Методичнi рекомендацiї до курсових робiт



Міністерство освіти і науки України
Харківський автомобільно – дорожній технікум











Методичні РЕКОМЕНДАЦІЇ
до виконання курсових робіт
з дисципліни
«Теорія держави і права»
для студентів денної форми навчання спеціальності 5.03040101 «Правознавство»









Розглянуто та узгоджено на засіданні
циклової комісії “Фундаментальної і
спеціальної підготовки юристів”

Протокол № від 2013 р.
Голова ЦК______________О.П. Глемботцька

Укладачі:
викладач вищої категорії,
«викладач–методист» Пугачова Н.Г.,

викладач І категорії Глемботцька О.П.









ЗМІСТ

ВСТУП.3

Розділ І. Етапи виконання курсової роботи..4
1. Вибір теми5
2. Добір літератури.6

Розділ ІІ. ВИВЧЕННЯ ДІБРАНИХ ДЖЕРЕЛ...7
Розділ ІІІ. НАПИСАННЯ ТЕКСТУ...9
1. Складання плану курсової роботи..9
2. Підготовка чорнового рукопису..11
3. Редагування тексту.11
4. Редагування окремих елементів курсової роботи... 12

Розділ ІV. СТРУКТУРА, ОБСЯГ І ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ..16

Розділ V. ТЕХНІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ...18

Розділ VІ. Рецензування і ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ..20
1. Рецензування..20
2. Критерії оцінювання курсової роботи.21
3. Порядок захисту..22

ДОДАТКИ....24-32
Вступ
Курсова робота з дисципліни «Теорія держави і права» виступає не лише засобом перевірки знань, формою активного вивчення державно-правових явищ, але і засобом залучення студентів до теоретичного аналізу актуальних проблем їх розвитку. Виконуючи курсову роботу, студент оволодіває досягненням сучасної юридичної науки, методами наукового дослідження, навиками пошуку наукових джерел за обраною темою, вчиться узагальнювати явища і факти реального життя, формує своє правове мислення, виробляє особисте ставлення до сучасних державно-правових проблем. Виконання курсової роботи привчає студента до самостійного осмислення ключових питань як теорії держава і права, так і проблем всього комплексу юридичних наук.
Успішність виконання курсової роботи залежить не тільки від ґрунтовних знань з теорії держави і права, а й значною мірою від володіння методикою наукового дослідження, тобто вміння самостійно знаходити потрібну наукову літературу, планувати та організовувати дослідження, аналізувати фактичний матеріал тощо. Проте саме цих навичок і вмінь бракує студентам, які приступають до написання курсової роботи. Незнання правил і прийомів наукової праці призводить до непродуктивних витрат сил і часу і, отже, до зниження якості роботи.
Мета методичних вказівок до виконання курсових робіт з теорії держави і права – ознайомити студентів з методикою виконання курсової роботи. У них роз'яснюються вимоги до цього виду науково-дослідної роботи. Наведено поради щодо того, як вибирати тему й розробляти програму дослідження, добирати й вивчати літературу, виконувати дослідницьке завдання, писати й оформляти текст, готуватися до захисту. В вказівках вміщено зразки оформлення титульного аркуша, змісту й списку використаної літератури, правила бібліографічного опису літературних джерел, адрес ресурсів мережі Інтернет.
Методичні вказівки призначено для студентів денної форми навчання спеціальності «Правознавство».
Розділ І. Етапи виконання курсової роботи

Процес виконання курсової роботи складається з кількох організаційно автономних, але взаємопов'язаних за змістом етапів, кожен з яких буде розглянуто у цьому розділі окремо. Усвідомлення завдань, які мають бути вирішені на різних етапах, дасть уявлення про загальну логіку виконання роботи, дасть змогу скласти добре продуманий план дослідження, налагодити самоконтроль. Проте слід підкреслити: незважаючи на те, що виконання будь-якої курсової роботи охоплює згадані етапи, єдиної, уніфікованої схеми цього процесу не існує. Послідовність дослідницьких кроків зумовлена ступенем складності проблеми, що вивчається, специфікою поставленої мети, характером зібраного фактичного матеріалу тощо.
1. Вибір теми

Вибір теми є першим і дуже відповідальним етапом виконання курсової роботи, від якого великою мірою залежить її успіх. Тематику курсових робіт розробляє й пропонує студентам циклова комісія «Фундаментальної та спеціальної підготовки юристів». Циклова комісія за узгодженням з завідувачем відділення «Правознавство», з послідуючим затвердженням заступником директора з навчальної роботи, також визначає наукового керівника, який надає студентові наукові й методичні консультації, контролює виконання роботи й готує висновок про її готовність до захисту.
Список тем курсових робіт є досить об'ємним, він охоплює всі найважливіші питання курсу „Теорія держави і права” (додаток 1). Проте студент може просити дозволу писати роботу за власною темою, яка не входить до списку рекомендованих відділенням, але з якихось причин приваблює його, і з якої він уже має певний науковий матеріал або цікаві міркування. Якщо тема відповідає вимогам щодо тематики курсових робіт, відділення, звичайно, задовольняє такі прохання.
Важливо при виборі теми враховувати практичні питання – наявність в бібліотеці технікуму літературних джерел, присвячених цій проблемі, необхідних навчально-методичних матеріалів.
Слід пам'ятати, що теми курсових робіт не є рівнозначними за складністю. Є теми ширші, які передбачають наявність значного обсягу знань, аналітичних умінь, і вужчі, що дають можливість глибоко й докладно дослідити проблему. Є теми всебічно досліджені й висвітлені у великій кількості літературних джерел, такі, що практично не залишають місця для досягнення власного наукового результату, а є недостатньо розроблені або зовсім не розроблені і їх дослідження потребуватиме значних витрат часу й зусиль, самостійності, творчих пошуків, спостережливості, наполегливості, ґрунтовних знань не тільки з теорії держави і права, а й із суміжних з нею наук. Отже, вибираючи тему курсової роботи, слід добре зважити власні сили й можливості. Не завадить консультація з науковим керівником, який знає рівень підготовки студента і може порадити, чи варто йому братися за ту чи ту тему.
2. Добір літератури
Після того як тема роботи вибрана й осмислена, потрібно проаналізувати стан розробки визначеної проблеми сучасною наукою та з'ясувати, які методи використовували для її вивчення інші дослідники. Для цього слід насамперед підібрати наукову літературу за темою дослідження.
Студент, який починає написання курсової роботи, зазвичай уже має невеликий список літературних джерел. Це література, рекомендована викладачем до відповідної лекції і науковим керівником. Проте цих джерел, як правило, недостатньо для написання курсової роботи. Необхідну літературу студент розшукує самостійно.
Слід також пам'ятати, що, крім інформації, яка безпосередньо стосується теми курсової роботи, слід ознайомитися з літературою зі споріднених спеціальностей, аналіз якої може бути корисним при розробці окремих питань теми.
Наукові праці з теми дослідження можна знайти в бібліотеці та в електронній інформаційній мережі Інтернет.
Перелік рекомендованої літератури до курсових робіт з дисципліни «Теорія держави і права» наведено в додатку 2.
2.1. Робота в бібліотеці

Доцільно почати пошук літератури з перегляду систематичних каталогів, які є в бібліотеці технікуму. Якщо студент працює в іншій бібліотеці, він також може звернутися до предметного каталогу.
Слід ознайомитися з систематичною картотекою газетно-журнальних статей, яка є в кожній бібліотеці, зокрема і в бібліотеці технікуму. Однак такі картотеки відображають далеко не кожну статтю, надруковану в журналах, тому не варто обмежуватися роботою з картотекою. Потрібно переглянути наукові й науково-методичні журнали, в яких можуть бути надруковані наукові праці з теми дослідження. Пошук статей з теми дослідження рекомендовано починати з перегляду покажчика статей, опублікованих у журналі впродовж певного року.
Підказати потрібну літературу можуть списки використаної літератури, наведені в кінці журнальних статей і монографій.

2.2. Робота з електронними інформаційними ресурсами

Доступ до мережі Інтернет значно розширює можливості пошуку літературних джерел, зокрема дає змогу знаходити й використовувати публікації в іноземних наукових і науково-методичних журналах, ознайомлюватися із статистичною та іншою довідковою інформацією, яка розміщена на веб-сайтах органів державної влади. Студент, який має можливість працювати в мережі Інтернет, може ознайомитися з текстами дисертацій, авторефератів, наукових статей або наукових повідомлень, які є в бібліотеках України або інших країн, на серверах закордонних університетів, не відходячи від екрана комп'ютера.
На жаль, переважна більшість наукових праць, репрезентована в мережі Інтернет у повному текстовому режимі, доступна на комерційних умовах, тобто за певну плату. Проте деякі з них можна читати безоплатно. Останніми роками кількість таких документів значно зросла і продовжує збільшуватися.
Комп’ютери бібліотеки Харківського автомобільно-дорожнього технікуму оснащені спеціальними електронними каталогами навчальних посібників, підручників, статей періодичних видань, що дає змогу швидко та ефективно підібрати відповідні матеріали до курсової роботи.
Крім того, комп’ютерна програма ЛІГА: ЗАКОН, яка використовується в технікумі і містить нормативно-правові акти України та іншу довідкову юридичну інформацію, може бути використана в ході підготовки курсової роботи.
Розділ ІІ. ВИВЧЕННЯ ДІБРАНИХ ДЖЕРЕЛ
Вивчення літератури доцільно починати з праць загального, оглядового характеру: відповідних розділів підручників і навчальних посібників, у яких матеріал викладено в найбільш доступній формі. Такий підхід дає змогу спочатку ознайомитися з коротким і найбільш загальним викладом теми, зосередити увагу на основних питаннях. Усвідомивши логіку теми, можна переходити до спеціальних, вужчих досліджень.
Читання наукової праці обов'язково супроводжується записами. По-перше, це дає змогу краще запам'ятати зміст прочитаного. По-друге, ведення записів, якщо воно не є простим переписуванням, сприяє кращому розумінню сутності праці, що вивчається, адже записам передує етап аналізу, осмислювання, відбору й систематизації матеріалу.
Існують різні види записів. Вибір якогось одного з них залежить від мети роботи й характеру джерела.
Найкоротшою формою запису прочитаного є план послідовний перелік питань, які розглядаються в науковій праці. Він може бути простим і розгорнутим. Основне його призначення допомогти пригадати зміст і структуру книжки або статті.
Ще одна коротка форма запису анотація або дуже стислий виклад змісту наукової праці. Анотація пишеться після того, як книжка або стаття повністю прочитана і глибоко проаналізована.
На анотацію схоже резюме. Крім елементів, які мають бути в анотації, резюме містить елементи попереднього рецензування твору. На відміну від анотації, яка коротко характеризує зміст твору, резюме зосереджується на його висновках і має оцінний характер.
Складнішою і досконалішою формою записів є тези, тобто чітко сформульовані основні положення прочитаної праці, переважно без доказів, пояснень та ілюстрацій.
Широковживаними є виписки з прочитаного окремих положень, фактів. Їх роблять під час читання або після його завершення у формі цитати або вільного викладу. Якщо виписки роблять у формі цитат, то особливу увагу слід зосередити на їх точності, ретельно звірити з оригіналом і обов'язково вказати сторінку, з якої робиться виписка. Слова і фрази, які набрані в цитаті напівжирним шрифтом, у розрядку або курсивом, потрібно відповідно виділити у виписці.
Найдосконалішою формою записів є конспект. На відміну від виписок, у яких фіксуються окремі висновки, думки або факти, конспект відображає весь зміст навчального посібника. Він містить тези, що становлять його основу, лаконічні записи роздумів, доказів, фактичного матеріалу та виписки у формі цитат.
Яку б форму записів студент обрав, він має робити їх зрозумілими, короткими і достатньо повними, щоб не довелося вдруге повертатися до першоджерела.


Розділ ІІІ. НАПИСАННЯ ТЕКСТУ

Підготовка рукопису курсової роботи це кропіткий процес, який потребує великої зосередженості, часу й напруженої праці. Написання курсової роботи складається з таких етапів:









Помиляється той, хто вважає, що головне зібрати матеріал, а літературне оформлення здобутих результатів справа одного-двох днів. Досконалий у стилістичному й мовному відношенні текст, для якого характерні чіткість побудови, логічність і послідовність викладу, переконлива аргументація, точність і лаконічність формулювань, конкретність і доказовість висновків, обґрунтованість рекомендацій, є, як правило, результатом багаторазових виправлень і переписувань чорнового варіанту. Перш ніж братися за ручку або сідати за комп'ютер, рекомендується переглянути дві-три наукові праці, зосередивши увагу на структурі наукового твору, системі доказів автора, послідовності й способах викладу матеріалу, використаних мовних засобах і технічному оформленні праці. Це істотно полегшить роботу над рукописом.

1. Складання плану курсової роботи

Робота над рукописом починається з аналізу зібраних матеріалів. Слід критично оцінити свої записи, зроблені на попередніх етапах роботи: виписки, конспекти, власні зауваження й думки, критичні рецензії тощо, визначити тезу або концепцію всієї роботи, вибрати те, що сприяє розв'язанню поставлених у курсовій роботі завдань і систематизувати вибрану інформацію. В жодному разі не слід намагатися «втиснути» в рукопис увесь зібраний матеріал, що може значно знизити цінність роботи. Проте не треба вважати «зайвий» матеріал марнуванням часу.
Після того як потрібний матеріал дібрано й систематизовано, складається детальний план курсової роботи. Це непросте і відповідальне завдання. Від того, наскільки виваженим буде план, залежить, чи вдасться створити цілісну, логічно витриману й послідовну роботу, вільну від повторів і суперечливих суджень. План, який у завершеній курсовій роботі стане її змістом, буде своєрідною візитною карткою роботи і дасть можливість з одного погляду визначити, наскільки глибоко студент знає матеріал.
План курсової роботи повинен відповідати наступним вимогам. Назви розділів роботи не повинні виходити за межі теми, мають відповідати її формулюванню. Проте не можна припускати, щоб назва розділу збігалася з назвою курсової роботи. Назва кожного розділу конкретизує тему, розкриває один з її аспектів. Узяті разом, вони мають вичерпувати її. Ці вимоги також визначають назву та зміст підрозділів кожного розділу.
Ось який вигляд може мати план курсової роботи на тему «Застосування норм права»:

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОРМ ПРАВА
1.1. Поняття та ознаки норм права
1.2. Місце правових норм в системі регулювання суспільних відносин

РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВОВИХ НОРМ
2.1. Поняття та ознаки правозастосування
2.2. Стадії правозастосовного процесу
2.3. Вимоги до правильного застосування норм права

РОЗДІЛ 3. АКТИ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА
3.1. Поняття і ознаки правозастосовного акту
3.2. Види актів застосування норм права

Після того, як складений студентом план курсової роботи затвердив науковий керівник, починається робота над чорновим рукописом. Студент оформлює спеціальний бланк-завдання (додаток 3), у якому зазначається автор, тема і план, а також термін подання курсової роботи. Завдання підписують керівник і голова циклової комісії.
2. Підготовка чорнового рукопису
Роботу над чорновим рукописом починають із компонування основної частини, потім пишуть висновки і, в останню чергу, вступ.
Кожна частина пишеться спочатку начорно відповідно до складеного плану. Найголовніше на цьому етапі – зафіксувати основні думки, систему доказів, не втрачаючи логіки викладу.
Готовий чорновий варіант відкладають на два-три дні і тільки після цього перевіряють і критично оцінюють його загальний зміст. Відкоригований чорновий рукопис з необхідними правками показують науковому керівнику. Якщо він схвалив його, можна починати детальне опрацювання тексту, намагаючись з'ясувати, чи вдалось автору з достатньою повнотою, точно і доступно передати основні ідеї, методи, висновки і рекомендації.
3. Редагування тексту
На відміну від попереднього етапу, на якому увагу було зосереджено на загальному змісті роботи, під час редагування перевіряється і критично оцінюється її літературне оформлення. Спочатку слід скоротити другорядний матеріал, поліпшити композицію курсової роботи, перевірити, як обґрунтовано висновки, чи логічно пов'язані висловлювані ідеї, чи немає повторів, чи послідовно викладено матеріал, визначити доцільність використання й місце в рукописі таблиць і схем. Після цього вдосконалюється стиль, перевіряється граматика, орфографія й пунктуація, звіряються посилання. Наприкінці роботи над рукописом остаточно коригується зміст, узгоджуються заголовки в змісті й тексті, складається список використаних джерел.
Мова наукової праці свідчить про культуру писемного мовлення її автора, отже, слід подбати про те, щоб мова курсової роботи повністю відповідала нормам сучасної української літературної мови і забезпечувала яскраве і водночас логічно точне вираження думок, суджень, положень, визначень і доказів автора.
Наукове писемне мовлення має свої особливості, які слід враховувати, працюючи над текстом курсової роботи. Це об'єктивність, точність, ясність, лаконічність вираження думок, логічність. Ці ознаки зумовлюють вибір мовних засобів.
Важливе значення має рубрикація тексту. Рубрикація тексту – це графічний його поділ на складові частини абзаци, підрозділи, розділи тощо. Рубрикація є зовнішнім вираженням композиційної структури тексту. Вона відіграє важливу роль у його сприйнятті: розкриває будову тексту, взаємозв'язок його окремих частин, попереджає, про що йтиметься, дає можливість швидко відшукати потрібний матеріал.

4. Редагування окремих елементів курсової роботи
4.1. Редагування заголовків

Важливий засіб рубрикації тексту заголовки підзаголовки. Слід упевнитися в тому, що назва курсової роботи, заголовки її розділів і підрозділів адекватно передають зміст відповідної частини тексту і є логічно повноцінними, тобто недвозначними, несуперечливими, а в заголовках, які підпорядковуються, не повторюється те, про що вже йшлося у підпорядковуючому заголовку.
Як правило, заголовок виражається словосполученням у функції іменника. Він має бути лаконічним і містити відповіді на два запитання: про що йдеться в тексті? та що в ньому стверджується?
У кінці заголовка знаки пунктуації не ставлять.
4.2. Цитування й переказ
Цитати дослівні уривки з використаних джерел використовуються в курсовій роботі для обґрунтування, підтвердження або доповнення авторських аргументів, висновків або положень та для критичного аналізу літературних джерел. Для цитування, як правило, беруть уривок, який містить у собі логічно завершену думку. Рідше цитують частину фрази або окремі слова.
Текст цитати береться в лапки і наводиться без жодних змін, зі збереженням особливостей авторського написання, зокрема орфографії, пунктуації й шрифтових виділень. Відхиленнями від цього правила можуть бути:
пропуски окремих слів і фраз, за умови, що думку автора не буде спотворено, а пропуск буде позначено трьома крапками (при цьому розділові знаки, що стояли перед або після випущеного тексту, не зберігаються);
зміна відмінка слова для підпорядкування його синтаксичній будові фрази, частиною якої вона є
4.3. Бібліографічні посилання
Кожна цитата або думка, запозичена з праці іншого автора, має обов'язково супроводжуватися посиланням на використане джерело. Аналогічне посилання є обов'язковим і тоді, коли використовуються цифри, факти, схеми тощо.
Посилання, вміщене поряд із описом загального змісту праці, її провідної думки, має порядковий номер відповідного джерела в списку використаних джерел. Посилання оформлюється за допомогою панелі управління «вставка –ссылка – сноска» на документі. В такому випадку наприкінці сторінки вказується автор, повна назва, рік видання праці та сторінка, на якій міститься цитата. Якщо на одній сторінці наводиться кілька посилань на одне й те саме джерело, тоді в другому і наступних посиланнях замість номера джерела пишуть номер сторінки, на яку роблять посилання, наприклад [Там само. - С. 16]. Наприклад:
«В теоретичній літературі немає однозначного розуміння терміну «тлумачення права», «тлумачення норм права», їх об’єму, змісту. Тлумачення права, на думку А.С Шабурова – це інтелектуально-вольова діяльність по встановленню первинного змісту правових актів з метою їх реалізації і вдосконалення. А.С. Погорілкін визначав тлумачення норм права як діяльність державних органів, посадових осіб, громадських організацій, направлену на встановлення змісту норм права, на розкриття вираженої в них волі соціальних сил, які перебувають у владі.
А.В. Осінов визначав тлумачення права як складну і багатогранну діяльність різних суб’єктів, яка являє собою інтелектуальний процес, напрямлений на пізнання і роз’яснення правових норм. На думку В.М. Сирих, «Тлумачення – це пізнавальна діяльність, що реалізується з метою встановлення змісту норми». Р.В. Енгібарян і Ю.М. Краснов пишуть: «Діяльність, напрямлена на встановлення змісту юридичних норм, називається тлумаченням норм права».Це найкоротше визначення норм права яке давали в юридичній літературі.
Тлумачення правових норм є основною запорукою їх правильного застосування і рішення по юридичній справі – раціональний акт органа державної влади, в якості такого пропонував роз’яснення значення юридичного правила поведінки. Якщо право реалізуюча діяльність має офіційний характер, державний орган, який застосовує норму, не тільки роз’ясняє собі її значення, але й тлумачить її усім, кого ця справа стосується»


4.4. Скорочення

Іноді студенти використовують у курсових роботах скорочення, які вони потім самі не в змозі розшифрувати. Такі скорочення сприймаються як результат недбалості, квапливості, безсистемності, що негативно відбивається на оцінці роботи. Слід користуватися тільки загальноприйнятими скороченнями слів і словосполучень і писати їх правильно. До скорочень, що не потребують спеціальних пояснень, належать такі:
та ін. – та інші
і т. д. – і так далі
і т. ін. – і таке інше
і под. – і подібне
див. – дивись
пор. – порівняй
напр. – наприклад
проф. – професор
доц. – доцент
акад. – академік
Слова «та інші», «і так далі», «і таке інше», «і подібне» всередині речення не скорочують.
Скорочення мають бути однаковими впродовж усього тексту. Не можна писати слова і словосполучення в одному місці повністю, а в іншому скорочено.
4.5. Оформлення списку використаних джерел
Список використаних джерел є органічною частиною курсової роботи. Він свідчить про ерудицію автора в досліджуваній проблемі та про рівень сформованості навичок роботи з науковою літературою. Список складається тільки з тих праць з теми дослідження, на які є посилання в тексті курсової роботи.
Список використаних джерел розміщують у такій послідовності:
закони України;
постанови Верховної Ради України;
укази Президента України;
постанови Кабінету Міністрів України;
нормативні акти міністерств та відомств;
роз’яснення Президії Вищого Господарського суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України;
навчальні посібники;
монографії;
журнальні статті;
газетні статті;
матеріали практики;
інформаційні ресурси мережі Інтернет.
Джерела в списку можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку перших літер прізвищ авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Відомості про включені до списку джерела слід подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць (додаток 4).
4.6. Додатки
Додатки мають бути оформлені як продовження курсової роботи й розташовані в порядку згадування в тексті посилань на них.
Кожний додаток починають з нової сторінки. У правому верхньому кутку пишуть слово «Додаток» і його порядковий номер без значка №: «Додаток 1», «Додаток 2» тощо. Нижче, посередині рядка, пишуть заголовок, який є обов'язковим елементом додатка.
Якщо в роботі один додаток, його не нумерують.



Розділ ІV. СТРУКТУРА, ОБСЯГ І ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота складається з титульного аркуша, листа завдання, підписаного науковим керівником та головою циклової комісії, змісту, вступу, основної частини, висновків і списку використаних джерел. Вона також може мати додатки, які містять допоміжний матеріал.
На титульному аркуші мають бути зазначені: назва міністерства, якому підпорядковано вищий навчальний заклад, технікуму, тема роботи, прізвище, ім'я й по батькові виконавця, прізвище, ініціали, посада наукового керівника, а також назва міста й рік виконання роботи (додаток 5).
У змісті, який є остаточно відкоригованим планом курсової роботи, перелічують заголовки всіх її структурних частин у тій послідовності, в якій вони подаються в тексті, і вказують сторінки, на яких вони починаються (додаток 6).
У вступі коротко обґрунтовують вибір теми, її значення та актуальність, висвітлюють сучасний стан дослідження наукової проблеми, якій присвячено роботу, зазначають мету та завдання, об’єкт та предмет дослідження.
В основній частині розкривається мета і завдання курсової роботи.
У висновках стисло, переважно у формі тез або нерозгорнутих, лаконічно сформульованих тверджень, має бути зазначено, що зроблено, яких висновків дійшов студент в результаті проведеного дослідження.
Список використаних джерел містить опрацьовані студентом вітчизняні та зарубіжні праці з теорії держави і права та суміжних з нею наук, нормативно-правові акти, на які він посилається у своїй роботі.
Для скорочення основного тексту роботи, який недоцільно перевантажувати статистичними даними, таблицями, схемами, графіками тощо, при потребі можна зробити додатки до курсової роботи, які розміщуються після списку використаної літератури і не враховуються в обсяг роботи. Додатки можуть виконуватись за рекомендацією наукового керівника.
Обсяг курсової роботи становить приблизно 25-35 сторінок машинописного тексту. На виклад основної частини роботи відводиться, як правило, 20-25 сторінок, на вступ і висновки по 2-3 сторінки. Список використаних джерел і додатки до обсягу курсової роботи не зараховуються, хоча вони й мають спільну нумерацію з рештою роботи.
Курсова робота повинна бути грамотно написана й охайно оформлена.

Розділ V. ТЕХНІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

Текст відредагованої курсової роботи слід надрукувати за допомогою комп'ютера на одній стороні стандартних аркушів білого паперу форматом 210х297 мм. (А4). Для друку використовують шрифт Times New Roman, розмір 14, з полуторним міжрядковим інтервалом. Навколо тексту залишають поля таких розмірів: ліве не менше 30 мм, праве не менше 10 мм, нижнє і верхнє не менше 20 мм.
Сторінки курсової роботи мають бути пронумеровані. Першою є титульна сторінка, але на ній номер сторінки не ставиться. Нумерувати починають з другої сторінки. Цифру, яка означає номер сторінки, ставлять у правому верхньому кутку сторінки.
У виняткових випадках, якщо виникла необхідність додати сторінки вже після того як пронумеровано сторінки рукопису, слід на сторінці, яка додається, повторити номер попередньої сторінки і додати до нього індекс «а», на наступній сторінці індекс «б» і т. д. Це дасть змогу не переробляти всю нумерацію сторінок.
Кожний розділ роботи починається з нової сторінки. Це також стосується вступу, висновків, списку літератури, додатків. На верхньому полі сторінки обов'язково вказується назва відповідної частини роботи (вступ, висновки тощо) або порядковий номер і назва розділу.
Робота повинна мати правильно оформлені заголовки і підзаголовки. Заголовки окремих структурних частин роботи, розділів і підрозділів розміщують на окремих рядках, залишаючи між заголовками і текстом або заголовком підрозділу три міжрядкових інтервали. Заголовки структурних частин роботи і розділів пишуть великими буквами, а заголовки підрозділів малими (крім першої великої букви) по центру сторінки. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Переносити слова у заголовку, підкреслювати їх не можна.
Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера, а розділи і підрозділи, як правило, нумерують арабськими цифрами. Крапка після номера розділу ставиться тільки в тому випадку, коли далі йде заголовок. Якщо заголовок розділу пишеться з нового рядка, крапку після номера розділу не ставлять.
Підрозділи нумерують арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з двох цифр: перша є номером розділу, до якого входить підрозділ, а друга номером підрозділу. Цифри розділяють крапкою. В кінці номера підрозділу також ставлять крапку, після якої в тому самому рядку друкують заголовок підрозділу.
Абзацний відступ у друкованому тексті дорівнює п'яти знакам.
Таблиці та ілюстрації розміщують на стандартних аркушах паперу або наклеюють на них. Підписи та роз'яснення розміщують поряд з ними, на цьому ж боці аркуша.
Упевнившись, що передрукований рукопис не має поміток, плям, а його сторінки розміщені у правильній послідовності, рукопис брошурують і подають науковому керівнику.



Розділ VІ. Рецензування і ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1. Рецензування

Виконана студентом курсова робота реєструється секретарем відділення «Правознавство». На виконану курсову роботу науковий керівник готує рецензію, в якому дає оцінку якості виконання самої роботи і праці студента над нею та робить висновок щодо можливості допуску курсової роботи до захисту. У випадку незадовільної рецензії робота має бути доопрацьована студентом відповідно до зауважень рецензента і повторно подана на відділення у встановлений рецензентом строк. При цьому попередня рецензія обов’язково додається.
Рецензія на курсову роботу надається у письмовому вигляді, у довільній формі і має містити:
висновки щодо актуальності обраної теми;
характеристику повноти розкриття теми курсової роботи, відповідність змісту роботи її завданням;
обґрунтованість висновків з використанням у роботі сучасних методів дослідження, методичних підходів до вдосконалення чинного законодавства згідно з напрямком теми курсової роботи;
оцінку конкретних пропозицій, рекомендацій щодо вдосконалення правової бази та реалізації правових норм та їх практичного значення;
оцінку загальних вражень від курсової роботи (оформлення, стиль і грамотність викладання тощо).
Можливість ознайомитися з рецензією надається студенту, щоб надати йому можливість підготуватися до пояснень під час захисту у зв'язку з можливими зауваженнями рецензента. Під час захисту студентові треба мати з собою курсову роботу з рецензією та залікову книжку.


2. Критерії оцінювання курсової роботи

Оцінювання курсової роботи здійснюється в два етапи. Спочатку з текстом роботи ознайомлюється науковий керівник. Він дає їй попередню оцінку, яка виставляється за чотирибальною системою за такими критеріями:
відповідність змісту обраній темі;
наявність глибоко продуманої в усіх її складових частинах програми дослідження;
ґрунтовність, повнота і критичність аналізу літератури з проблеми дослідження;
успішність виконання дослідного завдання, глибина аналізу зібраного фактичного матеріалу;
літературне, технічне й естетичне оформлення роботи;
вчасність подання роботи на рецензування.
Оцінка «відмінно» виставляється в тому разі, якщо зміст відповідає темі дослідження, робота містить добре продуману й правильно оформлену програму дослідження та ґрунтовний, критичний аналіз наукової літератури з відповідної проблеми, теоретичний матеріал органічно поєднаний з практичним, судження студента відзначаються оригінальністю, студент продемонстрував високий рівень самостійності під час виконання курсової роботи, яка грамотно написана, охайно оформлена та вчасно подана науковому керівникові.
Оцінка «добре» ставиться за наявності незначних недоліків недостатньо точних висновків, поодиноких випадків порушення логіки викладу, вимог стилю, перевантаженості цитатами, помилками в оформленні.
За наявності значних недоліків неправильно розроблено програму дослідження, тему проаналізовано поверхово, не витримано вимог до оформлення роботи тощо виставляється оцінка «задовільно».
Якщо курсова робота не задовольняє зазначених вимог (наприклад, зміст не відповідає назві роботи), ставиться оцінка «незадовільно».
Усі курсові роботи, які були позитивно оцінені науковими керівниками, допускаються до захисту. Він проводиться в присутності комісії, до складу якої входять заступник директора з навчальної роботи, науковий керівник і завідувач відділення, та студентів. Комісія виставляє остаточну оцінку за курсову роботу, яка заноситься до залікової книжки, а пізніше у додаток до диплома. При цьому, крім зазначених вище критеріїв, враховується рівень сформованості в студента вміння робити усне наукове повідомлення й давати вичерпні, аргументовані відповіді на запитання за темою роботи.

3. Порядок захисту

Захист курсової роботи відбувається у встановлений відділенням правознавства термін у присутності студентів і комісії, до складу якої входять заступник директора з навчальної роботи, науковий керівник і завідувач відділення. На захисті студент повинен у 10-15-хвилинному виступі викласти мотиви вибору теми, мету роботи, її основний зміст, висновки і після цього відповісти на запитання членів комісії та присутніх. Потім науковий керівник виголошує відгук на роботу. Інші члени комісії та присутні студенти можуть дати оцінку роботи у своїх виступах, після яких студенту надається можливість відповісти на всі зауваження, які прозвучали у відгуку та виступах присутніх.
Оцінка за курсову роботу обговорюється на закритому засіданні комісії й оголошується головою комісії на відкритому засіданні у присутності членів комісії та студентів. При оцінці роботи враховуються не тільки висновки наукового керівника, а й виступ студента на захисті, наскільки він володіє матеріалом дослідження та вміє відстоювати свої думки і висновки. Отже, студент, який прагне одержати високу оцінку за курсову роботу, повинен ретельно підготуватися до захисту.
Якщо студент не захистив курсову роботу, він вважається неатестованим з дисципліни «Теорія держави і права» і не допускається до екзамену. За незадовільними результатами захисту повторно курсова робота виконується за наявності заяви студента про допуск до повторного захисту, дозволу заступника директора з навчальної роботи. На вимогу наукового керівника тему роботи може бути змінено або у межах теми матеріали роботи можуть бути суттєво оновлені і доповнені. Повторний захист курсової роботи проводиться в період додаткової сесії.

Додаток 1
Затверджую
Заступник директора з НР
________Р.Т.Овчаренко
“______”_________”2012р.
ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ ДЕННОГО ВІДДІЛЕННЯ “ПРАВОЗНАВСТВО”

п\п

шифр
П,І.Б.

Тема курсової
роботи
Дата
Видачі
КР
Підпис
студента



1
001

Сучасний розвиток вітчизняної теорії держави і права.



2
002

Теоретичні аспекти сутності державиї



3
003

Проблеми походження держави і права.



4
004

Правова держава.



5
005

Механізм держави.



6
006

Політична система держави та її структурні елементи.



7
007

Демократична держава: сутність, концепції і шляхи реалізації.



8
008

Права, свободи та обов’язки людини і громадянина



9
009

Демократія як форма розвитку цивілізації



10
010

Поняття ознаки і склад правових відносин



11
011

Форми держави.



12
012

Поняття, суть і соціальна сутність права.



13.
013

Норми права та інши соціальні норми.



14.
014

Форми (джерела права).



15.
015

Правотворчість.



16.
016

Система права і система законодавства



17.
017

Тлумачення норм права.



18.
018

Реалізація норм права.



19.
019

Юридична відповідальність. Законність і правопорядок.



20.
020

Теорія демократії.



21.
021

Правове регулювання суспільних відносин



22.
022

Правомірна поведінка і правопорушення: юридичні аспекти



23.
023

Держава і особистість.



24.
024

Правові системи світу.



25.
025

Правосвідомість і правова культура.



26.
026

Механізм правового регулювання.



27.
027

Співвідношення держави, права та економіки



28.
028

Держава, право, моральність.



29.
029

Поняття, сутність та призначення права.



30.
030

Механізм держави і державний апарат.





Викладач О.П. Глемботцька
Завідувач відділення «Правознавство» Н.Г. Пугачова
Додаток 2

Список рекомендованих джерел для написання курсових робіт з дисципліни
«Теорія держави і права»

Конституція України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України, 1996, №30 (23.07.96), ст. 141.
Декларація про державний суверенітет від 16 липня 1990 року №55-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР вiд 31.07.1990р., № 31, стаття 429.
Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII // Відомості Верховної Ради України вiд 28.12.1993р., № 52, стаття 490.
Закон України «Про політичні партії в Україні» від 5 квітня 2001 року №2365-ІІІ // Відомості Верховної Ради України вiд 08.06.2001р., № 23, стаття 118.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України вiд 25.06.1997 р., № 24, стаття 170.
Закон України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 року №1861-VI // Голос України вiд 17.02.2010 - № 28.
Загальна декларація прав людини: Прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року // Голос України вiд 10.12.2008 - № 236.
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права: ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР №2148-VIII.
Скакун О. Ф. Теорія права і держави. 3-тє видання. Підручник. – К.: Алерта ; Центр учбової літератури, 2011. – 520 с.
Скакун О.Ф. Теорія права і держави: Підручник. – К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2009. – 520 с.
Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. Харків: Право, 2009. 584 с.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О.В. Зайчука, Н.М.Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. Загальна теорія держави і права: Підручник. К.: Кондор, 2006. 477 с.
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. Харків: Консум, 2004. 656 с.
Теорія держави і права (опорні конспекти). Навч. пос. для студ. вищ. навч. закл. / Авт.-упоряд. Кравчук М.В. – К.: Атіка, 2003. – 288 с.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія права (з схемами, кросвордами, тестами): Підручник. – К.: Кондор, 2003. – 353 с.
Волинка К.Г. Теорія держави і права: Навч. пос. – К.: МАУП, 2003. – 240 с.
Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / М.В.Цвік, В.Д.Ткаченко, Л.Л.Богачова та ін.; За ред. М.В.Цвіка, В.Д.Ткаченка, О.В.Петришина. – Харків: Право, 2002. – 432 с.
Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства: Учебник для вузов. – М.: Издательство НОРМА, 2002. – 552 с.
Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов / Под общ. ред. Академика РАН, д. ю. н., проф. В.С.Нерсесянца. – М.: Издательство НОРМА, 2002. – 832 с.
Теорія держави і права: Навч. посіб. / А.Ю.Олійник, С.Д.Гусарєв, О.Л.Слюсаренко. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 176 с.
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. – Харків: Консум, 2001. – 656 с.
Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник. – К.: Атіка. – 2001. – 176 с.
Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И.Матузова и А.В.Малько. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 776 с.
Д.Бєлкін. Конституція України – закон прямої дії // Право України. – 1997. - №1. – С. 71.
В.Шаповал. Конституція України як нормативно-правовий акт (теоретичні проблеми кваліфікації) // Право України. – 1997. - №10. – С. 3-7.
С.Телешун. Поняття державного устрою України: проблеми теорії і практики. – 2000. - №6. – С. 14-19.
В.Сухонос. Здійснення державної влади в умовах демократичного, авторитарного і тоталітарного режиму (політичний і економічний аспекти) // Підприємництво, господарство і право. – 2000. - №2. – С. 3-6.
Й.Васькович. Проблеми та перспективи побудови правової держави в Україні // Право України. – 2000. - №1. – С.32-34.
Д.Єрмоленко. Співвідношення соціальної та правової держави // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - №8. – С. 95-96.
Сібільов М. Загальна характеристика сфери приватного права // Вісник Академії правових наук України. - 2001. - №2. – С.123-134.
О. Петришин. Державна служба в Україні: особливості загальної теорії права // Вісник Академії правових наук України. - 2001. - №2. – C. 34-41.
В.Долежан., С.Василюк. Реформа державної влади: шляхи і варіанти реалізації // Право України. – 2002. - №12. – С.33-37.
Елла Горян. Роль правової культури в забезпеченні основних прав і свобод людини та громадянина в Україні // Підприємництво. Господарство. Право. – 2002. - №11.
Г.Іваненко. Основні принципи правової держави // Митна справа. – 2002. - №4. – С. 92-93.
М.Мельник. Визначення ефективності правових норм // Економіка, фінанси, право. – 2002. - №3. – С.16-18.
Ониськів М. Глобалізація і правотворення // Право України. – 2002. - №9. – С. 10-11.
Пронюк Н. Проблеми і перспективи законотворчості в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - №10. – С. 3-7.
Бойко Ю. Законотворчість: поняття та структура // Право України. – 2002. - №5. – С. 17-21.
В.Сухонос. Аналіз державного режиму: термінологія, класифікація та характеристику в постіндустріальну епоху // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - №12. – С. 10-13.
В.Сухонос. Морально-ідеологічна основа державної влади в постіндустріальному суспільстві // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №2. – С. 109-110.
В.Скрипнюк. Державна влада в Україні: проблеми взаємодії політики і управління // Право України. – 2003. - №3. – С.14-21.
Колпаков А. Проблеми змін в політичній системі України: політико-правовий вимір // Право України. – 2003. - №4. – С.5-7.
О.Зелена. Визначення підстав юридичної відповідальності: актуальні питання // Право України. – 2003. - №4. – С. 21-25.
Д.Лук’янець. Типологія юридичної відповідальності // Юридична Україна. – 2004. - №3. - С. 4-10.
В.Головченко. Юридична відповідальність // Юридична Україна. – 2004. - №7. - С. 4-7.
В.Борденюк. Територіальна автономія як форма децентралізації державної влади: конституційно-правові аспекти // Юридична Україна. – 2004. - №11. – С.8-20.
Сивий Р. Основні критерії поділу позитивного права на приватне та публічне: порівняльний аналіз // Юридична України. – 2004. - №8. – С.46-53.
Стрижко Л. Закон про закони: теорія права в нормативному акті // Юридичний журнал. – 2004. - №5. – С.67-70.
Скакун О. Етнокультурний зміст права // Часопис Київського університету права. – 2004. - №4. – С. 17-23.
Плавич В. Проблеми сучасного праворозуміння // Юридична України. – 2004. - №8. – С.4-9.
Оніщенко Н.М., Лощихін О.М. Функції права: значення, сутність, система // Часопис Київського університету права. - 2004. - №2. – С.9-13.
О.Наливайко. Функції права: поняття, класифікація, генезис // Часопис Київського університету права. - 2004. - №3. – С.13-18.
О.Павлишин. Правозастосування як об’єкт філософсько-правових досліджень // Право України. - 2004. - №8. – С. 21-25.
П.Рабінович. Приватне й публічне у природному праві та законодавстві // Вісник Академії правових наук України. - 2004. - №3. – С.3-15.
В.Селіванов. Співвідношення права і закону // Вісник Академії правових наук України. - 2004. - №3. – С.15-24.
Л.Макаренко. Правовий припис у системі законодавства: концептуальні підходи до визначення // Часопис Київського університету права. - 2004. - №3. – С.24-29.
Коростей В. Проблеми правотворчості в Україні // Право України. – 2004. - №3. – С. 121-124.
О.Павлишин. Основні напрямки вдосконалення застосування норм права в Україні // Часопис Київського університету права. - 2004. - №4. – С. 32-36.
Горбунова Л. Історія дослідження ідеї та поняття законності // Право України. - 2004. - №2. – С.3-8.
О.Северенчук. Теорія та історія держави і права. Запровадження принципу розподілу влади в політико-правовому просторі України // Юридична Україна. - 2004. - №9. – С. 4-9.
Я.Чистоколяний. Щодо співвідношення конституційно-правових норм та інших видів правових норм //Економіка, фінанси, право. – 2004. - №4. – С.19-24.
Батанов О. Територіальні громади та політичні партії: механізм взаємодії в політичній системі суспільства // Часопис Київського університету права. – 2004. - №3. – С.30-38.
О.Скрипнюк. Правова держава і становлення соціально орієнтованого державного управління // Вісник Академії правових наук України. – 2004. - №2. – С.3-12.
І. Магновський. Демократична, соціальна, правова держава і громадянське суспільство: єдність та обумовленість // Право України. – 2005. - №7. – С.25-29.
В.Борденюк. Деякі аспекти системного підходу до співвідношення механізму (апарату) держави та місцевого самоврядування // Юридична Україна. - 2005. - №2. – С. 4-11.
В.Борденюк. Механізм (апарат) державного управління як система органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування // Право України. – 2005. - №6. – С.16-21.
В.Борденюк. Децентралізація державної влади і місцеве самоврядування: поняття, суть та форми (види) // Право України. – 2005. - №1. – С.21-25.
Кузнєцова Н. Аналогія права // Юрист. – 2005. - №5. – С. 3.
В.Скрипнюк. Функції правосуддя в структурі державної влади в Україні // Юридична Україна. – 2005. - №2. – С.70-76.
Г.Дубов. Застосування основних принципів і категорій синергетичної теорії при дослідженні держави і права // Юридична Україна. - 2005. - №9. – С.18-23.
Д.Бєлов. Роль глави держави в механізмі здійснення державної влади // Юридична Україна. – 2005. - №5. – С.11-15.
Француз А. Правові аспекти боротьби з корупцією у контексті становлення політичної системи сучасної України // Юридична Україна. – 2005. - №4. – С.14-19.
Паламарчук М. Всеукраїнський референдум у політичній системі України // Право України. – 2005. - №5. – С.42-44.
А.Осауленко. Юридична відповідальність як інститут матеріального права // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - №4. – С. 81-84.
Сергій Андрощук. Принцип верховенства права: визначення, співвідношення із суміжними поняттями, особливості законодавчого закріплення і реалізації // Юридичний журнал. - 2005. - №11. – С.74-77.
О.Бугера. Роль засобів масової інформації як одного з чинників профілактики протиправної поведінки неповнолітніх // Право України. – 2005. - №4. – С. 92-95.
Бурлай Є. До питання про функції права // Вісник Академії правових наук України. - 2005. - №3. – С.31-42.
Є.Білозьоров. Юридична відповідальність як передумова правомірної поведінки особи: теоретичні аспекти // Право України. – 2006. - №1. – С.50-54.
О.Савченко. Принцип верховенства права – нормативна основа громадянського суспільства та правової держави // Юридична Україна. – 2006. - №12. – С. 17-20.
Рабінович П. Сучасне європейське праворозуміння // Право України. – 2006. - №3. – С. 4-6.
Дмитро Лук’янець. Методологічні аспекти визначення структури системи права // Підприємництво. Господарство. Право. - 2006. - №3. – С.7-10.
Карабань В. Правозастосовчі аспекти системи права // Право України. - 2006. - №5. – С. 48-52.
Кафарський В. Становлення політичної системи України як конституційно-правова проблема // Митна справа. – 2006. - №4. – С.54-63.
Ю.Галай. Парламентсько-президентська республіка та політичні партії // Персонал. – 2006. - №7. – С. 20-23.
Р.Калюжний., О.Горова. Державна влада в Україні: проблеми і перспективи // Право України. – 2007. - №10. – С. 145-146.
В.Ладиченко. Механізм самообмеження державної влади // Юридична Україна. – 2007. - №5. – С.4-8.
В.Ладиченко. Системні параметри державної влади // Юридична Україна. – 2007. - №8. – С.4-9.
Я.Митровка. Поняття принципу поділу державної влади // Юридична Україна. – 2007. - №7. – С.20-24.
Рабінович П. Сутність праворозуміння // Право України. – 2007. - №9. – С. 3-7.
В.Ткачук. Про взаємозв’язок умов розвитку особистості злочинця та його протиправної поведінки // Юридична Україна. – 2007. - №3. – С. 84-88.
А. Строган. Взаємозалежність і взаємообумовленість громадянського суспільства і правової держави // Право України. – 2007. - №10. – С.14-17.
Шемшученко Ю., Ющик О. Політика, право, Конституція // Право України. – 2007. - №8. – С.6-8.
В.Приходько. Про систему джерел права // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - №9. – С. 50-53.
А.Мінюков. Теоретичні та історико-правові засади забезпечення органами державної влади прав і свобод людини і громадянина в Україні // Право України. – 2007. - №5. – С. 15-20.
Крук О. Проблемні питання реалізації демократичних прав і свобод людини // Право України. – 2007. – №5. – С. 20-24.
Волков В., Дешко Л. Європейські стандарти прав людини та юридична освіта в Україні // Право України. – 2007. – №5. – С. 105-107.
Р.Корнута. Вітчизняні погляди на структуру норми права // Право України. – 2007. - №7. – С.19-21.
В.Андріїв. Правові норми в системі соціальних норм держави // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - №9. – С.46-49.
Дзейко Ж. Закономірності становлення законодавчої техніки в Україні: теоретичні аспекти // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - №8. – С.70-73.
Мельник О. Правозастосування як особлива форма реалізації правових норм у процесі фінансового контролю // Юридична України. – 2007. – №5. – С. 39-42.
К.Клименко. Справедливість як основа правозастосовної діяльності // Право України. – 2007. - №8. – С. 30-33.
Цимбалюк М. Онтологічний аспект дослідження права та правосвідомості // Право України. - 2007. - №2. – С.31-35.
Ю.Кривицький. Норма права у механізмі правового регулювання: теоретико-правовий аспект // Юридична Україна. – 2008. - №10. – С.8-13.
Н.Гураленко. Судовий прецедент у механізмі захисту прав людини // Юриспруденція: теорія і практика. – 2008. - №9. – С.8-14.
Тимошенко В. Свобода і право: проблема взаємозв’язку // Право України. – 2009. - №3. – С. 71.
Карпачова Н. Міжнародні стандарти у галузі прав і свобод людини та проблеми їх реалізації в Україні // Право України. – 2009. - №4. – С. 4.
Лисенко О. Трансформація правового статусу органів місцевого самоврядування відповідно до європейських стандартів // Право України. – 2009. - №4. – С. 132.
Зельдіна О. Кодифікація законодавства як засіб забезпечення його стабільності // Право України. – 2009. - №5. – С. 67.
Головченко В., Головченко О. Теоретико-прикладні аспекти правоздатності та суб’єктивних прав особи // Право України. – 2009. - №5. – С. 82.
Ковальчук В. Взаємодія громадянського суспільства та державної влади // Право України. – 2009. - №6. – С. 90.
Копельців-Левицька Є. Національна правосвідомість як вияв ментальності українців // Право України. – 2009. - №7. – С. 95.
Куян І. До питання про публічність і суверенність державної влади // Право України. – 2009. - №11. – С. 52.
Селіванов А. Суверенітет народу і його забезпечення публічною владою // Право України. – 2009. - №11. – С. 66.
Гудима Д. Деякі новели в інтерпретації поняття «суб’єкт права»: абсурдні чи перспективні? // Право України. – 2010. - №2. – С. 82.
Дудченко В. Про великі правові системи сучасності // Право України. – 2010. - №3. – С. 98.
Козюбра М. Праворозуміння: поняття, типи та рівні // Право України. – 2010. - №4. – С. 10.
Мельник О. Сфера правового регулювання: поняття, ознаки, види // Право України. – 2010. - №9. – С. 132.
Коструба А. Норми права і правоприпиняючі юридичні факти в механізмі правового регулювання // Право України. – 2011. - №3. – С. 202.
Куян І. До питання про абсолютність і обмеженість (відносність) суверенітету держави // Право України. – 2011. - №7. – С. 148.





Додаток 3

Харківський автомобільно – дорожній технікум

Відділення «Правознавство»
Дисципліна «Теорія держави і права»
Спеціальність «Правознавство»
Курс ІІ
Група_____Семестр____


Завдання
на курсову роботу студента

______________________________________________________________________
(прізвище, ім 'я, по батькові)
1. Тема роботи_______________________________________________________________
_____________________________________________________________________
2 Строк здачі студентом закінченої роботи ___________________________________
3. План
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Дата видачі завдання _________________________________________________________


Студент ____________________
(підпис)

Керівник ____________________ ____________________________
(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)


«____» ______________ 20 р.
Додаток 4
Приклади оформлення бібліографічного опису у списку
джерел, який наводять у курсовій роботі


Конституція України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України, 1996, №30 (23.07.96), ст. 141.
Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 52 (28.12.93). - ст. 490.
Програма розвитку державної служби на 2005-2010 роки: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2004 р. №746 // Офіційний вісник України вiд 25.06.2004р., № 23, стор. 43, стаття 1554, код акту 29110/2004.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О.В. Зайчука, Н.М.Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
О.Павлишин. Правозастосування як об’єкт філософсько-правових досліджень // Право України. - 2004. - №8. – С. 21-25.
О.Скрипнюк. Правова держава і становлення соціально орієнтованого державного управління // Вісник Академії правових наук України. – 2004. - №2. – С.3-12.
Мережко О. Правова держава як міф // Юридична газета. – 2005. - №23: Доступний з: http://www.yur-gazeta.com/.


 Шабуров А.С. Толкование норм права//Теория государства и права-. М., 1997. - С. 358
 Сырых В.М. Теория государства и права. - М., 1998. – С. 224
 Енгибарян Р.В., Краснов Ю.К. Теория государства и права. - М., 1999. - С. 226.
 Спиридоков Л.І. Теория государства и права: Ученик .- М. Проспект, 1999.- С. 236









13PAGE 15


13PAGE 14215


13PAGE 15
































Складання плану курсової роботи

Підготовка чорнового рукопису

Редагування тексту



Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 4 Заголовок 5 Заголовок 815

Приложенные файлы

  • doc 25367830
    Размер файла: 277 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий