РНП Политология

РВНЗ «Кримський університет культури, мистецтв і туризму»
Кафедра філософії та культурної антропології

“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Проректор з навчальної роботи

________________________________
“______”_______________20___ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПОЛІТОЛОГІЯ

напрям підготовки______________________________________________________
(шифр і назва напряму підготовки)
спеціальність ________________________________________________________
(шифр і назва спеціальності)
спеціалізація_____________________________________________________________
(назва спеціалізації)
факультет_______________________________________________________________
(назва факультету)























Сімферополь – 2012 рік


Робоча програма навчальної дисципліни «Політологія» для студентів
за напрямом підготовки _________________, спеціальністю ________________. „___” ________, 20__ року- __ с.


________________________________________________________
Розробники: Габрієлян О.А., професор кафедри філософії та культурної антропології, доктор філософських наук, професор;

Швецова А.В., завідувач кафедри філософії та культурної антропології, доктор філософських наук, професор


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії та культурної антропології

Протокол від “____” ________________ 20___ року № ___

Завідувач кафедри філософії та культурної антропології
_______________________ (__________________)
(підпис) (прізвище та ініціали)
“_____”___________________ 20___ року

Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________
(шифр, назва)
Протокол від. “____”________________20___ року № ___

“_____”________________20__ року Голова _______________ (_____________________)
(підпис) (прізвище та ініціали)














(__________, 20__ рік
( __________, 20__ рік

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної дисципліни



денна
заочна

Кількість кредитів – 2
Галузь знань:
0501 - інформатика та обчислювальна техніка

Нормативна




Напрям підготовки:
0501 – інформатика та обчислювальна техніка



Модулів – 2
Спеціальність (професійне
спрямування):
6.050102 – комп’ютерна інженерія
)
Рік підготовки:

Змістових модулів – 3

4-й
4-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання: дослідження визначеної проблеми з теоретичної чи прикладної політології

Семестр

Загальна кількість годин – 72 год.

7-й
7-й



Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:
аудиторних – 3 год.
самостійної роботи студента – 2 год.
Освітньо-кваліфікаційний рівень:
Бакалавр,

14 год.
.8



Практичні, семінарські



12 год.
2



Лабораторні



-
-



Самостійна робота



36 год.
60



Індивідуальні завдання: 10 год.








Мета та завдання навчальної дисципліни
Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Політологія” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавр напряму “Інформатика та обчислювальна техніка”.
Міждисциплінарні зв’язки: „Історія Української культури», «історія України», «Філософія», «Соціологія.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: політика як соціальний феномен, політична діяльність, основи демократії, захист прав людини.
Мета. Метою вивчення політології є формування цілісного уявлення про політику як соціальний інститут, а також умови та фактори розвитку демократії, забезпечення прав і свобод людини.
Передбачається, що вивчення політології допоможе майбутнім інформатика здійснювати науковий аналіз соціокультурних процесів, визначати соціальну роль феноменів культури, критично оцінювати різноманітну політичну інформацію. Саме на реалізацію цих перспектив повинне бути спрямоване вивчення майбутніми фахівцями культури навчальної дисципліни «Політологія».
Завдання. Реалізації даної мети сприяє характер відповідних навчально-пізнавальних проблем і завдань, які полягають у наступному:
формувати розуміння політики як механізму врегулювання взаємовідносин між людьми, відносин між їх угрупованнями, відносин осіб та груп із суспільством загалом;
розглядати політику як багатогранне явище, що відображає та визначає об’єктивну структуру суспільного життя;
співвідносити політику та політичну культуру з рівнем загальної культури суспільства;
усвідомлювати, що політичні події по різному розуміються та сприймаються різними категоріями (групами) населення і відповідно відображаються у їхніх політичних орієнтаціях та поведінці;
виходити з того, що політика безпосередньо пов’язана з такими феноменами, як свобода волі, особиста відповідальність та права людини, які повинні забезпечуватися і гарантуватися державою;
уміти співвідносити політичні дії та події з сучасними вимогами розвитку української державності, курс розвитку якої спрямований на реалізацію ідеалів демократії, прав та свобод людини, створення відповідних умов.
Відповідно, найважливішими світоглядними ідеями та категоріями, які підлягають засвоєнню на конкретній змістовій основі виступають: політика, політична влада, суб’єкти політики, політична система, політичні режими, держава, громадянське суспільство, політична культура, політична соціалізація, політичні процеси, міжнародна політика, геополітика, демократія, права та свободи людини.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: .
об'єкт, предмет і методи політичної науки;
світові і вітчизняні політологічні школи, концепції і напрямки;
основні політологічні поняття, терміни, категорії;
соціальну та історичну обумовленість політичної дійсності;
сутність політичного життя, політичних відносин і процесів;
сутність та умови проведення культурної політики;
види суб'єктів політики;
основні права і свободи людини й громадянина;
місце і значення політичних систем і режимів у житті держави та громадянського суспільства;
сенс і основні напрямки розвитку світового політичного процесу, геополітичну ситуацію, місце, роль і статус України в сучасному світі;
глобальні проблеми сучасності та шляхи їх політичного розв’язання.

вміти:
орієнтуватися в основних світових і вітчизняних політологічних школах, концепціях і напрямках, знати і вміти давати характеристики і оцінки вченням про політику;
опанувати навички політичної культури, вміння застосовувати політичні знання у професійній і громадській діяльності;
виділяти теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, усвідомлювати їхню роль і функції в підготовці політичних рішень, у забезпеченні особистісного внеску в суспільно-політичне життя;
розпізнавати різні види владних відносин, специфіку політичної влади, її сутність, структуру, характерні ознаки і функції;
орієнтуватися в проблемах поділу влади, формах державного устрою і формах державного правління;
розпізнавати прояви прямої і представницької демократії, сприяти їх утвердженню у сучасному українському суспільстві;
формувати і відстоювати свою життєву (політичну) позицію;
чітко розуміти громадянські права свободи і обов’язки людини, відстоювати принципи громадянського суспільства і правової держави;
аналізувати та оцінювати політичні процеси в Україні і світі;
оцінювати соціальні умови стосовно політичної соціалізації особистості;
самостійно орієнтуватися у перипетіях сучасного політичного життя.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться __72__ години/___2___ кредитів ECTS.


Програма навчальної дисципліни
Зміст програми навчального курсу “Політологія” обумовлений цілями та вимогами щодо формування політично свідомої особистості сучасного фахівця культури, який повинен вміти оперувати політичними поняттями, аналізувати зміст соціокультурних та політичних проблем, орієнтуватися у різноманітних подіях культурного та політичного життя, приймати вірні рішення щодо власних дій та політичних позицій.
Виходячи з цього, у курсі представлені найбільш важливі, фундаментальні теми, у яких політика розглядається у різних аспектах та виявах, і які одночасно допомагають студентам сформувати уявлення про політичну дійсність у її цілісності.
Пропонована програма відображає сучасні досягнення світового та вітчизняного гуманітарного знання в усьому його багатстві і різноманітності наукових спрямувань, охоплює основну проблематику сучасної політичної науки, зокрема предмет і метод політології, розвиток політики як суспільного явища, історію політичної думки, проблеми функціонування політичного життя, утвердження громадянського суспільства і демократії, функціонування політичної системи та її інститутів, питання політичної свідомості і культури, проблеми світового політичного процесу і міжнародних відносин.

Змістовий модуль 1. Політика як соціальний феномен
Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна
Історія визначення поняття та категорії «політика», її сутнісних ознак. Загальна еволюція концепції політики як соціального явища (Арістотель, Н.Макіавеллі, Т.Гоббс, К.Маркс, М. Вебер, Т.Парсонс, А.Бентлі, Г.Лассуел, Р.Даль, М.Бердяев, Г.Алмонд та ін.). Політика як соціальне явище. Походження і сутність політики. Головні дефініції політики.
Економічні, соціальні, духовні детермінанти політики. Поняття соціального інтересу. Визначення і здійснення всезагальних інтересів як важлива передумова збереження цілісності диференційованого суспільства, порядку, взаємодії індивідів і спільнот між собою. Національна політика. Проблеми національної політики в Україні і Криму.
Культурна політика як найважливіша умова розвитку особистості та суспільства. Основи культурної політики. Взаємозв’язок та взаємозалежність політики й культури. Політичні фактори культурного розвитку: роль держави та громадських організацій; погодженість, якість та своєчасність прийнятих рішень і законів, ефективність їх реалізації; компетентність та відповідальність органів влади і посадових осіб. Роль міжнародних організацій у вирішенні проблем культурного життя.
Предмет політології. Політологія та інші галузі суспільствознавства. Політологія як інтегративна наука та суміжні галузі політичного знання: політична соціологія, політична філософія, політична психологія, політична історія, політична географія, політична антропологія, політична семантика та ін.
Закони, принципи та категорії політичної науки. Теоретичний та емпіричний рівні політологічного знання. Основні аспекти вивчення політичного життя в межах навчального курсу політології: субстанціональний, інституціональний, функціональний та ін. Багатовимірність системи методів політологічного пізнання: філософські, загальнонаукові і спеціальні методи. Прикладна політологія та методика конкретних політологічних досліджень.
Основні завдання та функції політології. Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України. Значення політології для формування політичної свідомості і культури працівників галузі культури та мистецтв. Політологія у системі відповідної професійної підготовки.

Тема 2. Головні етапи і напрямки розвитку політичної думки
Політичне життя суспільства – багатовікове соціальне явище. Зародження політичної думки у країнах Стародавнього Сходу: закони Хаммурапі у Вавилоні, міф Заратустри в Персії, буддизм в Індії, конфуціанство і даосизм у Китаї.
Політичні вчення Стародавньої Греції. Політичні погляди Сократа. Теорія ідеальної держави Платона. Аристотель про політику, державу і політичну справедливість. Політична думка і світоглядні ідеї Стародавнього Риму. Політико-правові погляди Цицерона.
Політичні ідеї раннього християнства. Аврелій Августин. Політична думка часів Середньовіччя. Фома Аквінський. Епоха Відродження - новий етап у розвитку політичної думки. Н.Макіавеллі – засновник світської політичної науки.
Політичні концепції Нового часу. Дж.Локк родоначальник теоретичної системи класичного лібералізму. Т.Гоббс про походження і сутність держави. Ш.Монтеск’є про форми держави та поділ влади. Ідеологія буржуазно-демократичного радикалізму. Ж.-Ж.Руссо та його вчення про народовладдя і пріоритет громадянського суспільства, «суспільний договір», демократію.
Політичні вчення кінця XVIII - початку XIX ст. І. Кант про правову державу, етичні основи політики. Г.Ф.Гегель про співвідношення громадянського суспільства, держави і права. Ліберальна політична думка: Б.Констан, Є.Бентам, А.Токвіль та ін. Теорія насильства Л.Гумпловича. Виникнення і еволюція соціально-політичних утопій. Концепції Т.Мора, Т.Кампанелли, А.Сен-Сімона, Ш.Фур'є, Р.Оуена. Виникнення і основні етапи розвитку політичної доктрини марксизму. Сутність кризи марксизму.
Формування політології як самостійної галузі й загальної системи соціальних і гуманітарних наук. Дж.С.Мілль про свободу, порядок і соціальний прогрес. Е.Дюркгейм про значення солідаризму в розвитку суспільства. М.Вебер як класик західної політології. Вчення Вебера про ідеальні типи влади та теорія раціональної бюрократії. Теорія еліт (Г.Моска, В.Парето, Р.Міхельс, Д.Донцов, В.Липинський). Дослідження політичних партій (М.Дюверже, Ж.Шарло, Дж.Сарторі). Міжнародні відносини і світова політика: політологічні виміри (Б.Рассел, Г.Моргентау, Р.Хілсмен, М.Каплан).
Основні школи і течії сучасної зарубіжної політології. Біхевіористський напрямок у дослідженнях політики (Ч.Мерріам, Г.Лассуелл, Дж.Кетлін та ін.). Системний аналіз влади (Т.Парсонс, Д.Істон, Р.Даль та ін.). Концепції елітократії і націократії (Р.Міллс, Ч.Раш та ін.). Політична соціологія (С.Ліпсет, М.Дюверже, Р.Арон, М.Кроз'є та ін.). Психоаналітичні концепції політики (Ж.Лакан, Ч.Мерріам та ін.). Теорія соціально-політичних конфліктів (П.Блау, К.Боулдінг, Р.Дарендорф). Компаративістика як метод аналізу різнорідних політичних систем (Д.Істон, Г.Алмонд, С.Верба, К.Дойч, С.Хантінгтон). Теорія політичних систем (Р.Роуз, М.Девіс, Х.Білдсман).
Концепція політичного плюралізму та її проблеми. Теорія партисипаторної демократії (масштаби політичної участі, зростання свободи, посилення рівності, оптимальне поєднання елементів прямої і представницької демократії). Теорія поліархії Р.Даля. Множинність центрів влади в демократичному суспільстві. Корпоративна суспільна демократія як механізм формування національно-державної цілісної політики з участю політичної еліти, бізнесу та профспілок.
Геополітика, етнополітологія, політична конфліктологія, кратологія: досягнення зарубіжної і вітчизняної політології XX століття.
Буття українського народу і формування перших політичних уявлень. Політична думка Київської Русі. Морально-правові та релігійні уявлення про суспільство. «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, «Руська правда» часів Ярослава Мудрого і «Повість минулих літ» як своєрідний заклик до єдності і незалежності руської землі. "Повчання" князя Володимира Мономаха (прообраз ідеального князя, поєднання політики і моралі). "Моління" Даниїла Заточеника: обґрунтування принципу єдиновладдя князя.
Вітчизняні політичні доктрини в Галицько-Волинській державі та Литовсько-Польській державі (XIV перша пол. XVII ст.). Ідеї соціальної і національної рівності: С.Оріховський-Роксолан, Ю.Дрогобич, Г.Смотрицький, С.Зизаній, М.Смотрицький. Ідеї політичного і національного відродження України (П.Могила, І.Вишенський, С.Яворський).
Українська політична думка козацько-гетьманської доби (друга пол. XVII кінець XVIII ст.). Ідеї волі і демократії в політичному житті козацтва. Державотворча діяльність Б.Хмельницького. Конституція П.Орлика як втілення української державницької ідеї. Києво-Могилянська академія як головний осередок культури і освіти на Україні, центр основних політичних сил у боротьбі за національну незалежність. Духовно-моральний підхід до політики у поглядах Г. Сковороди.
Політична думка України XIX- поч. XX ст. Зародження українського лібералізму. "Історія Русів". Політичні ідеї членів Кирило-Мефодіївського братства. В.Білозерський, М.Гулак, М.Костомаров, П.Куліш, Т.Шевченко про шляхи національного і соціального відродження України. М.Драгоманов основоположник політичної науки в Україні. Політична ідеологія українських демократів: М.Павлик, О.Терлецький, С.Подолинський. І.Франко про історичний характер держави і політичної влади, правовий статус особи і демократію. Народницька школа в історії української політичної думки (В.Антонович). Національно-самостійницька концепція М.Міхновського. Політичні концепції часів УНР. Національно-політична доктрина М.Грушевського. В.Винниченко про державну організацію і відродження української нації.
Українська політична думка 2030-х рр. XX ст. Український націонал-комунізм (В.Шахрай, О.Шумський, М.Скрипник, М.Хвильовий). Концепція української державності в історико-політичній науці: народницький напрямок (П.Ладенко, С.Шелухин); консервативний (В.Липинський, С.Томашівський, В.Кучабський); національно-державницький (С.Дністрянський, Д.Донцов, М.Міхновський, В.Старосольський, М.Сціборський).
Українська політична думка 40 - 90-х рр. XX ст. Політичні концепції вчених українського зарубіжжя (Б.Крупницький, І. Лисяк-Рудницький, Я.Пеленський). Рух українських «шістдесятників». Обґрунтування новітньої української державності: «Декларація про державний суверенітет України», «Акт про державну «самостійність України», «Конституція України» 1996 р. Формування і розвиток національної школи політології в сучасній Україні (Є. Бистрицький, Ю. Римаренко, В. Полохало, С. Грабовський та ін.) ствердження політології як навчальної вузівської дисципліни, розвиток фундаментальних досліджень (філософія та соціологія політики, конфліктологія, етнополітологія, партологія, кратологія, прикладна політологія та ін.).

Тема 3. Політична влада
Влада як явище суспільного життя. Концептуальні підходи до проблеми політичної влади (Р.Даль, Т.Парсонс, М. Вебер, М.Кроз'є). Сутність політичної влади та її головні властивості: верховенство, суверенітет, авторитарність, відповідальність, примусовість. Функції влади. Співвідношення державної і політичної влади.
Обумовленість політичної влади соціально-економічними і культурними чинниками (власність, мораль, право та ін.). Ресурси, межі і сила влади. Сутність, структура і механізм здійснення політичної влади. Політичне панування і легітимність. Ефективність політичної влади. Влада як співвідношення панування і підпорядкування між соціальними групами. Джерела влади та її носії. Авторитет влади. Влада і опозиція. Проблеми легітимності і ефективності політичної влади в Україні.
Основні способи існування влади (залежність, незалежність, взаємозалежність між соціальними суб'єктами). Напрямки і способи функціонування влади: керівництво, управління, контроль, прийняття рішень. Методи здійснення влади: співробітництво і суперництво; заохочення і примус. Типи та види влади. Традиційні форми політичної влади: монархія, демократія, аристократія, технократія, охлократія, бюрократія, теократія, плутократія, елітократія.
Зміст концепції поділу влади. Система стримувань і противаг. Законодавча, виконавча і судова влади. Централізація та децентралізація влади. Конституційні положення про перспективи розвитку політичної влади в Україні, її подальшу демократизацію. Роль політичної влади у забезпеченні функціонування та розвитку культури.

Змістовий модуль 2. Політична діяльність
Тема 4. Суб’єкти політики
Соціальна структура і соціальна стратифікація. Поняття і види суб’єктів політики. Особистість як первинний суб’єкт і об’єкт політики. Соціальні групи як суб’єкти і об’єкти політики. Репрезентація соціальної необхідності у особистісних, групових, класових, етнонаціональних інтересах. Групи інтересів. Політичні партії і партійні системи.
Політичні партії. Партія як політичний інститут. Виникнення та еволюція політичних партій. Класичні теорії політичних партій і партійних систем С.Н.Макіавеллі, Т.Гоббс, К.Маркс, Г.Моска, Р.Міхельс, М.Вебер, М.Дюверже, З.Ньюмен, М.Вінер та ін.). Сутність і місце партій у політичному процесі. Основні ознаки партії: наявність організації, тяжіння до влади, ідеологічний характер. Відмінність політичних партій від груп інтересів, суспільних організацій, груп тиску та інших об'єднань. Багатоманітність підходів до класифікації політичних партій: кадрові, масові і строго централізовані (М.Дюверже); патронажні та ідеологічні (З.Ньюмен); консервативні й революційні; легальні й нелегальні, правлячі та опозиційні; партії-лідери і партії-аутсайдери та ін. Внутрішні та зовнішні функції політичних партій в суспільстві. Латентні функції: надання можливостей соціального підйому представникам непривілейованих суспільних груп, гарантування привілеїв членам партії та ін. Вплив політичних партій на формування правлячої еліти, підбір та розстановку управлінських кадрів та їхню участь у процесі прийняття політичних рішень і контролю за їхнім виконанням.
Поняття і типи партійних систем. Чинники, що зумовлюють утворення партійних систем. Типології партійних систем. Однопартійні, двопартійні та багатопартійні системи. Критерії оцінки ефективності партійних систем: чутливість до соціальних запитів і потреб населення, можливості задоволення владно значущих інтересів громадян, критичне коригування урядового курсу, демократичний контроль за діяльністю еліт. Можливості та недоліки монопартійності, недоліки мультипартійності. Вплив законодавства на характер і тип партійної системи. Проблеми розвитку багатопартійної системи в Україні. Конституція України про свободу та умови об'єднання громадян у політичні партії. Закон України “Про політичні партії в Україні”.
Поняття громадських організацій та рухів, їх місце і роль у політичній системі суспільства. Об'єктивні та суб'єктивні передумови і причини їх виникнення. Мета, завдання і організаційно-структурне забезпечення громадських організацій. Шлях, характер, тактичні завдання громадських рухів.
Підходи до типології громадсько-політичних організацій і рухів суспільно-політичних (за поставленими цілями, за правовим статусом, за соціально-класовими ознаками, за масштабами діяльності, за ставленням до існуючого ладу та ін.). Функції громадсько-політичних організацій та рухів щодо забезпечення захисту інтересів своїх членів і стосовно системи влади в державі, розвитку суспільства.
Відмінність громадських організацій і рухів від державних інститутів і політичних партій. Особливості громадсько-політичних рухів, що виникли наприкінці 80-х років в Україні. Законодавство України про свободу та умови політичного об'єднання громадян.
Групи тиску, поняття, суспільні функції та технологія діяльності. Характер і можливості впливу груп тиску на політичну владу (поінформованість, кваліфікація керівників, політичний досвід). Зв'язок груп тиску з політичними партіями і державними лідерами. Позитивні риси в діяльності груп тиску (реалізація принципів відкритості, гласності, свободи слова; вплив на економіку, прийняття політичних рішень) та можливі негативні явища (корупція, корпоративізм, протекціонізм, дискредитація суперників).
Лобізм як політична практика. Типи лобіювання: вплив або тиск на владу, політичні партії, на громадську думку. Форми політичного лобі. Лобіювання і вдосконалення законодавства. Розвиток груп тиску і лобіювання в політичному житті сучасної України.
Політична еліта. Сутність політичного елітизму і генеза цього поняття. Класичні теорії еліт (В.Парето, Г.Моска, Р.Міхельс). Обґрунтування явища політичної еліти у спадщині українських політичних мислителів. Концепція «національної аристократії» В.Липинського. Сучасні концепції еліт: макіавелістська школа, ціннісні теорії, теорії демократичного елітизму, концепції плюралізму еліт, ліволіберальні концепції, партократична теорія. Чинники елітарності суспільства: біологічні, психологічні, ірраціональні, функціональні, технократичні. Соціальне представництво еліти. Політична еліта в структурі влади. Системи рекрутування еліт. Номенклатурна система і її наслідки. Політична еліта і демократія: дилема поєднання.
Природа і соціальна сутність політичного лідерства. Генеза класичних поглядів на політичне лідерство (Н.Макіавеллі, Т.Карлейль, Р.У.Емерсон, Ф.Ніцше, Г.Тард та ін.). Діалектика об'єктивних і суб'єктивних передумов політичного лідерства. Взаємовплив і взаємозалежність соціально-політичного середовища, розстановки сил, психолого-соціальних і особистісних характеристик політичного лідерства.
Типологія політичного лідерства. Класифікація М.Вебера: традиційний, харизматичний і раціонально-легальний типи лідерства. Сутність вождизму в політиці. Популізм. Культ особи як крайня, максимально завищена оцінка ролі політичного лідера в історії.
Соціальна роль та функції політичного лідера, інтеграція суспільства, оптимізація політичних рішень, соціальний арбітраж і патронаж, комунікація влади і мас, ініціювання оновлення, легітимація політичного устрою. Критерії оцінки популярності і ефективності діяльності політичного лідера. Політичний імідж. Проблеми формування політичних лідерів у сучасній Україні.

Тема 5. Політична система суспільства
Місце і роль політичної системи в життєдіяльності суспільства. Політична система суспільства в її взаємодії з економічною, соціальною, правовою та іншими суспільними структурами. Політична система як фактор стабілізації і розвитку політичного життя. Сутність і типи сучасних політичних систем. Класичні уявлення про політичні системи (Г.Алмонд, Д.Істон, Т.Парсонс). Системоутворюючі засади та основні функції політичних систем. Політична влада як основа політичної системи. Характеристика структурних елементів політичної системи, її інституційна, інформаційно-комунікаційна, нормативно-регулятивна складові. Держава, її властивості, місце, роль і значення в політичній системі суспільства. Політичні партії і партійні системи, їх роль і функції в політичній організації суспільства. Значення засобів масової інформації в розвитку і функціонуванні політичної системи. Політична культура як важлива складова політичної системи.
Основні характеристики функціонування політичної системи та необхідність її стабільності для нормального функціонування суспільства.
Зміст поняття “політична система”. Структура і функції політичних систем. Типологія політичних систем. Політична стабільність та політичний ризик. Фактори політичного ризику. Політична безпека. Політична система України та Криму.

Тема 6. Політичні режими
Політичний режим як сукупність методів і форм реалізації політичної влади та його взаємовідносини з громадянським суспільством. Головні параметри політичних режимів: рівень централізації влади, співвідношення держави та громадянського суспільства, правовий статус особи, наявність чи відсутність політичного та ідеологічного плюралізму, легальної опозиції. Типологія і динаміка політичних режимів: тоталітарний, жорстко авторитарний, авторитарно-демократичний, демократично-авторитарний, ліберальний, демократичний, анархо-демократичний. Тенденція до переродження партійної і державної бюрократії в умовах тоталітарних режимів. Раціоналізація бюрократії і управління в умовах демократії.
Демократія як гуманістична цінність. Сутнісні риси демократії як процесу, способу організації і функціонування суспільно-політичного життя та форми здійснення влади. Багатоаспектність демократії як соціально-політичного і правового явища (народовладдя; ідея і світоглядна орієнтація різних соціальних груп; принцип, метод і режим функціонування відповідних соціально-політичних систем; форма держави; спосіб організації діяльності громадських організацій; єдність прав і обов'язків громадян).

Тема 7. Держава як інститут політичної системи
Поняття держави, її визначальні ознаки. Різноманітність концептуальних підходів до визначення держави, її сутності і місця у політичній організації суспільства, взаємин з іншими суб'єктами політичної системи. Виникнення та еволюція держави. Особливості держави як політичного інституту. Держава і громадянське суспільство: діалектика взаємодії.
Різновиди і типи держави. Форми правління: монархії та республіки. Форми державного устрою: унітарні держави, федерації, конфедерації. Функції держави (внутрішні і зовнішні, постійні і тимчасові, відкриті і латентні). Функція здійснення «загальних справ» і функція захисту існуючого режиму. Держава і право. Політичний режим як сукупність засобів і методів здійснення державної влади. Співдружності держав та міждержавні союзи.
Апарат державного управління. Система центральних, регіональних і місцевих органів державного управління. Місце і роль управлінського апарату у здійсненні державної політики. Державна бюрократія і суспільна демократія. Державний патерналізм. Основні напрямки демократизації організації і діяльності державного апарату.
Конституція України та практичне втілення ідеї демократичної, соціально-правової держави. Принципи соціальної, правової держави як рух суспільства до політичної свободи. Значення соціальної держави для розвитку соціальної демократії, реалізації принципу поваги людської гідності. Органи державної влади в Україні та Криму, що забезпечують функціонування та розвиток культури.

Тема 8. Громадянське суспільство
Поняття громадянського суспільства, його сутність, ознаки, структура, фактори становлення та розвитку. Сучасні уявлення про громадянське суспільство. Громадянське суспільство як матеріальна та соціальна основа демократичної, правової, соціальної держави. Специфіка функціонування громадянського суспільства в економічній, соціальній, політичній та духовній сферах. Принципи організації життя громадянського суспільства. Соціокультурні аспекти громадянського суспільства. Права людини. Роль права у розвитку громадянського суспільства. Взаємозв'язок громадянського суспільства, демократії, політичного плюралізму та правового статусу особи. Конституція України і формування громадянського демократичного суспільства в Україні.

Тема 9. Політична культура і політична соціалізація особистості
Поняття, структура і функції політичної культури. Типи політичної культури.
Політична свідомість як форма відображення політичного буття. Обумовленість політичної свідомості історичними, національними, соціально-економічними і культурними чинниками розвитку суспільства. Політична свідомість суспільства, соціальної групи та особи. Структура та під структура політичної свідомості (емпірична і теоретична, буденна і наукова, ідеологічна і соціально-психологічна). Політична субкультура. Групова і масова політична свідомість. Типи політичної свідомості. Політична свідомість і політична воля. Авторитарна і демократична свідомість. Характеристика розвитку та стану політичної свідомості в Україні. Значення політичних ідеалів, символів та традицій для розвитку політичної свідомості.
Поняття ідеології та класичні уявлення про неї (Де Тресі, К.Маркс, Р.Міхелс, М.Вебер, О.Лемберг, Т.Парсонс, Р.Пайпс). Функції політичної ідеології (створення позитивного образу здійснюваної політики, інтеграція суспільства, мотивація політичної поведінки). Державна ідеологія і політичний ідеал. Рівні політичної ідеології: теоретико-концептуальний, програмно-політичний, актуалізований (засвоєння і втілення принципів і цілей певної ідеології).
Основні ідейно-політичні течії сучасності. Лібералізм і неолібералізм. Консерватизм і неоконсерватизм. Марксизм і соціал-демократизм. Фашизм і неофашизм. Християнсько-демократична ідеологія і альтернативні ідейно-політичні течії. Проблеми надмірної ідеологізації суспільства та ідеологічної безпорадності. Ідеологічні орієнтації українського суспільства. Національна ідея та ідеологія державотворення в Україні. Необхідність активізації політологічних досліджень щодо створення системи ідейно-політичних засад обґрунтування і самоствердження держави.
Національна і політична ментальність. Сутність, структура, типи політичної культури. Політична ідеологія як стрижень політичної культури суспільства. Культура політичного мислення, її ознаки і прояви. Культура функціонування політичних інститутів і способів політичної діяльності. Взаємозв'язок політичної, світоглядної, моральної та правової культури. Функції політичної культури. Політичні комунікації. Механізм формування і виявлення громадської думки. Політична культура в умовах ідеологічного плюралізму і багатопартійності. Історичні особливості формування політичної культури в Україні, її стан в сучасних умовах. Актуальні завдання оновлення і розвитку політичної культури України в контексті реалій її перехідного стану і процесу переоцінки цінностей. Конституція України як державний нормативний документ для ціннісних орієнтацій політичної культури суспільства. Політична соціалізація, її сутність, етапи і фактори. Роль культури в політичній соціалізації особистості. Політична поведінка. Паблік рілейшнз і їх соціальне значення. Проблеми розвитку політичної культури і політичної соціалізації особистості в Україні та Криму.

Тема 10. Політичні процеси
Політичне життя суспільства, його сутність, основні закономірності, компоненти та історичні форми. Поняття політичного процесу. Політичне життя як втілення політичних процесів. Політичне життя і політика. Взаємодія суб'єктів і об'єктів політичного життя. Діалектика політичної діяльності і політичних відносин. Політична влада як об'єкт політичного життя.
Політичні потреби, інтереси, позиції, політичні сили та їхні особливості в сучасній Україні. Нації, соціальні групи, індивіди як суб'єкти політичного життя. Політичні комунікації і суспільна думка, форми соціально-політичного контролю за політичними процесами. Обумовленість діяльності суб'єктів політики конкретним політичним часом і простором. Конструктивні та деструктивні форми політичного розвитку. Проблема політичної стабільності і динамізму в політичному житті.
Форми проявів політичного життя: політичні демонстрації, маніфестації, мітинги. Вибори і участь в них. Політичний процес як реальна взаємодія суб'єктів політики. Структура політичного процесу. Співвідношення раціональних та ірраціональних ланок та складових політичного процесу. Типологія політичних процесів. Особливості розгортання політичних процесів в сучасній Україні (процеси державотворення, національного відродження, утворення громадських об'єднань тощо). Стадії розвитку і правова регламентація політичних процесів. Конституція України як нормативна основа розвитку і ходу політичних процесів.
Політична діяльність як спосіб участі суб'єктів у виробленні і здійсненні питань політичної влади та вираження політичних інтересів. Структура політичної діяльності: суб'єкти та об'єкти, мотиви і способи їх взаємовпливу. Політична влада як основний об'єкт політичної діяльності. Форми політичної діяльності (управлінська, виконавча, законодавча, судова, контрольна та ін.).
Виборча кампанія як форма політичної діяльності. Функції виборів в демократичному суспільстві. Види виборчих систем: мажоритарна, пропорційна та змішана.
Залежність політичної діяльності від факторів довготривалого (стратегічного) та динамічного (тактичного) характеру. Значення оцінки політичних ситуацій та подій, політичної обстановки для ефективного здійснення політики. Правові оцінки регламентації політичної діяльності. Зміст політичних акцій і процедур. Політичні рішення та інші види соціальних рішень, їх класифікація. Принципи і методи прийняття рішень у політичній сфері. Стадії підготовки та прийняття політичних рішень: пошуки і вибір варіантів, політичні дебати, діалог, досягнення згоди. Контроль, інформація і зворотний зв'язок в ході реалізації політичних рішень. Проблеми політичної діяльності в сучасній зарубіжній політології.
Політичні відносини як засіб регулювання взаємодії соціальних суб'єктів щодо політичної влади; управління та регулювання їх політичних інтересів, доведення їх до рівня всезагальної громадянської та державної згоди. Політичні відносини як форма, умова і результат політичної діяльності. Типологія та основні форми політичних відносин: політична боротьба, компроміс, консолідація, конкуренція, конфлікт, консенсус.
Значення політичної влади для розвитку і функціонування політичних відносин. Конституція України і процес поглиблення демократизації політичних відносин, стабілізації політичного життя.
Поняття конфлікту як соціального явища, постійного супутника суспільного поступу. Західна конфліктологія: історичні та теоретичні аспекти (Г.Зіммель, Л.Козер, Р.Дарендорф, К.Боулдінг та ін.). Співвідношення соціального і політичного конфліктів. Політичний конфлікт як форма взаємовідносин між особами, партіями, політичними та соціальними групами, державами з приводу влади. Політичні інтереси і суперечності як об'єктивні та суб'єктивні передумови виникнення конфліктів.
Форми, моделі, типи і функції політичного конфлікту, механізми його динаміки. Джерела і чинники конфлікту. Учасники конфлікту, їх характеристики. Політична криза. Специфіка прояву та розв'язання конфліктів у тоталітарній та демократичній системах. Політичні конфлікти і кризи при переході від тоталітарного до демократичного режиму. Соціально-політичні конфлікти та модернізація. Міжнародні конфлікти, їх особливості.
Методологія та практика вирішення конфліктних проблем. Стабілізація політичної обстановки. Умови досягнення політичного консенсусу. Насильство та ненасильницька боротьба в суспільному житті. Позитивний зміст соціально-політичного примусу. Ідея ненасилля у вітчизняній і зарубіжній соціально-політичній і філософській думці і суспільній практиці. Ненасильницькі засоби впливу та примусу в практиці світової політики. Основні шляхи і засоби досягнення та дотримання національної й соціальної злагоди в сучасному українському суспільстві.
Політичний розвиток як багатомірний процес взаємодії різноспрямованих соціальних сил та засіб створення якісно нових інститутів для реалізації прогресивних можливостей суспільства і формування соціально бажаних суспільних груп. Основи теорії політичного розвитку (М.Вебер, Ф.Тенніс, Т.Парсонс).
Політичний розвиток та політичні зміни. Головні параметри політичного розвитку: вироблення оптимальної стратегії щодо прийняття політичних рішень; удосконалення законодавчої бази; селекція правлячих і опозиційних еліт за ознакою компетентності і дієздатності; створення умов для вільної політичної конкуренції. Проблеми та суперечності політичного розвитку.
Поняття, сутність і етапи політичної модернізації. Типи і шляхи модернізації. Проблема вибору варіантів модернізації: ліберальний напрямок (Р.Даль, Г.Алмонд, Л.Пай) і консервативна орієнтація (С.Хантінгтон, К.Дейч, Х.Ліндз).
Поетапний характер політичної модернізації. Політична корекція моделей та програм соціального розвитку. Зміст і основні характеристики політичної модернізації: раціоналізація влади, диференціація політичної структури, масова політична активність населення, вдосконалення нормативної й ціннісної систем. Суперечності політичної модернізації: дилема економічної ефективності і соціальної справедливості. Політична модернізація і проблема вироблення консенсусної політичної культури.

Тема 11. Міжнародна політика
Поняття міжнародної політики. Світовий політичний процес: поняття, основні концептуальні засади аналізу, суб'єкти, закономірності та тенденції на порозі XXI століття. Характерні риси та особливості сучасного світового політичного процесу (революційні та еволюційні тенденції, впорядкованість та спонтанність світового розвитку, демократизація суспільно-політичного життя, забезпечення реального політичного плюралізму, гуманізація міжнародних відносин і людський вимір політики.
Міжнародні відносини як цілісна система. Місце в ній політичних відносин. Суб'єкти, види і принципи міжнародних політичних відносин. Новий політичний порядок, баланс і гармонізація інтересів у сфері світової політики. Діалектика внутрішньої та зовнішньої політики. Моделювання систем міжнародних політичних відносин та їх вплив на розвиток світового політичного процесу. Прийняття зовнішньополітичних рішень та способи врегулювання міжнародних політичних конфліктів. Правові засади міжнародної політики.
Міжнародні організації та міжнародні політичні відносини. Роль ООН та інших міжнародних інституцій у забезпеченні миру, безпеки, політичного консенсусу. Основні прояви кризи сучасної цивілізації та шляхи її подолання. Політичні аспекти глобальних проблем. Роль міжнародної політики у їхньому вирішенні.
Геополітика: поняття та історія розвитку. Головні категорії геополітики. Головні геополітичні проблеми сучасності.
Україна в системі міжнародних політичних відносин та її місце в сучасному геополітичному просторі. Національні інтереси та національна безпека України. Основні напрямки і пріоритети зовнішньополітичної діяльності української держави. Зростання ролі і відповідальності України у політичному вирішенні глобальних проблем сучасності.

Змістовий модуль №3.
Основи демократії, захист прав людини

Тема 12. Демократія: поняття та головні аспекти розвитку
Демократія як ідеал і реальність. Становлення демократії у Давній Греції. Основні концепції демократії: класична, ліберальна, соціальна, представницька, плюралістична, елітарна, плебісцитарна, партисипаторна та ін. Демократичні принципи і процедура підготовки, прийняття і впровадження в життя політичних рішень. Форми демократії: безпосередня, представницька і професійна.
Сучасні форми демократичного врядування. Перехід до демократії як напрям трансформації недемократичних режимів. Інститути демократії. Загрози демократії. Головні цінності демократії. Економічні передумови демократії. Соціальні передумови демократії. Культурні передумови демократії. Розбудова демократичної системи державної влади. Політичний плюралізм як універсальний спосіб забезпечення демократії. Діалог, гласне обговорення проблем, різноманітність форм власності, взаємне врахування суперечливих інтересів і переконань різних суб'єктів політичного процесу, досягнення політичного консенсусу. Демократизація як вирішальний чинник оновлення сучасного світу.
Єдність прав і обов'язків громадян, соціальної відповідальності, свободи і дисципліни особи, суспільного порядку. Забезпечення свободи, рівності і справедливості. Свобода участі в політиці. Погодження особистої свободи громадян і свободи владних структур як ідеальний стан демократичного суспільства і умова прогресивного розвитку його політичного життя.
Національні відносини в умовах демократії. Правова держава як гарант демократичного розвитку суспільства. Конституційні гарантії демократії. Конституція України і демократизація українського суспільства. Використання демократичного досвіду людства в процесі здійснення політичних реформ в Україні. Основні риси політичного режиму в Україні на сучасному етапі. Основні проблеми демократичного розвитку сучасного українського суспільства.
Завдання культурного розвитку України в умовах демократії.

Тема №13. Права та свободи людини в сучасному світі
Поняття прав і свобод людини. Історичний розвиток прав та свобод людини. Поняття природних та позитивних прав людини. Чотири покоління прав людини. Особисті, групові та колективні права. Гендерні аспекти розвитку прав людини. Природа та складові частини прав людини. Види прав людини. Захист прав і свобод людини в Україні. Культурні права людини. Забезпечення культурних прав людини в Україні.
Міжнародні механізми реалізації прав людини. Права людини в ООН: система та механізм захисту. Загальна декларація прав людини (1948 р.). Європейська конвенція про захист прав та основних свобод людини (1950 р.). Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (1966 р.). Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (1966 р.). Другий факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, спрямований на відміну смертної кари (1989 р.). Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1979 р.). Декларація Ради Європи і програма виховання громадян в дусі демократії, заснованого на усвідомленні ними своїх прав та обов’язків (1999 р.). Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Резолюція 260 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1948р. Ратифікована Українською РСР 22.07.1954р.). Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин (Резолюція 47/135 Генеральної Асамблеї ООН 1992 р.) та ін.












4. Структура навчальної дисципліни
Назви змістових модулів і тем
Кількість годин


денна форма
Заочна форма


усього
у тому числі
усього
у тому числі



л
п
лаб
інд
с.р.

л
п
лаб
інд
с.р.

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Політика як соціальний феномен

Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна
4
2



2
7
1
1


5

Тема 2. Головні етапи і напрямки розвитку політичної думки
6

2


4
7

1


6

Тема 3. Політична влада
4
2



2
6
1



5

Разом за змістовим модулем 1
14
4
2


8
20
2
2


16

Змістовий модуль 2. Політична діяльність

Тема 4. Суб'єкти політики
4
2



2
6




6

Тема 5. Політична система суспільства
4
2



2
6




6

Тема 6. Політичні режими
4

2


2
6




6

Тема 7. Держава як інститут політичної системи
4

2


2
7
1



6

Тема 8. Громадянське суспільство
4

2


2
7
1



6

Тема 9. Політична культура і політична соціалізація особистості
6
2



4
7
1



6

Тема 10. Політичні процеси
4
2



2
6




6

Тема 11. Міжнародна політика
6

2


4
6




6

Разом за змістовим модулем 2
36
8
8


20
51
3



48

Змістовий модуль 3. Основи демократії, захист прав людини

Тема 12. Демократія: поняття та головні аспекти розвитку
6
2



4
8
1
1


6

Тема 13. Права та свободи людини в сучасному світі
6

2


4
7

1


6

Разом за змістовим модулем 3
12
2
2


8
15
1
2


12

Усього годин
72
14
12


36
86
6
4


76

Модуль 2

ІНДЗ


-
-
10
-


-
-
22


Усього годин
72
14
12
-
10
36
108
6
4
-
22
76


Теми семінарських занять
Денна форма навчання


з/п
Назва теми
Кількість
годин

1
Тема 2. Головні етапи і напрямки розвитку політичної думки
2

2
Тема 6. Політичні режими
2

3
Тема 7. Держава як інститут політичної системи
2

4
Тема 8. Громадянське суспільство
2

5
Тема 11. Міжнародна політика
2

6
Тема 13. Права та свободи людини в сучасному світі
2



Заочна форма навчання


з/п
Назва теми
Кількість
годин

1
Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна
1

2
Тема 2. Головні етапи і напрямки розвитку політичної думки
1

3
Тема 12. Демократія: поняття та головні аспекти розвитку
1

4
Тема 13. Права та свободи людини в сучасному світі
1





8. Самостійна робота
Денна форма навчання


з/п
Назва теми
Кількість
годин

1
Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна
2

2
Тема 2. Головні етапи і напрямки розвитку політичної думки
4

3
Тема 3. Політична влада
2

4
Тема 4. Суб'єкти політики
2

5
Тема 5. Політична система суспільства
2

6
Тема 6. Політичні режими
2

7
Тема 7. Держава як інститут політичної системи
2

8
Тема 8. Громадянське суспільство
2

9
Тема 9. Політична культура і політична соціалізація особистості
4

10
Тема 10. Політичні процеси
2

11
Тема 11. Міжнародна політика
4

12
Тема 12. Демократія: поняття та головні аспекти розвитку
4

13
Тема 13. Права та свободи людини в сучасному світі
4


Разом
36


Заочна форма навчання


з/п
Назва теми
Кількість
годин

1
Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна
5

2
Тема 2. Головні етапи і напрямки розвитку політичної думки
6

3
Тема 3. Політична влада
5

4
Тема 4. Суб'єкти політики
6

5
Тема 5. Політична система суспільства
6

6
Тема 6. Політичні режими
6

7
Тема 7. Держава як інститут політичної системи
6

8
Тема 8. Громадянське суспільство
6

9
Тема 9. Політична культура і політична соціалізація особистості
6

10
Тема 10. Політичні процеси
6

11
Тема 11. Міжнародна політика
6

12
Тема 12. Демократія: поняття та головні аспекти розвитку
6

13
Тема 13. Права та свободи людини в сучасному світі
6


Разом
76



9. Індивідуальні завдання
Індивідуальне науково-дослідне завдання з політології полягає у написанні та захисті курсової роботи, написанні рефератів, підготовці доповідей тощо, що передбачає самостійне опрацювання відповідної наукової літератури з певної політологічної проблеми, її розкриття і оформлення проведеної роботи під керівництвом викладача.
Виконання індивідуального науково-дослідного завдання дозволить краще засвоїти як теоретичні, так і практичні питання даної навчальної дисципліни.
Виконання індивідуального науково-дослідного завдання – курсової роботи – регламентується методичними рекомендаціями до написання курсової роботи з політології.


10. Методи навчання
Основними формами викладання політології є лекційні та семінарські заняття, а також організація і контроль самостійної та індивідуальної роботи. При вивченні дисципліни широко використовуються структурно-логічні схеми, студентам пропонується написання рефератів чи доповідей з відповідної тематики.
У процесі проведення лекційних та семінарських занять застосовуються наступні методи навчання: дедуктивний, індуктивний, ступінчатий, візуалізації, контрасту, проблемний, пояснювально-ілюстративний, репродуктивний та ін.
Лекції можуть проводитися у таких формах: бінарна, лекція-консультація, проблемна, підсумкова, лекція-конференція.
Семінари можуть проводитися у формі ділової гри, консультації, колоквіуму, вирішення проблемного ситуаційного завдання, case-study і т.ін.
Вивчення політології передбачає також проведення індивідуально-контрольних співбесід, виконання тестових завдань, складання схем, словників і т.ін.






11. Методи контролю

Поточний контроль знань з навчальної дисципліни «Політологія» здійснюється у процесі проведення семінарів, модульних контролів, перевірки виконання студентами завдань самостійної роботи, керівництва написанням курсової роботи, перевірки виконання тестових завдань, проведення індивідуально-консультативної роботи тощо.
Додатковими засобами можуть бути ситуаційні завдання, контрольні роботи, написання рефератів, підготовка доповідей, завдання до роздуму тощо.
Підсумковий контроль з політології проводиться у формі екзамену. Засобами підсумкового контролю можуть бути відповідні тести, завдання, письмове або усне опитування.

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності
Оцінка ECTS
Оцінка за національною шкалою



для екзамену
для заліку

90 – 100
А
відмінно


зараховано

82-89
В
добре


74-81
С



64-73
D
задовільно


60-63
Е



35-59
FX
незадовільно з можливістю повторного складання
не зараховано з можливістю повторного складання

0-34
F
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни















Критерії підсумкової оцінки знань

Оцінка у
системі
ECTS
Оцінка за національною шкалою
Критерії оцінки
Кількість балів, отриманих під час екзаменаційного опитування

А

5+
Ставиться, коли при відповіді продемонстровані:
– високий рівень знань;
– володіння сучасною інформацією;
– уміння розв’язувати практичні завдання;
– знайомство з відповідною навчально-методичною та науковою літературою;
– вільний виклад матеріалу;
– навички критичної оцінки відповідних
даних, явищ, подій;
– особиста зацікавленість проблематикою, творчий підхід до її вивчення;
– уміння застосовувати знання на практиці.
49-50

А
5
Ставиться, коли при відповіді
продемонстровані:
– високий рівень знань;
– володіння сучасною інформацією;
– уміння розв’язувати практичні завдання;
– знайомство з відповідною навчально-методичною та науковою літературою;
– вільний виклад матеріалу;
– навички критичної оцінки відповідних даних, явищ, подій;
– уміння застосовувати знання на практиці.
46-48

А
5-
Ставиться, коли при відповіді продемонстровані:
– високий рівень знань;
– володіння сучасною інформацією;
– уміння розв’язувати практичні завдання;
– знайомство з відповідною навчальною літературою;
– вільний виклад матеріалу;
– навички критичної оцінки відповідних даних, явищ, подій;
– уміння застосовувати знання на практиці.
44-45

В
4+
Ставиться, коли при відповіді продемонстровані:
– достатньо високий (вище середнього) рівень знань;
– часткове володіння сучасною інформацією;
– уміння розв’язувати практичні завдання;
– знайомство з відповідною навчальною літературою;
– вільний виклад матеріалу; – навички критичної оцінки відповідних даних, явищ, подій;
– уміння застосовувати знання на практиці.
42-43

В
4
Ставиться, коли при відповіді продемонстровані:
– середній рівень знань;
– часткове володіння сучасною інформацією;
– уміння розв’язувати практичні завдання;
– знайомство з відповідною навчальною літературою;
– достатньо вільний виклад матеріалу;
– навички критичної оцінки відповідних даних, явищ, подій;
– уміння застосовувати знання на практиці.
39-41

С
4-
Ставиться, коли при відповіді продемонстровані:
– середній рівень знань;
– часткове володіння сучасною інформацією;
– знайомство з відповідною навчальною літературою;
– достатньо вільний виклад матеріалу;
– уміння застосовувати знання з проблеми для аналізу правової дійсності.
37-38

D
3+
Ставиться, коли при відповіді продемонстровані:
– середній рівень знань, з незначною
кількістю концептуальних помилок;
– часткове володіння сучасною інформацією;
– знайомство з відповідною навчальною літературою;
– часткове уміння застосовувати знання на практиці.
35-36

D
3
Ставиться, коли при відповіді продемонстровані:
– середній рівень знань, з незначною кількістю концептуальних помилок;
– часткове володіння сучасною інформацією;
– знайомство з відповідною навчальною літературою.
32-34

Е
3-
Ставиться, коли при відповіді продемонстровані:
– рівень знань, нижчий за середній, зі значною кількістю концептуальних
помилок;
– знайомство з відповідною навчальною
літературою.
30-31

FX-F
2
Ставиться, коли при відповіді
продемонстровані:
– рівень знань, який не відповідає мінімальним вимогам щодо якості володіння навчальним матеріалом.
менше 30





12. Розподіл балів, які отримують студенти


Поточна успішність та самостійна робота
Підсумковий контроль (екзамен)
Сума

Змістовий модуль 1
Змістовий модуль
2


Змістовий модуль
3


30-50
100

Т1
Т2
Т3
Т4
Т5
Т6
Т7
Т8
Т9
Т10
Т11
Т12
Т13



3
4
3
4
4
4
4
4
4
4
4
4
4



Т1, Т2 ... Т13 – теми змістових модулів.
Примітка: оцінювання поточної роботи в балах розробляється викладачем, відображається у екзаменаційній документації і доводиться студентам на початку вивчення дисципліни.


13. Методичне забезпечення

1. Плани семінарських занять з навчальної дисципліни «Політологія».
2. Методичні рекомендації до виконання самостійної та індивідуальної роботи з
з навчальної дисципліни «Політологія».
3. Методичні рекомендації до написання курсової роботи з навчальної дисципліни «Політологія».
4. Лексикон з навчальної дисципліни «Політологія».
5. Робочий зошит для виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Політологія».
6. Екзаменаційна документація з навчальної дисципліни «Політологія».
7. Тексти лекцій з навчальної дисципліни «Політологія».


14. Рекомендована література
Базова
Базові підручники:
Погорілий Д.Є. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посібник. – К., 2008.
Габриелян О.А. Политическая наука. Введение в специальность. Учебное пособие. – Симферополь, 2010.

Баландьє Ж. Політична антропологія /Пер. з фр. – К., 2002.
Брегеда А.Ю. Основы политологии. Учебное пособие. – К., 1997.
Вебер М. Соціологія. Загальноісторичний аналіз. Політика / Пер. з нім. – К., 1998.
Выдрин Е. Практическая политология. – К., 1991.
Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. – К., 1990.
Дюверже М. Политические партии / Пер. с фр. – М., 2000.
Зеркин Д.П. Основы Политологии: Курс Лекций. – Ростов Н/Д., 1991.
Касьянов Р.В. Теорії нації та націоналізму: Монографія. – К., 1999.
Кирилюк Ф.М. Політологія нової доби. Посібник. – Київ, 2003.
Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Теоретичні засади й соціокультурні передумови демократичної трансформації в Україні. – Львів, 2002.
Колосов В.А., Мироненко Н.С. Геополитика и политическая география. Учебник для вузов. – М., 2001.
Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз. – М.– К., 2000.
Кравченко Ю.Ф. Свобода як принцип демократичної правової держави: Монографія. – Х., 2003.
Кудряченко А.І. Геополітика: Підручник / А.І.Кудряченко, Ф.М.Рудич, В.О.Храмов. – К.: МАУП, 2004.
Кухта Б.Л. Феномен політичного лідера. „Історичні силуети на тлі епох”. – Львів, 2000.
Кухта Б.Л. З історії української політичної думки. – К., 1994.
Макаренко В.П. Главные идеологии современности. – Ростов н/Д, 2000.
Мартин Г.-П., Шуманн Х. Западня глобализации и атака на процветание и демократию / Пер. с нем. – М., 2001.
Матвеев С.А., Буланенко Н.С., Михеев С.А. Политология. Учебное пособие. – Харьков, 2001.
Мирончук В.Д., Храмов В.О. Основы политологии: Курс лекций. – К., 2000.
Мухаев Р.Т. Политология. Учебник для вузов. – М., 1998.
Нагаєвський І. Історія української держави двадцятого століття. – К., 1993.
Основи демократії: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / Авт. колектив М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бондарук та ін.; За заг. ред. А.Колодій; М-во освіти і науки України; Інститут вищої освіти АПН України, Укр.-канадський проект “Демократична освіта”, Інститут вищої освіти. – К., 2000.
Панарин А.С. Введение в политологию. – М., 1994.
Панарин А.С. Политология: Учебное пособие. – М., 2000.
Погорілий Д.Є. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посібник. – К., 2008.
Політична психологія. Навчальний посібник / За ред.С.О.Матвєєва. – К., 2003.
Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції, розвитку / За ред. Ф.М.Рудича: Навч.посібник для студентів вищих закладів освіти. – К, 2002.
Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика / А.Колодій, Л.Климанська, Я.Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К., 2003.
Политология: Учебное пособие для вузов / Науч.ру. А.А. Радугин. – М., 2001.
Права людини: Концепції, підходи, реалізація: Пер. з англ. / Під ред. Б.Зізік; гол. ред. серії і автор передм. Дж.Перлін; наук. ред. В.Дубровський. – К., 2003.
Пугачев В.П. Политология. Справочник студента. – М., 1999.
Пугачев В.П., Соловьев А.И. Введение в политологию. – М., 1998.
Рабінович П.М., Хавронюк М.І. Права людини і громадянина: Навчальний посібник. – К., 2004.
Резниченко Г.А. Политология. Учебное пособие. – Симферополь, 2000.
Рябов С.Г., Томенко Н.В. Основы теории политики. – К., 1996.
Рябов С.П. Політологічна теорія держави. – К., 1996.
Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Харьков, 2010.
Тихонравов Ю.Н. Геополитика: Учебное пособие. – М., 2000.
Українська політологія: витоки та еволюція / За ред. Ф. Кирилюка. – К., 1995.

Допоміжна
Нормативно-правові акти

Конституція України.
Конституція Автономної Республіки Крим.
Закон України «Про засади державної мовної політики» (03.07.2012 р.).
Закон України «Про культуру» (2011 р.).
Закон України «Про музеї та музейну справу» (29.06.1995 р.).
Закон України “Про національні меншини в Україні” (25.06.1996 р.).
Закон України “Про об'єднання громадян” (16.06.1992 р.).
Закон України “Про політичні партії” (10.07.2001 р.).
Закон України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами» (19.06.2003 р.).
Загальна декларація прав людини (1948 р.).
Європейська конвенція про захист прав та основних свобод людини (1950 р.).
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (1966 р.).
Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (1966 р.).
Другий факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, спрямований на відміну смертної кари (1989 р.).
Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1979 р.).
Декларація Ради Європи і програма виховання громадян в дусі демократії, заснованого на усвідомленні ними своїх прав та обов’язків (1999 р.).
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Резолюція 260 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1948р. Ратифікована Українською РСР 22.07.1954р.
Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин. Резолюція 47/135 Генеральної Асамблеї ООН (1992 р.)

Література

Азаркин Н.Н. и др. История политических учений. – М., 1994.
Аренд Х. Між минулим і майбутнім / Пер. з англ.– К., 2002.
Арон Д. Мир і війна між націями / Пер. з фр. – К., 2000.
Атонян Ю.М. Терроризм. Криминологическое и уголовно-правовое исследование. – М., 1998.
Бугаев В.А. Проблемы борьбы с организованной преступностью и коррупцией. Лекции по спецкурсу. – Симферополь, 2005.
Буряк В.В. Актуальные проблемы философии: Методологические основания экономического знания, постиндустриальное общество, глобализация. Учебное пособие. – Симферополь, 2006.
Бутейко А. Куди прямує Україна. – К., 2001.
Виклик глобалізації / Збірка наукових праць. – К., 2001.
Винниченко В. Відродження нації. – К., 1990.
Волков А.Г. Метаморфозы политики. Монография. – Запорожье, 2006.
Волков А.Г. Прагматика политического текста. – Запорожье, 2003.
Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. – Львів, 2000.
Гендерний аналіз українського суспільства. – К.: ПРООН, 1999.
Гилинский Я.И. Организованная преступность. Преступность “белых воротничков” // Гилинский Я.И. Криминология. Теория, история, эмпирическая база, социальный контроль. Курс лекций. – СПб., 2002. – С. 202-249.
Гриб В.Г. Терроризм как инструмент организованной преступности на рубеже XX-XXI вв. // Проблемы совершенствования взаимодействия органов внутренних дел в сфере борьбы с терроризмом, незаконным оборотом оружия, боеприпасов, взрывчатых веществ и взрывных устройств. Тезисы научно-практической конференции. – М., 2001. – С. 30-34.
Гуцал А. Україна між минулим і майбутнім // Україна, Росія, Білорусь: Три проекти. Незалежний культурологічний часопис. – 2000. – № 18. – С. 87-93.
Гьофе О. Розум і право. Складові інтеркультурного правового дискурсу/ Пер. з нім. – К., 2003.
Гьофе О. Справедливість і субсидіарність. Виступи в Україні. – К., 2004.
Давидова М. Соціально-економічні права як критерій аналізу і класифікації сучасних демократичних держав // Право України. – 2001. – № 8. – С. 32-34.
Дворкін Р. Серйозний погляд на права / Пер. з англ. – К., 2000.
Дещинський Л., Панюк А. Міжнародні відносини України. – Львів, 2001.
Дікон Б., Халс М., Стабс П. Глобальна соціальна політика. Міжнародні організації й майбутнє соціального добробуту / Пер. з англ. – К., 1999.
Донцов Д. Націоналізм. – Львів, 1994.
Емельянов В.П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования: уголовно-правовое исследование.– СПб., 2002.
Ємельянов В.П. Тероризм і злочини терористичної спрямованості. – Харків, 1997.
Запобігання торгівлі людьми: Навч.-метод. Посібник / Вид. третє, доп. і випр. – Харків, 2001.
Зарубежный опыт антитеррористической деятельности. Учебное пособие / Под общей ред. доктора юр. н. проф. Гурова А.И. – М., 2001.
Катунин Ю.А., Катунина Е.В. «Борьба госудраства с религиозными культами в Крыму в 40-60 годы ХХ столетия». – Симферополь, 2008.
Кимлічка В. Лібералізм і права меншин / Пер. з англ. – Харків, 2001.
Копиленко О.Л. “Українська ідея” М. Грушевського: історія і сучасність. – К., 1991.
Кравченко Ю.Ф. Свобода як принцип демократичної правової держави: Монографія. – Х., 2003.
Кристи Н. Борьба с преступностью как индустрия. Вперед к Гулагу западного образца / Пер. с англ. 2-е изд. – М., 2001.
Крос К., Гакет Р. Політична комунікація і висвітлення новин у демократичних суспільствах: перспективи конкуренції / Пер. з англ. – К., 2000.
Кузьменко В. Мегатренди людського розвитку в розбудові нового світового порядку цивілізацій та місце в ньому України і Росії // Україна, Росія, Білорусь: Три проекти. Незалежний культурологічний часопис. – 2000. – № 18. – С. 38-50.
Лоурен ЛеДюк. Учасницька демократія: референдуми у теорії та на практиці / Пер. з англ. – Харків, 2001.
Лунеев В.В. Преступность в 21 веке (методология прогноза) // Социс.–1996. – №7. – С. 93-107.
Лунеев В.В. Рыночная экономика и преступность // Общественные науки и современность. – 1996. – №3. – С. 37-46.
Маевская Л.Б. Осторожно, этноцентризм! – К.: МАУП, 2004.
Матвеев С.А., Буланенко Н.С., Михеев С.А. Политология. Учебное пособие. – Харьков, 2001.
Овчинский В.С. Интерпол в вопросах и ответах. – М., 2001.
Ожеван М. Українська національна ідея та культурополітика наздоганяючої модернізації // Україна, Росія, Білорусь: Три проекти. Незалежний культурологічний часопис. – 2000. – № 18. – С. 51-87.
Основи демократії. Права людини та їх забезпечення в умовах суспільних змін: Навч. посіб. / О.В.Філонов, В.М.Субботін, В.В.Памутін, І.Я.Тодоров. – К., 2006.
Основи теорії гендеру: Навчальний посібник. – К.,2004.
Паламарчук О. Наукові категорії геополітики і досвід аналізу геополітичного положення України // Україна, Росія, Білорусь: Три проекти. Незалежний культурологічний часопис. – 2000. – № 18. – С. 16-31.
Патнам Р.Д. та ін. Творення демократії: традиції громадської активності в сучасній Італії / Пер. з англ. – К., 2001.
Погорілко В. Основні засади теорії безпосередньої демократії // Право України. – 2001. – №8. – С. 26-32.
Почепцов Т.Г. Коммуникативные технологии 20 века. – М., 2001.
Правовое обеспечение противодействия терроризму: Справочное пособие /Автор-составитель А.Ю. Шумилов.– М., 1998.
Правовые гарантии обеспечения прав человека в современной Украине: Материалы Всеукраинской научно-практической конференции (24 апреля 2008 года). – Симферополь, 2008.
Пролеєв С. Метафізика влади: Монографія. – К., 2005.
Рікер П. Навколо політики / Пер. з фр. – К., 1995.
Розвиток демократії в Україні: Матеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 29 вересня – 1 жовтня 2000 р.). – К., 2001.
Рупнік Ж. Ландшафт після битви. До типології посткомуністичного перехідного періоду у Європі // Україна, Росія, Білорусь: Три проекти. Незалежний культурологічний часопис. – 2000. – № 18. – С. 4-15.
Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. Панорама новітньої науки / Пер. з фр. – К., 1998.
Салимов К.Н. Современные проблемы терроризма. – М, 1999.
Сарторі Дж. Порівняльна конституційна інженерія: Дослідження структур, мотивів і результатів / Пер. з англ. – К., 2001.
Сенктон Е. Системи міського управління / Пер. з англ. – Харків, 2001.
Сербін Р. Діалектика державного суверенітету в епоху глобалізму // Право України. – 2002. – № 12. – С. 37-43.
Скляренко В.М., Марченко Т.Н., Очкурова О.Ю., Рудычева И.А. 100 знаменитых людей Украины. – Харьков, 2005.
Сміт Д. Роль законодавчої влади в ліберально-демократичних суспільствах / Пер. з англ. – Харків, 2001.
Сорос Дж. Криза глобального капіталізму (Відкрите суспільство під загрозою) / Пер. з англ. – К., 1999.
Социальные и психологические проблемы борьбы с международным терроризмом / Под ред. академика В.Н.Кудрявцева. – М.: Наука, 2002.
Становище жінок в Україні: реалії та перспективи. Парламентські слухання 9 червня 2004 року. – Київ, 2004.
Тейлор Е.Ч. Мультикультуралізм і „Політика визнання” / Пер. з англ. – К., 2004.
Тоффлер Е. Третя хвиля / Пер. з англ. – К., 2000.
Требин М.П. Тероризм в ХХІ веке. – Минск, 2003.
Тягло О.В. Толерантність в сучасному світі і досвід міждисциплінарного дослідження // Вісник Харківського держ. університету. Наука і соціальні проблеми суспільства. Вип. 414. – Харків, 1998. – С. 130-137.
Уільдрікс Н., П. ван Реенен. Діяльність поліції в посткомуністичних суспільствах: Насильство у відносинах поліції і громадськості, демократична поліційна модель і права людини: Пер. з англ. – К., 2008.
Уоттс Р.Л. Федеративні системи / Пер. з англ. – Харків, 2002.
Устинов В.В. Международный опыт борьбы с терроризмом: стандарты и практика.– М.,2002.
Чумиков А.Н. Связи с общественностью. Учебное пособие. – М., 2000.
Швецова А.В. Національний характер як феномен культури. – Сімферополь, 1999.
Шишкарев С.Н. Некоторые методы борьбы с терроризмом и массовыми беспорядками в зарубежных странах. // Проблемы совершенствования взимодействия органов внутренних дел в сфере борьбы с терроризмом, незаконным оборотом оружия, боеприпасов, взрывчатых веществ и взрывных устройств. Тезисы научно-практической конференции. – М., 2001. – С. 65-69.
Шнеллінгер Л. Вільні та чесні вибори. Посібник для журналістів з покращення висвітлення виборів в умовах розвитку демократії. / Пер. з англ. – К., 2002.
Шпорлюк Р. Імперія та нації. З історичного досвіду України, Росії, Польщі та Білорусі / Пер. з англ. – К., 2000.
Янг Л. Регуляція політичного фінансування у ліберально-демократичних суспільствах / Пер. з англ. – К., 2000.


15. Інформаційні ресурси

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]








13 PAGE \* MERGEFORMAT 141615


13PAGE 15








Приложенные файлы

  • doc 25043518
    Размер файла: 386 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий