МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ, Б…

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Харківський національний університет внутрішніх справ
Навчально-науковий інститут психології, менеджменту, соціальних
та інформаційних технологій
Кафедра інформаційної безпеки












Методичні рекомендації до написання
курсових, бакалаврських та дипломних робіт




Галузь знань: 1701 – Інформаційна безпека

Напрям підготовки: 6.170102 – Системи технічного захисту інформації

Спеціальність: 7.160101 – Захист інформації з обмеженим доступом та автоматизація її обробки

Спеціалізація: організація технічного захисту інформації

Освітньо-кваліфікаційний
рівень: бакалавр, спеціаліст

Форма навчання: денна









м. Харків
200_
Рекомендовано до використання в навчальному процесі
Методичною радою
Харківського національного університету внутрішніх справ
„____”_____________ 200_ року
Протокол №______


Методичні рекомендації до написання курсових, бакалаврських та дипломних робіт / Носов В.В., Манжай О.В. – Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 200_. – __с.


В методичних рекомендаціях розглянуті загальні положення щодо написання курсової та дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» і «спеціаліст»: її структура, форма викладення, обсяг та оформлення. Викладено основні етапи підготовки до захисту робіт, розглянуті питання наукового керівництва роботами, надаються корисні поради на допомогу курсантові щодо порядку виконання роботи. Також запропоновано перелік рекомендованих напрямів для обрання теми роботи. Окрім цього методичні рекомендації містять необхідні додатки з оформлення роботи.

Укладачі: Носов В.В., Манжай О.В.

Відповідальний за випуск: нач. каф. інформаційної безпеки ННІ ПМСІТ ХНУВС, к.т.н., М.Ф. Логвиненко


Рецензенти: заступник начальника з навчальної та методичної роботи ННІ психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій Харківського національного університету внутрішніх справ к.т.н, доцент Ю.Є. Хорошайло
доцент кафедри ЕОМ Харківського національного університету радіоелектроніки к.т.н, доцент С.С. Танянський






Ухвалено
на засіданні Вченої ради
ННІ ПМСІТ ХНУВС
«__» _____________ 200_ року
Протокол № __
Ухвалено
на засіданні кафедри
інформаційної безпеки
ННІ ПМСІТ ХНУВС
«__» ____________ 200_ року
Протокол № __

© Логвиненко М.Ф., Носов В.В., Манжай О.В.
© Харківський національний університет внутрішніх справ, 200_.

ЗМІСТ
13 TOC \o "1-1" \h \z \u 1413 LINK \l "_Toc179277189" 14ВСТУП 13 PAGEREF _Toc179277189 \h 1451515
13 LINK \l "_Toc179277190" 141 Курсова робота 13 PAGEREF _Toc179277190 \h 1481515
13 LINK \l "_Toc179277191" 141.1 Загальні положення 13 PAGEREF _Toc179277191 \h 1481515
13 LINK \l "_Toc179277192" 141.2 Структура та зміст курсової роботи 13 PAGEREF _Toc179277192 \h 14101515
13 LINK \l "_Toc179277193" 141.2.1 Титульний аркуш курсової роботи 13 PAGEREF _Toc179277193 \h 14101515
13 LINK \l "_Toc179277194" 141.2.2 Завдання на курсову роботу 13 PAGEREF _Toc179277194 \h 14111515
13 LINK \l "_Toc179277195" 141.2.3 Зміст 13 PAGEREF _Toc179277195 \h 14111515
13 LINK \l "_Toc179277196" 141.2.4 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (у разі потреби) 13 PAGEREF _Toc179277196 \h 14111515
13 LINK \l "_Toc179277197" 141.2.5 Вступ 13 PAGEREF _Toc179277197 \h 14111515
13 LINK \l "_Toc179277198" 141.2.6 Основна частина 13 PAGEREF _Toc179277198 \h 14121515
13 LINK \l "_Toc179277199" 141.2.7 Висновки 13 PAGEREF _Toc179277199 \h 14131515
13 LINK \l "_Toc179277200" 141.2.8 Список використаних джерел 13 PAGEREF _Toc179277200 \h 14131515
13 LINK \l "_Toc179277201" 141.2.9 Додатки 13 PAGEREF _Toc179277201 \h 14131515
13 LINK \l "_Toc179277202" 142 Дипломна робота бакалавра 13 PAGEREF _Toc179277202 \h 14151515
13 LINK \l "_Toc179277203" 142.1 Загальні положення 13 PAGEREF _Toc179277203 \h 14151515
13 LINK \l "_Toc179277204" 142.2 Захист бакалаврських робіт. 13 PAGEREF _Toc179277204 \h 14171515
13 LINK \l "_Toc179277205" 142.3 Вимоги до оформлення та структури бакалаврської роботи 13 PAGEREF _Toc179277205 \h 14181515
13 LINK \l "_Toc179277206" 142.3.1 Структура бакалаврської роботи 13 PAGEREF _Toc179277206 \h 14191515
13 LINK \l "_Toc179277207" 142.3.2 Загальні вимоги до оформлення бакалаврської роботи 13 PAGEREF _Toc179277207 \h 14221515
13 LINK \l "_Toc179277208" 143 Дипломна робота спеціаліста 13 PAGEREF _Toc179277208 \h 14231515
13 LINK \l "_Toc179277209" 143.1 Загальні положення 13 PAGEREF _Toc179277209 \h 14231515
13 LINK \l "_Toc179277210" 143.2 Основні вимоги до дипломної роботи 13 PAGEREF _Toc179277210 \h 14251515
13 LINK \l "_Toc179277211" 143.2.1 Основні вимоги до тематики дипломних робіт 13 PAGEREF _Toc179277211 \h 14251515
13 LINK \l "_Toc179277212" 143.2.2 Можливі формулювання тем дипломних робіт 13 PAGEREF _Toc179277212 \h 14261515
13 LINK \l "_Toc179277213" 143.2.3 Основні вимоги до структури дипломних робіт 13 PAGEREF _Toc179277213 \h 14271515
13 LINK \l "_Toc179277214" 143.3 Організація дипломного проектування 13 PAGEREF _Toc179277214 \h 14301515
13 LINK \l "_Toc179277215" 143.3.1 Переддипломна практика 13 PAGEREF _Toc179277215 \h 14301515
13 LINK \l "_Toc179277216" 143.3.2 Порядок розробки дипломної роботи 13 PAGEREF _Toc179277216 \h 14311515
13 LINK \l "_Toc179277217" 143.4 Зміст пояснювальної записки 13 PAGEREF _Toc179277217 \h 14331515
13 LINK \l "_Toc179277218" 143.5 Порядок подання і захист дипломної роботи 13 PAGEREF _Toc179277218 \h 14391515
13 LINK \l "_Toc179277219" 143.5.1 Порядок подання дипломної роботи 13 PAGEREF _Toc179277219 \h 14391515
13 LINK \l "_Toc179277220" 143.5.2 Захист дипломної роботи 13 PAGEREF _Toc179277220 \h 14411515
13 LINK \l "_Toc179277221" 143.6 Зміст відгуку керівника дипломної роботи 13 PAGEREF _Toc179277221 \h 14481515
13 LINK \l "_Toc179277222" 143.7 Зміст рецензії на дипломну роботу 13 PAGEREF _Toc179277222 \h 14491515
13 LINK \l "_Toc179277223" 144 Правила оформлення робіт 13 PAGEREF _Toc179277223 \h 14521515
13 LINK \l "_Toc179277224" 144.1 Загальні вимоги 13 PAGEREF _Toc179277224 \h 14521515
13 LINK \l "_Toc179277225" 144.2 Розробка програмного забезпечення 13 PAGEREF _Toc179277225 \h 14551515
13 LINK \l "_Toc179277226" 144.2.1 Опис програми 13 PAGEREF _Toc179277226 \h 14571515
13 LINK \l "_Toc179277227" 144.3 Правила оформлення блок-схем 13 PAGEREF _Toc179277227 \h 14591515
13 LINK \l "_Toc179277228" 144.3.1 Основні елементи блок-схеми 13 PAGEREF _Toc179277228 \h 14591515
13 LINK \l "_Toc179277229" 144.3.2 Правила застосування символів 13 PAGEREF _Toc179277229 \h 14621515
13 LINK \l "_Toc179277230" 144.3.3 Правила виконання з'єднань 13 PAGEREF _Toc179277230 \h 14641515
13 LINK \l "_Toc179277231" 144.4 Нумерація сторінок 13 PAGEREF _Toc179277231 \h 14651515
13 LINK \l "_Toc179277232" 144.5 Оформлення розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів 13 PAGEREF _Toc179277232 \h 14661515
13 LINK \l "_Toc179277233" 144.6 Ілюстрації 13 PAGEREF _Toc179277233 \h 14671515
13 LINK \l "_Toc179277234" 144.7 Таблиці 13 PAGEREF _Toc179277234 \h 14681515
13 LINK \l "_Toc179277235" 144.8 Переліки 13 PAGEREF _Toc179277235 \h 14701515
13 LINK \l "_Toc179277236" 144.9 Примітки 13 PAGEREF _Toc179277236 \h 14711515
13 LINK \l "_Toc179277237" 144.10 Виноски 13 PAGEREF _Toc179277237 \h 14711515
13 LINK \l "_Toc179277238" 144.11 Формули 13 PAGEREF _Toc179277238 \h 14721515
13 LINK \l "_Toc179277239" 144.12 Посилання 13 PAGEREF _Toc179277239 \h 14751515
13 LINK \l "_Toc179277240" 144.13 Список використаних джерел 13 PAGEREF _Toc179277240 \h 14761515
13 LINK \l "_Toc179277241" 144.14 Додатки 13 PAGEREF _Toc179277241 \h 14771515
13 LINK \l "_Toc179277242" 144.15 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень та термінів 13 PAGEREF _Toc179277242 \h 14781515
13 LINK \l "_Toc179277243" 144.16 Оформлення графічної частини роботи 13 PAGEREF _Toc179277243 \h 14781515
13 LINK \l "_Toc179277244" 14СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 13 PAGEREF _Toc179277244 \h 14811515
13 LINK \l "_Toc179277245" 14Додаток А 13 PAGEREF _Toc179277245 \h 14821515
13 LINK \l "_Toc179277246" 14Додаток Б 13 PAGEREF _Toc179277246 \h 14831515
13 LINK \l "_Toc179277247" 14Додаток В 13 PAGEREF _Toc179277247 \h 14841515
13 LINK \l "_Toc179277248" 14Додаток Г 13 PAGEREF _Toc179277248 \h 14851515
13 LINK \l "_Toc179277249" 14Додаток Д 13 PAGEREF _Toc179277249 \h 14861515
13 LINK \l "_Toc179277250" 14Додаток Е 13 PAGEREF _Toc179277250 \h 14871515
13 LINK \l "_Toc179277251" 14Додаток Ж 13 PAGEREF _Toc179277251 \h 14881515
13 LINK \l "_Toc179277252" 14Додаток И 13 PAGEREF _Toc179277252 \h 14891515
13 LINK \l "_Toc179277253" 14Додаток К 13 PAGEREF _Toc179277253 \h 14901515
13 LINK \l "_Toc179277254" 14Додаток Л 13 PAGEREF _Toc179277254 \h 14911515
13 LINK \l "_Toc179277255" 14Додаток М 13 PAGEREF _Toc179277255 \h 14921515
13 LINK \l "_Toc179277256" 14Додаток Н 13 PAGEREF _Toc179277256 \h 14931515
13 LINK \l "_Toc179277257" 14Додаток П 13 PAGEREF _Toc179277257 \h 14941515
15

ВСТУП
Курсанти навчально-наукового інституту психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій підтверджують рівень своєї професійної підготовки, засвідчують готовність до самостійної дослідницької праці в процесі підготовки та написання навчально-дослідницьких та наукових робіт, що є визначальним кваліфікаційним свідченням їхньої відповідності певному освітньо-кваліфікаційному рівневі. Протягом навчання курсанти виконують і захищають курсові роботи, на четвертому курсі дипломну роботу освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», на п'ятому дипломну роботу освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст». Курсова робота, випускна кваліфікаційна робота бакалаврів, дипломна робота спеціалістів це науково-технічний документ, який містить вичерпну систематизовану інформацію за обраною темою, передбачає виклад матеріалу на основі спеціально підібраної літератури та самостійно проведеного дослідження.
Курсова робота є лише пробою наукового потенціалу курсанта, тому має передусім емпіричний характер (інколи аналітичний) і є більшою мірою навчально-дослідницькою роботою. Теми курсових робіт, які пропонує кафедра, сформульовані в такий спосіб, що дають змогу вирішити поставлене перед курсантом наукове завдання у формі поглибленого реферування кількох важливих праць або співставлення певних наукових концепцій. Важливим у процесі написання курсової є набуття курсантом практичних дослідницьких навичок, вміння опрацьовувати та систематизувати джерела з досліджуваної проблематики, робити власні узагальнення та логічні висновки, а також оформлювати основні частини роботи згідно з встановленими вимогами. На даному етапі написання навчально-дослідницьких та наукових робіт ставиться за мету навчити курсантів застосовувати елементарні дослідницькі прийоми та методи, розуміти суть і принципи методології наукової праці як такої, чітко розмежувавши її з іншими сферами та формами інтелектуального самовираження.
Дотримання курсантом усіх вимог до оформлення курсової роботи сприяє вихованню в нього належного стилю роботи, виховує вимогливість до себе, прищеплює певні навики до ведення наукового дослідження, що буде йому корисним у роботі над дипломною роботою. Бажано, щоб проблеми, розглянуті в курсових роботах переросли у бакалаврську чи дипломну роботи.
Кваліфікаційна робота бакалаврського рівня, що виконується на четвертому році навчання продовжує, розвиває та закріплює дослідницькі аналітичні навички, вироблені курсантами раніше. Зазначимо, що від попередньої курсової роботи бакалаврська відрізняється не лише більшим обсягом, але й поглибленою аналітичністю, складністю проблеми, свідомим застосуванням дослідницьких методів, ґрунтовним знанням наукової літератури з обраної проблематики, свідченням чого є кваліфіковано зроблений у першому, зазвичай, методологічному розділі огляд спеціальної літератури.
Дипломною роботою освітньо-кваліфікаційного рівня «бспеціаліст» курсант завершує свою навчальну та наукову підготовку в університеті. Вона повинна засвідчити професійну зрілість випускника, виявити його загальнонаукову та спеціальну підготовку, довести вміння застосовувати здобуті знання для розв'язання конкретних наукових і практичних завдань.
Підготовкою до написання дипломної роботи є виробнича практика. Курсант-дипломник повинен чіткіше формулювати та глибше вирішувати поставлене перед собою наукове завдання, застосовуючи кілька наукових методів, які повинні скласти самостійну та повноцінну, хоч і відносно невелику наукову розвідку, пов'язану з тим колом проблем, які закономірно виникають при системному вивченні курсантом власного творчого доробку. Дипломник повинен вміти аналізувати та узагальнювати результати власних досліджень.
Написання випускної кваліфікаційної роботи, її належний захист перед державною екзаменаційною комісією (ДЕК) один із головних моментів державної атестації випускників.
Оформлення роботи у спосіб, що не відповідає встановленим вимогам може суттєво вплинути на остаточну оцінку роботи. Якщо допущені значні відхилення від загальних вимог, тоді робота може бути не допущена до захисту. Тому курсантові слід приділити належну увагу оформленню роботи та її структурі.
Всі роботи мають бути написані українською мовою та подаватися на кафедру на паперовому (в цупкій палітурці) та електронному носіях. Як виняток допускається написання робіт російською або іншою іноземною мовою за дозволом начальника відповідної кафедри та погодженням з начальником навчально-наукового інституту.
Запропонований навчально-методичний посібник покликаний допомогти курсантам в оформленні та написанні навчально-дослідницької та наукової роботи.

Курсова робота
Загальні положення
Курсові роботи курсанти навчально-наукового інституту психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій ХНУВС виконують з навчальних дисциплін визначених навчальним планом. Мета курсових робіт – систематизувати, закріпити, розширити теоретичні та практичні знання зі спеціальності, застосувати їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних, виробничих й інших завдань; розвивати навички самостійної роботи, опанувати методику дослідження, експерименту, пов'язані з темою курсової роботи.
Керують курсовими роботами професори та доценти (як виключення найбільш кваліфіковані викладачі) ХНУВС. Керівників курсових робіт призначає начальник навчально-наукового інституту психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій ХНУВС.
Працюючи над курсовою роботою курсант повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.
У курсовій роботі потрібно стисло, логічно, аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.
Курсову роботу треба подавати у вигляді спеціально підготовленого рукопису в цупкій палітурці до якого додають рецензію.
У рецензії на курсову роботу науковий керівник дає оцінку проведеного дослідження за такими напрямами:
актуальність теми;
відповідність змісту роботи завданню;
недоліки роботи;
якість оформлення роботи;
рекомендація до захисту.
Результати захисту курсової роботи визначають оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовільно».
Оцінка «відмінно» виставляється в тому випадку, якщо автор глибоко проник в досліджувану проблему, широко і переконливо розкрив її суть, досліджував історичний аспект проблеми, аргументовано і логічно пояснив тенденції і закономірності досліджених питань, вів упевнену і аргументовану дискусію як в письмовому варіанті, так і в ході захисту, бездоганно оформив свою курсову роботу.
Оцінка «добре» ставиться у випадку, якщо автор показав тверді знання дослідженої проблеми, в ході написання роботи та її захисту показав свою здібність до самостійного аналізу літературних джерел і предметної області, а також до виведення з дослідженого матеріалу аргументованих висновків. Захищаючи курсову роботу, автор упевнено обґрунтував розглянуті в роботі положення, показав уміння вести переконливу дискусію з викладачем. У оформленні курсової роботи допущені лише дрібні недоліки.
Оцінка «задовільно» ставиться в тому випадку, якщо в курсовій роботі аргументовано висвітлені основні питання теми, але разом з тим автор допустив деякі значні помилки або неточності при розкритті теми; якщо курсант невпевнено захищав свою роботу, допускав яскраво виражені обмовки і неточності при захисті, якщо в оформленні роботи допущена неакуратність.
Оцінка «незадовільно» ставиться у випадку, якщо робота не відповідає пред'явленим в даних рекомендаціях вимогам, автор допустив істотні помилки і неточності, відсутня логіка викладення матеріалу, тема не розкрита, робота не оформлена належним чином, містить плагіат. У разі допуску до захисту курсової роботи, незадовільна оцінка за наслідками захисту свідчить про нездатність автора вести дискусію з дослідженої проблеми (невпевнені відповіді на питання, постійна плутанина у відповідях, демонстрація нездатності до логічного викладення думки і формулювання висновків).
При отриманні незадовільної оцінки курсант зобов'язаний переробити роботу відповідно до рекомендацій викладача, або обрати нову тему за узгодженням з викладачем-рецензентом, після чого наново пройти стадії написання і захисту курсової роботи. Графік повторного захисту курсових робіт встановлюється навчально-методичним центром.
При успішному захисті курсова робота і рецензія передаються викладачем, що приймав захист, до відповідного підрозділу для обліку і зберігання.
У випадках, коли захист курсової роботи визнається незадовільним, начальник навчально-наукового інституту психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій ХНУВС визначає, чи може курсант подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, затверджену начальником інституту.

Структура та зміст курсової роботи
Курсова робота повинна містити: титульний аркуш, завдання на курсову роботу, зміст, перелік умовних скорочень (у разі потреби), вступ, основну частину, висновки, список використаних джерел, додатки (у разі потреби).

Титульний аркуш курсової роботи
Титульний аркуш курсової роботи (Додаток А) містить:
найменування вищого навчального закладу, де виконана курсова робота;
назву курсової роботи;
прізвище, ім'я, по батькові автора;
науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові керівника роботи;
місто і рік.



Завдання на курсову роботу
Завдання на курсову роботу (Додаток Б) заповнює науковий керівник.

Зміст
Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел та ін.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (у разі потреби)
Якщо в курсовій роботі використано специфічну термінологію, маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їхній перелік може бути поданий в курсовій роботі у вигляді окремого списку, який розташовують перед вступом.
Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, а справа – їх детальну розшифровку.
Якщо в курсовій роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення повторюються менше трьох разів, то перелік не складають, а розшифровування наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ
Розкриває сутність і стан проблеми (задачі) курсової роботи, підстави та вихідні дані для розробки теми курсового дослідження. У вступі обґрунтовують актуальність роботи.
Розкриття актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.
Формулюють мету роботи і задачі, які треба вирішити для досягнення поставленої мети. Не варто формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення», тому що ці слова свідчать про засіб досягнення мети, а не про саму мету.

Основна частина
Основна частина курсової роботи складається з 4-5 питань. У кінці кожного питання формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. У питаннях основної частини подають:
огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень;
викладення загальної методики й основних методів досліджень;
експериментальну частину та методику досліджень;
відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;
аналіз і узагальнення результатів досліджень.
У першому питанні курсової роботи курсант визначає основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини курсової роботи.
У другому питанні обґрунтовують вибір напряму досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення курсового дослідження. В теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, які розглядають.
У наступних питаннях вичерпно викладають результати власних досліджень висвітлюючи те нове, що вносять у розробку проблеми. Курсант повинен давати оцінку повноти вирішення сформульованих задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць.
Викладення матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

Висновки
У висновках викладають найважливіші теоретичні та практичні результати, одержані в курсовій роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної проблеми (задачі). Далі формулюють висновки та рекомендації щодо практичного використання здобутих результатів.
У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в курсовій роботі проблеми (задачі), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями.
У висновках треба наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Список використаних джерел
Список використаних джерел варто розміщувати так: у порядку появи посилань у тексті (найзручніший для користування і рекомендований при написанні курсових робіт), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.
Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати з таких стандартів: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила».

Додатки
До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи:
проміжні математичні доведення, формули, розрахунки;
таблиці допоміжних цифрових даних;
протоколи й акти впровадження, розрахунки економічного ефекту;
інструкції, методики, опис алгоритмів і програм розв'язання задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання курсової роботи;
ілюстрації допоміжного характеру.
Дипломна робота бакалавра

Загальні положення
Виконання і захист дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр (далі бакалаврської роботи) є заключним етапом підготовки курсантів навчально-наукового інституту для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" та має за мету:
систематизувати, закріпити та поліпшити теоретичні знання курсантів за напрямом підготовки та розвинути навички і вміння використання їх під час прийняття конкретних рішень з проблем організації захисту інформації, вимірювань, дій при виникненні порушень стану інформаційної безпеки та організації діяльності на первинних посадах;
поєднати знання і вміння, отримані курсантами в процесі навчання;
розвивати навички самостійної роботи курсантів з нормативною, довідковою та спеціальною літературою методами досліджень під час вирішення проблем, що розглядаються у бакалаврській роботі;
формувати вміння щодо підготовки та складання документів, які використовуються в службовій діяльності;
формувати вміння викладати й аналізувати матеріал з елементами логічності, системності, науковості;
формувати готовність до професійної діяльності;
формувати вміння і навики самоосвіти;
формувати вміння раціонально виконувати і оформляти свою роботу;
розвивати творче мислення;
розвивати вміння аналізувати і узагальнювати отриману інформацію;
виховувати почуття самоконтролю, самокритичності в оцінці результатів своєї роботи;
виховувати вимогливість до себе, наполегливість в досягненні поставленої мети, зібраність, організованість;
виховувати особисту відповідальність за якість виконаної роботи;
оцінити рівень готовності курсантів до виконання
функціональних обов'язків на первинних посадах та прийняття самостійних рішень, їх обґрунтування і захист в межах вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики;
визначити можливість присвоєння курсанту освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр".
Рівень знань за результатом написання (підготовки) бакалаврської роботи оцінюється з врахуванням наступних критеріїв:
Засвоєння навчального матеріалу на рівні ОЗНАЙОМЛЕННЯ. Характеризується вмінням відтворювати знання, що відповідає оцінці "задовільно"
Засвоєння навчального матеріалу на рівні РЕПРОДУКТИВНИХ ЗНАНЬ. Передбачає крім відтворення знань, ще і вміння розв'язувати типові завдання, розглянуті у бакалаврській роботі. Відповідає оцінці "добре"
Засвоєння навчального матеріалу на рівні ТВОРЧОГО ВИКОРИСТАННЯ. Додатково до рівня репродуктивних знань курсант повинен бачити проблеми і протиріччя, аналізувати та розв'язувати складні завдання. Відповідає оцінці "відмінно".
Засвоєння навчального матеріалу на рівні КОМПЛЕКСНОГО ВИКОРИСТАННЯ є додатковим складником ведення курсантом самостійного наукового пошуку.

Захист бакалаврських робіт.
До захисту бакалаврських робіт допускаються курсанти, які у повному обсязі виконали навчальний план і надали на кафедру підготовлену бакалаврську роботу. Списки курсантів, допущених до захисту бакалаврської роботи, за поданням навчально-наукового інституту і узгодженням з навчально-методичним центром, затверджуються наказом по університету.
До захисту на засіданні Державної екзаменаційної комісії бакалаврська робота допускається за підсумками попереднього розгляду роботи на кафедрі за наявності позитивного рішення начальника кафедри.
До секретаріату ДЕК робота надається за добу до захисту з усіма додатками. Креслення до секретаріату ДЕК не надаються.
На кожного курсанта технічним секретарем підкомісії ДЕК заводиться справа, до якої входять наступні документи:
довідка про виконання курсантом навчального плану та отримані ним оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів (робіт), навчальних та виробничих практик, стажування, переддипломної практики, державного іспиту;
характеристика на випускника за підписом начальника курсу;
відгук керівника бакалаврської роботи (у висновку вказується якість виконання випускником завдання на бакалаврську роботу, продемонстрований рівень теоретичної підготовки і сформованості вмінь та навичок, недоліки у підготовці, висновок про можливість присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр");
висновок начальника кафедри про допуск роботи до захисту;
рецензія;
анотація бакалаврської роботи;
бакалаврська робота.
Захист бакалаврської роботи проводиться на відкритому засіданні підкомісії ДЕК за участю не менш ніж 3-х її членів.
Для розкриття змісту бакалаврської роботи курсантові (слухачеві) надається до 15 хвилин. Загальний час захисту роботи одним курсантом не повинен перевищувати 30 хвилин.
Якість захисту бакалаврської роботи визначається оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" та "незадовільно". Рішення про оцінку захисту приймається на закритому засіданні підкомісії ДЕК відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів. За однакової кількості голосів голос голови комісії є вирішальним.
Підсумки захисту оголошуються курсанту у день його проведення.
У випадку отримання незадовільної оцінки із захисту бакалаврської роботи комісія повинна визначити, чи має змогу курсант надати до повторного захисту роботу після усунення недоліків, які встановлюються комісією, або повинен розробити бакалаврську роботу за новою темою, яка визначається кафедрою.
Курсанту, який не захистив бакалаврської роботи з поважної причини, строк навчання може бути (за рішенням ректора) продовжений до наступного засідання ДЕК.

Вимоги до оформлення та структури бакалаврської роботи
Захист бакалаврської роботи є заключним етапом Державної атестації випускників за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр".
Під час виконання і захисту бакалаврської роботи курсант повинен виявити теоретичні знання, практичні вміння в об'ємі програм з дисциплін навчального плану, вміння використовувати нормативну-правову, навчально-методичну та довідкову літературу для обґрунтування рішень, що приймаються, і вміння використовувати знання на практиці.
Тематика бакалаврської роботи повинна бути актуальною, відповідати вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики та сучасному рівню і реальним завданням, які вирішують підрозділи МВС України.
Кафедрою інформаційної безпеки ННІ ПМСІТ розроблено орієнтовний перелік напрямків, за якими обирається тема бакалаврської роботи для курсантів, які будуть виконувати бакалаврські роботи. Курсантам надається право вибору теми згідно напрямків з цього переліку або право запропонувати свою тему, обґрунтувавши доцільність її розробки у бакалаврській роботі (Додаток В).
Керівниками бакалаврських робіт призначаються особи професорсько-викладацького складу, наукові співробітники, ад'юнкти, а також висококваліфіковані фахівці з практичних підрозділів МВС.
За необхідності, за рішенням керівника, з окремих розділів бакалаврської роботи призначаються консультанти.
Кожна бакалаврська робота повинна мати рецензію. Як рецензенти виступають особи з професорсько-викладацького складу іншого ВНЗ та практичні працівники підрозділів МВС України. У рецензії відображаються актуальність вибраної теми, відповідність змісту роботи завданню, обґрунтованість запропонованих рішень, зауваження.

Структура бакалаврської роботи
Бакалаврська робота повинна містити:
титульний аркуш,
зміст,
перелік умовних позначень (за необхідності),
вступ,
основну частину,
висновки,
список використаних джерел,
додатки (при необхідності).
Першим аркушем бакалаврської роботи є титульний аркуш. Зразок титульного аркушу наведений у Додатку Г Методичних рекомендацій.
Далі розміщують завдання на виконання бакалаврської роботи та реферат. Завдання розробляється керівником за формою, наведеною у Додатку Д Методичних рекомендацій та долучається до програми стажування.
Вимоги до реферату визначаються ГОСТ 7.32-91. Реферат повинен відображати основний зміст бакалаврської роботи і включати:
відомості про обсяг записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань (усі відомості наводять, включаючи данi додатків);
перелік ключових слів, що характеризують зміст записки (від 5 до 15 ключових слів, написаних у рядок прописними буквами через кому, у називному відмінку);
текст, що описує об'єкт дослідження, мету бакалаврської роботи, методи дослідження, основні результати, рекомендації з упровадження. Обсяг реферату 1200 – 2000 знаків.
Листи завдання та реферату не нумеруються.
Наступним листом бакалаврської роботи є зміст. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, зокрема вступу, висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності). Якщо в бакалаврській роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.
Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку.
Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.
Вступ розкриває сутність і стан проблеми (задачі) та її значущість. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми обґрунтовують актуальність роботи. Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.
Основна частина бакалаврської роботи складається з розділів, підрозділів. Кожний розділ починають з нової сторінки. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.
Перший розділ основної частини бакалаврської роботи присвячується аналізу нормативно-правової бази з проблем бакалаврської роботи, зокрема:
характеристиці обраного курсантом об'єкта;
організації стану захисту інформації на об'єкті;
методиці проведення атестації та перевірок об'єкта;
відповідальності за порушення вимог захисту інформації на об’єкті.
Другий розділ бакалаврської роботи присвячується основній проблемі, яку передбачено розкрити темою роботи.
Висновки повинні містити практичні результати, отримані у бакалаврській роботі відповідно до її мети та завдань. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, можуть бути викладені рекомендації щодо їх використання.
Список використаних джерел. Наводиться тільки література, що використовувалась. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати із таких стандартів: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила».
Додатки. За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи:
проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;
таблиці допоміжних цифрових даних;
протоколи, акти, тематичні плани тощо;
ілюстрації допоміжного характеру.
До роботи без підшивання додаються довідка голові ДЕК, анотація, рецензія.

Загальні вимоги до оформлення бакалаврської роботи
Роботу друкують машинописним способом або за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4.
Обсяг основного тексту повинен становити 40-50 сторінок формату А4 (210x297 мм2) без урахування пояснювальних таблиць, рисунків, графіків тощо. Зазначений вище обсяг бакалаврської роботи розрахований на використання при їх оформленні комп'ютерів з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом.
Дипломна робота спеціаліста

Загальні положення
Дипломна робота освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» (далі дипломна робота) являє собою самостійну закінчену науково-дослідну роботу за спеціальністю „Захист інформації з обмеженим доступом та автоматизація її обробки”.
Мета дипломної роботи – довести, що курсант опанував знання з профільних дисциплін: Спеціальні розділи математики, Теорія інформації, Основи обробки та передачі інформації, Системи та засоби зв’язку, Криптологічні системи, Технічні методи та засоби захисту інформації, Організація та забезпечення безпеки інформації, Захист інформації в мережах та банках даних, Правові основи захисту інформації і здатний самостійно вирішити комплекс взаємозалежних професійних задач відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики.
Для виконання дипломної роботи кожному курсанту наказом ректора, за клопотанням кафедри, призначається науковий керівник дипломної роботи з числа викладачів університету, а також, за необхідністю, консультанти з інформатики, інформаційних систем та технологій в ОВС, оперативно-розшукової діяльності, криміналістики, економічної безпеки та інших специфічних питань, обумовлених тематикою проведених досліджень.
Керівник дипломної роботи:
видає курсанту завдання на дипломну роботу;
допомагає курсанту в розробці календарного плану виконання роботи;
рекомендує курсанту необхідну основну літературу, довідкові й архівні матеріали, наукові розробки та інші джерела з теми;
проводить індивідуальні систематичні заняття і консультації з курсантом щодо виконання спеціальної частини дипломної роботи;
перевіряє виконання курсантом календарного плану.
Консультант дипломної роботи:
погоджує з керівником дипломної роботи зміст основних питань, розроблювальних у конкретному розділі роботи і підписує завдання на дипломування;
забезпечує консультації з наданого розділу, відповідно до складеного розкладу і календарного плану дипломування;
перевіряє і підписує текстові матеріали і графічну частину відповідного розділу дипломної роботи;
представляє керівнику дипломної роботи відгук про роботу курсанта-дипломника (якщо розрахункова частина дипломної роботи виконувалася в іншій організації).
Робота над дипломом виконується курсантом в університеті чи іншому підрозділі ОВС, де йому надане місце для виконання дипломної роботи. Перед початком виконання дипломної роботи курсант повинен розробити календарний план на весь період роботи з вказівкою черговості виконання окремих етапів, і після схвалення керівником представити його на затвердження начальнику кафедри (начальнику підрозділу) (Додаток Е). Контроль виконання дипломної роботи здійснює керівник диплома і консультанти.
На засіданнях кафедри регулярно заслуховуються повідомлення керівників дипломних робіт про хід виконання календарного плану. Курсанти, що не виконали графіка дипломної роботи або значно відстали в його виконанні, запрошуються для звіту на засідання кафедри.
Для рецензування закінчених дипломних робіт запрошуються рецензенти, склад яких затверджується начальником навчально-наукового інституту по рекомендації начальника кафедри з числа фахівців з інформаційної безпеки МВС, а також співробітників інших вищих навчальних закладів. Допускається резензування готової дипломної роботи іншою випускаючою кафедрою.
Дипломна робота захищається в ДЕК у терміни, встановлені графіком навчального процесу.


Основні вимоги до дипломної роботи

Основні вимоги до тематики дипломних робіт
Тематика дипломних робіт повинна відповідати вимогам кваліфікаційної характеристики спеціальності і бути в руслі пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України.
Тема дипломної роботи повинна задовольняти наступним основним положенням:
бути актуальною;
відповідати сучасному стану науки і техніки;
відображати перспективи розвитку відповідних областей діяльності ОВС з врахуванням останніх наукових досягнень;
бути спрямованою на вирішення завдань з інформаційної безпеки, які стоять перед організаціями де проводяться дипломні роботи;
стимулювати в курсантів творчий пошук нових науково-технічних, проектних та інших рішень;
викликати в курсанта необхідність опрацювання спеціальної літератури;
передбачати вибір оптимального вирішення поставленого завдання на основі застосування ефективних математичних методів і сучасних засобів комп'ютерної техніки.
Курсант має право пропонувати свою тему з необхідним обґрунтуванням доцільності її розробки. Тема дипломної роботи закріплюється за курсантом наказом ректора університету перед направленням курсанта на переддипломну практику.
Якщо дипломна робота орієнтована на розробку проектних рішень, то вона повинна відображати сучасні тенденції в розвитку концептуальних основ автоматизованих інформаційних систем (АІС), технічного і програмного забезпечення, що вирішують задачі інформаційної безпеки в діяльності ОВС та інших відомств і організацій. Новизна проектних рішень повинна виявлятися в одному чи декількох з наступних аспектів:
нова підсистема безпеки (чи комплекс задач) у складі АІС;
нова задача інформаційної безпеки, що не вирішувалася раніше з використанням автоматизованих засобів;
новий метод (модель) вирішення відомої задачі інформаційної безпеки;
новий об'єкт (організація), що потребувала істотної модифікації відомої задачі інформаційної безпеки;
нова програмно-технічна база реалізації вже вирішеної задачі інформаційної безпеки.

Можливі формулювання тем дипломних робіт
Системний аналіз <назва проблемного питання з інформаційної безпеки >.
Розробка автоматизованої системи (підсистеми) <назва задачі з інформаційної безпеки >.
Дослідження та пошук ефективних рішень <назва задачі з інформаційної безпеки >.
Дослідження та розробка методів ефективного блокування <назва технічного каналу витоку інформації >.
Дослідження та розробка < методів, рекомендацій > щодо використання високих технологій для вирішення < завдання підрозділів ОВС по боротьбі зі злочинністю в різних сферах >.
Розробка типової системи захисту інформації для <назва підрозділу ОВС>.
Проектування систем підтримки прийняття рішень в <назва задачі з інформаційної безпеки >.
Розробка (виконання роботи) бази даних для підсистеми захисту інформації <найменування підприємства, організації >.
Розробка автоматизованої навчальної системи для підсистеми <найменування підсистеми АІС з інформаційної безпеки > <найменування (тип) підприємства >.
Розробка політики безпеки та засобів її реалізації <найменування (тип) підприємства >.
Для успішної роботи над дипломом необхідні систематизовані знання з загальноосвітніх і спеціальних дисциплін, уміння користуватися науково-технічною і юридичною літературою, нормативними документами з інформаційної безпеки і законодавчою базою України, творчий пошук найбільш ефективних проектних рішень.
Дипломна робота є самостійною роботою курсанта. За всі прийняті в дипломній роботі рішення і правильність усіх даних несе відповідальність автор дипломної роботи.

Основні вимоги до структури дипломних робіт
Структура та зміст дипломної роботи визначається профілюючою кафедрою відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики спеціальності.
Дипломна робота повинна складатися з пояснювальної записки (текстова частина) та графічної частини (чи комп'ютерної презентації). Пояснювальна записка є основним документом курсанта при захисті дипломної роботи. Записка відображає всі основні етапи і результати виконання роботи, характеризує спроможність курсанта технічно грамотно викладати отримані результати, вміння оформляти текстову інформацію і графічні матеріали (креслення, графіки, таблиці і т.д.) з урахуванням вимог Державного стандарту України ДСТУ 3008-95.
Загальні вказівки.
Дипломна робота повинна складатися з пояснювальної записки обсягом 80-90 стор. рукописного тексту або 60-70 машинописного тексту (з додатками не більше 120 і 100 сторінок відповідно) і графічної частини, що включає не менше 5 аркушів формату А1, виконаних відповідно до вимог, викладених далі або, не менш 12 слайдів комп'ютерної презентації, зроблених за допомогою редактора PowerPoint.
Матеріал пояснювальної записки та графічної частини повинен являти собою результат самостійного творчого розв’язання питань, сформульованих у завданні на дипломну роботу.
Структура пояснювальної записки дипломної роботи.
Пояснювальна записка повинна містити матеріал, що викладається у короткій та чіткій формі, і включати наступні основні розділи:
вступ;
юридична частина – яка включає аналіз нормативно-правової бази, відповідно до поставленої задачі;
постановка задачі;
спеціальна частина – яка включає формальний опис задачі, а також обґрунтовані можливі методи та алгоритми її рішення;
обчислювальна або розрахункова (аналітична) частина.
обчислювальна частина включає в себе: обґрунтування вибору програмного забезпечення, опис програмної реалізації та інструкцію по роботі з програмою;
розрахункова (аналітична) частина включає в себе: опис вирішення поставленої задачі, численні або графічні результати, оцінку достовірності отриманих результатів та можливості їх застосування на практиці;
висновок;
список використаних джерел;
додаток (якщо необхідно).
Як зразок в таблиці 1 наведена структура пояснювальної записки дипломної роботи, яка направлена на створення автоматизованої інформаційної системи з інформаційної безпеки.


Таблиця 3.1
Найменування частин, розділів і підрозділів
Кількість сторінок

Титульний аркуш
1

Завдання на дипломне проектування
1

Реферат
1

Зміст
1-2

Перелік скорочень, умовних позначок, символів, одиниць і термінів
1-2

Вступ
2-3

Юридична частина (зразковий перелік питань):
10-20

Місце поставленої задачі в структурі ОВС
Правове і економічне обґрунтування питань, що розглядаються в задачі;
Директивна і нормативна база, яка використовується при розв’язанні поставленої задачі.


Постанова задачі дослідження
1-2

Спеціальна частина (зразковий перелік питань):
20-30

1. Огляд та аналіз сучасного стану питань розглянутих в дипломній роботі, а також існуючих методів і засобів їх вирішення.


2. Змістовний опис структурних і функціональних особливостей об'єкта вирішення і його інформаційного забезпечення.


3. Постановка і математичний опис (формалізація) задачі дослідження, вибір та обґрунтування методів її рішення.


5. Розробка й обґрунтування алгоритмів вирішення поставленої задачі.


6. Розробка програмного забезпечення (складання і налагодження програм, оцінка необхідної пам'яті і машинного часу для рішення задач ).


7. Стислі відомості про науково–дослідну роботу, виконану протягом навчання у ВНЗ (якщо має місце).


Обчислювальна частина (зразковий перелік питань):
15-20

1. Обґрунтування інформаційного забезпечення задачі (системи, підсистеми).


2. Обґрунтування вибору технічного забезпечення задачі (системи, підсистеми).


3. Вибір мовних засобів взаємодії користувачів задачі (системи, підсистеми).


4. Розробка методичного забезпечення задачі (підсистеми, системи), інструкція користувача.


Висновки
2-3

Продовження таблиці 3.1
Найменування частин, розділів і підрозділів
Кількість сторінок

Список використаних джерел
1-2

Додаток (зразковий перелік)
5-10

Необхідні математичні докази;
Таблиці допоміжних цифрових даних;
Протоколи;
Акти випробувань;
Ілюстрації допоміжного характеру;
Документація програмного, інформаційного, математичного, методичного, лінгвістичного і організаційного забезпечення;
Типові форми документів;
Роздруківки з ПЕОМ;
Та ін.



Організація дипломного проектування

Переддипломна практика
Курсанти-дипломники виконують дипломну роботу з найбільш актуальних і перспективних тем.
За рекомендацією кафедри наказом ректора університету курсанту-дипломнику призначається керівник. Одночасно затверджуються теми дипломних робіт.
Згідно з навчальним планом, прийнятою концепцією організації виконання дипломної роботи, наказ видається на початку останнього навчального семестру перед направленням курсантів на переддипломну практику.
В організації виконання дипломної роботи особливе значення має переддипломна практика, що являє собою єдиний комплекс навчально-методичних, науково-дослідних та організаційних заходів, що мають па меті глибоке засвоєння курсантами теоретичних дисциплін й одержання практичних навичок і досвіду розв'язання конкретних задач.
Зміст переддипломної практики визначається її програмою, на підставі якої керівник видає завдання на практику.
В результаті виконання завдання на переддипломну практику курсант розробляє окремі положення теми дипломної роботи, пов'язані з аналізом прикладної області, визначенням місця досліджуваної проблеми, знайомством із сучасним станом розв'язання задачі на основі огляду літературних джерел, вивченням службових матеріалів, які є на базі практики.
Одночасно здійснюється добір матеріалів за темою дипломної роботи, попередні науково-дослідні розробки.

Порядок розробки дипломної роботи
До виконання дипломної роботи курсант приступає після одержання завдання, підписаного керівником. У ході індивідуальної бесіди керівник виявляє ступінь підготовленості курсанта до виконання роботи, роз'яснює сутність виданого завдання, основних його питань, рекомендує літературу і встановлює терміни виконання основних етапів дипломної роботи.
На перших етапах виконання роботи організуються вступні лекції і групові консультації, обов'язкові для прослухування курсантами. Індивідуальні консультації і заняття проводяться регулярно 1-2 рази на тиждень, на яких курсант звітує про виконану частину роботи. Керівник зобов'язаний перевірити загальну схему розв'язання поставленої задачі, правильність розробки необхідних моделей, алгоритмічного і програмного забезпечення, вихідних даних до числових експериментів, зазначити помилки і недоліки, роз'яснити, які необхідно зробити виправлення та уточнення.
Начальник кафедри встановлює терміни періодичного звіту курсанта про виконання дипломної роботи. У встановлені терміни кожний курсант звітує перед начальником кафедри і керівником, які фіксують ступінь готовності роботи і повідомляють про це начальнику навчально-наукового інституту. Питання підготовки курсантами дипломних робіт регулярно розглядаються на засіданнях кафедри.
Виконавши завдання, курсант, з урахуванням викладених вище вимог, оформлює пояснювальну записку. Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в записці, несе курсант, який склав і підготував її. Закінчена пояснювальна записка і графічні матеріали, необхідні для її ілюстрації, подаються науковому керівникові, який після перегляду підписує її і складає письмовий відгук.
У відгуку керівник повинен зазначити: ступінь самостійності роботи над завданням; уміння працювати з літературою; ставлення до роботи і ділові якості курсанта; рівень спеціальної підготовки; уміння проводити чисельні експерименти на ПЕОМ з використанням інформаційних технологій, аналізувати й узагальнювати отримані результати; які етапи роботи виявилися найбільш важкими і з якої причини, які вдалі, оригінальні рішення запропоновані курсантом самостійно; можливість практичного використання результатів роботи; загальну оцінку дипломної роботи. Відгук повинен мати обсяг не більше однієї сторінки формату А4. Підпис керівника, що не є співробітником університету, засвідчується печаткою.
Підписану пояснювальну записку разом зі своїм письмовим відгуком керівник подає начальнику кафедри. Начальник кафедри на підставі цих матеріалів вирішує питання про допуск курсанта до захисту, роблячи відповідний напис на завданні. У випадку, якщо начальник кафедри не вважає можливим допустити курсанта до захисту дипломної роботи, він своє рішення виносить на розгляд засідання кафедри. Протокол засідання кафедри через начальника інституту подається на затвердження ректору університету.
Допущені до захисту дипломні роботи за 3-5 днів до захисту подаються на рецензування. Рецензія додається до пояснювальної записки.
Дипломна робота зберігається в університеті. При необхідності передачі роботи підрозділу ОВС чи організації для впровадження її результатів у практику з неї знімається копія. Курсанту, що захистив дипломну роботу, дозволяється зняти з неї копії.

Зміст пояснювальної записки
Пояснювальна записка будується за системою, прийнятою при упорядкуванні науково-технічних звітів. Вимоги до структури пояснювальної записки викладено в п. 1.2. Більш детально щодо змісту складових записки.
Завдання (Додаток Ж) є підставою для виконання дипломної роботи і містить: тему дипломної роботи, вихідні дані роботи, перелік питань для розгляду і графічний матеріал.
Титульний аркуш (Додаток И) є першою сторінкою пояснювальної записки і служить основним джерелом інформації, необхідної для опрацювання і пошуку документа.
Вимоги до реферату пояснювальної записки визначаються ГОСТ 7.32-91. Реферат (Додаток К) повинен відображати основний зміст пояснювальної записки і включати:
відомості про обсяг записки, кількість ілюстрацій, таблиць додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань (усі відомості наводять, включаючи данi додатків);
перелік ключових слів, що характеризують зміст записки (від 5 до 15 ключових слів, написаних у рядок прописними буквами через кому, у називному відмінку);
текст, що описує об'єкт дослідження, ціль дипломної роботи, методи дослідження, основні результати та новизну, рекомендації з упровадження. Обсяг реферату 1200 – 2000 знаків.
Зміст розміщують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки.
Зміст включає: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; послідовно зазначені найменування всіх розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів (якщо вони мають заголовки) основної частини записки; висновки; список використаних джерел; найменування додатків та номери сторінок, на яких міститься початок матеріалу. У змісті можуть бути перелічені номери й назви ілюстрацій та таблиць з зазначенням сторінок, на яких вони вміщені.
Вступ розміщують безпосередньо після переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень та термінів, а якщо його немає, то після змісту, починаючи з нової сторінки. У вступній частині коротко формулюється проблема і викладається оцінка сучасного стану проблеми, світові тенденції розв'язання поставленої задачі, актуальність даної роботи, підстави для її проведення, мета роботи та область застосування, значення для органів внутрішніх справ.
Юридична частина повинна містити загальні тенденції створення комплексних систем захисту інформації в ОВС, що базується на нормативних документах МВС України, та технічних і програмних засобів захисту інформації, які використовуються в інформаційних центрах і підрозділах ОВС.
У розділі необхідно описати місце і роль задачі, яка розглядається в загальній інформаційній структурі ОВС, привести структурну концептуальну схему підрозділу, для якого вирішуються задачі в дипломній роботі.
Аналіз стану з інформаційної безпеки в ОВС повинен супроводжуватися відповідними нормативними і директивними документами МВС України і ГУМВС в областях.
На підставі проведеного аналізу наприкінці розділу необхідно сформулювати основні умови (задачі), які треба вирішити в дипломній роботі. Описати неформальною мовою вимоги до розв'язуваної задачі, обмеження, що накладаються тематичною областю і зробити висновок про передбачуваний результат.
У спеціальній частині повинен міститися огляд і аналіз сучасного стану проблеми, оснований на вивченні останніх досягнень в області інформаційної безпеки. Необхідно провести порівняльну оцінку відомих методів і підходів для виявлення найбільш перспективних напрямків у рішенні задач дипломної роботи. В огляді варто уникати викладення другорядних матеріалів.
Змістовний опис та аналіз використаної технології інформаційної безпеки варто виконувати на базі методології системного підходу для з'ясування принципу дії, найбільш важливих характеристик, цілей функціонування, а також визначення основних параметрів і структури задачі, яка розв’язується в дипломній роботі.
Обґрунтування мети задачі потрібно виконувати на основі розглянутих у юридичній частині директивних і нормативних матеріалів, проведеного аналізу сучасного стану і тенденцій розвитку проблеми в ОВС.
Постанова і формалізація задачі виконується для робіт, в яких розроблюються автоматизовані системи, і згідно з РД 50-34.698-90 і включає змістовний і математичний опис. У змістовній постановці приводяться характеристики задачі, посилання на документи, що регламентують режими роботи, основні показники, що повинні бути досягнуті в умовах експлуатації розроблювальної системи, способи взаємодії користувача із системою, опис вхідної та вихідної інформації, точність і надійність обчислень (при необхідності) і т.п.
У математичній постановці виконується формалізація задачі, у результаті якої визначається склад змінних, констант та їхня класифікація, види обмежень і математичні залежності між даними. Встановлюється клас, до якого відноситься розв'язувана задача і проводиться порівняльний аналіз методів рішення для вибору найбільш ефективного. Приводиться обґрунтування прийнятих допущень і передумов при формалізації і виборі методу рішення. Визначається загальна послідовність рішення задачі.
Розробка інформаційного забезпечення задачі (системи, підсистеми) згідно РД 50-34.696-87 повинна включати визначення форми реалізації інформаційного забезпечення, питання організації позамашинної та внутрімашинної інформаційних баз даних у рамках забезпечення даної задачі (системи, підсистеми). При цьому викладаються й влаштовуються склад, структура, перелік вхідних даних і документів, системи класифікації і кодування інформації, форми документів, вимоги до організації збору, передачі і контролю інформації, приводиться опис масивів інформації і їхніх структур, організації ведення інформаційної бази в залежності від форми організації інформаційного забезпечення задачі (системи, підсистеми).
Розробка та обґрунтування алгоритмів рішення поставленої задачі включають побудову алгоритму, що реалізує обраний метод рішення задачі, обґрунтування його структури, що відображає основні операції процесу обробки даних на ЕОМ, схематичне зображення алгоритму і його опис. Опис алгоритму варто виконувати в короткій формі з указівкою призначення кожного елемента групи елементів блоків. Схематичне зображення алгоритмів і програм виконується відповідно до ГОСТ 19.701-90.
Обчислювальна частина дипломної роботи включає вибір, розробку і обґрунтування технічного забезпечення задачі (підсистеми, системи) у відповідності ГОСТ РД-50-34.698-90. Наводиться опис (склад, структура, основні характеристики, зовнішні і функціональні зв'язки засобів технічного забезпечення з іншими технічними засобами) і обґрунтування обраного комплексу технічних засобів (КТЗ), його структурна схема.
Наводяться результати розрахунку технічних засобів, потреби в машинних носіях, вимоги до каналів зв'язку, що забезпечать багатокористувацький та багатозадачний режими роботи. Наводиться обґрунтування чисельності персоналу, що забезпечує функціонування технічних засобів. Влаштовується вибір мовних засобів взаємодії користувачів задачі (системи, підсистеми). Визначення ефективності методів ведення діалогу визначається відповідно до ГОСТ 23501.101-87. При цьому повинні бути обрані синтаксис, семантика і граматика розроблювальних мовних засобів, методи перевірки правильності мовних конструкцій, визначені ефективні засоби і методи ведення діалогу користувача з ЕОМ.
Програмне забезпечення (ПЗ) розробляється згідно РД 50-34.698-90 і повинно включати:
загальні відомості (позначення, найменування модулів, мови програмування, які використовуються);
функціональне призначення (класи розв'язуваних задач і відомості про функціональні обмеження на дані);
опис логічної структури програм (включаючи опис складових частин і зв'язків між ними);
виклик і завантаження програми (спосіб виклику програми з відповідного носія даних);
зведення про використання оперативної пам'яті, обсяг програми;
вхідні і вихідні дані (характер, організація, формат опису і спосіб кодування) і т.п.
Тексти програм оформляються відповідно до вимог єдиної системи програмної документації (ЄСПД) у виді окремого документа, що поміщається в додатку до пояснювальної записки. Опис контрольного прикладу оформляється також у вигляді окремого документа і міститься в додатку. У ньому необхідно оформити наступні розділи:
призначення;
вихідні дані;
результати розрахунку і перевірки програми, що дозволяють оцінити правильність виконання функцій, що перевіряються;
значення параметрів, що перевіряються.
Якщо тема дипломної роботи направлена на проектування підсистеми (системи) захисту інформації для конкретних об’єктів або на системний аналіз проблеми з інформаційної безпеки, то замість обчислювальної частини записки буде розрахункова (аналітична) частина. В цій частині описується процес застосування вибраних теоретичних методів щодо проектування системи (підсистеми) захисту інформації конкретного об’єкту або результати систематизації і структурування питань інформаційної безпеки у вигляді розроблених методик застосування та рекомендацій.
Розробка методичного забезпечення задачі (системи, підсистеми) виконується відповідно до РД 50-34.698-90 і включає документацію інструктивно-методичного характеру, що встановлює технологію роботи засобів програмно-технічного комплексу, програмно–методичного комплексу, нормативи, стандарти та інші керівні матеріали.
Оцінка науково–технічного рівня розроблювальної задачі (системи, підсистеми) зводиться до визначення комплексного показника науково-технічного рівня як деякої функції ряду показників, що характеризують різні сторони функціонування системи.
Стислі відомості про науково – дослідницьку роботу, виконану за весь термін навчання у ВНЗ відбивають тематику, використані алгоритми і методи, апаратуру й устаткування, отримані результати.
В цей розділ необхідно також включати відомості про участь курсанта в конкурсах на кращу курсантську роботу, у курсантських науково–технічних конференціях, відомості про авторські посвідчення на винаходи, наукових статтях і результатах упровадження наукових розробок.
Висновки розташовуються безпосередньо після викладу основної частини пояснювальної записки на новій сторінці. Текст висновків може бути розділений на пункти.
У висновках наводять оцінку отриманих результатів роботи з урахуванням світових тенденцій розв'язання поставленої задачі, передбачувані області використання результатів роботи, народногосподарську, наукову, соціальну значущість роботи, прогнозні припущення про розвиток об’єкта дослідження або розробки, а також дані про практичну реалізацію результатів роботи.
Список використаних джерел розміщують після висновків на новій сторінці. Бібліографічні описи в списку використаних джерел наводять у тому порядку, в якому вони вперше згадуються в тексті.
Додатки розміщують безпосередньо після списку використаних джерел. У додатках розміщують матеріал:
необхідний для повноти пояснювальної записки, але включення його в основну частину записки може змінити упорядковане і логічне уявлення про роботу;
який не може бути послідовно розміщений в основній частині пояснювальної записки через великий обсяг або спосіб відтворення;
який може бути виключений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців у даній області.
Також до роботи при необхідності додаються демонстраційні плакати. Загальне число демонстраційних плакатів становить не менше 4-5 аркушів формату А1. Усі плакати виконуються чорнилами або тушшю і повинні мати змістовні заголовки.

Порядок подання і захист дипломної роботи

Порядок подання дипломної роботи
Закінчена дипломна робота, підписана курсантом і консультантами, подається керівнику. Керівник остаточно перевіряє відповідність виконаної роботи завданню і пропонованим вимогам, підписує його і складає відгук, у якому повинна бути дана характеристика проробленої дипломником роботи з усіх розділів. При необхідності керівник організовує заслуховування дипломника, власне кажучи, виконаної роботи.
Якщо дипломна робота виконується не в університеті під спостереженням консультанта по розрахунковій частині, то відгук про роботу може бути написаний консультантом. При цьому можна представити і відгук керівника. Цілком оформлена дипломна робота, підписана керівником, разом з відгуком представляється начальнику кафедри. Начальник кафедри вирішує питання про допуск курсанта до захисту, роблячи при цьому відповідний запис на титульному листі записки. У виняткових випадках начальник кафедри має право не допустити курсанта до захисту дипломної роботи. Це питання обов'язково повинно бути обговорене на засіданні кафедри, а виписка з протоколу засідання кафедри представлена ректору університету.
Дипломна робота, допущена профілюючою чи випускаючою кафедрою до захисту, начальником навчально-наукового інституту, чи за його вказівкою, начальником кафедри направляється на рецензію.
Начальник навчально-наукового інституту чи начальник кафедри знайомить з рецензією курсанта-дипломника і направляє дипломну роботу в ДЕК для захисту. Терміни виконання робіт на заключному етапі дипломної роботи приведені в таблиці 2.

Таблиця 3.2 Терміни виконання дипломної роботи
Етапи
Кількість днів до захисту, не менше

Подання роботи на підпис керівнику
Подання роботи на підпис начальнику кафедри
Подання роботи на рецензію
Подання роботи з рецензією в ДЕК
7 днів
4 днів
3 днів
1 дня


До захисту дипломних робіт допускаються курсанти, що виконали усі вимоги навчального плану.
Списки курсантів, допущених до захисту дипломних робіт, подаються в ДЕК начальником навчально-наукового інституту.
Розклад роботи ДЕК доводиться до загального зведення не пізніше, ніж за місяць до початку захисту дипломних робіт. В ДЕК подаються, крім дипломної роботи, такі документи:
довідка начальника навчально-наукового інституту про виконання курсантом навчального плану й отриманих їм оцінках;
характеристика діяльності курсанта під час навчання в університеті;
відгук керівника роботи;
рецензія на дипломну роботу.
У ДЕК можуть бути представлені також інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаної дипломної роботи:
друковані статті по темі дипломної роботи;
документи, що вказують на практичне застосування роботи;
довідка про впровадження, підписана офіційними особами;
макети, зразки виробів і т.п.

Захист дипломної роботи
Порядок захисту дипломних робіт визначається Положенням про ДЕК вищих навчальних закладів. До захисту дипломних робіт допускаються курсанти, що виконали вимоги навчального плану і програми. До захисту дипломних робіт курсанти повинні представити в ДЕК наступні документи:
виписку із заліково–екзаменаційних відомостей;
направлення курсанта на захист дипломної роботи, характеристики та інших необхідних документів, що складаються деканатом.
Одночасно з зазначеними документами курсант представляє в ДЕК дипломну роботу з відгуком керівника і рецензію.
Захист дипломних робіт проводиться на засіданні ДЕК за участю не менш половини складу комісії. Захист дипломних робіт може проводитися як в університеті, так і на підприємстві, в установах і організаціях, для яких тематика робіт, що захищаються, представляє науковий чи практичний інтерес.
Тривалість захисту однієї дипломної роботи, як правило, не повинна перевищувати 45 хвилин. Перед захистом зачитується довідка про виконання курсантом навчального плану і характеристика його діяльності. Для повідомлення змісту дипломної роботи курсанту надається не більш 15 хвилин. Після повідомлення про роботу дипломник відповідає на питання членів ДЕК. Зачитується рецензія, протокол засідання кафедри і при необхідності відгук керівника. Курсанту надається можливість відповісти на зауваження чи привести свої аргументовані заперечення.
Доповідь курсанта повинна складатися з трьох основних частин:
вступ;
основна частина;
висновок.
У вступі необхідно відзначити актуальність теми роботи, дати загальний аналіз стану проблеми і сформулювати основні задачі, з рішенням яких було зв'язане виконання роботи.
В основній частині доповіді в стислий формі необхідно привести зведення про зміст виконаних розробок (чітко виділивши самостійно виконані автором), відзначити новизну і показати ефективність прийнятих технічних рішень, які використані у юридичній практиці. Основну частину доповіді варто ілюструвати графічним матеріалом.
У висновку необхідно коротко повідомити про зміст розділів роботи, що не входять у його розрахунково-технічну частину, відзначити можливі області застосування об'єкта розробки, перелічити публікації й авторські посвідчення, якщо вони маються по темі роботи, результати НДРС, зведення про впровадження, зробити загальні висновки і дати рекомендації.
Організація захисту комплексних дипломних робіт відрізняється тим, що допуск до захисту здійснюється одночасно всіх індивідуальних робіт.
Всі індивідуальні роботи комплексної дипломної роботи направляються на рецензію в одну організацію до одного провідного спеціаліста.
Захист комплексних дипломних робіт проводиться на одному засіданні ДЕК у встановлений термін.
За результатами захисту ДЕК визначає оцінку кожної індивідуальної роботи та приймає рішення про наукову і практичну цінність комплексної теми.
Результати захисту дипломної роботи визначаються оцінкою "Відмінно", "Добре", "Задовільно", "Незадовільно". При визначенні оцінки роботи приймається в увагу рівень наукової, практичної і теоретичної підготовки курсанта.
Оцінку дипломної роботи визначають наступні показники:
Оцінка роботи, створеної курсантом;
Оцінка захисту;
Оцінка оформлених до захисту документів.
Відповідно до цих складових вироблені наступні критерії оцінки дипломної роботи:
Робота оцінюється на «ВІДМІННО», якщо
При написанні роботи:
використані сучасні літературні джерела та фундаментальні наукові праці з питань дипломної роботи;
проаналізовано нормативно-правові документи з обраної в роботі проблематики;
робота має власний творчий доробок;
використані поглиблені знання принаймні по одній з наступних спеціальних дисциплін:
Спеціальні розділи математики;
Теорія інформації;
Основи обробки та передачі інформації;
Системи та засоби зв’язку;
Криптологічні системи;
Технічні методи та засоби захисту інформації;
Організація та забезпечення безпеки інформації;
Захист інформації в мережах та банках даних;
Спеціальна техніка ОВС та її застосування;
Правові основи захисту інформації.
Явною перевагою дипломної роботи є:
освоєння і обґрунтоване застосування оригінальних програмних засобів;
використання оригінального наукового підходу до написання роботи;
вивчення і використання новітніх інформаційних технологій;
створення по результатах дипломних досліджень програмного продукту або технічного приладу.
На захисті курсант:
чітко і повно доповідає про мету дипломної роботи і завдання, що нею вирішуються;
якщо є програмний продукт:
визначає користувачів програмної системи, рівень доступу і функції системи, що надаються кожному користувачу;
описує вхідну і вихідну інформації для кожного завдання, реалізованого в системі;
обґрунтовує використання програмних засобів;
пояснює суть використовуваних методів реалізації завдання і обґрунтовує їх вибір;
грамотно представляє і пояснює блок-схему алгоритму (якщо є);
демонструє і пояснює ключові фрагменти діалогу програмної системи з користувачем і результати рішення всіх поставлених задач;
на питання відповідає повно, уміє професійно відстоювати свою точку зору.
До дипломної роботи додаються наступні документи з відповідними вимогами:
Записка пояснення, в якій:
зміст повністю відповідає завданню;
матеріал добре структурований, викладений вичерпно повно, чітко і грамотно;
оформлення строго відповідає нормативним вимогам.
Креслення блок-схеми (якщо є), яка описує алгоритм роботи всієї системи або основний метод, реалізований в системі або фрагмент програмного модуля, що містить особливості програмної реалізації, на які доповідач хоче звернути увагу виконується як креслення в строгій відповідності із стандартами оформлення блок-схем.
Презентація або плакати, які
містять ілюстрації до доповіді;
виконуються відповідно до стандартів, прийнятих для оформлення плакатів.
Відгук керівника роботи.
Рецензія зовнішньої організації.
Протокол захисту програмного продукту (якщо є) з оцінкою «відмінно».

Робота оцінюється на «добре», якщо
При написанні роботи:
використані сучасні літературні джерела та фундаментальні наукові праці з питань дипломної роботи;
проаналізовано нормативно-правові документи з обраної в роботі проблематики;
робота має власний творчий доробок, але він чітко не окреслений;
використані поглиблені знання принаймні по одній зі спеціальних дисциплін.
На захисті студент
доповідає про виконану роботу так само, як вказано в критеріях на оцінку «відмінно», але припускається неістотних помилок і неточностей;
вміє професійно відстоювати свою точку зору;
на питання відповідає по суті правильно, але припускається неістотних помилок і неточностей.
До дипломної роботи додаються наступні документи з відповідними вимогами:
Записка пояснення, в якій:
зміст повністю відповідає завданню;
матеріал не зовсім вдало структурований;
матеріал викладений чітко і стисло, але є стилістичні погрішності;
оформлення з незначними відхиленнями від нормативних вимог.
Креслення блок-схеми (якщо є), яка:
має зміст, відповідний вимогам, що пред'являються на оцінку «відмінно»
виконується як креслення з незначними відхиленнями від стандартів оформлення блок-схем.
Презентація або плакати, які:
містять ілюстрації до доповіді;
виконуються з незначними відхиленнями від стандартів, прийнятих для оформлення плакатів.
Відгук керівника роботи.
Рецензія зовнішньої організації.
Протокол захисту програмного продукту (якщо є) з оцінкою «добре».

Робота оцінюється на «задовільно», якщо
При реалізації програми.
використані не сучасні літературні джерела та фундаментальні наукові праці з питань дипломної роботи;
перелічено нормативно-правові документи з обраної в роботі проблематики;
робота не має незначний власний творчий доробок;
На захисті студент:
доповідає по суті правильно, проте доповідь побудована нелогічно, нечітко, містить неточності
на питання відповідає неповно, припускається помилок і неточностей.
До дипломної роботи додаються наступні документи з відповідними вимогами:
Записка пояснення, в якій:
зміст відповідає завданню, але матеріал невдало структурований, викладений нечітко, є граматичні помилки
оформлення з відхиленнями від нормативних вимог.
Креслення блок-схеми (якщо є), яка:
має зміст, відповідний вимогам, що пред'являються на оцінку «відмінно»
виконується як креслення з відхиленнями від стандартів оформлення блок-схем.
Презентація або плакати, які:
містять ілюстрації до доповіді;
виконуються з відхиленнями від стандартів, прийнятих для оформлення плакатів.
Відгук керівника роботи;
Рецензія зовнішньої організації;
Протокол захисту програмного продукту (якщо є) з оцінкою «задовільно»;

Результати захисту дипломних робіт з'являються в той же день після оформлення протоколів засідання ДЕК.
Курсанту, що захистив дипломну роботу, рішенням ДЕК присвоюється кваліфікація спеціаліста з даної спеціальності.
Курсанту, що здав бакалаврську роботу, іспити, заліки і курсові роботи з оцінкою "Відмінно" не менш ніж по 75% усіх дисциплін навчального плану, а по інших дисциплінах – з оцінкою "Добре", що захистили дипломну роботу з оцінкою "Відмінно" і склали держіспит за фахом на "Відмінно", а також проявили себе в науковій і суспільній роботі, видається диплом з відзнакою.
За результатами захисту дипломної роботи, участі курсанта в науково-дослідній роботі за весь період навчання ДЕК може рекомендувати випускника для науково – дослідницької роботи, або вступ до магістратури чи ад’юнктури безпосередньо після закінчення ВНЗ.
Якщо захист дипломної роботи визнається незадовільним, ДЕК встановлює, чи може курсант представити до повторного захисту ту ж саму роботу з доробкою, чи зобов'язаний розробляти нову тему, що установлюється випускаючою кафедрою. Курсант, що не захистив роботу, може бути допущений до повторного захисту протягом трьох років після закінчення університету при наданні позитивної характеристики з місця роботи, що відповідає профілю підготовки у ВНЗ.
Курсантам, що не захистили дипломні роботи з поважної причини (документально підтвердженої); ректором ВНЗ може бути продовжений термін навчання до наступного періоду роботи ДЕК з захисту дипломних робіт, але не більш одного року.
Після захисту молодий фахівець повинен, принаймні, протягом 5-ти років підтримувати зв'язок з випускаючою кафедрою, повідомляючи щорічно у вересні – жовтні керівнику дипломної роботи про свої успіхи, труднощі в роботі і т. п. Інформація, отримана від випускників, враховується випускаючою кафедрою з метою удосконалення навчальних курсів.

Зміст відгуку керівника дипломної роботи
Керівник чи консультант дипломної роботи готує письмовий відгук (Додаток Л), у якому дається характеристика проробленої дипломником роботи з усіх розділів.
У відгуку повинні бути висвітлені наступні питання:
зв'язок теми з науковими, технічними задачами, розв'язуваними організацією чи кафедрою, де виконана дипломна робота, відповідність розробленого матеріалу завданню на розробку;
новизна розробки і ступінь її складності, глибина пророблення теми;
уміння курсанта працювати з юридичною і науково – технічною літературою;
самостійність роботи курсанта, його працездатність і організованість у період написання дипломної роботи, уміння застосовувати теоретичні знання і практичні навички роботи з обчислювальною технікою при роботі над дипломом;
оцінка ділових якостей курсанта, його підготовленість до самостійної роботи, уміння працювати систематично, виявлення здібностей до науково – дослідницької діяльності.
Наприкінці відгуку робиться висновок про підготовленість курсанта і можливості представлення дипломної роботи до захисту, а також присвоєння йому відповідної кваліфікації.
Керівник не дає оцінку виконаної роботи.

Зміст рецензії на дипломну роботу
Основним змістом рецензії (Додаток М) повинні бути результати всебічного аналізу та оцінка роботи з обов'язковим висвітленням наступних питань:
відповідність роботи що рецензується темі, завданню і установленим вимогам;
актуальність теми дипломної роботи;
оцінка домірності розділів і обсягу роботи;
оцінка якості проведеного огляду по аналогам виконаної розробки;
юридична обґрунтованість;
обґрунтованість прийнятих рішень і використаних методик;
науково-технічний рівень і якість розрахунків, ступінь використання засобів обчислювальної техніки;
обсяг і доцільність експериментальних досліджень, оцінка отриманих результатів;
оцінка правильності використання стандартів;
оцінка обґрунтованості представленого комплексу розробленої документації і якості виконання графічного матеріалу;
оцінка практичної значимості і можливість її впровадження;
оцінка стилю викладу і грамотності пояснювальної записки, відповідність оформлення вимогам стандартів з обліком прийнятих в університеті спрощень;
критичні зауваження по змісту роботи.
На закінчення вказується чи відповідає представлена робота вимогам до дипломних робіт за фахом і оцінюється її якість за чотирьохбальною системою.
Рецензія підписується рецензентом з указівкою його місця роботи і посади і представляється разом з роботою до ДЕК.
Замість рецензії на дипломну роботу в ДЕК можна надавати витяг з засідання випускаючої кафедри. Витяг повинен містити результати аналізу та оцінку роботи зі стислим висвітленням питань що пропонуються в рецензії на дипломну роботу. Структура та оформлення витягу надано в Додатку Н.
Аналіз виконання і захисту дипломних робіт в Університеті дає можливість акцентувати увагу випускників на типових помилках, зокрема:
Зміст роботи не відповідає плану дипломної роботи або не розкриває тему повністю чи в її основній частині.
Сформульовані розділи (підрозділи) не відбивають реальну проблемну ситуацію, стан об'єкта.
Мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об'єкта і предмета дослідження.
Автор не виявив самостійності, робота являє собою компіляцію або плагіат.
Не зроблено глибокого і всебічного аналізу сучасних офіційних і нормативних документів, нової спеціальної літератури (останні 2-10 років) з теми дослідження.
Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку і не відбиває рівня досліджуваності проблеми.
Не розкрито зміст та організацію особистого експериментального дослідження (його суть, тривалість, місце проведення, кількість обстежуваних, їхні характеристики), поверхово висвітлено стан практики.
Кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням.
У роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал.
Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без дотримання вимог державного стандарту.
Як ілюстраційний матеріал використано таблиці, діаграми, схеми, запозичені не з першоджерел, а з підручника, навчального посібника, монографії або наукової статті.
Обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам роботи, виконана неохайно, з помилками.

Правила оформлення робіт
Загальні вимоги
Роботи оформляють на листах формату А4 (210x297) Допускається використання листів формату АЗ (297x420), коли це необхідно.
Роботи виконують машинописним або машинним способом (за допомогою комп'ютера) на одній стороні аркуша.
При машинописному способі текст друкується через півтора інтервали; при машинному розміщають не більш 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення і висоти символів не менше 1,8 мм.
Текст наукової роботи необхідно друкувати, залишаючи береги наступних розмірів: лівий – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм, верхній – не менше 20 мм, нижній – не менше 20 мм.
Шрифт тексту має бути чітким, рядок – чорного кольору середньої щільності, однакової по всьому тексту.
Вписувати у текст робіт окреме іноземне слово, формули, умовні позначення можна чорнилами, тушшю тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту має бути наближена до щільності основного.
Текст основної частини роботи розбивають на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» не нумерують.
Заголовки структурних елементів роботи варто розташовувати в середині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.
Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів варто починати з абзацного відступу і друкувати малими літерами, крім першої. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, вони розділяються крапкою. Заголовки пунктів друкують малими літерами (крім першої великої) врозбивку без відступу від тексту. У кіпці заголовка, надрукованого без відступу від тексту, ставиться крапка.
Відступ між заголовком (за винятком заголовка пункту) і наступним або попереднім текстом мас бути:
при машинописному способі – не менше трьох інтервалів;
при машинному способі – не менше двох рядків. Відстань між двома заголовками приймають таку ж, як у тексті.
Не допускається розміщувати найменування підрозділу, пункту, підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розташовано менше трьох рядків тексту.
Кожну структурну частину необхідно починати з нової сторінки.
Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату, їх включають у загальну нумерацію сторінок і розміщають, як правило, у додатку.
В Додатку П наведено переклад з російської на українську мову деяких термінів, переклад яких найчастіше викликає труднощі у курсантів.
Деякі правила введення текстового матеріалу в пам'ять комп'ютера:
у російській і українській мові прийнято використовувати три типи лапок: «ялиночки», “верхні лапки”, „рукописні лапки“. Рукописні лапки використовують в дитячих виданнях і в цитатах, виділених гарнітурами, які імітують писання „від руки“. Ялиночки є основним типом лапок, застосовуються в решті всіх випадків. Верхні лапки служать для вкладених лапок;
відомо, що на деяких клавіатурах комп'ютера відсутнє тире, у ряді видань цей знак відсутній досі, а замість нього використовується дефіс. Це груба помилка. У тексті документів можуть стояти три різні знаки.
Дефіс «-». Ставиться в місці з'єднання складених слів (такого-то), в скороченнях (гр-н), при стислих перерахуваннях (аудіо-, відеоматеріали) і при перенесеннях (цифро-вий).
Тире «» (Ctrl+Alt+Gray–). Тире використовується для логічного розділення частин речення, в позначенні прямої мови і в описах діапазонів значень, якщо цифри використовувалися разом з буквами (1941 рік 1945 рік, Київ Одеса). Довге тире завжди (окрім прямої мови) відбивається пропусками з двох боків.
Коротке тире «–» (Ctrl+Gray–). Застосовується для позначення операції мінус (15–8) і може бути використано при описі діапазонів значень (1941–1945, КИЇВ–ОДЕСА), але лише між цифрами без букв або між словами, набраними заголовними буквами. Коротке тире пропусками не відбивається.
Клавіша (Gray–) це клавіша зі знаком «–» на додатковій цифровій панелі клавіатури;
Для створення різних видів тире можна настроїти автозаміну:
замінювати <->, <-> (два прості мінуси) на +;
+, <-> на ++;
++, <-> на «мінус шрифту Symbol» (заздалегідь вставте цей символ в документ і виділіть його, а на вкладці «Автозаміна» вкажіть варіант заміни на «форматований текст»);
«мінус шрифту Symbol», <-> (вставте їх з документа через буфер обміну) на <-> (його в цьому випадку треба заздалегідь виділити в документі і вказати варіант «форматований текст»).
Таким чином, виходить замкнутий цикл натиснення клавіші <->: спочатку дефіс, потім коротке тире, потім довге тире, потім математичний мінус, а потім знову дефіс.
для запобігання розриву частин слова або поєднання слів використовуються нерозривний дефіс (Ctrl+Shift+дефіс) або нерозривний пропуск (Ctrl+Shift+пропуск);
ініціали один від одного і від прізвищ відбивають нерозривним пропуском.
символи «№» і «§» відбиваються від цифри, що йде за ними, нерозривним пропуском;
між словами не повинен бути більше ніж один пропуск, всі вирівнювання проводяться табуляцією;
не відбиваються пропуском від попереднього слова або цифри крапка, кома, двокрапка, крапка з комою, знаки питання і окличного, символи відсотка (20%), градуса, хвилини, секунди;
абзацні відступи повинні бути однаковими у всьому документі (зазвичай 4–5 знаків) і їх у жодному випадку не можна замінювати пропусками або табуляцією;
завжди включайте автоматичну розстановку перенесень слів в документі, щоб уникнути дуже розріджених рядків або встановлюйте «м'які перенесення» (Ctrl+дефіс);
крапка не ставиться в заголовку і підзаголовку, якщо він відокремлений від тексту, в кінці підпису під рисунком, в заголовку таблиці і всередині неї;
якщо дужка завершує речення, крапку ставлять після неї. Якщо крапка необхідна усередині дужки, то зовні її не ставлять;
дроби не відділяються пропуском від цілої частини (2,3) (рекомендується як роздільник ставити кому, а не крапку), так само як і математичні знаки (–5+7) і позначення ступеня;
між числом і вказівкою розмірності ставиться нерозривний пропуск (10 см);
підкреслення як виділення не допускаються;
заголовки відділяються від основного тексту зверху двома, а знизу одним інтервалами. Шрифт заголовків більше шрифту основного тексту на 2 кеглі (розміру), виділяється завтовшки, жирністю. По всьому рукопису повинна дотримуватися співпідлеглість шрифтів рубрик.
Бажано робити наскрізну нумерацію до трьох цифр. Підзаголовок з тризначною нумерацією в зміст не включається.


Розробка програмного забезпечення
Предметом захисту робіт може бути програмний продукт.
Створюваний програмний продукт повинен кваліфікуватися по одній або декількох з наступних категорій:
Система геометричних перетворень.
Система візуалізації.
Система автоматизації проектування, управління.
Інформаційно-пошукова система.
Система аналізу і обробки даних.
Система, що базується на знаннях.
Система моделювання.
Система прогнозування.
Система оптимізації.
Система забезпечення віддаленого зв'язку.
Криптографічна система.
Кожна з цих категорій визначає високий рівень професіоналізму розробника і програміста.
Програмне забезпечення – це група взаємодіючих програм. Структура програми має жорсткі зв'язки. Програмне забезпечення – це найбільш вільно зв'язана група програм, які працюють як єдине ціле. До ПЗ не включаються: діаграми, технічні вимоги, графіки розробки, інструкції по користуванню і інші продукти фази розробки набору програм.
Розробка програмного забезпечення складається з шести етапів:
визначення вимог і завдань;
проектування;
програмування;
компоновка;
тестування;
документування.
При виконанні навчально-дослідницької або наукової роботи необхідно чітко усвідомлювати, що програмне забезпечення – це засіб, а не мета. Проте, коли створення програмного продукту є власне науковою роботою, етап розробки (проектування) ПЗ займає важливе місце в роботі, незалежно від тематики.
З урахуванням бурхливого розвитку комп'ютерних технологій, самі останні досягнення в яких повинні бути добре відомі курсанту як майбутньому фахівцю в сфері комп'ютерних наук, цей етап зводиться до вибору оптимальних програмних засобів розробки з тих, що існують. Це можуть бути мови програмування, новітні інструментальні середовища розробки, Web-технології і т.п. Курсант повинен творчо проаналізувати функції і можливості, що надаються цими засобами і обґрунтувати вибір одного з них. Обов'язково необхідно вказувати на використання стандартних програмних засобів проектування.
Вибравши деяке програмне забезпечення, курсант може його розглянути докладніше, у вигляді структури. Процес опису можна представляти в різних формах. Обов'язково необхідно описати процес взаємодії користувача з розробленою програмною системою.
Таким чином, практична робота при розробці ПЗ зводиться до створення програмного продукту, що реалізовує мету наукової роботи.
В пояснювальну записку включаються самі основні положення і кінцевий результат, без всіх кроків критичного оцінювання, аналізу, синтезу, доповнений описом методики взаємодії користувача з системою. Текст програмного коду виноситься в додаток, причому також без зайвих програмних модулів, але забезпечений докладними коментарями.

Опис програми
Опис програми складається з титульного листа, анотації, змісту і інформаційної частини, що складається з наступних розділів:
загальні відомості;
функціональне призначення;
опис логічної структури;
використовувані технічні засоби;
виклик і завантаження;
вхідні дані;
вихідні дані.
Залежно від особливостей програми допускається вводити додаткові розділи або об'єднувати окремі розділи.
У розділі "Загальні відомості" повинні бути вказані: позначення і найменування програми; програмне забезпечення, необхідне для функціонування програми; мови програмування, на яких написана програма.
У розділі "Функціональне призначення" повинні бути вказані класи вирішуваних задач і (або) призначення програми і зведення про функціональні обмеження на застосування.
У розділі "Опис логічної структури" повинні бути вказані: алгоритм програми; використовувані методи; структура програми з описом функцій складових частин і зв'язку між ними; зв'язки програми з іншими програмами. Опис логічної структури програми виконують з урахуванням тексту програми на початковій мові.
У розділі "Використовувані технічні засоби" повинні бути вказані типи електронних обчислювальних машин і пристроїв, які використовуються при роботі програми.
У розділі "Виклик і завантаження" повинні бути вказані спосіб виклику програми.
У розділі "Вхідні дані" повинні бути вказані: характер, організація і попередня підготовка вхідних даних; формат, опис і спосіб кодування вхідних даних.
У розділі "Вихідні дані" повинні бути вказані: характер і організація вихідних даних; формат і опис вихідних даних.
Допускається зміст розділів ілюструвати прикладами, поясненнями, таблицями, схемами, графіками.
Анотація в додатку оформляється на мові документа (російській або українській). Заголовок "АНОТАЦІЯ" пишеться шрифтом, прийнятим для заголовків розділів симетрично правій і лівій межам листа. Анотація в додатку відноситься не до всієї роботи, а тільки до програмного комплексу. В анотації приводяться відомості про програмний комплекс, що включають засоби розробки, переваги і рекомендації по застосуванню.
Заголовок "ЗМІСТ" пишеться шрифтом, прийнятим для заголовків розділів симетрично правій і лівій межам листа. Зміст включає перелік записів про структурні елементи документа, в кожну з яких входять:
позначення структурного елементу (номер розділу, підрозділу і т.п.);
найменування структурного елементу;
номер сторінки.

Правила оформлення блок-схем
Основні елементи блок-схеми
Схема програми (блок-схема) відображає послідовність операцій в програмі.
Схема програми складається з:
символів процесів, вказуючих фактичні операції обробки даних (включаючи символи, що визначають шлях, якого слід дотримуватися з урахуванням логічних умов);
лінійних символів, вказуючих потік управління;
спеціальних символів, використовуваних для полегшення написання і читання схеми.



Позначення символів в блок-схемах алгоритмів і програм наведено в таблиці 5.1 (всі представлено в панелі інструментів Word –«Рисование»)


Таблиця 5.1
Символ
Найменування символу
Символ
Найменування символу

13EMBED Word.Picture.81415
Дані


13EMBED Word.Picture.81415
Паралельні дії

13EMBED Word.Picture.81415
Дисплей
13EMBED Word.Picture.81415
Межа циклу
(верхня)


13EMBED Word.Picture.81415
Процес
(оператор зміни даних, привласнення і т.д.)
13EMBED Word.Picture.81415
Межа циклу
(нижня)

13EMBED Word.Picture.81415
Зумовлений процес
(оператор виклику підпрограм)
13EMBED Word.Picture.81415

Лінія

13EMBED Word.Picture.81415

Канал зв'язку
13EMBED Word.Picture.81415
Передача управління

13EMBED Word.Picture.81415
Підготовка
(відображає модифікацію команди або групи команд)
13EMBED Word.Picture.81415
Коментар


13EMBED Word.Picture.81415
З'єднувач
(в межах однієї сторінки)
13EMBED Word.Picture.81415
Міжсторінковий з'єднувач

13EMBED Word.Picture.81415
Термінатор
(початок і кінець програми)
13EMBED Word.Picture.81415
Рішення
(умовний оператор)



Опис основних символів

Символ «Дані» – відображає дані, носій яких в схемі не визначений. Використовуються для виконання операцій введення/виведення.
Символ «Процес» – відображає функцію обробки даних будь-якого вигляду (виконання певної операції або групи операцій, що приводить до зміни значень, форми або розміщення інформації).
Символ «Зумовлений процес» – відображає зумовлений процес, що складається з однієї або декількох операцій або кроків програми, які визначені у іншому місці (у підпрограмі, модулі).
Символ «Рішення» – відображає рішення або функцію типа, перемикача, що має один вхід і ряд альтернативних виходів, один і лише один з яких може бути активізований після обчислення умов, визначених усередині цього символу. Відповідні результати обчислення можуть бути записані по сусідству з лініями, що відображають ці шляхи. Приклад (Рис. 5.1):
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Рисунок 5.1 – Приклад оформлення символу «Рішення»
Символ «Межа циклу» – символ, що складається з двох частин, відображає початок і кінець циклу. Обидва символи мають один і той же ідентифікатор. Умови для ініціалізації, прирости, завершення і т.д. поміщаються всередині символу на початку або в кінці залежно від розташування операції, перевіряючої умову.
Приклад (Рис. 5.2):
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Рисунок 5.2 – Приклад оформлення символу «Межа циклу»

Символ «Лінія» – відображає потік управління. При необхідності або для підвищення легкості для читання можуть бути додані стрілки-покажчики.
Символ «З'єднувач» і «Міжсторінковий з'єднувач» – відображає вихід в частину схеми і вхід з іншої частини цієї схеми і використовується для вказівки зв'язку між роз'єднаними частинами алгоритму при великій насиченості схеми символами. Відповідні символи-з'єднувачі повинні містити одне і те ж унікальне позначення.
Символ «Термінатор» – позначає вихід в зовнішнє середовище і вхід із зовнішнього середовища (почало або кінець програми).
Символ «Коментар» – використовується для додавання описових коментарів або записів, пояснень, в цілях пояснень і приміток. Пунктирні лінії в символі коментаря пов'язані з відповідним символом або можуть обводити групу символів. Текст коментарів або приміток повинен бути розміщений біля обмежуючої фігури.

Правила застосування символів
Символ призначений для графічної ідентифікації функції, яку він відображає, незалежно від тексту усередині цього символу. Символи в схемі повинні розташовуватися рівномірно. Слід дотримуватися розумної довжини з'єднань і мінімального числа довгих ліній.
Приведені вище форми символів повинні служити керівництвом для фактично використовуваних символів. Не повинні змінюватися кути і інші параметри, що впливають на відповідну форму символів. Розміри символів призначаються з наступних міркувань. Менший геометричний розмір символу (за винятком з'єднувачів і коментарів) вибирається з ряду 80, 120, 160 . . . мм. Співвідношення більшого і меншого розміру повинне складати 1,5. Всі основні символи на схемі повинні бути, по можливості, одного розміру.
Наприклад (Рис. 5.3):
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Рисунок 5.3 – Приклад встановлення розмірів символу

Мінімальну кількість тексту, необхідного для розуміння функції даного символу, слід поміщати усередині даного символу. Текст для читання повинен записуватися зліва направо і зверху вниз, незалежно від напряму потоку. Якщо об'єм тексту, що поміщається усередині символу, перевищує його розміри, слід використовувати символ коментаря.
У схемах для посилань на програму або опис, може використовуватися ідентифікатор символу. Ідентифікатор символу повинен розташовуватися зліва над символом. Параметри процесу або будь-яка інша інформація про функціонування символу повинна розташовуватися справа над символом.
У схемах може використовуватися докладне представлення, яке позначається за допомогою символу із смугою. Символ із смугою вказує, що в цьому ж комплекті документації у іншому місці є докладніше представлення. Символ із смугою є будь-яким символом, усередині якого у верхній частині проведена горизонтальна лінія. Між цією лінією і верхньою лінією символу поміщений ідентифікатор, вказуючий на докладне представлення даного символу. Наприклад (Рис. 5.4):
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Рисунок 5.4 – Приклад докладного представлення в схемах


Правила виконання з'єднань
Потоки управління в схемі показуються лініями. Напрям потоку зліва направо і зверху вниз вважається стандартним. У випадках, коли необхідно внести більшу ясність в схему, або якщо потік має напрям, відмінний від стандартного, напрям вказується стрілками.
У схемах слід уникати перетину ліній. Пересічні лінії не мають логічного зв'язку між собою, тому зміни напряму в точках перетину не допускаються (Рис. 5.5).
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Рисунок 5.5 – Приклад уникання перетину ліній

Дві або більше вхідних ліній можуть об'єднуватися в одну витікаючу. Якщо дві або більше лінії об'єднуються в одну лінію, місце об'єднання повинно бути зміщено (Рис. 5.6).
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Рисунок 5.6 – Об’єднання вхідних ліній

Лінії в схемах повинні підходити до символу або зліва, або зверху, а виходити або справа, або знизу. Лінії повинні бути направлені до центру символу.
При необхідності лінії в схемах слід розривати для уникнення зайвих перетинів або дуже довгих ліній, а також, якщо схема складається з декількох сторінок. Посилання до сторінок можуть бути приведені спільно з символом коментаря для їх з'єднувачів (Рис. 5.7).
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Рисунок 5.7 – Посилання до сторінок

Нумерація сторінок
Сторінки нумерують арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації по всьому тексту. Номер сторінки проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки.
Першою сторінкою є титульний лист, який включають у загальну нумерацію сторінок. На титульному листі номер сторінки не ставлять.
Ілюстрації і таблиці, які розміщуються на окремих сторінках, включають у загальну нумерацію сторінок.
Як правило номери сторінок починають проставляти, починаючи з першої сторінки змісту.

Оформлення розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.
Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки н кінці.
Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту звіту і дорівнювати п'яти знакам.
Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою.
Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.
Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути:
за машинописного способу не менше, ніж три інтервали;
за машинного способу не менше, ніж два рядки. Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.
Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.
Розділи, підрозділи, пункти, підпункти нумерують арабськими цифрами.
Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах матеріалу, який викладається, і позначатися арабськими цифрами без крапки. По центру рядка друкується номер розділу без крапки та заголовок розділу.
Наприклад:
4 РОЗРОБКА АЛГОРИТМУ РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділених крапкою. У кінці номера підрозділу крапка не ставиться, наприклад: «3.2» (другий підрозділ третього розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Помер пункту складається з порядкового номера розділу, підрозділу, пункту. Між цифрами номера ставиться крапка, наприклад: «1.2.4» (четвертий пункт другого підрозділу першого розділу). Заголовок пункту йде в тому ж рядку. Пункт може не мати заголовка.
Підпункти нумерують у межах кожного пункту за правилами нумерації пунктів.

Ілюстрації
Ілюстрації (фотографії, рисунки, схеми, графіки, карти) необхідно розміщати безпосередньо після першого згадування про них у тексті або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання.
Графічний матеріал повинен відповідати вимогам стандартів „Єдиної системи конструкторської документації” та „Єдиної системи програмної документації”.
Фотознімки розміром менше ніж А4 необхідно наклеювати на листи формату А4.
Під ілюстрацією розміщують її назву. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст), які розміщують між ілюстрацією та її назвою.
Ілюстрація позначається словом „Рисунок _” і з зазначенням номера. Далі через тире розміщують назву ілюстрації. При необхідності далі може бути наведений пояснювальний текст.
Наприклад:
Рисунок 2.3 – Залежність пропускної здатності каналу зв’язку від ширини спектра сигналу: q – відношення сигнал/шум; Fc – ширина спектру сигналу.

Ілюстрації доцільно нумерувати арабськими цифрами по порядку в межах розділу.
Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад: Рисунок 2.1 – Структурна схема генератора прямокутних імпульсів.
Якщо в роботі одна ілюстрація, її нумерують за загальними правилами. Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, її можна переносити на інші, при цьому назву ілюстрації розміщують на першій, а пояснюючі дані – на кожній сторінці (відповідно до розміщених на ній елементів). Ілюстрації на наступних листах підписують так: Рисунок _, аркуш _.
Повинно бути витримане єдине оформлення підрисункових підписів. Підрисункові підписи повинні бути під самим рисунком або поряд (залежить від способу розташування ілюстрації).
Способи розміщення ілюстрацій:
1) відкритий (самий верх/низ смуги набору);
2) закритий або врозріз смуги (всередині тексту смуги);
3) «в оборку» (текст обрамляє ілюстрацію);
4) глухий (текст оточує рисунок з усіх боків);
5) смуговий (рисунок займає всю смугу).
Ілюстрації за необхідності можуть бути включені до змісту з вказівкою їхніх номерів, найменування і номерів сторінок, на яких вони розташовані.
Увага! Ілюстрація не повинна завершувати текст.

Таблиці
Цифровий матеріал оформляють у вигляді таблиць.
Основні вимоги до змісту і оформлення таблиць істотність, повнота показників, які характеризують процес, предмет або явище, чіткість і ясність уявлення, економічність, одноманітність. Посилання на таблицю в тексті обов'язкове і повинна бути до представлення (розташування) самої таблиці. Посилання повинне органічно входити в текст, а не виділятися в самостійну фразу, що повторює тематичний заголовок таблиці.
Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії, що обмежують таблиці з боків, можна не проводити, якщо їхня відсутність не ускладнює користування таблицею.
Таблиця розташовується безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці в тексті мають бути посилання.
Таблиці нумерують арабськими цифрами по порядку в межах розділу.
Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад: Таблиця 2.3 (третя таблиця другого розділу).
Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують згідно з наведеними вище вимогами.
Таблиця може мати назву, яку через тире друкують після номера таблиці малими літерами (перша велика) і вміщують над таблицею. Назва має бути короткою та відображувати зміст таблиці.
Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю доцільно розділити на частини, розміщуючи одну частину під іншою поруч або переносячи частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку і боковик.
Наприклад (Схема 5.1):
Таблиця ____- __________________________________________________________
номер назва таблиці
Головка



Заголовки граф







Підзаголовки граф







Рядки
(горизонтальні рядки)










Боковик (графа для заголовків строк)
Графи (колонки)


Схема 5.1 – Зразок таблиці

При розподілі таблиці на частини допускається її голівку або боковик заміняти відповідними номерами граф або рядків. При цьому графи і/або рядки першої частини таблиці нумерують арабськими цифрами.
Слово «Таблиця» пишуть один раз зліва з абзацного відступу над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: „Продовження таблиці” з зазначенням її номера.
Заголовки граф таблиці друкують з великих літер, а підзаголовки – з малих, якщо вони становлять одне речення з заголовком.
Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.
Таблиці за необхідності можуть бути включені до змісту, з зазначенням їхніх номерів, назви і номерів сторінок, на яких вони розміщуються.


Переліки
Переліки при необхідності можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.
Перед кожною позицією переліку доцільно ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою або, не нумеруючи, – дефіс (перший рівень деталізації).
Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).
Наприклад:
а) форма і розмір клітин;
б) живий уміст клітин:
1) частина клітин;
2) неживі включення протопластів;
в) утворення тканини.
Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого – з відступом щодо переліків першого рівня.

Примітки
Примітки вміщують у тексті при необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації.
Примітки розташовують безпосередньо після тексту, ілюстрації і т.д., яких вони стосуються.
Одна примітка не нумерується.
Слово «Примітка» друкують з великої літери з абзацного відступу, після «Примітка» ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку дають текст
Наприклад: Примітка. __
Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова «Примітки» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацного відступу після номера примітки з великої літери дають її текст.
Наприклад:
Примітки:
1.__________________
2.__________________


Виноски
Пояснення до окремих даних, наведені у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками.
Виноски позначають надрядковими арабськими цифрами по порядку у режимі надрядкового символу з дужкою (Виноски нумеруються в межах сторінки.
Знаки виноски ставлять безпосередньо після того слова, числа, символу або іншого елемента тексту, до якого дасться пояснення, і перед текстом пояснення.
Текст виноски вміщають під таблицею або в кінці сторінки і відокремлюють від таблиці або тексту лінією завдовжки 30-40 мм, проведеною у лівій частині сторінки.
Текст виноски починають з абзацного відступу і друкують при машинописному способі виконання курсових і дипломних проектів через один інтервал, при машинному – з мінімальним міжрядковим інтервалом.
У тексті: „Теорема Каратеодорна 1)... „
Відповідне наведення виноски:
----------
1) Константин Каратеодорн (1873 – 1950) – німецький математик грецького походження.


Формули
Формули і рівняння розташовують безпосередньо після їхнього нагадування в тексті, посередині сторінки.
Вище і нижче формули (рівняння) треба залишити не менше вільного рядка.
Формули і рівняння нумеруються порядковою нумерацією в межах розділу.
Номер формули або рівняння складається з номера розділу та порядкового номера формули (рівняння), розділених крапкою, наприклад: (2.3) – третя формула другого розділу.
Номер формули (рівняння) друкують на одному рядку з формулою у крайньому правому положенні.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід розміщати безпосередньо під формулою і в тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. У цьому випадку формула повинна закінчуватися комою. Якщо в кінці формули немає пояснень, то треба ставити крапку.
Переносити формули і рівняння на наступний рядок можна тільки на знаках виконуваних операцій (+, -, =, , :). При переносі виразу множення його заміняють на «х».
Формули, що випливають одна з одної і не розділені розмішують у стовпець і відокремлюють одну від одної комою.
Пояснення значення кожного символу і числового коефіцієнта подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.
Наприклад:
Випадкова величина називається розподіленою за законом Пуассона, якщо вона приймає рахункову безліч можливих значень 0,1,2,з ймовірностями

13 EMBED Equation.3 1415, (1.1)

де ( – параметр розподілу,
k – цілі позитивні числа від 0 до +(.”
При наборі технічних текстів потрібно пам'ятати про наступні загальноприйняті правила:
латинські букви, що позначають фізико-математичні величини, пишуться курсивом, грецькі ж завжди в прямому зображенні;
цифри зображаються курсивом тільки тоді, коли вони мають сенс позначення, а не числа (наприклад, з точки 1 в точку 2);
функції (sin, cos, lg тощо) виконуються в прямому зображенні, щоб вони виразно відрізнялися від аргументів, зображених латинськими буквами;
дужки й математичні знаки («+», «–», «=» тощо) пишуться завжди прямо.
Тому перевірте правильність настройки вбудованого в Word редактора формул MS Equation.
У меню «Стиль» редактора формул оберіть пункт «Визначити»: для рядкових і прописних грецьких букв і для символів повинен бути заданий шрифт Symbol, а для решти стилів ваш основний шрифт (наприклад, Times New Roman Cyr); похилий формат символів повинен бути помічений тільки для стилю «Змінна», а напівжирний для «Матриця-вектор» (втім, векторні величини краще позначати стрілкою над відповідним символом).
При написанні індексів можливі два варіанти. Якщо індекс має сенс позначення величини, що може приймати числове значення, то він пишеться курсивом, інакше в прямому зображенні. Наприклад, маса m з індексом i. Якщо i має сенс змінною, яка може приймати значення 1, 2 тощо, то індекс i треба робити курсивом. Якщо i це скорочення, наприклад, від слова ion і мається на увазі маса іона, то індекс i це текст, а не змінна, і повинен бути прямим. Це важливо для правильного розуміння сенсу індексів у формулах.
Нумерувати слід найбільш важливі формули, на які наводяться посилання в подальшому тексті.
У формулах допускається використовувати всі види дужок (), {}, [] тощо. Висота дужок повинна бути достатньою, аби охоплювати вираз, що знаходиться в них.
Основним знаком множення є точка на середній лінії. Вона ставиться:
а) між числовими співмножниками: 13EMBED Equation.31415
б) для виділення якого-небудь множника: 13EMBED Equation.31415
в) для запису скалярного добутку векторів: 13EMBED Equation.31415
г) між аргументом тригонометричної функції і буквеним позначенням: 13EMBED Equation.31415
д) між знаком радикала і співмножником: 13EMBED Equation.31415.
Точка як знак множення не ставиться:
а) між числом і буквеним символом 5ab.
б) перед дужками і після них 13EMBED Equation.31415
в) перед дробовими виразами і після них: 13EMBED Equation.31415
г) перед знаком інтеграла, радикала, логарифма: 13EMBED Equation.31415
д) перед аргументом тригонометричної функції: 13EMBED Equation.31415.
Косий хрест як знак множення ставлять:
а) при вказівці розмірів: 13EMBED Equation.31415
б) при записі векторного добутку 13EMBED Equation.31415
в) при перенесенні формули на знаку множення:

13 EMBED Equation.3 1415
На всі нумеровані формули обов'язково повинні бути посилання. Вони оформляються в тій же графічній формі, що і після формули, тобто арабськими цифрами в круглих дужках.
Наприклад: у формулі (3.7); з рівняння (5.4) витікає... тощо
Слід знати й правила пунктуації в тексті з формулами. Формули включаються в речення як його рівноправний елемент, тому в кінці формули і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.
Двокрапку перед формулами ставлять:
а) після узагальнювального слова;
б) якщо цього вимагає побудова тексту, передування формулі.
Багатокрапка застосовується при пропусканні членів у ряді підсумовування, віднімання або рівності. При цьому знаки операції ставляться і перед багатокрапкою і після неї:

13 EMBED Equation.3 1415

Посилання
Посилання дають можливість перевірити достовірність відомостей, наведених у курсових, бакалаврських і дипломних роботах. Посилатися слід на останні видання публікацій, а на більш ранні – тільки у випадках, якщо наведений у них матеріал відсутній у наступних виданнях.
Якщо використовуються матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, слід зазначити номер сторінки, рисунка, таблиці і т.д., на які робиться посилання.
Посилання на джерела позначають їх порядковим номером у списку використаних джерел, відокремлюючи у тексті квадратними дужками, наприклад: [1 – 4].
Допускається наводити посилання у виносках, при цьому оформлення має відповідати їхньому бібліографічному опису за списком використаної літератури з зазначенням номера. Наприклад:
Цитата в тексті: «Кінетичну систему можна охарактеризувати як сукупність змінних та параметрів, що виражаються через вимірні величини, які у кожний момент часу приймають визначені числові значення» [12] 1).
Опис у переліку використаних джерел:
12. Рубін А.Б. Біофізика. – К.: Вища школа, 1987. – С. 13.
Відповідне наведення виноски.
1) [12] Рубін А.Б. Біофізика. – К.: Вища школа, 1987. – С. 13.
Посилання на ілюстрації позначають їхнім порядковим номером, наприклад: рисунок 1.2; на формули – (2.3); на таблиці – таблиця 1.5.
При повторному звертанні до таблиці або ілюстрації пишуть „див. рисунок 2.3”.

Список використаних джерел
Список використаних джерел можна розміщати наступним способом:
у порядку появи джерела в тексті;
в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;
у хронологічному порядку.
Приклади бібліографічного опису документів:



Законодавчі документи
Конституція України [Текст]: офіц.текст: [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р.: станом на 1 січня 2006 р.]. – К.: Мін-во Юстиції України, 2006. – 124 с. – ISBN 966-7630-14-5.
Господарський кодекс України [Текст]: офіц.текст: за станом на 20 січня 2007 р. – Х.: Одіссей, 2007. – 240с. – ISBN 966-633-516-6.
Житлове законодавство України: станом на 20 квітня 2006 року [Текст]. – К.: Істина, 2006. – 320 с. – ISBN 966-7613-56-9.
Про вищу освіту [Текст]: [закон України: офіц.текст: за станом на 19 жовтня 2006 року]. – К.: Парламентське вид-во, 2006. – 64 с. – ISBN 966-611-506-9.
Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України [Текст]: закон України від 28 грудня 2007 року №107-VI // Урядовий кур’єр. – 2007.– № 247. – 31 грудня. – С. 3-15.
Про Концепцію ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг [Текст]: указ Президента України від 28 грудня 2007 р. № 1324/2007 // Урядовий кур’єр. – 2008. – 9 січня. – С. 6.
Про призначення довічних державних стипендій видатним діячам культури і мистецтва [Текст]: розпорядження Президента України від 27 грудня 2007 року № 321/2007-рп // Урядовий кур’єр: Орієнтир. – 2008. – 9 січня. – С. 8.
Про рекомендації парламентських слухань „Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування” [Текст]: постанова Верховної Ради України від 27 червня 2007 р. № 1243-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 45. – С. 1992-1996.
Про затвердження технічного регламенту щодо контейнерів для зберігання та захоронення радіоактивних відходів і плану заходів з його застосування [Текст]: постанова Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. № 939 // Збірник урядових актів України. – 2007. – № 46. – С. 12-19.
Про проведення перевірки діяльності фондів соціального страхування [Текст]: розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 р. № 61-р // Урядовий кур’єр. – 2008. – 15 січня. – С. 14.
Щодо надання пільг дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, при вступі на навчання за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста, магістра [Текст]: лист МОН України від 08.06.2007 р. № 1/9-357 // Вища освіта в України: Нормативно-правове регулювання. – 2007. – № 3. – С.554.27-554.28.
Рішення про затвердження Положення про проведення конкурсів на право оренди майна територіальної громади м. Харкова [Текст]: проект Харківської міської Ради // Харьковские известия . – 2007. – № 76 .– С.10.

Книги
Один автор
Дворкін, С.В. Конспект лекцій з дисципліни „Вступ до спеціальності” (для студентів 1 курсу спеціальності 6.050100 „Економіка підприємства”) [Текст] / С.В. Дворкін; Харківська нац. академія міського господарства. – Х.: ХНАМГ, 2007. – 43 с.
Два автори
Бубенко, П.Т. Конспект лекцій з дисципліни „Інноваційний менеджмент” (для студентів 5-6 курсів денної та заочної форм навчання спеціальності 7.050107 – „Економіка підприємства”) [Текст] / П.Т. Бубенко, С.В. Дворкін; Харківська нац. академія міського господарства. – Х.: ХНАМГ, 2007. – 74 с.

Три автори
Касимов, А.М. Промышленные отходы. Проблемы и решения. Технологии и оборудование [Текст]: учеб.-метод. пособие для студентов экологических специальностей / А.М. Касимов, В.Т. Семенов, А.А. Романовский; Харьковская нац. академия городского хозяйства. – Х.: ХНАГХ, 2007. – 410 с.

Чотири автори потрібно описувати під назвою
Текст лекцій з дисципліни „Теоретичні основи електротехніки” (для студентів усіх форм навчання напрямків 0906 – „Електротехніка” і 0922 – „Електромеханіка”) [Текст] / Я.Б. Форкун, В.П. Самошкін, Г.В. Капустін, С.М. Юрченко; ред. М.З. Аляб’єв; Харківська нац. академія міського господарства. – Х.: ХНАМГ, 2007. – 70 с.
П’ять і більше авторів потрібно описувати під назвою
Энергетические установки и окружающая среда [Текст]: учеб. пособие для студентов технических вузов / В.А. Маляренко, Г.Б. Варламов, Г.Н. Любчик и др.; под общ. ред. В.А. Маляренко; Харьковская гос. академия городского хозяйства, Нац. технический ун-т Украины «Киевский политехнический ин-т». – Х.: ХГАГХ, 2002. – 398 с.

Методичні вказівки
Один автор
Галкіна, Г.Д. Перспектива тіні в ортогональних проекціях, аксонометрії та перспективі [Текст]: метод. вказівки для виконання завдань з нарисної геометрії (для студентів 1 курсу денної форми навчання) / Г.Д. Галкіна; Харківська нац. акад. міського господарства. – Х.: ХНАМГ, 2004. – 45 с.
Два автори
Пасічний, В.О. Методичні вказівки до виконання і захисту розрахунково-графічної роботи з дисципліни „Страхування” [Текст] / В.О. Пасічний, В.Т. Плакіда; Харківська нац. акад. міського господарства. – Х.: ХНАМГ, 2007. – 95 с.
Три автори
Гордієнко, Н.І. Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни „Фінансовий облік” для студ. 3 курсу спец. 7.050106 „Облік і аудит” [Текст] / Н.І. Гордієнко, М.Ю. Карпушенко, Л.А. Сіробаба; Харківська нац. акад. міського господарства. – Х.: ХНАМГ, 2005. – 79 с.
Чотири автори потрібно описувати під назвою
Програма та плани семінарських занять з курсу „Історія України” (для студ. 1 курсу всіх спец.) [Текст] / А.С. Зорик, О.Л. Рябченко, Ю.І. Стрілець, М.В. Яцюк; Харківська нац. акад. міського господарства. – Х.: ХНАМГ, 2007. – 19 с.
П’ять авторів і більше потрібно описувати під назвою
Архітектурне проектування громадської будівлі. Середовищний підхід [Текст]: метод. посібник з курсу „Архітектурне проектування” / І.О. Бабенко, О.В. Вдовицька, О.І. Зелінська та ін.; Харківська нац. акад. міського господарства. – Х.: ХНАМГ, 2007. – 122 с.

Конференції
Стратегія посилення самостійної роботи студентів у контексті приєднання України до Болонського процесу [Текст]: матеріали Всеукр. наук.-метод. конф., Харків, 14-15 грудня 2004 р.:тези доповідей / [редкол.: Г.В. Стадник (відпов. ред.) та ін.]. – Х.: ХНАМГ, 2004. – 244 с. – В надзаг.: Головне упр. освіти і науки Харківської обл. держ. адміністрації, Харківська нац. акад. міського господарства.

Збірник наукових праць
Коммунальное хозяйство городов [Текст]: науч.-техн. сб. / Харьковская нац. акад. городского хозяйства; [отв. ред. Л.Н. Шутенко ]. – К.:Техніка, 2007. – Вып. 76. – 474 с. – (Серия «Технические науки и архитектура»).
Повышение эффективности и надежности городского хозяйства [Текст]: сб. науч. тр. / Ин-т системных исследований образования, Харьковский ин-т инженеров городского хозяйства; [отв. ред. В.П. Пустовойтов].–К.:ІСДО,1993. – 152 с.
Дисертація
Горбачова, Ю.І. Управління інвестиційним процесом на регіональному рівні [Текст]: дис. канд. екон. наук / Ю.І. Горбачова. – Х., 2007. – 265 с.

Автореферат дисертації
Комаров, К.С. Диференційовано-комплексний підхід до ціноутворення та доходності водопостачальних підприємств України в умовах ринку [Текст]: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.10.01 / Комаров Костянтин Сергійович; Харківська держ. акад. міського господарства. – Х., 2004. – 18 с.
Газета
Академія міст [Текст]: наук.-попул. газ. / упорядник Харківська нац. акад. міського господарства. – 2007, 15 листопада. – Х., 2007. – . – 4 смуг.
Статті із збірників, якщо
Один автор
Шутенко, Л.Н. Теория и практика обоснования развития отраслей городского хозяйства и их влияние на параметры городского рынка труда [Текст] / Л.Н. Шутенко // Коммунальное хозяйство городов: науч.-техн. сб. – К.: Техніка, 2007. – Вып. 75. – С. 3 – 20. – (Серия «Экономические науки»).
Два автори
Клименко, Є.В. Визначення терміну наступного обстеження і паспортизації будівель та споруд з урахуванням технічного стану їх конструкцій (елементів) [Текст] / Є.В. Клименко, М.О. Овсій // Коммунальное хозяйство городов: науч.-техн. сб. – К.: Техніка, 2007. – Вып. 76. – С. 3 – 7. – (Серия «Технические науки и архитектура»).
Три автори
Банах, В.А. Особенности формирования расчетных моделей зданий в процессе реконструкции [Текст] / В.А. Банах, А.И. Федченок, Е.Н. Фостащенко // Коммунальное хозяйство городов: науч.- техн. сб. – К.: Техніка, 2007. – Вып. 76. – С. 7 – 11. – (Серия «Технические науки и архитектура»).
Чотири автори потрібно описувати під назвою
Відповідність сучасних просочувальних засобів багатофакторному оцінюванню ефективності вогнезахисту деревини [Текст] / В.М. Жартовський, Ю.В. Цапко, С.В. Жартовський, К.І. Соколенко // Коммунальное хозяйство городов: науч.-техн. сб. – К.: Техніка, 2007. – Вып. 76. – С. 402 – 409. – (Серия «Технические науки и архитектура»).
П’ять авторів і більше потрібно описувати під назвою
Анализ существующих способов снижения выбросов оксидов азота в дымовых газах топливопотребляющих агрегатов и выбор метода для промышленного внедрения [Текст] / В.Е. Бекетов, М.В. Борисенко, Г.П. Евтухова и др. // Коммунальное хозяйство городов: науч.-техн. сб. – К.: Техніка, 2007. – Вып. 76. – С. 205 – 213. – (Серия «Технические науки и архитектура»).

Статті із журналів, якщо
Один автор
Петрович, Й.М. Методичні підходи щодо економічної оцінки інноваційної діяльності промислових підприємств [Текст] / Й.М. Петрович // Вісник нац. унів. «Львівська політехніка». – 2007. – № 582: Проблеми економіки та управління. – С. 62.
Два автори
Загірняк, М. Болонський процесс і вища технічна освіта [Текст] / М. Загірняк, В. Мосьпан // Вища школа. – 2007. – № 3. – С. 14.
Три автори
Адавшева, С.Б. Возможности использования источников статистической информации для идентификации группы лиц [Текст]: [к сведениям об участниках товар. рынка] / С.Б. Авдавшева, Т.А. Алимова, Г.Ф. Юсупова // Вопр. статистики. – 2005. – № 5. – С. 9 – 17.
Чотири автори потрібно описувати під назвою
Реальны ли перспективы энергетического развития Украины? [Текст] /
А.И. Амошина, В.В. Федоренко, Н.Г. Белопольский, Д.К. Турченко // Економіка та держава. – 2007. – № 10. – С. 4.



П’ять і більше авторів потрібно описувати під назвою
К оценке состояния здоровья детей, посещающих образовательные учреждения [Текст] / Н.Н. Княжева, А.Д.Петрушина, Е.А.Красильникова и др. // Науч. вестн. Тюмен. мед. акад. – 2001. – № 6. – С. 65.

Стаття із газети
Долженко, Г. Вітер має працювати: енергетика [Текст] / Г. Довженко // Урядовий кур’єр. – 2007. – 22 листопада. – С. 17.

Електронні ресурси
З Інтернету
Берн, Э. Игры, в которые играют люди (психология человеческих взаимоотношений): [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http: // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] PHINO/BERN/.

СD
Егоршин, А.П. Управление персоналом [Електронний ресурс] / А.П. Егоршин; Нижегород. ин-т менеджмента и бизнеса. – Н.: Новгород, 2001. – 1 CD.


Додатки
Додатки слід оформляти як продовження наукової роботи на наступних сторінках або окремим документом. Розміщують додатки в порядку їхньої появи в тексті.
Додатки нумерують літерами українського алфавіту, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як „А”.
Якщо додатки оформляють на сторінках зразу за науковою роботою, кожен з них повинен починатися з нової сторінки. Додаток оформляється наступним способом: всередині рядка вгорі сторінки друкується слово „Додаток _” з зазначенням його порядку (літери), далі з нового рядка друкується заголовок малими літерами з першої великої і розміщується по центру щодо тексту сторінки.
Якщо додатки оформляються окремим документом, на титульному листі під назвою теми роботи великими літерами друкують слово „ДОДАТКИ”.
За необхідності текст додатка може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які доцільно нумерувати в межах кожного додатка, наприклад: А.5 – п'ятий поділ додатка А.
Загальним вимогам нумерації підпорядковуються і таблиці („Таблиця Б.3” – третя таблиця додатка Б”), рисунки, формули і т.д.
При посиланні в тексті на матеріали, вміщені у додатку, рекомендується писати: „на рис. А.1”, „у табл. В.2”, „у формулі (Д.3)”.
На джерела, що цінуються тільки в додатку, слід навести окремий список в кінці кожного додатка в переліку використаних джерел.
Форма цитування, правила упорядкування списку використаних джерел і виноски мають оформлятися аналогічно наведеним в основній частині. Перед номером цитати і відповіднім номером у списку та виносках ставлять позначення додатка.


Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень та термінів
Усі прийняті у роботі малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення та терміни роз'яснюють у переліку, який розміщують безпосередньо після змісту на новій сторінці.
Незалежно від цього при першій появі цих елементів у тексті роботи наводять їх розшифровку.
Перелік повинен розміщуватися стовпцем., безпосередньо після змісту. Ліворуч за абеткою наводять умовне позначення, символи, одиниці, скорочення та терміни, праворуч їх детальну розшифровку.

Оформлення графічної частини роботи
Графічну частину роботи можуть складати різні види схем, виконання яких встановлює ГОСТ 2.701-84, ГОСТ 34.201-89, ГОСТ 19.701-90.
Демонстраційні плакати робіт повинні оформлятися відповідно до вимог ГОСТ 2.605-68 “ЄСКД Плакати учбово–технічні. Загальні технічні вимоги”.
Плакати варто виконувати на папері формату А1. Надписи, графи і рамки виконують суцільними тонкими лініями за ГОСТ 2.303-68.
Надпис до плаката розташовують у правому нижньому куті. У графах напису вказують:
у графі 1 – тему роботи;
у графі 2 – кафедру, на якій виконана робота;
у графі 3 – академічну групу;
у графі 4 – порядковий номер листа;
у графі 5 – прізвища і ініціали.
Найменування плакату повинно бути дане у вигляді заголовка у верхній частині листа. Заголовок повинен бути коротким і відповідати змісту плаката.
Пояснювальний текст повинен розташовуватися на вільному полі плакату і містити найменування зображених, складових частин чи елементів розділу, пояснення позначень поміщених на схемах і т.п. (Схема 5.2)


ЗАГОЛОВОК


Текст чи графічне зображення


Тема



ПІБ



Група



№ листа



Кафедра


Схема 5.2 – Оформлення плакату
Графічний матеріал, що надається в електронному вигляді з допомогою PowerPoint чи аналогічного редактора, оформляється з використанням можливостей і шаблонів даного редактора.
Приклади плакатів з демонстраційного ролика розміщено на рис. 5.8.

13 EMBED Word.Picture.8 1415






Рисунок 5.8 – Приклад оформлення плакатів
Увага! Загальний обсяг слайдів презентації не повинен перевищувати 50 Мб.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДСТУ 3008-95. Государственный стандарт Украины. Документация. Отчеты в среде науки и техники. Структура и правила оформления. – Киев: Госстандарт Украины, 1995. – 37 с.
ГОСТ 19.701-90. Единая система программной документации. Схемы алгоритмов, программ данных и систем. Условные обозначения и правила выполнения.
Единая система конструкторской документации: Справочное пособие / Борушек С.С., Полков А.А., Ефимов М.М. и др. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-тво стандартов, 1989. – 352 с.
Единая система программной документации. – М.: Изд-тво стандартов, 1988. – 144с.
Мильчин А.Э. Справочная книга редактора и корректора. – М.: Книга, 1985. – 578 с.
Методические указания по выполнению бакалаврских аттестационных работ для студентов, обучающихся по направлению 6.0804 – «Компьютерные науки» / Сост. Шаповалова С.И., Гурин А.Л., Донец А.Г. – К.: НТУУ «КПИ», 2002 – 100 с. Русс. языке/
Підготовка та виконання випускних бакалаврських робіт на факультеті спеціальної підготовки / Шкарабура М.Г., Грибенюк Г.С., Засунько С.С., Балицька А.А., Кришталь Т.М., Капля А.М., Пасинчук К.М.: Методичні вказівки для курсантів, студентів та слухачів. – Черкаси: ЧШБ, 2006. – 72 с.
Владімірова Н.А., Занько Ю.С., Федунь О.В. Студентські наукові роботи (курсові, бакалаврські, дипломні та магістерські): Методичні рекомендації до написання та вимоги до оформлення (для студ. спеціальності "країнознавство"). – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2005. – 32 с.
Методичні рекомендації до написання дипломних робіт магістра за спеціальністю 8.000007 "Адміністративний менеджмент". – К.: НТУУ «КПІ», 2006. – 20 с.
Методичні вказівки щодо написання магістерської роботи, / Сост. Солошенко П.В., Потапова Н.Н. – Маріуполь, ПДТУ, 2005. – 26 с.
Лист Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001 № 1/9-168 «Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)» [Електронний ресурс] / Ліга:Еліт: Мережна версія.
Додаток А
Міністерство внутрішніх справ України
Харківський національний університет внутрішніх справ
Навчально-науковий інститут психології, менеджменту, соціальних
та інформаційних технологій
Кафедра інформаційної безпеки







КУРСОВА РОБОТА
з навчальної дисципліни «Теорія інформації»
на тему: «Використання завадостійких кодів в діяльності ОВС»





Курсанта групи ІПТ-01-1
рядового міліції
Василенка Василя Васильовича

Керівник роботи
Степаненко Степан Степанович
д.т.н, доцент, полковник міліції










Харків 200_
Додаток Б
Міністерство внутрішніх справ України
Харківський національний університет внутрішніх справ
Навчально-науковий інститут психології, менеджменту, соціальних
та інформаційних технологій



ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник
кафедри інформаційної безпеки
ННІ ПМСІТ
підполковник міліції
___________________________
«___» ________200_ р.


ЗАВДАННЯ
на курсову роботу
Василенко Василь Васильович

1. Тема курсової роботи Використання завадостійких кодів в діяльності ОВС
2.Терміни подання закінченої роботи ___________________________________
3.Вихідні дані до роботи
______________________________________________________________
4.Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань для розробки)
Вступ______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
Висновки
Дата видачі завдання

Степаненко С.С ___________
підпис
Завдання прийняв до виконання
Василенко В.В ___________
підпис
Додаток В

Орієнтовний перелік напрямків для вибору теми дипломного проекту (роботи) освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”

Системний аналіз нормативної бази застосування спецтехніки в ОВС України.
Розробка політик безпеки для комп’ютерних систем;
Загальна побудова системи захисту інформації організації;
Розробка та реалізація системи захисту інформації від несанкціонованого копіювання;
Спеціальні методики пошуку слідів, виявлення та розкриття злочинів в сфері інформаційних технологій;
Дослідження стану безпеки для різних конфігурацій комп’ютерних систем;
Основи побудови захищених комп’ютерних систем;
Методики несанкціонованого вторгнення в комп’ютерні системи, засоби і методи протидії;
Дослідження та моделювання роботи цифрових засобів зв’язку;
Організація технічного захисту інформації;
Розробка рекомендацій, щодо внесення змін до деяких нормативних актів, які регулюють обіг та захист інформації в суспільстві і державі;
Аудит комп’ютерної безпеки організації;
Методики проведення експертиз, щодо деяких категорій злочинів в сфері інформаційних технологій.
Методики проведення контрольно-перевірочних робіт з питань захисту інформації
Додаток Г
Міністерство внутрішніх справ України
Харківський національний університет внутрішніх справ
Навчально-науковий інститут психології, менеджменту, соціальних
та інформаційних технологій
Кафедра інформаційної безпеки


ПОЯСНювальна ЗАПИСКА
до дипломного проекту (роботи) освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”
з напряму підготовки «6.170102 – Системи технічного захисту інформації»
[група 2003 року вступу і старші замість «6.170102 – Системи технічного захисту інформації» вказують «1601 – Інформаційна безпека»]

ТЕМА РОБОТИ:
«Система блочного шифрування на базі алгоритму ГОСТ 28147-89»


курсант групи ІПТ-03-3
____________ Іванова І.І.
(підпис)
керівник роботи викладач кафедри
інформаційної безпеки
ННІ ПМСІТ
____________ Петров П.П.
(підпис)
Консультант
________________________ ______________________ _________________________
(розділ) (підпис) (посада, прізвище, ініціали)

До захисту ______________________
(допускається, не допускається)
Начальник кафедри інформаційної безпеки
ННІ ПМСІТ
підполковник міліції
к.т.н., доцент
______________ _____________
(підпис) (прізвище, ініціали)



Харків 200_
Додаток Д
Міністерство внутрішніх справ України
Харківський національний університет внутрішніх справ
Навчально-науковий інститут психології, менеджменту, соціальних
та інформаційних технологій
Кафедра інформаційної безпеки

ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник кафедри
інформаційної безпеки
ННІ ПМСІТ
підполковник міліції
_______________
«____»___________ 200_ г

Завдання на дипломний проект (роботу)
освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”

курсанту 4 курсу групи ІПТ-03-3.

Тема роботи: «Система блочного шифрування на базі алгоритму ГОСТ 28147-89»
затверджена наказом ХНУВС №________ від «_____» ____________ 200_ р.
Термін здачі курсантом закінченої роботи «_____» _____________ 200_ р.
Початкові дані до роботи
ГОСТ 28147-89.
Зміст пояснювальної записки(перелік питань, що підлягають розробці):
(формулюється у повному обсязі керівником із попереднім узгодженням (за необхідності) з консультантами з окремих питань і може бути структурований за розділами (частинами): основний (-а), економічний (техніко-економічний) (-а), охорона праці тощо); формулювання питань повинно починатися словами: “Розробити...”, Обґрунтувати...”, “Оптимізувати...”, “Провести аналіз...”, “Розрахувати...” тощо):
а) Основна частина________________________________________________________________
б) Дослідити різні види шифрування та створити програмний продукт- систему блочного шифрування на базі алгоритму ГОСТ 28147-89.
Перелік графічного (демонстраційного) матеріалу
Слайди презентації дипломної роботи (проекту)

Консультанти по дипломній роботі (проекту) з вказівкою тих розділів, що до них відносяться:
р


Дата видачі завдання «_____» ________________ 200_ р.
Керівник роботи __________________ Петров П.П.
(підпис)
Завдання до виконання прийняв «_____» ______ 200_ р. _______________
(підпис)
Додаток Е

Зразок бланку календарного плану дипломної роботи

Погоджено Затверджую
Керівник дипломної роботи Начальник кафедри ________
_________________________ _________________________
(підпис, ПІБ) (підпис, ПІБ)
“___”____________200__ р. “___”____________200__ р.

Календарний план виконання дипломної роботи
тема _________________________________________________________

(приклад змісту календарного плану)
Зміст роботи
Термін виконання
(дата)
Відмітка про виконання
(дата)

1. Вивчення літератури, що рекомендується
2. Аналіз існуючих аналогічних систем
Обґрунтування актуальності розробки і постанова задачі дослідження
Юридичне чи економічне обґрунтування роботи
(питання спеціального та обчислювального розділів)
5. ....................................................
6. .....................................................
7. .........................................................
8. Виконання графічного матеріалу
9. Усунення зауважень консультантів і керівника дипломної роботи
10. Оформлення пояснювальної записки
11. Подання роботи на кафедрі
12. Подання роботи на рецензію
13. Подання роботи на захист у ДЕК





Курсант групи _________ __________________ __________________________________
(підпис) (ПІБ)
“____”_________________200___р.


Додаток Ж
Зразок бланку технічного завдання на дипломну роботу

Харківський національний університет внутрішніх справ
Навчально-науковий інститут психології, менеджменту, соціальних
та інформаційних технологій
Кафедра інформаційної безпеки

Затверджую
Начальник кафедри __________
___________________________
“_____”_____________ 200__ р.

Завдання на дипломну роботу
освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»
курсанту_______________________________________________________
(ПІБ)
____________________________ групи _______________________курсу
1. Тема роботи__________________________________________________
затверджена наказом по ХНУВС №______ від “_____”_________ 200__ р.
2. Термін здачі курсантом закінченої роботи “____”__________ 200__ р.
3. Вхідні дані до роботи_________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що підлягають розробці)___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________5. Перелік графічного (демонстраційного) матеріалу __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Консультанти по дипломній роботі з указівкою стосовних до них розділів
________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата видачі завдання “_____” __________________ 200____ р.
Керівник роботи_____________________ _________________________
(підпис) (ПІБ)

Завдання до виконання прийняв “____” _________ 200 __ р. ___________
(підпис курсанта)
Додаток И

Зразок бланку титульного аркуша дипломної роботи

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Харківський НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Навчально-науковий інститут психології, менеджменту, соціальних
та інформаційних технологій
Кафедра інформаційної безпеки






ПОЯСНювальна ЗАПИСКА
до дипломного проекту (роботи) освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”
за спеціальністю «7.160101 – Захист інформації з обмеженим доступом та автоматизація її обробки»

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
(тема роботи)







Курсант гр. ___________ ___________________ __________________________
(шифр групи) (підпис) (прізвище, ініціали)
Керівник роботи _________________________ __________________________
(підпис) (посада, прізвище, ініціали)
Консультанти
________________________ ______________________ _________________________
(розділ) (підпис) (посада, прізвище, ініціали)
________________________ ______________________ _________________________
(розділ) (підпис) (посада, прізвище, ініціали)
________________________ ______________________ _________________________
(розділ) (підпис) (посада, прізвище, ініціали)

ДО захисту ______________________________________________________
(допускається, не допускається)
Нач. навчально-наукового інституту (кафедри) ________________________________________
(назва інституту, кафедри)
______________________ _________________________________________________
(підпис) (прізвище, ініціали)



Харків 2____
Додаток К
РЕФЕРАТ

Дипломна робота: сторінок, рисунків, таблиць, додатків, 2 використаних джерел.
Ключові слова: операційна система, Windows Vista, захист інформації, конфігурування параметрів безпеки, система захисту інформації.
Об'єкт досліджень: операційна система Windows Vista.
Мета: Аналіз структури операційної системи Windows Vista, конфігурування параметрів безпеки операційної системи Windows Vista.
Результати:
Досліджена нормативна база України, щодо захисту інформації в комп’ютерних системах.
Проведено аналіз операційної системи Windows Vista.
Проаналізовані можливості щодо технічних особливостей побудови версій операційної системи Windows Vista.
Запропоновано рекомендації щодо конфігурування параметрів безпеки операційної системи Windows Vista.
Практична цінність: запропоновані рекомендації можуть бути використані при побудові системи безпеки інформації типової комерційної або державної установи, організації, підприємства.
Додаток Л

Форма відгуку керівника дипломної роботи (проекту)

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Харківський НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Навчально-науковий інститут психології, менеджменту, соціальних
та інформаційних технологій
Кафедра інформаційної безпеки


ВІДГУК
на дипломну роботу (проект) курсанта
____________________________________________________
(ПІБ)
групи __________________________
(шифр групи)
спеціальність (напрям підготовки) ____________________________________________
(назва спеціальності)
тема дипломної роботи (проекту) _______________________________________________





Відгук складається в довільній формі і повинен містити відомості, приведені в даних методичних вказівках.





Керівник дипломної роботи
_____________________________
_____________________________
_____________________________ _______________ ____________________
(місце роботи, посада) (підпис) (ПІБ)

“_____” _____________ 200 ___ р.





Додаток М

Форма рецензії на дипломну роботу (проект)


РЕЦЕНЗІЯ
на дипломну роботу (проект) курсанта
____________________________________________________
(ПІБ)
групи _____________
(шифр групи)
спеціальність (напрям підготовки) _______________________________________
(назва спеціальності)
тема дипломної роботи (проекту) ______________________________________________
структура дипломної роботи (проекту): пояснювальна записка _________сторінок,
графічна частина ____________аркушів (слайдів).





Рецензія складається в довільній формі. У рецензії повинні знайти відображення вимоги до рецензії на дипломну роботу, наведені в розділі 11 даних методичних вказівок.






Рецензент
_____________________________
_____________________________
_____________________________ ________________ ________________________
(місце роботи, посада) (підпис) (ПІБ)

“___” ____________ 200 ___ р.





Додаток Н

Витяг
з протоколу засідання кафедри
_________________________________________________
(назва кафедри)
__.__.20__ р.
м. Харків
№ __




Слухали: курсанта __________ групи ____________, про підсумок
(П.І.Б.) (номер групи)
роботи над дипломною задачею.
Виступили: керівник дипломної роботи _________________________, про
(посада, П.І.Б.)
надання оцінки курсанту, що виконав дипломну роботу.

Ухвалили: Висновок складається в довільній формі. У висновку повинні знайти відображення вимоги до рецензії на дипломну роботу, приведені в розділі 11 дійсних методичних вказівок.




Голова
Начальник кафедри ________________ __________________________________
(підпис) (П.І.Б.)
_____________________________________________________________________
()наукове звання, спеціальне звання)

Секретар ________________ _____________________________
(підпис) (П.І.Б.)
_______________________________________________________________________
(посада, спеціальне звання)
“____”____________200__ р.

Додаток П
Деякі часто вживані вирази та скорочення

На русском языке
Українською мовою

аутентификация
- автентифікація

гаммирование
- гамірування

двоичный
- двійковий

плотность спектра
- густина спектру

помеха
- завада

проводная связь
- проводовий зв'язок

программное приложение
- програмне застосування

сетевой трафик
- мережний трафік

точка эллиптической кривой
- точка еліптичної кривої

угроза
- загроза

уязвимость
- вразливість

хеширование
- гешування





Канцеляризми

привести к ухудшению

погіршити

привести к улучшению

поліпшити

прийти в негодность

зіпсуватися

прийти к убеждению

переконатися

заниматься исследованием

досліджувати

заниматься анализом

аналізувати

находиться в нерешительности

вагатися

находиться в противоречии с чем

суперечити чому

иметь место

бути

иметь применение

застосовуватися


Методичні рекомендації склали:
професор кафедри
інформаційної безпеки
ННІ ПМСІТ
підполковник міліції В.В. Носов

викладач кафедри
інформаційної безпеки
ННІ ПМСІТ
ст. лейтенант міліції О.В. Манжай


Відповідальний за випуск
начальник кафедри
інформаційної безпеки
ННІ ПМСІТ
підполковник міліції М.Ф. Логвиненко









13PAGE 15


13PAGE 142915


13PAGE 15





Приложенные файлы

  • doc 25367801
    Размер файла: 1 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий