M 2-7-1-2-3 2009 vipr

МВС УКРАЇНИ
Харківський національний університет внутрішніх справ
Центр післядипломної освіти
Цикл початкової підготовки



ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник центру
післядипломної освіти
полковник міліції

І.М. Овчаренко
____________2015




М Е Т О Д И Ч Н І М А Т Е Р І А Л И


для проведення занять початкової підготовки
вперше прийнятих на службу в органи внутрішніх справ працівників на посади інспекторів патрульної служби міліції
з предмета "Тактико-спеціальна підготовка"
(лист ДКЗ МВС України від 10.09.2008 № 6/3-4745)

з мікромодулю М – 2/7








Розглянуто і схвалено
на засіданні циклу
початкової підготовки

Протокол № ___
______________2009

м. Харків




Мікромодуль М - 2/7

ТЕМА: Злочини проти громадського порядку, громадської безпеки, безпеки руху та експлуатації транспорту, злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Часткова мета:
Курсант (слухач) знатиме які злочинні діяння відносяться до злочинів, що посягають на громадський порядок, громадську безпеку, безпеку руху і в сфері обігу наркотичних засобів.

№ п/п
Дидактична мета
(мета занять)
Зміст
К-ть год.
Метод прове-дення

1.
Курсант (слухач) зможе дати визначення і кримінально-правову характеристику злочинам, які посягають на громадський порядок, громадську безпеку, безпеку руху .
Курсант (слухач) зможе сформулювати поняття та дати кримінально-правову характеристику найбільш розповсюдженим злочинам проти громадського порядку, громадської безпеки.
Сформулювати загальне поняття злочинів, які посягають на громадський порядок, громадську безпеку, безпеку руху і в сфері обігу наркотичних засобів.
Дати кримінально-правову характеристику даним злочинам.


2

Інтер-активна лекція


2.
Курсант (слухач) зможе дати визначення і кримінально-правову характеристику злочинам пов’язаним з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів

Сформулювати загальне поняття злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Дати кримінально-правову характеристику даним злочинам.
2

Інтер-активна лекція


3.
Курсант (слухач) зможе кваліфікувати діяння, що посягають на громадський порядок, громадську безпеку, безпеку руху.
Курсант (слухач) за окремою фабулою викладача, дасть кримінально-правову характеристику злочинам проти громадського порядку, громадської безпеки, безпеки руху.
2

Тренінг
- рольові ігри;
- обгово-рення.


Місце проведення: навчальний клас.

Матеріальне забезпечення: методичні матеріали.

Література:
Бабаян Э.А., Гаевский А.В., Бардин Е.В. Правовые аспекты оборота наркотических, психотропных, сильнодействующих, ядовитых веществ и их прекурсоров: Государственные и ведомственные акты. Методические материалы. Комментарии. Ответы на вопросы. Часть 2. М., МЦЭФР, 2002, 320 с.
Бандурка О.М., Акімов В.В. та ін. Наркотики: особлива небезпека. Навчальний посібник. Х, НУВС, 2002, 172 с.
Глушков В.А. Ответственность за преступления в области здравоохранения. К, Головное издательство издательского объединения “Вища школа”, 1987, 200 с.
Гуторова Н.А. Уголовное право Украины. Особенная часть. Конспект лекций. Х, «Одиссей», 2003, 320 с.
Даньшин И.Н. Характеристика, общее понятие и система преступлений против общественного порядка. Текст лекций. Х., 1973, 65 с.
Даньшин И.Н. Уголовно-правовая охрана общественного порядка. М., «Юрид. лит.», 1973, 199 с.
Касынюк В.И. Уголовная ответственность за транспортные преступления. Киев, Головное издательство издательского объединения «Вища школа», 1977, 33 с.
Кримінальне право України. Особлива частина. Під редакцією В.Я. Тація, В.В. Сташиса. Х, 2002.
Судові експертизи в Україні: Збірник нормативних актів, К., 2002.
Кримінальний кодекс України. Х, 2008.
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. К., 2008.
Невский С.А. Борьба с незаконным оборотом оружия. М., Издательство «Юрлитинформ», 2003, 200 с.















Заняття № 1
мікромодуля М - 2/7

Підготовча частина – 5 хв.

Організаційна частина
Прийняти відповідь командира навчальної групи та привітати курсантів.
Перевірити присутність курсантів, їх зовнішній вигляд та зробити необхідні записи в журналі.
Перевірити готовність аудиторії та матеріального забезпечення, щодо проведення заняття.

Вступна частина.
Ознайомити курсантів з темою, дидактичною метою, змістом та літературою заняття № 1.
Ознайомити курсантів з навчальними питаннями заняття № 1.

Навчальні питання заняття № 1:
1. Загальне поняття злочинів, які посягають на громадський порядок, громадську безпеку, безпеку руху і в сфері обігу наркотичних засобів. Загальна кримінально-правова характеристика злочинів проти громадської безпеки, їх види. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК України).
2. Загальна кримінально-правова характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту та їх види. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289).
3. Загальна кримінально-правова характеристика злочинів проти громадського порядку і моральності та їх види. Хуліганство (ст. 296 КК України). Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 КК України).

2. Основна частина – 70 хв.

Актуалізація знань курсантів з навчальних питань заняття № 1.

1. Загальне поняття злочинів, які посягають на громадський порядок, громадську безпеку, безпеку руху і в сфері обігу наркотичних засобів. Загальна кримінально-правова характеристика злочинів проти громадської безпеки, їх види. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК України).

Злочини проти громадського порядку, громадської безпеки, безпеки руху та експлуатації транспорту, злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів передбачені в розділах IX, XI, XII, XIII Особливої частини КК суспільно небезпечні, винні діяння вчинені суб’єктами злочинів, які посягають на громадський порядок, громадську безпеку, безпеку руху та експлуатацію транспорту, а також на порядок в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Злочини проти громадської безпеки є загально небезпечними діяннями, що порушують загальну безпеку, ставлячи ряд цінностей, передусім життя та здоров'я невизначеного кола осіб, під загрозу заподіяння їм істотної шкоди. Зазначені особливості цих злочинів зумовили необхідність їх виділення в Особливій частині КК самостійного розділу 9 “Злочини проти громадської безпеки”.
Родовим об'єктом цих злочинів є громадська безпека. Ії можна визначити як сукупність суспільних відносин, що забезпечують стан захищеності суспільства від суспільно небезпечних посягань, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей, власності, довкіллю, нормальній діяльності підприємств, установ та організацій.
Безпосередніми об’єктами цих злочинів виступають відносини, що забезпечують захист суспільства від соціальних джерел небезпеки (діяльності злочинних угруповань), а також фізичних, хімічних або інших джерел небезпеки. Додатковими безпосередніми об’єктами цих злочинів можуть бути життя, здоров’я особи, власність, довкілля тощо.
Предметом багатьох злочинів проти громадської безпеки є зброя, боєприпаси, вибухові речовини, вибухові пристрої, радіоактивні матеріали та інші предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.
Об'єктивна сторона злочинів проти громадської безпеки полягає у суспільне небезпечному, протиправному діянні (дії або бездіяльності), що порушує громадську (загальну) безпеку і створює загальну небезпеку для життя людей чи заподіяння істотної шкоди здоров'ю, власності, довкіллю, нормальній діяльності підприємств, установ та організацій.
Більшість злочинів проти громадської безпеки відносяться до злочинів з формальним складом і можуть бути вчинені лише шляхом дії, а злочини з матеріальним складом (статті 264, 267 і 270) вчинюються як шляхом дії, так і бездіяльності. Засобами вчинення багатьох злочинів проти громадської безпеки є або можуть бути предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення. Деякі злочини сформульовані як усічені склади – вони є закінченими з моменту, наприклад, створення злочинної організації, банди або терористичної групи або організації.
Суб'єктивна сторона багатьох цих злочинів прямий умисел або змішана форма вини, що передбачає умисел щодо діяння (наприклад, щодо порушення певних правил) і необережність щодо наслідку (наприклад, до загибелі людей).
Суб'єкт злочинів проти громадської безпеки, як правило, будь-яка особа, а за деякі злочини, наприклад, бандитизм, терористичний акт та окремі форми злочину, передбаченого ст. 262 КК особа, яка досягла 14-ти років,а також за деякі злочини спеціальний суб’єкт.
У багатьох випадках кваліфікуючими або особливо кваліфікуючими ознаками злочинів проти громадської безпеки є загибель людей або настання інших тяжких наслідків. Загибель людей означає загибель однієї або кількох осіб. Під іншими тяжкими наслідками необхідно розуміти заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одній або кільком особам, середньої тяжкості двом чи більше особам, заподіяння майнової шкоди у великому або в особливо великому розмірі тощо.
Всі злочини проти громадської безпеки можуть бути поділені на дві групи в залежності від безпосередніх об’єктів:
посягання на громадську безпеку в частині захищеності суспільства від соціальних джерел небезпеки:
створення злочинної організації (ст. 255 КК);
сприяння учасникам злочинних організацій та приховування їх злочинної діяльності (ст. 256 КК);
терористичний акт (ст. 258 КК);
завідоме неправдиве повідомлення про загрозу безпеки громадян, знищення або пошкодження об’єктів власності (ст. 260 КК) та інш.
Посягання на громадську безпеку в частині захищеності суспільства від фізичних, хімічних або інших джерел небезпеки:
напад на об’єкти, на яких є предмети, що представляють підвищену небезпеку для оточуючих (ст. 261 КК);
викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 262 КК);
незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами (ст. 263 КК);
недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264 КК);
незаконне поводження з радіоактивними матеріалами (ст. 265 КК);
погроза вчинити викрадення або використати радіоактивні матеріали (ст. 266 КК);
порушення правил поводження з вибуховими речовинами, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами (ст. 267 КК);
незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини (ст. 268 КК);
незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин (ст. 269 КК);
порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 КК).
Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК України).
Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263, є вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської), бойові припаси, вибухові речовини і вибухові пристрої. Він тотожний предмету злочину, передбаченого ч. 1 ст. 262. Предмет злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263, кинджали, фінські ножі, кастети чи інша холодна зброя.
Слід мати на увазі, що основною характерною ознакою зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв є їх призначення - ураження живої цілі, знищення чи пошкодження оточуючого середовища. Всі ці предмети є небезпечними в тій чи іншій мірі при поводженні з ними. Все це пов’язано з їх спеціальним призначенням. Щоб відповідати своєму призначенню вони повинні об’єктивно придатні для застосування. Під придатністю слід розуміти такий їх стан, при якому вони мають визначені бойові властивості, здатність уражати живу силу, заподіювати смерть або тяжке тілесне ушкодження. Окрім того, придатними для свого призначення вказані предмети будуть і втому випадку, коли вони можуть бути приведені для відповідного їх використання в такий стан (наприклад, шляхом доробок, ремонту). Вони можуть бути як саморобними, так і виготовленими промисловим способом.
Відповідно до нижче названої Інструкції та інших нормативних актів до вогнепальної зброї, яка є предметом злочинів, передбачених статтями 262-264, 410 КК, належать усі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, як серійно виготовленої, так і саморобної чи переробленої, для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухової речовини (пороху або інших спеціальних горючих сумішей). Вогнепальна зброя різноманітна за призначенням, властивостями, механізмом, калібрам та видам боєприпасів). Вогнепальну зброю ділять на стрілецьку, що характеризується малою вагою снаряду (кулі), і артилерійське, снаряд якого має велику вагу. В свою чергу, стрілецька зброя ділиться на ручну (індивідуальну) та зброю групового використання.
За призначенням, тобто в залежності від тієї мети, уражати яку призначена зброя, вона ділиться на бойову, спортивну або цільову та мисливську. Слід мати на увазі, що в спорті також застосовують бойову та мисливську зброю, а для полювання – спортивну та бойову. Призначення зброї визначається особливостями її механізму. Бойова зброя підрозділяється на зброю військових зразків, прийнятих на озброєння, та цивільних зразків. Перше відрізняється від другого більшою убійною силою та дальність бою. Бойова зброя військових та цивільних зразків призначається для ураження людей (наприклад, гвинтівки, карабіни, пістолети тощо). Спортивна та цільова зброя призначається для навчання влучного стріляння (тренувань) та для спортивних цілей, а також для полювання на дрібного хутрового звіря. Вона представлена малокаліберними гвинтівками, малокаліберними пістолетами та револьверами, тому іноді і називається малокаліберним. Мисливська зброя призначається для аматорського та промислового полювання. Це різні системи рушниць, більшість з яких призначено для стрільби дріб’ю та лише деякі – для стрільби кулею.
За характером стволів вся стрілецька зброя ділиться на нарізну та гладкоствольну. Перша з них має більшу дальність та купчастість бою. Нарізка сприяє як збільшенню дальності польоту кулі, так і збільшенню його пробивної властивості. Бойова (військова, цивільна зброя) та спортивна малокаліберна зброя є нарізною. Мисливська зброя в більшості своїй випускається промисловістю з гладкими стволами, тобто є гладкоствольною.
Пневматична зброя, сигнальні, стартові, будівельні, газові пістолети (револьвери), пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, ракетниці, а також вибухові пакети й інші імітаційно-піротехнічні та освітлювальні засоби, що не містять у собі вибухових речовин і сумішей, не можуть бути віднесені до предмета злочинів, відповідальність за які настає за статтями 262, 263 КК ( 2341-14 ).
Вогнепальна зброя буває заводською, кустарною та атиповою. Заводська вогнепальна зброя, як предмет злочину, як правило, не вимагає призначення судово-балістичної експертизи. При дослідженні атипової зброї та зброї старовинних зразків для встановлення ознаки вогнепальності необхідне призначення судово-балістичної експертизи. Це викликається тим, що не будь-який механізм, з якого можна зробити постріл, може бути віднесений до вогнепальної зброї. Для того, щоб зробити постріл, може бути використаний один тільки ствол та будь-яка відносно стійка трубка, проста болванка з отвором або навіть паперова трубка. Подібні пристосування не є вогнепальною зброєю. Таким вважається лише визначений “механізм, в якому снаряд (куля або дріб) приводиться в рух силою газів, що утворилися при згоранні вибухової речовини”. Тому конструкція предмету є однією з найсуттєвіших ознак для віднесення його до вогнепальної зброї.
Окрім того, для визнання предмета вогнепальною зброєю вона повинна мати пробивну дію снаряду, вражаючу силу, вражаючі дії, точніше, властивість виконувати головне своє призначення – здійснювати постріл з враженням цілі.
В судовій практиці для вирішення питання про кваліфікацію розглядуваного злочину перед експертом не рідко ставлять питання про технічну справність зброї, що не може бути визнано правильним. Адже будь-яка, саме незначне відхилення від технічних умов: невідповідність технічним нормативам, дефект зброї, що не впливає на можливість здійснення з неї пострілу, - свідчить про технічну несправність зброї, але не позбавляє її властивостей предмету злочину, передбаченого ст. 263 КК України. Для застосування цієї норми достатньо констатувати придатність зброї до пострілу. Тому для правильного застосування закону має значення не технічна справність, а можливість здійснення з цієї зброї пострілу.
В цьому випадку слід зазначити, що експерти-криміналісти під придатністю зброї до стрільби розуміють можливість провадження з неї не одного пострілу, а декількох, цілої серії. Цю думку навряд чи слід визнати правильною, адже вона звужує саме поняття придатності зброї. Очевидно, в разі, коли зі зброї можна зробити хоча б один постріл, вона не губить своїх якостей вогнепальної зброї, оскільки може бути використана для вчинення вбивства, в тому числі і тяжкого або особливо тяжкого (наприклад, бандитизму, вбивства, розбою тощо), або призвести до нещасливого випадку. Тому придатність вогнепальної зброї означає можливість провадження хоча б одного пострілу або приведення її в такий стан, при якому з неї можна було б зробити такий постріл.
Для застосування ст. 263 КК України необхідно вирішувати питання про придатність зброї до пострілу на момент злочинного поводження з нею, а потім вже і питання про придатність її на час вилучення у винної.
Обріз визнається предметом злочину, передбаченого ст. 263 КК України за такими причинами. Обріз, виготовлений з гладкоствольної мисливської зброї, в силу різко змінених балістичних властивостей вже не може бути використаний за своїм прямим призначенням для полювання або стендової стрільби. Про це свідчить зміна дальності бою, пробивної властивості, збільшення розсіювання дробі, неможливість вести прицільну стрільбу на дистанції 5-10 метрів. Таким чином, обріз, що виготовлений з гладкоствольної мисливської зброї, губить всі ті ознаки, які вона мала. Окрім того, обріз перетворюється в легку портативну короткоствольну зброю, що зручна для скритого та непомітного для оточуючих носіння та раптового застосування при нападі та захисті. Цій особливості обріза повністю відповідає і його убійна сила, що є достатньою, навіть, для заподіяння смерті людині. Таким чином, обріз за особливостями свого устрою та балістичним даним здобуває інше призначення, ніж мисливська рушниця, служить засобом ураження людей. Окрім того, необхідно враховувати, що такий обріз за загальним правилом виготовляється та призначається саме для вчинення злочину.
Бойовими припасами визнаються патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху. Патрони та набої до гладкоствольної мисливської зброї, а також патрони, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, не є предметом злочинів, передбачених статтями 262, 263 КК ( 2341-14 ).
До вибухових речовин належать порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин, піроксилін, амоніти, оксиліквіти, амонали, детоніти та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню. Завдяки різноманіттю суміші вибухові речовини універсальні та різні. Потенційна енергія вибухових речовин призначається для перетворення її в механічну роботу руху або знищення довкілля.
Спеціальної уваги заслуговує питання про те, чи відносяться до предмету злочину, передбаченого ст. 263 КК України, засоби вибуху. Засобами вибуху є детонатори, в тому числі і лектородетонатори, вогнепровідний та детонуючий шнур. Засоби вибухи в своєму складі мають ініціюючі вибухові речовини, що дуже чутливі, здатні легко детонувати від іскри або полумя та призначені для збудження зарядів вибухових речовин. Так, вогнепровідний (бікфордов) шнур складається з порохової серцевини та водоізолюючої опльотки, а серцевина детонуючого шнуру складається з чутливої вибухової речовини під назвою ТЕН. Цю речовину часто використовують для спорядження детонаторів. Отже, засоби вибуху відносяться до предмету злочину, передбаченого ст. 263 КК України.
Під вибуховими пристроями слід розуміти саморобні чи виготовлені промисловим способом вироби одноразового застосування, спеціально підготовлені і за певних обставин спроможні за допомогою використання хімічної, теплової, електричної енергії або фізичного впливу (вибуху, удару) створити вражаючі фактори - спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду - шляхом вивільнення, розсіювання або впливу токсичних хімічних речовин, біологічних агентів, токсинів, радіації, радіоактивного матеріалу, інших подібних речовин.
До холодної зброї належать предмети, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам зброї, чи інші предмети, що справляють колючий, колючоріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинджал, арбалет, нунчаку, кастет тощо), конструктивно призначені для ураження живої цілі за допомогою м'язової сили людини або дії механічного пристрою. Холодну зброю можна систематизувати за різними підставами. За цільовим призначенням вона ділиться на бойову (військову), мисливську та спортивну; за способом виготовлення може бути заводською, кустарною, саморобною; за місцем виготовлення розрізняють вітчизняну та іноземну.
За конструкцією холодна зброя може бути клинковою, неклинковою та комбінованою. В свою чергу клинкова зброя різниться на рублячу (шашки, шаблі, тесаки), колючу (шпаги, кортики, стилети, грановані багнети), колюче-рубляча (ятагани, мечі, палаш, деякі різновиди кинджалів), колюче-ріжуча (фінські та мисливські ножі, кинджали, плоскі багнети, армійські ножі та деякі національні ножі).
Неклинкову холодну зброю за способом дії може бути ударно-роздрібнюючим. До неї відносяться : дубина, булави, кістені, перначі, битки, наладонники, металеві перчатки, кастети.
Ударно-роздрібнююча зброя має визначену специфіку, яка полягає в тому, що вона на відміну від клинкової зброї не може бути використана у господарських або виробничих цілях. За своєю конструкцією вона призначена винятково для враження людини.
Комбінована зброя є такою як за конструкцією, так і за способом дії. Так, вона може бути ударно-роздрібнюючою та колючою або колюче-ріжучою. Зустрічаються випадки, коли холодна зброя комбінується з вогнепальною (наприклад, кинджал-кастет-револьвер).
Нерідко холодна зброя маскується надається зовнішній вигляд тих чи інших побутових предметів: авторучки, годинники, трості тощо. Не виключена можливість виготовлення і інших видів холодної зброї, що за своєю конструкцією буде призначена для враження людини. Подібна зброя також має розглядатися як предмет злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Разом з тим, до предмету цього злочину не відноситься спортивна зброя (шпага, рапіра, еспадрон). Конструктивна особливість такої зброї така, що вона призначена не для враження людини, а для спортивних цілей (вістря та лезо клинків у них затуплені, клинки при уколах згинаються). Вона не міцна та не має вражаючих бойових властивостей.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263, полягає у носінні, зберіганні, придбанні, виготовленні, ремонті, передачі чи збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, а злочину, передбаченого ч. 2 цієї статті, - у носінні, виготовленні, ремонті або збуті кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без вказаного дозволу.
Носіння це дія з переміщення зазначених предметів, їх транспортування особою безпосередньо при собі (в руках, в одежі, сумках, спеціальних футлярах, в транспортному засобі тощо) за умови можливості їх швидкого використання. В літературі інколи носіння зброї пов’язують з місцем знаходження самого винного. Так, зазначають, що носіння зброї обов’язково припускає находження особи, при якої є зброя, поза домом. Однак поняття “поза домом”, як “в межах свого дома” дуже неконкретне та може призвести на практиці до різних тлумачень.
Зберігання це володіння будь-яким із зазначених предметів, які знаходяться не при винній особі, а у іншому відомому їй місці. Зберігання окремих деталей при відсутності даних, що свідчать про умисел винного використовувати їх для виготовлення зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв, не утворює складу злочину.
Придбання це отримання від інших осіб шляхом купівлі, обміну, одержання в подарунок, винагороди за послугу, відшкодування боргу тощо.
Виготовлення це дії зі створення, перероблення будь-яких предметів, завдяки чому вони набувають властивостей холодної або вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв.
Ремонт цих предметів полягає у налагодженні, виправленні пошкоджень або усуненні дефектів, поломок.
Передача це надання (вручення) їх іншій особі особисто (наприклад, для зберігання, тимчасового використання) або через посередника, а також дії посередника з їх надання (вручення). Збут це продаж, обмін, дарування, оплата боргу тощо.
Злочин має місце лише за умови, що зазначені дії вчиняються без передбаченого законом дозволу, тобто є незаконними. Неточним є ототожнення незаконності з відсутністю дозволу органів внутрішніх справ. Дозвіл на право носіння, зберігання, придбання та виготовлення зазначених предметів видається органами МВС, що здійснюють дозвільну систему на ці предмети. Ця система не поширюється на зброю та боєприпаси, що знаходяться у веденні Міністерства оборони України, МВС України, СБУ та інших воєнізованих державних органів. Військовослужбовцям, працівникам МВС, СБУ дозвіл на носіння зброї видають відповідні начальники.
При вирішенні питання, чи є незаконними носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), а також носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, необхідно керуватися Положенням про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576 ( 576-92-п ) з наступними змінами), Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. № 622; зі змінами, внесеними наказом від 13 квітня 1999 р. № 292 та іншими нормативними актами.
З суб'єктивної сторони ці злочини можуть бути вчинені лише з прямим умислом, їх мета і мотив можуть бути різними.
Суб'єктом злочинів може бути будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.
У частині 3 ст. 263 встановлено, що звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої. Під добровільною здачею слід розуміти повну, за власною волею, незалежно від мотивів, здачу цих предметів органам влади, при усвідомленні особою фактичної можливості подальшого безкарного продовження вчинення злочину.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 263 позбавлення волі на строк від двох до п'яти років; за ч. 2 ст. 263 штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

2. Загальна кримінально-правова характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту та їх види. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289).

З розвитком транспорту збільшується потужність транспортних засобів та швидкість їх руху, що має важливе значення для розвитку суспільства. Проте це викликає і негативні явища, оскільки більш тяжкими стають наслідки транспортних аварій, в яких гинуть люди, матеріальні цінності. Боротьба з транспортними злочинами в сучасник умовах набуває важливого значення, про що свідчить віднесення цих злочинів до самостійного розділу Особливої частини КК. Головною ознакою, за якою транспортні злочини об'єднані в одну групу, є родовий об'єкт. Таким об'єктом є відносини, що забезпечують безпеку руху та експлуатацію транспорту.
Безпосередні об'єкти окремих транспортних злочинів лежать у площині родового об'єкту, хоч і мають свої особливості. Вони залежать, насамперед, від видів транспорту, якими можуть вчинятися ці злочини, а також від характеру об'єктивної сторони та кваліфікуючих обставин. Так, деякі злочини можуть бути вчинені із застосуванням насильства або погроз, у зв'язку з чим виникає питання про додатковий безпосередній об'єкт життя і здоров'я особи, право власності.
Предметом цих злочинів є транспортні засоби, шляхи сполучення, споруди на них, транспортні комунікації, вокзали, засоби зв'язку, сигналізації, автоматизації, що забезпечують безпеку руху транспортних засобів.
З об'єктивної сторони ці злочини побудовані по-різному. Більша частина цих посягань описана в законі, як злочини з матеріальним складом, менша частина з формальним.
У злочинах з матеріальним складом об'єктивна сторона містить в собі діяння, наслідки і причинний зв'язок між ними.
Діяння в цих злочинах виражається в дії або бездіяльності особи. Деякі злочини (наприклад, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів) можуть бути вчинені лише шляхом дії.
У багатьох злочинах діяння виражається в порушенні встановлених нормативно-правовими актами правил руху та (або) експлуатації окремих видів транспорту. Це означає, що диспозиції таких статей є бланкетними, тому для встановлення факту порушення цих правил, необхідно звертатися до відомчих нормативних актів, що регламентують поведінку працівника транспорту чи іншого учасника дорожнього руху. Важливо точно визначити, які статті, пункти, параграфи нормативних актів порушені та у чому це порушення виразилося.
Обов'язковою ознакою злочинів з матеріальним складом є наслідки.
Наслідками, у статтях цього розділу КК названі: загибель однієї чи кількох осіб, тяжкі, середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також велика матеріальна шкода, інші тяжкі наслідки.
Третьою обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочинів з матеріальним складом є причинний зв'язок між діянням і наслідками, що наступили. За справами цієї категорії для його встановлення призначаються експертизи.
Суб'єктивна сторона транспортних злочинів характеризується залежно від складності її об'єктивної сторони. Злочини з формальним складом вчинюються з прямим умислом. Для злочинів цієї групи з матеріальним складом характерна необережна або змішана форма вини – відношення до діяння може бути або умисним, або необережним, а відношення до наслідків – необережним.
Суб'єктом транспортних злочинів є фізична, осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Лише за пошкодження шляхів сполучення та транспортних засобів (ст. 277 КК), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (ст. 278 КК), а також за незаконне заволодіння транспортним засобом (частини 2 і 3 ст. 289 КК) відповідальність настає з 14-річного віку.
Деякі транспортні злочини може вчиняти лише працівник транспорту, тобто спеціальний суб'єкт.
Таким чином, під транспортними злочинами слід розуміти передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні діяння, що посягають на безпеку руху та експлуатації всіх видів механічного транспорту, а також магістрального трубопровідного транспорту.
В залежності від безпосередніх об’єктів злочини розділу XI Особливої частини КК можуть бути поділені на такі групи:
1. Злочини, що посягають на відносини, які забезпечують безпеку функціонування механічних транспортних засобів в цілому:
блокування транспортних комунікацій, також захоплення транспортного підприємства (ст. 279 КК);
примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов’язків (ст. 280 КК);
. порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 КК).
2. Злочини, що посягають на відносини, які забезпечують безпеку функціонування залізничного, водного та повітряного транспорту:
порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного або повітряного транспорту (ст. 276 КК);
пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 277 КК);
угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (ст. 278 КК);
порушення правил повітряних польотів (ст. 281 КК);
порушення правил використання повітряного простору (ст. 282 КК);
самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда (ст. 283 КК);
неподання допомоги судну та особам, що зазнали лиха (ст. 284 КК);
неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден (ст. 285 КК);
3. Злочини, що посягають на відносини, які забезпечують безпеку функціонування автомобільного та міського електричного транспорту:
порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК);
випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації (ст. 287 КК);
порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху (ст. 288 КК);
незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК);
знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу (ст. 282 КК);
4. Злочини, що посягають на відносини, які забезпечують безпеку функціонування трубопровідного транспорту:
пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктів (ст. 292 КК).
Безпосереднім об'єктом першої групи злочинів є відносини, що забезпечують функціонування механічних транспортних засобів в цілому; другої групи безпеку руху та експлуатації залізничного, водного і повітряного транспорту; третьої групи безпеку руху та експлуатації автомобільного і міського електротранспорту; четвертої групи безпечне функціонування всіх видів механічного та магістрального трубопровідного транспорту.
Як уже зазначалося, відповідальність за більшість транспортних злочинів диференційована залежно від тяжкості наслідків, що наступили. Враховуються при цьому тяжкість тілесного ушкодження, загибель однієї чи кількох осіб, а також розмір матеріальної шкоди. Крім того, у статтях цього розділу законодавець передбачає інші кваліфікуючі обставини, такі як: вчинення злочину: за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 278, ч. 2 ст. 280, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 292 КК); організованою групою (ч. 3 ст. 278, ч. 3 ст. 280, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 292 КК); поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства (ч. 2 ст. 278, ч. 2 ст. 289 КК); поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства (ч. 3 ст. 278, ч. 3 ст. 280, ч. 3 ст. 289 КК); вчинення злочину повторно (ч. 2 ст. 280, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 292 КК).
Розглянемо ці обставини. Поняття групи, яка вчинила ці злочини за попередньою змовою або організованою групою, дається в ст. 28 КК.
Якщо така організована група озброєна вогнепальною чи холодною зброєю і має за мету напад на транспортні підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, то відповідальність наступає за бандитизм (ст. 257 КК).
Під насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого слід розуміти нанесення ударів, побоїв, викручування рук, утримання, зв'язування або позбавлення волі іншим способом, заподіяння легкого тілесного ушкодження, яке не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності. Психічне насильство проявляється в погрозі застосування зазначеного фізичного насильства.
Небезпечним для життя і здоров'я насильством визнається заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не заподіяли вказаних наслідків, але були небезпечними в момент застосування такого насильства. Це насильство, що викликало втрату свідомості, здавлювання шиї, скидання з транспортного засобу, що рухається, застосування спеціальних засобів, зброї тощо. Психічне насильство проявляється в погрозі застосування такого ж фізичного насильства.
Повторністю злочинів відповідно до ч. 1 ст. 32 КК визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК. Наприклад, повторним вважається заволодіння транспортним засобом якщо йому передувало таке ж заволодіння (ч. 2 ст. 289 КК).
Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289).
Стаття складається з чотирьох частин і примітки. У частині 1 ст. 289 КК дається характеристика об'єктивних ознак складу злочину, як незаконного заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою. Перелік транспортних засобів, які є предметом злочину, дається в примітці до ст. 286 КК.
Оуб'єктивна сторона.
Відповідно до примітки ст. 289 КК під незаконним заволодінням транспортним засобом слід розуміти вчинене умисно з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача, всупереч їх волі.
Заволодіння може здійснюватися таємно або відкрито, шляхом обману або зловживання довірою. Воно може мати місце під час руху транспортного засобу, коли винний установлює контроль, примушує водія виконувати його розпорядження і рухатися в зазначеному напрямку. Заволодіння носить протиправний характер. Це означає, що винний не має права на використання транспортного засобу для поїздки на ньому. Протиправність відсутня у випадках, коли поїздка у транспортному засобі відбувається в стані крайньої необхідності, наприклад, для доставки важко хворого до лікарні, або для усунення небезпеки, яка виникла внаслідок пожежі, повені тощо.
Закінченим злочин визнається з моменту запуску двигуна та початку руху або після початку буксирування без запуску двигуна. У В.І. Касинюка інша думка з приводу того, коли треба вважати цей злочини закінченим. Так, він вважає, що “угон є закінченим з моменту від’їзду транспортного засобу з місця, на якому він знаходився”.
Проникнення в гараж чи у транспортний засіб, спроба запустити двигун мають розглядатися як замах на заволодіння транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона злочину виражається тільки в прямому умислі. Заволодіння може відбуватися з будь-якою метою: для привласнення транспортного засобу, для доставки вантажу, для того, щоб доїхати до певного місця, або навіть покататися, тощо.
Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289, є особа, яка досягла 16-річного віку, а злочинів, передбачених частинами 2 та 3 ст. 289, 14-річного віку. Судова практика не визнає суб'єктом такого злочину членів сім'ї власника транспортного засобу, водіїв, за якими такий засіб закріплений.
У частині 2 ст. 289 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або повторно, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням до приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди потерпілому.
Відповідно до абз. 2 примітки ст. 289 КК під повторністю слід розуміти вчинення таких дій особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом або злочин, передбачений статтями 185187, 189191, 262 КК.
Заволодіння транспортним засобом із проникненням до приміщення або іншого сховища означає вторгнення до приміщення або іншого сховища з метою заволодіння транспортним засобом. Воно може здійснюватися таємно, відкрито, з подоланням перешкод чи опору потерпілого, шляхом обману тощо.
Приміщення це різного роду будівлі, споруди, які призначені для розміщення транспортних засобів або іншого майна. Інше сховище це призначене для постійного або тимчасового збереження (стоянки) транспортних засобів ділянки території, які обладнані огорожею, навісом, іншими технічними засобами чи забезпечені охороною.
Матеріальна шкода визнається значною у разі заподіяння реальних
збитків на суму від ста до двохсотп’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (примітка 3 до ст. 289 КК України).
Частина 3 ст. 289 КК встановлює більш сувору відповідальність за заволодіння транспортним засобом, що поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинене організованою групою, або якщо вони завдали велику матеріальну шкоду щодо транспортного засобу, вартість якого понад двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Умови звільнення від кримінальної відповідальності. Частина 4 цієї статті передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вперше вчинила дії, передбачені цією статтею (за винятком випадків незаконного заволодіння транспортним засобом із застосуванням будь-якого насильства до потерпілого чи погрозою застосування такого насильства). При цьому особа має добровільно заявити про це правоохоронним органам, повернути транспортний засіб власнику та повністю відшкодувати завдані збитки. Таке звільнення є прерогативою суду.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 289 штраф від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років; за ч. 2 ст. 289 позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такого; ч. 3 ст. 289 позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.

3. Загальна кримінально-правова характеристика злочинів проти громадського порядку та моральності та їх види. Хуліганство (ст. 296 КК України). Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 КК України).

Суспільна небезпека діянь, що розглядаються у цьому розділі, полягає в тому, що вони заподіюють або ставлять під загрозу заподіяння істотної шкоди громадському порядку і моральним основам життя суспільства. Сукупність цих відносин і є родовим об'єктом зазначених злочинів.
Громадський порядок це сукупність суспільних відносин, що забезпечують спокійні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності, відпочинку, побуту і нормальної діяльності підприємств, організацій, установ у цій сфері. Суспільна моральність це погляди, уявлення і правила, що визначають поведінку, духовні та моральні якості, необхідні людині в суспільстві, та відповідні правила, що визначають умови нормального громадського життя людей.
Тому злочини проти громадського порядку та моральності можна визначити як умисні суспільне небезпечні посягання на громадський порядок у різних сферах забезпечення життєдіяльності людей і моральні основи життя суспільства, взяті під охорону законом про кримінальну відповідальність. Виходячи з безпосередніх об'єктів ці злочини можуть бути поділені на два види: 1) злочини проти громадського порядку (групове порушення громадського порядку ст. 293, масові заворушення ст. 294, заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку, ст. 295, хуліганство ст. 296); 2) злочини проти суспільної моральності (наруга над могилою ст. 297, нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури ст. 298, жорстоке поводження з тваринами ст. 299, ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, ст. 300, ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів ст. 301, створення або утримання місць розпусти і звідництво ст. 302, сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією ст. 303, втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність ст. 304).
У свою чергу, злочини проти суспільної моральності можна поділити на три види: 1) посягання на основні моральні принципи і цінності у сфері духовного і культурного життя суспільства (статті 297, 298, 299 і 300); 2) посягання на основні принципи моральності у сфері статевих відносин (статті 301, 302 і 303); 3) посягання на основні принципи моральності у сфері морального і фізичного розвитку неповнолітніх (ч. 2 ст. 299, частини 2 і 3 ст. 300, частини 2 і 3 ст. 301, ч. 3 ст. 302, ч. 3 ст. 303, ст. 304 ).
Хуліганство (ст. 296).
Хуліганство один з небезпечних і дуже поширених злочинів проти громадського порядку. Частина 1 ст. 296 визнає хуліганством грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Будь-які інші види хуліганських дій утворюють адміністративний делікт.
Об'єктом хуліганства є громадський порядок, що включає комплекс суспільних відносин, які забезпечують спокійні умови життя людей у різних сферах суспільне корисної діяльності, моральність, нормальний відпочинок і дотримання правил поведінки в суспільному житті й у побуті. І.Н. Даньшин визначає громадський порядок інакше – “це порядок вольових суспільних відносин, що складаються в процесі свідомого та добровільного дотримання громадянами встановлених в нормах права та інших нормах неюридичного характеру правил поведінки у галузі спілкування і, тим самим, таких, що забезпечують злагоджене та стійке спільне життя людей в умовах громадянського суспільства”. Це основний безпосередній об'єкт хуліганства. Як додаткові об'єкти часто виступають особистість, здоров'я, навколишнє середовище, власність.
З об'єктивної сторони хуліганство являє собою суспільне небезпечну дію, що грубо порушує громадський порядок. Діями, що грубо порушують громадський порядок, новий закон визнає тільки ті, що відрізняються особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Особлива зухвалість це нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, які спричинили тілесні ушкодження, чи знущанням над потерпілим, знищення або пошкодження майна, тривале, що довгий час не припиняється, порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Винятковий цинізм це демонстративна зневага нормами моральності, наприклад, груба непристойність, демонстративне оголення, знущання над хворими, немічними тощо.
Хуліганство визнається закінченим з моменту вчинення дії, що грубо порушує громадський порядок. Форми хуліганських дій можуть бути найрізноманітнішими: нахабне, зухвале, цинічне порушення громадського спокою, нормального функціонування підприємств, організацій, масових заходів, роботи транспорту. Це можуть бути і будь-яка наруга, знущання над людьми, їх побиття, осквернення громадських та інших місць роботи, відпочинку або побуту людей.
Хуліганські дії можуть бути вчинені в будь-якому місці, частіше це відбувається в парках, на вулицях, кінотеатрах, магазинах та інших громадських місцях. Як правило, такі дії відбуваються в присутності потерпілих та інших громадян. Однак публічність не є обов'язковою ознакою хуліганства. Воно може мати місце в квартирі, на безлюдній вулиці тощо. Можливе вчинення хуліганства і по телефону, коли винний, наприклад, у нічний час періодично дзвонить потерпілим, порушуючи їх сон і цинічно ображає їх.
Із суб'єктивної сторони хуліганство це злочин, вчинений із прямим умислом. Однак умисел стосовно заподіяння шкоди в результаті хуліганських дій може бути і непрямим. Не можна, наприклад, заперечувати наявність цього у випадку, коли п'яний хуліган зухвало почав лякати зброєю людей, а потім у громадському місці, зробив неприцільний постріл, заподіявши одному з потерпілих тілесне ушкодження. У цьому випадку винний діяв нецілеспрямовано, він не бажав заподіяти шкоду здоров'ю будь-кому з оточуючих, але свідомо допускав такі наслідки. І.Н. Даньшин не згоден з цим, аргументуючи свою думку так: “Як відомо, прямий та непрямий умисел відрізняються між собою за інтелектуальним та вольовим моментами. За інтелектуальним моментом вони різняться в залежності від ступеня передбачення. При прямому умислі особа передбачає неминучість, вірогідність або можливість виникнення суспільно небезпечних наслідків свого діяння. Особа, яка дії з непрямим умислом, передбачає можливість або вірогідність виникнення суспільно небезпечних наслідків своєї дії або бездіяльності. Передбачення винним неминучості виникнення злочинних результатів своїх дій завжди свідчить про наявність прямого умислу. Усвідомлення неминучості наслідків розглядалося в теорії радянського кримінального права як різновид прямого умислу, оскільки між бажанням наслідків та розумінням неминучості їх виникнення різниці немає. “В разі, коли особа передбачає неминучість виникнення наслідків своєї дії або бездіяльності, не можна говорити, що вона їх не бажає, а лише свідомо припускає”, - пише А.А. Піонтковський. Застосовуючи це теоретичне положення, можна прийти до висновку, що при вчиненні хуліганства винні, передбачаючи неминучість порушення в даних конкретних випадках громадського порядку, діють таким чином, з прямим умислом”. Різниця за вольовим моментом полягає в тому, що при прямому умислі винний бажає виникнення злочинного результату, при непрямому – свідомо припускає його виникнення.
Хуліганство припускає наявність особливого мотиву, який називають хуліганським (хуліганські спонукання). Це може бути бешкетництво, прагнення протиставити себе суспільству, виявити п'яну зухвалість, продемонструвати свою грубу силу, зневагу до оточуючих тощо. При чому, вивчення судової практики дозволяє зробити висновок про те, що здебільшого такими мотивами є бешкетництво. Під бешкетництвом, як відомо, розуміють, своєрідне прагнення “розважитися”, “потішитися”, “напакостить из шалости”, “просто так придраться к кому-нибудь”, “побуянить”, “посміятися”, “влаштувати гру, забаву”, “подурачиться”, “проявити хвацкість” тощо. В. Даль сводит озорство к свойству слов: озорничать, буянить, буйствовать, самоуправничать, нагло самовольничать, придираться и драться; пакостить, прокудить, портить или вредить из шалости. Однак бешкетництво може мати багато відтінків та ступеней: від веселої безшкідливої витівки, яка нікого не чіпає, жарту (наприклад, кидання сніжків) до дій, що представляють серйозну небезпеку для суспільства, прав, інтересів окремих громадян. З того моменту, коли бещкетництво втрачає необразливість, воно перетворюється в мотив, що здатний штовхнути на шлях злочину. “Между озорством как дурной шалостью и озорством как преступлением, по содержанию нет качественного отличия, а есть лишь количественное: серьёзнее значение поступка, крупнее последствия, грубее побуждения”, - писав С. Мокрінський.
У деяких випадках злочинне посягання на особу з мотивів ревнощів, помсти тощо може трансформуватися в мотив явної неповаги до суспільства й утворити склад хуліганства. Подібне, наприклад, має місце, коли через ревнощі двоє в кінотеатрі обмінюються взаємними образами, ударами, виникає бійка, внаслідок чого порушується нормальна робота кінотеатру, спокій і відпочинок глядачів. Хуліганські мотиви, таким чином, зводять не до одного будь-якого мотиву, а до більшості, гамми мотивів.
Спрямованість умислу винного і особливий хуліганський мотив є основними критеріями відмежування хуліганства від злочинів проти життя і здоров'я особи.
Хуліганським мотивам властиві специфічні риси: раптовість проявлення та мінливість їх формування та дії.
Суб'єктом хуліганства можуть бути особи, які досягли 14-річного віку.
Частина 2 ст. 296 передбачає відповідальність за хуліганство, вчинене групою осіб, причому попередня змова учасників не є обов'язковою для кваліфікації. Хуліганство, вчинене групою осіб, слід відрізняти від масових заворушень (ст. 294) і від групового порушення громадського порядку (ст. 293). При масових заворушеннях дії завжди вчиняються натовпом, причому ці дії супроводжуються погромами, підпалами, руйнуваннями, нерідко збройним опором представникам влади. При груповому хуліганстві ці ознаки відсутні, а винні грубо порушують громадський порядок винятково з мотивів явної неповаги до суспільства. Групове порушення громадського порядку (ст. 293), поєднане із вчиненням дій, що грубо порушують громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, становитиме сукупність злочинів (статті 293 і 296).
Частина 3 ст. 296 передбачає відповідальність за хуліганство, визначене частинами 1 або 2 цієї статті, якщо воно було вчинене особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.
Хуліганство визнається злісним за ознакою його рецидиву, тобто це вчинення хуліганства особою, яка раніше була судима за будь-яке хуліганство, за умови, що судимість з неї не знята і не погашена. Хуліганські дії, поєднані з активним опором це протидія представникові влади або представникові

громадськості, які виконують обов'язки з охорони громадського порядку. Такі дії, у тому числі поєднані з насильством чи погрозою його застосування до цих осіб, не вимагають додаткової кваліфікації за злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян. Винятком є лише опір, поєднаний з таким насильством, що містить ознаки ще й іншого більш тяжкого злочину (наприклад, ч. 2 ст. 121). У тих випадках, коли опір має місце після припинення хуліганства як протидія затриманню, він не може бути ознакою злісного хуліганства і такі дії мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів.
У частині 4 ст. 296 передбачена відповідальність за дії, визначені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Про вогнепальну і холодну зброю йшлося при аналізі ст. 263. Однак до вогнепальної зброї, використання якої утворить склад такого хуліганства, відноситься не тільки стрілецька зброя військового і спортивного зразка, а й гладкоствольні мисливські рушниці тощо.
Під іншими предметами, спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень, слід розуміти не тільки предмети, заздалегідь спеціально оброблені, пристосовані для цих цілей, як, наприклад, заточена велосипедна спиця, а й елементарно пристосовані під час вчинення хуліганських дій (наприклад, відламана і використана частина антени радіоприймача). Ними можуть бути і будь-які предмети, що не піддавалися ніякій обробці, але були заздалегідь підготовлені винним для використання (столовий ніж, молоток, викрутка, шило, газовий пістолет тощо). Використання предметів, які були випадково підібрані на місці вчинення хуліганських дій, не утворить передбаченого ч. 4 ст. 296 хуліганства. Під застосуванням зброї та інших предметів розуміють не тільки їхнє реальне застосування, а й погрозу такого застосування. Однією з обов'язкових ознак такого хуліганства є використання зброї та інших зазначених предметів для заподіяння шкоди здоров'ю людей. Вчинення хуліганських дій з використанням цих предметів, наприклад, для пошкодження майна, лісових насаджень, проти тварин не утворить складу цього виду хуліганства. Кваліфікація вчиненого в цих випадках має наставати за частинами 1, 2 чи 3 ст. 296, а якщо ці дії містять ознаки інших більш тяжких злочинів, то додатково і за ці злочини. Нанесення при хуліганстві тяжкого тілесного ушкодження тягне за собою відповідальність за сукупністю цих злочинів.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 296 штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 296 обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років; за ч. 3 ст. 296 позбавлення волі на строк від двох до п'яти років; за ч. 4 ст. 296 позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304).
Стаття 304 встановлює відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми.
Об'єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують основні принципи суспільної моральності у сфері належного інтелектуального, морального та фізичного розвитку і виховання неповнолітніх. Потерпілим є особа, яка не досягла повноліття.
Об'єктивну сторону цього злочину утворює втягнення неповнолітнього в зазначені види діяльності. Втягненням неповнолітнього в цю діяльність є психічний чи фізичний вплив на нього з метою схилити його до вчинення злочину або до участі в ньому чи в інших антигромадських діях. Це будь-які види фізичного насильства чи психічного впливу: погрози, шантаж, обман, переконання, поради, різні обіцянки тощо. Погроза полягає в залякуванні заподіянням неповнолітньому або його близьким будь-якої шкоди. Така погроза має бути реальною, тобто такою, що здатна достатньо вплинути на підлітка. Шантаж це погроза поширення про потерпілого відомостей, які він вважає за необхідне зберегти в таємниці. Обманом визнається навмисне перекручування обставин або приховання істини для того, щоб ввести підлітка в оману і тим самим спонукати його до вчинення злочину. Обіцянка як спосіб втягнення означає прийняття суб'єктом на себе тих або інших зобов'язань, незалежно від того, чи має він намір їх виконати (навчити керувати мотоциклом чи прийомам спортивної боротьби, обіцяти дружбу, захист тощо). У тих випадках, коли суб'єкт злочину залучає до його вчинення підлітка, який не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, він виступає як виконавець цього злочину (незалежно від характеру його дій) і вчинене кваліфікується за ст. 304 і за тією статтею КК, яка передбачає відповідальність за вчинене підлітком діяння.
Об'єктивна сторона цього злочину має місце і при втягненні неповнолітнього у пияцтво, у заняття жебрацтвом або азартними іграми. Втягнення у пияцтво це створення в неповнолітнього бажання систематично вживати спиртні напої. Систематичність утворюють не тільки епізоди безпосереднього втягнення такої особи до вживання спиртних напоїв, а й втягнення до вживання напоїв шляхом їхнього придбання, дарування і вчинення інших дій, спрямованих на спонукання, або саме примушування до вживання спиртних напоїв. Спиртними напоями є горілка, спирт, коньяк, лікер, самогон, вино тощо. Обов'язковою умовою визнання таких дій злочинними має бути систематичність їх вчинення, тобто не менше трьох разів. При цьому повинне мати місце втягнення в пияцтво того самого підлітка. Тому одноразова дія, у тому числі вживання спиртних напоїв з кількома підлітками, не утворить систематичності.
Втягнення у жебрацтво це схилення неповнолітнього до систематичного жебракування у сторонніх осіб грошей або інших матеріальних цінностей, а в азартні ігри схилення до систематичної гри на гроші або інші матеріальні цінності.
Азартні ігри це ігри на матеріальний інтерес у карти, рулетку, «наперсток» та інші. Злочин визнається закінченим з моменту вчинення винним дії, спрямованої на втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність. Втягнення у пияцтво, у заняття жебрацтвом або азартними іграми визнається

закінченим при наявності систематичності. Наслідки і результативність таких дій на кваліфікацію не впливають.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, поєднаним з метою втягнути підлітка в злочинну або іншу антигромадську діяльність.
Суб'єктом цього злочину є лише особа, яка до моменту вчинення злочину досягла 18-річного віку.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 304 КК позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
В ч. 2 ст. 304 КК передбачаються ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батькам, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, або особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого чи піклування про нього.
Покарання за злочин: за ч. 2 ст. 304 КК позбавлення волі на строк від чотирьох до десяти років.

3. Заключна частина – 5 хв.

3.1. Відповісти на запитання курсантів.
3.2. Підвести підсумки заняття та зробити необхідні записи в журналі.
3.3. Дати завдання на самопідготовку. Вивчити матеріал з навчальних питань заняття № 1:
3.3.1. Загальне поняття злочинів, які посягають на громадський порядок, громадську безпеку, безпеку руху і в сфері обігу наркотичних засобів. Загальна кримінально-правова характеристика злочинів проти громадської безпеки, їх види. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК України).
3.3.2. Загальна кримінально-правова характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту та їх види. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289).
3.3.3. Загальна кримінально-правова характеристика злочинів проти громадського порядку та моральності та їх види. Хуліганство (ст. 296 КК України). Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 КК України).









Заняття № 2
мікромодуля М - 2/7.

Підготовча частина – 15 хв.

Організаційна частина
Прийняти відповідь командира навчальної групи та привітати курсантів.
Перевірити присутність курсантів, їх зовнішній вигляд та зробити необхідні записи в журналі.
Перевірити готовність аудиторії та матеріального забезпечення, щодо проведення заняття.

Вступна частина.
Ознайомити курсантів з темою, дидактичною метою, змістом та літературою заняття № 2.

Навчальні питання заняття № 2:
1. Загальна кримінально-правова характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та їх види.
2. Незаконне виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК України).
3. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст. 309 КК України).
4. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (ст. 316 КК України).

Основна частина – 60 хв.

Актуалізація знань курсантів з навчальних питань заняття № 2.

1. Загальна кримінально-правова характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та їх види.

Відповідно до ст. 49 Конституції України кожний має право на охорону здоров'я. Держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя населення. Злочини, передбачені розділом XIII Особливої частини КК, посягають на здоров'я населення, яке є родовим об'єктом цих злочинів. Він охоплює собою безпеку біофізіологічного та психічного стану, що фактично склався, невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, отруйних, сильнодіючих речовин і одурманюючих засобів, біологічних агентів і токсинів, радіоактивне забрудненої продукції, а також від поширення епідемій.
Обов'язковою ознакою злочинів, що розглядаються (за винятком порушення правил боротьби з епідеміями ст. 325), є наявність предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров'я людей. Вони виступають як предмети або як засоби здійснення цих злочинів. Такими предметами є:
1) наркотичні засоби (статті 305309, 313320);
2) психотропні речовини (статті 305309, 313314, 315, 317 320);
3) прекурсори (статті 305, 306, 311, 312, 318, 320);
4) аналоги наркотичних засобів та психотропних речовин (статті 305309, 313 315, 317, 320);
5) снотворний мак і конопля (ст. 310);
6) отруйні і сильнодіючі речовини (ст. 321);
7) одурманюючі засоби (статті 322, 324);
8) мікробіологічні та інші біологічні агенти (ст. 326);
9) токсини (ст. 326);
10) допінг (ст. 323);
11) радіоактивно забруднені продукти та інша продукція (ст. 327).
Поняття та ознаки перших чотирьох видів вказаних предметів даються в Законі України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» в редакції від 8 липня 1999 р. При цьому всі ці предмети (крім аналогів) передбачені Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі Перелік), який складений відповідно до законодавства і міжнародних зобов'язань України і затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770. Перелік складається з чотирьох таблиць (Таблиця І, II, III і IV), кожна з яких включає Список № 1 і Список № 2, а Таблиця І ще й Список № 3. Ці списки містять перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, обіг яких в Україні або взагалі заборонений (наприклад, Списки № 1 і 2 Таблиці І), або обмежений, але щодо якого встановлюються заходи контролю різної суворості.
Наркотичні засоби це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, які становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними. Наркотичні засоби рослинного походження похідні різних сортів конопель (анаша, марихуана, гашиш тощо), опійні препарати, кокаїн; синтетичні наркотики це наркотики, синтезовані в хімічних лабораторіях (часто в кустарних) з різних хімічних речовин (наприклад, перветин, метадон, фентаніл, фенамін, мелоквалон та інші).
Психотропні речовини це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та чинити депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або викликати порушення сприйняття, емоцій, мислення чи поведінки, і становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними. До психотропних речовин відносять мескалін, амфетамін, барбітал, діазепам, феназепам, ЛСД тощо.
У спеціальній літературі наркотики залежно від психофармакологічного впливу зводять до трьох груп.
1. Наркотичні засоби та психотропні речовини, що пригнічують центральну нервову систему.
До них відносять опій та його похідні, а також барбітурати, їхньою загальною рисою є здатність до зняття психічного напруження, послаблення невпевненості в собі та боязливості; вони змінюють емоційну реакцію на біль, уповільнюють реакцію, порушують координацію рухів і кмітливість. Вживання цих препаратів у великих дозах викликає сон, серйозні порушення свідомості аж до її втрати, а також смерть.
Опій - це підсушений молочковий сік, якого одержують з недозрілих головок маку. З однієї макової головки одержують близько 0,02-0,05 г опію-сирцю. Опій являє собою грудочки або коржики бурого кольору, гіркий на смак, специфічного запаху, нерозчинний у воді. До смертельного наслідку призводить прийняття 2-5 г сухого опію або 20-50 г настоянки, що містить 10% опію.
Головною властивістю опію, яка покладена в основу використання його як наркотику, є те, що він пригнічує нервові центри, з якими пов'язані неприємні почуття, і водночас збуджує інші, що викликають радість і задоволення. У цьому - його підступність.
Кінцевий продукт, що одержують після спеціальної обробки сировини, у спеціальній літературі поділяють на оброблений опій, медичні препарати опію та алкалоїди опію чи опіатів. Обробленим опієм вважається екстракт, що використовується для паління з допомогою спеціально виготовлених трубок. Для медичних цілей використовують препарати опію у вигляді порошків, таблеток або розчину. Алкалоїдів опію налічується більше двадцяти. З них на першому місці - морфін (3-23%), кодеїн (0,3-2%), тебаїн (0,2-1,02%), наркотан (до 10%), папаверін(0,5-1%). Способи вживання опію можуть бути різними. В Європі, зокрема, в Україні, його найчастіше вводять способом ін'єкцій (внутрішньовенно).
Морфін - найголовніший алкалоїд опію - це білий кристалічний порошок без запаху, терпкий на смак. У разі зберігання у світлому місці швидко жовтіє. Слабо розчиняється у воді та спирті. У медичній промисловості найчастіше випускається в ампулах. Вища разова доза морфіну для дорослих складає 0,02 г, максимальна добова - 0,05 г. До морфіну швидко виникає толерантність, і хронічні морфіністи можуть приймати наркотик у дозах, що у 20-200 разів перевищують терапевтичні. Але толерантність не абсолютна - є межа, після якої доза стає смертельною. Морфін можна вживати орально, через пряму


кишку у вигляді клізми або вдиханням випаровувань. Але наркомани найчастіше вводять його внутрішньовенне для швидкості ефекту.
Кодеїн - препарат, який відносно широко застосовується у медичній практиці. Як наркотик він слабший за морфін, але тривала інтоксикація кодеїном призводить до швидкого виснаження психічних функцій. Хворий на кодеїноманію досить часто переходить до комбінованого вживання наркотиків, у нього формується полінаркоманія.
Героїн - напівсинтетичний наркотичний засіб, одержуваний ацетилюванням морфіну. Буває різним за формою та кольором (у вигляді порошку, гранул білого, бежевого, коричнево-чорного кольору). Героїн у 20-25 разів сильніший за морфін, і вдвічі більша його властивість викликати залежність від цього наркотику. Вважається одним із найнебезпечніших наркотичних засобів. Вводять його переважно внутрішньовенне.
Героїн може бути у вигляді висококонцентрованого розчину, відомого під назвою «сльози Алаха». Один літр такого розчину еквівалентний п'яти кілограмам героїну - порошку.
Методон (фенодон) - це синтетичний знеболюючий засіб. Його використовують як препарат-замінник у лікуванні опійоманії, особливо при зловживанні героїном. У деяких літературних джерелах його корисність перебільшується. Адже він теж викликає залежність, а за передозування може спричинити смерть. Володимир Іванов - відомий у Росії психолог, вчений, спеціаліст у галузі лікування наркоманії звертав увагу на те, що у 1989 р. Парламентська асамблея Ради Європи рекомендувала урядам усіх країн земної кулі заборонити легальне та нелегальне розповсюдження метадону, оскільки цей препарат забрав більше життів, ніж героїнова наркоманія, для лікування якої він був запропонований. Тому обіг цього наркотику також обмежений.
Рослини виду мак снотворний (Рарауег somniferum L) - рослини виду папавер сомніферум Л (опійний, зокрема олійний та інші, що містять опій).
Макова солома. Відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 із подальшими змінами, макова солома, концентрат із макової соломи - це усі частини, цілі чи подрібнені (за винятком дозрілого насіння), рослини виду мак снотворний, зібрані будь-яким способом, що містять алкалоїди, а також речовини, що їх отримують із цієї макової соломи.
Із снотворного маку злочинці одержують декілька різновидів опійних препаратів, що мають багато варіантів і назв. Проте все це різноманіття зводиться, в основному, до двох видів сирого продукту: 1) що вживаються безпосередньо; 2) служать вихідним матеріалом для одержання більш концентрованого наркотику. Перший з двох видів - молочковий сік. Наркомани збирають його найчастіше на чужих городах, зрізуючи або надрізаючи головки недозрілого маку. На своєму жаргоні наркомани називають цей сік «ханка», «чорна» (адже висихаючи, це молочко стає темно-коричневим - звідси й назва), іноді – «бинти» (найчастіше сік збирають на марлю).
Другий вид сирого продукту - макова солома. Подрібнену макову солому на жаргоні називають «кокнар» («кукнар», «кухнар»). «Кокнар» споживають або сам по собі, або обробляють з метою одержання концентрату макової соломи - «хімки». «Хімка» («хімія», «ангідрид», «ангідридівка») - опійний сурогат. Відварюючи макову солому, вони отримують також концентрований наркотичний розчин - «маляс». З одного літру «малясу» можна легко одержати від п'яти до десяти літрів розчину, готового до вживання (на жаргоні - «ширки»). Основна відмінність сурогатів від патентованих засобів - велика кількість різних домішок. Це значно посилює ризик отруєнь, прискорює формування залежності, тягне особливо тяжку абстиненцію, завдає величезної шкоди здоров'ю.
Наркотичні засоби, одержувані з маку снотворного
Законом України «Про обіг р. Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів ; прекурсорів» від 15 лютого 1995 р. (ст. 7) регламентується культивування маку снотворного виключні) держаннями підприємствами лікарського рослинництва.
Мак снотворний - (лат. Рараvеr Sотпіfеrит} однорічна трав'яниста рослина, що може сягати у висоті до 1,5 м, має пряме стебло, листки довгі (до 30 см) крупне зазубрені по краях, плід - коробочка.
Підвиди маку снотворного:
- мак опійний;
- мак олійний;
- мак декоративний;
- мак-самосійка.
Наркотичні засоби, одержувані з маку снотворного кустарним та промисловим методами.
З маку снотворного кустарним способом одержують:
- макову солому;
- опій:
- опій екстракційний;
- опій ацетильований:
- героїн.
Промисловим методом для виготовлення лікарських препаратів які містять наркотики, одержують:
- опій;
- омнопон;
- морфін;
- кодеїн;
- тебаїн тощо.
Ці наркотики є класичними. Щоб стати залежним від наркотиків, інколи достатньо кількох ін'єкцій морфіну, причому виникає потреба постійно збільшувати дози.
Морфін застосовується як знеболюючий засіб; кодеїн - для заспокоєння кашлю, а в комбінації з анальгетиками - як засіб від головного болю.
В Україні ці наркотики приймають як ін'єкції, в Середній Азії екстракт макової соломки та розчин опію п'ють, на Далекому Сході та в Китаї розповсюджене куріння опію, іноді коробочки маку смажать з картоплею та вживають у їжу.
Опій та опій екстракційний
Жаргонні назви: карахан, опіюха, сімпляк, теряк, хімканка, чаян.
Опій - сік маку снотворного, наркотичний анальгетик. Первинний опій має бурий колір та напіврідку консистенцію.
Поширюється у вигляді грудок, кульок та плиток; із-зовні - темно-коричневого кольору, на розрізі - світлий, іноді з легким блиском. Під мікроскопом - злиплі між собою темні зерна. Має запах молочного соку маку, смак - гіркий. Порошок - світло-бурий колір, запах характерний.
У воді та спиртах розчиняється, дає розчин мутний, кислої реакції. Опій може перебувати і в рідкому стані (рідина коричневого кольору). Кулька опію на кінці голки горить - дає яскраве, сильно кіптяве полум'я, дим білий, запах приємний.
Опій екстракційний - екстракт макової соломки, який утворюється з виділених різними способами (наприклад, водою або органічними розчинниками) наркотично активних алкалоїдів. Має характерний запах висушених фруктів, колір переважно коричневий.
Ознаками кустарного виготовлення є виявлення:
- макової соломки;
- органічних розчинників (ацетону, толуолу, № 645, № 646, № 647, № 649, № 650, Р-5);
- водного розчину аміаку, соди;
- м'ясорубок, кавомолок;
- тампонів, просочених речовиною коричневого кольору. Способи вживання: ін'єкції, паління, перорально (через рот).
Опій ацетильований
Жаргонні назви: султига, сірець.
Напівсинтетична речовина у вигляді рідини темно-коричневого, коричневого або жовтого кольору.
Отримують її шляхом ацетилювання опію або опію екстракційного, Крім алкалоїдів опію містить у складі:
- моноацетилморфін;
- діацетилморфін;
- ацетилкодеїн та їх суміші.
Ознаками кустарного виготовлення с виявлення:
- макової соломки, опію та опію екстракційного;
- органічних розчинників (ацетону, толуолу, № 645, № 646, № 647, № 649, № 650, Р-5);
- водного розчину аміаку, соди;
- м'ясорубок, кавомолок, що забруднені рослинними частками;
- тампони коричневого кольору, також оцтовий ангідрид. Способи вживання: ін'єкції, перорально.
Морфін
Жаргонні назви: марія, мор'янка, марфута, морфій.
Морфін кристалічний основний - білий кристалічний порошок без запаху. Погано розчиняється у воді (у холодній -1:5000, киплячій -1:500), легко розчиняється в органічних розчинниках, розчиняється у лугах. Водний розчин морфіну забарвлює лакмусовий папірець у синій колір.
Морфін гідрохлоридний - білі шовковисті голчасті кристали або білий кристалічний порошок. Одна частина цього різновиду морфіну розчиняється у 25 частинах холодної води (1:25), в одній частині гарячої (1:1), у 50 частинах спирту (1:50). Не розчиняється в ефірах, хлороформі. Водні розчини є безбарвними, гіркими. Лакмус не реагує; при дії концентрованої хлорної кислоти будуть з'являтися голчасті кристали.
Морфін основний технічний - бурувато-жовтий або бурувато-рожевий дрібнокристалічний порошок, який розчиняється у слабких кислотах і лугах.
За силою дії доза ін'єкційного розчину морфіну в 10-20 разів перевищує рівну їй за вагою дозу опію.
Способи вживання: ін'єкції, перорально.
Барбітуратами називають ліки, що є похідними від барбітуратової кислоти. Вони викликають пригнічення мозкових центрів, що контролюють вищу нервову діяльність. У медицині використовуються для лікування безсоння та зняття напруженості й невпевненості.
За швидкістю і тривалістю фармакологічної дії вони поділяються на три групи: 1) барбітурати короткої дії (циклобарбітал, гексобарбітал, тіопентал, кемітал). Ці препарати зацікавленості у наркоманів не викликають: 2) барбітурати середньої тривалості дії (амітал, нембутал, секонал). Ця група барбітуратів користується серед наркоманів більшою популярністю: 3) барбітурати тривалої дії (наприклад, алобарбітал). Наркомани ними користуються не так часто.
У заводських умовах барбітурати виробляються у вигляді порошків для готування розчинів, в ампулах, у вигляді свічок або таблеток.
У медичних цілях препарати вводяться в організм через рот, ін'єкцією або через пряму кишку. Наркомани їх ковтають або вводять шприцом.
Барбітуратна наркоманія з врахуванням її ефектів і наслідків більш небезпечна порівняно з опійоманією, оскільки в разі отруєння організму барбітуратами наркоман більшою мірою емоційно збуджений, у нього порушується координація рухів і підвищується схильність до епілептичних нападів. Зловживання барбітуратами посідає перше місце серед причин смерті від передозування як результату необережності та умисного самогубства. Особливо небезпечним є одночасне вживання барбітуратів та алкоголю. Іноді невелика їх доза з добавкою алкоголю може викликати стан летаргії і навіть смерть.
2. Наркотичні засоби та психотропні речовини, що збуджують центральну нервову систему.
Ці засоби та речовини мають стимулюючу дію на вищі відділи нервової системи, пробуджують розумову та фізичну активність, а у великих дозах - агресивність, занепокоєння, збудження, яке часто супроводжується манією переслідування та галюцинаціями.
Кокаїн - це головний алкалоїд листя коки. Зовні - дрібні кристалики білого кольору, отримують його з кокаїнового куща. Дуже токсичний і сильнодіючий наркотик - у дозах 0,01-0,03 г він викликає ейфорію, а доза 0,05 г у разі швидкого всмоктування може спричинити смертельне отруєння.
Небезпечність цього наркотику - у швидкому звиканні до нього та зростаючій потребі у збільшенні доз. Способи вживання різні - переважно нюханням, рідше - ін'єкціями.
Крек - різновид кокаїну у формі великих білих кристалів. Останні роки став популярним наркотиком у США та інших країнах через можливість уживати способом паління та швидку дію.
Амфетаміни (фенамін та ін.) - близькі за характером впливу до кокаїну. Викликають більшою мірою психічну залежність. Систематичне вживання призводить до швидкого витрачання ресурсів організму внаслідок його перенавантаження. У стані абстиненції настає спустошеність, глибока втомленість, настійлива потреба у тривалому сні.
Сировиною для їх виготовлення є трава - ефедра хвощова - основа виробництва необхідного для медичних цілей ефедрину. Наркомани навчилися виготовляти з неї найнебезпечніший сурогат - ефедрон (синонім - меткатинон). Минувши весь складний технологічний процес, вони колються свіжовиготовленою сироваткою. «Поважні» наркомани намагаються не спілкуватися з тими, хто використовує ефедрон, якого вони зневажливо називають «мулькою». Якщо опій або гашиш уражають інтелект, то цей «самопал» виводить з ладу плоть людини. У споживача швидко відмовляють нирки, випадає волосся та зуби. Через пару місяців здорова людина може перетворитися у глибокого старця.
З ефедрину виготовляється і така небезпечна психотропна речовина, як метамфетамін (синонім - первитин, на жаргоні - «винт», «лід»). Однієї дози цієї речовини достатньо, щоби зламати волю споживача і пожиттєво прив'язати її до зілля.
На основі амфетамінів виробляється (головним чином за кордоном) і модний останнім часом екстазі. Він являє собою таблетки круглої або овальної форми вагою до 1 г. Для привабливості їх фарбують у різні кольори, а також наносять певний символічний малюнок або надпис: Аdam, Еvа, Lоvе, Мегсеdes, Еlерhаnt, РІауbоу тощо (відповідно до цього наркодилери пропонують їх як «бакси», «клоуни», «королі», «папуги», «плейбої» і т. ін.). Зловживання «екстазі» призводить до психічної залежності, але негативно впливає і на фізичний стан організму, оскільки обезводжує та перевтомлює його. Від уживання великих доз може статися серцева аритмія, колапс, тепловий удар.
Але найбільша небезпека незаконного обігу екстазі полягає в наслідках соціального характеру. Ці «веселі» наркотики розраховані саме на молодь і тому найчастіше розповсюджуються там, де молоді найбільше: у нічних клубах, дискотеках тощо. «Кайф» у поєднанні з відповідною музикою, спілкуванням з однолітками - молодими, безтурботними, вільними від «комплексів» старшого покоління, відкладається у пам'яті як одне з найприємніших відчуттів, що його людина хоче відчувати і надалі. Особливо, якщо буденне життя здається малоцікавим, нудним, а то й складним, насиченим різними проблемами, негараздами і неприємностями. За такої ситуації людина сприймає вживання психотропних речовин не тільки як щось приємне, а й як засіб позбутися негативних емоцій, хоча б тимчасово. Так формується психічна залежність від штучного стимулятора настрою. За певної ситуації ця людина легше здолає психологічний бар'єр, який зазвичай утримує її від уживання наркотиків. Отже, цілком реально, що такі «розваги» можуть стати першими кроками до наркотизму з усіма наслідками, що з цього випливають.
Практично 70% сучасних тяжко хворих на наркоманію, зокрема герої-нову, починали саме з екстазі.
3. Наркотичні засоби та психотропні речовини, що мають галюциногенну дію.
Класифікація наркотичних і психотропних засобів дещо умовна. Наприклад, амфетаміни, як і екстазі, мають не тільки збуджуючий, а й галюциногенний вплив. «З натяжкою» відносять до галюциногенів і коноплі. Але є група засобів і речовин, переважною властивістю яких є саме галюциногенна дія. Якщо інші наркотики перекручують сприйняття реальності, нейтралізуючи його неприємні прояви, галюциногени пропонують бачення зовсім іншого світу, іншої реальності, яка іноді здається настільки привабливою, що людина прагне бути у цьому примарному світі якомога частіше. В цьому - найбільша небезпека безконтрольного вживання галюциногенних наркотиків і психотропів.
У деяких літературних джерелах ці засоби та речовини розглядають як «психоробники» (російськомовний термін - «психоделики»), тобто здатні розширювати горизонти свідомості, та поділяють за пропозицією американського психолога Чарльза Тарта на «невеликі та великі психоробники». До невеликих відносять коноплі та деякі інші рослини, а до великих - ЛСД-25, мескалін, СТП, ДМТ тощо.
Канабіс, смола канабісу, екстракти і настоянки канабісу. Йдеться про різні сорти конопель та їх частин. Залежно від способу виготовлення та частин, що використовуються, цей засіб називають також маріхуана, гашиш, на жаргоні - «план».
Гашиш являє собою смолисту речовину жовто-зеленого кольору густої консистенції, на повітрі швидко темніє, утворюючи гірку спресовану масу із специфічним запахом. Уживають його палінням, змішуючи з тютюном, приймають також внутрішньо або жують, додають до солодощів або напоїв. Вживання гашишу піднімає настрій, викликає безпричинну веселість із відтінком пустотливості. При цьому спотворюється сприйняття зорових і слухових образів. Іноді помічається загострена чутливість до зовнішніх подразників, наприклад, до звуків. Своєрідно змінюється уявлення стосовно часу. Наркоманам здається, що за хвилину вони прожили роки. Формування симптомів гашишної наркоманії відбувається досить швидко, причому, що раніше (у меншому віці) розпочато вживання наркотику, то скоріший цей процес. Вживання навіть помірних доз гашишу протягом тривалого часу призводить до зміни особистості та розладу фізичного стану (млявості, схуднення, зниження працездатності, пригніченості, замкнутості, змін у діяльності внутрішніх органів).
У пресі ставилися питання про можливість легалізації обігу марихуани, оскільки дехто відносить її до слабких наркотиків. Проте до цієї проблеми необхідно підходити зважено. По-перше, не такий це невразливий засіб, як здається. А синтетичний гашиш (тетрагідроканнабінол), який виготовляється на основі канабісу, віднесено навіть до особливо небезпечних. По-друге, гашиш, як і екстазі, часто передує зловживанню важкими наркотиками. За офіційними даними, із 100% наркоманів 95% прилучилися до сильних наркотиків після вживання коноплі.
Препарати, отримувані з рослин роду коноплі (Саппаbis).
Коноплі - рослини будь-якого виду роду Саппаbis, що містять тетрагідроканнабінол (ТГК) - психотропно-активний компонент. На території України у дикому вигляді поширені південні та середньо-російсью коноплі. Найбільший вміст ТГК мають індійські коноплі.
Однорічна трав'яниста рослина, 1,5-2,5 м заввишки. Листки довгасті, вузькі, зазубрені по краях, віялоподібні, блискучі та липкі, згори вкриті короткими волосками. Листя та верхівки, що цвітуть і плодоносять, містять значну кількість психотропних речовин (1-5%), які можуть збиратися по мірі росту рослини.
З конопель одержують різні наркотики.Наркотичні засоби, одержані з конопель, вживаються в основному шляхом куріння.
При цьому марихуану та гашиш змішують з тютюном, а розчином гашишевої олії змочують цигарку, після чого її висушують.
Інколи наркотик вживають з їжею. Наприклад, марихуану та гашиш кип'ятять з молоком, а потім це молоко п'ють. Марихуану чи гашиш також смажать з олією або харчовим жиром.
Марихуана
Синоніми: каннабіс. Жаргонні назви: травка, план, ботва.
Суміш цілих або різного ступеня подрібнення верхівок рослини коноплі з квітками, залишками стебла чи плодами (за винятком центрального стебла, насіння та листя, якщо вони не супроводжуються верхівками). Або окремі частини верхівок (квітки, пилок), з яких не була виділена смола і які містять тетрагідроканнабінол.
При виготовленні марихуани збирають верхівки з плодами, суцвіттями та листками конопель, оскільки тетрагідроканнабінол міститься переважно в цих частинах рослини. Зібрані частини конопель висушують, після чого одержаний матеріал використовують для подальшої обробки і подрібнення, просіювання тощо.
Колір - від світло-зеленого до коричневого.
Способи вживання: паління у чистому вигляді чи в суміші з тютюном, перорально.
Гашиш.
Синоніми: анаша, смола каннабісу.
Жаргонні назви: план, божа корівка, травка, дом, драп, дуд, дурь, дурдецело, дурман, золь, канар, кумар.
Гашиш становить собою одержану з конопель окремо виділену смолу, очищену чи неочищену.
Зустрічається у вигляді суміші виділеної смоли, пилку та окремих подрібнених часток верхівок конопель з різними наповнювачами для придання суміші певної форми: пасти, спресованих плиток, кульок, таблеток тощо. Має твердий стан, характерний запах.
Колір - від світло-зеленого до коричневого.
Ознаками кустарного виготовлення с виявлення: м'ясорубок, сит, кавомолок, пресів, що забруднені рослинними частками, розчинників.
Способи вживання: паління у чистому вигляді чи в суміші з тютюном, перорально.
Екстракт каннабісу.
Синоніми: гашишева олія.
Жаргонні назви: хімка.
Засіб, що одержують шляхом екстракції різними розчинниками або жирами з частин різних сортів конопель. Може мати вигляд розчинів або в'язкої маси. Має характерний запах.
Колір - від зеленого до темно-зеленого.
Ознаками кустарного виготовлення є виявлення:
- марихуани, гашишу; різних органічних розчинників;
- органічних розчинників (ацетону, толуолу, № 645, № 646, № 647, № 649, № 650, Р-5).
ЛСД-25 - одна з найнебезпечніших психотропних речовин. Адже навіть мікроскопічна її частинка (0,0001 г) може бути достатньою для наркотичного ефекту. У стані інтоксикації у наркомана на тлі підвищеного настрою розвиваються численні неперервні галюцинації - переважно зорових образів яскраво сценічного, фільмоподібного, фантастичного характеру. Такий стан дуже небезпечний, оскільки у частини хворих інтоксикація може переростати у затяжний психоз із галюцинаторно-маревими переживаннями, що потребують лікування у психіатричному стаціонарі. Усі спеціалісти, які вивчали ЛСД дійшли висновку, що вживання цього препарату дорівнює свідомому самокаліцтву. Підвищена небезпечність ЛСД і у поширеності його групового вживання.
Мескалін є активним, психотропної дії галюциногенним алкалоїдом невеликого кактусу, що росте в пустелі і відомий у Мексиці під назвою «пейотль». Після вживання з'являються судороги, нудота, пітливість, остуда, страх, розширюються зіниці. Надалі починаються зорові та слухові галюцинації. Від мескаліну може розвинутися психічна залежність, а значне його передозування може призвести і до смерті.
СТП (ДОМ) є синтетичним психотропом із яскраво вираженими галюциногенними властивостями. Він був розроблений у воєнних лабораторіях як бойова отруйна речовина, що вражає нервову систему. "' Нелегальними каналами швидко потрапив на чорний ринок і широко використовувався наркоманами у США. Ефект СТП - прискорення серцевого ритму, сухість шкіри та слизистої рота, мутний погляд, безсоння, дезорієнтації свідомості. Найчастішими ускладненнями є епілептиформні напади та смерть унаслідок паралічу дихального центру.
ДМТ(диметилтриптамін) - галюциногенний психотроп, що являє собою витяжку з рослини, що росте у Західній Індії та Південній Америці. Наркомани вживають його палінням або їдять. Під впливом цієї психотропної речовини наркомани «бачать» звуки, «відчувають» смак кольору тощо. Часто вони впадають у паніку, що призводить до психотичної та антисоціальної поведінки. Під впливом ДМТ Людина не відрізняє реальних фактів від фантазій і здатна до насильства або самогубства.
Розглянуті психофізичні властивості наркотичних засобів і психотропних речовин зумовлюють і соціальну ознаку – небезпечність їх немедичного вживання для здоров’я населення.
Прекурсори наркотичних, засобів та психотропних речовин (далі прекурсори) це речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку. Так, до прекурсорів відносять ацетон, етиловий ефір, соляну кислоту, сірчану кислоту, толуол.
Аналоги наркотичних, засобів і психотропних речовин це заборонені до обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені до Переліку, хімічна структура і властивості яких подібні хімічній структурі та властивостям наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють. Звичайно виготовлення наркотиків-аналогів має місце при створенні нового фармацевтичного препарату, в ході якого визначається і вивчається низка речовин, які мають порівнянні властивості, але дещо відрізняються своєю молекулярною структурою.
У процесі узагальнення судової практики Верховним удом України зясувалося, зокрема, що перед суб’єктами правозастосовчої діяльності часто постають такі запитання: як бути, коли у винних вилучають декілька видів наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів і кількість кожного з них окремо не перевищує невеликого й великого розмірів відповідної речовини, але загальна їх кількість перевищує; чи потрібно (або допустимо) в таких випадках підсумовувати їх кількість, і якщо так, то яку методику необхідно застосовувати?
На нашу думку, в таких випадках можливе складання невеликих або великих розмірів, в результаті чого можуть бути отримані більш ніж невеликі, тобто значні, великі й особливо великі розміри. Відповідну методику для цього було запропоновано суддею Верховного Суду України Ф. Стрекаловим. Розглянемо її на конкретних прикладах.
У затриманого А. було вилучено 3 г марихуани висушеної і 7 г висушеної макової соломи. Невелика їх кількість, згідно з Таблицями розмірів Комітету, складає відповідно 5 і 10 г. Визначимо вилучену їх кількість у пропорції до наведеного нормативу (3:5= 0,6 та 7 : 10 = 0,7) і при складанні (0,6+0,7) отримаємо 1,3, тобто більше одиниці, а тому розмір вилучених наркотичних засобів більший за невеликий. Отже, є підстави для притягнення А. до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК.
Інший приклад. У Б. було вилучено наркотик 0,3 г опію екстракційного та психотропну речовину 0,2 г барбіталу. Невелика кількість кожного з них складає до 0,5 г. Визначаємо вилучену їх кількість у пропорції до нормативу (0,3 : 0,5 = 0,6 та 0,2 : 0,5 = 0,33) і при складанні (0,6 + 0,33) отримуємо 0,93, що менше одиниці. Тобто Б. не підлягає кримінальній відповідальності, а може бути притягнутий лише до адміністративної відповідальності.
Цю методику необхідно застосовувати для підрахунку кількості наркотичних засобів і психотропних речовин і тоді, коли вони окремо, за видами не перевищують великого розміру. Наприклад, у В. було вилучено 0,5 кг висушеної макової соломи, 8 г кодеїну і 9 г фенобарбіталу. Великі розміри складають: макової соломи від 1 до 5 кг, кодеїну від 10 до 50 г і фенобарбіталу від 10 до 100 г. При обчисленні їх кількості в пропорції до нормативу (0,5 : 1 = 0,5; 8:10=0,8; 9:10:=0,9) і складанні (0,5+0,8+0,9) отримуємо 2,2. Тобто В. повинен нести відповідальність за зберігання наркотичних засобів і психотропних речовин у великих розмірах.
Водночас, коли предметом злочину є прекурсори, об'єднувати їх вагу з кількістю наркотиків і психотропних речовин неприпустимо. Можна лише застосовувати складання кількості різних видів прекурсорів. Наприклад, у Г. було вилучено 35 л ацетону, 15 л толуолу і 2 кг антранілової кислоти. Нижні межі великого розміру кожного з них відповідно складають 50; 20 л та 2,5 кг. Кількість кожного з них окремо становить значний розмір, однак при складанні вони досягають великого розміру, оскільки при обчисленні їх кількості в пропорції до нормативу (35:50=0,7; 15:20=0,75; 2:2,5=0,8) і складанні (0,7+0,75+0,8) отримуємо 2,25, тобто більше одиниці. Тому дії Г. можуть бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 311 або ч. 2 ст. 312 КК, ч. 2 ст. 320.
Викладене має знайти відображення у відповідній постанові Пленуму Верховного Суду України. Необхідне роз'яснення можна було б сформулювати приблизно так:
Якщо незаконні дії винуватого пов'язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами або прекурсорами різних видів, розмір цих засобів або речовин повинен визначатися, виходячи з їх загальної кількості. Це означає, що у випадках, коли у винуватих вилучаються декілька видів наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів і кожен з них не перевищує невеликого чи великого розміру, допустимо складати наркотичні засоби й психотропні речовини різних видів та встановлювати в підсумку їх невеликий, великий чи особливо великий розмір шляхом визначення частини від цілого.
Така методика має застосовуватися при підрахунку розміру наркотичних засобів і психотропних речовин, кожен з яких не перевищує більшого від невеликого чи великого розміру. Проте у випадках, коли предметом злочину, поряд з наркотичним засобом чи психотропною речовиною, є ще й прекурсор, об'єднувати їх розміри неприпустимо; можна складати лише прекурсори різних видів.
Отруйні речовини це речовини рослинного, тваринного і мінерального походження або продукти хімічного синтезу, здатні при впливі на живий організм викликати гостре або хронічне отруєння або смерть. Такі речовини віднесені Державною Фармакопеєю України до списку «А». До отруйних речовин відносяться ангідрид оцтової кислоти, зміїна отрута, миш'як, метиловий спирт, обчищена бджолина отрута, ціаністий калій, стрихнін, сулема, атропіну сульфат, різні поєднання ртуті тощо.
Сильнодіючі речовини це речовини синтетичного або природного походження, в тому числі рослини, що заподіюють небезпечний вплив на організм людини, і можуть нанести шкоду її здоров'ю та життю при прийомі їх не в медичних цілях. Перелік сильнодіючих речовин встановлюється Фармакологічним і Фармакопейним Комітетом Міністерства охорони здоров'я України. До них відносяться транквілізатори (наприклад седуксен), ефедрин і псевдоефедрин, синтетичний етиловий спирт тощо.
Одурманюючі речовини це засоби, що спричиняють одурманюючий ефект, який, зокрема, змінює психіку і поведінку людини, і не входять до списку наркотичних, психотропних, отруйних і сильнодіючих речовин. До одурманюючих засобів відносять клофелин, алкогольні суміші з будь-яким змістом клофелину, хлороформ, ефір, хлоротил, спиртові екстракти рослин, що містять алкалоїди тропанової групи, барбитурато-алкогольну суміш, суміш димедрола з алкоголем тощо.
Допінг це речовини і методи, які використовуються для підвищення працездатності спортсменів, є потенційно небезпечними для здоров'я і заборонені для вживання антидопінговим Кодексом Олімпійського руху і компетентними органами відповідних спортивних організацій. До заборонених речовин відносяться стимулятори, наркотики, анаболіки, диуретики, пептидні та гликсопротеїдні гормони та їх аналоги. Очевидно, що ці речовини належать до різних фармакологічних груп, однак вони об'єднані в допінги з позицій цілей їх застосування штучне створення фізичного стану спортсмена, сприятливого для досягнення ним спортивних цілей.
Мікробіологічні та інші біологічні агенти це предмети і речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнічні препарати, мікроорганізми, патогенні для людей і тварин тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей. До біологічних агентів відносяться, наприклад, штами мікроорганізмів, речовини для обробки зерна, інші біологічно активні речовини і предмети продукти біотехнологій.
Токсини це сполуки (частина білкової природи) бактерійного, рослинного або тваринного походження, здатні при потраплянні в організм людини спричиняти захворювання або смерть (містяться в отрутах змій, павуків, скорпіонів). Особливу небезпеку для здоров'я населення становлять токсичні речовини, які при проникненні в організм людини через органи дихання, травлення або через шкіру можуть викликати затяжні або хронічні, включаючи ракові, захворювання.
Продукти харчування чи інша продукція, радіоактивна забруднена понад допустимі рівні, це продукти рослинного або тваринного походження, призначені для вживання людьми, а також будь-яка інша продукція сільськогосподарського або іншого походження, яка має на поверхні частинки радіоактивного матеріалу у вигляді пилу або містить радіоактивні частинки в клітках рослин або тварин понад допустимі рівні.
Низка складів злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів в якості кваліфікуючих ознак передбачає здійснення незаконних дій, якщо їх предметом були особливо небезпечні наркотичні засоби і психотропні речовини, а також наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори у великих і особливо великих розмірах.
Назви (міжнародні незареєстровані і хімічні) особливо небезпечних наркотичних засобів і психотропних речовин подані відповідно її списках № 1 і 2 Таблиці І зазначеного вище Переліку. Так, до особливо небезпечних наркотичних засобів віднесені, наприклад, героїн, кокаїновий кущ, кока лист, макова соломка (концентрат з макової соломки), ефедрин, опій. У свою чергу, особливо небезпечними психотропними речовинами визнані, наприклад, катинон, ЛСД, ЛСД-25, парагексил, МДМА тощо.
Визначення невеликих, великих і особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться в незаконному обігу, проводиться на підставі наказу Міністра охорони здоров'я України від 1 серпня 2000 р. № 188, яким стверджені Таблиці (1, 2 і 3). Наприклад, незаконний обіг героїну у великих розмірах визнається, якщо вага його складає від 1,0 до 10 г, в особливо великих від 10,0 і більше; макової соломки висушеної у великих розмірах від 1 кг до 5 кг, в особливо великих від 5 кг і більше; опію екстракційного у великих розмірах від 50 г до 250 г, в особливо великих від 250 г і більше. Так само визначені великі та особливо великі розміри незаконного обігу психотропних речовин і прекурсорів.
Об'єктивна сторона злочинів, що розглядаються, полягає в суспільно небезпечному і протиправному заподіянні шкоди здоров'ю населення. Кримінальна відповідальність за ці злочини відповідає міжнародним договорам України, які передбачають обов'язки держав переслідувати осіб, винних в незаконному обігу предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров'я населення, в першу чергу наркотичних засобів. До них відносяться Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 р., Конвенція про психотропні речовини 1971 р., Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 р.
Як правило, ці злочини вчинюються тільки шляхом дії, а деякі з них і бездіяльністю (наприклад, порушення правил зберігання і обліку наркотичних засобів, отруйних і сильнодіючих речовин, мікробіологічних та інших біологічних агентів або токсинів).
Прості склади злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів сконструйовані в основному як формальні (виключення складає заволодіння наркотичними засобами шляхом викрадення, привласнення, шахрайства і зловживання службовим становищем). Водночас деякі злочини проти здоров'я населення мають матеріальні склади (статті 325327), які передбачають два види наслідків: 1) створення загрози заподіяння шкоди здоров'ю населення і 2) фактичне заподіяння такої шкоди.
Окрім того, матеріальні склади мають і деякі злочини з кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками (наприклад, незаконне введення в організм наркотичних засобів, якщо воно заподіяло середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому або заподіяння йому смерті (частини 2 і 3 ст. 314), порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, якщо воно спричинило їх нестачу у великих розмірах (ч. 2 ст. 320), спонукання неповнолітніх до застосування допінгу, якщо воно заподіяло тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 323).
Там, де закон передбачає матеріальні склади, у тому числі наслідок у вигляді створення загрози заподіяння шкоди здоров'ю населення, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є причинний зв'язок. При наслідках у вигляді фактичного заподіяння шкоди необхідно встановити, що саме це діяння, передбачене диспозицією статті, знаходиться в причинному зв'язку з наслідком як необхідним і закономірним його результатом.
Суб'єктивна сторона цього злочину з формальним складом характеризується прямим умислом. Важливе значення для кваліфікації злочину при цьому має встановлення наявності або відсутності мети збуту наркотичних засобів, радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції та інших предметів. У більшості злочинів з матеріальним складом вина є тільки умисною (наприклад, викрадення, привласнення наркотичних засобів, заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовою особою своїм службовим становищем.). Разом з тим, для таких злочинів, як порушення правил боротьби з епідеміями; порушення правил поводження з біологічними агентами чи токсинами; заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування характерна необережна форма вини до наслідків, хоч самі дії (бездіяльність) у вигляді порушення правил, можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність.
Суб'єкт цих злочинів як правило, загальний, тобто будь-яка осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Лише за викрадення (крадіжку, грабіж, розбій) і вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів передбачена відповідальність осіб, які досягли 14-річного віку. Водночас тільки спеціальним суб'єктом можливе вчинення таких злочинів, як заволодіння наркотичними засобами шляхом зловживання службовим становищем, незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів, порушення правил поводження з наркотичними засобами, отруйними і сильнодіючими речовинами, біологічними агентами чи токсинами.
Таким чином, злочини проти здоров'я населення це передбачені кримінальним законом винні, суспільне небезпечні діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров'ю невизначеного кола осіб.
Частина 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309 і ч. 4 ст. 311 закріплюють заохочувальні норми, які передбачають обов'язкове і безумовне звільнення особи від кримінальної відповідальності за наявності певних передумов та підстав (добровільна здача наркотичних засобів, звернення до лікувальної установи і початок лікування від наркоманії тощо).
Види злочинів проти здоров'я населення. Залежно від безпосереднього об'єкта, особливостей предмета та об'єктивної сторони злочини проти здоров'я населення, можна поділити на такі групи:
1) злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров'я населення (статті 305307, 309311, 320 і 321);
2) злочини, пов'язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення (статті 308, 312, 313, 318 і 319);
3) злочини, пов'язані з незаконним вживанням наркотичних і одурманюючих засобів, а також допінгу (статті 314317, 322324);
4) інші злочини проти здоров'я населення (статті 325327).

2. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307).

Об'єктивна сторона злочину передбачає незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Для наявності складу злочину досить вчинення хоча б однієї із зазначених дій.
Під незаконним виробництвом слід розуміти виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів з використанням механізмів, промислових ліній і комплексів тощо. Причому виробництво передбачає систематичну, постійну злочинну діяльність, що здійснюється, як правило, на професійній основі і з професійним обладнанням.
Незаконне виготовлення це будь-які дії, внаслідок яких були отримані наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги. Під виготовлення підпадають і дії з переробки, рафінування (очищення) з метою підвищення їх концентрації або наркотичного ефекту. Відповідальність за ст. 307 настає незалежно від способу виготовлення (в домашніх чи лабораторних умовах, шляхом хімічних реакцій тощо), їх вигляду та кількості.
Закінченим злочин вважається з моменту фактичного отримання (виходу) наркотичних засобів або психотропних речовин.
Придбання це отримання наркотичних засобів або психотропних речовин у самого виробника або інших осіб (купівля, отримання в обмін, в рахунок сплати боргу, в дарування або позики, а також привласнення знайденого). Причому придбання може бути як відшкодувальним, так і безвідплатним.
Придбання є закінченим злочином з моменту фактичного отримання наркотичних засобів або психотропних речовин.
Під зберіганням слід розуміти фактичне володіння наркотичними засобами або психотропними речовинами (при собі, в приміщенні, в тайнику чи інших місцях). Причому для кваліфікації вчиненого по має значення, чи є винний власником чи ні, здійснюється зберігання тимчасово або постійно, а також місце зберігання.
Зберігання може здійснюватися як таємно, так і відкрито. Під зберігання підпадає також носіння наркотичних засобів і психотропних речовин. Зберігання цих предметів є триваючим злочином. Він вважається закінченим вже з моменту первинного фактичного володіння ними.
Перевезення це переміщення наркотичного засобу або психотропної речовини з одного місця в інше будь-яким транспортним засобом, по землі, воді або у повітрі. Перевізником може бути як сам власник, так і інші особи, в тому числі й ті, які діють за винагороду.
Пересилання здійснюється у вигляді відправлення багажем або поштою. Закінченим злочин вважається з моменту відправки, незалежно від того, чи отримав адресат наркотичні засоби або психотропні речовини, чи ні. Якщо ж особа була затримана при оформленні документів на відправку, то його дії належить кваліфікувати як замах на пересилку (статті 15 і 307).
Збут це будь-яка форма передачі або реалізації наркотичних засобів або психотропних речовин, в результаті якої вони переходять у володіння і розпорядження інших осіб (продаж, дарування, обмін, передача і оплата в борг, і навіть введення ін'єкцій іншій особі тощо).
Збут вказаних речовин, поєднаний із схилянням до їх вживання, належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 307 і 315.
Збут є закінченим злочином з моменту передачі наркотичного засобу і психотропної речовини іншій особі, незалежно від того, розпорядилася вона ним чи ні.
Вище зазначені дії вчиняються лише не законно, тобто всупереч встановленому порядку обігу названих предметів злочину. Наприклад, відпуск окремих категорій лікарських препаратів, що містять наркотичні засоби або психотропні речовини, лише за медичними показаннями та призначенню лікаря. Вони повинні виписуватися на спеціальних рецептурних бланках, що мають серійні номери та підлягають спеціальному обліку. За один раз дозволяється видавати не більше 2-3-х бланків. Снотворні, заспокоюючі, антидепресивні речовини та транквілізатори відпускаються лише за рецептами, що мають штамп, печать лікарського закладу (“для рецептів”) та особисту печать лікаря. Облік вказаних речовин повинен вестися в спеціальній документації, що має відповідні реквізити.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, що поєднується із спеціальною метою збуту наркотичних засобів або психотропних речовин.
У більшості випадків цей злочин вчинюється з корисливих мотивів і з корисливою метою.
Суб'єкт цього злочину фізична, осудна особа, що досягла 16 річного віку.
Частина 2 ст. 307 передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308 310, 312, 314, 315 і 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини.
Під повторністю злочинних діянь слід розуміти здійснення хоча б однієї із злочинних дій, вказаних в ст. 307, незалежно від того, була чи не була особа судима за першу з них.
Для кваліфікації вчинення злочину особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308310, 312, 314, 315 і 317 КК, або із залученням неповнолітнього не має значення, досяг чи не досяг неповнолітній віку кримінальної відповідальності. Якщо він досяг 16-річного віку, то підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 307. Частина 3 ст. 307 передбачає відповідальність за дії, визначені у частинах 1 або 2 цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 307 позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; за ч. 2 ст. 307 позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 307 позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Умови звільнення від кримінальної відповідальності. Особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (ч. 1 цієї статті, ч. 1 статті 309).

3. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст. 309).

Об'єктивна сторона цього злочину така сама, як і злочинів, відповідальність за які передбачена ст. 307.
Суб'єктивна сторона цього злочину прямий умисел та відсутність мети збуту, тобто подальшої передачі зазначених предметів або реалізації їх іншим особам.
Суб'єкт цього злочину фізична, осудна особа, що досягла 16 річного віку.
Кваліфікуючі ознаки злочину такі самі, як і в ст. 307.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 309 обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 309 позбавлення волі на строк від двох до п'яти років; за ч. З ст. 309 позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Умови звільнення від кримінальної відповідальності. Особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від
наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

4. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (ст. 316).

Об'єктивна сторона цього злочину характеризується діями, які полягають у публічному або груповому незаконному вживанні наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян.
Під публічним вживанням слід розуміти відкрите вживання наркотичних засобів у присутності третіх осіб, які усвідомлюють характер того, що відбувається.
Вчинення цих дій групою осіб передбачає, що у процесі вживання наркотичних засобів беруть участь дві або більше осіб. Присутність сторонніх осіб при цьому не обов'язкова. Для кваліфікації не має значення, вживали учасники групи наркотичні засоби послідовно чи одночасно.
Місцем вчинення злочину є територія, призначена для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів або інші місця масового перебування громадян (пляжі, вокзали, парки, дитячі майданчики, вулиці, площі, підземні переходи тощо)
Закінченим злочин є з моменту вживання (прийняття) наркотичного засобу, незалежно від того, чи доведений винний до стану наркотичного сп'яніння.
З суб'єктивної сторони цей злочин вчиняється з прямим умислом.
Суб'єкт цього злочину фізична, осудна особа, що досягла 16 річного віку.
Частина 2 ст. 316 передбачає відповідальність за вчинення тих самих дій повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317 і 318.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 316 обмеження волі на строк до чотирьох років або позбавлення волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 316 позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.


3. Заключна частина – 10 хв.

3.1. Відповісти на запитання курсантів.
3.2. Підвести підсумки заняття та зробити необхідні записи в журналі.
3.3. Дати завдання на самопідготовку. Вивчити матеріал з навчальних питань заняття № 2:
3.3.1. Загальна кримінально-правова характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та їх види.
3.3.2. Незаконне виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК України).
3.3.3. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст. 309 КК України).
3.3.4. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (ст. 316 КК України).

Заняття № 3
мікромодуля М - 2/7.

1. Підготовча частина – 5 хв.

1.1 Організаційна частина
1.1.1. Прийняти відповідь командира навчальної групи та привітати курсантів.
1.1.2. Перевірити присутність курсантів, їх зовнішній вигляд та зробити необхідні записи в журналі.
1.1.3. Перевірити готовність аудиторії та матеріального забезпечення, щодо проведення заняття.

1.2. Вступна частина.
1.2.1.Ознайомити курсантів з темою, дидактичною метою, змістом та літературою заняття № 3.

2. Основна частина – 70 хв.

2.1. Тестові завдання та задачі по темі: “ Злочини проти громадської безпеки, безпеки руху та експлуатації транспорту, громадського порядку та моральності та злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів”.

1. Тестові завдання:

Тестові завдання по темі:
“ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ”.

1. Яка обов'язкова ознака суб'єктивної сторони складу злочину, крім вини, передбачена диспозицією ч. 1 ст. 255 КК «Створення злочинної організації»?
а) мета - вчинення умисних злочинів;
б) мета - вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів;
в) мотив - корисливий.
2. Заздалегідь обіцяне сприяння учасникам злочинної організації шляхом надання сховищ та транспортних засобів тягне за собою кримінальну відповідальність:
а) ч. 1 ст. 256 КК «Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності»;
б) ч. 1 ст. 255 КК «Створення злочинної організації»;
в) ч. 5 ст. 27 КК; ч. 1 ст. 255 КК - Пособництво у створенні злочинної організації.
3. Під час відправки приміського поїзду зі ст. «Здолбунів» під одним з вагонів пролунав вибух, внаслідок якого вагон було пошкоджено, а пасажиру, який знаходився в тамбурі, спричинені тяжкі тілесні ушкодження. Згодом було встановлено, що вибухнула граната, яку поклав під вагон 14-річний Рудяков. Як він пояснив, гранату він знайшов на узбіччі і поклав просто так, щоб подивитись, як вона вибухне. Як кваліфікувати дії Рудякова?
а) ч. 2 ст. 258 КК- терористичний акт, який призвів до заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків;
б) ч. 4 ст. 296 КК- хуліганство, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї, спеціально пристосованої та заздалегідь заготовленої для нанесення тілесних ушкоджень;
в) ч. 1 ст. 296 КК, ч. 1 ст. 121 КК - хуліганство, що супроводжується особливою зухвалістю, та умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень.
4. Нищенко, Кульков, Мулькій домовились чинити напади на громадян. Для залякування вони застосовували пістолет ТТ, який був непридатним для стрільби (зламана бойова пружина). Всього вони вчинили 5 нападів, забираючи у потерпілих майно, які ті мали при собі. Як потрібно кваліфікувати їх дії?
а) ст. 257 КК «Бандитизм»;
б) ч. 4 ст. 187 КК «Розбій»;
в) ч. 5 ст. 186 КК «Грабіж».
5. Щоб уникнути контрольної роботи з математики, 14-річний Альонкін повідомив телефоном, що школу, де він навчається, заміновано. Цього дня заняття в школі були зірвані. Як кваліфікувати дії Альонкіна?
а) ч. 1 ст. 259 КК «Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності;
б) ч. 1 ст. 296 КК «Хуліганство» - грубе порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю;
в) будь-який склад злочину відсутній.
6. Шпаченка було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 260 «Участь у діяльності не передбачених законом збройних формувань». Адвокат звернувся з клопотанням до суду звільнити Шпаченка від кримінальної відповідальності в зв'язку з тим, що він добровільно вийшов з формування і 6 місяців ніякої участі в його діяльності не брав. Чи підлягає клопотання задоволенню?
а) підлягає на підставі ч. 6 ст. 260 КК «Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань»;
б) ні, бо відсутні умови звільнення від кримінальної відповідальності;
в) клопотання підлягає задоволенню частково, Шпаченка можна звільнити від відбування покарання.
7. Коли буде вважатись закінченим злочин, передбачений ст. 261 КК «Напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення»?
а) з моменту нападу на такі об'єкти;
б) з моменту захоплення такого об'єкта;
в) з моменту настання особливо тяжких наслідків.
8. Ладько з метою крадіжки проникнув у квартиру. Коли він почав складати речі у валізу, випадково побачив заряджений револьвер. Разом з речами він забрав і той револьвер. Згодом з'ясувалось, що хазяїн квартири зберігав вогнепальну зброю незаконно. Як кваліфікувати дії Ладька?
а) ч. 3 ст. 185 КК- крадіжка чужого майна, поєднана з проникненням у житло;
б) ч. 3 ст. 185; ч. 1 ст. 262 КК- крадіжка чужого майна, поєднана з проникненням у житло, та викрадення вогнепальної зброї та бойових припасів;
в) кваліфікація в пункті а є вірною, окрім викрадення револьвера, бо він зберігався незаконно і його вилучення ніякого складу злочину не утворює.
9. Максимович був затриманий нарядом міліції в момент, коли він купив у невідомого саморобний фінський ніж і поклав його до кишені. Чи підлягає він кримінальній відповідальності?
а) так, за ч. 1 ст. 263 КК «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами»;
б) так, за ч. 2 ст. 263 КК;
в) підстави для кримінальної відповідальності відсутні.
10. Тюрін працював на заводі по виробництву автоматичної зброї. Протягом кількох місяців він таємно виносив з заводу напівоброблені деталі до АКМ, потім вдома ретельно доробляв їх. Коли всі деталі були готові, Тюрін зібрав автомат, придатний до стрільби, та продав його. Як кваліфікувати його дії?
а) ч. 1 ст. 262 КК «Таємне викрадення вогнепальної зброї»;
б) ч. 1 ст. 263 КК «Незаконне виготовлення та збут вогнепальної зброї»;
в) ч. 1 ст. 185 КК; ч. 1 ст. 263 КК- таємне викрадення чужого майна та незаконне виготовлення і збут вогнепальної зброї.
11. Кисленко вирішив почистити мисливську рушницю після полювання і дістав її з металевої скриньки, де вона зберігалась. У цей час до нього в гості прийшла Авдошина. Кисленко запросив її до кімнати, а сам вийшов на кухню приготувати каву. Авдошина взяла рушницю, почала її оглядати, а коли Кисленко повернувся, жартома направила рушницю в його бік і натиснула на спусковий гачок. Пострілом Кисленку були спричинені тяжкі тілесні ушкодження. Кваліфікуйте дії винних осіб:
а) Кисленко не підлягає кримінальній відповідальності; Авдошина - ч. 1 ст. 263 КК «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами»;
б) Кисленко ст. 264 КК «Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів»; Авдошина - не підлягає кримінальній відповідальності;
в) Кисленко - ст. 264 КК «Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів»; Авдошина- ст. 128 КК «Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження».
12. Під час митного огляду іноземного пароплава в порту м. Іллічівська працівники митниці виявили кілька металевих контейнерів, в яких, згідно зі ст. 1 Закону України «Про відходи», знаходились небезпечні відходи. На якій стадії злочину, передбаченого ч. 2 ст. 268 КК «Незаконне ввезення на територію України і вторинної сировини», перервано злочинну діяльність?
а) готування до злочину;
б) замах на злочин;
в) закінчений злочин.
13. Вансович під час ремонту автомобіля, що належав Бужу, займався електрозварювальними роботами без відповідного дозволу. Щоб уникнути плати за електроенергію, він накинув дроти зварювального апарата на лінію електромережі, їмо проходила повз його будинок. Дроти на лінії обірвались і замкнули, що призвело до виникнення пожежі, внаслідок якої автомобіль, вартістю 650 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, повністю згорів. Кваліфікуйте дії Вансовича:
а) ч. 1 ст. 270 КК «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки»,
б) ч. 2 ст. 270 КК «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки»;
в) ч. 2 ст. 271 КК «Порушення вимог законодавства про охорону праці».
14. Єсімчик, раніше засуджений за ч. 1 ст. 185 КК «Крадіжка» (судимість не знята і не погашена), вчинив таємне викрадення вогнепальної зброї з військового складу. Як потрібно кваліфікувати його дії?
а) ч. 1 ст. 262 КК «Викрадення вогнепальної зброї»;
б) ч. 2 ст. 262 КК «Викрадення вогнепальної зброї, вчинене
повторно»;
в) ч. 1 ст. 263 КК «Незаконне придбання вогнепальної
зброї».
15. Контролер Кирилов виявив у засудженого Богача саморобний ніж, який за технічними характеристиками не належить до холодної зброї. Коли Кирилов намагався відібрати цей ніж, Богач вдарив його в груди, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження. Як потрібно кваліфікувати дії Богача?
а) ч. 1 ст. 121 КК «Умисне тяжке тілесне ушкодження»;
б) ч. 2 ст. 263 КК «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами;
в) сукупність указаних злочинів.
16. Рівненський підприємець Дирковець виділив 50 тис. гривень на закупку уніформи для незареєстрованого формування націоналістичної спрямованості «Ватра». Чи буде він суб'єктом злочину, передбаченого ст. 260 КК «Створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань»?
а) так, Дирковець є виконавцем злочину, передбаченого ч. 3 ст. 260 КК;
б) так, Дирковець є пособником вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 260 КК;
в) в діях Дирковця будь-який склад злочину відсутній.
17. Бездушний, Самохвалов і Друзь організували групи, розробили план діяльності та придбали вогнепальну зброю. Після цього вони почали нападати на жінок, яких вистежували, та ґвалтували їх. Як потрібно кваліфікувати дії винних осіб?
а) ч. З ст. 152 КК «Зґвалтування, вчинене повторно групою осіб»;
б) ст. 257 КК «Бандитизм»;
в) ч. 1 ст. 255 КК «Створення злочинної організації».
18. Інспектор пожежної охорони під час перевірки зафіксував у приміщенні автомайстерні «Скіф» порушення правил пожежної безпеки. Протягом року директор майстерні Карась двічі притягався до адміністративної відповідальності за аналогічні порушення. Чи є в діях Карася склад злочину, передбаченні ст. 270 КК «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки»?
а) ч. 1 ст. 270 КК;
б) ч. 2 ст. 270 КК;
в) Карась підлягає тільки адміністративній відповідальності.
19. Зенько подзвонив в міліцію і повідомив, що він на підприємстві викрав металеву ампулу з радіоактивним ізотопом, яку сховав у потаємному місці. Ампулу Зенько обіцяв повернути після того, як перед ним вибачиться за брутальну поведінку його начальник. З'ясувалось, що ніякої ампули Зенько не викрадав, хоч і мав таку можливість. Як кваліфікувати його дії?
а) ч. 1 ст. 259 КК «Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності»;
б) ч. 1 ст. 266 КК «Погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали»;
в) в діях Зенька будь-який склад злочину відсутній.
20. Соломенко добровільно здав у міліцію вогнепальну зброю: 1 карабіна, 2 гранати, 2 пістолета. Під час перевірки зброї було встановлено, що з одного пістолета поранено Костенка, при замаху на його життя. Проведеним розслідуванням було встановлено, що стріляв у Костенка саме Соломенко, а потім вирішив здати зброю, щоб приховати злочин. Він чув, що зброю, яку здають, міліція знищує. Як кваліфікувати його дії?
а) ч. 2 ст. 15 КК, ч. 1 ст. 115 КК- Замах на умисне вбивство;
б) ч. 2 ст. 15 КК, ч. 1 ст. 115 КК ч. 1 ст. 263 КК- Замах на умисне вбивство та незаконне зберігання вогнепальної зброї;
в) ч. 1 ст. 263 КК - Незаконне зберігання вогнепальної зброї.

Задачі по темі:
“ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ”.

Задача №1

16-річний Матічук і 15-річний Єпур, щоб "подивитись, що буде", подзвонили в обласну клінічну лікарню і повідомили, що в лікарні закладена бомба з годинниковим механізмом, яка вибухне через три години. До з'ясування обстановки довелось евакуювати хворих і персонал лікарні.
Варіант. Матічук і Єпур дійсно підклали викрадену ними з військової частини міну з дистанційним керуванням і після евакуації людей з лікарні підірвали її, зруйнувавши тим самим частину внутрішніх приміщень лікарні.

Задача №2

Козюк, Діденко та Асін ретельно підготувались до нападу на касу машинобудівного заводу: добули зброю (два фінські ножі й обріз мисливської рушниці), розподілили ролі, вивчили об'єкт нападу. Детально розробили план здійснення задуманого. В процесі готування нападу до них приєднався Пальчак, який погодився за гроші надати їм автомашину брата. Через деякий час Козюк, Діденко та Асін прибули на автомашині до прохідної заводу, проникли в заводоуправління і, погрожуючи зброєю, викрали з каси понад 50 тис. гривень.
Варіант. За день до нападу злочинці були затримані.

Задача №3

Кознаюк, Лось та Форкаш за велику винагороду погодились працювати в "групі прикриття" однієї із злочинних організацій, їх завданням було оперативне забезпечення приховання учасників злочинів. Внаслідок їх діяльності злочинна організація здійснила чотири напади на державні установи, викравши гроші й цінності на суму більше 30 тис. гривень.

Задача №4

Малич і Бришников, які ніде не працювали, домовились про спільне вчинення нападів на відділення банку. З цією метою Малич купив собі мисливську рушницю, з якої виготовив обріз, а Баришников придбав фінського ножа. Вони розробили конспіративні способи зв'язку між собою, склали план дій для нападу на ряд філій банку. Жодного нападу Малич і Баришников не вчинили, оскільки були затримані, обріз і фінський ніж у них вилучено.
Варіант. Дружина Баришникова зажадала від чоловіка відмовитися від злочину. Під час сварки з нею Баришников фінським ножем заподіяв їй легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Тестові завдання по темі:
“ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ”.

1. Чи віднесено маломірні судна (човни, байдарки, яхти) до водного транспорту у розумінні ст. 276 КК «Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту»?
а) так;
б) ні;
в) так, за умови наявності двигуна.
2. Расюк та Зарудний вночі зняли 1,5 кілометра мідного дроту з лінії міського трамваю, що призвело до тривалої зупинки руху. Дріт вони здали на металобрухт.
Кваліфікуйте дії вказаних осіб:
а) ч. 2 ст. 277 КК,- пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, що спричинило велику матеріальну шкоду;
б) ч. 2 ст. 188 КК,- викрадення шляхом демонтажу електромереж, у великих розмірах;
в) сукупність вказаних злочинів.
3. Чим відрізняються поняття угон та захоплення в диспозиції ст. 278 КК?
а) це терміни синоніми;
б) угон є закінченим з моменту початку руху, а захоплення з моменту отримання можливості керування транспортним засобом;
в) угон не має мети привласнення транспортного засобу, а
захоплення має на меті заволодіння ним.
4. Предметом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 279 «Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства», можуть бути:
а) автобус із пасажирами на аеродромі;
б) пасажирський потяг;
в) річковий порт.
5. Способом примушування працівника транспорту до невиконання службових обов'язків (ст. 280 КК) є:
а) вбивство працівника;
б) підкуп працівника;
в) знищення майна рідної сестри працівника.
6. Чи можна вчинити злочин, передбачений ст. 281 КК «Порушення правил повітряних польотів», у той час, коли літак перебуває на землі?
а) ні, бо відсутній факт польоту;
б) так, в тому випадку коли порушення сталося на повітряному апараті незалежно від місця його знаходження;
в) так, бо політ почато від часу зачинення дверей пері. зльотом і закінчено з моменту дачі дозволу на вихід після приземлення.
7. Шаранов побачив, що жінка запізнилась на потяг, бо той вже почав рух, і натиснув на стоп-кран. Це призвело до затримки руху на 2 хвилини.
Кваліфікуйте його дії:
а) ч. 1 ст. 283 КК,- самовільне без загальної потреби зупинення поїзда;
б) ч. 1 ст. 276 КК,- порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту
в) будь-який склад злочину відсутній.
8. Потерпілими від злочину, передбаченого ст. 284 КК «Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха», є:
а) екіпаж та пасажири судна, з яким відбулось зіткнення; р; випадково зустрінуті в морі чи іншому водному шляху особи, що зазнали лиха; в) всі вищевказані особи.
9. Водій Гунько порушив правила проїзду перехрестя, внаслідок чого 15 пасажирів автобуса, з яким зіткнувся його автомобіль, отримали легкі тілесні ушкодження.
Кваліфікуйте дії Гунька:
а) ч. 1 ст. 286 КК,- порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами"
б) ч. 1 ст. 125 КК або ч. 2 ст. 125 КК «Умисне легке тілесне ушкодження» в залежності від наслідків;
в) будь-який склад злочину в діях Гунька відсутній.
10. 17-річний Філенко без дозволу взяв автомобіль, що належав батькові, і під час руху смертельно травмував пішохода. Як кваліфікувати його дії?
а) ч. 1 ст. 119 КК,- необережне вбивство;
б) ч. 2 ст. 286 КК,- порушення правил безпеки руху, що спричинило смерть потерпілого;
в) має місце сукупність вищевказаних злочинів.
11. Іваниця в нетверезому стані керував бричкою, де знаходилась також і його дружина. Проґавивши поворот дороги ній вискочив на узбіччя та зачепився колесом за телеграфний стовп. Внаслідок зіткнення жінка зазнала тяжких тілесних ушкоджень.
Як кваліфікувати дії Іваниці?
а) ст. 128 КК,- необережне тяжке тілесне ушкодження;
б) ч. 2 ст. 286 КК,- порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження;
в) ст. 291 КК,- порушення чинних на транспорті правил.
12. Водій Андріяш під час будівництва власного будинку правильно поставив підпорки, і під час підйому вантажу автокраном було смертельно травмовано одного з робочих
Дії Андріяша потрібно кваліфікувати:
а) ч. 1 ст. 119 КК,- необережне вбивство;
б) ч. 2 ст. 272 КК,- порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою;
в) ч. 2 ст. 286 КК,- порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, що керують транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілого.
13. При порушенні правил маневрування водій ВАЗ-2109 Сірик смертельно травмував пішохода, але не зупинився, а, збільшивши швидкість, намагався втекти з місця події. На повороті він не впорався з управлінням і зіткнувся з вантажним автомобілем, який стояв на узбіччі. Внаслідок зіткнення загинув пасажир легковика.
Кваліфікуйте дії Сірика:
а) ч. 2 ст. 286 КК; ч. 2 ст. 286 КК,- порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, вчинене повторно;
б) ч. 3 ст. 286 КК,- порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило загибель кількох осіб;
в) ст. 288 КК,- порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, якщо це спричинило смерть.
14. Щоб вмістити всіх бажаючих, власник автомобіля ВАЗ-2105 Кияниця посадив на коліна Максименко і попросив її керувати, а сам здійснював інші дії по управлінню автомобілем. В результаті такої їзди, керованої двома особами, автомобіль зіткнувся з електроопорою і четверо пасажирів, що сиділи позаду, отримали тяжкі тілесні ушкодження.
Хто є виконавцем злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК?
а) власник автомобіля Кияниця,
б) Максименко, яка керувала;
в) Кияниця та Максименко.
15. Панін зустрів на зупинці таксі знайому Дорошенко, від якої дізнався, що вона запізнюється на поїзд, а водій автомобіля «ДЕУ», який стоїть на зупинці, снідає в кафе напроти. Панін відкрив автомобіль і відвіз Дорошенко на вокзал. Свої дії він виправдовував тим, що сам працював у тому ж таксопарку і мав намір одразу повернути автомобіль.
Кваліфікуйте дії Паніна:
а) ч. 3 ст. 289 КК,- незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого у 250 разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
б) ч. 1 ст. 296,- хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю;
в) ст. 356 КК,- самоправство, вчинене всупереч установленим правилам, будь-яких дій, правомірність яких оспорюється підприємством, якщо такими діями була заподіяна значна шкода.
16. Як потрібно кваліфікувати дії винної особи, яка під час ремонту автомобіля, при виконанні зварювальних робіт, знищила номерну панель з ідентифікаційними номерами транспортного засобу?
а) ст. 290 КК,- знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу;
б) ст. 291 КК,- порушення чинних на транспорті правил;
в) будь-який склад злочину відсутній.
17. Пасажир автобуса Чумак, під час поїздки, викинув через відкрите вікно порожню скляну пляшку, яка вдарила пішохода, що стояв на тротуарі. Пішоходу були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.
Кваліфікуйте дії Чумака:
а) ст. 288 КК,- порушення правил норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху;
б) ст. 291 КК,- порушення чинних на транспорті правил;
в) ст. 128 КК,- необережне тяжке тілесне ушкодження.
18. Що не віднесено до предмета злочину, передбаченого ст. 292 КК «Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів»:
а) насосні станції нафтоперекачки;
б) телефонні лінії спеціального призначення;
в) цистерни для перевозки нафти.
19. Гучака, якого раніше засуджено за злочин, передбачений ч. 2 ст. 188 КК «Викрадення шляхом демонтажу та іншими засобами електронних мереж, кабельних ліній та їх обладнання», після відбуття покарання було затримано за незаконне заволодіння чужим мотоциклом МТ, вартість якого 1500 грн.
Як потрібно кваліфікувати його дії?
а) ч. 1 ст. 289 КК,- незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою;
б) ч. 2 ст. 289 КК,- незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, вчинене повторно;
в) ч. 3 ст. 289 КК,- незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, вартість якого у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
20. З вини майстра будівельної дільниці Щокіна не було забезпечено огорожі будівельного майданчика, де споруджувався підземний перехід. Внаслідок порушення зазнали травм три пішохода. Одному з них були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, а двоє зазнали легких тілесних ушкоджень.
Кваліфікуйте дії Щокіна:
а) ст. 288 КК,- порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху;
б) ст. 291 КК,- порушення чинних на транспорті правил;
в) ч. 1 ст. 277 КК,- порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Задачі по темі :
“ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ”.

Задача №1

15-річний Шмеря, не маючи посвідчення на керування автомобілем, без дозволу взяв автомобіль батька ВАЗ-2101. Рухаючись людною вулицею, він розраховував об'їхати людей, але, не маючи досвіду керування автомобілем, наїхав на Потапову, яка при цьому загинула.
Варіант. Шмері було 16 років.

Задача №2

Рядовий Збройних Сил України Колесников, керуючи закріпленою за ним автомашиною, передав кермо Аванесову, який не мав прав на керування транспортними засобами. Той, розвинувши швидкість до 60 км/год., не впорався з керуванням, внаслідок чого автомашина перекинулась і була пошкоджена, чим військовій частині заподіяно шкоду на суму 11 тис. грн. Пошкодження усунуті за рахунок Колесникова й Аванесова.
Варіант. Під час аварії пішохід Куропаткін одержав середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Задача №3

Руденко та Кливленко за домовленістю між собою на дорозі зупинили вантажну автомашину і, погрожуючи ножем, примусили шофера Морозюка залишити кабіну. Вони зв'язали Морозюка і залишили його в лісопосадці, наказавши дві години не подавати голосу". Вони планували з допомогою автомашини 11 красти зерно з комори колективного сільськогосподарського підприємства, перевезти до Кливленка додому, після чого машину кинути, їхні плани не здійснились, оскільки за сигналом Морозюка машина була зупинена одним з постів ДАІ, а Руденко і Кливленко затримані.
Варіант. Руденко і Кливленко мали намір після "операції" машину розібрати і запчастини продати.


Тестові завдання по темі:
“ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ”.
1. Хто може бути суб'єктом злочину, передбаченого ст. 293 КК «Групове порушення громадського порядку» та ст. 294 КК «Масові заворушення»?
а) організатор;
б) організатор та виконавець;
в) організатор, виконавець, пособник, підбурювач.
2. Злочин, передбачений ст. 295 КК «Заклик до вчинення дій, що загрожують громадському порядку», вважається закінченим з моменту:
а) виготовлення з метою збуту матеріалів, що містять такі
заклики;
б) публічних закликів до вчинення таких дій;
в) в обох вищевказаних випадках.
3. У випадку вчинення хуліганства трьома особами їх дії будуть кваліфікуватись за ч. 2 ст. 286 КК:
а) хуліганство, вчинене групою осіб;
б) хуліганство, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
в) хуліганство, вчинене організованою групою.
4. Як потрібно кваліфікувати дії винної особи, яка під час хуліганських дій, що виражались у знищенні чужого майна, вчинила умисне вбивство з хуліганських мотивів?
а) п. 7 ч. 2 ст. 115 КК,- умисне вбивство з хуліганських мотивів;
б) п. 1 ст. 296 КК та п. 7 ч. 2 ст. 115 КК,- хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалістю, та умисне вбивство з хуліганських мотивів;
в) ч. 4 ст. 296 КК,- хуліганство з застосуванням вогнепальної чи холодної зброї, чи інших предметів, спеціально пристосованих або заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень.
5. Факультативним об'єктом при хуліганстві (ст. 296 КК) є:
а) здоров'я потерпілого;
б) власність потерпілого;
в) все вищевказане.
6. Як потрібно кваліфікувати знищення з хуліганських мотивів надмогильного хреста?
а) ч. 1 ст. 296 КК,- хуліганство з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом; гй
б) ст. 297 КК,- наруга над могилою;
в) сукупність вказаних злочинів.
7. Осауленко, в стані алкогольного сп'яніння, нецензурно лаявся на тролейбусній зупинці. Коли наряд міліції намагався припинити це порушення і доставити правопорушника до відділення, Осауленко вчинив опір, в поєднанні із спричиненням фізичного болю працівникам міліції. Кваліфікуйте дії Осауленка:
а) ч. 3 ст. 296 КК,- хуліганство, пов'язане з опором представникові влади;
б) ч. 2 ст. 342 КК,- опір представнику влади під час виконання ним службових обов'язків;
в) сукупність вищевказаних злочинів.
8. Гурченко із хуліганських мотивів, застосовуючи газовий пістолет, якого мав при собі, завдав болю перехожим, яких випадково зустрів по дорозі. Як потрібно кваліфікувати дії Гурченка?
а) ч. 1 ст. 296 КК,- хуліганство з особливою зухвалістю;
б) ч. 1 ст. 296 КК, ч. 1 ст. 126 КК,- хуліганство з особливою зухвалістю та завдання насильницьких дій, які завдали фізичного болю;
в) ч. 4 ст. 296 КК,- хуліганство з особливою зухвалістю із застосуванням предмета, що заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень.
9. Шумейко під час похорон побачив у покійника 2 золотих персні. Вночі він розкопав могилу, зняв з покійника персні та акуратно привів місце поховання в порядок. Його дій ніхто не помітив.
Кваліфікуйте дії Шумейка:
а) ч. 1 ст. 296 КК,- хуліганство, що супроводжувалося винятковим цинізмом;
б) ст. 297 КК,- наруга над могилою;
в) ч. З ст. 185,- таємне викрадення чужого майна, що завдало значної шкоди потерпілому.
10. Повалій, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, зустрів у парадному Пахмутову і випадково зіткнувся з нею. Це його привело в несамовитий стан, і він схопив уламок цеглини, який лежав на підлозі, і пожбурив його у Пахмутову, причинивши їй легкі тілесні ушкодження, що не потягли короткочасного розладу здоров'я.
Кваліфікуйте дії Повалія:
а) ч. 1 ст. 296 КК,- хуліганство, що супроводжувалося особовою зухвалістю;
б) ч. 4 ст. 296 КК,- хуліганство, що супроводжувалося особою зухвалістю з застосуванням предмета, що заздалегідь приготовлений для нанесення тілесного ушкодження;
в) ч. 1 ст. 125 КК,- умисне легке тілесне ушкодження.
11. Шкуратенко, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, о 19.00 помилково зайшов у чужий будинок, переплутавши його зі своїм житлом. Своїм ключем він намагався відчинити двері чужої квартири, потім кликав дружину, стукав у двері, пошкодив замки та оббивку дверей, заподіявши шкоду на суму 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кваліфікуйте дії Шкуратенка:
а) ч. 1 ст. 296 КК,- хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалістю;
б) ч. 1 ст. 194 КК,- Умисне пошкодження майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах;
в) будь-який склад злочину відсутній.
12. Зулін незаконно зберігав обріз мисливської рушниці. Одного разу, роздратований тим, що біля вікна його квартири зупинився автомобіль КАМАЗ, який тривалий час не вимикав двигуна, Зулін кілька разів вистрілив з обріза по колесах автомобіля. Заподіяна шкода була незначною.
Кваліфікуйте дії Зуліна:
а) ч. 1 ст. 263 КК,- незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами;
б) ч. 1 ст. 263 КК, ч. 1 ст. 296 КК,- незаконне поводження зі зброєю та хуліганство, що супроводжувалось особливою зухвалістю;
в) ч. 4 ст. 296 КК,- особливо злісне хуліганство, поєднане з застосуванням зброї, спеціально пристосованої для нанесення тілесних ушкоджень.
13. Юрченку та Парамонову стало відомо, що кургани - це стародавні поховання і там знаходяться великі скарби. З метою збагачення вони потайки почали проводити розкопки Кургана, який занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Внаслідок розкопок вони зруйнували майже третину кургану, але знайшли тільки кілька уламків глиняного посуду.
Дайте правову оцінку їх діям:
а) ст. 297 КК,- наруга над могилою;
б) ст. 298 КК,- умисне руйнування пам'яток історії або культури;
в) має місце сукупність вищевказаних злочинів.
14. Гаркавий надав знайомим жінкам легкої поведінки власне житло для зустрічей з «клієнтами». Грошей він не брав, але досить часто спостерігав за статевими зносинами за згодою діючих осіб.
Кваліфікуйте дії Гаркавого:
а) ч. 1 ст. 296 КК,- хуліганство, що супроводжується винятковим цинізмом;
б) ч. 1 ст. 302 КК,- утримання місць розпусти;
в) будь-який склад злочину відсутній.
15. 35-річна Коновалова систематично вступала в статеві стосунки з неповнолітніми, віком від 16 до 18 років. Ніякої винагороди за це вона не отримувала.
Як кваліфікувати її дії?
а) ч. 3 ст. 303 КК,- систематичне заняття проституцією з неповнолітніми;
б) ч. 1 ст. 156 КК,- розбещення неповнолітніх;
в) будь-який склад злочину відсутній.
16. Хабібуліна з трьома малолітніми дітьми проживала в приватному будинку. Щоб якось підтримувати порядок, вона систематично вступала у статеві стосунки з сусідами, а у відповідь просила що-небудь полагодити або зробити по господарству.
Кваліфікуйте дії Хабібуліної:
а) ч. 1 ст. 303 КК,- систематичне заняття проституцією;
б) ч. 1 ст. 302 КК,- утримання місць розпусти;
в) будь-який склад злочину відсутній.
17. Тараканов надавав бездомним дітям 8-10 років притулок у своєму домі, а за це примушував їх жебракувати або мити машини. Всі гроші Тараканов забирав собі.
Як кваліфікувати його дії?
а) ч. 1 ст. 150 КК,- експлуатація дітей;
б) ст. 304 КК,- втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність;
в) сукупність вищевказаних злочинів.
18. 30-річний Чумак підмовляв 15-річного Радченка вчинити квартирну крадіжку у сусіда. За порадами Чумака, Радченко ви-крав ключі у дочки сусіда, з якою разом навчався, але потім злякався відповідальності і повернув їх, відмовившись від злочину.
Кваліфікуйте дії Чумака:
а) ст. 304 КК,- втягнення неповнолітнього в злочинну діяльність;
б) ст. 304 КК, ч. 4 ст. 27 КК, ч. 1 ст. 14 КК, ч. 3 ст. 185 КК, втягнення неповнолітнього в злочинну діяльність та підбурювання на готування до крадіжки чужого майна, пов'язаної з проникненням в житло, за попередньою змовою групою осіб;
в) ч. 4 ст. 27 КК, ч. 1 ст. 14 КК, ч. 3 ст. 185 КК,- підбурювання на готування до крадіжки чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням у житло.
19. Під час попереднього слідства встановлено, що організатором розбійного нападу на громадянку Малеєву був 13- річний Холод, а 19-річні Желябов та Перовський лише виконували його вказівки.
Як потрібно кваліфікувати їх дії?
а) ст. 304 КК,- втягнення неповнолітнього в злочинну діяльність;
б) ч. 2 ст. 187 КК, ст. 304 КК,- розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, та втягнення неповнолітнього в злочинну діяльність;
в) ч. 2 ст. 187 КК,- розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
20. Чумейко в стані алкогольного сп'яніння з хуліганських спонукань кидав каміння у вікна електропоїздів. Це побачили неповнолітні Піщун і Зарудний, які також почали кидати каміння, намагаючись влучити у скло. Всього було розбито 6 вікон.
Як кваліфікувати дії Чумейка?
а) ст. 304 КК,- втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність;
б) ч. 2 ст. 296 КК,- хуліганство, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб;
в) сукупність вищевказаних злочинів.

Задачі по темі:
“ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ”.
Задача №1

Біля пивного бару Трачук, який був у стані сп'яніння, висловлювався нецензурно. На вимогу працівника міліції Степури і народних дружинників Солом'яного та Гончарука припинити порушення громадського порядку і пройти до дільничного пункту міліції Трачук відповів відмовою, а при доставленні туди опирався, завдавши кількох ударів Степурі, якими заподіяв легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я.

Задача №2

Раніше судимий за ч. 2 ст. 296 КК України Чертихін у стані сп'яніння біля секції "Біжутерія" універмагу в присутності багатьох відвідувачів оголював свій статевий орган, демонструючи його двом дівчаткам, які стояли поруч. Обурені відвідувачі передали Чертихіна в руки працівнику міліції.

Задача №3

П'яні Волков і Ходченко з 24 до 1 години ночі вештались і по студентському гуртожитку, стукали в двері кімнат, нецензурно висловлюючись на адресу їх мешканців, на зауваження не реагували, намагалися влаштувати бійку. При цьому Ходченко погрожував газовим пістолетом, спрямовуючи його на студентів. Судово-криміналістична експертиза дійшла висновку, що пістолет був технічно несправним (зламаний бойок ударника) і для стрільби непридатним.
Варіант 1. Пістолет був придатним для стрільби.
Варіант 2. Пістолет був використаний для того, щоб розбити ним електролампочки в кількох кімнатах.
Варіант 3. Ходченко зробив постріл з пістолета в одного потерпілого.
Чи має при цьому значення, з якою метою Ходченко носив з собою газовий пістолет?

Задача №4

П'яний Смерков, проїжджаючи селищем на автомашині "Запорожець", бажаючи налякати дівчат, які повертались з танців, з вікна машини вистрелив з рушниці вгору. Догнавши групу підлітків, які сварились між собою, Смерков вистрелив у їхній бік, щоб "розігнати" їх. Вистрілом Крюкову було заподіяно легкі, а Семененку середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Задача №5

Раніше судимий за ч. 2 ст. 185 КК України Степанов (20 років), познайомившись з Голубчиком і знаючи про його неповноліття (17 років), систематично пригощав його спиртним. Після чергової випивки Степанов виклав план, як придбати гроші на спиртне. Близько 23-ої години вони на трамвайній зупинці підійшли до незнайомого Дубини, представились працівниками міліції зажадали документи і запропонували пройти до штабу ДНД, фактично ж завели у безлюдне місце двору. Вони запропонували Дубині зняти куртку нібито для того, щоб оглянути її, а одержавши зайшли з нею в під'їзд будинку і зникли.




Задача №6

Комірник інституту "Укрземпроект" Шкляренко, щоб мати товариша по чарці, кілька разів пригощав вином свого односельця-неповнолітнього Макаренка, що вчився в училищі Київського мотоциклетного заводу, їхні спільні випивки невдовзі стали звичними. Після однієї з них Макаренко вночі проник у садовий будиночок Скиби, звідки взяв магнітолу "Романтика". Про вчинене він розповів Шкляренку, який за півціни придбав магнітолу і відвіз собі на хутір.
Задача №7

Продавці одного з магазинів Коробкіна і Марчук домовились обернути на свою користь денну виручку, а для приховання злочину інсценувати крадіжку: за плату попросили вчинити це неповнолітнього Ящука. Домовленість була досягнута. Коробкіна Марчук вилучили з каси магазину 29 тис. грн. та створили в приміщенні безлад, після чого його зачинили. Вночі Ящук розбив вікно магазину. За цю послугу він одержав від продавців 2 тис. гр та 3 л самогону.

Тестові завдання по темі:
«ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ПРЕКУРСОРІВ ТА ІНШІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ»
1. Яке з наведених визначень характеризує зміст поняття «наркотичні засоби» згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 ):
а) включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі - Перелік) речовини природного походження, які становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними;
б) включені до Переліку речовини природного походження, які здатні викликати стан залежності та справляти депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему і становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними;
в) включені до Переліку речовини та їх солі, що використовуються при виробництві наркотичних засобів.
2. Під культивуванням рослин, включених до Переліку, розуміють:
а) посів рослин, що містять наркотичні засоби;
б) вирощування рослин, що містять наркотичні засоби;
в) посів і вирощування рослин, що містять наркотичні засоби.
3. Під виробництвом наркотичних засобів, зокрема, розуміють:
а) усі дії, пов'язані з серійним одержанням наркотичних засобів із хімічних сполук;
б) усі дії, в результаті яких одержуються наркотичні засоби;
в) будь-які дії, в результаті яких в особи з'являються наркотичні засоби в особливо великих розмірах.
4. Під перевезенням наркотичних засобів розуміють:
а) ввезення наркотичних засобів в Україну; б) вивезення наркотичних засобів з України; в) переміщення наркотичних засобів з однієї території до іншої в межах України.
5. Обіг наркотичних засобів, включених до списку № 1 Таблиці IV Переліку, на території України дозволяється:
а) у навчальних цілях;
б) для індивідуальних потреб особи;
в) в оперативно-розшуковій діяльності.
6. Особа на законних підставах прибула в Україну і перемістила через митний кордон України з приховуванням від митного контролю наркотичні засоби.
Вчинене є:
а) контрабандою наркотичних засобів (ч. 1 ст. 305 КК);
б) закінченим замахом на контрабанду наркотичних засобів (ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК);
в) контрабанда (ч. 1 ст. 201 КК).
7. За який із злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів передбачено найсуворіше покарання?
а) за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, вчинену організованою групою (ч. 3 ст. 305 КК);
б) за використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 306 КК);
в) за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, вчинені організованою групою.
8. Особа здобула кошти від незаконного обігу наркотичних засобів і витратила їх на придбання собі квартири, автомобіля, дачі. За наведених умов, чи можна розцінювати такі дії як використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів (ч. 1 ст. 306 КК)?
а) не можна, адже вчинене не містить об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 306 КК;
б) наведені дії є використанням коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів;
в) такі дії належить розцінювати як добровільну відмову від використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів.
9. Іванов на прохання Васильченка переслав йому наркотичні засоби, не ставлячи при цьому мети наживи.
Дії Іванова:
а) складу злочину не містять;
б) є порушенням поштових правил пересилання предметів;
в) є незаконним пересиланням наркотичних засобів з метою збуту (ч. 1 ст. 307 КК).
10. Гаврилов та Данилець за попередньою змовою займались незаконним виробництвом наркотичних засобів з метою збуту. Невдовзі Гаврилов та Данилець щиро покаялись, здали вироблені наркотичні засоби до міліції, вказали джерело їх придбання.
Чи можливе звільнення від кримінальної відповідальності Гаврилова та Данильця?
а) неможливе;
б) можливе, бо Гаврилов та Данилець добровільно відмовились від злочинної діяльності;
в) можливе за умови, що Гаврилов та Данилець прийшли до такого рішення індивідуально, без сторонньої допомоги.
11. Попов таємно проник до аптеки, зламав сейф, дістав звідти ампули з наркотичними засобами і тут же зробив собі ін'єкцію.
Дії Попова утворюють:
а) крадіжку, поєднану з проникненням у приміщення (ч. 3 ст. 185 КК);
б) викрадення наркотичних засобів (ч. 1 ст. 308 КК);
в) незаконне введення в організм наркотичних засобів (ч. 1 ст. 314 КК).
12. Литвинов проживав у приватному будинку. Весною він побачив, що на його городі виросло близько трьохсот рослин снотворного маку, якого він не сіяв. Зрозумівши, що виріс кимось посіяний саме снотворний мак, Литвинов вирішив його не чіпати і залишити рости. Ніякого догляду за снотворним маком Литвинов не здійснював.
Дайте кримінально-правову оцінку наведеному:
а) склад злочину відсутній;
б) в наявності незаконне вирощування снотворного маку (ч.1 ст. 310КК);
в) кримінальна відповідальність може настати за умови, що Литвинов попереджений про необхідність знищення снотворного маку.
13. Юрчук протягом року незаконно виготовляв без мети збуту наркотичні засоби, які сам і вживав. З часом Юрчук припинив цю діяльність, добровільно звернувся до лікувального закладу і розпочав лікування від наркоманії.
Чи є підстави для звільнення Юрчука від кримінальної відповідальності?
а) за наведених умов Юрчука слід звільнити від кримінальної відповідальності;
б) підстав для звільнення Юрчука від кримінальної відповідальності немає;
в) Юрчук може бути звільнений від кримінальної відповідальності лише за клопотанням медичної установи, у якій він проходить лікування.
14. Шапченко незаконно виготовив наркотичні засоби для власних потреб (ч. 1 ст. 309 КК). Потім добровільно здав наркотичні засоби і вказав джерело їх придбання.
Чи є підстави для звільнення Шапченка від кримінальної відповідальності?
а) є;
б) немає, адже в ст. 309 КК міститься вказівка щодо звільнення від кримінальної відповідальності лише особи, яка добровільно звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії;
в) Шапченко може бути звільнений від кримінальної відповідальності на загальних підставах.
15. Хромов перебував на стаціонарному лікуванні. За медичними показниками йому було введено в організм наркотичні засоби. Проти введення в організм наркотиків Хромов заперечував.
Дайте кримінально-правову оцінку наведеному:
а) за наведених умов введення в організм Хромова наркотиків є законним;
б) введення в організм Хромова наркотиків проти його волі є злочином, передбаченим ч. 1 ст. 314 КК;
в) склад незаконного введення в організм Хромова наркотиків буде мати місце лише за умови, що це призвело до наркотичної залежності.
16. Сушко, перебуваючи в парку відпочинку, звертаючись до гурту молоді, закликав їх до вживання наркотичних засобів. При цьому Сушко називав конкретні види наркотичних засобів, їх ціну та місце, де їх можна придбати.
Дії Сушка:
а) утворюють склад схиляння до вживання наркотичних засобів (ч.2 ст. 315 КК);
б) складу злочину не містять;
в) є підбурюванням до незаконного публічного вживання наркотичних засобів.
17. Тимошенко, перебуваючи на стадіоні під час проведення футбольного матчу, для власного збудження незаконно вживав психотропні речовини на очах у сторонніх осіб. Дії Тимошенка:
а) є незаконним публічним вживанням наркотичних засобів (ч. 1 ст. 316 КК);
б) складу злочину не містять;
в) є підбурюванням до вживання психотропних речовин (ч.2 ст. 315 КК).
18. Утримання місця для незаконного вживання наркотичних засобів, як передбачений ст. 317 КК злочин, означає:
а) вживання наркотичних засобів у цьому місці;
б) перебування в цьому місці після вживання наркотичних засобів у цьому місці;
в) підтримання санкціонування такого місця.
19. Лікар незаконно з корисливих мотивів видав Борисенко рецепт на право придбання наркотичних засобів. Дії лікаря утворюють закінчений злочин:
а) з моменту незаконної видачі рецепта;
б) з моменту одержання незаконної винагороди;
в) з моменту отримання Борисенко в аптеці наркотичних засобів.
20. Незаконне перевезення наркотичних засобів без мети збуту в невеликих розмірах:
а) тягне кримінальну відповідальність за ст. 309 КК;
б) тягне адміністративну відповідальність; в) ніякої юридичної відповідальності не тягне.







Задачі по темі:
«ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ПРЕКУРСОРІВ ТА ІНШІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ»

Задача №1

Жуков, працюючи разом з неповнолітнім Хоменком, неодноразово пригощав його спиртним. Під час чергової випивки він запропонував Хоменку викурити цигарку з гашишем, а потім того ж вечора ще одну. Після цього він запропонував Хоменку разом убити робітника їхнього підприємства Савченка, який зняв з рахунку в банку 5 тис. грн. для придбання імпортної радіоапаратури. Вони обговорили план, який здійснили наступного дня: під час випивки завдали Савченку у різні частини тіла 59 ножових ударів Жуков фінським, а Хоменко кухонним ножем. Гроші поділили. Під час обшуку за місцем проживання Жукова було виявлено порошок білого кольору, який за висновком судово-хімічної експертизи є гашишем.
Задача №2

Рябокінь і Гончаров на городі у Потапчука вночі зрізали недозрілі головки маку на площі 100 м , зібрали з них сік, яким просочили марлеві бинти.

Задача №3

Гаврилюк шукав дикорослі коноплі, з яких виготовляв для власного споживання марихуану. Коли до нього звернувся 13-річний Грінчак з проханням дати йому "покашкарити", Гаврилюк пригостив його цигаркою з начинкою з марихуани, сказавши, що дає в борг ще три цигарки.




3. Заключна частина – 5 хв.

3.1. Відповісти на запитання курсантів.
3.2. Підвести підсумки заняття та зробити необхідні записи в журналі.
3.3. Дати завдання на самопідготовку. Повторити матеріал з навчальних з занять №№ 1,2:
3.3.1. Загальне поняття злочинів, які посягають на громадський порядок, громадську безпеку, безпеку руху і в сфері обігу наркотичних засобів. Загальна кримінально-правова характеристика злочинів проти громадської безпеки, їх види. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК України).
3.3.2. Загальна кримінально-правова характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту та їх види. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289).
3.3.3. Загальна кримінально-правова характеристика злочинів проти громадського порядку та моральності та їх види. Хуліганство (ст. 296 КК України). Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 КК України).
3.3.4. Загальна кримінально-правова характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та їх види.
3.3.5. Незаконне виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК України).
3.3.6. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст. 309 КК України).
3.3.7. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (ст. 316 КК України).


Методичні матеріали розробили:

підполковник міліції О.Г. Огурцов
майор міліції І.М. Маковський


 Далі, якщо не обумовлено інше, наркотичних засобів.

 Відомості Верховної Ради України. 1999. № 36. Ст. 317.
 Офіційний вісник України. 2000. № 19. Ст. 789.










13PAGE 15


13PAGE 14215


13PAGE 15








Приложенные файлы

  • doc 23954410
    Размер файла: 422 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий