботою;
участь у розвитку мережі спеціальних навчально-виховних закладів;
направлення дітей і підлітків до науково-дослідних центрів та лікувально-профілактичних закладів для поглибленого і динамічного вивчення їх захворювання чи проблеми у розвитку.
3. Участь педагогів загальноосвітніх закладів у розв'язанні проблеми відбору дітей
Найпершими, хто помічає проблеми і труднощі у розвитку вихованця, є батьки, лікарі-педіатри, педагоги. Тому дуже важливо, щоб вони не зволікали, не чекали на спонтанне усунення вади, а звернулись до фахівців.
Консультацію щодо раннього розвитку дитини та створення необхідних для неї умов, а по необхідності допомогу можна одержати у ПМПК. Для цього батькам не потрібно ніяких направлень і дозволів. Вони можуть відвідати ПМПК з власної ініціативи. Чим раніше дитина одержить необхідну допомогу (педагогічну, психологічну, медичну), тим легшим буде її дефект, тим краще вона розвиватиметься. Важливо, щоб і вихователі дошкільних закладів, і вчителі вчасно помічали проблеми поведінки дітей, труднощі у навчанні і радили батькам відвідати спеціалістів ПМПК. Саме вони можуть визначити, що спричинило труднощі чи вади у розвитку дитини, призвело до проблем шкільного навчання; порадять, що їй створити в сім'ї, дитячому садку, школі; нададуть комплексну допомогу або порадять спеціальний заклад для цього.
Вагомого значення для правильної постановки діагнозу, вибору форми організації навчання, реалізації індивідуального підходу набуває психолого-педагогічна характеристика на дитину, написана педагогами закладу, у якому вона перебувала (дитячий садок, школа). Адже у процесі систематичного навчання і виховання дитини найбільш яскраво виявляються її здібності, труднощі й проблеми. До складання цього документу може бути залучений і психолог, якщо він системно працював з дитиною. Зауважимо, що для дитини, яка не була у системі організованого навчання й виховання, характеристика не складається.
Психолого-педагогічна характеристика має відповідати наступним вимогам:
підсумок спостережень — характеристика має бути результатом цілеспрямованих довготривалих спостережень, а не одномоментного дослідження; необхідно показати як позитивну, так і негативну динаміку перебування дитини у закладі;
добір фактів — характеристика має ґрунтуватись на фактичному матеріалі; слід описувати найбільш яскраві й типові приклади поведінки дитини, її труднощів, позитивного досвіду; не зазначати випадкові факти; уникати суб'єктивності й однобічності у доборі фактичного матеріалу; не нагромаджувати одноманітних фактів;
систематизація фактів і висновки педагога – викладати факти слід послідовно, систематизовано; висновок має бути логічним завершенням системи описаних фактів;
характер викладу — викладати слід просто, зрозуміло, уникати складних формулювань і незрозумілих громіздких термінів;
позитивні сторони дитини — у характеристиці слід писати не лише про труднощі й проблеми дитини, а й, обов'язково, про її позитивні, збережені можливості («пуди здоров'я» за Л. С Виготським);індивідуальна робота з дитиною - слід зазначити, хто із фахівців (вчитель, вихователь, логопед, психолог та ін.) працював з дитиною індивідуально, яка допомога надавалась, і якими є її результати;
обсяг характеристики — психолого-педагогічна характеристика має бути короткою, але переконливою.
У психолого-педагогічній характеристиці мають бути відображені наступні відомості про учня
- загальні відомості:
прізвище, ім'я, школа, клас;
скільки років навчається у цьому класі;
соціально-побутові умови в сім'ї;
у скільки років вступив до школи і як був до неї підготовлений;
- стан шкільних знань і навичок дитини:
успішність з кожного предмета окремо, що саме утруднює дитину у засвоєнні того чи іншого предмета;
ставлення дитини до невдач у навчанні;
види допомоги, які надавались дитині у подоланні прогалин та труднощів, і якими є наслідки цієї допомоги;
- працездатність та поведінка дитини у класі:
розуміння дитиною вимог вчителя;
участь у роботі класу;
стан працездатності дитини у класі (цілеспрямованість, ступінь розвитку уваги, темп роботи, наполегливість, доведення розпочатої роботи до завершення, що саме втомлює дитину);
- загальна характеристика особистості дитини:
негативні та позитивні риси характеру дитини;
загальний рівень розвитку;
інтереси та потреби;
взаємини з колективом (з ким товаришує; якщо конфліктує з однолітками, то зазначити причини конфліктів),
У підсумку викладу вчитель може зауважити свої припущення щодо причин, які обумовлюють відставання дитини у розвитку, труднощі та прогалини у навчанні. Проте ніяких діагнозів, навіть у якості припущення, педагог не формулює, оскільки вада дитини, її конкретний клінічний діагноз встановлюються колегіально працівниками ПМПК, на підставі ґрунтовного вивчення матеріалів особової справи, картки розвитку дитини, медичних документів, продуктів навчальної діяльності, психолого-педагогічної характеристики та результатів дослідження дитини.
Контрольні запитання:
Назвіть принципи відбору дітей у заклади корекційної освіти?
Які документацію слід зібрати батькам для ПМПК? Охарактеризуйте функції ПМПК?
Якою є роль вихователя ДНЗ, вчителя та психолога загальноосвітньої школи у розв'язанні проблеми відбору дітей у навчальні заклади?
Яким вимогам має відповідати психолого-педагогічна характеристика на дитину, що готується на ПМПК? Розкрийте зміст психолого-педагогічної характеристики на дитину, що готується на ПМПК?

Приложенные файлы

  • docx 25367934
    Размер файла: 30 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий