Методичка з історії для ДЗ 2013


Чтобы посмотреть этот PDF файл с форматированием и разметкой, скачайте его и откройте на своем компьютере.
Кіровоградський інститут регіонального управління

та економіки















ІСТОРІ
Я УКРАЇНИ








МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до семінарських занять та самостійної роботи

Для студентів спеціальності «
Дизайн
»


















Кіровоград


201
3



Історія України
. Методичні вказівки до семінарських занять

та самостійної роботи
.

Для студ
ентів
спеціальності «Облік та аудит»



Кіровоград: РВЦ КІРУЕ, 20
1
3






Укладач: Грищук А.В., старший викладач кафедри гуманітарних та соціальних дисциплін



Рецензент: Бурков В.Л., кандидат філософських наук, доцент кафедри



гуманітарних та соціальних дисциплін




Затверджено на засіданні кафедри

гуманітарних та соціальних дисциплін

Протокол № ___ від “___”____20
1
3

р.


Рекомендовано до друку

Вченою радою КІРУЕ

Протокол № ___ від “___”____20
1
3

р.























«ВСТУП ДО КУРСУ»



Мета та завдання навчальної дисципліни:

надання знань про сутність соціально
-
політичних
процесів, що відбувалися в минулому й відбуваються в сучасній Україні, їх об’єктивну зумовленість,
взаємозв’язки та взаємозалежності.

а тако
ж вироблення вмінь та навичок застосування норми права у
практичній діяльності.


Предмет навчальної дисципліни


історична діяльність і суспільне життя українського народу в
соціально
-
політичній та державотворчій сферах суспільства.


Зміс
т навчальної дисципліни:




Згідно навчального плану на вивчення дисципліни для студентів спеціальності «Правознавство»
відводиться 90 навчальних годин. З них лекційних


2
6

годин, семінарських


2
8

годин,
54

годин
відводиться на самостійну роботу студентів.










Н
АВЧАЛЬНО
-
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН


Навчальної дисципліни «Історія України» для спеціальності «
Дизайн
».





п
п.

Т Е М А

Денне відділення

Заочне
відділення

лекц
ії

семін
ари

само
ст.

робо
та

лекц
ії

самост.

робота

Модуль № 1.

Україна від найдавніших часів до п. ХХ ст.


1

Вступ до курсу. Історія України як
наука

2

2

2

-

6

2

Початки етногенезу українського
народу

2

2

4

1

6

3

Княжа доба в історії України.
Київська Русь. Галицько
-
Волинська
держава.

4

4

4

1

6

4

Литовсько
-
польсь
ка доба української
історії. Козацтво (14


перша пол. 17
ст.)

2

2

4

1

6

5

Українська національна революція 17
ст. Козацька держава (сер. 17


кін. 18
ст.)

2

2

4

1

6

6

Українські землі в складі Російської та
Австро
-
Угорської імперії.
Національне відродж
ення (кін. 18
-

поч. 20 ст.)

4

4

4

1

12

Модуль № 2.
Україна в новітні часи.


7

Українська національно
-
демократична
революція (1917
-
1921 рр.)

2

2

4

2

6

8

Міжвоєнний період (1921
-
1939 рр.)

2

2

5

2

7

9

Україна в другій світовій війні.

2

2

4

1

7

1
0

УРСР
у 1945
-
1991 рр. Наростання
системної кризи тоталітарного ладу.

2

2

5

1

7

1
1

Україна незалежна

2

2

2

1

7




Всього:

2
6

2
8

42

1
0

94







КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ


УМОВИ ВИЗНАЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО РЕЙТИНГУ



Рейтинговий
показни
к

Оцінка за національною
шкалою

Оцінка за шкалою
ECTS

90
-
100

зараховано

5 (відмінно)

А
(відмінно)

80
-
89



4(добре)

В (дуже добре,вище за середнє,
але
з
деякими помилками)

65
-
79





С (добре,з декількома
суттєвими
помилками)

55
-
64



3 (задовільно)

D

(по
середньо зі значними
недоліками)

50
-
54





Е (достатньо,виконання
задовольняє мінімуму критеріїв
оцінки)

35
-
49

незараховано

2 (незадовільно)

FX

(незадовільно, з можливістю
повторного складання)

1
-
34





F

(незадовільно, з обов’язковим
повторним вивчення
м)


Якщо за результатами поточного контролю знань студент отримав менше 50 балів з 100
можливих, дана
дисципліна йому не зараховується й розглядається як академічна заборгованість.

Якщо рейтинговий показник студента з усіх модулів навчальної дисципліни ст
ановить
більше 50 балів, студент
має право не складати підсумковий контроль з навчальної дисципліни,
але присутність на підсумковому
контролі є обов

язковою.

Модульний бал визначається як сума балів, отриманих студентом під час вивчення відповідного модуля

за
всі види робіт.

Максимальна кількість балів з дисципліни, набрана студентом протягом семестру становить
100
балів. За
роботу в семестрі студент може максимально отримати
80

балів. Мінімальна сума балів для допуску
студента до іспиту становить
40
балів.

Максимальна оцінка, яку може отримати студент під час екзамену
складає
20
балів.








СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ.



Семінарські заняття


це основний вид навчальних аудиторних занять, на яких зд
ійснюється перевірка
знань студентів та контроль за засвоєнням ними навчального матеріалу. Згідно навчального плану, на
семінарські заняття виділяється 18 аудиторних годин, що складає 9 навчальних занять.


На семінарських заняттях викладачем можу
ть використовуватися різні форми та методи опитування
студентів: усна співбесіда за окремими питаннями плану, письмове опитування у вигляді контрольної чи
міні
-
контрольної (самостійної) роботи тощо.


При підготовці до семінарських занять студента
м перш за все потрібно використовувати базові
підручники з історії України, а також використовувати додаткову літературу, передусім історичні
документи.


Одним з показників якості підготовки студента до семінарського заняття є конспект опрацьовано
го
навчального матеріалу.


Конспект семінарського заняття повинен включати в себе:

1) Порядковий номер теми.

2) Назву теми.

3) Перелік питань, висунутих на опрацювання (план).

4) Перелік рекомендованої літератури.

5) Конспект опрацьован
ого матеріалу згідно питань плану із зазначенням


використаної в ході підготовки до заняття навчальної та наукової літератури.


Для ведення конспекту семінарських занять необхідно виділити в зошиті з навчальної дисципліни
«Історія України»

приблизно 50% обсягу (24 сторінки).


При підготовці до семінарських занять студентам доводиться опрацьовувати великий обсяг навчальної
літератури і тому виникає необхідність у володінні певними навичками конспектування. Основні методики:

а) ство
рення абревіатур (наприклад: Громадянство України


ГУ);

б) викидання середини слова (наприклад: Держава


Д
-
ва);

в) викидання зі слова голосних літер (наприклад: насамперед


нспрд);

г) застосування спеціальних позначок (наприклад: NB!


підвищена увага)
а також інші.


При конспектуванні навчального матеріалу потрібно у вигляді тез виписувати найбільш основні
визначення, основні думки. Після написання конспекту його необхідно прочитати, що дасть змогу краще
запам’ятати матеріал, а також запам’ятат
и власні скорочення та зашифровку записів. Перед семінарським
заняттям потрібно повторити матеріал, а також визначення, записані у словнику.


Для кращого запам’ятовування скорочень та абревіатур потрібно запровадити у зошиті спеціальні
поля з край
ніх боків сторінок, де можна занотовувати розшифровку скорочень, а також запитання, які
виникають при опрацюванні матеріалу.


Для кращого засвоєння навчального матеріалу необхідно запровадити термінологічний словник (3
-
4
сторінки) для запису основ
них термінів та визначень понять.


ТЕМАТИКА
СЕМІНАРСЬКИХ

ЗАНЯТЬ


Модуль № 1. Україна від найдавніших часів до п. ХХ ст.


Семінарське заняття 1.

Тема № 1
. Історія України як наука.

Основні поняття
:
історія, історична наука, методологія, метод, принцип, засіб, історичні джерела, енеоліт,
мідний вік, бронзовий вік, залізний вік, етнос, народність, нація, етногенез, археологічна культура, рід,
плем’я, Трипільська культура, протомісто,
землеробство, підсіка, перелог, скотарство, привласнювальне та
відтворювальне господарство, колонізація, рабовласницька демократія.

План:

1.

Історія України як наука: предмет, методологія, значення вивчення.

2.

Джерела історії України.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


1.

Історія


по
-
перше, це реальний процес змін та подій, яких зазнав певний етнос від часів свого
виникнення до сьогодення, в усій їх багатоманітності й повноті; по
-
друге, це наука, що вивчає цей процес у
сукупності його найбільш значних подій та зрушень, я
кі збереглися у народній пам’яті, а також знайшли
відбиття у різних джерелах.


Предмет історії України: розвиток суспільства на українських землях. Історія України досліджує історію
народів та держав, розвиток матеріальної і духовної культури на територ
ії України; особливу увагу приділяє
дослідженню історії українського народу, його державності і культурі.

2. Поняття „історичні джерела”. Джерела з історії України: писемні (літописи, хроніки, різноманітні
документальні матеріали тощо); речові (археологічн
і); лінгвістичні; етнографічні; фольклорні;
антропологічні тощо.


Література:

Основна:

1.

Воронянський О.В. Історія України: Навчальний посібник Х.: Парус, 2006.
-

544с.

2.

Греченко В.А. Історія
України: модульний курс: Стародавня і середньовічна історія. Нова історія.
Новітня історія: Навчальний посібник Х.: ПП «Торсінг плюс», 2009.
-
384с.
-

Серія «Переходимо до
Болонської системи»

3.

Історія України : Посібник /За ред. Г.Темка.


К.: «Академія», 2002
.
-

480с.

4.

Світлична В.В. Історія України: Навч. посібник.
-

5
-
те вид.
-

К.: Каравела, 2008.
-

400с.


Додаткова:


1.

Історія України: док. і матеріали.


К.,2001.

2.

І.І.Романько. Історія України: Навч
-
метод.пос.
-

Кіровоград, 1999

3.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т1, 1
996


Семінарське заняття
2
.

Тема № 2. Початки етногенезу українського народу.

Основні поняття
:
історія, історична наука, методологія, метод
, принцип, засіб
, історичні джерела, енеоліт,
мідний вік, бронзовий вік, залізний вік, етнос, народність, нація, етногенез, археологічна культура, рід,
плем’я, Трипільська культура, протомісто, землеробство, підсіка, перелог, скотарство, привласнювальне та

відтворювальне господарство, колонізація, рабовласницька демократія.

План:

1.

Енеолітична, Трипільська культура (цивілізація).

2.

Доба кочових народів на території України (І тис. до н.е.


поч. н.е.).

3.

Грецька колонізація Північного Причорномор’я.

4.

Східнослов’ян
ські «літописні племена» на території України у V
-
IX ст.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1. Трипільська культура існувала з IV тис. до ІІІ тис. до н.е., названа через поселення поблизу с. Трипілля
(Київщина), дослідженого чеським археологом В Хвойкою наприкінці ХІХ

ст.

-

основні заняття (орне землеробство). Землеробські культури. Способи обробітку землі;

-

розвиток ремісництва, особливо розвиток гончарства та успіхи у ньому;

-

будівництво жител та поселень;

-

рівень розвитку духовної культури.

2. Кіммерійці (IХ


V
ІI ст. до н.е.). Перші кочовики
-
наїзники на території України, перші відомі з писемних
джерел.

Скіфи (VII


II ст. до н.е.) утворили державу Велика Скіфія, опис якої до нас дійшов у «Історії» Геродота.

Сармати (ІІІ ст. до н.е.


ІІІ ст.), войовничий сою
з племен. Готи (ІІІ ст.), гуни (ІV ст.), авари, болгари, хозари.

Доцільно розглядати за таким планом:

-

основні заняття;
-

суспільний устрій та державна організація;
-

зовнішня політика, війни.

3. З VІІ ст. до н.е. в Північному Причорномо
р’ї вихідцями із Греції були засновані міста
-
держави: Ольвія (
гирло Південного Бугу), Тіра ( біля гирла Дністра), Феодосія, Херсонес ( на місці нинішнього Севастополя),
Пантікапей ( на місці сучасної Керчі) та інші.

-

основні напрямки господарства (землер
обство, ремісництво, скотарство, рибальство, торгівля);

-

суспільна організація;

-

державний устрій (міста
-
поліси, рабовласницька демократія, Боспорське царство);

-

рівень розвитку духовної та матеріальної культури.

-

зовнішньополітична діяльність, війни;

-

основні причини занепаду.


У V ст. н.е. античні міста
-
держави припинили існування.

4. 1) Перші згадки про слов’ян. Анти, венети, склавини.

2) Основні теорії походження слов’ян (автохтонна, Дунайська, Вісло
-
одерська, Одеро
-
дніпровська та ін. ).

3) Розселення слов’янських племен (поляни, древляни, тиверці, уличі, волиняни, дуліби, білі хорвати,
дреговичі).

4) Основні напрямки господарства східних слов’ян:

-

орне землеробство


основні способи обробітку землі, землеробські культури;

-

скотарство,

ремісництво (основні види ремесла);

-

торгівля


основні напрямки торгівлі.

5) Суспільний устрій східних слов’ян.


Поляни стали центром консолідації східнослов
янських земель. Їх столицею був Київ, заснований у к.
V


першій пол. VІ ст. Першими
ж київськими князями, існування яких зафіксовано письмовими джерелами,
були Дір і Аскольд, які правили у 30
-
50 рр. ІХ ст. до 882 р.



Література:

Основна:

5.

Воронянський О.В. Історія України: Навчальний посібник Х.: Парус, 2006.
-

544с.

6.

Греченко В.А. Історія
України: модульний курс: Стародавня і середньовічна історія. Нова історія.
Новітня історія: Навчальний посібник Х.: ПП «Торсінг плюс», 2009.
-
384с.
-

Серія «Переходимо до
Болонської системи»

7.

Історія України : Посібник /За ред. Г.Темка.


К.: «Академія», 2002
.
-

480с.

8.

Світлична В.В. Історія України: Навч. посібник.
-

5
-
те вид.
-

К.: Каравела, 2008.
-

400с.


Додаткова:


4.

Бунятян К. Давнє населення України.


К.,1999.

5.

Залізняк Л. Первісна історія України.


К.,1999.

6.

Історія України: док. і матеріали.


К.,2001.

7.

Петро
в В.Походження українського народу.


К.,1992.

8.

І.І.Романько. Історія України: Навч
-
метод.пос.
-

Кіровоград, 1999

9.

Семененко В., Радченко Л. Історія України з прадавніх часів до сьогодення.


Х.,2000.

10.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т1, 1
996

11.

О.Субтельний. Україна: історія.
-

К, 1994


Семінарське заняття
3
.

Тема № 3. Княжа доба в історії України. Київська Русь. Галицько
-
Волинська Русь

Основні поняття:

союз племен,

ранньофеодальна держава, князь, дружина, віче, норманська теорія,
Хазарський

каганат, феодальна роздробленість, вотчина, християнство, шестибожжя, язичництво,
митрополія, усобиця, кочівники.

План:

1.

Основні теорії походження Київської Русі.

2.

Основні етапи розвитку Київської Русі.

3.

Феодальна дезінтеграція Русі в др. пол. ХІ
-

ХІV ст.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1.

Теорії походження Київської Русі.

-

норманська теорія;
-

слов`янська теорія;
-

хозарська теорія та ін.

1.

Об’єктивні причини утворення Київської Русі:

-

економічні, політичні, етно
-
національні.

2.

1) 882


980 рр. Етап збирання слов’янських
земель навколо Києва та утвердження міжнародного
авторитету Русі. Діяльність «перших князів»


Олега (882


912 рр.), Ігоря Рюриковича (912


945 рр.),
Ольги (945


964 рр.), Святослава (964


972 рр.).

2) 980


1054 рр. Етап розквіту Русі. Правління Воло
димира Великого (980


1015 рр.), та Ярослава Мудрого
(1019


1054 рр.). Основні реформи Володимира. Зовнішньополітична діяльність Ярослава.

3) 1054


1240 рр. Етап поступового занепаду Русі. Князівські усобиці по смерті Ярослава Мудрого, з’їзди
князів, б
оротьба з половцями. Правління Володимира Мономаха (1113


1125 рр.).

3.
Феодальна розробленість Русі: основні причини та наслідки. Розвиток Київського, Чернігівського та



Переяславського князівств. Боротьба з монголо
-

татарами. Падіння Русі. Роз
виток Галицького та
Волинського



князівств у Х


ХІІ ст. Особливості розвитку князівств. Об’єднання князівств за Романа Мстиславича
(1199 р.).



Література:

Основна: 1
-
4

Додаткова:

1.

Брайчевський М.Походження Русі.


К.,1996

2.

Греков Б.Киевская Русь.



М.,1956

3.

М.Грушевский. Иллюстрированая история Украины.


К., 1997

4.

М.Котляр, С.Кульчинський. Шляхами віків: Довідник з історії України.


К.,1993

5.

О.П.Моця, В.М.Ричка. Київська Русь: від язичництва до християнства: Навч. пос., 1996

6.

Писаренко Ю. Першопочат
ки Києва: наукові уявлення та народна традиція// Київська старовина.


2002.
-

№2.

7.

І.І.Романько. Історія України: Навч
-
метод.пос.
-

Кіровоград, 1999

8.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т1, 1996

9.

О.Субтельний. Україна: історія.
-

К, 1994


Семінарське заняття
4
.

Тема № 3. Княжа доба в історії України. Київська Русь. Галицько
-
Волинська Русь

Основні поняття:

союз племен,

ранньофеодальна держава, князь, дружина, віче, норманська теорія,
Хазарський каганат, феодальна роздробленість, вотчина, хр
истиянство, шестибожжя, язичництво,
митрополія, усобиця, кочівники.

План:

1.

Політичний устрій та соціально
-
економічні відносини періоду Київської Русі.

2.

Галицько
-
Волинська держава (1199
-
1350
-
і рр.).

3.

Історичне значення Київської Русі та Галицько
-
Волинського кн
язівства.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1.

Економічний розвиток (основні напрямки господарства: сільське господарство, ремісництво, торгівля);
соціальна структура населення; структура системи влади.

2.

Основні особливості розвитку ГВК за Данила Романовича (1238


1264
рр.) та його нащадків. Боротьба
Данила з боярами. Зовнішня політика Данила Галицького, боротьба з монголо
-
татарами. Заснування
Львова, Холму та інших міст. ГВК за синів Данила


Шварна ( 1264
-
1269 рр.) і Лева ( 1264
-

1301рр.),
сина Лева І


Юрія ( 1301
-
130
8 рр.), синів Юрія І


Андрія та Лева ІІ ( 1308
-
1323 рр.). Основні причини
ослаблення ГВК. Перехід західних земель під владу Польщі та Литви.

3.

Київська Русь відіграла велику роль в українській та світовій історії.

-

Вперше об'єднала всі східнослов’янські плем
ена в одну дер
жавну організацію, а також поклала початок
державності у багатьох неслов'янських народів (угрофінське населення Півночі, Поволжя).

-

Сприяла формуванню у східних слов’ян більш прогресивних соціально
-
економічних структур, розвитку
культури (вин
икла пи
семність, право, бібліотеки, храми і т.д.).

-

Зміцнила обороноздатність східнослов’янського населення, за
хистивши його від фізичного знищення з
боку кочівників.

-

Підняла авторитет східних слов’ян у Європі, про що свідчать широкі міжнародні зв’язки Ки
ївської Русі,
шлюбні союзи з коро
лівськими династіями Західної Європи.

-

Сприяла захисту Європи від кочових орд Сходу.

-

Проблема історичної спадщини Київської Русі.

Значення Галицько
-
Волинського князівства

-

Це друга велика держава на українських землях після
Київ
ської Русі, спадкоємиця Київської Русі, що
продовжила її культурні традиції.

-

Забезпечила високий рівень економічного та духовно
-
культур
ного розвитку українських земель.

-

Своєю орієнтацією на Захід відкрила доступ в українські землі західноєвропейським

культурним
впливам.


Література:

Основна: 1
-
4

Додаткова:

1.

Брайчевський М.Походження Русі.


К.,1996

2.

Греков Б.Киевская Русь.


М.,1956

3.

М.Грушевский. Иллюстрированая история Украины.


К., 1997

4.

М.Котляр, С.Кульчинський. Шляхами віків: Довідник з історії Укра
їни.


К.,1993

5.

О.П.Моця, В.М.Ричка. Київська Русь: від язичництва до християнства: Навч. пос., 1996

6.

Писаренко Ю. Першопочатки Києва: наукові уявлення та народна традиція// Київська старовина.


2002.
-

№2.

7.

І.І.Романько. Історія України: Навч
-
метод.пос.

-

Кіровоград, 1999

8.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т1, 1996

9.

О.Субтельний. Україна: історія.
-

К, 1994


Семінарське заняття
5
.

Тема № 4. Литовсько
-
польська доба. Козацтво

Основні поняття:
Велике Князівство Литовське, унія, католицтво,
ополячення, шляхта, ставропігія,
братства, козацтво, козак, Запорізька Січ, гетьман, Кіш, курінь, паланка, зимівник, уходники, реєстрове
козацтво, панщина, Річ Посполита, фільварок, магдебурзьке право, міщани, цехова система, магістрат,.

План:

1.

Люблінська
та Берестейська унії, їх наслідки.

2.

Соціально
-
економічні відносини на українських землях у другій половині XIV


першій половині XVII
ст.

3.

Козацтво як соціально
-
політичний феномен української історії.

4.

Характеристика козацько
-
селянських повстань 1591
-
1638 рр.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1.

Люблінська унія 1 липня 1569 р., причини, хід та основні умови укладання, наслідки. Економічний
розвиток українських земель у складі Речі Посполитої. Закріпачення селян. Цехова організація ремесла.
Політичний розвиток українських зе
мель у складі Речі Посполитої, ополячення та окатоличення української
шляхти. Берестейська церковна унія 1596 р., основні причини та наслідки. Литовські статути.

2.

Соціальна структура населення: шляхта, духовенство, міщанство, селянство. Поширення
Магдебурзь
кого права. Закріпачення селянства, основні нормативні акти (Устава на волоки, Литовські
статути, Артикули Генріха Валуа тощо). Фільваркова система. Розвиток ремесла і торгівлі. Зовнішня і
внутрішня торгівля.

3.

Козацькі літописи та спогади іноземців як дж
ерела вивчення історії козацтва. Внесок у вивчення
запорізького козацтва В. Антоновича, М. Костомарова, Д. Чижевського, М. Грушевського та ін. Причини
появи та джерела формування українського козацтва. Основні теорії виникнення козацтва. Основні форми
діял
ьності козаків. Запорізька Січ, як центр козацького руху. Заснування Січі, Д. Вишневецький. Основні
форми діяльності Січі. Зовнішня та внутрішня політика Січі. Устрій Січі. Реєстрове військо. Історична роль
українського козацтва.

4.

Основі причини козацько
-
се
лянських повстань. Повстання під проводом Кшиштофа Косинського
(1591
-
93) та Северина Наливайка (1594
-
96). Діяльність С. Кішки та П. Сагайдачного. «Доба героїчних
походів». Козаки у зовнішній політиці Речі Посполитої. Нова хвиля повстань: під проводом Марк
а Жмайла
(1625), Тараса Федоровича (Трясила; 1630), Івана Сулими (1635), Павла Павлюка (Бута; 1637), Якова
Острянина (1638). Причини поразки постань.


Література :

Основна: 1
-
4

Додаткова:

1.

О.В. Болдирєв. Історичні постаті України,1993

2.

М.Грушевский. Иллюс
трированая история Украин
ы.
-

К, 1997

3.

І.С.Єремин. Герби гетьманів України, 1998

4.

М.Котляр, С.Кульчинський. Шляхами віків: Довідник з історії України, 1993

5.

І.І.Романько. Історія України: Навч
-
метод.пос.
-

Кіровоград, 1999

6.

В.А.Смолій. Історія України: нове ба
чення: У 2
-
х т. Т1, 1996

7.

О.Субтельний. Україна: історія.
-

К, 1994

8.

Суспільно
-
політичний лад і право на землях України в складі Великого Князівства Литовського //
Історія України.


2002.


Вересень.
-

№33
-
36.

9.

Щербак В. Українське козацтво. Формування соціа
льного стану: друга пол. 15
-

сер.17 ст.


К.,2000.

10.

Федорук Я. Історія України в життєписах князів та гетьманів.


Тернопіль, 1999.


Семінарське заняття
6
.

Тема № 5. Українська революція 1648
-
1676 рр. Козацька держава сер. 17


кін. 18 ст.

Основні поняття:

селянська війна, «Березневі статті», «Ординація війська запорозького», Визвольна війна,
громадянська війна, «руїна», Гетьманщина, Генеральна військова канцелярія, зовнішня політика, рушійні
сили, опришки, Коліївщина, Малоросійська Колегія, поділи Польщі.

План:

1.

Громадянська війна 1658


1663 рр. Розкол України на Правобережне та Лівобережне гетьманства. Руїна.

2.

Розвиток Гетьманщини у XVIIІ ст. Ліквідація козацької державності.

3.

Розвиток Правобережної та Західної України у XVIIІ ст. Коліївщина. Опришки.


МЕТОД
ИЧНІ ВКАЗІВКИ

1.

Основні причини розколу України на два гетьманства. Діяльність І. Виговського, Гадяцький договір
(1658 р.) з Річчю Посполитою. Діяльність Павла Тетері (1663
-

1665), Петра Дорошенка (1666
-
1676),
Юрія Хмельницького (1659
-
1663, 1677
-
1781 рр.)
, Івана Брюховецького (1663
-

1668), Дем’яна
Многогрішного (1668
-
1671), Івана Самойловича (1672


1687). Обмеження автономії Козацької держави.
Основні причини поразки Визвольної війни.

2.

Діяльність Івана Мазепи (1687
-

1709). Полтавська битва та її значення.

Конституція П. Орлика та її
значення. Обмеження автономії Українських земель. Діяльність Малоросійських колегій. Скасування
Гетьманства, К. Розумовський. Роль українських земель у завоюванні Росією Криму. Знищення
Запорізької Січі (1775 р.).

3.

Коліївщина н
а Правобережжі. Рух опришків. Українські землі і поділи Польщі. Запровадження панщини
на Лівобережній та Правобережній Україні. Скасування автономії українських земель.


Література:

Основна: 1
-
4

Додаткова:

1.

О.В. Болдирєв. Історичні постаті України,1993

2.

М
.Грушевский. Иллюстрированая история Украин
ы.
-

К, 1997

3.

О.І.Гуржій. Спалах у темряві: середина
XVII

ст.
-

К, 2001

4.

І.С.Єремин. Герби гетьманів України, 1998

5.

М.Котляр, С.Кульчинський. Шляхами віків: Довідник з історії України, 1993

6.

О.Оглобин. Українсько
-
Моск
овська угода 1654.
-

К., 2005

7.

І.І.Романько. Історія України: Навч
-
метод. пос.
-

Кіровоград, 1999

8.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т1.


К., 1996

9.

О.Субтельний. Україна: історія.
-

К, 1994

10.

Слюсаренко А.Г.,Томенко М.В. Історія української к
онституції.


К.,1993.


Семінарське заняття
7
.

Тема № 6. Українське національне Відродження ХІХ ст.

Основні поняття:
національне Відродження, «Основа», Кирило
-
Мефодіївське братство, громадівський
рух, громади, «Руська Трійця», політизація, народовці, мо
сквофіли, просвіти, політичні партії, революція,
Валуєвський циркуляр, Емський указ, Просвіта.

План:

1.

Соціально
-
економічний розвиток Наддніпрянської України у першій половині ХІХ ст.

2.

Соціально
-
економічний розвиток західноукраїнських земель у першій половині

ХІХ ст.

3.

Реформи середини ХІХ ст. та капіталізація економіки Наддніпрянської України у другій половині ХІХ
ст.

4.

Україна в роки першої російської революції 1905
-
1907 рр.

5.

Аграрна політика П.Столипіна та її економічні та політичні наслідки.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІ
ВКИ

1.

Територіальний устрій Наддніпрянської України. Розвиток і занепад феодально
-
кріпосницької системи.
Зародження капіталістичних відносин: товаризація с/г, спеціалізація регіонів, зародження промисловості.

2.

Територіальний устрій Західної України. Розвиток

і занепад феодально
-
кріпосницької системи. Реформи
Марії
-
Терезії та Йосипа ІІ. Економічна відсталість західноукраїнських земель.

3.

Поразка Росії у Кримській війні (1853
-
1856). Пошук шляхів реформування. Скасування кріпосного права
(1861 р.), Земська, судов
а, освітня, військова, фінансова реформа. Капіталізація економіки Наддніпрянщини.
Іноземний капітал. Феодальні пережитки.

4.

Основні причини революції 1905
-
07 рр. «Кривава неділя» 9.01.1905 р. Початок революції
.

Страйковий та
селянський рухи. Національні про
цеси в ході революції. Царський Маніфест 17.10.1905 р. Українські
фракції у Державних Думах. «Третьочервневий переворот» 1907 р. Основні наслідки та значення революції.

5.

Основні

причини аграрної реформи. Селянська община, як перешкода для розвитку економіки
. Основні
складові реформи: фермерство та переселення. Основні наслідки реформи.


Література

Основна: 1
-
4

Додаткова:

1.

О.Бойко. Історія України: запитання і відповіді.


К., 1997

2.

М.Котляр, С.Кульчинський. Шляхами віків: Довідник з історії України, 1993

3.

Р
оманько

І
.
І.

Історія України: Навч
-
метод. пос.
-

Кіровоград, 1999

4.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т.2.


К., 1996

5.

О.Субтельний. Україна: історія.
-

К, 1994


Семінарське заняття
8.

Тема № 6. Українське національне Відродження ХІХ ст.

Основні

поняття:
національне Відродження, «Основа», Кирило
-
Мефодіївське братство, громадівський
рух, громади, «Руська Трійця», політизація, народовці, москвофіли, просвіти, політичні партії, революція,
Валуєвський циркуляр, Емський указ, Просвіта.

План:

1.

Сутність
українського національного Відродження, його передумови та етапи розвитку.

2.

Національний рух у Наддніпрянській Україні у ХІХ ст.

3.

Національний рух в Західній Україні у ХІХ ст.

4.

Політизація українського національно
-
визвольного руху наприкінці ХІХ на п. ХХ ст.

5.

Українські землі в Першій світовій війні.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1.

Основні умови українського національного відродження


позбавлення українських земель автономного
устрою та перетворення їх на частини Австро
-
Угорської та Російської імперій; зародження і розви
ток
капіталістичних відносин; революційні події у Європі; розвиток освіти і науки. Основні етапи розвитку
українського національного відродження:
початковий етап (к. ХVІІІ


п. ХІХ ст.)
, збирали історичні
документи, фольклор, предмети старовини, прагнучи о
бґрунтувати самобутність українського народу;
культурницький етап (ХІХ ст.)


відродження національної мови; п
олітичний етап (к. ХІХ


п. ХХ ст.)

зростання національних організацій і обстоюванням національне зорієнтованих вимог, зокрема
самостійності.

2.

Наці
ональний рух у Наддніпрянській Україні: утворення та діяльність гуртка «хлопоманів» на чолі з В.
Антоновичем; утворення та діяльність, програмні документи Кирило
-
Мефодіївського братства; видання
журналу «Основа»; Українські Громади, Південно
-
Західний відді
л Географічного товариства в Києві.
Реакція царизму


Валуєвський циркуляр 1863 р. та Емський указ (1876 р.).

3.

Національний рух в Західній Україні: «Руська трійця», альманах «Русалка Дністрова»; діяльність
“народовців» та “москвофілів»; Просвіти. Піднесення

національного руху в роки революційних подій 1848
-
1850 рр. «Нова ера». «Український П’ємонт». Розвиток молодіжних спортивних організацій «Сокіл», «Січ»,
«Пласт».

4.

Основні умови політизації українського національного руху: буржуазні реформи в Російській імп
ерії;
формування української нації; політизація європейського національного руху. Виникнення перших
політичних партій та їх програми: Русько
-
українська радикальна партія, «Братство тарасівців», Революційна
українська партія, Українська народна партія, Укра
їнська демократична партія, «Спілка» (Український
соціал
-
демократичний союз), Українська радикальна партія та ін.

5.

Причини І Світової війни. Україна в планах сторін. Перебіг бойових дій на території України.
Розстановка політичних сил і становище українців
в роки І світової війни.


Література

Основна: 1
-
4

Додаткова:

1.

О.Бойко. Історія України: запитання і відповіді.


К., 1997

2.

М.Котляр, С.Кульчинський. Шляхами віків: Довідник з історії України, 1993

3.

І.І.Романько. Історія України: Навч
-
метод. пос.
-

Кіровоград
, 1999

4.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т.2.


К., 1996

5.

О.Субтельний. Україна: історія.
-

К, 1994


Модуль № 2. Україна в новітні часи.


Семінарське заняття
9
.

Тема № 7. Україна у 1917


1921 рр.

Основні поняття:
Українська Центральна Ра
да, Генеральний Секретаріат, Тимчасовий Уряд, УНР, З’їзд
Рад, Директорія УНР, «воєнний комунізм», націоналізація промисловості, мілітаризація праці, Гетьманат,
Брестський мир.

План:

1.

Українська Центральна Рада.

2.

Українська гетьманська держава П. Скоропадськ
ого.

3.

ЗУНР.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1.

Основні передумови української національної революції. Лютнева революція 1917 р. в Російській
імперії. Утв
орення Української Центральної Ради


політичний та соціальний склад УЦР, лідери. М.
Грушевський. Український Національний Конгрес. Універсали УЦР. Генеральний Секретаріат, В.
Винниченко. Війна Радянської Росії проти УНР. Брестський договір. Конституція УН
Р 1918 р.

2.

Гетьманський переворот 29.04.1918 р.


основні причини та передумови. «Грамота до всього
українського народу» та «Закони про тимчасовий державний устрій України». Внутрішня та зовнішня
політика Гетьманату. Досягнення в галузі культури. Причини п
адіння гетьманського режиму.

3.

Українська Національна Рада. Утворення З
УНР. Є. Петрушевич. Реформи: аграрна, освітня, військова.
Створення УГА. Злука УНР і ЗУНР 22.01.1919 р. та її наслідки. Окупація поляками території Західної
України.



Література

Основна: 1
-
4

Додаткова:

1.

О.Бойко. Історія України: запитання і відповіді
.


К., 1997

2.

Винниченко В. Відродження нації.


К.,1992. Ч.1
-
3

3.

Конституційні акти України (1917
-
1920).


К.,1992

4.

Копиленко О.Л., Копиленко М.Л. Держава і право України 1917
-
1920.


К.,1997

5.

І.Ф.Курас та ін. Політична історія України ХХ ст. У 6
-
ти томах.


Т
. 1
-
2.


К., 2002

6.

І.І.Романько. Історія України: Навч
-
метод. пос.
-

Кіровоград, 1999

7.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т.2.


К., 1996

8.

О.Субтельний. Україна: історія.
-

К, 1994

9.

А.Г.Слюсаренко та ін. Новітня історія України (1900
-
2000): Під
ручник, 2000

10.

Ю.Шаповал. Україна ХХ століття: Особи та події в контексті важкої історії, 2001


Семінарське заняття
10
.

Тема № 7. Україна у 1917


1921 рр.

Основні поняття:
Українська Центральна Ра
да, Генеральний Секретаріат, Тимчасовий Уряд, УНР, З’їзд
Рад, Директорія УНР, «воєнний комунізм», націоналізація промисловості, мілітаризація праці, Гетьманат,
Брестський мир.

План:

1.

Директорія УНР.

2.

Більшовицькі уряди у 1917
-
1919 рр.

3.

Встановлення радянської влади. Політика «Військового комунізму».


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1.

Основні передумови та причини встановлення режиму Директорії УНР. Симон Петлюра. Внутрішня і
зовнішня політика Директорії. Прорахунки Директорії. «Трикутник смерті». Падіння Директорії.

2.

Проголошення радянської влади на Україні. Державні структури УСРР. Друга війна Радянської

Росії
проти УНР. Початок політики «військового комунізму».

3.

Боротьба проти Денікіна, Врангеля та білополяків. Червоний терор. Закріплення радянської влади.



Література

Основна: 1
-
4

Додаткова:

1.

О.Бойко. Історія України: запитання і відповіді
.


К., 1997

2.

Конституційні акти України (1917
-
1920).


К.,1992

3.

Копиленко О.Л., Копиленко М.Л. Держава і право України 1917
-
1920.


К.,1997

4.

І.Ф.Курас та ін. Політична історія України ХХ ст. У 6
-
ти томах.


Т
. 1
-
2.


К., 2002

5.

Романько

І.І.

Історія України: Навч
-
метод. пос.
-

Кіровоград, 1999

6.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т.2.


К., 1996

7.

О.Субтельний. Україна: історія.
-

К, 1994

8.

А.Г.Слюсаренко та ін. Новітня історія України (1900
-
2000): Під
ручник, 2000

9.

Ю.Шаповал. Україна ХХ століття: Особи та події в контексті важкої історії, 2001

10.

Винниченко В. Відродження нації.


К.,1992. Ч.1
-
3


Семінарське заняття
1
1
.

Тема № 8. Радянська Україна і західноукраїнські землі у «міжвоєнний період» (1921
-
1939 рр.).

Основні поняття:
НЕП, українізація, колективі
зація, індустріалізація, п’ятирічка, стаханівський рух,
розкуркулення, голодомор, репресії, пацифікація, ОУН.


План:

1.

Індустріалізація в УРСР.

2.

Колективізація в УРСР.

3.

Сталінські політичні репресії та Україна.

4.

Західноукраїнські землі у 1921


1939 рр.


МЕТОДИ
ЧНІ ВКАЗІВКИ

1.

УРСР у 1930
-
х рр.:
-

початок перетворення СРСР на індустріально
-
аграрну державу. 1929 р.;
-

основні
складові політики індустріалізації. Надіндустріалізація. П’ятирічки. Стаханівський рух. Основні досягнення
індустріалізації;

2.

Основні причини
колективізації. Основні методи проведення колективізації сільського господарства.
Розкуркулення селян. Голодомор 1932
-
33 рр. на Україні. Основні наслідки колективізації;

3.

Основні причини та передумови проведення масових репресій наприкінці 1920
-
х


у 30
-
х
12
р.. Хвилі
репресій. Основні наслідки сталінських репресій для українського народу.

4.

Розподіл західноукраїнських земель між Польщею, Румунією та Чехословаччиною згідно з умовами
Версальської конференції та Ризького миру. Економічний, політичний та культурни
й розвиток Східної
Галичини та Західної Волині у складі Польщі: обмеження підприємницької ініціативи українців, аграрно
-
сировинний характер економіки краю; пацифікація; утворення ОУН тощо. Економічний, політичний та
культурний розвиток Північної Буковини т
а Бессарабії у складі Румунії. Економічний, політичний та
культурний розвиток Закарпаття у складі Чехо
-

Словаччини. Передвоєнний розвиток УРСР та західних
земель.


Література

Основна: 1
-
4

Додаткова:

1.

О.Бойко. Історія України: запитання і відповіді.


К.,

1997

2.

І.Ф.Курас та ін. Політична історія України ХХ ст. У 6
-
ти томах.


Т. 1
-
2.


К., 2002

3.

І.І.Романько. Історія України: Навч
-
метод. пос.
-

Кіровоград, 1999

4.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т.2.


К., 1996

5.

О.Субтельний. Україна: історія.

-

К, 1994

6.

Ю.Шаповал. Україна ХХ століття: Особи та події в контексті важкої історії, 2001

7.

А.Г.Слюсаренко та ін. Новітня історія України (1900
-
2000): Підручник, 2000


Семінарське заняття 1
2
.

Тема № 9. Україна в Другій світовій війні (1939
-
1941).

Основні по
няття:
„пакт Молотова
-
Ріббентропа”, колабораціонізм, партизанський рух, підпілля,
національний рух, „рейкова війна”, евакуація, тил, фронт, диверсія, оточення, радянізація, план „Ост”,
бліцкриг.

План:

1.

Становище українських земель у 1939


1941 рр.

2.

Загарбан
ня території України німецько
-
фашистськими загарбниками. Оборонні бої 1941
-
42 рр.

3.

Окупаційний режим і рух Опору в Україні.

4.

Відновлення радянської влади в Україні у 1944


1945 рр.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1.

Розподіл західноукраїнських земель між Польщею, Румуніє
ю та Чехословаччиною згідно з умовами
Версальської конференції та Ризького миру. Економічний, політичний та культурний розвиток Східної
Галичини та Західної Волині у складі Польщі: обмеження підприємницької ініціативи українців, аграрно
-
сировинний характер

економіки краю; пацифікація; утворення ОУН тощо. Економічний, політичний та
культурний розвиток Північної Буковини та Бессарабії у складі Румунії. Економічний, політичний та
культурний розвиток Закарпаття у складі Чехо
-

Словаччини. Передвоєнний розвиток
УРСР та західних
земель. Напруження міжнародних відносин. Мюнхенська змова та розчленування Чехо
-
Словаччини.
Перехід Закарпаття під владу Угорщини. Карпатська Русь, А. Волошин. „Пакт Молотова
-
Ріббентропа”
23.08.1939 р. Початок Другої світової війни. Радяні
зація західноукраїських земель. Приєднання до СРСР
Північної Буковини та Бессарабії. Система договорів Німеччини та Радянського Союзу.

2.

Україна в планах гітлерівської Німеччини. Напад на СРСР 22.06.941 р. Оборонні бої 1941
-
1942 рр.
Оборона Києва, Одеси, Се
вастополя. Основні причини поразок радянських військ в оборонних боях початку
війни. Евакуація. Спроби контрнаступу в районі Харкова та Одеси. Остаточна втрата української території
22.07.1942 р.

3.

Основні складові окупаційного режиму:
-

розчленування терито
рії України;
-

масова експлуатація
природних та людських ресурсів України;
-

колабораціонізм;
-

тотальне знищення населення, концтабори.
Рух Опору в Україні:
-

основні передумови формування руху опору; основні напрямки руху опору
(радянське підпілля і парт
изани, український національний рух, польські загони);
-

основні форми діяльності
руху опору. Внесок руху опору у перемогу над окупантами.

4.

Наступальні операції Радянської Армії у 1943
-
1944 рр.:

-

Житомирсько

Бердичівська операція ( грудень 1943


січень 1944

рр.);

-

Корсунь

Шевченківська операція ( січень

лютий 1944 рр.);

-

Ровенсько

Луцька операція ( січень

лютий 1944 рр.);

-

Криворізька операція ( січень

лютий 1944 рр.);

-

Наступ на півдні. Визволення Одеси, Миколаєва ( березень

квітень 1944 рр.);

-

Визволення Криму
( квітень

травень 1944 рр.);

-

Львівсько

Сандомирська операція ( липень

серпень

1944 рр.). 27 липня 1944 р.
звільнено Львів;

-

Східно
-
Карпатська операція ( вересень

жовтень 1944 рр.).


Література

Основна: 1
-
4

Додаткова:

1.

О.Бойко. Історія України: запитання
і відповіді.


К., 1997

2.

І.Ф.Курас та ін. Політична історія України ХХ ст. У 6
-
ти томах.


Т. 1
-
2.


К., 2002

3.

І.І.Романько. Історія України: Навч
-
метод. пос.
-

Кіровоград, 1999

4.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т.2.


К., 1996

5.

Ю.Шаповал. Ук
раїна ХХ століття: Особи та події в контексті важкої історії, 2001

6.

А.Г.Слюсаренко та ін. Новітня історія України (1900
-
2000): Підручник, 2000


Семінарське заняття 1
3
.

Тема № 10. Україна у 1945


1991 рр.

Основні поняття:

„відбудова”,

„відлига”, реабілітац
ія, раднаргоспи, цілина, меліорація, „хрущівка”,
„застій”, „перебудова”, дисиденти, „шістдесятники”, гласність, прискорення, сепаратизм, багатопартійність,
лібералізація.

План:

1.

Повоєнна відбудова народного господарства (1945


1956 рр.).

2.

Десталінізація (19
56


1964 рр.).

3.

Криза тоталітарної системи (1964
-
1985 рр.).

4.

Політична опозиція в СРСР (60
-
80
-
і рр.).

5.

Демократизація радянського суспільства (1985


1991 рр.).


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1.

Втрати українського народу в роки війни. Внесок українського народу у пер
емогу над фашизмом.
Основні складові повоєнної відбудови. Хід повоєнної відбудови. Завершення відбудови.

2.

УРСР після смерті Й. Сталіна. Розкрийте:

-

особливості економічного розвитку (запровадження раднаргоспів, впровадження в економіку досягнень
НТР, нових м
етодів управління; особливості розвитку сільського господарства, соціальна політика держави,
грошова реформа 1961 р.);

-

особливості суспільно
-
політичного розвитку (рішення ХХ та ХХІ з’їздів КПРС, реабілітація політичних
в’язнів, засудження культу особи, обм
еженість суспільних змін, курс на побудову комуністичного
суспільства).

3.

Охарактеризуйте:

-

особливості економічного розвитку („Косигінська реформа”, застій в економіці, основні проблеми
розвитку сільського господарства та промисловості, Продовольча програма
);

-

особливості суспільно
-
політичного розвитку.

4.

Розкрийте:

-

основні причини появи опозиційного руху у 60
-
80
-
х рр.;

-

соціальний склад учасників опозиційного руху в Україні;

-

основні форми діяльності опозиціонерів.

5.

Охарактеризуйте:

-

основні причини переходу радя
нського керівництва до політики „перебудови”;

-

основні складові елементи „перебудови” (прискорення в економіці, лібералізація суспільно
-
політичного
життя тощо);

-

основні досягнення та прорахунки перебудови;

6. Охарактеризуйте:

-

впровадження політики „гласн
ості” та її наслідки;

-

початок повернення українському народу правди про його історичне минуле;

-

початок відновлення українських національних церков;

-

початок формування багатопартійності на Україні.


Література :

Основна: 1
-
4

Додаткова:

1.

О.Бойко. Історія Ук
раїни: запитання і відповіді.


К., 1997

2.

І.Ф.Курас та ін. Політична історія України ХХ ст. У 6
-
ти томах.


Т. 5.


К., 2002

3.

І.І.Романько. Історія України: Навч
-
метод. пос.
-

Кіровоград, 1999

4.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т.2.


К., 199
6

5.

Ю.Шаповал. Україна ХХ століття: Особи та події в контексті важкої історії, 2001

6.

А.Г.Слюсаренко та ін. Новітня історія України (1900
-
2000): Підручник, 2000

7.

Україна: утвердження незалежної держави: 1991
-
2001.


К.,2001.

8.

О.І.Шокалюк. Історія України.


К.,
2004


Семінарське заняття 1
4
.

Тема № 11. Україна незалежна.

Основні поняття:
ДКНС, Акт проголошення державної незалежності, вибори, референдум, президент,
Конституція, Верховна Рада, «помар
анчева революція», ринкова економіка, маргіналізація, реформа,
інфляція.

План:

1.

Утвердження національної державності.

2.

Політичний розвиток України у 90
-
х рр. ХХ ст.
-

на поч. ХХІ ст.

3.

Економічне становище України у 90
-
х рр. ХХ ст.
-

на поч. ХХІ ст.

4.

Конститу
ційний процес 1991


2004 рр.

5.

Зовнішня політика незалежної України.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


1.

Відцентрові тенденції у розвитку СРСР наприкінці 1980
-
х


на п. 1990
-
х рр. Прийняття

Декларації про державний суверенітет 16.07.1990 р. Путч 19
-
21 серпня 1991 р. та
його вплив на Україну.
Позиції основних політичних сил України щодо ГКНС. Умови прийняття Акту проголошення державної
незалежності. Утвердження перших державних інституцій. Законотворчий процес. Референдум 1.12.1991 р.
та його наслідки. Вибори Президента У
країни.

2. Політичний розвиток України:
-

дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та
Президента України;
-

вибори до ВРУ у березні
-
квітні 1994 р. та Президента України у червні
-
липні 1994 р.;
-

вибори до ВРУ у березні 1998 р. та Президент
а України у листопаді 1999 р.;
-

вибори до ВРУ у березні
2002 р. та Президента України у листопаді
-
грудні 2004 р. «Помаранчева революція»;
-

вибори до ВРУ у
березні 2006 р.; вибори президента України у 2009 р. та їх наслідки.

3. Економічний розвиток:
-

впл
ив на Україну загальної економічної кризи, яка охопила ще СРСР, а також
розпаду загальносоюзного економічного комплексу і диспропорцій у розвитку економіки (перевага
промислової групи А);
-

спроби урядів В. Масола, В.Фокіна, Л. Кучми, Л. Кравчука


Ю. Звяг
ільського
розробити програми виходу з кризи;
-

інфляційні процеси, темпи спаду промислового виробництва;
-

маргіналізація та збідніння населення;
-

початок промислового зростання з 1999 р., подолання інфляції;
-

формування національної економіки (фінансово
ї, податкової, митної, платіжної та інших систем), грошова
реформа 1996 р.;
-

земельна реформа;
-

лібералізація економіки, формування ринкової інфраструктури
(відкриття бірж, банків, страхових та акціонерних компаній);
-

економіка України на п. ХХІ ст.;
-

основні
напрямки зовнішньоекономічної діяльності незалежної України.

4. Поняття «конституція». Основні історичні передумови прийняття Конституції України. Основні етапи
розробки та прийняття Конституції України та їх характеристика:


-

16.
07.1990


1.12.1
991 рр.;
-

1.12.1991


1994 рр.;
-

1994


червень 1995 рр.;
-

червень 1995


28.06.1996 рр.
Конституційна реформа в Україні, її зміст на наслідки. Історичне значення прийняття Конституції України.
Структура Конституції. Основні принципи побудови держави і

суспільства в Україні. Статус людини і
громадянина в Україні. Система органів державної влади та їх утворення. Конституційний статус Верховної
Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів влади та місцевого
самоврядування. Т
ериторіальний устрій України. Статус судів та прокуратури.

5. Визнання України країнами світу. Правові засади зовнішньої політики: «
Основні напрямки зов
нішньої
політики України
» (липень 1993 р.), положення Конституції України про зовнішню політику Укра
їни.
Основні приоритетні напрямки зовнішньої політики незалежної України


західний, відносини з країнами
СНД, Російською Федерацією, США, НАТО, українською діаспорою. Вступ України до міжнародних
організацій: Ради Європи Проблема Євро інтеграції України.

Сучасне становище України на міжнародній
арені.


.
Література:

Основна: 1
-
4

Додаткова:

1.

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року


К.,1996

2.

Конституційне право України. За ред. В.Погорілка.
-

К.,2000

3.

І.Ф.Курас

та ін. Політична історія України ХХ ст. У 6
-
ти томах.


Т. 6.


К., 2002

4.

І.І.Романько. Історія України: Навч
-
метод. пос.
-

Кіровоград, 1999

5.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т.2.


К., 1996

6.

А.Г.Слюсаренко та ін. Новітня історія України (1
900
-
2000): Підручник, 2000

7.

Ю.Шаповал. Україна ХХ століття: Особи та події в контексті важкої історії, 2001

8.

О.І.Шокалюк. Історія України.


К., 2004

9.

Україна: утвердження незалежної держави: 1991
-
2001.


К.,2001


САМОСТІЙНА РОБОТА


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО В
ИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ
ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ».


Самостійна робота студентів являє собою важливу частину навчально
-
виховного процесу. Вона
включає в себе навчальний матеріал, який не виноситься ні на семінарські, ні на лекц
ійні заняття і який
студент повинен опрацювати самостійно. Від вироблення навичок самостійної роботи залежить становлення
студента як майбутнього спеціаліста, адже в умовах сучасного інформаційного простору іноді буває дуже
важко віднайти та опрацювати ту
інформацію, яка потрібна в той чи інший момент.


Для виконання самостійної роботи слід завести учнівських зошит на 12
-
18 аркушів. Самостійна робота
студентів включає в себе різноманітні форми: опрацювання наукових статей з проблематики курсу,
нап
исання реферативних досліджень, підготовка доповідей на поставлені питання, складання конспектів
тем, що виносяться на самостійне опрацювання тощо. Основною формою самостійної роботи студентів з
навчальної дисципліни «Історія України» є
складання конспекті
в відповідей на поставлені питання.

Підготовка конспектів відповідей включає в себе:

-

віднайдення навчального матеріалу у запропонованих в переліку рекомендованої літератури джерелах;

-

виписка основних положень матеріалу;

-

вироблення висновків з опрацьованог
о матеріалу.

-

обсяг конспекту в довільному порядку і залежить від кількості матеріалу, який потрібно опрацювати,
але не повинен перевищувати 1


2 сторінки відповіді на одне питання.


Оскільки більшість завдань із самостійної роботи містять пита
ння з історії розвитку культури на
українських землях у той чи інший період, відповідь на такі питання доцільно будувати за таким планом:

1.

Розвиток освіти і літератури.

2.

Розвиток науки.

3.

Розвиток образотворчого мистецтва (архітектура, живопис, скульптура).

4.

Ро
звиток музики, театру і кіно.


ЗАВДАННЯ ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІ
ДУАЛЬНОЇ РОБОТИ


Модуль № 1. Україна від найдавніших часів до п. ХХ ст.


Тема 1. Вступ до курсу. Історія України як наука

Підготуйте короткий конспект відповіді на питання:

-

Дайте коротку характеристику історіографії історії України (за основними періодами

української
історії);

-

Дайте коротку характеристику допоміжним історичним дисциплінам (геральдика, сфрагістика,
нумізматика, палеографія, топоніміка, археологія, етнографія);


Література:

Основна:1
-
7

Додаткова:

1.

І.І.Романько. Історія України: Навч
-
метод.по
с.
-

Кіровоград, 1999

2.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т1, 1996


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


Дайте коротку характеристику історіографії історії України (за основними періодами української
історії).


Історіографія (з грець.


оп
ис історії)


дисципліна, що вивчає історію історичної науки. Це наука про
те, як виникла і розвивалась історична думка, процес нагромадження історичних знань.


Історіографія української історії починається з найдавніших часів і пов’язана з різном
анітним творами
історичного характеру, котрі створювали Геродот, Тацит, Пліній та ін. Дайте їм характеристику.


Основними історичними працями періоду Княжої доби були літописи. Літописання продовжувалося і
в Литовсько
-
польську добу та в часи коза
цької державності. У XVII ст., на відміну від XVI ст., вузькі
літописні рамки розширюються, набирають наукового характеру, поширюються компілятивні «хроніки».
Визначте основні літописні пам’ятки та дайте їм характеристику. У XVIII ст. виходять твори, в яки
х історія
Гетьманщини пов’язується з історією Київської Русі. Особливо актуальними були такі паралелі під кінець
існування української держави в складі Росії.


У XIX ст. в Україні починає розвиватись історична наука у всьому її розмаїтті шкіл і н
апрямків, які
базувались на широкій документальній базі. Визначте основні історичні праці вказаного періоду та дайте їм
характеристику.


Історіографія історії України 1917
-
1991 pp. складається з великої кількості праць радянських учених.
Не зважа
ючи на заідеологізованість, вони становлять значну цінність з точки зору науки. Визначте основних
істориків радянської доби та дайте характеристику їх діяльності.


В умовах незалежності України більшість істориків грунтується в своїх працях на’зас
адах
утвердження національної свідомості і державотворення. Надбанням сучасної історіографії є роботи Олени
Апанович «Розповіді про запорозьких козаків», М. Брайчевського «Конспект історії України», В.
Даниленка, Г. Касьянова, С. Кульчицького «Сталінізм на

Україні: 20~30
-
ті роки», В. А. Смолія, B. C.
Степанкова «Українська державна ідея», Н. Яковенко «Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII cm.
(Волинь і Центральна Україна)», А. Д. Бачинського «Січ Задунайська. 1775
-
1828» та інші.


Дайте ко
ротку характеристику допоміжним історичним дисциплінам (геральдика, сфрагістика,
нумізматика, палеографія, топоніміка, археологія, етнографія).


Геральдика
-

наука, що вивчає
герби
, кольорові емблеми, які належать особам, родам чи спільнотам.


Сфрагістика


наука, що вивчає печатки.


Нумізматика
-

сторична дисципліна, що вивчає старовинні монети та
медалі

як джерело історичних,
економічних, політичних і культурних знань, а також історію грошового обігу та монетного виробництва.


Палеографія
-

історико
-
філологічна

дисципліна, об’єктом дослідження якої є історія
письма
, його
еволюція

(переважно на основі давніх пам’яток) та характерні особливості на певних етап
ах розвитку.


Топоніміка
-

наука, що вивчає географічні назви, їх походження, смислове значення, розвиток,
сучасний стан, написання та вимову, а також природні та соціальні умови минулого, за яких дані назви
виникли.


Археологія
-

наука
, що висвітлює історію людського
суспільства

н
а основі вивчення пам’яток
кам’яного, мідного (бронзового), залізного віків і почасти пізніших, часів.


Етнографія
-

суспільствознавча наука, об’єктом дослідження якої є
народи
, їхня
культура

і
побут
,
походження (
етногенез
), розселення, процеси культурно
-
побутових відносин на всіх етапах історії людства.



Тема 2. Етногенез українського народу

Підготуйте кор
откий конспект відповіді на питання:

-

В чому полягали особливості духовної та матеріальної культури населення українських земель періоду
палеоліту, мезоліту, неоліту і раннього залізного віку?

-

В чому полягали особливості духовної та матеріальної культури г
рецьких колоній Північного
Причорномор’я?


Література

Основна: 1
-
4

Додаткова:


1.

Б.І.Білик та ін. Історія української культури: Зб. матеріалів і документів.


К., 2000

2.

Б.І.Білик та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навч. Пос.


К., 2001

3.

Бунятян

К. Давнє населення України.


К.,1999.

4.

Залізняк Л. Первісна історія України.


К.,1999.

5.

Культура і побут населення України. Навч. посібник.


К., 1991.

6.

І.Крип’якевич. Історія української культури.


К., 1994

7.

Культура і побут населення України. Навч. посі
бник.


К., 1991.

8.

Лапин В.В. Греческая колонизация Северного Причерноморья.


К., 1966.

9.

Семененко В., Радченко Л. Історія України з прадавніх часів до сьогодення.


Х.,2000.

10.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т1, 1996

11.

О.Субтельний. Україн
а: історія.
-

К, 1994


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

В чому полягали особливості духовної та матеріальної культури населення українських земель
періоду палеоліту, мезоліту, неоліту і раннього залізного віку?


Визначте:

1.

Основні історичні умови розвитку культ
ури зазначеного періоду.

2.

Основні особливості матеріальної культури (знаряддя праці, поселення, житло, побут).

3.

Основні особливості духовної культури (мистецтво, релігійні уявлення).

В чому полягали особливості духовної та матеріальної культури грецьких кол
оній Північного
Причорномор’я?


Визначте:

1.

Основні історичні умови розвитку культури грецьких колоній Північного Причорномор’я.

2.

Розвиток освіти, науки і літератури.

3.

Розвиток архітектури, образотворчого мистецтва.

4.

Розвиток музики, театру та спорту.



Тема 3. Київська Русь. Галицько
-
Волинська держава

Підготуйте короткий конспект відповіді на питання:

-

Особливості розвитку законодавства в часи Київської Русі. «Руська правда».

-

Дайте загальну характеристику особливостям розвитку культури Київської Русі т
а Галицько
-
Волинського князівства.


Література

Основна: 1
-
4

Додаткова:


1.

Асеєв Ю.С. Джерела. Мистецтво Київської Русі.


К., 1980.

2.

Б.І.Білик та ін. Історія української культури: Зб. матеріалів і документів.


К., 2000

3.

Б.І.Білик та ін. Історія української та

зарубіжної культури: Навч. Пос.


К., 2001

4.

В.С.Крисаченко. Українознавство: Хрестоматія
-
посібник: У2
-
х книгах. Кн..1, 1996

5.

В.С.Крисаченко. Українознавство: Хрестоматія
-
посібник: У2
-
х книгах. Кн..2, 1996

6.

І.Крип’якевич. Історія української культури.


К., 1
994

7.

Культура і побут населення України. Навч. посібник.


К., 1991.

8.

Л.Любимов. Искусство Древней Руси.


М., 1974

9.

Повість врем’яних літ. Літопис (за Іпатським списком).


К., 1990.

10.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т1, 1996

11.

О.Субтельний
. Україна: історія.
-

К, 1994

12.

І.Ф.Шаров. 100 видатних імен України, 1999


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Особливості розвитку законодавства в часи Київської Русі. «Руська правда».

Визначте:

1.

Особливості звичаєвого права східних слов’ян.

2.

«Руська Правда», збірник законів

князя Ярослава Мудрого (11
-
12 ст.): захист життя та майна княжої
дружини та слуг, становище феодально
-
залежних людей, кримінальне, спадкове, зобов’язальне право
тощо. Виділяють 3 головні редакції: коротку, докладну та скорочену, включає окремі норми закон
у
«Руської Правди» Ярослава Мудрого, «Правду Ярославичів», «Устав Володимира Мономаха». Дайте їм
характеристику.

Дайте загальну характеристику особливостям розвитку культури Київської Русі та Галицько
-
Волинського князівства.


Визначте:

1.

Основні іст
оричні умови розвитку культури Київської Русі та Галицько
-
Волинського князівства.

2.

Вплив запровадження християнства на розвиток давньоруської культури.

3.

Розвиток освіти, науки і книгописання.

4.

Особливості усної народної творчості.

5.

Розвиток архітектури, образо
творчого мистецтва.


Тема 4. Литовсько
-
польська доба української історії. Козацтво

(XIV


перша половина XVII ст.).

Підготуйте короткий конспект відповіді на питання:

-

охарактеризуйте наслідки розчленування України сусідніми державами у XIV ст. та процес в
ходження
українських земель до складу Литовської держави;

-

охарактеризуйте діяльність православних братств в кінці ХVІ


ХVІІ ст.;

-


охарактеризуйте розвиток культури на території українських земель у другій половині XIV


першій
половині XVII ст.


Літерату
ра

Основна: 1
-
4

Додаткова:


1.

Б.І.Білик та ін. Історія української культури: Зб. матеріалів і документів.


К., 2000

2.

Б.І.Білик та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навч. Пос.


К., 2001

3.

Грушевський М.С. Ілюстрована історія України.


К., Львів,

1990.

4.

Дорошенко Д.І. Нарис історії України.


Львів, 1990.

5.

В.С.Крисаченко. Українознавство: Хрестоматія
-
посібник: У2
-
х книгах. Кн..1, 1996

6.

В.С.Крисаченко. Українознавство: Хрестоматія
-
посібник: У2
-
х книгах. Кн..2, 1996

7.

І.Крип’якевич. Історія української к
ультури.


К., 1994

8.

Культура і побут населення України. Навч. посібник.


К., 1991.

9.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т1, 1996

10.

О.Субтельний. Україна: історія.
-

К, 1994

11.

І.Ф.Шаров. 100 видатних імен України, 1999

12.

Яворницький Д.І. Історія
запорізьких козаків. Т. 1.


К., 1990.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Охарактеризуйте наслідки розчленування України сусідніми державами у XIV ст. та процес
входження українських земель до складу Литовської держави.

Визначте:

1.

Процес занепаду Галицько
-
Волинського княз
івства у XIV ст.

2.

Особливості входження українських земель до складу Польщі (Галичина), Московської держави
(Смоленщина. Чернігово
-
Сіверщина), Криму (Південь), Молдавії (Буковина).

3.

Особливості литовської експансії на українські та білоруські землі.

Охаракте
ризуйте діяльність православних братств в кінці ХVІ


ХVІІ ст.

Братства


релігійно
-
національні товариства, що їх створювали при церковних парафіях члени
ремісничих та цехових організацій по містах України в 15
-
17 ст. Братства ставили перед собою перш за в
се
релігійно
-
благодійні завдання: дбали про храми та їх обслуговування, влаштовували громадські
богослужіння, братські обіди, допомагали бідним і хворим братчикам. З кінця 16 ст. братства розгорнули
культурно
-
освітню працю, відкриваючи школи, бібліотеки і
друкарні.

Найбільш відомими були Львівське Ставропігійське, Київське богоявленське та Луцьке Чеснохреське
братства. Дайте стислу характеристику їх діяльності.


Охарактеризуйте розвиток культури на території українських земель у другій половині XIV



першій
половині XVII ст.

Визначте:

1.

Основні історичні умови розвитку культури на українськиї землях зазначеного періоду.

2.

Розвиток освіти, науки і книгодрукування.

3.

Особливості розвитку усної народної творчості.

4.

Розвиток архітектури, образотворчого мистец
тва, музики та театру.


Тема 5. Українська національна революція 1648
-
1676 рр. Козацька держава (сер. XVII


кін. XVIIІ ст.)

Підготуйте короткий конспект відповіді на питання:

-

Запорізька Січ у XVIIІ ст.

-

Вплив поділів Польщі на історичну долю українських зе
мель.

-

Розвиток культури на території українських земель у другій половині XVІІ


XVIIІ ст.


Література

Основна: 1
-
4

Додаткова:


1.

Б.І.Білик та ін. Історія української культури: Зб. матеріалів і документів.


К., 2000

1.

Б.І.Білик та ін. Історія української та
зарубіжної культури: Навч. Пос.


К., 2001

2.

Грушевський М.С. Ілюстрована історія України.


К., Львів, 1990.

3.

Дорошенко Д.І. Нарис історії України.


Львів, 1990.

4.

В.С.Крисаченко. Українознавство: Хрестоматія
-
посібник: У2
-
х книгах. Кн..1, 1996

5.

В.С.Крисаченко.

Українознавство: Хрестоматія
-
посібник: У2
-
х книгах. Кн..2, 1996

6.

І.Крип’якевич. Історія української культури.


К., 1994

7.

Культура і побут населення України. Навч. посібник.


К., 1991.

8.

Слюсаренко А.Г.,Томенко М.В. Історія української конституції.


К.,199
3.

9.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т.1
-
2К., 1996

10.

О.Субтельний. Україна: історія.
-

К, 1994

11.

І.Ф.Шаров. 100 видатних імен України.


К., 1999

12.

Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. Т. 1.


К., 1990.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Запорізька С
іч у XVIIІ ст.

Охарактеризуйте:

1.

Знищення Чортомлицької Січі у 1709 р. та Камянської Січі у 1710 р.

2.

Переселення запорожців під владу турецького султана і заснування Олешківської січі (1711
-

1730).
Кость Гордієнко.

3.

Заснування Нової (Підпільненської) січі (1
734
-
1775), її адміністративний та військовий устрій.

4.

Занепад автономії січі у ХVІІІ ст., участь запорожців у завоюванні півдня України та Криму.

5.

Основні причини і наслідки ліквідації Запорозької січі.

Вплив поділів Польщі на історичну долю українських зем
ель.

5 червня

1772

року повноважні представники
Пруссії
,
Австрії

та
Росії

п
ідписали в
Петербурзі

договір, за яким відбирали на свою користь так звані санітарні смуги, тобто території по периметру
Речі
Посполитої
. Згідно з цією угодою:

Прусс
ія

забрала
Помор’я
,
Куяви

та частину
Великопольщі



загальною площею 36 тис. км
2

з
населенням 580 тис. чол.

Австрія



Малопольщу

і
Галичину

(Відтоді почався австрійський період історії
Львова

та краю,
тривав він до
1 листопада

1918

року) з
Руським
,
Белзьким

і західними околицями
Волинського

та
Подільського

воєводств обшаро
м 83 тис. км
2

з 2.650

тис. мешканців.

Росія



східнобілоруські землі з
По
лоцьком
,
Вітебськом

та
Мстиславом
, а, окрім

цього



частину
Ліфляндії

[Латвії], тобто загалом 92 тис. км
2

площі з 1.300 тис. населення.

Втручання сусідів призвело до другого поділу, затв
ердженого сеймом у
Гродні

1793 року
.

-

до Пруссії відійшли вся
Великопольща

та частина
Мазовії
;

-

до Росії



українські та білоруські землі.

Після придушення повстання у
1795

Росія, Австрія та Пруссія здійснили третій поділ, після чого Річ
Посполита припинила державне існування. Результат ІІІ поділу Польщі призвів до такого:

-

до Австрії приєднано Краків,
Холмщину
, Південне
Підляшшя

та частину польських земель над Віслою



Нову Галичину (однак незабаром ці землі стали ареною воєнних дій між Францією, Австрією, Пруссією й
Росією. Причому в різних коаліційних комбінаціях ці держави часом були союзниками, а часом



ворогами);

-

до Росії в
ідійшли Литва, Курляндія, Західна Білорусь та Західна Волинь;

-

Пруссія отримала частину Підляшшя й Мазовецьких земель з Варшавою, а також частину Жемайтії.

Розвиток культури на території українських земель у другій половині XVІІ


XVIIІ ст.

Визначте:

1.

Основн
і історичні умови розвитку культури на українських землях зазначеного періоду.

2.

Розвиток освіти, науки і книгодрукування.

3.

Особливості розвитку усної народної творчості.

4.

Розвиток архітектури, образотворчого мистецтва, музики та театру.


Тема 6. Українські зе
млі в складі Російської та Австро
-
Угорської імперії. Національне відродження (кін.
XVIIІ


поч. ХХ ст.).

Підготуйте короткий конспект відповіді на питання:

-

декабриський рух на Україні;

-

розвиток культури в Наддніпрянській Україні у ХІХ ст.;

-

розвиток культур
и в Західній Україні у ХІХ ст.;

-

Легіон Українських січових стрільців.


Література

Основна: 1
-
4

Додаткова:


1.

Б.І.Білик та ін. Історія української культури: Зб. матеріалів і документів.


К., 2000

2.

Б.І.Білик та ін. Історія української та зарубіжної культури: Н
авч. пос.


К., 2001

3.

Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації: 19
-
20 ст.


К., 1996.

4.

В.С.Крисаченко. Українознавство: Хрестоматія
-
посібник: У2
-
х книгах. Кн..1, 1996

5.

В.С.Крисаченко. Українознавство: Хрестоматія
-
посібник: У2
-
х к
нигах. Кн..2, 1996

6.

І.Крип’якевич. Історія української культури.


К., 1994

7.

Культура і побут населення України. Навч. посібник.


К., 1991.

8.

Слюсаренко А.Г.,Томенко М.В. Історія української конституції.


К.,1993.

9.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення:
У 2
-
х т. Т. 2.


К., 1996

10.

О.Субтельний. Україна: історія.
-

К, 1994

11.

І.Ф.Шаров. 100 видатних імен України.


К., 1999


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Декабриський рух на Україні.


«Південне товариство» (1821
-
1825) на чолі з полковником П. Пестелем виникло на К
иївщині на базі
Тульчинської управи «Союзу благоденствія». Налічувало понад 100 членів, серед яких були С.
Волконський, А. Баратинський, М. Муравйов
-
Апостол, М. Бестужев
-
Рюмін та ін. Складалося
з

трьох управ


Тульчинської, Васильківської, Каменської (назв
и від сіл, де дислокувалися гарнізони). «Південне
товариство» мало вплив на значну частину військ, розташованих в Україні. Підтри
мувало тісні зв’язки з
«Північним товариством». Програма «Південного товариства», викладена в «Руській Правді» П. Пестеля,
пер
едбачала збереження єдиної і неподільної Росії, і жоден з народів не мав права на відокремлення.
Україна мала стати однією з 10 областей.


«Товариство об’єднаних слов’ян» (1823
-
1825) очолювали брати Борисови. Осередки товариства діяли
на Київщині
і Волині. На
лічувало близько 60 членів, найбільш видатні


Любинський, Горбачовський,
Іванов та ін. Цілі товариства викладено в двох доку
ментах


«Правилах» і «Клятві». Восени 1825 р.
товариство увійшло до складу Тульчинської уп
рави «Південного товарист
ва». Програма «Товариство
об’єднаних слов’ян» передбачала ство
рення федерації держав, до якої Україна входила б як рівноправний
суб’єкт поряд з Росією, Польщею, Угорщиною тощо.


«Малоросійське товариство» (1821
-
1825) засноване полтавським поміщик
ом В. Лукашевичем.
Об’єднувало дворян і інтелігенцію. Його осередки діяли в Києві, Полтаві, Чернігові, Ніжині. Мало контакти
з «Південним товариством» скоріше як союзник, ніж його складова частина. Мета товариства полягала в
установлені незалежності для Ук
раїни. Проте, перебуваючи в стадії становлення, воно не виробило чіткої
програми.


У грудні 1825 р. в Петербурзі спалахнуло повстання декабристів, яке закінчилося невдачею. До
повстання приєднався Чернігівський полк, який стояв у Василькові, але
інші військові з’єднання по
встання
не підтримали, і повстанців було розгромлено.

Розвиток культури в Наддніпрянській Україні у ХІХ ст.

Визначте:

1.

Основні історичні умови розвитку культури в Наддніпрянській Україні зазначеного періоду.

2.

Розвиток освіти, наук
и і літератури.

3.

Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

4.

Розвиток музики та театру.

Розвиток культури в Західній Україні у ХІХ ст.

Визначте:

1.

Основні історичні умови розвитку культури на Західноукраїнських землях зазначеного періоду.

2.

Розвиток освіт
и, науки і літератури.

3.

Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

4.

Розвиток музики та театру.

Легіон Українських січових стрільців.

Українські січові стрільці(УСС)



єдине українське національне військове формування в складі
австро
-
угорської

армії, сформоване з добровольців, які відгукнулися на заклик
Головної Української Ради

6
серпня

1914

і стояли під проводом Української Бойової Управи (УБУ).

Українські Січові Стрільці були першими українськими частинами на бойовищах Східної Європи
після
Полтави 1709
,
вони мали велике значення для відновлення військових традицій, для зростання
українського патріотизму,

створення військового словництва, термінології, військового фольклору, пісні й
музики (оркестра УСС), для устійнення форми українського однострою (мазепинка). Пам’ять про УСС і досі
жива в українському народі, як є живим символом УСС



«Червона калина»
, пісня УСС і традиція елітарної
частини української армії.

В
изначте бойовий шлях Легіону.


Модуль № 2. Україна в новітні часи.


Тема 7. Визвольні змагання 1917
-
1921 рр. Українська національно
-
демократична


революція

Підготуйте короткий конспект ві
дповіді на питання:

-

повстанський рух в Україні у 1917
-
1921 рр.;

-

розвиток культури на українських землях в період національно
-
визвольних змагань 1917


1921 рр.;

-

складіть історичний портрет: М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра (один на вибір).


Літер
атура

Основна: 1
-
4

Додаткова:


1.

Б.І.Білик та ін. Історія української культури: Зб. матеріалів і документів.


К., 2000

2.

Б.І.Білик та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навч. Пос.


К., 2001

3.

І.Крип’якевич. Історія української культури.


К., 1994


4.

І. Нагаєвський. Історія Української держави двадцятого століття.


К., 1994

5.

А.Г.Слюсаренко та ін. Новітня історія України (1900
-
2000): Підручник.


К., 2000

6.

А.Г.Слюсаренко та ін. Україна в ХХ столітті: Зб. документів і матеріалів.


К., 2000

7.

Слюсаренко А
.Г.,Томенко М.В. Історія української конституції.


К.,1993.

8.

І.Ф.Шаров. 100 видатних імен України.


К., 1999Гунчак Т. Україна. Перша половина 20 ст.


К., 1993.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Повстанський рух в Україні у 1917
-
1921 рр.

Повстанський рух на Україні 191
7
-
22 рр.


масовий збройний рух укр. селянства і частково
робітництва, спрямований на захист соц. здобутків революції, зокрема права на вільне володіння землею й
засобами виробництва, проти реставраторів старого ладу і чужих окупаційних режимів на Україні,

за нар.
владу і далі за нац. і соц. самовизначення укр. народу.

Визначте оснвних керівників українського повстанського руху у зазначений період. Дайте
характеристику внеску повстанців у революційні події зазначеного періоду.

Розвиток культури на українс
ьких землях в період національно
-
визвольних змагань 1917


1921 рр.

Визначте:

1.

Основні історичні умови розвитку культури на українських землях зазначеного періоду.

2.

Внесок Гетьманату П. Скоропадського у розвиток української культури.

3.

Розвиток освіти, науки і

літератури.

4.

Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

5.

Розвиток музики та театру.

Складіть історичний портрет: М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра (один на вибір).

Визначте:

1.

Дату, місце і основні історичні умови народження обраного діяча.

2.

Ос
обливості розвитку обраного діяча в роки дитинства та юності.

3.

Політичну і громадську діяльність обраного діяча.

4.

Наукову та творчу діяльність обраного діяча.

5.

Внесок обраного діяча у революційні події 1917
-
1921 рр.

6.

Особливості останніх років обраного діяча.


Тема 8. Міжвоєнний період (1921
-
1939 рр.)

Підготуйте короткий конспект відповіді на питання:

-

голодомор 1932
-
1933 рр. та його наслідки;

-

особливості розвитку культури на українських землях в складі УРСР у 1921


1939 рр.


Література

Основна: 1
-
4

Додаткова:


1.

Б.І.Білик та ін. Історія української культури: Зб. матеріалів і документів.


К., 2000

2.

Б.І.Білик та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навч. пос.


К., 2001

3.

Голод в Україні 1932
-
1933 рр. Очима істориків. Мовою документів.


К., 1990.

4.

І.Крип’
якевич. Історія української культури.


К., 1994

5.

І. Нагаєвський. Історія Української держави двадцятого століття.


К., 1994

6.

А.Г.Слюсаренко та ін. Новітня історія України (1900
-
2000): Підручник.


К., 2000

7.

А.Г.Слюсаренко та ін. Україна в ХХ столітті: Зб.
документів і матеріалів.


К., 2000

8.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т. 2.


К., 1996

9.

І.Ф.Шаров. 100 видатних імен України.


К., 1999Гунчак Т. Україна. Перша половина 20 ст.


К., 1993.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Голодомор 1932
-
1933 рр. та йог
о наслідки


Голодомор 1932
-
1933 рр. був страшним злочином сталінського режиму. Він був спровокований
радянським керівництвом з метою масового вступу селян до колгоспів. Поставлені перед селянами плани
хлібозаготівлі були завищеними й економічно не

обґрунтованими. Однак для успішного проведення
індустріалізації хліб був потрібний за будь
-
яку ціну. Політика колективізації дозволила збільшити збір
зерна, але труднощі із заготівлею залишилися.


Постачання хліба на користь держави здійснювалося

в результаті додаткової хлібозаготівлі. Фактично
це означало застосування вже відомої політики продрозкладки. Знесилені селяни не змогли ефективно
провести посівну кампанію навесні 1932 р. Але їм попри все вдалося засіяти більше половини запланованих
площ
. План здачі хліба державі опинився під загрозою зриву. Водночас почався голод. Голодні люди
збирали колоски пшениці, залишені на полях щоб прогодувати дітей.


7 серпня 1932 р. було видано постанову "Про охорону соціалістичної власності", названу
в народі
"законом про п'ять колосків",
-

вона передбачала за крадіжку колгоспної власності розстріл із конфіскацією
майна чи позбавлення волі на термін, не менший за 10 років.


Найвище керівництво країни знало про голод в Україні, але замовчувало
цей факт. Допомоги надано
не було. Більше того, в Україну для виконання плацу хлібозаготівлі було направлено комісію на чолі, з
В'ячеславом Молотовим. Дії комісії були твердими: села заносилися на "чорні дошки", у них
конфісковували продовольчі й навіть по
сівні фонди; проводилися масові репресії; припинялося постачання
товарів, села оточували загони НКВС.


Голодомор став національною катастрофою. За різними даними, голодною смертю померли від 3,15 до
9 млн. чоловік
-

точні цифри вже навряд чи будут
ь, з'ясовані.



Тільки наприкінці 80
-
х
-

у 90
-
х рр. XX ст. про голодомор з'явилися наукові статті,
спогади

очевидців,
про нього заговорили в пресі; складено мартиролог жертв голодомору, дні їх пам'яті проводяться щороку. У
2003 р. згідно з Указом

Президента України в країні будуть проведені заходи з увіковічення пам'яті жертв
голодомору.

Особливості розвитку культури на українських землях в складі УРСР у 1921


1939 рр.

Визначте:

1.

Основні історичні умови розвитку культури на українських землях зазн
аченого періоду.

2.

Вплив на розвиток культури процесів «українізації» у 1920
-
х рр. та русифікації у 1930
-
х рр.

3.

Розвиток освіти, науки і літератури.

4.

Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

5.

Розвиток музики та театру.

6.

Особливості розвитку культури на
західноукраїнських землях у зазначений період.


Тема 9. Україна в другій світовій війні

Підготуйте короткий конспект відповіді на питання:

-

проголошення Акту відновлення державності України 30 червня 1941 р. і його оцінка;

-

внесок українського народу в роз
гром гітлерівської Німеччини та її союзників;

-

Україна як засновник і член ООН;

-

особливості розвитку культури на Україні в роки Другої Світової війни.


Література

Основна: 1
-
4

Додаткова:


1.

Б.І.Білик та ін. Історія української культури: Зб. матеріалів і докум
ентів.


К., 2000

2.

Б.І.Білик та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навч. пос.


К., 2001

3.

І.Крип’якевич. Історія української культури.


К., 1994

4.

І. Нагаєвський. Історія Української держави двадцятого століття.


К., 1994

5.

А.Г.Слюсаренко та ін.
Новітня історія України (1900
-
2000): Підручник.


К., 2000

6.

А.Г.Слюсаренко та ін. Україна в ХХ столітті: Зб. документів і матеріалів.


К., 2000

7.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т. 2.


К., 1996

8.

І.Ф.Шаров. 100 видатних імен України.


К.,

1999


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Проголошення Акту відновлення державності України 30 червня 1941 р. і його оцінка.

Акт відновлення Української Держави



проголошення в
окупованому

німецькими військами

Львові

відновлення Українсь
кої держави. Здійснений
Українськими Національними Зборами
, що складалися з
представників національного руху, за підтримки членів оунівських похідних груп та вояків
батальйону

«Нахтігаль»
.

Збори створили уряд



Українське Державне Правління



на чолі з
Ярославом Стецьком
, дещо
пізніше було організовано верховний державний орган



Українську Національну Раду
, яку очолив
колишній голова уряду
ЗУНР

Кость Левицький.

30 червня

1941

р. в будинку «Просвіти» у
Львові

було проголошено Акт відновлення Української
Держави. На
башті

Князівської гори було піднято національний прапор. Львівська радіостанція повідомила
про Акт населення України і передала благословіння
митрополита

Андрія Шептицького

з цієї нагоди.

На цій події були присутнім
и понад 100 чільних представників зі всієї
України
, а також представник
УГКЦ

Йосиф Сліпий
.

Акт
30 червня

1941

р. засвідчив усьому світові і, зокрема, Німеччині, що український народ є
законним господарем на своїй землі і буде її боронити власними грудьми перед кожним, хто намагатиметься
потоптати волю Укр
аїни.

Представник Німецької Армії, бувший полковник УГА, професор
Ганс Кох
, що був запрошений на
проголошення та присутній на ньому, за словами Ярослава Ст
ецька, намагався перешкодити проголошенню
Акту. Після проголошення Акту виступив з промовою, в якій висловився негативно до Акту проголошення
державності. Він підкреслив, що в плани німецької держави, в даний час, не входить творення української
держави і
Німеччина сподівається, що українська нація працею помагати німцям у їх боротьбі.

5 липня

1941
гестапівці

заарештували С. Бандеру, Я. Стецька, а також близько 300 членів ОУН, з яких
15 було розстріляно. Довідавшись про Акт проголошення самостійної України, Гітлер видав наказ негайно
знищити рух Бандери

Внесок українського
народу в розгром гітлерівської Німеччини та її союзників.

Боротьба за визволення України носила загальнонародний характер. Український народ боровся за
існування себе як етносу, за збереження України як своєї Батьківщини. У лавах радянської армії воювало
п
онад 7 млн. українців. Кожен другий з них загинув на фронті, кожен другий з тих, хто залишився живим,
став на все життя інвалідом. Українці складали в радянській армії другу за чисельністю національну групу.
Серед вищих офіцерів, зокрема командуючих фронті
в та армій, було чимало українців. Найвідоміші з них


А.Єрьоменко, С.Тимошенко, Р.Малиновський, М.Ватутін, І.Черняхівський, П.Рибалко, К.Москаленко,
П.Жмаченко, С.Руденко, І.Кириченко та ін.

Ратний подвиг багатьох українців на всіх фронтах Великої Вітчизн
яної війни відзначений найвищими
нагородами. Серед них


2072 удостоєні звання Героїв Радянського Союзу; 32 українці


двічі. А льотчик
-
винищувач Іван Кожедуб став тричі Героєм Радянського Союзу. Багато представників української землі
стали і повними кавал
ерами ордену Слави. З 7 млн. орденів і медалей, вручених солдатам і офіцерам
радянської армії, 2,5 млн. одержали жителі України.

В той же час не треба забувати і про бійців УПА (через лави якої пройшло близько 500 тис. чол.), які теж
боролись за незалежніс
ть своєї Батьківщини і не хотіли миритися з пануванням на її території тоталітарних
режимів.

Також 120 тис. українців воювали в армія Антигітлерівської коаліції (США, Канади, Франції, Польщі,
Чехословаччини).

На відзнаку мужності і героїзму українського н
ароду, який захищав свою землю від поневолювачів,
почесне звання "Місто
-
герой" було присвоєно Києву, Одесі, Керчі і Севастополю.

Перемогу над гітлерівською Німеччиною українці наближали також своєю героїчною працею в
радянському тилу: на заводах, копальнях
, в колгоспах, лабораторіях, навчальних закладах тощо.

Україна як засновник і член ООН.

У 1945 р. Україна стала однією з держав
-
співзасновниць ООН, що було визнанням внеску
українського народу у перемогу над фашизмом та зміцнення миру в усьому світі. Делег
ація України взяла
активну участь у конференції у Сан
-
Франциско, зробивши вагомий внесок у розробку Статуту ООН. Глава
делегації України на конференції у Сан
-
Франциско, міністр закордонних справ УРСР Д. Мануїльський
головував у Першому комітеті, де були ро
зроблені Преамбула та Глава 1 "Цiлi та принципи" Статуту.
Україна в числі перших підписала Статут i ввійшла в групу з 51 держави
-
засновниці ООН.

Визначте основні віхи діяльності України, як члена ООН.

Особливості розвитку культури на Україні в роки Другої

Світової війни.

Визначте:

1.

Основні історичні умови розвитку культури на українських землях зазначеного періоду.

2.

Розвиток освіти, науки і літератури.

3.

Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

4.

Розвиток музики та театру.


Тема 10. УРСР у 1945
-
1991. На
ростання системної кризи тоталітарного ладу

Підготуйте короткий конспект відповіді на питання:

-

особливості розвитку культури в УРСР у повоєнні часи (1945


1964 рр.).;

-

особливості розвитку культури УРСР під час періоду «застою» (1964


1985 рр.).;

-

особлив
ості розвитку культури УРСР під час періоду «перебудови» (1985


1991 рр.);

-

національно
-
культурне відродження початку 90
-
х рр. ХХ ст.


Література

Основна: 1
-
4

Додаткова:


1.

Б.І.Білик та ін. Історія української культури: Зб. матеріалів і документів.


К., 200
0

2.

Б.І.Білик та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навч. пос.


К., 2001

3.

Конституційне право України. За ред. В.Погорілка.
-

К.,2000

4.

І.Крип’якевич. Історія української культури.


К., 1994

5.

І. Нагаєвський. Історія Української держави двадцятог
о століття.


К., 1994

6.

А.Г.Слюсаренко та ін. Новітня історія України (1900
-
2000): Підручник.


К., 2000

7.

А.Г.Слюсаренко та ін. Україна в ХХ столітті: Зб. документів і матеріалів.


К., 2000

8.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т. 2.


К., 199
6

9.

І.Ф.Шаров. 100 видатних імен України.


К., 1999


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Особливості розвитку культури в УРСР у повоєнні часи (1945


1964 рр.).

Визначте:

1.

Основні історичні умови розвитку культури на українських землях зазначеного періоду.

2.

Розвиток освіти, н
ауки і літератури.

3.

Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

4.

Розвиток музики та театру.

Особливості розвитку культури УРСР під час періоду «застою» (1964


1985 рр.).

Визначте:

1.

Основні історичні умови розвитку культури на українських землях зазначе
ного періоду.

2.

Розвиток освіти, науки і літератури.

3.

Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

4.

Розвиток музики та театру.

Особливості розвитку культури УРСР під час періоду «перебудови» (1985


1991 рр.)

Визначте:

1.

Основні історичні умови розвитку кул
ьтури на українських землях зазначеного періоду.

2.

Розвиток освіти, науки і літератури.

3.

Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

4.

Розвиток музики та театру.

Національно
-
культурне відродження початку 90
-
х рр. ХХ ст.


Національне відродження в

Україні почалося з повернення українському народу правди про його
історичне минуле, завдяки політиці гласності після XIX конференції КПРС (червень 1988 р.), яка прийняла
спеціальну резолюцію «Про гласність».


Величезна роль у цьому процесі належа
ла засобам масової інформації. Зокрема союзні, а за ними и
республіканські періодичні видання починаючи з 1987


1988 рр. розпочали публікацію матеріалів, раніш
недоступних широкому загалу. В першу чергу це стосувалося «білих плям» вітчизняної історії, мат
еріалів
про масові репресії 30

50
-
х рр., голод, антинародну політику держави. У журналах «Новый мир»,
«Современник», «Москва» почали друкуватися раніше заборонені твори письменників, дисидентів,
спогади жертв репресій та інші документальні матеріали.

Громадяни України нових поколінь уперше
відкривали для себе імена В.Винниченка, С.Петлюри, М.Грушевського, С.Єфремова та деяких інших діячів
національно
-
визвольної революції 1917

1920 рр., котрі впродовж багатьох десятиліть замовчувалися в
радянській іст
оріографії або висвітлювалися в кривому дзеркалі
-

як «вороги народу». В’ячеслав Чорновіл в
1987 р. відновив видання «Українського вісника».


Після створення у 1988

1990 рр. неформальних (не підвладних КПРС) осередків, клубів, спілок, таких,
як «К
ультурологічний клуб» у Києві, «Культурологічне товариство Лева» у Львові, «Меморіал», Товариство
української мови ім. Т.Шевченка, «Просвіта» та інші, офіційно було започатковано видання декількох
часописів. Так, Товариство української мови ім. Т.Шевченка,

створене у лютому 1989 р., започаткувало
видання неформальної української преси: «Поступ» і «Віга» у Львові, «Просвіта» у Києві.


Активну роботу по відродженню національної свідомості, поверненню правди українському народу
про його минуле провади
ла газета «Літературна Україна», орган Спілки письменників України. На її
сторінках, зокрема, дру
кувалися матеріали про знахідку захоронень жертв масових розстрілів, що
проводились сталінським режимом у 30
-
х роках у Биковнянському лісі поб
лизу Києва, та
про Інші страшні
злочини тоталітарної системи.


Історико
-
просвітницьке товариство «Меморіал», мета якого полягала у збе
реженні й увічненні пам’яті
про жертви безпідставних репресій та поданні допомоги тим, хто постраждав від сваволі, разом з інши
ми
організаціями заснувало міжнародний симпозіум «Голодомор 1932

33 років в Україні» (ве
ресень 1990 р.).
На ньому вперше після багатьох десятиріч замовчування аналізу
валася небачена в історії людської
цивілізації трагедія українського народу.


1
989 р. у Києві було засновано Всеукраїнське товариство репресованих (ВУТР). З 1991 р. ВУТР
почало видавати часопис «Зона».


Проте широкий загал українського народу почав знайомитися із жагучими проблемами минулого
лише після прийняття закону СРСР
«Про пресу та інші засоби масової інформації» (1 серпня 1990 р.). Цей
закон запровадив свободу друку, скасував цензуру. Тепер уже в масових виданнях було опубліковано
правдиві праці відомих українських істориків


І.Біласа про репресивно
-
ка
ральну систему
в Україні,
В.Верстюка про Центральну Раду, С.Кульчицького про добу «воєнного комунізму», Ю.Шаповала про
репресії НКВС в 30
-
х роках та багато інших.


У цей же час з’явилися праці львівських та інших авторів про діяльність ОУН

УПА в роки війни.
Істо
рична свідомість народу України, особливо її Східної та Центральної частин, почала змінюватись щодо
цих подій.


Тема 11. Україна незалежна

Підготуйте короткий конспект відповіді на питання:

-

Розвиток культури України доби незалежності.


Література

Основна:

1
-
4

Додаткова:


1.

Акт проголошення незалежності України //Голос України


1991
-

№ 165.

2.

Б.І.Білик та ін. Історія української культури: Зб. матеріалів і документів.


К., 2000

3.

Б.І.Білик та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навч. пос.


К., 2001

4.

Декларація про державний суверенітет України //Голос України


1990
-

№ 127.

5.

І. Нагаєвський. Історія Української держави двадцятого століття.


К., 1994

6.

А.Г.Слюсаренко та ін. Новітня історія України (1900
-
2000): Підручник.


К., 2000

7.

А.Г.Слюсаренко та ін.

Україна в ХХ столітті: Зб. документів і матеріалів.


К., 2000

8.

В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2
-
х т. Т. 2.


К., 1996


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Особливості розвитку культури України доби незалежності.

Визначте:

1.

Основні історичні умови розвитку кул
ьтури на українських землях зазначеного періоду.

2.

Розвиток освіти, науки і літератури.

3.

Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

4.

Розвиток музики та театру.


ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РЕФЕРАТИВ
НОГО ПОВІДОМЛЕННЯ З
НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Історія України».


Основною формою індивідуальної роботи студентів з навчальної дисципліни „Історія України” є
написання реферативних досліджень із запропонованої тематики. Студент за бажанням п
ротягом
семестру самостійно готує реферативне дослідження за обраною ним темою.


Підготовка рефератів здійснюється на окремих аркушах формату А4 і включає в себе:


-

самостійне віднайдення літератури в бібліотечному фонді ( не менше

5
-
6 джерел) із обраної для
реферату теми;


-

вивчення матеріалу із обраної теми;


-

написання реферативного дослідження з урахуванням поглядів різних авторів та вироблення
власних висновків


з матеріалу теми.



Основні вимоги до рефератів:

1)
Обсяг реферату



від 12 до 15 сторінок рукописного тексту чи від 10 до12 сторінок машинопису.

-

Наявність титульної сторінки

(не нумерується) за зразком:


Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський інст
итут регіонального управління та
економіки


Кафедра гуманітарних та правових дисциплін



РЕФЕРАТ

З навчальної дисципліни «Історія України»


на тему: «………………»





Виконав ст
удент(
-
ка)


групи…………


ПІБ


Перевірив ст. викл.


……………………
.











-

Кіровоград 20..
-




2)
Наявність плану реферату

(друга сторінка) за зразком:


ПЛАН

Вступ

(не нумерується).

І Розділ
. …………………………………………

ІІ Розділ

………………
…………………………


(кількість розділів реферату обирається студентом на власний розсуд в залежності від обсягу опрацьованого
матеріалу, але повинно бути не менш як два розділи).

Висновки

(не нумеруються).

Використана література

(не менше 5 джерел)

Додатки

(не є о
бов’язковим елементом. Можуть включати в себе схеми, ілюстрації тощо).


3)
наявність чіткої структури реферату згідно плану
. Основні характеристики:

Вступ
. У вступі студент обґрунтовує актуальність теми свого реферативного дослідження, коротко викладає
зм
іст реферату, здійснює перегляд та аналіз опрацьованої літератури (обсяг


1 сторінка).

Розділи.

Кожен розділ починається з нової сторінки і складається з короткого вступу, викладу основного
матеріалу та коротких висновків.

Висновки.

Висновки по кожному р
озділу реферату сумуються і виробляються загальні висновки по всій темі
дослідження (обсяг


1 сторінка).

Використана література.

Включає в себе перелік використаних монографій, підручників, наукових статей
у алфавітному порядку. Зразок:

1. Конституція Ук
раїни. Прийнята 28 червня 1996 року.

2. Фріцький О.Ф. Конституційне право України: Підручник.


К.: Юрінком Інтер, 2002,2003

3. Погоріло В. Об’єкти Конституційного права України: поняття, ознаки та види.// Право України.


2004.


№ 2.


С.9
-
16


ЗАВДА
ННЯ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ


1.

Володимир Великий


великий реформатор.

2.

Ярослав Мудрий


князь періоду найвищого розвитку Київської Русі.

3.

Данило Галицький


«Король Русі» .

4.

Дмитро Вишневецький


легендарний засновник Запорізької Січі.

5.

Історични
й портрет Б.Хмельницького.

6.

Герої національно
-
визвольної війни українського народу середини XVII ст.

7.

Постать І. Мазепи в історії.

8.

Останній гетьман України


К. Г. Розумовський.

9.

П.Калнишевський


останній кошовий Запорізької Січі.

10.

Суспільно
-
політична ді
яльність Т.Г. Шевченка.

11.

Історичний портрет П. А.Столипіна.

12.

Нестор Махно: герой чи злочинець?

13.

Є.Петрушевич в історії України.

14.

Х. Раковський та Україна.

15.

Історичний портрет М. Скрипника.

16.

Діяльність ОУН


УПА в роки Другої світової війни.

17.

Лідери та ідео
логія ОУН
-
УПА.

18.

Чорнобильська трагедія та її наслідки в історії України.

19.

Українська діаспора і національне відродження України.

20.

Релігійні конфесії сучасної України.


Орієнтовні питання для підготовки до іспиту.


1.

Історія України як наука: предмет, методологія, значення вивчення.

2.

Джерела істо
рії України.

3.

Коротка характеристика історіографії історії України (за основними періодами української історії).*

4.

Коротка характеристика допоміжних історичних дисциплін (геральдика, сфрагістика, нумізматика,
палеографія, топоніміка та ін.).*

5.

Основні етапи е
тногенезу українського народу.*

6.

Українські землі в період палеоліту, мезоліту, неоліту.

7.

Енеолітична, Трипільська культура (цивілізація).

8.

Доба кочових народів на території України (І тис. до н.е.


поч. н.е.).

9.

Грецька колонізація Північного Причорномор’я.

10.

С
хіднослов’янські «літописні племена» на території України у V
-
IX ст.

11.

Особливості духовної та матеріальної культури населення українських земель періоду палеоліту,
мезоліту, неоліту і раннього залізного віку.*

12.

Особливості духовної та матеріальної культури г
рецьких колоній Північного Причорномор’я .*

13.

Основні теорії походження Київської Русі.

14.

Основні етапи розвитку Київської Русі.

15.

Політичний устрій та соціально
-
економічні відносини періоду Київської Русі.

16.

Феодальна дезінтеграція Русі в др. пол. ХІ
-
ХІV ст.

17.

Гал
ицько
-
Волинська держава (1199
-
1350
-
і рр.).

18.

Особливості розвитку законодавства в часи Київської Русі. “Руська правда”.*

19.

Загальна характеристика особливостей розвитку культури Київської Русі та Галицько
-
Волинського
князівства.*

20.

Історичне значення Київської Р
усі та Галицько
-
Волинського князівства.

21.

Розчленування України сусідніми державами у XIV ст. Входження українських земель до складу
Литовської держави.

22.

Українські землі в складі Литовсько
-
Руської держави.

23.

Люблінська та Берестейська унії, їх наслідки.

24.

Епоха
православних братств в історії України*.

25.

Соціально
-
економічні відносини на українських землях у другій половині XIV


першій половині XVII
ст.

26.

Козацтво як соціально
-
політичний феномен української історії.

27.

Характеристика козацько
-
селянських повстань 1591
-
1
638 рр.

28.

Розвиток культури на території українських земель у другій половині XIV


першій половині XVII ст.*

29.

Причини, характер, рушійні сили та початок Визвольної війни 1648
-
1657 рр. Б. Хмельницький.

30.

Основні етапи Визвольної війни. Головні події 1648
-
1657
рр.

31.

Політичний та соціально
-
економічний устрій Козацької держави у другій половині XVІІ


XVIIІ ст.

32.

Громадянська війна 1658


1663 рр. Розкол України на Правобережне та Лівобережне гетьманства.
Руїна.

33.

Розвиток Гетьманщини у XVIIІ ст. Ліквідація козацької

державності.

34.

Розвиток Правобережної та Західної України у XVIIІ ст. Коліївщина. Опришки.

35.

Запорізька Січ у XVIIІ ст.*

36.

Вплив поділів Польщі на історичну долю українських земель.*

37.

Розвиток культури на території українських земель у другій половині XVІІ


XVI
IІ ст.*

38.

Соціально
-
економічний розвиток Наддніпрянської України у першій половині ХІХ ст.

39.

Декабриський рух на Україні.*

40.

Соціально
-
економічний розвиток західноукраїнських земель у першій половині ХІХ ст.

41.

Реформи середини ХІХ ст. та капіталізація економіки
Наддніпрянської України у другій половині ХІХ
ст.

42.

Україна в роки першої російської революції 1905
-
1907 рр.

43.

Аграрна політика П.Столипіна та її економічні та політичні наслідки.

44.

Українські землі в Першій світовій війні.

45.

Легіон Українських січових стрільців.*

46.

Сутність українського національного Відродження, його передумови та етапи розвитку.

47.

Національний рух у Наддніпрянській Україні у ХІХ ст.

48.

Національний рух в Західній Україні у ХІХ ст.

49.

Політизація українського національно
-
визвольного руху наприкінці ХІХ на
п. ХХ ст.

50.

Розвиток культури в Наддніпрянській Україні у ХІХ ст.*

51.

Розвиток культури в Західній Україні у ХІХ ст.*

52.

Українська Центральна Рада.

53.

Українська гетьманська держава П. Скоропадського.

54.

ЗУНР.

55.

Директорія УНР.

56.

Більшовицькі уряди у 1917
-
1919 рр.

57.

Встано
влення радянської влади. Політика «Військового комунізму».

58.

Повстанський рух в Україні у 1917
-
1921 рр.*

59.

Розвиток культури на українських землях в період національно
-
визвольних змагань 1917


1921 рр.*

60.

Історичний портрет: М.Грушевський, В.Винниченко, С.Петл
юра (один на вибір).*

61.

«Нова економічна політика» і Україна.

62.

Українізація в УРСР.

63.

Індустріалізація в УРСР.

64.

Колективізація в УРСР.

65.

Сталінські політичні репресії та Україна.

66.

Західноукраїнські землі у 1921


1939 рр.

67.

Голодомор 1932
-
1933 рр. та його наслідки.

*

68.

Особливості розвитку культури на українських землях в складі УРСР у 1921


1939 рр. *

69.

Становище українських земель у 1939


1941 рр.

70.

Проголошення Акту відновлення державності України 30 червня 1941 р. і його оцінка. *

71.

Загарбання території України німе
цько
-
фашистськими загарбниками. Оборонні бої 1941
-
42 рр.

72.

Окупаційний режим і рух Опору в Україні.

73.

Відновлення радянської влади в Україні у 1944


1945 рр.

74.

Внесок українського народу в розгром гітлерівської Німеччини та її союзників. *

75.

Україна як засновник
і член ООН. *

76.

Особливості розвитку культури на Україні в роки Другої Світової війни.*

77.

Повоєнна відбудова народного господарства (1945


1956 рр.).

78.

Десталінізація (1956


1964 рр.).

79.

Криза тоталітарної системи (1964
-
1985 рр.).

80.

Політична опозиція в СРСР (60
-
80
-
і рр.)

81.

Демократизація радянського суспільства (1985


1991 рр.).

82.

Національно
-
культурне відродження початку 90
-
х рр. ХХ ст.

83.

Особливості розвитку культури в УРСР у повоєнні часи (1945


1964 рр.).*

84.

Особливості розвитку культури УРСР під час періоду „зас
тою” (1964


1985 рр.).*

85.

Особливості розвитку культури УРСР під час періоду „перебудови” (1985


1991 рр.).*

86.

Політичний розвиток України у 90
-
х рр. ХХ ст.
-

на поч. ХХІ ст.

87.

Економічне становище України у 90
-
х рр. ХХ ст.
-

на поч. ХХІ ст.

88.

Конституційний пр
оцес 1991


1996 рр.

89.

Зовнішня політика незалежної України.*

90.

Розвиток культури України доби незалежності.*

(Увага! Питання, позначені * означають питання, висунуті на самостійне опрацювання)


Короткий термінологічний словник

(
Складено за підручником
Бойко
О.Історія України.


К.,2001.
)

Абсолютизм



необмежена самодержавна влада, деспотична форма державного правління, яка ґрунтується
на сваволі правителя (царя, імператора, короля) і за якої досягається надзвичайно високий ступінь
централізації державної влад
и.

Автономія



самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених
загальнодержавним законом (Конституцією).

Авторитаризм



антидемократична та антиправова концепція і практика здійснення влади; політичний
режим, якому притаманні з
осередження в руках однієї людини або невеликої групи осіб необмеженої влади,
повна відсутність або абсолютна фіктивність представницьких інститутів та системи поділу влади.

Агресія



у сучасному міжнародному праві будь
-
яке незаконне, з погляду Статуту 00Н
, застосування сили
однієї держави (чи групи держав) проти іншої, яке має на меті загарбання території, ліквідацію або
обмеження політичної незалежності, насильницьке підкорення народу (нації).

Анархізм



ідейно
-
теоретична та суспільно
-
політична течія, в о
снові якої


заперечення державного
управління суспільством; невизнання авторитету, порядку, дисципліни; свавілля.

Анексія



насильницьке приєднання, загарбання однією державою всієї (або частини) території іншої
держави.

Антропогенез



процес виділення лю
дини з тваринного світу. олюднення мавпи під впливом суспільної
практики.

Ареал



зона поширення видів тварин, рослин, корисних копалин, мов, діалектів тощо.

Асиміляція



добровільний або вимушений процес розчинення (втрата традицій, мови тощо) раніше
само
стійного народу (етносу) чи якоїсь його частини в середовищі іншого, як правило, численнішого народу
(етносу); засіб досягнення етнічної однорідності.

Валова продукція



показник, що характеризує загальний обсяг виробництва продукції національної
економіки
, окремих промислових чи сільських підприємств у грошовому обчисленні.

Вектор



величина, що характеризується розміром і напрямом.

Волюнтаризм



позиція суб'єкта політики, згідно з якою головними чинниками досягнення поставленої
мети є воля, особисті устре
мління та політичні наміри.

Генезис


походження, виникнення, процес утворення.

Геополітика



політична концепція, яка стверджує, що в основі політики (переважно зовнішньої) певної
держави лежить співвідношення географічних чинників


просторового розташува
ння країни, розміру
території, клімату, наявності природних ресурсів, густоти населення тощо.

Громадянське суспільство



суспільство громадян із високим рівнем економічних, соціальних,
політичних, культурних і моральних якостей, яке, будучи незалежним від
держави, спільно з нею формує
розвинуті правові відносини, взаємодіє заради спільного блага.

Гуманізм



теорія і практика, в основі якої лежить ставлення до людини як до найвищої цінності, захист
права особистості на свободу, щастя, всебічний розвиток і ви
яв своїх здібностей.

Демографія



наука, що вивчає склад і рух населення та закономірності його розвитку.

Демократія



форма політичного та економічного устрою суспільства, заснована на визнанні народу
основним джерелом влади; тип держави, яка декларує і в
тілює на практиці принципи народовладдя, права і
свободи громадян, рівні можливості для діяльності різних політичних сил, контроль за діями органів влади.

Держава



базовий інститут політичної системи та політичної організації суспільства, що створюється д
ля
забезпечення життєдіяльності суспільства в цілому і здійснення політичної влади домінуючою частиною
населення в соціальне неоднорідному суспільстві з метою збереження його цілісності, безпечного існування,
задоволення загальносоціальних потреб.

Децентра
лізація



управлінська політична система, за якої частина функцій центральної влади переходить
до місцевих органів самоврядування з метою оптимізації практичного вирішення питань
загальнонаціональної ваги, а також реалізації регіонально
-
локальних програм.

Дисидентство



морально
-
політична опозиція до існуючого державного (політичного) ладу, панівних у
суспільстві ідей та цінностей.

Дискримінація



часткове чи повне, тимчасове чи постійне обмеження або позбавлення конституційних
прав певної категорії громадя
н за расовою чи національною належністю, політичними і релігійними
переконаннями, статтю тощо.

Діаспора



розпорошення, розселення по різних країнах народу, вигнаного обставинами, завойовниками
або пануючою владою за межі батьківщини; уся сукупність вихідц
ів з якоїсь країни та їх нащадків, які
проживають поза її межами.

Домінувати



переважати, панувати, підноситися.

Дуумвірат



спільне правління двох найвищих службових осіб.

Еволюція



процес поступових змін, суть яких полягає в спрощенні або ускладненні р
озвитку чого
-
небудь
або кого
-
небудь.

Екзогамія



звичай, який за первіснообщинного ладу забороняв шлюби між членами однієї родової групи.

Експансія



активне проникнення в яку
-
небудь сферу; загарбання чужих територій, ринків, джерел
сировини; політичне та
економічне поневолення інших країн.

Ендогамія



звичай, який за первіснообщинного ладу дозволяв шлюби лише між особами однієї суспільної
групи.

Етатизм



необхідність і виправдання активного втручання держави в політичне, економічне, соціальне і
духовне жи
ття суспільства із застосуванням бюрократизації, централізації та концентрації політичної влади.

Етногенез



походження народів.

Етнос



позачасова, позатериторіальна, позадержавна спільнота людей, об'єднана спільним походженням,
культурою, мовою, історією
, традиціями та звичаями, самосвідомістю та етнонімом (назвою).

Ідеологія



система концептуально оформлених уявлень, ідей та поглядів на політичне життя, яке
відображає інтереси, світогляд, ідеали, умонастрій людей, класів, націй, суспільства, політичних
партій,
громадських рухів та інших суб'єктів політики.

Імідж



образ, що цілеспрямовано формується й покликаний справити емоційно
-
психологічний вплив на
певних осіб, організації, держави з метою популяризації, політичної реклами тощо.

Імперія



велика держ
ава, що складається з метрополії та підпорядкованих центральній владі держав,
народів, які примусово інтегровані до єдиної системи політичних, економічних, соціальних та культурних
взаємозв'язків. Імперії виникають внаслідок за гарбання територій, колоніза
ції, експансії, інших форм
розширення впливу наддержави.

Інфляція



переповнення каналів грошового обігу масою надлишкових паперових грошей, що спричиняє
знецінення їх, зростання цін на предмети першої потреби, зниження валютного курсу, реальної заробітної

плати.

Інфраструктура



сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і
невиробничу сфери економіки (транспорт, зв'язок, комунальне господарство, загальна і професійна освіта,
охорона здоров'я тощо).

Колонізація



заселення віл
ьної території на окраїнах власної країни; заснування поселень у залежній
країні; перетворення незалежної країни на колонію шляхом військового, економічного та політичного
поневолення її іншою країною.

Компроміс



згода, порозуміння з політичним противнико
м, досягнуті шляхом взаємних поступок.

Консерватизм



політична ідеологія і практика суспільно
-
політичного життя, що орієнтується на
збереження та підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально
-
правових засад.

Консолідація



зміцнення, згуртування, об'єднання.

Конституція



основний закон держави, що закріплює суспільний і державний устрій, порядок утворення,
принципи організації та діяльності державних органів, виборчу систему, основні права та обов'язки
громадян.

Конфедер
ація



союз суверенних держав, які, зберігаючи свою незалежність, об'єднуються на певний час
задля досягнення певних спільних цілей.

Кон'юнктура



сукупність умов, стан речей, збіг обставин, що можуть впливати на хід і результат якоїсь
справи або процесу (
наприклад, економічна кон'юнктура).

Космополітизм



теорія і практика, в основі якої лежить теза про необхідність заміни національного
громадянства світовим.

Криза політична



тимчасове призупинення або припинення функціонування окремих елементів або
інсти
тутів політичної системи; значне поглиблення й загострення наявних політичних конфліктів,
політичної напруженості.

Культ особи



єдиновладдя тоталітарного типу, часто релігійного характеру, що означає раболіпство, сліпе
поклоніння «божеству».

Легітимність



визначення або підтвердження законності якогось права чи повноваження; здатність
політичного режиму досягати суспільного визнання й виправдання обраного політичного курсу, винесених
ним політичних рішень, кадрових або функціональних змін у структурах вла
ди.

Лібералізм



політична та ідеологічна течія, що об'єднує прихильників парламентського ладу, вільного
підприємництва та демократичних свобод.

Маргіналізація



незавершений, неповний перехід людини в нове соціальне середовище, за якого вона
втрачає попер
едні соціальні зв'язки, але ще не може повною мірою пристосуватися до нових умов життя.

Менталітет



стійкі структури глибинного рівня колективної та індивідуальної свідомості й
підсвідомості, що визначають устремління, нахили, орієнтири людей, у яких вияв
ляються національний
характер, загально визнані цінності, суспільна психологія.

Міграція



пересування, переміщення.

Модернізація


оновлення, удосконалення, надання будь
-
чому сучасного вигляду, переробка відповідно до
сучасних вимог.

Монархія



форма держа
вного правління, за якої верховна влада повністю або частково зосереджена в
руках однієї особи


глави держави, як правило, спадкоємного правителя, монарха. Розрізняють
необмежену (абсолютну) монархію та обмежену (конституційну), за якої влада обмежується
парламентом.

Національний доход



новостворена у сфері матеріального виробництва вартість, або частина сукупного
(валового суспільного) продукту, що залишається після спожитих засобів виробництва.

Нація



історична спільнота людей, що складається в процесі

формування спільності території,
економічних зв'язків, літературної мови, етнічних особливостей культури та характеру.

Олігархія



політичне та економічне панування, влада, правління невеликої групи людей, а також сама
правляча група.

Опозиція



протидія,

опір певній політиці, політичній лінії, політичній дії; організація, партія, група, особа,
які виступають проти панівної думки, уряду, системи влади, конституції, політичної системи в цілому.

Охлократія



домінування в політичному житті суспільства впливу

натовпу, юрби, «маси»; один із
способів здійснення політичної влади, що суттєво доповнює кризові політичні режими.

Плюралізм



ідейно
-
регулятивний принцип суспільно
-
політичного та соціального розвитку, що базується
на існуванні декількох (чи багатьох) нез
алежних начал політичних знань і розуміння буття; система влади,
що ґрунтується на взаємодії та протидії політичних партій та громадсько
-
політичних організацій.

Політична система



сукупність державних і недержавних соціально
-
політичних інститутів, які
зді
йснюють владу, управління справами суспільства, регулювання політичних процесів, відносини між
соціальними групами, націями, державами та забезпечують політичну стабільність і прогресивний розвиток.

Популізм



схильність політиків домагатися визнання їхньо
ї громадської діяльності, популярності,
вдаючись до простих, прийнятних для населення аргументів та пропозицій, уникаючи непопулярних, але
необхідних заходів щодо вирішення суспільних проблем.

Правова держава



тип держави, в основі якої


верховенство зак
ону, поділ влади, правовий захист
особи, юридична рівність громадянина і держави.

Прагматизм



теорія та практика, основою яких є визнання досягнення поставленої мети (нерідко за будь
-
яку ціну) головним критерієм результативності діяльності.

Приватизація



процес перетворення будь
-
якої форми власності (державної, колективної, особистої тощо)
у приватну; передача частини державної власності в будь
-
яку іншу недержавну власність, трансформація
державних підприємств та організацій в акціонерні, колективні, кооп
еративні, приватні тощо.

Пріоритет



першість у відкритті, винаході, висловлюванні ідеї; переважне право, значення чогось.

Протекціонізм



економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки від
іноземної конкуренції та на розширення з
овнішніх ринків. Протекціонізм, як правило, реалізується через
митну політику.

Революція



докорінна зміна, стрибкоподібний перехід від одного якісного стану до іншого, від старого до
нового; перевороту

житті суспільства, який зумовлює ліквідацію віджилого

суспільного ладу й утвердження нового.

Республіка



держава, в якій органи влади формуються за принципом виборності їх народом; форма
державного управління, за якої вища влада належить виборним представницьким органам, а глава держави
обирається населення
м чи представницьким органом.

Реформа



перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури.

Суверенітет



незалежне від будь
-
яких сил, обставин і осіб верховенство; незалежність держави в
зовнішніх і внутрішніх справах.

Тенденція



н
апрям розвитку якогось явища.

Толерантність



терпиме ставлення до інших, чужих думок, вірувань, політичних уподобань та позицій.

Тоталітаризм



політичний режим і система державної влади з використанням насильницьких засобів у
процесі управління суспільст
вом, з відсутністю політичного плюралізму й демократичних свобод,
обмеженням політичних прав усього населення.

Традиція



форма передачі соціального досвіду; ідеї, звичаї, норми, що передаються з покоління в
покоління.

Узурпація



протизаконне захоплення в
лади; привласнення чиїхось прав на що
-
небудь.

Унітарна держава



форма державного устрою, яка базується на зверхності суверенітету (верховної
влади), єдиної держави над адміністративно
-
територіальними одиницями, на які вона поділена.

Фашизм



крайня, антид
емократична, радикально
-
екстремістська політична течія, в основі якої


синтез
концепції нації як вищої та одвічної реальності та догматизованого принципу соціальної справедливості;
різновид тоталітаризму.

Федерація



форма державного устрою; союзна держав
а, що складається з кількох держав або державних
утворень, кожне з яких, поряд із загальнофедеральними, має власні законодавчі, виконавчі та судові органи.

Феномен



виняткове, незвичайне, рідкісне явище.

Централізація



зосередження керівництва, управлінн
я в єдиному центрі; зосередження більшої частини
державних функцій у віданні центральних установ.

Цивілізація



будь
-
яка форма існування живих істот, наділених розумом; історичні типи культур,
локалізованих у часі та просторі; рівень суспільного розвитку і

матеріальної культури, досягнутий даним
суспільством.

Шовінізм



агресивна форма націоналізму, в основі якої лежить проповідь національної винятковості,
протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої нації.



Приложенные файлы

  • pdf 25326951
    Размер файла: 532 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий