TESTI — baza dlya studentiv UKR (2)

?
В поліклініку звернувся хворий з фурункулом верхньої губи. Температура тіла 39 С. Виражений набряк верхньої губи і вік. В чому полягає лікувальна тактика хірурга?
+Госпіталізувати в хірургічне відділення
-Призначити антибіотики, вести хворого амбулаторно
-Розкрити фурункул і вести хворого амбулаторно
-Розкрити фурункул, призначити антибіотики, вести хворого амбулаторно
?
В приймальне відділення поступила хвора зі скаргами на біль і наявність ущільнення в лівій сідниці, високу температуру тіла, які виникли через 8 діб після внутрішньом’язової ін’єкції. Про яке захворювання Ви можете перш за все подумати?
+Післяін’єкційний абсцесс
-Фурункул
-Карбункул
-Бешиха
-Гематома
?
В поліклініку звернувся хворий з карбункулом верхньої губи. Температура тіла 390С. Виражений набряк верхньої губи, вік. Як повинен поступити хірург з цим хворим?
+Госпіталізувати у хірургічне відділення
-Амбулаторно призначити курс антибіоти_ко_терапії
-Розкрити карбункул, лікувати амбулаторно
-Призначити фізіотерапевтичні процедури і зігріваючі компреси
-Розкрити карбункул і призначити антибіотики
?
До хірурга звернулась хвора 58 років зі скаргами на біль і наявність щільного утворення з ділянкою розм’якшення в центрі, високу температуру тіла. Через 8 діб після внутрішньом’язової ін’єкції. Про яке захворювання Ви перш за все подумаєте?
+Післяін’єкційний абсцес
-Фурункул
-Карбункул
-Гематома
-Бешиха
?
У годуючої матері через 2 місяці після розкриття гнійного маститу в правій молочній залозі утворилась точкова молочна нориця, через яку виділяється молоко в дуже малій кількості. Проведені консервативні методи, направлені на закриття нориці, результатів не дали. Яка Ваша подальша тактика?
+Після закінчення лактації нориця закриється самостійно
-Оперативне лікування
-Перервати лактацію
-Накласти тугу пов’язку на залозу
-Обмежити прийом рідини
?
У хворої 43 років в результаті пізнього звернення у лікарню флегмона пристінкового клітковінного простору таза ускладнилась натьочником у лівій підколінній ямці. Через який отвір таза відбулося розповсюдження гнійного процесу?
+ Підгрушовидний
-Надгрушовидний
-Малий сідничний
-Затульній
-М`язову лакуну
?
Хворий 20 років, звернувся зі скаргами на болючість в області правої сідниці, наявність там набряку. При огляді в області сідниці відмічається обмежена болючість, болюча припухлість, над якою шкіра гіперемована. Відмічається місцева гіпертермія. Симптом флуктуації позитивний. Визначено наявність абсцесу. Ваша тактика?
+ Розтин та дренування гнояка, призначення антибіотиків широкого спектру дії.
-Місцеві аплікації димексидом
-Призначення антибіотиків широкого спектру дії та сульфаніламідних препаратів
-Фізіотерапевтичне лікування
-Введення протиправцевої сироватки і препаратів для стимуляції імунітету
?
Хвора 57 років звернулася зі скаргами на підвишення t тіла до 390 С, головний біль, загальну слабкість. Під час огляду стан визнаний як незадовільний, обумовлений інтоксикаційним синдромом. На зовнішній поверхні с/3 правої гомілки відмічається ділянка гіперемії, чітко обмежена, з нерівними зазубреними краями у вигляді язиків полум’я, болюча при пальпації. Ваш діагноз.
+ Бешиха
-Грибкове ураження
-Дерматофітія
-Екзема
-Псоріаз
?
Хвора 20 років на десяту добу після виписки з пологового відділення звернулась зі скаргами на підвищення температури тіла до 390 С, біль в правій молочній залозі. При огляді: молочна залоза збільшена, у верхньому зовнішньому квадраті відмічається ділянка гіперемії, там же пальпується ущільнення з нечіткими контурами, лактостаз,флюктуація відсутня. Лімфатичні вузли в правій пахвовій ямці збільшені, болючі. Вкажіть вірний діагноз.
+ Мастит правої молочної залози, інфільтративна стадія
-Абсцес
-Бешиха
-Дерматит
-Пухлина
?
Хвора 65 років скаржиться на біль в прямій кишці, який відмічає 6 діб. Оглянута прок-тологом, діагностована хронічна анальна тріщина з інфільтратом. Рекомендовано консервативне лікування: антибіотики, компрес на анальну ділянку, свічки. Через 2 доби оглянута повторно – інфільтрат збіль-шився, з’явилась флюктуація та крепітація. Діагностовано гострий анаеробний пара-проктит. Хворій необхідно провести:
+ Розкриття гнояка під в/в знеболенням в ургентному порядку
-Розкриття гнояка під місцевим знеболенням в ургентному порядку
-Продовжувати консервативне лікування
-Розкриття гнояка під в/в знеболенням в плановому порядку
-Розкриття гнояка під місцевим знеболенням в плановому порядку
?
Вскриваючи променевий тенобурсит хірург необачно продовжив розріз у проксимальну третину тенора, де знаходиться заборонена зона кісті, внаслідок чого хворий втратив можливість протиставлення першого пальця. Гілку якого нерва перетнув хірург?
+Серединного
-Променевого
-Ліктьового
-Переднього міжкістного
-Заднього міжкістного
?
При розкритті флегмони шиї у хворої виникла венозна кровотеча. Розширивши розріз угору до нижньої щелепи хірург зупинив кровотечу, але після стався перекіс ротової щелини у протилежну сторону. Який нерв перетнув хірург?
+ Крайову гілку нижньої щелепи лицевого нерва
-Додатковий
-Нижньощелепний
-Щелепно-під`язиковий
-Шийну гілку лицевого нерва
?
У больного ожог пламенем 2А, ЗА, Б степени обеих рук, груди, живота. Общая площадь ожога около 35\% поверхности тела, из них глубоких - 28\% поверхности тела. Ожог получил 4 недели назад. Общее состояние больного тяжелое. Температура тела 38,1 град., пульс 92 уд. в мин., аритмичный, АД 125/70 мм рт. ст. Сформулируйте период ожоговой болезни:
+ Ожоговая септикотоксемия
-Ожоговый шок
-Острая ожоговая токсемия
-Реконвалесценция
-Хронический ожоговый шок
?
У клініку поступив хворий Т., 42 років, який 3 дні тому отримав відмороження правої ступні. Об’єктивно: некроз м’яких тканин пальців, набряк ступні та нижньої третини гомілки, шкіра тилу ступні гіперемована. Ваша тактика?
+Виконати фасціотомію на гомілці та ступні
-Провести ампутацію на рівні гомілки
-Здійснити некротомію на пальцях та ступні
-Ампутувати пальці ступні
-Накласти на пальці пов’язку із антисептиками
?
У хворого 31 року через 3 місяці після розкриття під місцевим знеболенням гострого підшкірного парапроктиту знову з’явились клінічні прояви ішіоректального парапроктиту. Які з перечислених хірургічних втручань могли попередити рецидив парапроктиту?
+ Розкрити гнійник під загальним знеболенням з ліквідацією його внутрішнього отвору.
-Розкрити гнійник під загальним знеболенням.
-Розкрити гнійник і широко дренувати його порожнину.
-Розкрити гнійник і налагодити активну аспірацію гною.
-Застосувати пункційний метод лікування гнійника.
?
Дівчина С., 7 років, доставлена в клініку зі скаргами на біль в правій нижній кінцівці, високу температуру (400С), головний біль, нудоту- тошноту, блювоту- рвоту. Тиждень тому хворіла ГРЗ. По клінічним даним запідозрено діагноз: Гострий гематогенний остеомієліт правого стегна. Який додатковий метод ранньої діагностики доцільно застосовувати для верифікації діагноза?
+Пункція кістки з монометрією
-Рентгенографія правого стегна
-Ультразвекове дослідження
-Контактна термометрія
-Рідкокристалічна термографія
?
Хвора Ж, 33 років звернулась в поліклініку з приводу панарицію ІІ пальця правої кисті. Хірургом встановлено діагноз: Сухожилковий панарицій ІІ пальця правої кисті в фазі серозної ексудації. Виберіть найкращий метод лікування в даній фазі панарицію?
+Пункція сухожилкової піхви, аспірація гною, введення антибіотиків в порожнину піхви
-Оперативне лікування - розкриття піхви, дренування
-Внутрішньовенне введення антибіотиків широкого спектру дії
-Внутрішньоартеріальне введення антибіотиків широкого спектру дії
-Ендолімфатичне введення антибіотиків широкого спектру дії
?
Хворому 23 роки. 4 дні тому виконана первинна хірургічна обробка вогнепальної рани нижньої третини правої гомілки. Стан хворого відносно задовільний. Рана після обробки не зашивалась. При перев’язці виявлено, що рана зі скудними кров’янисто-гнійними виділеннями, набряк навколо помірно виражений. При дотику до рани тампоном з’являється посмикування м’язів біля рани. Регіонарні лімфатичні вузли не збільшені. Що у хворого?
+ Правець
-Сибірка
-Газова гангрена
-Гнилісна інфекція
-Стафілококова інфекція
?
Хвора 28 років чистила рибу і проколола перший палець правої кисті. Через день відмітила почервоніння шкіри пальця, набряк, свербіння, наявність червоних смуг на передпліччі, збільшення і болючість ліктьових лімфатичних вузлів. Ваш діагноз?
+ Ерізіпелоїд
-Підшкірний панарицій
-Бешиха
-Лімфангеїт
-Лімфаденіт
?
Хвора 27 років, первородяща, госпіталізована в хірургічний стаціонар через 15 діб після пологів із скаргами на наявність тріщин навколо соску, біль в лівій молочній залозі, слабість, головний біль, підвищену до 40 градусів температуру тіла, озноб. Хвора 6 днів. Об’єктивно: ліва молочна залоза збільшена, біля соска – тріщини, в ділянці верхнє-зовнішнього квадранту шкіра гіперемірована, набрякла, при пальпації тут визначається різка болючість і флюктуація, пахвові лімфовузли зліва збільшені і болючі. Який діагноз у хворої?
+ Гострий інтрамамарний мастит зліва в стадії абсцедування
-Рак лівої молочної залози
-Хронічний специфічний мастит
-Дисгормональний мастит
-Туберкульоз лівої молочної залози
?
Хворий 43 років, що довгий час страждає запорами, звернувся за медичною допомогою зі скаргами на загальну слабкість, високу температуру (до 39 градусів), на “смикаючий” біль в ділянці заднього проходу, затруднення та біль при дефекації. Об’єктивно: зліва біля заднього проходу – припухлість з гіперемією шкіри над нею, при пальпації – різка болючість та флюктуація, різка болючість при пальцьовому дослідженні прямої кишки. Який діагноз у хворого?
+ Гострий підшкірний парапроктит у стадії абсцедування
-Рак прямої кишки
-Тріщина прямої кишки
-Неспецифічний виразковий коліт
-Запалення зовнішнього гемороїдального вузла
?
Хвора 53 років оперована амбулаторно з приводу підшкірного панарицію в стадії абсцедування середньої фаланги другого пальця лівої кисті. На 6 добу після операції стан хворої погіршився, знову з’явився сильний біль у пальці, підвищилася температура до 38 градусів. Об’єктивно: оперована фаланга стовщена, функція пальця порушена, із рани виділяється гнійний ексудат з неприємним запахом. Лікарем запідозрений розвиток кісткового панарицію у хворої. Яке дослідження доцільне для підтвердження діагнозу?
+ Рентгенографія другого пальця
-Пункція гнійника
-Біопсія тканин хворої фаланги пальця
-Бактеріологічне дослідження ексудату
-Ультразвукове дослідження
?
Хворий скаржиться на тупі болі у прямій кишці, що посилюються при акті дефекації. Хворіє 4 дні. Лікувався амбулаторно, проте стан не покращився. Температура тіла 37,80С. В ділянці анального отвору патології не виявлено. При пальцевому дослідженні прямої кишки на боковій стінці справа виявлено щільне, болюче утворення, в центрі якого визначається флюктуація. Сформулюйте діагноз.
+Гострий підслизовий парапроктит
-Гострий пельвіоректальний парапроктит
-Гострий підшкірний парапроктит
-Гострий позадупрямокишковий парапроктит
-Гострий ішеоректальний парапроктит
?
Три дні назад хворого чоловіка вкусила за гомілку своя собака. При дослідженні в хірургічному кабінеті поліклініки у хворого установлена укушено-рвана рана 2х1 см з виділенням з неї гнійного ексудату на задній поверхні правої гомілки в її середній третині. Визначте для хворого лікувальну тактику ?
+ Хірургічна обробка гнійної рани, протиправцева вакцинація
-Промивання нари антисептиками, повязка
-Повязка, Призначення антибіотиків
-Перевязка: введення в рану дренажа, повязка, антирабічна сироватка
-Повязка, протиправцева імунізація
?
У хворого на верхній губі визначається запальний інфільтрат, гіперемія шкіри. В центрі інфільтрату розм’якшення тканин. Набряк з верхньої губи та гіперемія розповсюджуються на верхню половину обличчя. Температура 380 С. Ваш діагноз ?
+ Фурункул
-Флегмона
-Бишиха
-Абсцесс
-Запальний інфільтрат
?
В хірургічний відділ по швидкій допомозі поступив хворий з великим набряком правої половини обличчя та губи. Температура 400 С. на верхній губі справа гнійно-некротична ділянка м’яких тканин з двома гнійними стержнями. Ваш діагноз ? Які ускладнення цього захворювання ?
+ Синустромбоз
-Сепсис
-Менінгіт
-Флегмона
-Гайморит
?
У хворого раптово з’явилась лихоманка, підвищення температури до 400 С. На лівій половині шиї та обличчя визначається обмежене почервоніння та набряк шкіри. Гіперемія в центрі інфільтрату більша. Ваш діагноз ?
+ Бишиха
-Флегмона
-Фурункул
-Запальний інфільтрат
-Шийний лімфаденіт
?
У хворого на ділянці ануса зліва набряк шкіри, гіперемія, пальпаторно болючість, особливо в центрі інфільтрату. Температура 37,60 С. При пальцевому дослідженні прямої кишки болючість відсутня. Лейкоцитоз 12,4х10 г/л. Ваш діагноз ?
+ Парапроктит
-Фурункул
-Флегмона
-Бишиха
-Абсцесс
?
У хворої біль на ділянці III пальця правої руки. Підвищення температури до 380 С. Об’єктивно: набряк та гіперамія ногтєвої фаланги, які найбільш виражені на ділянці ногтєвого валика. Пальпаторно різкий біль ногтєвого фаланга. Ваш діагноз ?
+ Параніхія
-Панарицій підшкірний
-Еризипілоїд
-Бишиха
-Абсцесс
?
Після операції з приводу підшкірного панариція стан хворого не покращався, зберігається біль та обмеження рухів II пальця правої кисті, температура до 390 С. При огляді болючий валик за кодом ладонної поверхні в положенні легкого згинання. Ваш діагноз, форма захворювання ?
+ Сухожилковий панарицій
-Кістковий панарицій
-Параніхія
-Еризипілоїд
-Абсцесс
?
Після перенесеній ангіни у дитини 7 років з’чатамч біль на ділянці верхньої третини лівого стегна. Температура до 400 С. Об’єктивно: набряк м’яких тканин лівого стегна, гіперемія шкіри, різкий біль при пальпації. Лейкоцитоз 19,6х10 г/л. Ваш діагноз ?
+ Гематогенний остеомієліт
-Флегмона стегна
-Бишихове запалення
-Абсцес стегна
-Запальний інфільтрат
?
Хвора звернулась за медичною допомогою до лікаря – хірурга зі скаргами на сильну біль в ділянці лівої сидниці, наявність набряку тканин та почервоніня шкіри в цій ділянці, підвищення температури тіла до 38?-39?. З анамнезу хвороби відомо, що пацієнтки вводили попередньо внутрим’язево розчин аналгіна три доби тому. При клінічному огляді хворої виявлено наявність в ділянці лівої сидниці великих розмірів інфільтрат м’яких тканин, при пальпації якого відмічається сильна болючість, а також позитивний симптом “флюктуації”. Ваш діагноз?
+ Флегмона лівої сідниці
-Алергічна реакція на введення розчина аналгіна.
-Гостре бишихове запалення лівої сидниці
?
У хворого 28 років, який поступив на стаціонарне лікування в хірургічне відділення є кліничні ознаки наявності поверхневої флегмони шиї. Які ускладнення може викликати дана патологія
+ Медіастеніт
-Перехід гострої форми в хронічну
-Асфіксія
?
У породіллі через 2 тижні після пологів з’явився біль в лівій молочній залозі, підвищилась температура тіла. При об’єктивному дослідженні – набряк лівої молочної залози, гіперемія, болючість і флюктуація в верхньозовнішньому квадранті. Попередній діагноз ?
+ Гострий гнійний лактиційний мастит
-Рак молочної залози
-Малочна кіста
-Фіброзно-кістозна мастопатія
-Туберкульоз молочної залози
?
Хвора З., 23 років, скаржиться на біль у молочних залозах, більше – у лівій, підвищення температури тіла до 39 С, яке зберігається після годування та зціджування молока. Хворіє третю добу. При огляді молочні залози збільшені в об’ємі, особливо ліва; остання різко болюча, гіперемійована, у верхньо-латеральному квадранті пальпується інфільтрат щільно-еластичної консистенції, розміром 5(6 см, різко болючий. Ваш діагноз?
+Гострий мастит
-Лактостаз
-Мастопатія
-Мастодинія
-Лактоцелє
?
У хворого на місці внутрішньом’язової ін’єкції (виконаної вдома) через 2 доби з’явився болючий інфільтрат, підвищилась температура тіла до 37,80 С. Хворий лікувався прикладанням теплої грілки. Покращання не наступило, зберігалась фебрильна температура, шкіра над обмеженим інфільтратом набула багряно-червоного кольору, з’явилось розмякшення в центрі інфільтрату. Про яке ускладнення слід думати у даному випадку ? Тактика лікування ?
+ Абсцес. Розрізати і дренувати
-Гематома. Розрізати і дренувати
-Бешихове запалення. Антибактеріальна терапія
-Флегмона. Розрізати і дренувати
-Ерізіпелоїд. Антибактеріальна терапія
?
У робітника в правій пахвовій ділянці з’явились 3 щільні болючі вузлики розміром 1х0,6 см , шкіра над ними багряно-червона, температура тіла субфебрильна. Ваш діагноз ?
+ Гідраденіт
-Лімфаденіт
-Тромбофлебіт
-Флебіт
-Фурункул
?
Хворий 40 років був прооперований з приводу флегмони поперекової ділянки. У нього знову різко підвищилась температура тіла до 380 С, з’явились явища інтоксикації, зросла кількість лейкоцитів в крові. В рані, яка майже очистилась від некротичних тканин і виповнювалась грануляціями з’явились гнилісні виділення, грануляції стали блідими. Яке ускладнення виникло у даного хворого?
+Сепсис
-Гнилісна флегмона
-Бешихове запалення
-Алергічна реакція
-Ерізіпелоїд
?
У хворого, який лікувався в амбулаторних умовах з приводу фурункулу стан різко погіршився: з’явився головний біль, пропасниця, на шкірі геморагічні висипання. Про яке ускладнення фурункулу слід думати в даному випадку ? Тактика лікаря ?
+Сепсис. Негайна госпіталізація
-Фурункульоз. Негайна госпіталізація
-Лімфаденіт. Призначити антибіотикотерапію
-Бешихове запалення. Змінити антибіотик
-Алергічна реакція. Відмінити антибіотикотерапію
?
Хворий С., 65 років, звернувся до хірурга зі скаргами на наявність в ділянці волосяної частини голови трьох кулькоподібних пухлинних утворень до 2 см в діаметрі, які вперше з’явились 4 роки тому. Вони повільно збільшувались, мають чіткі рівні контури, не болючі, еластичної консистенції, зі шкірою не спаяні. Ваш діагноз?
+Атероми
-Гематоми
-Фурункули
-Карбункули
-Множинні абсцеси

Хвора 46 років надійшла в клініку з приводу відкритого перелому лівого стегна в середній третині, при надходженні оперована – накістковий остеосинтез пластиною. На 4 день після операції скаржиться на болі в рані, підвищення температури вище 39 градусів. Які заходи необхідно прийняти в цьому випадку ?
+Розпустити шви, дренувати рану і призначити антибіотики.
-Призначити антибіотики широкого спектра дії і гормональні препарати.
-Внутрішньокістково ввести антибіотики, місцево гіпотермію.
-Обколоти рану антибіотиками, призначити спазмолітики й аналгетики
-Видалити металевий фіксатор, призначити сульфаніламіди.
?
У хворої О., 19 років , через 3 тижні після родів з’явився біль в правій молочній залозі, температура тіла досягала 390С і вище, виникали багаторазові лихоманки. Права молочна залоза збільшена в розмірах, шкіра гіперемована, відмічається розширення підшкірних вен, на сосках тріщини, підпахвинні лімфатичні вузли збільшені, болючі при пальпації. Інфільтрат не пальпується. Хірург запідозрив ретромамарний мастіт. При пункції отримано гній. Показана
операція. Який доступ вибере хірург?
+Напівовальний по нижньому краю молочної залози
-Напівовальний над верхнім краєм молочної залози
-Радіарний в нижній половині молочної залози
-Напівовальний навколо ареоли соска молочної залози
-Радіарний у верхніх квадрантах молочної залози
?
Хворий М., проводив ремонт огорожі та травмував дротом лікоть правої руки. Через 3 дні з(явився набряк, гіперемія, обмеження об’єму рухів та сильна болючість, місцеве та загальне підвищення температури. Об-но: правий лікоть збільшений в розмірах, шкіра над ним набрякла, гіперемована. При пальпації різкий біль, флуктуація. Рухи обмежені. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені,
ущільнені, болючі. Ваш діагноз?
+Бурсит
-Бешиха
-Гідраденіт
-Абсцес
-Лімфаденіт
?
Хворий В., 30 років, звернувся до хірурга зі скаргами на біль і припухлість в проксимальному міжфаланговому суглобі ІІ пальця правої кисті. 4 дні тому вколов палець риб’ячою кісткою. Об-но: ІІ палець правої кисті набрякший, гіперемований більше в проекції міжфалангового суглобу, різка болючисть при дотику та рухах. Об’єм рухів обмежений. Позитивний с-м флюктуації. Якому
діагнозу відповідає дана клінічна картина?
+Суглобовий панарицій
-Фурункул пальця
-Ерзипелоїд пальця
-Кістковий панарицій
-Підшкірний параніций
?
У хворого 19 років після поверхневого ушкодження шкіри на долонній поверхні нігтьової фаланги ІІ пальця з(явились незначний біль та пухир заповнений гноєм. На тильній поверхні кисті ознаки лімфангіту. Ваш діагноз?
+Шкірний панарицій
-Бешиха
-Лімфангіт
-Фурункул
-Кістковий панарицій
?
Хворий скаржиться на сіпаючий біль в основній фаланзі І пальця лівої кисті, який не дає йому спати. Фаланга набрякла, на долонній поверхні незначне почервоніння, тут же при натискуванні зондом максимальна болючість. Захворювання пов(язує з колотою мікротравмою. Яка форма панарицію?
+Підшкірна
-Шкірна
-Сухожилкові
-Кісткова
-Пандактиліт
?
Хворий скаржиться на нестерпний біль в ІІІ пальці кисті, який виник на другу добу після проколу пальця голкою. Палець зігнутий, набряклий. При спробі розігнути палець, або при натискуванні зондом в проекції сухожилка біль різко посилюється. Температура тіла 390С. Ваш діагноз?
+Сухожилковий панарицій
-Остеомієліт фаланги
-Суглобовий панарицій
-Пандактиліт
-Флегмона кисті
?
При обстеженні колотої рани лівої гомілки лікар виявив значний набряк тканин, шкіра мармурового кольору, рана суха, при пальпації ділянки ураження крепітація. Про яке ускладнення перебігу ранового процесу колотої рани Ви можете подумати?
+Розвиток анаеробної газової інфекції
-Нагноєння рани
-Емфізема
-Правець
-Тромбофлебіт
?
Хвора 40 років проколола вказівний палець правої кисті рибною кісткою. Протягом 10 днів за медичною допомогою не зверталася, лікувалася самостійно. Скарги на пульсуючий біль, почервоніння, набряк ушкодженого пальця, гнійні виділення з рани. Загальний стан задовільний. Рентгенологічно визначається: остеопороз та крайова деструкція нігтьової фаланги вказівного пальця з утворенням кіркових секвестрів. Який найбільш вірогідний клініко-рентгенологічний висновок?
+Кістковий панарицій
-Сирінгомієлітична остеопатія
-Остеогенна саркома
-Деформуючий артроз
-Перелом Буша
?
У хворої Н, 35 років, на 5 добу після оперативного втручання з приводу гнійного парапроктиту загальний стан погіршився: зросла температура тіла до 400С, частота пульсу 100 уд/хв, частота дихання 23/хв., АТ 90/50 мм рт.ст. В аналізі крові к-ть лейкоцитів 18х109/л, к-ть паличкоядерних – 16\%. Місцево: прогресують некротичні зміни тканин. Про яке ускладнення слід поміркувати?
+Сепсис
-Нагноювання рани
-Газова гангрена
-Тазовий перитоніт
-Флегмона тазової клітковини
?
Хворий К., 19 р., скаржиться на біль та набряк 2 пальця лівої руки. 3 доби тому голкою проколов палець. Біль появилась на другий день на місці уколу, а також набряк та гіперемія шкіри пальця. Ваш діагноз?
+Підшкірний панарицій
-Пароніхія
-Шкірний панарицій
-Підногтевий панарицій
-Еризипелоїд
?
Хворий К., 37 р., отримав опік 60% поверхні тіла, опікова хвороба в стадії септикотоксемії, температура тіла до 39°С, загальна слабкість, важкість дихання, загострення рис обличчя. АТ=90\50 мм рт ст., Пульс – 98 уд. на 1 хв. Про яке ускладнення слід подумати?
+Сепсис
-Пневмонія
-Бешиха
-Лімфангоіт
-Анаеробна инфекція
?
Хворий 47 років, вчитель, звернувся зі скаргами на лихоманку, озноб, виражену слабкість, появу геморагічної висипки на руках., через тиждень після екстракції зуба. Об-но: блідість шкіри, петехії на шкірі, слизових; систолічний шум на верхівці; спленомегалія, м’яка, чутлива при пальпації. Гемограма: анемія, лейкоцитоз, прискорення ШОЕ. Ваш попередній діагноз?
+Сепсис
-Хвороба Аддісона-Бірмера
-Перніциозна анемія
-Анемія Міньковского-Шофара
-Апластична анемія
?
У хворого 56 років на третю добу після операції розкриття гнійного парапроктиту відзначене підвищення t0 до 38,60 С, лихоманка, різка слабість, поява гнійників на шкірі спини. При огляді: стан хворого важкий, він загальмований, частота подихів – 26 у хвилину, PS 112 у хвилину, АТ 100/60 мм.рт.ст. На шкірі спини виявлено кілька фурункулів у стадії абсцедувания. Печінка + 3 см, селезінка 18х10 см. Ан. крові: Hb 92 г/л, Ер 2,4* 1012/л, Л 18,0*109/л, ШОЕ 36 мм/год.
+Глюкоза крові 8,2 ммоль/л.Ваш діагноз?
-Хірургічний сепсис, септикопіемія.
-Анаеробна інфекция
-Цукровий діабет
-Фурункульоз
-ВІЛ-інфекція
?
Через 2 неділі після лікування везікулопустульозу та стафілококкового коліту у 2х місячної дитини з?явились млявість, блювання, кашель, став відмовуватися від їжі, шкіра бліда, ціаноз біля рота, задишка, над легенями укорочення перкуторного звуку, послаблення дихання справа, крепітація. На рентгенограмі диагностована полісегментарна деструктивна пневмонія справа. Який збудник викликав цю пневмонію
+Золотистий стафілококк
-Пневмококк
-Кишечна палочка
-Пневмоцисти
-Аденовірус
?
До лікаря хірургічного відділення звернувся хворий, 42 років, зі скаргами на біль, значний свербіж, гіперемію І пальця правої кісті. Із анамнезу відомо, що тиждень тому наколов палець риб'ячою кісткою. При огляді на І пальці правої кісті визначається болюча, свербляча, рожево – червоного кольору пляма з різкими межами, що здіймається понад оточуючою шкірою. Над усією поверхнею легенів вислуховується везикулярне дихання, хрипів немає. Діяльність серця ритмічна,
тони ясні. ЧСС – 76 уд. за хв., АТ – 130/90 мм. рт. ст., Т – 36,70 С. Який імовірний діагноз?
+Ерізіпелоід
-Рожа
-Гострий лімфангіт
-Гострий панарицій
-Паронихій
?
Молода людина, 33 років, поступила в приймальне виділення ЦРЛ зі скаргами на наявність болючого інфільтрату по задній поверхні шиї, підвищення температури тіла до 38,40С, озноб, загальну слабкість. З анамнезу: хворіє цукровим діабетом на протязі 5 років. При огляді по задній поверхні шиї визначається інфільтрат, який здіймається над поверхнею шкіри. Шкіра над інфільтратом напружена, синьо – багрового кольору в центрі. На поверхні інфільтрату визначається декілька гнійно – некротичних пустул, які в центрі зливаються між собою з утворенням великого некрозу шкіри. Стоншена ділянка некрозу проривається в декількох місцях с утворенням отворів (симптом „сита”), з яких виділяється гній. Інфільтрат щільний на дотик, різко болючий, зі значним набряком тканин навколо нього. Про яке захворювання повинен подумати лікар насамперед?
+Карбункул
-Фурункул
-Флегмона
-Карбункул при сибірці
-Абсцес
?
Жінка, 1952 р.н., звернулась до лікаря поліклініки зі скаргами на почервоніння, обмежену припухлість, біль в правій поперековій ділянці, підвищення температури до 37,90С. На протязі декількох днів хвору турбує загальна слабкість, недомагання, втрата апетиту, головний біль. На огляді в правій поперековій ділянці визначається припухлість та гіперемія шкіри. При пальпації
цього утворення симптом флуктуації – позитивний. Із анамнезу: подібні симптоми з'явились через 3 дні після того, як хвора випадково уколола себе на вулиці гілкою в поперековій ділянці. Який найбільш вірогідний діагноз у жінки?
+Гострий абсцес поперекової ділянки
-Флегмона поперекової ділянки
-Гематома
-Карбункул
-Фурункул
?
Х-му 42 років розкрито флегмону правого стегна. Одержано біля 1л гною. Через 12 годин стан хворого різко погіршився: t0 = 400, задишка 28 вдохів на хв., шкіра суха, гіперемована, в легенях вислуховуються жорстке дихання, А/т 80/40 мм.рт.ст, пульс 120/хв., діурез 25 мл/год, лактатацедоз. Якому с адреноміметиків слід віддати перевагу?
+Добутамин
-Дофамин
-Адреналін
-Норадреналін
-Мезатон
?
Жінка 53 років. Скарги на біль в правій сідничній ділянці. Хворіє на протязі двох діб, отримувала внутрішньом(язові ін(єкції шість днів тому. Пульс 88 уд/хв. Температура тіла 38,90 С. Права сіднична ділянка в верхньому зовнішньому квадранті має гіперемію, щільний набряк, який розповсюджується на глибші тканини, гіпертермію, біль, через який не може сидіти на цій ділянці. Вогнице діаметром 12 см. Діагноз ?
+Флегмона
-Бешиха
-Гематома
-Карбункул
-Фурункул
?
Чоловік 43 років зі скаргами на біль в лівій поперековій ділянці, через який не може нахилитись. Хворіє 3 доби. Пульс 96 уд/хв. Температура тіла 38,30С з добовими коливаннями 1,50. Ліва поперекова ділянка має вогнище діаметром 6 см з гіперемією, гіпертермією, болем, цільним набряком з помітним пом'якшенням в центрі, де шкіра має шість отворів з яких під час пальпації
надходить густий гній. Діагноз ?
+Карбункул
-Фурункул
-Флегмона
-Абсцес
-Гангрена
?
Жінка 53 років зі скаргами на біль в правій поперековій ділянці, через який не може нахилятись. Хворіє 4 доби. Пульс 88 уд/хв. Температура тіла 38,10 С. Права поперекова ділянка має вогнище в формі конуса діаматром 3 см з гіперемією, гіпертермією, болем, цільним набряком. В центральній частині на вершині конуса гнійна пробка білого кольору діаметром 3 мм. Діагноз ?
+Фурункул
-Карбункул
-Абсцес
-Флегмона
-Гангрена
?
Жінка 56 років зі скаргами на пекучий біль в правій гомілці, через який не може ходити, пропасницю. Хворіє 3 дні, за цей час стан погіршився. Пульс 98 уд/хв. Температура тіла 39,30С. На правій гомілці в середній та нижній третині яскрава гіперемія, набряк шкіри, гіпертермія, пекучий біль. Вогнище має чіткі ламані контури у вигляді “географічної карти”. Діфагноз ?
+Бешиха
-Флегмона
-Тромбофлебіт
-Гангрена
-Капілярний лімфангіт
?
Чоловік 65 років зі скаргами на сильний біль та набряк у лівій нозі. Отримав колоту рану лівої гомілки 16 годин тому. Пульс 120 уд/хв. АТ 90/60 мм рт. ст. Чоловік в тяжкому стані, ейфоричний, шкіра бліда. Рана розміром 5 мм з бідним сукровичним виділенням, Ліва нога до середньої третини стегна значно набрякла, шкіра з мармуровим забарвленням, гаряча, в м'яких тканинах
крепітація. Діагноз?
+Газова гангрена
-Флегмона
-Бешиха
-Гострий флеботромбоз
-Гострий тромбофлебіт
?
Чоловік 37 років зі скаргами на сіпаючий біль та набряк у другому пальці правої китиці. Хворіє 3 дні після того, як вколов палець голкою, минулу ніч не спав через біль. Пульс 84 уд/хв. Температура тіла 37,90 С. Хворий палець має значний набряк, гіперемований, гарячий, не згинається, болить. Біль найбільш сильний в ділянці вколу голкою в проекції середньої фаланги по долоневій поверхні. Діагноз?
+Панаріцій
-Абсцес
-Флегмона
-Бешиха
-Ерізіпелоїд
?
Жінка 28 років зі скаргами на біль в лівій пахвовій ділянці. Хворіє 5 діб, спочатку виникла цільна болюча кулька під шкірою. Пульс 84 уд/хв. Температура тіла 380С. Влівій пахвовій ділянці випинання розміром 2 см, шкіра над ним темно-червоного забарвлення витончена, під час пальпації надходить густий білий гній. Діагноз?
+Гідраденіт
-Фурункул
-Карбункул
-Флегмона
-Лімфаденіт
?
Чоловік 74 років зі скаргами на біль в лівій стопі та темне забарвлення першого пальця. Хворіє на протязі 6 днів. Пульс 84 уд/хв. Температура тіла 37,80 С. Ліва стопа нагадує “курячу лапку” за рахунок зменшення об'єму м'яких тканин, шкіра темно-червоного забарвлення. Перший палець чорного кольору, з-під нігтя бідні темні виділення. Пульсація пад периферичними артеріями кінцівки відсутня. Діагноз?
+Гангрена
-Флегмона
-Панаріцій
-Бешиха
-Ерізіпелоїд
?
Чоловік 34 років зі скаргами на біль та набряк в лівій китиці. Три дні тому проколов долоню колючкою з дерева. Пульс 96 уд/хв. Температура тіла 38,40 С. Права китиця набрякла переважно на тильній поверхні, шкіра гаряча, червона. На долоні в ділянці підвищення першого пальця ранка розміром 2 мм з бідним виділенням. Пальпаторно максимальний біль в ділянці рани. Діагноз?
+Флегмона
-Панаріцій
-Абсцес
-Бешиха
-Газова гангрена
?
Жінка 26 років, яка годує грудьми немовля скаржиться на біль в лівій молочній залозі, підвищення температури тіла до 390 С. Хворіє 2 дні. Пульс 98 уд/хв. Ліва молочна залоза збільшена за рахунок набряку, в верхньому зовнішньому квадранті ділянка гіперемії з гіпертермією та різким болем розмірами 8 х 6 см без чітких контурів, годування неможливе через біль. Діагноз?
+Мастит
-Карбункул
-Капілярний лімфангіт
-Флегмона
-Бешиха
?
У хворого Н., 47 р. на восьмий день після операції з приводу панкреонекрозу, перітоніту з’явилось підвищення температури тіла до 39°С, анемія, лейкоцитоз, гіпопротеінемія, спленомегалія, токсична енцефалопатія. Яке ускладнення має розвиток у цій ситуації?
+Загальна гнійна інфекція [сепсіс].
-Гостра печінкова недостатність.
-Гостра ниркова недостатність
-Гострий менінгіт
-Внутрибрюшинна кровотеча
?
У хворої К., 29 р. після операції з приводу флегмонозного маститу на протязі трьох днів залишається високою температура тіла [ на рівні 39-40°С], відмічається озноб, Слабість, прливний піт, тахикардія >90 уд. в хв., частота дихання >20 в хв., гемоглобін 86 г/л кількість лейкоцитів 18*109/л, кількість палочкоядерних нейтрофилів 24\%, ШОЕ-34 мм/г. Має місто лімфангіт та регіонарний лімфаденіт на боці ураження. Як характеризувати стан хворої?
+Загальна гнійна інфекція [сепсіс].
-Гостра ниркова недостатність.
-Гостра печінкова недостатність.
-Інтоксикаційна енцефалопатія.
-ДВЗ - синдром
?
Больной 10 дней назад травмировал I палец левой кисти, амбулаторно ладонно-боковым разрезом был вскрыт подкожный панариций. Процесс не разрешился, появилась задержка отделяемого, усилился отек, появился гнойный свищ. Ретгенологически – пятнистый остеопороз. Сформулируйте попередній діагноз.
+Костный панариций
-Эризипелоид
-Сухожильный панариций
-Гнойный тендовагинит
-Хронический фаланговый остеомиелит
?
Больной при разделывании свинины травмировал I палец левой кисти. Через сутки отметил повышение температуры тела, распирающую боль в пальце. Контуры пальца сглажены за счет отека, активные движения ограничены, болезненные, кожа гиперемирована на всем протяжении, пальпация безболезненная. Сформулируйте предварительный диагноз.
+Эризипелоид
-Пандактилит
-Экзема
-Паронихия
-Пиодермия
?
Больная после выполнения маникюра отметила боль в III пальце правой кисти. При осмотре: состояние удовлетворительное, температура тела 370С, на боковой поверхности ногтевой фаланги пальца в месте проекции ногтевого валика припухлость и гиперемия кожи с поступлением из под ногтевого валика скудного количества гноя. Сформулируйте предварительный диагноз
+Паронихия
-Фурункул
-Панариций подкожный
-Панариций подногтевой
-Эризипелоид
?
Спустя 4 суток после огнестрельного пулевого ранения мягких тканей бедра состояние больного внезапно стало прогрессивно ухудшаться. Жалобы на распирающую боль в ране средней трети бедра, боль нарастает в последние 12 часов. Отек кожи и подкожной клетчатки быстро увеличивается. Температура тела 38,20С. Пульс 102 в мин. Края раны зияют, тусклого цвета, еще вчера жизнеспособные мышцы – выбухают в рану, вареного вида, тусклые, с серо-грязным налетом, при захвате пинцетом – распадаются. Какой вид инфекции развился в ране бедра?
+Анаэробная инфекция раны
-Дифтерия раны
-Аэробная грам-отрицательная инфекция раны
-Гнилостная инфекция раны
-Аэробная грам-положительная инфекция
?
У хворого 35 років після пошкодження долоні дротом, на 5-у добу з’явилися сильні болі в кисті. Рухі пальцями обмеженні та болючі. Температура до 380С. Об-но: набряк в ділянці 1-го пальця та по променевому краю тильної і долонної поверхні кисті, згладженість долонної шкірної складки. При пальпації різка біль, напруження тканин, флюктуація. Виберіть правильний діагноз.
+Флегмона тенара
-Флегмона гіпотенара
-Комісуральна флегмона
-Перехресна флегмона
-Флегмона долонного простору
?
На прийом до хірурга звернувся хворий Д. 27 років. На спині виявлено болючий інфільтрат, шкіра над ним напружена в центрі інфільтрату синьо-червоного кольору, по перефірії бліда. На поверхні декілька великих пустул, що зливаються з зоною некрозу шкіри. Ваш діагноз?
+Карбункул
-Абсцес
-Флегмона
-Гідроаденіт
-Бешиха
?
Хворий 26 років, внаслідок транспортної травми отримав відкритий перелом кісток лівої гомілки. На 8 добу з’явилась гнійна ексудація з рани. Яке ускладнення травми можна допустити?
+Травматичний остеомієліт
-Нагноєння рани
-Флегмона
-Пілефлебіт
-Лімфангаїт
?
Больная через 3 недели после родов на фоне грудного вскармливания ребенка отметила повышение температуры тела до 40 град., ознобы, боль в правой молочной железе, выделение молока с гноем. Общее состояние средней тяжести, в верхне-внутреннем квадранте правой молочной железы плотный болезненный воспалительный инфильтрат 14х8х7 см, кожа над ним гиперемирована, местная гипертермия, флюктуация в центре. Сформулируйте предварительный диагноз.
+Острый лактационный мастит.
-Лактационная флегмоне молочной железы.
-Лактостаз.
-Молочная лихорадка.
-Галактоцеле.
?
Больная cпустя 3 недели после рождения ребенка почувствовала боль в правой молочной железе, где появилась припухлость. Температура 39,50С, был озноб. Спустя сутки появилась гиперемия и отек кожи железы. Пальпаторно в этом месте определяется плотный болезненный диффузный инфильтрат до 6 см в диаметре. Сформулируйте предварительный диагноз
+Острый лактационный мастит
-Острый специфический мастит
-Флегмона правой молочной железы
-Острый нелактационный мастит
-Хронический неспецифический мастит
?
Женщина два месяца тому назад родила доношенного ребенка. Три дня тому назад появились боли в левой молочной железе, Температура тела 38,50С, жажда, общая слабость. Левая молочная железа увеличена по сравнению с правой, плотная на ощупь, болезненная при пальпации. Кожа вокруг соска резко гиперемирована, на соске определяется трещина до 0,5 см длиной, подмышечные лимфоузлы слева увеличены. Сформулируйте предварительный диагноз
+Острый лактационный мастит
-Фиброаденома левой молочной железы
-Фиброзная мастопатия левой молочной железы
-Аденокарцинома левой молочной железы
-Острый лимфаденит подмышечной области
?
Больной жалуется на боль во втором пальце правой кисти. Болеет два дня. Ночь не спал. Микротравмы для больного обычное явление. В области средней фаланги по боковой поверхности имеется воспалительный инфильтрат до 2 см в диаметре, плотный, гиперемированный, резко болезненный. Движения в межфаланговых суставах сохранены. Ваша тактика.
+Операция
-Антибактериальная терапия
-Содовые ванночки
-Компрессы с димексидом
-Пункция инфильтрата
?
Хворий 34 років звернувся на приймальне відділення зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,50С, біль в прямій кишці і в області лівої сідниці, який підсилюється під час дефекації. На протязі 6 років хворіє на хронічну анальну тріщіну. При огляді хворого на лівій сідниці, біля анальної ділянки визначається ділянка набряку та гіперемії 5 х 3 см з флюктуацією в центрі. Лейкоцити крові: 14,5 х 109/л; палочкоядерні – 14%. Яка лікувальна тактика є найбільш адекватною?
+Розкриття та дренування гнійника.
-Електрофорез.
-УВЧ
-Консервативне лікування.
-Амбулаторне спостереження.
?
В хірургічне відділення поступив хворий в стані септичного шоку. О-но: різко виражена гіпертермія, ЧД 25/хв., пульс 110/хв., ЧСС 110/хв., АТ 105/70 мм.рт.ст., знижена артеріовенозна різниця по кисню. Хворий занепокоєний. Діурез адекватний. Яка фаза септичного шоку у хворого +Гіпердинамічна
-Період “холодної гіпотензії”
-Фаза незворотного шоку
-Фаза зворотнього шоку
?
У хворої С. 37 років на 10 день після розкриття флегмони лівого стегна різко погіршився загальний стан. З’явилася жовтяниця склер та шкіри, прогресуюча анемія зі зсувом лейкоцитарної формули вліво. Репаративні і регенеративні процеси в рані сповільнені. Дослідження крові на бактеремію від’ємні. Яке ускладнення виникло у хворої?
+Септичний шок
-Блискавичний сепсис
-Септикопіємія
-Хронічний сепсис
-Септицимія
?
У женщины 4 дня тому назад повышение температуры тела до 37,7 град., боли в правой молочной железе. При осмотре – кожа правой молочной железы в области верхних квадрантов гиперемирована, отечна, при пальпации отмечается инфильтрат в области наружного и внутреннего верхних квадрантов, соски не изменены. В правой подмышечной впадине пальпируется увеличенный болезненный лимфоузел. Сформулируйте предварительный диагноз.
+Острый правосторонний мастит.
-Узловая мастопатия.
-Рожа.
-Инфильтративный рак молочной железы.
-Правосторонний гидраденит.
?
Больной Г. 31 года оперирован по поводу флегмоны голени. В послеоперационном периоде состояние больного ухудшилось – температура тела повысилась до 390 С, частота дыхательных движений 25 в минуту. При аускультации в легких разнокалиберные хрипы. Беспокоят боли в ране, слабость, головокружение. Частота сердечных сокращений – 102 в минуту. В анализе крови более 10\% незрелых лейкоцитов. Чем обусловлено ухудшение состояния?
+Развитием сепсиса.
-Развитием дыхательной недостаточности.
-Развитием сердечно-сосудистой недостаточности.
-Прогрессированием воспаления в ране
-Пневмонией.
?
У больной 26 лет после операции по поводу гнойного лактационного мастита послеоперационный период осложнился пневмонией, артериальной гипотонией, анурией. Общее состояние тяжелое, температура тела 38,50С. Диагностирован сепсис. На основании каких признаков диагностирован сепсис?
+Полиорганная недостаточность
-Артериальная гипотония.
-Повышение температуры тела.
-Наличие гнойного очага инфекции
-Анурия.
?
Хворий М., 30 років, звернувся до сімейного лікаря через 2 міс після операції з приводу відкритого перелому плечової кістки. При огляді стан хворого задовільний, в ділянці операційної рани є нориця з незначним гнійним виділенням, почервоніння, флюктуація. Яке ускладнення виникло у хворого в післяопераційному періоді?
+Післятравматичний остеомієліт
-Гематогенний остеомієліт
-Нагноєння рани
-Післятравматична флегмона
-Лігатурна нориця
?
Хвора 22 років, звернулася до хірурга зі скаргами на інтенсивий біль в лівій молочній залозі, набряк, гіперемію, наявність пухлиноподібного утворення, підвищення температури до 38,20С. Хворіє на протязі тижня. Об-но: верхньо-зовнішньому квадранті лівої молочної залози пухлиноподібне утворення до 4 см в діаметрі, щільне, болюче при пальпації, малорухоме з набряком та гіперемією навколо, з розм’ягченням та флюктуацією в центрі. Який ймовірнпий діагноз?
+Інтрамаммарний мастит
-Фіброзно-кистозна мастопатія
-Субареолярний мастит
-Апостематозний мастит
-Ретромаммарний мастит
?
Больная 68 лет жалуется на желтушность кожи, склер, обесцвеченный кал, потемнение мочи, повышение температуры тела до 37,4 град. Желтуха появилась через день после приступа боли в правом подреберье. Живот мягкий, болезненный в правом подреберье, печень не увеличена. Симптом Мерфи положителен. Пальпируется увеличенный желчный пузырь. Сформулируйте предварительный диагноз.
+Острый холецистит, обтурационная желтуха
-Холестатический гепатит.
-Резидуальный холедохолитиаз.
-Рак головки поджелудочной железы.
-Холецистолитиаз.
?
Больная жалуется на боль в эпигастральной области, в правом подреберье с иррадиацией в правую лопатку, одышку, усиление боли на вдохе, была рвота. Температура тела 37,1 град. Живот поддут, напряжен и болезненный в правом подреберье. При сонографии конкрементов в желчном пузыре нет, стенка пузыря 1,2 см, контур двойной. Гепатикохоледох 0,6 см в диаметре, просвет его гомогенный. Сформулируйте предварительный диагноз:
+Острый холецистит
-Холедохолитиаз, холангит.
-Желчно-пузырная колика.
-Нижнедолевая пневмония справа.
-Хронический холецистит, водянка желчного пузыря.
?
Больному месяц назад произведена “открытая” холецистэктомия по поводу острого калькулезного холецистита. Операция закончена наружным дренированием холедоха. Холангиография не производилась. Дренаж удален на 7 день после операции. Три дня назад повысилась температура тела до 38,8, был озноб и проливной пот. Склеры желтые, кал цвета белой глины. При пальпации живота умеренная боль в правом подреберье. Сформулируйте предварительный диагноз.
+Резидуальный холедохолитиаз, холангит, обтурационная желтуха.
-Постхолецистэктомический синдром, стеноз холедоха.
-Абсцесс ложа желчного пузыря
-Стенозирующий папиллит
-Стриктура гепатикохоледоха, холангит.
?
Характерним для гострого запального процесу в жовчному міхурі є симптом:
+Мерфі
-Лагершора
-Холстеда
-Грея-Турнера
-Куплена
?
Для клініки гострого холангіту характерно:
+Висока температура, болі у правому підребір’ї, жовтяниця.
-Нудота блювота.
-Мелена.
-Нестійкий рідкий стілець.
-Оперізуючий біль.
?
Хвора Р., 43 років скаржиться на сильний гострий біль в правій половині живота, який іррадіює в праву надключичну ділянку; підвищення температури тіла, сухість та гіркоту в роті. Було неодноразове блювання, яке не приносило полегшення. Появу болю пов’язує з вживанням жирної та смаженої їжі. Хвора лежить на правому боці. Бліда. Тахікардія. Язик сухий. Живіт при пальпації болючий в правій половині живота та дещо напружений в правому підребер’ї. Ймовірний діагноз?
+Гострий холецистит.
-Перфоративна виразка.
-Гострий апендицит.
-Правобічна ниркова коліка.
-Гостра кишкова непрохідність.
?
Хвора 62 років надійшла до хірургічного відділення зі скаргами на сильний біль в епістрії оперізуючого характеру, нудлту, блювоту. Протягом 10 років страждає ЖКХ. Після порушення дієти з’явились вище названі явища. Консервативна терапія, яка проводилася протягом доби, ефекту не дала. Була виконана лапаротомія, під час операції діагностовано гострий набряковий панкреатит біліарного генезу. Укажіть оптимальний об’єм операції.
+Санація та дренування жовчовідвідних шляхів
-Введення розчину новокаїну в парапанкреатичну клітковину
-Розтин “капсули” підшлункової залози
-Дренування сальникової сумки
-Резекція підшлункової залози
?
Хвора 63 років хворіє протягом двох тижнів, коли помітила іктеричність склер, відмічався незначний біль розпираючого характеру в правому підребер’ї. Через дві доби від початку захворювання, з’явився кал сірого кольору, жовтяничність шкіри, яка поступово посилювалась. При надходженні у відділення загальний стан задовільний. При УЗД виявлено розширення внутрішньопечінкових і позапечінкових жовчних протоків і головної протоки підшлункової залози. Який діагноз найбільш ймовірний?
+ Пухлина великого дуоденального сосочка
-Холедохолітіаз, защемлення конкремента в супрадуоденальній частині холедоха
-Холестатична норма вірусного гепатиту
-Цироз печінки
-Пухлина загальної печінкової протоки
?
Хвора 53 років оперована з приводу хронічного калькульозного холециститу, холедохолітіазу. Через три роки після операції у хворої настав рецидив холедохолітіазу. Яка із перерахованих причин не відноситься до основних, що привели до рецидиву жовчних конкрементів в позапечінкових протоках після операції холецистектомії?
+Недотримання рекомендацій дієти
-Наявність перешкоди для нормального відтоку жовчі
-Звуження термінального відділу холедоха і супутній холангіт
-Довга культя міхурової протоки
-Шовні нитки в просвіті холедоха, які не розсмоктуються
?
Хвора 52 років оперована з приводу гострого флегмонозного холециститу. Операція виконан без ускладнень, жовчний міхур вилучений субсерозно від шийки до дна з роздільною перев’язкою міхурової артерії і міхурової протоки. Ложе міхура перитонізоване. Гепатикохоледох не розширений. Як Ви зашиєте черевну порожнину?
+Операційну рану зашити наглухо з дренуванням підпечінкового простору через контрапертуру
-Черевну порожнину зашити наглухо без дренування черевної порожнини
-Накласти провізорні шви на рану
-Черевну порожнину зашити наглухо з дренуванням черевної порожнини через нижній кут рани
-Поставити марлеві тампони і дренаж до культі міхурової протоки, операційну рану зашити наглухо
?
У хворої віком 52 років після приступу болю у правому підребірї виникла жовтушність шкіри і слизових оболонок. При УЗД виявлено конкременти у жовчному міхурі, холедох поширений до 1,5 см. Вміст холедоху чітко не візуалізується. Який метод обстеження дозволить підтвердити холедохолітіаз?
+Ендоскопічна ретроградна холангіографія
-Фіброгастродуоденоскопія
-Повторне УЗД обстеження після підготовки
-Комп’ютерна томографія
-Аналіз крові на білірубін, амінотрасферази
?
Хвора Н., 46 років, надійшла до хірургічного відділення зі скаргами на болі в правому підребер'ї, що віддають у праву лопатку, нудоту, блювоту, підвищення температури тіла до 37,80С. Живіт не роздутий, при пальпації визначається ригідність, хворобливість у правому підребер'ї, там же визначається щільне, хворобливе утворення. Позитивні симптоми Ортнера, Мюссі-Георгіевьского. В аналізі крові - лейкоцити 12,6х109. Сформулюйте попередній діагноз?
+Гострий холецистит
-Гострий панкреатит
-Перфоративна виразка шлунка
-Гостра кишкова непрохідність
-Правобічна ниркова колька
?
Хвора Р, 58 років, скаржиться на періодичні ниючі болі в правому підребер'ї, гіркоту в роті, посилення болю після прийому жирної, гострої їжи. При УЗД: стінка жовчного міхура потовщена, у просвіті конкременти, холедох 0,8 см. Який вид оперативного втручання найбільш оптимальний у даному випадку?
+Лапароскопічна холецистектомія
-Відкрита холецистектомія
-Ендоскопічна папілосфінктеротомія, лапароскопічна холецистектомія
-Холецистектомія, холедоходуоденоанастомоз
-Холецистектомія, зовнішнє дренування холедоха
?
Під час операції у хворої 68 років з приводу гострого деструктивного холециститу визначена наявність гнійного холангіта. При ревізії холедоха не знайдені конкременти та признаки стенози дуоденального соску. Виконано холецистектомію. Як необхідно закінчити операцію?
+Виконати зовнішнє дренування холедоха
-Накласти супрадуоденальний холедоходуоденоанастомоз
-Виконати трансдуоденальну холедоходуоденостомію
-Виконати холедохоеюностомію
-Дренувати черевну порожнину
?
Жінка 53 років, три роки тому назад перенесла холецистектомію з приводу гострого калькульозного холециститу. Після олперації вже чотири рази були приступи болю в правому підребер”ї, які тривали 6-8 годин, проходили після спазмолітиків. Після другого приступу відмітила пожовтіння шкіри і склер. Які дослідження будуть найбільш інформативними для поставлення діагнозу?
+Ультрасонографія
-Рентгеноскопія шлунку
-Фіброколоноскопія
-Пероральна холангіографія
-Термографія
?
У 38-річної хворої після перенесеної два роки тому назад холецистектомії відновились приступи печінкової коліки з пожовтінням шкірних покривів. Діагностовано постхолецистектомічний синдром. Яка найчастіша причина його винивкнення?
+Залишені під час першої операції конкременти
-Стенозуючий папіліт
-Дуоденостаз
-Дискенезія жовчевих шляхів
-Холестаз
?
Хвора 32 років два роки тому назад перенесла холецистектомію з приводу жовчекам”яної хвороби. В жовчевому міхурі було багато дрібних конкрементів. На протязі шести місяців 3 рази повторились приступи печінкової коліки. Два дні тому назад після приступу появилось пожовтіння шкіри та склер. Білірубін 90 ммоль/л. Які дослідження найефективніше допоможуть поставити діагноз?
+УЗД панкреодуоденальної зони
-Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту
-Гастрофіброскопія
-Пероральна холангіографія
-Ангіографія
?
У хворої 32 років після перенесеної холецистектомії через 6 місяців відновились приступи печінкової коліки, які супроводжуються пожовтінням шкірних покровів. При УЗД дослідженні виявлено залишений конкремент 2 х 1см в дистальній частині холедоха. Яке лікування для хворої буде оптимальним?
+Ендоскопічна дуоденохоледохоскопія з папілосфінктеропластикою і літоекстракцією
-Консервативна терапія спазмолітиками і жовчегінними препаратами
-Літотрипсія
-Холедохолітотомія
-Холедоходуоденоанастомоз
?
Хворий 62 років скаржиться на наявність жовтяниці, свербіння шкіри, світлий кал, темну мочу. Об’єктивно: склера та шкіра жовтушні, на шкірі сліди розчухів. Пальпується збільшений, безболісний жочний міхур. Аналіз крові: загальний білірубін 85 ммоль/л. Який метод дослідження найдоцільніше використати для уточнення діагнозу?
+Ретроградну холангіопанкреатографію
-Дуоденальне зондування
-Оглядову рентгенографію органів черевної порожнини
-Оральну холецистографію
-Інфузійну холеграфію
?
У хворого 60 років жовтяниця на протязі 3-х тижнів, почалася без болю і інтенсивність ії наростає. Живіт при пальпації м'який. Позитивний симптом Курвуаз'є. При УЗД жовчних шляхів відмічається розширення жовчного міхура й холедоху. Яка першопричина цих змін.
+ Рак головки підшлункової залози
-Жовчно-кам'яна хвороба
-Хронічний індуративний панкреатит
-Інфекційний гепатит
-Рак печінки
?
Найчастіше гострий панкреатит розвивається в наслідок наступної причини
+Жовчнокам'яна хвороба
-Травма підшлункової залози
-Аліментарний фактор
-Хронічний алкогольний панкреатит
-Кардіоспазм
?
Найбільш інформативний симптом гострого холециститу
+Симптом Ортнера
Симптом Мерфі
Симптом Чугуєва
Високий лейкоцитоз
Жовтяниця
?
Хворий 64 років поступив з клінічною картиною гострого калькульозного холециститу. На другу добу від моменту вступу на фоні консервативної терапії виникла гостра біль у правому підребер’ї, стан тяжкий, блідість, тахікардія. Відмічається напруженність м”язів животу та перитоніальні явища у всіх відділах. Про яке ускладнення слід думати?
+Прободіння жовчного міхура, перитоніт
-Гострий руйнуючий панкреатит
-Підпечінковий абсцес
-Жовчнокам’яна непрохідність кишковин
-Тромбоз мезентеріальних судин
?
Хворий 42 років оперований з ймовірним діагнозом холедохолітіаз, механічна жовтяниця. На операції патології жовчовивідних шляхів та жовчного міхура не виявлено. Встановлено збільшення печінки, вона має червоно-коричневий колір. Встановлен діагноз гепатита. Які лікувальні міроприємства доцільні?
+ нічого не робити, рану зшити
-Холецисектомія, дренування черевноі порожнини
-Десимпатизація печінковой артеріі
-Холецистостомія
-Зовнішне дренування жовчних протоків
?
Хвора М. 47 років поступила в клініку з різкими болями в правому підребер’ї з ірадіацією в лопатку, блюванням жовчю. Хворіє впродовж останніх 2-ох років, коли періодично з’являються гострі болі і після введення спазмолітиків купіруються.. Стан хворої посередній. Р-s 98. А/Т 140/90. Об-но: живіт болючий в правому підребер’ї, позитивні симптоми Грекова-Ортнера, Мерфі, Мюссі.Ваш діагноз:
+Жовчнокам’яна хвороба.
-Гострий панкреатит.
-Гострий гастродуоденіт.
-Пухлина печінки.
-Розрив порожнистого органу.
?
Найчастіше причиною розвитку гострого панкреатиту є ?
+Жовчно-кам’яна хвороба
-Травма підшлункової залози
-Аліментарний фактор
-Цукровий діабет
?
Хвора 70 років доставлена в хірургічне відділення з скаргами на постійний тупий біль в правому підребер’ї з розповсюдженням в праву половину шиї і в праве плече, підвищення температури тіла, блювоту. Об’єктивно – 90 в одну хвилину, температура тіла 380 С, живіт при пальпації напружений і болючий під ребром справа, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга є на цій ділянці. В інших ділянках живіт м’який, безболісний. Симптом Пастернатського негативний. Попередній діагноз ?
+Гострий холецистит
-Гострий аппендицит
-Правостороння ниркова шпигота
-Загострення виразкової хвороби шлунка
-Кишкова непрохідність
?
Хворий 70 років доставлена в хірургічне відділення з скаргами на біль в животі, блювоту, підвищення температури тіла. Хворіє 3 добу. Об’єктивно – важкий загальний стан, шкіра і слизові оболонки жовті, пульс 100 в одну хвилину, живіт не приймає участі в диханні, при пальпації напружений і болючий по проекції усіх відділів, але більш всього в правому підребр’ї, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга на усьому протязі. На УЗД – збільшений жовчний міжур з конкрементами, діагноз деструктивний холецистит, перитоніт. Лікувальна тактика?
+Лапаротомія з видаленням жовчного міхура і дренуванням черевної порожнини
-Лапароскопічна холецистектомія
-Ендоскопічна папілосфінктеротомія
-Лапароцентез
-Консертавативне лікування
?
Дитина 9 років. Скарги на біль у животі, більше зправа, субфебрілітет, блювоту, яка не приносить полегшення. В аналізах крові підвищення швидкості зсідання еритроцитів.Хворіє три роки. На диспансерному спостереженні.Яке захворювання обумовлює таку клінічну картину:
+Хронічний холецистит
-Хронічний ентероколіт
-Неспецифічний виразковий коліт
-Дискінезія жовчновивідних шляхів за гіпотоничним типом.
-Гостра кишкова інфекція
?
Хвору К, 45 р., після прийому “жирної” їжі турбує гострий біль у правій підреберній ділянці з іррадіацією у праву лопатку, нудота, сухість і гіркота у роті. Р-92 за 1 хв., ритмічний. АТ-135/85 мм.рт.ст. Язик сухуватий, обкладений біло-жовтим нашаруванням. Живіт “дихає”, помірно напружений і різко болючий у правому підребер’ї. Симптоми подразнення очеревини відсутні. Позитивний симптом Грекова-Ортнера. Ваш діагноз?
+Гострий холецистит
-Гострий панкреатит
-Перфоративна виразка
-Гепатит
-Гострий апендицит
?
Хворий 43 років, скаржиться на нічні болі в правому підребер’ї, загальну, слабкість, здуття живота, жовтушність склер. АЛТ 1,9, АСТ 2,4, білірубін 88 (прямий 40, непрямий 48), ШОЄ 26 в/год. Рекомендації по лікуванню?
+Жовчогінні
-Спазмолітики
-Вітаміни
-H2-блокатори
?
Хворий 76 років поступив до лікарні на сьому добу від початку захворювання зі скаргами на біль у правому підребер’я, слабкість, повторна блювота, підвищення температури тіла до 38 градусів. При огляді – загальний стан середньої важкості. Блідість. Пальпується збільшений жовчний міхур, у правому підребер”ї відмічається напруження. Якому методу лікування віддається перевага?
+дрібнохолецистостомія під контролем УЗД
-Дистанційна хвільова літотрипсія
-Комплексне консервативне лікування
-Лапароскопічна холецистектомія в екстреному порядку
-Невідкладна операція –холецистектомія
?
Хворий 76 років поступив до лікарні з клінікою механічної жовтяниці, хворіє на протязі місяця. При обстеженні виявлений рак голівки підшлунковоі залози. Страждае цукровим діабетом та гіпертонічною хворобою. Якому виду лікування віддати перевагу?
+Операція Мікуліча
-Холецистостомія
-Панкреатодуоденальна резекція
-Ендоскопічна папілосфінктеротомія
-Відмовитись від операціі, провести консервативне лікування.
?
Хвора А., 49 років скаржиться на гострий біль в правому підребір’ї, який виник через 2 години після вечері, нудоту, блювоту жовчю. Хворіє 18 годин. Хвора неспокійна, метушиться в ліжку. Пульс 98 за 1 хв, язик обкладений білими нашаруваннями, вологий. Температура тіла 38,20 С. При огляді - права половина відстає в акті дихання, пальпаторно в правому підребір’ї напруження м’язів, болючість. Позитивні френикус-симптом та Грекова-Ортнера. Симптоми подразнення очеревини від’ємні. Ваш діагноз?
+Гострий холецистит
-Гострий панкреатит
-Гострий перитоніт
-Гострий апендицит
-Кишкова непрохідність
?
Хвора, 48 років скаржиться на біль в правому підребер’ї, нудоту, блювоту. Шкірні покриви чисті. PS – 88 за 1 хв. АТ – 120/70 мм рт. ст. Живіт обмежено приймає участь в акті дихання, болючий та напружений в правому підребер’ї. При постукуванні краєм долоні по реберній дузі – болючість. Позитивний симптом Блюмберга. Якому захворюванню відповідають клінічні симптоми?
+Гострий холецистит
-Гостра кишкова непрохідність
-Перфоративна виразка ДПК
-Гострий апендицит
-Гострий панкреатит
?
Хвора, 48 років скаржиться на біль в правому підребер’ї, нудоту, блювоту. Шкірні покриви чисті. PS – 88 за 1 хв. АТ – 120/70 мм рт. ст. Живіт обмежено приймає участь в акті дихання, болючий та напружений в правому підребер’ї. При постукуванні краєм долоні по реберній дузі – болючість. Позитивний симптом Блюмберга. Якому захворюванню відповідають клінічні симптоми?
+Гострий холецистит Гостра кишкова непрохідність
-Перфоративна виразка ДПК
-Гострий апендицит
-Гострий панкреатит
?
Хвора, 48 років скаржиться на біль в правому підребер’ї, нудоту, блювоту. Шкірні покриви чисті. PS – 88 за 1 хв. АТ – 120/70 мм рт. ст. Живіт обмежено приймає участь в акті дихання, болючий та напружений в правому підребер’ї. При постукуванні краєм долоні по реберній дузі – болючість. Позитивний симптом Блюмберга. Якому захворюванню відповідають клінічні симптоми?
+Гострий холецистит
-Гостра кишкова непрохідність
-Перфоративна виразка ДПК
-Гострий апендицит
-Гострий панкреатит
?
Хвора, 64 років скаржиться на біль в епігастрію та правому підребер’ї, нудоту, блювоту, підвищення t тіла до 38,20С. На УЗД – дрібні камінці в жовчному міхурі, розширення холедоху до 14 мм. Шкірні покриви жовтушного кольору. PS – 92 за 1 хв. АТ – 110/70 мм рт. ст. Живіт обмежено приймає участь в акті дихання, болючий в епігастрії та правому підребер’ї. Печінка +2 см з під края реберної дуги. Якому захворюванню відповідають клінічні симптоми?
+ЖКХ. Гострий калькульозний холангіт
-Гострий калькульозний холецистит
-Перфоративна виразка ДПК
-Гострий деструктивний апендицит
-Гострий індуративний панкреатит
?
Хвора, 58 років скаржиться на відчуття важкості та помірний біль в правому підребер’ї, нудоту, загальну слабкість. Шкірні покриви жовтого кольору. PS – 88 за 1 хв. АТ – 120/70 мм рт. ст. Живіт рівномірно приймає участь в акті дихання, незначно болючий в правому підребер’ї. УЗД – конкременти в жовчному міхурі, розширення холедоху до 18 мм. Загальний білірубін 86 ммоль/л, за рахунок прямого. Збільшена лужна фосфатаза. Кал ахолічний. Якому захворюванню відповідають клінічні симптоми?
+ЖКХ. Механічна жовтяниця.
-Гострий калькульозний холецистит
-Пухлина головки панкреас
-Гострий гепатит
-Гострий індуративний панкреатит
?
Хвора, 78 років скаржиться на відчуття важкості та помірний біль в правому підребер’ї, нудоту, загальну слабкість. Шкірні покриви жовтого кольору. PS – 82 за 1 хв. АТ – 140/90 мм рт. ст. Живіт рівномірно приймає участь в акті дихання, незначно болючий в зоні Шаффара чутливий в правому підребер’ї. УЗД – розширення холедоху до 24 мм, головка панкреас неоднорідна – 58 мм. Загальний білірубін 106 ммоль/л, за рахунок прямого. Кал ахолічний. Якому захворюванню відповідають клінічні симптоми?
+Пухлина панкреас. Механічна жовтяниця.
-Гострий калькульозний холецистит
-ЖКХ. Механічна жовтяниця.
-Гострий гепатит
-Гострий індуративний панкреатит
?
Хвора 51 року, скаржиться на важкість, ниючий біль в правому підребер’ї, ірадіює в праве плече; відсутність апетиту; печію, нудоту, закрепи, вздуття живота після прийняття жирної та смаженої їжі. Хворіє півроку. Язик обкладений білим нашаруванням, вологий. Живіт мякий, піддутий, приймає участь в акті дихання, болючий в правому підреберї. Жовчний міхур не пальпується. Печінка та селезінка не пальпуються. Позитивні симптоми Кера, Мерфі, Грекова – Ортнера, Георгієвського – Мюсі. Ваш діагноз?
+Хронічний холецистит.
-Хронічний панкреатит.
-Гострий холецистит.
-Хронічний гепатит.
-Хронічний гпстродуаденіт.
?
Хворий 16 років, скаржиться на колькоподібний біль в правому підребер’ї. Загальний стан задовільний. Шкірні покрови жовтушні. Живіт м’який, болючий в правому підребер’ї. Спленомегалія. Ан.крові: Ер.-3,2x10Т/л, Нв-94г/л, ретик.-5%, ШОЕ-38мм/год. Помірна гіпербілірубінемія. УЗД - холецистолітіаз, спленомегалія. Ваш діагноз?
+Хвороба Мінковського-Шофара
-Жовчокам’яна хвороба
-Хвороба Верльгофа
-Хвороба Гоше
-Гострий калькульозний холецистит
?
Больной жалуется на боль в эпигастрии и правом подреберье. Болеет в течение недели. В начале заболевания боль была очень резкой, затем интенсивность ее снизилась и появилось желтушное окрашивание кожи и склер. Живот напряжен и болезненный в правом подреберье. Положительный симптом Ортнера. При УЗИ выявлены камни в желчном пузыре, стенка желчного пузыря 0,7 см, диаметр холедоха 1,5 см Ваша лечебная тактика :
+Операція холецистєктомия, холедохолитотомия, холедохостомия.
-Консервативная антибактериальная терапия
-Консервативная терапия с применением гепатопротекторов и спазмолитиков
-Консервативная терапия с использованием ГБО.
-Консервативная антибиотикотерапия, антибактериальная, гепатопротектори.
?
У больного 14 лет. После приема жирной пищи 3 дня тому назад появилась сильная боль в правом подреберье, уменьшавшаяся при приеме баралгина, но-шпы. Температура тела ближе к вечеру 380С. Живот мягкий, в правом подреберье болезненный. Лейк.- 12,5х109/л, п-18%. О каком заболевании следует подумать в первую очередь?
+Острый холецистит
-Острый аппендицит
-Перфоративная язва 12- перстной кишки
-Острый пиелонефрит
-Острый панкреатит
?
Хвора Т., 38 років, поступила в лікарню із скаргами на мерзлякуватість, підвищення температури до 390, свербіж шкіри, біль у правому боці за ходом реберної дуги. Дизурічних розладів немає. З боку легень і серця патології не виявлено. Живіт при пальпації м’який, печінка виступає із-під краю реберної дуги на 1-2 см, край м’який, болючий. Нирки не пальпуються. Симптом Пастернацького слабо-позитивний справа. Ваш попередній діагноз.
+Холангіт
-Холецистит
-Пієлонефрит
-Сечокам’яна хвороба
-Пухлина печінки
?
Жінка 55 років, скаржиться на болі в правому підребір’ї, підвищення температури тіла до 390С, потемнінням кольору сечі. Об’єктивно: шкіра та видимі слизові іктеричні, печінка збільшена, щільна, болюча при пальпації. В загальному аналізі крові підвищення ШОЕ, нейтрофільний лейкоцитоз, палочкоядерний зсув вліво, підвищення рівня білірубіну, лужної фосфотази, ГГТП, АлТ, АсТ. УЗД – камені жовчного міхура. Яке ускладнення виникло у даної хворої?
+Холангіт
-Емпієма жовчного міхура
-Дискінезія жовчного міхура
-Гострий холецистит
-Сепсіс
?
Хворий Н., 65 років доставлений у хірургічне відділення зі скаргами на постійний тупий біль у правому підребер’ї з іррадіацією у праве плече та праву лопатку, підвищення температури тіла до 37,80С. Була блювота, яка не принесла полегшення. Об’єктивно: пульс 90 ударів за хвилину, живіт при пальпації помірно здутий, напружений і болісний в епігастрії і правому підребер’ї. Позитивний симптом Ортнера. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Сформулюйте +Попередній діагноз.
-Гострий холецистит
-Гострий панкреатит
-Гострий апендицит
-Гостра кишкова непрохідність
-Загострення виразкової хвороби
?
Хвора М., 56 років скаржиться на тупий біль у правому підребер’ї без іррадіації, який посилюється після прийому їжі, відчуття гіркоти у роті. Хворіє 2-3 роки, в останній час стан погіршився. При огляді підвищеного харчування, шкіра звичайного кольору. Живіт при пальпації слабко болісний у правому підребер’ї. Симптоми Мерфі, Ортнера, Кера негативні. На УЗД жовчний міхур збільшений, конкрементів не містить, товщина стінки 1 мм. Яке дослідження треба виконати для уточнення діагнозу?
+Дослідження скорочувальної здатності жовчного міхура
-Ретроградна панкреатохолангіографія
-Комп’ютерна томографія
-Дуоденоскопія
-Зондування шлунка
?
У хворої С., 58 років, підвищеного харчування, після нападу болів у правому підребер'ї з'явилася жовтушність шкірних покровів і кон’юнктиви склер, знебарвлений кал, потемніння сечі. Живіт роздутий, при пальпації болючий у правому підребер'ї, пальпується збільшена печінка на 2-3 см. У крові загальний білірубін 90 мкмоль/л, прямий 60 мкмоль/л. Для уточнення діагнозу який метод найбільш інформативний?
Ретроградна холангіопанкреатографія
+Внутрішньовенна холеграфія
-Інфузійна холеграфія
Черезшкірна черезпечінкова холеграфія
-УЗД гепатопанкреатобіліарної зони
?
У хворої 45 років, через 2 роки після холецистектомії виникли болі в правому Підребір'ї, жовтушність і свербіж шкіри, гіркота в роті. При УЗД холедох 1,2 см, вдистальному відділі конкремент. Який найбільш вірогідний діагноз?
+Холедохолітіаз. Обтураційна жовтяниця
-Холангіт. Механічна жовтяниця
-Гострий панкреатит. Механічна жовтяниця
-Постхолецистектомічний синдром
-Пухлина головки підшлункової залози. Механічна жовтяниця
?
У хворої 63 років, через рік після перенесеної холецистетомії з накладанням холедоходуоденального анастомозу, виникли болі в правому підребір'ї, жовтяниця, температура, лихоманка, сухість і гіркота в роті. Який попередній діагноз?
+Холангіт
-Гострий панкреатит
-Дуоденіт. Механічна жовтяниця
-Стріктура холедоха
-Гепатит з трансформацією в цироз
?
Під час операції з нагоди гострого калькульозного холециститу виявлено розширену загальну жовчну протоку. Після холецистектомії через куксу міхурової протоки зроблена холангіографія На Rtg-грамі виявлено розширення печінкових і загальної жовчної протоків. В дистальному відділі холедоха обрив контрастної речовини з рівними краями. Контраст в 12-палу кишку не поступає. Як оцінити дані інтраопераційної холангіографії?
+Наявний конкремент дистального відділу холедоха
-Стеноз дуоденального сосочка
-Рубцеве звуження дистального відділу холедоха
-Дискінезія жовчевих шляхів
-Пухлина головки підшлункової залози
?
Хворий М., 42 роки поступив в хірургічний стаціонар зі скаргами на жовтушність шкірних покривів, біль у правому підребер’ї. В біохімічному аналізі крові – заг. білірубін 140 мкмоль/л, прямий 112 мкмоль/л. На УЗД – холедох 1,4 см, в дистальній частині конкремент. Жовчевий міхур 40 см, без конкрементів. Якою повинна бути лікувальна тактика?
+Ендоскопічна папілосфінктеротомія
-Лапароскопічна холецистектомія
-Лапаротомія із дренуванням холедоха
-Лапаротомія із холецистектомією
-Лікування в інфекційній лікарні
?
Жінка 36 років зі скаргами на біль в правому підребір(ї, що віддає до правої лопатки, нудоту, повторну блювоту. Захворіла 11 годин тому після надмірного вживання жирної смаженої страви. Пульс 96 уд/хв. Язик сухий, білий. Живіт резистентний і болючий під час пальпації у правому підребір'ї. Визначаються симптоми Ортнера, Захар'їна, Мерфі, Мюсі-Георгієвського. Лейкоцити крові 10,4 х 10/л. Діагноз?
+Гострий холецистит
-Гострий панкреатит
-Гострий гастрит
-Гостра кишкова непрохідність
-Правостороння ниркова колька
?
Чоловік 45 років зі скаргами на біль у правому підребір'ї, нудоту, повторну блювоту. Захворів 18 годин тому після вживання алкоголю з жирними стравами, ніч не спав. Пульс 96 уд/хв. Язик сухий, білий. Живіт резистентний і болючий в правому підребір(ї де пальпується щільний інфільтрат. Визначаються симптоми Ортнера, Мерфі, Захар'їна, Мюсі-Георгієвського. Лейкоцити крові 14,3 х 10/л. Діагноз?
+Гострий холецистит
-Гострий панкреатит
-Гострий правобічний пієлонефрит
-Гострий гастрит
-Гостра кишкова непрохідність
?
Хворий 62 років, після вживання смаженої їжі відмітила різкий біль в правій підреберній ділянці та блювоту. Із анамнезу відомо, що протягом шести років хворіє на жовчнокам’яну хворобу. При огляді: загальний стан середньої важкості. Пульс 100 на 1 хв., температура тіла 37,80 С. Живіт обмежено приймає участь в акті дихання. При пальпації: напруження та біль в правій підреберній ділянці. Позитивні симптоми Кера, Ортнера, Мерфі. Який найбільш інформативний метод діагностики необхідно застосувати для постановки клінічного діагнозу?
+Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини (УЗД)
-Фіброгастродуоденоскопія
-Рентгеноскопія органів черевної порожнини
-Внутрішньовенна холецистографія
-Пероральна холецистографія
?
У хворої 53 років, після приступу болю в правій підреберній ділянці з'явилася жовтяниця, ахолія калу та потемніння сечі. На жовчнокам’яну хворобу страждає 7 років. Температура тіла в межах норми. Білірубін крові: загальний – 184 мкмоль/л, прямий – 120, непрямий – 64. Запідозрене ускладнення жовчнокам’яної хвороби – холедохолітіаз, механічна жовтяниця. Які з інструментальних методів найбільш інформативні для підтвердження цього діагнозу?
+Ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія
-Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
-Визначення ферментів печінки
-Внутрішньовенна хол ангіографія
-Фіброгастродуоденоскопія
?
Хворий 57 років, протягом останніх 10 років страждає на хронічний калькульозний холецистит. Загострення захворювання відбуваються 1-2 рази на рік. Останній приступ почався 8 днів тому. Через 2 дні з'явилась жовтушність шкіри та склер. Під час УЗД обстеження органів черевної порожнини встановлено: товщина стінки жовчного міхура до 5 мм, вона ущільнена, в просвіті міхура конкременти від 0,5 до 1,0 см в діаметрі. Ширина холедоха 1,2 см, в його супрадуоденальному відділі відмічається конкремент до 1,0 см. Яке ускладнення жовчнокам'яної хвороби виникло у хворого?
+Холедохолітіаз. Механічна жовтяниця
-Гострий холангіт
-Гострий калькульозний холецистит
-Холедохо-дуоденальна нориця
-Рак жовчних ходів
?
Жінка 30 років, 3 роки після нормальних пологів. Вагітність протікала без ускладнень. Протягом останнього року 1 - 2 рази на тиждень в попереку та під правим підребер’ям напади різких білів , тривалістю до години, іррадиюють в праву руку, супроводжуються нудотою, гірким смаком у роті, блювотою, припиняються лише після внутрішньовенного введення но-шпи і сильних знеболюючих. При проведенні УЗД: обидві нирки без патології, печінка трохи збільшена, в проекції жовчного міхура багато маленьких 2-4 мм конкрементів. Попередній діагноз: Жовчнокам(яна хвороба. Рекомендовано операційне втручання. Який метод променевої діагностики найбільш доцільний для визначення ступеню порушень функціональної здатності печінки та жовчного міхура ?
+Динамічна гепатобілісцинтиграфія
-Холецистографія
-МРТ
-КТ
-Термографія
?
Больной Ш. 59 лет оперирован по поводу рака головки поджелудочной железы, механической желтухи. При ревизии – опухоль до 5 см в диаметре в виде инфильтрата, холедох расширен до 1,8 см в диаметре, желчный пузырь увеличен в размере, напряжен. Билирубин общий 324, прямой 289. Какой вид оперативного лечения показан больному?
+Холедохо-дуоденостомия
-Панкреатодуоденальная
-Холецистэктомия
-Гастро-энтеростомия
-Наружное дренирование желчевыводящих путей
?
Хворий надійшов у стаціонар через 3 доби від початку захворювання. Скаржиться на сильний біль у правому підребір’ї, лихоманку і жовтяницю. За результатами біохімічного дослідження, білірубін підвищений за рахунок, в основному, прямої фракції. Конкременти в протоках не виявлені, але холедох збільшений до 14 мм. Ваш попередній діагноз?
+Холангіт
-Гострий холецистит
-Обтурація дистального відділу холедоха.
-Пухлина головки підшлункової залози
-Гострий панкреатит
?
У хворого 45 років з механічною жовтяницею після всебічного обстеження було встановлено діагноз: рак головки підшлункової залози. Проростання пухлини за межи органа, ураження регіонарних лімфовузлів, а також віддалених метастазів не виявлено. Загально-соматичний стан хворого задовільнений. Яка повинна бути хірургічна тактика в данному випадку?
+Панкреатодуоденальна резекція
-Абдомінізація підшлункової залози
-Біліодігестивний обхідний анастомоз
-Панкреатоєюностомія
-Іноперабельний випадок
?
У хворого 49 років на фоні загострення жовчо-кам’яної хвороби виникла жовтяниця. Під час УЗД виявлено розширення холедоха і конкремент діаметром до 1 см в дистальному відділі загальної жовчної протоки. Яка тактика лікування найбільш сприйнятлива?
+Ендоскопічна папілосфінктеротомія з екстракцією конкремента. Другим етапом – лапароскопічна холецистектомія
-Інтенсивна консервативна терапія
-Лапароскопична холецистектомія
-Холецистектомія з зовнішнім дренуванням холедоха
-Холецистектомія, холедохолітотомія.
?
Хвора Л., 49 років, госпіталізована зі скаргами на слабість, жовтяницю, сверблячку шкіри. Захворіла 2,5 місяці тому, з’явилася трясовиця із підвищенням температури до 390С, через 2 тижні – наростаюча жовтяниця. При поступленні – значна жовтяниця. Печінка не пальпується. Жовчний міхур збільшений, не болючий. Білірубін крові 190 мкмоль/л, за рахунок прямого. Кал ахолічний. Ймовірна причина жовтяниці у хворої?
+Механічна жовтяниця
-Гемолітична жовтяниця
-Хвороба Жильбера
-Паренхіматозна жовтяниця
-Синдром Каролі
?
Хвора Н., 64 років, поступила в хірургічне відділення з скаргами на жовтяницю та ниючі болі в правому підребіррі. Об-но: шкірні покриви іктеричні, сліди розчухів на тілі. Жовчний міхур збільшений в р-рах, напружений. В крові рівень загального білірубіну складає 92,4 мкмоль/л (прямий – 64,1; непрямий – 29,3), холестерину - 20,3 ммоль/л, активність лужної фосфатази - 4,4 ммоль/год·л. Яка ймовірна причина жовтяниці?
+Механічна жовтяниця
-Гемолітична жовтяниця
-Паренхіматозна жовтяниця
-Синдром Каролі
-Хвороба Жильбера
?
Хвора В., 50 років, скаржиться на важкість та тупий біль в правому підребір’ї, нудоту, блювоту, раптове підвищення температури до 380С. Хворіє 2 дні. В анамнезі – ЖКХ, холедохолітіаз. Об-но: шкірні покриви помірно іктеричні. Жовчний міхур збільшений в р-рах, не болючий. Живіт помірно напружений та болючий в правому підребер’ї. С-мів подразнення очеревини немає. Н/край печінки +2 см з під реберної дуги, болючий. Ваш попередній діагноз?
+Гнійний холангіт
-Гемолітична жовтяниця
-Паренхіматозна жовтяниця
-Синдром Каролі
-Хвороба Жильбера
?
Больная жалуется на боль в правом подреберье, желтушность кожи и склер, светлый кал, темную мочу, температуру тела по вечерам до 380С, озноб. Болеет около 10 лет. Последний год было 3 аналогичных приступа. 7 дней назад после приступа болей появилась желтуха. Состояние больной средней тяжести. Живот мягкий, болезненный в правом подреберье, где пальпируется плотное
болезненное образование. Симптом Щеткина отрицательный. Билирубин крови – 170 мкмоль/л. Ваш предварительный диагноз.
+Острый холецистит, обтурационная желтуха, холангит
-Рак желчного пузыря, обтурационная желтуха, холангит
-Злокачественная опухоль печени, механическая желтуха
-Абсцесс печени, обтурационная желтуха, холангит
-Острый панкреатит, механическая желтуха, холангит
?
Больная госпитализирована в хирургическое отделение с жалобами на боли в правом подреберье, желтушное окрашивание кожи и склер. 5 месяцев назад оперирована в экстренном порядке по поводу ЖКБ, острого калькулезного холецистита, произведена холецистэктомия, наружное дренирование холедоха. В послеоперационном периоде отмечалось длительное желчеотделение по холедохостоме. При УЗИ: ложе удаленного желчного пузыря без сонографических изменений; диаметр холедоха – 1,2 см, в супрадуоденальной его части эхопозитивная тень до 0,6см. Сформулируйте предварительный диагноз
+ЖКБ, резидуальный холедохолитиаз, обтурационная желтуха
-Стриктура холедоха, обтурационная желтуха, острый холангит
-Викарное расширение холедоха, гепатит В, паренхиматозная желтуха
-Опухоль гепатикохоледоха, обтурационная желтуха
-Гельминтоз внепеченочных желчных протоков, желтуха
?
Хворий Н. 40 років поступив зі скаргами на сильний розпираючий біль в правому підребір’ї з іррадіацією в підключичній ділянці, нудоту, лихоманку, Т 39,00С. О-но: шкірні покрива істеричні, язик сухий, обкладений білим налетом, тахікардія, симптоми Мерфі. Кера позитивні. ЗАК – лейкоцитоз, знижені функціональні проби печінки. Ваш Діагноз?
+Холангіт
-Гострий холецистит
-Печінкова коліка
-Виразка ДПК
-Киста печінки
?
Хвора К., 75 років поступила до лікарні з діагнозом „Жовчнокам’на хвороба. Хронічний холецистит. Холедохолітіаз. Механічна жовтяниця”. Хворіє 3 тижні. Яка оптимальна хірургічна тактика?
+ЕПСТ з послідуючою лапароскопічною холецистектомією.
-Холецистостомія
-Лапароскопічна холецистектомія. з послідуючою ЕПСТ
-Холецистектомія, холедохолітотомія, зовнішнє дренування холедоха
-Холецисектомія, холедохолітотомія, біліодігестивний анастомоз.
?
Пациентка страдает желчекаменной болезнью на протяжении 8 лет. Двое суток назад отметила желтушность склер и темную окраску мочи. Болей не было. Температура тела нормальная. Определите тактику лечения:
+Эндоскопическая ретроградная холангиография.
-Госпитализация в инфекционное отделение.
-Лапаротомия, холецистэктомия, ревизия холедоха.
-Пункционная холецистостомия под контролем УЗИ.
-Спазмолитическая инфузионная консервативная терапия.
?
Больной жалуется на боль в эпигастрии и правом подреберье. Болеет в течение недели. В начале заболевания боль была очень резкой, затем интенсивность ее снизилась и появилось желтушное окрашивание кожи и склер. Живот мягкий, болезненный в правом подреберье. При УЗИ выявлены камни в желчном пузыре, стенка желчного пузыря 0,7 см, диаметр холедоха 1,5 см, поджелудочная железа – структура неоднородная. Билирубин – 86 мкмоль/л, прямой – 42. АсАТ – 0,7 мкмоль/(мл ч), АлАТ – 1,5 мкмоль/(мл ч). Ваш предварительный диагноз:
+Острый холецистит, обтурационная желтуха
-Острый панкреатит, обтурационная желтуха.
-Вирусный гепатит, паренхиматозная желтуха.
-Цирроз печени, паренхиматозная желтуха.
-Рак большого дуоденального сосочка, обтурационная желтуха.
?
Больной жалуется на ноющую боль в эпигастрии и в правом подреберье, тошноту, слабость, снижение аппетита, потерю веса. Страдает алкоголизмом. При сонографии в проекции тела поджелудочной железы обнаружено гипоэхогенное образование до 8 см в диаметре, стенка его до 1,2 см толщиной, гиперэхогенная. В проекции ткани поджелудочной железы кальцинаты. Сформулируйте диагноз.
+Киста поджелудочной железы.
-Аневризма брюшного отдела аорты.
-Киста левой доли печени.
-Рак поджелудочной железы.
-Острый панкреатит, оментобурсит.
?
Больная жалуется на боль в эпигастральной области опоясывающего характера, тошноту, многократную рвоту, вздутие живота, нарастающую слабость. Состояние тяжелое, выражена бледность кожных покровов. Пульс 100 уд. в минуту. АД 90/50 мм рт. ст. Язык сухой, обложен. Живот вздут, но мягкий при пальпации. Симптомов раздражения брюшины нет. Сформулируйте предварительный диагноз. Лейкоцитоз 26 Т/л. Амилаза крови 44 г/ч/л. Сформулируйте диагноз.
+ Острый панкреатит
-Пенетрация и кровотечение из язвы 12-перстной кишки
-Острый холецистит
-Острый тромбоз мезентериальных сосудов
-Острый аппендицит
?
Больной жалуется на сильную боль в верхней половине живота опоясывающего характера, многократную рвоту. Состояние тяжелое. Возбужден. Склеры иктеричны. Пульс 120 уд. В мин., АД 70/40 мм рт. ст. Язык сухой. Живот вздут, при пальпации отмечается резкая болезненность в верхних отделах живота. Перистальтика кишечника не определяется. Вокруг пупка синюшно-багрового цвета пятно. Сформулируйте предварительный диагноз.
+ Острый панкреатит
-Перфоративная язва желудка
-Острый тромбоз мезентериальных сосудов
-Острый холецистит
-Разрыв аневризмы аорты.
?
Больной жалуется на сильную боль в животе нелокализованного характера, боль в правом надплечье, многократную рвоту, покраснение мочи. Начало заболевания связывает с употреблением алкоголя. Лицо гиперемировано. АД 70/40 мм рт ст. При рентгенографии живота – патологических теней не выявлено. Амилаза крови 54 мг/ч/л. Протромбин 46\%. Сформулируйте предварительный диагноз.
+ Острый панкреатит
-Острый инфаркт миокарда
-Перфоративная язва желудка
-Тромбоз мезентериальных сосудов
-Расслаивающая аневризма брюшного отдела аорты
?
При лапаротомii у хворого виявлений гострий панкреонекроз з деструкцiею хвостового вiддiлу, тіла та частково головки пiдшлунковоi залози. Яка з операцiй на пiдшлунковiй залозi буде радикальною?
+Субтотальна резекція пiдшлунковоi залози
-Оментопанкреопексiя
-Резекція пiдшлунковоi залози
-Нефректомія з локальним лаважом
-Абдомiнiзацiя пiдшлунковоi залози
?
Які ранні ускладнення гострого панкреатиту, крім?
+Нориця підшлункової залози
-Панкреатогений шок
-Колапс
-Ферментативний перитоніт
-Панкреатогений деліріозний синдром
?
Хвора 55 років страждає жовчнокам'яною хворобою. Після вживання алкоголю і смаженої їжі з'явився біль в епігастральній ділянці і спині оперізуючого характеру, нудота, багаторазове блювання, яке не приносило полегшення. Стан прогресивно погіршувався. При огляді стан вкрай важкий, дихання поверхневе. На шкірі навколо пупка і в поперековій ділянці з'явились синюшні плями. Живіт здутий. При пальпації в епігастральній ділянці пальпується болючий інфільтрат. Пульс 130 за 1 хв, АТ 90/50 Hg. Добовий діурез до 500 мл. Який найбільш вирогідний діагноз?
+Гострий біліарний панкреатит.
-Гострий холецистит.
-Перфоративна виразка шлунка.
-Токсичний гепатит.
-Цироз печінки.
?
У хворої 60 років, яка знаходилася на стаціонарному лікуванні з приводу гострого панкреатиту, через 14 діб з'явилося пухлиноподібне утворення в епігастральній ділянці, підвищилася температура тіла до 38 гр. При пальпації утворення діаметром до 15 см, помірно болюче, нерухоме. При ультрасонографії виявлено порожнисте утворення, яке містить рідину. Яке найбільш вирогідне ускладнення гострого панкреатиту?
+Постнекротична кіста
-Флегмона заочеревинного простору
-Перфорація порожнистого органа
-Абсцесс черевної порожнини
-Ферментативний перитоніт
?
Хвора 42 років скаржиться на різкий пекучий оперізуючий біль в епігастральній ділянці живота. На фоні постійного болю виникають приступи його посилення, що супроводжується печією, багаторазовим блюванням жовчю з прожилками крові. Захворювання пов’язує з прийняттям напередодні значної кількості жирної гострої їжі . Хвора неспокійна. Загальний стан середньої важкості. Частота пульсу 94 за 1 хвилину. АТ 150/90 мм рт.ст. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини пневматоз поперечно-ободової кишки. Лейкоцити крові - 10,8 х 109 /л. Цукор крові – 4,3 ммоль/л. Діастаза сечі 512 од. Який найбільш імовірний діагноз?
+Легкий гострий панкреатит
-Рецедив виразкової хвороби
-Перфоративна виразка шлунка
-Гострий холецистит
-Рецидив сечокам’яної хвороби
?
Хворий 57 років поступив на другу добу після початку захворювання зі скаргами на різкий, дуже сильний ріжучий оперізуючий біль в мезогастральній ділянці живота, який супроводжується збільшенням об’єму живота, задишкою, тахікардією, постійним блюванням, порушенням відходження газів. Захворювання пов’язує з прийомом гострої жирної їжі із значною кількістю алкоголю. Хворий ейфоричний. Загальний стан важкий. Частота пульсу 140 за 1 хвилину, дихання - 27. АТ. 170/100 мм рт.ст. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини виражений пневматоз шлунка та кишечника. Лейкоцити крові - 17,8 х 109 /л. Цукор крові – 12 ммоль/л. Діастаза сечі 1024 од. Який найбільш імовірний діагноз?
+Тяжкий гострий панкреатит
-Перфоративна виразка шлунка
-Гострий холецистит
-Гостра кишкова непрохідність
-Тромбоз мезентеріальних судин
?
У хворого 50 років після зловживання алкоголем з’явилися болі в епігастрії оперізуючого характеру з іррадіацією в спину. Виникла багаторазова блювота, яка не приносила полегшення. При пальпації живота відмічалась незначна болючість в епігастрії, симптомів подразнення очеревини немає. Амілаза сечі 4096 од. Консервативна терапія полегшення не дала. Наступної доби стан хворого погіршився, пульс до 110 уд/хв; АТ – 90/70 мм рт. ст. З’явилися симптоми подразнення очеревени. Амілаза сечі 64 од. Констатовано, що у хворого деструктивний панкреатит. Яка ваша лікувальна тактика?
+Перевести хворого у відділення інтенсивної терапії для підготовки до операції.
-Хворому показана термінова операція.
-Хворому оказане лапароскопічне дренування черевної порожнини.
-Продовжити попередню консервативну терапію у відділенні.
-Хворому показане оперативне втручання в плановому порядку.
?
У хворої 46 років під час обстеження через 3 місяця після перенесеного гострого панкреатиту виявлена кіста підшлункової залози до 8 см в діаметрі. В аналізах: Нв-130г\л, лейкоцити - 7,0х109 Амілаза сечі - 32од. Вкажіть оптимальний спосіб лікування:
+Операція не показана, диспансерне спостереження
-Зовнішнє дренування кісти
-Внутрішнє дренування кісти
-Внутрішнє дренування протоку підшлунової залози
-Резекція підшлункової залози з видаленням кісти
?
Під час діагностичної лапароскопії у хворого виявлено: серозно-геморагічний випіт в черевній порожнині, випинання сальникової сумки, набряк великого сальника, стеаринові бляшки на паріетальній очеревині. Що є патогномонічним симптомом панкреонекрозу?
+“Стеаринові бляшки”
-Підвищення рівня амілази крові
-Зникнення пульсації аорти у епігастрії (симптом Воскресенського)
-Панкреатичний делірій
-Блювота, що не приносить полегшення
?
Хворий скаржиться на сильну біль у верхній половині живота, що оперезує, нудоту, неприборкану блювоту. Стан важкий, пульс 110 за хв, АТ 90/60 мм рт. ст. Язик сухий. Живіт роздутий. При пальпації напруженість, хворобливість у верхніх відділках. На шкірі обличчя, живота синюшно-багряні плями. Ваш діагноз?
+Гострий панкреатит
-Гострий холецистит
-Гостра кишкова непрохідність
-Тромбоз мезентеріальних судин
-Перфоративна виразка ДПК
?
У хворої 67 років після прийому жирної їжі з’явився сильний біль в епігастрії, правому і лівому підребер’ї, була блювота з доміжком жовчі. З анамнезу відомо, що хвора страждає хронічним калькульозним холециститом, виразкової хворобою. Клінічно: стан хворої середньої важкості. Неспокійна, стогне від болі в животі. РS=100 уд. за хв. Язик сухий. Живіт вздутий, болючий при пальпації в епігастрії і правому підребір’ї. Симптом Щьоткіна-Блюмберга, Спіжарського від’ємні. Симптом Мейо-Робсона і Воскресенського – позитивні. Температура 37,5?С, лейкоцитоз – 10,1?109/л. Найбільш вірогідний діагноз?
+Гострий панкреатит
-Загострення калькульозного холециститу
-Гостракишкова непрохідність
-Гострий апендицит
-Перфорація виразки 12-палої кишки
?
Який найважливіший гормон виробляється острівками Лангенганса підшлункової залози
+Інсулін
-Тироксин
-Глюкагон
-Паратгормон
-Ліпокаїн
?
Хворий 56 років звернувся до хірурга з приводу появи болю у верхніх відділах живота з ірадіацією у спину, періодичну нудоту, багаторазове випорожнення, сверблячку шкіри. За два місяці до цього перебував у стаціонарі з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. При об’єктивному обстеженні знайдено жовтушність шкіри, помірну болючість у верхніх відділах живота, особливо у точках Дежардена та Губергріца. Яке захворювання треба запідозрити?
+Хронічний панкреатит
-Виразкова хвороба шлунку
-Хронічний холецистит
-Гострий панкреатит
-Гострий холецистит
?
Пацієнт 53 років звернувся до хірурга по місту мешкання після виписки з хірургічного стаціонару, де він знаходився на лікуванні з приводу вперше виявленого гострого панкреатиту. Яких рекомендацій потребує пацієнт для профілактики розвитку в нього хронічного панкреатиту?
+Дотримання дієти, санаторно-курортне лікування, планове обстеження 2 рази на рік з проведенням протирецидивного лікування в поліклінічних умовах
-Багаторазове рентгенівське опромінювання ділянки підшлункової залози
-Призначення препаратів, що сприяють нормалізації тонусу та моторики дванадцятипалої кишки
-Призначення дієти, повторних курсів антибіотикотерапії
-Обстеження 4 рази на рік, курси протирецидивної терапії у стаціонарі 2 рази на рік
?
У хворого клінічна картина гострого панкреатиту, не можна виключити прободну виразку шлунку. Виберіть ймовірну лапароскопічну ознаку деструктивного панкреатиту.
+Бляшки стеанонекрозу на очеревені
-Пневматізація кишечника
-Кровонаплив очеревини
-Набряк великого очіпка
-Наявність крові у очеревній порожнині
?
Хвориий, госпіталізований у клініку зі скаргами на біль в надчеревній ділянці, нудоту, блювоту. На протязі 6 місяців схуд на 15 кг. При рентгенологічному дослідженні шлунку виявлено відтіснення його вперед. Ваша вірна відповідь.
+Пухлина підшлункової залози
-Стеноз брамника
-Виразкова хвороба шлунку
-Пістряк (рак) шлунку
-Пухлина товстой кишки
?
Під час операції хворої 70 років виявлений великий міхур підшлунковой залози, тісно припаяний до задньої стінки шлунку. Який об”ем операції?
+ Цисто-гастроентероанастомоз
-Висічення міхура по Мельнікову
-Цистодуоденоанастомоз
-Цистоентероанастомоз
-Резекція шлунку з міхуром
?
У хворого 30 років з деструктивним панкреатитом на 14 день хвороби з”явилися гектична температура, мороз, тахікардія, зсув лейкоцитарної формули вліво, їнфільтрат в епігастрії. Чим це може бути визвано? Ваш попередній діагноз?
+Псевдокіста підшлункової залози, гострий холецистит
-Пневмонія
-Міхур підшлункової залози
-Зачеревна флегмона
-Гострий апендицит
?
Хворий 44 років скаржиться на інтенсивний оперізуючий біль у верхній половині живота, нудоту, багаторазове блювання. Захворювання пов’язує із вживанням алкоголю і жирної їжі. Стан важкий. Пульс 106 за 1 мин. АТ - 100/60 мм.рт.ст. Живіт роздутий, болючий в епігастрії і лівому підребір’ї. Симптом Блюмберга-Щоткіна сумнівний. Позитивні симптоми Мейо-Робсона, Воскресенського. Який імовірний попередній діагноз?
+Гострий панкреатит.
-Гострий холецистит.
-Гостра кишкова непрохідність.
-Тромбоз мезентеріальних судин.
-Гострий перитоніт.
?
У хворого М., 47 років, інтенсивний біль на 2 – 3 см. Вище пупка. Який посилюється в горизонтальному положенні вночі, голодний біль що не проходить після їжі, а навпаки, збільшуються після надмірного її вживанні. Про які захворювання можна подумати?
+Хронічний панкреатит
-Виразкова хвороба
-Хронічний холецистит
-Хронічний гострит
-Дискінезія жовчовивідних шліхів
?
Яка найважливіша мета у лікуванні хворого на гострий панкреатит?
+Пригнічення секретоної активності підшлункової залози
-Усунення болю
-Дезінтоксикація організму
-Стимуляція моторики кишки
?
Хворого Д, 53 р., після “жирної” їжі та прийому алкоголю турбує гострий оперізуючий біль у верхній половині черева та багаторазове блювання. Шкіра бліда, на животі - синюшна. Р-98 за 1 хв. АТ-100/60 мм.рт.ст. Язик сухий, обкладений. Живіт “дихає”, пальпаторно м’який, різко болючий в епігастрії. Симптоми подразнення очеревини відсутні. Позитивні симптоми Керте, Мейо-Робсона. Ваш діагноз?
+Гострий панкреатит
-Гострий холецистит
-Перфоративна виразка
-Кишкова непрохідність
-Гострий апендицит
?
У хворого К, 36 р., після вживання алкоголю з’явилися важкість в надчеревній ділянці, нудота, які змінилися гострою оперізуючою біллю у верхній половині живота та багаторазовою блювотою. На ранок: шкірні покриви бліді, вкриті липким потом. Т тіла 37,20С. АТ-100/60 мм.рт.ст. Р-98 в 1 хв., ритмічний. Язик сухий, обкладений. Живіт приймає участь в диханні, при пальпації м’який, різко
болючий в надчеревній ділянці та лівому підребер’ї. Подразнення очеревини відсутнє. Позитивні симптоми Керте, Мейо-Робсона, Вознесенського. Ваш діагноз?
+Гострий панкреатит
-Перфоративна виразка
-Гострий холецистит
-Кишкова непрохідність
-Гострий апендицит
?
Хворий Т., 27 р. скаржиться на інтенсивний біль в епігастрії, багаторазову блювоту, яка не приносить полегшення, виражену загальну слабкість. Об-но: загальний стан важкий, шкіра та видимі слизові бліді з поодинокими фіолетовими плямами. Пульс-100 уд./хв., АТ-100/60 мм.рт.ст. При пальпації живота визначається ригідність черевної стінки та різка болючість у епігастральній
ділянці в зоні Шаффара та у лівому реберно-хребетному куті. Пульсація аорти в епігастральній ділянці не визначається. Ваш діагноз ?
+Гострий деструктивний панкреатит
-Гострий деструктивний апендицит
-Перфоративна виразка ДПК
-Гострий деструктивний холецистит
-Розшаровуюча аневризма аорти
?
Хворого 32 роки протягом року непокоїть ниючий біль в надчеревній ділянці де нечітко пальпується сферичної форми еластичне, незначно болюче утворення 17х20 см. Утворення злегка пульсує, шим над ним не вислуховується. Зі слів хвогоро за останні 3 місяці “пухлина” збільшується, з’явилось відчуття важкості в шлунку при прийомі помірної кількості їжі, відрижку. В анамнезі тупа травма живота. Загальний стан задовільний. Розладів стільця, сечовипускання немає. Клініко- біохімічні аналізи крові без змін. Найбільш вірогідний діагноз:
+Псевдокіста підшлункової залози
-Цистаденома підшлункової залози
-Лейкоміома шлунка
-Рак шлунка
-Аневризма черевної аорти
?
Хворий Н., скаржиться на ниючий біль в епігастрії і првому підребер’ї, нудоту, слубкість, зниження апетиту, втрату ваги. Страждає алкоголізмом. При сонографії в проекції тіла підшлункової залози виявлено гіпоехогенне утворення до 8 см. в діаметрі, стінка його до 1,2 см. товщиною, гіперехогенна. В проекції тканини підшлункової залози кальцинати. Який діагноз у хворого?
+Кіста підшлункової залози
-Аневрзма черевного відділу аорти
-Кіста лівої долі печігнки
-Рак підшлункової залози
-Гострий панкреатит, оментобурсит
?
Хворий 64 років поступив в плановому порядку із скаргами на прогресуючу жовтяницю яка з’явились більше 3 тижнів тому, без больового синдрому; загальна слабкість, поганий апетит. При об’єктивному дослідженні: температура – 36,80, пульс 78 уд/хв, живіт м’який, неболючий, симптоми подразнення очеревини не виявленні, пальпаторно виявлено різко збільшений, напружений та болючий жовчний міхур і симптом Курвуазьє. Для якого захворювання характерний цей симптом?
+Раку головки підшлункової залози
-Виразки 12-палої кишки
-Гострого холециститу
-Хронічного холецеститу
-Лямбліозного холецеститу
?
Хвора 44 роки поступила через 10 годин від початку захворювання з скаргами на сильні оперізуючі болі в верхній половині живота, нудоту, багаторазову блювоту, здуття живота. Із слів хворої, напередодні приймала гостру їжу. Стан важкий. Шкіра та слизові бліді, сухі. Обличчя гіперемоване. Пульс 100 уд/хв, ритм правельний. АТ 100/60 мм.рт.ст. Язик дещо сухий, обкладений. Живіт помірно здутий, м’який, болючий в епігастальній ділянці. Симптоми подразнення очеревини не чітко визначені. Перистальтика кишечника млява. Жовчний міхур не пальпується. При ректальному обстеженні ампула прямої кишки не розширена, порожня. На оглядовій рентгенографії черевної порожнини виявлено газ в ободовій кишці. Назвіть попередній діагноз:
+Гострий панкреатит
-Гостра кишкова непрохідність
-Тромбоз мезентеріальних судин
-Гострий холецистит
-Перитоніт
?
У хворої 65 років, після вживання жирної їжі з’явився сильний біль в верхніх відділах живота, більше у правому підребер’ї з іррадіацією у спину, нудоту, багаторазова блювота, через 1 добу з’явилась жовтушність склер, сеча стала темного кольору.При огляді стан важкий, дихання поверхневе, живіт здутий.При пальпації в епігастральній ділянці пальпується великий інфільтрат, на шкірі синюшні плями в ділянці пупка.Ps 120 уд/хв, АТ 80/40 Hg.Добовий діурез 200 мл.При УЗД виявленно конкременти у жовчному міхурі; рідина у порожнині малого сальника.Яке найбільш вірогідне ускладнення жовчнокам’яної хвороби?
+Гострий біліарний панкреатит
-Токсичний гепатит
-Холангіт
-Жовчний перитоніт
-Цироз печінки
?
Хворий 60 років, довгостроково страждаючий хронічним панкреатитом, надійшов зі скаргами на загальну слабість, втрату у вазі до 10 кг за останні півроку, нестійкий "жирний стілець", біль у кістках. Ан. крові загальний: Hb 100г/л, Ер 3,0*1012/л, Л 5,6*109/л. Ан. сечі - без особливостей. Ан. калу: стеаторея більше 10 г/добу, активність эластазы-1 збільшена на 100\%. Ваш діагноз?
+Синдром мальабсорбції
-Загострення хронічного панкреатиту
-Хронічний коліт
-Неспецифічний виразковий коліт
-Рак товстої кишки
?
У мужчины 45 лет после приема алкоголя и калорийной пищи появились острые боли в верхней половине живота, вздутие, рвота без примеси желчи, задержка газов и стула, повысилась температура до 38,5°С. При аускультации шумы кишечной перистальтики отсутствуют. Каков наиболее вероятный предварительный диагноз?
+Острый панкреатит с явлениями пареза кишечника
-Хронический панкреатит в фазе обострения
-Острый холецистит
-Язва 12-перстной кишки
-Острая кишечная непроходимость
?
Чоловік 42 років зі скаргами на оперезуючий біль в верхній половині живота, нудоту, багаторазову блювоту, що не призводить до полегшення. Захворів 6 годин тому після надмірного вживання горілки. Язик сухий, білий. Живіт здутий, м'який, болючий в верхній частині. Визначаються симптоми Керте, Боде, Воскресенського, Мейо-Робсона. Діагноз?
+Гострий панкреатит
-Гострий холецистит
-Гостра кишкова непрохідність
-Гострий тромбоз мезентеріальних судин
-Гострий ерозивний гастрит
?
Жінка 39 років зі скаргами на біль в епігастрії та лівому підребір'ї, що пронизує тіло навскрізь, нудоту, повторну блювоту. Захворіла 7 годин тому після надмірного вживання жирної смаженої страви. Язик сухий, білий. Живіт симетрично здутий, м'який, болючий в епігастрії та лівому підребір'ї. Визначаються симптоми Керте, Боде, Воскресенського, Мейо-Робсона. Амілаза крові 512 г/г . л. Діагноз?
+Гострий панкреатит
-Гострий холецистит
-Гостра кишкова непрохідність
-Гострий тромбоз мезентеріальних судин
-Гострий ерозивний гастрит
?
Хворий А., 45 років, госпіталізований зі скаргами на біль у верхній половині живота оперізуючого характеру після прийому великої кількості їжі, особливо ввечері, відрижку повітрям, підвищене слиновиділення, здуття живота, проноси. Зловживає алкоголем. Об’єктивно: астенічної тілобудови. Шкіра бліда, волога. Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт здутий, болючість в т. Дежардена, Губергіца, Мейо-Робсона. Дихальні тести з 13С – лактозою ( 20%, з
13С – крохмалем ( 10%, з 13С – тригліцеридами ( 23% Ваш попередній діагноз?
+Хронічний алкогольний панкреатит із зовнішньосекреторною недостатністю
-Гострий панкреатит
-Пухлина підшлункової залози
-Хронічний холецистит
?
Хронічний паренхіматозний панкреатит із внутрішньосекретоною недостатністю. Хворий 46 років, поступив в хірургічне відділення зі скаргами на різкий біль в животі оперізуючого характеру і блювоту, яка не приносить полегшення. З анамнезу відомо, що зловживав алкоголем. О-но: іктеричність склер, тахікардія, підвищення Т до 39,00С, пальпаторно – розлита болючість живота. Симптоми подразнення очеревини позитивні. ЗАК – лейкоцитоз. Попередній діагноз?
+Гострий панкреатит
-Гострий холецистит
-Перфоративна виразка ДПК
-Хронічний гастрит
-Хвороба Крона
?
Больная жалуется на сильную боль в верхней половине живота опоясывающего характера, многократную рвоту, слабость. Была кратковременная потеря сознания. Состояние тяжелое. Возбуждена, склеры иктеричны; пульс 110 ударов в минуту. АД 70/40 мм рт. ст., язык сухой, живот вздут, при пальпации отмечается резкая болезненность в верхних отделах живота. Перистальтика кишечника не определяется. Положительные симптомы Воскресенского и Мейо-Робсона. Диастаза мочи – 512 ЕД. Ваш предварительный диагноз:
+Острый панкреатит.
-Перфоративная язва желудка.
-Острый тромбоз мезентериальных сосудов.
-Острый холецистит.
-Острый аппендицит.
?
У больной, доставленной в клинику с рабочим диагнозом “острый живот” при сонографии обнаружено, что желчный пузырь размерами 11 х 4 см, стенка его 0,4 см, не раздвоена, не утолщена, в просвете 2 конкремента 0,8 см. Холедох на протяжении 3 см диаметром 0,7 см, просвет его гомогенный. Поджелудочная железа увеличена в размерах и имеет балонообразную форму, нечеткие контуры из-за инфильтрации парапанкреатической зоны, структура ее неоднородная. Сформулируйте предварительный диагноз:
+Острый панкреатит
-Острый калькулезный холецистит.
-Острый холецистопанкреатит.
-Хронический холангит.
-Хронический панкреатит.
?
Животновода на протяжении месяца беспокоит ноющая боль в правом подреберье, горечь во рту, слабость, снижение массы тела на 12 кг, периодическая рвота желчью. Температура тела вечером 37,6 град. При сонографии: желчный пузырь 5,5х2,7 см, стенка его 0,4 см, главный печеночный проток 0,8 см в диаметре. В переднем сегменте печени имеется округлое гипоэхогенное образование до 6 см в диаметре, рядом еще два по 1,2 см, стенки образований до 0,3 см толщиной Сформулируйте предварительный диагноз.
+Эхинококк печени
-Гемангиомы печени
-Абсцессы печени
-Кистозный рак печени
-Постнекротические кисты печени.
?
У пацієнта К., 56 років, через 2 години після операції з приводу цирозу печінки черговий хірург виявив накопичення крові у дренажному флаконі. Об’єктивно: хворий блідий, АТ – 100/70 мм рт ст., пульс – 100 уд/хв. Аналіз крові: гемоглобін – 95 г/л, кількість еритроцитів – 3,92х1012, кількість фібриногену – 0,8 г/л, час кровотечі подовжений в 2 рази. Що слід призначити хворому?
+Внутрішньовенне введення епсилон-амінокапронової кислоти
-Перелити одногрупну сумісну еритроцитарну масу
-Внутрішньовенне введення 40% розчину глюкози
-Ввести внутрішньом’язево розчин вікасолу
-Призначити переливання одногрупної плазми крові
?
Що призводить до цирозу печінки?
+Гострий і хронічний гепатит, алкоголізм, туберкульоз, малярія, сифіліс, бруцельоз.
-Виразкова хвороба шлунка
-Дампінг-синдром
-Хвороба Крона
-Гемобілія
?
Хворий 45 років скаржиться слабість, втомливість, похудіння, зниження апетиту, субфебрилітет, незначний біль в правому підребер’ї. Об’єктивно: субіктеричність, печінка збільшена, щільна, горбиста. Додаткові методи: гіпопротеїнемія, помірне підвищення лужної фосфатази, трансаміназ,
виявляється альфа-фетопротеїн. УЗД – вогнищеві зміни в печінці. Який найбільш імовірний діагноз?
+Рак печінки.
-Ехінококоз печінки.
-Непаразитарна киста печінки.
-Абсцес печінки
-Цироз печінки.
?
У хворого 70 років, що обстежується з приводу жовтяниці на УЗД в правій частці печінки виявлено 3 вузли від 1 до 3 см, відключений жовчний міхур. Про яку хворобу слід подумати в першу чергу?
гепатоцелюлярний рак
+Метастаз раку в печінку
-Ехінококк печінки
-Абсцес печінки
-Цироз печінки
?
Чоловік 75 років звернувся до лікаря зі скаргами на незначний біль у правому підребір’ї, періодичне підвищення температури тіла. Близько 10 років тому був оперований з приводу патології шлунку. Первинних документів не має. Відзначає, що після операції йому було сказано, що відалено весь шлунок. Зниженого харчування. Субіктеричний. На животі рубець після верхньо-серединої лапаротомії. При пальпації живота - печінка збільшена на 7 см з-під краю реберної дуги, в ній пальпується щільні вузли великих розмірів. Попередній діагноз?
+Метастаз раку шлунку в печінку
-Ехінококк печінки
-Первинний рак печінки
-Абсцес печінки
-Цироз печінки
?
Жінка 54 років, якої 4 роки тому встановлений діагноз рака лівої молочної залози ( Т2N2М0) і проведена радикальна мастектомія, променева терапія і хіміотерапія, на протязі останніх 2-4 місяців непокоять болі в правій підреберній ділянці. Після прийому жирної їжі нудота та іноді блювання, гіркий присмак в роті. Призначено проведення статичної гепатосцинтиграфії з 99мТс-колоїд. На сцинтиграфії: печінка деформована, збільшена в розмірах, контури її нечіткі, накопичення РФП вогнищево-нерівномірне, в ділянках правої та лівої долі визначається дефекти
накопичення РФП з нечіткими контурами 2-3 см в діаметрі. Селезінка збільшена в розмірах, активно накопичує РФП. Якому патологічному стану найбільш вірогідно відповідає ця сцинтиграфічна картина:
+Метастатичне ураження печінки
-Первина пухлина печінки
-Діскінезія жовчевидільних шляхів
-Хронічний холецистит
-Цироз печінки
?
Хворий 58р., скаржиться на біль в правому підребер’ї та надчерев’ї різної інтенсивності. Відзначає втрату апетиту і похудіння. Об’єктивно гепатомегалія, пальпується вузловий утвір в товщі печінки. При рентгеноскопії грудної клітки виявлено високе розміщення купола діафрагми справа. При УЗД органів черевної порожнини виявлено дифузне збільшення печінки і вогнище, яке займає 5 та 6 сегменти. Лабораторна діагностика: ? - фетопротеїн – 1000нм/мл. Який попередній діагноз у хворого?
+Рак печінки
-Гемангіома печінки
-Ехінококоз печінки
-Метастаз в печінку
-Вузловий цироз печінки
?
У хворої 50 років яка страждає хворобою Бадда-Кіарі з’явилися прогресуючи болі в правому підребері, жовтяниця, варикозне розширення вен стравоходу, прямої кишки, черевної стінки, асцит, спленомегалія. Установлен діагноз цирозу печінки. Який механізм розвитку цирозу?
+Портальна гіретензія
-Хронічний гепатит
-Аутоімунний гепатит
-Токсичний гепатит
-Вірусний гепатит
?
Хворий 26 років звернувся до лікаря з скаргами на біль в правій здухвинній ділянці. Біль виник в епігастральній ділянці, три години тому, потім біль перемістився в праву здухвинну ділянку, була одноразова блювота. Стілець був нармальний. При огляді: температура тіла 37,6 °С, язик вологий, відмічається напруження м'язів передньої черевної стінки в правій здухвинній ділянці. Позитивні симптоми Щоткіна-Блюмберга, Ровзінга, Сітковського. Лейкоцити - 8,0 Г/л. Загальний аналіз сечі без особливостей. Ваш діагноз.
+Гострий апендицит.
-Правобічна ниркова колька.
-Гострий холецистит.
-Хвороба Крона.
-Регіональний мезентеріальний лімфаденіт.
?
Хвора, 29 років скариться на постійний неінтенсивний біль в правій здухвинній ділянці та частий сечопуск. Захворіла гостро 11 годин тому. Спершу відчула важкість в епігастральній ділянці, нудоту, позиви на блювання. Одноразово був стул. За 8 годин біль перемістився у праву здухвинну ділянку, інтенсивність його збільшилась. Менструації регулярні. Загальний стан середньої важкості. Положення в ліжку на правому боці з підтягнутими до живота ногами. Температура тіла – 37,30 С. АТ – 110/60 мм рт ст.. ЧСС – 88 за 1 хв. Живіт не здутий, симетричний. Права половина дещо відстає при диханні. При пальпації живіт болючий і напружений у правій здухвинній ділянці. Позитивні симптоми Ровзінга, Роздольского, Сітковського, Щоткіна-Блюмберга. Ректально –болючисть при натискуванні на передню стінку. При вагінальному дослідженні зміщення шийки матки не болюче, придатки пальпуються не чітко, праві придатки дещо болючі. Найбільш імовірний попередній діагноз?
+Гострий апендицит.
-Гострий цистит.
-Гострий правобічний аднексит.
-Позаматкова вагітність.
-Правобічна ниркова коліка.
?
При якому розташуванні червоподібного паростка ректальне дослідження буде найбільш корисним?
+Тазовому
-Ретроцекальному
-Медіальному
-Підпечінковому
-Підселезінковому
?
Хворий 37 роківв поступив в клініку з болями в правому попереку, підвищенням температури, дізуричними розладами. Захворювання почалося гостро з болю в епігастральній ділянці. При огляді симптоми подразнення очеревини не виражені. Є болючість при пальпації трикутника Пті, позитивний симптом Пастернацького справа. Для якого розміщення паростка характерна наведена клінічна картина гострого апендициту?
+Ретроперітонеального
-Підпечінкового
-Тазового
-Серединного
-Лівобічного
?
Хворий 67 років, що страждає хронічною ішемією кінцівок, раптово відчув сильні болі в правій здухвинній ділянці. Звернувся за медичною допомогою через добу. На момент огляду болі в правій здухвинній ділянці зменшились, проте є симптоми подразненя очеревини по всьому животу. Температура 37,5 град.С., лейкоцитоз помірний, проте є виражений зсув вліво. Про яку форму гострого апендициту слід думати в даному випадку ?
+Первинно-гагренозний
-Катаральний
-Флегмонозний
-Вторинно-гангренозний
-Емпієма паростка
?
Хвора 55 років поступила в клініку з загальною слабкістю, блювотою, підвищенням температури тіла до 39 град.С., пульсуючими болями в правій здухвинній ділянці. Захворіла 5 днів тому. Болі почалися в правій здухвинній ділянці, були тупими. Захворювання повільно прогресувало. На момент огляду симптоми подразненння очеревини не виражені, проте при глибокій пальпації живота спостерігається різка болючість в правій клубовій ділянці. Лейкоцитоз 15 тис. з зсувом вліво. Для якох форми гострого апендициту характерна вищенаведена симптоматика?
+Емпієма паростка
-Катаральний
-Флегмонозний
-Вторинно-гангренозний
-Первинно-гангренозний
?
Хворий 29 років скаржиться на біль в правій підвздошній області протягом 2 діб. Біль почався в епігастрії. Стул у нормі, дізурії немає. Т - 38,1°С, пульс - 92 хв-1, положення на спині, ноги зігнуті, праве стегно приведене до живота. Живіт не роздутий, м'який, хворобливий у правій підвздошній області при глибокій пальпації, симптоми Щьоткіна, Ровзінга, Сітковського негативні, Образцова і Пастернацького позитивні. Лейкоцитоз 15,0·109 л-1 із зсувом уліво. Аналіз сечі без змін. Найбільше ймовірний діагноз:
+Гострий ретроцекальний апендицит
-Правобічна ниркова колька
-Гострий правобічний паранефрит
-Апендикулярний підвздошний абсцес
-Гострий холецистит
?
Молода жінка поступила зі скаргами на біль у клубовій ділянці, які віддають у праву статеву губу. Підвищення температури до 37,6°С. Лейкоцити 9800. Під час пальпації позитивні симптоми Кохера-Волковича, Ровзінга, Ситковського. Досліджена гінекологом - патології жіночих органів не виявлено. Ваш діагноз? Клінічно гострий аппендицит.
+Запалення червеобразного відростку
-Гостре запалення жовчного міхура (холецистит)
-Дивертикуліт Меккеля
-Позауразняя вагітність
-Поза друга патологія
?
Дівчинка, 2,5 р., вступила в приймальне відділення на другу добу захворювання, що розпочалося з підвищення температури тіла до 38°С, повторного блювання, болю в правій здухвинній ділянці. Дитина погано спала, вередувала, дефекація залишилася нормальною. Виражені явища токсикозу, в контакт не вступає, опирається під час огляду.Попередній діагноз?
+Гострий апендицит
-Інвагінація кишечника.
-Глистна інвазія.
-Кишкова інфекція.
-Гострий менінгоенцефаліт.
?
Хворий скаржиться на болі в правій здухвинній ділянці, які спочатку виникли в епігастрії. Язик сухий, при диханні права половина живота відстає від лівої. При пальпації - напруження м’язів передньої черевної стінки. Позитивні симптоми Блюмберга в правій здухвинній ділянці, Сітковського, Ровзінга. Температура тіла 37,60С. Визначається лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво. Ваш діагноз?
+Гострий апендицит
-Гострий холецистит
-Гострий панкреатит
-Перфоративна виразка шлунку
-Механічна кишкова непрохідність
?
Хворий 60 років скаржиться на відсутність апетиту та постійний біль у правій здухвинній ділянці, який виник у нього 16 годин тому, температура тіла субфебрильна, в анамнезі спастичний коліт. Об’єктивно: пульс 92 в одну хвилину, язик обкладений сірими нашаруваннями, живіт помірно вздутий приймає участь в акті дихання. Пальпаторно м’який локально болючий в правій здухвинній ділянці. Позитивні симптоми: Сітковського, Бартом’є-Міхельсона, Ровзінга. Симптом Щоткіна-Блюмберга негативний. Сеча без патологічних змін, випорожнення були добу назад. Лейкоцитоз 7,2 тисячі. Ваш діагноз?
+Гострий апендицит
-Загострення коліту
-Гострий пієлонефрит
-Гострий холецистит
-Мезентеріальний тромбоз
?
Дитину трьох років направили в приймальне відділення з підозрою на гострий апендицит. Скарги на біль в животі, повторне блювання, температуру тіла 37,40С. Черговий хірург гострої хірургічної патології не знайшов. Яка подальша тактика чергового лікаря?
+Госпіталізація, спостереження хірургом
-Повторний огляд через 12 годин
-Повторний огляд через 24 години
-Спостереження по місцю проживання
-Лікування по місцю проживання
?
Хвора поступила через добу від початку захворювання із скаргами на біль в правій здухвинній і поперековій ділянці живота. Загальний стан задовільний, температура тіла до 37,40С, пульс 92 в одну хвилину, зветрає на себе увагу змушенне положення хворої (права нога зігнута в кульшовомі суглобі і приведена до живота, лежить на правому боці). Пальпаторно живіт м’який, болючий в правій здухвинній ділянці, а також в проекції трикутника Петі. Позитивні симптоми: Ровзінга, Образцова, Пастернацького. Сеча без патологічних змін, лейкоцитоз 10,2 тисяч. Ваш діагноз, тактика лікування ?
+Гострий аппендицит, хірургічне лікування
-Гнійний паранефрит, хірургічне лікування
-Ниркова коліка, спазмолітична терапія
-Гострий пієлонефрит, антибактеріальна терапія
-Гострий аднексит, антибактеріальна терапія
?
З метою попередження розвитку перитоніту, спровокованого спорожненням вмісту абсцесу кукси червоподібного відростка в черевну порожнину, оберіть найбільш раціональний метод обробки кукси під час апендектомії у дорослих:
+Перев’язка кетгутовою лігатурою з послідуючою перітонізациєю кукси
-Перев’язка шовковою лігатурою і перітонізация кукси
-Заглиблення неперев’язаної кукси
-Перев’язка шовковою лігатурою без заглиблення
-Перев’язка кетгутовою лігатурою без заглиблення
?
Хворий Б., 78 р скаржиться на біль в правій половині живота, одноразову блювоту, виражену загальну слабкість. Об-но: загальний стан важкий, шкіра та видимі слизові-бліді, акроцианоз. Пульс - 100 уд./хв., АТ-100/60 мм.рт.ст. Середня лінія живота та пуп візуально зміщені вправо. При пальпації визначається напруження м’язів передньої черевної стінки та різка болючість у правій половині, там же позитивний симптом Блюмберга-Щоткіна. Ваш діагноз?
+Гострий деструктивний апендицит
-Гострий деструктивний панкреатит
-Перфоративна виразка ДПК
-Гострий деструктивний холецистит
-Розшаровуюча аневризма аорти
?
Хворий, 21 рік скаржиться на біль в правій половині живота, нудоту, неодноразову блювоту. Захворів 9 год. тому. Шкірні покриви чисті. PS – 82 за 1 хв. АТ – 110/70 мм рт. ст., t0 тіла 37,80С. Живіт приймає участь в акті дихання, щадиться права половина, напружений і болючий в правій здухвинній ділянці. Позитивні симптоми Воскресенського, Ровзінга, Коупа та Габая. Ваш попередній діагноз?
+Гострий деструктивний апендицит
-Перфоративна виразка ДПК
-Гострий деструктивний холецистит
-Злукова кишкова непрохідність
-Гострий деструктивний панкреатит
?
Хвора, 22 роки скаржиться на біль в правій половині живота, нудоту, блювоту. Захворіла 11 год. тому. Шкірні покриви чисті. Menses – через 7 днів. PS – 84 за 1 хв. АТ – 110/70 мм рт. ст., t0 тіла 37,60С. Живіт приймає участь в акті дихання, щадиться права половина, напружений і болючий в правій здухвинній та паховій ділянках. Позитивні симптоми Воскресенського, Супольта-Сейле та Роттера. Ваш попередній діагноз?
+Гострий тазовий апендицит
-Апоплексія правого яєчника
-Гострий аднексит справа
-Гостра кишкова непрохідність
-Позаматкова вагітність справа
?
Чоловік 29 років у приймальному відділенні. Скарги на постійний біль в правій здухвинній ділянці, нудоту, одноразову блювоту. Хворіє 6 годин. Пульс 86 уд/хв. Температура тіла 37,80С Язик сухий, білий. Під час пальпації живіт болючий і резистентний у правій здухвинній ділян- ці. Позитивні симптоми Ровзінга, Роздольського, Сітковського. Лейкоцити крові 9,6 х 10/л. Діагноз?
+Гострий апендицит
-Правобічна ниркова колька
-Перфоративна виразка дуоденум
-Гостра кишкова непрохіднисть
-Гострий правобічний пієлонефрит
?
Жінка 30 років зі скаргами на біль в нижній частині живота, нудоту, одноразову блювоту. Хворіє протягом 9 годин. Біль почався в епігастрії, з часом перемістився до низу живота. Пульс 92 уд/хв. Температура тіла 380С. Язик сухий, білий. Пальпаторно в правій здухвинній ділянці резистентність черевної стінки та біль. Позитивні симптоми Ровзинга, Сітковського, Бартомьє-Міхельсона. Лейкоцити крові 11,3 х 10/л. Діагноз?
+Гострий апендицит
-Гострий правобічний аднексит
-Правобічна ниркова колька
-Гостра кишкова непрохідність
-Гострий панкреатит
?
Жінка 42 років зі скаргами на біль в правому нижньому квадранті живота, що посилюється під час згинання правого стегна. Захворіла 8 годин тому. Пульс 88 уд/хв. Температура тіла 37,80С. Язик сухий, білий. Живіт симетричний,
збільшений через надмірну масу тіла. Визначаються симптоми Сітковсько, Бартом(є-Міхельсона, Образцова. Лейкоцити крові 9,5 х 10/л. Діагноз?
+Гострий апендицит
-Защемлення правосторонньої стегнової грижі
-Правостороння ниркова колька
-Гостра кишкова непрохідність
-Гострий тромбоз мезентеріальних судин
?
Дитину 3-х років машиною швидкої допомоги доставлено у клініку дитячої хірургії зі скаргами на болі у животі. У приймальному відділенні хірург не зміг виключити гострий апендицит. Яка подальша тактика передбачається у подібному випадку?
+Госпіталізація, динамічне спостереження та обстеження до визначення остаточного діагнозу
-Діагностична лапароскопія
-Провести аналіз крові і сечі для уточнення діагнозу
-Консультація педіатра
-Повторне звернення при погіршенні стану здоров’я
?
Дівчинка, 5 років, звернулася в приймальне відділення зі скаргами на біль у животі, блювання. При обстеженні живота виявлено локальний біль та позитивний симптом порівняльної дозованої перкусії. Який найбільш вірогідний діагноз?
+Гострий апендицит
-Мезаденіт
-Кіста яєчника
-Гострий гастродуоденіт
-Гострий гастрит
?
У хворого під час лапаротомії на 6-й день від початку захворювання виявлено апендикулярний інфільтрат. При спробі його роз’єднання наступає десерозація кишки. Який об’єм хірургічного втручання?
+Дренування черевної порожнини, тазу, антибактеріальна терапія, місцево холод і фізпроцедури.
-Апендектомія без дренування черевної порожнини.
-Апендектомія, дренування черевної порожнини.
-Роз’єднання інфільтрату з виконанням апендектомії.
-Ушивання лапаротомної рани, антибіотикотерапія, фізпроцедури.
?
Хвора 35 років була госпіталізована до хірургчного відділення з діагнозом гострий апендицит. Хворіє 6 діб. Лікувалася самос-тійно, приймала аналгетики, спазмолітики. В правій здухвинній області пальпується щільне утворення, практично нерухоме, з чіткими контурами. Був встановлений діагноз – апендикулярний інфільтрат. Хворій показано:
+Консервативне лікування. Потім апендектомія через 2-3 місяці після розсмоктування апендикулярного інфільтрату
-Апендектомія в плановому порядку, дренування черевної порожнини
-Апендектомія в ургентному порядку, дренування черевної порожнини
-Виписати хвору під нагляд хірурга поліклінічного відділення
-Ендоскопічна апендектомія
?
У хворого 18 років на 3 день після апендектомії з’явилась жовтяниця, біль в правому підребір’ї, гектична температура, пальпується збільшена болюча печінка. Про яке ускладнення необхідно думати?
+Пілефлебіт
-Вірусний гепатит
-Токсичний гепатит
-Цироз печінки
-Холедохолітіаз
?
У хворої 40 років з на 8 день від початку захворювання різко посилився біль внизу живота. Температура набула гектичного характеру, пульс 106 уд. за хв. Язик сухий. В правій здухвинній ділянці при пальпації в зоні інфільтрату визначається різкий біль та позитивні симптоми подразнення очеревини. При ректальному обстеженні болючості, нависання передньої стінки кишки не виявлено. Яке ускладнення виникло у хворої?
+Нагноєння апендикулярного інфільтрата
-Пілефлебіт
-Правосторонній аднексит
-Дифузний перитоніт
-Тіфліт
?
Оперовано хворого 52 років з приводу гострого гангренозного апендициту, місцевого перитоніту. Виконано апендектомію, дренування черевної порожнини. На 5 день після операції стан хворого погіршився, з’явились озноб, різке підвищення температури, іктеричність склер, пульс 120 уд. за хв, АТ-110/70 мм рт. ст. Живіт здутий, при пальпації біль в правій половині живота, збільшення в розмірах печінки та її болючисть. Виділень із черевної порожнини не має. Лейкоцитів крові - 22,4х109/л, еритроцитів-2,7х1012/л. Яке ускладнення виникло у хворого?
+Пілефлебіт
-Підпечінковий абсцес
-Післяопераційний перитоніт
-Тіфліт
-Гостра кишкова непрохідність
?
У хворого 22 років, оперованого 16 годин тому назад з приводу гострого апендициту, появилась слабість, головокружіння. Хворий блідий, пульс 110 уд. в хвилину. Живіт м”ягкий, болючий в ділянці операційної рани. В пологих місцях живота визначається вкорочення перкуторного звуку. Яке ускладнення Ви запідозрюєте?
+Внутрішня кровотеча
-Перитоніт
-Абсцес
-Кишкова непрохідність
-Кишкова нориця
?
Жінка 40 років на протязі 3-х діб відмічає поступово нарастаючий біль у правій здухвинній ділянці, що починався з епігастральної ділянки. Температура до 37,5-37,8 С. При поступленні язик вологий, пульс 80 уд. в хв., лейкоцитоз 12х109. Живіт при пальпації мякий помірно болючий в правій здухвинній ділянці де нечітко пальпується якись утвір. Про яку патологію слід думати?
+Апендикулярний інфільтрат
-Пухлина сліпої кишки
-Перекручена кіста яєчника
-Позаматкова вагітність
-Апендикулярнниц абсцес
?
У хворої 21 року діагностовано апендикулярний інфільтрат. В прцесі консервативного лікування на 5-у добу лікування з’явилась температура до 38?С, озноб, відмічалось збільшення розмірів інфільтрату і підсилення його болючості. Лейкоцитоз збільшився до 17,2?109/л. Якою повинна бути тактика лікуванн?
+Термінова операція (вскриття абсцесу доступом у правій здухвинній ділянці і дренування його)
-Термінова операція (серединна лапаратомія, вскриття і дренування абсцесу)
-Термінова операція (апендектомія)
-Консервативна
-Продовжити консервативне лікування протягом 5-7 діб, потім планова операція – апендектомія.
?
Хвора 40 років поступила в клініку з наявністю пухлиноподібного утвору в правій клубовій ділянці. Захворіла тиждень тому, за допомогою не зверталася. При поступленні стан хворої важкий, температура гектична. При сонографії в ділянці інфільтрату виявлено розрідження. Ваша тактика?
+Дренування абсцесу, апендектомія
-Консервативне лікування
-Планова апендектомія
-Спостереження
-Лапароскопічна апендектомія
?
Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?
+Пілефлебіт
-Піддіафрагмальний абсцес
-Гангренозній холецистит
-Розлитий перитоніт
-Тазовий абсцес
?
Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?
+Апендикулярний абсцес.
-Розлитий перитоніт.
-Правобічний пієлонефрит.
-Пілефлебіт.
-Гострий гангренозний апендицит.
?
Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?
+Апендикулярний інфільтрат.
-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.
-Рак правої нирки.
-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)
-Спастичний коліт.
?
Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?
+Пілефлебіт
-Піддіафрагмальний абсцес
-Гангренозній холецистит
-Розлитий перитоніт
-Тазовий абсцес
?
Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?
+Апендикулярний абсцес.
-Розлитий перитоніт.
-Правобічний пієлонефрит.
-Пілефлебіт.
-Гострий гангренозний апендицит.
?
Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?
+Апендикулярний інфільтрат.
-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.
-Рак правої нирки.
-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)
-Спастичний коліт.
?
Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?
+Пілефлебіт
-Піддіафрагмальний абсцес
-Гангренозній холецистит
-Розлитий перитоніт
-Тазовий абсцес
?
Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?
+Апендикулярний абсцес.
-Розлитий перитоніт.
-Правобічний пієлонефрит.
-Пілефлебіт.
-Гострий гангренозний апендицит.
?
Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?
+Апендикулярний інфільтрат.
-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.
-Рак правої нирки.
-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)
-Спастичний коліт.
?
Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?
+Пілефлебіт
-Піддіафрагмальний абсцес
-Гангренозній холецистит
-Розлитий перитоніт
-Тазовий абсцес
?
Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?
+Апендикулярний абсцес.
-Розлитий перитоніт.
-Правобічний пієлонефрит.
-Пілефлебіт.
-Гострий гангренозний апендицит.
?
Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?
+Апендикулярний інфільтрат.
-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.
-Рак правої нирки.
-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)
-Спастичний коліт.
?
Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?
+Пілефлебіт
-Піддіафрагмальний абсцес
-Гангренозній холецистит
-Розлитий перитоніт
-Тазовий абсцес
?
Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?
+Апендикулярний абсцес.
-Розлитий перитоніт.
-Правобічний пієлонефрит.
-Пілефлебіт.
-Гострий гангренозний апендицит.
?
Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?
+Апендикулярний інфільтрат.
-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.
-Рак правої нирки.
-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)
-Спастичний коліт.
?
Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?
+Пілефлебіт
-Піддіафрагмальний абсцес
-Гангренозній холецистит
-Розлитий перитоніт
-Тазовий абсцес
?
Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?
+Апендикулярний абсцес.
-Розлитий перитоніт.
-Правобічний пієлонефрит.
-Пілефлебіт.
-Гострий гангренозний апендицит.
?
Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?
+Апендикулярний інфільтрат.
-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.
-Рак правої нирки.
-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)
-Спастичний коліт.
?
Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?
+Пілефлебіт
-Піддіафрагмальний абсцес
-Гангренозній холецистит
-Розлитий перитоніт
-Тазовий абсцес
?
Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?
+Апендикулярний абсцес.
-Розлитий перитоніт.
-Правобічний пієлонефрит.
-Пілефлебіт.
-Гострий гангренозний апендицит.
?
Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?
+Апендикулярний інфільтрат.
-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.
-Рак правої нирки.
-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)
-Спастичний коліт.
?
Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?
+Пілефлебіт
-Піддіафрагмальний абсцес
-Гангренозній холецистит
-Розлитий перитоніт
-Тазовий абсцес
?
Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?
+Апендикулярний абсцес.
-Розлитий перитоніт.
-Правобічний пієлонефрит.
-Пілефлебіт.
-Гострий гангренозний апендицит.
?
Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?
+Апендикулярний інфільтрат.
-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.
-Рак правої нирки.
-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)
-Спастичний коліт.
?
Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?
+Пілефлебіт
-Піддіафрагмальний абсцес
-Гангренозній холецистит
-Розлитий перитоніт
-Тазовий абсцес
?
Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?
+Апендикулярний абсцес.
-Розлитий перитоніт.
-Правобічний пієлонефрит.
-Пілефлебіт.
-Гострий гангренозний апендицит.
?
Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?
+Апендикулярний інфільтрат.
-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.
-Рак правої нирки.
-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)
-Спастичний коліт.
?
Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?
+Пілефлебіт
-Піддіафрагмальний абсцес
-Гангренозній холецистит
-Розлитий перитоніт
-Тазовий абсцес
?
Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?
+Апендикулярний абсцес.
-Розлитий перитоніт.
-Правобічний пієлонефрит.
-Пілефлебіт.
-Гострий гангренозний апендицит.
?
Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?
+Апендикулярний інфільтрат.
-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.
-Рак правої нирки.
-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)
-Спастичний коліт.
?
Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?
+Пілефлебіт
-Піддіафрагмальний абсцес
-Гангренозній холецистит
-Розлитий перитоніт
-Тазовий абсцес
?
Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?
+Апендикулярний абсцес.
-Розлитий перитоніт.
-Правобічний пієлонефрит.
-Пілефлебіт.
-Гострий гангренозний апендицит.
?
Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?
+Апендикулярний інфільтрат.
-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.
-Рак правої нирки.
-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)
-Спастичний коліт.
?
До лікарні поступив хворий чоловік 43 років на 3-й день хвороби в тяжкому стані. Після огляду, кліничного та лабораторного обстеження поставлен діагноз Розливний гнійний перітоніт апендикулярного походження. Рекомендоване оперативне лікування після дезінтоксикаційной терапії. При розливному гнійному перітоніті апендікулярного походження застосовують:
+Все перераховане нижче
-Серединна лапаротомія
-Апендектомія
-Промивання черевноі порожнини
-Дренування черевноі порожнини
?
У хворого С. 27 років після апендектомії з приводу гангренозного апендициту та дренування черевної порожнини на шостий день пов”язка сильно промокла кишковим вмістом з неприємним каловим запахом. Живіт м”який, при пальпації не болючий, гази відходять. Про яке ускладнення слід думати?
+Товстокишкова калова нориця
-Абсцес здухвинної ділянки
-Обмежений перитоніт
-Кишкова непрохідність
-Панкреатит
?
Хворий 67 років госпіталізований з через 7 днів від початку захворювання із скаргами на слабкість, підвищення температури тіла до 390С, пронос, дизуричні явища, болі в правій здухвинній ділянці. Із анамнезу – на початку захворювання був неінтенсивний біль в епігастральній ділянці, який перемістився в праву здухвинну ділянку. Прийом знеболюючих покращував стан лише на початку захворювання. Який імовірний діагноз?
+Апендикулярний інфільтрат в стадії абсцедування
-Харчове отруєння
-Перфоративна гастродуоденальна виразка
-Хвороба Крона
-Гострий панкреатит
?
Хворий 71 року надійшов у хірургічний стаціонар з апендикулярним інфільтратом на 5-у добу від початку захворювання зі скаргами на помірні болі в животі й прогресуюче наростання лихоманки: у день надходження t0 39,90С. Лейкоцитоз при надходженні 18,6*109/л. АТ 130/90 мм рт.ст. Призначені антибіотики, інфузійнна терапія, холод на живіт, антипіретики. Рано ранком на другий день при огляді хворого виявлений важкий колапс, хворий різко загальмований, шкірні покриви бліді, цианотичні, холодні. ЧДР 28 за хвил., PS 104, слабкий, АТ 80/50 мм рт.ст. Сечі за 10 годин перебування в стаціонарі немає. Яке ускладнення виникло у хворого?
+Септичний шок
-Апендикулярний абсцес
-Перитоніт
-Плевропневмонія
-Внутришньочеревна кровотеча
?
У больного 25 лет наблюдался острый гангренозно-перфоративный аппендицит, который из-за позднего обращения за медицинской помощью осложнился диффузно-разлитым перитонитом, был оперирован – срединная лапаротомия, аппендэктомия, санация и дренирование брюшной полости. Затем у больного сформировался передний правосторонний поддиафрагмальный абсцесс,
который был вскрыт по Клермону. Находится на лечении в реанимационном отделении больницы, отмечаются подъемы Т тела в вечернее время до 390 .В утренние часы до 37,50, сохраняются симптомы интоксикации, полиорганной недостаточности.При исследовании посева крови
высеян золотистый стафилоккок. О каком осложнении следует предполагать:
+Сепсисе;
-Вялотекущем перитоните;
-Двухсторонней пневмонии;
-Рецидиве поддиафрагмального абсцесса;
-Пиелонефрите;
?
На прийом до лікаря звернувся хлопчик 12 років, у якого протягом 3-х днів біль в
животі, підвищена температура тіла. При огляді виникла підозра на інфільтрат
черевної порожнини. Який найбільш ефективний метод верифікації діагнозу?
+УЗ - обстеження
-Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
-ФЕГДС
-Контрастне обстеження шлунково-кишкового тракту
-Ректороманоскопія
?
Хворий 70 років, рік тому назад, помітив в обох пахвинних ділянках випинання розміром 5х5 см., які зникають в горизонтальному положенні. Сім'яні мотузочки розташовані зовнішньо від випинань. Зовнішні пахові кільця круглі діаметром 1,5 см. Ваш діагноз.
+Двобічні прямі пахові грижі.
-Двобічні косі пахові грижі
-Двобічний пахових лімфаденіт.
-Двобічні ліпоми пахових ділянок.
-Метастази пухлини черевної порожнини, або заочеревинного простору.
?
Хворий 32 років скаржиться на болюче утворення в паховій ділянці, яке появилося після підняття важкого предмету. До цього вихід внутрішніх органів черевної
порожнини в правій пахвинній ділянці у хворого можна було вправити в живіт. Майже 6 років хворіє паховою грижею. Утворення в паховій ділянці болюче, напружене, нерухоме. Місцево підвищення температури в ділянці утворення. Було одноразове блювання. Біль після пальпації посилюеться. Температура тіла підвищена – 37,80 С. Загальний стан з часом погіршується.Найбільш імовірний діагноз?
+Пахова защемлена грижа.
-Пахвинний гострий лімфаденіт.
-Гострий тромбофлебіт великої підшкірної вени.
-Гостра флегмона пахвинної ділянки.
-Ліпома пахової ділянки
?
Під час грижосічення у пацієнта 12 років виявили знаходження яєчка у грижовому мішку. Яка грижа у хворого?
+У хворого вродженна коса пахвинна грижа
-У хворого набута коса пахвинна грижа
-У хворого пряма пахвинна грижа
-У хворого стегнова грижа
-У хворого затульна грижа
?
У хворого 35 років правобічна пахвинна грижа, яка періодично опускається в мошонку. При обстеженні виявлено розширення зовнішнього пахвинного кільця, грижа розташована лате-рально у відношенні елементів сім’яного канатика. Який спосіб пластики буде оптимальним?
+По Жирару-Спасокукоцькому зі швами Кімбаровського
-По Жирару-Спасокукоцькому
-По Мартинову
-По Бассіні
-По Постемпському
?
Хвора 60 років, звернулася зі скаргами на наявність випинання в правій пахвинній області, яке виникло 6 місяців тому, після інтенсивного фізичного напруження, за остан-ній час випинання збільшилося в розмірах. С-м кашлевого поштовху позитивний. Декілька разів виникало защемлення, яке ліквідувала сама вправленням. Діагностована пахвинна грижа. Яке лікування показано хворій?
+Оперативне втручання в плановому порядку
-Динамічний нагляд в хірургічному відділенні
-Ургентне оперативне втручання
-Динамічний нагляд у хірурга за місцем проживання
-Оперативне втручання не показане
?
Больного беспокоит боль в области грыжевого выпячивания в области пупка. Грыжевое выпячивание до 6 см в диаметре, в брюшную полость при легкой пальпации не вправляется, болезненное, кожа над ним не изменена, симптом кашлевого толчка положительный, определяется край грыжевых ворот.
+Невправимая пупочная грыжа
-Ущемленная пупочная грыжа
-Предбрюшинная липома
-Киста урахуса
-Вправимая пупочная грыжа
?
Больного на протяжении трех часов беспокоит боль внизу живота с частыми позывами к мочеиспусканию. В правой паховой области выше пупартовой связки имеется грыжевое выпячивание до 4 см в диаметре, плотное, болезненное. Боль нарастает непрерывно. Появилась после подъема тяжести. Оба яичка в мошонке. Пальпация правого яичка болезненная. Сформулируйте предварительный диагноз.
+Ущемленная паховая грыжа справа.
-Невправимая пахово-мошоночная грыжа
-Скользящая грыжа мочевого пузыря
-Травматический орхит, паховый лимфаденит справа.
-Невправимая паховая грыжа справа.
?
Призывник жалуется на наличие патологического образования, появляющегося в правой паховой области при физической нагрузке и при натуживании. Образование округлой формы, диаметром около 3,5 см, при пальпации мягко-эластической консистенции, располагается у медиальной части пупартовой связки. Образование расположено кнутри от семенного канатика. Сформулируйте предварительный диагноз.
+Правосторонняя прямая паховая грыжа
-Правосторонняя косая паховая грыжа.
-Правосторонняя бедренная грыжа.
-Варикозное расширение вен семенного канатика.
-Киста семенного канатика.
?
Больная жалуется на наличие опухолевидного образования в области пупка, периодические боли в нем при нагрузках. Оперирована в прошлом – лапароскопическая холецистэктомия. Ниже пупка имеется опухолевидное образование до 4 см в диаметре, эластической консистенции, безболезненное в момент осмотра. В брюшной стенке ниже пупка на 1 см округлый дефект кольцевидной формы до 3 см в диаметре. Сформулируйте предварительный диагноз.
+Вправимая послеоперационная околопупочная грыжа.
-Невправимая послеоперационная пупочная грыжа.
-Параумбиликальная невправимая грыжа
-Грыжа белой линии живота
-Диастаз прямых мышц живота
?
Больной ранее произведена лапароскопическая холецистэктомия. Больная с ожирением Ш степени. В области околопупочного операционного рубца появилось болезненное выпячивание, размерами 6х11 см, мягко-эластической консистенции, увеличивающееся при натуживании и кашле. В положении лежа образование исчезает. Сформулируйте предварительный диагноз.
+Послеоперационная вентральная грыжа
-Опухоль брюшной полости
-Диастаз прямых мышц живота
-Предбрюшинная липома
-Вправимая пупочная грыжа.
?
У хворого 28 років наявна правобічна коса пахова грижа, виявлена 1,5 року назад. Серед можливих ускладнень дуже небезпечне защемлення грижі. Як найбільш ефективно попередити таке ускладнення?
+Зробити герніотомію з пластикою пахового каналу.
-Зробити герніотомію.
-постійно носити паховий бандаж.
-Уникати значних фізичних навантажень.
-Робити фізичні вправи для укріплення м’язів передньої черевної стінки.
?
Під час операції з приводу защемленої пахвинно-калиткової кили після розкриття грижового мішка з’ясувалось, що останній містить некротизовану петлю тонкої кишки, а також значну кількість геморагічного ексудату з фібрином. Запальний процес поширився на м’які тканини в оточенні грижового мішка. Яким чином слід продовжити операцію?
+Перейти на середину лапаротомію
-Виконати герніолапаротомію
-Розсікти защемляюче кільце
-Провести резекцію нежиттєздатної кишки
-Вилучити грижовий мішок
?
В ургентну клініку доставлено хворого 50 років з попереднім діагнозом защемленої грижи білої лінії живота. Стан хворого важкий, мають місце прояви інтоксикації та гіповолемії. Живіт здутий, обмежено приймає участь у диханні. Грижове випинання різко болюче, над ним позитивні симптоми подразнення очеревини. Хірург погодився з попереднім діагнозом і виконав герніотомію. При ревізії грижового мішка останній не містить защемлених органів, однак із черевної порожнини надходить мутна рідина з фібрином. Як слід оцінити дану патологію?
+Грижа Брока
-Гостра сполукова кишкова непрохідність
-Грижа Майдля
-Грижа Ріхтера
-Асцитичний синдром
?
В приймальне відділення звернувся хворий зі скаргами на сильний біль, набряк і почервоніння в області грижового вип’ячування навколопупочної ділянки. Пупочна грижа у хворого більше 10 років. При загальному огляді у хворого було виявлено розчухи та мацерацію шкіри в області грижового вип’ячування. Симптом кашльового поштовху – позитивний. Ваш діагноз і тактика лікування?
+Запалення грижового мішку. Консервативне лікування: антибіотикотерапія, дезинтоксікаційна терапія, місцеве лікування.
-Запалення грижового мішку. Оперативне лікування.
-Копростаз. Консервативне лікування.
-Защемлена пупочна кила. Оперативне лікування.
-Травма грижового мішку. Оперативне лікування.
?
Під час оперативного втручання з приводу защемленої післяопераційної вентральної кили, після вскриття грижового мішку, в ньому було виявлено чотири петлі тонкого кишківника. Колір стінок – звичайний, серозна оболонка блискуча, пульсація судин і перистальтика задовільнені. Як слід продовжити оперативне втручання в данному випадку?
+Ревізія петель кишківника, які знаходяться у черевній порожнині з метою діагностики ретроградного защемлення Мадля.
-Занурити петлі кишківника у черевну порожнину.
-Виконати резекцію петель кишківника, які знаходились у грижовому мішку і накласти анастомоз.
-Виконати резекцію петель кишківника, які знаходились у грижовому мішку і вивести стому.
-Виконати лапаратомію і широку ревізію органів черевної порожнини.
?
Під час операції хворого 76 років з приводу защемленої пупочної кили, було виявлено збільшену у розмірі, заповнену каловими масами привідну петлю. Відвідна петля невеликих розмірів, на її поверхні чітко визначається странгуляційна борозда. Який вид защемлення у данного хворого, яка петля більше страждає і як правильно виконати резекцію кишківника у данному випадку?
+Калове защемлення, яке перейшло у змішане. Більше страждає відвідна петля. Резекція відвідної петлі на відстані 40-50 см, привідної – 15-20 см.
-Калове защемлення, яке перейшло у змішане. Більше страждає привідна петля. Резекція привідної петлі на відстані 40-50 см, відвідної – 15-20 см.
-Еластичне защемлення. Більше страждає привідна петля. Резекція привідної петлі на відстані 40-50 см, відвідної – 15-20 см.
-Еластичне защемлення. Більше страждає відвідна петля. Резекція відвідної петлі на відстані 40-50 см, привідної – 15-20 см.
-Еластичне защемлення. Однаково страждає привідна і відвідна петлі. Резекція обох петель на відстані 40-50 см.
?
Хворого було доставлено у стаціонар зі скаргами на сильні спастичні болі в нижніх відділах живота, більше в правій пахвинній ділянці, де визначалось плотно-еластичне, різко болюче утворення, розмірами 4?5 см. Шкіра над випячуванням гіперемована та набрякша. Кашльовий повштовх не визначається. Яке захворювання можна запідозрити у хворого?
+Защемлена пахвинна кила.
-Запалення грижового мішку пахвинної кили.
-Невправима пахвинна кила.
-Гостра інвагінаційна кишкова непрохідність.
-Ліпома черевної стінки, яка нагноїлася.
?
Хворий 86 років доставлений у стаціонар з клінікою защемленої пупочної кили через 1 годину від момента защемлення. В анамнезі у хворого два інфаркти міокарду (останній три місяці тому назад), інсульт (два роки тому назад). Хворий страждає на гіпертонічну хворобу більше 30 років. При загальному клінічному обстежанні у хворого спостерігаються виражєні ознаки серцево-судинної та дихальної недостатності. Яка ваша тактика лікування хворого?
+Спочатку консервативне лікування протягом 2-х годин від моменту защемлення (спазмолітики, анальгетики, масаж, тепла ванна), при неефективності – хірургічне втручання
-Відразу оперативне лікування, але під місцевою анестезією.
-Відразу оперативне лікування під загальним знеболенням.
-Лише консервативне лікування.
-Спочатку лікування серцево-судинної і дихальної недостатності у відділені інтенсивної терапії, потім – оперативне лікування.
?
Хворий був доставлений у приймальне відділення каретою швидкої допомоги з діагнозом: защемленна правобічна пахвинно-мошоночна кила. Від початку захворювання пройшло більше 6 годин. Зі слів лікаря швидкої допомоги, при первинному огляді у хворого визначалось невправиме, болюче, плотно-еластичне випячування в правій пахвинній ділянці, яке спускалося в мошонку. Симптом кашльового повштовху був негативний. Хворий скаржився на спастичні болі в животі, нудоту, загальну слабкість, кволість. Але під час транспортування у машині швидкої допомоги кила самовільно вправилась. Які повинні бути подальші дії лікаря-хірурга?
+Госпіталізація і спостереження у динаміці: при необхідності оперативне лікування.
-Відразу оперативне лікування.
-Оперативне лікування протягом першої доби.
-Госпіталізація не потрібна. Спостереження хірурга поліклініки за місцем проживання.
-Виконання діагностичної лапароскопії.
?
Під час операції у хворого із защемленою післяопераційною вентральною килою (з моменту защемлення пройшло більше 2-х годин) у грижовому мішку були виявлені багрово-цианотичні петлі тонкого кишківника. На привідній петлі визначалась странгуляційна борозда. Перистальтика і пульсація кишківника були сумнівні. Яка повинна бути хірургічна тактика у данному випадку?
+Введення новокаіну в брижейку кишківника, зігрівання пошкоджених петель кишківника салфетками з фізіологічним розчином протягом 10-15 хвилин, при ---відсутності позитивної динамікі – резекція кишки.
-Відразу одномоментна резекція кишки з накладанням кишкового анастомозу.
-Відразу резекція кишки з виведенням стоми на передню черевну стінку.
-При відсутності ознак перитоніту – закінчення операції з дренуванням черевної порожнини.
-При відсутності ознак перитоніту – закінчення операції з інтубацією кишківника і дренуванням черевної порожнини.
?
У хірургічний стаціонар було доставлено хворого з діагнозом: защемлена лівобічна стегнова кила. Хворий скаржився на сильний біль під пахвинною зв’язкою, де визначалось болюче при пальпації ущільнення. При загальному клінічному обстеженні було виявлено варикозне розширення вен лівої гомілки. В анамнезі у хворого був тромбофлебіт. Який Ваш діагноз і тактика лікування?
+Гострий тромбоз варикозного вузлу великої підшкірної вени. Оперативне лікування.
-Гострий тромбоз варикозного вузлу внликої підшкірної вени. Консервативне лікування.
-Защемлена стегнова кила. Оперативне лікування.
-Пахвинний лімфаденіт. Оперативне лікування.
-Пахвинний лімфаденіт. Консервативне лікування.
?
У хірургічний стаціонар було доставлено хворого зі скаргами на болі в животі, нудоту, одноразову блювоту. В лівій пахвинній ділянці у хворого спостерігалось вип’ячування, яке було майже зовсім безболісне, слабко напружене, тістоподібної консистенції. Симптом кашльового повштовху – позитивний. Загальний стан хворго середньої важкості. В останній час хворий скаржився на постійні закрепи. Ваш діагноз і тактика лікування?
+Копростаз. Консервативне лікування: сифонні клізми, спазмолітики, анальгетики.
-Копростаз. Оперативне лікування.
-Защемлена пахвинна кила. Оперативне лікування.
-Защемлена пахвинна кила. Консервативне лікування.
-Пахвинна кила, яка не вправляється. Оперативне лікування.
?
Хвора 72 р. поступила ургентно через добу від початку захворювання. Діагностовано защемлену стегнову килу. Від показаної операції категорично відмовляється. Яка повинна бути подальша тактика хірурга?
+Подальше переконання хворої для отримання згоди, симптоматичне лікування
-Оперувати без згоди хворої
-Оперувати, заручившись згодою родичів
-Оперувати з дозволу головного лікаря
-Переконувати до отримання згоди
?
Хвора О., 50 років, звернулась на прийом до хірурга зі скаргами на пухлиноподібне випячування в правій паховій ділянці, яке збільшується при фізичному навантаженні. Обєктивно: у положенні стоячи нижче пахової складки відмічається вип’ячування розмірами 2х3 см, мяко-еластичної консистенції. Кашльовий поштовх – позитивний. По зовнішньому краю чітко визначається пульсація стегнової артерії. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?
+Стегнова грижа.
-Паховий лімфаденіт.
-Пахова грижа.
-Судинна аневризма.
-Наливний абсцес.
?
Хвора 54 років скаржиться на біль за грудиною в епігастрії, які виникають після приійому їжі, завада полику, відрижку. Під час рентгенографії в позаднім межистінні викруглює просвіток з рівнем рідини. Послід прийому контрасту виявлено росполог кардіі віще діафрагми. Яку хворобу можна запідозрити у хворої? Ваш діагноз?
+Кила стравохідного отвору грудоперетинкова
-Позастернальную килу Лоррея
-Колоезофагальная кила
-Релаксація грудоперетинкова
-Пістряк (рак) кардіального відділу шлунку
?
У хворої 50 років зненацька з”явилася гостра дісфагія, яка супроводжувалася різкою біллю за грудиною. Яка можліва причина з указаних нижче захворювань?
+Защемлення параезофагальної кили
-Рефлюкс-езофагит
-Кила Лоррея
-Стенокардія
-Міжреберна нервобіль
?
Хворий К. скаржиться на печію та постійний біль за грудиною. При нахилі після прийому їжі виникає зригування. При рентгенологічному дослідженні виявлено – сковзька кардіофункціональна кила стравохідного отвіру діафрагми з розмищенням кардіі на дні шлунку на 8 см вище діафрагми. При езофагоскопії є ознаки рефлюксезофагита. Яку тактику Ви вибирете для лікування цього хворого?
+Операція в хірургічному стаціонарі
-Консервативне лікування в полікліниці
-Консервативне лікування в терапевтическому стаціонарі
-Консервативне лікування в хірургічному стаціонарі
-Санаторно-курортне лікування
?
Хаворий 70 р. звернувся з защемленою пахвинною килою, викликав терапевта до дому. Давність защемлення 10 годин. Е ознаки кишкової непрохідності. Гіперемія кожи над киловим випячуванням. Якою повинна бути тактика лікаря, який обстежив хворого?
+Екстренна госпіталізація в хірургічний стаціонар
-Направлення на консультацію до хірурга
-Холод на область кили, аналгетики, антибіотики
-Вправлення кили після ін”екції наркотиків
-Вправлення кили
?
Хворий з защемленою пахвово-калитковою килою поступив на 3-ю добу з початку захворювання. Температура до 39?С, гіперемія, інфільтрація, набряк килової торбини. Яке ускладнення спостерігається у хворого?
+Нагній (флегмона) килової торбини
-Мутузниця (фуникулит)
-Гостра кишкова непрохідність
-Гострий орхіт
-Водниця яєчка (яйко)
?
Хвора 65 років поступила в хірургічне відділення за скаргами на різкий біль на ділянці пупка та епігастрії, нудоту, блювання, затримку випорожнень. Захворіла 3 години тому назад. Об’єктивно: живіт напружений, болючий. На ділянці пупка випинання 6х8 см, напружене та болюче. Ваш діагноз, лікувальна тактика ?
+Термінова операція
-Спазмолітики, очисна клізма
-Спазмолітики, вправлення грижі
-Сифонна клізма
-Спазмолітики та спостереження впродовж 6 годин
?
Під час операції з приводу прямої пахової грижі виявлено високий паховий проміжок. Який варіант пластики ви будете обирати?
+За допомогою метода Ліхтенштейна з використанням сітчастих алотрансплантатів
-За Мартиновим
-За Постемпським
-За Жираром
-За Спасокукоцьким
?
Якщо у склад шрижевого мішка входить стінка порожнистого органа, то грижа називається:
+Ковзна
-Защимлена
-Невправима
-Вправима
-Вроджена
?
У хворого 82 років защемлена пахова кила самостійно вправилась в приймальному відділенні. З часу защемлення пройшло не більше 1 години. У хворого виражена серцево-судинна патологія. Яка хірургічна тактика?
+Динамічне спостереження в стаціонарі, при появі симптомів перитоніту – лапаротомія.
-Герніотомія при поступленні.
-Невідкладна лапаротомія з ревізією органів черевної порожнини.
-Герніотомія в плановому порядку.
-Спостереження за хворим в приймальному відділенні 2 години і при відсутності ознак перитоніту відпустити хворого додому.
?
Яка найчастіша причина розвитку пептичної стриктури стравоходу, пов’язаної з рефлюкс-езофагітом?
+Ковзна грижа стравохідного отвору діафрагми.
-Тривале стояння в стравоході назогастрального зонда.
-Короткотривале стояння в стравоході назогастального зонда.
-Часта блювота вагітних при токсикозі.
-Халазія кардії
?
Хворий, 19 років скаржиться на біль в животі, наявність болючого пухлиноподібного утворення в правій паховій ділянці, нудоту, блювоту. Захворів 4 год. тому. Шкірні покриви бліді. PS – 88 за 1 хв. АТ – 110/70 мм рт. ст. Живіт приймає участь в акті дихання, болючий в мезогастрії та правій половині. Симптомів подразнення очеревини немає. В проекції правого пахового каналу – щільне, овальне, пухлиноподібне, болюче утворення до 5 см d. Ваш діагноз?
+Защемлена пахова грижа
-Реактивний паховий лімфаденіт
-Защемлена стегнова грижа
-Водянка правого яєчка
-Гострий орхоепідедиміт справа
?
При огляді хлопчика 3 років хірург виявив збільшення правої половини мошонки. При пальпації виявлена рідина в оболонках яєчка, позитивний симптом просвічування. Яка причина виникнення цієї вади розвитку.
+Порушення облітерації пахового відростку очеревини
-Травматичне ушкодження пахової ділянки
-Запальні захворювання пахової ділянки
-Вади розвитку черевної порожнини
-Диспропорція розвитку кровоносної та лімфатичної систем
?
У хворого К., 42 роки, зя’вився інтенсивний біль в місці випинання у правій пахвинній ділянці, неможливість вправлення даного випинання. При транспортуванні в хірургічний стаціонар дане випинання самостійно вправилося. При огляді – живіт не болючий, симптоми подразнення очеревини негативні. Якою повинна бути лікувальна тактика?
+Динамічне спостереження
-Лапаротомія
-Герніотомія
-Не потребує стаціонарного лікування
-Антибіотикотерапія
?
Чоловік 43 років зі скаргами на наявність випинання в правій паховій ділянці, яке збільшується під час натуги. Хворіє 6 мясяців, за цей час випинання збільшилось. В правій паховій ділянці видно еластичне випинання розмірами 8 х 5 см. Під час пальпації воно зникає, після цого звільняється простір між ніжками пупартової зв’язки розміром 4 х 4 см, над ним позитивний симптом кашльового поштовху. Діагноз?
+Правобічна вправима пахова грижа
-Правобічна вправима стегнова грижа
-Кіста правого сім(яного канатика
-Правобічний паховий лімфаденіт
-Правобічна вправима грижа дугласової лінії
?
Чоловік 34 років зі скаргами на біль та випинання, що перестало вправлятися в правій паховій ділянці. Хворіє протягом 4 годин після того, як підняв камінь, раніше випинання вільно вправлялось. В правій паховій ділянці випинання, що досягає калитки, болюче, напружене. На нижньому полюсі випинаня пальпується праве яєчко. Простір між ніжками правої пупартової зв'язки не визначається. Діагноз?
+Защемлена правобічна пахова грижа
-Защемлена правобічна стегнова грижа
-Гострий правобічний паховий лімфаденіт
-Запалення водянки правого яєчка
-Перекрут правого яєчка
?
Жінка 56 років зі скаргами на випинання в ділянці пупа, що деформує його та має приблизно постійні форму і розмір. Хворіє на протязі 5 років. Жінка має надмірну масу тіла, за рахунок чого, живіт симетрочно збільшений. Пуп асиметрично разтягнутий і деформований щільним випинанням розмірами 10 х 8 см, котре знаходиться під ним. Пальпація не викликає болю та не призводить до вправлення випинання. Діагноз?
+Невправима пупкова грижа
-Защемлена пупкова грижа
-Защемлена грижа білої лінії живота
-Метастаз злоякісної пухлини до пупа
-Невправима грижа білої лінії живота
?
Жінка 46 років зі скаргами на випинання в ділянці лівої пахової зморшки, яке періодично зникає та з'являється знову. Хворіє на протязі 3 років. Ліва пахова зморшка в медіальній частині деформована за рахунок випинання розміром 4 х 4 см. Пальпація призводить до зникнення випинання, після чого, нижче пахової зв'язки визначається простір розмірами 2 х 2 см. Симптом кашльового поштовху позитивний. Діагноз ?
+Вправима лівобічна стегнова грижа
-Вправима лівобічна пахова грижа
-Вправима лівобічна грижа запираючого отвору
-Вправима лівобічна грижа сідничного отвору
-Вправима лівобічна грижа дугласової лінії
?
Жінка 82 років. Скарги на наявність випинання, що займає праву пахову та лобкову ділянку, яке перестало вправлятись, дизурію. Хворіє на протязі 10 годин, раніше випинання з’являлось тільки на короткий час. З правої пахової ділянки на лобкову поширюється пухлиноподібне утворення розміром 15 х 10 см, щільне, болюче, розташоване в підшкірній жировій клітковині, шкіра над ним не змінена. Діагноз?
+Защемлена пахова грижа
-Защемлена стегнова грижа
-Гострий паховий лімфаденіт
-Кіста круглої зв(язки матки
-Ліпома пахової ділянки
?
В поліклінику прийщов призовник 18 років в зв’язку з виявленням в нього на профілактичному осмотрі правосторонньої заправної пахвинної кили. Яку тактику ведення хворого повинен вибрати хірург поліклініки?
+Оперативне лікування
-Диспансеризацію
-Носіння бандажу
-Призначення лікувальної фізкультури
-Загальні рекомендації
?
Дитині 14 років. Скарги на відчування печії, що посилюється після приняття жирної та жареної їжі, відрижка воздухом. При фіброгастроскопії спостерігається гіперемія дистальних відділів стравоходу. Який діагноз є вірогідним?
+Рефлюкс-езофагіт
-Хронічний холецистит
-Виразкова хвороба
-Хронічний вірусний гепатит
-Хронічний панкреатит
?
Який з перелічених станів не відносять до передракових захворювань шлунка?
+Гіперпластичні поліпи шлунку
-Хронічний мета пластичний дисрегенераторний гастрит, зумовлений helicobacter pylori
-Війчасті поліпи шлунка та хронічні виразки
-Vit-B12- дефіцитну [перніціозну] анемію
-Резектований шлунок із приводу виразки
?
Хлопчик 12 років, скаржиться на голодні нічні болі, закрепи. Хворіє більше двох років. Яке захворювання, на вашу думку, має місце?
+Виразкова хвороба 12-палої кишки
-Гострий гастрит
-Хронічний гастрит
-Дискінезія жовчовивідних шляхів
-Виразкова хвороба шлунку
?
Дитина 12 років скаржиться на "нічний" та "голодний" біль в животі. При обстеженні встановлено діагноз – Виразкова хвороба 12-палої кишки. Виявлено Н. pilory [+++]. Які препарати є оптимальними для ерадикації хелікобактера:
+ Кларитроміцин+азітроміцин+трихопол
-Трихопол+цизаприд+маалокс
-Омепразол+альмагель+вікалін
-Ранітідін + Де-нол+мотиліум
-Кларитроміцин + сульфамід+вікаір
?
Назвіть основний компонент консервативної противиразкової терапії, що сприяє профілактиці рецидивування захворювання.
+ Ерадикація Helicobacter pylori.
-Поліпшення мікроциркуляції.
-Підвищення імунітету.
-Нормалізація судинних порушень.
-Цитопротективна терапія.
?
Пролабірування слизової шлунку в дванадцятиперстну кишку (синдром Шмідена) клінічно найбільш часто проявляється:
+Болем в епігастрії
-Розвитком ГШКК
-Печією, нудотою і блювотою
-Протікає безсимптомно
-Жовтяницею
?
У випадку розвитки гострої кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу ефективним засобом гемостаза може виявитися введення:
+Пітуітрину
-Квамателу
-Нітрогліцерину
-Обзидану
-Еуфілліну
?
Наявність синдрому Золлінгера-Еллісона дозволяє діагностувати підвищення в крові рівня:
+Гастріна
-амілази
-Білірубіна
-Холецистокініна
-Лужної фосфатази
?
Хворий 35 років звернувся до лікаря зі скаргами на дисфагію, печію та біль за грудиною, які виникли 5 діб тому назад, після випадкового прийому 10% розчину оцту. До це вважав себе здоровою людиною. При огляді ротової порожнини виявлено гіперемію та набряк слизової оболонки ротоглотки, без виразок та фібрину. При пальпації живота – незначна болючість в епігастральній ділянці. Температура тіла 37,60С, лейкоцити 12*109/л, паличкоядерні 15%. Для уточнення діагнозу необхідно:
+Езофагогастроскопія
-Оглядова рентгенографія органів грудної порожнини
-Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
-Рентгенконтрастне обстеження стравоходу та шлунка
-Комп’ютерна томографія органів черевної порожнини
?
Хворий К. 37 років скаржиться на пекучий біль за грудиною, який посилюється в горизонтальному положенні і супроводжується печією, відрижкою. При огляді шкіра та слизові оболонки звичайного кольору. Язик вологий, обкладений білим нальотом. Живіт м’який, помірно болісний в епігастральній ділянці. Стілець та діурез не порушені. Яку патологію можна запідозрити у хворого?
+Рефлюкс – езофагіт
-Виразкова хвороба шлунка
-Стенокардія
-Міжреберна невралгія
-Дискінезія жовчовивідних шліхів
?
Хвора скаржиться на печіння за грудиною, що супроводжується болючим синдромом. Біль віддає у спину, посилюється в положенні лежачи і на лівій стороні, зникає після прийому лужних вод. Біль з'являється після прийому жирної та гострої їжі, при переїданні. Гіперстенік. Вважає себе хворою протягом двох місяців. Сформулюйте попередній діагноз.
+Рефлюкс-езофагіт
-Ахалазія кардії
-Халазія кардії
-Дивертикул стравоходу
-Параезофагеальна діафрагмальна грижа
?
Хвора 63 років, хворіє на хронічний гастрит, більше 20 років. Препарати (вікалін, ранітідін), які раніше поліпшували стан. Останнім часом не приносять полегшення. Під час останнього гастрофіброскопічного дослідження був виявлений атрофічний гастрит. Ваші рекомендації по лікуванню ?
+Замісна терапія (ацидин-пепсин)
-Жовчогінні
-Гатропротектори
-Вітамінотерапія
-Антиоксидантна терапія

?
Хворий 42 років чотири роки тому переніс резекцію шлунка за Гофмейстером-Фінстерером з приводу виразки 12-палої кишки з пенетрацією у підшлункову залозу. Протягом останнього року відмічає біль в епігастрії та правому підребір’ї. Больовий синдром супроводжується масивним бліванням застійним вмістом з великою кількістю жовчі. Після блівання біль зменьшується або проходить. Неодноразове лікування покращення не приносило. Хворий схуд на 12 кг. Який найбільш вірогідний дагноз?
+Синдром привідної петлі
-Пухлина кукси шлунка
-Хронічний панкреатит
-Рецидив виразки
-Пептична виразка гастроентероанастомозу
?
У хворого, який переніс резекцію шлунка рік тому, з’явились напади слабкості, що виникали натщесерце або через 15-20 хвилин після прийому їжі. Напади супроводжувались м’язевою слабкістю, головним болем, зниженням цукру крові, зниженням артеріального тиску, іноді запамороченням. Яке ускладнення виникло у хворого?
+Гіпоглікемічний синдром
-Харчова алергія
-Демпінг-синдром
-Пострезекційна астенія
-Синдром малого шлунка
?
У хворого, який переніс резекцію шлунку по Більрот-2 з приводу виразкової хвороби 12-палої кишки відмічаються скарги на різку слабість, приступи серцебиття, приливи жару до обличчя та головокружіння при прийомі солодкої і молочної їжі. Дефіцит ваги тіла – 15кг. R-логічно культя шлунку невеликих розмірів з неприривною евакуацією барію в розширену відводящу кишку. Яке оперативно втручання потрібно було раніше зробити хворому?
+СПВ з пілоропластикою
-Єюногастропластика
-Резекция шлунку по Ру
-СтВ
-Екстирпація шлунку
?
Хворий 51 року, оперований рік тому з приводу перфоративної виразки 12-палої кишки. Зроблена стовбурова ваготомія з висіченням виразки. Скаржиться на періодичну появу рідкого стулу, котрий виникає раптово (по два три рази на добу протягом тижня), після чого самостійно нормалізується. Визначте діагноз.
+Післяваготомна діарея
-Хронічний панкреатит
-Демпінг - синдром
-Хронічний коліт
-Поліпоз товстої кишки

?
Хворий С.,63 років, поступив у приймальний покій із масивною блювотою кров’ю. Блювота виникла раптово, в анамнезі вірусний гепатит. При огляді виявлено телеангіектазії на обличчі та грудях, на черевній стінці венозна сітка у вигляді “голови медузи”, пальпуються збільшена печінка та селезінка. Яка причина кровотечі на Вашу думку?
+Розрив варикозних вен стравоходу
-Ерозивний гастродуоденіт
-Кровоточива виразка шлунку
-Карцинома стравоходу
-Бронхоектатична хвороба
?
У хворого Б. 25 років, якому 10 днів тому була ушита перфоративна виразка ДПК, з'явились болі в правому підребер'ї, що посилюються на вдосі та іррадіюють в праве плече. T - 38,50 C. R-логічно виявляється рідина в правій плевральній порожнини, обмежена рухливість правого купола діафрагми. В крові лейкоцитоз 18,3 х 109/л із зсувом вліво. Яке розвилось ускладнення у хворого?
+Піддіафрагмальний абсцес зправа.
-Правобічний плеврит.
-Правобічна нижньодольова пневмонія.
-Підпечінковий абсцес.
-Післяопераційний в’ялоперебігаючий перитоніт.
?
Дитина 10 років поступила в клініку з різкими болями в животі. При обстеженні болючість розповсюджена по всьому животу. Метеоризм, явища перитонізму. Температура 38 град.С. Дейкоцитоз 12 тис. без вираженого зсуву вліво. Звертають на себе дрібні крововиливи на слизовій порожнини рота, геморагічної екзантеми на симетричних діллянках тіла. Про яке захворювання слід подумати в цьому ввипадку?
+Пурпура Шенляйн-Геноха
-Дизентерія
-Гострий гастроентерит
-Кір
-Гемофілія
?
Хворий С., 63 років страждає цирозом печінки 10 років. Після фізичного навантаження з’явилась загальна слабкість, запаморочення, нудота, мелена. Об-но: АТ 100/60 мм.рт.ст.., Ps – 100 в хв., ниткоподібний. Яке ускладнення розвинулось ?
+Кровотеча з розширених вен стравоходу
-Печінкова кома
-Виразкова хвороба
-Гемороїдальні кровотечі
-Еклампсія
?
Найчастіше перфорують виразки:
+Передньої стінки ампули дванадцятипалої кишки.
-Задньої стінки ампули дванадцятипалої кишки
-Кардіального відділу шлунку.
-Пенетруючі в підшлункову залозу.
-Задньої стінки тіла шлунку.
?
Хворий, 49 років, був доставлений у приймальне відділення близько 5-ї години ранку зі скаргами на інтенсивний біль в епігастральній ділянці та правому підребер’і з ірадіацією в надпліччя. Близько 1-ї годин ночі прокинувся від сильного болю. В анамнезі періодична нудота, печія й дискомфорт в епігастральній ділянці. Загальний стан середньої важкості. Свідомість збережена. Шкіра і слизові оболонки блідо-рожеві. АТ – 100/60 мм рт ст. Пульс – 100 за 1 хв. Живіт не здутий, симетричний, відстає при диханні, напружений, болючий у правій підреберній та епігастральній ділянці. Печінка й селезінка не збільшені. Симптоми подразнення очеревини позитивніі. Ректально – без патології. Найбільш раціональна тактика:
+Негайна госпіталізація в хірургічне відділення з приводу підозри на проривну виразку.
-Негайна госпіталізація в гастроентерологічне відділення для купірування больового синдрому.
-Планова госпіталізація в гастроентерологічне відділення для обстеження і консервативного лікування.
-Планова госпіталізація в хірургічне відділення для планової операції.
-Лікування у дільничного терапевта.
?
Хворий, 53 роки, поступив зі скаргами на загальну слабкість, “криваве” блювання, нудоту, запаморочення при спробі підвестись. Захворювання пов’язує із значним фізичним навантаженням (після обіду з прийомом алкоголю почав рубати дрова). Спершу відмітив нудоту, невдовзі – “некриваве” блювання, а потім блювання зі значними домішками червоної крові. В анамнезі патології шлунка й стравоходу немає. Загальний стан середньої важкості. Свідомість збережена. Шкіра бліда, обличчя вкрите холодним, липким потом. Слизові оболонки бліді. АТ – 100/60 мм рт ст.. Пульс – 92 за 1 хв. Живіт не здутий, симетричний, бере участь в акті дихання, м’який, не болючий. Печінка й селезінка не збільшені. Ректально – без патології. Найбільш імовірний попередній діагноз?
+Синдром Маллорі-Вейсса
-Геморагічна езофагогастропатія
-Виразкова хвороба шлунка
-Гостра стресова виразка шлунка
-Ковзна грижа стравохідного отвору діафрагми
?
Найбільш часто профузною кровотечею ускладнюються виразки розташовані на:
+Задній стінці ампули дванадцятипалої кишки
-Передній стінці ампули дванадцятипалої кишки
-Великій кривині шлунку
-Задній стінці тіла шлунку
-Дні шлунку
?
Хворий 39 років надійшов до хірургічного відділення втретє за два роки з приводу кровотечі виразкової етіології. Комплексом консервативної терапії кровотечу зупинено, стан хворого протягом тижня покращився, порівняно з періодом до виникнення ускладнення. Яка ваша тактика при лікуванні хворого?
+Хворого необхідно оперувати планово
-Хворого необхідно оперувати екстрено
-Хворого перевести в гастроентерологічне відділення для консервативного лікування
-Хворий підлягає динамічному нагляду
-Хворого виписати на амбулаторне лікування
?
У хворого з тривалим “шлунковим” анамнезом на роботі раптово з’явилися різкі болі в верхній половині живота. Була однократна блювота. Хворий змушений був лягти, через пів години болі набагато зменшились і хворий самостійно пішов додому. Наступного дня залишались малоінтенсивні болі в правому підребер’ї, температура до 37,60 С. При огляді живіт м’який, не болючий, за винятком правого підребер’я, де відмічається помірна болючість, напруження м’язів, позитивні симптоми Грекова-Ортнера, Ратнера-Вікера, слабо-позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Який ваш діагноз?
+У хворого прикрита перфоративна виразка
-У хворого загострення виразкової хвороби шлунка
-У хворого напад печінкової коліки
-У хворого гострий холецистит
-У хворого хронічний рецидивуючий холецистит
?
Під час планового хірургічного втручання з приводу рецидивної виразки цибулини дванадцятипалої кишки після СПВ знайдено запальний інфільтрат діаметром до 5 см, який включає гепатодуоденальну зв’язку, жовчний міхур . 12-пала кишка розширена. МАО - 30 ммоль/год. Який із видів операції доцільно вжити?
+Резекцію 2/3 шлунка на виключення по Більрот-2 .
-Стовбурову ваготомію, пілоропластику по Фінею.
-Стовбурову ваготомію, пілоропластику по Діверу-Бардену-Шалімову.
-Стовбурову ваготомію, гастродуодено-анастомоз по Джабуле
-Резекцію шлунка за Більрот-I.
?
Больной 63 года обратился с жалобами на боли в области желудка. При фибрскопии у больного обнаружена язва тела желудка до 9 см в диаметре. Биопсия . Цитологически и гистологически-воспалительный процесс. Какая тактика лечения наиболее правильная в данном случае?
+Хирургическое лечение
-Симптоматическое лечение
-Противоязвенное в условиях местной больницы
-Санаторно-курортное лечение
-Наблюдение
?
Больной жалуется на затрудненное глотание, загрудинные боли, отрыжку, срыгивания. При рентгенографии с бариевым контрастированием пищевода на уровне пересечения пищевода с бифуркацией трахеи обнаружен дефект наполнения неправильной формы до 2 см в диаметре и задержкой контрастного вещества более 2 минут и слоистостью содержимого. Сформулируйте предварительный диагноз.
+Дивертикул пищевода
-Ахалазия пищевода
-Халазия пищевода
-Опухоль пищевода
-Инородное тело пищевода
?
Больная жалуется на жжение за грудиной, сопровождающееся болевым синдромом. Боль иррадиирует в спину, усиливается в положении лежа и на левом боку, купируется приемом щелочных вод. Боль появляется после приема жирной, острой пищи, при переедании. Гиперстеник. Перечисленные жалобы на протяжении двух месяцев. Сформулируйте предварительный диагноз.
+Рефлюкс-эзофагит
-Ахалазия кардии
-Халазия кардии
-Дивертикул пищевода
-Параэзофагеальная диафрагмальная грыжа
?
Больной 20 лет жалуется на сильную боль в эпигастральной области, тошноту, рвоту. Боль появилась внезапно, два часа назад. Язык влажный. Живот умеренно вздут, при пальпации напряжен, болезненный в правой половине, больше в эпигастрии. Печеночная тупость отсутствует. Сформулируйте предварительный диагноз
+Перфоративная язва двенадцатиперстной кишки
-Обострение язвенной болезни
-Острый панкреатит.
-Острый перфоративный холецистит
-Острый перфоративный аппендицит
?
Больной 30 лет внезапно ощутил острую боль в животе, интенсивность боли нарастает, приняла разлитой характер. Бледен. Была однократная рвота. Периодически лечился по поводу атрофического гастрита. Живот напряжен. Печеночная тупость сохранена. При Рентгенографии живота патологических теней нет. Сформулируйте предварительный диагноз.
+Перфоративная язва желудка
-Острый панкреатит
-Острый холецистит
-Тромбоз мезентериальных сосудов
-Перфорация опухоли желудка
?
Больной жалуется на сильную боль в животе. Положение больного вынужденное: на правом боку с приведенными бедрами к животу. Живот резко болезненный в эпигастрии, выражено защитное напряжение мышц брюшной стенки. Боль появилась час назад, натощак. Сформулируйте предварительный диагноз.
+Перфоративная язва двенадцатиперстной кишки
-Острый панкреатит
-Обострение язвенной болезни
-Панкреонекроз
-Ущемление диафрагмальной грыжи.
?
Больная 30 лет перенесла острые гепатиты А и В. Доставлена в тяжелом состоянии. При поступлении рвота жидкой кровью и сгустками полным ртом. АД 80/40 мм рт. ст. Пульс 108 в мин. Принимает кортикостероиды. Живот увеличен, безболезненный. Изо рта “печеночный” запах. Определите наиболее вероятный источник кровотечения:
+Варикозные вены пищевода и желудка.
-Острые язвы 12-перстной кишки.
-Разрыв слизистой кардиального отдела желудка
-Хроническая язва желудка.
-Легочное кровотечение.
?
Больной оперирован два года назад по поводу перфоративной язвы двенадцатиперстной кишки, произведено ушивание язвы. За последние два месяца похудел на 12 кг, что связывает с боязнью принимать плотную пищу из-за возникающих после еды боли и изнурительной тошноты. Стал самостоятельно вызывать рвоту, последняя приносит облегчение. Сформулируйте предварительный диагноз.
+Рубцовый пилородуоденальный стеноз.
-Хронический послеоперационный панкреатит.
-Пенетрирующая язва двенадцатиперстной кишки.
-Язвенная болезнь двенадцатиперстной кишки, обострение.
-Пилороспазм.
?
У хворого 48 років діагностовано проривну виразку 12-палої кишки. З часу перфорації пройшло більше 2 годин. Ознак перитоніту немає. Який об’єм хірургічного втручання?
+Висічення проривної виразки, пілоропластика, СПВ, дренування черевної порожнини.
-Висічення проривної виразки, стовбурова ваготомія.
-Висічення проривної виразки, пілоропластика.
-Ушивання проривної виразки.
-Ушивання проривної виразки, селективна ваготомія.
?
Хворого К., 38 років, доставлено в ургентному порядку через 6 годин від початку захворювання з клінікою перфоративної виразки. Під час лапаротомії виявлено, що виразка розміром 2х2,5 см, розташована на верхньозадній стінці залуковичного відділу дванадцятипалої кишки, має місце рубцьова деформація кишки. В черевній порожнині дифузний серозно-фібринозний перитоніт. В якому обсязі слід виконати операцію?
+Висічення виразки, ваготомія
-Зашивання перфоративного отвору
-Висічення виразки
-Резекція шлунка за Більрот ІІ
-Резекція шлунка за Більрот І
?
Доставлено хворого 45 років зі скаргами на загальну слабкість , запаморочення, дьогтьоподібний кал. Стан хворого середньої тяжкості. Шкіра бліда. Пульс 110 уд./хв, АТ-100/60 мм рт.ст., гемоглобін 90 г/л. Під час термінової гастроскопії виявлено поліп антрального відділу шлунка розміром 1,5х2,1 см на широкій основі. Верхівка поліпа активно кровоточить. Визначте тактику лікування?
+Ендоскопічний гемостаз, біопсія поліпа
-Ендоскопічна поліпектомія
-Ендоскопічна діатермокоагуляція поліпа
-Негайна операція в об’ємі резекції шлунка
-Лапаротомія, висічення поліпа
?
Доставлено хворого 45 років з гострою шлунковою кровотечею ІІ-ІІІ ступеня, що проявилася гематомезією. Із анамнезу відомо, що хворий 10 років тому переніс напад гострого деструктивного панкреатиту, після якого з часом з’явилась спленомегалія. При огляді хворого шкіра бліда, пульс 110 уд./хв, АТ-100/60 мм рт.ст., гемоглобін 90 г/л. Живіт дещо збільшений в розмірах, м’який, помірно болючий в лівому підребер’ї, де визначається великих розмірів селезінка. Печінка, підшлункова залоза не пальпуються. Перістальтика прискорена. Яка патологія спричинила кровотечу?
+Позапечінкова портальна гіпертензія
-Кровотеча із кісти підшлункової залози
-Гострі виразки шлунка
-Рак шлунка, ускладнений кровотечею
-Синдром Малорі-Вейса
?
Хворий М., 38 років, надійшов зі скаргами на слабість, запаморочення, нудоту, блювоту “кавовою гущею”. Протягом 3 років страждає виразковою хворобою дванадцятипалої кишки. Пульс 102 за хв, АТ 100/60 мм рт.ст. Клінічний аналіз крові: Нв 87 г/л, еритр. 2,9х1012, лейк 10,2х109. При терміновій ЕФГДС: на задній стінці ДПК виразковий дефект 1,2х0,8 см, прикритий пухким тромбом, з, під якого підтікає кров. Яка тактика лікування хворого?
+Термінове оперативне втручання
-Оперативне втручання після передопераційної підготовки
-Консервативне лікування
-Консервативне лікування, при його неефективності термінова операція
-Консервативне лікування, операція в плановому порядку
?
Хворий К., 43 років, надійшов зі скаргами на слабість, запаморочення, нудоту, блювоту “кавовою гущею”, мелену. У анамнезі періодичні нічні, “голодні” болі у верхній половині живота, нудота, печія. Пульс 110 за хв, АТ 90/60 мм рт. ст., Нв 78 г/л, еритр. 2,6х1012, лейк. 9,8х109. Ваш попередній діагноз?
+Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, гостра шлунково-кишкова кровотеча
-Виразкова хвороба шлунка, гостра шлунково-кишкова кровотеча
-Рак шлунку, гостра шлунково-кишкова кровотеча
-Геморагічний гастрит
-Синдром Малорі-Вейса
?
Хворий Н., 62 років, надійшов із скаргами на біль у верхній половині живота після прийому їжи, печію, нудоту, зниження маси тіла на 15 кг протягом року, запори. Три року тому оперований з приводу перфоративної виразки шлунка, виконана резекція шлунка. Через рік після операції відновився біль у верхній половині живота, печія, періодично виникала блювота їжею, з часом стан хворого погіршився. Ваш попередній діагноз?
+Пептична виразка гастроентероанастомозу
-Синдром привідной петлі
-Рак кукси шлунка
-Гастрит оперованого шлунка
-Хронічний панкреатит
?
Хворий Л., 36 років, надійшов зі скаргами на слабість, запаморочення, нудоту, блювоту кров'ю. Занедужав раптово, після підняття ваги, раніше шлунок не турбував. Пульс 100 за хв, АТ 100/60 мм рт. ст, Нв 100 г/л, эритр. 3,0х1012/л. Ваш попередній діагноз?
+Синдром Малорі-Вейса, гостра шлункова кровотеча
-Виразка ДПК, гостра шлункова кровотеча
-Виразка шлунка, гостра шлункова кровотеча
-Рак шлунка, гостра шлункова кровотеча
-Геморагічний гастрит
?
Хворий, 28 років, оперується з приводу перфоративної виразки дванадцятипалої кишки через 3 години з моменту захворювання. Який обсяг оперативного втручання найбільш оптимальний у даному випадку?
+Висічення виразки, селективна проксимальна ваготомія
-Висічення виразки, селективна ваготомія
-Висічення виразки, стовбурова ваготомія
-Резекція шлунка
-Антрумектомія
?
У 24-річного мужчини після прийому значної кількості їжі і алкоголю появилась блювота спочатку їжею, потім кров”ю зі згустками. При фіброгастроскопії встановлено синдром Мелорі-Вайса. Вкажіть оптимальний метод лікування хворого:
+Кoнсервативна гемостатична терапія
-Використання зонду Блекмора
-Ваготомія
-Гастротомія і зашивання слизової оболонки
-Резекція шлунку
?
У хворого 54 років, який на протязі 10 років хворіє виразково. хворобою 12-палої кишки, піля прийому Їжі виникла гостра “кинжальна” біль в епігастрії. Хворий блідий, брадікардія, “доскоподібний живіт”, різко позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Яку патологію запідозрить лікар швидкої допомоги:
+Проривна виразка 12-палої кишки
-Тромбоз кишківника
-Гостра кишкова непрохідність
-Защемлена кила
-Гострий панкреатит
?
У виснаженого мужчини 42 років, який 15 років страждає виразковою хворобою 12-палої кишки, на протязі останніх двох тижнів щовечора має місце масивна блювота. При рентгеноскопії виявлено стеноз воротаря шлунку. Вищезгаданий стан ускладнився судомами. яке ускладнення виникло у хворого?
+Хлоропривна тетанія
-Кровотеча
-Перфорація
-Пенетрація
-Малізнізація
?
40-річний хворий поступив в приймальне відділення з симптомами шлункової кровотечі: чорний стілець, блювота типу “кофейної гущі”, блідий, кров”яний тиск 100/60 мм рт.ст., пульс 120 в хв. Який найбільш інформований метод встановлення причини кровотечі?
+Ургентна фіброгастродуоденоскопія
-УЗД
-Рентгенографія шлунку
-Лапароскопія
-Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини
?
Мужчина 58 років на протязі 20 років страждає виразковою хворобою шлунка з типовими сезонними загостреннями, під час яких лікується стаціонарно. Останні два роки до лікарів не звертався. На протязі восьми місяців змінився характер болі, стала постійною. Зник апетит, схуд на 15 кг. Стілець буває 1 раз в 2-3 дні, блювота не було. Яке ускладнення виразкової хвороби шлунка слід підозрювати у хворого?
+Малігнізацію виразки
-Пенетрацію в підшлункову залозу
-Стеноз воротаря шлунку
-Хронічний панкреатит
-Рефлюкс-гастрит
?
У мужчини 34 років раптово почалась сильна блювота, спочатку Їжею, а потім свіжою (червоною) кров”ю. Раніше ніяких шлункових скарг не заявляв. Напередодні був у гостях, де прийнв значну кількість їжі та алкоголю. Про яке захворювання слід думати?
+Синдром Мелорі-Вейса
-Варікозне розширення вен стравоходу
-Пілоростеноз
-Діафрагмальна кила
-Виразкова хвороба
?
Хворий, 42 років, з десятирічним виразковим анамнезом поступив у хірургічне відділення. Об'єктивно: блідий, вкритий холодним потом, АТ 70/40 мм рт.ст., пульс 110 уд./хв. слабого наповнення, діурез 20 мл/ год., Hb 80 г/л, еритроцити 2,1х1012/л. Орієнтовно дефіцит об'єму циркулюючої крові становить:
+30-40\%
-10-20\%
-20-30\%
-40-45\%
-більше 45\%
?
Чоловік 46 років скаржиться на виражену загальну слабкість, напади серцебиття та пітливість, інтенсивні болі в епігастрії, які виникають через 10-15 хвилин після прийому їжі. Протягом 10 років хворіє на виразкову хворобу шлунка. 2 роки тому виконана резекція шлунка за Більрот-2. При обстежені живіт м’який. Болючий в епігастрії та пілородуоденальній зоні. Яке ускладнення найбільш імовірно виникло у хворого?
+Демпінг – синдром
-Холецистит
-Пептична виразка шлунка
-Хронічний панкреатит
-Гастрит кукси шлунка
?
У хворого 36 років, водія за фахом, годину тому виник різкий біль в епігастральній ділянці. Диспептичних явищ не відмічає. РS – 56 уд. за хв. Язик сухий. Спостерігається блідність, пітливість. Положення вимушене. Живіт втягнутий з напруженням м’язів. Печінкова тупість не ивзначається. Позитивні симптоми подразнення очеревини. Який найбільш імовірний діагноз?
+Перфоративна виразка
-Гострий гастрит
-Гострий холецистит
-Гостра кишкова непрохідність
-Гострий панкреатит
?
Хворий протягом останніх 6 місяців відмічає важкість в епігастральній ділянці. Не обстежувався. Напередодні ввечері зловживав горілкою. Ранком була блювота, а після фізичного навантаження через 30 хвилин запаморочення і гематемезіс великою кількістю. Про яку патологію слід думати в першу чергу?
+Синдром Мелорі-Вейса
-Хвороба Менетріє
-Виразка шлунка
-Перфоративна виразка
-Синдром Золлінгера-Еллісона
?
Хворий госпіталізований у клініку в ургентоному плані. Скаржився на болі в животі, які виникли гостро. В минулому страждав виразковою хворобою. При обстеженні виявлено подразнення очеревини. Був запідозрений прорив виразки. Яке обстеження дозволить підтвердити попередній діагноз?
+Оглядовий знімок черевної порожнини в вертикальному положенні хворого
-Оглядовий знімок черевної порожнини в горизонтальному положенні хворого
-Термографія черевної порожнини
-УЗД черевної порожнини
-Рентгенконтрастне обстеження шлунка і 12-палої кишки
?
Хворий 35 років надійшов у клініку з приводу виразкової хвороби 12-палої кишки, асоційованої з хелікобактерною інфекцією. Який з препататів, які використовуються для лікування виразкової хвороби, має антихелікобактерну дію?
+Амоксицилін
-Омепразол
-Гастроцепін
-Маалокс
-Циметідін
?
Хворий 40 р. багато років страждає виразкою 12-палої кишки. В останні 2 дні біль в епігастрії став не таким інтенсивним, але з'явилась наростаюча слабкість, головокружіння. Сьогодні, піднявшись з ліжка, знепритомнів. Блідий. Пальпація в епігастрії болісна. Перитоніальні симптоми негативні. Яке ускладнення виразкової хвороби у хворого?
+Кровотеча із виразки 12-палої кишки
-Стеноз воротаря шлунку
-Малігнізація виразки 12-палої кишки
-Пенетрація виразки в підшлункову залозу
-Перфорація виразки 12-палої кишки
?
Хворий 40 років страдає багато років виразкової хворобою 12-палої кишки. Два дні назад болі в животі утихли, але появилась слабкість, кружіння голови. В цей день після підняття з ліжка було запаморочення. Блідий. В епігастральної дільниці пальпація болюча. Яке ускладнення відмічається у хворого?
+Кровотеча з виразки
-Стеноз воротаря шлунку
-Малігнізація виразки
-Прободіння виразки
-Пенетрація виразки
?
Під час операції з приводу перфоративної виразки дванадцятипалої кишки та загального перітониту, після її вшивання, з’ясувалося, що її просвіт звужено. Який оперативний прийом необхідно виконати?
+Вшивання виразки по Опель-Полікарпову
-Ваготомія
-Гастроєнтеростомія
-Економна резекція шлунку
-Резекція шлунку з ваготомією
?
У хворого 40 років раптово з'явився різкий “кинджальний” біль у епігастрії. Шкіра обличчя бліда, покрита холодним потом. Т° - 37,4 °С, ЧСС – 80 хв-1, АТ 100/70 мм рт. ст. Положення на спині з приведеними до живота стегнами, дихання грудне, поверхневе, часте. Живіт утягнен, “як дошка”. Ro-логічно вільний газ у черевній порожнині. Найбільше ймовірний діагноз:
+Перфорація виразки шлунка
-Гострий панкреатит
-Гострий холецистит
-Гострий апендицит
-Перітоніт
?
Хворий 42 років поступив в хірургічне відділення з скаргами на блювання кров”ю, кволість, втрата свідомості. З анамнезу відомо, що він 5 років тому знаходився на стаціонарному лікуванні в інфекційній лікарні з приводу вірусного гепатиту. Відмічае зловживання алкоголем. При фізикальному обстеженні стан хворого середньої важкості, пульс 105 уд. на хв., ритмічний АТ – 90/60 мм рт.ст. Язик сухий, живіт вздутий, при пальпації виявляеться, що збільшена печінка, пальпація болісна, збільшена селезінка. При ректальному дослідженні – мелена. Маючи на підозрі шлункову кишкову кровотечу встановіть Ваші дії, як черевного хірурга.
+Екстрена ЕГДС
-Гемостатична консервативна терапія, нагляд у дінамиці
-Екстрена хірургія
-УЗД органів черевноі порожніни
-Промивання шлунка лідяною водою через товстий шлунковий зонд
?
У хворого при проведенні гастродуоденоскопії виявлена невеликих розмірів поверхнева виразка на малій кривизні шлунка. Як Ви вважаєте, з чим пов’язаний початковий процес виразкоутворення?
+З механізмами, порушаючими рівновагу між факторами захисту та агресії гастродуоденальної зони
-Зі зниженням секреторної функції підшлункової залози
-З порушенням кислотонейтралізуючої функції дванадцятипалої кишки
-З декомпенсацією антральної кислотонейтралізуючої функції
-Зі зворотньою діфузією водиєвих іонів
?
У хворого 40 років з тривалим виразковим анамнезом розвинувся декомпенсований стеноз воротаря (привратника) з характерною клінікою цього ускладнення – блювання раніше принятою їжею, зниження маси тіла, інколи – судоми. При декомпенсованому пілородуоденальному стенозі рекомендовано застосувати?
+Економна резекція шлунку зі стовбуровою або селективною ваготомією
-Економна резекція шлунку з СПВ
-Селективна ваготомія з гастроентероанастомозом
-Стовбурна ваготомія з гастроентероанастомозом
-СПВ з пілоропластикою
?
В хірургічне відділення поступив хворий з гастродуоденальною кровотечею. Проведено консервативне лікування. Кровотеча припинилась, але через деякий час відновилась. При виразці що кровоточить та малому ступені операційного ризику рекомендовано?
+Резекція шлунку та виразки що кровоточить
-Клінодібне видалення виразки що кровоточить з СПВ
-Ушивання виразки що кровоточить з пилоропластикою та ставбуровою ваготомією
-Клінодібне видалення виразки що кровоточить з пілоропластикою та стовбуровою ваготомиєю
-Видалення виразки
?
Хворий 38 років, доставлений у приймальне відділення хірургічного стаціонару з клінічними ознаками скрізноі виразки 12-палоі кишки. Із анамнезу відомо, що він хворів і неодноразово лікувався з приводу виразкової хвороби 12-палоі кишки. 6 годин тому з’явились різкий кінжальний біль в надчревній ділянці, холодний піт. Доставлений каретою швидкоі допомоги. При вступі було зроблено оглядовий рентгенологічний знімок черевноі порожнини. Як ви вважаєте, що є достовірною рентгенологічною ознакою перфорації гастродуоденальної виразки?
+Наявність вільного газу в черевній порожнині
-Високе стояніє діафрагми
-Пневматизація кишковини
-“Чаши” Клойбера
-Збільшений газовий міхур шлунка
?
У хворого, страждаючого виразковою хворобою під час чергового загострення захворювання зник біль в надчеревній ділянці. У той же час хворий відмітив з”явлення рідкого чорного стулу. Як Ви вважаєте, зниження болю і з”явлення “мелени” при дуоденальній виразки характерно для
+Кровотечі
-Пенетрації в підшлункову залозу
-Малігнізації виразки
-Перфорації виразки
-Пілородуоденального стенозу
?
В клініку невідкладноі хірургії доставлений молодий чоловік з клінікою продірявленої виразки шлунку через 12 годин від початку продірявлення. Терміново взятий в операційну для предопераційної інфузійної терапії. Під час лапаротомії діагностован розливний гнійний перитоніт. Яка Ваша тактика? Операцією вибору при продірявленій виразки шлунка в умовах гнійного перитоніту є:
+Ушивання перфорації, промивання і дренування черевної порожнини
-Резекція шлунку
-Висічення виразки зі стволовою ваготомією і пилоропластикою
-СПВ з ушиванням перфорації
-Справжня антрумектомія
?
Хворий Н., 58 років, поступив зі скаргами на чорний стул на протязі 4–5 діб, слабкість, запамороку. В анамнезі – виразкова хвороба 12-палої кишки на протязі 20 років з нечастими загостреннями. Останнє загострення було за тиждень до вступу до лікарні. Нв – 48 од. При терміновому ендоскопічному дослідженні виявлена хронічна виразка бульби 12-палої кишки в діаметрі 0,8 см, яка спричинила кровотечу. Оберіть вірну тактику.
+Через виражену анемію, що вказуе на кровотечу важкого ступеня, короткочасна, на протезі 24 годин, підготовка та термінова операція
-Консервативна, противиразкова, гемостатична терапія з наступною операціею через 5-8 діб ваготомією, прошиванням судини у виразки, пілоропластикою
-Через тривалий анамнез, важкий ступень крововтрати ваготомія з пілоропластикою та зшивання виразки
-Через тривалість кровотечі, виражену анемію, показана противиразкова гемостатична терапія з наступною плановою операцією.
-Консервативна терапія в умовах терапевтичного відделення
?
Хворий К., госпіталізований з нападами судом. Багато років страждає виразкою ДПК. В останній місяць відмічає щоденну блювоту, схуд на 20 кг. Об’єктивно: Хворий виснажений. В епігастральній ділянці визначається “шум плеску”. Нижня межа шлунку на рівні гребінцевої лінії. Лабораторно: загальний білок 43 г/л; К - 2,1 ммоль/л, Na - 118 ммоль/л, Ca - 1,6 ммоль/л, хлориди - 82 ммоль/л, гематокрит - 64\%. Який попередній діагноз?
+Декомпенсований стеноз воротаря
-Кровоточива виразка ДПК
-Субкомпенсований стеноз воротаря
-Малігнізована виразка шлунку
-Компенсований стеноз воротаря
?
Хворий С., 37 років хворіє виразковою хворобою цибулини ДПК 10 років. 2 тижні сильно турбує голодній нічний біль. Печія. Вчора біль значно зменшився, з’явилась слабкість, головокружіння, темний кал. Яке обстеження потрібно виконати в першу чергу?
+Гастродуоденофіброскопія
-ЗАК
-Кал на скриту кров
-Рентген шлунку
-ЕКГ
?
Хворий 45 років поступив з різкими болями в верхній ділянці живота, блювання. Хворіє виразковою хворобою шлунка. Об-но: Стан хворого важкий. Р-s 130. А/Т 110/70. Перистальтика не прослуховується. Живіт піддутий, болючий на всьому протязі, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. R-чно: під правим куполом діафрагми виявлено вільний газ. Ваш діагноз:
+Перфоративна виразка шлунку.
-Гострий панкреатит.
-Гострий деструктивний холецистит.
-Внутрішньоочеревинна кровотеча..
-Карціноматоз черевної порожнини.
?
Назвіть три основні симптоми перфоративної виразки ?
+Виразковий анамнез, раптовий “кинжальний” біль в епігастрії, дошкоподібний живіт
-Біль в живота, багаторазове блювання, здуття живота
-Біль в животі, який поступово наростає, затримка стільця, перитоніт
-Біль в животі, блідість шкіри та слизивих оболонок, зниження артеріального тиску
?
Вкажіть найінформативніший метод діагностики кровотечі із виразки шлунка?
+Фіброгастродуоденоскопія
-Рентгеноскопія шлунка
-Ультразвукове дослідження
-Лапароскопія
?
У хворого з виразковою хворобою у анамнезі виник раптово кинжальний біль у епігастрії, дошкоподібне напруження м’язів передньої черевної стінки, симптом Щоткіна-Блюмберга, позитивний симптом Спіжарського. Який діагностичний метод найбільш інформативний для уточнення діагнозу і вирішення тактики лікування?
+Оглядова рентгенографія живота у вертикальному положенні
-Фіброгастродуоденоскопія
-Діагностична лапаротомія
-Ультразвукове дослідження живота
-Загальний аналіз крові та сечі
?
Хворий П., 32 років доставлений на приймальне відділення із скаргами на загальну слабість, головокружіння, шум у вухах, холодний піт, незначний біль в правому підребір’ї, які з’явились 6 годин назад. Була блювота “кавовою гущею”. В анамнезі виразка цибулини дванадцятипалої кишки. Пульс 110 в 1 хв., систолічний тиск 80 мм рт. ст., кількість еритроцитів 2,5*1012г/л, рівень гемоглобіну 90 г/л, гематокріт 20%. Який стан важкості кровотечі у даного хворого?
+Середній
-Помірний
-Важкий
-Агональний
-Преагональний
?
Хворий, 36 років скаржиться на інтенсивний біль в животі, сухість в роті, одноразову блювоту. Захворів раптово 2 год. тому. Шкірні покриви бліді. PS – 64 за 1 хв. АТ – 100/70 мм рт. ст. Живіт не приймає участь в акті дихання, напружений та різко болючий в епігастрії та правій половині. Позитивний симптом Блюмберга-Щоткіна.. Перкуторно високий тімпаніт, печінкова тупість відсутня, притуплення звуку в боковому відділі живота, справа. Якому захворюванню відповідають клінічні симптоми?
+Перфоративна виразка ДПК
-Гостра кишкова непрохідність
-Гострий деструктивний холецистит
-Гострий деструктивний апендицит
-Гострий деструктивний панкреатит
?
У хворого 35 років скарги на слабкість, запоморочення, блювоту по типу “кавової” гущі, спрагу. Об’єктивно: шкірні покрови бліді, пульс - 94 за 1 хв., АТ 100/60, живіт м’який, помірно болючий в епігастрії, перистальтика дещо прискорена. При пальцьовому дослідженні прямої кишки виявлено мелену. Який метод обстеження найбільш інформативний для підтвердження діагнозу та визначення лікувальної тактики?
+Фіброгастродуоденоскопія
-Лапароскопія
-Загальний аналіз крові
-Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини
-Фіброколоноскопія
?
Хворий Л., 38 р., звернувся на приймальний покій зі скаргами на болі у всіх відділах живота, сухість в роті, загальну слабкість. З анамнезу відомо, що 24 години назад відчув різкий “кинжальний” біль в епігастрії, який поступово розповсюдився по всьому животу. Хворіє на виразкову хворобу протягом 6 років. Об’єктивно: Пульс 100 за 1 хвилину, АТ 100/60 мм рт.ст. Живіт піддутий, болючий у всіх відділах. Позитивні симптоми Щьоткіна-Блюмберга,
Воскресенського, Роздольського. Перистальтика не вислуховується. Який попередній діагноз у даного хворого?
+Перфоративна виразка.
-Тромбоз мезентеріальних судин
-Кишкова непрохідність.
-Гострий панкреатит.
-Гастрий ентероколіт.
?
У хворого, 45 років, з'явилася слабкість, нудота, блювання кров'ю. Iз анамнезу: хворів на вірусний гепатит С, зловживав алкоголем, за останні два роки схуд, збільшився живіт. При пальпації печінка щільна, зменшена. Яка причина кровотечі?
+Портальна гіпертензія
-Виразка шлунка
-Виразка дванадцятипалої кишки
-Синдром Маллорі-Вейса
-Рак печінки, гемобілія
?
Хворий 42 років на протязі 5 років лікувався з приводу хронічного гастродуоденіту. Поступив зі скаргами на виражену важкість в епігастрії, відрижку тухлим, щоденне блювання з непріємним запахом. Для полегшання стану, самостійно викликає блювання. Больовий синдром не виражений. Апетит збережений. За останні 3 місяці схуд на 15 кг. Відмічається видима перистальтика шлунку, шум “плескоту”. Про яку патологію слід подумати в першу чергу?
+Декомпенсований стеноз воротаря
-Рак шлунку
-Поліпоз шлунку
-Пілороспазм
-Ахалазія стравоходу
?
Хворого Ж., 33 років, госпіталізовано із зупиненою повторною виразковою кровотечею. Хворий виснажений, блідий. Нв – 77 г/л, Нt – 0,25. У зв'язку з наявністю анемії двічі була спроба переливання одногрупної А(ІІ) Rh(+) крові. Обидва рази переливання було зупинено у зв'язку з розвитком анафілактичної реакції. Переливання якого трансфузійного середовища необхідно в даному випадку?
+Відмитих еритроцитів
-Свіжоцитратної крові
-Еритроцитарної маси (нативної)
-Еритроцитарної суспензії
-Еритроцитарної маси, збідненої на лейкоцити і тромбоцити
?
Больной 14 лет, страдает язвенной болезнью желудка. Отметил, что последние 2 дня боли у него уменьшились, но появилась нарастающая слабость. Головокружение, жидкий стул черного цвета дважды в течении суток. Больной бледен. В эпигастрии небольшая болезненность. Симптомов раздражения брюшины нет. Какие осложнения язвенной болезни Вы заподозрили?
+Желудочное кровотечение
-Перфорация язвы желудка
-Декомпенсированный стеноз желудка
-Пенитрация язвы в поджелудочную железу
-Малигнизация язвы
?
У чоловіка 40 років з виразковою хворобою в анамнезі після прийому їжі з'явивсябіль в епігастральній ділянці живота, а через 4 години з'явилась загальна слабкість, блювота типу “кавової гущі”. Як повинен діяти лікар невідкладної допомоги, який був викликаний до хворого?
+негайно транспортувати хворого в хірургічний стаціонар
-призначити знеболюючі та протиблювотні засоби
-рекомендувати звернутись до дільничного терапевта наступного дня в плановому порядку
-призначити активоване вугілля
-призначити серцеві препарати та спазмолітики
?
В хірургічне відділення надійшов хворий 35 років, який тривалий час страджає варазковою хворобою 12-палої кишки, зі скаргами на загальну слабкість, запаморочення при спробі встати з ліжка, помірну спрагу, випорожнення типу мелени. Хворіє другу добу. Об'єктивно: шкірні покрови та слизові оболонки бліді, сухі. АТ 110/70 мм рт.ст. Живіт м’який, передня черевна стінка бере участь у диханні. ФГДС: на передньої стінці луковиці 12-палої кишки виразка розміром до 1 см, дно її покрито фібрином. Аналіз крові: Ер 2,6 х 1012/л, Нb 100 г/л, Ht 0,29. Який ступень крововтрати у хворого?
+Крововтрата ІІ ступеню
-Крововтрата І ступеню
-Крововтрата ІІІ ступеню
-Крововтрата IV ступеню
-Крововтрата відсутня
?
Хворий 42 років, поступив в стаціонар з нагоди блювоти з домішами крові, що раптово виникла. Жодних перенесених захворювань шлунково-кишкового тракту не пам'ятає. Вважає себе здоровим. З анамнезу – 3 роки тому переніс вірусний гепатит. Які додаткові методи обстеження необхідно застосувати в першу чергу?
+Езофагогастродуоденоскопію
-Ультразвукове дослідження
-Комп?ютерну томографію
-Колоноскопію
-Біохімічний аналіз крові
?
Чоловік 26 років зі скаргами на різкий біль в епігастрії. Захворів раптово 45 хвилин тому з появи інтенсивного болю в епігастрії. Пульс 104 уд/хв. Язик сухий, білий. Лежить згорнувшись. Передня черевна стінка різко напружена та болюча. Позитивний симптом Щьоткіна-Блюмберга в верхній частині живота. Перкуторно в проекції печінки тімпаніт. Діагноз?
+Перфоративна виразка шлунку
-Гострий панкреатит
-Гострий холецистит
-Гостра кишкова непрохідність
-Гострий тромбоз мезентеріальних судин
?
Чоловік 24 років зі скаргами на різкий біль в правому підребір'ї. Захворів раптово 3 години тому. Пульс 98 уд/хв. Язик сухий, білий. Сидить зігнувшись через біль. Живіт втягнутий, не приймає участі в дихальних рухах. В правому верхньому квадранті під час пальпації різкий біль та позитивний симптом Щьоткіна-Блюмберга. Перкуторно в проекції печінки тімпаніт.Діагноз?
+Перфоративна виразка дванадцятипалої кишки
-Гострий холецистит
-Гострий панкреатит
-Правобічна ниркова колька
-Гостра кишкова непрохідність
?
Чоловік 33 років зі скаргами на біль в верхній частині живота Захворів раптово 2 години тому. Пульс 98 уд/хв. Язик сухий, білий. Живіт симетричний, пальпаторно резистентний в верхній частині та болючий. Під час перкусії в проекції печінки тімпаніт. Оглядова рентгеноскопія черевної порожнини визначила серпоподібні скупчення газу під склепіннями діафрагми. Діагноз?
+Перфоратична виразка шлунка
-Гострий панкреатит
-Гострий холецистит
-Гостра кишкова непрохідність
-Защемлення параезофагеальної грижі
?
Хворий 47 років, скаржиться на виражену загальну слабкість, мерехтіння мушок перед очима, часті рідкі випорожнення чорного кольору. Приблизно 30 годин тому надмірно вживав гостру їжу і алкоголь. Стан тяжкий, шкіра покрита липким потом. АТ 80/50 мм рт.ст. Пульс 126 уд. за 1 хв. Язик суховатий, обкладений. Живіт м’який, помірно-болючий в епігастрії. Перистальтика прослуховується. Найбільш вірогідний діагноз?
+Шлунково-кишкова кровотеча
-Отруєння алкоголем
-Харчова токсикоінфекція
-Гострий панкреатит
-Виразковий неспецифічний коліт
?
У хворого 35 років, що знаходиться на лікуванні з приводу портального цирозу печінки, з’явилися клінічні ознаки кровотечі з варикозних вен стравоходу. Яке інструментальне дослідження треба провести для діагностики цього ускладнення?
+Фіброезофагогастродуоденоскопію
-Комп’ютерну томографію
-Діагностичну лапароскопію
-Ультразвукове дослідження
-Біопсію печінки
?
Хворого 30 років, що хворіє на виразкову хворобу тривалий час, місяць тому після вживання алкоголю раптово виникла блювота по типу „кавової гущі”, з’явилась загальна слабкість, яка спостерігається по теперішній час. Об’єктивно: шкіра бліда, пульс – 80 за 1 хв., АТ – 110/65 мм.рт.ст. Per rectum - на рукавичці кал звичайного кольору. В аналізі крові: Hb – 100 г/л, ер – 3,5*1012/л, гематокрит – 32%. Чим пояснити стан хворого?
+Постгеморагічна анемія
-Рак шлунку
-Виразка шлунку
-Туберкульоз
-Тривала кровотеча
?
Чоловік 55 років, хворий на рак шлунку , прооперован 1,5 роки тому, проведена хіміотерапія. Протягом 4-х місяців відмічає важкість у правому підребер’ї, нудоту, гіркий присмак у роті, іноді блювоту жовчу, субфібрілітет в вечері. При УЗД виявленні множинні об’ємні утворення в печінці. Жовчний міхур та підшлункова залоза не змінені. Попередній діагноз: метастатичне ураження печінки. Визначення якої речовини радіоімунологічним аналізом може підтвердити цей діагноз?
+СА -19-9
-Бета-2 мікроглобулін
-Пролактін
-Гастрін
-Інсулін
?
Мужчина 72 лет, жалуется на тошноту, рвоту съеденной пищей, резкую слабость, потерю веса- 20 кг в течении1,5 месяцев, чувство тяжести в желудке после приема пищи. В анализах крови в динамике- стойкая анемия. Печень плотная, бугристая при пальпации, выступает из- под края реберной дуги на 5 см. В эпигастрии пальпируется плотная, ограниченно- подвижная опухоль до 7 см. в диаметре. В левой надключичной области пальпируется плотный лимфатический узел до 1,5 см в диаметре, подвижный, безболезненный. Какой наиболее вероятный диагноз у данного больного?
+Рак желудка
-Язвенная болезнь
-Язва 12ти перстной кишки
-Обострение хронического гастрита
-Рубцово - язвенная деформация луковицы 12ти перстной кишки
?
Больной С, 35 лет, беспокоят умеренные боли в эпигастрии, не связанные с приемом пищи, потеря в весе, общую слабость. При рентгенографии желудка - деформация свода желудка, увеличение расстояния между газовым пузырем и линией диафрагмы. Какой диагноз более вероятен?
+Рак желудка
-Гипертрофический гастрит
-Сифилис желудка
-Туберкулез желудка
-Лейомиома желудка
?
Больной Е., 65 лет. Жалуется на умеренные боли в эпигастрии, усиливающиеся после приема пищи через 1,5 часа, боли в правом подреберье, общую слабость, потерю веса, плохой аппетит, повышение температуры тела до 37,50С. Несколько лет назад лечился по поводу язвенной болезни желудка. Общее состояние средней степени тяжести. Пониженного питания. В левой надключичной области плотно-эластической консистенции лимфоузел до 0,5 см. в диаметре. Живот увеличен в размерах за счет свободной жидкости. Болезненный в эпигастрии, где определяется опухолевидное образование диаметром до 8 см. печень плотная, выступающая из подреберья на 5 см. Ваш предположительный диагноз?
+Рак желудка;
-Обострение язвенной болезни;
-Рак поперечно-ободочной кишки;
-Перфорация язвы желудка;
-Дивертикулит поперечно-ободочной кишки
?
Хворий К., госпіталізований з нападами судом. Багато років страждає виразкою ДПК. В останній місяць відмічає щоденну блювоту, схуд на 15 кг. Об’єктивно: Хворий виснажений. Язик сухий. В епігастральній ділянці визначається “шум плеску”. Нижня межа шлунку на рівні гребінцевої лінії. Лабораторно: загальний білок 43 г/л; К - 2,1 ммоль/л, Na - 118 ммоль/л, Ca - 1,6 ммоль/л, хлориди - 82 ммоль/л, гематокрит - 64%. Визначте попередній діагноз?
+Декомпенсований стеноз воротаря
-Кровоточива виразка ДПК
-Субкомпенсований стеноз воротаря
-Малігнізована виразка шлунку
-Компенсований стеноз воротаря
?
Хворий К. 47 р., скаржиться на інтенсивні болі в животі, слабкість, затримку стільця і газів. Захворів 1,5 год. тому. Болі з’явились раптово в епігастрії та правому підребір’ї, та розповсюдилися по всьому животу. Т=37,80С, Пульс - 60 за 1 хв., слабкого наповнення. Язик сухий. Живіт при пальпації напружений, болючий на всьому протязі. Позитивні перитонеальні симптоми. Печінкова тупість не визначається. Який діагноз у хворого?
+Перфоративна виразка.
-Кишкова непрохідність.
-Гострий панкреатит.
-Гострий холецистит.
-Мезентеріальний тромбоз.
?
Больной Т. 83 лет оперирован по поводу рака желудка. При ревизии установлено, что опухоль располагается в антральном отделе, практически полностью стенозирует просвет органа, имеется метастатическое поражение печени, канцероматоз. Какое симптоматическое вмешательство наиболее целесообразно выполнить в данной ситуации?
+Формирование обходного гастро-энтероанастомоза
-Гастростомия
-Формирование холедохо-дуаденоанастомоза
-Паллиативная резекция желудка
-Паллиативная гастрэктомия
?
Хворий І. 63 роки поступив в приймальне відділення зі скаргами на слабість, запаморочення, блювоту масами темного кольору, чорний стілець. Ендоскопічно діагностовано кровоточиву виразку. Який стан найбільш ймовірно розвинеться у хворого.
+Постгеморагічна анемія
-Серцева недостатність
-Перитоніт
-Гостра ниркова недостатність
-Сепсис
?
До хірурга звернувся хворий М. 50 років зі скаргами на переповнення в надчеревній ділянці, біль, зригування шлунковим вмістом, масивну рвоту 2 –3 рази на день. Попередній діагноз: стеноз пілоруса. Яка клінічна стадія стенозу пілоруса?
+ІІ – субкомпенсована
-І – компенсована
-ІІІ – частково декомпенсована
-ІV – повністю декомпенсована
?
Больной В. 52 лет страдает язвенной болезнью 12-перстной кишки. В последнее время сильно исхудал, беспокоит многократная рвота желудочным содержимым. При ФГДС диагностирован стеноз выхода из желудка язвенного генеза. Развития какого осложнения следует опасаться в первую очередь?
+Обезвоживания, ахлоргидрии.
-Демпинг-синдрома
-Дуодено-гастрального рефлюкса.
-Пенетрации язвы
-Гипогликемии.
?
Больной жалуется на общую слабость, головокружение, рвоту кровью. Заболевание началось после многократной рвоты, возникшей на фоне АД 200/120 мм рт. ст. Во время одного из приступов рвоты в рвотных массах появилась кровь. Живот не вздут участвует в акте дыхания, симметричен. При пальпации мягкий, безболезненный на всем протяжении. Перистальтика кишечника удовлетворительная. Поставьте предварительный диагноз:
+Синдром Меллори-Вейсса
-Кровотечение из варикозных вен пищевода
-Острый геморрагический гастрит.
-Обострение язвенной болезни.
-Кровотечение из опухоли желудка.
?
Больной госпитализирован с кровотечением в пищеварительный тракт. Страдает универсальным атеросклерозом, сахарным диабетом, дистрофическим полиартритом. Длительное время принимает нестероидные противовоспалительные препараты. При эндоскопии в антральном отделе желудка обнаружен плоский язвенный дефект округлой формы, до 4 см в диаметре с мелкими тромбированными сосудами в крае его, дно язвы выполнено фибрином грязно-серого цвета. Сформулируйте предварительный диагноз:
+Острая язва желудка, кровотечение.
-Хроническая язва желудка, кровотечение
-Рак желудка, кровотечение
-Язвенный гастрит, кровотечение.
-Синдром Меллори-Вейсса
?
Больной С. 48 лет поступил в клинику в тяжелом состоянии. Кожа дряблая, сухая. Больной истощен. Беспокоит частая рвота полупереваренной пищей. Рвотные массы с тухлым запахом. Около 20 лет страдает язвенной болезнью 12-перстной кишки, неоднократно лечился в терапевтических стационарах. Язва периодически заживала и открывалась вновь. Сформулируйте предварительный диагноз:
+Рубцово-язвенный стеноз выхода из желудка.
-Обострение язвенной болезни.
-Острый панкреатит.
-Перфорация гастродуоденальной язвы
-Пенетрация язвы
?
Хворий 60 років, знаходиться в практологіч-ному відділенні зі скаргами на біль в животі, пронос з болючими позивами ( до 10-15 р. за добу), з домішками крові, слизу, підвищення температури тіла, схуднення. Хворіє протягом 15 років з короткочасними ремісіями після лікування. Загострення почалося 1 місяць тому після психічної травми і фізичного напружен-ня. Укажіть найбільш вірогідний діагноз.
+ Неспецифічний виразковий коліт
-Хвороба Крона
-Гостра дизентерия
-Дифузний поліпоз товстої кишки
-Дивертикуліт товстої кишки
?
Під час лапаротомії у хворого виявлено травматичний розрив сигмовидної кишки, розлитий перитоніт. У черевній порожнині наявні калові маси. Який об’єм оперативного лікування?
+ Ушивання розриву сигми, трансверзостома, дренування черевної порожнини.
-Ушивання розриву сигми.
-Трансверзостома.
-Дренування черевної порожнини.
-Виведення розірваної ділянки сигми на шкіру.
?
У хворого, 35 років, протягом 10 днів скарги на проноси до 15 разів на добу із слизом, кров’ю і гноєм, біль в лівій здухвинній області. Максимальна температура тіла за добу 37,90С. Виставлено попередній діагноз - неспецифічний виразковий коліт. Визначте особливості тяжкості перебігу захворювання.
+Важка
-Середня
-Легка
-Блискавична
-Рецидивуюча
?
У хворого, 55 років, часте випражнення до 20-30 разів на добу з домішками крові і слизу, болі в лівій здухвинній області, що підсилюються при позивах на дефекацію, температура 38 0С. Бактеріологічне дослідження калу - дизентерійних бактерій, амеб немає. Ректороманоскопія - слизова оболонка різко гіперемована, набрякла, покрита виразками різних розмірів, що кровоточать. Ваш діагноз?
+Неспецифічний виразковий коліт
-Дизентерія
-Хвороба Крона
-Дивертикульоз
-Поліпоз товстої кишки
?
Хворий, 50 років, скаржиться на проноси, підвищення температури тіла до 37,60С протягом останнього місяця. При об’єктивному дослідженні пальпується болючий інфільтрат у правій половині живота. При колоноскопії у висхідній частині товстої кишки виявлені виразки у вигляді глибоких щілин, слизова між ними виглядає як "брукова бруківка" з вогнищами гранульоматозного запалення. В аналізі крові: анемія, диспротеінемія, порушення електролітного балансу. Ваш діагноз?
+Хвороба Крона
-Апендикулярний інфільтрат
-Пухлина висхідної частині товстої кишки
-Неспецифічний виразковий коліт
-Дивертикульоз висхідної частині товстої кишки
?
У хворого, 46 років, скарги на випражнення рідким з домішками слизу і крові, загальну слабкість, підвищення температури до 37,40С . При ректороманоскопії: на фоні набряку слизової оболонки і відсутності судинного малюнка визначається контактна кровотечливість, поверхня слизової “зерниста”, визначаються ерозії. При іригоскопії - відсутність гаустр, місцями звуження просвіту. Ваш діагноз?
+Неспецифічний виразковий коліт
-Рак прямої кишки
-Фібринозний проктосигмоідит
-Дивертикульоз сигмовидної кишки
-Хвороба Крона
?
Жінка 26 років поступає зі скаргами на рідкий стілець з кровю протягом шести місяців, зниження маси тіла та спастичні болі в животі. При іригоскопічному дослідженні виявлено запальний процес в товстій кишці. Між ділянками ураження є незмінені зони. Пряма кишка без уражень. Імовірний діагноз:
+ Хвороба Крона.
-Виразковий коліт.
-Амебна дизентерія.
-Ішемічний коліт.
-Хвороба Гіршпрунга.
?
Хворий 43 років госпіталізований ургентно з клінікою гострої кишкової кровотечі І ступеня, яка була зупинена консервативною гемостатичною терапією. При подальшому обстеженні (колоноскопія) встановлений діагноз: дивертикульоз нисхідної ободової та сигмоподібної кишок. Вкажіть найбільш ефективний спосіб профілактики можливих наступних ускладнень виявленого захворювання у хворого?
+ Планова лівобічна геміколектомія
-Строге дотримання дієти та режиму арчування
-Виключення підвищеного фізичного навантаження
-Планові курси консервативної терапії
-Ургентне оперативне втручання при розвитку наступного ускладнення
?
Під час операції з приводу гострої кишкової непрохідності у хворого 63 р. виявлено, що причиною її є пухлина сигмоподібної кишки. Оральна частина ободової кишки роздута, переповнена вмістом. Тонка кишки майже не змінена. Лімфатичні вузли у брижі ободової кишки не визначаються. Метастази у печінці не визначаються. Оберіть метод операції.
+Операція Гартмана
-Лівобічна геміколонектомія
-Тотальна колектомія
-Обхідна ілеоректостомія
-Трансверзостомія
?
Дитина 8 років хворіє 3 роки. Скаржиться на випорожнення з кров'ю та слизом до 5-6 разів на добу, зменшення маси тіла, слабкість. В аналізах крові анемія, збільшення швидкості зсідання еритроцитів. Ваш передбачуваний діагноз:
+Неспецифічний виразковий коліт
-Дискінезія жовчновивідних шляхів
-Виразкова хвороба
-Хронічний панкреатит
-Сальмонельоз
?
Як запобігти інфікування м’яких тканин передньої черевної стінки при накладенні протиприродного відхідника?
+Підшиванням парієтальної очеревини до шкіри
-Підшиванням вісцеральної очеревини до шкіри
-Підшиванням слизової оболнки до шкіри
-Введенням дренажу
-Обкладанням рани стерильними серветками
?
Хворий 30 років, надійшов зі скаргами на помірний біль по всьому животу, випражнення до 17 разів на добу з кров'ю, гноєм, слизом. Температура тіла 380С. Живіт помірно роздутий, болючий по ходу товстої кишки. Симптомів роздратування очеревини немає. При ректальному дослідженні: збільшені гемороїдальні вузли, помірно болючі. При пальцевому дослідженні виявлена темна кров. У клінічному аналізі крові - анемія, СОЭ-40 мм/годину. Визначте попередній діагноз?
+Неспецифічний виразковий коліт.
-Рак товстої кишки.
-Хронічний геморой
-Дизентерія
-Хвороба Крона
?
Хвора 63 років, скаржиться на здуття живота, закрепи, болі вище пупка, які проходять після акта дефекації. Об-но: живіт здутий в біля пупковій ділянці, при пальпації болюча сигмовидна кишка. Яке захворювання можна запідозріти ?
+Хронічний коліт
-Хронічний ентерит
-Неспецифічний виразковий коліт
-Хронічний гастрит
-Хронічний холецистит
?
Хвора 58 років скаржиться на постійний біль в животі, який посилюється через 2 – 3 години після їжі, здуття живота, розлади акту дефекації (проноси та закрепи), слабкість, розлади сну. Хворіє близько 5 років, погіршення пов’язує з огріхами харчування та стресами. Емоційно лабільна, шкіра суха. При пальпації живота біль по ходу товстої кишки та навкруги пупка. Пульс 88 уд. в хв. В аналізі крові змін не виявлено. При фіброколоноскопії до куполу сліпої кишки слизова оболонка атрофічна, судини видно погано, новоутворення та виразки відсутні. Який найбільш вірогідний діагноз?
+Хронічний атрофічний ентероколіт
-Неспецифічний виразковий коліт
-Хвороба Крона тонкої та товстої кишок
-Хронічний атрофічний гастроентерит
-Синдром подразненої товстої кишки
?
Хворий 70 років скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці, схуднення, відсутність апетиту, слабкість, закрепи межують з рідким стільцем. Об'єктивно: шкіра землиста, суха. При пальпації живота в правій здухвинній ділянці – інфільтрат 7х8 см, який майже не зміщується, при перкусії над ним тупий перкуторний звук. Аускультативно – посилення кишкових шумів. Hb крові – 82 г/л. У калі темна кров. Яка найбільш вірогідна патологія може зумовлювати таку картину?
+Злоякісна пухлина сліпої кишки
-Апендикулярний інфільтрат
-Рак правої нирки
-Позаочеревинна пухлина
-Злоякісна пухлина тонкої кишки
?
Хвора 63 років, хворіє на хронічний гастрит, більше 20 років. Препарати (вікалін, ранітідін), які раніше поліпшували стан. Останнім часом не приносять полегшення. Під час останнього гастрофіброскопічного дослідження був виявлений атрофічний гастрит. Ваші рекомендації по лікуванню ?
+Замісна терапія (ацидин-пепсин)
-Жовчогінні
-Гатропротектори
-Вітамінотерапія
-Антиоксидантна терапія
Хворий 65 років скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці, схуднення, відсутність апетиту, слабкість, стійкі закрепи більше 6 місяців. Об'єктивно: шкіра землиста, суха. При пальпації живота в правій здухвинній ділянці - інфільтрат 8х10 см, який майже не зміщується, при перкусії над ним тупий перкуторний звук. Аускультативно - посилення кишкових шумів. Hb крові - 86 г/л. Кров у калі. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?
+Злоякісна пухлина сліпої кішки.
-Рак правої нирки.
-Апендікулярний інфільтрат.
-Злоякісна пухлина тонкої кішки.
-Позаочеревинна пухлина.
?
Хвора 63 років, хворіє на хронічний гастрит, більше 20 років. Препарати (вікалін, ранітідін), які раніше поліпшували стан. Останнім часом не приносять полегшення. Під час останнього гастрофіброскопічного дослідження був виявлений атрофічний гастрит. Ваші рекомендації по лікуванню ?
+Замісна терапія (ацидин-пепсин)
-Жовчогінні
-Гатропротектори
-Вітамінотерапія
-Антиоксидантна терапія
Новонароджений доставлений в клініку з приводу пухлиноподібного утворення в правій половині живота. При огляді стан середньої тяжкості. Періодично відригує, стула не було, сечовипускання не порушено. В аналізах крові, сечі патології не виявлено. Вкажіть найбільш інформативний метод обстеження?
+УЗД органів черевної порожнини
-Внутрішньовенна екскреторна урографія
-Комп’ютерна томографія
-Ангіографія
-Пальпація живота під наркозом
?
Хвора 63 років, хворіє на хронічний гастрит, більше 20 років. Препарати (вікалін, ранітідін), які раніше поліпшували стан. Останнім часом не приносять полегшення. Під час останнього гастрофіброскопічного дослідження був виявлений атрофічний гастрит. Ваші рекомендації по лікуванню ?
+Замісна терапія (ацидин-пепсин)
-Жовчогінні
-Гатропротектори
-Вітамінотерапія
-Антиоксидантна терапія
Хвора К., 62 років скаржиться на загальну слабкість, здуття живота, слабкість, періодично відмічає домішок крові у калі, іноді калові маси набувають темного забарвлення. Проведена іррігоскопія. На рентгенограмі товстої кишки визначається дефект наповнення та звуження просвіту висхідної кишки. Для якого захворювання це характерно?
+Рак висхідного відділу ободової кишки
-Дивертикул
-Рак сигмовидної кишки
-Ворсинчастий поліп
-Гранулематозний поліп
Хворий 28 років, скаржиться на загальну слабкість, головокружіння, багаторазові випорожнення кишечнику з домішками крові та згортками. Дані скарги появилися вперше. Об’єктивно: стан хворого середньої важкості. Пульс – 110 уд. за 1 хв. АТ 100/60 мм рт. ст. Крововтрата ІІ ступеня. Назвіть найбільш інформативний метод діагностики цієї патології товстої кишки.
+Колоноскопія
-Ректоскопія
-УЗД
-Іррігографія
-Пальцеве дослідження прямої кишки
?
Хвора 63 років, хворіє на хронічний гастрит, більше 20 років. Препарати (вікалін, ранітідін), які раніше поліпшували стан. Останнім часом не приносять полегшення. Під час останнього гастрофіброскопічного дослідження був виявлений атрофічний гастрит. Ваші рекомендації по лікуванню ?
+Замісна терапія (ацидин-пепсин)
-Жовчогінні
-Гатропротектори
-Вітамінотерапія
-Антиоксидантна терапія
Хвора 67 років: на протязі 4 міс. спостерігає появу періодичних поносів, знижку ваги на 5 кг, здуття та болі у животі більше з правого боку, відчуття неповного випорожнення кишковика. Підвищення температури тіла до 37,20C у вечорі. При обстеженні у крові Нв - 90 г\л, Ер. 3,1-1012\л, ШОЕ 32 мм\год. УЗД органів черевної порожнини-без особливостей. Найбільш вірогідний діагноз?
+Рак правої половини товстої кишки
-Неспецифічний виразковий коліт
-Хвороба Крона
-Ішемічна хвороба кишок
-Дисбактеріоз кишечника
?
Хвора 63 років, хворіє на хронічний гастрит, більше 20 років. Препарати (вікалін, ранітідін), які раніше поліпшували стан. Останнім часом не приносять полегшення. Під час останнього гастрофіброскопічного дослідження був виявлений атрофічний гастрит. Ваші рекомендації по лікуванню ?
+Замісна терапія (ацидин-пепсин)
-Жовчогінні
-Гатропротектори
-Вітамінотерапія
-Антиоксидантна терапія
В лікарню госпіталізована хвора 34 років зі скаргами на криваво-слизові випорожнення до 5-7 разів за добу, біль у животі, підвищення температури тіла. Хворіє 5 діб. Виникла підозра на неспецифічний виразковий коліт. Вкажіть найбільш доцільне дослідження для підтвердження діагнозу.
+Колоноскопія з біопсією
-Ректороманоскопія з біопсією
-Ірігографія
-Ультразвукове дослідження
-Копрологічне дослідження
?
Хвора 63 років, хворіє на хронічний гастрит, більше 20 років. Препарати (вікалін, ранітідін), які раніше поліпшували стан. Останнім часом не приносять полегшення. Під час останнього гастрофіброскопічного дослідження був виявлений атрофічний гастрит. Ваші рекомендації по лікуванню ?
+Замісна терапія (ацидин-пепсин)
-Жовчогінні
-Гатропротектори
-Вітамінотерапія
-Антиоксидантна терапія
Дитина 3 років не має самостійного стулу до 5-7 діб. Без клізми кишківник не випорожняється. Виявляється затримка у фізичному і розумову розвитках. Не розмовляє. Кахектична. Живіт збільшений у розмірах. При пальпації виявляється плотно-еластичне пухлино подібне утворення, яке займає всю черевну порожнину. Per rectum: ампула прямої кишки пуста. Затримка стулу спостерігається з самого моменту народження.
+Хвороба Гіршпрунга
-Заворот сигмоподібної кишки
-Синдром Ледда
-Ілеоцекальна інвагінація
-Меконіальна непрохідність
?
Хвора 63 років, хворіє на хронічний гастрит, більше 20 років. Препарати (вікалін, ранітідін), які раніше поліпшували стан. Останнім часом не приносять полегшення. Під час останнього гастрофіброскопічного дослідження був виявлений атрофічний гастрит. Ваші рекомендації по лікуванню ?
+Замісна терапія (ацидин-пепсин)
-Жовчогінні
-Гатропротектори
-Вітамінотерапія
-Антиоксидантна терапія
Хворий 60 років скаржиться на виділення крові темного кольора з калом, лентоподібну форму калового потоку, багато порційне випорожнення товстого кишківника, болючість акта дефекації. Хворіє протягом трьох місяців. Відмічає незначну втрату маси тіла. Живіт помірно вздутий, м’який, без ознак подразнення очеревини. Перкуторно по ходу товстого кишківника – тимпаніт. Per rectum: ампула прямої кишки пуста. Тонус анального сфінктера знижений. Який попередній діагноз?
+Рак ректосигмоїдного вигину товстої кишки. Часткова товстокишкова непрохідність.
-Гостра анальна тріщина
-Хронічний парапроктит
-Неспецифічний виразковий коліт. Токсична балонна дилатація товстої кишки
-Геморой
?
57 річний чоловік звернувся до лікаря зі скаргами на відчуття важкості, розширення в кишечнику, які виникають через 3-5 годин після їжі, відрижку, тошноту, виражений біль зправа і посередині живота, лихоманку. Хворіє 3 місяці. Об’єктивно шкіра бліда при пальпації живота за ходом висхідного відділу товстого кишечника пальпується кругле утворення. В крові анемія, прискорене ШОЕ. В копрограмі – наявність крові. Про яке захворювання треба подумати?
+Пухлина кишечника
-Неспецифічний виразковий коліт
-Ентероколіт
-Хвороба Крона
-Водянка жовчного міхура
?
Водитель автобуса жалуется на периодическую обильную примесь алой крови в кале при дефекации. Болеет около года. Кровотечение усиливается после физических нагрузок и после употребления алкоголя. Стул 1 раз в 2-3 суток безболезненный. Анальный жом не изменен. Сформулируйте предварительный диагноз.
+ Внутренний геморрой
-Рак прямой кишки
-Острый проктосигмоидит
-Острая анальная трещина
-Хроническая анальная трещина.
?
У хворого діагностовано гострий тромбоз гемороїдальних вузлів. Наявний набряк параанальної ділянки. Гемороїдальні вузли з краєвим некрозом. Яка хірургічна тактика?
+ Консервативне лікування 3-4 тижні, гемороїдектомія.
-Гемороїдектомія при поступленні.
-Дієтотерапія.
-Ректальні свічки, сидячі ванночки.
-Перев’язка гемороїдальних вузлів.
?
Наступного дня після прийому великої кількості алкоголю хворий відчув різкий біль у задньому проході, відчуття стороннього тіла, з'явилися незначні кров'янисті виділення з прямої кишки. При огляді в області ануса визначається "розетка" різко болючих і напружених випинань слизової прямої кишки багряного кольору, на 3 і 7 годинах за циферблатом відзначається некроз слизової з помірною кровотечею. У даному випадку має місце:
+Защемлення гемороїдальних вузлів
-Гострий тромбоз гемороїдальних вузлів
-Геморой ускладнений випадінням IV ст.
-Гостра анальна тріщина
-Поліп анального каналу
?
Хворий протягом декількох років страждає на геморой. За останні два тижні з'явився різкий біль після акту дефекації, тривалість больового синдрому до 3 годин. Зміна клінічної картини пов'язана з:
+Формуванням анальної тріщини
-Малігнізацією
-Тромбозом гемороїдальних вузлів
-Защемленням гемороїдальних вузлів
-Випадінням слизової оболонки прямої кишки
?
70-літня жінка скаржиться на сліди червоної крові у випражненні, свербіння в анальному каналі. Найбільш ймовірна причина це:
+Геморой
-Неспецифічний виразковий коліт
-Гельмінтоз
-Рак прямої кишки
-Поліп прямої кишки
?
Хвора 27 років, скаржиться на відчуття болі при дефекації, на наявність яскраво червоних смуг крові, що покривають калові маси. На протязі останніх 5 років страждає на закрепи. Ваш попередній діагноз:
+Анальна тріщина
-Рак прямої кишки
-Внутрішній геморой
-Параректальна нориця
-Змішана форма геморою
?
Хворий М., 35 років, скаржиться на біль в ділянці анального отвору, на краплини яскраво-червоної крові на калі наприкінці акту дефекації. Загальний стан хворого – задовільний. При обстеженні живота патологічних змін не виявлено. При огляді анальної ділянки на 3,7, та 11 годинах по циферблату виявлені гемороїдальні вузли з набряклою та гіперемованою слизовою. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?
+Кровоточивий геморой.
-Рак прямої кишки.
-Тріщина прямої кишки.
-Тромбоз гемороїдальних вузлів.
-Поліпи прямої кишки.
?
Пацієнт скажиться на наявність вип’ячувань в ділянці ануса, які з’являються при мінімільному фізичному навантаженні і потребують вправлення. При огляді аноскопом вище гребінцевої лінії на 3, 7, 11 год візуалізуються синюшні випячування, розміром 1 на 2 см. Який попередній діагноз?
+Внутрішній геморой 3 ст
-Гострий парапроктит
-Внутрішній геморой 1 ст
-Внутрішній геморой 2 ст
-Анальна тріщина
?
Пацієнт скаржиться на наявність випячувань в ділянці ануса, які зявляються при дефекації та потребують вправлення. При огляді аноскопом вище гребінцевої лінії визначаються випинання слизової розміром 1 на 1 см. Який попередній діагноз?
+Внутрішній геморой 2 ст
-Гострий парапроктит
-Зовнішній геморой
-Анальна тріщина
-Внутрішній геморой 1 ст
?
При обстеженні хворого Ви запідозрили пухлину прямої кишки. Готуючи його до операції, необхідно упевнитися, чи немае віддалених метастазів, щоб скласти план операції. Для виявлення типових віддалених метастазів пістряка кутні (рака прямой кишки) що будете використовувати?
+ Лапароскопія
-Ректороманоскопія
-Ирригоскопія
-Лабораторне дослідження
-Пальциве дослідження
?
Ви обстежили хворого і встановили діагноз: “Пістряк кутні” на 12 см від анального відхідника без метастазів. Який вид оперативного втручання Ви збираєтесь виповнити цьому хворому?
+Передня резекція кутні
-Накладення цекостоми
-Накладення сигмостоми
-Операція Гартмана
-Екстирпація кутні по Кеню-Майлсу
?
При колоноскопії під час діспансерного огляду у чоловіка 55 років виявлені поліпи товстоі кишки. Шматочок поліпа взяли на гістологічне дослідження. Який вид поліпів мае найбільшу до малігнізації?
+ Волохаті
-Гіперпластичні
-Аденоматозні
-Множинні аденоматозні
-Індекс малігнізації однаковий у всіх випадках
?
К проктологу у поліклінику прийшов хворий зі скаргами на біль при дефекації за 15 хвилин після дефекації, малая кровотеча из кутні після дефекаціі. Закреп. Боясть дефекації. Якій діагноз вірний?
+ Розколина ануса
-Пістряк кутні
-Хроничний папилит
-Параректальний свищ
-Геморой
?
У 85\% хворих анальна тріщина локалізується у положенні на спині:
+ На 6 год.
-На 12 год.
-На 3 год.
-На 9 год.
-У будь-якому місці.
?
Хвора 52 р. скаржиться на сильні болі та виділення алої крові при акті дефекації. Хворіє біля року. Протягом останніх 5 років страждає закрепами. Об’єктивно: по задній комісурі анального каналу дефект 0,8 х 0,5 см зі щільними краями, дно покрито грануляціями з ібринозним нашаруванням. Сфінктер різко спазмований. Поставте клінічний діагноз.
+Хронічна задня анальна тріщина
-Хронічна передня анальна тріщина
-Поліп анального каналу
-Гострий підслизовий парапроктит
-Гострокінцеві канділоми анального каналу
?
Чоловік 48 років зі скаргами на біль в поромежині, що стає нестерпним під час спроби дефекації, підвищення температури тіла до 390С. Хворіє 4 дні, хвороба розвивалась поступово. Пульс 110 уд/хв. Промежина асиметрична за рахунок набряку лівої параанальної ділянки, шкіра тут гіперемована, гаряча, болюча. Ректально визначається інфільтрація лівої стінки анального каналу з різким болем. Діагноз?
+Гострий парапроктит
-Флегмона
-Гострий абсцес
-Гострий геморрой
-Гострий лімфаденіт
?
Чоловік 38 років зі скаргами на періодичну болючість в анальній ділянці та бідні гнійні виділення на білизні. Хворіє на протязі року. На промежині біля анусу на 3 годинах за циферблатом визначається гранулююча ранка розміром 5 мм, края рубцево змінені. Зонд заходить в рану на 5 см і палець заведений в цей час до прямої кишки відчуває через стінку кінчик інструменту. Діагноз?
+Хронічний парапроктит
-Хронічний геморрой
-Анальна тріщина
-Хронічний остеомієліт
-Кишкова нориця
?
Жінка 36 років зі скаргами на біль в анальній ділянці, що посилюється під час дефекації. Хворіє 3 дні після вживання гострої страви з алкоголем. В анальній ділянці визначаються три круглі щільні вузлики розміром 2 см кожний, темно-синього кольору, гарячі, різко болючі, розташовані на 3, 7 та 11 годинах за циферблатом. Діагноз?
+Гострий геморрой
-Гострий парапроктит
-Анальна тріщина
-Гострий проктіт
-Анальні поліпи
?
Жінка 28 років зі скаргами на гострий ріжучий біль в анусі під час дефекації з виділення крові у вигляді тонкої повздовжньої смужки на поверхні калових мас. Хворіє 6 днів. Зовні анальна зона не змінена. Під час аноскопії в анусі на 6 годинах за циферблатом визначається в межах слизової оболонки повздовжня ранка. Діагноз?
+Анальна тріщина
-Гострий гаморрой
-Гострий кріптіт
-Гострий парапроктит
-Анальний кандідомікоз
?
Хвора 56 р. оперована місяць тому з приводу раку ректосигмоїдного відділу. Виконана передня резекція прямої кишки. Виддалених метастазів не виявлено. Післяопераційний період без ускладнень. Яке післяопераційне спеціальне лікування показане?:
+Хіміопроменева терапія
-Променева терапія
-Ад’ювантна хіміотерапія
-Ад’ювантна хіміотерапія не потрібна
-Променева терапія не потрібна.
?
Хвора 52 р. скаржиться на сильні болі у прямій кишці та незначні виділення крові при акті дефекації. Хворіє біля року. Протягом останніх 5 років страждає закрепами. Об’єктивно: по задній комісурі анального каналу дефект 0,7 х 0,5 см зі щільними краями, дно покрито грануляціями з фібринозним нашаруванням. Сфінктер різко спазмований. Поставте клінічний діагноз.
+Хронічна анальна тріщина
-Зовнішній геморой
-Поліп анального каналу
-Гострий підслизовий парапроктит
-Гострокінцеві канділоми анального каналу
?
Хвора 32 років, скаржиться на сильні болі та виділення яскраво-червоної крові при акті дефекації. Хворіє близько року. Протягом останніх 5 років страждає закрепами. Об'єктивно: по задній комісурі анального каналу дефект 0,8x0,5 см зі щільними краями, дно покрито грануляціями з фібринозним нашаруванням. Сфінктер різко спазмований. Який найбільш ймовірний діагноз?
+Хронічна передня анальна тріщина
-Хронічна задня анальна тріщина
-Поліп анального каналу
-Гострий підслизовий парапроктит
-Гострокінцеві кондиломи анального каналу
?
Хвора Д., 42 р., госпіталізована у проктологічне відділення зі скаргами на гострий інтенсивний біль в ділянці заднього проходу, що підсилюється під час дефекації, загальну слабкість, сухість в роті. Хворіє протягом 2-ох діб. Об'єктивно: в правій частині перианальної ділянки відмічається гіперемія, набряклість та кулеподібне випинання шкіри; пальпаторно – вираженя болючість та флюктуація. Температура тіла 39,20С. Лабораторно: лейкоцити 14,2х109/л, паличкоядерні нейтрофіли – 15%. Яку лікувальну тактику найбільш доцільно застосувати у даному випадку?
+Оперативне втручання.
-Консервативне лікування.
-Динамічне спостереження.
-Перевід у гастроентерологічне відділення.
-Перевід у гінекологічне відділення.
?
Хворий 25 р. скаржиться на тупий, розпираючий біль в лівому підребер’ї. Три роки тому - травма живота. Об-но: живіт асиметричний (є випинання в лівому підребер’ї). Пальпується збільшена, безболісна селезінка. УЗД - в нижньому полюсі селезінки гіпоехогенне, рідинне утворення 12x16x8 см. Ан.крові : Ер.- 3,2x1012/л, Нв-98 г/л. Ваш діагноз?
+Післятравматична псевдокіста селезінки
-Субкапсулярний розрив нижнього полюса селезінки
-Інфаркт селезінки
-Ехінококова кіста селезінки
-Синдром Бадда-Кіарі
?
Хворий 40 років доставлений із тупою травмою живота. Дихання поверхневе, ЧДР 22-24 хв-1, різка блідість шкіри і слизуватих, ЧСС 140 хв-1, АТ 85/50 мм рт. ст. , ЦВТ 20 мм вод. ст. Лабораторні дані: ер-ти 3,3·1012 л-1, Ht 0,29, загальний білок 50 г/л, К+ 3,1 ммоль/л, Na+ 133 ммоль/л, Cl- 90 ммоль/л. Чим обумовлена тяжкість стану?
+Гіповолемією
-Гострою серцевою недостатністю
-Больовим шоком
-Гострою дихальною недостатністю
?
Хворий 37 років доставлений каретою швидкої медичної допомоги з місця ДТП. При огляді стан - тяжкий , блідий. АТ90\60, PS-100в хв. Скарги на помірні болі в правому підребер’ї. Попередній діагноз: закрита травма черева. Пошкодження печінки? Вкажіть найбільш інформативний метод діагностики пошкоджень печінки в перщі години після закритої травми черева:
+Лапараскопія
-Ультразвукове дослідження
-Оглядове ренгенівське дослідження
-Комп’ютерна томографія
-Ангіографія
?
Мужчина 30 років поступив у хірургічний відділ через 10 годин після отриманої тупої травми живота. Стан хворого середньої важкості. Язик вологий, шкірні покрови нормального кольору, температура 37,2 (С. Лейкоцитоз 11-109/л., гемоглобін 90 г/л, еритроцити 3-1012/л. Живіт дещо піддутий, при пальпації злегка напружений та болючий більше зліва. Для уточнення діагнозу хворому вирішено зробити лапароцентнз. В якому місці черевної стінки необхідно зробити отвір?
+По серединній лінії нижче пупка
-По серединній лінії вище пупка
-В правому підребер’ї
-Зліва від пупка
-Справа від пупка
?
25-річний пацієнт поступив в відділ невідкладної хіругії через 20 хвилин після автомобільної аварії зі скаргами на болі в животі, слабість, нудоту, головокружіння. При огляді: блідий, АТ - 60/30 мм рт.ст. Частота пульсу 130 в хв., в лівому підребер’ї - підшкірний крововилив від удару. Ознаки черепно-мозкової травми відсутні. Оптимальним методом діагностики буде:
+Діагностична лапароскопія
-Лапароцентез
-УЗ-сонографія
-Виконати рентгенографію органів черевної порожнини
-Ангіографія
?
Хворий М., 25 років, госпіталізований через чотири доби після закритої травми живота. Скарги: на загальну слабість, запаморочення – головокружение, втрату свідомості 2 години тому без ознак амнезії, постійні, помірної сили болі в животі, більше внизу і зліва. Об”єктивно: стан середньої важкості, положення вимушене “сидячи”, при спробі лягти з”являються болі в лівому надпліччі, шкірні покриви бліді, пульс – 117 в/хв., слабкого наповнення; АТ – 70/40 мм рт. ст.; живіт м”який, болючий по лівому боковому каналу та над лоном де є перкуторно притуплення і слабо позитивні ознаки подразнення очеревини – брюшины; аускультативно – пригнічення перистальтики. Що з перерахованого є найбільш ймовірною причиною?
+Двохмоментний розрив селезінки.
-Розрив черевного відділу аорти.
-Заочеревинна гематома.
-Розрив порожнистого органу.
-Тромбоз мезентеріальних судин.
?
Хворий С., 40 років, госпіталізований через 1 годину після автоаварії, під час якої отримав закриту травму живота. Скарги: на різкі, сильні, постійні болі в животі, спрагу.Об”єктивно: загальний стан важкий. Язик сухуватий, чистий, шкіра блідо -рожева; пульс 102 в/хв.; задовільних властивостей; АТ – 130/80 мм рт.ст.; живіт незначно здутий; передня черевна – брюшная стінка участі в диханні не бере; пальпаторно є м’язевий захист та позитивні ознаки - признаки подразнення очеревини – брюшины на всьому протязі; перкуторно – печінкова тупість відсутня; аускультативно – перистальтика пригнічена. Ректально – позитивний симптом Куленкампфа. На оглядовій рентгенограмі живота є серповидне затемнення (знімок-негатив) під правим та лівим куполами діафрагми. Що із перерахованого є найбільш ймовірною причиною?
+Розрив порожнистого органу
-Внутрішньочеревна кровотеча
-Заочеревинна гематома
-Розрив сечового міхура
-Розрив жовчевого міхура
?
Хворий Б. 16 років, поступив через 3 години після тупої травми живота. По дорозі в клініку тричі втрачав свідомість. Об’єктивно: стан важкий; шкіра бліда; пульс – 120 в 1 хв., ритмічний, слабого наповнення; АТ – 80/40 мм рт.ст.; передня черевна стінка обмежено приймає участь в акті дихання, пальпаторно болюча на всьому протязі, де є позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга; по обом боковим каналам живота є притуплення перкуторного звуку; перистальтика пригнічена; є затримка відходження газів. Загальний аналіз крові: ер. – 3,0х10 12/л; Нв – 80 г/л; Нt – 32 од. Який із наступних діагнозів найбільш ймовірний?
+Внутрішньочеревна кровотеча
-Заочеревинна гематома
-Травматичний оментіт
-Розрив порожнистого органа
-Гостра кишкова непрохідність
?
Хворому 30 років. За 8 годин до звернення в стаціонар він отримав удар у черево. При вступі – скарги на біль в правому підребер”ї, кволість. Шкірні покриви бліди. Пульс 100 уд. в хвилину, ритмічний. АТ – 110/60 мм рт.ст. Перкуторно притуплення в відлогих місцях черевноі порожнини немае. Пальпаторно визначається напруження м”язів передньої черевної стінки у правому підребер”ї. Визначте раціональний діагностичний комплекс в умовах спеціалізованого стаціонару для виключення травматичного нашкодження печінки.
+Оглядова рентгенографія черевноі порожнини, УЗД черевноі порожнини
-ЕРХПГ, каваграфія
-Срленопортографія, ЯМР черевної порожнини
-Оглядова рентгенографія черевноі порожнини, целіакографія
-Рентгенографія шлунку, лапароскропія
?
Хворий H. 38 років, госпіталізований в клініку через 2 години з моменту отримання закритої травми живота. Стан середньої важкості. Р 92 в 1 хв., АТ 100/60 мм рт. ст. Живіт при пальпації помірно напружений. Позитивні симптоми подразнення очеревини. R-логічно визначається смужка газу під правим куполом діафрагми. Лабораторно: Нb - 124 г/л, Ер - 4,1 х 1012/л, L - 13,2 х 109/л, ШОЕ 5 мм/год. Ваш попередній діагноз.
+Закрита травма живота з розривом порожнистого органу
-Закрита травма живота з розривом печінки
-Закрита травма живота з розривом селезінки
-Закрита травма живота з розривом підшлункової залози
-Закрита травма живота. Забій передньої черевної стінки
?
Чергового лікаря викликали у приймальний покій до потерпілого, який отримав побої. Пацієнт скаржиться на біль в попереку, загальну слабість, нудоту. Об’єктивно: живіт м’який, симптоми подразнення очеревини відсутні, позитивний симптом Пастернацького справа. Загальний аналіз крові без особливостей, у сечі виявлена гематурія. Яку патологію можна запідозрити?
+Позаочеревна травма правої нирки
-Травматичний розрив печінки
-Розрив сечового міхура
-Забій м’яких тканин попереку справа
-Травматичний розрив сліпої кишки
?
Хворий, 25 років, скаржиться на розповсюджений біль в животі, що іррадіює в ліве надпліччя, значно підсилюється при глибокому диханні та рухах. Болі виникли одразу після ДТП та швидко розповсюдились по всіх ділянках живота. Об’єктивно: стан важкий, пульс 106 за хв., АТ – 100/60 мм.рт.ст., температура 37,20. Шкіра бліда, волога. Дихання поверхневе 22 за 1 хв. Живіт не приймає участі в акті дихання, при пальпації різко болючий та напружений на всьому протязі. Позитивні симптоми подразнення очеревини. Перистальтика не вислуховується, печінкова тупість не визначається. У фланках притуплення. При ректальному дослідженні – нависання та болючість передньої стінки прямої кишки.
+Закрита тупа травма живота з пошкодженням порожнистого органу; перитоніт.
-Забій м’яких тканин передньої черевної стінки.
-Проривна виразка; перитоніт
-Травматичний розрив печінки; внутрішньочеревна кровотеча.
-Травматичний розрив сечового міхура; сечовий перитоніт
?
Хворий, 42 років, внаслідок ДТП отримав політравму: закриті переломи правої плечової кістки та костей лівого передпліччя із зміщенням відламків, закрита тупа травма живота. Доставлений до приймального відділення через 30 хвилин після травми. Шкіряни покрови бліді. Артеріальний тиск 90/20 мм рт. ст. в місцях переломів деформація, біль. Живіт напружений, при пальпації різкий біль, позитивний симптом Щьоткіна-Блюмберга. Які заходи будуть ведучими при наданні кваліфікованої медичної допомоги?
+Термінова лапаротомія
-Інфузійна терапія з метою стабілізації артеріального тиску
-Накладення іммобілізації на переломи, знеболення
-Блокади переломів місцевим анестетиком
-Додаткове обстеження з метою визначення точного діагнозу
?
У хворого М., 37 р., з тупою травмою живота і внутрічеревною кровотечею. Пошкоджень порожнистих органів черевної порожнини не виявлено. При подальшій ревізії черевної порожнини установлено пошкодження нижнього полюсу селезінки. Зібрано до 2-х літрів крові без згустків. Як, на вашу думку, краще поповнити ОЦК?
+Переливанням крові із черевної порожнини
-Переливанням консервованої крові.
-Переливанням препаратів крові.
-Переливанням компонентів донорської крові.
-Переливання кровозамінників .
?
Хворий, 42 років, внаслідок ДТП отримав політравму: закриті переломи правої плечової кістки та костей лівого передпліччя із зміщенням відламків, закрита тупа травма живота. Доставлений до приймального відділення через 30 хвилин після травми. Шкіряні покрови бліді. Артеріальний тиск 90/20 мм рт. ст. в місцях переломів деформація, біль. Живіт напружений, при пальпації різкий біль, позитивний симптом Щьоткіна-Блюмберга. Яка тактіка лікування?
+Термінова діагностична лапаротомія
-Інфузійна терапія з метою стабілізації артеріального тиску
-Накладення іммобілізації на переломи, знеболення
-Блокади переломів місцевим анестетіком
-Додаткове обстеження з метою визначення точного діагнозу
?
Через 3,5 часа после получения тупой травмы живота доставлен больной с жалобами на боль в животе, больше в верхней половине, сухость во рту, тошноту, слабость. Объективно: живот симметричный, мягкий, дышит. Симптомы раздражения брюшины сомнительные. Перистальтика сохранена. Припальцевом исследовании прямой кишки – нависание передней стенки. АД 110/60 мм рт.ст, пульс 102 уд. в мин.; Эр. 3,1 Т/л, Нв 100 г/л, Нт 32\%, Л 8,2 Г/л. Какое исследование предложите для уточнения диагноза?
+Лапароскопия
-Обзорный снимок брюшной полости
-ФГДС
-Хромоцистоскопия
-Термография
?
Хворий А., скаржиться на біль у лівому підребер’ї, загальну слабкість. Годину тому впав лівим боком на рейку. Об’єктивно: блідість шкіри та слизових оболонок, холодний піт, пульс 100 за 1 хв., АТ 85/55 мм рт. ст. Болючість та незначне напруження м’язів в лівому підребер’ї. Там же слабо позитивний симптом Щоткіна- Блюмберга. Встановіть діагноз?
+Розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча.
-Субкапсулярний розрив селезінки
-Розрив товстої кишки. Каловий перитоніт
-Пошкодження нирки
-Закрита травма черевної порожнини
?
Девушка 16 лет получила тупую травму головы, и открытый перелом плечевой кости. Она реагирует на болевые раздражители, демонстрирует свободные дыхательные пути и адекватное дыхание. Очевидных источников наружного кровотечения не установлено. Проверка пульса на лучевой артерии установила умеренную тахикардию. Что следует предпринять врачу приёмного покоя?
+Обследовать на наличие абдоминального повреждения
-Приступить к инфузии раствора Рингера
-Выполнить новокаиновую блокаду перелома
-Провести компьютерную томографию черепа
-Измерить артериальное давление
?
Хворий 42 років зі скаргами на різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, блювоту, затримку випорожнення та газів. Хворіє 6 годин. В минулому - операція з приводу проривної виразки шлунку. Пульс 84 за 1 хв. Язик помірно вологий. Живіт помірно здутий з асиметрією за рахунок збільшення лівої половини. Визначається шум плескотіння. Перистальтичні шуми періодично підсилюються. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини тонкокишкові чаші Клойбера. Найбільш вирогідний діагноз?
+Спайкова непрохідність кишечника
-Обтураційна кишкова непрохідність /пухлинного генезу/
-Тромбоз мезентеріальних судин
-Неспецифічний виразковий коліт
-Заворот сигмоподібної кишки
?
Хворий скаржиться на переймоподібний біль в животі, було блювання. Біль жорстокий, поступово наростаючий. На 3-ю добу перистальтика зменшилась. Відмічається затримка газів і стула. Біль локалізований більше справа і внизу живота. Обличчя має переляканий вигляд. Температура тіла субфебрильна. Пульс 98 уд. за 1 хв., артеріальний тиск – 110/7о мм рт.ст. Простежується метеоризм – нерівномірний. При погладжуванні живота виникає перистальтика кишечника. Відмічається (вислуховується) „шум плеску”. Результати перкусії – тимпанічний звук. Зміни в крові – еритроцити 3,5х10 12/л , лейкоцитоз – 10,0х109/л. На шкірі рубець після операції. Найбільш імовірний діагноз?
+Гостра кишкова непрохідність.
-Гострий апендицит.
-Гострий панкреатит.
-Тромбоз мезентеріальних судин.
-Гострий холецистит
?
У хворого, оперованого з приводу гангренозного апендициту, місцевого перитоніту апендикулярної етіології на 3-й день розвинулась клінічна симптоматика гострої кишкової непрохідності. Під час релапаротомії виявлено злуковий процес в правій клубовій ділянці, одна із злук послужила причиною непрохідності. Злуки роз’єднано без пошкодження кишки. Який найбільш надійний метод попередити нове утворення злук.
+Стимуляція перистальтики кишечника з другого дня після операції.
-Старанне промивання черевної порожнини розчином фурациліну 1:5000.
-Введення в черевну порожнину сухих антибіотиків.
-Інтубація тонкого кишечника.
-Резекція втягнутої в злуковий процес кишки.
?
У хворого 19 років з’явились переймоподібні болі в животі, блювота, затримка стільця та газів. При оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини виявлено “чаші Клойберга”. Про яке гостре захворювання органів черевної порожнини може йти мова?
+Про кишкову непрохідність
-Про метеоризм
-Про погану підготовку хворого до обстеження
-Про ентероколіт
-Про глистну інвазію
?
Під час операції з приводу гострої сполукової кишкової непрохідності виявлено, що привідна петля розтягнута, стінка її набрякла на всьому протязі, набряк поширюється на брижу. В просвіті кишки секвестровано від 2 до 3 літрів рідини. В черевній порожнині міститься близько 500 мл серозно-геморагічного ексудату. В чому полягає профілактика синдрому ентеральної недостатності?
+Деконтамінації кишечнику, кишковому лаважі та декомпресії кишечнику
-Назогастроінтестінальній інтубації
-Дренуванні черевної порожнини
-Екстракорпоральній детоксикації
-Форсованому діурезі, антибактеріальній терапії
?
Хворий, 76 років, при надходженні в клініку скаржиться на нудоту, здуття живота, утруднення відходження газів. Стула не було на протязі 2 діб. При огляді хворого в пупочній області має місце грижа, досить великих розмірів, безболісна, в черевну порожнину не вправляється. Симптом “кашльового поштовху” позитивний. При ректальному обстеженні визначаються калові камінці. Яка патологія розвинулась у хворого?
+Копростаз
-Інвагінація кишечника
-Заворот сигмовидної кишки
-Защемлена грижа
-Сполукова кишкова непрохідність
?
Хвору 56 років доставлено в хірургічне відділення зі скаргами на інтенсивні болі в животі, багаторазову блювоту кишковим вмістом, що не приносить полегшення. Захворіла 2 години тому, після надмірного прийняття їжи. Хвора збуджена, шкіряні покрови бліді, акроцианоз, пульс 120 уд., слабкого наповнення, АТ -90\60 мм рт.ст. Живіт помірно здутий у надчерев’ї, в нижніх відділах запалий. При пальпації черевна стінка м’яка, болюча в епігастрії. При перкусії відмічається високий тимпаніт у мезогастрії, перістальтика посилена. При рентгеноскопії роздуті петлі кишечника. Яке захворювання виникло у хворої?
+Заворот тонкої кишки
-Гострий панкреатит
-Тромбоз мезентеріальних судин
-Перфорація виразки шлунка
-Інвагінація кишечнику
?
Хвора О., 23 років, госпіталізована зі скаргами на нудоту, блювоту, переймоподібні болі в правій половині живота. В анамнезі апендектомія. Пульс 96 за хв, АТ 110/70 мм рт. ст. Живіт роздутий, асіметричний за рахунок випинання в правій половині, де визначається симптом плескоту. Перистальтика кишок посилена. Симптоми подразнення очеревини не виявляються. Ректально: тонус сфинктера знижений, ампула розширена. Визначте попередній діагноз?
+Гостра сполукова кишкова непрохідність
-Гостра обтураційна непрохідність
-Гострий панкреатит
-Гострий аднексит
-Харчове отруєння
?
Хворий М. 40 років два роки тому переніс апендектомію. 4 години тому, після вечері почалися наростаючі переймисті болі в животі, до них приєдналось вздуття живота, гази не відходять. При огляді: стан середньої важкості, стогне, змінює положення тіла. Язик сухий. Пульс 112 за хв. Живіт роздутий, м”який, болючий. При ректальному дослідженні: пряма кишка пуста, стінки її м”які, не болючі. Рентгенологічно: множинні чаші Клойбера, тонка кишка пуста, роздуте газами. Діагноз?
+Злукова кишкова непрохідність
-Панкреатит
-Перитоніт
-Перфоративна виразка
-Гострий холецистит
?
Хворий 50 років скаржиться на гострий біль в епігастральній ділянці, часту блювоту, що не приносить полегшення, різку загальну слабість. При поступленні відмічаеться різка блідість шкірних покровів, язик сухій. Пульс 110 уд. В 1 хв. Слабкого наповнення, АТ 80/40 мм. рт.ст. Живіт запавший, при пальпації м+який, помірно болючий в епігастрії, симптомів подразнення очеревини немає. При оглядовій рентгенографії є поодинока чаша Клойбера зліва. Хворіє на протязі доби. Про яку патологію слід думати?
+Висока кишкова непрохідність
-Гострий панкреатит
-Проривна виразка 12-палої кишки
-Гострий холецистит
-Харчове отруення
?
Дівчинка 3-х місяців напротязі 12 годин періодично стає беспокійною, плаче, корчиться. Між тими приступами лежить спокійно. Декілька раз була блювота. Стілець слиз з кров”ю /малинове желе/. Живіт при пальпації м”який, справа по ходу висхідної кишки пальпується досить болючий утвір еластичної консистенції. Про яку патологію слід думати?
+Інвагинація
-Дизентерія
-Гострий апендицит
-Спастична непрохідність
-Внутрішне защемлення
?
Жінка 45 років, яка в минулому перенесла екстирпацію матки, поступає в приймальний відділ з болями в животі, блювотою. При оглядовій рентгенографії живота виявлено ознаки тонкокишкової непрохідності. Найбільш ймовірна причина обструкції:
+Злукова хвороба
-Карцинома товстої кишки
-Рак тонкої кишки
-Защемлена пахова грижа
-Дивертикуліт
?
Жінка 65 років, яка оперована рік тому з приводу гострого апендициту, поступає в приймальне відділення зі скаргами на приступоподібні болі і здуття живота. На протязі добіи не відходили гази і не було стільця. При оглядовій рентгенографії живота виявлено здуті петлі тонкої кишки і чаші Клойбера. Ваш діагноз?
+Злуково-тонкокишкова непрохідність
-Ішемія внаслідок тромбозу верхньої брижової артерії
-Перфоративна виразка 12-палої кишки
-Гострий панкреатит
-Інвагінація здухвинної кишки в сліпу
?
Зі слів матері у 6-місячної дитини після першого догодовування овочевим пюре появився неспокій, плач, повторна блювота. Стан середньої важкості. Живіт м'який, чутливий в правій клубовій ділянці. При ректальному дослідженні злегка кров'янистий слиз. Про яке захворювання слід подумати в першу чергу?
+Інвагінація
-Кишкова інфекція
-Диспепсія
-Шлунково-кишкова кровотеча
-Поліпоз кишечника
?
Дитина, 9 місяців, доставлена в ургентну клініку через 12 годин від моменту захворювання. З анамнезу відомо, що захворіла раптово, спочатку зявилася блювота їжею, потім кишковим вмістом. Дитина знаходиться на штучному годуванні, хворіла на диспепсію. При огляді: стан дитини середньої важкості, вона неспокійна, плаче, підчас огляду була повторна блювота кишковим вмістом. Живіт здутий, при пальпації в правій здухвинній ділянці визначається болюче потовщення, тістуватої консистенції, рухоме. Аускультативно – перистальтика посилена. При пальцевому дослідженні прямої кишки – остання вільна від калових мас, на рукавичці є кров. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?
+Інвагінація.
-Пухлина тонкого кишечника
-Заворот кишечника.
-Ентероколіт.
-Апендикулярний інфільтрат.
?
Машиною швидкої допомоги в ЦРЛ доставлений хворий 65 років з підозрою на гостру кишкову непрохідність. Який метод дослідження є найбільш цінним для підтвердження діагнозу гострої кишкової непрохідності?
+Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини
-Фіброгастроскопія
-Загальний аналіз крові
-Ангіографія
-Рентгеноскопія шлунка
?
При гостій кишковій непрохідності дегедратація організму відбувається переважно за рахунок
+Секвестрації в третій простір
-Збільшення діурезу
-Блювоти
-Випаровування з поверхні шкіри та при диханні
-Втрат рідини з міжклітинного простору
?
Хвора 56 років, страждае на жовчнокам’яну хїворобу, поступила на 3-й день від початку загострення хвороби. Проведення комплексноі терапіі не призвело до покращення стану хвороі. По мірі спостереження відмічено значне здуття черева, перемістий характер болю, повторна блювота з домішками жовчі. При рентгенографії черевної порожнини пневматоз тонкоі кишки, аерохолія. Ваш діагноз?
+Жовчнокам”яна кишкова непрохідність
-Гострий гнійний холангіт
-Дінамічна непрохідність тенесі
-Гострий деструктивній холецісто-панкреатит
-Гострий перфоративний холецистіт, ускладненний перітонітом.
?
Хвора 68 р. скаржиться на переймободібний біль у животі, нестримну блювоту. Хворіє 8 год. без видимої причини. В анамнезі холецистектомія. Язик сухий. Живіт асиметричний, визначається видима перистальтика. Пальпаторно – м’який, болючий у верхній половині. Симптоми подразнення очеревини негативні. Перистальтика підсилена, дзвінка. Який найбільш ймовірний діагноз?
+Гостра злукова тонкокишкова непрохідність
-Постхолецистектомічний синдром
-Гострий холангіт
-Гострий панкреатит
-Гостра обтураційна товстокишкова непрохідність
?
Хворий Ш. 65 років поступив в клініку через добу від початку захворювання зі скаргами на схваткоподібні болі в животі, блювання. Стан середній. Р-s. 92. А/Т 120/70. Живіт піддутий, м’який. В правій здухвинній ділянці пальпується болючий утвір м'яко-еластичної консистенції. Аускультативно [ посилена перистальтика. Перкуторно [ тимпаніт. Рентгенологічно [ чаші Клойбера. Ваш попередній діагноз?
+Тонко-товстокишкова інвагінація
-Злукова хвороба. Злукова кишкова непрохідність
-Заворот тонкої кишки
-Обтураційна кишкова непрохідність
-Паралітична кишкова непрохідність
?
Хворий Ш. 47 років поступив в клініку з схваткоподібними болями в животі, блюванням через добу після початку захворювання. Два роки тому переніс апендектомію. Стан середньої важкості. P-s 92 в 1 хв. АТ 120/70 мм рт. ст. Живіт правильної форми, піддутий, м'який. Аускультативно [ посилена перистальтика. Перкуторно [ тимпаніт. Pентгенологічно [чаші Клойбера. Ваш попередній діагноз.
+Злукова хвороба. Злукова кишкова непрохідність.
-Тонко-товстокишкова інвагінація.
-Заворот тонкої кишки.
-Обтураційна товстокишкова непохідність.
-Паралітична товстокишкова непохідність.
?
Хворий Б.,40 років прооперований з приводу перфоративної виразки шлунку три тижні тому. Пізній післяопераційний період. Стан задовільний. Протипоказань до призначення ЛФК немає. Яка з перерахованих фізичних вправ буде сприяти профілактиці або зменшенню прогресування спайкової хвороби?
+Нахили тулуба вперед зі зміною внутрішньочеревного тису
-Кругові рухи в плечових суглобах
-Грудний тип дихання
-Гімнастичні вправи без зміни внутрішньочеревного тису
-Згибання та розгибання в колінних суглобах
?
Хворий 65 років скаржиться на сильний переймоподібний біль в животі, нудоту, багаторазову блювоту. Хворіє протягом доби, коли з’явились вище названі симптоми. Обєктивно: шкіра і склери звичайного кольору, язик сухий з білими нашаруваннями. Пульс – 92 удара в одну хвилину. А/Т – 150/80 мм рт.ст.. Живіт симетричний, рівномірно вздутий, при пальпації болючий в епігастральній та мезогастральній ділянках, визначаються позитивні симптоми Валя, “шума плеска”. При обзорній рентгенографії органів живота відмічається позитивний посимптом “чаши Клойбера”. Фізіологічні оправлення: стілець був дві доби тому, сечовиділення – безболісне, нечасте. Який діагноз Ви поставите хворому?
+Гостра кишкова непрохідність
-Гострий панкреатит
-Гострий перитоніт
-Перфоративна виразка двенадцятипалої кишки.
?
Хворій 57 років, яка поступила в хірургічне відділення по швидкій допомозі встановлений попередній діагноз: Гостра кишкова непрохідність. Гострий панкреатит? Які найбільш інформативні допоміжні методи обстеження хворій з метою верифікації діагнозу Ви призначите?
+Оглядова рентгенографія живота
-Біохімічний аналіз крові
-Загальний аналіз крові та сечі
-ФГДС
-УЗД органів черевної порожнини
?
З метою попередження послідуючих смертельних ускладнень оберіть правильну тактику у початковій стадії обтураційної кишкової непрохідності:
+Хірургічне лікування, якщо консервативні міроприємства виявились не ефективними
-Тільки консервативне лікування
-Екстрена операція
-Планова операція
-Назогастральна інтубація
?
Гостре розширення шлунку клінічно нагадує
+Високу кишкову непрохідність
-Перфоративну виразку шлунку
-Гострий холецистит
-Низьку кишкову непрохідність
-Гостру кровотечу
?
Хворий, 29 років скаржиться на інтенсивний, приступоподібний біль в животі, нудоту, неодноразову блювоту. Захворів 6 год. тому. В анамнезі – апендектомія в 2000 р. Шкірні покриви бліді. PS – 98 за 1 хв. АТ – 100/70 мм рт. ст. Живіт асиметрічний, щадиться при диханні, напружений і болючий в епігастрії та правій половині. Позитивний симптом Валя. Перкуторно тімпаніт, печінкова тупість збережена. Обзорна Ro-гр. черевної порожнини – чаши Клойберга, пневматизація кишечника. Ваш діагноз?
+Злукова кишкова непрохідність
-Перфоративна виразка ДПК
-Гострий деструктивний холецистит
-Гострий деструктивний апендицит
-Гострий деструктивний панкреатит
?
У хворого 3-тя фаза гострої кишкової непрохідності з явищами поліорганної недостатності та дефіцитом ОЦК до 25\%. Де відбувається скупичення рідини в першу чергу?
+Просвіт кишечника
-В черевну порожнину
-В плевральну порожнину
-В тканини
-В міжклітинний простір
?
У дитини на другу добу після народження з'явилася багаторазова блювота дуоденальним вмістом. Меконій не відходить. Живіт роздутий у верхніх відділах, запалий в нижніх, м'який. Який з наведених діагнозів найбільш вірогідний ?
+Висока вроджена кишкова непрохідність
-Низька вроджена кишкова непрохідність
-Пілоростеноз
-Синдром Ледда
-Вроджена діафрагмальна грижа
?
Дитина, 5 місяців,після вживання морквяного пюре різко стала неспокійною. Відмічається багаторазова блювота. Стан середньої тяжкості. Живіт не роздутий, м'який. При ректальному обстеженні виділяється слиз з прожилками крові. Про яке захворювання потрібно подумати в першу чергу?
+Кишкова інвагінація
-Кишкова інфекція
-Диспепсія
-Шлунковий – кишкова кровотеча
-Гостра кишкова непрохідність
?
Чоловік 38 років зі скаргами на гострий біль в животі, що посилюється нападами, нудоту, блювоту кишковим вмістом, здуття живота, яке зникає після блювоти, затримку газів. Хворіє 4 години. Пульс 112 уд/хв. Язик сухий, коричневий. Живіт асиметрично здутий – збільшена верхня половина, м’який, болючий. Аускультивно активні перистальтичні шуми з металевим відтінком, сплески, булькотіння. Діагноз?
+Гостра кашкова непрохідність
-Гострий некротичний панкреатит
-Гострий деструктивний холецистит
-Гострий ерозивний гастрит
-Гострий неспецифічний коліт
?
Жінка 43 років зі скаргами на біль в животі, що посилюється нападами, нудоту, багаторазову блювоту застійним кишковим вмістом, здуття живота, затримку газів. Хворіє 7 годин. Пульс 116 уд/хв. Язик сухий, коричневий. Живіт симетрично здутий, м’який, болючий. Перкуторно тімпаніт. Аускультативно кишкові шуми з металевим відтінком, шум сплеску, шум падаючої краплі. Діагноз?
+Гостра кишкова непрохідність
-Гострий некротичний панкреатит
-Гострий деструктивний холецистит
-Гострий ерозивний гастрит
-Гострий неспецифічний коліт
?
Хвора 24 років зі скаргами на біль в животі, що посилюється нападами, нудоту, блювоту. Захворіла раптово 3 години тому. Пульс 106 уд/хв. Живіт помірно асиметрично здутий – права здухвинна ділянка запала. Пальпаторно визначається в правій здухвинній ділянці щільне циліндричне утворення помірно болюче. Ректально визначається вміст червоного відтінку, що нагадує “малинове желе”. Діагноз?
+Гостра кишкова непрохідність
-Гострий некротичний панкреатит
-Дуоденальна виразкова кровотеча
-Поліп прамої кишки
-Неспецифічний виразковий коліт
?
Дитина 5 місяців доставлена до клініки через 6 годин від початку захворювання бліда, переймоподібно збуджена, з повторним блюванням. Останній раз випорожнення були 4 години тому. З анамнезу встановдено, що дитина впеpше отpимала манну кашу у якостi пpикоpму. При огляді дитина бліда, насторожена, тахікардія, чоло вкрите холодним потом. Живіт не здутий, м’який, сліпу кишку в типовому місті знайти не вдається, при ректальному огляді – кров у вигляді
малинового желе. З яким захворюванням Ви маєте справу?
+Інвагінація
-Дизентерія
-Виразка шлунку
-Тріщина слизової анального отвору
-Поліп прямої кишки
?
Больная жалуется на схваткообразные боли в животе, рвоту, задержку стула и газов. Больная беспокойна, мечется от боли. Живот вздут, при пальпации резко болезнен во всех отделах. Перитонеальные симптомы сомнительны, перистальтика кишечника звонкая, отдельными волнами. Ректально – ампула прямой кишки пуста. В прошлом перенесла аппендэктомию.
+Острая непроходимость кишечника
-Острый аппендицит
-Перфоративная гастродуоденальная язва
-Острый панкреатит
-Пельвиоперитонит
?
Больной жалуется на боль в животе, вздутие живота, задержку стула и газов, рвоту. Неоднократно с рвотными массами отходили аскариды. Больной беспокоен, живот вздут, болезнен, прощупать инвагинат не удается, ассиметрии живота нет. Ректально: в ампуле следы кала обычного цвета. Укажите вероятную причину заболевания.
+Обтурация кишечника клубком аскарид
-Обтурация кишечника опухолью
-Спаечный процесс в брюшной полости
-Заворот кишечника
-Узлообразование кишечника
?
Больной заболел 12 часов назад. Заболевание началось остро с болей в животе, тошноты. Боли приступообразные, интенсивные, неоднократно была рвота пищей, затем кишечным содержимым. В прошлом перенес апендектомію. Больной беспокоен, стонет от боли в животе. Живот вздут,
напряжен, болезненный. Перистальтика отдельными волнами, симптомы раздражения брюшины слабо положительны. Мочеиспускание в норме, стула не было в течение суток, газы не отходят. Ваш предварительный диагноз.
+Острая кишечная непроходимость
-Острый холецистит
-Острый панкреатит
-Ущемленная грыжа
-Перфоративная гастродуоденальная язва
?
У больной после приема значительного количества пищи появились боли по всему животу схваткообразного характера. Ранее больная оперирована по поводу внематочной беременности. При рентгенисследовании брюшной полости обнаружены тонкокишечные чаши Клойбера, “арки”. При проведении пробы Шварца через 6 часов контраст находится в тонкой кишке. При УЗИ конкременты в желчном пузыре. Ваш предварительный диагноз.
+Спаечная кишечная непроходимость
-Перфоративная язва желудка
-Острый панкреатит
-Острый холецистит
-Обтурационная кишечная непроходимость
?
У новорожденного, родившегося с весом 4100,0 грамм и с обвитием пуповины к концу первых суток появилось рвота с примесью желчи. Живот ладьевидной формы, мягкий. Меконий не отходит. На обзорной рентгенограмме брюшной полости в эпигастральной области определяются два газовых пузыря. В нижележащих отделах кишечника газ отсутствует
+Врожденная высокая кишечная непроходимость
-Врожденная низкая кишечная непроходимость
-Врожденный пилоростеноз, острая форма.
-Мекониальный илеус.
?
Постгипоксическая энцефалопатия, динамическая кишечная непроходимость. Хворий 40 років доставлений у відділення зі скаргами на різкі болі в животі і його асиметрію, які раптово виникли після значного прийому їжі. Болі мають схваткоподібний характер. Був одноразовий рідкий стул. Гази не відходять. При пальпації живіт м’який, без ознак подразнення очеревини. В черевній порожнині пальпується рухоме, болюче пухлино подібне утворення туго еластичної консистенції. Який найбільш вірогідний діагноз?
+Заворот сигмоподібної кишки.
-Гострий панкреатит
-Гострий гастро дуоденіт
-Пухлина шлунку
-Рак прямої кишки
?
Хворий 55 років, через 1,5 години після значного прийому їжі відчув різкі, схваткоподібні болі, які раптово виникли в епігастральній ділянці. Болі не зменшувалися і не знімалися прийомом спазмолітиків. Поступово приєдналось вздуття живота, була 3-разова блювота їжею, одноразово – рідкий стул без патологічних доміжків. Гази не відходять, перкуторно в черевній порожнині –
тимпаніт. Перистальтичні шуми – дзвінкі. Симптомів подразнення очеревини немає. Який найбільш вірогідний діагноз?
+Внутрішнє защемлення. Механічна кишкова непрохідність.
-Перфоративна виразка
-Гострий панкреатит
-Странгуляційна кишкова непрохідність
-Розлитий перитоніт
?
Хворий 62 років, скаржиться на вздуття животу, закрепи, метеоризм, різку слабкість, похудання. Протягом останніх 6 місяців випорожняє кишківник тільки за допомогою клізми або прийомом послаблюючих засобів. При пальпації живота в лівій здухвинній ділянці визначається пухлино подібне утворення. Який найбільш вірогідний діагноз?
+Рак нисхідної ободової кишки, хронічна часткова товстокишкова непрохідність
-Пухлина брижжі товстої кишки
-Пухлина лівої нирки і сечовидільного каналу
-Рак прямої кишки
-Пухлина позаочеревинного простору.
?
Хворий 62 років скаржиться на наявність випинання в лівій паховій ділянці, яке поступово збільшується, опускається в калитку. Протягом останніх 3-х діб випинання стало плотним, помірно болючим, припинилося відходження стулу та газів. З’явилась нудота. Випинання, яке раніше вправлялося в черевну порожнину, тепер не вправляється. Кожа над випинанням не змінена. Зовнішнє пахове кільце не пальпується. Який найбільш вірогідний діагноз?
+Калове защемлення. Гостра кишкова непрохідність
-Невправима лівобічна пахова кила
-Паховий лімфаденіт
-Запалення лівобічної пахової кили
-Копростаз
?
Хворий Н., 53 років, поступив зі скаргами на переймоподібні болі в животі, блювоту, затримку стільця і газів. Стан хворого важкий. Пульс - 110 за 1 хв. Язик сухий. Живіт щадиться при диханні, піддутий, асиметричний. Перкуторно – тимпаніт, перистальтика окремими, видимими хвилями. Позитивний с-м Валя. С-м Щоткіна-Блюмберга слабо позитивний. Який ваш діагноз?
+Кишкова непрохідність
-Гострий холецистит
-Мезентеріальний тромбоз
-Гострий апендицит
-Гострий панкреатит
?
Дитина, 4 міс, поступила в хірургічне відділення через 8 годин з приступом неспокою протягом 2-3 хв з інтервалами 10 хв., відмічалась одноразова блювота. Стан дитини важкий. При пальпації живіт м’який, в правому підребер’ї визначається пухлинопобібне утворення. При ректальному огляді – на пальці кров. Ваш діагноз?
+Ілеоцекальна інвагінація
-Шлунково-кишкова кровотеча
-Пухлина Вільмса
-Глистна інвазія
-Пілоростеноз
?
Хворий О., 15 р. відстає у фізичному розвитку, періодичне пожовтіння шкіри. Об-но: селезінка 16х12х10 см, холецистолітіаз, виразка шкіри н/3 лівої гомілки. В крові - Ер. 3,0х1012/л, Hb 90 г/л, КП-0,7, мікросфероцитоз, ретикулоцити – 5\%. Білірубін крові 56 мкмоль/л, непрямий - 38 мкмоль/л. Оберіть метод лікування?
+Спленектомія та холецистектомія
-Спленектомія та спленоренальний анастомоз
-Холецистектомія та портокавльний анастомоз
-Холецистостомія та спленоренальний анастомоз
-Спленектомія та холедохолітотомія
?
Хворий з відмороженнями стоп IV ступеню на 5 день після холодової травми почав скаржитись на загальну слабкість, кашель, задишку, підвищення температури тіла до 390С. Дві стопи набряклі, шкіра на гомілці гіперемована. Яке ускладнення могло виникнути у хворого?
+Пневмонія
-Пієлонефрит
-Менінгіт
-Перитоніт
-Артрит
?
В сільському районі Автономної республіки Крим стався землетрус силою до 5-ти балів. Загинуло 2 чоловіки, постраждало 30 чоловік, які отримали ушкодження різного ступеню тяжкості і потребують негайної медичної допомоги. Вказати оптимальний термін надання першої медичної допомоги постраждалим:
+30 хвилин
-1 година
-2-3 години
-4-6 годин
-8-12 годин
?
Під час проведення регламентних робіт на АЕС трапилась аварія з викидом радіоактивних речовин. 54 працівника чергової зміни отримали різні дози опромінення. Яка доза опромінення зумовлює гостру променеву хворобу легкого ступеню?
+1-2 Гр
-4-6 Гр
-2-4 Гр
-6-8 Гр
-8-10 Гр
?
В районі землетрусу вкрай погіршилась санітарно-гігієнічна та протиепідемічна обстановка; зареєстровані групові випадки захворювання на холеру. Санітарно-епідеміологічним загоном в районі встановлені режимно-обмежувальні заходи. Які заходи слід віднести до режимно обмежувальних?
+Карантин, обсервація
-Ізоляція, госпіталізація
-Ізоляція, карантин
-Ізоляція, обсервація
-Госпіталізація, обсервація
?
Хворий 78 років більше півроку скаржиться на утруднене проходження їжі, різке схуднення. Останній місяць їжа стала проходити вільно, але з'явилася охриплість голосу, а потім сильний кашель при прийомі їжі, особливо рідкої. Підвищилася температура тіла. Родичі привезли хворого в лікарню у важкому стані. При рентгеноскопії грудної клітки діагностована широка нижньочасткова пневмонія. Які дослідження треба призначити для уточнення діагнозу?
+ Усі перераховані методи
-Фіброезофагогастродуоденоскопію
-Рентгенографію стравоходу
-Фібробронхоскопію
-Ультразвукове дослідження черевної порожнини
?
Пострадавший жалуется на боль в ногах, не может ходить. Боль в ногах и изменение окраски кожи пальцев появились 2 дня назад, когда совершил длительный переход по болотистой местности. Все это время не снимал обувь. Температура воздуха по пути следования была +1 до +5 град, Курит с 13 лет. В детстве часто переохлаждался. Дистальные отделы стоп и пальца отечные, синюшные. Пульс на артериях стоп ослаблен, на подколенных и бедренных хорошего наполнения. Сформулируйте предварительный диагноз.
+ Отморожение стоп 2 ст.
-Облитерирующий эндартериит ног 1 ст.
-Болезнь Рейно
-Общее переохлаждение
-Отморожение стоп 1 ст.
?
У хворого М., 34 років, після перенесеного травматичного шоку виник різкий індуративний набряк м’яких тканин правого стегна та гомілки. Об’єктивно: шкіра нижньої кінцівки бліда, холодна, пульсація на підколінній артерії різко ослаблена. В аналізі крові – гіперкаліємія, збільшення вмісту креатиніну, в сечі – сліди міоглобіну. Що є причиною розвитку такого стану?
+Синдром тривалого здавлення
-Тромбоз глибоких вен правої нижньої кінцівки
-Тромбоз артерій правої гомілки
-Синдром позиційного здавлення
-Синдром поліорганної недостатності
?
В приймальний покій поступив хворий із загальмованою свідомістю. При обстеженні виявлено блідість шкірних покривів, симптом “гусячої шкіри”, відмічається рідке поверхневе дихання, АКТ – 80/60 мм рт ст., пульс -52 уд/хв., температура тіла - 33°С. Вкажіть причину виникнення даного стану.
+Загальне переохолодження
-Гіпотонічний криз
-Інфаркт міокарду
-Харчове отруєння
-Отруєння барбітуратами
?
У приймальне відділення доставлено хвору М., 22 років, яка із метою суїциду випила невідому хімічну речовину. Пацієнтка скаржиться на біль за грудиною, блювоту, загальну слабість. Об’єктивно: шкіра та видимі слизові бліді, АКТ – 90/60 мм рт ст., пульс – 95 уд/хв., в блювотних масах слиз із домішками крові. Що в першу чергу повинен зробити хірург?
+Промити шлунок водою
-Призначити спазмолітики
-Провести інфузійну терапію
-Призначити гемостатичну терапію
-Дати таблетки активованого вугілля
?
Яке дослідження дозволить виявити ранні зміни в мінеральному обміні кісток ?
+ За допомогою пертехнетату технецію.
-За допомогою радіоактивного стронцію
-Класична рентгенографія
-Комп’ютерна томографія
-Ядерно-магнітний резонанс
?
45-річний мужчина доставлений каретою швидкої медічної допомоги в клініку з болями за грудиною, з іррадіацією в ліву, нижню щелепу, та спину, слабістю, пітливістю, помірною гіпотензією до 1000/80 мм рт.ст., тахіпноє до 20 в хв. Необхідно термінов виконати:
+ЕКГ,ЕхоКГ
-Рентгеноскопію органів грудної клітки
-Визначення функції зовнішнього дихання
-Велоергометрію
-Всі перечислені обстеження
?
Хворому 64 роки. 2 місяці тому зроблено аорто-коронарне шунтування з використанням апарату штучного кровобігу. Зараз жаліється на різку слабкість, лихоманку, нудоту, відсутність апетиту. На ЕКГ - без гострої патології. Обов’язково слід виключити:
+Вірусний гепатит.
-Грип.
-Катаральна ангіна.
-Менінгіт.
-Інфаркт міокарда.
?
Макроскопічними ознаками непридатності крові до переливання є все переліковане, крім
+Розподіл відстояної крові на три чітко позначені шари
-Червоне або рожеве забарвлення плазми (гемоліз)
-Наявність у плазмі пластівців, помутніння, плівки на поверхні (ознаки інфікування)
-Наявність згустків
-Термін зберігання 7 діб
?
Безпосередньо перед перелеванням крові (еритроцитарної маси) в усіх випадках необхідно виконати наступні проби , за винятком
+Непряму пробу Кумбса
-Контрольне визначення групи крові реципієнта і донора
-Пробу на індивідуальну сумісність
-Пробу на сумісність по резус-фактору
-Пробу на біологічну сумісність
?
Лабораторними критеріями важкості кровотечі є все переліковане, крім
+Кількість тромбоцитів
-Концентрація гемоглобіну
-Кількість еритроцитів
-Гематокрит
-Питома вага крові
?
Клінічними критеріями важкості кровотечі є все переліковане, крім
+Частота дихання
-Частота пульсу
-Артеріальний тиск
-Центральний венозний тиск
-Погодинна кількість виділення сечі
?
Перша медична допомога постраждалим одразу після звільнення кінцівки від здавлення включає все переліковане, крім
+Накладання гумового джгута вище місця враження
-Введення наркотичних анальгетиків (морфін, промедол)
-Туге бинтування пошкодженої кінцівки слабчим або звичайним бинтом
-Накладання транспортної шини
-Введення пред транспортуванням норадреналіна, допаміна, поліглюкіна
?
Для синдрому довготривалого розчавлення напротязі декількох годин після звільнення постраждалого нехарактерним є
+Розвиток уремії
-Швидке зростання дерев’янистого набряку тканин, поява нерівномірного багрово-синього кольору шкіри з утворенням серозних та серозно-геморагічних пухирів
-Значна слабкість, блідість шкіри, підвищення температури
-Прискорення пульсу, зниження артеріального тиску
-Зменшення кількості сечі, її лаково-червоний вигляд, підвищення білку, поява великої кількості еретроцитів, зліпків канальців, що складаються з міоглобіну
?
Одразу після звільнення кінцівки від тривалого тиску характерними будуть всі переліковані місцеві змінм, крім
+Гіперестезія шкіри
-Біль в кінцівці і неможливість її рухів
-Велика кількість саднів, синців
-Блідість шкіри, окремі синюшні плями
-Відсутність шкірної чутливості
?
Який з перелікованих симптомів нехарактерний для клівніки забиття?
+Значне підвищення температури
-Припухлість
-Крововилив
-Біль
-Порушення функції
?
Що з перелікованого не характерне для кінцевої еволюції гематоми?
+Утворення дефекту сполучної тканини (апоневроза, фасції)
-Повне розсмоктування
-Утворення нориці
-Нагноєння
-Розвиток осифікуючого міозиту
?
Яка тканина людського організму найменш резистентна до тупої закритої травми?
+Підшкірна клітковина з її лімфатичними та кровоносними судинами
-Шкіра
-Сполучна тканина- фасції, апоневрози
-Нерви
-Кровоносні судини
?
При пошкодженні кровоносних судин негайна реакція гемостазу відбувається за рахунок
+Вазоконстрікції травмованої судини
-Формування тромба в ургентній судині
-Вивільнення в рану катехоламінів, серотоніну
-Фібрінозного склеювання
-Формування тромбоуітерного згортка
?
Пізня вторинна кровотеча виникає внаслідок
+Гнійного розплавлення тромбу або стінки судини
-Ліквідації спазма судин
-Ретракції кров’яного згортка
-Підвищення артеріального тиску
-Дефіціту в організмі факторів згортання крові
?
Основною патогенетичною ланкою травматичного шоку слід вважати
+Порушення мікроциркуляції, зменшення об’єму циркулюючої крові, інтоксикація продуктами порушеного метаболізму
-Серцеву недостатність
-Легеневу недостатність
-Заграничне гальмування центральної нервової системи
-Ниркова недостатність
?
У випадку встановлення діагнозу клінічної смерті на догоспітальному етапі в гранично короткий строк необхідно заподіяти все ,крім
+Терміново викликати і чекати прибуття лікаря –реаніматолога, залишивши постраждалого на місці , не змінюючи його положення
-Укласти постраждалого на спину, на тверду поверхню, повернути його голову на бік, спорожнити порожнину рота
-Повернути голову прямо і максимально закинути назад
-Розпочати штучне дихання “з рота в рот”, “з рота в ніс”
-Розпочати закритий масаж серця
?
Для агонії характерні всі нижче переліковані ознаки ,крім
+Відсутність реакції зіниць на світло
-Відсутність свідомості
-Ниткоподібний пульс
-Артеріальний тиск не визначається
-Дихання поверхневе, часте або судомне, уріджене
?
Ознаками настання клінічної смерті є все переліковане, крім
+Звуження зіниць, анізокорія
-Відсутність пульсу на центральних артеріях та тонів серця
-Розширення зіниць, відсутність їх реакції на світло
-Відсутність свідомості
-Зупинка дихання
?
У хворої К. при дослідженні артеріальної крові виявили такі результати: рН = 7,28, ВЕ = -6,5 ммоль/л, рСО2 = 33 мм.рт.ст. Вкажіть вид порушень КОС:
+Субкомпенсований метаболічний ацидоз, частково компенсований респіраторний алкалоз.
-Декомпенсований ацидоз.
-Субкомпенсований метаболічний та респіраторний ацидоз.
-Субкомпенсований респіраторний алкалоз, частково компенсований метаболічний ацидоз
-Субкомпенсований респіраторний та метаболічний алкалоз
?
Ценральний венозний тиск у хворого С., 49 років, становить 128 мм.вод.рт. Для якої патології характерний такий тиск?
+Кардіогенний шок.
-Травматичний шок.
-Гіповолемічний шок.
-Анафілактичний шок.
-Екзотоксичний шок.

?
Хворий О., 42 років , з групою крові А (ІІ), під час спленектомії з приводу травматичного розриву селезінки з замісною метою помилково перелили 100 мл еритроцитарної маси групи В (ІІІ). Через 15 хвилин анестезіолог констатував раптове падіння систолічного артеріального тиску до 70 мм рт.ст. і розвиток гемотрансфузійного шоку. Яка ступінь гемотрансфузійного шоку у даної хворої?
+Друга
-Третя
-Четверта
-Перша
-П”ята
?
Хворому П., 40 років, з групою крові А (ІІ) проводилось по показах переливання крові нативної плазми групи А (ІІ). Через 20 хвилин після переливання хворий відмітив сильну пропасницю – озноб, підвищення температури тіла до 40 С, головний біль та біль в м”язах, кістках, задишку. При огляді – ціаноз губ. Пульс 106 в 1 хвилину, АТ – 130/90 мм рт.ст. До якого виду трансфузійних ускладнень відноситься даний стан?
+Пірогенна реакція
-Алергічна реакція
-Гемотрансфузійний шок
-Гемотрансфузійна реакція
-Гемотрансфузійне ускладнення
?
Хвора Н., 50 років, в результаті помилкового переливання несумісної крові перенесла гемотрансфузійний шок ІІ ступеню важкості, після виведення з якого у пацієнтки через 1,5 тижні – недели розвинулась уремія. Якому періоду гемотрансфузійного шоку відповідає даний стан?
+Олігоурії та анурії
-Гострої кишкової недостатності
-Власне гемотрансфузійного шоку
-Відновлення діурезу
-Видужання
?
У чоловіка 47 років, що лікується з приводу шлункової кровотечі з виразки, через 1,5 години після переливання консервованої крові з’явилось відчуття жару, озноб, головний біль, температура тіла - 390С. Відмічається блювання- рвота. Пульс 100 в 1 хв. АТ - 110/60 мм рт.ст. Яке ускладнення виникло у хворого?
+Гарячка
-Алергічна реакція
-Гемотрансфузійний шок, легкого ступеня
-Цитратний шок легкого ступеня
-Калієва інтоксикація
?
При визначенні групи крові за системою АВО методом стандартних сироваток у хворого Н., з кровотечею, через 5 хвилин, при температурі 370С в приміщенні, вдень, лікар С. відмітив появу аглютинації в лунках І.ІІ.ІІІ та ІУ груп. Яка помилка допущена при визначенні групи крові?
+Температура нижча від норми
-Минув термін придатності сироваток
-Низький титр сироваток
-Високий титр сироваток
-Сироватки інфіковані
?
Чоловік 33 років, звернувся в травмпункт з приводу різаної рани передпліччя, яку випадково завдав собі на дачі шклом, яке знаходилось в землі. З моменту травми пройшло 18 годин. Травматолог провівши операцію первинної хірургічної обробки завершив її накладанням швів, які не зав”язав, а закрив пов”язкою з розчином фурациліну. Який вид швів застосовано?
+Первинно-відстрочені
-Первинні
-Ранні вторинні
-Пізні вторинні
-Провізорні
?
Хвора Н., 24 років, знаходиться у хірургічному відділенні з приводу гострого-гангренозного апендициту. Перебіг післяопераційного періоду ускладнився нагноєнням післяопераційної рани. Зараз 14 доба після операції. Рана у правій здухвинній ділянці повністю очистилася. Запалення навколо відсутнє. Виділення з рани немає. Розмір рани 12 х 3 см, глибина рани до 3 см., стінка рани та дно її вкриті грануляційною тканиною. Ваша тактика з подальшого ведення хворого?
+Накласти вторинний ранній шов
-Накласти вторинний пізній шов
-Накласти первинний відсрочений шов
-Лікувати рану мазями
-Лікувати рану в безмікробному середовищі
?
У хворого з виразковою хворобою шлунку, ускладненою декомпенсованим стенозом після щоденних блювот з’явилися приступи клонічних судорог. З чим це пов’язано?
+Гіпохлоремічий алкалоз
-Гіповолемія
-Гіпоальбумінемія
-Гіпоглікемія
-Гіперглікемія
?
Хворому з гострою шлунковою кровотечею перелито 1000 мл конснрвованої крові. Виберить сіль для профілактики цитратної інтоксикації.
+Кальція хлорид
-Натрія хлорид
-Калія хлорид
-Магнія хлорид
-Літія хлорид
?
У потерпiлого встановлене проникаюче поранення грудної клітини без ушкодження органів. Яка ступінь тяжкості цього ушкодження ?
+Тяжка
-Середня
-Легка
-Дуже легка
-Не можна встановити
?
Головним ведучим патологічним процесом, що розвивається в організмі під впливом високої зовнішньої температури являється
+Тепловий напад
-Теплове запаморочення
-Теплові судоми
-Теплове виснаження
-Тепловий набряк кінцівок
?
Параліч дихальних м’язів при непередбаченому ураженні організму електричним струмом може виникнути при силі струму
+25-30 мА
-0,9-3,5 мА
-13-20 мА
-3,5-4,5 мА
-100 і більше мА
?
50-річний пацієнт вилучений з прісної води з клінікою істиного утоплення: збудження, ціаноз шкіри, дихання часте, на відстані чути шуми в дихальних шляхах, кашель, тахікардія, артеріальна гіпотензія, блювота. Яку головну дію слід передбачити першочергово?
+Негайно звільнити дихальні шляхи
-Ввести підшкірно кордіамін для збудження дихального центру
-Розпочати масивну інфузійну терапію
-Приступити до штучного дихання і закритого масажу серця
-Забезпечити інгаляцію кисню
?
Назвіть вірне положення відносно дії на організм тіопентал натрію
+Пригнічує скоротливість міокарду
-Визиває збудження ЦНС безпосередньо на початку ін’єкції
-Підвищує тонус скелетних м’язів
-Розширює зіниці при швидкому введенні
-Являється сильним аналгетиком
?
Через 2 години після відновлення серцевої діяльності у хворого, що переніс раптову зупинку серця на тлі геморагічного шоку (крововтрата біля 2,5 л) і знаходиться на ШВЛ, відзначається нестабільна гемодинаміка (АТ 80/40 90/60 мм рт. ст., тахікардія). Це пов’язано з:
+Синдромом “малого серцевого викиду”
-Порушенням центральної регуляції
-Неадекватним газообміном
-Вазоплегією
-Неадекватним знеболюванням
?
У хворого з декомпенсованим стенозом привратника завдяки втратам шлункового вмісту розвивається наступний варіант порушень кислотно-лужного стану:
+Метаболічний алкалоз
-Респіраторний ацидоз
-Метаболічний ацидоз
-Респіраторний алкалоз
-Не змінюється
?
У хворого з торакальною травмою внаслідок патологічного процесу спричинилося потовщення альвеоло-капілярної мембрани. Дифузія якого газу зменшиться внаслідок цього у більшому ступеню:
+Кисню
-Двоокису вуглецю
-Дифузія кисню та двоокису вуглецю зменшуються в однаковому ступеню
-Потовщення альвеоло-капілярної мембрани не вплине на дифузію газів
-Інших газів
?
Доставлено постраждалого із комбінованою важкою травмою і підозрою на ушкодження внутрішніх органів. За традицією постраждалим з больовим синдромом, призначають аналгетичні засоби. Який із препаратів найбільше доцільно застосувати в даній ситуації для зменшення болю і попередження подальшого розвитку больового шоку?
+Ні одного з названих препаратів
-Промедол
-Морфін
-Кетамін
-Фторотан
?
У комплексній невідкладній терапії гострого панкреатиту для зняття больового синдрому широко застосовують різноманітні аналгетики, крім певного виду препаратів. Застосування якого аналгетика з перерахованих протипоказано при даній патології?
+Морфін
-Аналгин
-Баралгин
-Припустимо застосування будь-яких аналегтиків
-Промедол
?
Хворий 35 років, маса 80 кг, після операції з приводу спайкової кишкової непрохідності. Інтраопераційна крововтрата склала 500 мл. Інфузійно-трансфузійна терапія по доповненню ОЦК повинна складатися з:
+Розчинів кристалоїдів
-Крупномолекулярних декстранів
-Білкових препаратів
-Еритроцитарної маси
-Розчинів глюкози
?
Хворий 40 років поступив у клініку з діагнозом: гострий апендицит. Хворіє протягом 2 годин. У післяопераційному періоді добова потреба в рідині призначається з розрахунку:
+40 мл на кг маси тіла
-60 мл на кг маси тіла
-20 мл на кг маси тіла
-100 мл на кг маси тіла
-150 мл на кг маси тіла
?
У ранньому післяопераційному періоді кількість калію в плазмі хворого (маса 60 кг) склала 2,3 ммоль/л. Поповнення калію повинно скласти:
+80 ммоль
-1 ммоль на кг маси тіла
-5 ммоль
-1 г на кг маси тіла
-200 ммоль
?
Хворий 60 років. 2-а доба після планової резекції шлунка. Скарги на кволість, спрагу, сухість у ротові. Тургор шкіри знижений. Язик і слизові сухі. ЧСС - 104 у хв., АТ - 140/90 мм рт. ст. , ЦВТ - 40 мм вод. ст., гематокрит - 0,50, натрій плазми - 150 ммоль/л, калій плазми - 3,2 ммоль/л. Даний стан може бути результатом:
+Недостатнього введення розчинів, що містять велику кількість вільної води (розчини глюкози)
-Недостатнього введення поліелектролітних розчинів (Рінгера, Трисоль, ізотонічного розчину хлорида натрію)
-Надлишкової втрати шлункового вмісту
-Надлишкової втрати кишкового вмісту
-Гемотрансфузії
?
Хворий із порушеннями в системі регуляції агрегатного стану крові в анамнезі готується до планової операції. Перед операцією необхідно провести дослідження:
+Коагулограми, часу кровотечі, кількості тромбоцитів
-Часу згортання і часу кровотечі
-Кількості тромбоцитів
-Достатньо тільки часу згортання
-Не треба обстеження
?
Після встановлення у пацієнта зупинки серця наступним кроком повинен бути:
+Виклик допомоги (“терміновий дзвінок”)
-Надання пацієнту відновлюючого положення
-Початок штучного дихання
-Перевірка рота пацієнта та усунення будь-яких перепон
-Роздягання паціента
?
Для забезпечення прохідності дихальних шляхів у хворого в непритомному стані треба:
+Закинути голову та висунути підборіддя
-Схилити голову наліво
-Покласти хворого на живіт
-Притулити голову до грудей
-Схилити голову направо
?
Через 2 години після закінчення операції на органах черевної порожнини в умовах загального знеболювання пацієнт знепритомнів, з’явилася задишка, тахіпное 42 рухи у хвилину, ціаноз. Парціальне напруження кисню в артеріальній крові 56 мм рт.ст. Інтенсивна терапія цього стану:
+Штучна вентиляція легенів
-Застосування наркотичних анальгетиків
-Дихання пацієнта сумішшю кисень-повітря
-Збільшення об’єму та темпу перфузії
-Введення аналгетиків
?
Хворий К., 27 років, доставлений з ножовим пораненням живота через 4 години після травми. Стан важкий. Пульс 120 в хв. слабкий. АТ 70/40 мм рт. ст. Проведена лапаротомія. В черевній порожнині багато рідкої крові. Встановлена кровотеча із судин брижі тонкої кишки. Кровотечу зупинено. Пошкодження порожнистих органів не виявлено. Як краще відновити крововтрату?
+Провести реінфузію аутокрові
-Перелити еритроцитарну масу
-Перелити відмиті еритроцити
-Перелити свіжозаморожену плазму
-Перелити реополіглюкін
?
Робітник попав під дію електричного струму декілька хвилин тому. Втратив свідомість. Мали місце судоми. Дія струму була припинена. Хворий лежить, дихання відсутнє, пульс не визначається, шкіра ціанотична, зіниці широкі, на світло не реагують. Яку першочергову допомогу слід надати?
+Закритий масаж серця і штучна вентиляція легень
-Введення наркотичних речовин
-Введення протисудомних препаратів
-Внутрішньовенне введення реополіглюкіну
-Внутрішньовенне введення дихальних аналептиків
?
У больного с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, стенозом выходного отдела желудка в предоперационном периоде частая рвота, АД 90/60 мм рт.ст., ортостатические коллапсы, пульс на лучевой артерии 108 ударов в 1 мин., ослабленного наполнения. Что следует включить в предоперационную подготовку для профилактики нарушений кровообращения в ходе операции?
+Регидратационная инфузионная терапия
-Регидратационная терапия через желудочный зонд
-Коррекция ОЦК коллоидными плазмозаменителями
-Коррекция АД глюкокортикоидами, вазопрессорами
-Плановое введение противорвотных средств
?
Больной с острой тонкокишечной непроходимостью жалуется на тошноту, рвоту, боль и вздутие в животе. Кожные покровы бледные, частота дыхания 22-26 в 1 мин., АД 90/60 мм рт. ст., пульс 118 в 1 мин., центральное венозное давление 0 см вод.ст. В анализе крови гематокрит 0,58 л/л, умеренно выражена гиперазотемия. Какой синдром определяет тяжесть состояния больного?
+Острое нарушение водно-солевого обмена
-Болевой синдром
-Острая сердечно-сосудистая недостаточность
-Острая почечная недостаточность
-Острая дыхательная недостаточность
?
Сталевар мартеновского цеха в конце рабочего дня внезапно потерял сознание, зафиксированы тонические судороги, АД 90/60 мм рт.ст., пульс на лучевой артерии 98 уд. в 1 мин., ослабленного наполнения. Что необходимо для предупреждения возникновения данной критической ситуации?
+Питье полиионного раствора во время работы
-Ежедневный прием поливитаминов
-Питье кипяченой воды во время работы
-Ежедневный прием оротата калия
-Контроль ЭКГ при выходе на работу
?
У больного 42 лет после введения лидокаина для обезболивания операции удаления зуба развился анафилактический шок. Какое из перечисленных мероприятий следует считать первоочередным и обязательным в лечении больного?
+Введение адреномиметиков
-Введение глюкокортикоидов
-Введение антигистаминных препаратов
-Введение спазмолитиков
-Введение синтетических коллоидов - плазмозаменителей
?
Ребенок 4 лет поступил в стационар через 6 часов от начала заболевания с диагнозом генерализованная менингококковая инфекция, менингококцемия. На коже обильная звездчатая геморрагическая сыпь, багрово-синюшные разводы. Адинамия, мышечная слабость, АД 40/0 мм рт.ст. Пульс на периферических артериях не определяется. ЧСС 140 в 1 мин. Боль в животе, тошнота, рвота с примесью крови. Каков ведущий механизм расстройства кровообращения у пациента?
+Острая надпочечниковая недостаточность
-Действие менингококкового токсина на сосуды
-Нарушение деятельности сосудодвигательного центра
-Уменьшение объема циркулирующей крови
-Сердечная слабость
?
Через 40 хвилин після технологічної аварії на хімічному підприємстві були доставлені до міської лікарні 4 робітника уражених парами бензолу. Стан уражених оцінюється як середній, вони контактні, але помітно збуджені .Дихання поривчасте до 28-30 разів у хвилину. Артеріальний тиск складає 150 \ 100 мм. рт. ст. Який антідот бензолу треба використати ?
+Розчин тіосульфату натрію.
-Розчин соди харчової.
-Розчин етілового спирту.
-Розчин бемігріду.
-Розчин харчового оцету.
?
Извлеченному из воды утопленнику начинают сердечно-легочную реанимацию. Каковы особенности техники сердечно-легочной реанимации у таких пациентов?
+Не выполняют запрокидывание головы
-Не выполняют выведение нижней челюсти
-Искусственная вентиляция легких выполняется удвоенным объемом
-Всегда выполняется прием Геймлиха
-Начинают непрямой массаж сердца раньше, чем искусственную вентиляцию легких
?
У больного с хроническим обструктивным заболеванием легких (длительность заболевания – 17 лет) и выраженной эмфиземой легких приступ удушья. В терапии использованы ингаляции холинолитиков, введение эуфиллина. Принято решение об ингаляции гипероксической смеси. Какое осложнение следует предвидеть в такой ситуации?
+Остановку дыхания
-Увеличение экспираторного закрытия дыхательных путей
-Увеличение бронхообструкции
-Увеличение гипокапнии
-Снижение артериального давления
?
Потерпілий В., 24 років, потсупив у клініку із глибокими опіками площею 35\% поверхні тіла. Об’єктивно: шкірні покриви бліді, АКТ – 90/40 мм рт ст., пульс – 115 уд/хв., дихання – 26 рухів/хв. Що необхідно виконати для попередження розвитку гіповолемічного шоку?
+Інфузію розчинів декстранів
-Ввести 5\% розчин глюкози
-Здійснити паранефральну блокаду за Вишневським
-Призначити наркотичні аналгетики
-Перелити одногрупну сумісну еритроцитарну масу
?
Хворий С., 23 років, доставлений в клініку з діагнозом: відкрите пошкодження стегнової артерії, гіповлемічний шок ІІІ ступеня . За час підготовки до операції проведено масивну гемотрансфузію – перелито біля 3 л одногрупної еритроцитарної маси та плазми від різних донорів. У післяопераційному періоді у пацієнта розвинувся синдром гомологічної крові. Що варто було зробити для попередження даного стану?
+Поєднувати кровозамінники та еритроцитарну масу
-Переливати еритроцитарну масу від одного донора
-Переливати еритроцитарну масу із мінімальним терміном зберігання
-Переливати еритроцитарну масу без попереднього зігрівання до 36°С
-Переливати еритроцитарну масу з максимальним терміном зберігання
?
Лікар приймального відділення оглядає хворого Ф., 58 років, який годину тому отримав травму правого стегна в автокатастрофі. Об’єктивно: загальний стан хворого важкий, шкіра бліда, АКТ – 90/50 мм рт ст., пульс-110 уд/хв. По передній поверхні правого стегна рвана рана 10х14 см, із неї виступає відломок кістки, кровотеча з рани помірна, пульс на підколінній артерії збережений. Що повинен зробити лікар приймального відділення?
+Вести наркотичні аналгетики, протишокові кровозамінники
-Перелити одногрупну сумісну еритроцитарну масу
-Призначити ненаркотичні аналгетики, накласти гіпсову лонгету
-Знечулити та накласти скелетний витяг
-Накласти на рану асептичну пов’язку, а на ногу шину Дітеріхса
?
Хворий І., 49 років, отримав опік полум’ям верхніх кінцівок та тулуба. При поступленні стан важкий, свідомість затьмарена, його лихоманить, АКТ – 80/50 мм рт ст., пульс 118 уд/хв. Місцево констатовано опіки ІІІБ ступеня площею 20\%. Ваші лікувальні дії??
+Ввести наркотичні аналгетики та протишокові кровозамінники
-Провести первинну хірургічну обробку опікової рани
-Призначити дезінтоксикаційні кровозамінники
-Некректомія опікової поверхні, гемотрансфузія
-Антибактеріальна та дезінтоксикаційна терапія
?
У хворого 35 років, який перебуває на лікуванні в реанімаційному відділенні, розвинулась фібриляція шлуночків. Реанімаційні заходи слід почати з:
+Дефібриляції
-Прекордіального удару
-Масажу серця
-Введення атропіну
-Введення лідокаїну
?
У хворого з профузною шлунковою кровотечею, оперованого в ургентному порядку, наступила гостра зупинка кровообігу. Після проведення комплексу серцево-легеневої реанімації спонтанна серцева діяльність відновилася. До кінця операції гемодинаміка залишалась стабільною. Який з перерахованих препаратів найбільш доцільно ввести для попередження постішемічних ушкоджень?
+Магній сульфат
-Дексазон
-Еуфілін
-Пірацітам
-Аскорбінову кислоту
?
У хворої 27 років, після розкриття гнійного маститу температура тіла підвищилась до 39(С, розвинулось тахіпное 35 дих./хв. Виявлені наступні показники кислотно-лужної рівноваги: рН - 7,5, р СО2 -29 мм рт. ст., BE = +2 ммоль/л, AB = 19 ммоль/л. Який вид порушення кислотно-лужної рівноваги у хворої?
+Дихальний алкалоз
-Метаболічний алкалоз
-Дихальний та метаболічний алкалоз
-Метаболічний ацидоз та дихальний алкалоз
-Метаболічний алкалоз та дихальний ацидоз
?
У хворого, оперованого з приводу розлитого гнійного перитоніту на грунті перфоративної виразки шлунка у післяопераційному періоді з'явились: гектична температура до 39(С, частота дихань 35/хв., АТ 70/40 мм рт. ст., діурез 20 мл/год., лейкоцитоз. Переливання протягом 12 годин 1,8 л 0,9\% розчину хлористого натрію та 0,8 л розчину поліглюкіну не призвело до покращення стану. Для стабілізації гемодинаміки оптимальним буде призначення інфузії:
+Допаміну
-Мезатону
-Адреналіну
-Норадреналіну
-Ефедрину
?
При ендотрахеальному шляху введення на другому етапі серцево-легеневої та церебральної реанімації не застосовують:
+соду
-лідокаїн
-адреналін
-атропін
-норадреналін
?
Для корекції гіпертонічної дегідратації застосовують такі розчини:
+5\% розчин глюкози
-10\% розчин глюкози
-5,0\% розчин натрію хлориду
-10\% розчин натрію хлориду
-колоїдні розчини
?
Для гіпоглікемічної коми притаманно:
+глюкоза крові < 2 ммоль/л
-глюкоза крові > 5 ммоль/л
-глюкоза крові > 10 ммоль/л
-глюкоза крові > 20 ммоль/л
-наявність свідомості
?
Препарат, який застосовується для проведення загального знеболення в амбулаторних умовах:
+пропофол
-фентаніл
-реланіум
-натрію оксибутират
-фторотан
?
Для кетоацидотичної коми притаманно:
+метаболічний ацидоз
-респіраторний ацидоз
-гіпоглікемія
-гіпергідратація
-гіповентиляція
?
При олігоануричній фазі гострої ниркової недостатності спостерігається:
+зниження діурезу
-гіпокаліемія
-збільшення діурезу
-гіпонатріемія
-гіперглікемія
?
Для гіповолемічного шоку притаманно:
+артеріальна гіпотензія
-венозна гіпертензія
-поліурія
-гіперволемія
-підвищення пульсового тиску
?
Для анафілактичного шоку притаманно:
+зниження АТ
-підвищення АТ
-підвищення ЦВТ
-поліурія
-вазоспазм.
?
З перерахованого при набряку мозку показан такий метод терапії:
+оксигенотерапія
-гіпергідратація
-введення розчинів глюкози за нормального вмісту в крові
-гіповентиляція
-введення вазоділятаторів
?
У хворого з проникаючим пораненням грудної клітини при торакотомії в плевральній порожнині виявлено 2,5 л крові. АТ = 50/0 мм рт ст.,пульс 140 за хвилину. Найбільш доцільна тактика:
+Реінфузія крові
-Інфузія розчину глюкози з калієм.
-Трансфузія донорскої крові.
-Колоїди з кристалоїдами у співвідношенні 1: 2
-Колоїди з кристалоїдами у співвідношенні 2: 1
?
При ознаках гемотрансфузійного шоку застосовують все нищезазначене, крім
+Після стабілізації гемодинаміки продовжують гемотрансфузію
-Відразу припиняють переливання крові
-Катехоламіни (норадреналін, допамін), кортикостероїди (преднізолон, гідрокортизон), антигістамінні (димедрол, супрастин, дипразин)
-Реополіглюкін, гідрокарбонат або лактат натрію, солеві розчини, гемодез, манітол, лазікс
-Двохсторонню паранефральну блокаду
?
Клінічними ознаками гемотрансфузійного шоку є все переліковане, крім
+Роздування живота
-Неспокій, біль, відчуття стиснення в грудях, біль в попереку та у м”язах, іноді остуда
-Задишка, затруднене дихання , гіперемія,іноді, блідість або ціаноз обличча
-Можливі нудота, блювання , мимовільне виділення сечі, дифекація
-Частий, слабкого наповнення пульс, зниження артеріального тиску
?
Який з нижче перелікованих кровозамінників має найбільшу властивість збільшувати і підтримувати об”єм циркулюючої крові за рахунок колоїдно-осмотичних властивостей?
+Поліглюкін
-Реополіглюкін
-Желатиноль
-Гемодез
-Реоглюман
?
Постраждалий, у якого переломані обидва стегна зі значним зміщенням відламків, доставлений до лікарні попутним транспортом у вкрай важкому стані. Адинамічний, загальмований, не реагує на біль, шкіра бліда ,з синюшним відтінком, холодна. Дихання поверхневе, часте. Пульс до 140 за хвилину. Артеріальний систолічний тиск 60 мм. рт. cт.. Центральний венозний тиск- 0. Сеча не виділяється. Як характеризувати стан хворого?
+Торпідна фаза шоку ІІІ ступеню
-Еректильна фаза шоку
-Торпідна фаза шоку І ступеню
-Торпідна фаза шоку ІІ ступеня
-Торпідна фаза шоку ІV ступеня, передагональний стан
?
Дозу ліків, які вводяться внутрішньотрахеально під час серцеволегеневої реанімації, порівняно з внутрішньовенною треба збільшити у:
+2-3 рази
-Не треба збільшувати
-4-5 разів
-5-6 разів
-10 разів
?
Електричну дефібріляцію серця треба виконувати як перший засіб терапії за умови:
+Фібріляції шлуночків
-Асістолії
-Фібріляції передсердь
-Електро-механічній дісоціації
-У всіх випадках зупинки кровообігу
?
Під час проведення закритого (непрямого) масажу серця частота компресій повинна становити на 1 хвилину:
+100
-Достатньо 60
-70 – 80
-80 – 90
-Частота не маєпринципового значення.
?
У хворих на бронхіальну астму порушення прохідності нижніх дихальних шляхів виникає внаслідок таких причин, за вийнятком:
+Ларингоспазму
-Бронхіолоспазму.
-Набряку слизової оболонки бронхів.
-Утворення слизових пробок в бронхах.
-Дискінезії дихальних шляхів.
?
У пацієнта на фоні нормального стану раптово виникло стридорозне дихання, втрата свідомості, виражені симптоми гіпоксії. Назвіть найбільш ймовірну причину:
+Стороннє тіло гортані або трахеї.
-Напад бронхіальної астми.
-Гострий стенозуючий ларинготрахеїт.
-Пухлина гортані або трахеї.
-Епілептичний приступ.
?
При якій формі гіпоксії неефективна оксигенотерапія?
+Гістотоксичній.
-Респіраторній.
-Циркуляторній.
-Гемічній.
-Ефективна завжди.
?
Яка з перерахованих ознак характерна для циркуляторної гіпоксії?
+Акроцианоз.
-Зниження парціального тиску кисню в альвеолярному повітрі.
-Дифузний цианоз
-Зниження парціального тиску кисню в артеріальній крові.
-Всі перераховані.
?
Значне зниження об’єму форсованого видиху вірогідно буде реєструватися у хворих з:
+Бронхіальною астмою.
-Пневмонією.
-Пневмосклерозом.
-Емфіземою легенів.
-Всі відповіді вірні.
?
Сепсіс це:
+Синдром системної запальної відповіді за умови наявності інфекційного вогнища.
-Синдром системної запальної відповіді за умови наявність інфекції в крові.
-Наявність бактеріальних ендотоксинів у крові.
-Синдром системної запальної відповіді навіть без наявності інфекційного вогнища.
-Бактеріємія.
?
Найбільш типовим симптомом бронхіальної астми є:
+Тяжка інспіраторна задишка.
-Тяжка експіраторна задишка.
-Збільшення частоти серцевих скорочень.
-Підвищення артеріального тиску.
-Продуктивний кашель.
?
Вентиляційна форма недостатності зовнішнього дихання виникає за умови:
+Порушення центральної регуляції дихання.
-Порушення діфузії газів крізь альвеоло-капілярну мембрану.
-Порушення вентиляційно-перфузійних співвідношень.
-Підвищення шунтування у легенях.
-Все перераховане вірно.
?
Паренхіматозна форма недостатності зовнішнього дихання виникає за умови:
+Підвищення шунтування у легенях.
-Порушення центральної регуляції дихання.
-Порушення проходження імпульсу з дихального центру до дихальних м’язів.
-Недостатності функції дихальних м’язів.
-Жодної з перерахованих.
?
Найхарактернішою ознакою для кожного виду шока є:
+Недостатність перфузії тканин порівняно з потребою.
-Знижений артеріальний тиск.
-Частий пульс.
-Знижений діурез.
-Блідість шкіряних покривів.
?
Першим засобом для підняття артеріального тиску при гіповолемічному шоку є:
+Внутрішньовенна інфузія рідини.
-Внутрішньовенна інфузія допаміну.
-Внутрішньовенна інфузія адреналіну.
-Внутрішньовенна інфузія строфантіну.
-Внутрішньовенне введення кортикостероїдів.
?
Під час гіповолемічного шоку першочерговим розчином для внутрішньовенної інфузії є:
+Ізотонічний розчин натрію хлориду.
-Ізотонічний розчин глюкози.
-Гіпертонічний розчин глюкози.
-10\% розчин манітолу.
-Препарати крові.
?
При гідростатичному набряку легень з підвищеним артеріальним тиском першим терапевтичним заходом буде:
+Нітрогліцерін внутрішньовенно.
-Альбумін внутрішньовенно.
-Фуросемід внутрішньовенно.
-Строфантін внутрішньовенно.
-Допамін внутрішньовенно.
?
Які особливості зупинки кровотечі у дітей?
+Частіше використовується стискаюча пов`язка
-Показання до накладання джгута більш широкі
-Джгут можна накладати на більш триваліший строк ніж у дорослих
-При необхідності накладають джгут літом на 2 години, зимою на 1 годину
-Нема особливостей
?
З урахуванням етіопатогенезу змін, які відбуваються у організмі, всі з перелічуваних лікувальних заходів повинні використовуватися при масових надходженнях постраждалих з політравмами та після катастроф, крім:
+Серцево-легеневої реанімації
-Імобілізації хребта
-Прямого стискання з метою гемостазу
-Забезпечення дихання
-Використання кисню
?
Постраждалого на пожежі 30 років доставлено санавіацією з місця події в опіковий центр (на відстані близько 200 км). Пацієнт інтубірований ендотрахеальною трубкою, одержує інгаляцію киснем, йому проводиться внутрішньовенна інфузія. Слід зазначити, що відразу після зльоту стан хворого погіршився, знизився артеріальний тиск. Найбільш вірогідною причиною гіпотензії є:
+Повітряна емболія
-Порушення насичення киснем циркулюючого гемоглобіну
-Розрив манжети ендотрахеальної трубки
-Порушення у роботі сфігмоманометру
-Септичний шок
?
Хвора 35 років доставлена до лікарні машиною швидкої медичної допомоги з ознаками енцефалопаптії, наростаючою жовтяницею та геморагічним синдромом. Поставте ймовірний діагноз.
+Гостра печінкова недостатність
-Камені загального жовчного протоку
-Рак загального жовчного протоку
-Гостра ниркова недостатність
-Передозування лікарськими засобами
?
Після переливання 1,5 л рідин які, не містять білок, концентрація білків в плазмі знижується до 30 г/л. Необхідна інфузія:
+Альбуміну
-Консервованої крові
-Плазми
-4\% розчин натрію гідрокарбонату
-Розчин Рінгера-Локка
?
Істине утоплення одна з форм механічної асфіксії в результаті попадання рідини в верхні дихальні шляхи. Відмінною ознакою утоплення в прісній воді є:
+На протязі хвилин різко збільшується ОЦК
-В альвеоли спрямовує рідина з крові
-Розвивається гіпертонічна дегідратація
-Підвищується гематокритне число
-Підвищує рівень гемоглобину у крові
?
Хворий на бронхіальну астму раптово під час приступу відчув різкий біль з лівого боку грудної порожнини, втратив свідомість. Стан тяжкий, АТ 80/40 мм рт.ст., ЧД 30 на хв., діффузний цианоз. Яке ускладнення розвинулось у хворого:
+ Інфаркт міокарда
-Прободна виразка шлунку
-Астматичний статус
-Тромбоемболія легеневої артерії
-Спонтанний пневмоторакс
?
Потерпілу вийняли з холодної морської води через 15 хвилин після потоплення без ознак життя. Що треба зробити в першу чергу:
+ Не проводити реанімаційних заходів
-Транспортувати потерпілу до найближчого лікувального закладу для проведення реанімаційних заходів
-Не гаячи часу на видалення води з дихальних шляхів, приступити до серцево-легеневої реанімації
-Звільнити дихальні шляхи від води, створити дренажний стан, приступити до проведення заходів, націлених на відновлення дихання та кровообігу
-Викликати реанімаційну бригаду ШМД
?
Хвора в астматичному стані відчуває страх. Який препарат призначити?
+ 0,1 мг/кг седуксена
-Амітріптілін перорально
-1 мл 1\% розчину морфіна гідрохлоріда
-20 мг лазікса
-40 мг лазікса
?
У хворого на гнійний менінгоенцефаліт в комі ІІ ст. відбулася блювота. Дихання стало ускладненим, з’явився ціаноз губ та ногтєвих фаланг, задишка експіраторного характеру. Аускультативно на фоні заслабленого дихання відчувається велика кількість вологих різнокаліберних хрипів Ра Со 200 мм. Яке ускладнення у хворого?
+ Аспірація
-Набряк легенів
-Гострий стеноз гортані
-Набряк надгортанніка
-Бронхоспазм
?
У потрепілого з тяжкою політравмою на другу добу розвинувся синдром “шокових легенів”. Який патогенетичний механізм має рішуче значення?
+ Підвищена проникливість альвеолярно-капілярних мембран в альвеолярних ходах
-Дифіцит сурфактанта
-Мікротромбоз капілярів великого кровозбігу
-Дифузні ателектази
-Спазм і тромбоз сосудів малого кола кровозбігу
?
Хворий 47 років поступив в клініку з ознаками алкогольного отруєння. Синдром тривалого отруєння розвинувся в наслідок тривалої компресії.
+Органів брюшної порожнини
-Великих м’язових мас, частіше нижніх кінцівок
-Грудної клітини
-Голови
-Органів грудної клітини, черевної порожнини
?
Хворий 47 років поступив в клініку з ознаками алкогольного отруєння і синдрома тривалого здавлення. Найбільш частим ускладненням сіндрома довготривалого здавлення є:
+ Шокові легені
-Гостра серцево-судинна недостатність
-Генералізація другорядної інфекції
-Гостра ниркова недостатність
-Ліморостаз в місті, яке було здавлено
?
У хворої внаслідок масивної післяродової кровотечі розвинувся геморагічний шок. Артеріальний тиск на протязі 30 хв. Був критично низький. При тривалій гіпотензії преренально пошкодження нирок треба чекати при рівні систолічного АТ нижче:
+75 мм
-90 мм
-50 мм
-25 мм
-40 мм
?
Хворий 47 років поступив у клініку з ознаками отруєння угарним газом та сіндромом тривалого здавлення. Який провідний патогенетичний механізм розвитку синдрома тривалого здавлення?
+ Синдром діссемінірованого внутрісудинного згортання
-Гострий фібріноліз
-Дихальна недостатність
-Травматична токсемія
-Больвий синдром
?
Хворий 35 років знаходиться в ОРІТ четверту добу після перенесеної кровотечі і геморагічного шоку. Добовий діурез 50 мл. Другу добу відмічається блювота, ейфоричен, неадекватно оцінює свій стан. На ЕКГ правошлункова екстрасистолія. ЦВД 159 мм водн.ст., ЧД 32 за 1 хв. Яке ускладнення розвинулось у хворого?
+Гостре затримання сечевиділення
-Гостра серцева недостатність
-Постгіпоксічна енцефалопатія
-Гостра дихальна недостатність
-Гостра ниркова недостатність прерентального генеза
?
У хворої 60 років не третю добу після експірації матки раптово розвинулась гостра недостатність дихання, шкіра стала спочатку ціанотична, потім перелястого кольору, тахіпноз, кашель з кров’янистою мокротою, загрудинний біль АТ 100/70 мм рт.ст., ЧСС 120 в 1 хв., ЧД 32 в 1 хв., ЦВД 300 мм. Що було причиною погіршення стану?
+Кровотеча
-Тромбоемболія легеневої артерії
-Больовий шок
-Застойна пневмонія
-Інфаркт міокарда
?
У хворого 45 років з геморагічним шоком, ускладненим набряком легенів, з’явились вологі хрипи, ціаноз, кашель з пінною мокротою, підфарбленою кров’ю. АТ 140/90 мм рт.ст., ЦВД 160 мм, ЧСС 120 в 1 хв. Добовий діурез 50 мл. Що є основним з факторів формування набряку легенів у цій ситуації?
+Інтоксикція
-Гіперкаліємія
-Гіпергідротація
-Серцева слабкість
-Пневмонія
?
Чоловік 48 років, хворий інфарктом міокарда, раптово лишився свідомості, дихання і серцебиття. На ЕКГ великоволнова фібріляція шлуночків. Проведена дефібріляція. Нормальну серцеву діяльність не відновила. Який препарат треба ввести для підвищення чуттєвості до дефібріляції?
+Дроперідол
-Пропранолон
-Лідокаїн
-Строфантін
-Атропіна сульфат
?
Хвора 62 років третю добу знаходиться у відділенні реанімації в наслідку гострого трансмурального інфаркту передньо-перегородкової локалізації. Біля четвертого часу ночі прокинулась від удушливого кашлю, відчуття страху та неспокою. При огляді: ціаноз, ЧД 30 за хв., ЧСС 132 за хв., ритм правильний, тони серця глухі, акцент ІІ тона над легеневою артерією, АТ 160/100 мм рт.ст. Над легенями послаблене дихання із значною кількістю вологих хрипів у нижніх долях. Що стало причиною погіршення стану хворої?
+Набряк легенів
-Тромбоемболія легеневої артерії
-Повторний інфаркт міокарда
-Гіпертонічний криз
-Приступ бронхіальної астми
?
Дівчина 17 років отримала електротравму, доторкнувшись рукою до оголеного проводу. Була відкинута, лишилась свідомості з зупиненням кровообігу. Після проведення реанімації була госпіталізована. Яке з ускладнень можливо через кілька годин чи днів після пошкодження електротоком?
+Зупинка дихання
-Набряк легенів
-Фібріляція шлуночків
-Коматозний стан
-Порушення нервово-м’язової провідності
?
Хворий 48 років другу добу знаходиться у відділенні реанімації з приводу гострого передньоперегородкового інфаркта міокарда. Під час огляду раптово “захропів”, відмічено одноразове тонічне скорочування м’язів, зрачки розширені, пульс на carotis не відчувається. Що повинно бути зроблено в першу чергу?
+“тройний прийом” по Сафару
-Запис ЕКГ
-Прекардинальний удар в зону серця
-Електрична дефібріляція
-Серцеве введення адреналіну з атропіном
?
Хворий І. протягом 5 років скаржиться на біль, скутість та обмеженість рухів в грудному та поперековому відділах хребта постійного характеру, який посилюється під ранок. Об’єктивно: “доскоподібна” спина, атрофія прямих м’язів спини, зменшення екскурсії грудної клітки. При Ro-обстеженні хребта – картина нагадує бамбукову палку. Ваш діагноз?
+Хвороба Бехтерева, центральна форма
-Хвороба Бехтерева, периферична форма
-Міжреберна невралгія
-Міозит міжреберних м’язів
-Радикуліт поперекового відділу хребта
?
Хвора протягом 3 років скаржиться на відчуття стягнення шкіри на обличчі, біль в суглобах рук, затерпання, мерзлякуватість, біль пальців рук, артралгії, відсутність сліз, важкість ковтання сухої їжі, похудання на 10 кг протягом року. Об’єктивно: обличчя маскоподібне, шкіра бліда, суха, індурована, прояви синдрому Рейно. Про яку хворобу можна думати?
+Системна склеродермія
-Системний червоний вовчак
-Дерматоміозит
-Дифузний еозинофільний фасциіт
-Симптом Шарпа
?
Хвора 29 років скаржиться на біль в суглобах що виникла після багатьох переохолоджень 2 роки тому. Об-но: суглоби рук і ніг припухлі, обмеженні рухи. Ps – 92 в хв. Систолічний шум на IV–V м/р. УЗД: мітральний клапан М-подібної форми, не потовщеній, пролабс передної стулки. Назвіть найдостовірніший метод обстеженні для встановленні діагнозу ?
+Рентгенографія суглобів натще
-Ревмопроби
-Загальній аналіз крові
-Визначення імуноглобулінів
-Визначення білкових фракцій
?
Хворий А. 42 роки, бізнесмен, скаржиться на періодичні, інколи нестерпні болі в кінцівках на протязі 5 років. З’являється t до 40(С, лихоманка, окремі суглоби стають червоно-синюшні, а в області ліктьових суглобів з’являються білуваті утворення, з яких виділяється густа в’язка рідина сіро-білуватого кольору. Яке обстеження провести для підтвердження діагнозу?
+Мікроскопія виділень із суглоба
-Посів рові на бактеріальну флору
-Ревмопроби
-Імуноглобуліни
-Загальний аналіз крові
?
Хвора 30 років, швидкою доставлена в урологію. Скаржиться на високу t(С, ниючий біль в попереку, м’язах, всіх суглобах, деяка набряклість і почервоніння обличчя. Вважає, що захворіла ще літом. ЗАК: ШОЕ–56 мм/год. В сечі білок, по 6-8 лекоцитів, та еритроцитів, циліндри. Ревмопроби: СРБ ++++, Р-фактор +, серомукоїд 320, наявність триади Мазеріна. Діагноз?
+Червоний системний вовчак
-Ревматоїдний артрит
-Ревматична лихоманка
-Гломерулонефрит
-Пієлонефрит
?
Хворий 64 років, скаржиться на загальну слабкість, головний біль, набряки, задишку, спрагу, червоний колір сечі, біль у поперековій ділянці. При обстеженні було виявлено ортопноє, серцебиття, розширення границь серця, “ритм галопу”, анасарку, гідроторакс, олігурію, гематурію, підвищення АТ до 180/110 мм.рт.ст.. Спостерігаються приступи еклампсії в патогенезі яких, основним чинником є:
+Гіпертензивний
-Набряковий
-Гематурічний
-Астено-вегетативний
-Гіперволемічний
?
На основі гістологічної картини біоптата нирки встановлено морфологічний діагноз: Мезангіокапілярний (глобулярний) гломерулонефрит. Лікування даного захворювання слід розпочинати з:
+Застосування сеансів плазмаферезу
-Преднізолон в дозі 1 мг/кг маси через день
-Ацетилсаліцилова кислота по 0,5 - 1 г/добу
-Дипірадамол в дозі 300 - 450 мг/добу
-Всі відповіді вірні
?
З метою швидкого поповнення крововтрати хворій перелито 1050 мл серологічно-сумісної донорської крові, консервованої цитратом натрію. Наприкінці гемотрансфузії у хворої виник неспокій, блідість шкірних покривів, тахікардія, АТ знизився до 60/40 мм рт. ст., з’явилися судоми м’язів. Яке ускладнення виникло у хворої?
+Цитратний шок
-Гемотрансфузійний шок
-Тромбемболія легеневих артерій
-Анафілактичний шок.
-Пірогенна реакція.
?
После внутримышечной инъекции пенициллина у больного появились чувство стеснения за грудиной, одышка, через некоторое время – , бледность кожных покровов, холодный липкий пот. Артериальное давление не определяется, пульс на сонных артериях с частотой 140 в 1 минуту. Уровень сознания – кома I. Венозный доступ отсутствует. Какой способ введения адреналина является предпочтительным в такой ситуации?
+Эндотрахеальный
-Подкожный
-Внутримышечный
-Внутрисердечный
-Под язык
?
Больной в палате внезапно потерял сознание. При осмотре обнаружено отсутствие дыхательных движений и отсутствие пульса на магистральных сосудах. Лечебные мероприятия необходимо начинать с:
+Восстановления проходимости дыхательных путей
-Искусственной вентиляции легких
-Непрямого массажа сердца
-Введения адреналин
-Дефибрилляции
?
После внутримышечной инъекции пенициллина у больного появились чувство стеснения за грудиной, одышка, через некоторое время – , бледность кожных покровов, холодный липкий пот. Артериальное давление не определяется, пульс на сонных артериях с частотой 140 в 1 минуту. Уровень сознания – кома I. Венозный доступ отсутствует. Какой способ введения адреналина является предпочтительным в такой ситуации?
+Эндотрахеальный
-Подкожный
-Внутримышечный
-Внутрисердечный
-Под язык
?
Больной в палате внезапно потерял сознание. При осмотре обнаружено отсутствие дыхательных движений и отсутствие пульса на магистральных сосудах. Лечебные мероприятия необходимо начинать с:
+Восстановления проходимости дыхательных путей
-Искусственной вентиляции легких
-Непрямого массажа сердца
-Введения адреналин
-Дефибрилляции
?
Хворий 38 років скаржиться на підвищення температури до 38(С, біль в м’язах, суглобів, сухий кашель, та абдомінальний біль. Об-но: сітчасте ліведо на шкірі кінцівок та тулубі, болючість м’язів при пальпації. Сухі хрити в легенях. А/Т 160/100 мм.рт.ст. ЗАК: лейкоцитоз, збільшення ШЗЄ, підвищення рівня сечовини. ЗАС: протеїнурія, гематурія. Очне дно – злоякісна ретинопатія. Діагноз?
+Вузликовий периартеріїт
-Системний червоний вовчак
-Хронічний гломерулонефрит
-Туберкульоз
-СНІД
?
У жінки 27 років через півроку після ускладненого перебігу вагітності з’явилося температура до 38(С, висип на шкірі обличчя, артралгії, випадіння волосся. Об-но: симетрична припухлість міжфалангових та променево-зап’ястних суглобів, висип у вигляді “метелика” на обличчі. Аускультативно шум тертя перикарду, послаблене дихання в базальних відділах легень. ЗАК: анемія, лейкопенія, лімфопенія. ЗАС: протеїнурія. Імовірний діагноз?
+Системний червоний вовчак
-Герпетиформний дерматит Дюринга
-Після пологий сепсис
-Хвороба Рейтера
-Хронічний гломерулонефрит
?
У хворого 23 років, який лікувався в уролога з приводу уретропростатиту з’явився біль та припухлість правого колінного суглобу, почервоніння очей, температура. Об-но: правий колінний суглоб збільшений в об’ємі, явища кон’юнктивіту. ЗАК: лейкоцитоз, збільшення ШЗЄ, підвищення рівня ( і ( глобулінів, сіалові кислоти, серомукоїд, ЗАС: лейкоцитурія. Які обстеження потрібні для уточнення діагнозу ?
+Визначення титру антитіл до хламідій, уреаплазми
-Визначення титру ревматодного фактору
-Рентгенографія суглобів
-Артроскопія
-Визначення концентрації сечової кислоти в крові
?
Хворий П. звернувся до травмпункту з колотою раною передпліччя, яка нанесена забрудненим цвяхом. Необхідна профілактика інфекційного ускладнення. Якого?
+Правець
-Сказ
-Лептоспіроз
-Туберкульоз
-Ревматоідний артрит
?
Мисливець звернувся до травмпункту з укушеною раною передпліччя, яку нанесла на полюванні поранена лисиця і втекла у ліс. Необхідна профілактика інфекційного захворювання. Якого?
+Сказ
-Лептоспіроз
-Бруцельоз
-Токсоплазмоз
-Вірусний гепатит
?
При яких умовах загоювання рани первинним натягом ?
+Асептичний стан рани (операційна рана чи рана після первинної радикальної хірургічної обробки) з закриттям її первинними швами
-Асептичний стан зіяючої рани
-Контамінована мікробами рана з призначенням хворому профілактично антибіотиків
-Зашита рана з гематомою в її порожнині
-Зашита рана з стороннім тілом в її порожнині
?
Робітник заводу під час роботи 3 години тому назад отримав пошкодження в області зовнішньої поверхні верхньої третини лівого передпліччя. Кравм великої металевої пластини, що рухається зі значною швідкістю. При дослідженні хворого в хірургічному відділенні полікліники установлено наявність свіжої зіяючої неглибокої, заглиблено-рваної рани 3х1 см з помірною кровотечою. Ваша лікувальна тактика ?
+Первинна хірургічна обробка рани
-Накладання нової стискаючої повязки
-Зашивання рани
-Промивання рани з накладанням повязки
-Накладання повязки і призначення антибіотиків
?
Хворий чоловік дорослого віку (40 років) отримав під час пожежі в своїй квартирі опіки шкіри обличчя та однієї китиці руки. Під час долідження хворого лікарем машини швидкої допомоги на місці пргоди встановлено опік з піхурами китиць однієї руки та опіки шкіри обличчя з пухірцями на ньому, задимленість шкіри навколо носа і припалені волоси входу в ніздрі, осиплість голосу (підозра на можливе опікове пошкодження слизової дихальних шляхів). Яку лікувальну тактику визначити такому потерпілому ?
+Накласти стерильну повязку на опік китиці руки і негайно відправити в опікове відділення машиною швидкої допомоги
-Накрити опікові поверхні китиці та лиця стерильною повязкою і відправити машиною в поліклініку для амбулаторного лікування
-Закрити опікову поверхню китиці, обробити опікову поверхню обличчя анистетиком ввести знеболюючий засіб і залишити дома
-Накласти на опік руки повязку, ввести знеболююче і антибіотики, і направити на лікування в поліклініці
-Обробити опікові поверхні затвердіваючою антисептичною рідиною і направити в поліклініку
?
Молода людина – 30 річний чоловік – при катанні на лижах в горах зломав ногу і на протязі 12 годин був вимушений лежати в снігу до приходу його рятивників. При поступленні в хірургічне відділення у нього були констатовані відмороження дистальних відділів обидвих ступнів: шкіра ступнів холодна, синюшна, не чутлива при дотику, пульсація на тильних артеріях стоп не промацується. Які лікувальні дії повинні бути прийняті хірургом стаціонару ?
+Введення хворому протишокових розчинів, обробка шкіри ступнів спиртом, накладання на стопи асептичної повязки, введення антикоагулянтів та знеболюючих препаратів, протиправцева імунізація, антибіотики
-Покладення хворого в теплу ванну
-Розсікання м’яких тканин дистальних відділів стоп
-Ампутація вірогідно нежиттєздатних відділів ступнів
-Переливання плазми і введення антибіотиків
?
Який із методів контрлю стерильності опраційної білизни та інструментарію є найбільш достовірним ?
+Бактеріологічний метод
-Метод Мікуліча
-Метод з використанням порошкоподібних речовин
-Бензидінова проба
?
Місцева анестезія – метод при якому знеболювання досягається за рахунок ?
+Виключення больових рецепторів якоїсь ділянки тіла при збереженій свідомості хворого
-Виключення больових рецепторів якоїсь ділянки тіла при відсутності свідомості хворого
-Дії анестетика на центральну нервову систему з виключенням больової чутливості та свідомості хворого
?
Який з видів місцевої анестезії найбільш частіше використовують лікарі – стоматологи ?
+Стовбурова анестезія
-Інфільтраційна анестезія
-Перидуральна анестезія
-Футлярна анестеозія
?
Хірург перед початком операції у хворого обробляє операційне поле для проведення розсічення м’яких тканин розчином антисептика. Як ви гадаєте скільки раз потрібно хірургу обробити операційне поле перед початком проведення розтину м’яких тканин?
+2 рази
-6 разів
-3 рази
-5 разів
?
Хірурги для обробки рук перед початком оперативного втручання часто використовують розчин С-4. Як Ви гадаєте, що входить до його складу?
+Мурашина кислота, перекись водню, дистильована вода
-Розчин хлоргексидина, дистильована вода
-Медичний спирт 96?, дистильована вода
-Розчин хлораміну, дистильована вода
?
Хворий був прооперований з приводу місцевої гнійної хірургічної інфекції ( флегмони) в ділянці правої сідниці одну добу тому. Який розчин антисептика Ви застосуєте для місцевого лікування?
+ Розчин хлоргексидину 0,5 \%.
-Розчин бриліантово-зеленого 1\% (спиртовий)
-Розчин йоду 5 \% (спиртовий)
?
Операційна сестра готуючи хірургічні інструменти до слідуючого операційного дня після проведення передстерилізаційної обробки висушила їх і заклала в стерилізаційну камеру автоклава, розпочала стерилізацію. Яку помилку припустила на ваш погляд операційна сестра?
+ Разом з хірургічним інструментом в стерилізаційну камеру автоклава не поклала індикатори стерилізації
-Хірургічні інструменти не замочила в миючий розчин на 45 хвилин
-Помилок не має
?
Хворий 40 років доставлений в лікарню по невідкладній допомозі з явищами шлунково-кишкової кровотечі, гострої анемії з дефіцітом ОЦК – більше ніж 30\%. Хворому необхідно переливання крові. Яка послідовність дій лікаря, що має перелити кров ?
+Визначити групову належність крові та резус фактор хворого та провести проби на сумісність крові реціпієнта та донора
-Визначити резус належність реціпієнта за допомогою антирезусних сироваток
-Визначити придатність для переливання донорської крові групову належність її
-Визначити індивідуальну і резус-сумістність крові хворого і донора
-Провести біологічну пробу
?
Хворий 16 років, доставлений в хірургічне відділення з приводу гострого апендициту. З анамнезу стало відомо, що пацієнт страждає на гемофілію. Необхідне невідкладне оперативне втручання. Як запобігти кровотечі під час операції ?
+Внутрішньовенним переливанням антигемофільної плазми і кріопреціпітату
-Використовування під час операції електрокоагулятора
-Тампонадою рани
-Переливанням ерітроцітарної маси
-Переливанням тромбоцітарної маси
?
У дівчинки 11 років бронхіальна астма, імунна, середньої тяжкості. Факторами, що загострюють перебіг цього захворювання [тригерами] є :
+ Респіраторні інфекції
-Алергени
-Несприятлива спадковість
-Гіперреактивність бронхів
-Вакцини та сироватки
?
Хлопчик 9 років скаржиться на періодично виникаючі приступи утрудненого дихання при контакті з кішкою. Такий стан має розвиток 2-3 рази на рік, триває від декількох хвилин до 1,5-2 годин. Приступ проходить самостійно. Який ступінь тяжкості бронхіальної астми у дитини.
+ Легкий
-Середньої тяжкості
-Тяжкий
-Ступеневий
-Базисний
?
Хворий Д, 10 років, страждає на бронхіальну астму легкого ступеня. При диспансерному спостереженні треба рекомендувати:
+Заборонити вживання алергізуючі продукти харчування
-Заборонити загартування
-Заборонити заняття будь якими видами спорту
-Заборонити саноторне лікування
-Заборонити поїздки до моря
?
Усі перераховані основні групи входять до класифікації катастоф, яку прийнято в Україні, за винятком:
+ Надзвичайних ситуацій метеорологічного характеру.
-Надзвичайних ситуацій природного характеру.
-Надзвичайних ситуацій техногеного характеру.
-Надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру.
-Надзвичайних ситуацій воєного характеру.
?
На першому етапі під час надзвичайних ситуацій надаються такі види медичної допомоги:
+ Долікарська та перша лікарська допомога.
-Долікарська та перша медична допомога.
-Долікарська та кваліфікована медична допомога.
-Перша лікарська та кваліфікована медична допомога.
-Перша медична та спеціалізована медична допомога.
?
У дівчинки 11 років захворювання мало розвиток поступовий. З'явились дратівливість, неуважність, гіперкінези. При обстеженні виявили порушення координації рухів, гіпотонію м'язів, гіперрефлексію. Для якого захворювання характерні такі зміни з боку центральної нервової системи?
+ Ревматизм
-Системний червоний вовчак
-Системна склеродермія
-Вузликовий периартеріїт
-Вегетосудинна дисфункція
?
У хворого з аритмією, під час лікування виникла артеріальна гіпотонія і навіть асистолія, тромбоемболія артерій гомілки. Що необхідно призначити хворому ?
+ Хлорид кальцію 0,5 – 1,0г в/в.
-Дофамін.
-Атропін.
-Верапаміл.
-Курантіл.
?
У больного 23 лет тяжелая травма позвоночника и спинного мозга, компрессионно-оскольчатый перелом шестого шейного позвонка. Больной прооперирован, устранена компрессия спинного мозга, установлена фиксирующая система. 3-й день после операции. Профилактику каких осложнений необходимо проводить у данного больного?
+Острого миелита, ТЭЛА, пролежней, воспалительных изменений в легких, органах мочевыделительной системы.
-Остеохондроза шейного отдела позвоночника.
-Дисцита шейного отдела позвоночника
-Гнойного менингоэнцефалита.
-Нарушений кровообращения в вертебро-базиллярном бассейне.
?
Хворий В., 48 років, поступив через 5 годин після отримання травми з переломом 2 ребер зліва, лівобічним гемо-пневмотораксом. На фоні інфузійної терапії, через 4 хвилини після початку переливання одногрупної плазми став неспокійним, відчув різку задуху. Систолічний артеріальний тиск зменшився з 90 до 60 мм.рт.ст., діастолічний не визначається, на шкірних покривах явище кропивниці. Яке ускладнення виникло у хворого?
+Анафілактичний шок
-Травматичний шок
-Гемотрансфузійний шок
-Плевропульмональний шок
-Кардіогенний шок
?
Жінка 40 років, доставлена швидкою в лікарню в край важкому стані. Положення вимушене, ортопноє. Відмічається виражена задуха, поверхневе дихання (“хапає повітря ротом”). Шийні вени набухлі, шкіра блідо-сіра, волога. Грудна клітка бочкоподібна, міжреберні проміжки згладжені. Ps 140/хв. АТ 90/60 мм.рт.ст. Тони серця глухі. Над легенями не прослуховуються дихальні шуми (“німа легеня”). Діагноз ?
+Астматичний статус
-Серцева астма
-Набряк легень
-Інородне тіло трахеї та бронхів
-Трахеобронхіальна дисфункція
?
Хворий 16 років, скаржиться на колькоподібний біль в правому підребер’ї. Об-но: Загальний стан задовільний. Шкірні покриви жовтушні. Живіт м’який, болючий в правому підребер’ї. Ан.крові: Ер.-3,2x1012/л, Нв-94г/л, ретик.-5\%, ШЗЕ-38мм/год. Заг.білірубін - 23,4мкмоль/л. УЗД - калькульозний холецистит, селезінка - 25x15x10см. Ваш діагноз?
+Хвороба Мінковського-Шофара
-Таласемія
-Хвороба Верльгофа
-Хвороба Гоше
-Гострий калькульозний холецистит
?
У хворого 24 років з’явилась кривава блювота, чорний стілець, загальна слабість. АТ 90/60 мм.рт. ст. Пульс 120 за хв., слабого наповнення і напруження. Ht – 0, 20 л/л, Нв – 60 г/л, ЦВТ – 10 мм.вод. ст. Діурез 800 мл. за допомогою якого з перечислених показників можна найбільш точно оцінити гіповолемію?
+Центральний венозний тиск
-Артеріальний тиск
-Гематокрит
-Гемоглобін
-Добовий діурез
?
На місці ДТП чоловік О., 45 років, без свідомості, шкірні покриви синюшні, пульс на сонних артеріях не визначається, самостійно перестав дихати за кілька хвилин до приїзду медиків, зіниці широкі, реакція на світло відсутня. Зі слів сторонніх, ДТП сталася 15-20 хвилин тому, весь час у О. Спомтерігалося нерівномірне дихання. Який прогноз виникнення необоротних змін кори мозку у пацієнта?
+менше, ніж 4-5 хвилин
-через 4-5 хвилин
-через 5-6 хвилин
-через 6-7 хвилин
-більше, ніж через 7 хвилин
?
У коридорі лікарні хворому А., 55 років, раптово стало погано, негайно оглянутий лікарем. При огляді: шкірні покриви бліді, самостійне дихання відсутнє, пульсу на сонних артеріях немає, зіниці не розширені. З якого заходу необхідно почати реанімацію, щоб відновити серцеву діяльність?
+прекардіальний удар
-дихання “рот до роту”
-зовнішній масаж серця
-налагодження прохідності дихальних шляхів
-дефібриляція
?
У хворої В., 82 р., виникли зупинка серця та дихання, в анамнезі тривала серцева недостатність, на 5 хвилину серцево-легеневої реанімації, яка почата вчасно, відновлення серцевої діяльності не зареєстровано. Який прогноз при подальшій реанімації щодо відновлення серцевої діяльності?
+Повністю відновити неможливо
-Повне видужування
-Можливе відновлення синусового ритму
-Відновлення ритмічних скорочень з окремими екстрасистолами
-Повне видужування з наступним погіршенням
?
Хворий, 40 років, отримав автодорожну політравму: закриту черепно-мозкову травму, відкритий перелом лівого бедра з ушкодженням бедреної артерії. Бригада швидкої допомоги прибула через 10-12 хв. після травми. Хворий без свідомості. Пульс ниткоподібний 116 за 1 хв. АТ – 60/40 мм. З чого слід розпочинати реанімаційні міроприємства?
+Зупинити кровотечу
-Ввести адреналін в\в
-Провести дефібриляцію
-Ввести в\в рефортан
-Зняти ЕКГ
?
Хворого, 30 років, госпіталізовано у відділення інтенсивної терапії з діагнозом: множинні укуси бджіл. Шкіра бліда, покрита холодним потом. Пульс прощупується тільки на сонних артеріях 110 за 1 хв., дихання 24 за 1 хв., ритмічне, ослаблене. Який препарат необхідно ввести першочергово?
+Адреналіну гідрохлорид в\в
-Преднізолон в\в
-Адреналіну гідрохлорид в\м
-Допамін в\в
-Тавегіл в\в
?
Хвора, 21 рік, звернулась до хірурга через 5 год. після отримання окропом опіку лівого передпліччя. Об-но: на ділянці 17x10 см були виявлені в’ялі пухирі, місцями розірваний і зсунутий епідерміс, дно рани білісувато-сіре, суховате, больова чутливість знижена. Після лікування пов’язками з розчином фурациліну, з левосіном, з гіпрозолем, на 29-ту добу після опіку некротичний струп відділився, в ділянці опіку рожевий поверхневий рубець. Якого ступеню опік був у хворої?
+ІІІА ступеню
-І ступеню
-ІV ступеню
-ІІ ступеню
-ІІІБ ступеню
?
Хворий 22 років, госпіталізований в клініку з приводу гострого деструктивного апендициту. З анамнезу відомо, що хворий страждає на гемофілію А. Хворому показане оперативне лікування у невідкладному порядку. Яка тактика ведення хворого?
+В/в введення кріопреціпітату з послідуючим оперативним лікуванням
-Консультація гематолога, оперативне лікування
-Оперативне лікування хворого з послідуючою консультацією гематолога
-Оперативне лікування хворого з одночасним введенням гемостатичних препаратів
-Проводити консервативне лікування хворого
?
Хворий О., 19 р. Госпіталізований в клініку з приводу виразкової хвороби ДПК ускладненої кровотечею. З анамнезу відомо, що у хворого має тромбоцитопенічна пурпура. Загальний стан хворого середнього ступеня важкості, Ер. 3.0 т/л, Нв – 98г/л, тромбоцити 95г/л. Оберіть метод лікування кровотечі?
+Переливання тромбоцитарної маси
-Проведення гемостатичної терапії
-Оперативне лікування з приводу виразкової хвороби
-Переливання антигемофільної плазми
-Призначення препаратів заліза
?
Хворий П., 45 років скаржиться на підвищення температури тіла до 400С, загальну кволість, головний біль, біль і спастичне скорочення м’язів в ділянці рани на гомілці. П’ять діб по тому, під час обробки землі отримав рану. За медичною допомогою не звертався. Про яку ранову інфекцію можна подумати?
+Правець
-Сибірка
-Анаеробну
-Змішану
-Грам-негативну
?
Хворий П., 45 років під час сільськогосподарчих робіт отримав рану в ділянці правої гомілки. Профілактичного щеплення проти правця не отримував протягом останніх 20 років. Яку Ви будете проводити профілактику правця?
+Екстрену. Неспецифічну (первинна хірургічна обробка рани). Специфічну (активно-пасивна імунізація).
-Планову, шляхом введення правцевого анатоксину.
-Виконати первинну хірургічну обробку рани.
-Потерпілому ввести 3000 АО протиправцевої сироватки.
-Специфічну – активно-пасивну імунізацію.
?
Двоє студентів побачили на вулиці хворого, в якого відсутнє самостійне дихання, свідомість, пульс на сонній артерії, розширення зіниць. Як трактується стан хворого?
+Клінічна смерть.
-Важкий.
-Середньої важкості.
-Біологічна смерть.
-Агонія.
?
У хворого після операції з приводу остеомієліта правого стегна, ускладненого Міжм'язовою флегмоною перебіг захворювання ускладнився розвитком сепсису. Терміново проведене лікування первинного вогнища: ревізія рани, обробка її протеолітичними ферментами, видалення некротичних тканин, рана щільно ушита, проведена гіпербарична оксигенація. Які дії цього лікування первинного вогнища виконані неправильно?
+Ушивання рани
-Хірургічна обробка рани
-Використання протеолітичних ферментів
-Гіпербарична оксигенація
-Видалення некротичних тканин
?
Хворий 63 років третю добу знаходиться у відділенні реанімації з трансмуральним гострим інфарктом міокарда. Раптово хворий втратив свідомість, розвинулися судоми. На моніторі ЕКГ – фібриляція шлуночків серця. Що з нижче наведеного має бути виконано перш за все?
+провести дефібриляцію (електричну, або хоча б механічну – прекардіальний удар). При вітсутності ефекту - розпочати серцево-легеневу реанімацію викликати реанімаційну бригаду
-розпочати виконання етапів І стадії серцево-легеневої реанімації з непрямого масажу серця
-розпочати виконання етапів І стадії серцево-легеневої реанімації з штучної вентиляції легень
-Внутрішньовенно струминно ввести 300 мг аміодарону в розведенні на изотонічному розчині NaCl
?
Хворій Ш., 51 р., виконана ендоскопічна операція холецистектомія 17 діб тому. Післяопераційний термін проходив без ускладнень. Супутнє захворювання – цукровий діабет. Яку дієту хворому слід призначити?
+Дієту №9.
-Дієту №15.
-Дієту №10
-Дієту №7
-Дієту №5а
?
Хворий К., 27 р., за годину при виході із вагону трамваю відчув гостру біль в животі, нудоту. Біль посилюється на вдосі та при переміщенні. Лікар визванної машини швидкої допомоги запідозрив перфорацію виразки 12-типалої кишки, перітоніт. Яку допомогу доцільно надати хворому?
+Невідкладну, стаціонарну.
-Невідкладну, амбулаторно-поліклінічну.
-Спеціалізовану
-Санаторно-курортну.
-Стаціонарну
?
Хворий, 20 років, поступив в хірургічне відділення зі скаргами на кровотечу з різаної рани на правому передпліччі, що триває протягом 1,5 доби. Турбують загальна слабкість, запаморочення, холодний піт, мерехтіння “мушок” перед очима. Шкіра та видимі слизові оболонки бліді. Пульс 110 за 1 хв., АТ–100/70 мм рт. ст. Лабораторно: Hb–100 г/л, еритр.-2,5х1012/л. Чим обумовлений загальний стан хворого ?
+післягеморагічною анемією
-апластичною анемією
-інфікуванням рани
-наявністю супутньої хвороби
-явищами гострого тромбоілебіту
?
Хвора, 25 років, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала множинні переломи кісток нижніх кінцівок і тазу. З анамнезу відомо про наявність у хворої гемофілії А. При обстеженні виявлені множинні гематоми на ушкоджених ділянках. Стан хворої погіршується. Відмічається зниження артеріального тиску. Вкажіть найбільш вигідну комбінацію інфузійних препаратів для лікування хворої після проведення протишокових заходів.
+кріопреципітат, свіжозаморожена плазма
-кріопреципітат, глюкоза
-еритроцитарна маса
-еритроцитарна маса, альбумін
-еритроцитарна маса, свіжозаморожена плазма
?
В клініку дитячої хірургії надійшов хлопчик 3 років у важкому стані через 36 годин після початку захворювання з клінікою інвагінації кишечника. В сім’ї у дитини дідусь та батько хворіють на гемофілію. Дитині показане негайне оперативне втручання. Яка передопераційна підготовка повинна проводитися хворому. Переливання препаратів крові та криопреципітату
+Інфузійна терапія сольовими розчинами
-Інфузійна терапія з використанням колоідних розчинів
-Гемостатична терапія під ча втручання
-Переливання плазми після оперативного втручання
?
Хлопчик 10 років, який спостерігається гематологом з приводу гемофілії, під час фізичних вправ пошкодив правий колінний суглоб. При огляді через годину після травми суглоб значно збільшений у розмірах, симптом балотування надколінка позитивний. Яку тактику лікування слід обрати у хворого.
+Гемостатична терапія, імобілізація
-Пункція суглоба
-Фізіотерапевтичне лікування
-Артротомія
-Спиртово-фураціліновий компрес
?
Хворий 27 років госпіталізований у відділення інтенсивної терапії після перенесеної гострої зупинки кровообігу, внаслідок утоплення у прісній воді. Об'єктивно: шкіра обличчя набрякла, помірний ціаноз, свідомість збережена, дихання спонтанне з частотою 26 вд/хв., А/Т 110/80, пульс 92 уд/хв.
+Набряк легень
-Пневмонія
-Набряк мозку
-Гостра ниркова недостатність
-Серцево судинна недостатність
?
У больного профузное желудочное кровотечение. Возникла необходимость в гемотрансфузии. (группа крови пациента АВ (IV) Rh положительная). Из отделения переливания крови доставлена R-масса одноименной группы крови. Результат контрольной проверки – в одном из флаконов кровь О (I) группы крови .Как поступить с этим флаконом R-массы?
+отказаться от переливания данного флакона
-перелить данный флакон крови пациенту с первой группой крови.
-перелить данный флакон капельно, медленно под контролем гемодинамики.
-перед вливанием данного флакона пациенту ввести в/м димедрол-1\%, преднизолон-60мг.
-перелить кровь из данного флакона реципиенту, учитывая правило “универсального донора “.
?
Хворий 24 років відмічає набряк обличчя, шиї, утруднене дихання, осиплість голосу, страх. Стан почав погіршуватися на фоні проявів нежиті після того, як 40 хвилин тому з’їв свіжого меду. Ваш діагноз?
+Набряк Квінке
-Сироваткова хвороба
-Поліноз
-Атопічний дерматит
-Ангіоневротичний набряк
?
При обстеженні сгортувальної системи крові хворого перед операцією виявлен дефіцит VIII фактора – антигемофільного глобуліну А. Яке захворювання у хворого?
+Класична гемофілія
-Гемофілія В
-Гемофілія С
-Геморагічний васкуліт
-Геморагічний ангіоматоз
?
У прийомне відділення лікарні поступив хворий з хриплим диханням (більш затруднений вдих), ціанозом шкіри, тахікардією та артеріальною гіпертензією. Вдалося з’ясувати, що хоріє бронхіальною астомою, годину тому робив інгаляцію сальбутамолу та забув зняти колпачок, який аспірував при глибокому вдиху. Ваші дії:
+Виконати прийом Геймліха (в положенні хворого на спині наносяться до 4-х товчків в піддіафрагмальній області)
-Зразу виконати конікотомію
-Викликати анестезіолога й чекати на його появу
-Зробити інгаляцію бета2-адреноміметика
-Ввести підшкірно дексаметазон
?
У хворого діагностовано тяжке отруэння морфіном. Свідомість відсутня; вмражене пригнічення дихання, брадіпное до 6 дихань на хвилину. Можливості до застосування штучної вентиляції легень нема. Який з наведених засобів треба застосувати?
+Налоксон
-Бемегрід
-Атропіну сульфат
-Сібазон
-Еуфілін
?
У хворого раптово виникла втрата свідомості, самостійне дихання вілсутнє, пульс на центральних артеріях не визначається, зіниці паралітично розширені. На ЕКГ зареестровано фібріляцію шлуночків. Що треба зробити в першу чергу?
+Якщо є можливість, екстрену електричну дефібріляцію
-Забезпечити прохідність вержніх дихальних шляхів та почати штучне дихання
-Внутрішньовенно ввести 1мг адреналіну гідрохлоріду
-Почати непрямий масаж серця
-Внутрішньовенно ввести 1мг атропіну сульфату
?
У хворого раптово виникла втрата свідомості, самостійне дихання вілсутнє, пульс на центральних артеріях не визначається, зіниці паралітично розширені. На ЕКГ зареестровано асістолію. Що треба зробити в першу чергу?
+Забезпечити прохідність вержніх дихальних шляхів та почати штучне дихання
-Якщо є можливість, екстрену електричну дефібріляцію
-Внутрішньовенно ввести 1мг адреналіну гідрохлоріду
-Почати непрямий масаж серця
-Внутрішньовенно ввести 1мг атропіну сульфат
?
У хворого раптово виникла зупинка кровообігу. На ЕКГ зареестровано фібріляцію шдуночків. Єлектрична девібріляція виявилася неефективною. Який з наведених препаратів треба застосувати в першу чергу для відновлення ритму серця?
+Аміодарон (кордарон)
-Лідокаіну гідрохлорид
-Кальцію хлорид
-Калія хлорид
-Натрію гидрогенкарбонат (соду)
?
У постраждалого, в якого діагностовано зупинку кровообігу, не вдається забезпечити венозний доступ. Яким чином і в якій дозі треба вводити адреналін в такому випадку?
+Внутрішньотрахеально в дозі 2-3 рази більше ніж у вену
-Внутрішньотрахеально в такій же дозі, що й внутрішньовенно
-Внутрішньосерцево в такій же дозі
-Внутрішньосерцево в дозі 2 рази менше ніж у вену
-Під шкіру в дозі у 3 – 4 рази більше ніж у вену
?
У хворого має місце преренальна гостра ниркова недостатність в стадії оліго-анурії. Кількість сечі на добу складає 300 мл. Яким в цьому випадку буде характер сечі?
+Концентрована
-Розведена
-Червона
-Матиме питому вагу 1007
-З підвищеним вмістом цукру
?
Пострадавшему с сочетанной травмой и гиповолемическим шоком III степени проведена инфузионно-трансфузионная терапия, включающая переливание 2 литров эритромассы. Какое влияние перелитой крови на систему гемоциркуляции можно предположить?
+Повышает артериальное давление и ухудшает микроциркуляцию
-Улучшает транскапиллярный обмен и повышает артериальное давление
-Уменьшает гемоконцентрацию и улучшает микроциркуляцию
-Ухудшает микроциркуляцию
-Улучшает транскапиллярный обмен и увеличивает гемоконцентрацию
?
На санпропускник доставлен пострадавший с жалобами на боли в области таза. Два часа назад при взрыве был придавлен перевернувшимся автомобилем. Стонет от боли. АД 70/40. ЧСС - 115 в минуту. Таз деформирован. Укорочение правой нижней конечности. Органы брюшной полости без патологии. Выберите оптимальный способ обезболивания.
+Наркотический анальгетик
-Внутрикостная анестезия в крыло подвздошной кости
-Внутритазовая анестезия
-Ненаркотический анальгетик
-Проводниковая анестезия
?
При первичном осмотре травмированного мужчины на месте ДТП врач отметил, что пострадавший не отвечает на его вопросы, дыхание хриплое и судорожное, на деформированной голени кровоточащая рана. Какое первоочередное действие врача следует считать оптимальным?
+Проверить проходимость дыхательных путей
-Проверить реакцию зрачков на свет
-Подсчитать частоту пульса
-Остановить кровотечение
-Измерить артериальное давление
?
У приймальне відділення доставлений потерпілий з опіком полум’ям ІІІА-Б–ІV ст. обличчя, шиї, передньої поверхні грудної клітки. Волосся у ніздрях обгоріло, слизова губ, язик сіро-білого кольору. Голос хриплий, дихання часте, поверхневе; “трубний кашель”, що супроводжується виділенням харкотиння з домішками кіптяви. Під час транспортування у відділення інтенсивної терапії почали наростати явища дихальної недостатності. Яка невідкладна допомога?
+Інтубація трахеї та ШВЛ
-Трахеостомія
-Введення бронхолітиків
-Введення дихальних аналептиків
-Інгаляція зволоженого кисню
?
Через 5 годин після опіку полум’ям електричної дуги у хворого на обличчі та кистях визначаються набряк, в’ялі пухирі, місцями розірваний епідерміс, дно рани білісувато-сіре, суховате, чутливість знижена. На 4-му тижні в ділянках опіків утворився тонкий свіжоепітелізований рубець. Якого ступеню опіки були у хворого ?
+ІІІА ступеню
-ІІ ступеню
-ІІІБ ступеню
-І ступеню
-ІV ступеню
?
Хворий, 20 років, звернувся до хірурга через 5 год. після отримання опіку окропом лівого передпліччя. Об-но: на ділянці 17x10 см були виявлені в’ялі пухирі, місцями розірваний і зсунутий епідерміс, дно рани білісувато-сіре, суховате, больова чутливість знижена. Після лікування пов’язками з розчином фурациліну, з левосіном, з гіпрозолем, на 29-ту добу після опіку некротичний струп відділився, в ділянці опіку рожевий поверхневий рубець. Якого ступеню опік був у хворого?
+ІІІА ступеню
-ІІ ступеню
-ІІІБ ступеню
-І ступеню
-ІV ступеню
?
Під час виробничих зборів, у літню пору при великій кількості присутніх, в малому за розмірами і погано провітрюваному приміщенні, хвора Г. відчула раптове потемніння в очах, загальну слабість, головокружіння, нудоту, появу холодного поту, різке побіління шкіри. Який патологічний стан можливий у хворої?
+Непритомність
-Шок
-Колапс
-Кома
-Психоемоційний стрес
?
Больной доставлен с общим охлаждением тела. Объективно: больной бледен, дыхание поверхностное. АД 100/60 мм рт.ст., пульс 60 уд. в мин. При пальпации живота, груди – патологических знаков нет. Температура тела 34,80С. Запах алкоголя изо рта. Ваши рекомендации при оказании помощи?
+Теплая ванна + в/в введение теплых растворов.
-Согревание тела грелками
-Форсированный диурез
-Растирание снегом и алкоголем
-Противошоковая терапия
?
Хвора 25 років у стані епістатуса доставлена у реанімаційне відділення. При огляді: рівень свідомості – сопор, періодично виникають тоніко-клонічні судоми. Під час транспортування неодноразово вводився сібазон. Яка тактика невідкладної допомоги?
+Вступний та інгаляційний наркоз
-Карбамазепін
-Депакін
-Сірчанокисла магнезія
-Феназепам
?
Робочий хімзаводу, працюючи з агресивною рідиною, по необережності вилив її собі на спецодяг, отримавши хімічний опік правого стегна та гомілки. Після зняття одягу виявлено: на передньо-внутрішній поверхні правого стегна, передній поверхні правої гомілки з переходом на тил стопи ділянки жовтаво-сірого кольору, місцями обривки епідермісу. Тактильна та больова гіпестезія уражених ділянок шкіри. З чого розпочати невідкладну допомогу потерпілому?
+Промивання проточною водою
-Обробка етиловим спитром
-Введення наркотичних анальгетиків
-Накладання асептичної пов’язки
-Накладання жирових пов’язок
?
У приймальне відділення ЦРЛ поступив хворий Л. 40 нроків, який тривалий час в стані алкогольного сп’яніння знаходився на вулиці при температурі - 200С, зі скаргами на біль в обох ступнях та їх затерпання. При огляді стоп виявлено їх блідість і набряк, на шкірі – числені міхурі заповнені серозним вмістом. Який ступінь відмороження стоп у потерпілого?
+І і ІІ

-ІІ
-ІІІ
-ІV
?
Хворий К., 25 років поступив до лікарні з діагнозом “Гострий аппендицит, Гемофілія А, легка форма”. Для профілактики кровотечі під час оперативного втручання хворому у передопераційному періоді потрібно ввести
+Кріопреципитат VIII фактора
-Тромбоцитарну масу.
-Нативну плазму
-Вікасол
-Концентровану свіжозаморожену плазму
?
Хворий К., 35 років поступив до лікарні з діагнозом “Защемлена пахова грижа, Гемофілія В, легка форма”. Для профілактики кровотечі під час оперативного втручання хворому у передопераційному періоді потрібно ввести
+Концентровану свіжозаморожену плазму
-Тромбоцитарну масу.
-Діцинон
-Вікасол
-Кріопреципитат VIII фактора
?
Х-ра поступила в хірургічний відділ з діагнозом гострий гнійний мастит,який було розкрито в умовах внутрішньовенного каліпсолового наркозу. Перебіг операції та вихід з наркозу без особливостей. Через 12 годин стан хворої погіршився, об'єктивно: шкіра суха, тепла, t0 =380C, Ат 100/50 мм.рт.ст., пульс 123 уд/хв., частота дихання 39/хв, з'явились посмикування мімічних м'язів,пальців китиць. Лабораторні данні: кальцій крові 2,3 ммоль/л, калій крові 4 ммоль/л, рН=7,5, рСО2 =22 мм.рт.ст., бікарбонати крові 23 ммоль/л, хлор =95 ммоль/л. Клінічна картина зумовлена
+Дихальним алкалозом
-Гіпокальціємиєю
-Гіпопаратеріозом
-Набряком мозку
-Гіпохлоремією
?
У хворого М., 43 років, після операції з приводу остеомієліта лівого стегна на 6 добу перебіг захворювання ускладнився розвитком сепсису. Незважаючи на комплексну терапію сепсису на 9 добу залишається висока температура до 400С, частота пульсу 110 уд/хв, частота дихання 23/хв., АТ 100/60 мм рт.ст. В аналізі крові к-ть лейкоцитів 16х109/л, к-ть паличкоядерних – 16\%. Яка фаза клінічного перебігу триває?
+Катаболічна
-Анаболічна
-Реабілітаційна
-Функціональна
-Напруження
?
Хвора 68 років звернулась в онкодиспансер зі скаргами на пухлинне утворення в правій грудній залозі. В анамнезі 2 родів, 4 аборти, хворіє на цукровий діабет, має надлишкову вагу. Об’єктивно в зовнішньо-верхньому квадранті правої молочної залози визначається пухлина 2,5х2 см, щільна, обмежено рухома, при тракції за сосок зміщується. Регіонарні лімфовузли не збільшені. При пункції виявлені ракові клітини. Яку тактику лікування слід обрати?
+ТГТ за інтенсивною програмою + операція Пейті + гормонотерапія тамоксифеном.
-Дрібно-протяжна ТГТ + операція Холстеда
-Хіміо-променеве лікування.
-Операція Холстеда + хіміотерапія.
-Операція Урбана-Холдінга.
?
Хворий 66 років звернувся до онколога зі скаргами на затримання газів, часті закрепи, появлення слизу та гною в калі. При пальцевому обстеженні виявлена пухлина в наданальному каналі та стенозування кишки. Гістологічне дослідження виявило аденокарціному прямої кишки. Вкажіть вибір операції, який можливо виконати у цього хворого.
+Черевно-промежинна екстерпація прямої кишки (операція Кеню-Майсла) з формуванням протиприродного відхідника.
-Передня резекція прямої кишки.
-Операція Гартмана.
-Резекція прямої кишки з наданальним анастамозом.
-Операція – черевно-анальна резекція.
?
У хворої А., 20 років в правій поперековій ділянці визначається об’ємне утворення до 7 см в діаметрі, яке виникло 4 роки тому і повільно збільшується. При пальпації воно м’якої консистенції, не болюче з чіткими контурами, зміщується, з шкірою не спаяне. Про яке захворювання можна подумати?
+Ліпома
-Абсцес
-Флегмона
-Бешиха
-Гематома
?
Хворому 54 роки. Два місяці назад з’явився кашель з харкотинням, підвищена температура тіла, слабкість. Проведено спеціальне лікування грипозного захворюванння, яке призвело до покращення стану хворого. Проте, здоровим себе хворий не почував. Два тижні назад стан знов погіршав. Розвинулась температура тіла, кашель, прожилки крові в харкотинні. Під час рентгенологічного обстеження органів грудної клітки зліва в прикорневій зоні ущільнення біля 4 см в діаметрі. Збільшені правобічні прикорневі лімфовузли. На ФБС у верхньому частковому бронхі новоутворення рожевого кольору, перекриває майже весь просвіт. Взята біопсія. Заключення: рак лівого часткового бронха. Патогістологічне дослідження: в присланому матеріалі клітини дрібно-клітинного раку легенів. Визначте (виберіть) найбільш ефективний метод лікування.
+ Хіміопроменева терапія з подальшою радикальною операцією.
-Операція + поліхіміотерапія.
-Операція + телегаматерапія.
-Операція + поліхіміо- та телегаматерапія.
-Одне оперативне лікування.
?
Хворий 67 років ургентно поступив у хірургічне відділення з приводу кишкової непрохідності. Хворіє 3 місяці, схуд на 10 кг. Живіт здутий. Перистальтика посилена. Пальпаторно в лівій здухвинній області визначаєтьсся пухлиноподібне утворення біля 8 см в найбільшомувимірі, обмежено рухоме, помірно болюче, горбисте. При пальцевому ректальному дослідженні ампула пуста, стінки податливі, на перчатці кров і слиз. Який діагноз у хворого?
+ Рак сигмоподібної кишки.
-Спайкова хвороба.
-Аметіаз.
-Гострий лейкоз.
-Параколічний абсцес.
?
Хвора, 42 років, звернулося до хірурга з приводу наявності родинки на гомілці, яку травмувала місяць тому, після чого остання почала збільшуватися в розмірі, а 5 днів тому появилась кровотеча. Об’єктивно: на шкірі правої гомілки пухлина темно-коричневого кольору до 1,5 см в діаметрі виступає над рівнем шкіри, кровоточить. В правій пахвинній ділянці щільний лімфатичний вузол до 2 см. Який метод веріфікації діагнозу показаний хворій до лікування.
+ Дослідження мазковідбітка з пухлини
-Пункційна біопсія пахвинних лімфовузлів
-Пункційна біопсія пухлини
-Інцизійна біопсія пухлини
-Всі методи верифікації одинаково показані.
?
Хвора поступила з новоутворенням у молочній залозі, підозрілим на рак (клінічна група 1а). Однак під час термінового гістологічного дослідження (експрес-біопсія) вилучене утворення виявилося фіброаденомою. Яку клінічну групу слід виставити?
+1б
-2
-3
-3а
-3б
?
У хворого 66 років з'явилися скарги на виділення крові при акті дефекації, тенезми. При обстеженні виявлена пухлина 2Ч3 см на відстані 4 см від анального отвору. Пахвинні лімфоузли не збільшені. Гістологічно - аденокарцинома. УЗД органів черевної порожнини – без органічної патології. Флюорографія грудної клітки – серце і легені в нормі. Вкажіть найбільш оптимальний варіант хірургічного лікування.
+ Черевно-анальна резекція прямої кишки
-Черевно-промежинна екстирпація прямої кишки
-Внутрішньо-очеревинна резекція прямої кишки
-Наданальна резекція прямої кишки
-Операція Гартмана
?
У хворого 66 років з'явилися скарги на виділення крові при акті дефекації, тенезми. При обстеженні виявлена пухлина 2Ч3 см на відстані 4 см від анального отвору. Пахвинні лімфоузли не збільшені. Гістологічно - аденокарцинома. Вкажіть найчастішу локалізацію віддаленних метастазів:
+ Печінка
-Легені
-Кістки тазу
-Підшлункова залоза
-Селезінка
?
Хвора 42 років у зв'язку з появою жовтяниці госпіталізована в інфекційну лікарню. Однак при огляді лікарем у неї було виявлено множинне збільшення периферичних лімфовузлів (шийних, пахвових, пахвинних). Явища жовтяниці наростали, підсилювалася сверблячка, з'явилася циклічна лихоманка. Картина крові без особливостей. Вкажіть найімовірніший діагноз.
+ Лімфогрануломатоз
-Генералізований гострий лімфаденіт
-Філіноз
-Токсоплазмоз
-СНІД
?
Хворий 57 років звернувся зі скаргами на наявність збільшених лімфатичних вузлів над ключицею зліва, щільних, рухливих, безболісних. Проведення фізіопроцедур ефекту не дало. Яке ураження лімфовузлів шиї найбільш імовірне?
+ Метастаз Вірхова
-Метастаз Соргіуса
-Метастаз Герота
-Неспецифічний лімфаденіт
-Філіноз
?
До хірурга звернулася хвора 54 років зі скаргами на помірну слабкість й ущільнення в лівому підребір’ї. Слабкість з'явилася 5 міс тому, ущільнення хвора помітила 3 дні тому. Шкіра блідо-рожева, апетит добрий, випорожнення у нормі, живіт м'який, у правій здухвинній ділянці пальпується малорухоме ущільнення 4Ч6 см, слабо болісне, серце і легені без особливостей. Аналіз крові: Нв- 108 Г/л ., ер – 3,0Ч1012, л. – 6,0Ч109. СОЭ - 15 мм/год. Попередній діагноз: рак ободової кишки. Яка клінічна форма захворювання?
+ Туморозна
-Токсико-анемічна
-Псевдозапальна
-Ентероколітична
-Змішана
?
Жінка 54 років звернулася до лікаря зі скаргами на бол( в лів(й молочн(й залоз(. На обл(ку у терапевта в зв’язку з г(пертон(чною хворобою, у ендокрінолога – у зв’язку з хронічним аутоімунним тиреоїдітом. При об((ктивному обстеженні патолог(чних зм(н у молочних залозах не виявлено. Який найб(льш ефективний метод уточнюючої д(агностики у даному випадку?
+Мамографія
-Пальпація молочних залоз
-Термографія
-Ультразвукова діагностика
-Пункційна біопсія молочних залоз
?
У хворого 68 років під час операції з приводу гострого апендициту виявлено пухлину висхідної кишки, в середній частині звужуючу просвіт до1см , рухому, лімфовузли брижі та парааортальні щільні, збільшені, ознак кишкової непрохідності на момент операції немає. Як має поступити хірург у цій ситуації, якщо червоподібний паросток катарально змінений?
+ Виконати правобічну геміколектомію з первинним анастомозом
-Виконати правобічну геміколектомію з накладанням ілеостоми
-Виконати апендектомію, ввести в брижу висхідної кишки цитостатичні препарати
-Виконати апендектомію, взяти біопсію, для вирішення питання про об’єм планової операції
-Виконати cito-біопсію для вибору тактики лікування
?
Больная 47 лет, обратилась к врачу с жалобами на наличие опухоли в левой молочной железе. При осмотре в верхнем внутреннем квадранте молочной железы имеется образование диаметром 3,0 см, плотное, бугристое, без чётких границ, безболезненое при пальпации. Регионарные лимфоузлы не увеличены. Каков наиболее вероятный диагноз?
+Paк
-Фиброаденома
-Киста
-Мастопатия
-Липома
?
Больная 20 лет, жалуется на наличие образования в молочной железе. При осмотре на границе наружных квадрантов правой молочной железы пальпируется образование до5 см в диаметре плотной, консистенции, с чёткими контурами, подвижное, безболезненое при пальпации. Регионарные лимфоузлы не увеличены. Каков наиболее вероятный диагноз?
+Фиброаденома
-Киста
-Рак
-Узловая мастопатия
-Мастит
?
Мужчина 72 лет жалуется на боли в суставах ;на флюорограмме выявлена округлая периферическая тень диаметром до 2 см в верхних отделах правого легкого. Клинически у больного имеется деформация фаланг пальцев в виде “барабанных палочек”. Какое заболевание наиболее вероятно?
+Paк легкого
-Туберкулёз легкого с явлениями интоксикации
-Ревматический полиартрит петрификат в легком
-Метастатическое поражение легкого и суставов
-Туберкулома
?
Спустя три месяца после ушиба коленного сустава у подростка появились боли в этой области. Позже образовалась припухлость, кожа над которой истончилась, стала блестящей с расширенной сетью подкожных вен. При пальпации припухлость плотная и болезненная. Движения в коленном суставе резко ограничены. Отмечается вечерний субфебрилитет. Эритроциты-3,2х10(, НВ–100г/л, СОЭ-36 мм/час. Сформулируйте предварительный диагноз.
+Злокачественная опухоль.
-Доброкачественная опухоль.
-Остеомиелит.
-Артрит коленного сустава.
-Ревматоидный артрит.
?
Больной 43 лет жалуется на боли в правой поясничной области, общую слабость, снижение аппетита, похудание, повышение температуры тела до 38оС, повышение артериального давления до 180 мм.рт.ст. На компьютерной томограмме забрюшинного пространства правая почка представлена мягкотканным образованием 18х12х8см. Параортальные и паракавальные лимфоузлы увеличены до 3 см. О каком заболевании можно говорить у данного пациента?
+Опухоль правой почки
-Пионефроз справа
-Камень правой почки
-Туберкулёз правой почки
-Гидронефроз справа
?
Больная жалуется на желтушность кожи, склер, белый кал, кожный зуд. Болеет три недели. Болей в животе не отмечает. Живот безболезненный. Билирубинемия 155 мкмоль/л, прямой – 105 мкмоль/л, АСТ 2,3, АЛТ 3,1 ммоль/л. При сонографии – желчный пузырь со стенкой 0,4 см, увеличен. Гепатикохоледох 1,8 см в диаметре, в его просвете “ эховзвесь”. Вирсунгов проток 0,5 см, извитой. Сформулируйте предварительный диагноз:
+ Рак головки поджелудочной железы, обтурационная желтуха.
-Острый бескаменный холецистит, обтурационная желтуха.
-Холедохолитиаз, обтурационная желтуха.
-Вирусный гепатит.
-Стенозирующий папиллит, обтурационная желтуха.
?
У больной 30 лет на протяжении полугода в верхне-наружном квадранте правой молочной железы имеется опухолевидное образование до 1,5 см в диаметре, безболезненное при пальпации. Перед менструацией “нагрубает” и становится болезненным. Выделений из соска нет. Кожа над опухолью не изменена. Опухоль подвижная. В положении лежа – “исчезает”. Сформулируйте предварительный диагноз:
+ Кистозная мастопатия правой молочной железы
-Фиброзная мастопатия правой молочной железы
-Киста правой молочной железы.
-Рак правой молочной железы
-Галактоцеле
?
Хвора, 67 років, на протязі 6 місяців скаржиться на слабкість, зниження апетиту, періодичні болі в правій половині живота, більше в здухвинній області, схуднення, чередування проносів та закрепів. В аналізі крові анемія. У аналізі кала виявлена скрита кров. При іригоскопії: дефект наповнення сліпої кишки 2х3 см з нерівними горбистими контурами. Ваш діагноз?
+Пухлина сліпої кишки.
-Полип сліпої кишки.
-Апендикулярний інфільтрат.
-Неспецифічний виразковий коліт.
-Дивертикул сліпої кишки.
?
Що лежить в основі радикального хірургічного лікування сарком м’яких тканин?
+ Широке видалення пухлини в межах анатомічно-фасціальних футлярів
-Широке видалення пухлини в межах здорових тканин
-Видалення первинної пухлини в межах капсули
-Широке видалення пухлини одним блоком з регіонарними лімфатичними вузлами
-Видалення пухлини відступаючи від її периферичних країв на 5 -7 см.
?
Вкажіть основний органотропний канцероген раку сечового міхуря
+2-нафтиламін
-Афлатоксин
-Ортоаміноазотолуол
-Нітрозоаміни
-3-4 бензпірен
?
При місцево розповсюдженому раку прямої кишки з розвитком непрохідності методом лікування є...
+ Накладання колостоми
-Цитостатична терапія
-Фітотерапія
-Гормонотерапія
-Фітотерапія в комбінації з цитостатичною терапією
?
При нерезектабельному раку шлунка з декомпенсованим стенозом воротаря методом лікування є:
+ Обхідний гастроентероанастомоз
-Цитостатична терапія
-Променева терапія
-Фітотерапія
-Фітотерапія в комбінації з променевою терапією
?
До хірурга звернувся хворий 46 років, у якого на нижній губі є безболісна виразка розмірами 0,5х0,5 см. Протягом останнього року на нижній губі спостерігались лусочки, які періодично відпадали. Виразка з'явилась 2 місяці тому. У лівій підщелепній ділянці виявлені щільні лімфатичні вузли розмірами 0,5х1,0 см.
+Рак нижньої губи з метастазами в підщелепні лімфатичні вузли
-Herpes Labialis
-Базаліома нижньої губи
-Твердий шанкр нижньої губи
-Лейкоплакія.
?
Чоловік 42 років помітив між 1 та 2 пальцями правої стопи пігментне утворення, яке поступово збільшувалося, а останнім часом стало кровоточити. Лікувався амбулаторно /марганцеві ванночки, пов'язки/. Хірург направив хворого на консультацію до онколога. Об'єктивно: на внутрішній поверхні 2-го пальця правої стопи пухлиновидне утворення темного кольору розміром 1х1,5 см, мацероване, злегка кровоточить при знятті пов'язки. Ознак запалення в оточуючих тканинах немає. У правій пахвинній ділянці, нижче від пупартової зв'язки виявлено щільний лімфатичний вузол розміром 2х2 см. У інших групах регіонарних лімфовузлів патології не знайдено. З боку серця і легень відхилень від норми не виявлено.
+Меланома 2-го пальця правої стопи з метастазами в лімфовузли пахвинної ділянки.
-Гемангіома 2-го пальця правої стопи
-Піогранулема 2-го пальця правої стопи, пахвинний лімфаденіт
-Меланома 2-го пальця правої стопи, пахвинний лімфаденіт
-Пігментний невус 2-го пальця правої стопи, пахвинний лімфаденіт
?
Хворий 63 років скаржиться на болі в епігастральній ділянці після приймання гострої страви. Хворого направили на консультацію до хірурга. При рентгенографії стравоходу виявлено звуження і деформацію кардіального відділу його нижче від діафрагми. У субкардіальному відділі шлунка по малій кривизні - виразка з кальозними краями.
+Рак субкардіального відділу шлунка з переходом на абдомінальний відділ стравоходу
-Ерозивний езофагіт
-Рак стравоходу
-Виразка субкардіального відділу шлунка
-Кардіоспазм
?
Хвора 60 років звернулась до лікаря-терапевта зі скаргами на часті закрепи, що змінюються поносами, метеоризм, переймисті болі у всьому животі. З 30 років страждала хронічним спастичним колітом. Останнім часом усі ці скарги посилились. Аналіз крові: Ер. – 4,2х1012/л., Л-7,8х109/л, ШОЕ - 18 мм/год. Аналіз сечі в нормі. Проведена ірігографія - в ділянці селезінкового кута визначається дефект наповнення.
+Рак селезінкового кута ободової кишки
-Поліп селезінкового кута ободової кишки
-Дивертикул ободової кишки
-Спленомегалія
-Пухлина хвоста підшлункової залози
?
Хворий 58 років звернувся до терапевта зі скаргами на різке здуття живота, болі по всьому животу, постійні закрепи. Стан хворого погіршився за останні два місяці. Щоб викликати випорожнення хворий регулярно приймає проносне, ставить клізми. Зник апетит. Об’єктивно: задовільної вгодованості, живіт здутий, чути активну перистальтику. При ректороманоскопії ректоскоп уведений на 15 см і упирається в циркулярне звуження, проведена біопсія.
+Рак ректосигмоїдного відділу прямої кишки
-Рак верхньоампулярного відділу прямої кишки
-Поліп верхньоампулярного відділу прямої кишки
-Запальна псевдопухлина прямої кишки
-Копростаз
?
Хворий 62 років звернувся до терапевта з приводу болю в мезогастральній області, яка іррадіює в поперекову ділянку, загальної слабкості, поганого апетиту, втрату ваги. Об'єктивно: хворий зниженого харчування, шкіра і склери світло-жовтого кольору, живіт м'який. В правому підребер'ї пальпується збільшений, безболісний жовчний міхур. Сеча темного кольору, кал безбарвний.
+Рак голівки підшлункової залози, механічна жовтяниця
-Жовчно-кам’яна хвороба, механічна жовтяниця
-Гемолітична жовтяниця
-Паренхіматозна жовтяниця
-Цироз печінки
?
Хвора 62 років поступила зі скаргами на постійні тупі болі, ниючий біль у правому підребер'ї. Періодично приступи болю різко загострюються. Останні 2 місяці з’явилась загальна слабкість, втрата апетиту. В анамнезі у хворої 20 років жовчно-кам’яна хвороба, калькульозний холецистит. 0б'єктивно: шкіра і склери субектеричні, печінка біля краю реберної дуги, у ділянці жовчного міхура виявляється ригідність м'язів. Аналіз крові: Нb – 93г/л, Ер - 4(1012/л, Л - 6,7-(109/л, ШОЕ-25 мм/г, загальний білірубін 180,6 мкмоль/л. Аналіз сечі: реакція на жовчні пігменти позитивна, на уробілін – негативна.
+ Рак жовчного міхура.
-Рак жовчновивідних проток
-Жовчно-кам’яна хвороба
-Рак підшлункової залози
-Вірусний гепатит
?
Хворий 60 років, протягом останніх 6 місяців декілька разів переніс правосторонню нижньодольову пневмонію. Постійно спостерігається субфебрильна температура, кашель з незначною кількістю мокроти. При рентгенографії в нижній долі правої легені виявлено осередок затемнення розміром 4х6 см з нерівними контурами. При багаторазовому дослідженні харкотиння БК і атипових клітин не виявлено.
+Периферійний рак нижньої долі правої легені
-Центральний рак нижньодольового бронха правої легені
-Туберкулома правої легені
-Кіста нижньої долі правої легені
-Абсцесс нижньої долі правої лнгені
?
Хворий 53 років скаржиться на гострі болі при диханні в правій половині грудної клітки. Температура тіла нормальна. Дільничний лікар призначив гірчичники і теплові процедури. Через 2 тижні при рентгенографії легенів в середній долі правої легені виявлено периферичне затемнення округлої форми, розміром пухлини 2х3 см, збільшені прикореневі вузли справа. Харкотиння і випоту в плевральній порожнині немає .
+ Периферійний рак правої легені з метастазами в прикорньові лімфовузли
-Туберкульоз правої легені
-Правостороння пневмонія
-Лімфома правої легені
-Саркома правої легені
?
Хворий 50 років, почав відчувати болі в ділянці грудного відділу хребта. Самостійно поставив собі діагноз: радикуліт на грунті остеохондрозу. Прикладав грілку, гірчичники на ділянку хребта, проте біль наростав. При рентгенографії хребта встановлено компресійний перелом V грудного хребця. При неврологічному дослідженні рухальних розладів не виявлено. Травм у хворого не було.
+ Метастаз анонімної пухлини в V грудний хребець
-Мієломна хвороба
-Туберкульоз хребта
-Остеопороз хребта
-Ангіосаркома V грудного хребця
?
На прийом до онколога звернулась жінка 35 років із скаргами на наявність пухлиноподібного утворення в ділянці правої сідниці, яку помітила 3 місяці тому. 0б'єктивно: у нижньо-внутрішньому квадранті правої сідниці пальпується пухлина розмірами 4х4 см щільна, мало рухома. Регіонарні лімфовузли не збільшені.
+ Ліпосаркома правої сідничної ділянки.
-Фіброма правої сідниці.
-ліпома правої сідниці.
-Міосаркома правої сідниці.
-абсцес правої сідниці.
?
Хворий 60 років звернувся до лікаря із скаргами на біль в поперековій ділянці, який був розцінений як радикуліт, в зв’язку з чим були призначені теплові процедури. Стан хворого погіршувався, проведені аналізи сечі і крові. У сечі виявлена велика кількість еритроцитів і лейкоцитів, білок - 5\%, температура тіла 37,5 - 38,5 o. Позитивний синдром Пастернацького зліва, у лівій половині живота пальпується болісний утвір розмірами 8х6 см, який досягає лівого підребер’я. При екскреторній пієлографії - ліва нирка різко збільшена, погано контурується. Під час ретроградної пієлографії - контрастна речовина проникає тільки до верхньої третини лівого сечоводу.
+ Рак лівої нирки
-Спленомегалія
-Камінь лівої нирки
-Кіста лівої нирки
-Лівосторонній пієлонефрит
?
Жінка 48 років звернулась до гінеколога з приводу болю внизу живота. Нічим не хворіла. Менопауза 2 роки. Доброї вгодованості. Серце і легені без особливостей. Живіт дещо надутий, помірно болісний в правій здухвинній ділянці. При вагінальному дослідженні: матка не збільшена, позаду і праворуч від матки визначається горбкувата пухлина розмірами 12х10 см, матка обмежено рухома.
+ Рак правого яєчника
-Кістома правого яєчника
-Рак сліпої кишки
-Метастаз Шніцлера
-Апендикулярний інфільтрат
?
Хворий 60 років скаржиться на постійні закрепи, слабкість, втрату ваги, періодично – появу крові під час дефекації. При пальпації живота у лівій здухвинній ділянці визначається плотне новоутворення. Ваш діагноз?
+Рак сигмоподібної кишки
-Кіста брижі кишківника
-Пухлина лівої нирки
-Дивертикульоз товстого кишківника
-Неспецифічний виразковий коліт
?
У хворої М., 40 років, 4 місяці тому з’явилась виразка шкіри правої молочної залози. При огляді в області соска є зміни, які нагадують екзему. Сосок потовщений та ущільнений, при натискуванні з нього з’являється геморагічне виділення. У правій пахвовій ділянці пальпується збільшений лимфовузел. Який найбільш вірогідний діагноз?
+Рак Педжета
-Дифузна мастопатія
-Мастит
-Фіброаденоматоз
-Внутрішньопротокова папілома молочної залози
?
Хворий 67 років скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, слабкість, стійкі закрепи більше 6 місяців. Об’єктивно: хворий блідий, при пальпації у правій здухвинній ділянці – інфільтрат 8 на 10 см, який не зміщується, при перкусії над ним тупий звук. Нb крові 80 г/л. Який найбільш вірогідний діагноз?
+Злоякісна пухлина сліпої кишки
-Хвороба Крона
-Апендикулярний інфільтрат
-Рак правої нтрки
-Позаочеревина пухлина
?
На боковій поверхні грудної стінки в хворої 30 років видалено амбулаторно темно-коричневого кольору “родимку”. Гістологічне дослідження видаленої пухлини – папіломатозний невус з ознаками малігнізації. Через 10 міс у пахвовій ділянці поступово почались збільшуватись лімфатичні вузли (розмірами до 2см). Рубець у ділянці видаленного утворення гладенький, м’який.
+Метастази меланоми у пахвові лімфатичні вузли
-Банальний запальний аксилярний лімфаденіт
-Лімфостаз верхньої кінцівки
-Туляремійний бубон
-Лімфогранулематоз
?
Чоловіка 65 років турбує наявність виразки на слизовій оболонці щоки зправа в місці травматизації її протезом. Виразка утворилась рік тому, медикаментозному лікуванню не піддається; за останні 3 місяці збільшилась удвічі. Розмір виразки 2-2,5 см. , дно - некротичне. Регіонарні лімфовузли - підщелепні до 2 см. , м'яко-еластичні, обмежено рухомі в кількості 3-х.
+Рак слизової оболонки ротової порожнини
-Декубітальна виразка
-Афтозний стоматит
-Аспірінова виразка
-Лейкоплакія
?
Хворий, 28 років, чоловічої статі, астенічної конституції, звернувся до дерматолога з скаргами на свербіж шкіри, зниження маси тіла, підвищення температури тіла до 38(С ввечері. Хворому було призначено десенсибілізуючу та гепатотропну терапію протягом 20 днів. Ефекту від лікування відмічено не було; почали турбувати нічні поти, на шкірі спини з’явилась гнійничкова висипка. після звернення до хірурга хворому було призначено антибактеріальну та імунотропну терапію. Об'єктивно крім вищезгаданих змін виявилось збільшення 2-х лімфатичних вузлів правої аксилярної ділянки; лімфатичні вузли до 2,5 см, м'яко-еластичні, рухомі, не спаяні між собою та оточуючими тканинами.
+Лімфогранулематоз
-Стафілококовий хроніосепсіс
-Піодермія шкіри
-Лімфосаркома лімфовузлів правої аксилярної ділянки
-Ретикулосаркома правої аксилярної ділянки
?
Хвора, 37 років, скаржиться на втрату апетиту, відразу до їжі, втрату ваги, відчуття дискомфорту та біль в епігастральній ділянці. Після прийому їжі, навіть незначної кількості, з'являється неприємне відчуття переповнення шлунка, постійно турбує відрижка. Описані симптоми відмічає протягом 3-х місяців. Раніше ніколи не хворіла, займалась спортом. При огляді і пальпації живота пухлин не виявлено, при глибокій пальпації відмічена чутливість в епігастральній ділянці. В аналізі крові: Нв - 96 г/л, Ер - 3,1+1012/л, Лей- 6,7+109/л, ШОЕ - 22 мм/м. При ЕФГДС - слизова оболонка блідо-рожева кольору, набрякла, складки зглажені.
+Рак шлунка (інфільтративна форма)
-Хронічний гастрит
-Хвороба Менетріє шлунка
-Атрофічний гастрит
-Гіпоацидний гастрит
?
Чоловік 55 років скаржиться на біль та відчуття стороннього тіла в прямій кишці, здуття живота, закріпи, що чергуються з проносами, наявність слизу та крові в калі. Хворіє протягом 6 місяців, не лікувався. Об'єктивно: живіт здутий, печінка біля краю реберної дуги, симптоми подразнення очеревини негативні. Загальний аналіз крові - без змін. При пальцьовому дослідженні прямої кишки визначається щільний вал з горбкуватою поверхнею, болісний при пальпації; на рукавичці після дослідження – сліди крові. При ректороманоскопії - на 3 см від анусу визначається щільний вал з горбкуватою ерозованою поверхнею, контактно кровоточить.
+Рак прямої кишки
-Поліп прямої кишки
-Неспецифічний виразковий проктит
-Геморой
-Дизентерія, колітична форма, тяжкий перебіг.
?
Хвора, 25 років, звернулась у поліклініку з скаргами на пухлиноподібне утворення на боковій поверхні шиї зліва, субфебрильну температуру тіла протягом 2-х місяців, зниження маси тіла на 8 кг за останні 5 місяців. Не лікувалась. У анамнезі - часті “простудні” захворювання верхніх дихальних шляхів. Об'єктивно: по задній поверхні лівого кивального м’язу пальпується безбольовий лімфатичний вузол, діаметром до 1,5 см, щільно-еластичної консистенції, обмежено рухомий, не спаяний з шкірою та підлеглими тканинами. Пахвові лімфатичні вузли - до 2,0 см, рухомі, м'яко-еластичні. При пункційній біопсії шийного лімфовузла визначаються клітини Березовського-Штернберга. У загальному аналізі крові – лімфоцитоз, ШОЕ - 45 мм/м.
+Лімфагранулематоз
-Туберкульозний лімфаденіт шиї
-Неспецифічний лімфаденіт шиї
-Інфекційний мононуклеоз
-Хвороба подряпин кішки (феліноз)
?
Хворий 67 років скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла, втрату ваги протігом останніх 2-х місяців. При пальпації виявляється помірно болісний інфільтрат, у крові - анемія, помірний лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво. Симптом Щеткіна - негативний. Симптом Ровзинга та Бартом'є-Міхельсона –сумнівний.
+Псевдозапальна форма раку сліпої кишки
-Сальпінгоофорит
-Апендикулярний інфільтрат
-Запальна псевдопухлина черевної порожнини
-Деструктивний аппендицит
?
Хвора, 25 років. Вагітність 38 тижнів. Тиксикозу в першу та другу половини вагітності не відмічала. При огляді в гінеколога відмічено інфільтрат до 5,0 см у верхньозовнішньому квадранті лівої молочної залози. Шкіра над ним набрякла, червоно-фіолетового кольору. Про який характер процесу слід думати.
+Рак лівої молочної залози
-Фіброаденома лівої молочної залози
-Кіста або фіброаденома
-Туберкульоз молочної залози
-Лактаційний мастит
?
Хвора 80 років самостійно виявила в правій молочній залозі рухоме, безболісне утворення, щільної консистенції. Шкіра над ним не змінена. Периферичні лімфатичні вузли не збільшені. При який характер захворювання слід у першу чергу подумати.
+Рак правої молочної залози
-Мастит правої молочної залози
-Фіброаденома правої молочної залози
-Туберкульоз правої молочної залози
-Кіста правої молочної залози
?
До районної поліклініки звернулася жінка 29 років зі скаргами на зміну шкіри соска лівої молочної залози у вигляді утворення ерозій та виразок на ньому. Хворіє 3 місяці. Раніше зверталась до дерматолога - лікування без позитивного ефекту. При обстеженні лівої пахвової ділянки визначається лімфатичний вузол до 1,5 см, щільної консистенції.
+Рак соска молочної залози
-Екзема соску
-Хронічний мастит
-Алергійний дерматит
-Лімфома молочної залози
?
До районної поліклініки звернувся чоловік 34 років зі скаргами на наявність утворень на шкірі обох гомілок, які з’явилися біля 2-х років тому. При огляді: хворий зниженного харчування, на ліктьових згинах сліди від внутрішньовенних ін'єкцій, на шкірі гомілок утворення до 1,0 см, щільні, синьо-коричневого кольору, безболісні, деякі з них ерозовані. Пахові лімфатичні вузли не збільшені.
+Саркома Капоши
-Екзема
-Короста
-Трофічні виразки нижніх кінцівок
-Множинний рак нижніх кінцівок
?
Хвора, 21 р., скаржиться на помірний біль у правій молочній залозі, який підсилюється у перед менструальний період. При об’єктивному огляді – молочні залози правильної форми, симетричні, шкіра та соски не змінені. При пальпації правої молочної залози визначаються мілкі пухлиноподібні утвори, на тлі яких є щільна, еластична, не болюча пухлина розмірами 3 на 4 см, з чіткими контурами. Пухлина легко зміщується, не зрощена зі шкірою та соском. Регіонарні лімфатичні вузли не збільшені. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?
+Фіброаденома молочної залози.
-Ліпома молочної залози.
-Аденома молочної залози.
-Мастопатія молочної залози.
-Рак молочної залози – вузлова форма.
?
На боковій поверхні грудної стінки в хворої 30 років видалено амбулаторно темно-коричневого кольору “родимку”. Гістологічне дослідження видаленої пухлини – папіломатозний невус з ознаками малігнізації. Через 10 міс у пахвовій ділянці поступово почались збільшуватись лімфатичні вузли (розмірами до 2см). Рубець у ділянці видаленного утворення гладенький, м’який.
+Метастази меланоми у пахвові лімфатичні вузли
-Банальний запальний аксилярний лімфаденіт
-Лімфостаз верхньої кінцівки
-Туляремійний бубон
-Лімфогранулематоз
?
Чоловіка 65 років турбує наявність виразки на слизовій оболонці щоки зправа в місці травматизації її протезом. Виразка утворилась рік тому, медикаментозному лікуванню не піддається; за останні 3 місяці збільшилась удвічі. Розмір виразки 2-2,5 см. , дно - некротичне. Регіонарні лімфовузли - підщелепні до 2 см. , м'яко-еластичні, обмежено рухомі в кількості 3-х.
+Рак слизової оболонки ротової порожнини
-Декубітальна виразка
-Афтозний стоматит
-Аспірінова виразка
-Лейкоплакія
?
Хворий, 28 років, чоловічої статі, астенічної конституції, звернувся до дерматолога з скаргами на свербіж шкіри, зниження маси тіла, підвищення температури тіла до 38(С ввечері. Хворому було призначено десенсибілізуючу та гепатотропну терапію протягом 20 днів. Ефекту від лікування відмічено не було; почали турбувати нічні поти, на шкірі спини з’явилась гнійничкова висипка. після звернення до хірурга хворому було призначено антибактеріальну та імунотропну терапію. Об'єктивно крім вищезгаданих змін виявилось збільшення 2-х лімфатичних вузлів правої аксилярної ділянки; лімфатичні вузли до 2,5 см, м'яко-еластичні, рухомі, не спаяні між собою та оточуючими тканинами.
+Лімфогранулематоз
-Стафілококовий хроніосепсіс
-Піодермія шкіри
-Лімфосаркома лімфовузлів правої аксилярної ділянки
-Ретикулосаркома правої аксилярної ділянки
?
Хвора, 37 років, скаржиться на втрату апетиту, відразу до їжі, втрату ваги, відчуття дискомфорту та біль в епігастральній ділянці. Після прийому їжі, навіть незначної кількості, з'являється неприємне відчуття переповнення шлунка, постійно турбує відрижка. Описані симптоми відмічає протягом 3-х місяців. Раніше ніколи не хворіла, займалась спортом. При огляді і пальпації живота пухлин не виявлено, при глибокій пальпації відмічена чутливість в епігастральній ділянці. В аналізі крові: Нв - 96 г/л, Ер - 3,1+1012/л, Лей- 6,7+109/л, ШОЕ - 22 мм/м. При ЕФГДС - слизова оболонка блідо-рожева кольору, набрякла, складки зглажені.
+Рак шлунка (інфільтративна форма)
-Хронічний гастрит
-Хвороба Менетріє шлунка
-Атрофічний гастрит
-Гіпоацидний гастрит
?
Чоловік 55 років скаржиться на біль та відчуття стороннього тіла в прямій кишці, здуття живота, закріпи, що чергуються з проносами, наявність слизу та крові в калі. Хворіє протягом 6 місяців, не лікувався. Об'єктивно: живіт здутий, печінка біля краю реберної дуги, симптоми подразнення очеревини негативні. Загальний аналіз крові - без змін. При пальцьовому дослідженні прямої кишки визначається щільний вал з горбкуватою поверхнею, болісний при пальпації; на рукавичці після дослідження – сліди крові. При ректороманоскопії - на 3 см від анусу визначається щільний вал з горбкуватою ерозованою поверхнею, контактно кровоточить.
+Рак прямої кишки
-Поліп прямої кишки
-Неспецифічний виразковий проктит
-Геморой
-Дизентерія, колітична форма, тяжкий перебіг.
?
Хвора, 25 років, звернулась у поліклініку з скаргами на пухлиноподібне утворення на боковій поверхні шиї зліва, субфебрильну температуру тіла протягом 2-х місяців, зниження маси тіла на 8 кг за останні 5 місяців. Не лікувалась. У анамнезі - часті “простудні” захворювання верхніх дихальних шляхів. Об'єктивно: по задній поверхні лівого кивального м’язу пальпується безбольовий лімфатичний вузол, діаметром до 1,5 см, щільно-еластичної консистенції, обмежено рухомий, не спаяний з шкірою та підлеглими тканинами. Пахвові лімфатичні вузли - до 2,0 см, рухомі, м'яко-еластичні. При пункційній біопсії шийного лімфовузла визначаються клітини Березовського-Штернберга. У загальному аналізі крові – лімфоцитоз, ШОЕ - 45 мм/м.
+Лімфагранулематоз
-Туберкульозний лімфаденіт шиї
-Неспецифічний лімфаденіт шиї
-Інфекційний мононуклеоз
-Хвороба подряпин кішки (феліноз)
?
Хворий 67 років скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла, втрату ваги протігом останніх 2-х місяців. При пальпації виявляється помірно болісний інфільтрат, у крові - анемія, помірний лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво. Симптом Щеткіна - негативний. Симптом Ровзинга та Бартом'є-Міхельсона –сумнівний.
+Псевдозапальна форма раку сліпої кишки
-Сальпінгоофорит
-Апендикулярний інфільтрат
-Запальна псевдопухлина черевної порожнини
-Деструктивний аппендицит
?
Хвора, 25 років. Вагітність 38 тижнів. Тиксикозу в першу та другу половини вагітності не відмічала. При огляді в гінеколога відмічено інфільтрат до 5,0 см у верхньозовнішньому квадранті лівої молочної залози. Шкіра над ним набрякла, червоно-фіолетового кольору. Про який характер процесу слід думати.
+Рак лівої молочної залози
-Фіброаденома лівої молочної залози
-Кіста або фіброаденома
-Туберкульоз молочної залози
-Лактаційний мастит
?
Хвора 80 років самостійно виявила в правій молочній залозі рухоме, безболісне утворення, щільної консистенції. Шкіра над ним не змінена. Периферичні лімфатичні вузли не збільшені. При який характер захворювання слід у першу чергу подумати.
+Рак правої молочної залози
-Мастит правої молочної залози
-Фіброаденома правої молочної залози
-Туберкульоз правої молочної залози
-Кіста правої молочної залози
?
До районної поліклініки звернулася жінка 29 років зі скаргами на зміну шкіри соска лівої молочної залози у вигляді утворення ерозій та виразок на ньому. Хворіє 3 місяці. Раніше зверталась до дерматолога - лікування без позитивного ефекту. При обстеженні лівої пахвової ділянки визначається лімфатичний вузол до 1,5 см, щільної консистенції.
+Рак соска молочної залози
-Екзема соску
-Хронічний мастит
-Алергійний дерматит
-Лімфома молочної залози
?
До районної поліклініки звернувся чоловік 34 років зі скаргами на наявність утворень на шкірі обох гомілок, які з’явилися біля 2-х років тому. При огляді: хворий зниженного харчування, на ліктьових згинах сліди від внутрішньовенних ін'єкцій, на шкірі гомілок утворення до 1,0 см, щільні, синьо-коричневого кольору, безболісні, деякі з них ерозовані. Пахові лімфатичні вузли не збільшені.
+Саркома Капоши
-Екзема
-Короста
-Трофічні виразки нижніх кінцівок
-Множинний рак нижніх кінцівок
?
До хірурга звернувся хворий 46 років, у якого на нижній губі є безболісна виразка розмірами 0,5х0,5 см. Протягом останнього року на нижній губі спостерігались лусочки, які періодично відпадали. Виразка з'явилась 2 місяці тому. У лівій підщелепній ділянці виявлені щільні лімфатичні вузли розмірами 0,5х1,0 см.
+Рак нижньої губи з метастазами в підщелепні лімфатичні вузли
-Herpes Labialis
-Базаліома нижньої губи
-Твердий шанкр нижньої губи
-Лейкоплакія.
?
Чоловік 42 років помітив між 1 та 2 пальцями правої стопи пігментне утворення, яке поступово збільшувалося, а останнім часом стало кровоточити. Лікувався амбулаторно /марганцеві ванночки, пов'язки/. Хірург направив хворого на консультацію до онколога. Об'єктивно: на внутрішній поверхні 2-го пальця правої стопи пухлиновидне утворення темного кольору розміром 1х1,5 см, мацероване, злегка кровоточить при знятті пов'язки. Ознак запалення в оточуючих тканинах немає. У правій пахвинній ділянці, нижче від пупартової зв'язки виявлено щільний лімфатичний вузол розміром 2х2 см. У інших групах регіонарних лімфовузлів патології не знайдено. З боку серця і легень відхилень від норми не виявлено.
+Меланома 2-го пальця правої стопи з метастазами в лімфовузли пахвинної ділянки.
-Гемангіома 2-го пальця правої стопи
-Піогранулема 2-го пальця правої стопи, пахвинний лімфаденіт
-Меланома 2-го пальця правої стопи, пахвинний лімфаденіт
-Пігментний невус 2-го пальця правої стопи, пахвинний лімфаденіт
?
Хворий 63 років скаржиться на болі в епігастральній ділянці після приймання гострої страви. Хворого направили на консультацію до хірурга. При рентгенографії стравоходу виявлено звуження і деформацію кардіального відділу його нижче від діафрагми. У субкардіальному відділі шлунка по малій кривизні - виразка з кальозними краями.
+Рак субкардіального відділу шлунка з переходом на абдомінальний відділ стравоходу
-Ерозивний езофагіт
-Рак стравоходу
-Виразка субкардіального відділу шлунка
-Кардіоспазм
?
Хвора 60 років звернулась до лікаря-терапевта зі скаргами на часті закрепи, що змінюються поносами, метеоризм, переймисті болі у всьому животі. З 30 років страждала хронічним спастичним колітом. Останнім часом усі ці скарги посилились. Аналіз крові: Ер. – 4,2х1012/л., Л-7,8х109/л, ШОЕ - 18 мм/год. Аналіз сечі в нормі. Проведена ірігографія - в ділянці селезінкового кута визначається дефект наповнення.
+Рак селезінкового кута ободової кишки
-Поліп селезінкового кута ободової кишки
-Дивертикул ободової кишки
-Спленомегалія
-Пухлина хвоста підшлункової залози
?
Хвора 78 років ургентно поступила до хірургічного відділення з приводу хронічної кишкової непрохідності. При обстеженні виявлено різке звуження анального отвору за рахунок щільної горбкуватої пухлини, яка займає більш як половину кола анального кільця. В ампулі прямої кишки при пальцьовому дослідженні – щільні, як камінь, калові маси.
+ Рак анального відділу прямої кишки
-Геморой
-Хронічний парапроктит
-Атрезія анального каналу
-Поліп анального відділу прямої кишки
?
Хворий 58 років звернувся до терапевта зі скаргами на різке здуття живота, болі по всьому животу, постійні закрепи. Стан хворого погіршився за останні два місяці. Щоб викликати випорожнення хворий регулярно приймає проносне, ставить клізми. Зник апетит. Об’єктивно: задовільної вгодованості, живіт здутий, чути активну перистальтику. При ректороманоскопії ректоскоп уведений на 15 см і упирається в циркулярне звуження, проведена біопсія.
+Рак ректосигмоїдного відділу прямої кишки
-Рак верхньоампулярного відділу прямої кишки
-Поліп верхньоампулярного відділу прямої кишки
-Запальна псевдопухлина прямої кишки
-Копростаз
?
Хворий 62 років звернувся до терапевта з приводу болю в мезогастральній області, яка іррадіює в поперекову ділянку, загальної слабкості, поганого апетиту, втрату ваги. Об'єктивно: хворий зниженого харчування, шкіра і склери світло-жовтого кольору, живіт м'який. В правому підребер'ї пальпується збільшений, безболісний жовчний міхур. Сеча темного кольору, кал безбарвний.
+Рак голівки підшлункової залози, механічна жовтяниця
-Жовчно-кам’яна хвороба, механічна жовтяниця
-Гемолітична жовтяниця
-Паренхіматозна жовтяниця
-Цироз печінки
?
Хвора 62 років поступила зі скаргами на постійні тупі болі, ниючий біль у правому підребер'ї. Періодично приступи болю різко загострюються. Останні 2 місяці з’явилась загальна слабкість, втрата апетиту. В анамнезі у хворої 20 років жовчно-кам’яна хвороба, калькульозний холецистит. 0б'єктивно: шкіра і склери субектеричні, печінка біля краю реберної дуги, у ділянці жовчного міхура виявляється ригідність м'язів. Аналіз крові: Нb – 93г/л, Ер - 4(1012/л, Л - 6,7-(109/л, ШОЕ-25 мм/г, загальний білірубін 180,6 мкмоль/л. Аналіз сечі: реакція на жовчні пігменти позитивна, на уробілін – негативна.
+ Рак жовчного міхура.
-Рак жовчновивідних проток
-Жовчно-кам’яна хвороба
-Рак підшлункової залози
-Вірусний гепатит
?
Хворий 60 років, протягом останніх 6 місяців декілька разів переніс правосторонню нижньодольову пневмонію. Постійно спостерігається субфебрильна температура, кашель з незначною кількістю мокроти. При рентгенографії в нижній долі правої легені виявлено осередок затемнення розміром 4х6 см з нерівними контурами. При багаторазовому дослідженні харкотиння БК і атипових клітин не виявлено.
+Периферійний рак нижньої долі правої легені
-Центральний рак нижньодольового бронха правої легені
-Туберкулома правої легені
-Кіста нижньої долі правої легені
-Абсцесс нижньої долі правої лнгені
?
Хворий 53 років скаржиться на гострі болі при диханні в правій половині грудної клітки. Температура тіла нормальна. Дільничний лікар призначив гірчичники і теплові процедури. Через 2 тижні при рентгенографії легенів в середній долі правої легені виявлено периферичне затемнення округлої форми, розміром пухлини 2х3 см, збільшені прикореневі вузли справа. Харкотиння і випоту в плевральній порожнині немає .
+ Периферійний рак правої легені з метастазами в прикорньові лімфовузли
-Туберкульоз правої легені
-Правостороння пневмонія
-Лімфома правої легені
-Саркома правої легені
?
Хворий 50 років, почав відчувати болі в ділянці грудного відділу хребта. Самостійно поставив собі діагноз: радикуліт на грунті остеохондрозу. Прикладав грілку, гірчичники на ділянку хребта, проте біль наростав. При рентгенографії хребта встановлено компресійний перелом V грудного хребця. При неврологічному дослідженні рухальних розладів не виявлено. Травм у хворого не було.
+ Метастаз анонімної пухлини в V грудний хребець
-Мієломна хвороба
-Туберкульоз хребта
-Остеопороз хребта
-Ангіосаркома V грудного хребця
?
На прийом до онколога звернулась жінка 35 років із скаргами на наявність пухлиноподібного утворення в ділянці правої сідниці, яку помітила 3 місяці тому. 0б'єктивно: у нижньо-внутрішньому квадранті правої сідниці пальпується пухлина розмірами 4х4 см щільна, мало рухома. Регіонарні лімфовузли не збільшені.
+ Ліпосаркома правої сідничної ділянки.
-Фіброма правої сідниці.
-ліпома правої сідниці.
-Міосаркома правої сідниці.
-абсцес правої сідниці.
?
Хворий 60 років звернувся до лікаря із скаргами на біль в поперековій ділянці, який був розцінений як радикуліт, в зв’язку з чим були призначені теплові процедури. Стан хворого погіршувався, проведені аналізи сечі і крові. У сечі виявлена велика кількість еритроцитів і лейкоцитів, білок - 5\%, температура тіла 37,5 - 38,5 o. Позитивний синдром Пастернацького зліва, у лівій половині живота пальпується болісний утвір розмірами 8х6 см, який досягає лівого підребер’я. При екскреторній пієлографії - ліва нирка різко збільшена, погано контурується. Під час ретроградної пієлографії - контрастна речовина проникає тільки до верхньої третини лівого сечоводу.
+ Рак лівої нирки
-Спленомегалія
-Камінь лівої нирки
-Кіста лівої нирки
-Лівосторонній пієлонефрит
?
Жінка 48 років звернулась до гінеколога з приводу болю внизу живота. Нічим не хворіла. Менопауза 2 роки. Доброї вгодованості. Серце і легені без особливостей. Живіт дещо надутий, помірно болісний в правій здухвинній ділянці. При вагінальному дослідженні: матка не збільшена, позаду і праворуч від матки визначається горбкувата пухлина розмірами 12х10 см, матка обмежено рухома.
+ Рак правого яєчника
-Кістома правого яєчника
-Рак сліпої кишки
-Метастаз Шніцлера
-Апендикулярний інфільтрат
?
Який процес серед причин, які приводять до збільшення обсягу тканин чи органів, характерний для істинних пухлин ?
+ Проліферація клітин, яка не має закінчення
-Гіпертрофія клітин органу чи тканин
-Репаративна чи регенеративна гіперплазія клітин органу чи тканин
-Набряк клітин органу чи тканин внаслідок порушення обміну, чи серцево-судинної діяльності
-Крововилив в тканину чи орган
?
Хворий 67 років скаржиться на загальну слабкість, на відчуття дискомфорту, відрижку з неприємним запахом. та ниючий біль в епігастральній ділянці після прийому їжи, різьке зниження апетиту. При клінічному огляді хворого виявлено: шкіра бліда, чиста; периферичні лімфовузли не збільшені в розмірі, безболісні; аускультативно в легенях везикулярне жорстке дихання; периферичних набряків не має; живіт невздутий, приймає участь в акті дихання, при пальпації в епігастрії ліворуч пальпується пухлино подібне утворення, безболісне, малорухоме, глибоко розташоване. Фізіологічни оправлення: стілець – закрепів не має, останій раз був дьогтьоподібний, сечовиділення – безболісне, нечасте. Який попередній діагноз Ви поставите?
+ Рак шлунка
-Виразкова хвороба шлунка
-Рак підшлункової залози
-Киста підшлункової залози
?
До лікаря звернулася жінка 28 років зі скаргами на збільшення розміру пігментного невуса, який був наявний від народження, мокнуття, свербіж. Який метод дослідження не слід застосовувати для діагностики в даному випадку?
+Інцизійна біопсія
-Реакція Якша
-Радиоізотопна діагностика
-Термографія
-Мазок-відбиток
?
На диспансерному спостереженні в терапевта знаходяться хворі на цукровий діабет, гіпертонічну хворобу, ожиріння. На рак якої локалізації в цій групі слід очікувати з високим ступенем ризику?
+Тіла матки
-Стравоходу
-Печінки
-Зовнішніх статевих органів
-Шийки матки
?
Для осіб, які перебували в зоні аварії на атомному об(єкті, найбільший ризик розвитку протягом першого десятиріччя представляє рак:
+Щитоподібної залози
-Шкіри
-Репродуктивних органів
-Молочної залози
-Легень
?
Хворій 40 років встановлено діагноз: 1. Медулярний рак щитоподібної залози. 2. Феохромоцитома. Яке оперативне втручання слід виконати в першу чергу?
+Операцію з приводу феохромоцитоми
-Операцію на щитоподібній залозі
-Операцію Крайля
-Субтотальну резекцію щитоподібної залози та фасціально-футлярну резекцію лімфовузлів
-Операцію Ванаха
?
Хворий 34 років скаржиться на профузну нічну пітливість, схуднення за останні 3 місяці на 9 кг, свербіж шкіри. При огляді: зниженого харчування, шкіра бліда. На шиї та в пахвових ділянках пальпуються щільно-еластичні лімфатичні вузли близько 1 см в діаметрі, не спаяні зі шкірою, малорухливі. Попередній діагноз?
+Лімфогранулематоз
-Хронічний лімфаденіт
-Лімфосаркома
-Лімфома Беркіта
-Метастази раку
?
Хвора 69 років знаходиться у лікарні з приводу раку лівої половини ободової кишки, який підтверджений гістологічним висновком – диференційована аденокарцинома. При виконанні додаткових досліджень метастатичних вогнищ в інших органах не виявлено. Проведена передопераційна хіміотерапія та інфузійна підготовка до оперативного втручання. Яка радикальна операція може бути виконана при цьому захворюванні?
+Лівобічна геміколектомія
-Передня резекція прямої кишки
-Резекція сигмовидної кишки
-Черевно – межинна екстирпація прямої кишки
-Субтотальна колектомія
?
До лікаря звернувся хворий зі скаргами на наявність пухлини на шиї, яку відмічає близько 6 місяців. Патогістологічне дослідження матеріалу інцизійної біопсії – метастаз мілкоклітинного раку. Яка найбільш вірогідна локалізація первинной пухлини?
+легені
-гортань
-глотка
-печінка
-нирки
?
Пацієнтка 34 років звернулася в клініку зі скаргами на біль та збільшення в об’ємі колінного суглоба та нижньої третини лівого стегна. Хворіє понад 1,5 міс. Біль ниюча постійна, не проходить в покої, з моменту появи білю відчуває її збільшення. В аналізі крові помірна анемія, лейкоцитоз в нормі. При огляді лівий колінний суглоб зігнутий, стегно в нижній третині збільшено, при пальпації тканини тверді, є венозний рисунок. Пахові лімфовузли не пальпуються Який діагноз найбільш імовірний?
+злоякісна пухлина лівого стегна
-гематогенний остеомієліт лівого стегна
-саркома Юінга лівого стегна
-доброякісна пухлина лівого стегна
-ревматоідний артрит
?
Хлопець в віці 20 років звернувся до лікаря зі скаргою на постійні болі в нижній третині стегна. Травму не визнає. Клінічно - шкіра звичайного кольору є пастозність та біль, при глибокій пальпації, зменшення рухів в колінному суглобі. На рентгенограмі дистального метаєпіфізу стегна зона деструкції та спікули. В аналізах крові-незрілі форми клітин, ознаки запалення-відсутні. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?
+Остеогенна саркома
-Фіброзна дисплазія
-Хронічний остеомієліт
-Мієломна хвороба
-Мармурова хвороба
?
Хвора 55 років звернулася з приводу постійного головного болю. Три роки тому лікувалася від дрібно-клітинного раку правої легені. При огляді звертає на себе увагу косоокість. Яку патологію мозку треба виключити перш за все?
+Метастази
-Дисциркуляторну енцефалопатію
-Постхіміотерапевтичну енцефалопатію
-Церебральній арахноїдит
-Гостре порушення мозкового кровопостачання
?
Хворий 41 років скаржиться на збільшенні пахвових лімфатичних вузлів, підвищення температури тіла вночі до 38,2°С, пітливість. При огляді: в пахвових ділянках пальпуються щільно-еластичні лімфатичні вузли близько 1 см в діаметрі, не спаяні зі шкірою, малорухливі. На рентгенограмі грудної клітки - розширення передньо-верхнього середостіння. Попередній діагноз?
+Лімфогранулематоз
-Хронічний лімфаденіт
-Лімфосаркома
-Лімфома Беркіта
-Метастази раку
?
Хворий Н., 67 років, півтора року тому оперований з приводу раку прямої кишки, T3N0M0, виконана передня резекція кишки. Протягом останнього місяця відмічено загальну слабкість, субфебрильну температуру, втрату ваги. Об'єктивно: шкіра має іктеричний відтінок, живіт м'який, безболісний. Печінка виступає з-під реберної дуги на 3см, селезінка не збільшена. Пальцеве дослідження прямої кишки: патології не виявлено. Лабораторні показники: Г- 106 г/л, Л- 7,0 Г/л, ШОЕ 21 мм/год, загальний білок - 52 г/л, сечовина 9,2 ммоль/л, АЛТ 72 U/I , АСТ 42 U/I , лужна фосфатаза - 180 U/I , альфа-фетопротеін - 20 мкг/л . Який діагноз є найбільш ймовірним?
+Метастатичне ураження печінки
-Гострий вірусний гепатит
-Токсичний гепатит
-Метастатичне ураження зачеревних лімфовузлів
-Гемангіома печінки
?
Хворий К., 26 років, звернувся до дільничного терапевта зі скаргами на підвищення температури тіла до 38-390С, загальну слабкість, пітливість, свербіння шкіри. Вказані скарги з'явилися тиждень тому. Самостійно почав приймати антибіотики - без ефекту. При огляді: шкіра та видимі слизові оболонки звичайного кольору, на бокових поверхнях шиї виявлені збільшені до 2см лімфовузли щільноеласти-чної консистенції, рухомі, безболісні. Іншої патології під час дослідження не виявлено. Загальний аналіз крові: гемоглобін 132 г/л, еритроцити 4,1 Т/л, лейкоцити 9,4 Г/л, ШОЕ 36 мм/год. Який діагноз є найбільш
ймовірним?
+Лімфогранулематоз
-Гострий лімфобластний лейкоз
-Туберкульозний лімфаденіт
-Інфекційний мононуклеоз
-Метастатичне ураження шийних лімфовузлів
?
Хвора 30 років скаржиться на збільшення периферичних лимфовузлів, постійну сверблячку шкіри, пітливість, субфебрилітет, втрату апетиту. Хвора біля місяця. При огляді: є збільшення шийних лімфатичних вузлів, які при пальпації щільні, безболісні, не спаяні між собою, рухливі. Ан. крові загальний: Hb 126 г/л, Ер 3,6*1012/л, Л 6,2*109/л, ШОЕ 46 мм/рік. При рентгенографії грудної клітки відзначене збільшення лімфовузлів средостіння. При пункції збільшеного шийного лімфовузла виявлені клітки Березовського-Штернберга. Ваш діагноз?
+Лімфогранульоматоз
-Лімфосаркома
-Неспецифический лимфаденіт
-Синдром Вегенера
-Сепсис
?
У хлопчика 15 років в зоні лівого колінного суглобу з’явились болі. М’які тканини стегна в зоні болю інфільтровані, функція суглобу обмежена. Рентгенологічно – в дистальному метаепіфізарному відділі лівої стегнової кістки вогнище деструкції з відшаруванням періосту та утворенням на межі дефекту в кірковому шарі кістки трикутника (“дашка”) Кодмана. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки виявлено множинні дрібно вогнищеві метастази. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?
+Остеогенна саркома.
-Фібросаркома.
-Хондросаркома.
-Саркома Юїнга.
-Юкстакортикальна саркома.
?
У пацієнта 17 років в зоні лівого колінного суглобу з’явились болі. М’які тканини стегна в зоні болю інфільтровані, функція суглобу обмежена. Рентгенологічно – в дистальному метаепіфізарному відділі лівої стегнової кістки вогнище деструкції з відшаруванням періосту та утворенням на межі дефекту в кірковому шарі кістки трикутника (“дашка”) Кодмана. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки виявлено множинні дрібно вогнищеві метастази. Хворому показане наступне лікування?
+Паліативний курс хіміотерапії.
-Радіойодтерапія.
-Дистанційна гаматерапія.
-Екзартикуляція нижньої кінцівки.
-Ампутація нижньої кінцівки.
?
У хлопчика 11 років на протязі місяця з’явились наростаючі болі в правій стегновій кістці. В зоні болю визначається нерухома, болюча, без чітких контурів пухлина. Скарги на загальне нездужання, кволість, підвищення температури тіла до 390С . Рентгенологічно – відмічається розширення кістково – мозкового каналу, дрібно вогнищеве руйнування губчастої тканини кістки та пластинчасте, цибулиноподібне розшарування її кіркового шару. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?
+Саркома Юїнга.
-Остеогенна саркома.
-Фібросаркома.
-Хондросаркома.
-Юкстакортикальна саркома.
?
У п’ятирічної дитини діагностовано саркому Юїнга з ураженням лівої стегнової кістки та множинними метастазами в легені. Яке лікування доцільно застосувати в даному випадку?
+Поліхіміотерапія.
-Антибіотикотерапія.
-Дистанційна гаматерапія.
-Ампутація ураженої кінцівки.
-Комбіноване (променеве та хірургічне) лікування.
?
Хворий скаржиться на біль в надвиросткової області правого стегна що посилюється вночі, підвищення температури тіла, загальну слабкість. Із анамнезу: декілька місяців тому - травма правого колінного суглобу. За останній час схуд на 10 кг. Локально: набряк, біль, місцеве підвищення температури. Лабораторні данні: анемія, підвищення вмісту кальцію в сироватці крові і його підвищена екскреція з сечею. На рентгенограмах - деструкція та кісткоутворення, спікули в області зовнішнього виростка правого стегна, в надвиросткової області - „козирьок” Кодмена. Діагноз?
+Остеосаркома зовнішнього виростка правого стегна
-Хондробластома зовнішнього виростка правого стегна
-Остеохондрома зовнішнього виростка правого стегна
-Остеоідостеома зовнішнього виростка правого стегна
-Саркома Юінга зовнішнього виростка правого стегна
?
Хворий 35 років скаржиться на біль у верхній третині плеча, який посилюеться вночі. При огляді: помірнии набряк у верхній третині плеча, шкіра над ним підвищеної температури, болісність при пальпаціі, обмеження рухів в плечовому суглобі. На рентгенограмах- ділянка деструкції плечової кістки у метадіафізарному відділі з явищами гомілкового періоститу(спікули)і відшаруванням окістя у вигляді „козирька”. Встановіть попередній діагноз.
+Остеогенна саркома
-Остеома
-Гемангіома
-Хондробластома
-Хондрома
?
Хворій 57 років, 6 років тому проведене комплексне лікування з приводу раку правої молочної залози ст. ІІ-б[Т2N1M0]. Зараз післяопераційний рубець гладенький, без ознак рецидиву. Скаржиться на біль в поперековій ділянці з іррадіацією в ліву нижню кінцівку. Які дослідження є необхідними
+Остеосцинтіграфія та МРТ хребта
-Остеосцинтіграфія
-Рентгенографія хребта
-МРТ хребта
-КТ хребта
?
Жінці 65 років, якої 2 роки тому встановлений діагноз рака шийки матки (Т2N1М0) і проведено радикальне оперативне втручання, променеву терапію і хіміотерапію, протягом останніх місяців непокоять болі в правій лопатці, грудному відділі хребта та лівої нозі. Призначено проведення остеосцинтиграфії з 99мТс-пірофосфат. Сцинтиграфічно: в ділянці правої лопатки накопичується 213\% РФП, в грудному відділі – 198\%, в лівій стегновій кістці – 179\%. Якому патологічному стану найбільш вірогідно відповідає ця сцинтиграфічна картина:
+Метастатичне ураження кісток
-Первина пухлина кісток
-Запалення кісткової тканини
-Травматичне ураження кісток
-Остеопороз
?
Больная О. 57 лет обратилась с жалобами на кровянистые выделения из соска левой молочной железы на протяжении полутора лет. При осмотре сосок левой молочной железы мацерирован, при надавливании выделяется капля жидкости с примесью крови. При исследовании подмышечных лимфоузлов выявлены 2 узла от 2 до 1,5 см в диаметре плотные, безболезненные. При повторной дуктографии выявлен симптом “ампутации” сецернирующего протока. Ваш предврительный диагноз?
+Внутрипротоковый рак левой молочной железы.
-Внутрипротоковая папиллома левой молочной железы
-Саркома левой молочной железы
-Мастопатия левой молочной железы
-Фиброаденома левой молочной железы
?
Женщина 30 лет, жалуется на наличие образования в области правой молочной железы, которое обнаружила 3 года назад. Пальпаторно в верхне-наружном квадранте определяется оьразование до 3 см в диаметре, с четкими контурами, плотное, подвижное, безболезненное. Регионарные лимфоузлы не увеличены. Какое исследование наиболее информативно для подтверждения диагноза?
+Пункционная биопсия
-Томография
-Безконтрастная маммография
-УЗИ молочной железы
-Контрастная маммография
?
Больная А., 41 года, жалуется на скудные сукровичные выделения из соска правой молочной железы. В подмышечных областях по одному плотному безболнзненному лимфоузлу до 1,5 см. Молочные железы мягкие. Сосок правой молочной железы несколько утолщен, с плотными корочками, эрозирован. Какое заболевание молочной железы можно предположить?
+Рак Педжета
-Туберкулез
-Сифилис
-Экзема
-Внутрипротоковая папиллома
?
Женщина 38 лет, обратилась с жалобами на наличие опухоли в левой молочной железе. При осмотре, в левой молочной железе, на границе верхних квадрантов имеется образование диаметром до 5,0 см, плотное, бугристое, без четких границ. Положительный симптом лимонной корки, Кенига и симптом площадки. В подмышечной области слева единичный плотный лимфоузел диаметром до 1,0 см. Каков наиболее вероятный диагноз?
+Рак молочной железы;
-Фиброаденома;
-Узловая мастопатия;
-Киста молочной железы;
-Липома в области молочной железы
?
Больная В. 31 года при профилактическом осмотре в левой молочной железе выявлен плотно-эластический, округлый, безболезненный, свободноподвижный опухолевый узел до 1,5 см в диаметре, который несколько увеличивается во время месячных. Симптом Кернига (ладони) положителен. Лимфоузлы не увеличены. При пункции образования жидкости не получено. Ваш предварительный диагноз?
+Фиброаденома левой молочной железы
-Рак левой молочной железы
-Мастопатия левой молочной железы
-Киста левой молочной железы
-Абсцесс левой молочной железы
?
Хвора 21 року, скаржиться на наявність болючого утворення в лівій молочній залозі, набряк, підвищення температури до 37,40С. Годує груддю 2,5 місяці. Хворіє тиждень. Об-но: в верхньо-медіальному квадранті лівої молочної залози пухлиноподібне утворення до 4 см в діаметрі, щільне, болюче при пальпації, малорухоме з набряком та слабкою гіперемією навколо. Інтраопераційно: інфільтрат з багатьма гнійно-некротичними утвореннями 3-6 мм в діаметрі. Діагноз?
Апостематозний мастит
+Фіброаденома
-Інтестиціальний мастит
-Фіброзно-кистозна мастопатія
-Рак молочної залози
?
У хворого Б. 31 року, на передній поверхні правого плеча 3 місяці тому з’явилося округле утворення незначно болюче щільноеластичної консистенції на момент огляду утворення сягає розміру кулака дорослої людини. Який діагноз найбільш ймовірний?
+Фібросаркома
-Ліпома
-Фіброма
-Атерома
-Гідроаденіт
?
Хвора М. 35 років. Поступила в приймальне відділення онкодиспансеру зі скаргами на наявність утворів в правій паховій ділянці. пальнпаторно – лімфовузли щільні, неболючі, нерухомі, спаяні між собою. 1 місяць тому прооперована з приводу меланоми шкіри задньої поверхні правої гомілки. Поставте попередній діагноз:
+М пухлини в пахові лімфовузли
-Неспецифічний правобічний паховий лімфаденіт
-Первинний сифіліс
-Туб6еркульозне ураження лімфовузлів
-Пахова грижа
?
Мужчина віком 35 років скаржиться на постійний біль в лівому стегні (усередині кістки) який після відпочинку не припиняється. Невиражений біль почав турбувати 8 місяців тому. Рентгенологічна картина характеризується нерівномірним розрідженням структури кістки без ознак осифікації, слабко вираженою реакцією з боку окістя в дистальному метафізі лівої стегнової кістки. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?
+Центральна фібросаркома.
-Лімфосаркома.
-Хондросаркома.
-Саркома Юїнга.
-Юкстакортикальна саркома.
?
Хворий П., 17 років, чол. скаржиться на припухлість та болі в нижній третині лівого стегна. 4 місяці назад була травма лівого стегна. Лікувався без ефекту. Об’єктивно: припухлість в нижній третині лівого стегна, болюча при пальпації, ограничення рухів в лівому колінному суглобі. Температура – 37,2° С. Ан. крові: л – 5,6 * 109 /л, еритроцити 4,1 *1012 /л,- гемоглобін – 130г/л, ШОЕ – 15 мм/год. Рентгенографія лівого стегна: в нижньому метафізі лівого стегна визначається кілька вогнищ остеопорозу, відшарування періосту у вигляді дашка. Який попередній діагноз?
+Остеогенна саркома
-Остеомієліт.
-Саркома Юїнга.
-Туберкульоз.
-Остеобластокластома.
?
У больного В., 60 лет, обратившегося к врачу с жалобами на надсадный кашель в течение нескольких месяцев, повторяющееся кровохарканье, слабость, потерю веса, рентгенологически в нижней доле правого легкого выявлен участок затемнения до 4 см в диаметре, средней интенсивности с нечеткими тяжистыми контурами. СОЭ – 52 мм в час. Проба Манту с 2ТЕ – отрицательная. Поставьте наиболее вероятный диагноз.
+Рак нижней доли правого легкого
-Туберкулема нижней доли правого легкого
-Аспергиллема нижней доли правого легкого
-Нижнедолевая пневмония справа
-Инфильтративный туберкулез нижней доли правого легкого
?
Мальчик 14 лет жалуется на боль в области верхней части правого бедра в течение последних 2 недель. Боль усиливается в ночное время и уменьшается от приёма парацетамола. При физикальном обследовании патологических находок не найдено. Рентгеновский снимок правого бедра показал небольшой участок просветления, окружённый склеротической костью, в кортикальном слое проксимальной части бедренной кости, Какой диагноз наиболее вероятен?
+Остеоид остеома
-Энхондрома
-Множественная миелома
-Эозинофильная гранулёма
-Остеохондрома
?
Молодой человек 23 лет стал отмечать небольшой дискомфорт в области наружной части коленного сустава после работы в вынужденном положении в тесном помещении. При обследовании в этой области методом пальпации установлена опухоль. Рентгенографическое исследование обнаружило костный выступ на латеральной части метафизарной области дистального отдела бедра. Отёк прилежащих мягких тканей отсутствует. Удалённое новообразование имело ножку длиной 3 см, состоящую из кортикальной кости, увенчанную хрящевой тканью. Какой диагноз наиболее вероятен?
+Остеохондрома
-Гигиантоклеточная опухоль
-Аневризмальная костная киста
-Остеоид остеома
-Энхондрома
?
Хвора М, 48 років, скарги на спрагу, різку загальну слабкість та блювоту. Об’єктивно: хвора загальмована, наявні брадікардія, гіпотонія, поліурія. Концентрація кальцію в крові 3,1ммоль/л. При обстеженні: мамографія-в лівій молочній залозі утворення із наявністю кальцинатів із збільшеними підмишечними лімфовузлами; Рентгенографія поперекового відділу хребта-деструкція тіл L1-4 хребців. Імовірний діагноз?
+Рак лівої молочної залози. Mt ураження кісток та підвищеного остеолізу.
-Синдром розпаду пухлини.
-Синдром метастатичної компресії спинного мозку.
-Тромбоемболія легеневої артерії.
-Інфаркт нирки.
?
При профілактичному огляді у пацієнтки А., 35 років, у лівій молочній залозі пальпується об’ємне утворення діаметром 2 см. На мамограмі в верхньо-внутрішньому квадранті виявлено округлу тінь з чіткими рівними контурами, розмірами 2х2 см, з великими глибчастими вапняними включеннями. Навколо тіні простежується вузька смуга прояснення. Шкіра не змінена. Ваш висновок.
+Фіброаденома лівої молочної залози.
-Рак лівої молочної залози.
-Внутрішньопротоковий рак лівої молочної залози.
-Ліпома лівої молочної залози.
-Кістозна форма мастопатії.
?
У хворого 49 років на 4-й день після резекції шлунка виник постійний інтенсивний біль в животі, сухість у роті. Загальний стан важкий. Положення в ліжку на спині з підтягнутими до живота ногами. Температура тіла 37,80 С. АТ – 100/60 мм рт ст. Пульс – 104 за 1 хв. Язик сухий. Живіт помірно здутий, симетричний, відстає при диханні. При пальпації - болючий і напружений переважно у правому підребер’ї. Симптоми Роздольского, Щоткіна-Блюмберга позитивні. Перистальтичні шуми різко ослблені. Ректально – болючість при натискуванні на передню стінку. Яке післяопераційне ускладнення найбільш імовірне?
+Перитоніт.
-Кишкова непрохідність
-Кровотеча
-Панкреатит
-Абсцес порожнини малого тазу
?
Жінка 30 років перенесла лапароскопічну холецистектомію з приводу хронічного калькульозного холециститу. Через 72 години після закінчення операції у неї зявилися болі по всьому животу , нудота, багаторазова блювота, слабкість. При огляді – стан середньої важкості, шкірні покриви бліді. АТ 100/60 мм рт. ст., пульс 110/хв.. Температура тіла 38,2 0С. Живіт помірно здутий, при пальпації мякий, болючий в усіх відділах; симптоми подразнення очеревини позитивні. Перистальтика не вислуховується, гази не відходять. Повязка в ділянці дренажів промокла світлою жовчю. Ваш діагноз?
+Післяопераційний жовчевий перитоніт
-Післяопераційний парез кишечника.
-Гостра кишкова непрохідність.
-Гостра плевропневмонія
-Перфорація виразки шлунка.
?
Доставлена дівчинка 6 років із скаргами на біль в животі. Температура тіла 38,5°С, двічі було блювання. Стан середньої важкості, язик сухий, обкладений. Живіт обмежено бере участь у диханні, при пальпації болючий у всіх відділах, позитивний симптом Щоткіна в здухвинних ділянках, слизово-гнійні виділення із статевих шляхів. Попередній діагноз?
+Первинний перитоніт.
-Гострий апендицит.
-Гострий мезаденіт.
-Глистна інвазія.
-Інвагінація кишечника.
?
Хворий М. 49 років на четверту добу після операції [ резекції шлунку по Б-2 з приводу виразкової хвороби шлунка, відчув посилення болю в животі, сухість в роті. Об-но: P-s 96 в 1 хв., t [ 37,80, язик сухий на дотик, живіт помірно напружений на всьому протязі, симптоми подразнення очеревини сумнівні, перистальтика не прослуховується. По правому боковому дренажу виділяється шлунковий вміст. Яке ускладнення можна запідозрити в хворого?
+Післяопераційний перитоніт.
-Післяопераційний панкреатит.
-Гострий деструктивний холецистит.
-Перфорацію тонкої кишки..
-Наявність вільної рідини в очеревинній порожнині.
?
Хворий, 47 років скаржиться на інтенсивний біль в животі, неодноразову блювоту. Захворів 18 год. тому, стан різко погіршився 6 год. назад. Шкірні покриви бліді. PS – 108 за 1 хв. АТ – 140/90 мм рт. ст. t тіла 380С. Живіт щадиться при диханні, різко напружений і болючий на всьму потязі. Позитивний симптом Блюмберга-Щоткіна в різних відділах живота. Перкуторно тімпаніт, печінкова тупість збережена. Ваш попередній діагноз?
+Перитоніт, реактивна фаза.
-Перфоративна виразка ДПК
-Гострий деструктивний холецистит
-Злукова кишкова непрохідність
-Гострий деструктивний апендицит
?
Хвора довгий час страждає жовчно-кам’яною хворобою. 7 днів тому зявились болі у правому підребір’ї, блювота. Лікувалась самостійно. За день до поступлення стан значно погіршився, біль розповсюдився по всьому животу, з’явилося здуття живота, перестали відходити гази. Об’єктивно черевна стінка напружена, при перкусії- притуплення у відлогих місцях, позитивний симптом Щоткіна-Блюберга, аускультативно перистальтика відсутня. Лейкоцитоз 18,2 * 109/л, зсув лейкоцитарної формули вліво. Який найбільш вірогідний діагноз?
+Внутрішньочеревна інфекція, перитоніт.
-Печінкова коліка.
-Тромбоз мезентеріальних судин.
-Перфоративна виразка шлунку
-Гострий апендицит
?
Чоловік 32 років зі скаргами на сильний постійний біль в животі, спрагу. Хворіє 18 годин, хвороба прогресує. Температура тіла 390 С. Пульс 120 уд/хв. Язик сухий, білий. Живіт симетричний напружений злегка здутий. У всіх ділянках пальпація різко болюча, позитивні сиптоми Щьоткіна – Блюмберга та Воскресенського. Лейкоцити крові 19,3 х 10/л. Діагноз?
+Гострий перитоніт
-Гострий двосторонній пієлонефрит
-Гострий холецистит
-Гострий апендицит
-Гострий панкреатит
?
Хворий 48 років поступив в клініку через 6 годин після початку захворювання. Стан важкий. Ціаноз, підшкірна емфізема на шиї, затруднене дихання, сильні болі за грудиною, А/Т – 90/60 мм.рт.ст. Пульс 120 на хв. На рентгенограмі: лівобічний гідропневмоторакс. Болі з’явились після блювоти в стані алкогольного сп’яніння. Який діагноз найбільш вірогідний?
+Спонтанний розрив стравоходу.
-Защемлення діафрагмальної грижі.
-Перфорація кардіальної виразки шлунку.
-Прорив абсцесу легені в плевральну порожнину.
-Спонтанний пневмоторакс.
?
Інструментальне розширення опікових та пептичних стриктур стравоходу несе в собі небезпеку перфорації з розвитком гнійного медіастиніту та емпієми плеври. Який найменш небезпечний метод для перфорації слід застосовувати при першому розширенні стриктури?
+Дилятація стриктури балонним ділятатором з стабільним діаметром балону.
-Бужування під контролем езофагоскопа.
-Бужування по металевій струні-провіднику.
-Бужування під місцевою анестезією наосліп.
-Бужування під контролем рентгеноскопії
?
Жінка 38 років скаржиться на затруднене проходження їжі по стравоходу, блювоту незміненою їжею, нічні регургітації (симптом ,,мокрої подушки”), втрату ваги. Анамнез біля 10 років. При рентгеноскопічному дослідженні виявлено Ахалазію кардії IV стадії з ,,S” – подібною деформацією. Яке оптимальне лікування ви застосуєте?
+Операція позаслизової езофагокардіоміотомії з пластикою дном шлунку.
-Кардіодилятація жорстким ділятатором Штарка.
-Кардіодилятація балонним ділятатором.
-Операція езофаго-фундоанастомозу за Гайровським.
-Резекція кардії з езофагогастроанастомозом.
?
Хворий 52 років поступив в клініку з скаргами на повну непрохідність стравоходу, слиновиділення, загальну слабість, Т-38,70. Дисфагія 8 діб. Це сталось після того,як проковтнув кусок м’яса з кісткою. При рентгеноскопії барій затримується на рівні с/з стравоходу. При фіброезофагоскопії виявлено заклинену кістку, гіперемія та набряк слизової покритої фібрином. Яка оптимальна лікувальна тактика в даному випадку?
+Хірургічне лікування: торакотомія, езофаготомія, видалення стороннього тіла (кістки), ушивання стравоходу + гастростомія.
-Ендоскопічне видалення стороннього тіла через жорсткий езофагоскоп.
-Проштовхування стороннього тіла в шлунок бужом.
-Видалення стороннього тіла за допомогою зонда ,,Фогарті”
-Видалення стороннього тіла за допомогою фіброендоскопа.
?
З наявних методів пластики стравоходу найбільш фізіологічним і безпечним методом на сучасному рівні є:
+Пластика ізоперистальтичною трубкою із великої кривизни шлунку після одномоментної екстирпації стравоходу із шийно-лапаратомного доступу.
-Товстокишкова пластика в антиперистальтичній позиції трансплантату.
-Товстокишкова пластика в ізоперистальтичній позиції трансплантату.
-Товстокишкова пластика з шкірною надставкою.
-Товстокишкова пластика з використанням ілеоцекального фрагменту.
?
Хвора 45 років скаржиться на загрудинний біль, який посилюється вночі, печію, відрижку кислим. Хворіє на протязі 4 місяців. Який метод дослідження є найбільш доцільним?
+Рентгенкострастне дослідження в положенні Тренделенбурга
-Рентгенконтрастне дослідження в положенні Фовлера
-Рентгенографія грудної клітки
-Фіброезофагогастродуоденоскопія
-Рентгенографія по Земцову
?
У хворого на післяопіковий стеноз стравоходу після чергового сеансу бужування виникла лихоманка, тахікардія, болі за грудиною. Рентгенологічно – горизонтальний рівень рідини у задньому межи стінні. Який діагноз?
+Гострий задній медіастеніт.
-Гострий передній медіастеніт.
-Дивертикул стравоходу.
-Гостра емпієма плеври.
-Параезофагальна грижа.
?
Хворий 65 років скаржиться на затруднення при ковтанні, болі за грудиною, підвищене слиновиділення, зригування, слабість, зниження працездатності. Хворіє 3 місяці. Об’єктивно: блідий, зниженого живлення. Рентгенологічно: деформація та нерівність контурів слизової, ригідність стінки стравоходу. Гемоглобін - 90 г/л, КП 0,7. Який найбільш імовірний діагноз?
+Рак стравоходу.
-Рубцеві стриктури стравоходу.
-Ахалазія кардії.
-Грижа стравохідного отвору діафрагми.
-Дифузний езофагоспазм.
?
У хворої М., 53 років, при езофагоскопії встановлен рак середньої третини стравоходу, взята біопсія. На слідуючий день у хворої з`явилась емфізема обох підключичних ділянок, болі при ковтанні за грудиною, цианоз. Положеня хворої полусидяче. Температура підвищилась до 390 С, загальний аналіз крові: Э.-3,6*1012 /л, Нв -106 г/л, Лейк. -18,8*109/л, П -16\%, ШОЕ - 24 мм/год. На рентгенограмі розширення тені середостіння. При надавлюванні на грудину болі підсилюються. Яке дослідження найбільш доцільно для уточнення диагнозу?
+Рентгенографію стравоходу з контрастом
-Рентгенографію органів грудної порожнини у прямої проекції
-Рентгенографію органів грудної порожнини у бокової проекції
-Пункцію плевральної порожнини
-Езофагоскопію
?
У хворої М., 53 років, на слідуючий день після езофагоскопії з`явилась емфізема обох підключичних ділянок, болі при ковтанні за грудиною. Температура підвищилась до 390С. Загальний аналіз крові: Лейк. -18,8*109 /л, П -16%, ШОЕ - 24 мм/год. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітини - розширення тіні середостіння. Яке дослідження найбільш доцільно виконати для уточнення діагнозу?
+Рентгенографію стравоходу з контрастом
-Рентгенографію органів грудної порожнини у прямої проекції
-Рентгенографію органів грудної порожнини у бокової проекції
-Пункцію плевральної порожнини
-Фіброзофагоскопію
?
Хворий Н., 63 роки, звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на підвищену втомлюваність, загальну слабкість, посилене слиновиділення, схуднення протягом останніх 3 місяців. Під час ковтання твердої їжі виникає дискомфорт, відчуття "налипання" її на стінки стравоходу. Лікар оглянув хворого, виписав напрямок на лабораторні та інструментальні дослідження. Який попередній діагноз (шифр діагноза) слід вказати на бланку напрямку?
+Рак стравоходу
-Кила стравохідного отвору діафрагми
-Ахалазія кардії
-Стравохід Барета
-Дивертикул стравоходу
?
Турбують біль за грудиною, затруднене проходження твердої їжі, схуднення, головокружіння. Хворіє протягом 3 місяців. Останні 2 дні рвота після прийому рідкої їжі, неможливе проходження рідкої іжї. На ЕГДС різке звуження стравоходу, ригідність стінок, слизова різко гіперемійована, контактна. Попередній діагноз?
+Рак н/грудного відділу стравоходу
-Рубцева стриктура стравоходу
-Ковзна грижа стравохідного отвору діафрагми
-Параезофагальна (фундальна) грижа стравохідного отвору діафрагми
-Рефлюкс-езофагіт
?
У хворої 52 років впродовж трьох місяців турбують дизфагія, біль при ковтанні, охриплість голосу , зригування їжею, загальна слабість, прогресуюче похудання. Об’єктивно: Хвора зниженого живлення. Пальпуються збільшені шийні надключичні лімфатичні вузли. Пульс – 80 за 1 хв. АТ – 115/75 мм рт.ст. Діяльність серця ритмічна, тони ослаблені. Живіт м’який , безболючий. ЕГДС: наявність локальної ригідності передньої стінки стравоходу, відмічається виразковий дефект з нерівними краями. Про яку патологію можна думати?
+Новоутворення стравоходу
-Поліп стравоходу
-Езофагіт
-Кардіоспазм
-Ерозивний бульбіт
?
У хворого 32 років впродовж декількох місяців турбують біль за грудиною, дизфагія. Об’єктивно:периферичні лімфатичні вузли не пальпуються. Пульс 78 за 1 хв. АТ – 120/75 мм рт.ст. Діяльність серця ритмічна , тони чисті.Язик обкладений білим нальотом . Живіт м’який, безболючий.Печінка не пальпується. На ЕКГ - патологічних змін не виявлено. При рентгеноскопії шлунково - кишкового тракту в середній треті стравоходу виявлено дефект наповнення округлої форми діаметром до 2 см з рівними краями. Складки стравоходу еластичні, перистальтика збережена. Про яку патологію можна думати?
+Поліп стравоходу
-Рак стравоходу
-Стенокардія
-Ерозивний езофагіт
-Дизкінезія стравоходу
?
Хворий 35 років звернувся зі скаргами на періодично виникаючу дисфагию, що турбує біля двох років, повільно наростаючи. Останнім часом з'явився біль за грудиною при ковтанні щільної їжі, печія. Втрату у вазі заперечує. При рентгеноскопії стравоходу в середній його третині виявлений невеликий [до 2 см] овальної форми дефект наповнення із гладкою стінкою й чітким контуром, розташований интрамурально, помірно звужуючий просвіт. Перистальтика стравоходу не порушена. Ваш діагноз?
+Лейоміома стравоходу
-Рак стравоходу
-Дивертикул стравоходу
-Инородное тело стравоходу
-Стравоход Баррета
?
Хворий 56 років надійшов зі скаргами на прогресуючу дисфагию [останнім часом може приймати тільки рідку їжу], болю за грудиною постійного характеру, втрату у вазі до 15 кг за останні 4 місяці, загальну слабкість. При огляді: пацієнт зниженого харчування, кошные покриви бліді, із землистим відтінком. При рентгеноскопії: у середній третині стравоходу є великих розмірів, неправильної форми дефект наповнення з депо барія в центрі, що викликає стійке звуження просвіту органа. Ваш діагноз?
+Рак стравоходу
-Ахалазія кардії
-Стравоход Баррета
-Дивертикул стравоходу
-Лейоміома ставоходу
?
Чоловік 54 років, звернувся зі скаргами на порушення проходження їжі, блювоти під час їди, біль за грудиною з іррадіацією в грудний відділ хребта, похудіння до 15 кг. за 2 місяці. На момент поступлення у хворого виникла блювота з темною кров'ю. При оглядовій рентгенографії органів грудної клітки виявлено розширення нижньо?заднього середостіння, при рентген контрастному обстеженні стравоходу звуження на протязі 15см із зазубреним внутрішнім контуром. Який діагноз найбільш імовірний у даного хворого?
+Рак стравоходу
-Ахалазія стравоходу
-Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу
-Розшаровуючи аневризма аорти
-Виразка шлунку
?
Хворий, 48 років, скаржиться на біль при ковтанні та утруднене проходження твердої їжі на протязі останніх двох місяців. Хворий перейшов на рідку та напіврідку їжу, за останню неділю с трудом проходить напіврідка їжа. Загальний стан хворого задовільний, зниженого харчування, апетит збережений, є острах вживання їжі. Ваш попередній діагноз?
+Рак стравоходу
-Стриктура стравоходу
-Стороннє тіло стравоходу
-Варикозне розширення вен стравоходу
-Ахалазія стравоходу
?
Хворий 45 років поступив у відділення зі скаргами на блювоту з прожилками крові, похудіння. При езофагофіброскопії в абдомінальному відділі виявлено розростання слизової у вигляді цвітної капусти, слизова в цьому відділі контактно кровоточить. Сформулюйте Ваш попередній діагноз?
+Пухлина стравоходу
-Стравохід Баррета
-Абдомінальний езофагіт
-Дивертикул стравоходу
-Ахалазія кардії
?
У больной 45 лет жалобы на дисфагию, боли при глотании, в области шеи слева, овышение Т-тела до 390 в вечернее время. Одышку. Из анамнеза известно, что дисфагия появилась после употребления рыбы. За медицинской помощью обратилась только через 2 суток, когда повысилась температура тела и стали нарастать симптомы дисфагии. При ренгенологическом обследовании грудной клетки диагностировано расширение тени средостения влево, эмфизема средостения. Какое заболевание следует предполагать:
+инородное тело шейного отдела пищевода (рыбья кость) с перфорацией пищевода и развитием медиастинита;
-эзофагит;
-загрудинный зоб;
-инородное тело шейного отдела пищевода;
-левостороняя плевропневмония;
?
Хворий 37 років скаржиться на біль за грудиною, в епігастрії, порушення проходження їжі, регургітацію і блювання через 3-4 години після прийняття їжі. Біль за грудиною, відчуття розширення. Хворії понад 4 років. Захворювання пов’язуює з психічною травмою. Об’єктивно: хворий блідий, зниженого харчування. Температура тіла в межах норми. При рентгенконтрастному дослідженні встановлено розширення стравоходу із звуженням дистального відділу – “хвіст миші”. Встановити діагноз.
+Ахолазія стравоходу
-Рак стравоходу
-Грижа стравоходу
-Рубцевий стеноз стравоходу
-Опік стравоходу
?
До лікаря звернувся хворий Д., 48 років зі скаргами на печію, болі за грудиною. Виконано езофагоскопію, біопсію. Висновок патоморфологічного дослідження – кишкова метаплазія багатошарового плоского епітелію в абдомінальному та нижньогрудному відділах стравоходу. Яке захворювання найчастіше розвивається на подібному фоні?
+Рак стравоходу.
-Дивертикул стравоходу.
-Ахалазія стравоходу.
-Стріктура стравоходу.
-Езофагіт.
?
Хворий. 56 років, астенічної конституції звернувся до онколога зі скаргами на боль за грудиною. Порушення проходження твердої їжі, повишенне слюновіделення, відрижку тухлим яйцем, похудав на 20 кг. Який симптом з перерахованих вище є основним клінічнім проявом раку страховоду?
+Дісфагія
-Гіперсаливація
-Загальна слабкість
-Загрудинни болі
-Зменшення ваги
?
Хворий 78 років близько півроку скаржиться на затруднения при проходженні їжи, різке схуднення. Останній місяць страва проходить вільно, але з'явилася хрипкість голосу, а потім потужний кашель під час приймання їжі, особливо рідкої, підвищилась температура тіла. Госпиталізований в тяжкому стані. При рентгеноскопії грудної клітки діагностована нижньодольова пневмонія. Попередній діагноз?
+рак стравоходу, стравохідно - бронхіальна нориця
-гипостатична пневмонія
-рак легень з метастазами у лімфовузли середостіння
-рак стравоходу з росповсюдженням на зворотний нерв
-абсцедуюча нижньочасточкова пневмонія
?
Хворий А. 48 років скаржиться на болючість і утруднення проходження їжі, яке турбує близько місяця. Став вживати напів рідку їжу. Неприємні відчуття припинилися, але незабаром став відмічати, що і ця їжа не проходить. Стан задовільний, але боїться вживати їжу. При клінічному обстеженні патології не виявлено. Ваш попередній діагноз?
+Рак стравоходу
-Варикозне розширення вен стравоходу
-Стриктура стравоходу
-Інородне тіло
-Стравохід „Баррета”
?
Хворий С., 64 роки, чол. скаржиться на забруднення проходження твердої їжі приковтанні, яке став відмічати 4 місяці назад. В анамнезі захворювань не відмічено. Курить на протязі 30 років, алкоголь вживав часто. Об’єктивно: пониженого живлення. Живіт м’який, не болючий, печінка не збільшена. Загальний аналіз крові без змін. ЛОР – огляд: без патології. Який попередній діагноз?
+Рак стравоходу
-Ахалазія стравоходу.
-Хвороба Гантера (рубцевий медіастініт).
-Лейкоплакія стравоходу.
-Пухлина середостіння.
?
Хворий Т., 52 років, надійшов до клініки зі скаргами на кашель з відходженням значної кількості слизувато-гнійного характеру, задишку при фізичному навантаженні, підвищення температури тіла до 37,80С, загальну слабкість. Хворіє протягом декількох років, погіршення стану на протязі останніх 5 діб. Об'єктивно: звертають на себе увагу пальці у виді “барабанних паличок”, нігті у виді “годинних скелець”. При перкусії грудної клітки в нижніх відділах праворуч – укорочений легеневий звук. Аускультативно там же вислуховуються средньопухирчасті вологі хрипи. При бронхографії в нижній долі правої легені визначаються множинні циліндричні розширення бронхів. Ваш діагноз?
+Бронхоектатична хвороба в стадії загострення.
-Правобічна нижньодолева пневмонія.
-Хронічний бронхіт у стадії загострення.
-Туберкульоз легень.
-Абсцес нижньої долі правої легені.
?
Патологічним вважається діаметр черевної аорти понад
+3,0 см
-4,0 см
-4,5 см
-5,0 см
-6,0 см
?
При огляді потерпілого в автокатастрофі черговий хірург виявив: живіт м’який, симптоми подразнення очеревини відсутні, зліва від пупка болючий пульсуючий новоутвір, аускультптивно над ним систолічний шум, пульсація на артеріях нижніх кінцівок ослаблена. АТ – 90/60 мм рт ст., пульс – 90 уд/хв. Який попередній діагноз може поставити хірург?
+Розшаровуюча аневризма аорти
-Гострий тромбоз біфуркації аорти
-Травматичне пошкодження лівої нирки
-Розрив товстого кишечника
-Травматичний розрив селезінки
?
У хворого 65 р. виник гострий біль у животі, запаморочення. Об-но: шкірні покриви бліді. Пульс 120 за 1 хв., АТ – 70/40 мм рт.ст. Живіт м[який, помірно болючий в мезогастрії, де визначається пульсуюче пухлиноподібне утворення з нечіткими контурами. На ЕКГ – ішемія міокарда всіх відділів серця. Ваш попередній діагноз?
+Аневризма черевного відділу аорти
-Аневризма грудного відділу аорти
-Аневризма торакоабдомінального відділу аорти
-Аневризма висхідної аорти
-Аневризма нисхідної аорти
?
У хворого 60- років при пальпації черевної порожнини виявлено пульсуючий пухлиноподібний утвір в ділянці мезогастрію. Оптимальний метод діагностики в даному випадку буде:
+УЗД черевної порожнини
-Ангіографія
-Обзорна рентгенографія черевної порожнини
-Дуплексне сканування артерій кінцівки
-Діагностичну лапароскопію

?
Жінка 65 років з фібриляцією передсердь поступає в приймальний покій зі скаргами на раптову появу сильного болю в животі. Були одноразові блювота та рідкий стілець. З того часу гази не відходили. При обєктивному огляді живіт помірно здутий, дифузно болючий, проте перитонеальних симптомів немає. Десять років тому хвора перенесла абдомінальну гістеректомію. Ваш попередній діагноз?
+Гостра ішемія мезентеріальних артерій за рахунок емболії.
-Перфорація виразки дванадцятипалої кишки.
-Гострий дивертикуліт.
-Гострий холецистит.
-Злукова тонкокишкова непрохідність.
?
Хворий 72 років зі скаргами на різкий біль в животі, нудоту, затримку випорожнення та газів. Хворіє 18 годин. Операцій не було. В минулому хворів на інфаркт міокарду, був ішемічний інсульт. Пульс 88 за 1 хв., миготлива аритмія. АТ 90/ 60 мм рт. ст. Язик сухий. Живіт різко здутий та болючий в усіх відділах. Нечітко визначаються перитонеальні симптоми. Перистальтичні шуми не вислуховуються. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини пневматоз кишківника. Ректально – домішки крові в калі. Найбільш вирогідний діагноз ?
+Тромбоз мезентеріальних судин
-Обтураційна кишкова непрохідність /пухлинного генезу/
-Заворот сигмоподібної кишки
-Неспецифічний виразковий коліт
-Спайкова непрохідність кишечника
?
Хворий 70 років поступив ургентно з гострим болем в животі у важкому стані. Хворіє на протязі 10 годин. Шкірні покриви бліді, язик підсихає, обкладений білим налетом, була блювота темним вмістом. Пульс 100 уд. в хв., аритмічний, слабкого наповнення. АТ 80/40 мм рт.ст. Живіт не приймає участі в акті дихання, напружений і різко болючий у всіх відділах. Наявні симптоми подразнення очеревини. В анамнезі у хворого ІХС, перенесений інфаркт міокарду, останні 3 роки миготлива аритмія. Про яку патологію слід думати(
+Тромбоз мезентеріальних судин
-Гострий панкреатит
-Перфоративна виразка шлунка
-Перфоративний апендицит
-Перфоративний холецистит
?
Хвора 65 р., скаржиться на раптовий нелокалізований біль в животі, багаторазове блювання з кишковим запахом, проноси з домішками крові. Об-но: Стан важкий. Ps - 112 за 1 хв., аритмічний. АТ - 170/100 мм.рт.ст. Живіт не здутий, симетричний, м’який, болі при пальпації не посилюються. Перистальтики не має. Ваш діагноз?
+Тромбоемболія мезентеріальних судин
-Абдомінальна ангіна
-Гостра обтураційна кишкова непрохідність
-Злукова кишкова непрохідність
-Тонкокишкова інвагінація

?
Хворому, 60 років, що страждає на атеросклероз нижніх кінцівок з оклюзією стегново-підколінного сегмента зправа з ішемією ІІІ ступеня, виконана операція стегново-підколінного шунтування зправа. Які заходи профілактики тромбозу шунта необхідно провести в ранньому післяопераційному періоді?
+Призначення прямих антикоагулянтів.
-Призначення непрямих антикоагулянтів.
-Призначення спазмолітиків.
-Призначення фібринолітиків.
-Призначення анальгетиків.
?
Хворий 60 років скаржиться на біль у правій нозі, яка виникає у нозі при ходьбі, без зупинки може пройти до 150 м. Відмічає зябкість, відчуття заніміння в правій стопі. Об’єктивно: шкіра пальців правої стопи бліда, температура її знижена. Пульсація на стегнових артеріях задовільнена, на підколінній справа – відсутня. Який найбільш вірогідний діагноз?
+Облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок, оклюзія підколінно-стегнового сегмента справа
-Гострий тромбофлебіт підшкірної вени справа
-Хвороба Бюргера
-Синдром Ляриша
-Облітеруючий ендпртеріїт
?
Хворий Н, 60 років, скаржиться на біль та оніміння в лівій нозі, що виникають при ходьбі. Після відпочинку біль проходить. Протягом декількох років страждає імпотенцією. При огляді виявлено атрофію мязів лівої ноги, нормальні рефлекси та шум над стегновою артерією. Найімовірніше у хворого:
+Синдром Леріша.
-Грижа між хребцевого диска.
-Артрит.
-Синя флегмазія.
-Тромбоз глибоких вен.
?
Хворий Д., 29 років, поступив із скаргами на швидку втому, відчуття холоду в нижніх кінцівках, появу болю в м'язах гомілок при проходженні відстані до 300 м. Вважає себе хворим протягом 6 років і пов'язує початок хвороби із переохолодженням. Загальний стан хворого задовільний. Пульс - 72 за 1 хв, ритмічний. Артеріальний тиск - 115 та 70 мм рт.ст. Серцеві тони ритмічні. Шкірні покриви нижніх кінцівок на рівні стоп та нижньої третини гомілки з блідим відтінком, прохолодні на дотик, з бідним оволосінням на гомілці, витончені, сухі. Пульсацію на артеріях нижньої кінцівки визначено на стегновій артерії, на підколінній пульсація ослаблена, на артеріях ступні – відсутня. Пульсація на правій стегновій та підколінній артеріях задовільна, на артеріях ступні - відсутня. Який з попередніх діагнозів найбільш ймовірний?
+Облітеруючий ендартериїт нижніх кінцівок.
-Облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок.
-Хвороба Рейно.
-Неспецифічний аорто-артериїт.
-Діабетична ангіопатія.
?
Синдром Лериша це –
+Оклюзія біфуркації черевної аорти
-Стеноз плечеголовного стовбура
-Стеноз ниркових артерій
-Стеноз черевного стовбура
-Стеноз легеневої артерії
?
Причиною синдрома переднього драбинчастого м'яза є
+Стиснення підключичної артерії у міждрабинчастому проміжку в межах гострого кута між драбинчастим м'язом і першим ребром
-Стиснення ліктьового нерва
-Стиснення шкірно-м'язевого нерва
-Стиснення зірчастого сплетіння
-Усіма вказаними причинами
?
Внутрішній шар сидинної стінки має назву
+Інтима
-Адвентиція
-Медіа
-Мезенхіма
-Строма
?
Зовнішній шар судинної стінки має назву
+Адвентиція
-Інтима
-Медія
-Мезенхіма
-Строма
?
Кровопостачання селезінки забезпечує
+Черевний стовбур
-Верхня брижова артерія
-Нижня брижова артерія
-Печінкова артерія
-Безпосередньо аорта
?
Від якої судини відходить підключична артерія справа
+Плечеголовного стовбура
-Загальної сонної артерії
-Хребцевої артерії
-Поперечної артерії шиї
-Безпосередньо від дуги аорти
?
Лікар швидкої медичної допомоги викликаний додому до хворого 58 років з приводу раптово виниклого 40 хвилин тому гострого болю в лівій нозі, її похолодіння, оніміння, збліднення шкіри. Появу болю зв’язує з підвищеним фізичним навантаженням (під час скопування городу). З анамнезу з’ясовано, що вже на протязі 4-х років відзначає утруднену ходьбу (симптом “перемежованої кульгавості”). Лікар діагностував синдром гострої артеріальної непрохідності кінцівки. Яка причина гострого захворювання у хворого?
+Облітеруючий атеросклероз кінцівки
-Облітеруючий ендартеріїт кінцівки
-Деформуючий артрозо-артрит кінцівки
-Остеохондроз поперекового відділу хребта
-Хронічна венозна недостатність кінцівки
?
Хворий К. 35 років, курець, після переохолодження кінцівок скаржиться на періодичні болі в пальцях рук і ніг, які посилюються при хвилювання та в холодну пору року. Об-но: пальці кінцівок синюшного кольору з незначними набряками. Пульсація на магістральних артеріях збережена. Глюкоза крові 5,5 ммоль/л. Поставте правильний діагноз.
+Хвороба Рейно
-Хвороба Бюргера
-Облітеруючий ендартеріїт
-Облітеруючий атеросклероз
-Вузликовий периартеріїт
?
Хворий К. 65 років, палить протягом 30 років, скаржиться на періодичні болі в гомілках, які посилюються при ходьбі особливо в холодну пору року. Об-но: пальці синюшного кольору, ступні та гомілки холодні, шкіра на них витончена, пульсація на стегнових та підколінних артеріях різко ослаблена. Найбільш імовірний діагноз:
+Облітеруючий атеросклероз
-Хвороба Бюргера
-Облітеруючий ендартереіт
-Хвороба Рейно
-Вузликовий периартериїт
?
Хворого К. 25 років, турбує періодичний біль в гомілках. Об-но: на гомілках та стегнах чисельні синюшні плями з явищами запалення, локальні набряки, які місцями переходять в некротичні ділянки. Пульсація на магістральних артеріях збережена. Ht 45\%, протромбіновий індекс 90\%, фібриноген А 5,33 г/л, фібриноген В - ++. Який з наведених діагнохів є найбільш імовірним?
+Хвороба Бюргера
-Облітеруючий атеросклероз
-Облітеруючий ендартереіт
-Хвороба Рейно
-Вузликовий периартериїт
?
Хлопчик 2-х років відстає від ровесників у фізичному розвитку. Об-но: ЧД 20 за хв., ЧСС 104 за хв., печінка - +4 см, селезінка - 25x15x10см. При аускультації - безперервний систолодіастолічний шум у ІІ-ІІІ міжреберних проміжках біля грудини, зниження діастолічного артеріального тиску. Який метод дослідження дозволить встановити остаточний діагноз?
+Рентгенохірургічне обстеження
-Електрокардіографічне обстеження
-Ехокардіографічне обстеження
-Рентгенологічне обстеження
-Спірометричне обстеження
?
Хворого П., 15 р., турбує головний біль, носові кровотечі, відчуття похолодання нижніх кінцівок. Об-но: м'язи плечового поясу добре розвинуті, нижні кінцівки гіпотрофовані. Пульсація на артеріях ступні та стегновій різко ослаблена. АТ 150/90 мм.рт ст. на руках, 90/60 мм.рт.ст. на ногах. Над сонними артеріями - систолічний шум. Поставте діагноз?
+Коарктація аорти
-Аневризма аорти
-Аортальний стеноз
-Аортальна недостатність
-Коарктація легеневої артерії
?
Хворого П., 9 р., турбує головний біль, носові кровотечі, відчуття похолодання нижніх кінцівок. Об-но: м'язи плечового поясу добре розвинуті, нижні кінцівки гіпотрофовані. Пульсація на артеріях ступні та стегновій різко ослаблена. АТ 150/90 мм.рт ст. на руках, 90/60 мм.рт.ст. на ногах. Вкажіть найкращі терміни для операції у хворого.
+До 10 років
-До 15 років
-До 20 років
-До 30 років
-До 5 років
?
Хвора Р., 35 років скаржиться на періодичні головокружіння, переходячі порушення зору, слабкість в правій руці. Захворювання починалось поступово. Півроку тому був період немотивованої субфітильної температури. При об”єктивному обстеженні виявлено грубий систолічний шум над сонними та підключичними артеріями. Яке першочергове інструментальне дослідження необхідно провести?
+Дуплексне сканування
-Реоенцефалографію
-Рентгенографію верхньої апертури грудної клітки
-Ангіографію
-Рентгенографію черепа
?
Хворий М., 28 років, курець, скаржиться на переміжну кульгавість до 500 метрів. Пульсація на артеріях стоп відсутня, на підколінних - ослаблена. Оптимальним першочерговим методом лікування в цього хворого буде:
+Консервативне лікування
-Підколінно-гомілкове аутовенозне шунтування
-Імплантація стегново-підколінного протезу
-Профундопластика
-Симпатектомія
?
У хворого 62 років, з транзисторними мозковими атаками виявлено грубий систолічний шум над буфуркаціями сонних артерій. При ультразвуковому дослідженні виявлено стеноз правої внутрішньої сонної артерії гомогенною бляшкою 40\%, лівої - 70\%. Хворому показано:
+Каротидна ендартеректомія зліва
-Консервативне лікування, спостереження
-Каротидна ендартеректомія справа
-Магістралізація зовнішньої сонної артерії справа
-Магістралізація зовнішньох сонної артерії зліва
?
Хворий М., 49 років поступив в клініку з атеросклеротичною оклюзією правого стегново-підколінного сегменту, хронічною ішемією правої ноги IV-го ступеня по Фонтену. Операцією вибору в цього хворого буде:
+Стегново-підколінне шунтування аутовеною
-Профундопластика
-Стегново-підколінне шунтування протезом з політетрафторетілену
-Симпатектомія
-Лікування лише консервативне
?
Хвора Т., 65 років, страждає 20 років цукровим діабетом. Після травми розвинулась гангрена 1 пальця лівої стопи. Яке обстеження обов”язково провести перед вирішенням питання про ампутацію пальця?
+Дуплексне сканування артерій кінцівки
-Доплерографічне вимірювання кісточкового індекса
-Термографію
-Визначення тактильної та больової чутливості
-Капіляроскопію

?
До хірурга звернувся хворий Ж., 38 років, зі скаргами на рану на ампутованому дистальному відділі правої ступні, що не гоїться. З анамнезу відома. Що ампутація проводилась 4 місяці тому в зв’язку із відмороженням тканин ступні. Що є причиною порушення загоєння рани?
+Неправильне визначення рівня ампутації
-Запізно виконана ампутація
-Наявність у хворого супутньої виразки шлунку
-Паління і зловживання алкоголем
-Неповноцінне харчування
?
У постраждалого в результаті недіагностованого закритого пошкодження підколінної артерії розвинулась різко виражена контрактура м’язів гомілки і ступні, порушення пасивних рухів в гомілковоступневому суглобі, виражений субфасціальний набряк кінцівки на тлі олігурії, гіперазотемії, ацидозу. У хворого ІV ступінь ішемії кінцівки, незворотні зміни тканин. Виберіть оптимальну тактику лікування
+Відновлення кровотоку в кінцівці небезпечне для життя. Показана ампутація кінцівки
-Показана відновлювальна операція на підколінній артерії
-Показана відновлювальна операція на підколінній артерії, з подальшою дезінтоксикаційною терапією
-Показано динамічний нагляд, інтенсивна дезінтоксикаційна терапія, введення великих доз діуретиків
-Показана непряма реваскуляризація тканин гомілки
?
Больная 82 лет жалуется на боль в животе, вздутие живота, тошноту, рвоту. Страдает гипертонической болезнью П ст., дважды инфаркт миокарда. Состояние тяжелое. Живот вздут, брюшная стенка слабо участвует в дыхании. Перитонеальные симптомы сомнительные. При лапароскопии в брюшной полости обнаружено небольшое количество мутного выпота, петли тонкой кишки багрового цвета, покрыты фибрином. Сформулируйте предварительный диагноз.
+Тромбоз мезентериальных сосудов.
-Заворот кишечника.
-Острая кишечная непроходимость.
-Аневризма брюшного отдела аорты.
-Неспецифический язвенный колит.
?
Мужчина 62 лет жалуется на интенсивные боли в левой ноге, возникшие три часа тому назад внезапно, чувство онемения и похолодание ноги. В течение года отмечал боли в этой ноге во время ходьбы, повышенную чувствительность к охлаждению. Левая стопа и голень с мраморным рисунком, подкожные вены спавшиеся. Стопа холодная, активные движения стопы, пальцев сохранены. Пульс прощупывается только на бедренной артерии. Над ней прослушивается грубый систолический шум. Сформулируйте предварительный диагноз.
+Острая окклюзия левой бедренной артерии
-Облитерирующий эндартериит.
-Стеноз левой подколенной артерии.
-Острый тромбофлебит
-Острый илеофеморальный артериальный тромбоз
?
Хворий Б., 36 років, доставлений в судинно хірургічну клініку зі скаргами на наявність пульсуючого новоутвору у правій паховій області. Із анамнезу відомо, що пацієнт тривалий час вводив наркотики у праву стегнову вену. Об’єктивно: ознаки напруженої флегмони у паху справа, аускультативно – систолічний шум, пульс на периферичних артеріях правої ноги ослаблений. Що повинен зробити судинний хірург для профілактики патологічної кровотечі?
+Перев’язати зовнішню клубову артерію, розкрити флегмону
-Розкрити флегмону, прошити стегнову артерію
-Провести аутовенозну пластику ураженої артерії
-Пунктувати флегмону, накласти поверх тиснучу пов’язку
-Призначити хворому антибактеріальну та дезінтоксикаційну терапію
?
У відділення судинної хірургії доставлено із ЦРЛ хворого М., 66 років, зі скаргами на біль, втрату чутливості та рухів у правій ступні. Вказані симптоми виникли 3 дні тому, лікувався консервативно. Об’єктивно: температура тіла 38,2°С, шкіра бліда, АКТ – 110/70 мм рт ст., пульс – 110 уд / хв., місцево – ступня та гомілка холодні, активні рухи в ступні і колінному суглобі відсутні, набряк та болючість м’язів гомілки, пульс визначається тільки на стегновій артерії. Що повинен зробити судинний хірург?
+Виконати ампутацію кінцівки на рівні стегна
-Провести тромбектомію із підколінної артерії
-Здійснити фасціотомію на гомілці
-Провести тромболітичну терапію стрептокіназою
-Виконати ампутацію кінцівки на рівні гомілки
?
Лікар карети швидкої допомоги виявив у С., 22 років, ножове поранення м’яких тканин правого плеча із незначною кровотечею. Була накладена тиснуча пов’язка і хворий транспортований у хірургічне відділення. Черговий хірург виявив зниження температури та чутливості шкіри китиці, обмеження активних рухів у пальцях, зникнення пульсації на артеріях передпліччя, в ділянці рани наростав набряк м’яких тканин. Який попередній діагноз Ви можете поставити?
+Травматичне пошкодження правої плечової артерії
-Травматичне пошкодження правої плечової вени
-Травматичне пошкодження нервових стовбурів правого плеча
-Різана рана м’яких тканин правого плеча
-Травматичне пошкодження підшкірних вен правого плеча
?
До хірурга поліклініки звернувся чоловік 57 років зі скаргами на різкий біль, відчуття похолодання та затерпання у правій ступні. Вказані симптоми з’явились раптово, декілька годин тому, їх інтенсивність наростала. З анамнезу відомо, що пацієнт тривалий час лікується у кардіолога з приводу приступів миготливої аритмії. Об’єктивно: ступня і гомілка холодні, пульс пропальповується на стегновій артерії, дистальніше – відсутній. Який діагноз повинен поставити хірург?
+Тромбоемболія правої підколінної артерії
-Гострий тромбоз глибоких вен правої гомілки
-Неврит сідничного нерва справа
-Облітеруючий атеросклероз правої нижньої кінцівки
-Тромбоз артерій правої гомілки
?
У хворого, 56 років, що лікується в кардіологічному відділені з приводу ендокардиту, 5 годин тому виник сильний біль під коліном. Кінцівка бліда, прохолодна. Пульсація визначається лише в верхній третині стегна. Активні рухи відсутні. Пасивні у повному обсязі. М'язи литки болючі при пальпації. Ваш діагноз?
+Гостра емболія стегново-підколіного сегменту, II б стадія.
-Облітеруючий ендартеріїт, II стадія.
-Хвороба Рейно, I стадія.
-Гостра емболія стегново-підколіного сегменту, III б стадія.
-Синдром Лериша, III стадія.
?
У хворого К., 45 років, з ознаками порушення скоротливої функції міокарда при профогляді виявлено еластичний утвір на внутрішній поверхні стегна. Натискування на нього викликає брадикардію. Над утвором при аускультації вислуховується безперервний систоло-діастолічний шум. Виберіть найбільш імовірний етіологічний чинник захворювання.
+Поранення стегна з пошкодженням судинного пучка.
-Закрита травма стегна.
-Попереднє шунтування стегнової артерії.
-Мітотична аневризма.
-Вроджена патологія.
?
У хворого П., 38 р. дві години тому раптово виник інтенсивний біль в ділянці лівої ступні і гомілки, вони затерпли, похолоднішали, поблідли. Хворіє мітральним стенозом. Об'єктивно: шкіра правої ступні і гомілки бліда, холодна на дотик, пульсація артерій ступні, підколінної артерії відсутня. Тактильна, больова, температурна чутливості порушені. Який найбільш можливий діагноз?
+Емболія підколінної артерії
-Гострий тромбоз підколінної артерії
-Неврит сідничного нерва
-Гострий тромбоз підколінної вени
-Дискогенний попереково-крижовий радикуліт
?
У хворого П., 38 р. діагностовано емболію правої підколінної артерії годинної давності. Яка повинна бути перша догоспітальна допомога?
+Обкласти кінцівку льодом, іммобілізація, аналгетики, спазмолітики
-Зігріваючий компрес, іммобілізація
-Іммобілізація, аналгетики, зігріваючий компрес
-Аналгетики, спазмолітики, обкласти льодом
-Спазмолітики, аналгетики, іммобілізація
?
У хворого П., 38 р. діагностовано емболію правої підколінної артерії, гостру артеріальну недостатність першої стадії. Яка найбільш правильна лікувальна тактика?
+Емболектомія
-Руйнування емболакатетером
-Резекція підколінної артерії
-Обхідне шунтування
-Ампутація на середині гомілки
?
Хворий А., 49 років, переведений із кардіологічного стаціонару через 5 годин від початку захворювання зі скаргами на біль у лівій гомілці та ступні, відчуття
заніміння та відсутність рухів в гомілковоступневому суглобі. Протягом попередніх двох тижнів лікувався з приводу інфаркту міокарда. При огляді загальний стан хворого важкий. Пульс 86 за 1 хв, аритмічний. Артеріальний тиск 140 та 30 мм рт.ст. При аускультації тони серця аритмічні, глухі. Шкірні покриви лівої нижньої кінцівки до середньої третини стегна із блідно-ціанотичним відтінком. Ступня і гомілка до середньої третини з вираженим блідим відтінком, холодні. Рухи в гомілковоступневому суглобі та пальцях ступні відсутні. Шкірна чутливість втрачена до колінного суглобу. Пульсація артерій визначена тільки на стегновій артерії під пупартовою зв'язкою, нижче - відсутня. На правій нижній кінцівці пульсація всіх периферичних артерій задовільна. Який з попередніх діагнозів найбільш ймовірний?
+Емболія лівої стегнової артерії.
-Гострий тромбоз лівої стегнової артерії.
-Облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок.
-Облітеруючий ендартериїт нижніх кінцівок.
-Неспецифічний аорто-артериїт.
?
Ознака необоротності ішемічних змін кінцівки
+Контрактура м'язів ішемізованої кінцівки
-Похолодання дистальних відділів кінцівки
-Відсутність поверхневої чутливості
-Відсутність глибокої чутливості
-Зміна кольору шкіри ішемізованого сегменту кінцівки
?
Найбільш ймовірною причиною тромбоемболії магістральних артерій є
+Аневризма аорти
-Посттромботична хвороба
-Хвороба серця
-Пухлина легень
-Операція на органах малого тазу
?
Гостра оклюзія магістральних артерій кінцівок емболічного генезу найчастіше зустрічається в судинах
+Біфуркація аорти
-Артерії передпліччя
-Підключична артерія
-Нижня порожниста вена
-Плечоголовний стовбур
?
Найбільш характерні ознаки важкої ішемії кінцівки
+М'язева та суглобова контрактура
-Підшкірні крововиливи
-Зменшення інтенсивності больового синдрому
-Наростання інтенсивності больового синдрому
-Зникнення глибокої м'язевої чутливості
?
Гостра недостатність артеріального кровообігу при тромбозах та емболіях ділится на
+3 стадія
-2 стадія
-4 стадія
-5 стадія
-Не ділится на стадії
?
Патогноманічний симптом гострої декомпенсації артеріального кровообігу кінцівки
+Відсутність активних рухів
-Похолодання дистальних відділів кінцівки
-Відсутність поверхневої чутливості
-Відсутність пульсації на магістральних артеріях
-Відсутність глибокої чутливості
?
У хворої, яка страждає на ваду серця і меготливу аритмію раптово виник різкий біль в лівій гомілці і стопі. Стопа і нижня третина гомілки бліді холодні на дотик. Пальпація гомілки болюча, тактильна чутливість знижена, рухи обмежені, пульсація на артеріях стопи не визначається. Ваш діагноз ?
+Тромбоз стегнової артерії
-Гострий тромбофлебіт
-Гострий флебіт
-Бешихове запалення
-Гангрена
?
Хвора Т., 56 років, яка на ппротязі 15 років страждає мітральною ревматичною вадою серця та миготливою аритмією. 2 години тому раптово відсмітила різкі болі в ніжніх кінцівках, затруднення активних рухів в них. При огляді нижні кінцівки ціанотичні, холодні, активні рухи відсутні. Пульсація на стегнових артеріях обох ніг відсутня. Ваш вірогідний діагноз?
+Тромбоемболія черевної аорти
-Тромбоз нижньої порожнистої вени
-Тромбоз біфуркації черевної аорти
-Тромбоемболія артерії Адамкевича
-Гострий радикулоневрит
?
В приймальне відділення в тяжкому стані доставлено хворого з кульовим пораненням в лівій здухвинній ділянці. Поранення отримано пів години тому. Хворий блідий, артеріальний тиск 70/40, Ps-100/хв, слабкого наповнення, тони серця глухі. Пульсація артерій лівої нижньої кінцівки не визначається. Під час лапаратомії виявлено дефект на протязі 8 см лівої загальної здухвинної артерії, загальної здухвинної вени, з масивною –до 2500 мл крововтратою. Яку операцію повинен виконати судиннй хірург?
+Артеріальне здухвинно-стегнове алошунтування, венозні судини перев’язати
-Артеріальне здухвинно-стегнове алошунтування, венозне здухвинно-стегнове алошунтування
-Зупинка кровотечі, відновлювальна операція після стабілізації стану хворого
-Артеріальне здухвинно-стегнове аутовенозне шунтування, дефект венозних судин не відновлювати
-Непряму реваскуляризацію лівої нижньої кінцівки
?
У хворого 27 років, постраждалого в ДТП, при ревізії рани в середній третині правого стегна виявлено дефект поверхневої стегнової артерії довжиною до 5 см Укажіть оптимальний спосіб протезування стегнової артерії.
+Сегментом великої підшкірної вени після її реверсії
-Лінійним синтетичним протезом адекватного діаметру
-Власною артерією взятою в іншій анатомічній зоні
-Сегментом пахвової вени після її реверсії
-Сегментом плечової вени після її реверсії
?
Виберіть найбільш характкрні суб'єктивні ознаки гострої ішемії кінцівки
+Біль при фізичному навантаженні
-Відчуття жари в кінцівці
-Відчуття парастезій
-Відчуття розпирання
-Свербіння
?
Який метод зупинки кровотечі застосовується при пошкодженні артеріальної судини великого калібру (сонна, стегнова, плечова та ін.) ?
+Механічний
-Фізичний
-Хімічний
-Біологічний
?
При артеріальній кровотечі джгут накладають ?
+Проксимальніше місця кровотечі
-Безпосередньо на місце кровотечі
-Дистальніше місця кровотечі
-Немає значення місце накладання джгута
?
Хворий 37 років, після автомабільної катастрофи – різка біль і кровотеча в середній третині правого стегна. Об’єктивно: рана на передній поверхні правого стегна з масивною кровотечею, патологічна рухомість на рівні середньої третини стегна. В якій послідовності здійснювати первинну допомогу ?
+Виконати пальцеве притиснення стегнової артерії
-Ввести знеболюючі засоби
-Накласти джгут
-Імобілізувати кінцівку транспортною шиною
-Виконати венепункцію і почати внутрішньовенну інфузію поліглюкіну
?
Хворий, 48 років, внаслідок руйнування будинку отримав політравму: синдром довготривалого розчавлювання обох нижніх кінцівок, множинні переломи кісток обох гомілок, переломи обох стегнових кісток. Вилучений з під уламків будинку через 6 годин, на місці катастрофи накладено джгути на обидві нижні кінцівки на рівні верхньої третини стегна. При огляді: шкіряні покрови бліді, артеріальний тиск 100/30 мм рт. ст., пульсація на а.а.dorsalis pedis не визначається, тактильна і больова чутливість в дистальних відді-лах нижніх кінцівок відсутня, активні та пасивні рухи в колінних та гомілково-ступневих суглобах неможливі. Яка тактіка лікування?
+Термінова ампутація обох нижніх кінцівок вище джгута
-Інфузійна терапія з метою стабілізації артеріального тиску
-Детоксикаційна інфузійна терапія, форсований діурез
-Гіпербарична оксигенація
-Стабілізація переломів нижніх кінцівок, протишокові заходи
?
У хворого, який прооперований з приводу злоякісної пухлини сигмовидної кишки на 7 добу після операції виник гострий тромбоз лівої здухвинної вени. Після тромбозу пройшло 2 години. Де і як слід лікувати хворого ?
+У відділенні судинної хірургії, операція тромбектомія
-Постільний режим, антикоагулянтна терапія
-У відділенні судинної хірургії, шунтування
-Лікувальна фізкультура, антикоагулянти, залишити в цьому ж відділенні
-Залишити в цьому ж відділенні, спазмолітична терапія, антикоагулянти
?
У хворого 78 років тромбофле6іт поверхневих вен правого стегна.Хворіє 3 доби, за цей час відмічає прогресування запалення з нижньї третини до верхньої третини стегна. При огляді - по внутрішній поверхні правого стегна визначається болючий тяж, шкіра над ним гіперемована. Яке оперативне втручання показано хворій?
+Операція Троянова
-Операція Бебкока
-Операція Мюлера
-Операція Хьюсні
-Операція Пальма
?
Хвора 53 років поступила у хірургічний стаціонар зі скаргами на набряк лівої нижньої кінцівки, який виник 2 тижні тому після фізичного навантаження. В анамнезі - 20 років страждає варикозним розширенням вен нижніх кінцівок. При огляді - ліва нижня кінцівка набрякла : стегно +10см, гомілка +7см, активні рухи і чутливість збережені. На ультразвуковому ангіоскануванні – тромбоз загальної стегнової вени з явищами флотації. Яка лікувальна тактика найбільш доцільна?
+ Ендоваскулярна імплантація кава-фільтру
-Екстрена тромбектомія
-Консервативне лікування
-Планова тромбектомія
-Операція Пальма
?
Мать двух детей жалуется на наличие узлов мягко-эластической консистенции по наружной поверхности левого бедра с переходом на голень и появление отека на этой же стопе к концу рабочего дня. После ночного отдыха отек проходит. Начало болезни связывает с беременностью и родами. Пользуется эластическими чулками. Сформулируйте предварительный диагноз.
+ Варикозное расширение подкожных вен левой голени
-Острый тромбофлебит глубоких вен левой голени
-Острый тромбофлебит поверхностных вен левой голени
-Облитерирующий эндартериит левой ноги
-Слоновость левой ноги
?
Больной жалуется на отек правой стопы и голени. Заболевание началось с внезапных распирающих болей и отека голени 1,5 месяца назад. Причиной обращения к врачу явились появившиеся варикозно измененные вены на голени и пигментация внутренней поверхности голени. Сформулируйте предварительный диагноз.
+ Посттромбофлебитический синдром правой голени
-Острый тромбофлебит поверхностных вен
-Илеофеморальный флеботромбоз
-Варикозная болезнь правой ноги.
-Артериовенозная дисплазия.
?
У хворої Л., 22 років, яка лікується з приводу ілеофеморального тромбозу, раптово з’явились болі в правій половині грудної клітки, кровохаркання, підвищилась температура, посилилась тахікардія. Діагностовано тромбоемболію дрібних гілок правої легеневої артерії. Який найбільш надійний метод попередження нових тромбоемболічних ускладнень.
+ Імплантація парасольчатого фільтру в нижню порожнисту вену
-Видалення тромбу із стегнової артерії
-Перев’язка великої підшкірної вени
-Введення гепарину
-Введення фібринолітичних ліків
?
Хвора, 36 років, скаржиться на біль у лівій гомілці, збільшення її в об’ємі, більше довечора. 5 років тому перенесла тромбоз глибоких вен цієї кінцівки. При обстеженні: кінцівка збільшена в об_ємі, бура пігментація шкіри, на внутрішній поверхні гомілки є трофічна виразка до 2 см в діаметрі. Ваша тактика оперативного лікування?
+Операція Лінтона.
-Операція Пальма.
-Перев’язка поверхневих вен за Шеде-Кохером.
-Венектомія за Наратом.
-Венектомія за Маделунгом.
?
Хвора, 35 років, страждає на післятромбофлебітичний синдром лівої нижньої кінцівки. Має місце варикозне розширення підшкіряних вен гомілки, стегна, біль та набряк лівої нижньої кінцівки. При флебографії виявлена оклюзія стегневої вени. Ваша тактика оперативного лікування?
+Операція Хюсні
-Операція Лінтона.
-Перев’язка поверхневих вен за Шеде-Кохером.
-Венектомія за Наратом.
-Венектомія за Маделунгом.
?
Хвора, 47 років, перенесла 3 роки тому гострий тромбоз глибоких вен здухвинного сегменту зправа. Наразі турбують біль, важкість, значний набряк правої нижньої кінцівки. При обстеженні виявлено значний набряк стегна та гомілки, бура індурація шкіри у нижній третині гомілки, варикозно розширені поверхневі вени на гомілки. Ваша тактика оперативного лікування?
+ Операція Пальма.
-Операція Лінтона
-Перев’язка поверхневих вен по Шеде-Кохеру.
-Венектомія по Нарату.
-Венектомія за Маделунгом.
?
Хвору, 30 років, турбує сильний біль у лівій нижній кінцівці, її швидка втомлюваність, особливо при вертикальному положенні. Близько року тому з_явилось варикозне розширення поверхневих вен на лівій гомілці, яке незабаром почало супроводжуватись названими симптомами. При обстеженні виявлена недостатність клапанів поверхневих та перфорантних вен. Ваша тактика лікування?
+Усі перераховані засоби лікування.
-Операція за Трояновим-Тренделенбургом.
-Венектомія за Бебкоком.
-Операція за Кокетом.
-Венектомія за Наратом.
?
Які заходи профілактики тромбоемболії легеневої артерії необхідно провести у хворої, 34 років, на гострий тромбоз правого здухвинного сегменту?
+Постановка постійного кава-фільтра.
-Перев'язка здухвиної вени.
-Установка тимчасового кава-фільтра.
-Призначення непрямих антикоагулянтів.
-Призначення антикоагулянтів
?
Хвора, 53 років, поступила в стаціонар зі скаргами на сильний біль в правій гомілці розпираючого характеру. Набряк стопи та гомілки, судонні скорочення литкових м_язів, підвищення температури до 38,5С. Хворіє протягом 3 днів. При огляді шкіра правої гомілки та стопи гіперемована, напружена, блискуча. Окружність правої гомілки більша лівої на 5 см. Рухи можливі, але дуже болючі. При пальпації кінцівки визначається болючість по ходу судинного пучка, особливо в підколінній ямці. Пульсація на артеріях стоп задовільна. Ваш діагноз?
+Гострий тромбоз підколінної вени.
-Варикозне розширення поверхневих вен гомілки.
-Гострий тромбоз великої підшкіряної вени стегна
-Синдром Лериша, III стадія.
-Синдром Педжета-Шретера.
?
Хворій 28 років скаржиться на вузлувате поширення підшкірних вен на тилі правої стопи, передвнутрішній поверхні правох гомілки і стегна, відчуття важкості в правій гомілці наприкінці робочого дня, корчі литкових м”язів серед ночі. Об”єктивно: у вертикальному положенні- виражене поширення підшкірних вен, які спорожнюються в горизонтальному положенні, а ще краще в підвищеному положенні правої ноги. Ваш вірогідний діагноз?
+Варикозна хвороба, хронічна венозна недостатність в стадії субкомпенсації
-Синдром Паркса-Вебера
-Сидром Кліппеля-Треноне
-Гострий тромбофлебіт
-Посттромбофлебітичний синдром
?
У хворої Г., 46 р. з варикозною хворобою нижніх кінцівок діагностовано профузну кровотечу з варикозного вузла в нижній третині гомілки в зоні трофічної виразки. Яка найбільш правильна перша догоспітальна допомога?
+Підвищене положення кінцівки, асептична компресійна пов'язка
-Джгут дистальніше виразки, пов'язка
-Джгут проксимальніше виразки, пов'язка
-Пов'язка, пальцеве притискання варикозного вузла
-Артеріальний джгут проксимальніше виразки
?
У хворої 42 р. діагностовано первинне варикозне розширення правої великої підшкірної вени з її клапанною недостатністю. Яка необхідна найбільш раціональна операція?
+Операція Троянова-Тренделенбурга, Бебкока, Нарата
-Операція Троянова-Тренделенбурга
-Операція Маделунга
-Операція Маделенга, Троянова-Тренделенбурга
-Операція Лінтона, Кокета, Нарата
?
Хвора 60 р. шість днів тому назад перенесла холецистектомію з приводу гострого деструктивного холециститу. Страждає ІХС, гіпертонічною хворобою, варикозною хворобою нижніх кінцівок. Раптово появився інтенсивний біль в лівій половині грудної клітки з поширенням в ліве плече, задуха. Через деякий час виник сухий надсадний кашель. Чим найбільш вірогідніше обумовлене погіршення стану?
+Емболія легеневої артерії
-Гостра вогнищева пневмонія
-Інфаркт міокарду
-Гангрена легені
-Гостре респіраторне захворювання
?
Хвора Ж, 65 років, хворіє на протязі 25 років варикозною хворобою підшкірних вен нижніх кінцівок. Госпіталізована в відділення. При клінічному дослідженні виявлено ще трофічну виразку на правій нижній кінцівці в середній третині гомілки, вкриту фібрином, без ознак інфікування. Який метод лікування доцільно застосовувати?
+Сафенектомія
-Місцеве застосування мазі “Левомеколь”
-Пов”язки з розчином фурациліну
-Еластичне бинтування
-Аутодермопластика
?
У стаціонарі знаходиться хворий 58 років з доведеною ангіографічно емболією дрібних гілок легеневої артерії. 4 доби назад хворий переніс аденомектомію. Методом вибору в лікуванні його буде:
+ Гепарінотерапія
-Тромболітична терапія
-Непрямі антикоагулянти
-Тромбектомія з легеневої артерії
-Призначення венотоників
?
Маршова проба дозволяє визначити
+ Прохідність глибоких вен
-Порушення функції остіального клапану великої підшкірної вени
-Прохідність коммунікантних вен
-Прохідність підшкірних вен
-Ступінь ішемії сегмента, що досліджується
?
Синдром Педжета Шретера це –
+ Гострий тромбоз підключичної вени
-Гострий мезентеріальнтий венозний тромбоз
-Гострий тромбоз нижньої порожнистої вени
-Мігруючий тромбофлебіт вен кінцівок
-Гострий ілеофеморальний венозний тромбоз
?
Тиск в легеневій артерії в нормальних умовах у здорової людини складає
+ 25/10 мм.рт.ст.
-15/10 мм.рт.ст.
-40/25 мм.рт.ст.
-50/30 мм.рт.ст.
-70/45 мм.рт.ст.
?
У хворої 64 років діагностований рак шлунку, вона готується до радикальної операції. Має місце супутня патологія: посттромбофлебітичний синдром, набрякло-больова форма, в анамнезі – тромбоемболія легеневої артерії 3 роки тому. Вкажіть найбільш ефективний метод профілактики розвитку у хворої повторної ТЕЛА у післяопераційному періоді після радикальної операції на шлунку?
+ Імплантація кава-фільтру у передопераційному періоді
-Гепаринотерапія у післяопераційному періоді
-Накладання цинк-желатинової пов’язки Унна у передоперацій-ному періоді
-Призначення непрямого антикоагулянта у перед- та післяопераційному періоді
-Застосування еластичного бинтування кінцівок у післяопера-ційному періоді
?
У хворої 60 р., яка страждає варикозним розширенням вен ніг, після незначної травми гомілки, через добу, з’явився біль і її набряк, підвищилась температура тіла до 37,50 С. По ходу великої підшкірної вени на гомілці спостерігається гіперемія шкіри і визначається ділянка болючого затвердіння у вигляді тяжа. Ваш діагноз
+ Гострий тромбофлебіт
-Гострий флебіт
-Лімфангіт
-Гематома
-Бешихове запалення
?
У жінки на 3 добу після екстирпації матки та придатків виник набряк лівої нижньої кінцівки, біль і синюшність шкіряного покрову. На підставі УЗ дослідження виявлено ілео-феморальний тромбоз. Дії хірурга?
+ Тромболітична терапія.
-Тромбектомія.
-Операція Хюсні .
-Операція Бебкокка.
-Операція Лінтона.
?
Профілактика тромбоемболій легеневої артерії в післяопераційному періоді повинна включати в першу чергу застосування:
+ Низькомолекулярних гепаринів.
-Еластичного бинтування нижніх кінцівок.
-Дезагреганти.
-Постановка кава-фільтра.
-Тромбектомію з авральних вен гомілки.
?
Хворій з масивною шлунково-кишковою кровотечею та клінічною картиною геморагічного шоку розпочато переливання еритроцитарної маси та замороженої плазми через систему без фільтра. Під час переливання хвора стала неспокійною, з’явився гострий біль у правій половині грудної клітки, задуха, кашель із кровянисто-пінистим харкотинням. Яке ускладнення виникло у хворої?
+Тромбоемболія гілок легеневої артерії
-Синдром масивної гемотрансфузії
-Тромбемболія судин головного мозку
-Застій в малому колі кровообігу
-Гостра серцева недостатність
?
Хвора 47 років, скаржиться на відчуття важкості, повноти в ногах, швидку втомлюваність при стоянні та ході, які проходять в горизонтальному положенні. Об-но: розширення поверхневих вен лівої гомілки та стегна з пігментацією і трофічними розладами шкіри. З якої функціональної проби потрібно починати обстеження хворої?
+Троянова-Тренделенбурга
-Пратта-2
-Пратта-1
-Трьохджгутова проба
-Маршова проба
?
Хворий 36 років, впродовж 3-х днів відмічає помірні болі та невеликий набряк в ділянці правої гомілки. П’ять годин тому раптово з’явились болі в в/3 стегна і набряк всієї правої ноги з вираженим ціанозом. Об-но: при пальпації різка болючість в в/3 стегна та інфільтрація вздовж судинного пучка. Ваш діагноз?
+Гострий ілеофеморальний тромбоз зправа
-Гострий тромбофлебіт глибоких вен правої гомілки
-Гострий тромбофлебіт правої стегнової вени
-Гострий тромбоз стегнової артерії зправа
-Тромбоемболія правої стегнової артерії
?
У хворого З., 69 років, на 6 день після простатектомії раптово появились задуха, ціаноз обличчя, біль за грудиною. Об’єктивно: дихання часте, АКТ – 90/60 мм рт ст., пульс – 110 уд/хв., на ЕКГ – ознаки перевантаження правих відділів серця. Черговий лікар викликав реанімаційну бригаду із-за підозри на тромбоемболію легеневої артерії. Що мав зробити лікуючий лікар для попередження цього ускладнення ?
+Призначити після операції профілактичні дози гепарину
-Накласти на нижні кінцівки еластичні бинти
-Призначити хворому венотоніки та аспірин
-Створити для нижніх кінцівок в ліжку підвищене положення
-Активно вести післяопераційний період
?
Хворий 57 років, звернувся до хірурга зі скаргами на біль, гіперемію, набряк, печіння в ділянці правої гомілки, утруднення при ходінні, підвищення температури тіла до 38,20С. Хворіє 5 днів, виникнення захворювання пов'язує з травматизацією кінцівки на дачі. Локально: права гомілка збільшена в об'ємі, різко гіперемійована, зона гіперемії неправильної форми з читкими контурами 23х12 см. Місцева гіпертермія. Який імовірний діагноз ?
+Бешиха правої гомілки
-Флегмона правої гомілки
-Лімфостаз правої гомілки
-Тромбофлебіт правої гомілки
-Лімфангоїт правої гомілки
?
Хворий К, 58 років. Скарги на наростаючий головний біль, осиплість голосу, запаморочення. Об’єктивно: загальний стан важкий, свідомість спутана, набряк обличчя, ціаноз. Вени шиї та грудної стінки розширені та набухші, тахіпноє. АТ 90/50 мм.рт.ст. Тони серця приглушені, тахікардія, рентгенологічно об’ємне утворення в правій легені, збільшення медіастинальних лімфовузлів. Імовірний діагноз?
+Са правої легені, синдром верхньої порожнистої вени
-Тромбоемболія легеневої артерії.
-Са правої легені, Mt в головний мозок.
-Гострий інфаркт міокарду.
-Са правої легені, гепато-лієнальний синдром.
?
Хвора П., 40 років скаржиться на наявність набряку, почервоніння шкіри і утворення щільних болючих утворень за ходом варикозно розширених вен правої гомілки. Ваш діагноз?
+Гострий тромбофлебіт правої гомілки
-Хронічний тромбофлебіт правої гомілки
-Бешиха правої гомілки
-Варикозне розширення вен гомілки
-Гострий флебіт
?
Жінка 34 років зі скаргами на наявність вибухання судин на шкірі лівої гомілки з помірним набряком стопи під вечір. Захворіла 5 років тому під час другого періоду вагітності. В вертикальному положенні тіла з опорою на хвору кінцівку під шкірою лівої гомілки чітко контуруються судини звитої форми, м'які, не болючі, шкіра над ними не змінена, при піднятій нозі – зникають. Діагноз?
+Варикозна хвороба
-Слоновість
-Післятромбофлебетичний синдром
-Тромбоз глибоких вен
-Хронічний тромбофлебіт
?
Жінка 54 років зі скаргами на лихоманку та біль в лівій гомілці. Хворіє 1 добу. Пульс 84 уд/хв. Температура тіла 380С. На лівій гомілці ділянка продовгуватої форми з набряком, гіперемією, гіпертермією. Пальпація цього вогнища посилює біль та визначає щільне шнуровидне утворення, яке розміщене під шкірою. Діагноз?
+Гострий тромбофлебіт
-Флегмона
-Гострий флеботромбоз
-Бешиха
-Лімфангіт стволовий
?
Хворий М., 50 років, пред’являє скарги на періодичні набряки нижніх кінцівок протягом останніх 2 років, які зменшуються в положенні лежачи, трохи піднявши ноги. Під час обстеження: варикозне розширення підшкірних вен, набряки гомілок і надступаковогомілкових суглобів з коричневою пігментацією шкіри медіальної поверхні нижніх кінцівок. Який діагноз найбільш ймовірний?
+Хронічна венозна недостатність
-Хронічна серцева недостатність
-Гострий тромбоз глибоких вен
-Ангіоневротичні набряки
-Лімфостаз
?
У хворого 70 років після ампутації нижньої кінцівки з приводу атеросклеротичної гангрени стопи на фоні миготливої аритмії на третій день після операції раптово виник гострий загрудинний біль, задишка. Шкіра холодна, волога, ціаноз верхньої половини грудної клітки і шиї за типом „комірця Стокса”, тахікардія, падіння артеріального тиску. Про яке ускладнення можна думати в першу чергу?
+Тромбоемболія легеневої артерії
-Інфаркт міокарда
-Напад бронхіальної астми
-Стороннє тіло в дихальних шляхах
-Гостре порушення мозкового кровообігу
?
Хвора 49 років скаржиться на розпираючий біль в литках, синюшність шкіри та набряк ступні і гомілки, який з’явився тиждень назад. Температура тіла 37,40С. Гомілка в середній та нижній третині збільшена в об’ємі на 5 см. Шкіра гомілки та ступні напружена, лискуча, ціанотична, місцева гіпертермія. При пальпації гомілки – різка болючість. Пульс на артеріях стоп задовільний. Поставте діагноз.
+Гострий тромбофлебіт
-Облітеруючий атеросклероз
-Хвороба Рейно
-Хвороба Бюргера
-Облітеруючий ендартеріїт
?
У больной диагностирован посттромбофлебитический синдром правой ноги, явившийся следствием осложненных родов 3 года тому назад. Укажите наиболее информативный метод исследования для определения лечебной тактики:
+Ультразвуковая доплерография
-Компьютерная томография.
-Антеградная флебография
-Маршевая проба.
-Трехжгутовая проба
?
Больная жалуется на резкую боль в области правой голени, появившуюся остро сутки тому назад. Ранее подобных болей не отмечала. В течение 5 лет страдает компенсированной формой варикозного расширения вен правой голени. В средней трети голени участок яркой гиперемии по ходу вены, гипертермия, отмечается уплотнение тканей, резко болезненное и малоподвижное. Поставьте предварительный диагноз.
+Острый тромбофлебит правой голени.
-Острый лимфангоит правой голени.
-Острый лимфаденит правой голени.
-Слоновость, лимфэдема.
-Острый дерматит правой голени.
?
Де вперше розроблено метод штучного кровообігу
+В Києві
-В Москві
-В США
-В Німеччині
-В Голандії
?
Систолічний об'єм у людини середнього віку в нормальних умовах складає
+60-70 мл крові
-30-40 мл крові
-40-50 мл крові.
-50-60 мл крові
-70-80 мл крові
?
Хвора 54 років поступила в стаціонар з вираженим акроціанозом, набухшими шийними венами, збільшеною печінкою, асцитом. Межі серця поширені. Тони серця не вислуховуються, верхівковий поштовх не визначається. АТ 100/50 мм. рт. ст. На рентгенограмі органів грудної клітки виявлена тінь серця у вигляді трапеції. Яким патологічним станом можна пояснити вказані симптоми у хворої?
+Тампонадою серця.
-Ексудативним плевритом.
-Комбінованою вадою серця.
-Гострою серцевою недостатністю.
-Грижею стравохідного отвору діафрагми.
?
У хворої, 35 років, встановлений діагноз мітрального стенозу, III стадія захворювання. При обстеженні виявлено, що рухливість стулок клапана не страждає, кальцинозу стулок не має. Який метод лікування оптимальний?
+Комісуротомія.
-Анулопластіка
-Операція Еліса.
-Операція Бентала.
-Протезування мітрального клапана.
?
У хворого, 43 років, встановлений діагноз мітральної недостатності, III стадія захворювання. При обстеженні кальциноза стулок не виявлено. Який метод лікування оптимальний?
+Анулопластіка
-Протезування мітрального клапана.
-Комісуротомія.
-Операція Бентала.
-Операція Еліса.
?
У 48-річної жінки ІХС на протязі півроку з прогресуючими приступами стенокардії після проведеної коронаровентрікулографії виявлено: стеноз > 70\% передньої міжшлуночкової артемії (ПМША) в с/3 на протязі 0,7 см. В інших артеріях -пристінкові атеросклеротічни зміни, гемодинамічно незначимі. Хворій показано:
+Балонна ангіопластіка ПМША
-Операція АКШ однієї артерії
-Операція АКШ 2-3 артерій
-Операція МКШ до ПМША
-Медикаментозна терапія
?
У 65-річного пацієнта з ХІХС, постінфарктною аневрізмою ЛШ, миготливою аритмією, після коронаровентрікулографії виявлено: множинні мультифокальні стенозі практично всіх вінцевих артерій, дистальні відділи яких по типу “мишинних хвостиків”, аневризма передньо-бокової стінки ЛШ з ознаками пристінкового тромбування, ФВ <25\%. Подальшою лікувальною тактикою буде:
+Випадок неоперабельний: медикаментозне симптоматичне лікування або трансплантація серця
-Операція АКШ
-Балонна ангіопластика вінцевих артерій
-Аневризмектомія
-АКШ з аневризмектомією
?
Хворий 54 років6 після виникнення больового серцевого приступу, доставлений в ЦРЛ, де діагностували гострий інфаркт міокарда. Через 3 тижні, після стабілізації стану, направленій в обласний центр для вирішення подальшої лікувальної тактики:
+Медикаментозна терапія, коронаровентрікуло- графія через 6 місяців
-Операція АКШ
-Балонна ангіопластика вінцевих артерій
-Велоергометрія, визначення толерантності до фіз. навантаження
-Холтерівське ЕКГ-моніторування
?
Пацієнт з ХІХС, стабільною стенокардією 6 ф.к. Ш, виписаний з кардіологічного стаціонару, проте через 2 дні поступив з рецидивом ішемії міокарда без ознак незворотнього пошкодження. Знаходиться в ПІТ, на постійних довенних інфузіях нітратів та знеболюючих, при відміні останніх - рецидиви стенокардії. Ваша тактика?
+Невідкладна коронаровентрікулографія з наступним АКШ
-Медикаментозна тактика
-Коронароаентрікулографія в майбутньому
-Коронаровентрікулографія після стабілізації стану
-Радіоізотопна ветрікулографія
?
Головні клінічні ознаки ексудативного перикардиту
+Правошлуночкова недостатність
-Лівошлуночкова недостатність
-Інтоксикація
-Дихальна недостатність
-Акроцианоз
?
Хвора 19 років 5 років хворіє на ревматизм. На профогляді виявлено розширення меж серця вліво, мітральну конфігурацію серця і відхилення контрастованого стравоходу по колу великого радіуса; ослаблення І тону, систолічний шум над верхівкою, який іррадіював в ліву аксилярну ділянку, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Про яку набуту ваду серця слід думати?
+Недостатність мітрального клапану
-Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору
-Недостатність аортального клапану
-Стеноз гирла аорти
-Седостатність тристулкового клапану
?
Хворого К. 45 років, який тиждень тому переніс операцію на серці, турбують задуха в спокої, біль за грудиною з ірадіацією в шию, виражена слабкість, температура тіла 39 ?С. Об-но: загальний стан важкий, межі серця розширені на 4 см, відзначається ослаблення верхівкового поштовху. Аускультативно - шум тертя перикарда. Найбільш імовірний діагноз:
+Гострий перикардит
-Гостра аневризма серця
-Інфаркт міокарду
-Гостра міогенна дилятація серця
-Тромбоемболія легеневої артерії
?
Хворий К. 65 років, тиждень тому переніс гострий інфаркт міокарда, загальний стан погіршився, турбує задишка в спокої, виражена слабкість. Об-но: набряки ніг, асцит. Границі серця розширені, парадоксальна перикардиальна пульсація латеральніше на 2 см від верхівкового поштовху зліва. Найбільш імовірний діагноз:
+Гостра аневризма серця
-Хронічна аневризма серця
-Гострий перикардит
-Кардіосклеротична аневризма серця
-Ревматична аневризма серця

?
Хлопчик 2-х років відстає від ровесників у фізичному розвитку. Об-но: ЧД 20 за хв., ЧСС 104 за хв., печінка - +4 см, селезінка - 25x15x10см. При аускультації -безперервний систолодіастолічний шум у ІІ-ІІІ міжреберних проміжках біля грудини, зниження діастолічного артеріального тиску. На ЕКГ змін немає. Поставте діагноз?
+Відкрита артеріальна протока
-Дефект міжшлуночкової перегородки
-Дефект міжпредсердної перегородки
-Атрезія тристулкового клапана
-Вада аортального клапана
?
Хлопчик 2-х років відстає від ровесників у фізичному розвитку. Об-но: ЧД 20 за хв., ЧСС 104 за хв., печінка - +4 см, селезінка - 25x15x10см. При аускультації -безперервний систолодіастолічний шум у ІІ-ІІІ міжреберних проміжках біля грудини, зниження діастолічного артеріального тиску. В якому віці потрібно прооперувати хворого?
+У віці 4-5 років
-У 15-16 років
-До 3-х років..
-Після 16 років
-У 10 років
?
Хворий, 31 рік, клінічно поставлений діагноз ревматичної суміжної мітральної вади серця. За допомогою якого методу дослідження можливо точно визначити ступінь супутньої недостатності мітрального клапану?
+Ренгеноконтрасної лівої вентрикулографії
-Ренгенографії серця
-Грудної аортографії
-Зондування лівих відділів серця
-Зондування правих відділів серця
?
Хворий О., 68 років, скаржиться на задишку, сухий кашель, більше ранком, ниючі болі в правому підребер’ї. Хворіє 10 років. Часто були пневмонії. Об-но: диф. ціаноз обличчя, набухання вен шиї, набряк ніг, асцит. Систолічний шум над грудиною, в легенях дихання ослаблене, з обох сторін вологі різнокаліберні хрипи. ЕКГ: правограма, гіпертрофія правого шлунку. Діагноз ?
+Хронічне легеневе серце (некомпенсоване)
-Цироз печінки
-Ексудативний перикардит
-Рак легень з метастазами в печінку черевну порожнину
-Псевдоцироз Піка
?
У хворої К., 40 років скарги на стиснення у ділянці серця, слабкість, акроціаноз, розширення підшкірних вен, асцит, набряки ніг, пульсацію вен шиї. ЦВТ 200 мм вод. ст., пульс слабкого наповнення – 100 уд/хв., тони серця приглушені, шуму немає. Рентгенологічно – маленьке із чіткими контурами серце, вапняні відкладення у порожнині перикарду. Який найбільш ймовірний діагноз?
+Стискаючий перикардит
-Випітний перикардит
-Міокардит
-Мітральний стеноз
-Лівобічна пневмонія
?
Хвора Н., 28 років звернулась зі скаргами на значну задишку під час незначного фізичного навантаження, запаморочення, вимушене положення тіла [напівсидячи], субфебрильну температуру. Стан хворої поступове погіршав 1,5 місяці тому після захворювання на гостру респіраторну вірусну інфекцію. Дихання жорстке, вислуховується сухі хрипи. Тони серця значно приглушені, ритмічні АТ- 110/7- мл. рт. ст.. На рентгенограмі тінь серця різко розширена в обидва боки, талія згладжена. Ваш діагноз?
+Тампонада перікарду
-Мітральний стеноз
-Недостатність мітрального клапану
-Стеноз “Легеневої артерії”
-Коарктація аорти
?
Хворий М. 37 років скаржиться на задишку під час фізичного навантаження, втомлюваність, серцебиття, іноді запаморочення, непритомність. Шкірні покрови помірно ціанотичні. Границі серця розміщені вправо; вислуховується грубий систолічний шум у V міжребір'ї зліва, усилення ІІ тону над легеневою артерію. Артеріальний тиск у нормі. На рентгенограмі серце збільшено
більше вправо; талія згладжена, відмічається вибухання дуги легеневої артерії. Ваш діагноз?
+Дефект міжшлункової перетинки
-Дефект міжпредсердної перетинки
-Тетрада Фалло
-Відкрита артеріальна протока
-Коарктація аорти
?
Чоловік М., 47 років звернувся із скаргами на задишку у покої, біль в області серця, серцебиття. Границі серця збільшені вліво. Вислуховується грубий систолічний шум в ІІ міжребер'ї зліва, проводиться у ліву підлопаточну область та на сонні артерії; ІІ тон над легеневою артерією ослаблений. ЕКГ-ритм сінусовий, електрична вісь серця зміщена вліво, гіпертрофія правого шлуночка. Р-графія - розширення легеневої артерії; легеневий малюнок здібнений. Ваш діагноз?
+Стеноз легеневої артерії
-Мітральний стеноз
-Коарктація аорти
-Відкрита артеріальна протока
-Дефект міжпередсердної перетинки
?
Дитину Г., 3-ох років турбує задишка, втомлюваність, головна біль. Відмічається синюшність шкіри. Аускультативно грубий столічний шум у ІІ-му міжребір'ї зліва; ослаблення ІІ тону над легеневою артерією. На ЕКГ – відхилення електричної вісі серця вправо, перенавантаження правих відділів серця. На рентгенограмі – легеневе поле збільшеної прозорості. Тінь серця розширена і має вигляд “дерев'яного черевика” Ваш діагноз?
+Тетрада Фалло
-Транспозиція аорти
-Стеноз “Легеневої артерії”
-Аортальний стеноз
-Мітральний стеноз
?
Хвора Ю., 38 років звернулась до кардіологічного відділення із скаргами на постійну задишку підвищену втомлюваність, біль в області серця, періодичні запалення легенів. Вислуховується систолічний шум у ІІ міжребер'ї зліва із захопленням сістоли та діастоли; ІІ тон підсилення. Систолічний артеріальний тиск підвищений діастомічно - знижений. ЕКГ – гіпертрофія лівого шлуночка. Р-графія – тінь серця роширена, легеневий малюнок підсилен. Ваш діагноз?
+Відкрита артеріальна протока
-Тетрада Фалло
-Мітральний стеноз
-Дефект міжшлункової перетинки
-Стеноз легеневої артерії
?
Хвора К. 29 років відмічає швидку стомлюваність, задишку під час фізичного навантаження, серцебиття, коліки в області серця. Шкірні покрови бліді, помірний ціаноз губ. Границі серця розширені вліво; верхівковий поштовх підсилений. Вислуховується м'який дмухаючий систолічний шум у ІІ міжребер'ї зліва. ІІ тон підсилений та роздвоєний, акцент ІІ тону. АТ- у нормі. ЕКГ - правограма, неповна блокада правої ніжки пучка Гіса. Ваш діагноз?
+Дефект міжпередсердної перетинки
-Дефект між шлункової перетинки
-Коарктація аорти
-Стеноз “Легеневої артерії”
-Тетрада Фало
?
Хворий 26 років при хуліганському нападі одержав ножове поранення лівої половини грудної клітки. Доставлений у прийомне відділення у важкому стані. При огляді: свідомість спутана, шкірні покриви бліді, акроцианоз. Помітне набрякання яремних вен. Подих по обидва боки везикулярне, хрипів немає. ЧДР 36 за хв. Границі серця значно розширені, тони грухие, ритмічні. Пульс слабкого наповнення, ритмічний, 140 за хв. АТ 80/60 мм рт. ст. На шкірі грудної клітки ліворуч в ІV межреберье по середнеключічної лінії є колото-різана ранка до 3 см, незначно кровоточить. Ваш діагноз?
+Перикардіальна тампонада
-Пошкодження міжшлуночкової перетинки
-Гемопнеамоторакс ліворуч
-Повітряна емболія легеневої артерії
-Відрив сосочкових м'язів двостулкового клапана
?
Пацієнт С., 19 років, доставлений до приймального відділення через 20 хвилин після ножового поранення лівої половини грудної клітки. Свідомість загальмована, пульс 96 у хв., АТ 80/60 мм.рт.ст., розширені вени шиї, різко ослаблений верхівковий поштовх, наявне розширення границь серця. Про яке ускладнення поранення йде мова?
+Тампонада серця
-Масивний гемоторакс
-Відкритий пневмоторакс
-Закритий пневмоторакс
-Клапанний пневмоторакс
?
У чоловіка 56 років на 5–й тиждень після перенесеного інфаркту міокарду виник гострий біль в ділянці серця, виражена задишка. Об’єктивно: стан хворого вкрай важкий, виражений ціаноз обличчя, набухання і пульсація шийних вен, пульс на периферичних артеріях не визначається, на сонній артерії – ритмічний, 130 за 1 хв., АТ 60/20 мм.рт.ст. При аускультації серця – тони різко ослаблені, при перкусії – розширення меж серця в обидві сторони. Який найбільш імовірний діагноз у даного хворого?
+Розрив аневризми серця з тампонадою.
-Бронхіальна астма
-Повторний інфаркт міокарду
-Лівобічний пневмоторакс
-Фібриляція шлуночків
?
У чоловіка 56 років на 5–й тиждень після перенесеного інфаркту міокарду виник гострий біль в ділянці серця, виражена задишка. Об’єктивно: стан хворого вкрай важкий, виражений ціаноз обличчя, набухання і пульсація шийних вен, пульс на периферичних артеріях не визначається, на сонній артерії – ритмічний, 130 за 1 хв., АТ 60/20 мм.рт.ст. При аускультації серця – тони різко ослаблені, при перкусії – розширення меж серця в обидві сторони. Яка тактика лікування даного хворого?
+Пункція перікарду і негайна торакотомія.
-Інгаляція кисню
-Пункція плевральної порожнини зліва
-Консервативне лікування, інфузія адрено–міметиків
-Дренування плевральної порожнини
?
В хірургічне відділення доставлений хворий 38 років з ножовим пораненням грудної клітки. Стан хворого важкий. Свідомість сплутана, шкіра бліда, тони серця глухі. Пульс 120 за 1 хв., АТ-70/40 мм рт. ст., ЧДР-32 за 1 хв. На передній поверхні грудної клітки в ІІІ міжребер'ї зліва по парастернальній лінії колото-різана рана довжиною 3 см. прикрита згортком крові. Перкуторно границі серцевої тупості розширені. Яке ускладнення має місце ?
+Перикардіальна тампонада
-Травматичний шок
-Тромбоемболія легеневої артерії
-Гостре порушення мозкового кровообігу
-Гострий інфаркт міокарда
?
Дитина 7 років скаржиться на виникнення задишки при фізичному навантаженні, швидку втомлюваність. Об'єктивно: межи серця дещо розширенні вправо. Аускультативно: у другому міжребер'ї зліва вислуховується грубий систолічний шум, ослаблення ІІ тону над легеневим стовбуром, І тон на верхівці посилений. Рентгенологічно: гіпертрофія правого шлуночка і збіднення легеневого малюнку на ЕхоКс: наявність звуження в вихідному відділі правого шлуночка; тонкий струмінь крові крізь легеневий стовбур у місці звуження. Був встановлений
діагноз: стеноз легеневої артерії. Яке найбільш доцільне лікування?
+Оперативне лікування.
-Зменшення фізичного навантаження
-Антибіотикотерапія
-Призначення глюкокортикостероїдів
-Призначення серцевих глікозидів.
?
У хлопчика 4 років в анамнезі: повторні пневмонії, часті гострі респіраторно-вірусні захворювання. Об'єктивно: задишка при фізичному навантаженні, незначна втомлюваність. Систолічний шум з епіцентром у ІV міжребер'ї зліва. Ліва відносна тупість по середньоключичній лінії. Згідно з даних інструментальних методів дослідження: електрокардіографії, ехокардіоскопії був встановлений наступний діагноз: дефект міжшлуночкової перетинки, стадія субкомпенсації. Який основний метод лікування?
+Оперативне лікування
-Фітотерапія
-Лікування не потребує.
-Консервативне лікування
-Призначити індометацин
?
У хворого 17 років, під час огляду визначається значна гіпертрофія плечового поясу у порівнянні з нижніми кінцівками. АТ на руках 160/100 мм.рт.ст., Ат на ногах 100/60 мм.рт.ст. Аускультативно акцент ІІ тону над аортою, вислуховується грубий систолічний шум на груднині, який проводиться в між - лопатковий простір І на судини шиї. Під час доплерографії було виявлено коарктацію аорти. Яка лікувальна тактика найбільш доцільна у даного хворого?
+Хірургічне лікування
-Гіпотензивна терапія
-Призначити діуретики
-Фітотерапія
-Призначити серцеві глікозиди
?
Дівчинка 12 років звернулася до лікарні зі скаргами на швидку втомлюваність при фізичному навантаженні, серцебиття, біль в області серця; періодичний кашель. Шкіряні покрови бліді Відмічається ціаноз губ. Кордони серця розширені. Вислуховується мілкий систолічний шум над легеневою артерією. Попередній діагноз?
+Дефект міжсептальної перетинки
-Відкрита артеріальна протока
-Мітральний стеноз
-Дефект міжшлункової перетинки
-Стеноз легеневої артерії
?
Хвора Ж. 36 років страждає ревматизмом з дитинства. Звернулася зі скаргами на задишку, кашель, серцебиття, порушення ритму серцевої діяльності. При огляді акроцианоз, рум'янець на щоках. Вислуховується дисистолічний шум що ляскає, І тон і після ІІ тону – додатковий тон відкриття митрального клапана. Ваш діагноз?
+Стеноз мітрального клапану
-Стеноз уст'я аорти
-Недостатність мітрального клапану.
-Недостатність тристулкового клапану.
-Стеноз тристулкового клапану
?
Хворий надійшов із крапковою раною грудної клітки в проекції серця. Стан хворого важкий, скаржиться на задишку, тенденція до гіпотонії, тони серця глухі. Границі серця при перкусії розширені вліво. При оглядовій рентгенографії органів грудної порожнини - розширення тіні серця вліво, зниження амплітуди коливань контуру серця. За даними електрокардіографії - зниження вольтажу комплексу QRS. Встановіть діагноз?
+Перикардіальна тампонада
-Пневмонія
-Інфаркт міокарда
-Пневмоторакс
-Гемоторакс
?
Хворий К. 45 років, тиждень тому переніс операцію на серці, загальний стан погіршився, турбують задуха в спокої, біль за грудиною з ірадіацією в шию, виражена слабкість, гектична температура. Об-но: границі серця розширені, відзначається ослаблення верхівкового поштовху. Аускультативно - шум тертя перикарду. Поставте правильний діагноз.
+Гострий перикардит
-Гостра аневризма серця
-Інфаркт міокарду
-Гостра міогенна дилятація серця
-Тромбоемболія легеневої артерії
?
Хворий К. 25 років, з ножовим пораненням в грудну клітку зліва. Об-но: пульс 120 за 1 хв. визначається тільки на сонних артеріях, слабкого наповнення, АТ 50/20 мм рт. ст. задуха, аускультативно серцеві тони глухі, дихання з обох боків везикулярне ослаблене. Поставте правильний діагноз.
+Ножове поранення серця
-Ножове поранення правої легені
-Ножове поранення лівої легені
-Різана рані грудної стінки
-Лівобічний гемоторакс
?
Хвора 37 років, доставлена клініку через 50 хв. після отримання ножового поранення, рана розташована в ділянці серця. Об-но: хвора бліда, різко загальмована, АТ 60/20 мм рт. ст., межі серця розширені, аускультативно – серцеві тони глухі. Ваші дії?
+Невідкладна торакотомія з видаленням гемоперикарду і ушиванням рани серця.
-Проведення інтенсивної протишокової терапії
-Проведення інтенсивної протишокової терапії з послідуючим оперативним втручанням
-Проведення протишокової терапії з одночасним виконанням торакоскопії
-Рентгенографія грудної клітини
?
Батьки скаржаться на підвищену стомлюваність дитини 3 років. Аускультативно над легеневою артерією систолічний шум та мезадіастолічний шум у 5-му міжребер'ї зправа. При рентгенологічному дослідженні посилення судинного малюнку легенів, розширення правої половини серця. ЕКГ – ознаки гіпертрофії правого шлуночка та діастолічного перенавантаження лівого шлуночка. Явищ легеневої гіпертензії немає. Про який кардіальний порок можна думати?
+Передсердний септальний дефект.
-Дефект міжшлуночкової перетинки.
-Відкрита артеріальна протока.
-Тетрада Фалло.
-Коарктація аорти
?
Пацієнт Д., 34 років, звернувся зі скаргами на болі в області серця, задишку, відзначає утруднення ковтання, підвищення температури тіла до 37,80С. Вважає себе хворим протягом 7 днів, ці скарги з'явилися на тлі ГРВІ. Об'єктивно: відзначається вибухання міжреберних проміжків в області серця, верхівковий поштовх ослаблений. Аускультативно – тони серця глухі, вислухується шум тертя перикарда. Перкуторно відзначається розширення границь абсолютної тупості серця. При рентгенологічному дослідженні органів грудної порожнини – розширення тіні серця, зниження пульсації серця. На ЕКГ – зсув інтервалу S-T і деформація зубця Т. Який діагноз у хворого?
+Гострий перикардит.
-Інфаркт міокарда.
-ТЕЛА.
-ІХС.
-Медіастиніт.
?
Хворий С., 27 років, надійшов до клініки у тяжкому стані, через 50 хвилин після отримання проникаючого поранення грудної клітки ліворуч. Об'єктивно: свідомість - ступор, шкіра бліда, акроцианоз. Пульс 120 ударів за хвилину, слабкого наповнення і напруги. А/Д – 80/40 мм.рт.ст. Серцеві тони глухі, границі різко розширені. У III міжребер'ї по парастернальній лінії зліва є колото-різана рана. На оглядовій рентгенограмі грудей визначається розширення тіні і згладженість талії серця, гемоторакс зліва до V ребра. Чим, в першу чергу, обумовлена тяжкість стану хворого?
+Тампонадою серця.
-Гострою серцевою недостатністю.
-Порушенням серцевого ритму.
-Крововтратою.
-Гемотораксом та гострою дихальною недостатністю.
Хворий 40 років госпіталізований зі скаргами на задишку, тяжкість в правому підребер’ї, набряки на нижніх кінцівках, збільшення живота. Хворіє 1 місяць. Об’єктивно – стан відносно задовільний. Вени шиї напружені, пульсують. Живіт збільшений, перкуторно – тупий звук. Печінка збільшена на 4-5 см. На ногах – набряки. АТ – 110/70 мм.рт.ст., центральний венозний тиск – 240 мм.вод.ст., ЕКГ – зниження вольтажу зубців. При рентгенологічному обстеженні грудей – серце звичайного розміру, амплітуда пульсації зменшена, наявні вогнища кальцифікації в перикарді. Ваш діагноз?
+Констриктивний перикардит.
-Гострий ексудативний перикардит.
-Мітральна хвороба серця.
-Недостатність аортального клапана.
-Синдром верхньої порожнистої вени.
?
Хвора 63 років пред'являє скарги на болі в області серця, задишку. З анамнезу відомо, що 2 місяці назад перенесла гострий інфаркт міокарда. При огляді грудної клітки відзначається наявність патологічної прекардиальної пульсації в IV межреберье ліворуч від грудини. На ЕКГ – стійкий підйом інтервалу S-T і негативний зубець T у грудних відведеннях. При рентгенологічному дослідженні – зміна конфігурації тіні серця за рахунок мешковидного випинання зліва. Який діагноз найбільш ймовірний?
+Постінфарктна аневризма серця.
-Повторний гострий інфаркт міокарда.
-Стеноз мітрального клапана.
-Стеноз аортального клапана.
-Недостатність мітрального клапана.
?
Хворий 65 років тиждень тому переніс гострий інфаркт міокарда, загальний стан погіршився, турбує задишка у спокої, виражена слабкість. Об'єктивно: набряки нижніх кінцівок, асцит. Границі серця розширені, парадоксальна перикардіальна пульсація на 2 см латеральніше від верхівкового поштовху ліворуч. Який найбільш ймовірний діагноз?
+Гостра аневризма серця
-Повторний інфаркт міокарда
-Гострий перикардит
-Кардіосклеротична аневризма серця
-Тромбоемболія легеневої артерії.
?
У хворої 41 року на четверту добу після тупої травми грудної клітки на рентгенограмі – негомогенне затемнення в нижньому відділі. При пункції отримана невелика кількість світло-жовтого ексудату з кров`яними згустками. Яке лікування краще надати хворому?
+Оперативне - декортикацію легені
-Дренування плевральної порожнини
-Щоденні пункції
-Розсмоктуючу терапію
-Антибактеріальну терапію
?
У хворого 45 років після тупої травми грудної клітки з переломом груднини виникли слаб-кість, гіпотонія, ціаноз верхньої половини тулуба, надимання вен шиї. При плевральній пункції вміст відсутній. Пульс 120 уд./ хв., ритмічний, слабкого наповнення. Який діагноз найбільш вірогідний?
+Тампонада серця
-Тромбоемболія легеневої артерії
-Струс серця
-Гострий інфаркт міокарду
-Згорнений гемоперикард
?
У хворого 48 років на сьому добу після появлення помірного болю в грудях, над-садного кашлю, гарячки до 39О С з,явилось харкотиння з неприємним запахом. Проте стан хворого залишається тяжким, за добу виділяє більше 600 мл сіро-зеленого харкотиння, зберігаються гектичні перепади температури тіла. На рентгенограмі – на тілі негомогенного затемнення нижньої долі правої легені виявляється порожнина з горизонтальним рівнем рідини. Яке захворювання найбільш вірогідне ?
+Гангренозний абсцес правої легені
-Гангрена правої легені
-Гострий абсцес правої легені
-Нагноєна кіста правої легені
-Нагноєна туберкульозна каверна
?
У скотника два месяца кашель с густой мокротой, повышение температуры тела до 37,6-37,8 ежедневно, слабость, одышка при нагрузках. При рентгенологическом исследовании: в верхней доле правого легкого обнаружена округлая тень с ровными, круглыми, четкими контурами без перифокального воспаления легочной ткани. При исследовании мокроты обнаружены нити фибрина, хитина. Сформулируйте предварительный диагноз.
+Эхинококк правого легкого
-Абсцесс правого легкого
-Кавернозный туберкулез правого легкого
-Рак правого легкого
-Киста правого легкого
?
Чоловік 32 років підчас фізичного навантаження зненацька відчув задуху, біль в лівій половині грудної клітки, серцебиття. Об’єктивно: стан важкий, АКТ – 100/70 мм рт мт, пульс 100 уд/хв., дихання – 28 рухів/хв., ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання, перкуторно зліва високий тимпаніт. Причиною даного стану може бути?
+Спонтанний пневмоторакс
-Інфаркт міокарду
-Тромбоемболія легеневої артерії
-Міжреберна невралгія
-Гіпотонічний криз
?
Хворий П., 48 років, звернувся до чергового хірурга зі скаргами на біль у правій половині грудної клітки, задуху, кашель, головокружіння. Із анамнезу: годину тому він упав з мотоцикла та ударився правою частиною грудної клітки до краю тротуару. Об’єктивно: шкіра та видимі слизові бліді, свідомість пригнічена, АКТ-90/60 мм рт ст., пульс – 100 уд/хв., у грудній клітці справа дихання ослаблене, перкуторно – тупість в нижніх відділах. Який патологічний процес можна запідозрити?
+Правобічний гемоторакс
-Правобічний закритий пневмоторакс
-Перелом ребер справа
-Правобічний напружений пневмоторакс
-Правобічний піопневмоторакс
?
Хворий 28 років поступив в стаціонар зі скаргами на біль в лівій половині грудної клітки, задуху. Травму заперечує. При рентгенологічному обстеженні виявлено пневмоторакс зліва. До цього моменту вважав себе здоровим, служив в армії. Яка найбільш ймовірна причина виникнення спонтанного пневмотораксу?
+Булльозна емфізема
-Бронхіальна астма
-Хронічний бронхіт
-Наявність злук в плевральній порожнині
-Тромбоемболія легеневої артерії
?
У хворого 32 років з закритою травмою грудної клітки з’явилась підшкірна емфізема в ділянці яремної ямки, яка швидко розповсюдилась на шию, обличчя, верхню частину тулуба. Який механізм такого розвитку підшкірної емфіземи?
+Пошкодження дихальних шляхів з розвитком емфіземи середостіння
-Перелом ребер
-Розрив діафрагми
-Закритий пневмоторакс
-Забій серця
?
У хворого 45 років з гострим абсцесом лівої легені при кашлі раптово виникли сильні болі в грудній клітці, задуха, посилилась тахікардія. При рентгенологічному контролі зліва виявлено колабовану ліву легеню, повітря в лівій плевральній порожнині з горизонтальним рівнем рідини. Який механізм виникнення даного ускладнення?
+Прорив гнійника в плевральну порожнину
-Розрив булли лівої легені
-Перехід запалення на вісцеральну плевру
-Ателектаз лівої легені
-Гостра серцево- легенева недостатність
?
У хворого 38 років, в результаті нанесеного удару тупим предметом по лівій половині грудної клітки виявлено перелом Х ребра зліва зі зміщенням відламків, пристінковий пневмоторакс. Хворий блідий, відмічає болі в лівому підребір”ї. АТ 80/40 мм. рт. ст. Пульс 138 за 1 хв., слабого наповнення і напруження. При УЗД обстеженні виявлено рідину в лівій половині живота. Виявлено розрив селезінки. Яку вибрати лікувальну тактику.
+Дренувати ліву плевральну порожнину і зробити лапаротомію.
-Негайно виконати верхньо-серединну лапаротомію і потім дренувати ліву плевральну порожнину.
-Зробити негайно лапаротомію і спирт-новокаїнову блокаду Х ребра.
-Провести протишокові заходи і після підвищення артеріального тиску зробити лапаротомію.
-Зробити лівобічну торакотомію, а потім зразу же лапаротомію.
?
Хворий 42 років поступив через 3 години після травми з вираженою підшкірною емфіземою верхньої половини туловища, задишкою, тахікардією , пульс-120 уд. в хв. Рентгенологічно пневмотораксу не виявлено, значно розширене середостіння в обі сторони. Яка невідкладна допомога?
+Дренування переднього середостіння
-Пункція плевральної порожнини
-Дренування плевральної порожнини
-Торакоскопія
-Торакотомія
?
Хворий С., 25 років поступив після травми грудної клітки. При клінічному та рентгеннологічному обстеженні встановлено діагноз “напружений пневмоторакс зліва”. Яка невідкладна допомога?
+Дренування плевральної порожнини
-Внутрівенні інфузії
-Оксигемотерапія
-Інтубація
-Аналгетики
?
У хворого 35 років під час фізичного навантаження появились різкі болі в лівій половині грудної клітки. Об”єктивно: хворий покритий холодним потом, важко вдихнути повітря із-за болів. Аускультативно: дихання справа везикулярне, зліва - ослаблене. Тахікардія, пульс 100 уд. в хв. Діагноз?
+Спонтанний пневмоторакс
-Стенокардія напруги
-Гострий інфаркт міокарду
-Лівобічний плеврит
-Пневмонія
?
Хворий А., 37 років, поступив із скрагами на кашель з виділенням гнійного харкотиння до 150 мл на добу, болі в правій половині грудної клітки, підвищення температури до 38 град.С. Хворіє на протязі двох тижнів. За день до поступлення в клініку на висоті кашлевого приступу відійшло дл 300 мл гнійного харкотиння з неприємними запахом. При огляді: вкорочення перкураторного легеневого звуку під правою лопаткою, там же - ослаблене везикулярне дихання. Попередній діагноз:
+Гострий абсцес легені
-Гострий бронхіт
-Загострення хронічного абсцесу
-Загострення бронхоектатичної хвороби
-Емпієма плеври
?
Хворий А., 42 років, переведений в клініку із терапевтичного відділення, де на протязі двох місяців лікувався з приводу гострого абсцесу верхньої долі правої легені. Проводилось лікування: внутрім”язеве введення антибіотиків, сульфаніламідні препарати. Покращення незначне. Залишається кашель з виділенням гнійного харкотиння 80-100 мл на добу з неприємними запахом, температура підвищена (37,6 град.С). Діагноз?
+Хронічний абсцес легені
-Гострий абсцес правої легені
-Туберкульозна каверна
-Порожниста форма раку легені
-Нагноєний полікістоз
?
Хворий З., 78 років, поступив із скаргами на болі в лівій половині грудної клітки, кашель з виділенням до 80 мл слизисто-гнійного харкотиння за добу, підвищення температури до 37,2 град.С. При рентгенологічному дослідженні в нижній дролі легені виявлена порожнина з поліциклічним внутрішнім контуром і зірчастим зовнішнім і незначно виражена загальна інфільтрація докруги. Діагноз?
+Порожниста форма рака легені
-Хронічний абсцес легені
-Нагноєна киста легені
-Фіброзно-кавернозний туберкульоз
-Ограничена емпієма плеври
?
Хворий Д., 39 років, захворів гостро після переохолодження підвищилась температура до 40 град.С, появились болі в грудній клітці справа, блювота із харкотинням з смердучим запахом. Зловживає куривом і алкоголем. Об”єктивно: загальний стан важкий, температура - 39 град.С, виражені ознаки гнійної інтоксикації і дихальної недостатності. Рентгенологічно: на фоні масивного затемнення верхньої і середньої долі визначаються порожнини різних розмірів з горизонтальним рівнем рідини. Діагноз?
+Гангрена легені
-Абсцес легені
-Порожниста форма рака
-Емпієма плеври
-Туберкульозні каверни
?
Хворий Л., 36 років, поступив із скаргами на кашель з виділенням гнійного харкотиння дл 150 мл на добу, кровохаркання, періодично підвищення температури до 37,8 град.С, понижений апетит, загальну слабість. Хворіє на протязі 10 років, загострення захворювання навесні і восени. Об”єктивно: блідість, легкий акроціаноз, потовщення нігтьових фаланг пальців. Аускультативно: вологі хрипи під лівою лопаткою. На рентгенограмах - розширення кореня легені, тяжистість і ячеїстість легеневого рисунку зліва. Який найбільш достовірний метод для уточнення діагнозу?
+Бронхографія
-Рентгеноскопія
-Томографія
-Бронхоскопія
-Торакоскопія
?
Для напруженного пневмотораксу властиві такі ознаки, за вийнятком:
+Притуплення перкуторного звуку на ураженному боці.
-Зміщення вурхівкового поштовху серця на сторону, протилежну пневмотораксу.
-Набухання шийних вен.
-Артеріальна гіпотензія.
-Всі перераховані ознакі без винятку.
?
Хворий 45 років, після перенесеної 2,5 тижні тому простуди відмітив кашель з виділенням гнійного харкотиння, кількість якого зросла до 100-120 мл на добу, підвищення температури тіла до 38° С, задишку. Вчора раптово виникли сильні болі в правій половині грудної клітки, різка задишка. Пульс - 112 за 1 хв, артеріальний тиск – 90 та 55 мм рт.ст. Виражений акроціаноз. Частота дихання - 42 на 1 хв. При огляді – відставання правої половини грудної клітки в диханні. При перкусії - притуплення легеневого звука. При аускультації – дихання над правою легенею не вислуховується. Який з перерахованих діагнозів відповідає даній клінічній картині?
+Піопневмоторакс.
-Крупозна пневмонія.
-Абсцедивна пневмонія.
-Гострий абсцес легень.
-Гангрена легень.
?
На протязі 6 місяців хворіє хронічним абсцесом правої легені. Біля двох годин тому відмітив різку раптову біль в правій половині грудної клітки, задишку. Доставлений в стаціонар машиною швидкої допомоги.. Стан важкий. Напружене сидяче положення хворого. Ціаноз шкірних покривів. ЧД - 44 за 1 хв. PS - 108 за 1 хв, АТ - 90 та 55 мм.рт.ст. Відставання правої поливини в диханні. При перкусії притуплені легеневі звуки від ІУ ребра донизу. Аускультативно дихальні шуми над правою легенею не вислуховують. Найбільш ймовірна патологія?
+Гангренозний абсцесс
-Емпієма плеври
-Піопневмоторакс.
-Пневмоторакс
-Гангрена легені..
?
Вкажіть легенево-плевральне ускладнення деструктивної пневмонії.
+ Піоторакс.
-Були.
-Абсцес.
-Лобарна емфізема.
-Кіста легені.
?
Виберіть правильний метод лікування напруженого пневмотораксу з норицею.
+ Дренування за Бюллау.
-Плевральна пункція.
-Оклюзія бронха.
-Торакотомія.
-Бронхоскопічна санація.
?
У хворого після пункції і катетеризації підключичної вени погіршився стан. Виражена тахікардія, АТ 80/40 мм рт. ст., цианоз. Найбільше інформативним рентгенологічним симптомом, що підтверджує діагноз пневмотораксу, є:
+Наявність повітря в плевральній порожнині
-Колапс легенів
-Зсув середостіння в хворий бік
-Підвищення прозорості легеневого поля
-Зниження прозорості легеневого поля
?
Який з нижченаведених видів пневмотораксу особливо небезпечний для життя?
+Напружений
-Відкритий
-Закритий
-Не може бути небезпечним для життя
-Всі однаково небезпечні
?
Гострий респіраторний дистрес-синдром:
+Це запальний несерцевий набряк легенів
-Виникає тільки за умови інфекційних захворювань легень
-Це різновид пневмонії
-В основі його лежить недостатність сурфактанту
-Буває тільки у немовлят.
?
При рентгендослідженні органів грудної клітки у пацієнта 62 років у проекції кореня правої легені виявлена “тінь” у вигляді поліциклічного утворення, деформуючого верхнєдольовий бронх, а також ателектаз верхньої долі. Із анамнезу з’ясовано, що він знаходився на диспансерному спостереженні у фтізіатра. Який з методів дослідження дозволить реально віддиференціювати центральний рак легені від туберкульозу?
+ Бронхоскопія, морфологічне дослідження
-Аналіз харкотіння на БК
-Клінічний аналіз крові
-Рентгенкомп’ютерна томографія
-Тест на онкомаркери.
?
Пацієнт 35 років госпіталізований у торакальне хірургічне відділення з клінікою рубцевого стенозу шийного відділу трахеї ІІІ ступеню, який виник внаслідок тривалої штучної вентиляції легень з приводу тяжкої черепно-мозкової травми 3 місяці тому. Який метод лікування показаний хворому?
+ Реконструктивна операція
-Накладання трахеостоми
-Мікротрахеостомія
-Бужування трахеї
-Консервативна терапія
?
Хворий 35 років надійшов в районну лікарню через тиждень після дорожньо-транспортної пригоди з клінікою згорненого гемотораксу. Яка доцільна лікувальна тактика у плані профілактики розвитку гострої емпієми плеври у хворого?
+ Хірургічне усунення згорненого гемотораксу
-Лікування плевральними пункціями
-Комплексна консервативна терапія
-Дренування плевральної порожнини пасивним дренажем
-Дренування плевральної порожнини активним дренажем
?
Хворому П., 50 років проведено 2 дні тому оперативне втручання: правостороння нижньодольова лобектомія. Стан хворого покращився, протипоказань до призначення ЛФК немає. Для розправлення частини легені, яка залишилась слід використовувати:
+ В положенні лежачи на лівому боці спеціальні дихальні вправи з поглибленим диханням
-В положенні на спині використовуючи діафрагмальний тип дихання
-В положенні на правому боці – діафрагмальний тип дихання
-В положенні на правому боці динамічні дихальні вправи
-Кругові рухи в плечових суглобах
?
Чоловік, 40 років, після алкогольного спяніння на протязі 4-5 годин проспав на вулиці. Через 2 дні у нього підвищилась температура, з’явились болі у грудній клітці. Поступове підвищення температури до 39°С.Через 2 тижні раптово при кашлі відійшло близько 200 мл гною з неприємним запахом. Ваш попередній діагноз?
+Гострий гнойовик легені
-Бронхоектатична хвороба
-Плеврит
-Загострення хронічного бронхіту
-Рак легені з розвитком пневмониту
?
Хвора С., 22 роки, скаржиться на іржаве харкотиння, біль в правому боці при диханні, задишку, t до 40(С. ЧД 36/хв. Ps 120/хв. Тони ослаблені. Легені - справа тупість з IV ребра, крепітація, бронхіальне дихання, бронхофонія. Печінка +2 см. ЗАК: Л. 15(109/л., ШОЄ – 21 мм/год. Ro-графія: справа зниження прозорості нижньої долі легень. Діагноз ?
+ Пневмонія правобічна дольова (крупозна)
-Правобічний ексудативний плеврит
-Казеозна пневмонія справа
-Інфаркт нижньої долі правої легені
-Гострий абсцес правої легені
?
Хворий 48 років скаржиться на кашель з ржавою мокротою, біль в правій половині грудної клітки при диханні, задуху, t 39,8 С. Об-но: ЧД-28/хв., притуплення легеневого звуку у нижній долі лівої легені, різко ослаблене везікулярне дихання в нижній долі правої легені, мілкопухирчасті хрипи. Д-з: правобічна крупозна пневмонія. Що привело до розвитку захворювання ?
+ Запалення в альвеолах, сенсибілізація до інфекційних агентів, гіперергічна реакція
-Розтиснення бронхів, накопиченним секретом,
-Порушення функції лівого епітелію і зниження активності (2 адреноблокаторів
-Підвищення проникливості кровоносних судин, розвиток місцевих та алергічних реакцій
-Зниження функції миготливого епітелію, зменшення активності-антитрипсину, лізоциму та ін.
?
Хвора 43 роки, скаржиться на задуху, загальну слабкість, сухий кашель, пітливість. Об-но: відставання правої половини грудної клітки, при диханні. Притуплення легеневого звуку у нижній долі правої легені. Аускультативно: відсутність дихання справа. При дослідженні вмісту плевральної порожнини: білок :\%, відносна густина – 1025, позитивна проба Рів альта. Лікування повинно включати:
+ Евакуація вмісту плевральної порожнини, призначення антибіотиків.
-Призначення сечогінних засобів
-Призначення кортикостероїдів
-Призначення антибіотиків, при подальшому накопичені ексудату – плевральну пункцію.
-Призначення сульфаніламідів
?
Хворий 57 років, лікувався амбулаторно з приводу вогнищевої пневмонії 10 днів. Два дні тому з’явився кашель, багато зловонного харкотиння. Об-но: притуплення легеневого звуку у нижній долі привої легені. Аускультативно: амфоричне дихання. Заключення Ro-графії: абсцес нижній долі правої легені. До антибіотикотерапії повинно включати:
+ Санаційні бронхоскопії та бронхозаливки з антибіотиками
-Призначення кортикостероїдів
-Призначення сечогінних
-Призначення сульфаніламідних препаратів
-Призначення імуно-коректорних засобів
?
У хворого 38 років раптово з’явився біль у лівій половині грудної клітки, задуха. Об-но: Стан середньої важкості, пульс - 100 уд. в 1 хв, АТ 90/60 мм рт. ст., дихання зліва не вислуховується., при рентгенографії грудної клітини - колапс лівої легені до 1/2. Яке лікування потрібно призначити хворому?
+Пасивне дренування плевральної порожнини.
-Покій, розсмоктуюча терапія
-Плевральні пункції
-Оперативне лікування
-Активне дренування плевральної порожнини.
?
Хворий 25 років поступив у хірургічне відділення через 6 годин з моменту захворювання з діагнозом: спонтанний пневмоторакс. Лікування за допомогою пасивного дренування плевральної порожнини протягом 3 діб ефекту не дало. Яке дослідження найбільш достовірно дозволить виявити причину відсутності ефекту від лікування?
+Торакоскопія
-Бронхографія
-Оглядова рентгенографія грудної клітини
-Бронхоскопія
-УЗД
?
Хворий 27 років отримав травму грудної клітки при ДТП. Об-но: стан хворого важкий, ціаноз шкіри, при пальпації болючість та крепітація в ділянці IV - VI ребер зправа по задній аксілярній лінії. Дихання справа різко ослаблене. Підшкірна емфізема. На оглядовій рентгенограмі колапс правої легені на 1/2 об'єму. Місце виконання діагностичної плевральної пункції?
+В ІІ міжребер(ї по серединно ключичній лінії
-В плевральний синус
-В VІ міжребер(ї по задньоаксилярній лінії
-В VІІ міжребер(ї по лопатковій лінії
-У місті найбільшої тупості, яка визначається перкуторно
?
У хворого 46 років на 7 добу після лівобічної пульмонектомії з приводу центрального раку верхньодольового бронху з’явилися болі в лівій половині грудної клітки, задуха, підвищилася t до 380 С. На оглядовій рентгенограмі груді горизонтальний рівень рідини до 4-го ребра справа. Що є найбільш вірогідною причиною цього ускладнення?
+Неспроможність кукси бронху. Емпієма плеври.
-Наявність патологічного процесу в легені.
-Інфікування залишкової порожнини
-Неправильне післяопераційне лікування
-Виникнення залишкових порожнин
?
У хворого 30 років, який отримав закриту травму грудної клітки, загальний стан важкий, ціаноз, задуха, порушення фонації, підшкірна емфізема на шиї, пульс 100 уд. в 1 хв. , АТ 80/40 мм рт. ст., На оглядової рентгенограмі грудної клітки: колапс правої легені, горизонтальний рівень рідини до 5-го ребра, розширенння тіні середостіння. Який діагноз можна виставити хворому?
+Відрив головного бронху
-Пошкодження стравоходу
-Масивний розрив легені
-Розчавлення легені
-Забій серця
?
Після падіння з висоти у чоловіка 36 років з’явився сильний біль в правій половині грудної клітини і затруднення в диханні. При об’єктивному дослідженні – різка біль при пальпації в ділянці 6 ребра по аксілярній лінії, перкуторно – тупий звук до 5 ребра, дихальні шуми при аускультації справа не визначаються, при рентгенологічному дослідженні – затемнення правої половини грудної клітини до 5 ребра з горизонтальним рівнем рідини; перелом 6 ребра з невеликим зміщенням. Для уточнення діагнозу, що необхідно виконати ?
+Плевральну пункцію
-Комп’ютерну томографію
-УЗД
-Загальний аналіз крові
-Торакотомію
?
В хірургічне відділення доставлений хворий, що скаржиться на різкій біль в лівій половині грудної клітини, біль з’явився під час бійки на вулиці. При об’єктивному дослідженні – наявність підшкірної емфіземи по боковій поверхні грудної клітини зліва, різка болючість в ділянці 3 ребра, перкуторно – “коробочний” звук, дихальні шуми не проводяться. На основі клінічних даних лікар може думати, що у хворого закритий перелом ребра ускладнився:
+ Клапаним (напруженим) пневматораксом
-Гематораксом
-Емпіємою плеври
-Відкритим пневматораксом
-Закритим пневматораксом
?
У хворого С., 62 років рентгенологічно діагностовано порожнисте утворення верхньої частки правої легені із “симптомом кошика”. Цитологічне дослідження харкотиння виявило комплекси атипових клітин. Який діагноз ?
+ Порожниста форма периферичного раку правої легені.
-Центральна форма раку правої легені із ателектазом верхньої частки та абсцедуванням ателектазу.
-Абсцес верхньої частки правої легені.
-Туберкульоз верхньої частки правої легені.
-Бластомікоз правої легені.
?
Хворому на піогенний абсцес легені, який ускладнився повторними кровотечіями, призначено оперативне лікування. Які антибіотики найбільш придатні до призначення для передопераційної антибіотико профілактики?
+ Цефалоспоріни.
-Пеніцилін.
-Макроліди.
-Аміноглікозіди.
-Фторхінолони.
?
Хворому на двосторонній гідроторакс неодноразово проводили плевральні пункції з обох сторін. Після чергової пункції погіршення стану, лихоманка, болі у грудях. Наступного дня лікуючим терапевтом під час плевральної пункції зправа одержано гній. Який механізм виникнення правосторонньої гострої емпієми?
+ Контактно-аспіраційний.
-Лімфогенний.
-Гематогенний.
-Імплантаційний.
-Повітряний.
?
Чоловік, 53 роки скаржиться на тупий біль в ділянці серця, що посилюється при глибокому вдиху і кашлі, важкість за грудиною, задуху, осиплість голосу, порушене ковтання, t=38(С. Місяць тому переніс ГРВІ. Об-но: ослаблене голосове тремтіння і везикулярне дихання, відсутні дихальні шуми. Плевроперикардіальний шум тертя в ділянці серця, який посилюється на висоті вдиху. Діагноз?
+ Парамедіастінальний плеврит
-Ексудативний перикардіт
-Медіастініт
-Туберкульоз внутришньо-грудних лімфатичних вузлів
-Діафрагмальний плеврит
?
Хворий К., 56 років, скаржиться на постійну задишку, кашель, болі грудній клітці, пітливість. Палить 30 років. Об-но: диф. ціаноз обличчя, Ps 110/хв. Серце збільшене вправо і вліво. Тони ослаблені. В легенях коробковий перкуторний звук, сухі свистячі хрипи, видих подовжений. ЧД – 26 /хв. Печінка +3 см. Діагноз ?
+ Хронічний обструктивний бронхіт
-Бронхіальна астма
-Рак легень
-Стороні тіла бронхів
-Ларінгоспазм
?
Хворий 25 років доставлений в торакальне відділення з діагнозом: закрита травма грудної клітини, перелом IY, V, VI ребер зправа. На оглядовій рентгенограмі виявлено рівень рідини в плевральній порожнині зправа до IV ребра. При пункції отримано кров із згортками. Яка тактика ведення хворого?
+Невідкладна торакотомія
-Плевральна пункція
-Торакоцентез та дренування плевральної порожнини
-Гемостатична терапія
-Торакоскопія
?
Хворий К. 34 років госпіталізований у важкому стані, з пораненням лівої половини грудної клітини. Стан хворого тяжкий, шкірні покрови бліді, обличчя синюшно-багряного кольору, набухають шийні вени. Перкуторно відзначається розширення меж серця, при аускультації глухість серцевих тонів. Ваш діагноз?
+Поранення серця з розвитком тампонади.
-Поранення лівої легені з розвитком гемотораксу.
-Поранення лівої легені з розвитком пневмотораксу.
-Поранення лівої легені з розвитком пнемо-гемотораксу.
-Поранення грудної клітки з кровотечею з міжреберної артерії.
?
Хвора Б. скаржиться на різкий біль у лівій половині грудної клітки, що виник раптово після перенесеної пневмонії, задуху, загальну слабість, підвищення t0 тіла до 38,60 С. R-скопічно: затемнення нижніх відділів лівого гемітораксу з горизонтальним рівнем та наявність округлої тіні з рівнем рідини в верхній долі лівої легені. Про яке ускладнення слід думати?
+Емпієма плеври
-Ателектаз нижньої долі лівої легені
-Перикардит
-Защемлена стравохідна кила
-Бульозна емфізема ускладнена пневмотораксом
?
Після пневмодилятації стриктури стравоходу у хворого Г. з’явився різкий біль за грудниною, що посилюється при відхиленні голови дозаду та ковтанні. Об-но: визначається розширення шийних вен, перебої в роботі серця, явища гнійної інтоксикації, олігоурія, емфізема верхньої половини грудної клітки. Про яке захворювання слід думати?
+Гнійний медіастеніт
-Тромбоз верхньої порожнистої вени
-Емпієма плеври
-Гострий інфаркт міокарда
-Спонтанний пневмоторакс
?
На 6-ту добу після правобічної лобектомії у хворого з’явились явища інтоксикації, задишка. По дренажам за добу виділилось до 700 мл гнійного ексудату, що при відстоюванні поділяється на 2 шари. Рентгенологічно: гомогенне затемнення нижніх відділів плевральної порожнини з горизонтальним рівнем. Про яке ускладнення слід думати?
+Післяопераційна емпієма плеври
-Плеврит
-Піддіафрагмальний абсцес
-Неспроможність кукси бронха
-Пневмоторакс
?
Дитина доставлена швидкою допомогою в стані асфіксії, без свідомості, серцева діяльність збережена. Стан виник після того, як дитина проковтнула копійку. Рентгенологічно верифіковано стороннє тіло верхнього відділу трахеї. Яка маніпуляція повинна бути виконана для термінового видалення стороннього тіла?
+Пряма ларінгоскопія
-Конікотомія
-Трахеостомія
-Бронхоскопія
-Інтубація трахеї
?
Хворий А. доставлений без свідомості. Об-но: шкіра та слизові бліді, ціанотичні, дихання справа різко ослаблене, в нижніх відділах не вислуховується, на рівні 6 ребра по передній пахвовій лінії раньовий отвір з помірною кровотечею та проходженням повітря на вдосі. Рентгенологічно: куля в плевральній порожнині. Яка лікувальна тактика?
+Термінова торакотомія
-Торакоскопія з видаленням кулі
-Переведення клапаного пневмоторакса в відкритий
-Дренування плевральної порожнини
-Туга пов’язка на рану
?
У післяопераційного хворого, якому 6 днів тому поведено видалення нижньої долі лівої легені в зв’язку з бактеріальною деструкцією і розвитком пневмотораксу, наросла задишка до 35 в хвилину, раО2 знизився до 70мм. рт. ст., появився кашель, виділення великої кількості харкотиння. При аускультації правої і лівої легень - маса різнокаліберних хрипів, різко ослаблене дихання. Яка ступінь дихальної недостатності у цього хворого?
+II ступінь.
-III ступінь.
-I ступінь.
-0 ступінь.
-IV ступінь
?
У післяопераційного хворого, якому 6 днів тому поведено видалення нижньої долі лівої легені в зв’язку з бактеріальною деструкцією і розвитком пневмотораксу, наросла задишка до 48 в хвилину, раО2 знизився до 50мм. рт. ст., раСО2 підвищився до 65мм. рт. ст., появився кашель, виділення великої кількості харкотиння, загальний ціаноз шкіри, гіпотонія 60/20 мм. рт. ст. При
аускультації правої і лівої легень - маса різнокаліберних хрипів, різко ослаблене дихання. Який об’єм невідкладної допомоги потрібно надати хворому
першочергово для ліквідації дихальної недостатності?
+Провести інкубацію трахеї з ШВЛ.
-Провести лаваж трахеобронхіального дерева
-Киснева терапія .
-Положення ортопноє.
-Серцево-легенева реанімація.
?
На рентгенограмі ОГП пацієнта 52 рокiв виявлена округла тінь середньої інтенсивності з чіткими горбистими контурами розміром 2х2,5 см у V-му легеневому сегменті зліва. Навколишня легенева тканина незмінена. Інших патологічних змін органів грудної порожнини немає. Пацієнт ні на що не скаржиться. Який найбільш імовірний діагноз?
+Периферичний рак легень.
-Інфільтративний туберкульоз.
-Абсцесс легень.
-Осумкований плеврит.
-Повітроносна киста.
?
У хворого М., 15 років кашель з гнійним харкотинням вранці до 400мл., задишка. Хворіе з дитинства. При огляді: Грудна клітина симетрична, права половина відстає в акті дихання. Перкуторно справа – вкорочення перкуторного звуку. При аускультації – велика кількість вологих хрипів справа. t - 380С, Ps - 84, дихання - 22. Була запідозрена бронхоектатична хвороба. Яка лікувальна тактика?
+Хірургічне лікування в плановому порядку.
-Екстренна операція.
-Консервативне лікування.
-Санаторно-курортне лікування з
-Постуральний дренаж
?
У хворого, 30 років, через 3 доби після розкриття флегмони шиї з’явилися скарги на задишку, гарячку, болі за грудиною, що посилюювались при закиданні голови назад. Стан хворого прогресивно погіршувався. При рентгенологічному обстеженні виявлено розширення тіні середостіння й зниження прозорості його відділів. Яке ускладнення розвинулося в даного хворого ?
+Гострий гнійний медіастиніт
-Заглотковий абсцес .
-Гнійний тиреоїдит .
-Ексудативний перикардит
-Інфекційний ендокардит
?
Турбують біль за грудиною, задишка. Вимушене сидяче положення. Ціаноз верхньої половини тіла. Виражений венозний малюнок передньої поверхні грудної клітки. На оглядовій рентгенограмі ОГК (пряма проекція) наявність округлої тіні в правій прикореневій ділянці, розширення тіні середостіння. При флебоманометрії ЦВТ – 300 мм.вод.ст.
+Пухлина переднього середостіння
-Ендобронхіальний рак легені
-Ексудативний плеврит
-Ексудативний перикардит
-Піопневмоторакс
?
Хворий 59 років скаржиться на кашель скаржиться на кашель з виділенням слизисто-гнійного харкотиння біля 260мл на добу, задишку, загальну слабість. Протягом 20 років хворіє бронхітом, з приводу чого лікується стціонарно 2-3 рази на рік. Акроціаноз. Задишка в спокої. Фаланги пальців по типу “барабанних паличок” При аускультації вологі різнокаліберні хрипи над нижніми долями з обох сторін. Попередній діагноз?
+Бронхоектатична хвороба
-Позалікарняна пневмонія
-Хронічний бронхіт
-Хронічний абсцесс
-Нагноєна кіста легені
?
Больной К., 5 лет доставлен отцом в приемый покой РКБ с информацией о том, что у мальчика, игравшего на полу в его кабинете, внезапно возник параксизм стридородного кашля с картиной удушья. Ребенок стал беспокойным, испуганным, возник акроцианоз. Постепенно его состояние улучшилось, дыхание нормализовалось. Ваш предположительный диагноз
+Инородное тело (винтик) в правом главном бронхе
-Отек Квинке
-Дыхательная недостачность, связанная с пороком развития легких
-Острая правосторонняя пневмония
-Правосторонний спонтанный пневмоторакс
?
В стаціонар поступила хвора 28 років. Вважає себе хворою на протязі 12 років. При обстеженні виставлено діагноз бронхоектатична хвороба з ураженням нижньої долі лівої легені. Яка тактика лікування хворої?
+Нижня лобектомія зліва
-Лівобічна пульмонектомія
-Антибіотикотерапія
-Активне дренування лівої плевральної порожнини
-Бронхо-легеневий лаваж
?
Чоловік 27 років, доставлений швидкою допомогою. З анамнезу – 4 години тому виник гострий біль в грудній клітці зліва, після чого почала наростати задишка. Об’єктивно: ціаноз обличчя, частота дихання – 30 за 1 хв., розширення міжреберних проміжків зліва, при аускультації легень – дихання зліва відсутнє, перкуторно – коробковий звук зліва. Який метод обстеження слід застосовувати у даного хворого для підтвердження діагнозу?
+Рентгенографія органів грудної клітки.
-Електрокардіографія
-Комп’ютерна томографія головного мозку
-Негайна фібробронхоскопія
-Ультразвукове обстеження
?
Чоловік 36 років, впав з висоти 2–х метрів на правий бік грудної клітки, після чого виник біль в грудній клітці справа, задишка. Об’єктивно: стан хворого вкрай важкий, виражена блідість шкірних покриві, пульс на периферичних артеріях не визначається, на сонній артерії – ритмічний, 130 за 1 хв., АТ 60/20 мм.рт.ст. При аускультації легень – справа дихання різко ослаблене на всьому протязі, зліва – задовільне, при перкусії – тупий звук на всьому протязі правої легені. Який найбільш імовірний діагноз у даного хворого?
+Тотальний правобічний гемоторакс.
-Травматичний пульмоніт
-Правобічний пневмоторакс
-Розрив правого бронху
-Розрив діафрагми
?
Чоловік 40 років, доставлений швидкою допомогою після дорожньо–транспортної пригоди зі скаргами на виражену задишку, біль в правій половині грудної клітки та грудини, кашель з невеликою кількістю яскравої пінистої крові. Об’єктивно: стан хворого вкрай важкий, ціаноз обличчя, виражена підшкірна емфізема грудної стінки, шиї та обличчя. пульс – ритмічний, 110 за 1 хв., АТ 90/60 мм.рт.ст. При аускультації легень – справа дихання різко ослаблене на всьому протязі, зліва – задовільне. Який найбільш імовірний діагноз у даного хворого?
+Розрив правого головного бронху.
-Травматичний пульмоніт
-Правобічний пневмоторакс
-Правобічний тотальний гемоторакс
-Розрив діафрагми
?
Чоловік 40 років, доставлений швидкою допомогою після дорожньо–транспортної пригоди зі скаргами на виражену задишку, біль в правій половині грудної клітки та грудини, кашель з невеликою кількістю яскравої пінистої крові. Об’єктивно: стан хворого вкрай важкий, ціаноз обличчя, виражена пі