РНП-Філософія права-ден(маг)

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін ННІ права

ЗАТВЕРДЖУЮ
Перший проректор
з навчально-методичної
та наукової роботи
підполковник міліції
О.М. Обушенко

__________________ 2013


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


філософія права


спеціальність 8.03040101 "Правознавство"
для слухачів магістратури 5 курсу
юридичного факультету ННІ права



















Дніпропетровськ – 2013
Робоча програма навчальної дисципліни «Філософія права» для слухачів магістратури 5 курсу юридичного факультету ННІ права, спеціальності 8.03040101 «Правознавство» / Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2013. – 31 с.





РОЗРОБНИКИ:
Марченко О. В., завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ННІ права, доктор філософських наук.







Розглянуто на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ННІ права
23.08.2013 р., протокол № 1.


Рекомендовано Науково-методичною радою університету
____________2013 р., протокол № ______.




Завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ННІ права


__________________О.В. Марченко

«_____»___________________ 2013 року








©Марченко О.В., 2013 рік
©ДДУВС, 2013 рік
1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників
Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної дисципліни



денна
форма навчання

Кількість кредитів – 2,5
Галузь знань
0304 «Право»
Нормативна

Модулів – 1
Спеціальність
8.03040101 «Правознавство»
Рік підготовки – 5

Змістових модулів – 2



Загальна кількість годин – 90

Семестр – 1



Лекції – 18 год.

Тижневих годин для денної форми навчання:
аудиторних – 2
самостійної / індивідуальної роботи слухача – 3
Освітньо-кваліфікаційний рівень: «магістр»
Семінарські заняття – 16 год.
Модульний контроль – 2 год.



Самостійна робота – 27 год.



Індивідуальна робота – 27 год.



Форма підсумкового контролю: залік



Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1/2

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

навчальна – усвідомити сутність такого феномену як право та його значення для майбутньої професії юриста, пізнати специфіку філософських знань та поглядів про юриспруденцію, дізнатися про найвищі досягнення класичної і сучасної наукової та філософської думки про право і закон;
розвиваюча – розвиток критичного мислення фахівців права, осягнення соціокультурних основ правової діяльності різних культурно-історичних епох й вироблення на цій основі комплексу умінь і навичок професійної діяльності;
виховна – формування світоглядних орієнтирів та моральних засад діяльності майбутніх юристів у відповідності із високими зразками філософсько-правової думки.
Завдання:
вивчення сутності й смислу права, його цінності й значення у житті людини та суспільства, а також пізнання найважливіших гносеологічних, методологічних і світоглядних основ правозастосовуючої сфери діяльності;
аналіз основних теоретико-правових ідей і поглядів, що склалися у сучасній теорії та філософії права;
оволодіння основними теоретико-філософсько-правовими поняттями і категоріями, що відіграють основоположну роль у системі юридичних знань. У першу чергу це пов’язано з розглядом питань, що стосуються предмету, структури, функцій теоретичного осмислення державно-правової дійсності, методології права; основних напрямів сучасної філософії та теорії держави і права, концепцій праворозуміння, основних аспектів застосування юридичних норм тощо.
розвиток здатності до раціонального осмислення наявних світоглядних структур культури і проектування можливих нових способів розуміння людиною навколишнього світу (нових світоглядних орієнтацій);
формування вміння самостійно аналізувати глобальні проблеми буття, тенденції та перспективи розвитку соціокультурної сфери;
розширення кола інтересів, кругозору, підвищення рівня духовної культури, розвиток здібностей логічно мислити, вміння пов’язувати загальнофілософські проблеми з розв’язанням завдань правової теорії та практики.

У результаті вивчення навчальної дисципліни слухач магістратури повинен
знати:
1) на понятійному рівні:
здобути знання щодо сутнісних основ філософії права, основних теоретико-методологічних концепцій розвитку світової правової філософської думки, специфіки праворозуміння кожної з культурно-історичних епох;
осягнути зміст ключових понять і термінів, вміти оперувати категоріальним апаратом, застосовувати філософсько-правові ідеї та принципи, методологічний інструментарій безпосередньо у професійній діяльності та подальшому підвищенні власного професійного рівня;
2) на фундаментальному рівні:
набути стійке уявлення про своєрідність філософії права, її місце у загальній культурі людства, здатність адекватно орієнтуватись у наукових, філософських та релігійних картинах світу, призначення права;
сформувати комплекс моральних засад правоустановчої діяльності усвідомлювати зобов’язання людини щодо себе самої та інших, міру свободи та відповідальності, місце ненасильницьких засобів у розвитку цивілізації;
3) на практично-творчому рівні: самостійно аналізувати складні явища у правовій сфері і застосовувати набуті уміння і навички у практичній діяльності, критично ставитися до існуючих стереотипних суджень щодо правової системи, давати їм адекватну оцінку, виробити стійку життєву позицію;

вміти:
1) на репродуктивному рівні: вміти проектувати свої знання з філософії права у сферу базових дисциплін;
2) на евристичному рівні: уміти застосовувати знання з філософії права в повсякденному житті, у процесі духовного самовдосконалення, формування спектру ціннісних орієнтацій;
3) на творчому рівні: вміти грамотно вести дискусію, логічно осмислювати своє місце і роль у суспільстві, виробити власну концепцію сенсу життя та мотивації майбутньої професійної діяльності.
3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1

ТЕМА 1. Філософія права як самостійна галузь філософського знання. Методологія філософії права.

Поняття філософії права, об’єкт і предмет вивчення. Стале й історично змінне у предметі філософії права. Ключові проблеми філософії права. Розширення предметного поля й проблематики філософії права в наш час. Функції й завдання філософії права. Структура філософії права. Місце і роль філософії права в системі юридичних наук. Зв’язок філософії права з іншими філософськими та теоретико-правовими дисциплінами. Необхідність вивчення філософії права юристами-практиками.
Принципи філософії права. Класифікація типів праворозуміння: правовий позитивізм і природно-правове мислення. Методологічний інструментарій філософії права: методологія пізнання права, методологія юридичної практики (методологія правотворчості, методологія правозастосування). Загальнонаукові методи. Частково наукові методи. Спеціально юридичні методи.

Роль і значення теми для діяльності юристів
Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:
Знайомить з системою правових цінностей і дозволяє сформувати судження про історичні типи філософії права.
Формує світогляд як складову побудови наукового знання про право.
Розкриває роль філософії права як основи юридичного знання.
Розкриває міждисциплінарні зв’язки між філософії права.
Знайомить з методологією побудови правового знання.

Ключові слова: філософія права, філософське знання, предмет філософії права, ключові проблеми філософії права, функції права, правовий позитивізм і природно-правове мислення.

Обсяг знань, вмінь слухача магістратури після вивчення теми
Знати:
об’єкт і предмет філософії права, причини змін уявлень про предмет філософії права.
структуру правового світогляду, його класифікацію.
Вміти:
розкрити соціальну спрямованість філософсько-правового знання, сутність загальнолюдських цінностей;
аналізувати основне коло питань філософії права.

ТЕМА 2. Історичні типи праворозуміння: філософсько-правові вчення Давнього світу.
Процес формування і розвитку основних напрямів, ідей і концепцій філософії права в історії філософії і юриспруденції.
Філософське осмислення злочину і покарання у Біблії. Філософсько-правові ідеї Давнього Сходу. Визначальні напрями філософсько-правової думки Давньої Індії: брахманізм, буддизм, джайнізм. Впливові етико-правові вчення Давнього Китаю: конфуціанство, монізм, легізм.
Періодизація античної філософії права. Досократівська філософія права. Філософсько-правові погляди та концепції Демокріта, софістів, Сократа, Платона, Аристотеля, Епікура, стоїків, Цицерона, римських юристів. Сократівське поняття основ моралі та права. Дві іпостасі права за Платоном (метафізична та емпірична). Ідеальне, природне та позитивне право Платона. Філософське обґрунтування права Аристотелем. Філософія права епохи пізньої класики: Епікур, давньогрецькі та давньоримські стоїки. Марк Аврелій, Сенека.

Роль і значення теми для діяльності юристів
Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:
Знайомить із
напрямами, ідеями і концепціями філософії права, їх роллю в історії філософії і юриспруденції, що дає змогу юристові мати цілісне уявлення про історичний розвиток права;
сприяє філософському осмисленню злочину і покарання;
розкриває роль філософії як основи юридичного знання;
знайомить з методологією побудови правового знання Давнього Сходу, античною філософіє права, що дозволяє виробити в юриста здатність порівнювати і систематизувати уявлення про право.

Ключові слова: брахманізм, буддизм, джайнізм, конфуціанство, монізм, легізм, ідеальне, природне та позитивне право.

Обсяг знань, вмінь слухача магістратури після вивчення теми
Знати:
специфіку філософсько-правових вчень Давнього світу як основу сучасного праворозуміння;
особливості античної філософії права;
мати цілісне уявлення про історичний розвиток права.

Вміти:
розкрити соціальну спрямованість філософсько-правового знання, сутність правових цінностей Давнього світу;
аналізувати основне коло питань філософії права.


ТЕМА 3. Історичні типи праворозуміння: філософсько-правові ідеї Середньовіччя, епох Відродження та Реформації.
Метафізичні передумови християнського світосприйняття. Філософсько-правові погляди та вчення Фоми Аквінського, школи глосаторів, постглосаторів. Соціокультурні та соціально-економічні фактори формування світоглядних позицій філософів права в XIV
· XVI ст. Осмислення права видатними гуманістами епохи Відродження. Реформація, її вплив на розвиток філософії права. Філософсько-правові ідеї М. Лютера. Філософсько-правова концепція держави і політичної влади Ж. Бодена.

Роль і значення теми для діяльності юристів
Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:
Знайомить із
напрямами, ідеями і концепціями філософії права, їх роллю в історії філософії і юриспруденції, що дає змогу юристові мати цілісне уявлення про історичний розвиток права;
сприяє філософському осмисленню злочину і покарання;
розкриває роль філософії права як основи юридичного знання;
знайомить з методологією побудови правового знання Середньовіччя, епох Відродження та Реформації, що дозволяє виробити в майбутнього юриста здатність порівнювати і систематизувати уявлення про право.

Ключові слова: християнське правосприйняття, природне право, позитивне право, держава, політична влада.

Обсяг знань, вмінь слухача магістратури після вивчення теми
Знати:
специфіку філософсько-правових вчень Середньовіччя, епох Відродження та Реформації як основи сучасного праворозуміння;
особливості світоглядних позицій філософів права в XIV
· XVI ст;
мати цілісне уявлення про історичний розвиток права.

Вміти:
розкрити соціальну спрямованість філософсько-правового знання, сутність правових цінностей Середньовіччя, епох Відродження та Реформації;
аналізувати основне коло питань філософії права.

ТЕМА 4. Історичні типи праворозуміння: західноєвропейські правові вчення XVIІ – ХІХ ст.
Характерні риси філософії права у період Нового часу. Оформлення теорії природного права Г. Гроція. Філософсько-правові погляди Т. Гоббса. Дж. Локк та його політична доктрина лібералізму. Особливості праворозуміння Б. Спінози. Принцип суб’єктивності в розумінні і обґрунтуванні права Нового часу як основа формування науки філософія права. Західноєвропейські просвітителі Нового часу та їх філософсько-правові вчення: Ш.-Л.Монтеск’є, К.-А. Гельвецій, Ж.-Ж. Руссо, Ч. Беккаріа, Г. Лейбніц.
Філософсько-правові позиції мислителів кінця ХVІІІ - середини ХІХ ст.ст. у Західній Європі: І. Кант, Й.Г. Фіхте, Г.В.Ф. Гегель. К. Маркс, Ф. Енгельс.
Натуралістичне та утилітариське обґрунтування права. Категоричний імператив Імануіла Канта. Філосфія права Нового часу як платформа для створення «Філософії права» Г.В.Ф.Гегеля. Концепція філософії права Г.В.Ф.Гегеля. Структурний аналіз «Філософії права» Г.В.Ф.Гегеля. Закони діалектики у «Філософії права» Г.В.Ф. Гегеля. Реалізація абсолютної ідеї у «Філософії права» Г.В.Ф.Гегеля.
Діалектичний метод та аналіз становлення і розвитку права. Марксистське розуміння природи і сутності права.
Філософія права неогегельянства: Б. Кроче, Д. Джентіле, Б.М. Чичерін, А.М. Деборін. Некантіанська філософія права: Г. Коген, Р. Штаммлер, Г. Радбрух, П.І. Новгородцев.

Роль і значення теми для діяльності юристів
Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:
Знайомить із
напрямами, ідеями і концепціями філософії права, їх роллю в історії філософії і юриспруденції, що дає змогу юристові мати цілісне уявлення про історичний розвиток права;
сприяє філософському осмисленню злочину і покарання;
розкриває роль філософії права як основи юридичного знання;
знайомить із західноєвропейськими правовими концепціями XVIІ – ХІХ ст., методологією побудови правового знання у цей період, що дозволяє виробити в майбутнього юриста здатність порівнювати і систематизувати уявлення про право.

Ключові слова: категоричний імператив, закони діалектики, абсолютна ідея, марксизм.

Обсяг знань, вмінь слухача магістратури після вивчення теми
Знати:
специфіку західноєвропейських філософсько-правових вчень XVIІ – ХІХ ст. як основи сучасного праворозуміння;
особливості світоглядних позицій філософів права в означений період;
мати цілісне уявлення про історичний розвиток права.

Вміти:
розкрити соціальну спрямованість західноєвропейського філософсько-правового знання, сутність відповідних правових цінностей.
аналізувати основне коло питань філософії права.

Змістовий модуль 2

ТЕМА 5. Філософія права у ХХ-ХХІ століттях.
Базові проблеми сучасної філософії права. Сучасна трансформація позитивізму. Неопозитивізм. Ієремія Бентам як засновник концепції утилітаризму. Джон Остін і його розуміння права як команди, наказу. Емпіричний, дескриптивний і аналітичний характер методу юридичного позитивізму. Переваги і недоліки нормативістського розуміння права в сучасних умовах. Юснатуралізм як вираження об`єктивних цінностей і потреб людського буття. Форми правового об`єктивізму: юридичний біологізм, юридичний економізм, політичний і культурно-історичний об`єктивізм, соціологізм. Його недооцінка активності суб`єкта.
Правовий суб`єктивізм як вираження деонтологічної природи права. Сучасні концепції природного права інтерсуб’єктивного спрямування. Комунікативна теорія обґрунтування справедливості К.-О. Апеля і Ю. Габермаса. Епістемологія юридичного праворозуміння. Предмет та завдання правової епістемології. Проблеми істини у праві. Співвідношення права та закону. Юридичний та легістичний принципи розуміння співвідношення права та закону.

Роль і значення теми для діяльності юристів
Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:
Знайомить із
напрямами, ідеями і концепціями філософії права, їх роллю в історії філософії і юриспруденції, що дає змогу юристові мати цілісне уявлення про історичний розвиток права;
сприяє філософському осмисленню злочину і покарання;
розкриває роль філософії права як основи юридичного знання;
знайомить із базовими проблемами сучасної філософії, методологією побудови правового знання у ХХ-ХХІ ст., що дозволяє виробити в майбутнього юриста здатність порівнювати і систематизувати уявлення про право.

Ключові слова: цивілізація, культура, громадянське суспільство, правова держава, гуманізм права, правовий суб`єктивізм, правова епістемологія.

Обсяг знань, вмінь слухача магістратури після вивчення теми
Знати:
механізм функціонування правового суспільства у ХХІ столітті.
характеристики правової держави.
Вміти:
Розкрити сутність базових проблем сучасної філософії права.
ТЕМА 6. Світоглядно-методологічні основи вітчизняної філософії права.
Специфіка вітчизняної філософії права у порівнянні із західноєвропейською. Ідея рівноцінності і рівноправ’я народів у «Слові про закон і благодать». Ідея справедливості у «Поученні» Володимира Мономаха та «Молитві» Данііла Заточника. Релігійно-екзистенційний характер вітчизняної філософії права. Концепція права Г. Сковороди. Розвиток кордоцентризму у творчості П. Юркевича.
Ліберальна ідея в Росії: від К. Нєволіна до Л. Петражицького. Філософсько-правові концепції Б. Кістяківського, С. Дністрянського, М. Палієнка, А. Гілярова. Філософія права М. Бердяєва і В. Соловйова.
Спільне і відмінне у філософських концепціях права, що сформувалися на слов’янському ґрунті.

Роль і значення теми для діяльності юристів
Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:
Знайомить із
напрямами, ідеями і концепціями вітчизняної філософії права, їх роллю в історії філософії і юриспруденції, що дає змогу юристові мати цілісне уявлення про історичний розвиток права;
сприяє філософському осмисленню злочину і покарання;
розкриває роль філософії права як основи юридичного знання;
знайомить із базовими проблемами вітчизняної філософії, методологією побудови правового знання слов’ян в історичному зрізі, що дозволяє виробити в майбутнього юриста здатність порівнювати і систематизувати уявлення про право.

Ключові слова:
«Філософія серця», екзистенція, кордоцентризм, природна людина, феноменологізм української філософії.

Обсяг знань, вмінь слухача магістратури після вивчення теми
Знати:
закони розвитку вітчизняної філософії права;
розкрити релігійно-екзистенційний характер вітчизняної філософії права.

Вміти:
розкрити спільне і відмінне у філософських концепціях права, що сформувалися на слов’янському ґрунті.

ТЕМА 7. Правова онтологія: природа і структура права. Правова антропологія.
Онтологічні основи соціально-правової реальності. Правова реальність, її сутнісні характеристики. Структура правової реальності. Форми існування права. Правове відношення і правова свідомість як форми правової реальності. Види правовідносин. Рівні та форми правосвідомості. Правова реальність як система функціонування права.
Сутність людини як правової істоти. Основні протиріччя людського буття. Мотиваційні конфлікти в морально-правовій свідомості. Екзистенціальні основи морально-правової свідомості. Соціальні конфлікти і їх відбиття у правовій свідомості.
Механізми формування правової людини: інтерналізація і правова соціалізація. Дисциплінованість і толерантність.
Гуманістична природа права, її реалізація у правах людини.
Правосвідомість як проблема філософії права. Сутність правосвідомості і її різновиди. Універсальне і специфічне у правосвідомості. Основні категорії правосвідомості. Кризи правосвідомості

Роль і значення теми для діяльності юристів
Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:
Знайомить із
онтологічними основами правової реальності, дозволяє пізнати сутність людини як правової істоти;
сприяє філософському осмисленню злочину і покарання;
розкриває механізми формування правової людини;
знайомить із базовими проблемами вітчизняної філософії, сутністю правосвідомості та її видами, що дозволяє виробити в майбутнього юриста здатність порівнювати і систематизувати уявлення про правову діяльність.

Ключові слова: правова онтологія, правова антропологія, правовий суб’єкт, індивід, особистість, індивідуальність.

Обсяг знань, вмінь слухача магістратури після вивчення теми
Знати:
основи правової антропології.
предмет правової аксіології.
Вміти:
Розкрити сутність відмінностей між правовим суб’єктом, індивідом, особистістю, індивідуальністю.

ТЕМА 8. Правова аксіологія. Проблема свободи як фундаментальна проблема філософії права.
Ціннісні основи права. Цінності в праві і право як цінність. Свобода як цінність. Право як форма свободи. Свобода і відповідальність. Справедливість як цінність. Добро, благо і рівність як цінності. Мораль і право, концепції їх взаємовідносин. Правомірність і моральність. Принципи загальнолюдської моралі і право. Типи відносин права і моралі. Етика права. Право і релігія.
Історія інтелектуальних пошуків лібералізму. Права людини як надбання західної цивілізації кінця XVIII ст. Поняття ст. сутність свободи у «Філософії права» Г.В.Ф.Гегеля. Співвідношення свободи та необхідності. Негативна та позитивна свобода. Дві концепції свободи у філософії права Західної Європи. Філософія свободи І.Берліна.
Природно-правова свідомість. Абсолютний характер норм і цінностей природного права. Принцип невід’ємності природних прав людини. Цінності природного права: життя, свобода, власність. Новий Заповіт – християнська модель морально-правової реальності. Ренесансний антропоцентризм як апологія свободи.

Роль і значення теми для діяльності юристів
Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:
Знайомить із
ціннісними основами правової реальності, дозволяє пізнати сутність понять свободи, відповідальності, справедливості та ін.;
сприяє філософському осмисленню злочину і покарання;
розкриває механізми формування правової людини;
знайомить із базовими проблемами вітчизняної філософії, сутністю правосвідомості та її видами, що дозволяє виробити в майбутнього юриста здатність порівнювати і систематизувати уявлення про правову діяльність.

Ключові слова: цінності права, право як цінність, істина, методи пізнання, практика, критерій істини, правотворчість, свобода, справедливість..

Обсяг знань, вмінь слухача магістратури після вивчення теми
Знати:
ціннісні основи права.
усвідомлювати абсолютний характер норм і цінностей природного права.

Вміти:
користуватися епістемними та софійними прийомами пошуку істини та справедливості в юридичній практиці;
розкривати принципову відмінність між мораллю і правом;
давати оцінку цінностям природного права: життя, свобода, власність.

ТЕМА 9. Інституціональний вимір права. Філософські проблеми права і влади.
Політико-правові інститути та їх роль у реалізації права. Право і влада. Право як обмеження влади. Влада і сила. Сила права і право сили. Проблема застосування насильства. Насильство і справедливість. Злочин і покарання.
Право і правопорядок. Хаос, порядок і правопорядок. Аномія і соціальний хаос. Соціальні протиріччя і антагонізми, право як форми їх вирішення та послаблення. Проблема правопорядку у історії філософсько-правової думки. Історичні форми забезпечення правопорядку. Синергетика і проблема порядку. Правова реальність як відкрита система.
Трансформація поняття «неправо» від «Філософії права» Г.В.Ф.Гегеля до сучасних філософсько-правових теорій.
Морально-правове вчення Ф.Ніцше яквираз європейського нігілізму: «воля до влади», «мораль панів» і «мораль рабів». «По той бік добра і зла».
Поняття «істини» – необхідний структурний елемент методології правознавства. Категорія істини у правовій епістемології. Основні етапи, рівні та методи пізнання у праві. Істина у правотворчості. Істина у правозастосовний діяльності: мета та правова практика. Гносеологія юридичного праворозуміння. Гносеологія легізму.

Роль і значення теми для діяльності юристів
Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:
Знайомить із
інституціональною структурою правової реальності, дозволяє пізнати сутність понять свободи, відповідальності, справедливості та ін.;
сприяє осмисленню проблеми правопорядку у історії філософсько-правової думки;
розкриває механізми формування правової людини;
знайомить із базовими проблемами вітчизняної філософії, сутністю правосвідомості та її видами, що дозволяє виробити в майбутнього юриста здатність порівнювати і систематизувати уявлення про правову діяльність.

Ключові слова: істина, хаос, порядок і правопорядок,

Обсяг знань, вмінь слухача магістратури після вивчення теми
Знати:
ціннісні основи права.
усвідомлювати абсолютний характер норм і цінностей природного права.

Вміти:
аналізувати інституціональну структуру правової реальності;
користуватися епістемними та софійними прийомами пошуку істини та справедливості в юридичній практиці;
розкривати принципову відмінність між мораллю і правом;
давати оцінку цінностям природного права: життя, свобода, власність.

.


. 4. Структура навчальної дисципліни
№ теми
Назви розділів і тем
Всього годин
Кількість годин за видами занять
Самост.р. / індив.р.
Використання ТЗН та інших дидактичних засобів
Взаємозв'язок з іншими дисциплінами




З викладачем







Всього
Лекцій
Семінарів
Практичн.




1
Філософія права як самостійна галузь філософського знання. Методологія філософії права.
6
4
2
2
0
2
 
мультимедійна презентація
Філософія

2
Історичні типи праворозуміння: філософсько-правові вчення Давнього світу.
10
4
2
2
0
6
мультимедійна презентація
 
Філософія

3
Історичні типи праворозуміння:філософсько-правові ідеї Середньовіччя, епох Відродження та Реформації.
10
4
2
2
0
6

Приложенные файлы

  • doc 25043536
    Размер файла: 339 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий