питання до курсових


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО»







ТЕМАТИКА
КУРСОВИХ РОБІТ
З КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
та методичні рекомендації до їх написання


для студентів ІІ курсу вечірнього
факультету











Харків
2011


Тематика курсових робіт з «Конституційного права України» та методичні рекомендації до їх написання для студентів ІІ курсу вечірнього факультету / Уклад.: Ю.Г. Барабаш, Ф.В. Веніславський, В.І. Кичун, В.П. Колісник, О.Г. Кушніренко, Л.І. Летнянчин, Б.І.. Т.М. Слінько, Ю.В. Ткаченко, Байрачна Л.К., Лукаш С.Ю., Речицький В.В.,Дахова І.І., Зимовець А.В., Нестеренко О.В., Ткаченко Є.В. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – с.

У к л а д а ч і: Ю.Г. Барабаш
Ф.В. Веніславський
В.І. Кичун
В.П. Колісник
О.Г. Кушніренко
Л.І. Летнянчин
Б.І. Ольховський
Т.М. Слінько
Ю.В. Ткаченко
Л.К.Байрачна
В.В.Речицький
С.Ю.Лукаш
І.І. Дахова
А.В. Зимовець
О.В.Нестеренко
Є.В. Ткаченко

В і д п о в і д а л ь н и й за в и п у с к – доцент Ю.Г. Барабаш


Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою академії (протокол № від 2011 р.)






ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Конституційне право – провідна галузь правової системи України, роль якої суттєво зростає на сучасному етапі суспільних перетворень. Наука конституційного права вирішує все більш широкий комплекс проблем державотворчого процесу. Написання курсових робіт з актуальних проблем конституційного права України допомагає формувати у студентів демократичну свідомість, розуміння тенденцій розвитку конституційного процесу в Україні на сучасному етапі.
Тематика робіт охоплює головні теми навчального курсу і актуальні проблеми розвитку сучасного державотворчого процесу. Студент вільно обирає тему курсової роботи. До кожної теми дається орієнтовний план, методичні рекомендації та література. Студент на власний розсуд може змінити план роботи, користуватися додатковою літературою і відповідними літературними та нормативними джерелами. Важливо, щоб тема була розкрита всебічно. При написанні роботи необхідно використовувати приклади з практики державотворчого процесу. Питання теми необхідно розкривати, аналізуючи положення чинної Конституції України (з урахуванням змін та доповнень до неї).
Студент повинен висловити власне ставлення до відповідних фактів, подій, до ідей і пропозицій, які є в рекомендованій літературі та в періодиці. При цьому не варто зловживати цитатами, які потрібно використовувати, як правило, для підтвердження відповідних положень або з метою критики ідей, норм права. Цитати, фактичні дані потрібно звірити і супроводити виноскою внизу сторінки. Список використаної літератури, нормативних та інших матеріалів треба вказати у відповідній послідовності наприкінці роботи. Слід зазначити дату написання роботи, а також її підписати.
При написанні курсових робіт бажано використовувати підручник «Конституційне право України» ( За ред. В.П.Колісника та Ю.Г.Барабаша): Харків: Право, 2008.
Робота має бути написана від руки, грамотно, акуратно, зрозумілим почерком, обсягом 30-36 сторінок учнівського зошита. Сторінки слід пронумерувати. З метою своєчасного рецензування курсових робіт робота має бути подана не пізніше ніж як за 30 днів до початку сесії.
Студент, курсова робота якого не допущена до захисту або при захисті оцінена незадовільно, до складання іспиту не допускається. Повернену роботу студент повинен виконати повторно з урахуванням зауважень і рекомендацій викладача і разом із рецензією надіслати методистові факультету.


Т е м а
1. Історія українського конституціоналізму

П л а н

Конституціоналізм та головні підходи до його розуміння.
Витоки українського конституціоналізму.
Головні етапи розвитку українського конституціоналізму та їх загальна характеристика.
Сучасний український конституціоналізм та конституційна реформа.

У роботі необхідно висвітлити різні підходи до визначення та змісту поняття конституціоналізму, показати витоки українського конституціоналізму, зосередивши увагу на виникненні та розвитку ідей конституції та конституціоналізму на теренах України, розглянути головні етапи поширення ідей конституціоналізму та проаналізувати їх запровадження в державно-правову практику. Головну увагу варто приділити сучасному етапу розвитку українського конституціоналізму, показавши при цьому які саме ідеї конституціоналізму знайшли втілення в конституційній реформі 2004 р., а також перспективам завершення її другого етапу.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Євграфов П. Б. Конституція України: коментар змін (2004-2007). Теоретичні та практичні аспекти. – К.: Правова єдність, 2007. – 204 с.
Мироненко О. М. Історія Конституції України.–К.: Ін Юре, 1997.–60 с.
Орзих М. Ф., Крусян А. Р. Современный конституционализм в Украине. Вступление к украинскому конституционному праву: Монография. – К.: Алерта, 2006. – 290 с.
Потульницький В.А. Історія української політології. – К.: Либідь, 1992. – 190 с.
Речицкий В. Конституционализм. Украинский опыт / Харьковская правозащитная группа. – Х.: Фолио, 1998. – 160 с.
Рудик П. А. Коментар до конституційних змін. – К., 2008. – 220 с.
Стецюк П. Б. Основи теорії конституції та конституціоналізму . – Львів: Астролябія, 2003. – 232 с.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Конституціоналізм як політико-правова теорія і практика: проблема визначення й аналізу // Часопис Київського університету права. - 2001.- № 1 .- C.39-44
Шаповал В. М. Сучасний конституціоналізм. – К., 2005. – 560 с.
Т е м а 2. Порядок прийняття та внесення змін до Конституції України

П л а н

Місце Конституції України в системі джерел українського конституційного права.
Стабільність конституційних норм.
Основні способи прийняття та внесення змін до конституцій (порівняльний аспект).
Порядок прийняття Конституції та внесення змін до неї.
5. Практика Конституційного Суду України з питань реформування Основного Закону України.

При написанні курсової робити необхідно керуватися наведеним планом. Слід виходити з того, що особливості прийняття та внесення змін до Конституції України визначаються загальним призначенням такого джерела права як конституція. Норми конституції характеризуються підвищеним рівнем стабільності та захисту. Отже суб’єктом прийняття конституції може бути як національний парламент, так і народ країни.
В курсовій доцільно навести порівняльний аналіз найбільш поширених способів внесення змін до основного закону. При висвітленні останнього питання варто послатися на досвід внесення змін до Конституції України в рамках політичної реформи 2004 р.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Тодыка Ю.Н. Конституционное право Украины: отрасль права, наука, учебная дисциплина. – Харьков: Фолио-Райдер, 1998. – С. 22-25; 30-32; 135-138.
Конституційна реформа: експертний аналіз. – Харків: Фоліо, 2004.
Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Общая часть. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – С. 59-68.
Гетьман В.П. Як приймалась Конституція України. – Київ: РІА «Янко», 1996.
Сравнительное конституционное право. – М.: Манускрипт, 1996.
Рішення КСУ від 27 березня 2000 року (справа про всеукраїнський референдум за народною ініціативою)
Рішення Конституційного Суду від 16.04.2008 № 6-рп2008 (справа про прийняття Конституції та законів на референдумі)
Рішення Конституційного Суду України вiд 05.10.2005 № 6-рп2005 (справа про здійснення влади народом)

Т е м а 3. СУБ(ЄКТИ ТА ОБ(ЄКТИ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН
П л а н
1. Об’єкти конституційно-правових відносин та їх види.
2. Поняття та види суб’єктів конституційно-правових відносин. Особливості суб’єктів конституційно-правових відносин.
3. Правосуб’єктність Українського народу.
4. Громадяни України як суб’єкт конституційного права України.
5. Органи публічної влади як суб’єкти конституційного права України.

При розкритті першого питання необхідно дати визначення об’єктів конституційно-правових відносин, показати їх специфіку. Визначити коло об’єктів конституційно-правових відносин та коротко розкрити їх правову природу.
В другому питанні надати визначення поняття суб’єктів конституційно-правових відносин, перелічити їх та дати коротку загальну характеристику.
Розкриваючи третє питання, вказати на особливості суб’єктного складу конституційно-правових відносин. Зазначити який із суб’єктів конституційно-правових відносин не може бути суб’єктом інших правовідносин і обґрунтувати чому.
В четвертому питанню охарактеризувати інші елементи конституційно-правових відносин. Визначити поняття змісту конституційно-правових відносин. Встановити підстави виникнення, зміни та припинення конституційно-правових відносин, надати їх загальну характеристику, встановити особливості юридичних фактів в конституційно-правових відносинах.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Кравченко В.В. Конституційне право України.- К.: Атіка, 2001.- 320 c.
Погорілко В., Федоренко В. Суб`єкти конституційно-правових відносин: поняття, ознаки, види //Право України.- 2002.- № 10.-C. 3-9
Тодыка Ю.Н., Тодыка О.Ю. Конституционное право Украины.- Х.: Райдер, 2003.- 292 c.
Третяк О.П. Поняття та ознаки об`єктів конституційно-правових відносин //Вісник Запоріжського державного університету.- 2004.- № 1.-C. 78-84.
Шаповал В. Суб`єкти конституційного права України: постановка проблем теоретичного визначення //Право України.- 2000.- № 8.-C. 21-24
Шаповал В.В. До питання про класифікацію суб`єктів конституційного права України // Проблеми законності. Вип. 44.- Х.: Нац. юрид. акад. України,2000.- C.33-39
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Питання теорії конституційних правовідносин // Право України.- 2006.- № 1.- C.16-19
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Співвідношення дефініцій "об`єкт конституційно-правових відносин" та "об`єкт конституційного права" // Держава і право. Юридичні і політичні науки. Вип.28: Зб. наук. пр..- К.: Ін-т держави і права НАН України, 2005.- C.269-275
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Визначення поняття суб`єктів конституційних правовідносин // Юридична Україна.- 2008.- № 5.- C.28-31
Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л. Конституційне право України. Академічний курс. У 2 т. – Т. 1. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006. – 544 с.

Т е м а 4. Засади конституційного ладу України

П л а н

Поняття конституційного ладу і його засад.
Закріплення засад конституційного ладу в Конституції України.
Значення засад конституційного ладу для становлення України як демократичної, правової держави.
Політико-правові проблеми забезпечення стабільності конституційного ладу України та його засад.

Розкриваючи тему роботи, необхідно виходити з того, що конституційний лад і його засади – це різні правові інститути. Засади є більш вузьким поняттям, тому що включає в себе лише найбільш важливі конституційно-правові принципи, через закріплення яких законодавець хотів підкреслити ті суспільно вагомі ідеали, які є домінуючими для українського соціуму: свободу, рівноправність, верховенства права та інші. Саме покладений в основу Конституції ідеал визначає її філософію, направленість та забезпечення прав і свобод особи. Окрему увагу слід звернути на необхідності забезпечення стабільності та непорушності засад конституційного ладу, проаналізувати роль органів державної влади в цьому процесі.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Рішення Конституційного Суду України від 05.10.2005 р. № 6-рп/2005 (справа про здійснення влади народом). – Офіц. Вісн. України. – 2005. – № 41. – Ст. 2605.
Тодыка Ю.Н. Основы конституционного строя Украины. Х.: Факт, 1999.-320 с.
Румянцев О.Г. Основы конституционного строя: понятие, содержание, отражение в Конституции// Государство и право. – 1993. – № 10.
Веніславський Ф.В. Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України // Право України. –1998. – №1. – С.34-38.
Веніславський Ф.В. Взаємовідносини державно-владних інституцій в аспекті забезпечення стабільності конституційного ладу України // Проблеми законності. – 2008. – Вип. 93. – С. 38-44.
Прієшкіна О.В. Україна як демократична держава: конституційно-правова характеристика // Держава і право. Юрид і політ. науки. – 2005. – Вип. 30.
Погорілко В.Ф. Основи конституційного ладу України. -К.: Ін Юре, 1997.-40 с.
Орзіх М. Втілення конституційних засад в галузях функціонування публічної влади в Україні// Юрид. вестник. -1997. -№4. -С.59-63.

Тема 5. Конституційні засади власності та економічної діяльності в України

План
Конституція України про багатоманітність форм власності в Україні. Проблеми співвідношення різних форм власності.
Гарантування права приватної власності як гарантія розбудови конституційної держави в Україні.
Багатоманітність форм економічної діяльності в Україні. Межі втручання держави та правового регулювання економічних відносин в Україні.
Конституційні права громадян України у сфері власності та економічної діяльності.

В роботі необхідно проаналізувати конституційні положення щодо власності в Україні. Встановити які форми власності гарантуються в Україні на конституційному рівні, а які на законодавчому. Розкрити зміст економічної багатоманітності як засади конституційного ладу України та зміст форм власності з точки зору конституційного права.
Слід показати чому гарантування приватної власності та свободи договору є показником громадянського суспільства, є одним з основоположних принципів теорії обмеженого правління, яка лежить в основі конституційної держави.
Також у роботі слід зупинитися на аналізі конституційно-правового регулювання економічної діяльності в Україні. Слід встановити яку роль має виконувати держава в умовах ринкової економіки з точки зору конституційного права.
У четвертому питанні слід проаналізувати зіст та сосбливості реалізації економічних прав громадян України.
Нормативні акти та література:
Тодыка Ю.Н. Основы конституционного строя Украины. Х.: 1999.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356
Лібералізм: анталогія/ упоряд. О. Проценко. – К.: Смолоскип, 2005.
Хайек Ф. „Право, законодательство и свобода”. – М., 2006. – 644 с.
Бетелл Т. Собственность и процветание. – М., 2008. – 480 с.
Боуз Д. Либерторианство: История, принципы, политика/ Дэвид Боуз; пер. с анг. под ред. А.В. Куряева. – Челябинск: Социум, Cato Institute, 2009. - 392 c.
Речицкий В. Простые ценности конституционализма: свобода, рынок и социальная динамика. Режим доступу: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Речицкий В. Свобода и государство. – Х., 1998.
Конституционная экономика / Отв. Ред. Г. А. Гаджиев. – М., 2010 – 256 с.


Т е м а 6. Конституційно-правова відповідальність

П л а н

Поняття та характерні риси конституційно-правової відповідальності.
Місце конституційно-правової відповідальності в системі соціальної відповідальності.
Структура конституційно-правової відповідальності.
Форми конституційно-правової відповідальності.

В роботі необхідно дати визначення поняття «конституційно-правова відповідальність», дослідити її юридичну природу, роль і місце в системах соціальної та юридичної відповідальності, відмінність від інших видів юридичної відповідальності, розглянути її характерні риси та особливості.
Характеризуючи структуру конституційно-правової відповідальності, необхідно окреслити коло її суб’єктів, об’єктів, дати їх загальну характеристику, а також відзначити їх особливості.
Розглядаючи форми конституційно-правової відповідальності, необхідно проаналізувати галузеве законодавство України та виявити особливості її застосування в залежності від суб’єктного складу.
Завершуючи роботу, слід коротко узагальнити розглянуті питання, виявити проблемні моменти в поточному правовому регулюванні та реалізації конституційно-правової відповідальності на сучасному етапі державотворення.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) від 7 травня 2002 року N 8-рп/2002// Вісник Конституційного суду України - 2002 р., № 2, с. 29.
Тодыка Ю.Н. Конституция Украины – Основной закон государства и общества. – Х.: «Факт». – 2001 г.
Тодыка Ю.Н. Конституционное право Украины: отрасль права, наука, учебная дисциплина. – Х.: «Факт». – 2001 г.
Шон Д.Т. Конституционная ответственность – самостоятельный вид юридической ответственности.//Государство и право. – 1995. - №7. – с. 35-43.
Колосова Н.М. Конституционная ответственность.//Государство и право. – 1997. - №2.
Ткаченко Ю.В. Конституційно-правова відповідальність //Проблеми законності. – Харків, 1999. – Вип.39. – с.29-35.
Зимовець А.В. До питання про конституційно-правову відповідальність // Вісник Харківського університету внутрішніх справ, - 2004., Вип. 11-12.
Майданник О. Конституційно-правова відповідальність: ознаки, підстави, суб'єкти // Право України. – 2001. - №2.
Лучин В.О. Конституционные деликты.//Государство и право. – 2000. - №1.
Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л. Конституційне право України. Академічний курс. У 2 т. – Т. 1. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006. – 544 с.

Т е м а 7. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МОВНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

П л а н

1. Загальна характеристика мовної ситуації в Україні
2. Правовий статус державної мови в Україні
3. Конституційно-правові гарантії мовних прав національних меншин.
4. Шляхи вдосконалення мовного законодавства України.

Розкриваючи перше питання, необхідно дати загальну характеристику мовної ситуації в Україні на сучасному етапі, проаналізувати чинники (історичні, соціальні, політичні), що її визначають та впливають на державну мовну політику.
У другому питанні слід дати визначення державної мови, встановити основні її ознаки та сфери застосування. Дати відповідь на питання: чи відрізняється державна мова від офіційної мови. Проаналізувати положення Конституції та законів України щодо державної мови.
Далі слід охарактеризувати правовий режим мов національних меншин, конституційно-правові гарантії їх мовних прав в Україні.
Розглядаючи четверте питання, треба визначити проблеми правового регулювання мовних відносин в Україні, запропонувати шляхи їх вирішення.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Про мови в Українській РСР: Закон України 28 жовтня 1989 р. № 8312-11 // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1989. – № 45. – Ст. 631.
Європейська хартія регіональних мов або мов меншин // Офіційний вісник України. – 2006 – № 50. – Ст. 3381.
Про національні меншини: Закон України від 25 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 36. – Ст. 529
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень ст. 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України: Прийнято 14.12.1999 № 10-рп/99 // Вісник Конституційного Суду України 2000. – №1. – С. 5-
Колісник В. Правове регулювання мовних відносин в Україні та проблеми його подальшого удосконалення // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 4. – С.81-91
Козьмук Б. Мовне законодавство і мовна політика потребують вдосконалення // Право України. – 2002. – №10. – С. 70-72
Лопушинський І. Мова державна – мова офіційна: суть проблеми та шляхи її подолання // Вісник Національної академії державного управління. – 2005. – №1. – С. 459-465.
Мовна політика та мовна ситуація в Україні: Аналіз і рекомендації. – К.: Вид. дім. «Києво-Могилянська академія», 2008. – 363 с.
Речицкий В. Независимый комментарий к Решению Конституционного Суда Украины по делу об официальном толковании положений статьи 10 Конституции Украины касательно применения государственного языка органами государственной власти и местного самоуправления от 14 декабря 1999 г. // Российско-украинский бюллетень. – 2000. – № 6-7. – С. 139-142.
Ткаченко Є. В. Конституційно-правове регулювання мовних відносин. – Х., 2010. – 336 с.

Т е м а 8. Система конституційних прав і свобод людини і громадянина

П л а н

Поняття, зміст та загальна характеристика основних прав і свобод людини і громадянина.
Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Конституційно-правовий механізм забезпечення реалізації прав і свобод людини та громадянина.
Основні тенденції розвитку та конституційно-правового регулювання прав і свобод людини в Україні на сучасному етапі.

Необхідно визначити поняття конституційних прав і свобод людини та громадянина, вказати в чому відмінність між ними, з
·ясувати їх юридичну природу, розкрити зміст конституційних прав і свобод. Дати класифікацію основних прав і свобод за різними ознаками, які потрібно перелічити і стисло проаналізувати: за сферами суспільного життя; згідно з міжнародно-правовими документами та ін. Особливу увагу слід приділити механізму та гарантіям реалізації основних прав і свобод громадян. Висвітлити механізм реалізації основних прав і свобод та розглянути його дію. Детально зупинитися на конституційних гарантіях реалізації основних прав і свобод людини і громадянина, вказати види гарантій і коротко їх проаналізувати. Завершуючи висвітлення теми вказати основні тенденції сучасного розвитку прав людини в Україні та їх конституційно-правове регулювання.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Загальна декларація прав людини // Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи: Зб. міжнар.док. - К.: Наук.думка, 1992.-200с.
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права//Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи: 3б. міжнар. док. – К.: Наук думка. 1992. 200 с.
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права// Там же.
Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 04.11.1950 р. // Офіц. вісн. України. - 1998. - № 13. -С. 270-302.
Букач В. Зміст конституційних політичних прав і свобод громадян // Там же. – 2001. - № 9.
Волинка К. Забезпечення прав і свобод особи в Україні: теоретичні і практичні аспекти // Право України. - 2000. -№ 11.
Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в Україні: Навч. посіб. - К. Юрінком Інтер, 2004. – 336с.
Князєв В. Поняття та елементи конституційно-правового статусу людини і громадянина в Україні // Право України.- 1998. -№ 12.
Кушніренко О.Г., Слінько Т.М. Права і свободи людини і громадянина. -X.: Факт. - 2001.

Рабінович П.М. Межі здійснення прав людини (загальнотеоретичний аспект) // Вісн. Акад. правових наук України. -1996. -№ 6.
Рабіновіч П.М., Хавронюк М.І. Права людини і громадянина: Навчальний посібник. - К.: 2004. - 464с.
Тодыка Ю.Н., Тодыка О.Ю. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине. - К.: Концерн ”Видавничій Дім
·
·Ін Юре”. 2004. -368с.
Хальота А. Класифікація конституційних особистих прав і свобод людини та громадянина // Право України. - 2000. - № 8.

Т е м а 9. Політичні права і свободи громадян України та порядок їх використання

П л а н

1. Політичні права і свободи в системі конституційних прав громадянина.
2. Нормативне закріплення політичних прав і свобод людини і громадянина в Україні.
3. Зміст політичних прав і свобод громадян України, та їх стисла характеристика.
4. Механізм та гарантії реалізації політичних прав і свобод громадян України.

При викладені першого питання теми необхідно дати визначення поняття політичних прав і свобод, вказати, чому ними можуть користуватися в основному громадяни України і яке місце вони займають в системі інших основних прав і свобод громадян.
Друге питання передбачає посилання на відповідні нормативні акти, які закріплюють ці права і свободи.
Висвітлюючи третє питання, потрібно розкрити зміст політичних прав і свобод і це доцільно зробити враховуючи як теоретичні джерела, так і чинне законодавство.
Завершуючи висвітлення теми, особливу увагу необхідно звернути на поняття гарантій і механізму реалізації політичних прав і свобод, вказати види гарантій і стисло їх проаналізувати. Важливо також розглянути дію механізму реалізації політичних прав і свобод. Вказати на існуючі проблеми їх реалізації.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Букач В.В. Поняття конституційних політичних прав і свобод // Держава і право. Юридичні і політичні науки. Вип. 10: Зб. наук. пр.: Наук. вид. -К.: Ін-т держави і права НАН України, 2001. – С.187-192.
Конституція України: Науково-практичний коментар / В.Я.Тацій, Ю.П.Битяк, Ю.М.Грошевой та ін. – Харків: Видавництво “Право”; К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003.- 808с.
Кушніренко О.Г., Слінько Т.М. Права і свободи людини та громадянина. Навч. посіб. – Х.,: Факт, 2001. – 440с.
Лукаш С.Ю. Політичні партії в системі взаємовідносин держави і народу в Україні: конституційно-правовий аспект // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій.- Харків: Нац. юрид. акад. України. - Вип.50. – Х., 2001. – С.34-40.
Лук’янов Д.В. Політичні партії в системі взаємодії громадянського суспільства та держави ( роль та правове регулювання). Монографія.- Х.: Право, 2007. -320с.
Слінько Т.М., Кушніренко О.Г. Конституційно-правовий статус об’єднань громадян в Україні: Навчальний посібник. - Х. Арсис, 1998.- 176с.
Чуб О.О. Конституційне право громадян на участь в управлінні державними справами: Монографія. - Х.: Одіссей, 2005.- 232с.
Рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання)
Указ Президії ВР СРСР Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР від 28 липня 1988 р.

Т е м а 10. Поняття та принципи громадянства України

П л а н

1. Поняття громадянства та його основні риси.
2. Принципи громадянства та їх класифікація.
3. Загальна характеристика принципів громадянства.
4. Втілення принципів громадянства у поточному українському законодавстві та міжнародно-правових актах.
5. Сучасні тенденції розвитку інституту громадянства України.

Розкриваючи перше питання, необхідно розглянути та проаналізувати поняття громадянства, висвітлити різні підходи до його визначення та змісту, подати загальну характеристику інституту громадянства. Після цього слід розкрити поняття принципів громадянства та різні види їх класифікації, а також охарактеризувати головні з них. Важливо також показати, яким чином вимоги принципів громадянства знаходять своє втілення у Законі України “Про громадянство України” та міжнародно-правових актах.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Про громадянство України: Закон України від 18.01.2001 р.(із змін. та доповн.) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Громадянство України: конституційно-правові основи- К.: Б. в., 2005.- 16 c.
Тодика Ю.М. Гражданство Украины: конституционно-правовой аспект. – Харків, 2002. – 254 с.
Колесник В. П. Законодательство Украины о гражданстве и проблемы его реализации // Юридическая наука и проблемы формирования демократического правового государства Украина. - Харьков: УЮА, 1993. – С. 34-41.
Лотюк О. Принципи громадянства України // Право України. – 1998.– 7. – С. 9-11.
Майданник О. Про інститут громадянства України // Право України.-1999. - № 2.
Мелащенко В. Принципи громадянства України // Право України. –1992. - №7. – С. 12-14.
Чалий П. Ф. Громадянство України (аналіз сучасних проблем) // Правова держава: Ювіл. щоріч. наук. пр. Вип. 10.- К.: Вид. Дім "Ін Юре", 1999.- C.119-130.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Громадянство: набуття та припинення- К.: Видавець Фурса С.Я., 2006.- 68 c.
Кутафин О. Е. Избранные труды: в 7 томах. Том 3. Российское гражданство: монография. – М.: Проспект, 2011. – 592 с.

Т е м а 11. Порядок та умови набуття та припинення громадянства України

П л а н

Загальна характеристика інституту громадянства в Україні. Підстави набуття громадянства України.
Набуття громадянства України за народженням.
Умови прийняття до громадянства України.
Припинення громадянства України. Особливості виходу і втрати громадянства України.
Компетенція державних органів при вирішенні питань громадянства України.

У першому питанні необхідно дати загальну характеристику громадянства України як засади конституційного ладу України, інституту конституційного права України, суб’єктивного права особи, елементу конституційно-правового статусу людини і громадянина; визначити підстави набуття громадянства України.
У другому й третьому питанні слід розкрити найпоширеніші підстави набуття громадянства України: за народженням і внаслідок прийняття до громадянства України.
Викладаючи четверте питання слід зупинитися на основних підставах припинення громадянства України – внаслідок виходу і втрати громадянства.
На основі аналізу чинного законодавства у п’ятому питанні слід розкрити систему та компетенцію державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства України.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Про громадянство України: Закон України від 18.01.2001 р. (із змінами й доповненнями) // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65.
Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України 27 березня 2001 р. (у редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 р.) // Офіц. вісник України. – 2006. – № 26. – Ст. 1875.
Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства, затверджене Указом Президента України від 27 березня 2001 р. (у редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 р.) // Там само.
Тодыка Ю. Н. Гражданство Украины: конституционно-правовой аспект. – Х., 2002.
Рубач Л., Мілорава М., Коцюба В. Громадянство: набуття та припинення. – К., 2006.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Громадянство України: конституційно-правові основи- К.: Б. в., 2005.- 16 c.

Т е м а 12. Конституційно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні

П л а н
Поняття «іноземця» та «особи без громадянства», конституційно-правове регулювання їх статусу.
Принципи правового статусу іноземців та осіб без громадянства.
Основні права, свободи та обов’язки іноземців та осіб без громадянства в Україні.
Гарантії прав і свобод іноземців та осіб без громадянства в Україні.
Відповідальність іноземців та осіб без громадянства. Правові підстави їх видворення з України.

Дати поняття «іноземця» та «особи без громадянства», розглянути особливості їх правового статусу в Україні. Розкрити принципи їх правового статусу. Проаналізувати основні права і свободи іноземців та осіб без громадянства, у тому числі їх конституційні права на працю, відпочинок, соціальний захист, житло, освіту, користування досягненнями культури, на участь в об’єднаннях громадян, на пересування по території України і вибір місця проживання, на свободу совісті, а також обов’язки додержання Конституції і Законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки, сплачувати податки і збори та ін. Варто розглянути обмеження в правовому статусі іноземців та осіб без громадянства, слід аргументувати доцільність таких обмежень. Особливу увагу звернути на забезпечення гарантій основних прав і свобод іноземців та осіб без громадянства в Україні. Пояснити підстави і види відповідальності іноземців та осіб без громадянства за порушення ними українського законодавства, а також правові підстави їх видворення за межі України.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 04.02.1994 р. (зі змін., та доп.) // Відом. Верхов. Ради України. - 1994. -№ 23. - Ст. 161.
Про імміграцію: Закон України від 07.06.2001 р. // Там же.-2001. -№41.- Ст. 197.
Заржицький О. Бандуристий Р. Працевлаштування іноземців та осіб без громадянства в Україні // Право України. – 2007.- № 2.
Зарубей В. Правове регулювання перебування іноземців та біженців в Україні // Право України. - 1999. № 8.
Кушніренко О.Г.. Слінько Т. М. Права і свободи людини і громадянина. - X., 2001.
Мінкіна Т. Видворення іноземних громадян як міра відповідальності за порушення порядку перебування в Україні // Право України. -2001.-№9.
Московченко М. Працевлаштування іноземців в Україні //Юрид. Україна. -2003.-№7
Соколецька К.М. Правосуб
·ктність іноземних громадян в Україні // Вісн. Нац. ун-ту внутріш. справ України. - X., 2002 - Вип. 18.
Тодыка Ю.Н. Конституционно-правовой статус иностранцев и беженцев в Украине - X., 1999.
Чехович С. Інститут права притулку як конституційно-правова гарантія захисту прав людини // Право України. 2000. -№ 4.

Т е м а 13. Конституційне-правове регулювання права на інформацію в Україні

П л а н

Правове регулювання права на інформацію в Україні.
Конституційно-правові гарантії права на інформацію.
Підстави обмеження конституційного права на інформацію.
Проблеми реалізації права на інформацію в Україні.

При висвітлені першого питання необхідно проаналізувати законодавство в сфері доступу до інформації, насамперед процедуру та форми реалізації права на інформацію, що передбачені Конституцією України, Законом України «Про інформацію», Конвенцією про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості органів державної влади», Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади» та іншими нормативно-правовими актами. Розглянути питання щодо відповідності ст. 34 Конституції України положенням ст. 19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.
У другому питанні слід дати визначення та розкрити гарантії забезпечення права на інформацію.
У третьому питанні слід встановити межі, умови та підстави за яких можливо обмеження права на інформацію. Розкрити питання, які обмеження передбачені Конституцією України, Законом України «Про інформацію», Законом України «Про державну таємницю», з’ясувати чи можливо обмежити право на інформації на підставі підзаконних нормативно-правових актів.
Наприкінці роботи (четверте питання) слід зупинитися на основних проблемах реалізації та захисту права на інформацію в Україні, факторах, що негативно впливають на забезпечення права на інформацію.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Про інформацію: Закон України від 02.10.1992  р. № 2657-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
Про державну таємницю: Закон України вiд 21.01.1994 р.  № 3855-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93.
Про порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади: Постанова Каб. Міністрів України від 04.01.2002  р. № 3 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 2. – Ст. 57.
Інформаційне законодавство: Зб. законодав. актів: У 6 т. / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка, І.С. Чижа. – К.: Юрид. думка, 2005. – Т. 1. Інформаційне законодавство України. – 416 с.
Кушакова Н.В.щ Конституційне право на інформацію: правомірні та неправомірні обмеження // Вісн. Конституц. Суду України. – 2002. – № 3. – С. 66 – 70.
Право на доступ до інформації: теорія та практика / Авт. О. Нестеренко, О. Северин; Харківська правозахисна група. – Х.: Права людини, 2008. – 348 с.
Нестеренко О.В. Підстави обмеження права на доступ до інформації // Проблеми законності: Республік. міжвід. наук. зб. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. Вип. 86 – С. 49–55.
Речицкий В.В. Символическая реальность и право. – Львов: ВНТЛ-Класика, 2007. – 732 с.
Слінько Т.М. Конституційно-правові аспекти забезпечення права на інформацію в Україні // Проблеми законності: Республік. міжвід. наук. зб.– Х.: Нац. юрид. акад. України, 1999. – Вип. 40 – С. 32–38.

Т е м а 14: Право на доступ до інформації в Україні

План
Право на доступ до інформації: сутність, зміст
Співвідношення понять «право на доступ до інформації» та «свобода інформації»
Обмеження реалізації права на доступ до інформації
Проблеми реалізації права на доступ до інформації в Україні
У роботі необхідно проаналізувати сутність, зміст поняття “право на доступ до інформації”, його роль для гарантування інших прав та свобод, окреслити його відмінності від свободи масової інформації (свободи інформації). Проаналізувати проблеми обмеження реалізації права на доступ до інформації. Надати рекомендації щодо розмежування “обмеження реалізації права на доступ до інформації” від “порушення реалізації права на доступ до інформації”. Описати міжнародні правові стандарти в цій сфері.
Розкрити “трискладовий тест” навести приклади його застосування. Визначити основні проблеми забезпечення права на доступ до інформації в Україні, запропонувати рекомендації, що повинні подалати надмірну інформаційну закритість української влади.

Література
Майкл Д. Открытое правление: опыт скандинавских государств и некоторых других стран // Рос. бюл. по правам человека. – 1994. – Вып. 2. – С. 78–89).
Кушакова-Костицька Н.В. Визначення змісту та складу інформаційних прав людини в Україні: проблемні питання // Наше право. – 2004. – № 2. – С. 30 – 37.
Нестеренко О.В. Конституційне право на доступ до інформації: сутність, зміст та обсяг // Юридична Україна. – № 3. – 2008. – С. 26 – 32
Шевердяев С.Н. Право на информацию: к вопросу о конституционно-правовой сущности // Право и политика. – 2001. – № 10. – С. 91 – 100
Смолла Р. Право граждан на получение информации: «прозрачность» деятельности государственных органов [Електронний ресурс] // Материалы о „Демократии”. – Режим доступу: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]m
Слинько Т. Н. Правовое обеспечение экологической гласности: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06 / Слинько Татьяна Николаевна. – Х.: 1993. – 187 с.
Слінько Т. М. Конституційно-правові аспекти забезпечення права на інформацію в Україні // Проблеми законності: Республік. міжвід. наук. зб.– Х.: Нац. юрид. акад. України, 1999. – Вип. 40 – С. 32–38.
Кушакова Н.В. Конституційне право на інформацію: правомірні та неправомірні обмеження// Вісник Конституційного Суду України – 2002. – № 3. – С. 66– 70
Право на доступ до інформації: теорія та практика / Авт. О. Нестеренко, О. Северин; Харківська правозахисна група. – Х.: Права людини, 2008
Методичні рекомендаціі
· щодо практичного впровадження Закону Украі
·ни «Про доступ до публічноі
· інформаціі
·» / [М. В. Лациба, О. С. Хмара, В. В. Ан- друсів [та ін.]; Укр. незалеж. центр політ. дослідж. – К. : [Агентство «Украі
·на»], 2011. – 144 с. - Авт. зазн. на звороті тит. Арк// [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Нестеренко О.В. Деякі проблеми застосування Закону України «Про доступ до публічної інформації» // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Основні висновки з практики застосування Закону України «Про доступ до публічної інформації» //[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]/?p=6365

Міжнародні документи:

Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів від 27.11.2008
Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля: Ратифіковано Законом № 832-XIV від 06.07.99 р
Про доступ до офіційних документів: Рек. Rec (2002) 2 Ком. міністрів Ради Європи від 21.02.2002 р
Про доступ до інформації, що перебуває в розпорядженні державних органів: Рек. № R (81) 19 Ком. міністрів державам-членам Ради Європи // Доступ до інформації та електронне урядування / Авт.-упоряд. М. С. Демкова, М. В. Фігель. – К.: Факт, 2004. – С. 189–190.

Рішення Європейського суду з прав людини:
1. Решение по делу «Сдружени Йигоческе Маткы против Чешской республики»// [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
2. Рішення Європейського Суду «Tarsasag A Szabadsagjogokert» проти Угорщини»// http://library.khpg.org
3. Lingens v. Austria (скарга № 9815/82) Постанова Суду Страсбург, 08.07.1986// Судебная практика Европейского Суда по правам человека по статье 10 Европейской Конвенции: Т. 2/ Под редакцией Г. Ю. Араповой - СПб.: 2004.
4. Рішення Європейського Суду „МАКГИНЛИ (McGINLEY) И ИГАН (EGAN) ПРОТИВ СОЕДИНЕННОГО КОРОЛЕВСТВА“
5. Рішення Європейського Суду Дело Гуэрра и другие против Италии
Нормативно-правові акти:
Закон України „Про інформацію” (нова редакція)
Закон України «Про доступ до публічної інформації»
Закон України «Про державну таємницю»
Про доступ до судових рішень: Закон України вiд 22.12.2005  р. № 3262-IV// Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – № 15. – Ст. 128.

Т е м а 15. Політичні партії як суб’єкти конституційного права України


П л а н

Поняття політичної партії. Місце і роль політичних партій в політичній системі України та їх закріплення в Конституції та законах України.
Створення політичних партій, їх реєстрація. Регулювання партійного членства.
Порядок формування та припинення діяльності депутатських фракцій та їх коаліції у Верховній Раді України. Участь коаліції депутатських фракцій у формуванні Кабінету Міністрів України. Погоджувальна рада депутатських фракцій у Верховній Раді України.
Гарантії діяльності і права політичних партій. Свобода опозиційної діяльності.
Кошти та інше майно політичних партій, їх фінансування.
Державний контроль за діяльністю політичних партій.

З’ясувати політико-правову природу політичних партій, їх місце і роль в політичній системі України, особливо у взаємовідносинах громадянського суспільства і держави, звернувши увагу на їх закріплення в Конституції і відповідних законах. Висвітлити порядок створення політичних партій та їх реєстрації, регулювання партійного членства, детально розібратися у третьому питанні. Це допоможе зрозуміти органічно єдиний парламентсько-правовий та парламентсько-партійний механізм перетворення представницької функції Верховної Ради України у її законодавчу та інші функції. Показати, чому для ефективного функціонування політичної та партійної систем в Україні актуальними є гарантії діяльності політичних партій, їх права, свобода опозиційної діяльності. З’ясувати джерела фінансування політичних партій та форми державного контролю за їх діяльністю.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Про політичні партії в Україні: Закон України від 05.04.01 // Відом. Верхов. Ради України.- 2001.- №23. – Ст. 118.
Про вибори народних депутатів України: Закон України від 25.03.2004 // Там само. – 2004.- №27-28. – Ст. 366.
Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 06.04.2004 // Там само. – 2004.- №30-31.- Ст.382.
Про деякі питання нормативно-правового забезпечення порядку роботи Верховної Ради України: Постанова Верховної Ради України від 8 квітня 2008 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2008. – № 19-20, 21-22. – Ст.211.
Колісник В.П., Веніславський Ф.В., Кичун В.І. Конституційно-правові аспекти формування коаліції депутатських фракцій в українському парламенті // Права людини. – 2006.- №19.- С.6-7.
Лукаш С.Ю. Політичні партії в системі взаємовідносин держави і народу: конституційно-правовий аспект// Там само. – Вип. 50.- С. 34-40.
Лук’янов Д.В. Політичні партії в системі взаємодії громадянського суспільства та держави (роль та правове регулювання). Монографія. – Харків: Право, 2007.- 320 с.
Кафарський В. І. Політичні партії України: конституційно-правове регулювання організації та діяльності: Монографія. – К. : Логос, 2008. – 560 с.

Т е м а 16. Релігійні організації в Україні: поняття, види,
конституційно-правовий статус

П л а н

1. Право людини на свободу світогляду і віросповідання.
2. Види релігійних організацій та основи їх правового статусу.
3. Порядок створення релігійних організацій та припинення їх діяльності.
4. Принципи взаємовідносин держави і релігійних організацій.

Розкриваючи перше питання необхідно дати поняття «свобода совісті», «свобода віросповідання», проаналізувати в чому різниця. Дайте стислу характеристику міжнародно-правових актів та поточного законодавства, які регулюють право на свободу совісті та віросповідання.
Розглядаючи друге питання треба визначити поняття та дати перелік та стислу характеристику видів релігійної організації, з якою метою вони створюються, яку ієрархічну структуру вони мають.
Трете питання курсової роботи слід розкрити на підставі аналізу Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Хто здійснює реєстрацію Статутів (положень) релігійних організацій, які вони повинні містити відомості про релігійну організацію, в якому випадку релігійна організація припиняє свою діяльність.
У четвертому питанні потрібно розкрити на яких принципах базуються взаємовідносини державних релігійних організацій, дати характеристику цих принципів.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року // Відомості Верховної ради Української РСР. – 1991. - №25. – ст. 283.
Сергієнко Г.Л. Конституційно-правове регулювання відносин Української держави і релігійних організацій та гарантування свободи віросповідання: до питання їх взаємозв’язку // Право України. – 2004. - №12. –с.12-16.
Сергієнко Г.Л. Питання правового статусу релігійних організацій в Україні // Юридична Україна – 2004.- №9 – с.10-14.
Шевченко О.М. Сучасний стан та шляхи вдосконалення правового забезпечення державно- церковних відносин в Україні // Вісник Запорізького державного університету. – 2004. - №1. –с. 33-36.
Віллем Жан –Поль Європа та релігії. Ставки 21-го століття / Пер. З фр. – К.: Дух і Літера. 2006. – 331 с.
Шевчук С. Судовий захист прав людини: Практика Європейського Суду з прав людини у контексті західної правової традиції. – К.: Реферат, 2006. – 848 с.
Вовк Д. Право і релігія: спільні риси та відмінності // Вісник АПНУ. 2007. № 1. С.65-74.

Т е м а 17. Конституційно-правова регламентація виборчого процесу в Україні

П л а н

1. Виборчий процес: поняття та етапи.
2. Конституційно-правові засади участі громадян України у виборах.
3. Порядок висування та реєстрації кандидатів у депутати.
4. Передвиборна агітація: поняття, форми і порядок проведення.
5. Порядок голосування, підрахунку голосів виборців та встановлення результатів виборів.

Розглядаючи перше питання, необхідно дати поняття ««виборчого процесу», встановити хто є суб’єктами виборчого процесу та стисло проаналізувати його стадії.
Розкриваючи друге питання, потрібно показати зміст принципів виборчого права, що закріплені в Конституції України та виборчому законодавстві.
У третьому питанні слід визначити вимоги, які ставить законодавство до кандидатів у депутати, кандидатів на пост Президента України, розкрити порядок, способи їх висування та реєстрації.
При висвітленні четвертого питання необхідно дати поняття «передвиборна агітація», визначити основні форми її здійснення, розкрити вимоги, які містить виборче законодавство, щодо проведення агітації.
У п’ятому питанні потрібно показати порядок голосування, підрахунку голосів виборців та підбиття підсумків голосування, розкрити процедуру встановлення результатів виборів та їх офіційного оприлюднення. Крім того, у курсовій роботі необхідно приділити увагу проблемі удосконалення виборчого процесу в Україні.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Про вибори народних депутатів України: Закон України від 7 липня 2005р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – № 38-39. – Ст. 449.
Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 6 квітня 2004 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 30-31. – Ст. 382.
Про вибори Президента України: Закон України від 18 березня 2004р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 20-21. – Ст. 291.
Про Центральну виборчу комісію: Закон України від 30 червня 2004р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 36. – Ст. 448.
Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики /Зб. матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (доповіді, виступи, рекомендації), К, 2004.
Тодика Ю.М. Питання розвитку виборчих правовідносин, їх конституційно-правовий аспект // Вибори Президента України – 99, проблеми теорії і практики, - К., 2000.
Ставнійчук М.І. Законодавство про вибори народних депутатів України: актуальні проблеми теорії і практики. – К., 2001. – 156 с.
Законодавство про вибори народних депутатів України: Науково-практичний посібник / Панов М.І., Серьогіна С. Г. та ін. – Х.: «Одіссей», 2006. – 354 с.
Вибори Президента України – 2004: проблеми теорії і практики; Зб. матеріалів міжнар. наук-практ. конф., Київ, 9-11 червня 2005 р. – К.: Атіка, 2005. – 640 с.
Вибори – 2006: Досвід. Проблеми. Перспективи: Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., Київ 2006 р. – К.: Атіка, 2007.
Статті з журналу «Вибори та демократія» (у бібліотеці є).
Речицький В. Десять тез про українську виборчу систему // http://helsinki.org.ua/index.php?id=1179494295
Коліушко І. Шляхи оптимізації виборчої системи для парламентських та місцевих виборів в Україні // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Ковриженко Д. Європейські стандарти демократичних і прозорих виборів: шляхи, механізми та етапи імплементації в Україні // «Часопис Парламент». – 2007. – № 2. – с. 4–27.

Т е м а 18. Референдарний процес в Україні

П л а н

Референдум в системі безпосередньої демократії та його значення.
Види референдумів в Україні та їх загальна характеристика.
Правове регулювання порядку призначення, підготовки та проведення референдумів.
Юридичні наслідки проведення референдумів в Україні.

Розкриваючи тему роботи, слід проаналізувати роль та значення референдумів в системі інших форм безпосередньої демократії в Україні, дослідити доцільність вирішення на референдумах найбільш важливих питань загальнодержавного та місцевого значення. На основі критичного аналізу чинного законодавства України необхідно розкрити процедуру призначення, підготовки та проведення референдумів, визначити юридичну силу рішень, прийнятих на різних референдумах.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Про всеукраїнський та місцеві референдуми: Закон України від 03.07.1991 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. - № 33. – Ст.443. Зміни та доп. див.: Там же. – 1992. - № 35. – Ст.515; 2001. - № 49. – Ст.256.
Про Концепцію підвищення правової культури учасників виборчого процесу та референдумів в Україні: Указ Президента України від 8 грудня 2000 р. //Офіційний вісник України . – 2000.- № 50.- Ст. 2151.
Рішення Конституційного Суду України від 05.10.2005 р. № 6-рп/2005 (справа про здійснення влади народом). – Офіц. Вісн. України. – 2005. – № 41. – Ст. 2605.
Погорілко В.Ф., Федоренко В. Л. Референдне право України. – К.: Ліра-К, 2006. – 366 c.
Книгін К. Правове визначення референдуму як форми народовладдя (проблеми теорії і практики) // Право України. – 2001. – №11.
Референдуми в Європейському Союзі – К.: ФАДА,ЛТД, 2007. – 186 c.
Барабаш Ю. Питання Конституції при ініціюванні та проведенні референдумів // Вибори та демократія. – 2009. - №3. – С. 10-16.

Т е м а 19. Функції Верховної Ради України

П л а н

Поняття та система функцій Верховної Ради України.
Представницька функція в системі функцій парламенту.
Загальна характеристика законодавчої функції Верховної Ради України.
Установча функція як напрямок діяльності парламенту України.
Функція парламентського контролю: сутність, форми здійснення.


При розкритті цієї теми слід зважати на різноманіття поглядів, які існують стосовно напрямків діяльності парламенту, тому при аналізі першого питання необхідно звернути увагу на існуючу в науковій літературі класифікацію функцій Верховної Ради України. Друге питання стосується сутності парламенту як представницької установи, тому треба показати на прикладах, в яких випадках Верховна Рада виступала саме, як представник Українського народу. При розкритті третього питання слід висвітлити зміст законодавчого процесу в Україні та особливості такої форми нормативно-правових актів як закони (порядок їх прийняття, предмет виключно законодавчого регулювання тощо). Четверте питання стосується ролі парламенту у формуванні органів влади та посадових осіб. При аналізі п'ятого питання слід пам'ятати, що функція парламентського контролю має свої особливості, насамперед, в частині інституціонального механізму її здійснення.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Про комітети Верховної Ради України: Закон України від 04 квіт.1995 р. //Відом. Верхов. Ради України. – 1995. –№ 19. –Ст.134.
Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України // Там же. – 1998. –№ 20. – Ст.99.
Про Рахункову палату: Закон України // Там же. –1996. – № 43. – Ст.212. зі змінами. – Там же. – 1998. –№ 24. – Ст.137.
Закон України «Про регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 року N 1861-VI
Барабаш Ю.Г. Парламентський контроль в Україні (конституційно-правовий аспект).–Х., 2004.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Функції Верховної Ради України: критерії класифікації та види // Бюлетень Міністерства юстиції України.- 2003.- № 11.- C.5-14
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Парламентська процедура: порівняльно-правовий аналіз - Х., 2002.
Парламентське право України / За ред. О.Н. Ярмиша. – Х., 2007.
Рішення Конституційного Суду від 07.07. 1998 (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів)
Рішення Конституційного Суду від 17.10.2002 (щодо повноважності Верховної Ради)
Рішення Конституційного Суду від 19 травня 2004 (справа про умови дострокового припинення повноважень Верховної Ради )

Т е м а 20. Роль Президента України в механізмі державної влади

П л а н

Загальна характеристика інституту президентства
Напрямки та форми взаємодії Президента України і Верховної Ради України
Президент України і органи виконавчої влади: загальна характеристика взаємозв'язків
Сутність взаємовідносин Президента України із органами судової влади


При розкритті цієї теми слід враховувати специфіку інституту президентства у країнах із змішаною формою правління. Висвітлюючи перше питання слід дати загальну характеристику Президента як глави держави. Друге питання стосується ролі Президента в законодавчому процесі та в організації діяльності парламенту (проведення виборів, скликання, розпуск). При розкритті третього питання необхідно зупинитись на кадрових повноваженнях Президента України в сфері діяльності виконавчої влади, його можливостях по прийняттю важливих управлінських рішень. Останнє питання стосується повноважень Президента в сфері функціонування судової гілки влади.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Про Президента Української РСР: Закон України від 05 липня 1991 р. // Там же. – Ст. 446.
Про вибори Президента України: Закон України від 05 березня 1999 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 14. – Ст. 81.
Про Раду національної безпеки і оборони України: Закон України // Там же. – 1998. –№ 35. – Ст. 237.
Кривенко Л. Президент України: еволюція конституційно-правового статусу // Віче. – 1998. –№ 16.
Серьогіна С.Г. Теоретично-правові та організаційні засади функціонування інституту президентства в Україні. – Х.: Ксілон, 2001.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Президентська гілка влади в системі розподілу влад (у контексті сучасного реформування) // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС. 2004 р. Спец. вип.: У 5 ч. Ч. 1.- C.8-15.
Тодыка Ю.Н., Яворский В.Д. Президент Украины: конституционо-правовой статус. – Х.: Факт, 1999.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Президент України в механізмі забезпечення національної безпеки // Державне будівництво та місцеве самоврядування. Вип. 5.- Х., 2003.- C.175-182.


Т е м а 21. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України

П л а н

1. Кабінет Міністрів України – вищий орган у системі органів виконавчої влади України
2. Завдання Кабінету Міністрів України та принципи його діяльності
3. Склад і порядок формування та Кабінету Міністрів України
4. Припинення діяльності Кабінету Міністрів України
5. Компетенція Кабінету Міністрів України

Розкриваючи перше питання, необхідно проаналізувати місце Кабінету Міністрів у державному механізмі України, надати характеристику взаємовідносин уряду з Верховною Радою та Президентом України; розглянути місце Кабінету Міністрів у системі виконавчої влади України.
Друге питання передбачає розкриття основних завдань Кабінету Міністрів України та висвітлення принципів його діяльності.
При розгляді третього питання необхідно проаналізувати склад уряду України та розкрити правовий статус його членів; дослідити порядок призначення на посаду Прем’єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів; вказати вимоги, що ставляться до членів Кабінету Міністрів України.
У четвертому питанні необхідно розглянути складання повноважень уряду у зв’язку з обранням нового Президента України; проаналізувати підстави дострокового припинення повноважень Кабінету Міністрів України.
При висвітленні п’ятого питання необхідно визначити поняття компетенції Кабінету Міністрів України; проаналізувати основні повноваження уряду.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 7.10.2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 9. – Ст. 58.
Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17.03.2011
Авер’янов В.Б. Закон про Кабінет Міністрів України у світлі Конституції України // Часопис Київського університету права. – 2007. – №2. – С. 3-8.
Берназюк Я.О. Конституційно-правовий статус Прем’єр-міністра України: проблеми теорії та практики // Держава і право. Юридичні і політичні науки. Вип. 36. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2007. – С. 199-205.
Дахова І.І. Конституційно-правовий статус уряду в зарубіжних країнах: Монографія. – Харків: «Фінн», 2008. – 200 с.
Дахова І.І. Поняття компетенції Кабінету Міністрів України // Право і безпека. – 2003. – Т. 2. – №1. – С. 16-19.
Дахова І.І. Порядок формування уряду в зарубіжних країнах // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: НЮАУ, 2007. – Вип. 92. – С. 34-42.
Дахова І.І. Принципи діяльності уряду в зарубіжних країнах // Вісник Академії Правових наук України. – 2006. – №3 (46). – С. 249-256.
Жук Н. Парламент, Президент, уряд: через взаємостримування до рівноваги: Монографія. – Х.: Харків юридичний, 2007. – 320 с.


Т е м а 22. Конституційний Суд України як орган конституційного контролю

П л а н

Поняття конституційного контролю.
Органи конституційного контролю (порівняльний аспект).
Конституційний Суд України як орган конституційного контролю.
Акти Конституційного Суду України.
Розгляд справ Конституційним Судом України в порядку здійснення конституційного контролю.

Виклад матеріалу необхідно почати з визначення поняття конституційного контролю. Наступним кроком має бути стислий порівняльний аналіз діяльності органів конституційного контролю в інших країнах. Після цього доцільно викласти і пояснити особливості здійснення конституційного контролю Конституційним Судом України.
На завершальному етапі роботи необхідно подати огляд актів Конституційного Суду України, проаналізувати особливості процесуальних форм роботи Конституційного Суду України при здійсненні ним конституційного контролю.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Закон України «Про Конституційний Суд України» від 19 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України, 1996, № 49, ст. 272.
Рішення Конституційного суду України від 14 грудня 2000 р. - № 15 – рп/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України // Офіційний вісник України, 2000, № 51.
Савенко М. Функція правової охорони Конституції України // Право України, № 9, 2001 р.
Скомороха В. Конституційний Суд України: досвід і проблеми // Право України, № 9, 2001 р.
Тодыка Ю.Н. Конституционное право Украины: отрасль права, наука, учебная дисциплина. – Харьков: Фолио, 1998. – С. 107-109.
Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Общая часть. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – С. 71-85.
Селіванов А. О. Верховенство права в Конситуційному правосудді: Аналіз конституц. Юрисдикції. – К.; Х. : Акад. прав. наук. України, 2006. – 400 с.
Скомороха В. С. Конституційна юрисдикція: проблеми теорії, методології і практики. – К.: «МП Леся», 2007. – 716 с.
Рішення КСУ від 9 червня 1998 року у справі щодо внесення змін до Конституції України
Рішення КСУ від 26 червня 2008 року у справі про повноваження КСУ

Т е м а 23. Автономна Республіка Крим як напівполітична автономія в складі України

П л а н
1. Поняття та види автономій. Особливості правового статусу автономних утворень у складі унітарної держави.
2. Повноваження і предмет відання Автономної Республіки Крим.
3.Компетенція органів влади Автономної Республіки Крим.
4. Конституційно-правовий статус Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.

В роботі необхідно визначити поняття автономії, назвати види автономій та коротко розкрити зміст кожного із видів автономії. Розкрити особливості правового статусу автономних утворень у складі унітарних держав (взявши за основу, наприклад, Україну, Італію, Іспанію та інші). Визначити поняття конституційно-правового статусу Автономної Республіки Крим, коротко розкрити кожний із його елементів, зосередивши основну увагу на повноваженнях, предметі відання та гарантіях Автономної Республіки Крим. Визначити компетенцію органів влади Автономної Республіки Крим, показавши їх особливий правовий статус, розкрити статус Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а
Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим: Закон України від 10.02.1998 р.// Відомості Верхов. Ради України. – 1998. - № 29.-Ст.191.
Про представництво Президента України в Автономній Республіці Крим: Закон України від 02.02.2000 р.// Відомості Верхов. Ради України. – 2000. - № 21.-Ст.159.
Конституція Автономної Республіки Крим: Затверджена Законом України від 23.01.1998 р.// Відомості Верхов. Ради України. – 1999. - № 5-6.-Ст.43.
Рішення Конституційного Суду України від 13.07.2001 р. №11 – рп / 2001 (справа про адміністративно-територіальний устрій) // Офіц. Вісн. України. – 2001. - №29. – Ст. 1327.
Волятицька Н.Л. Конституція Автономної Республіки Крим як одна з офіційних форм зовнішнього прояву та закріплення норм інституту конституційних засад екологічного права //Право і безпека.- 2005.- 4/4 (№ 4).-C. 139-143.
Кичун В.І. Специфіка правового статусу автономії в унітарній державі // Проблеми законності: Республік. міжвід. наук. зб.– Х.: Нац. юрид. акад. України, 1998. – Вип. 34 – С. 59-63.
Кичун В.І. Конституційно-правові основи взаємовідносин органів державної влади України з органами влади Автономної Республіки Крим в фінансово-економічній сфері //Вісн. Акад. прав. Наук України. – 2001. - №3.
Копиленко О. До проблеми правового статусу Автономної Республіки Крим // Вісн. Акад. правових наук України. – 1998. - №1/12.
Копиленко О. „Лукава” нормотворчість (до проблеми реалізації Конституції Автономної Республіки Крим) //Вісн. Акад. правових наук України. – 2000. - №4.

Т е м а 24. Система органів та посадових осіб місцевого самоврядування в Україні

П л а н

Поняття та правова природа місцевого самоврядування.
Система місцевого самоврядування та його принципи.
Особливості статусу органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Гарантії місцевого самоврядування.

В першому питанні необхідно дати визначення місцевого самоврядування, проаналізувати різні підходи щодо розуміння юридичної природи місцевого самоврядування.
В другому питанні потрібно дати поняття системи місцевого самоврядування, коротко проаналізувати її складові, а також вказати принципи, на яких організується та функціонує місцеве самоврядування в Україні.
Третє питання стосується характеристики особливостей правового статусу основних органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
В четвертому питанні необхідно розкрити гарантії діяльності місцевого самоврядування, зокрема фінансово-економічні, організаційні, правозахисні.

Н о р м а т и в н і а к т и т а лб і т е р а т у р а

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.97. // ВВР України. – 1997. - №24. – Ст.170.
Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України від 07.06.01.// Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №33. – Ст. 175.
Головченко В. Корпань О. Конституційні принципи місцевого самоврядування // Право України. – 1997. - №2.
Шаповал В. Сутнісні характеристики місцевого самоврядування // Право України. – 2002. - №3.
Місцеве самоврядування в Україні в умовах становлення правової держави: Монографія / За ред. Ю.М. Тодики і В.А.Шумілкіна. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2004.
Чапала Г.В. Місцеве самоврядування в системі публічної влади: теоретико-правовий аналіз: Монографія. – Харків: Право, 2006.
Муніципальне право України / За ред. В.Ф.Погорілка, О.Ф.Фрицького. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
Батанов О. В. Муніципальна влада в Україні. – К., 2010. – 682 с.
 Всі нормативно-правові акти України можна знайти на сайті : http://portal.rada.gov.ua/
 Всі нормативно-правові акти можна знайти на сайті : http://portal.rada.gov.ua/









13PAGE 15


13PAGE 14415




Заголовок 1 Заголовок 515

Приложенные файлы

  • doc 25367797
    Размер файла: 272 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий