ІАД в МВ 6.2012

Лекція 6. Недокументальні джерела інформації

План
Загальна характеристика недокументальних джерел аналітичної інформації.
Чутки: поняття, характерні ознаки, механізми поширення.
Література

Бойко О. Чутка як інструмент політичного маніпулювання / Олександр Бойко // Сучасна українська політика. – Вип. 21 / Ред. кол: Михайльченко М. І. (голова) та ін. – К.: Український центр політичного менеджменту, 2010. – С. 238-248.
Волошин Н. М. Інформаційно-аналітична діяльність: методологічний аспект [Електронний ресурс ] / Н. М. Волошин. – Режим доступу: http // www.nbuv.gov.ua/.../Zbirnik_32_29.pdf 
Орбан-Лембрик Л. Чутки як соціально-психологічне явище // Соціальна психологія. - 2004. - № З. -С. 47-62.
Папікян А. Л. Соціальна інформація і комунікація (навчально-методичний посібник). – Львів: ВІ НУ ”Львівська політехніка”, 2003. – 79 с.
Партико З. В. Теорія масової інформації та комунікації: Навчальний посібник.- Львів: Афіша, 2008. – 292 с.
Почепцов Г. Г., Чукут С. А. Інформаційна політика: Навчальний посібник. – Київ: Знання, 2006. – 663 с.
Теорія та практика комунікації: навчальний посібник / Н.М. Білас, В.В. Гулай, А.Я. Добрянський, У.В. Ільницька, Ю. О. Лунь, Р.Я. Пасічний. - Львів: ПП Воробйов Г.М., 2006. – 112 с.
Шарков Ф. И. Основы теории коммуникации. Учебник. – Москва: Изд. Дом ”Социальные отношения”, изд-во ”Перспектива”, 2002. – 246 с.











1.До переваг недокументальних джерел інформації можна віднести:
оперативність,
вибірковість,
адресність,
швидкий зворотній зв’язок
До недоліків недокументальних джерел інформації слід зарахувати відсутність механізмів об’єктивного контролю і оцінки достовірності інформації
2.Особливий різновид неформальної комунікації – чутки відображають соціально-психологічну, соціально-політичну, соціально-економічну, соціально-культурну ситуацію в суспільстві. За певних обставин, можуть бути активним засобом модифікації суспільної свідомості, перетворювачем дійсності.
Чутки - специфічна форма недостовірної або частково достовірної інформації, що надходить від однієї особи або групи про певні події чи ситуації.
Отже, чутки можна охарактеризувати як самотранслююче повідомлення, що здійснює свою циркуляцію шляхом:
відображення певних колективних уявлень, можливо таких, що мають підгрунтя у підсвідомості;
вербального функціонування;
неординарності поданих подій, популярності їх героїв, що відображені в яскравому світлі.
Класифікація чуток:
за змістом:
політичні;
економічні;
екологічні
та ін.
за орієнтацією в часі:
відносно минулого;
теперішнього;
майбутнього
за типом походження:
спонтанні;
навмисні.
за відношенням до реальності:
абсолютно недостовірні;
недостовірні з елементами правдоподібності;
правдоподібні.
за відповідністю емоційним потребам адресатів:
чутка-мрія (відбиває надії і прагнення людей, у середовищі яких вона циркулює);
чутка- «лячник» (виражає розповсюджені в суспільстві страхи і тривоги, в тому числі і негативні забобони щодо певних соціальних груп)
У процесі комунікації зміст, переданий за допомогою чуток, стає надбанням загалу. Тобто, можна стверджувати, що чутки певним чином відтворюють громадську думку, настрої, загальні соціальні стереотипи та установки аудиторії, інформаційну ситуацію у регіоні чи навіть в країні
На думку американського фахівця з питань комунікації У. Джона, розповсюдженню чуток сприяють обставини:
а) відсутність автентичності між інформацією, яка поширюється офіційними джерелами та каналами комунікації;
б) неповнота автентичності змісту інформації;
в) виникнення сумнівів внаслідок поширення неправдивої інформації;
г) відсутність задоволення потреб людського ”его” (задоволення від володіння ”інформацією для службового користування”);
д) тривала затримка у прийнятті рішення, яка трапляється у зв’язку з важливістю питання, що розглядається .
Зокрема, чутка постає ефектним та ефективним інструментом психологічного впливу, потужною зброєю політичного маніпулятора, здатною в силу своєї специфіки суттєво вплинути на громадську думку, відкригувати усталені оцінки. В цілому , чутка – специфічний спосіб інтерпретації інформації, зумовлений дефіцитом поінформованості, невизначеністю ситуації, поширенням настроїв тривоги та страху у суспільстві, якому притаманні деформованість, узагальненість, актуальність змісту; простота, доступність, емоційність, неофіційність форми подачі; циркуляція / самопоширення / актуалізація у процесі поширення в усній формі через канали міжособистісної комунікації. Глибинна сутність цього феномену суспільних комунікацій полягає у подачі / інтерпретації народом / для народу актуальної інформації, яка у конкретних умовах є дефіцитною, сенсаційною, неоднозначною, незрозумілою, загрозливою / обнадійливою. Саме це і дозволяє чутці разом / поряд з такими комунаційними факторами як стереотипи, міфи, ритуали виконувати функцію ініціювання / провокування запуску механізму психологічного автоматизму, що лежить в основі будь-якої маніпулятивної дії.





















Заняття 5. Недокументальні джерела інформації

План

Загальна характеристика недокументальних джерел аналітичної інформації.
Чутки: поняття, характерні ознаки, механізми поширення.

РЕФЕРАТИ:

Чутки – плітки: спільні та відмінні риси.

Література

Бойко О. Чутка як інструмент політичного маніпулювання / Олександр Бойко // Сучасна українська політика. – Вип. 21 / Ред. кол: Михайльченко М. І. (голова) та ін. – К.: Український центр політичного менеджменту, 2010. – С. 238-248.
Волошин Н. М. Інформаційно-аналітична діяльність: методологічний аспект [Електронний ресурс ] / Н. М. Волошин. – Режим доступу: http // www.nbuv.gov.ua/.../Zbirnik_32_29.pdf 
Орбан-Лембрик Л. Чутки як соціально-психологічне явище // Соціальна психологія. - 2004. - № З. -С. 47-62.
Папікян А. Л. Соціальна інформація і комунікація (навчально-методичний посібник). – Львів: ВІ НУ ”Львівська політехніка”, 2003. – 79 с.
Партико З. В. Теорія масової інформації та комунікації: Навчальний посібник.- Львів: Афіша, 2008. – 292 с.
Почепцов Г. Г., Чукут С. А. Інформаційна політика: Навчальний посібник. – Київ: Знання, 2006. – 663 с.
Теорія та практика комунікації: навчальний посібник / Н.М. Білас, В.В. Гулай, А.Я. Добрянський, У.В. Ільницька, Ю. О. Лунь, Р.Я. Пасічний. - Львів: ПП Воробйов Г.М., 2006. – 112 с.
Шарков Ф. И. Основы теории коммуникации. Учебник. – Москва: Изд. Дом ”Социальные отношения”, изд-во ”Перспектива”, 2002. – 246 с.










13 PAGE \* MERGEFORMAT 14115




Заголовок 615

Приложенные файлы

  • doc 23942238
    Размер файла: 53 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий