Programa_DEK_z_Praktichnoyi_psikhologiyi_6_0301..

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Бердянський державний педагогічний університет
Інститут психолого-педагогічної освіти та мистецтв

Кафедра психології



«Затверджую»
Директор Інституту
психолого-педагогічної освіти та мистецтв
проф.___________________Л. В. Коваль
«30» серпня 2011 р.





Програма
державного екзамену

«ПРАКТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ»



Галузь знань: 0301 – Соціально-політичні науки
Напрям підготовки: 6.030103 – «Практична психологія»






2011 р.
Програма державного екзамену складена на основі освітньо-професійної програми та освітньо-кваліфікаційної характеристики напряму підготовки 6.030103 «Практична психологія» та положень «Про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в університеті», «Про європейську кредитно-трансферну систему організації навчального процесу в університеті», «Про моніторинг та контроль якості навчання», «Положення про організацію навчального процесу»

Укладачі: кандидат психологічних наук, доцент О. В. Горецька;
кандидат психологічних наук, доцент Л. Р. Кашкарьова;
кандидат психологічних наук, доцент Т. П. Малихіна.


Програма державного екзамену обговорена та затверджена на засіданні кафедри психології протокол № 1 від «29» серпня 2011 р.

Завідувач кафедри __________________О. В. Горецька


Програма державного екзамену схвалена методичною радою
Протокол № 1 від «30» серпня 2011 р.

Голова ради ________О. В. Ревуцька



Програма державного екзамену затверджена вченою радою Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв
Протокол № 1 від «30» серпня 2011 р.

Голова ради __________Л. В. Коваль
Зміст
1.Пояснювальна записка
2.Зміст державного екзамену
3.Питання до державного екзамену
4. Критерії оцінювання
5.Список рекомендованої літератури



1. Пояснювальна записка
Державний екзамен з практичної психології є важливим етапом перевірки та оцінки ступеня підготовки у вузі молодого фахівця та становить особливу комплексну форму контролю, що у найбільш повному і чіткому вигляді характеризує досягнутий освітньо-кваліфікаційний рівень студента.
Запропонована програма державного екзамену розрахована на спеціальності, з яких здійснюється підготовка практичних психологів.
Мета державного екзамену: виявити вміння випускника визначати конкретні завдання практичної психології; відстежувати зміст та умови індивідуального розвитку особистості; готовність майбутнього спеціаліста реалізувати в практичній роботі здобуті у ВНЗ психолого-педагогічні знання.
Програма державного екзамену з практичної психології містить у собі основні проблеми з різних розділів психологічної науки, які дозволяють уявити цілісність та системність теоретичних знань студента-психолога, а також низку практичних завдань, які моделюють реальні психологічні проблеми особистості, і дають можливість виявити у студентів ступень сформованості вмінь та навичок у галузі практичної психології.
Програма державного екзамену з практичної психології покликана перевірити основні компетенції випускників з курсів: „Психологічна служба в системі освіти”, „Експериментальна психологія”, „Диференційна психологія”, „Основи психологічного консультування”.
Відповідь студента-випускника на питання екзаменаційного білета є підтвердження кінцевої оцінки успішності оволодіння ним фаховими дисциплінами. Оцінювання відповідей студентів проводиться за існуючими сталими вимогами і нормами.
Програма державного екзамену з практичної психології містить наступні блоки з навчальних дисциплін: „Психологічна служба в системі освіти”, „Експериментальна психологія”, „Диференційна психологія”, „Основи психологічного консультування”.
Перший блок питань охоплює теми з нормативних теоретико-практичних дисциплін. Знання змісту цих тем мають допомогти студентам на основі теоретичних знань вирішувати практичні завдання, пов’язані з вирішенням проблем, конфліктів та криз, які виникають у людей протягом життя.
Другий блок практичних завдань містить ситуації, для розв’язання яких випускники мають застосувати весь арсенал умінь з практичної психології та продемонструвати рівень своєї практичної підготовки до професійної діяльності.

2. Зміст державного екзамену

2.1. Психологічна служба в системі освіти
2.1.1. Завдання, структура, функції психологічної служби в системі освіти України
Створення психологічної служби в системі освіти, її становлення, сучасний стан та тенденції розвитку.
Основні документи, які регламентують роботу психологічної служби. Етичний кодекс практичного психолога. Методичне забезпечення роботи психологічної служби в системі освіти України.
Мета та основні завдання психологічної служби. Функції психологічної служби. Зміст діяльності психологічної служби в системі освіти України.
Структурні складові психологічної служби в системі освіти. Управління психологічною службою.
Місце практичного психолога в психологічній службі. Кваліфікаційні вимоги до практичного психолога. Особливості діяльності практичних психологів на сучасному етапі реформування загальноосвітньої школи.
2.1.2. Системність у роботі психологічної служби загальноосвітньої школи
Планування роботи шкільного психолога. Складання плану роботи на рік, місяць, тиждень.
Види документації практичного психолога (довідково-інформаційна, обліково-реєстраційна, для службового використання). Ведення документації практичним психологом.
Звітність практичного психолога. Складання звіту за семестр, за рік.
Взаємозв’язок між основними видами діяльності практичного психолога. Необхідність забезпечення наступності між ланками навчання у загальноосвітній школі.
2.1.3. Психологічна служба початкової школи
Загальна характеристика психофізіологічного розвитку дитини молодшого шкільного віку. Основні проблеми цього віку. Зміст роботи шкільного психолога в зв’язку зі вступом дітей до школи. Цілі, задачі та умови ефективності роботи психологічної служби в початкових класах.
Основні напрями роботи практичного психолога у початковій школі. Запобігання шкільної дезадаптації молодших школярів. Навчальні труднощі молодших школярів. Інші напрями роботи психологічної служби початкової школи. Права та обов’язки практичного психолога початкової школи.

2.1.4. Психологічна служба загальноосвітньої школи
Статус практикуючого психолога у загальноосвітній школі та основні напрями його роботи. Права та обов’язки практичного психолога загальноосвітньої школи.
Психофізіологічні особливості підлітків. Проблеми підліткового віку та основні напрями роботи психолога з підлітками.
Психофізіологічні особливості юнаків. Пріоритетні напрями роботи психолога із старшими школярами.
2.1.5. Психологічна служба вищих закладів освіти
Мета, завдання та основні напрями роботи психологічної служби ВЗО.
Основні функції психологічної служби ВЗО. Специфіка роботи психолога зі студентською молоддю.
Шляхи розв’язання проблем адаптації студентів до умов навчання. Інші напрями роботи психологічної служби ВЗО. Права та обов’язки практичного психолога ВЗО.
2.1.6. Психологічна служба позашкільних закладів
Мета та основні завдання психологічної служби позашкільного закладу. Напрями роботи та спеціальні методи психологічної служби позашкільного закладу. Особливості роботи позашкільного психолога з розвитку творчої особистості. Права та обов’язки позашкільного практичного психолога.
2.1.7. Інноваційні підходи до створення моделей діяльності шкільної психологічної служби
Необхідність психологізації всього навчально-виховного процесу в сучасній школі. Досвід психологізації у навчальних закладах України. Складності процесу психологізації в сучасних умовах. Найважливіші складові психологізації навчально-виховного процесу в сучасній школі.
Основні підходи до створення моделі діяльності шкільної психологічної служби. Приклади моделей діяльності шкільної психологічної служби.

2.2. Експериментальна психологія
2.2.1. Предмет і завдання експериментальної психології
Передумови виникнення і становлення експериментального методу у психології.
Витоки експериментальної психології. Внесок різних наук у становлення експериментального методу у психології. Етапи становлення експериментальної психології: долабораторний і лабораторний етапи. Розвиток експериментальної психології. Предмет експериментальної психології на сучасному етапі.
Розвиток вітчизняної експериментальної психології. Різні підходи до розуміння сутності експерименту, його структури (Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьев, С. Д. Максименко, С. Л. Рубінштейн та ін.).
Тенденції розвитку й основні проблеми експериментального методу у психології.
2.2.2. Експеримент у системі методів наукового дослідження психіки
Загальна характеристика емпіричних методів наукового дослідження психіки. Принципи наукового дослідження психіки: загальні (детермінізму, єдності свідомості та діяльності, розвитку, системного підходу та ін.) та спеціальні (принцип репрезентативності об’єкта дослідження, валідності предмета дослідження, надійності експериментальних умов, інваріантності результату, зв’язку теорії з практикою та ін.).
Місце експерименту в системі емпіричних методів дослідження психіки. Специфіка експерименту у психології. Структура експерименту. Типи експериментів. Лабораторний і природний експерименти. Констатуючий і формуючий експерименти. Функціональний контроль незалежної змінної як умова психологічного експериментування. Експеримент і квазіексперимент. Кореляційний підхід у психології. Особливості експерименту у віковій, педагогічній, соціальній психології та інших галузях психологічної науки.
Переваги експериментального дослідження психіки порівняно зі спостереженням (можливість вивчення психічної реальності в найсприятливіших умовах, встановлення причин і закономірностей психіки, перевірки істинності наукових теорій тощо). Проблеми експериментального дослідження психіки (неможливість безпосереднього вивчення базових психічних процесів, штучність, порушення природного розвитку подій, етичність, подвійна суб’єктність тощо). Комунікативні артефакти (ефекти Розенталя, Хотторна, аудиторії, первинності тощо) та їх запобігання в експериментальному дослідженні психіки.
2.2.3. Змінні у психології. Вимір змінних
Поняття змінної у психологічному дослідженні. Види змінних. Незалежні змінні та їх види. Проблема виокремлення та контролю незалежної змінної. Залежні змінні та їх характеристики. Проміжні змінні, їх особливості. Змінні, що контролюються.
Джерела артефактів у маніпулюванні змінними. Змішування змінних і проблема контролю в маніпулюванні змінними.
Вимірювання у психології. Психологічні шкали (за С. Стівенсом). Номінальна шкала. Шкала порядку. Шкала інтервалів. Шкала пропорцій. Основні характеристики шкал. Умови застосування шкал.
Психодіагностичні методики як засоби виміру змінних. Класифікація психодіагностичних методик: за предметною спрямованістю, за джерелом отримання інформації і інформованістю досліджуваних тощо. Критерії якості виміру змінних: об’єктивність, надійність, валідність.

2.2.4. Гіпотези у структурі психологічного дослідження
Гіпотеза і психологічні закономірності. Проблема реконструкції психологічної реальності при перевірці гіпотези. Рівні гіпотез: теоретичний, емпіричний, статистичний. Принцип фальсифікації і верифікації наукових гіпотез.
Види гіпотез (причинно-наслідкові, функціональної залежності та ін.). Вимоги до формулювання гіпотез. Ознаки “правильної” гіпотези. Експериментальна гіпотеза та її особливості. Види експериментальних гіпотез. Контргіпотеза і третя конкуруюча гіпотеза.
Статистичні гіпотези при обробці результатів експерименту. Гіпотези про відмінність і подібність. Нуль-гіпотеза. Помилки першого і другого роду при прийнятті статистичного рішення і можливість їх уникнення. Асиметрія висновків при перевірці нуль-гіпотези.
2.2.5. Етапи експериментального дослідження психіки
Організація експерименту у психології. Загальна характеристика етапів психологічного експерименту. Проблема досягнення валідності експерименту. Валідність експерименту і експериментальний контроль.
Бездоганний експеримент (ідеальний, нескінченний, повної відповідності) як критерій валідності психологічного експерименту. Фактори часу, завдань і суб’єктивний фактор загрози валідності експерименту.
Особливості досліджуваних і проблема валідності експерименту. Генеральна сукупність і експериментальна вибірка. Репрезентативність вибірки. Стратегії відбору досліджуваних в експериментальну вибірку.
Практика експериментування і можливі методологічні помилки. Проблема об’єктивності і надійності експериментальних даних.
Обробка і узагальнення результатів експериментального дослідження. Якісна і кількісна обробка результатів експериментування. Проблема інтерпретації результатів експериментального дослідження психіки.
2.2.6. Планування психологічного експерименту
Поняття про планування психологічного експерименту. Умови і форми планування. Типи планування. Змістове і формальне планування.
План як експериментальна схема варіювання умов незалежної змінної. Види планів.
Простий план і його різновиди. План з попереднім і підсумковим тестуванням і умови його використання. План з підсумковим тестуванням. План Р. Соломона.
Складний (факторний) план. Планування за латинським і греко-латинським квадратом. Особливості експериментальних планів для одного досліджуваного. Типи експериментальних схем, що використовуються у процесі вивчення психіки одного досліджуваного.
2.2.7. Інтерпретація результатів експериментального дослідження психіки
Поняття про інтерпретацію результатів експерименту. Рівні інтерпретації: змістовий і формальний.
Складові інтерпретації експериментальних результатів. Особливості обробки результатів експериментального дослідження у психології. Кількісна і якісна обробка.
Проблема узагальнення результатів дослідження. Типові помилки узагальнення експериментальних даних.
Вимоги до складання звіту про результати експериментального дослідження психіки. Складові звіту.
2.2.8. Кореляційний підхід у психологічному дослідженні
Кореляційний підхід як метод пасивно-спостерігаючого дослідження і як засіб статистичної оцінки гіпотез про зв’язки. Види зв’язку в кореляційних дослідженнях (істинні і хибні кореляції, автокореляціїта ін.). Ступінь зв’язку і ступінь відмінностей в кореляційному дослідженні. Залежність вибору коефіцієнта кореляції від виду психологічних шкал. Параметричні і непараметричні коефіцієнти кореляції. Конт-роль у кореляційних дослідженнях. Підбір груп у кореляційних і квазіекспериментальних схемах. Оцінка валідності кореляційного дослідження.

2.3. Основи психологічного консультування
2.3.1. Предмет, мета і завдання психологічного консультування
Консультативна діяльність у практичній роботі психолога. Психологічне консультування та психотерапія. Психоконсультування та психологічна допомога особистості.
Мета психоконсультування. Глобальні та специфічні цілі психоконсультування.
Види психоконсультування: за тривалістю роботи (разова консультація, короткострокове консультування, середньо тривале консультування); за орієнтованістю допомоги (на дорослого, на дитину, сім’ю, батьків, вчителів тощо); за характером допомоги (просвітницько-рекомендаційне, діагностичне, власне психологічне).
Поняття психологічної ситуації. Види психологічної ситуації (за рівнем усвідомлення проблеми, за ставленням до них клієнта, за впливом на особистісний розвиток).
Обов'язки психоконсультанта. Принципи психологічного консультування. Проблема ефективності психоконсультування. Критерії успішності психоконсультування.
2.3.2. Напрями психологічного консультування
Психоаналітичний напрям у консультуванні. Психоаналіз як теорія особистості. Структура особистості. Основні техніки у психоаналітичному консультуванні. Інші психоаналітичні теорії.
Гуманістичний напрям у психологічному консультуванні. Особистісно-центроване консультування. Гештальтконсультування. Трансакций аналіз у консультуванні.
Біхевіористичний напрям у консультуванні. Теорія оперантного обумовлення та інкубації. Практика поведінкового консультування. Консультування реалізмом.
Когнітивний напрям у психологічному консультуванні. Соціально-когнітивна теорія. Основні положення концепції. Раціонально-емотивне консультування. Техніки та моделі когнітивного консультування
Екзистенційний напрям у психологічному консультуванні. Структура особистості. Екзистенційна модель механізмів захисту. Логотерапія. Спецтехніки. Парадоксальна інтенція.
2.3.3. Особистість консультанта в психологічному консультуванні
Поняття про загальну професійну освіту психолога-консультанта. Необхідність для психолога-консультанта мати загальну вищу і спеціальну професійну освіту, а також достатній досвід проведення практичного психологічного консультування. Основні питання, на які повинен вміти відповідати професійно підготовлений психолог-консультант. Особистісні якості психолога-консультанта.
Загальні вимоги, що пред'являються до психологічного консультування і психолога-консультанта. Кодекс професійної етики практичного психолога, його основні положення, застосовані до роботи психолога-консультанта. Відповідальність психолога-консультанта перед клієнтом за результати психологічного консультування. Збереження в таємниці психологом-консультантом особистісних відомостей про клієнта. Відношення психолога-консультанта до фактів непрофесійного використання психологічного консультування. Взаємини психолога-консультанта і клієнта в ході консультацій. Якості, що проявляються хорошим психологом-консультантом в особистісному спілкуванні з клієнтом. Оптимальні умови проведення психологічного консультування.
Система цінностей консультанта. Етичні принципи в психологічному консультуванні. Вплив професійної діяльності на особистість консультанта. "Синдром вигорання". Причини "синдрому вигорання". Умови попередження "синдрому вигорання".
2.3.4. Організація роботи психологічної консультації
Загальні питання організації роботи психологічної консультації. Умови, що забезпечують необхідність створення психологічної консультації і організації її роботи. Вибір місця для розміщення психологічної консультації. Підбір кадрів для роботи в психологічній консультації.
Режим роботи психологічної консультації. Оптимальний режим роботи психологічної консультації для її відвідувачів (клієнтів). Внутрішній режим роботи психологічної консультації для її співробітників. Співвідношення витрат часу на психологічне консультування і інші види робіт. Режим індивідуальної роботи психолога-консультанта.
Розподіл обов'язків між працівниками психологічної консультації. Типи психологічних консультацій як установ. Психологічна сумісність працівників психологічної консультації.
Організація індивідуальної роботи психолога-консультанта. Поняття про оптимальну організацію індивідуальної роботи психолога-консультанта. Зразкові середні норми витрат часу на різні види психологічного консультування. Відносність і мінливість тимчасових витрат на ці види робіт.
Взаємодія психолога-консультанта з іншими фахівцями - консультантами в різних областях. Типові випадки, що вимагають активної ділової взаємодії психолога-консультанта з іншими фахівцями-консультантами.
Взаємодія психолога-консультанта з допоміжним персоналом психологічної консультації.
2.3.5. Консультативний контакт
Поняття консультативного контакту. Риси консультативного контакту. Терапевтичність та атерапевтичність консультативного контакту. Терапевтичний клімат в консультативному контакті. Фізичні компоненти консультативного контакту. Емоційні компоненти консультативного контакту. Невербальна та вербальна поведінка консультанта і клієнта. Перенесення та контрперенесення в консультуванні.
2.3.6. Процес психологічного консультування
Стадії процесу консультування. Перша зустріч з клієнтом. Опір консультуванню. Оцінка проблем клієнтів. Запит та психологічна проблема. Психологічний анамнез. Стадії консультативної бесіди. Умови проведення консультативної бесіди. Прийоми та методи психологічного впливу в ході бесіди. Установка на діалог в процесі консультування. Вміння слухати в роботі психоконсультанта. Ефективність інтерв’ю та профілактика можливих помилок.
2.3.7. Техніки психологічного консультування
Поняття про техніку і технічні прийоми психологічного консультування. Зв'язок техніки психологічного консультування з його етапами і процедурами. Універсальна і спеціальна техніка психологічного консультування.
Зустріч клієнта в психологічній консультації. Місце і прийоми зустрічі клієнта в психологічній консультації. Супроводження клієнта до місця проведення консультації. Зовнішній вигляд (одяг) психолога-консультанта.
Початок бесіди з клієнтом. Перші слова психолога-консультанта, адресовані клієнтові. Особисте знайомство психолога-консультанта з клієнтом. Загальна підготовка психолога-консультанта на початок розмови з клієнтом. Форми мовного етикету.
Зняття психологічної напруги у клієнта і активізація його розповіді на стадії сповіді. Прийоми психологічної вербальної підтримки клієнта. Прийом "зеркалізація", його суть і умови правильного застосування. Прийом "перифрази": де, як і коли його доцільно використовувати. Прийом "узагальнення": в яких випадках психологічного консультування до нього розумно звертатися. Прийом "емоційна підтримка клієнта».
Дії консультанта при дачі клієнтові порад і рекомендацій. Правила, яких психологові-консультантові слід дотримуватися, пропонуючи клієнтові свої виводи і практичні рекомендації.
Техніка завершального етапу консультування і практика спілкування психолога-консультанта з клієнтом після закінчення консультації. Забезпечення зворотного зв'язку психолога-консультанта з клієнтом при реалізації клієнтом отриманих рекомендацій. Поведінка психолога-консультанта на завершальному етапі психологічного консультування.
Типові технічні помилки, що допускаються в процесі консультування, способи їх усунення.
2.3.8. Тестування в практиці психологічного консультування
Недостатність відомостей про особу клієнта у психолога-консультанта, особливо в перші моменти проведення консультування. Необхідність використання в психологічному консультуванні тільки валідних, простіших, надійніших і зрозуміліших клієнтові психологічних тестів. Важливість органічного включення процедури тестування в процес психологічного консультування.
Необхідність зведення до мінімуму кількості часу, що відводиться на проведення тестування під час консультування. Можливість безпосереднього використання результатів психологічного тестування для вироблення рад і рекомендацій клієнтові. Небажаність застосування проектних тестів в психологічному консультуванні, перевага опитувачів перед іншими видами психологічних тестів. Особливі вимоги, що пред'являються до опитувачів, використовуваних в психологічному консультуванні. Орієнтація на комп'ютеризовані варіанти психологічних тестів з автоматичною презентацією стимульного матеріалу і обробкою результатів тестування. Обов'язковість інформування клієнта про результати його психологічного тестування.
2.3.9. Психологічне консультування з проблем особистісного росту клієнта
Поради з питань, пов'язаних з темпераментом. Природний і соціально обумовлений тип темпераменту людини. Дії психолога-консультанта у разі скарги клієнта на підвищену емоційну збудливість. Рекомендації клієнтові при виявленні у нього проблем, пов'язаних із швидкістю реакції. Дії психолога-консультанта у разі, коли клієнт скаржиться на слабкість своєї нервової системи.
Загальні рекомендації по корекції рис вдачі. Стійкість і мінливість рис вдачі людини. Вікові особливості розвитку рис вдачі і пов'язані з цим практичні рекомендації по їх корекції.
Поради з розвитку волі. Факти, які потрібно знати і враховувати, даючи рекомендації по розвитку волі у дітей раннього віку.
Рекомендації по вдосконаленню ділових рис характеру. Поняття про первинні і вторинні ділові риси вдачі.
Поради з розвитку комунікативних рис вдачі. Уміння і навички спілкування, в яких проявляються комунікативні риси вдачі людини. Рекомендації по розвитку комунікативних рис характеру, пов'язаних з правильним сприйняттям і розумінням людей.
Консультування з проблем порушення потребністно-мотиваційної сфери. Поняття мотивації, мотиву і потреби. Основні мотиваційні проблеми клієнта психологічної консультації, вірогідні причини і типові прояви цих проблем. Відсутність у клієнта інтересу до придбання нових знань, умінь і навичок, способи вирішення цієї проблеми. Відсутність у клієнта серйозних життєвих планів, шляху вирішення цієї проблеми. Дефіцит прагнення людини до досягнення певної мети, способи його ліквідації.
2.3.10. Комунікативне та соціально-перцептивне консультування
Відсутність інтересу до людей. Дефіцит досвіду особистого спілкування клієнта з людьми, його можливі причини. Типовий початок психологічного консультування у разі відсутності у клієнта вираженого інтересу до людей. План проведення такого консультування.
Невміння привертати до себе увагу, справляти позитивне враження на людей. Об'єктивні і суб'єктивні причини недостатньої уваги до людини з боку інших людей.
Невміння висловлювати компліменти і правильно реагувати на них. Практичне рішення проблеми, якщо клієнт не вважає потрібним або не бажає висловлювати компліменти на адресу інших людей.
Невміння сприймати і правильно оцінювати соціальні ролі людей. Найбільш важливі правила ролевої взаємодії людини з іншими людьми в процесі спілкування з ними, необхідність виконання цих правил. Питання, які психолог-консультант може задати клієнтові в процесі психодіагностичної бесіди з ним з цієї проблеми. Типові помилки, що допускаються психологом-консультантом при вирішенні цієї проблеми.
2.3.11. Психолого-педагогічне консультування
Взаємини батьків з дітьми-дошкільниками. Вирішення проблеми трирічної вікової кризи і пов'язаного з ним погіршення взаємин дитини з батьками. Проблема розбіжностей між батьками з приводу методики навчання і виховання дитини до трирічного віку.
Небажання дитини, що досягла семирічного віку, навчатися в школі. Питання для визначення мотивів небажання дитини вчитися в школі.
Психолого-педагогічне консультування батьків дітей – молодших школярів. Основні проблеми і причини невдалого початку навчання дитини в школі, шляху рішення цих проблем. Об'єктивні і суб'єктивні обставини, із-за яких у дітей на початку їх навчання в школі можуть складатися погані взаємини з однолітками. Практичні рекомендації по виявленню і усуненню цих причин.
Поняття про психологічно нестандартну дитину. Практичні рекомендації по навчанню і вихованню нестандартних дітей.
Рішення психолого-педагогічних проблем підліткового віку. Типові конфлікти між батьками і підлітками, їх причини, способи попередження і усунення. Розбіжності в представленнях батьків і підлітків з приводу інтелектуального розвитку і підготовки до майбутнього життя, шляху ліквідації подібних розбіжностей.
Консультування батьків хлопцем і дівчат. Типові випадки і ситуації звернення в консультацію батьків старшокласників, а також самих хлопців і дівчат. Основні причини поганих взаємин між старшокласниками і їх батьками. Способи усунення цих причин і встановлення нормальних взаємин між батьками і дорослими дітьми.
2.3.13. Сімейне консультування
Основні питання сімейного консультування. Взаємини з майбутнім чоловіком. Взаємини між подружжям в сім'ї. Взаємини між подружжям в початковий період становлення сім'ї. Несумісність характерів подружжя як одна з основних причин труднощів в сімейних взаєминах. Несумісність звичок, вчинків, поглядів подружжя, форми вираження несумісності у внутрішньосімейних стосунках. Взаємозв'язок внутрішньосімейних проблем, необхідність їх комплексної діагностики і спільного рішення.
Взаємини подружжя з їх батьками. Різновиди і особливості взаємин подружжя з їх батьками. Типові проблеми, що виникають в цих взаєминах, варіанти конфліктів подружжя зі своїми батьками. Приватні внутрішньосімейні проблеми, що стосуються особистих взаємин одного з подружжя з батьками іншого. Загальні рекомендації, які психолог може дати клієнтові, залученому у внутрішньосімейні конфлікти.
Конфлікт – розбіжність між батьками в їх відношенні до поведінки свого сина в його власній сім'ї, шляху вирішення цієї внутрішньосімейної проблеми. Способи вирішення цієї конфліктної ситуації. Конфлікти типу "свекруха – невістка", "теща – зять", способи їх вирішення.
2.3.14. Практичні рекомендації по діловому психологічному консультуванню
Труднощі встановлення нормальних стосунків між керівником і підлеглими у разі, якщо керівник має серйозні недоліки характеру. Шляхи практичного рішення цієї проблеми в різних випадках життя. Труднощі налагодження хороших стосунків між керівником і підлеглими при недоліках в характерах підлеглих. Програма проведення консультування і способи вирішення цієї проблеми.
Керівництво діловими стосунками людей. Поняття про ділові стосунки. Основні питання, пов'язані з психологічним консультуванням з проблеми ділових стосунків. Вибір керівником засобів і форм контролю діяльності підлеглих. Оцінювання керівником роботи підлеглих, застосування ним заохочень і покарань.
Прийняття і реалізація керівником рішень з особистих питань підлеглих.
Поняття про особистісні справи і питання підлеглих. Право і обов'язок керівника вирішувати такі питання.
Звернення до людей з проханнями і правильне реагування на прохання. Форми мовного етикету, використовувані при зверненні до людей з проханнями, при реагуванні на прохання, а також при вираженні вдячності за виконане прохання.
Уміння переконувати людей. Типові рекомендації психолога-консультанта клієнтові по вдосконаленню уміння переконувати людей з урахуванням отриманих від клієнта відповідей на психодіагностичні питання.
2.3.15. Спеціальні проблеми психологічного консультування
Консультування асоціальних осіб. Консультування при алкоголізмі. Консультування клієнтів з психосоматичними розладами. Консультування клієнтів з депресією і суїциднимі намірами. Консультування при переживанні втрати. Особливості бесіди з вмираючою людиною. Консультування при сексуальних проблемах.
2.3.16. Оцінка результатів психологічного консультування
Поняття про результативність психологічного консультування. Можливі підсумки психологічного консультування: позитивні, негативні, невизначені, відстрочені. Вірогідні причини негативних результатів психологічного консультування. Найважливіші ознаки позитивної результативності психологічного консультування. Випадки невизначених і спірних результатів психологічного консультування. Об'єктивні і суб'єктивні, внутрішні і зовнішні показники результативності психологічного консультування
Критерії оцінки результатів психологічного консультування. Процедури практичного оцінювання результатів консультування, їх достоїнства і недоліки. Оптимальні умови застосування кожної з цих процедур.
Причини недостатньої результативності психологічного консультування. Шляхи виявлення причин низької результативності психологічного консультування, способи усунення цих причин. Недолік наукових знань про способи практичного рішення проблеми клієнта, дії психолога-консультанта в цьому випадку. Відсутність оптимальних умов для повноцінного виконання клієнтом рекомендацій, отриманих від психолога-консультанта. Недостатньо виражене бажання клієнта вирішувати свою проблему за рекомендацією консультанта, дії психолога-консультанта в цьому випадку.
Незадовільний контроль реалізації клієнтом отриманих рекомендацій як можлива причина недостатньої результативності консультування. Неправильні дії клієнта з виконання отриманих рекомендацій як причина низької результативності психологічного консультування. Шляхи усунення усіх цих причин.

2.4. Диференціальна психологія
2.4.1. Диференційна психологія: її предмет, специфіка, історія, методи
Предмет диференційної психології. Становлення диференційної психології як науки. Передісторія диференційної психології. Перші наукові дослідження індивідуальних відмінностей (Ф. Бессель, В. Вундт, Ф. Гальтон). Три світові традиції у розвитку диференційної психології: європейська, американська, російська. В. Штерн про предмет і завдання диференційної психології. Диференційна психофізіологія як галузь диференційної психології.
Специфіка диференційної психології, її зв’язок з іншими науками, роль у практичній психології. Напрями диференційно-психологічних досліджень за В. Штерном. Індивідуальні, типологічні та групові відмінності. Риса, диспозиція, тип. Індивідуальність як інтегральне поняття диференційної психології. Структура індивідуальності за Б. Ананьєвим, В. Мерліним, Е. Голубєвою.
Методи диференційної психології. Роль спадковості та середовища у формуванні індивідуальності.
2.4.2. Диференційна психологія про темперамент
Історія вчення про темперамент – пошук біологічних основ темпераменту (Гіппократ – Гален, А. Галлер, Г. Врісберг, П. Лесгафт, І. Генлє, А. Фульє, П. Блонський, Б. Завадовський та ін). Формальний опис класичної типології І. Кантом: темпераменти діяльності та темпераменти почуттів. Енергетична теорія темпераменту В. Вундта.
Конституційні теорії темпераменту: К. Сіго, Е. Кречмера, У. Шелдона. Типи будови тіла та темпераменту за Е. Кречмером. Діатетична та психоестетична пропорції. Соціальна установка. Психологія конституціональних відмінностей за У. Шелдоном: соматотип, шкала темпераменту. Аналіз конституціональних відмінностей за біографічними даними.
Факторні дослідження темпераменту. Дослідження Г. Хейманса і Е. Вірсми. Типологія темпераменту Р. Ле Сенна. Фактори темпераменту за Дж. Гілфордом, К. Лоуелл, Л. Терстоном, А. Бассом і Р. Пломіним. Ознаки темпераменту за А. Бассом і Р. Пломіним. Факторне дослідження темпераменту Г. Ю. Айзенком. Співставлення моделей Е. Кречмера та К. Г. Юнга.
2.4.3. Психофізіологічні дослідження темпераменту
Загальна характеристика диференційно-психофізіологічних досліджень. Темперамент і вища нервова діяльність за І. Павловим. Дослідження типів нервової системи у дітей А. Г. Івановим – Смоленським. Дослідження вищої нервової діяльності і темпераменту у дітей Н. І. Красногорським.
Вивчення темпераменту у психофізіологічній школі Б. М. Теплова та В. Д. Нєбиліцина. Структура темпераментних властивостей та 12-мірна класифікація властивостей нервової системи за В. Д. Нєбиліциним. Первинні і вторинні властивості нервової системи.
Психофізіологічна школа В. С. Мерліна: біологічна основа, ознаки, властивості і типи темпераменту
Структура формально-динамічних властивостей за В. М. Русаловим.
Дослідження взаємозв’язку властивостей темпераменту з властивостями нервової системи (В. Мерлін, Г. Айзенк, Е. Ільїн, В. Нєбиліцин та інші).
Вивчення темпераменту у школі Яна Стреляу. Реактивність і активність як характеристики енергетичного рівню поведінки. Оптимум збудження і оптимум стимуляції. Часові параметри поведінки. Властивості темпераменту і особистісні якості. Модифікуючий вплив темпераменту на виховання особистості.
2.4.4. Типології психопатій та акцентуацій характеру
Вчення П. Б. Ганнушкіна про конституційні психопатії. Поняття психопатії та нормального характеру. Характеристика 9 груп конституційних психопатій: Характеристика 9 груп психопатій: циклоїдів, астеніків, шизоїдів, параноїків, епілептоїдів, істеричних, нестійких, антисоціальних, конституційно-нерозумних.
Класифікація психопатій та акцентуацій характеру підлітків А. Є Лічко. Визначення понять акцентуації та психопатії. «Місце найменшого опору» – locus resistentiae minoris - для кожного типу акцентуації. «Підлітковий комплекс» у різних типів акцентованих підлітків: реакції емансипації та групування з однолітками, реакція захоплення, особливості сексуальної поведінки. Типи акцентуації та особливості сприйняття себе (самооцінки). Порушення поведінки у різних типів акцентуйованих підлітків: делінквентна поведінка, втеча з дому і бродяжництво, токсикоманічна поведінка (рання алкоголізація), суїцидальна поведінка.
Поняття психопатичного розвитку за А. Лічко. Типи неправильного виховання та психопатичний розвиток. Змішані типи акцентуацій.
Теорія акцентуйованих особистостей К. Леонгарда. Визначення поняття акцентуація. Типи акцентуацій темпераменту та характеру за К. Леонгардом. Екстраверсія та інтроверсія за К. Леонгардом.
Порівняння типологічних моделей П. Б. Ганнушкіна, А. Лічко, К. Леонгарда.
2.4.5. Класифікації особистості і характеру
Теоретичні та емпіричні класифікації особистості і характеру. Особливості типологічного підходу у вивченні особистості.
Класифікація особистостей О. Ф. Лазурського, загальна характеристика, основний принцип. Поняття про ендопсихіку та екзопсихіку. Поділ особистостей за психічним рівнем, ознаки підвищення психічного рівня. Співвідношення між ендо- та екзопсихікою на різних рівнях. Характеристика чистих типів нижчого, середнього та вищого психічних рівнів.
Психологічні типи за К. Г. Юнгом. Поняття про екстраверсію та інтроверсію: установка свідомості та несвідомого. Психічні функції: мислення, почуття, відчуття, інтуїція. Раціональні та ірраціональні функції. Первинна, допоміжна та підпорядкована функції. Характеристика психологічних типів: мисленнєвих, почуттєвих, відчуттєвих, інтуїтивних.
Психоаналітична класифікація характерів Н. Мак-Вільямс. Поняття характеру у психоаналітичній традиції. Механізми психологічного захисту як найважливіший критерій психоаналітичної діагностики. Типи організації характерів (нарцисичний, обсесивно-компульсивний, депресивний, маніакальний, шизоїдний, параноїдний, істеричний, мазохистичний, асоціальний) – драйви, афекти, темперамент, об’єктні стосунки, Я-концепція, механізми захисту.
2.4.6. Диференційна психологія здібностей
Два підходи у вивченні здібностей: особистісно-діяльнісний та функціонально-генетичний. Здібності, обдарованість, талант, геніальність.
Співвідношення понять «здібності» та «якості». Здібності та академічна успішність. Загальні та спеціальні здібності. Уявлення про інтелект, його структуру та індивідуальні відмінності в інтелекті.
Дослідження взаємозв’язку показників загальних здібностей (пам’яті, інтелекту), академічної успішності із загальними властивостями ВНД та із спеціально людськими типами ВНД (мислительним, художнім, середнім).
Музичні здібності, їх структура. Типологія музичного сприйняття. Функціональна симетрія-асиметрія півкуль у музикантів. Особистісні особливості музикантів.
Математичні здібності. Структура математичних здібностей. Дослідження взаємозв’язку показників математичних здібностей із загальними властивостями ВНД із спеціально людськими типами ВНД. Два типи математичних здібностей – геометрична інтуїція та абстрактно-алгебраїчна конструкція. Особистісні особливості математично обдарованих учнів.
Мовні здібності. Типи мовних здібностей: комунікативно-мовний та когнітивно-лінгвістичний. Ознаки мовних здібностей.
Здібності до образно-творчої діяльності. Дитяче сприйняття як передумова обдарованості до образно-творчого мистецтва.
2.4.7. Індивідуальні особливості діяльності
Поняття про стиль діяльності. Стиль діяльності і здібності. Стиль та ефективність діяльності. Класифікації стилів діяльності: стилі виробничої, педагогічної, спортивної діяльності; стилі діяльності музикантів-виконавців; стилі навчальної діяльності.
Поняття когнітивного стилю. Види когнітивних стилів.
Стилі керівництва, зв'язок з особистісними якостями. Стилі спілкування, стилі самопрезентації та інші індивідуальні стилі поведінки.
Дослідження ефективності виконання різних видів діяльності в залежності від типологічних особливостей ВНД: ефективність монотонної діяльності, діяльності в екстремальних ситуаціях, управлінської діяльності, артистичної, професійної інтелектуальної діяльності, групової діяльності.










3. Питання до державного екзамену
до курсу «Психологічна служба в системі освіти»
Створення, становлення, сучасний стан та тенденції розвитку психологічної служби системи освіти України.
Кваліфікаційні вимоги до професійної та особистісної підготовки практичного психолога.
Документально-методичне забезпечення роботи психологічної служби в системі освіти України.
Планування діяльності, ведення документації та звітність практичного психолога системи освіти України.
Структурні складові психологічної служби в системі освіти України, їх функції.
Основні види роботи практичного психолога у загальноосвітній школі.
Основні форми роботи практичного психолога у загальноосвітній школі.
Цілі, задачі, зміст та умови ефективності роботи психологічної служби в початковій школі.
Цілі, задачі, зміст та умови ефективності роботи психологічної служби в основній школі.
Цілі, задачі, зміст та умови ефективності роботи психологічної служби в старшій школі.
Мета, завдання та основні напрями роботи психологічної служби у ВНЗ.
Особливості роботи практичного психолога з обдарованими дітьми.
Особливості роботи практичного психолога з «важкими» дітьми.
Основні завдання, напрями і форми роботи шкільного практичного психолога з батьками учнів загальноосвітньої школи.
Особливості роботи практичного психолога з педагогічним колективом загальноосвітньої школи.

до курсу «Експериментальна психологія»
Експериментальна психологія як галузь психології. Витоки та становлення експериментального методу у психології.
Формування гіпотези в науковому дослідженні. Класифікація гіпотез.
.Загальна характеристика методів психологічного дослідження.
.Основні етапи проведення психологічного дослідження.
Основні види планів психологічного експерименту.
Змінні, види та способи їх контролю.
Поняття про шкали у психології. Види шкал.
Експериментальна вибірка та генеральна сукупність. Стратегії побудови експериментальних груп.
Наукова проблема. Етапи її формування
Роль теорії в розвитку науки. Види та структура наукової теорії.
Класифікація основних загальнонаукових дослідницьких методів.
Метод кореляційного аналізу у психологічному дослідженні.
Доекспериментальні та квазіекспериментальні плани в психології.
Прості експериментальні плани.
Факторні плани, їх характеристика.

до курсу «Основи психологічного консультування»
Психологічне консультування: визначення, мета, завдання.
Умови ефективності консультативного процесу.
Принципи психологічного консультування.
Професійна підготовка психолога –консультанта.
Визначення поняття «консультативний контакт».
Фізичні компоненти терапевтичного клімату.
Емоційні компоненти терапевтичного клімату.
Навички підтримки консультативного контакту.
Перенос та контрперенос в консультуванні.
Основні етапи психологічного консультування.
Процедури та техніки психологічного консультування
Раппорт у психологічному консультуванні.
Основні психотерапевтичні направлення в психологічному консультуванні.
Особливості психологічного консультування дітей молодшого шкільного віку.
Особливості психологічного консультування підлітків та юнаків.

до курсу «Диференціальна психологія»
Передумови виникнення диференціальної психології як наукової дисципліни.
Основні напрями досліджень у диференціальній психології.
Основні теорії природи індивідуальних відмінностей.
Принципи і методи диференціальної психології.
Вплив середовища і спадковості на людину.
Темперамент як інтеграційна основа індивідуальності.
Поняття «міжстатевих відмінностей» у диференціальній психології.
Диференціально-психологічні характеристики здібностей.
Диференціально-психологічні характеристики когнітивної сфери.
Диференціально-психологічні характеристики інтелекту.
Основні положення концепції взаємозв’язку креативності та інтелекту М. Воллаха, Н. Когана.
Види біотипу людини.
Типи життєвого стилю за А. Адлером.
Індивідуальний стиль діяльності людини.
Вплив культурних відмінностей на психологічні особливості людини.

4. ЗМІСТ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

до курсу «Психологічна служба в системі освіти»
Скласти професіограму практичного психолога.
Скласти посадову інструкцію практичного психолога загальноосвітньої школи.
Скласти план роботи практичного психолога на тиждень.
Розробити пам’ятку батькам «Психологічна підготовка дитини до навчання у школі».
Розробити методичні поради-рекомендації вихователям закладів реабілітації неповнолітніх «Про що повинен пам’ятати педагог, працюючи з «важкими» підлітками та юнаками».
Розробити пам’ятку студенту-першокурснику «Як краще адаптуватися до умов навчання у вищому навчальному закладі».
Розробити методичні поради-рекомендації керівникам гуртків «Про що повинен пам’ятати педагог, працюючи з обдарованими дітьми».
Розробити модель діяльності психологічної служби загальноосвітньої школи.

до курсу «Експериментальна психологія»
Сформулювати гіпотезу про зв’язок між статусом і самооцінкою особистості і розробити план її експериментальної перевірки.
Сформулювати гіпотезу про “тиск“ групи на індивідуальну думку людини та розробити план її експериментальної перевірки.
Сформулювати гіпотезу про зв’язок між часом очікування на певні процедури і успішністю їх проходження і розробити план її експериментальної перевірки.
Сформулювати гіпотезу про зв’язок між продуктивністю запам’ятовування і кількістю повторень і розробити план її експериментальної перевірки.
Сформулювати гіпотезу про особливості перебігу психічних процесів особистості, коли вона перебуває наодинці і серед інших людей, розробити план її експериментальної перевірки.
Сформулювати гіпотезу про зв’язок між ефективністю діяльності і рівнем мотивації людини, розробити план її експериментальної перевірки.
Сформулювати гіпотезу про зв’язок між ставленням людини до матеріалу, що запам’ятовується, і успішністю запам’ятовування, розробити план її експериментальної перевірки.
Сформулювати гіпотезу про зв’язок між первинною інформацією про людину та її подальшим оцінюванням і розробити план її експериментальної перевірки.

до курсу «Основи психологічного консультування»
Визначити психологічний запит та знайти можливі виходи з ситуації:

На консультацію прийшла дівчина 18 років із проханням допомогти визначитися їй з вибором професії. Вона завжди мріяла бути фотомоделлю, але її батьки наполягають, щоб вона пішла вчитися в будівельний інститут.
На консультації сімейна пара. Одружені перший рік. Вона вагітна й хоче народити. Чоловік, у принципі, не проти дітей взагалі, але вважає, що зараз їх «заводити» рано. Дружина бачить у його позиції доказ відсутності любові.
Батьки звернулися зі скаргою на погану успішність сина. Дитина вчиться в третьому класі. Недавно перевели в іншу школу. Перехід пов'язаний з переїздом на нове місце проживання.
Мати звернулася в консультацію на вимогу виховательки. Дівчинка ігнорує зауваження вихователя. У тому випадку, якщо вони наполягають на виконанні вимог, проявляє агресію. З дітьми дружелюбна й турботлива.
На консультації молода дівчина. Вчора в неї мало бути весілля, але наречений в останній момент його скасував, сказавши, що «він занадто її любить, щоб з нею одружитися ». Дівчина почуває себе приниженою та обдуреною.
Мати хлопчика 10 років виражає стурбованість з приводу того, що в сина погано складаються відносини із друзями. Він залежний, поступливий. Його однолітки цим користуються. У школі завжди був відмінником.
На консультацію прийшла мати хлопчика зі скаргою на вчителя, що, з її позиції, занадто суворий до дитини: невиправдано знижує оцінки, робить зауваження, виганяє з уроків. Удома дитина поводиться «бездоганно»: ласкавий, слухняний, допомагає по хазяйству.
Юнак 18 років. Обмірковує плани самогубства, тому що «життя в цьому світі не має змісту». За його словами, прийшов, щоб йому допомогли знайти кращий спосіб.


до курсу «Диференціальна психологія»
Намалюйте навчальну генограму для своєї сім’ї за ознаками «успішність у школі», «кількість дітей».
На основі методу аналізу продуктів творчості складіть психологічний портрет когось із видатних письменників.
На основі біографічного методу та аналізу продуктів творчості складіть психологічний портрет когось із видатних митців.
Опишіть узагальнений портрет генія в науці.
Дайте характеристику групам за такими ознаками. У результаті дослідження двох груп респондентів були отримані наступні результати: у першої групі захисною стратегією була проекція, у другої групи – раціоналізація.
Дайте порівняльну характеристику міжстатевих відмінностей у розвитку пізнавальної діяльності.






















5. Критерії оцінювання
Оцінка «відмінно» виставляється студенту, який ґрунтовно і повно викладає вивчений матеріал; виявляє повне розуміння матеріалу, обґрунтовує власні думки, застосовує знання на практиці, показує вміння працювати з нормативною базою, наводить необхідні приклади; здатний здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки та узагальнення; викладає матеріал послідовно і правильно з позицій норм літературної мови.
Оцінка «добре» виставляється студенту, який дає відповідь, що задовольняє вимоги, які висуваються до оцінки «відмінно», але припускається помилок та поодиноких недоліків у послідовності викладу матеріалу і мовленнєвому оформленні.
Оцінка «задовільно» виставляється студенту, який виявляє знання і розуміння основних положень теми; викладає матеріал не повною мірою і припускається помилок у формулюванні правил, визначень; не вміє глибоко і переконливо обґрунтовувати власні думки і виявляє утруднення щодо добору прикладів; викладає матеріал непослідовно і припускається помилок у мовленнєвому оформленні.
Оцінка «незадовільно» виставляється студенту, який виявляє незнання більшої частини вивченого матеріалу з відповідної дисципліни, у формулюванні правил і понять припускається суттєвих помилок, непослідовно і невпевнено викладає матеріал. Оцінка «незадовільно» виставляється і тоді, коли виявлено повне нерозуміння матеріалу.















5. Список рекомендованої літератури
Список рекомендованої літератури з курсу «Психологічна служба в закладах освіти»
Основні документи
Етичний кодекс психолога. Прийнятий на І Установчому з’їзді Товариства психологів України 20 грудня 1990 року в м. Києві // Практична психологія та соціальна робота. - № 4, 1998.
Положення про психологічну службу системи освіти України, затверджене наказом МОН України №127 від 03.05.1999 р.
Наказ МОН України №439 від 07.06.2001 р. «Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України».
Наказ МОН України №616 від 02.07.2009 р. «Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України».
Лист МОН України №1/9-100 від 12.04.2000 р. про призупинення процесу скорочення посад практичних психологів (соціальних педагогів) у дошкільних, усіх типах загальноосвітніх та інших навчальних закладах системи загальної середньої освіти.
Типове положення про центри практичної психології і соціальної роботи, затверджене наказом МОН України №385 від 14.08.2000 р.
Лист МОН України №1/9-352 від 27.08.2000 р. про планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України.
Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України, затверджене наказом МОН України №330 від 20.04.2001 р.
Лист МОН України №1/9-193 від 18.05.2001 р. щодо зарахування часу роботи на посаді «психолог» до стажу педагогічної роботи практичних психологів загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти.
Наказ МОН України та АПН України №593/33 від 15.08.2001 р. «Про забезпечення розвитку психологічної служби в системі освіти України».
Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальношкільних та інших навчальних закладів, затверджене наказом МОН України №691 від 19.10.2001 р.
Лист МОН України №1/9-324 від 15.06.04 р. про внесення змін і доповнень до нормативів чисельності практичних психологів та соціальних педагогів навчальних закладів.
Концепція розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2012 року, затверджена наказом МОН України № 554 від19.06.2008 р.
Лист МОН України № 1/9-616 від 09.09.09 про розрахунок кількості ставок практичних психологів і соціальних педагогів у загальноосвітніх навчальних закладах.
Наказ МОН України №1248 від 30.12.2009 р «Про покращання соціально-педагогічного і психологічного супроводу навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації».
Лист МОН України №1/9-314 від 13.05.2010 щодо розгляду проектів положень.
Лист МОН України №1/9-516 від 30.07.2010 р. про орієнтири діяльності працівників психологічної служби системи освіти України у 2010-2011 навчальному році.
Концепція розвитку інклюзивного навчання, затверджена наказом МОН України №912 від 01.10.2010 р.
Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом МОН України №930 від 06.10.2010 р.
Проект. Порядок організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах. 2011 р.

Основна література
Бітянова М. Р. Психолог у школі: зміст діяльності і технології / М. Р. Бітянова. – К.: Главник, 2007. – 160 с.
Дуткевич Т. В. Практична психологія: вступ до спеціальності. Навчальний посібник / Т. В. Дуткевич, О. В. Савицька. – Київ, 2007. – 256 с.
Дуткевич Т. В. Практична психологія: вступ до спеціальності. Навчальний посібник для ВНЗ / Т. В. Дуткевич, О. В. Савицька. – 2-е вид. – Київ, 2010. – 256 с.
Збірник нормативно-правових документів психологічної служби та ПМПК системи освіти України / упоряд. В. Г. Панок, І. І. Цушко, А. Г. Обухівська. – К.: Ніка-Центр, 2005. – 436 с.
Збірник нормативно-правових документів психологічної служби та ПМПК системи освіти України / упоряд. В. Г. Панок, І. І. Цушко, А. Г. Обухівська. – К.: Шкільний світ, 2008. – 256 с.
Панок В. Основи практичної психології : підручник / Панок В., Титаренко Т., Чепелєва Н. та ін. – Вид. 2-ге, стереотип. – К.: Либідь, 2001. – 536 с.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Приходько Ю. О. Практична психологія: введення у професію: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Ю. О. Приходько; Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. К. : НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2008. – 180 с.
Словник-довідник психолога-консультанта / укл.: Н.В. Гаркавенко, Я.В. Чапрак, С.К. Шандрук, І.І. Солійчук / Наук. ред. В.Г. Панок. – Чернівці, «Рута», 2010. – 200 с.

Список рекомендованої літератури з курсу «Експериментальна психологія»
Основна література
Анастази А. Психологическое тестирование / А. Анастази, С. Урбина. – СПб.: Питер, 2001. – 688 с.
Бондарчук О.І. Експериментальна психологія : Курс лекцій. / О.І. Бондарчук. – К.: МАУП, 2003. – 120 с.
Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л.Ф. Бурлачук. –СПб.: Питер, 2000. – 528 с.
Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента / Р. Готтсданкер. –М. : Изд-во МГУ, 1982. – 464 с.
Дружинин В.Н. Структура и логика психологического исследования / В.Н. Дружинин. – М. : ИП РАН, 1994. – 164 с.
Дружинин В.Н. Экспериментальная психология / В.Н. Дружинин. – СПб.: Питер, 2000. – 238 с.
Корнилова Т.В. Введение в психологический эксперимент / Т.В. Корнилова. – М.: Изд-во МГУ; Изд-во ЧеРо, 2001. – 256 с.
.Корнилова Т.В. Экспериментальная психология / Т.В. Корнилова. – М. : Аспект Пресс, 2003. – 381 с
Солсо Р.Л. Експериментальная психология: практический курс. / Р.Л. Солсо, Х.К. Джонсон, М.К. Бил. – СПб. : Пройм-ЕВРОЗНАК, 2001. – 528с.

Додаткова
Ганзен В.А. Теория и методология психологического исследования: практическое руководство / В.А. Ганзен, В.Д. Балин. – СПБ. : СПбГУ, 1991. – 167 с.
Гласе Дж. Статистические методы в педагогике и психологи / Дж. Гласе, Дж. Стенли. – М. : Прогресс, 1976. – 186 с.
История становления и развития экспериментально-психологических исследований в России : Сб. науч. тр. / Под ред. Б.Ф. Ломова, Е.А. Будиловой, В.А. Кольцовой. – М. : Наука, 1990. – 216 с.
Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях / Д. Кэмпбелл. – СПб. : Соц.- психол. центр, 1996. – 392 с.
Методы исследования в психологии: квазиэксперимент / Под ред. Т.В. Корниловой. – М. : Форум; Инфра. – М., Прогресс, 1998. – 296 с.
Поппер К. Логика и рост научного знания : Избр. работы / К. Поппер. – М.: Прогресс, 1984. – 605 с.
Роговин М.С. Психологическое исследование / М.С. Роговин. – Ярославль, ЯрГУ, 1979. – 66 с.
Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии / Е.В. Сидоренко. – СПб. : Речь, 2002. – 350 с.
Хикс Ч. Основные принципы планирования эксперимента / Ч. Хикс. – М.: Мир, 1967. – 406 с.

Список рекомендованої літератури з курсу «Основи психологічного консультування»
Основна література
Абрамова Г. С. Введение в практическую психологию / Г. С. Абрамова. – Брест : БГПИ, 1993.
Абрамова Г.С. Практическая психология / Г. С. Абрамова. – М. : ИЦ Академия , 1997.
Алешина Ю. Е Семейное и индивидуальное психологическое консультирование / Ю. Е. Алешина. – М. : РИЦ Соц. здоровье России, 1993.
Бондаренко О. Ф. Психологічна допомога особистості: учб. посібник. / О. Ф. Бондаренко. – Харків : Фоліо, 1996.
Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: теория и практика / А. Ф. Бондаренко. – К., 1997.
Кочюнас Р. Основы психологического консультирования: пер. с лит. / Р. Кочюнас. – М. : Академический проект, 1999.
Лещинская Е. А. Тренинг общения для учащихся. В помощь школьному психологу / Е. А. Лещинская. – К.,1994.
Мэй Р. Искусство психологического консультирования / Пер. с англ. / Р. Мэй. – М. : Независимая фирма "Класс", 1994.
Немов Р.С. Основы психологического консультирования: учеб. для студ. педвузов / Р. С. Немов. – М. : Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1999.
Хомич Г. О. Основи психологічного консультування / Г. О. Хомич, Р. М. Ткач. – К. : МАУП, 2004. – С.111.
Цзен Н. В. Психотренинг. Игры и упражнения / Н. В. Цзен, Ю. В. Пахомов. – М., 1988.



Додаткова література
Ассанджоли Р. Психосинтез. Теория и практика / Р. Ассанджоли. Пер. с англ. – М.– 1994.
Берн Є. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры / Є.  Берн. Пер. с англ. – М. : Прогресс. – 1968.
Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Р. Бернс. Пер. с англ. М., 1986.
Основы психотерапии : учебное пособие для студентов / [Бурлачук Л. Ф.,  Грабская И. А., Кочарян А. С.] : – К. : Ника-Центр,1999.
Буянов М. Л. Основы психотерапии детей и подростков / М. Л. Буянов. – К. : Вища школа, 1990.
Василюк  Ф. Е. Психология переживания. Анализ преодоления критических стуаций / Ф. Е. Василюк. – М. : МГУ, 1984.
Введение в психотерапию / Под ред. Блоха // Пер. с англ. – Киев. : Фера, 1997.
Газман О. С, Харитонова И. Е. В школу – с игрой /  О. С. Газман, И. Е. Харитонова. – М.,1991.
Горностай П. П., Васьковская С. В. Теория и практика психологического консультирования: Проблемный подход. / П. П. Горностай,  С. В. Васьковская. – К. : Наукова думка, 1995.
Васьковская С, В., Горностай П. П. Психологическое консультирование: Ситуационные задачи / С. В. Васьковская, П. П. Горностай. – К.: Вища школа, 1996.
Грановская Р. М. Элементы практической психологии. – Л.: ЛГУ, 1984.
Кратохвил С. Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний. - пер. с чешск. – М.: Медицина, 1991.
Перлз Ф. Опыты психологического самопознания. Практикум по гештальттерапии. – Пер. с англ. – М.,1993.
Практическая психология образования / Под ред. И.В .Дубровиной: учебник для студ. высших и средних уч. заведений. – М. : ТЦ Сфера, 1997.
Ричардсон Р. У. Силы семейных уз. Руководство по психотерапии и помощь семье. - пер. с англ. – СПб, 1994.
Рогов  Е. И. Настольная книга практического психолога в образовании: учебное пособие / Евгений Рогов. – М. : ВЛАДОС, 1995.
Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека. - пер. с англ. – М.: Прогресс, 1994.
Эйдемиллер Э. Г., Юстицкий В. В. Семейная психотерапия. – Ленинград медицина, 1990.

Список рекомендованої літератури з курсу «Диференціальна психологія»
Основна література
Палій А.А. Диференціальна психологія : навч. посіб. / А.А. Палій. – К. : Академвидав, 2010. – 432 с.
Анастази А. Дифференциальная психология / А. Анастази. – М. : Апрель-Пресс, 2001. – 420 с.
Анастази А.Психологическое тестирование: в 2-х кн. : [пер с англ.] / А. Анастазі. – М. : Педагогика, 1982.
Асмолов А.Г.Психология личности : принципы общепсихологического анализа. – М. : МГУ, 1980 – 186 с.

Додаткова література
Ганнушкин П.Б. Клиника психопатий, их статика и динамика. Избранные
труды / П.Б. Ганнушкин. – М. : 1982. – 234 с.
Леонгард К. Акцентуированные личности / К. Леонгард. – К, 1989. – 289 с.
Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков / А.Е. Личко. – Л, 1983. – 446 с.
Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности / В.С. Мерлин. – М,1986. – 114 с.
















Приложенные файлы

  • doc 23943106
    Размер файла: 224 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий