СВІТОВІ АГРОТЕХНОЛОГІЇ В ПЛОДІВНИЦТВІ ТА ВИНОГР..

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ
ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Уманський національний
університет садівництва

Кафедра плодівництва
і виноградарства








ЗАКЛАДАННЯ
ІНТЕНСИВНОГО
САДУ (ЯГІДНИКА)
І ВИНОГРАДНИКА


Методичні вказівки
до виконання
курсової роботи
з світових агротехнологій
у садівництві, овочівництві
і виноградарстві
(спеціальність “Плодоовочівництво і виноградарство”,
освітньо-кваліфікаційний рівень –7.09010104 “спеціаліст”,
8. 09010104 “магістр”)









Умань - 2013




Методичні вказівки підготували: доктор с.-г. наук, професор О.В. Мельник,
кандидати с.-г. наук, доценти В.В. Манзій, В.О. Осадчий, П.А. Головатий



Використано методичні вказівки:
Закладання промислового і фермерського садів та ягідника / О.В. Мельник, В.С. Цирта, В.О. Осадчий. – Умань: Уманський ДАУ, 2003.














Методичні вказівки схвалено і рекомендовано до видання кафедрою плодівництва і виноградарства (протокол №__ від _____________) та методичною комісією факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин Уманського НУС (протокол №__ від _____________).











ВСТУП

Науково-технічний прогрес у плодівництві і виноградарстві, перехід на промислову основу й інтенсифікація вимагають відповідного рівня підготовки фахівців-плодоовочівників–виноградарів з урахуванням сучасного розвитку світових агротехнологій. Така підготовка спеціалістів і магістрів здійснюється під час вивчення курсу “Світові агротехнології в плодівництві, овочівництві і виноградарстві”, виконання практичних занять, виконання курсової роботи із закладання інтенсивного саду, ягідника чи виноградника.
Навики проектування студент набуває під час розробки курсової роботи під керівництвом викладача.
Курсову роботу розробляють для певної ґрунтово-кліматичної зони України. Студенти ФЗН одержують завдання переважно для господарства, в якому вони працюють.
Основна мета роботи – навчитися застосовувати одержані знання для вирішення конкретних завдань, пов’язаних з оволодінням особливостей методики проектування інтенсивного саду (ягідника, виноградника) та догляду за ним до вступу в плодоношення.
Розробляючи курсову роботу, студент поглиблює свої знання з плодівництва і суміжних дисциплін, набуває вміння приймати рішення і досвід самостійної роботи.
У курсовій роботі передбачають запровадження найновіших досягнень науки і передового досвіду на підставі вивчення спеціальної літератури, рекомендацій наукових установ, періодичних видань тощо.
Під час опрацювання курсової роботи студент виконує наступне:
– на підставі завдання підбирає кращі сортопідщепні комбінування, конструкції насаджень, розробляє організацію території саду, ягідника, виноградника;
– обґрунтовує технологію підготовки ділянки для закладання саду, ягідника, виноградника;
– проводить розрахунки потреби у садивному матеріалі, підпорах і шпалері;
– подає посилання на джерела використаної сучасної літератури (не пізніше як 10–річної давнини).
Курсова робота складається з двох частин:
– текстової, план якої подається в додатку Б;
– схематичного плану організації території саду (ягідника, виноградника).
У додатку Б наведено план, за яким розробляється текстова частина роботи, а далі – методичні поради з опрацювання її окремих розділів.


1. ЗАВДАННЯ З РОЗРОБКИ КУРСОВЇ РОБОТИ
Завдання складає і видає керівник роботи, вказуючи адміністративну область (назва господарства, де студент проходив виробничу практику), площа (нетто), набір культур, конструкцію саду, ягідника, виноградника (в т. ч. в закритому ґрунті), а також напрямок використання продукції, зокрема, з мінімальним застосуванням пестицидів та агрохімікатів (органічної).


ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ ЗІ СВІТОВИХ
АГРОТЕХНОЛОГІЙ У САДІВНИЦТВІ І ВИНОГРАДАРСТВІ
Студент (прізвище, ім’я) Курс ______ Група_______
Тема: Закладання насадження в_______________________ області
Культура: _________________________________________________
__________________________________________________________
Завдання видано ______________ Термін виконання_____________
Керівник __________________________________________________




2. ПІДБІР КУЛЬТУР, ПІДЩЕП, СОРТІВ І ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА

На підставі завдання встановлюють співвідношення між підщепами і групами сортів за строками достигання. Враховують можливе розташування насаджень (віддаленість від центрів збуту) і напрямки використання плодів. Матеріал викладають в табличній формі (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Співвідношення між підщепами і групами сортів
Порода
(підщепа)
Строк
достигання
у %
га

1
2
3
4






Всього:
100



Далі за матеріалами розробок вітчизняних і зарубіжних науково-дослідних установ подають обґрунтування вибору підщеп, переважно слаборослих і їх коротку характеристику.
Сорти і підщепи підбирають перспективні за рекомендаціями науково-дослідних установ України і близького зарубіжжя та з урахуванням передового досвіду господарства, де студент проходив виробничу практику.
Таблиця 2.2
Характеристика сортів зерняткових культур
Культура, сорт
Строк достигання
Походження
(країна, батьківська пара)
Рік вступу в плодоношення
Сила росту, форма крони
Строки цвітіння і кращі запилювачі
Стійкість до основних хвороб (парша, борошниста роса, рак кори і деревини бактеріальний опік)
Зимостійкість
Урожайність, т/га
Маса, забарвлення,
смак плоду і призначення сорту
Література (номер за списком і сторінка)

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11

Яблуня (літні, осінні, зимові сорти)













Груша (літні, осінні, зимові сорти)














Таблиця 2.3
Характеристика сортів кісточкових культур
Культура, сорт
Строк достигання
Походження
Рік вступу в плодоношення
Сила росту, форма крони
Строки цвітіння і кращі запилювачі
Стійкість до основних хвороб
Зимостійкість
Урожайність, т/га
Маса, забарвлення,
смак плоду і призначення сорту
Схильність плодів до розтріскування, тощо
Література (номер за списком і сторінка)

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12

Слива (алича, черешня, вишня, абрикос, персик, нектарин, тощо)















Для забезпечення “конвейєра” надходження продукції сорти окремих кісточкових і ягідних культур підбирають з урахуванням строку достигання (ранні, середні, пізні), для ягідних культур – для вирощування на шпалерах в закритому ґрунті, а для винограду – столові сорти у закритому грунті. Передбачають перспективні сорти, опис яких роблять за формою таблиці (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Характеристика сортів ягідних культур
Сорт
Строк
достигання
Стійкість до основних хвороб
Зимостійкість
Форма і величина ягід
Забарвлення і смак
Урожайність, т/га
Транспортабель-ність
Література (номер за списком і сторінка)

1
2
3
4
5
6
7
8
9

Суниця (малина, ожина, чорна смородина, порічки, аґрус, лохина кущова, бузина чорна)












Для вказаної в завданні області підбирають підщепні та прищепні сорти винограду з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов (вмісту активного вапна, шкідливих солей, глибини залягання підґрунтових вод і промерзання ґрунту, довжини вегетаційного періоду, суми активних температур, мінімальних зимових температур) і спеціалізації зони. Крім районованих, передбачають перспективні сорти за рекомендаціями науково-дослідних установ України і близького зарубіжжя та з урахуванням передового досвіду господарства, де студент проходив виробничу практику.
Добираючи підщепні та прищепні сорти винограду, враховують їх сумісність (афінітет). Кількість прищепних сортів визначається напрямом використання врожаю (столові сорти) і строком споживання свіжого винограду (”зелений конвеєр”).
Визначившись із сортиментом, подають його характеристику у вигляді таблиць 2.5-2.6.
Таблиця 2.5
Характеристика підщепних сортів винограду
Підщепа
Сила росту
Стійкість
Афінітет
Література (номер за списком і сторінка)



до низьких температур
ґрунту, °С
до вмісту активного
вапна в ґрунті, %
до кореневої форми
філоксери, бал
до посухи



1
2
3
4
5
6
7
8










Таблиця 2.6
Характеристика прищепних сортів винограду
Сорт
Строк достигання
Вегетаційний період,
днів
Напрям
використання сорту
Сила росту
Гроно
Ягода
Кількість плодоносних пагонів, %
Коефіцієнт
плодоносності (К2)
Урожайність, т/га
Стійкість до хвороб (хвороба/бал)
Морозостійкість
Література
(номер за списком і сторінка)






маса, г
щільність
забарвлення
смак







1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15




















3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ

3.1. Технічне забезпечення
Вказують перелік сучасних садових марок тракторів, машин і механізмів, необхідних для догляду за насадженнями і механізованого збору врожаю (для ягідників і сировинних садів) з урахуванням габаритів технічних засобів.
Технічні засоби добирають з урахуванням останніх досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і практики, передового досвіду господарства, де студент проходив виробничу практику (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Перелік тракторів, машин і механізмів
Вид насадження
Марка трактора, машин
Потужність
Габарити (розміри), м
Література (номер за списком і сторінка)




ширина
довжина


1
2
3
4
5
6

Сад:






Яблуня













Суниця













Кущові ягідники:













Виноградник:













3.2. Схеми розміщення дерев і кущів передбачають, залежно від конструкції інтенсивного насадження, запроектованих технічних засобів, родючості ґрунту, підщепи, сили росту сорту і способу збору врожаю. Конструкцію насаджень підбирають з урахуванням досягнень науки і передової практики, вказують число дерев на гектарі, ширину міжрядь і відстань в ряду. Для ягідних культур відстань між рослинами в ряду підбирають з урахуванням сили росту сорту.
Матеріали опису викладають за формою таблиці 3.2. Інформацію з добору схем розміщення плодових і ягідних рослин беруть з літератури, консультуючись з керівником курсової роботи.
Таблиця 3.2
Конструкція насадження, схеми розміщення дерев і кущів
Культура, строк достигання, сорт
Сила росту рослини
Підщепа
Сила росту підщепи
Форма крони
Марка трактора
Схема розміщення дерев (кущів), м
Кількість рослин на
1 га, шт.
Література (номер за списком і сторінка)

1
2
3
4
5
6
7
8
9












Схему садіння кущів винограду встановлюють, виходячи з екологічних (теплозабезпеченість і водозабезпеченість зони, родючість ґрунту), біологічних (сила росту сорту), економічних та організаційних факторів (габарити тракторів, механізмів і пристроїв по догляду за ґрунтом та рослинами, наявність зрошення, схеми садіння уже посаджених в господарстві насаджень тощо). З метою продуктивного використання техніки на винограднику відстані між рядами уніфікують. Матеріали опису викладають за формою таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
Схеми розміщення кущів винограду
Сорт
Строк достигання
Сила росту
Підщепа
Спосіб ведення
(укривний, напівукривний, некуривний)
Схема розміщення кущів, м
Кількість кущів на 1 га, шт.
Література (номер за списком і сторінка)

1
2
3
4
5
6
7
8

Столова група











Універсальна група












3.3. Розмітка ділянки на квартали та їх розміщення. Оптимальний розмір кварталу інтенсивного саду (виноградника) на рівнині становить 5–15 га. Як правило, довжина кварталу в 1,5–2 рази перевищує його ширину. Вздовж довгої сторони квартали розбивають на клітки по 100–150 м.
Подають розрахунки площ кварталів, підбирають їх конфігурацію, встановлюють число рядів і кількість садивних місць.
На схематичному плані вказують конфігурацію ділянки з нанесенням кварталів, їх номерів і площі.
За вибраною схемою розміщення дерев (кущів) розраховують кількість рядів. Приклад. Для кварталу завширшки 250 м за вибраної чотириметрової ширини міжрядь число рядів буде наступним: 250 : 4 = 63 міжряддя + 1 = 64 ряди.
Якщо результат отримують із залишком, його приєднують до відстані від штамбів плодових дерев (кущів винограду) до садозахисної смуги.
Квартали суниць мають розміри 1–2 га, кущових ягідників 1–1,5 га, малини – 1–2 га. На схематичному плані намічають конфігурацію ділянки з нанесенням кварталів, їх номерів і площі.

3.4. Розміщення культур і сортів у кварталах. Квартал саду, ягідника, як правило, займають однією культурою і перспективними сортами однакового строку достигання. У кварталі яблуні на слаборослих підщепах створюють односортні масиви із включенням сортів-запилювачів у рядах дерев, у кварталі груші сорти розміщують смугами шириною 20–30 м. У кожному кварталі кісточкових і ягідних культур висаджують 3–5 сортів з числа перспективних, що взаємно запилюються, однакового строку цвітіння, близькі за силою росту і стійкістю до хвороб. Співвідношення між сортами встановлюють, виходячи з їх господарсько-біологічної цінності. Для кісточкових і ягідних культур передбачають конвейєр за строками достигання.
Для організації потокового методу збирання плодів кількість рядів кожного сорту в межах смуги беруть парною.
Передбачають механізоване обрізування дерев і кущів та збір врожаю.
У розділі подають схематичний план і опис одного кварталу. Вказують номер кварталу, культуру, вибрані сорти за строками достигання, площу і розміри кварталу, кількість кліток, ширину міжклітинних доріг, кількість рядів кожного сорту і ширину сортової смуги, розташування запилювачів. Описують сорти запилювачі.
Вказаний вище опис подають окремо для кожної культури.
Розміщення культур і сортів ягідних культур має певні особливості. У кварталі суниці число рядів у сортосмузі має бути не менше десяти. Оптимальні параметри кварталу: довжина 100–200 м, ширина 100–200 м.
У кварталі смородини і порічок не менше п’яти рядів у сортосмузі. Між кварталами проектують дороги шириною 4 м, а навкруги кварталу – окружну дорогу шириною 4–5 м (розворотні смуги – 6 м). Для кущових ягідників відводять також резервну площу, що дорівнює загальній площі цих культур.
Квартали ягідника описують аналогічно кварталам саду.
Розміщення столових сортів винограду у кварталах пов’язане з їх відношенням до родючості ґрунту і кількості тепла, посухостійкістю, морозостійкістю та стійкістю до хвороб, типом квітки і схильністю до формування зріджених грон, напрямом використання врожаю й особливостями його збирання (використання комбайнів), строками достигання. З метою створення оптимальних умов для застосування сортової агротехніки кожен сорт розміщують компактно, займаючи декілька кліток або кварталів в одному масиві з іншими сортами. В одному кварталі допускається висаджувати до восьми сортів.
Навколо кожного кварталу влаштовують міжквартальні дороги 8-10 м завширшки. Для обслуговування двох суміжних кліток влаштовують міжкліткові дороги шириною 4-6 м, але обов’язково кратною віддалі між кущами в ряду.
У розділі наводять схематичний план і опис одного кварталу. Вказують номер кварталу, площу і розміри кварталу, кількість кліток, вибрані сорти за строками достигання, кількість рядів кожного сорту, ширину міжклітинних доріг.

4. ПЕРЕДСАДИВНА ПІДГОТОВКА ҐРУНТУ

Підбирають кращі попередники під плодові, ягідні культури чи виноград, описують роботи з окультурення ділянки з посиланням на літературу.
У розділі стисло і конкретно описують вирощування попередників (“зелені” добрива, багаторічні трави), внесення гербіцидів (строки, норми внесення і склад агрегату), органічних та мінеральних добрив (норма внесення, агрегат), чизелювання або іншого прогресивного способу обробітку ґрунту. Результати опису викладають за формою таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Передсадивна підготовка ґрунту для закладання саду, ягідника, виноградника
Культура
Заходи обробітку ґрунту
Внесення гербіцидів, органічних
і мінеральних добрив*
Строки обробітку ґрунту
Глибина обробітку, см
Склад агрегату
Література (номер за списком і сторінка)






марка трактора
марка с.-г. машини


1
2
3
4
5
6
7
8

Осінній період (попереднього року)










Ранньовесняний період











*Примітка. Згідно діючого Переліку дозволених до використання пестицидів і агрохімікатів.

Посилаючись на літературу описують особливості передсадивної підготовки ґрунту під ягідні культури чи виноградник:
– підготовка ґрунту під суницю;
– підготовка ґрунту під вибрану культуру кущових ягідників;
підготовка ґрунту під виноградник.


5. ЗАКЛАДАННЯ САДУ, ЯГІДНИКА, ВИНОГРАДНИКА

У цьому розділі описують технологію закладання саду, ягідника чи виноградника, зокрема підготовку саджанців дерев, кущових ягідників, винограду і розсади суниці до садіння. Садивний матеріал беруть кронований, одно- чи дворічного віку, у тому числі “кніп-баум”, “бі-баум” для яблуні і груші. Вказують строк і спосіб механізованого садіння, розташування місця щеплення над рівнем ґрунту, спосіб поливу згідно специфічних вимог культури. Дані наводять стосовно запроектованої технології вирощування плодових культур і винограду та специфіки ґрунтово-кліматичних умов зони. Наводять посилання на літературу.



6. ДОГЛЯД ДО ПОЧАТКУ ПЛОДОНОШЕННЯ

6.1. Формування плодових дерев, кущових ягідників, рослин винограду. Посилаючись на літературу, згідно з конструкцією саду, ягідника чи виноградника коротко описують та ілюструють формування молодих дерев кожної культури – від садіння до початку плодоношення, враховуючи сортові особливості (силу росту, збудливість бруньок і пагоноутворювальну здатність, тип плодоношення тощо). Дерева зерняткових і кісточкових культур формують з сучасними типами крон (струнке веретено, французька вісь, “бі-баум”, мікадо, драйлінг), кущові ягідники також на шпалерах.
Коротко описують формування кущових ягідників по роках, враховуючи весняний і осінній періоди, особливості обрізування малини і видалення вусів та скошування надземної частини суниці. Текстову частину супроводжують малюнками формування дерев і кущів.
Для кущових ягідників проектують комбайновий збір врожаю та вирощування на шпалерах в закритому ґрунті.
Для винограду відповідно до ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей сортів, культури ведення (укривна, напівукривна, неукривна), напряму використання продукції і можливості механізації трудомістких процесів підбирають відповідне формування кущів.
Наводять характеристику і етапи формування кущів по роках. Текстову частину супроводжують малюнками за етапами формування.

6.2. Утримання ґрунту, удобрення, зрошення, захист від шкідників і хвороб. Залежно від ґрунтово-кліматичних умов вибирають систему утримання ґрунту для насаджень кожної плодової культури чи винограду і коротко описують її суть, посилаючись на літературу. У перші два-три роки міжряддя зазвичай утримують під паром, а надалі запроваджують дерново-перегнійну систему залежно від зони; за наявності зрошення одразу запроваджують дерново-перегнійну систему.
З урахуванням особливостей культури планують сучасну систему зрошення. Описують конструкцію системи і вказують норму поливу.
Висвітлюють обробіток (утримання) ґрунту в пристовбурних (прикущових) смугах, запроектувавши внесення гербіцидів, інші прогресивні способи та сучасні технічні засоби.
Описують обробіток ґрунту за інших систем утримання міжрядь саду, ягідника і виноградника. Вказують особливості мульчування пристовбурних смуг і міжрядь ягідника, зокрема суниці.
Систему захисту від шкідників та хвороб викладають за формою таблиці 6.1, де для кожної фенологічної фази розвитку рослин вказують назви, норми внесення пестицидів і проти яких шкідників та хвороб їх будуть застосовувати. Вибирають дозволені до використання згідно діючого Переліку, надаючи перевагу новим, препарати з невеликими нормами витрати.
Описують інтегровану систему захисту яблуні, однієї кісточкової і однієї ягідної культури чи виноградника (на вибір студента).
Таблиця 6.1
Програма інтегрованого захисту насадження
Фенологічна фаза
Шкідник, хвороба
Економічний поріг шкідливості
Заходи і засоби захисту, препарати
Норми витрати пестициду, кг/га

1
2
3
4
5








Обґрунтовують систему удобрення з поливною водою (фертигація) вказуючи види добрив, форми і строки їх внесення, зокрема для складних та азотних добрив, залежно від типу ґрунту, віку та врожайності дерев чи кущів.

7. ПОТРЕБА В МАТЕРІАЛАХ ДЛЯ ШПАЛЕРИ


Посилаючись на літературу, подають схематичний рисунок сучасної шпалери, у тому числі для винограду і кущових ягідників у закритому ґрунті. Розраховують потребу в матеріалах необхідних для влаштування підпор. Наприклад, для спорудження шпалери опорні залізобетонні стовпи ставлять з розкосами на кінцях рядів клітки, а проміжні – через 8–10 м. У насадженнях з площинними кронами дерев натягують по три дроти діаметром 2,5–3 мм. Маса погонного метра такого дроту складає 38 г.
У насадженнях із малооб’ємними кронами ставлять однодротову шпалеру з бамбуковими підпорами біля кожного дерева. Для насаджень груші передбачають шпалеру у вигляді так званого “стола”.



8. СХЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

План виготовляють на аркуші формату А3 або двох склеєних аркушах формату А4 чорною пастою у масштабі 1 : 3000 (1 см = 30 м). На схемі визначають межі кварталів, їх площу і номери, клітки та сортосмуги (розміщування запилювачів) по кварталах, міжклітинні дороги, а також експлікацію шпалери і споруд закритого ґрунту.
Схематичний план для суниці та кущових ягідників виконують окремо, вказуючи усі поля сівозміни. Смородину, порічки, малину та аґрус розміщують на схематичному плані поряд із суницею. За межами саду і ягідника, виноградника подають рисунки фрагментів шпалери і системи зрошення, вказуючи номери кварталів.
У заголовку схематичного плану вказують назву курсової роботи та її виконавця.



9. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Список використаної літератури має складати не менше 15 джерел, не пізніше як 10-річної давнини з чого 3-5 – латиницею, зокрема з інтернету. Список складають в алфавітному порядку з поданням конкретних сторінок, звідки запозичено матеріал, згідно вимог до написання дипломних проектів. Кожну журнальну публікацію описують окремо. За відсутності у тексті систематичних посилань – мінімум два посилання на сторінці, курсова робота повертається на допрацювання. Посилання на підручники та навчальні посібники не допускаються.



10. РОЗДРУКІВКА ПРЕЗЕНТАЦІЇ

У додатках подають роздруківку підготовленої до захисту курсової роботи презентації з розрахунку шість слайдів на аркуші.



11. ОФОРМЛЕННЯ І ЗАХИСТ РОБОТИ

Текстову частину курсової роботи оформляють з одного боку стандартних аркушів формату А4 і здають на кафедру у папці. Сторінки, розділи і підрозділи нумерують.
Титульний аркуш оформляють за наведеним в додатку А зразком. Далі подають зміст і послідовно викладають розділи роботи. До рукопису додають схематичний план.
Роботу здають на кафедру у визначений строк. Після рецензування керівник проекту повертає роботу виконавцю для захисту або доопрацювання.
Захищають роботу перед комісією з двох-трьох викладачів у обов’язковій присутності студентів. Вхід на захист вільний.
Коротко доповідають (5–7 хв.) основні положення роботи з презентацією на мультимедійному проекторі за програмою Power Point, дають відповіді на зауваження за рецензією і запитання членів комісії.
На закритому засіданні комісія оцінює роботу, а керівник проекту ставить позитивну оцінку в залікову книжку.
За модульно-рейтингової системи оцінки знань, після закінчення встановленого строку здачі курсової роботи за кожен тиждень затримки відраховується 0,5 бала. За повторний захист роботи відраховується 1 бал.
Роботи здають на зберігання в архів кафедри.
ДОДАТКИ

Додаток А

УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА
ФАКУЛЬТЕТ ПЛОДООВОЧІВНИЦТВА, ЕКОЛОГІЇ ТА ЗАХИСТУ РОСЛИН




Кафедра плодівництва
і виноградарства




КУРСОВА РОБОТА
зі світових агротехнологій у садівництві (виноградарстві)
на тему: «ЗАКЛАДАННЯ ІНТЕНСИВНОГО САДУ (ЯГІДНИКА, ВИНОГРАДНИКА) В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ»




Студента (ки) _____ курсу ______ групи
напряму підготовки агрономія
спеціальності плодовочівництво і виноградарство
________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________
________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ________________
Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

Члени комісії ________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали


м. Умань – 2013 р.
Додаток Б
План курсової роботи із закладання
інтенсивного саду, ягідника, виноградника

ЗМІСТ
стор.
Вступ
1. ЗАВДАННЯ З РОЗРОБКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ..................
2. ПІДБІР ПІДЩЕП, СОРТІВ І ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА..............
3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ
3.1. Технічне забезпечення..
3.2. Схеми розміщення дерев і кущів
3.3. Розмітка ділянки на квартали та їх розміщення
3.4. Розміщення культур і сортів у кварталах
4. ПЕРЕДСАДИВНА ПІДГОТОВКА ҐРУНТУ.......
5. ЗАКЛАДАННЯ САДУ, ЯГІДНИКА, ВИНОГРАДНИКА
6. ДОГЛЯД ДО ПОЧАТКУ ПЛОДОНОШЕННЯ
6.1. Формування плодових дерев, кущових ягідників і винограду
6.2. Утримання ґрунту, удобрення, зрошення, захист
від шкідників та хвороб........................
7. ПОТРЕБА В МАТЕРІАЛАХ ДЛЯ ШПАЛЕРИ
ДОДАТКИ
Роздруківка презентації
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Бузні А.М, Л.І.Трошин. Сорти винограду. – Дім, сад, город – плюс. – К.: КП „Дім, сад, город”, 2004.  №5. – 49 с.
Галущенко В.Т., Березовский Ю.С. Виноград. – М.: АСТ; Донецк: Сталкер, 2005. – 108 с.: ил.
Булгаков В.Д. Виноградарство. – Донецк: ООО ПКФ "БАО", 2003. – 128 с.
Інтенсивні сади яблуні / За ред. О.Д. Чижа. – К.: Аграрна наука, 2008. – 224 с.
Кондратенко П.В. Адаптація яблуні в Україні. – К. – Світ, 2001. – 190 с.
Кондратенко Т.Є. Яблуня в Україні. Сорти. – К.: Світ, 2001. – 300 с.
Кондратенко Т.Є., Кондратенко П.В. Сорти яблуні, імунні до парші. – К.: Аграрна наука, 1996. – 54 с.
Копылов В.И. Земляника. – Симферополь: ПолиПРЕС, 2007. – 368 с.
Виноград: перспективные и новые сорта с элементами агротехники / Кострикин И.А., Мелешко Л.Ф., Чебаненко Е.П., Майстренко Л.А., Майстренко А.Н., Ключиков Е.И.. – Ростов на Дону.: СКНЦ ВШ, 2004. – 232 с.
Мельник О.В. Формування і обрізування дерев яблуні (сливи, аличі, вишні, черешні, абрикосу). – Умань, 1998–2009 рр.
Мельник О., Стрейф А. Догляд за садом голландського типу //Новини садівництва. Спеціальний випуск №6 (32). – 2001. – 60 с.
Мельник О., Стрейф А., Ріпамельник В. Закладання саду голландського типу //Новини садівництва. Спеціальний випуск №5 (30). – 2001. – 44 с.
Микитенко С.В. Виноград на приусадебном и дачном участке. – К.: КП "Редакція журналу "Дім, сад, город", 2005. – 77 с.
Новини садівництва – щоквартальний науково-виробничий журнал.
Омельченко І.К. Культура яблуні в Україні. - К.: Урожай, 2006. – 304 с.
Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
Ринок фруктів і ягід / За ред. О.Ю. Єрмакова. – К.: Інститут садівництва УААН, 2001. – 84 с.
Ягідні культури / За ред. В.С. Марковського. – Камянець-Подільський.: ПП «Медобори-2006», 2008. – 200 с.
Періодична література (журнали): Агроогляд, Овочі і фрукти, Пропозиція, Садоводство и виноградарство, Haslo ogrodnicze, Sad Nowoczesny, Sad.
Тематичні збірники: Садівництво, Збірник наукових праць Уманського НУС, інших навчальних закладів і наукових установ.
Технологічні карти вирощування в Південному Степу України / В.В.Власов, С.В.Микитенко, М.Л.Бескровна та ін.; за ред. В.В.Власова. – Одеса: ННЦ ІВіВ ім. В.Є.Таїрова, 2006. – 82 с.
Mysliwiec R. Uprawa winorosli. – Krarow: Drukarnia Marlex, 2009. – 160 s.

Приложенные файлы

  • doc 23654950
    Размер файла: 178 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий