vidpovidi na bileti 2014

1-1 Органи управління авіаційних частин (підрозділів). Основні задачі командування, штабів, відділень, служб.
Органи управління в авіаційних частинах і з'єднаннях являє собою групу посадових осіб з суворо розмежованими між ними функціями.
До органів управління відносяться: командування, штаб, відділення і служб (посадові особи).
Задачі органів управління:
- підготовка частин (з'єднань) до приведення у вищу ступінь бойової готовності і керування ними в ході приведення у бойову готовність;
- підготовка частин (з'єднань) до несення бойового чергування і керівництво черговими силами;
- підготовка частин (з'єднань) до перебазування і керівництво ними в ході перебазування;
- підготовка частин (з'єднань) до відновлення бойової здатності;
підготовка частин (з'єднань) до бойових дій і керівництво ними в ході виконання бойових задач;
підготовка частин (з'єднань) до охорони і оборони аеродромів і пунктів управління і керівництво ними в ході їх оборони та охорони;
забезпечення режиму таємності;
виховання особового складу частини (з'єднання);
організація служби військ;
забезпечення законності і правопорядку у військах;
підбір, підготовка і розміщення кадрів;
ввід у стрій молодого поповнення;
узагальнення і розповсюдження передового досвіду.
Крім цього, кожен орган управління має специфічне, надане тільки йому призначення і вирішує визначене коло завдань.
Штаб виконую планування і організацію бойових дій, частин (з'єднань) та забезпечує безперервне управління ними у будь-якій обстановці на землі і в повітрі.
Соціально-психологічна служба організує і виконує виховну роботу в частині (з'єднанні).
Служба озброєння підтримує в постійній бойовій готовності і технічній справності авіаційну техніку, здійснює її ремонт і підтримує інженерно-авіаційне забезпечення польотів, здійснює спеціальну підготовку та виховання особового складу.
Штурманська служба організовує і здійснює підготовку льотного складу і розрахунків КП в штурманському відношенні, штурманське забезпечення бойових дій з метою досягнення високої точності літаків на задані цілі, висадки військ і бойової техніки.
Служба повітряно-вогневої і тактичної підготовки організовує і здійснює дії по забезпеченню високої вогневої і тактичної навченості екіпажів підрозділів, частин і об'єктивну оцінку вправ, що виконуються, а також розробляє та реалізує дії по забезпеченню безпеки польотів
Служба радіаційного, хімічного і біологічного захисту організовує і здійснює підготовку особового складу за профілем, забезпечує його засобами захисту. контролює правильне використання і зміст цих засобів, а також готує пропозиції щодо захисту від зброї масового ураження та приймає участь в її плануванні. Медична служба організовує і здійснює медичне забезпечення особового складу, підготовку його для надання першої медичної допомоги потерпілим, зменшення психічного навантаження.
Парашутно-десантна служба організовує і здійснює заходи по пошуково-рятувальній і десантній підготовці, правильній експлуатації і використанню засобів рятування льотних екіпажів.
Метеорологічна служба здійснює метеорологічне забезпечення бойових дій частин (з'єднань) в районі базування, на маршрутах польотів і в районі бойових дій.
Служба фізичної підготовки і спорту здійснює і організовує фізичну підготовку особового складу і спортивні заходи.
Відділення (відділ) кадрів відповідає за вивчення й врахування офіцерів і прапорщиків з'єднань (об'єднань), підготовку пропозицій командиру по підбору і їх розстановці, за організацію і ведення атестування; за підготовку пропозицій і матеріалів на присвоєння військових звань, нагородження і звільнення з дійсної військової служби.
Тил частини (з'єднання) організовує і здійснює тилове забезпечення бойових дій частин (з'єднань), забезпечення їх всіма видами матеріальних засобів, зберігання, облік стану, утримання казарменого і житлового фондів.
Органи управління здійснюють роботу на основі рішення і наказів командира, розпоряджень вищестоящих начальників у тісній взаємодії один з одним і відповідними органами частин забезпечення.

2 Підготовка до проведення призову громадян на військову службу
Комплектування військової частини, кораблів, установ, військово - навчальних закладів підприємств та організацій ЗСУ. Служби безпеки України, прикордонних військ України, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України (далі ЗСУ та інші військові формування), військовослужбовцями строкової служби провадиться шляхом призову на строкову службу громадян строкового віку.
Все молоде поповнення, призване на строкову військову службу, повинно бути розподілене за видами ЗСУ, іншими військовими формуваннями, родами військ, з'єднаннями, частинами, кораблями та за посадами з урахуванням їх моральних, психологічних якостей, стану здоров'я, фізичного розвитку, загальноосвітньої підготовки, а також з урахуванням погреби у військово навчених резервах в запасі ЗСУ таін. військових формувань.
Військові комісаріати несуть відповідальність за забезпечення своєчасного проведення призову громадян на строкову військову службу та організовану відправку їх у війська.
2.2. Приписка громадян до призовних дільниць , Приписка громадян до призовних дільниць проводиться відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" вимог цього положення і директив начальника Генерального штабу ЗСУ.
Для проведення приписки громадян у районах (містах) утворюються призовні дільниці. Приписка громадян до призовних дільниць проводиться з метою взяття на облік, визначення їх кількості, ступеня придатності до військової служби, встановлення загально - освітнього рівня, здобутої спеціальності і рівня фізичної підготовки.
До призовних дільниць щороку протягом січня - березня приписуються громадяни, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Приписка проводиться районними військовими комісаріатами за місцем проживання.
Приписці до призовних дільниць підлягають усі юнаки, як постійно чи тимчасово проживають на території району (міста), крім осіб, котрі відбувають покарання за судовим вироком за місцем позбавлення волі, іноземних громадян та осіб без громадянства.
Для проведення приписки громадян до призовних дільниць у районах (містах) утворюються відповідні комісії в складі: голова комісії - районний військовий комісар; члени комісії - начальник групи професійного психологічного відбору відповідного військового комісаріату; лікарі: хірург, терапевт, невропатолог, психіатр, окуліст, отоларинголог і стоматолог, а також секретар комісії з числа медсестер. При необхідності для медичного огляду громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, можуть залучатися інші лікарі -спеціалісти.
Оповіщення громадян про їх явку на приписку проводиться наказом районних військових комісаріатів. Накази щорічно видаються не пізніше 25 грудня. Конкретні строки явки громадян до призовних дільниць для проходження приписки установлюються військовими комісаріатами у повістках, вручення яких громадянам проводиться через житлово - експлуатаційні організації, домовласників, органи місцевого самоврядування, відділи кадрів підприємств всіх форм власності, установ, організацій та навчальних закладів не пізніше 5 діб до призначеного строку явки на приписку.
Наказ військового комісаріату розсилається до підприємств організацій та навчальних закладів. Населення також інформується про проведення приписку через засоби масової інформації.
В необхідних випадках повістки можуть вручатися громадянам безпосередньо за їх домашніми адресами.
Всі громадяни, які викликаються районними військоматами для проходження приписки, зобов'язані прибути на призовні дільниці в терміни вказані у наказах районних військоматів та в повістках, маючи при собі документи, зазначені в повістці.
Поважними причинами неприбуття до призовних дільниць на приписку у строки, встановлені районними військовими комісаріатами визначаються:
-хвороба громадянина, яка позбавила його можливості особисто прибути на призовний пункт;
смерть або тяжка хвороба близького родича;
перешкода стихійного характеру або інші обставини, що позбавили громадянина
можливості особисто прибути у вказаний пункт і строк.
Причини не прибуття мають бути підтверджені відповідними документами.
2.3. Військовий облік призовників
Військовий облік призовників проводиться за місцем їх постійного чи тимчасового проживання.
Після прибуття на нове місце постійного чи тимчасового проживання на строк більше ніж півтора місяця, а у службові відрядження, на навчання, у відпустку або на лікування на строк більше трьох місяців призовники повинні стати на військовий облік у триденний строк.
В разі зміни місця проживання на строк більше півтора місяця, вибуття у службові відрядження, на навчання у відпустку або на лікування на строк більше трьох місяців призовники повинні знятися з військового обліку за місцем проживання Для зняття з військового обліку призовник зобов'язаний особисто з'явитися у районний військовий комісаріат і подати письмову заяву з повідомленням причин зняття з військового обліку і точної адреси нового місця проживання.
З військового обліку призовників знімаються також особи:
призвані на строкову військову службу;
зараховані у військові - навчальні заклади;
зарахованих рішенням призовних комісій на облік військовозобов'язаних;
визнані призовними комісіями непридатними до військової служби із зняттям з військового обліку;
які отримали військове звання офіцерів запасу після проходження військової підготовки в цивільних навчальних закладах і складання установлених екзаменів;
взяті на спеціальний облік Міністерства внутрішніх справ України у зв'язку з призначенням на посади рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ чи зарахуванням курсантами і слухачами вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України;
засуджені до позбавлення волі;
які вибули на постійне місце проживання за межі України;
померлі.
Зміна місця військового обліку призовниками, які досягли 18-ти річного віку і старших, допускається до опублікування Указу Президента України про черговий призов. Після цього вона можлива тільки в окремих випадках за умови подання до військових комісаріатів документів, які б стверджували що призовник:
переведений на роботу в іншу місцевість;
переїхав на нове місце проживання;
прийнятий до навчального закладу і вибуває для проходження освіти або закінчив навчальний заклад і направляється на роботу.

3 Зміст роботи командира і штабу по керівництву службою військ.
ЗМІСТ ТА ЗАДАЧІ СЛУЖБИ ВІЙСЬК
Служба військ - це комплекс заходів, що забезпечують необхідні умови повсякденного життя і діяльності військовослужбовців, військових частин, навчальних закладів, штабів, регламентується законами України, загальновійськовими статутами, наказами і директивами МО та НГШ ЗС України.
Служба військ організується та здійснюється відповідними командирами /начальниками/, штабами, ґрунтується на бездоганному знанні та суворому дотриманні всіма військовослужбовцями своїх обов'язків і включає внутридню,варгову та гарнізонну служби, забезпечення збереження зброї та боєприпасів в частинах
Основними напрямками керівництва служби військ є:
- Пдведення підсумків
;
Планування і постановка завдань і
Методична підготовка офіцерів і сержантів;
контролі за діяльністю підлеглих і надання їм допомоги;
створення та удосконалення побутових умов
підготовка вказівок, методичних посібників. Основними завданнями служби військ с:
організація і підтримання внутрішнього порядку в підрозділах;
розподіл часу, суворе виконання розпорядку та регламенту службового часу;
призначення, підготовка та несення служби добовим нарядом;
організація надійної охорони і оборони місць розміщення частин та підрозділів, складів з озброєнням та боєприпасами, сховищ бойової техніки і інших державних і військових об'єктів;
забезпечення збереження зброї та боєприпасів в частинах і підрозділах;
підтримання в гарнізонах високої військової дисципліни, створення необхідних умов для повсякденного життя і побуту особового складу та підготовка військ, проведення різних гарнізонних заходів за їх участю;
збір, облік та аналіз скоєних подій та злочинів.
Ці питання займають одне з пріоритетних місць у роботі командира і штабу з керівництва підпорядкованими частинами, підрозділами і вирішуються на підставі наказу Міністра оборони України "Про завдання будівництва та підготовки ЗС України у новому навчальному році", плану підготовки ЗС України, директиви начальника Генерального штабу ЗС України "Про заходи щодо виконання завдань підготовки ЗС України" та організаційно-методичних вказівок командувачів видів ЗС України, військ оперативних командувань та основних положень Військових статутів ЗС України.
Командир частини у своєму рішенні про організацію служби військ визначає:
а) зміст наказу про організацію служби військ і бойового навчання, строки його виконання;
б) основні заходи в служби військ і терміни їх виконання;
в) заходи з протипожежного захисту військової частини.
У рішенні також визначається порядок охорони й оборони Бойового Прапора, зброї, боєприпасів, техніки і допуску до них склад і порядок підготовки добового наряду, заходи з методичної роботи з офіцерами, прапорщиками і сержантами по службі військ; всебічному контролі за станом підрозділів, служб, об'єктів, навчально-матеріальної бази, її створення і удосконалення.
ЗМІСТ НАКАЗУ КОМАНДИРА ЧАСТИНИ З ОРГАНІЗАЦІЇ СЛУЖБИ ВІЙСЬК
Відповідно до вимог Військових статутів ЗС України, з урахуванням специфічних завдань, у наказі на організацію служби військ і бойового навчання визначаються заходи, терміни та конкретні виконавці.
Основні пункти наказу:
введення в дію розпорядку дня та розпорядку роботи управління і штабу частини;
склад добового наряду, порядок його підготовки, озброєння і відпочинку;
кількість змін днювальних в батареях;
порядок призначення нарядів на роботу;
черга нарядів між усіма прапорщиками, офіцерами і підрозділами частини;
призначення чергового підрозділу та порядок його відпочинку;
місце, час проведення занять з особовим складом добового наряду;
порядок розміщення і охорони Бойового Прапора полку /бригади/;
порядок зберігання, видачі й прийому стрілецької зброї та боєприпасів у військовій частині, вивозу зброї у місце збору по тривозі;
призначення особи начальником служби РАО /складу РАО/ на випадок відбуття відповідної особи у відрядження, відпустку, на лікування;
призначення експлуатаційної трупи для встановлювання сигналізації та підтримання її у справному стані;
визначення необхідної кількості зброї для несення вартової служби або виконання спеціальних завдань;
відповідальний за порядок розміщення, зберігання і забезпечення збереження зброї та боєприпасів у разі утримання в одній кімнаті зброї та боєприпасів кількох підрозділів;
визначення запасу бойових патронів у підрозділах для несення
вартової служби;
визначення місця зберігання, чищення, порядку видачі /прийому/ пістолетів і патронів до них;
визначення підрозділу, в якому має зберігатися зброя та боєприпаси військовослужбовців, які прибули у відрядження з інших військових частин;
порядок зберігання ключів від ставниць зі зброєю на випадок відсутності начальника варти за службовими обов'язками;
призначення відповідальних за організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у штабах, підрозділах, складах;
терміни планування бойової підготовки на наступний тиждень /місяць/, готовність розкладів занять у підрозділах;
місце та час проведення занять з офіцерами управління із стройової і фізичної підготовки;
порядок підбиття підсумків бойової підготовки та його періодичність;
порядок перевірки стану підрозділів і служб;
внутрішній порядок і розпорядок роботи у парках;
час роботи складів і порядок доступу до них;
розподіл житлових, не житлових приміщень, навчально-матеріальної бази і території військового містечка між частинами і підрозділами;
порядок освітлення, опалення службових приміщень;
місце зберігання запасних ліхтарів,
час вмикання витяжної вентиляції;
організації протипожежної охорони, охорони навколишнього середовища, призначення начальника позаштатної пожежної команди;
прядок особистого прийому військовослужбовців, членів їх сімей, робітників і службовців командуванням частини;"
порядок зберігання й користування фотоапаратами, магнітофонами, радіоприймачами та іншою побутовою радіоелектронною технікою;
порядок демонстрації кінофільмів;
порядок прийому їжі особовим складом;
термін приготування їжі, визначення часу, коли черговий частини дає дозвіл на видачу їжі;
визначення часу одержання їжі добовим нарядом, порядок приготування їжі військовослужбовцям, які потребують дієтичного харчування;
час і місце інструктажу команд, які відправляються у службове відрядження;
порядок відвідування військовослужбовців;
проведення медичного обстеження і огляду особового складу;
порядок проведення занять спортом та в спортивних секціях в години, визначенні розпорядком дня;
призначення відповідального за облік листів, скарг і заяв, які надходять;
призначення відповідальних по контролю за виконанням службових документів;
призначення позаштатного метролога частини;
порядок виїзду на полювання та рибну ловлю;
порядок планування заходів стану служби військ і військової дисципліни на наступний тиждень /місяць/.
Додатки до наказу:
1). розпорядок дня частини;
2). розпорядок роботи управління і штабу частини;
3). список офіцерів і прапорщиків, які призначенні для несення служби в добовому наряді;
4). список особового складу, який призначається для несення служби на найважливіших постах /по охороні Бойового Прапора полку, пунктів управління, стартових, вогневих позицій, складів зі зброєю та боєприпасами та інше/;
5). список осіб, які мають право отримувати Бойовий Прапор,
прапороносців та асистентів;
Г 6). список військовослужбовців, які мають право розпечатувати
/запечатувати/ сховища, склади, парки або можуть бути допущені до прийому
від варти бойових машин та військової* техніки, яка знаходиться на стоянках;
7). список внутрішньо перевірочних комісій по службах;
8). список відповідальних за пожежну безпеку будівель і споруд;
9). схема закріплення території військового містечка за підрозділами для
прибирання;
10). про призначення комісії щодо вивчення та допуску особового
складу до несення вартової служби;
11). список осіб, призначених для робіт на складах зі зброєю та
боєприпасами.
Інші питання повсякденної діяльності, які не знаходять відображення в наказі,
визначаються в інструкціях посадових осіб.
Наказ доводиться на нараді офіцерського складу військової частини під
особистий підпис. Необхідні витяги з наказу видаються в частини та окремі
підрозділи.
















































Білет №2-1 Штаби авіаційних частин (підрозділів).
Штаб призначений для забезпечення командиру управління підлеглими підрозділами за всіма видами бойової та повсякденної діяльності. Він є основним органом управління в авіаційних підрозділах та частинах, так як займає провідне положення у питаннях планування і організації бойових дій і управління підлеглими підрозділами в мирний та воєнний час. Провідна роль штабу серед інших органів виявляється обсягом виконуємих завдань, його технічної обладнаності.
Однією з основних функцій штабу є суворе та безумовне проведення наказів командира, організація виконання прийнятих ним рішень, розроблених планів та поставлених завдань, прийняття необхідних заходів для забезпечення узгоджених дій військ і досягнення цілей дій в любих умовах обстановки.
Свою роботу штаб виконує на основі рішень та наказів командира, розпоряджень і наказів вищестоящого штабу.
Штаби поділяються: по рівню управління (масштабу виконуємих завдань) - на стратегічні, оперативні і тактичні; по належності - на штаби об'єднань, частин (підрозділів); по належності до роду військ - на загальновійськові, родів військ, спеціальних військ і тилу.
Існуючі в теперішній час авіаційні штаби пройшли складний шлях розвитку в ході якого будувалася їх організаційна структура, змінювались функції та методи роботи. Ці зміни і зараз відбуваються в результаті вдосконалення засобів поразки і технічних засобів управління.

Загальні завдання штабів випливають з їх ролі в реалізації функцій управління. За рахунок цього завдання штабу розглядаються стосовно до функцій органів управління підрозділів (частини) по видах діяльності військ.
В період реалізації цих функцій головне місце відводять інформації, а тому і такому завданню штабу, як організація та реалізація безперервного пошуку, збору, обновлення інформації, навчання, аналізу, узагальнення та своєчасної доповіді даних про обстановку та висновків з її оцінки, а також систематичного інформування підлеглих, взаємодіючих штабів та сусідів про обстановку та її змінах.
Загальні завдання штабів мають специфіку по періодах її функціонування: вмирний час, при переведенні підрозділів (частин) з мирного на воєнний стан, при підготовці та в ході бойових дій.
1. В мирний час основні зусилля в діяльності штабів направляються на проведення заходів по зростанню, підтриманню та вдосконаленню бойової і мобілізаційної спроможності, готовності підрозділів (частин) з метою своєчасно приступити до виконання покладених на них завдань та виконання їх в будь якій обстановці.
2. При переводі підрозділів (частин) з мирного на воєнний час основні зусилля штабів направляються на забезпечення своєчасного приведення їх у вищу ступінь бойової готовності, посилення розвідки, своєчасне узагальнення завдань підлеглим і заняття початкового положення.
При підготовці бойових дій:
а). В процесі виробки рішення та планування, завданнями штабу являються:
- підготовка розрахунків та пропозицій, необхідних командиру для прийняття рішення;
~ оформлення рішення;
узагальнення взаємодії з взаємодіючими підрозділами і частинами;
планування бойових дій (перебазування, відновлення боєздатності на ін.);
доклад вищестоящому штабу прийнятих рішень.
б). В процесі організації дій військ штаб виконує наступні завдання:
доведення завдань до підлеглих підрозділів (частин);
організацію різноманітного забезпечення їх дій;
організацію підготовки підрозділів (частин) та чергових сил до виконання поручених завдань і підтримка їх у готовності до дій;
організацію зв'язку з підлеглими, взаємодіючими підрозділами (частинами), сусідами та вищестоящим штабом;
розгортання пунктів управління, засобів зв'язку та РТЗ;
здійснення заходів по протидії іноземним технічним розвідкам;
організацію об'єктивного контролю за діями розрахунків пунктів управління;
організацію охорони і оборони аеродромів, комендантської служби та підтримання порядку в районі базування;
організацію переліку опромінення особового складу.
4. В ході бойових дій штаб контролює дії військ та надає їм допомогу, підтримує взаємодію, доповідає вищестоящому штабу про результати дій.
Після виконання завдання штаб організує обновлення боєздатності підрозділів (частин) і пред'являє донесення о результатах їх дій.
Розглядання завдання є загальним в діяльності штабів всіх родів авіації. Але у зв'язку з тим, що авіаційні підрозділи (частини) мають різні призначення виконують різні по характеру бойові завдання в специфічних умовах, в роботі авіаційних штабів існують деякі особливості.
Так, в роботі штабів винищувальної авіації головну увагу відводять:
організації вивчення імовірного повітряного противника;
плануванню і організації чергування винищувачів на землі та в повітрі;
забезпеченню своєчасного підйому винищувачів на перехоплення та наведення їх на повітряного противника;
узгодженню та підтриманню безперервної взаємодії частин винищувальної авіації, з частинами інших родів авіації і ЗРЧ;
своєчасній передачі управління своїми винищувачами на інші пункти управління, наведенню та забезпеченню постійної готовності прийняття управління винищувачами інших частин.
В роботі штабів бомбардувальної та дальньої авіації особливе місце відводять:
збору даних про об'єкти дій в оперативній глибині противника на суші і на морі, про їх розташування та координати;
здійсненню способів виходу на цілі та їх поразка;
подоланню протидії засобів ППО противника;
узгодженню та підтриманню взаємодії з підрозділами та частинами інших родів авіації.
Штаби частин розвідувальної авіації особливу увагу відводять:
підготовці до польоту на розвідку кожного екіпажу літаків -розвідувальників;
визначенню ефективних способів подолання ППО та веденню розвідки;
збору, обробки, документуванню, розповсюдженню розвідувальної інформації та своєчасне надання її у вищі інстанції і заінтересовані штаби.
В роботі транспортної авіації важливе місце займають:
питання збору і вивченню даних про райони викиду (висадки) десанту, даних про аеродроми (майданчики базування) та матеріальному забезпеченню в вихідних районах для десантування;
узгодження і підтримка взаємодії з десантом, сухопутними військами, які забезпечують польоти у район викиду (висадки) десанту;
організація завантаження (розвантаження) і десантування військ.
Особливості в роботі штабів штурмової авіації являються:
постійний збір даних про об'єкти противника на полі бою;
пошук ефективних способів виходу на об'єкти та їх поразки; вильоту по виклику для дій по малорозмірним рухомим об'єктам забезпечення постійної готовності екіпажів (підрозділів) до на полі бою;
чітка організація, узгодження і підтримання взаємодії з передовими частинами сухопутних військ і особливо з артилерією, при діях в одному районі і в безпосередній близькості від своїх військ, а також з силами інших родів авіації;
забезпечення безперервного управління підрозділами при польотах на гранично малих висотах.
2.Порядок проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами.
Солдати, матроси, сержанти і старшини, які проходять військову службу Зс призовом у межах визначених строків, перебувають на строковій службі.
Солдати, матроси, сержанти і старшини, прийняті у добровільному порядку проходять військову службу за контрактом.
Для солдатів, матросів, сержантів і старшин встановлено такі строки військово служби в календарному обчислені:
- для солдатів і сержантів, які проходять строкову військову службу в ЗСУ Прикордонних військах України, інших військових формуваннях та Службі безпекі України, -
місяців (для осіб, які мають вищу освіту - місяців);
-для матросів і старшин, які проходять строкову службу на кораблях, суднах берегових частинах бойового забезпечення Військово - Морських Сил України та і
морських частинах Прикордонних Сил України , - місяці (для осіб, як
мають вищу освіту -_ місяців);
- для солдатів матросів, сержантів і старшин, які проходять службу за контрактом
- З роки;
-для військовослужбовців - жінок на посадах солдатів і матросів, сержантів старшин, -не менше 3 років.
Початком перебування на військовій службі вважається:
день прибуття до військового комісаріату для відправлення до військової частині
- для призовників;
день від'їзду до місця служби, вказаний у розпорядженні виданому військовий комісаріатом, - для зобов'язаних жінок;
день прибуття на навчання до військово - навчального закладу (військовоп ліцею), вказаний у приписці, виданій військовим комісаріатом, - для допризовників призовників і військовозобов'язаних.
Закінченням перебування на військовій службі вважається день, у яки військовослужбовця взято на військовий облік у військовому комісаріаті у зв'язку ; звільненням з військової служби, відчисленням з військово - навчального закладу або і закінченням навчального закладу чи навчальних зборів, але не пізніше строк} вказаного у приписці.
Особи, які призвані або добровільно вступили на Військову службу, приймают військову присягу на вірність народові України.
Військовозобов'язані , які раніше не приймали Військову присягу, приймають : під час зборів або мобілізації.
На строкову службу у мирний час призиваються придатні до неї за станої здоров'я і віком громадян, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 1 років.
Призов громадян на строкову службу провадиться на основі Указу Президент України два рази на рік. Указ Президента України публікується в засобах масове інформації не пізніше як за місяць до початку призову.
Після оголошення Указу Президента України кожний призовник зобов'язаний прибути в пункт і строк, вказаний військовим комісаріатом у повістці.
3. Планування служби військ.
Штабом частини розроблюється:
наказ про організацію служби військ бойового навчання;
план основних заходів із служби військ;
план протипожежного захисту військової частини;
план перевірки стану підрозділів і служб;
перелік методичних занять з офіцерами, прапорщиками і сержантами з питань організації служби військ;
відомість добового наряду, варти;
графік перевірки варти посадовими особами.
На основі цих документів щомісячно визначаються завдання по службі військ, організується їх виконання та контроль.
Конкретні завдання уточнюються на кожний день. При уточненні завдань на тиждень командир частини заслуховує доповіді командирів підрозділів /начальників служб/ про результати виконання плану бойової підготовки, про виконання розпорядку дня, підтримання статутного порядку, військової дисципліни і статутних взаємовідносин, про скарги і листи військовослужбовців, що надійшли, та вжиті по них заходи, потім підводить підсумки за тиждень і визначає завдання на наступний з зазначенням конкретних строків і виконавців.
Крім розробки наказів, передбачається:
затвердження документів, передбачених статутами та керівними документами з питань служби військ;
заходи щодо попередження загибелі, травматизму при виконанні службових обов'язків;
виконання програми боротьби зі злочинністю;
заходи щодо скорочення чисельності добового наряду;
робота у складі комісій;
аналіз стану служби військ і правопорушень;
доповіді згідно з табелем термінових донесень; підготовка матеріалів нарад;
організація звірок з органами прокуратури.
Основними формами і видами методичної підготовки /роботи/ з офіцерами, прапорщиками і сержантами є:
збори;
методичні наради;
інструкторсько-методичні, показові заняття з питань організації служби військ, лекції, семінари, заліки /окремо з офіцерами, прапорщиками і сержантами/;
спеціальні заняття з головами внутрішньо перевірочних комісій;
практичні заняття та інструктажі, які проводяться з посадовими особами добового наряду;
розробка навчальних та методичних посібників по службі військ, матеріалів до газет, розробка організаційно-методичних вказівок, удосконалення навчально-матеріальної бази;
самостійна підготовка усіх категорій військовослужбовців.
Згідно з вимогами наказів Міністра оборони України №105 від 18.04.2004р. "Про затвердження Інструкції про організацію вартової служби у ЗС України", №11 1997р. "Про зміцнення військової дисципліни у ЗС України"
_з_ керівним складом оперативних командувань, з'єднань, офіцерами та прапорщиками частин і підрозділів проводяться методичні заняття з питань організації служби військ:
у з'єднанні /бригаді/ - один раз на квартал;
у частині - щомісячно.
Терміни та місця проведення занять, керівники та категорії посадових осіб, які до них залучаються, повинні чітко визначатися в плані бойової підготовки в розділі основних заходів зі служби військ на поточний навчальний рік /період навчання/.
На методичних заняттях повинні доводитися і практично втілюватися в життя вимоги Міністра оборони України, начальника Генерального штабу ЗС України, командувачів видів ЗС України, військ оперативного командування щодо покращення організації служби військ, зміцнення військової дисципліни, утримання в належному стані об'єктів військового господарства та встановлення єдиного підходу та методу роботи по втіленню їх у життя підрозділу /частини/.
За результатами проведення занять видаються методичні рекомендації з питань організації служби військ та інших питань, які розглядалися на даних заняттях /зборах/.
Контроль за діяльністю підлеглих і надання їм допомоги здійснюють згідно з вимогами наказу Міністра оборони України №305 від 20.11.95р. та згідно з розробленим планом перевірки підрозділів і служб та графіком контролю за здійсненням служби.
Контроль проводиться шляхом комплексної роботи офіцерів управління і штабу частини щомісячно в кожному підрозділі протягом двох -трьох днів, охоплюючи всі сторони життя та діяльності особового складу.
Найважливіші питання вартової, внутрішньої служби, виконання розпорядку дня, стану військової дисципліни перевіряються офіцерами щоденно за встановленим графіком з тим, щоб командир і штаб могли своєчасно впливати на їх точне виконання.
Результати роботи кожного підрозділу /служби/ у вигляді доповіді /довідки/ подаються командиру частини. У доповіді відображаються позитивні сторони несення особовим складом вартової і внутрішньої служб, дотримання статутного порядку і військової дисципліни, розкриваються стиль і методи роботи командирів, що досягли кращих результатів по службі військ, відмічаються недоліки, глибоко розкриваються їх причини і пропонуються конкретні заходи щодо їх усунення.
Контроль за виконанням наказів, директив та інших керівних документів командир частини здійснює особисто, а також через штаб.
У штабі частини призначається відповідальна особа, на яку покладається контроль за виконанням службових документів і ведення журналу контролю.
У журналі контролю відображаються стислі данні з документів, що містять резолюції командира частини, строки виконання документів, які знаходяться на контролі, прізвище виконавців, підстава для зняття з обліку.
Командири /начальники/ з цією метою планують призначення посадових осіб для здійснення контролю за особовим складом, виконанням розпорядку дня, попередженням злочинів, надзвичайних подій та загибелі військовослужбовців, а також навчанням підлеглих.
Посадові особи разом з підлеглими офіцерами відповідних ланок /групи контролю у складі 3-5 офіцерів управління/ виконують завдання щодо:
здійснення контролю за своєчасним виконанням заходів повсякденної діяльності підрозділами;
посилення контролю за несенням служби добовим нарядом і підтримання внутрішнього порядку;
здійснення контролю за доведенням норм харчуванням особового складу і якістю приготування їжі.

Білет №3-1 Принципи організації (побудови) штабів
а). Принципи організації (побудови) штабів
Організаційно-штатна структура авіаційного штабу залежить від масштабу та призначення військового органу, а також від рівня оснащення технічними засобами управління. Крім того вона враховує необхідність забезпечення мобільності і підлеглості елементів штабу, економічний розхід сил і засобів.
Основу організації сучасних авіаційних штабів складають наступні принципи:
Принципи організації штабів

1. Співвідносні структури штабу об'єму, характеру і складу виконуючих частиною (підрозділами) завдань
3. Здатність штабу забезпечити одночасно розгортання і роботу пунктів управління в декількох положеннях

2. Єдність структури штабу у мирний та воєнний час
4. Однотипність структури штабів різних інстанцій і родів авіації

5. Розподіл праці офіцерів штабу по видах робіт і взаємозамінність офіцерів в роботі

Мал. 1. Принципи побудови авіаційних штабів
Принцип співвідношення структури штабу об'єму, характеру і змісту виконуємих підрозділами (частиною) завдань допускає перед усім співвідношення об'єму трудових витрат кількості посадових осіб взагалі і по видах робіт в особливості з урахуванням технічної оснастки і прийнятих методів роботи. Разом з цим отримання нових завдань, наприклад, придушення радіоелектронних засобів противника, приводить до формування нових видів управлінських робіт і включені у штаб співвідносних спеціалістів. Включення в управління засобів автоматизації утворює умови, які приводять до вдосконалення методів роботи і відповідно до змінення складу управлінського апарату.
Принцип єдності структури авіаційних штабів у мирний і воєнний часи витікає з положення про те, що авіаційні частини (підрозділи) являються силами постійної готовності. Тому їх штаби повинні мати можливість вступати в управління негайно без додаткового поповнення. Цей принцип являє собою всебічну підготовку офіцерів штабу до виконання своїх обов'язків згуртування штабу, виробці у офіцерів штабу повної взаємозамінності в роботі і швидку перебудову штабу для виконання робіт у воєнний час. Можливість штабу (штабів) забезпечити одночасне розгортання і роботу пунктів управління в декількох положеннях витікає з необхідності одночасного управління частинами (підрозділами) в різних зонах і забезпечення його стійкості шляхом дублювання головних пунктів управління.
Принцип однотипності структури штабів різних інстанцій і родів авіації вимагає поліпшення організації роботи і встановлення взаємовідносин; єдності поглядів офіцерів; виконуючих типові роботи у вищестоящих, нижчестоящих і сусідніх штабів, що дозволяє більш оперативно вирішувати виникненні питання.


Можливість штабу (штабів) забезпечити одночасне розгортання і роботу пунктів управління в декількох положеннях витікає з необхідності одночасного управління частинами (підрозділами) в різних зонах і забезпечення його стійкості шляхом дублювання головних пунктів управління.
Принцип розділу праці офіцерів штабу по видах робіт і взаємозамінності офіцерів являє собою паралельне їх виконання, а також посилення спеціалістами, вирішуємих у відповідний момент найбільш важливіші завдання підготовленими для цієї мети офіцерами.
б). Структура авіаційних штабів
Базуючись на перерахованих принципах в ВПС сформувалася досить проста, невелика структура штабів. В ній встановлена спеціалізація по наступним видах роботи: оперативна, розвідувальна, зв'язку і радіотехнічного забезпечення, радіоелектронної боротьби, шифрувальна, укомплектування і переліку особового складу і техніки, метеорологічного забезпечення, управління польотами, автоматизації і механізації обчислювальних робіт, таємне діловодство та інші. Такий розподіл праці закладено в організаційну структуру штабів всіх інстанцій - об’єднання та частини.

2. Порядок присвоєння військових звань солдатам, матросам, сержантам і старшинам та призначення на посади.
Присвоєння військових звань
Рядовому складу, сержантському і старшинському складу присвоюються таї військові звання:
рядовому складу - рядовий (матрос), старший солдат (старший матрос);
сержантському і старшинському складу - молодший сержант (старшина 2 статті), сержант (старшина 1 статті), старший сержант (головний старшина), старшина (головний корабельний старшина).
Особам призваним на строкову службу, одночасно із зарахуванням до списків
сил, присвоюється військове звання "рядовий" або "матрос".
Військові звання "старший солдат" і "старший матрос" присвоюються - рядовим і матросам, які зразково виконують свої службові обв'язки, мають добрі та відмінні показники в бойовій підготовці та зразкову військову дисципліну, під час призначення на посади для яких за штатом передбачено військові звання "старший солдат" або "старший матрос";
рядовим і матросам у порядку заохочення;
кращім рядовим і матросам підчас звільнення в запас.
Військові звання "молодший сержант" і "старшина 2 статті" присвоюється:
курсантам, які закінчили навчання в навчальних центрах за програмами підготовки сепжантів ^стапшин) і і склали іспити за встановленою ппогпамою під час випуску із навчальних центрів;
солдатам і матросам, які призначені на посади сержантів і старшин , зразково виконують службові ооовязки, мають добрі та відмінні показники в бойовій підготовці та зразкову військову дисципліну, після складання іспитів за встановленою програмою.
Для проведення іспитів на присвоєння військових звань "молодший сержант" і "старшина 2 статті" наказом командира військової частини призначається комісія. Результати іспитів доповідаються командирам (начальникам), яким надано право присвоювати сержантські (старшинські) військові звання, відповідно до пункту "б" пункту "24" цього Положення.
Військові звання, "сержант" і "старшина 1 статті" присвоюються:
підготовки сержантів (старшин) і склали іспити за встановленою програмою з оцінкою "відмінно", під час випуску із навчальних центрів;
- гідним присвоєння чергового військового звання молодшим сержантам і старшинам 2 статті, що прослужили на посадах сержантів і (старшин) не менше як З місяці й призначені на посади, для яких за штатами передбачені військові звання "сержант" і "старшина 1 статті", "старший сержант", "головний старшина", "старшина", "головний корабельний старшина", або під час звільнення у запас.
Військові звання "старший сержант" і "головний старшина" присвоюються:
- кращім сержантам і старшинам 1 статті, що прислужили на посадах сержантів (старшин)не менше ніж 3 місяці й призначені на посади для яких за штатами пепе ^бачено військові звання "стапший сепжант" і "головний стапшина" '
- сержантам і старшинам 1 статті, гідним присвоєння чергового військового звання, під час звільнення в запас.
- кращім сержантам і головним старшинам, що прослужили на посадах сержантів (старшин) не менше як 6 місяців і призначені на посади, для яких за штатом передбачені військові звання "старшина" "головний корабельний старшина", або під час звільнення у запас.
Призначення на посади.
Солдати і матроси, які пройшли до призову на строкову службу підготовку з військово-технічних спеціальностей у професійних навчально - виховних закладах, навчальних організаціях товариства сприяння обороні Україні, призначаються на штатні посади відповідно до одержаних військових спеціальностей.
Солдати і матроси, сержанти і старшини , які пройшли підготовку у навчальних центрах або на практичній роботі, призначаються на штатні посади відповідно до одержаної ними спеціальності та присвоєного військового звання.
Право призначення на посади:
- командирів відділень, заступників командирів взводів та їм відповідних належить: командирам (начальникам) окремих військових частин, які мають дисциплінарні права командира батальйону (корабля третього рангу) і право видавати накази, та вище;
- старшин рот, команд та їм відповідних належить: командирам бригад, полків, окремих батальйонів . кораблів 1 і 2 рангу і начальникам, які мають рівні з ними права. Та вище.
Призначення солдатів, матросів, сержантів і старшин на посади та звільнення з посад, які вони займають, здійснюється наказом по військовій частині.

3. Ведення ротного господарства.
1 ВЕДЕННЯ РОТНОГО ГОСПОДАРСТВА
Ротне господарство організується та ведеться згідно загально - військових статутів ЗС України, наказу МО України № 300 від 16.07.97 р. "Положення про військове господарство ЗС України".
Ротне господарство є кінцевою ланкою у забезпеченні особового складу матеріальними засобами. Від вмілої і правильної організації та ведення ротного господарства залежить якість побутового обслуговування, матеріального забезпечення, збереження здоров'я особового складу роти
Основним завданням організації та ведення ротного господарства є: підтримання у постійній готовності озброєння, бойової техніки і транспорту; своєчасне отримання і видача особовому складу роти належних видів матеріальних (грошових) засобів; правильне використання, збереження, економне витрачання і облік матеріальних засобів, казарменого інвентарю та навчальних посібників.
В усіх ротах повинен суворо утримуватися встановлений порядок розміщення військовослужбовців, порядок утримання, опалення приміщень, правила експлуатації казарменого інвентарю, меблі і іншого квартирного майна.
Ротне господарство організує і керує командир роти і виконавцями його розпоряджень по веденню ротного господарства є командири взводів, старшина роти.
Облік ротного майна у підрозділі
Облік ротного майна у підрозділах військових частин ведеться згідно вимог Наказа МО України № 300 від 16.07.97 р. "і Іро затвердження положення про військове (корабельне) господарство ЗС України, МО України 1994 р. № 165 "Про порядок списання з обліку матеріальних засобів у ЗС України".
Облік матеріальних засобів в роті ведеться по наступним книгам і карткам обліку: книга наявності і руху матеріальних засобів у підрозділі (ф. № 26); картка обліку майна особистого використання (ф. № 45); опис матеріальних засобів (ф. № 65); книга врахування миття в лазні, зміни білизни, видача мила. Відповідальність за організацію правильного обліку матеріальних засобів, документів, книг і карток по обліку у роті несе командир роти.
Книги з обліку матеріальних засобів повинні бути пронумеровані, прошнуровані, скріплені мастичною печаткою (для пакетів) військової частини, кількість аркушів підтверджується підписами командирів підрозділів. Книги обліку повинні бути обов'язково зареєстровані в книзі реєстрації документів обліку в діловодстві частини.
Записи у книгах і картках обліку виконуються тільки на основі дійсних та законно оформлених документів.
На початку кожної книги складається зміст, в якому послідовно перераховуються назви матеріальних засобів і номори підведених сторінок дня кожної назви В кінці книги відводиться місце для відміток перевіряючих, щомісячних перевірок наявності майна командиром роти і щомісячних звірок з обліковими даними речової служби.
Про матеріальні засоби, які надійшли в роту або відбули з роти, повинно бути записано е книзі обліку в той самий день. Записи в книзі обліку повинні відображати наявність кожного виду матеріальних засобів на кожний день.
У підрозділах записи в книгах обліку з прибутку і витрат речового майна звіряються щомісяця з записами в книгах обліку відповідної служби. Правильність підсумків і залишків речового майна підтверджуються записом діловода (ст. писаря або писаря) речової служби.
Книги обліку матеріальних засобів ведеться у підрозділах без строків, до повного їх використання і не змінюються новими ні на початку року, ні при передачі посади матеріально-відповідальними особами, ні при чергових інвентарізаціях. Початкові записи в книгах обліку в підрозділах виконується діловодом речової служби частини, наступні - старшиною підрозділу.
Речове майно (кожушки, кожухи, валянки, льотно-технічне та інше, яке видається особовому складу на практичні занятгя, польові навчання, тощо) обліковується старшиною підрозділу у книзі обліку матеріальних засобів, виданих особовому складу у тимчасове використання (форма № 37). Порядок таврування речового майна
08-98 На речах, що видаються зі складу частини
На всіх предметах речового майна особистого користування, що видаються зі складу в підрозділи ставиться на складі тавро № 1 (прямокутник 45x20 мм), з цифрами, які показують місяць та рік видачі зі складу частини в носіння (наприклад: 08-98).
3853365 15.04.97 На речах, що знаходяться у підрозділі Петров
На предметах одягу (беретах, куртках, мундирах, сорочках кольору полину, краватках, брюках), взутті та спорядженні, що видається військовослужбовцям строкової служби, служби за контрактом ставиться в підрозділі тавро № 3 (прямокутник 65x20 мм) з позначкою військового квитка військовослужбовця, прізвище і дата видачі майна.
ЗК На робочому одязі
На предметах, які зараховуються за вислугою строків носіння у робочу форму, ставиться тавро № 4 (квадратне 20x20 мм, з цифрою 3" та літерою "К", "ЗК", яке вказує на третю категорію). Тавро ставиться на складі частини або у підрозділах, які не вилучаються з користування військовослужбовців.
ПФ На речах, що видаються для підмінного фонду
На складі частини крім тавра № 1 ставиться тавро № 7 (квадратне 20x20 мм, з буквами "П" і "Ф", "ПФ"), яке показує належність речі до підмінного фонду.
А-0488 Крім того, на всіх речах ставиться тавро № 2,
(прямокутник 44x20 мм) з цифрами, що показують умовне найменування військової частини (наприклад: А-0488).

Тавро на предметах речового майна має бути у таких місцях:

11анмсн\ вапни предметів
Шапка-вушанка
Де ставиться тавро
На дні шапки

Кашкети
На підкладці дна на відстані 2-4 см від переднього шва

Кітелі
Зі споду, на відстані 10 см від нижнього краю поли

Брюки
На лівій половині пояса з внутрішнього боку

Сорочки солдатські
На лівій половині пояса з внутрішнього боку

Краватки
У нижній частині з внутрішнього боку тавро військовослужбовця

Сорочки-натільні, теплі, майки
Зі споду на відстані 10 см від праного бокового шва та нижнього краю.

Кальсони натільні, теплі труси
На двох протиполежних краях (по діагоналі)

Простирадла
На двох протиполежних краях

Ковдри, матраци, рушники
На одному із кутів

Наволочки для подушок і матраців
На одному із кутів

Мішки речові
У верзній частині з внутрішнього боку

Плащ-намети
У верхньому куті з внурішнього боку

Черевики
На внутрішньому боці черевиків

Розміри окремих предметів речового майна
Все майно видають в підрозділи у готовому вигляді. Рушники в підрозділи видають підрубленими. Норми відпускання тканини на один рушник - 1 м, довжина підрубленого рушника - 97-98 см.
Онучі, літні саржеві і зимові байкові повинні бути розміром 90x35,5 см.
Рушники для витирання ніг видаються з тих, що вислужили строки, але придатні для подальшого використання. На них в одному з кутів ставлять тавро "Н" (розмір 20x25 мм). Розмір рушника для витирання ніг не визначається.
Килимки, які простилаються біля ліжка, - виготовляються із списаних байкових ковдр, при цьому краї килимків обов'язково обточують тканиною.
Розмір простирадла - 214x126 см, ковдри напівшерстяні - 210x128 см, матраца ватяного - 190x75 см.
Серветка для прасування обмундирування - 35x70 см, пеньюар для підстригання волосся 107x60 см, серветка 41x41 см.
Норми забезпечення туалетним милом
Солдати, сержанти, старшини строкової служби, лецеїсти, а також хворі, які знаходяться на лікуванні у військових закладах - 200 г на особу в місяць та додатково ще 100 г (200 г кухарям, пекарям) мила на особу в місяць для миття в лазні.
Додатково - працівникам військово-медичних закладів, ветеринарних лазаретів, кухарям, пекарям, підсобним робітникам солдатських та курсантських ідалень, спеціалістам
військових частин, які задіяні на брудних роботах, на санітарні потреби видасться мило господарське -100 г на одну особу в місяць.
БІЛЕТ 4-1. Пункти управління авіаційних частин, їх класифікація.
1.КЛАСИФІКАЦІЯ ПУНКТІВ УПРАВЛІННЯ
Для управління повітряними силами при підготовці та в ході бойових дій в кожній інстанції створюється система пунктів управління, як взаємопов'язані між собою і по ієрархії. Вони можуть бути стаціонарними та рухомими. Стаціонарні пункти управління розташовуються у різних спорудженнях в тій чи іншій ступені захищених від засобів ураження. Рухомі пункти управління розташовуються на наземних та повітряних транспортних засобах.
Відповідно до специфіки управлінської діяльності пункти управління підрозділяються на пункти управління авіаційних об'єднань, з'єднань та частин та пункти управління частин забезпечення.
По своєму призначенню пункти управління авіаційних об'єднань, з'єднань та частин всіх родів авіації підрозділяються на командні пункти (КП) та запасні командні пункти (ЗКП). Елементами командних пунктів являються: передові пункти управління (ППУ - у авіаційному корпусі АвК); повітряні пункти управління (ППУ -в АвК) та пункти наведення (ПН - у бригадах ВА). Крім того, для управління частинами та підрозділами всіх родів авіації при діях в смузі АК в авіаційному корпусі створюється центр бойового управління (ЦБУ АвК) або СКП авіації та ППО, якому підлеглі пункти наведення та цілевказівки (ПНЦ), групи бойового управління (ГБУ), пункти авіаційних навідників (ПАН) та радіонавігаційний пункт (РНП). У воєнно - транспортній авіації може створюватися допоміжний пункт управління (ДПУ).
Перераховані пункти управління називають пунктами бойового управління. Вони розгортаються на базі АСУ.
Для координування та використання повітряного простору держави, безпосереднього управління польотами, контролю за підтримкою порядку використання повітряного простору розгортається система управління повітряним рухом.
На аеродромах - стартові командні пункти (СКП), командно - диспетчерські пункти (КДП).
Для управління частинами, підрозділами та установами забезпечення створюються : в авіаційних об'єднаннях - тилові пункти управління (ТПУ), в авіаційно - технічних частинах та підрозділах в частинах зв'язку та РТЗ і автоматизації управління - пункти управління.

2. Порядок надання відпусток солдатам, матросам, сержантам і старшинам.

Відпустки Солдати і матроси, сержанти і старшини строкової служби мають право на відпустки:
обов'язкову;
через хворобу;
за сімейними обставинами;
у зв'язку з особливими умовами служби (додаткова).
Обов'язкова відпустка за весь період строкової служби після проходження не менше 6 місяців служби надається тривалістю:
Солдатам і матроса - 20 діб;
Сержантам і старшинам - 25 діб.
Військовослужбовцям строкової служби, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, обов'язкова щорічна відпустка надається тривалістю не менш як 30 діб.
Відпустка через хворобу надається на строк від одного до двох місяців на підставі постанови госпітальної або гарнізонної військово - лікарської комісії. А також лікарської комісії при військовому комісаріаті, чи лікарської комісії цивільного лікувального закладу, якщо ям надано права госпітальної військово - лікарської комісії.
У разі неможливості з яких не будь причин надати відпустку через хворобу за межами військової частини військовослужбовця може бути залишено у військовій частині зі звільненням на час відпустки від усіх робіт, занять і службових нарядів.
Військовослужбовці кораблів і суден Військово - Морських Сил у зазначеному випадку зараховуються (без виключення із списків корабля або судна) до перемінного складу екіпажу, напів екіпажу окремої флотської команди, а там де їх немає, розпорядження старшого військового начальника розміщуються в одній з берегових частин, в якій беруться на всі види постачання.
Відпустка у військовій частині проводиться, як правило, при медичному пункті (лазареті) частини зі здійсненням необхідних лікувально - профілактичних та оздоровчих заходів. Відпустка за сімейними обставинами може бути надана:
-у разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів (батька, матері, дітей, дружини, її близьких родичів, рідних сестер, братів) військовослужбовця чи інших осіб на виховання яких він перебував;
- у разі пожежі або іншого стихійного лиха, що сталися у сім'ї військовослужбовця; -в інших виняткових випадках. Коли, на думку командира військової частини,
особиста присутність військовослужбовця в сім'ї дійсно необхідна.
Солдатам, матросам, сержантам і старшинам останнього періоду служби, якщо ім. До закінчення встановленого строку залишилося служити неменше як місяць, відпустка за сімейними обставинами надається з розрахунку їх звільнення у запас без повернення до військової частини.
Необхідність надання відпустки за сімейними обставинами повинна бути підтверджена військовим комісаріатом за місцем проживання близьких родичів військовослужбовця або лікувальним закладом. Документи повинні подаватися при порушенні клопотання про надання відпустки або, в крайньому разі, під час повернення з відпустки.
Відпустку у зв'язку з особливими умовами служби надають військовослужбовцям строкової служби відповідно до порядку, встановленого Міністерством оборони України. Відпустку може бути продовжено:
у разі затримки в дорозі до місця проведення відпустки внаслідок непередбачених перешкод у сполученні або хвороби військовослужбовця, який їде у відпустку, на підставі документів, засвідчених посадовими особами, зазначеними в пункті 46 цього Положення , на фактичний строк затримки;
у разі пожежі або стихійного лиха , що трапилося в сім'ї військовослужбовця, смерті або тяжкої хвороби членів сім'ї військовослужбовця (батька, матері, дітей, дружини, її близьких
родичів, рідних сестер, братів) або інших осіб на вихованні яких він перебував, - на строї до 10 діб;
- у разі неможливості від'їзди з місця проведення відпустки внаслідок перебоїв у сполученні або хвороби військовослужбовця, що перешкоджає від'їзду, - до закінчення причини затримки.
У разі оголошення мобілізації військовослужбовці, які перебувають у відпустці , за винятком тих що перебувають у відпустці через хворобу, по вагітності і пологах та догляду за дитиною, зобов'язані знятися з обліку і негайно виїхати до своєї військової частини. Якщо військової частини за місцем колишньої дислокації не виявилося, військовослужбовці мають прибути до найближчого військового комісаріату або військового коменданта.
Військовослужбовці, які перебувають у відпустці через хворобу, повинні з'явитися до військового комісаріату для повторного огляду, а якщо це не можливо зробити за станом здоров'я, негайно повідомити військового комісара письмово одночасно з поданням довідки лікувального закладу (лікаря).
3. Розміщення військовослужбовців, обладнання і утримання приміщень.
РОЗМІЩЕННІ! ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
Військовослужбовці, які проходять строкову службу, курсанти військових навчальних закладів, крім матросів і старшин, які перебувають на кораблях, розміщуються в казармах, а ті, що проходять службу за контрактом, - у гуртожитках у розташуванні військової частини (сімейні - у сімейних гуртожитках або з дозволу командира (начальника) на квартирах поза розташуванням військової частини).
Для військовослужбовців-жінок обладнуються окремі гуртожитки (спальні приміщення).
Прапорщики і мічмани, які обіймають посаду старшини роти, розміщуються поблизу розташування військової частини.
Сержанти строкової служби, які обіймають посаду старшини роти чи іншу посаду, яку комплектують з офіцерів і прапорщиків, можуть розташовуватися в окремому приміщенні (кімнаті) казарми.
Усі жилі та нежилі приміщення і територія військової частини розподіляються між підрозділами командиром військової частини.
Якщо у військовому містечку розташовано кілька військових частин, приміщення і територія між ними розподіляються начальником гарнізону (старшим військового містечка).
Для розміщення кожної роти необхідно передбачити такі приміщення:
спальне приміщення для особового складу;
народознавчу світлицю;
кімнату для командира роти;
кімнату для підготовки офіцерів до занять;
кімнату для підготовки сержантів до занять;
кімнату для зберігання зброї.
кімнату (місце) для чищення зброї;
кімнату побутового обслуговування;
кімнату для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців;
кімнату (місце) для занять фізичними вправами і спортом;
кімнату для вмивання;
сушарню;
кімнату (місце) для куріння і чищення взуття;
душова;
туалет.
Для проведення занять у військовій частині обладнують необхідні класи
.ОБЛАДНАННЯ І УТРИМАННЯ ПРИМІЩЕНЬ
а). Вхід до казарми
Перед входом до казарми встановлюється пристосування для чищення взуття.
З боку від входу на відстані 1-1,5 м встановлюється зварена металева підставка для чищення взуття, яка фарбується в сірий колір На підставку навішуються скребки, дерев'яні ножі, тощо. З боку підставки знаходиться короб з кремом для взуття та ванна для миття взуття.
Вхідні двері до казарми обладнуються оглядовим віконцем, надійним внутрішнім засувом та дзвінковою сигналізацією, виведеною до чергового підрозділу. На дверях встановлюються пружини, які утримують їх постійно в закритому положенні.
Зовні двері оббиті рейкою шириною 3-4 см зі знятими фасками і пофарбованими безкольоровим лаком, або фарбуються в коричневий чи світло сірий колір. Ручки на вхідних дверях ставлять під кутом 45 (верх ближче до краю). Під ручкою встановлюються підставки форми паралелограма 30x30 см.
Знизу дверей, на висоту 20 см кріпиться лист нержавіючого металу. На вікнах нижніх поверхів (за необхідністю) встановлюються грати.
На всіх будинках, що розташовані на території військової частини, біля головного входу вивішуються вивіски з їхніми найменуваннями.
Розміщуються вони з правої (лівої) сторони вхідних дверей. Виготовляються вивіски на жорсткій основі і закріплюються під склом. Розміри: ширина 60 см, висота - 40 см. Написи виконують на синьому тлі бронзовою (золотистою) фарбою. На відстані 20 мм від верхнього краю вивіски посередині наносять зображення символу Збройних Сил України (ширина обрамлення відповідає ширині елементів тризуба). Розміри символу: ширина - 6 см, висота -8,5 см, висота літер і цифр основного напису до 10 см, інших написів - 5 см.
Вивіски повинні бути в дерев'яних рамках світлого кольору, покриті прозорим лаком. Вивіски розміщуються на рівні верхнього зрізу дверей.
На всіх будинках з лівої сторони, в 50 см від кута, вивішується табличка з номером та шифром будинку на висоті 2,5 м від землі до її нижньої сторони. Під нею розміщується знак "Відповідальний за протипожежний стан будівлі" на висоті 1,8 м від землі до його нижньої сторони.
Табличка з номером та шифром будинку
Квадрат білого кольору із стороною 400 мм, в середині коло з зовнішнім діаметром 390 мм, висота цифр 100 мм, риска під кутом 45° довжиною 200 мм, товщина всіх ліній 15 мм. Написи - чорним кольором. Номери на табличках повинні відповідати номерам, присвоєним будівлям на генеральному плані.
Знак "Відповідальний за протипожежний стан"
Синій прямокутник, з закругленими кутами, розміром 280x360 мм, окантований білою лінією по контуру, шириною 6 мм. Всередині білого прямокутника розміром 180x200 мм, який розміщується на 50 мм від верхнього і бокових країв прямокутника, повинен бути нанесений пояснювальний напис червоного кольору. Висота букв 20 мм, відстань між рядками 10 мм, товщина ліній З мм.
Приміщення фарбується у палевий колір.
Стеля і 10 см верхньої частини стіни фарбується в білий колір, стіни - світло-сірий та колір слонової кістки, "чобітки" нижньої частини стін висотою 20 см фарбуються на два тони темніше стіни.
Усі кімнати мають бути пронумеровані. На зовнішньому боці вхідних дверей кожної кімнати вивішується таблички на висоті 170 см від підлоги до її нижнього краю. Напис на табличках (25 х10 см) роблять без нахилу, прямими літерами, на білому тлі чорною фарбою. Висота літер 10 мм, висота цифр 20 мм, товщина ліній літер 2 мм, товщина цифр 4 мм.
На кабінетах посадових осіб частини і вище, управлінь, установ і військово-навчальних закладів на таблиці зазначається військове звання, прізвище та ініціали посадової особи (кількох посадових осіб). Номер кімнати вказується окремо. Він розташовується на 5 см вище від таблички. Таблички виготовляються на жорсткій основі і закріплюються під склом.
Всі двері та люки, які ведуть на горища, повинні бути оббиті залізом по ізоляційному матеріалу, підігнані по периметру і постійно зачинені на замок, ключі від них зберігаються у чергового підрозділу. Забороняється захаращувати горища. В місцях, віддалених від димарів,
дозволяється зберігати зимові віконні переплети. Взимку, слухові вікна повинні бути зачинені, літом - відчинені і захищені решітками.
В середині кожної кімнати, з лівої або з правої сторони від входу, вивішується опис наявного в ній майна (меблів, інвентарю, тощо), в дерев'яній рамці, покритій безкольоровим лаком, під склом, підписаний старшиною роти (в штабах - особою, яка відповідає за майно). Опис вивішується на висоті 150 см від підлоги до його нижнього краю.
Опис складається в одному примірнику. При зміні кількості предметів матеріальних засобів у приміщенні складається новий опис.
Бланки описів повинні бути віддруковані. Кількість майна, яке знаходиться в кімнаті, повинно відповідати тій кількості, що зазначена в описі майна.
Меблі і інвентар устаткування приміщення нумерують та записують до книги обліку, яка зберігається у старшини роти.
Меблі кожної роти нумеруються своїми порядковими номерами білою масляною фарбою і закріплюються за особовим складом. Ці номери повинні відповідати номерам осіб поіменного списку для проведення вечірньої перевірки. Висота цифр 3 см.
Порядкові номери наносяться на меблі з лицевої сторони, а штампи з інвентарним номером, номером військової частини та дати видачі - на боковій стороні або знизу
На вікнах вивішуються однотонні штори. Вони повинні виходити за віконні прийми на 10 см з кожної сторони і закріплюються на карнизі. Висота штори 50 см (1/4 частина висоти вікна). Світломаскувальні штори можуть зберігатися у встановленому місці.
Портрети, картини та плакати, що вивішуються у приміщеннях, повинні бути в рамках, а документація добового наряду - на спеціальних щитах.
Портрети вивішуються на 30-35 см нижче стелі з нахилом 15-20°.
Кріпити до стін оголошення, плакати, схеми без рамок забороняється.
Дозволяється у приміщеннях мати квіти, які розміщуються на спеціальних підставках, вішаються на стіні на однаковій висоті від підлоги.
У всіх житлових приміщеннях, де є водогін, для пиття обладнують фонтанчики, де не має водогону - встановлюються зачинені на замок бачки з питною водою, які обладнуються фонтанчиками. Бачки щоденно під наглядом чергового роти прополіскують і поповнюють свіжою водою. Ключі від бачків зберігаються у чергового роти. Один раз на тиждень здійснюється дезінфекція бачків.
Електрична мережа чергового освітлення в казармі повинна бути окремою, темно-синього кольору.
Аварійне освітлення має бути у чергового роти, в кімнаті для збереження зброї, спальному приміщенні казарми, туалеті та сходах.
В кожному підрозділі обладнується шафа, з інвентарем для прибирання приміщень, комплектністю: відро, 2 тази, 4 щітки для обмітання стін від пилюки, 4 ганчірки для миття цегельної підлоги.
Меблі, інвентар та обладнання без дозволу командира частини не можуть переноситись із одного підрозділу в інший.
б). Коридор
Коридори приміщень повинні бути вільні для проходу. В темний час коридори повинні бути освітлені.
В коридорі, біля вхідних дверей, поблизу кімнати для зберігання зброї, обладнується місце для несення служби днювальним. Місце обладнується засобами оповіщення та зв'язку.

В тумбочці днювального роти зберігається: ротний барабан, лампи аварійного освітлення, прапорці та ліхтарі, документація чергового роти, статути, запасні ключі від замків запалювання разом з дорожніми листами на випадок тривоги та опечатана медична аптечка з описом. Навпроти днювального на стіні вивішується щит де розміщується годинник та "Перелік команд що подають черговий та днювальний роти під час несення служби". Команди подають черговий та днювальний роти. Команди чергового роти виділяються червоним кольором. На спеціальній підставці встановлюються або вивішуються два вогнегасника.
В коридорі на висоті 100 см від полу до нижнього краю щита вивішуються на щитах розклад занять, листи нарядів, стінна та сатирична газети, щит для об'яв, данні про керівний склад Збройних Сил, ВПС та військової частини. Всі стенди (щити) повинні бути одного виду, розміру та кольору, заголовки написані одним шрифтом.
в) Спальне приміщення для особового складу
Спальне приміщення забезпечується меблями з розрахунку, ліжка та табурети па кожного військовослужбовця, тумбочки - одна на двох, вішалки - на кожного військовослужбовця.
Для розміщення особового складу в спальних приміщеннях відводиться площа з розрахунку 4м" на кожного військовослужбовця. При цьому обсяг повітря повинен бути не менше 12 м3 на одну особу. . ,
В приміщенні повинні бути 3-4 портрети (картини) в рамках під склом, термометр, гучномовець казарменого типу. Термометр вивішують на внутрішній стіні, поодаль від підігрівальних пристроїв, на висоті 1,5 м від підлоги. Гучномовець розміщується по середині приміщення на висоті 2 м від підлоги з визначенням відповідального та графіку роботи.
Відстань від ліжок до зовнішніх стін не ближче 50 см. Ліжка і тумбочки мають бути стандартними. Ліжка фарбуються в світло-сірий колір. На кожному ліжку ставиться порядковий номер військовослужбовця за списком для проведення вечірньої перевірки. Відстані між торцями ліжок повинні бути не менше 10 см. Ліжка для військовослужбовців встановлюються в один або два яруси. Загальне заправлення ліжок стандартне. Нижнє простирадло завертається навколо матрацу з трьох сторін, верхнє простирадло, складене удвоє по довжині, настеляється на нижнє і запинається в "голові".
Для захисту від пошкоджень матраців, а брезенту або іншого цупкого матеріалу виготовляється підстилка, яка по куткам прив'язується поверх сітки ліжка (з одного боку - гумкою).
Ковдри мають бути одного кольору. На одному з кутків ковдри в ногах настрочується прямокутний трикутник (бік трикутника - 10 см) з білої тканини для таврування (місць і рік видачі ковдри в експлуатацію). З боків, щоб не рвалися під час витрушування, всі ковдри мають бути підігнуті та прострочені. Ця робота виконується в майстернях по ремонту речового майна, перед видачею в експлуатацію.
Рушники, складені вдвоє по довжіні, вивішуються на верхню перекладинку ліжка "в головах" складеною стороною до входу між ліжками. Для ніг - на нижній перекладинці ліжка в ногах з боку проходу. Рушник для ніг розміром 50x30 см, з тавром "Н", розмір літери 20x25 мм, колір чорний.
Тапочки у денний час зберігаються під ліжком в ногах або на спеціальних стелажах в коридорі.
Приліжковий килимок, вдень зберігається під ліжком у згорнутому стані на пачках, що підвищені до сітки ліжка в ногах. Відстань від сітки до килимка 15 см. Приліжкові килимки розміром 50x30 см виготовляються у ремонтних майстернях оперативних командувань зі списаних ковдр. Замість килимків можуть використовуватися бавовняні (килимові доріжки), які стеляться по всій довжині спального приміщення під ліжками на відстані 60-70 см від ніжок ліжка в ногах. В денний час доріжки прибираються і зберігаються у встановленому місці.

На тапочках та килимках наносяться білою фарбою номери (висота цифр 3 см), згідно порядковому номеру поіменного списку.
На дверцях тумбочки, з зовнішнього боку у верхній частині наносяться порядкові номери військовослужбовців згідно списку вечірньої перевірки (білою фарбою, висота цифр З см). На фронтальній частині шухляди тумбочки, проти кожного відділення, кріпиться бирка розміром 50x20 мм із зазначенням військового звання, прізвища та ініціалів військовослужбовця.
Повсякденне обмундирування та поясний ремінь охайно укладають на ніч на табурет (стілець), взуття ставлять в ногах біля ліжка.
Шинелі і головні убори зберігаються на вішалках. Місця для них позначаються ярликами 50x20 мм із зазначенням прізвища та ініціалів військовослужбовця.
Речові мішки з належними предметами (казанок, кухоль, ложка, комплект ґудзиків, крючки, нитки), індивідуальні засоби захисту, крім протигазів, зберігаються у шафах чи на стелажах в приміщеннях визначених командиром частини. Місця зберігання позначаються ярликами.
В спальному приміщенні на видному місті вивішується Схема розміщення особового складу.
г). Кабінет командира роти
Під кабінет командира роти відводиться окрема кімната, яка б забезпечувала проведення службових нарад та інструктивно-методичних занять з командирами взводів.
В ньому встановлюється 3 канцелярські столи, 4-6 стільців (кресел), сейф, шафа канцелярська, вішалка. Можуть вивішуватися портрети в рамках під склом, карти і схеми на рейках.
На спеціальному щиті розміщується документація командира роти.
На робочому столі командира (роти, полку) під склом розміщується встановленого формату документація.
д). Кімната зберігання зброї
Обладнується згідно Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та наказу МО України 1997 року № 202. Перед входом до кімнати, на видному місці вивішується плакат з витягом з Указу Президії Верховної Ради України за кримінальну відповідальність та крадіжку стрілецької зброї та боєприпасів, (ст. 222-224 КК України).
Двері в кімнаті (грати), металеві шафи, тощо фарбуються в світло-сірий колір, грати на вікнах - в колір віконних пройомів (відповідно розділу IX дійсного посібника).


. ОБЛАДНАННЯ КІМНАТ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ МАЙНА ТА ОСОБИСТИХ РЕЧЕЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
Кімната побутового обслуговування

Найменування
Кількість

А. ОБЛАДНАННЯ


Стіл для бриття на 3 чи більше місць
1 шт.

Дзеркала
За кількістю місць

Електролампи настінні (бра)
3-5 шт.

Тумбочка для зберігання електрочайника
1 шт.

Столи для прасування
2-3 шт.

Електроформа для правки головних уборів
1 шт.

Стіл для ремонту обмундирування
1 шт.

Стільці
3-6 шт.

Шафа для зберігання предметів господарського вжитку, ремонтних матеріалів і фурнітури
1 шт.

Стіл для шевця з ящиком для інструменту
1 шт.

Сидіння для шевців
2 шт.

Б. ПРЕДМЕТИ ГОСПОДАРЧІ


Утюг електричний з підставками
2-3 шт.

Машинки для стрижки волосся
1-2 шт.

Бритви
2-3 шт.

Електрочайник
1 шт.

Щітки для одягу
2 шт.

Серветки для бриття (розміром 50x30)
3-Ю шт.

Пеньюари для стрижки (розмір 100x90)
2 шт.

Фартух для шевців
1 шт.

Халат бавовняний медичний (для перукаря)
1 шт.

Шматки тканини для прасування 120x50
5 шт.

В МАТЕРІАЛИ, ІНСТРУМЕНТИ ТА ФУРНІТУРА


Нитки бавовняні, захисного, чорного і білого кольору
По 3 кат.

Нитки дратв'яні
100 гр.

Шмаття суконне, бавовняне, захисного кольору з білизни, шкіри
По 500 гр.

Косяки металеві
50 пар

Шурупи до косяків
300 гр.

Вішалки для шинелей з тесьми (по .8 см довжиною)
50 шт.

Тесьма біла або торочки з білого шмаття
3 м

Гвіздки для підошви та каблуків
По 200 гр.

Вар взуттєвий і віск оздоблювальний
По 100 гр.

Голки ручні
25 шт.

Ґудзики формені брючні, білизняні


Гачки та петлі шинельні й брючні
25-50 пар

Комплект швецького інструменту
1 комплект

І. НАОЧНІ ПОСІБНИКИ


Плакати "Зберігання речового майна у підрозділах"
88x50 см

"Правила догляду за взуттям"
88x60 см

"Ремант солдатського взуття"
86x56 см


"Ранковий огляд"
107x88 см

"Правила припасування військового одягу"
56x86 см

"Правила приганяння взуття"
86x56 см

"норми постачання солдат і сержантів", окремо по речовому та продовольчому забезпеченню
80x60 см

"Перелік робіт при дрібному ремонті, що виконується самими солдатами"
60x80 см

"Перелік предметів, які зберігаються у речовому мішку солдата при казарменому розміщенні і при виході в поле"
80x60 см

Д КУТОЧОК ПЕРУКАРЯ


Трюмо
І шт.

Машинки для стрижки волосся
2 шт.

Бритвений набір
1 шт.

Стілець з білим чохлом
1 шт.

Халат бавовняний білого кольору
І шт.

Серветки бавовняні білого кольору
1 шт.

Поряд кріпиться напис "Нештатний перукар ПЕТРОВ" на бирці розміром 10x25 см
1 шт.

Є. КУТОЧОК ШЕВЦЯ


Стіл шевця
1 шт.

Стілець шевця 1
1 шт.

Гвіздки для підошви, каблучків
По 300 г.

Шурупи для косяків
300 г.

Косяки металеві
50 пар

Каблуки
4-5 пар

Пласт-гума
4-5 пар

Інструмент, для шевця в сумці поряд кріпеться напис "Позаштатний швець ІВАНОВ" на бирці розміром 10x25 см


Ж.КУТОЧОК ХІМЧИСТКИ ОБМУНДИРУВАННЯ


Засіб для виведення жирових плям
2 флакони

Засіб для виведення чорнильних плям
2 флакони

Мийний засіб
2 флакони

Щітка для одягу
1 шт.

Ганчір'я білизняне
300-500 г.

Засіб для хімічного чищення (закупається в торгівельній мережі за ст.кошторису Міністерства оборони України).


3. КУТОЧОК ЗДОРОВ'Я


Індивідуальний перев'язочний пакет
2 шт.

Джгут гумовий
1 шт.

Йод в ампулах
1 упаковка

Нашатирний спирт в ампулах
1 упаковка

Вата
50 гр.

Лейкопластир
1 упаковка

Бинт
2 шт.

Косинка медична
1 шт.

Серветки марлеві
1 упаковка



Кімната для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців
В кімнаті зберігають особисті речі солдат, сержантів, статути, порадники, навчальні посібники та іншу навчально-матеріальну базу для забезпечення бойової підготовки. Обмундирування розміщуються на плечиках у шафах, при цьому місця зберігання закріплюються за військовослужбовцями (відділенням, взводом), інвентарні речі укладаються в шафи і на стелажі, особисті речі солдатів, сержантів строкової служби - в сумки або чемодани. В кожній сумці (чемодані) повинен бути опис, другий і третій екземпляри його знаходяться у власника сумки та старшини.
Розклад роботи кімнати встановлює командир роти. Приймання та видачу майна організовує старшина роти. Кімната опечатується старшиною і здається під охорону черговому роти. Ключі зберігаються у старшини роти та у командира роти в опечатаному тубусі.
Майно окремих взводів за відсутності у них кімнат, зберігається у приміщеннях одного із підрозділів за вказівкою старшого командира.

Найменуваня
Кількість

А. ОБЛАДНАННЯ


Шафи (стелажі) для розміщення обмундирування
1 шафа на 4 особи

Канцелярський стіл
1 шт.

Табуретка
1 шт.

Тумбочка
1 шт.

Шафа для плащ-наметів солдатських, підмінного фонду, обмундирування та взуття
1 шт.

Речове майно зберігати в згорнутому стані забороняється.


Б. ПРЕДМЕТИ ГОСПОДАРЧІ


Плічики
2 шт.на особу

Ростомірна шкала (зростомір)
1 шт.

Стопомір
1 шт.

Сантиметрова стрічка
1 шт.

Плакат "Зберігання і збереження речового майна у підрозділі"
1 шт.

Визначне місце для зберігання обмундирування військовослужбовців позначається наклейкою (прізвище, ім'я та по батькові) розміром 20x50 мм


В ОБЛІКОВІ ДОКУМЕНТИ Книга обліку ф-26, -37;


Книга обліку миття в лазні, заміни білизни та видачі мила;


Книга обліку видачі сигарет.


Розміри предметів речового майна
Простирадла - 214х 126 см.
Наволочки - 50x60 смт
Рушники вафельні - 1 м (97-98 см).
Онучі зимні - 90x35 см.
Онучі літні - 90x35 см.
Килимки приліжкові - 50x30 см.
Спорядження речового мішка

Назва предметів
Кількість на 1-го солдата, сержанта

Казанок
1 шт.

Кухоль
1 шт.

Ложка
1 шт.

Комплект ґудзиків
1 компл.

Крючки
1 шт.

Пінки
1 шт.

При виході на навчання (особливим період) в речовий мішок вкладається:


Сухий пайок на одну добу
1 к-т

Плащ-намет
1 шт.

Шолом сталевий
1 шт.

Рушник
1 шт.

Запасні онучі
1 пара

Туалетні речі
1 к-т

Речі для догляду за обмундируванням та взуттям
1 к-т

Натільна білизна
1 пара


Кімната (місце для чищення зброї)
Обладнується спеціальним пофарбованим в сірий колір металевим ящиком для паперу і ганчірок, що використовуються для обтирання. На стіні вивішуються плакати по розбиранню і збиранню зброї та заходи безпеки при поводженні зі зброєю. Зберігати використаний папір (ганчірки) в кімнаті (місці) забороняється.
Кімната (місце) занять фізичними вправами і спортом
Для занять фізичними вправами і спортом в казармі обладнується кімната або місце з наступним спортивним майном:
тренажер для тренувань різноманітних груп м'язів;
- гирі- 16, 24, 32 кг; перекладина; пристінні бруски;
штанга для тренувань з помостом на гумовій основі; гімнастична стінка;
- дзеркало; експандер; гантелі розбірні.
На стінах в рамках вивішується:
- витяг з "Настанови з фізичної підготовки у Збройних Силах України" (ст. 1.2; 1.3), введеною наказом МО України № 400 від 1997 р.;
нормативи з фізичної підготовки для особового складу ("Керівництво з фізичної
підготовки у ВПС України" - 1998р.);
спортивна інформація;
плакати про анатомію м'язів людини;
вимоги військово-спортивного комплексу;
плакати про виконання фізичних вправ та їх дозування під час занять;
військово-спортивна класифікація ЗС України,
інструкція по заходам безпеки.

Кімната для вмивання
Кімната для вмивання обладнується в окремому приміщенні казарми. Стіни кімнати, як правило, на висоту 1 м 60 см обладнуються білою керамічною плиткою. Вмивальники обладнуються у розрахунку один кран на 5-7 чоловік та не менше двох ванн для миття ніг на роту.
Фаянсові раковини вмивальників встановлюються по середині кімнати на металевому каркасі з двох сторін, а ванни для миття ніг на висоті 45 см від підлоги.
Вище кранів перед кожною раковиною в рамці на розподільній стіні каркасу монтуються дзеркала розміром 30x40 або 40x60, а також полки для туалетного приладдя та вішалки для рушників.
Сушарня
Сушарня для просушування обмундирування та взуття обладнується відповідно до вимог технічної експлуатації військових будівель.
Обладнання сушарні і розміщення в ній майна повинно відповідати правилам пожежної безпеки та виключати будь-яку можливість загорання обладнання і майна під час просушування. Рядом з описом в кімнаті вивішують таблички температурного режиму сушіння. Температура повітря в сушарні не повинна перевищувати: при сушінні взуття - +40 С;
при сушінні шерстяних та хутряних виробів - +60 С;
при сушінні бавовняного обмундирування - +110 С.
В кожній сушарні має бути термометр зі шкалою від +30°С до +150 С. Сушарня зачиняється на замок, ключі зберігаються у чергового рот.
Кімната (місце) для куріння та чистки взуття
В кімнаті (місці) для куріння та чистки взуття повинні бути встановлені урни з водою для недопалків, підставки для чистки взуття, крем, чобіткові щітки.
Стіна, біля якої встановлено підставку для чистки взуття, на висоту 1 м 60 см обкладається керамічною плиткою. На стіні вивішується в рамці під склом плакат з правилами догляду за взуттям.
Кімната обладнується вентиляцією.
Курити та чистити взуття в інших приміщеннях забороняється.
Душова кімната
В нових типових казармах в окремих приміщеннях обладнується кімната з душем на 2-3 кабіни та прихожа перед нею. В прихожій повинні бути 3-4 табурети, настінна вішалка на 10 крючків та дзеркало на стіні. На підлогу прихожій та душовій кладеться дерев'яний настил.
Туалет
Приміщення туалету повинно утримуватись в чистоті, своєчасно дезинфікуватися та мати хорошу вентиляцію та освітлення.
Туалет обладнується кабінами з висотою бокових стінок 200 см, в тому числі відстань від підлоги до щита 20 см. Двері кабін обладнуються засувами, висота 140 см від підлоги. Кабіни споруджуються із розрахунку одна на 10-12 чоловік.

На стінах обладнуються пісуари із фарфорових унітазів з водогоном. Панель туалету на висоту 160 см обкладається білою керамічною плиткою або фарбується масляною фарбою
Зовнішні туалети упорядковуються водонепроникними вигрібаннями, не ближче 75 м від житлових приміщень.
































БІЛЕТ 5-1.Призначення пунктів бойового управління.
ПРИЗНАЧЕННЯ ПУНКТІВ БОЙОВОГО УПРАВЛІННЯ
Пункти бойового управління об'єднань та частин призначаються : у мирний час - для забезпечення польотів по плану бойової підготовки і перельотів авіації, підтримки сил та засобів у високій бойовій готовності та переводу їх на воєнне положення; у воєнний час - для управління підлеглими частинами та підрозділами при підготовці і в ході бойових дій.
Кожен з них, який має властиве йому призначення складається з трьох основних елементів: групи бойового управління, вузла зв'язку та групи (підрозділу) забезпечення.
За командними та запасними командними пунктами по бойовому розрахунку закріплюється постійний оперативний склад ( до 20 %), однакові комплекти командно - штабних та штабних машин, комплекти засобів автоматизації, вузли зв'язку та підрозділи забезпечення. Основний оперативний склад (до 60 %) працює разом з командувачем (командиром) на тому з цих пунктів управління, на якому він знаходиться в даний момент.
Командні пункти являються основними пунктами управління. Вони призначаються для реалізації функції управління у повному обсязі. На них розташовується та працює командування, основний склад штабу, відділів (відділень) і служб (біля 80 %), представники взаємодіючих частин та частин забезпечення.
В залежності від обставин на командному пункті функціонує повний або скорочений бойовий розрахунок. Він виконує основні загальні завдання:
збір та обробка інформації, відображення та доповідь командуючому (командиру) даних про обстановку в районі базування та бойових дій, інформування підлеглих, вищестоящих та сусідніх пунктів управління;
підтримка у високій бойовій готовності підлеглих частин та пунктів управління;
-прийняття рішень на застосування чергових сил: відпрацювання рішень на бойові дії, перебазування, відновлення боєздатності части та планування бойових дій;
доведення (уточнення) завдань підлеглим частинам, підрозділам;
контроль ходу підготовки частин, підрозділів до виконання поставлених завдань;
управління черговими силами, частинами, підрозділами у ході виконання бойових завдань, перебазуванні та відновленні їх боєздатності;

погодження та підтримка безпосередньої взаємодії із частинами інших родів авіації та військ (сил);
представлення донесень (доповіді) на вищестоящі пункти управління про хід виконання поставлених завдань.
Запасні командні пункти являються постійно діючими у воєнний час. Вони призначаються для підвищення стійкості функціонування системи управління шляхом знаходження у постійній готовності до виконання основних завдань командних пунктів. В період функціонування відповідного командного пункту на ЗКП можуть виконуватися окремі завдання, при виході із строю або переміщенні КП з нього здійснюється управління в повному обсязі.
ЗКП очолюється, як правило, заступниками командувача (командира). В їх склад, відповідно до розрахунку, входить група офіцерів штабу та служб з необхідними силами та засобами управління та обслуговування. На ЗКП також можуть працювати представники взаємодіючих штабів. ЗКП забезпечується постійних зв'язок з КП, із всіма підлеглими частинами, підрозділами, вищестоящим командним пунктом (запасним командним пунктом) та іншими пунктами управління.
Свою роботУ ЗКП організує на основі вказівок командувача (командира) та начальника штабу. На ЗКП завжди повинна бути інформація про обстановку, про зміст рішення командувача (командира) на бойові дії, завданнях підлеглих частин, підрозділів, та рішеннях їх командирів в обсязі, який дозволяє взяти управління на себе. З прибуттям на ЗКП командувача (командира) з основним складом бойового розрахунку, який знаходився на КП, він стає основним пунктом.
Колишній командний пункт з особовим складом, який там залишився, з цього моменту виконує задачі ЗКП.
Передові пункти управління розгортаються для забезпечення управління частинами на головних напрямках дій військ фронту та авіації. На період функціонування їх бойовий розрахунок комплектується із складу основних робочих груп та відділів (служб) КП АвК. Кожен раз після завершення функціонування ППУ АвК офіцери повертаються до виконання своїх обов'язків на КП.
Повітряні пункти управління розгортаються для забезпечення управління частин на випадок виходу зі строю наземних ПУ до відновлення (створення знов) КП, а також при зміні їх командуванням, перебазуванні частин та ліквідації наслідків ядерних ударів противника. Бойовий розрахунок повітряного ПУ включає оперативну групу, бортовий вузол зв'язку та льотний екіпаж. На період функціонування повітряного ПУ оперативна група комплектується з складу основних робочих груп, відділів, служб КП об'єднань.
Бортовий вузол зв'язку споряджений радіо та радіорелейними засобами зв'язку з вищестоячими, підлеглими та взаємодіючими частинами.
Повітряний пункт управління знаходиться у визначених ступенях готовності (на землі та в повітрі) до прийняття управління підрозділами. З цією метою скорочений склад оперативної групи постійно проводить збір та накопичення необхідної інформації, її обробку та відображення в повітрі здійснюється в спеціальній зоні, або на встановленому маршруті польоту з урахуванням забезпечення надійного маршруту польоту з урахуванням забезпечення надійного зв'язку з прикриття силами та засобами ППО.
Пункти наведення винищувальної авіації призначені для наведення підрозділів (екіпажів) на повітряні цілі. Для забезпечення узгоджених дій вони розгортаються на КП зенітно-ракетних або радіотехнічних частин (підрозділів) військ ППО та на кораблях.
Сумісні КП авіації та ІШО призначені для управління авіацією, яка діє в смугах АК, узгодження та підтримання взаємодії з сухопутними військами і забезпечення спільно з пунктами управління ППО безпеки польотів в зони армійських засобів ППО.
Пункти наведення та цілівказання (ПНЦ) призначені для забезпечення виводу авіації в район бойових дій, наведення на наземні та повітряні цілі, а також здійснення взаємодії з зенітно-ракетними частинами АК, забезпечення взаємного розпізнавання авіації та сухопутних військ і безпеки польотів авіації від ураження своїми засобами ППО.
Групи бойового управління (ГБУ) розгортаються при КП механізованих (танкових) бригад, командирах оперативних повітряних та морських десантів і призначаються для забезпечення безперервної взаємодії авіації з військами, виклику авіації на поле бою та наведення літаків (вертольотів) на наземні цілі з використанням передових авіаційних навідників при механізованих (танкових), аеромобільних бригадах та тактичних і повітряних (морських) десантах, а також вертольотів наведення і цілівказання (ВНЦ).
Пункти управління авіаційних навідників ШУАЩ призначені для наведення (цілевказання) підрозділів та екіпажів армійської, штурмової авіації на наземні об'єкти в безпосередній близькості від переднього краю сухопутних військ.
Радіонавігаційний пункт (РНЩ призначений для забезпечення літаководіння в смузі АК, виводу груп (екіпажів) при польоті їх на виконання бойового завдання та при поверненні із завдання, а також визначенні коридорів прольоту нашої авіації через зони ураження своїх ППО.
Допоміжні ПУНКТИ управління (ДПУ) створюються в транспортній авіаційній бригаді на визначений період при виконанні десантування військ повітряних перевезень в районі додаткової заправки та завантаження військ.

2. Порядок звільнення з військової служби рядового і сержантського складу ЗС України.

д) Звільнення з військової служби
Солдати, матроси, сержанти і старшини строкової служби, які прослужили зазначені в пункті 3 цього Положення строки, звільняються з військової служби:
в запас у разі придатності за станом здоров'я до військової служби в мирний або у воєнний час;
у відставку, якщо їх визнано військово - лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку.
Звільнення військовослужбовця строкової служби проводиться командиром в/ч на підставі Указу Президента України в порядку, встановленому М.О.України.
Звільнені у запас солдати, сержанти, матроси і старшини направляються у військові комісаріати за місцем проживання до призову на військову службу.
Військовослужбовці, які підлягають звільненню у запас, але перебувають у відпустці через хворобу чи за сімейними обставинами, строк якої закінчується за 5 діб до початку загального звільнення, до місця служби не повертаються і звільняються у запас відповідними військовими комісарами за місцем проведення відпустки. Про прийняте рішення повідомляється командирам військових частин, які надсилають до відповідних військових комісаріатів необхідні документи для взяття військовослужбовців, звільнених у запас, на військовий облік та їх особисті речі.
Військовослужбовці строкової служби можуть бути звільнені у запас достроково за станом здоров'я або за сімейними обставинами.
Дострокове звільнення у запас за станом здоров'я провадиться командиром військової частини на підставі висновків ВЛК (лікарських) комісій, затверджених відповідними вищими штатними В.Л.К..
Достроково підлягають звільненню у запас за сімейними обставинами військовослужбовці, у яких в період строкової служби внаслідок зміни сімейного стану виникло відповідно до статті 17 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу "право на відстрочку від призову.
3. Порядок планування і призначення військовослужбовців у наряд
3 ПОРЯДОК ПЛАНУВАННЯ І ПРИЗНАЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ У НАРЯД
Для організації внутрішньої служби в частинах на період навчання видається наказ "На організацію бойового навчання та служби військ", в якому вказується:
склад і призначення добового наряду;
порядок охорони кожного об'єкта частини (патрулюванням, днювальними, з допомогою ТЗО і таке інше) і організація служби на об'єктах;
місце зберігання ключів від споруд, сховищ, воріт та хвірток (основних та захисних) і таке інше;
місце, порядок і час відпочинку добового наряду;
місце підготовки кожного виду добового наряду, посадові особи відповідальні за підготовку і інструктаж добового наряду;
порядок прийому об'єкта,їжі, особами добового наряду;
порядок видачі зброї та боєприпасів;
список військовослужбовців, залучених до несення служби у складі добового наряду,
список осіб, які мають право розпечатувати сховища;
порядок опечатування бойової і іншої техніки, сховищ і приміщень;
внутрішній порядок і розпорядок роботи у парку. Для організації і несення внутрішньої служби штаб частини розробляє необхідну документацію відповідно до вимог статуту. При цьому в інструкціях по несенню служби викладаються конкретні практичні завдання, які вирішуються добовим нарядом, без повторення статутних положень.
У випадку призначення наказом начальника гарнізону старшого військового містечка можуть призначатись чергові по військовому містечку. При спільному розташуванні частин з'єднання в одному військовому містечку поруч з добовим нарядом частин можна призначати чергового по цим частинам, який підпорядкований командиру з'єднання. Йому підпорядкований весь добовий наряд частин.
Черговий військового містечка і черговий частини несуть службу стосовно до обов'язків чергового полку.
При спільному розташуванні в одній казармі (на одному поверсі) декілька підрозділів призначаються черговий по цим підрозділам та днювальні.
Кількість днювальних визначається командиром частини входячи з умов розміщення підрозділів, забезпечення охорони і підтримання внутрішнього порядку.
В наряд військовослужбовці призначаються не пізніш ніж за добу до заступлення. При цьому черговість нарядів встановлює:
поміж офіцерів, прапорщиків і підрозділів в частинах - начальник штабу частини;
в роті поміж взводами - старшина роти;
у взводі - заступник командиру взводу. Список осіб, які заступають у наряд, оголошується напередодні заступання:
солдатам і сержантам на вечірній перевірці;
офіцерам і прапорщикам - до закінчення робочого дня. З метою обліку і рівномірного розподілу нарядів серед військовослужбовців в штабі частини (па офіцерів і прапорщиків), в підрозділах (на сержантів і солдат) заводять на кожен місяць листи нарядів, які зберігаються протягом року.
При несенні служби особи добового наряду озброюються: черговий частини та його помічник, черговий парку, КПП. Штабу, які призначені з офіцерів і прапорщиків - пістолетами; черговий парку, КПП, штабу, які призначені з сержантів, помічник чергового КПП та днювальні підрозділів, днювальні парку та посильні - мають озброєння багнет - ніж в піхвах; начальники варт, які призначені з офіцерів озброюються пістолетами, із числа прапорщиків - автоматами. Пістолет повинний бути в кобурі та пристебнутий до ремінця. На час відпочинку в підрозділі днювальні вільної зміни здають багнет ніж на зберігання черговому.
Особовий склад добового наряду повинен мати зразковий зовнішній вигляд, додержуватися форми одягу та правила виконання військового вітання.

БІЛЕТ 6-1. Зміст вимог до штабу. . ВИМОГИ, ЯКІ ПРЕД'ЯВЛЯЮТЬСЯ ДО АВІАЦІЙНИХ ШТАБІВ До штабів авіаційних частин і підрозділів висуваються наступні вимоги :
Цілеспрямованість в роботі штабу полягає в постійній спрямованості його на рішення головних задач. Це досягається вмілим виділенням їх начальником штабу і зосередження основних зусиль штабу на детальній розробці і здійснення тих заходів, від яких залежить виконання поставленних завдань. Кожний штаб повинен вміло сполучати рішення, як текучих, так і перспективних, і тому числі і довгострокових завдань.
Організованість в роботі штабу являє собою чітку, суворо упорядковану і вміло побудовану діяльність штабу. До цього треба своєчасно, цілеспрямований розподіл обов'язків між відділами, службами і виконавцями, правильний розподіл методів роботи і щільного її планування, раціональний розподіл особового складу по пунктах управління, встановлення чіткого порядку підготовки і докладу командиру данних обстановки, розрахунків, довідок, пропозицій, розроблених бойових документів; своєчасне доведення розпоряджень і вказівок до військ.
Оперативність в роботі штабу полягає в його здатності в вирішенні завдань, якісно і у визначені строки з наданням підлеглим максимального часу для підготовки до бойових дій, упереджати противника в рішенні управлінських і бойових завдань, гнучко змінювати форми і методи роботи з врахуванням обстановки. Показники часу, який затрачується штабом на виконання роботи, повинні враховуватися, аналізуватися і поліпшуватися. Оперативність в роботі штабу досягається постійним керівництвом і наданням допомоги штабу зі сторони командира та залежить від стилю роботи командира. Штаб значно швидче і якісніше виконує свої завдання, якщо командир буде не тільки давати йому накази, але й сам буде приймати безпосередню участь у вирішенні найбільш складних питань. В цьому випадку робота офіцерів штабу буде базуватися на чітко сформованій ідеї, головного замислу дій.
Передбаченість і обаченість можливого розвитку обстановки полягає у постійному обгрунтуванні, прогнозуємого характеру дій противника і своїх військ. Здатність штабу вірно розкривати плани і наміри противника, своєчасно визначити кризисні моменти у розвитку бою (правильно прогнозувати обстановку і можливість дій військ).
Точність і виконливість полягає у виконанні штабом покладених на них задач в повному обсязі і в чіткому співвідношенні командира з наказами вищестоящого штабу, в точно розроблених оперативно-тактичних розрахунків, бойових документів та віддаваємих розпоряджень; в чіткості висновків, бойових документів і доповідей про обстановку; в відповідальному відношенні до виконання доручень, завдань і задач. Штаб повинен об'єктивно оцінювати реальний стан військ і правдиво доповідати необхідні дані.
Ініціатива і творчість складається в намаганні штабу знайти найбільш цілеспрямовані і ефективні засоби виконання доручених завдань, умінні самостійно виявляти чіткі форми і методи роботи, здатності бачити та вкоріняти нове і передове, вміння обгрунтувати і використати добрий досвід; бути готовим взяти на себе відповідальність за самостійні дії; ініціатива і творчість особливо важні у складних умовах при використанні нових і раптово пов'язаних завдань. Відсутність наказів від старших начальників не може бути виправданням для пасивних дій штабу. Пасивність в рішенні завдання, які покладаються на штаб, очікування наказів від командира або вищестоящого штабу може привести до порушень безперервного управління.
Тісний зв'язок з підлеглими частинами і підрозділами являється неодмінною вимогою знання реального стану і дій підлеглих підрозділів та частин. Вона досягається підтриманням з ними надійного та стійкого зв'язку, особистим спілкуванням офіцерів штабу з підлеглими штабами і військами; надання їм практичної допомоги в виконанні поставлених завдань; вивченням на місці дійсного складу справ.
Вищестоящий штаб повинен служити для всіх нижчестоящих штабів прикладом високої вимогливості і чіткості в роботі. Він повинен постійно клопотати про те, щоб більше часу надавати підлеглим підрозділам та частинам на підготовку до бойових дій.
б). ВИМОГИ ДО ОФІЦЕРІВ ШТАБУ
Можливість реалізації перерахованих вимог до штабу у значній мірі залежить від рівня професійної підготовки, організаційної можливості офіцерів штабу, їх дисциплінованості, виконливості, рівня штабної культури. Вони повинні бути зразком примірного виконання військового обов'язку, проявляти високу відповідальність в роботі, ініціативу і творчість, бути правдивими, скромними, наполегливими у виконанні поставлених завдань. Кожний офіцер штабу повинен:
знати основу ведення сучасних бойових дій, бойового застосування частин і підрозділів Військово-Повітряних Сил;
знати організацію, озброєння, бойову техніку і можливості своїх військ і військ противника;
знати і чітко виконувати обов'язки по своїй посаді і спеціалізації;
бути готовим у порядку взаємозамінності виконувати обов'язки інших офіцерів;
вміти всебічно та глибоко оцінювати обстановку, в короткі строки доводити до виконавців поставлені завдання;
читко, кратко та об'єктивно доповідати данні про обстановку, результати розрахунків і необхідні висновки і пропозиції;
наочно, повно та чітко вести робочу карту;
швидко та якісно розробляти бойові документи;
вміти власно працювати на засобах зв'язку та автоматизації;
знати та суворо виконувати правила прихованого управління військами, а також правила безпеки використання технічних засобів і автоматизованих систем управління військами, вимоги по збереженню державної та військової таємниці; : постійно підвищувати рівень своїх знань.
Одним з головних вимог до офіцерів штабу є висока штабна культура, яка полягає в сукупності якостей необхідних для успішної управлінської діяльності:
у високій організованості, оперативності і виконливості;
у можливості найкращим чином виконати більший обсяг різноманітних завдань, високоякісно, коротко та чітко оформляти всі штабні документи;
вмілому використанні засобів обчислювальної техніки, наукової організації штабної праці.
Рівень штабної культури органа управління в цілому визначається суміжністю данних, які визначають його організаційну діяльність і результати дії на підлеглі підрозділи та частини, а також рівень штабної культури, входящих в його офіцерів.
Необхідний рівень знань та вміння офіцерів штабу досягається їх навчання і виховання. Навчання їх виконується в системі командирської і оперативно-тактичної підготовки в ході практичної і самостійної роботи. Командирська підготовка офіцерів штабу організується і виконується у масштабі частин та в складі навчальних груп. Теоретичні знання охоплюють питання тактики загальновійськового бою, тактики ВПС роду авіації, а також методів роботи. Практичні вміння та навички офіцери штабу придбають в ході підготовки і проведення навчань та тренувань, а також при роботі на технічних засобах управління. Основою підготовки офіцерського складу завжди була і залишається самостійна робота по підвищенню рівня своїх знань.
3. ПІДТРИМАННЯ БОЙОВОЇ ГОТОВНОСТІ ШТАБУ
Висока бойова готовність авіаційного штабу полягає в його можливості негайно приступити до забезпечення управління підлеглими підрозділами при приведенні їх у вищі ступені бойової готовності та веденні бойових дій в будь якої обстановки.
Враховуючи те, штаб являється органом, який забезпечує командиру безперервне управління, його бойову готовність повинна бути вище рівня готовності підлеглих йому підрозділів та частин.
Для цього потрібно:
підтримка постійної укомплектованості штабу засобами зв'язку та транспортом, завчасний їх розподіл по пунктах управління (КП, ЗКП, ДПУ, ПовПУ та ретельне планування порядку переходу на режим воєнного часу;
підготовка заходів по розгортанню системи управління на воєнний час;
ретельна підготовка офіцерів, спланованих для поповнення штабів (існують штати мирного та воєнного часу, приписані на воєнний час, необхідно готовити збори, заняття);
завчасне відпрацювання заходів по управлінню підлеглими при переході на військовий стан;
читка організація і вибагливість несення у штабах повсякденного чергування.
Основні заходи о підтримці штабу у високій бойовій готовності і переходу його на режим роботи воєнного часу відображаються у плані приведення управління об'єднання у бойову готовність. В частинах календарний план заходів при приведенні у бойову готовність, у кожного офіцера свій план заходів. При цьому визначається:
завдання та порядок роботи штабів, склад пунктів управління і розрахунок розподілу по них особового складу, засоби зв'язку, засоби автоматизації і транспорту;
склад груп, які призначаються у взаємодіючі штаби;
склад робочих груп, які складаються для військового часу;
бойовий розрахунок і розподіл особового складу по черговим змінам;
порядок оповіщення, збору особового складу управління частин та об'єднань і вводу його на пункти управління;
порядок доукомплектування штабу, розподіл призову офіцерів запасу і перерозподіл кадрового особового складу;
порядок несення чергування в штабі, на вузлах зв'язку і прийому каналів зв'язку;
організація охорони і оборони.
До плану приведення органів управління в бойову готовність додаються типові розрахунки та графіки роботи управління при переводі у вищі ступені бойової готовності.
Постійна готовність штабу по управлінню авіаційними підрозділами, частинами, з'єднаннями досягається організацією в штабі в мирний час системи постійного бойового чергування. Ця система вбирає в себе чергові зміни оперативного складу, вузлів зв'язку, шифрувальних органів і кодогруп, розрахунків систем та засобів автоматизації.
З веденням вищих ступінів бойової готовності по бойовій тривозі або скрито, штаби переходять на добовий режим роботи і переводяться на організацію військового часу.

Штаб знаходиться в готовності в дуже короткий термін залишити пункт постійної дислокації і зайняти захищений чи пересувний пункт управління, на яких завчасно організується безперервний стійкий зв'язок з підлеглими, вищестоящими та взаємодіючими штабами.
В залежності від склавшихся обставин і розпоряджень начальника штабу в співвідношенні з рішенням командира в штабах можуть встановлюватись різні режими роботи, повсякденний, посилений, бойовий.
При повсякденному режимі штаб виконує завдання, працюючи в звичайній організації по розподілу дня мирного часу.
Посилений режим роботи штабу встановлюється з веденням бойової готовності "ПІДВИЩЕНА", на випадок необхідності рішення складних чи раптово надійшовших завдань. При цьому деякі посадові особи, відділення, відділи, служби штабів переводяться на роботу по визначеному розпорядку дня чи цілодобову роботу. Може здійснюватися відзив офіцерів частини з відпусток.
Бойовий режим вводиться з приведенням частин в бойову готовність "ВОЄННА ЗАГРОЗА" чи "ПОВНА", а також у надзвичайній обстановці. Він може застосовуватись на вченнях та в інших особливих випадках.
Бойовий режим підтримується на протязі всього воєнного часу. Весь склад штабу переходить на цілодобову роботу як в складі робочих груп так і відділів (відділень) та служб. Робота організується та вивчається по бойовим розрахункам в співвідношенні з графіком роботи і визначається на пунктах управління.
2. Особливості проходження служби за контрактом солдатам, матросам, сержантам і старшинам

Особливості проходження служби за контрактом
На військову службу солдатів, матросів, сержантів і старшин за контрактом приймають осіб, які виявили бажання добровільно служити в ЗСУ і відповідають вимогам військової служби, а саме:
військовослужбовців рядового сержантського і старшинського складу , які прослужили за призовом не менше року і мають відповідну професійну підготовку за фахом;
жінок віком від 19 до 35 років.
Граничний вік перебування на службі за контрактом для солдатів, матросів, сержантів і старшин становить 40 років. Військовослужбовці - жінки на посадах солдатів, матросів, сержантів і старшин , у яких закінчився контракт і які досягли граничного віку перебування на військовій службі, можуть бути залишені на ній за їх згодою після укладення нового контракту, але не більш як до досягнення віку перебування у запасі.
У разі прийняття на військову службу між державою, від імені якої діє Міністерстві оборони України в особі командира військової частини (начальника установи), громадянином України укладається контракт за встановленою формою на строк ні менш як три роки. Після Закінчення цього строку військова служба може буті продовжена за новим контрактом на строк не менш як три роки щоразу до досягнення віку перебування на військовій службі.
Укладання нового контракту має бути здійснено не пізніше як за три місяці до закінчення строку служби за попереднім контрактом.
Контракт укладається в письмовій формі у двох примірниках, підписується особою яка вступає на військову службу, і командиром (начальником) військової частині (установи), скріплюється гербовою печаткою військової частини (установи) зберігається кожною із сторін.
Військовослужбовці, які проходять службу за контрактом мають право на відпустки:
- чергові;
- додаткові;
Солдати, матроси, сержанти і старшини - жінки, крім того, користуються правом н відпустки по вагітності і пологах, по догляду за дитиною.
Чергові відпустки надаються за кожен рік служби за контрактом зі збереження? матеріального забезпечення. Тривалість цієї відпустки встановлюється у разі вислуг] до 10 календарних років - ЗО діб, від 10 до 20 років - 35 діб, від 20 до 25 років - 40 діС понад 25 календарних років - 45 діб без урахування часу, необхідного для проїзду д< місця проведення відпустки і назад.
Чергові відпустки надаються протягом року з урахуванням інтересів служби бажання військовослужбовця. Прийнятим на службу за контрактом після закінчення строкової служби чергова відпустка за перший рік служби може бути надана авансом.
Тривалість чергової відпустки в році прийняття на військову служб обчислюється пропорційно часу з дня початку військової служби до кінця року розрахунку 2,5 дня відпустки за кожен повний місяць служби. Солдати, матроси, сержанти і старшини, які проходять службу за контрактом, можут бути звільнені з військової служби:
а) за вислугою строків служби;

б)за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій служб Окремі військовослужбовці за їх згодою можуть бути звільнені з військової служби з віком ,якщо їм до досягнення граничного віку залишилося 5 і менше років за умов наявності у них права на одержання пенсії за вислугу років;
в) за станом здоров'я - на основі висновку (постанови) військово - лікарської коміс про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
г)у зв'язку зі скороченням штатів або з організаційними заходами в ра: неможливості використання на службі;
д)після закінчення строку контракту або у зв'язку з його розірванням;
є) через сімейні обставини або інші важливі причини, перелік яких визначаєтьс Кабінетом Міністрів України;
ж)за службовою невідповідністю;
з) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Командування військової частини (установи) має право достроково розірвати контракт і звільни солдата, матроса, сержанта чи старшину з військової служби за наявності підстав, передбачених пунктом "б" - "г", "з" пункту 118 цього Положення.


БІЛЕТ 7-1. Задачі що вирішуються на пунктах управління.

. ПУНКТИ УПРАВЛІННЯ АВІАЦІЙНИХ ЧАСТИН
В авіаційних частинах а базі управління частиною, ОБС і РТО окремого батальйону автоматизованого управління розгортається командний пункт з його елементами стартовим командним пунктом, пункт управління ІАС, запасний командний пункт та командні пункти авіаційних ескадрилій. На окремих аеродромах відповідно до переліку функціонують командно - диспетчерські пункти.
Командний пункт частини. Командний пункт частини обладнується у двох варіантах: у стаціонарно - захищеній споруді або на рухомих засобах. Він розташовується у 3-5 км від центру ВВС, в такому місці де забезпечується зручність та скритність розташування засобів управління, особового складу та транспорту. Для підвищення живучості КП частини підготовлюються захисні споруди (обвалування, укриття, щілини та ін).
На бойовий розрахунок КП частини покладаються наступні задачі:
в інтересах підтримки високої боєготовності: безперервний збір даних про обстановку, бойової готовності, їх вивчення та оцінка; підготовка пропозицій по підвищенню ступеню їх бойової готовності, контроль за станом сил та засобів, прийом сигналів бойового управління, доповідь їх командиру (начальнику штабу); передача підрозділам команд та розпоряджень на підвищення ступеню їх бойової готовності або підйом чергових сил для виконання задач, які раптово виникли; своєчасна інформація КП дивізії, підлеглим та взаємодіючих пунктів управління про зміни у повітряні, метеорологічній, радіаційній орнітологічній обстановці; про стан аеродромів базування та засобів забезпечення польотів; контроль готовності сил та засобів ВСО; контроль за дотриманням мір по маскуванню, правил СУВ, радіо дисципліни на каналах зв'язку пунктів управління частини;
при підготовці бойових дій : безперервний збір даних про обстановку, їх вивчення, оцінка та відображення; інформація ескадрилій про нові дані про обстановку; підготовка розрахунків та пропозицій, необхідних для прийняття рішення, його оформлення; підготовка необхідних даних для визначення взаємодії із взаємодіючими з'єднаннями (частинами); розробка, на основі рішення, бойових документів; доведення попередніх і попередньо - бойових розпоряджень до ескадрилій . які базуються окремо; організація (уточнення зв'язку, всіх видів забезпечення; надання допомоги ескадрильям при підготовці до виконання задач), контроль їх готовності до бойових дій (перебазування);
- в ході виконання бойових задач оцінка та відображення останніх повідомлень про обстановку в районі аеродрому, на маршруті польоту та в районі бойових дій та доведення їх до командирів ескадрилій (екіпажів) і на вищестоящі та взаємодіючі пункти управління; забезпечення своєчасного підйому чергових підрозділів, своєчасного вильоту частини (ескадрилій) у відповідності з рівнем їх підготовки, фактичними та очікуваними умовами; уточнення порядку виконання ними поставленої задачі; підтримка безперервної взаємодії між ескадрильями в зоні відповідальності КП частини; управління екіпажами - винищувачами в маневреному ближньому та дальньому ракетному бою ; передача управління на вищестоящі та взаємодіючі ПУ при виході за межі зони відповідальності КП частини; постійний контроль місця частини (ескадрильї) на маршруті польоту та за витратами палива; надання допомоги екіпажам у відновленні орієнтування, виходу на аеродром при поверненні після виконання задачі; своєчасний підйом чергових сил по ошуку та рятуванню екіпажів, які терплять лихо; контроль за додержанням радіо дисципліни та правил СУВ; організація відновлення боєздатності підрозділів ; збір, обробка даних про хід та результати виконання задач, своєчасне подання донесень на КП дивізії;
по управлінню повітряним рухом в зоні відповідальності своєчасне оформлення та передача заявок на польоти (перельоти); контроль проходження заявок; безпосереднє спостереження та контроль за виконанням режимів польотів всіма літальними апаратами та прийняття мір по перешкоджанні порушень в своїй зоні відповідальності; перевірка екіпажів літаків (вертольотів, які перелітають та забезпечення їх необхідними аеронавігаційними даними по маршруту польоту.
Запасний командний пункт зазвичай розгортається на рухомих засобах. За ВКП частини закріплюється вузол зв'язку, по своєму складі рівнозначний вузлові зв'язку КП частини. В окремих випадках роль КП може виконувати командний пункт однієї з ескадрилій , заздалегідь підсилений засобами управління.
Командно - диспетчерський пункт призначається для забезпечення безперервного керівництва та контролю за рухом літаків (вертольотів) на землі та в повітрі. Він обладнується на стаціонарних аеродромах у спеціальних приміщеннях та розташовується у такому місці, з якого є гарний огляд аеродрому та повітряних підходів.
Стартовий командний пункт для керівництва польотами та розгортається по розгляду командиру частини (ескадрильї) не ближче 100 м від ВПС у місці, з якого забезпечується гарний огляд всього льотного поля та ВПС, а також нагляд за літаками, які злітають та заходять на посадку.
Для керівництва польотами на СКП постійно знаходиться штатний або тимчасово призваний керівник польотів, в розпорядженні якого знаходяться всі засоби управління польотами, а також група керівництва польотами.
Пункт управління інженерно - авіаційної служби призначений для управління підрозділами ІАС, а також керівництва підготовкою авіаційної техніки, зброї та боєприпасів до їх бойового застосування. На ньому організує свою роботу заступник командира полку по ІАС та офіцер від авіаційно - технічної частини. Пункт управління ІАС обладнується відповідними засобами зв'язку.
Командний пункт ескадрильї. Командний пункт авіаційної ескадрильї призначений для управління ескадрильєю в основному при підготовці бойових дій. а при базуванні на окремому аеродромі - при злеті та посадці. Він обладнується в одному з залізобетонних сховищ для літаків або в спеціально побудованому сховищі, в якому розгортаються засоби зв'язку, які забезпечують управління підлеглими та зв'язок з КП ЗЗКП частини.
Найбільший об'єм задач вирішується на командному пункті ескадрильї , яка базується на окремому аеродромі, основними з них є:
- в інтересах підтримання високої бойової готовності: збір та відображення даних про повітряну, метеорологічну та радіаційну обстановку, бойову готовність ланок (загонів) про хід підготовки літаків до польотів, виконання регламентних робіт; прийому сигналів на підвищення ступені бойової готовності ескадрильї (ланки), підйом чергових сил на виконання задач, які виникли та доведення їх до екіпажів; доповідь на КП полку даних про бойову готовність ескадрильї, про підйом
чергових сил; контроль за дотриманням екіпажами правил СУВ та радіо -дисципліни.
- при підготовці бойових дій : одержання даних про обстановки, їх вивчення, оцінка та відображення, інформування екіпажів про нові відомості про обстановку; підготовка розрахунків та пропозицій для прийняття рішення, його оформлення; постановка задачі командирам ланок (загонів), екіпажам; організація взаємодії між ланками (загонами), екіпажами; організація забезпечення виконання задач; надання допомоги ланкам (загонам) при підготовці до виконання задач, контроль за їх готовністю до виконання бойових дій (перебазувань, відновленню боєздатності); доповідь на КП частини про рішення та готовність до виконання задач;
в ході виконання бойових задач: одержання з КП частини останніх
відомостей про обстановку в районі аеродрому на маршруті польоту, в районі бойових дій та їх оцінка і доведення до льотного складу; забезпечення своєчасного підйому чергових ланок (загонів) на виконання задач по виклик; управління ескадрильями (ланками) при злеті, побудові бойового порядку; передача управління ними на КП полку; контроль часу польоту екіпажів, залишку палива та доповідь на КП полку; отримання інформації з КП полку про хід літаків до аеродрому; прийом, управління, надання екіпажам допомоги при заході на посадку; організація відновлення боєздатності ескадрилій (ланок); збір, обробка даних про хід та результати виконання задач.
Крім розглянутих пунктів управління авіаційної частини в районі аеродрому розгортається командні пункти частини забезпечення та зенітно - ракетної (артилерійської) частини, яка прикриває аеродром від ударів авіації з повітря. Всі ці пункти управління мають зв'язок з командним пунктом частини. На них організують роботу командири та штаби цих частин і керують своїми підрозділами по виконанню задач, які на них покладені.
випадку виходу зі строю командного та запасного командного пунктів (АК) може передбачатися тилове управління з нього авіаційними з'єднаннями та частинами.
Центр бойового управління
Центр бойового управління авіацією, як орган управління має в своєму складі колектив посадових осіб та підрозділи засобів управління та штабних машин, як йому надані. При розташуванні пунктів управління створюються: група планування, взаємодії та група бойового управління ЦБУ АВК, яка напрямки на вищу вальні, ударну, розвідувальну, армійську авіацію та групу управління повітряним рухом; пункти наведення та цілевказівки (ПНЦ), групи бойового управління (ГБУ) при КП загальновійськової дивізії (бригади), передові авіаційні напрямки (ПАН) та радіонавігаційний пункт (РНП).
На стаціонарному КП А (АК) розгортаються робочі місця для офіцерів бойового управління ЦБУ В А (АК). На рухомих пунктах управління бойові розрахунки ЦБУ В А (АК) розташовуються в штабних машинах. В командно -штабних машинах ГБУ ЦБУ ВА (АК)обладнують приладами відображення інформації: планшет загальної повітряної обстановки, табло бойової готовності, горизонтальний стіл - планшет наведення, планшет метеорологічної та радіаційної обстановки, виносні іір*іс іриї радіостанцій, які працюють в радіо сітях взаємодії та управління авіацією в повітрі, кінцева апаратура об'єкту АСУ, апаратура гучномовного та телефонного зв'язку. На інших пунктах управління ЦБУ ВА (АК) обладнуються тільки ті з них, які забезпечують виконання функцій відповідно до їх призначення.
В центрах бойового управління КП ППО армій (АК) обладнуються робочі місця офіцерів напрямку на винищувальну авіацію.
Планування застосування авіації в інтересах А ЕАК відповідно виділеному їй льотному ресурсу та її взаємодії з загально - військовими дивізіями, бригадами, полками покладається на командувача авіацією армії (АК) та офіцерів ЦБУ ВА (АК), які вирішують наступні основні задачі:
подання через ЦБУ ВА (АК) заявку на дії авіації в інтересах армії (об'єкти дій авіації, задані командувачем А (АК)), необхідні сутність їх поразки, період дій по цим об'єктам, наряд сил, який передбачається з доцільною бойовою зарядкою; потрібний льотний ресурс дій по виклику на майбутній день, імовірні бойові задачі та періоди бойових дій;
погодження місць розгортання ПНУ з їх сполученням з пуктами управління ЗРК;
розробка плану бойових дій авіації в операції ОУ (АК) та плану - ргафіку бойових дій авіації в інтересах армї (АК.)
Безпосереднє управління авіацією, яка діє в смузі ОК (АК), покладається на групу бойового управління ЦБУ В А, яка розміщується спільно з КП ППО (АвК). Основними загальними задачами, які вирішуються групою бойового управління КП ППО (АвК) є:
інформування командних пунктів АвК, авіаційних об'єднань та частин про повітряну, метеорологічну, радіоелектронну та радіаційну обстановку в смузі армії;
збір інформації в інтересах ОН (АК) та дані про польоти в смузі її дії;
складання планової таблиці польотів авіації в зоні відповідальності ЦБУ (АвК), погодження із КП ППО ОН (АК);
- виклик авіації в відповідності із затвердженим командувачем АвК планом управління нею при нанесенні ударів по наземним об'єктам та десантуванні військ;
наведення винищувачів на повітряні цілі в зоні вогнб ракетних засобів об'єднання по погодженню з КП ППО (АК) "та КП винищувальної авіаційних об'єднань;
погодженню з КП ППО ОК (АК) питань безпеки польотів авіації в смузі он (корпусу);
- керівництво повітряним рухом в зоні відповідальності ЦБУ ОН (АК). Управління авіацією центр бойового управління АвК здійснює, як
безпосередньо, так із притягненням підлеглих йому ПНЦ (АвК) вирішує наступні задачі:
- інформація КП взаємодіючих авіаційних з'єднань та частин про обстановку, що склалася в смузі А (АК) та уточнення об'єктів дій, часу удару по ним;
- виклик авіації на поле бою у відповідності з рішенням командувача (командиром АКО та та затвердженою командиром (АК) заявкою (відповідно заявці - через КП виділених з'єднань та частин, а в період часу, непередбачений заявкою, - тільки через КП Авк);
доповідь на КП ВА АК про наземну, повітряну, радіаційну, метеорологічну, та радіаційну обстановку в зоні відповідальності ЦБУ (АК);
наведення (цілевказівка) авіації на наземні цілі з використанням підлеглих ПНЦ;
управління по погодженню з Кп іад літаками - винищувачами (групами, головним чином, в тих районах, на тих висотах, де утруднено їх наведення з пунктів наведення об'єднання (частини));
доповіді на КП ОН ()АК та АК інформація КП взаємодіючих авіаційних з'єднань (частин) результатів дій авіації в інтересах АК;
інформація КП авіаційних об'єднань (частин) про зміни в режимі польотів своєї авіації в зоні дій армійських (корпусних) засобів ППО об'єднання;
контроль за дотриманням встановлених та погоджених з КП ППО корпусу режиму польотів та прийняття мір по забезпеченню безпеки польотів зоні відповідальності ЦБУ (АК) з метою виключення поразки своїх літаків засобами ППО армії (корпусу) та об'єднань;
доповідь на КП АвК про екіпажі, які терплять лихо;
організація через КП АК пошуку та рятування екіпажів, які терплять лихо в розташуванні корпусу;
- управління по вказівці КП АвК в повітрі літаками (вертольотами), які виділені для пошуку та рятування екіпажів в смузі ОН (АК) за лінією фронту.
Безпосереднє управління авіацією в повітрі в зоні відповідальності ЦБУ АвК здійснюється з ПНЦ, ГБУ та ПУ АН. Передача управління з командних пунктів авіаційних об'єднань та частин на пункти управління ЦБУ АвК здійснюється в межах з обліком забезпечення взаємодії з військами ППО ОН, корпусу, безперервного управління ними та безпеки польотів в зоні поразки засобів ППО.
Безпека повітряного руху забезпечується детальним відпрацюванням планової таблиці польотів в зоні відповідальності ЦБУ АвК, погодження її з військами ППО та своєчасною інформацією пунктів управління про фактичні польоти. Розрахунки
зенітно - ракетних комплексів та стрільці військових засобів ППО сповіщаються про польоти своїх літаків по спеціальним каналам зв'язку.
Група бойового управління при ОД (бр.)
Група бойового управління авіації при КП загальновійськової дивізії (бригади) вміщується в ПУ ППО дивізії, цим досягається тісний зв'язок авіації із засобами ППО дивізії в ході бойових дій.
У склад бойового розрахунку ГБУ входять начальник, офіцер бойового управління (заступник начальника), радіотелеграфісти, водій. Бойовий розрахунок розташовується в АК ШМ на бронетранспортері, де обладнані робочі місця та є засоби зв'язку. В розпорядження ГБУ може виділятися вертоліт наведення та цілевказівки (ВНЦ).
В період підготовки бойових дій начальник ГБУ авіацією спільно з оперативними відділеннями штабу загальновійськової дивізії (бригади) підготовлює пропозиції в заявку командира на знищення авіацією об'єктів в смузі дивізії (бригади) на наступний день, формує задачі авіації.
В цілях забезпечення безпеки польотів авіації начальник ГБУ авіацією погоджує зі штабом та начальником ППО (бригади) порядок спільних дій авіації, ракетних частин та артилерії дивізії (бригади) по об'єктах противника в обмежених районах; заходи по виконанню виключенню поразки своїх літаків засобами ППО дивізії (бригади) ; порядок позначення своїх військ на полі бою.
Відпрацьовані та погоджені питання застосування авіації в смузі дій дивізі (бригади) начальник ГБУ авіацією повідомляє командиру АвК та на ЦБУ (АвК), також інформацію про обстановку положення переднього краю полків дивізій.
Виклик підрозділів авіації, яка діє у відповідності з рішенням командира загальновійськової дивізії (бригади), нач&тьник ГБУ авіації здійснює через ЦБУ АвК. Отримавши від ЦБУ АвК (ПНЦ) інформацію про виліт та підхід своїх літаків (вертольотів) до зони дії засобів ППО з'єднання (бригади), начальник ГБУ авіації (його заступник) інформує про це начальника ППО дивізії (бригади), через КП дивізії (бригади) контролює своєчасність виконання (вводу в дію) засобів визначення своїх військ та інформує екіпажі про проліт ними переднього краю полків дивізій (бригади). Наведення авіації він здійснює в межах видимості об'єктів дій, а також з використанням для цієї мети вертольоту наведення та цілевказівки. Інформація про екіпажі, які терплять лихо, начальник ГБУ доповідає ЦБУ АвК.
Пункт наведення та цілевказівки
Пункт наведення та цілевказівки (ПНЦ) звичайно сполучається з КП зенітно -ракетної частини АК. Організаційно ПНЦ з групи бойового управління та групи зв'язку та РТО. Для збору інформації застосовуються засоби зв'язку та РТО, у тому числі РЛС та ПРВ.
Управління авіаційними підрозділами (екіпажами) в повітрі здійснюється у відповідністю із задачею, яка отримана з ЦБУ АвК та повітряною обстановкою шляхом виводу їх у район (на об'єкти) дій.
В ході бойових дій, бойовий розрахунок ПНЦ, крім того, узагальнює інформацію, яка поступає, про повітряну, радіоелектронну, радіаційну обстановку та повідомляє її на ЦБУ АвК; надає допомогу екіпажам в подоланні ППО противника, у відновленні орієнтування, виконанні польоту по заданим маршрутам й коридорам, виводі на рубежі передачі управління та аеродром помадки; по вказівці з ЦБУ АвК перенацілює ударні групи та екіпажі, які діють в інтересах ОН (АК); оповіщує ГБУ про політ своїх літаків (вертольотів) та про підхід авіації противника; інформує екіпажі про повітряну, радіоелектронну л радіаційну обстановку в районі бойових дій; забезпечує безпеку польотів літаків (вертольотів) та доповідає на ЦБУ АвК про екіпажі, які терплять лихо.
Пункти авіаційного навідника
Пункт авіаційного навідника розгортається у складі мотострілецького (танкового) полку та батальйону першого ешелону. Пункт авіаційного навідника знаходиться на бронетранспортері, на якому є засоби зв'язку, які забезпечують стійкий зв'язок з ГБУ, КП мсп (тп) та екіпажами літаків (вертольотів).
Розміщення пункту авіаційного навідника повинно забезпечувати гарний огляд повітряного простору, достатнє віддалення від джерел шумів та недійне укриття від факторів поразки фугасних та осколкових засобів.
Для наведення авіації на об'єкти поблизу переднього краю військ може використовуватися вертоліт наведення та цілевказівки (ВНЦ), який має більше можливостей по точності виводу авіації на задані цілі. Задача на прийом ВНЦ та наведення вертольотів на наземні цілі ставиться центром бойового управління ВА (АК) або начальником ГБУ авіацією (в залежності від того в чиєму розпорядженні він находиться в даний момент).
Радіонавігаційний пункт
Радіонавігаційний пост (РНП) в своєму складі має привідну радіостанцію, радіо автоматичний УКВ - радіопеленг атів світло - маяк, відповідні засоби зв'язку та набір піротехнічних засобів, що дозволяють використовувати його в любих метеоумовах.
Місце розташування радіонавігаційного посту начальник ЦБУ АвК погоджує з головним штурманом АвК, з урахуванням забезпечення найкращого літаководіння , додержання маршруту польоту у встановлених повітряних коридорах та виводу екіпажів в заданий район. При розташуванні елементів РНП на місцевості враховується її складки (кути зачинання). Електромагнітна сполученість з розташованим поблизу радіоелектронними засобами, а також підготовлюються необхідні укриття.
2. Проходження військової службі прапорщиками і мічманами
ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ПРАПОРЩИКАМИ І МІЧМАНАМИ
До прапорщиків і мічманів належать громадяни, яким присвоєно встановлені законом військові звання в армійських частинах - прапорщик, старший прапорщик, у Військово-Морських силах мічман, старший мічман.
Військова служба прапорщиків і мічманів складається зі служби за контрактом і виконання військового обов'язку в запасі.
Прапорщики і мічмани можуть перебувати на військовій службі до досягнення 40-річного віку.
Початком військової служби прапорщиків і мічманів вважається день виїзду до місця служби, вказаний у розпорядженні, виданому військовим комісаріатом.
Прийняття на військову службу. Укладання контракту 5. На військову службу як прапорщиками так і мічманами можуть бути прийняті особи віком від 19 до 25 років, які відповідають вимогам військової служби і виявили бажання добровільно на ній перебувати, з числа:
військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які прослужили на строковій службі не менше року;
військовозобов'язаних, які не мають військових звань офіцерського складу.
У разі прийняття на військову службу між державою, від імені якої діє Міністерство оборони України в особі військової частини (начальника установи), і громадянином України укладається за встановленою формою на строк не менше п'ять років. Після закінчення цього строку не менше як гри роки щоразу до досягнення граничного віку перебування на військовій службі. Укладання нового контракту має бути здійснено не пізніше як за гри місяці до закінчення строку служби за попереднім контрактом.
Прапорщики і мічмани, у яких закінчився контракт і які досягли граничного віку перебування на військовій службі, можуть бути залишені на ній за їх згодою після укладання нового контракту, але не більш як до досягнення граничного віку перебування в запасі.
З особами зазначеними в пункту "а" пункту 5 цього Положення, які виявили бажання вступити на службу як прапорщики і мічмани за контрактом у тій самій частині, де вони проходять строкову службу, контракт укладається не пізніше як за 10 днів до закінчення першого року служби.
Якщо військовослужбовець виявив бажання служити в іншій військовій частині, контракт має бути укладено не пізніше як за місяць до закінчення першого року служби.
Добір осіб, зазначених у пункті "б" пункту 5 цього Положення , для вступу на службу як прапорщики і мічмани, підготовка документів на них, проведення медичного огляду і направлення їх до військових частин здійснюють районні (міські) військові комісаріати в порядку, встановленому Міністром оборони України.
Контракт укладається в письмовій формі у двох примірниках, приписується особою, яка вступає на військову службу і командиром (начальником) військової частини (установою), скріплюється гербовою печаткою військової частини (установи) і зберігається кожною із сторін.
Контракт є підставою для наказу про зарахування особи до ЗСУ і призначення її на посаду. Він набуває чинності з дня підписання сторонами.
Підчас укладання контракту може бути обумовлено угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності особи службі, яку вона проходитиме. Умова про випробування повинна бути застережена в контракті. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців.
Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність особи службі, на яку її приймають, командир військової частини (начальник установи) має право розірвати контракт.
Командування частини (установи) не має права вимагати від військовослужбовця виконання робіт і обов'язків, не обумовлених контрактом.
Особи зараховані до шкіл прапорщиків і мічманів, під час навчання перебувають на становищі курсантів військових училищ.
Порядок направлення осіб на навчання в школи прапорщиків (мічманів), строки їх підготовки, а також організація підвищення кваліфікації визначаються Міністром оборони України.
Присвоєння військових звань
Військові звання прапорщиків і мічманів особам, призваним на військову службу , присвоюються з урахуванням їх ділових і моральних якостей, військової і спеціальної підготовки, службового досвіду, посади яку вони займають, та інших умов, передбачених цим Положенням.
Особам прийнятим на військову службу за контрактом як прапорщики або мічмани вперше, присвоюються військові звання відповідно прапорщика або мічмана.
Військове звання прапорщика або мічмана присвоюється прапорщикам або мічманам, які прослужили як прапорщики або мічмани 5 або більше років, причому не менше як один рік на посадах, що комплектуються старшими прапорщиками і старшими мічманами або офіцерами, а також прапорщикам і мічманам, які займають посади старшин підрозділів і командирів взводів протягом 3 років незалежно від строку перебування у військовому званні прапорщика або мічмана.
Військові звання старшого прапорщика і старшого мічмана можуть бути присвоєні також прапорщикам і мічманам:
за високі морально - бойові якості, виявлені ними під час проходження служби, незалежно від строку у званні прапорщика або мічмана і займаної посади;
за відмінну службу під час бойового чергування в порядку встановленому Міністром оборони України;
за бездоганну і безперервну службу прапорщиками і мічманами протягом 15 років.
Військове звання прапорщиків і мічманів присвоюється наказом командуючого
армією,
прирівняної до нього особи.
Прапорщики і мічмани можуть бути позбавлені військового звання, та за вироком суду у випадках дискредитації ними своєї честі та гідності.
Особи позбавлені військового звання "старший прапорщик", які сумлінно працюють зарекомендують себе позитивно, можуть бути поновлені у звання посадовими особами, яким надано право присвоювати ці військові звання.
Щодо осіб позбавлення військового звання "прапорщик", "мічман" розглядається питання про службову відповідальність їх посаді, яку вони займають
Призначення на посади, переміщення по службі та атестування
Посади, що підлягають заміщення прапорщиками і мічманами, та відповідні їм військові звання визначаються спеціальним переліком і передбачаються штатом.
Призначення прапорщиків і мічманів на посади провадиться наказом командира полку, прирівняних до нього осіб і вище.
Прапорщики і мічмани можуть бути з урахуванням ділових і моральних якостей тимчасово призначені на посади, що підлягають заміщенню молодшим офіцерським складом за умови, якщо їм не підпорядковуватимуться офіцери.
Тимчасове призначення прапорщиків і мічманів на посади молодшого офіцерського складу провадиться за наказом командирів (начальників), яким дано право призначати на ці посади осіб офіцерського складу.
У разі призначення на вказані посади офіцерів і відсутності інших вакантних посад молодшого офіцерського складу прапорщики і мічмани, які займають посади молодшого офіцерського складу , переміщуються на посади прапорщиків і мічманів наказами зазначених в абзаці другому цього пункту командирів (начальників).
Переміщення прапорщика, мічмана з однієї частини в іншу провадиться:
- за його проханням після закінчення строку контракту;
за станом здоров'я, якщо за висновком військово - лікарської комісії виконання обов'язків на посаді яку він займає, або проходження служби в даній місцевості йому протипоказано;
за сімейними обставинами, якщо членам сім'ї за висновком військово-лікарської комісії проживання за місцем служби прапорщика Мічмана протипоказано;
у зв'язку з проведенням організаційних заходів, коли за місцем служби немає вакантних посад, що відповідають спеціальності, рівню підготовки чи досвіду роботи прапорщика, мічмана;
- у зв'язку з формуванням, розгортанням, передислокацією військових частин, експлуатацією нових кораблів та інших випадках службової потреби переміщення прапорщиків, мічманів може провадитися за рішенням командира корпусу, прирівняної до нього особи і вище.
Прапорщики мічмани на нижчі посади переміщуються:
у разі скорочення штатів чи проведення організаційних заходів;
за станом здоров'я відповідно до висновку військово - лікарської комісії;
у порядку дисциплінарного стягнення;
за особистим проханням;
у порядку реалізації атестаційних висновків;
Переміщення прапорщиків , мічманів відповідно до пункту "а", "б", "г" цього пункту здійснюється командиром полку, прирівняною до нього особою і вище, а пунктів "в", "д" начальниками, яким надано таке право Дисциплінарним статутом.
Прапорщики і мічмани, переміщені на нижчі посади, в майбутньому можуть бути призначені на раніше займані або рівні посади з урахуванням досвіду роботи, ділових і моральних якостей, стану здоров'я, але не раніш як через рік.
Атестування прапорщиків і мічманів провадиться у зв'язку із закінченням строку служби за контрактом, а також у разі:
підвищення та пониження на посаді;
через чотири роки виконання обов'язків на одній посаді;
звільнення з військової служби за службовою невідповідністю;
відкомандирування до інших міністерств та відомств.
Прапорщиків та мічманів атестують їх прямі начальники від командира роти, прирівняної до нього особи і вище.
Порядок проведення прапорщиків і мічманів визначається Міністром оборони України.
Відпустки Прапорщики і мічмани, які перебувають на військовій службі мають право на відпустку зі збереженням матеріального забезпечення:
чергові;
додаткові.
Прапорщики і мічмани - жінки, крім того, користуються правом на відпустку по _ вагітності і пологам, по догляду за дитиною.
Тривалість щорічної чергової відпустки прапорщиків і мічманів, які мають вислугу до 10 календарних років становить 30 діб, від 10 до 20 років - 35 діб, від 20 до 25 років - 40 діб, понад 25 календарних років - 45 діб без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.
Відпустка тривалістю 40 діб і більше на прохання прапорщика або мічмана може бути використана у два прийоми за умови що основна частина була не менш як ЗО діб.
Прапорщики і мічмани - інваліди, а також учасники бойових дій та прирівняні до них особи щорічно чергові відпустки одержують без урахування вислуги років строком 45 діб у зручний для них час.
Чергова відпустка повинна бути надана протягом календарного року. В особливих умовах з дозволу начальника від командира корпусу прирівняної до нього особи і вище чергова відпустка за минулий рік може бути надана в і му кварталі наступного року. Об'єднання відпусток за декілька років не дозволяється.
Прапорщики і мічмани, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до відповідних категорій для встановлення пільг і компенсацій, щорічну відпустку використовують у зручний для них час. Вони мають право на отримання додаткової відпустки зі збереженням матеріального забезпечення строком 14 робочих днів на рік.
Прапорщикам і мічманам, які захворіли під час чергової відпустки, відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється командиром (начальником), який надає відпустку, на підставі відповідної довідки, засвідченої лікарем і начальником (головним лікарем) лікувального закладу.
Прапорщики і мічмани, затверджені кандидатами на навчання, чергову відпусту одержують з урахуванням повного її використання до від'їзду на навчання, а ті, які навчаються у вищих військових навчальних закладах, - після закінчення навчального року (присвоєння офіцерського звання).
Додаткові відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин можуть бути надані тривалістю до 10 діб.
Відпустка через хворобу надається на підставі висновків військово - лікарської комісії. Тривалість цієї відпустки визначається характером захворювання. В цілому час безперервного гребування в лікувальних закладах і у відпустці через хворобу не повинен перевищувати чотирьох місяців (крім випадків, коли чинним законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні). Цей строк може бути продовжено рішенням командира корпусу, прирівняними до нього особами і вище на підставі висновку лікувального закладу. Після закінчення встановленого безперервного строку передування військовослужбовця на лікуванні та у відпустці через хворобу (з урахуванням продовження цього строку) прапорщики і мічмани підлягають огляду військово - лікарської комісії для вирішення питання про придатність їх до військової служби.
Командування військової частини (установи має право достроково розірвати контракт і звільнити прапорщика (мічмана) з військової служби за наявності підстав передбачених пунктами "б", "г", "є", і "ж" пункту 46 цього Положення. За ініціативою прапорщика (мічмана ) контракт може бути розірвано з підстав, зазначених у пунктах "в" і "є" того ж пункту.
Прапорщикам і мічманам, які бездоганно прослужили 20 років і більше (у тому числі в пільговому обчисленні), а тим хто має особливі заслуги перед Збройними Силами України, незалежно від вислуги років, у разі звільнення у запас або відставку наказами начальників, що здійснюють звільнення, надається право носити військову форму одягу, крім осіб, звільнених з військової служби відповідно до пунктів "є" і "ж" пункту 46 цього Положення.
Днем звільнення з військової служби прапорщиків і мічманів вважається день, з якого вони стали на військовий облік у військовому комісаріаті у зв'язку зі звільненням з військової служби, але не пізніше строку, вказаного у приписці.
3. Обов'язки та документація добового наряду по роті.
Черговий роти
Черговий роти призначається із сержантів і, як виняток, із найпідготовленішого рядового складу. Він відповідає за додержання порядку в роті й неухильне виконання.
розпорядку дня, збереження зброї, ящиків із боєприпасами, майна роти, особистих речей
військовослужбовців і за правильне несення служби днювальними.
Черговий роти підпорядковується черговому частини та його помічникові, а щодо
внутрішньої служби в роті - командирові та старшині роти. Черговому роти
підпорядковується днювальні роти.
Черговий роти є начальником для всіх військовослужбовців роти рівного з ним чи
нижчого військового звання.
Перед розводом новопризначений черговий роги перевіряє склад призначеного
добового наряду роти, проводить його огляд, відрекомендовує старшині роти. Після огляду,
перевірки знань обов'язків і проведення практичних занять старшиною роти він приймає від
попереднього чергового відомість про наявність і місце знаходження особового складу роти і
веде добовий наряд розвід.


Після розводу новопризначений черговий разом із попереднім здійснює перевірку і
прийняття зброї, ящиків з боєприпасами й печаток на них, майна за осписом, наявності та
справності засобів пожежогасіння, оповіщення й сигналізації, після чого чергові
розписуються в книзі приймання та здавання чергування (додаток 9 до цього Статуту).
Прийнявши чергування, новопризначений черговий разом із попереднім
доповідають командирові роти, а у разі його відсутності його заступникові чи старшому роти
про здавання і приймання чергування.
Наприклад:"Товариіну капітане, сержант Остапенко чергування по роті здав";
"Товаришу капітане, молодший сержант Чумак чергування по роті прийняв".
Потім новопризначений черговий роти повідомляє про усі зауваження і вказівки,
зроблені на розводі черговим частини, а також про несправності чи нестачу, виявлені під час
приймання чергування.
Черговий роти зобов'язаний:
у разі тривоги здійснити підйом особового складу, оповістити офіцерів,
прапорщиків і військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, до
прибуття в роті офіцерів або старшини виконувати вказівки чергового частини;
стежити за чітким виконанням розпорядку дня в роті, у визначений час
проводити загальний підйом особового складу;
знати місце перебування роти та порядок її виклику, наявність людей у роті,
кількість осіб, що перебувають у наряді, хворих, заарештованих, звільнених із
розташування військової частини чи відряджених у складі команд, а також
наявність і точне місцезнаходження зброї;
постійно знати місце перебування командира роти, негайно доповідати йому про
всі надзвичайні події в роті, самовільно відсутніх військовослужбовців строкової
служби і про вжиті заходи щодо їх розшуку;
відчиняти кімнату для зберігання зброї з дозволу чергового частини, командира
роти чи старшини роти;
віддавати зброю лише за наказом командира роти чи старшини роти, вносячі
відповідний запис до книги видачі зброї та боєприпасів (додаток 10 до цього
Статуту); приймаючи зброю, перевіряти її номери та комплектність, постійно
мати при собі й нікому не передавати ключі від кімнати зберігання зброї;
у разі виникнення будь-яких надзвичайних подій у роті та порушень
встановлених статутом правил відносин між рядовим чи сержантським складом
негайно доповідати про це черговому частини або командирові роти, вживати
заходів щодо наведення порядку;
стежити за наявністю, справним станом засобів подедогасіння роти й охоронної
сигналізації кімнати зберігання зброї, за виконанням вимог пожежної безпеки в
роті (курити дозволяти лише у спеціально визначених місцях, сушити
обмундировання - тільки в сушарнях, додержуватися правил опалення й
користування ліхтарями);
за командою чергового частини зачиняти двері казарми на засови, прибулих
впускати після попереднього встановлення їх особи;
у разі виникнення пожежі викликати пожежну команду,
вжити заходів щодо її гасіння та негайно доповісти черговому частини й командирові роти, а также вивести людей і винести зброю та майно з приміщень, яким загрожує небезпеки;
своєчасно змінювати днювальних, за наказом старшини роти відправляти підрозділи та інші команди не робити, а також направляти хворих та тих, хто потребує огляду лікаря, до медичного пункту;
у призначений час шикувати осіб, яких звільняють із розташування військової частини, перевіряти їх наявність і доповідати про це старшині роти, за його начазом представляти їх черговому частини;
виходячи з приміщення роти у справах служби, а також на час свого відпочинку передавати виконання своїх обов'язків одному з днювальних вільної зміни; одержувати від старшин роти після вечірньої перевірки відомості про відсутніх, а за наявності самовільно відсутніх - відомості про їх військові звання, прізвища, імена та по батькові і прибувати до чергового частини з доповіддю. Наприклад: "Товаришу капітане, у першій роті вечірню перевірку проведенор, всі
люди в наявності, за винятком двох осіб, які перебувають у відпустці, трьох осіб - у наряді.
Черговий роти чержант Головко."
Після ранкового огляду доповідати черговому частини про наявність особового складу роти, про надзвичайні події за ніч і подавати список тих, хто своєчасно не повернувся із звільнення, та самовільно відсутніх, а також тимчасово відсутніх з інших причин;
Стежити за станом приміщень роти, за підтриманням у них встановленої температури повітря, додержанням порядку освітлення, опалення, провітрювання, наявністю води, а також прибиранням території, закріпленою за ротою;
Підтримувати порядок під час приймання їжі особовим складом, за вказівкою старшини роти своєчасно подавати черговому їдальні заявки на забезпечення їжею осіб, які перебувають у наряді чи відсутні через інші службові справи; З прибуттям до роти прямих начальників від командира роти й вище, чергового частини, а також інспектуючих осіб чи осіб, які прибули з перевіркою, подавати команду "Струнко", - доповідати їм та супроводжувати в розташування роти. Наприклад: "Товаришу майоре, за час мого чергування надзвичайних подій не
трапилося (чи трапилося те-то). Рота перебуває на стройовому плаці. Черговий роти сержант
Шевченко".
Іншим офіцерам і прапорщикам роти черговий з іншої роти черговий
відрекомендовується їм і супроводжує до командира чи старшини роти.
Якщо командира (начальника), який прибув, зустрічає командир роти і доповідає
йому, присутній при цьому черговий роти не доповідає і не відрекомендовується.
Днювальний роти
Днювальний роти призначається із рядового складу. Він відповідає за зберігання зброї, шаф (ящиків) із боєприпасами, майна роти та особистих речей, які є під його охороною. Днювальний роти підпорядковується черговому роти.
Черговий днювальний роти несе службу всередені казарми біля вхідних дверей, поблизу кімнати зберігання зброї.
Днювальний роти зобов'язаний.
не виходити з приміщення роти без дозволу чергового роти, постійно охороняти
кімнату зберігання зброї та не допускати до неї нікого, крім чергового роти,
своєчасно подавати команди згідно з розпорядком дня;
не пропускати в приміщення сторонніх осіб, а також не дозволяти виносити з
казарми збро., .боєприпаси, майно та речі без дозволу чергового роти;
негайно доповідати черговому роти про усі надзвичайні події, про порушення
встановлених ним Статутом правил відносин між військовослужбовцями роти, помічені несправності й про порушення вимог пожежної безпеки, вживати заходів щодо їх усунення;
піднімати за командою чергового роти особовий склад під час загального підйому, а також вночі у разі тривоги, пожежі, стихійного лиха, стежити за чистотою та порядком у приміщеннях і вимагати від військовослужбовців їх додержання;
не дозволяти військовослужбовцям у холодну пору, особливо вночі, виходити з приміщення роздягненими;
стежити, щоб військовослужбовці курили, чистили взуття та одяг тільки у визначених для цього приміщеннях чи місцях; з прибуттям до роти прямих начальників від командира роти й вище та чергового частини подавати команду "Струнко", з прибуттям до роти інших офіцерів роти, а також старшини або військовослужбовців іншої роти викликати чергового. Наприклад. "Черговий роти, на вихід".
Черговому днювальному заборонено сидіти, знімати спорядження та перебувати у розстебнутому одязі Днювальний вільної зміни зобов'язаний підгримувати чистоту й порядок у приміщеннях роти і нікуди не виходити без дозволу чергового роти, подавати йому допомогу в наведенні порядку у разі порушення встановлених статутами правил відносин між військовослужбовцями роти, залишаючись замість чергового роти, виконувати його обов'язки.

2 ДОКУМЕНТАЦІЯ ОСІБ ДОБОВОГО НАРЯДУ Документація чергового частини
1.Розпорядок дня
Схема закріплення території за підрозділами частини
Інструкція черговому частини
4 Інструкція черговому частини па випадок тривоги збору 5. Варіанти форми одягу для фізичної зарядки
6. Інструкція черговому частини на випадок пожежної безпеки
7. План проведення ранкової фізичної зарядки
8. Таблиця позивних телефонних станцій посадових осіб
Документація чергового роги
Інструкція днювального роти
Розпорядок дня

Інструкція чергового роти
Інструкція черговому роти на випадок тривоги збору

Зразки форми одягу для ранкової фізичної зарядки
Схема ділянки території, закріпленої за ротою для прибирання
7. Список військовослужбовців, котрі мешкають поза казармою







БІЛЕТ8-1. Обладнання пунктів управління.
Технічні засоби управління на усіляких пунктах управління будуть істотно відрізнятися, як по призначенню, так і по складу та кількості. Це залежить від роду авіації та задач які вирішуються авіаційним об'єднанням (частиною), командою інстанції, призначення пунктів управління та ступеню автоматизації процесів управління.
Найбільш технічно оснащеними є захищені стаціонарні командні пункти, на яких передбачені приміщення для роботи посадових осіб повного та скороченого бойового розрахунку, представників взаємодіючих з'єднань (частин) та частин забезпечення, розташування елементів вузлів зв'язку та радіотехнічного забезпечення, об'єктів АСУ. Тут розміщується кінцева прийомопередаюча апаратура; засоби відпрацювання та документування інформації, вироблення розрахунків, математичного моделювання та прогнозування; пристрої відображення даних про обстановку; засоби оформлення та розмножування бойових документів; засоби автоматичного затаємнювання, кодування та шифрування. До технічних засобів відносяться також транспортні засоби пунктів управління.
Основним приміщення командного пункту є зал бойового управління, в якому розташовуються робочі місця бойового розрахунку та обладнання. Робочі місця бойового розрахунку та обладнання залу бойового управління розташовуються таким чином, щоб забезпечувалося всебічне використання посадовими особами засобів відображення інформації. Крім того на командному пункті обладнується кімната індикаторних улаштувань, приміщення для роботи офіцерів штабу та служб, таємної частини, шифрувального органу, друкарського бюро, вузла зв'язку, а також акумуляторна, майстерня, кімната відпочинку, приміщення для фільтровентиляційної установки та інші допоміжні приміщення.
Зал бойового управління обладнується засобами відображення інформації колективного та індивідуального користування. До засобів колективного користування відносяться: планшет загальної повітряної обстановки; табло бойових дій, стіл - планшет наведення на повітряні (наземні) цілі; табло метеообстановки, планшет радіаційної обстановки, планшет розстановки пошуково - рятувальних засобів; виносні індикатори радіолокаційних станцій; ретрансляційних ліній та об'єктів АСУВ; виносні пристрої радіостанцій; апаратура телефонного та гучно мовного зв'язку. Засоби відображення інформації індивідуального користування на робочих місцях офіцерів бойового управління та операторів раділокаційних станцій. До них відносяться: індикатори кругового огляду РЛС, пристрої демонстрації (УД), екрани індикаторів автоматизованих робочих місць (АРМ) та ін.
До засобів документування інформації та виробництва оперативно -тактичних розрахунків відносяться найпростіші обпилювальні засоби, рахувально -клавішні та електронно - обчислювальні машини.
При розгортання командних пунктів на базі об'єктів АСУ для посадових осіб органів управління обладнують автоматизовані робочі місця (АРМ). Вони у відповідності з функціональними обов'язками посадових осіб містять пристрої запиту, вводу та видачі даних, засоби автоматичного друку, пристрої відображення обстановки, різноманітні сигнальні пристрої. Крім того, кожне автоматизоване робоче місце обладнується гучно мовним зв'язком, апаратурою магнітного запису інформації, зачиненим та звичайним засобом зв'язку.
2АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ
Автоматизоване управління частинами ВА (АК) та ППО фронту здійснюється з використанням АСУ "Маневр", АСУ "Еталон", пункту наведення "Сплав", АК РЛДН "Шмель" та інших систем управління. Вони мають більш широкі можливості порівняно з колишніми АСУ ВП-М відносно пропускної здатності та захищеності від перешкод, так і по надійності. Передові МВ РЛП розташовуються на відстані 10 -15 км від лінії фронту, РЛП першої лінії - на відстані 30 -40 км.

На командних пунктах дальньої авіації використовується система бойового управління (КСБУ) та система обміну даними (СОД), які забезпечують підвищення оперативності роботи бойових розрахунків, стійкість та скритність управління. Комплекс засобів автоматизації забезпечує прийом, обробку, зберігання, передачу, відображення, реєстрацію та документування формалізованої та неформалізованої інформації, яка циркулює між вищестоящими та підлеглими пунктами управління, а також між робочими місцями у середині командних пунктів та пристроями відображення інформації.
У відповідності до призначення та функцій, які виконуються, в комплекс засобів інформації входять технічні засоби наступних видів: апаратура залів бойового управління , технологічна апаратура, комплекс кінцевих засобів системи обміну даними. Посадові особи повного бойового розрахунку командного пункту в ході управління використовують з основному апаратуру залів бойового управління: автоматизовані робочі місця командування та бойового розрахунку та падло відображення інформації колективного користування.
2. ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ОСОБАМИ ОФІЦЕРСЬКОГО СКЛАДУ
До офіцерського складу належать громадяни України, яким присвоєно встановлені Законом військові звання від молодшого лейтенанта і вище.
У пунктах цього Положення, в яких згадуються армійські військові звання, йдеться також і про прирівняні флотські військові звання.
Військова служба осіб офіцерського складу включає військову службу за кордоном, призовом та службу в запасі.
офіцерський склад залежно від військових звань поділяється наб молодший офіцерський склад (від молодшого лейтенанти до капітана включно);
старший офіцерський склад (від майора до полковника включно);
вищій офіцерський склад (від генерал - майора до генерала армії України
включно).
Відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" особам офіцерського складу присвоюють такі офіцерські звання:
Молодший офіцерський склад
молодший лейтенант молодший лейтенант
лейтенант, старший лейтенант, старший лейтенант
лейтенант, капітан капітан - лейтенант
Старший офіцерський склад майор капітан 3 рангу
підполковник капітан 2 рангу
полковник капітан 1 рангу
Вищій офіцерський склад генерал - майор контр - адмірал віце -
генерал - адмірал адмірал Генерал
лейтенант армії України
генерал -полковник
Граничний вік перебування на військовій службі
молодші лейтенанти, лейтенанти
старші лейтенанти, капітани - 45 років
майори підполковники - 50 років
полковники - 55 років генерал - майори, генерал - лейтенанти - 60 років
генерал - полковники - 65 років
генерал армії України - 70 років
б) Прийняття на військову службу. Укладання контракту
На військову на добровільних засадах на посадах офіцерського складу приймають осіб, зазначених у пункті "а" пункту 5 цього Положення.
У разі прийняття на військову службу між державою, від імені якої діє Міністерство оборони України в особі командира частини (начальника установи), і громадянином України, укладається контракт за встановленою формою.
Перший контракт для проходження військової служби на посадах офіцерського складу укладається:
з офіцерами - строком від 5 до 10 років;
з курсантами військово - навчальних закладів після закінчення першого курсу -на строк від 5 до 10 років;
з офіцерами, які добровільно вступили на військову службу із запасу - на строк не менш як 3 роки.
Після закінчення зазначених строків військової служби вона може бути продовжена за новим контрактом не менш як 3 роки щоразу до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
Контракт укладається у письмовій формі у двох примірниках, підписується особою, яка вступає на військову службу і командиром (начальником) військової частини (установи), скріплюється гербовою печаткою військової частини (установи) і зберігається кожною із сторін.
Контракт є підставою для видання наказу про зарахування особи до складу ЗСУ і призначення на посаду. Він набуває чинності з моменту підписання сторонами.
Присвоєння, позбавлення військового звання та поновлення у військовому званні. Військове звання офіцерського складу присвоюється військовозобов'язаним з урахуванням їх професійно - психологічних якостей, організаторських здібностей, військової та спеціальної підготовки, досвіду служби, посади, яку вони займають, та інших умов, передбачених цим Положенням.
Військове звання молодшого лейтенанта присвоюється:
а) солдатам, сержантам і старшинам з вищою освітою, які пройшли навчальні збори і склали іспити за програмою підготовки офіцерів запасу перед закінченням строкової служби;
б) військовозобов'язаний з вищою освітою після проходження строкової служби та зборів для підготовки офіцерів запасу і склала дання відповідних іспитів;
в) Курсантам, випускникам вищих військово - навчальних закладів, студентам військових кафедр (факультетів, відділень військової підготовки) вищих навчальних закладів після їх закінчення з рівнем підготовки не нижче ніж бакалавр;
г) випускникам вищих навчальних закладів, визнаних за станом здоров'я непридатними до військової служби у мирний час (обмежено придатними другого ступеню у воєнний час) внаслідок каліцтва, одержаного за обставин не пов'язаних з проходженням військової служби;
д) виключно;
є) військовослужбовцям, які мають вищу освіту, спорідненою з військовою спеціальністю, під час атестування до офіцерського складу запасу;
є) прапорщикам і мічманам, які мають вищу освіту, споріднену з військовою спеціальністю і призначені на посади офіцерського складу і успішно виконують службові обов'язки, з урахуванням віку і наявності потреби в офіцерах даної спеціальності, а також під час звільнення їх з військової служби у запас за умови перебування на військовій службі на посадах прапорщиків і мічманів не менш як 5 років;
ж) жінкам до ЗО років, які мають середню спеціальну освіту, споріднену з відповідною освітою, і перебувають у запасі;
з) жінкам які мають вищу освіту, споріднену з відповідною військовою спеціальністю, в разі прийняття на військову службу для призначення на посади офіцерського складу або переміщення на цій посаді з посад солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів, і успішно виконують службові обв'язки.
Військове звання лейтенант присвоюється: а) випускникам вищих військово - навчальних закладів, кафедр (факультетів, відділень) військової підготовки вищих навчальних закладів з рівня підготовки не нижче магістра, а також курсантам і студентам, зарахованим до цих закладів до 1993 року, звання лейтенанта запасу військовослужбовцям, які звільняються з військово] служби, присвоюється безпосередньо після закінчення військового-навчального закладу;
б) молодшим цьому лейтенантам у яких закінчився встановлений строк вислуги в званні, та тим які мають вищу освіту з рівня магістра, не залежно від строку вислуги у званні. Перше офіцерське звання військовослужбовцям присвоюється Міністром оборони України.
Чергове військове звання старшого і вищого офіцерського складу військовослужбовцям присвоюється в послідовному порядку за наявності відповідних показників професійно - психологічного добору, позитивної атестації та відповідності чергового звання військовому званню, передбачену штатною посадою, яку вони займають, і після закінчення встановленого строку вислуги в попередньому військовому званні.
Документи на присвоєння офіцерам військового звання подаються начальнику, який має право присвоювати це військове звання, не пізніше як за місяць до закінчення встановленого строку вислуги у званні.
Подання на присвоєння чергового військового звання розглядаються військовими радами округів (оперативних командувань), видів ЗСУ, а військове звання вищого офіцерського складу, крім того, - вищою атестаційною комісією Міністерства оборони України.
Для офіцерів, які перебувають на військовій службі (крім офіцерів льотного складу авіації та офіцерів підводного плавання) встановлюються такі строки вислуги у військовому званні:

молодшого лейтенанта
2 роки

лейтенанта
2 роки

стаошого лейтенанта
3 роки
3 роки

капітана



майора
4 роки

підполковника
5 років

для офіцерів, які закінчили військово - навчальний заклад з
один рік

з дипломом з відзнакою



з п'ятирічним і більше терміном навчання встановлюється строк вислуги у військовому звання молодшого лейтенанта (лейтенанта)



Для офіцерів льотного складу авіації та офіцерів підводного плавання за переліком посад, затвердженим наказом Міністра оборони України, встановлюються такі строки вислуги у військовому званні
молодшого лейтенанта
1 роки

лейтенанта
2 роки

старшого лейтенанта
2 роки

капітана
3 роки

майора
3 роки

підполковника
4 років

Офіцери можуть бути позбавлені військового звання посадовими особами, яким надано право присвоювати військові звання, та за вироком суду у випадках дискредитації ними честі та гідності.
Офіцери позбавлені військового звання, поновлюються в колишньому військовому званні незалежно від штатної посади, яку вони займають, не раніше ніж через рік з дня позбавлення за умови позитивної атестації, наказами начальників, які прийняли рішення про позбавлення військового звання, прирівняних до них осіб і вшщ До поновлення офіцерів в колишньому військовому званні та присвоєння йому чергового військового звання повторне позбавлення військового звання н допускається.
Особи офіцерського складу, позбавлені військового звання у зв'язку з незаконна засудженням, поновлюються у колишньому військовому званні
молодшого і старшого офіцерського складу - Міністром оборони України, а вищого - Президентом України.
3. Методика підготовки осіб добового наряду (черговий частини). 1 МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ЧЕРГОВОГО ЧАСТИНИ
На чергового частини покладена відповідальність за підтримку внутрішнього порядку в частині і несення служби добовим нарядом.
Черговими частини призначаються стройові офіцери, як правило, з числа офіцерів штабу та служб військової частини, батальйонів, командир рот та з тих, кого прирівнюють до них.
Завдання офіцерові на підготовку до несення служби черговим частини ставиться безпосереднім начальником на передодні заступання на чергування. При постановці завдання вказується: які документи потрібно вивчити;
на що звернути особливу увагу при вивченні обов'язків, при підготовці форми одягу і зовнішнього вигляду; коли, в який час і до кого прибути на інструктаж; В день заступання в наряд черговий частини а) самостійно вивчає:
обов'язки чергового частини;
права і обов'язки осіб варти, порядок розводу і зміни варти, внутрішній порядок у варті, порядок перевірки варти при наявності внутрішніх варт; призначення чергового підрозділу; порядок розводу добового наряду; порядок відправлення і приймання підрозділів команд; порядок відпочинку осіб добового наряду; порядок зберігання та видачі зброї та боєприпасів;
порядок проведення прийому військовослужбовців, фізичної зарядки і ранкового огляду; *
доповіді, які подаються черговому частини ;
підтримання порядку в їдальнях. Перевірка якості приготування їжі і організація харчування військовослужбовців;
порядок звільнення з розташування частини; відвідування військовослужбовців; правила пожежної безпеки;
б), практично відпрацьовується:
всі практичні дії і стройові прийоми, пов'язані з несенням служби та проведенням роз$од добового наряду частини;
подачу 1>команд і порядок рапорту при зустрічі начальників, при прийомі та здачі чергування;
виконання правил поводження з особовою зброєю.
Перед розводом новий черговий у визначений час прибуває до начальника штабу на інструктаж та для отримання паролю.
Начальник штабу, приймає доповідь чергового частини про прибуття на інструктаж, перевіряє знання ним своїх обов'язків.
Основні питання перевірки:
Знання черговим частини своїх обов'язків.
Знання схеми охорони об'єктів частини фсклад добового наряду.
Порядок видачі (прийому) зброї та боєприпасів.
Порядок прийому зброї при прийомі чергування.
Знання схеми оповіщення і вміння діяти у випадку отримання сигналу "Тривога", "Збір", оповіщення про мобілізацію чи застосування противником ЗМУ.
Дії чергового при прибутті перевіряю чого, командира частини.
Знання інструкції чергового та його помічника, положень загально військових статутів.
Які відомості черговий частини повинен мати постійно.
Обов'язки чергового при відправленні команд і звільненні військовослужбовців.
Знання організації протипожежної охорони частини і дії у випадку виникнення пожежі.
Знання розпорядку для частини і дії чергового по його виконанню.
Порядок і періодичність контролю за несенням служби добовим нарядом і за особовим складом частини.
В ході перевірки можуть бути оставлені інші питання. При проведенні інструктажу начальник штабу вказує: особливість несення служби на наступну добу;
дії добового наряду, особливо чергового при отриманні сигналу "Тривога" ("Збір"');
порядок видачі зброї та боєприпасів; порядок ведення документації;
підтримання встановленого внутрішнього порядку в частині
основні заходи, що плануються на наступну добу, які необхідно контролювати черговому частини, особливо за наявністю особового складу, виходом і поверненням машин;
підрозділи призначені для перевірки під час вечірньої перевірки та при проведенні підйому військовослужбовців;
які характерні недоліки мали місце під час несення служи черговим.
Закінчивши інструктаж начальник штабу вручає черговому пароль під підпис.


БІЛЕТ 9-1. Пункти управління на рухомих засобах.
ПУНКТИ УПРАВЛІННЯ НА РУХОМИХ ЗАСОБАХ
Пункти управління на рухомих засобах обладнуються таким чином, щоб забезпечити зручність роботи посадових осіб бойового розрахунку, швидке розгортання, згортання та переміщення по шосейним та ґрунтовим дорогам, швидке підключення до каналів зв'язку, автономність електромережі та освітлення, простоту експлуатації технічних засобів та відпочинок особового складу.
Базою для таких пунктів управління є командно 0 штабні машини (КШМ), які представляють собою спеціально обладнані герметизовані кузови, які змонтовані на шасі автомобілів підвищеної прохідності та бронетранспортерів. В залежності від призначення КШМ обладнуються відповідними засобами управління та апаратурою на робочих місцях осіб бойового розрахунку.
КШМ командного (запасного) пункту
КШМ командного (запасного) пункту авіаційного з'єднання призначається для роботи осіб добового розрахунку, який здійснює управління авіаційними частинами, підрозділами (групами)та екіпажами (літаками) в районі бойових дій.
Обладнання КШМ командного (запасного) пункту авіаційного об'єднання забезпечує:
- автоматизований прийом та передачу сигналів бойового управління з сигнально - кодової апаратури;
відображення інформаційно - довідкових даних з використанням діапроекторів;
увід інформації ручним способом та автоматично на табло бойової готовності, бойових дій, метеообстановки, радіаційної обстановки та ін.;

контроль загальної повітряної обстановки по даним радіолокаційних станцій ближньої та дальньої радіолокаційних груп;
управління екіпажами з використання УКВ - радіостанцій (уточнення задач, підтримка взаємодії на маршруті польоту, ввід екіпажів в район наземних цілей та ін.), передача управління;
окоморне наведення винищувачів на повітряні цілі та управління повітряним боєм по індикатору кругового обзору (ІКО) та індикатору "Стріла - Б" з індикатором висоти;
- радіоелектронний КВ- зв'язок (відкритий або з використанням ЗАС) в наземних сітях командних пунктів; УКВ - радіозв'язок з аеродромними об'єктами; телефонний зв'язок (відкритий або з використанням ЗАС); гучно мовний зв'язок по радіо та по прямим каналам з радіолокаційними станціями.
Крім того, є командно - штабні машини, спеціально обладнані для розміщення таємної частини, виконання кодувальних робіт, для роботи офіцерів штабу та служб, а також причепи для відпочинку та ін.
КШМ КП (ЗКП)авіаційного полку
КШМ КП (ЗКП)авіаційного полку призначаються для роботи осіб бойового розрахунку, який здійснює управління підрозділами, групами (екіпажами) в районі аеродрому.
Обладнання КПІМ (КП (ЗКП) за своїм характером обладнані аналогічно КШМ , які застосовуються на КП (ЗКП) дивізії. Воно забезпечує:
автоматизований прийом сигналів бойового управління по сигнально - кодовій апаратурі;
- річне автоматизовану відображення інформації та табло бойової готовості, бойових дій, метеообстановки, радіаційної обстановки та ін.
- відображення інформаційно - довідкових даних із використанням діапроектора;
контроль загальної повітряної обстановки по даним сіті оповіщення ППО; - вирішення штурманських задач на столі планшетів;
управління екіпажами через УКВ - радіостанції;

контроль та оцінка повітряної обстановки по видам радіолокаційних станцій ближньої та дальньої радіолокаційних груп;
окомірне наведення винищувачів на повітряні цілі та управління повітряним боєм через пункт наведення, обладнаний індикатором висоти;
- радіоелектронний КВ - зв'язок з командним пунктом авіа дивізії; УКВ - радіозв'язок з аеродромним об'єктом; телефонний зв'язок (відкритий або з використанням ЗАС); прямий телефонний зв'язок з радіолокаційною станцією; прямий телефонний зв'язок із шістьма зовнішніми абонентами; магнітний запис переговорів по радіо, прямим каналам зв'язку з радіолокаційною станцією по гучному зв'язку та лініям ЗАС.
КТТТМ пункту наведення
КШМ пункту наведення призначається для роботи осіб бойового розрахунку. Його обладнання забезпечує:
прийом та відображення на індикаторах кругового огляду радіолокаційної інформації від радіолокаційної групи, яка знаходиться на відстані до 15 км;
прийом та відображення на індикаторах кругового огляду радіолокаційної інформації від ближньої радіолокаційної групи;
управління екіпажами з використанням УКВ - радіостанції;

окомірне наведення винищувачів на повітряні цілі та управління повітряним боєм;
визначення пеленга цілі по індикатору, який виноситься;
радіозв'язок з КП дивізії, КП зенітно - ракетної частини;
ведення переговорів з об'єктами дальньої радіолокаційної групи та ін.
Порядок звільнення з військової служби офіцерів, прапорщиків та мічманів ЗС України.
Звільнення осіб офіцерського складу з військової служби здійсняється:
а) в запас, якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний і воєнний час;
б) у відставку, якщо вони досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово - лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку.
Порядок представлення осіб офіцерського складу до звільнення з військової служби визначається Міністром оборони України.
Офіцери можуть бути звільнені з військової служби:
а) за вислугою строку служби;
б) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі. Окремі категорії осіб офіцерського складу, перелік яких затверджується Міністром оборони України, за їх згодою можуть бути звільнені з військової служби за віком, якщо їм до досягнення встановленого граничного віку залишилося п'ять і менше років за умови наявності у них права на одержання пенсії за вислугу років.
65. Офіцери у яких закінчився строк контракту і які досягли граничного віку перебування на військовій службі, можуть бути залишені на ній за їх згодою після укладання нового контракту, але не більше, як до досягнення ними граничного віку перебування у запасі;
в) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово - лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
г) у зв'язку зі скороченням штатів або з організаційними заходами у разі неможливості використання на військовій службі;
д) після закінчення строку контракту або у зв'язку з його розірванням;
є) через сімейні обставини або поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
є) за службовою невідповідністю;
ж)у зв'язку з обвинувальним вироком, що набрав законної сили;
з) за власним бажанням за наявності вислуги не менш як п'ять років у календарному обчисленні на посадах офіцерського складу.
Командування військової частини (установи) має право достроково розірвати контракт і звільнити особу офіцерського складу з військової служби за наявності підстав, передбачених пунктом "б", "г", "ж", "ж" пункту 65 цього Положення. За ініціативою офіцера контракт може бути розірвано з підстав, зазначених у пунктах "в", "є" того ж пункту.
Про дострокове розірвання контракту командування повинно повідомити офіцера не пізніше як за місяць до звільнення зі служби. У цей строк особа офіцерського складу має повідомити командування, якщо вона виявляє намір достроково розірвати контракт. Особам офіцерського складу, які бездоганно прослужили на військовій службі 20 років і більше (у льотному обчисленні), а тим, хто має особливі заслуги перед державою, - незалежно від вислуги років, при звільненні у запас або відставку за наказом начальників, які здійснюють звільнення, може надаватися право носіння військової форми одягу, крім осіб, які звільнилися з військової служби за підставами, передбаченими підпунктами "є", "ж" пункти 65 цього Положення Днем звільнення осіб офіцерського складу з військової служби в запас або відставку вважають день, з якого їх прийнято на військовий облік у військовому комісаріаті, але не пізніше строку, вказаного в приписці.

Звільнення з військової служби
Звільнення прапорщиків і мічманів з військової служби здійснюється:
в запас, якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі за станом здоров'я придатності до військової служби в мирний або воєнний час;
у відставку, якщо вони досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово - лікувальними комісіями на придатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку.
порядок представлення прапорщиків і мічманів до звільнення з військової служби визначається Міністром оборони України.
Прапорщиків і мічманів звільняють з військової служби:
- за вислугою строку служби;
- за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі. Окремі прапорщики і мічмани за їх згодою можуть бути звільнені з військової служби за віком, якщо їм до досягнення встановленого граничного віку лишилося 5 і менше років за умови наявності у них права на одержання пенсії за вислугу років;
- за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово - лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
-у зв'язку зі скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання на службі;
- після закінчення строку контракту або у зв'язку з його достроковим розірванням;
- через сімейні обставини або інші важливі причини, перелік яки» визначається
Кабінетом Міністрів України;
- за службовою невідповідністю;
- у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.


3. Методика підготовки осіб добового наряду (наряд по КПП).

2. МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ЧЕРГОВОГО НАРЯДУ ПО КПП
На добовий наряд по КПП покладається відповідальність за правильність пропуску осіб які прибувають у частину, винесення (внесення) або вивезення (ввезення) майна (техніки) а також за попередження проникнення на територію частини сторонніх осіб.
Перед допуском військовослужбовців до несення служби на КПП начальник штабу організує їх підготовку по плану:
вивчення обов'язків чергового по КПП і його помічника, інструкцій і керівних документів по контрольно - пропускній службі;
вивчення діючих зразків постійних, тимчасових, разових та інших перепусток; вивчення порядку огляду машин, які проїжджають через КПП; прийом заліку.
Результати заліку виставляються в журнал обліку бойової підготовки.
Підготовка добового наряду по КПП в день заступлення організується і проводиться під керівництвом командиру підрозділу, а безпосередньо готує особовий склад до заступлення в наряд помічник начальника штабу частини по режиму.
Теоретична підготовка проводиться в казармі методом самостійного вивчення статутних обов'язків. Черговий КПП, який заступає, роздає помічникам чергового КПП, які заступають, статути з відміченими статтями для вивчення, папки з інструкціями і зразки діючих перепусток, заповнених шляхових листків, посвідчень про відрядження. Після організації вивчення обов'язків помічниками, черговий приступає до вивчення своїх обов'язків.
По статуту внутрішньої служби ЗСУ особи, які заступають в нард вивчають:
а) черговий КПП;
- за що відповідає і з кому підпорядковується черговий КПП; обов'язки чергового КПП;
документацію, яка знаходиться на КПП;
обов'язки помічника чергового КПП;
порядок відпочинку;
порядок відрекомендування помічнику чергового частини;
порядок припинення і передачі будь кому виконання обов'язків;
розведення дооового наряду.
о) помічник чергового КПП:
підпорядкованість помічника чергового КІШ;
місце знаходження і за що відповідає черговий помічник чергового КПП.
В ході вивчення статей Статуту внутрішньої служби черговий КПП повинен провести
по деяким основним питанням провести опитування і у випадку незасвоєння або
нерозуміння статей (положень), які вивчаються, розтлумачити їх вимоги.
Практична підготовка: проводиться безпосередньо на КПП. Черговий КПП прибувши
на КПП, доповідає начальнику штабу (помічнику і тчальника штабу по режиму): "Товариш
капітан, особовий склад, який заступає в наряд по 'ПП, для практичної підготовки прибув.
Черговий КПП прапорщик Петрук".
Начальник штабу (помічник начальника штабу по режиму), перевіривши наявність
військовослужбовців , проводить контроль знання ними своїх обов'язків.
Приблизний перелік питань для перевірки:
1. за що відповідає черговий (помічник чергового) по КПП?
В яких випадках черговий наряд по КПП юповідає черговому частини?
Кому підпорядковується черговий КПП?
Порядок дій при прибутті на КПП батьків солдат, сержантів?
Порядок дій при несанкціонованому проходу через КПП сторонніх осіб?
Яка документація повинна бути на КПП і порядок її зберігання?
Як пропускати осіб, які проходять через КПП по разовій перепустці при оголошені
тривоги у частині?
Як пропускати офіцерів, прапорщиків , військовослужбовців, які проходять службу за контрактом своєї частини?
Як пропускати через КПП військовослужбовців строкової служби?
10. Дії добового наряду при відвідуванні КПП командиром частини, його заступниками, генералами і офіцерами своєї частини?
Переконавшись в тім що особовий склад вивчив обов'язки, керівник приступає до їх практичного відпрацювання. Протягом 7-12 хвилин відпрацьовуються стройові елементи (вхід і вихід до начальника, військове вітання, порядок звернення до військовослужбовців і відрекомендування начальникам). Безпосереднє ійдпрацювання обов'язків при несенні служби на КПП проводиться шляхом практичних дій по запроваджувальних.
Приблизний порядок запроваджувальних:
На КПП прибув командир частини (його заступник).
Помічник чергового КПП залишився а чергового. На КПП прибув генерал (офіцер) не своєї частини.
Через КПП на територію проходять офіцери частини.
Сержант строкової служби проходить за межі КПП частини.
Порядок перевірки перепусток при пред'явленні:
- постійної перепустки; - тимчасової або разової перепустки;
- перепустки на інший об'єкт.
6. Дії чергового (помічника чергового) КПП: при проїзді через КПП машин, винесенні (внесенні) майна; при оголошенні тривоги; до солдата 1-1 роти прибули батьки; троє цивільних осіб намагаються пройти через КПП на територію частини;
7. Дії наряду К"1 IIІ при виявленні невірно оформленої перепустки (документів):
Після закінчення практичної підготовки і переконавшись в тім, що особовий склад,
який заступає в наряд на КПП знає діючі перепустки, порядок пропуску через КПП людей і машин, вміє практично перевіряти документи в виконувати обов'язки по службі, начальник штабу (помічник начальника штабу по режиму) проводить короткий розбір занять і відправляє військовослужбовців у казарму на відпочинок.
БИЛЕТ 10-1. Повітряні пункти управління.
управління у ВПС обладнуються на літаках і вертольотах, які оснащуються бортовими комплексами засобів управління та зв'язку. Порівняльні характеристики повітряних пунктів управління, які існують та створюються, показані в таблиці І. Для виконання поставлених задач сили та засоби наземного забезпечення.

Основні характеристики
ІЛ.-22 МИ
Іл. - 86
Мі-22
Мі-26
Мі-9
Мі-8МТ

1
2
3
4
5
6
7

Довго тривалість польоту, ч
8
6,5
2,5
3,5
3,5
3,5

Крейсерська швидкість км/г
625
800
250
260
205
210

Взльотна вага, т
62
210
42,5
66
13
13

Практичний потолок, м
10000
10000
4500
4550
4500
5300

Вага апаратури та
11,5
30,0
12,0
20,0
4,0
45

обладнання, т








Склад бойового розрахунку

Бойовий розрахунок, чол..
34
39
21
20
9
9

Утому числі:







- оперативна группа
11
20
6
11
3
4

- вузол зв'язку
14
14
9
5
3
2

- екіпаж
9
5
6
4
3
3


Можливий комплекс засобів зв'язку

Загальна кількість напрямків зв'язку
12
21
10
12
6
6

У тому числі







- космічної

8





-УКВ
8
8
7
8
4
5

-КВ
2
2
2
2
1
1

- радіолінійної
2
2
1
2
1



комплекс засобів автоматизації

РМ типу КСБУ

8

6

2

АРМ"В'юга"

2





БЦВМ

4

2

1

Пристрої друку



2

1

Табло колективного користування

1





Радіотехнічні засоби зв'язку, які встановлюють на повітряних пунктах управління на наземних вузлах зв'язку, дозволяють при знаходженні ППУ у повітрі підтримувати зв'язок між собою на відстані до 600 км, через літак ретранслятор - до 1000 км.
За організацію зв'язку повітряних пунктів управління та готовність роботи з ними наземної системи зв'язку відповідають відповідні начальники військ зв'язку та РТО (начальники військ та РТО, а за шифрувальний зв'язок - начальники шифрувальних органів штабів).
2. Атестування і переміщення по службі осіб офіцерського складу .
Атестування
Для забезпечення правильного добору, розстановки, виховання, вдосконалення підготовки офіцерських кадрів, визначення об'єктивної та принципової оцінки професійної підготовки та морально - психологічних якостей кожного офіцера, відповідність посаді і перспективі його службового використання, створення резерву кандидатів для просування по службі та навчання провадиться атестування осіб офіцерського складу.
Атестування осіб офіцерського складу проводиться у разі:
закінчення строку контракту (не пізніше як за три місяці);
підвищення або пониження на посаді;
звільнення з військової служби через службову невідповідність;
відкомандирування до державних органів і організацій та військових формувань, створених відповідно до законодавства України;
проходження військової служби протягом чотирьох років на одній посаді.
Призначення на посаду, переміщення і просування по службі Осіб офіцерського складу призначають на штатні посади прямі начальник! відповідно до їх компетентності в порядку, що встановлюється Міністром обороні України. Під час призначення осіб офіцерського складу на посади додержуються таких вимог:
а) посади офіцерського складу комплектуються офіцерами, які перебувають н; військовій службі, з урахуванням їх досвіду і шляхом професійно – психологічного добору.
Тимчасове заміщення цих посад іншими особами (прапорщиками, мічманами службовцями), допускається в порядку. Що визначається Міністром оборони України;
б) у разі призначення на посади і переміщення по службі особи офіцерського склад; мають бути використані за основною або спорідненою спеціальністю чи набути? досвідом. Якщо виникає необхідність використання офіцерів на посадах за ново» спеціальністю, їх призначенню повинна бути перепідготовка на відповідних курса: (зборах);
в) офіцери, які закінчили вищі військово - навчальні заклади, а також призванні н військову службу із запасу, направляються після випуску (призову із запасу) до військ на кораблі. Жінки - військовослужбовці призначаються на посади офіцерського склад за переліком посад, що затверджуються Міністром оборони України.
Осіб офіцерського складу, які закінчили академії, призначають на посади, щ підлягають заміщенню випускниками академій, за переліком посад, щ затверджуються Міністром оборони України. Допускається призначення окремих випускників академії на інші посади на мінімальний (не більше як два роки) строк метою набуття практичного досвіду керівництва військами або штабної роботи;
г) переміщення по службі осіб офіцерського складу, не пов'язані з організаційними заходами, направленням на навчання, призначення на посади випускників військових навчальних закладів, звільнення з військової служби, проводиться після закінчення зимового і літнього періодів навчанні у ЗСУ, а осіб командного і професійно викладацького складу військово - навчальних закладів, військових кафедр (факультетів відділень) військової підготовки вищих навчальних закладів - після закінчення навчального року;
д) переміщення по службі осіб офіцерського складу проводиться, як правило, без зарахування в розпорядження відповідних командирів (начальників). Призначення на посади осіб офіцерського складу, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), проводиться у можливо короткий строк, але не пізніше я через два місяці з дня звільнення з попередньої посади. Випускники військово навчальних закладів призначаються на відповідні вакантні посади після закінчення військово - навчального закладу, а зараховані у розпорядження відповідних командирі (начальників) - безпосередньо після їх прибуття в округ (оперативне командування), н флот з відпустки, наданої у зв'язку з закінченням військово - навчального заклад} офіцери, призвані на військову службу із запасу, призначаються на посади не пізніш як через місяць з дня, коли вони прибули до місця служби, вказаного в приписі військового комісаріату;
є) у разі необхідності термінового заміщення вакантної посади, а також на період відпустки по вагітності і пологам чи відпустки по догляду за дитиною трирічного віку жінок -офіцерів, дозволяється тимчасове покладання обов'язків, передбачених цією посадою, на іншого військовослужбовця. До тимчасового виконання таких обов'язків можуть допускатися прямі начальники від командира полку, прирівняної до нього особи і вище;
є) необхідність і терміновість переміщення осіб офіцерського складу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, визнаних військово - лікарською комісією придатними за станом здоров'я до несення стройової служби у мирний час, з посад що вони займають, на інші посади, обов'язки за якими вони можуть виконувати з урахуванням стану здоровя, показників професійно - психологічного добору, підготовці і досвіду служб,, визначаються прямим начальником від командира військової частини і вище на підставі військово лікарської комісії. Особи офіцерського складу, визнані за станом здоров'я не придатними до льотної роботи, служби на підводних човнах, надводних кораблях, у повітряно - десантних військах або до роботи у спец спорудах, але не досягли граничного віку перебування на військовій службі та за станом здоров'я придатні до військової служби або придатні до нестройової служби у мирний час, призначаються на посади не пов'язані з виконанням льотної роботи, службою на підводних човнах, надводних кораблях, у повітряно-десантних військах чи роботою у спец спорудах;
ж) переміщення по службі у іншу місцевість осіб офіцерського складу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, визнані придатними до військової служби або придатними до несення військової служби у мирний час, але мають потребу за станом свого здоров'я членів сім'ї у зміні місця служби (проживання), провадиться за рішенням відповідних начальників на підставі висновку військово - лікарської комісії;
з) особам офіцерського складу, які перебувають у близькому спорідненні чи свояцтві (батьки, подружжя, брати, сестри сини, дочки, а також брати, сестри, батьки і діти подружжя), не дозволяється проходити службу в одній військовій частині (управління, установі, військово - навчальному закладі, на підприємстві, в організації, з'єднанні, об'єднанні до округу, флоту включно), якщо проходження ними військової служби пов'язано з безпосередньою підпорядкованістю або підконтрольністю одного з них іншому;
и) призначення осіб офіцерського складу за сумісництвом у військових частинах, установах, військових - навчальних закладах, на підприємствах і в організаціях забороняється, крім випадків що визначаються Міністром оборони України.
Переміщення по службі осіб офіцерського складу провадиться:
а) на вищі посади - шляхом просування по службі;
б) на рівноцінні посади - у разі службової потреби (зміни штабів, організаційних заходів). Чи проведення планової зміни в місцевостях із встановленими строками служби, а також з метою більш доцільного використання військовослужбовців;
в) у зв'язку з вступом до навчального закладу із звільненням з посади, а також в разі призначення на посаду після закінчення навчання;
на нижчі посади - на підставах, передбачених пунктом 36 цього Положення;
д) для роботи в державних органах і організаціях - за особистою згодою офіцера.
Рішення про переміщення по службі офіцера приймається, відповідним командиром (начальником) з врахуванням висновку атестаційної комісії та думки його безпосереднього начальника. Переміщення осіб офіцерського складу з вищих посад на нижчі може проводитися:
а) у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів;
б)за станом здоров'я відповідно до висновків військово - лікарської комісії; в) на посади з меншим обсягом роботи, виходячи з професійно - психологічних, ділових і моральних якостей;
г)у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до дисциплінарного статуту;
д) за віком або сімейними обставинами - за згодою військовослужбовця;
є) за висновками атестаційної комісії.
Особи офіцерського складу, яких переміщують по службі. Мають вибути до нового місця служби після здач справ і посади, але не пізніше як через місяць з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про переміщення по службі, крім випадків, коли офіцер перебуває у черговій відпусті чи на лікуванні.
З МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ДОБОВОГО НАРЯДУ РОТИ
Підготовка добового наряду роти проводиться під керівництвом старшини роти.
Теоретична підготовка. Після закінчення особистої підготовки добовий наряд під керівництвом чергового роти, який заступає, у спеціально встановленому місці у казармі вивчає свої обов'язки викладені у Статуті внутрішньої служби та в інструкціях. Черговий роти і днювальні вивчають статті Статуту внутрішньої служби та в інструкцій по несенню чергування в наряді. Крім того Черговий роти і днювальні вивчають інструкцій по діям при отриманні сигналів "Тривога", "Збір", а також при пожежі, стихійному лихі і при застосуванні противником ЗМУ.
В останні 7-12 хвилин заняття черговий роти опитує днювальних , пояснює питання які незрозумілі.
У встановлений час черговий, який заступає, рекомендує добовий наряд старшині роти для подальшої підготовки: "Товариш старший прапорщик! Особовий склад, який заступає в добовий наряд по роті вишикуваний. Доповідав сержант Шрамко".
Старшина роти, прийнявши доповідь, перевіряє наявність і зовнішній вигляд особового складу і приступає до перевірки знань.
Приблизний перелік питань для перевірки знань:
Обов'язки чергового роти.
Обов'язки чергового роти при проведенні ранкового огляду, вечірньої перевірки, звільненні військовослужбовців з розташування військової частини, відправлення команд.
Порядок видачі зброї особовому складу на заняття, стрільби, у варту, відрядження і по тривозі.
4. 5. 6.
За що відповідає добовий наряд роти. Порядок освітлення і провітрені приміщення. Проведення щоденного прибирання.
Коли і кому подається команда "Струнко"?
Обов'язки чергового днювального і днювального вільної зміни.
Дії при відвідуванні офіцерами підрозділів і частин. Практична підготовка проводиться шляхом відпрацювання запроваджуваних.
Практичне тренування старшина роти закінчує обходом з добовим нарядом всіх приміщень казарми і закріпленої території, ще аз звертає увагу на підтримання статутного порядку і чистоти.
Переконавшись в тім, що особовий склад добового наряду обов'язки засвоїв і може їх практично виконувати, старшина роти проводить розбір занять, підводить підсумки і вказує, на що необхідно звернути особливу увагу при несені чергування:
особливості несення служби;
чіткого ведення документації добовим нарядом;
старанне проведення щоденного прибирання приміщень і закріпленої території,
вказує на сили і засоби, матеріальне забезпечення;
чітке несення служби черговим днювальним і днювальним вільної зміни;
дії добового наряду у випадку оголошення тривоги,
оповіщення військовослужбовців, які мешкають поза казармою;
цілісність збереження зброї і ящиків з боєприпасами;
порядок видачі і приймання зброї;
підтримання внутрішнього порядку в казармі і на закріпленій території;
суворий контроль за особовим складом, знання наявності і витрат людей, зброї і
техніки;
дії при виникненні пожежі, порядок виклику пожежної команди і послідовність
виводу людей, виносу зброї і майна роти;
послідовність приймання, чергування і порядок відпочинку чергового
і днювальних.



БІЛЕТ 11-1. Заходи щодо організації бойових дій в авіаційній частині.
ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ БОЙОВИХ ДІЙ,
Зміст організації бойових дій полягає в проведенні органами управління наступних заходів.:
постановка та доведення бойової задачі;
організація взаємодії всіх видів забезпечення та управління;
керівництво підготовкою підлеглими частинами та підрозділами до виконання бойових задач.
Вихідними даними для організації бойових дій є: бойова задача об'єднання (частини), обстановки, що склалася, та прогноз її розвитку, рішення командира та результати планування бойових дій, а також план (графік) роботи органу управління.
В авіаційних частинах організація бойових дій спрямована в першу чергу на підготовку льотного складу та авіаційної техніки до польоту та має за мету підготувати їх так, щоб бойова задача була виконана з високою ефективністю та у встановлені терміни.
Завчасна організація бойових дій базується на вказівках командира (начальника штабу) на підставі висновків поточної оцінки обставин, які в першу чергу спрямовуються на бойову підготовку льотного складу, авіаційної техніки, сил та засобів управління.
Загальна підготовка льотного складу до бойових дій звичайно включає:
- вивчення наземної та повітряної підготовки, можливих об'єктів та засобів ППО противника;
вивчення характеру та способів бойових дій авіації противника, засобів поразки та тактичних прийомів, які нею застосовуються:
вивчення розташування, характеру роботи та тактико - технічних даних засобів створення перешкод наземної і бортової радіотехнічної апаратури (своїх та противника);
вивчення своїх засобів РТО. а також порядку їх використання у польоті;
вивчення можливих тактичних прийомів та способів бойових дій при виконанні бойових задач, які припускаються;
вивчення умов літаководіння та пошуку цілей, прогнозу погоди, радіаційних та електронних обставин в районі бойових дій, який припускається;
вивчення організації зв'язку на землі та в повітрі при виконання бойової задачі;
вивчення порядку дій екіпажу при вимушеному припиненні бойового польоту;
опрацювання бойового польоту на випадок дій по можливим конкретним об'єктам (цілям);
практичну обробку окремих елементів бойового польоту на полігоні.
Авіаційна техніка готується до бойового польоту до бойового стану здійснюється заправка поливом та зарядка газами, підвішування або підготовка до підготовка підвішування засобів поразки, проводяться заходи по підвищенню надійності роботи бортової апаратури.
Підготовка сил та засобів управління до майбутніх бойових дій включає: розгортання пунктів управління та приведення бойових розрахунків та засобів управління в ступінь готовності, яка потрібна, підготовку бойового розрахунку пункту управління та забезпеченню оперативного доведення бойових завдань та роботі при виконанні можливих бойових завдань в умовах, які прогнозуються з високою ефективністю.
Безпосередня організація бойових дій починається після з'ясування бойового завдання командиром та віддавання попереднього розпорядження або в процесі оцінки обстановки та віддавання попереднього бойового розпорядження. На їх підставі командири та штаби частин (підрозділів) конкретизують підготовку льотного складу, авіаційної техніки, сил та засобів управління, отримує можливість проводити планування та організацію бойових дій паралельно із вищестоящою інстанцією управління.

2. Порядок присвоєння, позбавлення військового звання та поновлення у військовому званні осіб офіцерського складу.
Присвоєння, позбавлення військового звання та поновлення у військовому званні. Військове звання офіцерського складу присвоюється військовозобов'язаним з урахуванням їх професійно - психологічних якостей, організаторських здібностей, військової та спеціальної підготовки, досвіду служби, посади, яку вони займають, та інших умов, передбачених цим Положенням.
Військове звання молодшого лейтенанта присвоюється:
а) солдатам, сержантам і старшинам з вищою освітою, які пройшли навчальні збори і склали іспити за програмою підготовки офіцерів запасу перед закінченням строкової служби;
б) військовозобов'язаний з вищою освітою після проходження строкової служби та зборів для підготовки офіцерів запасу і склала дання відповідних іспитів;
в) Курсантам, випускникам вищих військово - навчальних закладів, студентам військових кафедр (факультетів, відділень військової підготовки) вищих навчальних закладів після їх закінчення з рівнем підготовки не нижче ніж бакалавр;
г) випускникам вищих навчальних закладів, визнаних за станом здоров'я непридатними до військової служби у мирний час (обмежено придатними другого ступеню у воєнний час) внаслідок каліцтва, одержаного за обставин не пов'язаних з проходженням військової служби;
д) виключно;
є) військовослужбовцям, які мають вищу освіту, спорідненою з військовою спеціальністю, під час атестування до офіцерського складу запасу;
є) прапорщикам і мічманам, які мають вищу освіту, споріднену з військовою спеціальністю і призначені на посади офіцерського складу і успішно виконують службові обов'язки, з урахуванням віку і наявності потреби в офіцерах даної спеціальності, а також під час звільнення їх з військової служби у запас за умови перебування на військовій службі на посадах прапорщиків і мічманів не менш як 5 років;
ж) жінкам до ЗО років, які мають середню спеціальну освіту, споріднену з відповідною освітою, і перебувають у запасі;
з) жінкам які мають вищу освіту, споріднену з відповідною військовою спеціальністю, в разі прийняття на військову службу для призначення на посади офіцерського складу або переміщення на цій посаді з посад солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів, і успішно виконують службові обв'язки.
Військове звання лейтенант присвоюється: а) випускникам вищих військово - навчальних закладів, кафедр (факультетів, відділень) військової підготовки вищих навчальних закладів з рівня підготовки не нижче магістра, а також курсантам і студентам, зарахованим до цих закладів до 1993 року, звання лейтенанта запасу військовослужбовцям, які звільняються з військово] служби, присвоюється безпосередньо після закінчення військового-навчального закладу;
б) молодшим цьому лейтенантам у яких закінчився встановлений строк вислуги в званні, та тим які мають вищу освіту з рівня магістра, не залежно від строку вислуги у званні. Перше офіцерське звання військовослужбовцям присвоюється Міністром оборони України.
Чергове військове звання старшого і вищого офіцерського складу військовослужбовцям присвоюється в послідовному порядку за наявності відповідних показників професійно - психологічного добору, позитивної атестації та відповідності чергового звання військовому званню, передбачену штатною посадою, яку вони займають, і після закінчення встановленого строку вислуги в попередньому військовому званні.
Документи на присвоєння офіцерам військового звання подаються начальнику, який має право присвоювати це військове звання, не пізніше як за місяць до закінчення встановленого строку вислуги у званні.
Подання на присвоєння чергового військового звання розглядаються військовими радами округів (оперативних командувань), видів ЗСУ, а військове звання вищого офіцерського складу, крім того, - вищою атестаційною комісією Міністерства оборони України.
Для офіцерів, які перебувають на військовій службі (крім офіцерів льотного складу авіації та офіцерів підводного плавання) встановлюються такі строки вислуги у військовому званні:

молодшого лейтенанта
2 роки

лейтенанта
2 роки

стаошого лейтенанта
3 роки
3 роки

капітана



майора
4 роки

підполковника
5 років

для офіцерів, які закінчили військово - навчальний заклад з
один рік

з дипломом з відзнакою



з п'ятирічним і більше терміном навчання встановлюється строк вислуги у військовому звання молодшого лейтенанта (лейтенанта)



Для офіцерів льотного складу авіації та офіцерів підводного плавання за переліком посад, затвердженим наказом Міністра оборони України, встановлюються такі строки вислуги у військовому званні
молодшого лейтенанта
1 роки

лейтенанта
2 роки

старшого лейтенанта
2 роки

капітана
3 роки

майора
3 роки

підполковника
4 років

Офіцери можуть бути позбавлені військового звання посадовими особами, яким надано право присвоювати військові звання, та за вироком суду у випадках дискредитації ними честі та гідності.
Офіцери позбавлені військового звання, поновлюються в колишньому військовому званні незалежно від штатної посади, яку вони займають, не раніше ніж через рік з дня позбавлення за умови позитивної атестації, наказами начальників, які прийняли рішення про позбавлення військового звання, прирівняних до них осіб і вшщ До поновлення офіцерів в колишньому військовому званні та присвоєння йому чергового військового звання повторне позбавлення військового звання н допускається.
Особи офіцерського складу, позбавлені військового звання у зв'язку з незаконна засудженням, поновлюються у колишньому військовому званнімолодшого і старшого офіцерського складу - Міністром оборони України, а вищого - Президентом України.
3.Організація внутрішньої служби в автомобільному парку.
ПОЛОЖЕННЯ ПО ОРГАНІЗАЦІЇ ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБИ В
АВТОПАРКУ
Парком називається територія, обладнана для зберігання , обслуговування, ремонту і підготовки до бойового застосування озброєння, бойової та іншої техніки.
Паркії можуть бути постійні та польові.
Постійні парки обладнуються в місцях постійного розташування частини і на полігонах (таборах). При цьому озброєння, бойова та інша техніка розміщується у закритих приміщеннях або під навісами, а також на майданчиках з надійною огорожею. У парку обладнується контрольно - технічний пункт із приміщеннями для чергового парку, начальника контрольно - технічного пункту, клас безпеки руху, інструктажу наряду, водіїв і старших машин; пункти очищення і миття машин, а також кімнати для відпочинку наряду парку та водіїв чергових тягачів; пункти заправлення; майданчик (пункт)щоденного технічного обслуговування; майданчик перевірки техніком (з безпеки дорожнього руху) -начальником контрольно - технічного пункту, перед рейсом, стану техніки; майданчик для машин, які запізнилися з рейсу; пункт технічного обслуговування і ремонту; пункт збирання відпрацьованих мастил і спеціальних рідин; інші приміщення (місця) для обслуговування техніки і необхідні побутові приміщення; місця зберігання озброєння, бойової та іншої техніки.
Польові паркії створюються в разі тимчасового розташування військової частини (підрозділу) в польових умовах для кожної роти (батальйону).
Облаштування та обладнання парків мають забезпечувати швидкий та зручний вихід машин
Територія парку розмежується на ділянки, які закріплюються за підрозділами. Межі ділянок позначаються покажчиками. Територія постійного парку огороджується, озеленюється, освітлюється та оснащується технічними засобами охорони та обладнанням, які забезпечують додержання норм і правил охорони довкілля.
На всіх будівлях парку, воротах будівель і воротах парку проставляються номери.
За додержанням внутрішнього порядку в парку, правильне утримання та зберігання зброї, бойової та іншої техніки, спеціальних споруд, складів, за підтримання чистоти й виконання протипожежних і природоохоронних заходів відповідає заступник командира частини з озброєння, а там де його за штатом непередбачено - особа, призначена наказом командира частини.
За утримання техніки, приміщень і ділянок території парку, закріплених за підрозділами, відповідають командири підрозділів
Технічне обслуговування озброєння і техніки здійснюється після кожного повернення з рейсу, а також після встановленого командирами пробігу (роботи) та зберігання. Крім того здійснюється сезонне обслуговування озброєння і техніки. Озброєння, бойову та іншу техніку, яка пройшла обслуговування ставлять на стоянку.
Огляд та обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, а також обладнання і впорядкування парків здійснюється у визначені командиром військової частини дні.
Внутрішній порядок і розклад роботи в парку оголошується наказом по частині.
До парку, а також до приміщень у середині парку й спеціальних споруд мають бути збудовані (прокладені) шляхи та точно визначені підходи, які повинні постійно підтримуватися у належному для руху стані.
А всіх шляхах, прокладених у парку, встановлюються дорожні покажчики, обмежувальні знаки швидкості руху машин та інші знаки.
Машини випускаються з парку згідно з нарядом, який напередодні затверджується командиром частини, у технічно справному стані, із закріпленими за ними водіями, які мають документ, що посвідчує особу, і посвідчення на право керувати машиною та які пройшли перед рейсовий медичний огляд і допущені до рейсу, з оформленими дорожніми листами, підписаними заступником командира частини з озброєння (начальником технічної частини) і з відміткою техніка (з безпеки дорожнього руху) - начальника контрольно-технічного пункту про справний стан машин та відміткою парку про дані спідометра час випуску з парку.
Випуск машин, непередбачених нарядом, у виняткових випадках дозволяється командиром частини.
Контроль за технічним станом машин, які випускаються із парку та повертаються до парку, здійснюється техніком (з безпеки дорожнього руху) - начальником контрольно-технічного пункту.
Якщо в рейс виходять дві або більше машин, призначається начальник колони.
Під час перевезення особового складу, вибухонебезпечних вантажів (як у складі колони, так і по одиночними машинами) на кожну машину призначається старший. В інших випадках старший машини призначається рішенням командира частини.
Начальник колони (старший машини) призначається з офіцерів, прапорщиків
або сержантів, які знають правила дорожнього руху. Начальник колони відповідає за виконання поставленого завдання та правильне використання машини (машин), дисципліну особового складу, який перебуває в машині (машинах), за додержання ними правил безпеки. Начальникові колони (старшому машини) заборонено керувати машиною або змушувати передавати будь - кому управління, віддавати команди, які змушують водія (водіїв) порушувати правила дорожнього руху та перевищувати встановлену швидкість руху.
Щодо мети, порядку виконання завдання та додержання вимог безпеки руху начальників колони (старших машин) і водіїв інструктують посадові особи, які організують перевезення, або їх прямими начальниками.
Про додержання правил експлуатації машин, правил дорожнього руху і поведінки в рейсі водіїв машин, крім того, інструктують командири підрозділів. Водіям категорично заборонено передавати будь - кому управління машиною.
Підготовка машини до виходу проводиться під керівництвом командирів підрозділів або їх заступниками з озброєння (начальника технічної частини, начальника автомобільної служби, техніків батальйону, старших техніків рот).
У визначений для роботи і занять час у парку. Особовий склад допускається до парку в строю під командою старшого.





Військовослужбовці своєї військової частини, за винятком військовослужбовців строкової служби, допускаються до парку за посвідченням особи у визначений для роботи час. Військовослужбовці строкової служби, які прибувають до парку у службовій потребі поодинці, допускаються у парк за військовими квитками з дозволу заступника командира частини з озброєння, який повідомляє про це чергового парку.
Екіпажі (водії) машин, які прибули до парку для виведення машин, допускаються до парку після перевірки їх дорожніх листів.
До машин та іншої техніки, яка перебуває у парку, допускаються тільки ті особи, за якими вони закріплені, з дозволу чергового парку та осіб, допущених до розпечатування сховищ і паркових приміщень.
Особи, які не належать до складу військової частини, допускаються до парку лише з дозволу командира військової частини за разовими перепустками, підписаними заступником командира військової частини з озброєння, в супроводі спеціально призначеного військовослужбовця.
Порядок допуску до машин та іншої техніки у разі тривоги встановлюється командиром військової частини у відповідних інструкціях.
Порядок зберігання і видачі ключів від замків запалювання, люків машин, паркових приміщень і воріт парку повинен забезпечувати своєчасний вихід машин з парку, а також виключати випадки самовільного використання їх особовим складом.

Ключі зберігаються:
від замків запалювання, люків машин: один комплект у чергового парку, другий -у чергового роти (батальйону , підрозділів забезпечення) в запечатаній скриньці разом із дорожніми листами па випадок тривоги;
паркових приміщень і воріт парку: один комплект - у чергового парку, другий - у чергового частини в запечатаній скриньці.
Для підтримання внутрішнього порядку в парку призначаються черговий парку, днювальні і механіки - водії (водії)чергових тягачів.
Днювальні встановлюються черговим парку біля входів у парк, а на час виконання робіт - і на території парку.
Постійний і польовий парк постійно охороняється вартою з виставленням чатових. Якщо парк обладнано технічними засобами охорони, він може охоронятися варто без виставлення чатових.
БІЛЕТ 12-1. Порядок постановки та доведення бойового завдання.
ПОСТАНОВКА ТА ДОВЕДЕННЯ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ.
Попереднє розпорядження віддається командиром, коли потрібно, як можливо раніше, орієнтувати підлеглих про майбутні дії.
Інформаційною основою попереднього розпорядження є результати з'ясування бойового завдання та постійної оцінки обстановки.
З урахуванням цього та мети орієнтування воно може включати"дані про характер можливого завдання та районі попередніх дій, об'єктах дій, силах, які притягаються, можливих варіантах дій, видах засобів поразки, бойового зарядження, термінах готовності до бойових дій та початку постановки (доведення)завдань.
Зміст кожного розпорядження визначає командир. Попередні розпорядження командир віддає особисто або доручає їх доведення штабу. Підтвердження розпорядження, яке віддане усно, документально здійснює штаб в обов'язковому порядку.
Інформаційною основою попередніх бойових розпоряджень є результати оцінки обстановки по елементам рішення. Якщо дозволяє час, перше таке розпорядження рекомендується доводити підлеглим після визначення їм завдань. Наступні попередні бойові розпорядження можуть включати інформацію про порядок виконання бойового завдання, взаємодії, управління, а також завдання по окремим видам бойового забезпечення. Зміст цих розпоряджень звичайно визначає начальник або офіцер штабу, якому доручена ця справа, при роботі на підставі підслуховування висновків оцінки обстановки, які робить командир (начальник штабу).
Справляти адресатам розпоряджень здійснюється начальником штабу від імені командира.
Порядок постановки бойового завдання усно рекомендується наступний:
Командир, використовуючи, як правило, відпрацьований штабом формалізований текст бойового наказу із своїми позначками, послідовно викладає його пункти. По мірі необхідності звертається до карти рішення, пояснювальній записки, плану-графіка бойових дій, планової таблиці (схемі) взаємодії, діапозитивам і т.п., роблячі відповідні пояснювання.
Командири ескадрилій (особовий склад) по ходу постановки бойового завдання наносять на польотну карту необхідні дані.
Після закінчення постановки завдання відповідає на питання, які виникли у командирів ескадрилій.
Начальника служб, які намічені командиром полку для інформування особового складу по обговореним раніше питанням (метеоумови, об'єкти дій, порядок збору полка і виходу на цілі) використовуючі відпрацьовані ними робочі матеріали (карти, схеми), роблять необхідні роз'яснення, відповідають на питання, які виникли у льотного складу.
В завершенні постановки завдання командир полку встановлює, як підлеглі командири з'ясували бойове завдання, розуміють замисел та мету дій, своє завдання, її роль та місце в загальному завданні, порядок виконання та взаємодію, порядок управління.
Передача зміста бойового наказу (розпорядження) по технічним засобам зв'язку найбільш широко застосовується в ході бойових дій, коли не має умов для усної постановки завдання та коли воно повинно бути швидко доведено одночасно для кількох з'єднань (частин) у вигляді короткого розпорядження, сигналу або команди.
Доставка бойових документів офіцерами штабу у вигляді письмових бойових наказів (розпоряджень), карт, на яких нанесенні завдання з необхідними поясненнями, а також магнітних лент з записом розпоряджень. Даний спосіб частіш всього застосовується в ланці об'єднання - з'єднання, з'єднання-частина.
Доведення бойових завдань по каналам АСУ дозволяє при використанні методу формалізації в мінімально короткий термін відобразити на табло основну інформацію та практично одночасно отримати документальне виклдадення її змісту для наступної роботи.
При доведенні бойових задач офіцерам штабу перед їх виїздом начальник штабу особисто перевіряє правильність з'язування ними отриманих вказівок та організовує забезпечення їх надійними засобами пересування та озброєною охороною.
При надсиланні письмових наказів та розпоряджень або про передачу їх по технічним засобам зв'язку штаб ставить у відомість командира або начальника штабу підлеглої частини (підрозділу), вказавши, коли та якими засобами відправлений або переданий документ. По цій інформації приймаються міри по зустрічі офіцера вищестоячого штабу та прийому документів по технічним засобам.
Підлеглі командири та штаби на підставі попередніх розпоряджень проводить комплекс міроприємств по загальній підготовці частини (підрозділу) до бойових дій, визначають можливі завдання і при наявності часу до отримання першого попереднього бойового розпорядження здійснює їх проробку в штабі та підрозділах.
Практична робота командирів та штабів по постановці та доведенню бойових завдань до підлеглих повинна відповідати визначеним вимогам. До основних з них відносяться: своєчасність, точність, скритність, ясність та краткість.
Своєчасність доведення бойового завдання призвана забезпечити можливість повністю підготувати до встановленого терміну льотний склад підрозділів до виконання завдання, а бойову техніку до бойового польоту.
Точність доведення бойового завдання визначається у повній відповідності змісту поставленої (доведеного) завдання та розробленого плану дій.
Скритність доведення бойового завдання призвана зберегти в тайні замисел і час початку майбутніх бойових дій, особливо застосування ядерної зброї.
Ясність доведення бойового завдання призвана забезпечити правильне і точне розуміння її виконувачами. Командири зобов’язані так формувати завдання, щоб підлеглі розуміли їх так же, як вони розуміють самі, щоб формуліювання змісту бойового наказу (розпорядження) включали можливість різноманітного їх тлумачення.
Краткість доведення бойового завдання пов'язують з чіткістю її викладення не в шкоду ясності, відсутністю у змісті лишку інформації.
Спосіб постановки (доведення) бойового завдання обирається в залежності від того, яким часом розташовує командир та якою з них у даному випадку є найбільш ефективним. У теперішній час застосоввують наступні способи:
усна постановка бойового завдання особисто командиром або посадовою особою по його дорученню;
передача змісту бойового наказу (розпорядження) по технічним засобам зв'язку;
поставка бойових документів офіцерами штабу;
доведення бойового завдання по каналам АСУ.
У всіх випадках командир повинен використовувати будь-яку можливість для постановки (уточнення) підлеглим бойових завдань. Відповідальність за доведення завдань до підлеглих частин (підрозділів) покладається на штаб.
Усна постановка бойового завдання дозволяє на місці пояснювати питання, які виникли, інформувати підлеглих про дані, викладення яких в документах або по технічним засобам зв'язку заборонено з метою зберігання їх в таємниці, притягти начальників служб при необхідності розкриття окремих важливих питань, переконатися в правильному розумінні підлеглими як самих завдань, так і змісту дій.
Про отримання бойового наказу (розпорядження) через офіцера штабу та по технічним засобам зв'язку негайно доповідається у вищестоящий штаб встановленим порядком (сигналом по радіо, телефону та ін.).
Контроль проходження бойового наказу (розпорядження) по технічним засобам зв'язку покладається на оперативне відділення з'єднання (ЗНШ полку).
Про усі випадки несвоєчасного доведення бойових задач начальник оперативного відділення (ЗНШ) негайно доповідає начальнику штаба або особисто командиру.
2. Порядок призначення на посаду, переміщення і просування по службі осіб офіцерського складу.
Призначення на посаду, переміщення і просування по службі Осіб офіцерського складу призначають на штатні посади прямі начальник! відповідно до їх компетентності в порядку, що встановлюється Міністром обороні України. Під час призначення осіб офіцерського складу на посади додержуються таких вимог:
а) посади офіцерського складу комплектуються офіцерами, які перебувають н; військовій службі, з урахуванням їх досвіду і шляхом професійно – психологічного добору.
Тимчасове заміщення цих посад іншими особами (прапорщиками, мічманами службовцями), допускається в порядку. Що визначається Міністром оборони України;
б) у разі призначення на посади і переміщення по службі особи офіцерського склад; мають бути використані за основною або спорідненою спеціальністю чи набутим досвідом. Якщо виникає необхідність використання офіцерів на посадах за новою спеціальністю, їх призначенню повинна бути перепідготовка на відповідних курса: (зборах);
в) офіцери, які закінчили вищі військово - навчальні заклади, а також призванні на військову службу із запасу, направляються після випуску (призову із запасу) до військ на кораблі. Жінки - військовослужбовці призначаються на посади офіцерського склад за переліком посад, що затверджуються Міністром оборони України.
Осіб офіцерського складу, які закінчили академії, призначають на посади, щ підлягають заміщенню випускниками академій, за переліком посад, щ затверджуються Міністром оборони України. Допускається призначення окремих випускників академії на інші посади на мінімальний (не більше як два роки) строк метою набуття практичного досвіду керівництва військами або штабної роботи;
г) переміщення по службі осіб офіцерського складу, не пов'язані з організаційними заходами, направленням на навчання, призначення на посади випускників військових навчальних закладів, звільнення з військової служби, проводиться після закінчення зимового і літнього періодів навчанні у ЗСУ, а осіб командного і професійно викладацького складу військово - навчальних закладів, військових кафедр (факультетів відділень) військової підготовки вищих навчальних закладів - після закінчення навчального року;
д) переміщення по службі осіб офіцерського складу проводиться, як правило, без зарахування в розпорядження відповідних командирів (начальників). Призначення на посади осіб офіцерського складу, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), проводиться у можливо короткий строк, але не пізніше я через два місяці з дня звільнення з попередньої посади. Випускники військово навчальних закладів призначаються на відповідні вакантні посади після закінчення військово - навчального закладу, а зараховані у розпорядження відповідних командирі (начальників) - безпосередньо після їх прибуття в округ (оперативне командування), н флот з відпустки, наданої у зв'язку з закінченням військово - навчального заклад} офіцери, призвані на військову службу із запасу, призначаються на посади не пізніш як через місяць з дня, коли вони прибули до місця служби, вказаного в приписі військового комісаріату;
є) у разі необхідності термінового заміщення вакантної посади, а також на період відпустки по вагітності і пологам чи відпустки по догляду за дитиною трирічного віку жінок -офіцерів, дозволяється тимчасове покладання обов'язків, передбачених цією посадою, на іншого військовослужбовця. До тимчасового виконання таких обов'язків можуть допускатися прямі начальники від командира полку, прирівняної до нього особи і вище;
є) необхідність і терміновість переміщення осіб офіцерського складу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, визнаних військово - лікарською комісією придатними за станом здоров'я до несення стройової служби у мирний час, з посад що вони займають, на інші посади, обов'язки за якими вони можуть виконувати з урахуванням стану здоровя, показників професійно - психологічного добору, підготовці і досвіду служб,, визначаються прямим начальником від командира військової частини і вище на підставі військово лікарської комісії. Особи офіцерського складу, визнані за станом здоров'я не придатними до льотної роботи, служби на підводних човнах, надводних кораблях, у повітряно - десантних військах або до роботи у спец спорудах, але не досягли граничного віку перебування на військовій службі та за станом здоров'я придатні до військової служби або придатні до нестройової служби у мирний час, призначаються на посади не пов'язані з виконанням льотної роботи, службою на підводних човнах, надводних кораблях, у повітряно-десантних військах чи роботою у спец спорудах;
ж) переміщення по службі у іншу місцевість осіб офіцерського складу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, визнані придатними до військової служби або придатними до несення військової служби у мирний час, але мають потребу за станом свого здоров'я членів сім'ї у зміні місця служби (проживання), провадиться за рішенням відповідних начальників на підставі висновку військово - лікарської комісії;
з) особам офіцерського складу, які перебувають у близькому спорідненні чи свояцтві (батьки, подружжя, брати, сестри сини, дочки, а також брати, сестри, батьки і діти подружжя), не дозволяється проходити службу в одній військовій частині (управління, установі, військово - навчальному закладі, на підприємстві, в організації, з'єднанні, об'єднанні до округу, флоту включно), якщо проходження ними військової служби пов'язано з безпосередньою підпорядкованістю або підконтрольністю одного з них іншому;
и) призначення осіб офіцерського складу за сумісництвом у військових частинах, установах, військових - навчальних закладах, на підприємствах і в організаціях забороняється, крім випадків що визначаються Міністром оборони України.
Переміщення по службі осіб офіцерського складу провадиться:
а) на вищі посади - шляхом просування по службі;
б) на рівноцінні посади - у разі службової потреби (зміни штабів, організаційних заходів). Чи проведення планової зміни в місцевостях із встановленими строками служби, а також з метою більш доцільного використання військовослужбовців;
в) у зв'язку з вступом до навчального закладу із звільненням з посади, а також в разі призначення на посаду після закінчення навчання;
на нижчі посади - на підставах, передбачених пунктом 36 цього Положення;
д) для роботи в державних органах і організаціях - за особистою згодою офіцера.
Рішення про переміщення по службі офіцера приймається, відповідним командиром (начальником) з врахуванням висновку атестаційної комісії та думки його безпосереднього начальника. Переміщення осіб офіцерського складу з вищих посад на нижчі може проводитися:
а) у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів;
б)за станом здоров'я відповідно до висновків військово - лікарської комісії; в) на посади з меншим обсягом роботи, виходячи з професійно - психологічних, ділових і моральних якостей;
г)у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до дисциплінарного статуту;
д) за віком або сімейними обставинами - за згодою військовослужбовця;
є) за висновками атестаційної комісії.
Особи офіцерського складу, яких переміщують по службі. Мають вибути до
нового місця служби після здач справ і посади, але не пізніше як через місяць з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про переміщення по службі, крім випадків, коли офіцер перебуває у черговій відпусті чи на лікуванні.
3. Задачі і обов’язки чергового по автомобільному парку.
ЧЕРГОВИЙ ПАРКУ
Черговий парку призначається з числа офіцерів або прапорщиків, а в окремому батальйоні з прапорщиків або сержантів. Він відповідає за внутрішній порядок у парку і несення служби нарядом по парку. Черговий парку підпорядковується черговому частини, а щодо внутрішньої служби в парку - заступникові командира військової частини з озброєння (начальником технічної частини). Йому підпорядковується днювальний парку й механіки водії (водії) чергових тягачів.
Новопризначений черговий парку в призначений час прибуває до заступника командира частини з озброєння (начальника технічної частини) на інструктаж.
Після розводу новопризначений черговий парку приймає від попереднього чергового документи та майно, разом здійснюють обхід території парку та всіх паркових приміщень, приймаючи та передаючи за описом опечатані приміщення, сховища а також озброєння, бойову та іншу техніку, обладнання яке знаходиться на відкритих майданчиках і під навісами.
У книзі приймання та здачі чергування записуються ті недоліки, які немодна усунути під час приймання чергування.
Про здачу і приймання чергування попередній і призначений чергові доповідають заступникові командира частини з озброєння і черговому частини.
Черговий парку зобов'язаний:
- перебувати у виділеному для нього приміщенні; виходити у службових справах тільки з дозволу чергового частини, призначивши замість себе днювального вільної зміни і повідомляти йому, коди і на який час відлучається;
старанно перевіряти у всіх осіб, які прибувають до парку, перепустки і документи, які посвідчують особу, та робити на одноразових перепустках про час прибуття і відбуття з парку; після зміни передавати перепустки до технічної частини;
допускати до розпечатування паркових приміщень і сховищ осіб, які призначені наказом по частині, роблячи запис про це у відповідних книгах;
особисто давати дозвіл на вихід машин із парку і пересування їх у межах парку;
вести за встановленої формою журнал виходу і повернення машин;
стежити за своєчасним поверненням машин, а у разі запізнення, доповідати про це черговому частини;
контролювати вивезення (ввезення) майна з парку (до парку)відповідно до запису у дорожньому листі, а також не допускати до парку сторонніх осіб;

стежити за додержанням розкладу дня в парку та знати, яку роботу виконує особовий склад, не дозволяти виконання робіт, не пов'язаних з обслуговуванням і ремонтом машин та іншої техніки або обладнання парку;
постійно тримати на контролі наявність, випуск, а також кількість справної і несправної техніки та обладнання;
стежити за чистотою і порядком у приміщеннях і на території парку, а також за додержанням правил охорони довкілля;
- стежити у холодну пору року за опаленням приміщень і водогрійні та за підтриманням встановленої температури в приміщеннях взимку; в неопалювальних приміщеннях у парку та в польових парках перевіряти, чи злито воду з систем охолодження двигунів і наявність табличок "Воду злито" робити про це запис в журналі контролю за зливанням води; а у разі різкого зниження температури, контролювати чи знято з машин акумуляторні батареї і чи є табличка "Акумуляторні батарей знято";
- стежити за виконанням правил протипожежної безпеки, наявністю і станом засобів пожежегасіння, а також пожежної сигналізації та готовністю чергових тягачів на випадок виникнення пожежі (додаток 19 до цього Статуту);
- вживати заходів щодо своєчасного технічного обслуговування машин і техніки, які повернулися до парку;
здійснювати контроль за тим, що машини заправляються пальним лише у пунктах* заправлення з додержанням встановлених правил;
не дозволяти ставити на стоянку не заправлені машини;
стежити, щоб у вечері , після закінчення всіх робіт у парку було вимкнено світло, окрім чергового освітлення та зовнішніх світлових приладів;
- перевіряти наявність, справність замків, пломб і печаток на дверях приміщень (огороджених майданчиків), призначених для зберігання отруйних технічних рідин;
- з прибуттям до парку прямих начальників від заступників командира частини і вище, а також чергового частини зустрічати їх і доповідати.
Наприклад: "Товаришу (пане) майоре, за час мого чергування подій не трапилося (або трапилося те - то),черговий парку лейтенант Петренко".
Після доповіді черговий супроводжує командира (начальника) по території парку.
Якщо командира (начальника) зустрічає і доповідає йому командир військової частини або його заступник з озброєння (начальник технічної частини), черговий парку не доповідає, а лише відрекомендовується.
Машини з парку черговий парку випускає в порядку, зазначеному в статті 345 цього Статуту.
Після повернення машин до парку та їх огляду техніком (з безпеки дорожнього руху) - начальником контрольно-технічного пункту черговий парку проставляє у дорожньому листі і журналі виходу і повернення машин час повернення, а після повторного обслуговування і заправлення - направляє їх на місце стоянки. Після чого дозволяє екіпажу (водієві) вибути з парку.
У разі виникнення пожежі у парку черговий парку негайно викликає пожежну команду, доповідає черговому частини і вживає заходів щодо гасіння вогню, виведення машин і врятування техніки та майна.
Після закінчення робіт у парку черговий перевіряє всі приміщення та територію парку щодо додержання порядку, правил протипожежної безпеки та охорони довкілля, приймає від командирів підрозділів приміщення, сховища, озброєння та техніку, які зберігаються на відкритих майданчиках і під навісами, дає дозвіл на їх запечатування і додатково опечатує їх своєю печаткою. Після перевірки парку разом з особами пожежного наряду і одержання пожежного жетона від них, черговий здає парку під охорону варти.

БІЛЕТ 13-1. Порядок організації взаємодії,забезпечення і управління.
ОРГАНІЗАЦІЇ ВЗАЄМОДІЇ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА УПРАВЛІННЯ
БОЙОВИМИ ДІЯМИ.
Організувати взаємодію з'єднання (частини) означає добитися розуміння підлеглими командирами (льотним складом) їх дій по місцевості, часу та висоті польоту відносно інших частин (підрозділів) при виконанні загальної задачі.
Взаємодію між підлеглими частинами (підрозділами) організовує командир при постановці (доведенні) бойової задачі, опираючись на своє рішення, результати планування взаємодії та вказівки вищестоящого штабу. Взаємодію він завжди організовує в інтересах дій частин (підрозділів), які виконують головну задачу.
Організація взаємодії включає доведення до підлеглих командирів (льотного складу) порядка взаємодії, відпрацювання взаємодії та контроль засвоєння ними їх дій по часу.
Порядок взаємодії командир доводить підлеглим в процесі постановки задачі після розкриття загального порядку її виконання. Рекомендується викладати їхї послідовно, по кожному етапу польоту по маршруту - час, місце, висота та швидкість польоту, тісно пов'язувати з конкретними діями взаємодіючих частин. При цьому повинні бути чітко розкриті усі основні параметри польоту по маршруту, а також доведені встановлені сигнали взаємодії, порядок взаємного інформування про свої дії та обстановку.
Після відповідей на питання, які виникли та доповідей підлеглих командирів про з'ясування порядку взаємодії в частинах передбачається відпрацювання взаємодії між підрозд.лами. Основними методами відпрацювання взаємодії є: послідовне пов'язування дій підрозділів відносно один до іншого та взаємодіючих частин та розигриш основних епізодів їх дій.
Контроль засвоєння підлеглими командирами (льотним складом) їх дій по часу може здійснюватися по ходу відпрацювання взаємодії або окремо методом постановки питань по оцінці відповідей.
В процесі організації взаємодії штаб з'єднання (частини) доводить вказівки по взаємодії тим підлеглим, яким командир не зміг віддати вказівки особисто; організовує та забезпечує надійний зв'язок між частинами
Задачі до виконувачів начальник штабу доводить, як правило, після постановки командиром бойового завдання, на якій обов'язково присутність бойового розрахунку командного пункту (старших робочих груп). При цьому він використовує карту або схему з маршрутами переміщення пунктівДх розміщення на місцевості, схему управління, план зв'язку та РТО, а також графік бойового управління.
Одночасно він доводить до них: порядок переміщення та розгортання пунктів управління; сили, засоби та об'єм заходів, їх обладнанню (дообладнанню); терміни виконання заходів по обороні, охороні, маскуванню, захисту пунктів управління і СУВ, а до офіцерів штабу (робочих груп) - порядок роботи по етапам бойового польоту з'єднання (частини), передачі управління з одного пункту на другий та обновлення порушеного управління.
В процесі підготовки бойових розрахунків пунктів управління після вивчення ними графіків бойового управління відпрацьовуються дії посадових осіб (робочих груп) послідовно від зайняття готовності з'єднанням (частиною) до вильоту на виконання бойового завдання до посадки літаків або по головним епізодам, в тому числі при поновленні боєздатності підрозділів та порушеного управління.
Контроль готовності бойових розрахунків здійснюється по ходу обробки їх дій шляхом спостереження або постановки питань.

2. Порядок атестування осіб офіцерського складу.

Атестування
Для забезпечення правильного добору, розстановки, виховання, вдосконалення підготовки офіцерських кадрів, визначення об'єктивної та принципової оцінки професійної підготовки та морально - психологічних якостей кожного офіцера, відповідність посаді і перспективі його службового використання, створення резерву кандидатів для просування по службі та навчання провадиться атестування осіб офіцерського складу.
Атестування осіб офіцерського складу проводиться у разі:
закінчення строку контракту (не пізніше як за три місяці);
підвищення або пониження на посаді;
звільнення з військової служби через службову невідповідність;
відкомандирування до державних органів і організацій та військових формувань, створених відповідно до законодавства України;
проходження військової служби протягом чотирьох років на одній посаді.
3. Задачі і обов’язки днювального по автомобільному парку.
Днювальний парку призначаються з рядового або сержантського складу. Він відповідає за додержанням встановленого порядку в парку і правильний випуск машин із парку та впуск машин до нього. Днювальний парку підпорядковується черговому парку. Днювальний парку зобов'язаний: впускати на територію парку військовослужбовців а також впускати і випускати з парку машини та іншу техніку з дозволу чергового парку; стежити за чистотою і порядком у парку;
не дозволяти налити і розводити вогонь у приміщеннях і на території парку, за винятком спеціально обладнаних для цього місць;
стежити щоб машини на місця стоянки ставилися тільки з дозволу чергового парку;
у разі пожежі негайно доповідати черговому парку та вживати заходів щодо її гасіння; про всі порушення порядку негайно доповідати черговому парку. Черговий днювальний виставляється біля входу в парк, днювальний вільної зміни під час роботи в парку перебуває на території парку і стежить за внутрішнім порядком і додержанням вимог пожежної безпеки. Днювальному заборонено залишати парку без дозволу чергового парку.
БІЛЕТ 14-1 Робота штабу авіаційного підрозділу (частини) в ході виконання бойового завдання.
.РОБОТА ШТАБУ АВІАЦІЙНОГО ПІДРОЗДІЛУ (ЧАСТИНИ) В ХОДІ ВИКОНАННЯ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ.
Зміст управління в ході виконання бойового завдання заключається в своєчасному реагуванні командира, начальника штабу і інших посадових осіб на зміни в обстановці.
Головним в діяльності бойових розрахунків пунктів управління є знання дійсного положення і стану частин (підрозділів), своєчасне виявлення тенденцій і змін в обстановці і швидка реалізація висновків із обстановки. Зміни в обстановці, що стосуються виконання конкретного бойового завдання, одразу же подаються на засоби відображення в бойові документи і доводяться підлеглим пунктам управління і екіпажам в повітрі.
Зроблені висновки і пропозиції щодо уточнення бойових завдань: порядку його виконання і підтримці взаємодії посадові особи доповідають командиру (начальнику штабу) по їхнім вимогам або з особистої ініціативи.
Уточнені командиром елементи рішення у вигляді уточненого бойового завдання, команд, сигналів негайно доводяться до підлеглих як в ході підготовки до вильоту, так і в ході виконання бойового польоту.
При організації вильоту частини (підрозділу) бойовий розрахунок КП:
доводить до екіпажів сигнали на підвищення ступеню готовності до вильоту, на виліт;
доведення даних про зміни в обстановці;
уточнює завдання (при поточненні командиром рішення).
Про виліт офіцер напрямку доповідає на вищестоячий пункт управління і інформує взаємодіючі частини.
В ході бойового польоту до лінії фронта бойові розрахунки пунктів управління передають (приймають) управління на другі пункти управління, підтримують взаємодію, доводять до екіпажів нові дані про об'єкти ППО противника і поточнюють завдання. В подальшому головну увагу зосереджують на виводі частин (підрозділів) в район бойових дій (цілі), підтримку взаємодії, доведення інформації про зміни в обстановці, отриманні та аналізі доповідей про результати виконання бойових завдань.
Інформація, що надається командиром (ведучим груп) на пункти управління повинна бути узагальненою, короткою і мати тільки ті дані, які дійсно потрібно знати.
На пунктах управління ведеться штільова прокладка маршрутів польоту, яка поточнюється по даним РЛС, прослуховуванням команд і розпоряджень, що віддаються з пунктів управління старшим начальником та доповідей командирів підрозділів (екіпажів). Це дозволяє бойовим розрахункам пунктів управління весь час знати обстановку та місцезнаходження підрозділів (екіпажів) в повітрі і бути готовим в любий момент прийняти на себе управління.
Після виконання бойового завдання, командир знаходячись в повітрі, повинний прийняти всі заходи по забезпеченню організованого повернення
від цілі, збереження загального бойового порядку, дотримання режиму польоту над теріторією противника і в зоні своїх засобів ППО.
Бойові розрахунки пунктів управління в межах досягаємості своїх засобів управління повинні своєчасно інформувати екіпажі про знову визначені засоби ППО противника, давати допомогу у дотриманні маршруту і профілю польоту, інформувати пункти управління своїх частин ППО про повернення авіаційних підрозділів (частин) після виконання завдання, забезпечувати їх вихід на свої або запасні аеродроми.
На відміну від процесу підготовки бойових дій в ході виконання бойових завдань бойовими розрахунками пунктів управління застосовуються оперативні методи збору і обробки інформації, оцінки обстановки, поточнення бойових завдань, підтримки взаємодії.
Порядок надання відпусток військовослужбовцям за контрактом та прапорщикам.
Відпустки Прапорщики і мічмани, які перебувають на військовій службі мають право на відпустку зі збереженням матеріального забезпечення:
чергові;
додаткові.
Прапорщики і мічмани - жінки, крім того, користуються правом на відпустку по _ вагітності і пологам, по догляду за дитиною.
Тривалість щорічної чергової відпустки прапорщиків і мічманів, які мають вислугу до 10 календарних років становить 30 діб, від 10 до 20 років - 35 діб, від 20 до 25 років - 40 діб, понад 25 календарних років - 45 діб без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.
Відпустка тривалістю 40 діб і більше на прохання прапорщика або мічмана може бути використана у два прийоми за умови що основна частина була не менш як ЗО діб.
Прапорщики і мічмани - інваліди, а також учасники бойових дій та прирівняні до них особи щорічно чергові відпустки одержують без урахування вислуги років строком 45 діб у зручний для них час.
Чергова відпустка повинна бути надана протягом календарного року. В особливих умовах з дозволу начальника від командира корпусу прирівняної до нього особи і вище чергова відпустка за минулий рік може бути надана в і му кварталі наступного року. Об'єднання відпусток за декілька років не дозволяється.
Прапорщики і мічмани, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до відповідних категорій для встановлення пільг і компенсацій, щорічну відпустку використовують у зручний для них час. Вони мають право на отримання додаткової відпустки зі збереженням матеріального забезпечення строком 14 робочих днів на рік.
Прапорщикам і мічманам, які захворіли під час чергової відпустки, відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється командиром (начальником), який надає відпустку, на підставі відповідної довідки, засвідченої лікарем і начальником (головним лікарем) лікувального закладу.
Прапорщики і мічмани, затверджені кандидатами на навчання, чергову відпусту одержують з урахуванням повного її використання до від'їзду на навчання, а ті, які навчаються у вищих військових навчальних закладах, - після закінчення навчального року (присвоєння офіцерського звання).
Додаткові відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин можуть бути надані тривалістю до 10 діб.
Відпустка через хворобу надається на підставі висновків військово - лікарської комісії. Тривалість цієї відпустки визначається характером захворювання. В цілому час безперервного гребування в лікувальних закладах і у відпустці через хворобу не повинен перевищувати чотирьох місяців (крім випадків, коли чинним законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні). Цей строк може бути продовжено рішенням командира корпусу, прирівняними до нього особами і вище на підставі висновку лікувального закладу. Після закінчення встановленого безперервного строку передування військовослужбовця на лікуванні та у відпустці через хворобу (з урахуванням продовження цього строку) прапорщики і мічмани підлягають огляду військово - лікарської комісії для вирішення питання про придатність їх до військової служби.

3.Організація харчування.
Основним документом, який визначає задачі, організацій і порядок продовольчого забезпечення ЗС України у мирний час є "Положення про продовольче забезпечення ЗС України на мирний час" (Наказ МОУ № 445 від 15.12.90 р.).
Задача продовольчої служби - забезпечення військових частин, ВНЗ, організацій МО продовольством, технікою та майном, а також організація харчування військовослужбовців по встановленим нормам.
На продовольчу службу покладається:
розробка організаційних питань по службі;
розрахунок потреби, фондів, заготівлі, зберігання продовольства, техніки і майна;
планування: та забезпечення військ продовольством, технікою і майном, а також організація виготовлення і ремонту техніки і майна;
планування та забезпечення війсь продовольством технікою та майном, а також організація виготовлення і ремонту техніки та майна;
організація харчування особового складу та випікання хліба;
організація та ведення обліку та звітності по продовольчій звітності і контроль її господарчої діяльності.
Військовослужбовці, які мають право на отримання продовольчого пайка
(харчування), якщо прибули у частину, зараховуються на продовольче забезпечення
наказом командира військової частини з різноманітного прийому їжі (сніданку, обіду,
вечері) в залежності від їх прибування. Підставою для зарахування на продовольче
забезпечення є атестат на продовольство та припис, або посвідчення на відрядження або
квиток на відпустку та квиток військовослужбовця.
Атестат на продовольство є документ, який підтверджує по яке число та по яким нормам якого пайка задовільнено військовослужбовця або команду продовольством в натурі або грошовою компенсацією замість харчового пайка.
В виняткових випадках, коли військовослужбовець прибув у частину без атестату на продовольство, він зараховується на продовольче забезпечення на основі рапорту: у якому вказується причина відсутності атестату і по яке число він задовільнений
продовольством. Одночасно записують дублікат атестата з військової частини, звідкіля прибув військовослужбовець, котра повинна надати його не пізніше ніж за добу.
Баз атестата на продовольство зараховуються військовослужбовці та інші контингенти, які мають право на отримання продпайка за рахунок держави, які доставлені з військово-лікувальних закладів при раптових захворюваннях (травми, отруєння, інфекційні захворювання та ін).
В цих випадках військово-лікувальна установа зобов'язана витребували атестат з військової частини, а вона негайно надіслані його у військово-лікувальний заклад
Військовослужбовці, які отримали продпайки на руки, при вибутті з військової частини знімаються з продовольства з будь - якого прийому їжі (сніданку, обіду, або вечері).
Військовослужбовцям строкової служби які звільняються в запас атестат на продовольство не видається, а задовольняння їх продовольством (продовольчо-шляховим (грошовим) вказується у приписі.
Розпорядок дня має передбачити час для проведення різноманітних заходів, у тому числі харчуваніня. Проміжок між споживанням їжі не може перевищувати 6 годин.
Приготування їжі має бути закінчено по терміну, встановленошл розпорядком дня.
До початку роздавання їжі лікар разом з черговим частини повинен перевірити якість їжі, здійснити контрольне зважування порцій, а також перевірити санітарний стан приміщень їдальні, столово-кухонного посуду й інвентарю. Після висновку лікаря бере пробу їжі командир військової частини або за його вказівкою один із заступників.
Результати перевірки записують до книги обліку контролю за якістю приготування
їжі у визначений час черговий частини дає дозвіл на видачу їжі.
Солдати і сержанти приходять до їдальні у почищеному взутті та одязі строєм під командою старшини роти або одного з заступників командирів взводів. У їдальні під час прийому їжі додержуються порядку. Заборонено їсти в головному уборі, шинелі, спеціальному (робочому) одязі.
Особи добового наряду одержують їжу у визначений командиром частини час . Хворим, які перебувають у медичному пункті частини, їжу готують за нормами госпітального пайка. Для військовослужбовців, котрі потребують дієтичного харчування, їжу готують окремо.

БІЛЕТ 15-1 Робота штабу авіаційного підрозділу (частини) після виконання бойового завдання.
РОБОТА ШТАБУ АВІАЦІЙНОГО ПІДРОЗДІЛУ (ЧАСТИНИ) ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ
Після виконання бойового завдання головні зусилля командир, штаб та служби націлюють на виконання заходів, що забезпечують приведення авіаційних частин (з'єднань) в готовність до виконання наступних завдань в короткі терміни. В одночас виконується узагальнення та аналіз данних результатів бойових дій, відпрацювання та доповідь у вищий штаб бойового донесення.
Крім цього постійною турботою командира та штаба в цей період являється:
організація допомоги екіпажам, що виконали посадку на свій аеродром;
інформація льотного складу про зміни в наземній та повітряній обстановці; про виявлені засоби ППО та тактичні прийоми дій авіації противника;
підготовка матеріалів, організація та проведення розбору бойового польоту з підлеглими;
складання та подача заявок на поповнення особовим складом, бойовою технікою, озброєнням та табельним майном, розподіл поповнення між підрозділами;
загальна підготовка льотного складу до виконання можливих бойових завдань.
При відновленні боєздатності авіаційної частини командир та штаб початково головну увагу зосереджують на проведенні заходів по приведенню сил, що збереглися, до виконання нових завдань.
З цією метою штаб збирає інформацію про стан авіаційної техніки, сил та засобів забезпечення та обслуговування. Бойовий розрахунок
командного пункту доводить до виконавців розпорядження та збирає інформацію про хід їх виконання.
Аналіз даних про результати виконання бойового завдання штаб готує по ходу її виконання і завершує в стислі терміни після посадки підрозділів.
Головні результати бойових дій командир (начальник штабу) доповідає до вищого штабу усно, одночасно з доповіддю про посадку екіпажів.
Бойові донесення представляються штабом в термін, визначених табелем термінових донесень. Головним їх змістом являється інформація про досягнення мети дій, свої утрати та їх причини, про стан боєготовності на данний момент.
На розборі бойових дій командир оцінює дії підрозділів, груп тактичного призначення, робить аналіз способів та прийомів дій, які привели до успіху, та недоліки, що мали місце. На прикладах показує, як треба діяти в тих чи других умовах. Якщо виявлені нові тактичні прийоми в діях противника, проводить обмін думок, на яких визначаються які способи дій необхідно протиставити противнику.
В залежності від ступеня ушкодження управління (часткове, сильне, повне) використовуються наступні способи його відновлення: - підсилення пунктів управління:
заміна ушкоджених пунктів управління спеціально призначеними для цього пунктами управління підлеглих або вищестоячих інстанцій;
суміщення на одному пункті управління функцій декількох пунктів;
перепідпорядкування з'єднань (частин).
Може бути використано один або в одночас декількаспособів.
При сильному або повному ушкодженні управління заходи по його відновленню проводяться в три етапи: на першому етапі виконується часткове відновлення управління, з метою забезпечення керівництва з'єднаннями (частинами) по виконанню завдань силами, що збереглися та відновлення боєздатності інших сил.
На другому етапі - відновлення головних ланцюгів системи управління до рівня, що забезпечує реалізацію основних функцій управління.
На третьому етапі - завершення відновлення системи управління до повної реалізації функцій управління.
Так на ПУ, що зазнав ушкоджень, виконується збір та обробка інформації про стан сил та засобів управління, боєздатності підлеглих частин (підрозділів) та доповідаються необхідні данні про це на вищестоячий ПУ. В одночас проводиться оцінка умов управління, можливостей управління, реорганізації його.
На ПУ, що пов'язаний з тим ПУ, що зазнав ушкоджень, бойовий розрахунок доповідає на старший ПУ про утрату зв'язку з цими ПУ та встанавлюється зв'язок з ПУ, що визначені для їх заміни.
На ПУ, що визначений для заміни ушкодженого ПУ, виконується безперервне підтримання зв'язку з ним, доповідається на вищестоячий ПУ про утрату зв'язку, приведення бойового розрахунку в готовність, до виконання функцій ушкодженого ПУ, Якщо цей ПУ є ЗКП, то він включається до управління негайно по команді, з отриманням інформації про втрату працездатності КП з других джерел або на підставі висновків із оцінки обстановки.
На ПУ, що керує передачею управління, виконується збір і обробка даних про положення та стан підлеглих ПУ, боєготовності з'єднань (частин), положенні ПУ, з якими функціонально пов'язані.
В одночас проводиться оцінка умов управління та обстановки, поточення плану відновлення управління (варіантів передачі управління), передаються команди (сигнали) на заняття готовності до прийом} управління і прийом його, підтверджуються (поточнюються) бойові завдання частинам (підрозділам).
На ПУ, що приймає управління з'єднаннями (частинами), виконується реорганізація управління згідно варіанту передачі управління, збір та обробка інформації про положення та стан свойого та підлеглих пунктів управління по новим функціям, засобів зв'язку, РТЗ і автоматизованого управління, боєготовності з'єднання (частини). В одночас проводиться оцінка умов управління та обстановки, організується виконання заходів по відновленню та боєздатності, підтвердження (поточнення) бойових завдань частинам (підрозділам).
На відміну від ЗКП та ПвПУ процес прийому управління другими ПУ має свої особливості. Вони є в тому, що потрібний час на реорганізацію зв'язку, підготовку робочих міст та збору необхідної інформації згідно новому їх призначенню.

2. Порядок звільнення з військової служби осіб офіцерського складу.
Звільнення з військової служби Звільнення осіб офіцерського складу з військової служби здійсняється:
а) в запас, якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний і воєнний час;
б) у відставку, якщо вони досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово - лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку.
Порядок представлення осіб офіцерського складу до звільнення з військової служби визначається Міністром оборони України.
Офіцери можуть бути звільнені з військової служби:
а) за вислугою строку служби;
б) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі. Окремі категорії осіб офіцерського складу, перелік яких затверджується Міністром оборони України, за їх згодою можуть бути звільнені з військової служби за віком, якщо їм до досягнення встановленого граничного віку залишилося п'ять і менше років за умови наявності у них права на одержання пенсії за вислугу років.
65. Офіцери у яких закінчився строк контракту і які досягли граничного віку перебування на військовій службі, можуть бути залишені на ній за їх згодою після укладання нового контракту, але не більше, як до досягнення ними граничного віку перебування у запасі;
в) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово - лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
г) у зв'язку зі скороченням штатів або з організаційними заходами у разі неможливості використання на військовій службі;
д) після закінчення строку контракту або у зв'язку з його розірванням;
є) через сімейні обставини або поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
є) за службовою невідповідністю;
ж)у зв'язку з обвинувальним вироком, що набрав законної сили;
з) за власним бажанням за наявності вислуги не менш як п'ять років у календарному обчисленні на посадах офіцерського складу.
Командування військової частини (установи) має право достроково розірвати контракт і звільнити особу офіцерського складу з військової служби за наявності підстав, передбачених пунктом "б", "г", "ж", "ж" пункту 65 цього Положення. За ініціативою офіцера контракт може бути розірвано з підстав, зазначених у пунктах "в", "є" того ж пункту.
Про дострокове розірвання контракту командування повинно повідомити офіцера не пізніше як за місяць до звільнення зі служби. У цей строк особа офіцерського складу має повідомити командування, якщо вона виявляє намір достроково розірвати контракт. Особам офіцерського складу, які бездоганно прослужили на військовій службі 20 років і більше (у льотному обчисленні), а тим, хто має особливі заслуги перед державою, - незалежно від вислуги років, при звільненні у запас або відставку за наказом начальників, які здійснюють звільнення, може надаватися право носіння військової форми одягу, крім осіб, які звільнилися з військової служби за підставами, передбаченими підпунктами "є", "ж" пункти 65 цього Положення Днем звільнення осіб офіцерського складу з військової служби в запас або відставку вважають день, з якого їх прийнято на військовий облік у військовому комісаріаті, але не пізніше строку, вказаного в приписці.
3. Організація харчування в особливих умовах.
ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ

І Харчування на навчаннях (маневрах)
Харчування особового складу військової частини на навчаннях (маневрах)
організовується начальником продовольчої служби військової частини з кухонь польових
по підрозділах (батальйон, дивізіон, окрема рота і т.п.).
Підрозділи, які не мають польових кухонь, розпорядженням заступника командира військової частини по тилу, прикріплюються на їжу до інших підрозділів, які мають ці кухні Розклад продуктів єдиний для всіх підрозділів військової частини
Гаряча їжа одержується особовим складом, як правило, три рази на добу. В тих випадках, коли при умовах обстановки, немає можливості приготування їжі і видачі її три рази на добу, одночасно з ранковою роздачею гарячої на проміжне харчування особового складу підрозділів видається на руки продукти в сухому вигляді за рахунок пайка.
На навчаннях (маневрах) офіцерський склад забезпечується їжею:
які мають право на отримання їжі за рахунок держави - з кухонь польових безкоштовно;
які мають право на отримання продпайка на руки за рахунок держави - з кухонь польових в порядку вказаних в директиві 34/4/134 від 09.07.91 р. ПС ЗС;;
які мають право на отримання продпайка: до з'єднання включно - з кухонь польових по продпайку, який передбачається для військовослужбовців строкової служби даної військової частини; з оплатою вартості пайка та витрат на приготування їжі у порядку, вказаному в директиві N 34/4/134-91 р. в управліннях об'єднань - через їдальні військторгу.
На навчаннях (маневрах) та інших особливих умовах несення служби; для отримання їжі військовослужбовцями можуть використовуватися як свіжі так і консервовані (концентровані) продукти, а також раціони з цих продуктів.
В таборах (навчальних центрах, полігонах) харчування військовослужбовців строкової служби та надстрокової служби прапорщиків та мічманів організовується у масштабі військової частини в їдальні табору (навчального центру, полігону) по встановлених для них нормах.
Офіцерський склад, який не має права на отримання харч пайка в таборах, харчуванням забезпечуються через їдальні військ торгу.
2. Харчування в підрозділах, які розташовані окремо від своєї військової частини
В підрозділах, як розташовані окремо від своєї військової частини, харчування організовується виходячи з умов їх розташування. В необхідних випадках, з дозволу командира військової частини, підрозділам можуть організовувати тимчасові їдальні, які обслуговують особовий склад цього підрозділу, і які проходять медичний огляд стосовно інструкції. Відповідальність за організацію і стан харчування особового складу несе командир підрозділу, який встановлений режим і час прийому їжі.
Харчування особового складу підрозділів організовується, як правило, по єдиному розкладу продуктів, який затверджується командиром частини, або в окремих випадках командиром підрозділу. Керівництво і контроль за організацією харчування у підрозділах, які розташовані окремо від своєї військової частини здійснюється начальником продовольчої служби військової частини, вказівки якого по організації харчування є обов'язковими для командирів підрозділів.


БІЛЕТ 16-1 Умови перебазування авіаційної частини.
Фактори, які впливають на перебазування
Основними факторами, які впливають на перебазування частини є: характер завдання, обстановка та виділений транспорт. Перебазування частини виконується за наказом (розпорядженням) старшого командира. В залежності від мети (змісту завдання) воно може виконуватися на аеродроми в межах свого та сусіднього фронту (військового округу), на інший театр військових дій, як на малу так і велику відстань, як самостійно так і з частинами забезпечення, з виконанням або без виконання бойового завдання.
Перебазування частини на велику відстань, як правило пов'язане з додатковою заправкою літаків у повітрі або посадкою літаків на проміжні аеродроми. Для підготовки літаків на проміжних аеродромах необхідні сили та засоби забезпечення, обслуговування та управління. Вони можуть виділятися рішенням командира полку, а також старших командирів.
При перебазуванні полку самостійно до початку перельоту бойових літаків на аеродроми виділяються (знаходяться) призначені для його забезпечення частини. Якщо полк перебазовується з частинами забезпечення, то вони прибувають на новий аеродром перед вильотом літаків з колишнього аеродрому, за час достатній для їх розгортання.
Перебазування частини з виконанням бойового завдання є найбільш економічним. Воно дозволяє виконати бойове завдання та одночасно скласти сприятливі умови для наступних дій. Перебазування полку без виконання бойового завдання організовується в умовах, коли тактичний радіус не забезпечує одночасного вирішення цих завдань, а також коли завчасно створюється авіаційне угрупування.
Обстановка, в якій здійснюється перебазування частини розкриває характер дій противника, а також фізико - географічні, кліматичні та погодні умови району. З оснащенням армій вірогідного противника далекобійною високоточною зброєю, авіація на аеродромах, сили та засоби при пересуванні та на місці можуть бути враженими на значній відстані від лінії фронту. Складна обстановка на землі та в повітрі складається при застосуванні противником ядерної зброї. Це потребує комплексу заходів по захисту від засобів масової поразки, маскуванню, розосередженню, відновленню боєздатності підрозділів в короткий термін.
В залежності від наявності можливостей перевезення на новий аеродром особового складу, штатно - табельного майна та засобів, здійснюється переважно повітряним, або повітряним та наземним транспортом. Повітряний транспорт є основним тому що при його використанні досягається максимальне скорочення тривалості перебазування та приведення полку в бойову готовність на новому аеродромі.
Кожен з розглянутих факторів по своєму впливає на підготовку та здійснення перебазування полку. По суті їх взаємозв'язок і взаємозалежність є тим джерелом, яке характеризує зміст варіантів та способів перебазування частини.
Варіанти та способи перебазування
Основними показниками, які характеризують варіанти перебазування частини є: кількість займаних та наданих аеродромів базування, види та кількість засобів для перевезення особового складу та майна. Зв'язок перебазування з виконанням бойового завдання та частинами забезпечення, а також перебазування.
Варіанти перебазування тісно пов'язані з його плануванням, виконанням безлічі розрахунків на перевезення особового складу та майна. Щоб скоротити їх до мінімуму, вибирають головний показник, який прямо впливає на цей процес. Таким показником є кількість займаних та наданих аеродромів базування. При такому підході до формування варіантів є: перебазування з одного аеродрому на один, з одного на два, з двох на два з виконанням або без виконання бойового завдання, з частинами забезпечення або без них, на малу або велику віддаленість, при виділені повітряного або повітряного та наземного транспорту для перевезення особового складу та майна.
Спосіб перебазування авіаційногї частини визначається поставленим завданням, встановленими способами та наявними (виділеними) транспортними засобами.
В залежності від транспортних засобів перебазування може здійснюватися льотним, повітряним і наземним ешелонами.
Льотний ешелон складають літаки (вертольоти) полку, які перелітають на аеродром перебазування.
Повітряний ешелон складає особовий склад, майно і техніка, які перевозяться повітряним транспортом.
Наземний ешелон складає льотний склад, майно і техніка, яка переводиться автомобільним транспортом, водним транспортом з розрахунком прибуття на аеродром нового базування у встановлений термін.
Основним способом перебазування є перебазування льотним і повітряними ешелонами, тому що даний спосіб забезпечує зміну базування та приведення авіаційного полку в бойову готовність на новому аеродромі в короткий термін, наземний ешелон створюється тільки тоді, коли перебазування неможливо забезпечити транспортними літаками (вертольотами), а також коли відстань між аеродромами невелика і використання транспортних літаків (вертольотів) недоцільне. Перебазування повітряним ешелоном бойових літаків (вертольотів) застосовується у виключних випадках.
Тимчасове формування
Перебазування частини у встановлений термін та ведення бойових дій з нового аеродрому можтиве лише при дотриманні наступних умов:
- новий аеродром повинен бути придатним для посадки літаків (вертольотів) даного типу і базування полку (ескадрильї);
- на ньому повинні бути розгорнуті сили та засоби управління, матеріального і аеродромно - технічного забезпечення , особовий склад і необхідні технічні засоби ІАС для забезпечення прийому та розміщення літаків (вертольотів), які прибувають;
- на аеродромі колишнього базування повинні бути розгорнуті сили та засоби матеріального і аеродромно - технічного забезпечення ІАС полку для підготовки літаків (вертольотів) до випуску, а також сили та засоби для управління екіпажами та підрозділами при перельоті (виконанні бойового завдання).
Для визначення стану аеродрому проводиться його рекогносцировка в ході якої визначається:
придатність аеродрому для посадки літаків (вертольотів), ступінь його підготовленості для базування полку (ескадрильї), наявність частин (підрозділів) забезпечення, запасів матеріальних засобів, засобів управління, сховищ для літаків (вертольотів) та особового складу;
засоби зв'язку та РТЗ інших з'єднань та частин, які можуть бути використані для здійснення управління підрозділами полку при перебазуванні та веденні бойових дій до підходу основних сил частин забезпечення;
особливості польоту в новому районі;
першочергові заходи по захисту від зброї масової поразки.
При необхідності проводиться рекогносцировка маршрутів руху автомобільних колон та визначається стан доріг, мостів, місць привалів та заправки, а також під'їзних шляхів до аеродрому.
Для забезпечення польотів бойових літаків та бойових польотів в період перебазування полку створюється передова команда та команда випуску.
Передова команда призначається для прийому літаків (вертольотів, розміщення полку (ескадрилій)), підготовки бойових дій нового аеродром}, управління екіпажами на землі та в повітрі. При підготовці до перебазування в обмежені строки на передову команду може покладатися завдання по проведенню рекогносцировки аеродрому.
З метою підвищення мобільності при виконанні своїх функцій передова команда може поділятися на оперативну групу і групу підсилення.
Оперативна група призначення для зустрічі, розміщення підрозділів полку на новому аеродромі та підготовки їх до виконання бойових завдань.
Оперативна група використовується для нарощування можливостей оперативної групи по підготовці підрозділів полку до виконання бойових завдань з нового аеродрому.
Команда випуску призначається для забезпечення управління підрозділами полку при виконанні бойових завдань з колишнього аеродрому та при перельоті на новий аеродром, для підготовки літаків (вертольотів) до вильоту (перельоту) та випуску їх у політ, нарощування можливостей передової команди по підготовці літаків (вертольотів) на новому аеродромі. З метою підвищення мобільності при переміщені вона може поділятися на групу випуску літаків та групу транспортування технічного майна.
При перебазуванні на велику відстань з посадками на декількох проміжних аеродромах в авіаційному полку комплектується дві, три групи супроводу (замість передової команди та команди випуску).
Групи супроводу призначаються для узгодження порядку управління та забезпечення підрозділів полку на проміжних аеродромах, зустрічі літаків, які перелітають, їх розстановки, маскування, підготовки до польоту, випуску у політ, а також усунення несправностей та виконання дрібного ремонту.
Для забезпечення перебазування та бойової роботи на колишньому і новому аеродромах окрім вказаних команд в полку можуть створюватися групи: полкова ремонтна та навантажувально - розвантажувальна, здачі майна, а при перебазуванні на велику відстань і рухома ремонтна група ТЕЧ.
Полкова ремонтна група призначена для виконання трудомістких робіт при усуненні несправностей в об'ємі не менш поточного ремонту літаків (вертольотів) на новому аеродромі.
Рухома ремонтна група ТЕЧ використовується для виконання поточного ремонту літаків на проміжних аеродромах та надання допомоги групам супроводу у підготовці до випуску літаків.
Розглянуті умови та фактори істотно впливають терміни підготовки і здійснення перебазування. Це вимагає від командира та штабу так підготувати перебазування полку, щоб найбільш трудомісткі заходи були проведені завчасно, ще до отримані завдання на перебазування.

2. Порядок ведення обліку особового складу у мирний час ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ОСОБОВОГО СКЛАДУ В МИРНИЙ ЧАС
Порядок обліку особового складу в підрозділах
Облік особового складу в відділенні, обслузі, екіпажі ведуться особисте командирами підрозділів. Для цього кожному командиру необхідно мати іменний список відділення (обслуги екіпажу) за формою: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, цивільна спеціальність; рік і час призову де армії, склад і місце проживання сім ї, номер закріпленої зброї, відмітка про тимчасове відбуття. Облік особового складу у взводі ведеться у журналі бойової підготовки взвод} (форма №1а). Облік особового складу в роті (батареї) ведеться к книзі за формою №1, а для проведення вечірніх перевірок .сержантів і солдат строкової служби ведеться поіменний список за формою "1 - вп. Командир роти веде стройовий запис роти (офіцери, прапорщики, сержанти, солдати), за списком у строю, у розході, види розходу. Дані стройового запису уточнюються щоденно на 18.00.
Облік особового складу у батальйоні ведеться:
- на особовий склад управління батальйону - книга обліку особового складу за формою №1;
на весь особовий склад батальйону - книга штатно - посадового обліку, особового складу за формою №4. Окрім того командир і начальник штабу батальйон} ведуть книгу за формою: належить за штатом (офіцерів, прапорщиків, сержантів, солдатів), перебуває за списком, знаходиться ц розході, види розходу. Облік веде писар під керівництвом начальника штабу батальйону.
У штабі частини на весь особовий склад заведено такі облікові документи:
- книга алфавітного обліку особового складу (форма №2);
- книга алфавітного обліку офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців, які проходять військову службу за контактом (фор
·3&;
книга штатно - посадового обліку особового складу (форма №4);
книга обліку тимчасово відсутнього і тимчасово прибулого в частину особового складу (форма №5);

обліково - послужні картки на сержантів і солдатів строкової служби (форма №6);
особові картки (форма №2) і трудові книжки на робітників і службовців;
добова відомість;
особові справи на офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців, які проходять військову службу за кордоном;
відомість укомплектованості частини особовим складом за посадами і в строки призову (форма №34); *
журнал контролюй станом обліку особового складу (форма № 32).
В частинах за місцем служби офіцерів ведуться перші примірники особових
справ.
Загущування до списків військової частини прибулого складу проводиться наказом по стройовій частині, як правило в день прибуття особового складу в частину. В списки особового складу військової частини також включається особовий склад прикомандированих з інших частин.
Виключення зі списків особового складу військової частини оформлюється наказом по стройовій частині і в такі строки:
осіб звільнених з військової служби, переведених для проходження військової служби в інші частини, зарахованих на навчання до ВНЗ- у день вибуття;
осіб, які не повернулися у встановлений строк з відрядження, з навчання, г також які самовільно залишили військову частину - лише після детального з'ясування причини неповернення з органами військової прокуратури. Впродовж цього період} військовослужбовці обліковуються як тимчасово відсутні;
осіб, засуджених до відбуття покарання (в тому числі умовно засуджених): г також осіб, які перебувають під варто»} під час вступу вироку в законну силу
· виключити із списків дня початку відбування покарання, вказаного до вироку;
умовно присуджених та притягнутих до праці, які перебувають на час вступ} вироку в законну силу на свободі - виключати з дня отримання військовою частинок повідомлення з військового суду про вступ вироку в силу;
-у разі знаходження військовослужбовця у відпустці у день, наступний після ї закінчення;
-осіб, які померли або трагічно загинули - виключити зі списків частині з дня смерті після отримання документів, які засвідчують смерть;
Не виключаються зі списків частини:
особи, направлені до військово-навчальних закладів на навчання без звільненні від займаної посади;
особи, направлені на лікування;
особовий склад, що тимчасово відбув із частини з різних причин (у відрядження Відпуску, на збори, тимчасово прикомандировані до інших частин та інші);
-особи, які перебувають під слідством чи притягнуті до службово відповідальності до остаточного вирішення справи.

Організація протипожежної охорони і безпеки у військовій частині.
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОТИПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ І БЕЗПЕКИ В ВІЙСЬКОВІЙ
ЧАСТИНІ
Командир військової частини відповідає за стан пожежної безпеки та організацію пожежної охорони (ст. 189 СВС) і зобов'язаний:
1. Організувати пожежну охорону, вивчення особовим складом вимог пожежної безпеки та навчання поводження під час гасіння пожеж.
Забезпечити в розташуванні частини нормативних запасів води та наявність засобів пожежегасіння.
Не менше ніж один раз на місяць перевіряти стан пожежної безпеки та організацію пожежної охорони і не менше ніж двічі на рік перед початком літнього та зимового періоду навчання проводити практичне відпрацювання плану пожежної безпеки із залученням усіх необхідних сил та засобів.
забезпечити піддержання протипожежних вимог, визначених стандартами, нормами і правилами, а також виконання вимог приписів пожежної безпеки.
5. налагодити телефонний зв'язок із найближчими підрозділами пожежної охорони гарнізону, або міністерством МНС
У кожній військовій частині розробляється:
План пожежної безпеки;
Загальна інструкція щодо пожежної безпеки у військовій частині;
Використання сил та засобів для гасіння пожеж;
А також витяг з інструкції про евакуацію особового складу, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів (додатки №4, 5 "Положення" нак. 1 15 від 05. 04. 97
р.) План є основним документом і визначає заходи пожежної безпеки, а також порядок використання сил та засобів для гасіння пожеж.
План складається штабом і начальником пожежної безпеки частини, затверджується командиром військової частини.
План пожежної безпеки військової частини включає:
1, Загальну інструкцію щодо заходів пожежної безпеки частини в якій вказується:
1. Порядок утримання території, доріг під'їздів до будов, споруд та джерел пожежного водопостачання.
Порядок зберігання речовин та матеріалів.
Порядок допуску і руху транспорту на території.
Режим паління.
Порядок проведення вогневих та інших пожеженебезпечних робіт.

Порядок утримання пожежного обладнання і інструменту, пожежного зв'язку і сигналізації.
Організація перевірки об'єктів перед закриттям після закінчення робочого дня.
Сигнал пожежної тривоги.
9. Порядок підйому сил і засобів по пожежній тривозі та оповіщення посадових осіб частини та гарнізону.
Документи, які додаються до плану пожежної безпеки:
Витяг з наказу командира військової частини щодо призначення позаштатного начальника служби пожежної безпеки, позаштатного пожежного підрозділу, відповідальних за пожежну безпеку об'єктів, пожежно - технічної комісії про організацію проведення вогненебезпечних робіт, про призначення пожежних постів, осіб, відповідальних за правильну експлуатацію бликавкозахисних пристроїв і автоматичної (електричної) пожежної сигналізації.
Табель пожежних частин.
Конкретні інструкції про заходи пожежної безпеки в штабах, казармах, заправному пункті та інших приміщеннях,
Інструкція щодо заходів на випадок грози (для складів боєприпасів).

Розрахунок нормативної потреби запасів води, вогнегасників і засобів протипожежного захисту для об'єктів частини
Схема розташування доріг, джерел пожежного водопостачання і засобів пожежегасіння.

Аркуш відміток про практичне відпрацювання заходів пожежної охорони.
Аркуш ознайомлення посадових осіб з планом пожежної безпеки. Примітка: План пожежної безпеки зберігати:
1-й примірник - у начальника служби безпеки частини.
2-й примірник - у стройовій частини.
У чергового частини має бути загальна інструкція про заходи безпеки у військовій частині, розрахунок сил, які залучаються для гасіння пожежі, а також витяги про порядок евакуації озброєння техніки і майна.
Керівництво гасінням пожежі здійснюється:
1. До прибуття штатного (позаштатного) пожежного підрозділу - старшим пожежного розрахунку на об'єкті, де виникла пожежа, або чергового частини.
2. Після прибуття штатного (позаштатного) пожежного підрозділу - старшим оперативним начальником, який прибув (позаштатним начальником служби пожежної безпеки ).



.
Під час роти кількох пожежних підрозділів - визначається у кожному конкретному випадку залежно від професіональної підготовки начальників підрозділів або служб.
Під час спільної роботи пожежних підрозділів військових частин, МНС та інших відомств, полігонах, аеродромах - начальником служби пожежної безпеки гарнізону, бригади, аеродрому, бази, складу.
Загальне керівництво військовими підрозділами, силами і засобами, які залучені до гасіння пожежі та евакуації озброєння, техніки, майна, узгоджуючи свої дії з керівником гасіння пожежі, здійснює командир частини.
Втручатися будь - кому у дії керівника гасіння пожежі забороняється.
Пожежна безпека частини забезпечується:
1. Постійним проведення протипожежних заходів та повсякденним контролем за виконанням особовим складом правил пожежної безпеки.
2. Чітким несенням служби пожежними підрозділами та високим рівнем їх боєздатності.
3. Організацією якісної протипожежної підготовки особового складу та досягнення чітких та узгоджених дій підрозділів, які залучаються до гасіння пожеж.
Відпрацювання плану пожежної безпеки частини з залученням сил і засобів, передбачених розрахунками, проводиться не менше двох разів на рік (перед початком літнього та зимового періодів навчання).
Підйом сил та засобів, що залучаються до гасіння пожежі і евакуаційних робіт проводить командир через штаб і військового командування.
Організація пожежної охорони в військовій частині починається з видання наказу "Про організацію пожежної охорони в військовій частині А - 0000", у якому командир частини наказує:
З якого часу (дата, рік) ввести в дію "План пожежної безпеки військової частини, де зберігати 1-й і 2-й примірники плану.
Де повинна бути загальна інструкція про заходи пожежної безпеки у військовій частині, розрахунок сил та засобів, які залучаються до гасіння пожежі.
Коли і кому вивчити План пожежної безпеки частини з всім особовим складом.

Кого призначити начальником пожежної безпеки частини, а також позаштатну комплексну команду (склад, підрозділи, чисельність і т.і.).
Склад комісії щодо перевірки протипожежного стану частини (голова, члени і т.п.).
Приміщення, які підлягають щоденній перевірці щодо питань пожежної безпеки по закінченні в них робіт, час огляду, його результати, відмітка, порядок видачі жетонів, де тримати запасні ключі.
7. Мета, коли і в якім складі призначити цілодобовий пожежний пост, місце його знаходження, форма одягу та хто несе відповідальність за його підготовку.
8. Склад і час призначення, на які об'єкти призначити пожежні розрахунки.

БІЛЕТ 17-1 Робота командира і штабу при завчасній підготовці перебазування

РОБОТА КОМАНДИРА ТА ШТАБУ ПРИ ЗАВЧАСНІЙ ПІДГОТОВЦІ ПЕРЕБАЗУВАННЯ ЧАСТИНИ.
Завчасна підготовка перебазування авіаційногї частини передбачає комплекс заходів та робіт, які проводяться командиром, штабом та службами з метою підвищення готовності підрозділів полку до перебазування . вона направлена на забезпечення перебазування у встановлений термін за рахунок скорочення об'єму робіт в період безпосередньої підготовки до конкретного перебазування.
Зміст завчасної підготовки складають такі заходи і роботи, які являються обов'язковими для безпосередньої підготовки частини до перебазування по будь-якому з можливих варіантів, але потребують довготривалого часу для їх виконання і можуть виконуватися до отримання конкретного завдання на перебазування.
Основними заходами, які проводяться в період завчасної підготовки є: визначення складу команд (груп), потреба в транспортних засобах для їх перевезення відповідно до варіантів перебазування завантаження майна в контейнери, та отримання майна і засобів обслуговування, проведення тренувань та перевірок готовності до перебазування .
Порядок роботи командира, штабу і служб
Завчасна підготовка перебазування частини проводиться в процесі бойової підготовки. Вона включає прийняття рішення та планування перебазування відповідно до можливих його варіантів і організацію підготовки підрозділів до перебазування.
Завчасна підготовка перебазування, як і всього іншого виду діяльності, вимагає організацію роботи. Вихідним початком роботи командира, штабу і служб по підготовці до перебазування згідно до оперативного призначення та інформація про можливі майбутні бойові завдання , вили та кількість транспортних засобів, які можуть бути виділені для забезпечення перебазування.
Ці вказівки та інформація по суті є завданням в загальному вигляді. При завчасній підготовці перебазування командир та штаб мають, як правило, достатньо часу. Тому завчасно застосовується метод послідовної роботи. Після отримання такого завдання , командир (начальник штабу) полку з'ясовує його, визначає орієнтовний замисел перебазування, виконує розрахунок часу, організовує роботу управління полку. Суть організації роботи, звичайно, полягає в інформуванні своїх заступників про зміст завдання, доведення орієнтовного замислу перебазування по можливих його варіантах та вказівках по плануванню роботи управління частини.
Роботу управління частини начальник штабу планує на основі результатів з'ясування завдання , розрахунку часу та вказівок командира. В плані визначаються основні заходи і роботи, виконавці та терміни виконання робіт. Згідно з планом, який затверджений командиром, начальник штабу віддає вказівки заступникам командира, начальникам служб, офіцерам штабу, командирам підрозділів, а також командирам частин забезпечення відносно виконання запланованих робіт. Спочатку він інформує їх про завдання та
орієнтовний замисел перебазування по можливим варіантам, потім визначає, кому яку роботу виконувати, в якому вигляді і до якого часу подати звіти, які тренування і в який час провести. Прийняттю рішення передує оцінка воєнно -політичної обстановки, району оперативного призначення, аеродромів базування. Умов забезпечення на них, транспортних засобів і умов перебазування з урахуванням пори року.
На основі з'ясування завдання та оцінки обстановки командир визначає варіант та спосіб перебазування. Можливих варіантів та способів може бути декілька. Тому командир визначає найбільш доцільні з них, тобто з урахування кількох займаємих та наданих аеродромів базування, виділених або транспортних засобів, з урахуванням бойового завдання в ході перебазування, спільного перебазування з частинами забезпечення, перебазування на малу або велику відстань. В цьому якраз і полягає суть замислу командира та припускаєме перебазування полку.
Завчасне планування перебазування частини здійснюється штабом на основі рішення (замислу) командира, його вказівок та вказівок вищестоящого штабу. Воно припускає, головним чином, визначення порядку перебазування , склад команд і груп, розподіл особового складу, майна штабу, технічного майна по командам та групам, визначення необхідної кількості транспортних засобів для їх проведення , а також термінів проведення часних і загальних тренувань та перевірок готовності полку до перебазування.
Завчасна організація підготовки підрозділів частини до перебазування починається з постановки завдання командирам (начальникам ) підрозділів та команд і передбачає:
- підготовку майна до перебазування (пакетування, контейнерування, визначення ваги та об'єму,);
- проведення часних тренувань з особовим складом по завантаженню майна на транспортні засоби , згортання та розгортання об'єктів ПУ;
- проведення загальних тренувань по перебазуванню та перевірки готовності до перебазування.
Визначення складу команд і груп
(Склад команд та груп визначається штабом частини спільно з ІАС, з таким розрахунком, щоб він був по можливості універсальним, тобто найбільш повно враховував можливі варіанти перебазування, забезпечував виконання
командирами (групами) своїх задач (при наявності різних фахівців) та не потребував великих зусиль командира та штабу на перерозподіл (уточнення) особового складу, що входить до них з отриманням завдання на перебазування.
В передову команду випуску включає приблизно рівну кількість різних фахівців інженерно - технічного складу авіаційних ескадрилій та полкових груп. Склад офіцерів штабу та служб залежить від місця розташування КП та ЗКП полку. При визначенні складу груп супроводу використовується таки же підхід.
Оперативна група передової команди комплектується з офіцерів штабу, служб і групової зміни бойового розрахунку ПК полку з відповідною документацією, інженерно - технічного складу ескадрилій та полкових груп (приблизно 15-20% особового складу ІАС полку). До складу груп можуть бути
включені особи льотного складу, які не ввійшли до екіпажів бойових літаків (вертольотів), а також фахівці із ТЕЧ полку.
Група підсилення передової команди комплектується з інженерно -технічного складу авіаційних ескадрилій полкових груп та ТЕЧ частини (приблизно 26-30% особового складу ІАС полку).
Передову команду очолює , як провило, заступник командира (начальник штабу) або інша посадова особа, призначена командиром частини.
Група випуску комплектується із офіцерів штабу, служб та чергової зміни бойового розрахунку КП полку з відповідною документацією, інженерно -технічний склад ескадрилій та полкових груп (приблизно 45-50% особового складу ІАС полку) з технічним майном для підготовки до вильоту. До складу групи можуть бути включені особи льотного складу, які не ввійшли до екіпажів бойових літаків (вертольотів), а також один комплект позиції підготовки ракет (в ВА та ВБА).
Група транспортування технічного майна комплектується із інженерно -технічного складу та майна авіаційних ескадрилій, полкових груп та ТЕЧ полку (до 5 - 10% особового складу ІАС). Старшим групи призначається начальник групи обслуговування (ремонтних робіт) або начальник ТЕЧ ланки.
Команду випуску звичайно очолює особа керівного складу частини.
Полкова ремонтна група комплектується з фахівців ТЕЧ полку. При необхідності до цієї групи можуть бути включені фахівці ескадрилій та полкових груп. Старшим групи може призначатися начальник ТЕЧ полку або начальник групи регламентних робіт по ЛД.
Одним із важливих заходів при завчасній підготовці частини до перебазування є розподіл штатно - табельного майна командам та групам. З урахуванням можливостей автономного базування підрозділів полку, принцип забезпеченості їх при виконанні завдань по колишньому та новому аеродрому є головним принципом, який визначає розподіл майна.
Майно передової команди повинно забезпечувати управління підрозділами при виконанні бойового завдання з нового аеродрому (до закінчення перебазування полку), підготовку літаків (вертольотів) до виконання бойових завдань варіантами озброєння, які прибули з літаком (вертольотом) на новий аеродром, а також усунення несправностей та виконання дрібного ремонту силами інженерно - технічного складу авіаційної ескадрильї. До складу майна передової команди входить: майно штабу, майно для розгортання та забезпечення роботи ПУ на новому аеродромі (командно - штабні машини, обладнання запасного командного пункту), частина із комплектів ескадрилій засобів наземного забезпечення спеціального застосування (ЗНЗ СП), контрольно -повітряної апаратури (КПА), технічні аптечки ескадрилій, обладнання для виконання дрібного ремонту силами інженерно - технічного складу ескадрилій, частина агрегатів озброєння, яке знімається, документи штабу та інженерно -технічної служби.
Для виконання своїх завдань передова команда може мати до 20% майна штабу та 20 - 30% технічного майна інженерно - технічної служби полку (без ТЕЧ). Це майно може бути розподілене по групах таким чином: оперативна (передова) група - до 20% майна штабу та 5-10 % майна ІАС полку (без ТЕЧ); група підсилення - 10 -20% майна ІАС ПОЛКУ (без ТЕЧ).
Майно команди випуску повинне забезпечити управління підрозділами при виконання бойового завдання з аеродрому основного базування та при перельоті до визначеного рубежу, підготовку літаків (вертольотів) до виконання бойових завдань або перельоту з усіма передбаченими варіантами озброєння, виконання поточного ремонту силами інженерно - технічного складу авіаційної ескадрильї та полкової ремонтної групи, а також виконання регламентних робіт силами полкової ремонтної групи.
До складу майна команди випуску входить: бойових прапор частини та майно штабу, майно та обладнання ПУ, який розгорнутий на аеродромі колишнього базування, частина засобів наземного забезпечення спеціально застосування (ЗНЗ СП) із комплектів ескадрилій та контрольно - перевірочної апаратури (КПА), агрегати озброєння, яке знімається, обладнання та контрольно -перевірочна апаратура рухомої позиції підготовки ракет (РІШР), документи штабу та інженерно - авіаційної служби.
В команду випуску може бути включено до 20-30% майна штабу майна І АС полку (без ТЕЧ). Майно полкової ремонтної групи включає майно полкових груп та аеромобільної ТЕЧ частини.
Майно груп транспортування технічного майна повинне забезпечувати розміщення штабу, виконання поточного і середнього ремонту силами ТЕЧ полку, підготовку керованих ракет, які потребують перевірки з застосуванням контрольно
- перевірочної апаратури.
До складу майна групи транспортування включається майно штабу, яке не увійшло в передову команду та команду випуску; великогабаритне майно та обладнання штабу, великогабаритні засоби наземного забезпечення спеціального застосування, обладнання укриттів і виробничих приміщень ІАС полку, яке не здане на склад обатз, рухомі контрольно - ремонтні засоби ТЕЧ полку, контрольно
- перевірочна апаратура та обладнання рухомих позицій підготовки ракет.
Одночасно з розподілом майна проводиться його вимірювання та зважування, визначається майно, яке підлягає здачі на склади авіаційно -технічної частини.)
Визначення необхідних транспортних засобів. Необхідні кількість транспортних засобів для перевезення особового складу та майна при перебазуванні визначається на основі даних про склад команд (груп) , а також про вантажопідйомність, дозволених габаритах та об'ємах вантажів, які перевозяться різними видами транспорту.

2. Особливості ведення обліку особового складу у военний час.

У військово-навчальних закладах облік особового складу ведеться:
- курсанти облікуються окремо від постійного складу за книгою алфавітного обліку (форма №2);
штатно-посадовий облік (форма №4) на змінний склад не ведеться;
облік сержантів і солдат військово навчального закладу ведеться у стройовому відділі, а облік офіцерів, прапорщиків, робітників, службовців і змінного складу - у відділі кадрів;
- у військово - навчальних закладах, які мають учбові полки, офіцери прапорщики цих полків обліковуються у відділі кадрів військово - навчальних заклади за книгами штатно - посадового обліку (форма №13).
2. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ОСОБОВОГО СКЛАДУ У ВОСННИЙ ЧАС.

Облік особового складу у воєнний час ведеться за правилами ті формами, встановленими на мирний час, але з урахуванням особливостей. Для обліку особового складу у воєнний час використовуються:
- для особового складу, який числиться в кадрах ЗС України - обліково документи, які велися на нього в мирний час;
- для особового складу, призваного із запасу по мобілізації - особові справи та послужні картки, для прапорщиків - особової справи, отримані з воєнних комісаріатів.
Особовий склад, який прибув по мобілізації, зараховується до списків частини в день прибуття. Військовозобов'язані, яких призвали по мобілізації, вважаються зарахованими на військову службу з дня прибуття для відправки у військову частину.
При відкомандируванні офіцера до нового місця служби у військову частину, яка не входить до складу діючої армії, одночасно з врученням припису видають на руки в опечатаних пакетах перші примірники особових справ, другі примірники висилаються за номенклатурою призначення. Якщо офіцери напиляються в діючу армію в складі команди.
Особові справи можуть бути видані в опечатаному пакеті під розпис старшому команди, про що у приписі робиться примітка.
На офіцерів, які х призвали по мобілізації, їх особові справи пересилаються безпосередньо до військових частин, куди направлені офіцери. Штаби військових частин після отримання особових справ, вилучення з них жетонів оформляють та заводять необхідні облікові документи та направляють особові справи та послужні картки у відповідні кадрові органи.
Персональний і штатно посадовий облік офіцерів у кадрових органах фронтів (корпусів), що формуються, запроваджують за обліковими документами, які одержуються від з'єднань і окремих частин, що прибувають до складу фронту (корпусу).На військовослужбовців, яких готують до присвоєння першого військового звання, військово-навчальні заклади та військові частини одночасно з підготовкою на них документів складають:
один примірник особової справи - для кадрового органу інстанції, до номенклатури призначення якого входить посада, що полягає заміщенню офіцером;
три екземпляри послужної картки в порядку, який викладений у вимогах до форми №№9; 10;
один екземпляр картки по номерного обліку офіцерського складу - для головного управління кадрів Міністерства оборони України.

3.Протипожежні заходи в частинах і установах.
ЗАГАЛЬНІ ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ У ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИНАХ 1
ПІДРОЗДІЛАХ
1. З метою запобігання пожежі територію військової частин слід постійно очищати від сміття і сухої трави.
Усі сховища, навіси. Майданчики з боєприпасами, цехи основного і допоміжного виробництва, лабораторії, лінії високої напруги, електростанції і трансформаторні підстанції, димарі котелень, водонапірні башти, склади паливно - мастильних матеріалів та інших матеріальних засобів повинні облаштовуватися пристроями для захисту від блискавок та іншими інженерними системами, які забезпечують їх пожежну та вибухову безпечність.
Під'їзд до джерел пожежного водопостачання, будівель та споруд а також всі проїзди на території повинні бути завжди вільними для руху пожежних машин.
2. З метою пожежної безпеки заборонено:
Розпалювати вогонь ближче ніж за 40 м від будівель, майданчиків з майном і машинами. А також крутити і застосовувати приладдя з відкритим вогнем у парках, сховищах, ангарах та подібних до них приміщеннях.
Користуватися несправними печами: застосовувати для розпалювання вогню горючі рідини, залишати матеріали, які можуть горіти і майно поблизу печей та самі печі у години відпочинку (сну) особового складу. У разі опалення печами димарі очищуються від сажі не рідше ніж один раз на два місяці.
Відігрівати замерзлі водогінні та інші труби в будинках відкритим вогнем (факелами, паяльними лампами). Для цього можна використовувати лише пар, гарячу воду та інші безпечні засоби.
4. Розміщувати у підвальних приміщеннях і під сходами будинків майстерні, котельні, парильні та склади, де оброблюються або зберігаються вогненебезпечні рідини та матеріали.
5. Перекривати доступ до засобів пожежегасіння, електрощитів та електричних рубильників, зберігати на горищах, в коридорах матеріали і майно, робити перегородки розміщувати підсобні майстерні й лабораторії, а також використовувати приміщеннях житло.
Використовувати не за призначенням засоби пожежегасіння.
Перекривати запасні виходи з приміщень.
8. Користуватися несправною електромережею та обладнанням; застосовувати побутові електричні обігрівачі без вогнетривких підставок, а також замінювати в розподільних щитках перегорілі запобіжники дротом та іншими предметами.
9. Обгортати електролампи папером і тканиною, заклеювати або закривати електричні провода шпалерами, плакатами, застосовувати для освітлюваної електромережі телефонні проводи; облицьовувати стіни приміщень тканинами, не вогнезахистною сумішшю.
10 Здавати під охорону приміщення (сховища), стан протипожежної безпеки яких не перевірено.
3. Дезінфекція і сушіння обмундирування здійснюється в обладнаних типових дезінфекційних камерах (сушарнях) під постійним наглядом. Перед завантаженням у камери одягу вивертаються кишені.
Під час дезінфекції й сушіння обмундирування заборонено:
збільшувати всередині камери температуру більше встановленої норми;
перевантажувати камери й сушарні;
завантажувати в камери одяг, просочений мастилами і запалювальними рідинами;
укладати обмундирування на запобіжні сітки камер.
4. У штабах, казармах, клубах, вартових і виробничих приміщеннях курити дозволяється лише у спеціально виділених, пожежобезпечних та обладнаних витяжною вентиляцією місця. Для розігрівання сургучу застосовуються електросургучеварка з електролампою потужністю не більше ніж 200 Вт. Щоденно після закінчення роботи сміття,
яке може горіти і папір із приміщень прибирають. На випадок пожежі розробляється і вивішується план евакуації (у багатоповерхових будинках на кожному поверсі). У плані евакуації позначається схема поверху, евакуаційні шляхи і виходи, правила поведінки і послідовність дій добового наряду у разі виникнення пожежі.
5. Коридори, проходи, основні і запасні виходи, сходи завжди повинні бути вільними й не захаращеними. Двері виходів із штабів, казарм, майстерень. Клубів та інших приміщень повинні відчинятися на зовні. Забивати запасні виходи й облицьовувати стіни та стелі сходових клітин і коридорів матеріалами, які можуть горіти, забороняється. Запасні евакуаційні виходи позначаються відповідними знаками, ключі від них зберігаються у чергового штабу (підрозділу).
6. Засоби пожежегасіння, водоймища, пожежні гідранти і крани повинні бути справними, а їх місця позначатися стандартними табличками.
Кількість засобів пожежегасіння в будівлях і на об'єктах встановлюється спеціальними нормами. На території складів, парків, в ангарах і виробничих приміщеннях засоби пожежегасіння зберігаються на щитах.
7 Біля телефонних апаратів повинні бути написи з зазначенням номеру телефону найближчої пожежної команди а на території військової частини мають бути засоби звукової сигналізації для подавання сигналу пожежної тривоги.
8. Щоденно в установлений командиром частини час усі майстерні, сховища, склади, парки, ангари та інші виробничі приміщення перевіряються начальниками майстерень, сховищ, складів, цехів, черговим парку і особами пожежного наряду частини; усі примічені недоліки усуваються до закриття приміщень (сховищ), а електричні мережі відключаються за допомогою зовнішніх рубильників. Підтвердженням виконання вимог пожежної безпеки, в таких випадках вважається пожежний жетон, який вручається пожежним нарядом особі, яка закриває об'єкт. Начальники сховищ, складів і черговий парку під час здавання об'єкту під охорону передають жетони начальникові варти. У встановлений командиром частини час начальник пожежного наряду одержує пожежні жетони від начальника варти.
9. Додаткові протипожежні заходи у військових частинах проводяться згідно із спеціальним положеннями, посібниками, порадниками і інструкціями та правилами пожежної безпеки.
10. Зварювальні та інші роботи з вогнем проводяться з дозволу командира і за узгодженням з пожежною службою частини. У разі необхідності виставляється пожежний пост. Приступати до проведення вогненебезпечних робіт дозволяється тільки після виконання всіх вимог пожежної безпеки (наявності засобів пожежегасіння, прибирання робочого місця від електрозаймистих матеріалів, захист конструкцій, тощо). Після проведення вогненебезпечних робіт робоче місце слід ретельно оглянути і вжити заходів щодо усунення порушень, які можуть спричинити пожежу.






































БІЛЕТ 18-1. Заходи що проводяться штабом по підтриманню готовності до перебазування. Заходи щодо підтримання готовності до перебазування
Завчасна підготовка в підрозділах проводиться одночасно з заходами щодо підтримання високої бойової готовності. Значна частина авіаційно - технічного майна має великі габарити (коефіцієнт об'ємної ваги 0,03 - 0,1 т/м ) та недостатньо пристосована до транспортування різними видами транспорту. Тому особливе значення набуває відпрацювання раціонального його упакування для завантаження у відповідності до можливих варіантів виділених транспортних засобів.
Пакетування та укладання в контейнери технічного мана дозволяє створити аеромобільні комплекти майна в авіаційних ескадрильях та аеромодільну ТЕЧ полку. Застосування стандартних модулів, які розміщуються на рухомих платформах, значно скорочує потребу в транспортних літаках для їх перевезення, а також витрати на підготовку до завантаження, завантаження та розвантаження.
В ході повсякденної бойової підготовки з льотним та технічним складом проводяться заняття та тренажі. Для льотного складу в тематиці занять особлива увага приділяється самостійній підготовці літака (вертольота) до повторного вильоту, діям в особливих випадках в польоті, мірам щодо забезпечення безпеки польотів, а також аналізу характерних помилок льотного складу, які допускаються при перельотах, та діям по їх попередженню. З технічним складом передбачаються заняття і тренажі по особливостях підготовка літаків (вертольотів) до польоту групами фахівців скороченого складу, по вивченню технологічних карток підготовки літаків (вертольотів) на проміжних аеродромах, організації контролю готовності літаків (вертольотів). З особовим складом ТЕЧ
полку вивчається та створюються методи пошуку та усунення характерних несправностей авіаційної техніки.
Крім того, з метою прищеплення особовому складу підрозділів навичок з навантаження техніки та майна на різні види транспорту проводяться тренування, з водіями автотранспорту та спец машин проводяться тренування в здійснення маршрутів на великі відстані на великих швидкостях, в різних умовах місцевості, погоди та часу доби.
При проведенні тренувань по перебазуванню відпрацьовується весь комплекс заходів по його підготовці та здійсненню, як в рамках приведення полку в різні ступені бойової готовності з виходом підрозділів на аеродроми розосередження, так і спеціально сплановані. В ході тренувань, а також на льотно -тактичних навчаннях командири набувають та закріплюють навички в прийнятті рішення, мір забезпечення безпеки та маскування перельоту льотного, повітряного та переміщення наземних ешелонів, а штаби в плануванні перебазування різними способами, в використанні та уточненні розрахунків, в розробці та оформленні бойових документів, в підготовці особового складу, майна та техніки до перевезення в складі команд (груп), а льотний склад отримує тренування в підготовці та виконанні перельоту на максимальну відстань з посадками на проміжних аеродромах, з дотриманням мір скритності.
Результати проведених тренувань, навчань перевірок аналізуються, по досягнутим результатам уточнюються раніше виконані розрахунки та вносяться зміни в раніше розроблені документи по перебазуванню.
Таким чином, проведення комплексу заходів по завчасній підготовці дозволяє ще в мирний час підвищити готовність підрозділів полку до переоазування по різним варіантам, а з отримання завдання провести безпосередню підготовку до перебазування у встановлений термін.


2. атестування осіб офіцерського складу.
Атестування
Для забезпечення правильного добору, розстановки, виховання, вдосконалення підготовки офіцерських кадрів, визначення об'єктивної та принципової оцінки професійної підготовки та морально - психологічних якостей кожного офіцера, відповідність посаді і перспективі його службового використання, створення резерву кандидатів для просування по службі та навчання провадиться атестування осіб офіцерського складу.
Атестування осіб офіцерського складу проводиться у разі:
закінчення строку контракту (не пізніше як за три місяці);
підвищення або пониження на посаді;
звільнення з військової служби через службову невідповідність;
відкомандирування до державних органів і організацій та військових формувань, створених відповідно до законодавства України;
проходження військової служби протягом чотирьох років на одній посаді.

3. Протипожежні заходи в окремих приміщеннях, складах, парках, ангарах.

Протипожежні вимоги в парках та ангарах
11. Машини (літальні апарати) необхідно ставити так, щоб між ними залишався прохід не менше 1 м для забезпечення їх швидкого виведення на випадок пожежі.
12. Для запобігання виникнення пожеж у парках та ангарах категорично забороняється:
заправляти пальним машини (літальні апарати), які знаходяться на стоянках, і залишати машини (літальні апарати) з паливними баками і паливо проводами, які протікають;
зберігати в місцях стоянки машин (літальних апаратів) пальне та мастильні матеріали (крім тих, які містяться в баках) та порожню тару;
промивати і чистити гасом, бензином та іншими пальними рідинами чохли, койоти та одяг;
зберігати у машинах (літальних апаратах) сторонні предмети, особливо промаслені ганчірки, чохли і спеціальний одяг;
- застосовувати пожеженебезпечні підігрівачі, а також відкритий вогонь та легкозаймисті матеріали, які можуть горіти, під час обслуговування машин на стоянках;
- виконувати зварювальні роботи в приміщеннях для стоянки машин;
заправляти пальне в незаземлені літальні апарати;
допускати на аеродром техніку без засобів пожежегасіння;
тримати літальні апарати без шасі;

захаращувати ворота в приміщеннях для зберігання машин (літальних машин), улаштовувати в цих приміщеннях комори, майстерні і використовувати їх як житло;
зачиняти ворота в приміщеннях для зберігання машин (літальних машин), на внутрішні засуви.
Для забезпечення негайного виведення зі стоянки машин, у разі пожежі, щоденно виділяються чергові тягачі зі спеціальними тросами та наряд військовослужбовців.
На пунктах заправлення пальним
14. З метою запобігання пожежна пунктах заправки пальним категорично забороняється:
рух машин із швидкістю понад 10 км/год;
проведення заправлення машин на відстані ближчій ніж 2 м від заправної колонки з не вимкненим двигуном, а також за наявності людей у кузові;
виконання регулювальних та ремонтних робіт, подавання звукових та світових сигналів;
паління, використання відкритого вогню, а також ліхтарів та світильників у вибухонебезпечному виконанні;
зливання пального із цистерн, експлуатацію резервуарів, заправних колонок і трубопроводів без їх заземлення;
експлуатацію пунктів заправлення, необладнаного пристроями для захисту від блискавок;
запуск двигуна машин до усунення з його поверхні розлитого пального;
зберігання на пункті заправлення промаслено ганчір'я.


У майстернях
15. приміщення де виконуються роботи із застосуванням легкозаймистих рідин (газу , бензину, ацетону, нітролаку тощо) та заряджання акумуляторних батарей, обладнуються спеціальною вентиляцією. Електродвигуни, ліхтарі і електророзподільні пристрої використовуються тільки у виконанні захищеному від вибуху. Зарядні агрегати та генератори газозварювальних апаратів установлюються в окремих приміщеннях. Установлювати печі в цих приміщеннях забороняється.
16. Легкозаймисті рідини повинні зберігатися в металевому, добре закупореному посуді та в кількості, що не перевищує одноденної потреби, а після закінчення робіт виносяться в спеціально обладнане складське приміщення.
Розхідні баки виробничих печей та агрегатів місткістю 1 м3, які працюють на рідкому паливі, встановлюються в окремих ізольованих приміщеннях, а місткістю до І м -вогнетривких стінах на відстані не менше ніж 5 м він агрегатів.
17. Для обтиральних матеріалів і промасленого ганчір'я в усіх виробничих приміщеннях установлюються металеві ящики з кришками; які обов'язково випорожняються після закінчення робіт.
Промаслений спеціальний одяг повинен зберігатися поза виробничими приміщеннями;(цехами) у спеціальних шафах у розгорнутому вигляді.
Залишати в кишенях спеціального одягу промаслені обтиральні матеріали забороняється.
18. Опалення печей закінчується за 2 години до закриття майстерень. Після закінчення робі усі виробничі відходи та сміття, назбиралися за день, мають бути винесені з приміщень майстерень. У складах (сховищах)
19. Допуск на технічну територію складів (сховищ) із сірниками та іншими запалювальними пристроями заборонено.
Трава на території складів (сховищ) своєчасно викошується і прибирається. Сушіння грави на території складів (сховищ) та її випалювання не допускається
20. У складах (сховищах) дозволяється тримати лише ті види майна, для яких вони призначені.
Забороняється захаращувати у складах (сховищах) проходи й виходи, зачиняти двері на внутрішні засуви; а також оббивати стелажі і затемнювати вікна папером, карбоном, плівкою із полімерних матеріалів, тканинами, не обробленими вогнезахисною сумішшю.
Укладання майна в штабелі здійснюється, щоб залишалися вільними проходи і виходи. Забороняється складати майно впритул до печей, радіаторів опалення, електромережі й ламп, а також проводити у сховищах роботи, не пов'язані з перенесенням і складанням майна.
Поблизу складів (сховищ) забороняється складати будівельні матеріали, запаси палива або будь - якого мана, а також порожню тару і упаковку та зберігати у загальних сховищах рідини, які легко займаються.
Топки та затулкові отвори печей установлюються поза складами (сховищами), а димарі обладнуються іскровловлювачами. За пів години до закриття складів опалення печей повністю закінчується, всі печі оглядаються і зачиняються.
24. У разі коли встановлюється електроосвітлення, всі склади (сховища) обладнуються зовнішніми рубильниками, які так само, як і групові щитки із запобіжниками, повинні бути у металевих ящиках. У складах (сховищах) встановлюються світильники закритого типу (із скляними ковпаками), які розміщуються вздовж основних та оглядових проходів. Установлення електричних розеток і влаштування службових приміщень в складах (сховищах забороняється.
25. У сховищах боєприпасів і вибухових речовин, у місцях де ведуться роботи з такими речовинами, шибки у вікнах мають бути матовими, або зафарбованими білою фарбою. Топки та затулкові отвори печей установлюються поза складами (сховищами), а димарі обладнуються іскровловлювачами. За пів години до закриття складів опалення печей повністю закінчується, всі печі оглядаються і зачиняються.


26 У разі коли встановлюється електроосвітлення, всі склади (сховища) обладнуються зовнішніми рубильниками, які так само, як і групові щитки із запобіжниками, повинні бути у металевих ящиках. У складах (сховищах) встановлюються світильники закритого типу (із скляними ковпаками), які розміщуються вздовж основних та оглядових проходів. Установлення електричних розеток і влаштування службових приміщень в складах (сховищах забороняється.
27. У сховищах боєприпасів і вибухових речовин, у місцях де ведуться роботи з такими речовинами, шибки у вікнах мають бути матовими, або зафарбованими білою фарбою.
Боєприпаси і вибухові речовини не можна залишили навіть на короткий час у місцях, куди проникає сонячне проміння.
28. Вхід до вогненебезпечних (вибухонебезпечних) сховищ із вогнепальною і холодною зброєю, запалювальними та освітлювальними пристроями, окрім акумуляторних ліхтарів, а також у взутті, не визначеному відповідними інструкціями, забороняється.
29.У складах (сховищах) із легкозаймистими рідинами допускається встановлення лише світильників у виконанні захищеному від вибуху.
30 Розлите не території складу (сховища) пальне негайно засипається піском, який потім виноситься за межі території.
31Відкупорювати металеву тару зубилом або молотком, які можуть дати іскру, забороняється, для відгвинчування пробок слід використовувати лише спеціальні ключі.
Після закінчення роботи електромережа у сховищах, крім технічних засобів охорони, вимикається зовнішнім рубильником, який потім обов'язково опечатується.








































БІЛЕТ 19-1. Призначення і склад команд і груп які створюються при перебазуванні авіаційної частини.
Визначення складу команд і груп
Склад команд та груп визначається штабом частини спільно з ІАС, з таким розрахунком, щоб він був по можливості універсальним, тобто найбільш повно враховував можливі варіанти перебазування, забезпечував виконання
командирами (групами) своїх задач (при наявності різних фахівців) та не потребував великих зусиль командира та штабу на перерозподіл (уточнення) особового складу, що входить до них з отриманням завдання на перебазування.
В передову команду випуску включає приблизно рівну кількість різних фахівців інженерно - технічного складу авіаційних ескадрилій та полкових груп. Склад офіцерів штабу та служб залежить від місця розташування КП та ЗКП полку. При визначенні складу груп супроводу використовується таки же підхід.
Оперативна група передової команди комплектується з офіцерів штабу, служб і групової зміни бойового розрахунку ПК полку з відповідною документацією, інженерно - технічного складу ескадрилій та полкових груп (приблизно 15-20% особового складу ІАС полку). До складу груп можуть бути
включені особи льотного складу, які не ввійшли до екіпажів бойових літаків (вертольотів), а також фахівці із ТЕЧ полку.
Група підсилення передової команди комплектується з інженерно -технічного складу авіаційних ескадрилій полкових груп та ТЕЧ частини (приблизно 26-30% особового складу ІАС полку).
Передову команду очолює , як провило, заступник командира (начальник штабу) або інша посадова особа, призначена командиром частини.
Група випуску комплектується із офіцерів штабу, служб та чергової зміни бойового розрахунку КП полку з відповідною документацією, інженерно -технічний склад ескадрилій та полкових груп (приблизно 45-50% особового складу ІАС полку) з технічним майном для підготовки до вильоту. До складу групи можуть бути включені особи льотного складу, які не ввійшли до екіпажів бойових літаків (вертольотів), а також один комплект позиції підготовки ракет (в ВА та ВБА).
Група транспортування технічного майна комплектується із інженерно -технічного складу та майна авіаційних ескадрилій, полкових груп та ТЕЧ полку (до 5 - 10% особового складу ІАС). Старшим групи призначається начальник групи обслуговування (ремонтних робіт) або начальник ТЕЧ ланки.
Команду випуску звичайно очолює особа керівного складу частини.
Полкова ремонтна група комплектується з фахівців ТЕЧ полку. При необхідності до цієї групи можуть бути включені фахівці ескадрилій та полкових груп. Старшим групи може призначатися начальник ТЕЧ полку або начальник групи регламентних робіт по ЛД.
Одним із важливих заходів при завчасній підготовці частини до перебазування є розподіл штатно - табельного майна командам та групам. З урахуванням можливостей автономного базування підрозділів полку, принцип забезпеченості їх при виконанні завдань по колишньому та новому аеродрому є головним принципом, який визначає розподіл майна.
Майно передової команди повинно забезпечувати управління підрозділами при виконанні бойового завдання з нового аеродрому (до закінчення перебазування полку), підготовку літаків (вертольотів) до виконання бойових завдань варіантами озброєння, які прибули з літаком (вертольотом) на новий аеродром, а також усунення несправностей та виконання дрібного ремонту силами інженерно - технічного складу авіаційної ескадрильї. До складу майна передової команди входить: майно штабу, майно для розгортання та забезпечення роботи ПУ на новому аеродромі (командно - штабні машини, обладнання запасного командного пункту), частина із комплектів ескадрилій засобів наземного забезпечення спеціального застосування (ЗНЗ СП), контрольно -повітряної апаратури (КПА), технічні аптечки ескадрилій, обладнання для виконання дрібного ремонту силами інженерно - технічного складу ескадрилій, частина агрегатів озброєння, яке знімається, документи штабу та інженерно -технічної служби.
Для виконання своїх завдань передова команда може мати до 20% майна штабу та 20 - 30% технічного майна інженерно - технічної служби полку (без ТЕЧ). Це майно може бути розподілене по групах таким чином: оперативна (передова) група - до 20% майна штабу та 5-10 % майна ІАС полку (без ТЕЧ); група підсилення - 10 -20% майна ІАС ПОЛКУ (без ТЕЧ).
Майно команди випуску повинне забезпечити управління підрозділами при виконання бойового завдання з аеродрому основного базування та при перельоті до визначеного рубежу, підготовку літаків (вертольотів) до виконання бойових завдань або перельоту з усіма передбаченими варіантами озброєння, виконання поточного ремонту силами інженерно - технічного складу авіаційної ескадрильї та полкової ремонтної групи, а також виконання регламентних робіт силами полкової ремонтної групи.
До складу майна команди випуску входить: бойових прапор частини та майно штабу, майно та обладнання ПУ, який розгорнутий на аеродромі колишнього базування, частина засобів наземного забезпечення спеціально застосування (ЗНЗ СП) із комплектів ескадрилій та контрольно - перевірочної апаратури (КПА), агрегати озброєння, яке знімається, обладнання та контрольно -перевірочна апаратура рухомої позиції підготовки ракет (РІШР), документи штабу та інженерно - авіаційної служби.
В команду випуску може бути включено до 20-30% майна штабу майна І АС полку (без ТЕЧ). Майно полкової ремонтної групи включає майно полкових груп та аеромобільної ТЕЧ частини.
Майно груп транспортування технічного майна повинне забезпечувати розміщення штабу, виконання поточного і середнього ремонту силами ТЕЧ полку, підготовку керованих ракет, які потребують перевірки з застосуванням контрольно
- перевірочної апаратури.
До складу майна групи транспортування включається майно штабу, яке не увійшло в передову команду та команду випуску; великогабаритне майно та обладнання штабу, великогабаритні засоби наземного забезпечення спеціального застосування, обладнання укриттів і виробничих приміщень ІАС полку, яке не здане на склад обатз, рухомі контрольно - ремонтні засоби ТЕЧ полку, контрольно
- перевірочна апаратура та обладнання рухомих позицій підготовки ракет.
Одночасно з розподілом майна проводиться його вимірювання та зважування, визначається майно, яке підлягає здачі на склади авіаційно -технічної частини.


2.Особливості організації ведення обліку в деяких військових частинах.(ВНЗ, медичних закладах)
У військово-навчальних закладах облік особового складу ведеться:
- курсанти облікуються окремо від постійного складу за книгою алфавітного обліку (форма №2);
штатно-посадовий облік (форма №4) на змінний склад не ведеться;
облік сержантів і солдат військово навчального закладу ведеться у стройовому відділі, а облік офіцерів, прапорщиків, робітників, службовців і змінного складу - у відділі кадрів;
- у військово - навчальних закладах, які мають учбові полки, офіцери прапорщики цих полків обліковуються у відділі кадрів військово - навчальних заклади за книгами штатно - посадового обліку (форма №13).

Заходи безпеки при встановленні пічного опалення.
Заходи пожежної безпеки у разі встановлення пічного опалення
31. У разі встановлення металевих печей на ніжках дерев'яна піддона під пічкою повинна бути вкрита теплоізоляційним (таким, що не горить) матеріалом завтовшки не менше ніж 12 см, а зверху - покрівельним залізом, на яке кладеться один ряд цегли на глиняному розчині.
Ізольована площа підлоги повинна виступати за периметр перед топкою на 70 см, з боків - не менше ніж 25 см.
32. У разі встановлення металевих печей без ніжок, а також тимчасових цеглових печей на дерев'яній підлозі має бути зроблена основа а чотирьох рядів цегли на глиняному розчині. 33. На дерев'яній підлозі перед топковим отвором слід прибити металевий лист розміром 70 х 50 см. відстань він топкового отвору до протилежної стіни повинна бути не менше ніж 1 м 25 см, а від печі до обладнання - не менше ніж 70 см.
34. Для влаштування металевих димових труб необхідно:
деталі труб щільно з'єднувати між собою у напрямку руху диму та на глибину діаметра труби;
металеву трубу вставляти в цегляну кладку не менше ніж на 10 см;
у разі прокладення труби через вікно - вставляти в нього лист покрівельного заліза завтовшки не менше ніж 3 діаметри труби, кінець якої повинен бути виведений зовні на відстань не менше ніж 70 см а закінчуватися направленим угору патрубком завтовшки не менше ніж 50 см з іскрогасником;
у разі прокладання труб через стіни та перегородки з легкозаймистого матеріалу -влаштувати цегляні перегородки завтовшки 38 см для незахищених конструкцій та 25 см для конструкцій, захищених від загорання;
виводити труби від стін, перегородок та конструкцій покрівельна відстань не менше ніж 70 см, їх загальна довжина не повинна перевищувати 10 м;
- у разі виведення труб через вікна одноповерхових будівель, верхніх поверхів багатоповерхових будівель не допускати, щоб вони піднімалися вище карнизу на І м, стежити, щоб. закінчувалися іскрогасниками.
35. Забороняється вводити труби у вентиляційні канали.


БІЛЕТ 20- 1. Робота командира і штабу при безпосередній підготовці перебазування авіаційної частини (підрозділу).
РОБОТА КОМАНДИРА ТА ПІТАБА ПО БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ПІДГОТОВЦІ ПЕРЕБАЗУВАННЯ ЧАСТИНИ.
Під безпосередньою підготовкою перебазування частини мають на увазі діяльність.командира, штабу та служб, яка охоплює виробку рішення, планування та організацію перебазування. Вона проводиться з метою приведення полку до стану, який забезпечує переліт ескадрилій у встановлений термін на новий аеродром зі збереженням їх боєздатності.
Безпосередня підготовка перебазування частини починається з отримання завдання на перебазування і включає прийняття рішення на перебазування, планування, постановку завдання підрозділам та тимчасовим формуванням, організації взаємодії, керівництво підготовкою підрозділів частини до перебазування, організацію та проведення виховної роботи, організацію всіх видів забезпечення і управління, контроль за ходом підготовки підрозділів частини до перебазування.
Організація роботи упр бригади ,
Завдання на перебазування авіаційного частини, який входить до складу бригади дивізії, ставиться командиром дивізії, окремому полку - командиром авіаційного частини.
У завдання на перебазування старший командир вказує:
- на який аеродром, яким способом, в якій послідовності і до якого терміну перебазувати авіаційний частини;
- порядок перельоту льотного ешелону (маршрут, профіль, бойовий порядок, проміжні аеродроми посадки);
- транспортні засоби, які виділяються для забезпечення перебазування (тип, кількість, час і подання, на який період);
порядок переміщення наземного ешелону (маршрут слідування автомобільних колон, станції завантаження та розвантаження, терміни подання та номер залізничного ешелону);
порядок забезпечення на новому аеродромі;
пункти управління, рубежі передачі управління;
- ступінь і час готовності до бойових дій на новому аеродромі. При з'ясуванні завдання командир полку визначає:
- мету перебазування, якому складі, на які аеродроми, в які терміни перебазовується частини;
які бойові завдання та коли буде виконувати частини;
хто бере участь в забезпеченні перебазування, якими силами та засобами;
з ким треба буде взаємодіяти.
З'ясувавши завдання на перебазування, командир намічає орієнтовний замисел перебазування, здійснює розрахунок часу та намічає першочергові заходи. Потім командир інформує про отримане завдання своїх заступників, оголошує їм орієнтовний замисел перебазування та віддає конкретні вказівки по підготовці полку до перебазування.
В своїх вказівках начальнику штабу командир частини викладає:
які дані обстановки, довідки, розрахунки та до якого терміну підготувати до прийняття рішення на перебазування, які заходи провести до перебазування та по забезпеченню його таємності;
коли і в якому об'ємі інформувати командирів частин забезпечення про перебазування частини;
час та місце постановки завдань командирам підрозділів, на чальникам команд (груп).
З'ясування завдання командир частини може проводити в присутності начальника штабу, інших заступників, начальників служб. Це дозволяє скоротити витрати часу на додаткові вказівки та забезпечує прийняття рішення в короткий строк.
В ході з'ясування завдання та в подальшому в процесі оцінки обстановки, визначення замислу, та особливо при визначені конкретних завдань підрозділам, командир частини заслуховує довідки та пропозиції посадових осіб по зацікавленим питанням.
Підготовка даних для прийняття рішення та планування перебазування
Роботи штабу та начальників служб в період підготовки частини до перебазування організовує начальник штабу. Він доводить офіцерам штабу та начальникам служб завдання на перебазування та дає їм вказівки щодо підготовки даних які необхідні для прийняття рішення, узгоджує питання перевезення особового складу та майна з штабами частин (комендантом залізничної станції, порту), які забезпечують перебазування частини, підготовлює командир} пропозиції по рішенню на перебазування, організує управління.
Згідно завдання на перебазування та вказівками командира (начальника штабу) штабу полку виконує наступну роботу:
віддає попереднє розпорядження на перебазування командирам ескадрилій;
організовує рекогносцировку нового аеродрому;
подає замовлення на транспортні засоби;
- готує дані, які необхідні командиру для прийняття рішення на перебазування, оформлює рішення, розробляє документи;
організовує підготовку підрозділів частини (льотного складу та авіаційної техніки) до перельоту;
виконує розрахунки з частинами забезпечення (при необхідності);
організує управління підрозділами частини при перебазуванні;
здійснює контроль підготовки підрозділів до перебазування та надає їм необхідну допомогу.
Дані, які необхідні командиру для прийняття рішення на перебазування, готують офіцери штабу, начальники служб, а також заступники командира згідно з функціональними обов'язками, працюючи в тісному контакті з офіцерами штабу.
Заступник командира полку з виховної роботи організовує роботу на період перебазування частини, розставляє авторитетних спеціалістів в підрозділах та тимчасових формуваннях (командах, групах).
Заступник командира частини готує дані про порядок перельоту літаків (вертольотів) льотного ешелону, про організацію випуску та прийому їх на новому аеродромі, а також по забезпеченню безпеки перельоту літаків (вертольотів).
Заступник командира частини по ІАС разом з заступником начальника штабу уточнює склад команд та груп, розрахунки на перевезення особового складу та технічного майна, порядок відправки команд (груп), бере участь в розробці плану завантаження особового складу та технічного майна в транспортні засоби, організовує завершення робіт які стосуються несправних літаків (вертольотів) та їх підготовку до перельоту, виконує розрахунки з авіаційно -технічною частиною.
Старший штурман частини готує дані для обгрунтування маршруту перельоту (якщо він визначений старшим командиром), профілю та режиму польоту, способів побудови бойового порядку та розпуску груп, рубежів повертання, довго тривалості польоту від зльоту до посадки, необхідного часу, а також порядку дій екіпажів при втраті орієнтування, в особливих випадках у польоті та мір по забезпеченню безпеки перельоту літаків (вертольотів).
Начальник служби радіаційного, бактеріального та хімічного захисту готує дані по організації захисту особового складу та техніки від зброї масової поразки на новому аеродромі, на маршрутах перельоту літаків (вертольотів) та руху автомобільних колон наземного ешелону.
Заступник начальника штабу записує та доводить попереднє розпорядження на перебазування , спеціально з заступником командира полку з ІАС уточнює розподіл особового складу та майна по командам (групам) та інші розрахунки на перебазування, бере участь в оформленні та розробці інших документів, записує наказ на перебазування, який віддається командиром полку усно.
Начальник зв'язку та РТЗ полку - готує дані по організації зв'язку та радіотехнічному забезпеченню на період перебазування, а також на новому аеродромі, доводить необхідні дані по зв'язку та радіотехнічному забезпеченню до льотного складу.
Начальник розвідки полку готує останні дані про стан та характер дій військ противника, їх вплив на дії підрозділів полку при перебазуванні, можливостях противника по нанесенню ударів по аеродромах полку, по виявленню підрозділів полку при перельоті.
Начальник метеорологічної служби готує прогноз погоди на період перебазування, організує підготовку метеослужби до відправки та роботи на новому аеродромі, готує пропозиції по організації розвідки погоди.
Помічник начальника штабу по кадрам та стройовій частині спільно з помічником начальника штабу по спецзв'язку, начальником таємної частини готує документи та майно штабу до перевезення, особисто організує перевезення Бойового Прапора полку, складає замовлення на транспортні засоби, посадочні (вантажні) листи.
Замовлення на транспортні засоби оформлюються у відповіді до встановленої форми (на залізничний рухомий состав) або у вільній формі. В замовлені, як правило, вказується: з якою метою, яка кількість транспортних засобів, до якого строку подати і в чиє розпорядження подати.
Зміст рішення та його оформлення
Командир авіаційногї частини аналізує дані, підготовлені штабом, його заступником та начальниками служб, результати рекогносцировки аеродрому, оцінює обстановку та приймає рішення на перебазування.
При оцінці обстановки особливе значення командир частини приділяє аналізу можливостей противника при перельоті, нанесення ударів по аеродрому полку, колонах наземного ешелону, станціях завантаження та розвантаження, оцінці можливостей та рівню підготовки підрозділів полку, умовам базування в новому районі (стан аеродрому, наявність на ньому запасів матеріальних засобів, сил та засобів забезпечення), стану та прохідності доріг, рельєфу місцевості, стану проміжних аеродромів, метеорологічній обстановці по маршрутах польоту.
В рішенні на перебазування авіаційного частини командир визначає:
- замисел перебазування (спосіб перебазування, коли, яким складом, в якій послідовності здійснити переліт підрозділів полку (літаків, вертольотів), бойовий порядок при перельоті, які команди (групи) мати , та якими транспортними засобами їх перевезти, черговість згортання засобів на аеродромі базування, порядок несення бойового чергування);
завдання підрозділам та тимчасовим формуванням (ескадрильям, передовій команді, команді випуску, групі транспортування технічного майна та ін.);
порядок перебазування (перельоту ескадрилій, перевезення команд, слідування автомобільних колон), заходи по підтриманню бойової готовності та організації бойового чергування;
заходи по забезпеченню перебазування та бойових дій з нового та колишнього аеродромів;
- порядок управління підрозділами полку при перебазуванні.
Рішення на перебазування оформлюється на карті з пояснювальною запискою. На карту наносяться: угрупування противника, дії, які можуть впливати на перебазування полку, дії фронту, положення повітряних елементів розвідувально - ударних комплексів та рубежі досяжності засобів РУК ; аеродроми вихідного та нового базування, проміжні та запасні; маршрути перельоту льотного та повітряного ешелонів, профіль польоту; ПУ та зони їх відповідальності, рубежі передачі управління; рубежі повернення літаків (вертольотів) на аеродроми вильоту та запасні аеродроми: станції завантаження, пере завантаження, розвантаження та маршрути руху залізничного ешелону; маршрут переміщення автомобільних колон полку, вихідний рубіж, рубежі регулювання, райони відпочинку та час їх проходу.
В пояснювальній записці можуть вказуватися:
мата, замисел і строки перебазування;
розподіл сил та засобів полку по ешелонам перебазування, порядок їх переміщення (перельоту);
бойовий порядок полку при перельоті;
розташування підрозділів полку на новому та проміжних аеродромах;
схема управління;
міри забезпечення прихованості, безпеки польотів та інші елементи рішення на перебазування, які необхідно довести до підрозділів полку при постановці завдання.
Рішення на перебазування оформлюється під керівництвом начальника штабу, його заступником спільно зі старшим штурманом, начальником розвідки, начальником зв'язку та РТО, заступником командира по Т АС та іншими офіцерами по вказівці начальника штабу.


2. надання відпусток особам офіцерського складу.
в) Відпустки
Офіцери, які перебувають на військовій службі, мають право на відпустки зі збереженням матеріального забезпечення:
а) чергові;
б) додаткові.
Жінки - офіцери, крім того, користуються правом на відпусти по вагітності і пологах, по догляду за дитиною.
Тривалість щорічної відпустки офіцерів, які мають вислугу до 10 календарних років, становить 30 діб, від 10 до 20 років 35, від 20 до 25 років 40, понад 25 календарних років 45 діб без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.
Офіцери - інваліди, а також учасники бойових дій та прирівняні до них особи щорічні чергові відпустки одержують без урахування вислуги років строком 45 діб у зручний для них час.
Відпустка тривалістю 40 діб і більше на прохання офіцера може бути використана у два прийоми за умови, щоб основна її частина була не менше як ЗО діб.
У разі переміщення по службі осіб, які мають право на додаткову відпустку за особливий характер служби, а також зайнятих на ділянках із шкідливими умовами праці , чергова відпустка надається за новим місцем на загальних підставах після надходження до військової частини наказу про переміщення.
Офіцерам, прийнятим на військову службу із запасу або за призовом на два роки, чергова відпустка на в році початку військової служби нараховується пропорційно часу з дня прийняття і до кінця календарного року з розрахунку 2,5 дні відпустки за кожний повний місяць служби.
При цьому офіцерам, які мають право на відпустку 10 діб і більше, оплачується проїзд до місця проведення відпустку і назад і надається додатковий час на дорогу. Відпустка тривалістю менше як 10 діб за бажанням офіцера може бути надана одночасно з черговою відпусткою в наступному році.
Особам офіцерського складу, які звільняються з військової служби в запас чи відставку (крім осіб, які звільняються за віком, за станом здоров'я, у зв'язку зі скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання їх на службі), чергова відпустка надається з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку вони мали б право згідно з пунктом 46 цього Положення, за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки більше як 10 діб, оплачується проїзд до місця проведення відпустку і назад до місця попередньої служби чи обраного місця проживання і надається додатковий час на дорогу.
Офіцерам, накази про звільнення яких підписані в минулому році, але як не виключені зі списків військової частини, відпустка за період служби в поточному році не надається.
Особам офіцерського складу, які звільняються з військової служби за віком, за станом здоров'я, у зв'язку зі скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання їх на службі, чергова відпустка в рік звільнення надається на строк, встановлений пунктом 46 і 51 цього Положення.
Додаткові відпустки за сімейними обставинами та з інший поважних причин можуть бути надані тривалістю до 10 діб.
Додаткові відпустки через хворобу надається на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання.
Особам, які закінчили військово - навчальні заклади і яким присвоєно військове звання офіцера, чергова відпустка надається тривалістю 30 діб до направлення на місце проходження служби.
Відпустка по вагітності і пологах, по догляду за дитиною жінкам - офіцерам надається в порядку, встановленим чинним законодавством.
Порядок відкликання військовослужбовців з відпустки визначається Міністром оборони України.

3. несення служби пожежними командами та розрахунками.
НЕСЕННЯ СЛУЖБИ ПОЖЕЖНИМИ КОМАНДАМИ І ПОЖЕЖНИМИ РОЗРАХУНКАМИ ПІДРОЗДІЛІВ
Порядок несення служби пожежними командами і пожежними розрахунками здійснюється на основі вимог "Настанови щодо протипожежної служби в ЗС України".
Пожежні підрозділи складаються з відділень. Зі складу відділень призначаються бойові обслуги на пожежні автомобілі.
Кількість особового складу бойової обслуги визначається тактико - технічними характеристиками пожежної техніки і повинна забезпечувати можливість повного розгортання засобів пожежегасіння і проведення рятувальних робіт на пожежі.
Бойові обслуги несуть службу в пожежному наряді згідно ж чинним законодавством.
Завданнями пожежного наряду пожежного підрозділу є:
- постійна готовність до боротьби а пожежами і проведення першочергових рятувальних робіт;
гасіння пожеж і проведення рятувальних робі в екстремальних умовах;
проведення пожежно-профілактичної роботи на об'єктах частини.
Порядок організації та умови проходження служби, внутрішній розпорядок, підпорядкованість і відносини у пожежних підрозділах визначається військовими Статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Пожежні підрозділи комплектуються Фізично здоровими військовослужбовцями, і відносяться до стройових підрозділів.
До управління пожежними автомобілями допускаються водії, які пройшли спеціальну підготовку і отримали свідоцтво на дозвіл управління спеціальними транспортними засобами, обладнаними додатковими сигналами.
Особовий склад пожежного підрозділу зобов'язаний слідкувати за станом правильною експлуатацією всіх засобів пожежегасіння, пожежною сигналізацією, джерел пожежного водопостачання і вживати заходів щодо їх підтримання у постійній готовності до дій (перевірка, зарядка вогнегасників, щеплення гідрантів, водоймищ тощо).
Категорично забороняється використання особового складу пожежних підрозділів, пожежних автомобілів (моторизованих помп) обладнання та інструменту не за призначенням, а також розміщення з будівлях пожежних депо осіб і підрозділів, які не мають відношення до пожежної охорони.
Особовий склад пожежних підрозділів звільняється від нарядів, які не пов'язані з виконанням завдань служби пожежної безпеки.
У підрозділах бойова обслуга на випадок пожежі щоденно призначається (уточнюється) старшинами рот після закінчення вечірньої перевірки.
На початку робіт обслуг в цехах, майстернях, сховищах, для контролю виконання правил пожежної безпеки, гасіння пожеж і евакуації майна (техніки) призначаються пожежні обслуги з особового складу, що постійно чи тимчасово там працює.
Чисельність особового складу пожежних підрозділів повинна бути не менше 14 чоловік, а бойової обслуги на пожежний автомобіль - не менше 7 чоловік.
У військовій частині, яка не має штатної пожежної команди, створюють позаштатну пожежну команду чисельністю від 5 по 15 осіб. До складу позаштатної пожежної команди призначайсь солдатів і сержантів, як правило, з одного підрозділу.
Від команди виділяють пожежний наряд, який чергуй на пожежних постах цілодобово чи впродовж певного часу згідно з табелем посгів.
В авіаційних полках і авіаційних ескадрильях позаштатні пожежні команди не створюються.
Кількість військовослужбовців кожного року строкової служби в пожежних командах має бути однакове.
Пожежні команди розташовується в спеціальних будинках, пожежних депо, які знаходяться, як правило, на аеродромах, поблизу найбільш важливих і небезпечних у пожежному відношенні об'єктів військової частини (стоянок літаків, ангарів та інших аеродромних споруджень) ат в арсеналах, бригадах і складах - поблизу технічної території.
У виробничих цехах, відділах , зберігання бойової техніки призначається пожежні розрахунки зі складу військовослужбовців, робітників і службовців, які постійно чи тимчасово працюють у цих приміщеннях.
Старшинами пожежних розрахунків є керівники робіт, які переч початком робіт інструктують особовий склад пожежного розрахунку.
Для розміщення пожежних підрозділів повинні бути передбачені приміщення:
кімната чергового телефоніста;
гараж для пожежної техніки з постом для технічного обслуговування;
кімната для начальника пожежного наряду;
народознавча світлиця; учбовий клас;
спальне приміщення для особового складу,
кабінет начальника підрозділу;
кімната для зберігання зброї;
кімната побутового обслуговування;
кімната для прийому їжі;
кімната для вмивання, душова, туалет;
сушарня;
комори для зберігання майна і особистих речей;
приміщення для зарядки вогнегасників;
майстерня;
приміщення для зберігання засобів захисту дихання.


БІЛЕТ 21- 1. Планування перебазування авіаційної частини (підрозділу) і прийняття рішення на перебазування..
Планування перебазування
Планування перебазування здійснюється на основі рішення командира та заключається в його деталізації. При плануванні згідно з рішенням розподіляються сили та засоби полку по ешелонах перебазування; уточнюються розрахунки згідно з кількістю виділених транспортних засобів; визначаються порядок та строки видвиження та переміщення наземного ешелону, послідовність та строки перельоту повітряного та льотного ешелонів; визначаються заходи по забезпеченню перельоту та бойових дій на аеродромах нового, колишнього та проміжного базування. Результати планування відображаються в бойових документах, які складають план перебазування полку; розподіл особового складу та майна полку по командах і групах; рішення на перебазування, план - графік перебазування та план завантаження.
В плані - графіку перебазування (табл..) відображаються:
- зміст завдання частини;
- підрозділи та тимчасові формування, які перебазовуються, їх склад, транспортні засоби, які виділяються для кожної команди (групи);
маршрути та профілі польотів льотного та повітряного ешелонів;
маршрут пересування наземного ешелону;
час початку та закінчення пересування команд (груп);
аеродроми посадки та інші дані, необхідні командиру (начальнику штабу) для управління підрозділами полку в ході перебазування . план - графік перебазування підписується начальником штабу та затверджується командиром частини.
План розвантаження розробляється при перевезенні особового складу, майна та спец автомобілів на транспортних літаках або по залізниці. В плані завантаження особового складу, майна полку в транспортні літаки
відображаються:
кількість особового складу, що перевозиться, озброєння бойової техніки, вантажів та їх розподіл по літаках (вертольотах);
військові звання, прізвища командирів екіпажів та бортові номери літаків;

військові звання, прізвища старших команд (груп), які перевозяться в літаку (вертольоті);
райони та вихідні положення команд, груп, що перевозяться, перед виходом до літаків (вертольотів) для завантаження та посадки;

терміни готовності підрозділів (команд, груп) до посадки та завантаження;
сигнали управління;
організація зв'язку та комендантської служби.
План завантаження оформлюється штабом частини в двох примірниках та узгоджується з представниками частини, від якої виділяються транспортні літаки (вертольоти). Після узгодження план підписується начальником штабу та затверджується: перший примірник - командиром, (представником частини, від якої виділяються літаки (вертольоти), другий - командиром полку. Другий примірник залишається в штабі частини.
Особовий склад, майно, бойова техніка, спец автомобілі полку,, які перевозяться залізничним транспортом, отримують найменування військового ешелону. Управління військових сполучень військового округу (флоту) військовому ешелону присвоюється визначений номер.
В плані завантаження військового ешелону на залізничний рухомий состав визначаються і схема составу польоту з виказанням на ній розподілу особового складу, майна та спец автомобілів по вагонах та платформах, місце та терміни завантаження, хто, скільки матеріалу для кріплення спец автомобілів виділяє, склад завантажувально - розвантажувальних команд, добовий наряд, організація зв'язку та ін. План підписується начальником ешелону та військовим комендантом залізничної станції.
План завантаження військового ешелону складається в одному примірнику і здається начальником військового ешелону після закінчення перевезення в штаб військової частини.
При перевезенні військовим ешелоном команди без озброєння та військової техніки план завантаження може не складатися. В цьому випадку проводиться тільки розрахунок особового складу по вагонах.
З. Організація перебазування
Постановка завдання підрозділам
Постановка (доведення) завдання на перебазування підрозділів частини здійснюється в декілька послідовних етапів. Спочатку, після з'ясування завдання, по вказівці командира частини завдання на перебазування в загальному вигляді доводиться до командирів підрозділів в об'ємі попереднього розпорядження. Потім по мірі виробки рішення , після визначення завдання командирам підрозділів видаються усні розпорядження на перебазування (при базуванні ескадрильї на окремому аеродромі - у формі попередніх розпоряджень). Після прийняття рішення та планування перебазування, завдання підрозділам на перебазування в повному об'ємі ставляться у формі наказу (при базуванні ескадрильї на окремому аеродромі - у формі розпорядження на перебазування). Такий спосіб постановки (доведення) завдання забезпечує своєчасне орієнтування командирів підрозділів на майбутні дії надання їм більше часу для безпосередньої підготовки до перебазування.
В попередньому розпорядженні на перебазування , як правило вказується: спосіб перебазування, види та кількість виділених транспортних засобів, термін готовності передової команди (оперативної групи) до завантаження, готовності літаків (вертольотів ) до перельоту, порядок та терміни розрахунку з частинами забезпечення, час та місце постановки завдання на перебазування.
Наказ на перебазування командир частини викладає по пунктах:
- в першому - короткі висновки із оцінки обстановки положення лінії фронту;
- в другому - завдання полку по перебазуванню і замисел перебазування;
- в третьому - порядок використання сил та засобів, які виділяються старшим начальником для забезпечення перебазування полку;
в четвертому - після слова "Наказую" - вказуються завдання підрозділам та тимчасовим формуванням (ескадрильям, ТЕЧ, передовій команді випуску, групі транспортування технічного майна); порядок перельоту літаків (вертольотів) полку, маршрут, профіль польоту, проміжні аеродроми посадки, порядок забезпечення перельоту, рубежі повернення літаків (вертольотів) полку на аеродроми вильоту, запасні аеродроми; порядок слідування автомобільних колон, маршрути руху, терміни завантаження, міри по забезпеченню прихованості та маскування;
в п'ятому - час та ступінь готовності до перебазування та до виконання бойового завдання з нового аеродрому;
в шостому пункті - порядок управління в ході перебазування (місце та час розгортання пунктів управління, порядок перебазування КП); рубежі передачі управління; місце командира; на кого з заступників, командирів ескадрилій покладається управління полком у випадку виходу зі строю КП і ЗКП полку, терміни донесень.
Наказ на перебазування записується в книгу наказів заступником начальника штабу, підписується командиром та начальником штабу частини.
Організація управління
Організація управління підрозділами полку при перебазуванні передбачає:
- розподіл функцій між пунктами управління;
- визначення порядку згортання та розгортання пунктів управління, їх взаємодія та передача управління з одного пункту на інший;
- уточнення розподілу особових осіб по пунктах управління та їх обов'язки, а також організація зв'язку між пунктами управління.
Особливість управління підрозділами частини при перебазуванні заключається в тім, що організується одночасно з декількох районів (вихідного, тимчасового, нового) базування, віддалених один від одного на значні відстані.
В кожнім районі управління повинно забезпечити:
- в районі колишнього базування - підготовку до відправки, своєчасне відбутті передової команди та керівництво нею при пресуванні; підготовку випуску екіпажів льотного ешелону та керівництво ним до визначеного рубежу; згортання сил та засобів, завантаження їх на транспортні засоби та відправку їх в складі повітряного та наземного ешелонів; передачу управління на пункт управління в новому районі базування (проміжному аеродромі посадки);
- в районі тимчасового базування - зустріч, забезпечення посадки підрозділів льотного ешелону, їх розміщення на проміжному аеродромі, підготовку до подальшого перельоту, узгодження всебічного забезпечення, випуску в політ та керівництво у повітрі до встановленого рубежу; контроль за пересуванням наземного ешелону; безпека перельоту льотного та повітряного ешелонів;
- - в районі нового базування - своєчасне розгортання пункту управління , підготовку до зустрічі та прийом підрозділів (груп) льотного, повітряного та наземного ешелонів ; приведення полку в бойову готовність (відновлення боєздатності підрозділів полку) після перельоту; підготовку бойових дій в новому районі; керівництво підрозділами полку при виконанні бойових завдань.
Рішення вище перелічених завдань забезпечується з КП та ЗКП полку, який розгортається на аеродромах вихідного та нового базування , з пунктів управління, які розгортаються на проміжних аеродромах в смузі маршруту перельоту льотного та повітряного ешелонів, з пункту управління старших начальників, а також районних та зональних центрів ЕС УПР під загальним керівництвом з ЦКП ВГТС у взаємодії з головним центром ЕС УПР.
Розподіл функцій між пунктами управління та посадовими особами їх бойових розрахунків здійснюється начальником штабу полку з урахування поставленого завдання бойової та майбутніх дій в новому районі базування.
Згідно питань, що стосуються організації забезпечення перельоту льотного та повітряного ешелонів на проміжних аеродромах та забезпечення бойових дій полку на новому аеродромі, здійснюється через штаб авіаційного об'єднання , а з питань, що стосуються організації перебазування наземного ешелону (маршрути, графік руху, дорога та управління) - через штаб фронту, ОК.
4. Безпосередня підготовка підрозділів полку до перебазування
Вона починається з отримання командиром ескадрильї
(підрозділу)попередніх розпоряджень на перебазування і подовжується після віддання командиром полку наказу на перебазування та завершується у встановлений термін, вона проводиться під керівництвом командирів (начальників) підрозділів та включає підготовку особового складу, літаків (вертольотів) та технічного майна до конкретного перебазування.
Підготовка льотного складу до перельоту після отримання завдання на перебазування заключається у визначенні (уточненні) остаточних даних про наземну та повітряну обстановку; розташування та характеристики нового та проміжних аеродромів; порядку вирулювання, зльоту, зайняття свого місця в бойовому порядку, розпуску та посадки; маршруту перельоту, профілю та режиму польоту, засобів заходу на посадку на новому та проміжних аеродромах; порядку управління в повітрі та взаємодії між ланками, загонами, парами та екіпажами; метеорологічних умов та радіаційної обстановки в району аеродрому зльоту, по маршруту польоту та в районі аеродрому посадки. Крім того льотний склад виконує необхідні розрахунки, підготовку карт та особистого спорядження.
З водіями спец автомобілів визначаються маршрути руху, уточнюються порядок слідування та правила руху автомашин в складі колон. Згідно з поставленим завданням та урахуванням виділених транспортних засобів в підрозділах поіменно уточнюються списки особового складу, що входять в команди (групи) забезпечення перебазування, з зазначенням старших в кожному рейсі, уточнюється розподіл особового складу, технічного майна та спец автомобілів по ешелонах перебазування.
Командири підрозділів доводять до підлеглих уточнені списки команд (груп) для кожного рейсу та подають їх в штаб полку.
Підготовка літаків (вертольотів) до перельоту після отримання завдання на перебазування включає: додаткову заправку пальним, підготовку засобів ураження та спорядження ними літаків (вертольотів) згідно з поставленим завданням; введення у прицільно - навігаційні комплекси даних, необхідних для програмного польоту; виставлення інерегальних систем; установка необхідних режим в роботі засобів РЕБ та засобів розвідки; розподіл технічних засобів в зонах розосередження згідно до встановленого порядку запуску двигунів літаків (вертольотів); огляд та перевірку літаків (вертольотів) інженерно - технічним складом; доповідь про готовність літаків (вертольотів) до перельоту (бойового польоту).
При підготовці технічного майна уточнюється фактична наявність запасних частин, витратних матеріалів, які при необхідності поповнюються. Майно, яке не підлягає перебазуванню здається на склад обаз. Уточнюється черга та порядок перевезення технічного майна, схема завантаження кожного транспортного засобу, уточнюється схема розміщення спец автомобілів у колоні (при пересуванні наземного ешелону своїм ходом); контролюється підготовленість майна кожної групи (команди) до перевезення виділеним видом транспорту.
При підготовці майна до перевезення автомобільним транспортом та спец автомобілів до переміщення своїм ходом , крім того перевіряються: гальма кожного автомобіля, надійність замків на бортах причепів, надійність закріплення запасних коліс, шанцевого інструменту, причіпних агрегатів; рівень масла у двигунах, та трансмісіях; заправка баків пальним (повинна бути повна); тиск в шинах всіх колісних агрегатів; справність електрообладнання, шасі колісних агрегатів; правильність закріплення чохлів; наявність та стан буксу вальних пристосувань.
При підготовці до перебазування повітряним транспортом спец автомобілі переводяться в похідне положення згідно з вимогами інструкцій по експлуатації цих автомобілів. При цьому перевіряються: закріплення обладнання в спец автомобілях і на причепах; робота гальм автомобілів та причепів; замки на бортах причепів та наявність пломб; тиск в шинах колісних агрегатів; рівень пального в баках(не менше ніж 0, 25 та не більше 0, 75 % об'єму); наявність відміток, які показують положення центру ваги, закріплення причіпних пристроїв, вогнегасників, запасних коліс, шанцевого інструменту.
Готовність підрозділів полку до перебазування контролюють офіцери штабу та керівний склад І АС. Контроль супроводжується проведенням інструктажу старших команд (груп), посадових осіб відповідальних за перевезення в кожному рейсі. Старші команд (груп) інструктують кожного спеціаліста зі складу групи. Контроль завершується перевіркою готовності літаків (вертольотів) полку до перельоту, технічного майна кожної команди (групи), необхідної документації та шикуванням, на якому старші команд (груп) перевіряють екіпіровку особового складу. Про результати контролю командири підрозділів доповідають командиру частини.
В заданий час підрозділи полку займають встановлену командиром полку готовність до перельоту. Про готовність полку до перебазування командир (начальник штабу) доповідає вищому начальнику.
2. Матеріальне забезпечення військовослужбовців
МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
Держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення ^
розмірах: що стимулюють зацікавленість громадян України у військовій службі.
Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, і також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби.
Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечена військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайкі] встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексаці грошових доходів.
Військовослужбовці та члени їх сімей, які постраждали в наслідок аварії н; Чорнобильській АЕС, користуються всіма пільгами. Передбаченими законом Україні "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи.
За офіцерами прикомандированими для роботи в органах державного управління на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, зберігаються вс види матеріального забезпечення, гарантії та пільги за рахунок бюджету Міністерств; оборони України, Прикордонних військ України та інших військових формувань Перелік посад, що їх можуть займати офіцери, встановлюється Кабінетом Міністрі] України.

3. Дії посадових осіб у разі виникнення пожежі.
. ДІЇ ПО ГАСІННЮ ПОЖЕЖІ
Дії посадових осіб при виникненні пожежі:
Черговий по військовій частині, де виникла пожежа, доповідає командиру військової частини, начальнику гарнізону, черговому Державної пожежної охорони міста, начальнику.
Під час пожежі на арсеналах, базах, складах боєприпасів керівником гасіння пожежі є начальник пожежного підрозділу, об'єкту або начальник служби пожежної безпеки гарнізону.
Під час роботи одного пожежного підрозділу старший оперативний начальник, який очолює підрозділ.
Під час роботи кількох пожежних підрозділів - начальник штатного підрозділу об'єкту, на якому виникла пожежа, або особа яка призначена залежно від професійної підготовки (оперативний черговий штабу пожежогасіння, начальник служби пожежної безпеки гарнізону).
Загальне керівництво підрозділами, силами і засобами, які залучені для гасіння пожежі, узгоджуючи свої дії з керівником гасіння пожежі, здійснює командир частини на об'єкті якого виникла пожежа.
Під час гасіння пожежі особовий склад пожежної охорони ЗС України має право на безперешкодний доступ до всіх житлових, виробничих та інших приміщень, а також вживати будь-які заходи, які спрямовані на рятування людей, запобігання поширенню вогню та ліквідацію пожежі.
Після гасіння пожежі на об'єкті комісія у складі: представник наглядового органу (на підконтрольних об'єктах), представник військової частини (власник, потерпілий, а також можуть включатися представники страхових організацій (компаній) та інші особи, складають акт про пожежу у двох примірниках, в якому вказується:
1. Склад комісії, яка склала цей акт про пожежу, що сталась (дата, час пожежі орієнтовний, точний (підкреслити), назва об'єкту, адреса власник, місце виникнення пожежі,
час виявлення пожежі, коли надійшло повідомлення про пожежу до пожежної охорони, від кого (адреса, прізвище, ім'я та по батькові).
Коли прибув перший пожежний підрозділ.
Обстановка на час прибуття пожежних підрозділів.
Сили та засоби, що залучалися до гасіння пожежі.
Керівник гасіння пожежі (посада, прізвище, ім'я та по батькові).
Коли ліквідована пожежа (дата, час).
Вказати, що знищено пожежею (докладно описати, що знищено).
Пожежею пошкоджено (докладно описати, що пошкоджено).
Прямі збитки від пожежі (встановлені або об'єктивні (грн.).

Побічні збитки (грн).
Загинуло людей, у т.ч. дітей (прізвище, ім'я та по батькові, вік загиблих).
Отримали травми (прізвище, ім'я та по батькові травмованих).
Причина пожежі (встановлена або імовірна).

При гасінні пожежі врятовано: людей (чол), автотранспортної техніки (одн.), матеріальних цінностей - на суму (грн.).
Підписи членів комісії.
Особливі зауваження членів комісії.
17. З актом ознайомлений командир військової частини (військове звання і підпис). Додатки:
План будівлі, де виникла пожежа.
Схема гасіння пожежі (розстановка сил та засобів).
Довідка про пожежну безпеку військової частини.
Довідка про стан погоди.
Довідка про прямі та побічні збитки за підписам командира військової частини та фінансового органу.


























БІЛЕТ 22- 1. РОБОТА КОМАНДИРА ТА ШТАБУ В ХОДІ ПЕРЕБАЗУВАННЯ
АВІАЦІЙНОГЇ ЧАСТИНИ.
Перебазування авіаційної частини здійснюється в єдиній послідовності: спочатку відправляється передова команда (І ешелон) , потім перелітають бойові та учбово - бойові літаки (вертольоти) та відбуває група випуску (II ешелон). Полкова ремонтна група та група транспортування (III ешелон) відбувають на новий аеродром після виконання покладених на них завдань на колишньому аеродромі та по завершенню підготовки літаків (вертольотів) до перельоту.
Відправлення передової команди
З прибуттям на аеродром транспортних засобів для перевезення особового складу та майна передової команди (оперативної групи) штаб полку розподіляє їх під завантаження , здійснює контроль за завантаженням майна і особового складу згідно з рішенням на перебазування та планом завантаження.
Командир оцінює обстановку, а при необхідності уточнює рішення та подає команду а відправку передової команди (оперативної групи).
Початком перебазування полку прийнято вважати час відбуття передової команди (оперативної групи). Управління полку з початку перебазування здійснюється з командного пункту полку на аеродромі колишнього базування, на якому працює зміна бойового розрахунку КП, яка оголошується начальником команди випуску.
Час відбуття (відправки) передової команди встановлюється з таким розрахунком, щоб вона могла організувати управління на аеродромі нового базування полку та підготуватись до прийому бойових літаків.
При перевезенні передової команди (оперативної групи) транспортними літаками (вертольотами) їх випуск здійснюється з дозволу вищої інстанції згідно з вимогами НЗП.
Бойовий розрахунок командного пункту полку здійснює керівництво при зльоті літаків (вертольотів), при їх русі в районі аеродрому, польоті по маршруту до рубежу передачі управління на інші пункти управління. Транспортні літаки (вертольоти) переліт на новий аеродром здійснюють у відповідності, що встановлена плановою таблицею перебазування, по окремому маршруту.
Розгортання передової команди
Оперативна група передової команди по прибутті на новий аеродром, якщо необхідно проводить рекогносцировку аеродрому, розгортає ПУ, встановлює зв'язок з командним пунктом полку, організує управління підрозділами (екіпажами) при перельоті, а також збір інформації, необхідної для виконання майбутнього бойового завдання згідно з рішенням командира полку, перевіряє підготовку аеродрому до прийому літаків (вертольотів), наявність та готовність сил та засобів авіаційно - технічної частини, необхідних для забезпечення безперервних бойових дій полку; проводить хімічну, радіаційну, бактеріологічну розвідку району аеродрому та організує його оборону; перевіряє його підготовку та обладнання місць розміщення особового складу та літаків. При необхідності
начальник передової команди організує додаткові заходи по підготовці аеродрому.
При перебазуванні частини на велику відстань з прибуттям на проміжний аеродром, начальник групи доповідає старшому авіаційному начальнику на даному аеродромі про прибуття, уточнює місце стоянок бойових та транспортних літаків, які перелітають, розміщення майна та можливості по інженерно -авіаційному та аеродромно - технічному та матеріальному забезпеченню на даному аеродромі; перевіряє готовність засобів управління та визначених засобів забезпечення до заправки та спорядження літаків (вертольотів).
Про готовність прийому літаків та забезпечення безперервної бойових дій з нового аеродрому начальник передової команди (групи супроводу) терміново доповідає командиру частини.
Управління при перельоті льотного ешелону
З отриманням доповіді начальник передової команди (групи супроводу) про готовність до прийому полку на новому аеродромі, командир оцінює обстановку, уточнює рішення на переліт льотного ешелону.
За вказівкою командира, начальник КП запитує дозвіл з КП дивізії на розвідку погоди. По інформації , що отримана від екіпажа розвідки погоди, за необхідністю командир полку уточнює порядок перельоту, після цього дає дозвіл на виліт підрозділів (екіпажів).
Переліт підрозділів здійснюється згідно з планом - графіком пребазування. Бойові літаки (льотний. ешелон) перелітають на новий аеродром з дотриманням мір прихованості поодиноко, парами або ланками (загонами). Зліт екіпажів (підрозділів) здійснюється з інтервалом в часі, який забезпечує безпеку польоту по маршруту та посадку на новому (проміжному) аеродромі з ходу.
Бойовий розрахунок КП полку здійснює керівництво підрозділами (екіпажами) при зльоті літаків, побудуванні бойових порядків , руху їх в районі аеродрому та на маршруті до рубежу передачі управління на інші ПУ. Екіпажі дотримуються встановленого режиму радіозв'язку, маршруту та профілю польоту літаків (вертольотів) з тим, щоб виключити або уникнути можливості виявлення їх противником.
По ходу перельоту підрозділів бойовий розрахунок КП полку передає інформацію про їх зміни та передачу управління на КП дивізії та пункту управління на новому (проміжному) аеродромі.
Керівництво підрозділами (екіпажами) у повітрі від встановленого рубежу (контроль за ходом перельоту, рухом літаків у районі аеродромі нового базування, при заході на посадку та посадці, при русі їх на аеродромі) здійснює бойовий розрахунок пункту управління , який розгорнутий на новому аеродромі силами передової команди. На цьому ПУ працює зміна розрахунку командного пункту, офіцери штабу та служб, які прибули в складі оперативної групи передової команди, під керівництвом заступника командира штабу полку (начальника передової команди).
Після прибуття командира частини на пункт управління на новому аеродромі та доповіді про це на КП дивізії цей пункт стає основним пунктом управління, про що обов'язково інформують пункт управління на аеродромі колишнього базування.
З отриманням бойового завдання діяльність бойового розрахунку направляється на підготовку даних, необхідних командиру для прийняття рішення на бойові дії. ,
Після посадки останнього в бойовому порядку літака (вертольота) командир (начальник штабу) або за його вказівкою начальник командного пункту доповідає на командний пункт дивізії про завершення перельоту льотного ешелону. Бойовий розрахунок КП полку продовжує здійснювати контроль за приведення підрозділів у встановлений ступінь бойової готовності, проводить заходи по розосередженню, укриттю та маскуванню літаків (вертольотів), удосконаленню захисту особового складу від зброї масової поразки, обороні та охороні аеродрому. Про заняття готовності до виконання бойового завдання командир полку доповідає старшому командиру.
Переміщення команди випуску
Командний пункт полку на аеродромі колишнього базування функціонує до моменту передачі управління підрозділами полку на КП на новому аеродромі. Після отримання підтвердження про передачу управління начальник команди випуску подає команду на збір та завантаження майна команди (групи) випуску та інших груп. Бойовий розрахунок ПУ здійснює контроль за згортанням, завантаженням майна, посадкою особового складу команди (групи) випуску на транспортні засоби, підтримує зв'язок з КП полку. З отриманням дозволу на вихід команди (групи) випуску згортає та в складі наземного (повітряного) ешелону відбуває на аеродром нового базування.
При перебазуванні полку без частини забезпечення перевезення команд (груп) автомобільним транспортом здійснюється самостійною колоною. При перебазуванні полку спільно з частинами забезпечення створюється об'єднана автоколона, яка пересувається, як правило, по одному маршруту. Це створює більш вигідніші умови для здійснення охорони та оборони колони, контролю за пересуванням, а також в колоні повинне забезпечувати необхідну швидкість руху у світлий та темний час доби, зручність управління на маршруті та постійну готовність до оборони при можливому нападі противника (диверсійних гру, підрозділів десанту). Здійснення цих вимог забезпечується правильним шикуванням колон.
В голову колону, як правило, призначається більш великі автомобілі. Це дозволяє уникнути великих розривів між автомобілями та відставання важких автомобілів від легких, шо володіють більшими швидкостями. В кінці колони зосереджуються засоби технічної допомоги, господарського забезпечення, автомобілі резерву для пере завантаження майна або тягачі для буксирування автомобілів, які вийшли зі строю.
Зразок шикування колон на маршруті:
головний дозор;
група спеціальних автомобілів ПАРМ;
командно - штабні та штабні машини;
автомобілі з технічним майном;
паливо заправники (автомобілі з паливом);
група спеціальних автомобілів;
технічна допомога та тягачі для буксирування автомобілів, які вийшли зі строю;
тиловий дозор.
Головний та тиловий дозори виділяються при перебазуванні полку в районі фронтової смуги. В задачу дозорів входить охорона колон від раптового нападу противника. Головний дозор прямує на відстані 5 км спереду колону, а тиловий позаду - на відстані 3 км.
При під посередній підготовці до маршруту начальник команди (колони) усно інструктує особовий склад про порядок та особливостях майбутнього маршу, вручає водіям шляхові листи та вказує:
Місце розташування колони:
час та порядок виходу на маршрут;
місце автомобілів у колоні;
час і місце малих та великих привалів;
порядок до заправки автомобілів пальним в дозорі;

заходи по охороні, обороні та захисту колон;
порядок приймання їжі особовим складом;
сигнали управління та оповіщення. Перед порядком маршруту перевіряється:

наявність особового складу, знання своїх функціональних обов'язків на маршруті;
технічний стан автомобілів, причепів, їх забезпечення інструментом, запасними частинами, паливом та мастильними матеріалами, засобами підвищеної прохідності маскувальними пристроями для світла;
- надійність закріплення та правильність укладки технічного майна , особливо в кузовах автомобілів;
наявність у водіїв технічної документації та документів на право водіння автомобілю;
наявність зброї та боєприпасів, засобів індивідуального захисту.
Про готовність колони до рейсу начальник команди (групи доповідає командиру (начальнику штабу).
Для організації пересування команди (колони) та управління нею відпрацьовуються наступні документи: припис, карта (1: 200 000) з визначенням маршруту руху, схема автоколони, розрахунок особового складу автоколони, опис майна та вантажів автоколони та таблиці сигналів для управління автоколоною.
Кожному старшому машини вручається: маршрут руху з зазначенням привалів автоколон, схема організації зв'язку в автоколоні, позивні та правила користування ними.
При перебазуванні полку залізничним транспортом перевезення особового складу та майна здійснюється згідно з вимогами Настанови по перевезенню військ. Наказом командира полку призначається начальник колони та інші посадові особи ешелону. Військове звання та прізвище начальника, номер військового ешелону оголошуються всьому особовому складу.
Начальник ешелону повинен мати наступні документи: припис, лан завантаження ешелону, маршрутний лист військового ешелону, вимогу -накладну, чекову вимогу, розрахунок особового складу ешелону, відомість на
Основний зміст їх роботи, порядок та терміни виконання робіт відображається у плані (графіку) роботи командира та штабу по підготовці бойових дій.
Обов'язки між офіцерами у середині групи розподіляються, входячи з об'єму та характери завдань, як стоять перед ними, встановленої послідовності виконання робіт та їх спеціалізації. Кожний офіцер, виділений у ту або іншу групу, повинен міцно знати, шо і коли виконувати, у якій формі, кому та коли доповісти. В конкретних умовах завдання можуть уточнюватися начальником (старшим) групи.

2. Призначення на посади і переміщення прапорщиків.
Призначення на посади та переміщення по службі
Посади, що підлягають заміщення прапорщиками і мічманами, та відповідні їм військові звання визначаються спеціальним переліком і передбачаються штатом.
Призначення прапорщиків і мічманів на посади провадиться наказом командира полку, прирівняних до нього осіб і вище.
Прапорщики і мічмани можуть бути з урахуванням ділових і моральних якостей тимчасово призначені на посади, що підлягають заміщенню молодшим офіцерським складом за умови, якщо їм не підпорядковуватимуться офіцери.
Тимчасове призначення прапорщиків і мічманів на посади молодшого офіцерського складу провадиться за наказом командирів (начальників), яким дано право призначати на ці посади осіб офіцерського складу.
У разі призначення на вказані посади офіцерів і відсутності інших вакантних посад молодшого офіцерського складу прапорщики і мічмани, які займають посади молодшого офіцерського складу , переміщуються на посади прапорщиків і мічманів наказами зазначених в абзаці другому цього пункту командирів (начальників).
Переміщення прапорщика, мічмана з однієї частини в іншу провадиться:
- за його проханням після закінчення строку контракту;
за станом здоров'я, якщо за висновком військово - лікарської комісії виконання обов'язків на посаді яку він займає, або проходження служби в даній місцевості йому протипоказано;
за сімейними обставинами, якщо членам сім'ї за висновком військово-лікарської комісії проживання за місцем служби прапорщика Мічмана протипоказано;
у зв'язку з проведенням організаційних заходів, коли за місцем служби немає вакантних посад, що відповідають спеціальності, рівню підготовки чи досвіду роботи прапорщика, мічмана;
- у зв'язку з формуванням, розгортанням, передислокацією військових частин, експлуатацією нових кораблів та інших випадках службової потреби переміщення прапорщиків, мічманів може провадитися за рішенням командира корпусу, прирівняної до нього особи і вище.
Прапорщики мічмани на нижчі посади переміщуються:
у разі скорочення штатів чи проведення організаційних заходів;
за станом здоров'я відповідно до висновку військово - лікарської комісії;
у порядку дисциплінарного стягнення;
за особистим проханням;
у порядку реалізації атестаційних висновків;
Переміщення прапорщиків , мічманів відповідно до пункту "а", "б", "г" цього пункту здійснюється командиром полку, прирівняною до нього особою і вище, а пунктів "в", "д" начальниками, яким надано таке право Дисциплінарним статутом.
Прапорщики і мічмани, переміщені на нижчі посади, в майбутньому можуть бути призначені на раніше займані або рівні посади з урахуванням досвіду роботи, ділових і моральних якостей, стану здоров'я, але не раніш як через рік.
3. Організація вартової служби . ОРГАНІЗАЦІЯ ВАРТОВОІ СЛУЖБИ
Організація вартовоі служби передбачає проведення комплексу заходів, що проводяться командирами і штабами як у мирний, так і воєнний нас. Такими заходами є:
прийняття рішення на охорону та оборону розташування військової частини;
розробка документації з питань організації вартовоі служби;
створення та впровадження у повсякденну діяльність військових частин і підрозділів чіткої системи вивчення, добору та підготовки особового складу до несення вартовоі служби, контролю за її несенням;
узагальнення та оцінка результатів перевірок вартовоі служби, оперативне реагування і вжиття дійових заходів щодо усунення причин виявлених недоліків;
підтримання у справному стані обладнання вартових приміщень, об'єктів і постів, що охороняється, всебічне забезпечення особового складу варт, створення безпечних умов для несення служби чатовим;
правильне утримання, експлуатація та удосконалення об'єктів навчально-матеріальної бази вартовоі служби;
аналіз стану вартовоі служби та визначення завдань щодо поліпшення її рівня;
узагальнення та запровадження у практику передового досвіду організації вартовоі служби.
Охорона військових об'єктів у Збройних Силах України здійснюється військовими вартами, вартами ВОХОР, патрульним нарядам, сторожовою охороною.
Військові варти споряджаються під військових частин і з числа військовослужбовців, їх службова діяльність визначається положеннями частини 2 Статуту-гарнізонної та вартовоі служб Збройних Сил України.
Порядок організації й особливості несення служби воєнізованою охороною визначається наказом Міністра оборони України від 20 квітни 2001 року № 125 "Про введення в дію Положення про воєнізовану охорону Міністерства оборони України та Інструкції щодо організації та несення служби воєнізованою охороною".
Порядок організації й особливості несення служби сторожовою охороною визначаються наказом Міністра оборони України від 27 грудня 1993 року № 303 "Про введення в дію Положення про сторожову охорону об'єктів Збройних Сил України та Інструкції щодо несення служби сторожовою охороною".
Вартова служба у військовій частині організовується на підставі рішення командира військової частини.
Рішення командира військової частини включає в себе: наказ про організацію служби військ і бойового навчання, розклад варт, відомість гарнізонного (добового) наряду, документацію начальнику варти (патрульному наряду), план посилення охорони об'єктів варти, документацію на випадок оголошення тривоги, графіки перевірки варт.
















БІЛЕТ 23- 1. Команди і групи які створюються при перебазуванні авіаційної частини (підрозділу). Передова команда (призначення, задачі і склад).
Основними факторами, які впливають на перебазування частини є: характер завдання, обстановка та виділений транспорт. Перебазування частини виконується за наказом (розпорядженням) старшого командира. В залежності від мети (змісту завдання) воно може виконуватися на аеродроми в межах свого та сусіднього фронту (військового округу), на інший театр військових дій, як на малу так і велику відстань, як самостійно так і з частинами забезпечення, з виконанням або без виконання бойового завдання.
При перебазуванні авіаційної частини самостійно до початку перельоту бойових літаків на аеродроми виділяються (знаходяться) призначені для його забезпечення частини. Якщо авіаційна частина перебазовується з частинами забезпечення, то вони прибувають на новий аеродром перед вильотом літаків з колишнього аеродрому, за час достатній для їх розгортання.
Перебазування частини з виконанням бойового завдання є найбільш економічним. Воно дозволяє виконати бойове завдання та одночасно скласти сприятливі умови для наступних дій. Перебазування без виконання бойового завдання організовується в умовах, коли тактичний радіус не забезпечує одночасного вирішення цих завдань, а також коли завчасно створюється авіаційне угрупування.
В залежності від наявності можливостей перевезення на новий аеродром особового складу, штатно - табельного майна та засобів, здійснюється переважно повітряним, або повітряним та наземним транспортом. Повітряний транспорт є основним тому що при його використанні досягається максимальне скорочення тривалості.
В залежності від транспортних засобів перебазування може здійснюватися льотним, повітряним і наземним ешелонами.
Льотний ешелон складають літаки (вертольоти) полку, які перелітають на аеродром перебазування.
Повітряний ешелон складає особовий склад, майно і техніка, які перевозяться повітряним транспортом.
Наземний ешелон складає льотний склад, майно і техніка, яка переводиться автомобільним транспортом, водним транспортом з розрахунком прибуття на аеродром нового базування у встановлений термін.
Для забезпечення польотів бойових літаків та бойових польотів з нового аеродрому в період перебазування полку створюється передова команда та команда випуску.
Передова команда призначається для прийому літаків (вертольотів, розміщення в/ч, (ескадрилій)), підготовки бойових дій з нового аеродрому, управління екіпажами на землі та в повітрі. При підготовці до перебазування в обмежені строки на передову команду може покладатися завдання по проведенню рекогносцировки аеродрому.
З метою підвищення мобільності при виконанні своїх функцій передова команда може поділятися на оперативну групу і групу підсилення.
Склад команд та груп визначається штабом частини спільно з ІАС, з таким розрахунком, щоб він був по можливості універсальним, тобто найбільш повно враховував можливі варіанти перебазування, забезпечував виконання
командирами (групами) своїх задач (при наявності різних фахівців) та не потребував великих зусиль командира та штабу на перерозподіл (уточнення) особового складу, що входить до них з отриманням завдання на перебазування.
В передову команду випуску включає приблизно рівну кількість різних фахівців інженерно - технічного складу авіаційних ескадрилій та полкових груп. Склад офіцерів штабу та служб залежить від місця розташування КП та ЗКП полку. При визначенні складу груп супроводу використовується таки же підхід.

Оперативна група призначення для зустрічі, розміщення підрозділів полку на новому аеродромі та підготовки їх до виконання бойових завдань.
Оперативна група використовується для нарощування можливостей оперативної групи по підготовці підрозділів полку до виконання бойових завдань з нового аеродрому.
Оперативна група передової команди комплектується з офіцерів штабу, служб і групової зміни бойового розрахунку ПК полку з відповідною документацією, інженерно - технічного складу ескадрилій та полкових груп (приблизно 15-20% особового складу ІАС полку). До складу груп можуть бути
включені особи льотного складу, які не ввійшли до екіпажів бойових літаків (вертольотів), а також фахівці із ТЕЧ полку.
Група підсилення передової команди комплектується з інженерно -технічного складу авіаційних ескадрилій полкових груп та ТЕЧ частини (приблизно 26-30% особового складу ІАС полку).
Передову команду очолює , як провило, заступник командира (начальник штабу) або інша посадова особа, призначена командиром частини.

Розгортання передової команди
Оперативна група передової команди по прибутті на новий аеродром, якщо необхідно проводить рекогносцировку аеродрому, розгортає ПУ, встановлює зв'язок з командним пунктом полку, організує управління підрозділами (екіпажами) при перельоті, а також збір інформації, необхідної для виконання майбутнього бойового завдання згідно з рішенням командира полку, перевіряє підготовку аеродрому до прийому літаків (вертольотів), наявність та готовність сил та засобів авіаційно - технічної частини, необхідних для забезпечення безперервних бойових дій полку; проводить хімічну, радіаційну, бактеріологічну розвідку району аеродрому та організує його оборону; перевіряє його підготовку та обладнання місць розміщення особового складу та літаків. При необхідності
начальник передової команди організує додаткові заходи по підготовці аеродрому.

2.Пільги військовослужбовців.
ПІЛЬГИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Стаття 10. Службовий час і час відпочинки військовослужбовців. Відпустки
Для військовослужбовців встановлюється 41 годинний робочий тиждень Тривалість і розподіл службового часу та часу відпочинку військовослужбовці визначається відповідно до статутів та порадників ЗСУ. \
Військові навчання, походи кораблів, бойові стрільби, бойове чергуванн провадиться у будь - які дні тижня без обмеження загальної тривалості службовоп часу.
3. Офіцерам, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової службь військовослужбовцям - жінкам, які що залучаються у зв'язку зі службової необхідністю до виконання обов'язків військової служби, святкові і неробочі дн надається інший день відпочинку. Військовослужбовцям строкової служби пр: виконанні обов'язків військової служби в зазначені дні під час відпочинк встановлюється відповідним командиром (начальником).
Наряди на чергування військовослужбовці проводять відповідно до військови статутів та порадників ЗСУ.
4. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, надают чергові щорічні відпустки із збереженням матеріального забезпечення. Тривалість такс відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу до 10 календарних років - З діб, від 10 до 20 років - 35 діб, від 20 до 25 років - 40 діб, 25 і більше календарних рокі
- 45 діб без урахування часу необхідного на проїзд до місця проведення відпустки назад.
Військовослужбовцям за особливий характер служби, а також зайнятим н роботах зі шкідливими умовами праці надаються щорічні додаткові відпустки і збереженням матеріального забезпечення у порядку, встановленому Каб. Мін. України
Військовослужбовцям можуть надаватися за рішенням командира начальник додаткові відпустки із збереженням матеріального забезпечення за сімейним обставинами, у зв'язку з навчанням у навчальних закладах та з інших поважних причиї
Військовослужбовці строкової служби за весь період військової служб надаються відпустки тривалістю: солдатам і матросам - 20 діб, сержантам і старшина!
- 25 діб без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки назад.
Військовослужбовцям - інвалідам, а також учасникам бойових дій та прирівнянню до них особам щорічно надаються відпустки без урахування вислуги років строком 4' діб у зручний для них час.
Стаття 11. Охорона здоров'я
1. Військовослужбовцям створюються необхідні санітарно - гігієнічні та побутов умови з урахуванням специфіки служби та екологічних обставин. Вони забезпечуються безкоштовною кваліфікованою допомогою у військово - медичних закладах. Прі відсутності за місцем служби військово - медичних закладів, а також у невідкладний випадках медична допомога військовослужбовцям надається у лікувально профілактичних закладах Міністерства охорони здоров'я України за рахунок МОУ МВС України, та інших військових формувань.
Військовослужбовцям , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи медична допомога надається згідно з Законодавством України.
2. Медична допомога членам сімей військовослужбовців надається на загальни; підставах.
3. Офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби ті члени їх сімей мають право на санітарно - курортне лікування та відпочинок : санаторіях, будинках відпочинку пансіонатах та на туринських базах МОУ, МВС України, та інших військових формувань.
Військовослужбовцям , зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці, також при особливому характері їх служби, військовослужбовцям, які стали інвалідам] внаслідок бойових дій і прирівняним до них особам путівки для санаторно - курортноп лікування надаються в першу чергу.
Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, а тако> учасники бойових дій прирівнюються у правах до інвалідів та учасників Велике Вітчизняної Війни.
4. Військовослужбовці строкової служби, курсанти військових навчальни: закладів, військовослужбовці - жінки при наявності медичних показань забезпечуються безплатним санаторно - курортним лікуванням.
Стаття 12. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилимі приміщеннями.
Військовослужбовці забезпечуються жилими приміщеннями державою.
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам ї: сімей, які проживають разом з ними, надається жиле приміщення , що має відповідаті статті 50 Житлового Кодексу України.
До одержання постійного жилого приміщення військовослужбовцям зазначенні у цьому пункті, надаються службові жилі приміщення, У разі відсутності такого житл в/ч зобов'язана тимчасово орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовц та його сім'ю або за бажанням військовослужбовця виплачувати грошову компенсації* за піднайом (найом) ним житлового приміщення на умовах, встановлених Каб. Міг України.
Офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби пр; звільненні з військової служби у запас чи у відставку за вислугою років, а також зв'язку із скороченням чисельності або штату військовослужбовців забезпечуютьс житловою площею у порядку, що визначається Каб. Мін. України.
1. Прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової службі та військовослужбовцям, як вступили на військову службу за контрактом, якщо воні незабезпечені житловою площею по місцю служби, на протязі 5 років службі надаються службові приміщення або жила площа в гуртожитку. Протягом цього часу з ними зберігається право на житлову площу, яку вони займали дол. Вступу на військов службу. Вони не можуть бути включені в списки громадян, взятих на квартирний облік При проходженні військової служби понад 5 років забезпечення зазначени військовослужбовців жилими приміщеннями за місцем служби провадиться н загальних підставах.
3. Курсантам вищих військових закладів, які мають сім'ї надається жила площа в сімейних гуртожитках. При відсутності гуртожитків, ім. Виплачується за місцем служби грошова компенсація за тимчасовий піднайом (найом) жилого приміщення в розмірах, визначених Каб. Мін. України.
4. Військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку з інвалідністю внаслідок поранення, контузії каліцтва або захворювання, одержаних при проходженні військової служби, житлове приміщення за місцем проживання, обраним з урахуванням встановленого порядку, надається в першу чергу.
У першочерговому порядку, в разі потреби поліпшення житлових умов, надаються жилі приміщення також сім'ям військовослужбовцям, які загинули або пропали безвісті під час проходження служби.
За військовослужбовцями, крім військовослужбовців строкової служби, які мають вислугу не менше 20 років, при направлені їх для проходження військової служби за межами України або при переведенні на службу у місцевість, що зазнала інтенсивного радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жила площа, яку вони та члени їх сімей займають, бронюється на весь час перебування їх за межами України чи в зазначеній місцевості.
Військовослужбовцям та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісті або стали інвалідами при проходженні військової служби, надається 50 % знижка плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності, в межах норм, передбачених чинним законодавством.
7. Особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби, які прослужили не менше 17 років і незабезпечені жилою площею, мають право на першочерговий вступ до житлово - будівельного (житлового) кооперативу або одержання земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва в населених пунктах, вибраних ними для проживання з урахуванням встановленого порядку.
8. Військовослужбовці, які не мають жилого приміщення для постійного проживання, мають право на одержання кредитів на індивідуальне та кооперативне житлове будівництво або придбання індивідуального жилого будинку на строк до 20 років з погашенням за рахунок коштів військових формувань: для тих, хто прослужив більше 15 років - 50%, більше 20 років - 75 %, більше 20 років - 100 % наданої установами банків позики.
9. Офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці, надстрокової служби, що мають вислугу не менше 20 років, при звільненні з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку зі скороченням чисельності або штату військовослужбовців, які стали інвалідами І чи II групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісті при проходженні військової служби, мають право на безкоштовне одержання в особисту власність жилого приміщення, яке вони займають в будинках державного житлового фонду.
Офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці, надстрокової служби мають право на першочергове одержання житлових приміщень на підставах, встановлених Житловим кодексом України.
10. Військовослужбовці строкової служби розміщуються в казармах (на кораблях) згідно з військовими статутами ЗСУ. За ними зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на військову службу. їх не може бути виключено зі списків громадян, взятих на квартирний облік.
Стаття 13. Забезпечення прав на освіту
Військовослужбовці можуть навчатися у військових навчальних закладах. їм, крім військовослужбовців строкової служби, дозволяється навчатися в інших навчальних закладах без відриву від служби для поглиблення професійних знань загально культурної підготовки.
Військовослужбовці строкової служби можуть вступати до військових навчальних закладах.
Особи, які були призвані на військові службу в період навчання, при звільненні з військової служби зараховуються для продовження навчання до того ж навчального закладу, де вони навчалися до призову на службу.

3. Організація вивчення, добору та допуску особового складу до несення служби
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИВЧЕННЯ, ДОБОРУ ТА ДОПУСКУ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ДО
НЕСЕННЯ ВАРТОВОЇ СЛУЖБИ
Робота щодо допуску молодого поповнення до несення вартової служби проводиться двічі на рік після закінчення його підготовки, проведення спеціальних занять з вивчення вимог статутів Збройних Сил України, табелів постів, інструкцій варт, ознайомлення з розташуванням та особливостями охорони постів та об'єктів, що охороняються. Ця робота здійснюється спеціально призначеними комісіями на чолі із заступниками командирів з'єднань, військових частин, начальників військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів із залученням командирів підрозділів, медичних працівників, офіцерів органів виховної роботи, служби озброєння та військових юристів. У ці ж терміни здійснюється переатестація військовослужбовців строкової служби та служби за контрактом, які залучаються до несення служби у вартах.
Призначені комісії потінні: всебічно вивчити ділові, моральні та психологічні якості, фізичний та сімейний стан кожного військовослужбовця; провести поглиблене медичне обстеження особового складу: перевірити засвоєння ним вимог статутів Збройних Сил України, особливих обов'язків згідно з табелем постів та інструкцій варти, положень законів України про відповідальність за порушення правил несення вартової служби, викрадання зброї, боєприпасів і військового майна та перевірити знання матеріальної частини штатної зброї, результати виконання практичних стрільб, здачі заліків з фізичної підготовки.
За результатами роботи комісії складається акт, який подається на затвердження командирові військової частини.
Допуск військовослужбовців до несення вартової служби здійснюється згідно з наказом командира військової частини на підставі затвердженого акта, у якому повинні бути висновки про допуск до несення служби у варті за кожного військовослужбовця. До акта додаються відомості результатів здачі заліків зі знань військовослужбовцями вимог військових статутів ЗС України, табелю постів та інструкцій, законів України про відповідальність за порушення правил несення вартової служби, викрадення зброї, боєприпасів та військового майна, матеріальної частини стрілецької зброї, заходів безпеки при поводженні з нею, а також відомості результатів виконання практичних стрільб, заліків з фізичної підготовки. Зазначені відомості готуються командирами підрозділів за результатами проведення спеціальних занять з підготовки особового складу до несення вартової служби і подаються до призначеної комісії для використання у роботі з вивчення військовослужбовців та прийняття остаточного рішення щодо їх допуску до несення служби у варті Витяги з цього наказу та списки військовослужбовців, які за своїми психологічними якостями не можуть бути допущені до несення вартової служби, повинні бути у командирів підрозділів, від яких відряджаються варти, штабах батальйонів (дивізіонів), військових частин, у чергових військових частин і начальників медичних служб.
У випадку переведення військовослужбовців строкової служби та служби за контрактом з інших військових частин, їхній допуск до несення вартової служби здійснюється у тому ж порядку, не раніше місячного терміну з дня прибуття до військової частини
Військовослужбовці, які прибувають з відпусток, довгострокових відряджень, а також після лікування у медичних закладах, залучаються до несення служби у варті тільки після їх адаптації у військових колективах, виконання ними практичних стрільб зі штатної зброї й не раніше тижневого терміну з дня повернення
Кандидатури військовослужбовців, які залучаються до несення вартової служби зі зброєю, повинні узгоджуватись з підрозділом військової контррозвідки Служби безпеки України.
У період звільнення у запас військовослужбовців строкової служби за умови недостатньої кількості особового складу військової частини та не можливості організації несення вартової служби трьома змінами варт має бути не менше двох складів варт. У цьому випадку вносяться відповідні зміни до розпорядку дня, які повинні забезпечити якісне проведення добору, розподілу особового складу варти, його теоретичної, практичної підготовки та медичного огляду, передбачити додатковий час на відпочинок особового складу, який залучається до несення служби у партах.
Не менше двох разів на рік з усіма військовослужбовцями, які призначаються начальниками варт проводяться планові практичні заняття, приймаються заліки зі знання обов'язків, їхнє медичне обстеження проводиться не рідше двох разів на рік.
Молоді офіцери і прапорщики (мічмани) та ті, які переведені з інших військових частин, призначаються начальниками варт тільки після їх адаптації у військовому колективі, проведення з ними спеціальних занять з вивчення вимог військових статутів Збройних Сил України, інструкції начальника варти, табелю постів та особливостей охорони постів і об'єктів, що охороняються. Призначення їх помічниками начальника варти з метою стажування не допускається.

На всіх військовослужбовців строкової служби та служби за контрактом, у штабах батальйонів (дивізіонів) або у командирів окремих рот (батарей) військової частини заводяться особові справи, у яких повинні бути:
дві фотографії військовослужбовця (розміром 9x12 см),
автобіографія військовослужбовця;
довідка про склад сім'ї з адресами і телефонами усіх близьких родичів, а також інших родичів, які мешкають поблизу місця проходження служби військовослужбовця;
4 характеристики з останнього місця служби, навчання (роботи) до призову до Збройних Сил України (за запитами командирів підрозділів);
характеристики, які надані командиром підрозділу за підсумками кожного навчального періоду;
медична характеристика з висновком медичної комісії про стан здоров'я військовослужбовця і допуск його до несення вартової служби;

дані з районних військових комісаріатів щодо знаходження військовослужбовця на обліку у районних відділах (управліннях) управління (Головного управління) внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, наркологічних диспансерах, психіатра і невропатолога за місцем його мешкання перед призовом до Збройних Сил України. Районні військові комісари зобов'язані забезпечити передачу зазначених матеріалів разом з відповідними документами усіх призовників при направленні у війська (сили). Командири військових частин зобов'язані передавати ці документи разом з іншими документами військовослужбовця у випадку переведення його до нового місця служби;
листи з відповідями батьків військовослужбовця на запити щодо особливостей його характеру;

листи індивідуальних співбесід та висновки щодо індивідуальних соціально-психологічних якостей військовослужбовця на підставі проведених анкетувань, тестувань і спостережень;
аркуш з особистим підписом про доведення вимог статей Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за військові злочини, наказів про засудження військовослужбовців за скоєні злочини, а також заходів безпеки.





























БІЛЕТ 24- 1. Команди і групи що створюються при перебазуванні авіаційної частини (підрозділу). Команда випуску (призначення, задачі і склад).
Перебазування частини у встановлений термін та ведення бойових дій з нового аеродрому можтиве лише при дотриманні наступних умов:
- новий аеродром повинен бути придатним для посадки літаків (вертольотів)даного типу і базування полку (ескадрильї);
- на ньому повинні бути розгорнуті сили та засоби управління,матеріального і аеродромно - технічного забезпечення , особовий склад і необхідні технічні засоби ІАС для забезпечення прийому та розміщення літаків (вертольотів), які прибувають;
- на аеродромі колишнього базування повинні бути розгорнуті сили та засоби матеріального і аеродромно - технічного забезпечення ІАС полку для підготовки літаків (вертольотів) до випуску, а також сили та засоби для управління екіпажами та підрозділами при перельоті (виконанні бойового завдання).
Для забезпечення польотів бойових літаків та бойових польотів в період перебазування полку створюється передова команда та команда випуску.
Команда випуску призначається для забезпечення управління підрозділами полку при виконанні бойових завдань з колишнього аеродрому та при перельоті на новий аеродром, для підготовки літаків (вертольотів) до вильоту (перельоту) та випуску їх у політ, нарощування можливостей передової команди по підготовці літаків (вертольотів) на новому аеродромі. З метою підвищення мобільності при переміщені вона може поділятися на групу випуску літаків та групу транспортування технічного майна.
Група випуску комплектується із офіцерів штабу, служб та чергової зміни бойового розрахунку КП полку з відповідною документацією, інженерно -технічний склад ескадрилій та полкових груп (приблизно 45-50% особового складу ІАС полку) з технічним майном для підготовки до вильоту. До складу групи можуть бути включені особи льотного складу, які не ввійшли до екіпажів бойових літаків (вертольотів), а також один комплект позиції підготовки ракет (в ВА та ВБА).
Група транспортування технічного майна комплектується із інженерно -технічного складу та майна авіаційних ескадрилій, полкових груп та ТЕЧ полку (до 5 - 10% особового складу ІАС). Старшим групи призначається начальник групи обслуговування (ремонтних робіт) або начальник ТЕЧ ланки.
Команду випуску очолює особа керівного складу частини.

Переміщення команди випуску
Командний пункт полку на аеродромі колишнього базування функціонує до моменту передачі управління підрозділами полку на КП на новому аеродромі. Після отримання підтвердження про передачу управління начальник команди випуску подає команду на збір та завантаження майна команди (групи) випуску та інших груп. Бойовий розрахунок ПУ здійснює контроль за згортанням, завантаженням майна, посадкою особового складу команди (групи) випуску на транспортні засоби, підтримує зв'язок з КП полку. З отриманням дозволу на вихід команди (групи) випуску згортає та в складі наземного (повітряного) ешелону відбуває на аеродром нового базування.
При перебазуванні полку без частини забезпечення перевезення команд (груп) автомобільним транспортом здійснюється самостійною колоною. При перебазуванні полку спільно з частинами забезпечення створюється об'єднана автоколона, яка пересувається, як правило, по одному маршруту. Це створює більш вигідніші умови для здійснення охорони та оборони колони, контролю за пересуванням, а також в колоні повинне забезпечувати необхідну швидкість руху у світлий та темний час доби, зручність управління на маршруті та постійну готовність до оборони при можливому нападі противника (диверсійних гру, підрозділів десанту). Здійснення цих вимог забезпечується правильним шикуванням колон.
В голову колону, як правило, призначається більш великі автомобілі. Це дозволяє уникнути великих розривів між автомобілями та відставання важких автомобілів від легких, шо володіють більшими швидкостями. В кінці колони зосереджуються засоби технічної допомоги, господарського забезпечення, автомобілі резерву для пере завантаження майна або тягачі для буксирування автомобілів, які вийшли зі строю.
2. Соціальні гарантії прав військовослужбовців та членів їх сімей

СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ПРАВ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ЧЛЕНІВ ЇХ СІМЕЙ
Стаття 14. Пільги військовослужбовцям і членам їх сімей щодо проїзду, перевезення багажу, поштових відправлень, а також оподаткування.
1. Військовослужбовцям і членам їх сімей забезпечується безкоштовний проїзд у відпустку, а також безкоштовний перевіз багажу залізничним, повітряним. Водним і автомобільним транспортом при переїзді на нове місце служби і виплачується грошова допомога у порядку, встановленому Каб. Мін. України.
При виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядження в інші населені пункти, військовослужбовцям виплачується витрати по відрядженні у порядку, встановленому Каб. Мін. України.
2. Військовослужбовців строкової служби користуються правом безкоштовного проїзду всіма видами міського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування у сільській місцевості, а також залізничним і водними транспортом приміського сполучення та автобусів приміських маршрутів.
Військовослужбовців, які стали інвалідами в наслідок бойових дій та прирівняні до них особи, а також батьки військовослужбовців, які загинули або померли, або пропали безвісті під час проходження служби, користуються правом на безкоштовний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (за винятком таксі) в межах адміністративного району за місцем проживанням, залізничним і водними транспортом приміського сполучення та автобусів приміських маршрутів. Вони мають право на 50 % знижку при користуванні міським залізничним, повітряним, водними транспортом та автомобільним транспортом. .Військовослужбовці строкової служби мають право безкоштовно відправляти і одержувати листи. Безкоштовними поштовими посилками (відправляється особистий одяг громадян, призваних на строкову військову службу.
Соціальні гарантії прав членам сім'ї військовослужбовців
члени сім'ї військовослужбовців строкової служби мають переважне прав при прийнятті чи залишені на роботі, при скороченні чисельності або штат працівників. А також на першочергове направлення для професійної підготовка підвищення кваліфікації і перепідготовки з відривом від виробництва та на виплат на період навчання середньої заробітної плати.
Дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовці строкової служби, виплачується за місцем роботи грошова допомога в розмір середнього місячного заробітку при розірвані ними трудового договору у зв'язку переведенням чоловіка (дружини) на службу у іншу місцевість. При тимчасові втраті працездатності лікарняні листи оплачується дружинам (чоловікам військовослужбовців у розмірі 100 % посадового окладу незалежно від стаж роботи.
Дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовці строкової служби, до загального стажу роботи необхідного для призначення пенс за віком, враховується період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місця? де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.
"Дружинам (чоловікам) військовослужбовців за їх бажанням відпустка надається одночасно /з відпусткою чоловіка (дружини).
1 Пенсійне забезпечення військовослужбовці після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до закону "Про пенсійне забезпечення військовослужбовці та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ".
2. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби за вислугою
строку служби. Віком, станом здоров'я, у зв'язку зі скороченням штатів або з організаційними заходами в разі неможливості використання на службі виплачується грошова допомога у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Військовослужбовцям, звільненим у з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Каб .Мін. України виплачується грошова допомога у розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Військовослужбовцям, звільненим у ! військової служби за невідповідністю, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, грошова допомога, передбачена цим пунктом не виплачується.
3. Підготовка варт

ПІДГОТОВКА ВАРТ
Підготовка варт організовується та проводиться у три етапи.
Перший етап
За дві-три доби до заступання у наряд командиром роти (батареї) або батальйону (дивізіону) із залученням заступника командира роти (батареї) або батальйону (дивізіону) з виховної роботи, командирів взводів, призначеного начальника варти, старшини підрозділу та санітарного інструктора здійснюється добір і розподіл особового складу згідно з табелем постів. При цьому обов'язково враховуються індивідуальні якості, сімейно - родинні обставини, наявність ознак нестандартної поведінки військовослужбовців, стан їх здоров'я, фізична витривалість, практична підготовленість та важливість об'єктів, що охороняються. Призначений склад варти записується до книги добору варт роти (батареї), підписується посадовими особами, які брали участь у доборі й розподілі особового складу варти, та затверджується командиром роти (батареї) (додаток 5). У випадку спорядження варти від батальйону (дивізіону) або військової частини, склад варти записується до книги добору варт батальйону (дивізіону) або військової частини. При ньому призначений склад варти підписується посадовими особами, які брали участь у доборі й розподілі особового складу варти, та затверджується відповідним командиром. Старшина роти або особа, яка його замішає, за одну-дві доби до заступання варти повинні оголосити склад варти на вечірній перевірці.
Другий етап
Напередодні дня заступання військовослужбовців у наряд у години, які визначені розпорядком дня військової частини, з особовим складом у класі для підготовки варт (додаток о) проводяться теоретичні заняітя і вивчення положень статутів, особливих обов'язків чатових, матеріальної частини стрілецької зброї та заходів безпеки при поводженні з нею. На електрифікованих макетах об'єктів, що охороняються, відпрацьовуються порядок взаємодії між чатовим і резервною групою варти, а також особовим складом варти та черговим підрозділом (підрозділом посилення варти) у разі виникнення екстремальних ситуацій, нападу на варту, об'єкти, що охороняються.
Теоретичні заняття проводяться особисто командиром роти (батареї), від якої призначено варту, командиром (начальником штабу) батальйону (дивізіону), якщо варту призначено від батальйону (дивізіону), а з вартою, призначеною від військової частини, -одним із заступників командира військової частини.
Третій етап
Практичні заняття з особовим складом варти проводяться у день заступання в наряд у вартовому містечку військової частини або військової комендатури (додатки 3, 4). На заняттях відпрацьовуються порядок дій чатових на посту, застосування ними зброї, відбиття нападу на вартове приміщення, об'єкти, що охороняються, та зміну, яка прямує на пости та з постів; порядок зміни чатових, приймання та здавання поста: прийоми рукопашного бою; дії га порядок застосування засобів пожежогасіння; порядок заряджання та розряджання зброї, вивчення її матеріальної частини та заходів безпеки при поводженні з нею, інші питання, що враховують особливості практичного несення служби.
Практичні заняття проводяться під особистим керівництвом командира окремої роти військової частини, від якої призначено варту, командира (начальника штабу) батальйону (дивізіону), якщо варту призначено від батальйону (дивізіону), начальника (заступника начальника) штабу військової частини, якщо варту призначено від військової частини, із залученням командирів рот (батарей), від яких призначено особовий склад.

БІЛЕТ 25- 1. Команди і групи що створюються при перебазуванні авіаційної частини (підрозділу). Група супроводу (призначення, задачі і склад).
При перебазуванні на велику відстань з посадками на декількох проміжних аеродромах в авіаційному полку комплектується дві, три групи супроводу (замість передової команди та команди випуску).
Групи супроводу призначаються для узгодження порядку управління та забезпечення підрозділів в/ч на проміжних аеродромах, зустрічі літаків, які перелітають, їх розстановки, маскування, підготовки до польоту, випуску у політ, а також усунення несправностей та виконання дрібного ремонту.
Склад команд та груп визначається штабом частини спільно з ІАС, з таким розрахунком, щоб він був по можливості універсальним, тобто найбільш повно враховував можливі варіанти перебазування, забезпечував виконання
командирами (групами) своїх задач (при наявності різних фахівців) та не потребував великих зусиль командира та штабу на перерозподіл (уточнення) особового складу, що входить до них з отриманням завдання на перебазування.
В передову команду випуску включає приблизно рівну кількість різних фахівців інженерно - технічного складу авіаційних ескадрилій та полкових груп. Склад офіцерів штабу та служб залежить від місця розташування КП та ЗКП полку. При визначенні складу груп супроводу використовується таки же підхід.
Оперативна група передової команди комплектується з офіцерів штабу, служб і групової зміни бойового розрахунку ПК полку з відповідною документацією, інженерно - технічного складу ескадрилій та полкових груп (приблизно 15-20% особового складу ІАС полку). До складу груп можуть бути
включені особи льотного складу, які не ввійшли до екіпажів бойових літаків (вертольотів), а також фахівці із ТЕЧ полку.
Група підсилення передової команди комплектується з інженерно -технічного складу авіаційних ескадрилій полкових груп та ТЕЧ частини (приблизно 26-30% особового складу ІАС полку).
Передову команду очолює , як провило, заступник командира (начальник штабу) або інша посадова особа, призначена командиром частини.
Група випуску комплектується із офіцерів штабу, служб та чергової зміни бойового розрахунку КП полку з відповідною документацією, інженерно -технічний склад ескадрилій та полкових груп (приблизно 45-50% особового складу ІАС полку) з технічним майном для підготовки до вильоту. До складу групи можуть бути включені особи льотного складу, які не ввійшли до екіпажів бойових літаків (вертольотів), а також один комплект позиції підготовки ракет (в ВА та ВБА).
Група транспортування технічного майна комплектується із інженерно -технічного складу та майна авіаційних ескадрилій, полкових груп та ТЕЧ полку (до 5 - 10% особового складу ІАС). Старшим групи призначається начальник групи обслуговування (ремонтних робіт) або начальник ТЕЧ ланки.
Команду випуску очолює особа керівного складу частини.
2. Кодекс законів про працю. Робочий час.
Завдання Кодексу законів про працю України
Кодексу законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу працездатної людини.
Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону прав працівників.

РОБОЧИЙ ЧАС
Стаття 50. Норма тривалості робочого часу
Нормальна тривалість робочого часу працівника не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Підприємства і організації при укладанні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині І цієї статті.
Статті 51. Скорочена тривалість робочого часу
Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:
І.) Для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, а для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, на може перевищувати половину максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці 1 цього пункту для осіб відповідного віку.
2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці - не більше як 36 годин на тиждень.
Перелік виробництв, цехін професій і посад з шкідливими умовами праці, робота па яких дає право на скорочення тривалості робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством.
Крім того, законодавством Союзу РСР встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інші).
Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда.
Стаття 52. П'ятиденний і шестиденний робочий тиждень та тривалість щоденної роботи
Для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого дня.
На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, &годин при тижневій нормі 36 годин і 4\ години при тижневій нормі 24 години.
П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється власником або уповноваженим органом спільно з профспілковим комітетом з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою Радою народних депутатів.
Стаття 53. Тривалість роботи на передодні святкових, неробочих і вихідних днів На передодні святкових, неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім , працівників зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину, як при п'ятиденному так і при шестиденному робочому тижні.
Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.
3.Перевірка варт.
5. ПЕРЕВІРКА ВАРТ
Перевірка варт посадовими особами, яким вони підпорядковані, здійснюється:
командирами рот (батарей) та їх заступниками - кожна варта, яка призначена від роти (батареї), не менше двох разів на добу, з них один раз вночі;
командирами батальйонів (дивізіонів), начальниками факультетів військових навчальних закладів та їх заступниками - кожна варта, яка призначена від батальйону (дивізіону), факультету, не менше двох разів на добу, з них один раз вночі:
командирами військових частин, з'єднань, начальниками військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів та їх заступниками -кожна підпорядкована варта, не менше одного разу на тиждень. Перевірка варт командирами з'єднань, начальниками військових навчальних закладів та їх заступниками, у випадку розташування підпорядкованих військових частин у декількох військових містечках, що дислоковані на значній відстані від управлінь, здійснюється під час роботи у цих військових частинах;
начальниками гарнізонів і посадовими особами гарнізону - кожна підпорядкована варта, не менше одного разу на місяць;
керівним складом видів Збройних Сил України і оперативних командувань, начальниками управлінь центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, начальником залізничних військ - начальником управління залізничних військ, командувачами корпусів, командирами морських районів та їх заступниками - під час роботи у підпорядкованих з'єднаннях і військових частинах.
Перевірка варт здійснюється відповідно до вимог статті 189 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, про що робиться відповідний запис у постовій відомості.
Командувачі, командири (начальники) усіх рівнів та їх штаби до корпусу включно повинні здійснювати щоденний контроль за перевіркою кожної підпорядкованої варти та один раз на тиждень здійснювати контроль особистих перевірок варт підлеглими, командирами (начальниками) та їх заступниками.
При кожній перевірці варт обов'язково перевіряються:
наявність особового складу, розставлення його згідно з постовою відомістю;
наявність, дотримання порядку зберігання зброї та боєприпасів,
бойову готовність варти, внутрішній порядок, знання обов'язків та практичне їх виконання особовим складом варти, несення служби чатовими на постах;
правильність оформлення та ведення встановленої документації та ведення постової відомості;
відповідність обладнання вартового приміщення і постів вимогам Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України (додатки 3, 4 до Статуту);
справність технічних засопів охорони, засобів зв'язку, освітлення та протипожежного захисту);
у вартах при гауптвахтах, крім того, перевіряються обладнання гауптвахти, кількість заарештованих, порядок їх охорони та законність тримання.
Перевірка загнання обов'язків особовим складом варти і вміння практично їх виконувати при несенні служби
У начальника варти:
знання інструкції начальника варти;
випадки застосування зброї особисто начальником варти або складом варти;
у яких випадках начальник варти зобов'язаний викликати варту "За зброю";
дії начальника варти під час виникнення пожежі на об'єктах, що охороняються, або вартове приміщення, порядок призначення резервних груп і керівництво ними;
наявність, якість і повноту відпрацювання документів начальника варти (додаток 8), наявність пакету з документацією на випадок оголошення тривоги і "Планом посилення охорони об'єктів варт". Визначення в інструкції начальнику варти особливих обов'язків стосовно організації служби вартових собак. Ведення відповідних записів у постовій відомості та в журналі наряду вартових собак (при необхідності) (додаток 16):
знання обов'язків на випадок оголошення тривоги під час допуску до сховищ (на склади);
обов'язки начальника варти на гауптвахті; знання порядку направлення заарештованих на роботи, у лазню, медичний пункт;
дії начальника варти під час виникнення пожежі на гауптвахті, під час стихійного лиха та в інших випадках;
знання матеріальної частини зброї та заходів безпеки при поводженні зі зброєю;
дії при виявленні відсутності чатового на посту.
У помічника начальника варти:
обов'язки помічника начальника варти;
знання завдань варти та інструкції начальника варти;
обов'язки усіх посадових осіб варти;
знання матеріальної частини зброї та заходів безпеки при поводженні з нею;
дії при виявленні відсутності чатовою на посту та інше.


У помічника начальника варти з технічних засобів охорони:
знання режиму роботи основних і допоміжних технічних засобів охорони;
порядок приймання під охорону об'єктів, обладнаних ТЗО;
порядок приймання та доведення сигналів, що надійшли від ТЗО, до начальника варти;
знання схеми розташування ТЗО па об'єктах та у вартовому приміщенні, порядок їх застосування, правил експлуатації і обслуговування;
знання вимог техніки безпеки та інструкцій з експлуатацій ТЗО.
У помічника начальника варти по службі вартових собак (вожатого вартових собак):
обов'язки помічника начальника варти по службі вартових собак (вожатого вартових собак):
порядок виставлення вартових собак на пости:
порядок перевірки несення служби собаками;
тривалість перебування собак на посту.
У розвідного:
обов'язки розвідного:
порядок застосування зброї розвідним і зміною вартових та вміння діяти у випадку нападу на зміну під час слідування на пости та з постів
обов'язки розвідного під час виставлення часових на посли та їх зміни; обов'язки розвідного при розпечатуванні (запечатуванні) об'єктів, що охороняються; знання матеріальної частини зброї та заходів безпеки при поводженні з нею. У вартових (чатових):
знання особливих обов'язків згідно з табелем постів; обов'язки чатового; порядок застосування зброї чатовим; обов'язки під час виникнення пожежі на посту; дії у випадку раптового захворювання матового на посту; обов'язки чатового біля вогненебезпечного сховища (складу); знання матеріальної частини зброї та заходів безпеки при поводженні з нею; обов'язки вартового по бойовому розрахунку.
Перевірка наявності зброї та боєприпасів і правила їх зберігання
Перевірка наявності і порядку зберігання зброї та боєприпасів здійснюється при кожній перевірці варти. При цьому перевіряється:
наявність зброї і порядок й зберігання;
порядок видачі зброї і боєприпасів особовому складу варти перед заступленням у варту і на пости;
правила зберігання запасу бойових патронів;
порядок зберігання боєприпасів 2-х змінних постів,
порядок зберігання ключів і відтисків зліпків з печаток від ящиків з боєприпасами;
наявність у начальника варти особистої зброї і порядок її зберігання;
відсутність у особового складу варти не облікованих боєприпасів;
наявність списку особового складу варти з особистими підписами за інструктаж із заходів безпеки при поводженні зі зброєю.
Під час перевірки зберігання запасу бойових патронів, ручних гранат перевіряється:
наявність і цілісність металевого ящика, запечатаного сургучевою печаткою начальника штабу військової частини (коменданта гарнізону);
включення ящика до опису обладнання і майна, яке знаходиться у кімнаті начальника варти;
відповідність печаток на ящиках з запасом бойових патронів зразкам зліпків з печаток;
кількість боєприпасів та їх відповідність статутним вимогам,
наявність акту закладки боєприпасів та бланків актів на випадок їх вилучення; наявність щомісячних записів про перевірку боєприпасів;
відповідність книги запису обліку бойових патронів варти статутним вимогам;
наявність індивідуальних перев'язувальних пакетів та акту перевірки кулеуловлювача;
опис боєприпасів та майна, що зберігається у ящику (додаток до наказу Міністра оборони України від 02. 05. 2003 №122).
БІЛЕТ 26- 1. Організація управління при перебазуванні авіаційної частини.
Організація управління
Організація управління підрозділами полку при перебазуванні передбачає:
- розподіл функцій між пунктами управління;
- визначення порядку згортання та розгортання пунктів управління, їх взаємодія та передача управління з одного пункту на інший;
- уточнення розподілу особових осіб по пунктах управління та їх обов'язки, а також організація зв'язку між пунктами управління.
Особливість управління підрозділами частини при перебазуванні заключається в тім, що організується одночасно з декількох районів (вихідного, тимчасового, нового) базування, віддалених один від одного на значні відстані.
В кожнім районі управління повинно забезпечити:
- в районі колишнього базування - підготовку до відправки, своєчасне відбутті передової команди та керівництво нею при пресуванні; підготовку випуску екіпажів льотного ешелону та керівництво ним до визначеного рубежу; згортання сил та засобів, завантаження їх на транспортні засоби та відправку їх в складі повітряного та наземного ешелонів; передачу управління на пункт управління в новому районі базування (проміжному аеродромі посадки);
- в районі тимчасового базування - зустріч, забезпечення посадки підрозділів льотного ешелону, їх розміщення на проміжному аеродромі, підготовку до подальшого перельоту, узгодження всебічного забезпечення, випуску в політ та керівництво у повітрі до встановленого рубежу; контроль за пересуванням наземного ешелону; безпека перельоту льотного та повітряного ешелонів;
- - в районі нового базування - своєчасне розгортання пункту управління , підготовку до зустрічі та прийом підрозділів (груп) льотного, повітряного та наземного ешелонів ; приведення полку в бойову готовність (відновлення боєздатності підрозділів полку) після перельоту; підготовку бойових дій в новому районі; керівництво підрозділами полку при виконанні бойових завдань.
Рішення вище перелічених завдань забезпечується з КП та ЗКП полку, який розгортається на аеродромах вихідного та нового базування , з пунктів управління, які розгортаються на проміжних аеродромах в смузі маршруту перельоту льотного та повітряного ешелонів, з пункту управління старших начальників, а також районних та зональних центрів ЕС УПР під загальним керівництвом з ЦКП ВГТС у взаємодії з головним центром ЕС УПР.
Розподіл функцій між пунктами управління та посадовими особами їх бойових розрахунків здійснюється начальником штабу полку з урахування поставленого завдання бойової та майбутніх дій в новому районі базування.
Згідно питань, що стосуються організації забезпечення перельоту льотного та повітряного ешелонів на проміжних аеродромах та забезпечення бойових дій полку на новому аеродромі, здійснюється через штаб авіаційного об'єднання , а з питань, що стосуються організації перебазування наземного ешелону (маршрути, графік руху, дорога та управління) - через штаб фронту, ОК.


2. Порядок ведення трудових книжок.
2.1 Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.
2.2. Заповнення трудової книжки вперше провадиться власником уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться. Відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; Відомості про роботу: переведення на іншу постійну роботу, звільнення; Відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державним нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України ;
Відомості про відкриття, на які видано дипломи, про виконі винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.
2.3.записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитися відповідно до формулювань чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю, пункту закону.
2.4. Усі записи у трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносить власник або уповноважений ним орган після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в раз звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число, місяць двозначними) Наприклад, якщо робітника або службовця прийнято на роботу 5 січня 1993 р. , у графі 2 трудової книжки записується "05. 01. 1993 "Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього фіолетового кольорів; печаткою затверджується запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
2.5. З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказ(розпорядження) про призначення на роботу, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розпис в особистій картці (типова відомча форма №№ Т 2 затверджена наказом Мінстату України від 11 серпня 1993 р. № 180), в який має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).
Міністерства і відомства за згодою з відповідними галузевими профспілками можуть, як виняток, дозволити підприємствам, що працюють на умовах територіальної роз'єднаності (підпорядковані структурні підрозділи розташовані на великій відстані), ознайомлювати з записами , внесеними до трудової книжки, шляхом направлення власникам книжок відповідних повідомлень з наступною відміткою про це в особистій картці.
У разі виявлення неправильного або неправильного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконує власник або уповноважений ним орган, який зробив відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівникові в цьому потрібну допомогу.
При потребі власник або уповноважений ним орган видає працівникам за їх проханням завірені виписки з трудових книжок щодо відомостей про роботу.
2.8. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис ліквідовано, відповідний запис робить правонаступник, а в разі його відсутності - вища організація, якій було підпорядковане підприємство, а при її відсутності -облархів, держархів м. Києва, держархів м. Севастополя і держархів Ради міністрів Криму.
2.9. Виправлені відомості про роботу, переведення на іншу роботу, нагородження та заохочення та ін. мають повністю відповідати наказу або розпорядженню.
У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваної роботі виправлення відомостей про роботу здійснюються на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, незазначених у трудовій книжці.
Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.
2.10.У розділ "Відомості про роботу", "відомості про нагородження, відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається .
При потребі. Наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дані внесення запису у графі з пишуть: "Запис за № таким - то недійсним. Прийнято за такою то професією (посадою)", і у графі 4 повторюють дату і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесено до трудової книжки.
У такому ж порядку визначається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу роботу в разі незаконного звільнення, установлених органом, який розглядає трудові справи, і робиться запис про поновлення на попередній роботі або зміну формулювання причин звільнення. Наприклад пишеться: "Запис за № таким то є недійсним поновлено на попередній роботі". При зміні формулювання причин звільнення пишеться: "Запис за № таким то є недійсним, звільнено..." і зазначається нове формулювання.
У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювань причин звільнення.
При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на нов\ роботу, надалі визнаного недійсним, на прохання працівника видається дублікаї трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
Б) Занесення відомостей про працівника: 2.11. Відомостей про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові ініціали і дата народження вказуються на підставі паспортних даних або свідоцтва про народження.
2 12 Після зазначення дані заповнення трудової книжки працівник своїм підписок завіряє правильність внесених відомостей . Першу сторінку (титульний аркуш трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і післ5 цього ставить печатку підприємства (або печатку відділу кадрів), на якому вперіш заповнюється трудова книжка.
2.13.Зміна записів у трудовій книжці про прізвище, ім'я та по батькові і дат} народження виконує власник або уповноважений ним орган за останнім місцем робота на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірванш шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) з посиланням на номер і дат} документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудово книжки. Однією рискою закреслюють, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, пс батькові, дату народження, записують нові дані з посиланням на відповідні документі на внутрішньому боці обкладинки і завіряють підписом керівника підприємства аб( спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства а бо печаткою відділ} кадрів.
в) Внесення відомостей про роботу: 2.14.У графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишуть повну назв} підприємства.
Під цим заголовком у графі 1 пишуть порядковий номер запису, що вноситься, } графі 2 зазначають дату прийняття на роботу.
У графі 3 пишуть : "Прийнято або призначено до такого - то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням конкретної назви, а також роботи професії або посади і набутого розряду. Записи про назву роботи, професії або осади, на яку прийнято працівника, виконують для робітників та службовців відповідно до назви професії та посади, зазначеній у Єдиній державній класифікації професій всіх категорій працівників на підставі міжнародних стандартів.
Якщо працівник має право на пенсію за віком а пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати назві списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Показники, зазначені у цих Списках, обов'язково повинні бути підтверджені у Картці робочого місця за результатами атестації можуть записувати у дужках.
Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це у встановленому порядку робиться відповідний запис.
Робота за сумісництвом оформлена у встановленому порядку, у трудовій книжці виділяється окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадять за бажанням працівника власник або уповноважений ним орган.
Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється таким порядком, як і прийняття на роботу
Якщо під час роботи працівника назва підприємства змінюється, про це окремим рядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "1 Іідприємство таке - то з такого - то числа перейменоване на таке - то", а у графі 4 проставляється підстава для перейменування -наказ (розпорядження) його дата і номер.
Студентам, слухачам курсів, учням, аспірантам та клінічним ординаторам, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить запис про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є наказ навчально закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів , клінічних ординаторів. Період роботи зазначених студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів у студентських таборах , при проходження виробничої практики і при виконанні науково -дослідної господарсько - договірної тематики підтверджується відповідною довідкою із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади та часу роботи. На підставі цих довідок навчальні заклади (наукові установи) забезпечують занесення до трудової книжки студента, учня, аспіранта, клінічного ординатора відомостей про роботу згідно з одержаними даними. Довідки зберігаються в особистих справах зазначених осіб як документи суворої звітності.
Для студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів, які раніше не працювали і у зв'язку з
цим не мали трудових книжок, відомості при роботу в студентських таборах, на виробничій практиці, а також про виконання науково -дослідної госпдоговірної тематики на підставі довідок вносять на підприємстві де вони працюватимуть.
2.18. До трудових книжок окремим порядком вносяться, з посиланням на дату, номер та найменування документів такі записи:
а) про час служби у ЗСУ та інших військах, де на тих хто проходить службу, не поширюються законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення зі служби;
про час навчання у професійних навчально - виховних закладах та інших закладах, у навчально курсових комбінатах (центрі, пункті тощо);
в) про час навчання у вищих навчальних закладах (сюди входить і час роботи у студентських таборах, на виробничій практиці, а також про виконання науково - дослідної госпдоговірної тематики) та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі, крім випадків зазначених у п. 2.16. цієї інструкції;
г) про роботи як членів колгоспу - у тому разі, коли чинним законодавством передбачено зарахування цієї роботи до загального трудового стажу працівників;
д) про час догляду за інвалідом 1 групи або дитиною - інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду ( п Ест.. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення") у тому числі за пристарілим, який досяг 80 - річного віку (згідно з медичним висновком);
є) безробітним особам - про період одержання допомоги по безробіттю заносить у трудову книжку орган державної служби зайнятості населення.
Передбачені цим пунктом записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу на цьому підприємстві.
При відмінені у встановленому порядку безперервного стажу для визначення допомоги по державному соціальному страхуванню до трудової книжки працівника за останнім місцем роботи у графу 3 розділу "Відомості про роботи" вноситься запис: "безперервний трудовий стаж відновлено з такого то числа, місяця, року", у графу 4 робиться посилання на постанову президії відповідної ради профспілок або президії ЦК відповідної галузевої профспілки. Працівникам, зайнятим на сезонних роботах у тих галузях народного господарства, де чинним законодавством допускається під сумування періодів сезонної роботи та зараження безперервного трудового стажу при повернення у встановлених строк на сезонну роботу після міжсезонної перерви, у графі 3 зазначеного розділу трудової книжки робиться запис: "Безперервний стаж роботи зберігається".
Трудові книжки громадян, як працюють за трудовими договорами в іноземних представництвах, і іноземних кореспондентів, співробітників міжнародних організацій та інших прирівняних до них іноземців на території України, зберігаються: в м. Київ - в Генеральній дирекції Київської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представників., у республіці Крим та областях - у департаментах зовнішніх зв'язків обласних державних адміністрацій, у м. Севастополі - в міській державній адміністрації. Ці організації роблять відмітки у трудових книжках про прийняття на роботу і про звільнення з роботи відповідно до трудових договорів і довідок наймачів. Під час влаштування на роботу робиться запис: "Прийнято на роботу в систему Генеральної дирекції Київської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв", а при звільнені: "звільнено від роботи у системі Генеральної дирекції Київської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв" із посиланням на відповідні статті КЗ п II України. Запис, зроблений у трудовій книжці іноземними представництвами, іноземними кореспондентами, співпрацівниками міжнародних організацій та іншими прирівняними до них іноземцям на території України, недшсний.
2.21. До трудових книжок осіб, які відбули виправні роботи без позбавлення волі, власник або уповноважений ним орган підприємства за місцем роботи вносить запис про та, що час роботи у цей період не зараховується до загального та безперервного трудового стажу (розділ "Відомості про роботу" трудової книжки, графа 3). У тому разі, коли судом у встановленому законом порядку час відбування виправних робіт без позбавлення волі включено до загального трудового стажу, у трудових книжках робиться запис про те, що цей час не зараховується до безперервного трудового стажу .
Зазначені записи вносяться до трудової книжки по закінченні фактичного терміну відбування покарання, що встановлюється за довідками органів МВС України. При звільнені засудженою з роботи порядком, передбаченим чинним законодавством, і влаштування його на нове місце роботи відповідні записи вносяться до трудової книжки тим підприємством, на яке було зараховано або направлено засудженого.
Підставою для внесення до трудової книжки передбачених цим пунктом записів є наказ (розпорядження) керівника підприємства, виданий згідно з вироком (ухвалою) суду.
У розділі трудової книжки "Відомості про роботу" робляться такі записи:
У графі 1 зазначається порядковий номер запису; у графі 2- дата внесення запису; у графі 3 пишеться "Час роботи з такого - то (число, місяць, рік) по таку - то дату (число, місяць, рік) не зараховується у загальний стаж та безперервний стаж".
При зарахуванні судом часу перебування на виправних роботах до загального трудового стажу у графі 3 пишеться: "Час роботи з такого - то (число, місяць, рік) по таку-то дату (число, місяць, рік) зараховується у безперервний трудовий стаж".
У графі 4 зазначається підстава для внесення запису до трудової книжки наказ (розпорядження) керівника підприємства, дата його видачі і номер.
Організація охорони авіаційної техніки у робочій час.
1 ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ АВІАЦІЙНОЇ ТЕХНІКИ В РОБОЧИЙ ЧАС І В ДНІ ПОЛЬОТІВ АВІАЦІЇ
Охорону літаків, бойових комплектів, позицій підготовки ракет і службових об'єктів на аеродромах в неробочий час несуть варти, які призначені від авіаційно-технічної частини, стосовно вимог статуту гарнізонної і вартової служб Збройних Сил України.
Охорона літаків і засобів наземного обслуговування загального застосування чергового підрозділу здійснюється особовим складом, ТАС і авіаційно-технічною частиною стосовно з Інструкцією по бойовому чергуванню.
В час роботи на стоянках за збереження літаків, службових об'єктів, обладнання і майна, які знаходяться на стоянці підрозділу, відповідає інженерно-технічний склад, за яким закріплені літаки (вертольоти) або об'єкти.
Допускати сторонніх осіб до літаків і об'єктам без дозволу командира підрозділу, його заступника по озброєнню або старшого начальника забороняється.
Для охорони авіаційної техніки у робочий час при відсутності технічного складу, щоденно наказом по частині з складу інженерно-авіаційної служби призначається черговий по стоянках літаків частини (ЧСЧ) та чергові по стоянках літаків підрозділів (ЧСП). На робочий час призначається помічник чергового по стоянках частини з офіцерів або прапорщиків (ПЧСП).
Чергові по стоянках літаків керуються статутом внутрішньої служби ЗС України, тимчасовою настановою по інженерно-авіаційному забезпеченню авіації України ЗС (ВЦІАО-92 ч.1) і інструкцією чергового по стоянці літаків частини (підрозділу), що розробляється у комісії частини стосовно умовами і особливостям розміщення літаків на аеродромі.
Черговим по стоянці літаків частини призначається офіцер, а черговим по стоянці підрозділу призначаються прапорщики, сержанти і солдати, а у АРП - механіки ЛВС. Для частин ВНЗ ВПС категорією чергових по стоянці частини дозволяється визначати командуючому об'єднанням.
Черговий по стоянці літаків частини підпорядковується черговому частини, а у порядку внутрішньої служби на стоянці - заступнику командира частини по озброєнню (ІАС).
Чергові по стоянках літаків підрозділів підпорядковуються безпосередньо черговому по стоянці літаків частини, а у порядку внутрішньої служби на стоянках - заступнику командира авіаційної ескадрилії по озброєнню (ІАС).
Форма одягу чергових по стоянках літаків - робоче-технічне обмундирування. Зброя чергових - штатна.
На лівому рукаві чергового має бути пов'язка, яка виготовляється напівжорстокою з тканини синього кольору завдовжки 30-40 см, завширшки - 10 см. Краї пов'язки підчиняють на рукаві. На пов'язку наносять жовтою фарбою чи нашивають з жовтої тканини відповідний надпис, товщина лінії літер 1 см Відкриття стоянок та прийом літаків, які находяться під охороною варти, виконують чергові по стоянках літаків підрозділів на основі разового допуску, який підписує командир частини (начальник штабу) та завіреною гербовою печаткою частини.
О прийомі літаків від варти чергові по стоянках літаків підрозділів доповідають черговому по стоянці частини.
Прийом літаків від чергового по стоянці підрозділу здійснюється техніком або механіком літаків під розпис у журналі прийому-передачі літаків.
При визначенні на літаку зовнішніх пошкоджень або пошкоджень його пломбування, особа, яка приймає літак та черговий по стоянці зобов’язані негайно доповісти по команді.




БІЛЕТ 27- 1.Бойова підготовка в авіаційних частинах (підрозділах).
БОЙОВА П1ДТОТОВКА АВІАЦІЙНИХ ЧАСТИН /ПІДРОЗДІЛІВ/
Бойова підготовка авіаційних частин і з'єднань є складною системою, як характеризується різноманітністю організаційних форм та методів навчання виховання, щ
застосовуються для різних категорій особового складу. За специфікою професійноп навчання можна виділити бойову підготовку льотного складу, офіцерів штабу і бойового управління, інженерно-технічного складу та молодших офіцерів запасу.
Бойова підготовка це процес навчання і виховання особового склад авіаційних частин і з'єднань для ведення бойових дій. Метою бойової підготовки є забезпечення постійної бойової готовнос
авіаційнихчастин і з'єднаііь~дсп^дення^сЖог5Их дій.
Ступінь навченості авіаційних екіпажів, підрозділів, частин і з'єднаї
характеризуються повітряним вишколом.
Під повітряним вишколом розуміється комплекс професійних знань, умінь навичок особового складу /в першу чергу льотного/, його моральні, психологічні
фізичні якості які дозволяють ефективно вирішувати бойові завдання за призначення:
Процес навчання і виховання особового складу - це пов'язані між собою захо; що проводяться командуванням, штабами і службами. Тому бойову підготовку мож визначити як систему заходів щодо навчання і виховання особового складу авіаційн частин і з'єднань для ведення бойових дій.
Мета бойової підготовки досягається* вирішенням таких завдань:івиховай особового складу в дусі відданості народові України та вірності Присязі; постій
І формування та удосконалення професійних знань і умінь особового складу авіаційн
частин і з'єднань ^безперервне удосконалення повітряного вишколу екіпажів ітідр^озді і частин ^навчання і відпрацювання злагодженості офіцеглҐТггтаБів7обслуг командг
пунктів та інших органів управлшня^формування та удосконалення умінь і навиг особового складу служби озброєння та інших служб у підготовці авіаційної техніки гїольотів і їх заШзпечеі?ні^фо1)м^^аҐня"та удосконалення умінь і навичок авіащш-командирТрГ/нотшгьників/ в" управлінні підлеглими в процесі Бо^^в^ГІїГжотовки і в х бойових дій; виховання військового обов'язку, вимог військових статутів та настан наказів командирів і начальників, вимог документів, які регламентують льотну роботу
Сучасна наука розглядає процес навчання і виховання з позиції теорії статичної і динамічної систем. Статична система є структурною і визначає зміст процесу, порядок і форму взаємозв'язку його компонентів. Динамічна, тобто функціональна система, має компоненти входу й виходу з безперервним або дискретним проходженням процесу.
Структурна система бойової підготовки авіаційної частини розкриває основний зміст підготовки різних категорій особового складу. Основу бойової'"підготовки складає бойова шдготовка..
Професійна підготовка особового Складу нельотних фахівців включає: .загальновійськову, спеціальну, тактичну підготовку та підготовку^ до керівництва /забезпечення/ польотамиТ"
Професіиїїа пігідпуговка льотного складу має свої особливості і складається з льотної і наземної підготовки. Основний компонент - льотна підготовка - підрозділяється на види: {техніка пілотування, навігаційна підготовка бойове застосування та льотно такктична підготовка. Наземна підготовка забезпечує льотну, льотно тактичну підготовку та підготовку до польотів.
Для керівного складу частин і з'єднань професійна підготовка додатково включає методичн /льотно-методичну/ підготовку і має назву "Командирська підготовка .
Успіх бойової підготовки значно залежить'вїд_управлшня7Тправління~бойовою підготовкою - це діяльність командирів /начальників/, штабів, інших органів управління, спрямована на організацію і проведення заходів з метою вирішення завдань, що стоять перед авіаційною частиною, в інтересах підтримання та підвищення її бойової готовності.
Управління відіграє важливу роль в процесі навчання і виховання особового складу авіаційної частини. Цей процес є основним блоком в динамічній системі бойової підготовки авіаційної частини.
Перший блок являє собою вихідний стан тих, що навчаються, і характеризуються сумою знань, умінь і навичок, що передують циклу бойової підготовки / /_, /.А
третій
блок включає кінцевий стан тих, що навчаються, і характеризуються ступенем їх готовності до виконання функціональних обов'язків при вирішенні бойових завдань.
Таким чином, результатом процесу навчання і виховання є нова, більш висока якість тих, що навчаються, вона визначається збільшенням знань, умінь і навичок. Органи і об'єкти управління, що функціонально пов'язані між собою, в свою чергу складають систему управління. До органів управління відносяться: командування, штаб, групи керівництва польотами, обслуги КП, служби, командири /начальники/ підрозділів та ін. Основним органом управління бойовою підготовкою є штаб частини / з'єднання/. Об'єктами управління є частини, підрозділи, екіпажі, служби, відділи /відділення/, військові колективи та окремі військовослужбовці. Канали функціонального зв'язку забезпечуються різними технічними засобами, а також особистими контактами. По прямих каналах зв'язку передаються директиви, накази, розпорядження, вказівки та ін., а по зворотних надходять донесення, звіти, довідкові дані та ін.
У зворотних зв'язках можна виділити проміжні зв'язки. На проміжнго виявляються поточні знання, уміння і навички особового складу, здійснюється постійний контроль за процесом навчання і виховання, що сприяє прийняттк оперативних заходів з боку органів управління. Кінцевий зворотній зв'язок служиті для оцінки результатів процесу навчання і виховання, тобто для визначення готовност тих, що навчаються, до виконання своїх функціональних обов'язків. Суть управління бойовою підготовкою полягає в безперервному впливі ш підлеглих з боку командування та інших органів управління з мстою ефективно реалізації можливостей особового складу, авіаційної техніки, сил і засобів управління всебічного забезпечення для своєчасного, повного та якісного вирішення завдані бойової підготовки з високим ступенем безпеки польотів. Управління бойовою підготовкою в певний період навчання /рік, місяць тиждень, день/ являє собою замкнутий цикл, який складається/з таких основни: етапів: отримання та усвідомлення завдань з_б<жової^ідготав^^ підготовки; безпосереднє управління підрозділами, частинами при виконанні завдані бойової підготовки; підведення підсумків, аналіз всіх результатів, визначення нови; завдань. Необхідно підкреслити, що в практиці бойової підготовки етапи цикл; управління не завжди чітко проглядаються, так як перелічені заходи протягом період; навчання чергуються між собою.
Управління бойовою підготовкою на суворо науковій основі неможливе бе високого методичного рівня керівного складу авіаційних частин і з'єднань. Цей рівен визначається знаннями, уміннями і навичками, які отримуються при вивченн дисциплін з методичної підготовки, та попереднім досвідом управління бойово» підготовкою підлеглих. Методика розкриває зміст, обсяг, послідовність бойової підготовки закономірності, принципи, форми, види та методи навчання та виховання особовоп складу, злагодженості екіпажів, підрозділів, бойових обслуг, штабів та інших органі управління. За допомогою методики бойової підготовки авіаційні командири начальники отримують відповіді на такі питання: як управляти бойовою підготовко» підлеглих, чому і як їх учити? А підлеглі отримують відповідь на питання: я: навчатися, щоб набути необхідні знання, уміння і навички?

2. Ведення особових справ. ПРАВИЛА СКЛАДАННЯ І ВЕДЕННЯ ОСОБОВИХ СПРАВ І ДОКУМЕНТІВ
Особові справи офіцерів вперше складаються у військово - навчальних закладах в двох примірниках.
Особові справи військовослужбовців, які здали іспити екстерном за повний курс військового училища і які отримали перше офіцерське звання, складаються у військових частинах за місцем їх служби перед направленням цих військовослужбовців для здачі іспитів.
Особові справи прапорщиків складаються в одному примірнику при зарахуванні кандидатами у прапорщики у військовій частині.
При присвоєнні прапорщикам першого офіцерського звання їх особові справи не перескладаються а ведуться у військових частинах за місцем служби. Для кадрового органа призначаючої інстанції складається другий примірник особової справи.
Особові справи офіцерів, які призвані із запасу на 2 або 3 роки і залишені за їх бажанням для подальшого проходження військової служби, складається військовими частинами в двох примірниках на підставі скороченої особової справи. При цьому скорочені послужні списки залучаються в розділ додаткових матеріалів перших примірників особових справ.
Особові справи офіцерів прапорщиків складаються посадовими особами кадрових органів і штабів військових частин, на які покладена робота по веденню облікових документів.
Всі посадові особи, які притягуються до складання особових справ , повинні твердо знати правила їх складання і ведення. Вони несуть персональну відповідальність за правильність відомостей які записуються в особові справи.
Загальні недоліки ведення особових справ виявляються, в першу чергу, в несвоєчасному і не завжди вірному занесенні в послужні списки особових справ даних:
Про проходження офіцерами та прапорщиками служби;
Про зміни в автобіографічних даних або у сімейнім положенні військовослужбовця;
У відсутності у матеріалах особових справ:
основних характеризуючи матеріалів - автобіографії, атестації, копії диплому про освіту, фотографії, тощо;
матеріалів про призначення офіцера на відповідальну посаду, присвоєння звання (подання, та якщо необхідно, атестації).
У багатьох особових справах відсутні контрольні картки, які при переміщенні офіцера в період мобілізації на інші посади повинні надсилатися на адресу Головного управління кадрів.
Особові справи складаються із послужного списку, автобіографії, фотокартки,. Перелік атестаційних і додаткових матеріалів вказаний у статті 7,8 "Правила складання і ведення особових справ офіцерського складу, прапорщиків..." Додаток №5 Порадника далі по тексту Правила.
Перший примірник потужного списку заповнюється від руки або на друкарській машинці на підставі наданих військовослужбовцем дійсних документів, або нотаріально засвідчених їх копій і написаної власною рукою автобіографії. Другий і послідуючі примірники послужного списку офіцера друкуються на друкарській машинці. В підтвердження вірності записаних у послужному списку відомостей військовослужбовець розписується в спеціально передбаченому для цього місці в кінці списку в першому і другому примірниках. Складені списки засвідчуються підписом і гербової печаткою в графі 12 та в кінці списку начальником кадрового органу або начальником штабу військової частини.
Далі (при виникненні питання про переміщення по службі, перед вибуттям до нового місця служби, подання до звільнення, а також в інших необхідних випадках) відповідні посадові особи, які працюють з особовими справами уточнюють з військовослужбовцями достовірність і повноту записів у послужному списку особових справ.
В цих випадках уточнені дані послужного списку особи офіцерського складу, прапорщика, записують в кінці списку.
Записи в послужні списки відомостей про офіцерів, прапорщиків виконуються відповідно до зразків їх заповнення (форма № 1 / ЛД, форма № 2 / ЛД Правил), згідно з загальними вимогами до складання та ведення облікових документів і з урахуванням особливостей, які викладені в статті 5 Правил. Зразок заповнення окремих відомостей в графі 12 послужного списку додається в додатку №2. Автобіографію військовослужбовці для першого примірника особової справи пишуть власноручно в одному примірнику на державній мові, чорнилами, розбірливо в повільній формі та викладають в ній відомості про себе, про членів сім'ї, близьких родичів та батьків дружини. Відомості, які потрібно вказувати в автобіографії зазначені в статті № 6 Правил. Для другого і наступних примірників особової справи автобіографії розмножуються на машинці, або інших технічних засобах, та підписуються офіцерами. Автобіографії, власноручно підписані військовослужбовцем, підписами посадових осіб і гербовими печатками не скріплюються.
В разі великих змін автобіографічних даних офіцерів, прапорщиків або виявлення відомостей, які протирічать даним послужного списку, але раніше ніж через 5-7 років, від них може бути витребувана нова автобіографія.
При цьому старі примірники автобіографії із особової справи не вилучаються. Всі документи особової справи (крім фотокартки) підшиваються в обкладинки встановленого зразку по розділах.
В кожну особову справу вкладається фотокартка військовослужбовця розміром 9 на 12 см. В парадній формі одягу ЗС України.
Фотокартки вкладаються в особові справи. В подальшому вони обов'язково замінюються: при присвоєнні наступного військового звання - в місячний термін, а прапорщикам через 5-7 років служби.
Листи документів, які підшиваються в особову справу не нумеруються кожному розділі особової справи ведеться внутрішній опис в які записуються найменування всіх документів підшитих або залучених в справу документів, дати їх складання і кількість листів. Раніше складені описи документів перескладанню не підлягають. При пересилці особових справ описи документів не завіряються.
Документи, які підшиті в особову справу, і їх копії на руки офіцерам, прапорщикам не видаються.
На обкладинку особових справ наклеюються паперові смужки розміром 122 на 11 мм. На якій пишуть тушшю або друкують на машинці військове звання, прізвище, ім'я та по батькові офіцерів, прапорщиків. На торцевому боці особової справи вказують прізвище ініціали військовослужбовців, які пишуть тушшю або друкують на машинці на паперовій смужці розміром 104 на 10 мм. Смужки приклеюють на відстані 60 мм від верхнього краю обкладинки справи.
ВНЕСЕННЯ ЗМІН В ОБЛІКОВІ ДОКУМЕНТИ

Всі зміни у військовому званні, посадовому положенні, освіті, сімейному положенні повинні бути своєчасно внесені в документи обліку особового складу.
Внесення змін щодо посадового положення, військового звання в послужний список особової справи військовослужбовця та інші облікові документи здійснюються повно, правильно, згідно з витягами з наказів по особовому складу.
Внесення в облікові документи змін, які сталися в персональних облікових даних військовослужбовців, крім цивільної освіти, вступу в шлюб, розірвання шлюбу, народження дітей вносяться в облікові документи на підставі дипломів, атестатів, документів, які видані органами ЗАГСу.
В раз зміни прізвища, ім'я та по батькові і дати народження про це оголошується в наказі по стройовій частині на підставі документів, які видані органами ЗАГСу. При цьому наказ по стройовій частині про прізвища, ім'я та по батькові і дати народження офіцера видається тільки після того як про це буде оголошено в наказі по особовому складу.
Зміни в облікових даних військовослужбовця, оголошені в наказі по стройовій частині повинні бути занесені в облікові документи на пізніше наступного дня після підпису наказу.
3. Обладнаня зони стоянки літаків. ОБЛАДНАННЯ ЗОНИ РОЗОСЕРЕДЖЕННЯ (СТОЯНКИ) ЛІТАКІВ (ВЕРТОЛЬОТІВ) АВІАЦІЙНОЇ ЕСКАДРИЛІЇ (ТЕЧ ЧАСТИНИ)
Літаки розміщуються на аеродромі в захисних укриттях, ангарах або на окремих спеціально обладнаних майданчиках. Порядок розміщення авіаційної техніки визначає командир частини. Стоянка літаків підрозділу повинна бути обладнана необхідними спорудами і засобами: які забезпечують ховання та зберігання авіаційної техніки і виконання робіт по підготовці її до польотів і бойовому використанню.
На стоянці авіаційного підрозділу має бути передбачені місця для розміщення засобів наземного обслуговування, ховання майна групового використання, ємності для зберігання використавші ветоші, місця для куріння. Для перевірки роботи авіаційних двигунів на максимальних і форсажних режимах на стоянках літаків підрозділів і ТЕЧ полку, обладнують майданчики зі штучним покриттям з розрахунку не менше одної на кожний підрозділ.
Майданчики для випробування двигунів повинні мати засоби для додаткового кріплення літаків, упори під колодки, засоби для направлення потока кисню, засоби пожежегасіння.
До стоянки літака приладнуються рульові доріжки і під’їздні шляхи, які забезпечують руління або буксировку літаків, а також під'їзд засобів наземного обслуговування.
При розміщуванні літаків па групових стоянках (технічних позиціях підготовки) інтервал між кінцівками обтікателями крилів поруч стоянок літаків повинно бути: для літаків з одним авіаційним двигуном - не менш 2 м; для літаків з двома авіаційними двигунами - не меньш 3 м; для літаків о чотирьох і більш двигунів - не менш 5м.
Для літаків у яких змінювана стриловидність крила інтервали встановлюються при мінімальному куті стриловидності.
Інтервали між осями гвинтів вертольотів повинні бути не менш двох діаметрів несучого гвинта.
Стоянка літака (укриття) повинна забезпечити усі умови для роботи інженерно-технічного складу, зручності вводу і виводу літаків. Стоянка літаків (укриття) обладнується:
засобами для швартовки (кріплення) літаків і заземленням; місцями для розміщення наземного обладнання; робочими місцями для інженерно-технічного складу;
засобами централізованого постачання електрострумом, заправки паливом та зарядки стисненим киснем; засобами протипожежного обладнання;
місцями для розміщення засобів наземного обслуговування спеціального застосування. Єдиний для частини порядок розміщення обладнання в укриттях і місцях стоянок літаків встановлює заступник командира частини по озброєнню (1АС), на основі вимог високої бойової готовності та забезпечення мір безпеки.
Порядок розміщення і ховання комплектів авіаційних засобів поразки, піротехнічних засобів та приладів пасивних перешкод визначає командир частини.
З'ємне обладнання ховається у спеціальних контейнерах або в приміщеннях груп обслуговування.
У випадку стихійного лиха на аеродромах визначаються безпечні зони для розташування особового складу, авіаційної техніки і засобів наземного обслуговування.
Відкриті стоянки легких літаків і вертольотів обладнують необхідними швартовими приладами, які потрібні при небезпечних явищах природи. Швартовка легких літаків і вертольотів призводиться після завершення робіт на авіаційній техніці, незалежно від погодних умов.
При знаходженні літака на стоянці під колеса встановлюються підпорні колодки і виконується швартовка.
Варіанти зачіхлення літака встановлюється інструкціями і вказівками заступника командира частини по озброєнні (ТАС).
При обладнанні стоянок літаків засобами централізованої системи заправки паливом, зарядки стисненим киснем і електрострумом підготовку до застосування, виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту цих засобів виконують спеціалісти авіаційно-технічної частини, на яких возлагається відповідальність за підтримку засобів у постійній справності і готовності до роботи.
ТЕЧ авіаційної бригади, позиції підготовки ракет та інші підрозділи 1АС розміщуються розосереджено у зонах, які найбільш зручні для роботи і підтримання високої бойової готовності авіаційної техніки.
Підготовка, зміст і ремонт стоянок літаків та споруд на аеродромі здійснюється авіаційно-технічною частиною.

БІЛЕТ 28- 1. Основи організації і методика наземної підготовки в авіаційних частинах (підрозділах).
ОРГАНІЗІЦІЯ І МЕТОДИКА НАЗЕМНОЇ ПІДГОТОВКИ
Наземна підготовка -це процес набуття та удосконалення особовим складої авіаційних частин і з'єднань знань, умінь і навичок, необхідних для виконанн обов'язків за посадою та в польоті /при забезпеченні польотів/.
Основні завдання наземної підготовки особового складу авіаційних частин з'єднань: Сформування та удосконалення професійних знань, умінь і навичої щ підвищення теоретичного, морально психологічного рівня;3 вивчення тактики свог роду авіації; //вивчення організації і тактики інших родів авіації та військ /виді Збройних Сил~17країни/; /^вивчення організації, бойової техніки і тактики ^ійсь іноземних держав Придбання та удосконалення знань і умінь в організації і методиі бойової підготовки, необхідних для навчання та виховання підлеглих;-^ вивченн військових статутів, настанов, інших нормативних документів з бойової підготовкі
| удосконалення стройової, стрілецької, фізичної, з потреби й загальноосвітньої підготовки. Конкретні завдання, зміст та обсяг наземної підготовки для окремих
категорій
особового складу різні і в основному залежать від їх військової професії.
Зміст наземної підготовки являє собою сукупність навчальних дисциплін та їх тематики, а обсяг - кількість годин, яка відводиться на вивчення кожної дисципліни і в цілому всієї програми.
Для основних категорій особового складу зміст та обсяг наземної підготовки визначаються наказами і директивами Міністра оборони України та Командувача ВПС, Організаційно-методичними вказівками по підготовці ВПС
на навчальний рік і Програми професійної щдготовки. Вони конкретизуються та
уточнюються старшим авіаційним начальником при постановці завдань з бойової підготовки.
Наземна підготовка включає: загальновійськову, спеціальну, тактичну підготовку, підготовку до польотів чи підготовку до управління /забезпечення/ польотштТметодичну підготовку"/для!серівного^кладу/.
ЗагальновійсьюзвІПШіготовка має на меті сформувати у особового складу загальновійськові якості: стійкість і витривалість, стройову виправку, уміння володіти особистою зброєю. Вона передбачає вивчення загальновійськових дисциплін: правова підготовка, фізична підготовка, стрілецька підготовка, стройова підготовка, загальновійськові статути та ін.
Спеціальна підготовка - процес формування й удосконалення технічних, тактико-спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних для експлуатації авіаційної техніки, повного освоєння льотно-тактичних і бойових можливостей літаків /вертольотів/ та засобів управління. Вона передбачає вивчення авіаційної техніки, повітряної навігації, бойового застосування комплексу озброєння літака, зв'язку та радіотехнічного забезпечення польотів, десантування, практичної аеродинаміки та інших дисциплін.
Тактична підготовка - це процес навчання особового складу авіаційних підрозділів, частин і з'єднань, а також їх органів управління підготовці та веденню бойових дій. В ході тактичної підготовки вивчаються тактичні /оперативно-тактичні/ дисципліни: загальна тактика; тактика ВПС; управління авіаційними частинами і підрозділами; розвідувальна підготовка; збройні сили іноземних держав; радіоелектронна боротьба та інші
Підготовка до польотів /підготовка до управління, забезпечення польотів/ включає відповідну підготовку льотного складу /осіб ГКП, фахівців служби озброєння та інших служб/, авіаційної техніки, засобів управління, засобів забезпечення, району польотів.
Підготовка до польотів льотного складу підрозділяється на загальну, попередню і перед польотну.
Методична підготовка - це процес формування й удосконалення у керівного складу авіаційних підрозділів, частин і з'єднань та умінь в питаннях організації і проведення бойової підготовки, навчанні та вихованні особового складу.
Тактична підготовка, підготовка до польотів та методична підготовка будуть докладно розглянуті у наступних параграфах /главах/.
Наземну підготовку льотного складу і офіцерів штабів організовує командир частини /з'єднання/ через штаб з притягненням усього керівного складу. Відповідальним за планування і проведення наземної підготовки, підготовку учбово-матеріальної бази є начальник штабу частини /з'єднання/. За вибір тематики занять її відповідність завданням льотної підготовки та занять керівників відповідають заступники командира, командири ескадрилій і начальники служб.
Основні заходи для організації наземної підготовки в авіаційній частині /з'єднанні/ на рік:/формування учбових груп;|підбір навчальних дисциплін, тематики і видів навчальних занять;5визначення організаційних форм;^розробка плану /розділу плану бойової підготовки/;5підбір і підготовка керівників ^анять;6-підготовка учбово-матеріальної бази, в тому числі і навчально-методичних матеріалів; ^контроль. Формування учбових груп здійснюється як за служб^юімиїсатегоріями, так і за фахами. Кількість та склад учбових груп віддається наказом по частині.
В авіаційних частинах за службовими категоріями створюються групи командира і начальника штабу, а за фахами - групи льотного складу в ескадрильях /льотчики, штурмани, штурмани-оператори та інші/, офіцерів КП, заступника командира частини з озброєння, інженерів частини за фахами та інші групи, в залежності від роду авіації. Для проведення занять з молодими льотчиками /штурманами/ можуть створюватися окремі учбові групи першого року навчання.
В авіаційному з'єднанні створюються учбові групи командира і начальника штабу, офіцерів КП, заступників командира з'єднання з озброєння, тилу, начальника медичної служби та інші.
Доцільність створення і склад учбових груп визначає командир частини /з'єднання/ в залежності від штатної структури, завдань бойової підготовки, теоретичного і практичного рівня підготовки офіцерів. При формуванні учбових груп за фахами слід прагнути до обмеження їх кількості, тому офіцерів суміжних фахів можна об'єднувати в одну групу.
Підбір навчальних дисциплін, тематики і видів занять повинен забезпечити тісний зв'язок теорії з практикою. А практична спрямованість наземної шдготовки~випливає з принципу "Вчити війська тому ,що необхідно на війні". У^тьбтного складу, офіцерів штабу^ бойового управління необхідні для цього знання і уміння формуються, насамперед, при вивченні тактичних /оперативно-тактичних/ та тактико-спеціальних дисциплін. Вивчення інших військових дисциплін має прикладний характер і повинне спрямовуватися на забезпечення високого рівня тактичної підготовки офіцерів цих категорій.
Зважаючи на це, підбір навчальних дисциплін, тематики і видів занять доцільно здійснювати в такій послідовності:
1. Відповідно до завдань бойової підготовки на черговий період навчання та пройденої до цього ^асу тематики вибрати необхідні теми з тактики ВПС в рамках годин, відведених на її вивчення. Від послідовності відпрацювання завдань льотної підготовки залежить порядок проходження цих тем.
2. Відповідно до тематики з тактики ВПС підібрати необхідні /суміжні/ теми_з Інших тактичних /оперативно-тактичних/ дисциплін в рамках годин, відведених на їх вивчення.
і. Керуючись послідовністю проходження тем з тактики ВПС, . скласти комплексну програму вивчення всіх тактичних дисциплін та включити до неї необхідні теми з військово-технічних і тактико-спеціальних дисциплін.
4. У тому випадку, коли тематики і обсяг комплексної програми не в повній мірі відповідають завданням бойової підготовки та фактичному рівню теоретичної і практичної підготовки офіцерів учбової групи, вийти з клопотанням перед вищестоящим командуванням про виділення додаткового навчального часу на вивчення окремих дисциплін чи перерозподіл відведеного часу.
5. Визначити види занять для кожної навчальної дисципліни, а також при їх комплектуванні.
Необхідні врахувати, що практичним видом занять в системі наземної підготовки офіцерів відводиться 50-60% бюджету навчального часу, особливо з військових дисциплін. Послідовність, що пропонується, в роботі щодо підбору навчальних дисциплін, тематики і видів занять дозволяє включити відрив наземної підготовки від завдань льотної підготовки, а також щорічне повторення одних і тих же тем. Організаційними формами наземної підготовки особового складу є учбові збори і планові заняття в період між зборами. На період учбових зборів штабом розроблюється план їх проведення та розклад занять. На збори виносяться, як правило, найбільш складні дисципліни і теми, а також залікові та екзаменаційні сесії.
На зборах учбових груп командира" і начальника"1їггабу"з,єднання, наприклад більша частина навчального часу відводиться на вивчення дисциплін, спрямованих нг формування оперативно-тактичного /тактичного/ мислення офіцерів, підвищення ї> методичного рівня. На них також читаються лекції і проводяться семінари : гуманітарної підготовки. Командир з'єднання і начальник штабу в кінці зборії зобов'язані довести до офіцерів індивідуальні завдання з окремих тем, а на "чергови? зборах провести співбесіду, зробити висновок і оцінити виконані завдання.
Наземною підготовкою повинен охоплюватися увесь особовий склад. На період проведення в частинах учбових зборів притягнення особового складу для виконанню різних завдань повинен бути мінімальним. З особами, які були відсутні на заняттях вивчення матеріалу й пройдених тем /навчальних питань/ організується додатково і ескадрильських групах - командирами ескадрилій, а в групах частини /з'єднання/ командиром і начальником штабу частини /з'єднання/. Керівник, що проводить заняття повинен домагатися, щоб вивчений матеріал був доведений офіцерами /прапорщиками до відсутніх на заняттях.
В період міх зборами заняття в усіх учбових групах проводяться за місячний розкладом. При цьому плануються такі дисципліни, теми й види занять, які в більшії мірі носять практичну спрямованість, тобто формують та вдосконалюють професійн знання, уміння і навички офіцерів, забезпечують злагодженість в роботі екіпажів підрозділів бойових обслуг та інших органів управління.
В учбових групах командира і начальника штабу частини /з'єднання/ плануютьс і проводяться заняття з гуманітарної, стройової, вогневої, фізичної підготовки читаються лекції з тактичних /оперативно-тактичних/ дисциплін. На такі заняття можут злучатися офіцери інших учбових груп. Так, на лекції з тактики ВПС, управлінню авіаційними частинами і підрозділами, що проводяться в групі командира частини можуть злучатися командири ланок, офіцери з числа керівного складу ескадрилій т інших підрозділів. Проте групові заняття, тактичні летючки, семінари, заліки післ лекції проводяться, як правило, в групах за фахами.
Вивчення військово-технічних і тактико-спеціальних дисциплін в учбових група: проводиться під керівництвом безпосередніх начальників або офіцерів-фахівців.
Велике знання в системі наземної підготовки приділяється самостійним заняттям Вони проводяться в години, передбачені розкладом занять. Для самостійної робот] керівник повинен дати тому, хто навчається, усне чи письмове завдання.
На випадок зриву польотів у місячному розкладі передбачаються такі вид занять, з таких дисциплін і тем, які не потребують тривалої підготовки до них г керівника, ні тих, хто навчається. Тому плануються практичні заняття на авіаційні техніці, тренажерах, на об'єктах зв'язку і РТЗ, тактичні летючки, тренування обслуг КГ штабів тренування.
Таким чином, авіаційний командир повинен уміти вірно усвідомлюват поставлені завдання з бойової підготовки, оцінювати рівень теоретичної і практичне підготовки учбових груп і на цій основі підбирати найбільш необхідну тематик навчальних дисциплін, визначити послідовність і комплексність їх вивчення, рівн розподіляти між ними навчальний час, визначити найбільш ефективні види занять т призначити найбільш підготовлених керівників. Розробка плану наземної підготовк /розділу плану бойової підготовки/ буде розглянута в главі 3.
Керівниками занять по наземній підготовці призначаються офіцери з числ керівного складу частини /з'єднання/. При цьому дотримується правило: "Команди навчає і виховує своїх підлеглих". Керівники закріплюються за учбовими групам наказом по частині. Для проведення занять з нових складних тем можуть злучатис офіцери вищестоящого з'єднання чи об'єднання, але тільки після узгодження цьог питання з вищестоящим командуванням.
Новопризначених керівників, які не мають педагогічного досвіду, необхідн частіше залучати на показні заняття досвідчених командирів. їх підготовка з конкретною темою. повинна закінчуватися проведенням пробного заняття за результатами якого дається допуск до навчання.
Для керівників, що мають великий професійний і достатній педагогічний досЬід, головним методом підготовки до занять є самопідготовка. Проте з нових складних уем доцільно проводити з ними інструкторсько-методичні або показні заняття.
При призначенні керівників занять одночасно слід їм указати: який необхідне розробити чи удосконалити навчально-методичний матеріал, термін його розробки тг подання на перевірку і затвердження старшому начальнику.
Підготовка учбово-матеріальної бази, в тому числі і порядок розробки навчально-методичних матеріалів, будуть розглянуті в окремій главі.
Контроль наземної підготовки - це діяльність командування авіаційних частин, з'єднань і об'єднань, спрямована на перевірку організації і методики проведення занять. оцінки їх якості та ефективності. Контроль повинеіГ бути систематичним і дієвим Систематичність дозволяє своєчасно виявляти недоліки та визначити заходи для їз усунення. Дієвість виявляється у наданні допомоги підлеглим, в усуненні цих нєдолікіе та в розповсюдженні позитивного досвіду. Основні форми контролю наземно: підготовки: поточний, періодичний і підсумковий.
Поточний контроль наземної підготовки частини /з'єднання/ здійснююті безпосередні та прямі начальники. Призначенням поточного контролю в вивчені якост і ефективності знань, міцності засвоєння знань, формування умінь і навичок тих, хтс навчається.
Методи поточного контролю: аналіз розкладу занять, перегляд навчально методичного матеріалу, присутність перевіряю чого на занятті, перевірка рівю методичної підготовки керівника заняття, перевірка конспектів тих, хто навчається, Ь знань і умінь.
Періодична перевірка здійснюється вищестоящим штабом. Для проведена періодичної перевірки може створюватися група офіцерів від різних служб. Перевірц піддягають: планування наземної підготовки на рік і місяць, зміст та обсяг наземно підготовки по учбових групах, професійна спрямованість занять, використанні технічних засобів навчання /ТЗН/, рівень методичної майстерності керівників занять облік успішності, рівень знань, умінь і навичок тих, хто навчається.
Підсумковий контроль наземної підготовки здійснюється в ході залікових занять т< підсумкових перевірок бойової підготовка-
Кожен офіцер в ході контролю повинен оцінюватися по трьох елементах: знана програмного матеріалу, уміння приймати рішення, навички у виконанні розрахунків Комплексний контроль знань, умінь і навичок слід застосовувати при поданні д( присвоєння класної кваліфікації, після проведення учбових зборів та на заліковій сесії.
Для проведення комплексного контролю в частині /з'єднанні/ розроблюютьс: білети. Білет повинен містити в собі до чотирьох питань для перевірки знань, умінь навичок офіцерів виконувати конкретне бойове завдання. Кожне питана формулюється так, щоб відповідь на нього мала відомості з тематики ряду дисциплін Так, змістом першого питання білета з тактики ВПС може бути характеристик; конкретного об'єкту удару та його ГГПО, висновки об'єкта противника. Третй питанням повинна бути доповідь рішення /модель бойового польоту/ на виконана бойового завдання у займаній посаді або посаді на 1-2 категорії вище займаної Четверте питання повинно містити обгрунтування будь-якого елемента рішена /режиму польоту, вибору бойового порядку, засобів ураження, маневру і т.д./.
Підготовка офіцерів до комплексного з оцінки об'єкта, нанесення о( обстановки на карту. Відповідь на друге питання може містити аналіз та оцінк; можливостей своїх сил і засобів щодо ураження даного контролю знань, умінь і навичок повинн проводитися за навчальними питаннями /програмними вимогами/ кожної дисципліни які вручаються офіцерам завчасно. Знанн
і уміння офіцерів оцінюються за чотирибальною системою. Методика оцінки якосі наземної підготовки різних категорій військовослужбовців, учбових груп, підрозділі! частин та з'єднань викладається у відповідних Програмах професійної підготовки.

2. Основні завдання атестування
1. Атестування офіцерського складу Збройних Сил України проводиться з метою забезпечення правильного підбору, розстановки і виховання офіцерського складу.
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ АТЕСТУВАННЯ
дати об'єктивну характеристику ділових, морально - бойових і психологічних якостей кожного офіцера і генерала на підставі глибокого і всебічного знання кадрів;
визначити відповідність офіцерів і генералів займаним посадам, професійність виконання посадових обов'язків, відповідність їх професійної підготовки і морально -психологічних якостей сучасним вимогам.
2. Командири і начальники, кадрові органи для проведення атестування ПРОВОДЯТЬ ТАКІ ЗАХОДИ:
вивчають з усім офіцерським складом установлений порядок атестування;
організують проведення індивідуальних бесід з офіцерами, які атестуються;
оголошують в наказах склад атестаційних комісій;
проводять заняття з офіцерами, котрі атестуються, з головами, членами, секретарями атестаційних комісій, на яких вивчають обов'язки щодо атестування й аналізують попередній досвід.
3. Особи офіцерського складу атестуються їх прямими начальниками. Атестації складаються безпосередніми начальниками тих, хто атестується.
Атестації на присвоєння першого офіцерського звання складаються прямими начальниками від командира роти, прирівняної до неї особи і вище. 2. начальники, які складають атестації, зобов'язані.
- вивчити діючий порядок атестування офіцерського складу; -проаналізувати проходження служби, військово - технічну і спеціальну
підготовку, а також конкретні показники роботи офіцера, який атестується;
обмінятися думками зі своїми заступниками та начальником кадрового органу про службові і ділові якості офіцера, які підлягають відображенню в атестації;
провести бесіду з тими хто атестується, з питань проходження ними служби, удосконалення морально - бойових якостей, військових, технічних та спеціальних знань , стилю, методів роботи, дати необхідні поради і рекомендації стосовно особистої підготовки та стану справ на ділянці, за яку відповідає;
на основі всебічного вивчення особистих, службових якостей, здібностей і нахилів того, хто атестується, визначити зміст атестації та висновки з неї;
- стиль у роботі, дотримання законності, творчий підхід до справи, уміння знайти головну ланку, організованість і наполегливість у виконанні службових обов'язків, вимогливість до себе, авторитет у колективі;
- стан здоров'я та працездатність, а також інші питання, які характеризують того хто атестується;
- власноручно скласти атестацію на підлеглого і підписати всі атестації, надруковані відповідно до кількості екземплярів особових справ, які ведуться на того , хто атестується;
- подати по команді до інстанції, яка затверджує всі екземпляри атестації (у тому числі й оригінал) для отримання висновків та затвердження.
4. Безпосередній начальник має право складати атестацію на підлеглого військовослужбовця за умови спільної з ним служби НА МЕНШ НІЖ 6 МІСЯЦІВ.
Якщо до часу складання атестації командир (начальник) не буде мати 6 місячного терміну спільної служби з тим, хто атестується, то вона складається заступником командира (начальника) або старшим прямим начальником, який має 6 -місячний термін спільної служби.
5. В атестації вказується: З якого приводу проводиться атестації (пункт 45 Положення), та дається всебічна характеристика ділових і моральних якостей, які виявив офіцер під час проходження служби, визначається його відповідність до вимог служби й займаній посаді, в перспективі визначається його відповідність до вимог служби й займаній посаді, перспектива можливого подальшого службового використання, виходячи з особистих якостей та результатів практичного діяльності.
Текст атестації складається в діловій формі на бланку (додаток № 46 до інструкції, наказ МО України від 30.06.1993 р., № 141).
На військовослужбовців на спеціальному бланку до присвоєння першого офіцерського звання, атестація складається на спеціальному бланку (додаток №7 до інструкції, наказ МО України від 30.06.1993 р., № 141).
6. У тексті атестації відображаються такі питання: - командирські навики та вольові якості, оперативно - тактичні, військово - технічна, спеціальна підготовка, знання військових статутів, порадників, своїх обов'язків щодо займаної посади й виконання їх, удосконалення професійних знань у системі командирської підготовки й самостійно, класність за спеціальністю, учений ступень та вчене звання, володіння іноземними мовами, уміння навчати і виховувати підлеглих, застосовувати отримані знання на практиці, здатність організовувати та якісно виконувати поставлені завдання, проявляти ініціативу , швидко орієнтуватися й вміло діяти в складних умовах;
ставлення до служби, чуйність до людей, турбота про підлеглих і вимогливість до них;
реагування на критику й здатність критично оцінювати свою діяльність;
- оцінка стану підрозділу( частини, з'єднання, об'єднання), яким командує, чи ділянки роботи, за яку відповідає той хто атестується( бойова готовність, оволодіння новою технікою, дисципліна, стан професійної підготовки, військової техніки й матеріальних засобів, виконання виробничих завдань);
- стиль у роботі: підтримання законності, творчій підхід до справи, вміння знайти головну ланку, організованість і наполегливість у виконані службових обов'язків, вимогливість до себе, авторитет у колективі;
- стан здоров'я та працездатність, а також інші питання, які характеризують того, хто атестується.
7. У висновку атестації вказується, відповідає чи не відповідає, той хто
займаній посаді, вказується професійно чи не професійно він виконує свої посадові обов'язки, а також відповідає чи не відповідає сучасним вимогам його професійна підготовка і морально - психологічні якості, після чого викладається думка про подальше найбільш доцільне його службове використання виходячи з ділових якостей, а також з інтересів справи.
3. Технічні засоби охорони.
III ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ОХОРОНИ
Технічні засоби охорони - окремий вид бойової техніки, призначений для використання особовим складом охорони з метою своєчасного виявлення порушників, визначення їх місцезнаходження, характеру дій, а також вплив на них з метою не допущення до військових об'єктів, забезпечення тільки санкціонованого доступу на об'єкт охорони, до
зброї, боєприпасів, військової та іншої техніки, майна, документів та інформації, які знаходяться на ньому.
До технічних засобів охорони відносяться: периметрові та об'єктові засоби виявлення, засоби передачі, прийому, обробки відображення і документування інформації та управління з автономними або вмонтованими блоками живлення, технічні засоби санкціонованого допуску, протидії, попередження і тривожної сигналізації, а також технічні засоби спостереження, які автоматично формують сигнал тривоги при появі в зоні спостереження порушника або працюють у комплексі з іншими ТЗО
Забороняється застосовувати технічні засоби охорони, які б заважали роботі інших технічних засобів, що встановлені на об'єкті, знижували його бойову готовність, захищеність від технічних засобів розвідки вірогідного супротивника і полегшували йому доступ до інформації з обмеженим доступом та демаскували об'єкт.
Комплекс ТЗО - сукупність різноманітних технічних засобів охорони, структурно, функціонально та інформаційно об'єднаних з метою забезпечення надійної цілодобової охорони стаціонарних або рухомих об'єктів за різних погодних умов та застосування. Периметрові технічні засоби охорони
Периметрові засоби охорони - обладнання, прилади, шафи, кабельні мережі, антенно -вежові споруди, сигнальні засоби та огорожі, які призначені для охорони забороненої зони уздовж периметру або території об'єкту.
До периметрових засобів охорони відносяться: активні, пасивні і автономні периметрові засоби виявлення, протидії, сигнальні прилади і огорожі, які ними використовуються, засоби тривожної сигналізації та покажчики, які встановлені уздовж периметру або на території об'єкту.
Периметрові технічні засоби виявлення /ПТЗВ/ - обладнання, прилади, сигнальні огорожі, встановлені по периметру об'єкту і призначені для подачі (формування) сигналу тривоги при спробі порушників перетнути рубіж охорони (рубіж викриття).
Периметрові засоби виявлення повинні забезпечувати передачу сигналу тривоги від кожного із заблокованих ділянок у вартове приміщення за любих погодних і кліматичних умов, у любий час доби при наявності спроби порушником перетнути рубіж викриття поповзом, нахиливши або в повний зріст із різними швидкостями руху (від 0,1 до 10 м/сек )
Периметрові засоби виявлення за принципом дії розподіляються на радіолокаційні, радіохвильові, оптично електронні (у т ч лазерні) ємкісні, сейсмічні, волоконнооптичні, "витікаючої хвилі" і т.п. засоби.
Об'єктиві технічні засоби охорони
Об'єктові засоби охорони - технічні засоби, що застосовуються всередині будівель, споруд або приміщень з метою виявлення, спостереження і протидії порушникам, які намагаються несанкціоновано проникнути або проникли на об'єкт, що охороняється.
Об'єктові технічні засоби виявлення /ОТЗВ/ - обладнання, прилади, датчики, встановлені в будівлях, спорудах і приміщеннях, що охороняються, і призначені для формування та передачі на технічні засоби прийому, обробки, відображення і документування інформації сигналу тривоги при несанкціонованому проникненні (спробі проникнення) на них порушників або спробі несанкціонованого виносу (внесення) зброї, боєприпасів, вибухових речовин і пристроїв, технічного обладнання, приладів та інших матеріальних цінностей, визначення місця знаходження порушників і характеру їх дій.
До об'єктивних засобів виявлення належать активні і пасивні інфрачервоні, ультразвукові, радіолокаційні, радіохвильові, сейсмічні, ємкісні, оптично електронні, п'єзоелектричні та інші засоби, які встановлюються всередині приміщень, будівель і споруд.
Об'єктовими засобами виявлення захищаються двері (ворота), вікна, стіни, стеля, перегородки, об'єми і площини приміщень, будівель та споруд, а також сейфи, тайні спеціальні пристрої (доступу до носіїв інформації та засобів її обробки.
У випадку обладнання об'єктовими засобами охорони вікон засоби виявлення та датчики встановляться: на вікнах першого і останнього поверхів у будівлях, де в цілому підлягають охороні, та на вікнах, які розташовані біля пожежних драбин;
на вікнах кімнат, де зберігаються зброя, боєприпаси, вибухові, отруйні та наркотичні речовини;
на вікнах кімнат, не зберігаються документи, прилади та інші технічні і матеріальні цінності, які мають гриф таємності "особливої важливості", "цілком таємно" і "таємно" (далі - режимні кімнати, об'єкти);
на вікнах приміщень, у яких цілодобово зберігаються обчислювальна техніка, яка має енергонезалежну пам'ять і призначена для обробки інформації з грифом "цілком таємно" та "таємно";
- на вікнах окремих приміщень та робочих кабінетів за рішенням відповідних начальників або осіб, відповідальних за охорону і перепускний режим,
на вікнах кімнат, де зберігаються гроші, валютні кошти, брухт дорогоцінних металів та цінні папери;
на вікнах приміщень архівів;
на вікнах у камерах заарештованих на гауптвахтах, якщо їх розмір більше, ніж 30x30 м , а також спеціальних кімнат у військових лікувальних закладах, де утримується заарештовані, які проходять лікування або обстеження;
на вікнах окремих приміщень і будівель в зоні дисциплінарних частин за рішенням командирів.
Об'єктові засоби виявлення і датчики, які встановлюються на вікнах, повинні формували сигнал тривоги, в разі спроби несанкціоноване їх відкрити або розбити (вставити) скло
Двері приміщень, що охороняються, блокуються датчиками або засобами виявлення на відкриття і пролом.
Некапітальні стіни, стеля підлога і перегородки блокуються засобами виявлення або датчиками на пролом.
У разі встановлення в приміщеннях засобів виявлення об'ємної дії та металевих ґрат на вікнах датчики на пролом стін, стелі, підлоги і дверей, а також на розбиття (виставлення) скла на вікнах можуть не встановлюватись Технічні засоби попередження
Технічні засоби попередження (ТЗПП) - обладнання, прилади і покажчики, призначені для попереджання сторонніх осіб про недопустимість несанкціонованого доступу на об'єкт та можливий характер протидії цьому.
До технічних засобів попередження відносяться покажчики, а також сигнальні огорожі, прилади і пристрої, які автоматично вмикають засоби звукового та світлового попередження осіб у разі їх наближення до межі поста або забороненої зони.
На об'єктах Т та ТІ категорій (за виключенням об'єктів, які розташовані в населених пунктах) ТЗПП встановлюють на відстані не ближче 10 м від зовнішньої огорожі забороненої зони і на відстані 50 - 70 м один від одного уздовж периметру, а також біля доріг та стежок, які ведуть до об'єкту і закріплюються на висоті 1,7 - 2,0 м.
На об'єктах, які охороняється розташовані в населених пунктах, ТЗПП встановлюються безпосередньо на зовнішній огорожі об'єкту.
На об'єктах III категорії технічні засоби попередження в разі необхідності встановлюються безпосередньо на самих об'єктах.
Технічні засоби попередження повинні забезпечувати:
- своєчасне попередження сторонніх осіб про. недопустимість несанкціонованого проходу (проїзду) на територію об'єктів або проходу в будівлі (споруди, приміщення) зі спеціальним перепускним режимом та можливому характеру протидії цьому;
стислість та зрозумілість написів, які виконуються державною українською мовою, а у разі необхідності одночасно й іншою мовою;
відсутність ознак або написів, які б вказували стороннім особам на призначення об'єктів, їх підпорядкування видам Збройних Сил України та розкривали іншу інформацію, що становить державну таємницю;
- можливість візуального контролю чатовими, (патрульними, контроль но - охоронною групою), місць знаходження ТЗПП при обстеженні відповідних ділянок місцевості та визначення меж постів
Технічні засоби попередження в дисциплінарних батальйонах застосовуються, як правило, у комплексі з технічними засобами виявлення з метою попередження засуджених про недопустимість виходу за межі зони та попередження часових про дії заарештованих які можуть привести до втечі.
Технічні засоби попередження в дисциплінарних частинах установлюються всередині зони на відстані не ближче І м до початку забороненої зони. Місця їх установлення визначаються командиром частини з урахуванням місцевих умов та забезпечення своєчасного попередження Технічні засоби протидії /ТЗПЦ/ - обладнання, прилади та речовини, які використовуються для отримання і протидії порушникам аж до їх знищення.
Технічні засоби протидії встановлюються на об'єктах з метою перешкодити викраденню порушниками майна, зброї, боєприпасів, вибухових, наркотичних, отруйних, високотоксичних і радіоактивних речовин, дорогоцінних металів і паперів, грошей, документів і носіїв інформації, що містять державні таємниці, а також недопущенню диверсійних дій.
Встановлення та застосування технічних засобів протидії повинно відповідати вимогам законів України та Статутам Збройних Сил України.
Технічні засоби протидії розподіляються на стаціонарні і автономні засоби смертельної та несмертельної дії.
Зона впливу периметрових технічних засобів протидії обов'язково огороджується, щоб виключити можливість випадкового враження військовослужбовців та інших осіб.
Для попередження осіб про можливість протидії застосовуються покажчики та інші засоби попередження.
Технічні засоби смертельної дії в режимі знищення порушників у мирний час дозволяється застосовувати тільки на об'єктах категорії "Іс", а на інших об'єктах першої категорії та об'єктах, що відносяться до першої групи третьої категорії, тільки за умови приведення об'кту у вищі ступені бойової готовності.
- при веденні в районах розташування військових об'єктів надзвичайного стану у відповідності до чинного законодавства, а також за письмовим наказом начальника об'єкту (командира частини) у загрозливий період, коли викрадення зброї, боєприпасів, вибухових або високотоксичних речовин і технічних засобів, порушення систем управління та інші можливі диверсійні дії можуть привести до тяжких для держави наслідків. Про прийняте рішення командир (начальник) зобов'язаний негайно доповісти по команді за підлеглістю начальнику Генерального штабу Збройних Сил, першому заступнику Міністра оборони України (через управління служби військ і режиму Генерального штабу Збройних Сил України).
За рішенням Міністра оборони України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України за поданнями відповідних командирів (начальників) за підлеглістю.
За інших умов у мирний час на військових об'єктах технічні засоби протидії дозволяється застосовувати тільки в несмертельному (черговому, відштовхуючому, больовому) режимі.
У разі використання периметрових засобів протидії в мирний час у режимі зниження порушників командир (начальник) повинен протягом доби повідомити місцеві органи виконавчої влади про технічні засоби спостереження.
Технічні засоби спостереження
Технічні засоби спостереження (ТЗС) використовується для безпосереднього або дистанційного нагляду за підступами до об'єкту, ділянками периметру забороненої зони, режимними та спеціальними будівлями і спорудами та приміщеннями в них, а також за контрольно перепускними пунктами.
До технічних засобів спостереження відносять промислові телевізійні установки (ПТУ), оптичні прилади (біноклі, підзорні труби та ін), прилади для спостереження вночі, а також апаратуру автоматичного формування та передачі сигналу тривоги у разі появи в зоні спостереження порушника (порушників).
Порядок застосування ПТУ та місця встановлення приладів, що складають її комплект, визначаються відповідними інструкціями, затвердженими командиром частини (начальником об'єкту), технічним завданням та проектом,
Телевізійні камери, які встановіться на контрольно - перепускних пунктах, яке правило, підключаються по окремого відео контрольного приладу.
Телевізійні камери, які встановлюється на ділянках периметру, а також у спеціальних і режимних будівлях та приміщення, повинні в черговому режимі працювати цілодобово, а на КПП - в часи їх роботи. Апаратура формування сигналу тривоги, що вхопитьдо комплекту ПТУ, повинна формувати сигнал тривоги і передавати його на технічні засоби аналізу інформанті та управління у Випадках.
- появи порушника (порушників) у районі спостереження;
- спробі несанкціоноване відключити телекамери, розпечатати кожухи окремих пультів і блоків та перерізати інформаційний кабель;
Додатково одночасно з формуванням сигналу тривоги, може передбачитись режим "стоп-кадр" і передача інформації на засоби документування та відеозапису.
Рішення щодо застосування приладів для спостереження вночі, біноклів та інших приладів спостереження індивідуального застосування, за умови оснащення ними підрозділу охорони, приймаються особовим складом під час несення служби самостійно.
Технічні засоби санкціонованого допуску
Технічні засоби санкціонованого допуску /ТЗСД/ - комплекси технічних засобів, які призначені для забезпечення автоматичного, у тому числі і за участю відповідальної особи, допуску на територію частини (об'єктів), що охороняються та в розташовані на них будівлі і окремі режимні приміщення в установлений час осіб які мають на це дозвіл, та контроль місця їх знаходження, а також автоматичного формування сигналу тривоги при спробі порушників проникнути па об'єкт і протидія цим намірам
До складу комплексів ТЗСД, як правило, входять:
- перепустки (посвідчення особи), що містять інформацію, яка певним чином захищена від підробки і сприймається технічними засобами, про подавачів і про надані їм відповідною особою (начальником об'єкту, комендантом) права знаходитись на певній території (будівлі, приміщенні) об'єкту у зазначений час;
технічні засоби запису інформації в перепустки (посвідчення особи) та захисту їх від підробки або копіювання;
технічні засоби управління перепускним режимом, контролю за місцем знаходження відповідних осіб та документування інформації про напрямок і час проходу тих чи інших осіб, про зміни в перепускному режимі, а також засоби санкціоновано допуску до програм управління перепускним режимом;

автоматичні електромеханічні турнікети або запираючи засоби, що дистанційно управляються засобами аналізу інформації, яка зчитується з перепусток (посвідчень особи);
технічні засоби аналізу інформації, що міститься в перепустках (посвідченнях особи), і передачі результатів аналізу на засоби управління перепускним режимом;
технічні засоби виявлення порушників, що намагаються без дозволу або поза запираючими засобами (наприклад, турнікетів) пройти на територію військового об'єкту, в будівлю або в приміщення;
у випадку відсутності в комплексах ТЗСД енергетично незалежної пам'яті вони комплектуються блоками забезпечення безперебійного живлення (акумуляторними батареями з пристроями автоматичної підзарядки) з розрахунку забезпечення електрострумом необхідної якості протягом не менше 72 годин.
Додатково до комплексів ТЗСД, як правило, включаються технічні засоби спостереження, відео контрольні засоби, яких установлюються в кімнатах чергових об'єктів (чергових частин, начальників варт).
Забороняється застосування однакових зразків перепусток (посвідчень), які б видавались різними, не підпорядкованими один одному, бюро перепусток (комендатур). У разі встановлення комплексів ТЗСД повинні врахуватись місцеві умови з метою вжиття необхідних заходів щодо неможливості проходу на територію об'єкту або в режимні будівлі та приміщення поза зоною, яка контролюється комплексом.
Місця зберігання резервних перепусток та технічних засобів їх виготовлення повинні за відсутності відповідальних осіб знаходиться під охороною варти (осіб добового наряду) у приміщеннях обладнаних технічними засобами виявлення.
Корпуси запираючих засобів та електромеханічних турнікетів які входять до комплексів ТЗСД, повинні мати захист від несанкціонованого відкриття і сигналізації, яка, як правило, виводиться у вартове приміщення або в кімнату чергового частини (об'єкту).
































БІЛЕТ 29- 1.Основи організації і методика льотної підготовки в авіаційних частинах (підрозділах).

ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І МЕТОДИКА ЛЬОТНОЇ ПІДГОТОВКИ
Льотна підготовка, як основний компонент бойової підготовки авіаційний частин, у вирішальній мірі забезпечує їх високий ступінь бойової готовності.
. Льотна підготовка - навчання володінню літаком /вертольотом/, його обладнанням озброєнням, веденню бойових дій /виконання завдань/ одиночного, у складі підрозділу та частини відповідно до свого призначення.
Льотна підготовка організується і проводиться на основі вимог документів, що ї регламентують. Головні з них:Т)рганізаційн^летодичні вказівки по підготовці ВПС н; навчальний рік; Курси бойовоГТпдготовки родів авіації; Основні правила польотів ] повітряному просторі України; Настанова по виконанню польотів в авіації Збройний Сил України; Настанова по організаціГ" і проведенню льотно-тактичних навчань Настанови по інженерно-авіаційному забезпеченню та інших службах авіації Збройний Сил України.
Основні завдання льотної підготовки:/початкове навчання льотного склад; /екіпажів/ з видів льотної підготовки та удосконалення по них; підтримання~постійнс натренованості з видів льотної підготовки в різних метеоумовах вдень та вночі X перевірки з видів льотної підготовки і своєчасне відновлення втрачених умінь і навичо по них^підвищення і підтримання "класної кваліфікації льотного складу;Дрлагодження роботі екіпажів, обслуг пунктів управління;Јудосконалення існуючих та пошук нови тактичних прийомів виконання бойових завдань"! Крім того, в процесТ" льотне підготовки льотний склад"набуває високої морально-психологічні та бойової якості.
Льотна підготовка складається з таких видів: техніка пілотування; навігаційн підготовка; бойове застосування; льотно-тактична підготовка; льотно-методичн підготовка /для керівного складу7Г~
Навчання техніці пілотування має на меті освоєння льотним складом бойови можливостей літака, обумовлених його льотними якостями. Основні елементи технік пілотування: зліт, розрахунок,"захід на посадку, посадка; простий, складний та вищи пілотаж;розгін максимальної швидкості і набір практичної стелі, польоти по прилада під шторкою, вночі та у хмарах; групова злітаність та ін. Техніка пілотування основою повітряного вишколу льотчиків. її високий рівень забезпечує успішн оволодіння іншими видами льотної підготовки, гарантує безпеку польотів.
Навігаційна підготовка має на меті практичне освоєння екіпажем прицільне навігаційних систем для точного витримування заданого маршруту польотів, виходу в ціль в заданий час, витримування параметрів бойовогоііорядку, ведення візуального і приладового орієнтування. Основні елементи навігації: точне витримування маршруту профілю та режиму польоту; точний за місцем і часом вихід на ціль, рубіж, в зону, район десантування /розвідки/; ефективний пошук наземних /морських/ об'єктів і точг визначення їх координат; ведення візуального та приладного орієнтування; повернеш на аеродром посадки з гарантованим залишком палива та ін.
Навчання бойовому застосуванню літака має на меті послідовне освоєне екіпажем його прицільних систем та всього комплексу озброєння /спеціальної обладнання/ для точного влучення в повітряні і наземні /морські/ цілі або виконань інших завдань за призначенням. Основні елементи бойового застосування: типові атак з повітряною стрільбою та пуском ракет /імітацією, фото стрільбою/ по повітряних і наземних /морських/ цілях; повітряні бої з обумовленими маневрами; бомбометання і пуски ракет класу "повітря - земля"; повітряна розвідка; десантування; повітряг перевезення військ, військової техніки, вантажів; інші елементи, характерні щ бойових завдань за призначенням, виконувані в полігонних умовах без тактичної фону і протидії позначеного противника.

Льотно-тактична підготовка має на меті навчання екіпажів авіаційних підрозділів частин і з'єднань тактичним прийомом виконання бойових завдань та способи бойовю дій в різних умовах гювїтряної і наземної /морської/ обстановки самостійно та з взаємодії з іншими родами авіації і військ /видами Збройних Сил України/. Основи елементи льотно-тактичної підготовки екіпажу /льотчика/: ведення повітряного бою : реально позначеним противником; бойове маневрування при виході на наземщ /морську/ ціль і нанесення удару по ній з подоланням протиповітряної оборони ті веденням радіоелектронної боротьби; відпрацювання вогневої і тактичної взаємодії і групі, між групами, з іншими родами авіації та військ; інші елементи бойовоп застосування, які характерні для роду авіації і виконуються на тактичному фоні, і умовах протидії /протиборства/ реально позначеного противника.
Одночасно льотно-тактична підготовка забезпечує: бойове злагодження екіпажів пар, ланок /загонів/, ескадоижй7 гругГрізноготактичного призначення; відпрацюванні вогневої і тактичної взаємодії між собою, а також з підрозділами інших родів авіації т; військ; удосконалення умінь і навичок авіаційних командирів у прийнятті рішення управління своїми екіпажами і підрозділами в бо.; розвинення тактичного мисленню льотчиків; їх практичних умінь і навичок у застосуванні ефективних тактичних прийомі] виконання бойових завдань.
Конкретний зміст льотно-тактичної підготовки визначається вимогами тактики д< повітряного вишколу льотчика, екіпажу, авіаційного підрозділу, частини. Він знаходиті своє відображення а Курсах бойової підготовки родів авіації.
Льотно-тактична підготовка, як основана практична частина загальної тактично підготовки льотного складу, базується на його уміннях і навичках, здобутих прі відпрацюванні елементів техніки пілотування, навігації та бойового застосування. В мір; освоєння вправ з цих видів льотної підготовки умови виконання льотно-тактичнйх впра і навчань ускладнюються і вимагають нових, більш складних та ефективних тактични: прийомів. Тактичні прийоми відпрацьовуються: спочатку вдень у простих, поті? складних метеоумовах; в першу чергу на середніх, великих, а потім на малих стратосферних висотах; спочатку одиночно, потім у складі пари, ланки /групі тактичного призначення/, ескадрі лі, з поступовим ускладненням інших умої характерних роду авіації. Приблизно така ж методична послідовність дотримується вночі. Таким чином, льотно-тактична підготовка екіпажу, різних підрозділів, частині організовується і проводиться освоєння інших видів льотної підготовки.
Авіаційний командир повинен знати методику льотної підготовки і вміті використовувати її рекомендації у своїй практичній діяльності. Як складова частин загальної методики бойової підготовки, вона розкриває зміст, обсяг і послідовністі закономірність, принципи, форми і методи льотного навчання.
Зміст льотної підготовки - це сукупність елементів техніки пілотування, навігац: бойового застосування і льотно-тактичної підготовки, яка забезпечує необхідни повітряний вишкіл льотного складу, його готовність до виконання бойових завдань з призначенням.
Обсяг льотної підготовки - це кількість вправ і польотів з них, що необхідні екіпаж для освоєння всіх бойових можливостей літака одиночного та у складі груп.
Послідовність льотної підготовки - це черговість виконання завдань і вправ Курс бойової підготовки, яка забезпечує високу ефективність і якість їх засвоєнні підтримання постійної натренованості з видів льотної підготовки, а також безпек польотів. Організовуючи і проводячи льотну підготовку, авіаційний командир повине розуміти закономірності формування умінь і навичок льотного складу в польотах, яі види навчальних польотів та методи найбільш доцільні у навчанні льотчика урахуванням його рівня повітряного вишколу та індивідуальних здібностей.
У процесі льотної підготовки застосовуються, головним чином, такі метод практичного навчання, як показ, пояснення і вправа, В польоті вони частіше всьог поєднуються один з одним. Виходячи с цього з'явились специфічні для льотног навчання методичні прийоми. Так, поєднання методів показу і вправи дало назву таком прийому, як "спільне пілотування" На основі методу "пояснення" з'явився методичний прийом "вказівка по літаковому переговорному пристрою чи по радіо".
Уміле застосування авіаційними командирами методів і прийомів навчанш забезпечує формування твердих умінь і навичок льотного складу з елементів та видії льотної підготовки Цим ^осягається високий Рівень повітряного вишколу екіпажів підрозділів і частин, а також безпеки польотів.
Льотна підготовка оцінюється згідно з нормативами КБП..
Таким чином, щоб уміло організовувати і ефективно проводити льотщ підготовку з високим рівнем безпеки польотів, авіаційний командир повинен знати ї призначення, завдання, види, добре володіти методикою льотного навчання.

2. Обов'язки посадових осіб кадрових органів.
Посадові особи кадрових органів у своїй практичній роботі з військовими кадрами зобов'язані:
суворо дотримуватися принципу підбору й розстановки кадрів за їх діловими якостями, поряд з бережливим ставленням до досвідчених кадрів, забезпечити просування на основні командні та штабні посади молодих , професійно - зрілих офіцерів, генералів, адміралів, які мають високу військову підготовку, добре проявили себе у практичній роботі;
добиватися поєднання довіри і поваги до кадрів з принциповою вимогливістю до них, підвищення теоретичного рівня, ділової кваліфікації, відповідальності кадрів за доручену справу, знати завдання, які виконують частини, установи, заклади, стан бойової підготовки, військової дисципліни. Всю роботу з військовими кадрами підпорядковувати інтересам підвищення боєготовності та боєздатності військ;
систематично вивчати кадри на практичній роботі у військових штабах;
проявляти творчу ініціативу, високу організованість і оперативність у роботі, глибше аналізувати нові прояви й тенденції у роботі з кадрами, що випливають з подальшого розвитку ЗС України і на підставі цього вдосконалювати форми, методи роботи з кадрами, втілювати в практичній діяльності передовий досвід та наукову організацію праці, вносити конкретні пропозиції щодо поліпшення роботи з кадрами;
тісно взаємодіяти з постійно діючими атестаційними комісіями, громадськими організаціями, враховувати їх рекомендації та пропозиції з питань підбору й розстановки кадрів;
- бути чутливими і уважними до потреб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і членів їх сімей, піклуватися про збереження їх законних прав та особистої гідності;
- постійно працювати над підвищенням свого військового рівню та спеціальної підготовки, бути фахівцем своєї справи.
1.7. Загальне керівництво і контроль за роботою всіх кадрових органів ЗС України здійснюється управлінням кадрів МО України.
Крім того, на нього покладається:
вивчення й підбір генералів, адміралів, офіцерів на посади номенклатури МО України та його заступників;
планування разом з Головним штабом, командуючими та начальниками родів військ і служб МО України підготовки й накопичення офіцерських кадрів на мирний та воєнний час, розробка планів комплектування ВВУЗ і розподілення випускників, визначення потреби й розподіл спеціалістів цивільних вищих і середніх спеціальних учбових закладів в інтересах МО України;
- підготовка пропозицій по призову на військову службу офіцерів із запасу та відрядженню офіцерів, генералі та адміралів в інші міністерства та відомства;
підготовка пропозицій про присвоєння військових звань офіцерського складу військовослужбовцям і військовозобов'язаним;
проведення роботи з питань нагородження військовослужбовців і службовців ЗС України орденами і медалями, персональний облік нагороджених;

організація обліку офіцерів, генералі та адміралів, які перебувають на військовій службі та в запасі, прапорщиків і мічманів, спеціалістів - працівників з вищою і середньо-спеціальною освітою, які працюють в МО, а також організація обліку безповоротних втрат в офіцерських кадрах;
узагальнення і поширення передового досвіду роботи з військовими кадрами.
3. Порядок здачі літаків під охорону.
. ПОРЯДОК ЗДАЧІ ЛІТАКІВ ТА ОБ'ЄКТІВ СЛУЖБИ ОЗБРОЄННЯ ПІД ОХОРОНУ ЧСП ТА ЇХ ОПЕЧАТУВАННЯ
Після закінчення роботи на техніці усі літакі, сховища та службові приміщення опломбовуються (опечатуються) і здаються черговому по стоянці підрозділу.
Опечатування об'єктів проводиться двома відтисками (печатками), один відтиск (печатка) техніка (механіка) літака (вертольота), відповідального за об'єкт, другий -чергового по стоянці літаків підрозділу.
Порядок і місця опломбування літаків, сховищ і службових приміщень визначаються наказом по авіаційній частині, зазначаються в табелі постам варти і Інструкції ЧСП. Про прийняття літаків (вертольотів) ЧСА доповідає ЧСЧ.
Вхідні двері ангарів, ескадрильських приміщень, сховищ спецавтотранспорту опечатувати двома печатками (відповідної особи та ЧСП).
6. В службових приміщеннях двері лабораторій груп обслуговування та регламентних робіт, класів, кабінетів опечатувати печаткою відповідної особи.
7. На спецавтомобілях опечатувати двері кабін водіїв, капоти двигунів, кришки паливних баків печаткою відповідної особи.
Б) Перелік заходів по прийому літаків вид перелітаючих екіпажів та передача їх під охорону варти.
Охорону перелітаючих літаків на стоянках у неробочий час несе варта, споряджена від ОБАТО
Під час роботи на стоянках за збереження перелітаючих літаків їх обладнання та майно відповідає борттехнік, за яким воно закріплено. борттехнік, за яким воно закріплено.
За охорону перелітаючих літаків у робочий час при відсутності борттехників -ЧСП, за яким закріплена стоянка перелітаючих літаків.
Черговий по стоянці підрозділа приймає перелітаючі літаки від борттехників, перевіряє їх опечатування та зовнішній стан, установку струбцин та заглушок, заносить дані про літак, борттехніка та номера печатки в відомість журналу прийому-передачі. Доповідає про результати прийома літака (вертольота) ЧСЧ. Після закінчення робочого дня ЧСП по команді ЧСЧ передає перелітаючі літаки.
Відкриття стоянки перелітаючих апаратів, які знаходяться під охороною варти, проводить ЧСП згідно допуску, підписаного командиром частини (начальником штабу) та звіреного гербовою печаткою частини. Про прийом літака від варти ЧСП доповідає ЧСЧ.
Прийом перелітаючих літаків від ЧСП проводиться борттехніками під розпис у журналі прийому-передачі літаків.
При виявленнннннні на літаку завнішніх пошкоджень або порушення його пломбування, борттехнік та ЧСП негайно добові дає по команді.
ПОРЯДОК ЗДАЧІ ЗБЕРІГАННЯ ТА ПРИЙОМ КЛЮЧІВ, ПЕЧАТОК 1 ПЛАНШЕТІВ
До замків, що є на дверях кожного сховища, службового об'єкта, повинно бути два ключі, які зберігаються у спеціальних ящиках. На ключах ставлять номери вховиш і длужбових приміщень. Ящики виготовляють розміром 150x320x80 мм. На дні у ящику в чарунках підписують номер сховища і належність службового приміщення (група АО, АВ .). У кожній чарунці повинно бути;
ключі від замків воріт киснеходу;
ключі від кришки лебідки;
ключі від воріт службових приміщень групі.
До ключів привішують металові таблички з номерами сховищ і груп (А(), АВ...)
Після закінчення робіт, коли літак та службові приміщення будуть опечатані, техніки літаків (начальники груп) здають ЧСП (або приймають перед початком роботи) ключі з підписом у "Відомостті на допуск технічного складу до роботи на авіаційній техніці".
Для цього у графі 8, 9 відомості добавляють слова "І ключі сховищ", а у графі 2 заносять у чисельнику - бортовий номер літака (група АВ, АО...), а у знаменнику - номер печатки техніка літака (начальника групи).
ЧСП після прийняття літаків, об'єктів і ключі від них - доповідає заступнику командира АЕ по ІАС (начальнику ТЕЧ Авбр) і ЧСЧ про прийняття їх до охорони. Заступник командира АЕ з ІАС (начальник ТЕЧ Авбр)опечатує ящик з ключами своєю печаткою і повертає його ЧСП.
Печатка (пломба) і планшет з документами ЧСП на період охорони стоянки літаків вартою здається на збереження ЧСЧ з підписом у "Журналі прийому і видачі печаток і планшетів".
Другий комплект ключів від сховищ літаків і службових приміщень опечатують печаткою заступника командира АЕ з ІАС (начальника ТЕЧ Авбр), а потім здають під охорону черговому по частині. Наявність цих ключів періодично перевіряється
Ключі від електроагрегатних сховищ зберігають у сховищах літаків у спеціальних ящиках. Вони опечатуються техніком літака, який відповідає за їх наявність. Електроагрегатні розпечатуються тільки з дозволу заступника командира АЕ з ІАС. ПОРЯДОК ЗДАЧІ СТОЯНОК ЛІТАКІВ (ВЕРТОЛЬОТІВ) ПІД ОХОРОНУ ВАРТИ І ЇХ РОЗПЕЧАТУВАННЯ
Після закінчення роботи на техніці в назначений час ПЧСЧ прибуває до вартового приміщення для оформлення документів на здачу стоянок під охорону варти. Спільно з розвідним і вартовим на вартовій машині слідують до стоянки і контролюють здачу стоянок ЧСП під охорону вартовим.
Після здачі стоянок під охорону варти ПЧСП і ЧСП прибувають до ЧСЧ і доповідають про виконання завдання. Здають печатки і планшети з документами за підписом в журналі прийому і здачі печаток і планшетів.
При прийомі літаків (вертольотів) та службових об'єктів від технічного складу під охорону:
1. Спільно з техніком літака (начальником групи) опломбувати літаки печаткою начальника групи, техніка групи літака та печаткою ЧСП, службові приміщення, спецавтотранспорт - печаткою техніка літаків, начальника групи та печаткою ЧСП, при цьому перевірити справність замків (запорів) від приміщення, об'єктів, зовнішній стан літака.
Прийняти літаки, службові приміщення та ключі під розпис у журналі прийому-передачі лікатів.
Доповісти заступнику командира ае з озброєння та черговому по стоянці літаків частини про прийом стоянки (зони розосередження) під варту.
Після прийому стоянки літаків під охорону нікого не допускати до охороняємих об'єктів без дозволу заступника командира ае з озброєння або старших начальників.
При здачі літаків (вертольотів) та службових об'єктів під охорону караулу.
1. В присутності розводящого та ЧСЧ (ПЧСЧ) здати вертовому усі літаки та
службові об'єкти, перевірив при цьому наявність та цілісність печаток. 2 Опечатати ящик з ключами від сховищ та службових об'єктів, здати його під
охорону в порядку, викладеному в Інструкції.
Доповісти ЧСЧ (ПЧСЧ) про здачу літаків під охорону варти, здати йому печатку та планшет по "Журналу прийому та видачі печаток та планшетів", а також ключі від замка вхідної двері виробничого приміщення ТЕЧ Авбр технічного будинка ае.
Під контролем ЧСЧ (ПЧСЧ) в обладнаному для цього місці, перевірити розрядження зброї.
У супроводі ПЧСЧ убути в казарму, де здати черговому зброю, старшині підрозділу - боєприпаси (якщо ЧСП-1 з числа стройової служби), або черговому по частині (якщо ЧСП - прапорщик).
При прийомі стоянок літаків та службових об'єктів від варти:
Прибути на варту з допуском (к першу зміну) на право відкриття стоянок літаків спільно з розводящим та помічником ЧСЧ прийняти літаки та службові об'єкти, перевіряя при цьому наявність та цілостність печаток (пломб), запорів. У випадку порушення печаток охороняємих об'єктів, об'єкт не приймати й негайно доповісти ЧСЧ, у подальшому діяти по його вказівці.
Після прибуття на стоянку заступник командира ае з озброєння доповісти йому про прийом стоянки літаків від варти та виявлених недоліках:
допустити до літаків, службових об'єктів та видати ключі технічному складу ескадрнлії "Журналу прийома-передачі та допуску технічного складу до роботи на авіаційній техниці".
ЧСЧ доповідає черговому частини про прийом літаків під охорону варти.
Для розпечатування стоянок літаків ПЧСЧ прибуває до вартового приміщення і спільно з ЧСП, начальником варти проводять прийом від варти стоянок, згідно з табелем поста.


































БІЛЕТ 30- 1.Основи організації і методика тактичнеої підготовки в авіаційних частинах (підрозділах). 4 ОСНОВИ МЕТОДИКИ ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
Тактична підготовка - це процес навчання особового складу авіаційню підрозділів частин і з'єднань, а також їх органів управління підготовці та веденнк бойових дій.
Мета тактичної підготовки - забезпечення постійної бойової готовност авіаційних підрозділів, частин і з'єднаЖ"щдля" ведення ефективних ройових дій з; призначенням.
Мета досягається рішенням трьох основних завдань:/вивчення теорії бою /удару/ організації озброєння, бойових можливостей, прийомів і способів бойових дій свог військ та військ Іпоземнич державдформування у військовослужбовців умінь і навичої індивідуальних та групових дій в бою /ударі/, формування у авіаційних командирів 0фшщіБ'"''шТа^ївТ^гуггктів управління знань, умінь і навичок в управлінні підрозділами частинами і з'єднаннями при підготовці та веденні бойових дій.
Методика тактичної підготовки є невід'ємною складовою частиною бойове підготовки і вивчає закономірності навчання тактиці. Предметом дослідження методик тактичної підготовки є закономірності, принципи, методи навчання тактиці, щ застосовуються в ході навчання, види навчальних занять, порядок оцінки знань, умінь навичок особового складу та впровадження передового досвіду навчання в практик роботи частин.
Завдання методики тактичної підготовки: вивчення основних закономірносте навчання, тобто процесу засвоєнь знань, формування та удосконалення умінь і навичок вивчення і розробка принципів та методів навчання тактиці, пошук найбільш доцільни видів занять для активізації діяльності тих, що навчаються, і тих, хто навчає, з метої інтенсифікації всього навчального процесу, визначення найбільш ефективних шляхі використання учбово-матеріальної бази, вироблення системи контролю знань, умінь навичок, а також критеріїв їх оцінки, удосконалення педагогічної майстерносп командирів і начальників - керівників занять, узагальнення та розповсюдженн передового досвіду.
Зміст тактичної підготовки - комплекс знань, умінь і навичок, освоєння яки дозволяє військовослужбовцям виконувати свої професійні обов'язки.
Обсяг тактичної підготовки /скільки вчити/ визначається Курсами бойове підготовки.

Послідовність навчання базується на теорії пізнання: від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики - такий діалектний шлях пізнання об'єктивної реальності. Це означає, що процес навчання повинен іти в такій послідовності: початкове ознайомлення з матеріалом, його усвідомлення та закріплення знань про нього в пам'яті, оволодіння матеріалом до можливості оперування ним е різних умовах практичної діяльності.
Таким чином, навчання військовослужбовців проходить у декілька пов'язаних, послідовних етапів: засвоєння знань, вироблення умінь і навичок, їх удосконалення.
Закономірності навчання розкривають відносини і систему зв'язків мі» компонентами навчального процесу та з навколишньою дійсністю в ході тактично1 підготовки особового складу.
До них відносяться: закон єдності діяльності тих, хто навчає, і тих, хтс навчається, закон єдності навчання та виховання, закон наступності і послідовност навчання, закон педагогічної віддачі, закон безперервності навчання, концепцій динарності дисциплін, інтелецентрична концепція.
Закон єдності і діяльності тих, хто навчає, і тих, хто навчається, полягає в тому що керівники навчання визначають шляхи, форми, засоби і методи передачі, засвоєння формування у військовослужбовців знань, умінь і навичок з тактики ВПС, оцінююті результати, вносять корективи, а ті, хто навчається, формують знання, уміння і навички Закон єдності навчання та виховання в ході тактичної підготовки указує, щ( навчання завжди є виховання, а цілеспрямоване виховання - навчання.
Закон наступності і послідовності навчання означає, що кожне наступне знання уміння базується на попередньому.
Закон педагогічної /методичної/ віддачі указує, що змістовність знань, умінь навичок пропорційна методичній майстерності командирів і начальників.
Концепція динарності дисциплін, за якими здійснюється навчання тактиці проявляється в тому, що кожна дисципліна має двобічну значимість: внутрішнм змістову і прикладну, тобто кожна дисципліна має свій коефіцієнт корисності.
Інтелецентрична концепція установлює взаємозв'язок тактичної підготовкі офіцерського складу з розвитком його вищих розумових здібностей /тактичноп мислення/.
Закономірності навчання тактиці знаходять своє відображення в принципах вхідних положеннях діяльності тих, хто навчається, і тих, хто навчає, в процесі бойово підготовки. У бойовій підготовці існує низка принципів навчання, що традиційні склалися: "Учити війська тому, що необхідно на війні"; "Науковість"; "Свідомість активність і самостійність тих, хто навчається"; "Наочність у навчанні" "Систематичність, послідовність і комплексність у навчанні"; "Навчання на високом; рівні труднощів"; "Міцність засвоєння знань, умінь і навичок"; "Колективний т індивідуальний підхід у навчанні".
Принцип "Учити війська тому, що необхідно на війні" вимагає, щоб бойов підготовка базувалась на основі конкурентних завдань, що стоять перед частинок враховувала міжнародну і оперативну обстановку на оперативному напрямку положення, озброєння і техніку своїх військ та противника, способи і тактичні прийомі ведення бойових дій.
Принцип "Науковість" означає, що цілі, завдання і зміст навчання повинк повністю відповідати воєнній політиці держави, сприяти формуванню у особовог складу наукового світогляду. Тому вся бойова підготовка повинна опиратися на наук} як джерело системи фактів, понять, закономірностей, розкривати їх положення.
Принцип "Свідомість, активність і самостійність тих, хто навчається" передбача створення такої обстановки, при якій військовослужбовці ясно розуміют практичне

значення дисциплін, які вивчаються, виявляють активність, ініціативу та самостійність в опануванні знань та в практичному оволодінні авіаційною технікою.
Принцип "Наочність у навчанні" ґрунтується на закономірностях психологі навчання. Відомо, що в пам'яті людини залишається 50% того, що вона бачить, і тількі 10% того, що вона чує.
Принцип "Систематичність, послідовність і комплексність у навчанні обумовлений як цілями навчання, так і науковою логікою дисциплін та тем, як вивчаються. Він передбачає, щоб вивчення нового матеріалу готувалося попередні? навчанням, а навчальний процес здійснювався без стрибків, безперервно. Важливу рол у навчанні відіграє комплексування дисциплін та планування навчального процесу.
Принцип "Навчання на .високому рівні труднощів" означає, що свідом засвоєння теоретичного і практичного матеріалу можливе тільки в суворо визначеному обсязі та рамках важкості. Керівник заняття повинен підбирати такий матеріал засвоєння якого вимагає від тих, хто навчається, напруження інтелектуальних сил.
Принцип "Міцність засвоєння знань, умінь і навичок" вимагає, щоб знанш уміння і навички засвоювалися з такою фундаментальністю та всебічністю, яка забезпечувала ефективне виконання тими, хто навчається, своїх функціональни обов'язків, при вирішенні різноманітних завдань.
Принцип "Колективний та індивідуальний підхід у навчанні" означає, що якісн підготовка військового колективу неможлива без попереднього індивідуальног навчання кожного військовослужбовця. Реалізація принципу передбачає доцільн розподілення обсягу та змісту програм індивідуальної і колективної підготовки.
Розглянуті принципи тактичної підготовки реалізуються через методи навчанн військовослужбовців. В педагогіці під методом навчання розуміється спосіб організац пізнавальної діяльності тих, хто навчається, спосіб спільної роботи тих, хто навчає, і тю хто навчається, в процесі передачі та набуття останніми знань, умінь і навичок у буді якій діяльності. В практиці бойової підготовки особового складу авіаційних частин з'єднань найбільш широко та ефективно використовуються загально дидактичні метод навчання, до яких відносять: усне викладання навчального матеріалу; бесіда /част зустрічається термін "обговорення матеріалу, що вивчається/; показ /демонстрація вправа /тренування/; самостійна робота.
Усне викладання застосовується частіше всього при викладанні новог навчального матеріалу, роз'ясненні нових та складних понять і явищ, описі попередні подій чи визначенні порядку наступних дій. Усне викладання здійснюється у вигляд лекції, розповіді, пояснення.
Бесіда - запитально-відповідальний метод навчання, який застосовується на всі його етапах.
Показ /демонстрація/ - метод навчання, на якому в процесі заняття керівниі показуючи реальні предмети, явища, наочні посібники та порядок дій при виконані різноманітних робіт, формує у тих, хто навчається, вірне уявлення про них та пр прийоми роботи.
Вправа /тренування/ - багаторазове повторення тими, хто навчається, будь-як( діяльності з метою оволодіння нею чи підвищення її якості.
Самостійна робота - метод, при якому ті, що навчаються, використовуюч підручники, літературу, статути, настанови, інструкції та інші документи і посібники, також тренажери, реальне озброєння і техніку, самостійно набувають чи удосконалюю! знання і уміння.
Принципи і методи навчання реалізуються в ході зазначених видів навчальни занять і польотів при проведенні тактичної підготовки.



2. Обов'язки посадових осіб кадрових органів.
Посадові особи кадрових органів у своїй практичній роботі з військовими кадрами зобов'язані:
суворо дотримуватися принципу підбору й розстановки кадрів за їх діловими якостями, поряд з бережливим ставленням до досвідчених кадрів, забезпечити просування на основні командні та штабні посади молодих , професійно - зрілих офіцерів, генералів, адміралів, які мають високу військову підготовку, добре проявили себе у практичній роботі;
добиватися поєднання довіри і поваги до кадрів з принциповою вимогливістю до них, підвищення теоретичного рівня, ділової кваліфікації, відповідальності кадрів за доручену справу, знати завдання, які виконують частини, установи, заклади, стан бойової підготовки, військової дисципліни. Всю роботу з військовими кадрами підпорядковувати інтересам підвищення боєготовності та боєздатності військ;
систематично вивчати кадри на практичній роботі у військових штабах;
проявляти творчу ініціативу, високу організованість і оперативність у роботі, глибше аналізувати нові прояви й тенденції у роботі з кадрами, що випливають з подальшого розвитку ЗС України і на підставі цього вдосконалювати форми, методи роботи з кадрами, втілювати в практичній діяльності передовий досвід та наукову організацію праці, вносити конкретні пропозиції щодо поліпшення роботи з кадрами;
тісно взаємодіяти з постійно діючими атестаційними комісіями, громадськими організаціями, враховувати їх рекомендації та пропозиції з питань підбору й розстановки кадрів;
- бути чутливими і уважними до потреб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і членів їх сімей, піклуватися про збереження їх законних прав та особистої гідності;
- постійно працювати над підвищенням свого військового рівню та спеціальної підготовки, бути фахівцем своєї справи.
1.7. Загальне керівництво і контроль за роботою всіх кадрових органів ЗС України здійснюється управлінням кадрів МО України.
Крім того, на нього покладається:
вивчення й підбір генералів, адміралів, офіцерів на посади номенклатури МО України та його заступників;
планування разом з Головним штабом, командуючими та начальниками родів військ і служб МО України підготовки й накопичення офіцерських кадрів на мирний та воєнний час, розробка планів комплектування ВВУЗ і розподілення випускників, визначення потреби й розподіл спеціалістів цивільних вищих і середніх спеціальних учбових закладів в інтересах МО України;
- підготовка пропозицій по призову на військову службу офіцерів із запасу та відрядженню офіцерів, генералі та адміралів в інші міністерства та відомства;
підготовка пропозицій про присвоєння військових звань офіцерського складу військовослужбовцям і військовозобов'язаним;
проведення роботи з питань нагородження військовослужбовців і службовців ЗС України орденами і медалями, персональний облік нагороджених;

організація обліку офіцерів, генералі та адміралів, які перебувають на військовій службі та в запасі, прапорщиків і мічманів, спеціалістів - працівників з вищою і середньо-спеціальною освітою, які працюють в МО, а також організація обліку безповоротних втрат в офіцерських кадрах;
узагальнення і поширення передового досвіду роботи з військовими кадрами.
3. Порядок здачі літаків під охорону.
. ПОРЯДОК ЗДАЧІ ЛІТАКІВ ТА ОБ'ЄКТІВ СЛУЖБИ ОЗБРОЄННЯ ПІД ОХОРОНУ ЧСП ТА ЇХ ОПЕЧАТУВАННЯ
Після закінчення роботи на техніці усі літакі, сховища та службові приміщення опломбовуються (опечатуються) і здаються черговому по стоянці підрозділу.
Опечатування об'єктів проводиться двома відтисками (печатками), один відтиск (печатка) техніка (механіка) літака (вертольота), відповідального за об'єкт, другий -чергового по стоянці літаків підрозділу.
Порядок і місця опломбування літаків, сховищ і службових приміщень визначаються наказом по авіаційній частині, зазначаються в табелі постам варти і Інструкції ЧСП. Про прийняття літаків (вертольотів) ЧСА доповідає ЧСЧ.
Вхідні двері ангарів, ескадрильських приміщень, сховищ спецавтотранспорту опечатувати двома печатками (відповідної особи та ЧСП).
6. В службових приміщеннях двері лабораторій груп обслуговування та регламентних робіт, класів, кабінетів опечатувати печаткою відповідної особи.
7. На спецавтомобілях опечатувати двері кабін водіїв, капоти двигунів, кришки паливних баків печаткою відповідної особи.
Б) Перелік заходів по прийому літаків вид перелітаючих екіпажів та передача їх під охорону варти.
Охорону перелітаючих літаків на стоянках у неробочий час несе варта, споряджена від ОБАТО
Під час роботи на стоянках за збереження перелітаючих літаків їх обладнання та майно відповідає борттехнік, за яким воно закріплено. борттехнік, за яким воно закріплено.
За охорону перелітаючих літаків у робочий час при відсутності борттехників -ЧСП, за яким закріплена стоянка перелітаючих літаків.
Черговий по стоянці підрозділа приймає перелітаючі літаки від борттехників, перевіряє їх опечатування та зовнішній стан, установку струбцин та заглушок, заносить дані про літак, борттехніка та номера печатки в відомість журналу прийому-передачі. Доповідає про результати прийома літака (вертольота) ЧСЧ. Після закінчення робочого дня ЧСП по команді ЧСЧ передає перелітаючі літаки.
Відкриття стоянки перелітаючих апаратів, які знаходяться під охороною варти, проводить ЧСП згідно допуску, підписаного командиром частини (начальником штабу) та звіреного гербовою печаткою частини. Про прийом літака від варти ЧСП доповідає ЧСЧ.
Прийом перелітаючих літаків від ЧСП проводиться борттехніками під розпис у журналі прийому-передачі літаків.
При виявленнннннні на літаку завнішніх пошкоджень або порушення його пломбування, борттехнік та ЧСП негайно добові дає по команді.
ПОРЯДОК ЗДАЧІ ЗБЕРІГАННЯ ТА ПРИЙОМ КЛЮЧІВ, ПЕЧАТОК 1 ПЛАНШЕТІВ
До замків, що є на дверях кожного сховища, службового об'єкта, повинно бути два ключі, які зберігаються у спеціальних ящиках. На ключах ставлять номери вховиш і длужбових приміщень. Ящики виготовляють розміром 150x320x80 мм. На дні у ящику в чарунках підписують номер сховища і належність службового приміщення (група АО, АВ .). У кожній чарунці повинно бути;
ключі від замків воріт киснеходу;
ключі від кришки лебідки;
ключі від воріт службових приміщень групі.
До ключів привішують металові таблички з номерами сховищ і груп (А(), АВ...)
Після закінчення робіт, коли літак та службові приміщення будуть опечатані, техніки літаків (начальники груп) здають ЧСП (або приймають перед початком роботи) ключі з підписом у "Відомостті на допуск технічного складу до роботи на авіаційній техніці".
Для цього у графі 8, 9 відомості добавляють слова "І ключі сховищ", а у графі 2 заносять у чисельнику - бортовий номер літака (група АВ, АО...), а у знаменнику - номер печатки техніка літака (начальника групи).
ЧСП після прийняття літаків, об'єктів і ключі від них - доповідає заступнику командира АЕ по ІАС (начальнику ТЕЧ Авбр) і ЧСЧ про прийняття їх до охорони. Заступник командира АЕ з ІАС (начальник ТЕЧ Авбр)опечатує ящик з ключами своєю печаткою і повертає його ЧСП.
Печатка (пломба) і планшет з документами ЧСП на період охорони стоянки літаків вартою здається на збереження ЧСЧ з підписом у "Журналі прийому і видачі печаток і планшетів".
Другий комплект ключів від сховищ літаків і службових приміщень опечатують печаткою заступника командира АЕ з ІАС (начальника ТЕЧ Авбр), а потім здають під охорону черговому по частині. Наявність цих ключів періодично перевіряється
Ключі від електроагрегатних сховищ зберігають у сховищах літаків у спеціальних ящиках. Вони опечатуються техніком літака, який відповідає за їх наявність. Електроагрегатні розпечатуються тільки з дозволу заступника командира АЕ з ІАС. ПОРЯДОК ЗДАЧІ СТОЯНОК ЛІТАКІВ (ВЕРТОЛЬОТІВ) ПІД ОХОРОНУ ВАРТИ І ЇХ РОЗПЕЧАТУВАННЯ
Після закінчення роботи на техніці в назначений час ПЧСЧ прибуває до вартового приміщення для оформлення документів на здачу стоянок під охорону варти. Спільно з розвідним і вартовим на вартовій машині слідують до стоянки і контролюють здачу стоянок ЧСП під охорону вартовим.
Після здачі стоянок під охорону варти ПЧСП і ЧСП прибувають до ЧСЧ і доповідають про виконання завдання. Здають печатки і планшети з документами за підписом в журналі прийому і здачі печаток і планшетів.
При прийомі літаків (вертольотів) та службових об'єктів від технічного складу під охорону:
1. Спільно з техніком літака (начальником групи) опломбувати літаки печаткою начальника групи, техніка групи літака та печаткою ЧСП, службові приміщення, спецавтотранспорт - печаткою техніка літаків, начальника групи та печаткою ЧСП, при цьому перевірити справність замків (запорів) від приміщення, об'єктів, зовнішній стан літака.
Прийняти літаки, службові приміщення та ключі під розпис у журналі прийому-передачі лікатів.
Доповісти заступнику командира ае з озброєння та черговому по стоянці літаків частини про прийом стоянки (зони розосередження) під варту.
Після прийому стоянки літаків під охорону нікого не допускати до охороняємих об'єктів без дозволу заступника командира ае з озброєння або старших начальників.
При здачі літаків (вертольотів) та службових об'єктів під охорону караулу.
1. В присутності розводящого та ЧСЧ (ПЧСЧ) здати вертовому усі літаки та
службові об'єкти, перевірив при цьому наявність та цілісність печаток. 2 Опечатати ящик з ключами від сховищ та службових об'єктів, здати його під
охорону в порядку, викладеному в Інструкції.
Доповісти ЧСЧ (ПЧСЧ) про здачу літаків під охорону варти, здати йому печатку та планшет по "Журналу прийому та видачі печаток та планшетів", а також ключі від замка вхідної двері виробничого приміщення ТЕЧ Авбр технічного будинка ае.
Під контролем ЧСЧ (ПЧСЧ) в обладнаному для цього місці, перевірити розрядження зброї.
У супроводі ПЧСЧ убути в казарму, де здати черговому зброю, старшині підрозділу - боєприпаси (якщо ЧСП-1 з числа стройової служби), або черговому по частині (якщо ЧСП - прапорщик).
При прийомі стоянок літаків та службових об'єктів від варти:
Прибути на варту з допуском (к першу зміну) на право відкриття стоянок літаків спільно з розводящим та помічником ЧСЧ прийняти літаки та службові об'єкти, перевіряя при цьому наявність та цілостність печаток (пломб), запорів. У випадку порушення печаток охороняємих об'єктів, об'єкт не приймати й негайно доповісти ЧСЧ, у подальшому діяти по його вказівці.
Після прибуття на стоянку заступник командира ае з озброєння доповісти йому про прийом стоянки літаків від варти та виявлених недоліках:
допустити до літаків, службових об'єктів та видати ключі технічному складу ескадрнлії "Журналу прийома-передачі та допуску технічного складу до роботи на авіаційній техниці".
ЧСЧ доповідає черговому частини про прийом літаків під охорону варти.
Для розпечатування стоянок літаків ПЧСЧ прибуває до вартового приміщення і спільно з ЧСП, начальником варти проводять прийом від варти стоянок, згідно з табелем поста.

Комплект №1













































15

Приложенные файлы

  • doc 24052692
    Размер файла: 2 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий