7 клас практичні україна

Відділ освіти
Овідіопольської райдержадміністрації
Комунальна установа
«Овідіопольський районний методичний кабінет»






РОЗРОБКИ ПРАКТИЧНИХ
ЗАНЯТЬ З КУРСУ
ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
7 КЛАС








Овідіополь 2015
Укладачі:
Завозненко Ірина Сергіївна, вчитель історії Овідіопольської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2.
Кільянова Жанна Вікторівна , вчитель історії Мар’янівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Бєлошенко Кристина Георгіївна, вчитель історії ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Барабой.
Гоцуляк Надія Анатоліївна, вчитель історії Великодолинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №3.
Баюш Ірина Олександрівна, вчитель історії Доброолександрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Чумертова Анжеліка Вікторівна, вчитель історії Великодолинської ЗОШ І-ІІІ ступенів «2.


Даний збірник рекомендовано для практичного використання вчителям історії, які будуть викладати курс Історія України 7 клас за новою програмою.





















В зв’язку переходом до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти особливістю навчальної програми є те, що вперше в курсі вивчення історії передбачені уроки практичної форми навчання.
Практичні заняття мають подвійну мету, з одного боку є способом вивчення нового матеріалу на основі опрацювання історичних джерел ,а з другого боку - важливим засобом формування предметних умінь і навичок учнів. Враховуючи вікові можливостей учнів та історичний контекст, практичні заняття мають сприяти напрацюванню школярами навичок аналізу різних історичних джерел, розумінню ними важливості таких категорій, як час і простір, зміни та безперервність, причини і наслідки, значущість подій та процесів, культурна різноманітність, важливість доказів і можливість різних інтерпретацій. Відповідно до методики проведення, то кожне практичне заняття відповідає певній темі і передбачає переважно самостійну роботу учнів над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел знань (підручники, довідкові матеріали, запитання і завдання, Інтернет-ресурси, фонди музеїв, місцеві історичні пам'ятки). Під час практичного заняття вчителю відводиться роль консультанта. Матеріали до практичних занять і методичні рекомендації щодо організації пізнавальної діяльності учнів подані в підручниках. Порядок проведення практичних занять та оцінювання їх результатів залишається в компетенції вчителя.
Педагогіка пояснює , що практичне заняття форма навчального заняття, при якій педагог організовує детальний розгляд учнями окремих теоретичних положень навчального предмета й формує вміння та навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання учнями відповідно сформульованих завдань. На основі раніше отриманих знань і сформованих умінь школярі розв'язують пізнавальні задачі, представляють результати своєї творчої діяльності чи освоюють більш складні пізнавальні вміння вивчення історичного минулого (за О. Пометун).У 90-х роках К. Баханов у посібнику «Лабораторно- практичні роботи з історії України» запропонував для цієї форми навчального заняття термін «лабораторно-практична робота» . Лабораторно-практична робота один з різновидів самостійної роботи учнів (метод навчання), суть якого полягає в самостійному дослідженні учнями історичних джерел за завданнями вчителя без попереднього вивчення цього матеріалу на уроці, або за допомогою підручника, виділенні необхідної інформації, її аналізі, систематизації та узагальненні. Таким чином, готуючись до проведення практичних занять з історії, вчитель має опанувати й методику проведення лабораторно-практичних робіт, .яку потрібно адаптувати до вимог навчальної програми з історії для 7 класу.
Алгоритми організації та проведення практичної роботи :
визначення теми, мети, місця й дати проведення.. Програмою передбачено п'ять практичних занять, причому всі запропоновані в кінці розділів. Можливий й інший час їх проведення той, що його обрали автори підручників. Учитель, розробляючи календарно-тематичне планування, встановлює дати проведення відповідних уроків;
попереднє проектування (моделювання) заняття.
Добір історичних джерел, повідомлення випереджувальних завдань. Добираючи історичні джерела для опрацювання п'ятикласниками, потрібно враховувати:принципи науковості, наступності, поступового ускладнення, оптимальності, новизни, доступності й посильності. Учням необхідно пропонувати речові або візуальні історичні джерела, а писемні за умови адаптації. Уривки текстів мають бути захоплюючими, емоційними, невеликими за обсягом. Водночас текст має зберегти сюжет, причиново-наслідкові зв'язки, авторські оцінні судження та інші важливі деталі.
Випереджувальні завдання для проведення деяких практичних занять дібрані авторами підручників, інші ж має підготувати вчитель. Повідомляючи дітям випереджувальні завдання, слід врахувати вимоги щодо обсягу виконання домашніх завдань учнями сьомого класу з усіх предметів. Крім цього, пропонуючи випереджувальні завдання, що вимагатимуть використання персонального комп'ютера, сумісної оргтехніки, бажано заздалегідь з'ясувати їх наявність у дітей. Школярі, вдома яких немає комп'ютера, пристроїв для копіювання, друкування, не зможуть виконати поставлених педагогом завдань і відчуватимуть себе приниженими у порівнянні з однокласниками. Тому необхідно планувати виконання завдань, які можуть виконувати всі учні. Випереджувальні завдання потрібно диференціювати. Це зробить їх посильними для кожного учня, послужить критерієм об'єднання учнів у різнорівневі пари або групи на уроці.
Проведення практичного заняття .. Виходячи із мети практичних занять, зазначеної авторами навчальних програм, ці заняття проводяться за структурою уроку вивчення нового матеріалу, формування умінь і навичок ( В. Мисан «Сучасний урок історії») . Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів під час практичного заняття здійснюється на розсуд учителя, в тому числі і доцільність повідомлення домашнього завдання.

Є сподівання, що впровадження нової форми занять з історії підвищить інтерес учнів до вивчення предмета та допоможе формувати передбачені навчальною програмою ключові та предметні компетентності.











Князь Святослав та його походи
Варіант 1

Мета:
- Навчальна : продовжити знайомити учнів із процесом розвитку давньоруської держави в період правління Святослава; дати об’єктивну оцінку діяльності Святослава, визначити його роль в історії Київської держави; розкрити суть та значення Балканських походів князя Святослава та боротьби проти Хазарського каганату. - Розвиваюча: розвивати вміння учнів самостійно вести пошукову роботу за темою, працювати з історичною картою та історичними джерелами;формувати навички роботи з історичними джерелами, удосконалювати вміння учнів працювати з історичним портретом, давати моральну оцінку історичних постатей, критично оцінювати їхню діяльність розвивати навички логічно мисли та встановлювати причино - наслідкові зв’язки; висловлювати та обґрунтовувати власну думку.
- Виховна : виховувати правову культуру, культуру спілкування – вміння вислуховувати чужу думку й поважати її; виховувати почуття патріотизму, гордості за героїчне та бойове минуле нашої країни.
Очікувані результати:
Після уроку учні зможуть:
визначати хронологічні межі князювання Святослава;
характеризувати внутрішню та зовнішню політику князя Святослава;
показувати на карті розширення території Київської держави за правління Святослава, напрямки походів князя;
порівнювати діяльність київських князів,
критично оцінювати їхню діяльність.
Обладнання: карта «Давньоруська держава Київська Русь у IX - на поч. XIII ст.», історичні тексти, портрет Святослава, репродукції картин походів князя Святослава, мультимедійне обладнання, мультимедійна презентація, картки з завданнями до уроку,
Тип уроку: комбінований, з елементами лабораторної роботи.
Форма проведення: практичне заняття.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку.
ІІ. Актуалізація знань та вмінь учнів
Робота з картою
За допомогою карти «Давньоруська держава Київська Русь у IX - на поч. XIII ст.» дайте відповіді на запитання:
Покажіть кордони Київської Русі після правління княгині Ольги;
Покажіть найбільші міста Київської Русі;
Які племена підкорялися Київській Русі в цей період;
Покажіть з якими країнами Київська Русь вела зовнішню політику.
Розвиваємо хронологічні вміння
На екрані з’являється слайд, де вказано завдання. Учні повинні усно заповнити прогалини в реченнях:
1) Першу спробу запровадження християнства в Київській державі було здійснено князем_____у_____р.( Аскольд, 860 р.)
2) Походи на Візантію здійснювали князі_____.(Аскольд,Олег,Ігор)
3) Династія Рюриковичів почала правити у Києві з____р.
4) Ігор князював у____рр.( 912 – 945рр.)
5) Хронологічні рамки правління княгині Ольги _____р.( 945 – 964 рр.)
6) Княгиня Ольга відправилася до _______щоб прийняти християнство під іменем_______. ( Константинополь, Олена)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Діти, на сьогодні ви готували матеріал про діяльність великого київського князя Святослава, сина княгині Ольги. Отже там сьогоднішнього уроку така : « Князь Святослав та його походи» .
IV. Вивчення нового матеріалу
Оголошення плану уроку:
історичний портрет князя;
завойовницькі походи князя;
а) Балканські походи;
б) походи на Хазарський каганат;
3) значення діяльності князя.
Учні відкривають зошити та записують число, тему та план уроку.
1. Історичний портрет князя.
- Учитель. Грецький учений Лев Диякон залишив нам такий портрет князя Святослава: «Він був невеликий на зріст, але дужий, широкий у плечах і з товстою шиєю чолов'яга, лице в його суворе і недобре, ніс плескуватий, очі сині, брови густі, вуса-довгі й покуйовджені, борода голена, а голова обстрижена,- тільки довга чуприна висіла на маківці; у правому вусі дорога сережка, а зодягнений був у просту білу сорочку - трохи білішу, ніж у дружинників».
Робота з портретом діяча:
Дайте характеристику князя Святослава, дивлячись на його ілюстрований портрет.
- Учитель. Князь Святослав, син Ольги та Ігоря, був київським князем з 964 по 972 рік.
(Демонстрація фрагменту відеофільму «Історія Києва» [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ])
Учитель. А що ще нам потрібно дізнатися про князя Святослава? Сьогодні деякі з вас готували матеріал про життя та діяльність князя.
Доповіді учнів. Заздалегідь деякі учні отримали випереджальне завдання підготувати невеличкі описи життя князя Святослава.
Всі інші учні в зошитах записують під контролем вчителя найголовніші факти з доповідей однокласників.
2. Завойовницькі походи князя.
- Учитель. Видатний український історик М. Грушевський про нього писав: «Сміливий і чесний лицар-войовник, що у всім поступає відкрито й сміливо, не шукає здобичі, ні багатства, цінить тільки славу воєнну й для неї одної живе. Це герой княжої дружини, її найвищий ідеал».
«Коли князь виріс і став чоловіком, – говорить літопис, – він почав збирати багато хоробрих вояків, бо і сам був хоробрий і легкий, ходив як пардус і багато воював. Не возив з собою возів, ні казана; не варив м'яса, а тільки порізавши тоненько чи конину, чи звірину, чи воловину, пік на вугіллях і так їв; не мав ні шатра, а пітник слав і сідло у головах, – такі ж були і вояки його. А як ішов у котрий край, сповіщав наперед: «Ідуна ви!».
Діти, а які ви знаєте завойовницькі походи князя Святослава?
Окремі учні отримали випереджувальне завдання підготувати хронологічний опис подій Балканських походів та походу на Хазарський каганат.
Всі інші учні по ходу розповідей доповідачів складають хронологічну таблицю в зошитах.
Складання хронологічної таблиці
Дата
Балканські походи
Походи на Хазарський каганат
Дунайські походи






(Демонстрація фрагменту відеофільму «Історія Києва» [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ])
-Учитель.Цей князь воював протягом усього правління, блискуче проводив тактичні операції й розробляв тривалі військові кампанії, прагнучи силою зброї утвердити Київську державу на світовій арені, забезпечити їй вільну торгівлю із країнами Сходу, Болгарією, Візантією, ліквідувати зовнішню небезпеку на кордонах держави з боку хозарів, печенігів, болгар.Власне, через свої військові походи, в одному з яких князь загинув, Святослав у «Повісті минулих літ» був охарактеризований так: «Чужого шукаючи, своє втратив».
3. Значення діяльності князя.
- Учитель. Підбити підсумки правління князя Святослава нам допоможе таке завдання: Розв’язання проблеми - Доведіть абоспростуйтенаведенетвердження: «Святослав державу свою зробив великою і сильною, ім’яруське грізним для всіхсусідів».
Учні разом із вчителем підбиває підсумки щодо діяльності князя Святослава. Найголовніші факт учні записують в зошити у вигляді тез.
V. Підсумки уроку
Для того щоб підбити підсумки уроку, вчитель роздає учням картки із тестовими запитаннями. Учням потрібно обрати правильні варіанти відповідей. На роботу надається 7 хвилин.
1. Князь Святослав воював із гунами.
а) Так;
б) ні.
2. Хазарський каганат розгромив князь:
а) Аскольда;
б) Ольги;
в) Святослава.
3. 964-972рр. це хронологія правління князя Святослава?
а) так;
б) ні;
4. Напис « Чужих бажаючи, свою погубив» був викарбуваний на:
а) тарілці;
б) мечі;
в) чаші;
5. Святослав був християнином:
а) так;
б) ні;
6. 968р., 969-972рр. це роки:
а) Дунайських походів;
б) походу на хазарський каганат;
в) Балканських походів;
Відповіді: 1-б, 2-в, 3-а, 4-в, 5-б, 6-в.
Учитель збирає картки. Оцінки за тестування вчитель оголосить на наступному уроці.
Метод « Мікрофон»
Запитанняучням
– Що нового ми сьогодні дізналися?
– Чи досягли ми очікуваної мети?
(Учитель підбиваєпідсумки уроку, оцінюєдіяльністьучнів, визначає, чибула досягнута мета, за потреби доповнює відповіді учнів.)
VI. Домашнєзавдання
Опрацювати параграф підручника;
Скласти 2 питання до параграфу;
Випереджальне завдання ( 3 учня): підготуйте короткі повідомлення про верстви суспільства в Київській Русі ІХХ ст.
















КНЯЗЬ СВЯТОСЛАВ ТА ЙОГО ПОХОДИ
Варіант 2
Мета:
ознайомити учнів з історичними та картографічними джерелами, які розповідають про князя Святослава та його походи,
виробляти вміння характеризувати різні історичні джерела;
виховувати повагу до історичного минулого рідної країни.
Очікувані результати: (Учень або учениця)
- установлює хронологічну послідовність правління перших київських князів,
- показує на картосхемі напрямки походів;
- розрізняє та описує історичного діяча на основі вивченого матеріалу і практичної роботи;
- висловлює власне ставлення до історичного діяча та значення подій, пов’язаних із його правлінням для Київської держави
ХІД ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Організаціний момент
Оголошення теми та очікуваних результатів.
Виконання завдань


Впишіть у родове дерево і мена та роки правління батьків та князя Святослава.
(3 бали)








Використовуючи карту вкажіть стрілочками напрямки походів князя Святослава та їх назви. (3 бали)

Назви походів:





_______________________________________




Складіть на основі уривків історичних джерел та портретів князя Святослава історичний портрет за допомогою пам’ятки. (4 бали)

№1. Уривок зі спогадів візантійського мемуариста Х ст. Льва Диякона
«Ось якою була його зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і ясно-синіми очима, кирпатий, безбородий, із густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола; але з одного її боку звисало пасмо волосся ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо була втягнута золота сережка; вона була прикрашена карбункулом в обрамленні двох перлин. Одяг був білий і відрізнявся від одягу його наближених тільки чистотою.» №2. Уривок із «Повісті минулих літ» Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїнів збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хоробрий і легкий. Ходячи як барс, багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні котла [не брав], ні м’яса [не] варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину [і] на вуглях спікши, [це] він їв. Навіть шатра він [не] мав, а пітник слав і сідло [клав] у головах. Такими ж і всі інші вої його були.

Пам’ятки:

Як працювати з текстом історичного джерела
1. Прочитайте документ.
2. Про яку історичну подію або історичну постать розповідає документ?
3. Визначте в тексті джерела:
-- Про що дізнались?
- Що, на вашу думку, найголовніше в тексті?
4. Зробіть висновки про цінність історичного джерела.

Як працювати з візуальним джерелом
1. Роздивися уважно усе, що зображено.
2. Перелічи людей / персонажів, зображені у джерелі.
3. Перелічи зображені предмети.
4. Які кольори використано?

Як складати історичний портрет
1. У якій країні жив і ким був історичний діяч.
2. Опишіть його зовнішність за портретним зображенням.
3. Які особисті якості властиві історичному діячеві?
4. Яким був результат його діяльності?
5. Висловіть своє ставлення до історичного діяча.

ІІ варіант 3 завдання (або 4*)
Складіть рейтинг найбільш важливіших подій в історії Київської держави за часів князювання Святослава.

Домашнє завдання:
опрацювати матеріал ___ підручника, конспекту уроку. Скласти кросворд з 5-6 понять з вивченої теми.



Додаток 1

Практичне заняття №1. Дата ______ Клас _____ Прізвище ______________

1.Впишіть у родове дерево і мена та роки правління батьків та князя Святослава. (3 бали)







2.Використовуючи карту вкажіть стрілочками напрямки походів князя Святослава та їх назви. (3 бали)


Назви походів:





_______________________________________



3.Складіть на основі уривків історичних джерел та портретів князя Святослава історичний портрет за допомогою пам’ятки. (4 бали)
№1. Уривок зі спогадів візантійського мемуариста Х ст. Льва Диякона
«Ось якою була його зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і ясно-синіми очима, кирпатий, безбородий, із густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола; але з одного її боку звисало пасмо волосся ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо була втягнута золота сережка; вона була прикрашена карбункулом в обрамленні двох перлин. Одяг був білий і відрізнявся від одягу його наближених тільки чистотою.» №2. Уривок із «Повісті минулих літ» Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїнів збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хоробрий і легкий. Ходячи як барс, багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні котла [не брав], ні м’яса [не] варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину [і] на вуглях спікши, [це] він їв. Навіть шатра він [не] мав, а пітник слав і сідло [клав] у головах. Такими ж і всі інші вої його були.
Пам’ятки:

Як працювати з текстом історичного джерела
1. Прочитайте документ.
2. Про яку історичну подію або історичну
постать розповідає документ?
3. Визначте в тексті джерела:
-- Про що дізнались?
- Що, на вашу думку, найголовніше в тексті?
4. Зробіть висновки про цінність
історичного джерела.
Як працювати з візуальним джерелом
1. Роздивися уважно усе, що зображено.
2. Перелічи людей / персонажів, зображені у джерелі.
3. Перелічи зображені предмети.
4. Які кольори використано?

Як складати історичний портрет
1. У якій країні жив і ким був історичний діяч.
2. Опишіть його зовнішність за портретним зображенням.
3. Які особисті якості властиві історичному діячеві?
4. Яким був результат його діяльності?
5. Висловіть своє ставлення до історичного діяча.

ІІ варіант 3 завдання (або 4*)
Складіть рейтинг найбільш важливіших подій в історії Київської держави за часів князювання Святослава.






«Християнська релігія і церква в житті Давньоруського суспільства»
Варіант 1
Мета:
- розповідати про політику Володимира Великого; проаналізувати факти і події, оцінювати їх значення;
- формувати навички самостійної роботи з використанням різних джерел інформації, складання порівняльних таблиць.
- сприяти вихованню в учнів таких рис як самостійність, пізнавальна активність, почуття патріотизму , любові та поваги до історії свого народу.
Тип уроку: урок практичного заняття.
Форма проведення: практичне заняття.
Хід уроку
І. Організація навчальної діяльності.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
ІІІ. Практичне заняття.
Про яку подію йдеться в літописі, та в якому році вона відбулася?
“Боже великий, що сотворив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, господи, узнати тебе, істинного бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную. (А) мені поможи, господи, проти врага-диявола, щоб надіючись на тебе і на твою силу, одолів я підступи його”.
Скласти хронологічний ланцюжок «Впровадження християнства на Русі.»

13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415
Скласти порівняльну характеристику християнства та язичництва. Результати занести до таблиці.
Риси, притаманні християнству та язичництву

Язичництво
Християнство





Скласти розгорнутий план відповіді. Чому Володимир надав перевагу християнству?
ІV. Домашне заняття.
Опрацювати відповідний параграф.







ХРИСТИЯНСЬКА РЕЛІГІЯ І ЦЕРКВА В ЖИТТІ ДАВНЬО-РУСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Варіант 2
Мета: з’ясувати роль християнської церкви вжитті давньоруського суспільства ; визначити причини запровадження християнства як державної релігії Київської держави; установити зв'язок між церквою та державною владою; з’ясувати загальні риси й відмінності між язичництвом та християнством. Розвивати вміння працювати з картою, історичними документами, текстом підручника, давати оцінку історичним явищам.
Виховувати почуття патріотизму на прикладі життя й діяльності історичних діячів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами практичної роботи.

Навчально-методичне забезпечення: підручник (В. А. Смолій, В. С. Степанков. Історія України. 7 клас. К., 2007); дидактичні матеріали; мультимедійний центр; роздавальний матеріал.
Oсновні поняття: пантеон, християнство, монотеїзм, язичництво, мораль, централізована держава.
Очікувані результат. Після уроку учні зможуть:

назвати передумови та причини запровадження християнства, як державної релігії Київської Русі;
вдосконалять навички роботи з історичною картою;
навчаться працювати з різними історичними джерелами;
вдосконалять вміння аналізувати історичні документи;
зможуть визначати відмінні риси християнства та язичництва;
набудуть навички участі у визначенні та аргументуванні своєї позиції;

Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
Учитель оголошує тему практичного заняття, нагадує його особливості, форми роботи на уроці й правила, яких необхідно дотримуватися учням.
На цих горах постане святе місце
(Андрій Первозваний)

ІІ. Актуалізація опорних знань
Опитування за допомогою методу «мікрофон».
- Як ви вважаєте про яке місто сказані ці слова?
- А чому його називають святим?
-Коли і де виникло християнство?
-Яким спочатку було ставлення в Римській імперії до християнства?
- Хто з Київських князів першим охрестився у Візантії ?
-Яка книга була головною для християн?
III. Проведення практичного заняття

1.Передумови запровадження християнста як державної релігії.
Питання для обговорення
Скажіть якою була релігія у стародавніх слов’ян ?
Які князі охрестилися у Візантії?
А чому вони вирішили змінити свої вірування?
А як ставилися християнської релігії Ігор та його син Святослав?
Сьогодні на уроці ми прослідкуємо чому Київські князі обрали християнство та змінили свою віру і до яких наслідків ця історична подія привела Київську Русь.
Прийняття християнства Київською Руссю зазвичай пов’язують з хрещенням св. благовірного князя Володимира і датується 988 роком. Однак відомо, що християни на київських землях жили і раніше. За сказаннями древніх літописів, заснуванню Києва передувало пророцтво апостола Андрія Первозванного, який побував у цих місцях близько 40-го року від Р. Х. Пропливаючи по Дніпру і побачивши живописну місцевість з чисельними поселеннями людей, сказав своїм ученикам: «Чи бачите гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков Бог воздвигне». «І піднявся на гори ці, і благословив їх, і поставив хрест, і, помолившись Богу, зійшов з гори тієї, де згодом постав Київ».
Робота з історичними документом
До цієї ж епохи відноситься і свідчення Константинопольського патріарха Фотія, який в Окружному посланні 866-867 рр. писав, говорячи про хрещення болгар: «І не тільки цей народ (болгари) проміняли колишнє нечестя на віру в Христа, але навіть багатьма неодноразово прославлені і в жорстокості, і скверновбивстві всіх залишаючи за собою так звані русичі, які, загарбавши навколишніх за собою так високо про себе думаючи, підняли руки і проти ромейської держави. А в теперішні часи навіть і вони проміняли еллінське (язичницьке) і нечестиве вчення, якого дотримувались раніш, на чисту і неподільну християнську віру, з любов’ю поставивши себе в чин підданих і друзів наших, замість грабунків і великого супротиву, які мали незадовго перед тим. І до такої степені розгорілось в них бажання і ревність до віри, що прийняли єпископа і пастиря, і вшановують вірування християн з великою ревністю»[6].
Питання до документу
Про що розповідається в цьому документі?
Яка віра була у русичів до прийняття христіанства?
Чи змінився їх образ життя після прийняття нової віри?
Робота в групах
Кожна група отримує документ
Група 1
Робота з документом
У «Літописі руському» ми зустрічаємо відомості, що Аскольд укріпився у Києві, став місцевим князем і діяв в інтересах східних слов’ян – достовірно. За Аскольда Київ поступово перетворюється у політичний центр .. Аскольд вів воєнні дії проти Візантії. 18 червня 860 р., згідно з Брюссельською хронікою, численне військо русів з моря та суші оточило столицю Візантійської імперії – Константинополь. Жителі Константинополя з жахом чекали штурму. Імператор Візантії Михаїл III почав переговори з Аскольдом. Проте втручання Промислу Божого навіть лихо обернуло на добро. Після молебню та покладання Св. патріархом Фотієм Ризи Божої Матері у море під час облоги русичами Константинополя здійнялась буря, і «потопи безбожних Руси кораблі». Адже внаслідок такого чуда Божої Матері, явленого у 860-му році, князь Аскольд Київський та частина руського війська, вражені силою та величчю християнського Бога, вирядили в Константинополь послів. З імперією уклали мирну угоду і попросили хрещення. Через деякий час патріарх Фотій відправив до русів єпископа. Никонівський літопис оповідає про хрещення при Аскольді: русичі начебто і збирались хреститись, але погодились на це, лише впевнившись у божественній силі нової віри, – святе Євангеліє не згоріло у вогні. «Сие видевши Руси удивившася, чудящеся силе Христове, и все крестишася» [7]. Аскольд охрестився, ймовірно, з певною кількістю дружинників і народу. Князь дістав при хрещенні ім’я Миколай. Саме з цієї події у IX ст. розпочався нелегкий і довготривалий процес християнізації Київської Русі [13]. А після мученицької смерті Аскольда він був зачислений до ліку святих.
Питання до документу
Як звали князя, який привіз до Київської Русі християнство?
Що змусило повірити русинів у силу нової віри?
Що змусило відступити київський флот від Візантії?
Як ви вважаєте за що Аскольд був зачислений до ліку святих?
Група 2
Робота з документом
Велика мудрість святої Ольги виявилася і в тому, що вона прийняла християнську віру і саме цим сильно піднесла авторитет свій і своєї держави в очах Візантії та християнських володарів Західної Європи. Були різні спонуки, щоб схилити святу Ольгу прийняти християнську віру. Це передусім політичні, культурні й торговельні відносини Руси з християнською Візантією та християнськими державами Заходу. Ольга бачила також чесне і високо моральне життя християн у Києві. Вирушила Ольга в Константинополь, званий на Русі Царгородом . По приході в гавань Суду урочисто проїхала вона з величезною свитою в палац візантійського імператора Костянтина Багрянородного. Ольга проїхала повз численних палаців і пам'ятників, повз храм Святої Софії, повз безліч церков і монастирів. Після бесіди з імператором Ольга вирішила хреститися, і хрестив її константинопольський патріарх Полієвкт, а хрещеним батьком новонаверненої, що отримала християнське ім'я Олена, був сам імператор. Повернувшись на батьківщину з іконами, богослужбовими книгами, княгиня стала сприяти поширенню на Русі християнства, Святої Софії в Києві, Благовіщення Богородиці в Вітебську.
Біля річки Великої княгині було видіння: буцімто з неба сходять «три світлих променя», після чого на цьому місці Ольга повеліла поставити церкву в ім'я Святої трійці. Просила Ольга прийняти хрещення і сина свого Святослава, але він тільки насміхався над її словами. Немає сумніву, що Ольга, ставши християнкою, хотіла, щоб і її народ прийняв Христову віру, однак, з огляду на тодішні політичні обставини в державі, вона не наважилась приступити до загального хрещення своїх підданих. Це зробив її внук святий Володимир Великий. Про християнське життя Ольги свідчить її остання воля, де вона просить, щоб її поховали за християнським звичаєм і на гробі не справляли поганської тризни. Померла вона у глибокій старості 969 року, маючи близько 75 років.
Питання до документу
Чому Ольга вирішила охреститися?
Яке ім’я отримала при хрещені?
Як називалися церкви , які вона побудувала?
Чи вдалося їй охрестити всю Русь?
Питання
Розглянте ілюстрацію. Що свідчить про те , що Аскольд та Ольга були християнами.?


2. Володимир Великий Святитель Київської Русі.
Робота з підручником
Відкрили підручник на ст.. прочитайте текст і дайте відповідь
Які причини спонукали Володимира хрестити Русь?

Переглянувши відео дайте відповідь на запитання
Чому Володимир обрав християнську віру саме східного обряду?
Так яка картина зображена на попередньому малюнку?








У літописній традиції на зміну образу Володимира-завойовника приходить Володимир-будівничий. Він подібний до візантійського імператора Костянтина (перший християнський володар) і царя Соломона як будівничого храмів. На місцях старих поганських кумирів і капищ за наказом великого князя зводилися християнські храми. Першими постали церква св. Василія, церква Господнього Преображення у Василеві біля Києва, Десятинна церква в Києві.
Питання
Чому саме таку назву вона носила?
Знайдіть відповідь у підручнику


Чи погоджуетесь ви з тим, що Володимираможна назвати Великим?
Відповідь обгрунтуйте.

Групам роздаються картки з запитаннями.
(5-7 хв)
Дослідіть обставини запровадження християнства як державної релігії в 988 році:
Питання для учнів:

· - Чому перша релігійна реформа зазнала невдачі?

· Яке ставлення до нехристиянських народів існувало в
тогочасній Європі?

· - Яку мету ставив перед собою Володимир, хрестячи
Русь?

· - Чи все населення позитивно сприймало
запровадження християнства? Якщо ні, то чому?
3.Розквіт православної церкви
Князь Ярослав,прозваний у народі Мудрим,завершив християнізацію Київської Руси, хоч навернення деяких віддалених племен тривало ще довго після його смерті. Ярослав продовжував розпочату князем Володимиром розбудову держави на засадах Христової віри. "Володимир землю зорав і розпушив, хрещенням просвітив, Ярослав засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаємо, учення приймаючи книжне", – пише літописець.
Церква у Київській княжій державі швидко розвивалася за Ярослава Мудрого. Було створено дві нові єпархії – Переяславську і Юр'ївську. 1039 року літописець вперше згадує про митрополита-грека Феопемпта, якого прислали з Візантії. Він не відповідав інтересам і потребам Церкви, яка була для нього чужою. Це посилювало позицію тих, хто вважав, що Церква у великій і могутній державі повинна бути незалежною. Такого погляду дотримувався і сам князь Ярослав. 1051 року князь скликав у Києві собор єпископів, на якому, без згоди Царгорода, було поставлено митрополитом Київським свого власного кандидата. Це був Іларіон, священик церкви Спаса в селі Берестові, де стоїть тепер Києво-Печерський монастир.
Князь Ярослав Мудрий продовжував будувати церкви. Після хрещення Київської Руси вони швидко виростали в Києві та в інших містах. Коштовною перлиною української церковної архітектури став споруджений ним собор святої Софії у Києві (завершили будувати цей величний храм у 1051 р.







Робота з джерелом
Видатна пам’ятка давньоруського зодчества XI ст., Софійський собор, завжди зачаровував будь-кого, хто хоча б раз у житті його бачив. Вдягнений у пишні барокові шати, собор органічно поєднується з монастирським ансамблем XVIII ст., зведеним у стилі українського бароко: Будинок митрополита, Хлібня, Трапезна, Бурса, Братський корпус, Дзвіниця, Південна вежа. Створювався Софійський собор як центр Київської митрополії і головний храм Руської держави, у ньому інтронізували митрополитів, збирали собори єпископів, затверджували церковні закони, тут князі сідали на Київський стіл, тут вони приймали іноземних послів, укладали угоди. При соборі велося літописання, існував скрипторій, була заснована бібліотека. Під склепіннями Софії, можливо, уперше прозвучало «Слово про закон і благодать». Літописні свідчення про час будівництва Софії Київської суперечливі. «Повість минулих літ» пише про її закладини у статті 1037 р., де йдеться про заснування князем Ярославом Мудрим. Інші відомості пропонує Новгородський I літопис молодшого ізводу: «У рік 6525 [1017]. Ярослав пішов до Берестія і закладена була Софія у Києві», а під 1037 р. той же літопис сповіщає: «заложив Ярослав город Київ і церкву святої Софії звершив». З цього випливає, що закладини Софійського собору відбулися 1017 р., а у 1037 р. будівництво храму було закінчене. Інтер’єр Софії Київської прикрашено мозаїками та фресками. Площа збережених до сьогодні мозаїк собору становить 271 кв. м, а початкова площа усіх мозаїчних зображень, якими було прикрашено його головний вівтар, купол та підкупольний простір до рівня хорів сягала 640 кв. м. Приблизна площа фресок, збережених у всіх частинах софійського інтер’єру 3000 кв. м, а їх вірогідна початкова площа сягала 6000 кв м. До сьогодні у Софійському соборі зберігся мармуровий саркофаг, здавна відомий як гробниця Ярослава Мудрого. У 1934 р. її закривають і перетворюють на Державний архітектурно-історичний заповідник. У 1987 р. міжнародне журі Гамбурзького фонду присудило софійському заповіднику Європейську Золоту медаль за збереження історичних пам'яток. У 1990 р. Софійський собор у Києві разом з усім комплексом монастирських споруд внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Після набуття Україною незалежності заповідник отримує статус національного (1994 р.). З цього часу його назва – Національний заповідник «Софія Київська».

Заснування Києво Печерського монастиря
Завдяки кому Печерський монастир набув значення духовного центру?





З’ясуйте наслідки запровадження християнства для Київської держави та українського народу та записати їх в зошит.
Варіанти відповідей:

·Пожвавилися міжнародні зв'язки Русі.

· Зріс її авторитет у Європі як могутньої держави.

· Зріс авторитет самого князя.

· Вплинуло на звичаї та вдачу українців.

· Київська Русь прилучилася до європейської цивілізації
VІ. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу
Поясни і застосуй поняття:

· «християнство»,

· «церковнослов’янська мова»

· «священик»,

· «митрополит»,

· «монастир»,

· «чернець»,
VІІ. Домашнє завдання
Складіть розповідь: « Як християнство вплинуло на звичаї та вдачу українців»
ЛІТОПИСИ ТА ТВОРИ ДАВНЬО-РУСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ «ПОВЧАННЯ ДІТЯМ», «СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ» ЯК ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА
Варіант 1
Мета: ознайомити школярів з особливостями оригінальної літератури княжої Руси-України; дати характеристику Володимира Мономаха та його «Повчання дітям»; ознайомити школярів з давньоруською перлиною українського літопису «Словом про похід Ігорів», з’ясувати історичну основу творів, : ознайомитися зі змістом уривку; розкрити ідеї гуманізму, миру, справедливості, високої моралі, наполегливості, патріотизму; виховувати естетичні почуття; прилучати школярів до загальнолюдських цінностей.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами практичної роботи.
Навчально-методичне забезпечення: підручник (В. А. Смолій, В. С. Степанков. Історія України. 7 клас. К., 2007); дидактичні матеріали; мультимедійний центр; роздавальний матеріал.
Очікувані результат. Після уроку учні зможуть:

назвати передумови та причини виникнення давньо-руської літератури ;
вдосконалять навички роботи з історичною картою;
навчаться працювати з різними історичними джерелами;
вдосконалять вміння аналізувати історичні документи;
набудуть навички участі у визначенні та аргументуванні своєї позиції;

Хід уроку
Бились день, бились і другий...
А на третій під полудень,
Впали Ігореві стяги...
Вже не стало вина-крови
І скінчили пир хоробрі
Русичі сини відваги.
«Слово о полку Ігоревім»
І. Організаційний момент уроку
Учитель оголошує тему практичного заняття, нагадує його особли-
вості, форми роботи на уроці й правила, яких необхідно дотримуватися
учням.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда за питаннями
- Що вам відомо про заснування Києва? Яка про це є легенда?
- Дайте визначення літопису як літературному жанру. В чому було призначення літописців?
- Хто такий Нестор Літописець? За що його шанують українці?
- Пригадайте важливі історичні події часів Київської Русі. Чим вони запам’яталися?
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Вступне слово вчителя
1.1. Митці давньоруської епохи.
Письменники давньої літератури були активними діячами своєї епохи, більшість з них своєю невтомною працею над словом, своїм високим ідейним горінням створювали міцні передумови для розвитку української літератури ХІХ і ХХ ст. Вони були борцями, просвітителями, провідниками, мрійниками, любили прекрасне, мріяли про вдосконалення людини, суспільства й світу. Їхні твори донесли до нас подих століть, глибокі патріотичні почуття, героїчну боротьбу за «вольність» і правду, живий інтерес до повсякденного життя, до найпекучіших його проблем. І нам слід пам’ятати про них, знати про їх великий вклад у наше сьогодення, в нашу літературу. (Звертається увага на міні-виставку «Видатні пам’ятки давньоруської літератури»).
1.2. Особливості розвитку давньої української літератури: а) вона була рукописною, її пам’ятки у більшій частині не мали стійкого тексту; б) не розвинулось ще почуття авторської властивості, тексти багатьох творів не зберегли ні імені їхніх авторів, ні дат написання;в) література ця великою мірою була зв’язана з церквою, з історичними подіями, з тими або історичними особами.
Отже, сьогодні ми познайомимося з найвидатнішою пам’яткою давньоруської літератури «Словом про похід Ігорів» та «Повчання дітям».
2. Опрацювання твору «Слово про похід Ігорів»
Робота з джерелом
У «Слові» присутні елементи двох жанрів: прози й поезії. Перші видавці визначили його як Героїчну пісню, Сучасники – як Поему (поетичність метафор і порівнянь, ритмічна будова значної частини тексту, багата символіка) або Повість. Сучасні вчені відзначають, що тут наявні яскраво виражені епічні елементи, сильний ліричний струмінь, ритмізована мова, своєрідна композиція, що дає підставу вважати цей оригінальний високохудожній твір Героїчною поемою.
Думки вчених розійшлися: одні вважають, що твір написаний кимсь із тогочасної феодальної верхівки (може, самим Ігорем чи його сином Володимиром), інші – незнатною людиною, вихідцем з Чернігово-Сіверщини, одним із учасників походу, який повернувся на батьківщину. Деякі вважають автором Бояна.
Техніка написання «Слова». Видання твору
Віднайдений текст «Слова» був написаний скорописом без проміжків між словами, з надрядковими літерами і знаками (титлами), що для економії дорогого пергаменту ставилися замість пропущених літер.
Згодом Мусіним-Пушкіним текст був поділений на слова, речення, абзаци. Було зроблено копії,
1792 р. – час відкриття рукопису;
1800 р. перше видання «Слова».
Тема твору
Зображення невдалого походу князя Ігоря проти половців 1185 р. (у вузькому розумінні); історична доля Руської землі, її минуле, сучасне й майбутнє (у широкому розумінні).
Ідея твору
Заклик до єднання, любові до рідної землі.
«Слово о полку Ігоревім» – не тільки найвидатніша пам:ятка давньоруської літератури, але й зразок героїчного епосу народу. Невідомий автор закликає берегти й любити Русь-Україну, примножувати її багатства.
Характерні риси «Слова» (спільні для всіх усних і писемних творів героїчного епосу): проводиться тема захисту рідної землі від народу-агресора; історичне тло створюється у протистоянні ворогу;
- у центрі боротьби стоїть держава;
- епічні герої орієнтуються на верховного правителя, який уособлює народну єдність;
- з повагою мовиться про родоначальників;
Герої проявляють небачену сміливість і в бій за рідну землю йдуть, як на свято.
Історична основа
Невідомий автор розповідає про похід новгород-сіверського князя на половців 1185 р.
Міжусобні змагання князів Київської Русі за землю призвели до жахливої руїни: пограбування міст, спалення сіл, захоплення полонених, убивства родичів.
Ситуацією скористалися половці, які з 1061 р. нападали на східнослов’янські землі.
Керуючись головним завданням (захист Руської землі), у 1183 р. Великий князь київський Святослав з допомогою ще кількох князів переміг половців. Князь Ігор також вирішує завоювати половців: перший похід вдалий, другий (через 2 роки, у 1185 р.) – закінчився поразкою у битві на р, Каялі, Композиція
Питання до документу .
З яких частин складається літопис?
Хто є автором твору?
Про якого князя написано в літописі?
Джерело №2
Учні розбирають документ про похід князя Ігоря на половців у Іпатському літописі
І коли вони йшли до Дінця-ріки, то у вечірню годину Ігор, глянувши на небо, побачив, що сонце стояло, яко місяць. І сказав він боярам своїм і дружині своїй: «Ви бачите? Що се є за знамення?» А вони, поглянувши, побачили [це] всі і поникли головами, і сказали мужі: «Княже! Се є не на добро знамення осе». Але Ігор сказав: «Браття і дружино! Тайни божої ніхто ж не відає, а знаменню і всьому миру своєму творець – бог. А нам що вчинить бог, – чи на добро, чи на наше лихо, – то се нам і побачити». І, це сказавши, він перебрів Донець.
А назавтра, коли настала п’ятниця, в обідню пору, зустріли вони полки половецькі..
І от виладнали [русичі] шість полків і сказав Ігор до братів своїх: «Браття! Сього ми шукали єсмо! Тож ударимо!» І тоді рушили вони до них, поклавши на бога уповання своє
Субота 11.V 1185
А коли світала субота, почали виступати війська половецькі, як бори, і не знали князі руські, кому з них до котрого поїхати, бо було їх незчисленне множество І тоді, порадившись, усі вони зсіли з коней, бо мали намір, б’ючись, дійти до ріки Дінця. Вони бо говорили: «Якщо ми побіжимо, утечем самі, а чорних людей оставимо, то од бога нам буде гріх, як сих видамо. Підем, і або вмремо, або живі будемо всівкупі». І, так сказавши, всі зсіли з коней і пішли б’ючись
І тут за допустом божим поранили Ігоря в руку і умертвили лівицю його, і була печаль велика у полку його Однак тоді кріпко вони билися тої днини до вечора, і багато було ранених [і] мертвих у полках руських. Настала й ніч суботня, а вони пішли б’ючись.
Неділя 12.V 1185
А коли світала неділя, сталося замішання ковуїв, у полку [їх] побігли. Ігор же був у той час на коні, тому що був поранений, ірушив він до полку їх, намагаючись завернути їх до військ. Зрозумівши ж, що далеко одійшов од [своїх] людей і знявши шолом, він помчав знову до війська [ковуїв], щоби вони впізнали князя і вернулися б. Однак же не вернувся ніхто Але ліпші [мужі] не прийшли були в замішання.. билися, ідучи пішо, і серед них Всеволод немалу мужність показав.
А тоді, коли кінчалася битва із стількох же людей мало їх спаслося. Ніяким чином не можна було навіть тим, що бігли, утекти, бо, немов стінами сильними, огороджені вони були полками половецькими. Але наших, русів, з п’ятнадцять мужів утекло, а ковуїв менше, а інші в морі- [озері] втопились.
Питання до документу
Про яку подію розповідає літопис?
З ким воював Ігор ?
Чим закінчилася битва?
3. Володимир Мономах та «Повчання дітям»
Що вам відомо про автора твору?
Доповіль учня
Володимир Мономах (10531125), онук Ярослава Мудрого та візантійського імператора Костянтина IX Мономаха, правив у Ростові-Суздальському, Смоленську, Володимир-Волинському, Чернігові, Переяславі. Запрошений боярами на престолу Київ (11131125), після смерті Святополка, проводив політику консолідації руських князівств. Законодавчо Статут Володимира Мономаха дещо ослабив гніт і визискування народу. Сильний і мудрий державний діяч воював із половцями, здійснив 83 великі походи. Ним половці лякали своїх дітей тце з колиски, Литва з болота на світ визирала, а угри зміцнювали свої кам'яні міста залізними ворітьми, щоб на них великий Володимир не наїхав ("Слово про загибель Руської землі"). Володимир Мономах сприяв розвиткові літописання. Він автор "Повчання дітям", яке написане 1117 р.
Робота з документом
Потрапило до нас випадково, в єдиному примірнику: виявилось вписаним до Лаврентіївського списку "Повісті минулих літ", що датується 1377 р., а в інших Іпатіївському, Хлєбниковському, Погодінському Мономахового твору немає.
"Повчання дітям " виконане у формі літопису-автобіографії. За змістом поділяється на дві частини: власне повчання і книгу шляхів Мономаха короткий, літопис його князівських переміщень і перемог.
Питання до документа
Хто був автором літопису?
З скількох частин складається літопис?
Чому саме цей документ називається повчанням?
Постановка проблеми. Чи можна вважати "Повчання дітям" Мономаха заповітом своїм дітям і князям Руської землі? Чи досягло мети його звернення до них?
Документ 2
Повчання Володимира Мономаха – визначна пам’ятка педагогічної літератури. Великий князь радить своїм дітям любити Батьківщину, захищати її від ворогів, бути хоробрим, трудитися, бути гуманними, чуйним до людей, поважати старших, жаліти дітей, сиріт, поважати жінок: “Перш за все не забувайте убогих, а яко можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам. І вдову захистіть, не дайте сильним губити людину. Хто б не був, правий чи винний перед вами, не вбивайте і не веліть убивати його; якщо і завинив хто в смерті, не губіть християнської душі.
Якщо ж вам доведеться цілувати хрест перед братами своїми або перед будь-ким, то перше спитайте свого серця, на чому ви зможете стояти твердо, і тільки тоді цілуйте, а поклявшись, не переступайте клятви, бо загубите душу свою.
Ніколи не майте гордощів у своєму серці і в розумі, а скажіть: сьогодні живий, а завтра помру; смертні ми.
Старих шануйте, як батька, а молодих, яко братів при старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися, з рівними і молодими мати згоду і бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати. Не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато. Очі тримати донизу, а душу вгору.
В домі своєму не ледачкуйте Брехні остерігайтесь і пияцтва, і облуди, від того душа гине і тіло».
Торкаючись питань морального виховання дітей, князь Володимир у “Повчанні” багато уваги приділяє нормам і правилам поведінки людини. Він дійшов висновку, що особиста поведінка дорослих в межах цих норм є критерієм вихованості У свою чергу етикет, манера, тон поведінки перебувають у прямій залежності від моральних вправ. «Куди б не прийшли і де б не зупинилися, напійте і нагодуйте нужденного. Найбільше шануйте гостя, звідки 6 він до вас не прийшов: простий чи знатний, чи посол; якщо не можете пошанувати його дарунком, то пригостіть його їжею і питвом, бо він, мандруючи далі, прославить вас у всіх землях доброю чи злою людиною.
Хворого навідайте, покійника проведіть в останню дорогу, бо всі ми смертні.
Не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовте. Жінку свою любіть, та не давайте їй влади над собою.
На світанні, побачивши сонце, з радістю прославте день новий і скажіть: Господи, додай мені літа до літа, щоб я честю й добром виправдав життя своє.
Якщо забуваєте про це, то частіше заглядайте в мою грамотицю: і мені не буде соромно, і вам буде добре”.
Питання до документу
До чого закликає своїх нащадків князь?
Проти чого застерігає?
Кого ставить у приклад молодим князям Мономах? "
"Нехай не застане Вас Сонце у ліжку". Як ви розумієте цей вислів?
Чи досягло мети його звернення в той час? Чи сам автор був таким?
Володимир Мономах не лише своїм дітям адресує "Повчання...", а й "задля християнських людей...". Він роздумує над вічними проблемами добра і зла, праведника і грішника.
"Повчання дітям" моральні заповіді для молоді, які можуть бути викладені так:
не забувати бідних, убогих, не дозволяти сильним запанувати над людьми; бути працьовитим, творити добро; не забувати добрих справ; не дозволяти собі лінощів; поважати старих і молодих, своїх батьків; оберігати природу рідної землі; не опускатись до пияцтва, розпусти, брехні, обману.
V. Узагальнення уроку
. Робота на картках
Картка № 1
1. Дослідіть, що сприяло створенню «Повчпання дітям». Чим це зумовлено? Свої спостереження узагальніть.
2. Яким чином, на ваш погляд, Святе Писання пов’язано з літописом-хронікою? Наведіть переконливі приклади.
3. Подія, якою закінчується літопис у 1113 році:
а) невдалий похід Ігоря Святославовича;
б) смерть Святополка;
в) прийняття Ольгою християнства;
г) повернення Святослава до Києва після військових походів на хозар.
Картка № 2
1. Проти кого були направлені походи князя Ігора?
2. В якому літописі збереглося «Повчання дітям?
Картка № 3
1. Доведіть, що «Слово о полку Ігорєвом» це цінна пам’ятка староруського письменства.Відповідь узагальніть.
2. . Чому в тексті "Повісті временних літ" її редактор позначив твір Володимира Мономаха словом "Повчання", а не словом "Сповідь"? Дайте відповідне обгрунтування.
Та Слово о полку Ігорєвому
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання. У "Повчанні дітям" Володимир Мономах писав: "Нехай не застане вас Сонце у ліжку", "Що вмієте добре, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь", "Брехні застерігайтесь й пияцтва, адже душа від того гине та тіло", "Не чиніть шкоди ані селам, ані посівам, щоб не стали вас клясти". Чи є зв'язок між повчанням Мономаха і сучасними настановами? Про що це свідчить?







Літописи та твори давньоруської літератури « Повчання дітям»,
« Слово о полку Ігоревім», як історичні джерела.
Варіант 2
Мета:
Навчальна:ознайомити школярів з особливостями оригінальної літератури княжої Руси-України, через вивчення « Повчання дітям» Володимира Мономаха та « Слово о полку Ігоревім»; показати роль літописів в вивченні та дослідженні історії України;
Розвиваюча:розвивати логічне мислення, пам’ять, зв’язне мовлення учнів, уміння грамотно і послідовно викладати власні думки, робити висновки, коментувати та аналізувати свою думку;
Виховна: виховувати повагу до історичного минулого України, естетичні смаки та вподобання, виховувати почуття гордості за роль київських літописів в літературну скарбницю світу.
Очікувані результати:
Після уроку учні зможуть:
визначати роль літописів у вивченні історії України;
характеризувати такі твори давньоруської літератури як « Повчання дітям» та «Слово о полку Ігоревім»;
порівнювати зміст цих літературних творів;
критично оцінювати їх значення.
Обладнання: портрет Володимира Мономаха, уривки історичних текстів «Повчання дітям» та « Слово о полку Ігоревім», мультимедійне обладнання, мультимедійна презентація, картки з завданнями до уроку.
Тип уроку: комбінований, з елементами конференції
Форма проведення: практичне заняття.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку.
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бліц – опитування
-Учитель. Чи пам’ятаєте ви, які події пов’язані із цими датами?
882 рік ? ( захоплення Києва варягами);
IX ст. ? (утворення київської держави);
- 988 рік ? (прийняття Київською Руссю християнства);
-10151054 pp. ? (князювання Ярослава Мудрого);
-1036 рік ? (розгром печенігів під Києвом);
-10681069 pp. ? (київське повстання);
-11251132 pp. ? (правління Мстислава Володимировича (сина Мономаха)).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
( Заздалегідь вчитель ділить клас на три команди. Одна команда опрацьовує уривки тексту « Повчання дітям», друга команда - « Слово о полку Ігоревім, а третя повинна знати два тексти, тому що вони повинні розробити тези щодо значення цих текстів у вивченні історії рідної Батьківщини). На уроці учні класу сидять по командам ( команди можуть вигадати собі назви та емблеми).
Учитель. Шановні учасники нашої конференції! На сьогодні ви опрацьовували уривки текстів, які допомагають нам вивчати історію України. А чому саме ці тексти є джерелами знань? Що в них міститься цінного для істориків? Саме відповіді на ці питання ми з вами будемо шукати сьогодні на уроці.
(У ході уроку вчитель висвітлює на екрані мультимедійну презентацію, де містяться план, уривки історичних текстів та домашнє завдання.)
IV. Вивчення нового матеріалу
- Оголошення плану уроку:
1) « Слово о полку Ігоревім», як джерело знань історії України.
2) « Повчання дітям» Володимира Мономаха - збірка законів.
3) Цінність текстів у вивченні історії України.
Учні відкривають зошити та записують дату, тему та план уроку.
-Учитель. У другій половині ХІ першій половині ХІІІ ст. на Русі продовжували існувати і розвиватися державні й церковні школи, приватне навчання. «Наука книжна» було звичним не оволодіння письмом, а освоєння тодішніх наукових знань. Літописець стверджував, що «той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує або зі святими мужами». Чи згодні ви з цим твердженням літописця? ( Діти висловлюють свою думку щодо вислову Нестора)
- Учитель. «...Билися день, билися другий, на третій день під полудень упали стяги Ігореві. Тут обидва брати розлучилися на березі бистрої Каяли...» («Слово о полку Ігоревім») Одною з перлин історичних знань є « Слово о полку Ігоревім». Команда № 1, докажіть нам що це дійсно є так.
Команда № 1 презентують свою роботу. По ходу розповіді учні команди № 3 самостійно складають тези, щодо значення текстів у вивченні історії України.
Варіант відповіді учнів.
Удільний князь Новгород-Сіверського князівства Ігор був хоробрим воїном і сам у 1185 році вирішив піти походом у половецьку землю. Разом з ним у поході брав участь його син Володимир. Хан Кончак оточив полки Ігоря на березі річки Каяли і розбив їх, а князя взяв у полон, та він зумів утекти. Цей похід оспівано у поемі „Слово о полку Ігоревім”.
Присвячене цьому походові “Слово о полку Ігоревім” було закликом до єдності, до об’єднання зусиль для спільної боротьби проти половецької загрози. Невідомий автор „Слова о полку Ігоревім” виступив палким патріотом рідної землі, закликав князів забути суперечки і чвари, об’єднатися й захистити рідну землю. Він ставив їм за приклад великого князя київського Святослава Володимировича, який був “грозою для ворогів, приборкав їх полками сильними...” За своєю мовою, образами “Слово о полку Ігоревім” це справжній літературний шедевр. За ухвалою ЮНЕСКО у 1985 р. відбулися святкування 800-річчя “Слова о полку Ігоревім”.

-Учитель. «...Найбільше шануйте гостя, звідки б він до вас не прийшов: простий чи знатний, чи посол... бо він, мандруючи далі, прославить вас у всіх землях доброю чи злою людиною» (В.Мономах, «Повчання дітям»). А з якого текту ці слова? ( Відповідь учнів). Команда № 2, висловіть свої висновки щодо цього історичного джерела.
Команда № 2 презентують свою роботу. По ходу розповіді учні команди № 3 самостійно складають тези, щодо значення текстів у вивченні історії України.
Варіант відповідей учасників команди.
“Повчання дітям” Володимира Мономаха. (1117р.)
Це духовний заповіт нащадкам, як зберегти державну єдність країни, в якому викладено досвід і мудрі житейські поради.
Це заповіт, де князь доводить, що жити слід у злагоді зі своєю совістю, творячи добро й благочестя, бути вихованим, ввічливим, Доброзичливим:
 “треба мати душі чисті, непорочні, тіла худі, лагідну бесіду і в міру слово Господнє”;
“при їді і питті без галасу великого бути”;
“при старих - мовчати, премудрих - слухати, старшим - покорятися, з рівними і меншими - приязнь мати”;
“без лукавства розмовляти, багато розуміти”;
“не лютувати словом, не хулити розмовою, не надміру сміятися, соромитися старших”;
“долі очі мати, а душу - вгору”;
“у нікчемному своєму житті научися... очима управляти..., язик здержувати..., ум смиряти, тіло упокорювати, гнів подавляти, помисли чисті мати, спонукати себе на добрі діла Господа ради”;
“не старайтеся повчати легковажних, власть же - ні за що мати як і од усіх честь”.
Володимир Мономах повчав своїх дітей, як справедлива правити, діяти на користь людей і держави, щоб рідний край зріс зміцнів, став могутнім.
Докладно розповідає про своє життя і наказує синам добре пильнувати свої обов’язки перед підданими:
не давати “сильним” погубити людину;
убогих не забувати, нагодувати і подати сироті;
заступитися за вдовицю;
нікого не вбивати;
гордості не мати ні в серці, ні в умі;
старих шанувати, як батька, а молодих як братів;
берегтися брехні, п’янства, бо погибає душа і тіло;
шанувати гостя чи простого, чи знатного;
не забувати того, що знаєте, а чого не знаєте научатися.
Потрібно творити добро для людей, керуватися засадами християнської релігії та моралі, бути милосердними, справедливими дбати про державу, про добру славу перед своїми і чужими. Будучі великим працелюбом, він і дітей привчав до цього: “Нехай не застане вас сонце в постелі!”.
-Учитель. Дякую вам, учасники команд. Ви дуже плідно попрацювали.
V. Підсумки уроку
-Учитель. А зараз настав час щоб в хід нашої конференції увійшли учасники команди № 3. Вони весь час на уроці розроблювали тези щодо значення обох текстів щодо вивчення історії України.
Слово надається учасникам команди № 3. Вони зауважують, щ в ході історичної конференції було з’ясовано, що саме ці два тексти є дійсно джерелами історичних знань. Що вони є опорою для істориків, які досліджують історії нашої Батьківщини - України.
Учитель. Дякую вам, учні - учасники команд. За вашу роботу ви будете нагороджені найвищими оцінками. Сподіваюсь на нашу подальшу плідну роботу у вивченні наступних тем.
Оцінювання знань учнів аналіз участі команд конференції.
VI. Домашнєзавдання
Опрацювати параграф підручника;
Скласти твір-есе про культури Київської Русі.














«Зовнішня політика князя Данила Романовича»
Варіант 1
Мета:
- розповідати про політику Данила Романовича; аналізувати факти і події, оцінювати їх значення;
- формувати навички самостійної роботи з використанням різних джерел інформації.
- сприяти вихованню в учнів таких рис як самостійність, пізнавальна активність.
Тип уроку: урок практичного заняття.
Форма проведення: практичне заняття.
Хід уроку
І. Організація навчальної діяльності.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
ІІІ. Практичне заняття.
Про кого йдеться?
«Він був князем добрим, хоробрим і мудрим, який сорудив городи многі, і церкви поставив, й оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був із братом своїм.»
З якими подіями пов`язані ці географічні назви, та коли вони відбулися?
а) річка Калка
б) місто Дорогочин
в) місто Сарай
г) місто Ярослав
д) місто Люблін
е) місто Галич
3. Про яку подію йдеться в джерелі?
« За Русь, за честь! Залізний шестопер
Данило власним вимахом простер
І валом сяйва, сталі й дужих тіл
На німця військо хлинуло з двох крил.»
4. Фортеця, що побудував Данило Галицький і яку не змогли захопити монголи?
5. Заповнити таблицю «Зовнішня політика Данила Романовича»
Дата
Відносини з сусідами
Подія


Німецькі лицарі



Польща



Угорщина



Римський престол



6. Позначте на карте: – які територіальні зміни відбулися в Галицько-Волинській державі за часів правління Данила Романовича.
ІV. Домашне заняття.
Опрацювати відповідний параграф.
Зовнішня політика Данила Романовича
Варіант 2
Мета: На основі раніше отриманих знань і опорних умінь у новій навчальній ситуації учні самостійно вирішують проблемно-пізнавальні завдання, публічно представляють результати індивідуальної та колективної творчої діяльності, освоюють складніші способи вивчення історичного минулого. Формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково - дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення; сприяти формуванню навичок самостійної роботи та розвиткові критичного мислення учнів, визначати роль особистості в історичному процесі, виховувати повагу до історичного минулого.
Забезпечити механізм розвитку критичного мислення дітей, уміння шукати шляхи вирішення проблеми. Cформувати уявлення про зовнішню політику князя Данила Романовича; розкрити основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики Данила Романовича та їх головні досягнення
Обладнання: Історія України: підруч. для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів,наочність, документи.
Тип уроку: урок практичного застосування знань, навичок і умінь.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІV. Вивчення нового матеріалу
Поясніть зміст поняття «зовнішня політика» на прикладі когось із давньоруських князів ( на ваш вибір)
Хто такі васали?
Прочитайте подане нижче інформаційне повідомлення про зовнішню політику князя Данила Романовича. Складіть розгорнутий план розповідь, виписавши відповідні тематичні речення.

Вторгнення монгольських військ і руйнування міст, розгром княжих дружин і загибель багатьох князів внесли безлад і сум'яття в політичне життя. Монгольські хани свідомо знищували чи усували від влади впливових руських князів, надаючи ярлики на княжіння молодшим представникам династії Рюриковичів. Проте позбавити життя або княжіння Данила Романовича вони не посміли.
Наприкінці 1245 р. початку 1246 р. Данило здійснив подорож на Волгу до ставки Батия. Галицько-Волинський володар визнав себе васалом Золотої Орди, а за це одержав право володіти своєю землею. «О, лихіша лиха честь татарська! зітхає літописець.
Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом і Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає!
Наступні двадцять років Данило Галицький витратив на організацію опору Орді. Це стало основою його зовнішньополітичної діяльності. Оскільки руські землі на схід від Дніпра лежали в руїнах, Данило звернув свій погляд на Захід.
Успішна поїздка в Орду, а перед тим розгром польських та угорських рицарів під Ярославом у 1245 р. сприяли налагодженню мирних відносин з Угорщиною.
У Польщі, де розгорілась міжусобна боротьба, Данило підтримував сусідів Волині мазовецьких князів, убезпечивши свої західні кордони.
На північних кордонах Галицько-Волинської держави міцніло Литовське князівство. Данило воював з Литвою і змусив її поступитись прикордонними містами: Новгородком, Вовковийськом, Слонімом та ін.
Монгольська загроза підштовхувала до налагодження дипломатичних стосунків з главою римо-католицької церкви.
Данило звернувся до Папи Римського Інокентія IV з проханням допомогти зібрати рицарів Європи на хрестовий похід проти монгольських ханів. За це він погоджувався на перехід своїх земель під церковну владу Риму. У1253 р. він отримав від Папи Інокентія IV королівську корону.
Коронували його в Дорогичині на Підляшші. Це місто вибрали не випадково: князь Данило хотів підкреслити свої права на нього, де свого часу розгромив рицарів-хрестоносців. Відтоді всі західні хроністи почали титулувати Данила королем Русі, а Галицько-Волинську державу Руським королівством.

Робота з картою. Користуючись картою атласа «Галицько-Волинська держава безпосередня спадкоємиця традицій Київської держави», виконайте завдання.
1.Назвіть столицю Галицько-Волинської держави за часів Данила Галицького.
2.Яке місто було засновано Данилом Галицьким 1256 р.?
3.Назвіть князівства, які були включені до складу Галицько-Во-линської держави.
4.Назвіть країни, з якими довелося воювати Данилу Галицького.

ІСТОРИЧНА ЦІКАВИНКА
Непроста доля корони Данила Галицького
У 1340 р. був отруєний останній галицько-волинський князь Юрій II (Болеслав Тройденович). 22-27 квітня 1340 р. польський король Казимир III Великий захопив Львів і пограбував княжу скарбницю: забрав корону Данила Галицького, вінець Юрія І, княжий престол, ризи, два золоті хрести. За іншою версією, князь Данило мав літній замок у Перемишлі. Королівську корону він нібито передав до Перемишльського кафедрального собору Святого Івана Хрестителя. Там вона перебувала до Першої світової війни (1914 р.). 1915 р. корону Данила Галицького вивезли до Москви. До 1922 р. реліквія перебувала в одному з московських монастирів. До Перемишля вона повернулася понищеною. У майстерні отців василіян корону поновили у формі митри, тобто головного убору вищого духовенства. Під час Другої світової війни (1939-1945) корона загубилася, і де вона достеменно невідомо до сьогодні. Щодо цього є кілька версій, зокрема, така: корона Данила Галицького зберігається у Польщі. Такої позиції дотримується польський професор Є. Місило, який в архівних документах знайшов цьому чимало підтверджень. До неї схиляється й більшість дослідників України. За іншою версією, у 1942 р. корону передали на зберігання до Ватиканського музею. Припускають також, що корона-митра могла врешті-решт опинитися в Москві або США.
Чи повернеться, на вашу думку, в Україну дорогоцінна для нашого народу історична реліквія? Кому й що слід для цього робити?


Митра перемишльського владики, перероблена з корони Данила
Галицького. Реконструкція (за малюнком з оригіналу художника А. Скрутка)


V. Закріплення знань учнів
Закінчіть речення: «Після практичної роботи я знаю; вмію ; розумію »
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал §









«Практичне заняття. Повсякденне життя та
взаємовідносини населення України в ХІV – XV ст..»

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, формування умінь і навичок.
Форма уроку: практичне заняття.
Обладнання уроку: підручник, атлас, роздат. матеріал, зошит, слайди та наочний додатковий
матеріал, тексти
Підготовчо-мотиваційний етап (3-5 хв.)
Організація робочих місць учнів, перевірка готовності класу до уроку.
Основний етап (25 –30 хв.)
Учитель повідомляє тему уроку, обговорює з учнями, використовуючи
рубрику з підручника «На уроці навчитеся», навчальні завдання та очікувані
результати уроку. Роздавання зошитів, пояснення завдань та хід їх
виконання.
Опрацювання нового навчального матеріалу та виконання практичних завдань.

Використовуючи наведені текстии та візуальні джерела, дайте відповіді на
запитання та виконайте наступні завдання.
1. Якою була соціальна структура населення українських земель і які зміни сталися протягом ХIV- XV ст.?
2. Які галуззі господарства українців розвивалися в цей період?

Мал. 1
Мал.2

Мал.3
Текст 1

Текст 2

Мал.4 (Селяни)

Мал. 5 (магнат) Мал. 6 (Каштелян)
3. Заповніть пропуски в тексті, підкресливши правильні відповіді з варіантів , зазначених у дужках.
Селяни були .(найчисленнішою, найменшою) верствою населення і в Литві, і в Польщі. Вони об’єднувалися в (цехи, общини, гільдії), які спільно володіли та користувались пасовиськами, лісами та іншими угіддями. Село поділялося на . (копи, дворища, дими), які об’єднувалися по кілька господарств окремих сімей. Для розв’язання суперечливих питань селяни користувалися (копним судом, феодальним судом, арбітражем), який . (призначав феодал, призначав священик, обирався селянами).
4.* Доведіть або спростуйте твердження.
Відсутність власної державності й розподіл українських земель створювали умови для їх розрізненості, посилення національно-релігійних утисків населення та його асиміляції, уповільнення розвитку культури та мови, послаблення національних традицій у повсякденному житті.
Свою відповідь побудуйте за схемою:
Я вважаю, що
Тому, що
Наприклад,
Отже,









13PAGE \* MERGEFORMAT142415




Карта - поход князя Святослава на Хазарский каганат, Х векРисунок 10Карта - поход князя Святослава на Хазарский каганат, Х векКарта - поход князя Святослава на Хазарский каганат, Х векРисунок 16Карта - поход князя Святослава на Хазарский каганат, Х векРисунок 10Рисунок 1Рисунок 8Picture 2Рисунок 1Рисунок 1715

Приложенные файлы

  • doc 23959564
    Размер файла: 7 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий