KhRISTINKA bakalavrska robota

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ
Кафедра обліку та аналізу

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до бакалаврської кваліфікаційної роботи, до дипломної кваліфікаційної роботи,
до магістерської кваліфікаційної роботи на тему (вибрати необхідне):


















Студент групи



(шифр, прізвище та ініціали, підпис)



Керівник роботи

______________________


( ________________________ )


( підпис)

(прізвище та ініціали)






Консультанти
______________________

( ________________________ )







______________________

( ________________________ )







______________________

( ________________________ )







______________________

( ________________________ )







______________________

( ________________________ )







______________________

( ________________________ )







______________________

( ________________________ )











Завідувач кафедри
______________________

( ________________________ )







«_______» _________________ 20__ р.






Рецензент:
______________________

( ________________________ )

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ
Кафедра обліку та аналізу

Напрям (для бакалаврів) _______________________
Спеціальність (для спеціалістів, магістрів) _______________________

«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри обліку та аналізу
Національного університету „Львівська політехніка”
___________________________
___________________________

“___”____________ 20__ р.

ЗАВДАННЯ
на бакалаврську кваліфікаційну роботу, на дипломну кваліфікаційну роботу,
на магістерську кваліфікаційну роботу студентові (вибрати необхідне)
____________________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
затверджена наказом по університету від “___”____________20__ р. №_____________
2. Термін подання закінченої роботи _____________________________________________
3. Вихідні дані до роботи ________________________________________
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·4.Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, що їх належить розробити)
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
5. Перелік графічного матеріалу_________________
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
6. Консультанти у роботі, із зазначенням розділів роботи кожного


Розділ

Консультант
Підпис, дата



Завдання
видав
Завдання прийняв




























7. Дата видачі завдання ________________________________________________________

Керівник роботи ___________________
(підпис)
Завдання до виконання прийняв ___________________
(підпис)


КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ з/п
Назви етапів роботи
Термін виконання
етапів роботи
Примітка














































































Студент _____________________
(підпис)

Керівник роботи ___________________
(підпис)

АНОТАЦІЯ

Бакалаврська кваліфікаційна робота виконана на тему „ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА ЇХ ЕКВІВАЛЕНТІВ на ТзОВ ТВК “ЛЬВІВХОЛОД”.
У роботі розкрито норми законодавчих актів, нормативно-інструктивних документів, спеціальної літератури та інших джерел інформації, з’ясовано економічну сутність грошових коштів, наведено її класифікацію, порядок оцінки та відображення в обліку та звітності.
У бакалаврській кваліфікаційній роботі розкрито результати виробничо-господарської діяльності ТзОВ ТВК “Львівхолод”, його облікову політику та проаналізовано обсяги виробництва і реалізації готової продукції.
Розглянуто загальну організацію облікового процесу, порядок документування, аналітичний і синтетичний облік, проведення інвентаризації грошових коштів та відображення її результатів в обліку та звітності.
















ЗМІСТ
ВСТУП



РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА ЇХ ЕКВІВАЛЕНТІВ ПІДПРИЄМСТВА


1.1.
Економічна сутність грошових коштів та їх еквівалентів, їх класифікація.


1.2.
Огляд законодавчих актів та нормативно-інструктивних документів з бухгалтерського обліку грошових коштів та їх еквівалентів


1.3.
Узагальнення інформації про грошові кошти та їх еквіваленти у звітності підприємства


РОЗДІЛ 2.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТзОВ ТВК «Львівхолод» І ЙОГО ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ


2.1.
Характеристика та економічна оцінка діяльності ТзОВ ТВК «Львівхолод»


2.2.
Аналіз руху грошових коштів та їх еквівалентів у ТзОВ ТВК «Львівхолод»


2.3.
Формування облікової політики ТзОВ ТВК «Львівхолод»


РОЗДІЛ 3.
ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА ЇХ ЕКВІВАЛЕНТІВ У ТзОВ ТВК «Львівхолод»


3.1.
Документальне оформлення наявності та руху горошових коштів та їх еквівалентів у ТзОВ ТВК «Львівхолод»


3.2.
Аналітичний і синтетичний облік грошових коштів та їх еквівалентів у ТзОВ ТВК «Львівхолод»


3.3.
Інвентаризація грошових коштів та їх еквівалентів ТзОВ ТВК «Львівхолод


3.4.
Комп’ютеризація обліку грошових коштів та їх еквівалентів у ТзОВ ТВК «Львівхолод»


ВИСНОВКИ


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ДОДАТКИ


Додаток А.
Фінансова звітність ТзОВ ТВК «Львівхолод» за 2012 – 2013 рр.


Додаток Б.
Наказ про облікову політику ТзОВ ТВК «Львівхолод»


Додаток В.
Первинні документи з обліку грошових коштів та їх еквівалентів у ТзОВ ТВК «Львівхолод»


Додаток Д.
Ілюстративний матеріал до бакалаврської кваліфікаційної роботи


ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Становлення ринкової економіки в Україні, розвиток фінансово-господарських зв’язків між суб’єктами підприємницької діяльності, поява новітніх форм платіжних засобів, упровадження інформаційних технологій зумовили необхідність удосконалення обліку. Його реформування покликане адаптувати вітчизняну практику до вимог міжнародних стандартів та створити якісне інформаційне підґрунтя для прийняття управлінських рішень, спрямованих на забезпечення ліквідності підприємства в коротко- та довгостроковій перспективі. Саме грошові кошти та їх еквіваленти, як найважливіша ланка системи кругообігу ресурсів, формують базис для підвищення платоспроможності господарюючого суб’єкта.
Прийняття ефективних рішень щодо управління грошовими коштами на підприємстві можливе завдяки розв’язанню низки задач, що стосуються методики та організації їхнього обліку і контролю і розглядалися у роботах вітчизняних та закордонних вчених-економістів.

РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА ЇХ ЕКВІВАЛЕНТІВ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Економічна сутність грошових коштів та їх еквівалентів. Класифікація та оцінювання в бухгалтерському обліку.
Нормальну виробничу діяльність кожне підприємство може здійснювати лише при постійних зв'язках з іншими підприємствами з допомогою грошових коштів.
Терміни, що використовуються у цьому розділі, мають таке значення:
Грошові кошти-готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.
Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.
Негрошові операції- операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів.
Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація таких необоротних активів, а також таких фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.
Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Рух грошових коштів - надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.
Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.
Як результат своєї операційної діяльності всі підприємства проводять розрахунки з комерційними банками за позичками і через комерційні банки сплачують вартість товарів, робіт та послуг одне одному.
Згідно зі ст. 198 Господарського кодексу України розрахунки підприємств за своїми зобов'язаннями проводяться в безготівковому та готівковому порядку через установи банків відповідно до правил здійснення розрахункових та касових операцій, затверджених Національним банком України.
Більшість розрахунків з виконання зобов'язань здійснюється через установи банків безготівковим шляхом. Розрахунки готівкою між підприємствами, організаціями й установами дозволяється проводити лише тоді, коли суми окремих платежів менші від сум, встановлених банками для безготівкових розрахунків.
При проведенні безготівкових операцій банки здійснюють контроль за дотриманням сільськогосподарськими підприємствами платіжної і договірної дисципліни, допомагають використовувати найбільш доцільні форми розрахунків, що сприяє прискоренню обігу обігових коштів.
Гроші відносяться до тих особливих категорій, які завжди були найбільш актуальними в економічній думці, так як в процесі грошового руху найбільшою мірою проявляються і реалізуються інтереси суб'єктів ринку. Через гроші, їх функції кожен індивідуум реалізує свої потреби, тому грошова система і визначає взаємозв'язок між виробництвом, обміном, розподілом і споживанням.
Під рухом грошових коштів розуміють надходженні і вибуття грошових коштів у розрізі видів діяльності. До складу грошових коштів не включають гроші на банківських рахунках, обмежені для поточного використання протягом терміну, що перевищує один рік. Такі кошти відображаються у складі необоротних активів підприємства, як і інші фінансові інвестиції [34].
Як результат своєї операційної діяльності всі підприємства проводять розрахунки з комерційними банками по позичках і через комерційні банки сплачують вартість товарів, робіт та послуг одне одному.
Розрахунки підприємств по своїх зобов'язаннях проводиться в безготівковому та готівковому порядку через установи банків відповідно до правил здійснення розрахункових та касових операцій, затверджених Національним банком України. Більша частина розрахунків по виконанню зобов'язань здійснюються через установи банків безготівковим шляхом. Розрахунки готівкою між підприємствами, організаціями й установами дозволяється проводити лише тоді, коли суми окремих платежів менші від сум, встановлених банками для безготівкових розрахунків [31].
Гроші як загальний еквівалент вимірюють вартість усіх товарів. Але не гроші роблять товари порівнянними, а кількість витраченого на них суспільно необхідної праці. На стадії формування товарних відносин гроші зіграли роль засобу, що дорівнював до грошей інші товари. У результаті виник масштаб цін, прийнятий державою за грошову одиницю [39].
Господарська діяльність складається з багатьох господарських операцій, що є певними моментами безперервних змін коштів господарства або джерел їх утворення. Під час цієї діяльності у підприємства виникають найрізноманітніші господарські зв'язки і розрахунково-платіжні відносини з постачальниками матеріальних цінностей, підрядчиками, покупцями і замовниками своєї продукції, транспортними організаціями, фінансовими установами, працівниками фірми та іншими (як юридичними так і фізичними) особами.
Кошти, що їх використовують для розрахунків, виконуючи функцію міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, здійснюють безперервний кругообіг (гроші - товар - виробництво - товар - гроші), повертаються при цьому до своєї первісної форми у вигляді виручки після реалізації продукції, тобто у вигляді грошових коштів [10].
Грошові кошти - готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. Гроші є специфічним товаром, тому що вони не здатні прямо задовольняти будь-які фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано - через витрачання їх на купівлю різних товарів та послуг [70].
Еквіваленти коштів - це короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані в певну суму грошей і мають незначний ризик щодо зміни вартості. Такими еквівалентами є високоліквідні інвестиції в цінні папери на строк, що не перевищує 3 місяці (казначейські векселі, депозитні сертифікати) [3].
Грошові кошти відносяться до найбільш ліквідної частини активів і характеризуються тим, що можуть бути негайно використані для оплати поточних зобов'язань. Вони складаються із наявної готівки в касі, чеків та грошових переказів, отриманих від клієнтів, і вкладів на рахунках в банку [1].
Грошам, на відміну від інших товарів, притаманна абсолютна ліквідність.
Ліквідність визначається за двох умов:
? можливість використання певного активу в ролі засобу платежу;
? здатність даного активу зберігати свою номінальну вартість незмінною.
Під рухом грошових коштів розуміють надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Рух грошей, що обслуговує реалізацію товарів, нетоварні платежі і розрахунки в господарствах, являє собою грошовий обіг.
Грошовий обіг підрозділяється на дві сфери: готівкова і безготівкова.
Під готівкою розуміють валюту України та іноземну валюту у вигляді грошових коштів.
Готівковий оборот - рух готівки в сфері обігу і виконання ним двох функцій (засобу платежу і засобу обігу). Готівка використовується для розрахунків, не пов'язаних безпосередньо з рухом товарів і послуг, а саме: розрахунків по виплаті заробітної плати, премій, при оплаті цінних паперів і т.д. Готівковий оборот включає рух усієї готівково-грошової маси за визначений період часу між населенням, фізичними і юридичними особами і державними органами. Оборот здійснюється за допомогою різних видів грошей: банкнот, металевих монет, інших кредитних інструментів (векселів, чеків, кредитних карток) [3].
Безготівкові розрахунки - розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обігу.
Безготівковий обіг - рух вартості без участі готівки: перерахування коштів по рахунках кредитних установ, залік взаємних вимог та ін. Безготівковий обіг має важливе економічне значення в прискоренні оборотності оборотних коштів, скороченні готівки, зниженні витрат обігу.
В залежності від економічного змісту розрізняють дві групи безготівкового обороту: по товарних операціях і фінансових зобов'язаннях.
До першої групи відносяться безготівкові розрахунки за товари і послуги, до другого - платежі в бюджет (податок на прибуток, ПДВ та ін.), і позабюджетні фонди, погашення банківських позичок, сплата відсотків за кредит, розрахунки зі страховими компаніями та ін.
Готівковий і безготівковий грошові обороти органічно пов'язані між собою, що реалізується через перехід однієї форми в іншу. Наприклад, виручка надходить до каси підприємства, а потім здається до установи банку для зарахування на поточний або інший рахунки. З цих рахунків у банку проводяться розрахунки між господарюючими суб'єктами та надходить готівка в касу підприємства для видачі заробітної плати, авансу підзвітним особам тощо. Безготівковий платіжний оборот невіддільний від обігу готівки й складає разом з ним єдиний грошовий обіг країни, у якому циркулюють єдині гроші одного найменування.
Грошові кошти зв'язані з виробництвом і обсягом суспільного продукту, а також його невиробничим споживанням, є конкретним об'єктом бухгалтерського обліку [34].
Управління грошовими коштами має першорядне значення. Мистецтво керування поточними активами полягає в тому, щоб тримати на рахунках мінімально необхідну суму коштів, що потрібні для поточної оперативної діяльності. Сума коштів, яка необхідна підприємству, це по суті справи страховий запас, призначений для покриття короткочасної незбалансованості грошових потоків. Сума грошових коштів повинна бути такою, щоб її вистачало для здійснення всіх першочергових платежів. Оскільки грошові кошти, знаходячись у касі або на рахунках у банку, не приносять доходу, їх потрібно мати в наявності на рівні безпечного мінімуму. Наявність великих залишків грошей протягом тривалого часу може бути результатом неправильного використання оборотного капіталу.
Класифікація грошових коштів та їх еквівалентів за фінансовим обліком МСФЗ та П(С)БО наведено в табл. 6.4.
Інформація про грошові потоки підприємства є корисною, оскільки вона надає користувачам фінансових звітів основу для оцінки спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їхні еквіваленти, а також потреби підприємства щодо використання цих грошових потоків. Економічні рішення, що їх приймають користувачі, вимагають оцінки спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їхні еквіваленти, а також їх часу та визначеності.
Таблиця 6.4. КЛАСИФІКАЦІЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА ЇХ ЕКВІВАЛЕНТІВ ЗА МСФЗ ТА П(С)БО
П(С)БО
Код рахунку
Назва рахунку за П(С)БО
МСФЗ (IFRS)
Код рахунку (accounts IFRS)
Назва рахунку за МСФЗ (IFRS)

2, 4
ЗО
Каса:
IAS 1,7; IFRS 7
A.01
Грошові кошти та їх еквіваленти:

4
301
Каса в національні валюті
IAS 1,7
A.01.05
Грошові кошти в касі

4
302
Каса в іноземні валюті
IAS 1,7
A.01.05
Грошові кошти в касі

2, 4
31
Рахунки в банках
IAS 1,7; IFRS 7
A.01
Грошові кошти та їх еквіваленти:

4
311
Поточні рахунки в національні валюті
IAS 1,7;
A.01.02
Грошові кошти в банку в грн

4
312
Поточні рахунки в іноземні валюті
IAS 1,7
A.01.01
Грошові кошти в банку в доларах

4
313
Інші рахунки в банку в національні валюті
IAS 1,7
A.01.02
Грошові кошти в банку в грн

4
314
Інші рахунки в банку в іноземні валюті
IAS 1,7
A.01.03
Грошові кошти в банках в інших валютах

4
315
Короткострокові депозит до 3-х місяців
IAS 1,7
A.01.06
Eквіваленти грошових коштів

2,12
316
Короткострокові депозит від 3-х до 12 місяців
IAS 1,39
A.02.01
Короткострокові депозит від 3-х до 12 місяців

2,12
317
Довгострокові депозити більше одного року
IAS 1,39
A. 11.02
Довгострокові депозити більше одного року

4
318
Обмеження у використанні грошових коштів
IAS 7
A. 13.02
Гарантійний банківський рахунок

2, 4
33
Інші кошти
IAS 1,7; IFRS 7
A.01
Грошові кошти та їх еквіваленти:

2, 4
331
Грошові документи в національні валюті
IAS 1,7
A.01.06
Еквіваленти грошових коштів

2, 4
332
Грошові документи в іноземні валюті
IAS 1,7
A.01.06
Еквіваленти грошових коштів

4
333
Гроші в дорозі в національні валюті
IAS 1,7
A.01.04
Грошові кошти на транзитному рахунку

4
334
Гроші в дорозі в іноземні валюті
IAS 1,7
A.01.04
Грошові кошти на транзитному рахунку

Грошові кошти включають в себе:
o монети;
o банкноти;
o грошові кошти на депозитних рахунках у банку, що вільно можна використовувати;
o грошові перекази (money orders);
o завірені банком чеки (certified checks);
o банківські чеки (cashier's checks);
o персональні чеки (personal checks);
o банківські переказні трати (векселя) (bank drafts);
o ощадні рахунки (saving accounting) - хоча банк має право вимагати надання попереднього повідомлення про зняття грошей і закриття рахунку, але це відбувається занадто рідко;
Еквіваленти грошових коштів утримуються для погашення короткострокових зобов'язань, але не для інвестиційних або яких-небудь інших цілей. Такі цінні папери, як ощадні сертифікати грошових ринків (many market funds), депозитні сертифікати (certificates of deposit), казначейські векселя (treasury bills) та короткострокові комерційні векселя (commercial paper), які можуть приносити підприємству відсотки і відповідно додатковий заробіток доцільно класифікувати не як грошові кошти, а як еквіваленти грошових коштів. Причиною такої класифікації можна назвати жорстку обмеженість або штрафи при їх перерахунку в грошові кошти.
Депозитний сертифікат (certificates of deposit) - випускаються банком і є свідченням заборгованості, підлягають анулюванню на певних умовах. Випускаються номіналом в 10 000 і 100 000 та мають бути погашені на протязі від місяця до року, при цьому відсотки сплачуються за короткостроковою відсотковою ставкою, що діє на дату їх випуску.
Казначейський вексель (treasury bill) - це зобов'язання певної держави, зазвичай строком від 3-х до 6-ти місяців.
Короткостроковий комерційний вексель (commercial paper) - це короткостроковий вексель, який випускається підприємством з високим рейтингом кредитоспроможності.
Для того щоб інвестицію можна було визначити як еквівалент грошових коштів, вона повинна вільно конвертуватися у відому суму грошових коштів і характеризуватися незначним ризиком зміни вартості. Таким чином, інвестиція визначається здебільшого як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад протягом трьох місяців чи менше з дати придбання.
Інвестиції в інструменти власного капіталу не входять до складу еквівалентів грошових коштів, якщо вони не є за сутністю еквівалентами грошових коштів, наприклад, у випадку привілейованих акцій, придбаних протягом короткого періоду їх погашення і з визначеною датою викупу.
До грошових коштів не включають:
o поштові марки (їх відносять до запасів конторського призначення або до попередньо оплачених витрат);
o аванси на відрядження робітникам - Travel advances (їх відносять до сплачених витрат або дебіторської заборгованості при умові компенсації суми із заробітної плати);
o дебіторська заборгованість робітників підприємства;
o чеки, що датуються наступною датою - postdated checks та боргові розписки (визнаються як дебіторська заборгованість)
o грошові авансові платежі робітникам та іншим контрагентам (рахунки до одержання).
Банківські позики, як правило, вважаються фінансовою діяльністю. Проте в деяких країнах банківські овердрафти, які підлягають погашенню за вимогою, є невід'ємною частиною управління грошовими коштами суб'єкта господарювання. За таких обставин банківські овердрафти включаються як компонент грошових коштів та їхніх еквівалентів. Характерною рисою таких банківських операцій є часті коливання залишків коштів на банківських рахунках - від перевищення надходжень до перевищення кредиту.
Грошові потоки не включають зміни статей, що становлять грошові кошти або їхні еквіваленти, оскільки ці компоненти є частиною управління грошовими коштами суб'єкта господарювання, а не частиною операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Управління грошовими коштами включає інвестування надлишку грошових коштів в еквіваленти грошових коштів.


1.2 Огляд законодавчих актів та нормативно-інструктивних документів з бухгалтерського обліку грошових коштів та їх еквівалентів
Основний закон, що регулює організацію бухгалтерського обліку Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996/XIV від 16.07.1999 р., зі змінами і доповненнями.
Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» також висвітлюють інформацію про рух грошових коштів.
А саме форма № 1 «Баланс» визначає, що у статті балансу «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображають кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом 1 року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів і відображати як необоротні активи.
НП(С)БО 1 форми № 3 «Звіт про рух грошових коштів» є нормативною основою для складання найважливішої форми фінансової звітності, яка має назву «Звіт про рух грошових коштів». Цим Національним Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей [44]. Така інформація дає користувачам фінансової звітності можливість зіставляти, оцінювати і прогнозувати грошові потоки підприємства; досліджувати спроможність підприємства погасити зобов'язання та сплатити дивіденди; виявляти причини різниці між прибутком і грошовими надходженнями та видатками; аналізувати грошові та не грошові аспекти операцій підприємства.
Ще зовсім недавно використання при розрахунках (платежах) безготівкових коштів було прерогативою юридичних осіб. Стрімкий розвиток нових технологій і техніки сприяло тому, що безготівкові гроші стають невід'ємною частиною життя кожної людини, швидко витісняючи наявні. Однак наявні кошти гідно витримують «конкуренцію» з безготівковими грошима, коли мова йде про виплату підприємством заробітної плати працівникам, компенсації витрат на відрядження, а також при здійсненні інших господарських витрат, як правило, проведених через касу підприємства [49].
З огляду на той факт, що використання готівки підприємством викликає спокуса витрати їх не по цільовому призначенню, держава контролює даний процес шляхом уведення нормативних актів. Так, у відповідності зі ст. 40 Закону України «Про Національний банк України» № 679/XIV вiд 20.05.1999 р. зі змінами і доповненнями, Національний банк України встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків і інших юридичних і фізичних осіб в економічному обороті України з застосуванням як паперових, так і електронних документів і готівки, координує організацію розрахунків [18].
Розрахунки між підприємствами, а також з фізичними особами підприємства здійснюються у готівковій і безготівковій формах. Порядок розрахунку безготівковими коштами регламентовані Постанова НБУ «Про внесення змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні» № 132 від 15.04.2005 р., зі змінами і доповненнями [23].
Готівковими коштами - Положенням «Про ведення касових операцій в національній валюті України» Постанова НБУ № 637 від 15.12.2004 р., зі змінами і доповненнями [56].
З метою зберігання грошових коштів, а також здійснення грошових банківських операцій, як з юридичними так і фізичними особами, підприємство відкриває розрахункові розрахунки в установах банків. Основними нормативно-правовими документами, які врегульовують дані питання є Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2346/ІІІ від 10.01.2002 р. [19].
Для здійснення безготівкових грошових розрахунків суб'єкти господарювання відкривають рахунки в банках у національній та іноземній валюті. Порядок відкриття банками рахунків для суб'єктів господарювання визначений Інструкцією «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах» Постанова НБУ № 110 від 04.04.2005 р.
Рахунки для зберігання грошових коштів і проведення всіх видів банківських операцій відкриваються у будь-яких банках України за вибором клієнта і за згодою цих банків.
Між суб'єктом господарювання і банком укладається договір про надання банківських послуг, де обумовлюється предмет договору, обов'язки та відповідальність сторін [22].
Розрахунки між юридичними особами, пов'язані з провадженням ними підприємницької діяльності, регулюються Цивільним кодексом України , а саме главою 74 «Розрахунки».
Порядок проведення розрахунків у національній валюті встановлений Інструкцією «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженою постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р., зі змінами і доповненнями.
Порядок проведення розрахунків у іноземній валюті регулюється Законом України № 187/94-ВР від 23.09.1994 p., зі змінами і доповненнями [17].
Порядок відображення грошових розрахунків у бухгалтерському обліку суб'єктів господарювання регламентується Інструкцією «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 р. [25], та Національним положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затверджений наказом Міністерства Фінансів України № 73 від 07.02.2013 р.


1.3 Узагальнення інформації про грошові кошти та їх еквіваленти у звітності підприємства

Інформація про здійснені господарюючим суб’єктом протягом звітного періоду операції, що узагальнена та згрупована у відповідних облікових реєстрах, після перевірки та коригування переноситься в бухгалтерську (фінансову) звітність.
Згідно П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” під фінансовою звітністю розуміється [185]: „ бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період”. В свою чергу В.П. Астахов подає таке визначення бухгалтерської звітності [53, с.781]: „ це єдина система даних про майновий і фінансовий стан організації і про результати її фінансово-господарської діяльності, підготовлена за встановленими формами на основі облікової інформації”.
Однією з найбільш важливих форм фінансової звітності є, без сумніву, звіт про рух грошових кошів, який тісно пов’язаний із рештою звітних форм (рис.2.3).
13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415
Рис.2.3. Взаємозв’язок Звіту про рух грошових коштів з іншими основними формами фінансової звітності

Еволюційний розвиток звіту про рух грошових коштів, описаний в першому розділі дисертаційної роботи, викристалізував теперішню його форму, яка з деякими уточненнями та доповненнями використовується у практиці бухгалтерського обліку більшості країн світу. Загальну структуру Звіту про рух грошових коштів можна представити так (табл.2.9).
Таблиця 2.9
Структура Звіту про рух грошових коштів
Звіт про рух грошових коштів за __________ (період)

1. Грошові кошти (потоки) від операційної діяльності (у розрізі окремих статей)



(перелік окремих грошових потоків від операційної діяльності або відповідних статей коригувань)
хх

хх

Чисті грошові кошти від операційної діяльності (надходження/вибуття)
ххх

2. Грошові кошти (потоки) від інвестиційної діяльності (у розрізі окремих статей)


2.1.
2.2. (перелік окремих грошових потоків від інвестиційної діяльності)
хх
хх

Чисті грошові кошти від інвестиційної діяльності (надходження/вибуття)
ххх

3. Грошові кошти (потоки) від фінансової діяльності (у розрізі окремих статей)


3.1.
3.2. (перелік окремих грошових потоків від фінансової діяльності)
хх
хх

Чисті грошові кошти від фінансової діяльності (надходження/вибуття)
ххх

Усього збільшення/зменшення грошових коштів
ххх

Грошові кошти (сальдо) на початок звітного періоду
ххх

Грошові кошти (сальдо) на кінець звітного періоду
ххх


Що ж робить звіт про рух грошових коштів такою важливою формою звітності та вимагає від бухгалтерів з особливою уважністю ставитися до його підготовки?
Як вважає Р. Апреда [1, с.251]: “Звіт про рух грошових коштів ... широко використовується як допомога бухгалтерам та аналітикам отримати чітку картину напрямків використання і джерел отримання господарських засобів компанії по факту за звітний період, в той час як фінансові менеджери користуються перевагами цієї моделі як основи для складання планів”. Н.С. Пласкова [182] продовжує: “Звіт про рух грошових коштів поряд з іншими формами звітності дозволяє зацікавленим користувачам інформації оцінити динаміку чистих активів компанії, зміни в фінансовій структурі (включаючи ліквідність і платоспроможність), ефективність управління потоками грошових коштів, здатність до адаптації в швидкоплинних ринкових умовах. Аналіз показників, які представлені в звіті, дозволяє розробляти моделі для оцінки і зіставлення дисконтованої вартості майбутніх грошових потоків компанії. Крім того, звіт сприяє співставленню операційних показників різних компаній, оскільки усуває вплив застосування різних методів обліку для однакових операцій і подій. Звітна інформація про рух грошових коштів необхідна для виявлення точності їх минулих прогнозних оцінок, а також для вивчення зв’язку між прибутковістю і чистим грошовим потоком”. Дж.Р. Міллс та Дж.Х. Ямамура зауважують [30, с.53]: „Інформація звіту про рух грошових коштів є більш надійною, ніж інформація балансу чи звіту про прибутки і збитки. Дані балансу вимірюються статично на конкретний момент часу – в той час як звіт про прибутки і збитки містить багато умовних негрошових статей – наприклад пенсійні відрахування та амортизація. Звіт про рух грошових коштів демонструє зміни в інших формах звітності ... в результаті чого власники можуть побачити обсяг грошових коштів доступних для здійснення операційної та інвестиційної діяльності”.
На думку Є.І. Богатирьової [61], базуючись на даних звіту про рух грошових коштів, стають можливими:
- фінансове планування і бюджетування діяльності організації (з врахуванням оборотності окремих складових активів і зобов’язань організації);
- оцінка ефективності інвестицій організації, що призводять до виключення коштів з обороту;
- оцінка активності і результативності організації в галузі залучення додаткових фінансових ресурсів.
В додатку Е узагальнено думки вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо можливих напрямків використання інформації, що агрегується у звіті про рух грошових коштів, в результаті чого встановлено – майже всі автори виділяють три основні напрями застосування розглядуваної нами звітної форми:
1) оцінка здатності компанії генерувати грошові кошти в розрізі операцій та видів діяльності;
2) оцінка здатності компанії сплачувати дивіденди та погашати зобов’язання;
3) узгодження чистого прибутку з грошовими потоками від операційної діяльності.
Однак часто-густо серед бухгалтерів, фінансових менеджерів та аналітиків спостерігається певна недооцінка важливості цієї звітної форми. На думку Дж.Х. Хертенштайн та Ш.М. МакКіннон існує кілька причин цього. Вони стверджують [15, с. 69]: „Незважаючи на те, що звіт існує в своєму теперішньому вигляді зі середини 1988 року, він досі вважається „новим звітом”; багато менеджерів просто не досліджували його протягом здійснення фінансового аналізу. Ті ж, які вивчали звіт про рух грошових коштів, зазвичай багато часу приділяли питанню його заповнення, не звертаючи уваги на те, яку інформацію він несе в собі... Але напевне найбільше відлякує помилкова ідея про те, що він потребує вельми складного аналізу заплутаних показників і взаємозв’язків. Це заважає його ефективному використанню”. Як правильно зауважують професори Г. Хававіні та К. Віалле [14]: „здатність менеджерів продукувати рішення, які дозволяють постійно генерувати грошові потоки є життєво важливим для існування фірми в довгостроковій перспективі, оскільки постачальники, банки та податкові органи бажають отримувати реальні грошові кошти, а не задекларовані доходи”.
Очевидно, що зазвичай чистий грошовий потік від господарської діяльності підприємства відрізняється від чистого прибутку, оскільки деякий обсяг витрат і доходів, що відображені в звіті про фінансові результати не містить реального руху грошових коштів. Зв’язок між чистим грошовим потоком і чистим прибутком нами може бути представленим так (2.2):
(2.2)
де, - чистий грошовий потік (net cash flow);
- чистий прибуток (net income);
- негрошові витрати (non-cash charges);
- негрошові доходи (non-cash revenues).
Загальне алгебраїчне представлення звіту про рух грошових коштів таке:
Головне балансове рівняння має вигляд (2.3):
(2.3)
де, - активи (assets);
- зобов’язання (liabilities);
- власний капітал (shareholders’ equity)
Активи можна розділити на дві категорії: грошові кошти та їх еквіваленти а також негрошові активи (2.4):
(2.4)
де, - грошові кошти та їх еквіваленти (cash & cash equivalent);
- негрошові активи (non-cash assets).
Це саме рівняння в динаміці виглядатиме так (2.5):
(2.5)
де, - зміна величини відповідного показника за звітний період.
Перенісши негрошові активи в праву частину формули, отримаємо основне рівняння для побудови звіту про рух грошових коштів (2.6):
(2.6)
З іншої сторони (2.7):
(2.7)
де, - чистий грошовий потік від операційної діяльності (net operating cash flow);
- чистий грошовий потік від інвестиційної діяльності (net investment cash flow);
- чистий грошовий потік від фінансової діяльності (net financing cash flows).
Узагальнення даних у звіті про рух грошових коштів відбувається у розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.
Розподіл грошових потоків за видами діяльності пов’язаний з відмінностями у вимогах, що їх пред’являють користувачі до звітної до звітної інформації. При аналізі поточної інформації важливо оцінити достатність грошових коштів для підтримки господарського процесу і виявити тенденції збільшення оборотів, викликані нарощуванням виробничих потужностей. Грошові кошти, скеровані на інвестиції, демонструють, наскільки майбутні виробничі потужності зможуть підтримати рівень поточної діяльності, що склався. Грошові потоки від фінансової діяльності представляють інтерес з точки зору власників і кредиторів компанії. Як пише Х. Нюрнберг [35, с.62]: „Операційні рішення стосуються низки питань на зразок: яку продукцію і послуги продавати, яку продукцію і послуги купувати, яких робітників наймати і на якому рівні повинна бути їх зарплата, які цінності можна здавати в оренду і т.д. Інвестиційні рішення мають відношення до питань щодо обсягу і об’єктів інвестування ... Фінансові рішення стосуються об’єму і структури фінансування фірми, включаючи відповідь на питання про джерела грошових коштів для інвестування: внутрішні чи зовнішні (за рахунок емітування боргових або пайових цінних паперів)”.
При цьому Є. Бондарєвою звернено увагу на два нюанси в розподілі грошових коштів за видами діяльності [65, с.77]: „По-перше, при здійснені ... класифікації необхідно пам’ятати, що вона достатньо умовна. Оскільки якщо підприємство створено виключно для здійснення інвестиційної діяльності (наприклад, купівлі-продажу цінних паперів), то для нього така діяльність буде являтися операційною ...; по-друге, оскільки основою для заповнення звіту є показники як бухгалтерського обліку так і інших форм звітності, „нестиковок” в зв’язку з розподілом операцій між відповідними видами діяльності не виникне лише в тому випадку, якщо підприємство правильно веде бухгалтерський облік”.
Основні джерела надходжень та напрямки виплат грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства представлено в Додатку Ж.
Згідно міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IAS/IFRS та GAAP) існують два методи складання звіту про рух грошових коштів: прямий та непрямий. На відміну від них, вітчизняними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено лише один – непрямий.
Ми погоджуємось із Н.Дж. Хард та М.Т. Ванечек [13], які вважають, що вибір формату представлення звіту залежить від завдань, які стоять перед його користувачами. Як пише проф. Х. Нюрнберг [36, с.50-51]: „При використанні прямого методу, різниця між сумою грошових коштів, отриманих від операційної діяльності та сумою грошових коштів витрачених на операційну діяльність, рівна грошовому потоку від операційної діяльності. Ці величини можуть регулярно генеруватися в системі бухгалтерського обліку або отримуватися шляхом коригування доходів і витрат на величину змін пов’язаних із ними активів і зобов’язань ... При непрямому методі, грошовий потік від операційної діяльності отримується коригуванням чистого прибутку на: а) результат від всіх відстрочених грошових надходжень і платежів минулих операцій як то, зміни у величині товарно-матеріальних цінностей, доходів майбутніх періодів тощо і збільшення очікуваних майбутніх грошових надходжень і платежів, зокрема зміни в дебіторській і кредиторській заборгованостях, пов’язаних із операційною діяльністю; б) результат доходів і витрат, не пов’язаних з рухом грошових коштів, зокрема знос та амортизація гудвілу, амортизація дисконту і премії облігацій, а також операцій, пов’язаних з інвестиційною чи фінансовою діяльністю, наприклад доходи чи витрати від продажу обладнання та інвентарю ...”.
Звернемось до пояснення концепції використання прямого і непрямого методів складання звіту про рух грошових коштів, яке дає І.А. Димова [114]: „При використанні прямого методу розкриваються основні види валових грошових надходжень і валових грошових платежів. Інформація для цього може бути отримана або:
1) з облікових записів компанії;
2) шляхом корегування продаж, собівартості продаж та інших статей в звіті про прибутки і збитку з врахуванням наступного: змін на протязі періоду в запасах і операційній кредиторській і дебіторській заборгованостях; інших не грошових статей; інших статей, які призводять до виникнення інвестиційних або фінансових грошових потоків.
При використанні непрямого методу чистий потік грошових коштів від операційної діяльності визначається шляхом коригування чистого прибутку або збитку з врахуванням наступного:
- змін в запасах і операційній дебіторській і кредиторській заборгованостях на протязі періоду;
- не грошових статей, таких як знос, відрахування, відстрочені податки, нереалізовані прибутки або збитки по операціях з іноземною валютою, нерозподілені прибутки асоційованих компаній, і частка меншості;
- всіх інших статей, що ведуть до виникнення інвестиційних або фінансових грошових потоків”.
Проф. В.М. Попов наводить чотири причини, які формують різницю між сумою отриманого підприємством прибутку і величиною грошових коштів [218, с.320]:
1) прибуток відображає грошові і негрошові доходи, враховані на протязі певного періоду, що не співпадає з реальним надходженням грошових коштів;
2) прибуток визнається після здійснення продажу, а не після отримання грошових коштів;
3) при розрахунку прибутку витрати на виробництво продукції визнаються після її реалізації, а не в момент їх оплати;
4) грошовий потік відображає рух грошових коштів, які не враховуються при розрахунку прибутку: амортизацію, капітальні витрати, податки, штрафи, боргові виплати і чисту суму боргу, позикові і авансовані кошти.
З кінця 80-их рр. ХХ ст. між науковцями різних країн розгорілася серйозна дискусія відносно переваг того чи іншого методу складання звіту про рух грошових коштів.
Прямий метод дозволяє виділити основні класи грошових надходжень і видатків від операційної діяльності. Його прихильники стверджують, що він є більш наочним при встановленні спроможності підприємства генерувати достатні грошові кошти від операційної діяльності для сплати боргів, реінвестування в діяльність та здійснення розподілу прибутку між власниками. Противники вказують, що багато осіб які готують корпоративну фінансову звітність не займаються постійним збором інформації, яка дозволила б їм визначити необхідну інформацію для підготовки звіту за прямим методом ... Непрямий, або узгоджуючий, метод зосереджується на відмінності чистого прибутку і чистого грошового потоку від операційної діяльності. Прихильники непрямого методу звертають увагу на те, що він забезпечує корисний зв’язок між звітом про рух грошових коштів, звітом про прибутки і збитки та балансом. Окрім того, вказують на те, що прямий метод потребує додаткового розкриття і представлення узгодження чистого прибутку і чистих грошових коштів. Додаткові витрати на підготовку розкриття додаткової інформації при використанні прямого методу, однак, не є значними [4].
Як пише Т. Дружиловська [113]: „при всій здавалось би громіздкості і незвичності для ... користувача, непрямий метод має достатньо широке використання в світовій практиці. Самі МСФЗ вітають використання прямого методу, однак дозволяють використовувати як прямий, так і непрямий метод”.
В.А. Коллінз вважає, що звіт про рух грошових коштів, складений за прямим методом повніше задовольняє інформаційні потреби користувачів оскільки дозволяє аналізувати основні класи вхідних і вихідних грошових потоків [8]. До того ж, цей спосіб є простішим для розуміння і забезпечує здійснення оцінки очікуваних і поточних грошових потоків [222].
На відміну від них, Д. Карслоу та Дж. Міллс, обґрунтовуючи переваги непрямого методу складання звіту про рух грошових коштів, вказують на те, що [5]: „Однією з найголовніших причин, які визначають важливість звіту про рух грошових коштів як такого, є допомога користувачам у встановленні тих причин, через які існує відмінність між чистим прибутком і пов’язаними з ним грошовими надходженнями і платежами з метою підготовки основи для оцінки якості прибутку”. О.Н. Литньов пише про те, що [159]: “ користувач звіту про рух грошових коштів, складеного за непрямим методом може прослідкувати весь шлях, який проходять фінансові ресурси для того, щоб перетворитися в грошову форму. Це дозволяє йому виявити будь-які перепони і „закупорки” на цьому шляху, які заважають підприємству збільшити свою здатність генерувати грошові потоки”. Водночас науковець погоджується з тим, що [159] „ прямий метод вважається найбільш точним ... В його використанні зацікавлені перш за все кредитні організації, яких більш за все хвилює здатність підприємства генерувати грошові потоки, достатні для погашення позик” .
Р.Е. Хоскін, М.Р. Фіццель та Р.А. Девідсон вважають, що [18]: “ прямий метод складання звіту про рух грошових коштів є теоретично інформативнішим однак рідше використовується на практиці, в той час як непрямий метод часто застосовується при складанні звіту, що призначений для оприлюднення”. Цей факт підтверджується проведеними дослідженнями вітчизняних та зарубіжних науковців (табл.2.10).
Таблиця 2.10
Переваги користувачів та бухгалтерів щодо прямого та непрямого методів заповнення звіту про рух грошових коштів
Рік дослідження
Дослідники
Кількість досліджуваних об’єктів
Переваги користувачів та бухгалтерів




непрямий метод
прямий метод

1988
П.Л. Кінтцель [25]
95
98,9%
1,1%

2001
Голов С.Ф., Костюченко В.М. [99, с.108]
-
97,5%
2,5%

2003
Дж.Дж. Уайльд, К.Р. Субраманьям, Р.Ф. Хелсі [48]
не наводиться
97%
3%

2004
Т. Брахмасрін, К.Д. Штрупек, Д. Віттен [4]
не наводиться
78,9%
21,1%


Особливо слід відзначити дослідження, проведені у 2004р. американськими науковцями Т. Брахмасрін, К.Д. Штрупек, Д. Віттен, які, на основі анкетного опитування, визначили пріоритети щодо вибору методу заповнення Звіту про рух грошових коштів не лише за респондентами, а й за бізнес-секторами, а також виокремили причини надання переваги прямому чи непрямому методам заповнення звіту про рух грошових коштів (Додаток З). Зокрема, найбільш вживаним прямий метод є у сфері фінансів (50% компаній), непрямий – в промисловості (85,9%) та в сфері комунальних послуг (88,9%). В той же час найбільшою перевагою прямого методу більшість (близько 100%) респондентів, як з числа управлінців, так і інвесторів, назвали можливість виділити обсяг грошових коштів сплачених/отриманих від постачальників/споживачів, в той час як непрямого – відмінність чистого прибутку і грошових коштів від здійснення операцій (близько 87%) [4].
Ю. Самохін вважає, що [195]: „Перевагою використання прямого методу є те, що він дозволяє оцінити загальні суми надходжень і видатків грошових коштів підприємства, надає наочну інформацію про статті, які формують найбільший притік і відтік грошових коштів в розрізі видів діяльності. Інформація, отримана при використанні даного методу, використовується при прогнозуванні грошових потоків ... Перевагою непрямого методу є те, що він дозволяє ув’язати отриманий фінансовий результат та зміну грошових коштів за період і робить можливим здійснення розрахунку показників зміни грошових коштів від поточної, інвестиційної і фінансової діяльності, практично не залучаючи внутрішні дані обліку. Відповідно за даним методом може бути здійснена оцінка грошових потоків зовнішнім користувачем бухгалтерської інформації”.
Жорстко критикують непрямий метод С. Максимов та Т. Максимова, пояснюючи свою думку наступним [161]: „При використанні непрямого методу в звіті про рух грошових коштів показується лише результат операції, тобто сума чистого прибутку або збитку ... Фінансова звітність, складена за даним методом, не буде повністю відображати інформацію про операційну діяльність компанії, що суперечить визначенню „суттєвості” ... та „повноти” ... Основоположних принципів IAS, однак через лобіювання інтересів крупних компаній, які і є генеральними спонсорами Комітету з Міжнародних стандартів фінансової звітності, останній не звертає на цей факт уваги”.
Нами було згруповано наявні переваги та недоліки використання прямого та непрямого методів заповнення звіту про рух грошових коштів (табл.2.11).
Таблиця 2.11
Переваги та недоліки заповнення звіту про рух грошових коштів
за прямим та непрямим методами
Переваги/
недоліки
Методи
Переваги
Недоліки

Прямий
- дозволяє отримати інформацію про структуру поточних поступлень грошових коштів і реальних виплат підприємства. Тим самим можна висліджувати фактичні джерела і напрямки використання грошових коштів в ході господарської діяльності підприємства
- підходить для потреб короткострокового фінансового планування і розрахунку прибутків (збитків) внутрішніми користувачами (корисний, як інструмент управлінського обліку);
- інформацію про грошові потоки можна використовувати в управлінні підприємством і контролі за рівнем ліквідності;
- позбавлений неточностей, притаманних непрямому методу в зв’язку з періодизацією господарських операцій внаслідок застосування методу нарахувань
- значна трудомісткість складання;
- відсутність можливості висліджування шляху, який проходять фінансові ресурси для перетворення в грошову форму, в результаті чого в підприємства немає можливості виявити причини проблем в утворенні грошових потоків

Непрямий
- дозволяє прослідкувати трансформацію чистого прибутку в чистий грошовий потік від операційної діяльності, що може бути корисним для потреб аналізу;
- відносна простота розрахункових операцій;
- приблизний звіт може бути складений на базі річної звітності підприємства, що особливо важливо зовнішнім користувачам інформації;
- існуючі методи ведення обліку спрямовані на застосування принципу нарахувань доходів і витрат, що полегшує складання Звіту
- неможливість виділити грошові потоки від операційної діяльності всередині окремих підрозділів підприємства, які не знаходяться на окремому балансі;
- поступлення грошових коштів у вигляді виручки від реалізації і поточні грошові витрати на операційну діяльність випускаються з поля зору. Таким чином, не виконується важлива ціль формування Звіту – отримання інформації про те, як формуються фінансові засоби;
- метод приводить до тих самих результатів, що і прямий лише в тих випадках, коли відомі всі операції, не пов’язані з рухом грошових коштів, які можуть бути скоректовані


Останні дослідження чітко розставили пріоритети науковців в сторону використання прямого методу заповнення Звіту про рух грошових коштів.
В 1996 р. П. Бенсон, П. Міллер та Б. Бадж [2, с.4-5] виявили значні розходження між реальними та опублікованими чистими грошовими потоками від операційної діяльності, що наводило на думку про певні проблеми у компаній з точністю визначення цих потоків. В результаті чисельних досліджень, ці науковці прийшли до висновку, що використання компаніями прямого методу складання звіту про рух грошових коштів сприятиме більш точному висвітленню даних у фінансовій звітності і, відповідно, запропонували Раді зі стандартів бухгалтерського обліку рекомендувати компаніям використання саме прямого методу для відображення операційних грошових потоків [2, с.10-12].
В 2000 р. Г.В. Крішнан та Дж.А. Лергай ІІІ [27] дослідили звітні дані низки компаній з метою встановлення того чи грошові потоки відображені за прямим методом є більш точним підґрунтям для прогнозування майбутніх грошових потоків в порівнянні з операційними грошовими потоками, обчисленими на основі інформації балансу і звіту про прибутки і збитки. Дослідники встановили, що „прямі” грошові потоки забезпечують кращий прогноз майбутніх грошових потоків аніж грошові потоки, отримані шляхом коригування статей балансу і звіту про прибутки і збитки. І, нарешті, у 2004 р. Т.Дж. Уордом, Дж. Вудруфом та Б.П. Фостером [45] на основі ґрунтовного аналізу звітності за 1994-1999 рр. низки компаній, було одержано емпіричні докази того, що звіт про рух грошових коштів, складений прямим методом є більш точним ніж аналогічний звіт, складений непрямим.
На наш погляд, підприємствам слід розглянути можливість використання прямого методу при формуванні звіту про рух грошових коштів для потреб управління, в свою чергу, на законодавчому рівні необхідно внести доповнення до П(С)БО 4 з метою надання суб’єктам господарювання права вибору: складати звіт про рух грошових коштів за прямим чи непрямим методом. З цією метою нами, використовуючи закордонний досвід (стандарти IAS/IFRS, US GAAP; дослідження міжнародних аудиторських компаній Deloitte&Touche, PricewaterhouseCoopers та досвід складання звітності низки закордонних компаній) розроблено уніфіковану форму звіту про рух грошових коштів, складеного на основі прямого методу та пояснення щодо її заповнення (Додаток И). Форма може використовуватись будь-якими вітчизняними підприємствами, незалежно від форми власності та галузі діяльності.
Важливим для цілісного уявлення складності організаційних облікових процесів, що пов’язані із формуванням звіту про рух грошових коштів є виокремлення окремих етапів його складання. Узагальнивши наявний досвід (Додаток К) можна представити наступні кроки з побудови звіту, які залежать від методів його складання (рис.2.4).
13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415
Рис.2.4. Етапи формування звіту про рух грошових коштів
Основна різниця у формуванні звіту про рух грошових коштів згідно міжнародних стандартів фінансової звітності за прямим та непрямим методами міститься на другому етапі, коли відбувається або коригування прибутку від звичайної діяльності (непрямий метод) або виділення основних категорій грошових поступлень і виплат від операційної діяльності (прямий метод). Деталізація етапів формування звіту про рух грошових коштів з розбивкою їх на підетапи залежатиме від методик, які використовує те чи інше підприємство для заповнення форми цього звіту.
Майже тридцятирічна історія існування звіту про рух грошових коштів в теперішньому його вигляді призвела до виникнення та удосконалення трьох основних методик його заповнення, які використовуються в міжнародній практиці бухгалтерського обліку:
- Методика 1 – Використання робочих листків або листків рознесення (work sheet/spread sheet methodic);
- Методика 2 – Використання Т-рахунків (T-accounts methodic);
- Методика 3 – Використання рівнянь/формул (equations/formulae methodic).
К.П. Стікні та Р.Л. Вейлом виділено основні етапи застосування методики робочих листків або листків рознесення (work sheet/spread sheet methodic) [44]:
1) розрахунок змін значень протягом звітного періоду по кожній статті балансу;
2) віднесення кожної такої зміни до операційної, інвестиційної чи фінансової діяльності;
3) здійснення всіх необхідних коригувань;
4) перенесення змін у форму звіту про рух грошових коштів.
Етапи застосування методики Т-рахунків (T-accounts methodic) за К.П. Стікні та Р.Л. Вейлом [44] такі: побудова балансу на початок і кінець звітного періоду; підготовка Т-рахунків, в тому числі головний (майстер) рахунок по грошових коштах та їх еквівалентах з виділенням операційної, інвестиційної та фінансової частини; відслідковування змін в майстер-рахунку шляхом дослідження первинних записів; здійснення всіх необхідних коригувань; перенесення змін у форму звіту про рух грошових коштів.
Застосування методики рівнянь/формул (equations/formulae methodic) базується на використанні численних формул для визначення кожної окремої статті звіту про рух грошових коштів. Детальніше основні аспекти застосування вищеназваних методик подано в Додатку Л.
Переваги та недоліки різних методик заповнення звіту про рух грошових коштів представлено в табл.2.12.
Таблиця 2.12
Переваги та недоліки використання різних методик заповнення
звіту про рух грошових коштів
Методики заповнення
Переваги
Недоліки

Робочих листків або листків рознесення
- можливість часткового контролю за правильністю заповнення звіту;
- сприяє поглибленому розумінню сутності звіту
- важкість використання у випадку великого різноманіття здійснюваних підприємством операцій;
- можливість допущення помилок при коригуванні статей балансу у випадку його неправильного заповнення

Т-рахунків
- точність
- значна трудомісткість побудови рахунків;
- важкість висліджування грошових потоків та їх ідентифікація з тим чи іншим видом діяльності

Формул/рівнянь
- корисність для потреб аналізу
- необхідність використання значної кількості формул для обчислення всіх необхідних значень звіту
- важкість виділення сум по не грошових статтях, що не повинні включатися до звіту про рух грошових коштів


На наш погляд спільним для усіх методик (і головним) є недолік, який полягає в тому, що виконання різного роду коригувань і підрахунків, спрямованих на заповнення звіту про рух грошових коштів відбувається постфактум, тобто в кінці звітного періоду, після того як всі господарські операції здійснено. В результаті, для правильного заповнення звіту, бухгалтеру доводиться ще раз здійснювати моніторинг всіх господарських операцій з метою висліджування руху грошових коштів тим самим роблячи процес формування звіту про рух грошових коштів занадто трудомістким. Крім того збільшується ймовірність допущення механічних помилок, що спричинять викривлення даних в самій звітній формі. В більшості випадків таку помилку доволі важко віднайти і її усунення зазвичай вимагає повторного перегляду всіх операцій здійснених підприємством за звітний період. Як наслідок, багато бухгалтерів ставляться до заповнення звіту про рух грошових коштів достатньо формально, не приділяючи йому значної уваги саме через важкість його заповнення.
Наведене вище приводить нас до розуміння актуальності і необхідності розробки методики, яка усувала б виявлені недоліки і суттєво знижувала трудомісткість заповнення цієї звітної форми.
Нами пропонується методика заповнення звіту про рух грошових коштів, яка є частковим варіантом методики використання робочих листків або листків рознесення, однак базується на постійному оперативному зборі даних для складання звітної форми. Методика полягає в тому, що бухгалтер після того, як формує бухгалтерські проведення під час або безпосередньо після здійснення конкретної господарської операції одночасно робить необхідні коригування та виділення сум, які в кінці звітного періоду переноситимуться до звіту про рух грошових коштів. Для цього може використовуватися дещо модифікований Журнал реєстрації господарських операцій (табл.2.13).
Таблиця 2.13
Шапка модифікованого Журналу реєстрації господарських операцій для заповнення звіту про рух грошових коштів
№ з/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Сума
Коригу
вання
Сума після коригування
Вид діяльності (ОД, ІД, ФД)
Код статті в Звіті про рух грошових коштів



Дебет
Кредит


надход
ження
видаток



1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

...
...
...
...
...
...
...
...
...
...

...
...
...
...
...
...
...
...
...
...


Пропонована методика поділяється на такі етапи:
1) формування бухгалтерських проведень щодо здійсненої підприємством господарської операції – заповнення традиційного Журналу реєстрації господарських операцій (стовпці 1-5);
2) коригування суми конкретного проведення на значення по негрошових статтях, які не потрапляють до звіту про рух грошових коштів (стовпець 6);
3) виділення за конкретним бухгалтерським проведенням, суми, яка вноситься до звіту про рух грошових коштів, з урахуванням здійсненого коригування (стовпці 7-8);
4) віднесення виділених сум до конкретного виду діяльності підприємства з урахуванням специфіки здійснених господарських операцій (стовпець 9);
5) внесення виділених сум до конкретного рядку звіту про рух грошових коштів (стовпець 10);
6) безпосереднє заповнення звіту про рух грошових коштів після підсумовування надходжень і видатків (стовпці 7-8) за статтями звіту за необхідний період.
Пропонована методика випробована на ТзОВ ТВК «Львівхолод», що підвищило точність заповнення форми №3. В табл.2.14 представлено типові господарські операції в діяльності підприємства та їх вплив на звіт про рух грошових коштів.
Таблиця 2.14
Модифікований Журнал реєстрації типових господарських операцій (узагальнений) ТзОВ ТВК «Львівхолод» за 2007р.
№ з/п
Зміст господарської операції
Кореспонден-ція рахунків
Сума
Коригу
вання
Сума після коригування
Вид діяльності (ОД, ІД, ФД)
Код статті в Звіті про рух грошових коштів



Де-бет
Кре-дит


надход-
ження
видаток



1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

1
Придбання фінансових інвестицій
141
311.01
630670
-
-
630670
ІД
240

2
Оплата за реалізовану продукцію
311. 01
361.01
138517881
-
138517881
-
ОД
080

3
Оплата за реалізовані необоротні активи
311. 01
361.02
469653
-
469653
-
ІД
190

4
Сплата авансів за придбання сировини та матеріалів
371. 01
311.01
34284099
-
-
34284099
ОД
080















Продовження табл.2.14

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

5
Видача під звіт грошових коштів
372. 01
311.01
389534
-
-
389534
ОД
080

6
Розрахунки з іншими дебіторами
311. 01
377
869410
-
869410
-
ОД
080

7
Отримання короткострокових кредитів
311. 01
60
23128000
-
23128000
-
ФД
320

8
Погашення короткострокових кредитів
60
311.01
29761268
-
-
29761268
ФД
340

9
Погашення заборгованості постачальникам
631
311.01
226744692
-
-
226744692
ОД
100

10
Виплата заробітної плати
661
311.01
22565425
-
-
22565425
ОД
100

11
Перерахування виручки на рахунок в банку
311. 01
301
3650776
3650776
-
-
-
-

12
Сплата до бюджету податку на прибуток
641. 01
311.01
4237883
-
-
4237883
ОД
140


Перевагами пропонованої методики можна назвати:
1) зрозумілість. Методика не містить великих, складних формул чи рівнянь і є доступною для розуміння суті процесу побудови звіту про рух грошових коштів згідно неї;
2) відсутність необхідності здійснення додаткових арифметичних, логічних чи будь-яких інших дій безпосередньо при кінцевому формування звіту про рух грошових коштів. Достатньо лише просумувати значення по стовпцях 7 та 8 в розрізі кодів статей, що відзначені в стовпці 10. Як наслідок, час на остаточну підготовку звіту про рух грошових коштів є найменшим в порівнянні з використанням будь-яких інших методик з уже існуючих;
3) звіт про рух грошових коштів будується на основі первинної інформації безпосередньо після здійснення господарських операцій а не на даних балансу та звіту про фінансові результати, а тому можливі помилки при складанні інших форм звітності не впливають на правильність побудови звіту про рух грошових коштів;
4) максимальна точність. Методика позбавлена будь-яких похибок, що можуть виникнути навіть у випадку правильно заповнених інших форм звітності в процесі коригування балансових статей на суми негрошових операцій через неуважність бухгалтера чи суто арифметичні помилки.
5) дає можливість побудови звіту про рух грошових коштів в будь-який момент (скажімо на кінець кожного місяця) а не лише на кінець звітного періоду, що має особливо важливе значення для потреб управління;
6) можливість перманентного контролю за правильністю складання звіту про рух грошових коштів шляхом віднімання підсумків по графах „надходження” та „видаток” і звіряння отриманої різниці із зростанням/зменшенням суми грошових коштів та їх еквівалентів за відповідний період часу;
7) виключає побудову звіту про рух грошових коштів за принципом „від зворотного”, тобто коли визначається різниця в грошових коштах та їх еквівалентах на кінець та початок звітного періоду, а пізніше грошові потоки від різних видів діяльності „підтасовуються” під отримане значення.
Недоліки методики: ускладнює роботу бухгалтера в процесі первинного відображення здійснених підприємством операцій оскільки вимагає додаткових записів, пов’язаних з рухом грошових коштів та негрошовими операціями.
Однак, на наш погляд, цей недолік не являється критичним, і може бути зведеним до мінімуму шляхом впровадження (або зміни) списку типових проведень з додатковими зауваженнями щодо впливу тієї чи іншої господарської операції на стан звіту про рух грошових коштів.
Таким чином, звіт про рух грошових коштів є однією із найважливіших форм звітності підприємства, оскільки дозволяє: оцінювати здатність компанії генерувати грошові кошти в розрізі операцій та видів діяльності; оцінювати здатність компанії сплачувати дивіденди та погашати зобов’язання; узгоджувати чистий прибуток з грошовими потоками від операційної діяльності. Розподіл грошових потоків за видами діяльності пов’язаний з відмінностями у вимогах, що їх пред’являють користувачі до звітної до звітної інформації.
Згідно міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IAS/IFRS та GAAP) існують два методи складання звіту про рух грошових коштів: прямий та непрямий, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку – лише непрямий. При використанні прямого методу розкриваються основні види грошових надходжень і грошових виплат. При використанні непрямого методу чистий потік грошових коштів від операційної діяльності визначається шляхом коригування чистого прибутку або збитку. Попри ширше використання непрямого методу, останні дослідження вчених чітко розставили пріоритети в сторону ефективнішого використання прямого методу заповнення Звіту про рух грошових коштів.
На даний час існує три основні методики заповнення Звіту про рух грошових коштів, які використовуються в міжнародній практиці бухгалтерського обліку: використання робочих листків або листків рознесення; використання Т-рахунків; використання рівнянь/формул. Спільним для усіх методик є недолік, який полягає в тому, що виконання різного роду коригувань і підрахунків, спрямованих на заповнення звіту про рух грошових коштів відбувається постфактум, тобто в кінці звітного періоду, після того як всі господарські операції здійснено. Нами пропонується методика заповнення звіту про рух грошових коштів, яка є частковим варіантом методики використання робочих листків або листків рознесення, однак базується на постійному оперативному зборі даних для складання звітної форми. Методика полягає в тому, що бухгалтер після того, як формує бухгалтерські проведення під час або безпосередньо після здійснення конкретної господарської операції одночасно робить необхідні коригування та виділення сум, які в кінці звітного періоду переноситимуться до звіту про рух грошових коштів, для чого використовується модифікований Журнал реєстрації господарських операцій.


Розділ2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТзОВ ТВК «Львівхолод» І ЙОГО ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ
2.1 Характеристика та економічна оцінка діяльності ТзОВ ТВК «Львівхолод»
ТзОВ ТВК «Львівхолод» - одна з найбільших торговельно-примислових компаній Львівської області, яка за кількістю торгових точок серед продуктових мереж займає 10 місце в Україні та визнана одним з п’ятисот найуспішніших підприємств держави.
  Основний вид діяльності підприємства - гуртова, дрібногуртова та роздрібна торгівля продуктами харчування, побутовою хімією, господарськими і супутніми товарами. Серед інших видів діяльності - закупівля, заготівля, зберігання та реалізація плодово-овочевої сировини, а також переробка, фасування та реалізація харчової продукції.
Потужность компанії складають: гіпермаркет з власною пекарнею, відділами кулінарії й охолодженої продукції та 51 магазин самообслуговування торговельної мережі «Рукавичка», які розміщені в обласному та практично в кожному з районних центрів Львівщини. Також підприємству належать низькотемпературні складські приміщення площею 3 тис. м2 , загальнотоварні склади площею 18 тис. м2  та власний логістичний центр, завдяки якому здійснюється оперативне централізоване забезпечення усіх торговельних об`єктів мережі товарами.
Сьогодні більшість мешканців Львівської області знають, що «Рукавичка» - це сучасні магазини площею від 150 до 700 м2 з доступними цінами, цікавими акціями та гнучкою системою знижок. Підтвердження цьому є вибір понад 70 тисяч осіб, які під гаслом «Для тебе, для родини!» лише за півроку стали активними учасниками програми лояльності «Родина» у мережі магазинів «Рукавичка».  
Крім того, для багатьох бренд «Рукавичка» став уособленням національного колориту. Адже компанія не лише намагається підтримувати українського виробника, реалізуючи його продукцію, але й долучається до утвердження національних цінностей: від назви та оздоблення своїх торгових площ до акцій, які пропагують українські традиції.  
Щоб задовольнити потреби своїх клієнтів, «Львівхолод» успішно співпрацює з більш, ніж 2,5 тисячами партнерів та більш як 500 постачальниками в Україні та за її межами. В асортименті мережі представлено понад 100 груп товарів та 15 тисяч найменувань продукції, серед яких товари під власною торговою маркою «Кухарочка». Основними перевагами останніх є доступна ціна та відмінна якість. До переліку продуктів торгової марки «Кухарочка» входять: заморожені м’ясні напівфабрикати, фасовані крупи, цукор, борошно, макаронні вироби, гриби, пельмені, вареники, мак, горох, родзинки, пластівці, горіхи та багато іншого. Переробка м’ясопродуктів, виготовлення різноманітних видів охолоджених та заморожених напівфабрикатів відбувається у виробничому відділі. Такий підхід дозволяє конкурувати по ціні та якості з товарами інших виробників.  У кулінарному цеху здійснюється приготування курей-гриль, гарячих страв та холодних закусок. В перспективі запланований запуск відділу фасування свіжомороженої риби. Щоб забезпечити стабільно високу якість продукції, на базі компанії функціонує технологічна харчова лабораторія, акредитована Украгростандартом, що здійснює постійний контроль за якістю товарів.
На сьогоднішній день ТзОВ ТВК «Львівхолод» це одне з прогресивних українських підприємств, сучасна торговельна компанія, потужний рітейлер, який самостійно будує та відкриває нові торгові підрозділи. Завдяки продуманій ціновій політиці, налагодженій системі постачання, а також поєднанню традицій української гостинності з високим рівнем професіоналізму та сучасними технологіями торгівлі компанія «Львівхолод» заслужила високу репутацію і ототожнюються з послугами високої якості не лише у покупців, але й на рівні держави. 
Так, у 2007 році указом Президента України генеральний директор ТзОВ ТВК «Львівхолод» Богдан Козак удостоєний звання «заслужений працівник сфери послуг України». У 2009 році компанія «Львівхолод» отримала Гран-прі дев’ятого щорічного конкурсу «Обличчя міста-2009». Восени 2010 році Богдана Козака нагороджено відзнакою золотого герба Львівської міської ради та срібною медаллю «Кращий підприємець Львівщини – 2010 року» Львівської обласної державної адміністрації (золота медаль не присуджувалась). А за підсумками 2010 року ТзОВ ТВК «Львівхолод» стала переможцем в рейтингу львівського глянцевого журналу «RIA-Львів» у номінації «торговельна компанія року».
Здобутки компанії не заважають їй сповідувати високі соціальні стандарти. «Львівхолод» є не лише одним з найбільших платників податків у Львівській області, але й визнаний кращим роботодавцем міста Львова. Крім того, в його структурних підрозділах отримали роботу понад 1500 мешканців з різних районів нашої області.
Учасниками Товариства є особи , що підписали договір про заснування Товариства. Учасниками Товариства є юридичні і фізичні особи України та іноземних держав, котрі прийняті у встановленому порядку до Товариства, виконують положення установчих документів Товариства.
Учасники Товариства мають право: брати участь в управлінні справами Товариства в порядку, встановленому цим Статутом та Установчим договором; брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку; вийти в установленому порядку зі складу Учасників Товариства; одержувати інформацію про діяльність фірми. На вимоги Учасника Товариство зобов'язано надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про діяльність Товариства, протоколи зборів; одержувати частину майна у випадку ліквідації Товариства чи вибуття з нього в порядку визначеному цим Статутом, призначати для роботи у зборах своїх представників, а також відкликати і замінювати їх, сповістивши про це інших членів, володіти при голосуванні кількістю голосів пропорційною розміру долі в Статуному фонді інші права передбачені чинним законодавством України та Установчими документами Товариства.
Учасники Товариства зобов'язані: додержуватись Установчих документів Товариства і виконувати рішення загальних Зборів; виконувати свої зобов'язання перед Товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю у Товаристві, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність Товариства; нести інші обов'язки передбачені чинним законодавством України та установчими документами Товариства.
Склад учасників Товариства може бути розширений при наявності згоди Учасників за рахунок введення інших юридичних чи (та) фізичних осіб.
Прийом у Товариство та виключення з його членів здійснюється за рішенням загальних зборів при більшості в 60% голосів від загальної кількості часток в Статутному фонді.
Товариство є юридичною особою відповідно до законодавства України з дня її реєстрації.
Товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, кутовий та інші штампи, фірмовий знак та інші необхідні реквізити.
Товариство має право створювати на території України філії та представництва відповідно до чинного законодавства України. Філії та представництва Товариства діють на підставі своїх положень, затверджених Товариством.
Філії та представництва діють на підставі положень про них. Положення про філії та представництва затверджуються Директором згідно з законодавством країни місця заснування. Керівник філії і керівник представництва діють на підставі довіренності, що видається Товариством.
Товариство є власником майна, що йому належить, включаючи майно, що передане Товариству Учасниками. Товариство здійснює згідно з чинним законодавством володіння, користування і розпорядження майном, що є її власностю згідно з метою своєї статутної діяльності та призначенням майна.
Майно та активи Товариства, його підприємств та організацій, а також майно, що надане їм у користування, що знаходиться на території України, не підлягає націоналізації, конфіскації та іншому вилученню, за винятком випадків, що передбачені законодавством України.
Товариство має товарний знак, що реєструється в порядку визначеному чинним законодавством.
Товариство самостійно планує свою господарську та іншу діяльність, а також соціальний розвиток трудового колективу Товариства. Основу плану складають договори, що укладені із споживачами та постачальниками, а також рішення Зборів Учасників Товариства.
Товариство може направляти за кордон у відрядження, для стажування та на перепідготовку спеціалістів, для навчання та ознайомлення з досвідом організації діяльності фірм, підприємств, кооперативів, малих підприємств за кордоном, збирання ділової інформації, участі у переговорах, виставках, аукціонах, встановлення ділових контактів.
Товариство має право залучати до роботи українських та іноземних спеціалістів, самостійно визначати форми, систему, розмір та види оплати праці, створювати тимчасові творчі колективи.
Предметом діяльності Товариства є :
- створення мережі гіпермаркетів;
- створення власної мережі магазинів для реалізації товарів власного виробництва та отриманих від українських і іноземних фізичних і юридичних осіб;
- закупівля, зберігання, продаж пального та ППМ через спеціалізовані пункти та АЗС;
- виробництво та переробка сільгосп продукції та продуктів харчування
- надання виробничих, науково-технічних та комерційних послуг юридичним та фізичним особам на внутрішньому та зовнішному ринках;
- надання посередницьких послуг по закупівлі, транспортуванню та реалізації товарів," в тому числі торгово-закупівельної діяльності: товарами народного споживання, продуктами харчування, побутовою теле- радіо- відеоапаратурою, засобами обчислювальної техніки, автомобілями, нафтопродуктами та інше;
- вантажні та пасажирські перевезення, транспортно-експедиційне обслуговування;
- надання послуг прокату, лізінгу, оренди та зв’язку; відкриття і управління діяльністю митних ліцензіонних складів, здійснення операцій по декларуванню та митному оформленні грузів;
- будівництво, реконструкція будівель та споруд промислового соціального та житлового призначення;
- утилізація , збір та переробка відходів виробництва та вторинних ресурсів;
- надання різних побутових послуг юридичним та фізичним особам;
- надання платних послуг (інформаційних, юридичних, маркетингових, будівельних, інжинірінгових, лікування, відпочинку, спорту, освіти, прокату та іншіі) населенню, підприємствам, організаціям України та інших країн;
- надання рекламних, консультаційних послуг з питань внутрішньої та зовнішньої інвестиційно-фінансової комерційної діяльності;
- надання інформаційних, консультаційних-довідних, абонентних послуг з питань комерційної діяльності;
- створення оздоровчих комплексів: саун, косметологічних та масажних кабінентів;
- закупівля, обробка та реалізація шкіри та виробів з неї;
- інші види діяльності не заборонени чинним законодавством.
Види діяльності, які вимагають спеціального дозволу, здійснюються Товариством після одержання відповідних ліцензій.
Товариство здійснює зовнішньоекономічну діяльність згідно з метою і предметом своєї діяльності та діє в межах, що встановлені законодавством України.
Угоди (договори, контракти), що укладаються Товариством, повинні бути підписані Директором Товариства (або особою, що уповноважена довіренністю, підписаною Директором Товариство).
Майно Товариства утворюється за рахунок: внесків Учасників; доходів від реалізації послуг відповідно до предмету діяльності; доходів від аукціонів; безплатних або благодійних внесків, пожертвувань українських та іноземних підприємств, організацій, громадян.
Майно Товариства складається з Статутного та інших фондів, що створюються за рішенням Зборів Учасників. Порядок визначення і витрачання фондів визначається Зборами Учасників.
Товариство може використовувати кошти резервного фонду на додаткові витрати, на заходи щодо розробки та впровадження нових перспективних форм та методик статутної діяльності, поповнення нестачі власних оборотних коштів, покриття збитків від зниження ціни на послуги та інші цілі. За рішенням Зборів Учасників Товариства частину коштів резервного фонду може бути використано на оплату праці з компенсуванням їх в наступному періоді з фонду оплати праці.
Товариство відраховує на користь Учасників частку чистого прибутку у розмірі, що визначається зборами Учасників залежно від результатів господарської діяльності.
Розподіл нарахованого прибутку Учасників здійснюється відповідно до їх внесків до Статутного фонду Товариства, що регулюється Установчим договором.
Прибуток Товариства, після відрахування сум по податках та інших обов'язкових платежах, відрахувань на користь Учасників, формування та збільшення Резервного фонду, залишається у розпорядженні Товариства і подальше витрачання Фондів коштів здійснюється за рішенням Зборів Учасників.
Кошти Товариства зберігаються на розрахунковому рахунку (українська валюта) та валютному рахунку (іноземна валюта) та використовуються ним самостійно.
Товариство може поєднувати частину свого майна та коштів з майном та коштами державних, кооперативних, громадських та інших організацій з метою організації спільного виробництва товарів, виконання робіт та наданню послуг, зокрема шляхом організації спільних підприємств з іноземними партнерами.
Частина майна Товариства може бути передана дочірнім підприємствам, філіям і представництвам Товариства за рішенням і на умовах, що визначаються Зборами Учасників.
Статутний фонд Товариства визначений відповідно до Установчого договору, становить 75 000 (сімдесят п’ять ) тисяч гривень. 50% внеску до статутного фонду Товариства підлягають оплаті до моменту державної реєстрації товариства, інші не пізніше одного календарного року з дня державної реєстрації підприємства. Оплата внеску до статутного фонду Товариства може проводитись шляхом передачі грошових коштів або матеріальних цінностей. Учасники вносять внески у Статутний фонд , їх розмір визначений Установчим договором. Зміна первісної суми Статутного фонду провадиться за рішенням Зборів Учасників Товариства. Збільшення Статутного фонду Товариства проводиться за рахунок прибутку та іншими засобами, що передбачені чинним законодавством. Статутний фонд Товариства може бути зменшений за рішенням Зборів учасників Товариства, у порядку визначеному Законодавством України.
У Товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі 25% Статуного фонду, а також інші фонди передбачені законодавством України та статутом товариства.
Збитки, що можуть виникнути в процесі діяльності Товариства, можуть покриватися за рахунок коштів резервного фонду.
Вищим органом Товариства є Збори Учасників Товариства. Збори учасників правомочні приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства. Кожний Учасник Товариства має у Зборах кількість голосів пропорційно внеску до Статутного фонду Товариства.
До виключної компетенції Зборів учасників належить:
а) визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження планів та звітів про їх виконання;
б) внесення змін і доповнень до Статуту Товариства;
в) створення, реорганізація і ліквідація філій та представництв, затвердження положень про них;
г) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;
д) затвердження річних результатів діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємтсва, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків;
е) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;
є) затвердження правил процедури та іншіх внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;
ж) визначення умов оплати праці посадових осіб товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;
з) затвердження господарських договорів, угод, контрактів, що перевищують суму еквівалентну 500 000 гривень, на момент укладання господарського договору, угоди, контракту.
и) прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Повноваження, передбачені пунктами "б", "в", "д", "и", належать до виключної компетенції Зборів Учасників Товариства і не можуть бути передані іншім органам Товариства.
Загальні Збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь учасники, що мають більш як 60 відсотків голосів.
Виконавчим органом Товариства є Дирекція, що призначається за рішенням Зборів Учасників. Директор здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства в межах компетенції, що визначена Установчим договором і Статутом Товариства.
Директор:
- затверджує поточні плани діяльності Товариства і заходів, що є необхідними для вирішення його завдань;
-затверджує щорічний кошторис, штатний розклад і посадові оклади співробітників апарату;
- затверджує договірні ціни і тарифи на послуги;
- визначає порядок відшкодування збитків;
- приймає рішення про одержання довгострокових кредитів;
- створює органи,що необхідні для виконання цілей і завдань Товариства;
- розпоряджається всім майном Товариства, включаючи кошти;
- затверджує нормативні акти, що визначають відносини між підрозділами і філіями Товариства;
- приймає на роботу і звільнює з роботи працівників Товариства, застосовує до них заходи заохочення і накладає стягнення;
- приймає рішення про відрядження, включаючи закордонні ділові поіздки;
- організує ведення бухгалтерського обліку та звітності у Товаристві;
- забезпечує виконання рішень Зборів учасників;
- приймає рішення щодо інших питань поточної діяльності Товариства.
Директор має право:
- розпоряджатися майном в межах, що визначені Установчим договором і Статутом Товариства;
- без довіренності діяти від імені Товариства, репрезентувати її у всіх установах, підприємствах і організаціях;
- укладати будь-які угоди та інші юридичні акти, видавати довіренності, відкривати в банках розрахунковий та інші рахунки;
- здійснювати інші дії для досягнення цілей Товариства в межах його компетенції.
Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю Товариства може створюватися Ревізійна комісія. Порядок діяльності Ревізійної комісії встановлюється Зборами Учасників Товариства.
Працівники підприємства та оплата праці. Товариство самостійно розробляє та затверджує штатний розклад, визначає форми та систему оплати праці працівників Товариства.
Товариство має право залучати до роботи українських та іноземних спеціалістів, самостійно визначати форми, систему, розмір та вид оплати праці згідно з чиним законодавством.
Оплата праці та преміювання працівників Товариства, в тому числі й керівників, здійснюється в межах фонду оплати праці, що фактично утворений.
Загальний розмір виплат за результатами праці окремих працівників Товариства не обмежується.
В разі необхідності для виконання конкретних робіт та надання послуг Товариство має право залучати громадян, виробничі, творчі та інші колективи, спеціалістів науково - дослідних закладів, вищих учбових закладів, підприємств та організацій (поза робочим часом за основним місцем роботи) на підставі індивідуальніх договорів, зокрема: договорів підряду, доручення, трудових угод, контрактів та інших форм угод, що передбачені чинним законодавством, з оплатою праці на договірних засадах.
Товариство здійснює внески щодо соціального та медичного страхування й соціального забезпечення в порядку і розмірі, що встановлені чинним законодавством.
Реорганізація Товариства (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) провадяться за рішенням Зборів учасників Товариства. В разі реорганізації Товариства вносяться відповідні зміни до цього Статуту.
Ліквідація Товариства провадиться за рішенням Зборів Учансиків або за рішенням суду чи арбітражу у випадках, що передбачені чинним законодавством.
Ліквідація Товариства проводиться ліквідаційною комісією, що призначається Засновниками, або судом чи арбітражем.
Ліквідаційна комісія вміщує в офіційній пресі за місцем знаходження Товариства публікацію про строк і порядок ліквідації.
З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять всі повноваження по управлінню справами Товариства.
Порядок і строк ліквідації Товариства встановлюється Учасниками або судом (арбітражем). Строк для подання претензій кредиторів не може бути менший ніж 2 місяці з моменту оголошення про ліквідацію.
Ліквідаційна комісія:
- оцінює наявне майно Товариства;
- виявляє дебіторів та кредиторів Товариства і проводить розрахунки з ними;
- вживає заходи щодо сплати боргів Товариства третім особам, а також його учасникам;
- складає ліквідаційний баланс і подає його Зборам учасників Товариства.
Решта майна Товариства, що залишилась після розрахунків з бюджетом, оплати праці працівників, розрахунків з кредиторами розподіляється між учасниками Товариства відповідно до Закону України "Про господарські товариства"'.
Ліквідація Товариства вважається завершеною, а Товариство таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.
Ліквідаційна комісія несе відповідальність за шкоду, заподіяну Товариству, її учасникам та третім особам за нормами цивільного законодавства України.
Спори Товариства з українськими та іноземними юридичними особами та громадянами (включаючи Учасників) розглядаються згідно з чинним законодавством України відповідними судами України або іншими органами в межах їх компетенції.
Облік та звітність Товариство веде самостійно, а саме оперативний, бухгалтерський та статистичний облік результатів своєї діяльності.
Бухгалтерський, оперативний та статистичний облік та звітність в Товаристві ведуться згідно норм, що діють в Україні. Організація обігу документів в Товаристві, її дочірніх підприємствах, філіях та представництвах встановлюється Директором.
Відповідальність за стан обліку, своєчасне подання бухгалтерської та іншої звітності покладається на Головного бухгалтера Товариства, компетенція якого визначена чиним законодавством.
Операційний рік встановлюється з 1 січня до 31 грудня включно.
Товариство та його посадові особи несуть встановлену законодавством відповідальність за достовірність даних, що містяться в річному звіті та балансі.
Товариство за власний рахунок може наймати спеціалізовану установу для перевірки і підтвердження річної фінансової звітності (зовнішній аудит).

Таблиця 2.1
Динаміка основних економічних показників ТзОВ ТВК“Львівхолод” за 2010–2011 рр.
Показники
Період
Відхилення


попередній
звітний
абсолютне
відносне, %

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн





Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн





Витрати операційної діяльності, тис. грн





Витрати на одну гривню реалізованої продукції, коп./грн





Середньооблікова кільність працівників, осіб,
з них:





– робітників





Середньорічний виробіток продукції на одного працівника, тис. грн





Середньорічний виробіток продукції одним робітником, тис. грн





Фонд оплати праці, тис. грн





Середньорічна оплата праці одного працівника, грн





Середньорічна вартість основних засобів,тис. грн





Фондовіддача основних засобів,
грн/грн





Матеріальні витрати, тис. грн





Матеріаловіддача, грн/грн





Середньорічна вартість активів, тис. грн





Середні залишки оборотних засобів, тис. грн





Середня вартість власного капіталу, грн





Коефіцієнт оборотності оборотних засобів





Коефіцієнт автономії





Продовження табл.. 2.1

Коефіцієнт загальної ліквідності





Чистий прибуток, тис. грн





Чиста рентабельність продажу продукції, %





Чиста рентабельність активів (капіталу), %






Примітка. Частина поданих у таблиці показників є інтервальними, а решта моментними, тому їх приведено до порівняльного вигляду.
Після таблиці подають аналітичні висновки, в яких зазначають стан і тенденції зміни показників, окреслюють шляхи їх можливого поліпшення.

2.2 Аналіз руху грошових коштів та їх еквівалентів у ТзОВ ТВК «Львівхолод»
Однією з основних умов стабільного фінансового стану підприємства є надходження грошових коштів, що забезпечує покриття його поточних зобов’язань. Відповідно, відсутність такого мінімально необхідного запасу грошових коштів свідчить про фінансові труднощі підприємства. В той же час надмірна величина грошових коштів свідчить про те, що реально підприємство несе збитки, пов’язані з інфляцією і знеціненням грошей. В зв’язку з цим виникає необхідність оцінити раціональність управління грошовими коштами на підприємстві.
Аналіз грошових потоків пов’язаний із з’ясуванням причин, які вплинули на збільшення (зменшення) припливу грошових коштів та збільшення (зменшення) їх відпливу. Це можна робити як за довгостроковий період (декілька років), так і за короткостроковий (квартал, рік). Такий аналіз має безперечний інтерес, якщо він буде здійснений за період, що відображає евний етап в діяльності підприємства, наприклад, з моменту створення, випуску нової продукціпї, закінчення реконструкції тощо. Аналіз потоків грошових коштів повинен здійснюватись як на основі звітних, так і планових показників (платіжного календаря). При цьому останні виступають одночасно інструментом управління грошовими потоками. Це досягається шляхом контролю за відповідністю їх реального руху до планових показників та прийняттям необхідних коригуючих заходів.
Першим показником виникнення фінансових ускладнень є тенденція скорочення частки грошових коштів в складі оборотних активів підприємства при зростаючому обсязі його поточних зобов’язань. Тому щомісячний аналіз співвідношення грошових коштів і найбільш термінових зобов’язань (термін яких закінчується в поточному місяці) може надати точну інформацію про надлишок (недостачу) грошових коштів на підприємстві.
Іншим методом оцінки достатності грошових коштів є визначення тривалості періоду їх обороту. З цією метою використовується співвідношення:
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]    (3.3)
Тривалість періоду складає 360 днів – при розрахунку значення показника за рік; 90 днів – при розрахунку за квартал; 30 днів – за місяць.
Для розрахунку використовуються внутрішні облікові дані про величину залишків на початок і кінець періоду (наприклад, місяця) на рахунках грошових коштів. З цією метою використовується формула:
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]                                     (3.4)
де СЗГК – середні залишки грошових коштів, тис. грн.;
ЗГn – залишки на початок n-го місяця, тис. грн.;
n – кількість місяців в періоді.
Для розрахунку величини середнього обороту потрібно використовувати кредитовий оборот за період, що аналізується, по рахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті” беручи до уваги, що більшість підприємств здійснюють безготівкові розрахунки зі своїми контрагентами, а видача грошових коштів через касу (наприклад, заробітна плата працівників або оплата господарських витрат) передбачає їх попереднє одержання в банку. Відкриття спеціальних рахунків в банку та їх використання (чекові книжки, акредитиви) за рахунок власних коштів також пов’язане з перерахуванням коштів з поточного рахунку на відповідні спеціальні рахунки. В цих випадках використання для розрахунку величини обороту суми кредитових оборотів по рахунках 30 “Каса”, 311 “Поточні рахунки в банку в національній валюті”, 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті” призвело б до подвійного рахунку і, як наслідок – до значного викривлення показника оборотності грошових коштів на підприємстві. Але якщо на підприємстві значна частина розрахунків проходить через касу і / або формування спеціальних рахунків здійснюється на позиковій основі, тобто суми, що проводяться по кредиту рахунків 30 “Каса”, 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті” не знаходять свого попереднього відображення на рахунку 311 “Поточні рахунки в банку в національній валюті”, вказані витрати грошових коштів повинні бути додані до суми кредитового обороту рахунку 31 “Рахунки в банку”. Для аналізу зміни обороту грошових коштів протягом звітного періоду, з моменту надходження грошей на поточний рахунок до моменту їх вибуття, складається таблиця.
Таблиця 3.2 Зміна тривалості обороту грошових коштів підприємства по місяцях
Місяць
Залишки грошових коштів (за журналом), грн.
Оборот за місяць (за журналом), грн.
Період обороту, дні
(гр. 1 х 30) : гр. 2

А
1
2
3

Січень
Лютий
Березень
...
Грудень
 
 
 

 
Для того, щоб зрозуміти реальний рух грошових коштів на підприємстві, оцінити синхронність надходження і витрачання грошових коштів, а також поєднати величину одержаного фінансового результату зі станом грошових коштів на підприємстві, необхідно виділити і проаналізувати всі напрямки надходження (припливу) грошових коштів, а також їх вибуття (відпливу).
Таким чином, складання “Звіту про рух грошових коштів” з відповідними аналітичними висновками фактично і є аналізом руху грошових потоків на підприємстві. Вказані напрямки руху грошових коштів прийнято розглядати в розрізі наступних основних видів діяльності (див. рис. 3.8). Як вже зазначалось, аналіз руху грошових коштів проводиться прямим і непрямим методами. Відмінність у використанні прямого та непрямого методів стосується лише розділу операційної діяльності (див. табл. 3.3).
Аналіз грошових коштів прямим методом дозволяє оцінити ліквідність підприємства, оскільки детально розкриває рух грошових

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
 Рис. 3.8. Складові грошових потоків за видами діяльності коштів на рахунках, що дає можливість робити оперативні висновки відносно достатності коштів для сплати по рахунках поточних зобов’язань, а також про можливість здійснення інвестиційної діяльності.
В той же час цей метод має суттєвий недолік, оскільки він не розкриває взаємозв’язок одержаного фінансового результату і зміни величини грошових коштів на рахунках підприємства. Тому необхідно з’ясувати причину можливих розбіжностей. З цією метою проводиться аналіз руху грошових коштів непрямим методом.
Аналіз доцільно починати з оцінки тих змін, які відбулися у складі активів та капіталу підприємства. З цією метою складається таблиця 3.4.[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

Таблиця 3.4 Зміна величини майна підприємства та капіталу за звітний період (тис. грн.)
Статті балансу
На початок періоду
На кінець періоду
Відхилення, +/–

АКТИВ:
Основні активи
Запаси
Дебіторська заборгованість
Поточні фінансові вкладення
Грошові кошти та їх еквіваленти
Витрати майбутніх періодів
ПАСИВ:
Статутний капітал
Додатковий капітал
Резервний капітал
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
Довгострокові зобов’язання
Короткострокові кредити банків
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів
з бюджетом
з позабюджетних платежів та зі страхування
з оплати праці
інші розрахунки
Доходи майбутніх періодів
 
5948,0
967,9
3
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
· Далі потрібно визначити: як зміни по кожній статті активу і пасиву вплинули на стан грошових коштів підприємства і розміри його чистого прибутку.
Зрозуміло, що зменшення дебіторської заборгованості призведе до збільшення реального припливу грошових коштів. Це означає, що в даному випадку різниця між значенням дебіторської заборгованості на початок і кінець періоду повинна бути додана до чистого прибутку.
Вплив на чистий прибуток операцій, пов’язаних з придбанням товарно-матеріальних цінностей, характеризується тим, що збільшення залишків, наприклад, по рахунках 20 “Виробничі запаси”, 28 “Товари” тощо занижує реальний відплив коштів (сума збільшення залишку по цих рахунках повинна бути виключена із чистого прибутку); відповідно сума зменшення залишків по вказаних рахунках додається до чистого прибутку.
Операції, що відображаються на пасивних рахунках, мають зворотний механізм впливу на рух грошових коштів. Якщо залишок по рахунках зобов’язань в звітному періоді збільшується, то це означає, що по них було заплачено менше, ніж показано у витратах (собівартість реалізації завищена) і сума збільшення повинна бути додана до чистого прибутку. Якщо сальдо зменшується, відповідно, по рахунках зобов’язань було заплачено більше, ніж вказано в Звіті про фінансові результати, і сума зменшення повинна виключатися з величини чистого прибутку. Сукупний вплив розглянутих процедур, що коригують величину чистого прибутку, повинен призвести до відображення результату зміни грошових коштів.
Узагальнююча інформація про рух грошових коштів на підприємстві наведена в табл. 3.6 та 3.7[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. З її допомогою керівництво підприємства може контролювати поточну платоспроможність підприємства, приймати оперативні рішення по її стабілізації, оцінювати можливість здійснення додаткових інвестицій.
Акціонери (інвестори), володіючи інформацією про рух грошових потоків на підприємстві, можуть оцінювати, наскільки стабільним є фінансовий стан підприємства, в яке вони вклали свої кошти, більш обґрунтовано підійти до розробки політики розподілу і використання прибутку.
Таблиця 3.6 Рух грошових коштів на підприємстві (прямий метод)
Показники
Сума тис. грн.

І. Операційна діяльність
1.1. Надходження:
чистий дохід від реалізації продукції, робіт, послуг
аванси отримані
інші
1.2. Платежі
по розрахунках з постачальниками
аванси видані
по розрахунках з бюджетом
по розрахунках з позабюджетних платежів та зі страхування
по розрахунках з оплати праці
інші
Разом
ІІ. Інвестиційна діяльність
2.1. Надходження:
реалізація фінансових інвестицій
необоротних активів
майнових комплексів
2.2. Платежі
Інвестиції
2.3. Разом
ІІІ. Фінансова діяльність
3.1.Надходження:
власного капіталу
позики отримані
3.2. Вибуття:
погашення позик
сплата дивідендів
інші
Разом
Загальні зміни грошових коштів
Грошові кошти на початок періоду
Грошові кошти на кінець періоду
 
 
3420,6
150,3

 
–1040,6
–30,0
–1510,2
–80,1
–740,4
–2,3
167,3
 
 

48,7

 
–89,8
–41,1
 
 


 
–90,5

–30,5
–121,0
5,2
2,0
7,2

 
Таким чином, на відміну від запропонованих вище підходів до оцінки фінансового стану, аналіз руху грошових коштів дає можливість зробити більш обґрунтовані висновки про те, в якому обсязі та з яких джерел відбулося надходження на підприємство грошових коштів та які основні напрямки їх використання; чи достатньо власних коштів підприємства для здійснення інвестиційної діяльності; чим пояснюються розбіжності величини одержаного прибутку та нарахування грошових коштів тощо.
Таблиця 3.7 Рух грошових коштів (непрямий метод)
Показники
Сума тис. грн.

1. Рух грошових коштів від операційної діяльності
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування
Операції, коригуючі величину прибутку:
амортизація необоротних активів
зміна забезпечень
фінансовий результат від нереалізованих курсових різниць
Фінансовий результат від неопераційної діяльності
зміни оборотних активів
зміни витрат майбутніх періодів
зміни поточних зобов’язань
зміни доходів майбутніх періодів
Витрати на сплату відсотків
Сплачені відсотки та податок на прибуток
Разом рух грошових коштів від
операційної діяльності
2. Рух грошових коштів від інвестиційної діяльності
Надходження:
реалізація фінансових інвестицій
необоротних активів
майнових комплексів
Платежі:
інвестиції
Разом рух грошових коштів від інвестиційної діяльності
3. Рух грошових коштів від фінансової діяльності
Надходження:
власного капіталу
позики отримані
Вибуття:
погашення позик
сплати дивідендів
інші
Разом рух грошових коштів від фінансової діяльності
Загальні зміни грошових коштів
Грошові кошти на початок періоду
Грошові кошти на кінець періоду
 
38,5
 
88,1


–79,1
–384,1
–0,9
276,2

10,5
–136,1
 
167,3
 
 

48,7

 
–89,8
–41,1
 
 


 
–90,5

–30,5
–121,0
5,2
2,0
7,2

 
До основних формалізованих методів аналізу грошових потоків включається і розрахунок відповідних коефіцієнтів, серед яких виділяють:
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]                                                       (3.5)
де КДЧГП – коефіцієнт достатності чистого грошового потоку підприємства в періоді, що розглядається;
ОБ – сума виплат основного боргу по довго- і короткострокових кредитах і позиках підприємства;

·ЗТМ – сума приросту запасів товарно-матеріальних цінностей у складі оборотних активів підприємства;
ДУ – сума дивідендів (процентів), виплачених власникам підприємства (акціонерам) на вкладений капітал (акції, паї тощо).
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]                                                  (3.6)
де КЛГП – коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства в періоді, що розглядається;
ПГП – сума валового позитивного грошового потоку (надходження грошових коштів);
ГАК – сума залишку грошових активів підприємства на кінець періоду, що розглядається;
ГАП – сума залишку грошових активів підприємства на початок періоду, що розглядається;
НГП – сума валового негативного грошового потоку (витрачання грошових коштів).
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]                                                                           (3.7)
де КЕГП – коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства в періоді, що розглядається.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]                                                              (3.8)
де КРЧГП – коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку в періоді, що розглядається;
ДУ – сума дивідендів (процентів), виплачених власникам підприємства (акціонерам) на вкладений капітал (акції, паї тощо);

·РІ – сума приросту реальних інвестицій підприємства (у всіх їх формах) в періоді, що розглядається;

·ФІД – сума приросту довгострокових фінансових інвестицій підприємства в періоді, що розглядається.
Отримати відповідь на основні питання: звідки надходять грошові кошти, яке значення кожного джерела і на які цілі вони використовуються. Висновки потрібно робити як в цілому по підприємству, так і по кожному виду його діяльності: операційна, фінансова та інвестиційна. На цій підставі робляться висновки про джерела і про забезпечення кожного виду діяльності необхідними грошовими коштами. В результаті приймаються рішення по питанню перевищення надходження грошових коштів над платежами, джерел оплати поточних зобов’язань та інвестиційної діяльності, достатності отримуваного прибутку тощо.


2.3 Формування облікової політики ТзОВ ТВК «Львівхолод»
наказ про облікову політику

РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА ЇХ ЕКВІВАЛЕНТІВ У ТзОВ ТВК «Львівхолод»




3.1 Документальне оформлення наявності та руху горошових коштів та їх еквівалентів у ТзОВ ТВК «Львівхолод»
Підприємство відкриває в банку два види рахунків: поточні і депозитні. Поточні рахунки використовують для повсякденних банківських операцій і зняття готівки. Банк може вимагати від компанії зберігати на рахунку мінімальну суму грошових коштів (компенсаційний залишок). Це фактично накладає обмеження на наявну суму готівки, якою може скористатися компанія, і зменшує ЇЇ ліквідність. Тому Комісією з цінних паперів і біржових операцій США ставиться вимога розкривати у Примітках до фінансового звіту суму компенсаційного залишку.
Депозитні рахунки використовуються для розміщення на визначений строк тимчасово вільних коштів з метою одержання процентів. Таким чином підприємство надає позику банку і не має права знімати гроші до закінчення встановленого терміну. Тому ці кошти є менш ліквідними, ніж розміщені на поточних рахунках.
При відкритті рахунка до банку подається картка а зразками підписів осіб, які мають право підпису платіжних документів. Власнику рахунка виписується чекова книжка для здійснення розрахунків.
Грошові видатки оплачуються, як правило, безготівковим шляхом за допомогою чеків. Чек є письмовим наказом банку сплатити визначену суму коштів отримувачу з рахунка платника. Чеки мають серійні номери і доступ до них має бути обмеженим. Бажано, щоб кожний чек підписувався двома особами. Необхідною умовою є наявність первинних документів, що виправдовують видачу чеків. При сплаті зобов'язань на первинних документах проставляються дата, номер чеку і штамп "оплачено". Бажано, щоб наявні кошти на рахунку перевищували розмір платежу. У разі необхідності сплатити суму, більшу, ніж залишок на рахунку, банк може погодитися на овердрафт - особливий вид надання короткострокового кредиту на суму, що перевищує залишок коштів на рахунку. Право користування овердрафтом надасться найбільш надійним клієнтам за договором, у якому встановлюється максимальна сума овердрафту. Банківські овердрафта повинні виключатися зі складу грошових коштів і відображатися як короткострокові зобов'язання. Особливістю овердрафтів є те, що на їх погашення спрямовуються всі суми, що надходять на поточний рахунок клієнта.
Щомісячно банк надсилає власнику рахунка банківський звіт (виписку з банківського рахунка), в якому відображені всі операції з надходження і вибуття коштів за звітний період і залишок їх на кінець місяця. Коли компанія одержує виписку з банківського рахунка, вона повинна перевірити правильність банківських записів і порівняти кінцеве сальдо.
Як правило, кінцевий залишок банківського звіту не збігається із залишком по рахунку "Грошові кошти" у Головній книзі. Причинами можуть бути:
1. Гроші в дорозі - гроші, відіслані власником до банку, але ще не оприбутковані банком і не відображені у його звіті. Як правило, такі ситуації виникають у кінці звітного періоду.
2. Непогашені чеки - чеки, виписані власником рахунка і відображені ним за кредитом рахунка "Грошові кошти", але ще не пред'явлені банку і не погашені ним.
3. Чеки, не забезпечені коштами - чеки, передані до банку для отримання коштів, але відображені у банківському звіті як зменшення коштів на рахунку, тому що на той час на рахунках дебіторів не було достатньо коштів для оплати цих чеків.
4. Витрати на банківське обслуговування - плата за банківські послуги. Ці витрати, як правило, стають відомими тільки після отримання банківського звіту.
5. Помилки (як банківські, так і власника рахунка).
Банківська звірка є важливим елементом внутрішнього контролю і повинна здійснюватися відразу ж після отримання банківського звіту.
Для зручності здійснення банківської звірки банки забезпечують власника рахунка спеціальною формою на звороті банківського звіту (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
ФОРМА ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ ЗВІРКИ
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
В сучасних умовах компанії здійснюють електронні перекази грошових коштів через засоби електронного зв'язку без застосування чеків. Для обслуговування клієнтів банки пропонують банківські автомати і картки, надають можливість сплачувати рахунки по телефону або за допомогою кредитних карток.
Найбільш розповсюдженими є кредитні картки "Атегісап Express", "Diners Club", "MasterCard", "Visa".
Покупець укладає кредитну угоду з кредитором (компанією, що випускає кредитні картки) і отримує пластикову картку. Якщо продавець приймає замість грошей картку, то у момент продажу виписується рахунок-фактура, яка підписується покупцем. У покупця, що придбаває товари у роздріб з використанням кредитної картки, сума придбання знімається банком з рахунка. Продавець висилає рахунок-фактуру кредитору і отримує від нього грошові кошти.
Розрахунки із застосуванням кредитних карток дають певні переваги торговельним підприємствам, у яких не виникає необхідності надавати покупцям кредит, отримувати від них гроші або відволікати кошти у дебіторську заборгованість, нести ризик виникнення безнадійних боргів. Тому торговельні компанії сплачують кредитору (банку) комісійні (надають знижку) у розмірі від 2 до 6 % від суми рахунку-фактури на продаж за кредитними картками.
Облік короткострокових фінансових інвестицій
Підприємство звичайно має у своєму розпорядженні грошових коштів більше, ніж необхідно для сплати поточних зобов'язань. Воно може спрямувати їх для отримання доходу, зробивши інвестиції в цінні папери. Під інвестиціями розуміють придбання активів (сьогоднішні витрати) з метою отримання вигоди у майбутньому. Інвестиції в цінні папери можуть бути як довго-, так і короткостроковими. Вони по-різному відображаються в обліку і фінансовій звітності, тому чітке їх розмежування є дуже важливим.
Цінні папери відносять до короткострокових фінансових вкладень, якщо вони:
1. Вільно обертаються на ринку - тобто легко можуть бути перетворені на гроші. Перелік таких цінних паперів є, як правило, на кожній фондовій біржі;
2. Призначені для утримання терміном не більше одного року.
До таких цінних паперів належать:
o депозитні сертифікати;
o облігації та інші боргові зобов'язання;
o акції інших підприємств.
Депозитний сертифікат - це свідоцтво про надання позики банку у вигляді грошових коштів. Цим свідоцтвом (контрактом) зумовлюється: 1) термін контракту, наприклад, 90 днів, 6 місяців, один рік 2) процентна ставка по контракту. Як правило, процентна ставка зростає пропорційно сумі та терміну вкладення. Депозитні сертифікати гарантують відносно високий доход і є досить ліквідними активами. Але підприємство сплачує штраф у разі дострокового зняття коштів. Тому ці вкладення є менш ліквідними, ніж грошові кошти на поточному рахунку.
Облік депозитних сертифікатів здійснюється за вартістю їх придбання. Наприкінці облікового періоду відображається нарахування процентного доходу.
Оцінка та облік короткострокових фінансових інвестицій здійснюється за типами інвестицій (портфелями), а не за окремими об'єктами інвестування. Згідно з принципом собівартості короткострокові фінансові вкладення відображаються в обліку спочатку за первісною вартістю. Вона містить у собі купівельну вартість плюс додаткові витрати, понесені при купівлі цінних паперів. Поточна ринкова вартість короткострокових інвестицій відображається у звітності довідково:
Дебет рахунку "Короткострокові фінансові вкладення" 5000
(1000 акцій по $5 кожна)
Кредит рахунку "Грошові кошти" 5000
Тимчасові вкладення в цінні папери здійснюються з метою створення резерву грошових коштів та отримання доходу від них. Прибуток у вигляді дивідендів та процентів по цінних паперах є другорядним по відношенню до основної діяльності фірми. Він звичайно визначається з моменту, коли дивіденди об'явлені:
Дебет рахунку "Дивіденди до отримання" 1250
Кредит рахунку "Доходи від дивідендів" 1250
Одержані дивіденди будуть записані в обліку:
Дебет рахунку "Грошові кошти" 1250
Кредит рахунку "Дивіденди до отримання" 1250
При реалізації цінних паперів різниця між продажною та купівельною їх вартістю відображається як прибуток чи збиток. Наприклад, реалізовано 200 акцій по $7 кожна:
Дебет рахунку "Грошові кошти" 1400
(200 акцій по $7) Кредит рахунку "Фінансові вкладення" 1000
(200 акцій по $5) Кредит рахунку "Дохід від продажу акцій" 400
Інвестиційний портфель короткострокових цінних паперів оцінюється спочатку за вартістю придбання. У фінансовій звітності інвестиції, що класифікуються як поточні активи, відповідно до МСБО № 25 "Облік інвестицій" можуть відображатися:
1) за нижчою з двох оцінок: собівартістю або ринковою вартістю;
2) за ринковою вартістю.
Якщо поточна ринкова вартість акцій стає нижчою, ніж вартість їх придбання, портфель акцій втрачає частину своєї фактичної вартості. При цьому в бухгалтерському обліку відображається коригування вартості придбання акцій до їх ринкової вартості. Наприклад, ціна акцій зменшилась з $5 до S4. Наприкінці звітного періоду складається бухгалтерська проводка:
Дебет рахунку "Нереалізовані збитки по короткострокових цінних паперах" 1000
Кредит рахунку "Зменшення ринкової вартості короткострокових цінних паперів" 1000
Падіння вартості акцій розглядається як позареалізаційні збитки, які повинні бути визнані у періоді, коли сталося падіння вартості акцій. Тому у фінансовій звітності буде відображено:
У Звіті про прибутки та збитки:
Витрати:
нереалізований збиток по короткострокових цінних паперах 1000
У Балансі:
Поточні активи:
Короткострокові цінні папери за нижчою вартістю 4000
(вартість придбання 1000 акцій по $5 = S5000)
Правило нижчої вартості є винятком із принципу оцінки за собівартістю, але воно відповідає принципу обачності (консерватизму) і не призводить до визнання нереалізованого прибутку у статтях доходів.
При подальшому підвищенні ринкової вартості портфеля акцій буде дана зворотна проводка - на збільшення ринкової вартості акцій, але лише в межах минулої собівартості.
Як бачимо, правило нижчої вартості призводить до недооцінки акцій у Балансі. Воно забороняє підвищення їхньої вартості до ринкової, незалежно від того, наскільки обґрунтована така вартість. Разом з тим, ринкова вартість має декілька переваг порівняно із собівартістю:
1) ринкова вартість забезпечує інвесторів більш корисною інформацією, ніж собівартість;
2) інформація про ринкову вартість цінних паперів сприяє визначенню ефекту від їх володіння, що не менш важливо, ніж виявлення прибутку чи збитку від їх продажу;
3) інформація про ринкову вартість дозволяє будувати більш реалістичні прогнози руху грошових коштів.
3.2 Аналітичний і синтетичний облік грошових коштів та їх еквівалентів у ТзОВ ТВК «Львівхолод»

Згідно з П(с)БО 4 під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на поточних депозитних та інших рахунках у банках.
Грошові кошти це найбільш ліквідні активи. Вони практично наявні на всіх стадіях діяльності підприємства від його створення до ліквідації.
У складі грошових коштів обліковують еквіваленти їх, грошові документи.
До грошових коштів належать валюта України та іноземна валюта. Для обліку операцій із грошовими коштами призначені рахунки класу 3 “Кошти, рахунки та інші активи”. Для бухгалтерського обліку цих операцій можуть бути використані регістри, ухвалені Міністерством фінансів у спеціальних методичних рекомендаціях, або інші регістри, які відповідають вимогам ведення бухгалтерського обліку.
Операції з грошовими коштами регламентуються законодавчо-нормативними актами, які будуть розглянуті далі детальніше.
Підприємства всіх форм власності для зберігання готівкових коштів і здійснення операцій з ними створюють на підприємстві касу або вповноважують відповідальну особу для виконання таких операцій.
Каса підприємства це спеціально обладнане приміщення або місце, призначене для приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей і касових документів.
У касі підприємства можуть зберігатися не тільки грошові кошти, а й цінні папери, грошові документи, які є бланками суворої звітності.
Порядок приймання, зберігання, видачі та обліку грошових коштів у касі підприємств регламентується Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління банку України від 19 лютого 2001 р. № 72 з подальшими змінами та доповненнями (далі Положення № 72).
Відповідно до цього Положення підприємства (підприємці), які мають поточні рахунки в банках, зобов’язані зберігати свої грошові кошти на цих рахунках на договірних умовах. Розрахунки за своїми зобов’язаннями підприємства (підприємці) здійснюють у безготівковій і готівковій формі.
Для виконання операцій з готівкою на підприємстві призначається матеріально відповідальна посадова особа касир. Після видання наказу про призначення відповідального працівника на посаду касира його обов’язково під розписку ознайомлюють з порядком ведення касових операцій, після чого з ним укладається договір про повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей.
На підприємствах, де за штатним розкладом не передбачена посада касира, обов’язки останнього може виконувати бухгалтер або інший працівник відповідно до письмового розпорядження керівника підприємства за умови укладання з ним угоди про повну матеріальну відповідальність. Про це в письмовій формі обов’язково повідомляється банк, який здійснює розрахунково-касове обслуговування підприємства.
Обов’язки касира визначені Положенням № 72 і зводяться до повної матеріальної відповідальності за зберігання готівки та проведення всіх операцій з нею.
Підприємства (підприємці), як зазначалося раніше, мають право розраховуватися між собою та з фізичними особами як у готівковій, так і в безготівковій формах. При цьому сума платежу готівкою між суб’єктами підприємницької діяльності протягом одного дня не повинна перевищувати 3 000 грн (обмеження не поширюються на закупівлю окремих видів сільськогосподарської продукції).
За необхідності підприємства отримують готівку з власних рахунків у банку в межах наявних на них коштів на цілі, які визначає власник рахунку під час подання до банку чеку, без додаткових обґрунтовуючих документів.
Готівкові кошти, одержані підприємством з банку, використовуються для розрахунків зі своїм персоналом із заробітної плати, допомоги, компенсацій, витрат на відрядження та з інших виплат фізичним особам. Вони можуть бути використані і для оплати юридичними особами (підприємствами, підприємцями) одержаних товарів, робіт, послуг.
Розраховуватися готівкою підприємство може не тільки за допомогою коштів, одержаних з каси банку, а й за рахунок готівкової виручки, яка надійшла до каси підприємства від операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інших запасів, необоротних активів, а також від позареалізаційних надходжень  (внески до статутного фонду тощо). Отримані з каси банку готівкові кошти повинні використовуватися підприємством за цільовим призначенням.
Положенням № 72 регламентується касовий обіг грошових коштів, а саме: залишок їх у касі підприємства на кінець робочого дня; сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного робочого дня. Ці обмеження змінюються залежно від стану грошового обігу в державі й утворюють ліміт залишку готівки. Ліміт залишку готівки  її граничний розмір, що може залишитися в касі підприємства на кінець робочого дня.
Згідно з Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 р. № 69 (далі Інструкція № 69) зі змінами, внесеними Постановою Правління НБУ від 23 липня 2002 р. № 259, ліміт залишку готівки в касі для підприємства встановлюється банком або самостійно визначається підприємством з урахуванням режиму та специфіки роботи останнього, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, визначених строків і порядку здавання касової виручки.
Ліміт каси встановлюється на весь термін дії договору за розрахунково-касового обслуговування, укладеного підприємством з установою банку. Підставою для затвердження загального ліміту каси (з урахуванням потреб відокремлених підрозділів, термінів і порядку здачі готівкової виручки) є складена у двох примірниках у вигляді додатку до договору заявка-розрахунок. Вона оформлюється на основі фактичних показників діяльності підприємства, наприклад за три будь-які місяці з останніх дванадцяти, що передують місяцю встановлення (перегляду), в яких був найбільший обсяг касових операцій.
 
Приклад
Підприємство з метою перегляду загального ліміту каси використало для складання нової заявки-розрахунку обсяги касових операцій у касі підприємства й у касі відокремленого підрозділу за жовтень, листопад і грудень. Дані по підприємству:
а) надійшла до каси виручка усього 52 870 грн, у тому числі: за жовтень 17 200 грн, листопад 16 800 грн, за грудень 18 870 грн;
б) виплачено готівкою усього 42 150 грн, у тому числі: у жовтні 13 350 грн, у листопаді 13 850 грн, у грудні 14 950 грн.
Дані по підрозділу:
а) надійшла до каси виручка: усього 35 800 грн, у тому числі за жовтень 11 900 грн, за листопад 11 500 грн, за грудень 128 400 грн;
б) виплачено готівкою усього 26 300 грн, у тому числі: у жовтні 7680 грн, у листопаді 8400 грн, у грудні 10 220 грн.
Підприємство відпрацювало за всі три місяці 66 робочих днів, а відокремлений підрозділ 74 дні.
За цими даними буде складена заявка-розрахунок за формою див. табл. 2.2.
 
ЗАЯВКА-РОЗРАХУНОК
ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО
ЛІМІТУ ЗАЛИШКУ ГОТІВКИ В КАСІ, ПОРЯДКУ
І СТРОКІВ ЗДАВАННЯ ГОТІВКОВОЇ ВИРУЧКИ
Найменування підприємства ___________________________________
Найменування установи банку _________________________________
Номер поточного рахунку _____________________________________
Місцезнаходження підприємства, телефон _______________________
 
Таблиця 2.2. КАСОВІ ОБОРОТИ
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
* Ліміт каси визначається як різниця між показниками рядків 2 і 4 стовпчика “Усього”табл. 1 (1285 – 993 = 292 грн).
 
Керівник підприємства________________Керівник установи банку__________________
Головний бухгалтер ____________
Дата_____________                                      Дата______________
МП                                                                  МП
 
Якщо підприємство має поточні рахунки в різних установах банків, тоді воно самостійно визначає, в який з них подати заявку-розрахунок для встановлення загального ліміту каси. Після затвердження ліміту в одному з банків копії заявки-розрахунку, завірені ним, подаються до всіх установ банків, у яких відкриті поточні рахунки підприємства.
Якщо підприємство згідно з Інструкцією № 69 самостійно (без затвердження) розраховує ліміт каси, то воно також складає заявку-розрахунок. Усю готівку понад суму встановленого ліміту підприємство має здавати для зарахування на поточний рахунок у порядку й у терміни, передбачені в цій заявці.
Понадлімітні залишки готівки в касі підприємства визначаються прямим розрахунком за кожен робочий день способом порівняння залишку готівки в касі підприємства на кінець дня з установленим йому (або самостійно визначеним) лімітом, незалежно від того, здійснювалися в цей день касові операції (надходження, виплати) чи ні.
Якщо підприємству ліміт залишку готівки в касі не встановлено, тоді вся наявна в касі на кінець дня готівка вважається понадлімітною.
Суми готівки, видані в підзвіт, але з об’єктивних причин не витрачені, повинні бути повернені до каси підприємства одночасно з авансовим звітом не пізніше наступного робочого дня після їх видачі (за відрядженнями не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження, на закупівлю сільськогосподарської продукції не пізніше десяти робочих днів з дня їх видачі). Якщо ця вимога не виконана, такі суми додаються в касі та вся сума порівнюється з лімітом.
Понад установлений ліміт підприємства мають право зберігати в касі грошові кошти, призначені для виплати заробітної плати, премій, дивідендів, допомоги з тимчасової непрацездатності, протягом 3 робочих днів. Після цього строку неодержані грошові кошти здаються в банк для зарахування на поточний рахунок підприємства.
За перевищення встановленого ліміту залишку готівкових коштів у касі підприємства пунктом 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення готівки” від 12 червня 1995 року № 436/95 (зі змінами та доповненнями) передбачені фінансові санкції у вигляді штрафу в двократному розмірі суми виявлених понадлімітних готівкових коштів за кожний день.
Під час здійснення готівкового обігу на підприємствах крім дотримання ліміту готівки діють й інші обмеження, а саме:
забороняється за наявності податкової заборгованості використовувати готівкову виручку на виплату заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій;
видача готівки під звіт проводиться тільки за умови повного звіту за раніше отримані суми, а також дотримання термінів звіту за підзвітні суми і повернення невикористаних підзвітних сум (на відрядження 3 робочі дні після повернення з відрядження, на закупівлю сільськогосподарської продукції, заготівлю вторинної сировини й металобрухту 10 робочих днів з дня видачі під звіт, на всі інші господарські потреби наступний робочий день після видачі під звіт.
Під час розрахунків готівкою між підприємствами остання з 15 квітня 2003 р. Має не перевищувати 10 000 грн.
За порушення передбачених правил готівкового обігу підприємство несе матеріальну відповідальність у розмірах, передбачених названим Указом Президента України (табл. 2.3).
 
Таблиця 2.3.
МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ГОТІВКОВОГО ОБІГУ
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
Таблиця 2.4
ДОКУМЕНТИ ОФОРМЛЕННЯ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ

Надходження готівки до каси підприємства оформляється прибутковими касовими ордерами за формою № КО-1 (див. зразок 2.1.), підписаними головним бухгалтером або вповноваженою на це особою та касиром.
Особі, яка здала гроші, після отримання їх касиром видається квитанція, підписана головним бухгалтером і касиром та завірена печаткою (штампом).
Одержання готівки з власного рахунка в установі банку підприємство здійснює через касира або іншу вповноважену на те особу за грошовим чеком (іменним) з чекової книжки.
Чекову книжку підприємство придбаває в установі банку за заявою спеціальної форми.
Зберігається чекова книжка в сейфі підприємства. При виписуванні грошового чека жодні виправлення в ньому не допускаються. У чеку вказується цільове призначення готівки, а на корінці зазначається прізвище, ім’я та по батькові особи, якій доручено одержання готівки.
На суму одержаної готівки виписується прибутковий касовий ордер і квитанція до нього. Квитанція додається до виписки банку з поточного рахунка та є підтвердженням повного оприбуткування одержаної з банку готівки.
Видача готівки з каси провадиться за видатковими касовими ордерами типової форми № КО-2 (див. зразок 2.2).
 
Зразок 2.1
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
Зразок 2.2

Видаткові касові ордери підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства або ними вповноваженими особами, що зафіксовано наказом по підприємству. Якщо є дозвільний напис керівника на документах, що додаються до видаткових касових ордерів (заявках, рахунках та інших), то підпис керівника на самих ордерах не обов’язковий. Гроші з каси завжди видаються під розписку, яка оформлюється тільки власноручно одержувачем. Одержувач пред’являє касиру документ, що засвідчує його особу (паспорт громадянина, службове посвідчення тощо). Цей документ записується в касовому ордері.
Видача грошей у рахунок праці, допомоги з тимчасової втрати працездатності, премій тощо проводиться за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями. У цьому випадку одержана сума словами не пишеться конкретною особою. На титульній сторінці відомості робиться дозвільний напис про видачу грошей за підписами керівника і головного бухгалтера. На загальну суму видачі незалежно від кількості відомостей складається один видатковий касовий ордер, дата та номер якого проставляється на кожній відомості.
Гроші видаються тільки особі, зазначеній у видатковому документі. Видача грошей іншій особі здійснюється тільки за дорученням, яке оформлюється у встановленому порядку з посиланням на нього у видаткових документах і додається до них. Після закінчення термінів виплати касир повинен:
у платіжній відомості навпроти прізвища осіб, котрим суми не виплачені, зробити запис “депоновано”;
скласти реєстр депонованих сум;
у кінці відомості зробити запис про фактично видану суму та суму, що підлягає депонуванню;
записати в касову книгу фактично виплачену суму, а на відомості проставити номер видаткового ордера;
здати депоновані суми на поточний рахунок підприємства в банку.
Здавання готівки з каси підприємства на рахунок у банк оформляється заявою на внесення готівки, форма якої затверджена НБУ. Об’ява заповнюється касиром підприємства. Після здачі готівки касир одержує квитанцію (середня частина бланка об’яви).
Прибуткові та видаткові касові ордери виписуються бухгалтерією й передаються до виконання безпосередньо касирові, а не через особу, що вносить або одержує гроші.
Прибуткові та видаткові касові ордери до передання їх касирові реєструються бухгалтерією в Журналі реєстрації касових ордерів типової форми № КО-3, де їм надаються порядкові номери з початку звітного року.
Усі факти надходження та вибуття готівки на підприємстві відображаються в касовій книзі типової форми № КО-4 (див. зразок 2.3).
 
Зразок 2.3
Типова форма № КО-4
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]

Касова книга відкривається підприємством на звітний рік. Її аркуші повинні бути пронумеровані, прошиті та опечатані з прикладенням печатки. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується керівником і головним бухгалтером. Записи в ній проводяться у двох примірниках із застосуванням копіювального паперу, при цьому другий примірник є відривним і використовується як звіт касира, а перший залишається в книзі. Виправлення в ній засвідчуються підписами касира та головного бухгалтера, немотивовані виправлення забороняються.
Записи в касовій книзі здійснюються за кожним прибутковим і видатковим касовим ордером, а додані до них документи з метою запобігання повторного використання погашаються штампом або підписом від руки “Одержано”, “Списано” із зазначенням дати.
Касовий звіт складається щодня (у разі виплати зарплати за 3 дні). Касир у кінці дня підбиває підсумки за день, виводить залишок у касі і передає другий відривний примірник до бухгалтерії як звіт з усіма додатками.
Порядок ведення касової книги зберігається і за машинної обробки інформації.
Після одержання звіту касира бухгалтерія перевіряє його з метою правової обґрунтованості, арифметичної точності всіх записів та на підставі цих даних відображає операції в системі рахунків і регістрів обліку.
Як було раніше сказано, для обліку касових операцій використовується активний рахунок 30 “Каса” з двома субрахунками:
301 “Каса в національній валюті”;
302 “Каса в іноземній валюті”.
За дебетом рахунка 30 “Каса” відображаються надходження грошових коштів до каси підприємства, за кредитом виплата грошових коштів з каси.
Для ведення синтетичного обліку касових операцій можуть бути використані регістри бухгалтерського обліку, затверджені наказом Мінфіну України від 29 грудня 2000 р. “Про затвердження методичних рекомендацій щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку” або ж інші регістри (за вибором підприємства).
Якщо суб’єкт господарювання використовує регістри, передбачені вищеназваним наказом, то касові операції відображаються за кредитом рахунку 30 “Каса” в кореспонденції за дебетом різних рахунків у Журналі 1 і відомості 1.1 (див. табл. 2.5 і 2.6) щоденно на підставі звіту касира. У відомості до цього Журналу відображаються обороти за дебетом рахунка 30 “Каса” в кореспонденції за кредитом різних рахунків.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]

Підприємство може використовувати й регістри журнально-ордерної форми. Тоді обороти за кредитом рахунка 30 “Каса” відображаються в журналі-ордері № 1, а за дебетом у відомості до нього.
Окрім названих, можуть використовуватися й інші регістри обліку.
Якщо підприємство має й іноземну готівкову валюту, тоді в первинних документах обов’язково показується сума операції в національні валюті та в іноземній за курсом НБУ на день здійснення операції. Рекомендується вести окремі регістри для відображення готівкових операцій в іноземній валюті. Зміни валютних курсів готівки відображаються в обліку відповідно до П(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”.
Керівник підприємства затверджує час (але не рідше одного разу на квартал) проведення інвентаризації каси та призначає інвентаризаційну комісію. Комісія проводить покупюрну інвентаризацію готівки та інших грошових коштів, які зберігаються в касі. Результати інвентаризації оформлюються актом, в якому наводяться дані про наявність готівки та інших коштів і надлишки, нестачі (якщо вони мають місце), причини їх виникнення. За результатами інвентаризації керівник підприємства приймає рішення про оприбуткування надлишків, або списання нестач за рахунок матеріально відповідальної особи (касира). На підставі рішення керівника надлишки оприбутковуються та зараховуються в дохід підприємства за дебетом рахунка 30 “Каса” і кредитом субрахунка 719 “Інші доходи від операційної діяльності”.
Нестачі списуються в дебет субрахунка 947 “Нестачі і витрати від псування цінностей” і кредит рахунка 30 “каса”, а потім сума проводиться за дебетом субрахунка 375 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків” і кредитом субрахунка 716 “Відшкодування раніше списаних активів” (табл. 2.7).
 
Таблиця 2.7.
СХЕМА ОСНОВНИХ БУХГАЛТЕРСЬКИХ ПРОВЕДЕНЬ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ
 
 


Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків






Дебет
Кредит



1
2
3
4

1
Одержано з поточного рахунка в національній валюті готівка для різних цілей
301
311

2
Одержано готівку з поточного рахунка в іноземній валюті для виплати авансу з відрядження
302
312

3
Надійшла в касу виручка за продукцію власного виробництва
301
701

Продовження табл. 2.7
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
Закінчення табл. 2.7

Примітка. У таблиці наведені основні, такі, що найчастіше мають місце, операції з готівковими коштами. У господарській діяльності підприємства можуть бути інші операції, які відображаються за рахунком 30 “Каса” в кореспонденції з різними рахунками.

Для зберігання грошових коштів і здійснення безготівкових розрахунків підприємства та інші суб’єкти підприємницької діяльності відкривають рахунки в банках. У процесі відкриття рахунків клієнтам банки керуються Інструкцією № 3 “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті”, затвердженою Постановою Правління НБУ від 18 грудня 1998 р. № 527 (далі Інструкція № 3). Ця Інструкція визначає порядок не тільки відкриття, а й переоформлення та закриття поточних, депозитних рахунків у національній та іноземній валюті, а також бюджетних рахунків у національній валюті України.
Поточний рахунок  це рахунок підприємства, відкритий в уповноваженій установі банку (за вибором підприємства) для зберігання грошових коштів і проведення розрахунків у безготівковій формі.
Підприємство має право відкрити не один, а необмежену кількість поточних рахунків за своїм вибором і згодою банків. У разі відкриття двох або більше таких рахунків у національній валюті підприємство зобов’язане протягом трьох робочих днів з дня відкриття визначити один з рахунків основним, на якому буде обліковуватися заборгованість, що списується (стягується) в безспірному порядку, і повідомляє його номер податковому органу, де воно зареєстровано як платник податків.
Поточні рахунки в національній валюті відкриваються підприємствами, що здійснюють науково-дослідну, виробничу чи іншу комерційну діяльність з метою одержання прибутку, що володіють основними та оборотними засобами й мають самостійний баланс.
Поточні рахунки (субрахунки) можуть бути відкриті за клопотанням власника основного поточного рахунка філіям та іншим відокремленим підрозділам цього власника, які перебувають на окремому балансі. Субрахунки відкриваються за місцем розташування цих підрозділів.
У разі необхідності підприємство відкриває поточний рахунок і в іноземній валюті. Цей рахунок відкривається в тому банку, де є поточний рахунок у національній валюті.
Якщо такий банк не має ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій, то рахунки в іноземній валюті можуть відкриватися в іншому банку, який має означену ліцензію. Розрахунки іноземною валютою здійснюються в межах чинного законодавства України.
Для відкриття поточних та інших рахунків підприємства подають установам банків такі документи:
1) заяву встановленого про відкриття зразка рахунка. Її підписують керівник і головний бухгалтер підприємства. Якщо в штаті відсутня посада головного бухгалтера, то заяву підписує тільки керівник;
2) копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, засвідчену нотаріально або органом, який видав таке свідоцтво;
3) копію рішення про створення, реорганізацію підприємства;
4) копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально або органом, який реєструє;
5) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;
6) картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпоряджатися рахунком і право підпису розрахункових документів, засвідчену нотаріально або вищою організацією в установленому порядку. У картку включається також зразок відбитка печатки підприємства;
7) копію документа про реєстрацію підприємства в органах Пенсійного фонду України. Якщо в цій установі банку відкрито поточний рахунок клієнта, то бюджетний рахунок відкривається на підставі заяви на відкриття останнього. У разі ненадходження коштів з бюджету протягом року такий рахунок закривається.
У разі відкриття поточних рахунків відокремленим підрозділам підприємства в установу банку, в якій відкривається поточний рахунок відокремленому підрозділу, подають такі документи:

· заяву на відкриття поточного рахунка, підписану керівником і головним бухгалтером відокремленого підрозділу або особою, на яку покладено обов’язки ведення бухгалтерського обліку та звітності. Якщо в штаті відсутня посада особи для ведення бухгалтерського обліку, то заяву підписує лише керівник;

· копію довідки про внесення відокремленого підрозділу до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, який видав відповідну довідку, чи вповноваженим працівником банку;

· копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

· копію належним чином оформленого положення про відокремлений підрозділ, засвідчену нотаріально чи органом, що створив відокремлений підрозділ;

· картку з відбитком печатки та зразками підписів службових осіб підрозділу, яким згідно з чинним законодавством та відповідними документами підприємства надано право розпорядження рахунком і підписування розрахункових документів. Зразки підписів і повноваження службових осіб засвідчуються нотаріально або керівником підприємства юридичної особи, до складу якого входить відокремлений підрозділ;

· клопотання підприємства юридичної особи про відкриття для його підрозділу поточного рахунка;

· довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;

· копію документів про взяття на податковий облік юридичної особи, яка створила відокремлений підрозділ, і відокремленого підрозділу (від податкового органу за місцем знаходження цього підрозділу), засвідчену податковим органом, нотаріально або вповноваженим працівником банку;

· копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Для відкриття тимчасових поточних рахунків господарським товариством з метою залучення коштів, що вносяться для формування статутного фонду (капіталу), подається заява про відкриття рахунка.
У разі переоформлення рахунка у зв’язку з реорганізацією підприємства (злиттям, приєднанням, поділом тощо) до банку подаються також документи, що й під час створення підприємства.
В Інструкції № 527 наведені й деякі інші особливості щодо відкриття рахунків для окремих суб’єктів підприємницької діяльності (дочірніх, орендних та інших підприємств).
Підставою для закриття поточних рахунків можуть бути:

· заява власника рахунка;

· рішення органу, на який законом покладено функції з ліквідації або реорганізації підприємства;

· рішення суду про ліквідацію підприємства або визнання його банкрутом;

· інші підстави, передбачені чинним законодавством України або договором між банком і власником рахунка.
Підприємства, незалежно від форм власності, всі розрахунки з іншими підприємствами повинні здійснювати в безготівковій формі.
Банківські операції щодо рахунків підприємства проводяться на підставі розрахунково-платіжних документів установленої форми.
Найпоширенішими з них є: платіжні доручення, платіжні вимоги, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, заяви на виставлення акредитиву, об’яви про внесення готівки, грошові чеки тощо. Форми цих документів затверджені НБУ.
Об’ява про внесення готівки використовується для оформлення операцій із зарахування готівки на поточний рахунок підприємства (зразок 2.4).
Як видно, об’ява складається з трьох частин: перша власне об’ява залишається в банку, друга квитанція повертається підприємству для підтвердження внеску, а третя ордер додається до виписки банку з поточного рахунка підприємства.
Грошовий чек  наказ банку власника рахунка про видачу готівки з його поточного рахунка пред’явникові чека в сумі, зазначеній в останньому.
Платіжне доручення  доручення (наказ) банку про перерахування з поточного рахунка підприємства в безготівковій формі певних сум на рахунок одержувача (постачальнику, підряднику, казначейству, фондам соціального страхування та ін.).
Платіжна вимога-доручення  розрахунковий документ, який виписується одержувачем (постачальником, підрядником) і подається у свій банк з метою одержання коштів за товарно-матеріальні цінності, роботи, послуги. Таку ж мету має і вимога-доручення, але вона надсилається платникові та після його згоди на оплату (акцепту) він передає її у свій банк як доручення.
Можуть застосовуватися й інші розрахунково-платіжні документи, але за обов’язковим призначенням. Усі вони підписуються керівником і головним бухгалтером і засвідчуються гербовою печаткою підприємства.
Для синтетичного обліку операцій на поточних рахунках у банках використовується активний рахунок 31 “Рахунки в банках”, а точніше субрахунок 311 “Поточні рахунки в національній валюті” і субрахунок 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”, на яких відображаються наявність і рух коштів, що перебувають на рахунках у банках і використовуються для поточних операцій.
Наявність і надходження коштів оформляються за дебетом, а списання за кредитом цих субрахунків.
Підставою для відтворення операцій з наявності й руху грошових коштів на субрахунку 311 є виписка банку. У ній реєструються всі операції з надходження та списання коштів з поточного рахунка та показується їх залишок на початок і кінець дня. До виписки додаються розрахунково-платіжні документи, на підставі яких проведено операції.
 
Зразок 2.4
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]

 
* Дані поданого документа, що засвідчують особу, заповнюються за наявності сум, які перевищують еквівалент 10 000 євро за офіційним курсом гривні до іноземної валюти.
Одночасно виписка є й регістром аналітичного обліку.
Таким чином, виписка  це другий примірник записів з поточного рахунка підприємства, які здійснює банк.
На сьогоднішній день єдиної форми виписки не встановлено, тому в різних банках вона буде неоднаковою, але обов’язково слід вказувати залишки коштів на початок і кінець дня, операції з надходження та списання коштів, код банку (МФО), коди банків кореспондентів і кореспондуючі поточні рахунки з кожної операції.
Обробляючи виписку банку, необхідно мати на увазі, що для банку рахунки підприємства пасивні, а для підприємства активні, тому операції з зарахування коштів на рахунок для банку це кредит, а для підприємства дебет, а під час списання навпаки.
Виписка банку може мати форму, що її ілюструє (таблиця 2.8).
Дані виписки банку на підприємстві перевіряються по суті й арифметично. У разі виявлення помилки про це обов’язково повідомляється банк, який їх виправляє в наступних виписках. Бухгалтерія підприємства відображає на рахунку 31 всі операції, які оформлені у виписці, навіть якщо вони помилкові. На підставі виправлень банку бухгалтерія підприємства також здійснює виправлення записів з рахунка 31.
Таким чином, записи у виписці й на рахунку 31 мають бути ідентичними.
 
Таблиця 2.8
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
Форми регістрів синтетичного обліку для відображення операцій за рахунком 31 (Журнал 1 і відомість 1.2) за структурою такі ж, як і регістри для обліку операцій з рахунка 30 “Каса” (табл. 2.2.2), тому вони тут не наводяться.
 
Таблиця 2.2.2.
СХЕМА ОСНОВНИХ БУХГАЛТЕРСЬКИХ ПРОВЕДЕНЬ ОПЕРАЦІЙ З ПОТОЧНОГО РАХУНКУ В БАНКУ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ (СУБРАХУНОК 31)
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]





Таблиця 2.2.2
Схема основних бухгалтерських проведень операцій з поточного рахунку в банку в національній валюті (СУБРАХУНОК 31)

Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунка
 



Дебет
Кредит
 

1
Зараховано на поточний рахунок у банку готівку, внесені з каси підприємства (виручка від реалізації запасів, суми депонованої зарплати тощо)
311
301
 

2
Зараховано на поточний рахунок у банку грошові кошти, які надійшли від покупців (замовників) за реалізовану продукцію (роботи, послуги) та інші активи
311
361
 

3
Зараховано на поточний рахунок у банку грошові кошти, які надійшли від інших дебіторів як погашення заборгованості
311
377
 

4
Зараховано на поточний рахунок залишки в банках, кошти невикористаних акредитивів, лімітованих чекових книжок
311
313
 

5
Зараховано на поточний рахунок у банку грошові кошти, які були в дорозі
311
333
 

6
Зараховано на поточний рахунок одержані банківські кредити:


 


 - довгострокові;
311
501
 


 - короткострокові
311
601
 

7
Зараховано на поточний рахунок грошові кошти:


 


 - за операціями одержання авансів від покупців (замовників) за продукцію (роботи, послуги);
311
681
 


 - одержані від внутрішніх операцій з дочірніми підприємствами;
311
682
 


 - одержані від внутрішньогосподарських підрозділів, що мають окремі баланси (філії тощо);
311
683
 


 - одержані як погашення іншої кредиторської заборгованості
311
685
 

8
Зараховано на поточний рахунок раніше виданий аванс покупцем (підрядником) за проміжними розрахунками
311
371
 

9
Зараховано на поточний рахунок суми, одержані від органів соціального страхування, за перевищення відповідних перерахувань над відрахуваннями
311
65
 

10
Зараховано на поточний рахунок суми, одержані від фінансових органів з платежів до бюджету, і позабюджетні фонди
311
641, 642
 

11
Зараховано на поточний рахунок одержані штрафи, пені, неустойки
311
715
 

12
Зараховано на поточний рахунок кошти, одержані від різних підприємств, організацій, підприємців, безповоротні фінансові допомоги
311
745
 

13
Зараховано на поточний рахунок у банках кошти цільового фінансування та цільових надходжень
311
48
 

14
Зараховано на поточний рахунок у банках суми внесків, що надійшли від засновників (учасників) як внески до статутного фонду, а також за акції
311
46
 

15
Зараховано на поточний рахунок кошти в порядку повернення короткострокових інвестицій
311
35
 

16
Зараховано на поточний рахунок грошові кошти, що надійшли як погашення раніше списаної дебіторської заборгованості
311
719
 

17
Зараховано на поточний рахунок суми з нарахованих доходів (дивідендів, відсотків, роялті тощо)
311
373
 

18
Зараховано на поточний рахунок кошти страхового відшкодування від страхових організацій у разі надзвичайних ситуацій
311
75
 

19
Списано з поточного рахунка в банку готівкові кошти, видані підприємству для виплати зарплати, премій, допомоги, на службові відрядження та господарські потреби. Готівку оприбутковано до каси підприємства
301
311
 

20
Списано з поточного рахунка грошові кошти, перераховані постачальникам (підрядникам) за одержані запаси (роботи, послуги)
631
311
 

21
Списано з поточного рахунка кошти, перераховані постачальникам (підрядникам) як аванси
371
311
 

22
Перераховано з поточного рахунка платежі до бюджету та позабюджетних фондів (податок на прибуток, ПДВ тощо)
64
311
 

23
Перераховані кошти органам соціального страхування, пенсійному фонду, фонду соціального страхування тощо
65
311
 

24
Перераховано кошти різним кредиторам (аліменти, утримані з заробітної плати, кошти вищим навчальним закладам за навчання студентів, підприємствам зв’язку за послуги тощо)
685
311
 

25
Перераховано кошти внутрішньогосподарським підрозділам, що мають самостійний баланс (філіям і т.д.), у порядку погашення заборгованості
683
311
 

26
Перераховані кошти для погашення заборгованості філіям
682
311
 

27
Перераховано кошти для погашення заборгованості за нарахованими відсотками
684
311

28
Перераховано кошти для погашення заборгованості з банківських кредитів:




 - довгострокових;
501
311


 - короткострокових
601
311

29
Перераховані засновникам дивіденди
671
311

30
Списано з поточного рахунка суми використаних грошових коштів цільового фінансування та цільових надходжень
48
311

31
Перераховано кошти як фінансові інвестиції:




 - довгострокові;
14
311


 - короткострокові
35
311

32
Сплачено штрафи, пені, неустойки
948
311

33
Перераховано грошові кошти міжбанківській валютній біржі для придбання іноземної валюти
333
311

34
Погашені видані короткострокові векселі
621
311

35
Погашена довгострокова заборгованість з оренди
53
311

36
Перераховано грошові кошти як аванс підзвітній особі, яка перебуває у відрядженні
372
311

37
Списані грошові кошти за викуплені акції власної емісії
45
311

38
Перераховано суми заробітної плати на особисті рахунки працівникам
661
311

39
Зараховано на поточний рахунок через помилку банку суми, які не належать підприємству
311
374

40
Повернуті банку суми помилково зараховані на поточний рахунок підприємства кошти
374
311

41
Помилково списано банком грошову суму з поточного рахунка
374
311

42
Повернута підприємству помилково списана банком сума
311
374














3.3 Інвентаризація грошових коштів та їх еквівалентів ТзОВ ТВК «Львівхолод»
 
Інвентаризація грошових документів, векселів та інших еквівалентів грошових коштів. В «Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, а також розрахунків», затвердженій наказом Мінфіну від 11.08.94 р. № 69 (далі Інструкція № 69) щодо порядку здійснення й оформлення інвентаризації грошових документів, векселів та інших еквівалентів грошових коштів сказано дуже мало і тільки щодо цінних паперів:
При перевірці фактичної наявності цінних паперів установлюються правильність їх оформлення, реальність вартості відображених у балансі підприємства цінних паперів, повнота і своєчасність відображення в бухгалтерському обліку доходів з фінансових інвестицій.
Інвентаризація цінних паперів проводиться за окремими емітентами із зазначенням назви, серії, номера, номінальної і балансової вартості, термінів їх погашення.
Інвентаризація цінних паперів, переданих підприємством на зберігання спеціальним організаціям (депозитарій, банк), полягає у звірянні залишків, відображених на відповідних рахунках бухгалтерського обліку підприємства, з даними виписок спеціальних організацій.
І ніякої додаткової інформації про те, яким документом оформляти результати інвентаризації цінних паперів, як здійснювати інвентаризацію грошових документів й інших цінностей, що знаходяться в касі, і як оформляти її результати.
Спробуємо знайти відповіді на ці питання в іншому нормативному документі. У пункті 4.10 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі Положення про касу), в якому викладений порядок здійснення інвентаризації цінностей, що знаходяться у касі, говориться про інвентаризацію не тільки національної або іноземної валюти, але і про
перевірку інших цінностей, що зберігаються в касі.
Такими цінностям можуть бути акції, облігації, векселі, дорожні чеки, путівки, поштові марки та інше (далі інші цінності, що зберігаються в касі).
Але в «Акті про результати інвентаризації наявності грошових коштів на «___»_______ 200__ року, що зберігаються ____», типова форма якого затверджена Положенням про касу1 і зразок заповнення якого ми навели в минулому номері «ШБ» (дивися «ШБ» № 10/2007 на с. 39), не передбачений реквізит, де б можна було вписати дані про цінності, що зберігаються в касі.
1 Форму цього акту наведено в Додатку 1 Положення про касу.
Зверніть увагу, що навіть у назві «Акту про результати інвентаризації наявності грошових коштів» говориться тільки про готівку, а в наведеній вище цитаті з Положення про касу, говориться про перевірку, а не про інвентаризацію інших цінностей, що зберігаються в касі. Чи значить це, що поштові марки, що знаходяться в касі на зберіганні, дорожні чеки, векселі та інші цінності не потрібно інвентаризувати, тобто здійснювати їхній опис, включати до «Акту про результати інвентаризації наявності грошових коштів на «___»_______ 200__ року, що зберігаються ____» або до будь-якого іншого акту і звіряти зазначені в такому акті дані з даними бухгалтерського обліку, а необхідно всього лише «перевірити» їхню наявність? Ні, не значить. Якщо активи значаться в обліку і є в наявності, то їх необхідно проінвентарізувати, інакше яка ж це повна інвентаризація, якщо частина активів не буде проінвентарізована. Наведена вище цитата з Інструкції № 69 щодо інвентаризації цінних паперів є підтвердженням вірності цього твердження.
Якщо інвентаризацію інших цінностей, що знаходяться в касі, все-таки здійснювати необхідно, то виникає питання, як її оформляти? На думку автора, незважаючи на те, що ні в назві «Акту про результати інвентаризації наявності грошових коштів на «___»_______ 200__ року, що зберігаються ____» немає згадування про інші цінності, ні на відсутність у ньому необхідного реквізиту, оформляти результати інвентаризації інших цінностей, що знаходяться в касі, все-таки необхідно цим актом (зразок заповнення дивися на с. 38)1. При цьому бажано оформити інвентаризацію таких цінностей окремими актами за кожним видом цінностей, облік яких здійснюється на різних рахунках (субрахунках) бухгалтерського обліку2 або, у крайньому випадку, розбити їх у цій відомості з підбиванням результату за кожним видом або емітентом цінностей3.
В «Акті про результати інвентаризації наявності грошових коштів на «___»_______ 200__ року, що зберігаються ____» передбачається вказувати тільки виявлений обсяг готівкових коштів. Але не всі цінності, що зберігаються в касі, мають номінальну вартість (наприклад, безоплатна путівка до санаторію). Виникає питання, які реквізити таких цінностей необхідно вказати в зазначеному акті. Насамперед, необхідно вказати кількість таких цінностей, потім їхні індивідуальні характеристики4 і, якщо є, серії, номери та номінальну вартість5.
У процесі здійснення інвентаризації інших цінностей, що знаходяться у касі, так само, як і в процесі здійснення інвентаризації готівки в касі, складаються робочі інвентаризаційні описи (див. «ШБ» № 10/2007 с. 38-39). Ми вже говорили, що оформлення таких робочих інвентаризаційних описів не регламентовано жодним законодавчим або нормативним документом і оформляються вони в довільній формі. З огляду на це і на те, що принципових відмінностей в оформленні таких робочих інвентаризаційних описів з інвентаризації інших цінностей, що знаходяться у касі, у порівнянні з оформленням аналогічних описів з інвентаризації готівки в касі, немає, то ми їх не наводимо, а переходимо відразу ж до оформлення «Акту про результати інвентаризації наявності грошових коштів на «__»_______ 200_ року, що зберігаються ____».
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]


Інші цінності, про які йде вище мова (марки, путівки, векселі, дорожні чеки, акції та інше), можуть зберігатися не тільки в касі, але й у сейфі керівника, у банку або у депозитарію6. Інвентаризація їх здійснюється інакше тільки в тому випадку, якщо вони зберігаються в банку або в депозитарію. У цьому випадку все зводиться до звіряння залишків інших цінностей, що значаться в бухгалтерському обліку підприємства, та їхніх залишків у банку або в депозитарію, які вказуються в їхніх виписках. А от оформляються підсумки інвентаризації таких цінностей у тому самому порядку, що і в касі. Певна річ, що оформляються при цьому окремі акти за кожним місцем зберігання таких цінностей і відповідальною за їхнє збереження матеріально-відповідальною або юридичною особою.
3. Інвентаризація грошових коштів, що знаходяться на рахунках у банках. Здійснення інвентаризації грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті, що знаходяться на рахунках у банках (далі безготівкових грошових коштів) зводиться до простої формальності звіряння залишків таких грошових коштів, зазначених у виписках банку на дату інвентаризації з даними обліку. Проблеми при здійсненні інвентаризації безготівкових грошових коштів можуть виникнути тільки технічні. Наприклад, на дату інвентаризації відсутня виписка банку по рахунку, на якому зберігаються грошові кошти. Оскільки банки надають власникам безготівкових грошових коштів виписки по рахунках тільки в ті дні, коли по цьому рахунку здійснена яка-небудь операція (гроші знято з рахунку або надійшли на рахунок), то така ситуація цілком можлива. З такою і подібними їй технічними проблемами можна легко впоратися, призначивши на дату проведення інвентаризації звірення з банком за залишками грошових коштів, що зберігаються на рахунку в цьому банку.
Оформляються результати інвентаризації безготівкових грошових коштів окремим актом за кожним рахунком в банку (банках) або одним актом із зазначенням всіх рахунків і залишків за ними. На жаль, типової форми такого акту не затверджено, тому підприємства самостійно розробляють і затверджують форми таких актів. До акту інвентаризації безготівкових грошових коштів підшиваються копії виписок банку або акти звірянь з банком, що підтверджують залишок грошових коштів за рахунком, що інвентаризується.

 
3.4 Комп’ютеризація обліку грошових коштів та їх еквівалентів у ТзОВ ТВК «Львівхолод»
Облік операцій на рахунках в банку.
Оформлення операцій по розрахунковому рахунку інколи викликає труднощі.
У цьому розділі ми розглянемо деякі особливості організації обліку операцій на рахунках в банку за допомогою програми "1С: Предприятие".
Обробка виписки банку
Документ "Выписка" призначений для віддзеркалення в бухгалтерському обліку
руху грошових коштів. Щоб відкрити виписку, виберіть команду меню Документы >Выписка.
Документ дозволяє обробляти як рублеві, так і валютні виписки. Проводки
формуються по рахунку 311 - "Рахунки в банку в національній валюті" і по рахунку
312 - "Рахунки в банку в іноземній валюті".
Спосіб формування проводок визначається користувачем.
Бухгалтер сам визначає вид руху по розрахунковому рахунку. Для цього
потрібно клацнути в графі "Движ. по р/с" (движение по расчетному счету);
При оформленні виписки використовується інформація із заздалегідь
сформульованих платіжних і інших документів. Для цього служать кнопки "Поступление по документам" і "Подбор по платежным документам".
Кнопка "Показать обороты и остатки в окне выписки" дозволяє проглянути
залишки по розрахунковому рахунку на початок і кінець дня.
Способи формування проводок.
При оформленні документу "Выписка" можливі два варіанти роботи. Программа
може автоматично сформувати проводки, або ви можете вручну вводити рахунок,
що кореспондує з рахунком 31 "Рахунки в банку". Можна назвати такі операції, як перерахування до фондів, списання з розрахункового рахунку, отримання виручки
на рахунок в банку, пред'явлення ПДВ від покупця.
При формуванні проводок вручну виберіть режим "Поступление" або "Списание".
В цьому випадку можна внести кореспондуючий рахунок до графи "Корр. счет.".
Якщо бухгалтер хоче скористатися тими проводками по виписці, які сформує

програма, він повинен вибрати будь-які режими, окрім вступу і списання. В цьому
випадку автоматично визначається кореспондуючий рахунок залежно від стану
взаєморозрахунку з контрагентом і варіанту віддзеркалення авансу - аванс за
договором або аванс без вказівки договору.
За відсутності заборгованості у покупця або боргів перед постачальником
формуються проводки в кореспонденції з рахунком "Розрахунки з покупцями"
і "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" відповідно.
Якщо сума коштів, що поступили, більша, ніж борг перед постачальником або заборгованість покупця за поставлений товар, то частина суми або сума повністю відображається як аванс по дебету субрахунку рахунку 61 або кредиту субрахунку рахунку 64.
Якщо вибраний режим "Движение по расчетному счету с авансом по договору",
то в проводці в аналітиці вказується відповідний договір.
При виборі режиму "Движение по расчетному счету с авансом без указания
договора" в проводці у відповідній позиції по основі вказується без договору.
Оплата постачальникові
У багатьох випадках існує строго певний порядок оформлення операцій по розрахунковому рахунку. Так, при оплаті постачальникові майбутнього
постачання або вже поставлених товарів спочатку оформляється платіжне
доручення, потім по отриманому з банку виписці оформляється її комп'ютерний еквівалент - документ "Выписка". Виписку можна автоматично заповнити даними
із вже оформленого платіжного доручення. Для цього клацніть на кнопці "Подбор
по платежным документам". Після збереження документу "Выписка" формуються проводки.
Платіжне доручення
Розглянемо оформлення платіжного доручення і покажемо, як в цьому випадку оформляється "Выписка".
1. Оберіть в рядку меню команду Документы > Платежное поручение.
2. Вкажіть розрахунковий рахунок, клацнувши на кнопці вибору.
3. Введіть дату і номер платіжного доручення.
4. Вкажіть одержувача з довідника "Контрагенты".
5. Вкажіть розрахунковий рахунок одержувача, також вибравши його з довідника.
6. Виберіть документ або договір, по якому робиться оплата.
7. Введіть призначення, вид і термін платежу залежно від вимог байка.
8. Виберіть варіант автопідстановки в текст платіжного доручення.

9. При натисненні на кнопку "Перечисление налога" відкривається довідник "Налоги

и отчисления". Виберіть вид перераховуваного податку, натисніть Enter. У цьому
випадку більшість реквізитів форми заповнюються автоматично, а в графі "Сумма"

буде показана сума на відповідному рахунку, яку необхідно пред'явити бюджету.
10. Кнопка "Печать" дозволяє подивитися, в якому виді документ буде виведений на друк. Щоб роздрукувати його, виберіть в меню команду Файл > Печать.
11. Натисніть "ОК", щоб зберегти документ.
Документ "Платежные поручения" автоматично заноситься в журнал "Платежные поручения". Документи, по яких ще не отримана виписка, відмічені знаком мінус. Відкрийте журнал "Платежные документы". Графа "Дата выписки" буде порожня,
якщо за платіжним дорученням не отримана виписка.
Выписка.
Оформимо документ "Выписка", використовуючи дані з платіжного доручення.
1. Створіть документ "Выписка" (команда Документы > Выписка).
2. Введіть дату і номер документу.
3. Клацніть на кнопці "Подбор по платежным документам". Відкриється журнал з платіжними дорученнями.
4. Натисніть кнопку "Выбрать" або двічі клацніть на платіжному дорученні, по якому вироблена оплата. Виписка буде заповнена даними з цього платіжного доручення.
5. Вкажіть вид руху по розрахунковому рахунку в графові "Движ. по р/с".
6. Збережіть документ, натиснувши "ОК".
По документу будуть сформовані проводки. Перевірте це, відкривши Журнал
операцій.
Документ "Выписка" може містити декілька записів. В цьому випадку потім
оформлення першого запису необхідно клацнути на кнопці "Ввод новой строки"
на панелі інструментів або знову натиснути кнопку "Подбор по платежным документам".
Якщо при оформленні виписки програма повідомляє, що виписка не проводиться, означає в документі заповнені не усі реквізити. Що робити в цьому випадку?
1. Переконаєтеся, що у виписці вказані номери розрахункового рахунку і основи (договору), проглянувши також і платіжне доручення, по якому була отримана
виписка.
2. Перевірте, чи немає у виписці незаповнених позицій. Якщо вони є, удаліть їх.
Подивіться на оформлену виписку.
У полі "Движ. по р/сч". проставлено значення - опл. постач. (оплата постачальнику, аванс без договору). При проведенні документу буде зроблена проводка залежно
від стану взаєморозрахунку з контрагентом. Якщо потрібна інша проводка, то в
графові "Движ. по р/сч" вкажіть значення "Списание", а в полі "Корр. сч." слід
вказати кореспондуючий рахунок і вибрати об'єкти аналітики.
Відкрийте Журнал операцій і подивитеся проводки по документу. Частина суми зарахована як оплата постачальникові, друга частина суми показана як
передоплата
за майбутні постачання.
Оплата покупцями поставлених підприємством товарів і послуг
Розглянемо, як виробляється оплата покупцями поставлених робіт, товарів і послуг.
При оформленні виписки в цьому випадку використовується
кнопка "Вступ по документах". У списку, що відкрився, виберіть подвійним
клацанням необхідний документ. Інформація з документу потрапляє в поля виписки.
Змініть, якщо необхідно, варіант руху по розрахунковому рахунку і вкажіть
кореспондуючий рахунок.







ВИСНОВКИ
Розрахунки готівкою підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами можуть проводитись через касу підприємств як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки. Готівкова виручка сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження.
Безготівкові розрахунки це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства-отримувача. Фінансовим посередником в цих розрахунках є банк, який надає послуги своїм клієнтам-підприємствам.
Готівковий і безготівковий грошовий обороти органічно пов»язані між собою, що реалізується через перехід однієї форми обороту в іншу. Наприклад, виручка підприємств надходить до каси цих підприємств і потім здається в установу банку для зарахування на поточний чи інший рахунки. Готівка в касі може залишатись лише в межах ліміту. З поточного чи інших рахунків в банку проводяться розрахунки між господарюючими суб»єктами і надходить готівка в касу підприємства для видачі заробітної плати, авансу підзвітним особам тощо.
На підприємстві рахунок № 31 «Рахунки в банках» призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках і можуть бути використані для поточних операцій.
Аналітичний облік на рахунку № 31 «Рахунки в банках здійснюється за виписками банку, і лише за наявності на підприємстві розрахункових субрахунків відкривають окремі аналітичні рахунки для обліку відповідних. У разі необхідності деталізація кожного аналітичного рахунка здійснюється за виписками банку. Основою для запису операцій на рахунку № 31 «Рахунки в банках» є виписки з цього рахунка.
На дебеті рахунка № 30 «Каса» відображається надходження грошових коштів до каси підприємства, на кредиті виплата грошових коштів із каси підприємства. На підприємстві відкриваються субрахунки «Операційна каса в національній валюті» та «Операційна каса в іноземній валюті».
Сквирський хлібозавод є дочірнім підприємством АТ «Київхлiб». Обсяг виручки від реалізації даного підприємства у звітному році виріс на 10,9% в порівнянні з минулим, що і спричинило до зростання величини валового доходу. Так, у 2001 році доход від реалізації склав 1236 тис. грн., що на 10,9% більше ніж у 2000 році. На такий відсоток збільшилась і величина податку на додану вартість. Основні показники фінансово-господарської діяльності ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” зазнали негативних змін у звітному році порівняно з 2000 роком. В зв’язку з цим діяльність підприємства в подальшому повинна бути направлена на пошук найбільш ефективних форм і методів співпраці з діловими партнерами по забезпеченню її рентабельності. Обсяг реалізації продукції зріс в 2001 році в порівняні з 2000 роком на 232,1 тис. грн. в оптових цінах, що становить 20,82% (в співставлених цінах зростання відбулось на 121,1 тис. грн., що становить 10,86%). Це зростання відбулось внаслідок збільшення обсягу реалізації хлібобулочних виробів на 10,86%, що становить  96,88 тон. При цьому відбулось збільшення витрат на одну гривню з 0,789 одиниць до 0,832 одиниць, чисельності персоналу з 120 чол. до 124 чол., що становить 3,33%. Плинність кадрів в межах норми. На підприємстві спостерігається  зростання середньомісячної заробітної плати на 10,78 грн., при чому для ПВП – на 21,2 грн.
Під обліковою політикою ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” розуміють сукупність способів ведення бухгалтерського обліку, прийняту підприємством первинного спостереження, вартісного виміру, поточного групування та узагальнення фактів господарського життя з метою правильного відображення фактів господарювання у фінансовій звітності.
До елементів облікової політики ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” також відносяться: 1) порядок обліку курсових різниць протягом звітного року; 2) порядок створення та використання резервного капіталу, крім випадків, коли він створюється в порядку, встановленому законодавством; 3) порядок розподілу чистого прибутку; 4) склад і порядок створення і використання фондів спеціального призначення; 5) порядок збільшення статутного капіталу та оцінка вкладів; 6) встановлення порядку вибуття учасників і визначення розміру належної їм частки додаткового капіталу.
 Бухгалтерія ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” складається з головного бухгалтера, заступника головного бухгалтера, економіста-фінансиста, бухгалтера-касира. Головний бухгалтер встановлює службові обов»язки для підлеглих йому працівників. Головний бухгалтер підпорядковується безпосередньо керівнику.
ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” має розрахунковий та інші рахунки в Свирському відділенні АППБ “Аваль”. Безготівкові розрахунки виконуються за допомогою платіжних доручень. Підсумком проведення безготівкових розрахунків є виписка банку.
Безготівкові розрахунки в національній валюті на ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” ведуться на рахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті”.
Ліміт залишку готівки в касі ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” на 2002 рік встановлено в сумі 1700 грн.
Оприбуткування готівки до каси визначається як здійснення ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод”  обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням даної операції у встановленому порядку прибутковим касовим ордером і відображенням у касовій книзі в день отримання підприємством готівкових коштів.
Усі надходження і видачу готівки у національній валюті підприємство ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” обліковує у касовій книзі. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або уповноважену керівником особу.
Фінансовою звітністю на АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” з питань обліку грошових коштів та розрахункових операцій є Баланс та Звіт про рух грошових коштів.
Звітність складається щоквартально. У статті балансу “Грошові кошти та їх еквіваленти” відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках в банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах.
Аналіз руху потоків грошових коштів дає змогу вивчити їх динаміку, визначити суму перевищення надходжень над витратами (сплатами), що дозволяє робити висновки про можливості внутрішнього самофінансування.
В 2000 році надходження грошових коштів було лише за рахунок операційної діяльності (всього 1981,3 тис. грн.). Витрати 2000 року відбулись за рахунок операційної (650,5 – 53,82%) та інвестиційної (558,1 – 46,18%) діяльностей, а саме за рахунок коригування на зменшення забезпечень, що становлять 2,7%, за рахунок збільшення оборотних активів – 51,13% та за рахунок придбання необоротних активів – 46,17%.
В 2001 році  надходження відбувались за рахунок не тільки операційної діяльності (71,4%), а й інвестиційної (28,6%). Але за обсягом надходження грошові засоби у 2001 році були втричі менші, ніж за 2000 рік. Витрати більше, ніж в двічі перевищували надходження. Витрати були операційної діяльності близько 97,59% та інвестиційної діяльності – 33,0тис.грн., що становить 2.41%.
Про недоліки управління виробництвом свідчить значна невідповідність між чистим прибутком та чистим грошовим потоком. Так, у 2000 році чистий прибуток становив 158,78 тис. грн., а чистий грошовий потік – 1019,2 тис. грн., в 2001 році чистий прибуток становить 96 тис. грн., а грошовий потік – (-811,9 тис. грн.). Головною причиною такої невідповідності є дебіторська і кредиторська заборгованість, яка утворюється внаслідок несвоєчасного розрахунку, як покупців і замовників з підприємством, так і підприємства з своїми постачальниками.
В 2001 році коефіцієнт абсолютної ліквідності ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” знизився з 0,383 до 0,025 за рахунок збільшення негативних грошових потоків (видатків).
Для ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” в 2001 коефіцієнт швидкої ліквідності знизився зріс до 0,847 за рахунок зменшення поточної заборгованості, але знаходиться  нижче допустимого значення 1.
Для ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” в 2000 коефіцієнт покриття зріс з 1,888 до 4,565, та знаходиться в межах допустимих норм.
Отже, за результатами аналізу можна зробити висновок, що фінансовий стан ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” в 2001 році покращився порівняно з минулим 2000 роком. 
ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” використовує для ведення бухгалтерського обліку саме таку форму бухгалтерського обліку за допомогою комплексної бухгалтерської програмної системи  “1С: Бухгалтерія”. За допомогою сучасного програмного забезпечення як облікові, так і аналітичні функції можуть бути повністю автоматизовані і їх результати можуть представлятися в будь-якому зручному для користувачів вигляді – як на машинних, так і на паперових носіях.
 
 


















У третьому розділі роботи розкривають питання організації та методики бухгалтерського обліку (документування, аналітичного та синтетичного обліку і порядку відображення об'єкта дослідження у фінансовій звітності тощо). Матеріал цього розділу бакалаврської кваліфікаційної роботи не повинен бути описовим (як у розділі 1), а мати практичне (прикладне) спрямування, тобто відображати процеси обліку на базовому підприємстві.
В одному з підрозділів третього розділу бакалаврської кваліфікаційної роботи необхідно розглянути питання використання комп’ютерних технологій для обробки облікової інформації на базовому підприємстві та можливості використання інформаційної системи для комп’ютеризації облікових робіт. Якщо ж на підприємстві немає жодних засобів для машинної обробки інформації, то необхідно, виходячи зі специфіки роботи підприємства, запропонувати на перспективу можливий варіант автоматизації облікових робіт та описати його.
Третій розділ бакалаврської роботи має містити три-чотири підрозділи. Загальний обсяг третього розділу основної частини бакалаврської роботи – 16-18 сторінок.
Усі розділи основної частини бакалаврської кваліфікаційної роботи мають закінчуватись аргументованими висновками, що не виділяються за текстом. Тут у стислій формі наводять результати дослідження окремих аспектів теми та вказують можливі напрями їх вдосконалення (розвитку).
У висновках узагальнюють результати, отримані в процесі виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи. Обсяг - 2-3 сторінки. Приклад написання висновків наведено в додатку 7.
У списку використаних джерел наводять перелік законодавчо-нормативних актів, навчальної, фахової та спеціальної літератури і інших джерел інформації.
У додатках до бакалаврської кваліфікаційної роботи подають допоміжний матеріал, який потрібний для повнішого сприйняття виконаної роботи, зокрема фінансову звітність (обов’язково), облікові регістри, первинні документи (обов’язково заповнені), розрахунки, інструкції і методики, описання алгоритмів, ілюстрації допоміжного характеру тощо.
Копії звітів, регістрів та первинних документів мають бути завірені підприємством.
Додаткові вимоги щодо змісту та структури бакалаврської кваліфікаційної роботи, за необхідності, визначаються кафедрою обліку та аналізу, про що студентів повідомляють під час отримання завдання на бакалаврську кваліфікаційну роботу.



















Таблиця 3.1

1,5 машинних інтервали (один Enter)
Наявність та рух основних засобів ТзОВ “ВСМ” за 200х р.
Показник
Наяв-ність
на
початок року
Надійшло
у звітному році
Вибуло
у звітному році
Наявність
на кінець звітного року



разом
в т. ч.
введено в дію нових основних засобів
разом
в т.ч. лікві-довано основних засобів


Основні засоби, тис. грн., зокрема:
15746
94,6
84,1
6,7
0,7
15833,9

– виробничі основні засоби основного виду діяльності, тис. грн.
12212
94,6
84,1


12306,6

– виробничі основні засоби інших галузей, тис. грн.
15




15

– невиробничі основні засоби інших галузей, тис. грн.
3519


6,7
0,7
3512,3

1,5 машинних інтервали (один Enter)
Текст розділу


ЗРАЗОК ЛИСТА-КЛОПОТАННЯ ВІД ПІДПРИЄМСТВА ДЛЯ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ БАКАЛАВРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ


Завідувачу кафедри
обліку та аналізу
Національного університету „Львівська політехніка”
__________________________
(вчене звання, прізвище та ініціали)





З метою розвитку системи обліку основних засобів прошу Вашого сприяння у виконанні студентом Бойчуком Андрієм Івановичем бакалаврської кваліфікаційної роботи на тему „Бухгалтерський облік основних засобів у ТзОВ “Синтез” та призначити наукового керівника.
Підприємство зобов’язується надати студентові необхідні матеріали для виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи.




Дата _____________________________________
(підпис) (прізвище, ініціали керівника або головного бухгалтера)

Печатка











ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ АНОТАЦІЇ БАКАЛАВРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

АНОТАЦІЯ

Бакалаврська кваліфікаційна робота виконана на тему „Бухгалтерський облік готової продукції у ТзОВ “Синтез”.
У роботі, розкрито норми законодавчих актів, нормативно-інструктивних документів, спеціальної літератури та інших джерел інформації, з’ясовано економічну сутність готової продукції, наведено її класифікацію, порядок оцінки та відображення в обліку та звітності.
У бакалаврській кваліфікаційній роботі розкрито результати виробничо-господарської діяльності ТзОВ “Синтез”, його облікову політику та проаналізовано обсяги виробництва і реалізації готової продукції.
Розглянуто загальну організацію облікового процесу, порядок документування, аналітичний і синтетичний облік, проведення інвентаризації готової продукції та відображення її результатів в обліку та звітності; охарактеризовано стан комп’ютеризації обліку готової продукції на базовому підприємстві.
ЗРАЗОК НАПИСАННЯ ВСТУПУ БАКАЛАВРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
ВСТУП
Достовірні дані бухгалтерського обліку забезпечують різного роду інформацію для управління підприємством у сучасних ринкових умовах та дозволяють об’єктивно відобразити цей об’єкт у звітності підприємства. Якісна характеристика інформації, сформована у системі бухгалтерського обліку, має важливе значення як безпосередньо для цілей управління підприємством, так і для зовнішніх користувачів.
Одним із важливих об’єктів облікового процесу і показників фінансової звітності виступають основні засоби, аналіз яких на основі показників обліку складає загальну картину результатів діяльності підприємства загалом.
Виходячи із важливості достовірного показників основних засобів, правильна організація їх обліку визначає ефективність бухгалтерської системи на підприємстві. Крім цього, організація бухгалтерського обліку основних засобів вимагає її удосконалення у відповідності до потреб адаптації показників про основний капітал до виробничих відносин, що склалися у реальній практиці ринкової економіки. Поряд з міжнародною і вітчизняною стандартизацією і регламентацією облікового процесу основних засобів та розкриття інформації у фінансовій звітності, вітчизняними і зарубіжними тематичними дослідженнями пропонується низка методологічних аспектів удосконалення обліку цього об’єкта.
Метою виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи є узагальнення, систематизація та співставлення методичних положень з обліку основних засобів, концептуальних засад розкриття інформації у звітності підприємства, аналізу та оцінювання ефективного і раціонального використання основних засобів, підтвердження достовірності і релевантності облікових даних.
Об’єктом роботи виступає організація обліку основних засобів на ВАТ “І”, процес аналізу їх використання на підприємстві. Бакалаврська кваліфікаційна робота складається з 3 розділів, висновків, списку використаних джерел інформації, додатків.
У першому розділі роботи розкриті економічний зміст, характерні ознаки та класифікація основних засобів, теоретико-нормативні та регламентаційні основи обліку об'єкта дослідження, проаналізовано та узагальнено теоретичну інформацію, здійснено поглиблений аналіз чинної нормативної бази та огляд навчальної і спеціальної літератури з обраної теми.
У другому розділі наведено коротку характеристику базового підприємства і його обліково-аналітичної служби, визначено її основні функції. Для кількісної оцінки результатів господарської діяльності підприємства наведено основні економічні показники його діяльності за два останні роки, реалізовану методику аналізу основних засобів на основі зібраної економічної інформації. Розкрито облікову політику базового підприємства та запропоновано рекомендації щодо її покращення.
У третьому розділі роботи розкрито питання організації та методики бухгалтерського обліку основних засобів, зокрема документування, аналітичний та синтетичний облік та порядок відображення показників у фінансовій звітності підприємства. Розглянуто питання використання комп’ютерних технологій для ведення обліку основних засобів на базовому підприємстві та можливості інформаційної системи для комп’ютеризації облікових робіт.
У висновках узагальнено та систематизовано організацію обліку основних засобів та наведено шляхи і концептуальні підходи до удосконалення об’єкта дослідження. Відзначено рівень відповідності практичної організації обліку основних засобів на базовому підприємстві чинним нормам вітчизняної стандартизації і регламентації обліку. Вказано окремі недоліки при організації обліку основних засобів та наведено висновки і пропозиції щодо удосконалення обліку на підприємстві, які випливають із матеріалів бакалаврської кваліфікаційної роботи.
ЗРАЗОК НАПИСАННЯ ВИСНОВКІВ БАКАЛАВРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
ВИСНОВКИ
За наслідками виконання і матеріалами бакалаврської кваліфікаційної роботи можна зробити узагальнюючі висновки, що організація обліку основних засобів на підприємстві в основному відповідає нормативним документам, які регулюють організаційно-методичні засади обліку необоротних активів. Впроваджена на підприємстві комп’ютерна програма “(назва програмного продукту)” у повній мірі забезпечує як сам обліковий процес, так і інформаційну базу для аналізу основних засобів, потреби керівництва для управління цим об’єктом.
Поряд з цим, як відзначено у бакалаврській кваліфікаційній роботі, документальне оформлення наявності і руху основних засобів на ВАТ “І” не повною мірою відповідає вимогам стандартизації й уніфікації документів, рекомендованих регулятивними органами України. Так, надходження, вибуття, інвентаризація, дооцінка, наявність забезпечуюються пристосованими первинними документами, в той час коли розроблена і рекомендована форма стандартизованого бланка. Процес інвентаризації та його результати оформлені на бланках пристосованої форми, які не передбачають всіх реквізитів. Зокрема ..... . Переоцінка (індексація) основних засобів здійснюється на основі ..... , у якій відсутні .................. .
Синтетичний облік ведеться за зведеними обліковими реєстрами (журналами-ордерами), які забезпечують (не забезпечують) зріз зведеної інформації про основні засоби підприємства.
Інформація про основні засоби, наведена у фінансовій звітності, повністю (недостатньо) розкриває характеристику основних фондів підприємства.
При виконанні бакалаврської кваліфікаційної роботи встановлено, що аналіз наявності та ефективного використання необоротних активів носить (не носить) систематичний характер. За результатами аналізу при виконанні роботи можна зробити висновок, що підприємство забезпечене (не забезпечене) основними фондами, а показники фондовіддачі, фондомісткості мають тенденцію до .................... .
Загальними висновками і пропозиціями за матеріалами бакалаврської кваліфікаційної роботи є наступні: ............... ; ............... ; ............... ; ............... .



Додаток 10
ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ В СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Характеристика джерела
Приклад оформлення

Підручники
Загородній А.Г. Бухгалтерський облік : Основи теорії та практики : підручник / А.Г. Загородній, Г.О. Партин, Л.М. Пилипенко. - 2-ге вид., переробл. і доповн. - К. : Знання, 2009. - 422 с.
Кіндрацька Г.І. Економічний аналіз : підручник / Г. І. Кіндрацька, М. С. Білик, А.Г. Загородній ; за ред. проф. А.Г. Загороднього. - 3-тє вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. - 487 с.
Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність : підручник / Н.М.Ткаченко. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К. : Алерта, 2008. – 926 с.

Навчальні посібники

Бухгалтерський облік в Україні : навч. посібник / Р.Л. Хом’як, В.І. Лемішовський, А.С. Мороз, В.І. Воськало та ін. ; за ред. Р.Л. Хом’яка. – 3-є вид., доп. і перероб. – Львів : Національний університет “Львівська політехніка” (інформаційно-видавничий центр “ІНТЕЛЕКТ+” Інституту післядипломної освіти), “Інтелект-Захід”, 2004. – 912 с.
Бухгалтерський облік та оподаткування : навч. посібник / за ред. Р.Л. Хом'яка, В.І. Лемішовського. – Львів : Бухгалтерський центр “Ажур”, 2010. - 1220 с.
Облік, аналіз та аудит: Навчальний посібник. / М.С. Білик, А.Г. Загородній, Г.І. Кіндрацька та ін. – К. : Кондор, 2008. – 618с.
Шквір В.Д. Інформаційні системи та технології в обліку : навч. посіб. / В.Д. Шквір, .Г. Загородній, О.С. Височан. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2007. - 439 с.

Монографії

Загородній А.Г. Ризики аудиторської діяльності: методика виявлення й оцінювання: Монографія / А.Г. Загородній, Л.М. Пилипенко. - Львів: ЗУКЦ, 2010. - 232 с.
Партин Г.О. Управління витратами підприємства: концептуальні засади, методи та інструментарій: Монографія. / Г.О. Партин. – К.: УБС НБУ, 2008. – 219 с.
Яремко І.Й. Теоретичні і прикладні засади формування вартості машинобудівних підприємств: Монографія. / І.Й. Яремко. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2008. – 260 с.

Перекладні видання
Діпіаза С. Майбутнє корпоративної звітності. Як повернути довіру суспільства / С.А. Діпіаза, Р. Дж. Екклз / Пер. з англ. В. Іонова, Ю. Єзерського. – М.: Альпіна Паблішер, 2003. – 212с.

Статті у фахових виданнях

Сажинець С.Й. Організація обліку капітальних інвестицій у створення необоротних активів господарським способом на промислових підприємствах / С.Й. Сажинець // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. - 2009. - №647. – С. 504-510.
Яремко І.Й. Облік витрат на поліграфічних підприємствах: стан і перспективи / І.Й. Яремко, О.В. Глушко // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: Збірник науково-технічних праць. – Львів: НЛТУУ. – 2010. – Вип. 2010. – С. 266-273.

Тези і доповіді на конференціях
Загородній А.Г. Стан ринку аудиту в Україні / А.Г. Загородній, Л.М. Пилипенко // Ринок аудиторських послуг в Україні: стан і перспективи розвитку: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Ів-Ф, 15-16 квітня 2010 р.). Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника, 2010. – с. 169-172.
Сажинець С.Й. Актуальні питання обліку авансових платежів у процесі інвестиційної діяльності підприємства / С.Й. Сажинець // Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства: матеріали другої науково-практичної конференції (м. Львів, 23-24 жовтня 2009 р.) / Львів: Видавництво національного університету “Львівська політехніка”, 2009. – С. 137-139.
Яремко І.Й. Концепції і парадигми системи бухгалтерського обліку / І.Й. Яремко // Актуальні проблеми розвитку обліку, контролю та аналізу в умовах глобальних економічних змін: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Полтава, 07-08 жовтня 2010 р.) / Полтава: ТОВ “АСМІ”, 2010. – С.47-49.

Словники
Кредитування: Термінологічний словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Г.О. Партин. – К.: Кондор, 2007. – 168с.
Управлінський облік: Термінологічний словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Г.О. Партин. – Львів: ЗУКЦ, 2005. – 96 с.
Фінансово-економічний словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк. – К.: Знання, 2007. - 1072 с.

Законодавчі , нормативні акти
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291.
Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996 – XIV.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід»: Наказ Міністерства фінансів України від 14.12.1999 № 860/4153.

Дисертації
Пилипенко Л.М. Ризики аудиторської діяльності: методика виявлення й оцінювання: дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз і аудит / Любомир Миколайович Пилипенко. - Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, 2009. - 168 с.

Автореферати дисертацій
Височан О.С. Облік і контроль грошових коштів та їх еквівалентів: теорія, методика, організація: автореф. дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз і аудит / О.С. Височан. - Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. - К., 2009. - 23 с.
Пилипенко Л.М. Ризики аудиторської діяльності: методика виявлення й оцінювання: автореф. дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз і аудит / Л.М. Пилипенко; Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. К., 2009. - 23 с. / Захист 25.05.2009 р. у спеціалізованій вченій раді Д 26.870.01.

































Додаток 11
ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
Лист 1
ЖУРНАЛЬНА ТА МЕМОРІАЛЬНО-ОРДЕРНА ФОРМА ОБЛІКУ

Схема журнальної форми обліку

13 EMBED Visio.Drawing.11 1415

Схема меморіально-ордерної форми обліку
13 EMBED Visio.Drawing.11 1415

Продовження додатка 11
Лист 2
МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ ФОРМИ №2 “ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ”
Таблиця 1
Методика складання форми №2 “Звіт про фінансові результати”
Стаття
Код рядка
При застосуванні рахунків класу 9

1
2
3

I. Фінансові результати

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
010
Обороти по кредиту субрахунків 701, 702, 703

Податок на додану вартість
015
Оборот по кореспонденції субрахунків Дт 701, 702, 703 - Кт 641, 643

Акцизний збір
020
Оборот по кореспонденції субрахунків Дт 701, Дт 702, Дт 703 Кт 642

Вписуваний рядок: “Інші податки, збори та обов’язкові платежі, вираховані з доходу”
025
Оборот по кореспонденції субрахунків Дт 791 Кт 704

Інші вирахування з доходу
030
Оборот по кореспонденції субрахунків Дт 701, Дт 702, Дт 703 Кт 642

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
035
р. 010 - р. 015 - р. 020 - р. 025 - р. 030

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
040
Оборот по дебету субрахунків 901, 902, 903

Валовий:


р. 035 - р. 040

прибуток
050


збиток
055
р. 040 - р. 035

Інші операційні доходи
060
Оборот по дебету рахунка 71

Вписуваний рядок: “Доход від первісного визнання біологічних активів та сільськогосподарської продукції”
061
З рядка 060 дані про доход від первісного визнання біологічних активів та сільськогосподарської продукції з кредиту субрахунка 710

Адміністративні витрати
070
Оборот по дебету рахунка 92

Витрати на збут
080
Оборот по дебету рахунка 93

Інші операційні витрати
090
Оборот по кореспонденції рахунків
Дт 791 Кт 94

Вписуваний рядок: “Витрати від первісного визнання біологічних активів та сільськогосподарської продукції”
091
З рядка 090 дані про доход від первісного визнання біологічних активів та сільськогосподарської продукції з дебету субрахунка 940





Додаток 12
ЗРАЗОК БЛАНКА ВІДГУКУ КЕРІВНИКА КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра обліку та аналізу
ВІДГУК
керівника на випускну кваліфікаційну роботу

Студент ________________________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по-батькові)
Напрям підготовки (спеціальність)__________________________________________________
(шифр, назва)
Група _________

Тема: ___________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
Дотримання узгодженого структурного наповнення змісту _____________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
Рівень виконання поставленого завдання ____________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
Використання рекомендованої літератури _________________________________________ ________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
Самостійність виконання роботи ___________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
Вміння аналізувати і узагальнювати опрацьований матеріал ____________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
Відповідність наведеного в роботі аналітично-розрахункового матеріалу офіційній
звітності підприємства ____________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
Практичне значення ______________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
Загальна оцінка виконання кваліфікаційної роботи ____________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
Науковий керівник _______________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по-батькові)
________________________________________________________________________________________________________________________
(науковий ступінь, вчене звання, посада) (підпис) (дата)








13PAGE 1410415


13PAGE 141115





































Актив




Грошові кошти

Власний капітал

Нерозпо-ділений прибуток

Зобов’я-зання

Баланс на початок зв.пер.

Власний капітал на початок зв.пер.

Власний капітал на кінець зв.пер.

Звіт про власний капітал

Рух коштів від операційної діяльності
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування

Рух коштів від інвестиційної діяльності

Рух коштів від фінансової діяльності

Звіт про рух грошових коштів

Грошові кошти на кінець зв.пер. –
Грошові кошти на початок зв.пер.

Актив




Грошові кошти

Власний капітал

Нерозпо-ділений прибуток

Зобов’я-зання

Баланс на кінець зв.пер.

Доходи
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування

Витрати

Чистий прибуток = Нерозподілений прибуток на кінець зв.пер. – Нерозподілений прибуток на початок зв.пер. +
Дивіденди

Звіт про фінансові результати

ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ЗВІТУ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ

ПРЯМИЙ МЕТОД

НЕПРЯМИЙ МЕТОД

1-Й ЕТАП. Визначення чистого приросту (убутку) грошових коштів

2-Й ЕТАП. Визначення чистих грошових коштів від операційної діяльності шляхом перерахунку кожного показника, відображе-ного у звіті про прибутки і збитки за методом нарахування, в показник, врахований за касовим методом

3-Й ЕТАП. Визначення чистих грошових коштів від інвестиційної і фінансової діяльності (в основному на основі зміни відповідних статей балансу та іншої інформації)

2-Й ЕТАП. Визначення чистих грошових коштів від операційної діяльності шляхом коригування чистого прибутку, відображеного у звіті про прибутки і збитки, з врахуванням операцій, не пов’я-заних з використанням грошових коштів




Приложенные файлы

  • doc 24036457
    Размер файла: 1 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий