criminal law common part seminars questions lit..

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) МОДУЛЬ І НЕ 1.1 . ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ ТА СИСТЕМА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА 1. Поняття кримінального права, його предмет. 2. Завдання, функції та принципи кримінального права. 3. Система кримінального права. 4. Зв’ язок кримінального права з іншими галузями права. 5. Наука кримінального права. Методи науки кримінального права. Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 9-26 . 3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009 . – С. 4-19 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 10-16. 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 7-11 . Додаткова література: 1. Грищук В.К. Кодифікація кримінального законодавства України: проблеми історії і методол о гії. - Львів: "Світ".-1993. 2. Игнатов А.Н. Введение в изучение уголовного права. Уголовный закон //Уголовное право. Курс лекций. Общая часть. Лекция 1. - М.: Норма.-1996. 3. Кленова Т.В. Принципы уголовного права и принципы кодификации в уголовном праве // Гос у дарство и право.-1997.-31.-С.54-59. 4. Коржанський М. Про принципи кримінального права України //Право України.-1995.-№11. 5. Огородник А. Проблемні питання конституційних принципів кримінального і кримінально-процесуального законодавства //Право України.-1996.-№12.-С. 71. 6. Мальцев В.В. Понятие и место уголовного права в системе отраслей права // Государство и пр а во.- №5.-2000. 7. Навроцький В. Кримінальне право і кримінальне законодавство:співвідношення понять // Право України . - №9. – 2011. – С. 20-25. 8. Чугуніков І. До питання про предмет кримінально-правового регулювання //Вісник Верховного суду України. - №6.-2000. ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) НЕ 1.2 . ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність. 2. Структура Кримінального кодексу України. 3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі. 5. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі. 6. Розв’ язування задач . Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 35-71 . 3. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 20-42 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 17-52 . 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 11-24 . Додаткова література: 1. Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права. - К.:Ін-т держави і права НАН України, 2001. 2. Володарський В. Чинність кримінального законодавства України в просторі: деякі теор е тичні та практичні аспекти //Право України.-№4.- 2001. С.91-93. 3. Кирись Б. О. Деякі пропозиції щодо побудови Загальної частини нового Кримінального Коде к су України //Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали II регіональної на у кової конференції (лютий 1996 року).- Львів.-1996.-С.130-133. 4. Ляпунов Ю.И. Об обратной силе уголовного закона //Законность.-1996.-№4. 5. Майоров І. Імплементація норм міжнародного гуманітарного права в кримінальне законодавс т во України //Право України.-№9.-1998.-С.31-34. 6. Пономаренко ЮА. Чинність і дія кримінального закону у часі. Монографія. – К.: Атіка, 2005. – 288 с. 7. Україна в міжнародно-правових відносинах. Книга 1.- К.: Юрінком Інтер.-1996.- С.1176. 8. Якубов А.Е. Общая часть уголовного кодекса и обратная сила уголовного закон //Вестник Мо с ковского университета. Серия 11, право. - 1998.- №3.-С. 36-46. ЗАДАЧІ: 1. Мусієнко з дружиною та їхнім приятелем Сірком їхали в одному купе потягом з Києва до Мінська. В дорозі дружина Мусієнка поводилася так, що попередня підозра Мусієнка щодо її інтимних стосунків із Сі р ком підтвердилася, і він вирішив їх отруїти. На останній українській станції Мусієнко купив два кухлі хлібного квасу і перелив його у термос, додавши туди смертельну дозу отрути, яку незаконно перевозив у пляшці з-під вина. Квас він запропонував дружині й Сірку на станції. Обоє випили квасу і на території Республіки Білорусь померли. Ознайомтеся зі статтями 115, 201, 321 КК та п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про с у дову практику в справах про злочини проти життя та здоров’ я особи» від 7 лю того 2003 р. № 2. Визначте місце і час вчинення злочинів. 2. Іскрина, яка проживала в Полтаві, систематично незаконно виготовляла з макової соломки наркотичну речовину і пересилала її своєму братові до Воркути для збуту. Виручені гроші вони ділили між собою. Під час збуту чергової партії наркотиків брата було затримано. Ознайомтеся зі ст. 228 КК РФ і ст. 307 КК України. Визначте місце і час вчинення злочину цими особами. Як має вирішуватися питання про їх відповідал ь ність? 3. Громадянин України Щербинський, що постійно проживав у Мукачевому, гостював у родичів у Кракові, де в ресторані заподіяв громадянинові Польщі умисне тяжке тілесне ушкодження. В Польщі він затриманий не був і повернувся додому. Варіант . Щербинський був громадянином Росії і вчинив у Кракові умисне вбивство, після чого повернувся до Мукачевого. Ознайомтеся зі статтями 121, 115 КК. Як має вирішуватись питання про відповідальність Щербинського? 4. Турецький громадянин у Стамбулі заподіяв українському громадянинові умисне тяжке тілесне ушк о дження. Згодом цього громадянина було затримано в Одесі за незаконний збут зброї. За злочин, вчинений в Туреччині, він відповідальності не поніс. Варіант . У Стамбулі турецький громадянин вчинив замах на умисне вбивство громадянина України. Ознайомтеся зі статтями 121, 115 КК України. За що повинен відповідати цей громадянин згідно з КК Ук раїни? 5. У березні 2000 р. Парашин таємно викрав вузли, деталі та інше обладнання зернозбирального комбайна, який належав сільськогосподарському кооперативу. Вартість викраденого становила 8720 грн. Органами д о судового слідства його дії були кваліфіковані за ч. 4 ст. 81 КК 1960 р. як таємне викрадення колективного ма й на – крадіжка, вчинена у великих розмірах. На момент розгляду справи в суді першої інстанції — в липні 2000 р. — збільшився показник розміру мін і мальної заробітної плати — з 74 до 118 грн. Вважаючи, що розмір викраденого має бути обчислений за новим показником і, відповідно, вартість викраденого вже не буде відповідати змісту кваліфікуючої оз наки «великі розміри», Парашин заявив суду клопотання про перекваліфікацію його дій на ч. 1 ст. 81 КК1960 р. Суд відм о вив Парашину і засудив його за ч. 4 ст. 81 КК 1960 р. Парашин подав апеляцію з аналогічним клопотанням, яка була розглянута апеляційним судом у жовтні 2001 р. Ознайомтеся зі ст. 81 КК 1960 р. та приміткою до неї, а також зі ст. 185 КК 2001 р. та приміткою до неї. Чи правильне рішення прийняв суд першої інстанції? Яке рішення мав прийняти апеляційний суд? ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 172-179 Практикуму ( Кримінальне право України: Практ и кум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.) ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) НЕ 1.3 . ПОНЯТТЯ ЗЛОЧИНУ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ 1. Поняття та ознаки злочину. 2. Поняття та ознаки малозначного діяння, що формально містить ознаки злочину. 3. Відмінність злочинів від інших правопорушень. 4. Класифікація злочинів. 5. Розв’ язування задач . Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 72-84 . 3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 43-62 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 53-64 . 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 24-31 . Додаткова література: 1. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції в 2001 р. за даними судової статистики //Вісник Верховного Суду України. - 2002. - №4. - С.15-21, 25. 2. Герцензон А.А. Понятие преступления в советском уголовном праве. - М.: Госюриздат, 1955. 3. Гонтарь И.Я. Преступление и состав преступления как явления и понятия в уголовном праве: Вопросы теории и правотворчества. - Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1997 4. Маляренко В.Т. Про соціальну зумовленість злочинну і справедливість покарання //Вісник Верховного Суду України . - 2002. - №3. - С.32-44. 5. Панов М. Кримінальна протиправність як ознака злочину // Право України. - №9. – 2011. – С. 62-76. 6. Прохоров В.С. Преступление и ответственность. - Л.: ЛГУ, 1984. 7. Розгляд судами загальної юрисдикції справ різних категорій протягом 1990-2000 р.р.// Вісник Верховного Суду України. - 2002. - №1. - С.12-27. 8. Фесенко Є. Ознаки злочину та його складу в контексті підстави кримінальної відповідальності // Право України. - №9. – 2011. – С. 76-82. 9. Фріс П. Злочин і кримінальна провина: проблеми нормативного закріплення // Право України. - №9. – 2011. – С. 42-50. ЗАДАЧІ: 1. Малахов, перебуваючи у стані сп’ яніння, вирішив покінчити життя самогубством. Для досягнення цієї мети він угнав пустий автобус і на значній швидкості спрямував його на товсте дерево. Внаслідок цього Мал а хов дістав тяжке тілесне ушкодження, пошкодив автобус, заподіявши автопідприємству значні матеріальні збитки. Чи є дії Малахова злочинними? 2. Маслов дізнався, що Салов збирає гроші для придбання автомашини і зберігає їх удома. Своєму пр и ятелеві Маслов сказав, що збирається їх вкрасти. Через два дні Маслов і його приятель посварилися й останній сповістив про намір Маслова органи МВС. Чи може за це Маслов відповідати згідно з КК України? 3. Цвєтков подав заяву до прокуратури з проханням встановити, ким підроблено його підпис у відомості на зарплату, оскільки грошей у сумі 240 грн. він не одержував. Розслідуван ням справи було встановлено, що Цвєтков навмисно спотворив свій підпис, щоб іще раз одержати зарплату. Чи є дії Цвєткова злочинними? 4. Перебуваючи в квартирі Храпова за викликом, дільничний лікар Резник упізнав викрадений у нього місяць тому разом з іншими речами відеомагнітофон (на дорогі речі він наносив малопомітні особливі позна ч ки). Резник помістив Храпова,в якого було хворе серце, до лікарні, а потім таємно проник до його квартири і взяв свій магнітофон. Ознайомтеся зі статтями 185 і 356 КК. Чи є дії Резника злочинними? 5. Мисливець Заєць недбало зберігав удома рушницю. Вона висіла на стіні на видному місці, невисоко від підлоги. Залишаючи квартиру, Заєць не завжди замикав двері своєї кімнати. Одного разу, коли Зайця не було вдома, син його сусіди, 15-річний Мишко, увійшов до незамкненої кімнати, зняв рушницю зі стіни і вийшов з нею у двір, де було багато дітей. Бажаючи попустувати і не знаючи, що рушниця заряджена, Мишко крикнув: «Стій, руки вгору!» і натиснув на гачок. Пролунав постріл, яким було вбито 6-річну дівчинку. Ознайомтеся зі ст. 264 КК та коментарем до неї. Чи є дії Зайця і Мишка злочинними? Варіант . Заєць належним чином зберігав зброю у металевому ящику, але Мишко заволодів нею, під і бравши ключі до ящика. ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 180-190 Практикуму ( Кримінальне право України: Практ и кум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.) ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) НЕ 1.4 . КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ ПІДСТАВИ 1. Поняття та ознаки кримінальної відповідальності. 2. Підстави кримінальної відповідальності. 3. Форми реалізації кримінальної відповідальності. Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 27-34 . 3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 63-73 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 10-16. 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 7-11. Додаткова література: 1. Багрий-Шахматов Л.В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и формы ее ре а лизации. Т. 1.- Одесса: Одесский госуд. морской университет, 2001. 2. Грищук В., Пасєка О. Встановлення кримінальної відповідальності колективних суб’ єктів у зарубіжних державах: до історії проблеми // Право України. - №9. – 2011. – С. 50-62. 3. Игнатов А.Н., Костарева Т.А. Уголовная ответственность и состав преступления// Уголовное право. Курс лекций. Общая часть. Лекция 4.-М.- Норма., 1996. 4. Козаченко И.Я. Уголовная ответственность: формы и мера выражения.-Свердловск, 1987. 5. Соловій Я. Щодо визначення меж кримінальної відповідальності //Право України.-1995.-№12.-С. 52. 6. Ткачевский Ю.М. Понятие уголовной ответственности, ее суть и цели //Вестник Моско в ского университета. Серия 11, право.- 2000.- №6.- С. 3-20. 7. Хомич В.М. Теоретические проблемы уголовной ответственности (формы реализации).- Минск, 1997. ЗАДАЧІ: 1. Кандидат медичних наук, висококваліфікований лікар-хірург Компанієць після проведення операцій приймав від родичів оперованих «подарунки» (спиртні напої, гроші тощо). Варіант. Компанієць часто погоджувався на проведення складних операцій лише після того, як оде р жував від хворих або їхніх родичів гроші. Чи є в діях Компанійця ознаки злочину «одержання хабара»? 2. Маркін, Максимов і Цись на квартирі в останнього посварилися під час спільного вживання спиртних напоїв. При цьому Цись вдарив Маркіна порожньою пляшкою по руці, а Максимова — по голові. У відповідь Маркін і Максимов почали бити Цися руками, ногами, пляшками, стільцем, заподіявши тому численні ушкод ження внутрішніх органів, переломи трьох ребер, закритий пе релом хрящів гортані та інші ушкодження, які судово-медич ною експертизою були визнані тяжкими тілесними ушкоджен нями. Після цього Маркін і Максимов допили спиртне і пішли додому. Від одержаних ушкоджень Цись наступного дня помер, не прийшовши до тями. Визначте вид складу злочину в діях Маркіна і Максимова. 3. Кирилов зі своєю матір’ ю викрав у колишньої дружини сина Сергія, який рішенням суду при розірванні шлюбу був залишений з матір’ ю. Свої дії Кирилов мотивував тим, що його колишня дружина не дозволяла йому зустрічатися з сином, вела аморальний спосіб життя, приводячи додому різних чоловіків, пиячила. Ознайомтеся зі ст. 146 КК. Чи є в діях Кирилова та його матері ознаки передбаченого цією статтею злочину? 4. Крамаренко, від’ їжджаючи до Криму відпочивати, попросила свою сусідку Єрохіну, щоб та взяла на зб е рігання найбільш цінні речі на період її відсутності (відеомагнітофон, золоті прикраси, облігації тощо). Єрохіна погодилась, але згодом усі речі, які їй залишила на зберігання Крамаренко, продала. Коли Крамаренко пове р нулася з відпочинку і прийшла до Єрохіної забрати свої речі, та їй сказала, що ніяких речей від неї на зберіга н ня не брала. Чи є в діях Єрохіної ознаки злочину проти власності? 5. У січні 2001 р. Колесов створив приватне підприємство, що було зареєстроване у встановленому законом порядку. З листопада 2001 р. створене ним підприємство почало займатися виготовленням горілчаних виробів та торгівлею ними, а також торгівлею тютюновими виробами без отримання ліцензії на ці види діяльності. Ознайомтеся зі статтями 202, 203 і 204 КК. Чи є в діях Колесова ознаки передбачених цими статтями злочинів? ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 191-196 Практикуму ( Кримінальне право України: Практ и кум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.) ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) НЕ 1.6 . ОБ’ ЄКТ ЗЛОЧИНУ 1. Поняття об’ єкта злочину і його структурні елементи. 2. Види об’ єктів злочину. 3. Безпосередній об’ єкт злочину та його види. 4. Предмет злочину. 5. Розв’ язування задач . Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 85-109 . 3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 74-100 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 10-16. 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 7-11. Додаткова література: 1. Дутка Г. Предмет злочин //Право України. - №4.- 2001.- С. 98-101. 2. Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты.- Москва: Норма.- 2001.- С. 198. 3. Новоселов Г.П. Актуальные вопросы методологии разработки понятия объекта преступления //Уголовно-правовые меры борьбы с преступностью в условиях перестройки. Межвуз. сб. науч. тр.- Свердловск.-1990. С. 36-44. 4. Коржанский Н.И. Предмет преступления.-Волгоград: МВД СССР Высшая следственная шк о ла.-1976.- С.56. 5. Коржанский Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны.- М.: Академия МВД СССР.- 1980.-С.248. 6. Гельфер М.А. Объект преступления.- М.: Всесоюзный юрид. заоч. ин-тут.-1960.-С. 20. ЗАДАЧІ: 1. Лабазов зі своїм братом (обоє в стані сп'яніння) вирішили поїхати в ліс по дрова. З місця стоянки трактора Лабазов почав їхати через колоди, але трактор на них забуксував, зачепившись рамою за одну з колод. Лабазов попросив брата покласти під гусе ниці колоду. Той підклав і почав підштовхувати її ногою. При цьому ногу брата затягнуло під гусеницю, і від ушкоджень, які діс тав, наступного дня він помер. Як вирішити справу? 2. Мнацакян і Тарасов, працівники Бориспільського аеропорту, привласнили різних промислових і продовольчих товарів, зібраних громадянами ФРН для розподілу і передачі особам, що постражда ли від стихійного лиха, на суму 5000 німецьких марок. Варіант . Ці товари Мнацакян і Тарасов викрали у Дахна і Кирпи, яким товари були передані після розподілу безоплатної допомоги, що надійшла від громадян ФРН потерпілим від стихійного лиха. Як кваліфікувати дії Мнацакяна і Тарасова? 3. Анкудінов, Пайчадзе і Макаров вчинили 10 нападів на квартири громадян. Для подолання опору потерпілих, які відчиняли їм двері після того, як злочинці видавали себе за співробітників міліції, вони застосовували балончики з газом «Сі-Ес» нервово-паралітичної дії, а далі зв’ язували потерпілих і заволодівали їхнім майном. Чи є в діях цих осіб склад злочину «бандитизм»? 4. Родіонов, довідавшись, що дружина зраджує йому із Нагорнюком, вирішив позбавити їх життя. З цією метою він пригостив їх пловом, м’ ясо якого було заражене бактеріями сибірки. Від вживання зараженого м’ яса Нагорнюк помер, а життя дружини Родіонова було врятоване завдяки наданню їй кваліфікованої медичної д о помоги. Ознайомтеся зі статтями 115 та 130 КК. До якої ознаки складу злочину належать бактерії особливо небе з печних інфекційних хвороб? Якою має бути кримінально-правова оцінка дій Родіонова? 5. Кущ за шість місяців роботи на цегельному заводі відповідно до укладеного при прийнятті на роботу д о говору мав право купити за відпускними цінами за кожен відпрацьований місяць 3 тис. штук цегли, тобто всього 18 тис. штук. У договорі було обумовлено, що цегла продається для власного будівництва і не може п е репродаватись. Із 18 тис. штук цегли, що їх Кущ купив на заводі, 15 тис. штук він продав у чотири прийоми чотирьом громадянам за підвищеними цінами, отримавши доход у сумі 2 тис. 50 грн. Місцевим судом Куща було засуджено за ч. 1 ст. 202 КК. Чи правильно суд дав оцінку діям Куща? ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 197-200 Практикуму ( Кримінальне право України: Практ и кум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.) Додаткові задачі Склад злочину і кваліфікація злочину ЗАДАЧІ: 1. Крамаренко, від'їжджаючи до Криму відпочивати, попросила свою сусідку Єрохіну, щоб та взяла на зберігання найбільш цінні речі на період її відсутності (відеомагнітофон, золоті прикраси, об лігації тощо). Єрохіна погодилась, але пізніше всі речі, які їй зали шила на зберігання Крамаренко, продала. Коли Крамаренко повер нулася з відпочинку і прийшла до Єрохіної забрати свої речі, та їй сказала, що ніяких речей від неї на зберігання не брала. Чи є в діях Єрохіної ознаки злочину проти власності? 2. У січні 2001 р. Колесов створив приватне підприємство, що було зареєстровано у встановленому законом порядку. З листопа да 2001 р. створене ним підприємство почало займатись виготов ленням горілчаних виробів та торгівлею ними, а також торгівлею тютюновими виробами без отримання ліцензії на ці види діяльності. Ознайомтеся зі статтями 202, 203 і 204 КК. Чи є в діях Колесова ознаки передбачених цими статтями злочинів? 3. При звільненні 2 липня 2002 р. з місць позбавлення волі Разживіна, щодо якого постановою судді місцевого суду за місце знаходженням кримінально-виконавчої установи був установлений адміністративний нагляд, йому було оголошено, що він має прибу ти до місця проживання і стати на облік в РУ ГУ МВС не пізніше 5 липня. Разживін з'явився до РУ ГУ МВС для постановки на об лік лише 9 липня, пояснивши, що рейси автобусів було скасовано внаслідок відсутності пального, а він про це не знав. Місцевим су дом Разживіна було засуджено за ст. 395 КК України. Яке рішення повинен прийняти апеляційний суд? ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) НЕ 1.7 . ОБ’ ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ 1. Поняття, ознаки і значення об’ єктивної сторони злочину. 2. Суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність). 3. Значення нездоланної сили, фізичного і психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність. 4. Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття та види. 5. Причинний зв’ язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслі д ками та його значення в кримінальному праві. 6. Факультативні ознаки об’ єктивної сторони складу злочину і їх значення для кримінальної відповідальності. 7. Розв’ язування задач . Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 110-138 . 3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 101-125 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 10-16. 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 7-11. Додаткова література: 1. Акоев К.Л., Кауфман М.А. й др. Объективная сторона преступления ( факультативные призн а ки).- М.,1995. 2. Грищук В.К. Способи вчинення злочину: насильство, напад, обман //Науковий вісник Чернівецького університету.-Правознавство.-Вип. 4-5.-Чернівці.-1996.-С. 328-332 3. Жаровська Г.П. Причинний зв’ язок і співучасть: проблеми кримінально-правової теорії та практики // Науковий вісник Чернівецького національного університету. Збірник наукових праць. Вип. 273: Правознавство. – Чернівці: Рута, – 2005. – С. 97-101. 4. Жаровська Г.П. Причинний зв’ язок і вина // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб ірник наук. праць. Вип.236: Пра вознавство. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 112-117. 5. Ковалев М.И. Проблемы учения об объективной стороне состава преступления.- Красноярск, 1991. 6. Малинин В.Б. Причинная связь в уголовном праве.- СПб.: Юридический центр. Пресс, 2000. 7. Сичов П. Обстановка вчинення злочину: проблемні питання //Право України. - №6.- 1998.- С. 106-107. 8. Успенский А.В. Проблема обоснования причинной связи при соучастии в совершении престу п ления //Вестник Московского университета. Серия 11, право. - 1998.-№5.- С. 93-107 9. Шарапов Р.Д. Физическое насилие в уголовном праве. - Спб.: Юридический центр: Пресс, 2001. ЗАДАЧІ: 1. Агінетдінов та Ізмайлов, перебуваючи в стані сп'яніння, із хуліганських спонукань побили Зубкова кулаками й ногами, запо діявши йому перелом кісток носа з розривом хряща (середньої тяжкості тілесні ушкодження) і численні синці обличчя й тулуба. Від гострого малокрів'я, спричиненого тривалою і значною носо вою кровотечею внаслідок захворювання кроⳠ— порушення її згортання (гемофілія), Зубков помер. Чи є причиновий зв'язок між діями Агінетдінова та Ізмайлова і смертю Зубкова? 2. Сторож магазину Богуцький ввечері повертався додому із зарядженою рушницею. Проходячи повз двір Покотило, він почув крик жінки, а підійшовши ближче, побачив, що п'яний Мельник.. намагається побити Покотило. Щоб не допустити цього, Богуць кий вирішив вистрілити вгору. Мельник, побачивши Богуцького, кинувся до нього і несподівано ударив його ногою в живіт. Від уда ру Богуцький впав на землю, мимоволі натиснувши на спусковий гачок рушниці. Стався постріл, яким Мельника було вбито. Чи є причиновий зв'язок між діями Богуцького і смертю Мель ника? 3. Тракторист Лещев, перебуваючи у стані сп'яніння, посадив до кабіни трактора Новикова, який теж був напідпитку. Під час ру ху Новикову стало погано, і він попросив Лещева зупинитися. Той почав зупиняти трактор, але Новиков, не дочекавшись повної зу пинки, на ходу відкрив двері кабіни і випав з неї, вдарившись при цьому об землю, внаслідок чого стався розрив селезінки, інші ті лесні ушкодження, а далі й смерть. Чи є в діях Лещева ознаки складу злочину, передбаченого ст. 286 КК? 4. Князева завдала Тархову, який спав, чотири удари сокирою по голові і з метою приховати вчинене підпалила будинок, в якому знаходився Тархов. Судово-медична експертиза вста новила, що смерть Тархова настала не від отриманих ушкоджень, а від отруєння чадним газом під час пожежі. Як кваліфікувати дії Князевої? 5. Під час гри в теніс у дворі будинку Циліс штовхнув сина Трахтенберга, і той упав. Мі ж Трахтенбергом і Цилісом виник ла сварка, при цьому Циліс у присутності громадян та дітей, які були у дворі, нецензурно образив Трахтенберга. Останній у відповідь двічі вдарив кулаком Циліса, заподіявши йому тілесні ушкодження середньої тяжкості. Ознайомтеся зі статтями 122 та 296 КК. Чи є в діях Трахтенберга ознаки злочину «хуліганство»? ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 201-209 Практикуму ( Кримінальне право України: Практ и кум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.) ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) НЕ 1.8 . СУБ’ ЄКТ ЗЛОЧИНУ 1. Поняття і види суб’ єктів злочину. 2. Поняття неосудності та її критерії. 3. Обмежена осудність. 4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’ яніння. 5. Розв’ язування задач . Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 139-151 . 3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 126-147 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 79-88 . 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 46-58 . Додаткова література: 1. Бурдін В.М. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’ яніння. – К.: Атіка, 2005. – 160 с. 2. Марчак В.Я. Обмежена осудність: психолого-пра в овий зміст: монографія / В.Я. Марчак. – Чернівці, 2010. – 400 с. 3. Мірошниченко Н., Орловська Н. Обмежена осудність та її законодавче вирішення //Право України. - 1997. - №7. - С. 23-24, 29. 4. Музика А.А. Примусові заходи виховного і медичного характеру. - К., 1997. 5. Музика А. Ще раз про обмежену осудність //Право України. - 1998. - №4. - С. 38-41, 49. 6. Нежурбіда С.І. До питання про зміну визначення неосудності в Кримінальному кодексі України // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 402: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2007. – 124. – С. 106-110. 7. Никифоров А.С. Юридическое лицо как субъект преступления и уголовной ответстве н ности. – М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2002. 8. Павлов В.Г. Субъект преступления. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. 9. Устименко В.В. Специальный субъект преступления. - Х.: Вища школа, 1989. 10. Чорней С.В. Розвиток вчення про осудність. // Матеріали IV Міжнародної науково-теоретичної конференції «Філософські, методологічні, соціологічні та психологічні проблеми права» - Чернівці, 2011. – С. 490-498. ЗАДАЧІ: 1. 15-річні учні Храпов та Лапов вирішили прогуляти заняття у школі й зателефонували до міліції, що школу заміновано. Занят тя в школі було відмінено. Мінери кілька годин обстежували всі приміщення школи, але вибухівки не виявили. Варіант. 12 травня Лапов святкував своє 16-річчя і зробив та ке повідомлення о пів на першу годину ночі. Ознайомтеся зі статтями 259 і 296 КК. Чи можуть Храпов та Лапов нести відповідальність за вчинені дії за цими статтями КК? 2. 15-річний Рудяк, проводжаючи додому своїх однокласниць Людмилу і Марину, знайшов на вулиці дрібнокаліберний пістолет. Під мостом він випробував його, зробивши кілька пострілів, і хотів покласти в сумку Марини, однак дівчата попросили подивитися пістолет. Розглядаючи його, Марина пожартувала, що, можливо, Рудяк їх застрелить. Рудяк спочатку наставив пістолета на Мари ну і сказав, що вже вбив її, а потім на Людмилу. Остання запита ла, чи можна з цього пістолета вбити. Рудяк відповів, що не знає, і наставив пістоле та н а її голову . Однак Людмила, жартуючи, ска зала, що краще стріляти в серце . Рудик випадков о натис нув на гачок, пролунав постріл, яким було тяжко поранено Людмилу. Рудяк не гайно з упинив проїжджаючу машину, щоб відв езти Людмилу до лікарні. Рудяка було засуджено за умисне тяжке тілесне ушкодження. Адвокат оскаржив вирок, вимагаючи закриття кримінальної справи. Чи підлягає скарга задоволенню? 3. 20 травня Парамон Мотига на святкування свого 14-річчя запросив на 7-му годину вечора найближчих друзів. Вони веселилися й танцювали. Коли ж батьків Мотиги (обоє хірурги) терміно во викликали до лікарні для допомоги травмованим на пожежі лю дям, друзі засумували. Тоді Шило дістав принесену ним пляшку горілки і запропонував всім випити. Випили і вирішили провести конкурс на найбільш захоплюючу розвагу. Такою визнали пропозицію Парамона випробувати свою сміливість у ситуації інсцену вання розстрілу з використанням батьківської малокаліберної гвинтівки. Першим випробував себе Парамон, в якого опівночі з останнім ударом курантів вистрілив Шило. Куля пройшла біля са мого вуха Мотиги Парамона. Через 2 хвилини в Шила вже стріляв Мотига. Він також спрямовував кулю біля скроні, однак вона влу чила в голову і смертельно поранила Шила. Парамона Мотигу засуджено за вбивство через необережність Шила. Адвокат оскаржив вирок суду, поставивши питання про закриття справи. Чи підлягає скарга задоволенню? 4. Гершензон у стані сильного душевного хвилювання, спричиненого тяжкою образою з боку Романа, вбив його. Від цього сам захворів на психічну хворобу, яка позбавила його можливості усвідомлювати свої дії. Після одужання Гершензона притягли до кримінальної відповідальності — через чотири роки з дня вчинення злочину суд виніс вирок, яким засудив його до одного року позбавлення волі. Захисник оскаржив вирок у зв’ язку з порушенням вимог кримінального закону, вимагаючи звільнення Гершензона від кримінальної відповідальності. Як слід вирішити справу? 5. За розбійний напад з метою заволодіння майном громадянина Шпака було засуджено до чотирьох років позбавлення волі. Відбувши один рік покарання, він захворів на психічне захворювання, яке позбавило його можливості усвідомлювати свої дії. Пробувши 3 роки у психіатричній лікарні, Шпак вилікувався і був напра в лений для відбування покарання. Чи правильне рішення суду? ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 210-217 Практикуму ( Кримінальне право України: Практ и кум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.) ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) Н Е 1.9 . СУБ’ ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ 1. Поняття суб’ єктивної сторони злочину та її значення. 2. Поняття, зміст і ступінь вини. 3. Форми і види вини. 4. Поняття і види умислу. Теоретична класифікація видів умислу. 5. Поняття і види необережності. Особливості відповідальності за необережні злочини. 6. Змішана (подвійна) форма вини. 7. Мотив і мета злочину. 8. Помилка та її вплив на кримінальну відповідальність. 9. Випадок (казус). 10. Розв’ язування задач . Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 152-181 . 3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 148-165 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 89-95 . 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 58-65 . Додаткова література: 1. Красиков Ю.А. Субъективная сторона преступления.- М., 1996. 2. Лукьянов В.В. К вопросу о "раздвоении" вины в преступлениях со сложным составом //Советское государство и право.-1988.-№10.-С. 70-78. 3. Марчак В. Я. Проблеми співвідношення суб’ єктивної сторони злочину та обмеженої осудності як самостійних психологічних явищ / В. Я. Марчак, А. І. Сілічева // Науковий вісник Чернівецького університету : [зб. наук. праць]. – 2008. – Вип. 435. – С. 107– 111. Назаренко Г.В. Вина в уголовном праве. - Орел, 1996. 4. Нежурбіда С.І. Питання усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння при злочинній самовпевненості // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 180: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2003. – 124 с. – С. 110 – 114. 5. Нежурбіда С. Щодо питання про інтелектуальний момент злочинної самовпевненості // Тези доповідей Міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть”. 20 лютого 2003 р., м. Тернопіль. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. – 428 с. – С. 48. 6. Нерсесян В. Регламентация ответственности за неосторожные преступления // Российская юст и ция.- 2000.- №5.- С. 42-43. 7. Нерсесян В. Требуется категоризация неосторожных преступлений //Российская юстиция.- 2000.- №12.- С. 42-43. 8. Нерсесян В.А. Неосторожная вина: проблемы и решения //Государство и право.-№4.-2000. - С.59-70. 9. Осипов В.О. Преступлении с двумя формами вины //Законность.- №5.- 2001. – С.8. 10. Панченко П.Н. Случай, вина и ответственность в уголовном праве //Правоведение.-1995.-№1.-С. 36-45. 11. Рарог А.И. Субъективная сторона и квалификация преступлений.- М.: Правообразование, 2001. 12. Савченко А. Практичне значення мотиву злочину (результати дослідження) //Право України.- №1. - 1999. 13. Савченко А. Психолого-юридичний аналіз проблеми мотиву злочину //Право України. - №3.- 1998.- С. 82-86. 14. Ткаченко Т. Преступление совершенно в состоянии аффекта //Российская юстиция.-1996.-№11. 15. Шевчук А.В. Подвійна форма вини за кримінальним законодавством України // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 273: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2005. – С.102-105. 16. Щепельников В. Соотношение мотива и цели преступления //Законность.- №4.- 2001. - С.39-40. ЗАДАЧІ: 1. Полтавець, електрик за фахом, для охорони свого квітни ка обгородив його сталевим дротом і ввечері підключив до електромережі. Сусіда Ковчан, вмикаючи електричне освітлення на вулиці, потрапив під напр у гу і був смертельно травмований. Ознайомтеся зі статтями 115 і 119 КК. Визначте форму і вид вини у вчиненому Полтавцем злочині. 2. Поспєлов постійно ревнував свою дружину до Суслова, систематично її бив. У зв’ язку з цим дружина розлучилася з ним, однак вони продовжували жити в одній квартирі. Проте і після розлучення припадки ре в нощів з боку Поспєлова не припини лись. Одного разу він, будучи в стані сп’ яніння, погрожував ко лишній дружині вбивством, а потім вдарив виделкою у сідницю, спричинивши легке тілесне ушкодження з короткоч а сним розладом здоров’ я. Поспєлова засуджено за хуліганство, вчинене із застосуван ням предмета, заздалегідь заготовленого для н а несення тілесних ушкоджень. Ознайомтеся зі статтями 125, 129 і 296 КК. Яке значення для кваліфікації злочину має мотив дій Поспєлова? Чи правильно вирішено справу? 3. Повертаючись з полювання, Новиков на березі річки підійшов до гурту знайомих підлітків, які сиділи на землі. Серед них був і його двоюрідний брат Родіонов. Коли Родіонов запитав, чи вбив він якогось звіра, Новиков відповів, що не вбив, але зараз вб’ є. При цьому, перебуваючи у безпосередній близькості до підлітків і тримаючи стволи рушниці в їхньому напрямку, розкрив рушницю, оглянув раніше вставлений у ствол патрон, закрив її і почав великим пальцем правої руки зводити курок. У цей час його палець зірвався з курка, і стався постріл,яким було смертельно поранено Родіонова. На досудовому слідстві і в суді Новиков пояснював, що вби вати Родіонова не хотів, а постріл стався випа д ково. Свідки по яснили, що ніхто з них серйозно не сприйняв слова і дії Нови кова, не злякався і Родіонов. Двоє свідків бачили, що у Новико ва палець зірвався з курка. Його засуджено за умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб. Ознайомтеся зі статтями 115 і 119 КК. Чи правильно вирішено справу? 4. Слюсар Клюка виготовив пістолет під малокаліберний патрон. Бажаючи його випробувати, він пізно вв е чері кілька разів вистрелив на березі ставка в напрямку протилежного берега. Одним з цих пострілів було вб и то дівчинку, яка там шукала цуцика. Відстань між Клюкою і потерпілою була близько 200 м, їх розділяли ставок, болото з осокою і очеретом в и сотою близько 2 м, за якими вздовж паркану йшла потерпіла. Клюка винним себе визнав частково і пояснив, що нікого не хотів вбивати, дівчинку не бачив і не передбачав, що куля може пролетіти таку відстань. Клюку засудили за умисне вбивство, вчинене способом, не безпечним для життя багатьох осіб. Ознайомтеся з п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115, статтями 119, 263 КК. Чи правильно вирішено справу? 5. Коли на Кузнецову, яка хворіла на венеричну хворобу (гонорею), напали троє хлопців, щоб зґвалтувати, вона їх попередила про те, що вони можуть теж захворіти. Після зґвалтування всі хлопці захворіли на гонорею. Варіант 1. Кузнецова не попередила про свою хворобу, боячись, що її можуть побити чи вбити. Варіант 2. Кузнецова попередила ґвалтівників про хворобу, але ті сприйняли це як спробу уникнути зґва л тування. Варіант 3 . Кузнецова сумнівалася про наявність у неї хво роби і тому не попередила ґвалтівників. Варіант 4. Кузнецова вважала, що ґвалтівники теж хворіють на дану хворобу, і тому не попередила їх. Ознайомтеся зі ст. 133 КК та коментарем до неї. Чи повинна Кузнецова відповідати за зараження цих осіб в е неричною хворобою? ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 218-240 Практикуму ( Кримінальне право України: Практ и кум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.) ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) НЕ 1.10 . СТАДІЇ ЗЛОЧИНУ 1. Поняття і види стадій вчинення злочину. 2. Закінчений злочин. 3. Незакінчений злочин і його види. 4. Готування до злочину. 5. Замах на злочин та його види. 6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин. 7. Добровільна відмова від вчинення злочину та її відмінність від діяльного каяття. 8. Розв’ язування задач . Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 182-205 . 3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 166-178 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 53-78 . 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 24-46 . Додаткова література: 1. Дякур М.Д. Відмежування замаху на злочин від готування до злочину // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 39. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2008. – С. 532-537. 2. Дякур М.Д. Критерії відмежування замаху на злочин від закінченого злочину // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. Випуск 9. Ужгород: Поліграф-центр «ЛІРА», 2008.– С.384-387. 3. Михайлов В. Признаки деятельного раскаяния //Российская юстиция. - 1998.- №4 . 4. Навроцький В.О. Злочини, при вчиненні яких замах неможливий //Концепція формування зак о нодавства України. ІІ міжрегіональна науково-практична конференція (Запоріжжя, листопад 1997 р.). Наукові статті та доповіді. - Запоріжжя: Запорізький державний університет, юриди ч ний факультет. - 1998. - С.134-138. 5. Питецкий В. Добровольный отказ соучастников преступления //Российская юстиция.- 2000.- №10. 6. Тихий В.П. Відповідальність за незакінчений злочин //Вісник Академії правових наук України.-1996.-№6.-С. 128. 7. Цвіліховський Л. Кваліфікація дій, пов ґ язаних з відмовою від повторення замаху на злочин //Бюлетень законодавства і юридичної практики України.- 1996.- №6.- С.5-6. 8. Чувилев А. Деятельное раскаяние//Российская юстиция.- 1998.- №6. 9. Шевчук А.В. Незакінчений злочин: поняття, види та особливості кваліфікації // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 236: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2004. – С.117-120. 10. Шевчук А.В. Поняття непридатного замаху та його види // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 125: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2001. – С.101-103. 11. Шевчук А.В. Готування до злочину та особливості відповідальності за готування // Актуальні проблеми держави і права. Випуск 11. – Одеса: Юридична література, 2001. – С. 536-544. 12. Шевчук А.В. Розмежування добровільної відмови від вчинення злочину та дійового каяття // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 121: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2001. – С.109-111. 13. Щерба С.П., Савкин А.В. Деятельное раскаяние в совершении преступления.- М.: Спарк, 1999. ЗАДАЧІ: 1. Для того щоб позбутися дружини і дочки, Гриб виготовив вибуховий пристрій з годинниковим механі з мом, поклав його у валізу з продуктами, яку ті брали з собою в Москву для родичів, і здав разом з іншими р е чами у вантажний відсік літака, яким дружина і дочка мали летіти з Києва до родичів. На борту літака було 168 пасажирів і вісім членів екіпажу. Пристрій мав спрацювати в той час, коли літак буде в повітрі. Проте оскільки в аеропорту вантажники необережно, грубо кидали речі, у вибуховому при строї було порушено електроко н такт і він не спрацював. Яка стадія вчинення злочину в діях Гриба? 2. У жовтні близько 10-ї год ранку Бармін, перебуваючи у стані сп’ яніння, наздогнав 13-літню Таню, яка п о верталась додому зі школи із сусіднього села, зупинив її і, намагаючись здійснити насильницький статевий акт, почав бити, звалив на землю, потім переніс у лісозахисну смугу поряд з дорогою. У цей час до місця події став наближатися вантажний автомобіль з людьми, і Бармін, побоюючись, що його можуть помітити і затримати, залишив потерпілу і втік, не встигнувши здійснити статевий акт. Чи можна кваліфікувати дії Барміна як добровільну відмову від вчинення зґвалтування ? 3. Шамшуров і Андреєв зустріли ввечері на вулиці Коцюбу, яка поверталася з роботи, і вирішили її зґвалт у вати. Вони втягли ту до порожньої квартири будинку, поклали на ліжко і почали роздягати, тримаючи за руки, ноги і затискуючи рота. Коцюба вчинила опір, вирвала руку, кричала, витягла з куртки ножиці і вдарила ними Шамшурова. У цей час у двері квартири хтось постукав. Шамшуров і Андреєв, злякавшись, що їх можуть з а тримати, вистрибнули у вікно і втекли. Як вирішити справу? 4. Прийшовши до будинку своєї колишньої дружини, Куликов погрожував їй розправою, а потім схопив ніж і завдав руків’ ям удару по голові, заподіявши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом зд о ров’ я. Потерпіла побігла до іншої кімнати, Куликов наздогнав її, звалив на підлогу і почав души ти, питаючи: «Будеш жити зі мною, а то вб’ ю?». Потерпіла стала плакати, просила не вбивати її, тому що діти залишаться си ротами. Куликов припинив свої дії й зі словами «що я накоїв...» вийшов з кімнати. Якою має бути кримінально-правова оцінка дій Кулікова? 5. Сидорчук у стані сильного сп’ яніння близько 23-ї години через підсобне приміщення проник до сільськ о го магазину, набрав у мішок 27 пляшок горілки, 20 банок консервів, цукерок, забрав також 70 грн., які знайшов у шухляді, і все приніс додому. Його дружина, дізнавшись про крадіжку, змусила віднести все назад, що він і зробив о 3-й годині. Дружина йому допомагала віднести викрадене до магазину. Чи підлягають Сидорчук і його дружина кримінальній відпо відальності? ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 255-263 Практикуму ( Кримінальне право України: Практ и кум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.) ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) Н Е 1. 11 . СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ 1. Поняття і ознаки співучасті у злочині. 2. Форми співучасті. 3. Види співучасників. 4. Підстави і межі відповідальності співучасників. 5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть. 6. Причетність до злочину. 7. Розв’ язування задач . Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 206-238 . 3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 179-208 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 96-115 . 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 65-79 . Додаткова література: 1. Быков В. Банда – особый вид организованной вооруженной группы //Российская юстиция.- 1999.- №6 2. Быков В. Признаки организованной преступной группы //Законность. - 1998. - №9. 3. Быков В. Совершение преступления группой лиц по предварительному сговору //Законность. - 1999. - №3. 4. Галиакбаров Р. Квалификация преступлений по признаку их совершения организованной гру п пой //Российская юстиция. - 2000. - №4. 5. Егорова Н. Понятия "преступная группа" и "групповое преступление" //Законность.- 1999. - №2. 6. Звечаровский И. Совершение преступления в соучастии: проблема квалификации // Законность. - 1999. - №11. 7. Жаровська Г.П. Кримінально-правова характеристика співучасників злочину // Ерліхівський збірник. Щорічник наукових праць: Матеріали міжнародної конференції “Сутність, цілі та засоби в праві” (Чернівці, 3-5 травня 2001 р.). – Вип.3. – Чернівці: Рута. – 2001. – С.169-172. 8. Жаровська Г.П. Форми співучасті: критерії розмежування // Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції “Проблеми і перспективи розвитку та реалізації законодавства України” (Київ, 19 квітня 2001р.). – К.: Інститут держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, 2001. – С.139-142. 9. Жаровська Г.П. Поняття та ознаки співучасті за кримінальним правом України // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип.154: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2002. – С.103-106. 10. Кваша О. Об ґ єктивні ознаки діяльності організатора злочину //Право України. - 1999. - №1. 11. Кладков А. Квалификация преступлений, совершенных в соучастии //Законность.- 1998. - №8. 12. Козлов А.П. Соучастие. - Спб: Юридический центр Пресс. - 2001. – С.360. 13. Мельник М. Види співучасників за новим Кримінальним кодексом України //Право України.- 2000. - №11. 14. Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України. Наук о во-практичний посібник. - Київ:“Вища школа”. - 2001. – С.95. 15. Пушкин А. Принципы акцессорной и самостоятельной ответственности соучастников престу п ления //Законность. - 2001. - .№3. 16. Хавронюк М., Мельник М. Ознаки і поняття організованої групи та злочинної організації (кр и мінально-правовий аспект) //Право України. - 2000. - № 4. 17. Щепельников В. Соучастие при физическом или психическом принуждении //Законность.- 2001. - № 11. ЗАДАЧІ: 1 . Водій Антонов віз директора заводу Рикова на вокзал. До рогою через неполадки в моторі вони зуп и нилися на 30 хвилин. Боячись запізнитися на потяг, Риков наказав водієві їхати швид ше. Внаслідок перев и щення швидкості на мокрому асфальті Ан тонов не впорався з керуванням при повороті, виїхав на хідник і збив пішохода Данилюка, який на місці пригоди помер. Варіант. Риков попросив Антонова їхати швидше. Як вирішити справу? 2. До Леонова, який ремонтував власний автомобіль, підійшли троє підлітків і запитали, чи не купить він у них за ціною вдвічі нижчою роздрібної колеса для автомобіля. Леонов погодився. Під літки на сусідній вулиці вночі зняли четверо коліс з автомобіля Осипова, а наступного дня принесли їх Леонову, одержавши обу мовлену суму грошей. Якою має бути кримінально-правова оцінка дій. Леонова і під літків? 3. Чурюмов, перебуваючи в стані сп'яніння, прийшов на квар тиру до учнів технікуму — неповнолітніх Панченка, Покасова та Валова — і запропонував украсти з приміщення технікуму два комп'ютери і телевізор, на що вони дали згоду. Чурюмов стояв на сторожі біля входу в приміщення, а Валов, Покасов і Панченко проникли в технікум, склали у валізи обумовлені два комп'ютери і телевізор, вартістю 600 доларів США, а також кольоровий ксеро-копіювальний апарат, кольоровий принтер та сканер вартістю 3 тис. доларів США, але при виході з приміщення були затримані працівниками міліції. 4. Перебуваючи у нетверезому стані, Аристархов і Васьков ви рішили "провчити" міліціонера Петренка, який колись затримав їх за порушення громадського порядку. Зустрівши того на вулиці, во ни почали його бити, а коли він упав, Аристархов вихопив з кише ні ножа і вдарив ним Петренка. Від поранення останній помер. Встановлено, що ніж Аристархову дав Васьков "на всякий випа док" за кілька хвилин до зустрічі з Петренком. Сам він ударив по терпілого кілька разів рукою. 5. Касир будівельної бригади сільськогосподарського коопера тиву Бісенова, повертаючись з водієм Калієвим з контори коопера тиву, де вона отримувала гроші на видачу заробітної плати членам бригади, виявила, що касир Пшик видала їй зайвих 18 тис. грн. Про це вона повідомила Калієва. За пропозицією останнього вони вирішили 10 тис. грн. привласнити, а решту повернути касиру. З цією метою Бісенова передала 10 тис. грн. Калієву, щоб той їх сховав. ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 264-275 Практикуму ( Кримінальне право України: Практ и кум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.) ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) МОДУЛЬ І І НЕ 2.1 . ПОВТОРНІСТЬ, СУКУПНІСТЬ І РЕЦИДИВ ЗЛОЧИНІВ 1. Поняття множинності злочинів. 2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злоч и нів. 3. Повторність злочинів. 4. Сукупність злочинів. 5. Рецидив злочинів. 6. Розв’ язування задач . Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 239-265 . 3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 209-222 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 116-120 . 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 7 9-90 . Додаткова література: 1. Агаев И.Б. Рецидив в системе множественности преступлений. - М.: Юрист , 2002. 2. Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины.- Хар ь ков:Право. - 2000. – С.128. 3. Берзін П. Поняття повторності та сукупності злочинів: особливості системно-структурних характеристик // Право України. - №9. – 2011. – С. 92-99. 4. Давыдов А., Малков В. Неоднократность преступлений и ее уголовно правовое значение // Ро с сийская юстиция. - 2000. - №1. 5. Зелинский А.Ф. Повторение преступления как преступная деятельность //Государство и право.-1995.-№12.-С. 55. 6. Зелінський А. Про відповідальність за рецидив у новому кримінальному законодавстві // Право України.-1996.-№5.-С. 60. 7. Пысина Г. Совокупность преступлений реальная или идеальная? //Законность. - 1992. - № 4. 8. Скоков С. Рецидивна злочинність та ефективність покарання у вигляді позбавлення волі // Пр а во України. - 1999.- № 2. - С. 84-86. ЗАДАЧІ: 1. У приміщенні диспетчерської гаража між Поповим, Щипіним та Товстим виникла суперечка. Коли Щипін і Товстий почали бити Попова, він схопив металеву заготовку (7 кг) і з метою вбивства обох наніс нею Щипіну удар по голові, а коли той упав, двічі вдарив по голові Товстого. Від одержаних травм Щипін і Товстий померли на місці події. Варіант. Під час нанесення удару Щипін відхилився і заготов ка ковзнула по голові, внаслідок чого вік упав, втратив свідомість, але залишився живим. Ознайомтеся з пунктами 1 і 13 ч. 2 ст. 115 КК, а також з постановою Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’ я особи” від 7 лютого 2003 року № Скільки злочинів учинив Попов? 2. Клименко, керуючи вантажною машиною, поїхав на червоне світло світлофора, внаслідок чого збив пішохода, який уже почав переходити вулицю. Після зіткнення Клименко не спинився, а, навпаки, збільшив швидкість і спробував втекти, щоб уникнути відповідальності. Через 15 хвилин він, рухаючись зі швидкістю, що перевищува ла дозволену, під час повороту не впорався з керуванням, виїхав на хідник і збив ще одного пішохода. Від заподіяних їм тілесних ушкоджень обидва пішоходи померли на місці події. Варіант . Виїхавши на хідник, Клименко збив трьох пішоходів, два з яких померли на місці події , а одному було заподіяно серед ньої тяжкості тілесне ушкодження. Ознайомтеся зі статтями 135 і 286 КК та постановою Пле нуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 р. №14. Чи мала тут місце множинність злочинів? Яке кримінально-правове значення має кожний з наведених в умовах задачі епізодів? 3. Федорченко у складі групи за попередньою змовою вчинив крадіжку. Після закінчення досудового слідства набрав чинності закон про амністію, що поширювався на Федорченка і передбачав звільнення його від кримінальної відповідальності. Через два тижні після звільнення від кримінальної відповідальності він украв в уні вермазі чоловіче пальто, вартість якого становила 1260 грн. Варіант . Закон про амністію набрав чинності під час судо вого розгляду справи про першу крадіжку, Федорченка було звіль нено від покарання за вироком суду, а крадіжку пальта він зчинив через три тижні після набрання цим вироком законної сили. Ознайомтеся зі ст. 185 КК та приміткою до неї. Чи мала місце в діях Федорченка множинність злочинів? Яке кримінально-правове значення має для вирішення цього питання закон про амністію? 4. Родченко перебуваючи в нетверезому стані, вибив двері продуктового кіоска, зайшов усередину і взяв п'ять пляшок горіл ки, три пляшки коньяку, тридцять плиток шоколаду і вісім коробок цукерок. Все це він відніс до себе додому. Випивши вдома пів пляшки коньяку, Родченко знову повернувся до кіоска, зайшов усередину, але був помічений Кузьменком і затриманий. На допиті Родченко пояснив, що повернувся до кіоска, оскіль ки вдома у нього виник намір забрати з кіоску решту пляшок го рілки і коньяку, що там залишалися. Варіант . На допиті Родченко пояснив, що намір забрати всі пляшки з горілкою та коньяком виник у нього перед проникненням до кіоска, але він вирішив реалізувати цей намір в два прийоми. Ознайомтеся зі ст. 35 КК та приміткою до неї. Чи можна розцінити дії Родченка як один злочин? 5. Раніше судимий за розбій Батнич після відбуття покаран ня організував групу для вчинення кварти р них крадіжок, до якої увійшли раніше не судимі Петренко і Сочивець. Вони розроби ли єдиний план вчинення крадіжок, розподілили між собою функції, визначили дві перші квартири, з яких розпочнеться їх діяльність. Спочатку вони обікрали квартиру Саранського, спричинив ши йому майнову шкоду на суму 81264 грн. П о тім проникли до квартири Голубєва, склали в дві сумки його майно на суму 131869 грн, але при винесенні с у мок з квартири були помічені сусідкою, яка зчинила галас. Незважаючи на це, Батнич, Пет ренко та Сочивець збігли з сумками вниз, сіли в «Жигулі», що належали Петренку, і втекли. Варіант 1 . Побачивши сусідку, Батнич, Петренко та С очи вець покинули сумки біля квартири і намагалися втекти, але були затримані мешканцями будинку. Варіант 2 . Сусідка, зчинивши галас, загородила дорогу до сходів. Тоді Батнич, не кидаючи сумок, відшто в хнув її до Пет ренка і Сочивця, а ті вдарили її головою об стіну, в результаті чого їй було завдано середньої т я жкості тілесне ушкодження. Ознайомтеся зі ст. 185 та приміткою до неї, статтями 186 і 187 КК, а також абз. 2 п. 6, п. 10 та абз. 6 п. 30 постанови Плену му Верховного Суду України «Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності» від 25 груд ня 1992 р. № 12 . Які форми множинності злочинів мали тут місце? Яке їх кри мінально-правове значення? ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 276-282 Практикуму ( Кримінальне право України: Практ и кум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.) ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) НЕ 2.2 . ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ 1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння. 2. Поняття необхідної оборони та умови її правомірності. 3. Уявна оборона. 4. Перевищення меж необхідної оборони. 5. Затримання особи, що вчинила злочин. 6. Крайня необхідність. Різниця між необхідною обороною і крайньою необхідністю. 7. Фізичний та психічний примус. 8. Виконання наказу або розпорядження. 9. Діяння, пов’ язане з ризиком. 10. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організов а ної групи чи злочинної організації. 11. Розв’ я зування задач . Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 266-301. 3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 223-244 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 121-135 . 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 90 -11 5 . Додаткова література: 1. Акимочкин В. Нападение и защита //Российская юстиция.- 1998. 2. Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. -X.:Основа.-1991. – С.360. 3. Благов А.В. Квалификация деяний, исключающих уголовную ответственность // Государство и пр а во.-1992.-№9.-С. 78. 4. Боднарук О.М. Захист власності як різновид права на необхідну оборону за кримінальним законодавством США / О.М. Боднарук // Юридична Україна, 2011. – №6. – С. 106-112. 5. Боднарук О.М. Інститут необхідної оборони в англійському законодавстві / О.М. Боднарук // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 538: Правознавство. – Чернівці: ЧНУ, 2010. – С. 106-110. 6. Боднарук О.М. Інститут необхідної оборони в країнах романо-германської правової системи // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 525: Правознавство. – Чернівці: ЧНУ, 2010. – С. 110-114. 7. Боднарук О.М. Кримінальне законодавство Японії та Китаю про необхідну оборону / О.М. Боднарук // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 550: Правознавство. – Чернівці: ЧНУ, 2010. – С. 118-122. 8. Боднарук О.М. Кримінально-правове забезпечення права на необхідну оборону в Італії / О.М. Боднарук // „Незалежний суд – гарантія захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина”: Мат. Всеукр. наук.-практ. Конференції, 30 травня 2009 року. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2009. – С. 428-431. 9. Боднарук О.М. Необхідна оборона при посяганні на власність / О.М. Боднарук // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 41. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2008. – С. 548-555. 10. Боднарук О.М. Правова регламентація необхідної оборони за кримінальним законодавством США / О.М. Боднарук // Вісник Національної академії прокуратури України, 2011. – №2. – С. 114-120. 11. Боднарук О.М. Провокація необхідної оборони: необхідність законодавчого закріплення / О.М. Боднарук // „Теорія та методологія порівняльного правознавства у кримінально-правовій сфері. Четверті юридичні читання”: матеріали міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів. – Одеса, 2008 р. – С. 93-96. 12. Боднарук О.М. Спільні та відмінні риси необхідної оборони та крайньої необхідності / О.М. Боднарук // «Українське правосуддя: здобутки та перспективи» Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (16 травня 2008.) – Чернівці: Рута – 2008. – С. 385-388. 13. Боднарук О.М. Щодо вдосконалення ч.4 ст.36 Кримінального кодексу України / О.М. Боднарук // „Європейське і національне кримінальне право: шляхи та перспективи розвитку. Треті юридичні читання”: матеріали міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів. – Одеса, 2007 р. – С. 152-153. 14. Володарський В. Необхідна оборона, перевищення її меж: деякі випадки кваліфікації // Право України. - №6.- 2000.- С.93-95. 15. Володарський В. Проблемні питання необхідної оборони //Право України. - 1998.- № 11.- С.116-118. 16. Гусар Л.В. Застосування необхідної оборони працівниками міліції // Вісник прокуратури. – 2006. - № 10. – С. 90-94. 17. Гусар Л.В. Кримінологічна характеристика особи, яка перевищила межі необхідної оборони // Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи. Збірник наукових праць. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (16-17 квітня 2010 року) / відп.за вип. Поляков І.І. – Сімферополь: КРП «Видавництво «Кримнавчпеддержвидав», 2010. – С. 383-384. 18. Гусар Л.В. Кримінологічні аспекти реалізації інституту необхідної оборони // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2005. - № 306. – С.118-122 . 19. Гусар Л.В. Поняття інституту необхідної оборони у кримінальному праві України // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 525: Правознавство. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2010. – 124 с. – С. 100-104. 20. Гусар Л.В. Поняття меж необхідної оборони // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. - № 11. – С.73-78. 21. Гусар Л.В. Право громадян на необхідну оборону: Збірник наукових праць за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції “Генезис публічного права: від становлення до сучасності”. 26-27 листопада 2010 року, Миколаївський навчальний центр Національного університету “Одеська юридична академія”. – С. 24-25. 22. Гусар Л.В. Проблемні питання необхідної оборони // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: Тези доповідей IV міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. – Тернопіль, 2006. – С. 27-28. 23. Гусар Л.В. Проблемні питання перевищення меж необхідної оборони // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку: Зб. тез наук. доповідей за матеріалами III Міжнародної наук.-практ. конф. – Луцьк, 2007. – С. 238-239. 24. Гусар Л.В. Проблемні питання при перевищенні меж необхідної оборони // Вісник прокуратури. – 2010.- № 10(112) жовтень 2010. – С.59-68. 25. Гусар Л.В. Реалізація права на оборону // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2007. - № 375. - С.115-118. 26. Гусар Л.В. Щодо питання про мотив, мету й емоційний стан при перевищенні меж необхідної оборони // Вісник Академії прокуратури України. – 2007. - № 1. – С.116-122. 27. Гусар Л.В., Боднарук О.М. Історичні етапи правового закріплення інституту необхідної оборони // Вісник прокуратури. – 2010.- № 4 (118) квітень 2011. – С.112-119. 28. Діденко В.П. Обставини, що виключають злочинність діяння. Лекція. - К.-1993. – С.40. 29. Дячук С. Проблеми кримінально-правової оцінки діяння посадової особи, яка віддала прот и правний наказ //Право України.-1999.-№9.-С. 94-98. 30. Звечаровский И. Ответственность за нарушение условий правомерности необходимой обороны //Законность. - 1998.- №8. 31. Зеленин С. Пределы допустимой защиты //Российская юстиция.- 1998.- №12. 32. Підкоритова Л. Кваліфікація перевищення меж заподіяння шкоди злочинцю при його затр и манні //Право України. - 1999. - № 8.- С.65-68. 33. Поцелуйко Л.В. Історія розвитку інституту необхідної оборони // Держава і право: Збірник наукових праць. Спецвипуск. – 2005. – С. 287-292. 34. Поцелуйко Л.В. Поняття необхідної оборони // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень - 2005”. Том 43. Право. – Дніпропетровськ: наука і освіта, 2005. – С. 24-26. 35. Поцелуйко Л.В. Правова та соціальна природа інституту необхідної оборони // Ерліховський збірник. Юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Випуск 4-5. – Чернівці, 2005.- С. 224-228. 36. Фомин М.А. Право граждан на необходимую оборону //Вестник Московского университета. С е рия 11, право. - 2000.- №5.- С.87. 37. Ющик О.І. Виправданий ризик в законодавстві англосаксонського права //Науковий потенціал України: перша всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція (1-5 березня 2005 року). Ч.2. – К., 2005. – С. 80-82. 38. Ющик О.І. Відмінність виправданого ризику від виконання наказу або розпорядження // Соціум. Наука. Культура. Матеріали всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (28-30 січня 2006 року). – К., 2006. – С. 58-59. 39. Ющик О.І. Відмінність діяння, пов’ язаного з ризиком від крайньої необхідності // Сучасний соціокультурний простір 2004: всеукраїнська науково-практична конференція (20-25 грудня 2004 року). – К., 2004. – Ч. ІІ. – С. 100-103. 40. Ющик О.І. Діяння, пов’ язане з ризиком // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2001. – Випуск 121. Правознавство. – С. 112-115. 41. Ющик О.І. Діяння, пов’ язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння. // Україна: шляхами віків: Матеріали міжнародної наукової конференції (24 травня 2002 року). – Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, 2002. – С. 273-276. 42. Ющик О.І. Досягнення суспільно-корисної мети як умова правомірності діяння, пов’ язаного з ризиком // Актуальні проблеми економіки. – 2006. - №3 (57). – С. 147-153. 43. Ющик О.І. Інститут виправданого ризику в кримінальному праві зарубіжних країн // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2003. – Випуск 1. Правознавство. – С. 113-117. 44. Ющик О.І. Історична еволюція виправданого ризику в кримінальному праві // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2002. – Випуск 147. Правознавство. – С. 105-108. 45. Ющик О.І. Класифікація видів виправданого ризику // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2002. – Випуск 161. Правознавство. – С.114-117. 46. Ющик О.І. Кримінально-правове регулювання господарського ризику //Підприємство, господарство і право. – 2005. - №11. - С. 141-145. 47. Ющик О.І. Неправомірність виправданого ризику при створенні загрози для життя людей, екологічної катастрофи та інших надзвичайних подій //Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 28. – К.: Інститут держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України, 20005. – С.309-314. 48. Ющик О.І. Основні ознаки виправданого ризику // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: Міжнародна науково-теоретична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених (20 лютого 2003 року). – Інститут економіки і підприємництва, 2003. – С. 178-179. 49. Ющик О.І. Перевищення меж виправданого ризику // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: науково-практична конференція (лютий 2004 року). – Львів, 2004. – С. 167-170. 50. Ющик О.І. Поняття медичного ризику та умови його правомірності // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2004. – Випуск 236. Правознавство. – С. 121-124. 51. Ющик О.І. Правова природа виправдного ризику в системі романо-германського кримінального права // Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку: всеукраїнська науково-практична конференція (20-25 квітня 2005 року). Ч.2. – К., 2005. – С. 65-67. 52. Ющик О.І. Психологічний аспект діяння, пов’ язаного з ризиком, у контексті боротьби з організованою злочинністю // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією – теорія і практика. – 2005. - №.11. - С. 81-90. 53. Ющик О.І. Умови правомірності діяння, пов’ язаного з ризиком // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2002. – Випуск 154. Правознавство. – С. 107-110. 54. Ющик О.І. Управлінський ризик, як різновид виправданого ризику // Сучасна наукова думка: в сеукраїнська науково-практична і нтернет - конференція (6-10 червня 2005 року). Ч.3. – К., 2005. – С. 52-53. ЗАДАЧІ: 1. До таксі на зупинці підійшов п'яний Гусев і по чав вимагати висадити з машини пасажира Козлова, а його відвез ти в протилежному напрямку. При цьому він нецензурно лаявся, розмахував перед очима Козлова запаленою цигаркою, пропалив рукав його піджака, у грубій формі наполягав на своїх вимогах. Козлов через відкрите бокове вікно кабіни відштовхнув Гусєва, який упав і, вдарившись головою об асфальт, дістав тяжке тілесне ушкодження. Чи підлягає Козлов кримінальній відповідальності? 2. П'яні Агаєв, Габар і Погосян близько 2-ї години ночі на ву лиці порушували громадський порядок, кричали, лаялись. Міліціонер Сазонов, який ніс службу з охорони громадського порядку, по чав вимагати, щоб вони припинили хуліганські дії. Але ті не лише не виконали його вимог, а почали з ним сперечатись, ображали йо го, висловлюючись при цьому нецензурними словами. Сазонов умовляв їх розійтись. Хулігани продовжували на нього наступати, а Габар з блискучим предметом у руці наблизився впритул і робив спроби його схопити. Сазонов відступав, продовжуючи вимагати від хуліганів припинити свої дії. Вбачаючи безпосередньо загрозу нападу і боячись, що хулігани заволодіють його зброєю, Сазонов, попередивши, що стрілятиме, зробив два попереджувальні пострі ли в повітря. У той момент, коли Габар ще раз спробував схопити Сазонова, останній вистрілив утретє і попав у Агаєва, який стояв поруч з Габаром. Від отриманого поранення Агаєв у лікарні помер. Якою має бути кримінально-правова оцінка дій Сазонова? 3. Неповнолітні Зарицький та Астратонов вночі у дворі будин ку намагалися здійснити крадіжку ковпаків з коліс автомобіля Ноздратенка, який перебував у своїй квартирі на другому поверсі будинку, і, почувши у дворі підозрілий шурхіт, двічі вистрілив з мисливської рушниці в напрямку Зарицького, наказавши йому під няти руки. Виконавши цю вимогу, той почав просити Ноздратенка не стріляти, оскільки він нічого не зробив. Але Ноздратенко ще двічі вистрілив у Зарицького, який стояв з піднятими руками, за подіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент заподіяння. Чи можна вважати, що Ноздратенко діяв у стані необхідної оборони? 4. Гаспар'ян зі своєю знайомою Степною йшов вулицею. Їх зу пинили п'яні Мамедзаде та Цикайкін, безпричинно присікались до них, зчинили сварку і почали бити Гаспар'яна. При. цьому в руках Цинайкіна була пляшка з вином. Він намагався нею вдарити зби того з ніг Гаспар'чна. Побоїв зазнала й Степна, що боронила Гаспар'яка. Останньому було заподіяно легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Захищаючи себе і Стегіну, Гаспар'ян складаним ножем, якого мав при собі, поранив Мамедзаде і Цинайкіна, спричинивши їм тілесні ушкодження се редньої тяжкості. Гаспар'ян пішов у міліцію і здав ніж. Дайте юридичну оцінку вчиненого учасниками події. 5. З садових будинків садово-будівельного кооперативу невідомими протягом тижня було вчинено біля 20 крадіжок з проникненням через вікна, які вони розбивали. Власник одного з будинків Тулик замінував кожне вікно будинку толовими шашками, про що повідомив лише свою дружину. Одного вечора син Тулика зі своєю знайомою вирішив поїхати на дачу відпочити. Коли вони приїхали, син Тулика виявив, що забув дома ключі від вхідних дверей будинку. Тоді він вирішив відкрити вікно, щоб влізти у будинок. При цьому стався вибух, яким сину Тулика було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження. Чи підлягає Тулик кримінальній відповідальності? ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 241-254 Практикуму ( Кримінальне право України: Практ и кум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.) ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) НЕ 2.3 . ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності. 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’ язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК). 3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’ язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК). 4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’ язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК). 5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’ язку із зміною обстановки (ст. 48 КК). 6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’ язку із закінченням строків давності ( ст. 49 КК). 7. Роз в’ язування задач . Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 302-317. 3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 245-272 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 136-152 . 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 115-129 . Додаткова література: 1. Аликперов X. Освобождение от уголовной ответственности в связи с изменением обстановки //Законность.- 1999.- №7. 2. Аликперов X. Освобождение от уголовной ответственности в связи с истечением сроков давн о сти //Законность. - 1999. - №8. 3. Аликперов X. Освобождение от уголовной ответственности несовершеннолетних // Зако н ность.-1999. №9. 4. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності. Монографія. – К.: Атіка, 2004. 296 с. 5. Вырастайкин В. Условно- досрочное освобождение – право, а не обязанность суда // Российская ю с тиция.- 1999.- №7. 6. Головко Л.В. Освобождение от уголовной ответственности и освобождение от уголовного преследования: соотношение понятий //Государство и право.- 2000.-№6. 7. Кибальник А. Иммунитет как основание освобождения от уголовной ответственности // Росси й ская юстиция. - 2000. - №8. 8. Кропачев А. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания// Законность.-1999. №2. 9. Прошляков Д. Освобождение от уголовной ответственности в связи с истечением сроков давн о сти// Российская юстиция.- 2000. - №9. 10. Сверчков В. Критерии и условия освобождения от уголовной ответственности в связи с измен е нием обстановки// Российская юстиция.-1999.- №9. 11. Сверчков В.В. Актуальные вопросы освобождения от уголовной ответственности в связи с де я тельным раскаянием// Государство и право.- 1999. - №12. 12. Соловьев Р. Специальные виды освобождения от уголовной ответственности// Законность. -2001. - №11. 13. Степанов В. Освобождение от уголовной ответственности в связи с примирением с потерпе в шим //Российская юстиция.- 2000. - №9. 14. Якубов А.Е. Условно-досрочное освобождение от наказания и обратная сила уголовного зак о на// Вестник Московского университета. Серия 11, право. -1998.- №1.- С. 71. ЗАДАЧІ: 1. Зарубу було затримано за вчинення шахрайства, і щодо нього була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 190 КК. В ході досудового слідства було встановлено, що за 4 роки до вчинення останнього злочину Заруба також зчинив шахрайство, але тоді йо му вдалося втекти від працівників міліції та потерпілого, які нама гались затримати його на місці злочину. Варіант. За 4 роки до вчинення шахрайства Заруба вчинив кишенькову крадіжку. Як має бути вирішене питання щодо кримінальної відповідаль ності Заруби за перший злочин? Який вплив матиме факт вчинен ня першого злочину на кваліфікацію другого злочину? 2. Сітало за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, був звільнений від кримінальної відпов і дальності з передачею його на поруки колективу житлово-експлуатаційної контори (ЖЕК) № 307 Дарницького району м. Києва, де він працював слюсарем-сантехніком. Протягом перших 6 місяців з дня пере дачі на поруки він поводив себе належним чином, але потім кілька разів з’ являвся на роботу в стані сп’ яніння, допустив пр о гул, а за 2 місяці до закінчення річного строку поручительства вчинив ще одну крадіжку. У зв’ язку з цим колектив ЖЕКу прийняв рішення про відмо ву від поручительства за Сітало і направив це рішення до відпо відного суду. Яке рішення щодо Сітало має прийняти суд? Чи може вчи нена ним друга крадіжка розглядатись як повто р на? 3. Відбуваючи покарання у виді позбавлення волі на певний строк, Брязкун вчинив у ВТК незакінчений замах на умисне вбивство. Про цей злочин правоохоронні органи не дізнались. Через 12 років Брязкун вчинив умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, але і цього разу затриманий не був. Через 2 роки 6 місяців Брязкун був затриманий за носіння фінського но жа без відповідного дозволу. В ході досудового слідства стало відомо про перші два злочини, вчинені Брязкуном. У зв'язку з цим строки досудового слідства неодноразово продовжувались. і спра ва була передана до суду через 1 рік 6 місяців після затримання Брязкуна за вчинення останнього злочину. Варіант 1 . У ВТК Брязкун вчинив незакінчений замах на умисне вбивство з корисливих мотивів. Варіант 2 . Через 12 років після незакінченого замаху на умисне вбивство Брязкун вчинив злочин, передбачений ст. 116 КК. Ознайомтеся зі статтями 115, 116, 118 і ч. 2 ст. 263 КК. Яке рішення щодо перших двох злочинів має (може) прийняти суд? 4. Через 1 рік 10 місяців після вчинення Поліщуком злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК, щодо нього була порушена кримі нальна справа. В ході досудового слідства було встановлено, ще за рік до вчинення цього злочину Поліщук при одержанні квартири здійснив підроблення документа та його використання, а також дав хабара начальнику відділу райдержадміністрації. Водночас бу ло встановлено, що з боку останнього мало місце вимагання хаба ра, а за підроблення документа та його використання Поліщук під лягав звільненню від кримінальної відповідальності на підставі закону України про амністію, який набув чинності через два місяці після вчинення них злочинів. Як має бути вирішене питання про кримінальну відповідаль ність Поліщука за вчинені ним злочини, якщо досудове слідство тривало 3 місяці? 5. Книш брав участь у груповій хуліганській бійці, але затриманий за цей злочин не був. Через 3 роки він на ґрунті особистих неприязних стосунків заподіяв умисне легке тілесне ушкодження своєму сусідові Б а бенку. Останній з цього приводу пройшов освідування, але заяву до суду не подав. Через 1 рік 10 місяців після вчинення другого злочину Книш знову побив Бабенка, заподіявши на цей раз умисне легке тілесне ушкодже н ня з короткочасним розладом здоров’ я. З приводу двох останніх злочинів Бабенко звернувся до суду в порядку ч. 1 ст. 27 КПК. Була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК. Під час судового розгляду був також встановлений факт участі Книша у груповому хуліганстві. У зв’ язку з цим щодо нього була порушена окрема (друга) кри мінальна справа за ч. 2 ст. 296 КК. Кримінальна справа щодо Бабенка, порушена за ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК, слухалась судом 3 місяці; д о судове слідство у кримінальній справі, порушеній за ч. 2 ст. 296 КК, тривало 2 місяці. Варіант. Через 3 роки після вчинення першого злочину Книш заподіяв Бабенку умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. У зв’ язку з цим друга кримінальна справа щодо нього була порушена за ч. 2 ст. 296; ч. 1 ст. 122 КК. Ознайомтеся зі статтями 122, 125, 296 КК та ч. 1 ст. 27 КПК. Яке рішення має прийняти суд у кожній кримінальній справі? ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 283-290 Практикуму ( Кримінальне право України: Практ и кум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.) ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) НЕ 2.4 . ПОНЯТТЯ І МЕТА ПОКАРАННЯ 1. Поняття та ознаки покарання за кримінальним законом України. 2. Відмінність кримінального покарання від інших видів державного примусу і заходів громадського впливу. 3. Мета покарання. Законодавче визначення мети покарання і його практичне значення. Наука кримін а льного права про мету покарання. Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 318-327. 3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 273-278 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 153-155 . 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 129-131 . Додаткова література: 1. Маляренко В.Т. Про покарання за новим Кримінальним кодексом України. – К., 2003. – 153 с. 2. Фролова Е.Г. Понятие наказания, его цели и система. - Донецк, 1991. 3. Саргасова Э.А. Роль наказания в предупреждении преступлений.-Минск, 1990. 4. Полубинская С.В. Цели уголовного наказания. - М., 1990. 5. Ной И.С. Криминологические и уголовно-правовые проблемы наказания. - Алма-Ата, 1983. 6. Карпец И.И. Наказание: социальные, правовые и криминологические проблемы.- М.: ЮЛ.-1973.-С.287. 7. Уголовное наказание. Ред. коллегия. Ю.С. Шемчушенко и др. - Киев-Донецк, 1997. 8. Ющик О.І. Історичний розвиток уявлень про зміст покарання. //Науковий вісник Чернівецького національного університету. Серія Правознавство. – №533.- Чернівці. – 2010. – С. 88-98. ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) Н Е 2.5 . СИСТЕМА І ВИДИ ПОКАРАННЬ 1. Система покарань. 2. Основні покарання. 3. Додаткові покарання. 4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові. Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 328-343. 3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 279-291 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 153-172 . 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 129-165 . Додаткова література: 1. Богуцький П. Застосування кримінальних покарань за вчинення військових злочинів// Право України. - 1999. - №8. - С.32-33. 2. Кирись Б. О. Направлення в дисциплінарний батальйон// Вісник Львів. ун-ту. Сер. юрид. Вип.33.-1996. -С.46-56. 3. Стеничкин Н. Наказание в виде ограничения свободы// Законность.- 2001.- №3. 4. Тадевосян З.А. Штраф как мера наказания.- Ереван, 1978. 5. Дуюнов В.К., Цветинович А.Л. Дополнительные наказания: теория и практика.- Фрунзе, 1986. 6. Дементьев С.И. Лишение свободы . Уголовно-правовые и исправительно-трудовые аспекты . - Ростов-на-Дону, 1981. Дементьев С.И. Лишение свободы как мера уголовного наказания.- Краснодар, 1977. ЗАДАЧІ: 1. Військовим судом гарнізону старшого лейтенанта Грицюка засуджено за ч. 1 ст. 424 КК до обмеження волі на строк 3 роки. У своїй апеляції він просив військовий суд регіону врахувати конкретні обставини, за яких він допустив перевищення влади, позитивні дані про його особу, і призначити замість обмеження волі службові обмеження для військовослужбовців. Чи може військовий суд ре гіону задовольнити апеляцію Гри цюка без застосування ст. 69 КК? 2. Безуглий, керуючи власним автомобілем, перевищив доз волену швидкість і вчинив наїзд на пішохода. Внаслідок наїзду пішохід дістав середньої тяжкості тілесне ушкодження. За ч. 1 ст. 286 КК Безуглого засудж е но до арешту на строк 6 місяців. В апеляції Безуглий просив призначити замість арешту ви правні роботи, оскільки, хоча йому виповнилось 62 роки, він про довжує працювати слюсарем-сантехніком, позитивно характе ризується як за місцем роботи, так і за місцем проживання. Яке рішення за апеляцією Безуглого має прийняти апеля ційний суд? 3. Після святкування свого дня народження Колотовкін, якому в цей день виповнилося 18 років, узяв участь у груповій хуліганській бійці. Під час бійки Колотовкін наніс два удари ножем в груди Федюку і один удар в живіт Шпарику. Федюк помер у лікарні наступного дня, а Шпарик — за п’ ять днів. Колотовкіну пред’ явлено обвинувачення за п.п. 1, 7 ч. 2 ст. 115 КК. Чи може суд у разі визнання Колотовкіна винним за пред’ яв леним звинуваченням призначити йому пок а рання у виді дові чного позбавлення волі? 4. За привласнення чужого майна в особливо великих розмірах Горобця засуджено до позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Серед майна був жилий будинок у сільській місцевості, в якому Горобець та його сім’ я постійно проживали. Вважаючи, що жилий будинок не підлягає конфіскації, Горобець подав апеляцію на вирок місцевого суду в цій частині. Чи підлягає апеляція задоволенню? 5. Кривенко була засуджена за крадіжку без обтяжуючих обставин до виправних робіт на строк 1 рік 6 міс я ців з відрахуванням у доход держави 20% заробітку. Через 2 місяці після початку відбування цього пок арання вона самовільно залиши ла місце роботи, виїхала за межі України і повернулася назад через півроку. Як має бути вирішене питання про відповідальність Кри венко? ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 290-297 Практикуму ( Кримінальне право України: Практ и кум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.) ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) НЕ 2.6 . ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ 1. Принципи призначення покарання. 2. Загальні засади призначення покарання. 3. Обставини, які пом’ якшують і обтяжують відповідальність. 4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті. 5. Призначення більш м’ якого покарання ніж передбачено законом. 6. Призначення покарання за сукупністю злочинів. 7. Призначення покарання за сукупністю вироків. 8. Правила складання покарань і зарахування строку ув’ язнення. 9. Розв’ язування задач . Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 344-376. 3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 292-327 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 173-191 . 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 165-195 . Додаткова література: 1. Губаева Т., Малков В. Назначение наказания по совокупности преступлений// Российская юст и ция. -1998.- №6. 2. Горелик А.С. Наказание по совокупности преступлений и приговоров. - Красноярск, 1991. 3. Музика А., Горох О. Інститут призначення покарання: поняття і загальна характеристика //Право України. - №9. – 2011. – С. 174-184. 4. Лесниевски-Костарева Т.А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законод а тельная практика. – М.: Изд-во. Норма.- 1998.- С. 296. 5. Рарог А., Нерсесян В. Дифференциация назначения наказания за неосторожные преступления //Российская юстиция. - 1999.- №7 6. Савченко А. Назначение наказания при рецидиве преступлений// Российская юстиция. -2000.- №7. 7. Чернова Т., Майков В. Назначение наказания по совокупности приговоров// Российская юст и ция.- 1999. №10. 8. Ющик О.І. Зміст загальних засад призначення покарання //Актуальні проблеми політики. Збірник наукових праць. – Вип. 29. – Одеса: ПП «Фенікс», 2006. – С. 82-85. 9. Ющик О.І. Призначення справедливого покарання як метод перевиховання злочинця // «Управлінські, правові, соціально-економічні чинники розвитку української держави у ХХІ сторіччі». Матеріали VІ науково-практичної конференції (18-19 квітня 2008). – Чернівці, 2008. – С. 169-171. 10. Якимчук М.К., Нежурбіда С.І. До питання про конституційність частини першої статті 69 Кримінального кодексу України // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 236: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2004. – 124 с. – С. 107-111. ЗАДАЧІ: 1. За погрозу вбивством працівникові правоохоронного органу Травкіна засуджено за ч. 1 ст. 345 КК до позбавлення волі на строк три роки. Обґрунтовуючи необхідність призначення Травкіну покарання, пов'язаного з позбавленням волі, суд зазначив, що раніше він уже притягувався до кримінальної відповідальності, злочин вчинив у стані сп'яніння, його дії були спрямовані проти працівників міліції. Крім того, суд урахував, що Травкін не визнав своєї вини і не розкаявся у вчиненому. В апеляції адвокат засудженого просив змінити вирок і призна чити Травкіну покарання у виді виправних робіт. При цьому він послався на те, що за місцем роботи той характеризується пози тивно, в колективі користується повагою, судимість за злочин, який Травкін вчинив ще неповнолітнім, уже погашена, а невизнан ня вини і те, що він не розкаявся у вчиненому, не можуть визна ватись обставинами, які обтяжують покарання. Крім того, на дум ку адвоката, суду слід було б врахувати, що працівники міліції частково самі винні в тому, що сталося, оскільки не зважили на прохання Травкіна не затримувати його товариша, якого він сам доведе додому. Дайте оцінку аргументам, викладеним у вироку, і доводам апеляції. 2. Борецький здійснив закінчений замах на крадіжку в особли во великих розмірах, вчинену з проникненням у житло за поперед ньою змовою групою осіб. За ч. 2 ст. 15 і ч. 5 ст. 185 КК його за суджено до позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією всього майна, яке є власністю Борецького. Призначаючи таке по карання, суд зазначив у вироку, що він враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його стадію, щире каяття Борецького, а також його особу — Борецький вчинив злочин вперше, позитивно характеризується за місцем проживання. На вирок суду прокурор подав апеляцію з проханням скасува ти вирок у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяж кості злочину та особі засудженого. На думку прокурора, суд не врахував те, що Борецький вчинив особливо тяжкий злочин, пов ністю здійснив злочинний намір щодо заволодіння майном, заподіяв майнову шкоду потерпілому у великих розмірах. Крім того, він вчинив злочин у складі групи за попередньою змовою, з проник ненням у житло, був одним з двох його співвиконавців. За таких обставин йому не повинна була призначатись мінімальна міра по карання, передбачена санкцією ч. 5 ст. 185 КК. Дайте оцінку рішенню суду та доводам, викладеним у апеляції. 3. Віщун замовив Глушку умисне вбивство своєї дружини за 50 тис. гривень. Глушко здійснив посягання на життя потерпілої, але злочин до кінця не довів — дружині було спричинено тяжке тілесне ушкодження. За ч. 3 ст. 15, пунктами 6 і 11 ч. 2 ст. 115 КК Глушка засуджено до позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією всього майна, що є його власністю. За ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 15, пунктами 6 і 11 ч. 2 ст. 115 КК Віщуна засуджено до позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією всього май на, яке є його власністю. На вирок суду в частині призначення покарання Віщуну про курор подав апеляцію. В ній він зазначив, що суд не врахував ряд обставин вчинення злочину, зокрема: злочин є особливо тяжким, він вчинений з корисливих мотивів, Віщун був його ініціатором (замовником). Як замовник Віщун виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочином завдані тяжкі наслідки, в діях Віщуна мають місце дві обтяжуючі обставини, пе редбачені ч. 2 ст. 115 КК. За таких обставин, на думку прокурора, Віщуну не могла бути призначена мінімальна міра покарання, пе редбачена ч. 2 ст. 115 КК. Наскільки обґрунтованими є доводи прокурора? 4. Потокіна було визнано винним у привласненні чужого май на, вчиненому організованою групою в особливо великих розмірах, і засуджено за ч. 5 ст. 191 КК до позбавлення волі на строк п'ять років. Призначаючи більш м'яке покарання, ніж передбачено зако ном, суд послався на те, що Потокін визнав вину, щиро розкаявся, раніше не судимий, позитивно характеризується, вживав заходів щодо відшкодування збитків, має на утриманні малолітню дитину. На вирок суду прокурор подав апеляцію, в якій зазначив: По токін учинив особливо тяжкий злочин у складі організованої гру пи, привласнення здійснювалось систематично протягом двох ро ків, заподіяло тяжкі наслідки у вигляді особливо великої майнової шкоди (214 620 грн.). Оскільки ці обставини не були належним чи ном враховані судом, прокурор просив апеляційний суд скасувати вирок у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Чи підлягає задоволенню апеляція прокурора? 5. Лісняк засуджений за ч. 1 ст. 185 КК до виправних робіт на строк 2 роки з відрахуванням 20% із заробітку в доход держави. Відбуваючи це покарання, Лісняк через півроку вчинив грабіж, поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’ я потерпілого, та вимагання. За ч. 2 ст. 186 КК його було засуджено до 4 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 189 КК вЂ” до 5 років позбавлення волі, а за сукупністю вироків — до 9 років 6 місяців позбавлення волі. Чи міг суд визначити такий строк позбавлення волі як оста точне покарання за сукупністю вироків? ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 297-305 Практикуму ( Кримінальне право України: Практ и кум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.) ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) НЕ 2.7 . ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ 1. Поняття звільнення від покарання та його види. 2. Звільнення від покарання у зв’ язку з втратою особою суспільної небезпечності. 3. Звільнення від відбування покарання з випробовуванням. 4. Звільнення від відбування покарання з випробовуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років. 5. Звільнення від відбування покарання у зв’ язку із закінченням строків давності виконання обвин у вального вироку. 6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. 7. Заміна невідбутої частини покарання більш м’ яким. 8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. 9. Звільнення від покарання за хворобою. 10. Амністія і помилування. 11. Розв’ язування задач . Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 377-406. 3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 328-343 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 192-219 . 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 195-213 . Додаткова література: 1. Коробков Г.Д. Освобождение от уголовной ответственности и наказания по советскому уголо в ному праву.-М., 1981. 2. Кривоченко Л.Н. Освобождение от уголовной ответственности с применением мер обществе н ного или административного воздействия.-Харьков., 1981. 3. Магомедов А.А. Правовые последствия освобождения от уголовной ответственности. - Сар а тов, 1994. 4. Скибицкий В.В. Освобождение от уголовной ответственности и отбывания наказания.-Киев., 1987. 5. Ткачевский Ю.М. Система освобождения от уголовной ответственности и наказания// Вестник Московского университета.-1988.-№5.-С. 22. 6. Марогулова И.Л. Амнистия и помилование в российском законодательстве.- М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1998. 7. Зельдов С.И. Освобождение от наказания и от его отбывания. - М., 1989. 8. Михлин А.С. Проблемы досрочного освобождения от отбывания наказания.- М., 1982. ЗАДАЧІ: 1. Комашова було засуджено за ч. 2 ст. 296 КК до позбавлення волі на строк 2 роки зі звільненням від ві д бування пока рання з випробуванням. Після закінчення іспитового строку він при затриманні за дрібне хуліга н ство вчинив опір члену громадського формування з охорони громадського порядку. На час розгляду справи щодо цього злочину питання про звільнення Комашова від покарання або його направлення для відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного за попереднім вироком, розглянуто не було. Виходячи з того, що іспитовий строк, встановлений попереднім вироком, закінчився, суд засудив Комашова за ч. 2 ст. 342 КК до обмеження волі на строк 3 роки. Чи правильно вирішив суд? 2. Прядко була засуджена за ч. 2 ст. 119 КК до позбавлення волі на строк 7 років. Через 2 роки після поч а тку відбування покарання вона завагітніла і через 6 місяців після цього була звільнена від відбування покара н ня на підставі ст. 83 КК. Народивши дитину, Прядко разом з батьками забезпечувала належні умови для її в и ховання, однак через рік дитина померла. Яке рішення може прийняти суд щодо Прядко після смерті дитини? Якщо суд замінить невідбуту частину позбавлення волі обмеженням волі, чи може він зарахувати у строк відбування обмеження волі час, протягом якого Прядко не відбувала покарання? Варіант 1. Через рік після народження дитини Прядко пере дала її до дитячого будинку, у зв’ язку з чим ко н тролюючий орган вніс подання до суду про направлення Прядко для відбування покарання, призначеного за вироком. Який строк позбавлення волі має відбувати Прядко, якщо суд прийме таке рішення? Варіант 2 . Через рік після народження дитини Прядко вчи нила розбещення неповнолітньої і була засудж е на за ч. 1 ст. 156 КК до обмеження волі на строк 3 роки. Яке максимальне покарання може бути призначене Прядко за сукупністю вироків? 3. Сисоєв був засуджений за ст. 116 КК до обмеження волі на строк 5 років. Через 1 рік після початку відбування покарання він захворів на психічну хворобу, що позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії. У зв’ язку з цим до Сисоєва були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом. Через 2 роки Сисоєв одужав. Варіант. Сисоєв був засуджений за ст. 116 КК до позбав лення волі на строк 3 роки. Яке рішення щодо Сисоєва має прийняти суд після його одужання? 4. Відмовивши в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання Гуденку, засудженому за ч. 2 ст. 121 КК за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, до позбавлення волі на строк 7 років, суд у постанові зазначив, що той вчинив умисний тяжкий злочин, а строк, який він відбув, не є достатнім для його виправлення. З матеріалів справи видно, що Гуденко відбув 4 роки 9 місяців, має позитивні характеристики, до роботи ставиться сумлінно, є членом гуртка художньої самодіяльності. Чи правильно вирішив цю справу суд? 5. Харламов був засуджений за ч. 3 ст. 286 КК до основного покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Відбуваючи це покарання, він став на шлях виправлення, і через 5 років 2 місяці невідбута частина п о збавлення волі була замінена йому обмеженням волі на строк 5 років. Чи дотримані в цьому випадку правила заміни не відбутої частини покарання більш м’ яким? Який строк обмеження волі має відбути Харламов, щоб бути умовно-достроково звільненим і від цього покарання? Варіант. Відбувши 1 рік обмеження волі, Харламов вчинив умисне вбивство і був засуджений за ч. 1 ст. 115 КК до позбав лення волі на строк 13 років 6 місяців. Яке максимальне покарання може бути призначене Харламову за сукупністю вироків? ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 306-315 Практикуму ( Кримінальне право України: Практ и кум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.) ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) НЕ 2.8 . СУДИМІСТЬ 1. Поняття судимості. 2. Погашення судимості. 3. Зняття судимості. 4. Розв’ язування задач . Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 407-411. 3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 344-350 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 220-229 . 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 213-2 1 7 . Додаткова література: 1. Вырастайкин В. Порядок погашения судимости следует изменить// Российская юстиция.- 1999.- №4 2. Голина В.В. Погашение и снятие судимости по советскому уголовному праву.- X., 1979. 3. Евтеев М.П. Погашение и снятие судимости. - М., 1964. 4. Ераксин В.В., Помчалов Л.Ф. Погашение и снятие судимости в советском уголовном праве.- М.,1963. 5. Кирись Б. О. Погашення судимості при відсутності покарання, призначеного за сукупністю зл о чинів і вироків// Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали І регіональної на у кової конференції (лютий 1995 року). – Львів.-1995. С. 106-109. 6. Михлин А.С. Проблемы досрочного освобождения от отбывания наказания.-М.-1982. ЗАДАЧІ: 1. За умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло вна слідок тяжкої образи з боку потерпілого, Голуб був засуджений за ст. 103 КК 1960 р. до виправних робіт на строк два роки. Після на брання вироком законної сили, але до початку відбування покаран ня Голубом, набрав чинності КК 2001 р. Ознайомтеся зі ст. 123 КК 2001 р. Чи повинен Голуб визнаватись таким, що має судимість, після набрання чинності КК 2001 p.? Які положення КК 2001 р. є право вими орієнтирами при вирішенні цього питання? 2. У серпні 1998 р. Сандул вчинив шахрайство, яке було роз крите лише у червні 2001 р. Кримінальна справа, порушена за ч. 1 ст. 143 КК 1960 p., була передана до суду у серпні 2001 р. Під час судового розгляду набрав чинності КК 2001 р. Ознайомтеся з ч. 1 ст. 143 КК 1960 р. та ч. 1 ст. 190 КК 2001р. Чи буде Сандул визнаватись таким, що має судимість, у разі постановлення обвинувального вироку щодо нього і набрання цим вироком законної сили? Які положення КК 2001 р. є правовими орієнтирами при вирішенні цього питання? 3. Проти Прокіпця була порушена кримінальна справа за ч. 5 ст. 27 і ч. З ст. 191 КК, і щодо нього був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. Досудове слідство і судовий розгляд тривали більше року, але пособництво з боку Прокіпця у привлас ненні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, так і не було доведене. В результаті суд засудив його за ч. 1 ст. 367 КК із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК до штрафу в розмірі50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на підставі ч. 5 ст. 72 КК повністю звільнив від відбування покарання. Чи буде Прокіпець визнаватись таким, що має судимість, після набрання вироком законної сили? 4. Лукаш був засуджений за ч. 1 ст. 286 КК до обмеження волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки зі звільненням від відбування покаран ня з випробуванням. За вироком суду йому був встановлений іспи товий строк тривалістю два роки. По його закінченні Лукаш був ос таточно звільнений від відбування покарання на підставі ч. 1 ст. 78 КК. Варіант 1. У період іспитового строку Лукаш був направле ний для відбування покарання, призначеного вироком, на підставі ч. 2 ст. 78 КК. Варіант 2. Після закінчення іспитового строку, але до звіль нення від відбування покарання, на підставі ч. 1 ст. 78 КК Лукаш вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 263 КК, і був засуджений за нього до обмеження волі на строк п'ять років. З якого моменту Лукаш буде визнаватись таким, що не має су димості? 5. Бровченко був засуджений за ч. 1 ст. 367 КК до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з по збавленням права обіймати певні посади на строк два роки і спла тив штраф через 4 місяці після набрання вироком законної сили. Варіант. Бровченко був засуджений за ч. 1 ст. 367 КК до ви правних робіт на строк два роки з позбавленням права обіймати пев ні посади на строк три роки і відбув основне покарання повністю. Який термін має пройти після набрання вироком законної сили для того, щоб судимість у Бровченка вважалася погашеною? 6. Когут був засуджений за ч. 1 ст. 383 КК до позбавлення волі на строк два роки, за ч. 1 ст. 398 КК вЂ” до обмеження волі на строк три роки і за сукупністю вчинених злочинів — до позбавлен ня волі на строк два роки шість місяців. Варіант. Когут був засуджений за ч. 1 ст. 383 КК до обмежен ня волі на строк три роки, за ч. 1 ст. 398 КК вЂ” до позбавлення волі на строк два роки і за сукупністю вчинених злочинів — до по збавлення волі на строк два роки шість місяців. Через який строк після відбуття покарання Когут буде визна ватись таким, що не має судимості? ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 315-321 Практикуму ( Кримінальне право України: Практ и кум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.) ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) НЕ 2.9 . ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ 1. Примусові заходи медичного характеру. 2. Примусове лікування. 3. Розв’ язування задач . Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 412-415. 3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 351-363 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 230-238 . 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 217-227 . Додаткова література: 1. Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву.- К., 1980. 2. Бышевский Ю.В., Марцев А.И. Наказание и его назначение. - Омск, 1975. 3. Гриндей Л.М. Критерії вибору виду заходів медичного характеру // Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні: Матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної конференції (28-29 квітня 2005р.) – Острог: правничий факультет Національний університет “Острозька академія”, 2005. – С. 376-377. 4. Личность преступника и применение наказания. - Казань, 1980. 5. Карпец И.И. Индивидуализация наказания в советском уголовном праве.- М., 1961. 6. Ткаченко В.И. Назначение наказания.- М., 1985. 7. Ткаченко В.И. Общие начала назначения наказания.- М., 1984. ЗАДАЧІ: 1. За вчинення насильницького грабежу Дронь був засуджений за ч. 2 ст. 186 КК до позбавлення волі на строк 5 років. Через 8 місяців після початку відбування покарання він захворів на психічну хворобу, що позб а вляла його можливості усвідомлювати свої дії. У зв’ язку з цим до Дроня були застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Через 4 роки 3 місяці Дронь одужав, а ще через 2 місяці примусові заходи медичного характеру були щодо нього припинені. Варіант. За ч. 2 ст. 186 КК Дронь був засуджений до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. Чи підлягає Дронь покаранню за вчинений ним злочин? 2. Чекалін був засуджений за ч. 3 ст. 133 КК до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 96 КК до нього застосоване примусове лікування від сифілісу. Через 1 рік 7 місяців до суду було внесено подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання Чекаліна на підставі п. 1 ч. 3 ст. 81 КК. Суд ві д мовив у такому звільненні, мотивуючи це тим, що Чекалін не закінчив лікування від сифілісу. Чи обґрунтоване таке рішення суду? 3. За заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження Рябошапку було засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до 5 років позбавлення волі. Через 1 рік після початку відбування покарання виникли сумніви щодо його психічної повноцінності. У зв’ язку з цим Рябошапку госпіталізували до психіатричного закладу в примусовому порядку для проведення обстеження. Комісія лікарів-психіатрів дійшла висновку, що Рябошапка перебуває у тяжкому реактивному стані, який розвинувся на фоні залиш кових явищ органічного захворювання центральної нервової системи. За психічним станом він не здатний усвідомлювати свої дії і підлягає госпіталізації до психіатричного закладу з посиле ним наглядом. Як має вирішити справу суд? 4. За ч. 2 ст. 17, ст. 94 КК 1960 р. Локтєва за замах на умисне вбивство засуджено до позбавлення волі на строк 8 років із застосуванням на підставі ч. 2 ст. 14 КК 1960 р. примусового ліку вання від алкоголізму. Через півроку після початку відбування покарання набрав чинності КК 2001 р. У зв’ язку з цим Локтєв, не запереч у ючи того, що він є хронічним алкоголіком, звернув ся до суду з проханням скасувати примусове лікування від ал коголізму, оскільки ця хвороба не становить небезпеку для здо ров’ я інших осіб. Яке рішення щодо заяви Локтєва має прийняти суд? 5. За зараження неповнолітнього венеричною хворобою Шутову було засуджено за ч. 2 ст. 133 КК до обм е ження волі на строк 4 роки. Крім того, до неї на підставі ч. 1 ст. 96 КК було застосоване судом примусове лік у вання від гонореї. В апеляції Шутова просила апеляційний суд не застосовувати до неї примусове лікування або принаймні точно визначити його строк. Чи може задовольнити апеляційний суд прохання Шутової? ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 321-324 Практикуму ( Кримінальне право України: Практ и кум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.) ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) НЕ 2.10 . ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ 1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності. 2. Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх і особливості їх призначення. 3. Підстави і порядок звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування. 4. Погашення і зняття судимості. 5. Розв’ язування задач . Основна література: 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua / cgi - bin / laws / main . cgi ? nreg =2341-14 2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 416-427. 3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 364-385 . 4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мел ь ника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – С. 239-259 . 5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-ге вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Го н чаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 227-249 . Додаткова література: 1. Скрябин М.А. Общие начала назначения наказания и их применение к несовершеннолетним.- Казань, 1988. 2. Бабаев М.М. Индивидуализация наказания несовершеннолетних. - М., 1968. 3. Бурдін В.М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні: Монографія. -К.: Атіка, 2004. -240 с. 4. Астемиров А. Уголовная ответственность и наказание несовершеннолетних. - М., 1970. ЗАДАЧІ: 1. 17-річний Орисько був засуджений за ч. 1 ст. 152 КК до позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 153 КК вЂ” до позбавлення волі на строк 5 років, а за сукупністю злочинів — до позбавлення волі на строк 7 років. Через який строк він може бути умовно-достроково звільне ний від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення? 2. У день свого народження – досягнення 18 років — Прескач здійснив незаконне заволодіння транспор т ним засобом (автомобілем «Москвич»), а потім, їдучи містом, не впорався з керуванням і збив двох пішоходів, які від одержаних ушкоджень померли. За вчинені злочини Прескач був засуджений: за ч. 1ст. 289 КК вЂ” до позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 286 КК вЂ” до позбавлення волі на строк 8 років; за сукупністю зл о чинів — до позбавлення волі на строк 10 років. Варіант. Злочин, передбачений ч. 3 ст. 286 КК, Прескач вчи нив на початку наступної після дня народження доби. Через який строк Прескач може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення? Який строк має пройти після такого звільнення для того, щоб Прескач визнавався таким, що не має судимості за кожний з учинених ним злочинів? 3. 17-річний Левченко, навчаючись у коледжі, мав неприязні стосунки з однокурсником Кіктенком. Одного разу на дискотеці між ними виникла сварка, яка переросла в бійку. Левченко наніс Кіктенку кілька ударів, але бійку припинили інші студенти. Через два дні до Левченка в кімнату прийшов Кіктенко для з’ ясування відн о син, і між ними знову виникла бійка. Левченко побив Кіктенка, а коли той втратив свідомість, викликав шви д ку допомогу. Проти Левченка було порушено кримінальну справу. Під час досудового слідства було встано в лено, що внаслідок ударів, нанесених Левченком і на дискотеці, і в кімнаті, Кіктенку були спричинені сере д ньої тяжкості тілесні ушкодження. На досудовому слідстві та під час судового засі дання Левченко давав пра в диві показання, щиро покаявся в учиненому, поводив себе належним чином, а його батьки пов ністю відшкод у вали Кіктенку витрати на лікування та моральні збитки. Варіант1 . Під час бійки в кімнаті Левченко умисно заподіяв Кіктенку тяжке тілесне ушкодження. Варіант 2. На час розгляду справи в суді Левченку випов нилося 18 років. Ознайомтеся зі статтями 121 і 122 КК. Чи може бути Левченко звільнений судом від кримінальної відповідальності? Чи може він бути звільнений від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру? 4. 16-річний Скляр був засуджений за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК до позбавлення волі на строк 12 років. Через рік після початку відбування покарання він у виховній колонії на ґрунті особис тих неприязних стосунків здійснив умисне вбивство двох інших засуджених. За цей злочин його було засуджено за п.п. 1, 13 ч. 2 ст. 115 КК до п о збавлення волі на строк 15 років. Варіант 1. У виховній колонії Скляр заподіяв двом іншим засудженим умисні тяжкі тілесні ушкодження і був засуджений за ч. 1 ст. 121 КК до позбавлення волі на строк 7 років. Варіант 2. Скляр заподіяв двом іншим засудженим умисні тяжкі тілесні ушкодження через 3 роки після п о чатку відбуван ня покарання і був засуджений за ч. 1 ст. 121 КК до позбавлення волі на строк 8 років. В яких межах може бути призначене остаточне покарання Скляру за сукупністю вироків? 5. 17-річний Полоз визнаний судом винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296; ч. 2 ст. 187; ч. 4 ст. 187; п. 6 ч. 2 ст. 115 КК. Яка максимальна міра покарання може бути призначена По лозу за кожний із вчинених ним злочинів? В яких межах може бути призначене остаточне покарання Полозу за сукупністю злочинів? ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 324-330 Практикуму ( Кримінальне право України: Практ и кум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.) ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ( ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) НЕ 2.11 . ОСНОВНІ ПИТАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ 1. Загальна характеристика кримінального права іноземних держав. 2. Джерела кримінального права іноземних держав. 3. Основні інститути кримінального права зарубіжних держав, що стосуються злочину. 4. Основні інститути кримінального права зарубіжних держав, що стосуються покарання. Основна література: 1. Кримінальне право України: Загальна частина: Підру чник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулів, В.І. Борисов та ін. ; За ред. професорів М.І. Баж анова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К иїв-Харків: Юрінком Інтер – П раво, 2003. – С . 384-393 . 2. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько , О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М .І. Мельника, В.А. Клименка. – 5 -е вид., перероб л . і доп ов. – К.: Атіка, 2009. – С. 386-401 . 3. Уголовное право зарубежных государств. Общая часть / Под ред. и с предисл. И.Д.Козочкина. - М.: Институт международного права и экономики им. А.С.Грибоедова, 2001. – С. 3-55. Додаткова література: 1. Наумов А.В. Основные концепции современного уголовного права.-М.:"Юристь".-1998.-С.512. 2. Ахметшин Х.М. Ахметшин Н.Х., Петухов А.А. Современное уголовное законодательство КНР.-М.: Муравей, 2000. 3. Крылова Н.Е. Понятие и признаки преступного деяния в уголовном праве Франции// Вестник Мо с ковского университета. Серия 11, право.- 2000.- №2.- С.29 4. Крылова Н.Е., Серебрянникова А.В. Уголовное право современных зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии). - М.: Зерцало, 1997. 5. Малиновский А.А. Уголовное право зарубежных государств. - М.: Новый юрист.-1998. 6. Уголовное право зарубежных государств. Общая часть. Под ред. И.Д. Козочкина. - М.: Ин-т м е ждунар. права и экономики им. А.С. Грибоедова, 2001.

Приложенные файлы

  • rtf 24113818
    Размер файла: 1 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий