Титульний лист(3)


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА
ГЕОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА КАРТОГРАФІЇ
СТВОРЕННЯ СЕРІЇ КАРТ ПРИРОДНОЇ ТА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ВОВЧАНСЬКОГО РАЙОНУ
(курсова робота)
Виконала:
студентка 2 курсу
групи ГГ-21
Ю.К. Бурдун
Перевірив:
доцент, канд. геогр. наук
А.М. Байназаров
Харків 2011
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………. 3
1. МАТЕМАТИЧНА ОСНОВА ………………………………………… 5
2. ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ………………... 8
3. ЗМІСТ КАРТ…………………………………………………………... 11
4. ПАМ’ЯТКИ АРХЕОЛОГІЇ…………………………………………… 13
5. ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ…………………………………………………. 22
6. ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ, МІСТОБУДУВАННЯ ТА МОНУМЕНТАЛЬНОГО МИСТЕСТВА………………………………. 38
7. ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ……………………………………………….. 43
ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 47
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………... 48

ВСТУП
Актуальність. В епоху світової глобалізації обличчям країни постає її минуле – спадщина, способи та заходи щодо її збереження. Історико-культурні пам’ятки розкривають особливості діяльності, світогляду, соціальної структури та організації населення як країни в цілому так і окремих її частин. Національне надбання є основою для складання історії Держави. Незалежна Україна – молода країна з двадцятирічною історією існування, ця обставина зумовлює проблему інформаційно-картографічного забезпечення органів управління оперативною, достовірною інформацією, щодо пізнання та збереження природної та історико-культурної спадщини (ПІКС), як на загальнодержавному, так і на регіональному та районному рівнях.
Дана робота покликана для розв’язання вищезгаданої проблеми на районному рівні на прикладі Вовчанського району. Район має багату історію, що залишила по собі пам’ятки історії, археології, монументального мистецтва, архітектури та природи. Вовчанський район на сьогодні не має жодних картографічних творів даної тематики, тому картографування його історико-культурних та природних пам’яток сприятиме організації їх обліку та вживання заходів по збереженню. – я тут слегка помняла
Об’єктом дослідження виступає природна та історико-культурна спадщина Вовчанського району.
Предметом дослідження є методики і технологія розробки серії карт ПІКС Вовчанського району із застосуванням комп’ютерних технологій.
Метою дослідження є розробка серії карт ПІКС Вовчанського району.
Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:
вивчення та встановлення особливостей (історичні події та характер місцевості, що вплинули на формування у даному районі саме такої ПІКС) об’єктів ПІКС Вовчанського району; - лучше перефразировать так:
вивчення та встановлення особливостей, що вплинули на формування природної та історико-культурної спадщини Вовчанського району;
систематизація об’єктів ПІКС Вовчанського району;
обґрунтування математичної основи серії карт ПІКС Вовчанського району;
вивчення методики та технології складання серії карт адміністративного району;
розробка серії карт ПІКС Вовчанського району в паперовому і електронному варіантах за допомогою графічного редактору Adobe Illustrator та ГІС MapInfo Professional.

1. МАТЕМАТИЧНА ОСНОВА
Математична основа – це сукупність математичних елементів карт, до якої належать картографічна проекція і пов'язана з нею координатна сітка, масштаб, які разом визначають компоновку карт, опорна геодезична мережа. Математична основа карт визначає геометричні закони побудови і геометричні властивості картографічного зображення. Математична основа – одна з ознак системності в атласі. Дотримання принципу внутрішньої єдності атласу вимагає використання мінімальної кількості проекцій, кратних масштабів карт, їх мінімальної кількості [3].
Картографічна проекція – встановлює аналітичну залежність (відповідність) між географічними координатами точок земного еліпсоїда і прямокутними координатами тих самих точок на площині.
На вибір картографічної проекції серії карт найбільше впливають призначення, зміст, масштаб карт, компоновка аркушів, розміри, форма та положення території, що картографується.
Пропонується використовувати для серії «Карт природної та історико-культурної спадщини Вовчанського району» рівнокутну поперечно-циліндричну проекцію Гаусса-Крюгера, адже ця проекція цілком задовольняє вимоги до створення картографічних творів туристичних картографічних творів, які прийняті за основу при проектуванні серії карт.
При виборі проекції враховувався і той фактор, що плани та карти, які використовуються в якості картографічних джерел, складено, як правило, у поперечно–циліндричній проекції Гаусса-Крюгера. Ця проекція відповідає вимогам уніфікації, складені у ній карти практично вільні від спотворень. Карти, що є вихідними для створення географічних основ карт, також складені у цій проекції.
Масштаб визначає ступінь зменшення розмірів лінійних елементів при переході від реального об’єкту до його зображення. Він характеризується відношенням довжини лінії на зображенні до довжини горизонтального прокладення лінії на місцевості. Вибір масштабів карт є одним з головних елементів проектування серії карт, оскільки багато в чому визначає повноту та детальність змісту, їх точність, розміри умовних знаків, формат сторінок і відповідно зручність користування картами, вартість картографічних робіт тощо.
При обґрунтуванні оптимального масштабу карт доцільно максимально врахувати кожен масштабоутворюючий фактор та сукупність вимог. Головними серед факторів, що враховуються при виборі масштабів карт є: призначення картографічного твору; розмір та конфігурація території; географічні особливості та ступінь господарського і соціально-економічного розвитку території, що картографується; тема карти; необхідний та можливий ступінь її навантаження, можливість чіткого зображення в прийнятих умовних позначеннях найбільш складних ділянок території, що картографується.
Масштабний ряд узгоджується з вибором формату серії карт і розробкою типових компоновок карт. Від вибору формату сторінок карт і масштабного ряду карт в значній мірі залежить зручність користування картографічним твором.
Враховуючи особливості призначення серії карт, розміри та конфігурацію території Вовчанського району, а також масштаби основних та похідних карт, рекомендовано зручний формат для серії карт ПІКС - 297 х 210 мм. (А4). Для карт застосовувались типові компоновки аркушів, які передбачають розташування однієї карти - основної (на одному аркуші карта Вовчанського району (1 : 300 000). Масштаб 1: 300 000 обраний для карт Вовчанського району, де значками буде показаний кожний об’єкт ПІКС місцевого та державного значення.
Саме такий формат, обраний масштабний ряд і типові компоновки серії карт максимально відповідають вказаним принципам оформлення карт, дозволяють розміщати як довідкову інформацію, так і текстові нариси, ілюстрації, тощо. Загальногеографічна основа обрана таким чином, щоб відобразити кордони та межі, населені пункти, шляхи сполучення, гідрографію та рослинність (рис.1.1). – описание геогр.. основы перенести в раздел Зміст карт.
Були складені умовні знаки, які відповідають наявним в районі об’єктам і наочно відображають пам’ятки. Таким чином відбувалося формування бібліотеки символів тематичного змісту. – убрать (вы же не составляли условные знаки).
-3302011493500Рис.1.1. Загальногеографічна основа серії карт Вовчанського району
Необходимо добавить еще и рисунок именно компоновки. И описать его.

2. ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ
Вовчанський район розташований на північному сході Харківської області, і межує з Великобурлуцьким (на сході), Печенізьким (на півдні) та Харківським (на заході) районами області, а також Шебекинським та Волоконівським районами Бєлгородської області Російської Федерації (на півночі) (рис.2.1.). – если идет ссылка на рисунок, то он должен быть или на этой же стр, или на следующей, но не дальше. Загальна протяжність державного кордону з Росією складає 117,5 км. За своєю територією район посідає друге місце в Харківській області: його площа складає 1 888,1 кв. км (6 % від загальної території області). Адміністративним центром району є місто Вовчанськ. У районі налічується 95 населених пунктів, із них: 1 місто районного значення, 3 селища міського типу і 91 сільський населений пункт. У районі 23 сільських та 3 селищні ради. На 01.01. 2005 р. у Вовчанському районі проживало 52,3 тис. чол., із них 29,5 тис. міського населення і 22,8 тис. сільського. Щільність населення складає 27,5 чол. на 1 кв. км.
Територією району протікає 13 річок і розташоване 1 водосховище. Основною водною артерією є річка Сіверський Донець, ліва притока річки Дон. Довжина її у межах району 42 км, із них 35 — у верхній частині Печенізького водосховища. До Сіверського Дінця впадають річки Вовча, Розрита, Плотва, Хотімля, Пільна та Стариця. Загальна площа річок та водоймищ, включаючи Печенізьке водосховище, складає 6361 га.
Історію Вовчанщини можна розбити на два періоди.
Перший – час заснування і розвитку Вовчанського городища (VІІІ – ІХ століття нашої ери). Тоді стародавнє місто належало хазарам. Занепад і зникнення городища пов’язано із вторгненням зі сходу кочових племен монголотатар.
Другий період розвитку (ХVІІ століття) – час освоєння цієї місцевості козаками та остаточне закріплення слов’янського населення на нинішній території. На Слобожанщині були організовані козачі полки, які несли сторожову службу. Зокрема Вовчанськ, як місто, був заснований у 1674 році та заселений козаками, які входили до складу Чугуївського полку.
Назву місто отримало від річки, а річка від  багато чисельних вовчих зграй, які водилися в цій місцевості.
З першої чверті ХVІІІ століття, поступово втративши військово-політичне призначення, Вовчанськ дуже повільно розвивається як типове адміністративне місто Російської імперії.
У 1780 році Указом Катерини ІІ ліквідовано Слобідську українську губернію і створено Харківське намісництво. А у 1796 році Павло Перший скасував намісництва і знов була утворена Слобідська українська губернія з центром у м. Харків. Губернія поділилась на повіти. У Вовчанському повіті було 14 волостей. Населення складало 56425 чоловік.
У 1825 році очікуючи приїзд царя Олександра І, який прямував з Петербургу в Таганрог, на відпочинок, м. Вовчанськ було капітально перебудовано.
Але найбільшого темпу благоустрою, розвитку культури, освіти та економічного росту Вовчанський повіт зазнав з обранням на посаду земського голови Василя Григоровича Колокольцова наприкінці 90-х років ХІХ століття. Земство під його керівництвом розгорнуло масштабне будівництво у повіті шляхів, мостів, шкіл, лікарень, ветеринарних і агрономічних пунктів, доріг і поштово-телеграфних станцій. Здійснювалися великі лісопосадки на пісках в долинах річки і на лівому березі Сіверського Дінця.
На початку ХХ століття у Вовчанську були побудовані вчительська семінарія, жіноча гімназія, реальне училище, ремісниче і міське училища. Збудовано та відкрито народний будинок, де ставились любительські вистави, влаштовувались танці. Було два приватних кінотеатри. У 1912 році було відкрито історико-археологічний музей.
Слід відмітити, що у 1910-1913 роках за темпами благоустрою, розвитку культури, освіти та економічного росту Вовчанський повіт посів друге місце у Російській імперії поступивши тільки Московському повіту.
Свого часу до складу Вовчанського повіту входило набагато більше територій і населених пунктів, ніж зараз. Наприкінці 1923 року, після здійснення адміністративно-територіальної реформи, на території Вовчанського повіту було утворено п’ять районів, в тому числі і сучасний Вовчанський район.
76454027432000
Рис.2.1. Вовчанський район на карті області
3. ЗМІСТ КАРТ – почему синий цвет? И сделать все назв. Разделов жирным шрифтом
Розпочати розділ з загальних понять про спадщину (те що відповідно до законодавства України охороні підлягають різні за видом об’єкти спадщини), можна вказати, що картографували лише пам’ятки (тільки вказати тоді в чому відмінність об’єкта від пам’ятки). И все это болем красивими научными фразами.
Вказати з чого формується тематичний зміст (те, що на нього впливає призначення серії карт – в таком духе), зміст склали вихідні дані управлінь ….(перечислить каких).
У Вовчанському районі (1 888,1 кв. км) зареєстровано (вказати загальну кількість об’єктів) об’єкти різного статусу від місцево до національного, в тому числі: 45 археології, 107 – історії, 35 – архітектури та містобудування, 10 – природи (рис. 3.1). Пам’ятки монументального мистецтва у районі відсутні. Вказати скільки всього в районі о’бєктів нац.. знач.
1231908699500Рис. 3.1. Структура ПІКС Вовчанського району
До Державного реєстру України, в Вовчанському районі знаходяться такі об’єкти ПІКС:
107 пам’яток історії: з них 3 – Державного устрою та суспільного життя, 5 – соціальних та національно-визвольних рухів, 84 – воєнної історії, 4– історії виробництва і техніки, 5 – науки і культури;
45 археологічних пам’яток, із яких 44 – місцевого значення, 1 – національного значення, з яких 2 городища, 11 поселень одношарових, 4 поселення двохшарові, одне поселення багатошарове, 23 курганні комплекси, 4 могильника;
10 пам’яток природи, 9 із них місцевого значення, 1 – міжнародного ?.
35 пам’яток архітектури та містобудування, з яких 13 – громадського призначення, 2 – житлова архітектура, 13 – містобудування, 7 - промислової архітектури та інженерного мистецтва. – это все хорошо, но получается,что повторяет последующие разделы, так что можно убрать.
При створенні серії карт було використано традиційний спосіб відображення тематичного змісту – спосіб значків. И немного расписать еще.
(лінійних знаків, ареалів, якісного і кількісного фону, локалізованих діаграм- разве эти способы использовали?)


4. ПАМ’ЯТКИ АРХЕОЛОГІЇ
Пам’ятки археології - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об’єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов’язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.
У Вовчанському районі до Державного реєстру занесені 45 пам’яток археології (44 – місцевого, 1 – національного значення), з них: 2 городища, 11 поселень одношарових, 4 поселення двохшарові, одне поселення багатошарове, 23 курганні комплекси, 4 могильники.
Городища: всього представлено два городища салтівської культури VIII – X ст. місцевого значення у місті Вовчанськ і смт. Старий Салтів.
Майже ціле тисячоліття через степи Східної Європи проходили шляхами з Азії багатокількісні, різномовні і різноплемінні кочові народи. У VII сармато-аланські і тюркські племена ввійшли до складу Хазарського каганату, у результаті чого сформувалась нова єдина культура. Перші пам’ятки цієї культури були відкриті в Харківській області, у смт. Верхній Салтів, тому вона і отримала назву Салтівська.
Вовчанське і Верхньо Салтівське городища– захисні комплекси, створені задля охорони робітничого населення у часи воєнної загрози. Захисний а не житловий, характер городищ підтверджує відсутність культурного прошарку в їх центральних дворах. Навколо городищ не було знайдено жодного поселення старше залізного віку.
Поселення: одинадцять поселень, всі місцевого значення. Поселення таких культур як: салтівської, бондарихинської, черняхівської та зрубної. Вік поселень представлений від кінця ІІ тис. до н.е. до Х ст.
Найдавнішим є поселення черняхівської культури II-IV ст. Осілі племена черняхівської культури жили у великих неукріплених поселеннях. Населення займалося різними ремеслами, було розвинене бронзоливарство, залізообробка, ювелірство та гончарство. Посуд вироблявся переважно на гончарському колі. Була розвинена торгівля з римськими колоніями, звідки імпортувалися амфори, скляні кубки, глиняний посуд; у торговельних операціях вживалися римські монети. VIII-X ст. датуються салтівськими поселеннями.
Поселення двошарові датуються бронзовим віком і представлені салтівської культурою II тис. до н.е., VIII-X ст. Чотири двошарові поселення місцевого значення. У с.Хотімля знаходиться багатошарове поселення аналогічного датування, представлене скіфською та салтівської культурами.
Значна кількість у Вовчанському районні курганних поховань, час створення яких III тис. до н.е. – I тис. н.е. Всі місцевого значення. У цей проміжок часу на території Степового Причорномор'я, Наддніпрянщини та Лівобережжя виділялася ямна культура (назва походила від характеру поховань в ямах під курганами), носії якої були спадкоємцями середньострогівських племен. Саме ця культура залишила по собі вищезазначені кургани.
Чотири ґрунтових могильника салтівської культури часу VIII-X ст. місцевого значення.
Серед археологічних пам’яток Вовчанського району є Верхньосалтівський археологічний комплекс: городище, могильник катакомбний салтівської культури VIII-X ст., національного значення, с. Верхній Салтів.
«Верхній Салтів» — історико-археологічний музей-заповідник, що розташований біля сел. Верхній Салтів Вовчанського району, Харківської області. Городище має декілька оборонних ліній. Головне укріплення за планом має форму неправильної трапеції з розмірами 180 х 135 х 160 х 50 м. Ця територія була захищена валом з кам'яною кладкою. До городища з півночі примикає селище, яке тягнеться уздовж водосховища до с. Рубіжне, що знаходиться за 4 км від Верхнього Салтова. Таким чином, до системи Верхньосалтівського археологічного комплексу входять: безпосередньо городище, селище, чотири катакомбних могильники, а також селище та ґрунтовий Нетайлівський могильник, що розташовані на протилежному березі водосховища, навпроти Верхньосалтівського городища, у с. Металівка. Відкриття салтівського некрополя, яке відбулося в 1900 році, дало поштовх іншим пошуковим археологічним дослідженням, наслідком яких стало відкриття окремих об'єктів археологічного комплексу в районі с. Верхній Салтів.
З 1905 р. до 1927 р. безперервно працювали археологічні комісії Харківського університету, Харківського Археологічного музею, Харківського соціального музею ім. Артема, Одеського музею, Московського археологічного інституту. Ґрунтовні дослідження захисних споруд починаються після Великої Вітчизняної війни. В 1946—1948 рр. харківський вчений С. А. Семенов-Зусер здійснив декілька розрізів валів на всіх трьох лініях оборони стародавньої фортеці та дослідив декілька десятків катакомбних поховань.
З 1984 р. до 2004 р. археологічні експедиції Харківського історичного музею систематично проводять дослідження Верхньосалтівського археологічного комплексу.
Пам'ятка була взята під охорону держави Постановою Ради Міністрів УРСР № 711 від 21 липня 1965 р. та рішенням Харківського облвиконкому № 61 від 25 січня 1972 р. (охоронні номери 608, 619). Рішенням Харківського облвиконкому № 33 від 23 січня 1984 р. на всій площі Верхньосалтівського археологічного комплексу, а також на території, що розташована навколо нього на відстані 50 м від його меж, була встановлена охоронна зона, а рішенням облвиконкому № 259 від 15 червня 1987 р. уся територія Верхньосалтівського археологічного комплексу була оголошена заповідною зоною, у межах якої заборонялись будь-які будівельні, земельні та інші роботи без погодження з органами охорони пам'яток.
На будущее – надо стараться, чтобы в конце раздела оставалось не менее половины пустой страницы. Так что или добавь среди текста пару фото, тогда он сдвинеться, или что-то удали-премести, удали где-то абзац.

Таблиця 4.1.
Пам’ятки археології Вовчанського району

п/п
Охоронний номер
Місце знаходження
(адреса) Найменування пам’ятки Автор, дослідник пам’ятки.Дата відкриття Матеріал, з якого виготовле
ний пам'ятник.
Основні розміри. Категорія охорони Номер і дата рішення державних органів про взяття пам'ятки під охорону
1 609 м. Вовчанськ, на схід від мосту від вапнякового заводу в урочищі Городище Городище салтівської культури.
VIII-X ст. Бабенко В.О., археол. 1903р. Площа – 36 гаМісцева №61 від 25.01.72р.
2 611 м. Вовчанськ, східна околиця міста в кінці вул. Кірова Поселення салтівської культури “Чаплиївка”. VIII-X ст. Кадєєв В.І., д.і.н. 1955р. Площа не встановлена -<<- -<<-
3 1919 м. Вовчанськ Кургани. 16.
III тис. до н.е. – I тис. н.е. Багалій Д.І., історик. 1905р. Вис. 1,0-2,8 м -<<- №196 від 16.04.84р.
4 1922 с. Бережне Котівської с/р Кургани. 5. III тис. до н.е. – I тис. н.е. Шрамко Б.А. та інші.1977р Вис. 1,2-3,0 м -<<- -<<-
5 1921 смт. Білий Колодязь Білоколодязьної сел/р Кургани. 7. III тис. до н.е. – I тис. н.е. Багалій Д.І., історик. 1905 р. Вис. 0,5-1,5 м -<<- -<<-
6 2540 с. Благодатне Іванівської с/р Поселення двошарове: доби бронзи та салтівської культури. II тис. до н.е., VIII-X ст. Площа не встановлена -<<- №975 від 18.09.97р.
7 620 с. Бочкове Волохівської с/р, в 1,5 км на захід від села біля птахоферми Могильник грунтовий салтівської культури. VIII-X ст. Міхеєв В.К. д.і.н. 1962р. -<<- -<<- №61 від 25.01.72 р.
8 1918 с. Бугруватка Гатищенської с/р Поселення двошарове: доби бронзи і салтівської культури. II тис. до н.е., VIII-X ст. Коленчен
ко Н.Г., археол. Площа – 300х70 м -<<- №196 від 16.04.84р.
9 1923 с. Варварівка Жовтневої Другої с/р Кургани. 21.
III тис. до н.е. – I тис. н.е. Шрамко Б.А. та інші.1977р Вис. 0,3-2,2 м -<<- -<<-
10 200017-
Н с. Верхній Салтів Рубіжненської с/р Верхньосалтівський археологічний комплекс: городище, могильник катакомбний салтівської культури VIII-X ст. “Книга Большому Чертежу”. XVII ст.
Бабенко В.О., археол. 1900р. Загальна площа 120 га. Городище - 290х140 м Могильник – 700х700х500 м; 300 мНаціональне Постанова КМУ № 928 від 03.09.09р.
11 2547 с. Верхній Салтів Рубіжненської с/р, урочище “Єндола”, в 3,0 км на захід від села Курган.
III тис. до н.е. – I тис. н.е. Шрамко Б.А. та інші.1977р Вис. 1,0 м Місцева №975 від 18.09.97р.
12 610 с. Верхня Писарівка, Червоноармійської Першої с/р, на піщаній дюні в поймі лівого берега р. Сів. Дінця Поселення бондарихинської культури. Кін.II тис. до н.е. – поч. Iтис. до н.е. Шрамко Б.А. д.і.н. 1959р. Площа не встановлена -<<- №61 від 25.01.72р.
13 2541 с. Верхня Писарівка Червоноармійської Першої с/р, урочище “Задонецьке” Поселення салтівської культури.
VIII-X ст. Тєлєгін Д.Я., д.і.н., Пузаков Є.В., археол., Міхеєв В.К., д.і.н., 1959р. -<<- -<<- №975 від 18.09.97р.
14 1925 с. Вовчанські Хутори, Вовчансько-Хутірської с/р Кургани. 26. III тис. до н.е. – I тис. н.е. Багалій Д.І., історик. 1905р. Вис. 0,5–2,6 м -<<- №196 від 16.04.84р.
15 1924 с. Волохівка Волохівської с/р Кургани. 14. III тис. до н.е. – I тис. н.е. Багалій Д.І., історик. 1905р. Вис. 0,7-3,0 м -<<- -<<-
16 1920 с. Ганнопілля Петропавлівсь
кої с/р Кургани. 2. III тис. до н.е. – I тис. н.е. Багалій Д.І., історик. 1905р.
Вис. 0,9–2,8 м -<<- -<<-
17 1926 с. Гонтарівка Гонтарівської с/р Курган.
III тис. до н.е. – I тис. н.е. Бородулін В.Г., археол.
1983р. Вис. 0,5-1,2 м -<<- -<<-
18 1927 с. Караїчне Волохівської с/р Кургани. 4. III тис. до н.е. – I тис. н.е. Шрамко Б.А. та інші.1977р Вис. 0,6-1,0 м -<<- -<<-
19 1928 с. Котівка
Котівської с/р Кургани. 2. III тис. до н.е. – I тис. н.е. -<<- Вис. 1,0-1,5 м -<<- -<<-
20 612 с. Металівка Старосалтівської сел/р Поселення салтівської культури
VIII-X ст. Шрамко Б.А., д.і.н. 1959р. Площа 1500х500 м -<<- №61 від 25.01.72р.
21 2543 с. Металівка Старосалтівської сел/р Могильник грунтовий салтівської культури
VIII-X ст. Березовець Д.Т., к.і.н. 1959р. Площа 14 га-<<- №975 від 18.09.97р.
22 607 с. Огірцеве, Гатищенської с/р на півд від села Поселення неолітичне. VI-IV тис. до н.е. Шрамко Б.А., д.і.н. 1959р. Площа 120х70 м -<<- №61 від 25.01.72р.
23 613 с. Огірцеве, Гатищенської с/р, в 2,5 км на північ від села Поселення черняхівської культури. II-IV ст. Тєлєгін Д.Я., д.і.н., Шрамко Б.А., д.і.н. 1959р. Площа 320х130 м -<<- -<<-
24 1929 с. Паськівка Гонтарівської с/р Кургани. 5. III тис. до н.е. – I тис. н.е. Бородулін В.Г., археол. 1983р. Вис. 1,4-1,5 м -<<- №196 від 16.04.84р.
25 614 Колишнє с. Перше Травня Іванівської с/р в 4 км на захід від села Поселення 1 салтівської культури. VIII-X ст. Шрамко Б.А., д.і.н. 1956р. Площа не встановлена -<<- №61 від 25.01.72р.
26 615 Колишнє с. Перше Травня Іванівської с/р в 1 км на півн-захід від села Поселення 2 салтівської культури. VIII-X ст. Шрамко Б.А., д.і.н. 1956р. Площа не встановлена -<<- №61 від 25.01.72р.
27 2545 с. Піщане Нестерянської с/р Кургани. 2. III тис. до н.е. – I тис. н.е. Шрамко Б.А. та інші.1977р Вис. 0,5-1,0 м -<<- №975 від 18.09.97р.
28 1930 с. Погоріле Червоноармійської с/р Кургани. 9. III тис. до н.е. – I тис. н.е. Бородулін В.Г., археол. 1983р. Вис. 0,5-1,0 м -<<- №196 від 16.04.84р.
29 1931 с. Покаляне Вовчанськохутірської с/р Кургани. 11. III тис. до н.е. – I тис. н.е. Бородулін В.Г., археол. 1983р. Вис. 0,6-2,4 м -<<- -<<-
30 2239 с. Революційне Революційної с/р Кургани. 8. III тис. до н.е. – I тис. н.е. -<<- Вис. 0,2-2,0 м -<<- №183 від 20.04.87р.
31 2238 с. Рубіжне Рубіжненської с/р Могильник грунтовий салтівської культури. VIII-X ст. Бородулін В.Г., археол. 1987р. Площа не встановлена -<<- -<<-
32 2542 смт. Старий Салтів Старосалтівської сел/р Поселення зрубної та бондарихинської культури. 2-га пол. II тис. до н.е., XII-VIII ст. до н.е. Ляпушкін І.І., д.і.н. 1948р. Площа 110,0х60,0 м Місцева №975 від 18.09.97р.
33 2544 смт. Старий Салтів Старосалтівської сел/р, 2 км на південь від селища Городище салтівської культури. VIII-X ст. Багалій Д.І., історик. 1905р. Площа 120х70 м -<<- -<<-
34 1828 смт. Старий Салтів Старосалтівської сел/р Могильник грунтовий . салтівської культури.
VIII-X ст. Бородулін В.Г., археол. 1982р. Площа 160х120 м -<<- №328 від 23.05.83р.
35 616 с. Стариця 1 Старицької с/р, біля шляху в с. Бургуватка Поселення двошарове: доби бронзи та салтівської культури. Кін. II тис. до н.е.,
VIII-X ст. н.е. Шрамко Б.А., д.і.н. 1959р. Площа 150х80 м -<<- №61 від 25.01.72р.
36 617 с. Стариця 2 Старицької с/р, на під від села біля лісу Поселення двошарове: доби бронзи та салтівської культури.
Кін. II тис. до н.е.,
VIII-X ст. н.е. Шрамко Б.А., д.і.н. 1959р. Площа не встановлена -<<- -<<-
37 1932 с. Томахівка Гонтарівської с/р Курган.
III тис. до н.е. – I тис. н.е. Бородулін В.Г., археол. 1983р. Вис. 3,0 м -<<- №196 від 16.04.84р.
38 2240 с. Федорівка Шестаківської с/р Кургани. 3. III тис. до н.е. – I тис. н.е. Бородулін В.Г., археол. 1983р. Вис. 0,3-1,0 м -<<- №183 від 20.04.87р.
39 2546 с. Федорівка
Шестаківської с/р Курган.
III тис. до н.е. – I тис. н.е. Бородулін В.Г., археол. 1983 р. Вис. 1,0 м -<<- №975 від 18.09.97р.
40 618 с. Хотімля
Хотімлянської с/р, в 2 км на півд від села Поселення багатошарове: доби бронзи, скіфського часу та салтівської культури. Кін. II тис. до н.е., VI-IV ст. до н.е., VIII-X ст. Костючен
ко І.П., археол.
1950р. Площа не встановлена -<<- №61 від 25.01.72р.
41 1933 с. Хотімля Хотімлянської с/р Кургани. 11. III тис. до н.е. – I тис. н.е. Багалій Д.І., історик.
1905р. Вис. 0,5-1,8 м -<<- №196 від 16.04.84р.
42 1934 с. Червоноармійське Перше Червоноармійської Першої с/р Кургани. 3. III тис. до н.е. – I тис. н.е. Бородулін В.Г., археол. 1983р. Вис. 0,9-1,0 м -<<- -<<-
43 2241 с. Шестакове Шестаківської с/р Кургани. 10. III тис. до н.е. – I тис. н.е. Бородулін В.Г., археол., 1983р.
Ревенко В.І.,
археол., 2003р. Вис. 0,3-3,5 м -<<- №183 від 20.04.87р.
44 1935 с. Юрченкове Юрченківської с/р Кургани. 4. III тис. до н.е. – I тис. н.е. Шрамко Б.А. та інші.1977р Вис. 0,5-1,5 м -<<- №196 від 16.04.84р.
45 2000025 с. Охрімівка, Охрімівська сільська рада Вовчанського р-ну. Поселення знаходиться на території с. Охрімівка по обидва боки вул. Заріччя, розташоване на надзаплавному підвищенні правого берега р. Вовча. Поселення салтівської культури та козацької доби «Охрімівка» Пеляшенко К.Ю.
Окатенко В.М.
2006
VІІІ-Х ст. ХVІІ-ХVІІІ ст. Площа не встановлена Місцева Наказ МКТ від 18.02.09р. № 100/0/16-09(У редакції наказу МКТУ від 27.11.2009р. № 1054/0/16-09)

5. ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ
У пам'ятках історії втілені події Великої Жовтневої соціалістичної революції, громадянської і Великої Вітчизняної воєн, трудові подвиги робітничого класу, колгоспного селянства та інтелігенції тощо.
Пам'ятками історії та культури є споруди, пам'ятні місця і предмети, зв'язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави, твори матеріальної і духовної творчості, які становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність.
Пам’ятки історії – складова історико-культурних рекреаційних ресурсів (пам’ятні місця, будинки). Споруди та предмети, пов’язані з найважливішими історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства та держави.
У Вовчанському районі до Державного реєстру занесено 107 пам’яток історії місцевого значення, з них 3 – державного устрою та суспільного життя, 5 – соціальних та національно-визвольних рухів, 84 – воєнної історії, 4– історії виробництва і техніки, 5 – науки і культури.
Серед пам’яток державного устрою та суспільного життя 2 об’єкта віднесені до категорії адміністративних та інших будинків, в яких розміщувались державні й громадянські установи, 1 об’єкт - до категорії поховання визначних державних і громадських .
П’ять пам’яток відносяться до категорії соціальних та національно-визвольних рухів. Однією з таких пам’яток є будинок №5 по вулиці Гоголя 29 червня 1891 року народилася Ганна Хоперська, вчителька, революціонерка. Після закінчення гімназії у місті Вовчанську вона одержує призначення учительки сільської школи в с. Білий Колодязь. В 1912-1914 роках Ганна працює в революційних гуртках у Вовчанську, а потім в Харкові під час навчання на історико-філологічному відділі Вищих жіночих курсів. Закінчивши курси, вона витримує конкурс на кращу вчительку міста і працює при робітничому будинку Петінського району в Харкові. На увічнення пам'яті Ганни Хоперської жителі міста Вовчанськ її ім'ям назвали одну з вулиць Кисляківки - вулиця Ганни.
84 пам’ятки воєнної історії. Роки Другої Світової війни принесли розруху та тяжкі випробування мешканцям Вовчанщини. Більше ніж 25 тисяч чоловік пішли на фронти з Вовчанського району, а додому з них повернулися лише 14 тисяч. Понад 11 тисяч солдат та офіцерів Червоної Армії загинули у воєнні роки на Вовчанській землі, захищаючи Батьківщину.
Німецько-фашистська окупація Вовчанського району почалася 10 червня 1942 року і тривала майже до кінця літа 1943 року. За цей період у районі було знищено 770 мирних жителів, 1700 вовчан було відправлено до Німеччини. У цілому за роки війни району було нанесено збитків на суму більше мільярда рублів у довоєнних цінах. 14 земляків—вовчан у роки Другої Світової війни отримали високе звання Героїв Радянського Союзу.
146304016065500
Рис.5.1. Братська могила борців за встановлення радянської влади, червоноармійців і партизан.
На території Вовчанського району усього нараховується 2 об’єкта історії виробництва і техніки. Один з них присвячений трудовому подвигу механізатора Стрельцова І.С. Пам’ятний знак являє собою встановлений трактор моделі У-2. Цей примірник трактора У-2 був доставлений в Вовчанськ з Володимирського тракторного заводу в 1947 році. Колишній фронтовик Іван Степанович Стрільцов працював на ньому з 1947 по 1968 рік у колгоспі «Жовтень». За 21 рік безперебійної роботи трактор жодного разу не був у капітальному ремонті. Ці машини в той час вважалися першокласними через дешевизну і простоту в обслуговуванні. У 1973 році визріла думка увічнити пам'ять всіх тих механізаторів, які змінили військову професію на мирне ремесло хлібороба. Власне, варіантів інших і не було, - було вирішено спорудити на постамент У-2.
До пам’яток науки і культури відносяться два об’єкти. Один з яких – будинок №1 по вулиці Пушкінської у якому в 1907 – 1909 рр. працював викладачем мови та літератури вчитель семінарії, письменник-драматург Костянтин Андрійович Тренов.
133985016446500


Рис.5.2. Дошка на будинку колишньої семінарії
у якій працював Треньков К.А.
Таблиця 5.1.
Пам’ятки історії Вовчанського району

п/п
Охоронний номер
Найменування пам’ятки Місце знаходження (адреса пам’ятки) Автор, дослідник пам’ятки. Дата відкриття
Матеріал, з якого виготовлений пам’ятник. Основні розміри
Категорія охорони пам’ятки. Номер і дата рішення державних органів про взяття пам’ятки під охорону
1 709 м. Вовчанськ,
вул. Гагаріна,12 Будинок, у якому проходили районні збори колгоспників-ударників. 1933р. Будинок - цегла Місцева №61 від 25.01.72р.
2 1654 -<<-
вул. Ганни Братська могила радянських воїнів. Поховано 300 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1978р. Стела - 3,4х2,3х0,5 м, мармурова кришка -<<- №13 від 12.01.81р.
3 705 -<<-
вул. Гоголя, 3 Будинок, у якому народилася і жила Хоперська Г. 1898р. Будинок - дерево, цегла -<<- №61 від 25.01.72р.
4 621 -<<-
вул. Дзержинського Братська могила борців за встановлення радянської влади, червоноармійців і партизанів. Поховано 27 чол. 1917р., 1918р., 1919р.Харківська скульптурна фабрика 1967р. Обеліск. – 8,0 м, з/б. Постамент - цегла, цемент -<<- -<<-
5 625 -<<-
вул. Короленка Братська могила радянських воїнів. Поховано 181 воїна. 1941р.,1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1965р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
6 685 -<<- Могила Дерябіна М.І. - Героя Соціалістичної Праці. 1951р. Харківська скульптурна фабрика 1971р. Обеліск. – 2,0 м, мармурова кришка -<<- -<<-
7 629 -<<- Могила Желєзнякова П.П., Героя - Радянського Союзу, і Морозова В., гвардії лейтенанта. 1951р. Харківська скульптурна фабрика 1956р. Стела - 2,2х0,6х0,4 м, мармурова кришка -<<- -<<-
8 686 -<<- Могила Кравченка Ф.Т. - Героя Радянського Союзу. 1966р. 1971р. Стела -1,6х0,7х0,7 м, граніт -<<- -<<-
9 2411 -<<- Могила Лещенка Д.К., командира партизанського загону №1 Вовчанського району. 1954р. 1956 р. Стела - 1,5х0,66х0,13 м, граніт -<<- №142 від 20.05.91р.
10 684 -<<- Могила Сєрашова О.П., гвардії генерал-майора. 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1965р. Обеліск – 3,0 м, граніт -<<- №61 від 25.01.72р.
11 2412 -<<- Могила Шепелєва І.А., командира Вовчанського партизанського загону ім. Щорса. 1953р. Харківська скульптурна фабрика 1988р. Стела - 1,5х0,7х0,15 м, лабрадорит -<<- №142 від 20.05.91р.
12 624 м. Вовчанськ, вул. ЛенінаБратська могила радянських воїнів і партизанів, серед яких поховані Щербак О.М. і Волкова Н.Т. – Герої Радянського Союзу. Поховано 50 чол. 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1958р. Скульптура – 3,0 м, з/б. Постамент - 3,3 м, цегла, цемент -<<- №61 від 25.01.72р.
13 707 -<<-
вул. Леніна, 100 Будинок, у якому працювали Вовчанський повітовий партком і Рада робітничих, солдатських і селянських депутатів. 1917 – 1919рр. Будинок - цегла -<<- -<<-
14 712 -<<-
вул. ЛенінаПам’ятник Леніну В.І. Харківська скульптурна фабрика 1957р. Скульптура – 3,0 м, з/б. Постамент – 3,1 м, цегла, цемент -<<- -<<-
15 627 -<<-
вул. Н. Волкової Братська могила радянських воїнів. Поховано 152 воїни. 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1973р. Скульптура - 2,7 м, з/б. Постамент - 1,15 м, цегла, цемент -<<- -<<-
16 628 -<<-
радгосп Плетенівка Братська могила радянських воїнів. Поховано 9 воїнів. 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1978р. Стела - 2,2х0,9х0,2 м, мармурова кришка -<<- -<<-
17 706 -<<-
вул. Пушкінська, 1 Будинок колишньої семінарії, у якій викладав Треньов К.А., російський письменник. 1907-1909рр. Будинок - цегла -<<- -<<-
18 692 -<<- Пам’ятник воїнам- комсомольцям. 1941-1945рр. Харківська скульптурна фабрика 1965р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент – 2,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
19 2413 м. Вовчанськ, Рубіжненське шосе Пам’ятний знак на честь трудового подвигу Стрельцова І.С., механізатора. 1981р. Трактор “Універсал-2” - 3,5х1,5 м на п’єдесталі - цегла, цемент, у вигляді серпа і молота. -<<- №142 від 20.05.91р.
20 626 -<<-
вул. Чкалова Братська могила радянських воїнів. Поховано 209 воїнів. 1941р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1957р. Скульптура - 2,8 м, з/б. Постамент - 4,5 м, цегла, цемент -<<- №61 від 25.01.72р.
21 720 -<<- Пам’ятник Куйбишеву В.В. – радянському державному діячеві. Харківська скульптурна фабрика 1967р. Бюст – 1,0 м, з/б. Постамент - 2,3 м, цегла, цемент -<<- -<<-
22 693 -<<- Пам’ятник воїнам-землякам. 1941-1945рр. Харківська скульптурна фабрика 1968р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
23 708 м. Вовчанськ, вул. Шевченка, 25 Будинок, у якому знаходилися Вовчанський повітовий комітет КП(б)У і Комуністичний клуб. 1920-1922рр. Будинок - цегла -<<- -<<-
24 630 с. Байрак Рубіжненської с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 428 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1965р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 3,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
25 631 с-ще Бакщеївка Новоолександрівської с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 10 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1966р. Скульптра 2,5 м, з/б. Постамент - 2,8 м, цегла, цемент -<<- -<<-
26 637 с. Бережне Котівської с/рМогила Ахтирського А.П., секретаря комсомольського осередку. 1930р. Харківська скульптурна фабрика 1966р. Обеліск – 2,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
27 632 с. Березники Старосалтівської сел/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 245 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1967р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,7 м, цегла, цемент -<<- -<<-
28 634 смт. Білий Колодязь, вул. Вовчанська Братська могила радянських воїнів. Поховано 83 воїни. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1965р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,8 м, цегла, цемент -<<- -<<-
29 710 смт. Білий Колодязь, вул. Кірова, 35 Будинок, у якому знаходилася контора першого у селі колгоспу. 1929р. Будинок - цегла -<<- -<<-
30 633 смт. Білий Колодязь, вул. ЛенінаБратська могила радянських воїнів, серед яких похований Блинов М.П. – Герой Радянського Союзу. Поховано 157 воїнів. 1942р., 1943р. 1952р. Обеліск - 13,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
31 713 смт. Білий Колодязь, центр Пам’ятник Леніну В.І. Харківська скульптурна фабрика 1950р. Скульптура – 3,0 м, з/б. Постамент - 2,8 м, цегла, цемент -<<- -<<-
32 635 с. Бузове Різниківської с/р Братська могила радянських воїнів. Поховано 29 воїнів. 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1967р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,6 м, цегла, цемент -<<- -<<-
33 636 с. Варварівка Жовтневої Другої с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 68 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1966р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
34 694 с. Варварівка Жовтневої Другої с/рПам’ятник воїнам-односельчанам. 1941-1945рр. 1966р. Стела - 3,3х2,0х0,4 м, цегла, цемент -<<- -<<-
35 637 с. Варварівка Рубіжненської с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 850 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1969р. Бюст - 0,7 м, бетон. Постамент -1,9 м, цегла, цемент -<<- -<<-
36 638 с. Василівка Іванівської с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 30 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1966р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 3,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
37 711 -<<- Пам’ятник Марксу КХарківська скульптурна фабрика 1968р. Бюст – 1,0 м, з/б. Постамент - 1,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
38 714 -<<- Пам’ятник Леніну В.І. Харківська скульптурна фабрика 1969р. Бюст – 1,0 м, з\б. Постамент - 1,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
39 639 с. Верхній Салтів Рубіжненської с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 153 воїни. 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1968р. Скульптура – 2,5 м, з/б. Постамент – 1,0х1,5х1,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
40 640 с. Верхня Писарівка Червоноармійсь
кої Першої с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 81 воїна. 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1971р. Скульптура – 3,0 м, з/б. Постамент – 2,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
41 641 с. Вовчанські Хутори Вовчансько-Хутірської с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 198 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1963р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
42 695 -<<- Пам’ятник воїнам-односельчанам. 1941-1945рр. Харківська скульптурна фабрика 1967р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 1,1 м, цегла, цемент -<<- -<<-
43 643 с-ще Волохівське Білоколодязької сел/р. Братська могила радянських воїнів. Поховано 98 воїнів. 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1966р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
44 715 -<<- Пам’ятник Леніну В.І. Харківська скульптурна фабрика 1969р. Бюст - 1,2 м, з/б. Постамент - 2,4 м, цегла, цемент -<<- -<<-
45 644 с. Гатище Гатищенської с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 217 воїнів. 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1964р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
46 645 с. Гонтарівка Гонтарівської с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 545 воїнів. 1941р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1963р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент – 2,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
47 646 с. Дегтярне Нестерянської с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 20 воїнів. 1941р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1962р. Скульптура – 3,0 м, з/б. Постамент – 3,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
48 696 -<<- Пам’ятник воїнам-односельчанам. 1941-1945рр. 1967р. Стела - 2,2х1,6х0,6 м, цегла, цемент -<<- -<<-
49 648 с. Жовтневе Червоноармійсь
кої Першої с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 370 воїнів. 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1967р. Скульптура – 3,0 м, з/б. Постамент - 3,1 м, цегла, цемент -<<- -<<-
50 649 с. Жовтневе Друге Жовтневої Другої с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 188 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1955р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 1,8 м, цегла, цемент -<<- -<<-
51 697 -<<- Пам’ятник воїнам-односельчанам. 1941-1945р. Харківська скульптурна фабрика 1968р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
52 688 с. Захарівка Іванівської с/рМогила Бондаренка І.Я., секретаря комсомольського осередку. 1923р. 1970р. Обеліск - 1,6 м, мармурова кришка -<<- -<<-
53 650 с. Землянки Землянської с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 80 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1957р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,9 м, цегла, цемент -<<- -<<-
54 698 -<<- Пам’ятник воїнам-односельчанам. 1941-1945р. Харківська скульптурна фабрика 1967р. Стела - 1,85х3,8х0,75 м, цегла -<<- -<<-
55 716 -<<- Пам’ятник Леніну В.І. Харківська скульптурна фабрика 1957р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент – 3,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
56 651 с. Іванівка Іванівської с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 153 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1963р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент – 2,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
57 652 с. Ізбицьке Старицької с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 178 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1967р. Скульптура-3,0 м, з/б. Постамент – 3,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
58 653 с. Котівка Котівської с/рБратська могила: Мартовицького Ф.К., голови комнезаму і радянських воїнів. Поховано 64 чол. 1930р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1964р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 3,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
59 654 с. Мала Вовча Охрімівської с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 28 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1965р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент – 3,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
60 699 -<<- Пам’ятник воїнам-односельчанам. 1941-1945р. 1967р. Стела - 1,8х4,5х0,45 м, з/б, цегла, цемент -<<- -<<-
61 2414 -<<- Водяний млин. к. XIX - поч. XX ст. -<<- №142 від 20.05.91р.
62 655 с. Молодова Молодівської с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 427 воїнів. 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1966р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент – 3,0 м, цегла, цемент -<<- №61 від 25.01.72р.
63 656 с. Москалівка Червоноармійсь
кої с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 17 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1965р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,4 м, цегла, цемент -<<- -<<-
64 657 с. Нестерне Нестерянської с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 55 воїнів . 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1953р. Скульптура - 2,5м, з/б. Постамент – 3,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
65 658 с-ще Новоолександрівка Новоолександрівської с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 33 воїни. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1964р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент – 3,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
66 717 -<<- Пам’ятник Леніну В.І. Харківська скульптурна фабрика 1964р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,3 м, цегла, цемент -<<- -<<-
67 659 с. Огірцеве Гатищенської с/рБратська могила радянських воїнів і жертв фашизму. Поховано 23 чол . 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1965р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,3 м, цегла, цемент -<<- -<<-
68 660 с. Охрімівка Охрімівської с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 232 воїна. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1960р. Скульптура – 3,0 м, з/б. Постамент – 3,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
69 700 -<<- Пам’ятний знак воїнам-односельчанам. 1941-1945рр. Харківська скульптурна фабрика 1977р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамет - 1,2х1,1х1,1 м Стела - 2,7х4,8х0,65 м, цегла -<<- -<<-
70 661 с. Перківка Хотімлянської с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 1300 воїнів.1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1961р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент – 3,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
71 662 с. Петрівське Старосалтівської сел/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 151 воїна. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1959р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент – 3,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
72 663 с. Петропавлівка Петропавлівсь
кої с/рБратська могила радянських воїнів і пам’ятний знак воїнам-односельчанам. Поховано 64 воїни. 1941р., 1942р., 1943р., 1941-1945рр. Харківська скульптурна фабрика. 1965р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,2 м, цегла, цемент -<<- -<<-
73 664 с. Пільна Пільнянської с/р Братська могила радянських воїнів. Поховано 42 воїни . 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1965р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент – 3,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
74 701 -<<- Пам’ятник воїнам-односельчанам. 1941-1945р. Харківська скульптурна фабрика 1968р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент – 1,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
75 718 -<<- Пам’ятник Леніну В.І. Харківська скульптурна фабрика 1970р. Бюст - 1,2 м, з/б. Постамент - 1,7 м, цегла, цемент -<<- -<<-
76 665 с. Приліпка Гатищенської с/р Братська могила радянських воїнів. Поховано 9 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1966р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 3,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
77 666 с. Пролетарське Червоноармійсь
кої Першої с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 105 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1967р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент – 4,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
78 667 с-ще Профінтерн Гонтарівської с/р Братська могила радянських воїнів. Поховано 9 воїнів. 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1967р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,7 м, цегла, цемент -<<- -<<-
79 622 с. Радянське Червоноармійсь
кої Першої с/рБратська могила червоноармійців і радянських воїнів. Поховано 198 чол. 18 червоноармійців і 110 радянських воїнів.1918р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1968р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
80 702 -<<- Пам’ятник воїнам-односельчанам. 1941-1945р. Харківська скульптурна фабрика 1975р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент – 3,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
81 1655 с. Революційне Революційної с/рМогила Єфименко О.Я. – історика. 1918р. 1976р. Стела - 1,4х0,8х0,3 м, мармур -<<- -<<-
82 668 -<<- Братська могила радянських воїнів. Поховано 1015 воїнів. 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1965р. Скульптура – 3,0 м, з/б. Постамент - 2,8 м, цегла, цемент -<<- -<<-
83 669 с. Різникове Різниківської с/р Братська могила радянських воїнів. Поховано 15 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1967р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
84 623 с. Рубіжне Рубіжненської с/рБратська могила червоноармійців. Кількість похованих не встановлена. 1919р. 1936р. Обеліск – 2,0 м, граніт. Постамент - 0,8х2,4х2,4 м, цегла, цемент -<<- -<<-
85 670 с. Рубіжне Рубіжненської с/р, центр села Братська могила радянських воїнів. Поховано 1181 воїн. 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1963р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент – 3,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
86 671 с. Сосновий Бір Революційної с/р Братська могила радянських воїнів. Поховано 48 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1975р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент – 3,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
87 675 с. Стариця Старицької с/рБратська могила радянських воїнів. Поховано 151 воїна. 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика. 1965р. Скульптура - 2,5 м., з/б. Постамент - 2,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
88 1653 с. Стариця Старицької с/р,
у лісі Місце бою радянських партизанів з фашистськими загарбниками. 1943р. 1987р. Пам’ятний знак (стела) – 1,0 м, лабрадорит. Постамент - 1,2 м, цегла, цемент -<<- №13 від 12.01.81р.
89 674 смт. Старий Салтів Старосалтівської сел/р, вул. Велика Братська могила жертв фашизму. Поховано 24 чол. 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1975р. Стела – 2,0х0,7х0,3 м, граніт -<<- №61 від 25.01.72р.
90 678 -<<-, на кладовищі Братська могила радянських воїнів. Поховано 75 воїнів. 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1956р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,7 м, цегла, цемент -<<- -<<-
91 672 -<<-, вул. Перемоги Братська могила радянських воїнів. Поховано 424 чол.
1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1953р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 3,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
92 689 -<<-, вул. Перемоги, біля братської могили Могила Семенова С.І., гвардії полковника.
1943р. 1958р. Обеліск – 2,0 м, граніт -<<- -<<-
93 690 -<<-, вул. Свободи, 16 Могила Соколова О.В., лейтенанта Радянської Армії. 1942р. 1975р. Стела – 2,0х0,8х0,8 м, мармурова кришка -<<- -<<-
94 691 -<<-, вул. Свободи, 16 Могила Спиридонова О.Д., молодшого лейтенанта Радянської Армії. 1942р. 1975р. Стела.- 2,0х0,8х0,8 м, мармурова кришка -<<- -<<-
95 719 смт. Старий Салтів Старосалтівської сел/р Пам’ятник Леніну В.І. Харківська скульптурна фабрика 1952р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
96 676 с. Томахівка Гонтарівської с/р Братська могила радянських воїнів. Поховано 104 воїни. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1967р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент – 2,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
97 677 с. Українка Рубіжненської с/р Братська могила радянських воїнів. Поховано 411 воїнів. 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1963р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент – 2,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
98 678 с. Хотімля Хотімлянської с/р Братська могила радянських воїнів. Поховано 550 воїнів. 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1959р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,7 м, цегла, цемент -<<- -<<-
99 679 с. Червоноармій
ське Друге Червоноармійсь
кої с/р Братська могила радянських воїнів. Поховано 145 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1965р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент – 3,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
100 680 с. Шевченкове Перше Революційної с/р Братська могила радянських воїнів. Поховано 57 воїнів. 1941р., 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1967р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент - 2,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
101 703 с. Шевченкове Юрченківської с/р Пам’ятник воїнам-односельчанам. 1941-1945р. Харківська скульптурна фабрика 1967р. Скульптура - 2,5 м, з/б. Постамент – 3,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
102 681 с. Шестакове Шестаківської с/р Братська могила радянських воїнів і пам’ятний знак воїнам-односельцям. Поховано 490 воїнів. 1941р., 1942р., 1943р. 1941-1945рр. Харківська скульптурна фабрика 1964р. Скульптура – 3,0 м, з/б. Постамент – 2,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
103 682 -<<- Братські могили (2) радянських воїнів, серед яких поховані Шестаков М.Д. і Перепелиця П.Л. – Герої Радянського Союзу. Поховано 5 воїнів .
1942р. 1959р. Обеліск - 2,5 м, граніт. Постамент – 1,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
104 683 с. Юрченкове Юрченківської с/р Братська могила радянських воїнів. Поховано 29 воїнів. 1942р., 1943р. Харківська скульптурна фабрика 1954р. Скульптура – 3,0 м, з/б. Постамент – 3,0 м, цегла, цемент -<<- -<<-
105 704 -<<- Пам’ятник воїнам-односельчанам. 1918-1920рр., 1941-1945рр. Харківська скульптурна фабрика 1967р. Скульптура – 3,0 м, з/б. Постамент - 0,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
106 721 -<<- Пам’ятник Димитрову Г.М., діячеві болгарського і міжнародного комуністичного і робітничого руху. скульптор Твердянська Л.О., 1967р. Бюст - 1,2 м, з/б. Постамент - 2,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
107 722 -<<-, біля школи Пам’ятник Лисенку Ф.К. - Герою Радянського Союзу 1941-1945рр. Скульптор Приходько П.О., 1967р. Бюст – 1,0 м, з/б. Постамент - 2,5 м, цегла, цемент -<<- -<<-
В альбомной ориентации как-то компактне. Пусть будет так
6. ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ, МІСТОБУДУВАННЯ ТА МОНУМЕНТАЛЬНОГО МИСТЕСТВА
Пам’ятки архітектури та містобудування включають в себе окремі архітектурні споруди, а також пов’язані з ними твори монументального, декоративного та образотворчого мистецтва, які характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій або авторів; природно-архітектурні комплекси (ансамблі), історичні центри, вулиці, квартали, площі, залишки давнього розпланування та забудови, що є носієм певних містобудівних ідей.
Усього у Вовчанському районі до Державного реєстру занесено 35 пам’яток архітектури та містобудування, з яких 13 – громадського призначення, 2 – житлової архітектури, 13 – містобудування, 7 - промислової архітектури та інженерного мистецтва.
До останнього виду пам’яток входить Цукроварний завод, до складу якого входять ще 5 пам’яток як окремі будівлі: корпус цукроварного заводу,корпус рафінадного, склад цукру, гуртожиток, баня. У 1860 р. в Харківській губернії почала розвиватись нова галузь промисловості – цукрова. І у 1833 р. в с. Білий Колодязь Вовчанського повіту була побудована перша на Харківщині цукроварня.
Також, до п’яток промислової архітектури та інженерного мистецтва відноситься млин у селі Мала Вовча був побудований 1900 р. на кошти К.І.Мороза взамін старого, що стояв на тому ж місці з кінця XVIII ст. Будівля була розташована на правому березі р. Вовчій у центрі села. Гребля млина не збереглася. До млина вів обкладений бутовим камінням глибокий лоток 12 м завдовжки. Прямокутний у плані 8,5 м заввишки був перекритий 2-скатним дахом. До північно-західного кута будівлі було прибудоване невеличке одноповерхове приміщення, де й була встановлена водяна турбіна. Уздовж південного фасаду був влаштований навіс (1985р.) вже втрачений. Під будівлею був влаштований підвал, стіни підвалу складені з бутового каміння та цегли. Будівля складена з тесаного дубового брусу, який за переказами старожилів села було привезено з Курської губернії. Перший поверх розділено на два приміщення. В першому було встановлено жорна, у другому містився запас зерна та борошна. У доброму стані перебував механізм млина, основу якого складала металева турбіна виробництва Франції
Нажаль млин було розібрано на початку 2000-х рр.
31115260540500До об’єктів містобудування відноситься Святопетропавловська церков с. Петропавлівка. Кам'яний трьохпрестольний храм на честь святих первоверховних апостолів Петра і Павла був побудований в 1910 році. Будівля храму однокупольна, з дзвіницею. Центральний престол — на честь святих первоверховних апостолів Петра і Павла, лівий — на честь святої великомучениці Катерини, правий — на честь благовірного князя Олександра Невського.
Рис. 6.1. .Святопетропавлівська церква. с. Петропавлівка
Таблиця 6.1.
Пам’ятки архітектури Вовчанського району
№ п/п Охоронний номер Адреса Першочергове призначення Автори Дата будівництва Сучасне використання
м. Вовчанськ
1 650 Вул.Володарського, 1 Шпиталь Невідомий 1898 р. Навчальний заклад
2 509 Вул.Гагаріна, 10 Жіноча гімназія к. 19-го. 20 ст. Заклад
3 505 Вул.Гагаріна 12 Лазарет 1915 р. Заклад
4 651 Вул. Гагаріна 24 Житловий будинок правильно 80-ті р.р. 19 ст. Жилий дім
5 652 Вул.Дзержинського,30 Жилий дім 70-ті р.р. 19 ст. Жилий дім, знесений
6 653 Вул.Кірова, 11 Міський особняк п. 20 ст. Адміністративна будівля
7 654 Вул. Леніна75 Училище реальне 1910 рр. Адміністративний заклад і магазин
8 655 Вул.Леніна 93а Училище ремісниче 1903 р. Майстерня сільгосптехнікума
9 656 Влица Леніна 100 Земська управа 2 пол. 19 ст. Адміністративний заклад
10 657 Влица Первого Мая 1 Земський банк сер. 19 в. Жилий дім, знесений
11 502 Влица Пушкінська 1 повітова семінарія Навчальний заклад
12 500 Влица Пушкінська 2 Казначейство Покровський В.Н. 1-ша пол. 19 ст. Навчальний заклад, знесений
13 658 Влица Шевченка 2 Земський банк 1900 р. Фінансовий заклад
с.м.т. Білий Колодязь
14 659 Цукроварний завод 1904 р. Цукроварний завод
15 659/1 Корпус цукроварного заводу 1904 р. Корпус цукроварного заводу, знесений
16 659/2 Корпус рафінадного 1904 р. Корпус цукроварного заводу
17 659/3 Склад цукру 1904 р. Корпус цукроварного заводу
18 659/4 Гуртожиток 1904 р. Житловий дім та їдальня
19 659/5 Лазня 1904 р. Лазня -в руїнах
с. Василівка
20 501 Садиба заміська поч. 19 ст. 21 501/1 Великий флігель (будинок керуючого) поч. 19 в. В руїнах
22 501/2 Малий флігель (житловий будинок прислуги) поч. 19 ст. В руїнах
23 501/3 Господарська будівля садиби поч. 19 ст. В руїнах
24 715/1 Палац поч. 19 ст. В руїнах
25 715/2 Зерносховище поч. 19 ст. В руїнах
26 715/3 Насіннясховище поч. 19 ст. В руїнах
с. Волохівка
27 499 Садиба 1 пол. 19ст. Заклад
с. Вовчанські Хутори
28 660 Земське училище Харламов Г.І. 1912 р. Школа
с. Жовтневе Друге
29 506 Церква поч. 19 ст. Лікувальний заклад
с. Красноармійське Друге
30 507 Лікарня поч. 19 ст. Лікувальний заклад
31 662 Будинок культури ім. арх. Мажеровського В.А. 1935-36 рр. Будинок культури
Мала Вовча
32 661 Водяний млин 1900 р. Водяний млин в руїнах
с. Молодова
33 498 Богоявленська церква 1905 р. Руїни
с. Петропавлівка
34 504 Святопетропавловська церков поч. 19 ст. Невикористовується
с. Пільна
35 503 Андріївська церков 1906 р. Сховище
7. ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ
У Вовчанському районі до Державного реєстру занесено 10 пам’яток природи, 9 із них місцевого значення, 1 – загальнодержавного.
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Вовчанський» характеризується рідкісними крейдовим та степовим фітоценозами на правому березі р. Вовчої, унікальне в Україні місцезростання реліктового ендемічного зникаючого виду чагарників — вовчих ягід Софії. В рослинному покриві значна роль належать угрупованням з домінуванням ендемічних, реліктових та зникаючих видів із Європейського Червоного списку: переломника Козо-Полянського, гісопу крейдяного, полину суцільнобілого, ранника крейдяного тощо та формаціям семи степових видів, що включені до Зеленої книги України. Флора нараховує понад 500.
Ентомологічний заказник місцевого значення «Василівський» знаходиться на південному схилі балки в урочищі «Василівське» з цілинною степовою рослинністю, створений для охорони корисних комах-запилювачiв люцерни. В складі ентомофауни чисельні види, що занесені до Червоної книги України: дибка степова, рофiтоїдес сiрий, мегахiла округла, джміль глинистий .
На території Вовчанського району розміщено два лісових заказника місцевого значення. Заказник «Великий ліс» - де на плато і схилах високого правого берега долини р. Сів. Донець зростають типові для Лівобережного Лісостепу угруповання свіжої кленово-липової діброви, занесені до Зеленої книги України. Бонітет деревостану 1-2. Ліси мають велике водоохоронне та ґрунтозахисне значення.
Заказник «Старосалтівський» - на лівому березі Старосалтівського водосховища збереглися унікальні для Харківщини фітоценози широколистяних лісів зі значною участю угруповань, занесених до Зеленої книги України і Зелених списків Харківщини. Своєрідність ландшафту, гідрологічних і мікрокліматичних умов зумовили збереження тут на південно-східній межі ареалу залишків дубово-грабових лісів, сфагнових боліт і місцезростань цілої низки рідкісних видів рослин. На території представлений лісовий фауністичний комплекс тварин з низкою рідкісних видів, занесених до Європейського Червоного списку, Червоної книги України та списку рідкісних видів Харківської області.
Ландшафтні заказники місцевого значення:
Сіверськодонецький. Суха байрачна діброва на плакорних ділянках і схилах корінного берега р. Вовча. Представляє науковий інтерес для екологічних досліджень і вивчення закономірностей росту деревостанів, що ростуть на карбонатних важких ґрунтах (на крейді). В складі насаджень поширені дуб звичайний ранньої фенологічної форми, ясен звичайний, клен польовий, к. гостролистий, к. татарський, в'яз граболистий, в. корковий, липа серцелиста, груша звичайна, яблуня лісова та чагарники: терен, жостір проносний, ліщина звичайна, бузина чорна, бирючина звичайна, бруслина європейська, б. бородавчаста, свидина кров'яна. Насадження захищають від ерозії береги р. Вовча.
Соколята. Фрагмент типових для лісостепової зони ландшафтів дуже розчленованих лесових височин із сірими та темно-сірими лісовими ґрунтами та судібровами. Це — найцінніша частина лісового масиву на плато та його схилах.
Холодноярське. На схилах правого берега р. Сів. Донець зростають типові угруповання кленово-липово-дубового лісу волосисто-осокового та яглицевого (Зелена книга України), в деревостані яких зростають 180-200-річні дуби, а в трав'яному ярусі трапляються рідкісні види: тюльпан дібровний, воронець колосистий, вороняче око звичайне, дзвоники персиколисті тощо.
Заповідні урочища:
Пивне. На плакорних ділянках правого берега р. Сів. Донець зростають природні насадження паросткового походження і лісові культури дуба звичайного з домішкою видів клена, в'яза, липи серцелистої. Ліси виконують ґрунтозахисні та водоохоронні функції. На степових схилах зустрічаються рідкісні види рослин: горицвіт весняний, барвінок трав'янистий, сон чорніючий тощо.
Холодноярське (рис.7.1). На схилах правого берега р. Сів. Донець зростають типові угруповання кленово-липово-дубового лісу волосисто-осокового та яглицевого (Зелена книга України), в деревостані яких зростають 180-200-річні дуби, а в трав'яному ярусі трапляються рідкісні види: тюльпан дібровний, воронець колосистий, вороняче око звичайне, дзвоники персиколисті тощо.
44323024257000
Рис. 7.1. Холодноярське урочище
Таблиця 7.1.

п/п Назва об’єкта Тип, категорія, значення Площа, га Рік ство-рення Адміністративне розміщення та місцезнаходження об’єкта ПЗФ
1 Василівський Заказник ентомологічний місцевого значення 5,5 1984Вовчанський2 Великий ліс Заказник лісовий місцевого значення 58 1984Вовчанський3 Вовчанський Заказник ботанічний загальнодержавного значення 185 1994Вовчанський4 Новодонівський Заказник ландшафтний місцевого значення 197 2002 Вовчанський
5 Пивне
Заповідне урочище 142 1984 Вовчанський
6 Радянський Заказник гідрологічний місцевого значення 497,3 2009 Вовчанський
7 Сіверськодонецький Заказник ландшафтний місцевого значення 2531 2001 Вовчанський
8 Соколята Заказник ландшафтний місцевого значення 501 1992 Вовчанський
9 Старосалтівський Заказник лісовий місцевого значення 347,4 2005 Вовчанський
10 Холодноярське
Заповідне урочище 10 2005 Вовчанський
Пам’ятки природи Вовчанського району
ВИСНОВКИ
1. Систематизація об’єктів ПІКС Вовчанського району показала:
в загальній кількості об’єктів ПІКС, переважають пам’ятки історії. Їх нараховується близько 107 об’єктів. На такий розподіл значною мірою вплинула Друга Світова війна, жертвами якої стали тисячі жителів Вовчанського району. Найменша частка від загальної кількості об’єктів належить пам’яткам природи, їх усього нараховується 10 об’єктів. На такий розподіл вплинула промислова орієнтація району.
пам’ятки монументального мистецтва у районі відсутні взагалі. До пам’ятників монументального мистецтва відносяться пам’ятники, монументи, скульптури тощо. Оскільки Вовчанський район на протязі всієї історії існування знаходився під впливом Харкова як провінційний район, то і значення у нього було «другорядне». Тобто, задачі для Вовчанського району ставились до вимог і потреб центру. Головними задачами були надати кваліфіковане населення, та забезпечити населення робочими місцями. Для культурних і духовних потреб Вовчанщина мало підходила. Тому незначна частка видатних митців та скульпторів залишили по собі пам'ять у Вовчанському районі.
2. На підставі теоретичних і методичних розробок, створено серію карт ПІКС Богодухівського району. створено серію карт «Природна та історико-культурна спадщина Вовчанського району», до якої входять карти: «Пам’ятки археології», ….
3. Серія карт може бути використана з довідковою, туристсько-ознайомлювальною та навчальною метою, а також для вирішення питань адміністративного та господарчого управління територією.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Методичні рекомендації по підготовці матеріалів Зводу пам’яток історії та культури України. — К.: вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. Бажана, 1993, 112 с.
Пересадько В. А., Прасул Ю. І., Шпурік К. В., Шпурік О. В.. Програма регіонального картографування природної та історико-культурної спадщини // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Збірник наукових праць. – Харків: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2011. – Вип. 14. – С. 74-77.
Пересадько В.А., Шпурік К. В.. Застосування картографічного методу в процесі дослідження природної та історико-культурної спадщини в Харківській області // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Збірник наукових праць. – Харків: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2010. – Вип. 11. – С. 129-135.
Про охорону культурної спадщини: Закон України від 8.06.2000 №1805 – III // Відомості Верховної Ради. – 2000. -- №39. – ст..333; Відомості Верховної Ради. – 2005. -- №5. – ст.114.
Природно-заповідний фонд Харківської області: Довідник / О. В. Клімов, О. Г. Вовк, О. В. Філатова та ін. — Х.: Райдер, 2005. — 304 c.
http://www.spadshina.org.ua/ - офіційний інформаційний ресурс Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень.
Добавить еще сайты, с которых бралась информация.(википедия, сайт районной администраци и т.д.)
Проставить ссылки в разделах
Отредактировать весь документ! Не везде выравнивание по ширине. И отступы с интервалами не везде одинаковые.

Приложенные файлы

  • docx 23877928
    Размер файла: 2 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий