До теми 8

Тема 8. КРЕДИТ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

3.3. Стадії та закономірності руху кредиту
Економічною основою руху кредиту є виділення окремих стадій (етапів) в сфері розширеного відтворення, починаючи від виникнення кредитних відносин до повернення позиченої вартості до свого власника (кредитора).
Етапами відтворювального руху кредиту є:
формування вільної вартості у кредитора
розміщення у позички
одержання додаткових коштів позичальником
їх використання
вивільнення коштів з обороту позичальника
повернення позичальником вартості кредитору та сплата проценту.
Швидкість руху коштів на різних стадіях та наявність усіх стадій залежить від мети кредитування.
Зміна маси кредитних ресурсів та кредитних вкладень впливає на пропозицію грошей і через неї - на загальну кон'юнктуру ринку і розвиток економіки. Основними закономірностями руху вартості коштів на мікрорівні є:
зворотність руху вартостей;
тимчасовість перебування позиченої вартості в обороті позичальника, що визначається тривалістю кругообігу його капіталу;
збереження позиченої вартості в процесі руху і повернення її до кредитора в повному обсязі;
залежність маси наданої позички від наявності обсягів вільних коштів.
На макрорівні закономірності руху кредиту проявляються наступним чином:
кількісні параметри розвитку кредиту повинні бути адекватними динаміці обсягів ВНП;
загальні суми кредитних вкладень і позичених ресурсів у макромасштабах завжди балансуються;
зворотність і платність кредиту забезпечує переміщення вільної вартості з сектора домашніх господарств у сектор фірм;
платність кредиту і здатність приносити дохід обом його суб'єктам спонукають спрямування коштів з низькорентабельних галузей і секторів економіки в високорентабельні, що відбувається під економічним примусом і визначає його важливу роль у забезпеченні економічного росту.

3.4. Позичковий процент
Позичковий процент – це плата, яку отримує кредитор від позичальника за користування позиченими коштами, їх ціною.
Джерелом сплати проценту є прибуток, що його отримує позичальник; його кількісним показником – норма процента або процентна ставка, яка визначається відношенням суми річного доходу на позичений капітал до суми позичкового капіталу.
На розмір процентної ставки впливають такі чинники:
макроекономічні: попит та пропозиція на кредитні ресурси, рівень інфляції, рівень облікової ставки центрального банку;
мікроекономічні: розмір кредиту, термін користування кредитом, рівень ризику.
Отже, динаміка норми позичкового проценту визначається ринковим механізмом і залежить від державного грошово-кредитного регулювання економікою.
Позичковий процент виконує функції розподілу прибутку та збереження позичкового капіталу.
Від кредитних операцій кредитор одержує маржу – різницю між процентними ставками за наданий кредит і за залучені ресурси.
Збереження позичкового капіталу є проблемою в період інфляції, що зменшує реальну вартість коштів. Розрізняють:
а) номінальну процентну ставку - її рівень склався на ринку
б) реальну - скорегована на рівень інфляції.
Для збереження позитивної реальної ставки (не тільки покриває інфляцію, а й дає можливість заробити) використовують: “плаваючі” процентні ставки, надають короткострокові кредити, збільшення розміру плати за кредит.
Позичковий процент сприяє ефективному використанню кредитних ресурсів, залученню грошових ресурсів в обіг.

3.5. Основні принципи кредиту
Основними принципами кредиту є :
цільове призначення позички - економічні суб’єкти повинні чітко визначити, з якою метою будуть використані позичені кошти. Проведення такого аналізу дозволяє визначити можливість забезпечення кожною із сторін своїх інтересів;
строковість позички випливає з її цільового призначення та наявності вільних коштів у кредитора; слугує умовою формування кредитних відносин. Вільні кошти кредитора передаються позичальнику на чітко визначений строк, який сторони повинні узгодити в момент вступу в кредитні відносини
забезпеченість полягає в прийнятті кредитором при наданні позики додаткових заходів щодо гарантування повернення позики у визначені строки. Гарантією сплати боргу може бути застава майна, фінансові зобов'язання, зобов’язання третьої особи. Розмір майнового забезпечення звичайно встановлюється на рівні, що перевищує розмір позики на випадок зниження ринкової ціни застави. Застава дозволяє кредиторові уникнути кредитного ризику, але це не завжди спрацьовує, і кредитору доцільно більше покладатися на високу ефективність проекту, що кредитується, та кредитоспроможність і надійність позичальника;
платність користування позичкою полягає в тому, що позичальник сплачує додаткові кошти у формі проценту для покриття витрат від вилучення кредитором позичених коштів з обороту та втрати переваг, властивих ліквідним активам, появою при цьому кредитного ризику.
поверненість позиченої вартості – позичальник повинен повернути кредитору весь обсяг одержаної в позичку вартості. Девальвація, інфляція можуть знецінити національну грошову одиницю та основну суму позички, тому при поверненні боргу кредитор зазнає збитків. Щоб запобігти цьому, суб’єкти кредиту повинні передбачити спеціальні заходи: скорочення терміну позички, підвищення проценту за кредит тощо.
Джерелом прибутку для кредитора є процентна ставка, яка одночасно впливає і на величину прибутку позичальника. При визначенні її величини інтереси кредитора та позичальника перехрещуються і дуже важливо, щоб розмір задовольняв сторони.
Методи кредитування характеризуються:
порядком надання та погашення позички;
порядком нарахування та сплати процента за користування позички та її погашенням;
порядком контролю за виконанням умов кредитної угоди.
Методи кредитування реалізуються через форму позичкового рахунку та кредитний договір.

4.Критерії класифікації, загальна характеристика форм та видів кредиту
Розвиток та вдосконалення економічних відносин у суспільстві конкретизують сутність кредиту та його форми.
Форми кредиту тісно пов'язані з його структурою та в певній мірі з сутністю кредитних відносин. Часто їх визначають залежно від об’єкту кредитних відносин. Розрізняють:
- Товарна форма - являє собою невивільнені кошти з обороту кредитора. В такій формі виникають кредитні відносини між продавцями і покупцями, коли останні одержують товари з відстрочкою платежу (комерційний кредит, дебіторська заборгованість, продаж товарів і послуг населенню в кредит тощо). Товарний кредит, як правило, повертається в грошовій формі.
- У грошовій формі здійснюється рух переважної частини позичкового фонду країни, тому й переважна більшість позик надається і погашається грошима.
Види кредиту це більш детальна його характеристика згідно організаційно-економічних ознак і передбачає його систематизацію за суб'єктами кредитних відносин:
1 Міжгосподарський – характеризує рух позичкової вартості між окремими господарюючими суб'єктами у вигляді:
комерційного кредиту, що оформлюється векселем і опосереднює продаж товарів покупцю з відстрочкою платежів. Закінчується така кредитна операція погашенням векселя позичальником;
фінансового - авансування оплати частини вартості товару (що буде куплена після його виготовлення) або позичанням грошей.
2. Банківський, який є найбільш розповсюдженим. Надається банками, як правило, у грошовій формі. При цьому банки можуть виступати не тільки кредиторами, а й позичальниками. Його особливість полягає в тому, що:
банк оперує не тільки власними, але і залученими коштами;
використовує тільки вільні кошти, зокрема і ті, що є на рахунках власників;
банк позичає гроші як капітал, і платність банківської форми кредиту є невід'ємним її атрибутом.
Державний – виникає у випадку надання державою позик з бюджету або навпаки, залучення нею позикового капіталу до бюджету в разі виникнення дефіциту. Сьогодні держава виступає переважно як позичальник традиційно через розміщення своїх зобов'язань (державних облігацій – ОВДП).
4. Міжнародний – надаються у тимчасове користування позикові капітали одних країн іншим на засадах поверненості, строковості, платності. Суб’єктами виступають банки, уряди різних держав та міжнародні валютно-кредитні організації.
Провідним видом кредиту в ринковій економіці є банківський кредит. Види банківського кредиту класифікують за такими ознаками:
1.За призначенням.
1.1. на виробничі цілі - юридичним особам під заставу основних засобів та обігових коштів
1.2. споживчий кредит, що надається фізичним особам для задоволення особистих потреб.
2. За строками користування
2.1. короткострокові (до 1 року),
2.2. середньострокові (від 1 до3 років),
2.3. довгострокові (понад 3 роки)
3.За укрупненими об'єктами кредитування
1) в основний капітал;
2) в оборотний капітал;
3) на споживчі потреби
4. За характером повернення розрізняють кредити:
1) з одноразовим поверненням, коли заборгованість за позичкою погашається у визначений у кредитній угоді день або достроково;
2) з погашенням у розстрочку, тобто окремими платежами протягом установленого терміну
3) з регресією платежів, коли кредити були видані під гарантію, поручительство чи інше боргове зобов'язання третьої особи.
5. За сферами суспільного відтворення розрізняють кредити :
1) у сферу виробництва,
2) у сферу обігу,
3) у сферу споживання
6. За порядком надання кредит поділяється на :
1) прямий
2) непрямий - коли між кредитором і позичальником є якийсь посередник.
7. За методом надання розрізняють кредити, які позичальники отримують:
1) одноразово - видаються на підставі документів, які позичальник подає банку для розгляду щоразу, коли в нього виникає потреба в позичці.
2) перманентні позички - надаються клієнтам, які мають постійні кредитні відносини з банком. У цьому разі з позичкового рахунку оплачуються розрахункові документи в межах установленого кредитним договором ліміту кредитування без погодження з банком розміру кожної позички і без оформлення її спеціальними документами.
3) гарантійний кредит - надається тоді, коли банк взяв на себе договірні зобов'язання надати клієнту в разі потреби позичку протягом певного періоду у визначеному розмірі.
8. За схемою надання розрізняють:
1) кредитна лінія - дає змогу позичальнику використовувати кредит поступово в межах обумовленої кредитним договором суми та терміну.
2) револьверні це кредити, які автоматично поновлюються в межах обумовленого кредитним договором розміру.
3) контокорентний кредит - банк відкриває клієнту контокорентний рахунок, з якого здійснюються усі платежі клієнта, в тому числі за рахунок кредиту в межах установленого ліміту, та зараховуються усі надходження клієнту, в тому числі в рахунок погашення кредиту. Це зручно як клієнтові, так і банку. Перший має можливість безперебійно і без оформлення спеціальних документів отримувати кредит саме на ту суму, яка йому потрібна, а значить, не переплачувати проценти. Для банку спрощується процес кредитування. Банк і клієнт у будь-який момент бачать, чи є на рахунку вільні кошти, чи числиться заборгованість за позичкою.
4) Овердрафт - різновид контокоренту. Окрім поточного рахунку, у разі потреби банк відкриває клієнтові позичковий рахунок, з якого оплачуються розрахункові документи. Розмір кредиту обмежується лімітом, величина якого і строк користування кредитом за овердрафтом визначаються кредитним договором.
9. За формою залучення кредиторів до кредитних операцій банківський кредит буває :
1) двосторонній - беруть участь банк і позичальник.
2) консорціумний (синдикатний) - для кредитування клієнта з метою зменшення ризику чи неможливості надання кредиту одним банком створюється банківський консорціум. При цьому один банк виступає в ролі банку-менеджера, який укладає з позичальником кредитну угоду і надає кредит, а також стягує заборгованість за позичкою і процентами та розподіляє їх між членами консорціуму. За виконання таких функцій банк-менеджер отримує від інших учасників консорціуму комісійну винагороду.
3) паралельний (багатосторонній) - кожен з банків на свою частку в загальній сумі кредиту, який надається одному позичальнику, укладає з останнім кредитний договір.
10. За забезпеченістю повернення кредити бувають:
1) забезпечені – заставою (нерухоме та рухоме майно, цінні папери), гарантовані, з іншим забезпеченням (поручительство третьої особи, страховий поліс)
2) незабезпечені (бланкові) - банки надають рідко, переважно досить надійним постійним клієнтам.
11. За ступенем ризику кредити поділяються на:
1) стандартні - надаються позичальникам, що раніше своєчасно розраховувалися з банком за позичками і процентами та мають належну фінансову стійкість, яка забезпечить погашення кредиту в майбутньому.
2) з підвищеним ризиком – субстандартні, сумнівні, небезпечні, безнадійні.
За строками повернення розрізняють кредити:
1) строкові це кредити, строк погашення яких ще не настав.
2) кредити на вимогу - видаються банком на невизначений термін. Погашаються вони в міру появи для цього можливостей у клієнта. Але позичальник має погасити такі кредити за першою вимогою банку.
3) пролонговані (відстрочені) - кредити, погашення яких на прохання клієнта банк переніс на пізніший термін.
4) прострочені - кредити, які не погашені клієнтом у передбачений кредитним договором термін.
Доцільно зазначити, що чистих форм та деяких видів кредиту, ізольованих одних від інших, не існує. В розвитку кредитних відносин вони можуть переходити один в другий.

5. Функції та роль кредиту в ринковій економіці
Функції характеризують суспільне призначення кредиту, специфічний прояв суті кредиту, що відображає окремі її ознаки, які відрізняють кредит від інших економічних категорій.
Суть кредиту проявляється в його функціях:
1. Перерозподільча реалізує перерозподіл акумульованої вартості, що не задіяна в обороті, на умовах повернення. Роль кредиту завдяки цій функції визначається змогою зосередження капіталу у найбільш пріоритетних сферах економіки, можливістю здійснити переорієнтацію виробництва і стабілізувати економіку.
2. Емісійна (антипаційна) забезпечує емісію платіжних засобів, методами кредитної експансії чи рестрикції регулюються обсяги грошової маси. У цій функції кредит сприяє економії витрат обігу (реальні гроші заміняються кредитними операціями) та прискоренню обороту грошей, запровадженню прогресивних систем розрахунків.
3. Контрольна полягає в тому, що в процесі кредитування (на всіх етапах) забезпечується контроль за дотриманням умов та принципів надання кредиту з боку суб'єктів кредитної угоди. Це дає змогу мінімізувати кредитний ризик, реалізувати цільовий характер кредиту, стимулює позичальника раціонально й ефективно використовувати запозичені кошти.
Роль кредиту характеризується конкретними проявами його функцій у даному соціально-економічному середовищі.
Роль кредиту в умовах функціонування повноцінних грошей, адміністративного регулювання була незначною. Регулювання грошової маси неповноцінних грошей, особливо в умовах інфляції, відбувається завдяки кредитним операціям, в яких реалізуються функції кредиту.
У перехідній економіці роль кредиту зростає, розширюється сфера кредитних відносин, розвиваються методи кредитування та управління кредитом, а саме:
відбувається перехід до децентралізації управління кредитними операціями банків;
розширюються права і можливості комерційних банків та їх клієнтів на основі договірних відносин;
розширюється сфера застосування кредиту;
вдосконалюються методи кредитування;
підвищується роль кредиту як джерела інвестицій.

Економічні межі кредиту
Поняття про межі кредиту є відносно новим і недостатньо вивченим. В загальному формулюванні межі кредиту окреслюються рухом вартості зі збереженням всіх функціональних принципів.
Межі кредиту можуть регулюватися в залежності від стану попиту та пропозиції на фінансовому ринку з метою його балансування, мають суто економічний зміст.
Під межею кредиту розуміється такий рівень розвитку кредитних відносин в економіці, за якого попит і пропозиція на кредит балансується при збереженні стабільної, помірної, доступної для переважної кількості нормально працюючих позичальників процентної ставки.
Економічна межа може розглядатися на мікро та макрорівнях, які в сукупності складають кількісну межу кредиту.
На мікрорівні економічні межі визначають обсяги попиту на кредит окремих позичальників, і залежать від:
динаміки ринкової ставки позичкового проценту
характеру потреби позичальника в основному і оборотному капіталі
станом забезпеченості позичальника власним капіталом і ефективності його використання
ефективності, окупності проектів, на реалізацію яких призначаються кошти
Інструментами, що забезпечують мікромежі кредиту, є:
регулювання банківського процента
регулювання ліквідності банку
механізм вексельного обігу
Розширенню мікроекономічних меж кредиту сприяє нарощуванням пропозиції позичок за рахунок збільшення банківського кредитування або розширення міжгосподарського кредиту. Порушення мікроекономічних меж може викликати платіжну кризу, незабезпечення реального попиту, або перевищення реального попиту у позичальника. В разі надмірного залучення коштів позичальник буде здатним створювати підвищені запаси, покривати нераціональні збитки, проводити інвестиції, що гальмує економіку.
Сукупність економічних меж кожного суб'єкта формує на грошовому ринку макроекономічну межу, яка визначає об'єктивний обсяг кредитних вкладень в економіку в цілому. Макромежі визначаються такими загальноекономічними факторами, як:
обсяги і темпи зростання ВВП;
структура і рівень розвитку фінансової системи і стан державних фінансів;
цілі і методи державної грошове - кредитної політики;
розвиток ринкових відносин.
Дотримання макромеж визначається через опосередковані показники чи процеси:
динаміка і рівень позичкового процента;
рівень і динаміка інфляції;
відношення кредитних вкладень в економіку та обсягу ВВП до обсягу всього капіталу, що є у розпорядженні економічних суб'єктів;
співвідношення між темпами зростання банківського кредитування господарюючих суб'єктів та ВВП.
Найбільш показовим критерієм дотримання межі кредиту є динаміка та рівень позичкового процента.
Макроекономічні межі кредиту визначаються з одного боку наявністю вільних вартостей, з другого - об'єктивно встановлених та з оптимальною ефективністю використаних позичкових ресурсів.
Форми та види кредитів визначають якісні (внутрішні) межі в рамках економічних (зовнішніх, функціональних) макроекономічних меж.
Важливу роль у дотриманні меж кредиту відіграє виконання банками вимог щодо кредитоспроможності позичальників та ліквідності своїх активів.
Заголовок 1 Заголовок 215

Приложенные файлы

  • doc 25367930
    Размер файла: 85 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий