Гражданское право Украины ( семинары 2011)

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
імені Е.О. Дідоренка


Кафедра цивільного та трудового права



П Л А Н И

семінарських та практичних занять з дисципліни
„Цивільне право”
для курсантів та студентів 2 курсу


Складені: доцентом кафедри
цивільного та трудового права підполковником міліції
О.С. Жидковою

Затверджені
на засіданні кафедри
цивільного та трудового права
„__” ____________ 2011 р.
Протокол № ___



Луганськ 2011
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Розділ 1. Загальна частина
Сем.
Практ.

1.
Цивільне право в системі права
2


2.
Цивільне законодавство України
2


3.
Поняття, зміст, та види цивільних правовідносин
2


4.
Фізичні особи, як суб’єкти цивільних правовідносин
2


5.
Дієздатність фізичної особи

2

6.
Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою

2

Модуль 1
8
4

7.
Юридичні особи
2


8.
Види юридичних осіб

2

9
Об’єкти цивільних прав
2


10
Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин
2


11
Умови дійсності правочинів
2


12
Недійсність правочинів

2

13
Здійснення та захист цивільних прав
2


Модуль 2
10
4

14
Строки та терміни у цивільному праві

2

15
Особисті немайнові права фізичної особи
2


16
Загальні положення про право власності
2


17
Види власності. Право власності на окремі види майна
2


Модуль 3
6
2

18
Спадкове право
2


19
Спадкування за заповітом та за законом

2

20
Здійсненя права на спадкування

2

21
Захист права власності та інших речових прав
2


Модуль 4
4
4


2 п і в р і ч ч я



22
Право інтелектуальної власності
2


23
Загальні положення про зобов’язання
2


24
Виконання зобов’язань

2

25
Способи забезпечення виконання зобов’язань
2


26
Цивільно-правовівй договір
2


Модуль 5
8
2

Розділ 2. Особлива частина

27
Окремі види договору купівлі-продажу

2

28
Дарування. Рента. Довічне утримання
2


29
Окремі види договору найму (оренди)
2


30
Найм (оренда) житла
2


31
Підряд. Побутовий підряд

2

32
Послуги. Загальні положення про окремі види послуг
2


33
Перевезення. Транспортне експедирування

2

Модуль 6
8
6

34
Зберігання. Охорона об’єктів підрозділами ОВС
2


35
Страхування
2


36
Договір доручення. Управління майном
2


37
Позика. Кредит. Банківський вклад

2

Модуль 7
6
2

38
Недоговірні зобоязання.
2


39
Окремі види відповідальності

2

40
Відповідальність за шкоду заподіяну органами дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду
2


41
Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небехпеки
2
2

Модуль 8
6
4


Питання до іспиту




Цивільне право України відноситься до числа навчальних дисциплін, що складають основу, фундамент сучасної юридичної освіти. Це - один з найбільш складних навчальних предметів, які вивчаються у навчальних закладах юридичного профілю , що пояснюється великим об'ємом нормативного матеріалу, складністю теоретичних конструкцій, застосуванням до широкого кола правових відносин та різноманіттям практики.
Складність вивчення цивільного права пояснюється ще й тим, що чинне законодавство різко змінилося, основним джерелом при його вивченні є Цивільний кодекс України якій прийнято 16 січня 2003 року.
Поки що мало практики щодо застосування Цивільного кодексу України, Постанов Пленуму Верховного Суду України узагальнюючого характеру щодо судової практики, а також достатньої кількості навчальної літератури та наукових розробок.
У зв'язку з цим необхідно звертатися на кафедру за консультаціями, стежити за новими науковими публікаціями у журналах „Право України”, „Вісник Національної академії наук України”, „Підприємництво, господарство і право”, „Юридична Україна”, газетах „Закон і бізнес”, „Юридическая практика” та в інших виданнях, а також за змінами в законодавстві з цивільних питань у журналі „Відомості Верховної Ради України”, „Офіційний вісник України”, газетах „Урядовий кур’єр”, „Голос України”, „Президентській вісник” тощо
Готуючись до семінарських та практичних занять курсантам та студентам необхідно уважно ознайомитись з планом заняття та списком нормативно-правових актів і літературних джерел, що рекомендуються; вивчити відповідні питання у конспекті лекції та підручнику, опрацювати нормативно-правові акти, а також ознайомиться з науковими працями з даної теми. Можливо підготувати реферат, попередньо погодив це з викладачем, який веде семінарські та практичні заняття.
Вивчення курсантами та студентами цієї навчальної дисципліни спрямоване на вироблення в них аналітичного мислення, пізнання тонкощів правової матерії, спроможності правильно розуміти та кваліфікувати цивільно-правові ситуації, формування гармонійної всебічно развитої особистості, а також на оволодіння знаннями, уміннями й навичками, які потрібни їм у здійснення своєї професійної діяльності.
Виконання передбачуваних завдань дозволить перевірити вірність засвоєння теоретичного матеріалу, спроможність застосувати відповідний нормативний матеріал, правову норму до конкретної, взятої з практики судових органів ситуації. Самостійну роботу з вивчення цивільного права доцільно виконувати по підручниках і посібникам видань 2003-2007 років, однак підкреслюючи беззаперечну наукову цінність джерел, що були видані до 2003 року слід виділити серед них чималу кількість таких, що ґрунтуються на застарілих підходах, однак не слід відкидати і їх використання, адже лише зіставляючи минуле із сучасним можна виробити нові знання
Р О З Д І Л 1
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Т Е М А 1
Цивільне право в системі права
семінарське заняття
2 години
ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: приватне та публічне право, цивільне право, предмет цивільного права, метод цивільно-правового регулювання, джерела права, система цивільного права, принципи цивільного права, функції цивільного права.

ПЛАН:

Поняття цивільного права як галузі права.
Предмет і метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин. Теоретичне пізнавальне і практичне значення методу правового регулювання.
Співвідношення цивільного права з іншими галузями права.
Принципи цивільного права. Їх загальна характеристика. Дискусійні положення щодо принципів цивільного права.
Функції цивільного права.
Цивільне право як наука і навчальна дисципліна.
Значення цивільного права в сучасній юридичній освіті працівників органів внутрішніх справ України.

Питання для самоконтролю і самоперевірки:
Дайте визначення понять „право” та „правовідносини”. Чим вони відрізняються?
Цивільне право це приватне чи публічне право? Свою відповідь аргументуйте.
В яких значеннях може застосуватись поняття „цивільне право”?
Що є предметом цивільного права?
Що розуміється під особистими майновими та немайнові відносинами?
Яке співвідношення майнових і особистих немайнових відносин, які регулюються цивільним правом?
У чому полягають особливості особистих немайнових відносин: що забезпечують природне та соціальне існування фізичної особи?
Що розуміється під принципами цивільного права? Назвіть їх.
Яка відмінність функцій цивільного права від її мети та завдань?
Надайте наукове визначення цивільного права як галузі приватного права: дискусійні положення.

Теми для повідомлень і рефератів
1. Принципи цивільного права та їх загальна характеристика.
2. Роль судової практики в удосконаленні, тлумаченні та застосування цивільного законодавства.

ЛІТЕРАТУРА:

Белов В. А. Гражданское право: Общая и особенная части. – М., 2003.
Бірюков І.А., Заїка Ю.О. Співак В.М. Цивільне право України. Загальна частина. – К. : Наукова думка. – 2000.
Гражданское право Украины: [Учебник для вузов системы МВД Украины]: В 2-х частях. Часть 1 / А.А. Пушкин, В.М. Самойленко, Р.Б. Шишка и др.; под ред. проф. А.А. Пушкина, доц. В.М. Самойленко. – Х.; Ун-т внутр. дел; „Основа”, 1996. – 440 с.
Гражданское право. Уч-к. Т.1.(6-е изд.) / Сергеев А. – М.:Велби,2004.– 776 с.
Гражданское право. Уч-к. Т.2.(4-е изд.) / Сергеев А. – М.:Велби,2004.– 848 с.
Гражданское право. Уч-к. Т.3.(4-е изд.) / Сергеев А. – М.:Велби,2004.– 784 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Гражданское право: Учебник. В 2 томах.: / Ем В.С, Зенин Е.А., Коваленко Н.И. и др. / Под ред. Е. А. Суханова. – М, 2004.
Гражданское право: Учебник. В 2-х частях / Антокольская М. В., Богачева Т. В., Глушкова Л. И. и др. / Под ред. А.Г. Калпина, А.И. Масляева. – М., 2003.
Гражданское право: Учебник. В 3-х томах / Егоров И.Д., Елисеев И.В., Иванов А.А. и др. / Под ред. Ю.К. Толетого, А.П. Сергеева. – СПб., 2003.
Гусев А.Н. Гражданское право: Учебник: В 3 т. – М. : ИНФРА–М., 2003
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атака, 2005. – 560 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.]; За ред. проф.. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Азарин Н.М. Всеобщая история юриспруденции. Курс лекцій. – М.: Юрид. лит., 2003.
Алексеев С.С. Предмет советского гражданського права. – Свердловськ: 1959.
Алексеев С.С. Частное право. – М.: Статут, 1999
Братусь С.Н. Предмет и система советского гражданского права.: Монография . – М.: ЮСТИЦИНФОРМ, 2005. – 208 с.
Гражданское право России. Курс лекций. Общая и особенная часть / Отв. ред. О. Н. Садиков. – М, 2001–2003.
Емельянов В. Разумность, добросовестность, не злоупотребление гражданскими правами.–М.:Лекс-Книга,2002.–160 с.
Иоффе О. Избр. труды. Т.1. Правонарушения по советскому гражданскому праву. В 4-х тт. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2003.
Иоффе О.С. Советское гражданское право. – М, 1967.
Мейер Д. И. Русское гражданское право. В 2 частях. - (по изданию 1902 года). – М., 2003.
НуркаеваТ. Личные (гражданские) права и свободы человека и их охрана. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2003. – 254 с.
Підопригора О. А. Римське приватне право: Підручник для студентів юрид. спец, вищих навч. закладів. Вид. 3-є, перероб. та доп. – К.: Ін Юре, 2001. – 440 с.
Покровский Й.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. М.: «Статут», 2001. – 354 с. (классика российской цивилистики)
Решетникова И. Гражданское право в современной России. - М.: Норма,1999. –312 с.
Свердлик Г. Д. Принципы советского гражданского права. - Красноярск, 1985.
Харитонова О. І., Харитонов Є. О. Рецепції приватного права: парадигма прогресу. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 1999.
Черданцев А. Ф. Толкование советского права. - Саратов, 1987.
Черепахин Б. Б. К вопросу о частном и публичном праве. - М., 1994.
Черепахин Б. Труды по гражданскому праву. – М.:Статут,2001. – 479 с.
Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 гола). – М., 1995.
Цвайгер К., Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права. – в 2-х томах. – М.: Междунар. отнош., 1995
Яковлев В.Ф. Гражданско-правовой метод регулирования общественных отношений. – Свердловск: 1972.
Аракелян А. Об истоках цивилистического понимания справедливості // Закон и право. – 2008. – № 1. – С. 45–47.
Сивий Р. Стаття 1 Цивільного кодексу України: варіанти інтерпретації та можливості уточнення тексту // Право України. – 2005. – № 11. – С. 56–59.
Сивий Р. Концептуальні засади приватного права як теоретико-методологічна основа Цивільного кодексу України // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 11. – С. 114–118.
Танага А. Принцип свободы договора в гражданском праве России. – СПб.:Юрид. центр Пресс. 03. –211 с.
Харитонова О. І., Харитонов Є. О. Порівняльне право Європи: Основи порівняльного правознавства. Європейські традиції. – X.: Одіссей, 2002. – 592 с.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Бебель О. Що таке майно: питання теорії // Вісник прокуратури. – 2003. – № 3. – С. 60–62.
Бірюков І. Предмет і метод приватного права // Право України. – 2002. – № 3. – С. 34–36.
Гиждиван Л.О. Про деякі питання адаптації законодавства України по цивільним правам людини до норм Ради Європи // Право Україні. – 2000. – № 11. – С. 27.
Довгерт А. Новий Цивільний кодекс України // Вісник прокуратури. – 2003. – № 4. – С.20–30.
Красавчиков О.А. Диспозитивность в гражданско-правовом регулировании // Советское государство и право. – 1970. – № 1. – С. 40–46.
Кузнєцова О.А. Принципы гражданского права: вопросы теории и практики // Правоведение. – 2005. – № 2. – С. 24–34.
Кучер Т. Принципи цивільного судочинства України // Юриспруденція: теорія і практика. – 2006. – № 9 (23). – С. 19–28.
Майданик Р. Цивільне і трудове право: порівння методології і міжгалузевих відносин // Юридична Україна. – 2008. – № 6. – 36–42.
Мартышкин С.В. Личные неимущественные отношения в предмете гражданско-правового регулирования // Цивилист. – 2007. – № 4. – С. 11–13.
Развитие русского права во второй половине XIX – начале XX в. – М.: Наука, 1999. – С. 140–173.
Слепенкова О.А. Ограничение принципа свободы договора: законодательства и позиция судов // Цивилист. – 2008. – № 4. – С. 47–50.
Сібільов М. До питання про правові засоби сфери приватного права // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 3 (26). – С. 135–145.
Первомайський О. До питання про джерела цивільного права // Право України. – 2001. – № 2. – С. 34.
Погрібний С. Цивільний кодекс як основний акт цивільного законодавства України // Право України. – 2005. – № 1. – С. 86–91.
Федюк Л. Концептуальні підходи до особистих немайнових прав як предмета цивільного права // Право України. – 2005. – № 9. – С. 105–108.
Шишка Р. Б. Предмет цивільного права // Вісник університету внутрішніх справ. – 1999. – № 6. – С. 22–27.
Пономаренко А. Цивільний та господарський кодекси: спільне та відмінності // Все про бухгалтерський облік. – 2003. – № 84. – С. 23–25.
Проблеми цивільного права та цивільного процесу на сучасному етапі розвитку законодавства: Матеріали між. вуз. курсант. (студент.) наук. конф.; 5 квіт. 2002 р. / МВС України Донецьк. ін-т ВС; Гол. ред. Титаренко Ю.Л. – Донецьк: Дон. ІВС. – 2002.
Проблемы науки гражданского права: [К судебно-правовой реформе в Украине] / АПрН Украины; НЮА Украины им. Ярослава Мудрого; Под ред. Комарова В.В.; Авт. кол.: Бигун В.А., Баранкова В.В., Тертышников В.Н., Комаров В.В. и др. / – Х.: Право. – 2002.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н.И. – М.: Бек, 2000. Ч. 1 – 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Матвейчук В.К., Хар І.О. Цивільне право України. Загальна частина. Практикум: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 736 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22. – Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Судова практика Верховного Суду України у цивільних справах. Офіційне видання Верховного Суду України. За заг. ред. А.Г. Яреми. – К., 2007. – 960 с.

Т Е М А 2
Цивільне законодавство України
семінарське заняття
2 години


ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: джерела цивільного права, закон, звичай, цивільне законодавство, зворотна сила закону, аналогія закону, аналогія права, правозастосування, межі дії цивільного права, міжнародні договори.

ПЛАН:

Поняття та структура цивільного законодавства. Співідношення цивільного права і цивільного законодавства.
Система цивільного законодавства України.
Цивільно-правовий акт. Структура цивільно-правових актів.
Дія актів цивільного законодавства в часі, в просторі та за колом осіб. Зворотна сила цивільних законів.
Застосування цивільного законодавства за аналогією. Суть аналогії закону та аналогії права. Відмінність аналогії закону від посилання, яке містиця в нормі закону до іншої норми.
Договори як форма цивільного законодавства.
Роль судової практики в удосконаленні, тлумаченні та застосуванні цивільного законодавства. Врахування судами при розгляді цивільних справ прецендентної практики Європейського суду з прав людини.
Проблемні аспекти у цивільному законодавстві.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

У якому співвідношенні знаходяться поняття „цивільне право” і „цивільне законодавство”?
Що означає система цивільного законодавства?
Структура Цивільного кодексу України.
Диспозитивні та імперативні норми в Цивільному кодексі України.
Взаємозв’язок Цивільного кодексу з іншими кодексами України.
Яке співвідношення Конституції України та Цивільного кодексу України?
Чи застосовуються на території України закони країн СНД?
Що таке аналогія права та аналогія закону?
Яка роль керівних роз'яснень Пленумів Верховного Суду України?
Яке значення мають керівні роз'яснення Пленумів Вищого господарського Суду України?
Дія цивільної норми у просторі, часі та за колом осіб.

Теми для рефератів:

1. Основні цивільно-правові системи сучасності.
2. Проблеми застосування аналогії в цивільному праві.

ЛІТЕРАТУРА:

Бірюков І.А., Заїка Ю.О. Співак В.М. Цивільне право України. Загальна частина. – К. : Наукова думка. – 2000.
Гражданское право России. Курс лекций. Общая и особенная часть / Отв. ред. О. Н. Садиков. -М, 2001-2003.
Гражданское право Украины: [Учебник для вузов системы МВД Украины]: В 2-х частях. Часть 1 / А.А. Пушкин, В.М. Самойленко, Р.Б. Шишка и др.; под ред. проф. А.А. Пушкина, доц. В.М. Самойленко. – Х.; Ун-т внутр. дел; „Основа”, 1996. – 440 с.
Гражданское право. Уч-к. Т.1.(6-е изд.) /Сергеев А..-М.:Велби,2004.-776 с.
Гражданское право. Уч-к. Т.2.(4-е изд.) /Сергеев А..-М.:Велби,2004.-848 с.
Гражданское право. Уч-к. Т.3.(4-е изд.)/Сергеев А..-М.:Велби,2004.-784 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник/ Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., пере раб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Гражданское право: Учебник. В 2-х частях / Антокольская М. В., Богачева Т. В., Глушкова Л. И. и др. / Под ред. А.Г. Калпина, А-И. Масляева. М., 2003.
Гражданское право: Учебник. В 3-х томах / Егоров И.Д., Елисеев И.В., Иванов А.А. и др. / Под ред. Ю.К. Толстого, А.П. Сергеева. СПб., 2003.
Гусев А.Н. Гражданское право: Учебник: В 3 т. – М. : ИНФРА-М., 2003.
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Источники росийского права: вопросы теории и истории: Учебное пособие/ Отв. ред. М.Н. Марченко. – 2005. – 336 с.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атака, 2005. – 560 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти/ Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.]; За ред. проф.. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000.
Цивільне право України: Підручник/ За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн./ О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільний кодекс України: Коментар. / За заг. ред. Є.О.Харитонова, О.М.Калітенко. Харків, 2003.
Барак А. Судейское усмотрение. – М.: 1999.
Бахчисарайцев Х.Э. К истории гражданских кодеков социалистических республік. (Очерки). – М.: 1948.
Братусь С. Н. Предмет и система советского гражданского права.: Монография . - М.: ЮСТИЦИНФОРМ, 2005. – 208 с.
Боннер А.Т. Применение нормативних актов в гражданском процес се. – М.: 1980.
Иоффе О.С. Советское гражданское право. – М, 1967.
Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред. А.Довгерта. – К.: Український центр правничих студій, 2000. – С. 9-68.
Ландкоф С.Н. Основи цивільного права. – К.: Рад. школа, 1948. – С. 31-42.
Луспеник Д.Д. Застосування новел ЦК и ЦПК України в судовій практиці. – Х., 2005. – 432 с.
Мейер Д.И. Русское гражданское право. – Ч. 1. – М.: Статут, 1997. – С. 41-55.
Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права (по изданию 1917 г.). М, 2003.
Скакун О. Ф. Теорія права. Кодифікація приватного (цивільного права) України. / За ред. проф. А. Довгерта. К.: Юрінком Інтер, 2000. 292 с
Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права. – Т. 1. – М.: 1914. – С. 42-66.
Эффективность гражданского законодательства. (Актуальне вопросы) / Под ред В.П. Грибанова. – М.: 1984.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Формирование единого экономического пространства и проблемы унификации гражданского законодательства стран СНД (тезисы докладов участников научно-практического семинара). Ч. 1 // Право Украины. – 1995.- № 11.- С. 8.; Ч. 2 // Право України. – 1995. – № 12. – С. 19.
Гиждиван Л.О. Про деякі питання адаптації законодавства України по цивільним правам людини до норм Ради Європи // Право України. – 2000. – № 11. – С. 27.
Банчук О. Погляди українських представників теорії соціального права на проблему розмежування публічного і приватного права // Право України. – 2005. – № 2. – С. 118–121.
Василюк С., Ломоносова О. Застосування аналогії в цивільному процесі // Право України. – 2002.- № 3. – С. 135.
Довгерт А. Новий Цивільний кодекс України // Вісник прокуратури. – 2003. – № 4. – С. 20–30.
Константий О.В. Щодо проблеми реалізації принципу верховенства права у сфері діяльності судової влади в Україні // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 8 (108). – С. 41–45.
Лисенкова О. Законодавство України: необхідне нормативне визначення поняття // Право України. - 1999. – № 11. – С. 93–96.
Марнов В., Хахулін В. Якою конституцією вважатися Цивільному кодексу України// Закон і бізнес. - 2003.- № 22 (31 травня). – С. 24–25.
Мозолин В.П. Развитие гражданского законодательства на современном этапе (дискуссионные проблемы) // Журнал российского права. – 2005. – № 7. – С. 33–46.
Нікольская О. Прямая дія норм Конституції України як її юридична властивість // Юридична Україна. – 2009. – № 7. – С. 40–45.
Первомайський О. До питання про джерела цивільного права // Право України. – 2001. – № 2. -С. 34-37.
Присяжнюк А. Цивільний та Господарський кодекси України: проблемні аспекти застосування// Право України. – 2005. – № 3. – С. 101–103.
Притика Д.М., Карабань В.Я., Ротань В.Г. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України. В 4-х т. - Київ-Севастополь: Інститут юридичних досліджень, 2000. Т.1. – С. 8-67.
Погрибний С. Цивільний кодекс як основний акт цивільного законодавства України // Право України. – 2005. – № 1. – С. 86–89.
Проблемы развития гражданского законодательства и методология преподавания гражданско-правовых дисциплин: Материалы научно-практического семинара 29–30 января 1993 г. – Харьков: ХИВД, 1993.
Титова Н. Співвідношення Земельного та Цивільного кодексів України: деякі проблеми //Право України. – 2004. – № 3. – С. 71.
Труш І. Систематизація законодавства і підприємництво // Право України. – 2000. – № 11. – С. 91-92.
Смітюх А. Ідея добросовісності як імператив приватного права // Право України. – 2001. – № 8. – С. 51-53.
Харитонов Є.О. Друга кодифікація цивільного законодавства в УРСР// Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 2. – С. 30–39.
Щелкунов О. Порядок визнання рішень іноземних судів на території України // Право України. – 2004. - № 6. – С. 70.
Шмаленя С. Теоретичні питання судового розсуду при вирішення справ за аналогією права // Підприємство, господарство і право. – 2005. - № 11. – С. 126–129.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И.- М.: Бек, 2000. Ч. 1- 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Матвейчук В.К., Хар І.О. Цивільне право України. Загальна частина. Практикум: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 736

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22. Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Гражданский кодекс Российской Федерации. Ч. II. Официальное издание. – М.: Юрид. лит., 1996. – 320 с.
Гражданский кодекс Российской Федерации. Ч. I. Официальное издание. – М.: Юрид. лит., 1995. – 240 с.
Гражданский кодекс Республики Казахстан / Науч. редактирование и предисловие директора Института независимых правых и экономических исследований «Юридический Центр – Наука» Н.Э. Лившиц; вступительная статья канд. юрид. наук, доцента КазГЮУ И.П. Грешникова. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2002. – 1029 с.
Гражданский кодекс Латвийской Республики / Научное редактирование и предисловие Н.Э. Лившиц, Обзорная статья А.В. Свиб. Перевыд с латышского под руководством И. Алфеевой. – СПб.: Издательство «Юридический цент Пресс», 2001. – 830 с.
Гражданский кодекс Грузии / Науч. ред З.К. Бигвава. Вступительная статья Председателя Верховного Суда Грузии, докт. юрид. наук, проф. Л. Чантурия. Предисловие канд. юрид наук, доцента СПбГУ, заместителя прокурора Санкт-Петербурга А.В. Коновалова. Перевод с грузинского И. Мериджанашвили, И. Чиковани. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2002. – 750 с.
Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР: Постанова Верховної Ради України від 12 вересня 1991 р. № 1545-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46. – Ст. 621.
Про міжнародні договори України: Закон України від 29.06.2004 р. № 1906–IV // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 34 (478). – 21–27 серпня.
Про правонаступництво Україні: Закон України від 12 вересня 1991 р. № 1543-XII // Відомості Верховної України. – 1991.– № 46. – Ст. 617.
Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23 лютого 2006 р. № 3477–IV // Голос України. – 2006. – № 62 (3812), 5 квітня.
Про міжнародне приватне право: Закон України від 29.06.2004 № 1906–IV // Відомості Верховної ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422.
Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності: Указ Президента України від 10 червня 1997 р. № 503/97 // Урядовий кур’єр від 14 червня 1997 р. – № 107–108.
Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова ПленумуВерхховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 / Україна. Верховний Суд. Пленум. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972–2002: Офіц. вид. / За заг. ред. В. Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003.– 560 с.
Судебная практика: Старые и новые кодексы: какие необходимо применять к спорным правоотношениям? // Юридическая практика. – 2006. – № 15 (433). – С. 23.
Салатюк Д. Аналогія без закону // Український юрист. – 2008. – № 6. – С. 64–67.

Т Е М А 3
Поняття, зміст і види цивільних правовідносин
семінарське заняття
2 години
ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: юридичний факт, управомочна особа, зобов'язана особа, правосуб'єктність, правоздатність, дієздатність, суб’єктивне право, суб’єктивний обовязок, правонаступництво, суспільні відносини, правовідносини, цивільні правовідносини, структура правовідносин, об'єкт цивільних правовідносин, суб'єкт цивільних правовідносин, зміст цивільних правовідносин.

ПЛАН:

1. Поняття цивільних правовідносин, їх елементи та структурні особливості.
2. Зміст цивільних правовідносин.
3. Класифікація цивільних правовідносин.
4. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин.
5. Юридичні факт у цивільних правовідносинах. Зміст юридичного факту. Види юридичних фактів.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Що слід розуміти під поняттями „правовідносини”, „цивільні правовідносини”?
Які відмінності між цивільними та конституційними правовідносинами?
Що таке юридичний факт у цивільному праві? За яким критерієм класифікуються юридичні факти?
Що таке суб'єктний склад правовідносин?
Що таке цивільна правосуб'єктність?
Що розуміється під об'єктами в цивільному праві?
Що таке юридичний склад і які види юридичних складів?

Теми для рефератів:

1. Абсолютні та відносні цивільні правовідносини.
2. Санкції у структурі цивільних правовідносин.
3. Деякі проблеми цивільної відповідальності.

ЛІТЕРАТУРА:

Белов В. А. Гражданское право: Общая и особенная части. – М., 2003.
Гражданское право России. Курс лекций. Общая и особенная часть / Отв. ред. О. Н. Садиков. – М, 2001–2003.
Гражданское право Украины: [Учебник для вузов системы МВД Украины]: В 2-х частях. Часть 1 / А.А. Пушкин, В.М. Самойленко, Р.Б. Шишка и др.; под ред. проф. А.А. Пушкина, доц. В.М. Самойленко. – Х.; Ун-т внутр. дел; „Основа”, 1996. – 440 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Гражданское право: Учебник. В 2 томах.: / Ем В.С, Зенин Е.А., Коваленко Н.И. и др. / Под ред. Е. А. Суханова. – М, 2004.
Гражданское право: Учебник. В 2-х частях / Антокольская М. В., Богачева Т. В., Глушкова Л. И. и др. / Под ред. А.Г. Калпина, А.И. Масляева. – М., 2003.
Гражданское право: Учебник. В 3-х томах / Егоров И.Д., Елисеев И.В., Иванов А.А. и др. / Под ред. Ю.К. Толетого, А.П. Сергеева. – СПб., 2003.
Гусев А.Н. Гражданское право: Учебник: В 3 т. – М.: ИНФРА–М., 2003.
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атака, 2005. – 560 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн./ О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Белов В. А. Ценные бумаги в российском гражданском праве. – М., 1996.
Братусь С. Н. Субъекты гражданского права. – М., 1950.
Вебере Я. Р. Правосубьектность граждан в советском гражданском и семейном праве. - Рига, 1976.
Грибанов В. П. Юридические лица. – М., 1961.
Дудин А. П. Объект правоотношения: Вопросы теории. Саратов, 1980.
Иоффе О. С. Правоотношение по советскому гражданскому праву. Спорные вопросы учения о правоотношении. Избранные труди по гражданскому праву. – М., 2000.
Иоффе О. С. Развитие цивилистической мысли в СССР. Ч. 1. – Л., 1975.
Иоффе О.С. Советское гражданское право. – М, 1967.
Исаков В. Б. Юридические факты в советском праве. – М., 1984.
Йоффе О.С. Правоотношение по советскому гражданскому праву. – Л., 1949.
Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. – М., 1958.
Красавчиков А.О. Категории науки гражданского права: Избранные труды: в 2-х т. Т. 2., М., 2005 – 494 с. (классика российской цивилистики)
Кузнецова Л. Г, Шевченко Я. Н. Гражданско–правовое положение несовершеннолетних. – М., 1968.
Кулагин М. И. Предпринимательство и право: Опыт Запада. – М., 1992.
Малеин Н. С. Гражданский закон и права личности в СССР. – М., 1981.
Мейер Д. И. Русское гражданское право. В 2 частях. – (по изданию 1902 года). – М., 2003.
Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права (по изданию 1917 р.). – М, 2003.
Саниахметова Н. О. Підприємницьке право – К., 2001.
Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Х.: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
Советское гражданское право: субъекты гражданского права / Под ред. С. Н. Братуся. – М.: Юрид. лит., 1984.
Толстой Ю. К. К теории правоотношения. – Л., 1959.
Халфина Р. О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид. лит., 1974.
Черепахин Б. Б. Органы и представители юридического лица. – М., 1968.
Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 года). – М., 1995.
Іванов С. Участь Міністерства оборони України у договірних правовідносинах // Юридична Україна. – 2008. – № 5. – С. 75–81.
Кикоть Г. Юридичний факт у механізмі правового регулювання: проблеми теорії // Право України. – 2005. – № 7. – С. 108–110.
Мадісон В. Отнологія приватного права // Право України. – 2001. –№ 1 .– С. 29.
Таскин Н. И. Реквизиция как один из случаев принудительного прекращения права собственности на земельные участки // Юрист. – 2003. – № 3. – С.40.
Бебель О. Що таке майно: питання теорії // Вісник прокуратури. – 2003. – № 3. – С. 60–62.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И.– М.: Бек, 2000. Ч. 1 – 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22. – Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про правовий статус закордонних українців: Закон України від 04.03.2004 р. № 1582–IV // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 27 (471). – 3–9 липня.

Т Е М А 4
Фізичні особи як суб'єкти цивільного права
семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: фізична особа, суб’єкт правовідносин, цивільна правоздатність та дієздатність фізичних осіб, деліктоздатність, емансипація, безвісно відсутній, оголошений померлим, опіка і піклування, місце проживання, акти цивільного стану.

ПЛАН:

1. Поняття та обсяг цивільної правоздатності фізичних осіб.
2. Засоби індивідуалізації фізичної особи.
3. Поняття, зміст та види цивільної дієздатності фізичних осіб.
4. Обмеження цивільної дієздатності: підстави, порядок і правові наслідки.
5. Підстави, порядок і правові наслідки визнання особи недієздатною.
6. Порядок і правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою. Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою.
7. Опіка та піклування над фізичною особою.
8. Обов’язок органів внутрішніх справ по встановленню місця перебування фізичних осіб.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Що розуміється під правоздатністю та який її зміст?
У яких випадках і в якому порядку допускається обмеження правоздатності?
Визначте особливості зміну правоздатності іноземців та осіб без громадянства.
Як визначається місце проживання фізичної особи та яке це має правове значення?
Чи є тотожними поняття „місце проживання” та „місце реєстрації”?
Як співвідноситься суб'єктивне цивільне право з право- та дієздатністю?
Чим відрізняються оголошення фізичної особи померлою від визнання фізичної особи безвісно відсутньою?
Чим відрізняються оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті фізичної особи?
Які наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою?
Що таке дієздатність і від чого вона залежить?
Який обсяг дієздатності неповнолітніх?
Які критерії дрібної побутової угоди?
Який порядок і умови визнання особи недієздатною?
Які підстави і порядок обмеження дієздатності?
Що таке дієздатність?
Який об'єм дієздатності неповнолітніх?

Теми для рефератів:

1. Засоби індивідуалізації фізичної особи.
2. Особливості правового статусу фізичної особи, як суб’єкта підприємницької діяльності.
3. Переваги та недоліки індивідуального підприємництва.

ЛІТЕРАТУРА:

Белов В. А. Гражданское право: Общая и особенная части. – М., 2003.
Гражданское право России. Курс лекций. Общая и особенная часть / Отв. ред. О. Н. Садиков. –М, 2001–2003.
Гражданское право Украины: [Учебник для вузов системы МВД Украины]: В 2-х частях. Часть 1 / А.А. Пушкин, В.М. Самойленко, Р.Б. Шишка и др.; под ред. проф. А.А. Пушкина, доц. В.М. Самойленко. – Х.; Ун–т внутр. дел; „Основа”, 1996. – 440 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник/ Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. - 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Гражданское право: Учебник. В 2 томах.: / Ем В.С, Зенин Е.А., Коваленко Н.И. и др. / Под ред. Е. А. Суханова. – М, 2004.
Гражданское право: Учебник. В 2-х частях / Антокольская М. В., Богачева Т. В., Глушкова Л. И. и др. / Под ред. А.Г. Калпина, А–И. Масляева. – М., 2003.
Гражданское право: Учебник. В 3-х томах / Егоров И.Д., Елисеев И.В., Иванов А.А. и др. / Под ред. Ю.К. Толетого, А.П. Сергеева. – СПб., 2003.
Гусев А.Н. Гражданское право: Учебник: В 3 т. – М. : ИНФРА–М., 2003.
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атака, 2005. – 560 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та інш.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільний кодекс України: Коментар. / За заг. ред. Є.О.Харитонова, О.М.Калітенко. – Харків, 2003.
Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. – М., 1950.
Гражданско-правовое положение личности в СРСР. – М.: Юрид. лит., 1975.
Иоффе О.С. Советское гражданское право. – М, 1967.
Малеин Н.С. Гражданский закон и права личности в СССР. – М.: Юрид. лит., 1981.
Мейер Д. И. Русское гражданское право. В 2 частях. – (по изданию 1902 года). – М., 2003.
Покровский Й.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. М.: «Статут», 2001. – 354 с. (классика российской цивилистики)
Попова Ю. А. Признание граждан безвестно отсутствующими. – М., 1985.
Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 гола). – М., 1995.
Скакун О. Ф. Частное гражданское право и правоспособность гражданина. К методологии вопроса // Проблемы развития гражданского законодательства и методология преподавания гражданско – правовых дисциплин: Материалы научно-практического семинара 29–30 января 1993 г. – Х., 1993. – С. 39–44.
Бобко В. Правові наслідки з’явлення громадянина, визнаного безвісно відсутнім або оголошеного померлим // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – : 6. – С. 48–50.
Бондаренко М. Право несовершеннолетних на брак // Юридическая практика. – 2006. – № 16 (434), 18 апреля. – С. 15.
Веселуха В. Соціальний та правовий статус неповнолітніх. // Право України. – 2001.– № 6.– С. 93.
Гончар И. Въезд без залога невозможен? В Минюсте разработан проект новой редакцииЗ аокна Украины „О правовом статусе иностранцев и лиц без гражданства // Юридическая практика. – 2006 . – № 23 (441), 6 июня. – С. 6.
Дегтярьов О. Паспортна система як спосіб забезпечення права громадян на вільний вибір місця проживання // Право України. – 2005. – № 2. – С. 20–23.
Драніщева Е.І. особливості змісту поняття „права людини” у підлитків // Часопис Київського університету права. – 2007. – № 4. – С. 41–46.
Ковальчук І. Становлення та розвиток інституту усиновлення у Візантії // Юридичний журнал. – 2006. – № 9. – С. 29–31.
Михайлова И.А. Имя гражданина: понятие, значение, правовая природа // Гражданское право. – 2006. – № 2. – С. 3–14.
Світлична Г.О. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності в порядку цивільного судочинства // Вісник Верховного Суду України. – 2008. – № 4. – С. 35-42.
Шміць А. Правовий статус особи: дею-ре та де-факто // Право України. – 2005. – № 2. – С. 19–21.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н.И. – М.: Бек, 2000. Ч. 1 – 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Матвейчук В.К., Хар І.О. Цивільне право України. Загальна частина. Практикум: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 736 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996..
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М./ Х.: Одисей. – 2003.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 19–22. – Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Європейська конвенція про громадянство // Відомості Верховної Ради України. – № 13. – 2008.
Конвенція про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей // Відомості Верховної Ради України. – № 11. – 2008.
Конвенція про статус біженців від 28.07.1951 р. // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про органи реєстрації актів громадянського стану: Закон України від 24.12.1993 р. № 3807–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 14. – Ст. 78.
О свободе передвижения и свободном выборе места проживания в Украине: Закон Украины от 11.12.2003 № 1382–IV // Ведомости Верховной Рады Украины. – 2004. – № 15. – Ст. 232.
Про громадянство: Закон України від 18.01.2001 р. № 2235–III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 13. – Ст. 65.
Про біженців: Закон України від 21.06.2001 р. № 2557 – III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 47. – Ст. 250.
Про правовий статус закордонних українців: Закон України від 04.03.2004 р. № 1582–IV // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 27 (471). – 3–9 липня.
Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.03. 1972 р. / Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України. – К. – 1995.
Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 р. № 5 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України. – К. – 2001.
Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про затвердження правил опіки і піклування: Наказ Державного Комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 р. № 34/166/131/88 // Правове положення неповнолітніх в Україні: Збірник нормативних актів. / Уклад. Кройтор В.А., Євко В.Ю. – X.: Еспада, 2002. – С. 304–316.
Про затвердження тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання: Постанова Кабінету Міністрів України № 35 від 16.01.2003 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Об утверждении Положения о Государственном департаменте по делам гражданства, иммиграции и регистрации физических лиц: Постановление Кабинета Министров Украины от 14.06.2002 г. № 844 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Решение Конституционного Суда Украины по делу № 1–31/2001 от 14.11.2001 № 15рп/2001 по конституционному представлению 48 народных депутатов Украины о соответствии Конституции Украины (конституционности) положения подпункта 1 п. 4 Положения о паспортной службе органов внутренних дел, утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины (дело о прописке).

Т Е М А 5
Дієздатність фізичної особи
практичне заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: цивільна правоздатність та дієздатність фізичної особи, безвісно відсутній, оголошений померлим, опіка і піклування, місце проживання, акти цивільного стану.

Практичне завдання

1. Душевнохворий повнолітній Воронин зайшов на двір Пахомова і розпалив там вогонь, від якого загорівся сарай. Останній подав позов до батька Воронина, який був його опікуном, про відшкодування заподіяної шкоди. Не заперечуючи вказаного факту, відповідач заявив, що в момент події він сам знаходився тривалий час на лікуванні та не міг належним чином виконувати свої опікунські обов'язки.
Як необхідні вирішити позов по суті? Чи мають правове значення вказані відповідачем обставини?

2. Лариса Коновалова звернулася до нотаріальної контори з проханням завірити від імені її 13-річної доньки Луїзи договір купівлі-продажу будинку, одержаного нею в спадщину. Єю вже були продани інші речі своєї доньки (телевізор, два килими та меблі). На прохання малолітньої Луїзи дільничний інспектор попередив матір про недопустимість без згоди доньки продавати її речі. Остання відповіла, що це не входить до компетенцію органів внутрішніх справ і вона, як мати, має право розпоряджатися майном своєї дочки.
Виручені від продажу гроші вона витратила на покупку умеблювання для своєї квартири.
За повідомленням інспектора відділ опіки та піклування подав позов про визнання укладених правочинів недійсними.
Чи мала право малітня Луїза Коновалова одержати у спадщину майно? Чи могла мати продавати майно своєї дочки? Як треба вирішити справу по ссуті?

3. До дня народження 16-річному Володимиру старший брат Олексій подарував мопед «Верховина». Через деякий час Володимир обміняв мопед на легкий мотоцикл «Мінськ», який через 3 дні було вкрадено. Батько Володимира вимагав повернути мопед, на що одержав відмову. Тоді він звернувся з позовом до суду.
Дайте юридичну оцінку вказаним діям. Яке рішення повинен винести суд?

4. Після заміжжя 16-річна Марина разом із своїм чоловіком виїхала на нове місце проживання. Бажаючи продати 1/4 одержаного у спадщину житлового будинку і частину земельної ділянки, вона разом із чоловіком дала оголошення в програму «Флагман». Коли за оголошенням звернулись покупці, батько Марини пояснив, що його дочка є неповнолітньою і сама без його згоди не може укладати правочини. Крім цього, він не хоче ділити будь з ким житловий будинок.
Дайте висновок відносно дій сторін. Який найкращий варіант вирішення конфлікту?

5. Сімнадцатирічний Воронин на гроші, які він заробив від продажу газет та миття автомобілів, придбав: магнітофон, кросівки, 10-томник детективів. Окрім цього, він регулярно витрачав гроші на покупку сигарет, жувальної гумки та гру на розважальних автоматах. Через деякий час він продав магнітофон і купив цінні папери. Його батько, вважаючи, що ці правочини син не мав права укладати без його згоди, подав позов до суд про визнання їх недійсними.
Яке рішення повинен винести суд?

6. Визнаний у встановленому законом порядку недієздатним громадянин Белов впродовж декількох місяців купував по одній авторучці в день в одному і тому ж магазині. Призначена його опікуном дружина принесла в магазин всі придбані авторучки і зажадала від директора магазина повернути сплачені за них гроші. Директор магазина відмовився виконати вимогу дружини Белова, пославшись на те, що Белов здійснював дрібні побутові правочини, які будь-який громадянин має право здійснювати самостійно.
Хто має рацію в цьому спорі?

ЛІТЕРАТУРА:

Гражданское право России. Курс лекций. Общая и особенная часть / Отв. ред. О. Н. Садиков. –М, 2001–2003.
Гражданское право Украины: [Учебник для вузов системы МВД Украины]: В 2-х частях. Часть 1 / А.А. Пушкин, В.М. Самойленко, Р.Б. Шишка и др.; под ред. проф. А.А. Пушкина, доц. В.М. Самойленко. – Х.; Ун-т внутр. дел; „Основа”, 1996. – 440 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Гражданское право: Учебник. В 2 томах.: / Ем В.С, Зенин Е.А., Коваленко Н.И. и др. / Под ред. Е. А. Суханова. – М, 2004.
Гражданское право: Учебник. В 2-х частях / Антокольская М. В., Богачева Т. В., Глушкова Л. И. и др. / Под ред. А.Г. Калпина, А–И. Масляева. – М., 2003.
Гражданское право: Учебник. В 3-х томах / Егоров И.Д., Елисеев И.В., Иванов А.А. и др. / Под ред. Ю.К. Толетого, А.П. Сергеева. – СПб., 2003.
Гусев А.Н. Гражданское право: Учебник: В 3 т. – М. : ИНФРА–М., 2003.
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атака, 2005. – 560 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільний кодекс України: Коментар. / За заг. ред. Є.О.Харитонова, О.М. Калітенко. – Харків, 2003.
Кузнецова Л.Г., Шевченко Я.И. Гражданско-правовое положение несовершеннолетних. – М., 2000.
Мейер Д.И. Русское гражданское право. В 2 частях. - (по изданию 1902 года). – М., 2003.
Михеєва Л.Ю. Опека и попечительство: Теория и практика / М.: Волтерс-Клувер, 2004. – 384 с.
Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права (по изданию 1917 ґ.). – М, 2003.
Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 года). – М., 1995.
Белова С.Н., Бутнев В.В. О некоторых проблемах института эмансипации несовершеннолетних // Правоведение. – 2007. –№ 3. – С. 48–54.
Веселуха В. Соціальний та правовий статус неповнолітніх // Право України. – 2001. – № 6.– С. 93.
Глущенко І. Суб’єкти відповідальності за шкоду, заподіяну малолітними особами // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної науково–практичної конференції. 3–4 лютого 2005 р. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2005. – С. 220–222.
Логвинова М. Вина батьків за правопорушення, вчинені неповнолітніми дітьми // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної науково–практичної конференції. 3–4 лютого 2005 р. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2005. – С. 236–240.
Исханов Р.В. Некоторые особенности рассмотрения дел о признании безвестно отсутствующими и объявления умершими сотрудников органов внутренних дел. В книге Заметки о современном гражданском и арбитражном процессуальном праве / под ред. М.К. Треушникова. – М.: ОАО «Издательский дом „Городец”», 2004. – С. 285–290.
Ластовецький А. Право на підприємницьку діяльність у ракурсі становлення інституту державно-правової охорони конституційних прав і свобод // Право України. – 2004. – № 2. – С. 43.
Світлична Г.О. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності в порядку цивільного судочинства // Вісник Верховного Суду України. – 2008. – № 4. – С. 35-42.
Стасюк Г. Охорона дітей, позбавлених батьківського піклування: історичний аспект // Право України. – 2005. – № 2. – С. 108–111.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н.И. – М.: Бек, 2000. Ч. 1 – 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Матвейчук В.К., Хар І.О. Цивільне право України. Загальна частина. Практикум: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 736 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 р. № 3 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1999. – № 5. – С. 5.
Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Обмеження дієздатності громадян, які зловживають спиртними напоями (огляд судової практики) // Бюлетень Верховоного Суду СРСР. – 1986. – № 4.
Судова практика Верховного Суду України у цивільних справах. Офіційне видання Верховного Суду України. За заг. ред. А.Г. Яреми. – К., 2007. – 960 с.

Т Е М А 6
Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
та оголошення її померлою
практичне заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: суб’єкт правовідносин, безвісно відсутній, оголошений померлим, опіка і піклування, місце проживання, місуе перебування, акти цивільного стану.

Практичні завдання.

1. Льотчик-винищувач Павлов, який служив у Запоріжжі та після реформування полку був звільнений у запас, заключив договір з одним з військових формувань Чечні за умовою оплати 10 тис. доларів на місяць. В одному з нальотів на Степанакерт він був збитий і взятий в полон. Остання звістка про нього була у січні 2005 року. Його дружина, що проживає у м. Луцьк, після безуспішних розшуків свого чоловіка в лютому 2008 року звернулася до суду із заявою про оголошення Павлова померлим. У процесі досудового розгляду справи з'ясувалося, що за скоєні воєнні злочини Павлов був засуджений до страти. Однак відомостей про її виконання, місце його знаходження встановити не вдалось. Суддя в позові відмовив. Дружина звернулася із скаргою до районного суду м. Луцька.
Яке рішення повинен винести суд?

2. Кореспонденти однієї з газет Паршин і Закаров під час відрядження до Іраку в зону бойових дій у червні 2008 року пропали. Їх автомобіль пізніше був знайдений з багатьма слідами від куль. У жовтні 2008 року батько Паршина звернувся до суду з заявою про оголошення сина померлим, яка була задовільнена.
У грудні 2008 року Паршин повернувся на батьківщину і пояснив, що весь цей час знаходився у полоні і йому випадково вдалося втекти.
Дайте юридичний аналіз викладеної ситуації. Як буде вирішена доля майнових та інших прав Паршина?

3. Борисов звернувся до суду із заявою про оголошення її колишнього чоловіка померлим. У заяві вона вказала, що відомостей про місце перебування Борисова вона не має понад 5 років, до цього він ухилявся від сплати аліментів, у зв'язку з чим, був оголошений його розшук.
Суд на підставі заяви Борисової і довідки житлової контори з місця останнього проживання Борисова виніс ухвалу про визнання його безвісно відсутнім і роз'яснив заявниці, що через чотири роки після набуття чинності рішення про визнання Борисова безвісно відсутнім вона може подати заяву до суду про оголошення його померлим.
Чи правильну ухвалу виніс суд?

4. Єфімова звернулася до суду із заявою, в якій просила оголосити її чоловіка померлим. У заяві вона вказала, що Єфімов був членом риболовецького кооперативу і працював майстром по обробці риби. Дев'ять місяців тому він, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, випав з шлюпки і потонув. До заяви був додано акт про нещасний випадок і ухвала слідчого прокуратури про відмову в возбудженні кримінальної справи за фактом загибелі Єфімова. Заявниця мотивувала своє прохання тим, що органи загсу відмовляють в реєстрації смерті її чоловіка без рішення суду.
Який повинен поступити суд?

5. Співробітник геологічної експедиції Голубів слідував на теплоході із Нахідки до Сахаліну. У Японському морі теплохід був застигнуть штормом і затонув. Більшість членів екіпажу і пасажирів були підібрані судами, що знаходилися неподалеку, але декількох чоловік, у тому числі і Голубєва, знайти не вдалося. Дружині Голубєва була направлена радіограма про те, що її чоловік пропав без вісті при корабельній аварії в умовах штормової погоди.
Через 8 місяців Голубів за заявою дружини був оголошений судом померлим. До дружини перейшло по спадку все його майно: дача, мотоцикл, велосипед тощо. Вирішивши переїхати до батьків в Москву, вона продала дачу і мотоцикл, а велосипед подарувала своєму племінникові.
Незабаром повернувся Голубєв. З’ясувалось, що він разом з двома членами екіпажа встиг зійти на рятувальний пліт, який віднесло до острова, де вони і жили весь цей час, поки не були випадково виявлені екіпажем вертольота, якій пролітав поблизу острова.
Дружина Голубєва заявила, що брак між ними припинений, оскільки Голубєв оголошений померлим у встановленому законом порядку.
Голубєв зажадав повернення речей, що належали йому, від осіб у яких вони опинилися. Крім того, він зажадав від дружини відшкодувати вартість речей, що не збереглися в натурі до моменту його повернення.
Чи правомірні вимоги Голубєва?

6. Мисливець-промисловик Нікітін пішов в тайгу перевіряти поставлені ним пастки на хутрових звірів і не повернувся. Через 6 років за заявою сина він був оголошений судом померлим. Син, будучи єдиним спадкоємцем Нікітіна, повинен був отримати що належав батьку житловий будинок і інше майно. За декілька днів до винесення судом згаданого рішення син Нікітіна загинув в автомобільній катастрофі. Оскільки інших спадкоємців у Нікітіна не було, все його майно перейшло до держави. Будинок був зарахований на баланс районної адміністрації, яка поселила там мешканців, а решта майна реалізована через комісійний магазин.
Через 7 місяців повернувся Нікітін. Виявилось, що в тайзі він отримав важку черепно-мозкову травму від дерева, що впало на нього, і був в несвідомому стані підібраний лісорубами, які доставили його в найближчий населений пункт. Документів у Нікітіна не було, а внаслідок травми він втратив пам'ять і не міг назвати свого місця проживання.
Протягом декількох років він лікувався в різних медичних установах, а зараз видужав і повернувся додому. Дізнавшись, що все його майно перейшло до держави, він зажадав від адміністрації повернення будинку і інших його речей. У адміністрації йому роз'яснили, що згідно законодавству ні будинок, ні інше майно не можуть бути повернені йому в натурі, і що він має право претендувати тільки на грошову компенсацію.
Чи правильне таке роз'яснення?

ЛІТЕРАТУРА:
Гражданское право России. Курс лекций. Общая и особенная часть / Отв. ред. О. Н. Садиков. –М, 2001–2003.
Гражданское право Украины: [Учебник для вузов системы МВД Украины]: В 2-х частях. Часть 1 / А.А. Пушкин, В.М. Самойленко, Р.Б. Шишка и др.; под ред. проф. А.А. Пушкина, доц. В.М. Самойленко. – Х.; Ун-т внутр. дел; „Основа”, 1996. – 440 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. - 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Гражданское право: Учебник. В 2 томах.: / Ем В.С, Зенин Е.А., Коваленко Н.И. и др. / Под ред. Е. А. Суханова. – М, 2004.
Гражданское право: Учебник. В 2-х частях / Антокольская М.В., Богачева Т.В., Глушкова Л.И. и др. / Под ред. А.Г. Калпина, А.И. Масляева. – М., 2003.
Гражданское право: Учебник. В 3-х томах / Егоров И.Д., Елисеев И.В., Иванов А.А. и др. / Под ред. Ю.К. Толетого, А.П. Сергеева. – СПб., 2003.
Гусев А.Н. Гражданское право: Учебник: В 3 т. – М. : ИНФРА–М., 2003.
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атака, 2005. – 560 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн./ О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільний кодекс України: Коментар. / За заг. ред. Є.О.Харитонова, О.М.Калітенко. – Харків, 2003.
Кузнєцова Л.Г., Шевченко Я.Н. Гражданско–правовое положение несовершеннолетних. – М., 2000.
Мейер Д. И. Русское гражданское право. В 2 частях.– (по изданию 1902 года). – М., 2003.
Михеєва Л.Ю. Опека и попечительство: Теорія и практика/ М.: Волтерс–Клувер, 2004. – 384 с.
Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права (по изданию 1917 г.). – М, 2003.
Попова Ю. А. Признание граждан безвестно отсутствующими. – М., 1985.
Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 гола). – М., 1995.
Скакун О.Ф. Частное гражданское право и правоспособность гражданина. К методологии вопроса // Проблемы развития гражданского законодательства и методология преподавания гражданско-правовых дисциплин: Материалы научно-практического семинара 29–30 января 1993 г. – Х., 1993.– С. 39–44.
Веселуха В. Соціальний та правовий статус неповнолітніх. // Право України. – 2001.– № 6.– С. 93.
Бобко В. Правові наслідки з’явлення громадянина, визнаного безвісно відсутнім або оголошеного померлим // підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 6. – С. 48–50.
Дегтярьов О. Паспортна система як спосіб забезпечення права громадян на вільний вибір місця проживання // Право України. – 2005. – № 2. – С. 20–23.
Україна. Верховний Суд. Пленум. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972–2002: Офіц. вид. / За заг. ред. В. Т. Маляренка.– К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 560с.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н.И. – М.: Бек, 2000. Ч. 1-2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Матвейчук В.К., Хар І.О. Цивільне право України. Загальна частина. Практикум: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 736 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М./ Х.: Одисей. – 2003.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22. Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про органи реєстрації актів громадянського стану: Закон України від 24 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 14. Ст. 78.
О свободе передвижения и свободном выборе места проживания в Украине: Закон Украины от 11.12.2003 № 1382–IV // Ведомости Верховной Рады Украины. – 2004. – № 15. – Ст. 232.
Про громадянство: Закон України від 18.01.2001 р. № 2235–III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 13. – Ст. 65
Про біженців: Закон України № 2557–III від 21.06.2001 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001. – № 47. – Ст. 250.
Конвенція про статус біженців від 27.08.1951 р. // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.03. 1972 р. / Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України. – К. – 1995.
Про затвердження правил опіки і піклування: Наказ Державного Комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 р. № 34/166/131/88 // Правове положення неповнолітніх в Україні: Збірник нормативних актів. / Уклад. Кройтор В. А., Євко В. Ю. – X.: Еспада, 2002. – С. 304–316.
Про затвердження тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання: Постанова Кабінету Міністрів України № 35.від 16.01.2003 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Об утверждении Положения о Государственном департаменте по делам гражданства, имиграции и регистрации физических лиц: Постановление Кабинета Министров Украины от 14.06.2002 г. № 844 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Решение Конституционного Суда Украины по делу № 1–31/2001 от 14.11.2001 № 15рп/2001 по конституционному представлению 48 народных депутатов Украины о соответствии Конституции Украины (конституционности) положения подпунскта 1 п. 4 Положения о паспортной службе органов внутренних дел, утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины (дело о прописке).


М о д у л ь 1

Т Е М А 7
Юридичні особи
семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: юридична особа, правосуб'єктність юридичної особи, сутність юридичної особи, статут, органи юридичних осіб, філії і представництва, ліквідація і реорганізація юридичної особи, підприємства, банкрутство юридичної особи, організаційно-правова форма, способи і порядок створення юридичної особи, засновницький (установчий) договір, статут юридичної особи, реєстрація (перереєстрація) юридичної особи, об'єднання громадян, політична партія, професійна спілка, творча спілка, релігійна організація, благодійна організація.

ПЛАН:
Поняття й ознаки юридичної особи.
Правоздатність юридичної особи, її зміст.
Виникнення та припинення юридичних осіб. Обмеження діяльності юридичної особи.
Філії та представництва.
Види юридичних осіб.
Засоби індивідуалізації юридичних осіб.
Держава як суб'єкт цивільних правовідносин.
Організаційно-правові форми юридичних осіб.
Юридичні особи в системі Міністерства внутрішніх справ України, їх структура та цивільна правосуб’єктність згідно з Наказом МВС України № 455 від 30 червня 1996 року „Про забезпечення реалізації концепції розвитку системи Міністерства внутрішніх справ”.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Що визнається юридичними особами та які їх ознаки?
Що таке спеціальна правоздатність юридичної особи? Чим вона обумовлена, які правові способи її закріплення?
Як здійснюється правоздатність юридичної особи?
Як здійснюється індивідуалізація юридичної особи?
Які ви знаєте способи утворення юридичних осіб?
Які умови та порядок припинення діяльності юридичної особи?
Які підстави для визначення юридичної особи банкрутом?
У чому перебуває значення статуту (положення юридичної особи)?
У чому полягає відмінність правоздатності і дієздатності фізичних осіб від правоздатності і дієздатності юридичних осіб? Яким чином реалізується дієздатність юридичної особи?

Теми рефератів та доповідей:

Релегійні організації як юридичні особи.
Цивільно-правове становище акціонерних товариств.

ЛІТЕРАТУРА:

Белов В. А. Гражданское право: Общая и особенная части. – М., 2003.
Гражданское право России. Курс лекций. Общая и особенная часть / Отв. ред. О. Н. Садиков. –М, 2001–2003.
Гражданское право Украины: [Учебник для вузов системы МВД Украины]: В 2-х частях. Часть 1 / А.А. Пушкин, В.М. Самойленко, Р.Б. Шишка и др.; под ред. проф. А.А. Пушкина, доц. В.М. Самойленко. – Х.; Ун-т внутр. дел; „Основа”, 1996. – 440 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Гражданское право: Учебник. В 2 томах.: / Ем В.С, Зенин Е.А., Коваленко Н.И. и др. / Под ред. Е. А. Суханова. – М, 2004.
Гражданское право: Учебник. В 2-х частях / Антокольская М. В., Богачева Т. В., Глушкова Л. И. и др. / Под ред. А.Г. Калпина, А–И. Масляева. – М., 2003.
Гражданское право: Учебник. В 3-х томах / Егоров И.Д., Елисеев И.В., Иванов А.А. и др. / Под ред. Ю.К. Толетого, А.П. Сергеева. – СПб., 2003.
Гусев А.Н. Гражданское право: Учебник: В 3 т. – М. : ИНФРА–М., 2003.
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атака, 2005. – 560 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільний кодекс України: Коментар. / За заг. ред. Є.О.Харитонова, О.М.Калітенко. – Харків, 2003.
Александров В. Учение о лицах юридических, по началам науки. – М.: 1865.
Аскназий С.И. Об основаних правових отноешний между государственными социалистическими организациями // Ученые записки Ленинградского юридического института. – Л.: 1947. – Вып. 4
Братусь С.Н. Юридические лица в советском гражданском праве. М.: 1947.
Венедиктов А.В. Правовая природа государственного предприятия. – Л., 1928.
Грешников И.П. Субьекты гражданского права. – СПб.: Юридический центр. – 331 с.
Скловский К. И. Собственность в гражданском праве. – М.: Дело, 2000
Соловьев А. Н. Право собственности профессиональных союзов Украины. Монография. – X.: ИД «Райдер», 2003. – 208 с.
Толстой Ю. К. К разработке теории юридического лица / Проблемы современного гражданского права. – М.: Городец, 2000.
Погребс А.Б. Реорганизация фирмы без негативных последствий / А.Б. Погребс. – М.: Вершина, 2006. – 272 с.
Покровский Й.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. М.: «Статут», 2001. – 354 с. (классика российской цивилистики)
Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права (По изданию 1907 г.). – М.: Спарк 1995. – 556 с.
Юридические лица. Ответственность за нарушение обязательств. М.: Ин-т гос-ва и права РАН, 2004, – 271 с.
Алюльев Д.В. Анализ практики отказов регистрации юридических лиц // Российская юстиция. – 2007. – № 2. – С. 22–23.
Баранцев П. Ліквідація, підприємства: правове регулювання, оподаткування // Право України. – 2000. – № 12. – С. 77–80.
Безбабіна О. Поняття та правосуб’єктність юридичних осіб як суб’єктів підприємницької діяльності // Юридичний журнал. – 2006. – № 9. – С. 40–43.
Безух О. Неправомірне використання ділової репутації в конкуренції // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 5. – С. 224–27.
Бондаренко І. Засоби державного регулювання господарської діяльності за участю казенних підприємств // Право України. – 2001. – № 1. – С. 47–49.
Бондаренко Л. Цивільно–правовий аналіз юридичних осіб публічного права // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 12. – С. 33–36.
Борисова В. Теорії сутності юридичної особи: історія і сучасність // Вісник Академії правових наук. – № 27. – С. 117.
Валюшко А. Защита прав юрлиц в Европейском суде // Юридическая практика. – 24 января 2006. – № 4 (422). – С. 10.
Винар Л. Порядок створення юридичних осіб публічного права, заснованих державою // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 12. – С. 44–48.
Воловик О. Вдосконалення правового регулювання правонаступництва внаслідок реорганізації юридичних осіб // Право України. – 2000. – № 8. – С. 58–60.
Гончар И. Как вы фирму назовете // Юридическая практика. – 24 января 2006. – № 4 (422). – С. 8.
Гончарові Н. Особливості правового становища відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації // Право України. – 2004. – № 2. – С. 49.
Гордієнко О. Малі підприємства: критерії правового статусу і проблеми його вдосконалення // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 6. – С. 8–12.
Гук А. Визначення форми права власності юридичних осіб // Юридичний журнал. – 2007. – № 3. – С. 25–29.
Даценко І. Поняття і статус підприємства державної форми власності у контексті чинного законодавства // Право України. – 2005. – №. 3. – С. 56–59.
Дедков А.В. Можно ли управлять репутацией компании: технологии защиты бренда // Юрист. – 2008. – № 1. – С. 9–15.
Єфименко А. Регулювання припинення (реорганізації) та ліквідації юридичних осіб за проектом Цивільного кодексу України // Право України. – 2002. – № 10. – С. 77–82.
Жигалкін І. Установа - суб’єкт цивільних правовідносин // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції. 3–4 лютого 2005 р. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2005. – С. 240–241.
Загнітко О., Малига В. Правовий статус підприємств колективної власності // Право України. – 2005. – № 2. – С. 43–48.
Капіца Ю. Правове регулювання використання фірмових найменувань в іноземних державах // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 11. – С. 90–96.
Кодинець А. Торговельні марки: проблеми функціональної ієрархії // Право України. – 2005. – № 12. – С. 44–48.
Кочергіна К. Організаційно–правові форми комерційних юридичних осіб за законодавством України// Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 6. – С. 45–47
Кривобок С. Частина підприємства як об’єкт цивільно-правових правочинів // Право України. – 2005. – № 8. – С. 36–39.
Лисого Н. Зміни у законодавстві про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності // Право України. – 2004. – № 1. – С. 71.
Медведєва Л., Гончарові Н. Зміна в законодавстві щодо організаційно–правових форм юридичних осіб // Право України. – 2004. – № 4. – С. 125.
Мїчурін Є.О. Юридичні особи за Цивільним кодексом України // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2003. – № 2. – С. 12–20.
Музика Л. Чи існують реальні суб’єкти права комунальної власності? // Право України. – 2002. – № 11. – С. 116–119.
Нецька Л. Про окремі недоліки Закону України "Про господарські товариства" // Право України. – 2000. – № 4. –С. 77–79.
Піддубна В. Релегійні організації як юридичні особи // Право України. – 2005. – № 4. – С.107–109.
Піддубна В. Щодо спеціальної правоздатності релігійних організацій // Право України. – 2004. – № 11. – С. 112.
Пономарев В. Разрешение проблемных вопросов при регистрации торгового знака // Юридическая практика. – 2006. – № 7 (425), 14 февраля. – С. 14.
Семчик В. Правові основи кооперації в Україні // Право України. –1999.– № 5.– С.34.
Соловйова Л. Виникнення правосуб'єктності підприємств: деякі питання // Право України. – 2002.– № 7.– С. 36.
Соловьев А. Некоторые аспекты правового режима имущества юридических лиц, созданых профсоюзами Украины // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 9.
Тарасенко Ю.А. О природе внесения имущества в уставный капитал при учреждении акционерного общества // Правоведение. – 2005. – № 3. – С. 21–29.
Тітов М., Бондаренко В. Новий закон про банкрутство: проблеми застосування // Право України. – 2000. – № 8. – С. 95–98.
Тонусян Г., Викулин А. Исключительная правоспособность банка // Хозяйство и право. – 1999. – № 5. – С. 58–63.
Торчинский И. Об имущественной ответственности холдинговой компании по обязательствам учасника холдинга // Закон и право. – 2008. – № 1. – С. 90–97.
Чалова А.М. Реорганизация юридических лиц. актуальне вопросы реорганизации и основные пути их разрешения // Закон и право. – 2008. – № 1. – С. 90–91.
Чиркин В.Е. Юридическое лицо публичного права // Журнал российского права. – 2005. – № 5. – С. 16–27.
Шеремет О. Деякі аспекти діяльності повних товариств в Україні // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 5.
Шершун Л. Рейдерская атака на предприятие // Юридическая практика. – 2009. – № 13 (598), 9 июня. – С. 11.
Шишка Р. Б. Новий погляд на підприємницьку правосуб'єктність // Вісник Університету внутрішніх справ. – № 3–4. – 1998. – С. 266–272.
Ятченко Є.О. Сучасний стан охорони і захисту майнових прав релегійних організацій // Юриспруденція. Теорія і практика. – 2008. – № 3 (41). – С. 38–43.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н.И.– М.: Бек, 2000. Ч. 1 – 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Матвейчук В.К., Хар І.О. Цивільне право України. Загальна частина. Практикум: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 736 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996..
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: /Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М./ Х.: Одисей. – 2003.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22. Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины// Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про підприємництво в України: Закон України від 07.02.1992 р. № 696–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 24. – Ст. 272.; 1992. – № 17. – Ст. 209; № 38. – Ст. 562; № 39. – Ст. 574.
Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р. № 1576-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991.– № 49. – Ст. 682.
О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц-предпринимателей: Закон Украины от 15 мая 2003 г. №755-IV // Голос Украины (24 июня 2003 года). № 115–116 (3115– 3116).
Про цінні папери та фондову біржу: Закон України від 18 червня 1991 р. №1201–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 508.
Про банки та банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. № 2121–III// Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5–6. – Ст. 30.
Про благодійництво і благодійні організації: Закон України від 16 вересня 1997 р. № 531/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 46. – Ст. 292.
Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 р. № 2460–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
Про інвестиційну діяльність: Закон України 18 вересня 1991 р. № 1560–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 646.
Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23 квітня 1991 р. № 987–XII// Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 283.
Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14 травня 1992 р. № 2343–XII (в новій редакції від 30 червня 1999 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 42–43. – Ст. 378.
Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації: Указ Президента України від 11 травня 1994 р. № 334/94 // Урядовий кур’єр від 19 травня 1994 р. – № 76–77.
Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності: Постанова Верховної Ради України від 14 лютого 1992 р. 3116–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 20. – Ст. 274.
Про створення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 118 // Урядовий кур’єр від 1 лютого 1996 р. – № 20–21.
Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації благодійних організацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 382 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – Ст. 490.
Про порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 740 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 21. – Ст. 767.
Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності. Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 740 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 21. – Ст. 767.
Про затвердження Положення про порядок легалізації об’єднань громадян: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 140 // Урядовий кур’єр від 8 квітня 1993 р. – № 52–53.
Положення про Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій: Наказ Міністерства юстиції від 14.12.1998 р. № 66/5 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про деякі питання ведення єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців: Наказ Державного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва // Юридичний вісник України. – 2005. – 2–8 липня № 26 (522).
О заключении договоров обособленными подразделениями юридических лиц: Разъяснение Президиума Высшего Арбитражного Суда Украины от 30 марта 1995 г. № 02–5(220) // Право Украины. – 1995.– № 9–10.–С.59.
Рішення Конституційного Суду України по справі з конституційного подання народних депутатів України і Уповноваженого ВР України з прав людини відносно відповідності Конституції України статей 8, 11, 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантіях діяльності» від 18.10.2000 р. № 11–рп/2000.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 1. – С.2.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 2. – С. 15.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 10. – С. 19.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 7. – С. 18.
Судебная практика: Последствия отсутствия правоприемника у ответчика // Юридическая практика. – 31 января 2006. – № 5 (423). – С. 22–23.
Судебная практика: Солидарность или субсидиарность? // Юридическая практика. – 31 января 2006. – № 5 (423). – С. 1, 18.

Т Е М А 8
Види юридичних осіб
практичне заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: юридична особа, правосуб'єктність юридичної особи, сутність юридичної особи, статут, органи юридичних осіб, філії і представництва, ліквідація і реорганізація юридичної особи, підприємства, банкрутство юридичної особи, організаційно-правова форма, способи та порядок створення юридичної особи, засновницький (установчий) договір, статут юридичної особи, реєстрація (перереєстрація) юридичної особи, об'єднання громадян, політична партія, професійна спілка, творча спілка, релігійна організація, благодійна організація, акціонерні товариства (відкрити та закрити), командитне товариство, повне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю..

Практичне завдання:

1. Акціонерне товариство «Форпост» було реорганізовано шляхом його розділення на два самостійних підприємства: АТ «Старт» і АТ «Пошук». Кредитори товариства не були своєчасно повідомлені про реорганізацію і дізналися про припинення діяльності АТ «Форпост» лише з газет. Договори, що були заключні ними з АТ «Форпост», не були виконані товариством, внаслідок чого кредитори зазнали значні збитки. Правонаступники «Форпосту» у відповідь на претензії кредиторів заявили, що на момент реорганізації ніяких боргів АТ «Форпост» перед кредиторами не існувало, тому в реорганізаційному балансі які-небудь зобов'язання перед кредиторами відсутні. Крім того, за минулий час з складу АТ «Старт» виділилося товариство «Імперіал», яке отримало велику частину активів «Старту». Тому АТ «Старт» не в змозі відшкодувати кредиторам збитки, заподіяні його правопопередником. Потерпілі звернулися до юриста з питанням про можливі способи захисту їх прав.
В якому порядку повинна проводитися реорганізація юридичної особи? Які наслідки наступають, якщо цей порядок порушений?

2. В управління юстиції Харківської обласної державної адміністрації надійшла заява від голови правління Спілки підприємців Харківської області з проханням зареєструвати вказану Спілку. Але в реєстрації було відмовлено головним чином на підставі невідповідності деяких положень статуту Спілки деяким вимогам чинного законодавства України. Зокрема, в рішенні про відмову в реєстрації вказувалось, що:
- по-перше, в статуті Спілки відсутні відомості про права та обов'язки її членів, порядок внесення змін і доповнень до статуту;
- по-друге, для реєстрації не подано протокол загальних зборів підприємців, об'єднаних у Спілку, документ про оплату реєстраційного збору, довідку про наявність приміщення для розташування правління Спілки;
- по-третє, в статуті вказано, що членами Спілки можуть бути громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які досягли віку 16-ти років і займаються підприємницькою діяльністю на території Харківської області, а також юридичні особи за умови сплати ними вступного внеску;
- по-четверте, статутом допускалась можливість перерозподілу коштів та іншого майна Спілки між її членами;
- по-п'яте, згідно зі своїм статутом Спілка мала право безпосередньо здійснювати господарську та іншу комерційну діяльність;
- по-шосте, статутом Спілки передбачена тільки одна підстава її ліквідації - рішення загальних зборів.
Чи правомірна відмова управління юстиції в реєстрації вказаної Спілки? Якими законодавчими актами необхідно керуватися при розгляді зауважень до змісту статуту?

3. До працівників інформаційно-консалтингової фірми «Бізнес пайлет» (м. Харків) звернувся представник засновників акціонерного товариства, що створюється, з проханням дати письмове роз'яснення деяких питань, що виникли у зв'язку зі створенням товариства. Його, зокрема, цікавило;
1) Якими основними нормативними актами регламентується порядок створення і діяльності акціонерних товариств?
2) Чи можуть виступати як засновники товариства державне підприємство, товариство з обмеженою відповідальністю, селянське (фермерське) господарство, громадська організація, зарубіжна фірма, а також громадяни Т і С, перший із яких працює слідчим в райвідділі внутрішніх справ, а другий живе в м. Курську і є громадянином Росії?
3) Чи вправі товариство займатися такими видами діяльності, як;
а) виготовлення і реалізація військової зброї та боєприпасів до неї;
б) проведення ломбардних операцій;
в) будівництво житла та інших об'єктів;
г) страхування;
д) внутрішні та, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом?
Які із вищеназваних видів діяльності товариство вправі здійснювати тільки після одержання спеціального дозволу (ліцензії) ?
4) Який порядок (основні етапи, заходи) створення акціонерного товариства?
5) Хто приймає рішення про створення товариства та затверджує його статут?
6) Які види акцій та якої номінальної вартості може випускати товариство? Які реквізити повинна містити акція? Якими правами користуються власники акцій?
7) Які документи та в який орган необхідно представити для проведення державної реєстрації товариства?
8) Чи потрібен спеціальний дозвіл для виготовлення печатки і кутового штампу товариства? Куди треба звернутися для його одержання?
Підготуйте письмову відповідь на всі поставлені питання. Відповіді аргументуйте посиланням на діюче законодавство.

4. Федоров - учасник повного товариства «Коробкин і компанія» - запропонував акціонерному товариству укласти вигідний правочин. На підтвердження своїх повноважень на підписання договору Федоров представив:
1) нотаріально завірену копію засновницького договору повного товариства, з якого виходить, що Федоров разом з Коробкиним і фірмою «Вандерлес» є його учасником, і що ведення справ товариства доручене Коробкину;
2) довіреність на право здійснення відповідної операції, яку видану Федорову фірмою «Вандерлес»;
3) власноручний лист Коробкина, з якого видно, що він не заперечує проти укладення договору;
4) візитну картку, в якій вказані домашня адреса і телефон Федорова.
Чи підтверджують вказані документи повноваження Федорова7 Якщо ні, то які документи необхідні для підтвердження його полномочий?

ЛІТЕРАТУРА:

Белов В. А. Гражданское право: Общая и особенная части. – М., 2003
Гражданское право России. Курс лекций. Общая и особенная часть / Отв. ред. О. Н. Садиков. –М, 2001–2003.
Гражданское право Украины: [Учебник для вузов системы МВД Украины]: В 2-х частях. Часть 1 / А.А. Пушкин, В.М. Самойленко, Р.Б. Шишка и др.; под ред. проф. А.А. Пушкина, доц. В.М. Самойленко. – Х.; Ун-т внутр. дел; „Основа”, 1996. – 440 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник/ Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Гражданское право: Учебник. В 2 томах.: / Ем В.С, Зенин Е.А., Коваленко Н.И. и др. / Под ред. Е. А. Суханова. – М, 2004.
Гражданское право: Учебник. В 2-х частях / Антокольская М. В., Богачева Т. В., Глушкова Л. И. и др. / Под ред. А.Г. Калпина, А–И. Масляева. – М., 2003.
Гражданское право: Учебник. В 3-х томах / Егоров И.Д., Елисеев И.В., Иванов А.А. и др. / Под ред. Ю.К. Толетого, А.П. Сергеева. – СПб., 2003.
Гусев А.Н. Гражданское право: Учебник: В 3 т. – М. : ИНФРА–М., 2003.
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атака, 2005. – 560 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України: Підручник/ За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн./ О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільний кодекс України: Коментар. / За заг. ред. Є.О.Харитонова, О.М.Калітенко. – Харків, 2003.
Александров В. Учение о лицах юридических, по началам науки. – М.: 1865.
Алюльев Д.В. Аналіз практики отказов регистрации юридических лиц // Российская юстиция. – 2007. – № 2. – С. 22–23.
Аскназий С.И. Об основании правовых отношений между государственными социалистическими организациями // Учене записки Ленинградского юридического института. – Л.: 1947. – Вып. 4
Братусь С.Н. Юридические лица в советском гражданском праве. М.: 1947.
Венедиктов А. В. Правовая природа государственного предприятия. – Л., 1928.
Грешников И. П. Субьекты гражданского права. – СПб.: Юридический центр. – 331с
Скловский К. И. Собственность в гражданском праве. – М.: Дело, 2000
Соловьев А. Н. Право собственности профессиональных союзов Украины. Монография. – X.: ИД «Райдер», 2003. – 208 с.
Толстой Ю. К. К разработке теории юридического лица. / Проблемы современного гражданского права. – М.: Городец, 2000.
Покровский Й.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. М.: «Статут», 2001. – 354 с. (классика российской цивилистики)
Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права (По изданию 1907 г.). – М.: Спарк 1995. – 556 с.
Байцу І. До питання про концепцію об’єднання юридичних осіб у праві України та європейських країн // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 11.
Безух О. Неправомірне використання ділової репутації в конкуренції // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 5.
Баранцев П. Ліквідація, підприємства: правове регулювання, оподаткування // Право України. – 2000. – № 12. – С. 77–80.
Блащук Т. Особливості правового статусу юридичної особи з одним учасником // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 12. – С. 3–7
Бондаренко І. Засоби державного регулювання господарської діяльності за участю казенних підприємств // Право України. – 2001. – № 1. – С. 47–49.
Борисова В. Теорії сутності юридичної особи: історія і сучасність //Вісник Академії правових наук. – № 27. – С. 117.
Воловик О. Вдосконалення правового регулювання правонаступництва внаслідок реорганізації юридичних осіб // Право України. – 2000. – № 8. – С. 58–60.
Гончарові Н. Особливості правового становища відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації // Право України. – 2004. – № 2. – С. 49.
Гордієнко О. Малі підприємства: критерії правового статусу і проблеми його вдосконалення // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 6. – С. 8–12.
Гула О. Перетворення приватного підприємства на приватне товариство: шляхи вдосконалення організаційно-правової форми підприємства // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 4.
Даценко І. Поняття і статус підприємства державної форми власності у контексті чинного законодавства // Право України. – 2005. – №. 3. – С. 56–59.
Єременко О. До питання про державну реєстрацію юридичних осіб // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 8.
Єфименко А. Регулювання припинення (реорганізації) та ліквідації юридичних осіб за проектом Цивільного кодексу України // Право України. – 2002. – № 10. – С. 77–82.
Загнітко О., Малига В. Правовий статус підприємств колективної власності // Право України. – 2005. – № 2. – С. 43–48.
Здоронюк Г. Права акционеров незыблемы // Юридическая практика. – 31 января 2006 года. – № 5 (423). – С. 1, 11–13.
Осмачко О. Права акционеров по новому Закону // Юридическая практика. – 2009. – № 21 (596), 26 мая. – С. 15.
Кашковский А. П. Правоспособность организации в сфере выбора видов деятельности // Юрист. – 2001. – № 10. – С.
Кочергіна К. Організаційно-правові форми комерційних юридичних осіб за законодавством України // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 6. – С. 45–47
Кочергина Е. Организационно–правовая форма юридических лиц: генезис доктрин и подходов // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 1.
Красавчиков О.А. Сущность юридического лица // Советское государство и право. – 1976. – № 1.
Лисого Н. Зміни у законодавстві про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності // Право України. – 2004. – № 1. – С. 71.
Майданик Р. Довірче управління майновим комплексом державного підприємства (цивільно–правові аспекти) // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 2.
Медведєва Л., Гончарові Н. Зміна в законодавстві щодо організаційно–правових форм юридичних осіб // Право України. – 2004. – № 4. – С. 125.
Мілаш В. Проблема визначення кола учасників підприємницьких комерційних договірних відносин // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 12. – С. 7–14.
Мїчурін Є. О. Юридичні особи за Цивільним кодексом України //Мала енциклопедія нотаріуса. – 2003. – № 2. – С. 12–20
Музика Л. Чи існують реальні суб’єкти права комунальної власності? // Право України. – 2002. – № 11. – С. 116–119.
Нецька Л. Про окремі недоліки Закону України "Про господарські товариства" // Право України. – 2000. – № 4.–С. 77–79.
Піддубна В. Щодо спеціальної правоздатності релігійних організацій // Право України. – 2004. – № 11. – С. 112.
Самойлюко О. Виробничі кооперативи стан та перспективи розвитку // Право України. – 2005. – № 1. – С. 41–45.
Семчик В. Правові основи кооперації в Україні // Право України. –1999.– № 5.– С.34.
Соловйова Л. Виникнення правосуб'єктності підприємств: деякі питання // Право України. – 2002.– № 7.– С. 36.
Соловьев А. Некоторые аспекты правового режима имущества юридических лиц, созданых профсоюзами Украины // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 9.
Сывый Р. Фирма ... и „лапочка-дочка” (Относительно дочерних предприятий в Украине)// Юридическая практика. – 31 января 2006 – № 5 (423). – С. 1, 9.
Тітов М., Бондаренко В. Новий закон про банкрутство: проблеми застосування// Право України. – 2000. – № 8.– С. 95–98.
Тонусян Г., Викулин А. Исключительная правоспособность банка // Хозяйство и право. – 1999. – № 5. – С. 58–63.
Юркевич В. Правові аспекти членства в особистому селянському господарстві // Право України. – 2005. – № 1. – С. 80–83.
Хєда С. Особливості правового становища дочірних підприємств (порівняльно-правові аспекти) // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 4.
Хєда С. Особливості правового положення товариства з обмеженою відповідальністю (порівняльно-правові аспекти) // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 9.
Хімчук Н. Статут юридичної особи як локальне джерело цивільного права // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 10.
Чалова А.М. Реорганизация юридических лиц. актуальне вопросы реорганизации и основные пути их разрешения // Закон и право. – 2008. – № 1. – С. 90–91.
Шеремет О. Деякі аспекти діяльності повних товариств в Україні // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 5.
Шишка Р. Б. Новий погляд на підприємницьку правосуб'єктність // Вісник Університету внутрішніх справ. – № 3–4.–1998. – С. 266–272.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н.И.– М.: Бек, 2000. Ч. 1 – 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Матвейчук В.К., Хар І.О. Цивільне право України. Загальна частина. Практикум: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 736 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996..
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М./ Х.: Одисей. – 2003.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22. Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про підприємництво в України: Закон України від 07.02.1991 р. № 698–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 24. – Ст. 272.; 1992. – № 17. – Ст. 209; № 38. – Ст. 562; № 39. – Ст. 574.
Про господарські товариства: Закон України 19 вересня 1991 року № 1576-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991.– № 49.– Ст. 682.
Про акціонерні товариства: Закон України від 2008 року
О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц-предпринимателей: Закон Украины от 15 мая 2003 г. №755-IV // Голос Украины (24 июня 2003 года). № 115–116 (3115– 3116).
Про цінні папери та фондову біржу: Закон України від 18 червня 1991 р. №1201–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 508.
Про банки та банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. № 2121–III// Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5–6. – Ст. 30.
Про благодійництво і благодійні організації: Закон України від 16 вересня 1997 р. № 531/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 46. – Ст. 292.
Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 р. № 2460–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
Про інвестиційну діяльність: Закон України 18 вересня 1991 р. № 1560–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 646.
Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23 квітня 1991 р. № 987–XII// Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 283.
Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14 травня 1992 р. № 2343–XII (в новій редакції від 30 червня 1999 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 42–43. – Ст. 378.
Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23 квітня 1991 р. № 987–XII// Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 283.
Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14 травня 1992 р. № 2343–XII (в новій редакції від 30 червня 1999 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 42–43. – Ст. 378.
Про Національний Банк України: Закон України № 679–XIV від 20.05.1999 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999. – № 29. – Ст. 238.
Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації: Указ Президента України від 11 травня 1994 р. № 224/94 // Урядовий кур’єр від 19 травня 1994 р. – № 76–77.
Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності: Постанова Верховної Ради України від 14 лютого 1992 р. № 2116–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 20. – Ст. 274.
Про створення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 118 // Урядовий кур’єр від 1 лютого 1996 р. – № 20–21.
Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації благодійних організацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 382 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – Ст. 490.
Про порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 740 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 21. – Ст. 767.
Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності. Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 740 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 21. – Ст. 767.
Про затвердження Положення про порядок легалізації об’єднань громадян: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 140 // Урядовий кур’єр від 8 квітня 1993 р. – № 52–53.
Положення про Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благочинних організацій, затверджене Наказом Міністерства юстиції № 66/5 від 14.12.1998 р.
О заключении договоров обособленными подразделениями юридических лиц: Разъяснение Президиума Высшего Арбитражного Суда Украины от 30 марта 1995 г. № 02–5(220) // Право Украины. – 1995.– № 9–10.–С.59.
Рішення Конституційного Суду України по справі з конституційного подання народних депутатів України і Уповноваженого ВР України з прав людини відносно відповідності Конституції України статей 8, 11, 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантіях діяльності» від 18.10.2000 р. № 11–рп/2000.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – 1. – С. 2.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – 2. – С. 15.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – 10. – С. 19.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – 7. – С. 18.
Судебные решения: Получи свой вклад в натуре // Юридическая практика. – 17 января 2006. – № 3 (421). – С. 20.

Т Е М А 9
Об'єкти цивільних прав
семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: речі, предмети, гроші, цінні папери, робота, послуги, результати творчої діяльності, честь, гідність, ділова репутація, тварини як особливий об’єкт цивільних правовідносин.

ПЛАН:

Поняття і види об'єктів цивільних прав.
Речі як об'єкти цивільних правовідносин. Роль органів внутрішніх справ у регламентації порядку виготовлення, відчуженості та збереження речей, вилучених з цивільного обороту та обмежених у ньому.
Продукти творчої діяльності, послуги, як об'єкти цивільних правовідносин.
Особисті немайнові блага, як об'єкти цивільних правовідносин.
Дії (результати робіт, послуги) та результати інтелектуальної, творчої діяльності як об'єкти цивільних прав.
Інформація як об'єкт цивільних прав.
Цінні папери як об'єкти цивільних прав.
Правовий режим окремих видів майна (тварини, житловий будинок, дача, садиба, культурні цінності, гроши, судно, наркотичні засоби та психотропні речовини, зброя тощо)

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Що розуміється під об'єктом у цивільному праві?
Що таке річ?
Назвіть класифікацію речей з урахуванням цільового призначення цивільних прав і розходжень їх у правовому режимі.
У чому особливість особистих немайнових благ як об'єктів цивільних правовідносин?
Що розуміється під результатами творчої діяльності?
Що таке цінний папір як об'єкт цивільних правовідносин? Які види цінних паперів найбільш часто використовуються в цивільному обороті?
У чому полягають особливості грошей як об'єктів цивільних правовідносин

Теми рефератів та доповідей:

Коносамент як цінний папір
Інформація як об’єкт цивільно-правових відносин

ЛІТЕРАТУРА:

Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Гражданское право Украины: [Учебник для вузов системы МВД Украины]: В 2-х частях. Часть 1 / А.А. Пушкин, В.М. Самойленко, Р.Б. Шишка и др.; под ред. проф. А.А. Пушкина, доц. В.М. Самойленко. – Х.; Ун-т внутр. дел; „Основа”, 1996. – 440 с.
Гусев А.Н. Гражданское право: Учебник: В 3 т. – М. : ИНФРА–М., 2003.
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атака, 2005. – 560 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Вексельное право: Учебное пособие. / Под ред. М. В. Вишневского. – М.: Юристь, 1996. – 272 с.
Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов. / Под ред. проф. В. Е. Жукова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. – 622 с.
Лапач В. А. Система обьектов гражданских прав: Теория и судебная практика. – СПб.: Изд–во «Юридич. центр Пресе», 2002. – 544 с.
Лунц Л.А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. – М.: Устав, – 1999. – С. 23–145.
Магазинер Я, М. Обьект права. В кн.: Очерки по гражданскому праву. – Ленинград, 1957. – С. 65–78.
Нерсесов Н. О бумагах на предъявителя с точки зрения гражданского права // В кн.: Избранные труды по представительству и ценным бумагам в гражданском праве. – М.: Устав, 1998. – С. 137–282.
Мельник В. А. Ринок цінних паперів. Довідник керівника підприємства. Спеціальний випуск. – К.: А.Л.Д., ВІРА–Р, 1998. – 560 с.
Мица Ю.В. Правова природа похідних цінних паперів. – Х., 2006. – 220 с.
Сенчищев В. И. Обьект гражданского правоотношения. Общее понятие // Актуальньїе проблеми гражданского права / Под ред. М. И. Брагинского. Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права. – М.: Изд–во «Статут», 1998. – С. 109–160.
Халфина Р. О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид. лит., 1974. – 351 с.
Ценные бумаги: Учебник / Под ред. В.И. Колесникова, В.С. Торкановского. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 416 с.
Экономика: Учебник / Под ред. доц. А. С. Булатова. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во «БЕК», 1997. – 816 с.
Бебель О. Що таке майно: питання теорії // Вісник прокуратури.– 2003.– № 3.– С. 60–62.
Безклубий І. Цінні папери: поняття, зміст, юридичні характеристики // Право України. – 2001. – № 9. – С. 33.
Ветрянский В. Пути совершенствования законодательства о недвижимом имуществе // Хозяйство и право.– 2003.– № 6 .– С. 3–19.
Васильєв Г.С. Ограничение оборота вещей // Правоведение. – 2006. – № 1. – С. 117–129.
Виговський О. Сторони договору застави цінних паперів // Право України. – 2004. – № 2. – С. 68.
Гоголь Б.М. Проблеми визначення інформації як об’єкта цивільних правовідносин// Вісник госпорадського судочинства. – 2005. – № 5. – С. 142–147.
Гордецька Н.О. Поняття і види об’єктів цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 3. – С. 37–40.
Горжеєва Ю. Ветеринарні лікарські засоби як об’єкти права інтелектуальної власності // Право України. – 2004. – № 10. – С. 117.
Гурська Т. Охорона здоров’я та репродуктивні права жінок (цивільно-правовій аспект) // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 2.
Єрмоленко В. Щодо відмінностей між об’єктом правовідносин і об’єктом права // Право України. – 2004. – № 1. – С. 136.
Єрмоленко В. Майновий комплекс підприємства к об’єкт правовідносин // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 12.
Ефремов А.А. Информация как объект интеллектуальной собственности // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Завальна Ж. Об’єкт цивільних правовідносин // Юридична Україна. – 2006. – С. 36–40.
Запорожець І. Видання управлінських актів як форма управління у сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності // Право України. – 2004. – № 11. – С. 54.
Здоронюк Г. Обеспечение учета прав собственности // Юридическая практика. – 2006. – № 13 (431), 28 февраля. – С. 1,15.
Зотиков С. Вексель не подлежащий оплате // Юридическая практика. – 2006. – 21 февраля. – 8 (426). – С. 11, 14, 15.
Коструба А. Цивільно-правове регулювання відносин, повіязаних з обігом коносамента // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 11. – С. 100–104.
Кохановська О. Теоретичні проблеми захисту інформаційних правовідносин //Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 7.
Кохановська О.В. Інформація як нематеріальне благо та захист інформаційних прав згідно з Цивільним кодексом України // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 11 (63). – С. 37–43.
Красноступ Г. Комп’ютерна програма як об’єкт інформаційних правовідносин // Право України. – 2005. – № 8. – С. 114–117.
Лановенко Г. Приватне життя людини як об’єкт правової охорони// Право України. – 2005. – № 12. – С. 112–115.
Лютікова П. До питання про правовий режим передачі інформації // Право України. – 2004. – № 1. – С. 129.
Мазуренко О., Розенфельд Н. Комп’ютерна інформація як предмет злочинів, передбачених Розділом XVI КК України // Право України. – 2004. – № 6. – С. 80.
Невалинный М. Моральный вред и вопросы возмещения его на практике // Право України. – 1995.– № 7.– С. 47.
Нестеренко О., Солощук М. Деякі аспекти передачі прав на об’єкти права інтелектуальної власності в умовах дії нового Цивільного кодексу // Право України. – 2004. – № 3. – С. 68.
Носік Ю. Міжнародно-правова охорона комерційної таємниці // Право України. – 2004. – № 11. – С. 131.
Пунда О. Анатомічні матеріали людини, як об’єкти цивільних правовідносин // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 4.
Ромашко О., Грищенко А. Запобігання правопорушенням на ринку цінних паперів: актуальні проблеми // Право України. – 2000. – № 5. – С. 85–88.
Спасибо-Фаттєєва І. Оборотоздатність об’єктів цивільних прав // Право України. – 2005. – № 6. – С. 34–38.
Тарасенко И. Вексельный долг платежом красен. Об особенностях внесудебного порядкав зыскания вексельного долга в Украине // Юридическая практика. – 2006. – № 13 (431), 28 февраля. – С. 16–17.
Федю Л. Право на життя в цивільному законодавстві // Право України. – 2004. – № 9. – С. 107–109.
Фулей Т.П. Поняття „майно” в практиці Європейського суду з прав людини // Вісник Верховного суду України. – 2008. – № 3 (91). – С. 43–48.
Чуваков В.Б. Ордерне ценные бумаги // Правоведение. – 2005. – № 1. – С.82–99.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н.И. – М.: Бек, 2000. Ч. 1 – 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Матвейчук В.К., Хар І.О. Цивільне право України. Загальна частина. Практикум: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 736 c.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22. – Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
О ценных бумагах и фондовом рынке: Закон Украины 23.02.2006 г. № 3480–IV // Голос Украины. – 2006. – № 69 (3819), 14 апреля – С. 8–12.
Про Національну депозітарну систему та особливості електронного обігу ціних паперів в Україні: Закон України від 10.12.1997 р. № 710/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – 15. – Ст. 67.
Про інформацію: Закон України від 02.10ю1992 № 2657–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16.11.1992 р. № 2782–XII // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1993. – № 1. – Ст. 1.
Про Концепцію Національної програми інформатизації: Закон України від 04.02.1998 р. № 75–98/ВР // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1998. – № 27–28, – Ст.182
Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25.06.1993 р. № 3322–XII // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1993. – №. – 33. – Ст. 345.
Про рекламу: Закон України від 03.07.1996 р. № 270–96/ВР // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1996. – № 39. – Ст. 181.
Про деякі питання практики розгляду спорів, пов’язаних з обігом векселів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Правила випуску та обігу фондових деривативів: Рішення ДКЦПФР від 24.06.1997 р.
О судебной практике в вопросах возмещения морального (неимущественного) вреда: Постановление Пленума Верховного Суда Украины от 31.03.95 г. № 4 // Право України. – 1995.– № 4.
Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 року № 7 (зі змінами та доповненнями) // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії: Постанова Кабінету Міністрів України від 07.09.93 № 706 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про внесення доповнення до Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна: Постанова Верховної Ради України від 22 квітня 1992 року № 3131–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 22. – Ст. 233.
Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 р. № 2121–III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5–6. – Ст. 30.
Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України 12.07.2001 р. № 2664–III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1.
По Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні: Закон України від 10.12.1997 № 710/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – 15. – Ст. 67.
Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень: Закон України від 18.11.2003 р. № 1255–ІV // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 6.
Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 р. № 448/96-ВР // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про забезпечення продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, що належать державі, у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 р. № 1320 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про деякі питання практики розгляду спорів, пов’язаних з обігом векселів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про Національний Банк України: Закон України від 20.05.1999 р. № 679–XIV // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 29. – Ст. 238.
Порядок накладення арешту на цінні папери: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.1999 № 1744 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про впорядкування випуску та обігу фондових деривативів: Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.19999 року // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про випуск казначейських зобов’язань: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 р. № 15 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Положення про діяльність з обліку прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність: Указ президента України від 02.03.1996 р. № 160/96 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1993 р. № 15–93 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Інструкція НБУ від 29.03.2001 р. № 135 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про право власності на окремі види майна: Постанова Верховної Ради України від 17.06.1992 р. № 2471–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 35. – Ст. 517.
Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно: Наказ Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 8. – Ст. 383.
Під час розгляду справ про захист честі та гідності слід мати на увазі, що критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження, критичні рецензії творів не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди: Витяг. Ухвала Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 вересня 2002 р. // Голос України. – 2004. – № 2. – С. 144.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – 1. – С. 16, 17.
Судова практика. Апеляційний суд м. Києва. Справи про захист честі, гідності та ділової репутації. Питання звільнення телерадіоорганізації та телерадіопрацівників від відповідальності за розповсюдження даних, що не відповідають дійсності // Юридичний Вісник України. – 2004. – № 52 (496). – 25–31 грудня.
Судебные решения: Какие могут быть основания для применения санкций// Юридическая практика. – 2006. – № 13 (431), 28 марта. – С. 20–21.
Судебные решения: О нарушениях на рынке ценных бумаг // Юридичеаская практика. – 2006. – № 13 (431), 28 февраля. – С. 20.
Судебные решения: Об особенностях регистрации дополнительного выпуска акций // Юридическая практика. – 2006. – № 13 (431), 28 марта. – С. 19.
Судебная практика: Дело об одном злополучном векселе // Юридическая практика. – 2006 . – № 23 (441), 6 июня. – С. 19.

Т Е М А 10
Підстави виникнення, зміни і припинення
цивільних правовідносин
семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: юридичний факт, правочин, недійсність правочину, нікчемнітаі оспорювані правочини, реституція, припинення правочину на майбутнє.

ПЛАН:

Поняття та види юридичних фактів.
Правочин: поняття та загальні вимоги до них.
Класифікація правочинів, вчинених з відступом від вимог закону.
Правові наслідки вчинення правочину всупереч вимогам закону.
Умови дійсності правочину. Воля і волевиявлення в правочині.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Що таке юридичний факт? Як класифікуються юридичні факти?
Які види неправомірних дій, породжують цивільні права та обов'язки?
Що таке юридичні акти і які їх види
Чи можуть розглядатися як юридичні акти, що породжують цивільні права та обов'язки, судові рішення?
Що таке подія і в яких випадках вона може породити цивільні права та обов'язки.
Що таке правочин?
По яких ознаках відрізняються від інших юридичних фактів: подій, вчинків, адміністративних актів?
Які існують види і форми правочинів?
Чи є договір видом правочину і якого правочину?
Чи признається мовчання вираженням волі здійснити правочин?

Теми рефератів та доповідей:

Юридична сила правочинів, що укладаються в електронній формі.
Щодо особливості правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню.
Проблемні питання правочинів з житлом.

ЛІТЕРАТУРА:

Бірюков І.А., Заїка Ю.О. Співак В.М. Цивільне право України. Загальна частина. – К. : Наукова думка. – 2000.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник/ Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Гражданское право Украины: [Учебник для вузов системы МВД Украины]: В 2-х частях. Часть 1 / А.А. Пушкин, В.М. Самойленко, Р.Б. Шишка и др.; под ред. проф. А.А. Пушкина, доц. В.М. Самойленко. – Х.; Ун-т внутр. дел; „Основа”, 1996. – 440 с.
Гусев А.Н. Гражданское право: Учебник: В 3 т. – М. : ИНФРА–М., 2003
Гражданское право Украины / Под ред. А.А. Пушкина, В.М. Самойленко, – Харьков: Основа, 1996 г.
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атака, 2005. – 560 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч.Н. Азі мова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В.Дзера (керівник авт. кол.), Д.В.Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Братусь С. Н., Шахматов В. П. Состави противоправных сделок и обусловленные ими последствия. – Томск, 1967 г.
Данилин В.И. Реутов С.И. Юридические факты в советском семеном праве. – Свердловськ: 1989.
Исаков В.Б. Юридические факты в советском праве. – М. : Юрид. лит., 1984.
Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. – М.: 1958.
Красавчиков А.О. Категории науки гражданского права: Избранные труды: в 2-х т. Т. 2., М., 2005 – 494 с. (классика российской цивилистики)
Ойгензихт В.А. Воля и волеизъявление. – Душанбе: 1983.
Рабинович Н.В. Недействительность сделки и ее последствия. – Л.: 1960.
Аникин А.С. Содержание и осуществление субъективного гражданского права // Юрист. –2008. –№ 3. –С. 61–64.
Ариванюк Т. До питання про укладення угод за участю подружжя // Право України. – 2001.– № 9.– С. 61.
Безклубний І. А. Чинність правочину // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. – №с 12. – С. 27-34.
Блажівська Н.Є. Електронний правочин: поняття та класифікація // Вісник Верховного Суду України. – 2007. – № 11. – С. 32–36.
Бобко Т. Письмова форма правочинів: проблема законодавчого регулювання // Право України. – 2007. – № 11. – С. 110–114.
Буркацький Л. Спори, що виникають із равочинів // Адвокатура. – 2008. – № 6. – С. 4.
Дзера О. Загальні положення про правочинність в Цивільному кодексі України // Юридична Україна. – 2003. – № 7. – С. 24–27.
Сахару Д. Поняття та види форми правочину // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 12.
Тімуш І. Ризик в алеаторному правочині // Юридична Україна. – 2006. – С. 66–72.
Хатню Н.С. Умови дійсності правочинів // Держава і право. – Вип. 11. – К.: 2001. – С. 283–289.
Шимон С.І. „Правочин” як цивільно-правовий термін: юридичне нововведення чи юридичне уточнення? // Юридична Україна. – 2009. – № 7. – С. 68–73.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И.– М.: Бек, 2000. Ч. 1 – 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Матвейчук В.К., Хар І.О. Цивільне право України. Загальна частина. Практикум: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 736 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М./ Х.: Одисей. – 2003.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22. – Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про товарну біржу: Закон України від 10 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – Ст. 139.
Про судову практику у справах про визнання угод недійсними: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. № 3 // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972–2002: Офіц. вид. / За заг. ред. В.Т. Маляренка. К.: Видавництво А.С.К., 2003. – С. 74–78.
Щодо визнання угод недійсними: Постанова Вищого Господарського Суду України від 19 грудня 2002 р. // Галицькі контракти. – 2003. – № 7.
Про судову практику в справах про визнання угод недійсними:Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78 р. № 3 / Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. – К., 1995
Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними: Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України / Збірник роз'яснень Вищого Арбітражного Суду України. – 1997.
Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів: Постанова Кабінету Міністрів України № 671 від 26.05.2004 р. // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
О порядке применения судами Украины законодательства о возмещении материального вреда, причиненного преступлением, и взыскания безосновательно нажитого имущества: Постановление Пленума Верховного Суда Украины от 31.03.89 г. № 3. // Бюллетень законодательства и юридической практики Украины. – 1993. – № 2.
Судова практика Верховного Суду України у цивільних справах. Офіційне видання Верховного Суду України. За заг. ред. А.Г. Яреми. – К., 2007. – 960 с.

Т Е М А 11
Умови дійсності правочинів
семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: правочин, недійсність правочину, нікчемні і оспорювані правочини, реституція, припинення правичину на майбутне.

ПЛАН:

Поняття та ознаки недійсних правочинів
Види недійсних право чинів.
Порядок і правові наслідки визнання правочину недійсним. Недійсність частини правочину.
Роль органів внутрішніх справ у виявленні недійсних правочинів.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Дотримання яких умов необхідно для дійсності правочину?
Які правочини є недійсними? Назвіть види недійсних правочинів.
В чому різниця між фіктивними та удаваними правочинами?
Які наслідки визнання правочинів недійсними?
Що означають поняття "двостороння реституція" та "одностороння реституція"?
Які критерії розмежування недійсних правочинів на заперечні і нікчемні? Які типові складові заперечних і нікчемних правочинів закріплені чинним цивільним законодавством?
Які ознаки дозволяють розмежувати недійсні правочини на вчинені з пороком волі і вчинені при неспівпаданні волі волевиявлення?
Які ознаки дозволяють характеризувати недійсні правочини як правочині, вчинені з метою суперечащей основам правопорядку і моральності?
Які загальні та спеціальні наслідки можуть мати місце унаслідок недійсності правочину?

Теми рефератів та доповідей:

Правочини з дефектами форми.
Спірні питання визнання правочинів укладених відносно автомобіля недійсними.

ЛІТЕРАТУРА:

Бірюков І.А., Заїка Ю.О. Співак В.М. Цивільне право України. Загальна частина. – К. : Наукова думка. – 2000.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Гражданское право Украины / Под ред. А.А. Пушкина, В.М. Самойленко, – Харьков: Основа, 1996 г.
Гусев А.Н. Гражданское право: Учебник: В 3 т. – М. : ИНФРА–М., 2003.
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атака, 2005. – 560 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Братусь С. Н., Шахматов В. П. Составы противоправны сделок и обусловленные ими последствия. – Томск, 1967. – С. 30–32.
Ойгензихт В.А. Воля и волеизъявление. – Душанбе: 1983.
Рабинович Н.В. Недействительность сделки и ее последствия. – Л.: 1960.
Хатнюк Н.С. Умови дійсності правочинів // Держава і право. – Вип. 11. – К.: 2001. – С. 283–289.
Безклубий І. Операції банку та класифікація цивільних правочинів у банківській діяльності// Право України. – 2002.– № 6.– С. 57.
Бірюков В. Письмові правочини за законодавством Польщі (від традиційних до електронних) // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 4.
Бородін М. Угоди, пов'язані з автомобілями: окремі проблеми // Право України. – 2001.– № 7. – С. 52.
Буркацький Л. Нікчемні та оспорювані правочини. Загальні засади недійсності право чину // Адвокатура. – 2008. – № 7. – С. 4
Захист права власності та визнання інвестиційного контракту недійсним (по матеріалам судової практики) // Юридична Україна. – 2003. – № 5. – С. 86–87.
Мельник Н., Бень А. Вместо сделки - правочин // Право Украины. – 2003. – № 65 (3065). – С. 5.
Мещеряков Д.В. Некоторые проблемы последствий недействительности сделок с ценными бумагами // Журнал российского права. – 2005. – № 6. – С. 26–33.
Мурашко М.С. Особенности виндикации и реституции (о возврате имущества при недействительной сделке) // Российская юстиція. – 2005. – № 6. – С. 10–14.
Романюк Я.М. Момент вчинення право чину та його правове значення // Вісник Верховного Суду україни. – 2009. – № 8 (108). – С. 36–41.
Спасибо-Фатєєва І. Спірні питання недійсності правочинів та їх наслідків // Вісник Академії правових наук України. – 2007. – № 3. – С. 95–106.
Солом’яний В. Застосування генеральної реституції в сучасному цивільному праві // Юридична Україна. – 2007. – № 9. – С. 52–57.
Фролов В. Вирішення спорів про визнання угод недійсними за позовами податкових органів // Право України. – 2004. – № 1. – С. 59.
Хатню Н. Юридична природа фіктивних та удавальних право чинів // Право України. – 2004. – № 4. – С. 37.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – 1. – С.3.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н.И.– М.: Бек, 2000. Ч. 1– 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Матвейчук В.К., Хар І.О. Цивільне право України. Загальна частина. Практикум: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 736 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22. – Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про товарну біржу: Закон України від 10 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – Ст. 139.
Про судову практику у справах про визнання угод недійсними: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. № 3 // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972–2002: Офіц. вид. / За заг. ред. В.Т. Маляренка. К.: Видавництво А.С.К., 2003. – С. 74–78.
Щодо визнання угод недійсними: Постанова Вищого Господарського Суду України від 19 грудня 2002 р. // Галицькі контракти. – 2003. – № 7.
Про судову практику в справах про визнання угод недійсними: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78 р. № 3 / Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. – К., 1995
Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України від 12.03.1999 р. № 02-5/11 // Юридичний вісник України. – 2002. – № 6. – С. 26.
Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації право чинів: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 671 // Офіційний Вісник України. – 2004. – №24 (468). – 12–18 червня.
О порядке применения судами Украины законодательства о возмещении материального вреда, причиненного преступлением, и взыскания безосновательно нажитого имущества: Постановление Пленума Верховного Суда Украины от 31.03.89 г. № 3 // Бюллетень законодательства и юридической практики Украины. – 1993. – № 2.
Застосування цивільного законодавства при розгляді справ про визання угоди купівлі-продажу квартири недійсною та про визання права власності на таку квартиу // Адвокатура. –2008. – № 6. – С. 1,2 вкл.
Судова практика Верховного Суду України у цивільних справах. Офіційне видання Верховного Суду України. За заг. ред. А.Г. Яреми. – К., 2007. – 960 с.

Т Е М А 12
Недійсність правочинів
практичне заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: правочин, недійсність правочину, нікчемні і оспорювані правочини, реституція, припинення правичину на майбутне.

Практичне завдання:

1. Старший науковий співробітник інституту Васильєв подарував інституту бібліотеку спеціальної літератури, яку він збирав протягом всього життя. Про свій дар він оголосив на засіданні вченої ради інституту, а також в інтерв'ю, опублікованому в інститутській багатотиражці.
Оскільки книг були багато і перевезти їх відразу було складно, Васильєв здійснював їх перевезення невеликими партіями. Не встигнувши передати всі книги, Васильєв помер. Його син, будучи єдиним спадкоємцем згідно із законом, у відповідь на прохання директора інституту передати книги, що залишилися, зажадав повернути все раніше передані його батьком книги, посилаючись на те, що договір між його батьком і інститутом не був належним чином оформлений.
У суді, де розглядався цій спір, інститут пред'явив акт прийняття на баланс книг, переданих Васильєвим в дар інституту, підписаний завідувачем бібліотекою інституту і затверджений директором інституту.
Як слід вирішити цей спір?

2. Волкову по спадку перейшов автомобіль «Жигулі». Будучи вдячливий своєму другу Яковлєву за раніше надані послуги і не уміючи керувати автомобілем, Вовків уклав з Яковлєвим договір, по якому він зобов'язувався подарувати Яковлєву легковий автомобіль «Жигулі» негайно після отримання встановлюючих право документів на автомобіль. Договір був засвідчений нотаріусом.
Яковлєв приступив до профілактичного ремонту автомашини і витратив на це значну суму. Проте після отримання відповідних документів Вовків відмовився подарувати Яковлєву автомобіль. Яковлєв пред'явив в суді позов з вимогою про передачу йому автомобіля.
Вирішите справу.

3. Суспільне об'єднання по організації музею-квартири померлого на початку XX століття письменника звернулося до громадян з проханням про передачу в дар або продаж особистих речей, рукописів і документів, пов'язаних з життям і творчістю письменника. У числі інших речей у далеких родичів письменника були придбані письмовий стіл і письмовий прилад, нібито що належали письменникові.
Через деякий час літературознавець Танєєв, оглядаючи покупку, заявив, що письмовий стіл не має відношення до письменника. Придбаний же письмовий прилад дійсно належить письменникові.
Які вимоги можна пред'явити до продавця?

4. Професор консерваторії, володіючи скрипкою Страдиварі, хотів, щоб після його смерті скрипка перейшла у власність його талановитого учня. Знаючи, що це викличе незадоволення членів його сім'ї, він заключив з учнем в простій письмовій формі договір купівлі-продажу скрипки. Ніяких грошей за неї він не отримав. Про це знали два товариші молодого скрипаля. Після смерті професора вони про все розповіли членам його сім'ї. Спадкоємці зажадали повернення скрипки. Власник скрипки відмовився її повернути і запропонував спадкоємцям прийняти у нього грошову суму, вказану в письмовому договорі з професором. Спадкоємці від цього відмовилися і звернулися до суду з позовом про повернення скрипки.

5. Шістнадцятирічний Петро на зароблені ним за літо гроші купив 10 пляшок горілки в сільському магазині і привіз їх до Ужгорода, де був затриманий при спробі їх продати. Крім цього, він купив у Хмарко фотоапарат. При огляді фотоапарата їх знайомим фотографом він з рук останнього впав і став непридатним. А ще він купив акції АТ «Гермес» Чорне золото». Дізнавшись про укладені його сином правочині, батько подав позов про визнання їх недійсними. Представник магазину заявив, що факту продажу горілки не пам'ятає і за діючими правилами торгівлі неповнолітнім спиртні напої не продаються. Хмарко вважає, що Петро міг за свої гроші самостійно купувати все, що він забажає, а те, що фотоапарат потребує дорогого ремонту, то це клопоти не його, а власника. Представник АТ «Гермес» заявив, що обмежень щодо суб'єктів купівлі їх акцій не встановлено.
Як необхідно вирішити справу?

6. Бамако звернувся з позовом до Миркова про визнання за ним права власності на житловий будинок і земельну ділянку. Він вказав, що будинок і присадибна земельна ділянка куплені ним за 1500 доларів і він повністю розрахувався з продавцем, а останній від оформлення правочину відмовився і вимагає додатково оплатити плодові дерева і кущі.
Як необхідно вирішити справу? Які особливості угод із житловими будинками і земельними ділянками?

7. Марко Мирянин, вирішивши розлучитися з дружиною, продав автомашину за ринковою ціною. При розгляді позову про розірвання шлюбу і розділ майна Поліна Мирянина заявила зустрічний позов про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним і його розділ. Крім цього, вона стверджувала, що останній час чоловік збирається без її згоди продати гараж і просила до виконання рішення суду накласти на майно арешт.
Яке рішення повинен винести суд? Дайте розгорнутий висновок по справі.

8. Марина Гуцалова звернулася з заявою до дільничного інспектора про те, що її ввели в оману при обміні житлової квартири. В зимовий період кімната мокріє, а вона страждає астмою і тому часто хворіє. Інспектор відповів, що такі справи не в компетенції органів внутрішніх справ і порадив звернутися з претензією до сім'ї Галько, з. якими вона заключила договір міни квартирами. На претензію Галько відповіла, що Гуцалова неодноразово оглядала квартиру і ніяких претензій з її сторони не було, а до того ж вона зробила ремонт, на який затратила чималі кошти.
Розгляньте аргументи сторін. Дайте письмову консультацію Марині Гуцалової.

ЛІТЕРАТУРА:

Бірюков І.А., Заїка Ю.О. Співак В.М. Цивільне право України. Загальна частина. – К. : Наукова думка. – 2000.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник/ Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Гражданское право Украины / Под ред. А.А. Пушкина, В.М. Самойленко, – Харьков: Основа, 1996 г.
Гусев А.Н. Гражданское право: Учебник: В 3 т. – М. : ИНФРА–М., 2003.
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атака, 2005. – 560 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М./ Х.: Одисей. – 2003.
Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Братусь С. Н., Шахматов В. П. Составы противоправны сделок и обусловленные ими последствия. – Томск, 1967. – С. 30–32.
Ойгензихт В.А. Воля и волеизъявление. – Душанбе: 1983.
Рабинович Н.В. Недействительность сделки и ее последствия. – Л.: 1960.
Хатнюк Н.С. Умови дійсності правочинів // Держава і право. – Вип. 11. – К.: 2001. – С. 283–289.
Безклубий І. Операції банку та класифікація цивільних правочинів у банківській діяльності// Право України. – 2002.– № 6 .– С. 57.
Бірюков В. Письмові право чини за законодавством Польщі (від традиційних до електронних) // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 4.
Бородін М. Угоди, пов'язані з автомобілями: окремі проблеми // Право України. – 2001.– № 7.– С. 52.
Захист права власності та визнання інвестиційного контракту недійсним (по матеріалам судової практики) // Юридична Україна. – 2003. – № 5. – С. 86–87.
Кошиль Ю. Пауза право чину та інститут зміни і розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин: аспекти співвідношення // Юридична Україна. – 2008. – № 1. – С. 33–39.
Кривобок С. Частина підприємства як об’єкт цивільно–правових право чинів // Право України. – 2005. – № 8. – С. 36–39.
Мельник Н., Бень А. Вместо сделки - правочин // Право Украины. – 2003. – № 65 (3065). – С. 5.
Фролов В. Вирішення спорів про визнання угод недійсними за позовами податкових органів // Право України. – 2004. – № 1. – С. 59.
Хатню Н. Юридична природа фіктивних та удавальних право чинів // Право України. – 2004. – № 4. – С. 37.
Шкіра Я. Юридична сила право чину, укладеного в електронній формі // Право України. – 2005. – № 3. – С. 59–61.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И.– М.: Бек, 2000. Ч. 1– 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Матвейчук В.К., Хар І.О. Цивільне право України. Загальна частина. Практикум: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 736 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22. – Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про товарну біржу: Закон України від 10 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – Ст. 139.
Про товарну біржу: Закон України від 10 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – Ст. 139.
Про судову практику у справах про визнання угод недійсними: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. № 3 // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972–2002: Офіц. вид. / За заг. ред. В.Т. Маляренка. К.: Видавництво А.С.К., 2003. – С. 74–78.
Щодо визнання угод недійсними: Постанова Вищого Господарського Суду України від 19 грудня 2002 р. // Галицькі контракти. – 2003. – № 7.
Про судову практику в справах про визнання угод недійсними: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78 р. № 3 / Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. – К., 1995
Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України від 12.03.1999 р. № 02-5/11 // Юридичний вісник України. – 2002. – № 6. – С. 26.
Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації право чинів: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 671 // Офіційний Вісник України. – 2004. – №24 (468). – 12–18 червня.
О порядке применения судами Украины законодательства о возмещении материального вреда, причиненного преступлением, и взыскания безосновательно нажитого имущества: Постановление Пленума Верховного Суда Украины от 31.03.89 г. № 3 // Бюллетень законодательства и юридической практики Украины. – 1993.– № 2.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – 1. – С.3.
Судова практика. Верховний Суд України Справи зі спорів, пов’язаних із визнання угод недійсними // Юридичний Вісник України. – 2004. – № 27 (471). – 3–9 липня; № 28 (472). – 10–16– липня.

Т Е М А 13
Здійснення та захист цивільних прав
семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: представництво, представник, третя особа, передоручення, довіреність, генеральна довіреність, разова довіреність, спеціальна довіреність, строк довіреності, комерційне представництво, право на захист цивільних прав та інтересів, форми захисту, способі захисту, самозахист цивільних прав, здійснення права на захист, відшкодування моральної шкоди, відшкодування збитків.

ПЛАН:

Поняття здійснення цивільних прав і виконання обов’язків.
Правонаступництво. Види правонаступництва.
Поняття, область застосування і види представництва.
Підстави виникнення повноважень у представника.
Поняття і види довіреності, її форма. Передоручення.
Припинення довіреності.
Поняття та зміст суб'єктивного права на захист Підстави виникнення права на захист. Суб’єкт права на захист.
Форми та способи захисту цивільних прав та інтересів.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Які є види суб'єктивних цивільних прав і способи їх реалізації?
Що розуміється під представництвом?
Які існують види доручення?
Що таке право на захист і яке його значення?
Що розуміється під самозахистом цивільних прав і які її межі?
Що таке міри оперативного впливу на контрагента і які є види?
Які терміни здійснення суб'єктивних цивільних прав установлені цивільним законодавством?
Що таке право на захист і яке його значення?

Теми рефератів та доповідей:

Особливості представництва за законом.
Органи, що здійснюють захист цивільних прав.

ЛІТЕРАТУРА:

Бірюков І.А., Заїка Ю.О. Співак В.М. Цивільне право України. Загальна частина. – К. : Наукова думка. – 2000.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атака, 2005. – 560 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн./ О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О.В. Дзери, НС. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Андреев В. К. Представительство в гражданском праве. – Калинин, 1978.
Анисимов А.Л. Гражданско-правовая защита чести, достоинства и деловой репутации по законодательству Российской Федерации: Учеб. пособие. – М.: Владос-Пресс. – 2001. – 82 с.
Беляцкий С.А. Возмещение морального (неимущественного) вреда /С.А. Беляцкий. – М.: Городец, 2005. – 64 с.
Боброва Д.В. Право граждан на возмещение вреда. –Киев: О-во „Знание” УССР, 1990. – 46 с.
Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность (теоретические аспекты). – М., 1976.
Вершинин А. П. Способы защити гражданских прав. – СПб., 2001.
Голубев К.И. Компенсація морального вреда как способ защиты неимущественных благ личности / К.И. Голубев, С.В. Нарижный. – 3-е. изд. испр. – СПб: Юрид-центр Пресс. – 2004. – 327 с.
Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав / Вступ ст. «Профессор Московского университета Вениамин Петрович Грибанов (1921–1990)» // Суханов Е.А., Ем. В.С. 2 -е изд., стереотип. – М.: Статут, 2001. – 411 с.
Грибанов В. П. Сроки в гражданском праве. – М., 1967 .
Евтеев В.С. Возмещение убытков как вид ответственности в коммерческой деятельности: Учеб. пособ. / В.С. Евтеев. – М.: Зерцало. – М., 2005. – 184 с.
Емельянов В.И. Разумность, добросовестность, незлоупотребние гражданскими правами. – М.: «Лекс-Книга». – 2002.
Илларионова Т.И. Механизмы гражданско-правовых охранительных мер. – Свердловск, 1980.
Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву. – Л., 1955.
Кириллова М. Я. Исковая давность. – М., 1966.
Луспеник Д.Д. Судопроизводство по делам о защите чести, достоинства и деловой репутации. – Х., 2005. – 320 с.
Луць В. В. Строки захисту цивільних прав. – Львів, 1993.
Матвеев Г. К. Основания гражданско-правовой ответственности. – М., 1970.
Морозов Л.П. Использование специальных знаний при разрешении споров о защите прав потребителей: [Текст]: Монография / Л.П. Морозов. – СПб.: Р. Асланова, 2006. – 147 с.
Невзгодина Е. Л. Представительство по советскому гражданскому праву. – Томск, 1984.
Нерсесов Н.О. Понятие добровольного представительства в гражданском праве / В кн. Представительство й ценньїе бумаги в гражданском праве. – М., 1998. – С.48–54.
Свердлык Г.А., Страунинг Э.Л. Защита и самозащита гражданских прав: Учеб. пособие. – М.: «Лекс-Книга». – 2002. – 208 с.
Селезнев В.В. Как защитить свои права потребителя [Текст] / А.В. Селезнев. – 2-е изд., доп. и прераб. – Х.: Одиссей, – 2006. – 496 с.
Степанов А.Г. Защита коммерческой тайны [Текст] / А.Г. Степанов, О.О. Шерстнева. – М.: Альфа-Пресс, 2005. – 180 с.
Тархов В. А. Ответственность по советскому гражданскому праву. – Саратов, 1973.
Эрделевский А.М. Компенсация морального вреда: анализ и коментарий законодательства и судебной практики. – 3-е изд., испр. и доп. – М.:Волтерс-Клувер. – 2004. – 320 с.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Бірюков І. Інтерес і суб’єктивне цивільне право // Право України. – 2004. – № 8. – С. 18.
Братусь М.Б.О соотношении (конкуренции) весно-правовых и обязательственно–правовых тспособов защиты права собственности // Журнал российского права. – 2005. – № 6. – С. 128–134.
Бризан Н. Роль держави в здійсненні функції захисту // Право України. – 2004. – № 8. – С. 86.
Бринцев О. Визнання права як спосіб його захисту в цивільному законодавстві України // Вісник АПрН України. – 2004. – № 1. – С. 80–86.
Брязгунова О. Третейські суди розвантажать державні // Адвокатура. – 2008. – № 7. – С. 3.
Вавилин Е.В. Некоторые проблемы механизма защиты субъективных гражданских прав// Правоведение. – 2002. – № 3. – С. 178–185.
Гавриленко В.А. Компетенція третейських судов // Юрист. – 2008. – № 1. – С. 53–57.
Галянтич М. Актуальні проблеми охорони та захисту прав на об’єкти промислової власності // Юридична Україна. – 2003. – № 3. – С. 22–23.
Гордієнко Г. Процесуальні аспекти застосування позовної давності судами загальної юрисдикції // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 12. – С. 50–53.
Євсєєва О. Третейські суди: крок за кроком // Право України. – 2005. – № 3. – С. 109–112.
Ємельянова І. Апеляційний і касаційний перегляд судових рішень в цивільному судочинстві: теоретичні та практичні аспекти // Право України. – 2004. – № 2. – С. 16.
Захарченко Т. Організаційно-правові питання діяльності постійно діючого третейського суду // Право України. – 2005. – 4. – С. 43–45.
Захист права власності та визнання інвестиційного контракту недійсним (по матеріалам судової практики) // Юридична Україна. – 2003. – № 5. – С. 86–87.
Картузов М. Униженные и оскорбленные ... юрлица // 11,14–15.Юридическая практика. – 2006 . – № 23 (441), 6 июня.
Козлов С.С. Проблемы судебной и административной защиты граждан // Арбитражный и гражданский процесс. – 2004. – № 3. – С. 35–37.
Корчакін М. Поняття інформації як цивільно-правової категорії // Юридичний журнал. – 2006. – № 9. – С. 51–57.
Кохановська О. Теоретичні проблеми захисту інформаційних правовідносин // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 7.
Крупко П. Договір доручення як форма надання повноважень при добровільному представництві // Право України. – 2002.– № 9. – С. 104.
Луспеник Д. Як самозахистити свої цивільні права // Закон и бізнес. – 2004. – № 7. – С. 5.
Лутковская В. Применение практики Евросуда на Украине. Нове возможности защиты прав человека на Украине - реальность или мираж? // Юридическая практика. – 2006. – № 16 (434). – 18 апреля. – С. 19.
Луць В. В. Проблема строків в цивільному праві // Проблеми розвитку цивільного законодавства і методологія викладання цивільно-правових дисциплін: Матеріали науково–практичного семінару 29–30 січня 1993 року. Х., 1993.
Медведєв С. Некоторые аспекты проблемы способов защиты права // Хозяйство и право. – 2004. – № 6. – С. 61–67.
Мікуліна М. Відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, завданої незаконними діями: ретроспектива і сьогодення // Право України. – 2004. – № 12. – С. 109.
Мічурін Є. Захист житлових прав осіб у судовому порядку // Юридичний журнал. – 2003. – № 7. – С. 120.
Мосейчук Р. Функції юридичної служби підприємства в процесі відшкодування збитків // Право України. – 2004. – № 10. – С. 50.
Москвич Л.М. Ефективність та справедливість судовой системи // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 8 (108). – С. 45–48.
Невзгодина Е. А. Доверенность по советскому гражданскому праву // Советское государство и право. – 1976. – № 19.
Олійник О. Захист інформації в умовах інформаційного суспільства // Право України. – 2005. – № 10. – С. 100–103.
Петренко О.Б. Застосування заходів оперативного впливу у захисті прав на об’єкти промислової власності // Вісник господарчого судочинства. – 2003. – № 1. – 173–181.
Притика Ю. Юридична природа рішення третейського суду // Право України. – 2005. – № 4. – С. 47–50.
Пушкіна О.В. Органи державної влади в Україні і захист прав людини: суди загальної юрисдикції // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. – № 9. – С. 12–23.
Сидельников Р. Ознаки самозахисту цивільних прав // Вісник АПрН України. – 2004. – № 2. – С. 214–223.
Сіленіна К. Користь та шкода генерального доручення // Право України. –2001.– № 3. –С. 103.
Стадник Г. Валивість діяності Уповноваженого з прав людини за міжнародними та европейськми стандартами захисту прав людини // Право України. – 2005.– № 3.– С. 28–30.
Сульженко Ю. Реалізація права на судовий захист у суді першої інстанції // Право України. – 2005. – № 7. – С. 89–92.
Сульженко Ю. Форми і способи захисту суб’єктивних цивільних прав та законих інтересів // Право України . – 2005. – № 12. – С. 24–28.
Сывый Р. Доверенность или договор поручительства // Юридическая практика. – 2006. – № 16 (434), 18 апреля. – С. 13.
ТемченкоВ. Особливості юридичного змісту термінів „захист” та „охорона” у механізмі забезпеченняправ і основних свобод людини // Право України. – 2005.– № 9.– С. 33–35.
Фогельсан Ю. Конструкции «интерес», «риск» в гражданском кодексе // Хозяйство и право. – 2003. – № 2 – С. 20–30.
Хальота А. Методи діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню реалізації прав людини // Право України. – 2001. –№ 5.– С. 43.
Цікало В. Імперативність та диспозитивність при застосуванні правових наслідків закінчення строку позовної давності // Право України. – 2001. –№ 11. – С. 95.
Чередина Н.В. Некоторые вопросы судебной защиты права граждан на объединения // Журнал российского права. – 2005. – № 7. – С. 131–138.
Шимон С.І. Моральність у цивільному праві: до постановки проблеми // Юриспруденція: теорія і практика. – 2007. – № 10. – С. 11–18.
Ятченко Є.О. Сучасний стан охорони і захисту майнових прав релегійних організацій // Юриспруденція. Теорія і практика. – 2008. – № 3 (41). – С. 38–43.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И.– М.: Бек, 2000. Ч. 1– 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Матвейчук В.К., Хар І.О. Цивільне право України. Загальна частина. Практикум: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 736 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22. – Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.1991 р. № 1023-XII // Відомості Верховной Ради УРСР. – 1991. – № 30. – Ст. 379.
Про соціальний і правовий захист віськовослужбовців та членів їх сімей: Закон України від 20 грудня 1991 р. № 2011–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 15. – Ст. 190.
Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26.11.1993 р. № 36-59–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50. – Ст. 472.
Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду: Закон України від 01.12.1994 р. № 266/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 1. – Ст. 1
Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21.12.1993 р. № 3759–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 43.
Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань: Закон України від 22.11.1996 № 543/96-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
Об исполнении решений и применении практики Европейского суда по правам человека Закон Украины от 23.02.2006 г. № 3477–IV // Голос Украины. – 2006. – № 62 (3812), 5 апреля.
Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Наказ Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 р. № 18/5 // Комп'ютерна правова система "Ліга: Закон", "Нормативно–правові акти України" та ін.
Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 р. № 3425 –XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.
О судебной практике по делам о признании сделок недействительными: Постановление Пленума Верховного Суда Украины от 28.04.78 г. № 3 // Бюллетень законодательства и юридической практики Украины.– 1993.– № 2.
Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 7 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя: Постанова Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про практику застосування судами законодавства, яке забезпечує право на необхідну оборону від суспільно небезпечних посягань: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 р. №4 // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. – 1993. – №6. – С.18–22.
Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії: Постанова Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 р. №706 // Зібрання Постанов Уряду України. – 1994. – №1. – Ст.17.
Про судову практику у справах про необхідну оборону: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. №1 // Юридичний вісник України: Інформаційно-правовий банк. – 2002. – № 26. – С.23.
Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів: Затв. Наказом МВС України від 21 серпня 1998 р. № 622 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 42. – Ст.107.
Під час розгляду справ про захист честі та гідності слід мати на увазі, щи критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження, критичні рецензії творів не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди: Витяг. Ухвала Судової палати у цивільних справах Верховного Суду україни від 11 вересня 2002 р. // Голос України. – 2004. – № 2. – С. 144.
Судебные решения: Об основаниях для осуществления действий по доверенности // Юридическая практика. – 2006. – № 15 (433). – С. 20.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – 2. – С. 16, 17.
Судова практика Верховного Суду України у цивільних справах. Офіційне видання Верховного Суду України. За заг. ред. А.Г. Яреми. – К., 2007. – 960 с.


М о д у л ь 2

Т Е М А 14
Строки та терміни у цивільному праві.
Позовна давність
практичне заняття
2 години
ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: позовна давність, строк, термін, перерва, відновлення продовження строків позовної давностіі.

ПЛАН:

Поняття та види строків і термінів у цивільному праві та їх обчислення.
Поняття, значення, види та межи дії позовної давності.
Початок перебігу, зупинення та переривання позовної давності.
Правові наслідки спливу позовної давності. Поновлення позовної давності
Вимоги, на які позовна давність не поширюється.

Практичне завдання:

1. Управління внутрішніх справ уклало із будівельним управлінням договір на будівництво бази відпочинку. Після здачі бази 28 грудня 2004 року протягом першого року експлуатації споруд виявлено ряд недоліків (осідання фундаментів і тріщини в стінах, перекоси віконних і дверних блоків тощо). 20 грудня 2005 року УВС звернулось із претензією про стягнення неустойки та проведення ремонту будівель за. рахунок БУ. Оскільки відповідь на заявлену претензію не надійшла, то 15 січня 2006 року УВС подало позов. Суд у позові відмовив на підставі пропуску строків позовної давності.
Чи обґрунтована відмова суду? Яким чином можна захистити інтереси УВС?

2. Савина звернулася в суд з позовом до племінниці Мирко про повернення 600 грн. із індексацією їх за станом на момент повернення боргу. Позивачка вказала, що цю суму вона позичала на покупку меблів ще три з половиною роки тому з умовою повернення боргу протягом трьох років. За цей час Мирко з-нею не розрахувалась, а зростання цін знецінило позичену суму. Тому її потрібно проіндексувати відповідно до купівельної спроможності. До позовної заяви була додана квитанція поштового переказу дворічної давності. Однак Мирко пояснила суду, що це був переказ за куплений в неї Савіною сервіз.
Як укладається договір позики? Як необхідно вирішити справу?

3. Вугрова 4 листопада 2004 року передала своїй подрузі Лориної вечірню сукню, для того, щоб остання вдягнула її у театр і через 2 дні повернула.
7 листопада 2004 року Лорина повернула вечірню сукню Вугровій, і остання, не перевіряючи стану сукні, помістила її до шафи. Деякий час Вугрова не вдягала сукню, потім, діставши її із шафи, виявила, що сукня пошкоджена на рукавах. Пошкодження були виявлені 25 січня 2005 року. Лише через 6 місяців, а саме 25 червня 2005 року, Вугровій вдалося розшукати Лорину, яка виїхала за кордон у відрядження. При з'ясуванні обставин пошкодження сукні, Лорина зізналася, що в день, коли ходила до театру, вона пошкодила сукню, оскільки та була їй трохи тісна. Проте, відшкодувати вартість сукні вона відмовилася. Вугрова одразу ж після відмови звернулась до суду з позовною заявою про відшкодування збитків, які їй було заподіяно Лориною.
З якого моменту почався перебіг позовної давності по цій справі?
Чи закінчився строк позовної давності в даному випадку?
Чи має значення для з'ясування початку перебігу позовної давності визнання Лориною факту пошкодження речі і її відсутність певний час у місті?

4. Між Кисельовим і Артемко 14 вересня 2004 р. було укладено договір купівлі-продажу автомашини. За домовленістю сторін Артемко сплатив лише половину обумовленої ціни, а відносно другої половини видав Кисельову розписку із зобов'язанням погасити борг не пізніше за 31 грудень 2004 р. з нарахуванням 10% річних на суму довга. У зазначений термін гроші повернені не були. У лютому 2005 р. Кисельов важко захворів і 20 лютого 2005 р. раптово помер.
Дочка Кисельова, що вступила в спадкові права, Шубіна, проживала в іншому місті і нічого про борг не знала. Лише у липні 2007 р., розбираючи папери батька, вона випадково знайшла розписку і зажадала від Артемко повернення довга. Артемко повернути борг відмовився, заявивши, що в купленій їм у Кисельова автомашині вже через місяць після її експлуатації виявилися істотні дефекти, які не були обумовлені Кисельовим.
15 січня 2008 р. Шубіна пред'явила в суді позов про стягнення з Артемко суми довга. У своєму запереченні на позов Артемко просив суд відхилити позов унаслідок пропуску позивальницею терміну позовної давності, а також зважаючи на необґрунтованість позову по суті у зв'язку з недоліками автомашини, що виявилися.
Чи підлягає задоволенню заявлений Шубіною позов? Наскільки обґрунтовані аргументи Артемко?

5. Шпаків отримав у спадок від свого діда колекцію старовинних ікон, яка перебувала на державному обліку як пам'ятник історії і культури. Не розуміючи дійсної цінності колекції, Шпаків обміняв декілька ікон на імпортний музичний центр, наданий йому Фрузиним. Через півтора роки музичний центр вийшов з ладу із-за виробничого дефекту. Шпаків зажадав від Фрузина або замінити бракований товар, або повернути ікони.
Фрузин відмовився зробити і те, і інше, заявивши, що в недоліках музичного центру, що виявилися, винен не він, а виробник. Що ж до ікон, то він давно перепродував їх відомому колекціонерові з великою вигодою для себе, оскільки вони виявилися дуже цінними.
Шпаків звернувся до знайомого юриста за роз'ясненнями про можливості захисту своїх прав.
Дайте відповідну консультацію, звернувши увагу на терміни, протягом яких можуть бути заявлені ті або інші вимоги.

6. Крилов позичив у Воронячої значну суму грошей із зобов'язанням повернути борг не пізніше за 15 серпень 2004 р. У зазначений термін гроші повернені не були. Замість грошей Крилов видав Воронячій нову розписку, по якій зобов'язався виплатити їй суму, збільшену на 50%, не пізніше за 1 грудень 2004 р.
У листопаді 2004 р. Крилов був покликаний на дійсну військову службу, яку проходив у віддаленому прикордонному гарнізоні. Після демобілізації в листопаді 2006 р. Крилов додому не повернувся, поселившись в приморському місті, де влаштувався на роботу в пароплавство.
Дізнавшись у родичів Крилова його адресу, Вороняча надіслала йому лист з нагадуванням про борг, але відповіді не отримала. 20 січня 2008 р. Вороняча звернулася до суду з позовом про стягнення з Крилова суми довга. Крилов позову не визнав, пославшись на пропуск Воронячою терміну позовної давності. Позивальниця вважала, що позовна давність не закінчилася, оскільки, на її думку, термін служби Крилова в армії не повинен зараховуватися в строк позовній давності. Крім того, Вороняча представила суду медичні документи, підтверджуючі, що протягом двох місяців, в період з 3 вересня по 5 листопада 2007 р., вона знаходилася на лікуванні в лікарні.
Хто прав в цій суперечці? Чи зміниться рішення задачі, якби Крилов відповів на лист Воронячою і пообіцяв повернути борг до якого-небудь нового терміну?

7. Груздів на прохання свого знайомого Савельєва надав йому в тимчасове користування свою автомашину, оформивши відповідну довіреність. Сторони домовилися, що машина буде повернена Груздеву на його першу вимогу. 16 травня 2005 р. Груздів у письмовій формі зажадав від Савельєва повернення машини, проте через два дні Груздів трагічно загинув. Його дружина знала про те, що машина не повернена Савельєвим, але відповідних вимог не заявила. 20 травня 2008 р. Савельєв за власною ініціативою повернув машину Груздевої, але через декілька днів заявив, що зробив це помилково, оскільки не знав, що позовна давність вже закінчилася. На цій підставі він просив Груздеву передати йому машину, оскільки інакше він витребує її через суд. Груздева виконати прохання Савельєва відмовилася.
У чию користь буде вирішена суперечка, якщо справа буде передана на розгляд суду?

8. Між Ізотовим і Криловим, власниками сусідніх будинків, склалися неприязні відносини. Спочатку причиною конфлікту послужило будівництво Ізотовим в безпосередній близькості від будинку Крилова блоку господарських споруд, в одній з яких Ізотов, вийшовши на пенсію, став розводити поросят. Із-за постійного запаху, що виходив звідти, Крилов позбувся всіх дачників, які традиційно орендували у нього частину будинку в літній період.
Бажаючи досадити Ізотову, Крилов висадив уздовж межі своєї ділянки густі дерева, які у міру зростання стали все більше затуляти ділянку Ізотова від сонячного світла. Ізотов зажадав спиляти дерева, оскільки із-за них істотно страждають його городні посадки.
Оскільки вирішити суперечку миром не вдалося, Ізотов звернувся з позовом до суду. У судовому засіданні Крилов заявив, що готовий спиляти дерева, але лише за умови, що Ізотов перенесе хлів в глиб своєї ділянки. Суд задовольнив позов Ізотова, а вимогу Крилова, оформлену як зустрічний позов, відхилив, пославшись на пропуск Криловим позовної давності.
Чи правильне рішення суду?

ЛІТЕРАТУРА:

Бірюков І.А., Заїка Ю.О. Співак В.М. Цивільне право України. Загальна частина. – К. : Наукова думка. – 2000.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атака, 2005. – 560 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Болотников И.М. Проблеми исковой давности в советском гражданском праве. – Л., 1964 г.
Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав/ Вступ ст. «Профессор Московского университета Вениамин Петрович Грибанов (1921–1990)»// Суханов Е. А., Ем. В. С. 2 –е изд., стереотип. – М.: Статут, 2001. –411 с.
Грибанов В.П. Сроки в гражданском праве. – М., 1967.
Емельянов В.И. Разумность, добросовестность, незлоупотребние гражданскими правами. – М.: «Лекс-Книга». – 2002.
Ильиньіх К.И. Действие исковой давности в советском гражданском праве. – Иркутск, 1973 г.
Кириллов М.Я. Исковая давность. – М., 1966.
Луць В.В. Строкі в цивільних правовідносинах: Конспекти лекцій з спецкурсу. Львів, 1992.
Новицкий И. Б. Сделки. Исковая давность. – М.: Госюриздат, 1954 г.
Свердлык Г.А., Страунинг Э.Л. Защита и самозащита гражданских прав: Учебное пособие. – М.: «Лекс–Книга». – 2002. – 208 с.
Юридические факты в советском праве. – М., 1958.
Бабкин А., Молчанова Т. Виды пресекательных сроков в гражданском праве // Советская юстиция. – 1981. – № 24. – С. 22–23.
Вахонєва Т. Порядок та особливості обчислення строків за новим цивільним законодавством // Голос України. – 2004. – № 2. – С. 21.
Захист права власності та визнання інвестиційного контракту недійсним (по матеріалам судової практики) // Юридична Україна. – 2003. – № 5. – С. 86–87.
Луць В. В. Проблема строків в цивільному праві // Проблеми розвитеку цивільного законодавства і методологія викладання цивільно-правових дисциплін: Матеріали науково–практичного семінару 29–30 січня 1993 року. Х., 1993.
Луць В.В. Сроки в гражданских правоотношениях // Правоведение. – 1989. – № 1. – С. 40.
Ринг М. П. Действие исковой давности в советском гражданском праве // Советское государство и право. – 1953. – № 8.
Ринг М. П. К вопросу об отграничении сроков исковой давности от некоторых других сроков гражданского права // Труды юридического факультета Ростовского университета. Вьш. 1. – X.: Изд-во Харьковского ун-та, 1955 г.
Терещенко Т.А. Исковая давность: проблемы переосмысления традицонного представления // Правоведение. – 2006. – № 3. – С. 39–63.
Токар Н. Зупинення та переривання перебігу позовної давності в цивільному праві України // Юридична Україна. – 2006. – № 7. – С. 60–65.
Толстой Ю. К. Исковая давность // Правоведение. – 1992. – № 4.
Фогельсан Ю. Конструкции «интерес», «риск» в гражданском кодексе // Хозяйство и право. – 2003. – № 2 – С. 20–30.
Фурса С. Довіреність та інститут представництва в цивільному законодавстві нотаріальному та цивільному процесі // Право Україні. – 1999. – № 4. – С. 94.
Хальота А. Методи діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню реалізації прав людини // Право України. – 2001. – № 5. – С. 43.
Цікало В. Імперативність та диспозитивність при застосуванні правових наслідків закінчення строку позовної давності // Право України. – 2001. –№ 11. –С. 95.
Якуба О. Накладання арешту на майно // Вісник прокуратури. – 2003. – № 5. – С. 103–106.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И.– М.: Бек, 2000. Ч. 1 – 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Матвейчук В.К., Хар І.О. Цивільне право України. Загальна частина. Практикум: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 736 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22. Ст.. 144.
Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. № 1023–XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 30. – Ст. 379.
Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993 р. 3792–XII // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 13. – С. 64.
Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14 травня 1992 р. № 2343–XII (в новій редакції від 30 червня 1999 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 42–43. – Ст.. 378.
О судебной практике по делам о признании сделок недействительными: Постановление Пленума Верховного Суда Украины от 28.04.78 г. № 3 // Бюллетень законодательства и юридической практики Украины.– 1993.– № 2.
Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 7 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя // Постанова Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів: Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України № 01–6/438 від 16.04.93 р. (Із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого Арбітражного Суду № 02–5/445 від 18.11.97 р., № 04–5/609 від 31.05.2002 р.) // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.


Т Е М А 15
Особисті немайнові права
семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: ім’я, донорство, результати творчої діяльності, честь, гідність, ділова репутація, дифамація, відомості, трансплантація, анатомічні матеріали, гомотрансплантанти, біоімплантанти, ксенотрансплантанти, фетальні матеріали, донор, реципієнт, життя, евтаназія.

ПЛАН:

Поняття та види особистих немайнових прав фізичної особи.
Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
Немайнові права юридичної особи.
Здійснення та захист особистих немайнових прав фізичної та юридичної особи.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Що таке дифамація?
Що розуміється під правом на повагу до честі та гідності, правом на недоторканість ділової репутації?
Якими способами можливо поновлення порушеного особистого немайнового права?
У чому полягають особливості відповідальності засобів масової інформації за розповсюдження відомостей, які не відповідають дійсності?

Теми рефератів та доповідей:

Спеціальні способи захисту особистих немайнових прав.
Особливості захисту особистого немайного права порушеного у мережі Інтернет.

ЛІТЕРАТУРА:

Бірюков І.А., Заїка Ю.О. Співак В.М. Цивільне право України. Загальна частина. – К. : Наукова думка. – 2000.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Гражданское право Украины / Под ред. А.А. Пушкина, В.М. Самойленко, – Харьков: Основа, 1996 г.
Гусев А.Н. Гражданское право: Учебник: В 3 т. – М. : ИНФРА–М., 2003.
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн./ О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільне право: Навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. Загальна частина / За ред. проф. О.А. Підопригори і Д.В. Бобрової. – К.: Ветнурі, 1995. Анисимов А.Л. Честь достоинство, деловая репутация: гражданско-правовая защита. – М.: Юристъ, 1994. – 80 с.
Анисимов А.Л. Честь, достоинство, деловая репутация: гражданско-правовая защита. – М., 1994.
Белявский А.В., Придворов Н.А. Охрана чести и достоинства личности в СССР. – М., 1971.
Беляцкий С.А. Возмещение морального (неимущественного) вреда / С.А. Беляцкий. – М.: Городец, 2005. – 64 с.
Голубев К.И. Компенсация морального вреда как способ защиты неимущественных благ личности / К.И. Голубев, С.В. Нарижный. – 3-е. изд. испр. – СПб: Юрид-центр Пресс. – 2004. – 327 с.
Красавчикова Л.О. Личная жизнь граждан под охраной закона. М., 1983.
Красавчикова Л.О. Личная жизнь граждан под охранок закона. – М.: Юрид. лит., 1983.
Красицька Л.В. Цивільно-правове регулювання особистих немайнових прав громадян: Монографія. – Донецьк: ДІВС МВС України, 2002. – 164 с.
Луспеник Д.Д. Судопроизводство по делам о защите чести, достоинства и деловой репутации. – Х., 2005. – 320 с.
Малеина М.Н. Личные неимущественные права граждан: понятие, осуществление, защита. – М., 2000.
Малеина М.Н. Защита личных неимущественных прав советских граждан: Пособие для слушателей народных университетов. – М.: Знание, 1991. – 128 с.
Марогулова И.Л. Защита чести и достоинства личности. – М.: Правовое просвещение, 1998. – 128 с.
Петрухии И.Л. Личная жизнь: пределы вмешательства. – М, 1989.
Покровский Й.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. М.: «Статут», 2001. – 354 с. (классика российской цивилистики)
Стефанчук Р.О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві. – К., 2001.
Толстой В.С. Личные неимущественные отношения: Учеб. пособ. М.: ЭЛИТ, 2006. – 198 с.
Ярошенко К.Б. Жизнь и здоровье под охраной закона: гражданско-правовая защита личных неимущественных прав. – М., 1990.
Ромовская З.В. Личные неимущественные права граждан в СССР (понятие, виды, классификация, содержание и гражданско-правовая защита). – Автореферат . дис... канд.. юрид. наук. – Киев. – 1968. – 20 с.
Церковна А.О. Гідність і честь у цивільному праві України. Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 – Київський університет імені Т. Г. Шевченко. – Київ. – 2003. – 194 с.
Эрделевский А.М. Компенсация морального вреда: анализ и комментарий законодательства и судебной практики. – 3-е изд., испр. и доп. –М.: Волтерс-Клувер. – 2004. – 320 с.
Бебель О. Що таке майно: питання теорії // Вісник прокуратури. – 2003. – № 3. – С. 60–62.
Безух О. Неправомірне використання ділової репутації в конкуренції // Підприємництво, хазяйство, право. – 2003. – № 5. – С. 24–27.
Боровська І. Право фізичних осіб на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення права на безпечне життя і здоров’я довкілля // Право України. – 2004. – № 9. – С. 58.
Боровська І. Право громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля як цивільне особисте немайнове право: історія виникнення, становлення та розвитку // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 4.
Бортник В. Кримінально-правовий захист честі та гідності особи в Україні // Голос України. – 2004. – № 1. – С. 29.
Бобрик В.І. Цивільно-правовий захист права на особисте життя // Захист прав. свобод і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності: Матеріали міжвузівської науково–практичної конфекції. Донецьк. – 27 квітня 2001 р. / Гол. ред. І.Г. Кириченко. Донецьк.: ДІВС, 2001. – С. 227–241
Боровська І. Цивільно-правові відносини, пов’язані з реалізацією права на безпечне життя і здоров’я довкілля: право на безпечні продукти споживання // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 12.
Венедиктова В.И. Гудвилл: Цена престижа фирмы. – Х.: Консум, 1988. – 175 с.
Гуреев П.П. Защита личных и имущественных прав. – М. Наука, 1964. – 112 с.
Власов А.А. Проблемы судебной защиты чести, достоинства и деловой репутации. – М. – 2000. – 344 с.
Верховный Суд США поддержал закон об эвтаназии // Юридическая практика. – 24 января 2006. – № 4 (422). – С. 5.7
Власов А.А. Особенности судебной защиты чести, достоинства и деловой репутации // Юрист. – № 1. – 2005. – С. 54–59.
Галянтич М., Коваленко Г. Честь, гідність і ділова репутація // Закон і бізнес. – 2000. – № 20 (13–19 травня). – С. 10.
Гурська Т. Охорона здоров’я та репродуктивні права жінок (цивільно–правовій аспект) // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 2.
Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник. – М.: Гардарики, 1999. – С.425–434. (эвтаназия)
Дашковська О. Право на гідність та особисту недоторканість особи: тендерний аспект // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – № 4. – С. 198–205.
Домбровський І. Поняття честі, гідності та ділової репутації за законодавством України. Особливості підготовки справ до судового розгляду. Підвідомчість справ // Судова практика у справах за позовами до ЗМІ: Матеріали науково-практичної конференції 13–14 травня 1999. – Київ, 1999. – Т. 1. – С. 103–109.
Зоріна Ю. Особисті немайнові права людини у рекламі // Право України. – 2004. – № 10. – С. 41.
Иванов А. Имя как важнейший фактор индивидуализации субъекта древнеримского права // Закон и право. – 2008. – № 1. – С. 119–120.
Ковальський В. Честь, гідність, ділова репутація. Духовні складові особи чи юридична зброя. // Юридичний вісник України. – 2000. – № 20 (256). – 18–24 травня. – С. 6.
Красицька Л. Визначення походження дитини при застосуванні форм репродуктивної медицини за законодавством України // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 7.
Коташевский А. Денежная оценка морального вреда // Юридическая практика. – 2009. – № 13 (598), 9 июня. – С. 12.
Лісніча Т.В. Захист особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (право на життя, здоров’я, свободу та особисту недоторканність): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Харківський національний університет внутрішніх справ. Х. – 2007. – 20 с.
Малеина М. Нематериальные блага и перспективы их развития // Закон. – 1996. – № 10.
Малеина М.И. Защита чести, достоинства и деловой репутации предпринимателя // Законодательство и экономика. – 1993. – № 23–24. – С. 18–22.
Малеина М.Н. Содержание и осуществление личных неимущественных прав граждан: проблемы теории и законодательства // Государство и право. – 2000. – № 2. – С. 16–21.
Мартышкин С.В. Личные неимущественные отношения в предмете гражданско-правового регулирования // Цивилист. – 2007. – № 4. – С. 11–13.
Мачковский Л.Г. Ответственность за нарушение неприкосновенности частной жизни// Правоведение. – 2003. – № 5. – С. 147–162.
Миронова Г. Етични засади права людини на життя// Право України. – 2005. – № 9. – С. 19–21.
Олейникові А. Право на особисту недоторканість фізичної особи: відповідність цивільного законодавства України Евростандартам // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції. 3–4 лютого 2005 р. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2005. – С. 243–245.
Ольховик Л.А. Особисті немайнові права дитини за цивільним законодавством України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Харківський національний університет внутрішніх справ. Х. – 2006. – 21 с.
Прасов О.О. Право на медичну допомогу: явище та сутність // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Юридичні науки. – Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2004. – С. 144–147.
Пунда О. Здійснення особистого немайнового права на проведення операції штучного перерівання вагітності в Україні // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 12.
Пунда О. Особливості правового регулювання пересадки органів і тканин від мертвого донора // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 1.
Пунда О. Перспективи договірного регулювання донорства крові та її компонентів // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 10.
Пунда О. Система немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи, у законодавстві України // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 9.
Пунда О.О. Право на фізичну недоторканість у системі особистих немайнових прав фізичної особи // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – 7. – С. 38.
Савченко С. Головне обмеження права на життя (теоретико-правовий аспект) // Право України. – 2005. – № 8. – С.126–129.
Слипченко С. Еще раз о позитивном содержании личных неимуществнных прав // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 2. – С. 73–76.
Соловйов А. Загальна характеристика цивільно-правових гарантій права людини на життя // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 11. – С. 7–10.
Соловйов А. Загальна характеристика цивільно-правових гарантій права людини на життя // Підприємство, господарство і право. – 2007. – № 11. – С. 7–10.
Соловйов Д. Деякі аспекти „права людини на смерть” // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 4.
Співак М.В. Особисті немайнові права в цивільному законодавстві окремих країн світу // Держава і право. – 2007. – № 3. – С. 383–390.
Стефанчук Р. Право на особисту недоторканість фізичних осіб (цивільно-правовий аспект) // Юридична Україна. – 2005. – № 5. – С. 64–68.
Стефанчук Р.О. Проблеми застосування спеціальних способів захисту особистих немайнових прав фізичних осіб // Вісник Верховного Суду України. – 2007. – № 7. – С. 36–42.
Стефанчук Р.О. Цивільно-правовий захист честі, гідності та репутації: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Інститут держави і права ім.. В.М. Корецького. Х. – 2000. – 20 с.
Федюк Л. Взаємозв’язки особистих немайнових прав у цивільному праві України // Право України. – 2008. – № 2. – С. 53-57.
Федюк Л. Класифікація особистих немайнових прав у цивільному праві // Право України. – 2005. – № 6. – С. 95–99.
Федюк Л. Право на життя в цивільному законодавстві // Право України. – 2004. – № 9. – С. 107.
Ховжокова З. Деловая репутация как объект правовой защиты // Закон и право. – 2008. – № 1. – С. 54–56.
Чорнооченко С.І. Особисті немайнові права, які зебезпечують соціальне існування фізичних осіб в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Університет внутрішніх справ МВС України. Х. – 2000. – 20 с.
Судова практика з цивільних справ // Вісник Верховного Суду україни. – 2005. – 1. – С. 16, 17.
Кущ Л. Краматорская парикмахерская влипла. Городской суд обязал цирюльню возместить клиентке 170 гривен за лечение и 3 тыс. моральной компенсации // Голос Украины. – 2005. – 15 марта. – № 46. – С. 6.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И.– М.: Бек, 2000. Ч. 1– 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Матвейчук В.К., Хар І.О. Цивільне право України. Загальна частина. Практикум: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 736 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: /Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М./ Х.: Одисей. – 2003.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22. Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3–4. – Ст. 27.
Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 17. – Ст. 99.
Водний кодекс України від 6 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
Кодекс про надра від 27 липня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – Ст. 340.
Кримінальний кодекс України № 2341–III від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
Кримінально–процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. // Комп'ютерна правова система "Ліга: Закон", "Нормативно-правові акти України" та ін.
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – додаток до № 51–52. – Ст. 1122.
Про альтернативну (невійськову) службу: Закон України від 12 грудня 1991 р. № 1975–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 15. – Ст. 188.
Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. 1264–XII № // Відомості Верховної Ради України. – 1991.– №41. – Сг. 546.
Про адвокатуру: Закон України від 19 грудня 1992 р. № 2887–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.
Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз: Закон України від 5 липня 2001 р. № 2586–III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 49. – Ст. 258.
Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції: Закон України від 14 січня 2000 р. № 1393–XIV // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 12. – Ст. 95.
Про вищу освіту: Закон України від 17 січня 2002 р. № 2984–III// Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – Ст. 134.
Про відходи: Закон України від 5 березня 1998 р. № 187/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36–37. – Ст. 242.
Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. № 3723–XII //Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 53. – Ст. 490.
Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 р. № 3855–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93.
Про донорство крові та її компонентів: Закон України від 23 червня 1995 р. № 239/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 23. – Ст. 183.
Про дошкільну освіту: Закон України від 11 липня 2001 р. № 2628–III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 49. – Ст. 259.
Про загальний військовий обов'язок і військову службу: Закон України від 25 березня 1992 р. № 2232–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 385.
Про загальну середню освіту: Закон України від 13 травня 1999 р. № 651–XIV// Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 28. – Ст. 230.
Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення: Закон України від 12 грудня 1991 р. № 1972-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 11.–Ст. 152.
Про захист населення від інфекційних хвороб: Закон України від 6 квітня 2000 р. № 1645–III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 29. – Ст. 228.
Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
Про молодіжні та дитячі громадські організації: Закон України від 1 грудня 1998 р. № 281–XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 1. – Ст. 2.
Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25 червня 1993 р. № 3322-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 33. – Ст. 345.
Про Національний архівний фонд та архівні установи: Закон України ід 24 грудня 1993 р. № 3814-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 15. – Ст. 86.
Закон України „Про національні меншини в Україні” від 25 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992 – № 36. –Ст. 529.
Про об'єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 р. № 2460-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
Про освіту: Закон України від 23 травня 1991 р. № 1060-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 34. – Ст. 451.
Про охорону атмосферного повітря: Закон України від 16 жовтня 1992 р. № 2707-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 50. – Ст. 678.
Про охорону дитинства: Закон України від 26 квітня 2001 р. № 2402–III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30. – Ст. 142.
Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 49. – Ст. 668.
Про поводження з радіоактивними відходами: Закон України від 30 червня 1995 р. № 255/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. –№ 27. – Ст. 198.
Про політичні партії в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. № 2365–III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст. 118.
Про попередження насильства в сім'ї: Закон України від 15 листопада 2001 р. № 2789–III // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002. – № 10. – Ст.70.
Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України: Закон України від 21 січня 1994 р. № 3857-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 18. – Ст. 101.
Про професійно-технічну освіту: Закон України від 10 лютого 1998 р. № 103/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 32. – Ст. 215.
Про психіатричну допомогу: Закон України від 22 лютого 2000 р. № 1489–III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 19. – Ст. 143.
Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23 квітня 1991 р. № 987-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 283.
Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині: Закон України від 16 липня 1999 р. № 1007–XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 41. – Ст. 377.
Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини: Закон України від 23 грудня 1997 р. № 191–IV // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 19. – Ст. 98.
Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 р. № // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.
Про застосування методів стерилізації громадян: Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 6 липня 1994 р. № 121. // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про затвердження Умов та порядку застосування штучного запліднення та імплантації ембріона (ембріонів) та методів їх проведення: Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 4 лютого 1997 р. № 24 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4.– Ст. 19.
Про затвердження Положення про порядок розгляду клопотань про переміну громадянами України прізвищ, імен, по батькові: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 березня 1993 р. № 233 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Програма подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 955 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про порядок штучного переривання вагітності від 12 до 28 тижнів: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1993 р. № 926 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 2 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
О судебной практике в вопросах возмещения морального (неимущественного) вреда: Постановление Пленума Верховного Суда Украины от 31.03.95 г. № 4 // Право України. – 1995.– № 4.
Про порядок переміни громадянами України прізвищ, імен та по батькові: Указ Президента України від 31 грудня 1991 р. № 23 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Судебная практика: Где граница между здоровой критикой и клеветой? // Юридическая практика. – 2006. – 21 февраля. – № 8 (426). – С. 18.
Историческая практика: Богаченко-Мишевский А. Грань между обвинителем и обвияемым // Юридическая практика. – 2006. – № 16 (434), 18 апреля, – С. 22.

Т Е М А 16
Загальні положення про право власності
семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: власність, право власності, право володіння, право користування, право розпорядження, право приватної власності, право державної власності, право комунальної власності, право власності Українського народу, давнина володіння, виникнення право власності, припинення права власності.

ПЛАН:

Власність і право власності. Поняття права власності в об'єктивному змісті і право власності як суб'єктивне право.
Здійснення права власності.
Форми власності по законодавству України.
Момент виникнення права власності у набувача майна.
Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна.
Підстави припинення права власності.
Співвідношення права власності та інших речових прав.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Поняття власності і права власності.
Що означає право власності в об'єктивному і суб’єктивному значенні?
Який зміст права власності?
Які форми власності в Україні, їхні суб'єкти?
Назвіть початкові і похідні підстави виникнення права власності.
Як припиняється право власності?
Хто несе ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна?
Назвіть підстави набуття права власності.
З якого моменту виникає право власності у набувача майна за договором?
Коли на набувача переходить ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна?
Назвіть підстави припинення права власності.
Яке соціальне призначення власності громадян?
Яке місце власності громадян у системі відношень власності в Україні?
Як визначити право власності громадян в об'єктивному і суб'єктивному змісті?
У чому відмінність понять: приватна, особиста й індивідуальна власність?
Які є підстави виникнення права власності громадян?
Які правові форми суспільної власності?

Теми рефератів та доповідей:
Способи набуття права власності.
Особливості набуття права власності на конфісковане майно.

ЛІТЕРАТУРА:

Бірюков І.А., Заїка Ю.О., Співак В.М. Цивільне право України. Загальна частина. – К.: Наукова думка. – 2000.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Право власності в Україні: Навч. посіб. / За заг. ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К.: Юрінком Інтер, 2000.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч.Н. Азі мов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А. С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Домашенко М.В., Рубаник В.Є. Власність і право власності: Нариси з історії, філософії, теорії і практики регулювання відносин власності в Україні.– Харків: Факт, 2002.– 550с.
Грибанов В.П. Осуществление и защиты гражданских прав. Изд. 2–е, стереотип. – М.: «Статут», 2001. – 411 с.
Маттеи У., Суханов Е.А. Основне положення права собственности. – М.: Юрист, 1999.
Пайпс Р., Собственность и свобода / Пер. с англ.. – М.: 2000.
Покровский Й.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3–е, стереотип. М.: «Статут», 2001. – 354 с. (классика российской цивилистики)
Рубаник В.Є. Інститут права власності в Україні: історико-правове дослідження. – Харків: „Легас”, 2002.
Скловский К.И. Собственность в гражданском праве. – М.: Дело, 1999.
Черепахи Б.Б. Приобретение права собственности по давности владения// Труды по гражданскому праву. – М.: Статут, 2001.
Жилинкова И.В. Правовой режим имущества членов семьи. – Харьков: «Ксилон». 2000.
Апанасенко К. Комунальна власність як самостійна форма власності: ознаки співвідношення з державною формою власності // Юридична Україна. – 2003. – № 8. – С. 31–34.
Безсмертна Н. Межі здійснення права приватної власності в Україні // Право України. – 2002.– № 6. –С. 53.
Безсмертна Н. Обмеження та обтяження права власності в законодавстві України // Право України. – 2005. – № 1. – С. 103–105.
Берестова І. Набуття та збереження майна баз достатньої правової підстави в новому Цивільному кодексі України // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 7.
Грудцына Л. Право собственности на землю и его законодательное закрепление и историческое развитие // Юрист. – 2003. – № 3. – С. 30–35.
Космін Ю. Про форми права власності // Право України. – 2001.– №10.– С. 75.
Михайленко О. Інститут володіння: постановка проблеми // Право України .– 2002. – № 9. – С. 124.
Клименко О. Щодо проблеми ефективного застосування законодавства про власність Право України. – 2005. – № 12. – С. 14–16.
Ковальчук С. Незаконная приватизація державного та комунального майна: деякі аспекти кримінальної відповідальності // Право України. – 2005. – № 3. – С. 49–52.
Мельник М. Володіння за новим Цивільним кодексом України // Право України. – 2004. – № 1. – С. 91.
Музика Л. Власність в економічному та правовому вимірі // Право України. – 2001. –№ 12 .–С. 47.
Музика Л. Законодавство у сфері комунальної власності потребує подальшого вдосконалення // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 8. – С.
Рог В.М. Способи набуття права власності: класифікація та критерії розмежування // Часопис Київського університету права. – 2005 – № 4. – С.
Рум’янцева В. Захист власності фізичних та юридичних осіб в Європейському суді з прав людини // Право України. – 2004. – № 5. – С. 38.
Соловьев А. К вопросу о природе ограничения права собственности // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 10.
Спасибо-Фатеева И. Установление права собственности // Юридическая практика. – 2006. – № 16 (434), 18 апреля, – С. 1, 23.
Таскин Н.И. Реквизиция как один из случаев принудительного прекращения права собственности на земельные участки // Юрист. – 2003. – № 3. – С. 36–40.
Фоков А.П. Институт собственности в гражданском праве Франции // Законность. – 2003. – № 6. – С. 53–56.
Фоков А.П. Общее и особенное в развитии собственности в России и Франции (сравнительно-правовое исследование) // Юрист. – 2003. – № 4. – С. 60–64.
Фоков А.П. Правовой собственности в России и Англии (сравнительно-правовое исследование) // Юрист. – 2003. – № 5. – С. 13–18.
Фоков А.П. Современные права собственности в России и Германии (сравнительно–правовое исследование) // Юрист. – 2003. – № 6. – С. 20–24.
Марченко Г. Право довірчої власності в системі відносин власності // Право України. – 2005. – № 8. – С. 32–35.
Цюра В. Майбутне Закону України „Про власність” // Право України. – 2004. – № 4. – С. 93.
Шем’яков О. Хохлові І. Право власності на надра і техногенні мінеральні утворювання // Право України. – 2004. – № 11. – С. 75.
Шершун С. Право власності на лес // Право України. – 2004. – № 12. – С. 75.
Шевченко О.Я. Аналіз українського законодавства, що регулює перехід права власності на знахідку, безхазяйне майно та майно померлих громадян, що не мають спадкоємців // Юриспруденція: теорія і практика. – 2007. – № 9. – С. 18–22.
Шишка Р. Право інтелектуальної власності: погляд на проблему // Право України. – 1999.– № 1.– С. 85.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 9. – С. 14.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И.– М.: Бек, 2000. Ч. 1– 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 19–22. – Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про приватизацію державного житлового фонду: Закон України 19 червня 1992 № 2482–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 524.
Про приватизацію майна державних підприємств: Закон України 19 лютого 1997 р. № 89/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24. – Ст. 348.
Про приватизацію невеликих державних підприємств: Закон України 6 березня 1992 р. № 2171-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24. – Ст. 350.
Про цінні папери і фондову біржу: Закон України 18 червня 1991 р. № 1201-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992.– № 38.– Ст. 508.
Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії: Постанова Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 № 706 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про внесення доповнення до Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна: Постанова Верховної Ради України від 22 квітня 1992 року № 3131-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 22. –Ст. 233.
Про право власності на окремі види майна: Постанова Верховної Ради України № 2472-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992.– № 35. –Ст. 517.
Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.

Т Е М А 17
Види власності.
Право власності на окремі види майна
семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: власність, право власності, право володіння, право користування, право розпорядження,право комунальної власності, право повного господарського ведення. право оперативного управління, право спільної часткової власності, право спільної сумісної власності.

ПЛАН:

Поняття права приватної власності.
Право державної власності: право повного господарського відання, право оперативного управління.
Право комунальної власності.
Поняття права спільної власності.
Виді та суб’єкти права спільної власності.
Право спільної часткової власності.
Право спільної сумісної власності.
Право власності на земельну ділянку. Суб’єкти права власності на земельну ділянку.
Право власності на житло. Об’єднання власників житлових будинків, квартир.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Чим відрізняється право повного господарського відання від право оперативного управління.
Визначте правовий режим майна державного підприємства.
В чому особливості правомочності розпорядження в праві спільної часткової власності?
Хто має переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності?
В чому особливості права спільної власності за участю юридичних осіб?
Назвіть підстави припинення спільної сумісної власності.
Яким чином визначаються частки у праві спільної часткової власності?
Які особливості щодо звернення стягнення на майно яке знаходиться у праві спільної сумісної власності?
Чи тотожні поняття право повного господарського відання та право власності? Свою відповідь обгрунтуйте.
Чим відрізняється право повного господарського відання від права оперативного управління?
Що слід розуміти під правом довірчої власності?
Яким чином здійснюється право спільної сумісної власності?
З якого моменту переходит частка у праві спільної часткової власності до набувача за договором?

Теми рефератів та доповідей:
Підстави набуття права власності на земельну ділянку.
Право власності кооперативів.
Садиба як об’єкт права власності.

ЛІТЕРАТУРА:

Бірюков І.А., Заїка Ю.О. Співак В.М. Цивільне право України. Загальна частина. – К. : Наукова думка. – 2000.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атака, 2005. – 560 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти/ Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн./ О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Домашенко М. В., Рубаник В. Є. Власність і право власності: Нариси з історії, філософії, теорії і практики регулювання відносин власності в Україні. – Харків: Факт, 2002.– 550с.
Покровский Й.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. М.: «Статут», 2001. – 354 с. (классика российской цивилистики)
Апанасенко К. Комунальна власність як самостійна форма власності: ознаки співвідношення з державною формою власності // Юридична Україна. – 2003. – № 8. – С. 31–34.
Апанасенко К. Комунальна власність як самостійна форма власності: ознаки співвідношення з державною формою власності // Право України. – 2005. – № 10. – С. 35–38.
Безсмертна Н. Межі здійснення права приватної власності в Україні // Право України. – 2002. – № 6. –С. 53.
Безсмертна Н. Право приватної власності // Вісник прокуратури.– 2003.– № 3. – С. 67–71.
Бондаренко Т. Доверительная собственность в ГК // Юридическая практика. – 2009. –№ 18 (593). – 5 мая, С. 4.
Борденюк В.В. Держава як суб’єкт права державної власності: конституційно–правові аспекти Вісник госпорадського судочинства. – 2005. – № 5. – С. 179–1187.
Галіахметов І. Проблеми запровадження реєстрації прав власності на підприємство як об’єкт нерухомості // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 3. – С.
Гончаренко О. Конституційне право громадян України користуватись об’єктами державної і комунальної власності Право України. – 2005. – № 1. – С. 39–41.
Грудцина Л. Право собственности на землю и его законодательное закрепление и историческое развитие // Юрист. – 2003. – № 3. – С. 30–35.
Каминская Я.А. Некоторые проблемы возникновения и регистрации права общей совместной собстенности на недвижимое имущество // Юрист. – 2008. - № 1. – С. 61-64.
Космін Ю. Про форми права власності // Право України. – 2001.– №10.– С. 75.
Ковальчук А. Законодавче забезпечення управління державною власностю // Право України. – 2005. – № 12. – С.29–31.
Македонский Г. Укрощенное право на землю // Юридическая практика. – 2009. – № 18 (593). – С. 6.
Михайленко О. Інститут володіння: постановка проблеми // Право України .– 2002. – № 9. – С. 124.
Музика Л. Власність в економічному та правовому вимірі // Право України. – 2001. – № 12 .–С. 47.
Носік В. Виникнення права власності на землю: теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2004. – № 9. – С. 81.
Николюкин С.В. Уткина И.О. Особенности возникновения и прекращения права собственности на безнадзорное и бесхозяйственное животное: коллизии законодавства // Юрист. – 2009. – № 6. – С. 19–27.
Регурецька О. Визнання права власності на акцію, випушену в документарній формі, та здійснення коригуючи операцій у реєстрі власників імених ціних паперів // Право України. – 2004. – № 9. – С. 85.
Рум’янцева В. Захист власності фізичних та юридичних осіб в Європейському суді з прав людини // Право України. – 2004. – № 5. – С. 38.
Суханов Е. А. Лекции о праве собственности. – М.: Юрид. лит., 1991.
Таскин Н.И. Реквизиция как один из случаев принудительного прекращения права собственности на земельные участки // Юрист. – 2003. – № 3. – С. 36–40.
Ушакова Ю. До питання про право колективної власності // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 11.
Фоков А.П. Институт собственности в гражданском праве Франции // Законность. – 2003. – № 6. – С. 53–56.
Фоков А.П. Общее и особенное в развитии собственности в России и Франции (сравнительно–правовое исследование) // Юрист. – 2003. – № 4. – С. 60–64.
Фоков А.П. Правовой собственности в России и Англии (сравнительно–правовое исследование)// Юрист. – 2003. – № 5. – С. 13–18.
Фоков А.П. Современные права собственности в России и Германии (сравнительно–правовое исследование) // Юрист. – 2003. – № 6. – С. 20–24.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И.– М.: Бек, 2000. Ч. 1– 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22. – Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины// Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про приватизацію державного житлового фонду: Закон України 19 червня 1992 № 2482-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – т. 524.
Про приватизацію майна державних підприємств: Закон України 19 лютого 1997 р. № 89/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1992.– № 24.– Ст. 348.
Про приватизацію невеликих державних підприємств: Закон України 6 березня 1992 р. № 2171-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992.– № 24.– Ст. 350.
Про цінні папери і фондову біржу: Закон України 18 червня 1991 р. № 1201-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992.– № 38.– Ст. 508.
Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії: Постанова Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 № 706 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про внесення доповнення до Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна: Постанова Верховної Ради України від 22 квітня 1992 року № 3131-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 22. –Ст. 233.
Про право власності на окремі види майна: Постанова Верховної Ради України № 2472-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992.– № 35. –Ст. 517.
Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
О нюансах при-нания права собственности на самовлльное строительство // Юридическая практика. – 2009. –№ 18 (593), 5 мая. – С. 16.
О нюансах признания права совместной собственности малолетних и несовершеннолетних детей // Юридическая практика. –2009. –№ 20 (595), 19 мая. – С. 16.
О праве одного из супругов на частное предприятие, основанное другим // Юридическая практика. – 2009. – № 20 (595), 19 мая. – С. 16–17.

Модуль 3
Т Е М А 18
Спадкове право
семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: спадкування, спадкодавець, спадкоємець, заповіт, спадщина, обов'язкова частка у спадщині, трансмісія, утриманці, заповідальний відказ (легат).

ПЛАН:

Поняття і види спадкування.
Підстави відкриття спадщини. Час та місце відкриття спадщини.
Спадкоємці та право на спадкування.
Особливості спадкування на окремі види майна.
Правова природа заповіту та його форма. Недійсність заповіту.
Обов’язкова частка у спадщини.
Коло спадкоємців за законом.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Які є підстави спадкування?
Що признається місцем відкриття спадщини і часом відкриття спадщини?
Як робиться поділ спадкового майна?
У чому полягають особливості спадкування на земельну ділянку?
Що складає спадкову масу?
Які особливості спадкування права на земельну ділянку?
Які права не переходять за спадкуванням?
Які авторські права є предметом спадкування?
Які особи мають право на заповіт?
Як робиться поділ спадкового майна?
Що розуміється під спадковою трансмісією та спадкуванням за правом представлення?
Хто несе відповідальність по боргам спадкодавця?
Підстави усунення від права на спадкування?
Хто відноситься до першої черги спадкування?
Коли мають право спадкоємці другої черги право на спадкування?
Що розуміється під секретним заповітом? Визначте необхідность його закріплення у Цивільному кодексі України.
Чи має юридичну силу заповіт недієздатної особи?
Що розуміється під змістом заповіту?
Які вимоги законодавця щодо свідків при посвідчені заповіту?
Заповіт з умовою.

Теми для рефератів

1. Особливості спадкування страхових виплат.
2. Заповіт подружжя.
3. Спадкування нерухомості за римським правом.
4. Спадкові відносини: порівняльна характеристика ЦК України з ЦК РФ.

ЛІТЕРАТУРА:

Антимонов Б.С., Граве К.А. Советское наследственное право. – М., 1955.
Баранник Н.М., Синельник А.П. Наследство. Наследники. Наследование: Учебно-практическое пособие. – Харьков: Эспада, 2004. – 192 с.
Барщевский М.Ю. Наследственное право. – М.: Белые альвы, 1996.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Грудцына Л.Ю. Наследование. Дарение. Рента: как правильно рас порядиться своїм имуществом. М.: ЭКСМО, 2006. – 448 с.
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Зайцева Т.И. Наследственное право: Коммент. законодательства и практика его применения / Т.И. Зайцева, П.В. Крашенинников. – 3-е изд; перераб. и доп. М.: Статут, 2002.
Никитюк П.С. Наследственное право и наследственный процесс. – Кишинев, 1973.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Покровский Й.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. М.: «Статут», 2001. – 354 с. (классика российской цивилистики)
Фурса С.Я., Фурса Є.І. Спадкове право. Теорія і практика: навчальний посібник. – К., 2002.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Валюшко А. Завещайте побольше, я за все заплачу. Основне аспекты налогообложениян аследства в свете принятых изменений в Закон Украины „О налогообложении” // Юридическая практика. – 2006. – № 9 (427), 28 февраля. – С. 16.
Васильченко В. Щодо обсягу відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця // Право України. – 2001.– № 5. – С. 106.
Васильченко В. Стосовно відповідальності спадкоємця за окремими зобов'язаннями спадкодавця // Право України. – 2002.– № 2.– С. 129.
Васильченко В. Спадковий договір: деякі міркування з приводу нормотворчості // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 12.
Васильченко В. В. Методологічниі засади спадкового права України // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. – № 9. – С. 31–47.
Грабовський В. Про податок з доходів фізичних осіб // Урядовий кур’єр. – 2003. – № 130. – С. 6.
Заіка Ю. Особливості спадкування окремих видів майна // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 9.
Заіка Ю. Здійснення права на спадкування // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 8.
Кармаза О. Законодавче врегулювання колізійних питань спадкових правовідносин // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 11.
Кармаза О. Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини // Юриспруденція: теорія і практика. – 2007. – № 2. – С. 2–5.
Камынин И.Д. Легализаия приступно нажитого имущества через інститут наследства // Уголовный процесс. – 2007. – № 4. – С. 3–7.
Коваленко Г. Житло, що перейшло у спадщину // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 3. – С. 10.
Ковальчук Я. Підпризначення спадкоємця як один із аспектів свободи заповіту // Юридична газета. 2008. - № 1–2 (22 січня) – С.12.
Макаренко А. Как наследовать корпоративные права // Юридическая практика. – 2006. – № 9 (427), 28 февраля. – С. 1, 17.
Могіліна Т. Історія розвитку та становлення прийняття спадщини в України // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 2.
Нелін О. Нове у спадковому праві України // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 12. – С. 22–25.
Остапик Н.И. Наследственные правоотношения: понятие и юридическое содержание // Гражданское право. – 2006. – № 2. –С. 37–46.
Рябоконь Є, Турлуковський Я. Проблеми і перспективи правового регулювання спадкових відносин після смерті засновника приватного підприємства // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 3.
Трифонов С. Правове регулювання спадкування в українських землях за Русько-литовським правом: XIV – перша половина XVI ст. // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 11. – С. 86–89.
Фурса Є. Особливості спадкування за правом на обов'язкову частку // Право України. – 2001. – № 1. – С. 87.
Шилохвост О.Ю. Спорные вопросы правового регулирования наследования по праву представления // Правоведение. – 2005. – № 5. – С. 36–50.
Шилохвост О.Ю. Новеллы наследственного права в новом Жилищном кодексе РФ (краткий анализ) // Журнал российского права. – 2005. – № 8. – С. 53–65.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И. – М.: Бек, 2000. Ч. 1 – 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про нотаріат: Закон України від 2.09.1993 р. № 3425–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.
Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених: Постанова Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 р. № 419 // Зібрання Постанов Уряду України. – 1994. – № 10. – Ст. 249.
Про практику розгляду судами України справ про спадкування: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.06.1983 р. № 4 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про Єдиний реєстр заповітів та спадкових прав: Наказ Міністерства юстиції України від 17 жовтня 2000 р.// Офіційний Вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 1802.
Члени колективного сільськогосподарського підприємства, які померли до видачі Державного акта на право колективної власності на землю, не вносилися до доданого до цього акта списку громадян – членів кооперативного сільськогосподарського підприємства, то їхні спадкоємці не набувають права спадщині на земельну частку (пай): Ухвала Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 31 січня 2002 р. Витяг // Право України. – 2004. – № 2. – С. 145.
Судебная практика: Последствия сокрытия наследников // Юридическая практика. – 2006. – № 9 (427), 28 февраля. – С. 20.
Судебная практика: Для получения наследства доказательства проживання с истцом требуют обязательного подтверждения // Юридическая практика. – 2006. – № 9 (427), 28 февраля. – С. 19–20.
Судебная практика: особенности наследования по закону // Юридическая практика. – 2006. – № 9 (427), 28 февраля. – С. 19.

Т Е М А 19
Спадкування за заповітом та за законом
практичне заняття
2 години


ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: заповіт, спадкування за заповітом, форма заповіту, таємниця заповіту, обов'язкова частка у спадщині, спадкування за законом, заповідальний відказ (легат), спадкова трансмісія, відумерлість спадщини, виконання заповіту, прийняття спадщини, усунення від спадкування, охорона спадкового майна: позасудова (нотаріальна) та судова.

Практичні завдання:

1. Подружжя Баринових мали сина, неповнолітню доньку, тітку, а також на їх утриманні вже впродовж трьої місяцев перебував родич Петренко, 79 років, який весь час проживав спільно з ними. У травні 2008 року Петренко помер. Після його смерті відкрилася спадщина загальною вартістю 150 тис. грн. включаючи предмети домашнього вжитку вартістю 20 тис. крб.
Визначте вартість майна, яке отримає кожний спадкоємець.

2. Після смерті Куценко в нотаріальну контору за оформленням спадкових прав звернулися: його дружина, діти (Ольга і Олександр), батьки, брат-пенсіонер, інвалід 3 групи, проживаючий спільно із спадкодавцем. Крім того, в нотаріальну контору звернувся Микола Корабльов, син спадкодавця від першого (розірваного) шлюбу. Свого часу Микола був з відома Куценко усиновлений Іваном Корабльовим, з яким його мати (перша дружина Куценко) одружилася .
Вирішить справу по суті.

3. У нотаріальну контору після смерті Григорія Прозорова звернулися: його дочка від першого шлюбу Катерина; дружина по другому шлюбу Світлана Ільіна, а також племінник Андрій, страждаючий тяжким хронічним захворюванням і який останні півроку перебував на утриманні Григорія.
Катерина заперечувала проти вимог Світлани Ільіной, стверджуючи, що другий шлюб батька був незадовго до його смерті розірваний в суді і рішення про це вступило в законну силу.
Світлана, у свою чергу, заявила, що є єдиною спадкоємицею, оскільки шлюб, в якому народилася Катерина, був свого часу визнаний судом недійсним, а племінник Андрій не може вважатися утриманцем, оскільки проживав окремо від Прозорова.
Обґрунтуйте хто є спадкоємцем після Григорія Прозорова?

4. В автомобільній катастрофі загинули подружжя Василь і Марина Корабови. Батьки чоловіка, батьки дружини і син Корабових Ігор заявили спадкові права на майно подружжя, що знаходилося в м. Львові, а так само на житловий будинок в м. Ялта, отриманий Василем Корабовим по заповіту діда. В цьому домі проживала племінниця загиблого Василя, якої він час від часу висилав грошові суми.
Батьки подружжя просили нотаріуса роз'яснити, на яке майно Василя і Марини можуть бути визнані за ними спадкові права, чи мають право вони одержати певні спадкові частки в майні, що знаходиться в м. Ялта.
Згідно проведеного нотаріусом опису майно Корабових включало: меблі, килими, картини, телевізор, магнітофон, комп'ютер і різні предмети домашнього побуту на суму 50 тис. грн.

5. Через декілька днів після смерті Ізотової помер її чоловік Гаврілов. Павло Ізотов звернувся до суду із заявою про встановлення факту реєстрації усиновлення його Гавріловим і про визнання його спадкоємцем майна Ізотової і Гаврілова. Як пояснення ситуації він послався на те, що був усиновлений своїм вітчимом – Гавріловим, але документ про це згорів при пожежі.
Проти цього позову заперечувала дочка Гаврілова – Віра, що претендувала на отримання спадщини після смерті батька і Ізотової, що удочерила її свого часу (документи про удочеріння до моменту відкриття спадщини виявилися втраченими).
Суд встановив факт реєстрації удочеріння Віри Гаврілової – Ізотової. Факт же реєстрації усиновлення Павла Ізотова не підтвердився. З Гавріловим проживала також його внучка Ніна – дочка його сина Якова, який помер раніше Гаврілова. Їй ще до смерті Гаврілова виконалося 18 років. Все майно, нажите подружжям, оцінювалося – 160 тис. грн.
Визнчте хто буде спадкоємцем та в якому розмірі отримає спадкове майно?

ЛІТЕРАТУРА:

Баранник Н.М., Синельник А.П. Наследство. Наследники. Наследование: Учебно–практическое пособие. – Харьков: Эспада, 2004. – 192 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атака, 2005. – 560 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Фурса С.Я., Фурса Є.І. Спадкове право. Теорія і практика: навчальний посібник. – К., 2002.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Абазин Э.А. Завещание и договор дарения. – М. – 2004. – 30 с.
Зайцева Т.И. Наследственное право: Коммент. законодательства и практика его применения/ Т.И. Зайцева, П.В. Крашенинников. – 3-е изд; перераб. и доп. М.: Статут, 2002.
Гордон М. Наследование по закону и по завещанию. – М.: Юрид. лит., 1967.
Драгневич О.В. Спадкування за законом і за заповітом. К. – 2005. – 60 с.
Покровский Й.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3–е, стереотип. М.: «Статут», 2001. – 354 с. (классика российской цивилистики).
Эйдинова Э.Б. Наследование по закону и по завещанию. – М., 1985.
Белов В.А., Бушаенкова С.А. Раздел наследства // Правоведение. – 2005. – № 3. – С. 46–58.
Булгакова М. Форма заповіту – порівняльний аналіз Цивільного кодексу України та цивільних кодексів інших держав // Юридичний вісник України. – 2005. – 23–29 квітня № 16 (512). – С. 31–32.
Буркацкий Л., Буркацька Л.Л. Форма заповіту та легалізація посвідченого заповіту // Адвокат. – 2008. – № 4 (98). – С. 4.
Валюшко А. Завещайте побільше, я за все заплачу. Основне аспекты налогообложениян аследства в свете принятых изменений в Закон Украины „О налогообложении” // юридическая практика. – 2006. – № 9 (427), 28 февраля. – С. 16.
Васильченко В. Щодо обсягу відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця // Право України. – 2001.– № 5. – С. 106.
Васильченко В. Стосовно відповідальності спадкоємця за окремими зобов'язаннями спадкодавця // Право України. – 2002. – № 2. – С. 129.
Васильченко В. Спадкування усиновленими та усиновлювачами за новим цивільним законодавством // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 4.
Грабовський В. Про податок з доходів фізичних осіб // Урядовий кур’єр. – 2003. – № 130. – С. 6.
Еннан Р. Новели інституту спадкування за заповітом у новому Цивільному кодексі України // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції. 3–4 лютого 2005 р. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2005. – С. 241–243.
Заіка Ю. Заповіт подружжя // Право України. – 2004. – № 4. – С. 91.
Заіка Ю. Особливості спадкування окремих видів майна // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 9.
Заіка Ю. Спадування за законом у новому Цивільному кодексі України // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 7.
Заіка Ю. Зміна черговості при спадкування за новим Цивільним кодексом України // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 7.
Заіка Ю. Необхідні спадкоємці та розмір їх обов’язкової частки за новим цивільним законодавством України // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 9.
Ігнатенко В. Заповідальний відказ і заповідальне покладання як види позадоговірних зобовязань // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 8.
Ігнатенко В. Правова характеристика відносин що виникають із заповідального відказу і заповідального покладання // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 8.
Коваленко Г. Житло, що перейшло у спадщину // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 3. – С. 10.
Круковес Н. Хочу скласти заповіт // Урядовий кур’єр. – 2003. – № 13. – С. 16.
Мазуренко С. Особливості укладання спадкового договору // Право України. – 2004. – № 2. – С. 111.
Макаренко А. Как наследовать корпоративные права // Юридическая практика. – 2006. – № 9 (427), 28 февраля. – С. 1, 17.
Мельник Н., Бень А. Завещание может быть секретным и с оговорками // Право Украины. – 2003. – № 132 (3132). – С. 3.
Мельник М. Новели спадкування за заповітом у новому Цивільному кодексі України // Право України. – 2004. – № 4. – С. 131.
Могіліна Т. Історія розвитку та становлення прийняття спадщини в України // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 2.
Нелін О. До питання спадкування за заповітом за Цивільним кодексом України // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 11. – С. 96–100.
Пашкова А. Правоприемство в наследственном праве // Закон и право. – 2008. – № 2. – С. 40–43.
Поштар Т. Цивільний кодекс України. Глави 84–90: Спадкування за заповітом // Закон і бізнес. – 2004. – № 37–38.
Турлуковський Я. Правова регламентація інституту обов’язкової частки в спадщині: окреми проблеми // Право України. – 2004. – № 2. – С. 118.
Фурса Є. Особливості спадкування за правом на обов'язкову частку // Право України. – 2001.– № 1.– С. 87.
Шевченко О. Заповіт як підстава спадкування // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 8.
Шевченко О.Я. Аналіз українського законодавства, що регулює перехід права власності на знахідку, безхазяйне майно та майно померлих громадян, що не мають спадкоємців // Юриспруденція: теорія і практика. – 2007. – № 9. – С. 18–22.
Шилохвост О.Ю. Новеллы наследственного права в новом Жилищном кодексе РФ (кратний анализ) // Журнал российского права. – 2005. – № 8. – С. 53–65.
Шилохвост О.Ю. Спорные вопросы правового регулированиян наследования нетрудосопосбными иждивенцами // Государство и право. –2006. – № 1. – С. 37–45.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И.– М.: Бек, 2000. Ч. 1– 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 1№ 19–22. – Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
О нотариате: Закон Украины от 2.09.1993 г. № 3425-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.
Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених: Постанова Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 р. № 419 // Зібрання Постанов Уряду України. – 1994. – № 10. – Ст. 249.
Про практику розгляду судами України справ про спадкування: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.06.83 р. № 4 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про Єдиний реєстр заповітів та спадкових прав: Наказ Міністерства юстиції України від 17.10.2000 р. // Офіційний Вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 1802.
Ухвала Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 31.01.2002 р. витяг „Члени колективного сільськогосподарського підприємства,які померли до видачі Державного акта на право колективної власності на землю, не вносилися до доданого до цього акта списку громадян – членів кооперативного сільськогосподарського підприємства, то їхні спадкоємці не набувають права спадщині на земельну частку (пай)” // Право України. – 2004. – № 2. – С. 145.
Судебная практика: Последствия сокрытия наследников // Юридическая практика. – 2006. – № 9 (427), 28 февраля. – С. 20.
Судебная практика: Для получения наследства доказательства проживання с истцом требуют обязательногоп одтверждения // Юридическая практика. – 2006. – № 9 (427), 28 февраля. – С. 19–20.
Судебная практика: особенности наследования по закону // Юридическая практика. – 2006. – № 9 (427), 28 февраля. – С. 19.
Судебная практика: Аспекты признания недействительным завещания // Юридическая практика. – 2006. – № 19 (437), 9 мая. – С. 21.
Судебная практика: В каких случаях возможна компенсація за недвижимость при ее разделе? // Юридическая практика. – 2006. – № 19 (437), 9 мая. – С. 21.
Судова практика Верховного Суду України у цивільних справах. Офіційне видання Верховного Суду України. За заг. ред. А.Г. Яреми. – К., 2007. – 960 с.

Т Е М А 20
Здійснення права на спадкування
практичне заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: виконання заповіту, усунення від спадкування, спадковий договір, виконавець заповіту.

Практичні завдання.

Складіть проект спільного заповіту подружжя щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності.

Наведіть приклад заповідального відказу. Складіть текст заповідального відказу на користь двох відказоодержувачив.

Тетяна з чоловіком Іваном жили в селі. Весною він виїхав «шабашити» в Ростовську область, а ось в серпні Тетяна дізналась, що він загинув - потонув. Вона звернулась в сільраду, щоб оформити спадок, а там їй відповіли, що треба звертатися до Ростову. Тетяна написала туди - знову не те: відповідають, що треба звертатися в свій район.
Дайте юридичний аналіз ситуації.

Син народився через чотири місяці після смерті чоловіка. На цій підставі свекруха стверджує, що син права на спадок мати не буде: адже коли відкрився спадок, його ще тоді не було.
Дайте юридичний аналіз ситуації.

У Петра рік тому помер сусід Зиновій. Незадовго перед смертю (за 2 місяці) він (Зиновій) позичив у Петра 2000 крб., що було оформлено у нотаріуса. Термін повернення боргу - через 2 роки. Коли Петро нагадав вдові покійного про борг, до терміну повернення якого залишилось майже 10 місяців, то вона заявила, що борг повертати не стане.
Дайте юридичний аналіз ситуації.

Михайло Антонович Клячкин був жителем Москви. Останні декілька років через хворобу він став довго гостити у двох своїх дітей - дочки Наталії і сина Івана. Влітку 2004 роки він приїхав в місто Київ, де постійно проживав Іван, і тимчасово прописався до нього на два місяці. Через тиждень у Михайла Антоновича - інфаркт. Ще через місяць, трохи видужавши Михайло Антонович попросив сина запросити додому нотаріуса, щоб скласти заповіт. Коли заповіт було оформлено, один його екземпляр залишився у М.А. Клячкина, а другий був узятий на зберігання нотаріусом. Іван Клячкин прочитавши заповіт батька і побачивши, що йому заповідана ј частина майна, а ѕ Наталії, підроблював цифри так, щоб і йому і сестрі доводилося по Ѕ долі спадку. М.А. Клячкин дізнався про це. Під час бурхливої розмови з сином у нього - другий інфаркт і він помер. Іван Клячкин звернувся в одну з київських нотаріальних контор з проханням видати йому свідоцтво про право на спадок по заповіту на Ѕ частку майна батька. Наталія Клячкина звернулася в ту ж нотаріальну контору з проханням видати їй свідоцтво про право на спадок по заповіту на ѕ долі надавши копію заповіту, одержану нею у нотаріуса, що засвідчив заповіт вдома. Нотаріус, що оформив спадкову справу М.А. Клячкина, видав свідоцтво Н.М. Клячкиной на ѕ долі, а І.М. Клячкину у видачі свідоцтва відмовив, оскільки визнав його винним в підробці заповіту, і на ј спадку видав свідоцтво райфінвідділу, визнавши, що ця частина спадку переходить до держави, оскільки І.М. Клячкин визнаний нотаріусом негідним спадкоємцем.
Чи все вірно зробив нотаріус?

ЛІТЕРАТУРА:

Баранник Н.М., Синельник А.П. Наследство. Наследники. Наследование: Учебно-практическое пособие. – Харьков: Эспада, 2004. – 192 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атака, 2005. – 560 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільний кодекс України: Коментар.: /Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М./ Х.: Одисей. – 2003.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Зайцева Т.И. Наследственное право: Коммент. законодательства и практика его применения / Т.И. Зайцева, П.В. Крашенинников. – 3-е изд; перераб. и доп. М.: Статут, 2002.
Покровский Й.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. М.: «Статут», 2001. – 354 с. (классика российской цивилистики)
Вавилин Е.В. Осуществление и защита гражданских прав при дарении и наследовании // Гражданское право. – 2003. – № 2. – С. 19–27.
Васильченко В. Щодо обсягу відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця // Право України. – 2001.– № 5. – С. 106.
Васильченко В. Стосовно відповідальності спадкоємця за окремими зобов'язаннями спадкодавця // Право України. – 2002. – № 2. – С. 129.
Васильченко В. Спадкування усиновленими та усиновлювачами за новим цивільним законодавством // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 4.
Валюшко А. Завещайте побольше, я за все заплачу. Основне аспекты налогообложениян аследства в светеп ринятых изменений в Закон Украины „О налогообложении”// юридическая практика. – 2006. – № 9 (427), 28 февраля. – С. 16.
Грабовський В. Про податок з доходів фізичних осіб// Урядовий кур’єр. – 2003. – № 130. – С. 6.
Заіка Ю. Заповіт подружжя // Право України. – 2004. – № 4. – С. 91.
Заіка Ю. Особливості спадкування окремих видів майна // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 9.
Заіка Ю. Спадування за законом у новому Цивільному кодексі України // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 7.
Заіка Ю. Зміна черговості при спадкування за новим Цивільним кодексом України // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 7.
Заіка Ю. Необхідні спадкоємці та розмір їх обов’язкової частки за новим цивільним законодавством України // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 9.
Ігнатенко В. Заповідальний відказ і заповідальне покладання як види позадоговірних зобовязань // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 8.
Ігнатенко В. Правова характеристика відносин що виникають із заповідального відказу і заповідального покладання // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 8.
Карма за О.О. Науково-практичний коментар розділу Х „Колізійні норми щодо спадкування” Закону України „Про міжнародне приватне право”// Юриспруденція: теорія і практика. – 2006. – 9 (23). – С. 10–19.
Коваленко Г. Житло, що перейшло у спадщину // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 3. – С. 10.
Круковес Н. Хочу скласти заповіт // Урядовий кур’єр. – 2003. – № 13. – С. 16.
Кухарєв О. Цивільно-правова відповідальність виконавця заповіту // Право України. – 2008. - № 3. – С.91–94.
Мазуренко С. Особливості укладання спадкового договору // Голос України. – 2004. – № 2. – С. 111.
Макаренко А. Как наследовать корпоративные права // Юридическая практика. – 2006. – № 9 (427), 28 февраля. – С. 1, 17.
Мельник Н., Бень А. Завещание может быть секретным и с оговорками // Право Украины. – 2003. – № 132 (3132). – С. 3.
Мельник М. Новели спадкування за заповітом у новому Цивільному кодексі України // Голос України. – 2004. – № 4. – С. 131.
Могіліна Т. Історія розвитку та становлення прийняття спадщини в України // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 2.
Мусаев Р.М. Особенности гражданско-правовых отношений, возникающих из завещательного от каза // Гражданское право. – 2007. – № 1. – С. 19–21.
Остапик Н. Пределы осуществления и нотариальная защита наследственных прав граждан// Гражданское право. – 2006. – № 1. – С. 20–30.
Поштар Т. Цивільний кодекс України. Глави 84–90: Спадкування за заповітом // Закон і бізнес. – 2004. – № 37–38.
Турлуковський Я. Парвова регламентація інституту обов’язкової частки в спадщині: окреми проблеми // Право України. – 2004. – № 2. – С. 118.
Фурса Є. Особливості спадкування за правом на обов'язкову частку // Право України. – 2001. – № 1. – С. 87.
Фурса С.Я., Фурса Є.І. Спадкове право. Теорія і практика: навчальний посібник. – К., 2002.
Шевченко О. Заповіт як підстава спадкування // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 8.
Шилохвост О.Ю. Спорные вопросы правового регулирования наследования усыновленных // Журнал Российского права. – 2006. – № 1. – С. 62–75.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И. – М.: Бек, 2000. Ч. 1 – 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44.– Ст. 356.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22.– Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.
Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених: Постанова Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 р. № 419 // Зібрання Постанов Уряду України. – 1994. – № 10. – Ст. 249.
Про практику розгляду судами України справ про спадкування: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.06.83 р. № 4 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про Єдиний реєстр заповітів та спадкових прав: Наказ Міністерства юстиції України від 17.10.2000 р. // Офіційний Вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 1802.
Ухвала Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 31.01.2002 р. витяг „Члени колективного сільськогосподарського підприємства,які померли до видачі Державного акта на право колективної власності на землю, не вносилися до доданого до цього акта списку громадян – членів кооперативного сільськогосподарського підприємства, то їхні спадкоємці не набувають права спадщині на земельну частку (пай)” // Право України. – 2004. – № 2. – С. 145.
Судебная практика: Последствия сокрытия наследников // Юридическая практика. – 2006. – № 9 (427), 28 февраля. – С. 20.
Судебная практика: Для получения наследства доказательства проживання с истцом требуют обязательногоп одтверждения// Юридическая практика. – 2006. – № 9 (427), 28 февраля. – С. 19–20.
Судебная практика: Особенности наследования по закону // Юридическая практика. – 2006. – № 9 (427), 28 февраля. – С. 19.
Судебная практика: О проблемах принятия наследства в случае пропуска срока // Юридическая практика. – 2006. – № 19 (437), 9 мая. – С. 22.
Судебная практика: О причинах продления срока для принятия наследства // Юридическая практика. – 2006 . – № 23 (441), 6 июня. – С. 23.
Судебная практика: Земельный раздел при спорах, связанных с наследством // Юридическая практика. – 2006 . – № 23 (441), 6 июня. – С. 22.
Судебная практика: О наследовании нетрудоспособными иждивецами // Юридическая практика. – 2006 . – № 23 (441), 6 июня. – С.21
Судебная практика: О действиях нотариуса и оценке их судом в праоотношениях, связанных с наследованием // Юридическая практика. – 2006 . – № 23 (441), 6 июня. – С. 20–21.
Судебная практика: Об особенностях решения наследственных споров // Юридическая практика. – 2006 . – № 23 (441), 6 июня. – С. 20.
Курдельчук Д. Важка спадщина // Український юрист. – 2008. – № 6. – С. 60–63.

Т Е М А 21
Захист права власності та інших речових прав
семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: віндикаційний позов, негаторний позов, відшкодування збитків, відшкодування моральної (немайнової)шкоди, добросовісний набувач, право на відповідь.

ПЛАН:

Поняття і система цивільно-правових способів захисту права власності й інших речових прав.
Позов про визнання права власності.
Віндікаційний позов:
3.1. Підстави пред'явлення віндікаційного позову.
3.2. Умови задоволення позову.
3.3. Розрахунки при витребуванні речей із незаконного володіння.
4. Негаторний позов.
5. Позов про захист прав власника, що не є власником.
6. Позов про захист давнісного власника.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Як співвідносяться поняття „охорона права власності” та „захист права власності”?
Від яких порушень передбачається захист права власності та які цивільно-правові способи захисту?
Дайте визначення поняття „віндикаційний позов”?
Які умови задоволення віндикаційного позову?
Як захищаються права власника, якщо їх порушення не зв'язане з позбавленням володіння річчю?
Що таке негаторний позов?
У яких випадках відкодується моральна шкода, а коли немайнова?

Теми для повідомлень та рефератів

1. Особливості захисту порушеного права власності третейськими судами.
2. Співвідношення речово-правових та зобов’язально-правових заходів захисту.

ЛІТЕРАТУРА:

Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атака, 2005. – 560 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Бірюков І.А., Заїка Ю.О. Співак В.М. Цивільне право України. Загальна частина. – К. : Наукова думка. – 2000.
Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Анисимов А.Л. Честь, достоинство, деловая репутация: гражданско-правовая защита. – М.: Юристъ, 1994. – 80 с.
Антонюк О.І. Право на самозахист учасників цивільних правовідносин – ще один крок у напрямі ствердження людини найвищою соціальною цінністю // Юридична Україна. – 2003. – № 10. – С. 98–102.
Антонюк О.І. Право учасника цивільних правовідносин на самозахист: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національний університет внутрішніх справ. Х. – 2004. – 20 с.
Вершинин А. П. Способы защити гражданских прав. - СПб., 2001.
Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав. - М., 2000.
Грибанов В. П. Сроки в гражданском праве. - М., 1967 .
Дзера І.О. Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
Донців С.Е. Гражданско-правовые внедоговорные способы ззащиты социалистической собственности. – М.: Юрид. лит., 1980.
Скворцов О.Ю. Вещные иски в судебно-арбитражной практике. – М.: 1998.
Суханов Е.А. Лекции о праве собственности. – М.: Юрид. лит., 1991. –240 с.
Толстой Ю.К. Содержание и гражданско-правовая защита права собственности в СРСР. – Л.: 1955.
Азімов Ч. Здійснення самозахисту в цивільному праві // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 2 (25). – С. 135–141.
Арефьев Г.П. Понятие защиты субъективных прав // Процессуальные средства реализации конституционного права на судебную и арбитражную защиту: Межвуз. темат. сб. – Калининград, 1982. – С. 13–21.
Братусь М.Б.О соотношении (конкуренции) вещно-правовых и обязательственно-правовых тспособов защиты права собственности // Журнал российского права. – 2005. – № 6. – С. 128–134.
Буркацький Л. Захист права власності // Адвокатура. – 2008. – 5 (99). – С. 4.
Кабытов Н.П. Способы защиты вещных прав: проблемы соотношения и правоприменения // Цивилист. 2008. – № 2. – С. 52–59.
Михайленко О. Проблема незахищеного незаконного володіння в цивільному праві // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції. 3–4 лютого 2005 р. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2005. – С. 204–207.
Селедникова О. Законодательная регламентация прав на возмещение имущественного и компенсацию морального вреда, причиненного преступлением // Закон и право. – 2008. – № 1. – С. 53–54.
Царева Л., Била Л. Право собственности в Украине в условиях рыночных отношений // Право Украины. 2002.– № 12. – С. 93.
Якуба О. Накладення арешту на майно // Вісник прокуратури. – 2003. – № 5. – С. 103–106.
Захист права власності та визнання інвестиційного контракту недійсним (по матеріалам судової практики) // Юридична Україна. – 2003. – № 5. – С. 86–87
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И. – М.: Бек, 2000. Ч. 1 – 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22. – Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Конвенція про міжнародне право спростування від 16.12.1952 р. // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” тощо.
Конвенція про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 р. // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999 р. № 606–XIV // Відомості Верховної ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.
Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23.12.1997 р. № 776/97–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20. – Ст. 99.
Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.2001) // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Некоторые вопросы применения законодательства о компенсации морального вреда: Постановление Пленума Верховного Суда РФ от 20.12.1994 г. № 10 // Бюллетень Верховного Суда Российской Федерации. – 1995. – № 3. – С. 9–11.
Відшкодування моральної шкоди: методичні рекомендації Міністерства юстиції України від 13.05.2004 р. № 35–13/797 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
О судебной практике, об исключении имущества из описи: Постановление Пленума Верховного Суда Украины № 6 от 27.08.76 г. // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Судова практика. Верховний Суд України. Справи зі спорів, повязаних з застосуванням законодавства про власність // Юридичний Вісник України. – 2004. – № 27 (471). – 3–9 липня; № 47 (491). – 20–26 листопада.
Судова практика. Апеляційний суд м. Києва. Справи про право власністи. Усунення перешкод у здійсненні права власності // Юридичний Вісник України. – 2004. – № 17 (461). – 24–30 квітня.
Судебная практика: Кому принадлежит право собственности на имущество, приобретенное в браке // Юридическая практика. – 2006. – № 7 (425), 14 февраля. – С. 22–23.
Судебные решения: Обеспечение права собственности требует комплексного похода // Юридическая практика. – 2006. – № 19 (437), 9 мая. – С. 22–23.
Справа зі спору, пов’язаного із застосуванням законодавства про власність // Адвокатура. – 2008. – № 6. – С. 8–9 вкл.
Судова практика Верховного Суду України у цивільних справах. Офіційне видання Верховного Суду України. За заг. ред. А.Г. Яреми. – К., 2007. – 960 с.

М о д у л ь 4

2 С Е М Е С Т Р

Т Е М А 22
Право інтелектуальної власності
семінарське заняття
2 години


ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: інтелектуальна власність, авторство, співавторство, авторський договір, власник авторського права, ліцензійний договір, промислові права, винахід, корисна модель, патент, раціоналізаторська пропозиція, промисловий зразок, торгівельна марка.

ПЛАН:

Право інтелектуальної власності: загальні положення.
Авторське право і суміжні права.
Право промислової власності.
Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту, товарів і послуг.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Як співвідноситься право інтелектуальної власності з правом власності?
Кому належать майнові та особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору?
Які строки чинності прав інтелектуальної власності та авторського права?
Як Ви розумієте термін „ноу–хау”?
Чи є тотожними поняття „торговельна марка” і „знак для товарів і послуг”
Які дії вважаються порушенням прав на використання зазначення походження товару?

Теми для повідомлень та рефератів:

1. Правова охорона об’єктів науково-технічної тфорчості (відкриття, винахід, раціоналізаторська пропозиція).
2. Правова охорона та захист права інтелектуальної власності.
3. Особливості використання фонограм та відеограм.
4. Захист авторського права в Інтернете.
5. Поняття та види товарного знаку. Відмінності товарного знаку від інших маркіровок.

ЛІТЕРАТУРА:

Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. Кн. 1 / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К.: Юрінком Інтер, 2002. –720 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003. – С. 684–708.
Азимов Ч.Н. Основы патентного права Украины. – Харьков, 1995.
Бромберг Г.В. Интеллектуальная собственность. Основной курс: Учеб. пособие: – М.: Приор–издат. – 2004. – 464 с.
Вачевський М.В. Соціально-економічні аспекти використання інтелектуальної власності в сучасних умовах. Теорія і практика.: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, – 2004. – 376 с.
Гуккаев В.Б. Изготовление и распространение рекламы: Правове основы, учет, налообложение. – М.: Вершина, 2004. – 176 с.
Дахно И.И. Право интеллектуальной собственности: Науч. – справоч. пособ. – К.: ТП ПРЕСС, 2004. – 224 с.
Липцик Д. Авторское право и смежные права / Пер с фр. – М.: Ладомир; Изд–во ЮНЕСКО, 2002.
Макода Е.Є.Правова охорона промислових зразків в Україні. – К.: 2000.
Основи правової охорони інтелектуальної власності в Україні: Підручн. для вузів / за ред. О.А. Підопригори. – К.: Ін Юре, 2003.
Охорона промислової власності в України: Монографія / за ред. О.Д. Святоцького, В.Л. Петрова. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 1999. – 400 с.
Селиванов М.В. Защита права на компьютерную программу: теория и практика: Учеб.–практ. пособие. – Х.: Эспада. – 2004. – 176 с.
Шишка Р.Б. Охорона права інтелектуальної власності: авторсько-правовий аспект. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002.
Трунцевский Ю.В. Уголовно–правовая охрана авторских и смежных прав: Монография. – М.: Акад. налогов. полиции ФСПП РФ. – 2003. – 306 с.
Бігова Т. Суб’єкти права інтелектуальної власності на ноу-хау // Право України. – 2005. – № 11. – С. 95–98.
Белянский В. Распределение прав на объекты интеллектуальной собственности и разработки системы возвратного финансирования научно-технических работ, выполняемых за счет государственных средств // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 1.
Бошицький Ю.Л. Роль права в охороні комерційних позначень та інших об’єктів інтелектуальної власності // Судова апеляція. – 2006. – № ; (5). – С. 68–74.
Валюшко А. „Знаковые” торгове марки (Об основных положеннях законопроекта „О внесении изменений в Закон Украины „Об охране прав на знаки для товаров и услуг) // Юридическая практика. – 24 января 2006. – № 4 (422). – С. 22.
Ваянова О. Особливості суб’єктивного авторського права на комп’ютерні програми за законодавством України // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 6.
Ваянова О. Поняття про сутність комп’ютерних програм за законодавством України // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 7.
Ваянова О. Авторсько-правова природа інтерв’ю // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 8.
Ваянова О. Характеристика використання об’єктів авторського права // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 10.
Горжеєва Ю. Ветеринарні лікарські засоби як об’єкти права інтелектуальної власності // Право України. – 2004. – № 10. – С. 117.
Єрмоленко В. Концептуальні засади правового регулювання селекційної діяльності // Право України. – 2005. – № 3. – С. 46–49.
Жаров В.О. Інтелектуальна власність в Україні: правові аспекти набуття, здійснення та захисту прав: Монографія: К.: 2000. – 188 с.
Закорецька Г. Правове забезпечення раціоналізаторської діяльності: проблемні питання // Право України. – 2004. – № 12. – С. 82.
Запорожець І. Патентування винаходів як адміністративна процедура // Право України. – 2005. – № 1. – С. 70–73.
Запорожець І. Видання управлінських актів як форма управління у сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності // Право України. – 2004. – № 11. – С. 54.
Іолкін Я. Юридичні підстави виникнення права на знак: колізії між українським і міжнародним законодавством // Право України. – 2002. – № 5. –С. 76–78.
Капіца Ю. Напрями адаптації законодавства України у сфері охорони інтелектуальної власності до законодавства Європейського Союзу // Право України. – 2005. – № 1. – С. 66–70.
Капіца Ю. Врегулювання права на об’єкти права інтелектуальної власності, створені за рахунок бюджетних коштів // Право України. – 2005. – № 3. – С. 72–76.
Капіца Ю. Правове регулювання використання фірмових найменувань в іноземних державах // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 11. – С. 90–96.
Капіца Ю. Питання адаптації охорони фірмових найменувань в Україні до законодавства європейських країн // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 12. – С. 17–22.
Крайнев П. Законодавство України у сфері промислової власності(історія розвитку та аналіз) // Право України. – 2001.– № 5. – С .85.
Кравченко О. Суміжні права та історія їх виникнення // Право України. – 2004. – № 11. – С. 57.
Кубах М. Необхідність удосконалення законодавства України щодо охорони фірмових найменувань // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 12.
Кукурудз В. Суб’єктивні права інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 4.
Лазаренко Ю. Интеллектуальная собственность в информационной сети Интернет // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 1.
Макода В. Промисловий зразок як об’єкт права інтелектуальної власності в Україні // Юридична Україна. – 2008. – № 5. – С. 60–67.
Мельник О. Особисті немайнові права на об'єкти інтелектуальної власності: деякі питання // Право України. – 2001.– № 7. – С. 83.
Мельник О. Особисті немайнові права суб’єктів промислової власності // Право України. – 2000. – № 11. – С. 64.
Мельник О. Управління майновими правами суб'єктів авторських і суміжних прав: проблемні питання // Право України. – 2002. – № 6. – С. 90.
Мельник О. Авторське бачення перспектив розвитку охорони майнових прав на обєкти інтелектуальної власності // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 4.
Мельник О. Договори у сфері інтелектуальної власності за новим Цивільним кодексом України // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 9.
Мельников М. Форма і зміст твору в авторському праві // Право України. – 2004. – № 12. – С. 64.
Могилевский В. Знаки, вводящие всех в заблуждение // Юридическая практика. – 2006. – № 9 (427). – С. 13.
Нестеренко О., Солощук М. Деякі аспекти передачі прав на об’єкти права інтелектуальної власності в умовах дії нового Цивільного кодексу // Право України. – 2004. – № 3. – С. 68.
Остапчук А. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ із захисту авторського права і суміжних прав // Право України. – 2004. – № 11. – С. 60.
Паладій М. Тенденції розвитку законодавства у сфері інтелектуальної власності // Право України. – 2002.– № 2 – С. 98.
Рассолов И. Защита авторських прав в Интернете. Новое в гражданском и информационном законодательстве // Закон и право. – 2008. – № 1. – С. 106–109.
Сіренко А. Деякі питання, що виникають у зв’язку з охороною авторського права при передачі масової інформації та телепередач по кабелю // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 4.
Троцкая В. Не корысти ради, а волею автора ... // Юридическая практика. – 2006. – № 7 (425), 14 февраля. – С. 1, 12, 13.
Халаїм Н. Охорона програмних продуктів інститутом винаходів за кордоном // Право України. – 1999. – № 5. – С. 47.
Халаїм Н. Правова природа патенту на промисловий зразок // Право України. – 2000. – № 8. – С. 92–94.
Харченко П. Неправомірне використання знаків для товарів і послуг: огляд з боку антимонопольного законодавства // Право України. – 2002. – № 3. – С. 98–101.
Цибенко Л. Договір про патентне право – крок вперед // Право України. – 2002.– № 4. – С. 83.
Цвігну Д., Стасюк О. Правове регулювання патентування в Україні і за кордоном // Право України. – 2004. – № 10. – С. 115.
Чурпіта Г. Авторське право та право власності на твір образотворчого мистецтва // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 4.
Чурпіта Г. Право автора на збереження цілісності твору образотворчого мистецтва // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 7.
Шишка Р. Право інтелектуальної власності: погляд на проблему // Право України. – 1999.– № 1.– С. 85.
Штефан О. Авторське право та сучасні комп’ютерні технології // Право України. – 2005. – № 2. – С. 99–103.
Ярошевська Т. Право на службовий винахід: історичний досвід та сучасність // Право України. – 2004. – № 7. – С. 136.
Юридический справочник предпринимателя. Под ред. Шемшученко Ю.С. К., 1992 г.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про авторське право і суміжні права: Закон України від 11 липня 2001 р. № 3792–XII // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 43. – Ст. 214.
Про архітектурну діяльність: Закон України від 20 травня 1999 р. № 687–XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 31. – Ст. 246.
Про видавничу справу: Закон України від 5 червня 1997 р. № 318|97–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 32. – Ст. 206.
Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 р. (в новій ред. від 21 вересня 1999 р.) № 3855–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 49. – Ст. 428. .
Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16 липня 1992 р. № 2782–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1. – Ст. 1.
Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2003. – № 3.
Про затвердження Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2001 р. № 543 // Офіційний вісник України. – 2001. – №21. – Ст. 940.
Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 р. № 239/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – Ст. 164.
Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. № 1023–XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 30. – Ст. 379.
Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
Про кінематографію: Закон України від 13 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 22. - Ст. 114.
Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25 червня 1993 р. № 3322–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 33. – Ст. 345.
Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 13 грудня 1991 р. № 1977–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 12. – Ст. 165.
Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3687–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 32.
Про охорону прав на зазначення походження товарів: Закон України від 16 червня 1999 р. № 752-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 32. – Ст. 297.
Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3689–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 36.
Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3688–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 34.
Про охорону прав на сорти рослин: Закон України від 21 квітня 1993 р. № 3116–XII // Відомості Верховної Ради України. –1993. – № 21. – Ст. 218.
Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем: Закон України від 5 листопада 1997 р. № 631/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 8. – Ст. 28.
Про племінну справу у тваринництві: Закон України від 21 грудня 1999 р. № 3691–XII // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 6–7. – Ст. 37.
Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки: Закон України від 11 липня 2001 р. № 2623–III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 48. - Ст. 253.
Про професійних творчих працівників та творчі спілки: Закон України від 7 жовтня 1997 р. № 554/97–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 52. – Ст. 312.
Про рекламу: Закон України від 3 липня 1996 р. № 270/96-ВР Про племінну справу у тваринництві (в новій ред. від 11 липня 2003 р.) // Комп'ютерна правова система «Ліга: Закон», «Нормативно-правові акти України» та ін.
Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних: Закон України від 10 липня 2003 р. № 1587–III // Голос України від 21 серпня 2003 р. – № 156.
Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21 грудня 1993 р. № 3759–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 43.
Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність: Закон України від 23 грудня 1998 р. № 353–XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. –№ 5–6. – Ст. 46.
Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2003. – № 3.
Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. № 6 // Юридичний вісник України. – 2002. – № 26.
Об утверждении положения о порядке оформления и использования прав на изобретения, полезные модели и промышленные образцы, составляющие государственную тайну: Постановление Верховного Совета Украины 1995 г. // Ведомости Верховного Совета Украины. – 1995. – № 3.
Про затвердження Порядку формування замовлення на проведення наукових досліджень і розробок, проектних та конструкторських робіт за рахунок кштів державного бюджету: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1084 // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 37 (481). – 11–17 вересня.
Порядок застосування типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів: Наказ Міністерства фінансів України від 22.11.2004 р. № 732 // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 52 (496). – 25–31 грудня.
Про проблеми захисту прав інтелектуальної власності та шляхи їх вирішення Міністерство освіти України. Рішення колегії від 04.12.2003 р. № 12/2–16 // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 8 (452). – 21–27 лютого.
Про деякі питання вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності: Рекомендації Вищого господарського Суду України від 10.06.2004 р. № 04–5/1107 // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 27 (471). – 3–9 липня.
Судова практика Верховного Суду України у цивільних справах. Офіційне видання Верховного Суду України. За заг. ред. А.Г. Яреми. – К., 2007. – 960 с.

Т Е М А 23
Загальні положення про зобов'язання
семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: зобов'язання, зобов’язальне право відношення, договір, правочин, кредитор, боржник, виконання зобов'язань, належне виконання зобов’язання, дольові та солідарні зобов’язання, договірні та поздоговірні зобов’язання. цедентен, цесіонарій, правонаступництво, місце виконання зобов’язань, предмет виконання зобов’язань, строк виконання зобов’язань, альтернативні зобов’язання, факультативні зобов’язання.

ПЛАН:
Зобов'язання, як вид цивільних правовідносин (поняття зобов'язання, його істотні ознаки).
Підстави виникнення зобов'язань.
Суб’єкти та об’єкти зобов’язань.
Виконання зобов’язань
4.1. Поняття виконання зобов’язань та належного виконання зобов’язань.
4.2. Суб’єкти та предмет виконання зобов’язань.
4.3. Місце та строк виконання зобов’язань.
4.4. Спосіб виконання зобов’язань.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Яка роль цивільно-правового інституту зобов'язань у регулюванні товарно-грошових відношень?
Охарактеризуйте місце зобов'язального права в загальній системі цивільного права?
Які основні особливості зобов'язання як цивільного право відношення?
Які основні елементи зобов'язання?
У чому полягають відмінність договірних і позадоговірних обов'язків?
Які особливості зобов'язань по здійсненню підприємницької діяльності?
Назвіть основні види зобов'язань і приведіть їхні приклади з чинного законодавства.

Теми для повідомлень та рефератів.

1. Види зобов’язань.
2. Грошові зобов’язання.
3. Суб’єкти договірних зобов’язань.

ЛІТЕРАТУРА:

Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Бірюков І.А., Заїка Ю.О. Співак В.М. Цивільне право України. Загальна частина. – К. : Наукова думка. – 2000.
Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Агарков М.М. Обязателство по советскому гражданському праву // В кн.: Агарков М.М. Избранные труды по гражданському праву. В. 2-х т. – Т.1 – М.: „Цнтр ЮрИнфоР”, 2002. – С. 163–460.
Азимов Ч. Н. Залоговое право. – Харків, 1993.
Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга третья: Договори о вьіполнєнии работ и оказании услуг. – М, 2002.
Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право: Общие положення. – М. 1998.
Гавзе Ф.И. Обязательственное право. Общие положення. – Мн.: 1968.
Годэмэ Е. Общая теория обязательств / Пер. с франц. И.Б. Новицкого. – М.: 1948.
Голованив Н.М. Обязательственное право. – СПб.: Унтер, 2002. – С. 10–92.
Гущин В. В., Пахомов В. Д, Приходько Е. П. Сервисное право / под ред. Ю.П. Свириденко. – М., 2002.
Зобов’язальне право: теорія і практика. Навч. посіб. / За ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998.
Йоффе О.С. Обязательственное паво. – М.: Юрид. лит., 1975.
Кабалкин А. Ю. Гражданско-правовой договор в сфере обслуживания. – М., 1980.
Красавчшов О. А. Гражданско-правовой договор: понятие, содержание, функции // Сб. Тр. – Свердловск, 1980.
Кротов М. В. Обязательства по оказанию услуг в советском гражданском праве. – Ленинград, 1990.
Кузнецова Н. С. Подрядные договори в инвестиционной деятельности в строительстве. – К., 1993.
Лунц Л.А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. М. Статут. – 2004. – 350 с. (классика российской цивилистики)
Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності. - К., 1999.
Мейер Д.И. Русское гражданское право. – М.: Статут, 2000.
Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М., 1950.
Покровский Й.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3–е, стереотип. М.: «Статут», 2001. – 354 с. (классика российской цивилистики)
Саватье Р. Теория обязательств. Юридический и экономический почерк / Пер. с франц. – М.: 1972.
Сарбаш С. В. Право удержания как способ обеспечения исполнения обязательств. – М., 1998.
Толстой В.С. Исполнение обязательств. – М.: Юрид. лит., 1973. – 208 с.
Фогельсон Ю. П. Избранные вопросы общей теории обязательств: Курс лекций. – М„ 2001.
Безклубий І. До питання про підстави виникнення грошового зобов’язання // Право України. – 2004. – № .4 – С. 57.
Боднар Т. Підтвердження виконання договірного зобов’язання // Юридична Україна. – 2004. – № 12. – С. 37–43.
Боднар Т. Суб’єкти виконання договірного зобов’язання // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 6.
Боднар Т. Зміни в суб’єктивному складі договірного зобов’язання // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 7.
Блащук А. Відмові від виконання договору як підстава припинення зобов’язань // Юридична Україна. – 2004. – № 12. – С. 43–48.
Ємельянова Л. Трансформація поглядів римських юристів на характер забезпечення належного виконання договірних зобов’язань // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 6.
Комберянов С. Удержание - гарантия исполнения обязательств // Юридическая практика. – 2003. – № 22. – С. 7.
Майданик Н. Еволюція цивільно-правового регулювання зобов’язань з гри і парі // Право України. – 2005. – № 1. – С. 109–111.
Новицкий И.Б. Участие кредитора в исполнении договорного обязательства // Советское государство и право. – 1947. – № 7. – С. 24–33.
Отраднова О.О. Поняття і функції неустойки: історія та сучасність // Право України. – 2001. – № 8. – С. 110–113.
Печений О. Поняття та класифікація грошових зобов’язань у контексті положень нового Цивільного кодексу України // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 4.
Савельєв А.И. О некоторых вопросах, возникающих в свяхи с заключением договора поручительства без согласия должника // Гражданское право. – 2007. –№ 3. – С. 16–17.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44.– Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22. Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 № 3 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” тощо.
Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками: Постанова Пленуму Верховного Суду від 29.12.92 г. № 14 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” тощо.
Про судову практику в справах про визнання угод недійсними: Постанова Пленуму Верховного Суду від 28.04.1978 р. № 3 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” тощо.
Судова практика Верховного Суду України у цивільних справах. Офіційне видання Верховного Суду України. За заг. ред. А.Г. Яреми. – К., 2007. – 960 с.

Т Е М А 24
Виконання зобов’язань
практичне заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: зобов'язання, виконання зобов'язань, неустойка, завдаток, застава, порука, гарантія, при тримання, договір, оферта, акцепт.

Практичне завдання:

1. За договором позики Жарин передав Янову 20 000. грн. зі строком повернення до 1-го грудня 2004 р. На момент виникнення зобов'язання сторони проживали у м. Чернігові. Та на початку листопада 2004 р. Жарин виїхав на постійне місце проживання в м. Єкатеринбург, про що письмово повідомив Янова. В листі Жарин також просив Янова повернути йому борг в російських рублях за новим місцем проживання, на що Янов відповів відмовою. Він запропонував Жарину з'явитися за одержанням боргу особисто в м.Чернігові, оскільки договір між ними був укладений саме там.
Допоможіть сторонам з'ясувати стосунки між собою. Які правила відносно місця виконання зобов'язання містить цивільне законодавство України?

2. Заркова 2 листопада 2004 року звернулася в суд з позовом до Кариной про стягнення І6 000 крб. Позивачка зазначала, що 11 листопада 2000 року відповідачка позичила у неї 16 000 грн, видавши про це розписку, в якій строк повернення боргу не було обумовлено. Посилаючись на те, що відповідачка відмовилася повернути борг, позивачка просила суд задовольнити її вимоги. Суд відмовив у позові, виходячи з того, що позивачка без поважних причин пропустила трирічний строк позовної давності.
Чи правильне рішення виніс суд? Як повинна бути вирішена справа у касаційному порядку?

3. Панін звернувся в юридичну консультацію з наступного питання. У магазині їм був куплений кольоровий телевізор, який через 3 місяці після покупки згорів. В результаті цього Паніну була причинна майнова шкода у розмірі 15 000 грн. (згоріли меблі та речі, що знаходилися в кімнаті). Панін звернувся до заводу виготівника з вимогою про відшкодування майнової шкоди. Завод дані вимоги не визнав з огляду на те, що він з Паніним в договірних відносинах не полягає.
Дайте юридичний аналіз даної ситуації ?
Які особливості виникнення цивільних прав і обов'язків в даному випадку?

4. Цементний завод за договором поставки повинен був відвантажити в II кварталі поточного року в адресу будівельного тресту 100 вагонів цементу. Фактично було відвантажено 80 вагонів. Будівельний трест стягнув з цементного заводу неустойку за недопоставку продукції і зажадав заповнення недовантаження. Завод відхилив вимогу тресту на тій підставі, що за допущену ним недопостачу він вже поніс покарання у вигляді сплати неустойки.
Чи грунтовні заперечення заводу?

5. В результаті аварії був пошкоджений комерційний кіоск. Власник кіоску зажадав від власника автомобіля Савельева відшкодувати заподіяну шкоду. Савельев пообіцяв відновити кіоск і видав його власникові - Петрову відповідну розписку. Через деякий час Петров, перевіряючи документи про придбання кіоску, виявив діючий страховий поліс, відповідно до якого кіоск був застрахований від дій третіх осіб. Страхова компанія виплатила страхове відшкодування і пред'явила вимогу до Савельеву про виплату сум страхового відшкодування, виплачених Петрову у зв'язку із спричиненням шкоди.
Савельев відмовився платити, посилаючись на те, що між ним і Петровим було досягнуто угоду, по якому Савельев відновить кіоск, а не виплатить вартість ремонту. Він вже приступив до закупівлі будматеріалів і мав намір виконати необхідні роботи.
Страхова компанія пред'явила в суді позов до Савельеву. Позов до Савельеву пред'явив також Петров, оскільки, на його думку, сума, виплачена йому страховою компанією, виявилася недостатньою для повного відновлення кіоску і компенсації втрат товарів і збитків, викликаних вимушеним простоєм.
Вирішите справу.

6. Казарова і Баронів підписали угоду, відповідно до якої Баронів зобов'язувався одружитися з Казарової за умови, що вона зареєструє його мешкання в своїй квартирі. Договором була передбачена неустойка за відмову виконати обов'язок одружитися, яку Баронів повинен був виплатити у випадку, якщо реєстрація браку не відбудеться протягом 3 місяців з дня оформлення його мешкання в квартирі Казарової. Оскільки реєстрація браку у встановлений термін не відбулася, Казарова зажадала виплатити неустойку. Баронів відмовився платити, посилаючись на те, що затримка була викликана його хворобою, а також чергою в органах загсу. До того ж він не відмовляється одружитися і зробить це найближчим часом.
Казарова пред'явила до суду позов про стягнення неустойки.
Вирішите справу.

ЛІТЕРАТУРА:

Цивільне право України: Підручник: У 2 кн./ О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільне право України: Підручник/ За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник/ Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Бірюков І.А., Заїка Ю.О. Співак В.М. Цивільне право України. Загальна частина. – К. : Наукова думка. – 2000.
Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти/ Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Покровский Й.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3–е, стереотип. М.: «Статут», 2001. – 354 с. (классика российской цивилистики)
Толстой В.С. Исполнение обязательств. – М.: 1973.
Безклубий І. До питання про підстави виникнення грошового зобов’язання // Право України. – 2004. – № .4 – С. 57.
Боднар Т. Підтвердження виконання договірного зобов’язання// Юридична Україна. – 2004. – № 12. – С. 37–43.
Боднар Т. Суб’єкти виконання договірного зобов’язання // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 6.
Боднар Т. Зміни в суб’єктивному складі договірного зобов’язання // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 7.
Блащук А. Відмові від виконання договору як підстава припинення зобов’язань// Юридична Україна. – 2004. – № 12. – С. 43–48.
Ємельянова Л. Трансформація поглядів римських юристів на характер забезпечення належного виконання договірних зобов’язань // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 6.
Комберянов С. Удержание - гарантия исполнения обязательств // Юридическая практика. – 2003. – № 22. – С. 7.
Михайльнюк О.В. Зміст договору поруки: проблеми теорії і практики // Вісник госпорадського судочинства. – 2005. – № 5. – С. 159–167.
Отраднова О.О. Поняття і функції неустойки: історія та сучасність // Право України. – 2001. – № 8. – С. 110–113.
Печений О. Поняття та класифікація грошових зобов’язань у контексті положень нового Цивільного кодексу України // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 4.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н.И.– М.: Бек, 2000. Ч. 1– 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44.– Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М./ Х.: Одисей. – 2003.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22. Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 № 3 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” тощо.
Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками: Постанова Пленуму Верховного Суду від 29.12.92 г. № 14 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” тощо.
Про судову практику в справах про визнання угод недійсними: Постанова Пленуму Верховного Суду від 28.04.1978 р. № 3 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” тощо.

Т Е М А 25
Способи забезпечення виконання зобов'язань
семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: неустойка, завдаток, застава, порука, гарантія, договір, притримання, забезпечення виконання зобов’язання, публічні та приватні обтяження.

ПЛАН:

Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язання
Окремі способи забезпечення виконання зобов’язань.
2.1. Неустойка та її види.
2.2. Порука.
2.3. Гарантія.
2.4. Завдаток.
2.5. Застава та її види.
2.6. При тримання.
3. Відповідальність за порушення зобов’язань.
4. Припинення зобов’язань.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Що розуміється під виконанням, належанім і неналежним виконанням зобов’язань.
Що таке способи забезпечення зобов’язань і які ці способи?
Яке співвідношення понять „неустойка”, „штраф”, „пеня”?
Яке співвідношення понять „задаток”, „залог”?
Які умови відшкодування збитків?
Способи припинення зобов’язань
Що слід розуміти під поняттям „забезпечувальні обтяжування”?
Назвіь підстави для припинення поруки.
Хто може виступати гарантом?
Які правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого завдатком?
Яка правова природа застави?
Що є підставою виненкнення застави?
Що не може бути предметом застави?
Яка форма договору застави?
Способи припинення зобов’язань.
У яких випадках не допскається зарахування зустрічних вимог?

ЛІТЕРАТУРА:

Бірюков І.А., Заїка Ю.О. Співак В.М. Цивільне право України. Загальна частина. – К. : Наукова думка. – 2000.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання. – 2005. – 583 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Покровский Й.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3–е, стереотип. М.: «Статут», 2001. – 354 с. (классика российской цивилистики)
Пучковская И.И. Іпотека: залог недвижимости. – Харьков: Консул, 1997.
Васькин В.В. Возмещение убытков предприятием. – М.: Юрид. лит., 1977.
Толстой Ю.К. Исполнение обязательств. – М.: Юрид. лит., 1973.
Андріанов М. Гаранті як спосіб забезпечення зобов’язань у міжнародному комерційному обороті // Право України. – 2004. – № 11. – С. 36.
Василевская Л. Особенности правовой конструкции залога по российскому и германському законодательству // Хозяйство и право. – 2003.– № 6. – С. 107–118.
Карнаух Т. Право при тримання та самозахист: відмінні та спільни риси // Юридична України. – 2006. – № 10. – С. 45–50.
Ковальчук А. Правові проблеми розвитку іпотеки в Україні // Право України. – 2002.– № 9.– С. 64.
Колесніченко К. Іпотека: правові проблеми // Право України. –2001.– № 10.– С. 77.
Комберянов С. Удержание - гарантия исполнения обязательств // Юридическая практика. – 2003. – № 32. – С. 7.
Малий В. Поняття і правові форми іпотеки землі за законодавством України// Право України. – 2004. – № 1. – С. 73.
Михальнюк О.В. Відповідальність поручителя за договором поруки // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – 2. – С. 37–43.
Михайльнюк О.В. Зміст договору поруки: проблеми теорії і практики // Вісник госпорадського судочинства. – 2005. – № 5. – С. 159–167.
Молодко К. Юридичні аспекти класифікації гарантій // Юридична Україна. – 2006. – № 7. – С. 52–60.
Отраднова О. Поняття та функції неустойки: історія та сучасність // Право України. –2001. – № 8. – С. 110.
Рогач О. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобовязань // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 12.
Шлюха В. Наслідки неможливості досягнення результату у договорах або дослідно-конструкторських та технологічних робіт як підстави припинення зобов’язань // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 9.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И.– М.: Бек, 2000. Ч. 1– 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44.- Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: /Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М./ Х.: Одисей. – 2003.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 21-22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19-22. - Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины// Голос Украины. – 2004. - № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Закон Украины „Об ипотеке” от 5 июня 2003 года// Голос Украины (15 июля 2003 года).- № 129 (3129).
Закон Украины «Об обеспечении требований кредиторов и регистрации обременений»// Голос Украины. – 2004. – № 2 (3252). – 8 января.
Постановление Пленума Верховного Суда Украины от 31.03.89 г. № 3. "О порядке применения судами Украины законодательства о возмещении материального вреда, причиненного преступлением и взыскания безосновательно нажитого имущества"// Бюллетень законодательства и юридической практики Украины.- 1993.- № 2.
Постановление Пленума Верховного Суда Украины от 29.12.92 г. № 14. "О судебной практике по делам о возмещении вреда, причиненного предприятиям, организациям их работниками"// Бюллетень законодательства и юридической практики Украины.- 1993.- № 2.
Постановление Пленума Верховного Суда Украины от 28.04.78 г. № 3. "О судебной практике по делам о признании сделок недействительными"// бюллетень законодательства и юридической практики Украины.- 1993.- № 2.
Судова практика. Верховний Суд України. Справи зі спорів, пов’язаних з виконання зобов’язань та відповідальність за їх порушення //Юридичний Вісник України. – 2004. – № 24 (468). – 12-18 червня; № 28 (472). – 10-16- липня, № 46 (490). – 13-19 листопада, № 48 (492) 27 листопада-3грудня, № 52 (496) 25-31 грудня.
Судебная практика: О встречном исполнении сторонами своих обязательств// Юридическая практика. – 2006. - № 15 (433). – С. 23.

Т Е М А 26
Цивільно-правовий договір
семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: договір, правочин, односторонній договір, взаємний договір, треті особи, істотні умови договору, оферта, акцепт, пролонгація дії договору.

ПЛАН:

1. Поняття та значення цивільно-правового договору.
2. Види цивільно-правових договорів.
3. Зміст договору.
4. Укладення, зміна і розірвання договору.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Дайте визнанняе поняттяю „цивільно-правовий договір”?
Як можна класифікувати цивільно-правові договори?
У чому полягають особливості цивільно–правового договору як підстави виникнення зобов'язання?
Які умови договору?
З якого моменту договір є укладеним?
Які істотні умови договору?
Форма договору і які наслідки її недотримання?
Які правові наслідки зміни або розірвання договору?
Що слід розуміти під принципом свобода договору?
Чим відрізняються публічний договір від договору приєднання?
Що відноситься до звичайних та випадкових умов договору?
Яке значення має місце укладання договору?
Які існують вимоги щодо форми договору?
Назвіть підстави для розірвання договору.

Теми для рефератів
1. Договори на розповсюдження реклами.
2. Цивільно-правові договори в митній справі України.

ЛІТЕРАТУРА:

Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Брагинский М.И. Договоры об играх, пари: Понятие, виды, правовое регулирование. – М.: Статут, 2004. – 77 с.
Все варианты условий договора. – М.: Статут, 2004. – 384 с.
Гуккаев В.Б. Изготовление и распространение рекламы: Правове основы, учет, налообложение. – М.: Вершина, 2004. – 176 с.
Занковский С.С. Предпринимательские договоры.– М.: Волтерс–Клувер, 2004. – 304 с.
Красавчиков А.О. Категории науки гражданского права: Избранные труды: в 2-х т. Т. 2., М., 2005 – 494 с. (классика российской цивилистики)
Сиротина А.А. Договор оказания медицинских услуг. М.: Статут, 2004. – 174 с.
Бабіч І. Проблема визначення поняття «предмет договору» у цивільному праві та цивільному законодавстві України // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 12. – С. 29–33.
Беляева А. Межи дії принципу свободи договору в сфері зоньошноекономічної діяльності: поняття, вираження, походження // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 8.
Бенедисюк И. Заключение, изменение и расторжение договора// Бухгалтерия. – 2005. – № 6. – (7 февраля). – С. 60–64.
Бервено С. Правові наслідки порушення договірного зобов’язання (загальні положення)// Юридична Україна. – 2006. – № 4. – С. 48–52.
Богаченко-Мишевский А. Актриса ушла по английски. О возможных последствиях неисполнения договора на примере злоключения, постигшего одну известную актрису// Юридическая практика. – 2006. – № 13 (431), 28 февраля. – С. 14.
Богданова Е. Понуждение к заключению договора // Право и экномика. – 2005. – № 1. – С. 18–21.
Бородін М. Угоди, пов'язані з автомобілями: окремі проблеми // Право України. – 2001.– № 7.– С. 52.
Бородовський С. Щодо укладення, зміни і розірвання договору в цивільному праві України // Право України. – 2004. – № 12. – С. 80.
Бородовський С. Окремі питання зміни і розірвання договору в цивільному праві України // Право України. – 2005. – № 3. – С. 43–46.
Васильєва В. Поняття та особливості посередницьких договорів // Право України. – 2004. – № 12. – С. 42.
Галака О. Рекламне правила игры „в ящике” // Юридическая практика. – 2006. – 21 февраля. – № 8 (426). – С. 23.
Гольцов В.Б. О понятияя договора в гражданском праве // Правоведение. – 2005. – № 4. – С. 46–55.
Грищенко Г. Щодо можливості виникнення множинності осіб з боку кредитора при порушенні договору // Юридична Україна. – 2008. – № 1. – С. 28–33.
Зоріна Ю. Оферта в рекламі // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 10.
Калаур І. Окремі аспекти застосування правових наслідків нікчемних і оспорюваних договорів // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 12.
Карабань В. Правове регулювання спонукання до укладення договору // Право України. –2001.– № 1.– С. 42.
Клименко О.М. Відповідальність за попереднім договором: теоретичний аспект // Юриспруденція: теорія і практика. – 2008. – № 1 (39). – С. 7–14.
Кошиль Ю. Пауза правочину та інститут зміни і розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин: аспекти співвідношення // Юридична Україна. – 2008. – № 1. – С. 33–39.
Крат В. Договір приєднання: реалії та перспективи // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 1.
Лепех С. Підстави, порядок та правові наслідки відмови від договору // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції. 3–4 лютого 2005 р. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2005. – С. 202–204.
Лідовець Р. Особливості виконання змішаного договору // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 6.
Лідовець Р. Форма змішаних договорів // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 7.
Лукашук И.И. Прекращение договора или приостановления его действия вследствие его нарушения // Журнал российского права. – 2005. – № 11. – С. 82–95.
Мілаш В. Принцип свободи підприємницького комерційного договору // Право України. – 2005. – № 2. – С. 36–40.
Мілаш В. Принцип свободи договору: необхідні межі при укладанні та реалізації підприємницького комерційного договору // Право України. – 2005. – № 6. – С. 50–53.
Міхно О. Поняття та види підстав припинення цивільно–правового договору // Право України. – 2004. – № 5. – С. 135.
Міхно О. Припинення та розірвання цивільно-правового договору: співвідношення понять // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 9.
Міхно О. Відступне як підстава припинення договору за новим Цивільним кодексом України // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 6.
Міхно О. До питання про припинення цивільно–правових договорів, пов’язаних з передачею майна у власність // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 10.
Новикова В. Сравнительная характеристика возмездных и безвозмездных договоров стран общего права // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 12. – С. 25–29.
Осакве К. Свобода договора в англосаксонском праве: понятие, сущность и ограничения // Журнал Российского права. – 2006. – № 3 . – С. 84–94.
Присяжнюк А. Розірвання цивільно-правового договору як підстава припинення зобов’язання за новим Цивільним кодексом України // Юридична Україна. – 2004. – № 12. – С. 58–63.
Присяжнюк А. Відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору у зв’язку з істотним порушенням договору // Юридична Україна. – 2006. – № 3. – С. 56–61.
Світличний О. Особливості договору про передачу права на торговельну марку // Право України. – 2005. – № 12. – С. 89–91.
Сураева В. В какую форму „одеть” договор // Юридическая практика. – 24 января 2006. – № 4 (422). – С. 14.
Теньков С. Істотні умови договору: сучасний погляд на стару проблему// Юридичний вісник України. – 2004. – № 36 (4–10 вересня). – С. 8.
Ткаченко Е. Не идет ни в каное сравнение... // Юридическая практика. – 2006. – 21 февраля. – № 8 (426). – С. 1, 22.
Хлонь О. Форс-мажор та непереборна сила: їх розмежування у цивільному праві // Право України. – 2005. – № 1. – С. 112–115.
Шлюха В. Суб’єкти публічного договору // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 8.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду україни. – 2004. – 8. – С. 12
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И. – М.: Бек, 2000. Ч. 2 – 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: /Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М./ Х.: Одисей. – 2003.
Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22. – Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про цінні папері та фондову біржу: Закон України від 18.06.1991 р. № 1201–XII // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 38. – Ст. 508.
Про товарну біржу: Закон України від 10.12.1991 р. № 1956–XII // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 10. – Ст. 139.
О судебной практике по делам о признании сделок недействительными: Постановление Пленума Верховного Суда Украины от 28.04.78 г. № 3 // Бюллетень законодательства и юридической практики Украины.– 1993.– № 2.
Перелік товарних бірж, яким надано висновок про їх відповідність вимогам щодо надання послуг з укладання та реєстрації угод купівлі-продажу сільськогосподарської продукції і продовольства для державних та регіональних потреб, закладання зерна до державного резерву, їх реалізації з державних ресурсів і з державного резерву, що надходять у рахунок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, погашення податкової заборгованості, та угод поставки підприємствам агропромислового комплексу матеріально-технічних ресурсів, які придбаваються за рахунок коштів державного бюджету, проведення інтервенційних операцій на ринку зерна, а також з укладання та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів: Наказ Мінагрополітики від 31.10.2003 р. № 385 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.

М о д у л ь 5

РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Т Е М А 27
Окремі види договору купівлі-продажу
практичне заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: покупець, продавець, товар, предмет, ціна, асортимент, якість товару, комплектність товару, строк придатності, гарантійний строк, контрактант, виробник продукції, бартер.

Практичне завдання:

1. 10 березня 2005 року Раїса Куркова придбала в магазині «Електроніка» кольоровий телевізор «Samsung». Коли прийшла додому Раїса Куркува прочитала інструкцію з експлуатацій телевізора з якої вона дізналась, що він повинен бути встановлений так, щоб відстань від екрану до глядача була не менше 3-4 метрів. Площа кімнати Раїси Курка не дозволяла виконати дані вимоги. 15 березня 2005 року вона принесла телевізор в магазин з метою поміняти його на телевізор з меншим екраном і побачила, що з цього дня цени на всі телевізори підвищилися на 15%.
У яких випадках Раїса Куркова має право обміняти свій телевізор належної якості на такій же, але іншої марки?
У перебігу якого строку Куркова має право на обмін телевізора належної якості?
Якими правами може скористатися Куркова у випадку якщо телевізор необхідної марки відсутній в магазині?
Який обов'язок виникає у продавця по відношенню до Курка, зажадала обмін телевізора належної якості, у разі відсутності телевізора необхідної марки у продажу?
Чи зобов'язана Раїса Куркова сплатити різницю у вартості телевізора, купленого первинного, і вибраним нею новим телевізором?

2. Завод-виготівник холодильників зобов'язався передати відшкодувальний в кінці кожного місяця протягом 2005 року холодильники рівномірними партіями по 250 штук оптовому магазину для подальшої їх реалізації.
Який договір уклали між собою завод-виготівник і оптовий магазин?
Що є істотними умовами договору в даному випадку?
Чи правомірний виступ заводу як постачальник в даному договорі?
Чи можуть холодильники, про які мовиться в задачі бути предметом договору поставки?
Чи відповідає мета придбання холодильників оптовим магазином мети, з якою полягає договір поставки?
Чи може оптовий магазин виступати як покупець за договором поставки?

3. Підприємець Кирило Круглов, що вирощує соняшники, зобов'язався за договором контрактації передати вирощену їм продукцію в кількості 20 тонн за обумовленою ціною заводу «Червона зоря» для виготовлення соняшникової олії, а останній зобов'язався повернути відходи від переробки соняшників за обумовленою ціною виробнику для виготовлення силосу. Поставка продукції на завод повинна проводитися транспортом підприємця.
Кирило Круглов регулярно поставляв заводу соняшники і забирав відходи по їх переробки. Завод кілька разів відмовлявся від приймання продукції через те, що не встигав її переробляти. Круглов в судовому порядку зажадав від заводу відшкодування збитків, заподіяних йому цими відмовами.
Чи має право був завод «Червона зоря » відмовлятися від приймання соняшників підприємця Круглова, доставлених йому в строк?
Чи правомірні вимоги підприємця Круглова до заводу?
Яку ухвалу повинен винести суд?

4. Семен Скрябін домовився з Іллею Жоріним обмінятися автомобілями, причому Скрябін повинен був віддати Жоріну автомобіль «Волга», Ілля Жорін – автомобіль «Жигулі» з доплатою різниці в ціні, що і було відображено в договорі міни.
З якого моменту договірні сторони стануть власниками обмінюваних автомобілів? Які дії повинні зробити Скрябін і Жорін після обміну автомобілями?

5. У 2000 р. подружжя Марченко купило на товарній біржі двокімнатну квартиру, а через три роки чоловік – власник приватного підприємства - звернувся до банку „Надра” про надання кредиту для потреб свого підприємства на суму 50 тис. грн. під заставу купленої квартири. Приватний нотаріус відмовився посвідчувати договір застави, посилаючись на те, що при купівлі-продажу цієї квартири було порушено форму договору і у подружжя Марченко не виникло право власності на неї.
Перелічіть особливості укладання договорів на товарних біржах.
Чи правомірні дії нотаріуса?

4. Випишіть із Закону України «Про захист прав споживачів» норми, які передбачають відшкодування моральної шкоди.

ЛІТЕРАТУРА:

Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 2. Особлива частина. – 520 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Аполій І. Нові аспекти укладання договору поставки товарів для державних потреб // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 2.
Бадигіна О. Розвиток законодавства щодо оптової реалізації аграрної продукції: історико–правовий аналіз // Право України. – 2004. – № 12. – С. 48.
Галіахметов І. Підприємство як об’єкт купівлі–продажу // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 9.
Глоба О. Укладення договору поставки: теорія і практика // Юридичний журнал. – 2005. – № 12 (42). – С. 50–57.
Головкина Д.В. Оплата теплововй энергии – основная обязанностьабонента по договору теплоснабжения // Юрист. – 2008. - № 1. – С. 4-7.
Домбругова А. Класифікація договорів купівлі–продажу за новим цивільним кодексом України // Юридична Україна. – 2003. – № 12. – С. 75–81.
Дудорова Е. Нотариальная форма договора купли-продажи жилого дома (квартиры) и его государственная регистрация // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 2.
Елизарова Н.В. Проблема заключения договоров энергоснабжения с отдкатегориями ельными потребителей // Юрист. – 2008. – № 1. – С. 2–4.
Ефимов С. Что изменилось в купле-продаже // Бухгалтерия. – 2004. – № 12 (22 марта). – С. 67–71.
Ковалева М.А. Обязательство мены: стоки и развитие // Журнал российского права. – 2005. – № 11. – С. 122–126.
Колонтирська М. Удосконалення законодавства про закупівлю за державні кошти // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 7.
Колонтирська М. Розмежування термінології при визначенні предмету договорів поставки і купівлі–продажу // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції. 3–4 лютого 2005 р. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2005. – С. 218–220.
Косимов С. Особливості правових норм, які забезпечують захист прав споживачів по договору купівлі–продажу // Право України. – 1999. – № 1.– С. 34.
Куделя Н., Іваненко Л. Правовий аналіз змін до законодавства України про захист прав споживачів // Право України. – 2002.– № 9.– С. 112.
Луняченко А.В. Договори міни і дарування як підстава переходу права власності на земельну ділянку // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 2. – 101–104.
Мосейчук Р. Особливості відшкодування збитків при порушенні умов договору постачання // Право України. – 2005. – № 5. – С. 52–55.
Овсейко С. Договор найма-продажи // Юрист. – 2009. – № 6. – С. 28–33.
Омельченко А. Цивільний кодекс України. Розділ III. Окремі види зобов’язань. Гл. 54 Купівля-продаж // Закон і бізнес. – 2004. – № 3 (17 січня). – С. 5.
Серветник А. Общие положения о купле-продаже // Законность. – 2004. – № 11. – С. 54–56.
Стаматіна М. Договір поставки у нових Цивільному кодексі України та Господарському кодексі України // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 9.
Юридический справочник предпринимателя. под ред. Ю.С. Шемшученко К.,1992.– С. 67.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н.И.– М.: Бек, 2000. Ч. 2 – 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Корнеева И.Л. Практикум по гражданському праву. Часть вторая: Отдельные виды обязательств – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2005. – 282 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М./ Х.: Одисей. – 2003.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.1991 р. № 1023–ХIІ в редакции от 01.12.2005 р. // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
О налоге с доходов с физических лиц: Закон Украины от 22 мая 2003 № 889–IV // Голос Украины. – 2003. – № 134 (3134). – 22 июля.
Про поставку продукції для державних потреб: Закон України від 22.12.1995 р. // відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 3. – Ст. 9.
Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти: Закон України від 22.02.2000 р. № 1490–III // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, № 20, ст.148
Про енергозбереження: Закон України від 01.01.1994 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 30. – Ст. 283.
Про електроенергетику: Закон України від 16.10.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 1. – Ст. 1.
Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності: Закон України від 23.12.1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 5–6. – Ст. 44.
Про ціни і ціноутворення: Закон України від 3.12.1990 № 507–XII // Відомості Верховної Ради України), 1990, № 52, Ст. 650.
Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності: Закон України від 18.02.1992 № 2132–XII // Відомості Верховної Ради України, 1992, № 21, Ст. 296.
Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні: Закон України від 12.07.2001 № 2658–III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – N 47. – Ст. 251.
Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну: Закон Українивід 22.12.1998 № 332–XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 11. – Ст. 78.
Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту: Закон України 22 .12.1998 № 330–XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 9–10. – Ст. 65.
Міністерство закордонних справ України. Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю.
Про ратифікацію Угоди про створення зони вільної торгівлі та Протоколу про внесення змін та доповнень до Угоди про створення зони вільної торгівлі: Закон України від 6.10.1999 № 1125–XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 48. – Ст. 416.
Про торгово-промислові палати в Україні: Закон України від 2.12.1997 № 671/97–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 13. – Ст. 52.
Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 9.07.2003 № 1058–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 49–51. – Ст. 376.
Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними: Закон України від 18.11.1997 № 637/97–ВР // Відомості Верховної Ради України, 1998, № 9, Ст. 34
Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень: Закон України від 18.11.2003 № 1255–IV // Відомості Верховної Ради України, 2004, № 11, Ст.140
Про врегулювання відносин на оптовому рику електричної енергії в Україні: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.2000 № 1136.
Порядок заняття торгівельною діяльністю і правила торговельного обслуговання населення: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 108 // Юридичний вісник України. – 2005. – 19–25 березня № 11 (507).
Правила роботи дрібно роздрібної торговельної мережі: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.07.1996 р. № 369 // Юридичний вісник України. – 2005. – 19–25 березня № 11 (507).
Постанова Кабінету Міністрів України „Правила торгівлі у розстрочку” від 01.07.1998. р. № 997 // Юридичний вісник України. – 2005. – 19–25 березня № 11 (507).
Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 р. № 854 // Юридичний вісник України. – 2005. –26 березня–1 квітня № 12 (508).
Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктуми: Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 р. № 1442 // Юридичний вісник України. – 2005. – 7–13 травня № 18 (514).
Правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінними камінням, дорогоціним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб’єктам підприємницької діяльності на праві власності: Постанова Кабінету Міністрів України від 04.16.1998 № 802 // Юридичний вісник України. – 2005. – 7–13 травня № 18 (514).
Правила торгівлі ювелірними та іншими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння: Постанова Кабінету Міністрів України від 04.16.1998 № 802 // Юридичний вісник України. – 2005. – 7–13 травня № 18 (514).
Правила роздрібної торгівлі, прокату примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних: Постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.1997 № 1209 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 369)// Юридичний вісник України. – 2005. – 7–13 травня № 18 (514).
Правила продажу товарів на замовлення та вдома у покупців: Наказ Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України від 29.03.1999. р. № 199// Юридичний вісник України. – 2005. – 19–25 березня № 11 (507).
Правила продажу товарів поштою: Наказ Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України та державного комітету зв’язку України від 17.03.1999. р. № 153/48 // Юридичний вісник України. – 2005. – 19–25 березня № 11 (507).
Рекомендації щодо організації продажу товарів методом самообслуговання: Наказ Міністерства економіки 20.07.2000 р. № 153 // Юридичний вісник України. – 2005. – 19–25 березня № 11 (507).
Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами: Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 р. № 185 // Юридичний вісник України. – 2005. –26 березня–1 квітня № 12 (508).
Правила торгівлі тютюновими виробами: Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 20.08.2002 р. № 218 // Юридичний вісник України. – 2005. –26 березня–1 квітня № 12 (508).
Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами: Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 29.03.2004 р. № 379/8978 // Юридичний вісник України. – 2005. – 7–13 травня № 18 (514).
Роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами: Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31.07.2002 р. № 228 // Юридичний вісник України. – 2005. – 7–13 травня № 18 (514).
Про затвердження правил продажу товарів поштою: Наказ Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків України від 17.03.1999 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 123. – Ст.. 540.
Перелік сезонних товарів, гарантійні терміни за якими обчислюються з початку відповідного сезону: Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 р.// Урядовий кур’єр. – 1994. – № 54–55 (7 квітня).
Про затвердження Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, Положення про поставки товарів народного споживання та основних умов регулювання договірних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій // СП СРСР. – 1988. – № 24–25. – Ст. 7.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – 1. – С. 17.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – 1. – С. 9.

Т Е М А 28
Дарування. Рента. Довічне утримання.

семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: дарувальник, дарунок, обдаровуваний, пожертва, благодійництво, відчужував, набувач, одержувач ренти, платник ренти, алеаторність (ризик), страхуванн.

ПЛАН:

Предмет та форма договору дарування, його правове значення.
Сторони та зміст договору дарування.
Пожертва. Права пожертвовувача
Відповідальність сторін за договором дарування.
Поняття договору ренти та його види.
Права та обов’язки сторін за договором ренти.
Підстави припинення договору ренти.
Поняття договору довічного утримання. Основні ознаки договору довічного утримання та його відмежування від договору купівлі-продажу.
Зобов’язання сторон за договором довічного утримання.
Підстави припинення договору довічного утримання.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Як визначається договір дарування?
Як називаються сторони за договором дарування?
Що може бути предметом за договором дарування?
Чи можна вважати даруванням прощення боргу?
Може лі дарувальник обтяжити предмет дарування якими–небудь умовами в свою користь?
Чи є обмеження в вартості подарунків, які можуть дарувати і приймати недієздатні і обмежено дієздатні особи?
У якій формі повинен полягати договір дарування нерухомого майна?
Чи можуть бути предметом дарування особисті немайнові блага?
У яких випадках закон забороняє дарування?
У чому заключаються права та обов’язки сторін за договором дарування?
Як співвідносяться поняття „благодійництво”, „меценацтво”, „спонсорство”, „пожертва”, „дарування”?
Як визначається договір ренти?
Які суб’єкти можуть бути сторонами у договорі ренти?
Чим відрізняється договір ренти від договору купівлі-продажу?
У якій формі необхідно заключати договір ренти?
Що є предметом договору ренти?
Яка сторона несе ризик випадкової загибелі майна за договором ренти?
Чи переходять обов'язки щодо утримання одержувача ренти до спадкоємців платника ренти у разі смерті останнього?
Які особливості договору довічного утримання?
Назвіть підстави припинення договору довічного утримання.

Теми для рефератів та доповідей

1. Правове регулювання договору дарування.
2. Договір дарування по римському праву.
3. Особливості договору дарування будинків.

ЛІТЕРАТУРА:

Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 2. Особлива частина. – 520 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 2: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Грудцына Л.Ю. Наследование. Дарение. Рента: как правильно распорядиться своим имуществом. М.: ЭКСМО, 2006. – 448 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Великорода О. Інститут довічного утримання в законодавстві Країн СНД // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 2.
Коробейнікова І. Цивільний кодекс України. Зобов’язальне право. Гл. 55. Договір дарування// Закон і бізнес. – 2004. – № 7 (14 лютого). – С. 4.
Тімуш І. Поняття ризикового договору в цивільному праві // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 2.
Юридический справочник предпринимателя. под ред. Шемшученко Ю.С. К.,1992.– С. 67.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И.– М.: Бек, 2000. Ч. 2 – 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Корнеева И.Л. Практикум по гражданському праву. Часть вторая: Отдельные виды обязательств – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2005. – 282 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44.– Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
О налоге с доходов с физических лиц: Закон Украины от 22 мая 2003 № 889–IV // Голос Украины. – 2003. – № 134 (3134). – 22 июля.

Т Е М А 29
Окремі види договору найму (оренди)
семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: оренда, орендодавець, орендатор, кредитор, будівля, споруда, державна реєстрація, земельна ділянка.

ПЛАН:

Поняття та особливості договору найма (оренди).
Поняття, характеристика, договору оренди транспортних засобів.
Елементи договору транспортних засобів.
Особливості змісту договору оренди транспортних засобів та відповідальність сторін.
Поняття, характеристика та елементи договору оренди зданій та споруд.
Зміст договору оренди зданій та споруд та відповідальність сторін.
Поняття, характеристика, елементи договору оренди підприємств.
Права та обов’язки сторін за договором оренди підприємств.
Особливості змісту договору оренди підприємств.
Договір прокату: поняття, сфера застосування, особливості правового регулювання.
Договір найма (оренди) земельної ділянки: форма та державна реєстрація.
Поняття та елементи договору позички. Зміст договору позички.
Форма договору позички. Право позичкодавця на відчуження майна.
Розірвання, припинення договору позички
Правові наслідки неповернення речі після закінчення строку користування нею.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.
Які особливості предмета оренди транспортних засобів?
Існують лі загальні правила оренди транспортних засобів?
У який формі заключається договір оренди транспортних засобів?
З якого моменту договір оренди транспортних засобів є заключним?
Має лі право орендатор транспортного засобу переважне право на відновлення договору?
Які обов’язки орендодавця по утриманню, керуванню та технічної експлуатації технічного засобу?
Дайте визначення договору оренди транспортного засобу без екіпажу?
Яка сторона відповідає за утримання транспортного засобу без екіпажу. по керуванню цим засобом і його технічної експлуатації?
Як визначається договір оренди будівель та споруд?
Яка різниця між поняттями „будівля” та „споруда”.
У яких випадках договір оренди будівлі підлягає державної реєстрації?
Які права та обов’язки орендодавця та орендатора по договору оренди будівлі?
На який строк можна заключити договір оренди будівель та споруд?
У який термін здійснюється орендна плата по договору оренда будівель та споруд?
Як визначається договір оренда підприємств?
Які особливості предмета договору оренди підприємств?
Які права орендодавця не передаються орендатору при укладанні договору оренди?
Які виникають права у кредиторів підприємств при передачі його в оренду?
Як визначається договір прокату?
Форма договору прокату?
Які додаткові обов’язки виникають у орендодавця у випадку укладанні договору прокату?
Що забороняється орендодавцю, якій заключив договір прокату?
Що розуміється під договором побутового прокату?
Які особливості договору оренди земельної ділянки?
Поняття договору позички та його ознаки.
Яка мета договору позички?
Хто має право передати речі у безоплатне користування?
Як називають сторони по договору позички та які суб’єкти можуть бути його сторонами?
Яка форма договору позички?
Які умови по договору позички є суттєвими?
Якій порядок передачі речі у безоплатне користування?
Які наслідки за недоліки речі, яка передається у безоплатне користування?
Які права та обов’язки сторін за договором позички?
Хто несе ризик випадкового пошкодження або знищення речі, яка передана по договору позички?
Які обставини можуть бути підставою для зупинення договору позички?
Які права користувача у випадку відчуження предмету безкоштовного користування позикодавцем третій особі?
Які права користувача у випадку смерті фізичної особи-позикодавця чи реорганізації юридичної особи?
Хто несе відповідальність за шкоду, яки була причинена третій особі у результаті користування речі, яка передана по договору позички?
Яка відповідальність сторін по договору позички?

Теми для рефератів та доповідей

1. Договір оренди транспортних засобів.
2. Особливості договору прокату.

ЛІТЕРАТУРА

Цивільне право України: Підручник: У 2 кн./ О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О.В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільне право: Навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. Загальна частина / За ред. проф. О.А. Підопригори і Д.В. Бобрової. – К.: Ветнурі, 1995.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 2. Особлива частина. – 520 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник/ Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Витрянский В.В. Договоры аренды и его виды. М., 1999.
Завидов В.Д. Договор аренды не жилых помещений: правовое регулирование.: Учебн. пособие./ под ред А.А. Власовой. – М.: Дашков и К., 2004. – 180 с.
Ковалев В.В. Аренда: право, учет, анализ налогообложение. М., 2000.
Добрачев Д.В. Раз мер арендной платы как существенное условие договора аренды земельного участка // Журнал российского права. – 2005. – № 7. – С. 66–77.
Ильин Д.И. Законодательство о недвижимости: проблемы содержания употребляемых понятий // Журнал российского права. – 2005. – № 8. – С. 144–153.
Калпин А.Г. Договор аренды транспортных средств // Гражданское право. – 2006. – № 2. – С. 46–48
Клепай З. Ответственность по договору аренды // Юридическая пактика. – 2006. – № 7 (425), 14 февраля. – С. 15.
Козлов Е. Как использовать квартиру под офис // Юридическая практика. – 2006. – № 25 (443), 20 июня. – С. 11.
Самойленко Г.В. Договір оренді транспортних засобів // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Юридичні науки. – Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2004. – С. 94–97.
Пошелюзный С. А нужен ли нотариус? (Необходимость удостоверения нотариусом договора аренды транспортного средства с участием физического лица – предпринимателя)// // Юридическая практика. – 17 января 2006. – № 3 (421). – С. 9.
Рыбалов А.О. Споры о природе прав нанимателей в дореволюционной российской цивилистике // Правоведение. – 2005. – № 3. – С. 29–38.
Корнеева И.Л. Практикум по гражданскому праву. Часть вторая: Отдельные виды обязательств – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2005. – 282 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 19–22. – Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.1995 р. № 176/95–ВР // Відомості Верховної Ради України, 1995, №№ 47, 48, 49, 50, 51, 52, ст. 349.
Повітряний кодекс України 04.05.1993 р. № 3167–XII // Відомості Верховної Ради України, 1993, № 25, ст. 274
Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28.12.1994 р. №334/94–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 4. - ст. 28.
Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.1997 № 168/97–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 21. - ст. 156.
Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 № 1775–III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 36. - ст. 299.
Про страхування: Закон України від 07.03.1996 № 85/96–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 18. - ст. 78.
Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999 № 606–XIV // Відомості Верховної Ради України, 1999. - № 24. - ст. 207.
Про транспорт: Закону України від 10.11.1994 р. № 232/94–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 51. - ст. 446.
Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21.03.1991 р. № 875–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 21. - ст. 252.
Про дорожній рух: Закон України від 30.06.1993 № 3353–XII //Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 31. - ст. 338.
Гірничий закон України від 06.10.1999 р. № 1127–XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 50. - ст. 433.
Про залізничний транспорт: Закон України від 04.07.1996 р. № 273/96–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 40. - ст. 183.
Про автомобільний транспорт: Закон України від 05.04.2001 р. № 2344–III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 22. - ст. 105.
Про транзит вантажів: Закон України від 20.10.1999 р. № 1172–XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 51. - ст. 446.
Про поштовий зв'язок: Закон України від 04.10.2001 р. № 2759–III // Відомості Верховної Ради України. - 2002. – № 6. - ст. 39.
Про перевезення небезпечних вантажів: Закон України від 06.04.2000 р. № 1644–III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 28. - ст. 222.
Про оренду державного та комунального майна: Закон України від 10.04.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30. – Ст. 416.
Орендні відносини в Україні: Зб. законодавства і юрид. практики України: Станом на 15 лютого 2001 р./ Ред. кол,: В.С. Ковальський (шеф–ред.), А.В. Довбня (голова) та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2001. (Бюл. зак–ва і юрид практ. України, 2001. – № 2).
Судова практика: Виселити орендаря не кожному під силу // Адвокатура. – березень 2005. – № 6 (38). – С. 9.

Т Е М А 30
Найм (оренда) житла
семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: наймодавець, наймач, житловий фонд, ордер на житлове приміщення, найм, піднайом, обмін житловими приміщеннями, квартирна плата, бронь, тимчасові мешканці.

ПЛАН:

1. Задоволення житлової потреби та право на житло.
2. Поняття договору найму житлового приміщення.
3. Зберігання житлового приміщення за тимчасово відсутніми громадянами.
4. Правове регулювання забезпечення громадян України правом на житло в державному житловому фонді
5. Правове регулювання права користування громадянами житлом державного житлового фонду.
6. Виселення з житлових приміщень комунального житлового фонду.
7. Правове забезпечення приватизації житлового фонду.
8. Відповідальність за порушення житлового законодавства.

Теми для рефератів та доповідей

1. Правове регулювання договору піднайму житла.
2. Житло: підстави та порядок визнання непридатним.

ЛІТЕРАТУРА:

Галянтич М.К. Коваленко Г.І. Житлове право України: Навч. посіб. – К., 2002.
Гражданское право: В 2-х т. Том 2: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Крашенниников П.В. Жилищное право. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Статут, 2004. – 285 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 2 – 520 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Аврамова О.Е. Понятие жилья и его правовое значение // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 6. – С. 37–41.
Аврамова О.Е. Жилье: товар с особым характером // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 7. – С. 29–31.
Аврамова О.Є. Житло як правова категорія // Актуальні проблеми формування правової держави в України (До 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод): Тези наукових доповідей та повідомлень учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених. – Харків: Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого, 2000. – С. 50–51.
Аврамова О.Є. Місце житлового права в системі права України // Право України. – № 7. – 2001. – С. 96–97.
Аврамова О.Е. Соотношение частного и публичного права в жилищном праве // Підприємництво, господарство і право. – 2001. –№ 7. – С. 48–50.
Аврамова О. Є. Конфіскація і реквізиція з точки зору житлового права // Право України. – № 5. – 2003. – С. 103–107.
Аврамова О.Є. Конституційне право на житло // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 76. – С. 75–77.
Аврамова О. Є. Роль житла в реалізації особистих немайнових прав громадянина // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 4. – С. 20–21.
Аврамова О. Є. До питання про націоналізацію майна в праві України // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – 9. –С. 76–77.
Аврамова О.Є. Захист інтересів наймача за договором найму житла // Охоронюваний законом інтерес в цивільному праві та процесі: Матеріали круглого столу. – Харків: ХНУВС. – 2005. – С. 111–113.
Аврамова О.Є. Загальна характеристика позбавлення права власності на житло // Південноукраїнський правничий часопис. – 2006. – № 3. – С. 79–81.
Аврамова О.Є. До становлення інституту виселення з житла // Актуальні проблеми цивільного права та процесу: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті професора О.А. Пушкіна. – Харків: ХНУВС. –2006. – С. 5–8.
Галянтич М., Коваленко Г. Сучасні тенденції реформування житлового права України // Право України. – 2002.– № 2. – С. 86.
Галянтич М. Розвиток житлового законодавства України: цивільно–правові проблеми забезпечення житлових прав людини // Право України. – 2004. – № 11. – С. 98.
Галянтич М., Комаровська, Чуркина Ю. Виникнення та зміст права приватної власності на житло відповідно до новітнього цивільного законодавства України// Юридична Україна. – 2003.– № 7. – С. 12–24.
Галянтич М., Махінчук В. Реалізація права на житло – як особисте немайнове благо //Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 1.
Денисов А. „НеСНОСное” изъятие участка земли // Юридическая практика. – 2006. – № 11 (429), 14 марта. – С. 27.
Кармаза О.О. Теоретичні та практичні аспекти правової категорії „житло” // Юриспруденція. Теорія і практика. – 2008. – №. – 3 (41). – С. 24-30.
Коваленко Г. Актуальні питання приватизації державного житла // Юридична Україна. – 2003.– № 4. – С. 41–45.
Коваленко Г. Право на допоміжні приміщення житлового будинку // Юридична Україна. – 2003.– № 6. – С. 74–78.
Ковальчук С. Незаконна приватизація державного та комунального майна: деякі аспекти кримінальної відповідальності // Право України. – 2005. – № 3. – С. 49–53.
Кузьмин И. Гарантии прав социально незащищенных членов семьи собственника при отчуждении жилого помещения // Законность. – 2003.– № 1. – С. 41–45.
Маляренко В.Т. Про недоторканість житла та іншого володіння особи як засаду кримінального судочинства // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – 9. – С. 2.
Мічурін Є. Захист житлових прав у судовому порядку // Юридичний журнал. – 2003. – № 7. – С. 120.
Музика Л. Приватизація комунального майна: проблеми законодавства, теорії та практик// Право України. – 2004. – № 5. – С. 55.
Породько В.В. Житло як об’єкт правових відносин: проблеми термінології// Вісник Верховного Суду України. – 2004. – 12. – С. 37–41.
Породько В. Умови правомірності обмеження житлових прав громадян // Право України. – 2005. – № 10. – С. 63–67.
Скаржинський М. Поняття житла у цивільному праві України // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 49.
Усков О.Ю. Эволюция права на жилище (законодательство и доктрина) // Журнал российского права. – 2005. – № 8. – С. 38–53.
Чимов З. О жилых и нежилых помещениях в многоквартирном доме // Закон и право. – 2008. – № 1. – С. 97–100.
Шевченко Я. Усе про найм (оренду) житла // Адвокатура. – березень 2005. – №5 (37), 6 (38). – С. 7.
Яворська О. Право власності на житло // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції. 3–4 лютого 2005 р. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2005. – С. 190–193.
Галянтич М.К. Житлове право України: практикум. – К.: МАУП, 2004. – 116 с.
Корнеева И.Л. Практикум по гражданскому праву. Часть вторая: Отдельные виды обязательств – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2005. – 282 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: /Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М./ Х.: Одисей. – 2003.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22.– Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності: Закон України від 03.03.1998 р. № 147/98–ВР // http://zakon1.rada.gov.ua/
Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги: Закон України від 13.11.1996 р. № 486/96–ВР // http://zakon1.rada.gov.ua/
Про приватизацію державного житлового фонду: Закон України від19.06.1992 № 2482-XII // Право Украины. – 1992. – № 11.– Ст. 47–50.
Про особливості приватизації об’єктів незавершеної будівлі: Закон України від 10.12.2003 р. № 1891 // http://zakon1.rada.gov.ua/
Про державну програму приватизації: Закон України від 03.06.1997 р. № 294/97–ВР // http://zakon1.rada.gov.ua/
Про житлово-комунальні послуги: Закон України від 24.06.2004 р. №1875–IV // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004. – № 47. –Ст. 514.
О жилищном фонде социального назначения: Закон Украины от 12.01.2006 г. № 3334–IV// Голос Украины. – 2006. – № 73 (3823), 20 апреля. – С. – 18–20.
О некоторых вопросах, возникающих в практике применения судами Жилищного Кодекса Украины: Постановление Пленума Верховного Суда Украины от 12 апреля 1985 г. № 2 // Бюллетень законодательства и юридической практики Украины. – 1993.– № 2.– С. 81.
Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.09.1987 р. № 9 // Бюллетень законодательства и юридической практики Украины. –1993.– № 2.– С. 91.
Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 р. №7 // http://www.scourt.gov.ua/
Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 // http://www.scourt.gov.ua/
Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 р. № 9 // http://www.scourt.gov.ua/
Про затвердження Методики оцінки майна: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 1891
Положение о прохождении службы рядовым и начальствующим составом органов внутренних дел УССР утв. Постановлением Кабинета Министров УССР от 29 июля 1991 г. № 114 //
Правила учета граждан, нуждающихся в улучшении жилищных условий и предоставлении им жилых помещений в УССР. Утвержденные Постановлением Советом Министров УССР и Укрсовпрофом от 11 декабря 1984 г. № 470 // СП УССР, 1984. № 12. Ст. 80.
О некоторых правилах прописки граждан. Постановление Совета Министров СССР от 28 августа 1974 г. № 678 / С изменениями от 18 марта 1985. № 241, 26 февраля 1986 г. № 271/ // СП СССР 1974. № 19. ст. 110; 1985, № 13. ст. 55; 1986. – № 12. – Ст. 72.
Об оказании финансовой помощи лицам рядового и начальствующего состава органов внутренних дел и военнослужащим внутренних войск, вступившим в жилищно-строительные кооперативы и жилищные кооперативы: Приказ МВД СССР от 12 июля 1989. – № 132.
О порядке оказания финансовой помощи лицам рядового и начальствующего состава органов внутренних дел и военнослужащим внутренних войск в погашении задолженности по кредиту банка выданному на индивидуальное жилищное строительство: Приказ МВД СССР от 23 ноября 1989. – № 291.
З практики Верховного Суду України (Рішення у цивільних справах)// Право України. – 2005. – № 2 . – С. 127.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – 3. – С. 10.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – 8. – С. 11.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – 12. – С. 9.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – 8. – С. 13,14.
Судебная практика по жилищным спорам: Сб. постановлений, решений федеральних судов / Сост. П.В. Крашенинников. – М.: Норма, 2004. – 832 с.
Судебные решения: Право сдавать в аренду не может стать обязанностью// Юридическая практика. – 24 января 2006. – № 3 (422). – С. 20.
Судебные решения: О законних основаних для вселения в помещение// Юридическая практика. – 2006. – № 19 (437), 9 мая. – С. 23.
Судебная практика: Об аспектах утраты пользования жильцем // Юридическая практика. – 2006. – № 19 (437), 9 мая. – С. 20.
Застосування жилового законодавства у справах про визнання особи такою, що втсратила право користування жилим приміщенням // Адвокатура. – 2008. = № 5 (99). – вкл. С. 1.
Судова практика Верховного Суду України у цивільних справах. Офіційне видання Верховного Суду України. За заг. ред. А.Г. Яреми. – К., 2007. – 960 с.

Т Е М А 31
Підряд. Побутовий підряд
практичне заняття
2 години

Мета заняття: формування в курсантів необхідних теоретичних знань з теми, уміння аналізувати ситуацію і застосовувати норми цивільного законодавства.

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: підрядчик, замовник, побутове замовлення, гарантійний термін, капітальне будівництво, субпідряд, кредитор, генеральний підрядчик.

Практичне завдання.

1. Ательє індивідуального пошиття жіночого одягу зобов'язалося по ескізу Галини Грігорьевой пошити для неї літнє пальто, що розкльошує, а Галина Грігорьева зобов'язалася прийняти і сплатити виконану роботу. Замовлення повинне було виконуватися з матеріалу, наданого замовницею, без примірки в прискореному порядку за п'ять днів. Ціна роботи – подвійна. Незвичність умов договору Грігорьева пояснила необхідністю швидкого від'їзду на тривалий термін до Німеччини.
Закрійниця Інна Маркова розкроюючи тканину, помітила по її центру пляму, яку при відпарюванні праскою видалити не вдалося. У зв'язку з цим Світлана ухвалила рішення змінити фасон, замість пальта, що розкльошує, зшити пряме, оскільки дефект тканини не дозволяв виконати замовлення згідно з угодою. Повідомити про своє рішення вона не могла через відсутність телефону у замовниці, що проживає за містом, а строк виконання замовлення переносити було не можна.
Чи мала право Інна Маркова змінити фасон замовленого пальта без узгодження із замовницею ?
Чи зобов'язана Грігорьева прийняти пальто зшите не по її ескізу?
Яке повинне поступити ательє у разі відмови Грігорьевой прийняти пальто?
Які права в Галини Грігорьевой в даному випадку?

2. Салон чоловічого одягу «Багатир» зобов'язався Віталію Мурашкину пошити костюм «двійка». Робота повинна бути виконана з матеріалу салону. Проте салон замість костюма «двійка» пошив «трійку» і запропонував Віталію Мурашкину сплатити вартість не передбаченого договором підряду жилета, від чого той відмовився.
У який момент з метою захисту своїх інтересів (яких?) Віталій Мурашкин повинен сплатити вартість матеріалу салону «Багатир»?
Чи має право Віталій Мурашкин відмовитися від не замовленої роботи?
Як повинен поступити салон при відмові Віталія прийняти і сплатити не передбачений договором підряду жилет?

3. Віктор Рощін здав у ремонт до ТОВ „Автосервіс” автомобіль „Мерседес”. У договорі сторони обумовили вартість ремонту, яка за попередньою оцінкою становить 3000 грн. і строк виконання робіт – протягом двох тижнів з моменту підписання договору.
Через два тижні, коли Віктор Рощін прибув за автомобілем, йому було запропоновано доплатити ще 600 грн. за здійснений ремонт і профілактику охолоджувальної системи автомобіля. Про виконання цих робіт сторони не домовлялися. Представник ТОВ „Автосервіс” пояснив, що необхідність виконання таких робіт виявилась у процесі загального ремонту. Рощін відмовився оплатити вартість додаткових робіт.
Чи має право Віктор Рощін відмовитись від оплати послуг, які він не замовляв?
Що Ви порядити представнику ТОВ „Автосервіс” у даному випадку?
Як вирішити спір?

4. Максим Вукорін здав до майстерні з ремонту мобільних телефонів свій мобільний телефон „Моторола”. Через кілька днів у майстерні було вчинено крадіжку, мобільний телефон з іншими речами було викрадено. Під час розслідування було встановленого, що з вини працівників майстерні в ніч крадіжки приміщення майстерні не охоронялось. Максим Вукорін пред’явив позов про компенсацію вартості телефону, понесених витрат і моральної шкоди від майстерні.
Чи буди задоволено позов Максима Вукоріна?
Чи змінилось би вирішення ситуації, якби приміщення охоронялося?

ЛІТЕРАТУРА:

Гражданское право: В 2-х т. Том 2: Учебник/ Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Доліненко Л.О. Цивільне право України: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. зал./ Л.О. Доліненко, С.О. Сарновська. – К.: МАУП, 2005. – 384 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 2. Особлива частина. – 520 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Василенко К. Обов’язки підрядника за договором побутового підряду // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 6.
Домбругова А. Договір підряду: правові наслідки неналежного виконання // Юридичний вісник України. – 2003. – № 38 (20–26 вересня). – С. 14.
Панова Л. Мета як критерій для розмежування договорів поставки і підряду // Право України. – 2004. – № 8. – С. 57.
Хмель О. Цивільний кодекс України. Зобов’язальне право. Гл. 61. Підряд. § 3 Будівельний підряд // Закон і бізнес. – 2004. – № 9 (28 лютого). – С. 8.
Юридический справочник предпринимателя. под ред. Шемшученко Ю.С. К.,1992 г.
Корнеева И.Л. Практикум по гражданському праву. Часть вторая: Отдельные виды обязательств – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2005. – 282 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19–22. – Ст. 144.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про підприємства в СРСР: Закон України від 04.06.1990 р. № 1529-I // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про підприємництво: Закон України від 07.02.1991 р. № 698-XII // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів: Закон України від 06.04.2000 р. № 1641–III // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про затвердження загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві: Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668 // Юридичний вісник України. – 2005. – 10–16 вересня № 36 (532).
Судова практика Верховного Суду України у цивільних справах. Офіційне видання Верховного Суду України. За заг. ред. А.Г. Яреми. – К., 2007. – 960 с.

Т Е М А 32
Послуги. Загальні положення
семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: виконавець, замовник, договір перевезення, вантажоодержувач, вантажовідправник, перевізник, коносамент.

ПЛАН:

1. Поняття та особливості договору про надання послуг. Правове регулювання договорів про надання послуг.
2. Форма, зміст, строк договору про надання послуг.
3. Права та обов’язки сторін по договору про надання послуг.
4. Припинення, розірвання договору про надання послуг.
5. Поняття та види договору перевезення.
6. Особливості договорів перевезення залізничним, морським, повітряним, автомобільним транспортом.
7. Договір перевезення пасажирів та багажу.
8. Транспортне експедирування.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Які існують види зобов'язань по наданню послуг?
Яка відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору перевезення вантажу?
Які права й обов'язку сторін за договором транспортного експедирування?
Яким законом регулюються транспортні перевезення?
Що розуміється під „чартером”, „фрахтом”?
Які права та обов’язки перевізника та відправника вантажу?
Які документи необхідно оформляти для перевезення вантажу?
Яка відповідальність перевізника при перевезенні морським, водним та повітряним транспортом?
Чи може відправник вантажу вимагати компенсації моральної шкоди у зв’язку з втратою вантажу перевізником?
Що розуміється під договором перевезення багажу та яка його характеристика?
Які існують види договорів перевезення?
Що означають поняття „місцевого перевезення”, „перевезення у прямому напрямку”, „пряме змішане перевезення”?
Яку назву мають сторони за договором перевезення повітряним транспортом?
Що розуміється під договором перевезення пасажирів, чим він характеризується?
На якому виду транспорту держава має права регулювати тарифи?
Який строк позовної давності з вимог по договору перевезення вантажів, пасажирів?
Що розуміється під договором буксіровки?
Як визначається та характеризується договір транспортного експедирування?
Яку назву мають сторони по договору транспортного експедирування?
Як визначається ціна по договору транспортного експедирування?

ЛІТЕРАТУРА:

Гражданское право: В 2-х т. Том 2: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Доліненко Л.О. Цивільне право України: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. зал. / Л.О. Доліненко, С.О. Сарновська. – К.: МАУП, 2005. – 384 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 2 – 520 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Безлюдько І. Правовий статус перевізника за договором перевезення вантажу повітряним транспортом за чинним законодавством України // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 11.
Бородін М. Угоди, пов'язані з автомобілями: окремі проблеми // Право України. – 2001.– № 7. – С. 52.
Домбругова А. Договір перевезення пасажирського багажу: (за новим цивільним кодексом України) // Юридичний вісник України. – 2003. – № 46. – 15 листопада. – С. 14.
Донська Л. Особливості причинного зв’язку при множинності правопорушень // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 11. – С. 108–114.
Ким Е.В. Услуга как объект обязательства // Правоведение. – 2005. – № 3. – С. 38–46.
Лютікова П. До питання про предмет договору на надання інформаційних послуг // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 9.
Развадовський В. Функції державного управління транспортною системою України // Право України. – 2004. – № 5. – С. 121.
Свистун Л. Видача вантажів за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 12.
Свистун Л. Довгостроковий договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом // Право України. – 2004. – № 7. – С. 62.
Свистун Л. Правове значення товарно-транспортної накладної на автомобільному транспорті // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 9.
Свистун Л. Правове регулювання договору перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 11.
Федосенко Н. Маркетинговые исследования как элемент договора по предоставлению услуг // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 12.
Юридический справочник предпринимателя. под ред. Шемшученко Ю.С. К.,1992 г.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И.– М.: Бек, 2000. Ч. 2 – 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Корнеева И.Л. Практикум по гражданському праву. Часть вторая: Отдельные виды обязательств – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2005. – 282 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44.– Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Кодекс Торговельного мореплавства України від 23.05.1995 р. № 176/95–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №№ 47, 48, 49, 50, 51, 52. – Ст. 349.
Повітряний кодекс України від 04.05.1993 р. № 3167–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 25. – Ст. 274.
Про дорожній рух: Закон України від 30.06.1993 р. № 3353–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 31. – Ст. 338.
Про залізничний транспорт: Закон України від 04.07.1996 р. № 273/96–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 40. – Ст. 183.
Про автомобільний транспорт Закон України від 05.04.2001 р. № 2344–III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 22. – Ст. 105.
Про транзит вантажів: Закон України від 20.10.1999 р. № 1172–XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 51. – Ст. 446.
Про міський електричний транспорт: Закон України від 29.06.2004 р. № 1914–IV // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про транспортно-експедиторську діяльність: Закон України від 01.07.2004 р. № 1955–IV //
Об обязательном страховании гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств Закон Украины от № ???// Голос Украины. 2004. – № 165 (3415). – 7 сентября.
Про транспорт: Закон України від 10.11.1994 р. № 232-94/ВР // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про Державну спеціальну службу транспорту: Закон України від 05.02.2004 р. № 1449–IV // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 24 (468). – 12–18 червня.
Про транспортно-експедиторську діяльність: Закон України від 01.07.2004 р. № 1955–IV // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 33 (477). – 14–20 серпня
Про затвердження Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів: Наказ МВС від 26.07.04 р. № 822.
Про затвердження державних санітарних норм та правил транспортування продовольчої продукції залізничним, повітряним та водним транспортом: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 20.04.2005 р. № 175 // Юридичний вісник України. – 2005. – 25 червня – 1 липня № 25 (521).
Про затвердження Статуту залізниць України: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
О мерах по обеспечению контроля перемещения транзитом товаров через территорию Украины: Указ Президента Украины от 14 июля 1995 г. // Право Украины 1995.– № 9–10. – С. 93.
Устав внутреннего водного транспорта Союза ССР (УВВТ): Утвержденный Постановлением Совета Министров СССР от 15.10.1955 г.
Устав железных дорог Украины: Утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины от 06.04.1998 г. № 457.
Правила выдачи грузов: приказ Минтранса Украины от 21.11. 2000 г. № 644, зарегистрирован в Министерстве юстиции Украины 24.11.2000 года под № 862/5083.
Умови і правила здійснення агентування фрахтування морського торговельного флоту та контроль за їх дотриманням Інструкція Міністерства транспорту „” № 247 від 17.05.1994 р.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України „Інструкція про порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення, використання та застосування вогнепальної зброї, бойових припасів до зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також спеціальних засобів державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища органів, що входять до сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України” від 12.10.2004 № 386.
Державний митний комітет України „Інструкція про порядок переміщення автобусів українських та іноземних власників через державний кордон України в пунктах пропуску, відкритих для міжнародного автомобільного сполучення” від 06.05.93 р. № 05/417.
Міністерство транспорту України „Правила оформлення перевізних документів (ст. 6, 23, 24 Статуту” № 644 від 21.11.2000 р.
Судебные решения: Результаты недобросовестного исполнения договора// Юридическая практика. – 24 января 2006. – № 4 (422). – С. 22.
Судебные решения: Несвоевременное извещение об изменении получателя груза грозит штрафом // Юридическая практика. – 17 января 2006. – № 3 (421). – С. 21.
Судова практика: Договір фрахтування: зобов’язання сході – строк не той// Адвокатура. – березень 2005. – № 6 (38). – С. 8–9.
Судебные решения: О моменте, когда договор поставки считается выполненным// Юридическая практика. – 2006. – № 25 (443), 20 июня. – С. 21–22.
Справи зі спору, що виникають із договору про надання послуг // Адвокатура. – 2008. – № 6. – С. 6–7 вкл.
Судова практика Верховного Суду України у цивільних справах. Офіційне видання Верховного Суду України. За заг. ред. А.Г. Яреми. – К., 2007. – 960 с.

Т Е М А 33
Перевезення. Транспортне експедирування
практичне заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: договір перевезення, вантажоодержувач, вантажовідправник, перевізник, коносамент, чартер.

Практичне завдання:

1. На адресу трикотажної фабрики поступило дві партії товарів, що слідували по залізниці. В першій партії, прибулій на станцію призначення на 10 днів пізніше триденного строку доставки, вантаж виявився пошкодженим, в другій – була знайдена недостача декількох ящиків. На підставі актів, складених при видачі вантажу, фабрика зажадала від залізниці відшкодування збитків і сплати штрафу за прострочення доставки вантажу в сумі 1780 грн.
У господарському суді представник дороги послався на те, що псування першої партії відбулося від непомітних недоліків упаковки. Крім того, вказав на відмітку відправника в накладній про те, що залізниця звільняється від відповідальності. З приводу недостачі вантажу в другій партії на суму 260 грн. представник дороги пояснив, що вона викликана крахом товарного потягу, в якому перевозився вантаж. Тому дорога повинна бути звільнена від відповідальності за неї.
Дайте юридичний аналіз даної ситуації.

2. Підприємець Довженко уклав із залізницею договір перевезення з Краснодару до Москви червоних помідорів і слив. Залізниця подала вагони під вантаження його вантажу із запізненням на три дні. До цього часу вантаж почав псуватися. В результаті при його реалізації Довженко потерпів значні збитки і подав до суду позов до залізниці з вимогою відшкодування збитків, викликаних тридобовою затримкою подачі вагонів. Залізниця відмовилася платити, мотивуючи це тим, що затримка подачі вагонів була викликана розмиттям полотна залізниці через тривалі зливові дощі в 100 км від станції вантаження вантажу.
Яке рішення повинен ухвалити суд?
Чи зміниться рішення суду у випадку, якщо затримка подачі вагонів відбулася унаслідок затримки вивантаження їх попереднім клієнтом?

3. Студенти Харламов, Варінні, Краметов їхали на гірськолижну базу автобусом Львів-Законане. При посадці в автобус з дозволу водія вони помістили в багажне відділення автобуса три пари гірських лиж і три спортивні сумки.
Прибувши до Законопане, студенти не виявили двох сумок і заявили претензію водію про зникнення гірськолижного спорядження. З їхніх слів спорядження було в цих двох сумках, у третій сумці були продукти харчування. Водій відмовився зафіксувати факт пропажі, оскільки вміст сумок був йому невідомий.
Студенти звернулися з позовом до АТП-2436 про відшкодування вартості спорядження (три пари гірськолижних чобіт, три спортивних костюми та інші речі особистого користування) на загальну суму 5000 грн. та моральної шкоди в сумі 2000 грн.
Як вирішити справу?

ЛІТЕРАТУРА:

Гражданское право: В 2-х т. Том 2: Учебник/ Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Данилов Е.П. Автомобильные дела: административные, уголовные, гражданские экспертизы. Справ очник адвоката. – М.: ТК Велби, 2004. – 608 с.
Доліненко Л.О. Цивільне право України: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. зал. / Л.О. Доліненко, С.О. Сарновська. – К.: МАУП, 2005. – 384 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 2 – 520 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Бородін М. Угоди, пов'язані з автомобілями: окремі проблеми // Право України. – 2001.– № 7.– С. 52.
Безлюдько І. Правовий статус перевізника за договором перевезення вантажу повітряним транспортом за чинним законодавством України // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 11.
Безлюдько І. Система договорів перевезення за новим законодавством України // Право України. – 2005. – № 9. – С. 46–49.
Валюшко А. Автотранспортне новеллы // Юридическая практика. – 2006. – № 16 (434), 18 апреля. – С. 6.
Домбругова А. Договір перевезення пасажирського багажу: (за новим цивільним кодексом України) // Юридичний вісник України. – 2003. – № 46. – 15 листопада. – С. 14.
Захарьина А.В. Договор перевозки. Учет. Налоги. Арбітраж: Практ. пособие. – М.: ДИС, 2004. – 224 с.
Калпин А. Чартер (Природа, структура отношений, сопоставление со смежными морскими договорами). – М.: Транспорт, 1978.
Адвокатов П. „Железная” логика справедливого штрафа. (определение размера штрафа за нарушение Правил перевози грузов ) // Юридическая практика. – 2006. – № 15 (433), 11 апреля. – С. 16–17.
Липавский В. Тайм–чартер: правовая природу и соотношение со смежными договорами// Хазяйство и право. – 2002. – № 10. – С. 105.
Лютікова П. До питання про предмет договору на надання інформаційних послуг // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 9.
Развадовський В. Функції державного управління транспортною системою України // Право України. – 2004. – № 5. – С. 121.
Свистун Л. Довгостроковий договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом // Право України. – 2004. – № 7. – С. 62.
Свистун Л. Правове значення товарно–транспортної накладної на автомобільному транспорті // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 9.
Свистун Л. Видача вантажів за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 12.
Свистун Л. Правове регулювання договору перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 11.
Свистун Л.Я. Правове регулювання відповідальності сторін за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Юридичні науки. – Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2004. – С. 125–130.
Федосенко Н. Маркетинговые исследования как элемент договора по предоставлению услуг // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 12.
Юридический справочник предпринимателя. под ред. Шемшученко Ю.С. К.,1992 г.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И.– М.: Бек, 2000. Ч. 2– 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Корнеева И.Л. Практикум по гражданському праву. Часть вторая: Отдельные виды обязательств – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2005. – 282 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Кодекс Торговельного мореплавства України 23.05.1995 р. № 176/95–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №№ 47, 48, 49, 50, 51, 52. – Ст.349.
Повітряний кодекс України від 04.05.1993 р. № 3167–XII // Відомості Верховної Ради України, 1993, № 25, ст. 274.
Про дорожній рух: Закон України від 30.06.1993 р. № 3353–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 31. – Ст. 338.
Про залізничний транспорт: Закон України від 04.07.1996 р. № 273/96–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 40. – Ст. 183.
Про автомобільний транспорт: Закон України від 05.04.2001 р. № 2344–III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 22. – Ст.105.
Про транзит вантажів: Закон України від 20.10.1999 р. № 1172–XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 51. – Ст. 446.
Про міський електричний транспорт: Закон України від 29.06.2004 р. № 1914–IV // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про транспортно-експедиторську діяльність: Закон України від 01.07.2004 р. № 1955–IV // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
О транспорте: Закон Украины от 10.11.1994 г. № 232/94-ВР // Право Украины. – 1995.– № 2.– С.67.
Об обязательном страховании гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств: Закон Украины от 01.07.2004 г. № 1961–IV // Голос Украины. 2004. – № 165 (3415). – 7 сентября.
Про Державну спеціальну службу транспорту: Закон України від 05.02.2004 р. № 1449–IV // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 24 (468). – 12–18 червня.
Про транспортно-експедиторську діяльність: Закон України від 01.07.2004 р. № 1955–IV // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 33 (477). – 14–20 серпня
О мерах по обеспечению контроля перемещения транзитом товаров через территорию Украины: Указ Президента Украины от 14.07.1995 г. // Право Украины. – 1995. – № 9–10. – С. 93.
О страховании гражданской ответственности владельцев транспортных средств: Постановление Верховного Совета Украины от 28.12.1994 г. № 333/94–ВР // Право Украины. – 1995.– № 2.– С. 64.
Про затвердження Статуту залізниць України: Постанова Кабінету Міністрів України від 6.04.1998 р. № 457 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про затвердження Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів: Наказ МВС від 26.07.04 р. № 822 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про затвердження державних санітарних норм та правил транспортування продовольчої продукції залізничним, повітряним та водним транспортом: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 20.04.2005 р. № 175 // Юридичний вісник України. – 2005. – 25 червня – 1 липня № 25 (521).
Устав внутреннего водного транспорта Союза ССР (УВВТ): Утвержденный Постановлением Совета Министров СССР от 15.10.1955 г.
Устав железных дорог Украины: Утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины от 06.04.1998 г. № 457.
Правила выдачи грузов: приказ Минтранса Украины от 21.11. 2000 г. № 644, зарегистрирован в Министерстве юстиции Украины 24.11.2000 г. № 862/5083 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Умови і правила здійснення агентування, фрахтування морського торговельного флоту та контроль за їх дотриманням: Інструкція Міністерства транспорту від 17.05.1994 р. № 247 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Інструкція про порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення, використання та застосування вогнепальної зброї, бойових припасів до зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також спеціальних засобів державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища органів, що входять до сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України від 12.10.2004 № 386 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Інструкція про порядок переміщення автобусів українських та іноземних власників через державний кордон України в пунктах пропуску, відкритих для міжнародного автомобільного сполучення: Державний митний комітет України від 06.05.93 р. № 05/417 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Міністерство транспорту України „Правила оформлення перевізних документів (ст. 6, 23, 24 Статуту” № 644 від 21.11.2000 р.
О некоторых вопросах практики разрешения споров, возникающих из перевози грузов по железной дороге: Постановление Высшего хозяйственного суда Украины от 29.05.2002 г. № 04–5/601 с изменениями и дополнениями, внесенными рекомендациями Президиума ВХСУ № 04–5/1429 от 18.11.2003 г.
Правила безпеки громадян на залізничному транспорті України: Наказ Міністерства транспорту України від 19.02.1998 р. № 54, зареєстровано в Мінюсте України 24.03.1998 р. № 193/2633 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Судова практика. Верховний Суд України. Справі зі спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства про транспорт // Юридичний Вісник України. – 2004. – № 24 (468). – 12–18 червня; № 28 (472). – 10–16– липня.
Судебные решения: Несвоевременное извещение об изменении получателя груза грозит штрафом // Юридическая практика. – 17 января 2006. – № 3 (421). – С. 21.
Судебные решения: Об ответственности перевозчика при краже груза // Юридическая практика. – 2006. – № 15 (433). – С. 23.
Судебные решения: О правилах высчитывания стоимости услуг мораского порта // Юридическая практика. – 2006. – № 25 (443), 20 июня. – С. 24.
Судебные решения: Об особенностях оплаты услуг морского порта // Юридическая практика. – 2006. – № 25 (443). – С. 22.
Судебные решения: Отличить экспедитора и перевозчика. Коносамент, подтверждающий наличие договора морской перевозки может ограничить ответственность перевозчика // Юридическая практика. – 2006. – № 25 (443). – С. 20.
Судова практика Верховного Суду України у цивільних справах. Офіційне видання Верховного Суду України. За заг. ред. А.Г. Яреми. – К., 2007. – 960 с.

МОДУЛЬ 6

Т Е М А 34
Зберігання. Охорона об'єктів підрозділами ОВС
семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: договір зберігання, збереження майна, поклажодавець ,товарний склад, ломбард, сейф, камера схову, гардероб, охоронець, підрозділи охорони.

ПЛАН:

1. Поняття та форма договору зберігання.
2. Права й обов'язки сторін за договором зберігання.
3. Відшкодування збитків за договором зберігання.
4. Зберігання на товарному складі.
5. Спеціальні види зберігання: ломбард, сейф, камера схову, гардероб та ін..
6. Поняття та форма договору охорони об'єктів підрозділами охорони. Порядок його здійснення.
7. Відповідальність підрозділів охорони за незбереження зданого під охорону майна.
8. Роль державної служби охорони у боротьбі зі злочинністю.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Як визначається договір зберігання?
Які суб’єкти можуть виступати у ролі сторін за договором зберігання?
Що може бути предметом договору зберігання?
Форма договору зберігання?
Які строки можуть бути у договорі зберігання?
За якими правилами здійснюється оплата за зберігання речи?
Чи має право зберігач користуватися річчю, яка здана на зберігання?
Які права та обов’язки зберігача?
Що розуміється „під надзвичайними витратами за зберігання”?
Як визначається договір складського зберігання?
Які особливості зберігання речі у ломбарді?
Які особливості зберігання речей у гардеробах організацій?
Які особливості зберігання речей у гостинцях?
Що таке договір про охорону об'єктів підрозділами органів внутрішніх справ?
Які обов'язки власника майна за договором охорони?
У яких випадках "охорона" звільняється від матеріальної відповідальності?
У яких випадках "охорона" може розірвати договір?
Які об'єкти приймаються під охорону?

Теми доповідей та рефератів.

1. Роль державної служби охорони у боротьбі зі злочинністю.
2. Особливості договору зберігання у камерах схову.

ЛІТЕРАТУРА:

Гражданское право: В 2-х т. Том 2: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Гражданский кодекс Украины: Комментарий. – Т. II. – Издание второе. –Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 1024 с.
Доліненко Л.О. Цивільне право України: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Л.О. Доліненко, С.О. Сарновська. – К.: МАУП, 2005. – 384 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 2 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 2. Особлива частина. – 520 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Громацький Е. Укладання договору зберігання за новим Цивільним кодексом України // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 11.
Котелевская А.А. Договор складского хранения и особенности правовой природы складських свидетельств // Журнал Российского права. – 2006. – № 3. – С. 95–105.
Курило В.Організаційно-правовий аспект застосування зброї і спецзасобів працівниками недержавних охоронних підприємств // Право України. – 2004. – № 6. – С. 77.
Шаповал В. Місце призначення міліції охорони: доцільність її функціонування // Право України. – 2004. – № 3. – С. 82.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н.И.– М.: Бек, 2000. Ч. 2 – 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Корнеева И.Л. Практикум по гражданскому праву. Часть вторая: Отдельные виды обязательств – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2005. – 282 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про заставу: Закон України від 02.10.1992 р. № 2654–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47. – Ст. 642.
Типовой договор об охране объектов подразделениями вневедомственной охраны при органах внутренних дел // Бюллетень нормативных актов министерств и ведомств СССР. – 1989. – № 11. – С. 39.
Правила користування автоматичними камерами схову самообслуговування: Наказ Міністерства транспорту України від 10.07.96 № 230 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Інструкція по експлуатації автоматичних камер схову самообслуговування на залізничних вокзалах: Наказ Міністерства транспорту України від10.07.1996 р. № 230 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.

Т Е М А 35
Страхування
семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: страхування, страхове поле, страхувальник, страховик, страховий ризик, страховий поліс, страховий тариф, страховий платіж,

ПЛАН:

1. Поняття страхування, правове регулювання страхування. Страхове зобов’язання.
2. Об’єкти страхування. Види страхування.
3. Договір страхування. Форма та істотні умови договору страхування. Права та обов’язки сторін за договором страхування. Страховий поліс.
4. Співстрахування. Договір перестрахування. Страховий ризик.
5. Умови та порядок здійснення страхової виплати. Страхова сума. Страховий платіж, Страховий тариф. Відповідальність страховика.
3. Державне обов'язкове страхування працівників правоохоронних органів.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Що розуміється під страхуванням?
Які нормативні акти, крім ЦК України, регулюють страхування?
Як визначається договір страхування?
Яку назву мають сторони за договором страхування?
Які суб’єкти мають право виступати у ролі сторін по договору страхування?
Що є предметом договору страхування?
У якій формі заключається договір страхування?
Які суттєві умови договору страхування?
За якими правилами визначається строк договору страхування, з якого моменту він обчислюється?
Хто здійснює ліцензування та нагляд за страховою діяльністю і на основі яких нормативних актів?
У чому відмінності обов’язкового страхування від добровільного?
Які особливості державного страхування?
У яких випадках договір страхування може бути розірване достроково та які наслідки його розірвання?
Якій строк позовної давності х вимог, які пов’язані з майновим страхуванням та з вимог, які пов’язані з особистим страхуванням?

Теми для рефератів та доповідей

1. Договори страхування, що пов’язані із залізничним перевезенням вантажів.
2. Договір морського страхування.

ЛІТЕРАТУРА:

Гражданское право: В 2-х т. Том 2: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Гражданский кодекс Украины: Комментарий. –Т. II. – Издание второе. –Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 1024 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 2 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 2. Особлива частина. – 520 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Безсмертна Н. Договір страхування в системі цивільно-правових договорів // Право України. – 2004. – № 3. – С. 31.
Волосенко І. Страховий ризик у страховому правовідношенні // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 11. – С. 118–123.
Кінашук Л. Особливості проведення страхування співробітників правоохоронних органів в Україні та за кордоном // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 12.
Кінащук Л. Організація та правове забезпечення соціального захисту професійного ризику державних службовців у зарубіжних країнах // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 11. – С. 104–108.
Сабодаш Р. Страхування кредитних ризиків – спосіб забезпечення виконання зобовязань чи їх окремий вид? // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 11. – С. 123–128.
Семенова К. Правове регулювання перестрахування: деякі аспекти // Право України. – 2005. – № 2. – С. 40–43.
Снігерьова М. До питання про класифікацію договорів морського страхування // Право України. – 2005. – № 8. – С. 52–55.
Цивільно-правова відповідальність власников наземних транспортніх засобів // Іменем Закону. – Юридична консультація. – 2005. – № 2 (26). – С. 6.
Шевченко Я. Усе про страхування // Адвокатура. – 2004. – № 21–22 (29–30). – 14 грудня. – С. 6–7.
Юридический справочник предпринимателя. Под ред. Шемшученко Ю.С. К., 1992 г.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н.И.– М.: Бек, 2000. Ч. 2– 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Корнеева И.Л. Практикум по гражданскому праву. Часть вторая: Отдельные виды обязательств – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2005. – 282 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Повітряний кодекс України // Відомості Верховної РадиУкраїни. – 1993. – № 25. – Ст. 274.
Про автомобільний транспорт: Закон України від 05.04.2001 р. № 2344–III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 22 – Ст. 105 .
Про аварійно-рятувальні служби: Закон України від 14.12.1999 р. № 1281–XIV // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 4. – Ст. 25.
Про іпотеку: Закон України від 05.06.2003 р. № 898–IV // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Об обязательном страховании гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств: Закон Украины от 01.07.2004 р. № 1961–IV // Голос Украины. 2004. – № 165 (3415). – 7 сентября.
Про страхування: Закон України від 07.03.1996 року № 85/96–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 18. – Ст. 78.
Про оренду землі: Закон України від 06.10.1998 р. № 161–XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 46–47. – Ст. 280.
Про міліцію: Закон України від 20.12.1990 р. № 565–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
Про заставу: Закон України від 02.10.1992 р. № 2654–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47. – Ст. 642.
Про пожежну безпеку: Закон України від 17.12.1993 р. № 3745–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 5. – Ст. 21.
Про внесення змін до деяких законів України з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування: Закон України від 9.04.2004 року № 1678–IV // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2004. – № 32. – Ст. 385.
Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 р. № 3425–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.
Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей: Закон України від 20.12.1991 р. № 2011–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 15. – Ст. 190.
Про порядок утворення та державної реєстрації Авіаційного страхового бюро і Морського страхового бюро: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 р. № 561 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Про порядок і умови державного обов’язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 р. № 59 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Положение об обязательном личном страховании от несчастных случаев на транспорте. Утвержденное постановлением Кабинета Министров Украины от 28 июня 1995 // Право Украины 1995. – № 8. – С. 88.
Про затвердження Порядку укладання договорів страхування морських суден, що перебувають у державній власності і передаються судновласниками у фрахт, оренду, лізинг: Наказ Міністерства транспорту України № 260 від 17.05.99, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 р. за № 386/3679 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – 12. – С. 11.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – 9. – С. 15.
Судова практика з цивільних прав // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – 7. – С. 15.
Судебные решения: Размеры страховых выплат могут быть пересмотрены // Юридическая практика. – 24 января 2006. – № 4 (422). – С. 20–21.

Т Е М А 36
Доручення. Управління майном

семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ. довіритель, повірений, правочин, комісіонер, комітент, комісійна плата, субкомісія, субкомісіонер, установник управління, управитель, кредитор,

ПЛАН:

1. Договір доручення: поняття, характеристика, зміст, строк та регулювання.
2. Права та обов’язки сторін за договором доручення.
3. Припинення договору доручення. Наслідки припинення договору доручення.
4. Договір управління майном: поняття, предмет, істотні умови та форма договору.
5. Суб’єкти виконання договору довірчого управління майном. Права та обов’язки сторін.
6. Відповідальність за договором довірчого управління майном. Припинення договору управління майном: підстави та наслідки.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Як визначається договір доручення та його види?
Чим характеризується договір доручення?
Яку назву мають сторони у договорі дорученні?
Які суб’єкти мають право виступати у ролі сторін у договорі доручення?
Що є предметом договору доручення?
У якій формі заключається договір доручення?
Які можуть бути строки дії договору доручення?
Які права та обов’язки повіреного та довірителя?
Які ознаки відрізняють договір доручення від інших договорів?
Які ознаки характеризують договір комерційного представництва?
Які обов’язки спадкоємців повіреного у випадку його смерті?
Як визначається договір довірчого управління майном?
Як характеризується договір довірчого управління майном?
Яку назву мають сторону у договорі довірчого управління майном?
Які суб’єкти мають право виступати у ролі сторін у договорі довірчого управління майном?
Що може бути об’єктом довірчого управління?
У якій формі заключається договір довірчого управління майном?
Якій може бути строк дії договору довірчого управління майном?
Які умови можна віднести до істотних у договорі довірчого управління майном?

ЛІТЕРАТУРА:

Гражданское право: В 2-х т. Том 2: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Гражданский кодекс Украины: Комментарий. –Т. II. – Издание второе. –Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 1024 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 2 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 2. Особлива частина. – 520 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Домбругова А. Договір доручення за новим Цивільним кодексом України // Юридичний вісник України. – 2003. – № 45 (8–14 листопада). – С. 14.
Кіліна Т. Договір комісії за новим Цивільним кодексом України // Юридичний журнал. – 2003. – № 9. – С. 60–63.
Шиловская А. Понятие договора поручительства // Хозяйство и право. – 2003. – № 12. – С. 29–36.
Домбругова А. Регулювання відносин за договором комісії: новели цивільного законодавства // Юридичний вісник України. – 2004. – № 4. – С. 14.
Близнюк Е. Предмет договора управления имуществом // Юридическая практика. – 2006. – 21 февраля. № 8 (426). – С. 1, 21.
Брылев А. Договор поручения: что нового? // Бухгалтерия. – 2004. – № 36 (6 сентября). – С. 73–82.
Жук А. Договор поручительства в процессе // Юридическая практика. – 2006. – № 16 (434), 18 апреля. – С. 11–12.
Михальнюк О.В. Відповідальність доручителя за договором поруки // Вісник ВСУ. – 2004. – № 2. – С. 37–42.
Сывый Р. Доверенность или договор поручительства // Юридическая практика. – 2006. – № 16 (434), 18 апреля. – С. 13.
Стефанчук О. Цивільний кодекс України Глава 68 „Договір доручення” // Закон і бізнес. – 2004. – № 17 (24–30 квітня). – С. 4.
Комберняков С.О., Боброва Д.В. Правове регулювання договору доручення // Вісник Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченко. Юридичні науки. 2003. – Вип. 49–51. – С. 40–44.
Мисник Н.Н. Торосян О.П. О доверительном управлении земельним участком // Юрист. – 2009. – № 6 – С. 34–37.
Офіційни типові форми договорів // укл. Стефанчук Р.О., Стефанчук М.О. – К.: Юрінком інтер, 2003. – 640 с.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И.– М.: Бек, 2000. Ч. 2– 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Корнеева И.Л. Практикум по гражданскому праву. Часть вторая: Отдельные виды обязательств – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2005. – 282 с.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Судебные решения: Договор поручительства заключенный без ведома должника может быть признан притворным // Юридическая практика. – 2004. – № 23 (8 июня). – С. 19–20 (судебная практика).

Т Е М А 37
Позика. Кредит. Банківський вклад.

практичне заняття
2 години

Мета заняття: формування у курсантів необхідних теоретичних знань з теми, уміння аналізувати ситуацію і застосовувати норми цивільного законодавства.

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: позика, позикодавець, позичальник, кредитний договір, кредитодавець, кредит, аванс, попередня оплата, оплата з відстроченням, оплата з ростроченням, комерційний кредит, депозит, банк, вкладник, вклад, факторинг, фактор, клієнт, фінансові установи, ощадна книжка, ощадний (депозитний) сертифікат, факторінг

Практичне завдання:

1. У зв’язку з необхідністю лікування за кордоном Юхим Фурсин позичив у Івана Украми 5 тис. доларів США строком на 6 місяців. У розписці було зазначено, що на момент повернення боргу сума може бути повернути у гривнях за курсом Націольнального банку, за користування грошима Юхим Фурсин зобов’язався сплатити 36% річних від суми позики.
Що є істотними умовами договору позики?
У якій формі має бути укладений договір позики?

2. Між Цуркіним і Чикарьовим був укладений договір позики на суму 500 грн. У розписці, виданий Чикарьову, зазначалось, що він зобов’язується повернути борг через три місяці зі сплатою за кожний день прострочення 0,5% суми. Фактично Чикарьоев повернув позичену суму лише через п’ять місяців. Цуркін звернувся до суду з позовною заявою про сплату відсотків за прострочення – 225% суми.
Чи підлягає задоволенню і в якому обсязі вимога Цуркіна?
Свою відповідь підтвердити відповідними нормами законодавства.

3. Складіть текст довіреності від імені В’ячеслава Харшина на ім’я його доньки - Валентіні Саміной про можливості розпоряджатися його внеском протягом одного долі.

4. За договором банківського внеску комерційний банк „Мирта”, що прийняв грошову суму, що поступила від Оксани Роміной, на депозитний внесок строком на три місяці, зобов'язався повернути суму внеску і виплатити відсотки на неї на умовах і в порядку, передбачених договором.
У договорі банківського внеску передбачалася умова: якщо Оксана Роміна не зажадає повернення термінового внеску після закінчення року, передбаченого договором, то договір вважатиметься продовженим на умовах, встановлених для такого внеску в цей період часу. Через три місяці після укладення договору банк понизив раз заходів відсотків для депозитних внесків.
За місяць до закінчення другого терміну депозитного внеску Оксана Роміной зажадала від банку „Мирта” повернення їй суму вкладу і виплатити на неї відсотки згідно з угодою. Банк „Мирта” повернув Оксані Роміной всю суму внеску і нарахував на неї відсотки.
Чи зобов'язаний був банк „Мирта” повідомити Оксану Роміной про зниження процентної ставки на її депозитивный внесок?
Яким повинен бути раз заходів відсотків на депозитивный внесок Оксани Роміной за перші три місяці зберігання? А за наступні три місяці?
Яким повинен бути раз заходів відсотків за два місяці зберігання внеску понад перші три місяці у момент закриття депозитного внеску Оксани Роміной?
З якого розрахунку банк буде зобов'язаний нарахувати відсотки на суму внеску Оксани Роміной?

ЛІТЕРАТУРА:

Гражданский кодекс Украины: Комментарий. –Т. II. – Издание второе. –Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 1024 с.
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільне право України: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 2 – 520 с.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничій дім „Ін Юре”, 2006. – Т. 2. Особлива частина. – 520 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 2: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Цивільний кодекс України: Коментар.: / Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М. / Х.: Одисей. – 2003.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Винокуров В. Правовое регулирование договора займа // Налоги и бухгалтерский учт. – 2004. – № 57 (15 июня). – С. 7, 15, 41.
Кривенда О. Об’єкт позики: цивільно-правова характеристика // Підприємство, господарство і право. – 2002. – № 2.
Тенькав С. Договір позики // Юридичний вісник України. – 2004. – 24 серпня. – С. 6.
Шаповалові О. Проблема тотожності позики і кредиту // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 9.
Юридический справочник предпринимателя. Под ред. Шемшученко Ю.С. К., 1992 г.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н.И.– М.: Бек, 2000. Ч. 2 – 2-е изд., перераб. и доп. – 2000.
Токарєва В.І. Цивільне право України. Практикум: Нав. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 408 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. – № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 р. № 2121–III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5–6. – Ст. 30.
Про Національний банк: Закон України від 20.05.1999 р. № 679–XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.
Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України 12.07.2001 р. № 2664–III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1.
Про благодійництво та благодійні організації: Закон України від 16.09.1997 р. № 531/97–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 46. – Ст. 292.
Про кредитні спілки: Закон України від 20.12.2001 р. № 2908–III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 15. – Ст. 101.
Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 20.09.2001 р. № 2740–III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 5. – Ст. 30.
Про цінні папери і фондову біржу: Закон України від 18.06.1991 р. № 1201–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 508.
Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України від 05.04.2001 р. № 2346–III // Відомості Верховної Ради України.– 2001. – № 29. – Ст. 137.
Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України від 28.11.2002 р. № 249–IV // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 1. – Ст. 2.
Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23.09.1994 р. № 185/94–ВР // Відомості Верховної Ради. – 1994. – 40. – Ст. 364.
Про деякі питання практики розгляду спорів, пов’язаних з обігом векселів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5 // Комп’ютерна правова система „Ліга: Закон”, „Нормативно-правові акти України” та ін.
Судова практика Верховного Суду України у цивільних справах. Офіційне видання Верховного Суду України. За заг. ред. А.Г. Яреми. – К., 2007. – 960 с.

М о д у л ь 7

Т Е М А 38
Недоговірні охоронні зобов'язання

семінарське заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: зобов’язання, не договірні зобов’язання, публічна обіцянка винагороди, переможець конкурсу, причинний зв’язок, делікт, протиправність поведінки, казус (випадок), непереборна сила, кредитор, должник, потерпілий, трудові (службові) правовідносини, каліцтво, професійне захворювання, смерть, професійна працездатність, загальна працездатність, необхідна оборона, крайня необхідність, солідарна відповідальність, часткова відповідальність, субсидіарна відповідальність.

ПЛАН:

1. Поняття та система зобов’язань з заподіяння шкоди.
2. Поняття позадоговірних зобов'язань та їх види.
3. Поняття та зміст зобов’язання з публічної обіцянки винагороди без оголошення та з оголошенням конкурсу.
4. Зобов’язання з рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи. Зобов’язання, що виникають зі створення загрози життю, здоров’ю та майну.
5. Особливості відповідальності за шкоду, заподіяної працівником.
6. Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну державної влади.
7. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними та судовими органами.
8. Відшкодування майнової шкоди фізичної особи, яка потерпіла від злочину.
9. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою.
10. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я чи смертю фізичної особи.
11. Відшкодування шкоди внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
12. Підстави звільнення від зобов'язання з відшкодування шкоди.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

Що розуміється під зобов’язанням внаслідок заподіянні шкоди та чим воно характеризується?
Що є об’єктом зобов’язання внаслідок заподіяння шкоди?
Яку назву мають сторони в зобов’язанні внаслідок заподіяння шкоди?
Що розуміють під шкодою, які її види?
Які загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди?
Хто відповідає за шкоду, заподіяну неповнолітнім, віком до 14 років і за шкоду від дій неповнолітнього у віці від 14 до 18 років?
Хто відповідає за шкоду, заподіяну недієздатною особою, нездатним розуміти значення своїх дій?
Чи підлягає відшкодуванню шкода, заподіяний у стані необхідної оборони й у стані крайньої необхідності?
Хто відповідає за шкоду, заподіяний джерелом підвищеної небезпеки?
Які способи відшкодування шкоди і чи враховується провина потерпіле і майнове положення особи, що причинили шкоду?
Як відшкодовується шкода у випадку ушкодження здоров'я й у випадку смерті громадянина?
Який порядок відшкодування шкоди, понесеного при рятуванні державного майна?

ЛІТЕРАТУРА:

Цивільне право України: Підручник: У 2 кн./ О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільне право України: Підручник/ За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 2 – 520 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 2: Учебник/ Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., пере раб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Белякова А. М. Гражданско-правовая ответственность за причинение вреда: теория и практика. М., 1986.
Загорулько А.И. Обязательства по возмещению вреда, причиненного субъектам граждансокго права. – Харьков, 1996.
Смирнов В.Т., Собчак А.А. Общее учение о деликтных обязательствах в советском гражданском праве: Учебное пособие. – Л., 1983.
Тархов В.А. Обязательства, возникающие из причинения вреда. – Саратов, 1957.
Покровский Й.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. М.: «Статут», 2001. – 354 с. (классика российской цивилистики)
Шевченко Я.Н. Правовое регулирование ответственности несовершеннолетних. – К., 1976.
Ярошенко К.Б. Специальные случаи ответственности за причинение вреда, - М., 1977.
Берестова І. Безпідставне збагачення в системі недоговорених зобовязань// Підприємство, господарство і право. – 2003. - № 11.
Богдан В.В. Гражданско-правовые способы защиты прав потребителей в сфере торговли и услуг// Юрист. – 2003. - № 7. – С. 11-14.
Глущенко І. Суб’єкти відповідальності за шкоду, заподіяну малолітніми особами // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції. 3-4 лютого 2005 р. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2005. – С. 220-222.
Ігнатенко В. Заповідальний відказ і заповідальне покладання як види позадоговірних зобов’язань // Підприємство, господарство і право. – 2003. - № 8.
Корнев И.В. Историческое развитие российского законодательства о возмещении вреда, причиненного несовершеннолетними// Журнал Российского права. – 2006. - № 1. – С. 133-142.
Логвинова М. Вина батьків за правопорушення, вчинені неповнолітніми дітьми // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції. 3-4 лютого 2005 р. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2005. – С. 236-240.
Мельник М.Відшкодування моральної (немайнової) шкоди // Закон і бізнес. – 2001. - № 16, 21-27 квітня. – С. 30.
Осетинська Г. Деякі проблеми відповідальності за завдання моральної шкоди споживачам у сфері надання послуг// Юридична Україна. – 2004. - № 12. – С. 52-58.
Паліюк В.П. Деякі проблемні питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди// Адвокат. – 2001. - № 3. – С. 45-46.
Рабинович П. Моральна шкода та право на її компенсацію загальнотеоретичний підхід// Право України. – 2002. - № 4. – 100-103.
Русу С. Історія розвитку деліктних зобов'язань в Україні // Право України. - 2001.- № 2 .- С. 120.
Сиротенко С. Деякі особливості застосування норм про компенсацію моральної (немайнової) шкоди стосовно суб’єктів господарювання //Вісник Академії правових наук України. – 1999. - № 1. – С. 210-216.
Сліпченко О.І. Визначення розміру компенсації моральної шкоди// Вісник Верховного суду України. – 2001. - № 2 (24). – С. 45-48.
Солодко Е. Как компенсировать моральный ущерб// Бизнес. – 2000. - № 27 (3 июля). – С. 32-33.
Эрделевский А.М. Проблемы компенсации морального вреда в зарубежном и российском законодательстве и судебной практике// Государство и право. – 1997. - № 10. – С. 22-32.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И.- М.: Бек, 2000. Ч. 2- 2-е изд., перераб. и доп. - 2000.
З практики Верховного Суду України (Рішення у цивільних справах)// Право України. – 2005. - № 2 . – С. 127.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44. -Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: /Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М./ Х.: Одисей. – 2003.
Гражданский процессуальный кодекс Украины// Голос Украины. – 2004. - № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням: Закон України від 18.01.2001 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 14. - Ст. 71.
Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23.09.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 46-47. – Ст. 403.
Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності: Постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.1994 р. № 1221 // Збірник Постанов України. – 1994. - № 8. – Ст. 190.
Положення про медико-соціальну експертизу: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 р. № 83 // збірник Постанов України. – 1992. - № 3. – Ст. 68.
Про затвердження переліку професійних захворювань: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 р. № 1662 // Офіційний Вісник України. – 2000. - № 45. – Ст. 1940.
Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 г. № 3 // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц. вид./ За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – С. 481.
Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди Постанова Пленуму Верховного Суду України 27.03.1992 г. № 6 від // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц. вид./ За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – С. 110.
Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 г. – Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц. вид./ За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – С. 66.
Лист Міністерства юстиції України № 35-13/797 від 13.05.2004 р. Методичні рекомендації „Відшкодування моральної шкоди”.
Судова практика. Апеляційний суд м. Києва. Справи про відшкодування шкоди. Обставини які підлягають врахування при визначенні розміру відшкодування// Юридичний Вісник України. – 2004. - № 14 (458). – 3-9 квітня.
Судебные решения: Последствия безосновательного пользования чужими денежными средствами// Юридическая практика. – 24 января 2006. - № 4 (422). – С. 22.
Судебные решения: О добросовестном использовании прав// Юридическая практика. – 2006. - № 13 (431), 28 февраля. – С. 18.

Т Е М А 39
Окремі види відповідальності
практичне заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: зобов’язання, не договірні зобов’язання, публічна обіцянка винагороди, переможець конкурсу, причинний зв'язок, делікт, протиправність поведінки, казус (випадок), непереборна сила, кредитор, должнік, потерпілий, трудові (службові) правовідносини, необхідна оборона, крайня необхідність, солідарна відповідальність, часткова відповідальність, субсидіарна відповідальність.

Практичне завдання

1. У одній з будівель, що належать меблевій фабриці, виникла пожежа. Пожежна команда, прибула на місце події, діяла оперативно, і пожежа була згашена. Через деякий час фабрика звернулася до суду з позовом до управління пожежної охорони про відшкодування їй шкоди, заподіяної під час гасіння пожежі: були розбиті стекла у вікнах, поламані окремі віконні палітурки, пошкоджені двері. Управління пожежної охорони возражало проти позову, вказуючи на те, що пошкодження, про які говорить позивач, були проведені у зв'язку з гасінням пожежі.
У яких випадках вважається, що шкода причинна правомірними діями? Як слід вирішити дану суперечку?

2. Пащенко, ішовши вулицею, наступив на покинуту на тротуарі шкірку від банану, послизнувся і, падаючи, штовхнув Ксенію, яка від падіння покалічилася.
Чи виникла підстава покласти на Пащенка обов’язок відшкодувати Ксенії збитки, спричинені каліцтвом?

3. У ніч на 17 вересня 2003 р. було затоплено підвальне приміщення магазину внаслідок чого пошкоджено 20 пар взуття за ціною 600 грн. кожна. На ремонт затопленого приміщення було витрачено 5000 грн. Як з’ясувалося, наймач Шуркинов, що мешкав над затопленим приміщенням, залишив кран з гарячою водою відкритим, щой спричинило аварію. Шуркинов вважав, що він не затоплював приміщення, оскільки гарячу воду планували подати тільки за два дні, а подалі раніше, ніж за графіком.
Як слід вирішити спір?

4. Антонюк пред’явив позов до суду про стягнення 50 тис. грн. з підприємства „Золотий дракон”. У позові зазначалося, що в серпні 2005 року його кін загинув у конюшні цього підприємства, Працівники зауважили, що кінь загинув внаслідок хвороби. Позивач просив стягнути зазначену в позові суму, що становить вартість коня за ринковими цінами. Суд, розглянувши справу, дійшов висновку, з вини його власника і в позові відмовив.
Проаналізуйте ситуації.
Визначте суб’єкт відповідальності.

ЛІТЕРАТУРА:

Цивільне право України: Підручник: У 2 кн./ О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільне право України: Підручник/ За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 2 – 520 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 2: Учебник/ Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., пере раб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2006. – 356 с.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с. Глущенко І. Суб’єкти відповідальності за шкоду, заподіяну малолітними особами // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції. 3-4 лютого 2005 р. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2005. – С. 220-222.
Логвинова М. Вина батьків за правопорушення, вчинені неповнолітніми дітьми // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції. 3-4 лютого 2005 р. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2005. – С. 236-240.
Мельник М.Відшкодування моральної (немайнової) шкоди // Закон і бізнес. – 2001. - № 16, 21-27 квітня. – С. 30.
Мікуліна М. Щодо правової природи інституту відшкодування шкоди, завданої фізичним і юридичним особам незаконними діями оперативних підрозділів Служби безпеки України //Підприємство, господарство і право. – 2004. - № 11.
Паліюк В.П. Деякі проблемні питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди// Адвокат. – 2001. - № 3. – С. 45-46.
Рабинович П. Моральна шкода та право на її компенсацію загальнотеоретичний підхід// Право України. – 2002. - № 4. – 100-103.
Рабінович П. Моральна шкода та право на її компенсацію: загальнотеоретичний підход// Право України .- 2002.- № 4 .-С. 100.
Русу С. Історія розвитку деліктних зобов'язань в Україні // Право України. - 2001.- № 2 .- С. 120.
Сиротенко С. Деякі особливості застосування норм про компенсацію моральної (немайнової) шкоди стосовно суб’єктів господарювання //Вісник Академії правових наук України. – 1999. - № 1. – С. 210-216 с.
Сліпченко О.І. Визначення розміру компенсації моральної шкоди// Вісник Верховного суду України. – 2001. - № 2 (24). – С. 45-48.
Эрделевский А. Моральный вред: соотношение с другими видами вреда// Российская юстиция. – 1998. - № 6. – С. 19-21.
Солодко Е. Как компенсировать моральный ущерб// Бизнес. – 2000. - № 27 (3 июля). – С. 32-33.
Эрделевский А.М. Критерии и метод оценки размера компенсации морального вреда// Государство и право. – 1997. - № 4. – С. 5-12.
Эрделевский А.М. Проблемы компенсации морального вреда в зарубежном и российском законодательстве и судебной практике// Государство и право. – 1997. - № 10. – С. 22-32.
Русу С. Підстави звільнення від відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки // Право України. - 2002.- № 2 .- С. 128.
Юридический справочник предпринимателя. Под ред. Шемшуенко Ю.С. К.,1992 .
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И.- М.: Бек, 2000. Ч. 2- 2-е изд., перераб. и доп. - 2000.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44. - Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: /Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М./ Х.: Одисей. – 2003.
Гражданский процессуальный кодекс Украины// Голос Украины. – 2004. - № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
О порядке возмещения вреда, причиненного гражданину незаконными действиями органов дознания, предварительного следствия, прокуратуры и суда: Закон Украины от 1.12.1994.
Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 березня 1989 г. – Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц. вид./ За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – С. 481.
Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 г. – Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц. вид./ За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – С. 110.
Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 г. – Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц. вид./ За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – С. 66.
Про судову практику про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 р.// Офіційний Вісник України. – 2004. - № 1 (497). – 1-14 січня 2005 р.
Лист Міністерства юстиції України № 35-13/797 від 13.05.2004 р. Методичні рекомендації „Відшкодування моральної шкоди”.
Судова практика. Верховний Суд України. Спрви зі спорів, що виникають внаслідок заподіяння шкоди// Юридичний Вісник України. – 2004. – № 27 (471). – 3-9 липня.

Т Е М А 39
Відповідальність за шкоду заподіяну джерелом підвищеної небезпеки

семінарське заняття
2 години
ПЛАН
Поняття джерела підвищеної небезпеки.
Види джерел підвищенох небезпеки.
Права обов’язки сторін.
Особливості відшкодування шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.
Підстави звільнення власника джерела підвищеної небезпеки від відшкодування шкоди.
Відшкодування шкоди заподіяної внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки.

практичне заняття
2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: зобов’язання, недоговірні зобов’язання, причинний зв'язок,делікт, протиправність поведінки, солідарна відповідальність, часткова відповідальність, субсидіарна відповідальність, джерело підвищеної небезпеки, ядерна шкода..

Практичне завдання

1. Андрєєва була збита автомашиною. В результаті переломів рук і ніг потерпіла на довгий час втратила працездатність. позов про відшкодування заподіяної шкоди був пред'явлений Андрєєвой до тресту – власнику автомашини. Суд, що розглядав справу, встановив, що Андрєєва не порушила правил переходу вулиці. Відповідач, возражая проти позову, посилався на те, що шофер автомашини не винний в що трапився. Раптовий серцевий напад позбавив його можливості різко загальмувати і зупинити машину, перед якою виявилася Андрєєва. Раптовість серцевого нападу була підтверджена довідкою з лікарні, куди був доставлений шофер.
Які умови необхідні для встановлення відповідальності в даному випадку? Чи обґрунтовані доводи відповідача?

2. У результаті зіткнення трамвая з вантажним автомобілем, що належить автокомбінату, Зарован, що стояв на задньому майданчику трамвая, був викинутий на мостову і одержав перелом обох ніг. При виході з лікарні він звернувся до суду з позовом до Управління пасажирського транспорту, вимагаючи відшкодувати збитки, що зазнали їм. Як було встановлено судом, причиною зіткнення послужила та обставина, що біля вантажівки, що перетинала вулицю, несподівано затихнув двигун, і він зупинився на трамвайних коліях. Тому управління возражало проти позову, указуючи, що нещасний випадок, що відбувся із Зарован, з'явився слідством порушення водієм вантажівки правил дорожнього руху. Представник автокомбінату, привернутого судом як співвідповідач, також возражал проти позову, посилаючись на відсутність в справі даних, що свідчать про допущене водієм порушення правил.
Хто є суб'єктом відповідальності за шкоду, заподіяний Заровану?
Чи підлягає ця шкода відшкодуванню за відсутності вини в діях водіїв трамвая і вантажівки?
Яке рішення повинен ухвалити суд?

3. Дмитро Кружкин з сином Васею восьми років, тримаючи на руках кицю, в парку зустріли з Русланом Наріним, що прогуляв на довгому повідці бійцівського собаку без намордника. Котеня зашипіло на собаку і та, кинувшись на нього вчепилася в руку Васи, якої він прикривав котеня. Батько вихопив з кишені складаний мисливський ніж, завдав їм декількох удару собаці. Руслан Нарін кинувся на нього і, віднімаючи у нього ніж, поранив собі руку. Розсердившись Руслан Нарін став бити Кружкина кулаками, а коли той впав – ногами. В результаті цього інциденту у Дмитра Кружкина виявилося зламаним ребро, у Васи – прокушена рука до кістки, а собака загинув.
Кружкин пред'явив позов до Руслана Наріну, в якому зажадав відшкодування шкоди, заподіяне здоров'ю сина і його. Руслан Нарін подав стрічний позов, в якому зажадав відшкодування вартості дорогого убитого собаки.
Які об'єм і характер відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням здоров'я Кружкина Русланом Наріним, а також Васе собакою?
Чи правомірна вимога Руслана Наріна до Кружкину про відшкодування вартості убитого собаки при вказаних в задачі обставинах?
Яку ухвалу повинен винести суд по кожному з вказаних в задачі позовів?

4. Демидова йшла парком. На неї напала собака породи бультерьев, що належала Самойлову, пошкодила на ній пальто і покусала. пальто ремонту не підлягало, а ушкодження від укусів були значними. Демидова пройшла курс лікування в лікарні впродовж трьох тижнів. Після цього Демидова звернулася до власника собаки з вимогою відшкодувати їй шкоду в сумі 30 000 грн. (таку суму становила сукупна вартість пальто, черевиків, а також перебування в лікарні та моральна шкода). Самойлов відмовився відшкодувати шкоду.
Що належить до джерел підвищеної небезпеки?
Визничити розмір, підстави та умови відповідальності.

ЛІТЕРАТУРА:

Цивільне право України: Підручник: У 2 кн./ О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільне право України: Підручник/ За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 2 – 520 с.
Гражданское право: В 2-х т. Том 2: Учебник/ Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., пере раб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
Антимонов Б. С. Гражданско-правовая ответственность за вред, причиненный источником повышенной опасности. М., 1952.
Белякова А. М. Гражданско-правовая ответственность за причинение вреда: теория и практика. М., 1986.
Гавзе Ф. И. Возмещение ущерба причиненного здоровью работника. Минск, 1977.
Жуковская О. Л. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной опасности. М., 1994.
Красавчиков О.А. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной опасности. – М., 1966.
Красавчиков А.О. Категории науки гражданского права: Избранные труды: в 2-х т. Т. 2., М., 2005 – 494 с. (классика российской цивилистики)
Покровский Й.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. М.: «Статут», 2001. – 354 с. (классика российской цивилистики)
Берестова І. Безпідставне збагачення в системі недоговорених зобовязань// Підприємство, господарство і право. – 2003. - № 11.
Богдан В.В. Гражданско-правовые способы защиты прав потребителей в сфере торговли и услуг// Юрист. – 2003. - № 7. – С. 11.14.
Ігнатенко В. Заповідальний відказ і заповідальне покладання як види позадоговірних зобовязань // Підприємство, господарство і право. – 2003. - № 8.
Русу С. Історія розвитку деліктних зобов'язань в Україні // Право України. - 2001.- № 2 .- С. 120.
Мельник М.Відшкодування моральної (немайнової) шкоди // Закон і бізнес. – 2001. - № 16, 21-27 квітня. – С. 30.
Осетинська Г. Деякі проблеми відповідальності за завдання моральної шкоди споживачам у сфері надання послуг// Юридична Україна. – 2004. - № 12. – С. 52-58.
Паліюк В.П. Деякі проблемні питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди// Адвокат. – 2001. - № 3. – С. 45-46.
Рабинович П. Моральна шкода та право на її компенсацію загальнотеоретичний підхід// Право України. – 2002. - № 4. – 100-103.
Рабінович П. Моральна шкода та право на її компенсацію: загальнотеоретичний підход// Право України .- 2002.- № 4 .-С. 100.
Сиротенко С. Деякі особливості застосування норм про компенсацію моральної (немайнової) шкоди стосовно суб’єктів господарювання //Вісник Академії правових наук України. – 1999. - № 1. – С. 210-216.
Сліпченко О.І. Визначення розміру компенсації моральної шкоди// Вісник Верховного суду України. – 2001. - № 2 (24). – С. 45-48.
Солодко Е. Как компенсировать моральный ущерб// Бизнес. – 2000. - № 27 (3 июля). – С. 32-33.
Эрделевский А.М. Проблемы компенсации морального вреда в зарубежном и российском законодательстве и судебной практике// Государство и право. – 1997. - № 10. – С. 22-32.
Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И.- М.: Бек, 2000. Ч. 2- 2-е изд., перераб. и доп. - 2000.
З практики Верховного Суду України (Рішення у цивільних справах)// Право України. – 2005. - № 2 . – С. 127.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44. -Ст. 356.
Цивільний кодекс України: Коментар.: /Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М./ Х.: Одисей. – 2003.
Гражданский процессуальный кодекс Украины// Голос Украины. – 2004. - № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.
Закон України „Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення” від 13.12.2001 р. // Офіційний вісник України. – 2002. - № 2. – Ст. 46.
Закон України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 08.02.1995 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 12. – Ст. 81.
Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна” № 3 від 31 березня 1989 г. – Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц. вид./ За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – С. 481.
Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” № 6 від 27 березня 1992 г. – Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц. вид./ За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – С. 110.
Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” № 4 від 31 березня 1995 г. – Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц. вид./ За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – С. 66.
Лист Міністерства юстиції України № 35-13/797 від 13.05.2004 р. Методичні рекомендації „Відшкодування моральної шкоди”.
Судова практика. Апеляційний суд м. Києва. Справи про відшкодування шкоди. Відшкодування щкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки// Юридичний Вісник України. – 2004. - № 52 (496). – 25-31 грудня.


оЗаголовок 1,Заголовок 1 Знак,Заголовок 1 Знак1 Знак,Заголовок 1 Знак Знак Знак,Заголовок 1 Знак1 Знак Знак Знак,Заголовок 1 Знак Знак Знак Знак Знак,Заголовок 1 Знак1 Знак Знак Знак Знак Знак,Заголовок 1 Знак Знак Знак Знак Знак Знак Знак Заголовок 23Заголовок 3,Заголовок 3 Знак1,Заголовок 3 Знак Знак Заголовок 4 Заголовок 515

Приложенные файлы

  • doc 23798847
    Размер файла: 2 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий