8 практичне Microsoft Office Word


Тема. Лексика української мови з погляду сфер вживання, активності-пасивності. Фразеологія.
Практичне заняття №8.
План
Основні групи вузьковживаної лексики.
Лексика української з погляду пасивного-активного вживання.
Фразеологія як розділ мовознавства. Ознаки фразеологізма.
Класифікація фразеологізмів.
Українська лексикографія.
ЛітератураГанич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985.– 360 с.
Словник сучасного українського сленгу / Упоряд. Т. М. Кондратюк. – Харків : Фоліо, 2006 . – 350с.
Ставицька Л. Арго, жаргон, сленґ: Соц. диференціація укр. мови. - К.: Критика, 2005. - 464 с.
Ставицька Л. HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B6%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BD._%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA&action=edit&redlink=1" \o "Український жаргон. Словник (ще не написана)" Український жаргон. Словник. – К.: Критика, 2005. – 494с
Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія /За заг.ред.акад. І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1973. – 440 с.
Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка. – К.:Вища школа,1997. – 493с.
Питання для самоконтролю
Як поділяється лексика української мови з погляду сфер вживання?
На які групи поділяються діалектизми?
Яка різниця між загальнонауковою та галузевою термінологією?
Дайте визначення поняттю “жаргон”. Назвіть основні ознаки та різновиди жаргонізмів.
Дайте визначення поняттю “сленг”. Назвіть групи сленг-лексики та основні способи творення сленгізмів.
Дайте визначення поняттю “арго”. Назвіть різновиди арго.
Схарактеризуйте лексику активного вжитку. Назвіть основні критерії розмежування активної і пасивної лексики.
Які слова називаються історизмами? Які семантичні групи історизмів виділяють?
Які слова називають архаїзмами? На які групи вони поділяються?
Назвіть та схарактеризуйте лексико-семантичні групи неологізмів.
Дайте визначення поняттю “оказіоналізми”. Поясніть процес їх виникнення.
Визначте об’єкт і завдання фразеології.
Розкрийте особливості взаємозв’язків між словом і словосполученням та фразеологізмом.
Схарактеризуйте класифікацію фразеологічних одиниць В. В. Виноградова.
На які групи поділяють фразеологізми за походженням та джерелами виникнення?
Визначте об’єкт і завдання лексикографії.
Типи словників.
Завдання для самостійної роботи:
Завдання 1. Поділіть подані слова на історизми і архаїзми. До архаїзмів доберіть сучасні слова.
Глагол, писар, ректи, мечник, зигзиця, брань, зело, намітка, жупан, ланіти, стезя, орда, воутріє, перст, бояри, узріти, становий, гусар, чело, зримий, цілинник.
Завдання 2. До поданих діалектичних слів доберіть синонімічні загальновживані.
Рихтувати, скрегулець, трудний, банувати, керниця, газда, ожіг.
Для довідок: готувати, яструб, втомлений, тужити, криниця, хазяїн, кочерга.
Завдання 3. Підкресліть професійну лексику. Визначте її функцію.
1. Прогрівати насіння найзручніше в звичайних термостатах (З журналу). 2. Я років сім у шахті працював, Бурив шпури, довбав глибокі лунки… (І. Савич). 3. Електромагнітний кран бере із бункера до десяти тонн заліза одразу, підносить до мульд (М.Руденко). 4. Час від часу мандоліна вмовкала, і в двері спочатку просовувалась коротка рука з слюдяним медіатором між пальцями, затим розкучмана голова (Ю.Мушкетик). 5. А там, біля тієї сталеплавильної груші, звісно, ще складніше: там проби не візьмеш, в горловину печі не заглянеш, додавай у плавку руду або лом на свій смак…(О.Гончар). 6. Ярина підбивала колосся, поперек швидко клала перевесло, коліном придавлювала гузир (О.Десняк).
Завдання 4. Розкласифікуйте подані фразеологізми за їхньої частиномовною належністю.
З-під палиці, збити з пантелику, вільна птаха, кров з молоком, мов у воду опущений, як один, годований шпаками, як по маслу, олімпійський спокій, першої руки, краєм вуха, одним миром мазані, собаку з’їв, випити чашу до дна.
Завдання для виконання на практичному занятті:
1. Зробіть аналіз лексичного складу поданого тексту: виділіть загальновживані слова, історизми, архаїзми, авторські неологізми.
– Пане полковнику і пане войте!                                  Ускаржаюся Богу і вам на Марусю, що вона, забувши страх Божий, отруїла сина мого Григорія. І втеди син мій Григорій наглою смертю вмер, на здоровлі перед тим не скорбівши, през отруєння і през чари бісовські. То вам, панове, правдиво, під сумлінням, кажу і людьми те освідчу.
Оскаржену Марусю Чураївну тоді суддя суворо запитав, – коли, чого і для якой причини таке незбожне діло учинила?
Але вона ні слова не сказала, усправедливлень жодних не дала, тілько стояла, яко з каменю тесана.
Лiна Костенко
2. Випишіть неологізми.
Комп’ютер, барин, магнітола, дельтапланеризм, бобслей, галузь, інтербачення, карболка, капот, баннер, атмосфера, хакер, поттеріада, блок, чатитись, єврозона, гімназія, провайдер, аспірантура, кібература, кліше.
3. Прочитайте. Визначте слова, які нещодавно були неологізмами, а нині стали загальновживаними.
1. Все сполошилося село: примчало звідкись НЛО. (П. Ребро). 2. Вікно закутаймо у жалюзі! (За О. Гундер). 3. Я витяг з кишеньки мобільник і швидко настукав на ньому номер. (Г. Штонь).
4. У наведених реченнях виділіть оказіоналізми, визначте спосіб їх виникнення.
1. Сто плах перейди, серцеокий, сто плах, сто багать, сто голгоф… (В.Стус). 2. Сосна сосну ошумлює до сну (М.Сингаївський). 3. Закерзонило по всім білім світі, і над радянськими республіками закерзонилось...(О.Вишня). 4. Багато таких вас, хитроверхих, на світі розвелося (М.Стельмах). 5. І густо-джемелиним роєм гугнів в огудинні-натинні вітер (А. Мойсієнко). 6. Степового неба зорегляд (В.Бровченко). 7. У них є щит: фальшовані слова (В. Сосюра). 8. Яка блакить, який прозор! Садками ходить брунько цвіт, а в небі – злотозор (П.Тичина). 9. Душа окострубатіла від сиріт (М.Самійленко). 10. Тоді було передосінньо (М.Хвильвий). 11. Сиротина ж, сиротуля, сиропташка, Бабумамця, бабутатко, бабусонечко… (І.Драч). 12. ...ріка узороччям блищить (С.Гординський). 13. Припустила завірюха – білозимниця, білуха (В.Кочевський).
5. З поданих речень випишіть діалектизми, поясніть їхнє значення, визначте типи і, де можливо, підберіть відповідники з літературної мови.
Розгнівався дядечко, і очі його зачерпіли. У мисливця одразу позимніли не тільки очі, а й усе вузькувате обличчя (М.Стельмах). 2. Це українці їдять картоплю, а лемки в одній хаті подають бандурку, а в другій – грулю, в третій – кумпери (З газети). 3. Тепер Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню (М.Коцюбинський). 4. Довгий такий та широкий дуже, що оком зіздріти не можна отой лан. Зісхле бадилля бараболі шелестить на нім (В.Стефаник). 5. Ішов собі так, ішов, тільки став на гору бейкатися – глядь, а світло кудись униз сунеться, сунеться і зовсім щезло, наче його хто собі в кишеню заховав. (Г.Тютюнник). 6. Догоряють поліна в печі, попеліє червона грань (І.Франко). 7. Ходіть зі мною до міста і допоможіть нести коронки, бонбони. 8. На радощах подарував Юзекові перо беркута з моєї нової крисані (В.Бандурук).
6. В якому рядку всі слова є термінами?
І. Суцвіття, святиня, мудрість, біоніка, сепсис.
Весна, рушник, лахміття, мармелад, абстракціонізм.
Синтез, антоніми, гіпербола, конгломерат, синус.
Менеджер, політика, троянда, маклер, варення.
Професія, кельти, обрамлення, морфема, пошта.
ІІ. Гороскоп, календула, префікс, трансмісія, груша.
Бюлетень, делегація, корінь, аташе, атом.
Суфікс, гастрит, тонометр, косинус, катет.
Рондо, геометрія, традиція, синус, кут.
Інженер, місія, конферансьє, демократ, амбіції.
7. Випишіть терміни. В яких галузях їх застосовують?
1. Узгоджені прислівники залежать від опорного іменника і набувають від нього форм роду, числа і відмінка (І. Вихованець). 2. Топос – це риторичне поняття, що означає загальні місця у промові (З підручника). 3. Найпростіший спосіб зменшити ознаки стресу (високий тиск крові, прискорене дихання) – релаксація, або розслаблення (З підручника). 4. Наказ – основний розпорядчий документ (З підручника). 5. Квітки – двостатеві, великі, запашні, зібрані в зонтикоподібні суцвіття.. (З енциклопедії).
8. Підкресліть у реченнях жаргонізми й арготизми. Визначте їхню роль.
1. З Ваською скандальчиком «купили» в одного єритика п’ять тисяч (С.Васильченко). 2. Якраз прислали до нас у Дачний училку молоду, щоб по-англійському шкетів мучила (А.Крижанівський). 3. Я не косарик, ні, косити не треба, недобре це (Б. Антоненко-Давидович). 4. На цій сесії було два хвости (З усного мовлення). 5. Усі вони (інтернет-видання) «хостилися» у Голдені (З газети). 6. Чим не можливість і в Європі «засвітитися», і перед Росією не зганьбити (З газети). 7. Дешевої “туфти” набагато більше, вона-то і становить найбільшу небезпеку (З газети). 8. Не вірить, мабуть, лікарка Бейметові, думає, що він з якоюсь мастикою прийшов… (Б.Антоненко-Давидович). 9. Книговидавці “тусуються” у Франкфурті (“Львівська газета”). 10. Тоже фраєр! – хитав він услід кожному (В.Винниченко). 11. Народ, щоправда, порозумнішав – «живі» гроші вимагає (З газети).
9. З’ясуйте значення та розкласифікуйте подані фразеологізми на фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення.
Міряти на один аршин; багато вітру в голові; забивати баки; зігнути в баранячий ріг; згущувати барви; брати за барки; каїнова печать; блискавки метати; блиснути очима; брати в шори; виляти хвостом; виміняти шило на мило; геркулесова праця; випивати всю кров; як виросте гарбуз на вербі; доливати масла до вогню; мазати медом по губах; дантове пекло; в один гуж тягти; підлатати ніс; скрутити в баранячий ріг.
10. Визначте, які з фразем є багатозначними.
Ковзати поглядом, лити воду, заглядати в ложку, віддавати (віддати) кінці, гопки ставати (стати).
11. Підберіть синоніми до фразеологізмів.
Аж голова загула; намотувати на вус; обводити довкола пальця; триматися берега; попасти в капкан.
12. Поясніть значення поданих фразеологізмів та доберіть до них слова антоніми.
Теліпати язиком; золотий телець; висіти на телефоні; відкритим текстом; не стулити очей; стріляний горобець; розкидатися словами; мов п’ятака подарував; мов Мамай погуляв; невелика цяця; бити себе кулаком в груди; клацати зубами; з живчиком та з перчиком; аж вхопитися за живіт; ламати дрова.
13. За словником української мови в 11-ти томах з’ясуйте значення фразеологізмів-омонімів і складіть з ними речення.
Мати на увазі, бити чолом, закривати (закрити) очі, давати (дати) чосу.

Приложенные файлы

  • docx 23971156
    Размер файла: 29 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий