Вимоги до процедури дослідження професійно знач..


Вступ
У науково обгрунтованому підході до активізації людського чинника все очевидніше стає значущість психології. Перехід до нових рубежів економічного розвитку, до більш досконалих форм демократії, до більш повного втілення гуманістичних принципів, вимагає і переходу до більш широкого та всебічного використання даних психологічної науки. Необхідною умовою цього є цілеспрямоване розгортання прикладних психологічних досліджень, формування прикладної психології, головна мета якої полягає в забезпеченні вирішення практичних завдань у всіх сферах життя і діяльності людей - будь то виробництво, освіта, охорона здоров'я або відносини в сім'ї, індивідуальний розвиток людини і так далі.
Забезпечення вирішення практичних завдань у прикладній психології здійснюється у двох основних формах:
• Дослідження з видачею практичних рекомендацій для використання в різних областях фахівцями різного профілю;
• Застосування активних психологічних методів.
Обидві форми припускають вдосконалення методів прикладної психодіагностики на основі розвитку методів експериментальної психології. Саме експериментальна психологія забезпечує професіоналізм проведення прикладного психологічного дослідження, конструювання та адаптації психологічного інструментарію.
Це є особливо важливим у зв'язку з тим, що актуалізація проблем прикладної психології зажадала не тільки поліпшення підготовки молодих фахівців-психологів до практичної діяльності, але й підготовки психологів-практиків.
У роботі психолога-дослідника, в цьому надзвичайно складному виді професійної діяльності багато тонкощів, без урахування яких будь-які прекрасні плани можуть залишитися нереалізованими. Психологічне дослідження крім принципів має і свою технологію. Без знання основ технології сучасного психологічного дослідження, без уміння побудувати процедуру дослідження неможливо провести навіть невелику наукову роботу. Знання принципів, технології проведення психологічного дослідження особливо актуально у наш час.
З актуальності цієї проблеми випливає гіпотеза дослідження - психологічне дослідження буде успішним, якщо експериментатор буде знати його структуру і володіти технологією проведення.
Інтерес до психології в нашій країні продовжує стрімко зростати. Все більша кількість людей звертається до неї і прагне використовувати психологічні знання у своїй професійній діяльності. Орієнтуватися у розмаїтті підходів, засобів, прийомів непросто.
Мета дослідження - розглянути основні питання планування і організації психологічного дослідження, його проведення, вибору методів і методик, організації збору даних і їх подальшої обробки.
Об'єкт дослідження - психологічне дослідження.
Предмет дослідження - організація і проведення психологічного дослідження.
У відповідності з об'єктом і предметом дослідження нами були поставлені завдання:
1. Показати важливість і значення знання і володіння технологією проведення психологічного дослідження;
2. Скласти загальну схему та етапи психологічного дослідження;
3. Визначити місце і значення використання новітніх інформаційних технологій (НІТ) при проведенні психологічного дослідження;
Методи дослідження:
1. Вивчення довідкової літератури в галузі прикладної та експериментальної психології: анотування, складання бібліографії;
2. Складання структури психологічного дослідження;
Структура роботи.
Робота складається з вступу,окремих підпунктів, висновків.
Розглянуто структура та етапи психологічного дослідження, а також висвітлено питання вибору методів і методик обстеження.
Описано схема проведення емпіричного дослідження; приділено увагу практиці використання комп'ютера при проведенні психологічного дослідження
1.Вимоги до процедури дослідження професійно значимих властивостей.
Прогностична (інформативна) цінність методик. Це показник, який характеризує міру можливості методики виявити відмінності у вираженні властивості, що вивчають в осіб із різним рівнем розвитку цієї функції, і врешті — з різним рівнем успішності навчання або практичної діяльності. Іншими словами, величина прогностичності цінності методики визначає міру можливостей правильного передбачення професійної ефективності осіб, яких обстежують. Прогностичність методики замірюють коефіцієнтом кореляції між результатами обстеження й успішністю діяльності.
2. Поняття експерименту
Проводити експеримент, експериментувати - це значить вивчати вплив перемінної незалежної на одну або більше перемінних, залежних при строгому контролі. Це дозволяє реалізувати відносно повний контроль перемінних. Якщо при спостереженні, досить часто, навіть неможливо передбачати зміни, то в експерименті можна ці зміни планувати і не допускати появи несподіванок.
Можливість маніпулювання перемінними - одне з важливих переваг експериментатора перед спостерігачем. Основне достоїнство експерименту - у тому, що можна спеціально викликати якийсь психічний процес, простежити залежність психічного явища від змінюваних зовнішніх умов. Ця перевага пояснює широке застосування експерименту в психології. Основна маса емпіричних фактів отримана експериментальним шляхом.
Але експеримент застосовується не у всякій дослідницькій задачі. Так, важко експериментальне дослідження характеру і складних здібностей. Недоліки експерименту виявляються зворотною стороною його переваг. Так, досить складно організувати експеримент так, щоб випробуваний не знав про те, що він випробуваний. Якщо це не вдається, то більш ніж ймовірні скутість випробуваного, свідома або несвідома тривога, страх оцінки й ін. Результати експерименту можуть спотворюватися деякими факторами. Один з найчастіших артефактів обумовлений ефектом Пігмаліона; у випробуваних може також зявиться ефект Хоторна. Уникнути цих ефектів допомагає застосування методу сліпого.
Виділяються такі різновиди експерименту, як експеримент лабораторний, експеримент природний і експеримент польовий.
Також розрізняють експеримент констатуючий й експеримент формуючий. Розрізнення останніх особливо важливе для вікової психології і педагогічної психології; до розвитку психіки можна підходити або, як до явища, відносно незалежного від навчання і виховання, - тоді задачею виявляється констатація звязків, що складаються в ході розвитку; або як до явища, залежного навчанням і вихованням, - тоді не можна ігнорувати сам процес навчання.
Як складові частини в експеримент можуть входити спостереження і психодіагностика. Під час експерименту за випробуваним спостерігають і його стан реєструється, якщо потрібно, засобами психодіагностики; але тут спостереження і психодіагностика не виступають як метод дослідження.
Правильно поставлений експеримент дозволяє перевіряти гіпотези про причинно-наслідкові відносини, не обмежуючи констатацією звязку - кореляції - між перемінними.
Розділяють такі плани проведення експерименту:
- традиційні - коли міняється лише одна незалежна перемінна;
- факторні - коли змінюється декілька незалежних перемінних; його достоїнство - можливість оцінки взаємодії факторів - зміни характеру впливу однієї з перемінних у залежності від значення іншої; при цьому для статистичної обробки результатів експерименту застосовується дисперсійний аналіз.
Якщо досліджувана область відносно невідома і система гіпотез відсутня, то говорять про пілотажний експеримент - (пілотажне дослідження), результати, якого можуть допомогти уточнити напрямок подальшого аналізу.
Коли є дві конкуруючі гіпотези й експеримент дозволяє вибрати одну з них, говорять про вирішальний експеримент (лат. experіmentum crucіs). Контрольний експеримент здійснюється з метою перевірки деяких залежностей. Застосування експерименту наштовхується на принципові обмеження, повязані з неможливістю в ряді випадків довільно змінювати перемінні. Так, у психології емпіричні залежності здебільшого мають статус кореляцій і часто не дозволяють робити висновки про причинно-наслідкові звязки. Одні з труднощів застосування експерименту в психології полягає в тому, що дослідник звичайно включений у ситуацію спілкування з обстежуваним (респондентом) і може мимоволі впливати на його поведінку.
Особлива категорія методів психологічного дослідження і впливу - формуючі експерименти, або навчальні. Вони дозволяють направлено формувати особливості таких психічних процесів, як сприймання, увага, память, мислення й ін
3. Планування експерименту.
Проблема дослідження стосовно нашої контрольної роботи потрібно підкреслити, що в даному дослідженні за мету було взято визначення негативного чи позитивного впливу хвилювання на память учнів 6-х класів під час підвищеного рівня хвилювання, а також у звичайних умовах. Дослідження проводилося в природничому-науковому ліцеї №145 міста Києва. Воно проходило у два етапи на першому етапі ми провели в учнів 6-х класів тест Філіпса для того, щоб виявити та порівняти загальний рівень тривожності у двох класах. 6-А - це експериментальна група, а 6-Б - це контрольна група. На другому етапі у контрольної групи перед звичайним уроком ми провели тест Люшера, а під час уроку контрольній групі було запропоновано розвязати завдання на память. А в експериментальній групі замість звичайного уроку проводилася підсумкова контрольна робота. За годину до контрольного заходу в експериментальній групі також був проведений тест Люшера, потім учні 6-Б класу розвязували ті ж самі завдання на память, що і конрольна група.
4. Експериментальний етап дослідження
Залежною змінною у нас виступає успішність памяті. А незалежною змінною є процес запамятовування та відтворення матеріалу перед контрольною роботою (підвищений рівень хвилювання) та розвязування аналогічних завдань на звичайному уроці (не підвищений рівень хвилювання). Виходячи з цього положення, ми можемо висунути експериментальну.
Гіпотеза - це наукове припущення, що випливає з теорії, що ще не підтверджене і не спростоване.
Концептуальна гіпотеза - такі гіпотези, звичайно, висуваються для усунення внутрішніх протиріч у теорії або для подолання неузгодженостей теорії й експериментальних результатів. Концептуальна гіпотеза повинна задовольняти принцип фальсифікованості (якщо в ході експерименту вона спростовується) і верифікованості (якщо в ході експерименту вона підтверджується).
Концептуальна гіпотеза - інформація яку одержав експериментатор, не відповідному створеному образові, може відкидатися як випадкова.
Експериментальна гіпотеза - може ґрунтуватися на теорії або моделі реальності і являти собою прогноз, такий тип експериментальних гіпотез служить перевіркою наслідків конкретної теорії або моделі; може висуватися безвідносно якої-небудь теорії, моделі, тобто формулюються для даного випадку; гіпотези не заснованих на вже існуючих теоріях, а сформульовані за принципом Фейерабенда: "усе підходить". Їхнє виправдання - в інтуїції дослідника.
Експериментальна гіпотеза - чекання експериментатора виявляються в параметрах його поведінки, що регулюються неусвідомлено.
Статистична гіпотеза - твердження у відношенні невідомого параметра, сформульоване мовою математичної статистики. Будь-яка наукова гіпотеза вимагає перекладу на мову статистики. При перевірці статистичних гіпотез використовується лише два поняття: Н? (гіпотеза про розходження) і Н? (гіпотеза про подібність). Як правило, учений шукає розходження, закономірності. Підтвердження першої гіпотези свідчить про вірність статистичного твердження Н?, а другий - про прийняття твердження Н? - про відсутність розходжень.
Статистична гіпотеза - експериментатор не при яких умовах не впливає на хід експерименту.
Експериментальна гіпотеза: наявність хвилювання буде погіршувати успішність процесу памяті перед контрольною роботою.
В нашому експериментальному досліджені були використані наступні методики: тест Філіпса на виявлення загальної тривожності у школі, методика Люшера, “Дослідження продуктивності запамятовування”, дослідження обсягу оперативної памяті (методика Є. Крепеліна).
5. Виокремлення і контроль незалежної змінної.
Незалежна змінна -- це змінна, наявність і зміна якої впливає на наявність або зміну інших змінних (залежних змінних). Незалежні змінні викликають реальні зміни або пояснюють їх. Залежна змінна - це змінна, що змінюється в результаті зміни деякої іншої (незалежної) змінної. За допомогою залежних змінних описуються ефекти або наслідки. [8]
Незалежна змінна: в даному експерименті незалежною змінною виступає стимульний матеріал, що надається експериментатором, особливості умов проведення опитування, особливості взаємодії досліджуваних під час виконання завдань.
Залежною змінною є досліджуваний нами рівень памяті досліджуваних, вербальні прояви експериментаторів, невербальний прояв експериментаторів, чутливість залежної перемінної до змін незалежної.
Контроль незалежної змінної полягає в її активному варіюванні або знанні закономірності її зміни. Друге значення поняття „контроль" - це управління зовнішніми, „іншими" змінними експерименту. Вплив зовнішніх змінних зводиться до ефекту змішування. Розрізняють два основні способи контролю незалежної змінної. Ці способи лежать в основі двох типів емпіричного дослідження: активного і пасивного. Нагадаємо, що в психології до активних відносяться діяльнісний метод (експеримент) і комунікативний (бесіда), а до пасивних - спостереження і вимірювання. Пасивні методи називають також методами систематизованої реєстрації, або систематизованого спостереження (включаючи в нього і процедуру вимірювання). [ 14]
Існує декілька основних прийомів контролю впливу зовнішніх („інших" ) змінних на результат експерименту.
1) елімінація зовнішніх змінних;
2) константність умов;
3) балансування;
4) контрбалансування;
5) рандомізація.[15]
Для контролю впливу зовнішніх („інших") змінних на результат експерименту в нашому випадку має сенс застосовувати балансування і рандомізацію.
Балансування може полягати у тому, що в доповнення до експериментальної групи в план експерименту включається контрольна група. Експериментальне дослідження контрольної групи проводиться в тих же умовах, що і експериментальної. Відмінність в тому, що експериментальна дія здійснюється тільки по відношенню до досліджуваних, включених в експериментальну групу. Тим самим зміна залежної змінної в контрольній групі обумовлена лише зовнішніми змінними, а в експериментальній - сумісною дією зовнішніх і незалежної змінних. [15]
Рандомізацією називається процедура, яка гарантує рівну можливість кожному члену популяції стати учасником експерименту. Іноді рандомізація полягає в тому, що кожному представнику вибірки привласнюється порядковий номер, а вибір досліджуваних в експериментальну і контрольну групи проводиться за допомогою таблиці „випадкових" чисел. Рандомізація виступає способом, що дозволяє виключити вплив індивідуальних особливостей досліджуваних на результат експерименту. [15]
6. Статистична обробка результатів.
На основі отриманих даних анкетування робляться висновки про репрезентативність вибірки - наскільки результати дослідження репрезентативні по відношенню до генеральної сукупності або по відношенню до часткових вибірок (чоловіки, жінки, люди певного віку, професії тощо).
Перший етап дослідження: Школярам було запропоновано опитувальник, який складався з 58 питань. Відповіді, які не збігалися з ключами - це вияви тривоги. Загальна вибірка школярів становила - 50 учнів.
В 6-А класі - 25 учнів, а в 6-Б класі - 25 учнів Проаналізувавши дані, можна зробити такі висновки:
Таблиця №1
Визначення загальної тривожності за методикою Філіпса
Загальна тривожність у 6-А класі - 37%; 10% - підвищений рівень тривожності, 5% - висока тривожність, 85% - рівень тривожності не перевищує норму. Загальна тривожність у 6-Б класі - 34%; 15% - підвищений рівень тривожності; Висока тривожність є відсутньою 85%;- рівень тривожності не перевищує норму.
Отже, проаналізувавши ці дані, ми бачимо, що рівень тривожності у контрольній та експериментальній групі є майже однаковим.
Другий етап дослідження: учням 6-А класу потрібно було розкласти перед контольною роботою та після неї 8 різнокольорових картинок (експериментальна група), учні 6-Б класу також розкладали картинки перед та після звичайного уроку (контрольна група). Взагалі, тест Люшера оснований на тому, що вибір кольору відображає направленість досліджуваного на визначену діяльність, настрій, функціональний стан і найбільш стійкі риси особистості.
Характеристика кольорів за Люшером включає в себе 4 основних і 4 додаткових кольори. Основні кольорі: синій - символізує спокій, задоволення; синьо-зелений - відчуття впевненості, цілеспрямованості, інколи впертості; оранжево-червоний - символізує силу вольового зусилля, агресивність, наступальні тенденції, збудження; світло-жовтий - активність, потяг до спілкування, експансивність, життєрадісність.
За відсутність конфлікту основні кольори повинні займати переважно перші пять позицій. Додаткові кольори: фіолетовий, коричневий, чорний, сірий. Символізують негативні тенденції: тривожність, стрес, переживання страху, засмучення. Значення цих кольорів(як і основних) в найбільшій мірі визначається їх взаємним розміщенням, розподілом позицій.
Отже, проаналізувавши дані за тестом Люшера ми використали методи математичної статистики, підрахувавши середні значення (Analyze, Compare means).
Таблиця №2
Середні значення за тестом Люшера до уроку.
Дана таблиця показує середні значення факторів тесту Люшера. Ми показали середні значення інтенсивності тривоги і компенсації, відхилення від аутогенної норми, а також коефіцієнт тривожності по контрольній та експериментальній групі.
В даній таблиці зображено, що в експериментальній групі спостерігається підвищений рівень тривожності (тропотропний стан). А в контрольній групі спостерігається не підвищений рівень тривожності (енерготропний стан).
Після проведення тесту Люшера ми використали наступні методики: “Дослідження продуктивності запамятовування”, “Дослідження обсягу оперативної памяті (методика Є.Крепеліна)”.
Проаналізувавши методики, які ми використали для дослідження памяті у двох групах, можна зробити наступні висновки.
Дослідження продуктивності запамятовування: підліткам було запропоновано запамятати певний набір слів. Для полегшення запамятовування піддослідним потрібно було намалювати малюнки для кожного слова. Але писати назву чи позначати літерами було заборонено. Дозволялося малювати все, що завгодно для того, щоб малюнок допоміг відтворити назване слово. Школярам зачитувалися слова з інтервалом у 50-60 сек. Підраховувалась кількість правильно відтворених словосполучень із загальною кількістю запропонованих словосполучень.
Середній показник правильно відтворених словосполучень у 6-А класі - 54%;
Середній показник правильно відтворених словосполучень у 6-Б класі - 69%;
75% -100% - це високий рівень;
50% -75% - середній рівень;
30% - 50% - низький рівень;
нижче 30% - дуже низький.
Отже, дві групи школярів можна віднести до середнього рівня. Але в тій групі, в якій проводилася підсумкова контрольна робота, порівняно з контрольною групою, показник правильно відтворених словосполучень є на 15% нижчий.
Дослідження обсягу оперативної памяті( методика Є.Крепеліна)
Школярам зачитувалися одно ...........
! („інших") змінних на результат експерименту в нашому випадку має сенс застосовувати балансування і рандомізацію.
Балансування може полягати у тому, що в доповнення до експериментальної групи в план експерименту включається контрольна група. Експериментальне дослідження контрольної групи проводиться в тих же умовах, що і експериментальної. Відмінність в тому, що експериментальна дія здійснюється тільки по відношенню до досліджуваних, включених в експериментальну групу. Тим самим зміна залежної змінної в контрольній групі обумовлена лише зовнішніми змінними, а в експериментальній - сумісною дією зовнішніх і незалежної змінних. [15]
Рандомізацією називається процедура, яка гарантує рівну можливість кожному члену популяції стати учасником експерименту. Іноді рандомізація полягає в тому, що кожному представнику вибірки привласнюється порядковий номер, а вибір досліджуваних в експериментальну і контрольну групи проводиться за допомогою таблиці „випадкових" чисел. Рандомізація виступає способом, що дозволяє виключити вплив індивідуальних особливостей досліджуваних на результат експерименту. [15]
7. Оцінювання достовірності експериментальних даних.
При плануванні будь-якого експерименту дослідник повинен аналізувати його внутрішню і зовнішню достовірність. Внутрішня достовірність експерименту тим вище, ніж більшою мірою дослідник в змозі зробити правильні висновки про вплив незалежних змінних на залежні. Для цього повинні якнайкраще контролюватися всі сторонні чинники. Необхідно визначити, чи дійсно бажана зміна залежної змінної відбулася унаслідок регулювання дослідником незалежних змінних або ж ця зміна відбулася під впливом неконтрольованих сторонніх чинників.
Зовнішня достовірність є тим вищою, ніж більшою мірою дослідник може узагальнити результати експерименту на генеральну сукупність. Як правило, підвищення внутрішньої достовірності веде до зменшення зовнішньої достовірності. Чим більший контроль дослідник забезпечує за сторонніми чинниками, тим меншою мірою він може узагальнювати результати експерименту. [15] Аналіз достовірності, як правило, повязаний з обрахунками стандартної помилки, кореляційним і факторним аналізом. [2]
Стандартна помилка вимірювання - це відносна частка випадкової зміни (дисперсії) вимірюваного показника по відношенню до сукупної зміни цього показника (загальної дисперсії). Чим вище стандартна помилка вимірювання, тим нижче точність і надійність використовуваної методики дослідження. [8]
Кореляційний аналіз представляє з себе статистичні методи виявлення кореляційної залежності між двома або більше випадковими ознаками або чинниками. Кореляційний аналіз експериментальних даних містить в собі наступні основні практичні прийоми: 1) побудову кореляційного поля і складання кореляційної таблиці; 2) обчислення вибіркових коефіцієнтів кореляції або кореляційного відношення; 3) перевірку статистичної гіпотези значущості звязку. Подальше дослідження полягає у встановленні конкретного виду залежності між величинами. Кореляційне поле і кореляційна таблиця є допоміжними засобами при аналізі вибіркових даних. При нанесенні на координатну площину вибіркових точок одержують кореляційне поле. По характеру розташування точок поля можна скласти попередню думку про форму залежності випадкових величин (наприклад, про те, що одна величина в середньому зростає або убуває при зростанні іншої). Для чисельної обробки результати звичайно групують і представляють у формі кореляційної таблиці. [8
Висновки.
На основі результатів експериментального дослідження робляться висновки про адекватність основної гіпотези. Тобто в експериментальній групі рівень оперативної памяті нижчий.
Узагальнюючи ці дані можна побачити, що в процесі запамятовування та відтворенні інформації під час контрольної роботи та у звичайних умовах, показники правильно розвязаних завдань є набагато вищими у контрольній групі. Тому що коли у школярів рівень хвилювання та тривоги є підвищеним, вони допускають багато помилок. Кількість правильно розвязаних завдань є вищою при розвязанні у звичайних умовах. Тобто коли рівень хвилювання є не високим. В нашому дослідженні підтвердилася висунута гіпотеза, що хвилювання погіршує процес запамятовування.
Список використаних джерел:
1. Головин С.Ю. Словарь психолога-практика. - Минск: „Харвест", 2001.
2. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. - СПб.: Питер, 2000.
3. Загальна психологія. Навч. посіб. / за ред. Мясоїд П.М. - К., 2002.
4. Загальна психологія. Навч. посіб. / за ред. Скрипченко О., Волинської Я., Огородшйчука 3. та ін. - К.: А.П.Н., 2001.
5. Кац М. Статистическая независимость в теории вероятностей, анализе й теории чисел. - М., 1998.
6. Корнилова Т.В. Экспериментальная психология: Теория и методы. -М.: АСПЕКТ-ПРЕСС, 2003.
7. Кочетков П.А. Краткий курс теории вероятностей й математической статистики. - СПб., 2001.
8. Крылов А.А., Маничев С.А. Практикум по общей, экпериментальной и прикладной психологии. - СПб.: Питер, 2005.
9. Кудрявцев Л.Д. Математический анализ. - М., 2000.
10. Методы сбора информации в социологических исследованиях / под ред. Дюрягина В.В. - М.: Наука, 1990.
11. Петриченко Г.А. Практическая психология уверенности в своих силах. - М., 2005.
12. Рудин У. Основи математического анализа. - СПб., 1999.
13. Солсо Р.Л., МакЛин М.К. Экспериментальная психология: Практический курс. - Саратов, 2003.
14. Уиттекер З.Т., Ватсон Дж. Н. Курс современного анализа, основнме операции анализа. - М., 1999.
15. Фресс П., Пиаже Ж. Экспериментальная психология. - М.: Прогресс, 1975.
Зміст
Вступ………………………………………………………………………..……..2
1.Вимоги до процедури дослідження професійно значимих властивостей…..4
2.Поняття експерименту………………………………………………………….4
3.Планування експерименту……………………………………………………………………...6
4.Експериментальний етап дослідження……………………………………………………………………….6
5.Виокремлення і контроль незалежної змінної……………………………………………………………………………..7
6.Статистична обробка результатів……………………………………………………………………….8
7.Оцінювання достовірності експериментальних даних………………………………………………………………….………….11
Висновки……………………………………………………………………...…13
Список використаних джерел……………………………………………………………………………14

Приложенные файлы

  • docx 25367855
    Размер файла: 34 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий