Zvit_po_praktitsi_5_kurs_1


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНСТИТУТ БІОТЕХНОЛОГІЇ ГА ЗДОРОВ'Я ТВАРИН ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
Спеціальність 7.130501 «Ветеринарна медицина»
Кафедра епізоотології та інфекційних хвороб тварин
ЗВІТ
ВИРОБНИЧОЇ ЛІКАРСЬКОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТА
Дніпропетровськ 2012 рЗмістВступОрганізація і керівництво практикою
Зміст практики
Організація і економіка сільськогосподарського виробництва
Організація і економіка ветеринарної справи
Епізоотологія та інфекцій хвороби
Паразитологія та інвазійні хвороби
Клінічна діагностика
Внутрішні незаразні хвороби
Оперативна, загальна і спеціальна хірургія
Ветеринарне акушерство, гінекологія і біотехнологія відтворення
Патологічна анатомія, розтин та судова ветеринарія
Ветсанекспертиза з основами технології і стандартизації продуктів
тваринництва
Безпека життєдіяльності
3.13.Охорона навколишнього середовища
3.14. Цивільна оборона
Висновки
5. Список використаної літератури
1. ВСТУП
На базі отриманих в університеті знань на виробничій практиці у студентів формуються професійні уміння і навички у відповідності з кваліфікаційною характеристикою лікаря ветеринарної медицини:
визначення статусу здорової та хворої тварини:
розробка і здійснення заходів з діагностики, лікування та профілактики незаразних і заразних хвороб;
здійснення контролю за випуском і реалізацією доброякісних у ветеринарно- санітарному відношенні, екологічно чистих харчових продуктів і сировини тваринного і рослинного походження, за переміщенням, експортом та імпортом тваринної сировини і продукції тваринного походження, за якістю виробництва лікувальних, профілактичних засобів та кормових добавок:
використання сучасних досягнень ветеринарної науки та передового досвіду;
охорона території України від занесення заразних хвороб з території інших держав;
проведення радіологічного, токсикологічного контролю продуктів тваринного і рослинного походження на ринках, м'ясокомбінатах, холодильниках та базах заготівлі, зберігання і реалізації продуктів;
здійснення заходів з профілактики виробничого травматизму і професійних захворювань, захист населення від хвороб, спільних для людей і тварин.
Охорона тварин від хвороб, отримання продукції високої якості залежить від виконання лікувально-профілактичних, зоогігієнічних, ветеринарно-санітарних і протиепізоотичних заходів, які обов'язково повинен виконувати фахівець ветеринарної медицини.
2. ОРГАНІЗАЦІЯ І КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ
В період від 01.09 2011 року по 31.11.2012 року я проходив виробничу лікарську практику в ПРаТ Агро-Союз.
Перед від'їздом на практику прослухав інструктаж про порядок проходження практики та з техніки безпеки складений згідно «Положення про проведення практики студентів вищих навчаїьних закладів України», який провела старший викладач Тішкіна Н.М. на факультеті ветеринарної медицини.
Отримав консультацію щодо проходження практики та оформлення всіх необхідних документів, яку надала мій керівник практики від університету старший викладач Горчанок Н.В., уважно ознайомилась з програмою практики.
Керівником практики від господарства було призначено Косаткину Інну Андріевну
Після прибуття на місце виробничої практики Касаткина И.А.провів інструктаж з техніки безпеки та охорони здоров'я, ознайомив мене з правилами внутрішнього трудового розпорядку, з розташуванням структурних підрозділів, з колективом управління.
Організація на ЛВМ
В період від 02.12 2011 року по 25.02.2012 року я проходив виробничу лікарську практику Дніпропетровській державній лікарні ветеринарної медицини Ленінського району.
Перед від'їздом на практику прослухав інструктаж про порядок проходження практики та з техніки безпеки складений згідно «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», який провела старший викладач Тішкіна Н.М. на факультеті ветеринарної медицини.
Отримала консультацію щодо проходження практики та оформлення всіхнеобхідних документів, яку надала мій керівник практики від університету професор Ткаченко О.А., уважно ознайомився з програмою практики.
Керівником практики від лікарні було призначено завідуючого державної лікарні ветеринарної медицини Ленінського району Перетятько О.В.
Після прибуття на місце виробничої практики Перетятько О.В. провів інструктаж з техніки безпеки та охорони здоров'я, ознайомив мене з правилами внутрішнього трудового розпорядку, з розташуванням структурних підрозділів, з колективом лікарні та управління.
3 ЗМІСТ ПРАКТИКИ
1. Організація та економіка сільськогосподарського підприємства
Виробничу практику я проходив з 1.09. 2011 р. по 31.11. 2011 р. ПаТ Агро-Ссоюз Сінельніковського району, яка знаходиться за адресою: с. Нове, свинокомплекс відгодівлі свиней. Комплекс являє собою одноповерхову будівлю і має у своєму складі такі приміщення:
кабінет завідуючого лікарні;
кабінет лікарів ветеринарної медицини;
кімната для медичного персоналу;
36 ангарів для утримання тварин та стаціонар, ізолятор);коридор;
санітарний вузол;
мийна-стерелізаційна кімната;-аптека
кімната з ветеринарними препаратам.
В аптеці є холодильники для зберігання ліків та вакцини - 2 шт., скляні шафи для медикаментів - 2 шт., ваги електронні - 1 шт., лампи для кварцування - 2 шт.. лампа операційна - 1 шт., стерилізатор для інструментів - 2 шт,, стерилізатор для знешкодження вакцини - 1 шт, хірургічні набори інструментів - 2 шт., маиіпуляційний стіл металевий - 2 шт., операційний стіл металевий - 1 шт., тумбочки металеві - 2 шт., письмовий стіл - 4 шт., стільці 8 шт.. лави для сидіння - 4 шт., клітки для утримання тварин на два відділи розміром 70x80x120-2 шт.
свинокомплекс має водопостачання зі свердловин, каналізацію і обігрівання приміщень.
На комплексі працюють завідуючий фермою, два лікарі, фельдшер і санітар ,4 оператора.
В комплекс також входять 36 ангарів зимового утримання розташовані по 9 в ряду и таких рядів 4. В кожному ангари по 300 тварин.
Один лікар несе відповідальність за 9 ангарів,в яких він згідно з інструкціями проводить планування, лікування,профілактику.
Режим роботи 6днів крім неділі з8.00-17.00 в неділю працює черговий лікар
Організація ЛВМ
Виробничу практику я проходив з 02.12 2011 р. по 25.02. 2012 р. у Дніпропетровській державній лікарні ветеринарної медицини Ленінського району, яка знаходиться за адресою: Діївка 1, ул. Вільямса 94, м. Дніпропетровська. Тел: 734-58-87. Лікарня являє собою одноповерхову будівлю і має у своєму складі такі приміщення:
манеж- приймальна;
регістратура;
маніпуляційна;
операційна;
кабінет завідуючого лікарні;
кабінет лікарів ветеринарної медицини;
кімната для медичного персоналу;
дві кімнати для утримання тварин (стаціонар, ізолятор);
коридор;
санітарний вузол;
мийна-стерелізаційна кімната;
кімната з коморою для інвентарю та дезенфікційних засобів.
В лікарні є Холодильники для зберігання ліків та вакцини - 2 шт., скляні шафи для медикаментів - 2 шт., ваги електронні - 1 шт., лампи для кварцування - 2 шт., лампа операційна - 1 шт., стерилізатор для інструментів - 2 шт., стерилізатор для знешкодження вакцини - 1 шт, хірургічні набори інструментів - 2 шт., маніпуляційний стіл металевий - 2 шт., операційний стіл металевий - 1 шт., тумбочки металеві - 2 шт., письмовий стіл - 4 шт., стільці 8 шт., лави для сидіння - 4 шт., клітки для утримання тварин на два відділи розміром 70x80x120-2 шт.
Лікарня має централізоване водопостачання, каналізацію і обігрівання приміщень. У лікарні працюють завідуючий лікарнею, два лікарі, фельдшер і санітар. Лікарня обслуговує такі селища Ленінського району як Діївка, Сухачівка, Ясне, Таромське, Кайдаки. Це переважно будинки приватного сектору, тому мешканці селищ утримують велику і дрібну рогату худобу, свиней, кролів, сільськогосподарську птицю. Також у кожному дворі є коти і собаки.
Кожний лікар несе відповідальність за певну ділянку, на якій він стосовно інструкцій проводить планування, організацію і проведення лікувально-профілактичних заходів щодо оздоровлення тварин.
Режим роботи лікарні ветеринарної медицини: понеділок, середа, четвер, п'ятниця - з 8:00 до 17.00. год. У суботу, неділю та в святкові дні працює черговий лікар з 9.00 до 17.00. год.
Лікарня проводить профілактику, діагностику і лікування захворювань тварин, лабораторні дослідження біологічних субстратів, а також дає консультації щодо утримання і догляду за тваринами.
3.2.Організація та економіка ветеринарної справи
Ветеринарну службу очолює Сапай Ю.Н. головний лікар ветеринарної медицини. Під його керівництвом працюють усі лікарі, фельдшер та інший медичний персонал клініки. ■
Основними завданнями служби ветеринарної медицини є:охорона території району від заносу з території інших регіонів збудників карантинних хвороб;
профілактика, діагностика та лікування інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин і птиці;
контроль за випуском для реалізації доброякісних у ветеринарному відношенні продуктів і сировини тваринного походження;
захист населення району від хвороб спільних для тварин і людей.
Основними завданнями ветеринарного лікаря є: недопущення виникнення і поширення особливо небезпечних заразних захворювань і проведення профілактичної і лікувальної роботи з тваринами, що належать мешканцям сінельніковского району. Проведені заходи оформляються відповідними актами і записами в журналах.
В клініці ведеться така документація: «Журнал реєстрації хворих тварин» (форма № 1- вет), «Звіт про незаразні хвороби тварин» (форма №2-вет), «Журнал реєстрації щеплень». «Журнал протиепізоотичних заходів», «Журнал обліку лабораторних досліджень», «Журнал реєстрації вихідної документації»,
«Журнал обліку руху біопрепаратів», «Журнал обліку температури в холодильнику для зберігання біопрепаратів». «Журнал виходу на роботу та уходу з роботи», «Журнал відвідувань ЛВМ Ленінського району». «Журнал руху вет. товару», «Журнал видачі вет. товар\ співробітникам ЛВМ Ленінського району». «Журнал реєстрації вхідної документації», «Журнал реєстрації внутрішньої документації».
Щомісяця ветеринарні лікарі звітуються перед обласним управлінням ветеринарної медицини за проведену роботу.
В процесі практики детально вивчила протиепізоотичну, лікувально-профілактичну діяльність установи та її працівників, приймав участь у розробці планів боротьби з інфекційними, інвазійними та незаразними захворюваннями тварин.
За час проходження практики закріпив теоретичні знання і набув навичок плануванняі організації виконання ветеринарних заходів. Ознайомився з організаційною структурою і
керівництвом ветеринарної служби в районі.
Про ЛВМ
Ветеринарну службу Дніпропетровської державної лікарні ветеринарної медицини Ленінського району очолює завідуючий Перетятько Олександр Вікторович. Під його керівництвом працюють усі лікарі, фельдшер та інший медичний персонал клініки.
Основними завданнями служби ветеринарної медицини району є: охорона території району від заносу з території інших регіонів збудників карантинних хвороб;
профілактика, діагностика та лікування інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин і птиці;
контроль за випуском для реалізації доброякісних у ветеринарному відношенні
продуктів і сировини тваринного походження;
захист населення району від хвороб спільних для тварин і людей.
Основними завданнями ветеринарного лікаря є: недопущення виникнення і поширення особливо небезпечних заразних захворювань і проведення профілактичної і лікувальної роботи з тваринами, що належать мешканцям Ленінського району. Проведені заходи оформляються відповідними актами і записами в журналах.
В клініці ведеться така документація: «Журнал реєстрації хворих тварин» (форма № 1- вет), «Звіт про незаразні хвороби тварин» (форма №2-вет), «Журнал реєстрації щеплень», «Журнал протиепізоотичних заходів», «Журнал обліку лабораторних досліджень», «Журнал реєстрації вихідної документації»,
«Журнал обліку руху біопрепаратів», «Журнал обліку температури в холодильнику для зберігання біопрепаратів», «Журнал виходу на роботу та уходу з роботи», «Журнал відвідувань ЛВМ Ленінського району», «Журнал руху вет. товару», «Журнал видачі вет. товару співробітникам ЛВМ Ленінського району», «Журнал реєстрації вхідної документації», «Журнал реєстрації внутрішньої документації».
Кожний лікар несе відповідальність за певну ділянку, на якій він стосовно інструкцій проводить планування, організацію і проведення лікувально-профілактичних заходів щодо оздоровлення тварин.
Режим роботи лікарні ветеринарної медицини: понеділок, середа, четвер, п'ятниця - з 8:00 до 17.00. год. У суботу, неділю та в святкові дні працює черговий лікар з 9.00 до 17.00. год.
Лікарня проводить профілактику, діагностику і лікування захворювань тварин, лабораторні дослідження біологічних субстратів, а також дає консультації щодо утримання і догляду за тваринами. Основними завданнями служби ветеринарної медицини району є: охорона території району від заносу з території інших регіонів збудників карантинних хвороб;
профілактика, діагностика та лікування інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин і птиці;
контроль за випуском для реалізації доброякісних у ветеринарному відношенні
продуктів і сировини тваринного походження;
захист населення району від хвороб спільних для тварин і людей.
Основними завданнями ветеринарного лікаря є: недопущення виникнення і поширення особливо небезпечних заразних захворювань і проведення профілактичної і лікувальної роботи з тваринами, що належать мешканцям Ленінського району. Проведені заходи оформляються відповідними актами і записами в журналах.
В клініці ведеться така документація: «Журнал реєстрації хворих тварин» (форма № 1- вет), «Звіт про незаразні хвороби тварин» (форма №2-вет), «Журнал реєстрації щеплень», «Журнал протиепізоотичних заходів», «Журнал обліку лабораторних досліджень», «Журнал реєстрації вихідної документації»,
«Журнал обліку руху біопрепаратів», «Журнал обліку температури в холодильнику для зберігання біопрепаратів», «Журнал виходу на роботу та уходу з роботи», «Журнал відвідувань ЛВМ Ленінського району», «Журнал руху вет. товару», «Журнал видачі вет. товару співробітникам ЛВМ Ленінського району», «Журнал реєстрації вхідної документації», «Журнал реєстрації внутрішньої документації».
Щомісяця ветеринарні лікарі звітуються перед обласним управлінням ветеринарної медицини за проведену роботу.
В процесі практики детально вивчив протиепізоотичну, лікувально-профілактичну діяльність установи та її працівників, приймав участь у розробці планів боротьби з інфекційними, інвазійними та незаразними захворюваннями тварин.
За час проходження практики закріпив теоретичні знання і набув навичок планування і організації виконання ветеринарних заходів. Ознайомився з організаційною структурою і керівництвом ветеринарної служби в районі.
13.3. Епізоотологія та інфекційні хвороби
За час проходження практики ознайомився з планом протиепізоотичних заходів в районі.
Брав участь у проведенні масових діагностичних досліджень крові свиней на лейкоз і бруцельоз, дрібної рогатої худоби на бруцельоз, кролів на геморагічну хворобу і міксоматоз, сільськогосподарської птиці на хворобу Ньюкасла і пташиний грип.
Приймав участь у профілактичній дезинфекції ангарів, ізолятора для утримання тварин, інвентарю і спецодягу. При цьому застосовували хімічні методи дезинфекції. Препаратом ТН-4 З хімічних методів дезинфекції використовували зрошення, дрібнокрапельне оприскування препаратами.
Отже, під час проходження практики закріпив теоретичні знання і набув практичні навички з планування, організації і проведення лікувально-профілактичних заходів. Робив профілактичні щеплення великої рогатої худоби проти сибірки, свиней проти чуми, а також брала участь у профілактичних щепленнях собак і котів проти сказу. Робив профілактичні щеплення, свиней проти чуми, під час вакцинації собак та котів застосовував такі вакцини як Рабістар – ЛК-Мінактивована ( одна доза (1 мл) Також працював з такими вакцинами для собак як Мультикан - 8 - вакцина проти чуми, аденовірусних інфекцій, парвовірусного і короновірусного ентеритів, лептоспірозу і сказу собак. (виготовлена з атенуйованих штамів віруса чуми собак, аденовірусу собак типу 2, парвовірусу і короновірусу собак, інактивованих штамів лептоспір та інактивованого штаму вірусу сказу).
Для профілактичних щеплень котів застосовувала вакцину Біофел ПКГ - вакцина ін активована проти панлейкопенії, каліцивірусу та герпес вірусу котів ( вакцина містить у своєму складі вірус інфекційної пан лейкопенії котів, ін активований мін. Ю3'0 ТСІДзо каліцивірус котів, інактивований мін. 10 5'5тсід5о. Герпес вірус котів, ін активований мін. 105'0тсід50.)Для профілактичних щеплень свиней застосовував вірус-вакцину ЛК-М проти класичної чуми свиней.
Для профілактичних щеплень кролів застосовував вакцину проти вірусної гемологічної хвороби кролів - тканинна інактивована гідроокис алюмінієва
(вакцина виготовлена з ін активованої суспензії печінки кролів, інфікованих вірусом геморагічної хвороби « Вороніж - 87» на збалансованому сольовому розчині.).
За час проходження практики траплялись часті випадки дерматомікозів, а саме мікроспорії і тріхофітії собак і котів. Збудники хвороби - найпростіші гриби родів Тгісhорhуtоn mentagrophytes, Місгоsporum canis, microsporum gypseum, що виявляються в ураженому волоссі та лусочках шкіри у вигляді спор і міцелію. На лишай хворіють тварини усіх видів, хутрові і дикі звірі та людина. Зараження контактне та через різні об'єкти, забрудненні спорами. Поширювати захворювання можуть й гризуни. Інкубаційний період - 8-30 днів. Перебіг хронічний. Ураження локалізуються на шкірі голови, шиї, біля основи хвоста, на кінцівках, рідше - на інших ділянках тіла. Шерсть обламується, виникають безшерстні ділянки, шкіра становиться сухою і не еластичною, при трихофітії наявний свербіж уражених ділянок.
Собаки, коти та хутрові звірі найчастіше уражуються мікроспорозом у поверхневій плямистій формі. У котів спостерігають також субклінічний перебіг з ураженням окремих пушкових волосинок. Також ураження можуть локалізуватися між пальцями та на їх м'якушах. Трихофітоз може проходити у поверхневій і глибокій формах. Частіше спостерігається у собак, у яких після видужання можуть залишатися незаростаючі волоссям депігментовані плями.
Для лікування застосовувала зовнішню обробку тварини (купання) розчином
2% креоліну розведеного у певній кількості води. Уражені ділянки змазувала кремом «Унісан» або «Санодерм», які мають протизапальну, антиалергічну, антибактеріальну і противогрибкову дію і показані при дерматомікозах тварин.
Обов'язково вводила вакцину «Вакдерм» (виготовлена із грибних культур дерматофітів Тгісhорhуtоn тепІа mentagrophytes, Місгоsporum canis, microsporum gypseum інактивованих формаліном). Вакцина викликає утворення специфічного імунітету, який формується через 25-30 діб після другого введення вакцини і триває 12 місяців. Кішок, собак, хутрових звірів і кроликів вакцинують. Приймав участь у профілактичній дезинфекції приміщення ветеринарної клініки, кліток для утримання тварин, інвентарю і спецодягу. При цьому застосовували фізичні і хімічні методи дезинфекції. З фізичних методів використовували механічну очистку, дезинфекцію під дією лучистої енергії і високої температури.
Проводили механічну очистку приміщень, інвентарю, повітря, спецодягу за допомогою струменя теплої (35°-40 °С) води (під тиском), в якій розчинено 1-2 % їдкого натру. Для зниження мікробного забруднення повітря приміщень застосовували вентиляцію і провітрювання. Для очищення питної води і повітря від шкідливих домішок і мікроорганізмів застосовували фільтрацію. Також використовували такі механічні методи знешкодження як побілка, фарбування.
Для дезинфекції приміщень використовували штучні джерела ультрафіолетового випромінювання з довжиною хвилі 254-257 нм.
Дію високих температур використовували для знезараження кип'ятінням, гарячою парою, сухим жаром. Дезинфекцію білизни, халатів, спецодягу і перев'язочного матеріалу проводили за допомогою прання і утюження.
З хімічних методів дезинфекції використовували зрошення, дрібнокрапельне оприскування різними препаратами.
З хімічних засобів використовували луги - їдкий натр - 2-3 % (горячий (70 °С) розчин, як універсальний дезінфектант), гашене вапно (10 % - 1 кг негашеного вапна + 1 л води(гасять) + 9 л води), сода -1-2 % розчин; препарати, що містять у своєму складі хлор - хлорне вапно ( з вмістом активного хлору не менше 25 %), гіпохлорит кальцію - 5-10 % розчини( містить 80-90 % активного хлору) перманганат калію ( застосовують у вигляді 0,5- 2%-го розчину); формалін - водний розчин формальдегіда(35 - 40 %), для дезинфекції приміщень при всіх видах захворювань тварин і птиці формалін застосовується у різних концентраціях.
Отже, під час проходження практики закріпив теоретичні знання і набув практичні навички з планування, організації і проведення лікувально-профілактичних заходів у Ленінському та Синельніковськомурайоні.
3.4, Паразитологія та інвазійні хвороби
За період проходження практики набув навичок в аналізі причин виникнення захворювань, складанні плану протипаразитарних заходів, у проведенні діагностичних обстежень тварин (до загибелі і після), гельмінтологічної оцінки приміщень, оформленні супровідних листів до ветеринарної лабораторії, складанні актів розгину трупів та проти паразитарних обробок тварин.
Навчився проводити клінічний огляд, освоїв методи копрологічних досліджень ( за Фюлеборном, Дарлінгом, Бермам ом). виготовлення мазків крові, зіскобів шкіри та їх мікроскопію для проведення діагностичних обстежень тварин та постановки діагнозу.
Приймав участь в проведенні лікувально-профілактичних заходах при гельмінтозах тварин. Дтя лікувально-профілактичних дегельмінтизацІй тварин застосовувала такі препарати: порошок альбендазолу 10%
Препарат діє на дорослі і личинкові формри нематод слідуючих видів:Аscaris suis,Metastrongilus elongates та інших представників цього класу
Давав препарат один раз з кормом в слідуючих дозах: свиням 10мг/кг. З профілактичною метою дегельмінтизацію проводять раз у квартал.
Звернув увагу на розповсюдженість окремих захворювань, причини їх виникнення, характер перебігу епізоотії та планування необхідних проти паразитарних заходів.
Набув навичок з проведення пасовищної профілактики гельмінтозів - гельмінтологічної оцінка пасовищ, водойм, організації зміни пасовищних ділянок та ізольованого вирощування молодняка тварин та птиці та проти паразитарних обробок тварин.
За період проходження практики закріпив теоретичні знання і набув практичні навички з діагностики, терапії і профілактики інвазійних захворювань тварин.
Протигельмінтний препарат «Енвайр» для собак.
Спектр дії препарату:
Нематодози (круглі кишкові паразити): Ancylostoma caninum, Uncinaria stenocephalata при аскаридозах: Тохосага саnis, Тохocara Іеоnina,трихурозах: Trichuris vulpis .
Цестодози (стьожкові кишкові паразити): Dipylidium caninum, Taenia hydatigera, Echinacoccus granulosus, , Echinacoccus multilocularis. Препарат рекомендовано застосовувати 1 раз на квартал. Застосовувала у дозі:1 таблетка на 10 кг маси тіла тварини.
Приймав участь у проведенні діагностичних обстежень і лікувально-профілактичних обробках тварин проти ектопаразитів, протозоозах із застосуванням для обробок тварин різних лікувальних засобів.
Для боротьби з блохами, вошами, волосоїдами, кліщами застосовував інсектоакарицидні краплі краплі « Барс». Краплі наносив безпосередньо на шкіру вздовж хребта. Також застосовував спрей та зоошампунь «Барс» які також мають репелентну дію на комарів, блох і кліщів.
При отодектозі очищав вушні раковини і обробляв краплями « Барс» (по 2-5 крапель у кожне вухо протягом 7 днів, через 7 днів бажано повторити процедуру). Застосовувала також препарат «Дана -2» при лікуванні котів та собак від ектопаразитів, отодектозів і демодекозів.
За період проходження практики закріпив теоретичні знання і набув практичні навички з діагностики, терапії і профілактики інвазійних захворювань тварин.
3.5. Клінічна діагностика
Під час проходження практики закріпив теоретичні знання і набув навичок клінічного дослідження тварин з метою постановки діагнозу.
Набув практичні навички у різних способах фіксації тварин і птиці при їх клінічному дослідженні.
Велику рогату худобу коротко прив'язував і фіксувала за роги, а комолих тварин утримують за вуха. При необхідності застосовують щипці Гармса. які накладають на носову перетинку і стискують її ними.
Свиней фіксував за допомогою спеціальних фіксаційних щипців, які накладають на верхню щелепу позаду ікол. Малих поросят фіксувала за вуха, піднімала за тазові кінцівки.
Так для фіксації собак використовував намордники або накладала на щелепу петлю з тасьми чи бинта, зав'язуючи її простим вузлом під нижньою щелепою, а кінець закріплювала на потилиці. Застосовувала також фіксацію у фіксаційному станку.
Котів фіксував так само, як собак. Крім того, їх можна загортати у тканину, яку потім зав'язують тасьмою чи бинтом у двох місцях.
Кролів фіксував за складку шкіри в ділянці шиї, захоплюючи при цьому й вуха, або загортала у полотнину, як і котів.
Свійську птицю фіксував за кінцівки і крила. Слід фіксувати і голову, остерігатися ударів дзьобом в обличчя.
Ознайомився з охороною праці і технікою безпеки при дослідженні тварин.
Досліджуючи та лікуючи хворих тварин, спеціалісти ветеринарної медицини повинні дотримуватися правил безпеки та особистої гігієни, щоб уникнути механічної травми чи зараження від хворих тварин збудниками зооантропанозів і щоб не передавати інфекційні захворювання іншим тваринам.
Проводив реєстрацію хворих тварин. Ветеринарний облік з незаразних хвороб ведуть за формою № 1- вет «Журнал для реєстрації хворих тварин».
У журналі для реєстрації хворих тварин ведеться не лише реєстрація, а й описується подана лікувальна допомога та робляться відмітки про результати лікування.,
При прийманні хворих тварин проводив збирання анамнезу та дослідження загального стану тварин ( проводила термометрію, визначала частоту пульсу, частоту дихання, проводила огляд тварини (кон'юнктиви і видимі слизові оболонки, шерстний покрив, шкіру, лімфатичні вузли, скелетно-м'язову систему).
Досліджувала окремі системи і органи тварин згідно плану:
Серцево-судинна система: збирала анамнез до серцево-судинної системи, досліджував ділянку серця, серцевий поштовх, проводила перкусію ділянки серця, аускультацію серця (тони серця, шуми серця).
Дихальна система: збирав анамнез до системи дихання, досліджував грудну клітку : огляд, пальпація, перкусія, аускультація.
Дослідження системи травлення: збирав анамнез травлення, проводив оцінку апетиту, спраги, приймання корму і води, жування, ковтання, досліджував ротову порожнину, глотку і стравохід, проводив дослідження черева ( передшлунків ВРХ), шлунку, кишечнику, досліджував акт дефекації, проводив дослідження печінки.
Сечовидільна система: збирав анамнез до системи сечовиділення, досліджував акт сечовиділення, проводив дослідження нирок, сечоводів, сечового міхура, уретри.
Нервова система: збирав анамнез до нервової системи, досліджував поведінку тварин, проводив дослідження черепа та хребта, органів чуття, досліджувала рефлекси тварин, рухову сферу.
Кровотворна система: для дослідження фізичних, біохімічних і морфологічних показників крові з метою уточнення або постанови діагнозу при деяких захворюваннях
відібрані проби крові від тварин відправляли до лабораторії Науково-дослідного центру біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК.
Проводив відбір проб крові, сечі, калу та інших біосубстратів для подальшого їх дослідження.
За час проходження практики проводив біогеоненотичну діагностику та діагностику обміну речовин тварин..
Отже під час проходження практики ознайомився з етикою лікаря ветеринарної медицини, набув практичні навички у збиранні анамнезу про хворих тварин, дослідження загального стану тварин і окремих систем і органів. Навчився робити аналіз і узагальнювати результати клінічного дослідження , ставити діагноз.
3.6. Внутрішні незаразні хвороби
За час проходження практики навчилвся складати плани лікувально-профілактичних заходів при хворобах органів травлення, дихальної, серцево-судинної системи, сечової, нервової та системи крові, а також патології обміну речовин (кетозах, остеодистрофії, пасовищної тетанії, гіповітамінозах, мікроелеменгозах) і отруєннях.
Приймав участь в проведенні діагностичних досліджень тварин, аналізі одержаних даних, постановці діагнозу, призначала і проводила лікування тварин, виписувала рецепти.
Звернув увагу, що сезонність впливає на частоту виникнення незаразних захворювань тварин. Так. в теплий сезон року тварини переважно страждають від захворювань шлунково- кишкового тракту: отруєння зіпсованими кормами, гастроентерити, метеоризим та деякі інші хвороби ; в холодний період року від хвороб дихальної системи: риніт, ларингіт, бронхіт, пневмонія.
Також звернув увагу на внутрішні незаразні хвороби молодняку сільськогосподарських тварин, зокрема на розвиток гастроентеритів, пневмоній і рахіту.
Так гастроентеритами частіше хворіють телята з двухтижневого віку, поросята з початку підкормки і в перші 10-15 днів після відлучення. Хвороба може охоплювати 80-100 % поголів'я.
Гастроентерити у телят виникають під дією різних срес-факторів: різка зміна кормів, погана їх якість, довготривалий вплив холодового фактору, перегрів. Сприяють захворюванню гіповітаміноз А, отруєння, перехід в ранньому віці на замінники цільного молока, тварини які перехворіли диспепсією також сприйнятливі до захворювання більше, ніж інші.
У поросят і підсвинків сприяє виникненню гастроентериту згодовування кормів з нестачею вітамінів (А, Д. Е, С. В), лізину, холіну, лецетину. кальцію, фосфору, кобальту чи уражених грибками і мікробами.
Сприяє виникненню захворювання гіпогалактія свиноматок, різкий перехід поросят після відлучення на інші види кормів.
У цуценят гастроентерит обумовлюється кормами, які не відповідають фізичним потребам молодого організму чи кормами консервованими хімічними речовинами. При хворобах печінки і підшлункової залози, переохолодженні організму цуценят також може порушуватися функція шлунка і кишечнику і призводити до гастроентериту. Вторинний гастроентерит розвивається при багатьох хворобах заразної етіології (колібактеріоз, сальмонельоз, чума, вірусний ентерит, аскаридоз) і при ураженні деяких органів (печінки, нирок).
Для попередження гастроентериту важливо знати причини його виникнення і на основі цього приймати міри щодо його ліквідації. Для підвищення резистентності організму молодняку слід застосовувати біологічно активні препарати.
Бронхопневмонією частіше хворіє молодняк у періоди після відлучення, дорощування і відгодівлі. Етіологічні фактори, які викликають захворювання ділять на 2 групи: а) ті, що знижують імунобіологічну резистентність організму ( підвищена вологість повітря в приміщенні, сира підлога і стіни, утримання без підстилки на цегляній підлозі, надлишкове накопичення в приміщенні аміаку, сірководню та ін.)
б) вірусну, бактеріальну і грибну мікрофлору (віруси грипу, парогрипу, респіраторно- синцитиальної інфекції, риновіруси, аденовіруси та ін., а також мікроорганізми різних видів: пневмококи, стафілококи, стрептококи, сарцини, протей, дріжжоподібні гриби, мікоплазми. іноді синегнійна паличка та ін.)
Таким чином, при встановленні діагнозу, розробці плану лікувально-профілактичних заходів необхідно в кожному конкретному випадку мати на увазі комплекс причин, які спричинюють бронхопневмонію, щоб виявити і усунути головні з них.Молодняк часто хворіє на рахіт. Виникнення хвороби пов'язано з нестачею або відсутністю у кормах вітаміну Б або при недостатньому його утворенні із провітаміну 7- дегидрохолестерину в організмі через слабке ультрофіолетове облучення. Сприяє виникненню хвороби порушення функцій парощитовидних залоз, одноманітний раціон при нестачі солей кальція і фосфора, порушення співвідношення між кальцієм і фосфором, нестача в організмі вітаміну А, білка, велика кількість кислих кормів, а також хвороби системи травлення та інші патологічні процеси, які супроводжуються порушенням кислотно- основної рівноваги в кислу сторону, а також порушення умов утримання.
Розвиток ендемічного рахіту пов'язаний з дисбалансом в забезпеченості організму молодняка мікроелементами (нестача кобальту, марганцю і надлишком нікелю і заліза).
Для профілактики важливо давати маточному поголів'ю сухий кормовий дріжжевий концентрат вітаміну ІЬ чи вводити три вітамін, тривіт. Для лікування молодняка застосовують внутрішнє чи внутрішньо.м'язеве введення вітаміну І)2 (поросятам-сисунам внутрішньо по 5000-10 000 ОД, телятам - по і 0 000 - 15 000 ОД. Також назначають
препарати фосфору. В комплексній терапії важливо назначати хлористий кобальт, сульфат
міді, ретинол, гідролізин та інші препарати для нормалізації обміну речовин і функції внутрішніх органів.
За час проходження практики оволодів основними прийомами та методами терапевтичної техніки при різних шляхах введення лікарських речовин (орально, підшкірно, внутрішньом'язево , внутрішньовенно, внутрішньотрахеально, внутрішньочеревно та ін.), зондуванні тварин, взятті вмісту рубця, шлунку і кишечнику, проведенні новокаїнових блокад, інгаляцій, аерозольтерапії, методах постановки клізм та введенні лікарських речовин у рубець, книжку і сечовий міхур.
Приймав участь у веденні клінічної документації в (журнал реєстрації хворих тварин, звіт про незаразні хвороби (ф.2 - вет), книга обліку засобів ветеринарного призначення, журнал обліку загиблих тварин і ін.).
3.8. Оперативна, загальна і спеціальна хірургія
Впродовж практики закріпив навички щодо підготовки тварин до операцій. Приймав участь у проведенні таких оперативних втручань: оваріогістероектомія. кастрації, , , хвостів, ампутація прибулих пальців, видалення новоутворень,вскриття абсцесів.
Виконував кастрацію хрячьків з метою усунення лібідо і в промислових цілях
Перед операцією тварині вводила нейролептик: Внутрішньом'язево тварині вводила ксилазин у дозі 0,8 мл.
Препарат спричинив седативно-гіпнотичний стан із розслабленням м'язів і різким уповільненням реакції на больові подразнення (анальгезію).
Після обробки шкіри мошонки 5 % спиртовим розчином йоду проводила місцеве знеболення (в кожний сім'яник (інтратестикулярно) вводила тонкою голкою по 1 мл 0,5 % розчину новокаїну).
Пальцями лівої руки фіксував мошонку, напружував її на сім'яниках і почергово розрізав тканини до сім'яників. Ножицями перерізав пахвинні зв'язки обох сім'яників і відокремлював загальну піхвову оболонку. Гемостатичним пінцетом затискував обидва сім'яні канатики, скручував їх рукою, а потім, затискуючи другим пінцетом, закінчував торгування до повного відокремлення. Рани сприскував антисептичним розчином.
Іноді використовував спосіб з накладанням лігатури, після цього відрізав сім'яники.
Також приймав участь у лікуванні травм, асептичних форм запалення, хірургічної
*
інфекції (забої м'яких тканин, розтяги сухожилків, переломи кісток, гематоми, абсцеси, флегмони, дерматити) та новоутворень (папіломи і папіломотоз. фіброми, аденоми, карциноми, саркоми).
Дуже часто траплялися абсцеси. Причиною виникнення е проникнення в тканини патологічних мікроорганізмів через ссадини. уколи, рани.
При огляді тварин з абсцесами відмічав напівсферичну припухлість, при пальпації була наявна флуктуація, болючість, місцева температура підвищена.
Флюктуацію визначав пальпацією, при цьому вказівні пальці прикладала з обох боків припухлості й навперемінно натискала на неї, відчуваючи при цьому коливання рідини.
В цілях уточнення діагнозу робив пункцію ін'єкційною голкою в центрі припухлості при косому напрямі голки. При пункції виявляв гнійний ексудат рідкої консистенції, сіровато-бурого кольору, неприємного запаху.
Тваринам вводив нейролептик ксилазин 2 % - 0.7 мл. Після видалення волосяного покриву і обробки операційного поля розчином йоду проводив інфільтраційну анастезію (1 мл 0,5 % розчину новокаїну).
Дозрівший абсцес звільняв від гною роблячи надріз у місці найбільш випуклої частини і максимальної больової реакції. В поелідуючому видаляв гнійний ексудат, виконував промивання гнійної порожнини перекисом водню, висушував стерильними серветками і виконував введення дренажу.
Приймав участь у проведенні таких оперативних втручань: герніотомія, оваріогістероектомія, кастрації, енуклеація та екзентерація ока, ампутація вушних раковин, хвостів у цуценят деяких порід собак за екстер'єрними особливостями, ампутація прибулих пальців, видалення новоутворень, остеосинтез у собак, котів і декоративних видів птахів.
Виконував кастрацію котів з метою усунення лібідо і специфічного запаху секрету анальних залоз тварини.
Після обробки шкіри мошонки 5 % спиртовим розчином йоду проводила місцеве знеболення (в кожний сім'яник (інтратестикулярно) вводила тонкою голкою по 1 мл 0,5 % розчину новокаїну).
Пальцями лівої руки фіксував мошонку, напружував її на сім'яниках і почергово розрізав тканини до сім'яників. Ножицями перерізав пахвинні зв'язки обох сім'яників і відокремлювала загальну піхвову оболонку. Гемостатичним пінцетом затискував обидва сім'яні канатики, скручувала їх рукою, а потім, затискуючи другим пінцетом, закінчувала торзування до повного відокремлення. Рани сприскувала антисептичним розчином.
Іноді використовував спосіб з накладанням лігатури, після цього відрізав сім'яники.
Також приймав участь у лікуванні травм, асептичних форм запалення, хірургічної інфекції (забої м'яких тканин, розтяги сухожилків, переломи кісток, гематоми, абсцеси, флегмони, дерматити) та новоутворень (папіломи і папіломотоз, фіброми, аденоми, карциноми, саркоми).
Дуже часто траплялися абсцеси у котів, собак і кроликів. Причиною виникнення є проникнення в тканини патологічних мікроорганізмів через ссадини, уколи, рани.При огляді тварин з абсцесами відмічав напівсферичну припухлість, при пальпації була наявна флуктуація, болючість, місцева температура підвищена
Під час проходження виробничої практики за результатами власних спостережень та аналізу амбулаторних журналів з'ясувала, що основним етіологічним фактором виникнення хірургічних хвороб є травматизм , на його долю припадає близько 50 % захворювань.
Особливо великого значення заслуговує переломи, так як при переломах порушується опорна і рухова функція у тварини і часто (особливо при відкритих переломах) виникають ускладнення.
Тому своєчасне виявлення переломів і своєчасне і правильне лікування має важливе значення.
За час практики закріпив теоретичні знання, ознайомився з досвідом і особливостями проведення хірургічної роботи ветеринарних лікарів, набув навичок у організації і проведенні хірургічної роботи а також профілактики хірургічної патології в умовах господарства.
3.9. Ветеринарне акушерство, гінекологія і біотехнологія відтворення
Під час проходження практики закріпив теоретичні знання і засвоїв методи акушерського дослідження тварин, набув навички в профілактиці і лікуванні акушерсько- гінекологічних захворювань( післяродовий вульвіт, вестибуліт і вагініт, ендометрит, піометра, мастити та ін.).
Оволодів методами діагностики вагітності шляхом огляду тварини, пальпації і аускультації плода, а також ректального та вагінального досліджень.
Навчився надавати акушерську допомогу тваринам за умов нормальних і патологічних родів: підготовка тварини, акушерських інструментів, допомога новонародженому.
Під час практики приймав участь у лікуванні корови хворої на післяродовий парез. Причиною парезу вважають зниження рівня кальцію і цукру в крові через збільшення надходження в кров інсуліну.
роди у тварини перебігали легко і благо приємно. Наступного дня апетит у тварини зник, тварина стала пригніченою. Корова лежала на животі, підігнувши кінцівки під себе. Шия мала Б-подібний згин, зіниці розширені. Кінцівки, поверхня тіла і основа рогів були холодними. Температура тіла була знижена до 37.0 С°. Перистальтика рубця, книжки, сичуга і кишечника не прослуховувалась.
Для лікування тварини використовував апарат Еверса яким у вим'я після обробки дійок вим'я спиртом нагнітала повітря. Дійки зав'язував бинтом на 15 хвилин. Підшкірно вводила 20 % розчин кофеїну. Внутрішньовенно вводила 10% розчин хлористого кальцію - 200 мл, 20 % розчин глюкози - 300 мл. Внутрішньом'язево вводив препарат «Тетравіт» - 10 мл. Ділянку крупу і попереку розтирала рушником. Ввечері цього ж дня тварина почала краще себе почувати, піднялася на ноги. Таким чином лікування було ефективним і тварина одужала.
Щоб уникнути ризику виникненню хвороб тварин в післяродовий період потрібно забезпечувати тварин збалансованою годівлею, проводити вітамінізації, давати мінеральні добавки, забезпечувати моціон вагітних тварин, здійснювати кваліфіковану допомогу при родах, створювати належні санітарно-гігієнічні умови і виконувати правила утримання тварин( своєчасно і якісно проводити дезинфекцію приміщень для утримання тварин, своєчасно виявляти та ізолювати хворих тварин, проводити раціональне лікування на ранній стадії хвороби), санітарно-гігієнічні умови і правила при родах, природному і штучному заплідненні і гінекологічних дослідженнях. Отже за результатами власних спостережень причиною багатьох гінекологічних захворювань тварин є не сумлінне ставлення до загального стану тварини і не своєчасне звернення до лікаря, що ускладнює ефективність лікування.
3.10.Патологічна анатомія ,розтин та судова ветеринарія
Під час проходження практики вивчив значення посмертної патологоанатомічної діагностики в боротьбі з хворобами тварин.Аналізував звітну ветеринарну документацію ,яка складаеться при загибелі тварин.Визначив відсоток підтвердження клінічного діагнозу даними патологоанатомічного розтину.Засвоїв особливості судово-ветеринарного розтину трупів тварин та оформлення відповідної документації. Засвоїв правила відбору матеріалу для спеціальних лабораторних досліджень,його відповідне консервування та направлення до лабораторії з оформленням відповідних документів. Брав участь у проведенні патологоанатомічного розтину трупів свині з метою визначення заключного діагнозу,набуття практичних навичок з техніки розтину з описанням органів і тканин івизначення макроскопічних змін.
Клінічьні ознаки: температура тіла 42 градуса по Цельсію,дихання утруднене,ціаноз шкіри. З носа витікае піниста кров’яна рідина,кашель Патологоанатомічьні зміни:при розтині виявленодвусторонне геморагічьне запалення легень . Паренхіма легкого вишнево червоного кольору,щільна,легко розриваеться при натисканні. В центральній частині ураженої долі знаходяться 2первинних вогнища в зоні яких пульмональна та костальна плеври з’еднані фіброзними тяжами в зоні вогнища – плеврит Діагноз: гемофільозна плевропневмонія свиней Під час проходження практики закріпив теоретичні знання і набув практичного досвіду з патологоанатомічної діагностики хвороб тварин. Під час проходження практики вивчила значення посмертної патологоанатомічної діагностики у боротьбі з хворобами тварин та птиці. Аналізувала звітну ветеринарну документацію в клініці, яка складається при загибелі тварин (протоколи розтину). Визначала відсоток підтвердження клінічного діагнозу даними патологоанатомічного розтину. Засвоїв особливості судово-ветеринарного розтину трупів тварин та оформлення відповідної документації. Засвоїв правила відбору матеріалу для спеціальних лабораторних досліджень (бактеріологічних, вірусологічних, патолого гістологічних, токсикологічних та ін.), його відповідне консервування та направлення до лабораторії з оформленням супровідних документів. Бралв участь у проведенні патологоанатомічного розтину трупу куриці з метою визначення заключного діагнозу, набуття практичних навичок з техніки розтину з описанням органів та тканин і визначенням в них макроскопічних змін. З анамнезу дізнався, що зелені корми були відсутні в раціоні птиці, а корми білкового походження згодовувалися у великій кількості. Приміщення де утримувалась птиця мало недостатнє освітлення, недостатню вентиляцію і підвищену вологість. До загибелі птиці клінічні ознаки були наступними: птиця була пригнічена, апетит зник, пір’я настовбурчене, подекуди випало, гребінь і видимі слизові оболонки посиніли, з’явився пронос. Фекалії білого кольору, нагадували сметаноподібну масу. Шкіра навколо клоаки запалена. Виникла кульгавість, суглоби ніг затверділі, набряклі і стали болючими. Після огляду трупу куриці визначив такі патологоанатомічні зміни: на серозних покривах печінки, кишечнику, нирок, серця і черевної стінки наявний крейдоподібний наліт, який при розтиранні між пальцями нагадує тонкий порошок. Нирки збільшенні, на розрізі насичені уратами, сечоводи розширені і нагадують потовщені білі тяжі. Легені, селезінка і печінка переповнені кров’ю, жовчний міхур розтягнений. На суглобових поверхнях і в капсулі суглоба наявні сечокислі солі. Після розтину трупу оформив патолоанатомічний діагноз та з’ясувала з урахуванням інших діагностичних етапів (епізоотичних даних, анамнезу, клінічних ознак, специфічних досліджень), що заключний діагноз – сечокислий діатез. Засвоїв методику оформлення протоколу розтину трупу. З анамнезу дізнався, що зелені корми були відсутні в раціоні птиці, а корми білкового походження згодовувались у великій кількості, що і послугувало головною причиною хвороби, також значний вплив справила гіподинамія, недостатнє освітлення, підвищена вологість і погана вентиляція приміщення, де утримувалась птиця. Під час проходження практики закріпив теоретичні знання і набула практичного досвіду з патологоанатомічної діагностики хвороб тварин.
3.11. Ветсанекспертиза з основами технології і стандартизації продукції тваринництва.
Ветеринарно-санітарний контроль на ринках здійснюється згідно «Положення про державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринку » від 29 квітня 2002 р. за N 404/6692.
Лабораторія здійснює обов'язковий державний ветеринарно-санітарний контроль за якістю та безпекою усієї підконтрольної продукції, що реалізується, у т. ч. харчових продуктів тваринного походження, які призначаються для харчування людей, та дотриманням ветеринарно-санітарних правил торгівлі на ринках.
Лабораторія має такі приміщення:
відділення ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і риби;
відділення ветеринарно-санітарної експертизи молока, молочних продуктів;
меду та продукції рослинного походження; приміщення для радіологічних досліджень: кімната для персоналу:
мийна кімната з коморою для дрібного інвентарю та дезінфекційних засобів;
кабінет завідувача лабораторії.
В період практики в Дніпропетровській лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ЦР «Озерка» приймав участь у проведенні лабораторного дослідження партії яєць, коров'ячого молока, туші великої рогатої худоби.
На ЦР «Озерка» приватним підприємцем Івановим С.А. 24.02.2011 р.
було доставлено партію столових курячих яєць з птахофабрики « Ювілейний» Дніпропетровської обл. П'ятихатского району у кількості І0 ящиків, день сортування яких 25.01.2011 р.
На партію яєць наявне ветеринарне свідоцтво( форма № 2) і паспорт якості. На яйцях наявне маркування: 2 категорія.
Відповідно до «Правил ветеринарно-санітарної експертизи яєць свійської птиці» (затверджених Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України 07.09.01 № 70) робимо відбір проб яєць для дослідження : для цього з 10 пакувальних одиниць в партії (коробок) відбираємо 1 пакувальну одиницю, з кожної прокладки відбираємо 30 яєць, отже загальна кількість яєць для дослідження 360 шт.
У лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи ринка проводимо
визначення маси яєць:
При зважуванні маса 360 яєць становить 15.44 кг ( норма 16.6 кг), а 10 яєць 428 г (норма 460 г), що нижче норми на 7 % .
При проведенні повторного дослідження маси яєць виявлено, що в 10 % (36 яєць) висота пуги від 14 до 16 мм. Маса 360 яєць становить 15.27 кг , а 10 яєць 424 г, що нижче норми на 8 %.
Проводимо контроль якості за зовнішнім оглядом і отоскопією. При зовнішньому огляді звертаємо увагу на чистоту яєць, цілісність шкарлупи та запах.
При проведенні зовнішнього огляду яєць встановлено, що яйця чисті, цілі, без стороннього запаху, колір шкарлупи природний - кремовий, дефектів шкарлупи (насічка, м'ятий бік, тік) не виявлено.
Для перевірки якості внутрішнього вмісту яйця проводять овоскопію на овоскопі, поміщаємо яйце в отвір овоскопу і повертаючи його навколо осі оглядаємо внутрішню структуру і наявність змін.
При проведенні овоскопії встановлено, що в 9 % (32 яйця) висота пуги 14 - 15мм.(встановлюємо за допомогою шаблоновимірювача). Змін і дефектів внутрішньої структури не виявлено. , Білок щільний, світлий і просвічується, жовток міцний, злегка рухомий, невелике відхилення від центрального положення.
Так як висота пуги досліджуваних яєць перевищує 9 мм робимо відбір проб для повторного дослідження. ГІри проведенні повторного дослідження виявлено, що в 10 % (36 яєць) висота пуги від 14 до 16 мм.
Дослідження вмісту яєць: білок чистий, без помутніння, в'язкий, прозорий, безколірний, жовток - чистий, в'язкий, рівномірно забарвлений у жовтий або оранжевий колір, запах - природний, без будь-яких сторонніх запахів, зародок без ознак розвитку.
Отже при проведенні ветеринарно-санітарної експертизи встановлено, що дана партія яєць не відповідає вимогам чинного стандарту і відносяться до харчових неповноцінних, так як вони не відповідають стандартам за масою(<45 г для курячих яєць) та висотою пуги понад 9 мм.
Такі яйця у реалізацію не випускаються, а направляють на промислову переробку для виробництва яєчного порошку і меланжу.
Проводив ветеринарно-санітарну експертизу направленого в лабораторію коров'ячого молока 23.02.2011 р у кількості 12 літрів.
Проводилворганолептичну оцінку молока (колір, запах, смак, консистенція), визначала чистоту молока. Визначала бактеріальну забрудненість молока, титровану кислотність
титрометричним методом, вміст білка в молоці, соматичних клітин. Визначала густину, суху речовину і сухий знежирений молочний залишок молока. Проводила контроль натуральності і визначала ефективність термічної обробки молока (проба на пероксидазу, проба на фосфатазу, лактоальбумінові проба, проба Іхельсона. визначення в молоці соди, домішок перекису водню, крохмалю).
Отже молоко після дослідження відповідно до вимог ДСТУ 3662-97,
було натуральне.
незбиране, чисте, без сторонніх запахів, білого кольору, без осаду і пластівців,
від здорових
корів, належить до першої групи чистоти. Орієнтована кількість бактерій в 1 мл молока - 250 тис., тобто можна віднести до вищого класу.
Густина за шкалою складала 27 °А; густина фактична - 27 °А; СР - 11.2 %; СЗМЗ -8,15 %. Не містило консервантів, антибіотиків, аміаку, соди, мийно-дезинфікуючих речовин.
Проводила ветеринарно-санітарну експертизу направленої в лабораторію туші великої рогатої худоби.
З цією метою було обладнано такі робочі місця: для огляду голів,
внутрішніх, органів і туш.
Ветеринарно-санітарний огляд голів: звертала увагу на цілісність голови, симетричність, стан очей, слизових оболонок, твердого і м'якого піднебіння, щік. губ, язика, ясен, зубів. Розрізала нижньощелеповий лімфатичний вузол з одного боку. Двома широкими, паралельними розрізами розтинала і оглядала поверхневий і глибокий шари великого жувального м'яза, поверхневий привушний лімфатичний вузол, робила один розріз крилоподібного м'яза для виявлення цистицерків. Також робила розріз кореня язика, медіальних і латеральних заглоткових лімфатичних вузлів.
Проводила ветеринарно-санітарний огляд внутрішніх органів: селезінки, серця (серцева сорочка, камери, стан м'язової тканини, стан крові в камерах), легені (паренхіма, стан легеневої плеври, форма, середостінні, трахеобронхіальні легеневі лімфатичні вузли), печінка (величина, маса, форма, стан країв, капсули, консистенція, воротні лімфатичні вузли, стан жовчного міхура і протоків), органи сечовиділення ( форма, величина, консистенція, наявність затвердінь, кіст, розріз і огляд нирок).
Санітарна оцінка: голова і внутрішні органи без видимих патологічних змін. Ветеринарно-санітарний огляд туш: ступень знекровлення туші добрий, вгодованість висока, патологічних змін не відмічено. Туша чиста (без забруднень, порізів м'язів).
Під час проходження практики ознайомився з роботою державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку «Озерка». Приймав участь у ветеринарно - санітарній оцінці молока, яєць і м'яса.
3.12. Безпека життєдіяльності
До ветеринарного обслуговування тварин і проведенню ветеринарно-санітарних заходів допускаються ветеринарні спеціалісти, а також особи старше 18 років, які пройшли навчання з охорони праці згідно ГОСТу.
Особи, допущені до ветеринарно-санітарних робіт повинні пройти попередній медичний огляд, а також періодичні медичні огляди.
В процесі ветеринарного обслуговування тварин на працівників можливі впливи таких небезпечних і шкідливих факторів:
макробіологічна небезпека (тварини);
мікробіологічна небезпека (бактерії, віруси, гриби, простіші, рикетсії);
небезпечний рівень напруги в електричній мережі;
пожежна небезпека;
недостатнє освітлення робочої зони;
підвищена чи понижена температура повітря робочої зони, вологості;
хімічні речовини;
нервово-психологічні і фізичні навантаження.
Адміністрація клініки зобов’язана:
забезпечити ветеринарних працівників спецодягом, спецвзуттям, рукавицями і засобами індивідуального захисту;
виділити і облаштувати приміщення для зберігання приватного і спеціального одягу, взуття і засобів індивідуального захисту;
забезпечити ветеринарних працівників необхідними засобами для фіксації тварин.
Організація і проведення робіт повинні передбачати:
забезпечити безпеку щодо біологічної небезпеки;
застосовувати спеціальну ветеринарно-санітарну техніку;
безпечне застосування і зберігання фізичних і хімічних засобів для дезінфекції, дезінсекції і дератизації;
своєчасне проведення протиепізоотичних заходів.
Для заспокоєння тварин з метою забезпечення безпеки персоналу необхідно застосовувати фіксаційні засоби і (в залежності від показання) нейроплегічні, анальгезуючі, міорелаксуючі препарати в дозах зазначених в настановах щодо їх застосування. Відповідаючий за безпечне проведення ветеринарно-санітарних заходів головний ветеринарний лікар.
Обов’язково повинен забезпечуватись біологічна безпека у працюючих з патогенними мікроорганізмами завдяки системі спеціальних біологічних профілактичних заходів, метою яких є створення у працюючих з патогенними мікроорганізмами специфічного активного чи пасивного імунітету.
До обслуговування електрофіційних машин і установок допускаються особи, які мають першу кваліфікаційну групу за технікою безпеки, які пройшли інструктаж по електробезпеці на робочому місці. Інструктаж повинен проводитись не рідше одного разу у квартал та обов’язково фіксуватися в журналі з розпискою людини, яка прослухала інструктаж і відповідальною особою за інструктаж.
Роботи, які виконуються поблизу електроустановок дизенфекторами, малярами і робітниками інших не електротехнічних професій повинні проводитися при вимкненому струмі.
При дезінфекції території, зовнішніх стін приміщення не можна допускати попадання струї розчину з напірного шлангу на оголені провода повітряної електролінії.
При експлуатації випромінювальних установок необхідно виконувати правила безпеки згідно з інструкціями заводу виготовлення.
На території клініки обладнані спеціальні пожежні щити, які мають у своєму складі вогнегасники, сокири, відра і т. ін. Всі працівники клініки знають правила поводження із засобами пожежогасіння і шляхи евакуації тварин при пожежі.
Фізичні методи дезінфекції (спалення, вогонь паяльної лампи та інші) повинні застосовуватися згідно з типовими правилами пожежної безпеки.
Забороняється:
на території клініки використовувати відкритий вогонь, палити вогнища;
зберігати бензин, керосин, спирт, масла та інші речовини, що легко загораються в робочих і службових приміщеннях;
для паління обладнані спеціальні місця.
Отже, під час проходження практики закріпив теоретичні знання і набула навичок з охорони праці у тваринництві та ветеринарній медицині, сприяла створенню безпечних умов праці у виробництві.
3.13. Охорона навколишнього середовища
Грунт є тією складовою частиною зовнішнього середовища з яким тварини протягом усього свого життя знаходяться в найближчому контакті і зв’язку. Здоров’я і продуктивність тварин залежить від ветеринарно-санітарного стану грунту. Хімічний склад грунту (наявність в ньому необхідних мінеральних речовин ) впливає на хімічний склад кормових рослин і їх урожайність. Наявність або відсутність у кормах певних хімічних речовин (макро- і мікроелементів) позначається на стані здоров’я, продуктивності тварин та на нормальному перебігу фізіологічних функцій організму. Сучасний стан грунтового покриву страждає від забруднення шкідливими речовинами. Для поліпшення хімічного стану грунту потрібно застосовувати спеціальні добрива.
З метою охорони грунту від зараження збудниками інфекційних та інвазійних захворювань необхідно додержуватися вимог гігієни тварин та ветеринарно-санітарної профілактики. Основними з них є:
своєчасне вивезення з території ферм трупів загиблих тварин та їх виділень на скотомогильник (трупи тварин, загиблих від незаразних захворювань, можна використати для технічних цілей на спеціальних утильзаводах, салотопках);
у кожному господарстві обов’язково повинні бути обладнані гноєсховища, оскільки гній є джерелом забруднення і зараження території.
Вода має важливе господарське, санітарно-гігієнічне і фізіологічне значення. Достатнє і своєчасне забезпечення тварини доброякісною водою сприяє доброму здоров’ю, росту, розвитку і продуктивності тварин.
Напування тварин недоброякісною водою призводить до масових шлунково-кишкових захворювань. У воду можуть попадати не лише сапрофітні, а й патогенні мікроби. Найкращим способом напування в економічному, господарському і санітарно-гігієнічному відношенні є напування з впровадженим централізованим водопостачанням.
Температура питної води для дорослих тварин повинна дорівнювати 10-12°, для вагітних маток – 12-15°, а для молодняка у перші тижні життя – 15-30°.
При напуванні тварин з відритих водойм (рік, ставків, озер) підходи до них необхідно облаштувати решітками. Ці джерела водопостачання громадського тваринництва повинні бути ізольовані і знаходитись під постійним санітарним контролем зооспеціалістів. Якість води – хімічний склад і біологічні властивості не менше одного разу на рік перевіряє ветлікар у лабораторії.
Корми і годівля тварин є одним із найбільш важливих факторів зовнішнього середовища. Рівень годівлі та якість кормів мають велике значення для здоров’я і продуктивності тварин. З усіх незаразних захворювань основну групу ставлять захворювання органів травлення і дихання. Вони виникають при годівлі тварин кормами низької якості (мерзлими, пліснявіли ми, гнилими, прокислими) при наявності в них сторонніх домішок (землі, камінців, піску, гвіздків, скла та ін.) та отруйних хімічних сполук ( мінеральні добрива, мідний купорос, паризька зелень, препарати арсену, барію, фосфору, гексахлорану), а також домішок великої кількості отруйних (понад 1 %) і шкідливих рослин, що містять глікозиди та алкалоїди. Нестача мінеральних речовин і вітамінів у раціоні призводить до порушення обміну речовин та захворювань. При цьому виникає розлад апетиту (лизуха), затримка росту і розвитку молодняку, порушення відтворної здатності, зниження продуктивності, розлади рухів, судоми, крововиливи, зниження стійкості проти захворювань та ін..
Відповідно до норм технологічного проектування всі ветеринарні об’єкти поділяються на об’єкти загальногосподарського призначення (ветеринарна лікарня і забійно-санітарний пункт) та об’єкти, які призначені для обслуговування окремих ферм. При проектуванні і будівництві між ветеринарними та іншими об’єктами передбачаються певні зооветеринарні розриви.
3.14. Цивільна оборона
За час проходження практики закріпив знання з курсу цивільної оборони шляхом аналізу стану цивільної оборони на об’єкті практики.
Керівник установи відповідає за організацію та стан цивільної оборони, він також є начальником цивільної оборони підпорядкованого йому підприємства.
В мирний час заходи цивільної оборони включають в себе такі пункти:
створення формувань служби захисту і забезпечення особливого складу працівників за їх обслуговуванням засобами колективного, індивідуального і медичного захисту;
виконання норм цивільної оборони при проектуванні і будівництві приміщень установи, системи енергозабезпечення, забезпечення водою та засобами захисту;
дотримання правил пожежної безпеки в установах;
створення запасів медикаментів, антибіотиків, вакцин, радіопротекторів, антидотів.
При загрозі нападу основними заходами захисту є підготовка приміщень і інших споруд до захисту людей та тварин, переведення їх н об’єкт утримання, підготовка засобів індивідуального захисту, захист джерел водопостачання від зараження чи дії отруйних речовин, приведення до готовності автономних засобів електропостачання, забезпечення захисту, встановлення цілодобових чергувань персоналу.
Роботи у зоні ураження повинні проводитися з дотриманням заходів, що виключають можливість ураження особового складу даного формування із працівників. Після виконання необхідних робіт особовий склад повинен пройти повну санітарну обробку і медичний контроль.
4. Висновки
Дуже важливим у діяльності лікаря ветеринарної медицини є його практичні навики, оскільки висококваліфікований лікар має бути не лише тхориком, а й практиком. Щоб при найменших зусиллях і з найбільшою безпекою та віддачею правильно дослідити хвору тварину і надати їй допомогу.
За час проходження практики у ПрАТ «Агро-Союз» та Дніпропетровській міській державній лікарні ветеринарної медицини Ленінського району закріпив теоретичні знання і набула навичок планування і організації виконання ветеринарних заходів, ознайомився з організаційною структурою і керівництвом ветеринарною службою в районі. Приймав участь у веденні клінічної документації (журнал реєстрації хворих тварин, історія хвороби, звіт про незаразні хвороби ф2-вет, книга обліку засобів ветеринарного призначення, журнал обліку загиблих тварин і ін.)
Брав участь у проведенні масових діагностичних досліджень на інфекційні хвороби,робив профілактичні щеплення тваринам, проводив лікування тварин хворих на заразні хвороби, проводив профілактичну, поточну та заключну дезінфекцію приміщень для утримання тварин.
Закріпив теоретичні знання і набула практичні навички з діагностики, терапії і профілактики інвазійних захворювань тварин.
Набув навичок клінічного дослідження тварин з метою постановки діагнозу. Проводив діагностику, лікування, виписував рецепти тваринам хворих на внутрішні незаразні хвороби.
Оволодів основними прийомами та методами терапевтичної техніки при різних шляхах введення лікарських речовин (орально, підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно, ректально та ін.).
Ознайомився з роботою лабораторії ветеринарної медицини.
Провів аналіз причин масових і спорадичних отруєнь тварин отруйними рослинами і хімічними забруднювачами, засвоїла методи діагностики.
Набув навичок організації і проведення хірургічної роботи з свинями та дрібними тваринами. Засвоїв методи акушерського дослідження тварин, оволодів методами діагностики вагітності шляхом огляду тварини, пальпації і аускультації плода, а також ректального і вагінального досліджень. Надавав акушерську допомогу тваринам за умов нормальних і патологічних родів. Ознайомившись з технікою проведення акушерських операцій (кесарів розтин, гістероектомія).
Набув практичного досвіду з патологоанатомічної діагностики хвороб птиці і домашніх тварин.
В період практики відвідував Дніпропетровську лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ЦР «Озерка» і приймав участь у проведенні лабораторного дослідження партії яєць, коров’ячого молока, туші великої рогатої худоби.
Ознайомився з охороною праці у тваринництві та ветеринарній медицині, охороною навколишнього середовища та раціональним природокористуванням у процесі виробництва. Аналізувала стан цивільної оборони на об’єкті практики.
Обов’язком кожного ветеринарного лікаря є здійснення комплексу профілактичних і зоогігієнічних заходів. На основі сучасних наукових досягнень ветеринарний лікар повинен забезпечити високу ефективність організаційної, лікувальної та профілактичної роботи з тваринами. Він повинен організувати ветеринарно-санітарний контроль за продуктами тваринного походження.
Зведена інформація про роботу, виконану на виробничій
комплексній практиці

п/п Види роботи Кількість
1 Проведено клінічний огляд 2 Проведено диспансеризацію 3 Прийнято хворих тварин (всього) в тому числі:
а) з незаразними хворобамиб) з гінекологічними
в) з хірургічними
г) з інфекційними
д) з інвазійними 4 Проведено діагностичних досліджень (всього)
в т.ч.
а) алергічних
б) серологічних
в) бактеріологічних
г) паразитологічних
д) патологоанатомічних (розтин трупів) 5 Проведена ветсанекспертизаа) м'яса6) молока
в) яєць та інших продуктів харчування 6 Взято проб крові 7 Вакциновано 8 Дегельмінтизовано 9 Оброблено проти шкірних хвороб10 Оброблено проти інвазійних хвороб 11 Проведено штучне осіменіння тварин 12 Досліджено на вагітність 13 Надана акушерська допомога 14 Виконано хірургічних операцій 15 Зроблено профілактичних обробок проти незаразних хвороб 16 Розроблено плани ветеринарних заходів, в т.ч. з охорони природи 17 Зроблено доповідей, прочитано лекцій 18 Проведено бесід з профорієнтації молоді 19 Узагальнено досвід роботи передовиків виробництва і ветеринарної служби 20 Виконання індивідуальних завдань 21 Виконання інших видів робіт Зведена інформація про роботу, виконану на виробничій
комплексній практиці

п/п Види роботи Кількість
1 Проведено клінічний огляд 2 Проведено диспансеризацію 3 Прийнято хворих тварин (всього) в тому числі:
а) з незаразними хворобамиб) з гінекологічними
в) з хірургічними
г) з інфекційними
д) з інвазійними 4 Проведено діагностичних досліджень (всього)
в т.ч.
а) алергічних
б) серологічних
в) бактеріологічних
г) паразитологічних
д) патологоанатомічних (розтин трупів) 5 Проведена ветсанекспертизаа) м'яса6) молока
в) яєць та інших продуктів харчування 6 Взято проб крові 7 Вакциновано 8 Дегельмінтизовано 9 Оброблено проти шкірних хвороб10 Оброблено проти інвазійних хвороб 11 Проведено штучне осіменіння тварин 12 Досліджено на вагітність 13 Надана акушерська допомога 14 Виконано хірургічних операцій 15 Зроблено профілактичних обробок проти незаразних хвороб 16 Розроблено плани ветеринарних заходів, в т.ч. з охорони природи 17 Зроблено доповідей, прочитано лекцій 18 Проведено бесід з профорієнтації молоді 19 Узагальнено досвід роботи передовиків виробництва і ветеринарної служби 20 Виконання індивідуальних завдань 21 Виконання інших видів робіт 5.Список використаної літератури
І. Акасвський A. і., Юдичев Ю.Ф., Михайлов Н.В ред Акаевського A.I. - Анатомія домашніх тварин. M.: « Колос», 1984,- 543 с.
2. Валюшкин К.Д. Акушерство, гинекология и биотехника размножения
животных: Учебн 'К Д. Йолюшкин. Г.Ф. Медведев,- Минск: Урожай, 1997.-1
718c.
Паразитологія та інвазійні хвороби тварин; підручник - 2-ге вид., переробд. та лопов. /В.Ф. Галат, А.В. Березовсьй. Н.М. Сорока; за ред.. В.Ф. Галата,- К.: Урожай, 2009,- 368 с.:іл.. -Бібліоір.: С.363.
Грибам В.Г.. Чумак В. О., Немировський В. І. - Клінічна біохімія тварин. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. Дніпропетровськ,-: 2001,- 160 с,
Канюка 0.1., Файтельберг-Бланк В.Р., Лизогуб Ю.О. та ін. Клінічна ветеринарна фармакологія: Навчальний посібник / За ред.. О.І. Канюки.- Одеса: Аетропринт, 2006. -296 с.ЛевченкоВ.1.5 Кондрахін І. її. , Влізло ВВ.; За ред.. Шевченка В.І.- Внутрішні хвороби тварин. ~ Біла Церква, 1999. - Ч. 1,376 с,Левченко В.І.. Влізло В. В., Кондрахін ІЛ І. та ін.; За ред.. Шевченка В.1. - Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин. -Біла Церква, 2004. 60S с.
Ветеринарное акушерство и гинекология/ АЛ. Студенцов. В.С.Шипилов. Л.Г. Субботина. Под ред. B.C. Шипидова,- 5-е изд., иснр. И доп.- М. Колос, 1980,- 447с.. ил. - {Учебники и учебное пособие для высш. с-х учф заведений),К.И. Шакалов. Частная ветеринарная хирургия.- Л.: Колос. 1981.- 356 с.
Эпизоотология (Под ред. Р.В. Сосова.) М: Колос.. 1974.- 536 с.
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНСТИТУТ БІОТЕХНОЛОГІЇ ГА ЗДОРОВ'Я ТВАРИН ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
Спеціальність 7.130501 «Ветеринарна медицина»
Кафедра епізоотології та інфекційних хвороб тварин
ЗВІТ
ВИРОБНИЧОЇ ЛІКАРСЬКОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТА
Колеснікова Іллі Олександровича групи ВМ-2а-07
Місце практики: Дніпропетровська державна лікарні ветеринарної медицини Ленінського району
Керівник від агроуніверситету: Ткаченко О.А.
Дніпропетровськ 2012 р
ООО "Рога и Копыта"
кастрационный отдел
гряземорской коновальни
Х А Р А К Т Е Р И С Т И К А
на Антона Павловича Забрюшинного, 32 мартабря 1912 года рождения. Нерусский, образование никакое, холост. Проходил практику в кастрационном отделе гряземорской коновальни с 1.01.2010 по 1.06.2010г. в должности ветеринарного санитара.
За время практики в кастрационном отделе Забрюшинный А. П. зарекомендовал себя следующим образом:
Основы ветеринарной санитарии не усвоил и не хотел.
К ведению ветеринарной документации не прикасался.
Хирургических навыков не приобрёл никаких, особенно при работе топором.
В терапевтическом отделе преуспел в навыках по разведению медицинского спирта с раствором глюкозы 40% и его употреблению.
На протяжении всей практики Забрюшинный А. П. не пытался исполнять обязанности ветеринарного санитара, на работу являлся не каждый рабочий день, часто в нетрезвом состоянии почти всегда с опозданием.
Рвения к работе не проявлял, работал из-под палки. Наставления начальника игнорировал в полном объёме, с коллегами по работе контактировал неохотно и либо пил, любо прекословил, либо и то и другое. К критике и замечаниям относится неадекватно. При работе с диагностической техникой не соблюдает правил безопасности и норм пользования. Компьютером владеет полностью в разделе "Игры".
Во время, так сказать, работы Забрюшинный А. П. грязен, неопрятен и неаккуратен. К посетителям и клиентам относится с нетерпением. Груб и взбалмушен. Позволяет себе цитаты при посторонних из стихов Баркова, с применением ненормативной лексики. Чрезвычайно высокомерен, но безответственен и неисполнителен. Чрезвычайно корыстный, для достижения целей идёт на обман и мошенничество. Коллективу противен.
1.06.2010г
Начальник кастрационного отдела Тупомыслов Игорь Дубович
Пишите по этой форме. Пункты: 1) Кто, 2) Объём пройденного материала, 3) Обязанности, 4) Личные качества...
Коллеги, по-моему всё так???

Приложенные файлы

  • docx 23925637
    Размер файла: 89 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий