Програма бакалавра Дф.-41 ДЕК-15 Последний

Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний педагогічний університет
імені В.Г. Короленка

Психолого-педагогічний факультет
Кафедра соціальної і корекційної педагогіки




ЗАТВЕРДЖУЮ
Перший проректор

___________________Сітарчук Р.А._______ «____» _______________2015 р.
(підпис)



Програма
КОМПЛЕКСНОГО АТЕСТАЦІЙНого екзамену
Освітній ступень: бакалавр

Напрям підготовки: 6.010105 – „Корекційна освіта”
Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта



Укладачі проф. Пахомова Наталія Георгіївна
ст. викладач Губарь Ольга Григорівна
ст. викладач Олефір Ольга Іванівна




Полтава – 2015
УДК 376. 215. 376. 36 (072.2)
ББК
Програма комплексного атестаційного екзамену з теорії та спецметодик виховання дітей з порушеннями мовлення для студентів випускних курсів вищих навчальних закладів за освітнім ступенем бакалавр напряму підготовки 6.010105  – „Корекційна освіта” / Укл. Н.Г. Пахомова, О.Г. Губарь, О.І. Олефір. – Полтава: ПДПУ, 2015. – 32 с.
Укладачі: Наталія Георгіївна Пахомова, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної і корекційної педагогіки Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка;
Ольга Іванівна Олефір, старший викладач кафедри соціальної і корекційної педагогіки Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка;
Ольга Григорівна Губарь, старший викладач кафедри соціальної і корекційної педагогіки Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

Рецензенти: 
Н.В. Савінова, доктор педагогічних наук, завідувач кафедри корекційної освіти Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського;
А.М. Ільченко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри філософії, історії та педагогіки Полтавської державної аграрної академії.


Затверджено вченою радою Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка
Протокол №8 від 30 січня 2015 р.

Основні положення програми комплексного атестаційного екзамену з теорії та спецметодик виховання дітей з порушеннями мовлення дозволяють студентам-випускникам отримати інформацію про структуру питань державного екзамену напряму підготовки „Корекційна освіта. Логопедія”, ознайомитися зі змістом курсів, питання з яких виносяться на екзамен, критеріями оцінювання, списком джерел, які можна використовувати на державному екзамені, а також зі списком рекомендованої літератури з кожного предмета.


Зміст
Пояснювальна записка4

Розділ І. Зміст програми
Спеціальна педагогіка і психологія ..............5
Логопедія з історією логопедії .....9
Спецметодики виховання і навчання дітей із порушеннями мовлення...13

Розділ ІІ. Освітньо-кваліфікаційні вимоги до знань та умінь спеціалістів
Вимоги до підготовки з циклу фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін..15
Вимоги до підготовки з циклу вибіркових професійно-орієнтованих дисциплін ....................16

Розділ ІІІ. Питання до комплексного атестаційного екзамену
Спеціальна педагогіка і психологія ...17
Логопедія .......18
Спецметодики виховання і навчання дітей із порушеннями мовлення .20

Розділ ІV. Критерії оцінювання знань, умінь і навичок
Критерії оцінювання.22

Список джерел, якими можна користуватися на комплексному атестаційному екзамені..24
Список рекомендованої літератури....25

Пояснювальна записка
У фаховій підготовці студентів за спеціальністю 6.010105 – “Корекційна освіта” серед нормативних навчальних дисциплін значне місце відводиться циклу фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін, що охоплюють загальні науково-теоретичні та історико-педагогічні положення дефектології, спеціальної психології й логопедії, відомості про основні види і форми мовленнєвих порушень, їх механізми, структуру і характерні прояви, методи й прийоми корекції, особливості організації корекційної допомоги дитячому і дорослому населенню. Специфіка підготовки студентів полягає у синтезі медико-біологічних і психолого-педагогічних знань про різні відхилення у загальному психофізичному розвитку дітей, а також мови й мовлення.
Завданням професійно-орієнтованих навчальних дисциплін було закласти науково-теоретичні основи цілісної системи світоглядних поглядів, уявлення про професійні основи, індивідуальні якості спеціаліста та напрями і зміст корекційно-педагогічної діяльності з дітьми дошкільного і шкільного віку з особливими освітніми потребами, підлітками та дорослими, сформувати практичні навички і професійні уміння попередження, виявлення й усунення лексико-граматичного і фонетико-фонематичного недорозвитку мовлення у осіб з порушеннями мовлення засобами спеціального навчання і виховання.
Як показують спостереження і спеціальні дослідження, несприятливі соціально-економічні тенденції сучасного життя сприяють зростанню кількості дітей з порушеннями перебігу нормального природного розвитку і недоліками мовлення. Тому, враховуючи особливо важливе значення особистісного становленні дітей з особливими освітніми потребами, педагог, зокрема дефектолог, логопед, повинен уміти кваліфіковано допомогти дітям різного віку у дошкільних освітніх й спеціальних закладах, логопедичних пунктах загальноосвітніх шкіл, у поліклініках і стаціонарних відділеннях системи охорони здоров’я та закладах корекційно-реабілітаційного спрямування. Саме тому метою комплексного державного екзамену зі спеціальної педагогіки і психології та клінічних основ дефектології є виявлення професійних знань та умінь майбутніх спеціалістів – дефектологів-логопедів з різних напрямів педагогічної діяльності.
Теоретичну і методичну основу екзамену становить курс “Логопедія з історією логопедії”, який передбачає підготовку студентів до професійної діяльності логопеда. Для перевірки засвоєння теоретичних знань і сформованості практичних умінь до державного екзамену також включені курси: Логопедія з історією логопедії; Теорія та методика виховання дітей з вадами мовлення; Спеціальна педагогіка з історією; Спеціальна психологія.
До комплекту комплексного атестаційного екзамену з теорії та спецметодик виховання дітей з порушеннями мовлення входять 30 білетів. Кожний білет має по три питання: перше – питання спеціальної педагогіки і психології; друге – теоретичні основи логопедії; третє  – спецметодик виховання і навчання дітей з порушеннями мовлення.


Розділ І. Зміст програми комплексного кваліфікаційного державного екзамену з теорії та спецметодик виховання дітей з порушеннями мовлення

Спеціальна педагогіка і психологія
Курс "Спеціальна педагогіка з історією" покликаний ознайомити студентів з основними вимогами до організації і здійснення їх обраною професійної діяльності протягом усіх років навчання у відповідності із завданнями освітньо-кваліфікаційної характеристики майбутнього фахівця. Курс є базою до вивчення фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін зі спеціальності, сприяє загальній адаптації студентів у ВНЗ і передбачає набуття конкретних знань і вмінь. Вивчення психолого-педагогічних особливостей розвитку, навчання і виховання дітей з обмеженими можливостями є однією із центральних проблем спеціальної педагогіки, від продуктивного розв’язання якої залежить ефективність практичної діяльності спеціальних навчально-виховних закладів щодо соціальної реабілітації дітей з вадами психофізичного розвитку. Практична значущість проблеми пов’язана з визначенням такого змісту освіти, типів освітньо-виховних закладів, форм організації та методів диференційованого навчання різних категорій аномальних дітей, такої реалізації в цьому процесі системи дидактичних принципів, щоб спеціальне навчання максимально сприяло розвиткові психічних і фізичних сил кожної дитини, корекції недоліків, формуванню її особистості, готовності до виконання різноманітних соціальних функцій.
Мета курсу полягає в орієнтуванні студентів щодо змісту педагогічної діяльності, її сутності та ролі в сучасному суспільстві, основних шляхів і методів набуття педагогічного досвіду в цілому та спеціальності “Корекційна освіта” зокрема. Курс містить загальні науково-теоретичні та історико-педагогічні основи спеціальної педагогіки та психології, відомості про основні категорії дітей з порушенням загального розвитку, принципи, методи і прийоми навчання і виховання таких дітей, особливості організації корекційної допомоги.
Основними завданнями курсу є:
ознайомлення студентів з теоретичною концепцією і завданнями навчання дітей з обмеженими можливостями;
ознайомлення з організаційними формами допомоги різним категоріям дітей із обмеженими психофізичними можливостями у нашій країні та за кордоном на сучасному етапі;
надання уявлення про значення та суть ранньої психолого-педагогічної допомоги дітям з обмеженими можливостями;
ознайомлення з головними напрямками та сучасними педагогічними технологіями роботи вчителя-дефектолога;
формування практичних навичок корекційної роботи з дітьми з порушеним загальним розвитком;
вироблення умінь проводити аналіз навчання і визначати його корекційно-розвиваючий ефект на основі динамічного вивчення дітей у процесі навчання.
розкриття принципів корекційних програм виховання та навчання розумово відсталих дітей, із порушеннями сенсорного розвитку, мовлення, затримкою психічного розвитку, раннім дитячим аутизмом, із комплексними порушеннями та ін. на різних вікових етапах;
ознайомлення з головними напрямками та сучасними педагогічними технологіями роботи вчителя-дефектолога та вихователя у спеціальних закладах для дітей з порушенням інтелекту, порушенням слуху, зору, опорно-рухового апарату, мовлення та ін.;
формування практичних навичок корекційної роботи з розумово відсталими дітьми, з дітьми із порушеннями сенсорних систем, раннім дитячим аутизмом, затримкою психічного розвитку, порушеннями опорно-рухового апарату та ін.;
формування уявлення про організацію корекційної роботи у різних видах діяльності різних категорій дітей із обмеженими психофізичними можливостями;
ознайомлення з методами вивчення фізичного, соціального, пізнавального, емоційного розвитку дітей з порушеним інтелектом, вадами сенсо-моторного розвитку, ЗПР, РДА та ін.;
вироблення умінь проводити оцінювання навчання та визначати критерії оцінювання досягнень різних категорій дітей із обмеженим психофізичним розвитком;
формування уявлення про зміст “Концепції державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потребами”.
Студенти повинні знати: основні поняття дефектології; психолого-педагогічні особливості дітей з різними психофізичними вадами; місце дефектології серед педагогічних наук, основні категорії дітей з обмеженими психічними і фізичними можливостями, головні особливості організації їх навчання і виховання, основні навчально-виховні заклади для дітей з обмеженими психічними і фізичними можливостями; інтеграційні процеси, які відбуваються в країні по відношенню до дітей з фізичними та інтелектуальними вадами, науково-теоретичні основи процесу навчання і виховання дітей з обмеженими психічними і фізичними можливостями; соціальну значимість професії дефектолога, методи педагогічного вивчення і виявлення порушень розвитку у дітей; групи дітей з обмеженими психофізичними можливостями; систему освітніх спеціальних закладів для дітей з обмеженими психофізичними можливостями; шляхи та напрямки профілактики та корекції психофізичних порушень у дітей-дошкільників; вимоги до педагога-дефектолога.
Студенти повинні вміти: аналізувати причини аномалій психофізичного розвитку, структуру дефекту, прогнозувати порушення у розвитку, навчанні та вихованні; виявляти дітей, які мають відхилення у розвитку; аналізувати особливості діяльності та поведінки дітей з відхиленнями; визначати і класифікувати вид порушення розвитку дитини, надавати рекомендації відносно спеціальної профілактики та корекції порушень; визначати мету, форми і методи корекційного впливу на дітей з різними аномаліями розвитку; спостерігати і аналізувати навчально-виховний процес у спеціальних школах; орієнтуватись в сучасних тенденціях розвитку спеціальної педагогіки та психології; організовувати роботу з батьками, які мають дітей з особливими освітніми потребами; проводити просвітницьку роботу, спрямовану на поширення серед населення знань про особливості дітей з порушеннями психофізичного розвитку та шляхи профілактики аномалій розвитку дітей.
На державний екзамен виносяться питання, що охоплюють наступні теоретичні знання:
Сутність поняття „норма” і „аномалія”. Основні причини, які зумовлюють аномальний розвиток дітей. Сутність поняття “діти з обмеженими психічними і фізичними можливостями”, “діти з особливими освітніми потребами”. Спеціальна педагогіка, її предмет і зміст. Теорія структури аномального розвитку. Загальне поняття про діагностику відхилень у розвитку, раннє виявлення аномалій. Види і класифікація дефектів розвитку та їх причини. Основні групи дітей з порушенням психофізичного розвитку: розумово відсталі діти, діти із затримкою психічного розвитку, діти з вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату, діти з психопатоподібними формами поведінки, з синдромом раннього дитячого аутизму, з девіантною поведінкою, діти зі складними дефектами. Вікові та індивідуальні особливості аномальних дітей. Загальнопедагогічні та спеціальні принципи корекційно-педагогічної роботи. Диференціація корекційно-педагогічної роботи в залежності від первинного дефекту та вторинних відхилень. Основні напрями та завдання навчання і виховання дітей з особливими потребами. Фізичне виховання. Сенсорне виховання. Розвиток пізнавальної діяльності, ознайомлення з навколишнім світом. Розвиток мовлення. Система виховних і навчальних закладів для дітей з особливими освітніми потребами. Стандартизація державної освіти дітей з особливими освітніми потребами. Роль сім’ї в навчанні та вихованні дітей з обмеженими психічними і фізичними можливостями, робота дефектолога з батьками. Соціальна адаптація та реабілітація дітей з особливими потребами та їх сімей. Діти з комбінованими порушеннями, основні психолого-педагогічні особливості їх розвитку.
Теорія Л. Виготського про комплексну структуру аномального розвитку. Первинний дефект та вторинні відхилення. Вроджена та набута дефективність. Теорія Л. Виготського про єдність біологічного і соціального. Взаємозв’язок між навчанням і розвитком. Загальна характеристика дітей з обмеженими психічними і фізичними можливостями.
Спеціальна педагогіка (дефектологія) як наука про виховання, навчання та адаптацію дітей з обмеженими психофізичними можливостями. Методологічні та науково-теоретичні основи спеціальної педагогіки. Основні завдання спеціальної педагогіки – профілактика, виявлення та корекція вад психофізичного розвитку дітей. Розробка принципів, методів і систем комплексного навчання, виховання та розвитку. Основні категорії спеціальної педагогіки (дефектології): розвиток, виховання, навчання, корекція, компенсація, реабілітація, соціальна адаптація. Місце дефектології в системі наукових дисциплін. Зв’язок дефектології з дисциплінами медичного та психолого-педагогічного циклів, соціологією та юриспруденцією. Складові спеціальної педагогіки (дефектології): сурдопедагогіка, олігофренопедагогіка, тифлопедагогіка, логопедія та відповідно спецпсихологія. Етапи становлення та розвитку дефектологічної науки. Здобутки Інституту спеціальної педагогіки АПН України в збереженні, розвитку попереднього досвіду спеціального навчання, виховання, підготовки дітей з обмеженими психофізичними можливостями до життя в оновленому суспільстві та розбудові системи спеціальної освіти. Причини порушення інтелектуального розвитку, затримки психічного розвитку, зорової і слухової функції, опорно-рухового апарату, мовленнєвого розвитку у дітей, раннього дитячого аутизму та ін.. Класифікація дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, затримки психічного розвитку, зорової і слухової функції, опорно-рухового апарату, мовленнєвого розвитку. Особливості психічного розвитку дітей в залежності від ступеня та часу порушення психофізичного розвитку та теоретичні основи корекційної роботи з такими дітьми. Вивчає методи педагогічних досліджень, які спрямовані на вивчення дітей з обмеженими розумовими можливостями, оптимальних умов їх розвитку, принципи організації спеціального навчання і виховання у суспільстві, зміст освіти та професійно-трудової підготовки у спеціальних закладах, їх типи та структуру.
Курс "Спеціальна психологія". Місце спеціальної психології в системі наукового знання. Методологічні проблеми та методи соціально-психологічного дослідження. Програмою курсу передбачається розгляд особистості з обмеженими психічними і фізичними можливостями як наслідку складних інтеграційних процесів індивідуального і соціального життя людини. Вивчаються різноманітні підходи до розгляду феномена особистості з обмеженими психічними і фізичними потребами на системно-структурному, системно-функціональному, системно-генетичному рівнях. Розглядаються психологічні характеристики особистості з обмеженими психічними і фізичними потребами, її функції, структуру, різноманітні прояви; методики діагностики різноманітних якостей особистості. Спирається на знання із загальної, вікової і педагогічної психології.
Основні завдання курсу:
- познайомити студентів з теоретичними основами психічного розвитку та практичним використанням принципів психодіагностики і психокорекції в процесі комплексної корекційно-педагогічної допомоги дітям із порушеннями і відхиленнями у розвитку;
- розкрити значення комплексного психолого-педагогічного вивчення дітей різних категорій і системного підходу в організації психокорекційної допомоги;
- формувати у студентів уявлення про значимість своєчасного виявлення психічного дизонтогенезу, про необхідність вивчення шляхів і засобів попередження, діагностики і корекції відхилень психічного розвитку;
- ознайомити студентів з контингентом дітей, які мають різні порушення і відхилення в психофізичному розвитку;
- ознайомити студентів з системою освітніх закладів для дітей зі спеціальними освітніми потребами і принципами їх комплектування;
- сформувати уявлення про загальні і специфічні принципи і методи психокорекційної роботи з дітьми із різними відхилення в розвитку;
- познайомити студентів з особливостями компенсації і корекції вторинних відхилень при психічному дизонтогенезі.
На державний екзамен виносяться питання, що охоплюють наступні теоретичні знання:
Науково-теоретичні основи спеціальної психології як галузі спеціальної педагогіки, її об’єкт, предмет і завдання, зв’язки з іншими науками. Причини психічного дизонтогенезу. Психологогічні особливості розвитку дітей в залежності від стану порушення психофізичної функції та теоретичні основи психокорекційної роботи з такими дітьми.

Логопедія
Курс „Логопедія з історією логопедії”, спрямований на підготовку обізнаного фахівця-логопеда з питань закономірностей формування правильного мовлення у осіб різного віку в умовах дошкільних освітніх й спеціальних закладах, роботи логопедичних пунктів загальноосвітніх шкіл, у поліклінічних і стаціонарних відділеннях системи охорони здоров’я та закладах корекційно-реабілітаційного спрямування.
Курсу “Логопедія з історією логопедії” містить загальні науково-теоретичні та історико-педагогічні положення логопедії, відомості про основні види і форми мовленнєвих порушень, їх механізми, структуру і характерні прояви, методи й прийоми виявлення та корекції, особливості організації логопедичної допомоги дитячому і дорослому населенню та їх профілактику. Специфіка курсу полягає у синтезі медико-біологічних і психолого-педагогічних знань про різні відхилення у мові й мовленні дітей.
Мета курсу –– підготовка майбутніх логопедів до самостійної роботи з дітьми дошкільного і шкільного віку, а саме: своєчасне виявлення, попередження і усунення відхилень і вад мови і мовлення, що забезпечують повноцінний загальний особистісний розвиток дітей, їх подальше успішне навчання та освіту.
Завдання курсу –– закласти науково-теоретичні основи цілісного уявлення про індивідуальний стиль педагогічної діяльності у визначенні лексико-граматичного і фонетико-фонематичного загального недорозвинення мовлення; сформувати практичні навички і професійні уміння його попередження, виявлення і усунення засобами спеціального навчання і виховання.
Студенти повинні знати: основні закономірності розвитку дитячого мовлення; теоретичні основи логопедії; загальну характеристику мовленнєвих порушень, які зустрічаються у дошкільному та шкільному віці; шляхи подолання порушень; роль вихователя у роботі з дітьми, що мають порушення мовлення; теоретичні основи ринолалії, дизартрії, порушення голосу, темпу та ритму мови, заїканню, методи і прийоми їх виявлення у дітей, специфіку корекційно-виховної роботи; загальні принципи та прийоми подолання відхилень у мовленнєвому розвитку; взаємозумовленість мовленнєвих порушень та загального розвитку дитини.
Студенти повинні вміти: здійснювати корекційне навчання та виховання дітей; проводити підбір тематичного, дидактичного матеріалу; проводити корекційні заняття, співставляти методи та прийоми логопедичного впливу, оцінювати результативність роботи; виявляти різницю між фізіологічними особливостями дитячого мовлення та його станом при патологічних порушеннях; виявляти відхилення у мовленнєвому розвитку дітей; аналізувати ефективність педагогічного процесу з точки зору якості роботи над мовленням дітей; розбиратися в характері порушень та дефектів мовлення та їх причинах; володіти необхідними методами й прийомами та навичками й уміннями корекційно-педагогічної роботи; проводити бесіди з дітьми, вихователями, батьками; проводити аналіз медико-педагогічної документації та спеціальної літератури.
На державний екзамен виносяться питання, що охоплюють наступні теоретичні знання:
Теоретичні основи логопедії. Логопедія як педагогічна наука, її теоретичне і практичне значення. Короткі історичні відомості про становлення логопедії як науки. Структура сучасної логопедії: дошкільна, шкільна логопедія і логопедія підлітків та дорослих. Предмет, об’єкт вивчення логопедії, мета, завдання і методи. Прийоми та засоби формування правильного мовлення у дітей. Загальні відомості про мову і мовлення, імпресивне, експресивне та усне і писемне мовлення. Структурні компоненти мовлення: звуковимова, словник, граматична будова, інтонаційно-виразні засоби. Особливості розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Можливі порушення мовлення: фонетично-фонематичні, лексико-граматичні, просодичні, порушення письма. Роль екзогенних і ендогенних факторів у виникненні мовленнєвих порушень. Загальні відомості про причини порушення мовлення. Центральні, периферичні, функціональні й органічні мовні порушення. Принципи аналізу мовних порушень. Класифікація мовленнєвих порушень: клініко-педагогічна і психолого-педагогічна. Огляд мовленнєвих порушень. Недоліки звукової сторони мовлення, зокрема порушення або несформованість звуковимови (функціональні і механічні дислалії), недоліки голосу (афонія, дисфонія, фонастенія, ринофонія), порушення звуковимови і голосу (ринолалія), порушення всієї звукової сторони мовлення (дизартрія), порушення темпу мовлення (брадилалія, тахілалія, заїкання, затинання). Порушення структурно-семантичної сторони мовлення: алалія, афазія. Недоліки читання (дислексія) і письма (дисграфія). Дидактичні основи корекційно-педагогічної роботи, засоби і прийоми сучасної дошкільної логопедії. Принципи і методи логопедичного впливу. Особистість логопеда. Актуальні проблеми сучасної логопедії. Основний понятійно-категоріальний апарат логопедії.
Порушення звукової сторони мовлення їх види, і корекція. (дислалія, ринолалія, дизартрія). Характеристика фонем української мови за місцем і способом утворення, участю голосу та наявності або відсутності додаткового підняття середньої частини язика. Вікові особливості розвитку правильної звуковимови у дітей до 5 років. Поняття про недоліки і порушення звуковимови у дітей та причини їх виникнення. Клінічна характеристика порушень мовлення (дислалія, ринолалія, дизартрія) за причинами їх виникнення (функціональні й органічні).
Дислалія як порушення звуковимови при нормальному слухові і збереженій інервації мовного апарату. Короткі історичні відомості дослідження розладів усного мовлення. Основні форми дислалії. Функціональні дислалії. Механічні дислалії. Акустико-фонематична дислалія, артикуляторно-фонематична, артикуляторно-фонетична. Рівні порушеної вимови (відсутність, заміна, викривлення). Прості і складні дислалії. Лінгвістична характеристика недоліків звуковимови: за основними формами прояву і групами порушених звуків.
Способи і прийоми виявлення недоліків вимови у дітей. Методика логопедичного впливу при дислалії. Основні етапи корекційно-педагогічної роботи по усуненню недоліків звуковимови: підготовчий етап, етап формування первинних вимовних умінь і навичок, етап формування комунікативних умінь і навичок. Недоліки вимови окремих голосних і приголосних звуків: сигматизм, ротацизм, ламбдацизм, капацизм, йотацизм, дефекти дзвінкості і твердост, приголосних. Обстеження фонематичної компетентності у дітей. Основні етапи послідовної корекційно-логопедичної роботи по усуненню мовленнєвих вад: розвиток фонематичних процесів (уваги, сприймання); розвиток артикуляційної моторики; формування (постановка) правильної вимови звуку; диференціація поставленого звуку у вимові. Послідовність автоматизації поставленого звуку: автоматизація звуку у складах (прямих, обернених, із збігом приголосних); автоматизація звуку в словах (на початку слова, в кінці, в середині); автоматизація звуку у реченні; автоматизація звуку у чистомовках і віршах; автоматизація звуку в коротких і довгих оповіданнях, автоматизація звуку у розмовній мові. Комплексний медико-педагогічний характер вивчення, навчання і виховання дітей з вадами вимови.
Ринолалія. Поняття про ринолалію, її види і форми та причини виникнення. Структура дефекту при ринолалії. Вплив вроджених розщілин губи і піднебіння на фізичній, психічний і мовленнєвий розвиток дитини. Принципи, система і прийоми корекції цього дефекту. Особливості навчання і виховання дітей з ринолалією в умовах спеціального дошкільного закладу.
Дизартрія. Поняття про дизартрію як самостійне порушення мовлення та як одного із симптомів дитячого церебрального паралічу. Види дизартрії та її причини. Психолого-педагогічна характеристика дітей з дизартрією. Структура дефекту при дизартрії: Принципи, прийоми обстеження дітей з дизартрією. Методи і прийоми корекційно-педагогічної роботи при дизартрії в умовах спеціальних дошкільних і реабілітаційних закладах.
Порушення темпо-ритмічної сторони мовлення. Короткі історичні відомості про вивчення порушень темпу і ритму мовлення у дітей. Характеристика темпу і ритму мовлення та їх порушень. Брадилалія, тахілалія, фізіологічні затинання, ітерації, їх причини та прояви. Класифікація різновидів тахілалії. Обстеження дітей з порушеннями темпу мовлення. Методика корекційної роботи по усуненню недоліків темпу і ритму мовлення. Профілактика недоліків темпу ритму мовлення у дітей.
Заїкання. Історія розвитку вчення про темпо-ритмічні розлади мовлення. Поняття заїкання та причини виникнення. Поширеність заїкання серед дітей. Характеристика мовлення дітей із заїканням. Прояви заїкання: стан нервової системи, фізичного здоров’я, загальної і мовленнєвої моторики, психологічні особливості таких дітей. Характеристика мовленнєвих судом при заїканні: місце, тип, частота. Обстеження дітей з заїканням. Комплексний підхід до усунення заїкання. Основні принципи лікувально-виховної роботи з дошкільниками: режим, лікувальні заходи, логопедичні заняття, логоритмічні ігри і вправи. Дидактичні основи логопедичних занять дошкільників із заїканням. Методика логопедичних занять. Логопедична робота зі школярами, підлітками і дорослими. Роль сім’ї, дитячого садка і школи в процесі усунення заїкання у дітей.
Порушення лексико-граматичної сторони мовлення. Особливості розвитку словника і граматичної сторони мовлення у дітей дошкільного віку. Основні закономірності засвоєння рідної мови. Загальний недорозвиток мовлення: характеристика рівнів та причин виникнення. Навчання і виховання дітей з фонетико-фонематичним і загальним недорозвитком мовлення. Поняття алалії та її поширеність. Анатомо-фізіологічний аспект вивчення алалії. Симптоматика і механізми алалії. Моторна і сенсорна форми. Особливості мовлення, розумового і психічного розвитку дітей з алалією і афазією. Місце алалії і афазії в системі мовних порушень у дітей: відмінність від афазії, недорозвитку мовлення, туговухості і розумової відсталості. Обстеження дітей з алалією. Система корекційного впливу при моторній алалії. Сенсорна алалія та система корекційного впливу. Психолого-педагогічна характеристика дітей з недоліками слово- і фразоутвореннями.
Поняття “афазія”. Анатомо-фізіологічний аспект вивчення симптоматики і механізм афазії. Акустико-гностична сенсорна афазія. Акустико-мнестична афазія. Семантична афазія. Аферентна моторна афазія. Еферентна моторна афазія. Динамічна афазія. Обстеження і основні напрямки корекційно-логопедичної роботи з афазиками. Основні вимоги до проведення корекційної роботи з розвитку лексико-граматичної сторони мовлення, види мовних вправ для розвитку семантичної, складової, звукової сторони мовлення і зв’язного мовлення. Спеціалізовані заклади для дітей з тяжкими розладами мовлення.
Порушення писемного мовлення та його попередження у дітей. Історичні відомості про вивчення порушень читання і письма. Відмінності писемного й усного мовлення. Механізм формування писемного мовлення. Поняття дислексії. Етіологія дислексії. Психологічний аспект механізмів порушення читання. Класифікація дислексії. Умови оволодіння писемним мовленням. Порушення писемного мовлення при різних порушеннях усного мовлення. Поняття дисграфії. Психофізіологічна структура процесу письма. Симптоматика, механізми і класифікація дисграфії. Обстеження дітей з порушеннями читання і письма. Підготовка дітей до оволодіння грамотою, її поняття і зміст. Методика логопедичної роботи з усунення порушень писемного мовлення. Система профілактики порушень читання і письма.
Організація логопедичної допомоги населенню в Україні. Система соціальних закладів для дітей з порушенням мовлення. Короткі історичні відомості про розвиток системи спеціальних закладів. Логопедична допомога у системі освіти: спеціальні дошкільні заклади, спеціальні школи, логопедичні пункти при загальноосвітніх школах. Логопедична допомога у системі охорони здоров’я і логопедичні кабінети у поліклініках, спеціалізовані ясла для дітей з порушеннями мовлення, спеціалізовані будинки дитини, психоневрологічний санаторій. Логопедична допомога дорослому населенню. Обладнання логопедичного кабінету.

Спецметодики виховання і навчання дітей із порушеннями мовлення
Курс „Теорія та методика виховання дітей з вадами мовлення” є важливою складовою частиною професійної підготовки студентів вищих педагогічних закладів за напрямом 6.010105 “Корекційна освіта”.
Метою даного курсу є формування у студентів уявлення про характерні особливості організації й зміст особистісно-орієнтованої системи виховних впливів та методику надання допомоги дітям з порушеннями мовлення в умовах дошкільних і шкільних спеціальних і загальноосвітніх закладах та сім’ї, спрямованих на формування правильного мовлення та розвиток повноцінної особистості.
Це дає змогу усвідомлено організовувати корекційно-педагогічний вплив на дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку та приймати участь у плануванні та здійсненні навчально-виховного процесу та подальшому виборі оптимальних методів корекції і компенсації мовленнєвих вад.
Підготовка майбутніх дефектологів до навчально-виховної роботи в спеціалізованих закладах для дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку потребує розв’язання таких завдань:
вивчення студентами спеціальної науково-педагогічної літератури;
ознайомлення з характерними особливостями організації й змістом виховання дітей з порушеннями мовлення;
формування уявлення про методи і прийоми логопедичного, корекційно-розвиваючого і виховного впливів на розвиток дітей з порушеннями мовлення;
сприяти формуванню особистості студента, його самоосвіті й самореалізації у процесі підготовки до професійної діяльності вчителя-логопеда у майбутньому.
Професійна компетентність корекційного педагога передбачає володіння педагогічною термінологією, знання та вільне володіння прийомами, методами та формами навчально-виховної роботи, вміння прогнозувати їх наслідки і обирати адекватні шляхи навчання та виховання дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку.
Курс «Спецметодика початкового навчання української мови» є базовим у складному комплексі медичних, психолого-педагогічних дисциплін, які вивчаються за навчальним планом зі спеціальності 6.010105 – "Корекційна освіта". Зміст курсу орієнтований на початковий, найбільш відповідальний період навчання рідної мови дітей із вадами мовлення – дошкільний.
Оволодіння рідною мовою як засобом людського спілкування та пізнання є одним із найважливіших надбань дитини в дошкільному віці, найбільш сензитивному до засвоєння мови. Різні відхилення мовленнєвого розвитку негативно позначаються на сприйманні мовлення, висвітленні власних думок, оволодінні знаннями та формуванні особистості дитини.
У системі спеціального навчання мови дітей враховують особливості розвитку дошкільників, закономірності формування мовлення в нормі та своєрідність мовленнєвої діяльності при її патології.
Підготовка студентів до формування комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей-логопатів дошкільного віку є складовою цілісного процесу формування особистості вчителя-логопеда, професійно значущих умінь і якостей.
Головною метою вивчення курсу є формування у студентів глибокого розуміння лінгво- та логодидактичних і психофізіологічних основ навчання рідної мови і мовлення й озброєння їх ефективними методами і прийомами роботи з дитиною категорією дітей.
У процесі вивчення курсу вирішуються наступні завдання професійної підготовки студентів:
Засвоєння теоретичних основ спеціальної методики, підкріпленої конкретним матеріалом, за допомогою якого майбутні фахівці-логопеди зможуть досягти високого науково-методичного рівня навчально виховної роботи з формування та розвитку рідного мовлення дітей-логопатів.
·
Виховання у студентів здібності оперувати відомостями з суміжних зі спеціальною методикою початкового навчання української мови наук у процесі сприймання та осмислення лекційного матеріалу, самостійного вивчення загальної і спеціальної літератури, під час підготовки та проведення практичних і лабораторних занять, у період проходження педагогічної практики.
На основі цих завдань вивчення курсу передбачає формування у студентів таких знань і умінь:
ознайомлення з науковими основами теоретико-методичних знань: предмет, завдання, методологічні основи курсу, форми, засоби, методи і прийоми спеціального навчання дітей рідної мови;
озброєння знаннями зі спеціальних методик навчання різних видів зв'язного мовлення дітей, методики словникової роботи, методики формування граматичної будови мови, методики роботи з художнім текстом та ілюстративним матеріалом, методики формування звукової культури мови та передумов навчання грамоти;
навчання умінням засвоювати теоретичний матеріал курсу, спираючись на отримані знання зі споріднених дисциплін «Логопедія», «Сучасна українська мова», «Загальна педагогіка», «Логодидактика», «Психолінгвістика», «Логопсихологія», знання, здобуті під час самостійного опрацювання спеціальної літератури і на практиці (під час підготовки до практичних занять, написання рефератів, курсової роботи тощо);
навчання вмінням самостійно складати мовленнєві зразки розповідей, розробляти конспекти занять, складати тексти дидактичних мовленнєвих ігор, добирати тексти художніх творів, планувати навчально-мовленнєву діяльність дітей;
навчання орієнтування у методичній літературі, творчого застосування наукових досліджень на практиці;
ознайомлення з передовим педагогічним досвідом працівників спеціальних дошкільних закладів для дітей із порушеннями мовлення.

Розділ ІІ. Освітньо-кваліфікаційні вимоги до знань та умінь бакалаврів

1. Вимоги до підготовки з циклу фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін

Бакалавр з логопедії повинен знати:

умови формування особистості з особливими освітніми потребами, її права на свободу вибору, відповідальність за життя й освіту;
природу психіки дитини з обмеженими психічними і фізичними можливостями, основні психологічні функції й їх фізіологічні механізми, анатомію, фізіологію нервової системи, слухового та зорового аналізаторів, органів мовлення;
основні хвороби нервової системи, психічні захворювання: причини виникнення, прояви, закономірності перебігу, методи профілактики і лікування; патологію органів слуху, зору, мовлення;
загальні закономірності вікового анатомо-фізіологічного розвитку дітей дошкільного та шкільного віку, методи і прийоми впливу на особистість дітей з особливими освітніми потребами, моделювання індивідуального педагогічного процесу;
основні закономірності психічного розвитку в конкретних його проявах на різних етапах онтогенезу, особливості вищої нервової діяльності та закономірності розвитку дітей з особливими потребами;
методи діагностики рівня розвитку дітей з особливими освітніми потребами, правила складання психологічної характеристики особистості дитини з обмеженими психічними і фізичними можливостями, інтерпретації власної об’єктивної думки про її стану;
співвідношення впливу спадковості і соціального середовища, роль і значення національних і культурно-історичних факторів у навчанні і вихованні дітей з особливими освітніми потребами;
основні положення Концепції про права дитини, основні законодавчі документи: Конституція України, Закон “Про освіту”, Державна програма “Діти України”, ”Концепція спеціальної освіти осіб з психічними та фізичними вадами в Україні” та нормативні акти з питань безпеки життєдіяльності, охорони праці в освітній галузі;
прийоми застосування сучасних педагогічних програмних засобів та мультимедійних технологій в навчальному процесі.

2. Вимоги до підготовки з циклу вибіркових професійно-орієнтованих дисциплін

Бакалавр з логопедії повинен знати:

місце логопедії серед педагогічних наук, соціальну значимість професії логопеда, особливості спеціальності;
поняття про мову як суспільне явище; взаємозв’язок мови і мислення; поняття системи і структури мови; значення письма в людському суспільстві та етапи його розвитку; основні закономірності дитячого мовлення;
державну політику стосовно організації навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами, інтеграційні процеси, які відбуваються в країні по відношенню до дітей з фізичними та інтелектуальними вадами;
методи психолого-педагогічного вивчення дітей, принципи здійснення науково обґрунтованого індивідуального підходу в навчанні дітей з особливостями психофізичного розвитку;
нормативні вимоги до комплектування спеціальних закладів для дітей з порушеннями психофізичного розвитку, вимоги до організації роботи психолого-медико-педагогічних комісій;
класифікацію, етіологію мовних порушень у різних групах дітей з обмеженими психофізичними можливостями;
психолого-педагогічні характеристики форм недиференційованої та диференційованої розумової відсталості та тенденції розвитку цих дітей;
клініко-психологічну характеристику дітей із ЗПР конституційного, соматогенного, психогенного, церебрально-органічного походження; психічний і соціальний розвиток дітей з різними формами ЗПР;
особливості сім’ї, які мають дітей з особливими освітніми потребами;
загальні основи дошкільної та шкільної корекційної роботи; методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами дошкільного віку; сутність та принципи навчання в спеціальній школі;
методику викладання шкільних предметів в спеціальній школі, відповідні програми, структуру уроків, методи активізації пізнавальної діяльності учнів з особливими освітніми потребами;
загальну характеристику різного роду мовленнєвих порушень, які зустрічаються у дошкільному та шкільному віці та шляхи їх подолання;
методики вивчення стану розвитку усного та письмового мовлення дітей різного віку, загальні принципи та прийоми їх усунення у дітей з мовленнєвими порушеннями;
методи та прийоми логопедичної роботи;
вимоги до відбору дітей з порушенням мовлення в дитячі установи; показання до зарахування дітей в логопедичні групи.

Розділ ІІІ. Питання до комплексного кваліфікаційного державного екзамену з теорії та спецметодик виховання дітей з порушеннями мовлення

Питання зі спеціальної педагогіки і психології
Дати визначення спеціальної педагогіки як науки. Визначити об’єкт, предмет і завдання. Висвітлити її значення та зв’язки з іншими науками.
Розкрити науково-теоретичні основи спеціальної педагогіки, історію її розвитку та становлення як педагогічної науки.
Визначити правові основи спеціальної допомоги дітям із обмеженими психофізичними можливостями.
Перерахувати основні причини ненормативного розвитку дітей. Назвати основні групи дітей з обмеженими психічними і фізичними можливостями.
Схарактеризувати основні психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із комбінованими порушеннями.
Схарактеризувати дітей із ЗПР та назвати основні психолого-педагогічні особливості їх розвитку.
Охарактеризувати та назвати основні психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із порушеннями опорно-рухового апарату.
Схарактеризувати та назвати основні психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із порушеннями поведінки.
Схарактеризувати психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із порушеннями мовлення.
Схарактеризувати психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із порушеннями інтелекту.
Дати визначення спеціальної психології як науки. Визначити предмет, завдання та методи. Висвітлити значення спеціальної психології та її міждисциплінарні зв’язки.
Визначити та охарактеризувати основні закономірності психічного розвитку людини. Назвати та охарактеризувати види дизонтогенезу (порушеного розвитку).
Висвітлити історію становлення і розвитку вітчизняної спеціальної педагогіки.
Схарактеризувати причини розумової відсталості. Висвітлити класифікацію розумової відсталості у вітчизняній спеціальній літературі.
Схарактеризувати причини виникнення ЗПР. Висвітлити класифікацію ЗПР за К.С. Лебединською.
Висвітлити методи психолого-педагогічної діагностики дітей з обмеженими психофізичними можливостями.
Назвати й розкрити значення традиційних і нетрадиційних технологій навчання і виховання дітей з обмеженими психофізичними можливостями.
Розкрити особливості інтеграційних процесів в сучасній Україні. Дайте визначення понять „інклюзія”, „інтеграція” та охарактеризуйте її типи і форми.
Розкрити особливості навчально-виховної роботи з розумово відсталими дітьми в дошкільному і шкільному віці.
Схарактеризувати лінгвістичні та психолінгвістичні основи спеціальної педагогіки. Розкрити соціальний аспект мовленнєвого спілкування.
Розкрити особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітньої спеціалізованої школи інтенсивної педагогічної корекції І-ІІ ступеня для дітей із ЗПР.
Схарактеризувати основні форми організації навчально-виховного процесу в умовах загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернату для дітей з тяжкими вадами мовлення.
Висвітлити особливості альтернативних форм навчання дітей з ПМР, які застосовуються в сучасних умовах.
Визначити особливості й критерії організації навчально-виховного процесу дітей з порушеннями зору.
Дати характеристику методів навчання дітей з порушеннями слуху.
Висвітлити особливості психокорекції пізнавальних процесів залежно від віку дитини, форм і тяжкості ДЦП.
Висвітлити прогресивні форми організації корекційного процесу дітей із ДЦП закордоном.
Розкрити зміст методів навчання дітей з аутизмом ТЕАССН-програми, холдинг-терапії, методу „Ритм життя”, комунікативного методу підкріпленого музикою, методу вибору, оперативного навчання.
Система освітніх закладів для дітей з обмеженими психічними і фізичними можливостями.
Висвітлити роль сім’ї в навчанні та вихованні дітей з обмеженими психічними і фізичними можливостями, робота дефектолога з батьками.

Питання з логопедії
Схарактеризувати особливості логопедичної роботи при порушеннях опорно-рухового апарату.
Схарактеризувати особливості навчання і виховання дітей із загальним недорозвитком мовлення. Розкрити зміст логопедичної роботи з ними у системі освіти.
Висвітлити специфіку логопедичної роботи з дітьми з обмеженими розумовими можливостями.
Розкрити специфіку логопедичної роботи при порушеннях зору у дітей.
Розкрити специфіку логопедичної роботи при порушеннях слуху у дітей.
Дати визначення дизартрії. Висвітлити історію її вивчення, причини виникнення. Схарактеризувати види та напрями логопедичної роботи.
Дати визначення дисграфії, її видів. Схарактеризувати напрями та етапи логопедичної роботи.
Дати визначення дислексії, її видів. Схарактеризувати напрями та етапи логопедичної роботи.
Висвітлити основні види порушення писемного мовлення. Висвітлити історію їх вивчення та причини виникнення.
Дати визначення афазії. Висвітлити історію її вивчення, причини виникнення та види. Схарактеризувати основні етапи логопедичної роботи при афазії у дорослих.
Схарактеризувати основні етапи логопедичної роботи при алалії та розкрити їх сутність.
Дати визначення алалії. Висвітлити історію її вивчення, причини виникнення та види.
Назвати основні етапи логопедичної роботи з дошкільниками при заїкуванні та розкрити їх зміст.
Дати визначення заїкування. Висвітлити історію його вивчення, причини виникнення та види.
Схарактеризувати види порушення темпу мовлення та причини іх виникнення. Відмітити комплексний характер усунення.
Схарактеризувати види порушення голосу. Назвати основні етапи логопедичної роботи з дітьми при дисфонії, ринофонії, афонії та розкрити їх сутність.
Перерахувати основні етапи логопедичної роботи при закритій ринолалії та розкрити їх зміст.
Назвати основні етапи логопедичної роботи при відкритій ринолалії та розкрити їх сутність.
Дати визначення ринолалії, розкрити історію її вивчення, причини виникнення та види.
Перерахувати основні ознаки функціональної дислалії, охарактеризувати її різновиди та етапи логопедичної роботи.
Дати визначення дислалії та розкрити історію її вивчення, причини виникнення та види.
Назвати основні етапи логопедичної роботи при фонетико-фонематичному недорозвитку мовлення у дітей.
Схарактеризувати фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення у дітей та напрями корекційної роботи.
Розкрити сутність клініко-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень.
Перерахувати і охарактеризувати спеціальні принципи корекційно-педагогічної роботи з дітьми з порушеннями мовлення.
Дати визначення загального недорозвитку мовлення у дітей та охарактеризувати їх рівні.
Розкрити сутність психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень.
Проаналізувати основні напрями в організації логопедичної допомоги дітям, підліткам й дорослим в Україні.
Розкрити теоретичні основи логопедії, історію становлення як педагогічної науки в Україні та її зв’язки з іншими науками.
Дати визначення логопедії, як педагогічної науки. Визначити об’єкт, предмет і завдання логопедії. Висвітлити актуальні проблеми сучасної логопедії.

Питання зі спецметодик виховання і навчання дітей з порушеннями мовлення

Розкрити зміст поняття «педагогічний процес». Назвати та охарактеризувати основні види планування корекційно-педагогічної роботи в спеціалізованому освітньому закладі для дітей з вадами мовлення.
Дати визначення поняттю «педагогічний процес». Назвати його функції, закономірності та компоненти.
Розкрити зміст розвивального освітнього середовища, як складової корекційно-педагогічного процесу в спеціальних закладі для дітей з вадами мовлення.
Висвітлити особливості організації методики розвитку мовлення дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку в спеціальних дошкільних закладах освіти. Схарактеризувати типи спеціальних дошкільних закладів для дітей із тяжкими порушеннями мовлення.
Висвітлити особливості організації методики розвитку мовлення та навчання українській мові у перших класах школи для дітей з тяжкими порушеннями мовлення.
Схарактеризувати спеціальні методи навчання та виховання дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку.
Назвати та описати основні форми виховної роботи з дітьми з порушеннями мовленнєвого розвитку. Розкрити структуру індивідуального заняття.
Схарактеризувати загальні та спеціальні принципи навчання та виховання дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку.
Розкрийте зміст гри як засобу розвитку, навчання та виховання дітей з ПМР. Навести приклади рухливих ігор та розкрити їх значення в процесі виховної роботи з дітьми даної категорії.
Розкрити зміст статевого виховання для дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку в дошкільному віці. Висвітлити його мету та основні завдання.
Схарактеризуйте заняття як основну форму організації навчально-виховного процесу дошкільників з ПМР. Розкрийте зміст заняття з формування уявлень про навколишній світ в спеціальному дошкільному навчальному закладі.
Розкрити зміст, завдання, форми фізичного виховання дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку в спеціальних дошкільних та шкільних закладах.
Розкрити зміст, завдання та методи морально-естетичного виховання дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку в спеціальних дошкільних та шкільних закладах.
Розкрити зміст та завдання виховання дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку в сім`ї. Схарактеризувати основні форми роботи з батьками дітей з мовленнєвими вадами.
Розкрити зміст та завдання сенсорного виховання дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку. Висвітлити взаємозв’язок між названими видами виховного процесу, їх вплив на розвиток дитячої особистості.
Визначити методи, прийоми та принципи спеціального навчання дітей рідної мови і мовлення.
Визначити предмет, мету та завдання спеціальної методики початкового навчання української мови.
Визначити завдання, етапи та напрямки методики розвитку інтонаційної сторони мовлення дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку. Розкрити її зміст.
Схарактеризувати принципи, методи та прийоми методики словникової роботи з дітьми із порушеннями мовленнєвого розвитку. Розкрити її зміст та етапи.
Схарактеризувати основні засоби навчання мови і мовлення дітей з порушенням мовленнєвого розвитку.
Розкрити зміст та етапи методики формування синтаксичної сторони мовлення дітей із ПМР (Є.Ф.Соботович, В.В.Тищенко, Л.І.Трофименко та ін.).
Схарактеризувати завдання та зміст методики формування звукової культури мовлення у дітей із ПМР (А.М. Богуш, І.С.Марченко, М.А.Савченко, М.К.Шеремет).
Схарактеризувати спеціальну методику формування граматичної будови мовлення у дітей із ПМР. Визначити завдання, методи та прийоми.
Схарактеризувати спеціальну методику формування звукового аналізу слова. Визначити завдання, етапи та напрямки роботи.
Схарактеризувати спеціальну методику навчання складання розповідей за серіями сюжетних картинок (А.М. Богуш, І.С.Марченко). Визначити завдання, етапи та напрямки роботи.
Схарактеризувати завдання методики художнього читання та розповідання дітям із порушеннями мовленнєвого розвитку. Розкрити її методи та прийоми.
Схарактеризувати методи та прийоми методики розвитку зв’язного мовлення у дітей дошкільного віку із порушеннями мовлення. Розкрити їх зміст.
Визначити завдання та зміст навчання монологічного мовлення дітей з порушеннями мовлення.
Визначити завдання та зміст спец методики формування діалогічного мовлення дітей з порушеннями мовлення.
Визначити завдання та зміст методики підготовки дітей із ПМР до навчання грамоти.




Розділ ІV. Критерії оцінювання
Критерії оцінювання знань, умінь і навичок студента за результатами відповіді на питання та виконання завдань комплексного атестаційного екзаменаційного білета
Загальна оцінка відповіді на державному екзамені кожного студента є комплексною, яка враховує всі сторони його виступу: теоретичні знання, уміння застосовувати їх у розкритті методики логопедичної і діагностичної роботи з наведенням практичних прикладів згідно навчального плану спеціальності "Корекційна освіта" та вимог освітнього стіпеню 6.010105 бакалавр.
Оцінюючи результати складання державного екзамену за стобальною шкалою та шкалою ЕСТS з обов’язковим переведенням у національну шкалу важливо враховувати наступні чинники:
обізнаність з основними світоглядними теоріями та концепціями в галузі спеціальної педагогіки;
знання державно-правових документів, науково-методичної літератури в галузі спеціальної педагогіки;
рівень теоретичної підготовки студентів у галузі спеціальної педагогіки;
рівень сформованості практичних професійно-педагогічних умінь та володіння методикою логопедичної роботи;
знання професійних обов’язків логопеда й особистісних якостей;
змістовність та якість відповідей на конкретні питання;
знання норм педагогічної етики і трудової дисципліни.
Підсумковий бал (ПБ) за відповідь студента на державному екзамені є сумою балів, одержаних за кожне окреме питання чи виконане завдання (Б1, Б2, Б3). Методика підрахунку підсумкового балу (ПБ) за відповідь студента на державному екзамені:
Екзаменаційний білет містить 3 питання (завдання):

Оцінка за шкалою ЕСТS


Зміст оцінки
Оцінка за національною
шкала
Оцінка відповіді на питання (виконання завдань) за 100-бальною шкалою




Оцінка відповіді на І питання
Б1
Оцінка відповіді на ІІ питання
Б2
Оцінка відповіді на ІІІ питання
Б3

А
Високий рівень компетентності з незначними недоліками, які не мають принципового значення
відмінно
33
33
34

В
Високий рівень компетентності з деякими недоліками
добре
29
29
29

С
Добрий рівень компетентності
добре
26
26
26

D
Посередній рівень компетентності з недоліками, достатній для професійної діяльності
задовільно
23
23
23

E
Достатньо–мінімальний рівень компетентності, допустимий для професійної діяльності.
задовільно
20
20
20

FX
Наяавні окремі елементи правильної відповіді. Низький рівень компетенттності, недопустимий для професійної діяльності.
незадовільно
12
12
12

F
Відсутні елементи правильної відповіді. Низький рівень компетенттності, недопустимий для професійної діяльності.
незадовільно
6
6
6


ПБ = Б1 + Б2 + Б3
Підсумковий бал переводиться у національну шкалу та шкалу ЕСТS.
Оцінка “відмінно” ставиться, коли:
студент впевнено відповідає на питання білету;
демонструє глибокі, міцні, системні знання у розкритті методики логопедичної роботи;
студент уміє застосувати набуті знання при наведенні прикладів, вміє виявляти та відстоювати особисту позицію;
на високому рівні демонструє аналітичні, прогностичні, проективні, рефлексивні, комунікативні вміння та навички, які є необхідними у науковій та практичній роботі логопеда.
Оцінка “добре” ставиться за таких умов, коли:
студент при відповіді на питання виявляє знання істотних ознак понять, методики логопедичної роботи та зв’язків між ними, вміє пояснити основні закономірності розвитку спеціальної педагогіки і логопедії;
на достатньому рівні демонструє аналітичні, прогностичні, проективні, рефлексивні, комунікативні вміння та навички, які є необхідними у науковій та практичній роботі логопеда.
Оцінка “задовільно” ставиться, коли:
студент не впевнено відповідає на питання білету;
відтворює основні навчально-методичні знання, проте володіє лише елементарними вміннями;
відчуває помітні труднощі при наведенні прикладів, втрачає розуміння сутності методики логопедичної роботи при зміні деяких складових.
Оцінка “незадовільно” ставиться, коли:
студент демонструє уривчастість або відсутність знань, плутається у поняттях, прояв знань відбувається лише за допомогою викладача;
наведення прикладів виконується фрагментарно, характеризується лише початковими уявленнями про предмет дослідження;
на недостатньому рівні демонструє аналітичні, прогностичні, проективні, рефлексивні, комунікативні вміння та навички, які є необхідними у науковій та практичній роботі логопеда.
Розділ V. Список джерел, якими можна користуватися на комплексному атестаційному екзамені

Хрестоматия по логопедии: В 2 тт. / Под ред. Л.С. Волковой, В.И. Селиверстова. – Т. І. – М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1997. – 560 с.
Хрестоматия по логопедии: В 2 тт. / Под ред. Л.С. Волковой, В.И. Селиверстова. – Т. ІІ. – М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1997. – 656с.
Хрестоматія з логопедії: Навчальний посібник / За ред. М.К. Шеремет, І.В. Мартиненко. – К.: КНТ, 2006. – 356 с.
Дефектологія: Науково-методичний журнал. –– К.: Педагогічна преса, 1995-2006.
Дефектолог: Інформаційно-методичний журнал. –– К. : Видавничий дім “Шкільний світ”, 2006.
Навчальні програми курсів, питання з яких винесені на державний екзамен:
Логопедія з історією логопедії.
Спеціальна педагогіка.
Спеціальна психологія.
Спецметодика початкового навчання української мови.
Теорія та методика виховання дітей з вадами мовлення.
Програма комплексного атестаційного екзамену з теорії та спецметодик виховання дітей з порушеннями мовлення для студентів випускних курсів вищих навчальних закладів за освітнім ступенем бакалавр напряму підготовки 6.010105  – „Корекційна освіта” / Укл. Н.Г. Пахомова, О.Г. Губарь, О.І. Олефір. – Полтава : ПДПУ, 2015. – 32 с.

Список рекомендованої літератури
Акимова М.К., Козлова Т.В. Психологическая коррекция умственного развития школьников.: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. – 2-е изд., стер. – М.: Изд. центр “Академия”, 2002.
Ануфиев А.Ф. Как преодолеть трудности в обучении детей / А.Ф. Ануфиев, С.Н. Костромина. – М. : ВЛАДОС, 1999. – 268 с.
Артеменко З.В. Азбука форм воспитательной работы / З.В. Артеменко, Ж.Е. Завадская. – Мн. : Новое знание, 2001. – 315с. 
Бех І.Д.  Виховання особистості : У 2 кн., Кн. 1. Особистісно орієнтований підхід: ... засади / І.Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – 280 c. 
Бондар В. Основні напрямки та перспективи розвитку дефектологічної науки в Україні // Дефектологія. – 1999. – №3. – С. 2-6.
Синьов В.М. Основи теорії виховання / В.І. Кривуша, О.І. Пометун, В.М. Синьов, М.О. Супрун. – К. : МП “Леся”, 2000. – 140 с.
Веремійчик І.М. Майстровиті руки: Навчальний посібник з трудового навчання для 1 кл. трирічної початкової школи / І.М. Веремійчик. – К.: Освіта, 1997. – 129 с.
Выготский Л.С. Основы дефектологии. – СПб. Изд. “Лань”, 2003.
Гаркуша Ю.Ф. Занятие по аппликации и конструированию в системе корректировочно-воспитательной работы по дошкольниками, иимеющим общее недоразвитие речи / Ю.Ф. Гаркуша // Дефектология. 1990. № 3. С. 5768.
Гегелия Н.А. Исправление недостатков произношения у школьников и взрослых: Пособие для логопеда. – М.: Гуманитарный издательский центр “ВЛАДОС”, 1999.
Гликман И.З. Теория и методика воспитания: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / И.З. Гликман. – М., 2002. – 148 с.
Гонеева А.Д. Основы коррекционной педагогики: учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / А.Д. Гонеев, Н.И. Лифинцева, Н.В. Ялпаева; Под ред. В.А. Сластенина. – 2-е изд., перераб. – М.: «Академия», 2002. – 280.
Дети с ограниченными возможностями: проблемы и инновационные тенденции в обучении и воспитании: Хрестоматия / [Сост. Н.Д. Соколова.] – М. : ГНОМ и Д, 2001. – 448 с.
Дети с отклонениями в развитии: Методич. пособие. / Л.Д. Шматко.  М. : «АКВАРИУМ ЛТД», 2001. – 128с. 
Ефименкова Л.Н. Формирование речи у дошкольников. М., 1985.
Жукова Н.С., Мастюкова Е.М., Филичева Т.Б. Преодоление задержки речевого развития у дошкольников. Екатеринбург, 1998.
Забрамная С.Д. Отбор умственно отсталых детей в специальные учреждения. М.,1989.
Иншакова О.Б. Альбом для логопеда. М., 1998.
Ілляшенко Т.Д. Чому їм важко вчитись?: Методичний посібник, присвячений питанням психолого-педагогічної допомоги молодшим школярам із труднощами у навчанні. – К.: Видавництво “Початкова школа”, 2003.
Ілляшенко Т.Д., Обухівська А.Г., Романенко О.В., Скрипка Н.С. Корекція психосоціального розвитку дітей з церебральним паралічем у реабілітаційному центрі: Навчально-методичний посібник. – К., 2003.
Кабанский Ю.К. Педагогика: учеб. пособие для студентов ин-тов / Ю.К. Кабанский, В.А. Сластенин, Н.А. Сорокин. – М. : Просвещение, 1988. – 479 с.
Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: навч. посіб. / Світлана Григорівна Карпенчук – К. : Вища шк., 2005. – 343 с.
Катаєва А.А., Стребелева Е.А. Дидактические игры и упражнения в обучении умственно отсталых дошкольников. – М., 1993.
Кащенко В.П. Педагогическая коррекция: Исправление недостатков характера у детей и подростков: Пособие для студ. сред. и высш. пед. заведений. – М.: Издательский центр “Академия”, 2000.
Коррекционная педагогика / Под ред. Б.П. Пузанова. – М., 1999.
Кудикіна Н.В. Психологічне забезпечення педагогічного керівництва ігровою діяльністю молодших школярів // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – № 4. – С.18-20
Кукушин В.С. Теория и методика воспитательной работы: Учеб. пособие / В.С. Кукушин. – Ростов н/Д., 2002. – 196 с.
Лалаева Р.И,. Серебрякова Н.В. Коррекция общего недоразвития речи у дошкольников. СПб., 1999.
Лалаева Р.И. Логопедическая работа в коррекционных классах. М,. 1998.
Лалаева Р.И. Нарушения чтения и пути их коррекции у младших школьников. – СПб., 1998.
Лапшин В.А., Пузанов Б.П. Основы дефектологии. М., 1993.
Логопедия / Под ред. Л.С. Волковой и С.Н. Шаховской. М., 1998.
Логопедия: методические традиции и новаторство / Под ред. С.Н. Шаховской, Т.В. Волосовец. – М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО “МОДЭК”, 2003.
Марилов В.В. Общая психология: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М. : Издательский центр “Академия”, 2002.
Марченко І.С, Маслюк Н.В. Усвідомлення словесного складу мовлення дітьми старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня // Корекційна педагогіка. – 2009. – №1. – С. 31-37.
Марченко І.С. Навчання дошкільників із порушеннями мовлення розповіді за картинами // Корекційна педагогіка. – 2008. – №2. – С. 18-23.
Марченко І.С. Формування початкових форм діалогу у дітей із загальним недорозвиненням мовлення // 36. наук, праць Кам'янець-Подільського ДУ, Серія соціально-педагогічна. – Випуск 6. – Кам'янець-Подільський, 2006. – С. 176-178.
Миронова C.A. Развитие речи дошкольников на логопедических занятиях. – М. : Просвещение, 1991.
Миронова С.А. Логопедическая работа в дошкольных учреждениях и в группах для детей с нарушениями речи. – М., 1993.
Миссуловин Л.Я. Патоморфоз заикания. Изменение картины возникновения и течения заикания, особенности коррекционной работы: Учеб. пособие. – СПб. : Изд. “Союз”, 2002.
Мосеюк Н.Є. Педагогіка: Навчальний посібник 3-є видання доповнене / Н.Є. Мосеюк – К. : 2001. – 608с.
Никитина А.Ю. Игровые приемы в логопедической работе с дошкольниками на этапе обучения навыкам звукового анализа и синтеза // Практическая психология и логопедия. – 2003. – №1-2.
Нищева Н.В. Будем говорить правильно: Дидактический материал для коррекции нарушений звукопроизношения. – СПб: ДЕТСТВО-ПРЕСС, 2002.
Омеляненко В.Л. Теорія і методика виховання : навч. посіб. / Віталій Лукич Омеляненко, Анатолій Іванович Кузьмінський. – К. : Знання, 200. – 415 с.
Парамонова Л.Г. Как воспитать гения? Логопедия для всех. – М. : ООО “Издательство АСТ”, 2002.
Педагогіка : навчальний посібник для студ. пед. вузів / М. М. Фіцула. – 2-е вид., доп. і перероб. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2004. – 192 с.
Педагогіка : навчальний посібник для студ. пед. вузів / М. М. Фіцула. – 2-е вид., доп. і перероб. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2004. – 192 с.
Петрова В.Г., Бел якова И.В. Кто они, дети с отклонениями в развитии? М., 1998.
Подкорытов В.С. Станет ли больной ребенок на Украине правилом, а здоровый исключением? // Практична психологія та соціальна робота. – 1998. – №6-7. – С. 66-69.
Пожиленко Е.А. Волшебный мир звуков: Пособие для логопедов. М., 1999.
Понятийно-терминологический словарь логопеда / Под ред. В.И. Селиверстова. М., 1997.
Практикум по детской логопедии / Под ред. В.И. Селиверстова. М., 1995.
Психолого-медико-педагогическая консультация: Методические рекомендации / Науч. ред. Л.М. Шипицына. – 2-е изд., доп. – СПб. : “ДЕТСТВО-ПРЕСС”, 2002.
Рібцун Ю.В. Корекційно-розвивальна та навчально-виховна робота з дітьми з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення : навч.-метод. посіб. / Ю.В. Рібцун. – К. : «Педагогічна думка», 2014. – 238 с.
Рыбина Э. Ознакомление детей логопедической группы со словами-терминами «звук», «слоги», «слово» // Дошкольное воспитание. – 1984. – №10.
Савченко М.О. Методика виправлення вад вимови у дітей. – К. : Рад. пік., 1983.
Садовникова И.Н. Нарушения письменной речи в их преодоление у младших школьников.М., 1997.
Седых Н.А. Воспитание правильной речи у детей: Практическая логопедия. – Днепропетровск: Издательство “Сталкер”, 2003.
Селиверстов В.И. Заикание у детей: Психокоррекционные и дидактические основы логопедических занятий. – М., 1994.
Селиверстов В.И. и др. Речевые игры с детьми. – М., 1994.
Соботович Е.Ф. Нарушения речевого развития у детей и пути их коррекции. - К.: ИСДО, 1995.
Соколова H.B. Обучение детей с фонетико-фонематическим и общим недоразвитием речи навыку употребления предложно-падежных форм // Дефектология. – 1999. – №1.
Спеціальна педагогіка: Понятійно-термінологічний словник / За ред. В.І. Бондаря – Луганськ: Альма-матер, 2003. – 436 с.
Степанова О.А. и др. Методика игры с коррекционно-развивающими технологиями: Учебн. пособие для студ. сред. пед. учеб. завед. / Под ред. Г.Ф. Кумариной. – М., 2003.
Стребна О.В. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи / Стребна О.В., Сошенко В.М. – Харків : «Основа», 2005. – 194 с.
Трофименко Л.І. Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ. – К. : Актуальна освіта, 2007. – 119 с.
Туманова T.B. Формирование готовности к словообразованию у дошкольников с общим недоразвитием речи // Дефектология. – 2001. – №4. – С.68-76.
Успенская Л.П., Успенский М.Б. Учитесь правильно говорить: В 2 ч. – М., 1995.
Ушакова О. Взаємозв'язок завдань. Розвиток зв'язного монологічного мовлення // Дошкільне виховання. -1990. -№6. - С. 8-9.
Филичева Т.В., Чевелева H.A. Логопедическая работа в специальном детском саду. - М.: Просвещение, 1987.
Филичева Т.Б., Чевелева Н.А., Чиркина Г.В. Нарушение речи у детей. М., 1993.
Филичева Т.Б., Чиркина Г.В. Коррекционное обучение и воспитание детей 5-летнего возраста с общим недоразвитием речи. – М., 1993.
Филичева Т.Б., Чиркина Г.В. Подготовка к школе детей с общим недоразвитием речи в условиях специального детского сада. – М., 1991.
Фомичёва М.Ф. Воспитание у детей правильного произношения. М., 1997.
Хватцев М.Е. Логопедическая работа с дошкольниками. СПб., 1996.
Хохліна О.П. Психолого-педагогічні основи корекційної спрямованості трудового навчання учнів з вадами розумового розвитку /О.П. Хохліна – К. : Пед. думка, 2008. – 286 с.
Хрестоматия по логопедии: В 2 т. / Под ред. Л.С. Волковой и В.И. Селиверстова. –– М., 1997.
Худенко Е.Д. Практическое пособие по развитию речи: В 2 ч. М., 1994.
Худенко Е.Д., Мельникова Т.С., Шаховская С.Н. Как научить ребенка думать и говорить. – М., 1993.
Шевченко О. Ігровий компонент дидактичних вправ із розвитку фонематичних процесів у дітей із вадами мовлення // Дефектологія. – 1999. – №2. – С. 10-12.
Шеремет М.К., Пахомова Н. Г. Формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення до навчання в школі. Навчально-методичний посібник. – К., 2009. – 283 c.
Штрасмайер В. Обучение и развитие ребенка раннего возраста.: Учеб. пособие для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений.: Пер. с нем. А.А. Михлина, Н.М. Назаровой. – М.: Изд. центр “Академия”, 2002.
Ястребова А.В., Бессонова Т.П. Инструктивно-методическое письмо о работе учителя-логопеда логопедического пункта при общеобразовательних учреждениях. – М., 1996.
Ястребова А.В., Спирова Л.Ф., Бессонова Т.П. Учителю о детях с недостатками речи. – М., 1997.











































































































































Загальна редакція Н.Г. Пахомова

Коректор М.П. Волочай, к. філол. н., доц.
Технічний і художній редактор Н.Г. Пахомова
Комп’ютерний набір і верстка Н.Г. Пахомова

Здано до набору .02.2010. Підписано до друку .02.2010.
Формат 60х84 1/16. Гарнітура Palatino Linotype.
Умовн. друк. арк. 2,25.
Тираж 100 примірників.

Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
Кафедра соціальної і корекційної педагогіки
36000, Полтава, вул. Остроградського, 2.
Тел. (0532) 56-36-91








13PAGE 15


13PAGE 142215




Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 4 Заголовок 5 Заголовок 6 Заголовок 7 Заголовок 8 Заголовок 915

Приложенные файлы

  • doc 25355994
    Размер файла: 262 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий