6 клас фінікія, іудейське царство

6 клас
Тема уроку: Фінікійські міста-держави. Ізраїльсько-Іудейське царство.
Мета уроку: – сформувати в учнів уявлення про розвиток фінікійських міст-держав та Ізраїльсько-Іудейського царства;
– схарактеризувати Біблію як історичне джерело;
– розвивати системне і логічне мислення, просторову уяву, увагу;
– удосконалювати уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
– виховувати доброзичливе ставлення до людей, культуру мовлення, толерантність, демократизм, порядність.
Тип уроку: комбінований урок.
Обладнання: підручник, атлас, мультимедійна презентація, ноутбук, проектор, роздаткові картки для учнів; «Оповідання з Святої історії».
Основні поняття і терміни: «колонія», «метрополія», «колонізація», «Біблія», «пророки».
Очікувані результати:
По завершенню уроку учні зможуть:
– називати хронологічні межі розквіту Ізраїльсько-Іудейського царства за правління Давида і Соломона;
– показувати на карті фінікійські міста-держави, кордони Ізраїльсько-Іудейського царства;
– застосовувати та пояснювати на прикладах основні поняття;
– описувати спосіб життя населення різних цивілізацій Передньої та Центральної Азії;
– характеризувати діяльність Давида і Соломона;
– аналізувати за допомогою вчителя текст Біблії як історичного джерела;
– оцінювати внесок цивілізацій Передньої та Центральної Азії у світову культуру.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку.
Організація робочих місць учнів, перевірка готовності класу до уроку.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Оголошення теми, мети, визначення завдань та очікуваних результатів уроку (Слайд 1).
ІІІ. Перевірка знань учнів.
Гра «Запропонуй запитання» (питання повинні стосуватися теми попереднього уроку).
Розв'язання хронологічної задачі (Слайд 2):
Купець з міста Вавилон повернувся з торговим караваном із Фінікії у рік смерті царя Хаммурапі. Із мандрівки він привіз гарні подарунками для своєї десятирічної доньки. В якому році народилася його донька? Скільки років минуло з того часу?
Розв’язання (Слайд 3):
Цар Хаммурапі помер у 1750 р. до Р.Х.
1)1750+10=1760 р. до Р.Х.
2)1760+2015=3775 роки
Відповідь: донька купця народилася у 1760 р. до Р.Х. Відтоді минуло 3774 роки.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
(Слайд 4).
План
1. Фінікійські міста-держави. Фінікійська колонізація.
2. Ізраїльсько-Іудейське царство. Біблія як історичне джерело.
1. Фінікійські міста-держави. Фінікійська колонізація.
Пояснення вчителя + робота з картою.
Фінікія та Ізраїльсько-Іудейське царство розташовувалися в регіоні, що зараз має назву Близький Схід. Ці території знаходилися на перетині торгових шляхів, які поєднували Єгипет, Грецію, Ассирію, Вавилонію. Земля була покрита чагарниками, а гори лісами (Слайд 5).
Стародавня Фінікія (територія сучасного Лівану) була відокремлена від Передньої  Азії  гірським  хребтом  Ліван.   У давнину ця країна називалася Ханаан, а назву «Фінікія» їй дали греки, що в перекладі з грецької означає «пурпуровий» (Слайд 6).
Бесіда:
Які особливості цієї країни?
Що, на вашу думку, сприяло розвитку країни, а що – перешкоджало?
Узагальнююча бесіда про природні умови Фінікії (Слайд 7).
Пояснення + бесіда про заняття фінікійців (Слайд 8, 9).
Основне заняття жителів цих міст морська торгівля.
Купці Фінікії перевозили ліс, фарбовану вовну і тканину. У Фінікії освоїли виробництво пурпурової фарби з раковин морського молюска. Вважається, що у Фінікії було винайдено скло і тут створено перший алфавіт.
Фінікійці не створили єдину державу через постійний тиск могутніх сусідів. У Фінікії, як у Дворіччі, існували міста-держави.
Словникова робота:
- Пригадайте, що таке «місто-держава»?
Головними  містами-державами  Фінікії  були: Тир, Сидон, Бібл (Слайд 10, 11). Кожне місто мало свого царя. Його влада була слабкою і обмежувалася радою міських старійшин.
Робота з картою:
- Знайдіть на карті Фінікію та головні фінікійські міста-держави.
Фінікійці вважалися найкращими мореплавцями свого часу й інші держави часто використовували їх як найманців (Слайд 12, 13).
Робота з історичним джерелом:
Гра «Хто швидше та більше» (Учні змагаються в парах, хто швидше та більше складе запитань до тексту).
Геродот про фінікійських мореплавців
42. Те, що ми знаємо про Лівію, доводить, що її оточують моря, крім тієї частини, яка межує з Азією. Першим це довів, наскільки я знаю, єгипетський цар Неко. Він, коли припинили роботи для прокладання каналу від Нілу до Аравійської затоки, послав фінікійців на кораблях, наказавши їм повертаючись пропливти через Гераклові стовпи в Північне море і так прибути до Єгипту. Отже, фінікійці вирушили з Червоного моря і припливли до Південного моря. Коли наставала осінь, вони приставали до якоїсь частини Лівії і там обробляли землю. А діждавшись врожаю пшениці, пливли далі. Так минуло два роки і на третій вони обігнули Гераклові стовпи і прибули до Єгипту. І вони розповідали - я цьому не вірю і хай цьому вірить хтось інший,- що коли вони пливли навколо Лівії, то сонце було в них із правої руки.
43. Так уперше було досліджено цей материк. Карфагеняни запевняють, що він оточений морями, бо Ахеменід Сатасп, Теаспіїв син, не спромігся пропливти навколо Лівії...
Пояснення причин фінікійської колонізації.
Словникова робота (Слайд 14):
Колонія – поселення на чужих територіях.
Метрополія – країна чи місто, що має свої колонії.
Колонізація – переселення частини жителів країни на чужі території з метою заснування колоній.
Робота з картою (Слайд 15):
Назвіть райони фінікійської колонізації.
Назвіть фінікійські міста-метрополії та міста-колонії.
Найбільшою фінікійською колонією було місто Карфаген на півночі Африки (Слайд 16).
Хвилинка відпочинку:
 Вправа «Австралійський дощ» (Слайд 17).
2. Ізраїльсько-Іудейське царство. Біблія як історичне джерело.
Пояснення вчителя + словникова робота.
На півдні регіону Близький Схід, там, де знаходиться Палестина, територія сучасних Ізраїлю та Йорданії. З півночі на південь тече річка Йордан, у своїй течії вона утворює Генісаретське озеро, а потім впадає у Мертве море. У давнину  Палестина  називалася  Ханаан,  а  її  жителі   ханаанеями. Окрім  них,  на  цій  території  розташовувалося  плем’я  філистимлян  (інд. євр. «пелештим»). Палестина отримала цю назву від назви цього племені.
Важливим історичним джерелом з історії Палестини є Біблія (Слайд 18).
Біблія (від грецьк.
·
·
·
·
·
· книги)  зібрання старовинних книг, створених на Близькому Сході на протязі ХV століть (XIII ст . до Р. Х.  II ст.), канонізоване в іудаїзмі та християнстві в якості Святого писання.
Її назва походить від назви фінікійського міста Бібл, жителі якого виробляли папір першими в Передній Азії. Книжки з паперу стали називати біблами, або бібліями. Біблія складається зі Старого та Нового Завітів. У Старому Завіті є цінні відомості про історію стародавньої Палестини, про життя єврейського народу, його відносини із сусідніми державами.
Велику роль в історії цієї країни відіграли пророки. До них приходили за порадою та вирішенням спірних питань.
Пророки  проповідники волі Бога.
Пророки на ім'я Амос, Ієшая, Ієремія та інші залишили нащадкам мудрі поради, вислови повчання. Ці великі вчителі боролися за рівність людей, проти експлуатації, в ім'я вищих законів моралі, пояснювали людям причини зла та несправедливості. Звичайно, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] не могли своїми повчаннями подолати неправду та пригноблення, але вони давали знедоленим людям надію на краще життя в іншому світі.
Саме З Біблії можна довідатися про найдавнішу історію євреїв (Слайд 20, 21).
У IX ст. до Р.Х. цар Саул об’єднав єврейські племена та заснував Ізраїльське царство (Слайд 22).
За розмірами воно було невеликим, його населення займалося переважно землеробством та скотарством. Одночасно з Ізраїльським царством на півдні утворилося Іудейське царство. Згідно з легендою, це царство заснував Давид.
Робота з картою:
- Знайдіть на карті Ізраїльське та Іудейське царства.
Давид є автором релігійних пісень псалмів. Після смерті Саула Давид об’єднав обидва царства. Так утворилося Ізраїльсько-Іудейське царство (Слайд 23, 24).
Найбільшої могутності це царство досягло за часів правління царя Соломона (Слайд 25, 26).
Коментоване читання оповідання з Святої Історії «Суд Соломона».
Землероби й скотарі ворогували між собою, і після смерті Соломона держава розпалася на дві частини: Ізраїль зі столицею в Самарії та Іудею зі столицею в Єрусалимі. Тривала війна послабила обидві держави, і вони стали легкою здобиччю завойовників.
ІV. Закріплення набутих знань.
Гра «Так чи ні» (Слайд 27, 28):
“Фінікія” в перекладі з грецької означає “Країна пурпуру”?
“Колонія” – це місто-порт?
Пророк Мойсей звільнив єврейський народ з єгипетського полону та водив народ по пустелі 40 років,перш ніж повернутися до Ханаану?
Ізраїльсько-Іудейське царство виникло на острові Крит?
Давид заснував Іудейське царство?
Соломон був сином Давида?
Давид та Соломон були видатними мореплавцями?
Біблія – священна книга у християн та історичне джерело?
V. Підсумки уроку.
Вчитель підбиває підсумки уроку, пропонує учням висловити ставлення про історичні події, явища та діячів, що вивчалися на уроці.
VІІ. Домашнє завдання.
(Слайд 29)
Опрацювати відповідний параграф підручника.
Творче завдання: Написати твір-фантазію “Плавання до Карфагену” або “В гостях у царя Соломона”.

Додаток:
Картка для учнів
Геродот про фінікійських мореплавців
42. Те, що ми знаємо про Лівію, доводить, що її оточують моря, крім тієї частини, яка межує з Азією. Першим це довів, наскільки я знаю, єгипетський цар Неко. Він, коли припинили роботи для прокладання каналу від Нілу до Аравійської затоки, послав фінікійців на кораблях, наказавши їм повертаючись пропливти через Гераклові стовпи в Північне море і так прибути до Єгипту. Отже, фінікійці вирушили з Червоного моря і припливли до Південного моря. Коли наставала осінь, вони приставали до якоїсь частини Лівії і там обробляли землю. А діждавшись врожаю пшениці, пливли далі. Так минуло два роки і на третій вони обігнули Гераклові стовпи і прибули до Єгипту. І вони розповідали - я цьому не вірю і хай цьому вірить хтось інший,- що коли вони пливли навколо Лівії, то сонце було в них із правої руки.
43. Так уперше було досліджено цей материк. Карфагеняни запевняють, що він оточений морями, бо Ахеменід Сатасп, Теаспіїв син, не спромігся пропливти навколо Лівії...
Суд Соломона
Одного разу прийшли до Соломона дві жінки. Вони посварилися між собою. Тепер вони прийшли до Соломона, прохаючи справедливого суду. Одна жінка тримала мертву дитину на своїх руках, а друга тримала живу дитину. Обидві дитини були ще дуже маленькими, так що живе дитя ще не вміло сміятися, ні сидіти. Жінка, яка тримала на руках мертву дитину, була зчорнілою від горя, вона сказала цареві: «Ця мертва дитина чужа, а моя жива. Я і ця жінка мешкали в одному домі, і крім нас двох в домі не було нікого. Вночі, коли ця жінка спала, вона ненароком уві сні задушила свою дитину. Тоді вона тихенько піднялася, замінила мою дитину своєю, і коли я вранці прокинулася, і хотіла нагодувати своє дитя, я побачила біля себе цю мертву дитину, але я негайно переконалася, що це чужа дитина». Друга жінка сказала: «Ти брешеш! Жива дитина моя, а мертва твоя». На що перша жінка відповіла: «Ні, живе дитя моє! Твоє мертве». Хто ж із цих двох жінок говорив правду? А хто казав неправду? Як Соломон міг про це знати? Кому належало віддати живу дитину? Соломон наказав слузі: «Подай мені меча!» І принесли йому меча. Потім Соломон сказав: «Розрубайте живе дитя і дайте половину одній, а половину другій, так як обидві вважають його своїм дитям, то нехай кожній буде половина». Тоді одна жінка закричала: «О, не вбивайте дитину, віддайте його краще цій жінці, тільки не вбивайте його!» А друга жінка сказала: «Рубайте дитину, нехай не буде ні тобі, ні мені»... Яка з цих жінок була матір'ю дитини, як ви гадаєте? Я бачу, що ви правильно вгадали. Чому була це та жінка, котра сказала: «Не вбивайте його!»? Чому ви гадаєте, що це вона була матір'ю дитини? Тому що вона його любила. Матері швидше віддадуть своїх дітей іншим, тільки б вони були живими. Соломон дізнався, хто був справжньою мамою, і сказав своєму слузі: «Віддай їй живу дитину і не вбивай її, бо це рідна мати його». Для чого Соломон звелів розрубати дитину надвоє? Хіба справді думав він вбивати його? Ні, він тільки хотів випробувати, що скажуть на це жінки і таким чином дізнатися, хто справжня мати. Чи мудрим було рішення Соломона?


Приложенные файлы

  • doc 23947501
    Размер файла: 72 kB Загрузок: 1

Добавить комментарий