Педпрактика

Навчально-дослідне завдання №1

Тема:
Санітарно-гігієнічна оцінка приміщення класу

Мета:
Засвоїти методику гігієнічної оцінки приміщення класу.

Обладнання:
Метрова лінійка, транспортир, гігрометр, термометр, барограф, люксметр.

Повторити теоретичні питання:
Гігієнічні вимоги до земельної ділянки школи.
Гігієнічні вимоги до планування, розміщення та поверхова характеристика будівлі школи.
Гігієнічні вимоги до шкільних приміщення.
Тепловий режим школи.
Світловий режим школи.
Повітряний режим школи.
Прибирання шкільних приміщень.
План роботи:
На основі власних розрахунків знайти площу та кубатуру приміщення на одного учня.
Описати внутрішній стан приміщення класу (підлога, стіни, стеля).
Визначити показники природного освітлення (КПО, СК, кут падіння).
Описати штучне освітлення, визначити його показники.
Описати види наявної вентиляції.
Визначити температуру та вологість приміщення класу.
Зазначити характер прибирання приміщення.
Обговорення отриманих результатів дослідження.
Заключення.
Рекомендації.
Методика роботи
1. Для визначення площі та кубатури, яка припадає на одного учня, застосовують наступні формули:
S=a(l 13 EMBED Equation.3 1415;
Де: S – площа приміщення;
a – ширина (глибина класу);
l – довжина класу;
S1 – площа, яка припадає на одного учня;
S – площа приміщення класу;
n – кількість учнів в класі;
2м2- площа, яка відводиться на вчителя.
Гігієнічна норма: Площа на одного учня – не менше, ніж 1,25м2 для звичайного приміщення, і не менше, ніж 1,6м2 для лабораторій.. Вчительська кімната не менше, ніж 1,5м2 на одне класне приміщення.
V=S(h 13 EMBED Equation.3 1415;
Де: V – об’єм приміщення;
S – площа приміщення;
h – висота приміщення;
V1 – кубатура на одного учня;
n – кількість учнів;
+1 – вчитель.
Гігієнічна норма: Висота не менше, ніж 3м, кубатура на одного учня не менше, ніж 3,75м3.
2. При описанні внутрішнього оздоблення приміщення звертають увагу на матеріал, з якого зроблені підлога, стіни стеля, наявність в них дефектів будівництва, колір пофарбування, наявність шпалер.
3. Дослідження природного освітлення приміщення класу починають з:
а) описання орієнтації вікон до частин Світу (північ, південь, схід, захід і т.д.). Зазначають вплив кольору шпалер на збільшення (відбивання світла), або зменшення (поглинання світла) освітлення класу;
б) описання інших факторів (чистоти вікон, затемнення вікон будівлями, деревами, шторами, вазонами квітів і т.ін.), які сприяють зменшенню проникнення природного світла до приміщення;
в) визначення світлового коефіцієнту (СК), який дорівнює відношенню площі віконного скла до площі приміщення класу. СК виражається дробом, де чисельник – 1, а знаменник – отриманий результат ділення площі підлоги на площу скла вікон:
13 EMBED Equation.3 1415
де: S1 - площа підлоги;
S2 - площа скла вікон.
Гігієнічна норма: 1:4 – в класах, 1:5 – в коридорах, 1:6 – в спортивній залі.
г) визначення коефіцієнту природного освітлення (КПО) дає можливість більш повно охарактеризувати освітлення. КПО не залежить від пори року і доби. Визначається люксметром та за допомогою формули:
13 EMBED Equation.3 1415
де: Евнут – освітлення на робочому місці учня;
Езовн – зовнішнє освітлення.
Гігієнічна норма: 1,25%.
г) Кут падіння (() утворюється двома лініями, які виходять з точки вимірювання. Перша лінія йде до верхнього краю вікна, а друга – горизонтальна лінія поверхні парт. Для визначення кута падіння вимірюють відстань від середнього ряду парт до вікна та висоту вікна (тобто два катети). Кут падіння вираховують транспортиром при побудуванні прямокутного трикутника, катети якого відомі, або за таблицею натуральних тригонометричних величин.

Таблиця натуральних тригонометричних величин
tg(
(
tg(
(
tg(
(

0
0,01
0,03
0,05
0,08
0,12
0,18
0,25
0
1
2
3
5
7
10
14
0,30
0,36
0,44
0,50
0,58
0,65
0,70
0,80
17
20
24
27
30
33
35
39
1,00
1,15
1,39
1,60
2,05
2,47
3,07
4,01
45
49
53
58
64
68
72
76


По відношенню протилежного катета до прилежачого знаходять тангенс кута падіння: 13 EMBED Equation.3 1415; після чого за допомогою таблиці визначають величину кута.
Наприклад: Відстань робочого місці учня до вікна дорівнює 3,1м. Висота вікна – 1,8м. Підставляємо данні до формули та отримаємо 13 EMBED Equation.3 1415, що відповідає величині кута падіння 30(.
Мінімальна величина кута падіння, що допускається – 27(.
4. Дослідження штучного освітлення приміщення класу починають з:
а) описання видів приборів штучного освітлення (лампи розжарювання або люмінесцентні), їх розташування , кількість, наявність непрацюючих.
б) Рівень відповідності штучного освітлення у певному приміщенні розраховується трьома методами:
1 – метод питомої потужності полягає у визначенні кількості Вт на 1м2.
2 – розрахунковий метод дає можливість визначити кількість лк (люксів – lx) – одиниць вимірювання освітлення. Для цього визначають питому потужність світильників (кількість ватт на 1м2) і помножують на коефіцієнт 3 для ламп розжарювання, або на 12 для ламп денного освітлення.
3 – прямий метод. При цьому методі використовують прибор “Люксметр”, за допомогою якого вимірюють показники освітлення.
Гігієнічна норма:
Приміщення школи
Штучне освітлення (лк)


Лампи розжарювання
Люмінесцентні лампи

Класи, навчальні кабінети, чильна зала, лабораторії.
Кабінети креслення, малювання, праці, майстерні.
Спортивна зала, актова зала, їдальня, вчительська.
Коридори, переходи, рекреації.
Роздягальні, вестибуль.
150

200

100

75
50
300

400

200

150
100


Лампи розжарювання: загальна потужність – 2400 Вт, питома потужність – 48-50 Вт на 1 м2;
Люмінесцентні лампи: загальна потужність – 1200 Вт, питома потужність – 25 Вт на 1 м2.

Для визначення ефективності аерації класних приміщень описують наявні джерела надходження атмосферного повітря: наявність кватирок, фрамуг, штучних вентиляційних каналів, їх розміри, частоту, час та тривалість провітрювання.
Достатність вентиляції в класних приміщеннях визначають за співвідношенням площі фрамуг та кватирок, які відкриваються для провітрювання до площі приміщення класу, наявністю штучних вентиляційних каналів у стінах приміщення,
Гігієнічними нормами є:
наскрізне провітрювання перед початком та після занять10-15 хв;
наскрізне провітрювання через вікна та двері після кожного уроку;
площа кватирок та фрамуг, що відкриваються для провітрювання не менша, ніж 1/50 частка від площі приміщення;
кубатура на одного учня не менш ніж 3,75м3;
концентрація СО2 в приміщеннях для дітей не повинна перевищувати 0,1%;
3 – 4-кратне зміна повітря в класній кімнаті;
наявність центральної витяжної вентиляції у поєднанні з аерацією;
стіни не повинні бути оклієні шпалерами або пофарбовані на всю висоту.

6. Температуру в приміщенні визначають термометром, який розміщують на 1,0 – 1,2 м від підлоги. Через 10-15 хвилин знімають показники. Вологость встановлюють за допомогою волосяного гігрометра.
Гігієнічними нормами в класах і кабінетах є:
для північних регіонів - 21(С;
для центральних районів - 18(С;
для південних регіонів - 17(С;
відносна вологість повітря – 30-60%.

7. Санітарно-гігієнічна характеристика прибирання приміщення включає встановлення засобу прибирання (сухий, вологий, комбінований, застосування миючих засобів), кількість разів на день. З’ясовують проведення прибирання пилу на обладнанні класу та як часто миють скло вікон?
Санітарно-гігієнічними вимогами до прибирання є:
наявність спеціальних скребків для очищення взуття;
перед входом до школи – наявність ковриків, що просушують взуття;
прибирання приміщення здійснюють після кожної зміни занять, або вранці перед початком;
щодобове протирання шкільного обладнання вологою ганчіркою;
внутрішню поверхню вікон миють 1 раз намісять, а зовні – 3-4 рази на рік;
підчас прибирання завжди відкривають кватирки
генеральне прибирання проводять 1 раз на місяць;
освітлювальне обладнання миють 1 раз на 3 місяця.
8. В обговоренні отриманих результатів треба зазначити роль того, або іншого показника для здоров’я дитини.
9. Заключення ґрунтується на відповідності отриманих показників до санітарно-гігієнічних вимог.
10. Рекомендації включать шляхи усунення невідповідності до санітарно-гігієнічних вимог.
Контрольні питання:
Як визначити площу та кубатуру приміщення на одного учня? Їх санітарно-гігієнічні норми.
Які санітарно-гігієнічні вимоги до внутрішнього оздоблення приміщення класу?
Як визначити показники природного освітлення (КПО, СК, кут падіння)? Їх санітарно-гігієнічні норми.
Як визначити показники штучного освітлення? Їх види та санітарно-гігієнічні норми?
Які існують види вентиляції? За рахунок чого вони досягаються? Їх санітарно-гігієнічні норми.
Як визначити температуру та вологість приміщення класу? Їх санітарно-гігієнічні норми.
Санітарно-гігієнічні вимоки до прибирання приміщення.
Практична підготовка:
Виписати з підручників та посібників методики визначення показників гігієнічної характеристики приміщення класу.
Література:
Совєтов С.Е.,Волков Б.І. та ін. “Шкільна гігієна” навчальний посібник для студентів педагогічних вузів. М., 1967.
Бабов Д.М., Надворний Н.Н. “Керівництво до практичних занять з гігієни з технікою санітарно-гігієнічних досліджень”. М., 1976.
Лаптєв А..П., Малишева І.Н. “Керівництво до практичних занять зі шкільної гігієни” М., 1978.
Белецька В.І., Громова З.П., Єгорова Т.І. “Шкільна гігієна” М., 1983.
Навчально-дослідне завдання №2

Тема:
Гігієнічна оцінка шкільного обладнання (парт, столів, стільців та посадки учнів)

Мета:
Засвоїти методику гігієнічної оцінки шкільного обладнання. Навчитися визначати номери парт, стільців, столів та правильному їх підбору згідно росту учнів.

Обладнання:
Метрова лінійка, сантиметрова стрічку, транспортир, парта, учнівський стіл, стілець, класна дошка.


Повторити теоретичні питання:

Парта Ф.Ф.Ерісмана, конструктивні особливості.
Гігієнічні вимоги до учнівського та вчительського столу та стільця.
Гігієнічні вимоги до класної дошки.
Розміщення шкільного обладнання в класі.
Фізіологічні основи правильної постави учнів.

План роботи:
Дати гігієнічну оцінку розміщенню шкільного обладнання (парт, або столів зі стільцями, столу вчителя, класної дошки, шаф, полиць і т.і.).
Визначити конструктивні особливості шкільного обладнання за допомогою сантиметровою стрічки, транспортиру, та лінійки. Дати гігієнічну оцінку отриманим результатам..
Маркировка парт. Записати методику визначення № парти та за допомогою таблиць знайти зріст учня, якого можна посадити за цю парту.
Провести гігієнічну характеристику класної дошки.
Обговорення отриманих результатів.
Заключення.
Рекомендації.

Методика роботи
1. Накреслити в зошиті план розміщення шкільного обладнання (парт, або столів зі стільцями, столу вчителя, класної дошки, шаф, полиць і т.і.).
На малюнку позначити:
внутрішню стіну з дверним отвором;
зовнішню стіну з віконними отворами;
передню стіну (визначається за природним освітленням з лівого боку);
задню стіну;
розташування парт (столів зі стільцями);
місцезнаходження вчительського столу;
розміщення класної дошки;
ширина проходів між рядами парт;
відстань від передньої стіни (дошки) до першої парти;
відстань від передньої стіни до останніх парт;
відстань від зовнішньої стіни до першого ряду парт;
відстань від зовнішньої стіни до третього ряду парт;
відстань від внутрішньої стіни до третього ряду парт;
відстань від задньої стіни до спинки сидіння останніх парт;
ширину проходу між допоміжним обладнанням (шафи і т.і.) і краєм парти.
За всіма переліченими позначками дати гігієнічну характеристику відповідності до вимог.
За гігієнічними вимогами:
парти розставляють в три ряди переднім краєм до передньої стіни (природне освітлення з вікон надходить зліва);
відстань від перших парт до дошки не менша, ніж 2 м;
ширина проходів між рядами парт не менш, ніж 0,6 м;
відстань від зовнішньої стіни до першого ряду парт не менш, ніж 0,5 м (для циркуляції теплого повітря від радіаторів опалення;
відстань від передньої стіни до останніх парт не більше, ніж 8 м (погано чути спокійну мову);
відстань від зовнішньої стіни до третього ряду парт не більше, ніж 6 м; (недостатнє природне освітлення);
ширина проходу між допоміжним обладнанням (шафи, полиці, стенди і т.і.) і краями парт не менш, ніж 0,5 м (можливість відкрити дверці шафи).
2. Накреслити схему конструкції парти (стола зі стільцем). За допомогою вимірювальних приладів визначити та на малюнку зазначити:
висота парти;
кут нахилу кришки стола парти;
наявність видкідної кришки;
глибина столу парти;
дистанція сидіння;
дистанція спинки парти;
наявність нахилу спинки сидіння;
диференція парти;
висота сидіння;
глибина сидіння.
За гігієнічними вимогами:
кут нахилу кришки стола парти становить 12-15(;
наявність видкідної кришки;
глибина столу парти (передньо-задній розмір) дозволяє вільно, без переміщення доставати книжки та письмові прилади;
дистанція сидіння повинна бути від’ємною;
дистанція спинки парти дорівнює передньо-задньому діаметру грудної клітки учня + 7-8 см для вільного руху тіла;
наявність нахилу спинки сидіння, який відповідає анатомічній формі спини;
диференція парти дорівнює 1/7 - 1/8 росту учня;
висота сидіння дорівнює довжині гомілки зі стопою + 2-3см (підошва взуття);
глибина сидіння становить 2/3, або 3/4 довжини стегна учня.
3. Маркировка парт – це нанесення на бокову поверхню каркасу номера парти, кольору, або букви для визначення ростової групи дітей, які можуть сидіти за даною партою (столом) не порушуючи фізіологічного розвитку (формування правильної постави). Ці позначки визначаються шляхом вимірювання висоти сидіння і заднього краю кришки стола (парти) над підлогою. Отримані дані підставляються до формул, або до відповідних таблиць. Після відповідних розрахунків можна знайти зріст учня, якого можна посадити за цю парту.
Формула для визначення номера парти за ГОСТ 1964р. О.Ф. Лістова:
№ парти =13 EMBED Equation.3 1415;
Де h1 – висота заднього краю кришки стола парти над підлогою (см).
№ парти =13 EMBED Equation.3 1415;
Де h2 – висота сидіння лавки над підлогою (см).
* Ділення проводити до цілого числа.
Розміри учнівської меблі за ГОСТ 1964р.
Зріст дітей (см)
№ парти
h1 висота заднього краю кришки стола парти (см).
h2 висота сидіння лавки (см).

110-119
120-129
130-139
140-149
150-159
160-169
170-179
6
7
8
9
10
11
12
52
57
62
67
72
77
79
32
35
38
41
44
47
47

Наприклад: Висота стола 62 см, висота сидіння36 см. 62:5 – 4 = 8; 36:3 – 4 = 8.
Для визначення номера стола і стільця за ГОСТ 1971р. користуються формулою
М.М. Карташова:
№ парти =13 EMBED Equation.3 1415;
Де h1 – висота заднього краю кришки стола парти над підлогою (см).
№ стільця =13 EMBED Equation.3 1415;
Де h2 – висота сидіння стільця над підлогою (см).
* Ділення проводити до цілого числа.
Розміри учнівської меблі за ГОСТ 1971р.
Зріст дітей (см)
№ парти, стола, стільця
Кольорова маркировка
h1 висота заднього краю кришки стола парти (см).
h2 висота сидіння парти, стільця (см).

До 130
130-145
145-160
160-175
175 та більше
А
Б
В
Г
Д
Жовта
Червона
Блакитна
Зелена
Біла
54
60
66
72
78
32
36
40
44
48

Наприклад: Висота стола 62 см, висота сидіння36 см.
62:5 – 10 = 2, тобто група “Б”; 36:3 – 10 = 2, тобто група “Б”.
4. Намалювати в зошиті схему класної дошки з зазначенням конструктивних особливостей. Дати гігієнічну характеристику отриманим даним вимірювання. Порівняти їх з гігієнічними вимогами. Обстеження класної дошки включає визначення наступних показників:
розміри (довжина, висота);
характеристика поверхні (рівна, опукла, наявність дефектів, слизкість, та т.і.);
наявність жолоба для крейди;
наявність освітлення та його характеристика;
висота нижнього краю від підлоги.
Основними гігієнічними вимогами до дошки є:
поверхня рівна, без дефектів та опуклостей;
поверхня матова (без дзеркальних бліків);
колір поверхні коричневий, темно-зелений, а в лабораторіях та в майстернях – чорний;
дошка розташована посередині передньої стіни;
відстань нижнього краю до підлоги в молодших класах – 65-70 см, в середніх – 80-85см, в старших – 95см;
дошка складається з трьох відділів;
загальна довжина – 3-3,5 м;
висота – 1,0 – 1,2 м;
над дошкою прикріплений софіт;
по всій довжині нижнього краю дошки розміщений жолобок для збирання пилу крейди;
наявність лоточка для ганчірки та шматочків крейди з правого нижнього краю;
ганчірка повинна добре вимита, вогка, представлена шматком паралону розміром 20(15(7 см;
крейда повинна бути білого або жовтого кольору, шматочками циліндричної форми завдовжки по 5 см;
крейда повинна бути без сторонніх включень (шматочки деревини, скла, камінці тощо), суха, помірно твердою, зберігається в скляному посуду.
5. В обговоренні проводять детальний аналіз отриманих даних, зазначають відповідність гігієнічним вимогам та можливі негативні наслідки для здоров’я дитини в разі їх порушення.
6. В заключенні констатують: чи відповідає обладнання гігієнічним вимогам.
7. В рекомендаціях пропонують шляхи та засоби подолання невідповідностей.

Контрольні питання:

1. Які конструктивні особливості пари Ф.Ф. Ерісмана забезпечують нормальний фізіологічний розвиток опорно-рухового апарату дитини? Їх санітарно-гігієнічні норми.
2. Які санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення шкільних меблів в приміщенні класу? Їх санітарно-гігієнічне значення.
3. Якими критеріями характеризується правильна постава?
Які гігієнічні вимоги пред’являють до класної дошки?
Які гігієнічні вимоги пред’являють до крейди та ганчірки?

Практична підготовка:
1. Накресліть три види дистанції сидіння парти.
2.. Зарисуйте та запишіть основні критерії правильної посадки учнів за партою.

Література:

Совєтов С.Е.,Волков Б.І. та ін. “Шкільна гігієна” навчальний посібник для студентів педагогічних вузів. М., 1967.
Бабов Д.М., Надворний Н.Н. “Керівництво до практичних занять з гігієни з технікою санітарно-гігієнічних досліджень”. М., 1976.
Лаптєв А..П., Малишева І.Н. “Керівництво до практичних занять зі шкільної гігієни” М., 1978.
Белецька В.І., Громова З.П., Єгорова Т.І. “Шкільна гігієна” М., 1983.














Навчально-дослідне завдання №3
ТЕМА: ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА РОЗКЛАДУ УРОКІВ В КЛАСІ
Розклад уроків є одним з основних елементів шкільного режиму. Правильно складений розклад відсовує розумове стомлення на кінець робочого дня і навчального тижня, попереджає появу перевтоми.
До розкладу уроків пред'являється ряд гігієнічних вимог. Однією з основних є строга регламентація кількості уроків протягом учбового дня і навчального тижня залежно від віку учнів. Протягом учбового дня у молодших школярів повинне бути не більше 4 ч занять, у школярів 57 класів не більше 5 годин і у старших школярів допускається не більш два дні в тиждень по 6 ч занять (у решту днів по 5). Тижневе навантаження учнів приведене в учбовому плані.
Іншою основною гігієнічною вимогою до складання розкладу уроків є облік динаміки розумової працездатності школярів протягом учбового дня і учбового тижня.
Протягом учбового дня розумова працездатність школярів збільшується від першого до другого-третього уроку (період впрацювання і оптимум працездатності). З третього
Аналогічна динаміка розумової працездатності спостерігається і протягом навчального тижня. Якщо прийняти нормальну працездатність за 100%, то у понеділок вона дорівнює 98% (період впрацювання), у вівторок (106%), в середу (109%) - спостерігається найбільша працездатність (оптимум), у четвер працездатність починає знижуватися (96%), у п'ятницю вона ще менше (95%) і у суботу найнижча (94%).
Відповідно до динаміки розумової працездатності необхідно важкі уроки (математика, фізика, хімія, іноземна та російська мова) ставити другим або третім уроком. Уроки праці, фізичної культури, допризовної військової підготовки, музики, образотворчого мистецтва треба ставити у молодших школярів третім уроком, а у старших школярів четвертим. У понеділок і суботу розклад повинен бути полегшено за рахунок зменшення кількості годин і включення в нього легших уроків. Заборонено здвоювати уроки. Як виняток дозволено проводити здвоєні уроки праці. Проте і їх корисніше проводити двічі в тиждень по 1 ч. Необхідно стежити, щоб в який-небудь день не скопилися уроки, що вимагають багато часу для виконання домашніх завдань.
Мета роботи: Засвоїти методику гігієнічної оцінки розкладу уроків і навчитися складати його відповідно до гігієнічних вимог.
Для виконання роботи необхідні: діючий розклад якого-небудь класу і учбовий план на поточний навчальний рік (з навчальним планом можна ознайомитися у завідувача учбовою частиною школи).
Хід роботи. Перепишіть діючий навчальний план, розклад уроків будь-якого класу і дайте гігієнічну оцінку кожному дню тижня і всьому тижневому розкладу уроків в цілому, виходячи з тих вимог, які викладені вище. Потім складіть для цього класу такий розклад уроків, який відповідав би всім гігієнічним вимогам.
Оформлення роботи. В протокол запишіть діючий розклад одного класу, вказавши, що в ньому не відповідає гігієнічним вимогам, а також розклад уроків для цього класу, що відповідає всім гігієнічним вимогам.
Контрольні питання
Яка динаміка розумової працездатності школярів протягом учбового дня і учбового тижня?
Яка кількість уроків протягом учбового дня повинна бути у молодших і старших школярів?
Які уроки повинні стояти другими і третіми по рахунку?
Які уроки повинні стояти третіми у молодших школярів і четвертими у старших?
Які дні тижня повинні бути з полегшеним розкладом?



Навчально-дослідне завдання №4

Тема: Побудова графіка-профілю фізичного розвитку дітей та підлітків.
Мета: Оволодіти математичними методами оцінки фізичного розвитку та побудови графіку-профілю фізичного розвитку.
Обладнання: медичні ваги, ростомір, сантиметрова стрічка, таблиці, які відображають розвиток опорно-рухового апарату у дітей та підлітків,таблиці з формулами,таблиці стандартних показників зросту, ваги, окружності грудної клітини дітей та підлітків. Теоретичний матеріал опанованих тем самостійної роботи. Математичні данні власних антропологічних досліджень.


Повторити теоретичні питання:
Дати характеристику сучасній періодизації вікових періодів.
Закономірності росту та розвитку організму дитини.
Як впливають умови навколишнього середовища та інші фактори на зріст та розвиток дітей та підлітків?

План роботи:

На основі отриманих розрахунків по кожному з виділених показників на попередньому занятті скласти наступну таблицю:
Ознаки
Показники обстежу-ваного
М

·
(сигма)
Різниця між показником обстежуваного та М
Величина сигнал. відхилень (
·)

Зріст (см)






Вага (кг)






Окружність грудної клітки (см)






Користуючись шкалою оцінки фізичного розвитку визначити індивідуально (тобто кожному студенту) рівень його фізичного розвитку.
Побудувати профіль фізичного розвитку для кожного обстежуваного.

Методика роботи

СОМАТОМЕТРІЯ
Для достовірності і точності антропометричних вимірювань їх необхідно проводити вранці (в кінці дня може спостерігатися збільшення маси, зменшення довжини тіла на 11,5 см) на оголеному тілі стандартним інструментарієм. Якщо є можливість проводити дослідження у кожного учня щорічно, то їх роблять в один і той же місяць.
1. Зріст (у см). Зріст стоячи і сидячи вимірюють ростоміром з точністю до 0,5 см. Обстежуваний стає до стійки ростоміра спиною. При цьому потрібно торкатися стійки трьома найбільш виступаючими назад місцями по задній серединній лінії: грудним відділом хребта в міжлопатковій ділянці, крижовим відділом хребта в області між сідницями і п'ятами. Голова повинна знаходитися в такому положенні, щоб трагоорбітальна лінія, що сполучає нижній край очної ямки і козелок вуха, була паралельна підлозі (горизонтальною). Планшетка ростоміра повинна торкатися верхівки голови. Зріст стоячи визначають за першою (лівої) шкалою ростоміра. При вимірюванні зросту сидячи обстежуваний сідає на лавку ростоміра так, щоб торкатися стійки міжлопатковою і міжсідничною ділянками спини. Положення голови і планшетки такі ж, як і при вимірюванні зросту стоячи. Зріст сидячи визначають за другою (правою) шкалою ростоміра.
2. Маса (у кг). Масу вимірюють за допомогою медичних десяткових вагів. Зважування проводять без одягу і взуття з точністю до 50 г.
3. Окружність грудної клітки (у см). Обвід грудної клітки (ОГК) вимірюють в трьох її положеннях: при максимальному видиху, максимальному вдиху і під час паузи (середнє положення між вдихом і видихом).
Обстежуваний розводить руки в сторони, а коли сантиметрова стрічка накладена на грудну клітку, опускає їх вниз. Сантиметрову стрічку накладають: ззаду - під нижніми кутами лопаток; спереду - у чоловіків по нижньому краю навколососкових кружків, у жінок - на рівні прикріплення четвертих ребер до грудини, тобто над молочними залозами. Вимірюючий утримує обидва кінці стрічки трьома пальцями лівої руки, а правою рукою натягує стрічку, щоб вона щільно прилягала до грудної клітки. Обстежуваного просять зробити глибокий видих, натягують стрічку і вимірюють коло грудної клітки при максимальному видиху. Потім обстежуваний робить глибокий вдих. Сантиметрова стрічка при цьому повинна вільно ковзати в пальцях вимірюючого. В кінці вдиху вимірюють обвід грудної клітки при максимальному вдиху. Обвід грудної клітки під час паузи краще всього заміряти при розмові з обстежуваним.
Різниця в сантиметрах між колом грудної клітки під час максимального вдиху і видиху називається екскурсією грудної клітки. У дорослих молодих людей ця величина в середньому рівна 68 см, а у спортсменів може досягати 1216 см. Екскурсія грудної клітки у молодших школярів рівна 35 см, а у старших школярів 57 см.
Для складання вищезазначеної зведеної таблиці необхідно записати показники зросту (см), ваги (кг) та окружності грудної клітки (см) обстежуваного, розраховану середню арифметичну зважену (М), середнє квадратичне відхилення (
·), визначити різницю між середньою арифметичною зваженою (М) та показником обстежуваного (ПО – М)=R, розрахувати величину сигнального відхилення, яка визначається шляхом ділення отриманої різниці на сигму по формулі. 13 EMBED Equation.3 1415
Нижче наводиться приклад, який розкриває механізм отримання величини сигнального відхилення та побудови профілю фізичного розвитку.
Дані обстежуваного, як правило, в той чи іншій мірі відрізняються від середніх показників або в сторону збільшення, або в сторону зменшення ознак. Для судження про ступінь їх відмінності цю різницю з відповідним знаком (+ чи –) ділять на середнє квадратичне відхилення (
·), отримуючи так зване сигнальне відхилення.
Наприклад, показник зросту – 131 см, М=132,9 см,
·=6,12. Різниця між М та показником обстежуваного: 131,0–132=–1,9 см, тоді величина сигмального відхилення (
·) буде дорівнювати:
13 EMBED Equation.3 1415.
Показник ваги – 28,5 кг, М=29,7 кг,
·=5,65, різниця між М та показниками досліджуваного: 28,5–29,7=1,2, сигмальне відхилення
13 EMBED Equation.3 1415.
Показник окружності грудної клітки – 65,5 см, М=63,3 см,
·=5,02, різниця 65,5–63,3=+2,2, сигмальне відхилення
13 EMBED Equation.3 1415.
Сигнальне відхилення як видно на прикладі, визначається окремо для зросту, ваги, окружності грудної клітки.
На основі розглянутого приклада таблиця отримає наступний зміст:
Ознаки
Показники обстежу-ваного
М

·
Різниця між показником обстежуваного та М
Величина сигнал. відхилень (
·)

Зріст (см)
131
132,9
6,12
–1,9 см
–0,3

Вага (кг)
28,5
29,7
5,65
–1,2
–0,2

Окружність грудної клітки (см)
65,5
63,3
5,02
+2,2
+0,44


Вихідні дані дозволяють вивести оцінку фізичного розвитку обстежуваних.

Оцінка фізичного розвитку визначається по величині сигмальних відхилень:
низький фізичний розвиток від М–2
· до М–3
·
нижче середнього від М–1
· до М–2
·
середній М±
·
вище середнього від М+1
· до М+2
·
високий фізичний розвиток від М+2
· до М+3
·
Як видно з таблиці, якщо отримана частка не вище (чи не нижче) одної
·, фізичний розвиток прийнято рахувати в межах широкої норми. Якщо ця частка коливається в межах ±2
·, розвиток вище (+2) чи нижче (–2) норми. Коливання в межах ±3
· класифікується як добрий (+3) чи слабкий (–3) фізичний розвиток.
Приклад: учень Т., 13 років, зріст має 148,3 см, вагу 42,3 кг, окружність грудної клітки 69,5 см (у стані спокою).
Середні показники для цього віку (чи середні величини стандартів – М) відповідно (по таблиці) – 144,8 см (
· – 7,9); 36,4 (
· – 5,9); 69,5 (
· – 4,3).
Різниця для зросту: 148,3–144,8=+3,5 (знак +, тому що фактична величина зросту більше середньої).
Отриману різницю ділимо на сигму: +3,5:7,9=+0,44
Таким же чином ведеться розрахунок по даних ваги та окружності грудної клітини: Вага: –42,3–36,4=+5,9кг :5,9=+1Окружність грудної клітини: 69,5–69,5=0
У випадку, якщо фактична величина менше середньої, різницю між ними потрібно брати зі знаком мінус.
Нанесення отриманих даних на антропометричну картку та з’єднання точок лініями дасть профіль фізичного розвитку школяра (по Мартину).
Для побудови профілю фізичного розвитку проводять на рівній відстані одна від одної горизонтальні лінії по кількості ознак, що оцінюються. Посередині цих ліній проводять середню вертикальну, яка відповідає середнім віковим показникам (по таблиці студентів) ваги, зросту, окружності грудної клітки. По праву сторону від цієї середньої лінії на рівній відстані наносять відхилення в межах +1
· , +2
· , +3
· ,а по ліву – відповідно зі знаком мінус: –1
· , –2
· , –3
· . По цих межах також проводять вертикальні лінії.
Величину сигмального відхилення кожної ознаки відкладають точкою на відповідній горизонтальній лінії. Потім послідовно з’єднують ці точки.
В якості прикладу наводиться графік, побудований на даних вищерозглянутого прикладу.
М – середній віковий показник
Границі відхилень –3
· –2
· –1
· М +1
· +2
· +3
·
Довжина тіла (см) 144,8
Зріст
Вага тіла (кг) 36,4


Окружність
грудної клітки (см) 69,5

Результати вимірювань дають підстави вважати, що фізичний розвиток школяра в межах широкої норми, тобто він розвивається нормально. Крім фізичного розвитку за допомогою графіка-профілю можна визначити пропорційність розвитку. В даному прикладі відмічається пропорційний розвиток.
При пропорційному розвитку точки, які означають сигмальне відхилення окремих ознак, лежать на одній вертикалі або віддалені одна від одної не більше ніж на одну сигму.
Середні показники фізичного розвитку дітей шкільного віку
зріст, окружність грудної клітки та вага (за Д.Д.Лебедєвим)


Хлопчики
Дівчатка

Вік
Зріст
(см)

·
Окружність грудної клітки
(см)

·
Вага
(кг)

·
Зріст
(см)

·
Окружність грудної клітки
(см)

·
Вага
(кг)

·

8
122,6
5,1
60,0
2,2
23,9
2,7
121,9
5,6
58,4
3,2
23,2
2,9

9
126,6
5,6
62,0
3,1
25,6
3,2
126,1
5,8
60,0
3,2
24,8
3,3

10
131,4
6,1
63,7
3,1
28,1
3,4
130,7
6,2
62,2
3,8
27,5
4,1

11
135,7
6,5
65,5
3,4
30,5
4,3
135,2
6,9
64,1
3,6
30,0
4,5

12
140,0
6,2
67,5
3,7
33,4
4,4
140,9
6,6
66,5
4,5
33,8
5,6

13
144,8
7,9
69,5
4,3
36,4
5,9
146,4
7,8
70,3
5,3
38,5
6,9

14
151,4
8,5
73,1
4,9
41,7
7,3
152,2
6,7
73,7
5,1
43,7
6,6

15
157,5
9,3
76,2
5,5
45,8
8,4
155,1
6,2
76,1
4,3
47,3
6,4

16
163,6
8,1
79,3
5,4
52,9
8,4
157,5
5,3
77,6
4,6
51,2
6,7

17
168,3
7,5
82,8
5,2
58,0
8,2
158,6
5,4
78,9
4,6
53,2
6,4

Контрольні питання:
Про що свідчить шкала оцінки фізичного розвитку?
Як складається профіль фізичного розвитку?
Дайте оцінку роботи по визначенню антропометричних показників та їх математичній обробці.

Завдання до наступного заняття:
А. Теоретична підготовка:
Показники розвитку опорно-рухового апарату, характеристика постави, стопи, м’язової сили.
Вікові особливості розвитку м’язової системи.
Фізіологічне обґрунтування рухових якостей дітей та підлітків (швидкість, спритність, сила, витривалість).













Індивідуальне навчально-дослідне завдання №5

Тема:
Вікові зміни швидкості довільних рухів.

Мета:
Засвоїти методику визначення рівня розвитку деяких показників опорно-рухового апарату, як то: швидкість довільних рухів кисті, та встановити їх вікові особливості у школярів різних класів.

Обладнання:
5 олівців, 15 листків паперу з викресленим на кожному листі прямокутником розміром 6(10 см2, секундомір або годинник з секундною стрілкою.


Для проведення цієї роботи необхідно повторити теоретичні питання:
Анатомо-фізіологічні вікові особливості опорно-рухового апарату.
Вікові особливості розвитку скелету та м'язів верхніх та нижніх кінцівок.
Розвиток рухових навичок, координації рухів з віком.
Антропометрія.
План роботи:
Повторити анатомо-фізіологічні вікові особливості формування, становлення та розвиток скелету та м'язів дитини.
Розглянути наочний матеріал у вигляді фотографій, таблиць, фільмів тощо.
Ознайомитися та записати методику визначення швидкості довільних рухів.
Провести дослідження серед учнів молодших, середніх та старших класів.
Визначити вікові зміни та їх особливості у швидкості довільних рухів.

Швидкість і точність довільних рухів залежить від ступеня розвитку нервової і м'язової систем дитини, від досконалості механізму координації. У молодших школярів діаметр м'язових волокон менше, ніж у дорослих, витривалість м'язів складає 70%, а їх стомлюваність в 2,5 рази більше, ніж у дорослих. Координація рухів ще недостатня, оскільки не повністю мієлінізовані провідні шляхи в центральній нервовій системі. До 1112 років закінчується якісне диференціювання м'язової тканини і мієлінізація провідних шляхів.
Швидко удосконалюється координація рухів, особливо при заняттях спортом. Рухи стають точними, швидкими, плавними і гармонійними. У 1213 років з'являються статеві відмінності в силі, тонусі і витривалості м'язів. У 1415 років у зв'язку з початком статевого дозрівання і зміною гормонального балансу в організмі виникає підвищена реактивність центральної нервової системи, порушується координація рухів, вони стають незграбними, скутими. Порушується спритність рухів, яка була досягнута в попередні роки. Проте до 16 17 років встановлюється новий гормональний баланс в організмі, реактивність центральної нервової системи знижується. Знов поліпшується координація рухів, з'являється спритність, різко зростає сила і витривалість м'язів. У 1819 років всі показники довільних рухів досягають найбільшої величини.
Про ступінь розвитку нервової і м'язової систем дитини можна судити по швидкості довільних рухів кисті, яка характеризується числом крапок, поставлених з максимальною швидкістю олівцем в прямокутнику 6(10 см за 10 секунд.
Умови роботи:
Робота проводиться з 15 школярами трьох вікових груп, по 5 чоловік в кожній групі (78, 11 12 і 15 16 років). Дослідження можна вести в різні дні і в трьох різних класах. Чим більше буде обстежено школярів в кожному класі, тим точніше будуть результати.

Методика визначення швидкості довільних рухів.
Кожному учню, що бере участь в експерименті, видають олівець і листок паперу з прямокутником. Учні повинні, тримаючи в руці олівець, поставити руку на лікоть і чекати команди. При команді «Почали!» експериментатор пускає секундомір або помічає час по секундній стрілці годинника. Кожен школяр повинен постаратися поставити якомога більше крапок в полі прямокутника. Через 10с дається команда «Стоп!». Діти при цьому повинні припинити ставити крапки.
Підрахуйте кількість крапок (закреслюючи їх або відзначаючи олівцем іншого кольору), поставлених кожним учнем, і порівняєте одержаний результат з середніми даними (табл. А). Далі визначите середню арифметичну для кожної вікової групи і обчислите помилку середньої арифметичної.
Після цього знайдіть достовірність відмінностей між середніми арифметичними різних вікових груп.
Таблиця А.
Вікові зміни швидкості заданих рухів кисті
(середні показники)

Вік
(в роках)
Кількість крапок


хлопчики
дівчата

7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
40
45
52
56
58
60
63
65
67
70
35
38
41
44
47
51
53
55
58
62


Приклад. У 5 школярів 8 років була наступна кількість крапок в прямокутниках: 42, 47, 46, 44, 49. Тоді середня арифметична буде:
13 EMBED Equation.3 1415.
Помилка середньої арифметичної визначається по формулі:
13 EMBED Equation.3 1415,
де ( квадратичне відхилення, n число спостережень. Квадратичне відхилення визначається по формулі:
13 EMBED Equation.3 1415,
де ( знак суми, a2 квадрат різниці між кожним окремим показником і середньої арифметичної, n число спостережень.
Результати арифметичних дій можна записати у вигляді таблиці Б, де x кожне окреме вимірювання.
13 EMBED Equation.3 1415; 13 EMBED Equation.3 1415.

Таблиця Б.
Обчислювання суми квадратів різниці між окремими вимірюваннями та середньою арифметичною

Окремі вимірювання
Середнє арифметичне
Різниця між
х та М
Квадрат різниці між
х та М

Х
М
а
а2

42
47
46
44
49
45
45
45
45
45
-3
2
1
-1
4
9
4
1
1
16


Припустимо, що в іншій групі учнів М=59, а m = 1,72. У третій групі М=68, а m = 1,63. Показник істотності різниці (t) визначається по формулі:
13 EMBED Equation.3 1415
Показник істотності різниці між першою і другою групою учнів буде дорівнювати:
13 EMBED Equation.3 1415
Показник істотності різниці між другою і третьою групою учнів буде рівний:
13 EMBED Equation.3 1415
Достовірність можна визначити по таблицях Стьюдента, але якщо показник t більше 3, то відмінності вважаються суттєвими, а якщо менше 3, то несуттєвими.

Оформлення роботи:
1. Записати методику швидкості довільних рухів.
2. Записати індивідуальні дані проби на швидкість довільних рухів кисті.
3. Порівняти індивідуальні дані проби з середніми даними таблиці А. Визначити відхилення індивідуальних даних від середніх. Коливання в межах ±15% слід вважати нормальними.
4. Для кожної вікової групи запишіть наступні показники: середня арифметична, квадратичне відхилення, помилка середньої арифметичної, потім показники істотності різниці між першою і другою, другою і третьою, першою і третьою групами учнів.
5. Занести отримані данні у зведену таблицю.
6. Обговорення отриманих результатів.
7. Заключення про вікові зміни швидкості довільних рухів кисті школярів.
8. Рекомендації.

Дайте письмові відповіді на контрольні питання
Чим відрізняються м'язи молодших школярів від дорослих?
Якими параметрами характеризується спритність довільних рухів?
Як змінюються довільні рухи в період статевого дозрівання школярів?
У якому віці всі параметри довільних рухів досягають найбільшої величини?
Як можна оцінити швидкість довільних рухів кисті?

















Індивідуальне навчально-дослідне завдання №6

Тема:
Вікові зміни активної уваги школярів.

Мета:
Навчитися за допомогою метода відшукування чисел визначати концентрацію активної уваги у школярів різних вікових груп.

Обладнання:
4 таблиці розміром 40(40 см з числами від 1 до 25 (їх необхідно виготовити самостійно за наведеним прикладом таблиць 1, 2, 3, 4), секундомір або годинник з секундною стрілкою, указка.


Умови роботи:
Робота виконується зі школярами у віці 78,. 1112 та 1516 років (необхідно залучити по три школяра кожної вікової групи).

В основі фізіологічного механізму формування активної уваги у дітей лежить виникнення в корі великих півкуль головного мозку вогнища оптимального збудження з індукційним гальмуванням по периферії. За І. П. Павловим така зона є творчим відділом великих півкуль головного мозку. Саме в таких ділянках проходить інтенсивне формування нових умовних рефлексів. В той же час в інших ділянках кори великих півкуль стереотипно працюють раніш сформовані умовні рефлекси. Тому чим інтенсивніше відбуваються процеси збудження в творчому відділі тим скоріше в ньому формуються нові умовні рефлекси, тим швидше і точніше виконується розумова праця. Сконцентрованість та тривалість активної уваги залежить від віку дитини. Чим вона молодша тим слабші в неї процеси гальмування тим більш виражена іррадіація збудження в інші ділянки великих півкуль.
Тривалість активної уваги у школярів 78 років становить 15 хв, 910 років 20 хв, 1112 років 25 хв, 1314 років 30 хв, 1516 років 40 хв, у дорослих 5560 хв. Якщо розумова робота триває більше середніх фізіологічних показників активної уваги то спочатку уповільнюється індуктивне гальмування (“розгальмовуються гальма”), що призводить до появи рухливого занепокоєння зі зниженням точності розумової роботи. Другим етапом виступає зниження збудження в творчому відділі великих півкуль головного мозку, що призводить до уповільнення швидкості утворення нових умовних рефлексів тобто зниженню швидкості розумової праці. Таким чином упродовж уроку необхідно декілька разів змінювати види розумової праці, щоб їх тривалість не перевищувала тривалість активної уваги у школяра певного віку.
Чим концентрована активна увага, тим швидша і точніша розумова праця. Про концентрацію активної уваги можна судити за часом, який витрачається на відшукування чисел в таблиці. Так при відшукуванні чисел від 1 до 25 в таблиці (в якій числа розташовані у випадковому порядку) за 3045 с концентрація активної уваги вважається доброю, за 45 60 с задовільною, більше 1 хв незадовільною.
Хід роботи. Школяру повідомляють, що йому будуть показані таблиці (в цей час на 12с їх показують), в яких він повинен по порядку показати указкою цифри від 1 до 25. При цьому кожну цифру він має голосно називати. Поясніть школяру, що це необхідно зробити як можна швидше.
Після перевірки (чи зрозумів він завдання) починають дослід. На відстані 70100 см від очей дитини покажіть таблицю №1 і дайте команду “Старт!”. Одночасно з командою включають секундомір. Необхідно весь час слідкувати за правильністю показу чисел. У випадку помилки назви, або показу числа дитину просять знову найти необхідну цифру. У випадку заяви школяра про відсутність цифри скажіть йому, що всі цифри є. Коли будуть показані всі 25 цифр, секундомір зупиняють, а час записують з поміткою 1.


Таблиця 1 Таблиця 2

2
7
13
15
5

11
17
22
20
10

9
23
1
18
8

19
25
16
21
12

4
14
6
24
3

24
4
17
11
20

6
13
1
2
9

10
18
21
15
23

12
16
14
8
5

22
3
7
25
19


Таблиця 3 Таблиця 4

21
6
2
10
24

8
15
12
18
16

4
19
25
14
3

13
17
9
7
20

23
11
1
5
22

1
22
19
15
24

21
13
9
17
12

3
16
25
14
8

7
18
11
20
4

5
2
23
10
6














Потім пропонують таблицю 2, 3, 4. Нагадайте учню, що завдання таке ж саме.
Розрахуйте середній час, витрачений на виконання одного завдання. Для цього необхідно скласти отримані данні часу і поділити на 4.
Аналогічно виконують досліди у всіх вікових групах (78, 1112, 1516 років).
Оформлення роботи.
Завдання1. В протокол запишіть середній індивідуальний час, витрачений на перегляд однієї таблиці для кожного з 9 школярів, середній віковий час для учнів 78, 11 12 та 1516 років.
Завдання 2. Накресліть графік; на якому по вертикалі зазначте середній віковий час, а по горизонталі вік учня. Зробіть висновки про вікові зміни активної уваги.
Завдання 3. Обговорення отриманих результатів.
Завдання 4. Заключення.
Завдання 5. Рекомендації.

Дайте письмові відповіді на контрольні питання:

1. Який фізіологічний механізм активної уваги?
2. Яка тривалість активної уваги в різному віці?
3. Які відбуваються зміни у фізіологічному механізмі активної уваги при розвитку втоми?
4. Від чого залежить час читання таблиці школярем?
5. Який час читання таблиці вважається добрим?






Root EntryEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation Native

Приложенные файлы

  • doc 23645010
    Размер файла: 254 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий