МВ до виконання курсового з ЕЕ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

ІНСТИТУТ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І
ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

КАФЕДРА ПРИКЛАДНОЇ ЕКОЛОГІЇ І ХІМІЇ





МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсового проекту
з курсу „Екологічна експертиза”


напрямку підготовки: 6.040106 «Екологія, охорона
навколишнього середовища та збалансоване природокористування»









Макіївка 2014
УДК 628.1.

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу «Екологічна експертиза» для студентів напрямку підготовки 6.040106 “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”. / Укл. В.В. Хазіпова, 2014. – 26 с.















Друкується за рішенням Вченої ради ІМГОНС ДонНАБА
Протокол №____ від____2014р.





©ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ (ДонНБА), 2014р.
ЗМІСТ






ВСТУП


Збільшення масштабів та інтенсивності господарської діяльності в сучасних умовах пов’язано з некерованим використанням природних ресурсів, порушенням екологічної рівноваги у природі, виникненням кризових ситуацій в окремих містах та регіонах.
Необхідність розв’язання зазначених проблем потребує прийняття невідкладних заходів економічного, технічного, політичного, соціального та організаційного характеру, серед яких першочергове значення в екологічній політиці держави має екологічна правова система, на базі якої здійснюється управління та контроль в екологічній сфері. До ряду підходів та засобів управління охороною НПС належать такі функції як стандартизація та нормування, екологічний моніторинг, екологічна експертиза, видача ліцензій і лімітів та ін., які викладаються у професійно-орієнтованих дисциплінах: “Техноекологія та техногенна безпека”, “Екологічний моніторинг”, “Екологічна експертиза”, “Економіка природокористування”.

Загальні положення

Екологічна експертиза - установлення відповідності намічуваної господарської й іншої діяльності
- екологічним вимогам,
- визначення допустимості реалізації об'єкта екологічної експертизи
з метою попередження можливих несприятливих впливів цієї діяльності на навколишнє середовище й пов'язаних з ними:
- соціальних,
- економічних і інших наслідків реалізації об'єкта екологічної експертизи.
Екологічна експертиза являє собою самостійний вид державного контролю, вона має превентивне значення, тому що відбувається до початку діяльності, а також виступає гарантом виконання екологічного законодавства.
Екологічна експертиза відбувається у вигляді попередньої перевірки відповідності господарських рішень, діяльності і її результатів вимогам охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки суспільства.
Екологічна експертиза встановлює:
Чи не суперечить намічувана діяльність екологічному законодавству України.
Чи відповідає намічувана діяльність вимогам нормативних актів по охороні навколишнього середовища й раціональному використанню ресурсів.
Чи досить повно зроблена оцінка впливу намічуваної діяльності на навколишнє середовище.
Чи допустима намічувана діяльність з погляду безпеки навколишнього середовища.
Чи достатні передбачені проектом заходи щодо охорони навколишнього середовища й раціональному використанню природних ресурсів.
Основне питання, на яке повинна відповісти державна експертиза, - це можливість реалізації проекту (рекомендувати проект до реалізації, не рекомендувати проект до реалізації, відправити проект на доробку, визначивши масштаби й напрямки його вдосконалювання.
Екологічна експертиза є одним з найбільш дієвих засобів управління охороною навколишнього середовища. Екологічна експертиза виконується з урахуванням пріоритету екологічних чинників у їх взаємодії з соціальними та економічними чинниками, визначає шляхи і засоби нормалізації стану навколишнього середовища та забезпечення вимог екологічної безпеки.
Знання суті, принципів та методів екологічної експертизи, її правової основи та нормативної бази (норми і правил природокористування та забруднення компонентів довкілля) є метою курсу “Екологічна експертиза”.
Студенти повинні вміти визначати перелік обов’язкових питань, які потребують розгляду при проведенні екологічної експертизи.
Студенти повинні знати, як встановити відповідність об’єктів екологічної експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних норм і правил та оцінити вплив діяльності цих об’єктів на стан навколишнього середовища.
Суттєве місце в екологічній підготовці майбутнього спеціаліста займає навчання розрахункам та оцінкам величин забруднення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів.
Для досягнення зазначених цілей цикл навчальних занять, крім лекцій включає практичні заняття та самостійну роботу студентів.

Мета й завдання курсового проектування
Курсовий проект по екологічній експертизі виконується студентами напрямку підготовки: 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» на 8 семестрі одночасно з вивченням курсу «Екологічна експертиза». Метою курсового проектування є закріплення знань студентів по основних розділах курсу екологічної експертизи, прищеплювання їм навичок роботи з технічною літературою, освоєння методики розрахунку очисного встаткування, вибір його конструктивного оформлення, а також проведення оцінки ступеня екологічного ризику й безпеки запланованої діяльності та відповідності об'єкта екологічної експертизи вимогам природоохоронного законодавства, санітарним і будівельним нормам, правилам; ефективності повноти й вірогідності передбачених заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.
Робота виконується на підставі наступних нормативних документів:
Ст. 37 Закону України «Про екологічну експертизу».
Положення п. 22 «Перелік видів діяльності об'єктів, що представляють підвищену екологічну небезпеку».

Зміст і обсяг курсового проекту.

Курсовий проект складається із двох частин:
розрахунково-пояснювальної записки
графічної частини
Розрахунково-пояснювальна записка повинна містити наступні розділи:
завдання на проектування
вступ
основну частину
висновок
список використаної літератури
У графічній частині приводяться загальний вид і складальні одиниці проектованого апарата.
Завдання на проектування видається студентові керівником на першій консультації й містить основні вихідні дані для проектування.
У «Вступі» обґрунтовується необхідність проведення екологічної експертизи об'єктів, що представляють підвищену екологічну небезпеку, висвітлюється вплив виробничої діяльності промислового підприємства на екологічний стан атмосфери, поверхневі водні об'єкти, надра, рослинний і тваринний світ, показується можливість зниження забруднення навколишнього природного середовища. Оскільки той самий результат щодо розробки заходів екологічної безпеки можна досягти найрізноманітнішими конструктивними рішеннями, при виборі конкретних пропозицій варто враховувати певні вимоги:
Реалізація рішення повинна забезпечити дотримання діючих нормативів.
Надійність обраних рішень повинна забезпечуватися використанням сучасного технологічного устаткування.
Рішення повинне бути максимально економічним щодо капітальних і експлуатаційних витрат.
Все це наводиться на основі критичного огляду літератури по заданій темі.
В основній частині відбиваються наступні матеріали:
- фізико-географічна й кліматична характеристики району й промислового майданчика будівництва об'єктів проектованої діяльності;
- загальна характеристика об'єктів проектування й господарської діяльності в зонах їхнього впливу;
- характеристика навколишнього природного середовища та оцінка впливів на нього;
- характеристика навколишнього соціального середовища й оцінка впливів на нього;
- оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє техногенне середовище;
- заходу щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища й екологічної безпеки;
- комплексна оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище й характеристика залишкових впливів;
У висновку на підставі викладеного матеріалу дається оцінка впливу об'єкта експертизи (позитивна або негативна).
У списку використаної літератури приводяться в порядку використання в тексті прізвища й ініціали авторів, повна назва книги, найменування видавництва й рік видання.
У графічній частині приводиться загальний вид проектованого апарата, обов'язковий обсяг графічної частини - 1 аркуш паперу формату 593х841 мм за ДСТ 2.301-68.

Для правильної й об'єктивної оцінки ступеня екологічного ризику, в основній частині необхідно викласти наступні матеріали:
ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА Й КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ РАЙОНІВ І ПРОММАЙДАНЧИКІВ БУДІВНИЦТВА ОБ'ЄКТІВ ПРОЕКТОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Підрозділ містить картографічні матеріали, ситуаційні схеми, опис фізико-географічних, кліматичних умов і рельєфу місцевості, дані про наявність об'єктів природно-заповідного фонду, узагальнену характеристику флори й фауни в обсязі, мінімально необхідному для екологічних, соціальних і економічних оцінок регіонального рівня й характеристики розподілу всіх негативних факторів у зонах впливу проектованої діяльності.

ХАРАКТЕРИСТИКА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ОЦІНКА ВПЛИВІВ НА НЬОГО
При оцінці впливів на навколишнє природне середовище виділяються наступні компоненти:
- геологічне середовище;
- повітряне середовище;
- мікроклімат;
- водне середовище;
- ґрунт;
- фауна та флора, заповідні об'єкти.
Розглядаються тільки ті компоненти й об'єкти навколишнього природного середовища, на які впливає проектована діяльність, а також ті, сучасний стан яких не відповідає нормативному.
Для кожного розглянутого компонента навколишнього природного середовища приводиться:
- обґрунтування необхідності його характеристики;
- перелік впливів (включаючи опосередковані), за масштабами й значенням наслідків, їхня характеристика, що включає якісні до кількісні параметри, ступінь небезпеки;
- обґрунтування межі зон впливів проектованої діяльності;
- характеристика ретроспективного, сучасного й прогнозованого стану і їхня оцінка щодо фонових і нормативних показників з обліком можливих аварійних ситуацій;
- обґрунтування заходів щодо запобігання або обмеження впливів, оцінка їхньої ефективності й характеристика залишкових впливів.
Результати аналізу й оцінки стану й змін компонентів природного середовища відбиваються на ситуаційній схемі й картографічному матеріалі Рис 1, 2.



















Рисунок 1- Ситуаційна карта – схема району розташування підприємства















Рисунок 2 - Карта – схема розташування джерел викидів шкідливих речовин підприємства


Геологічне середовище

Включається загальна характеристика основних елементів геологічної, структурно-тектонічної будови, геоморфологічних особливостей і ландшафтів, аналіз існуючих і прогнозованих негативних ендогенних і екзогенних процесів і явищ геологічного й геотехногенного походження (тектонічних, сейсмічних, зсувних, селевих, карстових, змін напруженого стану й властивостей масивів порід, деформації земної поверхні й ін.) з урахуванням впливів проектованої діяльності.
Обґрунтовуються заходи щодо запобігання або зменшення можливих екологічно небезпечних змін у геологічному середовищі.

Повітряне середовище

Підлягають аналізу впливу пріоритетних і специфічних забруднюючих речовин, що вміщуються у викидах об'єктів проектованої діяльності з урахуванням фонових концентрацій у межах зон їхніх впливів:
- приводяться їхні кількісні характеристики;
- враховуються усі впливи забруднюючих речовин на атмосферне повітря;
- приводяться результати розрахунків приземних концентрацій;
- враховуються можливі аварійні ситуації й несприятливі метеорологічні умови;
- обґрунтовуються рівні гранично допустимих викидів і заходи щодо запобігання або зменшення утворення й виділення забруднюючих речовин, які надходять в атмосферне повітря.
Кількісні характеритики джерел забруднення навколишнього середовища включають: I
- розрахунок максимально разового викиду;
- розрахунок валового (річного) викиду,
які надходять в атмосферне повітря від:
організованих джерел викидів;
при проведенні:
зварювальних робіт;
нанесенні лакофарбового покриття;
роботі двигунів автотранспорту.
II- визначення координат джерел викидів в загальнозаводській системі координат, які нанесені на карту – схему підприємства рис 2. ;
III – розрахунок категорії небезпеки підприємства (КНП) з визначенням санітарно-захисної зони (СЗЗ). Дати оцінку небезпеки підприємства в залежності від одержаного значення КНП.
IV – Визначення межі санітарно – захисної зони для підприємства за допомогою ружі вітрів району його місцезнаходження – табл..
Таблиця 10. Повторюваність напрямків вітру (%)

Пн.
Пн.Сх .
Сх.
Пд.Сх .
Пд.
Пд.Зх
Зх.
Пн.Зх

18
12
10
8
14
11
10
17


Вимогами “Санітарних норм проектування промислових підприємств” передбачено, що об’єкти, які являються джерелами викиду у навколишнє середовище шкідливих і неприємно пахучих речовин, варто відокремити від житлової забудови санітарно-захисними зонами. Їх розмір встановлюють у залежності від потужності підприємства, умов здійснення технологічного процесу, характеру і кількості шкідливих речовин, що виділяються у навколишнє середовище та перевіряють розрахунком забруднення атмосфери з урахуванням забруднення повітря і перспектив розвитку підприємства.
Відповідно до класифікації промислових підприємств у залежності від відокремлених шкідливостей встановлено 5 санітарно-захисних зон; для підприємств 1 класу – 1000м; 2 класу – 500м; 3 класу – 300м; 4 класу – 100м; 5 класу – 50м, але необхідно провести уточнення цієї відстані з урахуванням ружі вітрів за формулою:
L=L0 P / P0
де L0 - величина санітарного розриву згідно з класифікацією (підприємство належить до відповідної категорії небезпечності і, відповідно, стандартна СЗЗ становить - м);
Р – середньорічна повторюваність напрямків вітрів розглянутого румба;
Р0 – повторюваність напрямків вітрів одного румба при круговій ружі вітрів (Р0=12.5%).
В напрямках, для яких повторюваність вітру Р менше Р0, приймається: Р= Р0 , тоді відповідно L=Lо . Для побудови СЗЗ на плані відкладають 8 румбів. На протилежному кожному румбу напрямі відкладають у масштабі ситуаційного плану скориговану величину СЗЗ. Якщо підприємство забруднює атмосферу декількома речовинами, то СЗЗ визначають за кожною величиною окремо та для підприємства в цілому. В останньому випадку вибирають максимальний з розмірів СЗЗ в кожному напрямку.



Номер варіанту завдання відповідає останній цифрі навчального шифру у заліковій книжці студента.


I. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ПАРАМЕТРІВ ДЖЕРЕЛ ВИКИДІВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН

1. Котельня – організоване джерело викиду дж. 1. рис.2.

Розрахувати максимально разовий викид і валовий викидза даними, наведенимиу табл.
Таблиця -
Номер варіанта
1
2
3
4
5
6
7
8
9
0

Об'ємна витрата газоповітряної суміші V, м3/с
4,0
3,0
1,9
1,8
2,2
7,0
10,8
1,9
3,0
2,1

NO2 , г/м3
1,0
0,5
0,3
0,4
0,25
0,34
1,5
0,8
0,2
0,52

CO , г/м3
0,9
0,2
0,5
0,75
3,5
4,5
6,0
10
1,7
1,0

максимально разовий викид шкідливих речовин, які надходять в атмосферне повітря, г/с











Річний час роботи джерела, годин/рік
1270
1800
2500
800
1000
1500
70
1250
1600
2750

валовий викиди шкідливих речовин, які надходять в атмосферне повітря, т/рік













1.1 Розрахунок кількості забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря від організованих джерел викидів


Кількість забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря від організованих джерел викидів –це :
- максимально разовий викид забруднюючих речовин;
- річний валовий викид забруднюючих речовин.

Максимально разовий викид - викид атмосферне повітря за одиницю часу, г/с, за формулою:

13 EMBED Equation.3 1415

де М - кількість шкідливої речовини, що викидається в атмосферне повітря за одиницю часу, г/с;
V - Об'єм газоповітряної суміші, (м3/с);
С – концентрація шкідливої речовини (г/м3).
V = S *
·
де:
S – площа перетину трубопровода, м2;
S =
· D2 / 4.
де: D – діаметр трубопровода, м.

· - швидкість руху газової суміші у трубопроводі, м/с;

Річних валовий викидів шкідливих речовин в атмосферу проводиться за формулою:

Мвал. = М *t *10-6*3600, т/рік

де М - кількість шкідливої речовини, що викидається в атмосферне повітря за одиницю часу, - максимально разовий викид, г/с
t – час роботи джерела викиду протягом року, години на рік;
10-6- коефіцієнт, який враховує перехід від (г) в (т);
3600 - коефіцієнт, який враховує перехід від (с) в години.

Після проведення розрахунків, необхідно заповнити таблиці 1, 2

2. Неорганізовані джерела викидів – 2, 3, 4 рис.2.
2.1 Розрахунок кількості забруднюючих речовин при усіх видах електрозварювальних робіт

Процеси зварювання супроводжуються виділенням зварювального аерозолю й газів, кількість яких пропорційно витраті зварювальних матеріалів.
Зварювальний аерозоль і аерозоль, що виділяється при газовому різанні, переважно складаються з оксидів металів, що зварюються, або компонентів сплавів (заліза, марганцю, хрому, титану, алюмінію).
1. Максимально разове виділення (у г/с) забруднюючих речовин визначається по формулі:

Gi= qi * p / Tпер * 3600

де qi- питоме виділення забруднюючих речовин, г/кг;
p- кількість використовуваного зварювального матеріалу за час безперервної роботи поста, кг/цикл;
Tпер - тривалість зварювання, години/цикл.

2. Валове виділення (т/рік) забруднюючої речовини від зварювального поста визначається по формулі:

Мi= qi *Pi *10-6

qi - питоме виділення забруднюючої речовини, г/кг;
Pi - загальна кількість зварювального матеріалу, що використовується постом за рік, кг/рік.

Таблиця 3 - Питоме виділення забруднюючих речовин в г/кг витрачених електродів
Марка електородів
Забруднюючі речовини


Звароч-ний аерозоль
Mn та спо-луки
Крем-нію ді-оксид
Фто-ри-стий водень
Фтори-ди
За-ліза окис

Окис вуглецю

ОЗЛ
3,9
0,37

0,42


0,47


АНО-3
17,0
1,85







АНО-4
6,0
0,69







АНО-5
14,4
1,87







УОНИ-13/55
18,0
0,97
1,0
0,93
1,0




Електродна проволока СВ-08Г2С
9,7
0,50



7,48
0,02
14,0


Таблиця 4- Контрольні завдання щодо проведення зварювальних робіт
Найменування
вихідних
даних
Номер варіанта контрольного завдання


1
2
3
4
5
6
7
8
9
0

Електроди :


- марка;
ОЗС-4
ОЗС-6
УОНІ-13/55
№17
ІЛТ-1
ОЗЛ-7





-середня витрата за рік
на один пост, кг
710
1300
550
2350
750
380





- витрата за цикл зварювання, кг
3
5
5
5
7
5





- тривалість циклу зварювання, годин
2
3
4
4
8
5





час роботи 1 поста


- годин на рік;








280


- днів на рік;






230
254



- годин на день






3,5
6





2.2 Розрахунок шкідливих речовин дільниці для нанесення
лакофарбового покриття

На лакофарбувальній дільниці підприємств використовують пневматичний пістолет та ручні інструменти: кісточки і шпателі.
На фарбувальних дільницях підприємств проводиться як підготовча робота – приготування фарби і поверхні до фарбування, так і саме нанесення фарби і сушка. Фарбування і сушка здійснюються як в спеціальних камерах, так і просто в приміщені фарбувальної дільниці. В процесі виконання цих робіт виділяються забруднюючі речовини, як у вигляді парів розчинників, так і аерозолю фарби.
Кількість виділених забруднюючих речовин залежить від використовуваних фарбуючих матеріалів, методів фарбування і ефективності роботи очисних пристроїв (гідрофільтрів). Так як нанесення шпаклівки здійснюється вручну, практично в атмосферне повітря аерозоль не виділяється.
Формування покриття на поверхні виробів полягає в нанесенні лакофарбового матеріалу і його сушінню. При цьому в повітря виділяються аерозоль фарби й пари компонентів розчинника, кількість яких залежить від технології фарбування, продуктивності застосовуваного устаткування, складу лакофарбового матеріалу й розчинників.
Для розрахунку забруднюючих речовин, які виділяються на лакофарбовій дільниці, необхідно знати наступні дані: річну витрату фарби та її марки, річну витрату розчинників та їх марки, відсоткове виділення аерозолів і розчинників при різних методах фарбування і сушки, відсоток леткої частини компонентів, які містяться в фарбі і розчинниках, наявність і ефективність гідрофільтрів (за паспортними даними).

1. Валове виділення (в т/рік) аерозолю фарби в процесі фарбування визначається по формулі:

13 EMBED Equation.3 1415Маер.= ZЛФМ *
·сух. *
·аер. * 10-4,

де ZЛФМ-кількість витраченого вихідного лакофарбового матеріалу, т/рік;

·сух.- частка сухого залишку у вихідному лакофарбовому матеріалі, %;

·аер. - частка лакофарбового матеріалу, загубленого у вигляді аерозолю, %, визначається згідно табл..

2. Валове виділення (в т/рік) леткого компонента:
у процесі фарбування:

Мі ок=ZЛФМ (1 -
·сух.* 10-2 ) *
·ікр *
·ок *10-4 + Zраст *
·іраст *
·ок *10-4

у процесі сушіння:

Мі суш =ZЛФМ (1 -
·сух.* 10-2 ) *
·ікр *
·суш *10-4 + Zраст *
·іраст *
·суш *10-4

де Zраст- кількість розчинника, витраченого за рік на розведення вихідного лакофарбового матеріалу до необхідної в'язкості, т/рік;

·ікр ,
·іраст - частка і- го компонента в летучій частині вихідного лакофарбового матеріалу (у розчиннику-розріджувачі), %;

·ок ,
·суш- частка і-го розчинника, що випаровується за час фарбування (сушіння), %, визначаються згідно табл.

3. Максимально разове виділення (в г/с) забруднюючих речовин визначається для найбільш напруженого часу роботи ділянки (спеціалізованої камери), коли витрачається найбільша кількість лакофарбового матеріалу , по формулі:

Gі аер. = Мmaх *106 / 3600 *n *t

де Мmaх - валове виділення і-го компонента розчинника (аерозоля фарби) за місяць найбільш напруженого часу роботи (Маер., Мі ок, Мі суш ), т/місяць;
n - число днів роботи ділянки у цьому місяці, дн./місяць;
t – чистий час роботи ділянки за день найбільш напруженого місяця, годин/день.

При застосуванні різних фарб і розчинників допускається здійснення розрахунку по одному з них, в якому міститься найбільша кількість забруднюючих речовин.
У якості вихідних даних для розрахунку виділення забруднюючих речовин при різних способах нанесення лакофарбового покриття приймають:
- фактичну або планову витрату фарбувального матеріалу,
- частку вмісту в ньому розчинника,
- частку компонентів лакофарбового матеріалу, що виділяються з нього.
У таблиці 3 представлено дані щодо відносних кількостей аерозоля фарби та пари розчинника у процесі нанесення і сушки лакофарбованого покриття різними методами.

Таблиця 5 - Виділення забруднюючих речовин при нанесенні лакофарбованого покриття
Спосіб нанесення матеріалу
Аерозолі (% від маси витраченого матеріалу

·аер.
Пара розчиннику (% від загального вмісту розчинника у ЛФМ,


при нанесенні
при нанесенні,
·ок, %
при сушці,
·суш, %

Розпилення:




пневматичне
30
25
75

безповітряне
25
23
77


Основною масою забруднюючих речовин, що надходять у повітряне середовище при нанесенні лакофарбувальних покриттів, є летка частина матеріалів, яка складається з багатокомпонентних розчинників –кетонів, ефірів, спиртів, бензолу та його похідних. У табл. 1.4 наведено деякі лакофарбувальні матеріали за складом.
Таблиця 6 – Компонентний склад деяких лакофарбувальних матеріалів

Компонент
Розчинники


№646
№647
№648
№649

Ацетон
7
-
-
-

Бутіловий спирт
10
7,7
20
20

Бутілацетат
10
29,8
50
-

Ксилол
8
-
-
50

Толуол
50
41,3
20
-

Етіловий спирт
15
-
10
-

Етілцелозольв
-
-
-
30

Етілацетат

21,2
-
-

Летка частина
100
100
100
100


Компонент
Лаки, фарби


НЦ-25
НЦ-1125
НЦ-1321
НЦ-257

Ацетон
4,62
4,2
6,4
4,34

Бутиловий спирт
9,9
5,0
12
9,3

Бутилацетат
6,6
6,0
6,4
6,2

Толуол
29,7
30
32,8
31

Етиловий спирт
9,9
9,0
16
6,2

Етилцелозольв
5,28
4,8
6,4
6,2

Летка частина
66
60



Сухий залишок
34
40




Таблиця 7-Усереднені питомі показники виділення шкідливих речовин при лакофарбувальних роботах.
Методи фарбування
Виділення шкідливих речовин,г/кг витраченої фарби


аерозоль фарби
пара розчинника

пневматичне розпилення
0,3
0,25

безповітряне розпилення
0,025
0,22

електроосадження
_
0,01

струминний облив
_
0,25

занурення
_
0,35

сушка пофарбованих виробів
_
0,25-0,35


2.3 Розрахунок кількості забруднюючих речовин, що утворюються при робота двигунів автотранспорту

Основна причина забруднення повітря різноманітними двигунами, що використовують в якоситі палива продукти нафтопереробки, полягає в неповному й нерівномірному згорянні палива. Камера згоряння двигуна - своєрідний хімічний реактор, що синтезує забруднюючі речовини, які виділяються з вихлопними газами в атмосферу.
Основна хімічна реакція, що протікає в процесі згоряння палива, може бути представлена наступним узагальненим рівнянням:

СХНу + (х + 0,25у)O2 xC02 + 0,5в/H2O

де СХНу -умовна позначка гами вуглеводнів, що входять до складу палива.
Однак ця реакція не проходить повністю навіть при стехіометричному співвідношенні вихідних компонентів.
Основними забруднюючими речовинами, що входять до складу вихлопних газів практично всіх двигунів, є СО, СnHm, NOx.За певних умов у вихлопних газах вміщується також S02, сажа, бензап(і)рен, сполуки свинцю.
Викиди забруднюючих речовин двигунами автотранспорту здійснюються на наступних основних етапах його роботи: прогрів двигуна, холостий хід, пробіг по території підприємства та рух по трасі.
Питомі викиди забруднюючих речовин двигунами автотранспорту залежать від:
категорії автомобілів,
від їхньої вантажопідйомності,
типу двигуна,
використовуваного палива,
організації контролю вмісту забруднюючих речовин у газах,
періоду року.
Виділяють холодний, теплий і перехідний періоди року, що відрізняються величиною середньомісячної температури. Місяці, у яких середньомісячна температура нижче мінус 5°С, ставляться до холодного періоду; місяці зі середньомісячної температурою вище плюс 5 0С до теплого періоду, а з температурою від мінус 5°С до плюс 5 0С до перехідного періоду. Для різних кліматичних зон тривалість умовних періодів різна й визначається згідно СНіП 2.01.01-82.
Вплив періоду року враховується тільки для автомобілів, що виїжджають із відкритих стоянок. При зберіганні автомобілів на закритих стоянках розрахунок річних викидів виконується як для постійно теплого періоду року.
Пробіг автомобіля по території підприємства в день відповідає шляху, який пробігає автотранспорт від центрамайданчика-стоянки до воріт при в'їзді й виїзді в сумі.
Масовий викид продуктів неповного згоряння при прогріві двигуна величина непостійна, у міру прогріву викиди СО, СnHm і сажи (С) зменшуються, а викиди NOx незначні. Питомі нормативні викиди відбивають інтегральну оцінку викидів за цей час.

1. Валове виділення (у г/день) забруднюючих речовин одним автомобілем К-ї групи в день при виїзді з території підприємства (Мк') і поверненні (Мк") на неї визначається по формулах:

Мк' =qпр tпр + qL * L' +qxx *txx

Мк"=qL * L" +qxx *txx


де qпр- питоме виділення забруднюючих речовин при прогріві двигуна автомобіля, г/хвилину;
qL- питоме виділення забруднюючих речовин при переміщенні по території, г/км;
qxx- питоме виділення забруднюючих речовин двигуном на холостому ходу, г/хв;
L'- пробіг по території підприємства в день при виїзді, км
L" - пробіг по території підприємства в день при поверненні, км;
tnp час прогріву двигуна, хвилинах;
txx час роботи двигуна на холостому ходу, хвилинах.
Величина tnp приймається однаковою для різних типів автомобілів, але істотно залежить від температури повітря:

Температура
повітря, 0С
Час
прогріву, хвилин

вище +5
4

+5........ -5
6

-5........-10
12

-10........-15
20

-15........-20
28

-20........-25
36

нижче 25
45


При зберіганні в приміщенні tnp дорівнює 0,5хвилин. При наявності засобів прогріву при температурі нижче мінус 5°С tnp дорівнює 6 хвилин. Тривалість роботи двигуна на холостому ходу при виїзді на лінію (поверненні) у середньому становить 1 хвилину.
Валове виділення (у т/рік) забруднюючих речовин від групи з N штук автомобілів розраховується роздільно для теплого (Т), перехідного (П) і холодного (X) періодів року наступній формулі:

МT(П,X)=
·* (Мк' + Мк") *N* DT(П,X) *10-6

де
·- коефіцієнт випуску - відношення кількості наявних автомобілів, що виїжджають із території підприємства до кількості, даної групи;
DT(П,X) кількість робочих днів у розраховується периоде, що, року (холодному, теплом, перехідному).
Валове (річне) виділення забруднюючих речовин визначається підсумовуванням по формулі:
МЕ = МТ+МП + МХ

3. Максимально разове виділення (у г/с) забруднюючих речовин автомобілів К-ї групи розраховується для місяця з найбільш низькою середньомісячною температурою по формулі:

G=Мк' *
· *N/ (60*tр)

де tр – час роз'їзду автомобілів, хвилини.

Приклад розрахунку№1

Маріупольський молокозавод має вантажний автомобіль ГАЗ-51, місце стоянки якого знаходиться в 100 м (0,1 км) від в'їзних ворот і 30 м (0,003 км) від виїзних воріт. Автомобіль виїжджає з території і в'їжджає один раз на день. Визначте валовий викид забруднюючих речовин за 20 відпрацьованих днів в липні.

Розв’язання:
Питомі виділення забруднюючих речовин з карбюраторним двигуном вантажоємністю від1 до 3 т в липні (теплий перід року) представлені в табл.нижче


Забруднююча речовина
СО
СnHm
NOx
S02

при прогріві двигуна
8,1
1,6
0,1
0,016

при перемі
щенні по тери
торії
27,6
4,9
0,6
0,1

на холостому ходу
8,1
1,6
0,1
0,016


Валове виділення забруднюючих речовин одним автомобілем при однократному виїзді з території:

Мк' =qпр tпр + qL * L' +qxx *txx
МCO' =qCO пр tпр + q COL * L' +q COxx *txx =8,1*4+27,6*0,1+8,1*1=43,26 г;

М СH' =q СHпр tпр + q СHL * L' +q СHxx *txx =1,6*4+4,9*0,1+1,6*1=8,49г;

М NOx' =q NOxпр tпр + q NOxL * L' +q NOx xx *txx =0,1*4+0,6*0,1+0,1*1=0,56г;

М S02 ' =q S02пр tпр + qS02L * L' +q S02xx *txx =0,016*4+0,1*0,1+0,016*1=0,09г


Валове виділення забруднюючих речовин одним автомобілем при однократному в'їзді на територію:


М" CO=q COL * L" +q COxx *txx =27,6*0,03+8,1*1=8,93 г;

М" СH =q СHL * L" +qСHxx *txx =4,9*0,03+1,6*1=1,75г;

М" NOx=q NOxL * L"+q NOx xx *txx =0,6*0,03+0,1*1=0,118г;

М" S02 =qS02L * L" +q S02xx *txx =0,1*0,03+0,016*1=0,019г


В даному випадку валовий викид забруднюючих речовин дорівнює валовому виділенню і за весь місяць липень складе:

МCO =20*(М'CO + М" CO) =20* (43,26+8,93)=1043,8г/місяць

М СH =20*(М' СH + М" СH) =20* (8,49+1,75)=204,8г/місяць

М NOx =20*(М' NOx + М" NOx) =20* (0,56+0,118)=13,6г/місяць

М S02 =20*(М' S02 + М" S02) =20* (0,09+0,019)=2,2г/місяць

Приклад розрахунку№2


Визначте максимальне разове віділення оксиду вуглецю для підприємства , що описане у попередньому прикладі, при часі роз'їзду
вантажного автомобіля ГАЗ-51 – 30 хвилин, коефіцієнта випуску на лінію -0,7.


Розв’язання:
Максимально разове виділення СО в теплий період:

GСО=М' СО *
· *N/ (60*tр) = 1043,8г/місяць *0,7/60*30 =0,4г/с












Таблиця 8 - Контрольні завдання до пункту 2.3
Найменування
вихідних даних
Номер варіанта контрольного завдання


1
2
3
4
5
6
7
8
9
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
0

Характеристика автомобілів:



- категорія автомобіля;
легкові
автобус
вантажні



- тип двигуна;
карбюраторні
дизельні
карбюраторні
дизельні

вантажопідйомність (клас)





особливомали й
середній
особливо великий
великий(Ікарус-250)
1
1,5
4
1,5
10
1,5
4
5
12
4
5

Характеристика місця стоянки



- тип;
відкрита
закрита
відкрита
закрита
відкрита
закрита

-кількість автомобілів, шт:

- загальне
38
14
21
86
57
157
39
23
27
15
6
158
30
4
93
54
16
8
8
16

- що виїжджають з території за день (середнє);
31
11
17
68
46
86
26
21
25
11
5
137
24
3
91
28
15
7

7

8

- час роз'їзду, хвилин;
120
45
20
150
90
60
110
90
25
45
20
130
50
15
180
50
60
60
60
60

- пробіг по території, км:



- при виїзді;
0,1
0,12
0,06
0,13
0,22
0,26
0,15
0,1
0,12
0,08
0,24
0,15
0,17
0,21
0,03
0,05
0,02
0,17
0,17
0,17

- при поверненні
0,1
0,12
0,06
0,07
0,16
0,31
0,15
0,1
0,12
0,24
0,08
0,15
0,17
0,21
0,03
0,05
0,38
0,28
0,2
0,1

Кількість робочих днів:



- теплий період;
137
106
127
137
106
200
195
180
200
200
195
180
200
137
106
127
137
106
20
20

- перехідний період;
53
43
48
53
43
80
85
90
80
80
85
90
80
53
43
48
53
43
50
40

- холодний період
61
38
43
61
38
85
85
95
.85
85
85
95
85
65
38
43
61
38
30
30



Таблиця 1-Характеристика джерел утворення і джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу
Виробництво

Найменування джерела утворення та їх кількість
Номер джерела викиду
Діаметр джерела викиду Д, м
Параметри газоповітряної суміші на виході з джерела викиду





швидкість, м/с
об’єм, м3/с

1
2
3
4
5
6








Продовження таблиці:
Час роботи джерела утворення
Найменування забруднюючої речовини
Кількість забруднюю
чої речовини, яка викида
ється в атмо
сферу,
Координати джерела викиду в загальнозаводській системі координат




точкового джерела або 1-го кінця лінійного джерела
2-го кінця лінійного джерела

год./добу
днів/рік

г/м3
г/с
т/рік
Х1
У1
Х2
У2

7
8
9
10
11
12
13
14
15
16













Пояснення до заповнення таблиці
Графа 1 – указується виробництво, до якого належать джерела забруд-нення атмосфери;
Графа 2 – найменування технологічного обладнання, установок, агрегатів, при роботі яких утворюються забруднюючі речовини;
Графа 3 – номер джерела викиду на карті-схемі;
Графи 4,5,6 – параметри джерел викидів (з Додатку 2);
Графи 7,8 – час роботи устаткування, протягом якого виділяється забруд-нююча речовина;
Графа 9 – найменування забруднюючої речовини;
Графа 10 – кількість забруднюючої речовини, що викидається, г/м3( за результатами виміру концентрації);
Графа 11 – кількість забруднюючої речовини, що викидається, г/с ( за результатами розрахунку);

Графа 12 – кількість забруднюючої речовини, що викидається, т/рік ( за результатами розрахунку);
Графи 13,14 – координати точкового, графи 15 – 16 координати площад-ного джерела викиду.

Таблиця 2 - Сумарні викиди забруднюючих речовин в атмосферу
Найменування забруднюючих речовин
Номер джерела викиду та кількість викидів в атмосферу, т/рік
Сумарна кількість викидів, т/рік
ГДКм.р., мг/м3
Клас не
безпеки


№1
№2
№3
№4
№5
№6




СО
28,5




291,4
319,9
5
4

SO
115,4




30,4
145,8
0,5
3

N0X
1,43




0,42
1,85
0,2
2

Зола мазутна
194,2





194,2
0,002
2

бенз/а/пірен
1,01*106





1,02* 10-6
1,0* 10-6
1

емульсол

0,0003




0,003
0,05
ОБРВ

пил абразивно-металевий


0,28



0,28
0,4
ОБРВ

Пил деревини










*










– строк у таблиці стільки, скільки забруднюючих речовин викидається з даного підприємства



Приклад заповнення таблиці1 «Характеристика джерел утворення і джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу»

Таблиця 9 -Характеристика джерел утворення і джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу
Виробництво

Найменування джерела утворення та їх кількість
Номер джерела викиду
Діаметр джерела викиду Д, м
Параметри газоповітряної суміші на виході з джерела викиду





швидкість, м/с
об’єм, м3/с

1
2
3
4
5
6

Механічна обробка металів
Шліфувальний верстат, 2
3
0,4
7,0
0,88

Продовження таблиці:
Час роботи джерела утворення
Найменування забруднюючої речовини
Кількість забруднюю
чої речовини, яка викида
ється в атмо
сферу, т/рік
Координати джерела викиду в загальнозаводській системі координат




точкового джерела або 1-го кінця лінійного джерела
2-го кінця лінійного джерела

год./добу
днів/рік


Х1
У1
Х2
У2

7
8
9
10
11
12
13
14

6
250
пил абразивний
0,082
75
300



Пояснення до заповнення таблиці
Графа 1 – указується виробництво, до якого належать джерела забруд-нення атмосфери;
Графа 2 – найменування технологічного обладнання, установок, агрегатів, при роботі яких утворюються забруднюючі речовини;
Графа 3 – номер джерела викиду на карті-схемі;
Графи 4,5,6 – параметри джерел викидів (з Додатку 1);
Графи 7,8 – час роботи устаткування, протягом якого виділяється забруд-нююча речовина;
Графа 9 – найменування забруднюючої речовини;
Графа 10 – кількість забруднюючої речовини, що викидається, т/рік ( за результатами розрахунку);
Графи 11,12 – координати точкового, графи 11 – 14 координати площад-ного джерела викиду.
III – розрахунок категорії небезпеки підприємства (КНП) з визначенням санітарно-захисної зони (СЗЗ). Дати оцінку небезпеки підприємства в залежності від одержаного значення КНП.
На підставі даних таблиці 2 провести заповнення таблиці 10 і розрахувати КНП.
:Таблиця 10- приклад
Назва речовин які виділяються
ГДКс.д., мг/м3
Клас
небезпечності
речовин
аі
Викид, т/рік
КНП

Заліза оксид
0.04
3
1
0.0016
0.039

Оксид вуглецю
3,00
4
0.9
0.453
0.183

Хром шестивалентний
0,002
1
1.7
0.000001
0.000

Двоокис азоту
0,04
2
1.3
0.027
0.605

Бензин
1.5
4
0.9
0.026
0.026

Вуглеводні насичені
1
4
0.9
0.045
0.062




ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ НЕБЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД МАСИ, ВИДУ І СКЛАДУ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН, ЩО ВИКИДАЮТЬСЯ В АТМОСФЕРУ

Для визначення категорії небезпечності підприємства використовують дані про валові (річні) викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Категорію небезпечності підприємства (КНП) розраховують за рівнянням:

13 EMBED Equation.3 1415,

де Мі- маса викиду і-тої речовини, т/рік;
ГДКі - середньодобова гранично допустима концентрація і–тої речовини, мг/м3,
аі – безрозмірна константа , яка дозволяє порівняти ступінь шкідливості
і –тої речовини зі шкідливістю сірчистого газу, визначається за табл. 1.

Таблиця 11- Безрозмірна константа у відповідності з класом небезпечності речовин

Константа
Клас небезпечності речовин


1
2
3
4


1,7
1,3
1,0
0,9



Увага, треба запам’ятати!
Значення КНП розраховують за умови, коли Мi/ ГДКi>1.
При Мi/ ГДКi<1 значення КНП не розраховуються і прирівнюються до нуля
Для розрахунку КНП за відсутності середньодобових значень гранично допустимих концентрацій використовують значення максимально-разових ГДК, ориєнтовано безпечних рівнів впливу (ОБРВ) або зменшені в 10 разів значення гранично допустимих концентрацій речовин в повітрі робочої зони.
Для речовин, для яких відсутня інформація про ГДК або ОБРВ, значення КНП прирівнюються до маси викидів даної речовини.
За величиною КНП підприємства поділяються на 4 категорії небезпечності. Граничні умови для виділення підприємства за категоріями небезпечності наведено в табл. 12.
Таблиця 12 - Категорії небезпечності підприємств і граничні значення КНП
Категорія небезпечності
Значення КНП
СЗЗ, м

I
13 EMBED Equation.3 1415106
1000

II
13 EMBED Equation.3 1415
500

III
13 EMBED Equation.3 1415
300

IV
13 EMBED Equation.3 1415
100


Для оцінки впливу об'єкта експертизи на повітряний басейн і мікроклімат
Проводиться розрахунок величин гранично допустимих викидів.
Розрахунок величини гранично допустимих викидів (ГДВ) шкідливих речовин (ШР) в атмосферу з одиночного джерела.
Правила встановлення ГДВ шкідливих речовин промисловими підприємствами регламентуються ДЕРЖСТАНДАРТ 17.2.3.02-78.
Алгоритм розрахунку ГДВ складений на підставі ОНД-86, методом розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин.
Розрахунок дозволяє визначити величину ГДВ шкідливої речовини з одиночного джерела при заданій висоті димаря й фонової концентрації даної шкідливої речовини в приземному шарі повітря, г/с:
ГДВ = 13 EMBED Equation.3 1415,
де ГДК - гранично допустима (максимальна разова) концентрація шкідливої речовини в приземному шарі повітря (визначається за Списком Мінздраву України)
Сф– фонова концентрація шкідливої речовини в приземному шарі повітря, мг/м3;
Н-висота джерела викиду (димаря) над рівнем землі,м;
V1– витрата газоповітряної суміші, м3/с;
13 EMBED Equation.3 1415,
де Q– кількість що викидається газоповітряної суміші, м3/годину;

·t– різниця температур газоповітряної суміші, м3/годину:

·t = tг – tп,
tг, tв– температура відповідно газоповітряної суміші, що надходить в атмосферне повітря, та повітря 0С;
А-коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери.
Значення коефіцієнта А, що відповідає несприятливим метеорологічним умовам, при яких концентрація шкідливих речовин в атмосферному повітрі максимальне, приймається залежно від географічного регіону місцевості, де розташоване джерело забруднення:
160– для України північніше 520 північної широти, для розташованих на Україні джерел висотою менш 200 м у зоні від 50 до 520 північної широти. – 180, а південніше 500 північної широти-200 м.
F- безрозмірний коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі, приймається рівним:
для газоподібних шкідливих речовин і дрібнодисперсних аерозолів (пилу й золи, швидкість упорядкованого осідання яких практично дорівнює нулю) - 1;
для великодисперсних аерозолів при середньому експлуатаційному коефіцієнті очищення викидів не менш 90% - 2; від 75 до 90% - 2,5; менш 75% і при відсутності очищення - 3.
m і n - безрозмірні коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші з устя джерела викиду.
Значення коефіцієнтів m і n визначаються залежно від таких параметрів:
13 EMBED Equation.3 1415;
13 EMBED Equation.3 1415;
13 EMBED Equation.3 1415;
13 EMBED Equation.3 1415,
де W0– середня швидкість виходу газоповітряної суміші з устя джерела викиду, м/с;
13 EMBED Equation.3 1415,
де D- діаметр устя джерела викиду, м;
Коефіцієнт m залежить від параметра f:
13 EMBED Equation.3 1415 при f<100;
13 EMBED Equation.3 1415
13 EMBED Equation.3 1415; при f>=100;
Для fen = 1 (при VM>=2);
13 EMBED Equation.3 1415; при 0,5=n = 4,4VM; при VM<0,5;
При f>=100 величину n = 1, прийнявши VM = 13 EMBED Equation.3 1415
f - безрозмірний коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості (при рівній або слабкопересіченої місцевості з перепадом висот, що не перевищують 50 м на 1 км, приймаємо f = 1).
Контроль початкових концентрацій шкідливих речовин у газах, що відходять:
а. Визначити початкову концентрацію забруднюючої речовини в газах, що відходять об'єкта, що проходить експертизу, г/м3, по формулі:
13 EMBED Equation.3 1415,
де G- кількість шкідливих речовин, що викидаються, кг/ч.
б. Визначити вимоги до концентрації забруднюючих речовин, що надходять з джерела викиду з обліком ГДВ, тобто розрахунок допустимої концентрації для кожного джерела, г/м3.
13 EMBED Equation.3 1415,
де ГДВ - гранично допустимий викид, г/с.
ЯКЩО СНАЧ>СДОП , ТО ВАРТО ЗРОБИТИ ВИСНОВОК ЩОДО НЕОБХІДНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ОЧИСТКИ ГАЗОВИХ ВИКИДІВ З МЕТОЮ ЗМЕНШЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН.
Відповідно до обліку принципових схем очищення газів, підібрати очисні апарати для того, щоб ефективність (при одноступінчастій установці) або загальна ефективність (при багатоступінчастій установці) задовольняла вимогам до концентрацій шкідливих речовин на викиді, а інші параметри дозволяли б застосовувати обрані апарати для даного конкретного випадку.
Приводиться опис принципової технологічної схеми. Опис технологічної схеми викладається в напрямку руху основного матеріального потоку з вказівкою головних показників технологічного режиму (продуктивність, тиск, температура).
До опису додається креслення технологічної схеми, що виконується на аркуші того ж формату, що й пояснювальна записка.
Апарати нумеруються в напрямку основного матеріального потоку, причому на кресленні вказуються ті ж номери, які наведені в описі схеми.
Матеріальні потоки зображуються різнобарвними лініями; напрямку їх у трубах вказуються стрілками.
Оцінку впливу об'єкта експертизи на атмосферне повітря викласти відповідно до основних положень Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Фізичні фактори впливу об'єкта експертизи на навколишнє середовище і їхню оцінку аналізуються у випадку значних проявів шумових, вібраційних, електромагнітних, радіаційних впливів, здатних змінити умови існування фауни й флори на прилягаючих територіях).
Приводиться аналіз впливу теплових викидів, шуму, ультразвуку, електромагнітних і іонізуючих випромінювань і обґрунтовуються заходи щодо їхнього попередження або зменшення.

Мікроклімат

Підрозділ виконується у випадках активного й масштабного впливів проектованої діяльності на мікрокліматичні умови (значне теплове забруднення, випар у більших масштабах і ін.).
Підлягають аналізу впливу проектованої діяльності на інтенсивність падаючої сонячної радіації, температуру, швидкість вітру, вологість, атмосферні інверсії, тривалість мрячних періодів і ін.

Водне середовище

Підлягають аналізу порушення гідрологічних і гідрогеологічних параметрів водних об'єктів і територій у зонах впливів проектованої діяльності, впливів на поверхневі й підземні води пріоритетних і специфічних забруднюючих речовин, що надходять у водне середовище при скиданнях всіх видів стічних вод і фільтраційних витоків.
Результати аналізу повинні відбивати розподіл оцінюваних показників по території й у контрольних створах, ураховувати підсумовуючі впливи, обґрунтовувати санітарні норми, гранично припустимі скидання й фільтраційні витоки;
У матеріалах, що характеризують поверхневі води, приводяться загальні відомості про водні об'єкти, дані про їхні водозбірні басейни й господарське використання, перелік пунктів спостережень за їхнім станом і виводи з результатів цих спостережень.
При оцінці впливів проектованої діяльності на стан поверхневих вод і гідробіоценози розглядаються:
- морфометричні, гідродинамічні й воднобалансові параметри;
- якість вод, включаючи фізичні, хімічні, санітарно-гігієнічні, токсикологічні, радіоекологічні характеристики;
- біологічні характеристики, включаючи видовий состав, чисельність, біомасу гідробіонтів і біопродуктивність (у тому числі рибопродуктивність).

Вплив об'єкта експертизи на водні ресурси в курсовому проекті необхідно проводити в такій послідовності:
- Визначення об’’му відпрацьованих вод.
Обсяг відпрацьованих вод орієнтовно визначається по укрупнених нормах водовідведення на одиницю випускається продукции, щоМ. Розрахункові витрати виробничих стічних вод, що надходять на каналізаційні спорудження Qсут (м3/сут), визначаються за даними, представленими технологами або по продуктивності підприємства по питомих нормах водовідведення
Qрік = m*M; Qдоб. = m*M/257,
де m – норма водовідведенняна одиницю продукції або сировини, що переробляється, M - число одиниць продукції або сировини, що переробляється, у рік;
257- число робочих днів у році.
Концентрація шкідливих домішок у стічній воді рівняється з гранично допустимими концентраціями (ГДК).
Гідрологічні умови характеризуються по типах водяних об'єктів і їхніх природних особливостей, відповідно до вимог ДСТ 17.1.1.02-77, а також вибираються з умов рішення конкретних завдань і вибору моделей розрахунку ГДС. При наявності вимірюваних режимів необхідно вказати пору року й режим ріки.
Речовини, що містяться в стічних водах при митті автомобілів
Основні забруднювачі стічних вод, що утворюються при митті автомобілів - механічні домішки і нафтопродукти.
Стічні води містять моторні масла, асфальт, пісок, поверхнево активні речовини, солі важких металів, різні види палива, а також миючі речовини, використовувані при митті.
Витрати води на миття одного автомобіля, л – 50
Якість очищеної води, мг/л, не більше:
За завислими речовинами - 5
За нафтопродуктами- 0,05 – 0,1
Таблиця 13 - Вихідні дані щодо забруднення стічних вод підприємства
№ варіанта
Концентрація завислих речовин, мг/л
Концентрація нафтопродуктів, мг/л

1
1954
188

2
2095
208

3
1880
250

4
2500
300

5
1750
400

6
1900
180

7
2700
270

8
2800
190

9
2300
170

0
1600
298



Якісні й кількісні показники стану поверхневих вод приводяться в створі водозабору й вище випуску стічних вод і представляються у формі табл.
Таблиця 14 - Якісні й кількісні показники стану поверхневих вод в створі водозабору й вище випуску стічних вод
Ділянка ріки, створ
Рік
Витрата води
м3 /доба
Забруднююча речовина
Ступінь забруднення (перевищення ГДК)
Джерела забруднення









Проводиться оцінка ступеня відповідності застосовуваної технології виробництва й методів очищення стічних вод передовому науково-технічному рівню в країні й за кордоном.
Перелік забруднюючих речовин у складі стічних вод підприємства представляють у вигляді табл. 2 по кожному випуску.
Кількість забруднюючих речовин визначається на підставі зробленої на підприємстві інвентаризації.
Для різних груп виробничих процесів повинні бути наведені принципові схеми утворення стічних вод. Дані про кількість стічних вод представляються по формах табл. 3.
Розрахунок ГДС
Розрахунок ГДС проводиться з метою забезпечення норм якості води водного об'єкта в контрольному створі, що визначається в кожному конкретному випадку органами Мінекобезпеки з обліком типу й категорії водного об'єкта. ГДС установлюють із обліком ГДК речовин у місцях водокористування, здатності водного об'єкта до самоочищення.
Між санітарними вимогами до умов спуска стічних вод у водойми й необхідним ступенем очищення стічних вод перед спуском їх у водойми питного й культурно-побутового водовикористання в загальному виді відбивається формулою:

Cст*Qст + Cр* a*Qр =< (a*Qр + Qст)*CГДК

де Cст – концентрація забруднення (шкідливої речовини) стічних вод, при якій не будуть перевищені ГДК, мг/м3.
Cр – концентрація цього ж виду забруднення (шкідливої речовини) у воді водойми вище місця випуску розглянутого стоку (приймати Cр = 0,01*Cпр.буд.), мг/м3;
Qр, Qст -витрата води у водоймі й витрата стічних вод, що надходять у водойму, м3
(Qст = Qрік);
a– коефіцієнти забезпеченості зсуву, що визначає частку витрати водойми Qр, що реально може брати участь у розведенні стічних вод (а= 0,7);
CГДК.– нормативний показник або гранично допустима концентрація шкідливої речовини у воді водойми, мг/м3).
Перетворимо вираження щодо контрольної величини й одержимо:

Cст=< a * Q р/Qст (CГДК – Cр) + CГДК

При визначенні ступеня змішування й розведення стічних вод у водному об'єкті контрольного створу ( на 1 км вище за течією від найближчого населеного пункту) необхідно розраховувати коефіцієнт змішування по методах Фролова й Родзіллера

13 EMBED Equation.3 1415,
де 13EMBED Equation.31415- основа натурального логарифму;
Q – витрата води у водоймі, м3/сек;
L - відстань до розрахункового створу по фарватері, м;
13EMBED Equation.31415- коефіцієнт, що враховує гідравлічні фактори змішування й визначається за формулою:

13 EMBED Equation.3 1415,
де 13EMBED Equation.31415- коефіцієнт звивистості, рівняється L/Lпр 13EMBED Equation.31415=1,1
13EMBED Equation.31415=1,5, для випуску у фарватер ріки
Е - коефіцієнт турбулентності


Кратність розведення перед розрахунковим пунктом
водокористування визначається за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415

Таким чином, величина Сст. приймається за основу при проектуванні заходів щодо зниження забруднення. Необхідний ступінь очищення стічних вод розраховується по формулі:
Д =( Сфакт.-Сст./Сфакт. )*100%
Величина ГДС (г/година, т/рік) з урахуванням вимог состава й властивостей води у водних об'єктах для всіх категорій водокористування визначається як добуток найбільшого середньогодинної витрати стічних вод (м3/година) фактичного періоду скидання й концентрації речовин у стічних водах (г/м3) відповідно до формули:
ГДС=g * Cст
Розрахунок ГДС урахуванням ГДК шкідливих речовин виконують за вищенаведеною формулою. Однак при визначенні концентрації Cст варто враховувати, що при скиданні у водойму декількох речовин з однаковими лімітуючими показниками шкідливості (ЛПШ) сума відношень концентрацій кожної речовини у водному об'єкті до відповідного значення ГДК не повинна перевищувати одиницю.
Таким чином, при розрахунку ГДС повинні дотримуватися умови:
13 EMBED Equation.3 1415
де Сп, концентрація забруднюючих речовин з однаковим лімітуючим показником шкідливості (ЛПШ) у контрольному створі (нижче випуску).
Якщо фактичні концентрації забруднень у стічних водах підприємства настільки високі, що не задовольняють даній умові, підприємство планує зменшення концентрації забруднювача шляхом локального очищення або удосконалювання технології з найменшими витратами й у найбільш короткий термін. Потім виконують повторну перевірку розрахунку з урахуванням ефективності здійснених заходів, щоб упевнитися, що сума відношень концентрацій до ГДК у створі водокористування була не більше одиниці.


Оцінку впливу об'єкта експертизи на водні ресурси й водні об'єкти викласти відповідно до основних правил і вимогам Водного Кодексу України.


Матеріали, що характеризують підземні води, включають загальні відомості про басейни підземних вод, потужності зони активного водообміну, розвитку обріїв підземних вод, дані про їхнє господарське використання, перелік і опис пунктів гідрогеологічних спостережень і результати цих спостережень.
Оцінка впливів проектованої діяльності на підземні води виконується для ґрунтових вод і водоносних обріїв, використовуваних для питних, господарських, лікувальних і інших цілей.
Обґрунтовуються заходи щодо запобігання або зменшення надходження у водне середовище забруднюючих речовин, виснаженню поверхневих і підземних водних ресурсів, погіршенню стану вод і деградації співтовариств водних організмів. Розрахункові варіанти повинні охоплювати найменш сприятливі періоди й аварійні ситуації.


ҐРУНТИ

Підлягають аналізу впливу проектованої діяльності на ґрунти з урахуванням особливостей землекористування (відвід земель у користування), забруднення шкідливими речовинами (кількісний і якісний состав відходів, що утворяться, клас їхньої небезпеки, подальша доля), вібрації, ендогенних і екзогенних геологічних процесів і явищ і інших факторів.
При оцінці впливів проектованої діяльності на стан ґрунтів ураховуються генетичні види ґрунтів, характеристики їхнього гумусового обрію, механічні й водно-фізичні властивості, ландшафтно-геохімічні бар'єри (нагромадження й міграція речовин), родючість, ґрунтова мікрофлора й фауна, ступінь розвитку процесів деградації ґрунтів і ін.
Обґрунтовуються заходи щодо запобігання або зменшення впливів на ґрунти й зниженню родючості, по рекультивації площ, які тимчасово вилучаються із землекористування відпрацьованих кар'єрів, інших порушених земель, а також проведенню робіт з поліпшення якості, малопродуктивних сільгоспугідь за рахунок використання взятого в інших місцях родючого шару ґрунтів.


РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ МИР
Вихідні дані для характеристики стани й оцінки змін рослинного й тваринного світу формуються на підставі фонових даних і матеріалів натурних досліджень.
Підлягають аналізу впливу на рослинний і тваринний світ пріоритетних і специфічних забруднюючих речовин в результаті проектованої діяльності; ураховується опосередкований вплив на флору й фауну, техногенні зміни природного ґрунтового покриву, клімату й мікроклімату, водного режиму, фізичні й біологічні впливи.
Оцінюються зміни складу рослинних співтовариств, фауни, видової розмаїтості, популяцій домінуючих, коштовних і охоронюваних видів, їхнього фізіологічного стану й продуктивності, стійкості до хвороб; обґрунтовуються заходи щодо запобігання виснаження й деградації рослинних співтовариств і фауни, нагромадження ними шкідливих речовин.


ХАРАКТЕРИСТИКА НАВКОЛИШНЬОГО СОЦІАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА Й ОЦІНКА ВПЛИВІВ НА НЬОГО

Дається загальна соціальна характеристика місцевого населення в зонах впливів проектованої діяльності й оцінка умов його життєдіяльності.
Характеристика населення включає інформацію щодо половікової структури, зайнятості, міграціях, чисельності, захворюваності, суспільної думки щодо проектованої діяльності.
Оцінка впливів проектованої діяльності на стан здоров'я й захворюваність здійснюється з урахуванням нормативів Міністерства охорони здоров'я.
Оцінюються позитивні й негативні впливи проектованої діяльності на стан соціальних умов і задоволення потреб місцевого населення. Обґрунтовуються заходи, щодо запобігання погіршення умов життєдіяльності цього населення, розглядаються компенсаційні заходи.


ОЦІНКА ВПЛИВІВ ПРОЕКТОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА НАВКОЛИШНЄ ТЕХНОГЕННЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Оцінюються впливи проектованої діяльності на промислові, сільськогосподарські й житловоцивільні об'єкти, наземні й підземні спорудження, соціальну орієнтацію територій (включаючи зони рекреації, культурні ландшафти), пам'ятники архітектури, історії й культури й інші елементи техногенного середовища, що перебувають у зонах впливів. Обґрунтовуються заходи щодо забезпечення їхньої експлуатаційної надійності й охорони.


ЗАХОДУ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НОРМАТИВНОГО СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Й ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Підрозділ містить результати узагальнення даних про заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища. Приводиться перелік і коротка характеристика проектних рішень, комплекс яких включає:
- охоронні заходи - моніторинг території зон впливів проектованої діяльності, система оповіщення населення;
- захисні заходи - технологічні (ресурсозбереження, очищення, повторне використання й екологічно безпечне поховання відходів, використання екологічно чистих і безпечних технологій), планувальні (функціональне зонування території), створення захисних екранів, споруджень, озеленення й ін.), захист окремих об'єктів впливів;
- відбудовні заходи - усунення наднормативних впливів, нормалізація стану окремих компонентів навколишнього середовища;
- компенсаційні заходи - компенсація збитку від проектованої діяльності шляхом проведення заходів щодо рівноцінного поліпшення стану природного й соціального середовища або грошове відшкодування збитку.
При неможливості досягнення санітарно-гігієнічних нормативів і дотримання умов екологічної безпеки на територіях з існуючим наднормативним забрудненням у контролюючих органах погоджується перелік захисних і відбудовних заходів з потенційно можливих у складі проекту.

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ВПЛИВІВ
ПРОЕКТОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ Й ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАЛИШКОВИХ ВПЛИВІВ

Виконується комплексна оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище з урахуванням приватних оцінок, наведених у попередніх підрозділах, в умовах реалізації комплексу заходів щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища.
Визначається ступінь екологічного ризику проектованої діяльності.
Обґрунтовується оптимальність з екологічних позицій прийнятого комплексу проектних рішень.
Приводиться перелік і характеристика залишкових впливів і обґрунтовується їхня екологічна допустимість при будівництві й експлуатації об'єкта проектованої діяльності.

ЗАЯВА ПРО ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ДІЯЛЬНОСТІ
Заява про екологічні наслідки діяльності є юридичним документом про суть цих наслідків і гарантіях виконання заходів щодо забезпечення екологічної безпеки на весь період здійснення проектованої діяльності й складається замовником і генпроектувальником, являє собою резюме ОВНС, у якому повинні бути відбиті:
- дані про мету й способи здійснення проектованої діяльності;
- перелік найбільш значних впливів на стан навколишнього середовища, підсумки їх якісної й кількісної оцінки з обліком можливих аварійних ситуацій;
- оцінка екологічного ризику проектованої діяльності;
- перелік заходів, що забезпечують нормативний стан навколишнього середовища, включаючи систему спостереження й контролю (моніторингу);
- перелік залишкових впливів;
- зобов'язання замовника по здійсненню проектних рішень відповідно до норм і правилами охорони навколишнього середовища й вимогами екологічної безпеки на всіх етапах будівництва й експлуатації об'єктів проектованої діяльності.

























13PAGE 15


13PAGE 15


13PAGE 14915



13 EMBED Equation.3 1415




Приложенные файлы

  • doc 25367790
    Размер файла: 717 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий