самост 1-2 сем

Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 1
медичний факультет, І курс, І семестр.
Тема: Вступ. Фонетика. Латинський алфавіт. Класифікація звуків. Дифтонги. Диграфи. Буквосполучення.

Мета:
1. Засвоїти історію латинської мови.
2. Навчитись правильно читати і писати латинські і латинізовані грецькі медичні терміни.
3. Вміти виписувати рецепт.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.

ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 1-6, с. 6-25.
2. Опрацювати грецькі префікси:
Словотворення за допомогою грецьких префіксів

Грецький префікс
Значення
Приклад

а-, аn-

заперечення

achylia – відсутність шлункового соку


amphi-
pyx навколо, з обох боків
amphiarthrosis – малорухомий суглоб

ana-

рух вгору

anabolismus – анаболізм, засвоєння, перетворення харчових продуктів у живу речовину

anti-
протиставлення
antidiuresis – зниження виділення сечі нирками

аро-
відокремлення
apophysis – апофіз, кістковий відросток

dia-
рух і поширення в
просторі і часі; через
diathesis – діатез, схильність організму до тієї або іншої хвороби

dys-
розлад функції
dysosmia – розлад нюху

ecto(ec)-

exo(ex)-
рух ззовні
ectoderma – зовнішній зародковий листок
exostosis – кістковий наріст

en-
endo-
положення всередині
endocrinologia – наука про залози внутрішньої секреції
enuresis – нетримання сечі

epi-
розміщення над
чим-небудь
epiduralis – епідуральний; який лежить надтвердою мозковою оболоною

hemi-
половина, пів
hemialgia – біль в одній половині тіла

hyper-
знаходження вище
чого-небудь,
перевищення
hypersalivatio – підвищена секреція слинних залоз


hypo-
знаходження нижче
чого-небудь, під;
недостатність
hypogalactia – зниження секреторної діяльності молочних залоз

meta-
рух після чого-небудь,
зміна, перенесення
metamorphosis – перетворення, зміна форми або структури

para-
перебування поблизу
чого-небудь; зміна
paranephritis – запалення навколониркової жирової клітковини

реri-

з усіх сторін, навколо

periostitis – запалення окістя

рrо-
наперед, раніш
prognosis – прогноз, пророкування

syn-
перебування разом з чим-небудь
synchondrosis – з’єднання кісток хрящовою тканиною


3. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Назвіть дифтонги, диграфи.
2. Як вимовляються приголосні?
3. Як читаємо літеру “y”?
4. Як вживаємо сполучення з “h”?
5. Як вимовляється буквосполучення “ngu”, “qu”, “ti”, “su”?
Б) Виконати усно: впр. 1-4 с.19-21, впр. 1 с.22, впр. 1-2 с.24-25.
Виконати письмово: впр. 3 с.25.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 1-6, с. 6-25.
Виконати усно: впр. 1-4 с.19-21, впр. 1 с.22, впр. 1-2 с.24-25.
Виконати письмово: впр. 3 с.25.
3. Запам’ятайте латинські вирази.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Латинський алфавіт.
2. Структурно-логічна схема до теми:
Дифтонги (Diphthongi)
ae > e
oe > e
au > aу (ав)
eu > eу (ев)
ou > у
Диграфи
ch > х
ph > ф
th > т
rh > р

V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.

Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 2
медичний факультет, І курс, І семестр.
Тема: Довгота і короткість складів. Наголос.

Мета:
1. Засвоїти правила довготи і короткості.
2. Навчитись правильно ставити наголос.
3. Вміти правильно читати і писати латинські і латинізовані грецькі медичні терміни.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Назвіть дифтонги, диграфи.
2. Як вимовляються приголосні?
3. Як читаємо літеру “y”?
4. Як вживаємо сполучення з “h”?
5. Як вимовляється буквосполучення “ngu”, “qu”, “ti”, “su”?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 7, с. 25-27.
2. Опрацювати лексичний мінімум:
anatomia – наука про будову людського тіла;
zoologia – наука про тварин;
anaemia – недокрів’я;
histologia – наука що вивчає закономірності розвитку, будови та функціонування тканин;
hydrotherapia – водолікування;
dermatologus – спеціаліст, що лікує захворювання шкіри;
cephalalgia – головний біль.
3. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Як поділяються голосний звук, склад?
2. Як відбувається нумерація складів?
3. Назвіть правила довготи.
4. Назвіть правило короткості.
5. Як визначаємо місце наголосу?
6. Назвіть довгі суфікси за природою.
7. Назвіть короткі суфікси за природою.
Б) Виконати усно: впр. 1, 3, 4 с.27-29.
Виконати письмово: впр. 2 с.28.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 7, с. 25-27.
Виконати усно: впр. 1, 3, 4 с.27-29.
Виконати письмово: впр. 2 с.28.
3. Запам’ятайте латинські вирази.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:







Графічне зображення довготи і короткості звуків і складів

Голосний звук,
склад

довгий короткий

дифтонги перед голосним

перед двома і
більше приголосними перед h

перед x, z перед сполученням
b, p, d, t, c, g з l, r

у суфіксах у суфіксах
-al-, -ar-, -at-, -ut-, -in-, -os-, -ur- -ic-, -id-, -il-, -bil-, -ol-, -ul-, -cul-

V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.
Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 3
медичний факультет, І курс, І семестр.
Тема: Поняття “науковий термін”. Структура анатомо-гістологічних термінів. Огляд системи іменників. Неузгоджене означення.

Мета:
1. Засвоїти структуру анатомо-гістологічних термінів.
2. Навчитись правильно визначати основу іменників.
3. Вміти утворити неузгоджене означення і здійснити його переклад.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Як поділяються голосний звук, склад?
2. Як відбувається нумерація складів?
3. Назвіть правила довготи.
4. Назвіть правило короткості.
5. Як визначаємо місце наголосу?
6. Назвіть довгі суфікси за природою.
7. Назвіть короткі суфікси за природою.
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 8-10, с. 30-34.
2. Опрацювати лексичний мінімум:
pathologia – наука про хворобливі процеси в організмі, будь-яке відхилення від норми;
pathogenesis – внутрішні механізми виникнення й розвитку хворобливих процесів в організмі;
haemotherapia – лікування кров’ю;
hyperglykaemia – підвищення вмісту цукру в крові;
helioherapia – лікування сонцем;
cardiologus – спеціаліст із серцевих захворювань;
kephalalgia – головний біль.
3. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Назвіть визначення “науковий термін”.
2. Яка структуру анатомо-гістологічних термінів?
3. Як визначається відміна іменників?
4. Як визначається основа іменників?
5. Як записується іменник у словник?
6. Дайте визначення неузгодженому означенню.
7. Як здійснюється переклад конструкції неузгоджене означення?
Б) Виконати усно: впр. 3, 4, 5 с.34-35.
Виконати письмово: впр. 1, 2, 6-7 с.34-36.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 8-10, с. 30-34.
Виконати усно: впр. 3, 4, 5 с.34-35.
Виконати письмово: впр. 1-2, 6-7 с.34-36.
3. Запам’ятайте латинські вирази.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:




Таблиця відмінкових закінчень
Numerus
Declinatio
I
II
III
IV
V


Casus/
Genus
f
m
n
Приголосний
тип
m, f, n
Голосний тип
(див. примітку
N.B.)
Мішаний тип
m, f, n
m
n
f

Sing.
Nom.
-
·
-us,
-er
-um, -on
Різні закінчення
-e, -al,
-ar (при-
мітка “а”)
Різні (при-
мітка “б”,
“в”)
а)-es, -is (рівносклад.)
б) іменники з основою на 2-3 приголосних
-us
-u
-es


Gen.
-ae
-i
-i
-is
-is
-is
-is
-is
-is
-us
-us
-
·i


Dat.
-ae
-
·
-
·
-i
-i
-i
-i
-i
-i
-ui
-u
-
·i


Acc.
-am
-um
-um, -on
-em
як N.
як N
-im,
-em
-em
як N.
-um
-u
-em


Abl.
-
·
-o
-o
-e
-e
-i
-i
-e
-e
-u
-u
-e


Voc.
-
·
-e,
-er
-um, -on
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.

Plur.
Nom.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Gen.
-
·rum
-
·rum
-
·rum
-um
-um
-ium
-ium
-ium
-ium
-uum
-uum
-
·rum


Dat.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Acc.
-as
-os
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Abl.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Voc.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.
Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 4
медичний факультет, І курс, І семестр.
Тема: Граматичні категорії прикметника, поділ на групи. Узгоджене означення. Структура анатомічних термінів. Поточний тестовий контроль.

Мета:
1. Засвоїти граматичні категорії прикметника, поділ на групи.
2. Навчитись утворювати узгоджене означення і здійснити його переклад.
3. Вміти перекладати анатомічні терміни.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Назвіть визначення “науковий термін”.
2. Яка структуру анатомо-гістологічних термінів?
3. Як визначається відміна іменників?
4. Як визначається основа іменників?
5. Як записується іменник у словник?
6. Дайте визначення неузгодженому означенню.
7. Як здійснюється переклад конструкції неузгоджене означення?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 11-13, с. 36-43.
2. Опрацювати анатомо-гістологічний лексичний мінімум:
І відміна
аlа, ае f крило mandib
·la, ае f нижня щелепа
bursa, ае f сумка, кишеня maxilla, ае f верхня щелепа
calvaria, ае f склепіння черепа medulla, ае f мозок (спинний,
cell
·la, ае f клітина; комірка кістковий)
crista, аеf гребінь ret
·na, ае f сітківка
fovea, ае f ямка spina, ае f ость
gemma, ае f брунька sut
·ra, ае f шво
gland
·la, ae f залоза tela, ае f прошарок, основа; марля
gutta, ае f крапля tuba, ае f труба
lamella, ае f пластинка tun
·ca, ае f оболонка
lam
·na, aef пластинка vertebra, ае f хребець
lіnеа, ае f лінія ves
·ca, ае f міхур
II відміна
ang
·lus, і т кут lob
·lus, і т часточка
an
·lus, і т кільце nasus, і т ніс
atrium, і п передсердя oc
·lus, і т око
brachium, і п плече pilus, і т волос
bronchus, і т бронх polus, і т полюс
capit
·lum, і п головочка porus, і т отвір, пора
cer
·brum, і п великий мозок ramus, і т гілка
collic
·lus, і т горбик septum, і п перегородка
cranium, і п череп spatium, і п простір, проміжок
diam
·ter, tri f діаметр tuberc
·lum, і п горбок
dorsum, і п спина, спинка, тил ut
·rus, і т матка
follic
·lus, і т фолікул ventric
·lus, і т шлуночок {серця)
hum
·rus, і т плечова кістка vestibulum, і п присінок
III відміна
Genus mascul
·num
adeps,
·pis m жир pulmo,
·nis m легеня
арех,
·cis m верхівка thorax,
·cis m грудна клітка
dens, ntis m зуб vertex,
·cis m тім’я
paries,
·tis m стінка vomer,
·ris m леміш
pes, pedis m стопа; ніжка (гіст.)
Genus femin
·num
articulatio,
·nis f суглоб junctio,
·nis f з’єднання, сполучення
basis, is f основа pars, rtis f частина
cav
·tas,
·tis f порожнина radix,
·cis f корінь
divisio,
·nis f поділ regio,
·nis f ділянка
extrem
·tas,
·tis f кінець terminatio,
·nis f закінчення
Genus neutrum
abd
·men,
·nis n живіт, черево os, oris n рот
caput,
·tis n голова; головка os, ossis n кістка
corpus,
·ris n тіло rete, is n сітка
crus, cruris n гомілка, ніжка tempus,
·ris n скроня
femur,
·ris n стегно vas, vasis n судина
for
·men,
·nis n отвір
IV відміна
Genus mascul
·num et femin
·num
ad
·tus, us m вхід me
·tus, us m хід, прохід
arcus, us m дуга processus, us m відросток
ductus, us m протока sinus, us m пазуха
manus, us f кисть
Genus neutrum
cornu, us n ріг, ріжок genu, us n коліно
V відміна
facies,
·i f поверхня; лице, обличчя superficies,
·і f поверхня
3. Поточний тестовий контроль.
4. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Назвіть граматичні категорії прикметника.
2. Як поділяються прикметники?
3. Як прикметник записується у словник?
4. Як визначаємо основу прикметника?
5. Як відмінюються прикметники?
6. Як узгоджуються прикметники з іменниками?
7. Яка структура анатомічних термінів?
Б) Виконати усно: впр. 1, 3-5 с.40-41, впр. 1 с.43.
Виконати письмово: впр. 6-7 с.41-42, впр. 2 с. 44.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 11-13, с. 36-43.
Виконати усно: впр. 1, 3-5 с.40-41, впр. 1 с.43.
Виконати письмово: впр. 6-7 с.41-42, впр. 2 с. 44.
3. Запам’ятайте латинські вирази.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:
Система прикметників
ПРИКМЕТНИКИ
Перша група Друга група
Перша та друга відміна Третя відміна

Із Із трьома Із двома Із одним
закінченнями закінченнями закінченнями закінченням
-us(m), -a(f), -um(n) -er(m), -is(f), -e(n) -is(m,f), -e(n) (для
-er(m), -a(f), -um(n) всіх родів)
-r, -s, -x

V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.


Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.
Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 5
медичний факультет, І курс, І семестр.
Тема: Морфологія. І відміна іменників. Загальні відомості про клінічну термінологію. Прийменник. Латинсько-грецькі дублети І відміни. Кінцеві терміноелементи І відміни. Найбільш вживані прийменники з Acc. і Abl.

Мета:
1. Засвоїти граматичні категорії іменника.
2. Навчитись утворювати клінічні терміни і перекладати їх.
3. Вміти вживати прийменники з іменниками.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Назвіть граматичні категорії прикметника.
2. Як поділяються прикметники?
3. Як прикметник записується у словник?
4. Як визначаємо основу прикметника?
5. Як відмінюються прикметники?
6. Як узгоджуються прикметники з іменниками?
7. Яка структура анатомічних термінів?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 14-21, с. 45-49.
2. Опрацювати лексичний мінімум:
A
ampulla, ае f ампула, medulla ossium rubra червоний
розширення кістковий мозок
apert
·ra, ае f апертура, отвір membr
·na, ае f мембрана,
caps
·la, ае f капсула перетинка, оболонка, плівка
clavic
·la, ае f ключиця myofibra, ае f м’язове волокно
lас
·nа, ае f лакуна, заглибина partic
·la, ае f частинка
lamella, ае f пластинка sella, ае f сідло
lіnеа, ае f лінія semil
·na, ае f півмісяць
lingua, ае f язик tela, ае f прошарок, основа (гіст.)
ling
·la, ае f язичок uv
·la, ае f язичок (міхура)
medulla ossium flava жовтий valva, ае f клапан
кістковий мозок vena, ае f вена
medulla ossium gelatin
·sa ven
·la, ае f венула
желатиновий {драглистий) ves
·ca, ае f міхур
кістковий мозок vesic
·la, ае f пухирець, міхурець
B
ampulla, ае f ампула herba, ае f трава
aqua, ае f вода hora, ае f година
Аrn
·са, ае f арніка Mentha, ае f м’ята
bасса, ае f ягода minuta, ае f хвилина
Belladonna, ае f беладона, красавка planta, ае f рослина
Bet
·la, ае f береза tabuletta, ае f таблетка
charta, ае f папір tela, ae f марля
gemma, ае f брунька tinct
·ra, ае f настоянка
gutta, ае f крапля Valeri
·na, ае f валеріана
C
anaemia, ае f анемія, недокрів’я deficientia, ае f недостатність
ang
·na, ае f ангіна, запалення (ембріол.)
мигдаликів fract
·ra, ae f перелом
gangraena, ае f ґангрена, rube
·la, ae f краснуха
змертвіння тканин struma, ае f зоб, патологічне
grav
·tas,
·tis f тяжкість збільшення щитоподібної
hernia, ае f грижа, кила залози
insufficientia, ае f недостатність tonsilla, ае f мигдалик
pneumonia, ае f пневмонія, varicella, ае f вітряна віспа
запалення легенів

3. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Назвіть граматичні категорії іменника.
2. Як поділяються іменники?
3. Як іменник записується у словник?
4. Як визначаємо основу іменника?
5. Як відмінюються іменники?
6. Як узгоджуються прикметники з іменниками?
7. Назвіть найбільш вживані прийменники з Acc. et Abl.
8. Назвіть латинсько-грецькі дублети І відміни.
9. Які відомі кінцеві терміноелементи І відміни.
10. Який порядок характерний для латинського речення?
Б) Виконати усно: впр. 1, 4, 6 (І, ІІІ) с.50-52.
Виконати письмово: впр. 5 (І, ІІІ) с.51, 7 с. 52.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 14-21, с. 45-49.
Виконати усно: впр. впр. 1, 4, 6 (І, ІІІ) с.50-52.
Виконати письмово: впр. 5 (І, ІІІ) с.51, 7 с. 52.
3. Запам’ятайте латинські вирази: впр. 8 с. 52.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:
Таблиця відмінкових закінчень
Numerus
Declinatio
I
II
III
IV
V


Casus/
Genus
f
m
n
Приголосний
тип
m, f, n
Голосний тип
(див. примітку
N.B.)
Мішаний тип
m, f, n
m
n
f

Sing.
Nom.
-
·
-us,
-er
-um, -on
Різні закінчення
-e, -al,
-ar (при-
мітка “а”)
Різні (при-
мітка “б”,
“в”)
а)-es, -is (рівносклад.)
б) іменники з основою на 2-3 приголосних
-us
-u
-es


Gen.
-ae
-i
-i
-is
-is
-is
-is
-is
-is
-us
-us
-
·i


Dat.
-ae
-
·
-
·
-i
-i
-i
-i
-i
-i
-ui
-u
-
·i


Acc.
-am
-um
-um, -on
-em
як N.
як N
-im,
-em
-em
як N.
-um
-u
-em


Abl.
-
·
-o
-o
-e
-e
-i
-i
-e
-e
-u
-u
-e


Voc.
-
·
-e,
-er
-um, -on
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.

Plur.
Nom.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Gen.
-
·rum
-
·rum
-
·rum
-um
-um
-ium
-ium
-ium
-ium
-uum
-uum
-
·rum


Dat.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Acc.
-as
-os
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Abl.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Voc.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.


Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 6
медичний факультет, І курс, І семестр.
Тема: ІІ відміна іменників. Латинсько-грецькі дублети ІІ відміни. Кінцеві терміноелементи ІІ відміни.

Мета:
1. Засвоїти іменники ІІ відміни.
2. Навчитись утворювати клінічні терміни.
3. Вміти перекладати клінічні терміни.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Назвіть граматичні категорії іменника.
2. Як поділяються іменники?
3. Як іменник записується у словник?
4. Як визначаємо основу іменника?
5. Як відмінюються іменники?
6. Як узгоджуються прикметники з іменниками?
7. Назвіть найбільш вживані прийменники з Acc. et Abl.
8. Назвіть латинсько-грецькі дублети І відміни.
9. Які відомі кінцеві терміноелементи І відміни.
10. Який порядок характерний для латинського речення?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 28-29, с. 60-64.
2. Опрацювати лексичний мінімум:
A
ang
·lus, і т кут hum
·rus, і т плечова кістка
bulbus, і т цибулина (bulbus limbus, і т лімб, облямівка
oculi очне яблуко) musc
·lus, і т м’яз
canalic
·lus, і т каналець nasus, і т ніс
condlus, і т виросток nervus, і т нерв
dig
·tus, і т палець nucle
·lus, і т ядерце
diam
·ter, tri f діаметр nucleus, і т ядро
discus, і т диск oc
·lus, і т око
erythrocэtus, і т еритроцит, organismus, i m організм
червонокрівець porus, і т отвір
fontic
·lus, і т тім’ячко ramus, і т гілка
fusus, і т веретено sacc
·lus, і т мішечок
fundus, і т дно sulcus, і т борозна
glomer
·lus, і т клубочок tub
·lus, і т трубочка, каналець
ham
·lus, і т гачок ventric
·lus, і т шлуночок

B
bulbus, і т цибулина sir
·pus, і т сироп
Helianthus, і т соняшник Strophanthus, і т строфант
Rubus(i) idaeus f малина succus, і т сік

C
aegr
·tus, і т хворий morbilli, orum m кір
cancer, cri m рак paedi
·ter, tri m педіатр,
ict
·rus, і т жовтяниця дитячий лікар
lupus, і т вовчак, туберкульоз шкіри typhus, і т тиф
meth
·dus, і f метод

D
antebrachium, і п передпліччя, centrum, і п центр, середина
передрам’я cer
·brum, і п мозок, великий
brachium, і п плече; ручка мозок
capit
·lum, і п головочка cing
·lum, і п пояс
corpusc
·lum, і п тільце pericaryon, і п перикаріон,
dorsum, і п спина, спинка, тил частина цитоплазми, яка
epithelium, і п епітелій оточує ядро клітини
flagellum, і п джгутик retic
·lum, і п сіточка
fren
·lum, і п вуздечка scrotum, і п калитка
ganglion, і п ганглій, нервовий вузол segmentum, і п сегмент, відділок,
gran
·lum, і п гранула відтинок
hilum, і п ворота septum, і п перегородка
infundib
·lum, і п лійка spatium, і п простір
ligamentum, і п зв’язка sternum, і п груднина
manubrium, і п ручка stratum, і п шар
org
·non, і п орган tap
·tum, і п покрив
ovarium, і п яєчник tuberc
·lum, і п горбок

E
ac
·dum, і п кислота linimentum, і п лінімент, рідка
amlum, і п крохмаль мазь, змазка
decoctum, і п вивар, відвар remedium, і п засіб, лікувальний
emplastrum, і п пластир, наліпка (лікарський) засіб
extractum, і п екстракт, витяжка Rheum, і п ревінь
folium, і п листок serum, і п сироватка
Hydrargrum, і п ртуть Trit
·cum, і п пшениця
inf
·sum, і п настій unguentum, і п мазь
vacc
·num, і п вакцина

F
concrementum, і п конкремент entropion, і п заворот повіки
(камінь, пісок), щільний утвір, exsud
·tum, і п ексудат, випіт
в порожнинах і тканинах panaricium, і п панарицій, гнійне
delirium, і п делірій, хворобливе запалення пальця
марення parano
·dum, і п параноїд, психоз.
ectropion, і п виворіт повіки який проявляється маренням
symbleph
·ron, і п зрощення stadium, і п стадія
повіки з очним яблуком vitium, і п вада, порок

3. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Назвіть які іменники належать до ІІ відміни.
2. Як іменник ІІ відміни записується у словник?
3. Які до другої відміни належать іменники за винятком?
4. Як визначаємо основу іменника ІІ відміни?
5. Як відмінюються іменники ІІ відміни?
6. Як узгоджуються прикметники з іменниками ІІ відміни?
7. Назвіть латинсько-грецькі дублети ІІ відміни.
8. Які відомі кінцеві терміноелементи ІІ відміни.
9. Назвіть найуживаніші суфікси іменників ІІ відміни.
10. Який порядок характерний для латинського речення?
Б) Виконати усно: впр. 1, 4 (І, ІІ) с.64-65.
Виконати письмово: впр. 5, 6, 8 (ІІ) с.65-67.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 28-29, с. 60-64.
Виконати усно: впр. 1, 4 (І, ІІ) с.64-65.
Виконати письмово: впр. 5, 6, 8 (ІІ) с.65-67.
3. Запам’ятайте латинські вирази.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:
Таблиця відмінкових закінчень
Numerus
Declinatio
I
II
III
IV
V


Casus/
Genus
f
m
n
Приголосний
тип
m, f, n
Голосний тип
(див. примітку
N.B.)
Мішаний тип
m, f, n
m
n
f

Sing.
Nom.
-
·
-us,
-er
-um, -on
Різні закінчення
-e, -al,
-ar (при-
мітка “а”)
Різні (при-
мітка “б”,
“в”)
а)-es, -is (рівносклад.)
б) іменники з основою на 2-3 приголосних
-us
-u
-es


Gen.
-ae
-i
-i
-is
-is
-is
-is
-is
-is
-us
-us
-
·i


Dat.
-ae
-
·
-
·
-i
-i
-i
-i
-i
-i
-ui
-u
-
·i


Acc.
-am
-um
-um, -on
-em
як N.
як N
-im,
-em
-em
як N.
-um
-u
-em


Abl.
-
·
-o
-o
-e
-e
-i
-i
-e
-e
-u
-u
-e


Voc.
-
·
-e,
-er
-um, -on
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.

Plur.
Nom.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Gen.
-
·rum
-
·rum
-
·rum
-um
-um
-ium
-ium
-ium
-ium
-uum
-uum
-
·rum


Dat.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Acc.
-as
-os
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Abl.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Voc.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.


Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.
Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 7
медичний факультет, І курс, І семестр.
Тема: Прикметники І групи. Узгодження прикметників з іменниками. Субстантивація. Суфікси. Сталі вирази. Греко-латинські еквіваленти.

Мета:
1. Засвоїти відмінювання прикметників.
2. Навчитись узгоджувати прикметники І групи з іменниками.
3. Вміти утворювати клінічні терміни і перекладати їх.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Назвіть які іменники належать до ІІ відміни.
2. Як іменник ІІ відміни записується у словник?
3. Які до другої відміни належать іменники за винятком?
4. Як визначаємо основу іменника ІІ відміни?
5. Як відмінюються іменники ІІ відміни?
6. Як узгоджуються прикметники з іменниками ІІ відміни?
7. Назвіть латинсько-грецькі дублети ІІ відміни.
8. Які відомі кінцеві терміноелементи ІІ відміни.
9. Назвіть найуживаніші суфікси іменників ІІ відміни.
10. Який порядок характерний для латинського речення?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 30-34, с. 68-72.
2. Опрацювати лексичний мінімум:
A
acust
·cus, а, um слуховий osseus, а, um кістковий
arcu
·tus, а, um дугоподібний palat
·nus, а, um піднебінний
auditorius, а, um слуховий petrotympan
·cus, а, um кам’янисто-
carot
·cus, а, um сонний барабанний
crassus, а, um товстий planus, а, um плоский, рівний
densus, а, um щільний proprius, a, um власний
externus, а, um зовнішній pterygoideus, а, um крилоподібний
fibr
·sus, а, um волокнистий ram
·sus, а, um розгалужений
flagell
·tus, а, um джгутиковий secretorius, а, um секреторний,
fuscus, а, um темний видільний
intermedius, а, um проміжний sinister, tra, trum лівий
luc
·dus, а, um світлий, блискучий stri
·tus, а, um посмугований
lymphat
·cus, а, um лімфатичний tubul
·sus, а, um трубчастий
medi
·nus, а, um серединний tympan
·cus, а, um барабанний
oblong
·tus, а, um довгастий

B
adhaes
·vus, а, um липкий flu
·dus, а, um рідкий (для
albus, а, um білий екстрактів)
bacteric
·dus, а, um бактерицид- fuscus, а, um темний
ний, який вбиває бактерії gelatin
·sus, а, um желатиновий
cer
·tus, а, um навоскований hydrochlor
·cus, а, um соляний
compos
·tus, а, um складний medic
·tus, а, um медичний
conserv
·tus, а, um консер- obductus, a, um покритий
вований оболонкою
dil
·tus, а, um розведений piper
·tus, а, um перцевий
durus, а, um твердий spissus, а, um густий
elast
·cus, а, um еластичний

C
angiomotorius, a, um ангіомо- necrot
·cus, а, um некротичний,
торний, судиноруховий змертвілий
diff
·sus, a, um дифузний, paralyt
·cus, а, um паралітичний
розлитий, поширений ulceronecrot
·cus, а, um
gutt
·tus, a, um краплеподібний виразково-некротичний

3. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Назвіть поділ прикметників на групи та відміни.
2. Як прикметники І групи записується у словник?
3. Як визначаємо основу прикметників?
4. Як відмінюються прикметники жіночого роду?
5. Як відмінюються прикметники чоловічого та середнього роду?
6. Як узгоджуються прикметники І групи з іменниками?
7. Проаналізуйте субстантивацію прикметників.
8. Назвіть найуживаніші суфікси прикметників І групи.
9. Які відомі грецькі еквіваленти латинських прикметників І групи?
10. Який порядок характерний для латинського речення?
Б) Виконати усно: впр. 1, 3, 4 (І) с. 72-73.
Виконати письмово: впр. 2, 5 (а-с), 6 с. 72-73.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 30-34, с. 68-72.
Виконати усно: впр. 1, 3, 4 (І) с. 72-73.
Виконати письмово: впр. 2, 5 (а-с), 6 с. 72-73.
3. Запам’ятайте латинські вирази: впр. 9 с. 74.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:
Таблиця відмінкових закінчень
Numerus
Declinatio
I
II
III
IV
V


Casus/
Genus
f
m
n
Приголосний
тип
m, f, n
Голосний тип
(див. примітку
N.B.)
Мішаний тип
m, f, n
m
n
f

Sing.
Nom.
-
·
-us,
-er
-um, -on
Різні закінчення
-e, -al,
-ar (при-
мітка “а”)
Різні (при-
мітка “б”,
“в”)
а)-es, -is (рівносклад.)
б) іменники з основою на 2-3 приголосних
-us
-u
-es


Gen.
-ae
-i
-i
-is
-is
-is
-is
-is
-is
-us
-us
-
·i


Dat.
-ae
-
·
-
·
-i
-i
-i
-i
-i
-i
-ui
-u
-
·i


Acc.
-am
-um
-um, -on
-em
як N.
як N
-im,
-em
-em
як N.
-um
-u
-em


Abl.
-
·
-o
-o
-e
-e
-i
-i
-e
-e
-u
-u
-e


Voc.
-
·
-e,
-er
-um, -on
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.

Plur.
Nom.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Gen.
-
·rum
-
·rum
-
·rum
-um
-um
-ium
-ium
-ium
-ium
-uum
-uum
-
·rum


Dat.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Acc.
-as
-os
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Abl.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Voc.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.


Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________

Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.
Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 8
медичний факультет, І курс, І семестр.
Тема: Морфологічна і синтаксична структура багатослівних анатомічних термінів з різними типами означень. Поточний тестовий контроль.

Мета:
1. Засвоїти структуру багатослівних анатомічних термінів з різними типами означень.
2. Навчитись узгоджувати прикметники з іменниками.
3. Вміти утворювати багатослівні анатомічні термінів і перекладати їх.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Назвіть поділ прикметників на групи та відміни.
2. Як прикметники І групи записується у словник?
3. Як визначаємо основу прикметників?
4. Як відмінюються прикметники жіночого роду?
5. Як відмінюються прикметники чоловічого та середнього роду?
6. Як узгоджуються прикметники І групи з іменниками?
7. Проаналізуйте субстантивацію прикметників.
8. Назвіть найуживаніші суфікси прикметників І групи.
9. Які відомі грецькі еквіваленти латинських прикметників І групи?
10. Який порядок характерний для латинського речення?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 13, с. 42-43.
2. Поточний тестовий контроль.
3. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Яка структуру багатослівних анатомічних термінів?
2. Які відомі види означень?
3. Проаналізуйте конструкцію неузгоджене означення.
4. Проаналізуйте конструкцію узгоджене означення.
5. Який порядок характерний при перекладі багатослівних анатомічних термінів з різними типами означень?
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 13, с. 42-43.
3. Запам’ятайте латинські вирази.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:
Таблиця відмінкових закінчень
Numerus
Declinatio
I
II
III
IV
V


Casus/
Genus
f
m
n
Приголосний
тип
m, f, n
Голосний тип
(див. примітку
N.B.)
Мішаний тип
m, f, n
m
n
f

Sing.
Nom.
-
·
-us,
-er
-um, -on
Різні закінчення
-e, -al,
-ar (при-
мітка “а”)
Різні (при-
мітка “б”,
“в”)
а)-es, -is (рівносклад.)
б) іменники з основою на 2-3 приголосних
-us
-u
-es


Gen.
-ae
-i
-i
-is
-is
-is
-is
-is
-is
-us
-us
-
·i


Dat.
-ae
-
·
-
·
-i
-i
-i
-i
-i
-i
-ui
-u
-
·i


Acc.
-am
-um
-um, -on
-em
як N.
як N
-im,
-em
-em
як N.
-um
-u
-em


Abl.
-
·
-o
-o
-e
-e
-i
-i
-e
-e
-u
-u
-e


Voc.
-
·
-e,
-er
-um, -on
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.

Plur.
Nom.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Gen.
-
·rum
-
·rum
-
·rum
-um
-um
-ium
-ium
-ium
-ium
-uum
-uum
-
·rum


Dat.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Acc.
-as
-os
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Abl.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Voc.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.


Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________

Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.
Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 9
медичний факультет, І курс, І семестр.
Тема: ІІІ відміна іменників. Приголосний тип. Голосний тип. Мішаний тип.

Мета:
1. Засвоїти типи відмінювання іменників третьої відміни.
2. Навчитись узгоджувати прикметники з іменниками ІІІ відміни.
3. Вміти утворювати клінічні терміни і перекладати їх.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Яка структуру багатослівних анатомічних термінів?
2. Які відомі види означень?
3. Проаналізуйте конструкцію неузгоджене означення.
4. Проаналізуйте конструкцію узгоджене означення.
5. Який порядок характерний при перекладі багатослівних анатомічних термінів з різними типами означень?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 41-44, с. 80-84.
2. Опрацювати лексичний мінімум:
А
caput,
·tis п голова, головка os, ossis n кістка
cartil
·go,
·nis f хрящ paries,
·tis m стінка
cav
·tas,
·tis f порожнина pars, rtis f частина
cervix,
·cis f шийка pes, pedis m стопа
chromos
·ma,
·tis n хромосома pulmo,
·nis m легеня
cor, cordis n серце radix,
·cis f корінь
corpus,
·ris n тіло regio,
·nis f ділянка
crus, cruris n гомілка, ніжка rete, is n сітка
for
·men,
·nis n отвір terminatio,
·nis f закінчення
glomus,
·ris n клубок tuber,
·ris n горб
junctio,
·nis f сполучення

В
brik
·tum, і п брикет Carbo,
·nis m вугілля
plasma,
·tis n плазма pulvis,
·ris m порошок
Filix (-
·cis) mas (maris) папороть Sulfur, uris n сірка
чоловіча injectio,
·nis f ін’єкція
radix,
·cis f корінь tuber,
·ris n бульба (бот.)
rhiz
·ma,
·tis n кореневище mel, mellis n мед
flos, floris m квітка Pap
·ver,
·ris n мак
solutio,
·nis f розчин Plant
·go,
·nis f подорожник
hirudo,
·nis f п’явка

C
abd
·men,
·nis n живіт dolor,
·ris m біль
gravid
·tas,
·tis f вагітність trauma, atis n травма,
amputatio,
·nis f ампутація, пошкодження
відсікання emphys
·ma, atis n емфізема
pavor,
·ris m страх ulcus,
·ris n виразка
pes, pedis m стопа erysip
·las,
·tis n бешиха
dens, ntis m зуб extractio,
·nis f витягання,
sympt
·ma,
·tis n симптом, ознака виривання

3. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Назвіть які іменники належать до ІІІ відміни.
2. Як іменник ІІІ відміни записується у словник?
3. Які іменники рівноскладові, нерівноскладові?
4. Як визначаємо основу іменників ІІІ відміни?
5. Які іменники ІІІ відміни належать до приголосного типу?
6. Які іменники ІІІ відміни належать до голосного типу?
7. Які іменники ІІІ відміни належать до мішаного типу?
8. Як відмінюються іменники ІІІ відміни?
9. Як узгоджуються прикметники з іменниками ІІІ відміни?
10. Який порядок характерний для латинського речення?
Б) Виконати усно: впр. 1, 5, 7 (І) с. 83-85.
Виконати письмово: впр. 2, 4, 6, 8 (І) с. 84-86.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 41-44, с. 80-84.
Виконати усно: впр. 1, 5, 7 (І) с. 83-85.
Виконати письмово: впр. 2, 4, 6, 8 (І) с. 84-86.
3. Запам’ятайте латинські вирази: впр. 9 с. 86.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:
Таблиця відмінкових закінчень
Numerus
Declinatio
I
II
III
IV
V


Casus/
Genus
f
m
n
Приголосний
тип
m, f, n
Голосний тип
(див. примітку
N.B.)
Мішаний тип
m, f, n
m
n
f

Sing.
Nom.
-
·
-us,
-er
-um, -on
Різні закінчення
-e, -al,
-ar (при-
мітка “а”)
Різні (при-
мітка “б”,
“в”)
а)-es, -is (рівносклад.)
б) іменники з основою на 2-3 приголосних
-us
-u
-es


Gen.
-ae
-i
-i
-is
-is
-is
-is
-is
-is
-us
-us
-
·i


Dat.
-ae
-
·
-
·
-i
-i
-i
-i
-i
-i
-ui
-u
-
·i


Acc.
-am
-um
-um, -on
-em
як N.
як N
-im,
-em
-em
як N.
-um
-u
-em


Abl.
-
·
-o
-o
-e
-e
-i
-i
-e
-e
-u
-u
-e


Voc.
-
·
-e,
-er
-um, -on
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.

Plur.
Nom.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Gen.
-
·rum
-
·rum
-
·rum
-um
-um
-ium
-ium
-ium
-ium
-uum
-uum
-
·rum


Dat.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Acc.
-as
-os
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Abl.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Voc.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.



Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 10
медичний факультет, І курс, І семестр.
Тема: Чоловічий рід іменників ІІІ відміни. Латинсько-грецькі дублети іменників ІІІ відміни чоловічого роду. Сталі вирази.

Мета:
1. Засвоїти іменники третьої відміни чоловічого роду.
2. Навчитись ідентифікувати іменники чоловічого роду ІІІ відміни за їх диференційними ознаками та узгоджувати їх з прикметниками.
3. Вміти утворювати клінічні терміни і перекладати їх.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Назвіть як ідентифікувати іменники ІІІ відміни.
2. Як іменник ІІІ відміни записується у словник?
3. Які іменники рівноскладові, нерівноскладові?
4. Як визначаємо основу іменників ІІІ відміни?
5. Які іменники ІІІ відміни належать до приголосного типу?
6. Які іменники ІІІ відміни належать до голосного типу?
7. Які іменники ІІІ відміни належать до мішаного типу?
8. Як відмінюються іменники ІІІ відміни, згідно моделей відмінювання?
9. Як узгоджуються прикметники з іменниками ІІІ відміни?
10. Який порядок характерний для латинського речення?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 45-50, с. 86-89.
2. Опрацювати лексичний мінімум:
A
арех,
·cis m верхівка, кінчик margo,
·nis m край
arbor,
·ris f дерево mater, tris f оболона (мозку)
cor, cordis n серце pes, pedis m стопа, ніжка
cortex,
·cis m кора, кірка pollex,
·cis m великий палець руки
depressor,
·ris m опускач (м’яз) pulmo,
·nis m легеня
extensor,
·ris m розгинач (м’яз) stapes,
·dis m стремінце
flexor,
·ris m згинач (м’яз) trochanter,
·ris m вертлюг
homo,
·nis m людина vertex,
·cis m тім’я
index,
·cis m вказівний палець vomer,
·ris m леміш
liquor,
·ris m рідина vortex,
·cis m вихор
vorf
·ces pil
·rum волосяні вихри

В
adeps, ad
·pis m жир, сало liquor Ammonii anis
·tus
Aether,
·ris m ефір нашатирно-ганусові краплі
auctor,
·ris m автор Bursa past
·ris (бот.) грицики
Carbo,
·nis m вугілля sapo,
·nis m мило
cortex,
·cis m кора Polyg
·la, ae f китятки
liquor,
·ris m рідина, розчин
лікарської рідини

С
calor,
·ris m жар, тепло rigor,
·ris m заціпеніння, задубіння
dolor,
·ris m біль rubor,
·ris m почервоніння
herpes,
·tis m пухирчастий stridor,
·ris m шипіння, свист
лишай stupor,
·ris m ступор, стан заціпе-
livor,
·ris m синява пляма, синяк ніння, повна нерухомість і без-
livor mortis трупна пляма чуттєвість без втрати свідомості
червонуватого і темно-синього tremor,
·ris m тремор, дрижання
кольору tumor,
·ris m пухлина, припухлість
pavor,
·ris m страх

3. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Назвіть які іменники належать до ІІІ відміни чоловічого роду.
2. Проаналізуйте винятки з правила про рід іменників чоловічого роду.
3. Як іменники ІІІ відміни чоловічого роду записується у словник?
4. Які іменники рівноскладові, нерівноскладові?
5. Як визначаємо основу іменників ІІІ відміни чоловічого роду?
6. Як відмінюються іменники ІІІ відміни чоловічого роду ?
7. Як узгоджуються прикметники з іменниками ІІІ відміни чоловічого роду?
8. Назвіть найуживаніші суфікси іменників ІІІ відміни чоловічого роду.
9. Які відомі грецькі еквіваленти латинських іменників ІІІ відміни чоловічого роду.
10. Який порядок характерний для латинського речення?
Б) Виконати усно: впр. впр. 2, 5 с. 89-90.
Виконати письмово: впр. 1, 3, 4, 7 (І) с. 89-91.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 45-50, с. 86-89.
Виконати усно: впр. 2, 5 с. 89-90.
Виконати письмово: впр. 1, 3, 4, 7 (І) с. 89-91.
3. Запам’ятайте латинські вирази: впр. 6 (ІІ) с. 91.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:

Таблиця відмінкових закінчень
Numerus
Declinatio
I
II
III
IV
V


Casus/
Genus
f
m
n
Приголосний
тип
m, f, n
Голосний тип
(див. примітку
N.B.)
Мішаний тип
m, f, n
m
n
f

Sing.
Nom.
-
·
-us,
-er
-um, -on
Різні закінчення
-e, -al,
-ar (при-
мітка “а”)
Різні (при-
мітка “б”,
“в”)
а)-es, -is (рівносклад.)
б) іменники з основою на 2-3 приголосних
-us
-u
-es


Gen.
-ae
-i
-i
-is
-is
-is
-is
-is
-is
-us
-us
-
·i


Dat.
-ae
-
·
-
·
-i
-i
-i
-i
-i
-i
-ui
-u
-
·i


Acc.
-am
-um
-um, -on
-em
як N.
як N
-im,
-em
-em
як N.
-um
-u
-em


Abl.
-
·
-o
-o
-e
-e
-i
-i
-e
-e
-u
-u
-e


Voc.
-
·
-e,
-er
-um, -on
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.

Plur.
Nom.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Gen.
-
·rum
-
·rum
-
·rum
-um
-um
-ium
-ium
-ium
-ium
-uum
-uum
-
·rum


Dat.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Acc.
-as
-os
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Abl.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Voc.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.


Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________

Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.
Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 11
медичний факультет, І курс, І семестр.
Тема: Голосний тип, закінчення середнього роду. Винятки. Особливості відмінювання деяких іменників середнього роду (vas, gramma). Греко-латинські еквіваленти. Сталі вирази.

Мета:
1. Засвоїти іменники третьої відміни середнього роду.
2. Навчитись ідентифікувати іменники середнього роду ІІІ відміни за їх диференційними ознаками та узгоджувати їх з прикметниками.
3. Вміти утворювати клінічні терміни і перекладати їх.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Назвіть які іменники належать до ІІІ відміни чоловічого роду.
2. Проаналізуйте винятки з правила про рід іменників чоловічого роду.
3. Як іменники ІІІ відміни чоловічого роду записується у словник?
4. Які іменники рівноскладові, нерівноскладові?
5. Як визначаємо основу іменників ІІІ відміни чоловічого роду?
6. Як відмінюються іменники ІІІ відміни чоловічого роду ?
7. Як узгоджуються прикметники з іменниками ІІІ відміни чоловічого роду?
8. Назвіть найуживаніші суфікси іменників ІІІ відміни чоловічого роду.
9. Які відомі грецькі еквіваленти латинських іменників ІІІ відміни чоловічого роду.
10. Який порядок характерний для латинського речення?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 56-60, с. 97-99, § 61 (І-ІІІ) -62, с. 102-104.
2. Опрацювати лексичний мінімум:
A
abd
·men,
·nis n живіт lien,
·nis m селезінка
calcar,
·ris n острога, шпора lumen,
·nis n просвіт
caput,
·tis n голова, головка nomen,
·nis n назва, найменування
corpus,
·ris п тіло os, oris п рот
crus, cruris n ніжка, гомілка os, ossis n кістка
culmen,
·nis n вершина pecten,
·nis m гребінь
decl
·ve, is n схил pulv
·nar,
·ris n подушка
for
·men,
·nis n отвір ren, renis m нирка
germen,
·nis n зачаток rete, is n сітка
glomus,
·ris n клубок splen, splenis m селезінка
helix,
·cis n завиток, закруток tempus,
·ris n скроня
hepar,
·tis n печінка tuber,
·ris n горб
hymen,
·nis m дівоча перетинка vas, vasis n судина
B
Al
·men,
·nis n галун jecur,
·ris n печінка (риб)
an
·mal,
·lis n тварина Sec
·le, is n жито
еl
·хіr,
·ris n еліксир sal, salis m(n) сіль
Oleum jec
·ris Aselli олія печінки Sec
·le corn
·tum маткові ріжки
тріски, риб’ячий жир semen,
·nis n насіння
lac, lactis n молоко sulfas,
·tis m сульфат
mel, mellis n мед Sulfur,
·ris n сірка
Pap
·ver,
·ris n мак tempus,
·ris n час
Polyg
·num (i n) hydrop
·per (eris) tuber,
·ris n бульба (бот.)
водяний перець
C
hepar,
·tis n печінка ren, renis m нирка
lien,
·nis m селезінка ulcus,
·ris n виразка
lien in li
·ne селезінка в селезінці, vulnus,
·ris n рана
аномалія розвитку: в центрі
селезінки виявляють другу
селезінку

3. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Назвіть які іменники належать до ІІІ відміни середнього роду.
2. Які іменники ІІІ відміни належать до голосного типу?
3. Проаналізуйте винятки з правила про рід іменників середнього роду.
4. Як визначаємо основу іменників ІІІ відміни середнього роду?
5. Як відмінюються іменники ІІІ відміни середнього роду ?
6. Які особливості відмінювання деяких іменників середнього роду ІІІ відміни (vas, gramma)?
7. Як узгоджуються прикметники з іменниками ІІІ відміни середнього роду?
8. Назвіть найуживаніші суфікси іменників ІІІ відміни середнього роду.
9. Які відомі грецькі еквіваленти латинських іменників ІІІ відміни середнього роду.
10. Який порядок характерний для латинського речення?
Б) Виконати усно: впр. 1-3 (І), 5 с. 99-100, впр. 1-2 с. 104.
Виконати письмово: впр. 4, 6, 8 (І, 1, 3, 4) с. 100-101, впр. 3 с. 104.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 56-60, с. 97-99, § 61 (І-ІІІ) -62, с. 102-104.
Виконати усно: впр. 1-3 (І), 5 с. 99-100, впр. 1, 2 (І) с. 104.
Виконати письмово: впр. 4, 6, 8 (І, 1, 3, 4) с. 100-101, впр. 3 (І) с. 104.
3. Запам’ятайте латинські вирази: впр. 9 с. 101.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:
Таблиця відмінкових закінчень
Numerus
Declinatio
I
II
III
IV
V


Casus/
Genus
f
m
n
Приголосний
тип
m, f, n
Голосний тип
(див. примітку
N.B.)
Мішаний тип
m, f, n
m
n
f

Sing.
Nom.
-
·
-us,
-er
-um, -on
Різні закінчення
-e, -al,
-ar (при-
мітка “а”)
Різні (при-
мітка “б”,
“в”)
а)-es, -is (рівносклад.)
б) іменники з основою на 2-3 приголосних
-us
-u
-es


Gen.
-ae
-i
-i
-is
-is
-is
-is
-is
-is
-us
-us
-
·i


Dat.
-ae
-
·
-
·
-i
-i
-i
-i
-i
-i
-ui
-u
-
·i


Acc.
-am
-um
-um, -on
-em
як N.
як N
-im,
-em
-em
як N.
-um
-u
-em


Abl.
-
·
-o
-o
-e
-e
-i
-i
-e
-e
-u
-u
-e


Voc.
-
·
-e,
-er
-um, -on
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.

Plur.
Nom.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Gen.
-
·rum
-
·rum
-
·rum
-um
-um
-ium
-ium
-ium
-ium
-uum
-uum
-
·rum


Dat.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Acc.
-as
-os
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Abl.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Voc.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.


Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________

Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.
Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 12
медичний факультет, І курс, І семестр.
Тема: Жіночий рід іменників ІІІ відміни. Узгодження прикметників І групи з іменниками жіночого роду ІІІ відміни. Латинсько-грецькі дублети іменників ІІІ відміни жіночого роду. Кінцеві терміноелементи ІІІ відміни. Особливості відмінювання іменників грецького походження на “sis”. Греко-латинські еквіваленти. Сталі вирази.

Мета:
1. Засвоїти іменники третьої відміни жіночого роду.
2. Навчитись ідентифікувати іменники жіночого роду ІІІ відміни за їх диференційними ознаками та узгоджувати їх з прикметниками.
3. Вміти утворювати клінічні терміни і перекладати їх.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Назвіть які іменники належать до ІІІ відміни середнього роду.
2. Які іменники ІІІ відміни належать до голосного типу?
3. Проаналізуйте винятки з правила про рід іменників середнього роду.
4. Як визначаємо основу іменників ІІІ відміни середнього роду?
5. Як відмінюються іменники ІІІ відміни середнього роду ?
6. Які особливості відмінювання деяких іменників середнього роду ІІІ відміни (vas, gramma)?
7. Як узгоджуються прикметники з іменниками ІІІ відміни середнього роду?
8. Назвіть найуживаніші суфікси іменників ІІІ відміни середнього роду.
9. Які відомі грецькі еквіваленти латинських іменників ІІІ відміни середнього роду.
10. Який порядок характерний для латинського речення?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 51-55, с. 91-94, § 61 (ІV) -62, с. 103-104.
2. Опрацювати лексичний мінімум:
A
aggregatio,
·nis f група, investio,
·nis f оболонка (глет.)
агрегація junctio,
·nis f сполучення
appendix,
·cis f відросток lens, ntis f кришталик
а. vermiformis червоподібний mons, ntis m горбик, підвищення
відросток pars, partis f частина
articulatio,
·nis f суглоб phalanx, ngis f фаланга (пальця)
auris, is f вухо pons, ntis m міст
axis, is m вісь, другий шийний portio,
·nis f частина, відділ
хребець (гіст.)
calix,
·cis f чашечка (ниркова), pubes, is f лобок
келих pyr
·mis,
·dis f піраміда
calyx, cis m чашечка (квітки) radix,
·cis f корінь
cav
·tas,
·tis f порожнина regio,
·nis f ділянка
constrictio,
·nis f стиснення sanguis,
·nis m кров
cuspis,
·dis f вістря terminatio,
·nis f закінчення
cutis, is f шкіра testis, is m яєчко – чоловіча
dens, ntis m зуб статева залоза
extrem
·tas,
·tis f кінець thorax,
·cis m грудна клітка
fibrocartil
·go,
·nis f волокнисний trias,
·dis f тріада, поєднання
хрящ трьох ознак, предметів, понять
fornix,
·cis m склепіння tuberos
·tas,
·tis f горбистість
helix,
·cis f завиток vermis, is m черв’як
impressio,
·nis f втиснення, вдавлення
B
aspersio,
·nis f присипка Nux(nucis) vom
·сa(ae) f
conservatio,
·nis f консервація блювотний горіх
emulsio,
·nis f емульсія ріх, icis f смола
hir
·do,
·nis f п’явка ріх liqu
·da дьоготь
injectio,
·nis f ін’єкція, pulvis,
·ris m порошок
впорскування solutio,
·nis f розчин
mucil
·go,
·nis f слиз (лікарська Solutio Ammonii caust
·ci
форма) нашатирний спирт
turio,
·nis f брунька, пагінець
C
adipos
·tas,
·tis f ожиріння hydrops,
·pis m водянка –
cic
·trix,
·cis f рубець, шрам скупчення транссудату в
combustio,
·nis f опік будь-якій порожнині тіла
congelatio,
·nis f відмороження palpatio,
·nis f пальпація, метод
contusio,
·nis f контузія, удар, діагностичного дослідження
забій, ушиб шляхом прощупування тіла
degeneratio,
·nis f pestis, is f чума
переродження, дегенерація resectio,
·nis f резекція –
exacerbatio,
·nis f загострення вирізання частини орґана
extractio,
·nis f витягання transfusio,
·nis f переливання
grav
·tas,
·tis f тяжкість transfusio sangu
·nis переливання крові
gravid
·tas.
·tis f вагітність vert
·go,
·nis f запаморочення (голови)

3. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Назвіть які іменники належать до ІІІ відміни жіночого роду.
2. Проаналізуйте винятки з правила про рід іменників жіночого роду.
3. Як визначаємо основу іменників ІІІ відміни жіночого роду?
4. Як відмінюються іменники ІІІ відміни жіночого роду ?
5. Які особливості відмінювання деяких іменників жіночого роду ІІІ відміни грецького походження на “sis”.
6. Як узгоджуються прикметники з іменниками ІІІ відміни жіночого роду?
7. Назвіть найуживаніші суфікси іменників ІІІ відміни жіночого роду.
8. Які відомі грецькі еквіваленти латинських іменників ІІІ відміни жіночого роду.
9. Який порядок характерний для латинського речення?
Б) Виконати усно: впр. 1-3 (І), 5 с. 94-95, впр. 2 (ІІ) с. 104.
Виконати письмово: впр. 4, 7, 9 (І, 1-4) с. 95-96, впр. 3 (ІІ) с. 104.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 51-55, с. 91-94, § 61 (ІV) -62, с. 103-104.
Виконати усно: впр. 1-3 (І), 5 с. 94-95, впр. 2 (ІІ) с. 104.
Виконати письмово: впр. 4, 7, 9 (І, 1-4) с. 95-96, впр. 3 (ІІ) с. 104.
3. Запам’ятайте латинські вирази: впр. 6 с. 105.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:
Таблиця відмінкових закінчень
Numerus
Declinatio
I
II
III
IV
V


Casus/
Genus
f
m
n
Приголосний
тип
m, f, n
Голосний тип
(див. примітку
N.B.)
Мішаний тип
m, f, n
m
n
f

Sing.
Nom.
-
·
-us,
-er
-um, -on
Різні закінчення
-e, -al,
-ar (при-
мітка “а”)
Різні (при-
мітка “б”,
“в”)
а)-es, -is (рівносклад.)
б) іменники з основою на 2-3 приголосних
-us
-u
-es


Gen.
-ae
-i
-i
-is
-is
-is
-is
-is
-is
-us
-us
-
·i


Dat.
-ae
-
·
-
·
-i
-i
-i
-i
-i
-i
-ui
-u
-
·i


Acc.
-am
-um
-um, -on
-em
як N.
як N
-im,
-em
-em
як N.
-um
-u
-em


Abl.
-
·
-o
-o
-e
-e
-i
-i
-e
-e
-u
-u
-e


Voc.
-
·
-e,
-er
-um, -on
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.

Plur.
Nom.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Gen.
-
·rum
-
·rum
-
·rum
-um
-um
-ium
-ium
-ium
-ium
-uum
-uum
-
·rum


Dat.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Acc.
-as
-os
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Abl.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Voc.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es

V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.


Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________

Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.
Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 13
медичний факультет, І курс, І семестр.
Тема: Прикметники ІІІ відміни. Греко-латинські еквіваленти. Сталі вирази. Узгодження з іменниками І, ІІ, ІІІ відміни.

Мета:
1. Засвоїти прикметники третьої відміни.
2. Навчитись ідентифікувати прикметники ІІІ відміни за їх диференційними ознаками та узгоджувати їх з іменниками.
3. Вміти утворювати клінічні терміни і перекладати їх.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Назвіть які іменники належать до ІІІ відміни жіночого роду.
2. Проаналізуйте винятки з правила про рід іменників жіночого роду.
3. Як визначаємо основу іменників ІІІ відміни жіночого роду?
4. Як відмінюються іменники ІІІ відміни жіночого роду ?
5. Які особливості відмінювання деяких іменників жіночого роду ІІІ відміни грецького походження на “sis”.
6. Як узгоджуються прикметники з іменниками ІІІ відміни жіночого роду?
7. Назвіть найуживаніші суфікси іменників ІІІ відміни жіночого роду.
8. Які відомі грецькі еквіваленти латинських іменників ІІІ відміни жіночого роду.
9. Який порядок характерний для латинського речення?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 63-66 с. 106-109.
2. Опрацювати лексичний мінімум:
A
al
·ris, e криловий intestin
·lis, e кишковий
alveol
·ris, e комірковий later
·lis, e бічний
anul
·ris, e кільцевий, lob
·ris, e частковий
перснеподібний longitudin
·lis, e поздовжній
apic
·lis, e верхівковий nas
·lis, e носовий
articul
·ris, e суглобовий palm
·ris, e долонний
bili
·ris, e жовчний persistens, ntis постійний
bronchi
·lis, e бронховий plant
·ris, e підошвовий
cellul
·ris, e клітинний sacr
·lis, e крижовий
dent
·lis, e зубний simplex, icis простий
faci
·lis, e лицевий tempor
·lis, e скроневий
gener
·lis, e загальний tenuis, e тонкий
glandul
·ris, e залозовий, який termin
·lis, e кінцевий
стосується залози tonsill
·ris, e мигдаликовий
interlobul
·ris, e міжчастковий trache
·lis, e трахейний

B
aequ
·lis, e рівний, однаковий pector
·lis, e грудний
arborescens, ntis деревоподібний silvester, tris, tre лісовий
infans, ntis немовля, малий simplex,
·cis простий
medicin
·lis, e лікарський, solub
·lis, e розчинний
лікувальний vagin
·lis, e вагінальний,
mollis, e м’який піхвовий
natur
·lis, e натуральний, природний vern
·lis, e весняний

C
bacteri
·lis, e бактеріальний inferiolob
·ris, e
dextrolater
·lis, e правосторонній нижньочастковий
fibrill
·ris, e миготливий ren
·lis, e нирковий
gravis, e важкий, тяжкий stab
·lis, e стабільний, сталий,
homog
·nes, e гомогенний, постійний
однорідний umbilic
·lis, e пупковий

3. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Назвіть, які прикметники належать до ІІІ відміни.
2. Як визначаємо основу прикметників ІІ групи ІІІ відміни?
3. Як відмінюються прикметників ІІІ відміни?
4. Як узгоджуються прикметники ІІ групи з іменниками І-ІІІ відміни?
5. Назвіть найуживаніші суфікси прикметників третьої відміни
6. Які відомі грецькі еквіваленти латинських прикметників ІІІ відміни?
7. Який порядок характерний для латинського речення?
Б) Виконати усно: впр. 1, 3, 7 с. 109-111.
Виконати письмово: впр. 2, 4, 6 (І, ІІ) с. 109-111.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 63-66 с. 106-109.
Виконати усно: впр. 1, 3, 7 с. 109-111.
Виконати письмово: впр. 2, 4, 6 (І, ІІ) с. 109-111.
3. Запам’ятайте латинські вирази: впр. 8 (ІІІ) с. 112.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:



Таблиця відмінкових закінчень
Numerus
Declinatio
I
II
III
IV
V


Casus/
Genus
f
m
n
Приголосний
тип
m, f, n
Голосний тип
(див. примітку
N.B.)
Мішаний тип
m, f, n
m
n
f

Sing.
Nom.
-
·
-us,
-er
-um, -on
Різні закінчення
-e, -al,
-ar (при-
мітка “а”)
Різні (при-
мітка “б”,
“в”)
а)-es, -is (рівносклад.)
б) іменники з основою на 2-3 приголосних
-us
-u
-es


Gen.
-ae
-i
-i
-is
-is
-is
-is
-is
-is
-us
-us
-
·i


Dat.
-ae
-
·
-
·
-i
-i
-i
-i
-i
-i
-ui
-u
-
·i


Acc.
-am
-um
-um, -on
-em
як N.
як N
-im,
-em
-em
як N.
-um
-u
-em


Abl.
-
·
-o
-o
-e
-e
-i
-i
-e
-e
-u
-u
-e


Voc.
-
·
-e,
-er
-um, -on
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.

Plur.
Nom.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Gen.
-
·rum
-
·rum
-
·rum
-um
-um
-ium
-ium
-ium
-ium
-uum
-uum
-
·rum


Dat.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Acc.
-as
-os
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Abl.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Voc.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.

Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 14
медичний факультет, І курс, І семестр.
Тема: Іменники ІV відміни. Греко-латинські еквіваленти. Сталі вирази.

Мета:
1. Засвоїти іменники четвертої відміни.
2. Навчитись ідентифікувати іменники IV відміни за їх диференційними ознаками та узгоджувати їх з прикметниками.
3. Вміти утворювати клінічні терміни і перекладати їх.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Назвіть, які прикметники належать до ІІІ відміни.
2. Як визначаємо основу прикметників ІІ групи ІІІ відміни?
3. Як відмінюються прикметників ІІІ відміни?
4. Як узгоджуються прикметники ІІ групи з іменниками І-ІІІ відміни?
5. Назвіть найуживаніші суфікси прикметників третьої відміни
6. Які відомі грецькі еквіваленти латинських прикметників ІІІ відміни?
7. Який порядок характерний для латинського речення?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 76-79, с. 125-129.
2. Опрацювати лексичний мінімум:
А
appar
·tus, us m апарат processus, us m відросток
arcus, us m дуга recessus, us m закуток, кишеня
complexus, us m комплекс (гіст.)
соrnu, us n ріг, ріжок sinus, us m пазуха
ductus, us m протока sensus, us m відчуття
defectus, us m вада status, us m стан
genu, us n коліно tactus, us m дотик,
hi
·tus, us m розтвір дотикова чутливість
manus, us f кисть textus, us m тканина
me
·tus, us m хід, прохід visus, us m зір
plexus, us m сплетення

B
fructus, us m плід ad usum internum для
bolus, us f глина внутрішнього вживання
spir
·tus, us m спирт pro usu externo для
usus, us m вживання зовнішнього вживання
ad usum externum для pro usu interno для
зовнішнього вживання внутрішнього вживання

C
abortus, us m викидень ex
·tus let
·lis смертельний кінець
abscessus, us m абсцес, нарив gradus, us m ступінь
accessus, us m напад infarctus, us m інфаркт
collapsus, us m колапс, падіння insultus, us m інсульт
діяльності серця partus, us m пологи, роди
complexus, us m комплекс prolapsus, us m випадання
cursus, us m перебіг, хід situs, us m положення,
cursus morbi перебіг хвороби розміщення
decub
·tus, us m пролежень status, us m стан
ductus, us m протока vom
·tus, us m блювання,
ex
·tus, us m вихід, відхід блювота

3. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Назвіть, які іменники належать до ІV відміни.
2. Проаналізуйте винятки з правила про рід іменників жіночого роду.
3.Як визначаємо основу іменників ІV відміни?
4. Як відмінюю
·ться іменники ІV відміни?
5. Як відмінюються іменники ІV відміни за винятком жіночого роду?
6. Як узгоджуються прикметники І-ІІ групи з іменниками ІV відміни?
7. Які відомі іменники ІV відміни медичного профілю?
8. Назвіть найуживаніші суфікси іменників ІV відміни.
9. Які відомі грецькі еквіваленти латинських іменників ІV відміни?
10. Який порядок характерний для латинського речення?
Б) Виконати усно: впр. 1, 2, 5 с. 129-131.
Виконати письмово: впр. 4, 6 с. 130-131.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 76-79, с. 125-129.
Виконати усно: впр. 1, 2, 5 с. 129-131.
Виконати письмово: впр. 4, 6 с. 130-131.
3. Запам’ятайте латинські вирази: впр. 9 с. 132.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:





Таблиця відмінкових закінчень
Numerus
Declinatio
I
II
III
IV
V


Casus/
Genus
f
m
n
Приголосний
тип
m, f, n
Голосний тип
(див. примітку
N.B.)
Мішаний тип
m, f, n
m
n
f

Sing.
Nom.
-
·
-us,
-er
-um, -on
Різні закінчення
-e, -al,
-ar (при-
мітка “а”)
Різні (при-
мітка “б”,
“в”)
а)-es, -is (рівносклад.)
б) іменники з основою на 2-3 приголосних
-us
-u
-es


Gen.
-ae
-i
-i
-is
-is
-is
-is
-is
-is
-us
-us
-
·i


Dat.
-ae
-
·
-
·
-i
-i
-i
-i
-i
-i
-ui
-u
-
·i


Acc.
-am
-um
-um, -on
-em
як N.
як N
-im,
-em
-em
як N.
-um
-u
-em


Abl.
-
·
-o
-o
-e
-e
-i
-i
-e
-e
-u
-u
-e


Voc.
-
·
-e,
-er
-um, -on
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.

Plur.
Nom.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Gen.
-
·rum
-
·rum
-
·rum
-um
-um
-ium
-ium
-ium
-ium
-uum
-uum
-
·rum


Dat.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Acc.
-as
-os
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Abl.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Voc.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.

Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 15
медичний факультет, І курс, І семестр.
Тема: Іменники V відміни. Греко-латинські еквіваленти. Сталі вирази. Поточний модульний контроль. Підготовка до підсумкового тестового контролю.

Мета:
1. Засвоїти іменники п’ятої відміни.
2. Навчитись ідентифікувати іменники V відміни за їх диференційними ознаками та узгоджувати їх з прикметниками.
3. Вміти утворювати клінічні терміни і перекладати їх.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Назвіть, які іменники належать до ІV відміни.
2. Проаналізуйте винятки з правила про рід іменників жіночого роду.
3.Як визначаємо основу іменників ІV відміни?
4. Як відмінюються іменники ІV відміни?
5. Як відмінюються іменники ІV відміни за винятком жіночого роду?
6. Як узгоджуються прикметники І-ІІ групи з іменниками ІV відміни?
7. Які відомі іменники ІV відміни медичного профілю?
8. Назвіть найуживаніші суфікси іменників ІV відміни.
9. Які відомі грецькі еквіваленти латинських іменників ІV відміни?
10. Який порядок характерний для латинського речення?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 80-82, с. 132-135.
2. Опрацювати лексичний мінімум:
Запам’ятайте назви таких зборів (чаїв):
species am
·rae гіркий {апетитний) збір (чай)
species antirheumat
·cae протиревматичний збір (чай)
species antiasthmat
·cae протиастматичний збір (чай)
species aperit
·vae збір проти ожиріння
species antidiabet
·cae протидіабетичний збір (чай)
species antihaemorrhoid
·les протигемороїдальний збір (чай)
species cardi
·cae серцевий збір (чай)
species carminat
·vae вітрогінний збір (чай)
species cholag
·gae жовчогінний збір (чай)
species depurat
·vae кровоочисний збір (чай)
species diaphoret
·cae потогінний збір (чай)
species diuret
·cae сечогінний збір (чай)
species laxantes проносний збір (чай)
species nerv
·nae нервовозаспокійливий збір (чай)
species pector
·les грудний збір (чай)
species pulmonariae легеневий збір (чай)
species sedat
·vae заспокійливий збір (чай)
species stomach
·cae шлунковий збір (чай)
species urolog
·cae урологічний збір (чай)

В рецептах назви зборів (чаїв) пишуться в Gen. plur., наприклад: Recipe: Speci
·rum amar
·rum 100,0 Recipe: Speci
·rum laxantium 100,0
Da. Da.
Signa: Signa:



A
facies,
·і f (1) поверхня; сторона superficies,
·і f поверхня
(гіст.); 2) лице, обличчя

В
dies,
·і т, f день
species,
·і f збір (чай)
C
caries,
·і f карієс, костоїда, facies,
·і f лице, обличчя
процес руйнування кісткової rabies,
·і f сказ, гостра
тканини на обмеженій ділянці інфекційна хвороба з групи
caries dentis карієс зуба, зоонозів, яка викликається
патологічний процес: прогре- вірусами і передається
суюче руйнування твердих людині, як правило, через
тканин зуба з утворенням укус або через слину хворих
дефекту у вигляді порожнини тварин
caries sicca суха костоїда, форма scabies,
·і f короста
туберкульозу кісток, при якій hemeralopia, ае f (грец. hemera
їх руйнування не супрово- день + alaos сліпий + ops, opos
джується нагноєнням та око; син. нікталопія, сліпота
утворенням нориць (фістул) нічна) гемералопія – різке
dies,
·і т, f день погіршення зору в умовах
dipros
·pus, і т – близнята, які пониженої освітленості
зрослися і мають на одній
спільній голові два обличчя

3. Поточний модульний контроль.
4. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Назвіть, які іменники належать до V відміни.
2. Проаналізуйте іменники V відміни за винятком чоловічого роду.
3.Як визначаємо основу іменників V відміни?
4. Як відмінюються іменники V відміни?
5. Як узгоджуються прикметники І-ІІ групи з іменниками V відміни?
6. Проаналізуйте вживання іменника species,
·i f у фармацевтичній термінології.
7. Які відомі назви зборів?
8. Назвіть грецькі еквіваленти латинських іменників V відміни?
9. Який порядок характерний для латинського речення?
Б) Виконати усно: впр. 1-2, 4 (1) с. 135.
Виконати письмово: впр. 3, 5 (ІІІ, 1) с. 135-136.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 80-82, с. 132-135.
Виконати усно: впр. 1-2, 4 (1) с. 135.
Виконати письмово: впр. 3, 5 (ІІІ, 1) с. 135-136.
3. Запам’ятайте латинські вирази: впр. 6 с. 136.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:
Таблиця відмінкових закінчень
Numerus
Declinatio
I
II
III
IV
V


Casus/
Genus
f
m
n
Приголосний
тип
m, f, n
Голосний тип
(див. примітку
N.B.)
Мішаний тип
m, f, n
m
n
f

Sing.
Nom.
-
·
-us,
-er
-um, -on
Різні закінчення
-e, -al,
-ar (при-
мітка “а”)
Різні (при-
мітка “б”,
“в”)
а)-es, -is (рівносклад.)
б) іменники з основою на 2-3 приголосних
-us
-u
-es


Gen.
-ae
-i
-i
-is
-is
-is
-is
-is
-is
-us
-us
-
·i


Dat.
-ae
-
·
-
·
-i
-i
-i
-i
-i
-i
-ui
-u
-
·i


Acc.
-am
-um
-um, -on
-em
як N.
як N
-im,
-em
-em
як N.
-um
-u
-em


Abl.
-
·
-o
-o
-e
-e
-i
-i
-e
-e
-u
-u
-e


Voc.
-
·
-e,
-er
-um, -on
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.

Plur.
Nom.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Gen.
-
·rum
-
·rum
-
·rum
-um
-um
-ium
-ium
-ium
-ium
-uum
-uum
-
·rum


Dat.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Acc.
-as
-os
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Abl.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Voc.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.


Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________

Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.
Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 16
медичний факультет, І курс, І семестр.
Тема: Підсумковий тестовий контроль.

Мета:
1. Скласти підсумковий тестовий контроль.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Назвіть, які іменники належать до V відміни.
2. Проаналізуйте іменники V відміни за винятком чоловічого роду.
3.Як визначаємо основу іменників V відміни?
4. Як відмінюються іменники V відміни?
5. Як узгоджуються прикметники І-ІІ групи з іменниками V відміни?
6. Проаналізуйте вживання іменника species,
·i f у фармацевтичній термінології.
7. Які відомі назви зборів?
8. Назвіть грецькі еквіваленти латинських іменників V відміни?
9. Який порядок характерний для латинського речення?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Підсумковий тестовий контроль.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:
Таблиця відмінкових закінчень
Numerus
Declinatio
I
II
III
IV
V


Casus/
Genus
f
m
n
Приголосний
тип
m, f, n
Голосний тип
(див. примітку
N.B.)
Мішаний тип
m, f, n
m
n
f

Sing.
Nom.
-
·
-us,
-er
-um, -on
Різні закінчення
-e, -al,
-ar (при-
мітка “а”)
Різні (при-
мітка “б”,
“в”)
а)-es, -is (рівносклад.)
б) іменники з основою на 2-3 приголосних
-us
-u
-es


Gen.
-ae
-i
-i
-is
-is
-is
-is
-is
-is
-us
-us
-
·i


Dat.
-ae
-
·
-
·
-i
-i
-i
-i
-i
-i
-ui
-u
-
·i


Acc.
-am
-um
-um, -on
-em
як N.
як N
-im,
-em
-em
як N.
-um
-u
-em


Abl.
-
·
-o
-o
-e
-e
-i
-i
-e
-e
-u
-u
-e


Voc.
-
·
-e,
-er
-um, -on
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.
як N.

Plur.
Nom.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Gen.
-
·rum
-
·rum
-
·rum
-um
-um
-ium
-ium
-ium
-ium
-uum
-uum
-
·rum


Dat.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Acc.
-as
-os
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


Abl.
-is
-is
-is
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus
-
·bus


Voc.
-ae
-i
-a
-es
-a
-ia
-es
-es
-a
-us
-ua
-es


V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.

Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 1
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Прислівник. Ступені порівняння прислівників. Прислівники у рецептурі.

Мета:
1. Засвоїти види прислівників.
2. Навчитись утворювати ступені порівняння прислівників.
3. Вміти використовувати прислівники в рецептурі та в медичній документації.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Як поділяються прикметники?
2. Які прикметники належать до І групи?
3. Які прикметники належать до ІІ групи?
4. Як утворюється вищий ступінь прикметників?
5. Як утворюється найвищий ступінь прикметників?
6. Які відомі суплетивні форми?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 92-95, с. 149-151.
2. Опрацювати лексичний мінімум: § 95, с. 151.
3. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Які розрізняють два види прислівників?
2. Як утворюються прислівники від прикметників І групи?
3. Як утворюються прислівники від прикметників ІІ групи?
4. Як утворюється вищий ступінь прислівників?
5. Як утворюється найвищий ступінь прислівників?
Б) Впр.: 1 с.151, 2 (ІІ, ІІІ) с. 152.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 92-95 (нап.), с. 149-151.
Впр. 3 с. 152.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:


Основа прикметників І групи + -e, -o

Основа прикметників ІІ групи + -iter (-nt+-er) Adverbium

Форма середнього роду прикметників






Ступені порівняння прислівників
Основа прикметників + -ius вищий ступінь

Основа прикметників + -issim-e найвищий ступінь
-rim-
-lim-


V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.


Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 2
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Дієслово: Категорії дієслова. Наказовий спосіб. Дійсний спосіб теперішнього часу активного і пасивного стану.

Мета:
1. Засвоїти граматичні категорії дієслова.
2. Навчитись утворювати Imperativus, Praesens indicativi activi et passivi для 3 особи однини і множини.
3. Вміти визначати дієвідміну і перекладати дієслова в Imperativus та Indicativus.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Які розрізняють два види прислівників?
2. Як утворюються прислівники від прикметників І групи?
3. Як утворюються прислівники від прикметників ІІ групи?
4. Як утворюється вищий ступінь прислівників?
5. Як утворюється найвищий ступінь прислівників?
6. Які відомі суплетивні форми?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 22-27, с. 52-60.
2. Опрацювати лексичний мінімум:
signo,
·re studeo,
·re diluo,
·re nutrio,
·re
do, d
·re misceo,
·re recipio,
·re audio,
·re
formo,
·re salveo,
·re divido,
·re palpo,
·re
steriliso,
·re valeo,
·re sano,
·re ausculto,
·re

3. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Назвіть граматичні категорії дієслова.
2. Як дієслово записується у словник?
3. Як визначаємо основу дієслова?
4. Як визначаємо дієвідміну?
5. Як утворюється Imperativus?
6. Як утворюється Indicativus?
7. Який порядок характерний для латинського речення?
Б) Виконати усно: впр. 3 (1-10) с.55, 3 (1-4) с. 58.
Виконати письмово: впр. 4 (1-10) с.55, 6 (1-3,8) с. 59.
Прочитати і перекласти текст "De vertebris", с. 59.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 22-27, с. 52-60.
Виконати усно: впр. 3 (1-10) с.55, 3 (1-4) с. 58.
Виконати письмово: впр. 4 (1-10) с.55, 6 (1-3,8) с. 59.
Прочитати і перекласти текст "De vertebris", с. 59.
3. Запам'ятайте латинські вирази: впр. 5 с.55.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:
Дієвідміни (Coniugationes)
І дієвідміна
·re
ІІ дієвідміна
·re
ІІІ дієвідміна
·re
ІV дієвідміна
·re

V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.

Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 3
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Умовний спосіб у рецептурі. Дієслово fіo, fіeri. Сталі рецептурні вирази.
Мета:
1. Засвоїти сталі рецептурні вирази.
2. Навчитись утворювати praesens conjunctivi activi et passivi для 3 особи однини і множини.
3. Вміти використовувати дієслово fіo, fіeri в рецептурі.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Назвіть граматичні категорії дієслова.
2. Як дієслово записується у словник?
3. Як визначаємо основу дієслова?
4. Як визначаємо дієвідміну?
5. Як утворюється Imperativus?
6. Як утворюється Indicativus?
7. Який порядок характерний для латинського речення?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 36-40, с. 77-79.
2. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Як утворюється умовний спосіб активного і пасивного стану?
2. Проаналізуйте вживання дієслова fіo, fіeri в рецептурі.
3. Назвіть сталі рецептурні вирази.
4. Який порядок характерний для латинського речення при перекладі рецептів?
Б) Вправи:
Виконати усно: впр. 1, 2 с. 79-80.
Виконати письмово: впр. 3 с. 80.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 36-40, с. 77-79.
Вправи:
Виконати усно: впр. 1, 2 с. 79-80.
Виконати письмово: впр. 3 с. 80.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.

V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________
Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.


Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 4
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Хімічна номенклатура. Назви хімічних елементів, кислот, солей, оксидів, складних ефірів.
Мета:
1. Засвоїти міжнародні латинські найменування хімічних елементів та їх сполук.
2. Навчитись утворювати назви органічних та неорганічних кислот, солей та оксидів, назви кислотних і вуглеводневих радикалів та складних ефірів.
3. Вміти правильно вживати латинські назви хімічних елементів та їх сполук.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Як утворюється умовний спосіб активного і пасивного стану?
2. Проаналізуйте вживання дієслова fіo, fіeri в рецептурі.
3. Назвіть сталі рецептурні вирази.
4. Який порядок характерний для латинського речення при перекладі рецептів?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 125-129, с. 216-218.
2. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Іменниками якого роду та відміни є назви хімічних елементів?
2. Назви яких елементів становлять виняток із загального правила?
3. Як утворюються назви кисневмісних неорганічних кислот на вищому ступені окислення?
4. Як утворюється назви оксидів та основ?
5. Як утворюється назви солей?
6. Які суфікси вживаються в назвах аніонів солей кисневмісних кислот? Солей без кисневих кислот? Як відмінюються ці назви?
7. Який префікс вживається в назвах аніонів основних солей?
8. Як утворюється назви органічних калієвих та натрієвих солей?
9. Як утворюється назви кислотних і вуглеводневих радикалів?
10. Як утворюється назви складних ефірів?
Б) Виділіть у назвах препаратів частотні відрізки, назвіть їхнє значення:
Amidopyrinum, Cholenzymum, Corvalolum, Hydrocortisonum, Synandrol, Bencainum, Oxytetracyclinum, Nitroglicerinum, Thioacetazolum, Viperalginum, Pyraphenum, Haemostimulinum, Promedolum, Aethylomorphinum, Rifamycinum, Phenoxymethylpenicillinum, Bilignostum, Phlogex, Polyvitaplex, Desoxycorticosteronum, Morphocyclinum, Synoestrolum, Carditoxin, Methylsulfazinum, Diiodthyrosinum, Decamevitum, Ronidasum, Sedral, Methandriolum, Isotensin, Nepresol, Mycoseptinum, Testoviron, Anastress, Allercur, Anacardiol, Diprophyllinum, Neodorm, Barbamylum, Synthomycinum, aлrosolum "Oxycort", Laevomycetinum in tabulettis, Dibazolum, Revitum, Polyvitaplex, Hydrolasum, Cortiazem, Cocarboxylasum, Thyrolysinum, Diathylstilboestrolum, Desoxycorticosteronum, Decamevitum, Methandrostenolonum, Vitanova, Lecozym, Nerobolil,Dinoprostum, Gonadotropinum.
Напишіть назви препаратів латинською мовою. Виділіть частотні відрізки, назвіть їхнє значення:
Амідопірин, феноксиметилпеніцилін, дипрофен, тіафосфамід, хлорофіліпт, оксилідин, олеандоміцин, вазографін, етазол, фтор урацил, метилестрадіол, теобромін, еритроміцин, окситетрациклін, оксиметилпеніцилін, піридоксальфосфат, фторотан, гексахлоретан, декамевіт, тетрациклін, біоцид, аміназин, новолакс, кардіотраст, холелітин, циклодорм, дипілодор,пертранквіл, вазодилат, трикамеїн, промедол, кардіовален, ізотензин, флогодин, дийодтиразин, йодофілін, валокордин, димедрол, неоміцин, корди гіт, гемодез, нітрогліцерин, новокаїн, хлороміцетин, примо тест, лавестрин, вірекс, вазку лат, осарцид.
Вправи:
Виконати усно: впр. 3 с. 219, 6 с. 219.
Виконати письмово: впр. 2 с. 219.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 125-129, с. 216-218.
Вправи:
Виконати усно: впр. 3 с. 219, 6 с. 219.
Виконати письмово: впр. 2 с. 219.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:
1) Назви хімічних елементів;
2) Назви кислот;
3) Назви оксидів, гідроксидів, пероксидів;
4) Назви солей;
5) Назви складних ефірів.


V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.



Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 5
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Фармацевтичні частотні відрізки в назвах препаратів, які вказують на хімічний склад препарату, частотні відрізки терапевтичного, анатомічного, фізіологічного і фармакологічного характеру.
Мета:
1. Засвоїти фармацевтичні частотні відрізки в назвах препаратів, які вказують на хімічний склад препарату, частотні відрізки терапевтичного, анатомічного, фізіологічного і фармакологічного характеру.
2. Навчитись виділяти у назвах препаратів частотні відрізки.
3. Вміти аналізувати назви лікарських засобів.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Іменниками якого роду та відміни є назви хімічних елементів?
2. Назви яких елементів становлять виняток із загального правила?
3. Як утворюються назви кисневмісних неорганічних кислот на вищому ступені окислення?
4. Як утворюється назви оксидів та основ?
5. Як утворюється назви солей?
6. Які суфікси вживаються в назвах аніонів солей кисневмісних кислот? Солей без кисневих кислот? Як відмінюються ці назви?
7. Який префікс вживається в назвах аніонів основних солей?
8. Як утворюється назви органічних калієвих та натрієвих солей?
9. Як утворюється назви кислотних і вуглеводневих радикалів?
10. Як утворюється назви складних ефірів?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 66, с. 81-85.
2. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Чим відрізняються систематичні раціонально-хімічні назви лікарських засобів від тривіальних назв?
2. Іменниками якого роду та якої відміни є умовні назви препаратів?
3. Що таке частотний відрізок, або терміноелемент?
4. Які відомі найчастіше вживані терміноелементи, що несуть інформацію фармакологічного, анатомічного, фізіологічного та терапевтичного характеру?
5. Як прийнято позначати вітаміни в номенклатурі лікарських засобів?
6. Який терміноелемент вживається в назвах комбінованих полівітамінних препаратів?
7. Які терміноелементи вживаються в назвах антибіотиків, гормональних препаратів?
8. Які терміноелементи вживаються в назвах ферментних препаратів?
Б) Вправи:
Виконати усно: впр. 1 с. 86.
Виконати письмово: впр. 2 с. 86.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 66, с. 81-85.
Вправи:
Виконати усно: впр. 1 с. 86.
Виконати письмово: впр. 2 с. 86.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:
1) Терміноелементи, що вказують на хімічний склад препарату;
2) Терміноелементи терапевтичного, анатомічного, фізіологічного і фармакологічного характеру.

V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.



Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 6
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Ботанічна номенклатура. Біліарність. Вживання ботанічних назв у фармакології. Назва рослини в номенклатурі лікарської сировини.
Мета:
1. Ознайомитись з історією виникнення міжнародної біноміальної ботанічної номенклатури.
2. Засвоїти 5 моделей ботанічних назв.
3. Навчитися утворювати назви лікарської сировини.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Чим відрізняються систематичні раціонально-хімічні назви лікарських засобів від тривіальних назв?
2. Іменниками якого роду та якої відміни є умовні назви препаратів?
3. Що таке частотний відрізок, або терміноелемент?
4. Які відомі найчастіше вживані терміноелементи, що несуть інформацію фармакологічного, анатомічного, фізіологічного та терапевтичного характеру?
5. Як прийнято позначати вітаміни в номенклатурі лікарських засобів?
6. Який терміноелемент вживається в назвах комбінованих полівітамінних препаратів?
7. Які терміноелементи вживаються в назвах антибіотиків, гормональних препаратів?
8. Які терміноелементи вживаються в назвах ферментних препаратів?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 150-152, с. 183-187.
2. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Хто розробив бінарну ботанічну номенклатуру?
2. Назвіть граматичні моделі ботанічних найменувань.
3. Як утворюються назви лікарської сировини?
4. Назвіть рослини, в яких назва лікарської сировини не співпадає з ботанічною назвою.
Б) Вправи:
Виконати усно: впр. 1 с. 187.
Виконати письмово: впр. 2 с. 187.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 150-152, с. 183-187.
Вправи:
Виконати усно: впр. 1 с. 187.
Виконати письмово: впр. 2 с. 187.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:
Граматичні моделі ботанічних назв
Модель 1 іменник в Nom. + іменник в Nom.
Модель 2 іменник в Nom. + іменник в Gen.
Модель 3 іменник в Nom. + невідмінюваний іменник
Модель 4 іменник в Nom. + іменник з означенням
Модель 5 іменник в Nom. + прикметник
V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.





Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 7
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Рецепт, його граматична структура, моделі рецептурних прописів. Структура рецепта. Граматична структура рецептурної фрази. Правила виписування рецептів. Розгорнуті і скорочені прописи рецептів
Мета:
1. Засвоїти граматичну структуру рецепта, моделі рецептурних
прописів.
2. Навчитись виписувати рецепти, використовуючи розгорнуті і скорочені прописи рецептів.
3. Вміти перекладати рецепти латинською та українською мовами.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Хто розробив бінарну ботанічну номенклатуру?
2. Що являє собою бінарна ботанічна назва?
3. Які відомі граматичні моделі ботанічних назв?
4. Як утворюються назви лікарської рослинної сировини?
5. Чи співпадає назва лікарської рослинної сировини з ботанічною назвою?
6. Назвіть рослини, в яких назва лікарської сировини не співпадає з ботанічною назвою?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 112-117, § 119, с. 173-186, с. 188-189.
2. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Дайте визначення поняттю "рецепт".
2. Назвіть граматичну структуру рецепту.
3. Які відомі моделі рецептурних прописів?
4. Назвіть правила виписування рецептів?
5. Що таке розгорнуті і скорочені прописи рецептів?
6. Який порядок характерний для латинського речення при перекладі рецептів?
Б) Перекласти рецепти
Виконати усно: завдання 1, рец. (1-5) с.220.
Виконати письмово: завдання 2, рец. (1-5) с.222.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 112-117, § 119, с. 173-186, с. 188-189.
Перекласти рецепти
Виконати усно: завдання 1, рец. (1-5) с.220.
Виконати письмово: завдання 2, рец. (1-5) с.222.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:
Receptum


· Inscriptio Назва лікувально-профілактичного закладу, адрес, його код та номер телефону

· Datum Дата виписування рецепту

· Nomen aegroti Призвіще та ініціали хворого, його вік

· Nomen medici Призвіще та ініціали лікаря

· Invocatio Звернення лікаря до фармацевта, виражається словом Recipe (Rp.)
· візьми

· Designatio materiarum Перелік матеріалів, необхідний для виготовлення ліків:
basis основна речовина;
adiuvans додаткова речовина;
corrigens коригуючий засіб;
constituens формоутворюючий засіб

· Subscriptio Вказівка фармацевту про наступне:
А) Що необхідно виконати для виготовлення ліків;
В) Яку саме лікарську форму необхідно виготовити

· Signatura Вказівка хворому: як часто і яким чином приймати ліки

· Nomen medici et Підпис лікаря та його особиста
sigillum personale печатка

V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.




Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 8
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Числівник. Узгодження числівників з іменниками. Числівники в медичній документації та рецептурі словотворення.
Мета:
1. Засвоїти кількісні, порядкові, розподільні та числівникові прислівники.
2. Навчитись узгоджувати числівники з іменниками.
3. Вміти перекладати числівники в медичних текстах, документації та рецептурі, позначати відсотки, використовувати латинські й грецькі числівникові префікси.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Дайте визначення поняттю "рецепт".
2. Назвіть граматичну структуру рецепту.
3. Які відомі моделі рецептурних прописів?
4. Назвіть правила виписування рецептів?
5. Що таке розгорнуті і скорочені прописи рецептів?
6. Який порядок характерний для латинського речення при перекладі рецептів?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 84-91, с. 139-146.
2. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Подайте структуру числівників.
2. Назвіть кількісні, порядкові, розподільні та числівникові прислівники.
3. Як узгоджуються числівники з іменниками?
4. Як читається цифрове позначення на: gramma, decigramma, centigramma, miligramma, mililitrum?
5. Як позначаються відсотки?
6. Які відомі вам латинські й грецькі числівникові префікси, що вживаються в анатомічних і клінічних текстах, у діагностиці, медичній документації та рецептурі?
Б) Виконати усно: впр. 1 с.146, 3 с. 147, 7 (І) с. 148.
Виконати письмово: впр. 2, 4 с. 148.
Перекласти рецепти
Виконати усно: завдання 1, рец. (6-7) с.220.
Виконати письмово: завдання 2, рец. (6-10) с.222.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 84-91, с. 139-146.
Виконати усно: впр. 1 с.146, 3 с. 147, 7 (І) с. 148.
Виконати письмово: впр. 2, 4 с. 148.
Перекласти рецепти
Виконати усно: завдання 1, рец. (6-7) с.220.
Виконати письмово: завдання 2, рец. (6-10) с.222.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Структурно-логічна схема до теми:
NOMEN NUMERALE
Numeralia cardinalia кількісні числівники
Numeralia ordinalia порядкові числівники
Numeralia distributivа розподільні числівники
Numeralia adverbia числівникові прислівники
V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.




Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 9
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Латинська номенклатура лікарських форм. Додаткові написи в рецептах.
Мета:
1. Засвоїти форми ліків за агрегатним станом, форми ліків для ін’єкцій, форми ліків для очей, форми ліків для немовлят та дітей віком до трьох років, форми ліків у залежності від шляхів введення до організму та способу виготовлення.
2. Навчитись виписувати рецепти, використовуючи додаткові написи в рецептах.
3. Вміти перекладати рецепти латинською та українською мовами.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Подайте структуру числівників.
2. Назвіть кількісні, порядкові, розподільні та числівникові прислівники.
3. Як узгоджуються числівники з іменниками?
4. Як читається цифрове позначення на: gramma, decigramma, centigramma, miligramma, mililitrum?
5. Як позначаються відсотки?
6. Які відомі вам латинські й грецькі числівникові префікси, що вживаються в анатомічних і клінічних текстах, у діагностиці, медичній документації та рецептурі?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 178, с. 233.
2. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Як класифікують усі форми ліків за агрегатним станом?
2. Назвіть форми ліків для ін’єкцій, форми ліків для очей .
3. Назвіть форми ліків для немовлят та дітей віком до трьох років.
4. Які відомі форми ліків у залежності від шляхів введення до організму?
5. Які відомі форми ліків у залежності від способу виготовлення?
6. Як поділяються ліки за способом застосування?
7. Назвіть додаткові написи, що використовуються в рецептах.
Б) Перекласти рецепти
Виконати усно: завдання 1, рец. (8-10) с.221.
Виконати письмово: завдання 2, рец. (11-20) с.223.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 178, с. 233.
Перекласти рецепти
Виконати усно: завдання 1, рец. (8-10) с.221.
Виконати письмово: завдання 2, рец. (11-20) с.223.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
Структурно-логічна схема до теми:
FORMAE MEDICAMENTORUM
Formae medicamentorum durae тверді лікарські форми
Formae medicamentorum fluidae рідкі лікарські форми
Formae medicamentorum molles м’які лікарські форми
Formae medicamentorum aлrosola аерозолі

V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.





Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 10
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Виписування рецептів на тверді лікарські форми.
Мета:
1. Засвоїти тверді форми ліків.
2. Навчитись виписувати рецепти на тверді лікарські форми.
3. Вміти перекладати рецепти латинською та українською мовами.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Як класифікують усі форми ліків за агрегатним станом?
2. Назвіть форми ліків для ін’єкцій, форми ліків для очей .
3. Назвіть форми ліків для немовлят та дітей віком до трьох років.
4. Які відомі форми ліків у залежності від шляхів введення до організму?
5. Які відомі форми ліків у залежності від способу виготовлення?
6. Як поділяються ліки за способом застосування?
7. Назвіть додаткові написи, що використовуються в рецептах.
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 120, с. 190-197.
2. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Як класифікують порошки, їх спосіб приписування у рецепті?
2. Як класифікують таблетки, їх спосіб приписування у рецепті, яка модель рецептурного пропису використовується?
3. Виписування драже.
4. Як класифікують гранули, вкажіть їх спосіб приписування у рецепті?
5. Які відомі групи зборів, як виписуються назви зборів у рецептах?
6. Як класифікують капсули, вкажіть їх спосіб приписування у рецепті?
7. Який порядок характерний для латинського речення при перекладі рецептів?
Б) Перекласти рецепти
Виконати усно: завдання 1, рец. (11-12) с.221.
Виконати письмово: завдання 2, рец. (21-30) с.224.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 120, с. 190-197.
Перекласти рецепти
Виконати усно: завдання 1, рец. (11-12) с.221.
Виконати письмово: завдання 2, рец. (21-30) с.224.


IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
Структурно-логічна схема до теми:
FORMAE MEDICAMENTORUM DURAE
Pulveres (pulvis,
·ris m) порошки
Tabulettae (tabuletta, ae f) таблетки
Dragйe (dragйe, n) драже
Granula (granulum, i n) гранули
Species (species,
·i f) збори
Capsulae (capsula, ae f) капсули

V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.



Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 11
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Виписування рецептів на м’які лікарські форми.
Мета:
1. Засвоїти м’які форми ліків.
2. Навчитись виписувати рецепти на м’які лікарські форми.
3. Вміти перекладати рецепти латинською та українською мовами.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Як класифікують порошки, їх спосіб приписування у рецепті?
2. Як класифікують таблетки, їх спосіб приписування у рецепті, яка модель рецептурного пропису використовується?
3. Виписування драже.
4. Як класифікують гранули, вкажіть їх спосіб приписування у рецепті?
5. Які відомі групи зборів, як виписуються назви зборів у рецептах?
6. Як класифікують капсули, вкажіть їх спосіб приписування у рецепті?
7. Який порядок характерний для латинського речення при перекладі рецептів?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 123, с. 211-214.
2. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Як класифікують мазі, вкажіть їх спосіб виписування у рецепті?
2. Як класифікують пасти, вкажіть їх спосіб виписування у рецепті?
3. Суппозиторії, їх різновидність, виписування у рецепті.
4. Виписування пластирів.
5. Види лініментів та їх виписування у рецепті.
6. Який порядок характерний для латинського речення при перекладі рецептів?
Б) Перекласти рецепти
Виконати усно: завдання 1, рец. (13-15) с.221.
Виконати письмово: завдання 2, рец. (31-40) с.225.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 123, с. 211-214.
Перекласти рецепти
Виконати усно: завдання 1, рец. (13-15) с.221.
Виконати письмово: завдання 2, рец. (31-40) с.225.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
Структурно-логічна схема до теми:
FORMAE MEDICAMENTORUM MOLLES
Unguenta (unguentum, i n) мазі
Pastae (pasta, ae f) пасти
Suppositoria (suppositorium, i n) свічки, суппозиторії
Globuli (globulum, i n) кульки
Bacilli (bacillus, i m; stilus, i m) палички, олівці
Emplastra (emplastrum, i n) пластири
Pilulae (pilula, ae f) пілюлі
Linimenta (linimentum, i n) лініменти

V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.



Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 12
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Виписування рецептів на рідкі лікарські форми.
Мета:
1. Засвоїти рідкі форми ліків.
2. Навчитись виписувати рецепти на рідкі лікарські форми.
3. Вміти перекладати рецепти латинською та українською мовами.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Як класифікують мазі, вкажіть їх спосіб виписування у рецепті?
2. Як класифікують пасти, вкажіть їх спосіб виписування у рецепті?
3. Суппозиторії, їх різновидність, виписування у рецепті.
4. Виписування пластирів.
5. Який порядок характерний для латинського речення при перекладі рецептів?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 121, с. 197-210.
2. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Як класифікують розчини, вкажіть їх спосіб виписування у рецепті?
2. Виписування суспензії.
3. Види емульсій та їх виписування у рецепті.
4. Настої і відвари, приписування у рецепті.
5. Різновидність крапель та їх виписування у рецепті.
6. Настоянки та їх виписування у рецепті.
7. Види екстрактів, їх виписування.
8. Виписування слизів.
9. Мікстури, виписування у рецепті.
10. Сиропи.
11. Ароматичні води.
12. Який порядок характерний для латинського речення при перекладі рецептів?
Б) Перекласти рецепти
Виконати усно: завдання 1, рец. (16-17) с.221.
Виконати письмово: завдання 2, рец. (41-50) с.226.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 121, с. 197-210.
Перекласти рецепти
Виконати усно: завдання 1, рец. (16-17) с.221.
Виконати письмово: завдання 2, рец. (41-50) с.226.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
Структурно-логічна схема до теми:
FORMAE MEDICAMENTORUM FLUIDAE
Solutiones (solutio,
·nis f) розчини
Suspensiones (suspensio,
·nis f) суспензії
Emulsa (emulsum, i n) емульсії
Infusa et decocta (infusum, i n; decoctum, i n) настої та відвари
Guttae (gutta, ae f) краплі
Tincturae (tinctura, ae f) настоянки
Extracta (extractum, i n) екстракти
Mucilagines (mucilago,
·nis f) слизи
Mixturae (mixtura, ae f) мікстури
Sirupi (sirupus, i m) сиропи
Aquae aromaticae (aqua, ae f; aromaticus, a, um) ароматичні води
V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.



Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 13
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Скорочення в рецептах та читання скорочень.
Мета:
1. Засвоїти скорочення та правила скорочень.
2. Навчитись використовувати скорочені прописи рецептів.
3. Вміти перекладати рецепти латинською та українською мовами.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Як класифікують розчини, вкажіть їх спосіб виписування у рецепті?
2. Виписування суспензії.
3. Види емульсій та їх виписування у рецепті.
4. Настої і відвари, приписування у рецепті.
5. Різновидність крапель та їх виписування у рецепті.
6. Настоянки та їх виписування у рецепті.
7. Види екстрактів, їх виписування.
8. Виписування слизів.
9. Мікстури, виписування у рецепті.
10. Сиропи.
11. Ароматичні води.
12. Який порядок характерний для латинського речення при перекладі рецептів?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 118, с. 187-188.
2. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Як записують назви форм ліків у рецептах?
2. Як у рецептах записують назви органів рослин?

3. Які відомі рецептурні вирази, їх скорочений запис у рецептах.
4. Чи допускаються скорочення позначень близьких за назвою, інгредієнтів, які не дозволяють установити, який саме лікарський засіб прописано?
5. Які відомі скорочення, що використовуються при виписуванні рецептів?
6. Який порядок характерний для латинського речення при перекладі рецептів?
Б) Перекласти рецепти
Виконати усно: завдання 1, рец. (18-20) с.221.
Виконати письмово: завдання 2, рец. (51-60) с.227.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 118, с. 187-188.
Перекласти рецепти
Виконати усно: завдання 1, рец. (18-20) с.221.
Виконати письмово: завдання 2, рец. (51-60) с.227.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.




Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 14
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Поняття "клінічний термін". Види клінічних термінів. Структура термінів-композитів латинською та українською мовою.
Мета:
1. Засвоїти греко-латинські терміноелементи.
2. Навчитись утворювати клінічні терміни.
3. Вміти перекладати терміни-композити латинською та українською мовами.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Як записують назви форм ліків у рецептах?
2. Як у рецептах записують назви органів рослин?

3. Які відомі рецептурні вирази, їх скорочений запис у рецептах.
4. Чи допускаються скорочення позначень близьких за назвою, інгредієнтів, які не дозволяють установити, який саме лікарський засіб прописано?
5. Які відомі скорочення, що використовуються при виписуванні рецептів?
6. Який порядок характерний для латинського речення при перекладі рецептів?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 130, с. 229-230.
2. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Дайте визначення поняттю " клінічний термін ".
2. Як за структурою розрізняють клінічні терміни?
3. Що складає основу клінічної термінології?
4. Які відомі греко-латинські терміноелементи?
5. Назвіть грецькі корневі терміноелементи, які є еквівалентами до латинських анатомічних назв.
6. Які відомі кінцеві терміноелементи, які вказують на патологічні зміни, оперативні втручання та способи діагностування?
7. Наведіть афікси (префікси і суфікси, які мають постійне семантичне значення).
8. Як поєднуються між собою терміноелементи?
9. Які способи конструювання складних термінів використовуються при утворенні клінічних термінів?
Б) Вправи:
Виконати усно: впр. 1 с.231, 3 (І) с. 232, 4 (1-3) с. 232.
Виконати письмово: впр. 2 (1-20) с. 232, 3 (ІІ) с. 232, 4 (4-5) с. 232-233.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 130, с. 229-230.
Вправи:
Виконати усно: впр. 1 с.231, 3 (І) с. 232, 4 (1-3) с. 232.
Виконати письмово: впр. 2 (1-20) с. 232, 3 (ІІ) с. 232, 4 (4-5) с. 232-233.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
Структурно-логічна схема до теми:
TERMINOLOGIA CLINICA

V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.




Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 15
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Словотвір. Латинські прийменники в ролі префіксів.
Мета:
1. Засвоїти латинські прийменники.
2. Навчитись утворювати терміни.
3. Вміти перекладати терміни латинською та українською мовами.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Дайте визначення поняттю " клінічний термін ".
2. Як за структурою розрізняють клінічні терміни?
3. Що складає основу клінічної термінології?
4. Які відомі греко-латинські терміноелементи?
5. Назвіть грецькі корневі терміноелементи, які є еквівалентами до латинських анатомічних назв.
6. Які відомі кінцеві терміноелементи, які вказують на патологічні зміни, оперативні втручання та способи діагностування?
7. Наведіть афікси (префікси і суфікси, які мають постійне семантичне значення).
8. Як поєднуються між собою терміноелементи?
9. Які способи конструювання складних термінів використовуються при утворенні клінічних термінів?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 110-111, с. 162-167.
2. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1.Які прийменники вживаються в стандартних рецептурних виразах?
2. Назвіть вирази, в яких вживається прийменник ad.
3. Назвіть рецептурний вираз, в якому вживається вираз "e qua".
4. Який прийменник вживається в designatio materiarum?
5. Коли пишеться прийменник "sine" на дублікатах рецепта.
6. Які прийменники вживаються у виразах, що вказують шляхи та способи введення лікарських засобів?
7. Які прийменники вживаються у спеціальних фармацевтичних виразах?
8. Які прийменники використовуються у назвах лікарських препаратів?
9. Назвіть прийменники, які використовуються як словотвірні елементи?
Б) Вправи:
Виконати усно: впр. 1 с.164, впр. 1 (1-15) с.170.
Виконати письмово: впр. 2 с. 170, 3 с. 171.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 110-111, с. 162-167.
Вправи:
Виконати усно: впр. 1 с.164, впр. 1 (1-15) с.170.
Виконати письмово: впр. 2 с. 170, 3 с. 171.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
Структурно-логічна схема до теми:
PRAEPOSITIO
1. Прийменники в рецептурних виразах;
2. Прийменники у виразах, які вказують шляхи та способи введення лікарських засобів;
3. Прийменники у спеціальних фармацевтичних виразах;
4. Прийменники в номенклатурних назвах;
5. Прийменники як словотвірні елементи.

V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.





Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 16
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Грецькі префікси. Аналіз термінів-композитів, записаних латинською та українською мовами. Грецький алфавіт, правила читання буквосполучень та надрядкові знаки.
Мета:
1. Засвоїти грецькі префікси.
2. Навчитись утворювати терміни.
3. Вміти перекладати терміни латинською та українською мовами.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1.Які прийменники вживаються в стандартних рецептурних виразах?
2. Назвіть вирази, в яких вживається прийменник ad.
3. Назвіть рецептурний вираз, в якому вживається вираз "e qua".
4. Який прийменник вживається в designatio materiarum?
5. Коли пишеться прийменник "sine" на дублікатах рецепта.
6. Які прийменники вживаються у виразах, що вказують шляхи та способи введення лікарських засобів?
7. Які прийменники вживаються у спеціальних фармацевтичних виразах?
8. Які прийменники використовуються у назвах лікарських препаратів?
9. Назвіть прийменники, які використовуються як словотвірні елементи?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 111, с. 168-169, § 148-153 с. 262-264.
2. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Які відомі грецькі префікси та українські відповідники?
2. Назвіть грецький алфавіт.
3. Як пишуться і читаються грецькі букви?
4. Наведіть грецькі дифтонги.
5. Які відомі надрядкові знаки?
6. Де ставиться наголос?
Б) Вправи:
Виконати усно: впр. 1 (15-35) с. 170.
Виконати письмово: впр. 4 с. 171, 1 с. 264.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 111, с. 168-169, § 148-153 с. 262-264.
Вправи:
Виконати усно: впр. 1 (15-35) с. 170.
Виконати письмово: впр. 4 с. 171, 1 с. 264.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.

V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.




Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 17
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Утворення термінів-композитів за заданими морфемами та терміноелементами.
Мета:
1. Засвоїти морфеми та терміноелементи.
2. Навчитись утворювати терміни-композити.
3. Вміти перекладати терміни латинською та українською мовами.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Які відомі грецькі префікси та українські відповідники?
2. Назвіть грецький алфавіт.
3. Як пишуться і читаються грецькі букви?
4. Наведіть грецькі дифтонги.
5. Які відомі надрядкові знаки?
6. Де ставиться наголос?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 147, с. 257-262.
2. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Які відомі греко-латинські терміноелементи?
2. Назвіть грецькі корневі терміноелементи, які є еквівалентами до латинських анатомічних назв.
3. Які відомі кінцеві терміноелементи, які вказують на патологічні зміни, оперативні втручання та способи діагностування?
4. Наведіть афікси (префікси і суфікси, які мають постійне семантичне значення).
5. Як поєднуються між собою терміноелементи?
6. Які способи конструювання складних термінів використовуються при утворенні клінічних термінів?
Б) Вправи:
Виконати усно: впр. 1 с. 256.
Виконати письмово: впр. 3, 4 с. 257.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 147, с. 257-262.
Вправи:
Виконати усно: впр. 1 с. 256.
Виконати письмово: впр. 3, 4 с. 257.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.

V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.




Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 18
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Утворення термінів назв хвороб запального, незапального та пухлинного характеру.
Мета:
1. Засвоїти грецькі суфікси іменників та основні моделі термінів.
2. Навчитись утворювати терміни назв хвороб запального, незапального та пухлинного характеру.
3. Вміти перекладати терміни латинською та українською мовами.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Які відомі греко-латинські терміноелементи?
2. Назвіть грецькі корневі терміноелементи, які є еквівалентами до латинських анатомічних назв.
3. Які відомі кінцеві терміноелементи, які вказують на патологічні зміни, оперативні втручання та способи діагностування?
4. Наведіть афікси (префікси і суфікси, які мають постійне семантичне значення).
5. Як поєднуються між собою терміноелементи?
6. Які способи конструювання складних термінів використовуються при утворенні клінічних термінів?
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: § 206-208, с. 274-276.
2. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Назвіть найпоширеніші грецькі кінцеві терміноелементи?
2. Вкажіть грецькі суфікси іменників, а саме суфікс, що вказує на запальний процес.
3. Який відомий грецький суфікс, що вказує на назву патологічного процесу, перевищення норми, хворобу незапального характеру?
4. Наведіть відомий грецький суфікс, що вказує на ознаку хвороби, хворобу незапального характеру?
5. Подайте грецький суфікс, що вказує на хворобу пухлинного характеру?
6. Який відомий грецький суфікс означає отруєння, хворобливий стан, відхилення від норми?
7. Назвіть основні моделі термінів, що використовуються при утворенні клінічних термінів.
Б) Вправи:
Виконати усно: впр. 8 с. 277, впр. 15 с. 279.
Виконати письмово: впр. 5 с. 244, 14 с. 279.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: § 206-208, с. 274-276.
Вправи:
Виконати усно: впр. 8 с. 277, впр. 15 с. 279.
Виконати письмово: впр. 5 с. 244, 14 с. 279.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Грецькі суфікси іменників:
-
·tis, it
·dis f
-i
·sis, is f
-
·ma,
·tis n
-
·sis, is f
-
·smus, i m
2. Основні моделі термінів:
1) Модель назви запального процесу;
2) Модель назви патологічного процесу, перевищення норми, хвороби незапального характеру;
3) Модель назви ознак хвороби, хвороби незапального характеру;
4) Модель назви хвороби пухлинного характеру;
5) Модель назви хвороби за допомогою кінцевого термінрелемента.
V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.



Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 19
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Переклад латинською мовою деяких діагнозів основних розділів медицини: терапія, хірургія, нервові хвороби, гематологія, стоматологія та інші.
Мета:
1. Засвоїти діагнози основних розділів медицини.
2. Навчитись утворювати діагнози.
3. Вміти перекладати діагнози основних розділів медицини латинською та українською мовами.

І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Назвіть найпоширеніші грецькі кінцеві терміноелементи?
2. Вкажіть грецькі суфікси іменників, а саме суфікс, що вказує на запальний процес.
3. Який відомий грецький суфікс, що вказує на назву патологічного процесу, перевищення норми, хворобу незапального характеру?
4. Наведіть відомий грецький суфікс, що вказує на ознаку хвороби, хворобу незапального характеру?
5. Подайте грецький суфікс, що вказує на хворобу пухлинного характеру?
6. Який відомий грецький суфікс означає отруєння, хворобливий стан, відхилення від норми?
7. Назвіть основні моделі термінів, що використовуються при утворенні клінічних термінів.
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
Б) опрацювати матеріал підручника по темі: с. 186-190.
2. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Назвіть найпоширеніші клінічні діагнози артрології.
2. Вкажіть клінічні діагнози гастроентерології.
3. Наведіть клінічні діагнози гематології.
4. Які відомі клінічні діагнози ендокринології.
5. Подайте клінічні діагнози кардіології.
6. Назвіть найпоширеніші клінічні діагнози нефрології.
7. Наведіть клінічні діагнози пульмонології.
8. Вкажіть клінічні діагнози ревматології.
9. Які відомі клінічні діагнози психіатрії.
10. Подайте клінічні діагнози хірургії і травматології.
11. Наведіть клінічні діагнози стоматології.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
2. Домашнє завдання: с. 186-190.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. ПЕРЕЛІК КЛІНІЧНИХ ДІАГНОЗІВ
1) Артрологія;
2) Гастроентерологія;
3) Гематологія;
4) Ендокринологія;
5) Кардіологія;
6) Нефрологія;
7) Пульмонологія;
8) Ревматологія;
9) Психіатрія;
10) Хірургія і травматологія;
11) Стоматологія.
V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.



Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.



Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
до практичного заняття з латинської мови № 20
медичний факультет, І курс, ІІ семестр.
Тема: Підсумковий модульний контроль.
Мета:


І. Підготовчий етап заняття.
1. Організаційний момент.
2. Контроль вихідного рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.
А) дати відповіді на питання:
1. Назвіть найпоширеніші клінічні діагнози артрології.
2. Вкажіть клінічні діагнози гастроентерології.
3. Наведіть клінічні діагнози гематології.
4. Які відомі клінічні діагнози ендокринології.
5. Подайте клінічні діагнози кардіології.
6. Назвіть найпоширеніші клінічні діагнози нефрології.
7. Наведіть клінічні діагнози пульмонології.
8. Вкажіть клінічні діагнози ревматології.
9. Які відомі клінічні діагнози психіатрії.
10. Подайте клінічні діагнози хірургії і травматології.
11. Наведіть клінічні діагнози стоматології.
ІІ. Основний етап заняття,
1. Аналіз та узагальнення теоретичного матеріалу за планом:
А) законспектувати пояснення викладача.
2. Матеріали для закріплення знань та самоконтролю:
А) питання для самоконтролю:
1. Додаток 1.
ІІІ. Заключний етап заняття.
1. Підведення підсумків. Контроль і корекція знань та умінь, сформованих на занятті.
IV. Матеріали методичного забезпечення заняття.
1. Додаток 2.
V. Література.
1. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. А. Бєляєва. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.
2. Рудик О. В., Гуцол М. І. Клінічна термінологія. Словотвір: Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2010. – 348 с.
3. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник Л. Ю. Смольська, О. Г. Кісельова, О. Р. Власенко та ін. – К.: Медицина, 2008. – 360 с.
4. Гуцол М. І., Рудик О. В. Українсько-латинський тлумачний словник клінічних термінів. Посібник. – Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г. М., 2009. – 428 с.
5. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. 7 – е изд., стереотип. – М.: Рус. яз. , 2002. – 846 с.

Методичні рекомендації складено викладачами Гуцол М. І., Зобнів І. М.,
Рудик О. В., Чопик Ю. С.
Методичні рекомендації обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.
Протокол №____ від ___________________


Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р. Б.
15

Приложенные файлы

  • doc 23783000
    Размер файла: 1 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий